1

ХРЕСНЕ БАТЬКІВСТВО? ЩО ЦЕ?

Бути хресним батьком чи матір’ю – це престижно і відповідально. Батьки земні народжують дитину для земного життя, а духовні батьки приносять дитину до Божого храму, щоб вона отримала життя духовне. Земні батьки дають тіло дитині і будуть дбати за здоров’я і ріст, а хресні батьки беруть на себе святий обов’язок в імені Церкви Святої дбати про душу християнина. Ось бачимо наскільки важливим є участь хресних батьків у житті людини. Вони не тільки прирівнюються до земних батьків, а ще й в дечому і перевищують їх. Звідки прийшла традиція про необхідність духовних батьків?

Дана традиція існує від часів перших християн і міцно утвердилась аж до наших часів, стала на рівні закону.

Причиною виникнення традиції була необхідність у духовній підтримці християнина-початківця. Пізнати Христа Спасителя, почати жити за заповідями Його, усвідомити своє спасіння і змінити життя, було і є нелегко. Потрібно помічника. Особу, котра би могла допомогти почати жити духовним життям і підтримати у часі труднощів. Таким духовним наставником спочатку був священик. Саме тому апостол Павло себе сміливо називає духовним отцем апостола Тимотея, а його – сином: «Тебе бо я породив через Євангеліє». Саме це вказує на духовну спорідненість.

Згодом Церква стала багаточисленною і вділити кожному належну увагу вже не було можливості. Тоді єпископи та пресвітери поручали духовну опіку вибраним і зразковим членам церковної громади, або ж тим особам, які привели до церкви цих неохрещених. З часом виникає традиція, коли батьки дитини або сам новоохрещений самі шукали і пропонували особу, яка би радо виконувала роль духовного наставника.

Якими є вимоги, щоб бути хресним батьком/матір’ю?

ККСЦ (Кодекс Канонів Східних Церков)

Кан. 685 - § 1. Для того, щоб хтось важно виконував завдання хресного батька, вимагається, щоб: 1-е - прийняв три святі тайни хрещення, миропомазання і Євхаристію; 2-е - належав до католицької Церкви, з дотриманням § 3; 3-є - мав намір виконувати це завдання; 4-е - був призначений тим, хто має бути охрещеним, або його батьками чи опікунами або, якщо таких немає, то служителем; 5-е - не був батьком або матір’ю чи в подружжі з тим, хто має бути охрещеним; 6-е - не був покараний карою екскомуніки, навіть малої, суспензи, усунення, або позбавлення права виконувати завдання хресного батька. § 2. Для того, щоб хтось дозволено виконував завдання хресного батька, крім того потрібно , щоб він був у віці, що його вимагає партикулярне право (16 років), і вів життя, згідне з вірою і завданням, яке має прийняти. § 3. З виправданої причини можна допустити вірного якоїсь східної некатолицької Церкви до завдання хресного батька, але завжди разом із хресним католиком. (Порівняй СІС/83 can.874).

Кан. 686 - § 1. Батьки зобов’язані охрестити дитину якнайскоріше відповідно до

законного звичаю. § 2. Парох повинен старатися, щоб батьки дитини, яка має бути охрещеною, а

також ті, що мають прийняти завдання хресного батька, були належно обізнані із значенням цієї святої тайни і пов’язаними з нею обов’язками та відповідно підготовлені до прийняття тайни.

Хресні батьки мають бути зразкової моральної поведінки. Аж ніяк не можуть бути

хресними батьками особи, які перебувають – тривають у грісі: - ті, що взагалі не живуть повноцінним християнським життя (не беруть участі у що

2

недільній Євхаристії (Св. Літургії) тобто – не «ходять до церкви» або дуже рідко); - розлучені, які співжиють з іншими особами та ті, котрі живуть подружнім життям

без шлюбу; - особи, котрі належать до різних неморальних організацій; - ті, котрі залежні від шкідливих здоров’ю звичок (алкоголь, наркотики і т.д.) та

закликають (навіть поганим прикладом) до неморального життя; - працюють на роботі, яка суперечить основам християнської моралі (лікарі, котрі

роблять аборти, особи, котрі працюють у публічних домах, ті, що друкують аморальну літературу або її розповсюджують і т.д.)

Як бачимо, що не може бути духовним наставником той, хто сам не живе згідно з

Божими заповідями. З цього випливає: щоб бути хресним, потрібно брати активну участь в житті Церкви. Вести глибоке духовне життя: часто сповідатися і причащатися, читати духовну літературу, бути обізнаним з правдами християнської віри і бути прикладом для похресника.

Деколи рідні батьки настоюють, щоб знайомий чи родич сім’ї стали хресними батьками, навіть тоді, коли вони не можуть бути через вищевказані причини. Був навіть такий випадок, коли різними хитростями домоглися цього. Ну, так людей можна обманути, а от Бога?

У людських очах дитина буде мати хресних, а перед Богом може бути сиротою. Треба також зрозуміти, що хрещеник (хрещениця) стає на шлях життя без гріха, бо хрещення змиває всі гріхи, а тут його прив’язують відразу із людиною, котра не хоче розстатися із гріхом. Тому не варто вже від початку накликати гріховне прокляття на дитину.

Що ж тоді робити, коли хтось дуже прагне, а не може із вищевказаними причинами бути? Найкращим вирішенням буде, коли людина залишить гріх і цим покаже приклад для хрещеника (хрещениці). У іншому випадку може бути другом, опікуном, помічником сім’ї. Вибачайте, але Церква не може благословити відвертого грішника, щоб той показував своїм життям поганий приклад.

Чи може італієць бути хресним батьком? Так, може. Хоч він і є іншого обряду, але все ж може духовно опікуватися і навчати

згідно із нашим обрядом. Тому потрібно наперед ознайомлювати із нашими звичаями. Див. Кодекс Латинської Церкви (СІС/83 can.874).

У якому обряді хрестити? Щодо обряду хрещення потрібно, щоб він відбувався у нашому Східному обряді,

навіть, якщо ми перебуваємо тут, в Італії. Якщо одна із сторін (тато чи мама) є Латинського обряду, то батьки можуть вибрати обряд хрещення за взаємною згодою. Коли ж дитині виповниться 14 років, вона маж право самостійно вибрати обряд для себе на ціле життя (або батька, або матері).

Якими є обов’язки хресних батьків? Як вже згадувалось, найперше – вести добре християнське життя і давати приклад

хрещенику (хрещениці), постійно за нього (неї) молитись, бажано щодня. Дбати про духовне виховання: навчити молитись, цікавитись духовним розвитком і допомагати сумлінно виконувати обов’язки християнського життя. Якщо ви зауважили мова про дарунки на день народження чи щось подібного не було. І не випадково. Бо хресні батьки мають більше дбати про духовне і за це будуть давати Богові звіт: наскільки вони допомогли похреснику пізнати християнську віру і стати на шлях спасіння.

Хресні батьки на обряді хрещення відповідають від імені дитини: відречення всього злого і єднання із Христом. Таким чином беруть на себе обов’язок докласти усіх зусиль, щоб дитині прищепити любов до духовного життя і щоб вона, коли досягне свідомості, з радістю відновила обіти хрищення.

3

Важливим обов’язком хресних є підтримувати похресника у всіх важливих моментах життя, особливо, що стосуються духовно-релігійно-морального життя. Духовні поради, настанови, поучення – це все завдання хресних. Участь у церковних церемоніях: відвідування богослужінь, приготування до сповіді і причастя, благословення на Вінчання чи монаше життя. Часто хресні заміняють рідних батьків, коли є така необхідність.

Що мають знати хресні батьки (а також рідні) крім своїх обов’язків? Хресні батьки – це помічники Церкви. Їхнє служіння починається вже від самого

урочистого дня: це приготовлення хрещеника (хрещениці) до св. Тайни і допомога у прийнятті її. Тому вони повинні ознайомитися наперед із обрядом св. Хрещення, щоб при потребі допомогти священику в часі Богослуження.

Також повинні що найменше знати напам’ять молитви: Отче наш, Богородице Діво, Символ віри («Вірую»).

Дуже дораджується, щоб хресні із чистою душею приступали до здійснення св. Тайни, для цього потрібно посповідатися і прийняти св. Причастя.

Бути хресним – це добровільний обов’язок. Деколи чуємо вислів: «від хреста не можна відмовлятися»! Тобто не можна відмовлятися бути хресними батьками. На кожну пропозицію ми повинні дати добровільну відповідь. Тому, найперше потрібно подякувати і оцінити довіру. Та все ж вибір потрібно зробити добровільно, щоб не стало часом «відбувальщиною». Це велика відповідальність перед хрещеником (хрещеницею), перед Церквою і перед самим Богом. Треба подумати і тоді вже вирішити. Деколи прикро чути, коли хтось каже: а я своїх хресних не знаю, їх ніколи не бачив. Хочеться поспівчувати таким духовним сиротам.

Хресний батько і свідок св. Хрещення. Бути хресним і свідком св. Хрещення – це дійсно дві різні речі, хоч дуже часто

поєднуються в одній особі. Хресні батьки приносять дитину до церкви, наслідуючи давню традицію, що саме хресні представляли нового кандидата до св.Хрищення перед священиком. Сьогодні батьки, беручи дитину на руки, засвідчують свою відповідальність і готовість взяти на себе обов’язок духовного виховання.

Свідок св. Хрещення – це особа, котра може посвідчити перед іншими про сам факт, що св. Тайна відбулась. Таким чином свідком може бути будь-хто.

На обряд хрещення потрібно мати: 2 свічки; Крижму – тобто білий одяг, або біле сукно, що дарується хрещенику (хрещениці) на

згадку про очищення його душі, що стала біліша від снігу; дарунок на згадку (хрестик, медалик, ікону) потрібно подати священику перед

Богослуженням на освячення. Богом благословенне діло буде винагороджене у Царстві Божім. Бути хресними

батьками – це дійсно велична справа! Це відповідальний обов’язок, за який Господь Бог дасть вінок небесної нагороди. «Хто отже порушить одну з цих найменших заповідей і навчить інших так робити, той буде найменшим у Царстві Небеснім. Хто ж виконає їх і навчить, той буде великим у Царстві Небеснім» (Мт. 5, 19). Дійсно, Небесний Отець, як люблячий батько, є дуже щедрий у Своїй нагороді. А остаточна нагорода, яку Він обіцяє кожному, хто вірно виконує Його Божу волю тут, на землі, є безконечне щастя, тобто «те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що Його люблять» (l Kop. 2, 9).