Казка на економічний лад

“Мураха та бабка”за мотивами

басні І.А. Крилова «Муравей истрекоза»

Роботу виконавЦвєтков Кирило 11-А

Колись не так давно, жили-були два сусіди: мураха та бабка.

Мураха весь час працював, бо був працелюбною комахою. Він був звичайним робітником на невеличкій фірмі, що лише

поклала фундамент своїй кар’єрі та почала стрімко розвиватися, накопичуючи свої

оборотні фонди.

Мураха мав необхідний робочий час, за котрий він отримував заробітну плату, яку витрачав на задоволення своїх матеріальних та духовних

потреб, на житло, котре він готував до зими, на закупівлю продуктів харчування і таке інше. Також, мураха мав додатковий робочий час, заробітна плата від якого, була уречевлена у

відпустках, пільгах, преміальних подарунках.

Його ж знайома сусідка - бабка, не була причетна до трудової діяльності. Вона все літо

розчісувала свої гарні коси, співала своїм золотим голосом та танцювала. А як гроші

закінчувались і їй не вистачало коштів на нові вбраннячка чи їжу, вона йшла до банку та

брала кредити готівкою.

-"Та годі тобі! Дурниці те все! Кредит-ось що мені допоможе у будь-якому разі. А працювати - те для нерозумних!"- з гордо піднятою головою бабка полетіла геть. Так мураха й подивився з сумом їй вслід, розвернувся та й пішов додому.

Якось мураха зустрів свою знайому

й каже: -"Все танцюєш? А що ж ти взимку робитимеш?"

А вона йому: -" Та що б ти ото розумів! У мене манікюр за 250 гривень! Хіба можуть такі ручки працювати, га?!", - й похизувалась новенькими кігтиками.

-"Тьху на тебе, - відштовхнув її мураха. - Потрапиш ти в халепу зі своїми кредитами. Ось вже зима на носі, а обіцяють інфляцію! Що ти будеш робити?"

-"Ін… шо???" - здивувалась бабка.

-"Не «іншо», а інфляцію!" - повторив мураха, - "знецінення грошей".

-"Ніяких надходжень не було. І маю зауважити, якщо ви не сплатите борг якнайшвидше, то за тиждень ми отримаємо право на конфіскацію вашого будинку!" - з цими словами шершень суворо стукнув лапою по столу , давши їй зрозуміти, що розмова закінчена.

Минали дні, минали ночі, бабка все накопичувала кредитні борги, а мураха тим часом вже поклав свої заощадження на депозит. Пройшла осінь, а там вже й до зими не далеко. Аж раптом, бабі відмовили у

кредиті!

-"Ви не маєте права взяти новий кредит, оскільки не сплатили борг старого" - суворо поглянув на неї шершень.

-"Але ж мій коник мав все сплатити!" - покліпала оченятами бабка.

-"Ах, ти танцювала, - посміхнувся мураха, - то й танцюй далі, бабко, та й співай, та й на нервах мені не грай." - махнув рукою мураха та й поїхав собі далі.

-"Мураше, любчику, візьми ж мене до себе на фірму працювати секретаршею! Я буду тобі смачну каву варити!"

-"Ти? Мені?"- посміявся мураха. - "А як же "працювати для дурнів"?!"

-"Та я ж пожартувала!" - посміхнулася бабка.

-"А, то ти пожартувала….то добре, а то я вже гадав, що ти й справді так вважаєш."

"Ну, любчику, ну візьми мене, мені ніди більше подітися. Я все літо співала, танцювала, як проклята. Гадала, знайду собі поважного пана й забуду про бідність та кредити" - благала його бабка.

Залишилася бабка одна-однісінька: без

друзів, без залицяльників і без манікюру.

Кінець