МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІЖНАРОДНИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ АКАДЕМІКА СТЕПАНА ДЕМ’ЯНЧУКА

ЗБІРНИК

СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ

ВИПУСК 1 (5)

Рівне – 2016

2

УДК 615: 371: 93: 342: 54: 350:336

ББК 65: 51.12: 75: 63: 80: 22

З-41

Збірник студентських наукових праць. – № 1 (5). – Рівне : РВЦ МЕГУ ім. акад.

С. Дем’янчука, 2016. – 406 с.

ISBN 978-966-7359-75-1

У збірнику подано наукові статті студентів Міжнародного економіко-

гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука з питань

розкриття ролі економіки та фінансів, фізичного виховання, спорту та здорового

способу життя, педагогіки, географії, історії і права у забезпеченні динамічного

соціально-економічного розвитку країни та формуванні громадянських цінностей як

основи демократичного українського суспільства.

Редакційна колегія:

Борейко В. І. – д.е.н., доцент, проректор з наукової роботи, професор кафедри

економіки і фінансів;

Марчук О. О. – к.пед.н., доцент, начальник відділу із наукової діяльності та

аспірантури;

Лещенко Г. П. – к.пед.н., доцент, професор кафедри української мови та методик

викладання;

Матвійчук О. В. – к.е.н., доцент кафедри економіки і фінансів;

Мельник О. М. – к.ю.н., доцент, доцент кафедри теорії, історії держави і права та

філософії;

Сотник Ж. Г. – к.фіз.вих., доцент, заступник декана факультету здоров’я, фізичної

культури і спорту, доцент кафедри оздоровчих і спортивно-педагогічних дисциплін;

Яроменко О. О. – к.геогр.н., доцент кафедри географії і туризму;

Яцюрик А. О. – к.пед.н., доцент кафедри психології.

ISBN 978-966-7359-75-1

© Міжнародний економіко-гуманітарний

університет ім. акад. С. Дем’янчука, 2016

3

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. ПЕДАГОГІКА ТА ПСИХОЛОГІЯ………………………… 7

Антонюк В. Впровадження особистісно-орієнтованого підходу до

професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи у галузі

мистецької освіти…………………………………………………………… 7

Головатюк В. Педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів

початкової школи до роботи з обдарованими школярами в процесі

вивчення української мови………………………………………………… 13

Заремба М. Підготовка майбутніх вчителів початкової школи до

інтегрованого навчання мистецьких дисциплін………………………….. 23

Ковальчук М. Особливості формування уявлень про форму предметів

і геометричні фігури у дітей дошкільного віку…………………………… 29

Кондратюк О. Підготовка студентів педагогічних факультетів до

формування кольорознавчих компетентностей учнів……………………. 35

Кузьмук О. Удосконалення підготовки майбутніх учителів початкових

класів до викладання предмета «Образотворче мистецтво» у початковій

школі………………………………………………………………………… 41

Лазарець А. Теоретичні основи виховання моральних якостей у дітей

дошкільного віку під час організації ігрової діяльності…………………. 47

Ландес Н. Зміст професійної компетентності майбутнього вчителя

початкових класів…………………………………………………………… 53

Мекіса М. Модель удосконалення професійної підготовки майбутніх

вчителів початкової школи до впровадження компетентнісного

підходу на уроках образотворчого мистецтва……………………………. 59

Миколайчик О. Дидактичні ігри на уроках української мови

в початковій школі………………………………………………………….. 65

Новак Я. Шляхи формування самостійності у дітей старшого

дошкільного віку…………………………………………………………… 75

Павлюк К. Диференціація процесу навчання в умовах реформування

початкової математичної освіти…………………………………………… 81

Пилипей Н. Особливості проведення інтегрованих уроків математики

у початкових класах………………………………………………………… 87

Підгорна Р. Виховання здорового способу життя у дітей старшого

дошкільного віку в умовах сімї………………………………………….… 93

Прокоп Я. Творча робота над задачами на уроках математики в

початкових класах……………………………………………………….…. 102

Процун М. Методи і прийоми створення емоційної основи творчого

процесу на уроках образотворчого мистецтвау початкових класах……. 110

Радченя Ю. Інтерактивні технології як вид інноваційної діяльності….. 116

4

Рудка Н. Психологічні чинники розвитку комунікативного потенціалу

старшокласників……………………………………………………………. 123

Сенько Л. Г. Інновації в дошкільній освіті та особливості

їх впровадження……………………………………………………………. 130

Стрілецька М. Впровадження моделі професійної підготовки

майбутніх вчителів початкової школи до формування кольорознавчих

компетентностей молодших школярів………………………………….… 136

Фокіна О. Педагогічний аналіз сформованості пізнавального інтересу

молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва……………… 142

Шахрай Л. Художньо-педагогічні знання у змісті професійної

підготовки майбутніх учителів початкової школи………………………. 148

Шевчук Л. Дидактична гра як метод навчання математики в 1–2

класах……………………………………………………………………….. 154

Шевчук Т. Методика використання ігрових технологій у процесі

вивчення курсу природознавства у початковій школі…………………… 162

Юсин Л. Методика формування морально-правових орієнтирів

у дітей старшого дошкільного віку………………………………………. 168

РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ І ПРАВО…………………………………………... 176

Білецький А. Опозиційна діяльність земств Наддніпрянщини в другій

половині Х ІХ століття…………………………………………………….. 176

Бєлік І. Оскарження постанови у справі про адміністративні

правопорушення як елемент гарантій реалізації права громадян на

захист………………………………………………...……………………… 184

Грищук Б. Інститут походження дитини в сімейному праві України…. 191

Пагута В. Реформування правоохоронних органів у сучасній Україні… 199

Панкова О. Підвищення рівня дисциплінарної відповідальності

державних службовців як запорука розвитку демократичної

української держави…………………………………….…………………. 209

РОЗДІЛ 3. ГЕОГРАФІЯ……………………………………………….… 219

Євтушок В. Характеристика стану та використання водних ресурсів

Рівненської області………………………………………………………… 219

Лук’янчук Т. Просторово-часовий аналіз народжуваності у

Рокитнівському районі…………………………………………………….. 225

Мавлянова Г. Оцінка антропогенного навантаження на басейн

р. Бережанка………………………………………………………………… 231

5

РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІКА ТА ФІНАНСИ…….………………………… 237

Гавлинюк. Н. Пріоритетні напрями боротьби з корупцією…………… 237

Гусарук В. Маркетингові чинники впливу та механізм управління

конкурентоспроможністю (на прикладі виробників будівельних

матеріалів)……………………………………………..……………………. 242

Кучерук Л. Теоретичні аспекти кредитної політики комерційних

банків………………………………………………………………...……... 252

Парчун З. Сучасний розвиток електронної комерції…………………… 259

Пилипака С. Місце економічної безпеки в системі національної

безпеки держави………………………………………………………….… 271

Стець В. Пріоритетні напрями зміцнення фінансово-економічної

безпеки держави…………………………………………………………… 278

Розділ 5. ЗДОРОВ’Я, ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ…………….. 278

Булавський Б. Медико-соціальні аспекти фізичної реабілітації дітей

зі сколіозом…………………………………………………………………. 278

Варга Т. Фізична реабілітація при захворюванні на хронічний

холецистит у осіб з надмірною вагою……………………………………. 285

Віннік І. Фізична реабілітація у дітей раннього віку з порушенням

рухового розвитку……………………………………………………….…. 289

Грановська В. Розвиток моторики розумово відсталих дошкільнят

засобами фізичної реабілітації……………………………………………. 296

Дащенко В. Застосування засобів фізичної реабілітації в ІІІ триместрі

вагітності при неправильних положеннях плоду………………………... 301

Дикович П. Оздоровчо-реабілітаційна програма дітей з дитячим

церебральним паралічем…………………………………………………… 307

Кондратюк В. Фізична реабілітація жінок похилого віку після

перенесеного інсульту в умовах стаціонару……………………………… 312

Конкус М. Особливості лікування та реабілітація хворих на

бронхіальну астму в зарубіжних країнах…………………………………. 321

Котяш В. Профілактика артеріальної гіпертензії у жінок у

менопаузальном періоді………………………………………………........ 327

Ліховенко С. Фізична реабілітація осіб молодого віку при розсіяному

склерозі……………………………………………………………………… 333

Мазурчук І. Корекція рухових порушень у дітей з раннім дитячим

аутизмом……………………………………………………………………. 339

Наумова Н. Фізична реабілітація при діафізарному переломі стегнової

кістки в післялікарняний період………………………………………….. 346

Павлик Л. Сучасні аспекти фізичної реабілітації хворих на інфаркт

міокарда в санаторно-курортних умовах………………………………… 353

6

Патракова О. Рухова активність при остеопорозі……………………… 360

Суха А. Застосування засобів фізичної реабілітації при діафізарних

переломах кісток гомілки…………………………………………………. 366

Тихончук М. Фізична реабілітація при інфаркті міокарда …………..... 373

Троцюк Я. Фізична реабілітація жінок 30 – 40 років при ожиріні ІІ

ступення…………………………………………………………………….. 378

Філімонова А. Профілактика остеохондрозу у жінок зрілого віку

першого періоду……………………………………………………………. 383

Хайнас М. Засоби фізичної реабілітації при плоскостопості в

поліклінічних умовах……………………………………………………… 389

Чопік І. Фізична реабілітація дітей зі сколіотичними деформаціями

хребта в системі навчально-оздоровчої роботи………………………….. 394

Шишко Н. Вплив мотиваційного компоненту на ефективність занять

лікувальною фізичною культурою дітей, які мають сколіоз….………… 400

Розділ 6. ІНОЗЕМНА ФІЛОЛОГІЯ……………………………………… 405

Рудик Н. Educational games for teaching foring language

at elemantary school …………………………………………………….….. 405

7

РОЗДІЛ 1

ПЕДАГОГІКА

УДК 371.311.4

Антонюк Вікторія, cт. магістратури педагогічного факультету; науковий

керівник – к.пед.н., доцент Красовська О. О. (Міжнародний економіко-

гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука, м. Рівне)

ВПРОВАДЖЕННЯ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ

ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У ГАЛУЗІ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

Анотація. У статті досліджено формування професійної готовності

майбутніх учителів початкової школи у галузі мистецької освіти в умовах

особистісно-орієнтованого підходу. Розкрито, що воно базується на

індивідуально-творчому розвитку особистості фахівця, що передбачає

творчу трансформацію особистісного ставлення, розуміння виховної

потужності художньо-педагогічних ідей, теорій, методичних рекомендацій.

Ключові слова: особистісно орієнтований підхід, професійна підготовка,

мистецька освіта, інноваційні технології.

Аннотация. В статье исследовано формирование профессиональной

готовности будущих учителей начальной школы в отрасли художественного

образования в условиях личностно-ориентированного подхода. Показано,

что оно базируется на индивидуально-творческом развитии личности

специалиста, которое предусматривает творческую трансформацию

личностного отношения, понимания воспитательной мощности

художественно-педагогических идей, теорий, методических рекомендаций.

Ключевые слова: личностно ориентированный подход, профессиональная

подготовка, художественное образование, инновационные технологии.

Annotation. The article considers the formation of professional readiness of

future primary school teachers in the field of art education in conditions of

person-centered approach. The author explains that it is based on individual

creative development of a specialist’s personality providing creative

transformation of personal relationship, understanding of educative power of

artistically-pedagogical ideas.

Keywords: personality oriented approach, professional training, artistic

education, innovative technologies.

8

У національних та міждержавних документах з проблем вищої освіти

наголошується на необхідності формування нової генерації педагогічних

кадрів, підготовлених до якісного забезпечення освітніх потреб особистості,

розвитку її інтелектуального та культурного потенціалу [1, с. 8]. Розв’язання

цієї проблеми в сучасних умовах вимагає від вчителя глибокого усвідомлення

особистісно-зорієнтованої парадигми освіти, творчого підходу до організації

навчально-виховного процесу з дисциплін художньо-естетичного циклу,

мистецької грамотності, володіння сучасними педагогічними технологіями.

Проголошуючи освіту як пріоритетну галузь внутрішньої політики

держави, ці документи акцентують увагу на необхідності загального

розвитку людини, її особистісних якостей, творчих здібностей, духу

соціальної відповідальності. Всі зазначені аспекти становлення освіти в

Україні є нині основоположними й для всієї педагогічної освіти.

Проблема актуальності мистецької освіти у структурі професійної

підготовки майбутнього вчителя початкової школи розглянута у низці

сучасних наукових досліджень. Значення фахової компетентності майбутнього

вчителя як передумови його майбутнього професіоналізму у процесі

викладання мистецьких дисциплін розкрито в працях І. Зязюна, Л. Хомич,

О. Рудницької, Л. Масол, О. Отич, О. Шевнюк. Психологічні засади

професійного формування майбутнього педагога досліджували Г. Балл,

І. Бех, В. Бодров, С. Максименко, В. Моргун, В. Панок, В. Рибалка, Б. Теплов.

Особливості професійної та педагогічної освіти визначені В. Бехом, О. Бідою,

Г. Васяновичем, О. Дубасенюк, В. Євтухом, С. Лісовою, Н. Ничкало,

А. Нісімчуком, Л. Онищук, Г. Яворською. Наукові положення теорії

професійного становлення педагога представлені у працях Г. Васянович,

П. Воловик, О. Пєхоти, М. Солдатенко, Л. Хомич.

Ґрунтовний аналіз наукових та науково-методичних праць зазначених

вище авторів дозволяє зробити висновок, що розробка проблематики

мистецької освіти має місце в сучасній педагогічній науці, а вивчення

теоретичних та методичних аспектів використання особистісно орієнтованого

підходу до педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів

у гуманітарному університеті у галузі мистецької освіти потребує

особливої уваги.

Метою статті є розкриття особистісно орієнтованого підходу до

педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи у

гуманітарному університеті в галузі мистецької освіти.

Фахова підготовка педагогів початкової школи потребує всебічної,

культурної та мистецької освіченості особистості майбутнього вчителя,

формування професійно значущих знань та умінь, здатності до новаторства,

творчості та самореалізації. Мистецька освіта містить потужний потенціал

для навчання, виховання і розвитку професійної майстерності майбутнього

педагога початкової школи і є компонентом змісту його фахової підготовки.

9

На основі аналізу науково-методичних праць С. Коновець [2], Л. Масол [3],

О. Отич [4], Г. Падалки [5], О. Рудницької [6] можна зробити висновок, що

мистецька освіта – це освітня галузь, спрямована на розвиток у людини

спеціальних здібностей і смаку, естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій,

здатності до спілкування з художніми цінностями у процесі активної

творчої діяльності та удосконалення власної почуттєвої культури.

Мистецька освіта тісно пов'язана з поняттями «культура», «мистецтво»,

«освіта». Специфіку мистецької освіти, розглядаючи проблеми системи

освіти, виділив В. Луговий. Він зазначає: «Якщо під освітою... слід розуміти

процес і результат засвоєння систематизованих знань, умінь і навичок, ...

тоді одразу виявляється обмеженість такого поняття для опису, наприклад,

художньої (музичної, образотворчої, акторської і т.д.) освіти, де знання та

уміння з навичками важливі і необхідні, але недостатні. Більше того, знання

тут не головні, а допоміжні, в основі ж не пізнання, а творення, продукування

й освоєння художніх образів, тобто художня творчість» [7, с. 156].

Мета підготовки студентів педагогічних факультетів до забезпечення

мистецької освіти учнів початкової школи полягає у формуванні готовності

майбутніх фахівців до здійснення процесу художньо-естетичного виховання

молодших школярів, формуванні особистісних і суспільно значущих

світоглядних якостей фахівців, індивідуального визначення в світі мистецьких

цінностей, а також активізації процесів професійного вдосконалення на

шляху мистецької самореалізації, саморозвитку та самовдосконалення

особистості.

Методологічне підґрунтя побудови ефективної фахової підготовки

майбутнього вчителя початкової школи в галузі мистецької освіти ми

вбачаємо в реалізації особистісно-орієнтованого підходу. Сутність

особистісно-орієнтованого підходу щодо мистецької освіти полягає в

орієнтації на особистісні життєві смисли людини, що навчається, врахування

її мотивації, інтересів, потреб і реальних можливостей. Розвивально-

виховні впливи мистецької освіти переорієнтовуються на унікальність

кожного майбутнього фахівця початкової школи, і лише за таких умов

індивідуалізації зростатиме мистецька чутливість вчителя, його здатність

бути оригінальним у думках, виразним у діяльності, неповторним у вчинках.

Цінними щодо цього є погляди Л. Масол, яка обґрунтовує концепцію

відновлення педагогічної освіти України, метою якої є «формування

особистості вчителя, який здатний реалізувати головне завдання освіти –

всебічний розвиток людини як особистості; найвищої цінності суспільства

відповідно до тієї частини культурної спадщини, з якої він спеціалізується

на нинішній день» [3, с. 6].

Формування професійної готовності майбутніх учителів початкової

школи у галузі мистецької освіти в умовах особистісно орієнтованого

підходу базується на індивідуально-творчому розвитку особистості фахівця,

10

що передбачає не запам’ятовування та репродукування інформації, а її

творчу трансформацію, знаходження в ній особистісного сенсу, формування

до неї особистісного ставлення, розуміння виховної потужності художньо-

педагогічних ідей, теорій, методичних рекомендацій. Таким чином, у своїй

професійній художньо-педагогічній діяльності майбутній вчитель повинен

трансформувати особистісні надбання у галузі мистецтва та намагатися

відкрити пріоритети особистісного ставлення до кожного учня.

Як зазначає О. Рудницька, «завдання особистої орієнтації зумовлюють

необхідність набуття вчителем нетипових для традиційної освіти вмінь:

розкривати учням переживання, особистісне бачення мистецького твору;

активізувати їхні процеси переживання: «відчувати» внутрішній світ

іншого, його особистісні потреби; здійснювати діалогічне спілкування:

імпровізувати; бути драматургом, режисером; учасником тих чи інших

педагогічних ситуацій» [6, c. 34].

У практиці навчально-виховної діяльності сучасного гуманітарного

вищого навчального закладу поширюються такі технології підготовки

фахівців у галузі педагогічної освіти: диференційоване навчання, проблемне

навчання, ігрові технології навчання, інформаційні технології навчання,

кредитно-модульна технологія навчання, особистісно орієнтоване навчання.

Реалізація цих технологій у підготовці майбутніх фахівців у галузі початкової

освіти є одним з шляхів упровадження особистісно-орієнтованого підходу.

Формування соціально активної творчої особистості вимагає від

викладачів використання нестандартних форм педагогічної взаємодії.

Однією з таких форм педагогічної інноватики у вищому навальному закладі є

ігрове проектування. Гра є ефективним засобом розвитку творчого потенціалу

майбутнього фахівця початкової школи. В арсеналі педагогічних інновацій

відомі такі ігрові форми та методи: рольова гра, ділова навчальна гра,

ігрові вправи, ігрові дискусії, ігрові ситуації. Практичні та лабораторні

заняття проводяться як навчально-педагогічні ігри, які проектують певні

педагогічні ситуації, спрямовані на формування художньо-педагогічних

професійних навичок майбутніх учителів початкових класів.

Ігрове проектування – один із розповсюджених способів інтенсивного

вивчення дисциплін. Його мета – процес створення або удосконалення

проектів. Для втілення цієї технології учасників заняття поділяють на

групи, кожна з яких займається розробкою свого проекту. Тему для

розробки можна обирати самостійно, або за пропозицією викладача. Ігрове

проектування здійснюється з функціонально-рольових позицій, втілюваних

в ігровій взаємодії. Це дає змогу детальніше вивчити об’єкт. Ігрове

проектування може включати проекти такого типу: дослідницький,

пошуковий, творчий, прогностичний, аналітичний [3, с. 57–61].

Мозковий штурм, або метод психологічної активізації колективної

творчої діяльності, було розроблено американським підприємцем,

11

дослідником і психологом А. Осборном в 1953 році для отримання нових

ідей. Він широко використовується для прогнозування і планування.

Сутність мозкового штурму – упорядкування, підвищення організованості

і раціоналізації творчого процесу. Базується цей метод на спеціально

організованій дискусії і дозволяє вислухати думку багатьох одночасно.

Спілкування ведеться на вербальному рівні. Це дозволяє почути і

сприйняти чужу думку, вловити її нові аспекти і грані, поглянути на

проблеми з іншої точки зору.

Процес мозкового штурму поділяється на два етапи: перший –

колективна дискусія, в межах якої генеруються ідеї при абсолютній

рівноправності всіх учасників та при відсутності критики; другий –

критика і аналітика висловлених пропозицій, їх оцінка та вибір

альтернативних варіантів. Найцінніші ідеї збираються, групуються,

ранжуються за ступенем важливості стосовно обговорюваної проблеми. У

мозкового штурму є багато різновидів: зворотний, комбінований, тіньовий,

візуальний, індивідуальний та інші [3, с. 63].

Майстер-клас використовується у багатьох вищих навчальних закладах

як форма навчання досить рідко. Найдоцільніше використовувати майстер-

класу в якості детальної закінченої демонстрації, яка слугує моделлю для

наслідування, надихає учасників на досягнення найкращих результатів.

Останнім часом майстер-класи стали використовуватися в різноманітних

навчальних закладах і на конференціях, де провідні спеціалісти демонструють

свою майстерність учасникам конференції за допомогою методів

активного навчання; вправ, змодельованих і реальних ситуацій, тренінгів.

Спеціалісти з інтенсивних технологій навчання вважають майстер-клас

найкращою моделлю періодичних індивідуальних занять в програмах

відкритого чи гнучкого навчання. Усвідомлення майстром своєї ролі як

моделі залишає учасникам більше простору для власних відкриттів

шляхом експериментування чи ігрових технологій. Таким чином, програма

майстер-класу призначена для того, щоб підсилити потенційні можливості

учасників через розвиток поваги до майстра, довіри до нього і створення

переконаності, що програма відповідає їх здібностям і потребам і сформує

компетентності необхідні для власної практичної діяльності [3, с. 83].

Найбільш доцільним способом розробки і побудови змісту підготовки

вчителя до забезпечення основ мистецької освіти учнів початкової школи в

умовах використання художньо-педагогічних інновацій є модульний підхід

структурування навчального матеріалу, який дозволяє систематизувати

навчальний матеріал, чітко визначити обсяг знань і вмінь майбутніх

фахівців; ввести рейтинговий спосіб оцінки рівня художньо-педагогічної

підготовки; забезпечує організацію індивідуальної та самоосвітньої

діяльності студентів, сприяє розробці варіативних програм навчальних

курсів «Методика викладання освітньої галузі «Мистецтво», «Методика

12

музичного виховання з основами хореографії» та «Образотворче мистецтво з

методикою викладання».

З метою впровадження особистісно-орієнтованого підходу до формування

майбутнього педагога початкової школи у галузі мистецької освіти нами

удосконалено змістові характеристики процесу підготовки вчителя, визначено

та задіяно потенціал навчальних психолого-педагогічних, фундаментальних

та професійно орієнтованих дисциплін та впровадженого комплексу

навчально-методичного забезпечення, який містить навчальні і робочі

програми, курс лекцій, навчально-методичні посібники для викладача та

студентів, систему критеріально зорієнтованих завдань, різнорівневі

форми контролю навчальних досягнень студентів.

Основні напрями вдосконалення професійної підготовки майбутнього

вчителя початкових класів до навчання дисциплін художньо-естетичного

циклу розроблялися з урахуванням принципів сучасної освітньої системи.

Методисти багатьох педагогічних ВНЗ при розробці змісту окремих курсів

і системи в цілому спираються на концепцію розвитку педагогічної освіти

в університеті, враховують основні тенденції, що характеризують розвиток

сучасних освітніх систем: диференціацію, інтеграцію, гуманізацію,

гуманітаризацію.

1. Конституція України. – К. : Юрінком. 1996. – 80 с. 2. Коновець С. В. Образотворче

мистецтво в початковій школі / С. В. Коновець. – К., 2000. – 79 с. 3. Масол Л. Підготовка вчителів до поліхудожнього виховання учнів / Л. Масол // Мистецтво і

освіта. – 2009. – № 2. – С. 4–7. 4. Отич О. М. Педагогіка мистецтва : сутність та

місце в системі наук про освіту / О. М. Отич // Мистецтво та освіта. – 2008. – № 2. –

С. 13– 17. 5. Падалка Г. М. Педагогіка мистецтва. Теорія і методика викладання

мистецьких дисциплін / Г. М. Падалка. – К. : Освіта України, 2008. – 274 с. 6. Рудницька О. П. Педагогіка: загальна та мистецька. Навчальний посібник /

О. П. Рудницька. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2005. – 360 с. 7. Луговий В. І.

Управління освітою / В. І. Луговий – К., 1997. – 302 с.

13

УДК 378.147

Головатюк Валентина, ст. магістратури педагогічного факультету;

науковий керівник – к.пед.н., доцент І. М. Сойко (Міжнародний економіко-

гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука, м. Рівне)

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ

ШКОЛЯРАМИ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Анотація. У статті досліджено особливості формування педагогічних

умов підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи з

обдарованими школярами в процесі вивчення української мови в

гуманітарному університеті. Визначено основні технології підготовки до

роботи з обдарованими учнями на уроках української мови в початкових

класах: проблемне навчання, ігрові, інтерактивні, інформаційні технології,

кредитно-модульна система навчання, а також їх роль у процесі

вдосконалення підготовки фахівців у сучасному гуманітарному вищому

навчальному закладі.

Ключові слова: мовна освіта, обдаровані учні, проблемне навчання.

Аннотация. В статье изучены особенности поиска педагогических условий

подготовки будущих учителей начальной школы к работе с одаренными

школьниками в процессе изучения украинского языка в гуманитарном

университете. Определены основные технологии подготовки к работе с

одаренными учениками на уроках украинского языка в начальных классах:

проблемное обучение, игровые, интерактивные, информационные технологии,

кредитно-модульная система обучение, а также их роль в процессе

усовершенствование подготовки специалистов в современном гуманитарному

высшем учебном заведении.

Ключевые слова: языковое образование, одаренные ученики, проблемное

обучение.

Annotation. The article explored the features of the search of pedagogical

conditions for future primary school teachers training to work with gifted

students during the study the Ukrainian language in University of Humanities in

the field of language education. The basic technologies of training to work with

gifted pupils at the Ukrainian lessons in primary school such as problem

teaching, playing, interactive, information technology, credit-modular

technology of training as well as their role in the improvement of training in a

modern university of Humanities are determined.

Keywords: language education, gifted pupils, problem teaching.

14

У сучасній вищій освіті відбуваються глобальні зміни. Вища школа

покликана готувати фахівця з початкової освіти, який переходить від

педагогіки «знань, умінь і навичок» до педагогіки «розвитку особистості

дитини». Головною метою професійної освіти майбутнього вчителя

початкової школи сьогодні стає удосконалення його підготовки до здійснення

цілісного розвитку особистості учня. Тому професійна підготовка майбутніх

вчителів початкової ланки покликана забезпечити виконання таких

основних цілей: розвиток особистості школяра, його творчих здібностей та

обдарувань, інтересу до навчання, формування бажання й уміння вчитися;

виховання моральних і естетичних почуттів, емоційно-ціннісного позитивного

ставлення до себе й оточуючого світу; освоєння системи знань, умінь і

навичок, досвіду здійснення різноманітних видів діяльності; охорона й

зміцнення фізичного й психічного здоров'я дітей; підтримка та розвиток

обдарувань і здібностей індивідуальності дитини.

Професійна підготовка майбутнього вчителя початкової школи до

роботи з обдарованими учнями в процесі вивчення української мови

розглядається як процес оволодіння педагогічними здібностями, які

визначають варіативний підхід в освітній роботі з молодшими школярами.

Пріоритетними в умовах гуманізації освіти стають нові цінності життя і

професійної діяльності, орієнтовані на готовність майбутнього вчителя

початкової школи до індивідуалізованої роботи з обдарованими учнями

початкової школи, на знання ним індивідуальних і вікових особливостей

розвитку дитини зазначеного віку, володіння вміннями та навичками

роботи з обдарованими дітьми.

Сучасний стан підготовки майбутніх учителів у педагогічних вищих

навчальних закладах висвітлені у працях А. Алексюка, Н. Бібік, О. Бігич,

І. Богданової, В. Бондаря, О. Біди, С. Гончаренко, Н. Глузман, В. Гриньової,

Н. Кічук, Л. Коваль, Я. Кодлюк, О. Комар, К. Крутій, Н.Кузьміної, З. Курлянд,

А. Кузьминського, А. Линенко, Є. Лодатка, Н. Морзе, І. Пальшкової,

Л. Пєтухової, О. Пєхоти, О. Савченко, С. Сисоєвої, О. Скафи, С. Скворцової,

В. Сластьоніна, О. Хижньої, Л. Хомич, Л.Хоружі, А. Хуторського та ін.

Численні дослідження вчених присвячені питанням професійної

підготовки вчителя початкових класів (Н. Бібік, О. Біда, Бондар, Н. Глузман,

А. Капська, Н. Кічук, Я. Кодлюк, Л. Коваль, О. Комар, Є. Ляска, І. Пальшкова,

Л. Пєтухова, Савченко, С. Скворцова, Н. Тализіна, Л. Хомич, Л. Хоружа,

Г. Шапошнікова та ін.), у тому числі, й до навчання.

Теоретико-методологічні основи системи підготовки та характеристика

певних професійних умінь, методика навчання роботи з обдарованими

учнями в процесі вивчення української мови були сформульовані в працях

українських і російських вчених (Л. Артемова, А. Богуш, О. Вовчик-

Блакитна, В. Іщик, І. Єрофєєв, М. Кавардаков, Котирло, О. Кононко,

Я.Ковальчук, В. Кузьменко, Т. Піроженко, Г. Яворська та ін.).

15

Проте й до тепер, професійна підготовка у вищих навчальних закладах

не дає майбутнім вчителям початковї школи необхідного арсеналу

способів взаємодії з обдарованими учнями, орієнтуючи їх лише на знання

вікових особливостей школярів.

Мета статті − дослідження педагогічних умов підготовки майбутніх

учителів початкової школи до роботи з обдарованими школярами в

процесі вивчення української мови та розроблення і впровадження нових

освітніх моделей у вищі навчальні заклади задля підвищення якості

професійної освіти.

Готовність майбутнього вчителя початкової школи до роботи з

обдарованими школярами в процесі вивчення української мови складається

з взаємопов'язаних та взаємозалежних елементів, кожний з яких в тій чи

іншій мірі самостійний, має специфічне призначення та інтегративно

входить в загальну систему професійно-педагогічної готовності вчителя

молодших класів, тому її можна розглядати як окремий цілісний феномен.

Робота з обдарованими дітьми динамічна, оскільки припускає варіювання

різних методичних прийомів, відповідно до індивідуальних особливостей

обдарованих учнів та різних педагогічних ситуацій. Мірою готовності

випускників вищих навчальних закладів до роботи з обдарованими учнями

в процесі вивчення української мови є гуманістичні світоглядні цінності,

розвиток рефлексивних здібностей, самоактуалізація творчого потенціалу.

Вивчення досвіду роботи вчителів початкової школи, навчальних посібників

з методики навчання українській мові у початковій школі, галузевих

стандартів професійної підготовки свідчить про те, що, з одного боку

робота з обдарованими учнями в процесі вивчення української мови –

найбільш складний аспект діяльності вчителя початкових класів; з іншого,

підготовці майбутніх вчителів початкової школи до проведення роботи з

обдарованими учнями в процесі вивчення української мови не приділяється

належної уваги.

Формування готовності майбутніх учителів до здійснення роботи з

обдарованими учнями в процесі вивчення української мови у початковій

школі неможливе без детермінації понять.

Проведений теоретичний аналіз науково-педагогічної літератури

дозволив дійти висновку, що дослідники переважно диференціюють

поняття «готовність» і «підготовка», розглядаючи підготовку як процес, а

готовність − як результат цього процесу.

Готовність до педагогічної діяльності визначається як особливий

психічний стан та як наявність у суб'єкта образу структури певної дії і

постійної спрямованості свідомості на її виконання.

Професійна готовність учителя до педагогічної діяльності постає

складним синтезом взаємозв'язаних компонентів: психологічна готовність,

тобто сформована спрямованість на педагогічну діяльність, настанова на

16

роботу в школі, наявність інтересу до предмета та потреба в самоосвіті в

цій галузі, розвиток професійного мислення; науково-теоретична − наявність

необхідних суспільно-політичних, психолого-педагогічних і спеціальних

знань; практична − сформованість професійних знань, умінь і навичок;

психофізіологічна − передумови для оволодіння педагогічною діяльністю з

певної спеціальності, сформованість професійно значимих особистісних

якостей [1, c.108].

Вчені виділяють такі компоненти готовності майбутніх вчителів

початкової школи до роботи з обдарованими учнями в процесі вивчення

української мови: мотиваційний, когнітивний, операційний.

Формування позитивного ставлення до використання цього підходу, яке

передбачає усвідомлене прагнення до опанування і розвитку відповідної

системи знань, умінь, навичок та емоційно-ціннісних орієнтацій, може

розглядатись як одна з важливих мотиваційних складових змісту підготовки

студентів.

Зміст когнітивного компонента представлений не тільки знаннями

теоретичних питань роботи з обдарованими учнями в процесі вивчення

української мови, але й методичними знаннями про практичну реалізацію

їх на практиці у навчальному процесі.

Засвоєння студентами змісту роботи з обдарованими школярами в

процесі вивчення української мови має бути основою для формування

змісту того, чим опановують студенти у процесі занять з психолого-

педагогічних та інших дисциплін, а також того, що в них повинно бути

сформовано та розвинуто, до чого вони повинні бути підготовлені як

ефективні вчителі.

Засвоєння студентами змісту роботи з обдарованими учнями в процесі

вивчення української мови відбувається у процесі навчання їх психолого-

педагогічних та методичних дисциплін.

Наприклад, основою для формування цього аспекту готовності студентів

до роботи з обдарованими учнями в процесі вивчення української мови

можуть бути: окремі цикли дисциплін у вищому педагогічному навчальному

закладі; окремі предмети, які спрямовуються на досягнення цієї мети;

визначені розділи й теми різних навчальних дисциплін; види навчальних

занять (лекції, семінарські, практичні заняття) тощо [2].

Наявністю у майбутнього вчителя початкових класів умінь застосовувати

у своїй професійній діяльності форми і методи роботи з обдарованими

учнями початкової школи та організації їх навчально-пізнавальної діяльності,

послідовно і ефективно запроваджувати всі елементи підходу визначається

змістом операційного компоненту, який відображає проективно-конструктивні,

комунікативні та дидактично-організаційні вимоги до підготовки студентів.

Майбутнім учителям необхідно враховувати особливості змісту

предметної галузі «Мови і літератури» початкової школи [3], особливості

17

методики навчання дітей 6−10-річного віку в процесі організації

навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів. Також майбутнім

фахівцям початкової освіти необхідно добре володіти методикою

проведення роботи з обдарованими школярами в процесі вивчення

української мови зокрема. Крім того, до впровадження роботи з

обдарованими учнями в процесі вивчення української мови у навчальному

процесі вищої школи, навчання ним студентів дозволяє в майбутньому вже

вчителю, а не студенту, спираючись на принцип оптимальної взаємодії,

поєднувати різні підходи до індивідуалізації навчання і працювати в

напрямку формування учнівського колективу та розвитку індивідуальності

кожного учня і обдарованого зокрема. Це, у свою чергу, підвищує

ефективність навчально-пізнавальної діяльності учнів, підвищує якість

знань, сприяє успішній соціалізації молодших школярів.

У результаті аналізу психолого-педагогічної літератури, Галузевого

стандарту вищої освіти: освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівців з

напряму підготовки 6.010103 «Початкова освіта» [3] нами виділені функції

вчителя початкової школи та визначений їх зміст щодо роботи з обдарованими

учнями на уроках: виховна та освітня; навчально-виховна, гностично-

дослідницька, діагностична; конструктивно-організаційна, консультативна.

Орієнтуючись на виділені функції та їх зміст, було проведено опитування

студентів четвертих курсів напряму підготовки 6.010102 «Початкова

освіта» Приватного вищого навчального закладу «Міжнародний економіко-

гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука» (всього 20

осіб). У результаті якого з'ясовано, що більшість з них розуміє важливість

роботи з обдарованими дітьми під час вивчення української мови.

При цьому отримані дані дали змогу з'ясувати, що 55 % респондентів

не чітко уявляють сутність поняття «робота з обдарованими учнями під

час вивчення української мови» і ототожнюють його з індивідуальними

заняттями з дитиною. Щодо володіння майбутніми вчителями початкової

школи знаннями і уміннями роботи з обдарованими школярами, то

з'ясувалося, що лише 15 % студентів мають відповідний рівень підготовки.

Серед причин, що спричиняють утруднення роботи з обдарованими

учнями в процесі вивчення української мови, респондентами визначено:

недостатність знань з означеної проблеми (15 %) недостатність практичного

досвіду роботи з обдарованими учнями (15 %); недостатній рівень

підготовки у вищих навчальних закладах (ВНЗ) (5 %); нестачу літератури з

питань роботи з обдарованими учнями та дітьми дошкільного віку (65 %).

Проведений аналіз отриманих результатів дозволив виявити основні

напрями вдосконалення системи загальнопедагогічної підготовки

майбутніх вчителів початкової школи до професійної діяльності, зокрема

до роботи з обдарованими учнями під час вивчення української мови. Це

дало змогу побудувати наочну модель підготовки майбутніх вчителів

18

початкової школи до роботи з обдарованими учнями в процесі вивчення

української мови, яка містить: п'ять взаємопов'язаних компонентів

готовності (мотиваційно-ціннісний, змістовий, операційний, оцінювально-

рефлективний, інформаційний); відповідні критерії і показники зазначеної

готовності; рівні готовності майбутніх вчителів початкової школи до

роботи з обдарованими учнями в процесі вивчення української мови

(елементарний, репродуктивний, продуктивний); педагогічні умови

підготовки студентів до роботи з обдарованими учнями (формування

позитивної мотивації і ціннісних орієнтацій; опора на життєвий і навчальний

досвід; інформаційно-методичне забезпечення; практична спрямованість і

міждисциплінарний характер завдань; організації самостійної пошуково-

дослідницької діяльності; контроль та самоконтроль).

Розроблена модель побудована на основі системного, активно-

діяльнісного, особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів та

провідних принципів: принципі інтеграції знань і умінь; принципі

системності і послідовності; принципі свідомості і активності вчителів

початкової школи до роботи з обдарованими учнями. В процесі дослідження

методики вивчення української мови, нами розглянуто комплекс методичних

розробок, які поглиблюючи навчальний матеріал педагогічних дисциплін

не збільшують їх обсяг, та спецкурс «Технології роботи з обдарованими

учнями». Мета спецкурсу формування ціннісних орієнтацій на повагу до

особистості дитини; поглиблення теоретичних знань про індивідуальні

особливості обдарованих дітей; ознайомлення із сучасними педагогічними

технологіями навчання українській мові молодших школярів; формування

і вдосконалення практичних умінь з роботи з обдарованими учнями та

впровадження сучасних освітніх технологій роботи з ними.

Для активного включення студентів у підготовку і самопідготовку до

педагогічної професійної роботи з обдарованими учнями під час вивчення

української мови використовуються інноваційні форми і методи організації

навчального процесу у вищому навчальному закладі. Серед занять

аудиторного характеру продуктивними є лекції та семінарські заняття з

елементами проблемного навчання: дискусії, евристичні бесіди з

висуванням науково-дослідницьких гіпотез, «мозкового штурму», «дерева

рішень», «асоціативного куща», «сенкану» колективного обговорення.

Вони формують у майбутнього вчителя початкової школи такі професійні

вміння: самостійно бачити та виокремити педагогічну проблему; висувати

гіпотезу та знаходити шляхи її перевірки і методику розв’язання; бачити

можливі шляхи практичного застосування результатів. Проблемне навчання

викликає внутрішню зацікавленість студента, що стає чинником підготовки

майбутніх вчителів початкової школи до роботи з обдарованими учнями

під час вивчення української мови [4].

19

Пошук шляхів удосконалення підготовки майбутніх вчителів початкової

школи до роботи з обдарованими учнями під час вивчення української мови

вимагає від викладачів використання нестандартних форм педагогічної

взаємодії у вищому навчальному закладі. Однією з таких форм педагогічної

інноватики у ВНЗ є ігрове проектування. Гра є ефективним засобом

професійного розвитку майбутнього фахівця початкової школи. В арсеналі

педагогічних інновацій відомі такі ігрові форми та методи: рольова гра,

ділова навчальна гра, ігрові вправи, ігрові дискусії, ігрові ситуації [3].

Практичні та лабораторні заняття проводяться як навчально-педагогічні

ігри, які проектують певні педагогічні ситуації, спрямовані на удосконалення

підготовки майбутніх вчителів початкової школи до роботи з обдарованими

учнями під час вивчення української мови.

У педагогічних іграх змінюється і традиційна роль викладача: якщо для

майбутнього практичного заняття досить визначити тему і сформулювати

питання, то методи проектування у формі гри потребують певної

режисерської роботи, яка сприятиме підготовці майбутніх вчителів

початкової школи до роботи з обдарованими учнями під час вивчення

української мови. Методи ігрового проектування підвищують ефективність

підготовки студентів до роботи з обдарованими учнями в процесі вивчення

української мови, водночас сприяють зацікавленості в оволодінні фахо-

вими знаннями у галузі методики викладання української мови у

початкових класах, адже дають уявлення про їхнє практичне застосування,

тобто створюють мотиваційний фон процесу навчання обдарованих учнів.

Вони не потребують додаткового часу, змін у навчальному плані,

органічно поєднуються з апробованими формами роботи, спрямованими

на засвоєння програмного матеріалу. Такі заняття сприяють розвитку

професійної підготовки студентів, набуттю ними навичок спілкування, а

також самоконтролю і саморегуляції, вчать думати, висловлювати свої

думки, почуття, емоції, краще розуміти інших людей, допомагають глибше

проникнути у внутрішній світ потенційних майбутніх вихованців.

Ігрове проектування – один із розповсюджених способів інтенсивного

вивчення дисциплін. Його мета – процес створення або удосконалення

проектів. Для втілення ціжї технології учасників заняття поділяють на

групи, кожна з яких займається розробкою свого проекту. Тему для

розробки можна обирати самостійно, або за пропозицією викладача.

Важливо обирати проект корисний для практики. Ігрове проектування

здійснюється з функціонально-рольових позицій, втілюваних в ігровій

взаємодії. Це дає змогу детальніше вивчати об’єкт. Ігрове проектування

може включати проекти такого типу: дослідницький, пошуковий, творчий,

прогностичний, аналітичний [5, с. 57].

Мозковий штурм, або метод психологічної активізації колективної

творчої діяльності, було розроблено американським підприємцем, дослідником

20

і психологом А. Осборном в 1953 році для отримання нових ідей. Він

широко використовується для прогнозування і планування. Сутність

мозкового штурму – упорядкування, підвищення організованості і

раціоналізації творчого процесу. Базується цей метод на спеціально

організованій дискусії і дозволяє вислухати думку багатьох учнів

одночасно. Спілкування ведеться на вербальному рівні. Це дозволяє

почути і сприйняти чужу думку, вловити її нові аспекти і грані, поглянути

на проблеми з іншої точки зору.

Процес мозкового штурму поділяється на два етапи: перший –

колективна дискусія, в межах якої генеруються ідеї при абсолютній

рівноправності всіх учасників та при відсутності критики; другий –

критика і аналітика висловлених пропозицій, їх оцінка та вибір

альтернативних варіантів.

Найцінніші ідеї збираються, групуються за ступенем важливості стосовно

обговорюваної проблеми. У мозкового штурму є багато різновидів: зворотний,

комбінований, тіньовий, візуальний, індивідуальний та інші [6, с. 29].

Майстер-клас використовується у багатьох ВНЗ як форма навчання

досить рідко. Найдоцільніше використання майстер-класу в якості

детальної закінченої демонстрації, яка слугує моделлю для наслідування,

надихає учасників на досягнення найкращих результатів. Останнім часом

майстер-класи стали використовуватися в різноманітних навчальних

закладах і на конференціях освітян, де ведучі спеціалісти демонструють

свою майстерність учасникам конференції за допомогою методів

активного навчання; вправ, модельованих і реальних ситуацій, тренінгів.

Спеціалісти з інтенсивних технологій навчання вважають майстер-клас

найкращою моделлю періодичних індивідуальних занять в програмах

відкритого чи гнучкого навчання. Усвідомлення майстром своєї ролі як

моделі залишає учасникам більше простору для власних відкриттів

шляхом експериментування чи ігрових технологій. Таким чином, програма

майстер-класу призначена для того, щоб підсилити потенційні можливості

учасників через розвиток поваги до майстра, довіри до нього і створення

переконаності, що програма відповідає їх здібностям і потребам і сформує

компетентності необхідні для власної практичної діяльності [7, с. 19].

Творча майстерня – це технологія, спрямована на занурення її учасників

в процес пошуку, пізнання і самопізнання. В майстерні спеціально

організовується розвивальне середовище, яке дозволяє учасникам у

груповому пошуку, в режимі діалогу формувати нові компетентності,

осмислювати цінності, важливі для професійної та особистісної діяльності.

Від