брошура

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………2

Розділ І «Колір як мистецька та психолого-педагогічна проблема»

Поняття кольору та його основні властивості……………………….4

Особливості відчуття і сприймання кольору у школярів…………..6

Розділ ІІ «Формування навичок кольоротворення у процесі

проведення уроків образотворчого мистецтва»

Шляхи формування навичок кольоротворення……………………...8

Методика проведення уроків образотворчого мистецтва, необхідні

матеріали……………………………………………………………...12

Розділ ІІІ «Моделювання уроків образотворчого мистестецва»

Засоби виразності живопису. Малювання композиції «Веселка».

Урок образотворчого мистестецва у 5 клаcі……………………..14

Композиція в живописі. Малювання композиції «Осінній дощ».

Урок образотворчого мистестецва у 5 клаcі……………………..21

Засоби виразності кольорової графіки. Малювання композиції

«Клоун». Урок образотворчого мистестецва у 5 клаcі…………..29

Холодні барви морського краєвиду. Урок образотворчого

мистестецва у 5 клаcі……………………………………………………..36

Виявлення головного та другорядного в композиції.Композиційний

центр. Урок образотворчого мистецтва у 5 класі………………..41

2

ВСТУП

Колір - найкращий зображувальний і емоційний засіб

живопису. За допомогою кольору передаються краса й багатство

барв реального світу, матеріальність предметів, їхнє природне

забарвлення. Колір є однією з невід'ємних ознак будь-якого

предмета. Справжній колір предмета залежно від його

просторового положення, сили освітлення та навколишнього

середовища змінюється за ясністю, кольоровим тоном та

насиченістю. Кольори викликають у людей різні емоції, впливають

на настрій та працездатність.

У міру віддалення предмета від глядача змінюється не лише

видима величина його, а й колір, бо міняється кількісний і якісний

характер світлового потоку, що відбивається цим предметом. Зміна

тону, ясності і насиченості кольору предметів залежить від

кількості і величини частинок вологи й пилу в повітрі, які

утруднюють проходження кольорових променів і впливають на

зміну кольору. Уміння бачити кольори, розпізнавати їхні відтінки

допомагає нам не тільки правильно передавати колір предметів у

малюнках, а й створювати прекрасне в житті.

Відображення кольору та процес кольоротворення значно збагачує

естетичну сферу людини. Тому емоційний вплив кольору

використовується в мистецтві. Фарба, колір у нерозривній

єдності із світлотінню і лінією - художні засоби живопису. Колір

- основний засіб живопису. Кольором художник передає свої

почуття і думки, створює образи на площині, форми і об'єми

3

реальних предметів. Оскільки сприймання кольорів залежить від

їх оточення у природі, на картині, то в живопису, порівнюючи

один колір з іншим, потрібно добиватися таких же

взаємовідношень, як і в натурі.

Кольорове бачення людини - явище унікальне і закономірне.

Проблематика, пов’язана з даним явищем, постійно привертає

увагу вчених. Сьогодні вже зрозуміло, що розкрити це складне

явище, розглядаючи його лише на якомусь одному рівні

(фізичному, фізіологічному, психологічному, естетичному)

практично неможливо. Потрібно розглядати систему цілісно і

теоретичні концепції апробувати в педагогічному процесі

художньо-естетичного розвитку школярів.

4

Розділ І

Колір як мистецька та психолого-педагогічна проблема

Поняття кольору та його основні властивості

Колір та його властивості вивчає спеціальна наука -

кольорознавство. У кольорознавстві є свої закони, які слід вивчати,

щоб застосовувати їх в навчанні та житті.

Поетапність формування знань та вмінь з основ колористики

школярів в образотворчій діяльності передбачає розгляд поняття

кольору як складного багаторівневого утворення, що формується

на різних рівнях її прояву. На кожному з рівнів відбувається

взаємодія компонентів діяльності від пізнавального (або

когнітивного) до діяльнісного і від афективного до творчого, тому

можна поділити цей процес на три етапи.

Перший етап передбачає активізацію сенсорного розвитку дітей,

оскільки із сприймання предметів і явищ починається процес

пізнання світу, а також формуються елементи естетичних знань у

свідомості школярів.

Другий етап спрямований на формування естетичного

сприймання учнів, досвіду художнього сприймання і базується на

інтеграції сенсорного та морально-естетичного аспекту у

свідомості та діяльності.

Різноманітні предмети навколишньої дійсності відрізняються

один від одного не тільки матеріалом, величиною та формою, а й

кольором. Отже, колір - це одна з невід'ємних ознак будь-якого

предмета, причому дуже мінлива. Зміна тону, насиченості кольору

предметів залежить від кількості і величини частинок вологи й

пилу в повітрі, які утруднюють проходження кольорових променів

і впливають на зміну кольору. У чистому повітрі небо й віддалені

предмети здаються більш синіми, у вологому чи похмурому -

сірими. Сприймання кольору предмета залежно від освітлення й

оточення можна простежити, уважно розглядаючи жовте

5

яблуко. Так, жовтий колір яблука на фіолетовому фоні буде

найяскравішим, теплим, тоді як на оранжевому або червоному фоні

буде здаватися більш холодним і менш чітким. Уміння бачити

кольори, розпізнавати їхні відтінки допомагає нам не тільки

правильно передавати колір предметів у малюнках, а й створювати

прекрасне в житті.

Учнів ознайомлюють з шістьма кольорами спектрального

круга, трьома основними і трьома похідними. Якщо спектр

розділити на 12 частин, то дістанемо більше відтінків похідних

кольорів, що залежать від відстані їх до основних променів.

Кольоровий круг можна поділити на дві частини: теплі кольори -

червоно-жовті, які нагадують колір вогню, сонячного світла, та

холодні кольори - синьо-зелені й фіолетові, які нагадують колір

води, льоду, далини, місячного світла. Найтеплішим кольором є

оранжево-червоний, а найхолоднішим - синій. Ці кольори й

допомагають, коли їх порівнювати один з одним, визначати, який

колір тепліший, а який холодніший. Так, оранжевий колір

тепліший, ніж жовтий, але холодніший, ніж оранжево-червоний.

Холодний фіолетовий колір тепліший за синій, але холодніший за

пурпуровий (в якому більше червоного); в спектральному крузі він

ближче до оранжево-червоного.

Значну роль в організації та керівництві процесом сприймання

кольору відводиться вчителю, його професійній майстерності,

вмінню створити сприятливий клімат в аудиторії, допомогти учневі

в організації сприймання в такій мірі, щоб він дійсно пізнав його

суть, властивості. Тобто, вчителю необхідно врахувати, що всяке

пізнання є творчість, і елемент творчості закладений у будь-якому

акті сприймання.

6

Особливості відчуття і сприймання кольору у школярів

Образ сприймання є відображення, але не дзеркальне, а творча

реконструкція предмета (об’єкта) у свідомості людини.

Діалогічність спілкування є безперечною умовою реалізації

естетичного досвіду у процесі педагогічного спілкування. Це дає

змогу практично реалізувати набуті знання та вміння, а також у

безпосередньому контакті з дітьми збагачувати і власний досвід

спілкування, створювати ―ситуації уподібнення" (Б.М.

Нєменський), ігрові моменти, які виявляють ―інтерес‖ в учнів до

теми уроку.

У процесі ―сприймання-творення‖ розв’язання завдань

емоційно-образного вираження мовою кольору, виникає

необхідність оволодіння такими навичками операціональної

діяльності мислення, як аналіз, синтез, абстрагування,

узагальнення, порівняння, конкретизація та систематизація. Це

дасть можливість розширити спектр володіння колірними

еталонами, системами, удосконалить навички диференціації

кольорів у процесі сприймання кольору як у довкіллі, так і в

складних структурних утвореннях (живописних композиціях),

сформує базу для реалізації кольору, як засобу емоційно-образного

виразу.

Розглядаючи процес образотворчої діяльності школярів,

І.П. Глинська, відповідно до експериментальних даних,

враховуючи наявність неоднорідної структури здібностей, ділить

дітей відповідно до їх нахилів до образотворчої діяльності на три

групи. За цим поділом діти з вираженою графічною обдарованістю

складають першу групу, діти з домінуючим живописним началом,

тобто краще відчувають колірні відношення, складають другу

групу. Діти третьої групи мають у рівній степені виражені як

графічні, так і живописні здібності. Враховуючи вищесказане,

пропоновані завдання повинні мати індивідуальний підхід до різної

структури здібностей, тобто навчати дітей з вираженою графічною

7

стороною відчуттю сприймати і активно реалізувати колір як засіб

вираження.

Отже, реалізація творчих можливостей школярів залежить

від ефективності процесу спілкування вчителя й учня. Цей процес

забезпечує не лише вміння творчо застосувати одержані знання на

етапах сприймання натури, творів мистецтва, виконання вправ, але

й формування основних творчих можливостей учнів, до яких

належать: ініціативність, самостійність, винахідливість, уява,

фантазія, оригінальність та нестандартність мислення.

8

Розділ ІІ

Формування навичок кольоротворення

у процесі проведення уроків образотворчого мистецтва

Шляхи формування навичок кольоротворення

Успішне навчання малювання значною мірою залежить від

якості матеріалів і приладдя. Хороші матеріали сприяють успішній

роботі, підвищують якість виконання. Папір для акварелі повинен

бути цупким і білим, мати зернисту поверхню. Найкращим папером

є ватман і напівватман, які мають дрібні западини й опуклості. При

малюванні аквареллю на папері кольорова поверхня стає прозорою

з переливами.

Олівець графітний, середньої м'якості (ТМ, М) є основним

інструментом для виконання малюнка під акварель. Графітний, не

м'який і гостро заструганий олівець дає змогу виконати тонкий, але

чіткий малюнок для акварелі. Малюнок не слід перевантажувати

зайвими лініями або штрихами, що забруднюють роботу аквареллю

(олівець від води розпливається по паперу і змішується з фарбами).

Не можна користуватись чорнильним олівцем.

Гумка має бути м'якою. Зловживати нею не слід, бо псується

поверхня паперу, що особливо не бажано в підготовчому малюнку

для акварелі. Пензлики мають бути круглими, м'якими, але

пружними, із гострим кінчиком. Найкращі пензлики колонкові,

хороші з шерсті білки, куниці, тхора. При вмоканні у воду вони

ніби загострюються, що дає змогу виконувати тонкі лінії й соковиті

плями. Для роботи аквареллю слід використовувати два пензлі -

великий (№ 14-18) і малий (№ 8-10). Можна користуватися і

плоскими м'якими пензлями, особливо при покритті фарбою

великих кольорових площин (фон у натюрморті, небо чи земля в

пейзажі та ін).

Засобом одержання кольору у живопису служать фарби. Вони

складаються з різноколірних пігментів (фарбуючих речовин),

9

крупинки яких не розчиняються, а з'єднуються в’яжучими

матеріалами. Фарби ділять на олійні, темперу, гуашеві й

акварельні. Зараз виробляється все більше й більше фарб з різними

назвами, але їх кількість ніколи не вичерпає безмежну

різноманітність кольорових відтінків природи.

Під час навчання живопису широко використовуються

акварельні фарби, які випускаються у плитках, тюбиках, чашечках

або ванночках. Найзручніше користуватися фарбами у чашечках і

ванночках. Акварельні фарби вицвітають на сонячному світлі,

правда, не всі однаково. Сухі акварельні фарби перед роботою слід

добре розмочити водою. Щоб уникнути забруднення фарби іншими

кольорами, потрібно мати дві посудини: одну - для промивання

пензля, другу - з чистою водою. Воду треба своєчасно міняти.

Білило в акварельному живопису, як правило, не застосовується.

Світліші тони фарби дістають, добавляючи до неї більшу кількість

води. Під час роботи аквареллю фарбу наносять пензлем тонкими

прозорими шарами на папір. Через нанесений шар фарби повинні

просвічуватися папір і раніше накладені шари фарб. Це дає

можливість дістати різноманітні кольори й відтінки.

Перш ніж малювати акварельними фарбами, необхідно

навчити учнів рівно покривати поверхню паперу одним тоном.

Найбільш рівний фон буде тоді, коли на поверхню паперу кілька

разів нанести слабкий розчин фарби. Важливо навчитися

рівномірно посилювати тон. Для цього використовують аркуш,

розділений по горизонталі на частини. Спочатку його покривають

розчином світлого тону. Коли папір висохне, при наступному

фарбуванні відступають на одну смужку, яка буде найсвітлішою.

Продовжуючи покривати смужки тим же тоном, відступаючи

щоразу на одну смужку, дістанемо рівномірне ступінчасте

посилення тону, де кожна наступна смужка пофарбована на один

раз більше. Таку ж вправу можна виконати, давши учням завдання

намалювати з натури носову хустинку, оздоблену по краях

широкою однотонною смугою. Перетинаючись біля кутів

10

хустинки, смуги утворюють темніші квадрати. Виконуючи

малюнок одним розчином фарби, учні спочатку намалюють,

наприклад, горизонтальні смуги, а потім, коли фарба висохне, -

вертикальні. Учнів треба ознайомити з деякими властивостями

пензля і акварельних фарб. Пензлем проводять лінії товсті й тонкі,

прямі і хвилясті, легким його дотиком ставлять крапки, дістають

мазки різної форми. Учні мають навчитися працювати всією

шириною пензля, зафарбовуючи велику поверхню, а також

покривати малу поверхню кінцем його. Вони повинні знати, коли

фарбу набирати густою, а коли її розвести водою, зробити рідкою,

світлішою.

Змішування кольорів при накладанні кольору на колір слід

використовувати у середніх класах, коли учні вчаться змішувати

фарби. Накладаючи колір на колір, ми зіткнемося з колірними

явищами. Прозору акварельну фарбу можна наносити кілька разів,

нашаровуючи один і той же колір. У результаті підвищуватиметься

інтенсивність кольору, його насиченість. Якщо наносити один

який-небудь колір на інший, відбудеться змішування кольорів.

В акварелі можна користуватись прийомами вливання одного

кольору в інший і працювати на мокрому папері. Слід показати, що

фарби можна змішувати не тільки на тарілочці або накладати один

колір на інший, а також, зволоживши водою попередньо папір,

можна впускати пензлем який-небудь колір і, сполоснувши

пензель, приєднувати до нього інший. Зливаючись на мокрому

папері, вони даватимуть різноманітні переходи, місцями

залишаючись чистими, місцями даючи проміжні кольори. Можна

також дістати м'які переходи, накладаючи фарби поряд, не чекаючи

висихання, і вони будуть зливатись у місцях з'єднання.

Ефективним засобом передачі предметів кольором у є

гуашеві фарби. Гуаш утворює непрозорий шар, що дає можливість,

на відміну від акварелі, накладати світлі фарби на темні, зовсім

перекривати раніше написане. Завдяки цій властивості гуаші учні

мають змогу виправляти допущені помилки. Недоліком гуашевого

11

живопису є відносно слабке закріплення пігментів на поверхні.

Якщо фарбу багато разів розводити водою і писати корпусно,

внаслідок вимивання клею вона може відшаровуватись від

поверхні і відпадати. Гуашшю можна працювати, як і аквареллю:

накладати прозорі шари фарби один на другий, вливати колір у

колір тощо. Для цього фарбу дуже розводять водою. Часто гуаш

застосовують у сполученні з аквареллю.

12

Методика проведення уроків образотворчого мистецтва,

необхідні матеріали

Для проведення уроків малювання вчителеві потрібні наочні

навчальні посібники, щоб мати змогу показувати, як малювати

фарбами. Треба мати такі таблиці:

Основні кольори - червоний, синій, жовтий.

Похідні від змішування основних - фіолетовий, оранжевий,

зелений.

Насиченість і світлота кольору.

Взаємно доповнюючі кольори - контрастні, різко протилежні

за колірним тоном.

Холодні і теплі кольори, холодні і теплі відтінки кольору.

Колірний круг.

Ці таблиці необхідні при вивченні властивостей кольору, вони

допоможуть у виборі кольору, визначенні його відтінків та

сприятиме засвоєнню учнями навчальний матеріал. Дуже важливо

розвинути в дітей колірний зір, здатність розрізняти колір, теплі і

холодні його відтінки.

Колірний круг допоможе визначити взаємно доповнюючі

кольори. Доповнюючі кольори розташовуються на колірному крузі

строго один проти одного. Не можна говорити, що червоному

доповнюючим буде зелений колір, бо не всякий зелений може бути

доповнюючим до будь-якого червоного. На уроках малювання

фарбами таблиця колірного круга потрібна весь час.

При підбиранні кольору треба навчити учнів визначати не

тільки колір, але й відтінок його. Відтінок кольору залежить від

того, поруч з яким іншим кольором він перебуває: жовтий поруч з

синім здаватиметься насиченим, і той самий жовтий поруч з більш

насиченим жовтим здаватиметься слабо насиченим, поруч із

зеленим - оранжевим, поруч з червоним - зеленуватим. Поруч з

більш темним кольором жовтий здається світлішим, з

13

більш світлим - темнішим Під час навчання живопису широко

використовуються акварельні фарби.

Ознайомити учнів з основними кольорами фарб та з

технікою розфарбовування малюнка аквареллю можна на прикладі

малювання пейзажу та розфарбовування його. Перед малюванням

фарбами вивчають три основні кольори: червоний, синій і жовтий.

Ці три кольори не можна утворити змішуванням фарб інших

кольорів; змішуючи ж їх між собою дістаємо нові кольори.

Змішуючи червону з синьою, дістаємо фіолетову, жовту з синьою -

зелену, жовту з червоною - оранжеву. Ці кольори називаються

похідними. Але треба знати, що не всі фарби при змішуванні дають

необхідний для роботи колір. Цю практичну роботу із змішування

фарб обов'язково треба провести в класі. Її можна пов'язати з

малюванням з натури листків, квітів, а також пейзажу.

При виконанні завдань з малювання багато уваги приділяється

красивому підбиранню поєднань фарб. Пояснюємо учням, що

поєднання можуть бути контрастними і близькими за кольором і

тоном. Наводимо приклад контрастних поєднань: зелений -

червоний; жовтий - фіолетовий; синій - оранжевий. Контрастні

поєднання ніби взаємно підсилюють насиченість кольору.

14

Розділ ІІІ

Моделювання уроків образотворчого мистестецва

Урок образотворчого мистецтва у 5 класі

ТЕМА. Засоби виразності живопису. Малювання композиції

«Веселка».

МЕТА: поглибити знання учнів про живопис як вид

образотворчого мистецтва; формувати поняття про колір як засіб

виразності живопису, дати поняття про хроматичні та ахроматичні

кольори, розвивати здатність бачити кольорове розмаїття

оточуючого світу та вміння відображувати його за допомогою

фарб; виховувати уважність, охайність при виконанні роботи.

Тип уроку: комбінований.

Матеріали: альбом, фарби, пензлі.

Техніка: живопис.

Обладнання: таблиці ―ахроматичні та хроматичні кольори‖,

―колірний круг‖, репродукції картин.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент. Перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань. (Фронтальна бесіда).

- Що таке живопис? (Це вид образотворчого мистецтва, який

художньо передає навколишню дійсність на площині за

допомогою фарб.)

- Які вам відомі фарби? (Акварельні, олійні, гуаш).

- Які існують основні та похідні кольори? (Основні –

червоний, синій, жовтий; похідні – зелений, оранжевий,

фіолетовий).

- Як отримують похідні кольори? (Шляхом змішування

основних кольорів).

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

15

Куди б ми не дивилися, скрізь бачимо розмаїття кольорів,

найтонші переливи відтінків, Глибоке блакитне небо, вкрите

хмаринками, в золотистих променях сонця, соковита зелень трави,

мерехтіння зелених, синіх та коричневих відтінків листя, що

коливається під легким вітерцем, блиск води у річках… Колір є

невід’ємною частиною оточуючого нас світу. Уся краса світу

блідне, якщо вилучити з нього колір. Одні кольори дуже яскраві та

чисті, інші – бліді та настільки невиразні, що їм важко підібрати

назву.

Сьогодні на уроці ми будемо вчитися відображувати кольорове

багатство оточуючого світу за допомогою фарб.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Живопис , засоби виразності.

Слово «живопис» означає «писати життя» в усьому його

багатстві та розмаїтті. Художник кольором на площині здатен

розкривати світ людських почуттів, характерів, передавати

найтонші відтінки настроїв, невловимих миттєвостей, навіть

мерехтіння світла й подих свіжого повітря.

Давайте подивимось з вами на твори відомих художників-

живописців.

(Показ, кроткий аналіз).

Микола Глущенко «Квітучий сад» Ван Гог «Соняшники»

16

Наші почуття подібні до стану природи. Вона різноманітна в

своїх проявах: дощ – сонце, вітер – тиша. Це нагадує настрої та

емоційні стани людини: радість – сум, спокій – напруження.

Який стан природи передали художники? Які відчуття

викликають у вас ці картини? (Відповіді дітей).

Художники – живописці в своїх роботах використовують різні

фарби і матеріали. Олійними фарбами виконується зображення на

полотні та картоні, акварель та гуаш використовується для роботи

на папері.

2. Хроматичні та ахроматичні кольори.

Кольори поділяються на хроматичні та ахроматичні.

Ахроматичні – це значить безколірні. До цих кольорів належать

білий, сірий, чорний. У повсякденному житті ми майже не

звертаємо увагу на ці кольори. Але вони є невід’ємною частиною

нашої дійсності. Від тваринного світу до навколишнього

середовища – всюди можемо зустріти дивовижні сполучення

кольорів ахроматичної гами.

Хроматичні кольори – це всі кольори райдуги. Ви вже знаєте,

що вони бувають основні та похідні.

17

3. Засоби виразності живопису.

Хроматичні кольори характеризуються трьома ознаками:

колірним тоном, насиченістю і світлотою.

Колірний тон – це те, що ми визначаємо словами «червоний»,

«синій» тощо… Червоний може бути і чистим, і з домішками

ахроматичного (сірого). При цьому він усе одно залишиться

червоним, але зміниться його насиченість (від домішки

ахроматичного хроматичний став менш насиченим). Світлота – це

ступінь наближення кольорів до білого.

У кожній парі відтінок з більшою насиченістю

розташований ліворуч.

Чистий зелений колір

Зелений з білим

Зелений з сірим

Зелений з чорним

Світлота та насиченість допомагають урізноманітнити

кольори та скласти більш інформативне кольорове коло.

18

4. Природа кольору.

Ми вже дізналися з вами, які бувають кольори та як отримати їх

відтінки. А що ж таке колір? Яка його природа Чому одні предмети

сині, інші – червоні, треті – зелені? Виявляється, причиною тому є

сонце, його промені, які освітлюють усе на своєму шляху.

Англійський фізик І.Ньютон зробив таке відкриття, що сонячні

промені, переломлюючись у краплях дощу або проходячи крізь

скляний предмет, перетворюються на веселку. Учений розклав

білий колір на 7 кольорів спектра і пояснив, що їх змішування є

головною причиною багатства кольорів.

А зараз, щоб краще запам’ятати порядок розташування кольорів

19

веселки, пропоную вивчити таку примовку (вивішується на дошку

напис):

Чарівна Осінь Жовто-Золота Грає Своїми Фарбами

Перша літера в кожному слові означає назву кольору веселки.

Подивіться на ввімкнене світло, примруживчи очі. Що ви

бачите? (Веселку).

VІ. Практична частина уроку.

Сьогодні на уроці ми з вами намалюємо веселку після

літнього дощу. Не забувайте про порядок розташування кольорів.

(Вчитель на дошці показує послідовність виконання композиції. Під

час роботи проводиться фізкультхвилинка).

VІІ. Підсумок уроку.

(Перевірка робіт учнів, оцінювання, аналіз, демонстрація кращих

робіт, оформлення стенду «Міні-вернісаж»).

20

Сонячне світло дарує нам безцінну можливість бачити цей

світ кольоровим. Хто, як не сама природа, подбала про таку

розмаїтість кольору та його відтінків.

VІІІ. Домашнє завдання: здійснити дослідження: де у природі ви

побачили поєднання кольорів веселки; принести альбом, фарби,

пензлі.

21


ТЕМА. Композиція в живописі. Малювання композиції

«Осінній дощ».

МЕТА: продовжити знайомство учнів з видами живопису, дати

загальну характеристику цілісної композиції; закріпити уміння і

навички в отриманні нових колірних відтінків; розвивати здібності

емоційно сприймати красу мистецтва та природи; виховувати

любов до рідної природи.


Матеріали: альбом, фарби, пензлі.

Техніка: живопис.

Обладнання: таблиця ―колірний круг‖, репродукції картин,

ілюстрації видів живопису.

ХІД УРОКУ



ІІІ. Актуалізація опорних знань. (Фронтальна бесіда).

- Що являє собою ахроматичний ряд кольорів і якими

ознаками характеризуються кольори цього ряду?

- Які кольори ми відносимо до хроматичного ряду? Назвіть їх

основні ознаки.

- Що ви розумієте під світлотою, насиченістю, колірним

тоном?

(Учням пропонується з ряду кольорів на дошці визначити

більш і менш насичені).


Відгадайте, будь ласка, загадку, і ви дізнаєтесь, до якого жанру

ми звернемось, щоб закріпити здобуті знання.

Якщо бачиш: на картині

Намальована ріка,

Чи ялинка в білій шубці,

22

Чи на полі два бика,

Може, навіть, на узліссі

Побудований шалаш.

Звісно ж, ця картина зветься

Не інакше, як… (пейзаж).

Саме на прикладах пейзажного живопису ми довідаємося, як

колір і живописні техніки передають основну ідею твору, настрій.


1. Види живопису.

Ми познайомимось з вами з різноманітними видами живопису.

Відповідно до призначення його поділяють на 6 видів:

монументальний – особливий вид живописних творів великого

масштабу, що прикрашають стіни та стелі архітектурних споруд;

декоративний – застосовується для прикрашання будівель,

інтер’єрів у вигляді кольорових панно, які змінюють візуальне

сприйняття приміщення;

театрально-декораційний – це декорації, ескізи костюмів, гриму;

мініатюра – живописний твір невеликого формати; виконується на

папері, металі, кістці, фарфорі, дереві, лакованих виробах;

станковий – виконується на станку – мольберті; за основу

використовують деревину, картон, папір та полотно, натягнуте на

підрамник. Ці твори можна побачити на виставках, у музеях, в

ермітажах тощо.

Монументальний

23

Декоративний

Театрально-декораційний

Мініатюра

24

Станковий

2. Композиція в живописі.

Ми вже з вами знайомились з основними правилами композиції.

Давайте пригадаємо їх. (Відповіді дітей).

Для побудови композиції важливо визначити в ній головне, те

що становитиме композиційний центр картини. Він може

визначатися розташуванням, кольором, розміром, навіть

особливістю нанесення мазків.

Другорядні образи зображують більш узагальнено, не так чітко,

вони лише сприяють кращому розкриттю теми.

Певне поєднання кольорів на картинах передає різні враження,

настрій, викликає безліч почуттів. Гармонійне поєднання кольорів

у єдине ціле називають колоритом. Про колорит інколи говорять,

як про музику: звучний, урочистий, радісний, енергійний,

спокійний, сумний.

Визначення колористичної гами майбутнього твору – перша

сходинка до побудови композиції. Яскрава, золота осінь дзвенить і

переливається розмаїттям золотаво-червоних, оранжевих, тепло-

зелених і коричневих відтінків. Це тепла колористична гама.

25

Холодна гама створюється синіми, сірими, холодними фіолетовими

та бузковими кольорами; так виникає образ похмурої осені.

Роздивіться живописні твори художників В.Черкасова «Золота

осінь» та Бялиницького-Бірулі «Осінній краєвид». Спробуйте

проаналізувати, який настрій передано на картинах. Визначте, які

кольори переважають.

При створенні живописної композиції необхідно знати, що:

- наближені предмети зображуються чітко, детально,

об’ємно, з яскравим забарвленням; віддалені предмети –

м’яко, узагальнено, з блідим забарвленням;

- з віддаленням світлі предмети

потрібно затемнювати, а темні –

висвітлювати;

- ближчі предмети

багатоколірні, з віддаленням

вони стають одноманітні,

відтінки кольорів

узагальнюються.

26

Що є композиційним центром картини В.Микити «Ягнятко»?

Зверніть увагу на перебільшено великі руки вівчаря, що трепетно

тримають ніжне створіння. Скільки планів ви бачите (що

знаходиться на передньому і чим він відрізняється від дальнього)?

Які почуття ви переживаєте, коли споглядаєте цю роботу (спокою,

затишку, захоплення, суму)?

(Відповіді дітей).

Які елементи композиції В.Сухенка «Осінній настрій» найбільше

впливають на створення відповідного настрою (контраст зеленого

вазона й сухих квітів чи облітаюче листя за вікном)?


Бесіда про осінь.

Прослухайте, як красиво описує чарівницю осінь поет

Володимир Сосюра:

Облітають квіти, обриває вітер

Пелюстки печальні в синій тишині.

По садах пустинних їде гордовито

Осінь жовтокоса на баскім коні.

27

А ось вірш поетеси Ліни Костенко:

Красива осінь вишиває клени

Червоним, жовтим, срібним, золотим,

А листя просить: «Виший нас зеленим!

Ми ще побудем, ще не облетим».

(Демонстрація репродукції картини І.Левітана «Золота осінь»).

Що ви бачите на цій картині? Якими кольорами відобразив

художник осінь?


Сьогодні на уроці ми виконаємо композицію «Осінній дощ».

Виконуйте композицію у такій послідовності:

- визначте положення лінії горизонту, розмір і місце елементів

композиції на аркуші паперу;

- детально промалюйте передній план і узагальнено – задній;

- виконайте роботу фарбами.

(Вчитель на дошці показує послідовність виконання композиції

«Осінній дощ").

28



робіт, оформлення стенду «Міні- вернісаж»).

Отже, при виконанні малюнка дуже важливо знати основні

композиційні правила та прийоми, вміло використовувати їх для

передачі простору. Ви переконалися в тому, що певне поєднання

кольорів на картині передає різні враження, настрій, викликає

безліч почуттів.

VІІІ. Домашнє завдання: подумати, які художні прийоми можна

використовувати при зображенні крапель дощу; принести альбом,

фарби, пензлі.

29


ТЕМА. Засоби виразності кольорової графіки. Малювання

композиції «Клоун».

МЕТА: формувати поняття про графіку як лаконічну мову

образотворчого мистецтва; дати поняття про види графіки;

ознайомити з шедеврами графічного мистецтва; вчити

використовувати лінію та її виражальні можливості для створення

графічних образів; розвивати уміння працювати графічними

матеріалами, удосконалювати графічну техніку; виховувати

акуратність, точність.


Матеріали: альбом, кольорові фломастери.

Техніка: графіка в кольорі.

Обладнання: ілюстрації видів графіки, зразки учнівських робіт,

аудіозапис.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Перевірка готовності учнів до уроку.


ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель: На сьогоднішньому уроці ми розглянемо, які графічні

методи і прийоми можна застосовувати при виконанні роботи.

(Застосовуються інтерактивні методи:―знайдіть помилку‖,

«доповніть речення»).

Малюнок, виконаний засобами кольору називається графічним. Так

чи ні?

(Відповіді дітей). Звичайно, ні, це живописний малюнок.

Полем для графічного зображення може бути ... (Відповіді

дітей). Так, це папір, картон. На сьогоднішньому уроці ми

розглянемо, які графічні методи і прийоми можна застосовувати

при виконанні роботи.

30

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Графіка як вид образотворчого мистецтва.

Вчитель: Одним із найпоширеніших видів образотворчого

мистецтва є графіка. Слово «графіка» - похідне від грецького

«графо» - «креслю», «пишу», «малюю». Графіка включає малюнок,

виконаний олівцем, пензлем, вуглиною на папері, картоні або

друковані художні твори, що ґрунтуються на малюнку. Отже,

основні графічні техніки – це простий та кольорові олівці,

фломастери, ручки, крейда, пастель, сангіна.

2. Історія виникнення графічного мистецтва.

Графіка є одним із найстаріших видів образотворчого мистецтва

– пригадайте наскельні малюнки первісної людини. (Показ

графічних малюнків первісної людини).

Графіка розвивалась паралельно зі скульптурою, декоративно-

прикладним мистецтвом. Як самостійний вид мистецтва вона

сформувалася на межі 15-16 ст. Спочатку термін «графіка»

використовувався тільки щодо письма та каліграфії. Нове значення

він одержав у кінці 19 – на початку 20 ст. у зв’язку з бурхливим

розвитком промислової поліграфії, яка дала можливість

створювати малюнки у великій кількості за допомогою

друкарських машин. Згодом, у процесі історичного розвитку, в

графіку почав проникати колір, і ми вже до неї відносимо рисунок,

виконаний кольоровою крейдою, пастеллю, кольорову графіку,

кольорову гравюру.

3. Види графіки.

За призначенням розрізняють станкову, книжкову, прикладну,

31

плакатну графіку та гравюру.

Станкова графіка включає твори, які виконуються автором

самостійно вручну. Ці твори можна побачити на виставках, у

музеях. Вони можуть бути призначені й для прикрашення

інтер’єрів і громадських будинків.

(Показ зразка, аналіз картин відомого художника).

Ван Гог «Кафе в Арле»

Книжкова графіка об’єднує твори, основне призначення яких –

оформлення книжок.

(Показ зразків).

32

Твори прикладної графіки – це вітальні листівки, календарі, марки,

етикетки на різних упаковках, дипломи, грамоти тощо. (Показ

зразків).

Плакатна графіка об’єднує твори, виконані з агітаційною,

рекламною та навчальною метою.

(Показ зразків).

33

Поширеною в графіці є техніка гравюри-, тобто друкування

відбитків з рисунка, вирізаного на якійсь друкарській формі

(площині) з певного матеріалу (Показ зразків).

Засоби виразності графіки.

Графіка має свої засоби, тобто мову, – це лінії, штрихи, крапки

та плями. Мовою графіки розповідають нам про навколишній світ і

первісний художник, і середньовічний каліграф, і дитина, яка

малює на асфальті, і митці минулого й сучасного.

(Робота за підручником Е.Бєлкіна «Образотворче мистецтво» 5

клас, с.10-11)

Роздивіться, як лінія допомогла художникові Анрі Матіссу

створити образ зосереджено-замріяної прекрасної жінки (1), а

М.Мітурич використав різкі короткі світлі й темні штрихи,

особливо виразно зобразивши очі портретованого, які пильно

вдивляються в нас (2); як за допомогою різноманітних крапок

художник Поль Синьяк передав сумний пейзаж з розхлябаними від

дощу дорогами, якими важко і повільно пересуваються люди (3); як

митець В.Сєров майже рваними нечіткими плямами зобразив пару

запряжених коней, що зупинились, стомлені дорогою (4).

34

Подивіться на картину художника О.Лаврухіна.

Який образ, на вашу думку, створив художник?

Може, це диригент? Солістка? Скрипковий ключ?

Обґрунтуйте свої міркування, вказавши, яка

деталь була у вашому визначенні основною.


Лініями, штрихами, контрастними плямами художник

В.Конашевич створив тривожно- зловісний образ нічної вулиці.

Поясніть, що викликає такі відчуття. Куди найперше спрямовується

ваш погляд? (Відповіді дітей).

35

V. Практична частина уроку.

Завдання: пофантазуйте і мовою графіки (лініями, плямами,

штрихами) створіть образ клоуна, як на малюнках ваших

ровесників. Для роботи використовуйте фломастери.

(Учні працюють, звучить пісня «Куда поїхав цирк»,під час роботи

проводиться фізкультхвилинка).

VІ. Підсумок уроку.

Перевірка робіт учнів, оцінювання, аналіз, демонстрація кращих


VІІ. Домашнє завдання: принести альбом, простий олівець,

акварельні фарби, пензлі.

36


ТЕМА. Холодні барви морського краєвиду.

МЕТА: закріпити знання з кольорознавства; удосконалювати

технічні прийоми зображення акварельними фарбами, підбору

кольорів; учити розвивати в малюнку обрану тему, через певну

кольорову гаму передавати «настрій» пейзажу; розвивати вміння

сприймати колір; формувати емоційно-естетичне відношення до

дійсності.


Матеріали: альбом, простий олівець, акварельні фарби.

Техніка: акварельна.

Обладнання: репродукції картин, аудіозапис, зразки учнівських

малюнків.

ХІД УРОКУ



ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Як називається картина, де зображено морський пейзаж?

(Марина)

Які властивості та можливості акварельних фарб? («Аква» із

грецької — вода. Отже, усі їхні властивості подібні до властиво-

стей води).

Із чого починаємо малювати пейзаж? (Проводимо ледве помітну,

холодну лінію трохи вище середини аркуша). Які кольори відносять

до холодних?

Чому лінію горизонту варто проводити холодним кольором? Які

кольори можна спостерігати на небі, коли заходить сонце: світлі чи

темні? Де темніші?


(Звучить аудіозапис шуму морського прибою.)

Море — одне із чудових явищ природи. Кожний його стан на-

стільки незвичайний, що викликає у нас найрізноманітніші

37

почуття. Коли ми бачимо штормове море, то у нас з'являється

відчуття страху, незахищеності. Ми уявляємо себе крихітними та

одинокими серед вируючої стихії.

Море на світанку викликає почуття безкінечності та

впевненості. Удень ми просто насолоджуємося його величністю. А

під час заходу сонця у нас раптом в душі пробуджується все

найпрекрасніше, ми починаємо мріяти.

Сьогодні ми будемо малювати море, але не з чужих, хай навіть

таких прекрасних картин, а з власних спогадів.


Бесіда.

Які кольори використаємо для зображення моря? Чим вони

відрізняються від тих, які ви використовували при зображенні

неба?

Де будуть найтемнішими кольори моря? Де будуть кольори

світліші? Як зробити колір світлішим або темнішим?

Споглядання художніх творів. Аналіз.

(На дошці розміщено репродукції картин Івана Айвазовського

"Буря на Північному морі", "Місячна

ніч", "Чорне море").

Давайте разом помандруємо до моря

будемо споглядати його красу на

картинах І.К. Айвазовського.

(Можна розповісти коротко

біографію І.Айвазовського або «Казку

про художника» додається).

38

Місячна ніч

Буря на Північному морі Чорне море

Ви, мабуть, з першого погляду, визначили, що об’єднує ці картини,

що на них зображено? (Бесіда).

1. А чи всі вони за настроєм і зображенням однакові?

2. Що їх відрізняє?

І.К. Айвазовський – великий мариніст і написав близько 6 000

картин і майже всі вони про море. Художник дуже любив море і в

своїх картинах передавав його красу.

3. А чи знаєте ви, як називається вид пейзажу, в якому

зображують море?

Цей вид пейзажу називається морський, або марина, а художники,

що малювали море – мариністи.

Під час моєї розповіді ви вже розглянули картини, що розміщені на

дошці.

А тепер давайте зупинимось на одній із них і поговоримо про те,

39

що і як на ній зображене.

Аналіз картини І. Айвазовського "Буря на Північному морі"

(схема аналізу):

1. Що зображено на картині? (власні висловлювання учнів).

2. Де це відбувається?

3. Визначте головних героїв і яке природнє явище зображено?

4. Визначте другорядні предмети (що зображено вдалині).

5. Опис представленого явища.

6. Аналіз композиційного рішення:

Що є головним у картині? Що до нас ближче, а що далі?

Плановість картини.

7. Чи може це бути насправді?

8. Оцінка колірного вирішення (який настрій передає

картина).

9. Виявлення художнього образу твору.

10. Аналіз загального настрою картини.

11. Висловлювання особистого враження від твору.

Таким чином, ми разом визначили, що зображено на картині, яке

явище природи, який настрій. Ви, мабуть, зрозуміли, що за

допомогою кольору, ліній можна передати настрій картини, стан

природи, емоції. Так можна проаналізувати кожну із поданих

картин.

(Учитель виконує малюнок на прикріпленому до дошки аркуші

паперу.)

Слово вчителя.

Отже, від лінії горизонту, починаючи з теплих, світлих горизон-

тальних мазків, використовуючи плавне похолодання й затемнення

кольору, створюємо образ моря. Між мазками можемо залишати

невеличкі білі плями, що символізуватимуть гребені хвиль. Чим

ближче, тим ці гребені будуть помітніші. Не забувайте про

гармонію у поєднанні кольорів! Надлишки води зберіть сухим

пензликом.

Усі предмети відображаються у воді, як у кривому дзеркалі, бо

поверхню моря завжди зачіпає вітерець. Отже, під зображенням

40

морських хвиль холодними кольорами в поєднанні з відтінками

моря виконайте декілька горизонтальних мазків.


Учні працюють в альбомах.




VІІІ. Домашнє завдання: принести альбом, фарби, пензлі.

41


ТЕМА. Виявлення головного та другорядного в композиції.

Композиційний центр.

МЕТА:

Навчальна: поглиблювати знання про основи композиції;

ознайомлювати із правилами композиції та поняттями

«композиція», «композиційний центр»; навчати передавати сюжет

та композиційне рішення засобами живопису.

Розвиваюча: формувати образне, логічне, просторове мислення;

формувати вміння виявляти головне та другорядне в композиції.

Виховна: виховувати естетичне бачення навколишнього світу.

Обладнання: таблиця « Правила композиції», репродукції картин

(Ф. Красицький « Гість із Запоріжжя», О. Кульчицька «На леваді»),

малюнки до теми « Зимові забави»).

Матеріали та інструменти: аркуш формату А-4, олівець, гумка,

фарби, пензлі, ємкість для води.

Основні поняття: « композиція», « композиційний центр».


Очікувані результати: учні вміють передавати сюжет,

використовуючи правила композиції.

СТРУКТУРА УРОКУ

І.Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

ІV. Закріплення нових знань та вмінь.

V. Підсумки уроку.

VІ. Домашнє завдання.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

1.Вітання.

42

Всі сідайте чемно діти,

Домовляймось не шуміти,

Тож гаразд, часу не гаймо,

І урок розпочинаймо!

2. Перевірка готовності класу до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь

Бесіда.

У кожної людини є своя пора року. Одні люблять весну, інші літо, а

ще хтось осінь. Це зрозуміло. Навесні прокидається природа,

з’являються перші квіти, влітку добре відпочивати, а осінь дає

щедрі дари.

(Запитання до учнів).

А із вас любить зиму?

За що ви любите зиму?

(Відповіді учнів).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

(Розповідь вчителя).

Ви вже знаєте, що мовою мистецтва можна передати настрій

людини, мінливість природи, реальний та фантастичний світ . Але

для того, щоб створити довершений, цілісний художній образ,

необхідно знати та дотримуватись правил композиції.

Композиція ( латинське слово, що означає « створення, побудова,

поєднання, зв'язок»).

Композиція збирає всі основні елементи зображуваного в єдине

ціле.

( Учитель демонструє учням таблицю « Правила композиції»).

Правила композиції:

У композиції повинні бути головне та другорядне.

Головне в композиції виділяється розміром, кольором,

розташуванням, формою, характером.

На картині створюється композиційна цілісність: коли жоден

елемент не можна ні додати, ні вилучити, не змінивши

загального враження.

43

( Повторення учнями правил композиції).

У картині є місце, куди спрямована увага глядача.

Композиційний центр – це місце знаходження основного об’єкта

( образу) в картині. Там відбувається основна дія.

( Учитель демонструє репродукції картин, аналізуючи їх із

учнями).

ІV. Закріплення нових знань.

(Слово вчителя).

Зима приносить нам радість, сміх, подарунки на свята, а ще

багато снігу.

А коли земля вкрита снігом, діти тепло одягнувшись, виходять

на вулицю на забави.

(Технологія « Мікрофон»).

А як ви любите гратися взимку ?

(Відповіді учнів).

Практична робота « Зимові забави».

44

(Малюнок вчителя на класній дошці).

Послідовність виконання.

1. Виберіть момент для зображення та визначте композиційний

центр, де буде відбуватися дія.

2. Проведіть лінію горизонту і розмістіть постаті на передньому

плані.

3. Виконайте зображення другого плану, краєвид.

4. Головне в композиції виділіть кольором.

V. Підбиття підсумків

1. Виставка малюнків.

2. Обговорення учнівських робіт.

Під час обговорення малюнків потрібно акцентувати увагу учнів

на дотримання правил композиції та композиційного центру.

3. Оцінювання учнівських робіт.

VІ. Домашнє завдання

Принести альбом, фарби, пензлі, олівець, гумку, ємкість для

води.

Documents

брошура