Інформаційно-методичний бюлетень РМК та відділу освіти Косівської РДА і Гуцульської освітянської ради

30 жовтня2014 року

число 8(198)

XV МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС ІМ. ПЕТРА ЯЦИКА

Володимир Загорій:

«Тільки в добрій волі й вірі…»

НАЙРІДНІШІ СЛОВА

Не шуми, зелений верше, –хай почує вся земля,як дитина слово перше,слово м а м а промовля.

Ген тополя серед поля,що додолу вітром гне;хай дитина в слові в о л янезглибимий зміст збагне.

Тополиний лист в дібровішелестить своє весні, –таємниче в р і д н і й м о в іодкривається й мені…

То, згинаючись, раїна,гей, шумить за небокрай,що країна У к р а ї н а –мій коханий диво-край!

Володимир ЛУЧУК

Щороку 9 листопада, в День укра­їнської писемності та мови,

стартує Міжнародний конкурс ім. Пет­ра Яцика, який об’єднує в патріотич­ному марафоні мільйони українців – учнів, студентів, учителів, викладачів вищої школи, меценатів. Цей конкурс ­ не один із багатьох, його особливість в тому, що він допомагає проявитися українській ідентичності, є елементом творення нашої нації. Цікавий штрих: поміж молодих учасників Революції Гідності було багато колишніх учас­ників цього конкурсу. Коментарів цей факт не потребує.

Друкуємо фрагмент інтерв’ю, взя­того Світланою Коронен­ко у Володимира Загорія – президента Ліги укра­їнських меценатів, яка опікується Конкурсом. В ньому В. Загорій ділить­ся своїми роздумами про цей унікальний мовний проект.

«Наш конкурс – це не просто тестування на знання державної мови. Це – одна з форм патріотичного виховання. Це, зрештою, елемент національного бу­дівництва, націєтворення. Саме те, що було в нас найзанедбаніше упродовж понад двох десятиліть. Ідея такого за­ходу і саме такого масштабу букваль­но витала в повітрі. Тому він і здобув крила. Наш конкурс одразу ж став по­пулярним.

Цьому сприяли його прозорість та об’єктивність. Ми цим дуже дорожи­мо, бо це наша своєрідна візитка. Журі конкурсу ось уже впродовж кількох років очолює директор Інституту

української мови Павло Гриценко, а наглядову раду донедавна очолював голова Національної спілки письмен­ників України світлої пам’яті Віктор Баранов, а нині її очільницею стала відомий мовознавець, народний депу­тат України Ірина Фаріон.

Хочу нагадати, що у конкурсі що­року змагаються мільйони школярів, студентів, учнів профтехосвіти і вій­ськовиків, і найкращі з них виходять на сцену театру імені Івана Франка, аби отримати свої престижні премії з рук відомих в Україні людей.

Цього разу XV конкурс відкрива­тиметься на Вінниччині. Ми виріши­

ли: кожен наступний мовний марафон братиме свій початок в іншій області. Ми вже відкривали наші турніри в столиці України, в Черкасах, на Воли­ні, на Львівщині, на Миколаївщині, на Кіровоградщині, на Буковині, в Черні­гові, на Запоріжжі, на Рівненщині, на Закарпатті, в Криму, на Дніпропетров­щині, на Житомищині. Нині ж – По­ділля, земля, яка подарувала Україні багатьох видатних людей, що своїми іменами уславили її. Я переконаний, усе знову відбудеться в нас успішно, бо ми в добрій вірі робимо добру дер­жавно важливу справу».

30 жовтня 2014 рокучисло 8 (198) 2

ГРАФІКпроведення районних заходів у листопаді 2014 р.

Дата Початок Категорія педагогів Місце проведення

06.11 10.00 Заступники директорів, ПДС Старокутська ЗОШ І-ІІІ ст. 13.11 10.00 Учителі правознавства, ПДС Трацька ЗОШ І-ІІІ ст.

13.11 10.00 Учителі початкових класів, які працюють за системою розвивального навчання Шешорська ЗОШ І-ІІ ст.

17-24.11 Учителі початкових класів (Тиждень початкової освіти) Школи району18.11 10.00 Учителі біології, ШМП Косівський РЦДТ19.11 10.00 Вихователі ДНЗ (середня група) Рожнівський ДНЗ20.11 10.00 Учителі німецької мови, ПДС Косівський РЦДТ

20.11 10.00 Конкурс «Учитель року – 2014» (номінація «Образотворче мистецтво» Косівський НВК-гімназія

24.11 10.00 Учителі математики, 11 клас Косівський НВК-гімназія25.11 10.00 Завідувачі ДНЗ Тюдівський ДНЗ

25.11 10.00 Педагоги-організатори Трацька ЗОШ І-ІІІ ст. (виїзд о 9.00 год. від відділу освіти)

26.11 10.00 Практичні психологи та соціальні педагоги, ТДГ Косівський РЦДТ26.11 10.00 Директори шкіл, ПДС Кутська ЗОШ І-ІІІ ст. 27.11 10.00 Учителі історії, географії, ШМП Косівський НВК-гімназія27.11 10.00 Учителі трудового навчання (обслуговуюча праця) Кобаківська ЗОШ І-ІІІ ст. 27.11 10.00 Учителі іноземної мови, ШМП Косівський РЦДТ27.11 10.00 Учителі музики Косівська ЗОШ І-ІІІ ст. №227.11 12.00 Вихователі ГПД Пістинська ЗОШ І-ІІІ ст. 27.11 10.00 Медичні сестри ДНЗ Косівський ДНЗ «Горобинка»

Завідувач методкабінету Оксана ЛЕСЕВИЧ

Формування предметних умінь і навичок учнівпід час вивчення математики в 6 класі (продовження)

1.Подільність чисел

Понятійний апаратДілене, дільник кратне, просте число, взаємно прості числа, складене число, степінь, спільний дільник, спільне кратне, НСД, НСК, парні та непарні числа, послідовність чисел.Оперування одними й тими ж поняттями в різних математичних висловлюваннях. Наприклад: число 8 ділиться на число 2, тобто число 8 кратне числу 2, що рівнозначно твердженню – число 2 є дільником числа 8.

Операційна частинаВзаємооберненість дій множення та ділення, розкладання складного числа на прості множники, алгоритм пошуку НСД, НСК.

Властивості понять, які використовуються та їх застосуванняТаблиця простих чисел: ознаки подільності; решето Ератосфена;властивість подільності суми: якщо кожний з доданків ділиться на дане число, то й сума ділиться на дане число;властивість подільності добутку: якщо кожний з множників ділиться на дане число, то й добуток ділиться на дане число.

Підвищення рівня навчальної діяльності(дізнайся більше)Ознаки подільності на 4 та на 6; алгоритм Евкліда; числа – близнята; досконалі числа.

2.Звичайні дроби

Понятійний апарат1) Звичайні дроби:чисельник, знаменник, риска дробу; правильний дріб, неправильний дріб, скорочення дробів, скоротний дріб,

30 жовтня 2014 рокучисло 8 (198) 3

нескоротний дріб, спільний знаменник, додатковий множник, мішане число, взаємно обернені числа, відсоток; доповнення дробу до 1;2) десяткові дроби: ціла, дробова частини, назва розрядів десяткового дробу, скінчений дріб, нескінчений періодичний дріб, нескінчений неперіодичний дріб, період нескінченого періодичного дробу; десяткове наближення звичайного дробу; округлення десяткових дробів, значущі цифри.

Операційна частинаФормування уявлення про дріб як особливий запис дії ділення; що показує знаменник, що показує чисельник; основна властивість дробу: скорочення дробів, зведення дробу до нового знаменника;зведення дробів до спільного знаменника; виділення цілої частини з неправильного дробу; подання цілого та мішаного числа у вигляді неправильного дробу;порівняння дробів з однаковими та різними знаменниками; додавання та віднімання дробів з однаковими та різними знаменниками; множення та ділення звичайних дробів як особливі випадки множення та ділення на ціле число, на мішане число; розв’язування задач на знаходження дробу від числа та числа за його дробом; піднесення дробу до степеня; перетворення звичайних дробів у десяткові; перехід від звичайного дробу до десяткового;правила округлення десяткових дробів;позначення дробових чисел на координатному промені; робота з іменованими числами.

Властивості понять, які використовуються, та їх застосування;Запис натурального числа у вигляді звичайного дробу з різними знаменниками; особливе значення 1 при встановленні різниці між правильним та неправильним дробами; переставна та сполучна властивість додавання; властивості віднімання;додавання та віднімання звичайного дробу від цілого числа, додавання та віднімання мішанихчисел, додавання та віднімання звичайних та десяткових дробів, застосування дробів та дій з ними до розв’язування текстових задач;переставна , сполучна та розподільна властивості множення; використання розподільної властивості при зведенні подібних доданків, розкритті дужок та для раціональних обчислень;перетворення звичайного дробу в десятковий (скінчений або нескінчений) залежно від наявності у знаменника дробу множників 2 або 5, інших множників;зв'язок між відсотками та дробовими числами.

Підвищення рівня навчальної діяльності (дізнайся більше)Дослідження , як змінюється дріб при множенні на натуральне число лише чисельника або лише знаменника дробу;дослідження, як змінюється число залежно від того, на який дріб його множать - на правильний чи неправильний ;опрацювання дробових виразів, записаних у складних формулах.

3.Відношення та пропорції

Понятійний апарат1)Відношення як синонім ділення; пропорція, середні та крайні члени пропорції; пряма пропорційна залежність, пропорційні величини, коефіцієнт пропорційності; відсоток числа, відсоткове відношення двох чисел, відсоткові розрахунки;2) подія, випадкові події, вірогідні події, неможливі події, сприятливі події, рівноймовірні події, ймовірність, ймовірність випадкової події.

Операційна частинаЩо показує відношення, розуміння різної форми запису відношення (лінійної, із застосуванням знаку ділення чи у формі дробу); основна властивість відношення, наслідки з неї;основна властивість пропорції, наслідки з неї, зокрема пошук невідомого крайнього чи середнього члена пропорції; знаходження числа за відсотками, знаходження відсоткового відношення двох чисел;класифікація подій, співвідношення між ними, формула знаходження вірогідності події.

Властивості понять, які використовуються, та їх застосуванняЗастосування відношення та пропорції до розв’язування задач, зокрема на відсоткові розрахунки; прямо пропорційна залежність як властивість між величинами;практична значимість відношення та пропорції, зокрема для ділення числа на пропорційні частини, при застосуванні формули шляху, знаходження масштабу, продуктивності праці, густини речовини, вартості товару тощо;значимість елементів теорії ймовірності для практичної діяльності.

Підвищення рівня навчальної діяльності (дізнайся більше)Окремі властивості членів пропорції; обернено пропорційні величини;складніші задачі на відсотки, «золота пропорція».

30 жовтня 2014 рокучисло 8 (198) 4

4. Раціональні числа та дії над ними

Понятійний апаратНатуральне число, ціле число, раціональне число, число нуль, модуль числа, числова пряма, від`ємне число,протилежні числа, невід`ємне число, недодатне число, поняття «менше», «більше», «неменше», «небільше», коефіцієнт буквеного виразу, подібні доданки, зведення подібних доданків; стандартний вигляд числа, порядок числа; рівняння, його властивості, елементи рівняння, корінь (або розв’язок) рівняння.

Операційна частинаЗапис протилежних чисел із застосуванням знака «−», запис різниці двох чисел у вигляді суми; порівняння раціональних чисел на координатній прямій та в алгебраїчній формі, запис додатного (невід`ємного) та від`ємного (недодатного) числа у вигляді нерівності ; правила додавання та віднімання від`ємних чисел, чисел з різними знаками, множення раціональних чисел, окремі випадки множення раціональних чисел ( на 0 та 1);степінь раціонального числа, всі дії над раціональними числами, врахування знаків «+» чи «−» при розкритті дужок, дії над числами, записаними в стандартному вигляді;особливості розв’язування рівнянь, що містять від’ємні вирази, основні властивості рівнянь;розв’язування рівнянь, що містять різні форми запису раціональних чисел: звичайні дроби, десяткові дроби, додатні та від’ємні числа, степені.

Властивості понять, які використовуються, та їх застосуванняСпіввідношення між натуральними, цілими та раціональними числами; сума протилежних чисел, властивості додавання та множення раціональних чисел; степінь раціонального числа, визначення знака степеня залежно від парності показника; властивості коефіцієнтів 1 та -1; визначення порядку дій під час виконання дій з раціональними числами, особливості зведення подібних доданків при перетворенні від’ємних буквених виразів;розв’язування текстових задач за допомогою рівнянь.

Підвищення рівня навчальної діяльності(дізнайся більше)Розв’язування вправ, що містять ускладнену форму запису раціональних чисел;дослідження історії розвитку раціональних чисел; розв’язування прикладних задач.

5. Геометричний матеріал

Понятійний апаратКоло та круг, радіус, діаметр, хорда, дуга, центр кола, круговий сектор, число π, довжина кола та площа круга;пряма, відрізок, промінь, площина; паралельність,перпендикулярність,паралельні, перпендикулярні та мимобіжні прямі, перпендикулярні та паралельні відрізки, перпендикулярні та паралельні промені, їх позначення;координатний промінь, координатна пряма, додатний та від`ємний напрямки, початок відліку, одиничний відрізок, координати точки (абсциса,ордината), координатна площина, вісь абсцис, вісь ординат, початок координат, координатні чверті, графік; точки, симетричні відносно іншої точки, та точки, симетричні відносно прямої( осей координат).

Операційна частинаЗалежності між діаметром та радіусом, довжини кола, формула для визначення довжини кола та площі круга, властивість числа π;побудова паралельних та перпендикулярних прямих за допомогою креслярського приладдя;побудова точки на координатній площині, визначення координат точки відповідно до її положення в системі координат;координати точок, що лежать на координатних осях та в координатних чвертях;порівняння раціональних чисел за допомогою координатної прямої, запис координати точки, побудова точки за її координатами, визначення координат точки за її розташуванням в системі координат, як побудувати графік «за точками».

Властивості понять, які використовуються, та їх застосуванняЗнаходження радіуса та діаметра кола з формул площі круга та довжина кола;практичне значення знань про коло та круг для природних явищ та навколишнього середовища як особливо важливих; побудова та застосування стовпчатих діаграм;визначення за допомогою креслярського приладдя та на око перпендикулярних прямих і відрізків на різних рисунках та в різних геометричних фігурах,побудова паралельних та перпендикулярних прямих за допомогою лінійки та косинця, читання відповідних символічних записів із застосуванням умовних знаків перпендикулярності та паралельності , обернена дія: відповідний геометричний запис за текстом; читання графіків.

Підвищення рівня навчальної діяльності(дізнайся більше)Куля та циліндр як тіла обертання;історія формування поняття числа π; діаграми Ейлера ; стрічка часу; паралелограм, прямокутник, ромб, квадрат;Декартова система координат, географічна система координат, паралелі та меридіани.

30 жовтня 2014 рокучисло 8 (198) 5

Напередодні 27 вересня 2014 року в дошкільних на-вчальних закладах району проведені заходи з нагоди

святкування Дня дошкілля. Організація заходів до цього свята – це творчість кож-

ного окремого колективу. У дошкільних закладах району проведені урочистості за участю всіх працівників, дітей, їхніх батьків, представників громадськості, персональні міні-виставки педагогів, Дні відкритих дверей, виставки малюнків дітей та ін..

Цікаво та змістовно пройшло це дійство в Кобаківсько-му ДНЗ «Малятко».

Просторе фойє затишного дитсадка було прикрашене розкішними виробами з природного матеріалу. Це – спіль-ні художньо-естетичні роботи вихователів, дітей та бать-ків. Диву даєшся, коли бачиш, яка багата на уяву та фан-тазію людська творчість і яка щедра і різнобарвна наша природа та урожайна земля.

З осінніх квітів, овочів, фруктів, ягід та насіння створе-ні високохудожні композиції. Наше сприймання доповню-ється вдалими і дотепними підписами, назвами. Все тут в українському стилі: і персонажі народних казок та легенд, і площинні та об’ємні ландшафтні картини з відображенням карпатських краєвидів. Навіть образ матері України ском-понований з українських символів. Батьки разом з дітьми протягом кількох днів захоплено милувалися плодами своєї

творчої праці. А вихователі задоволені усвідомленням того, що з гідністю виконують пріоритетні завдання дошкільної освіти, виховуючи творчих, працелюбних, різнобічно роз-винених особистостей, патріотів своєї Батьківщини.

Лариса СЕНЧУК, методист методичного кабінету

Надія ВАЩИШИН, вихователь-методист (за посадою)

Сучасний учитель – це творча осо-бистість. Він повинен бути актив-

ним, комунікабельним, динамічним, працездатним, вольовим, впевненим у собі, толерантним, висококомпе-тентним. Компоненти педагогічної майстерності педагога характеризу-ються певними рівнями прояву на етапах професійного становлення, розвитку, удосконалення в умовах післядипломної освіти. Ці якості фор-муються в ході методичної роботи та самоосвіти і вдосконалюються в сис-темі післядипломної освіти.

16 жовтня 2014 року на базі Косів-ської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 проходила педа-гогічна практика вчителів української мови і літератури, слухачів курсів підвищення кваліфікації при Івано-Франківському ОІППО з проблеми «Сучасний урок української мови і лі-тератури»

Мета педпрактики (розкрити практичний аспект сучасного уроку української мови і літератури) успіш-но досягнута, завдання – реалізовані.

Учителі-словесники загальноос-вітніх навчальних закладів області відвідали урок української літерату-

ри у 5-Б класі (Тема. Іван Франко – каз-кар. Дитинство письменника. Збірка «Коли ще звірі говорили»), який про-вела Библюк Ірина Іванівна (спеці-аліст вищої категорії, старший учи-тель); урок української мови в 11-Б класі (Тема. Написання часток НЕ, НІ з різними частинами мови), який провела Радиш Марія Василівна (спеціаліст вищої категорії, старший учитель); виховний захід «180-річчю з дня народження Юрія Федьковича присвячується», який провели Алек­сандрук Марина Романівна, заступ-ник директора з виховної роботи, Цьолковська Богдана Миколаївна, учитель світової літератури, учитель-методист, та Библюк Людмила Олек­сандрівна, учитель української мови і літератури та світової літератури, спеціаліст вищої категорії, старший учитель.

Практиканти відвідали кімнату-му-зей Михайла Павлика, в приміщенні якої відбулися презентації школи та огляд експозиції музею. Члени літ-гуртка «Поетичний етюд» (керівник Александрук М.Р.) прочитали власні поезії.

Слухачі курсів підвищення квалі-фікації приємно вражені і від відвіду-вання музею Ігоря Аполлоновича Пе-липейка, педагога, краєзнавця, нау-ковця, першого завідувача методка-бінету відділу освіти (завідувач музею Сеняк В.М., заслужений учитель Укра-їни). Учні-екскурсоводи Косівського НВК «Загальносвітня школа І ступеня гімназія-інтернат» цікаво розповіли про віхи життя Ігоря Пелипейка

Високу оцінку проведених уроків і позакласного заходу дали Марія Ро-манівна Федунь, доктор філологічних наук, викладач ІППО, керівник курсів Світлана Олексіївна Худецька, мето-дист ІППО, та учасники педагогічної практики.

Окремо хочеться подякувати пе-дагогічному колективові Косівської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 (директор Грима­люк Г.М.) за відповідальне ставлення до організації та проведення педаго-гічної практики учителів української мови і літератури навчальних закла-дів області при Івано-Франківському обласному ІППО.

Оксана ТКАЧУК, методист методкабінету

ПЕРЕЙМАЮТЬ ДОСВІД КОСІВСЬКИХ ОСВІТЯН

СВЯТКУВАННЯ ДНЯ ДОШКІЛЛЯ

30 жовтня 2014 рокучисло 8 (198) 6

на стор. 7

Галичина пам’ятає багатьох педаго­гів кінця ХІХ – початку ХХ ст., які в

умовах різних окупаційних режимів са­мовіддано трудилися в наших селах, на­вчаючи дітей грамоти, зацікавлюючи їх знаннями. Згадаймо Михайла Ломаць­кого, Луку Гарматія, Мирослава Капія та багатьох інших, які не тільки спричини­лися до розвитку освіти, але й культури, літератури, краєзнавства.

Особливе місце в цій когорті трудів­ників на ниві освіти і культури належить Марійці Підгірянці (1881 – 1963) – тала­новитій поетесі та обдарованому педа­гогові. Вона народилася в Білих Осла­вах, навчалася в двокласній Уторопській школі, в якій пізніше вчителювала. В Уторопах написала свій перший вірш, в цьому ж селі обвінчалася з подільським учителем Августином Домбровським, а потім разом працювали в Рибному на Косівщині. З 1911 року і до початку Першої світової війни Домбровські вчи­телювали в селі Вороні на Коломийщині, а потім – в школах Тлумаччини. Світові війни, які прокотилися по нашій землі, зумовили вимушені переїзди. Не легко їм з чотирма дітьми давалися ці пере­селення (Австрія, Моравія, Закарпаття), було безробіття і безгрошів’я, гнітила їх і побутова невлаштованість, не говорячи вже про інші незручності. Приходило­ся вчителювати при австрійській, поль­ській, чеській, а потім і при радянській владах. У 1957 році Домбровські переїха­ли на Львівщину, де Марійка Підгірянка прожила свої останні роки. Похована на Личаківському цвинтарі у Львові.

Вже після закінчення Львівської вчи­тельської семінарії її вірші з’являються друком у галицьких та буковинських часописах. У 1908 році виходить перша поетична збірка «Відгуки душі». Як у ві­ршах цієї збірки, так і в тих, які з’явилися пізніше, а також у п’єсах, оповіданнях, казках є яскраве дидактичне начало. Без перебільшення, кожен твір може служи­ти темою для окремого уроку в системі національного, патріотичного, етичного та естетичного виховання. Вони напи­сані майстерно, добірною українською мовою, з урахуванням вікових психоло­гічних особливостей дітей.

Проте хотілося б привернути увагу читача до ще однієї іпостасі Марійки Підгірянки – до її науково­педагогічної діяльності. У творчій спадщині пись­менниці знаходимо чимало праць, які свідчать саме про цю грань її таланту.

Перш за все звернемо увагу на те, що вона переклала на україн­ською мовою педаго­гічні твори шведської письменниці Елен Кей «Століття дити­ни» та «Мати і дити­на», пригодницький роман Даніеля Дефо «Робінзон Крузо». Написала і видала чи­мало навчальних по­сібників для дітей мо­лодшого шкільного віку. Зокрема уклала читаночку «Веснян­ка: Букварева читанка» (Косів, 1919), «Ластівочка: Збірник літературних мате­ріалів для початкового навчання» (1925), «Весна: Руська читанка для першої кляси гімназійної і горожанської шкіл» (Ужго­род, 1925), «Сонечко: Декляматор для ді­тей молодшого шкільного віку» (1941), а в співавторстві з чоловіком – «Буквар для українських шкіл» (1940). Марійка Підгірянка активно працювала в Педа­гогічному товаристві, проводила значну громадську роботу. На загальних зборах Педагогічного товариства в 1910 році виголосила доповідь: «Чи може вчитель успішно працювати, не доповнюючи свої загальноосвітні і педагогічні знання?» Тут можна багато говорити про цю до­повідь, адже сама її назва окреслює до­статньо важливу проблему становлення педагога, розширення його наукового кругозору, ерудиції, зрештою – росту педагогічної майстерності.

Мою увагу привернула інша її до­статньо ґрунтовна стаття під назвою «Національне і патріотичне виховання молоді», що друкувалася в кількох чис­лах педагогічного журналу «Прапор», який видавався в Коломиї. Точніше, це матеріали доповіді, з якою вона виступа­ла 24 вересня 1906 року на зборах філії Педагогічного товариства в Кутах. На той час Марійці Підгірянці йшов 25­й рік. Вона не мала ще достатньо великого досвіду, але керівництво Педагогічного товариства бачило в ній творчого, тала­новитого педагога, і тому доручило під­готувати таку доповідь. Це доручення вона виконала блискуче і з усією відпові­дальністю, бо глибоко переймалася про­блемами виховання української молоді.

У той час освітня політика австрій­ської влади розглядала школу як знаряд­

дя впливу на українське населення, виховання його в дусі покори Габсбургам та як засіб денаціоналіза­ції. Відмова у виховній ро­боті з молоддю від ідеї на­родності, відсутність наці­ональної школи, політичні утиски і неграмотність вели до втрати молодими людьми національної гор­дості і морального зане­паду. На щастя, на той час уже активно діяло «Руське педагогічне товариство», яке у 1912 році було пере­йменоване на «Українське

педагогічне товариство». В цьому това­ристві гуртувалися переважно вчителі народних шкіл. Воно працювало для розбудови народного шкільництва і під­готувало добрий ґрунт для становлення майбутньої української школи.

Станом на початок ХХ ст. лише у ве­ликих селах були однокласні, а подекуди і двокласні школи. Влада старалася на­правити туди переважно вчителів­по­ляків і під різними приводами створю­вати двокласні утраквістичні (двомовні) школи. Траплялися випадки, що в села, де не було шкіл, направляли вчителів­українців, яким з великими трудноща­ми приходилося організовувати там навчання. Неграмотні селяни не давали дітей в школу, а сільські громадські ради не сприяли тому, щоб у селах будува­лися школи. Мені пригадується стаття під заголовком «Школа в трупарні на цвинтарі», надрукована в педагогічно­му журналі ще перед Першою світовою війною. В ній йшлося про те, що в селі Снідавці теперішнього Косівського ра­йону не було школи, а направлений туди вчитель Яворський не міг домовитися з селянами, щоб ті винайняли кімнату для навчання, і тому він з учнями пішов на цвинтар у трупарню, де проводив занят­тя. Тому не дивно, що в Косівському по­віті у 1906 році було 87,4% неграмотного населення, у Надвірнянському – 88,6%, у Печеніжинському – 86,7%.

Та не дивлячись на такий стан осві­ти на Гуцульщині, Марійка Підгірянка у своїй доповіді головним завданням виховної роботи ставить національне і патріотичне виховання. Її доповідь – не компіляція і навіть не реферат. У ній викладено власне бачення проблеми на

МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА ПРО НАЦІОНАЛЬНЕ І ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

30 жовтня 2014 рокучисло 8 (198) 7

на стор. 6

основі досвіду, доброго знання історії України і болю за майбутнє української нації. Тут знаходимо роздуми над іс­торичною долею українського народу, знайомимось з глибоко компетентними узагальненнями та шляхами вирішен­ня проблеми. Подаються рекомендації щодо здійснення національно­патріо­тичного виховання не тільки в народній школі, але й у сім’ї та в молодіжному се­редовищі.

Доповідь починається словами: «Коли в нинішній переломній для нас хвилі числимо наші національні сили, з котрими могли б ми стати сміло до боротьби за наші права та існування, коли оглянемось за такими, що ідею на­ціональну, патріотичну усвідомили впо­вні і перейнялися нею ціло, то, на жаль, признати мусимо, що таких сил, таких проповідників національної ідеї не лише словом, але й ділом у нас небагато».

У доповіді звернено велику увагу на сімейне виховання. Зокрема наголошу­ється на тому, що виховання починаєть­ся в сім’ї, а потім його перебирає школа, яка працює в тісному зв’язку із сім’єю. Причому виховання в сім’ї та в школі повинні взаємно доповнюватися, і біда, підкреслює авторка, якщо одне супе­речить другому, що іноді спостерігаєть­ся в інтелігентних сім’ях, в яких надаєть­ся перевага чужим ідеалам і нехтуються національні цінності. З цим важко боро­тися, але такі труднощі вмілими діями вчителя потрібно поборювати. Тут вона наводить яскравий приклад того, як ви­ховуються і викохуються патріотичні й національні почуття в польських сім’ях.

У сільських умовах, коли серед бать­ків панує неписьменність, з­під стріх мужицьких вчитель одержує «матеріал сирий, але бодай не дуже зіпсований, який при добрій волі можна гарно виро­бити і, що більше, через дітей впливати на батьків». Вона вважає, що національ­не виховання – це обов’язок, який може і повинна виконувати кожна національ­но свідома людина, а вчителі тим більше, бо вони в першу чергу є вихователями.

У національному й патріотичному вихованні батьки та вихователі, вважає Марійка Підгірянка, допускаються по­милки «не зі злої волі, а з хибного розу­міння патріотизму». «Хто є патріотом?» – запитує вона. І відповідає: «Кожний, хто народові своєму старається забез­печити найвищий рівень цивілізації, не шкодячи при тім іншим народам... Що ж є патріотизм? На мою думку, се не геройство, не мучеництво, не слава, се просто обов’язок кожної людини перед своєю нацією». Отже, патріот – «це не

герой, не мученик, не славний муж, ко­трому належиться окрема дяка і плата. А за таких уважаються по більшій части наші патріоти і в такому розумінню па­тріотизму виховують своїх дітей, з чого для народу є величезна шкода. Хто пра­цює для народу чи людськості лиш задля слави, той не нарід любить, а ту славу». А далі робиться важливий висновок, що діти, які привчені вважати патріотизм як дорогу до почестей, ніколи не стануть в майбутньому щирими трудівниками на народній ниві. Такі амбітні особи не терплять побіч себе більш заслужених, славніших, знехтують політичною від­повідальністю, якщо не вони є її кер­маничами, «внесуть заколот в народні маси».

Вона зазначає, що деякі родичі вва­жають патріотизм за щось таке, що мож­на показати і сховати, тобто виявляти патріотизм там, де це вигідно. Така по­ведінка дорослих шкодить національній справі, вчить дітей лицемірства та боя­гузтва.

І вже дуже по­сучасному звучить такий висновок: «Великому числу на­родних діячів наших не вистачає бути рядовими – вони конче хочуть бути ге­нералами, а звісно, що ними не всі мо­жуть бути. Їм не вистачає тихої праці, вони конче бажають шуму, гуку і кадил, бо власне через хибне поняття своєї вар­тості переконані, що їм се належиться. І трапляються сумні факти, що через не­погамовні амбіції усуваються від всякої народної праці або що більше, перекида­ються в інший табір і з діячів нації ста­ють зрадниками національної справи».

Марійка Підгірянка застерігає від так званого святочного патріотизму, який полягає в тому, що часто проводяться гучні наради, виголошуються пусті фра­зи і слова, які мало коли перетворюють­ся в діла, влаштовуються концерти або скликаються збори, ухвали яких зали­шаються на папері. Молодь, що зросла в такому середовищі, бачить вершину па­тріотизму в тому, що вбереться в народ­ний одяг і проведе маніфестації. Проте і це потрібно, зауважує вона, «але попри справжню витривалу працю, це як при­права до щоденного хліба, бо якби лиш тим годувався наш народ, то діждався б хіба голодної смерті».

Говорячи про виховання в школі, радить використовувати історичні опо­відання, біографії видатних людей, зо­крема діячів культури, літератури, мис­тецтва, політичних діячів, які були пат­ріотами, відстоювали українську ідею. Разом з тим зауважує, що потрібно роз­казувати про людей, які хоч і не мають Божої іскри таланту, але невпинно тру­дяться для народу.

Важливим засобом виховання, стверджується в доповіді, є правильно організоване позакласне читання («до­машня лєктура»), тут же подаються по­ради, як заохотити дітей до читання і як не відбити бажання читати.

Ще одним засобом виховання є па­тріотична пісня, бо коли така пісня хо­ром залунає, діти відчують спільність, єдність і бадьорість. «Як в один такт пливе звук пісні, так в один такт б’ють серця».

Марійка Підгірянка радить зацікав­лювати дітей українським народними піснями і думами, казками і приказка­ми («скарбами словесності»). Сприяти тому, щоб учні самі розповідали, шукали ці скарби.

Якісне навчання і виховання повин­но бути цілеспрямованим, наперед продуманим, вивіреним. Ось як про це сказано в доповіді: «Від першої хвилі, в котрій почалася наука, мушу визначити собі дорогу, котра має найскоріше і най­певніше довести до цілі, яку я собі по­клала у вихованню і навчанню. З дороги сеї невільно схибнути, бо один хибний крок може схибнути і ціле виховання». Разом з цим вона переконана, що вихо­вувати потрібно на власному прикладі, що вихователі повинні підкріплювати слова своїми ділами, бо «довгою є до­рога через навчання, а коротка – через приклад».

Як в домашньому, так і в шкільно­му вихованні першим і найважливішим чинником є рідна мова «Вчити рідної мови треба так, щоб діти не лиш на­вчилися її, але й полюбили та уважали її за свій скарб». Фактор рідної мови, як духовний скарб української нації, є головним стрижнем, навколо якого Ма­рійка Підгірянка вибудовує систему на­ціонального і патріотичного виховання.

Стаття, чи краще сказати науко­ва доповідь, написана понад сто років тому, коли народ наш і на сході, і на за­ході жив під гнітом імперій, які всякими підступними способами проводили по­літику денаціоналізації. Але наша нація незнищенна. Як не принижували нас, як не знущалися над нашими найкращи­ми синами і дочками, та все одно наро­джувалися нові люди, які не тільки були виразниками національної ідеї, але й розвивали її, підживлювали своїм розу­мом і жертовними ділами. Багато з того, про що думала і що втілювала в життя Марійка Підгірянка, є актуальним і на сьогоднішній день. Народна мудрість говорить: «Перед минулим – зніміть капелюхи, перед майбутнім – засукайте рукави». Пам’ятаймо це.

Василь КУРИЩУК, заслужений вчитель України

30 жовтня 2014 рокучисло 8 (198) 8

«Кров і смерть мучеників є благодатною для того краю, де народився цей мученик. Наша українська земля має багато мучеників, про яких маємо знати, шанувати їх» – сказав о. Ро­ман Іванюлик, декан Косівський, відкриваючи святкове зібрання, присвячене 130 – річчю від дня народження Омеляна Ковча, що відбулося в районному будинку культури. Тут зібралися освітяни Косівщини, зокрема вчителі христи­янської етики, щоб вшанувати блаженного свя­щенномученика.

Святково прибрана зала, на сцені портрет О.Ковча і слова, які були основою його богопос­вяченого життя: «Тут я бачу Бога, який однако­вий для всіх».

Депутат райради п. Анна Рибчук розповіла про життя і служіння о.Омеляна, підкріплюючи свою розповідь світлинами, які демонструвалися на екрані.

Омелян Ковч народився 20 серпня 1884 у селі Космачі на Гуцульщині, служив військовим духівником в Українській Галицькій Армії, потім парохом Перемишлян на Львівщині. Дуже влучно висловився про нього блаженнійший Любомир Гузар: «Був сином і священиком одного народу, загинув на землі другого народу, бо рятував синів і дочок третього».

І справді, священик, капелан УГА, парох Майданека, маю­чи велику віру і любов до Бога, до свого народу, рятував євреїв, порушуючи накази німецьких окупантів, відвідував євреїв у гетто, охрещував їх, передавав харчі і одяг, а в листі до Гітлера засудив винищення євреїв. Єврейська громада високо оцінила дії священика, і в 1999 році Єврейська Рада України присвоїла о. Омеляну Ковчу звання «Праведник України».

У 1942 році о. Омелян був заарештований. Родина, знайомі і митрополит Шептицький намагалися визволити в'язня, але нацисти поставили умову: відмовитись від допомоги євреям. Звичайно, священик не погодився, і його відправили до конц­табору Майданека. Там жорстоко катували і стратили.

У 2001 році в час візиту до України Папа Іван – Павло II проголосив о.Омеляна Ковча блаженним священномучени­ком, а УГКЦ визнала його покровителем священиків.

На зібранні виступив о. Ігор Андрійчук, парох церкви Святого Духа в Космачі. Він доповнив розповідь про життя

і служіння отця цікавими фактами. Вра­жає мужній вчинок отця, коли вороги замкнули євреїв, щоб підпалити їх. Ризи­куючи власним життям, він визволив не­щасних. Отець Ігор розповів про велику роль Ковча для нашої церкви, про його священичу гідність, вміння поєднати Боже і людське.

Голова райдержадміністрації п. Роман Матейчук подякував організаторам за до­бру підготовку цього важливого дійства, бо про о. Ковча знає весь світ: у Польщі названа вулиця його іменем, у музеї конц­табору Майданека пароху Омеляну Ковчу встановлено гранітний обеліск і меморі­альну дошку, шанують його в Ізраїлі. На жаль, у нас, в Україні, і навіть на Гуцуль­

щині мало знають про нього. Вчителі християнської етики, бі­бліотекарі в своїх школах повинні провести культурно – про­світницькі заходи, а священики в своїх проповідях розказати про свого покровителя.

Омелян Ковч – священик, який не зрадив своїх принципів, відстоював гідність українців у ті важкі часи, батько шести дітей, піднявся до висот найвищого духовного смирення. Він є при­кладом для наслідування, особливо в наш час. І ми бачимо, що багато священнослужителів нашої Церкви за покликом сумлін­ня пішли в гарячі точки, щоб допомагати нашим воїнам і людям, які знаходяться на окупованій території. Вони сповідають, при­чащають, проповідують Слово Боже, везуть гуманітарну допо­могу потребуючим. Мене особисто вразили слова із останнього листа о.Омеляна Ковча до рідних, де він просить не турбуватись про нього, бо він мусить бути там, серед приречених. Наслідую­чи Христа, просить молитися за катів Майданека, за злочинців, прагнучи в такий спосіб відвернути людство від жорстокості й ненависті.

На закінчення цього духовного заходу всі учасники помо­лились до Господа Бога, Матері Божої і блаженного Омеляна Ковча за опіку над нами.

Лідія СИМЧИЧ, учитель християнської етики

Середньоберезівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Омелянові Ковчу – 130 років

17 вересня у Космач – Рушірській ЗОШ І-ІІ ступенів проходило свято квітів.

Учні 5-9 класів отримали завдання підго-тувати по дві композиції з кожного класу на тему: «Слава Україні! Героям слава!» та захистити їх.

Діти присвятили свої роботи героям, які загинули за наше щастя, мир і спокій. Вони вірять, що Україна стане на ноги,

але не стане на колі-на перед ворогом, бо країна єдина, а в єд-ності – сила народу.

Журі свята огля-нуло та вислухало за-хист усіх композицій

і оцінило роботи так: 1 місце – 5,9 клас; 2 місце – 6,7,8 класи.

Учні в квіткових композиціях намага-лися передати свою любов, пам'ять, убо-лівання за Україну, її єдність.

Нехай ніхто не половинить,Твоїх земель не розпина,Бо ти – єдина , Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.Одна від заходу до сходу,Володарка земель і вод.Ніхто не ділить хай народу,Бо не поділиться народ!Квіти, як музика, створюють підне-

сений настрій, надихають на творчість. Наша глибока любов до квітів є водночас і любов’ю до своєї землі, до нашої Вітчизни. Такі заходи сприяють вихованню патріо-тизму, відповідальності за рідну землю.

Слава Україні! Надія ЛАЗАРОВИЧ,

педагог-організатор Космач-Рушірської ЗОШ І-ІІ ст.

СВЯТО КВІТІВ

30 жовтня 2014 рокучисло 8 (198) 9

Один із жовтневих днів покликав учителів християнської етики на постійно діючий семінар в мальовниче село Ма-

лий Рожин.Вітає і благословляє наш приїзд духовний наставник – отець

Богдан. У затишному храмі ми щиро молимося за мир і спокій на рідній землі, за здоров’я, Божу милість і щасливе майбутнє для синів і дочок України. Привітно, гостинно, теплими слова-ми – вітаннями зустрічає нас шкільна родина. Над горами роз-сіюється ранковий туман, і усмішки з’являються на обличчях у вчителів і дітей, адже так тепло на душі, коли бачимо радість в допитливих оченятах вихованців школи.

Бельмега В.Ф., директор школи, цікаво розповідає про нелегкі будні, досягнення свого колективу, а в очах – гордість за кожного вчителя. І ми розуміємо , що тут працюють люди, які люблять свою справу, живуть життям своїх учнів, роблять все для того, щоб школа була рідною домівкою для кожного.

Урок християнської етики в 7 класі за темою «Життєвий шлях людини» майстерно проводить Луканюк К.М.. В щирій, відвертій розмові вчителька разом з учнями розкривають важливі істини людського життя, і ми ще раз переконуємось в тому, яку важливу місію виконують вчителі християнської етики, навчаючи й виховуючи найпрекрасніші людські якос-ті – доброту, милосердя, щирість,людяність, повагу, красу взаємовідносин, любов до ближнього…

Цікавими і творчими були презентації «Святині мого села» Воротняк Іванни та збірки поезій «Місце, де моя душа співає» Луканюк Уляни.

Урочисто, святково, якось особливо трепетно, зі сльо-зами на очах пройшов виховний захід «Покрий омофором Україну, Пречиста», який підготували вчителі Луканюк К.М. та Лаврук І.В. Задушевно і щиро звучали пісні й поезії, які торка-лися душі всіх присутніх…

Справжнім подарунком і приємним сюрпризом став для всіх гостей виступ сімейного ансамблю Воротняків, які духо-вними піснями розбудили струни наших сердець, і ,здається, що разом з ними заспівали величні, осінні гори…

Стефанія Дмитрівна Гнатків і учасники семінару провели дискусійний стіл «Шляхи впровадження новітніх форм про-ведення уроків», проаналізували урок і позакласний захід, прийняли методичні рекомендації, обговорили новинки пе-дагогічної та методичної літератури з християнської етики…

З піднесеним настроєм учителі повертаються додому. Хочеться щиро подякувати дирекції і педколективу Малоро-жинського НВК за гостинність і незабутню зустріч та побажа-ти творчих здобутків, Божого благословення на многії літа.

Наталія ВОВЧАК, учитель християнської етики Вербовецької ЗОШ І-ІІ ст.

МІСЦЕ, ДЕ СПІВАЄ ДУША

З самого ранку 20 вересня мальов-ниче гуцульське село Яворів зустрі-

чало гостей. «Яворів ювілейний» – під такою назвою відбувалися різнома-нітні заходи в селі в цей день. Розпо-чалися урочистості із відкриття VI вернісажу гуцульських ліжників «Барвограй -2014». По-чесну місію відкриття виконали сільський голова Катерина Шкрі-бляк і почесний житель Яворова письменник Степан Пушик. З кожним роком кількість учасни-ків вернісажу стає все більшою. У виставці бе-руть участь не тільки відомі ліжникарки, але й учні місцевої школи. Захоплювало присутніх вдале поєднання кольо-рів, багатство давніх і сучасних композицій. Кожний ліжник – це

окремий витвір мистецтва, в який май-стриня вкладає частинку своєї душі.

Після відкриття виставки гостей привітав учнівський фольклорний ко-лектив «Молода Гуцулія» Яворівської

ЗОШ І-ІІІ ступенів з ком-позицією за поемою Юрія Федьковича «То наш Довбуш, наша сла-ва…».

Далі розпочалася регіональна науково-практична конферен-ція “Яворів у контексті історії і етнокультури Гуцульщини та України”, присвячена 320-річчю першої писемної згадки про Яворів, 120-річчю від дня народження за-служеного майстра на-родної творчості Укра-їни Семена Корпанюка та ювілейним датам письменників – вихід-ців з Яворова (130-річчя

від дня народження Марії Колцуняк і 105-річчя від дня народження Рома-на Яримовича). Хвилиною мовчання вшанували співвітчизників, які поляг-ли за незалежність та цілісність нашої держави.

Зі вступним словом до учасників конференції звернувся директор Яво-рівського центру народного мистецтва «Гуцульська гражда» Василь Лосюк, який наголосив на важливості про-ведення таких заходів для вивчення мистецтва, історії, літератури та куль-тури рідного краю. Привітали гостей Ігор Цепенда, ректор Прикарпатського національного університету імені Ва-силя Стефаника; Святослав Мартинюк, директор Косівського інституту при-кладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мис-тецтв; Дмитро Дзвінчук, депутат об-ласної ради, голова постійної комісії з питань освіти і науки, декан, завідувач кафедри державного управління та місцевого самоврядування, доктор фі-

ЯВОРІВ ЮВІЛЕЙНИЙ

на стор. 10

30 жовтня 2014 рокучисло 8 (198) 10

лософських наук, професор ІФНТУНГ; Михайло Шатрук, голова Косівської районної ради, Роман Матейчук; голо-ва Косівської районної державної адмі-ністрації, Василь Тимків, заступник на-чальника відділу культури, національ-них меншин і релігій обласної держав-ної адміністрації; Ярослава Ткачук, гене-ральний директор Національного му-зею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Йосафата Кобринського; Петро Ло-сюк, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук Укра-їни, кандидат педагогіч-них наук, народний вчи-тель України.

На пленарному за-сіданні з цікавими та актуальними доповід-ями виступили: Микола Кугутяк, директор Інсти-туту історії, політології і міжнародних відносин, завідувач кафедри етно-логії і археології Прикар-патського національного університету імені Васи-ля Стефаника, доктор іс-торичних наук, професор з доповіддю «Старожитності Яворова»; Петро Сіре-джук, провідний фахівець навчально-наукового Інституту історії, етнології і археології Карпат, доктор історичних наук, професор з доповіддю «Яворів в історії Гуцульщини і України»; Василь Корпанюк, доцент Інституту мистецтв Прикарпатського національного уні-верситету імені Василя Стефаника, за-служений художник України з допо-віддю «Семен Корпанюк в родинній династії Шкрібляків-Корпанюків». Не менш цікавими були доповіді «Слово про Семена Корпанюка» Романа Горака, директора Львівського національного літературно-меморіального музею Іва-на Франка, лауреата Національної пре-мії імені Тараса Шевченка, заслуженого працівника культури України, «Видатні письменники і Яворів» Степана Пушика, професора Інституту філології Прикар-патського національного університету імені Василя Стефаника, лауреата Наці-ональної премії імені Тараса Шевченка та багатьох вітчизняних і міжнародних премій, заслуженого діяча мистецтв, кандидата філологічних наук, та «Осо-бливості мови творів Миколи і Марії Колцуняків» Миколи Лесюка, завідувача кафедри слов’янських мов Інституту фі-

лології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, професора, заслуженого працівника освіти України.

Після пленарного засідання працю-вали секційні засідання за темами: «Іс-торія. Від витоків до сьогодення Яворо-ва», «Етнокультура. Народне мистецтво та видатні яворівські майстри», «Яво-рів у літературі. Видатні письменники і Яворів. Вихідці з Яворова письменники Марія Колцуняк і Роман Яримович», на

яких з допові дями виступили: Василь Гуменюк, старший науковий співробіт-ник Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, канди-дат біологічних наук; Любомир Держи-пільський, начальник наукового відділу НПП «Гуцульщина», кандидат біоло-гічних наук; Микола Близнюк, доцент кафедри дизайну Косівського інститу-ту прикладного і декоративного мис-тецтва ЛНАМ, кандидат педагогічних наук; Антон Григорук, викладач рисунку і живопису Косівського інституту при-кладного і декоративного мистецтва ЛНАМ; Аделя Григорук, старший науко-вий співробітник науково-дослідної ла-бораторії «Гуцульська етнопедагогіка і гуцульщинознавство», заслужений пра-цівник освіти України; Марія Астаф’єва, кандидат фізико-математичних наук, доцент Київського університету імені Бориса Грінченко; Юрій Стефурак, го-лова Косівського товариства «Гуцуль-щина», заступник директора НПП «Гу-цульщина» з наукової роботи, кандидат біологічних наук; Юрій Дебринюк, про-фесор кафедри лісових культур і лісової селекції Львівського національного лі-сотехнічного університету, доктор сіль-ськогосподарських наук; Іван Зеленчук,

старший науковий співробітник відді-лення «Філія Гуцульщина» Національ-ного Інституту українознавства та всес-вітньої історії МОН України, кандидат фізико-математичних наук; Богдан То-менчук, доцент кафедри етнології і ар-хеології Інституту історії, політології та міжнародних відносин Прикарпатсько-го національного університету імені Василя Стефаника, кандидат історичних наук; Юрій Мельничук, заступник ге-нерального директора з науково-фон-

дової роботи Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара»; Олена Громова, начальник науково-дослідного відділення «Кар-пати» Національного музею народної архітектури і побуту України та інші.

Сюрпризом для всіх ста-ла презентація «Словника гуцульських говірок Річки і Яворова», який підготувала і видала Марія Астаф’єва, ко-лишня випускниця Яворів-ської школи.

Конференція прийняла рекомендації, в яких є такий пункт: «З метою дослідження, збереження і популяризації унікальних пам’яток історії

і культури підняти клопотання перед районною і обласною радами та Кабі-нетом Міністрів України про надання Яворову статусу історико-культурного заповідника».

Наступного дня була встановлена і освячена меморіальна дошка Семенові Корпанюку в садибі митця на присілку Широкому.

В ювілейних заходах взяли участь більше ста учасників. На належному рівні Яворівська школа приймала таку кількість відомих людей, які прибули в цей день до Яворова. Велику допомогу в підготовці конференції надав відділ осві-ти Косівської райдержадміністрації, зо-крема особисто Володимир Козьменчук. Високий інтелектуальний рівень учасни-ків конференції, широка географія (Київ, Львів, Чернівці, Коломия, Косів) засвід-чили великий інтерес до Яворова як до одного із найвідоміших осередків на-родного мистецтва, села з унікальними пам’ятками історії і культури (святилища «Терношорська Лада» та Сокільського хребта). А вернісаж гуцульських ліжни-ків «Барвограй-2014» – це зразок збере-ження і творчого розвитку гуцульських мистецьких традицій.

Вікторія ЛОСЮК,директор Яворівської ЗОШ І –ІІІ ст.

на стор. 9

30 жовтня 2014 рокучисло 8 (198) 11

Уже багато років поспіль 14 жовтня ми відзначаємо величне хрис-

тиянське свято Покрови Пресвятої Богородиці. Упродовж століть воно набуло особливо важливого змісту, оскільки пов’язане з боротьбою за свободу та порятунком від ворогів. Для нас це свято не тільки народне і релігійне, а й національне. Воно єд-нає країну, закликає всіх до згуртова-ності перед сучасними викликами та загрозами.

Працівники та вихованці Яблунів-ського ЦДТ організували свято «Боже, Україну храни», на якому панувала па-тріотична атмосфера. Свято вдалося, хоч на сцені виступали не заслужені та народні артисти, а просто надзвичай-но талановиті гуртківці: дует «Розмай Голд» (керівник Гнатишак Г.В.) чарував своїми голосами, ділився емоціями. Спів вихованців (гурток «Духовної пісні) під керівництвом сестри Міріам

продемонстрував високий рівень про-фесійності. Звучали пісні у виконанні Роксолани Негрич, Надії Клим'юк , Цю-пиків Василя і Ганни. Деякі пісні підхоп-лював зал. Патріотичні вірші читали

Микитюк Діана, Ганцяк Тетяна, Данюк Вікторія – вихованці гуртка «Культура мови та спілкування» (керівник Гану-щак Н.П.), Безкоровайна Христина, Павлюк Ярина – вихованці гуртка «Лі-дер» (керівник Миронюк Р.В.). Ведучі свята – вихованці гуртка «Лідер» – про-вели свято на належному рівні і ство-рили теплу атмосферу.

На завершення до слова запро-сили Марію Петрівну Лазарович – по-етесу з Косова, нашого колишнього працівника, яка звернулася до всіх присутніх власними поетичними ряд-ками і закликала молитися за Україну. Тож складемо щиру молитву Пресвя-тій Богородиці, щоб покрила своїм омофором український народ та наше військо, повсякчас підтримувала нас, плекала мужність українських військо-вослужбовців й оберігала їхні життя.

Романа МИРОНЮК,культорганізатор Яблунівського ЦДТ

«Боже, Україну храни!»

Народний депутат України Василь Гладій оголосив конкурс серед

учнівської молоді району на кращу дру­ковану публікацію в газеті «Гуцульський край» про національно­визвольну бо­ротьбу наших краян на теренах Косівщи­ни. Сьогодні ця тема надзвичайно важ­лива. Адже в буремні роки Другої світо­вої війни у перших рядах борців за волю України були воїни УПА, які здійснили героїчний жертовний подвиг, відстоюю­чи незалежність нашої держави. Ветера­ни УПА були і залишаються у строю. Для молодого покоління, якому належить утверджувати ідеали свободи, вони є зразком мужності й не­зламності духу та глибокого патріотизму, живим прикладом служіння Українській державі.

У конкурсі на кращу пошуково­дослідницьку роботу взя­ли участь Бичинюк Марія і Петричук Мар’яна (Бабинська ЗОШ І­ІІ ст), Заха­рук Ілона (Утороп­ське НВО), Дутчак Ірина (Шешорська ЗОШ І­ІІ ст.), Гос­тюк Оксана, Зло­чанська Вікторія і Федчук Павло (Хім­чинська ЗОШ І­ІІІ ст. ), Кіцелюк Софія

(Яблунівська ЗОШ І­ІІІ ст.), Кіщук Максим (Косівська ЗОШ І­ІІІ ст. №2), Стеф’юк Богдана та Семенюк Павло (Рожнівський НВК), Сащук Ярослав (Розтоківська ЗОШ І­ІІІ ст.), Стусяк Оксана (Кобаківська ЗОШ І­ІІІ ст. ), Лащук Марина і Тріщук Тарас (Старокутська ЗОШ І­ІІІ ст.).

Підбиття підсумків та оголошення імен переможців відбу­лося 10 жовтня 2014 року в переддень 72 річниці створення Української Повстанської Армії. У приміщенні Косівського філіалу обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери було людно. Крім переможців конкурсу, були їхні батьки, вчителі, ветерани УПА. Переможці нагороджені по­дяками та грошовими преміями народного депутата України Василя Гладія: 1­у премію отримала Злочанська Вікторія, 2­у – Сащук Ярослав, 3­ю – Захарук Ілона, Стусяк Оксана, Тріщук Тарас.

Оксана ТКАЧУК, методист методичного кабінетуСвітлини Богдана ШТУНДЕРА, члена НСЖУ

Вітаємо переможців патріотичного конкурсу

Тимчук Параска Миколаївна, ветеран УПА, передає свою нагороду Тріщуку Тарасу

Віддруковано офсетним способомв МП «Евріка»

Косівський р-н., м. КосівТел./факс 4-51-69, 2-24-91

Обсяг — один друкований аркушКомп’ютерний дизайн

Віталія Стефурака

Адреса редакції:м. Косів,

пров. Шевченка, 7. Інд. 78600тел. 2-47-91

Реєстраційне свідоцтво ІФ 277Наклад 1000 прим. Зам. № 230

Бюлетень відділу освіти Косівської РДА,районного методичного кабінету та Гуцульської освітянської ради

Редактор Аделя Григорук

30 жовтня 2014 рокучисло 8 (198) 12

НАШОМУ ДМИТРОВІ ПАВЛИЧКУ – 85

Дмитро Васильович Павличко вві йшов у літературу понад 60 років тому.

Тепер він серед найвідоміших, найтала­новитіших поетів України. Його знають, читають його твори, слухають його палкі промови, зачаровуються піснями на його вірші не тільки в Україні, а й далеко за її межами.

Класний керівник С.В.Гавриш, біблі­отекар школи М.М. Габорак підготували і провели з учнями 8 класу літератур­ний ярмарок, який присвятили 85­річчю від дня народження Д.В.Павличка. Було оформлено 2 виставки книг нашого поета – земляка.

Першокласники зі своїми класними керівниками П.І.Чукуром і Б.М.Федорак відвідали присілок Багадунку,

де стоїть хата з голубими стінами, в якій народився Дми­тро Павличко. Сфотографувалися біля неї, біля криниці.

На першому шкільному святі «Наш Дмитро Павличко»

учні 1 класу читали вірші по­ета. Це було родинне свято, бо на нього до своїх дітей прийшли батьки, бабусі, дідусі. Виступали всі учні.

Маленькі школярики дізнали­ся, що наш поет видав для дітей такі книги віршів: «Плесо», «Най­краще місце на землі», «Золоторо­гий олень», «Рідна мова» та ін.

Цікаво було побачити фото­графію маленького Дмитрика, який у шість років читав вірші

Т.Г.Шевченка в стопчатівському клубі.Ось як про це пізніше згадує поет у творі «Мати»:

Клуб сільський. Чотири кроки – сценка,В залі – дим гасниць і цигарок.Там колись декламував ШевченкаЯ – із Багадунки пастушок.

Закінчує цей вірш такими словами: …Всі мені плескали. Тільки мати, Тільки мати плакала моя.

Першокласники декламували вірші Павличка і 28 вересня, в день ювілею нашого поета, в Будинку культури, на якому був присутній сам ювіляр.

Миронюк Ірина прочитала вірш «Де найкраще міс­це на землі», Зелінська Віталія, Макарчук Катерина, Прокіпчук Володимир – відповідно поезії «Україна»,

«Дівчинка Алісія», «Заєць»..Ольга САВ’ЮК, педагог-організатор

вищої категорії Стопчатівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Погожий осінній ранок зібрав осві-тян Косівщини на прощу до благо-

словенної Зарваниці.Із піднесеним настроєм і щирою

молитвою вирушаємо ми на святу лі-тургію. Теплотою, цілющою водою, зо-лотими куполами церков, величними дзвонами зустрічає нас свята земля.

У щирій молитві схиляємо коліна перед чудотворним образом Матері Божої з проханням здоров’я, миру, добра для України та її дітей. Зі сльо-

ІЗ МОЛИТВОЮ НА УСТАХзами та вдячністю згаду-ємо тих, хто відійшов на небеса…

Повертаємось додому з великою вірою і надією. На серці легко й спокійно, бо кожен розуміє, що тіль-ки спільна молитва допо-магає нам у цей нелегкий для рідної землі час.

Хочемо щиро подякувати голо-ві профспілкового комітету Світлані Олексіївні Бович за організацію поїзд-

ки, бо це – найкращий дарунок учите-лям.

Наталія ВОВЧАК, учитель Вербовецької ЗОШ І-ІІ ступенів