4
ГАЗЕТА НАЦІОНАЛЬНОГО ФАРМАЦЕВТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ № 9 (159), 2017 Сенека Анней Луцій: «Велич деяких справ полягає не стільки у їх розмірі, скільки в їх своєчасності» 25 РОкІВ пРОМИСЛОВОї ФАРМАЦІї НФаУ: шЛяхОМ пЕРшИх! Валентин Петрович Черних, акаде- мік НАН України, доктор фармацевтич- них наук, доктор хімічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, ректор НФаУ в 1980–2017 рр. хто, як не ми!? — Валентине Петровичу, Вас по праву вважають ректором-реформатором. Завдяки Вашому управлінському таланту, вмінню приймати перспективні рішення, сучасний Національний фармацевтичний університет є успішним симбіозом освіти і науки. Будь ласка, розкажіть, як так ста- лося, що у фармацевтичному виші з’явився інженерний напрямок? — Ідея відкрити факультет промис- лової фармації у мене з’явилася, ще коли Україна була у складі Радянського Союзу. Відвідуючи фармацевтичні підприємства у службових відрядженнях, я завжди роз- мірковував над питанням — яких фахів- ців особливо потребує промислова фар- мація? 1991 рік став вирішальним. Складна геополітична ситуація розпад СРСР — тільки підкреслила гостроту необхідності самим готувати кадри для фармацевтичної промисловості України. Якщо ми хочемо зберегти галузь — маємо готувати! Бо єдиний ВНЗ, який навчав фахівців для промислової фар- мації СРСР, — Ленінградський хіміко- фармацевтичний інститут — залишився в Росії. Щоб отримати ліцензію на прове- дення освітньої діяльності, я і прорек- тор з наукової та виховної роботи НФаУ Петро Овксентійович Безуглий обійшли не один міністерський кабінет. Не пові- рите, часом ми були змушені доводити, що це потрібно Україні, що це потріб- но економічному і галузевому добробуту країни. Як кажуть, дорогу здолає той, хто йде. І ми отримали ліцензію! Я завжди говорив, що будівництво університету, відкриття нових спеці- альностей — заслуга не тільки ректора. Це результат наполегливої праці усього колективу. Як би ми відкрили технічну спеці- альність «Промислова фармація» без Лариси Михайлівни Віннік? На жіночі плечі керівника навчальної частини, єди- ного на той час у нашому ВНЗ фахівця з технічною освітою, припав титанічний обсяг роботи — підготовка і впроваджен- ня технологічного навчального плану та навчальних програм із промислової фармації. Завзята та наполеглива — вона вклала в цю справу усю душу — Лариса Михайлівна блискуче реалізувала мою ідею, і по праву очолила новостворений факультет. І от сьогодні ми підводимо підсумки, дивимося на результати наших задумів та сподівань, на результати нашої напо- легливої праці. Хочу зазначити, Україна — одна з небагатьох колишніх республік Радянського Союзу, якій вдалося зберег- ти свою фармацевтичну промисловість. І я вірю, що в цьому є заслуга й нашого університету. Шановні колеги! Прийміть мою щиру вдячність та подяку, мої вітан- ня з нагоди ювілею! Успіху всім, миру та нових професійних горизонтів! Лариса Михайлівна Віннік, доцент кафедри промислової фармації, заступ- ник ректора з навчальної роботи, декан факультету промислової фармації у 1992– 1995 рр. — Ларисо Михайлівно, розкажіть, будь ласка, як Вам вдалося «підняти з нуля» цілий напрямок, як вирішували кадрові питання? — Колектив університету провів сер- йозну масштабну роботу в максималь- но стислі терміни. За підтримки нашого ректора Валентина Петровича Черних, завдяки його авторитету в професійних колах нам вдалося менш ніж за 12 місяців зробити те, на що у інших пішли б роки. Перш за все ми звернулися до досві- ду провідних країн Європи з розвине- ною фармацевтичною промисловістю. Особливо показовою в цьому напрямку виявилася Німеччина. У 1991 році я була відряджена на ста- жування до Ленінградського хіміко- фармацевтичного інституту (зараз це Санкт-Петербурзька державна хіміко- фармацевтична академія): вивчала струк- туру процесу навчання в галузі біотехно- логій, освоювала завдання і структурно- логічну схему підготовки інженерів- технологів для фармацевтичної індустрії. Національний фармацевтичний університет завжди відзначався висо- ким рівнем освіти, сильною науково- викладацької школою. Однак у виші, де роками готували провізорів, не могло не постати кадрове питання при під- готовці фахівців інженерного напрямку. Хто буде їх навчати?! Валентин Петрович звернувся до представників наукового та викла- дацького загалу міста, і в НФаУ незабаром з’явилися нові виклада- чі: фізики, математики, приклад- ної механіки, автоматизації проце- сів і апаратів хіміко-фармацевтичних виробництв. До нас прийшли доцен- ти О.І. Зайцев, О.В. Шаповалов, Б.Ф. Горбуненко, Ю.І. Гребенюк, В.І. Вельма, О.В. Жуковіна, К.Ю. Звє- рєва, Л.О. Мандрика, М.І. Лазарєв, В.П. Рубашка. Саме тоді кадровий потенціал уні- верситету поповнився фахівцями висо- кого рівня, більшість із яких назавжди пов’язали з фармацевтичним університе- том свою професійну діяльність. Пізніше, заручившись підтримкою потужних харківських фармацевтичних підприємств «Здоров’я трудящих» і «Червона зірка», — під їх заявку ми при- ступили до створення власної програ- ми навчання фахівців для промислової фармації. Наш навчальний план дуже вигідно відрізнявся від традиційних навчальних планів хіміко-технологічних факультетів, які готували кадри для фармацевтичних підприємств. У першу чергу ми давали дисци- пліни прикладного значення: фармако- гнозію, фітохімію, поглиблену фарма- цевтичну хімію, хімічну мікробіологію, належні фармацевтичні практики тощо. Це так звані основні, базові дисциплі- ни для фармацевтичного виробництва. Особливу увагу ми приділили фізичній та колоїдній хімії. З урахуванням вивчен- ня поверхневих явищ знання фізичної хімії особливо важливі для цього про- філю. Фармацевтичний аналіз, біохіміч- ний, мікробіологічний — ці знання нія- кий політехнічний ВНЗ дати не в змозі. Така можливість є тільки у НФаУ, у навчальному плані якого 9 хімічних дисциплін. Після створення навчального плану науковці та викладачі НФаУ — провідні доценти і доктори наук — приступили до розробки програми навчання. Ми такий «мозковий штурм» із роз- робки методичної літератури для під- готовки хіміко-фармацевтичних кадрів провели! Підручники, посібники, мето- дичні рекомендації для студентів, для викладачів. Настільки все вдало, злаго- джено вийшло, що ми і досі користує- мося напрацюваннями тих років: вдо- сконалюємо, змінюємо, доповнюємо, перевидаємо. Світла пам’ять професору Олек- сандру Івановичу Зайцеву. Не можна не згадати його внесок у загальну спра- ву. Завідувач кафедри процесів та апара- тів хіміко-фармацевтичних виробництв НФаУ протягом багатьох років (1993— 2016), він брав дуже активну участь у роз- робці стандартів вищої освіти з напрямків «Фармація» і «Промислова фармація», був автором багатьох публікацій, навчаль- них посібників, співавтором підручників. До початку вступної кампанії 1992 року робота була повністю завер- шена. Як тільки в місті стало відомо про те, що ми плануємо готувати технологів- інженерів для фармацевтичної галузі, до нас почали надходити заяви від студен- тів інших технічних вишів з проханням про переведення. Багатьох зацікавили нове професійне спрямування і перспек- тиви. Тоді чимало молоді з політехнічно- го інституту поповнили ряди студентів факультету промислової фармації НФаУ. Сила у єдності В.П. Черних: «Маючи в складі НФаУ тільки хімічні та технологічні лабораторії, ми повинні були забезпечити інженер- ну складову підготовки наших майбут- ніх фахівців промислової фармації. Ось тоді і відбулося доленосне об’єднання під загальним прапором Харківського фармацевтичного інституту (колиш- ня назва НФаУ) і Харківського хіміко- механічного технікуму. За радянських часів технікум був серед провідних навчальних закладів кра- їни, зразком підготовки фахівців серед- ньої ланки. На жаль, у період перебудови, а потім і в перші роки незалежності України технікум залишився незатребуваним. Після об’єднання та реорганізації він отримав нові статус та напрямок діяльнос- ті — хіміко-фармацевтичний. Його про- фесійні кадри, що влилися у наші лави, та потужна матеріально-технічна база — механічні лабораторії, класи з автоматиза- ції, лабораторії з процесів і апаратів хіміч- них виробництв, екології тощо — стали вагомою складовою для реалізації підго- товки промислових фармацевтів у НФаУ. перші ластівки Л.М. Віннік: «І ось він, наш перший набір на спеціальність промислова фарма- ція — 60 осіб, студенти бюджетної форми навчання, діти інженерно-технічних пра- цівників, діти слюсарів, ковалів. Як керівник факультету я розуміла, що ці 60 майбутніх технологів не повинні загубитися в багатотисячному середови- щі студентів-фармацевтів. Через загальну несприятливу економічну ситуацію в кра- їні ми намагалися підтримати наших «тех- нарів» і морально, і матеріально. Валентин Петрович запровадив ректорську стипен- дію та матеріальну допомогу студентам. Ми вчили, зацікавлювали, мотивували! Жодний не залишився без уваги. Були навіть моменти, коли я особисто ходила на кафедру і «здавала іспити» разом зі своїми підопічними. Навчався у нас такий студент Афанасьєв — дуже розумний хлопець, але під час усних іспитів йому було потрібно трошки більше часу на роз- думи, ніж однокурсникам. Поки ми зро- зуміли, з ким маємо справу, Афанасьєв встиг отримати кілька двійок. Додали час на обдумування — відразу п’ятірка! Ось це я називаю індивідуаль- ний підхід: будувати навчальний про- цес, відштовхуючись від можливостей та рівня студента. Це було б ідеально. Зараз ми говоримо, що 50% — це само- стійна робота і 50% — контактний час. Тоді не було такого поділу, настільки був оптимізований контактний час. Це те, чого інколи не вистачає нині — освіта має бути більш індивідуалізованим про- цесом, у якому не можна пропускати нічого. Необхідно максимально оптимі- зувати використання навчального часу. Якщо ви бачите, що студент «трієчник», то маєте за 15 хвилин дати йому зрозуміти, що ж саме він не довчив. У нас проходили чотири-, п’ятигодинні заняття, зокрема органічний синтез. Протягом цього часу можна будь-якого студента навчити, пови- нна бути тільки воля. В.О. Тіманюк, В.І. Вельма, О.В. Ша- повалов, В.П. Рубашка, Є.Л. Сніт- ковський, Л.А. Шемчук, В.І. Гридасов — вони так доносили до наших технологів знання, що навіть молодь з прогалинами у шкільній програмі швидко надолужила знання і вийшла на гарні показники. Наші старання не були марними! Перші студенти промислового факуль- тету виявилися перспективною молоддю. Їх допитливість не знала меж, питаннями за темою могли «замучити» викладача. Коли наш перший набір у 1997 році захищав дипломні роботи, виявилося, що це справжні проекти технологіч- них ліній, технологічних вузлів, хіміко- фармацевтичних процесів виробництва лікарських засобів. І коли ці самі молоді спеціаліс- ти прийшли працювати на «Дарницю», «Фармак», «Червону зірку», «Біолек», — У цьому році Національний фармацевтичний університет відзначає 25-річний ювілей із дня заснування факультету промислової фармації та 20-річчя першого випуску. З пошаною та вдячністю вітаємо усіх з нагоди ювілею! На початку 1990-х років НФаУ став першим вишем незалежної України, який почав готувати вітчизняних промислових фармацевтів. З часом шляхом, прокладеним спеціалістами, НФаУ пішли ще 6 вищих навчальних закладів країни, проте Національний фармацевтичний університет, як і раніше, залишається флагманом напрямку. Продовження на стор. 2.

25 РОкІВ пРОМИСЛОВОї ФАРМАЦІї ...€¦ · 25 РОкІВ пРОМИСЛОВОї ФАРМАЦІї НФаУ: шЛяхОМ пЕРшИх! Валентин Петрович

  • Upload
    others

  • View
    14

  • Download
    0

Embed Size (px)

Citation preview

ГАЗЕТА НАЦІОНАЛЬНОГО ФАРМАЦЕВТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ № 9 (159), 2017

Сенека Анней Луцій: «Велич деяких справ полягає не стільки у їх розмірі, скільки в їх своєчасності»

25 РОкІВ пРОМИСЛОВОї ФАРМАЦІї НФаУ: шЛяхОМ пЕРшИх!

Валентин Петрович Черних, акаде-мік НАН України, доктор фармацевтич-них наук, доктор хімічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, ректор НФаУ в 1980–2017 рр.

хто, як не ми!?— Валентине Петровичу, Вас по праву

вважають ректором-реформатором. Завдяки Вашому управлінському таланту, вмінню приймати перспективні рішення, сучасний Національний фармацевтичний університет є успішним симбіозом освіти і науки.

Будь ласка, розкажіть, як так ста-лося, що у фармацевтичному виші з’явився інженерний напрямок?

— Ідея відкрити факультет промис-лової фармації у мене з’явилася, ще коли Україна була у складі Радянського Союзу. Відвідуючи фармацевтичні підприємства у службових відрядженнях, я завжди роз-мірковував над питанням — яких фахів-ців особливо потребує промислова фар-мація?

1991 рік став вирішальним. Складна геополітична ситуація — розпад СРСР — тільки підкреслила гостроту необхідності самим готувати кадри для фармацевтичної промисловості України. Якщо ми хочемо зберегти галузь — маємо готувати! Бо єдиний ВНЗ, який навчав фахівців для промислової фар-мації СРСР, — Ленінградський хіміко-фармацевтичний інститут — залишився в Росії.

Щоб отримати ліцензію на прове-дення освітньої діяльності, я і прорек-тор з наукової та виховної роботи НФаУ Петро Овксентійович Безуглий обійшли не один міністерський кабінет. Не пові-рите, часом ми були змушені доводити, що це потрібно Україні, що це потріб-но економічному і галузевому добробуту країни. Як кажуть, дорогу здолає той, хто йде. І ми отримали ліцензію!

Я завжди говорив, що будівництво університету, відкриття нових спеці-альностей — заслуга не тільки ректора. Це результат наполегливої праці усього колективу.

Як би ми відкрили технічну спеці-альність «Промислова фармація» без Лариси Михайлівни Віннік? На жіночі плечі керівника навчальної частини, єди-ного на той час у нашому ВНЗ фахівця з технічною освітою, припав титанічний обсяг роботи — підготовка і впроваджен-ня технологічного навчального плану та навчальних програм із промислової фармації. Завзята та наполеглива — вона вклала в цю справу усю душу — Лариса Михайлівна блискуче реалізувала мою ідею, і по праву очолила новостворений факультет.

І от сьогодні ми підводимо підсумки, дивимося на результати наших задумів та сподівань, на результати нашої напо-легливої праці.

Хочу зазначити, Україна — одна з небагатьох колишніх республік Радянського Союзу, якій вдалося зберег-ти свою фармацевтичну промисловість. І я вірю, що в цьому є заслуга й нашого університету.

Шановні колеги! Прийміть мою щиру вдячність та подяку, мої вітан-ня з нагоди ювілею! Успіху всім, миру та нових професійних горизонтів!

Лариса Михайлівна Віннік, доцент кафедри промислової фармації, заступ-ник ректора з навчальної роботи, декан факультету промислової фармації у 1992–1995 рр.

— Ларисо Михайлівно, розкажіть, будь ласка, як Вам вдалося «підняти з нуля» цілий напрямок, як вирішували кадрові питання?

— Колектив університету провів сер-йозну масштабну роботу в максималь-но стислі терміни. За підтримки нашого ректора Валентина Петровича Черних,

завдяки його авторитету в професійних колах нам вдалося менш ніж за 12 місяців зробити те, на що у інших пішли б роки.

Перш за все ми звернулися до досві-ду провідних країн Європи з розвине-ною фармацевтичною промисловістю. Особливо показовою в цьому напрямку виявилася Німеччина.

У 1991 році я була відряджена на ста-жування до Ленінградського хіміко-фармацевтичного інституту (зараз це Санкт-Петербурзька державна хіміко-фармацевтична академія): вивчала струк-туру процесу навчання в галузі біотехно-логій, освоювала завдання і структурно-логічну схему підготовки інженерів-технологів для фармацевтичної індустрії.

Національний фармацевтичний університет завжди відзначався висо-ким рівнем освіти, сильною науково-викладацької школою. Однак у виші, де роками готували провізорів, не могло не постати кадрове питання при під-готовці фахівців інженерного напрямку. Хто буде їх навчати?!

Валентин Петрович звернувся до представників наукового та викла-дацького загалу міста, і в НФаУ незабаром з’явилися нові виклада-чі: фізики, математики, приклад-ної механіки, автоматизації проце-сів і апаратів хіміко-фармацевтичних виробництв. До нас прийшли доцен-ти О.І. Зайцев, О.В. Шаповалов, Б.Ф. Горбуненко, Ю.І. Гре бенюк, В.І. Вельма, О.В. Жу ковіна, К.Ю. Звє-рє ва, Л.О. Мандрика, М.І. Лазарєв, В.П. Рубашка.

Саме тоді кадровий потенціал уні-верситету поповнився фахівцями висо-кого рівня, більшість із яких назавжди пов’язали з фармацевтичним університе-том свою професійну діяльність.

Пізніше, заручившись підтримкою потужних харківських фармацевтичних підприємств «Здоров’я трудящих» і «Червона зірка», — під їх заявку ми при-ступили до створення власної програ-ми навчання фахівців для промислової фармації.

Наш навчальний план дуже вигідно відрізнявся від традиційних навчальних планів хіміко-технологічних факультетів, які готували кадри для фармацевтичних підприємств.

У першу чергу ми давали дисци-пліни прикладного значення: фармако-гнозію, фітохімію, поглиблену фарма-цевтичну хімію, хімічну мікробіологію, належні фармацевтичні практики тощо. Це так звані основні, базові дисциплі-ни для фармацевтичного виробництва. Особливу увагу ми приділили фізичній та колоїдній хімії. З урахуванням вивчен-ня поверхневих явищ знання фізичної хімії особливо важливі для цього про-філю.

Фармацевтичний аналіз, біохіміч-ний, мікробіологічний — ці знання нія-

кий політехнічний ВНЗ дати не в змозі. Така можливість є тільки у НФаУ, у навчальному плані якого 9 хімічних дисциплін.

Після створення навчального плану науковці та викладачі НФаУ — провідні доценти і доктори наук — приступили до розробки програми навчання.

Ми такий «мозковий штурм» із роз-робки методичної літератури для під-готовки хіміко-фармацевтичних кадрів провели! Підручники, посібники, мето-дичні рекомендації для студентів, для викладачів. Настільки все вдало, злаго-джено вийшло, що ми і досі користує-мося напрацюваннями тих років: вдо-сконалюємо, змінюємо, доповнюємо, перевидаємо.

Світла пам’ять професору Олек-сандру Івановичу Зайцеву. Не можна не згадати його внесок у загальну спра-ву. Завідувач кафедри процесів та апара-тів хіміко-фармацевтичних виробництв НФаУ протягом багатьох років (1993—2016), він брав дуже активну участь у роз-робці стандартів вищої освіти з напрямків «Фармація» і «Промислова фармація», був автором багатьох публікацій, навчаль-них посібників, співавтором підручників.

До початку вступної кампанії 1992 року робота була повністю завер-шена.

Як тільки в місті стало відомо про те, що ми плануємо готувати технологів-інженерів для фармацевтичної галузі, до нас почали надходити заяви від студен-тів інших технічних вишів з проханням про переведення. Багатьох зацікавили нове професійне спрямування і перспек-тиви. Тоді чимало молоді з політехнічно-го інституту поповнили ряди студентів факультету промислової фармації НФаУ.

Сила у єдностіВ.П. Черних: «Маючи в складі НФаУ

тільки хімічні та технологічні лабораторії, ми повинні були забезпечити інженер-ну складову підготовки наших майбут-ніх фахівців промислової фармації. Ось тоді і відбулося доленосне об’єднання під загальним прапором Харківського фармацевтичного інституту (колиш-ня назва НФаУ) і Харківського хіміко-механічного технікуму.

За радянських часів технікум був серед провідних навчальних закладів кра-їни, зразком підготовки фахівців серед-ньої ланки. На жаль, у період перебудови, а потім і в перші роки незалежності України технікум залишився незатребуваним.

Після об’єднання та реорганізації він отримав нові статус та напрямок діяльнос-ті — хіміко-фармацевтичний. Його про-фесійні кадри, що влилися у наші лави, та потужна матеріально-технічна база — механічні лабораторії, класи з автоматиза-ції, лабораторії з процесів і апаратів хіміч-них виробництв, екології тощо — стали

вагомою складовою для реалізації підго-товки промислових фармацевтів у НФаУ.

перші ластівкиЛ.М. Віннік: «І ось він, наш перший

набір на спеціальність промислова фарма-ція — 60 осіб, студенти бюджетної форми навчання, діти інженерно-технічних пра-цівників, діти слюсарів, ковалів.

Як керівник факультету я розуміла, що ці 60 майбутніх технологів не повинні загубитися в багатотисячному середови-щі студентів-фармацевтів. Через загальну несприятливу економічну ситуацію в кра-їні ми намагалися підтримати наших «тех-нарів» і морально, і матеріально. Валентин Петрович запровадив ректорську стипен-дію та матеріальну допомогу студентам. Ми вчили, зацікавлювали, мотивували! Жодний не залишився без уваги.

Були навіть моменти, коли я особисто ходила на кафедру і «здавала іспити» разом зі своїми підопічними. Навчався у нас такий студент Афанасьєв — дуже розумний хлопець, але під час усних іспитів йому було потрібно трошки більше часу на роз-думи, ніж однокурсникам. Поки ми зро-зуміли, з ким маємо справу, Афанасьєв встиг отримати кілька двійок. Додали час на обдумування — відразу п’ятірка!

Ось це я називаю індивідуаль-ний підхід: будувати навчальний про-цес, від штовхуючись від можливостей та рівня студента. Це було б ідеально. Зараз ми говоримо, що 50% — це само-стійна робота і 50% — контактний час. Тоді не було такого поділу, настільки був оптимізований контактний час. Це те, чого інколи не вистачає нині — освіта має бути більш індивідуалізованим про-цесом, у якому не можна пропускати нічого. Необхідно максимально оптимі-зувати використання навчального часу. Якщо ви бачите, що студент «трієчник», то маєте за 15 хвилин дати йому зрозуміти, що ж саме він не довчив. У нас проходили чотири-, п’ятигодинні заняття, зокрема органічний синтез. Протягом цього часу можна будь-якого студента навчити, пови-нна бути тільки воля.

В.О. Тіманюк, В.І. Вельма, О.В. Ша -повалов, В.П. Рубашка, Є.Л. Сніт-ковський, Л.А. Шемчук, В.І. Гри дасов — вони так доносили до наших технологів знання, що навіть молодь з прогалинами у шкільній програмі швидко надолужила знання і вийшла на гарні показники.

Наші старання не були марними! Перші студенти промислового факуль-тету виявилися перспективною молоддю. Їх допитливість не знала меж, питаннями за темою могли «замучити» викладача.

Коли наш перший набір у 1997 році захищав дипломні роботи, виявилося, що це справжні проекти технологіч-них ліній, технологічних вузлів, хіміко-фармацевтичних процесів виробництва лікарських засобів.

І коли ці самі молоді спеціаліс-ти прийшли працювати на «Дарницю», «Фармак», «Червону зірку», «Біолек», —

У цьому році Національний фармацевтичний університет відзначає 25-річний ювілей із дня заснування факультету промислової фармації та 20-річчя першого випуску. З пошаною та вдячністю вітаємо усіх з нагоди ювілею!

На початку 1990-х років НФаУ став першим вишем незалежної України, який почав готувати вітчизняних промислових фармацевтів. З часом шляхом, прокладеним спеціалістами, НФаУ пішли ще 6 вищих навчальних закладів країни, проте Національний фармацевтичний університет, як і раніше, залишається флагманом напрямку.

Продовження на стор. 2.

2 МоЛодІсть ФАрМАцІЇ

Время пролетело очень быстро. Наши выпускники стали самостоятель-ными солидными людьми, большинство из них востребованы по специально-сти инженер-технолог промышленной фармации. А некоторые не расстались с альма-матер, а работают на благо и во славу НФаУ — это Александр Кухтенко, Рита Сагайдак, Евгений Безрукавый и другие.

В течение 5 лет я выполнял обязан-ности декана факультета промышлен-ной фармации. Сменить на этой долж-ности основателя факультета промыш-ленной фармации Ларису Михайловну Винник — равносильно стать у штурвала корабля юнге после бывалого капитана. Несмотря на это, я благодарен судьбе за то, что Лариса Михайловна не толь-ко не отстранилась от проблем разви-тия молодой специальности в универси-тете, от формирования профессорско-преподавательского коллектива факуль-тета, но и взяла под плотную опеку меня как декана. Особое внимание развитию

З ювілеєм!

Александр Александрович добровольный, кандидат фармацевтических наук, заведующий фитохимической лабораторией ПАо НПц «Борщаговский ХФЗ», выпускник 2004 г.

Помню, первый день занятий про-шел в корпусе на Мельникова. Так сло-жилось, что именно с этим местом связа-ны наиболее яркие и теплые воспомина-ния. Ведь именно здесь, на первом этаже, на кафедре инженерных и информаци-онных технологий ковались отечествен-ные кадры фармацевтической промыш-ленности. Александр Иванович Зайцев, Александр Васильевич Шаповалов, Ольга Вячеславовна Кутовая, Ольга Викторовна Жуковина — это те люди, благодаря которым я открыл для себя специальность инженера-технолога.

Трудно себе представить жизнь сту-дента промфака без незабываемых кон-трольных работ, РГЗ и курсовой работы по теоретической механике у Александра Васильевича Шаповалова. Свой первый допуск к сессии из его рук до сих пор вспоминаю, как один из счастливейших моментов в жизни.

К сожалению, нет с нами Александра Ивановича Зайцева, однако в моем серд-це он навсегда останется примером заведу ющего кафедрой, педагога и друга. Достаточно вспомнить курсовую работу по ПАХТу, на защите которой он сказал: «Саня, давай отложим пояснительную записку и «поиграемся» с диаграммой Рамзина». Именно благодаря такому стилю донесения материала, развитию логического мышления и умению заин-тересовать студента кафедра ТФП была фундаментом специальности.

Уважаемые, дорогие преподаватели и наставники, низкий поклон вам за ваш тяжелый труд. Желаю Вам благодарных и способных студентов! Счастья, здоровья, благополучия!

Здорик олександр Анатолійович, кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри фармацевтичної хімії НФаУ, декан факультету промислової фармації та адміністрування з 2015 р.

Сьогодні ми відзначаємо 25 років з дня заснування факультету, 25 років з дня заснування спеціальності «Промислова фармація» та 20 років першого випуску. 20–25 років — це вік, повний яскравих подій, зустрічей, надій, коли все залежить тільки від тебе і все лише починаєть-ся, коли потрібно показувати результат. І результати дійсно є. Підтвердженням цього стали успіхи наших випускників та студентів, що працюють на провідних підприємствах фармацевтичної галузі України: ПАТ «Фармак», ФК «Здоров’я», ПАТ «Дарниця», АТ «Лекхім Харків», ПАТ «Хімфармзавод «Червона зірка», ТОВ «Фармекс Груп», ТОВ «Валартин Фарм», «Бентокрим», ТОВ «Київветзавод», НВЦ «Борщагівський ХФЗ», ТОВ «Житомирська фармацевтична фабрика», ПАТ «Фітофарм», ТОВ НВФК «ЕЙМ» та багато інших.

Для нас визнанням якості осві-ти є постійні звернення роботодавців протягом навчального року щодо залу-чення випускників НФаУ на роботу на посади техніка виробництва, мікро-біолога, контролера, фахівця зі стан-дартизації, сертифікації та якості, май-стра, інженера-дослідника, інженера-технолога, начальника дільниці, началь-ника контрольно-аналітичної лаборато-рії, логіста, консультанта з раціоналізації виробництва, фармацевтичного пред-ставника, фахівця з маркетингу, началь-ника цеху та ін.

Владимир Александрович тиманюк, кандидат физико-математических наук, профессор, декан факультета промышленной фармации в 1996–2001 гг.

Из жизни «технарей фармации»

Факультет промислової фармації: унікальність та перспективи!

Выучили, сдали, применяем!

Ирина Прус, инженер по охране окружающей среды ооо «Фармацевтическая компания «Здоровье», выпускница 1999 г.

Одной из ведущих кафедр факульте-та промышленной фармации всегда была кафедра процессов и аппаратов химико-фармацевтического производства. За время учебы на этой кафедре я получила необходимые знания о промышленном оборудовании, узнала основные методы и процессы, применяемые в производ-стве лекарственных средств, знания в области компьютерных технологий, основы охраны труда и безопасности ведения процессов. Конечно, предметы сложные, так как для их изучения тре-буются базовые знания математики, физики, механики. Многие студенты нашего курса тогда опасались, что не смогут их освоить, но благодаря про-фессионализму преподавательско-го состава все было выучено, сдано и успешно применяется в трудовой дея-тельности. Большинство моих одно-курсников давно и успешно работают на ведущих предприятиях Украины, некоторые пополнили преподаватель-ский состав НФАУ.

Теперь, когда годы учебы далеко позади, вспоминаешь только хорошее: профессионализм преподавателей, их чувство юмора, маскируемое под стро-гостью (ну кто же не помнит Александра Васильевича Шаповалова), и особая атмосфера кафедры — атмосфера при-частности к чему-то важному, гранди-озному.

Мои слова признательности и наи-лучшие пожелания руководству уни-верситета, научно-преподавательскому составу НФаУ! С юбилеем! Желаю всем удачи и процветания, талантливых и стремящихся к знаниям студентов.

представники керівництва телефонували в університет, дякували нам за високий рівень підготовки студентів.

До речі, зараз тільки у ПрАТ «Дарниця» працює близько 50 осіб із наших перших трьох випусків. Деякі з наших «першихластівок» розлетілися по усьому світу: Італія, Німеччина, Ізраїль, Молдова, Росія, Швейцарія, США.

Наші випускники, їх професійні шляхи — все це відображення наполегли-вої плідної праці науково-викладацького колективу НФаУ. І наша праця не була даремною, нам є чим пишатись!

Тож сьогодні я хочу привітати усіх, через чиє серце пройшла промислова фармація: науковців, викладачів, студен-тів та випускників «промфарму» НФаУ! Вітаю з ювілеєм і зичу всім творчої насна-ги, здоров’я та благополуччя. Бажаю любові до справи, професійної реалізації та натхнення.

Робота на майбутнє!В.П. Черних: «Для того щоб успіш-

но розвивалася промислова фармація, освіта має випереджати виробництво. На жаль, зараз важко виконати цей постулат. Це пов’язано з матеріально-технічним оснащенням навчального про-цесу. На сьогодні виробництво випере-джає освіту.

Що ми в змозі зробити в цій ситуації? Ми проводимо політику тісної співпраці з виробництвом, представниками вітчиз-няної промислової фармації.

Ми запитуємо у них, яким вони бачать фахівця завтрашнього дня? Адже це буде наш випускник! Отже, ми відпо-відальні за той багаж знань та компетен-цій, з яким він увійде у професію.

Ось ми говоримо: промислову фар-мацію України потрібно розвивати. Треба! Але як? Уже намітилися «побічні парост-ки» спеціальності, які повинні перетво-ритися, і з часом перетворяться, на окре-мі спеціалізації. І ми будемо готувати, наприклад, по п’ять-десять ексклюзив-

них фахівців, які будуть просувати вітчиз-няну фармацевтичну промисловість. Але поки це перспектива і питання нових стандартів навчання!

Наприкінці 2016 року промисло-ва фармація абсолютно, на мій погляд, нераціонально була приєднана до фар-мації. Як показує досвід НФаУ, досвід наших партнерів-практиків, — промис-лова фармація має бути однозначно виве-дена в окрему спеціальність.

Це важливо для нашої країни, хоча б з тієї простої причини, що Україна — це вже сформована фармацевтична дер-жава. Кажу це, і у мене виникає відчуття дежавю. Невже знову ситуація 90-х?!

Так, в Україні — найбільші фарма-цевтичні підприємства, чудова сировин-на база, кадровий потенціал. І, нарешті, Національний фармацевтичний універ-ситет.

Наша ідеологія створення нових стан-дартів така, що ми починаємо із замов-лення практиків. Спочатку потрібно про-писати компетенції, а потім виходити на навчальні плани та навчальні програми.

За словами міністра освіти і науки України Лілії Гриневич, розвиток дуальної освіти, коли поєднується викладання тео-рії у вишах та практика на виробництві, може стати саме тим поштовхом, який необхідний українській освіті для підви-щення якості навчання та її відповідності стандартам і запитам ринку праці.

Це абсолютно правильно, тим більше, що ми завжди робили ставку на практи-ку. Відділ практики та працевлаштуван-ня НФаУ щорічно проводить колосаль-ну роботу, щоб максимально забезпечити наших студентів практичними базами. Наприклад, у 2017/18 навчальному році за домовленістю з ФК «Здоров’я» ми запла-нували проводити навчання наших техно-логів промислової фармації з професійно-орієнтованих дисциплін безпосередньо на виробництві. Це і є так звана дуальна освіта. Тільки занурення в професію допо-магає майбутнім фахівцям краще зрозуміти і засвоїти теоретичні знання.

Інтерв’ю підготувала Аксенія Калініна

Продовження. Початок на стор. 1.

факультета уделял Валентин Петрович Черных — как минимум раз в неделю мне необходимо было отчитываться ректору о проблемах факультета промышленной фармации.

За эти годы много было работы — напряженной, сложной, рутинной, которая никогда не заканчивалась и продолжалась минимум 12 часов в сутки. Но вместе с тем, когда что-то получалось, это всегда доставляло чувство удовлетворения результатами работы. Самая большая радость в рабо-те декана — это общение со студен-тами, которое занимало уйму време-ни, и здесь была неоценима помощь заместителя декана доцента Александра Васильевича Шаповалова. Во многих нестандартных ситуациях, когда одно-значное решение вопроса представля-лось нереальным, на помощь всегда приходил Виктор Иванович Гридасов, чей опыт работы и мудрые советы слож-но переоценить.

Когда пытаешься оценить главное, что произошло на факультете за этот период, то следует отметить два момен-та: открытие в НФаУ новой специ-альности «Биотехнология» и перевод специальности «Технология фармацев-тических препаратов» из направления «Химические технологии» в направле-ние «Фармация».

Юбилейные встречи выпускников — это всегда самые приятные воспоми-нания о студенческой жизни, любимых преподавателях. Студенты часто попа-дают в анекдотические ситуации или выдают преподавателю откровенную глупость. Таких моментов бесчислен-ное множество, но я думаю, студентам намного интереснее, когда в непредви-денные ситуации попадают преподава-тель или декан. Так, например, после длительного и слезного общения со сту-дентом я в углу объяснительной запи-ски нерадивого студента-прогульщика поставил резолюцию: «Прошу преми-

ровать студента N в размере месячной стипендии». Был случай, когда в каби-нете декана пришлось защищать сту-дента с применением физической силы от кулаков отца, рассерженного «успе-хами» сына.

Я реально оцениваю свой весьма скромный вклад в развитие специаль-ности «Технология фармацевтических препаратов», но эта специальность была для меня наиболее интересной и близкой по духу, поскольку студен-ты ТФП являются «технарями». Вместе с Александром Ивановичем Зайцевым, который чувствовал свою личную ответ-ственность за техническую подготовку студентов ТФП, мы часто долго и откро-венно беседовали в его кабинете со сту-дентами. Это позволяло более адекватно и правильно оценивать многие студенче-ские проблемы.

Самые приятные воспоминания за время работы в деканате — ново-годние факультетские вечера ТФП, организатором и душой которых была Лариса Михайловна Винник. Особенные моменты в жизни факуль-тета — это проведение нескольких еже-годных пресс-конференций преподава-телей. Я помню, как, работая в ХГУ, мы с радостью и некоторой боязнью ходили на такие пресс-конференции студентов факультета радиофизики. Студенты выбирают в президиум препо-давателей (10–15 человек), от которых они хотят получить откровенные отве-ты на все вопросы. Почти все вопро-сы поступают в виде записок на имя конкретного преподавателя, и если тот уходил от ответа или прятал записку в карман, то его не приглашали на сле-дующую пресс-конференцию, снижая его рейтинг практически к нулю. Было бы неплохо возродить эту традицию для студентов НФаУ — думаю, многие студенты мечтают поменяться местами с преподавателями.

Безумовно, заслугою такого успіху є праця засновників спеціальнос-ті — професора В.П. Черних, доцен-та Л.М. Віннік, науково-педагогічного складу університету, «корифеїв», які на початку 90-х передбачили потребу галузі у спеціалістах високої кваліфікації для різноманітних фармацевтичних під-приємств. Таким чином Українська фар-мацевтична академія стала ініціатором відкриття нової спеціальності з підготов-ки фахівців. У той час ректор В.П. Черних перший зрозумів, що виробництво лікар-ських засобів належить до найбільш пріо-ритетних і соціально значимих напрям-ків розвитку та структурної перебудови економіки України, адже від стану справ у цій галузі значною мірою залежать мож-ливості держави у підтриманні здоров’я нації та зміцненні економічної незалеж-ності.

Факультет промислової фармації, управління та адміністрування є досить унікальним факультетом не лише для Національного фармацевтичного універ-ситету, але й для більшості медичних, фар-мацевтичних вищих навчальних закладів, оскільки сьогодні ми готуємо спеціаліс-тів, які після завершення навчання пра-цюють на всіх етапах життєвого циклу фармацевтичної продукції: маркетинг та вивчення ринку, планування й розроб-ка продукції, проектування й розробка процесів, матеріально-технічне забезпе-чення (закупівля матеріалів), виробни-цтво, контроль, упакування, маркуван-ня, зберігання, збут, продаж. Родзинкою у підготовці інженерів-технологів є саме комбінація у навчальному плані загаль-ноінженерних, медико-біологічних, організаційно-економічних, хімічних та технологічних дисциплін, що надає перевагу випускникам НФаУ на робочих місцях.

Безумовно, під час реформування вищої освіти, розвитку фармацевтичної промисловості, переході на європейські стандарти виробництва фармацевтич-ної продукції підприємствами України ми маємо змінювати зміст освітнього процесу на вимоги часу. З прийняттям оновленого Закону України «Про вищу освіту», зміною переліку спеціальнос-тей цей процес став незворотним. Нині «Промислова фармація» не є окремою спеціальністю, а стоїть в одному ряду зі спеціальністю «Фармація», що не від-повідає світовій практиці підготовки фармацевтичних кадрів. Тому на правах

першозасновника спеціальності НФаУ має працювати у напрямку її виокрем-лення. Саме збереження традицій та при-множення здобутків є першочерговими завданням факультету на подальші п’ять років.

Перспективним напрямком розвит-ку спеціальності є проведення практич-них занять на фармацевтичних підпри-ємствах України. З 2015 року завдяки проведеній роботі навчального відділу НФаУ, відділу практики та випускових кафедр разом із деканатом факультету на сьогодні навчальними планами освіт-ньої програми «Технології фармацев-тичних препаратів» передбачено і реалі-зовано проведення практичних занять на підприємствах у рамках дисципліни «Вступ до фаху» на I курсі, у рамках дисципліни «Промислова техноло-гія фармацевтичних препаратів» на IV і V курсах. Підтвердженням цьому є про-ведення практичних занять на фарма-цевтичних підприємствах Харківської області: ПАТ «Хімфармзавод «Червона зірка», ПАТ «Стома», ПАТ «Лекхім-Харків», ТОВ «Фармацевтична компа-нія «Здоров’я»», ТОВ «Дослідний завод ДНЦЛЗ», ПАТ «Фармстандарт-Біолік». Безпосередньо на виробництві студенти мають змогу перейняти досвід началь-ників цехів, майстрів технологічних дільниць, опанувати компетентності при проведенні вхідного контролю, органі-зації технічної підготовки виробництва, підготовки обладнання до виробництва, поглибити знання з пожежної безпеки, охорони навколишнього природнього середовища при виробництві, фарма-цевтичному аналізі лікарських засобів. Таким чином, студенти з першого курсу по п’ятий мають змогу поглиблювати свої теоретичні знання та практичні навички.

З ювілеєм 25-річної праці хочеть-ся привітати засновників спеціальності «Промислова фармація» і «Технології фармацевтичних препаратів», усіх випускників спеціальності, науково-педагогічний склад НФаУ, залучений до викладання на факультеті, фарма-цевтичні підприємства України, спів-робітників деканату! Нехай усі бажання здійсняться, будуть досягнуті постав-ленні завдання, попереду відкриють-ся чудові горизонти, а фармацевтич-на освіта та промисловість України і в подальшому стрімко та інтенсивно розвиваються!

МоЛодІсть ФАрМАцІЇ 3З ювілеєм!

Катерина Віталіївна диннік, доцент кафедри аналітичної хімії, кандидат фар-мацевтичних наук, декан факультету про-мислової фармації у 2001–2002 рр.

Далекоглядний задум Валентина Петровича Черних про відкриття інже-нерної спеціальності на високому рівні реалізувала Лариса Михайлівна Віннік — перший декан новоствореного факультету. Після Лариси Михайлівни протягом п’яти років факультетом про-мислової фармації керував Володимир Олександрович Тіманюк, його заступ-ником тоді був Олександр Васильович Шаповалов. Це була спрацьована коман-да професіоналів високого класу, все йшло як по нотах.

У 2001 році деканом тимчасово став Олександр Геннадійович Башура — талановитий, харизматичний. Я — його заступником. Напередодні десятиліт-тя факультету промислової фармації (ми вже готувалися до ювілею), всього через кілька місяців роботи, Олександра Геннадійовича перевели на посаду декана фармацевтичного факультету.

І ось я, ще вчора заступник дека-на, отримую від Валентина Петровича «кермо влади» факультетом промислової фармації. Це було певною несподіван-кою. Першим постало кадрове питання, було прийнято рішення набрати коман-ду з молодого покоління НФаУ. Так у деканат прийшли Тетяна Василівна Крутських і Володимир Валентинович Малий. Вони тільки-тільки захистили кандидатські, у них горіли очі, і хоча їх багато чому потрібно було вчити, хват-ка у них була залізна.

Звичайно, спочатку було нелегко. Але протягом 2–3 місяців новостворений колектив деканату перетворився на згур-товану команду.

Я досі вдячна Олександру Васильовичу Шаповалову за його без-цінну допомогу у той час. Промислова фармація — це була його рідна стихія. Будучи заступником В.О. Тіманюка, він все тримав під контролем, його обож-нювали студенти (як це відбувається і зараз). Олександр Васильович велико-душно поділився зі мною досвідом і кон-тактами, я могла звертатися до нього з запитаннями.

Тільки після першого розподі-лу і випускного свята ми зрозуміли — команда впоралася, ми пройшли бойове хрещення.

Треба сказати: навчальне і культур-не життя на промисловому факультеті завжди вирувало. Студенти-технологи з особливим натхненням грали у КВК, можна сказати, що це була особис-та традиція промислового факультету. Вони були і співаками, і танцюристами, і артистами! Настільки творчі, настільки креативні особистості наші промислові фармацевти!

Фахівець з промислової фар-мації, що належить до галузі охоро-ни здоров’я, — це професія, яка тісно пов’язана із забезпеченням збереження здоров’я та підвищення якості життя людини. Вона вимагає від спеціаліста знань багатьох професійно-орієнтованих дисциплін та уміння їх швидкого засто-сування при спілкуванні з людьми, що звернулися за допомогою. У сучас-ному житті будь-яка прикладна дисци-пліна не може існувати без теоретичного обґрунтування. Дисципліна «Фізична та колоїдна хімія» належить до фунда-ментальних дисциплін та є теоретичною основою для оволодіння технологічними та хімічними дисциплінами, а саме тех-нології ліків (аптечної та промислової),

фармацевтичної, токсикологічної, біо-логічної хімії, фармакогнозії з підготов-ки спеціалістів галузі знань «Охорона здоров’я» спеціальності «Технологія фар-мацевтичних препаратів».

Фізичну та колоїдну хімію зазви-чай підрозділяють на декілька основ-них розділів: будова речовини, хімічна термодинаміка, фазові рівноваги, роз-чини, електрохімія, хімічна кінетика та каталіз, поверхневі явища, методи одержання і очистки дисперсних сис-тем, молекулярно-кінетичні, оптич-ні, електричні, структурно-механічні властивості дисперсних систем, стій-кість і коагуляція дисперсних систем, високомолекулярні речовини та їх роз-чини.

Колоїдна хімія відіграє важливу роль у науково-технічному прогресі. Особливо велике значення вона має для медицини і фармації. Вивчення коло-їдної хімії необхідне для підготовки кваліфікованого магістра промислової фармації, якому потрібно розробляти ефективні лікарські препарати у вигляді аерозолів, суспензій, емульсій, мазей, супозиторіїв та ін.

Для забезпечення якісної осві-ти необхідно розуміти, що вивчення фізичної та колоїдної хімії нерозривно пов’язано з іншими дисциплінами. Для належного засвоєння матеріалу здобувач вищої освіти повинен оволодіти такими дисциплінами, як філософія, вища мате-матика, фізика, неорганічна та аналітич-

на хімія. Знання, здобуті під час вивчення цих дисциплін, допоможуть у повній мірі розібратися у курсі фізичної та колоїдної хімії.

У той самий час вивчення таких спеціалізованих дисциплін, як фар-макогнозія, фармацевтична, органічна та токсикологічна хімія, технологія ліків неможливе без засвоєння основних фізи-ко-хімічних методів.

Отже, враховуючи знання, умін-ня і практичні навички, професійні якості, якими мають оволодіти здо-бувачі вищої освіти зі спеціальності «Технологія фармацевтичних препара-тів», вивчення дисципліни «Фізична та колоїдна хімія» є необхідною скла-довою цього процесу.

Володимир Іванович Кабачний, доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри фізичної та колоїдної хімії

Роль дисципліни «Фізична та колоїдна хімія»

Талановита молодь та «особисті» традиції

Незмінним за 25 років існуван-ня факультету промислової фармації є підготовка спеціалістів — інженерів-технологів для фармацевтичної про-мисловості України за спеціальностями «Промислова фармація», «Технології фармацевтичних препаратів», а сьогодні підготовка наскрізного магістра за одно-йменною освітньою програмою за спе-ціальністю 226 «Фармація, промислова фармація». До підготовці фахівців залу-чено 20 кафедр НФаУ хіміко-технологіч-ного, медико-фармацевтичного, гумані-тарного напрямку.

Сьогодні факультет промислової фармації, управління та адмініструван-ня — це більш ніж 600 студентів ден-ної, вечірньої та заочної форм навчання;

6 кафедр (з яких 4 — випускові: кафедра біотехнології; менеджменту і адміністру-вання; промислової фармації; управління та економіки підприємства); підготов-ка фахівців за 13 освітніми програмами; штат деканату факультету та ін.

Деканом факультету з 2015 року є кан-дидат фармацевтичних наук, доцент Здорик Олександр Анатолійович. Заступники декана — кандидат фармацевтичних наук, доцент Калюжна Ольга Сергіївна та кан-дидат економічних наук, доцент Васильєв Станіслав Валерійович. Також у деканаті промислової фармації, управління та адмі-ністрування працюють старший інспектор Мойсеєнко Світлана Юріївна, інспектор Голубцова Карина Костянтинівна, провід-ний фахівець Шкарлат Галина Леонідівна.

Сьогодення факультету

1992Відкрито факультет промислової фар-мації УкрФА та нову спеціальність — «Промислова фармація» з набором 60 осіб

1993Створено кафедру процесів та апа-ратів хіміко-фармацевтичних вироб-ництв, яку очолив кандидат технічних наук, доцент О.І. Зайцев

1995Створено кафедру економіки про-мислової фармації.Відкрито заочну форму навчання зі спеціальності

1996Кафедру процесів та апаратів хіміч-них технологій об’єднано з кафедрою інформаційних технологій. Нова кафедра отримала назву кафедра інженерних та інформаційних техно-логій

1997За факультетом закріплено кафедри: • фізичної та колоїдної хімії;• заводської технології ліків з курсом

технології косметичних засобів;• фізики;• інженерних та інформаційних тех-

нологій;• економіки виробництва.

Отримано ліцензії на спеціаль-ності «Економіка підприємства» та «Маркетинг», «Менеджмент орга-нізацій», кваліфікація — бакалавр

1998Назву спеціальності «Промислова фармація» змінено на «Технологія фармацевтичних препаратів», з набо-ром 150 осіб

2000Отримано ліцензії на спеціальності «Біотехнологія» і «Якість, стандарти-зація та сертифікація»

2001Створено раду факультету

2004Факультет промислової фарма-ції поділено на два: економіки та менеджменту та промислової фар-мації.

Створено кафедру промислової фар-мації та економіки

2005Відбувся перший випуск денної форми навчання зі спеціальності «Промислова біотехнологія» (41 спе-ціаліст).

Вперше розпочато підготовку фахів-ців вечірньої форми навчання за спе-ціальностями ТФП, ПБ

2011Розпочато підготовку за магістер-ським рівнем спеціальності «Фарма-цевтична біотехнологія»

2015Наказом ректора НФаУ від 01.09.2015 р. №671к шляхом об’єднання факультету промислової фармації та факультету економіки та менеджменту створе-но факультет промислової фармації, управління та адміністрування

декани промислового факультету:• Л.М. Віннік 1992–1995• В.В. Чуєшов 1995– 1996• В.О. Тіманюк 1996–2001• К.В. Динник 2001–2002• Т.В. Крутських 2002–2015• О.А. Здорик з 2015 року

Люди, цифри та факти Дерево ректора

Захід відбувся напередодні Дня фармацевтичних працівників України. Були присутні почесний ректор, ректор НФаУ у 1980–2017 рр., академік НАН України, професор В.П. Черних, в.о. рек-тора НФаУ, професор А.А. Котвіцька, науково-викладацький колектив універ-ситету, представники ботанічного саду НФаУ та студенти 5 курсу ТФП.

Присутніх привітала в.о. ректо-ра А.А. Котвіцька. Вона підкреслила: «Валентин Петрович завжди був ідео-логом формування нових добрих тради-цій. Серед них — створення пам’ятників

«Фармація у віках» і «Особистості фармації», що увічнюють працю фар-мацевта. Ми продовжуємо створювати традиції та прикрашати гордість нашо-го університету — цей скульптурний ансамбль. Саме тому для висадки «дере-ва ректора» й була обрана територія поруч».

В.П. Черних звернувся до присутніх з привітаннями та напутніми словами, побажавши гідно тримати планку рідно-го університету, та власноручно висадив чотирирічний бук — дерево, що є симво-лом сили, перемоги та величі.

14 вересня 2017 р. на території хіміко-технологічного навчального корпусу НФаУ відбулася урочиста висадка «дерева ректора».

4 МоЛодІсть ФАрМАцІЇ

Газета для студентів і співробітників НФаУРозповсюджується безкоштовно

ЗАСНОВНИК: Національний фармацевтичний університет

Головний редактор О.Ю. ЯковлєваВипускаючий редактор А.М. Калініна

Газета зареєстрована 8 серпня 2002 року (Свідоцтво ХК №905)

Адреса редакції: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53 Тел. (057) 706-17-68; E-mail: [email protected]

Виготовлювач ТОВ «Золоті сторінки» вул. Маршала Бажанова, 28, м. Харків, 61002 Тел./факс (057) 701-0-701

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 276 від 12.12.2000 р.Наклад 1000 прим. Зам. 1206.

Наші банківські реквізити: р/р 35220285008865 МФО 820172

Банк: Управління Державного Казначейства у Харківській області, код ОКПО 02010936

Свідоцтво: №30008972 Індивідуальний податковий номер: 020109320392

З ювілеєм!Наші справи — це те, що ми є! Наші спогади — це пам’ять нашого серця! Минають роки, змінюються обставини, мета та напрямки, але на старих світлинах ми назавжди залишимося разом,

назавжди на піднесенні, назав жди з любов’ю…

«пРОМФАРМУ» РІЗНИх пОкОЛІНЬ пРИСВяЧУєТЬСя!

1996 р.

2000 р.

2003 р.

2011 р.

2015 р.

1997 р.

2000 р.

2005 р.

2013 р.

2016 р.

1998 р.

2001 р.

2006 р.

2013 р.

2017 р.