«Ваші «парасольки» закінчені. І ми для цього приймали За-кон. Для того, щоб ті, хто зби-рається сьогоднішні знищу-вати Карпати, чітко зрозуміли – ваше місце у в’язниці. І через дуже короткий термін я прошу силовиків, губернаторів підго-тувати мені звіт щодо ефек-тивності застосування цього Закону. Вам для цього дали повноваження».

Глава держави також ак-центував на необхідності про-ана лізувати ефективність дії мораторію на вивіз лісу-кругля-ка. Він додав, що різкого зрос-тання за -вантаження

ÊÀÐÏÀÒÑÜÊÎÃÎ Á²ÎÑÔÅÐÍÎÃÎ ÇÀÏβÄÍÈÊÀРЕГІОНАЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА ГАЗЕТА

№ 5 (67)ЖОВТЕНЬ 2017 р.

Заснованау 2006 році

Розповсюджується безкоштовно

ВІДЗНАЧЕНО 10-РІЧЧЯ ВКЛЮЧЕННЯ БУКОВИХ ПРАЛІСІВ ДО ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО

на 2-ій стор.

КОНФЕРЕНЦІЇ

26-29 вересня в Рахові відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Десятиріччя створення об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини»: історія, стан та проблеми впровадження інтегрованої системи менеджменту». Її організували Карпатський біосферний заповідник, за сприяння Міністерства екології та природних ресурсів України та облдержадміністрації, під патронатом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО.

Заходи з її проведення про-фінансували українсько-німець-кий проект «Підтримка при-родно-заповідних територій в Україні», обласні рада та держ-адміністрація. У роботі конфе-ренції взяли участь науковці, представники органів влади, природоохоронних установ та громадськості з України, Німеч-

чини, Словаччини, Угорщини, Швейцарії, Румунії та Австрії (загалом майже 120 осіб).

Відкрив зібрання дирек-тор КБЗ, заслужений природо-охоронець України М. Рибак. З вітаннями до учасників звер-нулися: голова райдержадмі-ністрації П. Басараба, заступ-ник директора департаменту

екології та природних ре-сурсів ОДА Ю. Шпонтак, го-лова Тячівської райради В. Каганець, а також І. Коу-бек зі Служби охорони при-роди Словацької республіки, Г.Клуттіг з Федерального

29 вересня в Івано-Франківську, під головуванням Президента України, відбулася нарада, на якій розгля-нуто актуальні питання реформування лісового госпо-дарства, вдосконалення державної екологічної політи-ки та розвитку природно-заповідного фонду України. В її роботі взяли участь Міністри та інші керівники цен-тральних органів виконавчої влади, правоохоронних органів, голови облдержадміністрацій, начальники об-ласних управлінь лісового та мисливського господар-ства України, директори заповідників та національних природних парків Карпатського регіону тощо.

на 3-ій стор.

НАРАДА З ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ

У вступній промові Прези-дент України глибоко проана-лізував критичну ситуацію в лісокористуванні та збережен-ні навколишнього природного середовища, особливо в Кар-патському регіоні. Про його стурбованість з цього приво-

ду, свідчать, зокрема, деякі ци-тати. Так, говорячи про про-блеми у лісовій галузі, Петро Олесійович різко зауважив, що в Україні не тільки «Ство-рено мафіозне угрупування і ще й посилаються нагору, що у них там є «парасольки». на 2-ій стор.

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЯК СТВОРЮВАЛИ ТЕРИТОРІЮ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УСПІХИ КБЗ

Міжнародний дорадчий ко-мітет програми «Людина і Біо-сфера» (МАБ) ЮНЕСКО для біосферних резерватів на зу-стрічі, яка відбулася на почат-ку минулого року в Парижі, в чергове прийняв рішення про невідповідність КБЗ критеріям Статутних рамок Всесвітньої мережі біосферних резерватів. Причина – відсутність терито-рії сталого розвитку, або так званої перехідної зони. Тож, нависла загроза виключення КБЗ з міжнародної мережі біо-сферних резерватів світу.

Уникаючи такого розвитку подій, прислухавшись та вико-навши рекомендації дорадчо-го комітету, а саме: в стислі терміни змінили існуюче зо-нування шляхом створення значної за площею перехід-ної зони, з’єднали існуючі від-окремлені кластери в цілісну територію. І ось приємна нови-на. До Національного комітету України з програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» (НК МАБ) надійшов лист від директора

Департаменту екології та наук про Землю ЮНЕСКО, секре-таря програми п. Хана Кунлі щодо рекомендацій та зау-важень до періодичних звітів біосферних резерватів, за-тверджених на 29 сесії Між-народної координаційної ради програми «Людина і біосфе-ра» (МАБ) у червні ц. р. в Па-рижі. На підставі надісланих документів підтверджено ціл-ковиту відповідність терито-рії КБЗ критеріям Статутних рамок. Таким чином загроза установі бути виключеною з міжнародної мережі усунена. Цьому історичному рішенню передувала клопітка робота.

Зусиллями адміністрації заповідника впродовж 2016 року було укладено і підпи-сано Меморандум між КБЗ і Закарпатським обласним управлінням лісового та мис-ливського господарства про співпрацю щодо створення те-риторії сталого розвитку в ме-жах окремих державних

№ 5 (67) жовтень 2017 року2 ÊÀÐÏÀÒÑÜÊÎÃÎ Á²ÎÑÔÅÐÍÎÃÎ ÇÀÏβÄÍÈÊÀ

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА ГАЗЕТА

ВІДЗНАЧЕНО 10-РІЧЧЯ ВКЛЮЧЕННЯ БУКОВИХ ПРАЛІСІВ ДО ВСЕСВІТНЬОЇ

СПАДЩИНИ ЮНЕСКОна 1-ій стор.

агентства з охорони природи Німеччини (BfN), Б. Кьормьон-ді з угорського Національного природного парку Дуна Іпполі, Г. Гросу з румунського природ-ного парку «Гори Марамуреш», Б. Коммармот зі Швейцарсько-го Федерального інституту лі-сових, снігових та ландшафтних досліджень (WSL), В. Ванчура з Європейського товариства ди-кої природи (Австрія).

Авторові цих рядків вручили медаль «За особливі заслуги пе-ред Гуцульщиною», а також По-чесний диплом Європейського товариства дикої природи. Зга-дану відзнаку отримали також КБЗ та група українських при-родоохоронців, серед яких – ди-ректор запо відника М. Рибак.

На пленарному засідан-ні заслухано доповіді: автора цих рядків – «Про деякі історич-ні аспекти створення та розши-рення об’єкта Всесвітньої спад-щини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат»; Г. Кнаппа – «Від Кар-патського біосферного запо-відника – до об’єкта Всевітньої спадщини та Європейської ме-режі букових лісів» (Міжнародний фонд Міхаела Зуккова, Німеччи-на); М. Рибака та В. Покиньче-реди – «Співпраця з місцевими громадами як запорука збере-ження об’єкта Всесвітньої спад-щини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Ні-меччини»» (КБЗ); А. Коваровіч – «Про підсумки реа лізації Між-народного проекту з роз ширення українсько-словацько-німецького об’єкта «Букові пра ліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» й презентацію новоутвореної номі-нації «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» (Інститут екології Е.С.О., м. Кла-генфурт, Австрія); А. Бюргі зі спі-вавторами – «Українсько-швей-царська співпраця у лісівничих до слід женнях» (Швейцарський федеральний інститут снігових, лісових та ландшафтних дослі-джень (WSL), м. Бірменсдорф, Швейцарія); С. Зиман зі співав-торами – «Порівняльний аналіз флори судинних трав’янистих рослин у букових лісах Україн-ських Карпат» (Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, м.Київ); М. Юнгмейера та Б. Про-ця – «Інтегровані плани управлін-ня для природно-заповідних те-

Від 3 по 5 жовтня, у м. Гайнбург, Федеральне мі-ністерство сільського та лісового господарства, охо-рони навколишнього середовища та управління вод-ними ресурсами Австрії організувало міжнародну зустріч за наслідками 41-го засідання Комітету Всес-вітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і дав-ні ліси Карпат та інших регіонів Європи». Учасниками стали понад 30 експертів з 11 країн Європи – пред-ставники міністерств та відомств, адміністрацій при-родоохоронних територій, наукових установ та вищих навчальних закладів, неурядових організацій.

риторій – від теорії до практики (Інститут екології E.C.O., м. Кла-генфурт, Австрія, Дунайсько-Кар-патська програма Всесвітнього фонду природи (WWF) та Дер-жавний природознавчий музей НАН України, м. Львів); Р. Ков-баснюка зі співавторами – «Про-блеми імплементації міжнарод-но-правового механізму захисту Всесвітньої природної спадщини в законодавство України (КБЗ); М. Лендєла – «Окремі засади становлення і розвитку сільсько-го аграрного туризму в Закар-патті (Ужгородський торговель-но-економічний інститут КНТЕУ, м. Ужгород); В. Ванчура – «Ділян-ки дикої природи та Європейської мережі пралісів й старовікових лі-сів, або як поєднати ділянки ди-кої природи з Європейською ме-режею пралісів та старовікових лісів (Європейська асоціація ди-кої природи, Австрія) та інших.

Впродовж пленарних засі-дань та у ході роботи секцій: «Стан та перспективи погли-блення наукових досліджень, еколого-освітньої роботи та впровадження сталого розви-тку на об’єктах Всесвітньої спад-щини»; «Дослід ження та мо-ніторинг фіторізноманіття на об’єктах Спадщини й на інших природоохоронних територіях – важлива передумова збере-ження унікальних природних цінностей»; «Значення об’єктів Спадщини та інших природоохо-ронних територій для збережен-ня фауністичних комплексів» й «Антропогенні загрози та ризики катастроф на об’єктах Всесвіт-ньої спадщини», презентовано і

обговорено біля семидесяти до-повідей та повідомлень.

У рамках культурної програ-ми перед учасниками виступили: народний самодіяльний оркестр гуцульських народних інстру-ментів РБК, ансамбль скрипа-лів Рахівської ДМШ (керівник Т. Штодлер) та гурт «Білий ка-мінь» (керівник В. Тушер). Учас-ники заходу ухвалили резолю-цію й побували на екскурсії в Угольських букових пралісах.

Під час завершального за-сідання спільного менеджмент-комітету українсько-словацько-німецького об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні буко-ві ліси Німеччини» розглянуто актуальні питання збе реження цього об’єкта та дея кі пропо-зиції до нової редакції Спіль-ної декларації щодо управлі ння розширеної номінації «Букові праліси і давні букові ліси Кар-пат та інших регіонів Європи».

До початку зібрання опуб-ліко вано матеріали, загальним обсягом 414 сторінок. Презен-товано також випущену в Ужго-родському видавництві «ФОП Сабов А.М.» книгу автора цих рядків «Всесвітнє визнання бу-кових пралісів Карпат: історія та менеджмент. Матеріали з нагоди десятиріччя створення об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини». Видання збірки отримало позитивну оцін-ку іноземних партнерів по спіль-ному об’єкту Всесвітній спадщи-ні ЮНЕСКО.

Федір ГАМОР.

МІЖНАРОДНА ЗУСТРІЧ В АВСТРІЇ ти, а також питання наступно-го розширення об’єкта.

Представники Карпат-ського біосферного запо-відника автор цих рядків та Василь Покиньчереда пред-ставили інформацію про про-ведене у вересні 2017 року засідання спільного менедж-мент-комітету українсько-сло-вацько-німецького об’єкта Всес-вітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та дав-ні букові ліси Німеччини», взя-ли участь у обговореннях та дискусіях.

В рамках зустрічі також відбулися екскурсії до букових лісів (зокрема, складових час-тин розширеного об’єкта Всес-вітньої природної спадщини ЮНЕСКО) національних пар-ків Донау-Ауен та Калькаль-пен, а також території дикої природи Дюрренштайн.

Юрій БЕРКЕЛА,учасник зустрічі.

ЯК СТВОРЮВАЛИ ТЕРИТОРІЮ СТАЛОГО РОЗВИТКУлісогосподарських підпри-ємств із метою забезпечення ведення лісового господар-ства на засадах сталого роз-витку в регіоні. Паралельно були укладені Декларації про співпрацю між заповідником та низкою міських, селищних і сільських рад щодо включен-ня їх території до складу пере-хідної зони Карпатського біо-сферного резервату. У цьому документі сторонами вислов-лено наміри щодо взаємної підтримки та сприяння співро-бітництву у впровадженні еко-логічно відповідального, соці-ально вигідного і економічно збалансованого розвитку за-значених населених пунктів, а також у галузі збереження цінних природних і культурних комплексів та об’єктів, сталого розвитку Карпатського регіону та підвищення соціально-еко-номічного добробуту терито-ріальних громад. Міжнарод-ною координаційною радою також враховано підписаний за ініціативи автора цих ряд-ків Меморандум про співп-рацю в збереженні і сталому використанні природних комп-лексів Карпатського біосфер-ного заповідника, як частини українсько-словацько-німець-кого об’єкта Всесвітньої при-родної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та дав-ні букові ліси Німеччини», який укладено між біосферним за-повідником і райдержадміні-страцією та органами місце-вого самоврядування в межах Рахівського району. Таким чи-ном було створено територію сталого розвитку Карпатсько-го біосферного резервату пло-щею понад 160 тис. га, яка на сьогодні включає частково або повністю п’ять державних лі-согосподарських підприємств і 18 територіальних громад на-селених пунктів з Рахівського та Тячівського районів.

Новостворена територія КБЗ є цілісним об’єктом, по-збавленим фрагментованос-ті, і з високою екологічною зв’язністю, що забезпечує, зо-крема, умови для існування життєздатних популяцій ве-ликих хижих ссавців: ведмедя, вовка та рисі. Важливо зазна-чити, що вона включає зна-чну частину екологічної мережі

Закарпатської області, зокре-ма всі основні широтні й ме-ридіональні екологічні коридо-ри, які з’єднують між собою ті кластерні ділянки біосферного резервату, які мають природо-охоронний статус. Усі ці клас-тери мають класичне зонуван-ня, тобто включають заповідні зони, що відмежовуються бу-ферними зонами від території сталого розвитку або зовнішніх меж біосферного резервату. Нова територіальна структу-ра КБР і відповідне зонування будуть відображені у Проекті організації Карпатського біо-сферного заповідника, який по суті є менеджмент-планом на десятирічний період і робота над яким уже ведеться.

Як відомо, основним і ді-євим дорадчим органом біо-сферних резерватів світу є Координаційні ради, які ство-рюються з метою ефективно-го управління резерватом, в першу чергу в межах терито-рії сталого розвитку, і включа-ють представників усіх ключо-вих зацікавлених сторін цієї території. Така Координацій-на рада була створена і у КБЗ, очільником є автор цих рядків. До неї увійшли представники територіальних громад, орга-нів місцевого самоврядування, виконавчої влади, керівників державних лісогосподарських підприємств, туристичного біз-несу, працівників заповідника тощо. Адміністрація заповідни-ка переконана, що конструк-тивна співпраця його з дер-жавними лісогосподарськими підприємствами та місцеви-ми територіальними громада-ми в рамках новоствореного Карпатського біосферного ре-зервату забезпечить належне збереження біорізноманіття, відновлення і зміцнення еко-системних послуг, сприяння сталому використанню при-родних ресурсів КБЗ та ство-рить умови для сталого соці-ально-економічного розвитку прилеглих населених пунктів і підвищенню добробуту міс-цевих громад.

Микола РИБАК,директор Карпатського

біосферного заповідника,заслужений природо-

охоронець України.

Мета даної зустрічі – розглянути питання щодо подальших кроків за нас-лідками рішення Коміте-ту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про розширення трилатерального об’єкта Все-світньої спадщини ЮНЕСКО та утворення на його базі об’єкта Всесвітньої при-родної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси та давні ліси Карпат та інших регіонів Єв-

ропи». Зокрема, обговоре-но зобов’язання сторін, текст спільної декларації про намі-ри, імплементацію системи інтегрованого менеджменту, формат наступного засідан-ня спільного менеджмент-ко-мітету, шляхи впровадження рекомендацій Комітету Всес-вітньої спадщини ЮНЕСКО, проблему зміни та уточнення меж складових частин, фінан-сування координаційної робо-

на 1-ій стор.

3№ 5 (67) жовтень 2017 рокуÊÀÐÏÀÒÑÜÊÎÃÎ Á²ÎÑÔÅÐÍÎÃÎ ÇÀÏβÄÍÈÊÀ

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА ГАЗЕТА

Восени, як правило, ту-ристичний сезон іде на спад. Тому працівники еко-лого-освітнього центру «Центр Європи» з початком нового навчального року залучають школярів Рахів-ського району до різнома-нітних екологічних заходів.

Цьогоріч вони розпочали-ся із традиційного відзначен-ня Днів європейської спадщи-ни. В рамках акції безкоштовні екскурсії відвідувачам еколого-освітнього центру проводили учні 8-9-х класів Діловецької ЗОШ під керівництвом педаго-га О.І. Мендрешора. Одягне-ні у барвисті вишиванки хлоп-ці та дівчата дуже серйозно поставилися до запропонова-них їм ролей екскурсоводів. У цей день центр відвідало по-над 120 екскурсантів з Украї-ни та інших куточків Європи.

У перерві між основною «роботою» учні «подорожу-вали Карпатами» за допомо-гою екологічної гри. Крім того, юні екскурсоводи взяли участь у майстер-класі з виготовлен-ня аплікацій «Букові праліси – гордість рідного краю». Для аплікацій використовували-ся природні матеріали – сухі дерев’яні гілочки, листя, пло-ди дерев, мох. У рамках акції для учнів 4-го класу Рахівській ЗОШ №2 було прочитано те-матичну лекцію «Букові пра-ліси Карпатського біосферно-го заповідника». Після лекції діти мали можливість само-

ОСІННІ ЗАХОДИ В ЦЕНТРІ ЄВРОПИ

ЕКООСВІТА

стійно створити старий ліс на ватмані. Внаслідок спільних зусиль вийшла велика карти-на, на якій ожили столітні буки і зовсім молоді дерева. У жов-тні завдяки низці екозаходів відбулося відзначення Всес-вітнього дня тварин. Для ді-тей молодшого шкільного віку присілку Вільховатий та Ра-хівської ЗОШ №2 (Лазівський корпус) проведено екологіч-ні уроки на тему «Тваринний світ КБЗ». Для закріплення но-вих знань діти із захопленням зіграли в настільну гру «По-дорожуй Карпатами», під час якої ознайомились із найцікаві-шими представниками фауни заповідника – саламандрою, беркутом, риссю, бурим вед-медем та багатьма іншими.

Наступною осінньою еко-логічною акцією стала «Бар-

виста осінь». Для учнів 7 кла-сів Костилівської ЗОШ було прочитано лекцію «Масиви КБЗ», а також запропоновано відгадати кросворд, ключови-ми словами якого були назви трьох осінніх місяців. Учням 3-го класу було запропонова-но створити осінні композиції «Лісові звірі», використовую-чи у роботі як природні (шиш-ки, мох, листя) так і штучні (пінопласт, пластилін) мате-ріали. Школярі жваво взяли-ся до роботи в результаті якої вийшло справжнє лісове цар-ство дикої природи. Як бачи-мо, осінь щедра на екологіч-ні акції та попереду іще одна важлива дата – готуємося від-значати День створення Кар-патського заповідника.

Зоряна ЛИПЧАК,екскурсовод ВЕОВР.

На базі КБЗ вже більше двадцяти років працює єдиний та унікальний в Україні «Музей екології гір та історії приро-докористування в Українських Карпатах». Музейна експо-зиція, яка займає понад 1 тис. м2, складається з двох орга-нічно поєднаних розділів – «Природні екосистеми Карпат» та «Історія природокористування в Українських Карпатах».

АКВАТЕРАРІУМ У МУЗЕЇ ЕКОЛОГІЇ ГІР

Для висвітлення тематики Музею використані різноманіт-ні експозиційні форми і засоби: діорами, макети, муляжі, пан-но, панорами тощо, які напо-внені натурними експонатами і артефактами. Серед них бага-ті геологічні, палеонтологічні, зоологічні, археологічні колек-ції, елементи народного побуту і культури. Інформаційне поле доповнюється акватераріум-ним комплексом, який містить діючу модель гірського водо-току з характерними водними і біляводними мешканцями Кар-пат. Акватераріум є особли-вою родзинкою Музею, адже тут мешкають живі експонати серед яких є і червонокнижні види, такі як: саламандра, по-лоз лісовий, мідянка, тритони карпатський та альпійський, а також вуж звичайний, веретіль-ниця, різні види жаб та риб.

Протягом всього турис-тичного сезону (з травня по

жовтень) працівники Музею дбають про мешканців аква-тераріуму, а це клопітка і дуже важлива робота. Кожного дня всіх потрібно погодувати (на-копати черв’яків, наловити ко-мах, мишей), тримати в чисто-ті акваріуми (змінювати мох, листя, міняти воду), створюва-ти для них умови, наближені до природних. Цього року при-ємним бонусом для природолю-бів стало унікаль-не примноження в акватераріумі. Протягом літа, у неволі народи-лося десять ве-ретільниць, дві мідянки та один полоз.

На жаль, му-зейний акватера-ріум не працює в зимовий період (відсутня харчо-

ва база та відповідний темпе-ратурний режим). Заповідник є природоохоронною установою, а тому не може допустити заги-белі тварин, серед яких, як вже зазначалося є і червонокнижні. Тому в кінці вересня все живе відпускається на волю, для того щоб тварини могли адаптува-тися до зимівлі, набрати вагу та знайти собі прихисток. На-ступного ж року музейники зно-ву наповнять акваріуми живими мешканцями, які будуть раду-вати екскурсантів.

Сергій БЕНДИК,фахівець Музею екології гір.

українських деревообробних підприємств у зв’язку із при-пиненням вивозу кругляка не відбулось. «Значить існує ті-ньовий ринок, який на сьогод-нішній день має бути закрито». Президент звернувся до пред-ставників прокуратури, поліції, лісників і пред ставників місце-вого самовря дування сформу-вати чіткі заходи, встановити чіткі терміни відповідальнос-ті й нагадав їм про особисту відпо відальність. «Це абсо-лютно чітка моя позиція – до-сить. Люди мають відчути, що в нас не просто припинили-ся незаконні рубки, а й дуже активно ведеться відновлю-вальна робота (із відновлен-ня лісів – авт.)», – підсумував Президент.

Надзвичайно важливими є слова Президента, щодо збе-реження та розвитку природ-но-заповідного фонду. В цьому контексті він чітко наголосив, що «розвиток природно-запо-відної справи належить до прі-оритетів державної політики в сфері охорони навколишнього середовища». «Нехай площа природньо-заповідного фонду України є недостатньою для збереження та відновлення особливих природних компо-нентів і об’єктів, але ми пра-цюватимемо над цим», – під-креслив Глава держави.

Окремо він звернув увагу на проблему, пов’язану із на-вмисно організованою плута-ниною у межах заповідників і парків та закликав до спіль-ної роботи над її вирішенням. «Оскільки встановлення меж заповідників – це компетенція Президента, маємо разом з вами попрацювати. Віднови-ти межі, які були, щоб суб’єкти місцевого самоврядування, які хочуть загарбати територію за-повідників заднім числом, не змінювали ці межі. Вирішити (це питання – авт.) на урядо-вому і президентському рівні», – наголосив Петро Порошенко.

«До правоохоронців окре-ма позиція – попередьте суб’єктів місцевого самовря-дування не бавитися і не чини-ти злочинів у заповідній спра-ві. Кожен сільський голова має працювати на громаду, а не проти заповідника. Думаю, що це речі, які ми 100% зможе-мо регулювати». «Як правило території, де створена пере-важна більшість національ-них заповідних парків, є де-пресивними. Зайнятість на тих територіях є вкрай низька. І за таких обставин, вважаю, що замість того, щоб намагатися вирубати ліс, забравши части-ну заповідника і залишити пус-телю, ми маємо допомогти ор-ганізувати екологічний туризм. Це створює і робочі місця… вирубані ліси та лисі гори ту-ристів не приваблюватимуть». «Вирубав – більше нічого не буде», – слушно зауважив Пе-тро Олексійович.

На нараді заслухано до-повіді в. о. голови Дежліса-генства України Володимира Бондаря, начальника Львів-ського обласного управління лісового та мисливського гос-подарства Анатолія Дейнеки, Міністра екології та природ-них ресурсів Остапа Семера-ка, який, зокрема, наголосив, що в ході реформування Дер-жавної екологічної інспекції пе-

НАРАДА З ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИна 1-ій стор.

редбачається на сто відсотків оновити її склад.

Виступаючи на нараді, ав-тор цих рядків запропонував конкретні пропозиції щодо по-долання труднощів, які сфор-мувались в роботі установ природно-заповідного фонду. Зокрема, звернувся до Прези-дента України доручити: Кабі-нету Міністрів України – в най-коротші терміни, розробити та прийняти Державну програму розвитку при родно-заповідної справи в Україні, передбачив-ши в ній необхідне фінансу-вання та матеріально-технічне забезпечення запо відників та національних природних пар-ків в Україні. По-друге, внести необхідні зміни до природо-охоронного законодавства, зо-крема, повернутись повтор-но до розгляду відхиленого в другому читанні законопроек-ту №2311, щодо внесення змін і доповнень до законів «Про природно-заповідний фонд» Земельного кодексу та інших законів у сфері збереження природно-заповідного фонду.

По-третє, не зволікаючи, вирішити питання підвищен-ня рівня оплати працівників установ природно-заповідно-го фонду, які охороняючи уні-кальні природні та культурні цінності світового значення, отримують чи не найменшу в бюджетній сфері України за-робітну плату (ми пояснили Президенту, що до прикладу, інспектор з охорони природ-но-заповідного фонду, який і в дощ, і в сніг, без формен-ного одягу, транспорту, служ-бової зброї, у важкодоступних гірських умовах, перебуваючи постійно під «прицілом бра-коньєрів», за заробітну плату в межах трьох тисяч грн., за-безпечити належну охорону унікальних природних ціннос-тей світового значення просто не в змозі).

По-четверте, для підви-щення престижу праці приро-доохоронців, прийняти підго-товлену Мінприроди України постанову Кабінету Міністрів України про встановлення пра-цівникам установ природно-за-повідного фонду виплат за ви-слугу років.

По-п’яте, оголосити 2018-ий Роком збереження та розвитку природно-заповідного фонду в Україні та вирішити за цей час найгостріші проблеми його збе-реження та розвитку.

У зв’язку з тим, що запові-дники та національні природ-ні парки утворюються Указом Президента України, як наці-ональне надбання українсько-го народу, я звернувся до Гла-ви держави з проханням узяти під його особисту опіку збе-реження та розвиток цих уні-кальних природних та куль-турних цінностей. На прохання адміністрації Президента, на-передодні вніс також низку уточнень та доповнень, спря-мованих на збереження та сталий розвиток Карпатсько-го регіону й розвиток природ-но-заповідного фонду Украї-ни, до проекту Указу, який має бути ухвалений за підсумками згаданої наради.

Федір ГАМОР,доктор біологічних наук,

професор, заступник директора Карпатського

біосферного заповідника.

Контактні телефони: (03132) 2-21-93, 2-29-14.Електронна пошта: cbr-rakhiv@ukr.nethttp://cbr.nature.org.uaЗасновник і видавець: Карпатський біосферний заповідник.

РЕДКОЛЕГІЯ:Федір Гамор (шеф-редактор),Андріана Леле,Микола Рибак,Юрій Беркела,Богдана Москалюк,Ярослав Довганич,Вікторія Бундзяк,Олег Борик (верстка).

Відповідальність за достовірність фактів несе автор.

Газету віддруковано в ФОП Федченко С.В., вул. Чкалова, 32/32, м. Харків.

Замовлення № 33819

Тираж – 1300 примірників.

Газета виходить раз на два місяці.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: вул. Красне Плесо, 77, а/с 8, м. Рахів, 90600, Закарпатська обл.

Св ідоцтво про державну реєстрац ію Зт № 401 в ід 25 .01 .2006 року

ÊÀÐÏÀÒÑÜÊÎÃÎ Á²ÎÑÔÅÐÍÎÃÎ ÇÀÏβÄÍÈÊÀРЕГІОНАЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА ГАЗЕТА

У грудні цьогоріч ювілейні роковини від днів народження урочисто відзначатимуть працівники Карпатського біосферного заповідника:

Юрій Іванович ГОДИНКО, інспектор з охорони ПЗФ Рахів-Берлибаського ПНДВ (55 р. – 03);

Василь Андрійович САС, інспектор з охорони ПЗФ Кісвянського ПНДВ (60 р. – 07);

Микола Васильович ШЕМОТА, інспектор з охорони ПЗФ Марамороського ПНДВ (55 р. – 17).

Людської шани зичимо й тепла,Достатку, злагоди та дружби у родині,

Щоб вся біда у безвість відійшла,А радість залишилася віднині!Життя Вам – довгі-довгі роки,

Без сліз, без горя, без біди,Хай буде радість в Вашім домі

Сьогодні, завтра і завжди.

Адміністрація, профспілковий комітет заповідника.

інспектор з охорони ПЗФ

інспектор р. – 17).

Працівники Трибушанського при-родоохоронного науково-дослідно-го відділення Карпатського біосфер-ного заповідника допомогли громаді села Ділове побудувати дерев’яні мости.

Наприкінці вересня здійснили бу-дівництво мосту по вул. Івана Франка в урочищі Бредицел. А 10 жовтня спо-

рудили міст по вул. Миру. Відновлен-ня мостів дозволило відкрити проїзд місцевим жителям до власних дворо-господарств та забезпечило доступ до лісових масивів як працівникам за-повідника так і діловчанам, які ведуть традиційне господарювання на зазна-ченій території.

(Вл. інф.).

ДОПОМОГА ГРОМАДАМ

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ

В Угольсько-Широколужанському масиві КБЗ охороняється най-більший буковий праліс Європи, який став основою для об’єкта світо-вої природної спадщини ЮНЕСКО. Крім природоохоронного значення первісні ліси відіграють ще й велику наукову та практичну роль.

Талановитий рахівський художник народився 17 листопада 1957 року в багатодітній гуцульській сім’ї Михайла та Гафії Дудчуків. З малих років юний Петро проявляв здібності до малю-вання та різьбярства. Знайомство з фарбами і пензлем почалося в студії образотворчого мистецтва, керівни-ком якої був Василь Дмитрович Зей-кан. Свого першого вчителя він і за-раз згадує з теплотою та вдячністю. Крім Зейкана, своїми вчителями Пе-тро Михайлович називає блискучих майстрів живопису, видатних закар-патських пейзажистів Йосипа Бокшая та Антона Кашшая.

Працював художником-оформлю-вачем на картонній та меблевій фабри-ках, у промкомбінаті. Керував гуртком образотворчого мистецтва у Рахів-

3-D СКАНУВАННЯ БУКОВОГО ПРАЛІСУ

Тому, в багатьох європейських кра-їнах лісове господарювання націлене на імітування структури давніх лісів, по-заяк існує думка, що таким чином за-безпечуються основні функції (водо- і кліматорегулююча, збереження біотич-ного різноманіття, природна стійкість до негативних впливів, тощо) та ціліс-ність екосистем. Однак, до цього часу, структура давніх лісів описувалася, в основному, використовуючи 2-D вимі-ри, зроблені традиційними методика-ми за допомогою примітивного облад-нання (мірна вилка, бусоль, висотомір та ін). В той час як нові методи, такі як наземне лазерне сканування, дозволя-ють отримати більш цілісне (3-D) відо-браження структурних параметрів, не завдаючи жодної шкоди лісовій екосис-темі. На даний момент, в Україні такі дослідження не проводить жодна на-уково-дослідна установа через висо-ку вартість обладнання та програмно-го забезпечення.

В рамках Угоди про наукову співп-рацю між Університетом ім. Георга Ав-густа (Ґеттінґен, Німеччина) та Кар-патським біосферним заповідником, з 5 по 13 серпня аспірантками вищез-

гаданого університету Катаріною Ві-ллім та Меліссою Стірс, за участі пра-цівників лабораторії лісознавства КБЗ, проведено 3-D сканування на укра-їнсько-швейцарському дослідному стаціонарі в Угольському відділенні. Дослідження проводилось за двома методиками – первинне сканування (на контрольних пунктах, що розта-шовані через 60-80 м) та мультиска-нування (детальне картування ділянок розміром 50х50 м). В ході польових ро-біт були зібрані дані по структурі де-ревостанів, які в подальшому будуть опрацьовуватися, аналізуватися та порівнюватися зі структурними дани-ми, отриманими з національних пар-ків та господарських лісів Німеччини, де економічна діяльність ведеться з різною інтенсивністю, а також давніх лісів Словаччини.

Гості висловили вдячність колекти-ву Карпатського біосферного заповід-ника за сприяння в організації і допо-могу під час проведення досліджень, а також сподівання на продовження співпраці в майбутньому.

Мирослав КАБАЛЬ,завідувач лабораторії лісознавства КБЗ.

У ВИСТАВКОВІЙ ЗАЛІ МУЗЕЮ ЕКОЛОГІЇ ГІР ВІДКРИТО ВИСТАВКУ ПЕТРА ДУДЧУКА

ській школі №1. Пізніше брав участь в оформленні новозбудованої церк-ви Святого духа у Рахові. Такі ж ро-боти виконував і в церквах села Білин та присілку Вільховатий. У 2007-му в Ужгороді за допомогою мистецтвоз-навця Валентина Сотова організова-но виставку картин художника. Потім була виставка у Львові. Нині Петро Дудчук і далі пише свої картини. Рука митця стає все вправнішою, і він, на-буваючи досвіду, впевнено крокує до мистецьких вершин.

Запрошуємо всіх поціновувачів ху-дожнього мистецтва відвідати виставку талановитого художника та на власні очі побачити величну красу Карпат-ських гір, відтворену у картинах митця.

Наталія КАЛЬБА,фахівець Музею екології гір.

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ

ПОДІЇ МУЗЕЮ

7 вересня, на сімде-сятому році життя, наві-ки закрилися очі відомого

журналіста Рахівщини, колиш-нього редактора районної, місь-кої газет та провідного редактора «Вісника Карпатського біосфер-ного заповідника» – БОЙЧУКА Василя Васильовича.

Журналістський шлях Василя Васильовича почався з середи-ни вісімдесятих років, на посаді відповідального секретаря у Ра-хівській районній газеті «Зоря Ра-хівщини». Згодом, став заступни-ком головного редактора, а в 90-х очолив колектив, і аж до виходу

на пенсію пропрацював головним редактором. Однак, навіть будучи на заслуженому відпочинку, зва-жаючи на властиву йому запальну енергію і трудолюбивість, він ініцію-вав заснування міської газети «Ві-сті Рахова», та невдовзі став про-відним редактором «Вісника КБЗ».

До колективу природоохорон-ної установи приєднався у квітні 2009 року і пропрацював до грудня 2016-го. Протягом цього часу, під його редагуванням у світ вийшло близько 40-ка номерів часопису, видозмінився і дизайн газети. Кож-ного разу, готуючи черговий номер до випуску, завжди дбав про його змістовне інформаційне наповне-ння. Чимало матеріалів і сам напи-

сав, адже був сповнений любові до рідного краю та природи Карпат. З під його авторського пера вийшло багато публіцистичних матеріалів, інтерв’ю з природоохоронцями, ке-рівництвом і працівниками запо-відника. До написання кожної пу-блікації підходив відповідально з притаманними йому аналітичніс-тю та критичним аналізом. Сам же був цілеспрямований, все розпоча-те завжди доводив до кінця, пря-молінійним і відвертим, але завжди відкритий до спілкування. Таким і залишиться у пам’яті редакційної колегії та читачів «Вісника…», не-пересічною особистістю, патріотом Рахівщини і Гуцульщини.

Земля йому пухом…