ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Харків - 2014

ББК 74.200.52С 24

Свідомий вибір : інформ. дайджест / уклад. Л. А. Бережна ; ОКЗ «Харківська обласна бібліотека для юнацтва». – Харків, 2014. – 68 с.

Юність і молодість - це не тільки час дерзань, відкриттів і реалізації найсміливіших сподівань, але ще й період самовизначення, вибору життєвого шляху. Вибір професії відноситься до одного з найважливіших життєвих рішень.

Вибір професії. Яким величезним змістом наповнено, здавалося б, звичне словосполучення, скільки в ньому сховано емоцій, тривог, чекань, проблем! Адже це не просто вдало чи невдало прийняте в юності вирішення, а найчастіше сформована чи розбита доля, активне, творче, радісне чи пасивне життя, байдуже існування, нарешті, це один з найважливіших додатків і умов людського щастя.

Ким стати? Це питання задає і буде задавати буквально кожен учень школи без винятку. Вибір професії - складний і відповідальний крок у житті молодої людини. Професію треба вибирати обдумано, з урахуванням своїх здібностей, внутрішніх переконань, реальних можливостей, зваживши всі «за» і «проти».

Інформаційний дайджест «Свідомий вибір» пропонує поради з ефективного вибору професії, які допоможуть учням розібратися в своїх бажаннях.

Адресований школярам старшого віку, їх батькам і вчителям, керівникам навчальних закладів, бібліотечним працівникам, а також усім, хто стикається з проблемою професійного вибору.

Укладач Л. А. БережнаВідповідальний за випуск М. В. Жарова

2

Як правильно вибрати професію?

Три позиції вибору професії:• ХОЧУ - інтереси, схильності, бажання займатися цікавою справою;• МОЖУ - рівень підготовленості, рівень знань, наявність здібностей до обраного виду діяльності;• ТРЕБА - попит на професію, потреба в ній суспільства.

Три фактори, які необхідно враховувати при виборі професійного шляху:• Об'єктивний - затребуваність спеціальностей і професій, кон'юнктура ринку праці, стадії розвитку галузей і т. ін.• Суб'єктивний - здібності та особистісні якості, інтереси і мотивації, знання та вміння і т.ін.• Ситуативний - везіння, можливості, зв'язки, знайомства і т. ін.

Сім кроків до зваженого рішення1. Скласти список відповідних професій:

Складіть список професій, які Вам подобаються, цікаві, за якими Ви хотіли б працювати, які Вам підходять.2. Скласти перелік вимог обраної професії:Складіть список своїх вимог:• професія, яку обираєте і майбутній рід занять;• професія, яку обираєте і життєві цінності;• професія, яку обираєте і життєві цілі;• професія, яку обираєте і сьогоднішні Ваші гарячі проблеми;• професія, яку обираєте і реальне працевлаштування за фахом;• бажаний рівень професійної підготовки;• професія, яку обираєте і Ваші схильності і здібності;• бажаний зміст, характер і умови роботи.3. Визначити значимість кожної вимоги:

3

Визначте, наскільки всі перераховані вимоги значимі. Можливо, є менш важливі вимоги, які, за великим рахунком, можна і не враховувати.4. Оцінити свою відповідність вимогам кожної з підходящих професій:

Крім тих вимог, які є у Вас до професії, існують і вимоги самої професії. Проаналізуйте, чи розвинені у Вас професійні якості, чи відповідають ваші інтелектуальні здібності, психологічні особливості, стан здоров'я вимогам професії.5. Підрахувати і проаналізувати результати:

Проаналізуйте, яка професія з усього списку більше інших підходить Вам за всіма пунктами.6. Перевірити результати:

Щоб переконатися в правильності Ваших роздумів, обговоріть своє рішення з друзями, батьками, вчителями, психологом, профконсультантом.7. Визначити основні практичні кроки до успіху:

Отже, Ви прийняли рішення, тепер важливо визначити: у якому навчальному закладі Ви зможете отримати професійну освіту.

Що впливає на вибір професії?Які чинники обумовлюють вибір людиною тієї або іншої професії?

На практиці виявляється, що схильності враховуються в останню чергу, а от думка батьків впливає.

8 чинників вибору професії.Позиція старших членів сім'ї:

Є старші, які несуть пряму відповідальність за те, як складається Ваше життя. Ця турбота поширюється й на питання про Вашу майбутню професію.Позиція товаришів, подруг:

Дружні зв'язки у Вашому віці вже дуже міцні і можуть сильно впливати на вибір професії. Можна дати лише загальну пораду: правильним буде рішення, яке відповідає Вашим інтересам і збігається з інтересами суспільства, в якому Ви живете.Позиція вчителів, шкільних педагогів:

Спостерігаючи за поведінкою, навчальною та позанавчальною активністю учнів, досвідчений педагог знає багато такого про Вас, що приховано від непрофесійних очей і навіть від Вас.Професійні плани:

Під планом в даному випадку маються на увазі Ваші уявлення про етапи освоєння професією.

4

Здібності :Про своєрідність своїх здібностей треба судити не тільки за

успіхами в навчанні, але й за досягненнями в найрізноманітніших видах діяльності.Рівень домагань на суспільне визнання:

Плануючи свій трудовий шлях, дуже важливо подбати про реалістичність своїх домагань.Інформованість:

Важливо подбати про те, щоб одержані Вами відомості про ту чи іншу професію не виявилися спотвореними, неповними, односторонніми.Схильності:

Схильності проявляються в улюблених заняттях, на які витрачається більша частина вільного часу. Це - інтереси, підкріплені певними здібностями.

Що потрібно знати при виборі навчального закладу

Можливо, обрану вами професію можна отримати в кількох навчальних закладах. У такому випадку виникає проблема вибору навчального закладу. Правильний вибір можна зробити, дізнавшись все про ці навчальні заклади.Збираючи інформацію про навчальний заклад, слід отримати відповіді на наступні питання:

Який рівень освіти дозволяє отримати навчальний заклад (професійно-технічна, середня спеціальна, вища)? За якими спеціальностями та спеціалізаціями здійснюється професійна підготовка? Яка кваліфікація присвоюється після закінчення навчального закладу? Які надаються форми навчання (денна, вечірня, заочна)? Платне або безкоштовне навчання? Розмір оплати? Які вимоги пред'являються до вступників (вік, стан здоров'я, стать, рівень освіти)? Який порядок прийому до навчального закладу (терміни подачі документів, терміни здачі іспитів, пільги вступникам)?

5

Яка тривалість навчання? Чи надає навчальний заклад допомогу в працевлаштуванні випускників? Чи є підготовчі курси. Коли вони починають працювати і яка оплата? Коли проводяться «Дні відкритих дверей» в навчальному закладі? Адреса навчального закладу та його повна назва?

Освіта за кордоном: за і проти

Австрія, Англія, Чехія, Польща ... Хто не мріє отримати освіту за кордоном? Напевно, багато хто замислюється про це, але не кожен в силу певних обставин, здатний перетворити свою мрію. Причин чимало: неможливість оплати дорогого навчання, незадовільне знання мови, невпевненість у собі та власних силах ...

Ймовірно, якихось 5-10 років тому, про навчання за кордоном могли мріяти тільки діти з дуже багатих сімей. Ні для кого не є секретом, що безліч зірок вітчизняної естради відправляють своїх нащадків вчитися за кордон. Чому вони зупиняють свій вибір на зарубіжній освіті, тоді як у них є можливість навчати своїх дітей у престижних та дорогих університетах України чи Росії? Відповідь очевидна. Тому що в закордонному ВНЗ набагато більше переваг. У чому ж полягають його плюси в порівнянні з вітчизняним?

По-перше, в міжнародному дипломі, який є гарантією отримання високооплачуваної роботи в будь-якій країні світу.

По-друге, зарубіжна освіта надає вітчизняним студентам, можливість досконального вивчення іноземної мови.

По-третє, велике значення має методика викладання. Так, в зарубіжних вузах особлива увага приділяється практиці.

6

Система навчання за кордоном значно суворіша. До того ж, стипендію тільки лише за хороші бали тут не платять. Її потрібно заслужити участю в якихось заходах, наукових конференціях організованих вузом.

До плюсів зарубіжної освіти, можна віднести також: знайомство з новими людьми, культурою, закордонні поїздки, можливість практикуватися і працювати. Правда, варто враховувати той факт, що іноземцям офіційно можна працювати лише 10 годин на тиждень. Отримання вищої освіти за кордоном зазвичай триває 5 років.

Методика викладання у зарубіжних вузах значно відрізняється від вітчизняної. Тут, студентам часто дають колективні завдання, привчаючи працювати в команді, публічно виступати один перед одним і відстоювати свою точку зору. Створення проектів цікаво студентам ще й тому, що вони пропонують свої рішення для існуючих підприємств і людей, а не для віртуальних ситуацій.

Найбільш вагомим плюсом зарубіжної освіти є: - її висока практичність і актуальність сучасним вимогам

роботодавців; - тісна співпраця зарубіжних вузів з профільними підприємствами

при розробці освітніх програм: організації семінарів, студентської практики, а

також реалізації інноваційних проектів та ідей випускників.Головним мінусом зарубіжної освіти є : - вузькоспеціалізована спрямованість програм. Часто люди, які

помилилися з вибором програми не можуть успішно працевлаштуватися в іншій сфері. Однак і на цей випадок, за кордоном передбачені спеціальні короткострокові програми, які як правило тривають протягом року. Вони дозволяють освоїти нову професію, маючи за плечима диплом бакалавра абсолютно за іншою спеціальністю.

Основні проблеми, що виникають у вітчизняних студентів за кордоном: так званий, культурний шок, (коли людина, потрапляючи в інше культурнее середовище, відчуває емоційний або фізичний дискомфорт), розлука з батьками та близькими людьми.

Шанс на успішне працевлаштування за кордоном, мають в основному власники дипломів технічних спеціальностей. За кордоном, за словами студентів, іспити здати набагато складніше, а за недобір балів, а також велику кількість пропусків, загрожує відрахування.

Основним мінусом зарубіжного вузу є:7

- обмеженість книг і методика самостійного вивчення тем, адже на лекціях дають тільки 10 % інформації;

- обов'язкове вивчення іноземних мов, на яких ведеться навчання, а також велика кількість іспитів і заліків;

- необхідність додаткового заробітку, оскільки жити за кордоном недешево.

ФранціяУ системі вищої освіти Франції 87 університетів, з яких п'ять -

недержавні католицькі інститути та три - національні політехнічні інститути університетського типу. Теоретично вища освіта у Франції безкоштовна. На практиці безкоштовно тільки саме навчання (так як зарплату викладачам платить держава), а за все, що супроводжує навчальний процес, студент платить сам. Сюди входить користування інфраструктурою студмістечка (130-700 євро), проживання та харчування в гуртожитку (270-600 євро).

ЯпоніяУ Японії 42 % населення мають вищу освіту. Це пояснюється

високим рівнем автоматизації виробництва в країні, яка вимагає від представників робочої професії висококваліфікованої підготовки. Сьогодні в країні близько 600 університетів, включаючи 425 приватних. У них навчається близько 2,5 млн студентів. Залежно від престижності вузу і популярності спеціальності, вартість варіюється від 100 тис. доларів за ступінь бакалавра 4 роки навчання) і 5 тис. - за бакалавра мистецтв в муніципальному вузі. Платити треба також і за вступні іспити.

Єдине, на що дивиться роботодавець при прийомі на роботу, - це на престижність диплома. Так як мобільність ринку праці в Японії дуже низька, підприємці воліють вкладати гроші в свої освітні програми.

Якщо приміряти цю ситуацію на українську реальність, то саме зміни в системі вищої освіти гідні наслідування, але аж ніяк не кількість громадян з вищою освітою.

СШАСистема вищої освіти США, як і всієї освіти, децентралізована.

Кожен штат має повноваження проводити свою освітню політику у відповідності з федеральним законодавством.

Останні 10 років США особливо акцентують увагу на науковій діяльності університетів, роблячи ставку на розвиток наукового потенціалу країни.

8

Багато університетів дають студентам кредити на навчання. Випускник університету, який отримав гарну освіту, повертає кредит з відсотками протягом 2-3 років.

У США навчається найбільша в світі кількість іноземних студентів (близько 600 тис. осіб). Їх приваблює, перш за все, можливість вибору навчальних дисциплін і програм, практична спрямованість яких не може зрівнятися ні з однією країною світу. Кожен університет має свою систему оцінки знань і свій диплом. Університет безпосередньо спілкується з роботодавцями, які замовляють фахівців і надають фінансування.

НімеччинаВ основному вища освіта в Німеччині, в тому числі і друга, є

безкоштовною для вітчизняних та іноземних студентів. Лише нечисленні приватні університети беруть плату.

У Німеччині встановлено загальні правила прийому до вузів. "Перепусткою" до університету є диплом про середню освіту (Abitur). Якщо оцінки в ньому відповідають загальновстановленим стандартам, то зазвичай абітурієнт вступає без іспитів.

Головним принципом вищої освіти в Німеччині є "академічна свобода", яка дозволяє студенту самостійно вибирати навчальні дисципліни.

Однією з особливостей німецьких вузів є зв'язок навчального процесу і наукових досліджень, який визначає особливості графіка студента: кожен семестр складається з лекційних та нелекційних періодів, під час яких він повинен займатися самостійною науковою роботою.

У німецьких вузах студент отримує і досвід практичної роботи за професією. Поряд зі старими університетами з широким вибором класичних предметів у Німеччині з'являється все більше нових вузів, що роблять ставку на тісний зв'язок між теорією і практикою. Той, хто не прагне до наукової кар'єри, вибирає один з вищих спеціальних навчальних закладів або політехнічний інститут, які готують фахівців

9

більш ніж за 100 напрямками. Практичну сторону студенти цих вузів освоюють на підприємствах.

ЧехіяЧехія - одна з найпотужніших країн Євросоюзу з найнижчим у світі

рівнем безробіття. І це при тому, що крихітна держава налічує трохи більше 10 млн. жителів.Чехія має один з найвищих показників рівня освіти у всій Європі. Завдяки політиці держави, безкоштовна освіта є домінуючим фактором у суспільстві.

Система вищих навчальних закладів побудована таким чином, що майже всі великі вузи (а їх 27) є державними. Вони славляться традиціями та високою якістю освіти не тільки в Чехії, але і в Європі.

Система недержавних вузів строго контролюється державою. Щоб мати переваги перед державними навчальними закладами, приватні вузи роблять ставку на більш тісний взаємозв'язок теорії і практики. До освіти в недержавних вузах зазвичай залучають маститих фахівців в області економіки, права, історії, фінансів, банківської справи тощо.

Сьогодні на ринку праці такі фахівці більш затребувані, ніж спеціалісти - випускники державних навчальних закладів. Чеські педагоги вважають це нормальним: абітурієнт платить комерційному ВНЗ за свою майбутню затребуваність на ринку праці. І він її отримує. Чеську освіту можна охарактеризувати великою інфраструктурою, ліберальною процедурою ведення, державною підтримкою, дешевизною і перспективами.

Разом з тим, державні вузи Чехії перевантажені іноземцями. Вищу освіту в Чехії отримувати надзвичайно вигідно саме громадянам з інших країн, і перш за все з колишнього Радянського Союзу. Основна перевага - її дешевизна. Вищу освіту можна отримати за ціною від 2 до 4 тис. доларів. Приблизно та ж ціна в Україні, а в деяких закладах навіть вище. Різниця полягає в тому, що маючи на руках чеський диплом можна влаштуватися в будь-якій країні Євросоюзу. Чехія офіційно стала членом ЄС в 2004 році. З українським дипломом в кишені це складніше.

Незважаючи на таку підтримку освіти з боку держави, самі чехи не поспішають отримувати вищу освіту. Цьому сприяє рівень життя. Адже навіть без спеціальності в Чехії можна нормально жити, отримувати пристойну зарплату і реалізовувати себе в будь - якій сфері. Для чехів диплом не настільки важливий, як реальні знання або навички. Тому Чехія зацікавлена в залученні фахівців з інших країн.

10

Великобританія У Великобританії немає навчальних закладів, аналогічних

українським професійним училищам. Коледжі подальшої освіти ( Further Education, близько 600 по країні) - є досить престижними навчальними закладами, де освоюють професійні навички студенти з багатьох країн світу. Для більшості випускників мають переважно значення набуті навички і знання, а не диплом. Місцеві підприємці уважно стежать за програмами навчання в коледжах і їх студентами - таким чином, вони вибирають собі майбутніх працівників.

Профорієнтація у сфері вищої освіти більш розвинена в університетах. Кожен університет, політехнічний і інші ВНЗ мають свою власну службу, доступну студентам, яка, як і будь-який інший підрозділ всередині установи, має свій власний штат і надає набір певних послуг.

Коледжі системи подальшої освіти ( Further Education ) розрізняються за профілем і тривалістю навчання, за рівнем підготовки, за формою власності (приватні або державні), за умовами і якістю навчання тощо. Серед них є технічні, будівельні, торгові, сільськогосподарські та інші. Деякі з них є вузькопрофільними, тобто такими, які спеціалізуються на одному або декількох напрямках (сільське господарство, торгівля, лісівництво). Інші, з урахуванням потреб місцевої економіки, здійснюють підготовку з широкого кола спеціальностей і професій.

Свідоцтва про закінчення навчальних закладів системи подальшої освіти ( GNVQ / NVQ ) визнаються по всій країні роботодавцями та вищими навчальними закладами, так що згодом можна продовжити навчання в університеті. Крім того, тут же можна отримати освіту просунутого рівня, здати іспити - "А- levels" і навіть одержати вчений ступінь, підтверджений місцевим університетом.

Британський коледж подальшої освіти відіграє все більшу роль у підготовці професійних кадрів. У соціальному плані коледжі та організовані при них курси забезпечують зайнятість великої маси молоді, залучають у сферу свого впливу безробітних, дорослих, незайняте населення, інвалідів, засуджених, які відстають у навчанні, іммігрантів. Коледжі надають хороші можливості отримати додаткові спеціальності, підвищити кваліфікацію при вільному виборі термінів і темпів навчання.

Здобувати освіту за кордоном або в рідній державі - рішення кожного. Однак необхідно пам'ятати, що ніхто ніколи не зможе зробити з вас гідного фахівця, якщо ви самі цього не хочете. Звичайно закордонна

11

освіта надає більше можливостей однак це зовсім не означає, що в Україні ви не зможете стати гідним фахівцем. Все залежить тільки від ваших бажань і прагнень ...

Напевно, кожен випускник школи та ВНЗ хоче знати, які професії будуть затребуваними через 10 років. Ці знання дозволять одержати хорошу спеціальність або перекваліфікуватися, що, в свою чергу, забезпечить високий дохід і стабільну роботу.

Ситуація, що склалася на ринку праці, дає зрозуміти, що в

багатьох фахівців, які були затребувані ще 5-10 років тому, сучасні компанії вже не потребують.

Експерти-аналітики ринку праці склали приблизний список найбільш затребуваних професій майбутнього. За прогнозами, ситуація на ринку праці кардинально зміниться в найближчі кілька років. Деякі не престижні раніше професії стають найбільш затребуваними професіями вже в 2014 році.

Які професії будуть затребувані в майбутньому?1. Інженери хімічної, нафтохімічної, нафтовидобувної

промисловості. У найближчі роки очікується різкий стрибок у розвитку виробництва, у зв'язку з чим зросте попит на інженерів. На сьогоднішній день лише мала кількість випускників шкіл вважають за краще вступати на ці «непрестижні» спеціальності через неможливість влаштуватися в подальшому на роботу і низьку оплату праці. Однак час інженерів настане вже через кілька років. Навіть на сьогоднішній день кількість вакансій для технічних фахівців збільшилася в кілька разів.

2. Фахівці інформаційних технологій. У зв'язку з тим, що 99 % сучасних підприємств не обходяться без комп'ютерів, ще довгі роки очікується високий попит на фахівців інформаційних технологій. Програмісти, системні адміністратори, web - дизайнери - затребувані професії в майбутньому.

12

3. Екологи. Ця професія відноситься до затребуваних професій майбутнього через значне погіршення екологічного стану практично в будь-якому куточку нашої планети. Найбільший попит очікується на фахівців, чия діяльність буде пов'язана з ліквідацією відходів і запобіганням різних забруднень.

4. Фахівці індустрії розваг, краси і здоров'я. Ці галузі, які на сьогоднішній день, в основному, розраховані на молодь, з часом переключаться на людей і похилого віку. У зв'язку з цим через 5-10 років планується збільшення попиту на працівників сфери туризму, краси і медичних установ.

5. Висококваліфіковані будівельники й архітектори. В даний час спостерігається перетворення великих і малих міст. Будівництво ведеться скрізь і в найближчі 10-20 років спаду в цій області не очікується. Тому фахівці сфери будівництва - теж є одні з найбільш затребуваних професій майбутнього.

Фахівці ринку праці відзначають, що в майбутньому не будуть затребуваними професії, що стосуються сільськогосподарської сфери. На сьогоднішній день сільське господарство знаходиться в занепаді, і поки немає підстав вважати, що незабаром воно почне відроджуватися.

Затребуваними професіями в майбутньому залишаться професії комунального господарства - сантехніки, електрики. Також, не знизиться попит на фахівців з ремонту автомобілів. Однак багатьом з них доведеться перекваліфікуватися для роботи зі складними електронними пристроями.

ІНСТРУКТОР ЗІ СПОРТУ Фітнес-фахівець це спортсмен, але

спортсмен розумний і талановитий. Він рівномірно розподілить свої фізичні, емоційні та інтелектуальні сили на все своє довге, здорове і щасливе життя, доставляючи задоволення собі та іншим. Спортсмен без медалей майже що невдаха. А фітнес - тренер, навіть без регалій, фактично чемпіон.

13

Щоденних позитивних емоцій за подароване людям здоров'я і радість вистачило б на багато чемпіонатів та олімпіад.

Фітнес спеціаліст - це безсумнівно крутіше ніж дегустатор. У людини фітнесу розвинені і загострені всі почуття, природний результат здорового способу життя. Люди фітнесу постійно дегустують саме життя як ціле, як неповторний букет, відчувають його яскравіше і багатше.

Фітнес - професія прекрасного в сьогоденні, справжня професія!Специфіка роботиЦе тільки з боку може здатися, що в роботі фітнес-інструктора немає

нічого складного. Насправді, тренер - це окрема професія, яка вимагає, як будь-яке ремесло, особливих знань і навичок. Тренер повинен скласти програму заняття, розрахувати навантаження, вміти показати рухи і пояснити на словах, як їх виконувати, відповісти на всі питання клієнтів, провести консультацію. Вищий пілотаж - проведення індивідуальних уроків. Як правило, це найскладніша робота. Правда, вона добре оплачується. У хорошого спеціаліста з часом сформується власна клієнтська мережа, яка забезпечує фінансове благополуччя.

Але май на увазі: щоб стати справжнім тренером, доведеться дійсно постаратися. Як мінімум, бажано мати звання майстра спорту або які-небудь досягнення в галузі фізкультури - і звичайно, професійні знання.

Загартування, тренування!Робота інструктора фітнес-центру вимагає від претендента серйозної

спортивної і методичної підготовки, підтвердженої відповідними документами і, що саме головне, практичних навичок, які необхідно продемонструвати при проведенні пробних занять. Інструкторами, як правило, стають колишні спортсмени, що здобули спеціальну фізкультурну освіту. Хоча здебільшого інструкторами працюють і люди, що закінчили лише короткочасні курси і ті, що непогано освоїли вправи одного з напрямів фітнесу. Втім, такі інструктори-демонстратори ведуть заняття виключно за чужими програмами і, як правило, виявляються безпорадними в будь-яких нестандартних ситуаціях.

Інструктор фітнес-центру повинен знати основи анатомії, фізіології, біохімії, психології, педагогіки, володіти теоретичними і методичними основами фізичної культури і спорту.

Вибравши професію фітнес- інструктора, потрібно бути готовим:- до великих фізичних навантажень;

14

- до непередбачених ситуацій на тренуваннях (наприклад, клієнту може стати

погано);- до спілкування з великою кількістю людей; до постійної роботи над собою: завжди потрібно відмінно

виглядати;- до необхідності вчитися, відвідувати майстер-класи, освоювати

нові програми.Робоче місцеІдея здорового способу життя все більше зміцнюється в суспільстві,

а разом з цим збільшується кількість спортивних залів та фізкультурно-оздоровчих комплексів.

Тренер з фітнесу може працювати як у великому фітнес-центрі, так і в невеликому спортзалі, що має необхідне оснащення. Він також може стати особистим тренером і проводити заняття вдома у свого клієнта.

ПерспективиКар'єрні перспективи - накопичення досвіду і придбання

популярності у відповідних колах, дасть можливість влаштуватися в більш престижні і багатші клуби і працювати із забезпеченими клієнтами приватно. Можна рухатися і за адміністративною лінією (скажімо, стати директором клубу) або зайнятися бізнесом, заснувавши власний фітнес-центр. Втім, і для того, і для іншого уміння добре вести заняття - якість зовсім не головна, в цих випадках важливіше бути професійним управлінцем.

НЕБЕСНІ ЛАСТІВКИНапевно, не знайти дівчинки на планеті,

яка не мріяла б у дитинстві стати стюардесою. Але лише деякі вирішують зв'язати з небом своє життя. Адже мало хто здогадується, що одна з найромантичніших професій вимагає постійної наполегливої праці над собою і витримки у найскладніших ситуаціях.

Ти думаєш, що красиві дівчата потрібні в літаку тільки для того, щоб приносити пасажирам арахіс і томатний сік? Це не так. Головне завдання стюардеси - забезпечення безпеки під час польоту. Вона повинна

швидко і холоднокровно діяти в екстрених ситуаціях - від неї залежить життя людей. Крім того, стюардеса зобов'язана бути і відмінним

15

психологом: багато людей бояться літати, поводяться нервово. Завдання стюардеси полягає в тому, щоб заспокоїти їх, вселити почуття комфорту.

Хочеш стати стюардесою і облетіти весь світ? Як і будь-яка інша професія, спеціальність бортпровідника вимагає

певних стандартів при прийнятті на роботу. Стюардеси повинні бути гарні і освічені за умовчанням.

Вагу і зріст визначає авіакомпанія. У багатьох авіакомпаніях висуваються стандартні вимоги - зріст для кандидаток не повинен бути нижче 165 см, щоб стюардеса при необхідності без зусиль могла дотягнутися до багажної полиці. Максимальний зріст - 175 см. Кілька сантиметрів у висоту роботодавець пробачити може, але ось сама крайня межа - 185 см актуальна і для чоловіків бортпровідників. Ліміт пояснюється висотою стелі в салонах літаків.

Не пройдуть відбір занадто худі або досить гладкі. Це теж не каприз роботодавців: стюардеса повинна при необхідності надати першу допомогу пасажирові або, приміром, впоратися з відкриттям люка.

Кандидатки повинні бути готовими до того, що крім природних характеристик, бажаних при прийомі на роботу, є ще й інші вимоги до зовнішнього вигляду. Обов'язкові щільні колготи в будь-яких погодних умовах, тому що вони знижують навантаження на ноги. Макіяж обов'язковий, але він не повинен бути зухвалим і яскравим. Також обов'язково бути при манікюрі і доглянутих руках, лак на нігтях допустимий тільки нейтральних відтінків, а нігті повинні бути коротко підстрижені.

Волосся не повинно торкатися ворота блузки, оскільки стюардеса часто працює з бортовим харчуванням. Туфлі - на невисоких підборах.

Вимоги до здоров'я аж ніяк не на останньому місці, бо льотна робота хворих не визнає. Претенденти проходять серйозну медкомісію, а їх професійну придатність оцінюють від стоматолога до невропатолога. Це не випадково: ті ж перепади температури не кожен зможе перенести нормально.

Віковий ценз також враховується: у цій професії приймають на роботу до 24-25 років. Освіта - один з найважливіших пунктів при прийомі на роботу. Незмінною залишається вимога знання державної та іноземних мов.

Тих, хто пройшов конкурсний відбір за всіма параметрами, авіакомпанії направляють на навчання в навчально-тренувальний центр, який готує техніко-льотний склад.

16

Шлях у професіюТи собі і уявити не можеш, яку жорстку підготовку проходять

трепетні й тендітні панянки! Курси стюардес нагадують тренування морських піхотинців - тривають кілька місяців і розділяються на практичну та теоретичну частину. Спочатку треба освоїти психологію і загальні правила поведінки на борту. Потім вивчити будову літака, різноманітні моделі авіалайнерів, техніку. Після цього йде практична частина: треба буде гасити пожежу, крутитися на центрифузі і борсатися в басейні з крижаною водою. Ще при необхідності потрібно вміти надавати медичну допомогу. Після проходження кожної дисципліни - тест. По закінченні усіх цих тривалих мук належить скласти серйозний іспит. І вже тільки потім можна вирушати в перший політ ...

А як там на борту?!!!Мало хто замислюється над тим, що професія стюардеси не тільки

цікава і незвичайна, але і досить важка.Бути стюардесою - значить перебувати в постійному русі в прямому

і переносному сенсі. Бортпровідники під час польоту завжди на ногах, крім моментів зльоту і посадки, а також моментів, коли літак потрапляє в зону сильної турбулентності.

В роботі стюардеси є свої труднощі, і їх чимало. Адже це робота з людьми, причому з людьми, різними за національністю, віком, характером. У кожного свої проблеми і питання. Стюардеса - як би посередник між пасажирами та екіпажем літака. Хтось турбується про свій багаж. Хтось незадоволений якістю їжі, що подається на борту. Хтось до жаху боїться літати. А хтось надто дружний з алкоголем. І будь-яку з цих проблем стюардеса повинна допомогти вирішити з посмішкою на вустах. Адже вона - обличчя авіакомпанії, людина, якій всі ці люди добровільно довірили свої життя.

Стюардеси не тільки не бояться літати, вони ще й повинні своїм виглядом і поведінкою вселяти спокій довіреним їм пасажирам, навіть якщо у залізного птаха раптом разом відмовлять всі двигуни.

Але для тих, хто по-справжньому закоханий у свою роботу, труднощі не страшні. З чим ще можна порівняти задоволення спостерігати хмари зверху, запаморочливі пейзажі і небесний спокій?

Цікаві факти про стюардес1. Першою стюардесою був чоловік. Компанія "Lufthansa" запросила

його на борт в 1928 році. Одномоторний літак "Юнкер F-13", на якому працював стюард, вміщував всього чотирьох пасажирів.

17

2. Першу в світі жінку-стюардесу звали Елен Черч. Свій перший рейс вона зробила 15 травня 1930 з Сан-Франциско в Шаєнн. Вгадайте, коли тепер відзначається Міжнародний день стюардес?

3. Російський "Аерофлот" не випускає уніформу більше 48 розміру і ретельно стежить за тим, щоб їх бортпровідниці були мініатюрними і сексуальними.

4. Стюардеси живуть довше. Справа в гіпоксії - кисневому голодуванні. Постійна нестача О2 на борту уповільнює всі обмінні процеси, в тому числі і старіння. Але вона ж погіршує імунітет і роботу мозку, так що не заздріть.

5. Стюардеса з Югославії Весна Вуловіч вижила при вільному падінні з висоти 10 000 метрів під час авіакатастрофи.

6. Стюардес раніше називали sky girls - "небесні дівчата".

7. 22-річна стюардеса Вікторія Зільберштейн здійснила подвиг під час аварії літака А-310 в Іркутську. Незважаючи на пожежу і струс мозку, дівчина зуміла відкрити аварійний люк і врятувала 20 пасажирів.

8. Перших стюардес набирали тільки з медсестер.

9. Стюардесам заборонено розмовляти з пасажирами на теми, які не стосуються польоту.

10. Стюардесам заборонено брати чайові. Якщо дівчина візьме гроші, то це може їй коштувати робочого місця.

11. Стюардеса з Канади в січні 2008 року стала героїнею новин. Відважна дівчина самостійно посадила літак в аеропорту Шеннон. Під час польоту головний пілот знепритомнів, а другий отримав серйозну травму, коли намагався привести колегу до тями.

12. Найвідоміші кінофільми про стюардес:«Ще раз про любов»«Небо. Дівчина. Літак »

«Вид зверху краще» «Міміно» «Екіпаж» «Стюардеса» «Школа стюардес» «Термінал» «Аеропорт»

18

Секрет журналістики: писати так, як говорять люди. Не обов'язково те, що говорять, але нічого такого, чого б не

говорили. С. КонолліЖурналіст - це людина, що працює в системі засобів масової інформації ( ЗМІ). І хоча назва цієї професії вказує на відношення до журналу, журналісти працюють також на радіо і телебаченні.

У зв'язку з цим журналістика ділиться на

безліч підвидів (спеціалізацій): газетна журналістика, фото- радіо-і тележурналістика, інтернет- журналістика, зв'язки з громадськістю (PR). Журналістика - це не тільки одномоментні новини. Серед тем, які вона охоплює, - міжнародні відносини, економіка, які вимагають особливої підготовки.

Статті, замітки, телевізійні репортажі - це робота кореспондентів. Але до числа журналістів відносяться також редактори і дизайнери, які працюють у видавництвах, на радіо і ТБ, а також працівники секретаріату редакцій. Всі вони - учасники інформаційного процесу.

Майбутнім журналістам треба розуміти, що дана професія - це не лише творчість, але й велика відповідальність за кожне написане і сказане слово. Кожен професійний журналіст повинен вміти доносити об'єктивну інформацію до аудиторії. Вважається, що основна функція журналістської діяльності - створення інформаційного каналу між державою і суспільством, а також формування громадської думки.

Можна виділити три етапи роботи журналіста:• пошук інформації (складає 90 % роботи фахівця; способи отримання інформації різні, в основному це спостереження за об'єктом дослідження, інтерв'ю і робота з необхідними документами);• обробка інформації (включає аналіз отриманих відомостей, перевірку фактів, прояснення питань, що виникли, а також остаточне формування матеріалу і його редакцію;

19

• зворотний зв'язок ( журналіст повинен відстежувати думку аудиторії, а при виникненні правових спорів бути готовим відстоювати свою точку зору в суді).

Навички та знання• вміння працювати з інформацією ( знаходити, вивчати, відбирати, аналізувати, зіставляти й оцінювати факти);• вміння у великому обсязі інформації виділити головне;• вміння знаходити пояснення фактами;• вміння говорити або писати швидко, грамотно, легко і при цьому цікаво і не банально;• уміння поводитися з професійними приладами і технікою, необхідними в роботі журналіста ( диктофон, фотокамера і т.ін.);• знання Закону про ЗМІ та вміння ним користуватися;• здатність ставити незручні питання і докопуватися до суті проблеми;• професійна етика, тактовність.

Твої особисті якості• вміння висловлювати свої думки точно і зрозуміло;• активна участь у суспільному житті;• вміння швидко переключатися з однієї роботи на іншу;• вміння аналізувати події та явища;• широкий кругозір;• вміння виконувати роботу швидко і вчасно;• товариськість, комунікабельність , вміння працювати в команді;• оперативність, наполегливість;• об'єктивність;• спостережливість;• ініціативність;• працездатність, працьовитість, витривалість , стресостійкість.

Мінуси професії• робота журналіста пов'язана з великими нервовими, емоційними, фізичними перевантаженнями, роботою в авральному режимі;• ненормований робочий день. Плюси професії• цікава, творча професія;• дає можливість висловити свою точку зору через тексти і статті;• часто наявність вільного графіка роботи;• можливість подорожувати, журналістів пускають туди, куди не пускають простих обивателів;• зустрічі та спілкування з багатьма відомими, талановитими людьми.

20

Де можеш реалізувати себе• видавництва;• газети і журнали;• телебачення;• радіо;• рекламні та маркетингові агентства;• прес-служби різних організацій.

НавчанняТрадиційно вважається, що майбутні журналісти закінчують

факультети журналістики. Проте хороші фахівці виходять із філологів, філософів, лінгвістів. Також дуже поширена схема, згідно з якою журналіст спеціалізується на якійсь одній області (наприклад, комп'ютери, автомобілі, мистецтво). У цьому випадку, важливо щоб автор статті розбирався в матеріалі краще, ніж читач. У зв'язку з цим майже половина журналістів має не профільну освіту, а часом навіть технічну.

Провідні вузи, що мають факультет журналістики:• Харківський національний університет радіоелектроніки;• Харківський національний університет ім. В. М. Каразіна;• Українська інженерно-педагогічна академія;• Київський міжнародний університет;• Київський національний університет ім. Т. Шевченка;• Київський національний університет культури і мистецтв.

Велика кар'єра маленького журналістаВирішивши питання, куди піти вчитися, ви тим самим аж ніяк не

вирішите іншу актуальну проблему: куди піти працювати. Вуз вам гідну роботу не надасть, тому краще почати підшукувати собі місце ще в процесі навчання. У рідному домі не тільки стіни допомагають, а й викладачі, у яких ви пишете реферати, курсовик та дипломи. Неважливо, де ви будете самовиражатися на першому етапі своєї кар'єри, головне - з чогось почати.

Традиційно телевізійна та тележурналістика більш престижні, ніж робота в пресі. Найчастіше на телебачення пробиваються найактивніші і привабливі, а на радіо найшвидші (обов'язково з гарною дикцією). Але більшість журналістів, як і раніше працюють в різних редакціях газет, журналів і сайтів.

Усім журналістам знайомий вислів: спочатку ти працюєш на своє ім'я, а тільки потім ім'я працює на тебе. Кар'єру журналіста молоді фахівці зазвичай починають в якості позаштатного кореспондента. І вже потім, якщо журналіст зуміє себе грамотно зарекомендувати, його дохід

21

різко збільшиться і роботодавці самі почнуть його залучати у свої видавництва. Настане такий час чи ні, залежить від ваших здібностей, від пробивної сили вашого інтелекту, від деякої частки везіння, ну і, звичайно, від якості вашої освіти.

Щоб тебе взяли на роботу, потрібно довести свою незамінність. Ти повинен вміти редагувати чужі тексти і робити «цукерочку» з абсолютно безнадійних опусів, винаходити цікаві теми, складати заголовки забійної сили.

Можна, звичайно, піти іншим шляхом - самостійно обдзвонити редакції видань, які вас зацікавили і запропонувати свої послуги. Порекомендувати тут можна одне: ні в якому разі не здавайтеся та не пасуйте перед труднощами. Ідіть сміливо вперед, домагайтеся, щоб вас прийняли, вислухали, прочитали. А на дозвіллі відточуйте перо. І якщо ви дійсно хочете стати журналістом, то ви їм неодмінно станете.

А ось це цікаво!Треба ж !У Парижі виходить тижневик «Сіль і перець», в якому всього дві

сторінки. Він видається на спеціальному водонепроникненому папері. Тижневик призначений для тих, хто ніяк не може позбутися звички читати за столом під час їжі. «Сіль і перець» пропонує читачам добірку найбільш актуальних подій у світі і в країні, а також найостанніші анекдоти.

«Нью -Йорк таймс» б'є рекорди і по товщині, і за обсягом розміщеної реклами, і за кількістю журналістських нагород, присуджених її співробітникам. Їй же належить ще один рекорд: саме в «Нью-Йорк тайм» працює Джордж Меріе, який володіє самими довгими вусами серед американських колег - 66,5 см.

На аукціоні в Лондоні був проданий за 304 долари примірник газети «Бостон глоб» за 12 квітня 1912 року, в якому повідомлялося про загибель «Титаніка».

Через брак паперу номер газети « Известия» за 17 травня 1921 був надрукований на полотні. Тут же було звернення: «Бережіть газети, їх у нас мало! Прочитавши, передай газету іншому!»

Перша в світі газета для жінок з'явилася в Німеччині в 1798 році. Вона називалася «Фрауенціммер цайтунг».

Німецька «Кьольніше цайтунг» від 4 травня 1817 вийшла з повністю порожньою першою смугою. Так її видавець Маркус Дюмон висловив свій протест проти засилля державної цензури.

22

Журналіст Майк Воллес за свою 60 - річну кар'єру, переважно на телеканалі CBS, був удостоєний 20 премій Emmy Awards. Він брав інтерв'ю у видатних особистостей, що роблять новини, в тому числі у Ден Сяопіна, Курта Вальдхайма, Ясіра Арафата, Анвара Садата, Володимира Путіна , Сальвадора Далі та ін.

ЛЕДІ ПРАВОСУДДЯЯкщо ти володієш тонким чуттям і азами психології, - твій успіх у юриспруденції на п'ятдесят відсотків вже забезпечений. Історії відомі випадки, коли завдяки саме цим двом складовим юристи вигравали справи, які здавалися безнадійними. Напевно, тому в навчальному плані юридичних факультетів так багато уваги приділяється вивченню психології та ораторського мистецтва. Втім, на одному лише красномовстві далеко не заїдеш. Тому кожен

майбутній юрист, сидячи на студентській лаві, зобов'язаний прослухати близько двадцяти теоретичних дисциплін. Серед них: історія держави і права, історія політичних і правових вчень, конституційне, адміністративне, господарське, кримінальне, цивільне, сімейне право.

Суддя чи адвокатПодаючи документи на юридичний факультет, тобі не обов'язково

відразу ж визначатися зі спеціалізацією. Часу для цього в тебе буде предостатньо. Перші два - три курси тобі і твоїм однокурсникам належить ознайомитися із загальноосвітніми дисциплінами і лише після цього розділитися на групи, де займаються більш глибоким вивченням окремої області юриспруденції.

Найпоширеніші напрямки: цивільне, адміністративне, міжнародне і кримінальне право. Це означає, що залежно від твого вибору після закінчення вузу ти зможеш працювати або в органах державної влади і державного управління, або в суді та прокуратурі, арбітражі, адвокатурі, на державних підприємствах або в підприємницьких і комерційних організаціях.

Зараз досить ґрунтовно розширилися можливості юриста знайти цікаву роботу у різних сферах діяльності. Нові види робіт виникають у охороні прав споживача, авторських прав, захисту ринку від недобросовісної конкуренції, будівельному бізнесі, у сфері ріелтерської діяльності. І йдеться не просто про розширення числа робочих місць, а

23

про те, що перелік посад, робіт, для яких потрібні знання юриста, стає дедалі ширшим.

Нині відчувається гостра потреба в юристах для правоохоронної системи. Різке зростання злочинності та низка інших соціальних процесів призвели до необхідності розширення слідчого апарату, оперативного складу, а також суддів і працівників прокуратури.

ПерспективиНа сьогоднішній день фахівців в області юриспруденції

предостатньо, і конкуренція на ринку праці між ними серйозна. Тому не варто думати, що після отримання диплома ти відразу ж влаштуєшся на цікаву і високооплачувану роботу. Більшість роботодавців хочуть мати справу тільки з досвідченими правознавцями і часто побоюються брати на роботу молодих фахівців. Тому практичні навички краще набувати до закінчення інституту. Можна влаштуватися помічником юриста, секретарем до суду або реєстратором в яку-небудь державну контору. Правда, на великі гроші розраховувати не варто, але головне в цьому випадку - досвід. Надалі можна буде претендувати і на більш високу посаду та зарплату .

Шлях у професіюОтримати професію юриста сьогодні зовсім не складно. Головне -

мати до цього справжнє покликання і бути готовим до довготривалої та наполегливої праці. На сьогодні у багатьох ВУЗах є юридична спеціальність.

Після успішної здачі іспитів не варто помилково вважати, що найскладніше вже позаду. Навпаки, все тільки починається. Тебе чекають стоси навчальної літератури з купою термінів і дат. Майбутньому юристу потрібно знати їх напам'ять. Вчитися буде нелегко.

Варто відзначити, що, здобувши освіту у вузі чисто юридичної спрямованості і не бажаючи робити кар'єру в правоохоронних органах (адвокатура, міліція, нотаріат), вам доведеться докласти масу зусиль для того, щоб влаштуватися на роботу в іншій сфері. Ви будете вимушені шукати можливість здобути додаткову освіту і набиратися досвіду, на що буде потрібно час і гроші. Вивчаючи, окрім юридичних і інші предмети, ви зможете знайти собі застосування не лише в правовій, але і в господарській сфері. На який би вид діяльності ви не звертали увагу, вам як майбутньому юристові потрібно мати знання, що стосуються усіх областей права. Юрист - це «універсальний солдат» у бізнесі. Він, чи вона, не тільки знавець законодавства. З роками приходить досвід у багатьох сферах бізнесу різних галузей господарства. Працюючи з

24

одними тільки договорами, можна стати і спеціалістом із поставок зерна, і спеціалістом у банківський сфері (наприклад, синдикованого кредитування), і знавцем специфіки дистрибуції  окремих видів товарів тощо.

Щоб повністю відповідати професійному рівню, юрист повинен знати Конституцію України (а часто і закони інших країн), а ще чинне законодавство, цивільне, трудове, кримінальне, фінансове і адміністративне право, а також методи криміналістики, психологію, логіку, основи економіки, організації праці, виробництва і управління.

Відзначимо, що все перелічене стосується лише основних базових знань. Окрім навчання, головне, на що слід звернути увагу - вміння спілкуватися з людьми! Саме робота з людьми в роботі юриста є основним обов'язком. Професія юриста відкриє перед вами ті сторони людського буття, які невідомі іншим. Не секрет, що більшість співгромадян схильна сприймати юриста як лікаря, в якого завжди знайдуться ліки від проблем, які їх турбують.

Порада для васБудь-яка професія, обрана вами, якби складно не було досягати

мети, має приносити задоволення. Дуже важко стати успішним у сфері, яка тобі не подобається. Проте коли професія приносить задоволення, питання як, куди та наскільки швидко рухатись, щоби збудувати кар’єру, вирішується майже само по собі.

Не дозволяйте ілюзії обдурити вас. Для ефективного вивчення юриспруденції та подальшої практичної роботи в цій сфері, необхідно чітко усвідомити, що це саме те, що вас цікавить. Лише «знайшовши себе» в певній галузі права, маючи прагнення займатись юриспруденцією, можливо дійсно досягти належних результатів у її вивченні.

Престижно навчатись саме тут!• Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»;• Національний університет «Одеська юридична академія»;• Національний університет цивільного захисту України;• Одеський державний університет внутрішніх справ;• Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ;• Національний університет державної податкової служби України;• Академія митної служби України;• Національна академія внутрішніх справ.

25

Це цікаво!Різні юридичні формальності, такі як супровід угоди з нерухомістю,

підготовка документів може створити видимість того, що професія юриста рутинна і не цікава. Але це не так і ось наступні цікаві факти про юристів.

1. Юриспруденція - одна з найдавніших суспільних наук. Перші адвокати і прокурори з'явилися ще в Стародавній Греції і Римі. І саме вони придумали тлумачити закони з метою їх найкращого застосування в судовій практиці. «Юристи поводяться з законом так само, як шевці із шкірою: шматують, розтягують, вивертають навиворіт, аби домогтися бажаної для себе форми», - казав Людовик XII. Ярослав Гашек додавав: «Хороший юрист переконливо перекручує факти - такому повіриш, що людина вкусила собаку, а не навпаки».

2. У середньому, священики, юристи і лікарі мають по 15 000 слів в своєму професійному словнику. Кваліфіковані робітники, які не отримали вищої освіти - десь 5-7 тисяч слів, а фермери - близько 1 600.

3. Ці люди були юристами за освітою і багато хто навіть встиг попрацювати за фахом: Махатма Ганді, Фідель Кастро, Білл Клінтон, Володимир Ленін.

4. Цікавий парадокс - професія «юрист-міжнародник» є, а кваліфікації такої немає. Втім, ця обставина не робить цю професію менш затребуваною.

5. Професія юриста - хороший стартовий майданчик. Відомий факт, що з 43 президентів США 27 були юристами!

ДАР РЕДАКТОРА

«Найкорисніша людина в газеті - це той, хто вміє редагувати»- говорив Адольф Оке, один з творців газети «Нью-Йорк таймс».

Отже, хто ж такий редактор? Заглянемо в словник: "Редактор - людина, яка що-небудь редагує». Так, тоді подивимося, що ж таке «редагувати»: «перевіряти і виправляти текст при підготовці до друку». Ось так все просто на перший погляд. На другий - все виявляється дещо складніше. Адже для того,

щоб текст «перевіряти і виправляти», потрібно розуміти, яким він має бути, тобто треба знати, до чого прагнути.

26

У наш час інформаційних технологій професія редактора виявляється все більш затребуваною. Щомісяця з'являються нові газети і журнали, виходять в ефір радіо-і телепрограми, збільшується число інтернет-видань. І всім їм потрібні редактори. Багато юнаків і дівчат, мріючи про кар'єру журналіста, навіть не підозрюють, що основну роботу в ЗМІ ( засобах масової інформації) виконують ці «закадрові» фахівці.

Редактор править, переписує творіння журналістів, дає завдання "акулам пера", вирішує, які теми варто освітити в газеті, на телебаченні, радіо. Його завдання - зробити видання або телерадіопередачу яскравими, цікавими і популярними.

Такі різні редактори ...У кожному виданні своя специфіка. Це суспільно-політичні та

правові, розважальні, молодіжні, чоловічі, жіночі журнали і газети, рекламні, довідкові, всілякі дайджести. Звідси - і відмінності в службових обов'язках редакторів, а також у відповідному «наборі» тих якостей, які їм потрібні.

Редактор газет і журналів вміло працює з друкованим словом. Він з легкістю виправить невдалий текст і зробить з нього «цукерку». Редактор перевірить всі фактичні дані, які фігурують у статті. Він же придумає заголовки, якщо запропоновані авторами не «чіпляють», незрозумілі, або не відповідають стилю видання. Це насамперед творча робота. І начебто факти цікаві, але читати нудно. Що робить редактор? Міняє форму. І з'являється стаття з легко засвоюваним текстом.

Працюючи редактором газети, Марк Твен отримував багато непридатних для друку рукописів. Одного разу його не на жарт розсердив один опус. М. Твен послав автору наступний лист: «Дорогий друже! На превеликий жаль, відсутність місця змушує нас відмовитися від вашого твору, але не втрачайте надію. Нам незабаром представиться можливість придбати кілька великих кошиків для паперів.

Ми з задоволенням помістимо туди і ваш труд».До друкованих приєднуються онлайнові видання, які стають все

більш популярними серед споживачів. У онлайнових виданнях своя специфіка, і всі великі інтернет-портали все частіше запрошують провідних редакторів з визнаних друкованих видань, тому що простий споживач переключається на інший сайт, якщо текст погано написаний.

Що стосується онлайнових ЗМІ, там досі існують проблеми, пов'язані з нестачею ремісничої кваліфікації людей, що працюють в цих виданнях. Людей, що потрапляють в онлайн-ЗМІ, не завжди є кому вчити

27

таким простим професійним речам, як рівень редактури. Великі інтернет-портали, усвідомивши цю проблему, запрошують на ролі «учителів» провідних редакторів з визнаних друкованих видань.

Останнім часом все більше редакторів затребувані на телебаченні. Всі телепрограми - від розважальних до науково-популярних - потребують фахівців, які повинні вміти працювати не лише з текстами, але і зі звуком, і відеоматеріалами. Головне їх завдання - зробити передачу оригінальною і впізнаваною.

У програмах, побудованих за принципом діалогу з гостем у студії, зазвичай вистачає одного редактора. В інформаційно-новинних потрібен цілий штат, тут редактори - координатори беруть сюжети з усіх регіонів, монтують відеоряд, урізають до потрібного хронометражу інтерв'ю, організують зйомки, домовляються про акредитацію кореспондентів, роздають завдання репортерам і операторам. Професія редактора телепрограми дозволяє реалізувати індивідуальність і креативне мислення.

Кар'єрний шлях в телередактори звивистий. Попит на них великий, але вакансії на спеціалізованих сайтах зустрічаються не часто. Справа в тому, що в телевізійні редакції рідко приходять за заявкою роботодавця. Кадри підбираються найчастіше за принципом особистих знайомств.

У роботі на радіо - своя специфіка. Тут вся інформація сприймається тільки на слух. Радійні тексти повинні бути написані простою, зрозумілою мовою. Найчастіше в тематичних радіопрограмах редактор є ще й ведучим, він вирішує яких гостей запросити в студію, задає їм наболівші питання, потім править запис інтерв'ю, якщо воно йде не в прямому ефірі, «склеює» програму, чергуючи з музичними заставками та рекламними блоками.

Пані редакторкаЩо ти можеш зробити для того, щоб вже зараз підготувати себе до

майбутньої професії? З чого почати? Ти думаєш з вивчення правопису, а от і ні. Звичайно, правила тобі не завадять, адже безграмотного редактора ні в яку газету або журнал не візьмуть. Але все ж це не головне. Тим більше, що в будь-якій редакції є ще і коректор - людина, яка вичитує журнал саме на предмет помилок.

Так от, головне для тебе зараз - якомога більше читати. І бажано хорошу літературу, написану живою, різноманітною і багатою мовою. Хочеш - не хочеш, а твій мозок сам вбере все різноманіття рідної мови, вміння будувати фразу, шукати синоніми, формулювати думку. Це

28

найважливіше, оскільки редактор повинен володіти ще й хорошим літературним смаком.

Ще дуже корисно почати самій писати, викладати думки на папері. Нехай це буде для початку твій власний особистий щоденник. На другому етапі ти можеш спробувати що-небудь викласти для шкільної стінгазети. Вийде - спробуй свої сили в місцевій газеті. Не бійся, навіть якщо спершу не вдається. Рано чи пізно, якщо ти будеш уважно ставитися до вимог і не боятися проб і помилок, то зможеш добре зарекомендувати себе. А там і до вступу до вузу недалеко де, напевно, знадобляться творчі роботи ...

Хороший редактор повинен бути ще трохи ... піарщиком. Тобто він повинен заманити читача, придумати хороший заголовок, тему статті, знати, де і як перевірити всі факти, викладені в матеріалі.

Особисті якостіКомунікабельність, хороша пам'ять, творчі здібності, допитливість і

широкий кругозір, відповідальність і стресостійкість. Крім того редактор повинен добре володіти ПК і вміти користуватися необхідними програмами для редагування текстів.

Alma mater Для роботи редактором (незалежно від місця роботи і конкретної

посади) необхідна гарна гуманітарна освіта і вміння створювати власні тексти, розуміти природу слова, різних жанрів і стилів «зсередини». При цьому бажано мати диплом редактора, журналіста , літературного співробітника або філолога . Однак редактор повинен добре розбиратися в тематиці свого видання і постійно розвиватися в цьому напрямку. Часто редакторами (науковими і навіть головними) стають фахівці у відповідних областях. Наприклад, професійний біолог може керувати журналом про тварин.

Де ж можна отримати відповідну освіту ?Існує ряд спеціальностей і напрямків, які допоможуть розвинути

літературне чуття, редакторський погляд, а головне - дозволять «укорінитися» у сфері ЗМІ і знайти роботу: «Українська мова та література», «Філологія», «Журналістика», «Видавнича справа та редагування».

Викладачі вузів упевнені, що базова журналістська або філологічна освіта редактору просто необхідна.

Підведемо підсумкиОднак при виборі професії редактора не розраховуйте тільки на

удачу, маючи за плечима успішний досвід редагування 2-3 статей або 29

написання шкільних творів. Отримайте профільну освіту, запасіться достатнім багажем теоретичних знань – і напрацьовуйте багаторічний досвід.

ПРОГРАМІСТ – ХТО ЦЕ ?Програміст - це фахівець, який займається розробкою алгоритмів і комп'ютерних програм на основі спеціальних математичних моделей.У першу чергу варто відзначити, що професія програміста включає в себе величезну кількість різних спеціальностей. І кожна з них вимагає певної специфіки.Прикладні програмісти займаються в основному розробкою програмного забезпечення прикладного характеру - ігри, бухгалтерські програми, редактори,

месенджери і т.п. До області їх роботи також можна віднести створення програмного забезпечення для систем відео-та аудіо-спостереження, СКД, систем пожежогасіння або пожежної сигналізації тощо. Також до їхніх обов'язків входить адаптація вже існуючих програм під потреби окремо взятої організації або користувача.

Системні програмісти розробляють операційні системи, працюють з мережами, пишуть інтерфейси до різних розподілених баз даних. Фахівці цієї категорії відносяться до числа найбільш рідкісних і високооплачуваних. Їх завдання полягає в тому, щоб розробити системи програмного забезпечення (послуги), які, в свою чергу, управляють обчислювальною системою (куди входить процесор, комунікаційні та периферійні пристрої). Також до списку завдань входить забезпечення функціонування та роботи створених систем (драйвера пристроїв, завантажувачі і т.ін.).

Web-програмісти також працюють з мережами, але, в більшості випадків, з глобальними - Інтернет. Вони пишуть програмну складову сайтів, створюють динамічні веб-сторінки, web - інтерфейси для роботи з базами даних.

Будь-яка з цих спеціалізацій є нелегким, але дуже захоплюючим заняттям.

30

Програміст: секрет популярностіЩе зовсім недавно представників цієї професії навколишні

сприймали мало не як прибульців з майбутнього. Але минав час, і сьогодні програмісти - звична і незамінна частина нашого суспільства.

Незгасаючий попит на цих фахівців пояснюється просто: без впровадження сучасних інформаційних технологій поважаючій себе компанії в наші дні не обійтися.

Необхідні якостіПрограміст створює код з безлічі об'єктів, тому програмувати - все

одно що збирати пазл. Ось чому для фахівця важливі посидючість, пристрасть до справи і вміння доводити почате до кінця. Рідко, коли програмісту все вдається з першого разу. Зазвичай доводиться довго сидіти, шукати помилки, тестувати різні методи реалізації. Також він повинен бути комунікабельним і вміти ясно доносити свої думки до співрозмовника. Ця якість особливо цінна для тих, хто хоче побудувати кар'єру, адже в цьому випадку доведеться не тільки працювати з людьми, а й керувати ними. Але, мабуть, найголовніше - програміст повинен бути кмітливим і прагнути до постійного вдосконалення і самоосвіти, щоб завжди крокувати в ногу з прогресом.

Хороший програміст вчиться дещо більше, ніж пише програми. Відсутність звички вчитися призводить до відставання від прогресу і такий програміст перестає бути цінний на ринку праці.

Корисні предметиОсновною для майбутнього програміста є математика, так як

більшість програм будується на різних математичних моделях. Однак крім неї справжній професіонал повинен захоплюватися і іншими предметами: історією, географією, літературою, так як вони допомагають розвивати навички спілкування, а також швидкочитання і пам'ять - якості, необхідні для майбутньої самоосвіти.

Враховуючи, що більшість спеціальної літератури та документації видається іноземною мовою, слід вже в школі звернути увагу на англійську.

Важливе значення мають і заняття фізкультурою. Справа в тому, що професія програміста передбачає сидячий спосіб життя, а це згубно позначається на здоров'ї. Не варто ризикувати ним, коли попереду - безліч захоплюючих винаходів.

Підготовка до професіїВважається, що починати програмувати ніколи не рано, наприклад,

Білл Гейтс написав свою першу програму в 1968 році, коли йому 31

було 13 років, але сьогодні, з розвитком технологій, з'являються і більш юні генії.

Майбутньому програмісту треба розвивати логіку, пам'ять і кмітливість. У цьому допомагають логічні тести, завдання на IQ, гра «Що? Де ? Коли ?». Ази програмування відкриває програма Logo, яку можна скачати в Інтернеті. З нею розберуться навіть дітлахи 3-го класу. Для школярів старшого віку захоплюючий світ професії відкриває середовище для програмування AgentSheets, яке дозволяє зробити перші кроки в створенні ігор і моделюванні різних явищ. Більш серйозну підготовку учні можуть отримати в гуртках або на заняттях з репетитором.

Шлях програмістаДеякі вважають, що програміст - це не просто професія, а

покликання душі. Дійсно, часто програмісти несхожі на інших працівників. Але щоб стати програмістом, потрібно або вчитися по книзі-самовчителю, або закінчити навчальний заклад за аналогічним фахом.

Де вчать• НТУ «Київський політехнічний інститут»;• КНУ ім.Т. Шевченко;• НУ «Львівська політехніка»;• Державний університет інформаційно- комунікаційних технологій;• Національний авіаційний університет;• Дніпропетровський національний університет ім.О. Гончара;• Одеський національний політехнічний університет;• НТУ «Харківський політехнічний інститут»;• Харківський національний університет радіоелектроніки;• НУ «Києво -Могилянська академія».Програміст - це не просто професія, це стиль життя. Не можна бути

програмістом просто тому, що ви закінчили вуз з даної спеціальності. Потрібно цим жити, постійно вдосконалюватися, тому що світ програміста змінюється блискавично і потрібно встигати за цим стежити Це свого роду покликання.

Стати програмістом : хто і як?Вища технічна освіта і досвід роботи - в числі основних вимог, що

пред’являє роботодавець до кандидатів на позицію «програміст». Нерідко беруть і фахівців- самоучок, правда, які надають солідне портфоліо.

Багато роботодавців вважають за краще запрошувати до співпраці саме фахівців- початківців, оскільки:

32

а ) їм можна запропонувати оклад набагато скромніший того, який би довелося виплачувати досвідченому ІТ- фахівцю;

б) у них ще не згасло бажання гризти граніт науки, і їх можна швидко перевчити під потреби компанії.

Власне, здатність до навчання і прагнення до розширення професійних горизонтів - також в числі найважливіших вимог, що пред'являються до програмістів. Це пояснюється постійними змінами у сфері ІТ- технологій: вдосконалюється обладнання, створюються нові програми. І програмісти повинні бути в курсі всіх цих подій. Дуже актуальним для претендентів на вакансію є і знання англійської мови, необхідне для читання технічної документації.

У числі вимог до претендента також :• знання мов програмування ;• найвищий рівень відповідальності;• вміння працювати в команді;• стресостійкість;• вміння вчасно реагувати на побажання керівництва;• готовність час від часу працювати в авральному режимі.Успішний програміст у майбутньому може претендувати на

посади:• керівник групи програмістів;• IT – директор;• менеджер проекту. Можна переміщатися в межах спеціальності, вдосконалюючись

професійно.Хорошим стартом кар'єри може стати приєднання до групи

програмістів при розробці будь-якого проекту. Великі проекти часто привертають увагу західних компаній, які «перекуповують» українських програмістів. Проблема «витоку мізків» у цій професії - одна з найгостріших.

Зарплата програмістаВся справа в тому, що головним фактором, що впливає на зарплату

програміста, є не його кваліфікація, а місце роботи.Ось три фактори, які дуже сильно впливають на рівень зарплат в

компаніях:1. Чи є розробка ПЗ основним бізнесом компанії.2. Чи орієнтована компанія на міжнародний ринок або на

внутрішній.3. Власником фірми є західна компанія або вітчизняна.

33

Програміст - одна з найбільш затребуваних і високооплачуваних професій в Україні . Навіть не самий просунутий фахівець може знайти роботу у відповідності зі своїм рівнем знань, а потім поступово вчитися і набиратися досвіду. Зарплата стажера - близько $ 1000. Штатний програміст в компанії середнього рівня ( НЕ IT) отримує до $ 1500-1800, трохи більше - в організації, пов'язаної з масовою розробкою ПЗ. Зарплата провідного програміста - $ 2500-3000. Наступний щабель - керівник IT- відділу. До необхідних знань додається обов'язковий досвід роботи, володіння іноземною мовою, навички управління персоналом і ін., а заробіток може досягати $ 4000. Хороший програміст може стати керівником великого проекту з розробки ПЗ, і тут рівень доходів сягає $ 5000 і вище.

Знамениті і великі програмістиРобота програміста зазвичай непублічна і для широкої публіки не

дуже цікава. Фінальний продукт, за рідкісним винятком, випускається під ім'ям компанії, а не програміста. Проте, багатьом представникам цієї професії вдалося стати людьми публічними, і плодами їхньої праці ми регулярно користуємося.

Пропонуємо вам згадати досягнення деяких із них:Тім Бернерс- Лі - творець інтернетуЦя людина є творцем найбільшого IT -проекту 20-го століття - мережі Інтернет. Тім Бернерс- Лі придумав гіпертекстовий протокол, обмін посиланнями, створив перший web -сервер і навіть перший браузер.

Сергій Брін - творець GoogleСергій Брін народився в Москві і переїхав

з родиною до США , коли йому було 6 років. Свого друга і співзасновника Google Ларрі Пейджа він зустрів у Стендфордському університеті. Але друзями вони стали тільки після того, як знайшли спільні інтереси та захоплення.

Компанія Google була заснована в 1998 році. Для запуску компанії засновникам вдалося зібрати цілий мільйон доларів. У 2009 році Сергій Брін і Ларрі Пейдж увійшли в топ- 10 наймогутніших людей на планеті за версією журналу Forbes.

34

Стів Возняк - співзасновник Apple Співзасновник Apple Стів Возняк - друга за популярністю людина в компанії після Стіва Джобса.Возняк - геніальний програміст, інженер від Бога. По суті саме він створив персональний комп'ютер. Термін існував і раніше, але комп'ютери стали дійсно персональними тільки в 1975 році, коли за справу взялися два

Стіва - Джобс і Возняк - вони створили спочатку Apple I, потім Apple II.

Білл Гейтс - засновник MicrosoftБілл Гейтс - програміст, бізнесмен,

творець компанії Microsoft, яка розробила найпопулярнішу в світі комерційну операційну систему, а також найвідоміший пакет офісних програм Microsoft Office. Гейтс вже в дитинстві передбачав, що стане мільйонером, коли йому буде 30 років. Він майже вгадав і став мільярдером в 31.

Свою першу програму Гейтс продав, коли йому було всього 17 років, - це був електронний розклад для його ж школи. Вартість угоди становила 4200 доларів.

Компанія, яку він організував в 1975 році, називалася Micro- soft - це слово втратило дефіс тільки два роки опісля. Справжня популярність прийшла до Microsoft в 1980 році, коли вона отримала великий контракт від IBM на установку операційної системи MS- DOS на нові комп'ютери компанії.

Ілля Сегаловіч - співзасновник компанії «Яндекс»Багато хто добре знає співзасновника « Яндекса » Аркадія Воложа, людини публічної. Ілля Сегаловіч, також співзасновник вітчизняного пошуковика, завжди був скромним і не любив уваги до своєї персони. Золотий медаліст, чудовий математик і

35

програміст, благодійник, саме Сегаловіч був ідейним творцем прототипу «Яндекса».

Сегаловічу належить і ідея назви - «Яндекс». Зараз «Яндекс» є п'ятим за величиною пошукачем на планеті і в області пошуку співпрацює навіть з Apple.

Бьорн Страуструп - винахідник мови С + +

Бьорн Страуструп прославився створенням однієї з найпоширеніших на сьогоднішній день комп'ютерних мов С + +. Цікаво, що нова мова була створена ним для власної зручності. Страуструп почав створювати мову в 80-х роках, вже до 1985 року він став популярним і підтримувався і розвивався тільки силами свого творця.

Міжнародний стандарт мови С + + був прийнятий тільки в 1998 році.

Лінус Торвальдс - творець LinuxНайпопулярніша у світі вільно

розповсюджувана операційна система почала з'являтися у вигляді поліпшень до ОС Minix, якою в 1991 році почав користуватися Лінус Торвальдс. Він почав з написання емулятора терміналу і вже у вересні 1991 року виклав першу версію нової операційної системи в мережу для загального завантаження.

 У 2006 році в ядрі операційної системи Linux було всього 2 % коду,

написаного особисто Лінусом, і тим не менш, так як в написанні програми брали участь декілька тисяч чолові , цей внесок у програму залишався найбільшим. Сам Лінус досі є найбільшим авторитетом, який приймає рішення щодо того, код якого з програмістів в результаті увійде в основну версію операційної системи.

36

Марк Цукерберг - творець найпопулярнішої соціальної мережі в світі.

Перша версія мережі, запущена в 2004 році і була призначена тільки для випускників коледжу і називалася Thefacebook .

Незабаром з назви мережі пропав артикль, вона стала відкритою і доступною для всіх. Ходять чутки, що Цукерберг - дальтонік і найкраще бачить синій колір, і можливо саме тому інтерфейс Facebook - синій.

Деякі великі компанії, наприклад, Microsoft і AOL, намагалися заманити Цукерберга до себе на роботу ще тоді, коли він, навчаючись у школі, створив програму, здатну вивчати музичні смаки користувачів. Ймовірно, він зробив правильний крок, коли не погодився піти найманим працівником, адже в 23 роки Цукерберг став наймолодшим у світі мільярдером.

Незважаючи на солідний стан, Цукерберг як правило з'являється на публіці в простій сірій футболці з логотипом Facebook, виправдовуючись тим, що дуже зайнятий і це економить йому час вранці.

Цікаві фактиВиникнення програмування як роду занять і, особливо, як

професійної діяльності важко датувати однозначно.Часто першим програмованим пристроєм прийнято вважати

жакардовий ткацький верстат, побудований в 1804 році Жозефом Марі Жакка , який зробив революцію в ткацькій промисловості, надавши можливість програмувати візерунки на тканинах за допомогою перфокарт.

Перший програмований обчислювальний пристрій, Аналітичну машину, розробив Чарлз Беббідж (але не зміг її побудувати). 19 липня 1843 року графиня Ада Августа Лавлейс, дочка великого англійського поета Джорджа Байрон, як прийнято вважати, написала першу в історії людства програму для Аналітичної машини. Ця програма вирішувала рівняння Бернуллі, що виражає закон збереження енергії рухомої рідини.

Однак жодна з програм написаних Адою Лавлейс ніколи так і не була запущена . Аду Августу, графиню Лавлейс, прийнято вважати почесним першим програмістом (хоча, звичайно, написання однієї програми за сучасними мірками не може вважатися родом занять або

37

професійною діяльністю . Історія зберегла її ім'я в назві універсальної мови програмування «Ада».

Перший працюючий програмований комп'ютер (1941 рік), перші програми для нього, а також (з певними застереженнями) першу мову програмування високого рівня Планкалкюль створив німецький інженер Конрад Цузе.

Імена людей, які вперше почали професійно виконувати роботу власне з програмування (у відриві від наладки апаратури комп'ютера), історія не зберегла, так як спочатку програмування розглядалося як другорядна налагоджувальна операція.

СЕКРЕТАРХороший секретар подвоює ефективність свого шефа.

Поганий секретар зменшує її наполовину. Томас Конеллан

Як колись зауважила відома американська акторка Джейн Фонда: «офіс може працювати без шефа, але не без секретаря».Секретар - одна з найдавніших професій, назва якої походить від словосполучення "охоронець секретів". Так називали спеціальних людей, які перебували на службі при дворі та мали доступ до державних і особистих таємниць. Посада сама по собі вважалася престижною та

респектабельною. За два тисячоліття професія зазнала значних змін і головне - стала переважно жіночою.

Сьогодні секретар - це людина освічена, яка прагне до особистісного та професійного розвитку. Можна сказати, що ця стародавня професія зараз набуває нового сенсу. Причиною цього, перш за все, є еволюція уявлень про соціальний статус і імідж професії. Від старого стереотипу ставлення до секретаря як до дівчинки, яка "висиджує" час між спробами вступити до інституту, суспільство поступово переходить до формування образу секретаря-професіонала, який досконало володіє всіма необхідними знаннями та навичками.

38

Такі різні секретарі ...Секретарі зараз є в будь-якій фірмі. Існує найбільш поширений тип -

секретар в приймальні. Секретаря в приймальні називають також секретарем на ресепшені або ресепшионістом. Секретар у приймальні - це секретар, який приймає телефонні дзвінки і відвідувачів, приймає і відправляє кореспонденцію, спілкується з відвідувачами організації. Наприклад, при вході в приватну клініку відвідувачів зазвичай зустрічає дівчина, що сидить за спеціальною стійкою. Вона записує пацієнтів на зручний їм час, реєструє і таке ін.

Секретар в приймальні повине мати приємний голос і зовнішність, навички ділового спілкування, а також уміння користуватися оргтехнікою (факсом, принтером, міні- АТС). Бажано знання офісних програм (Microsoft Word, Microsoft Excel), поштові програми ( Outlook Express тощо). У деяких випадках потрібна спеціальна освіта. Наприклад, для роботи в клініці потрібно середню медичну освіту.

Додаткові вимогиЩо є головними очікуваннями компаній від сучасного секретаря, а

тим більше від секретаря завтрашнього дня? Наріжним каменем роботи будь-якої компанії є взаємодія секретарів та їхніх керівників. Якщо бажаний результат спільної роботи, досягнутий за оптимальний проміжок часу за збереження сприятливої атмосфери відносин, то взаємодію секретаря та керівника можна вважати ефективною.

Насамперед, важливо навчитися управляти інформаційними потоками, які звалюються на керівника. Секретар повинен вміти самостійно відбирати корисну для керівника інформацію, аналізувати, структурувати та подавати її в найбільш зручному для сприйняття вигляді. А цього неможливо досягти без вільного володіння новітніми комп'ютерними технологіями. Адже інформація може бути представлена не тільки в друкованому вигляді, але і як електронний документ або мультимедійнапрезентація.

До основних функцій секретаря належать також:-координація всіх служб компанії або співробітників відділу; -збір і аналіз інформації, -забезпечення документаційного управління та контроль виконання

рішень;-прийом відвідувачів і спілкування по телефону.Важливі якостіРобота з людьми - одна з найбільш значущих сфер діяльності

секретаря. Метою роботи з людьми є формування позитивного іміджу 39

компанії, отже, серед головних якостей секретаря слід зазначити комунікабельність, відповідальність, порядність, доброзичливість, вміння справляти враження. Секретар повинен бути уважним, тактовним, мати хорошу пам’ять і швидку реакцію.

При прийомі відвідувачів важливо вміти застосовувати знання етикету та протоколу, вміти висловити повагу, проявити участь до проблем відвідувачів. Роль секретаря при прийомі гостей (делегацій) також є важливою, адже саме секретар впливає на формування першого враження про компанію.

Повинен знатиОбов'язки секретаря стають все більш цікавими та складними.

Сучасний секретар повинен знати діяльність компанії і посадові обов'язки співробітників; діловодство та правила оформлення документів, порядок формування справ і підготовки документів до архіву; психологію та закони ефективної комунікації; службовий етикет і сучасні комп'ютерні редакторські програми.

Кар’єраЩе одна риса секретаря стає все більш важливою. Це - бажання та

вміння розвиватися в рамках своєї професії.Посада секретаря може бути першим ступенем кар'єрних сходів.

Другим ступенем можна вважати професії категорії офісних та адміністративних працівників: адміністративний помічник, помічник керівника, референт. Основні вимоги до цієї групи фахівців - знання в області організації ефективної управлінської діяльності та галузі функціонування компанії, знання риторики та етики професійних відносин, іміджелогії та різних PR-технологій. Третьою сходинкою кар'єрних сходів є посада менеджера з адміністративної діяльності (офіс-менеджера) та завідувача канцелярією, що належать до категорії керівників.

Отримані знання та розвинені навички посилять вашу конкурентоспроможність і допоможуть вам почувати себе більш впевнено на ринку праці.

Секретар-референт - співробітник, який першим дізнається про радісні або сумні звістки на підприємстві. Сьогодні коло обов'язків його значно розширився, а вимоги різко зросли. Причому чим авторитетніша фірма, тим більш високі у неї вимоги. Секретар -референт - людина особлива, обличчя фірми. Нерідко перші враження про організацію у клієнтів, відвідувачів, ділових партнерів створює саме він. Тому перш за все важлива зовнішність, культура спілкування. Секретар повинен вміти

40

швидко і грамотно друкувати, правильно оформляти документи, фіксувати, систематизувати пошту, що надходить, коректно будувати телефонні переговори. Зараз без вільного користування комп'ютером, факсом і всім іншим набором оргтехніки зробити це неможливо. Часто на секретаря покладається завдання організувати ділову зустріч, вивчати і аналізувати кон'юнктуру ринку. Секретар стає правою рукою начальника. Важливу роль при цьому відіграє знання етикету, а також імідж секретаря.

До секретаря-референта роботодавцями пред'являються ті ж вимоги, що й до секретаря в приймальні.

Вгадай, хто організовує для журналістів інтерв'ю з «зірками», повідомляє в газети і журнали висловлювання політиків, пише новини для сайтів різних фірм? Всю цю захоплюючу роботу виконують прес-секретарі.

На службіТакий відділ, як прес-служба, є в багатьох великих компаніях,

починаючи від текстильної фабрики і закінчуючи мережею міських кафе. Співробітники організації готують інтерв'ю своїх патронів, беруть участь у конференціях і всіляко спілкуються із зовнішнім світом. Ні для кого не секрет, що робиться це, в першу чергу, для самореклами фірми. Так от, за всю інформацію, а також за її розміщення в газетах, журналах, на радіо і телебаченні якраз і відповідає прес-секретар. Виходить, що він - офіційна особа фірми, яка робить всі заяви та координує виступи інших працівників.

Сьогодні будь-яка велика структура має у своєму штаті прес-секретаря. При цьому авторитет цієї професії в суспільстві настільки високий, що хороший прес-секретар сприймається часто не просто як "обличчя команди", а як соратник великого політика. Іноді прес-секретарі і самі по собі входять до рейтингу провідних політичних лідерів і просуваються наверх разом зі своїми начальниками. Проте, не завжди здобувачі цієї посади, та й самі керівники добре уявляють собі функції прес-секретаря, обсяг знань, який необхідний для виконання його посадових обов'язків, і безліч інших моментів, незмінно спливаючих на поверхню в процесі цієї роботи.

Нерідко на практиці прес-секретар - це не тільки працівник інформаційного фронту і незмінний носій відомостей "від першої особи". Найчастіше він є відданим помічником, який, крім офіційних даних, володіє достатньою кількістю внутрішньої конфіденційної інформації, що дозволяє йому бути вагомою політичною фігурою в своїх колах.

41

Втім, отримання такого статусу в політичній чи комерційній структурі - питання часу, бажання, випадку та індивідуального підходу до цієї обставини працівника і роботодавця. А ось чим прес-секретар зобов'язаний володіти незалежно від обставин, - так це повним арсеналом засобів PR. Більш того, багато хто вважає, що прес-секретарям не варто обмежуватися лише грамотною подачею інформації - вони повинні займатися всією сценографією роботи з громадською думкою.

Далі ми розглянемо основні обов'язки прес-секретаря, згідно класичним традиціям і підходам:

• Організація прес-конференції, «круглого столу» та інтерв'ю.• Створення, редагування та розміщення прес-релізу (новинного

матеріалу).• Робота з журналістами, налагодження постійних зв'язків з різними

виданнями.• Моніторинг преси (відстеження публікацій зі згадуванням назви

своєї організації). • Створення прес-приводу, тобто приводу для публікації, згадки в

новинах або навіть цілої радіо-чи телепередачі.• Дуже часто прес-секретар сам придумує тему або новину, щоб про

неї написали замітку або зняли сюжет.• Прес-секретар публікує на сайті компанії повідомлення про цю

подію і розсилає його журналістам. Загалом, завдання цієї людини полягає в тому, щоб про фірму говорили і писали, навіть якщо немає особливих новин. Створення, редагування та розміщення прес-релізу (новинного матеріалу).

Як і з ким працює прес-секретарУ класичному варіанті прес-секретар, поряд з керівником компанії

або кандидатом - єдина людина, яка може офіційно контактувати зі ЗМІ від імені організації. Причому інші члени команди в цьому випадку, практично, не повинні спілкуватися з представниками ЗМІ. Це пояснюється тим, що вони не володіють інформацією з усього кола питань і можуть висловитися зовсім не так, як це потрібно. В результаті, це може негативно вплинути на імідж компанії або кандидата, тому дуже важливо стежити за тим, щоб ніхто із співробітників, крім керівника та прес-секретаря, не мав контактів зі ЗМІ.

Прес-секретар повинен володіти, як можна, більш повною інформацією про кандидата або про фірму, яку він представляє. Наприклад, прес-секретар, що працює у виробничій фірмі, повинен добре

42

знати технологію виробництва, асортимент продукції, що випускається компанією і т. ін.

Прес-секретар повинен грамотно цитувати виступ керівника компанії (або політика), правильно розставляючи акценти і не допускаючи двозначного сприйняття сказаного. У прес-секретаря завжди повинні бути готові відповіді на будь-які провокаційні або " гострі " питання.

Якщо все перераховане відноситься до "зовнішньої" сторони діяльності прес-секретаря, то одним з головних завдань "внутрішньої" його роботи є інформування керівника компанії (політика) з усього кола питань, пов'язаних із засобами масової інформації.

Обережно - інформація !Однією з функцій прес-секретаря стає організація контролю над

всією інформацією, яка надходить в компанію або виходить з неї.Прес-секретар спілкується з журналістами, а журналісти - народ

в'їдливий. Якщо їм захочеться дізнатися якомога більше про політику або компанію, буде кепсько, якщо ви не зможете надати жодної інформації на задані питання. Взагалі, тут треба сказати, що багато людей, які прагнуть зайняти посаду прес-секретаря, несправедливо вважають, що для цієї роботи достатньо вміти написати прес-реліз, а максимум - виступити із заявою на якій-небудь прес-конференції. Проте з цим цілком може впоратися будь-яка не обділена деяким літературним талантом людина.

Насправді, прес-секретар для преси - це обличчя фірми чи політика.У прес-секретаря можуть запитати про відносини фірми з

конкурентами, про позицію її керівника з того чи іншого питання і т.д., і в будь-якому випадку, яким би складним і "неприємним" не було питання, він повинен на нього відповісти, не нашкодивши при цьому іміджу компанії, її керівника (або політика). Хороший прес-секретар повинен знати всі відповіді напам'ять. Через поганого прес-секретаря може зірватися дуже вигідна угода.

Знак якостіЦя рідкісна професія дозволяє одночасно виявити творчий потенціал

та організаторські здібності. Крім того прес-секретар повинен відмінно володіти українською мовою, бути терплячим, уміти писати тексти і знаходити компроміси, відповідати на будь каверзні питання і згладжувати конфлікти, аналізувати дані і робити висновки. Також вітаються широкий кругозір, ерудованість і вміння підтримати бесіду.

Західні фахівці радять зробити упор на дипломатичність і тактовність - найкращі якості прес-працівника.

43

Май на увазі, що хороший прес-секретар повинен бути готовий:1. Працювати в будь-який час. На практиці у половини

представників цієї професії ненормований робочий день. Та що там, навіть вночі може виникнути необхідність підготувати, наприклад, текст якогось термінового спростування для преси. Що вже говорити про всілякі відрядження, поїздки. Між іншим, прес-секретарі зірок шоу-бізнесу постійно йдуть за своїми підопічним.

2. Нести відповідальність за свої слова. Виступаючи перед журналістами чи роблячи заяву у радіопередачі, ти скрізь уявляєш своїх клієнтів. І осоромитися ніяк не можна! Тренуй реакцію!

3. Постійно вчитися. Хороший прес-секретар читає новинні розсилки, пресу, ходить на семінари та майстер-класи. Тільки так можна досягти вершин у цій професії. В плюс йде знання своєї галузі, англійської мови та основних комп'ютерних програм.

4. Багато спілкуватися. За службовим обов'язком кожного дня прес-секретар зустрічається - здзвонюється - зписується з величезною кількістю людей. І з усіма ними повинен зуміти знайти спільну мову.

5. Працювати в команді. Це вміння знадобиться будь-якій людині, але прес-секретарю воно особливо важливе. Фотографи, оператори, журналісти, дизайнери всі разом працюють заради загального результату, який потрібен роботодавцю.

От і все... Ну що, слабо? На перший погляд, таких людей, що поєднують в єдиній особі всі ці вимоги, просто немає. Робота для кіборга, та й годі. Але все-ж, є такі люди, які звикли до пунктуальності і порядку. Може, ви відчуваєте в собі сили? Тоді варто спробувати.

Сфера кар'єри Не дуже хороша новина: як такої спеціалізації «прес-секретар» в

наших вузах немає. Але почекай турбуватися! Важливі для цієї професії дисципліни викладають на факультетах реклами, піару, журналістики, психології. П'ять років студенти вивчають маркетинг, менеджмент, діловий етикет, копірайтинг (створення текстів), риторику, масові комунікації та безліч інших цікавих предметів.

Почати кар'єру можна з посади асистента прес-секретаря. Заодно вибереш область діяльності, адже не кожна тобі сподобається. Наприклад, якщо ти в хімії ні бум-бум, тобі явно не підійде фармацевтична фірма. Подумай, в якій сфері ти розбираєшся краще за все. Мода, краса? Звертайся туди, де робота прес-служби пов'язана з цим напрямом. Не женися за великою зарплатою. Перший час працюй на своє портфоліо (це кращі приклади твоїх робіт). Чим більше і яскравіше твоє

44

портфоліо, тим більше шансів в майбутньому знайти гідну вакансію. Ще один хороший варіант - спробувати свої сили в області прес-роботи - це виробнича практика. На останніх курсах інституту вона є обов'язкова для студентів деяких факультетів. Наприклад, якщо ти непогано орієнтуєшся в сучасній літературі, влаштуйся на місяць у прес-службу великого видавництва чи журналу. Багато грошей ти не заробиш, зате зможеш зрозуміти, чи хочеться тобі тут залишатися і взагалі пов'язувати своє життя з цією спеціалізацією.

Де вчатьСтати секретарем можна навіть на річних курсах. Навчальні заклади

3-го і 4 -го рівнів акредитації, як правило, не вносять цю професію в свій список - адже і пари років у коледжі або технікумі цілком вистачить. Незважаючи на це, повна вища освіта вкрай необхідна секретарю-референту, прес-секретарю, і взагалі, тому, хто хоче зробити успішну кар'єру і з роками просунутися на більш високі посади.

Із цікавого• Один з найбільш справедливих політиків Росії Михайло

Сперанський на початку своєї блискучої кар'єри був особистим секретарем впливового вельможі, князя Куракіна. Наступним етапом стала посада статс-секретаря при Олександрі I.

• Гаврило Романович Державін близько двох років прослужив особистим секретарем Катерини II і був такий настирливий у виконанні своїх обов'язків, що його перевели з секретарів в сенатори, щоб не набридав государині своїми невгамовними і заплутаними справами.

• Посаду секретаря в свій час обіймав творець "Гаргантюра і Пантагрюель" Франсуа Рабле. Якраз секретарська посада при кардиналі допомогла Рабле уникнути переслідування інквізиції за свій крамольний роман.

• Першим робочим місцем композитора Михайла Глінки було місце секретаря в канцелярії Ради шляхів та сполучень. Він годинами сидів за столом з пером і папером і писав. А вже що писав - це нікого не цікавило. Глінка писав романси.

• Джоанн Роулінг стала працювати секретарем відразу по закінченні університету і була, за її зізнанням, "найгіршим секретарем у світі", оскільки паралельно писала оповідання і забувала про свої прямі обов'язки.

• На секретарках були одружені Достоєвський, Єсенін і Жорж Сіменон, який заради шлюбу з секретаркою Деніз навіть розлучився з

45

першою дружиною. Лучано Паваротті в 68 років одружився на своїй 34-річній помічниці Ніколетті Мантовані.

• Коли Катерина II була вже у віці, вона захотіла похвалити здатного і працьовитого секретаря Дмитра Трощинського та нагородила його орденом Святого Володимира. Збентежений Трощинський зауважив, що нагорода занадто висока. На що Катерина відповіла: "Я не звикла працювати з секретарем без зірки!"

• Білл Гейтс щасливий у шлюбі зі своєю секретаркою Меліндою вже не один десяток років і має трьох дітей.

РЯТУВАЛЬНИК – ПРОФЕСІЯ СТОЛІТТЯ

Професія пожежника-рятувальника небезпечна і складна! (останнім часом їх справедливо називають рятувальниками). Рятувальник - професія героїчна! Нелегка, але зате цікава і престижна. А головне - потрібна! Рятувальник - це не тільки одна з найбільш мужніх професій, це - покликання, бо байдужа людина

ніколи не буде ризикувати своїм життям заради іншого. Вони першими виїжджають на місце трагічної події, здатні миттєво оцінити ситуацію і масштаб трагедії. Рятувальники працюють в чітко організованих командах і вміють швидко реагувати на різні випадки.

Рятувальник - це друга, за важливістю, професія після медичного працівника, без нього людина, яка перебуває у надзвичайній ситуації, може навіть не дістатися до рук медиків.

Рятувальники кидаються у вогонь і в воду, не озираючись назад, не думаючи про наслідки і постійно ризикуючи, вони допомагають людям вийти з найстрашніших ситуацій. Ці люди - герої, готові віддавати свої життя заради порятунку нужденних, вони дають руку допомоги всім, хто потрапив у біду.

Так що ж ми знаємо про цю професію? Професія « пожежний » - дуже давня. Перші пожежні з'явилися в Стародавньому Китаї. Першими законодавцями в галузі пожежної безпеку були німці, а на початку XVII століття в Німеччині з'явилися перші пожежні команди. І в будь-якому місті, в будь-якій країні одне тільки слово «пожежний» вже завжди буде

46

асоціюватися в умах людства не тільки зі словом «пожежа», але також зі словами: мужність, відвага, сміливість, рятувальник, гордість країни.

Що являє собою ця робота?Рятувальники приходять на допомогу у відчайдушних ситуаціях:

при пожежах та повенях, аваріях і землетрусах. Вони визволяють туристів, похованих під сніговими лавинами, рибалок, яких віднесло на крижинах у відкрите море. Пожежні служби працюють в самих екстремальних ситуаціях. Їм довірено приймати участь в усуненні наслідків промислових катастроф, аварій літаків, аварій наземного транспорту та ін. І тут, крім загрози впливу самого вогню, виникають додаткові небезпеки: пожежні піднімаються на висоту, спускаються в шахти, стикаються з витоками різних газів і хімікатів. А результат їхньої роботи прямо залежить від професіоналізму та якісної підготовки.

Ось вам слабо стрибнути з парашутом і приземлитися на потрібний об'єкт з точністю до метра? Витягнути потопаючого з води і швидко надати йому медичну допомогу? Знешкодити отруйну змію, яка невідомо як опинилася в квартирі?

Рятувальна робота небезпечна і вимагає довірчої співпраці - неправильне рішення або поведінка може поставити під загрозу здоров'я, життя або майно самого рятувальника, або ж здоров'я, життя або майно інших людей.

Під час своєї робочої зміни пожежник - рятувальник знаходиться в стані постійної готовності, щоб у разі виникнення кризової ситуації поспішити на місце події для її вирішення - на тривожний виклик слід реагувати протягом однієї хвилини. У кожній команді склався певний розподіл ролей для дії в небезпечній ситуації. При виїзді на місце події, перш за все, проводиться огляд ситуації, керівник робіт дає розпорядження та відповідно до наказів кожен член команди приступає до виконання конкретного завдання.

Які умови ?Велику частину робочого часу рятувальник проводить, перебуваючи

у готовності і чекаючи виклику. Перебуваючи на вахті, пожежник - рятувальник займається обслуговуванням устаткування, передбаченого для пожежогасіння і для порятунку, а також техніки, і тримає себе у хорошій фізичній формі.

Після надходження виклику рятувальники виїжджають на місце події на машині зі спеціальним устаткуванням і сиреною. Місця, де відбуваються нещасні випадки, дуже різні, починаючи від палаючої квартири і закінчуючи аварією нафтовозів на морі. Трапляється, що

47

доводиться і знімати з дерев кішок. У розпорядженні пожежника - рятувальника знаходяться сучасні засоби зв'язку і інфотехнології, а також засоби пожежогасіння та рятувальні засоби, починаючи від пожежних машин, пожежних рукавів, насосів і сходів, і закінчуючи пилкою і викруткою. На великих рятувальних роботах використовується гелікоптер з ланкою льотчиків-прикордонників, якщо ж нещасний випадок станеться на воді, то задіюється водний транспорт.

Звичайний робочий графік пожежника-рятувальника до теперішнього часу був наступним: 1 доба на роботі і 3 доби вільні. 24 - годинні зміни досить стомлюючі, так завжди треба бути готовим до виїзду. Пожежник - рятувальник завжди носить захисний одяг, який разом зі спорядженням може бути досить важким.

ВимогиЗвичайно, без сили духу, витримки і моральної стійкості стати

пожежником просто неможливо. У той же час потрібно володіти відмінними фізичними даними, вправністю і досконало володіти технікою роботи в надзвичайних ситуаціях. Тут, мало знати теорію - всі необхідні навички виробляються шляхом наполегливих тренувань.

Неможливо гасити пожежі без хорошої фізичної підготовки. Обладнання, яким користуються бійці, досить важке, а пересуватися з ним потрібно швидко. Спробуй-но вбігти на дев'ятий поверх без ліфта з брандспойтом, в повному обмундируванні - це випробування не для слабких.

Тому в пожежних підрозділах приділяють спорту особливу увагу: бійці здають нормативи з бігу, підтягування, беруть участь у спартакіадах з плавання, гирьового спорту і т. ін.

Важливо стати професіоналом своєї справи, досконально знати теорію і практику пожежогасіння. Адже будь-яка помилка в роботі пожежного може коштувати життя.

І тому така робота - для обраних, для тих, хто знає ціну людського життя і готовий віддати своє життя за порятунок сотень інших. Вибираючи професію рятувальника, потрібно чітко розуміти, на який шлях ти ступаєш, а зважившись - не відступати, виконуючи свій найважливіший обов'язок перед суспільством.

Професія пожежника - рятувальника передбачає наявність здатності добре переносити напругу і хорошої фізичної витривалості. Рятувальники регулярно проходять перевірку стану здоров'я і здають фізичні нормативи. На роботах з пожежогасіння або на рятувальних роботах

48

пожежник - рятувальник стикається з горючими газами, електрикою, небезпечними речовинами і водою.

Робота рятувальника відповідальна і вимагає нервово-психічної напруги і передбачає готовність і вміння для вирішення різних ситуацій. Для цієї роботи необхідні такі властивості характеру, як готовність до спілкування, точність, переносимість стресу, наявність почуття емпатії, надійність, вміння аналізувати.

Професія пожежного передбачає відвагу, бажання допомогти, міцну нервову систему, фізичну силу і спритність, хорошу реакцію, кмітливість, дисципліну, здатність брати на себе відповідальність, здатність до взаємовиручки.

Знання та вмінняПожежник - рятувальник повинен знати систему, структуру і

організацію роботи рятувальної служби, правові акти, що стосуються професії, управління організацією та її поведінку, особливі типи нещасних випадків та їх особливості. Необхідно знати, як діяти в різних ситуаціях, забезпечуючи, в той же час, безпеку. Слід вміти безпечно користуватися необхідними засобами праці і спорядженням під час проведення рятувальних робіт. Знання з області екстреної медицини допоможуть пожежнику - рятівнику надати першу допомогу потерпілому і транспортувати його.

Для кожної ситуації потрібне особливе обладнання та передбачена спеціальна стратегія. У цій роботі немає дрібниць. Виїзд на пожежу організований так, щоб жодної хвилини не пропало даром. Коли в пожежну частину надходить сигнал тривоги, у бійців є 20 секунд, щоб надягти спеціальний одяг. Після чого вони встрибують в машину і мчать на місце події. У середньому машини прибувають на місце виклику за п'ять хвилин, і часу на розкачку у пожежників немає.

Небезпечна професія?Пожежному знайоме постійне відчуття небезпеки. Дуже часто він

ризикує здоров'ям і навіть життям. Пожежники гасили палаючу Чорнобильську АЕС, пожежні рятували людей з веж-близнюків у Нью -Йорку. Але і не настільки гучні катастрофи забирають життя цих хлопців. Як вони самі кажуть, вогонь схожий на живу істоту, безжальну і підступну. А тому неможливо бути пожежником, якщо не відчуваєш такого покликання.

У пожежників також високий ризик серцево-судинних захворювань, різних травм, поставарійних стресів.

49

Якщо людина хоче рятувати людей, не боїться вогню, диму, фізичної напруги вона зможе стати справжнім рятувальником-професіоналом. У всіх інших випадках їй краще вибрати що-небудь спокійніше.

Кар'єраПожежники - рятувальники працюють як в державних так і в

приватних службах порятунку. Хороший рятувальник може дослужитися до посади керівника підрозділу. При наявності вищої освіти можна стати експертом, інспектором з пожежної безпеки.

Абітурієнтам на заміткуДля того щоб працювати рятувальником, не обов'язково мати вищу

професійну освіту за відповідною спеціальністю. Для даної професії достатньо мати диплом про середню професійну освіту, отриманий в коледжі або технікумі.

В Україні існує також чотири вищих навчальних заклади, де готують фахівців у сфері діяльності МНС України:

• Національний університет цивільного захисту України (м. Харків);• Академія пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МНС України

(м. Черкаси);• Львівський державний університет безпеки життєдіяльності;• Вінницьке вище професійне училище цивільного захисту .Випускники цих вузів завжди були і продовжують залишатися

затребуваними в нашій державі.Вищі навчальні заклади МНС України здійснюють підготовку

фахівців кваліфікаційного рівня « бакалавр», «спеціаліст», «магістр» та «молодший спеціаліст» у Вінницькому вищому професійному училищі цивільного захисту.

Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах проводиться як за рахунок коштів державного бюджету, так і на платній основі. На денному навчанні в якості курсанта приймаються особи, які мають повну загальну середню освіту, віком від 17 до 25 років. Цивільні особи повинні бути громадянами України і за станом здоров'я придатні до військової служби.

Матеріальна і технічна база даних навчальних закладів - одна з найкращих в Україні і дозволяє проводити навчання з аварійно-рятувальних робіт, пожежно -тактичні навчання з гасіння умовних пожеж на нафтосховищах, газових фонтанах, технологічних установках, які максимально наближені до реальної обстановки. Все це дає можливість курсанту пізнати свою професію не тільки в теорії, а й на практиці.

50

По закінченні молодими фахівцями вищих навчальних закладів МНС України їм присвоюється звання - лейтенант служби цивільного захисту, а також вони забезпечуються подальшим працевлаштуванням у підрозділах МНС України за місцем проживання.

Цікаві факти про пожари• Найперша руйнівна пожежа, яка

була задокументована, сталася приблизно 1400 років до нашої ери. З лиця Землі були стерті два біблійних міста, за гріхи жителів. А через 100 років згоріла Троя, її підпалили загарбники.

• США, штат Пенсільванія, місто Централія. 50 років тому тут була руйнівна підземна пожежа, із-за цього місто стало занедбаним. Спочатку

пожежні підпалили у відкритій шахті купи сміття, пізніше загасили їх, але зробили це погано, тому що через тліючі нижні шари сміття вогонь перекинувся на інші шахти. Місто оточили дим і кіптява, це тривало довгі роки, тому жителям довелося покинути місто. Кажуть, що звалище коптить і зараз.

• Француз Жан Батист Мурон, якому було всього 16 років, в 1776 році був засуджений до каторги за серію підпалів на строк «100 років і 1 день». Він і встановив рекорд з найтривалішого покарання за підпали, вийшовши на свободу 116 - річним дідом.

• На китайському вугільному родовищі Люхуангоу, безперервно, протягом 130 років, тривала пожежа. І тільки в 2004 році її змогли згасити. Вогонь нищив щорічно близько 2 мільйонів тонн вугілля.

• А ось підпал Олександрійської бібліотеки, в ході релігійних хвилювань, в 391 році, можна вважати одним із самих найбільших. Підпал, був мотивований тим, що давня наука суперечить Священному писанню і негайно має бути знищена.

• А ось деякі комахи не можуть жити без вогню. Наприклад , жук Melanophila acuminate відкладає свої яйця в горілу деревину. Тому йому потрібна лісова пожежа для розмноження.

• На чолі царської дружини Великий князь Іван III в 1472 році сам брав участь у гасінні пожежі в Москві. Отримавши при цьому кілька опіків, він видав указ про заходи пожежної безпеки в місті. Після цього тільки в 1624 році була організована перша спеціалізована пожежна команда.

51

• Оскільки в Малайзії постійні пробки, то всі підрозділи пожежної охорони забезпечені мотопідрозділом, що складається з трьох мотоциклів. Вони забезпечені всім необхідним: пристроєм імпульсного пожежогасіння, комплектом електропривідного аварійно-рятувального інструменту, зануреними насосами, обладнанням для водовіддачі, комплектом пожежних рукавів. Вся команда складається всього з трьох осіб.

ПРОФЕСІЯ – ЛАНДШАФТНИЙ ДИЗАЙНЕР

Ландшафтний дизайнер - фахівець з проектування ландшафту: садів, парків, присадибних ділянок. Ландшафтний дизайнер - професія модна, нова.

Головне завдання ландшафтного дизайнера – створення гармонії, краси між природою і нашими оселями. Дійсно, як красиво звучить «ландшафтний дизайнер», але не кожна людина знає що ця професія не тільки творча!  Він повинен бути одночасно і романтиком, і прагматиком, і натурою творчою, і мати математичний склад розуму.  Під поняттям «ландшафтний дизайн» ховається дуже складна наука. Це професія, яка об’єднує в собі безліч інших спеціальностей. Ландшафтник повинен володіти певними знаннями в інженерії та архітектурі, математиці та образотворчому мистецтві, біології та грунтознавстві, мистецтвознавстві та психології, садівництві та колористиці, розбиратися в механіці, геометрії, хімії, знати комп’ютерні програми…

Ландшафтний дизайнер - фахівець творчий. Це фахівець з фантазією. Це фахівець, який може об'єднати в єдине ціле архітектуру і природу, надати ідеї ясну форму. Людина вчиться відчувати пропорції, колір, любити і берегти природу, втілює свої проекти в життя. Він здатний перетворити рядову дачну ділянку на прекрасний оазис.

52

Результат роботи ландшафтного дизайнера – це куточок раю, створений людськими руками!

Звичайно, осягнути неосяжне просто неможливо – життя не вистачить.  Але з колосальною працьовитістю, спрагою пізнання і практикою приходять досвід і, звичайно ж, результат – Ім’я.

Трохи історіїЛандшафтний дизайн або ландшафтне проектування як наука і

мистецтво творення парків і садів бере свій початок з глибини століть. Визначення "ландшафтна архітектура" вперше з'явилося в США близько двохсот років тому, але найяскравіший шлях виникнення та розвитку стилів ландшафтного дизайну обчислюється багатьма століттями.

Перші спроби обробітку садових ділянок, на думку вчених, робилися в Межиріччі (Мала Азія). У 10 - 8 століттях до нашої ери мистецтво створення парків і садів з'являється в Стародавній Греції. Про особливості ландшафтного дизайну Стародавнього Риму відомо з творів Горація (65 - 8 року до нашої ери). Басейни, гроти, фонтани, прямі алеї, що розділяють сад - присутність всіх цих елементів було характерно для давньоримського ландшафтного дизайну. У Китаї наука і мистецтво ландшафтного дизайну зародилися приблизно три тисячі років тому. Формування ландшафтного стилю в Стародавньому Китаї відбувалося під впливом релігії і філософії. Не можна не згадати філософію фен -шуй, яка зародилася приблизно шість тисяч років тому і зробила незаперечний вплив на формування ландшафтного стилю парків і садів у Китаї.

Традиції японських садів сягають корінням в глибоку старовину. У Європі останнім часом користується величезною популярністю японський стиль ландшафтного дизайну, пронизаний філософією дзень - буддизму і синтоїзму, споконвічної японської релігії. У японському стилі на перших порах простежувалися і мотиви китайського ландшафтного дизайну. З часом в Японії встановився власний національний стиль ландшафтного моделювання зі своїми принципами, ідеями та теорією. Потрібно відзначити, що теорія стилю японського саду надзвичайно складна і сповнена символів: японський сад - невелика земельна ділянка - символізує собою картину світу, людина, з'єднуючись з природою, відкриває для себе суть буття.

Епоха Відродження є своєрідним рубежем у розвитку ландшафтного дизайну. Сади Епохи Відродження буяли скульптурними ансамблями, штучними водоймами і розлогими деревами.

Піком розвитку науки і мистецтва ландшафтного дизайну вважаються 19 - 20 століття нашої ери. У цей період вся увага спрямована

53

на рослинність, пошук і впровадження нових елементів композиції і прагненню до унісону стилів - ландшафтного дизайну та архітектурного.

Історія виникнення та становлення професії ландшафтного архітектора також насичена. Раніше не існувало поняття "дизайнер" або "архітектор", і ця професія називалася "упорядник садів і парків". Потрібно відзначити, що в більшості випадків шедеври дизайну парків і садів того часу створювалися живописцями.

Зелена робота«Не нашкодь» - головне правило ландшафтного дизайнера. Адже

нічого немає краще створеного Богом. І тому справжній дизайнер здійснює тільки « прибирання» і наводить порядок, допомагаючи природі вижити в умовах забруднення навколишнього середовища.

Враховуючи особливості архітектури, завжди треба пам'ятати про цілісність загальної композиції. Сад і будинок повинні жити одним життям, невіддільне один від одного. І тому дуже важливо виділити ключове місце, від якого починається планування саду. Головне до чого прагне ландшафтний дизайнер - відчуття комфорту і спокою власника, а також повна гармонія з природою.

Будь-який дизайн припускає виразні засоби, елементи, фарби, технічні прийоми. Для ландшафтного дизайнера такими засобами є рослини, частини природного ландшафту, споруди, садові аксесуари.

Професія ландшафтного дизайнера не тільки цікава, але і достатньо складна? Щоб з вас вийшов чудовий ландшафтний дизайнер, потрібно володіти теоретичними та практичними знаннями, а головне - уміти гармонійно їх поєднувати в процесі роботи.

Також пам'ятайте - успішний ландшафтний дизайнер не може собі дозволити допустити помилку в роботі, тим більше, якщо ви налаштовані на успішну кар'єру. Адже підвищують тільки кваліфікованих фахівців.

Специфіка роботи ландшафтного дизайнера Проектування ділянки починається

з розробки художньої концепції і попереднього плану. При цьому враховується, як будуть розсаджені рослини, як вони будуть поєднуватися. На відміну від садівника, дизайнер не займається доглядом за рослинами. Він далеко не завжди займається їх посадкою - це робота садівника. Та все ж, дизайнер повинен добре розбиратися

54

в рослинах, представляти їх зовнішній вигляд в перспективі (найчастіше вони висаджуються в землю у вигляді маленьких живців або насіння), враховувати їх сполучуваність не тільки естетичну, але й за часом цвітіння, вимогам до умов живлення, освітленню і поливу. Все це повинно гармоніювати з існуючими будівлями, інфраструктурою, навколишньою природою.

Існують різні стилі та напрямки ландшафтного дизайну, і хороший фахівець розбирається в них, вміє їх використовувати.

Професія ландшафтного дизайнера не обмежується власне дизайном і складанням проектів. Йому доводиться взаємодіяти із замовниками, у яких також є свої уявлення про те, як повинен виглядати сад або парк. І успіх ландшафтного дизайнера залежить від його вміння знаходити спільну мову з клієнтами.

Інша складність професії - її сезонністьПідготуйся заздалегідьНайбільш, мабуть, поширена причина бажання повчитися дизайну -

прагнення зробити красивим свій власний маленький світ, свій сад. Можна багато років вчитися на власному досвіді, і методом нескінченних проб і помилок таки одного разу втілити мрію в реальність ... а можна підготуватися до роботи, озброївшись знаннями і досвідом кращих садівників і дизайнерів.

Зрозуміло, ніяке навчання все одно на сто відсотків не гарантує, що ви все з самого початку зробите правильно і бездоганно. Досвід - незрівнянний вчитель, і проби і помилки все одно неминуче будуть, як будуть і самостійні знахідки, і свіжі ідеї, і різного роду несподіванки - приємні і не дуже. Але дуже багато чого можна уникнути, багато до чого підготуватися, маючи надійний базис.

Практика не зашкодить - адже тобі треба бути перетворити не один шматочок нашої планети. А щоб виразити свої геніальні ідеї і представити замовнику план дій, не завадить вміння проектувати - і на папері, і на комп'ютері. Так що тобі доведеться вивчати основи малюнка і живопису, а також подружитися зі спеціальними графічними програмами AutoCAD і ArhiCAD.

Не лінись, розвивай художній смак: читай книги з садівництва та городництва, дивись на гарні ілюстрації, шукай натхнення в історії садово-паркового мистецтва.

Ще ландшафтному дизайнерові знадобиться вміння спілкуватися з людьми і ділова кмітливість. Адже не виключено, що проект ти будеш робити не своїми руками - знадобиться ціла бригада робітників. І за всіма

55

доведеться стежити. А ще ж треба успішно домовитися із замовниками про ціну - і пояснити, що вона не зі стелі взялася.

Для того щоб правильно обгрунтовувати проектні рішення, треба знати основи економіки і маркетингу і приблизно представляти, скільки коштують, приміром, саджанці японської вишні, які ти плануєш закупити.

Робоче місце Ландшафтні дизайнери працюють в студіях дизайну та архітектури,

в компаніях, що займаються будівництвом котеджів. Але вони можуть працювати і в якості незалежних фахівців.

Важливі якості Художній смак, любов до природи, здатність до проектування,

товариськість, розвинену уяву, творчий підхід до справи. Крім професійних знань і умінь, ландшафтний дизайнер має бути і

психологом. Люди всі різні і потреби та забаганки у них також відрізняються. Тому потрібно вміти знайти спільну мову з людиною. Ландшафтні дизайнери продовжують спілкуватися зі своїми клієнтами і після закінчення роботи на об’єкті. Адже вони працюють з живим матеріалом, який росте, хворіє, змінюється. Дизайнери допомагають своїм клієнтам у догляді за ландшафтом, консультують їх з будь-яких питань.

Опанувати професіюЩоб опанувати цю спеціальність, потрібно мати освіту. В якості

освіти «для себе» оптимально підходять різного роду короткострокові курси або дистанційне навчання ландшафтному дизайну. Але короткострокові курси ландшафтного дизайну не можна розглядати в якості повноцінної професійної освіти. Вони лише дають загальне уявлення про принципи проектування саду і його елементів (клумб, квітників, альпінаріїв, водойм і т. п). І якщо ви хочете професійно зайнятися ландшафтним дизайном, навчання, курси, що тривають півтора-два місяці, зможуть хіба що допомогти вам зорієнтуватися і отримати загальне уявлення про майбутню професію.

Кілька останніх років у багатьох вузах почали навчати цій професії:

• Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв;• Київський інститут мистецтв художнього моделювання і дизайну

ім. Сальвадора Далі;• Харківський державний технічний університет будівництва та

архітектури; 56

• Харківська національна академія міського господарства;• Інститут дизайну і ландшафтного мистецтва – один з провідних

вузів України IV рівня акредитації.Але навіть при наявності диплому не всі випускники можуть

працювати за спеціальністю. Адже крім диплома треба мати природні здібності до цієї професії.

Стати професіоналомЯк вже було сказано, для того, щоб стати професіоналом у галузі

ландшафтного дизайну, навчання необхідне. Для цього мало закінчити короткострокові курси. Мало любити рослини, мало мати досвід садівництва на своїй ділянці, мало бути просто захопленим. Як і у всякій іншій справі, професіоналізм тут визначається сумою як теоретичних знань, так і практичних навичок.

Не так уже й рідко на співбесіди з працевлаштування в ландшафтні компанії приходять люди, які мають доволі туманні уявлення про професію - закінчивши короткострокові курси або ж просто багато років займаються садівництвом на власній ділянці. Відмова у місці сприймається ними як завищені вимоги керівництва.

Проте насправді більшість практичних навичок, напрацьованих за багато років на одній ділянці, неможливо в чистому вигляді перенести на іншу територію. На іншій ділянці - інший хімічний склад грунту, інші умови освітленості, ухил, близькість до природних водойм, рівень стояння грунтових вод, мікроклімат - і ще безліч факторів, які необхідно враховувати і при підборі рослин, і при зонуванні саду ... А крім того, професія ландшафтного дизайнера аж ніяк не вичерпується практичним досвідом вирощування рослин і комбінування декоративних елементів.

Що обов'язково знати і вміти для того, щоб з упевненістю вважати себе фахівцем в області ландшафтного дизайну і мати можливість претендувати на хорошу посаду в цій сфері?

Насамперед, ландшафтного дизайнера (як, втім, і будь-якому дизайнерові взагалі ) необхідний хороший рівень малювання і креслення. Незалежно від володіння спеціальними комп'ютерними програмами ( ними як раз-таки опанувати можна у відносно короткі терміни), дизайнеру зовсім не так вже мало доводиться виконувати проектні роботи на папері.

Враховуючи специфіку спеціальності, необхідно також добре орієнтуватися в декоративних садових рослинах. Причому ці знання не вичерпуються побутовими знаннями садівника-любителя. Обов'язково потрібно знати і латинські назви рослин, їх родову приналежність,

57

особливості вирощування і потреби, екологічну сумісність один з одним, стійкість в тих чи інших кліматичних умовах. Так само потрібно знати і про ті матеріали, які використовуються в оформленні саду, про технології виробництва.

Звичайно, обов'язкова умова для всякого дизайнера - наявність художнього смаку, власні свіжі ідеї. І те, і інше, втім , можна напрацьовувати довгою копіткою працею, розширюючи свій кругозір, відвідуючи виставки, знайомлячись з різними садами і парками.

На жаль, не завжди навіть вузи зі спеціалізованими курсами і програмами за спеціальністю дають необхідні практичні навички. Це означає, що навіть випускнику вузу з профільної спеціальності доведеться серйозно попрацювати самостійно, щоб заповнити деякі прогалини, придбати необхідний досвід.

ІВЕНТ-МЕНЕДЖЕР – НЕ РОБОТА, А СВЯТО!

Приємно дарувати людям яскраві емоції і радісні хвилини. А ще приємніше - отримувати за це гроші! Є чудова професія - івент-менеджер , яка дозволить тобі завжди бути в центрі свята і приймати заслужені похвали і нагороди за його організацію!

Івент-менеджер може займатися підготовкою найрізноманітніших заходів - днів народження, корпоративних вечірок, презентацій, прем'єр, конференцій, тренінгів і так далі. Головне завдання - зробити ці проекти захоплюючими і незабутніми для всіх учасників. Для цього івент-менеджер в ідеалі повинен бути одночасно і хорошим психологом, і сценаристом, і режисером, і продюсером, і дизайнером, і навіть бухгалтером. Солідний список, так? А ніхто і не обіцяв, що радувати людей - це легке заняття.

58

Як же все відбувається?Для початку треба з'ясувати, як клієнт уявляє собі заплановану

подію. Скільки народу візьме в ній участь - і що це за люди? Чи є якісь особисті вимоги та побажання?

Далі починається самий креатив - розробка сценарію заходу. До речі, якщо цікаво, можеш потренуватися в цій справі вже зараз: спробуй взяти участь у плануванні якого-небудь шкільного свята чи тематичної вечірки у подруги вдома - що вийде? Напиши детальну програму і не забудь перерахувати необхідні ресурси. Наприклад, для посиденьок в східному стилі знадобляться як мінімум: подушки, щоб накидати їх на килим і сидіти по-турецьки, диск з відповідною музикою плюс чай та солодощі.

Щось у цьому роді і робить івент-менеджер, а потім оформляє результати у вигляді документа - для того, щоб замовник з усіма цими фантазіями ознайомився. Але це ще не все: готовий сценарій треба оцінити з точки зору витрат, адже клієнт повинен знати з самого початку, скільки грошей доведеться витратити. Крім математичних здібностей, тобі здорово знадобляться комунікабельність та вміння доладно викладати свої геніальні думки, щоб переконати роботодавця прийняти твій варіант бюджету. А крім того - делікатність: як би ти не вболівала за власну ідею, варто завжди враховувати думку людини, для якої ти працюєш, і шукати якийсь компроміс, щось уточнювати і переписувати, якщо початковий задум їй не сподобався.

Після того як всі деталі обумовлені та договір із замовником благополучно підписаний, починається режисерський продюсерський етап. Однієї ідеї мало: щоб її втілити в життя, потрібно дати завдання купі людей і простежити, щоб вони все зробили як треба, з душею.

Івент-менеджер співпрацює з артистами, аніматорами, звукорежисерами, фірмами з прокату костюмів - і багато з ким ще ... Крім того, буває, що на його плечі лягають турботи, пов'язані з проживанням, транспортними послугами, харчуванням для всіх учасників заходу. Тут дуже допомагають розвинені організаторські здібності, вміння працювати в команді, але головне - стресостійкість. Не можна ж, щоб найголовніший начальник впадав у паніку, навіть якщо трапиться щось непередбачене: наприклад, з'ясується, що запрошений на ювілей співак не зможе приїхати з іншого міста, тому що рейс затримали. Доведеться якось імпровізувати і рятувати ситуацію!

Вільного часу у івент -менеджерів мало: вони або працюють безпосередньо на заході (їх може бути декілька на тиждень), або

59

продумують черговий сценарій, або дивляться «свіжі» майданчики для проведення свят і знайомляться з новими виконавцями ... Взагалі, справ вистачає, зате і нудьгувати ніколи!

Тонкий смак, сталева хваткаДля того щоб працювати івент-менеджером, необхідні самі різні

знання, так як ніколи не вгадаєш, що тобі знадобиться. Потрібно бути ерудованою в таких областях, як література, кіно, театр, стежити за ситуацією на вітчизняній та зарубіжній естраді. Коли пишеш сценарій, асоціації та ідея свята можуть прийти звідки завгодно.

До того ж у цій професії складно обійтися без художніх, творчих здібностей, проте потрібно бути ще і трохи технарем, щоб розуміти, як влаштована аудіо- і освітлювальна апаратура, генератори туману, механіка сцени тощо.

Ну і, звичайно, сама назва даної професії передбачає, що людина зобов'язана бути прекрасним організатором. Менеджерові будь-якого профілю не обійтися без уміння розставляти пріоритети і за будь-яку ціну досягати поставлених проміжних і кінцевих завдань, без здатності працювати з великою кількістю всілякої інформації, скрізь встигати і з усіма уміти домовитися. Додайте сюди харизму (без неї професійному конферансьє і арт-директорові не обійтися), талант переконання - і ви отримаєте портрет успішного event-менеджера.

Готуйся до конкуренціїКонкуренція на ринку відчутна. Щоб потенційний замовник не

попрямував в інше агентство, треба володіти інформацією і уміти одразу відповісти на будь-яке його питання. Якщо ви чогось не знаєте і попросите перспективного співрозмовника передзвонити пізніше, швидше за все, він звернеться до компетентнішого фахівця. Отже, ви зобов'язані мати повні відомості про все і уміти дохідливо, буквально на пальцях, пояснити клієнтові, що дешевий «звук» за пару сотень доларів лише оглушить гостей вечірки, і вони не зможуть нормально спілкуватися. До того ж неякісні динаміки у будь-який момент здатні вийти з ладу. Зате дорога професійна апаратура створить абсолютно особливу, душевну атмосферу в залі і на танцмайданчику. Причому так само доведеться «розжовувати» для вередливого замовника кожен нюанс.

Якщо ж говорити про п’ятірку першочергових рис, якими повинен оволодіти еvent-менеджер, то це:

- комунікабельність, відвертий життєрадісний характер; - висока працездатність і стресостійкість; - креативне мислення;

60

- прагнення до постійного самовдосконалення;- природжені лідерські риси.Флегматикам, домосідам, людям, схильним до сидячої, строго

регламентованої діяльності, краще поберегти нерви і пошукати спокійніший спосіб заробляти гроші.

ОсвітаПоки що в нас немає вищого учбового закладу, що цілеспрямовано

готує event-менеджерів, хоча в програму багатьох вузів включені схожі курси. За бажанням можна отримати одну з суміжних спеціальностей, наприклад продюсера і режисера вистав і свят, шоу-програм. Новачкам краще будувати кар'єру, почавши з підготовки на курсах або з відвідин майстер-класів, спеціалізованих конференцій і семінарів для event-менеджерів.

Але слід відзначити, що зараз в професію в більшості випадків приходять люди, що взагалі не мають спеціальної освіти. Найчастіше серед event-менеджерів зустрічаються колишні музиканти, актори, художники, дизайнери, журналісти, історики. Дуже згодяться і знання у сфері психології.

До речі, агентства самі готують нових співробітників, приймаючи на роботу стажерів і зараховуючи кращих з них в штат. Більше того, в багатьох таких фірмах не дуже вітають недавніх випускників з продюсерськими або режисерськими документами, які одразу претендують на високі позиції. Практика показує, що ні в одному вузі не можуть навчити влаштовувати свята, тому кожному дипломованому фахівцеві все одно доведеться освоювати професію з азів. Насправді успіх в event-менеджменті визначається поєднанням набутого життєвого досвіду і наявних особистих рис. А ще дуже важливим є досвід, що дає змогу з часом осягнути усі тонкощі ремесла, і величезне бажання досягти висот в улюбленій справі.

ПРОФЕСІЯ ЛОГІСТ

Професія - логіст стає професією століття. Ця професія набула широкого поширення зовсім недавно завдяки стрімкому розвитку бізнесу. А сучасний бізнес вимагає чіткого обліку витрат для отримання позитивного бізнес-

61

результату. Сучасний бізнес будується на скрупульозній економії коштів, адже господарі бізнесу прагнуть максимально знизити витрати як виробничі, так і торгові.

Тому сьогодні дуже цінуються професіонали в сфері логістики для успішної підприємницької діяльності. Ще недавно ніхто, крім вузького числа людей, не знав, що таке логістика. Зараз це слово міцно закріпилося у сфері управління потоками товарів або послуг. Галузь швидко розвивається. Вже жодна велика компанія не обходиться без відділу логістики. У зв'язку з чим у логістичній галузі є великий потенціал для кар'єрного зростання та розвитку в цілому. Якщо раніше в організаціях працював один або кілька людей, що відповідають за логістику, то тепер створюються цілі відділи, структури, департаменти, формуються команди. В даний час все більше скорочується роль дистриб'юторів, і доставка товарів здійснюється безпосередньо від виробника.

Сьогодні в області логістики найбільшим попитом користуються фахівці із закупівель, логісти з міжміських та міжнародних перевезень.

Отже, хто ж такі логісти?

Взагалі логістик - це людина, яка повинна розрахувати схему, найбільш вигідну для розвитку того чи іншого проекту, і при цьому заощадити скрізь, де це можливо.

Логістик управляє рухом матеріальних та інформаційних потоків, а також стежить за злагодженістю роботи всіх підрозділів, задіяних у процесі, враховуючи інтереси кожного з них. Таким чином, логіст повинен контролювати всі процеси: закупівля, постачання, транспортування, зв'язок з митницею і державними органами, упаковка, продаж. Говорячи простіше, логіст цілком виконав своє завдання якщо потрібний продукт відповідної якості в потрібному обсязі і кількості в точно призначений час був доставлений з мінімальними витратами для споживача.

62

Також логіст вирішує, скільки складів потрібно орендувати, які вантажі повинні зберігатися на них, а які - ні.

Одне із завдань логіста - організувати переміщення вантажів якомога раціональніше, заощаджуючи час на доставку товару і гроші, які при нераціональному веденні справ будуть витрачатися на оренду непотрібних приміщень і зарплату зайвому персоналу.

Він укладає договори з транспортними компаніями, відстежує знаходження вантажів в дорозі і забезпечує їх митне оформлення.

Крім цього, логістик постійно відслідковує зміни в законодавстві, які якось стосуються ведення справ компанії, і оперативно інформує про все це керівництво.

Професія логіста супроводжується безліччю ризиків, адже ця робота пов'язана з поставками товарів, а ринкова економіка висуває в цьому відношенні жорсткі вимоги. Не доставлений у строк товар - це не тільки витрати компанії, але і втрата довіри клієнтів, що є гірше всяких збитків. Саме тому професію логіста зазвичай вибирають люди, які здатні приймати потрібні рішення в потрібний час.

Професія логіст хороша своєю різноманітністю - в професії логіста немає рутини, весь час доводиться вирішувати нові цікаві завдання. Ще одна перевага професії - універсальність, необхідність орієнтуватися у всіх аспектах роботи компанії. Саме завдяки цьому логіст легко може перепрофілюватися в рамках однієї фірми і йому забезпечений кар'єрний ріст.

ВимогиЗ іншого боку, до логістів пред'являють вимоги до серйозної

математичної підготовки, так як вони зобов'язані виконувати розрахунки, вишукуючи найбільш вигідні умови закупівлі матеріалів і оптимальні схеми доставки готової продукції. Крім того, логіст повинен чудово розбиратися в тій галузі матеріального виробництва, де веде бізнес його фірма чи підприємство.

Логісту необхідне знання сучасних технологій, необхідних програмних засобів, наприклад, SAP, Axapta.

Щоб перемогти конкурентів, логісти повинні мати поняття як вести операції на фондовому ринку, як працюють українські та міжнародні біржі, що таке успішний менеджмент, і правильний маркетинг, як організовувати рекламу та інше.

Бути успішним логістом не так просто. Він несе велику відповідальність за ритм виробництва, за виконання графіка поставок продукції, помилка логіста може дорого коштувати фірмі.

63

Логіст повинен вміти діяти в умовах жорсткої нестачі часу, приймати нестандартні рішення, проявляти дипломатичність у вирішенні питань з підлеглими.

Варто відзначити ще один важливий фактор, а саме той, що логісту часто доводиться працювати із закордонними постачальниками товарів. Це накладає ще більш жорсткі вимоги до професії, а саме, знання іноземних мов, як правило, англійська мова в обов'язковому порядку.

Професійні якості логістаПрофесія логіста підходить комунікабельним, мобільним людям з

аналітичними здібностями, які можуть тільки мислити творчо і вміти працювати самостійно.

Логіст - це не офісний працівник, як думають багато: йому доводиться виїжджати, щоб вирішувати проблеми на місці. Іноді, звичайно, цілий день доводиться працювати за комп'ютером, проводячи аналіз документів.

До того ж спеціаліст повинен вміти активно використовувати інформаційні технології у своїй діяльності. Логіст повинен професійно користуватися необхідними програмними засобами.

Добрими фахівцями стають ті, хто має відмінні знання в галузі точних наук, таких як математика, економіка, юриспруденція та інші.

Вроджена розважливість і ощадливість - великий плюс.Не слід забувати, що логіст - це ще й аналітик. Професіонал повинен

уміти комплексно представляти ланцюжок поставок, бізнес-процеси і знаходити рішення щодо їх оптимізації. А такі навички притаманні тільки тим фахівцям, які «дружать» з математичною логікою.

Престижний диплом і перспективна професіяНавчання логіста є найважливішим чинником при прийнятті на

роботу. Сьогодні український бізнес надзвичайно потребує професійних логістів. Зацікавлені роботодавці всіляко заохочують дипломованих, грамотних фахівців, особливо з вищою спеціальною освітою, а ще краще, зі ступенем магістра отриманої за кордоном.

Роботодавці віддають перевагу фахівцям з вищою економічною освітою за спеціальністю "Логістика" та менеджерською освітою. Випускникам гуманітарних факультетів віддається менше уваги, так як важливо, щоб майбутній співробітник розумів основни бізнес-ланцюжка, міг розраховувати ефективні схеми доставки, складування, зберігання товарів і мав аналітичний склад розуму.

64

Якщо ж ви вже вирішили, що Логіст - це ваша майбутня професія, але ще не знаєте як стати логістом, перегляньте пропозиції українських вузів:

• Харківський національний економічний університет; • НТУ «Харківський політехнічний інститут»;• Харківська національна академія міського господарства; • Українська державна академія залізничного транспорту; • Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна; • Державна академія статистики, обліку та аудиту; • Інститут менеджменту та фінансів при Київському національному

університеті імені Тараса Шевченка; • Інститут економіки, права і систем управління Песоцьких; • Київський університет економіки і технологій транспорту.Робота і кар'єраБільшість логістів працюють у виробничих, торгових,

експедиторських, логістичних компаніях, а також у компаніях, які надають складські послуги. Багато хто з логістичних організацій включають відділ продажу послуг (робота з поточними клієнтами та залучення нових) та відділ виробництва (у ньому організовується процес розмитнення, складування, перевезень, кур'єрської доставки).

Що стосується безпосередньо працевлаштування, то добре підготовленого, професійного логіста завжди приймуть в будь-яку компанію, яка має хоч якесь відношення до ринку. Як правило, практично у всіх солідних компаніях є спеціальний відділ, основною діяльністю якого є логістика. Крім цього в умовах сучасного ринку утворилося безліч компаній, чия діяльність також присвячена логістиці.

Кар'єра логіста вибудовується шляхом накопичення професійного досвіду. Без досвіду можна претендувати на посаду, наприклад, спеціаліста, координатора або оператора баз даних.

Початковий досвід може бути придбаний або в спеціалізованій логістичній, або в торговій, або виробничій компанії ... Для кар'єрного старту краще підходить складська логістика.

Для того, щоб вирости з простого спеціаліста до директора з управління ланцюгами поставок, потрібно володіти менеджерськими навичками, умінням вести ділові переговори.

Кар'єрне зростання залежить від того, наскільки людина швидко схоплює, наскільки орієнтована на результат. Можна за 2-3 роки добитися великих успіхів, а можна 5 або навіть 10 років пропрацювати на середніх позиціях і не зуміти вибитися в лідери.

65

ПАМ'ЯТКАТому, хто обирає професію

Вибір професії - складний і відповідальний крок у твоєму житті. Професію треба вибирати обдумано, з урахуванням своїх здібностей, внутрішніх переконань (тільки байдужі йдуть куди доведеться), реальних можливостей, зваживши всі « за» і « проти».

З цією метою:Вивчи глибше самого себе:

• Розберися в своїх інтересах (що тобі цікаво на рівні хобі, а що може стати професією), схильностях, особливості свого характеру і фізичних можливостях.• Подумай, які у тебе сильні і слабкі сторони, головні і другорядні якості.• Ознайомся з професіями, які відповідають твоїм інтересам і здібностям. Прочитай побільше книг, статей, журналів.

Наміть попередньо вибрану тобою професію або групу споріднених професій:• Поговори з представниками вибраних тобою професій, постарайся побувати на робочому місці цих фахівців, ознайомся з характером і умовами праці. Продумай, як, де і коли можна спробувати свої сили в цій справі практично і - дій!• Ознайомся з навчальними закладами, в яких можна отримати обрану професію.• Зістав свої особисті якості і можливості з характером тієї професії, яку ти вибрав.• Прийнявши рішення, не відступай перед труднощами. Будь наполегливий у досягненні намічених цілей.

Успіху Вам!66

ЗМІСТ

Як правильно вибрати професію?.................................................................3Що потрібно знати при виборі навчального закладу……………………..5Освіта за кордоном: за і протии……………………………………... 6Найбільш затребувані професії майбутнього……………………… 12Професії, які ви обираєте……………………………………………. 13Пам’ятка тому, хто обирає професію……………………………………..66

67

Науково-виробниче видання

Свідомий вибір

Інформаційний дайджест

Укладач Людмила Андріївна Бережна

Підписано до друку 28.03. 2014. 68 стор.ОКЗ «Харківська обласна бібліотека для юнацтва»,

м. Харків, просп. 50-річчя ВЛКСМ, 49/8h_libra@ukr.net

68