2-ге видання...3 клас. I семестр (для шкіл з українською мовою навчання) Навчально-методичний посібник

Серія «Початкова школа. Мій конспект» Заснована у 2009 році

Харків «Видавнича група “Основа”»

2012

2-ге видання

УДК 37.016ББК 74.263 Б64

© Бобровська С. В., 2010

ISBN 978-617-00-0452-9 © ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2012

Бобровська С. В.Б64 Українська мова. 3 клас. I семестр (для шкіл з україн-

ською мовою навчання).— 2-ге вид.— Х. : Вид. група «Ос-нова», 2012. — 136 с. — (Серія «Початкова школа. Мій конспект»).

ISBN 978-617-00-0452-9.Посібник містить орієнтовне календарне планування та розроб-

ки 64 уроків української мови в 3 класі (І семестр) за підручником М. С. Вашуленка, О. І. Мельничайко, складені відповідно до чинної про-грами з української мови для загальноосвітніх шкіл з українською мо-вою навчання (К.: Початкова школа, 2006).

Задля зручності використання всі розробки розміщено на відривних аркушах. Поля для записів дозволять творчому вчителеві, користую-чись запропонованими матеріалами як основою, скласти власні конс-пекти уроків української мови.

Для вчителів початкових класів. УДК 37.016

ББК 74.263

Н а в ч а л ь н е в и д а н н я

Серія «Початкова школа. Мій конспект»

БОБРОВСЬКА Світлана Володимирівна

УКРАЇНСЬКА МОВА 3 клас. I семестр

(для шкіл з українською мовою навчання)

Навчально-методичний посібник

2-ге виданняГоловний редактор Ю. Є. Бардакова

Редактор О. В. ГрабарКоректор О. М. Журенко

Технічний редактор О. В. Лєбєдєва

Підп. до друку 26.01.2010. Формат 60×90/8. Папір офсет. Гарнітура Шкільна. Друк офсет. Ум. друк. арк. 17,0. Зам. № 12-02/13-05.

ТОВ «Видавнича група “Основа”». Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2911 від 25.07.2007.

Україна, 61001 Харків, вул. Плеханівська, 66. Тел. (057) 731-96-32. E-mail: [email protected]

Віддруковано з готових плівок ПП «Тріада+» Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 1870 від 16.07.2007.

Харків, вул. Киргизька, 19. Тел.: (057) 757-98-16, 757-98-15.

3

ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

МОВА Й МОВЛЕННЯ

Урок 1. Мова й мовлення. Мова як найважливіший засіб людського спілкування. Рідна мова, мова державна. Український алфавіт. . . . . . . 9

Урок 2. Наша рідна мова. Мова інших народів. Близькоспоріднені мови . . . . . . . . . . . . 11

Урок 3. Усне мовлення, його основні особливості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

Урок 4. Особливості писемного мовлення . . . . . 15

Урок 5. Культура мовлення . . . . . . . . . . . . . . . . 17

Урок 6. Слова ввічливості . . . . . . . . . . . . . . . . . 19

ТЕКСТ

Урок 7. Текст. Розвиток уявлень про текст. Тема і мета тексту. Добір заголовків до тексту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21

Урок 8. Урок розвитку зв’язного мовлення. Робота над усним твором. . . . . . . . . . . . 23

Урок 9. Визначення теми й мети у текстах різних типів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25

Урок 10. Абзац тексту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27

Урок 11. Зв’язки між реченнями в тексті. Частини тексту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

Урок 12. Спостереження за ознаками художніх, науково-популярних та ділових текстів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

Урок 13. Складання текстів-інструкцій . . . . . . . 33

Урок 14. Особливості текстів-листів. Написання листа . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35

Урок 15. Складання письмових запрошень і привітань. Правило написання адреси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37

Урок 16. Урок розвитку зв’язного мовлення. Робота за картиною І. Левітана «Золота осінь» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39

Урок 17. Узагальнюючий урок з теми «Текст». Перевірний тест. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

РЕЧЕННЯ

Урок 18. Повторення вивченого про речення . . . 43

Урок 19. Види речень за метою висловлювання. Окличні речення. Інтонування речень. . . . . . . . . . . . . . . . 45

Урок 20. Звертання. Розділові знаки при звертаннях. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47

Урок 21. Члени речення. Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні . . . . . . . . . . . . . . 49

Урок 22. Закріплення знань про члени речення. Встановлення зв’язку слів у реченні. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51

Урок 23. Підсумковий урок з теми «Речення». Мовна тема «Мова і мовлення. Текст. Речення» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53

Урок 24. Урок розвитку зв’язного мовлення. Чарівний світ осінніх рим. . . . . . . . . . . 55

СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

Урок 25. Слово. Значення слова. Слова з прямим і переносним значенням . . . . . . . . . . . . 57

Урок 26. Слова, що мають кілька значень . . . . . 59

Урок 27. Слова, які звучать і пишуться однаково. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61

Урок 28. Слова, близькі за значенням (синоніми) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63

Урок 29. Ознайомлення з фразеологізмами. Навчальне аудіювання . . . . . . . . . . . . . 65

Урок 30. Слова, протилежні за значенням (антоніми) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67

Урок 31. Диктант. Перевірка орфографічних та пунктуаційних навичок . . . . . . . . . . 69

Урок 32. Урок розвитку зв’язного мовлення. Фразеологізми (гра «Поле чудес») . . . . 71

БУДОВА СЛОВА

Урок 33. Будова слова. Закінчення слова. Роль закінчень для зв’язку слів у реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73

Урок 34. Основа слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75

Урок 35. Загальне уявлення про частини основи . . . . . . . . . . . . . . . . 77

Урок 36. Спільнокореневі слова. Корінь слова. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79

Урок 37. Розрізнення синонімів, спільнокореневих слів та форм того самого слова. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81

Урок 38. Розрізнення слів з омонімічними коренями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83

Урок 39. Чергування голосних о, е, і в коренях слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85

Урок 40. Урок розвитку зв’язного мовлення. Добір та розпізнавання спільнокореневих слів (гра «Поле чудес») . . . . . . . . . . . . . . . . . 87

Урок 41. Чергування приголосних звуків [г, к, х] — [з, ц, с] — [ж, ч, ш] у коренях слів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89

Урок 42. Спостереження за вимовою слів з ненаголошеними [е], [и]. Правило написання слів з цими звуками . . . . . . 91

Урок 43. Перевірка правильності написання слів з ненаголошеними голосними [е] та [и]. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93

Урок 44. Закріплення знань про вимову й правопис слів з ненаголошеними [е], [и] . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95

Урок 45. Контрольна робота. Аудіювання . . . . . 97

ЗМІСТ

4

Урок 46. Вимова, правопис слів з ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом . . . . . . 99

Урок 47. Дзвінкі й глухі приголосні. Вимова і правопис слів із дзвінкими та глухими приголосними. . . . . . . . . . . . 101

Урок 48. Урок розвитку зв’язного мовлення. Життя шкільної родини. Частівки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103

Урок 49. Засвоєння правила вимови дзвінких приголосних у кінці слів та складів перед наступним глухим приголосним . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105

Урок 50. Явища заміни в коренях дзвінких звуків глухими і навпаки. Зоровий диктант . . . . . . . . . . . . . . . . . 107

Урок 51. Ознайомлення з префіксом як значущою частиною слів. . . . . . . . . . . 109

Урок 52. Префікси й прийменники . . . . . . . . . . 111

Урок 53. Правопис префіксів роз-, без- . . . . . . . 113

Урок 54. Диктант. Перевірка орфографічних та пунктуаційних умінь . . . . . . . . . . . 115

Урок 55. Вимова і правопис слів з префіксами з-, с- . . . . . . . . . . . . . . . . .117

Урок 56. Урок розвитку зв’язного мовлення. Урок творчості. Рими бабусі Віхоли . . . 119

Урок 57. Закріплення правила про вимову й правопис слів з префіксами з-, с- . . . 121

Урок 58. Правило вживання апострофа після префіксів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123

Урок 59. Закріплення правила вживання апострофа після префіксів . . . . . . . . . 125

Урок 60. Суфікс як значуща частина слова . . . 127

Урок 61. Правопис слів із суфіксом -ар. Закріплення поняття про суфікс та його словотворчу функцію . . . . . . . 129

Урок 62. Перевірка знань з мови й мовлення, мовних умінь і навичок (тести) з теми «Слово. Будова слова» . . . . . . . . . . . . . 131

Урок 63. Аналіз тестової роботи. Закріплення вивченого з теми «Будова слова» . . . . 133

Урок 64. Урок розвитку зв’язного мовлення. Новорічні, обрядові поезії (колядки, щедрівки). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 135

5

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию

ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ

№ з/п Зміст навчального матеріалу Дата


1 Мова й мовлення. Мова як найважливіший засіб людського спілкування. Рідна мова, мова державна. Український алфавіт

2 Наша рідна мова. Мова інших народів. Близько-споріднені мови

3 Усне мовлення, його основні особливості

4 Особливості писемного мовлення

5 Культура мовлення

6 Слова ввічливості

ТЕКСТ

7 Текст. Розвиток уявлень про текст. Тема і мета тексту. Добір заголовків до тексту

8 Урок розвитку зв’язного мовлення. Робота над усним твором

9 Визначення теми й мети у текстах різних типів

10 Абзац тексту

11 Зв’язки між реченнями в тексті. Частини тексту

12 Спостереження за ознаками художніх, науково-популярних та ділових текстів

13 Складання текстів-інструкцій

14 Особливості текстів-листів. Написання листа

15 Складання письмових запрошень і привітань. Правило написання адреси

16 Урок розвитку зв’язного мовлення. Робота за картиною І. Левітана «Золота осінь»

17 Узагальнюючий урок з теми «Текст». Перевірний тест

6


РЕЧЕННЯ

18 Повторення вивченого про речення

19 Види речень за метою висловлювання. Окличні речення. Інтонування речень

20 Звертання. Розділові знаки при звертаннях

21 Члени речення. Головні та другорядні члени речення. Зв’язок слів у реченні

22 Закріплення знань про члени речення. Встановлення зв’язку слів у реченні

23 Підсумковий урок з теми «Речення». Мовна тема «Мова і мовлення. Текст. Речення»

24 Урок розвитку зв’язного мовлення. Чарівний світ осінніх рим


25 Слово. Значення слова. Слова з прямим і переносним значенням

26 Слова, що мають кілька значень

27 Слова, які звучать і пишуться однаково

28 Слова, близькі за значенням (синоніми)

29 Ознайомлення з фразеологізмами. Навчальне аудіювання

30 Слова, протилежні за значенням (антоніми)

31 Диктант. Перевірка орфографічних та пунктуаційних навичок

32 Урок розвитку зв’язного мовлення. Фразеологізми (гра «Поле чудес»)


33 Будова слова. Закінчення слова. Роль закінчень для зв’язку слів у реченні

34 Основа слова

35 Загальне уявлення про частини основи

7

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


36 Спільнокореневі слова. Корінь слова

37 Розрізнення синонімів, спільнокореневих слів та форм того самого слова

38 Розрізнення слів з омонімічними коренями

39 Чергування голосних о, е, і в коренях слів

40 Урок розвитку зв’язного мовлення. Добір та розпізнавання спільнокореневих слів (гра «Поле чудес»)

41 Чергування приголосних звуків [г, к, х] — [з, ц, с] — [ж, ч, ш] у коренях слів

42 Спостереження за вимовою слів з ненаголошеними [е], [и]. Правило написання слів з цими звуками

43 Перевірка правильності написання слів з ненаголошеними голосними [е] та [и]

44 Закріплення знань про вимову й правопис слів з ненаголошеними [е], [и]

45 Контрольна робота. Аудіювання

46 Вимова, правопис слів з ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом

47 Дзвінкі й глухі приголосні. Вимова і правопис слів із дзвінкими та глухими приголосними

48 Урок розвитку зв’язного мовлення. Життя шкільної родини. Частівки

49 Засвоєння правила вимови дзвінких приголосних у кінці слів та складів перед наступним глухим приголосним

50 Явища заміни в коренях дзвінких звуків глухими і навпаки. Зоровий диктант

51 Ознайомлення з префіксом як значущою частиною слів

52 Префікси й прийменники

53 Правопис префіксів роз-, без-

54 Диктант. Перевірка орфографічних та пунктуаційних умінь

55 Вимова і правопис слів з префіксами з-, с-

8


56 Урок розвитку зв’язного мовлення. Урок творчості. Рими бабусі Віхоли

57 Закріплення правила про вимову й правопис слів з префіксами з-, с-

58 Правило вживання апострофа після префіксів

59 Закріплення правила вживання апострофа після префіксів

60 Суфікс як значуща частина слова

61 Правопис слів із суфіксом -ар. Закріплення поняття про суфікс та його словотворчу функцію

62 Перевірка знань з мови й мовлення, мовних умінь і навичок (тести) з теми «Слово. Будова слова»

63 Аналіз тестової роботи. Закріплення вивченого з теми «Будова слова»

64 Урок розвитку зв’язного мовлення. Новорічні, обрядові поезії (колядки, щедрівки)

9

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию

І семестр Клас Дата проведення уроку


УРОК 1 Тема. Мова й мовлення. Мова як найважливіший засіб

людського спілкування. Рідна мова, мова державна. Український алфавіт

Мета: ознайомити учнів з новим підручником «Рідна мова»; розширювати уявлення учнів про мову як засіб людського спілкування; закріпити знання назв букв ук-раїнського алфавіту; розкрити його практичне значення для укладання словників; розвивати усне мовлення; вміння розташовувати слова в алфавітному порядку; зба-гачувати словниковий запас учнів; виховувати почуття любові до рідної мови.

ХІД УРОКУI. Організація учнів до урокуII. Вступ

1. Ознайомлення з підручником «Рідна мова» для 3 класу— Розгляньте обкладинку. Як називається підручник?— Хто є його автором? (Микола Самійлович Вашуленко та Олексан-

дра Іванівна Мельничайко)— Поміркуйте, який зв’язок існує між назвою підручника і тим, що

зображено на малюнку.— Розгорніть підручник. Зверніть увагу на умовні позначення. Про-

читайте, що вони позначають.

2. Робота за малюнком (С. 3)— Розгляньте малюнок на с. 3.— Кого ви бачите на ньому?— Куди йдуть діти?— Як ви здогадалися?— Коли в Україні святкують День знань?

3. Каліграфічна хвилинкаПерше вересня — День знань.

4. Робота над віршем Любові Забашти «Рідна мова» 1) Вчитель читає вірш напам’ять. 2) Словникова робота. Тлумачення слів.

Негода — погана погода; нещастя, тяжка година. Трель — тремтливий, переливчастий звук. 3) Читання вірша учнями.

— Якою є наша мова? — До чого закликає нас Любов Забашта? 4) Виразне читання вірша учнями.

III. Вивчення нового матеріалу 1. Актуалізація опорних знань

— Пригадайте, будь ласка, для чого людям потрібна мова.— З чого складається мова?— У який спосіб можна про щось розповідати одне одному?— Як мова допомагає у житті та праці?— Як обмінювались думками первісні люди? (Жестами, сигналами,

мімікою, знаками, інтонацією)— Який найважливіший засіб людського спілкування? (Мова)

10

2. Оголошення теми та мети уроку— Сьогодні на уроці ми розширимо уявлення про мову, повторимо

назви букв українського алфавіту, потренуємось записувати слова в алфавітному порядку.

3. Словникова робота— Доберіть і запишіть слова, близькі за значенням до слова спілку-ва-

тися. (Розмовляти, балакати, гомоніти, обмінюватися думками, гово-рити одне з одним)

— Складіть речення з даними словами.

4. Робота над висловами про слово (Впр. 3)— Як ви розумієте зміст висловів?— Спишіть їх.

5. Запис під диктовкуДобре слово людині, що дощ у посуху. Вітер руйнує гори, а зле слово —

дружбу.— Поясніть зміст прислів’їв.

6. Спостереження над творенням слів (Впр. 4)

7. Робота над усним переказом (Впр. 6)— Якою можна назвати нашу мову? (Калиновою, милозвучною, співу-

чою, солов’їною)— У 1928 році в Парижі був проведений конкурс. На ньому визначали

милозвучність мов. Перше місце виборола французька мова, друге — італійська, третє — українська.

8. Ознайомлення зі словниками української мови— Де зберігається весь словниковий запас мови?— Які словники вам відомі? (Орфографічний, орфоепічний, тлумач-

ний, перекладний тощо)— Як розташовані слова в словниках?— Як знайти слово Україна?— Що потрібно знати, щоб швидко зорієнтуватись у словнику? (Ал-

фавіт)— Що називається алфавітом?

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Повторення назв букв українського алфавіту. Робота за таблицею «Український алфавіт»

— Назвіть букви українського алфавіту.

2. Самостійна робота— Запишіть слова в алфавітному порядку.I в. Ожеледиця, роса, веселка, блискавка, іній, туман.II в. Лопата, граблі, плуг, сокира, борона, сапа.

3. Перевірка— Яке узагальнююче слово можна дібрати до слів кожного варіанта?

(Явища природи, знаряддя праці)

V. Підсумок уроку— Що нового ви дізналися на уроці?— Який вид роботи сподобався?— Що є найважливішим засобом спілкування?— Як розташовані слова в словниках?

VI. Домашнє завданняПовторити алфавіт, вправа 7, с. 7.

11

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 2

Тема. Наша рідна мова. Мова інших народів. Близько-споріднені мови

Мета: формувати в учнів уявлення про рідну мову як мову українського народу; поглиблювати знання про спорідненість української мови з іншими мовами; за-кріплювати каліграфічні навички; розвивати мовлення учнів; виховувати любов та повагу до рідної мови.

ХІД УРОКУ

I. Організація учнів до уроку

II. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання— Для чого нам потрібна мова? (Для спілкування)— Розкажіть напам’ять алфавіт.— Прочитайте назви міст з тексту домашньої вправи в алфавітному

порядку.— Чому Чернівці написали перед словом Чернігів?— Поясніть зміст висловлювання про мову В. Сосюри.Той лише пошани достоїн, хто мову шанує свою.— Яку мову автор називає своєю? (Рідну)— Яка мова є рідною для вас?— Наша рідна мова — українська. Українською мовою розмовляємо

ми, ваші мама й тато, бабуся й дідусь. Говорили цією мовою і наші предки. І цей скарб народний — мова — передається з покоління в покоління.

III. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні на уроці мі з’ясуємо, які мови є близькоспорідненими до

нашої, яка мова є рідною для інших народів.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота з текстом (Впр. 11) 1) Читання тексту «Рідна мова» учнями самостійно. 2) Словникова робота.

— Спробуйте пояснити значення слів споконвічний, предки. Споконвічний — одвічний; той, який існує з найдавніших часів. Предки — попередники сучасних поколінь; старші родичі по ви-

східній лінії з боку батька та матері (старший за діда, бабу). — Яку ж мову можна назвати рідною?

2. Каліграфічна хвилинка— Запишіть каліграфічно останнє речення. (Рідна мова — це мова

предків і рідної землі.) 3. Утворення спільнокореневих слів

— Давайте з’ясуємо, яка мова є рідною для інших народів. (Впр. 9)— Запишіть слова парами.— Яка мова є найкрасивішою для українців? Для італійців? Для

росіян?— Який висновок можна зробити? (Кожна мова по-своєму прекрасна.)

4. Спостереження над висловом— Послухайте вислів різними мовами.Кідать на вецер словы.

12

Бросать слова на ветер.Кидати слова на вітер.— Чи зрозумілий вам зміст речень?Проблемне запитання— Як ви думаєте, чому зміст зрозумілий, хоча вислів написаний різ-

ними мовами? (Це близькоспоріднені мови.)— Близькоспорідненими є мови українців, росіян, білорусів. Нам

легко зрозуміти одне одного, бо між нами багато спільного. Колись багато років тому існувала держава Київська Русь. Жив у ній мужній і працьо-витий народ, який звався русичами. Згодом постали три народи: росій-ський, білоруський, український. Ці народі — брати. Мови цих народів братні. У них є дуже багато слів, які звучать однаково. Українська мова, російська, білоруська, польська, болгарська, чеська, словацька нале-жать до сім’ї слов’янських мов.

Слов’янські мови

ук

раї

нсь

ка

рос

ійсь

ка

біл

ору

ськ

а

пол

ьськ

а

бол

гар

ськ

а

чес

ька

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота над віршем Т. Г. Шевченка— Прочитайте та поясніть зміст.

Учітеся, читайте,І чужому научайтесь,Й свого не цурайтесь.

— Чи зрозумілий вам зміст слів не цурайтесь? Поясніть.— Спишіть ці рядки. Підкресліть слова, в яких букв більше, ніж

звуків. (Научайтесь, цурайтесь)

2. Робота над віршем (Впр. 12)— Прочитайте вірш Василя Симоненка.— Яка його головна думка?— Спишіть другу строфу та підкресліть слова, які могли б стати заго-

ловком до вірша.

3. Списування

4. Перевірка

VI. Підсумок уроку— Що нового ви дізнались на уроці?— Які мови є близькоспорідненими з українською?

VII. Домашнє завданняВправа 13, с. 9.

13

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 3

Тема. Усне мовлення, його основні особливості Мета: ознайомити учнів з особливостями усного мов-

лення, його допоміжними засобами, вимогами до нього; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв’язне мовлення; виховувати культуру усного мовлення.

ХІД УРОКУ

I. Організація учнів до уроку

II. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 13) 1) Слухання вірша напам’ять. 2) Аналіз змісту.

— Яка головна думка вірша?— Що ж зветься Україною? Скажіть словами вірша.

2. Повторення вивченого— Для чого людям потрібна мова?— Назвіть близькоспоріднені мови.— Які мови належать до сім’ї слов’янських мов?

3. Доповнення схем

Мова

звукисловасполучення слівреченнятекст

Мовленняспілкуванняписьмочитання

— Чому людям доводиться говорити між собою?— Як люди передають думки одне одному?— Яким мовленням користуємось частіше?— Де ми можемо скористатися усним мовленням? (Безпосереднє спіл-

кування між особами; розповідь однієї людини; промова на зборах, по радіо чи телебаченню тощо)

III. Оголошення теми й мети уроку— Тема уроку — «Усне мовлення». Ми розглянемо вимоги до усного

мовлення, будемо вчитися складати розповідь за малюнками, дотримую-чись цих вимог.


1. Складання розповіді— Розкажіть, як ви провели літні канікули. (Слухання розповідей.)— Скажіть, яка розповідь вам сподобалась.Проблемне запитання— Спробуйте пояснити, чого одна розповідь вам сподобалась, а інша — ні.— Які вимоги до усного мовлення ви можете назвати? (Правильність,

виразність, зрозумілість)

14

2. Ознайомлення з правилом (С. 9)

3. Вправляння в інтонуванні речень (Впр. 15)— Що вам допомогло передати різні почуття? (Інтонування)

4. Спостереження над використанням допоміжних засобів в усному мовленні (Впр. 17)— Як ви вважаєте, що, крім слів, допомагає людям краще зрозуміти

одне одного? (Учні пояснюють, що під час усного мовлення люди викорис-товують міміку, жести, різну силу голосу, різну інтонацію.)

— Хто із людей користується мовою жестів і чому?— Чи всім людям зрозуміла така мова?Висновок. Під час усного мовлення люди використовують міміку

і жести, різну силу голосу, різну інтонацію. Монотонна розповідь робить висловлену думку невиразною, стомлює слухача.

5. Робота з картками із зображенням дорожніх знаків— Розгляньте знаки. Значення яких із них ви можете пояснити? (Пере-

хід, автобусна зупинка, поворот)— Чи потрібні знаки на дорогах? Для чого?— Які ще умовні знаки чи сигнали можете назвати? (Впр. 18)

V. Узагальнення та закріплення вивченого

1. Каліграфічна хвилинка

Слово до слова — зложиться мова.— До слова мова доберіть ознаки. (Милозвучна, співуча, солов’їна,

калинова)

2. Коментоване письмо (Впр. 19)— Як ви розумієте вислів добре слово?— Всі наші думки оформлюються словом. Слово — найпотужніша

сила. Словом можна підтримувати людину, а можна її знищити.— Про що треба пам’ятати завжди? (Велике діло — добре слово.)

3. Робота над прислів’ями— Поєднайте початок і кінець прислів’їв. Поясніть зміст.

Добре слово краще... ...і лід розтане.Від теплого слова... ...за цукор і мед.

— Спишіть речення. Складіть звукову модель слова краще.

VI. Підсумок уроку— Про який вид мовлення ми говорили на уроці?— Назвіть вимоги до усного мовлення.— Які допоміжні засоби використовуються в усному мовленні?— За якими ознаками можна впізнати мовлення кожної людини?


15

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 4 Тема. Особливості писемного мовлення Мета: розширювати уявлення учнів про писемне мов-

лення та вимоги до нього; розвивати навички калігра-фічного письма, усного зв’язного мовлення; виховувати культуру писемного мовлення.

ХІД УРОКУI. Організація класу до уроку


1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 20)— Прочитайте прислів’я. Поясніть, як ви розумієте їх зміст.

2. Тлумачний словниковий диктант (закріплення написання слів з ненаголошеними голосними, які не перевіряються)

• Той, хто виконує в порядку черговості які-небудь обов’язки. (Черговий) • Вид невисокого взуття переважно на шнурках. (Черевики) • Перший місяць осені. (Вересень) • Водій автомобіля. (Шофер) • Невеликий полохливий звірок родини гризунів, з куцим хвостом, дов-гими задніми ногами і довгими вухами. (Заєць)

• Великий хижий звір, укритий густою шерстю. (Ведмідь) • Простір між двома рядами будинків для їзди та ходіння. (Вулиця) • Назва першого дня тижня. (Понеділок) • Назва четвертого дня тижня. (Четвер) • Риса, властивість, особливість кого-, чого-небудь; прикмета. (Ознака)

3. Взаємоперевірка

III. Вивчення нового матеріалу

1. Повторення вивченого про усне мовлення— Що ми розуміємо під усним мовленням?— Які вимоги до усного мовлення ви знаєте?

2. Проблемне запитання— Як же передати інформацію одне одному на велику відстань? Помір-

куйте.

3. Повідомлення теми уроку— На сьогоднішньому уроці опинимось у світі писемного мовлення,

ознайомимось з вимогами до нього, спробуємо оцінити культуру власного письма.

4. Бесіда про писемне мовлення— Що таке писемне мовлення?— Внаслідок чого воно виникло? (Писемне мовлення виникло у зв’язку

з потребою зберегти інформацію, передавати її на відстань. Воно допома-гає сучасним людям пізнавати далеке минуле, зберігати й передавати свої знання майбутнім поколінням. Спілкування за допомогою писемного мовлення не обмежено в часі.)

Висновок. Усе, що ми пишемо й читаємо, є писемним мовленням.

5. Культура писемного мовлення— Яким має бути писемне мовлення? 1) Ознайомлення з порадами щодо писемного мовлення. (Впр. 21,

с. 12) — Спишіть ці поради.

16

2) Самооцінка роботи. — Оцініть свою роботу. 3) Взаємооцінка робіт.

— Обміняйтесь зошитами з товаришем. Оцініть роботу ще раз. — Чи підтвердилась ваша оцінка? 4) Ознайомлення з інформацією про культуру писемного мовлен-

ня. (С. 12) — Яким повинен бути почерк? — Що означає володіти культурою писемного мовлення? 6. Розгляд малюнків (Впр. 22, с. 12)

— Розгляньте малюнки. Що на них зображено? — Чому в наших предків було таке писемне мовлення?Повідомлення вчителя— Так колись писали люди. Вони все зображали за допомогою малюн-

ків, тому що літер ще не знали. Ці малюнки вони висікали на камені, глиняних дощечках, на корі дерев. Поступово з фігурок малюнкового письма виробились букви. Пізніше люди винайшли папірус, стали запи-сувати все, що діялось на Землі. До нас дійшли дивні літописи про вели-ких князів, перші поселення, заснування міст, героїчні битви за свою землю тощо.

IV. Узагальнення й закріплення вивченого

1. Робота з текстом (Впр. 22, с. 13)— Що потрібно зробити, щоб текст став зрозумілим?— Які розділові знаки ви знаєте?— Як пишеться перше слово в реченні?— Скільки речень у цьому тексті?— Спишіть текст каліграфічно.

2. Самоперевірка

3. Робота з малюнками-знаками (Впр. 23)— Які знаки позначають звуки мовлення? (Букви)— Які знаки позначають математичні числа? (Цифри)— Які знаки використовують у музиці? (Ноти)— Які дорожні знаки вам відомі? (На дошці — малюнки дорожніх

знаків.)— На яких машинах є спеціальні знаки? (Швидка медична допомога,

таксі тощо)— Чи потрібні всі ці знаки в житті людини?Висновок. Ці різноманітні умовні знаки замінюють багатослівні пові-

домлення або застереження.

4. Робота над загадками• Некущ,азлисточками,

Не сорочка, а зшита,Не людина, а розповідає. (Книга)

• Всімрозкажевсіпригоди,А сама мовчить ізроду. (Книга)

— Про що можна дізнатися з книг?— Де зберігаються книжки?— Як потрібно ставитись до книг? Чому?— Складіть власну загадку про книгу. Запишіть її.

V. Підсумок уроку— Яким буває мовлення?— Яке значення усного й писемного мовлення?

VI. Домашнє завданняВправа 24, с. 14.

17

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 5

Тема. Культура мовлення Мета: формувати в учнів уявлення про основні правила

культури спілкування, культуру мовлення; розвивати навички мовного етикету; розвивати зв’язне мовлення, виховувати повагу до людей і до самих себе.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу до уроку


1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 24)— Яку цікаву й корисну інформацію ви отримали з тексту вправи?— Які ще цікаві квіти ви знаєте?

2. Повторення вивченого про мовлення— З якими видами мовлення ви ознайомилися на попередніх уроках?— Яким має бути усне мовлення?— Які вимоги існують до писемного мовлення?


1. Повідомлення теми та мети уроку— Сьогодні ми продовжимо розмову про мовлення. Ви багато разів

чули слово культура. Що воно означає?— Кого можна назвати культурною людиною?— Що таке культура мовлення?— Все це ми спробуємо з’ясувати на уроці.

2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (Впр. 25, с. 15) 1) Читання тексту учнями самостійно. 2) Аналіз прочитаного. — Що таке культура мовлення?

— Чим називає автор слова? (Слова — це немовби одяг твоїх думок.)

— Як ви розумієте цей вислів? — Якими повинні бути думки? — Що потрібно для того, щоб гарно говорити?


Слова — це немовби одяг твоїх думок.Мова — це дзеркало душі людини.— Як ви розумієте другий вислів?— Визначте кількість звуків і букв у слові дзеркало.

4. Робота за малюнками (Впр. 26)— Що зображено на малюнках?— Зробіть висновки про культуру поведінки дітей.

5. Робота з текстом (Впр. 27)— Прочитайте текст, знайдіть у ньому прислів’я.— Як ви розумієте його зміст?— Пригадайте інші прислів’я про значення знань у житті людини.

• Книга вчить, як на світі жить. • Хто знання має, той і мур зламає. • Потрібно учиться, завжди пригодиться.

18

• Вчитися ніколи не пізно. • Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь.

6. Робота над діалогом (Впр. 29)Читання за особами.— Чи можна назвати мовлення Петрика культурним?— Чому Павлик був сумним?— Як потрібно було розповідати про зміст кінофільму Петрикові, щоб

його мовлення було зрозумілим? (Правильно, виразно, точно)

7. Ознайомлення з правилами спілкування (Впр. 31)— Прочитайте і запам’ятайте подані правила спілкування.— Як ви розумієте зміст прислів’я: «Як говорити дурниці, то краще

помовчати»?

IV. Закріплення й узагальнення

1. Робота з орфографічним словником (Впр. 28)— Запишіть слова в алфавітному порядку, беручи до уваги другу

й третю букви.— Відшукайте ці слова в словнику, поставте правильно знак наголосу

в кожному слові.

2. Перевірка. Вправляння в правильній вимові цих слів

V. Підсумок уроку— Що ви розумієте під культурою мовлення, спілкування? (Культура

мовлення — це правильність, точність, виразність мовлення.)— Хто краще говорить? (Краще говорить і пише той, хто багато чи-

тає, вміє уважно слухати.)— Як потрібно поводитись під час розмови?— Чого треба уникати?— Чи кожен може оволодіти культурою мовлення?— Чи використовуєте ви у мовленні «чарівні» слова? (Про це ми доклад-

ніше поговоримо на наступному уроці.)

VI. Домашнє завданняВправа 31 (усно), с. 17, вправа 32.

19

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 6

Тема. Слова ввічливості Мета: вчити учнів вживати у своєму мовленні слова та

вислови ввічливості; формувати культуру мовлення; розвивати зв’язне мовлення; розвивати вміння будувати діалоги; виховувати шанобливе ставлення до мови, до співрозмовника.



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 32)— Як поводилась дідова дочка, коли до неї зверталися з проханням

яблунька, криничка, собачка, піч?— Яким було мовлення дідової дочки?— А як відповідала бабина дочка?— Чого вчить ця казка?

2. Закріплення правил культури спілкування— Чого треба уникати під час розмови?— Які правила спілкування ви можете назвати?

3. Фронтальна бесіда— Яким буває мовлення? (Усним і писемним)— Яким повинне бути усне мовлення? (Правильним, виразним і зро-

зумілим для всіх, хто слухає)На дошці — запис:

Уміння вести розмову — це талант (Ф. Стендаль).

— Що треба робити, щоб мовлення було правильним, виразним, зро-зумілим? (Треба багато читати, переказувати, ходити до театру.)

— Що таке культура мовлення? (Правильність, точність, виразність мовлення)

— Які вимоги існують до писемного мовлення? (Потрібно писати пра-вильно, чітко, каліграфічно, охайно.)


1. Проблемне питання— Поясніть вислови видатних людей.

• Заговори, щоб я тебе побачив (Сократ). • Ніщо не дістається нам так дешево і не цінується так дорого, як увіч-ливість (М. Сервантес).— Які слова нам допомагають бути ввічливими?

2. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні ми будемо закріпляти знання слів ввічливості, вчитися

вживати їх у своєму мовленні.

3. Робота над словами ввічливості (Впр. 33, с. 17) 1) — Назвіть слова вітання.

— Назвіть слова прощання, подяки, вибачення. — Що ми говоримо, коли висловлюємо побажання? — Як можна привітатися з другом, подругою? (Привіт) 2) Словникова робота.

— Запишіть слово спасибі.

20

— Які ще слова подяки ви знаєте? (Дякую! Дуже вдячний!) — Складіть речення зі словом спасибі.

4. Розвиток мовлення. Робота над малюнками (Впр. 34)— Чого вчать нас ці малюнки?— Які інші малюнки на тему ввічливості ви намалювали б?

IV. Закріплення й узагальнення

1. Робота з текстом (Впр. 35)— Які слова ввічливості є в тексті?— Що висловлюється цими словами?— Спишіть один абзац тексту (за вибором). Підкресліть слова ввічли-

вості.— У мовленні ми часто звертаємось одне до одного. Як називаються

слова, якими ми до когось звертаємось?— Чи є серед них ввічливі звертання?

2. Ознайомлення із ввічливими звертаннями 1) Читання звертань. 2) Складання речень з ними (усно). 3) Пояснення знаків, якими виділяються слова звертання на

письмі.

3. Робота з текстом (Впр. 36) 1) Перекажіть зміст прочитаного.

— Чому мама була незадоволеною? — Який висновок ви зробили з прочитаного? — Що значить вислів: «Будь справжньою людиною»? 2) Фонетична хвилинка.

— Назвіть звуки в слові народження. [народжен’:а] — Як його треба вимовляти?

4. Письмо під диктовкуДобрий чоловік надійніше кам’яного мосту. Ложка дьогтю зіпсує бочку

меду. Дерево шанують, як добре родить, а людину — як добре робить.

V. Підсумок уроку— Які слова слід вживати в своєму мовленні?Читання вірша (учнем).

До всіх сердець, як до дверей,Є ключики малі.Їх кожен легко підбере,Якщо йому не лінь.

Сію дитині в серденько ласку.Сійся-родися ніжне «будь ласка»,Вдячне «спасибі», «вибач» тремтливе —Слово у серці, як зернятко в ниві.

«Доброго ранку!», «Світлої днини!» — Щедро даруй ти людям, дитино!Мова барвиста, мова багата,Рідна і тепла, як батьківська хата.

В. Гринько


21

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


ТЕКСТ

УРОК 7

Тема. Текст. Розвиток уявлень про текст. Тема і мета тексту. Добір заголовків до тексту

Мета: повторити й закріпити знання учнів про текст; роз-ширювати уявлення про текст, його тему й мету, вчити учнів визначати тему, мету тексту; добирати заголовки до текстів; розвивати усне мовлення учнів; виховувати культуру мовлення.

ХІД УРОКУI. Організаційний момент


1. Каліграфічна хвилинкаПовторення написання слів ввічливості.

Спасибі, будь ласка, до побачення. 2. Попрацюємо разом. Робота з підручником (Впр. 39, с. 21)

— Прочитайте речення.Проблемне запитання— Чи можна ці речення назвати текстом?— Про що йдеться у першому реченні?— Що сказано у другому реченні?— Про що розповідається в третьому реченні?— Про що ви прочитали в четвертому реченні?— Чи зв’язані за змістом ці речення?

3. Попрацюємо разом (Впр. 40)— Прочитайте речення.Проблемне запитання— Чи можна ці речення назвати текстом? Чому?— Зробіть висновок, які речення будемо називати текстом.

III. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над текстом, будемо вчи-

тися визначати тему й мету тексту, добирати заголовки.

IV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Розширення уявлень про текст (Впр. 40)— До кожного тексту можна дібрати заголовок. Заголовок може пере-

давати мету або тему тексту. Що таке мета і тема?— Про що розповідається в тексті? (Ім’я нашому краю — Україна.) Це

і є його тема.— Що головне в цьому тексті? (Найкращий край — батьківщина.) Це

його мета.

2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (С. 22)— Що таке текст?— Що називається темою тексту?— Що таке мета тексту?— Доберіть заголовок до тексту. (Впр. 40)

3. Списування тексту


22

V. Закріплення й узагальнення вивченого матеріалу

1. Робота над деформованим текстом (Впр. 41)— Чи можна вважати ці речення текстом?— Що потрібно зробити, щоб ці речення стали текстом?— Розташуйте їх у правильній послідовності.— Яка тема цього тексту? (Дівчинка побачила квітку.)— Яка його мета? (Вона її не зірвала, тобто виявила бережливе став-

лення до природи.)— Доберіть заголовок до тексту.

2. Визначення теми й мети тексту (Впр. 44)— Прочитайте перше речення тексту.— Чи здогадалися ви, про що розповідатиметься далі?— Прочитайте весь текст.— Визначте тему тексту.— Яка його мета?— Доберіть заголовок, враховуючи тему й мету тексту.

3. Запис під диктовку. Коментоване письмоТарас Шевченко дуже любив природу своєї рідної землі, її степи, ріки,

верби, гаї, червону калину. Він був не тільки геніальним поетом, але й чудовим художником.


5. Добір спільнокореневих слів— Доберіть спільнокореневі слова до слова поет. (Поет, поетеса,

поезія, поетичний, поетизувати)

6. Підбір звукової схеми до слова знаєте

=

VI. Підсумок уроку— Що нового ви дізналися на уроці?— Які речення утворюють текст?— Що таке тема й мета тексту?— Як дібрати заголовок до тексту?

VII. Домашнє завданняС. 22 — правило, впр. 43.

23

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 8

Тема. Урок розвитку зв’язного мовлення. Робота над усним твором

Мета: вдосконалювати вміння учнів складати усний твір-розповідь за малюнками, опорними словами; на- вчати вводити у твір-розповідь елементи опису, описува-ти найпростіші явища, предмети за зразком та поданим планом, будувати міркування за поданим початком та опорними словосполученнями; розвивати мовлення, логічне мислення; виховувати культуру мовлення.

ХІД УРОКУ І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні на уроці розвитку зв’язного мовлення ми вдосконалюва-

тимемо вміння складати усний твір-розповідь, вводити у твір-розповідь елементи опису, будувати невеличкі за обсягом міркування, тобто розви-ватимемо мовлення.

ІІІ. Актуалізація опорних знань— Згадайте, які особливості притаманні усному мовленню.— Що таке текст?— У якому випадку ми можемо вважати текстом кілька речень?— Які типи текстів вам вже відомі?— Що спільного у всіх типів текстів?— Чим вони різняться?

ІV. Робота над усним твором

І рівень 1. За поданими запитаннями склади текст. Добери до нього заголовок.

1) Хто твій друг? 2) Скільки йому років? 3) Де живе твій друг? 4) В якій школі і в якому класі він навчається? 5) Що тобі подобається у твоєму другові? 6) Чим захоплюється твій товариш?

2. Прочитай зачин і кінцівку тексту. Склади його основну частину (5–6 речень).

ДРУЗІ

Одного дня Володя повертався зі школи. Раптом біля дерева він помітив цуценя.

...

Тепер у Володі є найкращий друг.

ІІ рівень1. Склади текст-опис «Синичка» за зразком.

ЗОЗУЛЯ

Зозуля — невелика пташка з рябеньким оперенням. Хвіст довгий, із великими білими цятками. Зозуля рідко сідає на землю, а ходити зовсім не вміє. Тримається вона чорнолісся, бо їй тут найкращий харч. Цілий день зозуля визбирує по гілках дерев волохату гусінь.

24

2. Склади текст за початком і поданим планом.Восени Богдан із друзями ходив на прогулянку в ліс. Одного разу...План 1) У лісі з друзями. 2) Заблукали. 3) Лісник.

ІІІ рівень 1. Продовж оповідання (склади 5–6 речень). Добери до нього заголовок.

1) Жив собі кіт Марко. А в коморі жили миші. Щодня у Маркові пазурі потрапляли дві або три миші. Моторошно було мишам від цього кота, і вирішили вони подарувати Маркові чоботи.

2) Хтось виніс із хати маленьке сіреньке кошенятко та й пустив його на дорогу. Сидить кошенятко та й нявчить. Проходять люди. Хто сумно хитає головою, хто з цікавістю розглядає його.

2. Доповни текст описом білочки. (На дошці — малюнок білочки.)Діти пішли в ліс. Дівчата на галявині рвали квіти. Хлоп’ята бігали.

Раптом Оля побачила білочку. Вона була...

ІV рівень 1. Склади тест-розповідь з елементами опису (5–6 речень).

Орієнтовні теми 1) Мій клас. 2) Моя сім’я. 3) Моя улюблена іграшка. 4) Моє улюблене заняття. 5) Моя школа.

2. Склади текст за поданою кінцівкою.

...Діти були дуже раді, що змогли зробити приємне дідусеві.

3. Поміркуй і розкажи, як ти розумієш прислів’я.Хто багато читає, той багато знає.Від теплого слова і лід тане.

V. Підсумок уроку— Які розповіді здалися вам найвдалішими? Чому?— Яке завдання було найцікавішим? Найскладнішим?— Яким повинне бути мовлення культурної людини?

25

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 9

Тема. Визначення теми й мети у текстах різних типів Мета: вчити учнів розрізняти різні типи текстів, ви-

значати їх тему й мету, добирати заголовки; розвивати мовлення учнів; виховувати шанобливе ставлення до природи.

ХІД УРОКУ



1. Закріплення теоретичного матеріалу— Які речення утворюють текст?— Що виражає тема тексту? Його мета?— Чому може відповідати заголовок?

2. Робота з мовним матеріалом (Впр. 49 — усно)


Багато лісу — бережи!Немає лісу — посади!


1. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні на уроці ми продовжимо працювати над текстом, будемо

вчитися розрізнювати різні типи текстів, визначати їх тему й мету.

2. Розрізнення текстів різних типів (Впр. 46)

Текст

розповідь опис міркування

— Прочитайте тексти, порівняйте їх.— Що було метою кожного тексту? (I — розказати про горобців, II —

описати горобця)— Залежно від мети тексту ми й виділяємо різні типи текстів. (Запов-

нення таблиці.)— А якщо в тексті буде про щось розмірковуватись або доводитись

думка, то якого типу буде такий текст? (Міркування)

3. Висновок. Доповнення схеми— Яка мета тексту-розповіді?— Яке питання можна поставити до розповіді? (Що відбувалося?)— Яка мета тексту-опису?— Яке питання можна дібрати до такого тексту? (Який?)— Яка мета тексту-міркування?— Яке питання можна поставити до нього? (Чому?)

Текст

розповідь опис міркування

Що відбувалося? Який? Чому?

26

4. Словникова роботаЗагадки

• РозфарбованекоромислоЧерез річку повисло. (Веселка)

• Піднялисяворота—Всьому світу любота. (Райдуга)

— Запишіть слова-відгадки, потавте наголос. Запам’ятайте правильне написання та вимову цих слів.

IV. Узагальнення й систематизація вивченого

1. Робота над деформованим текстом (Впр. 55)— Прочитайте речення.— Чи можна їх назвати текстом? Чому?— Розташуйте речення відповідно до того, як відбувалися події.— Запишіть текст.— Які слова допомогли встановити послідовність подій?

2. Перевірка виконання роботи

3. Побудова звукових моделей слів шкільний, що

4. Визначення типів текстів а) Через пеньки й колоди чимчикує їжачок. Тягає він у нору за-

пашне листя. Стелить зимову постіль — до весняного сонечка про-спить їжачок. І снитимуться йому лісові сни.

б) Калина — лікарська рослина. Свіжі ягоди з медом вживають при кашлі, серцевих захворюваннях, вона регулює тиск крові. Со-ком калини навіть вмивалися, щоб обличчя рум’янилось.

в) ШИШКАРИК

Ялинковий шишкар яскраво-червоного кольору. Дзьоб у шиш-каря міцний. Його кінчики зігнуті в протилежні боки. Ними він чіпляє луску на шишці, відгинає її і дістає язиком насінину.

— До якого типу належать ці тексти? Обґрунтуйте свою думку.— Яка мета кожного тексту?

V. Підсумок уроку— Які типи текстів бувають?— Як визначити тип тексту?— Що таке тема і мета тексту?

VI. Домашнє завданняВправа 56, с. 28 (скласти розповідь).

27

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 10

Тема. Абзац тексту Мета: формувати уявлення учнів про абзац, про логічний

і граматичний зв’язок між абзацами; формувати умін-ня ділити текст на абзаци й складати текст за поданим планом; розвивати усне й писемне мовлення; виховувати любов до природи.

ХІД УРОКУI. Організаційний момент

II. Актуалізація знань

1. Перевірка домашнього завдання— Прочитайте текст, який ви склали вдома.— Якого типу цей текст?— Тексти яких типів ще вам відомі?

2. Утворення тексту з деформованих реченьПринесла, дзьобі, в, вона, жолудь.Восени, цікаво, лісі, в.Його, під, ховати, почала, коріння.Прилетіла, ось, і, сіла, сойка, пеньок, на.— Утворіть зі слів речення, із речень — текст.— Запишіть відновлений текст, доберіть до нього заголовки.

3. Перевірка виконаного завдання


1. Підготовчі вправи (Впр. 57)— Прочитайте два тексти й порівняйте їх.— Чим вони відрізняються одне від одного? (В обох текстах йдеться

про одне й те саме. Проте другий текст ширший і складається з чотирьох частин — абзаців.)

2. Проблемне запитання— Навіщо другий текст поділений на абзаци?

3. Повідомлення теми й мети уроку

4. Встановлення смислових зв’язків між абзацами— Прочитайте 1-й абзац. Про що в ньому розповідається? (Про гніздо)— Прочитайте 2-й абзац. Про що в ньому йдеться? (Про пташеня)— А в 3-му абзаці? (Про Івася)— А в 4-му? (Про пташок)— Які ж речення містить абзац? (Тісно пов’язані між собою за

змістом)— Чи пов’язані між собою абзаци?— Як пишеться кожен абзац?

5. Опрацювання теоретичного матеріалу (С. 28)


1. Поділ тексту на абзаци (Впр. 58) 1) Відгадайте загадку.

Невидимка ходить в гаї, Всі дерева роздягає. (Осінь)

— Зараз попрацюємо над текстом про цю пору року.

28

2) Читання тесту, плану. 3) Розподіл тексту за планом. 4) Каліграфічна хвилинка.

Як листя жовтіє, тоді ліс смутніє. 5) Списування двох перших абзаців. 6) Складання звукової моделі слів зів’яле, ніяк.

2. Складання розповіді за поданим планом (Впр. 60)— Прочитайте план розповіді.— Як потрібно записувати кожний пункт тексту? (З абзацу, тобто

з нового рядка)— Який заголовок можна дібрати до цієї розповіді?— Якою буде тема тексту?— Якою буде його мета?— Як ви будете пов’язувати абзаци тексту між собою?

3. Запис тексту


V. Підсумок уроку— Що містить абзац?— Чи пов’язані абзаци одне з одним?— Як пишеться кожний абзац?


29

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 11

Тема. Зв’язки між реченнями в тексті. Частини тексту Мета: закріплювати знання учнів про засоби зв’язку

речень у тексті; формувати знання про будову тексту; розвивати зв’язне мовлення, виховувати любов до природи.



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 61)— Прочитайте записаний план розповіді. Передайте усну розповідь

за ним.

2. Повторення вивченого— Що можна назвати текстом?— Що називаємо темою, метою тексту?— Які типи текстів вам відомі?— Що таке абзац?— Навіщо він потрібен?


1. Повідомлення теми й мети уроку— Сьогодні на уроці спробуємо з’ясувати, як у тексті речення пов’язані

між собою за змістом, яку будову має текст. А для цього скористаємось знаннями, які ви одержали в 2 класі.

2. Робота над текстом (Впр. 62)— Прочитайте текст.— Яка його тема? мета?— Скільки абзаців у тексті?— Скільки речень у першому абзаці?— Замість якого слова вжито виділені слова? (Замість слова мова)— Для чого зроблено таку заміну? (Щоб уникнути повторів)— Яку ще роль виконують виділені слова? (Вони пов’язують попе-

реднє речення з наступним.)— Якщо в тексті буде розповідатися про дятла, то які слова нам допо-

можуть уникнути повторень та зв’язати між собою речення? (Дятел, птах, він, пернатий друг)

— А якщо про учня? (Учень, хлопчик, юнак, він, третьокласник)

3. ВисновокПід час складання тексту потрібно уникати повторів, пов’язувати

речення між собою.

4. Каліграфічна хвилинка. Запис під диктовкуСучасна українська мова — багата, мелодійна, красива.

5. Робота над будовою тексту (Впр. 63)— Прочитайте текст. Зверніть увагу на виділені слова. Яку роль вони

виконують? (Вони пов’язують між собою речення.)— Пригадайте, з яких частин складається текст.

ТекстЗачин

Основна частинаКінцівка

30

— Знайдіть у тексті зачин. Про що в ньому йдеться? (Називаються ті, про кого йтиметься далі, повідомляється час, місце події.)

— Прочитайте основну частину. Що розкривається в цій частині? (Роз-криваються події.)

— Про що йдеться в кінцівці? (Повідомляється, чим закінчилися опи-сані події.)

Висновок. З яких частин складається текст?


1. Відгадування загадкиВона цвіте в травневі дні.Між великим листомВиснуть квіточки дрібніЗапашним намистом. (Конвалія)

2. Письмо загадки по пам’яті


4. Визначення частин легенди «Конвалія» (Впр. 64)— Прочитайте легенду.— Знайдіть у тексті зачин, основну частину, кінцівку.— Про що ви дізналися з легенди?

5. Запис під диктовкуКонвалія — лікарська рослина. З неї виготовляють препарати для

лікування серцевих хвороб. Конвалія занесена до Червоної книги України.— Знайдіть спільнокореневі слова. (Лікарська, лікування, ліки, лікар,

лікарня, лікарняний)— Виділіть корінь.

6. Робота в групах (Впр. 68)— Запишіть на окремому аркуші колективно складену розповідь.— У якої групи вона вийшла найцікавішою?

7. Самостійна робота (Впр. 66)

8. Перевірка— Який вислів ви дописали в кінці тексту? Чому?

V. Підсумок уроку— Які частини має текст?— Як речення у тексті пов’язуються між собою?


31

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 12 Тема. Спостереження за ознаками художніх, науково-

популярних та ділових текстів Мета: вчити учнів розрізняти тексти за стильовими

ознаками; формувати вміння учнів писати оголошен-ня; закріплювати знання про будову тексту; розвивати зв’язне мовлення, вміння зіставляти, аналізувати; вихо-вувати любов до книги, до рідної мови.

ХІД УРОКУI. Організація класу до урокуII. Актуалізація опорних знань

1. Фронтальне опитування— Що називається текстом?— З яких частин складається текст?— Як виділяються ці частини на письмі?

2. Перевірка домашнього завдання (Впр. 67)— Під якою назвою ви склали текст за малюнками?— Прочитайте складений вами текст-розповідь.


1. Проблемна ситуація— Послухайте тексти і скажіть, що вони мають спільного і чим різ-

няться.

1) КАЛИНА ЗВИЧАЙНА

Належить до родини жимолостевих. Це високий, з сильно розвиненим галуззям кущ. Попони вкриті сірою корою з позвдошніми тріщинами. Листя трилопатове, темно-зелене, округлене або зворотно-яйцеподібне, знизу опущене, сірувато-зелене. Квіти білі, зібрані в плескаті зонтико-подібні суцвіття. Червоні, соковиті, круглі плоди дозрівають восени.

2) КАЛИНА

Стоїть при дорозі калина. І хто йде, той милується нею. Гарна вона будь-якої пори року. Навесні вбирається калина у смарагдові шати листя, біле мереживо квіток. Духмяні, запашні, сніжно-білі, милують вони око невимовною красою. Згодом з’являються на місці ніжних су-цвіть важкі кетяги, наливатимуться терпким соком, рум’янітимуть.

А прийде осінь — не мине й калини, прибереже для неї найчарівніші барви. І стоїть чепуруха у новому вбранні.

— Що спільного мають ці тексти?— Чим різняться?— Як ви вважаєте, чому про одне й те саме розповідається по-різному?

2. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні ви ознайомитесь з ознаками різних текстів, у яких по-різ-

ному висловлюються думки. Ви будете вчитися розрізняти такі тексти і складати їх.

3. Пояснення нового матеріалу— Залежно від того, з якою метою він використовується, розрізняють

такі стилі мовлення: • розмовний — для обміну думками, відомостями, почуттями з близь-кими людьми;

32

• науковий — для подачі наукових відомостей. Використовується в наукових книгах, журналах, статтях, навчальній літературі. Харак-терні терміни, складні речення;

• художній — для впливу на читача. Письменник малює словами кар-тини, образи. Використовується у творах художньої літератури;

• офіційно-діловий характеризується чітким формулюванням думок при передачі ділової інформації. Це оголошення, заяви, документи;

• публіцистичний — для впливу на читача, для переконання, заклику. Використовується в газетних і журнальних статтях, на радіо й теле-баченні.

Стилі мовленнярозмовний науковий художній офіційно-діловий публіцистичний

4. Розпізнавання текстів різних стилів (Впр. 70)Так передають розмову між людьми.— Між ким велася розмова?— Що дізнався онук?— До якого стилю віднесемо цей текст?Так про щось розповідають.— Яка мета даного тексту?Так повідомляють.— Про що дізналися з оголошення?— Яка мета цього тексту?— Зверніть увагу на характерні ознаки оголошення: точна дата, місце

події, назва події, час; точність і стислість вислову.— До якого стилю віднесемо цей текст?Так пишуть художні твори.— Які слова і вирази вжиті в переносному значенні? (Стежина

біжить, кличе, веде; ліс дрімав, не гомонів; листочок прихилився й шепоче.)

— Якими реченнями передано загадковий і таємничий настрій авто- ра? («І ти ступаєш по ній…», «Може, то про мене?..»)

— Яка мета цього тексту?— До якого стилю належить цей текст?Висновок. Від чого залежить, як подається інформація в текстах?


1. Робота над художнім описом калини (Впр. 71)Розгляд малюнка калини.— Зверніть увагу на те, яка калина на вигляд, кого приваблює кущ

калини, яку користь приносить людям.— Складіть художній опис калини, вживаючи слова і вирази, подані

у вправі.

2. Робота в парах. Складання і запис текстів

3. Зачитування написаних текстів

V. Підсумок уроку— В яких стилях можуть бути написані тексти?— Чому існує декілька стилів мовлення?


33

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 13

Тема. Складання текстів-інструкцій Мета: вчити учнів складати тексти-інструкції; закріплю-

вати знання про текст; збагачувати словниковий запас; формувати навички каліграфічного письма; розвивати зв’язне мовлення; виховувати поважне ставлення до слова, любов до книги, культуру писемного мовлення.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 73)— Прочитайте розповідь, яку ви склали.

2. Фронтальне опитування— Тексти яких стилів можете назвати?— Послухайте тексти й скажіть, до якого стилю вони належать.

1) Вдень почав танути сніг. Капали краплі з дахів. Вночі знову під-мерзло. Вийшов з хати Юрко і побачив велику крижану бурульку. Вона зависла з даху. Зійшло сонце, і бурулька заблищала різнобарв-ними вогниками — синім, рожевим, блакитним, жовтим.

Красива бурулька, мов райдуга (За В. Сухомлинським).

2) Водорості — це рослини, що живуть у воді. Тіло водоростей бу-ває у формі кульки, пластинки, ниток. Вони не мають справжніх органів: кореня, стебла, листків, квіток, плодів з насінням.

3) 1 вересня о 9 годині відбудеться святкова лінійка, присвячена Дню знань. Запрошуються учні, батьки.

4) Настав погожий ранок. Зірочки пірнули в синю безодню неба. Край неба палає рожевим полум’ям. Високі трави виблискують срібною росою. Піднімається сивий туман. Над шляхом полилася дзвінка пісня жайворонка (За Н. Забілою).


1. Підготовчі вправи (робота в парах)— Складіть текст-оголошення про спортивні змагання.

2. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні на уроці ми будемо працювати над текстами, у яких

даються поради, роз’яснення (інструкції), як провести гру, виготовити іграшку тощо.

3. Робота над текстом (Впр. 74)— Прочитайте текст-інструкцію до гри.— Як називається гра?— Про що дізналися з тексту?— Які ви знаєте ігри? До якої можете пояснити правила?


Чого не вчився, того й не вмітиму.— Як ви розумієте зміст прислів’я?

34

5. Запис тексту-інструкції до улюбленої гри класу

КОТИК І МИШКА

Діти стають у коло. Одного вибирають котиком, другого — мишкою, ті стають у середину кола. Мишка тікає, котик біжить за нею, але його не пускають сплетені дитячі руки.

Котик намагається прошмигнути попід руки дітей і бігає за мишкою, а коли спіймає її, веде до середини кола. Тоді обоє вибирають іншу пару.

Гра триває.

6. Робота над текстом (Впр. 75)— Яку іграшку можна виготовити за цією інструкцією?

7. Робота в групах Складання тексту-інструкції про те, як виготовити іграшку з яєчної

шкаралупи.

8. Перевірка виконання. Читання текстів інструкцій

IV. Підсумок уроку— Навіщо потрібно вміти складати інструкції?— Відновіть прислів’я.

Хочеш їсти калачі — … …не сиди на печі.Праця — здоров’я, … …від багатства.Здоровий дух... …лінь — хвороба.Здоров’я дорожче… …у здоровому тілі.— Поясніть зміст прислів’їв.— Чи стосуються ці прислів’я змісту уроку?

Метод «Від А до Я»Діти об’єднуються у групи по 5–6 осіб. Кожна група працює над пев-

ною частиною абетки — наприклад, від А до Д, від Ж до Л...Групи складають підсумкові речення за змістом уроку, що почина-

ються з цих літер.

V. Домашнє завданняВправа 76, с. 38.

35

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 14

Тема. Особливості текстів-листів. Написання листа Мета: ознайомлення учнів із зразком ділового мовлен-

ня — листом, вимогами до написання листа; вчити пи-сати тексти-листи; закріплювати навички використання звертань, слів ввічливості; розвивати культуру мовлен-ня; виховувати почуття товариськості.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 76)— Сценку якої гри зображено на малюнку?— Прочитайте текст-інструкцію до цієї гри.

2. Фронтальне опитування— Що називається текстом?— Які види текстів за метою висловлювання знаєте? (Опис, розповідь,

міркування)— Визначте, який це текст.

1) МУРКА

У нашої Мурки пухнастий хвостик. Лапки чорненькі. Вуса у Мурки довгі. Вона любить гратися клубочком з ниток. Часто Мурки заплющує очі і тихо муркоче. (Розповідь з елементами опису)

— Що відображено в назві — тема чи мета тексту?

2) КРИЛАТИЙ ТЕСЛЯР

Дятел — тесляр. Своїм міцним дзьобом він легко видовбує дупла в де-ревах. Проб’є дятел отвір у корі, а потім дзьобом спритно вибере деревину. Ось і готова квартира. (Міркування)

3) БОЛОТЯНА ЧЕРЕПАХА

Болотяна черепаха має відносно невеликий (до 25 см завдовжки) пан-цир, темного кольору, з дрібними жовтуватими цяточками та плямами. Такими самими плямочками всіяні і ті частини тіла, що виступають з панцира, — голова, шия, лапи. (Опис)

4) У ВЕДМЕЖОМУ ЛІГВІ

Ранньої зими залягають у свої лігва ведмеді. Тепло й затишно там. А як тільки затріщать у лісі морози, ведмеді засинають.

Пізньої зими родяться у ведмедиць манюні сліпі ведмежата. Тепло їм у сніговому барлозі… Чмокають, смокчуть молоко. Коли починає білими шапками опадати з гілля сніг, ведмідь прокидається. (Розповідь)

— Що найчастіше відображається в заголовку — тема чи мета?


1. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні на уроці ви будете вчитися писати листи своїм близьким

і знайомим.

2. Пояснення нового матеріалу— Для чого потрібне листування? (Для спілкування)

36

Висновок. Лист — дуже важлива форма спілкування. Тому писати його повинен уміти кожен.

— Чому люди пишуть одне одному листи?— Хто з вас вже читав або писав листа?— Як лист потрапляє за призначенням?— Чи можна читати без дозволу листи, які призначені комусь іншому?

Чому?

3. Словникова робота— Які слова, пов’язані з листуванням, можете назвати? (Адрес, адреса,

адресат (автор листа), листоноша, поштова скринька, поштове пові-домлення)

— Прочитайте ці слова, поясніть значення. Спишіть їх, запам’ятовуючи написання.

4. Робота з підручником (Впр. 77)— Як ви думаєте, чи існують правила написання листа?— На прикладах листів ми це й з’ясуємо. 1) Читання листа учнями самостійно. 2) Бесіда щодо його змісту й оформлення.

— До кого написав листа Сергійко? — Як він звертається до бабусі? — Про що Сергійко розповів бабусі? — Чому в листі три абзаци? (Кожна нова думка — з абзацу.) — Що написав хлопчик в кінці листа?Висновок. Які частини тексту мають бути в листі?

• Звертання; • повідомлення про новини (кожна нова думка — з абзацу); • запрошення (або прохання написати листа); • прощання; • підпис, дата написання листа.

3) Практичне засвоєння звертань («Так звертайся»). 4) Каліграфічна хвилинка.

Дорогі бабусю й дідусю!


1. Написання колективного листа до учнів третього класу сусідньої школи (Впр. 78)

2. Робота з текстом (Впр. 80)— Прочитайте текст. Яка його мета?— Спишіть текст. Складіть звукову модель слів.Анатомія, знай, України.

3. Перевірка виконання

V. Підсумок уроку— Які вимоги існують до написання листа?

VI. Домашнє завданняВправа 79, с. 39, принести конверт.

37

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 15

Тема. Складання письмових запрошень і привітань. Правило написання адреси

Мета: формувати в учнів вміння складати й оформляти письмові запрошення та привітання, правильно писати адресу; закріплювати навички вживання звертань; роз-вивати усне й писемне мовлення; виховувати почуття поваги одне до одного.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 79)— Кому ви написали листа?

2. Фронтальне опитування— Які вимоги існують до написання листа?


1. Повідомлення теми й мети уроку— Пригадайте, які свята ми святкуємо протягом року.— Чи вітаєте ви з цими святами своїх друзів, рідних, знайомих? Як

саме?— У святкові дні люди запрошують одне одного в гості, щоб поділи-

тися своєю радістю, вітають одне одного листами, листівками, телегра-мами. Сьогодні ви будете вчитися писати вітання, запрошення своїм дру-зям і рідним.

(Можна розглянути зразки вітальних листівок.) 2. Робота з підручником (Впр. 81, 82)

1) Ознайомлення із зразком привітання. (Впр. 81) — Чи можете ви виділити частини будь-якого привітання? (Звер-

тання, вітання, побажання, дата, підпис) 2) Складання привітання другові чи подрузі (усно). — Як треба звертатися? — Як підписуватися? (Робота з таблицею, впр. 83) 3) Запис привітання під керівництвом вчителя. 4) Ознайомлення із зразком запрошення. (Впр. 82) — Кого б ви хотіли запросити на ранок до своєї школи (свого

класу)? 5) Колективне складання запрошення.

3. Словникова робота— Запишіть каліграфічно слова адреса, адресат, адрес.— Чи можете ви пояснити значення цих слів?Адреса — позначення місця проживання того, кому адресується лист.Адресат — той, кому адресується, посилається лист.Адрес — письмове вітання кого-небудь з нагоди відзначення видатної

події в його житті.— Складіть речення з одним з цих слів.— Як лист знайде свого адресата?— Зараз ви будете вчитися підписувати конверт.

38

4. Підписання конвертів (Впр. 85)— Розгляньте підписаний конверт.— Чию адресу пишемо в лівому верхньому куточку? У правому ниж-

ньому? (Ліворуч пишемо свої дані, а праворуч — дані адресата.)— Підпишіть конверт за зразком.


1. Самостійна робота (Впр. 84) 1) Читання привітання Павла Поповича дітям. 2) Самостійне складання святкового вітання мамі, татові, діду-

севі, бабусі, сестрі чи братові.

2. Робота за малюнками (Впр. 86)— Уявіть, що ви прийшли привітати зі святом вчительку або друга.

Як звернетеся до вчительки? До друга?— Що скажете у відповідь на привітання?

3. Творчий диктант— Запишіть слова у формі звертання.

Матуся, бабуся, сестра, сестриці, брат, братик, тато, дідусь, Світлана Володимирівна, Олег Анатолійович, Андрій Васильович, Вік-торія, Владислав, Віктор Іванович.

4. Перевірка диктанту

V. Підсумок уроку— З якими формами спілкування ви ознайомились на уроці?— Для чого потрібне привітання?— Коли пишемо привітання?— Коли пишемо запрошення?— Для чого потрібно вміти підписувати конверт?

VI. Домашнє завданняВправа 86(2), попрацювати над запитаннями й завданнями для повто-

рення теми «Текст», с.42.

39

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 16

Тема. Урок розвитку зв’язного мовлення. Робота за кар-тиною І. Левітана «Золота осінь»

Мета: вдосконалювати вміння учнів складати твір-роз-повідь за картиною, використовуючи художні засоби; розвивати мовлення, мислення, пам’ять, увагу; форму-вати навички групової роботи; виховувати естетичний смак, любов та бережливе ставлення до природи.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний моментСтворення емоційного настрою.Звучить аудіозапис п’єси П. І. Чайковського з циклу «Пори року.

Осінь».— Який настрій викликає у вас ця музика? Чому?

ІІ. Мотивація навчальної діяльностіВправа «Криголам»Учитель декламує уривок з вірша В. Бутрім «Жовтень», супроводжу-

ючи свій виступ малюнками за його змістом.Лоскоче душу жовтень золотавий,Убравши пишно парки і ліси.Туман ранковий стелиться над ставом,І лине сум прощальної краси.

Учитель просить повторити учнів рядки вірша та пропонує висловити власні очікування від уроку, відгадавши його тему.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку— Отже, ви здогадалися, що сьогоднішній урок розвитку зв’язного

мовлення присвячений красуні-осені, золотавій і розкішній. Краса ця насправді чарівна. Саме тому майже всі художники, композитори і пись-менники описували золоту осінь у своїх творах. Спробуємо і ми з вами перетворитися на письменників і скласти власні описи золотої осені. А допоможе нам у цьому картина видатного митця, всесвітньо відомого пейзажиста І. Левітана «Золота осінь».

ІV. Складання опису картини І. Левітана «Золота осінь»

1. Групова робота (за картками)Учні об’єднуються в 3 групи, складаючи частини репродукцій із

зображенням осінніх пейзажів. Діти за допомогою вчителя згадують правила роботи у групах, обирають керівників груп. Кожна група отримує картку із певним завданням.

1 групаДайте відповіді на питання.— Чому осінь називають золотою?— Чи можна назвати золотою всю осінь? Чому?— В якому місяці буває пора, яку називають золота осінь?— Які картини із зображенням осені вам відомі?— Розкажіть, який вигляд у ці дні мають ліс, поле, річка, озеро.— Які дні настають, коли від нас іде золота осінь?

40

2 групаДоберіть опорні слова до твору-опису.Осінь: Погода: Небо: Сонце: Вбрання: Вода:

3 групаРозгляньте картину І. Левітана «Золота осінь». Розкажіть, що ви

бачите, за таким планом. 1) Яка пора року зображена на картині? 2) Яка погода? 3) Яким є небо восени? 4) Яке вбрання вдягли дерева, кущі? 5) Яка вода в річці? 6) Що вам найбільше сподобалось у картині?

2. Презентація результатів групової роботи Під час презентації на дошці поступово з’являється запис опорних

слів, орієнтовного плану розповіді.

3. Написання твору-опису

4. Слухання, обговорення та редагування 2–3 творів

V. Підсумок уроку

1. Метод «Незакінчене речення»Використовуючи «уявний мікрофон», учитель формулює незакінчене

речення і пропонує учням, висловлюючись, закінчити його.Наприклад:— На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим (цікавим,

складним) було...— Сьогоднішній урок навчив мене...

2. Метод «Інтерв’ю»Учні об’єднуються у пари, розподілять ролі — кореспондент і респон-

дент. Кореспондент складає три питання щодо теми уроку, а респондент відповідає на них. Потім учні міняються ролями.

41

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 17

Тема. Узагальнюючий урок з теми «Текст». Перевірний тест

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про текст; перевірити рівень засвоєння одержаних знань з теми; розвивати мовлення, виховувати любов до при-роди.

ХІД УРОКУ


II. Перевірка домашнього завдання (Впр. 86)— Прочитайте свою розповідь про те, як школярі вітали свою вчи-

тельку зі святом, а ровесника — із днем народження.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Узагальнення й систематизація одержаних знань з теми

1. Фронтальне опитування за темою «Текст»

2. Робота над текстом 1) Складання основної частини за зачином і кінцівкою.

ОЛЕНКА

Оленка прийшла до школи. Мама ще не повернулася з роботи. Дів-чинка…

Мама похвалила свою помічницю.

— Який це текст? 2) Редагування тексту (текст — на дошці).

— Прочитайте текст. Чи є в ньому недоліки?— Якими словами можна замінити слово журавлик, щоб уникнути

повторень?

ЖУРАВЛИК

Восени хлоп’ята знайшли в кущах журавля. А в журавля було пора-нене крило. Хлоп’ята принесли журавлика в село. І хлоп’ята довго ліку-вали журавлика. І журавель видужав.

— Спишіть текст, уникаючи повторень. У кожному реченні під-кресліть головні члени речення.

3) Перевірка виконання завдання.

V. ТестуванняВаріант 1

1. Продовж речення.Текст — це: а) окремі речення на задану тему; б) група слів; в) об’єднані за змістом речення.

2. Продовж речення.Те, про що повідомляється, розповідається в тексті, — це:

а) тема; б) мета; в) заголовок.

42

3. Добери заголовок до тексту.Скрізь по Україні росте плакуча верба. Вона ніби позначка води під

землею. Тому й копають люди криниці під вербою. Кажуть, це дерево очищає воду. Де срібліє вербиця — там здорова водиця.

З верби виготовлять кобзи, бандури, меблі, ліки. Верба — цілюще дерево.

4. Пронумеруй речення так, щоб вийшов текст. Воно причаїлося на гілці біля годівнички. Він сміливо кинувся на розбишаку. Кошеня захотіло зловити пташку. Це помітив горобець. Котик впав на землю.

5. Визнач тип даного тексту.Буря вщухла. Почалась страшенна злива. Човен занесло далеко проти

течії. У цьому місці мав бути острів. Олег оглянувся. Піщана латка землі була зовсім близько.

Хлопець спрямував човен на острів. Він із шумом в’їхав на піщану мілину і вискочив з човна. Підтягнув і на твердому ґрунті перекинув його. Тепер човен міг захистити хлопця від зливи.

а) Міркування; б) розповідь; в) опис.

Варіант 2 1. Продовж речення.

Текст — це: а) окремі речення; б) об’єднані за змістом речення; в) група окремих речень.

2. Продовж речення.Головне в тексті, про що хотів сказати автор, — це:

а) тема; б) мета; в) заголовок.

3. Добери заголовок до тексту.Іноді ранком або надвечір можна спостерігати крота. Він щось ви-

штовхує з ґрунту на поверхню землі. Кріт чудово пристосувався до життя під землею.

У нього шкіра вкрита ніжним бархатистим і коротким хутром.Кроти знищують шкідників лісового господарства, але на городах

псують коріння рослин. Цим вони завдають великої шкоди.

4. Пронумеруй речення так, щоб вийшов текст. Сьогодні вони чергові. Всі учні вийшли на подвір’я. Почалася велика перерва. Діти провітрили класну кімнату й підготували все до наступного

уроку. Тільки Василько та Мар’яна залишились у класі.

5. Визнач тип даного тексту.Росла в лісі дика яблуня. Восени впало з неї кисле яблуко. Пташки

подзьобали його. Поклювали і зернятка. Тільки одне зернятко сховалося в землю і залишилось непоміченим.

Зиму пролежало зернятко під снігом. Навесні стала зернинка рости. Років за п’ять стояла на тому місці гарнесенька яблунька.

а) Міркування; б) розповідь; в) опис.

VI. Підсумок уроку

43

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


РЕЧЕННЯ

УРОК 18

Тема. Повторення вивченого про речення Мета: повторити й закріпити знання учнів про речення,

формувати вміння ділити текст на речення, завершува-ти речення; збагачувати словниковий запас; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до природи, до рід-ного краю.

ХІД УРОКУ


II. Аналіз виконання перевірного тесту з теми «Текст»


1. Оголошення теми й мети уроку— Що таке текст?— З чого складається текст? (З речень)— Що таке речення?— Сьогодні ми починаємо вивчення теми «Речення», на уроці повто-

римо про речення те, що вивчали в 2 класі.

2. Робота з підручником (Впр. 87)— Що виражає речення? (Закінчену думку)— Як показати початок і кінець речення?— Від чого залежить, який знак поставити в кінці речення? 1) Поділ тексту на речення. Інтонування речень. — Прочитайте текст. Знижуйте голос і робіть паузу в кінці кожно-

го речення. 2) Бесіда за текстом. — Скільки речень у тексті? — Про що розповідається в кожному з них? Висновок. У кожному реченні виражена певна думка. — Про яку пору року йдеться в тексті? Доведіть.


Відлетіли у вирій птахи. 4. Списування речень (Впр. 87)

— Спишіть текст, ставлячи розділові знаки. 5. Доповнення незавершених речень (Впр. 88)

— Прочитайте. Які рядки слів не є реченнями? Чому? (Бракує слів для вираження закінченої думки.)

— Про що йдеться в першому рядочку?— Що говориться про вітерець?— Як показати кінець речення?— Про кого розповідається у третьому рядку? Що саме?— Чому ви вирішили, що в другому рядку не речення? (Ці слова не

виражають закінченої думки.)— Доповніть потрібними словами. (Що за веселі пісні лунають?)— Які слова потрібно додати до слів четвертого рядка? (Ще ранньої

весни повели вони туди овець.)

44

— Чи потрібно додавати інші слова до слова світає? (Ні. Речення може складатися з одного слова. Наприклад: Світає. Вечоріє. Весна. Холодно.)

— Доповніть слова шостого рядка. (А вівчарі вже працюють.)— Прочитайте всі речення.— Чи виражає кожне з них закінчену думку?— А чи зв’язані ці речення між собою за змістом?— Що утворили ці речення? (Текст)— Доберіть до нього заголовок.

6. Списування тексту— Чи потрібно кожне речення писати з нового рядка? Чому? (Речення

зв’язані між собою. Утворився зв’язний текст.)


1. Робота над віршем (Впр. 89)— Прочитайте вірш. Скільки в ньому речень?— Про кого або про що говориться в кожному реченні? Що саме?— На яке питання відповідає слово осінь?— Чому про осінь сказано, що вона ходить гаєм?

2. Письмо по пам’яті

3. Самоперевірка— Підкресліть головні слова в реченнях.

4. Словесне малювання— Складіть за малюнком кілька речень про осінь (усно).

5. Інтонування речень (Впр. 90)

6. Добір слів, близьких за значенням, до слова побачила

V. Підсумок уроку— Що називається реченням?— Чим відрізняється речення від окремих слів?

VI. Домашнє завданняВправа 90(2), с. 45.

45

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 19

Тема. Види речень за метою висловлювання. Окличні речення. Інтонування речень

Мета: розширити уявлення учнів про види речень за ме-тою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні), окличні й неокличні; формувати навички правильного інтонування речень; розвивати мовлення, вміння аналі-зувати, зіставляти; виховувати бережливе ставлення до природи.



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 90)— Прочитайте виділені речення. Які слова в них є головними?— Які близькі за значенням слова ви дібрали до слова побачила?

2. Фронтальне опитування— Що називається реченням?— Чи може бути одне слово реченням?

3. Встановлення меж речень у тексті

Любіть книжку вона полегшить вам життя книжка окрилює розум і серце почуттям любові до світу, до людини книга — джерело знання.

— Спишіть, ставлячи розділові знаки в кінці речень.— Скільки речень у тексті? (4)— Який це текст?— Яка його тема, мета?


1. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні на уроці ми пригадаємо, якими бувають речення за метою

висловлювання. Потренуємось їх правильно записувати й інтонувати.

2. Закріплення знань про речення, різні за метою висловлювання (речення записані на дошці)

Перша столиця України — Харків.Чи доводилось тобі бувати в Харкові?Люби свій край!

— Прочитайте перше речення. Яка його мета? Як його треба читати? (Воно містить повідомлення. У кінці речення голос понижується.)

— Яке це речення за метою висловлювання? (Розповідне)— Прочитайте друге речення. Яка його мета? Як його треба читати?

(Воно містить запитання. Голос підвищується на тому слові, яке міс-тить запитання.)

— Яке це речення за метою висловлювання? (Питальне)— Прочитайте третє речення. Що воно виражає? (Воно містить спону-

кання.)— Яке це речення за метою висловлювання? (Спонукальне)— Отже, за метою висловлювання речення бувають розповідні, пи-

тальні й спонукальні.

46

3. Каліграфічне списування речень, записаних на дошці

Речення (за метою висловлювання)Розповідні

(про когось або про щось

розповідається)

Питальні (про когось або про

щось запитується)

Спонукальні (спонукання до дії, наказ, прохання, заклик, вимога, заборона, застереження)

У кінці — крапка У кінці — знак питання

У кінці — крапка

— Які бувають речення за метою висловлювання?

4. Ознайомлення з окличними реченнями 1) Ознайомлення з теоретичним матеріалом (С. 46). 2) Робота з таблицею.

Речення за інтонацієюокличні неокличні

5. Практичне засвоєння матеріалу— Складіть розповідне, неокличне речення (розповідне, окличне).— Складіть питальне, неокличне речення (питальне, окличне).— Складіть спонукальне, неокличне (спонукальне, окличне).


1. Словникова робота (С. 46)— Прочитайте слова в рамці, запам’ятайте їх написання.

2. Робота з текстом (Впр. 92)— Прочитайте текст.— Знайдіть у тексті окличні речення.

3. Робота з текстом (Впр. 94)— Знайдіть розповідні, питальні, спонукальні речення.— Чи є серед них окличні?

4. Творча робота з текстом (Впр. 95)— Прочитайте текст. З яких речень за метою висловлювання він скла-

дається?— Перебудуйте ці речення в спонукальні.— До чого спонукають нас ці речення?— Запишіть утворений текст.

V. Підсумок уроку— Які речення бувають за метою висловлювання?— Які — за інтонацією?


47

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 20

Тема. Звертання. Розділові знаки при звертаннях Мета: розширювати знання учнів про звертання в спо-

нукальних реченнях; формувати вміння правильно вживати звертання в усному й писемному мовленні; збагачувати словниковий запас; розвивати мовлення; виховувати любов до усної народної творчості, повагу до людей різних професій.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 96)— Прочитайте виразно кожне речення. Дайте йому характеристику.

2. Фронтальне опитування— Які бувають речення за метою висловлювання?— Які речення бувають за інтонацією?

3. Інтонування речень. Побудова питальних речень (Впр. 100)

4. Визначення виду речень за метою висловлювання, за інтонацією— Запишіть речення під диктовку. Охарактеризуйте його.

Праця людину годує. (Відповідне, неокличне) Діти, не переходьте вулицю на червоне світло! (Спонукальне, окличне)Про що розмовляє берізка з берізкою рано в гайку? (Питальне, неок-

личне)


1. Оголошення теми й мети уроку— Зверніть увагу на друге речення. Яким словом воно починається?— Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, яку роль виконують такі слова, як

їх треба вживати й виділяти в реченні.— Скажіть, чи потрібні звертання в мовленні? Для чого нам необхідно

знати, як писати речення зі звертанням?

2. Робота з підручником (Впр. 101)— Прочитайте виразно вірш. Знайдіть у реченнях звертання.— Зверніть увагу, де міститься звертання і як воно виділяється на

письмі.Висновок. Звертання виділяється комою або знаком оклику.

, ... ... .... , , ... ... .... ... , .

— Яка роль звертань у реченні? Спробуйте прочитати вірш без звер-тань. Що можете сказати?

3. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (С. 49)— Що таке звертання?— Як виділяється звертання в усному мовленні?— Як виділяється звертання на письмі?

48

4. Робота над віршем (Впр. 102)— Прочитайте вірш, виділяючи звертання. Якими за метою вислов-

лювання є речення із звертанням?— Прочитайте речення із звертанням. Назвіть звертання. 1) Каліграфічна хвилинка (С. 50). 2) Запис речень із звертанням з вірша. — Випишіть речення із звертанням. Звертання підкресліть.

5. Творча робота (Впр. 103)— Запишіть слова у формі звертання.— З двома звертаннями складіть речення.— Які речення за метою висловлювання ви склали?Висновок. Звертання вживаються не тільки у спонукальних речен-

нях, а й у розповідних і питальних.


1. Вибірковий диктант— Випишіть із прочитаних речень звертання.

• Розцвітайже,слово,і в родині, і у школі,й на заводі, і у поліпречудесно, пречудово —розцвітай же, слово!

П. Тичина

• Нехилися,явороньку,ще ж ти зелененький,не журися, козаченьку,ще ж ти молоденький.

З фольклору

• Виростай,дитино,йпам’ятай:Батьківщина — то найкращий край!

Д. Павличко

• Нелетітьвчужину,журавлі,Повертайтеся, рідні, додому.

О. Пугай

— Прочитайте, які звертання ви виписали.

2. Перебудова речення— Запишіть речення.

Друзі, вивчайте рідну мову!— Перебудуйте речення, щоб звертання знаходилися в середині

й у кінці речення. (Вивчайте, друзі, рідну мову! Вивчайте рідну мову, друзі!)

— Які розділові знаки поставили?

V. Підсумок уроку— Що таке звертання?— Як воно виділяється в усному й писемному мовленні? (Під час

вимови — голосом, на письмі — комою або знаком оклику.)— Чи тільки у спонукальних реченнях вживаються звертання?

VI. Домашнє завданняВправа 105, с. 50; правило, с. 49.

49

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 21

Тема. Члени речення. Головні та другорядні члени ре-чення. Зв’язок слів у реченні

Мета: формувати в учнів поняття «головні члени речен-ня», «другорядні члени речення», «підмет і присудок», «основа речення»; формувати вміння визначати головні й другорядні члени речення; вдосконалювати вміння встановлювати зв’язок слів у реченні; розвивати вміння аналізувати, мовлення; виховувати почуття гордості за українців.



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 105)— Які звертання вживаються в цьому віршику?— Чому автор назвав пісні рідного краю золотим зерном?

2. Фронтальне опитування— Що називається реченням?— Які бувають речення?— Які речення вживаються на письмі, в усному мовленні?


1. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні ми продовжуємо працювати над реченням; ознайоми-

мось з назвами слів в реченні; будемо вчитися встановлювати зв’язок слів у реченні.

2. Словникова робота— Запишіть слово предмет. Поясніть його значення.

1) Будь-яке конкретне матеріальне явище, що сприймається ор-ганами чуттів; річ; реалія.

Предмети ховалися в тінях. 2) Коло знань, що становить окрему дисципліну викладання;

наука. Оксані географія здалась би цікавим предметом.

— Складіть речення зі словом предмет.

3. Робота з підручником. Пояснення нового матеріалу 1) Формування поняття члени речення (Впр. 106). — Доповніть речення словами за змістом і питаннями. — Прочитайте речення. (Речення складаються зі слів. Слова, до

яких можна поставити питання, є членами речення.) — Знайдіть у цих реченнях слова, до яких не можна поставити

питання. (У, в — це прийменники. Вони допомагають пов’язувати слова між собою і вживаються з тими словами, які відповідають на питання.)

2) Ознайомлення з теоретичним матеріалом про члени речення (С. 51).

3) Формування понять головні члени речення, підмет, присудок, другорядні члени.

— Прочитайте перше речення. Про кого або про що йдеться в ньо-му? (Про дзвінок)

50

— На яке питання відповідає це слово? (Що? — Дзвінок) — Про кого або про що говориться в другому реченні? — На яке питання відповідає слово ми? (Хто? — Ми) — Про що йдеться в третьому реченні? — На яке питання відповідає слово урок? (Що? — Урок) — Що можете сказати про названі члени речення? (Вони вказу-

ють, про кого або про що йдеться в реченні, і відповідають на пи-тання хто? або що?)

(Ознайомлення з теоретичним матеріалом про підмет — с. 51.) — Як же називаються такі члени речення? — А тепер дізнаємось, що говориться про підмет в цих реченнях. — На які питання відповідає цей член речення? (Завдання 3)

Висновок. Підмет і присудок є головними в реченні, бо передають основний зміст речення. Тому підмет і присудок і називають головними членами речення. Вони становлять основу речення. Усі інші члени речення є другорядними.

(Ознайомлення з теоретичним матеріалом про присудок, головні та другорядні члени, основу — с. 51.)

— Який член речення називається підметом? присудком?— Що становить основу речення?— Як будемо підкреслювати члени речення? (Таблиця, с. 53)


1. Визначення головних членів речення (Впр. 107)

2. Робота зі схемами (Впр. 108). Встановлення зв’язку між словами— Чому між підметом і присудком стоять стрілочки в одну і другу сто-

рони? (Пояснення, с. 52)(Такий двосторонній зв’язок встановлюється лише між головними

членами речення.)



V. Підсумок уроку— Що нового дізнались на уроці?— Які члени речення становлять основу?— Як називаються інші члени речення?— Складіть речення за схемою..... .... .


51

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 22

Тема. Закріплення знань про члени речення. Встанов-лення зв’язку слів у реченні

Мета: закріплювати знання учнів про члени речен-ня; формувати вміння визначати в реченнях головні й другорядні члени речення, встановлювати зв’язок слів у реченні за допомогою питань; розвивати зв’язне мов-лення; виховувати любов до природи.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 110)— Прочитайте речення. Назвіть головні члени.— Поставте питання до другорядних членів речення.

2. Фронтальне опитування— З чого складається речення?— Які члени речення є головними?— Що таке підмет? Присудок?— Які ще є речення, крім головних?— Чи потрібні в реченні другорядні члени? Доведіть свою думку.— Поширте речення другорядними членами.Хлопці змайстрували.


1. Оголошення теми й мети уроку— За допомогою чого встановлюється зв’язок слів у реченні?— Сьогодні на уроці ми будемо працювати над визначенням головних

членів речення та встановленням зв’язку слів у реченні.

2. Підготовчі вправи— З поданих слів утворіть словосполучення.Боротися (за що?)…Приїхати (куди?)…Любити (що?)…Учитися (як?)…Розповідати (про кого?)…Підійти (до чого?)…Говорити (як?)…Любов (до чого?)…— Що допомогло вам утворити словосполучення?— Як встановлюємо зв’язок слів у реченні?

3. Встановлення зв’язку слів у реченні, визначення основи 1) Робота з підручником (Впр. 111). — Спишіть речення, підкресліть головні члени. (Шати — багате, розкішне святкове вбрання.) — У третьому реченні встановіть зв’язок між словами.

Гори одягаються в різнобарвні шати. Гори (що роблять?) одягаються; одягаються (в що?) в шати; шати (які?) різнобарвні.

52

2) Каліграфічна хвилинка.

Карпати — мальовничі гори України. — Визначте кількість звуків і букв у словах мальовничі, України.

Поділіть їх на склади. 3) Запис речення під диктовку, встановлення зв’язку слів.

Між високими травами в’ється вузька стежка. Стежка (що робить?) в’ється? стежка (яка?) вузька; в’ється (між чим?) між травами; травами (якими?) високими.

IV. Узагальнення й систематизація знань

1. Розвиток мовлення (Впр. 113)Орієнтовні відповіді«Журавлі-веселики» — так називає їх народ, бо несуть вони на своїх

крилах весну. Журавель — великий перелітний птах з довгими ногами, довгою шиєю і прямим гострим дзьобом; живе на лісових і степових боло-тах. Самка — журавка, журавлиця.

2. Творча робота (Впр. 114)

3. Вибіркове списування (Впр. 115)

Пливла (де?) по морю; хвилечка (яка?) бистренька; зорі (які?) веселі; закотивсь (куди?) за хмару.

4. Визначення виду речень. Запис під диктовку з коментуванням

Учися, дитино, бо вчитися треба! (Спонукальне, окличне)Як же не любити нам тебе?! (Питальне, окличне)Діти батька не учать. (Розповідне, неокличне)

— Які бувають речення за метою висловлювання? За інтонацією?

V. Підсумок уроку— Які члени речення становлять основу речення?— Що таке підмет? присудок?— Що допомагає встановити зв’язок слів у реченні?— Як виділяється звертання на письмі?

VI. Домашнє завданняВправа 116, с. 55; вправа 122 (усно).

53

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 23

Тема. Підсумковий урок з теми «Речення». Мовна тема «Мова і мовлення. Текст. Речення»

Мета: систематизувати знання учнів про основні ознаки речення та його оформлення на письмі, про види речень за темою висловлювання та інтонацією, про головні й другорядні члени речення; розвивати вміння інтонува-ти речення, встановлювати зв’язок між членами речення; виховувати любов до праці.


II. Перевірка домашнього завдання (Впр. 116)— Які словосполучення ви утворили?— Прочитайте речення, складені з утвореними словосполученнями.

III. Систематизація вивченого матеріалу

1. Фронтальна бесіда (за питаннями вправи 122)

2. Моделювання речень (Впр. 112)

3. Побудова речень, визначення головних членів, встановлення зв’язку слів, визначення виду речення

Дятел, шкідників, довгим, дістає, дзьобом.Довгим дзьобом дятел дістає шкідників. (Розповідне, неокличне)Дятел (що робить?) дістає;дістає (чим?) дзьобом;дістає (кого?) шкідників;дзьобом (яким?) довгим.

4. Побудова питальних речень— Побудуйте до складеного речення кілька питальних речень.Хто дістає довгим дзьобом шкідників?Чим дістає дятел шкідників?Кого довгим дзьобом дістає дятел?Яким дзьобом дістає дятел шкідників?

IV. ТестуванняВаріант 1

1. Наведи приклади слів прощання, вибачення.

2. Визнач тип тексту.Давно це діялося. Важко жилося людям на нашій славній Україні.

Багато ворогів зазіхало на її багаті землі. То татари лихі налітали, то ляхи, то турки.

а) Розповідь; б) опис; в) міркування.

3. Пронумеруй речення, щоб вийшов текст. На снігу раптом побачив синичку. Морозяного ранку Ігор йшов до школи. Вона не ворушилася. Навесні Ігор випустив пташку. Хлопчик взяв пташку додому, цілу зиму доглядав її.

54

4. За метою висловлювання речення бувають: а) розповідні, окличні; б) розповідні, питальні, спонукальні; в) окличні, неокличні.

5. Склади та запиши речення зі слів:язиком, шишкар, ялиновий, насінину, дістає.За його змістом побудуй питальне речення.

6. Підкресли в реченні головні члени. Встанови зв’язок слів у ре-ченні.

Сріблястий туман пливе над річкою.

Варіант 2 1. Наведи приклади вітання, подяки.

2. Визнач тип тексту.Щука може сягати досить великих розмірів. Її маса може дорівню-

вати 35 кг. Забарвлення буває різне — від сіро-бурого до сріблястого. а) Розповідь; б) опис; в) міркування.

3. Пронумеруй речення, щоб вийшов текст. А в нього було поранене крило. Діти принесли журавлика в село. Восени хлоп’ята знайшли в кущах журавля. Вони довго лікували птаха. І він видужав.

4. За інтонацією речення бувають: а) розповідні, окличні; б) розповідні, питальні, спонукальні; в) окличні, неокличні.

5. Склади й запиши речення зі слів:

принесла, сойка, у, дзьобі, жолудь, маленький.За його змістом побудуй питальне речення.

6. Підкресли в реченні головні члени. Встанови зв’язок слів у реченні.

Соснова шишка упала з дерева.


VI. Домашнє завданняПринести тлумачний словничок.

55

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 24

Тема. Урок розвитку зв’язного мовлення. Чарівний світ осінніх рим

Мета: вчити учнів добирати риму, відчувати ритм і ме-лодику мовлення; вчити виражати у слові власні думки та почуття, красу довкілля; емоційно відгукуватися на прекрасне і створювати його самому; розширити, за-кріпити, поглибити знання про осінь, осінні прикмети тощо.

Обладнання: виставка творів поетів, художників, пись-менників, композиторів на осінню тематику.

Попередня робота: розгляд та опис картин із зображен-ням осінніх пейзажів, ілюстрування творів, словесне малювання, складання казочок та оповідань, ознайом-лення з усною народною творчістю за темою; конкурс осінніх віршів.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

1. Вступне слово вчителяОсінь пензлика взяла,Малювати почала:Небо сіре, дощ із хмари,Листочки золотом горять...

А ми ручки в руки взяли,Будем віршики складать.Так колись і Леся починала —Про довкілля віршики складала.

І Тарасик також починав...А пізніше знаменитим став.Ми вірші розповісти попросим:Якою поети бачили осінь?

2. Хвилинка поезіїДіти декламують заздалегідь приготовлені улюблені осінні вірші.

ІІ. Мотивація навчальної діяльностіУчитель звертається до когось з учнів:— А тепер спробуй нам розповісти:Якою осінь зараз бачиш ти? (Відповіді учнів.)— Чи схожі ваші відповіді на рядки поезій, які ви декламували на

початку уроку? Чим саме?— А чи хочете ви перетворитися на справжніх поетів та описати чарів-

ницю-осінь римованими рядками?

ІІІ. Творча робота

1. Тренувальна вправа «Риму добирай»За прикметами, малюнком чи ілюстрацією здійснюється колективна

робота над створенням вірша про осінь на зразок:Сонце світить та не... (гріє).Листячко уже... (жовтіє).Все частіше йдуть... (дощі)На дерева та... (кущі).

56

Доспівають на ліщині... (горішки),Лущить вправно білочка... (шишки).І скрутився їжак у... (клубочок),Наколов на колючки... (грибочок, листочок).Вже заліг і спить ведмідь у... (барлозі),І стоять калюжі скрізь на... (дорозі).Скоро стане земля від снігу... (біла),А птахи у вирій вже... (відлетіли).

2. Творча вправа «Ми — поети»Робота організовується в групах, парах, індивідуально (відповідно до

рівня творчих здібностей учнів). Для творчої роботи можна запропону-вати подібні опори, аби складати вірші за римами, добирати рими до ряд-ків. Можна використовувати і рими-опори з віршів А. Костецького, Ліни Костенко, Т. Коломієць та інших поетів. І найлегший варіант: із кількох віршів зробити один, об’єднавши певним чином рядки.

3. Поетична вітальня осені. Презентація творів учнів— А зараз, діти, я запрошую вас у поетичну вітальню осені. Заслу-

хаємо ваші вірші, спробуємо передати під час їх читання красу, ніжність, смуток, любов.

Діти читають та аналізують складені ними вірші про осінь, обирають найкращі з них, аргументуючи власні думки.

ІV. Домашнє завдання— Пропоную вам, шановне поетичне братство, вдома гарно оформити

свої твори, які ми зберемо в одну збірку та подаруємо першокласникам. Хай ваші поезії порадують й інших дітей! Хай розповідатимуть їм про вашу любов до природи, творчості, ваш розум і здібності!

V. Підсумок урокуСкладання сенкану до слова осінь.

Наприклад:Осінь.Чарівна, щедра.Чарує, обдаровує, розмальовує.Улюблена пора року для поетів, художників, композиторів.Золота краса.

57

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию



УРОК 25

Тема. Слово. Значення слова. Слова з прямим і перенос-ним значенням

Мета: формувати в учнів вміння розрізняти пряме й переносне значення слів; розвивати вміння вживати в мовленні слова в переносному значенні; розвивати мовлення, збагачувати словниковий запас; виховувати любов до рідної мови.


II. Аналіз перевірної роботи

III. Актуалізація опорних знаньЗагадка

Буває, що слово відоме давно,А знає не кожен, що значить воно.І тут у пригоді стає визначникСкарбів наших мовних — тлумачний… (словник).

— Скажіть, а для чого існує тлумачний словник?— Розгадайте кросворд.

1 Л

2 Е

3 К

4 С

5 И

6 К

7 А

1. Речення, яке передає інформацію з сильним почуттям. (Окличне) 2. Головний член речення, який відповідає на питання хто? або що?

(Підмет) 3. Кілька речень, зв’язаних між собою за змістом. (Текст) 4. Головний член речення, який відповідає на питання що робить?

(Присудок) 5. Текст, в якому щось описується. (Опис) 6. Його можна дібрати до кожного тексту. (Заголовок) 7. Він починається з нового рядка; виступ вправо. (Абзац)

— Яке слово утворилося у виділених клітинках? (Лексика)— Звідки ви можете дізнатись значення цього слова? Скористайтесь

тлумачним словником. (Лексика — сукупність слів певної мови.)


1. Оголошення теми й мети уроку— Лексикологія — це наука про слово. Сьогодні ми починаємо вивчати

тему «Слово. Значення слова».

58

2. Проблемне запитання— А навіщо взагалі потрібні слова? (Головне призначення слів — нази-

вати предмети, ознаки, дії, явища тощо.)— Сьогодні ми почнемо знайомитись з різними властивостями слів.

3. Пояснення нового матеріалуСпостереження над значенням слова палати.— Утворіть словосполучення зі словом палає.

Горобина палаєщока палаєвогонь палає— Порівняйте значення цього слова в цих словосполученнях.

В якому воно вжито так, як буває в дійсності, тобто у прямому значенні? (Вогонь палає.)

— Яку ж ознаку вогню перенесено на горобину і щоку? (Вони бувають червоного кольору, як і вогонь.)

— Отже, ознаку вогню перенесено на горобину і щоку, тобто слово палає вжито в переносному значенні.

— Складіть речення з цими словосполученнями. Підкресліть головні члени.

4. Робота з підручником (С. 57) 1) Працюємо разом (Впр. 123). 2) Ознайомлення з теоретичним матеріалом. 3) Робота над віршем (Впр. 124). — Які слова вжито в переносному значенні? — Поясніть значення слова діброва. (Діброва — листяний ліс,

у якому переважають дуби.) — Поставте питання до підкреслених членів речення.

Діброви (які вони є?) голосисті; птиця (що робить?) співа.


1. ЗагадкаЖовте листячко летить,Під ногами шелестить,Сонце вже не припікає.Коли, діти, це буває? (Восени)

2. Робота з текстом (Впр. 125)— Прочитайте текст. До якого стилю мовлення можна віднести цей

текст? (До художнього)— Поясніть значення виділених слів — пряме воно чи переносне?— Назвіть головні та другорядні члени другого й третього речень.— Що ви уявили, читаючи текст «Осінь»?



VI. Підсумок уроку— У якому значенні можуть вживатися слова?

Гра «Впіймай слова в переносному значенні»Сумує мати, сумує ліс, гостре слово, весела дівчина, срібне волосся,

срібна тарілка, гострий ніж, співає вітер, співає хор.

VII. Домашнє завданняВправа 127, с. 58; правило, с. 57.

59

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 26

Тема. Слова, що мають кілька значень Мета: формувати в учнів поняття багатозначності слів

в українській мові, вміння вживати в мовленні багато-значні слова; збагачувати словниковий запас; розвивати мовлення, вміння аналізувати, узагальнювати; вихову-вати любов до природи.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 127)— Які порівняння ви утворили?— Чому щоки порівняли з маками?— Що таке діамант? (Коштовний прозорий камінь з блиском)— Що порівнюється з діамантом? Чому?

2. Фронтальне опитування— В якому значенні вживаються слова? (В прямому або переносному)

3. Вибірковий диктант— Запишіть словосполучення у два стовпчики, розрізняючи, які з них

вжито у прямому значенні, які — у переносному.

Кіт дрімає, ліс дрімає, виспівує струмок, берізки шепочуть, дівчата шепочуть, золоте волосся, золота прикраса, гіркий перець, весела дів-чина, залізна воля, каштанове листя.



1. Проблемне завдання— Спробуйте пояснити значення слова коса.(Коса — знаряддя праці: гостра коса.Коса — сплетене волосся: довга коса.Коса — вузька смуга землі: піщана коса.)— Скільки значень має слово коса?— Який висновок можна зробити?

2. Повідомлення теми й мети уроку— Сьогодні ми звернемо увагу на ще одну властивість слів — багато-

значність.

3. Спостереження за вживанням у мовленні багатозначних слів 1) Робота з підручником (Впр. 128). 2) Робота з текстом (Впр. 129). — У яких значення вжито слово земля? — Складіть речення зі словом земля в різних значеннях. 3) Каліграфічна хвилинка.

Земля всіх годує. — В якому значенні тут вжито слово земля? 4) Письмо по пам’яті. — Вивчіть другий уривок. Запишіть його у зошит по пам’яті. 5) Самоперевірка.

60


1. Робота над реченням— Підкресліть головні члени речення. Встановіть зв’язок слів.

Щедрим колосом відшуміли поза гаєм поля.

Поля (що зробили?) відшуміли;відшуміли (де?) поза гаєм;відшуміли (чим?) колосом;колосом (яким?) щедрим.

2. Вживання багатозначних слів у мовленні (Впр. 130)— Прочитайте загадку. Про що в ній йдеться? (Про ключ)— Які значення має слово ключ? (Слюсарний, журавлиний, скрипко-

вий, ключ від вхідних дверей)— Складіть речення зі словом ключ.— Яким є слово ключ? (Багатозначним)

3. Пояснення значень слів із контексту (Впр. 131)— Прочитайте речення, поясніть значення виділених слів.— Зробіть звуко-буквений аналіз слів олівець, язик.

V. Підсумок уроку— З якими словами ознайомились на уроці? (Зі словами, які мають

кілька значень)— Як їх можна назвати?— Наведіть приклади таких слів.— Чи можна зрозуміти значення багатозначного слова без контексту?


61

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 27

Тема. Слова, які звучать і пишуться однаково Мета: ознайомити учнів зі словами, які звучать і пи-

шуться однаково (омонімами); вчити розрізняти такі слова; розвивати усне й писемне мовлення; збагачувати словниковий запас; виховувати уважність, спостереж-ливість.

ХІД УРОКУ



Перевірка домашнього завдання (Впр. 132).— У яких значеннях вжито слово коса?— Наведіть приклади багатозначних слів.


1. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні ми ознайомимось із ще однією особливістю слів україн-

ської мови.

2. Спостереження за омонімічними парами— Запишіть речення під диктовку.

Пострибали жабки в став. Сірий вовк тремтіти став.— Які слова звучать однаково? Що вони означають? (Став — водо-

ймище. Став — назва дії.)— Це різні слова? (Так, але вимовляються й пишуться однаково. Такі

слова є в українській мові, але їх небагато.)

3. Проблемне запитання— Поясніть значення слова ніс. (Висловлюються різні думки.)— Як же нам дізнатись, що саме мається на увазі? (Щоб правильно

розуміти такі слова, треба їх чітко вимовити, ввести в речення.)— Введіть у речення слово ніс у різних значеннях.

4. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (С. 61)

5. Списування (Впр. 133)— Спишіть, поясніть значення виділених слів.— Складіть речення зі словом води. Використовуйте звертання.

6. Обговорення ситуації у вірші-жарті (Впр. 134)


Не земля родить, а руки.— Поясніть зміст прислів’я.


1. Розпізнавання омонімів у вірші (Впр. 135)(Поле — лан; поле — прополює, обробляє.)— Спишіть. Поділіть для переносу виділені слова.

62

2. Розпізнавання омонімів на слух

• УстоніжокПо сто ніжок.Всі сто милися,Всі стомилися.

• Явізьмумаленькийпрут,Пожену гусят на Прут.Хоч купатиму не в милі,Стануть чисті всі та милі.

• Прийшовнаберег.Раптомстав:думав море, а то став.Став дивитись, роздивлятись,куди ж тепер йому податись.Чи на Місяць через місяць,чи на зорі на зорі?

3. Утворення речень з омонімами— Складіть речення з парами слів.

За мок — замо кНа бе резі — на бере зіГо ри — гори

— Складіть речення зі словами — різними частинами мови — таким чином, щоб було зрозумілим їхнє значення.

Мати (хто?) — мати (що робити?) мила (що робила?) — мила (яка?) зашию (що зроблю?) — за шию (за що?)

V. Підсумок уроку— З якими словами сьогодні ознайомилися?— Що для вас було найцікавішим?


63

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 28

Тема. Слова, близькі за значенням (синоніми) Мета: розширити знання учнів про слова, близькі за

значенням (синоніми); формувати вміння добирати си-ноніми, вживати їх у мовленні; збагачувати словниковий запас; розвивати мовне чуття, мовлення; виховувати любов до української мови.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 136)— Прочитайте пари слів, поясніть значення кожного слова.

2. Словниковий диктантЗдоров’я, п’ятеро, ім’я, в’ють, бур’ян, м’який, п’ятниця.Годинник, життя, знання, ванна, волосся, взуття, письменник.Дощ, хрущ, борщ, щастя, ящірка, Батьківщина.

3. Яку орфограму мають слова кожного рядка?


1. Проблемна ситуація— Прочитайте текст «Іде зима» (Впр. 139).— Які недоліки ви помітили? Як можна вдосконалити твір Тарасика?

(Замінити слова, які повторюються, схожими за значенням)

2. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися добирати слова, близькі за

значенням. А називаються такі слова синонімами.

3. Редагування текстуНадворі холоднішає. Небо стає непривітним. Дедалі частіше з нього

сіє холодний дощ.Пташкам стає важче знаходить їжу. Вони дедалі частіше зліта-

ються до нашого подвір’я. Дітям з нашого двору стало шкода пернатих друзів. Вони стали підгодовувати пташок.

4. Виділення з тексту та добір синонімів (Впр. 137)Зав’юга, стужа, хуртовина, завія, заметіль, завірюха, сніговиця,

віхола.Йдуть, крокують, чимчикують, прямують, ступають.Тікає, драпає, відступає, зникає, ушивається.— Якщо у вас виникли труднощі з добором синонімів, що потрібно

робити? (Необхідно звернутися до словника синонімів.)


1. Робота над словосполученнями (Впр. 140)— Прочитайте словосполучення й скажіть, у якому значенні вони

вжиті. (Вжиті в переносному значенні)— Замініть їх синонімами.

Сонце сміється — сонце світить;туман лягає — туман опускається;

64

ліс шепоче — ліс шумить;сніжинки танцюють — сніжинки падають (кружляють);струмок співає — струмок дзюрчить;хмара проливає сльози — йде дощ.

— З однією парою словосполучень складіть речення.— Де використовуються словосполучення першого стовпчика? (У ху-

дожніх творах)

2. Самостійна робота (Впр. 138)— Прочитайте, добираючи з дужок потрібні за змістом слова.— Запишіть утворений текст.— Підкресліть слова, в яких є букви, що позначають два звуки. (Зграя,

кущі, куща, щебетали, їли)

3. Перевірка виконання завдання

V. Підсумок уроку— Які слова вчились добирати? (Близькі за значенням)— Як вони називаються? (Синоніми)— Доберіть синоніми до слів:

говорити — … (казати, повідомляти, розповідати);будинок — … (дім, хата);мати — … (матір, мама, неня);дзьобати — … (клювати);турбуватися — … (хвилюватися);безмежний — ... (безкрайній, неозорий);випадково — ... (несподівано, ненароком);неначе — ... (нібито, немов).

— Отже, синонімами можуть бути майже всі частини мови.

VI. Домашнє завданняВправа 140(3), с. 64.

65

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 29

Тема. Ознайомлення з фразеологізмами. Навчальне аудіювання

Мета: ознайомити учнів з окремими фразеологізмами; розвивати вміння добирати синоніми; збагачувати слов-никовий запас; розвивати зв’язне мовлення; виховувати зацікавленість до рідної мови.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 140 (3))— Прочитайте складену вами розповідь за малюнками. (Читають

декілька учнів.)

2. Фронтальне опитування— Як називаються слова, близькі за значенням? (Синоніми)— Доберіть синоніми до слів:батько — … (тато); варити — … (готувати);вирішити — … (ухвалити); буква — … (літера).

III. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні ми продовжимо спостерігати за роллю синонімів у мов-

ленні, будемо вчитися вводити синоніми в речення.


1. Спостереження за роллю фразеологізмів (Впр. 144)— Прочитайте словосполучення. Замініть їх одним словом-синоні-

мом.— Порівняйте, де виразніше висловлено думку. (Такі влучні вислови

називаються фразеологізмами.) Для чого потрібні фразеологізми?

2. Тренувальні вправи— Замініть одним словом фразеологізми: зарубай собі на носі (за-

пам’ятай); вище ніс (не сумуй); водити за ніс (обманювати); комар носа не підточить (не здогадається).

— Складіть речення з одним з фразеологізмів.


1. Робота над прислів’ями (Впр. 143)

2. Робота в парах. Добір синонімів (Впр. 142)


VI. Навчальне аудіювання «Пустуни на пароплаві»

1. Підготовка до слухання тексту— Хто вас найбільше тішить у зоопарку? Чому?— Сьогодні ви дізнаєтесь, що може статися, коли дві мавпочки

з’являться на пароплаві. Розповів про таку подію Микола Трублаїні в оповіданні «Пустуни на пароплаві».

2. Словника роботаЩогла — палиця на палубі корабля, до якої кріплять вітрила.

66

3. Слухання текстуНаш пароплав ішов теплими південними морями.Якось ми зупинилися біля берегів Африки. До нас на човні підплив

негр. Він продав морякам двох мавпочок.Руденькі мавпочки були завбільшки як кішки. Їх узяли на мотузочки

й потягли на пароплав. Звірята впиралися, вищали, мотали головами, дригали лапками, махали хвостами — не хотіли залишати негра. Тоді сивий боцман схопив їх руками і забрав на палубу.

Пароплав рушив у дальшу путь.Мавпочки швидко звикли до нового місця. Незабаром вони стали

улюбленцями команди. Моряки назвали їх Яшкою і Машкою.Яшка любив чіплятися хвостом за перекладини і, звисаючи головою

вниз, розгойдувався, ніби вправний фізкультурник.Машка раз у раз під час сніданку плигала на стіл, хапала грудку цукру

й миттю зникала.Наш боцман сховав у шухляді стола дві коробки шоколаду.Якось, виходячи з каюти, він не причинив дверей. Зацікавлена

Машка засунула мордочку в щілину. Потім ускочила в каюту й почала господарювати там. Вона плигала по ліжку й зазирала до шухляди у шафочці і в столі.

Коли боцман повернувся, перед самісіньким його носом на палубу виплигнула Машка. У зубах вона тримала коробку шоколаду.

Боцман погнався за мавпою. Звіреня легко, мов пташка, метнулося по пароплаву. Матроси з голосним сміхом і свистом поспішили боцману на допомогу. Проворна Машка не давалася до рук. Вона плигала, хова-лася, стрибала. Галас і метушня знялися на палубі. Розохочені несподі-ваною розвагою матроси не шкодували ніг.

— Половину шоколаду тому, хто відбере коробку, — крикнув боц-ман, наздоганяючи хвостатого злочинця.

Та ось мавпа випустила коробку, а сама метнулася на щоглу. Радісно боцман схопив коробку й одкрив її. Матроси заглянули туди й зарего-тали. Коробка була порожня. Машка ж сиділа на щоглі, доїдаючи шоко-лад, і пищала від задоволення. (264 слова)

М. Трублаїні

4. Перевірка розуміння прослуханого за запитаннями 1) В яких морях ходив пароплав?

а) Великих морях; б) північних морях; в) теплих південних морях.

2) Кого моряки пароплава купили у негра? а) Крокодилів; б) мавпочок; в) бегемотів.

3) Які за розміром були мавпочки? а) Завбільшки як кішки; б) як великі собаки; в) як маленькі кролики.

4) Чим любила ласувати Машка? а) Бананами; б) цукром; в) тістечками.

5) Чому боцман погрався за Машкою? а) Вона його дратувала та ображала; б) Машка забрала у боцмана коробку шоколаду; в) боцман хотів пригостити Сашку цукром.

6) Чим образила Машка боцмана? а) Вона занесла коробку на щоглу; б) Машка з’їла увесь шоколад; в) мавпочка викинула коробку із шоколадом у море.

VII. Підсумок уроку

67

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 30

Тема. Слова, протилежні за значенням (антоніми) Мета: розширювати знання учнів про слова, протилежні

за значенням (антоніми); формувати вміння користувати-ся антонімами у мовленні для контрастного зіставлення явищ, предметів, ознак, дій; збагачувати словниковий запас; розвивати пам’ять, мовлення; виховувати працьо-витість.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 145)— Прочитайте тлумачення поданих фразеологізмів.— Складіть речення з одним з них.

2. Фронтальне опитування— Що таке синоніми?— Для чого використовуються в мовленні фразеологізми?

3. Запис під диктовку (з коментуванням)

Іде по воду молодиця, за нею тюпає хлоп’я. Так провештались у місті до вечора. Назустріч нам по дорозі неквапливо бреде пастух.

— Підкресліть синоніми. (Іде, тюпає, провештались, бреде)— Доберіть синоніми до слова неквапливо. (Неквапливо — повільно,

повагом, неквапно)— Знайдіть головні члени третього речення, встановіть зв’язок слів.Пастух (що робить?) бреде;бреде (як?) неквапливо;бреде (де?) по дорозі;бреде (куди?) назустріч (кому?) нам.— Для чого в мовленні вживаються синоніми?


1. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні на уроці ми ознайомимось зі словами, протилежними за

значенням. Такі слова називаються антонімами. Будемо вчитися доби-рати антоніми, вживати їх у своєму мовленні.

2. Робота з підручником (Впр. 146)— Прочитайте прислів’я. Поясніть їх зміст.— Знайдіть у кожному з них антоніми.Мир — війна (що?)будує — руйнує (що робить?)вчений — неук (хто?)незнайко — знайко (хто?)більше — менше (як?)нових — старих (яких?)— Зверніть увагу, на які питання відповідають слова в парах. (На одне

і те саме)— Знайдіть розповідні речення.— Які речення не назвали? Яке воно за метою висловлювання? (Спо-

нукальне)

68

3. Робота з віршем (Впр. 148)— Доберіть заголовок до цього вірша. (Антоніми)— Знайдіть антоніми. (У злагоді — у сварі, лягати — вставати, від-

почивати — працювати, веселитись — журитись.)


1. Творча робота— Прочитайте речення. Замініть виділені слова антонімами. Запишіть

утворений текст.Чорні хмари пливли по небу. Сердитий вітер гойдав віти дерев. Жовте

листі сумно тріпотіло од вітру. Настала холодна дощова осінь.— Прочитайте утворений текст.— У кожному реченні підкресліть головні члени речення.


3. Робота над текстом (Впр. 147)— Знайдіть антоніми. (Донизу — догори, ясний — похмурий)— Складіть речення з парами антонімів.— Що є в цих реченнях? (Протиставлення)— Зверніть увагу на підмет і присудок у першому реченні.— Дуже багато складено прислів’їв, в яких є антоніми. Пригадайте їх.

Праця годує, а лінь марнує.Умів узяти, умій і віддати.Ученому — день, а невченому — тьма.Краще гірка правда, ніж солодка брехня.



V. Підсумок уроку— Що таке антоніми?— Для чого вони вживаються у мовленні?— На які питання відповідають антоніми?


69

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 31

Тема. Диктант. Перевірка орфографічних та пунктуа-ційних навичок

Мета: перевірити рівень сформованості орфографічних та пунктуаційних навичок; належного оформлення ро-боти.


II. Контрольна роботаТексти для диктантів

ОСІНЬ

Багряна осінь стоїть над світом. По садах гуляють золоті падолисти. Срібне павутиння літає в повітрі.

Стоїть лагідна пора бабиного літа. Останні сонячні дні такі ласкаві, оповиті мрійним смутком, прощальним курликанням журавлів.

На городах уже зібрані гарбузи, викопано картоплю, зрубано капусту. Тільки де-не-де стоїть сухе соняшничиння і тихо шарудить, нагадуючи про гарячі дні літа. (54 слова)

(На дошці — де-не-де, соняшничиння)

Граматичне завдання 1. Підкресліть головні члени:

1 варіант — у 2-му реченні; 2 варіант — у 3-му реченні.

2. Поширте подане речення другорядними членами та запишіть його. 1 варіант: Настала осінь. 2 варіант: Птахи співають.

3. Доберіть до слова лагідна: 1 варіант — слово-синонім; 2 варіант — слово-антонім.

ЯРУСИ ЛІСУ

Трьома ярусами розкинулося зелене мереживо лісу.У найвищому, першому ярусі шуміли вершини дубів. До них схиля-

лися високі клени та ясени. Святкові берези ворушили довгими косами.У другому, нижчому ярусі грілися ід сонцем дикі яблуні й груші. Чор-

ніли ягоди черемхи. Шуміли осики.У найнижчому, третьому ярусі росли колючі кущі терну, шипшини та

глоду. (55 слів)



2. Поширте подане речення другорядними членами та запишіть його. 1 варіант: Дмухнув вітер. 2 варіант: Розкинувся ліс.

3. Доберіть до слова високі: 1 варіант — слово-синонім; 2 варіант — слова-антонім.

70

БАРВІНОК

У народі живе легенда про прекрасну квітку. Колись давно на українську землю напали злі вороги. В одному селі вони знищили всіх людей. Лише парубок і дівчина змогли сховатися у лісі. Але й тут їх знайшли бусурмани та вбили. З парубочої крові у лісі виріс барвінок. А з вуст дівчини полився дзюркітливий струмочок. (55 слів)



2. Поширте подане речення другорядними членами та запишіть його. 1 варіант: Виросла квітка. 2 варіант: Дівчина співає.

3. Доберіть до слова прекрасна: 1 варіант — слово-синонім; 2 варіант — слова-антонім.

МИШКА

Під старим могутнім дубом мишка вирила собі нірку. Із сухих трави-нок і моху вимостила собі кубельце.

Випав на землю перший сніг. Вилізла з нірки мишка й озирнулася. Тихо в лісі. Залізла вона на пеньок і знайшла там сухе насіннячко. Пола-сувала мишка й стала сніжком очі протирати. Потім свою шубку почис-тила. І знову в нірку. (55 слів)



2. Поширте подане речення другорядними членами та запишіть його. 1 варіант: Настала зима. 2 варіант: Випав сніг.

3. Зробіть звуко-буквений аналіз слова: 1 варіант — кубельце; 2 варіант — пеньок.

* * *

За ставком синя хмара. Через усю хмару — веселка. Грають, вигра-ють на ній жовта, зелена, синя, червона стрічки.

Немов барвисте коромисло над річкою повисло.Десь за лісом на високій горі сидить могутній велетень Грім-Буревій.

Це він тримає в руках дивне коромисло. Бере відром воду зі ставка, вили-ває в хмару. А із хмари ллє рясний дощик. (54 слова)


1 варіант — у 4-му реченні; 2 варіант — в останньому реченні.

2. Поширте подане речення другорядними членами та запишіть його. 1 варіант: Настала весна. 2 варіант: Пішов дощик.

3. Зробіть звуко-буквений аналіз слова: 1 варіант — грають; 2 варіант — тримає.

III. Самоперевірка

IV. Підсумок уроку

71

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 32

Тема. Урок розвитку зв’язного мовлення. Фразеологізми (гра «Поле чудес»)

Мета: повторити й закріпити знання дітей про фразео-логізми; вчити влучно використовувати їх у мовленні, розуміючи зміст складених висловлювань; розвивати мислення, мовлення, допитливість; виховувати бажання вивчати українську мову.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльностіСлово вчителя.— Чи можна зробити з мухи слона? Звичайно, будь-хто скаже, що не

можна. Тільки у казках щось на щось чи когось перетворюється... Але так може вважати лише людина, яка не знає про фразеологізми, тобто сталі (стійкі) словосполучення. За допомогою них можна не тільки зробити з мухи слона, щось перебільшуючи, але й рукою подати на декілька кіло-метрів, наїстися березової каші за власні провини, бути білою вороною у колективі однолітків, почуватися на сьомому небі від перегляду фільму, зробити ведмежу послугу комусь зі знайомих тощо. На перший погляд, все це напрочуд дивно. Але розірвавши ці сполучення слів чи сказавши їх в іншій ситуації, ми повністю втрачаємо їхнє значення, їхню образ-ність. Наскільки бідною була б наша мова без фразеологізмів! Наскільки красивою, образною, багатою є мова людини, яка влучно, доречно вживає фразеологізми! Вона тоді звучить, як музика!

Саме ці вміння ви, сподіваюся, і продемонструєте протягом нашого нестандартного уроку розвитку мовлення, який пройде у формі улюбле-ної вами гри «Поле чудес».

ІІІ. Робота над темою уроку. Гра «Поле чудес»

І відбірковий турЗамініть подані фразеологізми одним словом-синонімом.Взяти ноги на плечі — побігти.Набрати води в рот — замовкнути.Викинути з голови — забути.Крутитися під ногами — заважати.Байдики бити — лінуватися.Пекти раків — почервоніти.

ІІ відбірковий турВизначте кількість фразеологізмів у поданому тексті.

ЩО КАЖЕ БАБУСЯ МАРУСЯ?

— Сашко, не грюкай: уже пізно, сусіди сплять, — сказала мама.А Сашко грюкає.— Припини стукіт! — гукнув батько.А Сашко стукає.— Як об стіну горохом, — говорить бабуся Маруся. — Йому хоч кілок

на голові теши, а він все своє робить. Відберу молоток!..Стукає...Сказано — зроблено! Бабуся забрала у внука молоток і заховала.

72

— Віддай, бабусю!— Завтра. А зараз молотка тобі не бачити, як своїх вух!Сашко похнюпив носа.— Я машину ремонтую...А бабуся Маруся:— Ти що, з неба впав? Пізно вже, всі сплять.— Не всі. Ми не спимо.— Досить воду у ступі товкти. Мерщій у ліжко!Батько сказав:— Яка у нашої бабусі багата мова! Що не речення — крилатий вислів

або приказка.А бабуся відповідає:— Кашу маслом не зіпсуєш!

І турВідгадайте, що це.На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують; його радять

шукати у полі, коли хтось безслідно зник; він є в голові легковажної, несерйозної людини.

В І Т Е Р

Відновіть фразеологізми, додавши до завдання першого туру відга-дане слово. (Кидати слова на вітер; кидати гроші на вітер; шукай вітру в полі; вітер у голові)

ІІ турВідгадайте, що це.Через них пролітають, як через отвір; вони не квіти, але в’януть; їх

розвішують, як білизну, особливо дуже довірливі.

В У Х А

Відновіть фразеологізми, додавши до завдання другого туру відгадане слово. (Пролітати крізь вуха; вуха в’януть; розвісити вуха)

ІІІ турВідгадайте, що це.Ним можна клювати, як дзьобом; його задирають, коли зазнаються;

його можна всунути будь-куди.

Н І С

Відновіть фразеологізми, додавши до завдання третього туру відга-дане слово. (Клювати носом; задирати носа; сувати носа у чужі справи)

ФіналВідгадайте, хто це.Він коневі не товариш і дружній череді не страшний; скільки його не

годуй, він усе в ліс дивиться; інколи він буває в овечій шкурі; як його боятися, то в ліс краще не ходити.

В О В К

Супер-граЩо означає вислів після дощику в четвер?

Н І К О Л И

ІV. Підсумок урокуПідбиття підсумків гри. Нагородження переможців.

73

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию



УРОК 33

Тема. Будова слова. Закінчення слова. Роль закінчень для зв’язку слів у реченні

Мета: формувати в учнів вміння визначати закінчення слів засобом зміни їх форми; формувати поняття про закінчення слова як його змінну частину та засіб зв’язку слів у реченні; розвивати мовлення, вміння аналізувати, зіставляти; виховувати бережливе ставлення до хліба, працьовитість.

ХІД УРОКУ


II. Вивчення нового матеріалу

1. Повідомлення теми й мети уроку— З чого складається текст? (Текст складається із речень.)— З чого складається речення? (Речення складається зі слів.)— З чого складаються слова? (Вони складаються зі звуків.)— Але в словах можна визначити й інші частини.Вивчаючи ці частини, ви дізнаєтесь, як будуються слова, яких зна-

чень можуть вони набувати.Сьогодні ми починаємо вивчати тему «Будова слова».

2. Проблемна ситуація— Прочитайте слова. Що треба зробити, щоб утворити з них словоспо-

лучення?

Милувалася квітка (милуватися квітк ою );повернути сестра (повернути сестр і );розповісти мама (розповісти мам і ).

— Що змінилося в словах? Виділіть частину слова, яка змінилася.Висновок. Змінну частину слова називають закінченням.— Що потрібно зробити, щоб знайти закінчення? (Потрібно змінити

слово.)

3. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (С. 68)— Потренуємось виділяти закінчення в словах.

4. Робота з підручником (Впр. 152)— Випишіть словосполучення зі словом праця. Позначте закінчення.

Прикрашає (що?) прац я ;не живе (без чого?) без прац і ;бережіть (що?) прац ю ;створюються (чим?) прац ею ;бачить (у чому?) у прац і .

Висновок. Як визначити закінчення слова? (Треба змінити його за питаннями.)

— Яку роль виконує закінчення? (Закінчення служить для зв’язку слів у реченні.)

5. Визначення ролі закінчень і прийменників для зв’язку слів у ре-ченні (Впр. 154)— Прочитайте речення, розкриваючи дужки.

74

— Що сталося зі словами, які стоять у дужках?— Які ще слова вам довелось вставити? Для чого? (Довелося вставити

службові слова — прийменники — для зв’язку слів у реченні.)— Спишіть ці речення, виділіть закінчення в словах з дужок. Під-

кресліть прийменники.


7. Поміркуйте разом! (Впр. 153)— Прочитайте рядок слів. Чи можна вважати його реченням?— Що треба зробити, щоб утворити з них речення?— Форму яких слів треба змінити? (Клас, лунати)— Запишіть складене речення. (З вікна класу лунала народна пісня.)— Визначте головні члени речення. Встановіть зв’язок слів.

Пісня (що робила?) лунала;пісня (яка?) народна;лунала (звідки?) з вікна;вікна (чого) класу.

III. Закріплення вивченого матеріалу

1. ЗагадкаВін і чорний, він і білий,І завжди він загорілий.Як до столу ми йдемо,То без нього не їмо. (Хліб)


У хлібі — здоров’я і сила.— Поясніть зміст прислів’я.— Доберіть синоніми до слова хліб. (Хліб, паляниця, буханець, калач,

коровай)— Пригадайте ще прислів’я про хліб. Запишіть під диктовку.

• На чорній землі білий хліб родить. • Без солі, без хліба немає обіду. • Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.— Як треба ставитись до хліба? Чому?

3. Робота з текстом. Вибіркове списування (Впр. 156)— Прочитайте текст. Простежте, яке слово в ньому повторюється.

Випишіть різні форми цього слова. (Хліб , хліб а , хліб ові , хліб ом , у хліб і .)

— Для чого в реченнях змінено слово хліб? (Для зв’язку слів у реченні)— Яка тема цього тексту? А мета?— Знайдіть спонукальне речення в тексті.— Складіть інші спонукальні речення зі словом хліб.

4. Розвиток мовлення (Впр. 157) 1) Розгляд малюнків. 2) Складання твору-мініатюри «Як хліб на стіл прийшов».

IV. Підсумок уроку— Що таке закінчення?— Як його визначити?— Для чого служить воно в реченні?— Визначте закінчення в словах дім, дуб, стіл. (Якщо в змінюваному

слові в якійсь його формі немає закінчення, то кажемо, що це слово має нульове закінчення. Позначаємо його порожньою клітинкою.)

— Наведіть приклади таких слів.

V. Домашнє завданняВправа 155, с. 69; правила на с. 68, 69.

75

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 34

Тема. Основа слова Мета: формувати в учнів поняття основа слова; формува-

ти вміння виділяти в словах закінчення й основу слова; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати вміння аналізувати, зіставляти, зв’язне мовлення; виховувати товариськість.



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 155)— Які закінчення ви виділили в словах з пропущеними буквами?— В яких словах ще визначили закінчення?— Які пісні доводилося чути від своєї мами?

2. Фронтальне опитування— Що називається закінченням?— Яка його роль у реченні?— Як знайти закінчення в слові?— Що утворюється за допомогою закінчень?

3. Робота над словосполученнями— Утвори словосполучення, виділи закінчення слова, яке змінили.Лежить на (земля), йти з (пісня), літають над (береза), не розлуча-

тися з (книга).— Для чого служить закінчення?


1. Проблемна ситуація— Спробуйте відгадати слово за закінченням: -а, -я, -ий.— А якщо я вам запропоную таку частину слова: прац_, людин_,

хлібн_, сильн_? 2. Оголошення теми й мети уроку

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, як називається така частина слова, будете вчитися виділяти її та закінчення.

3. Спостереження над мовним явищем (чи змінюється основа)— Частина слова без закінчення називається основою.— Доберіть слова, які відповідають на питання хто? що?Хто? Що? Матус я , правд а .— Змінимо їх за питаннями, виділяючи закінчення й основу.Ваше завдання: зробити висновок, чи змінюється основа під час зміни

слова.Кого? Чого? Матус і , правд и .Кому? Чому? Матус і , правд і .Кого? Що? Матус ю , правд у .Ким? Чим? Матус ею, правд ою .На кому? На чому? На матус і , на правд і .— Проаналізуйте.— Закінчення змінювалось? (Так)— А основа слова? (Ні)— Який висновок можна зробити про основу? (Основа — незмінна час-

тина слова.)

76

4. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (С. 71)— Що називається основою слова?— Як її знайти? (Спочатку визначити закінчення, а потім —

основу)


Друга шукай, а найдеш — тримай.— Поясніть зміст речення.

6. Робота над визначенням закінчення й основи (Впр. 159)— Спишіть, дописуючи пропущені закінчення. Позначте у цих словах

закінчення й основу.


1. Робота над текстом (Впр. 160)— Визначте тему тексту. Доберіть заголовок— Знайдіть синоніми. (Дім, хата, оселя)— Спишіть текст. У виділених словах визначте закінчення й основу.

2. Словниковий диктант

Адреса, предмет, запрошення, райдуга, веселка, неділя, червоний, вулиця, черговий.

— Перевірте свій запис.— Виділіть у словах закінчення й основу.


4. Навчальний діалог (Впр. 162)

V. Підсумок уроку— Що називається основою слова?— Як її визначити?

VI. Домашнє завданняВправа 161, с. 71; правило с. 71.

77

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 35

Тема. Загальне уявлення про частини основи Мета: ознайомити учнів зі складовими основи сло-

ва; формувати вміння визначати закінчення, основу, корінь слова; збагачувати словниковий запас; розвивати каліграфічні навички, мовне чуття, пам’ять; виховувати любов до природи.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 161)— Яку легенду ви прочитали?— Які ще легенди ви знаєте? Розкажіть.

2. Фронтальне опитування— Що називається закінченням? Основою?— Для чого служить закінчення?

3. Робота над визначенням закінчення й основи слова— Спишіть з дошки слова. Визначте закінчення й основу.I в. Гора, синій, акація, читають, струнка, ліс.II в. Нора, веселий, міліція, танцює, гарна, мир.



1. Оголошення теми й мети уроку— Пригадайте, за якою частиною (закінченням чи основою) вам легко

було впізнати слово. Чому? (В основі слова закладено його основне зна-чення.)

— Але основа буває різною, вона може складатися з різних частин. Сьогодні ми й ознайомимось з цими різними частинами слова.

2. Попрацюймо разом! (Впр. 163)Надводн а, підводн ий, водн ий.

3. Робота зі схемою

Слово

основа закінчення

префікс корінь суфікс

Обов’язковою частиною слова є корінь.


5. Творення слів, які складаються з різних частин— Запишіть слово береза. Визначте корінь, основу, закінчення.Берез а. — З яких частин складається основа?

78

— Утворіть спільнокореневе до нього, слово яке у складі має корінь, суфікс, закінчення.

Березов ий, березень .— Утворіть спільнокореневе слово до слова береза, в якому будуть:

префікс, корінь, суфікс, закінчення.Підберезник .— Назвіть слово, основа якого підходить до схеми:

— З яких частин може складатися основа?— Яка частина є обов’язковою?


1. Визначення кореня споріднених слів (Впр. 164)

2. Робота над текстом. Вибіркове списування (Впр. 166)— Прочитайте текст.— Яка мета цього тексту?— Випишіть слова з коренем -ліс-. Визначте корінь, закінчення й основу.

(Можна розібрати ці слова за будовою повністю.) 3. Списування із завданням (Впр. 165)

— Спишіть. Знайдіть у тексті слова з однаковим коренем. Позначте його.

(Голубами, голуб, голубка, голубів)

— Серед чотирьох записаних слів знайдіть форми одного слова. (Голуб, голубами, голубів)

— Чим є слово голубка? (Спільнокореневим)

4. Вибіркове списування— Випишіть слова у три стовпчики так, щоб у кожному були тільки

споріднені.

Шелест, зерно, легкий, легенько, шелестить, зернистий, легше, шелес-тіння, зернятко, зернина, зашелестіли, легесенький.

Шелестшелеститьшелестіннязашелестіли

зернозернистийзерняткозернина

легкийлегеньколегшелегесенький

V. Підсумок уроку— З яких частин може складатися основа слова?


79

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 36

Тема. Спільнокореневі слова. Корінь слова Мета: формувати в учнів уміння добирати спільнокоре-

неві слова, виділяти їх з тексту, визначати корінь слова, збагачувати словниковий запас; розвивати мовне чуття, мовлення; виховувати повагу до людей різних професій, шанобливе ставлення до природи.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 167)— Прочитайте текст. Чи є в ньому слова, вжиті в переносному зна-

ченні? (Ліс шепоче, барабанить, клацає.)— Як ви їх розумієте?— Назвіть слова з тексту з коренем дощ-.— Які головні члени ви визначили у виділеному реченні?— Встановіть у ньому зв’язки слів.

2. Фронтальне опитування— Що таке корінь? Закінчення? Основа?— З яких частин може складатися основа?— Яка частина слова є обов’язковою?


1. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні ми будемо добирати спільнокореневі слова, визначати

в них корінь.

2. Робота в групах (Впр. 168)— Які слова називаються спільнокореневими (або спорідненими)?

(Спільнокореневі слова мають дві ознаки: спільну частину — корінь і спільне в значенні.)

— Як же визначити корінь у будь-якому слові? (Для цього треба дібрати кілька споріднених слів, а потім визначити корінь.)

— Кожна група вибирає по 2 слова із записаних на дошці й добирає до них споріднені слова, виділяючи корінь.

Їзда, квіти, казка, голод, голос, метал, ніч, мова.

— Прочитайте спільнокореневі слова.

3. Спостереження за лексичним значенням спільнокореневих слів (Впр. 171)— Розгляньте малюнки, прочитайте підписи під ними.— Що означає кожне зі слів?— Як можна назвати всі ці слова?Дуб, дубок, дубняк, дубовий, дубова


Дубовий ліс зветься дібровою.Ліс (що робить?) зветься;ліс (який?) дубовий;зветься (чим?) дібровою.

80


1. Робота з текстом (Впр. 169). Знаходження споріднених слів у тексті

— Прочитайте текст. Визначте його тему й мету.— Про людей якої професії йдеться в тексті?— Який заголовок можна дібрати до тексту?— Випишіть споріднені слова з тексту.Будівельникам, будувати, будівельний, будівельник, будинок.— Яке слово «зайве» в цьому рядку? (Будівельникам. Тому що це —

форма слова будівельник. А завдання було — виписати спільнокореневі слова, а не різні форми одного слова.)

— Яка професія приваблює вас? Чому?

2. Робота над віршем (Впр. 170)Проблемне запитання— Чи можна вважати спільнокореневими слова білка і біла? Доведіть

свою думку.— Доберіть спільнокореневі до кожного з цих слів.Білка, білочка, білченя;біла, білизна, біленький, біліти, білявий, білило, забіліла.Висновок. Слова білка і біла не є спорідненими, бо в них схожі корені,

але вони мають різне значення.

3. Гра «Утвори слово»

I командаМоре — школа — калина — листок — осінь — клас — сонний — молодий —

II командаШпак — малий — сніг — хліб — зима — день — мудрий — розумний —

III командаХмара — ліс — садити — яблуня — весняний — кущ — фруктовий —мед —

4. Перевірка виконання. Підбиття підсумків

V. Підсумок уроку— Які слова називають спільнокореневими?— Як визначити корінь?


81

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 37

Тема. Розрізнення синонімів, спільнокореневих слів та форм того самого слова

Мета: формувати в учнів вміння розрізняти синоніми, спільнокореневі слова та форми того самого слова, навички каліграфічного письма; збагачувати словни-ковий запас; розвивати мовленнєві навички, вміння зіставляти, аналізувати, узагальнювати; виховувати працьовитість.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 172)— Які споріднені слова ви виписали з тексту? Назвіть у них основу

і корінь.

(Лікування, лікарню, лікар, ліки)

— Чому не виписали слово лікаря? (Це не споріднене слово, це форма слова «лікар».)

2. Фронтальне опитування— Які слова називаються спорідненими?— Як правильно визначити корінь слова? (1) Дібрати спільнокореневі

слова. 2) Порівняти їх і визначити спільну частину — корінь.)


1. Проблемне запитання— Чи можна слова кожного рядка назвати спорідненими?

• Сум, смуток, журба, печаль. • Сумний, сум, сумно, сумувати, засумувати. • Сум, суму, сумом.

— Доведіть свою думку.— Як можна назвати слова кожного рядка? (1 — синоніми, 2 — спіль-

нокореневі, 3 — форма одного слова сум)

2. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні ми будемо вчитися розпізнавати синоніми, форми одного

й того слова, відрізняти їх від споріднених.Для цього треба пам’ятати ознаки спільнокореневих слів: 1) спільна частина — корінь; 2) однакове значення.

3. Робота з підручником 1) Розрізнення синонімів, спільнокореневих слів та форм слова.

(Впр. 173) 2) Робота з текстом. Знаходження в ньому спільнокореневих слів

та форм одного слова. (Впр. 174) — Про що йдеться в тексті? — Знайдіть спонукальне речення. — Яке речення вимовляється з особливим почуттям? Як воно на-

зивається? (Окличне)

82

— Знайдіть споріднені слова до слова праця. (Праця, працювати, працьовитість, працьовитим) — Назвіть іншу форму слова праця. (Працею) 3) Каліграфічна хвилинка

Людину праця величає. — Як ви розумієте зміст речення? 4) Списування тексту. Підкреслення спільнокореневих слів


1. Робота з текстом (Впр. 176)— Прочитати текст. Чому він поділений на абзаци?— Випишіть в один рядок споріднені слова до слова зима, а в інший —

слово зима з різними закінченнями (різні форми цього слова).(Зима, зиму, зимовий. Зима, зиму)— Спишіть три перші речення. Підкресліть головні члени.

2. Робота над добором споріднених слів— Відгадайте загадки, доберіть до слів-відгадок спільнокореневі.

• УкожномумістііселіГоловний я на столі. (Хліб)

• Хтомалюнокнавікніуночі зробив мені? (Мороз)

• Чимбільшемиється,Тим меншим стає. (Мило)

(Хліб, хлібець, хлібина, хлібний.Мороз, морозець, морозний, морозити, заморозити.Мило, милко, мильце, милити, мильний, намилити, мильниця)— Утворіть речення зі словом першого рядку.

V. Підсумок уроку— Чого навчилися на цьому уроці?


83

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 38

Тема. Розрізнення слів з омонімічними коренями Мета: формувати в учнів вміння розрізнювати слова

з омонімічними коренями; вдосконалювати навички визначення кореня в спільнокореневих словах; збагачу-вати словниковий запас; розвивати вміння аналізувати, зіставляти, узагальнювати; виховувати працьовитість.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 177)— Які спільнокореневі слова ви дібрали?— Назвіть частини слова за завданням.— Як визначити корінь споріднених слів?

2. Самостійна робота (за варіантами)— У записаних словах виділіть корінь.

I в. Дубовий, море, шкільний, пухнастий, шанувати, накосили.II в. Передовий, мова, берізка, сонний, стрибати, заробили.



1. Проблемне завдання— У рядку слів знайдіть «зайве».Місток, міст, місточок, місто. («Зайве» слово — місто. Воно має

такий самий корінь, але зовсім інше значення.) 2. Оголошення теми й мети уроку

— Сьогодні на уроці ми будемо вчитися розрізняти слова, які мають однаковий корінь, але різняться за своїм значенням.

3. Робота з підручником (Впр. 178)— Прочитайте слова кожного рядка. Позначте в них корені.— Який корінь мають слова першого рядка? (-літ-)— Який корінь у слів другого рядка? (-літ-)— Чи однакові за значенням корені слів першого і другого рядків?— Чи можна слова першого і другого рядків назвати спільнокорене-

вими?— Що зображено на першому малюнку? (Місто)— Доберіть до цього слова спільнокореневі. (Місто, містечко, містеч-

ковий)— Визначте корінь.— Що зображено на другому малюнку? (Міст)— Доберіть до цього слова споріднені. (Міст, місток, місточок)— Визначте корінь.— Порівняйте слова двох останніх рядків. Який висновок можна зро-

бити? (Хоча ці слова мають однаковий корінь, вони не є спільнокорене-вими, тому що вони різні за значенням.)

4. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (С. 78)— Які слова називають спільнокореневими?

84

5. Робота над визначенням кореня у словах (Впр. 179) 1) Списування слів. Визначення кореня. — Який корінь мають слова кожного рядка?(-вод-) — Чи можна їх назвати спільнокореневими? Доведіть свою думку. 2) Складання речень. — Складіть розповідні окличні речення з виділеними словами. (Чиста водичка з джерела — цілюща! На дорозі водій повинен бути дуже уважним! За кермом водій повинен бути дуже уважним!)


1. Робота над віршем (Впр. 181)— Прочитайте виразно вірш.— Яка мета цього твору?— Серед виділених слів знайдіть слова, близькі за значенням (си-

ноніми). (Людям — народу)— Знайдіть слова, які різняться тільки закінченням (різні форми

слова). (Зарядк у — зарядк и)— Знайдіть спільнокореневі слова. (Лужок — лужечка)

2. Гра «Знайдіть зайве»

Сова, совеня, совок, совиний.Син, синок, синій, синівський.Милий, милуватися, мильний, миленький.Сирість, сирник, сирий, відсиріти.Бережливий, бережок, бережний, бережливість.Лист, листоноша, листопад, листівка.Лист, листочок, листяний, листуватися.

3. Розбір слів за будовою 1) Самостійна робота. I варіант. Бабуся, приходять, дубовий. II варіант. Старенька, заносять, книжка. 2) Перевірка виконання.

V. Підсумок уроку— Чого навчалися на уроці?


85

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 39

Тема. Чергування голосних о, е, і в коренях слів Мета: ознайомити учнів із властивістю голосних у корені

слова, чергуванням з о на і та е на і; формувати вміння учнів користуватися цією особливістю при зміні слів або доборі спільнокореневих; збагачувати словниковий запас; розвивати каліграфічні навички, вміння узагаль-нювати; виховувати почуття поваги до старших.



Перевірка домашнього завдання (Впр. 182).— Як ви розумієте вислів: «Народ — зодчий мови, мова — зодчий

народу»?— Поясніть значення слів.

Зодчий — художник-будівельник;творець — той, хто створює що-небудь цінне;будівничий — який створює що-небудь; творчий;архітектор — фахівець з архітектури, будівничий.

— Чи є спільнокореневими слова роду, народ, рідне?

III. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні на уроці ми ознайомимось із ще однією особливістю

української мови. Зокрема, ми поспостерігаємо за змінами голосних у корені, потренуємось у вмінні чергувати їх.


1. Спостереження чергування голосних звуків у коренях слів 1) Рід, рідне, родина. (о — і) 2) Вправа 183 (усно).

— Які голосні звуки чергувалися з і?— Спробуємо зробити висновок, коли в таких випадках писати о та е,

а коли — і.— Подивіться на слова першого стовпчика та скажіть, у якому складі

(закритому чи відкритому) стоять о та е. (У відкритому)— А в якому опиняється голосна і? (У закритому)— Чи можете ви зробити висновок, коли писати о та е, а коли — і?

2. Тренувальні вправи на чергування голосних у корені— Усно змініть слова так, щоб змінився голосний звук у корені.— Утворіть і запишіть словосполучення з кожною парою слів.

Навчальні речі — навчальна річ;скрикнув від болю — терпів біль;пухнасті коти — пухнастий кіт;старі воли — старий віл;гострі роги — гострий ріг;скляні столи — скляний стіл;кухонні ножі — кухонний ніж;сильні громи — сильний грім.— Чому всі утворені слова мають голосний і? (Стоїть у закритому

складі.)

86

3. Робота над віршем (Впр. 185)— Прочитайте вірш. Знайдіть звертання.— Яке ставлення до бабусі передає автор?— Змініть виділені слова так, щоб голосний звук у них змінився.

(Твого — твій, коси — кіс, іній — інею, ночі — ніч)


1. Робота над текстом (Впр. 186)— Прочитайте текст.— Чи доводилося вам чути дзвін маленьких сніжинок?— Випишіть спільнокореневі слова. Яке чергування відбулося?(Дзвонить, дзвін, дзвіночки, дзвенять.) ([о] — [і] — [е])— Зробіть звуко-буквений аналіз слова дзвонить (усно).

2. Відгадування загадок— Запишіть слова-відгадки у стовпчик.

• Сопе,хропе,чхає,Сюди-туди зазирає;На морозі замерзає,Бо одежини не має. (Ніс)

• Ущукизовсімїхнемає,А білий гриб одну лише має.Курчатко — дві; а що з трьома?Нехай кмітливий відгадає!А чорний жук їх має шість…Що це таке — хто відповість? (Ноги)

• МененеїдятьІ без мене не їдять. (Сіль)

• Самуцерквінебуває,А інших туди закликає. (Дзвін)

• Стоїтьдім.Увійдеш у нього сліпим —Вийдеш зрячим. (Школа)

— Змініть слова або доберіть спільнокореневі так, щоб у корені відбу-лося чергування.

Ніс — … (носом);ноги — … (ніг);дзвін — … (дзвону);школа — … (шкіл, шкільний).

V. Підсумок уроку— Які зміни можуть відбуватися в корені при зміні слів або доборі

споріднених?


87

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 40

Тема. Урок розвитку зв’язного мовлення. Добір та роз-пізнавання спільнокореневих слів (гра «Поле чудес»)

Мета: вчити розпізнавати споріднені слова та визнача-ти в них корінь; розвивати навички спостереження, аналізу, зіставлення і на їхній основі — уміння робити висновки, узагальнення; виховувати бажання вивчати українську мову.

ХІД УРОКУІ. Організаційний момент. Оголошення теми та мети уроку— Сьогодні ми знову — учасники гри «Поле чудес». А тему гри нам

допоможе визначити загадка Валентини Бутрім.Я — житель підземнийЛісів і полівІ спільна частинаСпоріднених слів. (Корінь)

— Протягом гри ми будемо навчатися розпізнавати споріднені слова та визначати в них корінь.

ІІ. Робота над темою уроку. Гра «Поле чудес»

І відбірковий турПрочитайте діалог і допоможіть учневі дати правильну відповідь.— Іваненко, утвори прикметник від слова обід.— Ну,... смачний.— Хм... Ну тоді добери до слова смачний спільнокореневі слова.— Спільнокореневі?.. Сніданок, вечеря...Зразок виконаного завдання— Іваненко, утвори прикметник від слова обід.Обідній.— Добери до слова смачний спільнокореневі слова.— Спільнокореневі?.. Смак, смакувати, смакота...

ІІ відбірковий турДо спільнокореневих слів у віршах В. Бутрім потрапив „чужинець”.

Знайдіть його!

1) Загорівся, відгоріти,Підгоріло, пригоріти,Загорав, горить, гора.Де «шпигун»?Кажіть. Пора!

2) Немалий і малуватий,І маленький, й малювати,Малюки, малеча, мало.Чи «чужинця» ви впізнали?

І турСпробуйте задумане слово відгадати:

Префікс у ньому, як в слові проспати.Корінь у слові гуляю впізнай.Суфікс — такий, як у слові веснянка,Чи то селянка, чи полонянка.Закінчення в слові калина шукайте,Слово мерщій нам усім називайте!

П Р О Г У Л Я Н К А

88

ІІ турКорінь — в слові відгадай,Префікс — в слові запитай,Суфікс — в слові нічка,Закінчення — в криничка.

З А Г А Д К А

ІІІ турЩо за слово — відгадай!Корінь у садку сховався,Префікс у постіль забрався,А закінчення і суфіксУ слові хмарка пошукай.

П О С А Д К А

Гра з глядачамиУ лісі корінь відшукаєш,А префікс у проході підбери.У слові нічка суфікс упізнаєш,Закінчення побачиш у гори.

П Р О Л І С К И

ФіналУ слові смішно корінь заховався,У слові постріл префікс пошукай,А суфікс в слово виварка забрався.Закінчення у ньому ж виділяй.

П О С М І Ш К А

СуперграСпробуй задумане слово вгадати.Корінь у нім, як у слові вітати,Закінчення — точно, як в слові гадаю,Суфікс такий, як у слові читаю.Ще залишилося префікс знайти.Префікс такий, як у слові прийти.

П Р И В І Т А Ю

ІІІ. Підсумок урокуПідбиття підсумків гри. Нагородження переможців.

89

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 41

Тема. Чергування приголосних звуків [г, к, х] — [з, ц, с] — [ж, ч, ш] у коренях слів

Мета: формувати вміння учнів писати і вимовляти сло-ва, в яких відбувається чергування голосних у корені слова; знайомити з чергуванням приголосних звуків у коренях слів; розвивати вміння чергувати приголосні звуки в коренях слів, вміння аналізувати, зіставляти, узагальнювати; виховувати товариськість.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 187)— Прочитайте слова парами. Чергування яких звуків відбулося?

2. Самостійна робота за варіантами— Змініть подані слова або доберіть спільнокореневі, щоб відбулося

чергування голосних у корені слова.

Лід —корова —захід — гордість —піч — ведмідь —осінь —

Колір —Харків —ворота — радість —летіти — схід —


4. Коментований диктант— Знайдіть слова, в яких відбулося чергування. Позначте в них корінь,

підкресліть чергування.

Мальовниче село розкинулось перед очима. Таких сіл в Україні багато.

Рання осінь забарвила усі дерева та кущі. Такої осені ще не було.


1. Оголошення теми й мети уроку— На попередньому уроці ми ознайомились з чергуванням голосних

звуків. В українській мові є випадки чергувань і приголосних у коренях слів.

Сьогодні ми будемо вчитися писати й вимовляти слова з такими випад-ками чергування, зіставляти, аналізувати.

2. Пояснення нового матеріалу 1) Спостереження над чергуванням приголосних звуків. (Впр. 188) — Прочитайте слова. Які звуки чергуються в коренях? — Якими буквами вони позначені? 2) Робота над прислів’ями. (Впр. 189). — Прочитайте прислів’я. Поясніть їх зміст. — Чого вони вчать?

90

— Спишіть каліграфічно прислів’я, підкресліть спільнокореневі слова. Позначте в них корінь.

— Які звуки чергуються? Якими буквами позначено? (Друга — друзі — дружніші)

IV. Закріплення вивченого матеріалуРобота над віршем (Впр. 190).— Прочитайте вірш. Чого він навчає?

1. Робота в парах— Випишіть слова, споріднені зі словами мурахи, вага.

(Мурахи — мурашка, вага — важко)

— Позначте корінь, підкресліть букви, що позначають звуки, які чер-гуються.

2. Складання схеми речення— Запишіть виділене речення. Складіть його схему.— Встановіть зв’язок слів (усно).— Зверніть увагу на звукову модель слова бджоли.

V. Узагальнення й систематизація вивченого

1. Робота над віршем (Впр. 191)

Плуг — плужок — у плузі;

луг — лужок — на лузі;

дім — дому;

нім — ньому

плоди — плід;

дружба — друзі — друг.

2. Вибіркове списування (самостійно)— Виберіть пари слів, в яких змінюються голосні або приголосні

звуки.— Запишіть ці пари слів, позначте в них корені, підкресліть букви,

що позначають звуки, які змінюються.

Віз, кінь, гусінь, муха, комаха, пасіка, пух, пасіці, коня, комасі, вози, мусі, гусені, пушок.

Перевірка виконання.

VI. Підсумок уроку— Що ви запам’ятали з уроку?


91

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 42

Тема. Спостереження за вимовою слів з ненаголошеними [е], [и]. Правило написання слів з цими звуками

Мета: формувати в учнів вміння правильної вимови слів з ненаголошеними [е], [и] в корені слова; ознайомити з правилом перевірки ненаголошених [е], [и]; збагачува-ти словниковий запас; розвивати літературну вимову; виховувати любов до книги.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 192)— Прочитайте слова парами. Яке чергування відбулося?— Прочитайте речення, які склали.

2. Творче списування— З поданих пар слів утворіть словосполучення. Підкресліть чергу-

вання.(Яскраві (колір), відповісти (вчителька), напувати (кінь), книжка на

(стіл), розповідати (подруга), нагодувати (кіт), біля свого (поріг), крейда у (рука), запис на (дошка), стояти на (поріг)).



1. Словникова робота (С. 83)— Що за приміщення зображено на малюнку? (Бібліотека)— Хто працює в бібліотеці? (Бібліотекар)— Як ви розумієте значення цього слова? (Установа, де зберігаються

й видаються читачам книжки, журнали.)

Що таке бібліотека?Це — домівка для книжок.

Ганна Черінь

— Складіть речення з цим словом. Запишіть його.


Люби і бережи книгу.— Які прислів’я про книгу знаєте?(•Книга корисна, коли її читають.

• Книги читати — усе знати. • Кому книга — розвага, а кому — навчання. • Книга мовчки все розкаже. • Хто більше читає, той більше знає.)

3. Робота над текстом (Впр. 193)— Як треба поводитися з книгою?

4. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні ми ознайомимось з правильною вимовою слів з ненаголо-

шеними звуками [е], [и]. Будемо вчитися перевіряти слова з ненаголоше-ними [е], [и].

92

5. Визначення наголошених складів у словах (Впр. 196)— Прочитайте виразно вірш.— Назвіть наголошений склад у виділених словах. Як вимовляються

голосні звуки в наголошених складах?

6. Ознайомлення з особливостями літературної вимови слів з нена-голошеними звуками [е], [и] (Впр. 197)— Прочитайте словосполучення. Порівняйте вимову голосних звуків

у виділених коренях.Учні пригадують правило про вимову ненаголошених голосних звуків,

вивчене в 2 класі. • Наголошені звуки [е] та [и] вимовляються чітко. • Ненаголошений звук [е] у вимові наближається до [и]:ст[еи]пи, оз[еи]ро.

• Ненаголошений звук [и] у вимові наближається до [е]:л[ие]сток, ж[ие]ття.— Отже, потренуємось правильно вимовляти ці звуки. (Таблиця «Ви-

мовляй так»)

7. Проблемне запитання— Яку букву треба написати в словах: в_сна, з_ма? Доведіть свою

думку.— Пригадайте, які звуки вимовляються чітко. (Наголошені)— Отже, як перевірити написання цих слів? (Наголосом)

8. Робота над правилом (С. 85)

IV. Тренувальні вправи

1. Добір перевірних слів (Впр. 199)

2. Списування із завданням— Спишіть речення. До слів з пропущеними буквами доберіть пере-

вірні. Виділіть корінь, поставте наголос, підкресліть букви, якими позна-чені звуки, що перевірялися.

ЛЮБІЙ МАМІМамо, настала в_сна, квітне в_рба запашна,Річка в долині с_ніє. Мамо, настала в_сна.


V. Підсумок уроку— Як перевірити ненаголошені звуки [е], [и] в коренях слів?


93

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 43

Тема. Перевірка правильності написання слів з ненаго-лошеними голосними [е] та [и]

Мета: формувати в учнів уміння добирати перевірні слова до слів з ненаголошеними голосними [е], [и] в ко-ренях слів шляхом словозаміни або добору спільнокоре-невих слів; збагачувати словниковий запас; розвивати пам’ять, мовлення; виховувати бережливе ставлення до природи.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 200)— Зачитайте словосполучення, які ви записали.— Якою частиною правила ви скористалися для перевірки? (Зміню-

вали слова так, щоб ненаголошений звук став наголошеним.)

2. Фронтальне опитування— Як вимовляти звук [е] у ненаголошеному складі? ([еи])— Як вимовляти звук [и] у ненаголошеному складі? ([ие])— Як вимовляти звуки [е], [и] в ненаголошеному складі? (Чітко)— Як дізнатися, яку букву (е чи и) писати в ненаголошеному складі?

III. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні ми будемо вчитися добирати слова для перевірки напи-

сання слів з ненаголошеними [е], [и].


1. Перевірка ненаголошених [е], [и] шляхом словозміни— До поданих слів доберіть перевірні. Визначте наголошений склад,

підкресліть пропущені букви. — м_чі — ст_пи — с_рпи — т_ни — л_ни — гр_би — л_сти — з_мля — дер_во — з_рно— Як ми добирали слова для перевірки? (Ми змінювали слово.)

2. Перевірка ненаголошених [е], [и] шляхом добору спільнокорене-вих слів___________ — в_селка ___________ — т_хенько___________ — сл_вовий ___________ к_слиця___________ сх_лити ___________ ш_поче— Яким способом перевірки скористалися в цьому випадку? (Доби-

рали спільнокореневі слова.)

94

3. Робота над текстом-діалогом (Впр. 201)— Прочитайте текст. Як можна назвати розмову двох звірів? (Діалогом)— Що це за текст?— Яка його мета?— Знайдіть речення із звертанням.— Знайдіть питальні речення.— Якою була лисиця? А їжачок?— Випишіть слова з пропущеними буквами. Доберіть до них пере-

вірні. (Лисиця — лис, животі (за словником), блискучими — блиск, пози-рає — зиркнути, близенько — близько, тихенько — тихо, вмивався — вмитися.)


Вес_ло лягає дорога до гаю.Нам золотом осінь дорогу вст_ляє.

М. Стельмах

— Які букви пропущені?— Скільки речень у вірші?— Про що йдеться в першому реченні?— Про що розповідається в другому?

5. Розвиток мовлення (Впр. 203) 1) Відгадування загадки.

Живуть у тісній темниціБез страху темнотиХлоп’ята яснолиці —Вогню малі брати.І мають душу щедру,Хоч дерева сини,Згоряючи дощенту,Вогонь дають вони. (Сірники)

— Поміркуйте, яким буває вогонь. (Вогонь не любить пустощів. Він може бути і другом, і ворогом. Це залежить від того, як до нього став-ляться.)

— За яких обставин може виникнути пожежа? 2) Складання розповіді «Обережно! Вогонь!»

V. Підсумок уроку— Чого навчалися на цьому уроці?


95

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 44

Тема. Закріплення знань про вимову й правопис слів з ненаголошеними [е], [и]

Мета: формувати вміння учнів писати слова з ненаголо-шеними голосними звуками в коренях слів; розвивати правильну літературну вимову; збагачувати словнико-вий запас; розвивати вміння аналізувати, узагальнюва-ти; виховувати любов до природи.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 204)— Прочитайте виразно загадку.— Що допомогло вам її відгадати?— Як написали слова з пропущеними буквами? Які перевірні слова до

них дібрали?

2. Фронтальне опитування— Які слова називаються спільнокореневими?— Як визначити корінь слова?— Як вимовляється звук [е] в ненаголошеному складі?— Як вимовляється звук [и] в ненаголошеному складі?— Як дізнатися, яку букву (е чи и) потрібно написати в ненаголоше-

ному складі кореня слова?

III. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні на уроці ми продовжуємо працювати над вимовою і право-

писом слів з ненаголошеними звуками [е], [и].


1. Вимова й написання слів з двома ненаголошеними голосними (Впр. 205)


Росла в лісі дика яблунька.

3. Робота з текстом (Впр. 207)— Прочитайте текст.— Що потрібно зробити, щоб у реченнях був зв’язок слів? (Змінити

слова в дужках.)— Спишіть текст, позначте закінчення у змінених словах.(Перевірка виконання.)

4. Словникова робота 1) Як називається електронна обчислювальна машина? (Комп’ю-

тер) Складіть речення з цим словом. — Доберіть синонім до слова колодязь. (Криниця) 2) Письмо по пам’яті.

За с_лом у нас кр_ничка,Негл_бока, нев_личка.Клен шумить над нею листом,В ній вода холодна й чиста.

96

— Прочитайте виразно вірш. — Доберіть перевірні слова до слів з пропущеними буквами. — Яке слово не змогли перевірити? Як дізнатися в такому випад-

ку, яку букву потрібно написати? (За орфографічним словником) — Запишіть вірш по пам’яті. Самоперевірка.


1. Робота з текстом (Впр. 208)— Прочитайте текст. Знайдіть у ньому зачин, основну частину, кін-

цівку.— Які нові слова зустріли в тексті? (Левада — присадибна ділянка

з сінокосом, городом та плодовими або іншими деревами.)— Спробуйте дібрати перевірні слова до слів з пропущеними бук-

вами.— Чи всі слова вдалося перевірити? (Треба скористатися словником.)


Верба, схилилася, висить, озеро, веселився, бережок, внизу, калинова, живуть, березовий.

VI. Підсумок уроку— Що відпрацьовували на уроці?— Що для вас було новим?

VII. Домашнє завданняВправа 209, с. 99, принести орфографічний словник.

97

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 45

Тема. Контрольна робота. Аудіювання Мета: перевіряти вміння сприймати на слух незнайомий

текст з одного прослуховування й розуміти фактичний зміст, причинно-наслідкові зв’язки, основну думку ви-словлювання; розвивати спостережливість, уважність; виховувати повагу одне до одного.

ХІД УРОКУ


II. Підготовка до слухання тексту— Пригадайте, чи змінювала коли-небудь усмішка іншої людини ваш

настрій?— Чи вдалося вам змінити комусь настрій, подарувати людині

усмішку?— Послухайте оповідання Василя Сухомлинського «Усмішка».

III. Словникова роботаЗатьмаритися — покритися тьмою; стати темним.Почимчикувати — швидко йти маленькими кроками.Повагом — повільно, не поспішаючи.Ціпок — палиця.

IV. Слухання текстуБув травневий сонячний ранок. На зелених луках, що почина-

лися одразу ж за селом, розквітли жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, у блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок.

Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчику-вала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, або цілий світ бачив її усмішку.

Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи.

Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов й назустріч. Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах — злість. Дівчинка несла назуст-річ дідові усмішку. Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться. Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в гли-бині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалася, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!»

Та дід не усміхнувся. Погляд його залишився похмурий, брови — насуплені, очі — злі.

Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її обличчі. І тієї ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зеле-ний луг посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитне небо стало бліде, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре.

Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною.

Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона поба-чила — знову назустріч хтось іде. Придивляється — аж то бабуся, з ціп-ком старенька дибає.

98

Дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміх-нулась. І така була добра та щира її усмішка, що цілий світ навколо дів-чинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись різними барвами. Мов маленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.

(291 слово)

В. Сухомлинський

V. Перевірка розуміння прослуханого за питаннями 1. Коли дівчинка вийшла з хати?

а) Удень; б) зранку; в) увечері.

2. Куди побігла дівчинка? а) До лісу; б) на річку; в) на луки.

3. Маленька дівчинка усміхнулася після того, як побачила: а) джмеля; б) пташку; в) метелика.

4. Що хотіла дівчинка подарувати дідусеві? а) Усмішку; б) барвистого метелика; в) сонячний ранок.

5. Коли страх оволодів серцем дівчинки? а) Коли вона сама опинилася на луках; б) коли дід не усміхнувся; в) коли метелик полетів від неї.

6. Чому світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав? а) Дідусь посміхнуся маленькій дівчинці; б) дівчинка зустріла добру бабусю, яка їй посміхнулася; в) сонечко вийшло з-за хмар.


99

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 46

Тема. Вимова, правопис слів з ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом

Мета: формувати в учнів вміння писати слова з нена-голошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом, користуватися орфографічним словником; збагачувати словниковий запас; розвивати зв’язне мовлення; вихо-вувати культуру мовлення.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 209)— Прочитайте діалог сина й тата. Яку відповідь хлопчика на заува-

ження батька ви придумали?(Учні зачитують свої відповіді.)

2. Коментоване письмоТравка зеленіє. Сонечко блищить.Ластівка з весною в гай до нас летить.

О. Плещеєв

— Як перевіряються ненаголошені [е], [и] в корені слова?


1. Мотивація навчальної діяльності (Впр. 210). Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні ми будемо вчитися правильно вимовляти такі слова

з ненаголошеними [е], [и], а правопис будемо перевіряти за орфографіч-ним словником.

Але є слова, що в нихНаписання голоснихЧерез наголос, бува,Перевірить неможливо,А тому такі словаПам’ятати нам важливо.

2. Вправляння у вимові й правописі слів з неперевірними ненаголо-шеними голосними 1) Робота з малюнками — назвами предметів (Впр. 211).

Очерет, черемха, абрикос, апельсин. 2) Робота над словами з рамок (С. 90, 91). — За визначенням здогадайтесь, про що або про кого йдеться.

• Член органу державної влади, обраний виборцями. (Депутат) • Керівник підприємства, установи або навчального закладу. (Дирек-тор)

• Частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості. (Горизонт)— Запишіть ці слова, складіть з ними речення.— До слова горизонт доберіть синоніми. (Обрій, небокрай, небосхил,

виднограй, видноколо, виднокруг, крайнебо, небозвід)


Бачиш край, а не дійдеш. (Горизонт)

100

4. Робота над словосполученням (Впр. 212)— Утворіть словосполучення. У словах першого стовпчика позначте

наголос, підкресліть букви [е] чи [и], що позначають ненаголошені звуки [е], [и].

(Міжміський телефо н, …)— Розберіть за будовою слова тривожний, золота, безмежний.

Тривожн ий , золот а , безмежн ий

5. Робота з орфографічним словником (Впр. 213)Діти працюють самостійно.(Перевірка виконання.)


1. Робота над літературною вимовою слів за таблицею «Правильно вимовляй і пиши»

2. Робота над прикметами (Впр. 214)— Прочитайте прикмети.— Які ще прикмети ви знаєте? (Якщо горіхи вродили рясно, а грибів

мало — зима буде сніжна і морозна. Грім у вересні — на тривалу осінь. Павутиння на рослинах — на осіннє тепло.)

— Спишіть, вставляючи пропущені букви.

3. Словникова робота (Впр. 215)

V. Підсумок уроку— Чого навчилися на цьому уроці?

VI. Домашнє завданняВправа 216, с. 91; повторити написання слів у рамках.

101

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 47

Тема. Дзвінкі й глухі приголосні. Вимова і правопис слів із дзвінкими та глухими приголосними

Мета: формувати в учнів вміння розрізняти дзвінкі й глухі приголосні за істотними ознаками вимови; розвивати фонематичний слух, вміння аналізувати; виховувати любов до природи.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 216)— Які споріднені слова дібрали до поданих?— Які частини є в цих словах?— Розберіть за будовою слова: апельсиновий, апетитна, абрикосове,

пшениченька. (Фронтально)


Директор, депутат, горизонт, очерет, черемха, абрикос, апельсин, біб-ліотека, верблюд, кишеня, керувати, велосипед, кермо, лелека, квиток.

3. Взаємоперевірка— Як написати слова з неперевірними голосними? (Скористатися

словником.)


1. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні на уроці ми пригадаємо, на які групи поділяються всі при-

голосні звуки. Повправляємось у розпізнаванні дзвінких і глухих приго-лосних звуків.

2. Спостереження над вимовою приголосних звуків— На які групи можна поділити приголосні звуки?

Приголосні

дзвінкі глухі

Приголосні

тверді м’які пом’якшені

— Нас сьогодні цікавить група дзвінких і глухих звуків.Вимовте приголосні звуки, позначені поданими буквами та буквоспо-

лученнями. (Впр. 217)— Які з цих звуків вимовляються зовсім без голосу, тільки з шумом?

Як називаються такі звуки? (Глухі)— А під час вимови яких звуків чуємо і голос? Як будемо називати

такі звуки? (Дзвінкі)— Зробіть висновок про вимову дзвінких і глухих приголосних

звуків.


102

4. Вправляння у вимові дзвінких і глухих приголосних звуків 1) Робота за таблицею (С. 92). — Назвіть дзвінкі приголосні. — Назвіть глухі приголосні. — Назвіть звуки парами. (Це парні приголосні.) — Назвіть звуки, які не мають пари. 2) Вправа 218 (1, 2).


Здоровому все здорово!— Як ви розумієте це речення?— Назвіть слова, в яких лише дзвінкі приголосні звуки. (Здоровому,

здорово)


1. Робота з текстом (Впр. 219)— Прочитайте текст. Це опис чи розповідь? Доведіть.— Що нового дізнались про шишкаря?(Важко пташкам в мороз. А шишкарі виводять своїх малят узимку.

Гніздо своє птахи будують на високих і густих хвойних деревах, частіше на ялинах. Густе гілля захищає його від вітру та снігу.)

2. Вибіркове списування— Випишіть у перший рядок слова з дзвінкими приголосними, у дру-

гий — з глухими.

3. Встановлення зв’язку слів у реченні (друге речення третього абзацу)

Які? Куди?

Кінчики в протилежні боки загнуті.

Які вони є?


1. Творче завдання— Доберіть 5 слів, останній звук яких буде дзвінким. (Лід, мед, ліз,

мороз, лікар)— Доберіть 5 слів, останній звук яких буде глухим. (Жук, час, суп,

мак, сміх)

2. Пропедевтика— А правильно вимовляти такі слова ми будемо вчитися на наступ-

ному уроці.



103

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 48

Тема. Урок розвитку зв’язного мовлення. Життя шкіль-ної родини. Частівки

Мета: продовжувати вчити дітей відчувати ритм, риму, мелодику мови; активізувати словник; вчити логічно, послідовно, грамотно, дотепно і стисло висловлювати свої думки, добираючи рими; дати уявлення про частівки як вид народної творчості, що є одним з найбільш ужи-ваних у житті (особливо у житті села); звернути увагу на гумористично-сатиричну спрямованість частівок, відображення в них певних подій життя.

Попередня робота: виховна година «Про нас, третій клас...», виставка малюнків про життя класу, читання оповідань про школу, розгляд ілюстрацій, розучування частівок на уроках музики.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний моментУ ч и т е л ь

Хочеться погомоніти:Що ж таке частівка, діти?Бо сьогодні третій класЧастівки складатиме...Про кого? Про нас!

Учитель підводить учнів до розуміння поняття частівка (сатирич-но-гумористичний пісенний народний твір, що відображує певні події з життя одної людини, групи людей чи цілого народу).

— Так, діти, частівки дуже популярні у народі. Їх співали навіть у війну. Людина, що вміє посміятися над собою, щира, добра, весела і смі-лива. Не кожен вміє поглузувати над своїми вадами, недоліками...

Але це дуже допомагає їх позбутися!

ІІ. Робота над темою уроку

1. Аналіз змісту та побудови тексту частівокУчні слухають або співають декілька частівок, аналізують їхній

склад, відшукують рими, визначають тему, ідею.

2. Творча робота. Складання власних частівок— Діти, у кожного з нас було безліч цікавих кумедних випадків

у житті. Давайте створимо частівки про себе або про всіх нас, наше життя.

Кожний учень має декілька сюжетів, заготовлених заздалегідь у прозі, які і спробує перетворити на частівки. Краще, якщо (за домовленістю) діти писатимуть кожен про себе або про весь гурт, щоб не було образ.

— На уроках, перервах, дома та у школі з нами трапляється безліч історій. От і розкажіть одну з них, але за зразком, з чотирьох рядків, що римуються (ми тільки-но їх аналізували).

Діти працюють індивідуально, у парах, групах — за бажанням.Можна об’єднати клас у групи, щоб кожна з них опрацьовувала певну

тему, за вибором.

1) Рано-вранці мама Вову Розбудить не... (може).Треба визвать вертоліт. Хай він... (допоможе).

104

2) Наш Сашко поїв сметаниІ забув... (умиться).І брудне Сашкове личкоВилизала... (кицька).

3) То не грім в степу... (гуркоче) —То Іван цукерку... (хоче)І реве до хрипотиНа всю вулицю: «...!» (Купи)

4) Стирчить чубчик у... (Іллі),Наче тая стріха.Горобці гніздечко... (звили),Ото було... (сміху)!

3. Слухання, редагування частівокУчні зачитують складені частівки. Тексти коригуються, оформля-

ються та ілюструються, пізніше — розучуються та виконуються на уроці музики, святах чи виховних годинах у класі.

ІІІ. Підсумок уроку— Чи сподобалося вам складати частівки?— Які з них здалися вам найвдалішими? Чому?— Чи можна ображатися, якщо про тебе склали частівку?— Яким повинен бути текст частівки, щоб ніхто не образився?

105

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 49

Тема. Засвоєння правила вимови дзвінких приголосних у кінці слів та складів перед наступним глухим приго-лосним

Мета: ознайомити учнів з правилом вимови дзвінких приголосних у кінці слів та складів перед наступним глухим; розвивати навички правильної вимови, мов-лення, каліграфічного письма; виховувати бережливе ставлення до книги.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 220)— Назвіть парні приголосні звуки у словах вправи.— Назвіть звуки і букви в словах дядько ([д’ад’ко]), дзвін ([дзв’ін]).

2. Фронтальне опитування— Які звуки називаються дзвінкими? глухими?— Чим пояснюється милозвучність української мови?


1. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні ми будемо вчитися правильно вимовляти дзвінкі приго-

лосні в кінці слів або складів перед глухими, а також правильно писати слова в таких випадках.

2. Пояснення нового матеріалу 1) Ознайомлення з правилом (С. 93). 2) Робота над літературною вимовою дзвінких приголосних у кін-

ці слів і складів (Впр. 221). — Значення яких слів незрозумілі?

Зав’язь — частина квітки, в якій утворюється плід. Галузка — гілка, гілочка. Паморозь — схожі на іній атмосферні опади, що в морозну погоду

осідають на гілках дерев, дротах тощо.

3) Робота з предметними малюнками (Впр. 222). — Назвіть предмети, зображені на малюнках, чітко вимовляйте

дзвінкі приголосні.

Гриб, вудка, плуг, гарбуз, дід, сад, віз, жолудь, діжка, ложка, ніж. — Утворіть (усно) речення з цими словами (фронтально).

3. Хвилинка каліграфії

Книга — ключ до знань.— Поясніть зміст виразу.

4. Робота з текстом (Впр. 223)— Прочитайте виразно текст, чітко вимовляючи звуки, позначені

виділеними буквами.— Назвіть парні до цих звуків.— Про що йдеться в тексті? Яка його мета?— Спишіть поради бібліотекаря.

106

5. Робота над віршем (Впр. 224)— Прочитайте виразно загадки.— Знайдіть слова, в яких є дзвінкі приголосні звуки в кінці слів. (Дуб,

зуб, віз, вліз)


1. Коментоване письмо (Впр. 226)

Беріз, книг, лиж, мороз.

2. Встановлення зв’язку слів останнього реченняМороз (що зробив?) скував;скував (коли?) уночі;скував (що?) землю.

3. Самостійна робота над реченнями з добором антонімів (Впр. 227)


V. Підсумок уроку— Як слід вимовляти дзвінкі приголосні в кінці слова, складу?

Метод «Від А до Я»Діти об’єднуються у групи по 5–6 осіб. Кожна група працює над пев-




107

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 50

Тема. Явища заміни в коренях дзвінких звуків глухими і навпаки. Зоровий диктант

Мета: ознайомити учнів з явищем заміни в коренях слів дзвінких звуків глухими і навпаки; формування вміння перевіряти такі слова; розвивати орфоепічні та орфогра-фічні навички; виховувати уважність, працелюбність.



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 225)— Прочитайте пари слів, чітко вимовляючи кінцеві звуки у дібраних

словах. Назвіть корені, у яких чергуються голосні звуки.

2. Вправи на знаходження глухих приголосних у словах (Впр. 229)

Сядь, стань, дістань, хлопець, дошка, ложка, сніг.— Які за метою висловлювання речення можна скласти з виділеними

словами? (Спонукальні)— Складіть з ними речення.

3. Орфоепічні вправи— Повправляємось у вимові. (Один учень називає слово, решта повто-

рюють. Вправу виконують «ланцюжком».)

Ніж, ніжка, книжка, стежка, блузка, сніг, зуб, зубки, шубка, берізка, кізка, рибка, пиріжки, пиріг, віз, солодка, обід, голуб, будка, бігти, гребти.


1. Проблемне запитання— Яку букву написати у словах боро_ьба, ле_ко?(Вислуховуються різні думки.)

2. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні на уроці ми ознайомимось з правилом перевірки напи-

сання глухих приголосних перед дзвінкими й дзвінких перед глухими, будемо вчитися правильно їх вимовляти й писати.

3. Ознайомлення з явищем заміни глухих звуків дзвінкими, дзвін-ких — глухими 1) Вправа 231. — В українській мові є слова, в яких глухі приголосні звуки перед

дзвінкими замінюються парними дзвінкими. про[з’]ба, моло[д’]ба во[ґ]зал, боро[д’]ба Правило. Щоб перевірити написання слова з сумнівним дзвінким

або глухим приголосним, треба змінити слово або дібрати спільно-кореневе так, щоб після сумнівного звука стояв голосний.

— Спробуємо дібрати перевірні слова.

Просити — просьба; молотити — молотьба; боротися — боротьба.

108

(Слово «вокзал» не перевіряється, його написання треба запам’я-тати.)

2) Вправа 232. — В нашій мові є ще такі слова, в яких дзвінкі приголосні звуки

перед глухими втрачають свою дзвінкість й уподібнюються пар-ним глухим.

ні[х]ті кі[х]ті ле[х]кий ми[х]тить

— Доберемо перевірні до них.

Ніготь — нігті; кіготь — кігті; легенький — легкий; миготіти — мигтить.

Висновок. Як перевірити такі сумнівні звуки?


1. Зоровий диктант (за текстом вправи 239)

2. Добір слів за темою уроку


Метод «Інтерв’ю»Учні об’єднуються у пари, розподіляють ролі: кореспондент і респон-

дент.Кореспондент складає три питання щодо теми уроку, а респондент від-

повідає на них. Потім учні міняються ролями.


109

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 51

Тема. Ознайомлення з префіксом як значущою частиною слів

Мета: ознайомити учнів з роллю префіксів у словах, їх словотворчою функцією, з найуживанішими префікса-ми; формувати вміння утворювати нові слова за допомо-гою префіксів; розвивати уміння аналізувати, зіставля-ти, узагальнювати; виховувати працелюбність.



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 236)— До яких слів можна дібрати перевірні? Прочитайте слова парами,

поясніть написання. Яким правилом скористались?— Які слова залишились без пари? Чому?

2. Самостійна робота— Спишіть, вставляючи пропущені букви.

Варіант 1Сова кр_чить — холо_ накл_кає. Сказати ле_ко, але зробити ва_ко.

Червона ягі_ка, але на сма_ — гірка.

Варіант 2Шви_ко мова мовиться, та не шви_ко діло робиться. В с_лі настала

пора моло_ьби. З_рно в золотому коло_ку на ст_блині гойдалося.


1. Підготовче опитування— Які слова є спільнокореневими?— З яких частин може складатися слово? ( )— Яка частина слова є обов’язковою для кожного? (Корінь)— Що таке корінь?— Яка частина слова стоїть перед коренем? (Префікс)

2. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні ми починаємо блок уроків, на яких будемо вивчати пре-

фікс. На сьогоднішньому уроці ми дізнаємось, яку роль виконує префікс у слові, для чого він існує.

3. Проблемне завдання— Прочитайте рядок слів, визначте корінь.

Читати, перечитати, вичитати, зачитати, почитати, дочитати.— Назвіть і позначте префікс у цих словах.— А тепер подумайте, чи однакове значення цих слів?— Чому змінювалось значення? (Змінювався префікс.)— Отже, зробіть висновок, яку роль виконує префікс у слові. (За допо-

могою префікса утворюються нові слова.) 4. Ознайомлення з правилом (С. 100)

5. Уворення антонімів за допомогою префіксів (Впр. 241)

6. Робота над віршем (Впр. 242)— Прочитайте вірш. Як хлопчик ставиться до джерельця?— Спишіть вірш, позначте префікси у виділених словах.

110



2. Робота з текстом (Впр. 244)— Прочитайте текст «Тарасова криниця».— Найдіть зачин, основну частину, кінцівку.— Чи можна сказати, що Тарас і дід залишили своїм вчинком слід на

землі?— Випишіть виділені слова; позначте префікси.

3. Гра «Вгадай»

• Мій корінь міститься в слові дідусь, а префікс шукай в слові праліс. (Прадід)

• Мій корінь ховається в слові захід,а префікс — в слові перейти. (Перехід)

— Ви можете й самі погратися з друзями в таку гру.

V. Підсумок уроку— Що таке префікс?— Яку роль він виконує?

Метод «Сенкан»Префікс.Перший, важливий.Будує, змінює, творить.Допомагає змінювати значення слова.Словотворча значуща частина слова.

VI. Домашнє завданняВправа 245, с. 101; правило на с. 100.

111

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 52

Тема. Префікси й прийменники Мета: формування в учнів вміння розрізняти префікси

й прийменники, правильно їх писати, утворювати нові слова за допомогою префіксів; розвивати вміння словесного малювання, спостережливість; виховувати працелюбність.



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 245)— Як ви дізналися, які букви пропущено в словах?— Прочитайте виписані слова й дібрані до них спільнокореневі.

Назвіть префікси в цих словах.— Чи зрозуміло з тексту, яке ставлення автора до природи?

2. Фронтальне опитування— Що таке префікс?— Для чого служить?— Як визначити префікс?— Які префікси ви запам’ятали?— Як пишуться префікси? Чому? (Це частина слова.)

3. Вибірковий диктант— Випишіть із прочитаних речень слова з префіксами.

Літо збирає, а зима з’їдає. Поспішити — людей насмішити. Посієш вчасно, то і родить рясно. Робота людину прикрашає.

Осінь обтрусилаЯблука доспілі —Відпочить присілаНа пеньочку в лісі.

Збирає, з’їдає, поспішити, насмішити, посієш, прикрашає, обтрусила, доспілі, відпочить, присіла.

— Виділіть префікси в записаних словах.


1. Проблемне запитання— Як написати словосполучення (до)їхати (до)лісу? Разом чи окремо?

(Учні розмірковують.) 2. Оголошення теми й мети уроку

— В українській мові є маленькі слова, дуже схожі на префікси. Це прийменники.

Сьогодні на уроці ми будемо вчитися розпізнавати префікси й при-йменники і вчитися їх писати.

3. Пояснення нового матеріалу— Скажіть, якщо префікс — це частина слова, то як його треба писати?

(Разом)— Якщо прийменник — це слово, то як його писатимемо? (Окремо)— Як же дізнатись, префікс це чи прийменник? 1) Встановлення зв’язку слів у словосполученнях (Впр. 246). — Для чого існують прийменники? (Для зв’язку слів)

112

Висновок. Якщо між прийменником і словом можна вставити слово або запитання, то це прийменник, і писати його треба окремо.

2) Повторення правил переходу вулиць та доріг. 3) Творення слів за допомогою префіксів і словосполучень за допо-

могою прийменників (Впр. 247). — Запишіть словосполучення, виділіть префікси, підкресліть

прийменники. — З утвореними словосполученнями складіть два речення.



1. Робота над віршем— Прочитайте вірш.— Яку ілюстрацію можна було б намалювати до третьої строфи

вірша?— Випишіть в один стовпчик слова з прийменниками, а в інший —

з префіксами. Підкресліть прийменники, виділіть префікси.

2. Спостереження за однозвучними префіксами й прийменниками— Повернемось на початок уроку. Як же записати словосполучення

(до)їхати (до)лісу?— Складіть словосполучення з однозвучними префіксами й приймен-

никами.на на по по від від за за з з під під

V. Підсумок уроку— Як пишуться префікси й прийменники?— Як їх розпізнати?


113

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 53

Тема. Правопис префіксів роз-, без- Мета: формувати в учнів вміння писати префікси й при-

йменники; ознайомити з написанням слів з префіксами роз-, без-; збагачувати словниковий запас; розвивати літературну вимову, вміння аналізувати; виховувати доброзичливість.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 249)— Прочитайте утворені слова, назвіть префікси в них.— Яке речення склали з новими словами?

2. Списування загадки, розкриваючи дужки— Прочитайте загадку. Відгадайте її.— Про що треба пам’ятати, щоб правильно розкрити дужки? (Пре-

фікси пишуться разом, прийменники — окремо.) Чому?— Як дізнатись, префікс це чи прийменник? (Між прийменником

і словом можна поставити питання або вставити слово.)(При)йшла (до)нас бабусяУ білому кожусі.Поля (при)чепурила —Пухнастим снігом (в)крила.(В)гадайте, хто вона,Бабуся чепурна? (Зима)

— Спишіть загадку. Префікси виділіть, прийменники підкресліть.(Перевірка виконання.)— В якому слові відбулося чергування приголосного в корені? (Ко-

жух — кожусі) 3. Закріплення правил переносу слів (Впр. 254)

— Прочитайте текст. Які думки він викликав у тебе?— Пригадайте правила переносу слів з рядка в рядок. Назвіть їх.— Випишіть виділені слова, поділяючи їх для переносу.— Які префікси в цих словах?(Перевірка виконання.)


1. Повідомлення теми й мети уроку

2. Спостереження над вимовою і написанням слів з префіксами роз-, без-

— Прочитайте слова. Доберіть до них споріднені й визначте корінь та префікс.

— Зверніть увагу, яка буква пишеться в кінці префіксів. Зробіть ви-сновок.

— А тепер звернемо увагу, який кінцевий звук у префіксах.— Який звук вимовляється в префіксах роз-, без- перед дзвінкими при-

голосними? Перед глухими?— Зробіть висновок. (У префіксах роз-, без- завжди пишеться буква з.)

3. Ознайомлення та заучування правила (С. 104)

114

4. Вправляння у вимові слів у рамці (С. 104)

5. Творення нових слів за допомогою префікса роз- (Впр. 256)— Від поданих слів за допомогою префікса роз- утворіть нові. Запишіть

слова парами. Виділіть префікс.

6. Творення слів за допомогою префікса без-— Якого значення набуває слово з префіксом без-?— Розберіть за будовою утворені слова. (Безводн ий, …)


1. Робота над текстом (Впр. 259)— Прочитайте текст.— Поміркуйте, що означає вислів «Бути добрими дітьми» у вашому

розумінні.— Якими за метою висловлювання є перше й друге речення?


Розмова, розгадка, безсмертя, розкопка, бездоріжжя, беззубий, безву-сий, розказати, розплести, безхарактерний.

— Виділіть префікси.(Фронтальна перевірка.)— Як пишуться префікси роз-, без-?

3. Самостійна робота (Впр. 258)Утворення антонімів. Складання речень з ними.

V. Підсумок уроку— Чого навчилися на цьому уроці?Метод «Інтерв’ю»Учні об’єднуються у пари, розподіляють ролі: кореспондент і респон-




115

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 54

Тема. Диктант. Перевірка орфографічних та пунктуа-ційних умінь

Мета: перевірити рівень сформованості орфографічних та пунктуаційних вмінь; розвивати писемне мовлення, уважність; виховувати охайність.

ХІД УРОКУ


II. Написання диктанту

ЗИМОВА КАЗКА

Підморозило. Тоненька крига засклила річку. Це прийшла зима. Ходить вона по долинах і горах. Тихо ступає у великих валянках. Пере-творює усе на чарівну казку. Вбрала зима сосни і ялини в пухнасті снігові шуби. Молоденькі деревця закутала білими м’якими ковдрами. Вигля-нуло сонечко. Заіскрилися сніги. Сині, зелені, червоні вогники зами-готіли на землі, на деревах, кущах. (55 слів)

Граматичне завдання 1. Підкреслити головні члени речення, встановити зв’язок слів

у реченні за допомогою запитань. 1 варіант — у 2-му реченні; 2 варіант — у 3-му реченні.

2. Зробити звуко-буквений аналіз слова: 1 варіант — ступає; 2 варіант — м’якими.

3. Дібрати спільнокореневі слова, визначити в них корінь. 1 варіант — снігові; 2 варіант — підморозило.

ВЕСЕЛА ЗАМЕТІЛЬ

Уночі раптом випав сніг. Він засипав дороги, подвір’я, пригнув до землі кущі та гілля дерев. Ранком усі жителі села вийшли розчистити стежки і дороги. Коли піднявся вітер, усе знову засипало. Сніг ніби грався з людьми, розкидаючи свої запаси. Заметіль стихла так само несподівано, як і почалася. Почала замерзати земля. Так прийшла зима. (55 слів)

(Пояснити вживання ком.)

Граматичне завдання 1. Підкреслити головні члени 1-го речення, встановити зв’язок слів

у реченні за допомогою запитань. 2. Зробити звуко-буквений аналіз слова:

1 варіант — подвір’я; 2 варіант — заметіль.

3. Дібрати спільнокореневі слова, визначити в них корінь. 1 варіант — розчистити; 2 варіант — засипало.

ГОРОБЕНЯТКО

Був сонячний зимовий день. Федір грався на подвір’ї. Раптом він поба-чив у снігу маленьке горобенятко. Пір’ячко у пташеняти було мокре. Одна ніжка зламана. Хлопчик забрав його, поніс у хату. Федір зробив гороб’яче

116

гніздечко. Вимостив його м’яким пір’ячком. Дев’ять днів жив горобчик у хлопчика. Федір старанно доглядав його. Потім випустив пташину на волю. Лети, горобчику! (55 слів)

(Пояснити вживання ком у шостому реченні.)

Граматичне завдання 1. Підкреслити головні члени речення, встановити зв’язок слів у ре

ченні за допомогою запитань. 1 варіант — у 2-му реченні; 2 варіант — у 7-му реченні.

2. Зробити звуко-буквений аналіз слова: 1 варіант — пір’ячко; 2 варіант — гороб’яче.

3. Дібрати спільнокореневі слова, визначити в них корінь. 1 варіант — грався; 2 варіант — зробив.

III. Підсумок уроку— Які орфограми зустрічалися у тексті диктанту?— Яке граматичне завдання виявилося найскладнішим для вас?

117

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 55

Тема. Вимова і правопис слів з префіксами з-, с- Мета: ознайомити учнів з вимовою і правописом слів

з префіксами з-, с-; формувати орфоепічні та орфогра-фічні навички; розширювати словниковий запас; роз-вивати вміння аналізувати, узагальнювати; виховувати почуття поваги до своєї родини.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 260)— Прочитайте складені вами розповіді «Снігове містечко». (Декілька учнів зачитують розповіді, решта здають на перевірку

вчителеві.) 2. Списування

— Спишіть, вставляючи потрібні префікси (роз- або без-). страшний, чесати, турботний, в’язати, стеляти, хва-

лити, клеїти, плести, бити, вести.— З одним словом складіть речення.— Як пишуть префікси роз-, без-?


1. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, в яких випадках пишуться пре-

фікси з-, с-; повправляєтеся у творенні й записі нових слів.

2. Пояснення нового матеріалу 1) Спостереження за вимовою і написанням префіксів з-, с-

(Впр. 262). — Перед якими буквами пишеться префікс с-? Які звуки — дзвін-

кі чи глухі — позначають ці букви? — Спишіть слова, позначте префікси, підкресліть букву, перед

якою стоїть префікс с-. 2) Ознайомлення і заучування правила (С. 107).

3. Робота над вимовою і написанням слів з префіксами з-, с- (Впр. 263)— Прочитайте слова першого стовпчика. Поясніть їх правопис.— Прочитайте слова другого стовпчика.

[зв]арити [шш]ивати[зм’]ішати [шч]истити[сс]ипати

— Що можна було б додати до правила? (Перед іншими буквами пишеться префікс з-.)

— Складіть речення з виділеними словами.


Наша сила — сім’я єдина.— Як ви розумієте цей вислів?

118


1. Робота над текстом (Впр. 264)— Про що ви дізнались з тексту?— Розкажіть, які побажання можна адресувати рідним.

2. Розвиток мовлення (Впр. 261)— Про що йдеться в тексті?— Яка мета цього тексту?— Як цей день святкують у вашій родині? Розкажіть.— Як ви вважаєте, чому у тексті виділені саме ці слова?

3. Гра «Вибери префікс»

брити терти казати

з- с-

ліпитирізатидати

тиснути

ходити фотографувати

в’язати

— Які префікси обрали? Чому?

4. Самостійна робота (Впр. 261)— Спишіть перший та останній абзаци каліграфічно. У першому

реченні підкресліть головні члени речення.(Перевірка виконання.)

V. Підсумок уроку— Перед якими буквами пишеться префікс с-?— В яких випадках пишемо префікс з-?Метод «Від А до Я»Діти об’єднуються у групи по 5–6 осіб. Кожна група працює над пев-




119

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 56

Тема. Урок розвитку зв’язного мовлення. Урок творчості. Рими бабусі Віхоли

Мета: ознайомити дітей з віршами про зиму Ліни Кос-тенко, Анатолія Костецького; вчити «бачити» і «чути» у вірші зимові прикмети, пейзажі та продовжувати роботу над вмінням, образно і красиво висловлюючи думки, добирати риму, щоб зазвучала справжня «зимова симфонія»; вчити відтворювати свої почуття у словах; передавати зимову мелодику і ритм.

Обладнання: виставка «зимових творів» українських авторів, ілюстрації та рими-заготовки для слабких дітей; аудіозапис п’єс П. І. Чайковського з циклу «Пори року. Зима».

Попередня робота: читання й аналіз, детальний розбір віршів, способів їх читання, розмітки, робота над зимо-вими римами, добір зимових слів зі словників, кросвор-дів, віршів.

ХІД УРОКУ


Сіли тихесенько, діти, будь ласка!Сьогодні йдемо у зимову ми казку.Сонечко яскраве і віхолу лютуТреба вміти бачити! Треба вміти чути!Почитать не раз, не дваСправжні зимові слова,І тоді складемо новуСправжню пісню снігову,Рими пригадаємоЙ разом заспіваємо!Тихо, діти, тихо!Йде бабуся Віхола!

Звучить аудіозапис п’єси з циклу П. І. Чайковського «Пори року. Зима».

ІІ. Робота над темою уроку

1. Мотивація навчальної діяльностіУ ч и т е л ь

Сама Бабуся ВіхолаВ гості до нас приїхала!Разом з нею слухаВірші завірюха!Ми їм створимо новіНаші вірші зимові.Наче чистий сніжок,Лежить білий листок —Слів зимових ціла зграяУ вірш потрапити бажає...

2. Актуалізація опорних знаньДіти називають зимові слова, що почули та побачили на дошці, на сні-

жинках.«Снігопад» зимових слів: Зимонько, Снігуронько, віхола, хурделиця,

завірюха, заметіль, вітрище, мороз, сніжинки, виє, мете, килим, мерех-тить, сяє, хрумтить...

120

3. Творча робота (індивідуальна, у парах, групах)Діти об’єднуються у пари, групи чи вирішують працювати самостійно;

пишуть свої віршики на чернетці, коригують їх, а потім гарно оформля-ють снігові сторінки зимової книги, яку подарують бабусі Віхолі. Можна надіслати вірш і на адресу Діда Мороза (для Віхоли).

Зразки для буріме1) Тихо-тихо, біло-біло

Снігом землю всю покрило.І блискуча ковдра цяДуже полю до лиця.

2) Тихенько подув вітерець,Сніжок розбудив, пустунець!Почули сердиті вітриІ віхолою загули.З вітерцем над землею шугаСердита-сердита пурга.На конях баских їде пан —Заліплений снігом буран...Проїхав... пройшов... і кінець!І тихо подув вітерець...

3) Легенькі, як пушинки,Білесенькі сніжинки!Летіли, танцювали,На ялинку впали.На ялинку впали,Зірочками стали.Висять, дзвенять, срібляться,Впасти не бояться.

4. Презентація складених учнями віршівМожна написати дитячі вірші на сніжинках і прикрасити ними

ялинку у класі. Пізніше складені вірші зачитуються на святі, виховних годинах, уроках позакласного читання тощо.

ІІІ. Підсумок урокуОцінювання найкращих робіт учнів.

Метод «Інтерв’ю»Учні об’єднуються у пари, розподіляють ролі: кореспондент і респон-



121

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 57

Тема. Закріплення правила про вимову й правопис слів з префіксами з-, с-

Мета: закріпити знання учнів про вживання префіксів з-, с- та літературну вимову слів з ними; ознайомити з явищами евфонії в українській мові — уникання немилозвучних звукосполучень; розвивати мовлення; виховувати пошану до загиблих під час війни.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 265)— Назвіть слова, в яких вжито префікс з-, с-. Поясніть написання.— Зачитайте складені вами речення зі словами зв’яжіть, сфотогра-

фуй. Назвіть в них звертання.— Чого більше — звуків чи букв — у слові зв’яжіть?

2. Фронтальне опитування— Що називаємо префіксом?— В яких випадках треба писати префікс з-, а в яких — с-?— Запишіть подані слова у два стовпчики: з-; с-. казати; бити; амсати; в’язати; бігати, сипати,

кинути, мити.


1. Оголошення теми й мети уроку

2. Проблемне завдання— Прочитайте слова, додаючи до слова префікс з-. в’яле, тріть, гніть, грійте, скочити.— Чи вдалося вам без труднощів у вимові прочитати ці слова?— Як же полегшити вимову цих слів?Висновок. Щоб уникнути труднощів у вимові таких слів, замість пре-

фікса з- вживається префікс зі-.— Додайте до цих слів префікс зі-. Порівняйте вимову. Чи полегши-

лася вона?




6. Розвиток мовлення. Введення словосполучень у невеличку розповідь

СХІДНИЙ ВІТЕР

Ратом подув сильний східний вітер. Він зриває останнє зів’яле листя, що ледь-ледь трималося на деревах. Осінній лист кружляє в повітрі, а потім злітає додолу. Від вітру схиляються до землі молоденькі деревця. Поступово вітер стихає.

122


1. Письмо по пам’ятіУ сумі калинонька милавсе листя у воду вронила.Прийшли за вітрами морози —замерзли в калиноньки сльози.

В. Ладижець

1) Бесіда за змістом. — Скільки речень у вірші? — Про що розповідається в кожному? — Знайдіть слова, вжиті в переносному значенні. — Назвіть слова, в яких є префікси. Визначте їх. 2) Запис вірша по пам’яті. 3) Самоперевірка. 4) Розбір слів калинонька, замерзли за будовою. (Калиноньк а , замерзл и .)

2. Робота з текстом (Впр. 268) 1) Бесіда за змістом. — Прочитайте текст. — Яка його тема й мета? — Які префікси пропущено? Які ненаголошені треба написати? — Знайдіть речення із звертанням. Яке воно за інтонацією? 2) Списування тексту.

V. Підсумок уроку— В яких випадках треба писати з-, с-?— Заміна якого префікса відбувається для полегшення вимови? (з- на

зі-) Наведіть приклади.— Заміна якого прийменника відбувається для полегшення вимови?

(З на зі) Наведіть приклади.


123

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 58

Тема. Правило вживання апострофа після префіксів Мета: ознайомити учнів з правилом вживання апострофа

після префіксів; формувати орфоепічні та орфографічні навички; розвивати мовлення; виховувати працелюб-ність, любов до природи.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 269)— З якої частини починаємо розбирати слово за будовою?— Як правильно виділити закінчення? (Треба змінити слово.)— Як виділити корінь? (Треба дібрати спільнокореневі слова.)— Поясніть, як ви розібрали за будовою слова домашньої вправи.

2. Словниковий диктантСхилити, знявся, стихло, звузився, стемніло, спекти, безкрає,

безплатний, розфарбувати, розсипати, беззубий, сфотографувати, безмежні, розхвалити, безстрашний.

— Виділіть префікси.


1. Підготовчі вправи 1) Загадка.

Я такий же, як знак розділовий,і відомий шкільній дітворі.Та в словах української мовия пишусь не внизу, а вгорі.Спробуй лиш написати ім’я —зразу стану потрібним і я. (Апостроф)

2) Актуалізація вивченого. — Пригадайте, для чого ставиться апостроф. (Для позначення роз-

дільної вимови) — Після яких букв і перед якими він ставиться?

Апостроф

після б, п, в, м, ф, р, які позна-чають твердий приголосний

перед я [йа], ю [йу], є [йе], ї [йі], що позначають два звуки

— Наведіть приклади. 3) Проблемне завдання.

— Знайдіть зайве слово. Доведіть свою думку.Ім’я, б’є, з’явився, п’ють.Солов’ї, сім’я, любов’ю, об’їхати.

2. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні на уроці ми ознайомимось з іще одним випадком напи-

сання апострофа у словах української мови. Будемо вчитися їх вимовляти й писати.

124

3. Пояснення нового матеріалу 1) Спостереження за вимовою й написанням слів з апострофом

(Впр. 270). Якщо вимова твердого приголосного і голосного роздільна, то

у слові перед буквами я, ю, є, ї пишеться апостроф. 2) Ознайомлення з правилом (С. 109). Доповнення таблиці.

Апостроф

після префіксів, що закінчу-ються твердим приголосним

перед я [йа], ю [йу], є [йе], ї [йі], що позначають два звуки

4. Морфемне конструювання (Впр. 271)— З трьома словами (на вибір) складіть речення.


Не в міру з’їси — здоров’я не проси.— Поясніть зміст прислів’я.— Поясніть вживання апострофа в словах.


1. Робота над текстом (Впр. 272)— Про кого йдеться в тексті? Що саме?— Який вчинок зробив дідусь?— Який був дідусь?— Яка мета цього оповідання?— Поясніть вживання апострофа у словах тексту.

2. Складання усної розповіді про допомогу птахам взимку (Впр. 273)

3. Пояснювальний диктант

Буряк, бур’ян, пам’ятайте, вживання, під’їхав, б’ється, з’явилися, по-їдуть, об’їжджають, матір’ю.

V. Підсумок уроку— В яких випадках у словах пишеться апостроф?— Наведіть приклади таких слів.

VI. Домашнє завданняВправа 273 (3), с. 110; правило, с. 109.

125

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 59

Тема. Закріплення правила вживання апострофа після префіксів

Мета: закріпити правило вживання апострофа після префіксів, правило переносу слів з апострофом; форму-вати орфографічні навички; розвивати мовлення, вміння аналізувати, узагальнювати; виховувати бажання помі-чати красу в природі, працелюбність.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 273)Слухання розповідей про допомогу пташкам взимку.

2. Фронтальне опитування— Після яких букв пишеться апостроф?— Після яких префіксів пишеться апостроф? Перед якими буквами?


1. Оголошення теми й мети уроку

2. Пояснення нового матеріалу— Пригадайте правила переносу слів.Ознайомлення з правилом переносу слів з апострофом після префіксів

(С. 111).

3. Вправляння у запису слів, поділяючи їх для переносу (Впр. 275)— Які слова не можна поділити для переносу? Чому?

4. Добір антонімів

Зав’язувати — … (розв’язувати);забувати — … (пам’ятати);з’єднати — … (роз’єднати);від’їхати — … (під’їхати);доплисти — … (відплисти).

— Поясніть правопис слів. Виділіть префікси.



2. Колективне складання розповіді за опорними словами (Впр. 274)


Клаптик ситцю я покраю,Хусточок з нього нашию,Помережу їх по краю,Пов’яжу собі на шию.

— Поясніть значення слів покраю, помережу.— Знайдіть слова, які звучать однаково, але пишуться по-різному

і значення мають різне. (Покраю — по краю)— Як ви думаєте, хто розповідає про себе?— Що саме вона розповідає?— Поясніть вживання апострофу у слові пов’яжу.

126

— Що дівчинка зробить спочатку? А потім?— Якою була ця дівчинка?— Чим ви полюбляєте займатись у вільний час?— Скільки речень у тексті?Запис по пам’яті. Визначення префіксів у словах.

4. Робота над текстом (Впр. 276)— Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок.— Знайдіть у тексті слова і вирази, вжиті в переносному значенні.— Назвіть слова з префіксами.— Спишіть текст, виділіть префікси в словах.Перевірка виконання.

V. Підсумок уроку— Назвіть префікси, які закінчуються приголосним. (Роз-, без-, з-, с-,

під-, від-, об-, в-)— Назвіть префікси, що закінчуються голосними. (При-, пере-, за-, ви-,

по-, до-, на-)— В яких випадках після префіксів пишеться апостроф?— Як переносяться такі слова?


Додатковий матеріалУявіть, що Апостроф образився на поганих учнів та покинув місто

Алфавіт. Прочитайте, як описала цю несподіванку Валентина Бутрім, випишіть у зошит слова з цією орфограмою та запам’ятайте їх.

<...> Та що тут сталося! Хоч плач!У малюків зник раптом м’яч.Саме подвір’я зникло теж,І м’ята, й бур’янець.І на вечерю щось не те:Без м’яса холодець!А курка? Бідолашний птах:Немає пір’я! Просто жах!Усі годинники стоять:Дев’ятка зникла й цифра п’ять!Із гаю зникли солов’ї,А ще реп’ях і в’яз.В’юнів неначе хтось поїв,Хлоп’ята зникли враз.А у дівчат рум’янець зник...Так жити Алфавіт не звик! <...>

127

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 60

Тема. Суфікс як значуща частина слова Мета: ознайомити учнів з істотними ознаками суфікса;

формувати в учнів вміння утворювати за допомогою суфіксів нові слова; збагачувати словниковий запас; розвивати мовлення, вміння аналізувати, зіставляти; виховувати любов до книги, до природи.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 277)— Поясніть вживання апострофа в словах тексту.— Знайдіть слова з префіксом.— Яку роль виконує префікс у слові?

2. Вибірковий диктант— Випишіть слова з префіксами. Префікси виділіть.

• Звідки гості налетілиСтоголосим табуномІ розсипалися в поліНад розсипаним зерном?Заспівали, задзвеніли,Мов заграли кобзарі…Де взялась весела зграя,Жарогруді снігурі?

• Ранній ранок росамиТрави посріблив.Ніженьками босимиЯ росинки збив.

• А славний місяць листопадВсе листя обтрусив підряд,Замів стежини чисто,Прикрасив кожне місто.

• Зима біла усе сіно з’їла.

3. Перевірка виконаного завданняНалетіли, розсипалися, розсипаним, заспівали, задзвеніли, запрали,

посріблив, збив, обтрусив, замів, прикрасив, з’їла.

III. Оголошення теми й мети уроку— Сьогодні на уроці ми приділимо увагу суфіксу — частині слова.

З’ясуємо разом з вами, яку роль виконує суфікс у слові.


1. Спостереження над творенням слів за допомогою суфіксів (Впр. 278)— Розгляньте схеми. Подумайте, як утворюються слова.— Поясніть значення кожного з утворених слів.— Чи можете ви сказати, яку роль виконує суфікс у слові?(Висновок.)

128

2. Ознайомлення з правилом (С. 112)

3. Спостереження над значенням суфіксів (Впр. 279)— Якого значення надають словам суфікси -еньк-, -ищ-?— Чи є спільнокореневими слова ніж і ніжка, річ і річка? Доведіть

свою думку. 4. Правило визначення суфіксів (Впр. 280)

5. Творення слів за допомогою суфіксів (Впр. 283)— Утворіть нові слова за допомогою суфіксів. Зверніть увагу на чергу-

вання голосних і приголосних у корені. (Книга — книжка, нога — ніжка, кінь — коник, кожух — кожушок)

— Складіть звукові схеми слів дощ ( ), кінь (= =).— Назвіть слова, в яких у кінці треба чітко вимовляти дзвінкі при-

голосні. (Ніж, зуб)


1. Розвиток зв’язного мовлення (Впр. 283)— Прочитайте текст. Про що дізналися з нього?— Яку кінцівку можна було б додати до цього тексту?— Знайдіть у тексті споріднені слова. Що означає кожне слово?

( Друк, друкар , надрукував , друкарн і )

— Які прислів’я про книгу можете назвати?

• Людина без книги, як криниця без води. • Книга вчить, як на світі жить.

2. Робота над віршем (Впр. 285)— Прочитайте вірш. Знайдіть слова, вжиті в переносному значенні.— Спишіть, виділені слова розберіть за будовою.(Перевірка виконаного.)

VI. Підсумок уроку— Що таке суфікс? Яку «роботу» він виконує?


129

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 61

Тема. Правопис слів із суфіксом -ар. Закріплення поняття про суфікс та його словотворчу функцію

Мета: формувати в учнів уміння утворювати нові слова за допомогою суфіксів, орфографічні навички; збагачувати словниковий запас; розвивати мовлення, вміння аналі-зувати, синтезувати; виховувати шанобливе ставлення до людей різних професій.

ХІД УРОКУ



1. Перевірка домашнього завдання (Впр. 289)— Прочитайте виписані слова. Визначте суфікс.— Прочитайте друге речення. Назвіть головні члени речення. По-

ставте питання до другорядних.

2. Фронтальне опитування— Що називається префіксом? суфіксом?— Що спільного мають префікс і суфікс? (За допомогою цих частин

утворюються нові слова.) 3. Розбір слів за будовою

Варіант 1. Співучий, гордість, дощик, лісовий.Варіант 2. Радість, грибок, широкий, сільський.

(Перевірка виконаного завдання.)



1. Робота над текстом (Впр. 290)— Прочитайте текст.— Що говорить про людину народна мудрість? Як ви це розумієте?— Що сказано про зошит учня? Чому? Поміркуйте.

2. Каліграфічна хвилинкаЗошит — це обличчя учня.

3. Творення слів за допомогою суфікса -ар (Впр. 291)Шахтар, лікар, кухар, пекар, квіткар.— Складіть і запишіть речення з виділеними словами.

4. Вибірковий диктант— Доповніть рядки вірша.— Запишіть назви професій, що згадуються у віршику.

Прочитай слово буквар.В кінці слова живе -ар.Якщо казки пише -ар,Його звуть усі… (казкар).

Коли байки пише -ар,Тоді звуть його… (байкар).

На воротах стоїть -ар,Тоді хто він?… (Воротар).

Опустився в шахту -ар,А тепер він хто?… (Шахтар).

130

Ще й на кобзі грає -ар,Люди звуть його… (кобзар).

Є слова бджоляр, човняр,І весляр, і ковзаняр,Муляр, маляр і школяр, — Утворив їх суфікс… (-яр).Ось які слова чудовіЄ у нашій рідній мові!

Д. Білоус

— За допомогою яких суфіксів утворені слова? (-ар, -яр)(Перевірка виконання.)

V. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу

1. Розвиток мовлення (Впр. 291(3))— Назвіть професії, що пов’язані з будівництвом. (Будівельник, крано-

вик, муляр, газозварювальник, маляр)— Складіть розповідь за малюнком.

2. Робота з текстом (Впр. 292)— Яка тема тексту? А його мета?— Що передає заголовок — тему чи мету?— Доберіть споріднені слова до слова хліб.

(Хліб , хлібець , хлібн ий , хлібороб )

— Розберіть їх за будовою. (За схемою розбору вправи 295)— Складіть поради дошкільнятам про те, як треба берегти хліб.

• Не можна кидатися хлібом. • Не можна його викидати на смітник. • Бережіть і шануйте хліб!

VI. Підсумок уроку— Що треба зробити, щоб визначити суфікс? (Визначити закінчення

й корінь)— Як знайти префікс? (Треба визначити корінь.)— Яку роль виконують суфікс і префікс? (Словотворчу)


131

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 62

Тема. Перевірка знань з мови й мовлення, мовних умінь і навичок (тести) з теми «Слово. Будова слова»

Мета: перевірити рівень засвоєння теми «Слово. Будова слова», виявити практичні вміння; розвивати вміння аналізувати, зіставляти; виховувати уважність, праце-любність.


II. Виконання тестових завданьВаріант 1

1. Добери й запиши антоніми.Мир —сидить —порожнє —

Добери й запиши синоніми.Говорити —завірюха —

2. Підкресли слова, вжиті в переносному значенні.

У вишневому садочкуГрає вітер на місточку,Ллється музика дзвінка —Ми танцюєм гопака.

Іван Деркач

3. Добери спільнокореневі слова. Виділи корінь.Ліс —

4. Встав пропущені букви. Запиши перевірні слова.П_кти —т_хенько —гл_бокий —з_л_ніє —боро_ьба —

5. Розбери слова за будовою.Килимок, переписка, зимовий.

6. Спиши текст, розкриваючи дужки. Виділи префікси, підкресли прийменники.

(До)школи (по)чинай збиратися звечора. (Роз)дивися (роз)клад, (при)гадай, які уроки чекають на тебе завтра, і (по)чинай готуватися (до)зустрічі з ними. Одяг і взуття теж варто (по)чистити заздалегідь.

В. А. Захаркевич

Варіант 2 1. Добери й запиши антоніми.

Будує —більше —новий —

Добери й запиши синоніми.Йти —веселий —

132

2. Підкресли слова, вжиті в переносному значенні.

Ой селом-селомЗелено кругом;У садках село втонуло,Кожне дерево вдягнулоЗелений шолом.

Марійка Підгірянка

3. Добери спільнокореневі слова. Виділи корінь.Сад —

4. Встав пропущені букви. Запиши перевірні слова.В_сна —ш_поче —к_слиця —д_р_в’яний —ні_ті —

5. Розбери слова за будовою.Дзьобик, літній, поїздка.

6. Спиши текст, розкриваючи дужки. Виділи префікси, підкресли прийменники.

Раптом (з)півночі (на)сунула чорна хмара. Пливе (над)снігами. (По)темнів сніговий килим. Падають сніжинки (на)землю. Тихо лягають (на)поле, (на)ліс, (на)дорогу. Я (при)слухаюсь (до)тихого снігопаду і чую ніжний дзвін.

III. Підсумок уроку— Яке завдання виявилося найцікавішим? Найскладнішим?— Як ви вважаєте чому?

133

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 63

Тема. Аналіз тестової роботи. Закріплення вивченого з теми «Будова слова»

Мета: проаналізувати виконання тестової роботи; сис-тематизувати знання учнів з вивченої теми; розвивати усне й писемне мовлення; виховувати любов до традицій українського народу.

ХІД УРОКУ


II. Аналіз виконання тестових завдань з теми «Слово. Будова слова»



IV. Систематизація вивченого матеріалу

1. Каліграфічна хвилинкаЗ Новим роком, любі друзі!

2. Робота з текстом (Впр. 300)— Прочитайте текст.— Яка його тема?— Чого він нас навчає?— Знайдіть і запишіть речення про те, що таке Різдво.— Підкресліть головні члени речення.

Різдво — це свято радості і єднання людських душ.

— Усно встановіть зв’язок слів у цьому реченні.— Що спільного у виділених словах? Зробіть висновок. (Різдво, за-

родився, народжуємося, відродити)

3. Робота над віршем (Впр. 301)— Випишіть слова, спільнокореневі до слова вечір. (Святвечір, вечері,

вечеряти)— Зверніть увагу на чергування.

4. Робота з текстом (Впр. 302)— Прочитайте текст. Що нового дізналися з нього?— З яких слів, на вашу думку, утворилося слово міхоноша?— Спишіть перший абзац тексту.

5. Робота з текстом (Впр. 303)— Чим цікавий цей текст?— Прочитайте слова завдання 2. Як вони називаються?— Запишіть їх. Виділіть корінь.— Розгляньте малюнок. Що на ньому зображено?Вертеп — це ящик 60 40 30 см без передньої стінки. Його обклею-

вали гарним папером, фольгою, виготовляли дах або бані, схожі на цер-ковні. Усередині вертепу була відображена сцена народження Христа — за допомогою примітивних ляльок, яких виготовляли з тополевої кори, паперу і клею. Розміщення ляльок було статичним. Посередині вертепу стоять дерев’яні ясельця, у яких лежить Христос. Біля нього Марія

134

і Йосип. Тут же ослик, ягнята. Спиною до глядача, лицем до ясел стоять три царі, біля них пастушки. Підвищений до верхньої стінки, у повітрі застиг Ангел-хоронитель Христа-Бога. У верхніх кутках задньої стінки — два херувими з трубами.

Спрощеним варіантом вертепу є шопка. Це той самий ящик, але мен-ший за розмірами (40 30 20 см), обклеєний образками, які розповідають про народження Христа.

Вертеп або шопку носили із собою колядники і віншували так:Радуйтеся, християни, Ісус Христос межи нами!Радуйтеся, веселіться, рожденому поклоніться!

А церковні групи віншували так:Ми принесли новини із чужої сторони:Діва Сина народила і на сіні положила.Три царі приходили, йому дари приносили.Ладан, миро і кадило, щоб ся всім нам добре жило,І ви нині веселіться, Христу-Богу поклоніться!

— Складіть усну розповідь за малюнком.

6. Самостійне виконання вправи 304 (завдання 3)(Перевірка виконаного.)


1. Добір слів до моделей (Впр. 305)

2. Заучування щедрівки (Впр. 304)

3. Метод «Незакінчене речення»Використовуючи «уявний мікрофон», учитель формулює незакінчене

речення і пропонує учням, висловлюючись, закінчити його.Наприклад:— На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкрит-

тям стало...— Сьогоднішній урок навчив мене...

135

пос

тави

ть п

ерф

орац

ию


УРОК 64

Тема. Урок розвитку зв’язного мовлення. Новорічні, обрядові поезії (колядки, щедрівки)

Мета: дати уявлення про обрядову поезію новорічних свят, особливості її складання та використання; вчити дітей передавати у віршованій формі характерні особли-вості новорічних поезій; перейматися настроєм свята; викликати бажання подарувати собі та іншим радість творчого повнокровного життя; розвивати відчуття мелодійності, пластичності, святкової піднесеності мов-лення.

Обладнання: виставка літератури за темою, аудіо- та відеозаписи пісень обрядового призначення, малюнки.

Попередня робота: ознайомлення з історією виникнен-ня святкових обрядів; розучування колядок, щедрівок тощо; читання творів, розгляд ілюстрацій, малювання за темою.

ХІД УРОКУ


На Новий рік є свят багато,І дуже люблять їх малята.Народ український святкувати звикКолядку, Щедрий вечір,Старий Новий рік, Різдво Христове,Водохреща, Василя...Багата обрядами рідна земля!Ми ж розмову починаємо,Про обряди всі згадаємо.14 січня — старий Новий рік.Святкує Свято ВасиляВся українськая земля.Різдво ХристовеСьомого прийде,Маланку за собою приведе...А 19 січня, нарешті,Ми святкуємо Водохреща.Давайте свята святкувати,Пісень обрядових складати.Ми не одну нагоду мали:Колядували, щедрували,Посівали-посипали,Господаря віншували...А тепер ці твори саміСтворим власними руками:Колядки, щедрівки, віншівки для васСкладе-постарається наш третій клас.

ІІ. Робота над темою урокуДаючи право вибору, учням пропонують обрати собі роботу до душі та

визначитися: індивідуально вони працюватимуть, у парах чи групах.Завдання 1

1. Скласти привітання з Новим роком. 2. Скласти колядку для тітки, баби та діда, мами та батька. 3. Скласти щедрівку про Маланку-дівчинку.

136

4. Скласти віншівки на посівання...— Оце, напевне, і все вам завдання.Діти визначаються і працюють, а вчитель заздалегідь готує опори різ-

ного ступеня складності, адже до однієї групи можуть потрапити діти з різними творчими здібностями (як слабкі, так і сильні). Доцільно зазда-легідь провести опитування серед учнів, хто що хотів би складати.

Зразки творів 1. Колядки

Коляд-коляд... (колядниця)!Добра з медом... (паляниця).А без меду не... (така).Дайте, дядьку,... (п’ятака).А п’ятак не... (такий),Дайте рубчик... (золотий).

Коляд-коляд... (колядниця)!Хай уродить вам... (пшениця),Жито, просо і... (овес),Щоби сит був рід... (увесь)!Щоб було багато пива,А вам, господарю,Голова не боліла!

2. ЩедрівкиОй щедрівочка-... (щедрівочка)!Гарна ж наша... (дівочка).Щедрівочка... (щедрувала),У віконце... (заглядала):Щедрий вечір,Добрий вечір,Добрим людямНа здоров’я!

Ой, у хаті, як у... (віночку) —Гарні й красні сини і... (дочки)!Господар — красний пан,Господиня — як калина...З неба зіроньки... (усміхаються)До господаря всі... (вітаються):Щедрий вечір, добрий вечір,Добрим людям на здоров’я!

Учні презентують власні віршовані твори. Серед них обираються най-кращі.

ІІІ. Підсумок урокуОцінювання найвдаліших поезій учнів.Усі твори складаються у книжечку «Зимові свята веселі».

Documents

2-ге видання...3 клас. I семестр (для шкіл з українською мовою навчання) Навчально-методичний посібник