Пилипчук О.П., Шестопалов Є.А., Сальнікова І.І., Войцеховський М.О.

Інформатика Другий рік – єдиний курс

10 клас Навчальний посібник

(використовується з «Робочим зошитом»)

Видання друге, виправлене і доповнене

Шепетівка «ПП Шестопалов»

2010

2

УДК.004.451 (07) ББК.32.973.26-018.2я7

П52

Пилипчук О.П., Шестопалов Є.А., Сальнікова І.І., Войцеховський М.О.

П52 Інформатика. Другий рік – єдиний курс. 10 клас. Навчальний посіб-ник / – Шепетівка: «ПП Шестопалов», 2010 – 192 с.

ІSBN 978-966-2017-32-8

Посібник рекомендується для 10-х класів загальноосвітніх навчальних закладів різних профілів. Розрахований на учнів, які розпочали вивчення інформатики з 9-го класу. Відповідає вимогам діючих програм з інформа-тики та 12-бальній шкалі оцінювання знань учнів.

Навчальний посібник містить заключні теми розділу «Текстовий процесор», описує створення презентацій за допомогою програми Power-Point, обробку мультимедійних даних засобами програми Movie Maker, обробку табличної інформації за допомогою програми Excel та викорис-тання служб Інтернету. У кінці кожної теми є питання для самоконтролю для підготовки до комп’ютерного тестування. Розрахований на вико-ристання з робочим зошитом «Інформатика. Другий рік – єдиний курс. 10 клас.» /Михальчук І.І., Пилипчук О.П., Слуцька І.А. – «Аспект», 2010.

УДК.004.451 (07) ББК.32.973.26-018.2я7

ІSBN 978-966-2017-32-8 © Пилипчук О.П., Шестопалов Є.А., Сальнікова І.І., Войцеховський М.О.,2010

Пробний випуск для апробації в умовах навчального процесу.

Зауваження та пропозиції щодо змісту навчального матеріалу посібника надсилайте на адресу:

aspekt@aspekt.in.ua

Після випробування в різних регіонах України та обробки зауважень виправлене і доповнене видання посібника буде подано на розгляд експертної комісії МОН України для

одержання відповідного грифу.

3

Передмова Навчальний посібник розрахований на учнів 10-х класів загально-

освітніх навчальних закладів різних профілів, які почали вивчати інформа-тику лише з 9-го класу.

Навчальний посібник містить заключні теми розділу «Текстовий процесор» (початок див. у посібнику «Інформатика. Перший рік – єдиний курс. 9 клас»/Шестопалов Є.А., Пилипчук О.П., Табарчук І.В. – Шепетівка: «Аспект», 2009), у зручній та доступній формі описує створення презен-тацій за допомогою програми PowerPoint, обробку мультимедійних даних засобами програми Movie Maker, обробку табличної інформації за допомо-гою програми Excel та служби Інтернету.

Поданий у посібнику навчальний матеріал для 10-го класу відповідає вимогам програми з інформатики для 9-12 класів загальноосвітніх навчаль-них закладів (автори: Завадський І.О., Потапова Ж.В., Дорошенко Ю.О.).

Для видання загального посібника в єдиний курс об’єднано подібні багатьма елементами програми стандартного та академічного рівнів.

Без порушення логічних зв’язків у послідовності вивчення матеріалу, досить було в 10-й клас стандартного рівня перенести з 11-го класу тему «Системи обробки табличної інформації», а у 12-й клас винести підтему «Основи створення комп’ютерних публікацій».

Із курсу вилучена тема «Інформаційні технології у навчанні». Матеріал навчального посібника розрахований на вивчення протягом

року за 34 години (1 година на тиждень), орієнтований на практичне вико-ристання учнями комп’ютерів, починаючи з першого уроку.

Кожен параграф посібника розрахований на вивчення протягом одного уроку і має структуру, що відповідає санітарним нормам: теоре-тичний матеріал без використання комп’ютерів – 20 хв.; робота за комп’ютером – 25 хв.

Для поточного закріплення нового матеріалу та вироблення навичок на кожному уроці передбачено виконання практичних робіт за комп’ю-тером тривалістю до 25 хв. Тематичні роботи виконуються на окремих уроках після вивчення однієї теми.

Разом з традиційними формами перевірки знань і вмінь учні прохо-дять комп’ютерне тестування. Питання для самоконтролю наведені в кінці кожного параграфа, що надає можливість учням заздалегідь підготуватися до тестування.

Завдання для практичних та тематичних робіт вміщені в окрему книгу «Інформатика. Другий рік – єдиний курс. 10 клас. Робочий зошит» /Михаль-чук І.І., Пилипчук О.П., Слуцька І.А., – Шепетівка: «Аспект», 2010. – 56 с.

Автори висловлюють вдячність вчителям інформатики з різних міст і сіл України, які своїми зауваженнями та пропозиціями допомогли покра-щити текст цього навчального посібника.

4

Зміст

1. Текстовий процесор Word ( закінчення).......................5 1.1. Шаблони документів. Створення списків...................................5 1.2. Таблиці в текстовому документі ...............................................11 1.3. Редагування та сортування таблиць .......................................16 1.4. Малюнки й написи в тексті ........................................................20 1.5. Формули та об’єкти WordArt в тексті ........................................26 1.6. Малювання в Microsoft Word.....................................................29 1.7. Багатосторінковий документ. Макроси ....................................34 1.8. Тематична робота «Текстовий процесор» ..............................42

2. Комп’ютерні презентації та відеофільми..................43 2.1. Ознайомлення з PowerPoint .....................................................43 2.2. Текстові та графічні об’єкти на слайдах ..................................50 2.3. Структура презентації. Сортувальник слайдів ........................57 2.4. Шаблони і зразки. Гіперпосилання...........................................63 2.5. Анімація. Аудіо- та відеоефекти ...............................................74 2.6. Тематична робота «Комп’ютерні презентації»........................83 2.7. Обробка мультимедійних даних ...............................................84 2.8. Оформлення та публікація фільму ..........................................91 2.9. Тематична робота «Обробка мультимедійних даних» .........101

3. Системи обробки табличної інформації .................102 3.1. Створення електронної таблиці .............................................102 3.2. Дії над вмістом клітинок ..........................................................111 3.3. Обчислення в електронних таблицях ....................................118 3.4. Використання рядка формул ..................................................123 3.5. Статистичні, текстові та фінансові функції ...........................130 3.6. Використання логічних функцій ..............................................134 3.7. Ділова графіка .........................................................................136 3.8. Підтримка баз даних................................................................144 3.9. Форматування клітинок ...........................................................149 3.10. Проміжні підсумки та зведені таблиці ....................................154 3.11. Тематична робота «Обробка табличної інформації» ...........157

4. Служби Інтернету........................................................158 4.1. Електронна пошта ...................................................................158 4.2. Поштовий клієнт Outlook Express ...........................................167 4.3. Робота з Outlook Express ........................................................174 4.4. Служба обміну миттєвими повідомленнями..........................177 4.5. Форуми. Чати ...........................................................................185 4.6. Тематична робота «Служби Інтернету» ................................189

Словничок ........................................................................190

5

1. Текстовий процесор Word (закінчення)

1.1. Шаблони документів. Створення списків Шаблони документів Кожен документ Microsoft Word заснований на певному шаб-

лоні. Шаблон визначає основну структуру документа і містить такі його настройки, як параметри сторінки, шрифти, форматування, стилі тощо. Файли, що містять шаблони, мають розширення .dot. За замовчуванням текстовий процесор Word використовує шаблон загального призначення Normal.dot. Щоб змінити форматування або вміст документа, створюваного автоматично при запуску Word, необхідно внести відповідні зміни до цього шаблона.

Також існують шаблони спеціального призначення, наприк-лад, шаблони записок, факсів тощо. Щоб використати шаблони, які пропонує Microsoft Word, необхідно: • вибрати Файл (Файл) � Створити… (Создать…); • в області завдань вибрати Шаблони (Шаблоны) � На моєму комп’ютері… (На моём компьютере…);

• у вікні діалогу Шаблони перейти на відповідну вкладку; • клацнути піктограму потрібного шаблона після чого натиснути кнопку ОК. Користувач може створювати і власні шаблони, наприклад,

бланк з логотипом фірми тощо. Для створення власного шаблона можна використати будь-який існуючий документ або створити новий. Щоб зберегти документ як шаблон, необхідно: • вибрати Файл (Файл) � Зберегти як… (Сохранить как…); • у вікні діалогу Збереження документа (Сохранение документа) в рядку Ім’я файлу: ввести ім’я шаблона, а в рядку Тип файлу: зі списку вибрати Шаблон документа (*.dot) – шаблон збережеться у спеціальну папку для шаблонів.

Настроювання середовища Робоче вікно Word відразу після запуску містить певний набір

елементів керування: меню, панелі інструментів, область завдань тощо. Їх кількість і вигляд користувач може змінювати, залежно від власних потреб. Наприклад, при роботі з простими текстовими

6

документами доцільно вимкнути панель Малювання, розміщену, здебільшого, внизу вікна.

Розглянемо основні прийоми настроювання робочого середовища.

Щоб увімкнути або вимкнути панель інструментів, викликають команду меню Вигляд � Панелі інструментів або контекстне меню на будь-якій з наявних у вікні панелей – з’явиться список перемикачів, кожен з яких керує відоб-раженням певної панелі. Після клацання назви у списку відповідна панель з’явиться на екрані або зникне.

Панель інструментів можна перемістити в інше місце, перетягнувши мишею за смужку на початку панелі (див. мал.). Якщо відпустити кнопку миші, коли вказівник знаходиться поблизу межі робочої області вікна, панель буде розміщена вздовж цієї межі. В іншому випадку панель набуде вигляду вікна.

Якщо у верхній частині розділу меню є смужка (див. мал.), то при її перетя-гуванні також з’явиться відпо-відна панель інс-трументів.

Досвідчені користувачі забирають з екрану ті панелі та кнопки, якими не користуються, і додають на панелі кнопки для часто викорис-товуваних команд. Щоб додати кнопку, потрібно: • викликати на одній з панелей контекстне меню і в кінці списку вибрати команду Настройка…;

• у діалоговому вікні на вкладці Панелі інструментів встано-вити прапорець біля назви панелі, на якій буде розміщена кнопка;

• на вкладці Команди у списку Категорії обрати одну з категорій, а у списку Команди відшукати потрібну команду;

• перетягти команду до того місця на панелі, де буде розміщена нова кнопка і, після появи вертикальної риски (див. мал.), відпустити кнопку миші. На місці риски з’явиться кнопка вибраної команди.

Перетягти

7

Робота з кількома документами У Word можна відкрити кілька документів і працювати по черзі

з кожним із них. Список відкритих документів буде показано на панелі завдань у вигляді кнопок, а також в меню Вікно (Окно).

У будь-який момент можна перейти до роботи з іншим доку-ментом, клацнувши кнопку, яка йому відповідає. Тоді активним стане вікно саме цього документа.

У наведеному прикладі відкрито 3 документи, робота ведеться з документом Вправа 6-2 (його кнопка натиснута).

Робота з кількома документами дозволяє ефективно працювати з фрагментами: копіювати фрагмент в

одному документі і вставляти в інший. Нагадаємо, що виконувати операції над виділеним фрагментом

тексту зручно, використовуючи «гарячі» клавіші: Ctrl+c (Ctrl+Ins) – копіювання в буфер, Ctrl+v (Shift+Ins) – вставлення з буферу, Ctrl+x (Shift+Del) – переміщення в буфер, Ctrl+b – встановити/зняти напівжирне написання шрифту, Ctrl+i – встановити/зняти курсивне написання шрифту, Ctrl+u – встановити/зняти підкреслене написання шрифту.

Створення списків Якщо необхідно створити списки, Word дає можливість їх мар-

кувати символами або нумерувати числами і літерами. маркований нумерований багаторівневий ♦ Іваненко ♦ Петренко ♦ Михайленко ♦ Сидоренко ♦ Степаненко ♦ Мироненко ♦ Тарасенко

1. Іваненко 2. Петренко 3. Михайленко 4. Сидоренко 5. Степаненко 6. Мироненко 7. Тарасенко

1. Крупи 1.1. Пшоно 1.2. Гречка 1.3. Рис

2. Макаронні вироби 2.1. Вермішель 2.2. Локшина

Маркований список – це послідовність абзаців, на початку кожного з яких стоїть маркер (спеціальний символ).

Нумерований список – це послідовність абзаців, на початку кожного з яких стоїть порядкове число або літера.

8

Щоб маркувати або нумерувати список, досить виділити від-повідну послідов-ність рядків і вибрати команду Формат � Спи-сок... або у кон-текстному меню вибрати команду Список...

З’явиться діа-логове вікно Спи-сок, у якому в залежності від потреб вибирають: Маркований, Ну-мерований або Ба-гаторівневий (Маркированный, Нумерованный або Многоуров-невый). Далі вибирають символи для маркування або вид нумерації і клацають на кнопці ОК.

Після виконання цієї команди виділені абзаци відповідно маркуються або нумеруються. Маркування або нумерація списку буде продовжуватися далі з тим самим маркером або з продов-женням номерів, якщо в межах списку натискати Enter і набирати нові елементи списку.

Виділений фрагмент можна зробити списком використовуючи

відповідні кнопки на панелі інструментів Форматування: . Word дає можливість замінити існуючий маркер іншим. Для

цього необхідно виконати такі дії: • встановити курсор на елемент списку з маркером; • у контекстному вікні відкрити діалогове вікно Список; • далі натиснути кнопку Змінити… (Изменить...) – з’явиться діалогове вікно Зміна маркованого списку (Изменение марки-рованного списка);

• натиснути кнопку Маркер... – відкриється вікно Символ; • у списку Символи з: (Символы из:) вибрати гарнітуру (Wingdings,

Music тощо) і символ маркера; • клацнути на вибраному символі, далі на кнопці ОК і ОК у вікні Зміна маркованого списку (Изменение маркированного списка);

• новий маркер замінить існуючий у виділених абзацах.

9

Багаторівнева нумерація

При багаторівневій нумерації елементи списку послідовно нумеруються в залежності від рівня, який вони займають: • 1-й рівень нумерується по 1-й цифрі, відступ ліворуч найменший

(див. «1. Перші страви» і «2. Другі страви»); • 2-й рівень нумерується по 2-й цифрі, відступ ліворуч більший відносно 1-го рівня (див. «1.1. Борщі» і «1.2. Супи»);

• 3-й рівень нумерується по 3-й цифрі, відступ ліворуч більший 2-го рівня (див. «1.1.1. Зелений» і «1.1.2. Червоний»). У списку з багаторівневою нумерацією для переходу з одного

рівня нумерації на інший у контекстному меню використовують команди Зменшити відступ (Уменьшить отступ) – перейти на вищий рівень нумерації (наприклад, від 1.1.2. до 1.2. – вищий і наступний); Збільшити відступ (Увеличить отступ) – перейти на нижчий рівень нумерації (наприклад, від 1.1. до 1.1.1.). Такі ж кнопки для переходу з одного рівня нумерації на інший можуть бути на панелі інструментів.

Переходити з одного рівня нумерації на інший можна ще за допомогою клавіш:

Tab – збільшити відступ; Shift+Tab – зменшити відступ.

Всього в багаторівневому списку може бути

до 9 рівнів нумерації.

10

Зміна відступів і табуляції Для зміни відступів і табуляції необхідно виконати такі дії:

• виділити потрібні елементи списку; • викликати контекстне меню; • вибрати команду Список; • у діалоговому вікні Список, що з’явиться, клацнути на кнопці Змінити… (Изменить...);

• у діалоговому вікні Зміна списку... (Изменение списка...), що з’явиться, встановити потрібні параметри відступів (див. мал.);

• послідовно клацнути дві кнопки ОК – вигляд списку буде змінений, на лінійці відобразяться нові значення відступів і табуляції.

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-1-1): 1. Поясніть, що таке «шаблон документа». 2. Яке призначення шаблону Normal.dot? 3. Як скористатися шаблоном спеціального призначення? 4. Як створити власний шаблон документа? 5. У вікні відсутня панель Форматування. Як її увімкнути? 6. Як змінити розміщення панелей у вікні? 7. Опишіть порядок додання кнопки на панель інструментів. 8. Як здійснюється робота з кількома документами? 9. Назвіть клавіатурні скорочення та опишіть їх призначення. 10. Які види списків можна створити у програмі Word? 11. Як замінити наявний маркер іншим? 12. Яким чином створюється багаторівнева нумерація? 13. Які параметри характеризують рівень нумерації? 14. Як змінити рівень нумерації елемента списку? 15. Як змінити відступи і табуляцію у списку?

11

1.2. Таблиці в текстовому документі У текстовому процесорі Microsoft Word таблиці здебільшого

використовуються у комбінованих документах, які складаються зі звичайного тексту і однієї або декількох таблиць. Використання таблиць у багатьох випадках значно полегшує створення різнома-нітних документів навіть тоді, коли, на перший погляд, потреби у таблиці немає. Таблиці допомагають розмістити фрагменти тексту на аркуші, взяти в рамку або виділити назву підприємства, адресу, банківські реквізити тощо. Ця ж робота при виконанні іншими засобами Word займає більше часу і зусиль.

Word надає два засоби для створення таблиці: • намалювати таблицю; • додати (вставити) таблицю.

Обидва засоби мають подібні можливості, користувач може обрати один із засобів на свій смак і користуватися ним.

Коли виникає потреба у таблиці зі стовпчиками і рядками різного розміру, частіше використовують засіб «намалювати таб-лицю». Для таблиць з однаковими стовпчиками і рядками викорис-товують засіб «додати таблицю».

Намалювати таблицю Щоб намалювати таблицю, необхідно виконати такі дії:

• меню Таблиця (Таблица) � Намалю-вати таблицю (Нарисовать таблицу) або натиснути кнопку Намалювати таблицю на панелі інструментів. Вка-зівник миші набуде форми олівця;

• намалювати зовнішню рамку, для чого встановити вказівник миші у верхньому лівому куті майбутньої таблиці, натиснути ліву кнопку миші і, не відпускаючи її, перевести вказівник миші у правий нижній кут прямокутника, після чого відпус-тити кнопку миші;

12

• щоб намалювати горизонтальну (вертикальну) лінію всередині таблиці, потрібно встановити олівець у необхідному місці лівої (верхньої) межі прямокутника, натиснути ліву кнопку і, не відпус-каючи її, перевести вказівник миші до правої (нижньої) межі і відпус-тити кнопку. Так намалювати всі горизонтальні (вертикальні) лінії рядків (стовпчиків).

Гумка (Ластик) – спеціальний інструмент, що дозволяє вилу-чати зайві лінії в рядках і стовпчиках.

Для виключення засобу Намалювати таблицю

досить на панелі інструментів клацнути на кнопці із зображенням олівця.

Вставити таблицю Щоб вставити таблицю, необхідно виконати такі дії:

• встановити курсор в текстовому документі на місце, де повинна бути таблиця;

• меню Таблиця (Таблица) � Вставити (Вставить) � Таблиця (Таблица) або натиснути кнопку Вставити таблицю (Вставить таблицу) на панелі інструментів;

• у діалоговому вікні Встав-ка таблиці, що з’явиться, встановити потрібну кіль-кість стовпчиків і рядків (див. мал.);

• підтвердити вибір, натис-нувши кнопку ОК у текс-товому документі. У місці, вказаному курсором клавіа-тури, з’явиться таблиця із вказаним числом стовпчиків і рядків.

Виділення у таблиці Щоб виділити клітинку, досить біля її лівої межі (див. мал.

далі) встановити вказівник миші і, коли з’явиться стрілка , клацнути – клітинка зафарбується у чорний колір.

13

Щоб виділити кілька клітинок, слід встановити вказівник на першу з них і, натиснувши й утримуючи ліву кнопку миші, перетягти вказівник до останньої клітинки й відпустити кнопку – клітинки зафарбуються у чорний колір.

Щоб виділити стовпчик, досить зверху над таблицею встано-вити вказівник миші навпроти стовпчика і, коли з’явиться стрілка

, клацнути. Всі клітинки стовпчика зафарбуються у чорний колір. Щоб виділити кілька стовпчиків, досить зверху над таблицею

встановити вказівник миші навпроти першого стовпчика і, коли з’явиться стрілка , натиснути ліву кнопку миші і, не відпускаючи її, перетягти стрілку до останнього стовпчика і відпустити кнопку – всі клітинки відмічених стовпчиків зафарбуються у чорний колір.

Щоб виділити рядок, досить зліва за межами таблиці встановити вказівник навпроти рядка і, коли він набуде вигляду стрілки , клацнути – всі клітинки рядка зафарбуються у чорний колір.

Щоб виділити кілька рядків, досить зліва за межами таблиці встановити вказівник миші навпроти першого рядка і, коли з’явиться стрілка , натиснути ліву кнопку миші і, не відпускаючи її, перетягти стрілку до останнього рядка і відпустити кнопку – всі клітинки відмічених рядків зафарбуються у чорний колір.

Щоб виділити всю таблицю, можна скористатися кількома способами: виділити всі її рядки або стовпчики, клацнути на маркері у лівому верхньому куті (див. далі п.1.3.) або вибрати команду Таблиця (Таблица) � Виділити таблицю (Выделить таблицу) – всі клітинки таблиці зафарбуються у чорний колір.

Щоб зняти виділення, досить клацнути за межами

виділеного фрагмента.

Зміна розмірів стовпчиків (рядків) Не виділяючи клітинок таблиці, перевести

вказівник миші на внутрішню вертикальну (гори-зонтальну) межу стовпчика (рядка) – з’явиться двостороння стрілка. Натиснути ліву кнопку миші і, не відпускаючи її, перетягти стрілку для збільшення або зменшення ширини стовп-чика (рядка). При перетягуванні межі з’являється штрихова лінія, яка вказує, де буде проходити нова межа.

Виділити клітинку

14

Якщо перетягувати межу при виділеній одній або кількох клітинках, то буде зміщена тільки їхня межа.

Навігація таблицею Кожна клітинка є своєрідним окремим документом, у неї

можна вводити текст із можливістю форматування абзаців і шриф-тів, вставляти малюнки.

Для переходу в клітинку праворуч натискають клавішу Tab. Щоб перейти у клітинку ліворуч, натискають клавіші Shift+Tab. Поки клітинки порожні, з клітинки в клітинку можна пересуватися клавішами керування курсором (� � � �).

Якщо клітинки мають текст, то клавішами � або � пересуваються від символу до символу до кінця або до початку тексту і аж тоді – у сусідню клітинку.

Крім того, для переходу в потрібну клітинку, досить на неї навести вказівник і клацнути.

Форматування клітинок Команди для форматування таблиці зібрані на панелі інстру-

ментів Панель меж (Панель границ). Щоб викликати цю панель інструментів на екран,

досить натиснути на панелі Стандартна (Стандартная) кнопку Панель меж (Панель границ) – з’явиться панель інструмен-тів (на малюнку на наступній сторінці – її права частина).

Команди цієї частини панелі інструментів Таблиці і межі (Таблицы и границы) призначені для форматування клітинок:

Вставити таблицю (Вставить таблицу) – відкриває діало-гове вікно Вставка таблиці (Вставка таблицы);

Об’єднати клітинки (Объединить ячейки) – об’єднує в одну клітинку дві або більше клітинок;

Розділити клітинки (Разделить ячейки) – ділить виділену клітинку на задану кількість стовпчиків та/або рядків; ділить кілька виділених клітинок, спочатку об’єднавши їх;

Зверху за лівим краєм (Сверху по левому краю) або вказаний інший варіант вирівнювання – при клацанні на кнопці u, що поруч, відкриється список варіантів вирівнювання вмісту клітинок;

Вирівняти висоту рядків (Выровнять высоту строк) – висота виділених рядків стає однаковою;

Вирівняти ширину стовпчиків (Выровнять высоту столб-цов) – ширина виділених стовпчиків стає однаковою;

15

Змінити напрямок тексту (Изменить направление текста) – у виділеній клітинці повернути горизонтальний текст вертикально (і навпаки).

Межі й заливка (Границы и заливка) Щоб мати доступ до інструментів створення меж і заливки,

необхідно вибрати команду Вигляд (Вид) � Панелі інструментів (Панели инструментов) � Межі й заливка (Таблицы и границы) або натиснути відповідну кнопку на панелі інструментів Стан-дартна (Стандартная). Після цих дій на екрані з’явиться панель інструментів Межі й заливка (Таблицы и границы). На малюнку зображена її частина із засобами для встановлення меж.

Більш детально про призначення кнопок на малюнку:

Тип лінії – пропонує набір ліній (одинарна, подвійна, пунк-

тирна тощо). Щоб відкрити список, необхідно натиснути кнопку u. Для вибору необхідної лінії необхідно клацнути на її зображенні у списку.

Товщина лінії – пропонує набір розмірів від 0,25 пт до 6 пт. Щоб відкрити список, необхідно натиснути кнопку u. Для вибору необхідної товщини потрібно клацнути на від-повідній лінії списку (на малюнку – 1,5 пт).

Колір межі (Цвет границы) – пропонує набір кольорів для забарвлення ліній меж. Щоб відкрити палітру кольорів, необхідно натиснути

16

кнопку u. Для вибору необхідного кольору необхідно клацнути на квадратику, забарвленому у вибраний колір.

Межа (Граница) – пропонує набір можливих меж. Щоб від-крити список, необхідно натиснути кнопку u. Для ВИДІЛЕНОГО

АБЗАЦУ можна вибрати нижню, верхню, праву або ліву межу, а та-кож межу навколо тексту. Для вибо-ру необхідної межі треба клацнути на відповідному варіанті у списку. На малюнку вибрана нижня межа.

Щоб зняти встановлену межу, необхідно виділити фрагмент і вибрати для нього у списку команду Видалити межі (Удалить границы).

Колір заливки – пропонує набір кольорів для заливки виділених клітинок. Необхідно натиснути кнопку u і в таблиці, що відкри-ється, клацнути на квадратику, забарвленому у потрібний колір.

Щоб зняти встановлений колір, необ-хідно виділити фрагмент і вибрати для нього у списку кольорів команду Немає заливки (Нет заливки).

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-1-2): 1. Як у документ вставити таблицю? 2. Як змінити розміри стовпчика або рядка? 3. Як пересуватися від клітинки до клітинки при заповненні таблиці? 4. Як виділити для роботи окрему клітинку, стовпчик або рядок? 5. Як виділити для роботи кілька клітинок, стовпчиків або рядків? 6. Як об’єднати кілька клітинок таблиці в одну клітинку? 7. Як розбити одну клітинку таблиці на кілька клітинок? 8. Як вирівняти вміст клітинки по центру або одному із країв? 9. Як вирівняти ширину стовпчиків або рядків? 10. Як змінити напрямок тексту у таблиці? 11. Як копіювати або перенести вміст однієї клітинки в іншу? 12. Як вставити стовпчик (рядок) у таблицю? 13. Як встановити межі з потрібним типом лінії? 14. Яким чином можна залити клітинку вибраним кольором?

1.3. Редагування та сортування таблиць Редагування таблиці включає два види роботи: виправлення

помилок і виконання операцій над текстом у клітинках таблиці.

17

Редагування вмісту таблиці При редагуванні тексту в клітинці застосовують ті ж самі

прийоми, що й при роботі зі звичайним текстом: додавання та вилучення символів, робота з фрагментами тощо. Для вилучення всього вмісту однієї або декількох клітинок, їх слід виділити і натиснути Delete.

Щоб скопіювати (або перенести) у клітинку вміст іншої клітинки, необхідно виконати такі дії: • виділити клітинку, з якої копіюється/переноситься вміст; • викликати контекстне меню на цій клітинці, вибрати команду Копіювати або Вирізати (Копировать/Вырезать);

• встановити курсор у клітинку призначення; • викликати контекстне меню для цієї клітинки, вибрати команду Вставити (Вставить). Розглянемо основні операції щодо зміни вигляду таблиці.

Вставка стовпчиків і рядків Щоб вставити стовпчик (або рядок), необхідно:

• виділити відповідний стовпчик (або рядок); • вибрати Таблиця (Таблица) � Вставити (Вставить); • у списку, що з’явиться, вибрати місце вставки стовпчиків чи рядків – ліворуч або праворуч, вище або нижче. Після виконання описаних дій у таблиці

з’явиться новий стовпчик (або рядок), який буде схожий на виділений.

Щоб вставити кілька стовпчиків (або рядків), необхідно виділити стільки ж стовпчиків (або рядків) у таблиці і виконати попередні дії.

Зміна ширини стовпчика Крім описаного вище способу зміни ширини стовпчика (пере-

тягування межі), існує ще такий спосіб: • виділити стовпчик, ширину якого необхідно змінити, і вибрати Таблиця (Таблица) � Властивості таблиці (Свойства таблицы);

• у відповідному діалоговому вікні (див. малюнок на наступній сторінці) вибрати вкладку Стовпець (Столбец);

• в області Розмір (Размер) встановити прапорець «ширина»; • на лічильнику ввести потрібне значення ширини;

18

• перейти, якщо потрібно, за допо-могою відповідних кнопок у вікні діалогу до поперед-нього чи наступно-го стовпчика, щоб встановити його ширину; • підтвердити вибір, натиснувши ОК.

Зміна висоти рядка Крім описаного вище способу зміни висоти рядка (перетя-

гування межі), існує ще такий спосіб: • виділити рядок, висоту якого необхідно змінити, і вибрати Таблиця (Таблица) � Властивості таблиці (Свойства таблицы);

• на вкладці Рядок (Строка) в області Розмір (Размер) встановити прапорець «висота»;

• на лічильнику встановити потрібне значення висоти; • перейти, якщо потрібно, за допомогою відповідних кнопок у вікні діалогу до попереднього чи наступного рядка, щоб встановити його висоту;

• підтвердити вибір, натиснувши кнопку ОК.

Зміна розміру і положення таблиці Розміри і положення таблиці можна змінити за допомогою

спеціальних маркерів, що з’являються при наведенні вказівника на таблицю: • нижній правий у вигляді квадрата – пропорційно змінити розміри таб-лиці, перетягуючи маркер;

• верхній лівий у вигляді «рози вітрів» – встановити вказівник миші на маркер, перетягнути таблицю в інше місце документа.

Встановлення заголовків Якщо таблиця займає дві або більше сторінок, здебільшого

потрібно кожну сторінку починати із заголовка, так званої «шапки», з назвами стовпчиків. Для встановлення заголовка таблиці необ-хідно виконати такі дії:

Перемістити таблицю

Змінити розміри таблиці

19

• виділити потрібний рядок; • виконати Таблиця (Таблица) � Заголовки (Заголовки).

Виділений рядок стане першим у таблиці на кожній сторінці.

Обчислення вмісту клітинок Якщо таблиця має числові дані у клітинках і над ними необ-

хідно виконати певні обчислення, слід виконати такі дії: • виділити клітинку, де буде вміщено результат обчислення; • вибрати Таблиця (Таблица) � Формула; • у діалоговому вікні, яке відкрилося, вибрати формулу (за замовчуванням пропонується формула SUM (ABOVE) – обчис-лення суми чисел всіх непорожіх клітинок вище від вибраної); щоб підрахувати суму чисел у клітинках зліва від виділеної, необхідно замінити формулу на SUM (LEFT).

При зміні вихідних даних результат обчислення не оновлюється!

Для оновлення результатів обчислень слід виділити комірку з формулою і натиснути клавішу F9. Щоб оновити результати всіх формул документу, виділяють весь текст і натискають F9.

Сортування рядків Сортування рядків таблиці полягає у переста-

новці рядків відповідно до заданого порядку даних у вибраному стовпчику. Сортування можна проводити за зростан-ням (по возрастанию) або за спаданням (по убыванию).

Щоб відсортувати за даними одного стовпчика, достатньо виділити цей стовпчик і на панелі інстру-ментів Таблиці та межі (Таблицы и границы) натис-нути кнопку, що відповідає напрямку сортування.

Якщо потрібно провести сортування за даними двох стовпчиків, наприклад, за прізвищами, а потім за іме-нами, треба: • виділити таблицю; • вибрати Таблиця (Таблица) � Сортування (Сортировка);

20

• у діалоговому вікні Сортування (Сортировка) в області Спочатку за (Сначала по) за допомогою кнопки � відкрити список і вибрати назву стовпчика, за даними якого потрібно провести сортування рядків, увімкнути перемикач за зрос-танням/за спаданням (по возрастанию/по убыванию) у потрібне положення;

• якщо потрібно провести сортування за даними ще одного стовпчика (наприклад, проведено сортування за прізвищами, а потрібно ще й за іменами), то вищеописані дії треба повторити в області Потім за (Затем по);

• підтвердити вибір, натиснувши кнопку ОК.

Зміна напрямку тексту Для зміни напрямку тексту в клітинках таблиці необхідно:

• вивести на екран панель інструментів Таблиці та межі (Таблицы и границы), якщо вона відсутня;

• виділити потрібні клітинки; • на панелі інструментів натискати кнопку Напрямок тексту

(Направление текста) до встановлення потрібного напрямку.

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-1-3): 1. У чому полягає редагування таблиці? 2. Як виправити помилку в клітинці? 3. Яким чином вилучити вміст клітинки? 4. Як копіювати вміст однієї клітинки в іншу? 5. Як перенести вміст однієї клітинки в іншу? 6. Як вставити стовпчик у таблицю? 7. Як вставити рядок у таблицю? 8. Як змінити ширину стовпчика або висоту рядка перетягуванням межі? 9. Як змінити ширину стовпчика за допомогою лічильника? 10. Як змінити висоту рядка за допомогою лічильника? 11. Як змінити розмір і положення таблиці за допомогою маркерів? 12. Як встановити заголовки таблиці? 13. Як провести обчислення в таблиці? 14. Як сортувати рядки таблиці? 15. Як змінити напрямок тексту у таблиці?

1.4. Малюнки й написи в тексті Текстовий процесор Word надає багато можливостей для

оформлення текстового документа різними малюнками. Малюнки в документах використовуються, щоб привернути увагу (наприклад, оголошення), ілюструвати текст в книгах, за допомогою діаграм стисло дати інформацію про фінансову діяльність підприємства тощо. Документ з малюнками стає виразним і цікавим.

21

У текстовому документі Word можуть бути розміщені: • прості малюнки, створені у середовищі Word; • малюнки, створені засобами графічних редакторів; • малюнки, одержані за допомогою сканера; • малюнки, одержані з Інтернету; • малюнки, запозичені із документів, створених засобами інших програм. У текстовому процесорі Word є можливість проводити такі

операції над малюнками: збільшувати або зменшувати, використо-вувати фрагменти з кількох малюнків для створення нового.

Малюнок може знаходитися в окремому файлі і мати формат (розширення) в залежності від засобу його створення:

JPG – скановані малюнки, цифрові фотографії; WMF – формат для кліпів Microsoft; BMP – растрові зображення; TIF – растрові зображення великих розмірів; GIF – для Інтернету і веб-сторінок; PCX – від графічних редакторів Paintbrush та інші.

Вставка малюнка Для збереження малюнків ОС Windows пропонує спеціальну

системну папку Мої малюнки (Мои рисунки), яка знаходиться в іншій системній папці Мої документи (Мои документы).

Щоб вставити малюнок у документ Word, необхідно: • встановити курсор в те місце, де повинен бути малюнок; • вибрати Вставка (Вставка) � Малюнок (Рисунок) � З файлу…

(Из файла...) – відкриється діалогове вікно Додавання малюнка (Добавление рисунка), а в ньому – папка Мої малюнки (Мои рисунки) з ескізами файлів та папок (див. малюнок);

• щоб вставити в документ потрібний малюнок із папки Мої малюнки (Мои рисунки), досить двічі клацнути на його піктограмі;

• щоб вставити в документ малюнок із довільної папки, необхідно відкрити потрібну папку, знайти у ній потрібний малюнок, після чого двічі клацнути на його піктограмі;

• при необхідності потрібний тип файлу вибирають із списку (на малюнку він відкритий) Тип файлів: (Тип файлов:). Після виконання описаних дій в документ Word, у вказане

курсором місце, буде вставлено вибраний малюнок.

22

Якщо відкрити вікно папки і значок файлу з малюнком перетягти у робочу область вікна Word, то малюнок

буде вставлений в документ. Під час роботи у середовищі Word можна не турбуватися про

формат графічного файлу – необхідні формати встановлюються системою автоматично.

Будь-який малюнок, що входить до складу документа

Word, не змінює його типу (розширення).

Положення малюнка у тексті Малюнок і текст мають різну «природу». Для сумісного відоб-

раження малюнка в тексті необхідно виконати такі дії:

• активізувати потрібний малюнок, клацнувши його;

23

• викликати на малюнку контекстне меню, у якому вибрати команду Формат малюнка… (Формат рисунка …);

• у діалоговому вікні Формат малюнка (Формат рисунка …), що з’явиться (див. малюнок), вибрати вкладку Розташування (Положение);

• в області Обтікання (Обтекание) вибрати потрібний варіант для взаємного розміщення тексту й малюнка;

• в області Горизонтальне вирівнювання (Горизонтальное вырав-нивание) увімкнути перемикач для відповідного розташування малюнка;

• підтвердити вибір натисненням кнопки ОК.

Зміна розмірів малюнка Щоб змінити розміри малюнка, що вже вставлений у

текстовий документ, необхідно виконати такі дії: • активізувати малюнок, клацнувши його; • встановити вказівник миші на один з маркерів навколо малюнка так, щоб з’явилася двостороння стрілка;

• щоб пропорційно збільши-ти (або зменшити) розміри малюнка, необхідно вста-новити вказівник миші на кутовий маркер і перетягти його від центру (або до центру) і при досягненні потрібних розмірів відпус-тити;

• щоб розтягнути (або стис-нути) розмір в одному напрямку, необхідно встановити вказівник миші на середній маркер з необхідного боку, натиснути і, не від-пускаючи ліву кнопку миші, перетягти маркер від центру (або до центру) і при досягненні потрібних розмірів відпустити.

Переміщення малюнка Для переміщення малюнка в інше місце текстового документа

слід виконати такі дії: • навести вказівник на малюнок – він набуде вигляду чотиристоронньої стрілки;

• притиснути ліву кнопку миші і, не відпускаючи її, перетягти малюнок на потрібне місце. Малюнок з’явиться на новому місці і зникне зі старого.

24

Швидко перемістити малюнок можна, перетягнувши

його мишею в потрібне місце.

Якщо при перетягуванні утримувати Shift, напрям

буде лише горизонтальним і вертикальним.

Копіювання малюнка Копіювання малюнка здійснюється так само, як копіювання

текстового фрагменту: • на малюнку викликати контекстне меню, у якому вибрати ко-манду Копіювати (Копировать);

• на місці вставки в цьому або іншому документі викликати контекстне меню, у якому вибрати команду Вставити (Вставить);

Команду Вставити (Вставить) можна викликати

необмежену кількість разів, кожного разу вставляючи нову копію малюнка.

• при потребі перемістити копію малюнка в інше місце. Копія (копії) малюнка з’явиться на новому місці, а його

оригінал залишиться на старому.

Щоб швидко скопіювати малюнок, його перетягують,

утримуючи натиснутою клавішу Ctrl.

Створення буквиць уквиця – це перша літера абзацу, збільшена у розмірах і розташована у двох, трьох і більше рядках абзацу. Щоб створити буквицю, необхідно виконати такі дії:

• встановити курсор ліворуч від першої літери абзацу; • вибрати Формат (Формат) � Буквиця (Буквица); • у діалоговому вікні, що відкриється, вибрати для буквиці поло-ження і висоту в рядках;

• підтвердити вибір, натиснувши кнопку ОК.

Напис у тексті Напис – це фрагмент тексту, оформлений як графічний

елемент, який можна розташувати у тексті, на зображеннях, переміщувати, міняти розміри тощо.

Для створення напису необхідно виконати такі дії: • вивести панель інструментів Малювання (Рисование) на екран, якщо вона відсутня;

Б

25

• натиснути кнопку Напис (Надпись), пере-вести вказівник миші на екран (або вибрати: меню Вставка � Напис);

• створити текстове поле: встановити вказів-ник, що має форму +, в один із кутів майбут-нього напису, натиснути ліву кнопку і, не відпускаючи її, пере-тягти по діагоналі;

• клацнути усередині прямокутника – з’явиться курсор, після чого можна набрати текст;

• клацнути за межами рамки.

Формат напису Для форматування напису необхідно виконати такі дії:

• навести вказівник миші на рамку напису так, щоб з’явилася чотиристороння стрілка, і клацнути правою кнопкою миші;

• у контекстному меню вибрати команду Формат напису… (Фор-мат надписи...);

• у діалоговому вікні Формат напису (Формат надписи) на вкладці Кольори та лінії (Цвета и линии) встановити колір заливки, а також тип, товщину та колір лінії рамки;

• на вкладці Розташування (Положение) вибрати спосіб обтікання для взаємного розміщення тексту й напису;

• встановити потрібні розміри внутрішніх полів рамки на вкладці Напис (Надпись);

• змінити розміри рамки, перетягнувши маркери або встановивши потрібні параметри на вкладці Розмір (Размер);

• для підтвердження налаштувань натиснути кнопку ОК. Формат тексту при зміні розмірів рамки напису не змінюється.

Вигляд, накреслення, розмір, колір шрифту встановлюються окремо за загальними правилами обробки тексту.

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-1-4): 1. Які малюнки можуть бути розміщені у текстовому документі? 2. Як вставити малюнок у текстовий документ? 3. Як викликати діалогове меню Формат малюнка (Формат рисунка)? 4. Що таке обтікання малюнка текстом? 5. Які є варіанти обтікання малюнка текстом? 6. Як змінити вид обтікання малюнка текстом? 7. Як редагувати розміри малюнка? 8. Як збільшити малюнок, не порушивши його пропорцій? 9. Як перемістити або копіювати малюнок? 10. Як швидко перемістити малюнок на невелику відстань?

26

11. Як перетягти малюнок по вертикалі; по горизонталі? 12. Запропонуйте, як швидко отримати декілька копій малюнка? 13. Що таке буквиця? Як додати її до абзацу? 14. Опишіть переваги використання написів. 15. Опишіть послідовність додання напису до тексту.

1.5. Формули та об’єкти WordArt в тексті Вставка формул Текстовий процесор Word дозволяє вставляти у текстовий

документ різноманітні формули, які використовуються і обробля-ються як графічні об’єкти, робота з якими розглядалася раніше.

Щоб вставити формулу в документ, виконують такі дії: • встановити курсор на місце, де повинна бути формула; • вибрати команду Вставка � Об’єкт…; • у вікні діалогу Вставка об’єкта (Вставка объекта) на вкладці Створення (Создание) у списку Тип об’єкта (Тип объекта) виб-рати «Microsoft Equation 3.0» і натиснути кнопку ОК – з’явиться поле майбутньої формули і панель для вибору елементів формули (див. малюнок);

Для швидкого переходу до введення формули на інструментальну панель слід додати кнопку .

• окремі елементи формули вибирають в меню Формула або вво-дять з клавіатури;

«Гарячі» клавіші для вставки шаблонів: Ctrl+f – дріб;

Ctrl+r – корінь; Ctrl+l – індекс; Ctrl+h – степінь. • після завершення введення формули потрібно клацнути за ме-жами її рамки.

Форматувати формулу можна як звичайний графічний об’єкт. Щоб редагувати формулу, необхідно двічі клацнути її, а потім встановити курсор у потрібне місце. Керувати курсором можна як за допомогою миші, так і за допомогою клавіатури.

27

Приклад. Розглянемо послідовність введен-ня формули коренів квадратного рівняння.

. Дії Результат

перейти до режиму введення формули;

ввести з клавіатури літеру «х» (англ.) увімкнути режим введення індексів (Ctrl+l ) і ввести «1,2»

натиснути клавішу �, щоб перейти на рівень введення основних символів і набрати знак «=» натиснути Ctrl+f – з’явиться шаблон дробу з курсором у полі чисельника ввести з клавіатури «–b» на панелі Формула клацнути кнопку

Оператори і вибрати знак

натиснути Ctrl+r – з’явиться шаблон кореня; ввести літеру «D» клацнути поле знаменника і набрати «2а»

Після цього слід клацнути за межами рамки з формулою. Панель

Формула зникне, а в тексті залишиться щойно введена формула.

Створення об’єкта WordArt WordArt надає додаткові можливості створення ефектів для

прикрашання тексту написами різноманітних обрисів. Наприклад, можливості WordArt використовують для створення заголовків.

Щоб створити заголовок за допомогою об’єкта WordArt, необ-хідно виконати наступні дії: • Вставка (Вставка) � Малюнок (Рисунок) � Об’єкт WordArt...

(Объект WordArt…); • у діалоговому вікні Колекція WordArt (Коллекция WordArt) вибрати потрібний стиль напису WordArt;

• у діалоговому вікні Зміна тексту WordArt (Изменение текста WordArt) ввести потрібний текст, встановити потрібний розмір і накреслення шрифту та натиснути кнопку ОК. На екрані з’явиться напис у вибраному стилі WordArt і панель

інструментів для внесення змін і налаштування ефектів.

a

Dbx

22,1

±−=

28

Редагування об’єкта WordArt При потребі роботу з одержаним об’єктом можна проводити

так, як з графічним об’єктом: копіювати, переносити, змінювати розміри, межі й заливку. Для внесення змін в об’єкт WordArt є відповідна панель з таким набором інструментів: • Додати об’єкт WordArt – виклик цієї команди відкриває діало-гове вікно Колекція WordArt (Коллекция WordArt), у якому можна вибрати стиль нового об’ єкта WordArt;

• Змінити текст – виклик цієї команди відкриває діалогове вікно Зміна тексту WordArt (Изменение текста WordArt), у якому можна замінити сам текст та (або) змі-нити розмір і нак-реслення шрифту;

• Колекція WordArt – виклик цієї коман-ди відкриває діа-логове вікно Колек-ція WordArt (Кол-лекция WordArt), у якому вибирають інший стиль напису (див. малюнок);

• Формат графічно-го об’єкта – виклик цієї команди відкриває відповідне діалогове вікно об’єкта, де можна встановити колір заливки, шаблон і товщину рамки, а також вигляд обтікання;

• Меню «Текст-Фігура» надає можливість вибрати для об’єкта дугову, хвилясту, кругову, трикутну чи іншу форму;

29

• Меню «Обтікання текстом» – виклик цієї команди відкриває діалогове вікно Формат малюнка (Формат рисунка) на вкладці, де можна вибрати вид обтікання об’єкта текстом;

• Вирівняти літери WordArt за висотою дозволяє зробити всі літери однаковими за висотою;

• Вертикальний текст WordArt дозволяє розташувати текст об’єкта вертикально;

• Меню «Вирівнювання тексту» дозволяє вирівняти текст за лівим краєм, за шириною, за правим краєм, по центру;

• Меню «Текст-Трекінг» – дозволяє збільшити/зменшити міжсим-вольний інтервал і тим самим зменшити/збільшити ширину літер напису об’єкта.

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-1-5): 1. Як вставити формулу у текстовий документ? 2. Як виправити помилку у формулі? 3. Як збільшити розмір формули? 4. Опишіть послідовність набору наведеної формули. 5. Яке призначення «гарячих» клавіш Ctrl+r? Ctrl+f? 6. Чим відрізняється дія клавіш Ctrl+l та Ctrl+h при введенні формули? 7. Як створити графічний об’єкт WordArt? 8. Як вибрати потрібний стиль об’єкта WordArt? 9. Як змінити текст об’єкта WordArt? 10. Як змінити обтікання об’єкта WordArt текстом? 11. Як додати ще один об’єкт WordArt? 12. Які можливості дає команда «Формат об’єкта WordArt»?

1.6. Малювання в Microsoft Word Для роботи з малюнками Word має панель інструментів

Малювання (Рисование), за допомогою якої можна створювати малюнки, використовуючи різні лінії та фігури, замальовувати їх різними кольорами, робити написи тощо.

Щоб викликати або сховати панель інструментів Малювання (Рисование), достатньо клацнути на відповід-ній кнопці (див. мал.) на панелі інструментів Стандартна.

На панелі інстру-ментів Малювання (Рисование) є всі необ-хідні засоби для ство-рення та редагування малюнків і розташу-вання їх у текстовому документі (на малюнку зображений лише фрагмент панелі, друга частина панелі буде розглянута пізніше).

b

xy

45 −=

Вибір об’єктів Лінія Прямокутник Напис

Еліпс Стрілки Набір фігур Малювання

30

Меню (список) Малювання (Рисование) У меню Малювання (Рисование), що знаходиться на одно-

йменній панелі інструментів, серед інших є такі команди: • Групувати (Группировать) – групування кількох виділених графічних об’єктів в один графічний об’єкт;

• Розгрупувати (Разгруппировать) – розгрупування графічного об’єкта на окремі об’єкти, з яких він був створений;

• Порядок (Порядок) – встановлення порядку розташування малюнка відносно інших малюнків та тексту;

• Сітка… (Сетка…) – для вирівнювання малюнків на аркуші та відносно інших об’єктів;

• Зсув (Сдвиг) – зсув малюнка праворуч, ліворуч, вгору або вниз; • Вирівняти/розподілити (Выровнять/распределить) – вирів-нювання та розподілення об’єктів відносно сторінки або відносно інших об’єктів;

• Повернути/відобразити (Повер-нуть/отразить) – вільне обертання малюнка, обертання на 90° або його симетричне відображення. Команди, які мають праворуч

знак 4, розгортаються у додатковий список команд. Як вже було сказано, якщо у такому списку навести вказівник на смужку вгорі, його можна перетягти у довільне місце екрана. При цьому список перетвориться на панель, яка буде постійно знаходитись на екрані. Щоб закрити її, слід клацнути кнопкуr у верхньому правому куті.

Вибір об’єктів Малюнки складаються з окремих графічних елементів: ліній,

прямокутників, кіл, написів тощо. Кожен елемент переміщується екраном незалежно від інших. У таких умовах малюнок, як мно-жина простих графічних елементів, буде «розпадатися» на складові частини. Щоб створити єдиний малюнок, необхідно об’єднати (згрупувати) його складові частини.

Вибір об’єктів для створення малюнка робиться так: • на панелі Малювання (Рисование) натиснути кнопку з позначкою стрілочки � – Вибір об’єктів (Выбор объектов);

• перевести вказівник миші у лівий верхній кут малюнка; • утримуючи натиснутою ліву кнопку, перевести курсор миші у правий нижній кут малюнка, відпустити кнопку – всі об’єкти малюнка стануть виділеними;

31

• відкрити меню Малювання (Рисование) і вибрати команду Групувати (Группировать) – об’єкти об’єднаються у малюнок, який можна обробляти як єдине ціле (копіювати, переносити, змі-нювати його розміри).

Після групування необхідно знову натиснути кнопку Вибір об’єктів (Выбор объектов), щоб вимкнути її.

Автофігури (Автофигуры) Якщо на панелі Малювання

(Рисование) натиснути кнопку Автофігури (Автофигуры), то відкриється список категорій гео-метричних фігур – ліній, основних фігур, фігурних стрілок, блок-схем, зірок і стрічок, виносок.

Кожна категорія має право-руч знак 4, за допомогою якого розгортається у детальне меню.

Щоб розмістити у документі потрібну фігуру, необхідно клацнути її кнопку в меню (вказівник миші перетвориться на знак ++++), а потім – у потрібному місці документа.

Для одержання необхідного розміру фігури, потрібно навести вказівник миші на один з маркерів фігури, натиснути ліву кнопку миші і, утримуючи її, розтягнути фігуру.

Редагування автофігур На правій частині панелі інструментів Малювання (Рисование)

є спеціальні кнопки для редагування автофігур (див. малюнок):

• колір заливки – кнопка із зображенням відерця. Якщо натиснути цю кнопку, то виділені об’єкти зафарбуються у колір, вказаний під відерцем. Якщо ж натиснути кнопку u праворуч від відерця, то відкриється палітра з 40 кольорів. Якщо клацнути на необ-хідному кольорі, то виділені об’єкти зафарбуються у цей колір. За потреби палітру кольорів розширюють, клацнувши напис Інші кольори заливки… (Дополнительные цвета заливки…).

32

• для декоративної заливки слід натиснути напис Способи заливки… (Способы заливки…) – відкриється відповідне діало-гове вікно, у якому можна вибрати різні способи заливки: градієнтну, текстуру, візерунок, малюнок. Щоб відмінити заливку для виділеного об’єкта, досить натиснути кнопку Немає заливки (Нет заливки).

• колір ліній – кнопка відкриває палітру кольорів для виділених ліній. Має такі ж можливості, як і описаний вище. Щоб зробити лінію неви-димою, необхідно натиснути напис Немає ліній (Нет линий).

• тип лінії – кнопка відкриває меню, у якому для намальованої і виділеної лінії або стрілки можна вибрати її тип (див. малюнок).

• тип штриха – кнопка відкриває меню, у якому для намальованої і виділеної лінії або стрілки можна вибрати тип штриха.

• тип стрілки – кнопка відкриває меню, у якому для намальованої і виділеної стрілки можна вибрати потрібний вигляд.

Малюнок з екрана Щоб зробити екранну копію вікна програми, папки, діало-

гового вікна, документа тощо, необхідно виконати такі дії: • вивести на екран будь-яким способом потрібний об’єкт; • натиснути і відпустити кнопку Print Screen (PrtSc) – зображення всього екрана запишеться в буферну пам'ять (для копіювання активного вікна натиснути Alt + Print Screen);

• відкрити документ Word, встановити вказівник миші у потрібне місце документа, вибрати Правка � Вставити (Правка � Вставить). Якщо зображення екранної копії вікна вимагає редагування, то

його можна спочатку вставити у вікно графічного редактора (наприклад, Paint), а вже звідти скопіювати потрібний фрагмент і вставити у документ Word.

Полотно для автофігур та написів Полотно – зручний засіб для побудови малюнків з автофігур.

За замовчуванням полотно автоматично створюється у текстових процесорах Word’XP, Word’2003 перед початком малювання автофігури або напису і має вигляд сірої рамки з текстом Створіть малюнок (Создайте рисунок) всередині. Якщо побудувати фігуру

33

за межами полотна, воно зникне. У іншому випадку фігура зали-шиться на полотні і на ньому можна буде продовжити побудову.

Користувач може відмінити автоматичне створення

полотна при вставлянні автофігур. Щоб полотно не з’являлось автоматично, необхідно вибрати

Сервіс (Сервис) � Параметри… (Параметры...) і на вкладці Загальні (Общие) зняти прапорець автоматично створювати полотно при вставці автофігур (автоматически создавать полотно при вставке автофигур).

У такому разі для створення нового полотна слід вибрати Вставка (Вставка) � Малюнок (Рисунок) � Створити малюнок (Создать рисунок).

На полотні можна розміщувати різноманітні графічні еле-менти: автофігури, написи, об’єкти WordArt, малюнки з колекції та з файлів. Їх можна об’єднувати в групи, пересувати, змінювати кольори та розміри тощо.

Будь-який елемент малюнка можна перетягти мишею за межі полотна, тоді він стане самостійним графічним об’єктом, і навпаки, графічний об’єкт можна перетягти на полотно. Щоб новий об’єкт WordArt або малюнок відразу потрапив на полотно, перед його вставлянням полотно треба виділити, клацнувши мишею на будь-якій його частині.

Разом з полот-ном з’являється па-нель інструментів (див. малюнок).

Після завершення побудови малюнка на панелі інструментів полотна слід подати команду Підібрати розмір (Подобрать размер) – рамка полотна змен-шиться до розмірів малюнка. Якщо для продовження побудови не вистачає місця, слід подати коман-ду Розгорнути (Развернуть). Роз-мір полотна також можна змінити, перетягнувши маркери у вигляді чорних рисок (див. малюнок).

За командою Зміна масштабу малюнка (Изменение масштаба рисунка) на рамці з’являються маркери, перетягуючи які можна підібрати розмір всього малюнка.

34

Якщо виділити полотно, клацнувши його рамку, то для нього можна вибрати вигляд обтікання текстом – так, як це описано вище.

Переваги, які надає використання полотна: • можна переміщувати і масштабувати малюнок як єдине ціле і кожен з його елементів окремо;

• написи при зміні розміру зберігають свій вигляд (зменшується або збільшується розмір шрифту).

Розмір шрифту змінюється з кроком 0,5, тому після масштабування інколи потрібно підправити написи.

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-1-6): 1. Як викликати/сховати панель інструментів Малювання (Рисование)? 2. Які дії дозволяє виконувати панель Малювання (Рисование)? 3. Які команди має список Малювання (Рисование)? 4. Що дає використання команди Групувати (Группировать)? 5. Коли використовується команда Розгрупувати (Разгруппировать)? 6. Як користуватися командами, які мають праворуч знак 4? 7. Які команди входять до списку Вирівняти/Розподілити? 8. Які команди входять до списку Повернути/Відобразити? 9. Які засоби пропонує меню Автофігури (Автофигуры)? 10. Як вставити в документ одну із пропонованих фігур? 11. Які можливості дають команда Колір заливки (Цвет заливки)? 12. Яким чином зробити лінію невидимою? 13. Як вибрати: тип лінії, тип штриха, вид стрілки? 14. Як отримати малюнок із зображенням екрана? 15. Опишіть порядок використання полотна.

1.7. Багатосторінковий документ. Макроси Робота з багатосторінковим докумен-

том вимагає додаткових знань і вмінь: встановлення колонтитулів, використання стилів форматування абзаців і символів за допомогою стилів, використання стилів заголовків, побудова змісту, застосування виносок, нумерація сторінок, попередній перегляд і друкування документа.

Встановлення колонтитулів Колонтитул – це текст, розміщений

на зарезервованому місці вгорі і (або) знизу аркуша для друкування номера сторінки, назви книги, розділу тощо (див. малюнок).

35

Щоб встановити колонтитули, необхідно виконати такі дії: • Вигляд (Вид) � Колонтитули (Колонтитулы) – з’явиться панель інструментів Колонтитули (Колонтитулы) і документ перемикнеться у режим роботи з колонтитулами, а основний текст документа зробиться блідим і стане недоступним для редагування;

• область колонтитула обведена пунктирною лінією, у неї, почи-наючи із знаку ¶, можна ввести потрібний текст;

• після внесення тексту в колонтитул натиснути кнопку Закрити (Закрыть) – на всіх сторінках з’являться встановлені колонтитули і основний текст стане доступним для редагування.

Встановлення стилів Стилі – це іменовані набори значень параметрів оформлення

тексту. Стилі використовуються для того, щоб одночасно задати потрібні параметри на всіх сторінках документа (шрифти і вирів-нювання заголовків, відступи й інтервали абзаців, марковані й нумеровані списки тощо).

Стиль встановлюється для окремого слова, кількох слів, ДЛЯ ВСЬОГО АБЗАЦУ, для кількох виділених абзаців,

розділу або для всього документа. Для нового документа Word пропонує набір стилів, якими

можна скористатися, відкривши список Стиль (Стиль) на панелі інструментів Форматування (Форматирование).

Щоб застосувати стиль до окремих символів чи до цілого абзацу (декількох абзаців), необхідно: • виділити потрібний фрагмент тексту; • відкрити список Стиль (Стиль) і клацнути назву потрібного стилю – текст набуде вигляду згідно з вибраним стилем.

Стилі заголовків Заголовки розділів, підрозділів і т.д. повинні бути оформлені з

використанням однакових стилів по всьому документу для забезпе-

36

чення автоматичного створення змісту документа. Стилі заголовків можна встановлювати за допомогою списку Стиль (Стиль) на панелі інструментів Форматування (Форматирование) або за допомогою області завдань, яка відкриється після вибору Формат (Формат) � Стилі та формату-вання… (Стили и форматирование...).

Область завдань використову-ють, коли необхідно не тільки вста-новити, але й змінити вибраний стиль заголовка.

Використання для заголовків різних рівнів

відповідних стилів дозволить автоматично зібрати зміст документа.

Схема документу Завдяки застосуванню стилів заголовків стає можливим

використання схеми документу. Якщо вибрати команду меню Вигляд (Вид) � Схема документу (Схема документа), то в лівій частині вікна з’явиться вертикальна область, яка містить список заголовків документу.

Схема документу дозволяє швидко переміщуватися текстом. Щоб у робочій області з’явився певний розділ, достатньо в схемі документу клацнути його заго-ловок.

Знак перед заголовком означає, що розділ має підза-головки. Щоб їх побачити, слід клацнути цей знак – він змі-ниться знаком . При клацанні знаку підзаголовки зникають. Рівень деталізації відразу всієї схеми документу обирають з контекстного меню (див. мал.).

Робота зі схемою документу ніяк не впливає

на сам документ.

37

Побудова змісту Автоматична побудова змісту багатосторінкового документа

можлива лише за умови використання для заголовків стилів Заго-ловок 1, Заголовок 2 і т.д. (див. мал. вище) по всьому документу.

Для автоматичної побудови змісту необхідно виконати такі дії: • встановити курсор в кінці або на початку документа, де повинен знаходитись зміст;

• вибрати команду Вставка � Посилання (Ссылки) � Зміст і покажчики… (Оглавление и указатели…);

• у діалоговому вікні Зміст і покажчики (Оглавление и указатели) відкрити вкладку Зміст (Оглавление);

• вибрати заповнювач у списку Заповнювач (Заполнитель); • за допомогою лічильника Рівні (Уровни) встановити кількість рівнів заголовків, які будуть відображатися у змісті (за замовчуванням зміст буде трирівневим);

• натиснути кнопку ОК для підтвердження створення змісту – через деякий час з’явиться зміст документа. За допомогою змісту документу можна переходити до потріб-

ного місця, яке відповідає даному заголовку. Для цього потрібно навести вказівник миші на потрібному пункті змісту та, натис-нувши клавішу Ctrl, клацнути ліву кнопку миші. Якщо натиснути клавішу Ctrl, то вказівник миші набуде вигляду руки.

Для оновлення змісту після внесення змін потрібно: • клацнути будь-який рядок змісту – зміст стане активним (у всіх рядках з’явиться сірий фон);

• клацнути зміст правою кнопкою миші; • у контекстному меню за допомогою перемикача вибрати потрібний варіант оновлення змісту – повністю або лише номери сторінок;

• підтвердити наміри натисненням кнопки ОК.

Положення абзацу на сторінці Щоб встановити положення абзацу на сторінці, необхідно:

• вибрати Формат � Абзац… або на абзаці у контекстному меню вибрати Абзац…;

• у діалоговому вікні Абзац (Абзац) відкрити вкладку Розташу-вання на сторінці (Положение на странице);

• встановити потрібні прапорці (див. мал.) і натиснути кнопку ОК. На цій вкладці можна встановити такі прапорці:

• Заборона нависаючих рядків (Запрет висячих строк) – абзац не може розриватися так, щоб на наступну сторінку переносився останній неповний рядок. Переноситься не менше двох рядків.

38

• Не розривати абзац (Не разрывать абзац) – абзац буде знахо-дитися на одній сторінці.

• Не відривати від наступного (Не от-рывать от следую-щего) – абзац не відривається від наступного абзацу, а якщо той потрап-ляє на наступну сторінку, то за ним переноситься і цей абзац.

• З нової сторінки (С новой страницы) – абзац починається з нової сторінки, незалежно від заповнення попередньої.

Виноски Виноски (сноски) робляться, коли необхідно показати першо-

джерело, на яке посилаються в тексті документа або дати пояснення до тексту. Виноски можуть розташовуватись в кінці кожного аркуша або в кінці всього документа.

Щоб зробити виноску, необ-хідно виконати такі дії: • встановити курсор в кінці виб-раного речення до крапки або іншого розділового знаку;

• вибрати Вставка (Вставка) � Посилання (Ссылки) � Винос-ка… (Сноска...);

• у вікні Виноски (Сноски), що з’явиться, встановити необхідні параметри, використовуючи від-повідні перемикачі;

• клацнути кнопку ОК – на місці курсору з’явиться номер винос-ки, а сам курсор переміститься в кінець аркуша для набору тексту виноски;

• набрати текст виноски внизу аркуша, перевести вказівник миші в кінець вибраного речення зразу за номером виноски і клацнути – тепер можна продовжувати набір тексту документа.

39

Нумерація сторінок Коли документ має більше двох сторінок, то може виникнути

потреба у нумерації його сторінок. Робиться це так: • вибрати Вставка

(Вставка) � Но-мери сторінок… (Номера стра-ниц..);

• у діалоговому вікні Номери сторінок у полі Розташу-вання (Положение) вибрати місце для розташування номера сто-рінки на аркуші – вгорі або внизу;

• у полі Вирівнювання (Выравнивание) вибрати місце для номера сторінки – ліворуч, праворуч або по центру;

• встановити прапорець (див. малюнок), якщо потрібно нумерувати сторінки, починаючи з першої (титульну сторінку не нумерують але враховують);

• натиснути кнопку Формат… (Формат...) – відкриється відпо-відне діалогове вікно;

• вибрати тип нумерації – арабські або римські цифри, латинські літери тощо;

• встановити номер, з якого буде розпочата нумерація, і клацнути кнопку ОК. Після виконання цих дій на сторінках документа (в області

колонтитула) у вказаних місцях з’являться номери сторінок. Щоб змінити нумерацію сторінок, треба повторити описані

дії і встановити нові значення. Якщо в документ додаються нові сторінки, вони нумеруються автоматично.

Відмінити нумерацію сторінок можна, видаливши номер на будь-якій сторінці документа, а саме: • на будь-якій сторінці двічі клацнути колонтитул, щоб відкрити його;

• клацнути номер сторінки, щоб активізувати його; коли він набуде наведеного на малюнку вигляду, натиснути клавішу Delete – номери зникнуть на всіх сторінках.

Макроси Припустимо, що користувачеві потрібно багато фрагментів

тексту виділити червоним кольором і взяти у фігурні дужки, а після

40

кожного фрагменту ввести текст синім кольором. В подібних випадках виникає потреба виконувати одну й ту ж послідовність дій багато разів. Прискорити роботу дозволяють макроси.

Макрос – послідовність команд, які автоматично

виконуються при його виклику. Щоб записати макрос, потрібно:

• якщо дія макросу стосується фрагменту тексту, то виділити фрагмент;

• вибрати команду Сер-віс � Макрос � Поча-ти запис…;

• у діалоговому вікні вка-зати ім’я макросу (на малюнку – ЧервонеВФі-гурних). Ім’я не повинне містити пропусків і має починатися з літери;

• зі списку Макрос дос-тупний для вибрати об-ласть дії макросу. Вона може бути обмежена даним документом або поширена на всі новостворені документи. У другому випадку макрос буде збере-жений в шаблоні Normal.dot;

• у групі Призначити макрос (Назначить макрос) вибрати спосіб виклику макросу: кнопкою на одній з панелей чи натис-канням комбінації клавіш. Вважатимемо, що користувач вибрав другий спосіб;

• у діалоговому вікні Налаштування клавіа-тури (на малюнку – його фрагмент) клацнути відповідне поле, а потім натиснути сполучення клавіш (наприклад, Alt+U). Якщо таке сполучення клавіш вже використовується, то про це буде повідомлено в рядку Поточне призначення (Текущее назначение). В такому разі бажано обрати інші клавіші;

• у списку Зберегти зміни в (Сохранить изменения в) уточнити, де буде збережено макрос: в шаблоні чи в документі;

41

• натиснути кнопку Призначити (Назначить) – нове сполучення буде додане у список Поточні сполучення (Текущие сочетания);

• натиснути кнопку Закрити – на екрані з’явиться панель керування записом. Починаючи з цього моменту дії користувача будуть

записуватися. Для реалізації макросу, описаного вище, потрібно: • встановити червоний колір тексту; • клацнути кнопку Копіювати; • набрати відкриту і закриту фігурні дужки; • клавішею перемістити курсор на один символ ліворуч; • клацнути кнопку Вставити; • клавішею перемістити курсор на один символ праворуч; • встановити синій колір тексту.

Припиняють запис, клацнувши кнопку . Тепер при натис-канні вказаного сполучення клавіш (Alt+U) буде виконана записана послідовність команд.

Макрос зберігається у вигляді програми (процедури) мовою Visual Basic. Опанувавши цю мову, користувач зможе створювати макроси не лише автоматично, але й в ручному режимі, вилучаючи з них зайві команди і дописуючи потрібні.

Попередній перегляд документа Перед друкуванням корисно переглянути документ, як він

буде виглядати надрукованим на аркушах паперу. Для цього необхідно вибрати Файл (Файл) � Попередній перегляд (Предварительный просмотр) або на панелі інструментів Стандартна (Стандартная) натиснути відповідну кнопку (див. малюнок).

Друкування документа Щоб надрукувати всі сторінки в одному примірнику,

досить на панелі інструментів Стандартна (Стандарт-ная) натиснути кнопку Друк (Печать).

Щоб встановити режими друку, необхідно вибрати команду Файл (Файл) � Друк… (Печать…) та у вікні діалогу, яке з’явиться, вказати потрібні сторінки, кількість копій тощо (див. мал.).

Якщо потрібно надрукувати лише одну сторінку, то необхідно встановити на неї курсор та у вікні Друк увімкнути перемикач поточна (текущая) і натиснути кнопку ОК – надрукується вибрана поточна сторінка.

42

Щоб надрукувати декілька сторінок, необхідно у вікні Друк (Печать) увімкнути перемикач номери: (номера:) і у полі праворуч безпосередньо вказати номери потрібних сторінок. Якщо потрібно надрукувати діапазон сторінок, то записуються номери першої і останньої сторінки діапазону через дефіс (наприклад, 4-12). Якщо потрібно надрукувати несуміжні сторінки, то їх номери запису-ються через кому (наприклад, 3,7). Описані варіанти можна комбі-нувати (наприклад, 1-3,7,15-19).

Щоб на-друкувати лише окремий фраг-мент тексту, його необхідно виділити, а по-тім у вікні Друк (Печать) увімкнути пе-ремикач виді-лений фраг-мент (выделен-ный фрагмент) і натиснути кнопку ОК.

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-1-7): 1. Як додати до документа колонтитули? 2. Поясніть переваги використання стилів. 3. Як застосувати стиль до виділеного фрагменту? 4. Для чого застосовують стилі заголовків? 5. Опишіть порядок використання схеми документа? 6. Як додати до тексту виноску внизу сторінки? 7. Як пронумерувати сторінки документа? 8. Як змінити або відмінити нумерацію сторінок документа? 9. За яких умов можна автоматично побудувати зміст документа? 10. Як змінити стиль змісту? Як поновити зміст? 11. Опишіть порядок створення та використання макросу. 12. Як надрукувати весь документ в одному примірнику? 13. Як викликати діалогове вікно Друк? 14. Як встановити потрібне число копій? 15. Як надрукувати поточну сторінку або кКілька сторінок на вибір?

1.8. Тематична робота «Текстовий процесор» Див. начальний посібник «Інформатика. Другий рік – єдиний

курс. 10 клас. Робочий зошит» /Михальчук І.І., Пилипчук О.П., Слуцька І.І., – Шепетівка: «Аспект», 2010. – 56 с.

43

2. Комп’ютерні презентації та відеофільми

2.1. Ознайомлення з PowerPoint Можливості та область використання PowerPoint Термін «презентація» (або «слайд-фільм») пов’язаний перш

за все з інформаційними та рекламними функціями карток-слайдів, які розраховані на певну категорію глядачів: покупців, замовників, акціонерів, журналістів, читачів тощо. Теми презентацій не обме-жуються пропозицією товарів і послуг, інформацією про стан справ тощо. У навчальних закладах за допомогою презентацій можна створювати і демонструвати навчальні й довідкові слайд-фільми, розповідати про роботу гуртків, клубів, наукових товариств, демон-струвати колекції та спортивні досягнення.

Слайдова комп’ютерна презентація (англ. presentation – пред-ставлення) – це набір карток-слайдів, на кожному з яких подана довільна текстова, графічна, звукова та відеоінформація.

До пакету Microsoft Office для Windows входить програма MS PowerPoint, призначена для створення і редагування презентацій. Технологія обробки презентацій тісно пов’язана з уже відомою технологією редагування текстових документів. Але є й принци-пово важливі відмінності, характерні саме для технології створення слайд-фільму, як документа особливого призначення.

У процесі створення презентації потрібно проявити себе сце-наристом, режисером, художником і вимогливим глядачем. У порів-нянні з MS Word, PowerPoint ставить підвищені вимоги до творчих здібностей автора, його художнього смаку.

Для успішної роботи з PowerPoint необхідно опанувати дві групи операцій: створення і редагування слайдів та

монтаж слайд-фільму.

Типові об’єкти презентації Об’єктом обробки PowerPoint є файл презентації, який має

довільне ім’я та розширення .ppt. Цей файл містить структурні елементи презентації – слайди разом з додатковою інформацією.

Слайд – це фрагмент презентації, в межах якого виконується робота над її об’єктами.

У свою чергу слайд можна розглядати як деяку систему, що складається із простіших об’єктів: малюнка, тексту, кліпу, звуку. Працюючи над проектом презентації, необхідно визначитися,

44

якими з типових об’єктів (текст, малюнок, кліп, звук) буде реалізо-вано кожен з фрагментів презентації. Для роботи з вибраними об’єктами добирають відповідні інструменти.

Групи інструментів середовища PowerPoint У процесі створення презентації використовуються декілька

груп інструментів середовища PowerPoint: панелі інструментів Стандартна (Стандартная), Форматування (Форматирова-ние), Малювання (Рисование) тощо, а також область завдань. Їх можна відображати на екрані або приховувати залежно від потреби.

Щоб встановити або приховати панель інструментів, необхідно вибрати команду Вигляд � Панелі інструментів (Вид � Панели инструментов)

та клацнути назву потрібної панелі. Програма PowerPoint є складовою частиною пакету Microsoft

Office, і ряд інструментів є стандартними. Слід звернути увагу на область завдань у вікні програми PowerPoint. Вона має як вже знайомі з програми Microsoft Word сторінки, наприклад, Довідка (Справка), Пошук (Поиск), Буфер обміну (Буфер обмена) тощо, так і сторінки, які є лише в PowerPoint – Розмітка слайда (Раз-метка слайдов), Конструктор слайдів та ін.

Область завдань Розмітка слайда (Разметка слайдов) з’яв-ляється при вставлянні нового слайда і має чотири основних розділи: Макети тексту (Макеты текста), Макети вмісту (Макеты содержимого), Макети текста й вмісту (Макеты текста и содержимого), Інші макети (Другие макеты).

Макет – це сукупність форматів та рамок для елементів слайда.

Область завдань Дизайн слайда (Дизайн слайда) має три панелі: Шаблони оформлення (Шаблоны оформления), Колірні схеми (Цветовые схемы), Ефекти анімації (Эффекты ани-мации). Більш детально ці засоби будуть розглянуті далі.

Запуск PowerPoint Програма PowerPoint завантажується одним

із способів, що надає Windows, наприклад, вибрати Пуск (Пуск) � Усі програми (Все программы) � Microsoft Office � PowerPoint або двічі клацнути мишею ярлик програми чи значок документа, створеного програмою PowerPoint (див. мал. на наступній стор.).

45

Після запуску програми PowerPoint автоматично створюється порожня презентація, яка має лише титульний слайд, а на екрані з’являється вікно приблизно такого вигляду, як показано на малюнку далі. Елементи вікна PowerPoint представлені у режимі Звичайний/Слайди (Обычный/Слайды).

Режими роботи зі слайдами Ліворуч від горизонтальної смуги прокручування є кнопки

режимів роботи зі слайдами. Вони дублюють відповідні команди з меню Вигляд (Вид).

Звичайний режим – автоматично вмикається при створенні порожньої презентації (див. малюнок). На екрані відображаються область нотаток (внизу), область завдань (праворуч) і область слайдів/структури (ліворуч).

У центральній частині робочого вікна знаходиться поточний слайд, який займає основну частину робочої області. Це дає змогу формувати дизайн та зміст слайда і вносити в слайд необхідні зміни.

Область слайдів, де розташовані ескізи слайдів, використову-ється для швидкого пошуку і переходу до потрібного слайда.

Робоча область слайда

Область завдань

Область «Структура»

Область «Слайди»

Ескізи слайдів

Режим відображення Рядок стану

Панель «Малювання» Область нотаток

46

Область структури режиму Звичайний (Обычный) відоб-ражає структуру презентації, до якої входять заголовки слайдів і основний текст. Ця область призначена для перегляду текстової структури презентації і, в разі потреби, для її зміни.

Режим сортувальника слайдів відображає лише їх ескізи, демонструючи загальний вигляд презентації, тому в цьому режимі зручніше виконувати: • перегляд послідовності розташування слайдів; • переміщення окремого слайда (групи слайдів) в інше місце презентації;

• вставляння нового слайда перед виділеним; • вилучення виділеного слайда за допомогою клавіші Delete; • встановлення інтервалів часу показу кожного слайда; • встановлення анімаційних ефектів переходу від одного слайда до іншого.

Режим показу слайдів – використовується для демонстрації презентації. Слайди виводяться у повноекранному режимі, почи-наючи з виділеного (поточного).

Для виходу з режиму показу слайдів треба натиснути кнопку Esc.

За допомогою названих вище кнопок можна переходити з одного режиму до іншого під час підготовки слайдів.

Зміна співвідношення елементів робочого поля За потреби можна збільшити чи зменшити розміри елементів

вікна презентації. Для цього слід встановити вказівник миші на роздільну лінію так, щоб він перетворився на двосторонню стрілку і перетягнути лінію до одержання бажаного результату. Збільшення одних елементів відбувається за рахунок зменшення інших.

Встановлення масштабу Для кожного елемента робочого

поля можна встановлювати різний мас-штаб. Для слайда, для області структури чи області нотаток добирають такий масштаб, щоб було зручно працювати.

Щоб змінити масштаб для того чи іншого елемента робочого поля, необхідно: • клацнути потрібний елемент, щоб активувати його; • натиснути кнопку u в списку Масштаб (див. малюнок) на панелі інструментів Стандартна (Стандартная) або вибрати

47

Вигляд (Вид) � Масштаб (Масштаб) і вибрати значення масштабу. Якщо вибрати масштаб 100%, 150% або 200%, то слайд може

не поміститися на екрані, і доведеться користуватися смугами прокрутки, які з’являться на його робочому полі.

Щоб надати слайду оптимального для роботи вигляду, краще вибрати значення Автопідбір (По месту).

У цьому випадку автоматично встановлюється такий масштаб, щоб слайд зайняв усю вільну від службової інформації ширину екрана.

Область завдань Область завдань – важливий інс-

трумент програми PowerPoint. Першою після запуску програми з’являється область завдань Приступаючи до ро-боти (Приступая к работе).

Щоб переглянути інші області зав-дань, необхідно за допомогою кнопки u відкрити список завдань і вибрати потрібну.

Повертатися до попередньої або переходити до наступної області зав-дань можна за допомогою відповідних кнопок та .

Якщо область завдань відсутня на екрані, треба вибрати Вигляд � Об-ласть завдань (Вид � Область задач) або натиснути клавіші Ctrl + F1.

Для того, щоб область завдань з’яв-лялася під час запуску програми або при створенні нового слайда, необхідно: • вибрати Сервіс (Сервис) � Параметри (Параметры); • у вікні діалогу Параметри (Параметры) на вкладці Вигляд

(Вид) встановити відповідні прапорці; • натиснути кнопку ОК.

Збереження презентації Щоб зберегти нову презентацію, необхідно:

• вибрати команду Файл (Файл) � Зберегти (Сохранить) або Файл (Файл) � Зберегти як… (Сохранить как…) – результат

48

використання цих команд однаковий для нової презентації, якій ще не надане ім’я; команду Зберегти (Сохранить) викликають кнопкою (див. малюнок) на панелі інструментів Стандартна (Стандартная) або комбінацією клавіш Ctrl+S;

• у текстове поле Ім’я файлу: (Имя файла:) ввести ім’я презентації, або залишити запропоноване Презентація1, Презентація2, Презентація3 тощо;

• у списку Тип файлу: (Тип файла:) вибрати формат збереження презентації, з мовчазної згоди файл презентації буде збережений з розширенням .ppt;

• вибрати інший диск чи папку, якщо це потрібно, визначивши шлях так, як це робиться в будь-якому стандартному вікні діалогу Збереження документа (Сохранение документа);

• натиснути кнопку Зберегти (Сохранить). Файл презентації зберігається з розширенням .ppt, якщо

планується подальша робота над презентацією. Файл, збережений для демонстрації, має

спеціальну піктограму та розширення .pps (див. малюнок). Відкриття файлу такого типу автоматично запускає показ слайдів. З мовчазної згоди показ завершується «чорним екраном». Після натискання клавіші Enter вікно програми PowerPoint закривається і віднов-люється робочий стіл.

Створення нової презентації Є декілька способів створення презентації. Треба відкрити

область завдань Створення презентації (Создание презентации) і вибрати потрібний: • Нова презентація (Новая презентация) – створити нову презен-тацію «з нуля»;

• Із шаблона оформлення (Из шаблона оформления) – створення нової презентації розпочати вибором шаблону оформлення;

49

• З майстра автовмісту… (Из мастера автосодержания…) – запускається майстер, який запропонує набір презентацій стан-дартного змісту;

• З існуючої презентації (Из имеющейся презентации) – відкри-вається область завдань для пошуку файлу вже існуючої презентації, яка буде основою для нової. Область завдань Створення пре-

зентації (Создание презентации) від-кривається, наприклад, після вибору команди Файл (Файл) � Створити… (Создать…). Документ у вікні програми з’являється лише після вибору варіанту створення презентації.

Якщо натиснути кнопку Створити (Создать) на панелі Стандартна, то у вікні програми відразу з’явиться новий документ презентації з одним слайдом, що має розмітку Титульний слайд, і відкриється область завдань Розмітка слайда (Разметка слайда).

Завершення роботи Для завершення роботи з файлом презентації

вибирають команди Файл (Файл) � Закрити (Закрыть) або натискають кнопку r Закрити вікно (Закрыть окно).

Завершують роботу з програмою PowerPoint одним з таких способів: • вибрати Файл (Файл) � Вихід (Выход); • натиснути кнопку Закрити (Закрыть) або клавіші Alt+F4.

У першому випадку закривається лише презентація, а на екрані залишається порожнє вікно програми PowerPoint, у другому – припиняє роботу програма PowerPoint і разом з цим закривається презентація.

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-2-1): 1. Для чого використовують презентації? 2. З якими об’єктами працює PowerPoint? 3. Які групи інструментів має середовище PowerPoint? 4. Як запустити програму PowerPoint? 5. Що таке слайд? 6. Які є режими роботи зі слайдами у PowerPoint?

50

7. Як змінити співвідношення елементів вікна PowerPoint? 8. Як встановити потрібний масштаб слайда? 9. Як відобразити область завдань у вікні PowerPoint? 10. Які області завдань має PowerPoint? 11. Як вибрати потрібну область завдань у вікні PowerPoint? 12. Як зберегти презентацію для подальшого редагування? 13. Як зберегти презентацію для демонстрації? 14. Як створити нову презентацію? 15. Як завершити роботу програми PowerPoint?

2.2. Текстові та графічні об’єкти на слайдах Створення нового слайда Для створення нового слайда існує декілька способів:

• на панелі інструментів Форматування (Форматирование) натиснути кнопку Створити слайд (Создать слайд);

• вибрати Вставка � Створити слайд (Создать слайд);

• натиснути комбінацію клавіш Ctrl+M або клавішу Enter. Після створення нового слайду

автоматично відкривається область зав-дань Розмітка слайда, де можна ви-брати макет слайду. З мовчазної згоди програма пропонує макет слайду Заго-ловок і текст.

Вибір розмітки слайда В області завдань Розмітка сла-

йда (Разметка слайда) є декілька груп макетів: макети тексту, макети вмісту, макети тексту і вмісту, інші макети.

У групі Макети тексту (Макеты текста) є чотири типи розмітки слайда: титульний слайд, тільки заголовок, заго-ловок і текст, заголовок і текст у дві колонки.

Щоб побачити назву макета, треба навести на нього вказівник.

Щоб застосувати розмітку до існуючого слайда, необхідно: • в області слайдів виділити слайд або групу слайдів; • в області завдань навести вказівник на потрібний макет, щоб на ньому з’явилася кнопка;

51

• натиснути кнопку і в меню, яке з’явиться, вибрати Застосувати до виділених слайдів (Применить к выделенным слайдам). Щоб створити новий слайд з потрібною розміткою, необхідно:

• в області слайдів клацнути між тими слайдами, де буде розташований новий слайд, щоб з’явилася риска-вказівник (див. малюнок);

• в області завдань навести вказівник на потрібний макет, щоб на ньому з’явилася кнопка;

• натиснути кнопку і в меню, яке з’явиться, вибрати Додати новий слайд (Добавить новый слайд).

Введення тексту Якщо вибрати макет тексту, то слайд буде міс-

тити текстові поля, позначені пунктирними лініями. Кожне поле має текст-наповнювач, який вказує на призначення поля. Щоб заповнити поле потрібним текстом необхідно: • клацнути всередині текстового поля – текст-наповнювач зникне і з’явиться текстовий вказівник миші;

• ввести текст і клацнути мишею за межами поля – текст з’явиться на слайді і в області структури. Якщо почати вводити текст у новому слайді, не активізувавши

потрібне поле, то текст потрапить у поле заголовка.

Списки Основними текстовими елементами пре-

зентації є списки. На відміну від Word, списки PowerPoint відразу є багаторівневими. Пункти різних рівнів відрізняються маркерами і вели-чиною відступу від лівого краю.

Вводяться списки таким чином: • клацнути у текстовому полі, щоб з’явився текстовий курсор; • ввести елемент списку, натиснути клавішу Enter і т.д.; • якщо потрібно змінити рівень елементу списку, то натискають відповідну кнопку – Зменшити відступ/Збільшити відступ (Уменьшить отступ/Увели-чить отступ), що знахо-дяться на панелі Формату-вання (Форматирование);

• завершивши введення списку, клацнути за межами рамки.

52

За потреби можна змінити послідовність елементів списку: • встановити вказівник миші ліворуч від елемента списку, коли вказівник набуде вигляду хрестика, натиснути ліву кнопку миші;

• перетягти вибраний елемент на нове місце, слідкуючи за рискою, яка вказує, куди переміщується елемент;

• відпустити кнопку миші. Змінити послідовність елементів списку можна також за

допомогою спеціальних кнопок, які розташовані на панелі інстру-ментів Форматування (Форматирование).

Порядок дій такий: • клацнути пункт, який треба перемістити; • натиснути кнопку Вгору (Вверх) або Вниз.

Якщо згадані кнопки не відображені на панелі інструментів, то їх попередньо треба додати.

Написи На слайді можна створювати й власні текстові

поля. Якщо передбачається, що поле буде мати лише один рядок тексту, то потрібно виконати такі дії: • на панелі Малювання (Рисование) натиснути кнопку Напис

(Надпись) або вибрати Вставка � Напис (Вставка � Надпись); • перенести вказівник на слайд і клацнути там, де повинен бути початок текстового поля;

• ввести з клавіатури текст – поле збільшиться автоматично і набуде розміру тексту;

• клацнути за межами поля. Щоб створити поле, яке буде

містити декілька рядків тексту, треба: • на панелі Малювання (Рисование) натиснути кнопку Напис (Надпись) або вибрати Вставка � Напис;

• перенести вказівник на слайд, на-тиснути ліву кнопку і, утримуючи її натиснутою, протягнути вказівник так, щоб з’явилося поле потрібної ширини. Якщо слово в тексті під час введення не поміститься на рядку,

воно буде перенесене на наступний.

Щоб перейти на наступний рядок до того, як це відбу-деться автоматично, і продовжити набирати текст у поточному абзаці, треба натиснути Shift+Enter.

Маркери зміни розміру

Маркер обертання тексту

53

Розміри текстового поля змінюють так: • клацнути по тексту; • навести вказівник на маркер зміни розміру так, щоб він пере-творився на двосторонню стрілку;

• притиснути ліву кнопку миші і перетягувати маркер, поки рамка не досягне потрібного розміру.

Будь-який текст можна перетворити на маркований або нумерований список.

Щоб звичайний текст перетворити на список, потрібно вико-нати такі дії: • виділити текст; • натиснути кнопку маркованого або нуме-рованого списку на панелі Форматування (Форматирование).

Переміщення тексту У програмі PowerPoint, як і в інших програмах MS Office,

існує два способи переміщення тексту – «перетягнути і залишити» та «вирізати і вставити». Але увагу треба звернути на те, що текст на слайді знаходиться у текстовому полі. Переміщення може відбуватися як у межах одного поля, так і між окремими полями.

Форматування тексту Змінюють формат тексту засобами панелі інструментів

Форматування (Форматирование) або вікна діалогу Шрифт (Шрифт). В будь-якому випадку попередньо треба виділяти текст.

Текстові об’єкти мають два режими виділення: редагування і форматування. Якщо клацнути на тексті, то навколо нього з’явиться рамка, а всередині – текстовий курсор, і об’єкт перейде в режим редагування тексту. Якщо потім клацнути на рамці об’єкта або натиснути клавішу Esc, то об’єкт перейде в режим формату-вання (рамка змінить вигляд штрихування, а текстовий курсор зникне). Текст для форматування виділяють протягуванням вказів-ника при натиснутій лівій кнопці миші.

Для зміни формату шрифту виділеного тексту треба виконати такі дії: • на панелі Форматування (Форма-тирование) у списках Шрифт і Розмір (Размер) вибрати відпо-відно потрібний шрифт і розмір шрифту;

54

• за потребою можна також змінити накреслення шрифту, натис-нувши кнопки Напівжирний (Полужирный) і (або) Курсив. Щоб підібрати розмір шрифту, треба натиснути кнопку збіль-

шення або зменшення розміру шрифту на панелі Форматування. Щоб встановити спеціальні ефекти для шрифту, наприклад,

рельєф, верхній/нижній індекс, треба вибрати Формат � Шрифт і у вікні діалогу Шрифт встановити необхідні ефекти.

Якщо вибрати Формат � Регістр, то з’явиться вікно діалогу Регістр (Регистр), у якому можна вибрати різні комбінації прописних і рядкових символів для виділеного тексту – увімкнути перемикач у потрібне положення і натиснути кнопку ОК.

Зміна шрифту Щоб замінити один шрифт на

інший в межах усієї презентації одно-часно, треба зробити такі кроки: • вибрати Формат (Формат) � Замі-на шрифтів… (Замена шрифтов...) – з’явиться відповідне діалогове вік-но Заміна шрифтів;

• у діалоговому вікні зі списку шрифтів, які використовуються в презентації, вибрати шрифт для заміни;

• із списку доступних шрифтів вибрати НОВИЙ шрифт, який замінить вибраний раніше;

• натиснути кнопку Замінити (Заменить).

Зміна шрифту відбудеться лише у текстових полях, які були на макетах.

Написи, створені користувачем, доведеться форматувати окремо.

Форматування текстової рамки Можна задати горизонтальне і вертикальне положення тексту

всередині рамки. Для цього необхідно виконати такі дії: • клацнути правою кнопкою на тексті та вибрати у контекстному меню Формат рамки… (Формат рамки…);

• перейти у вікні діалогу на вкладку Напис (Надпись); • відкрити список Розташування тексту (Размещение текста), вибрати потрібний варіант вирівнювання тексту;

• змінити, за потреби, внутрішні поля рамки; • встановити/зняти прапорці біля потрібних/непотрібних функцій; • на вкладці Розмір (Размер) встановити бажані розміри рамки;

55

• натиснути кнопку Перегляд (Просмотр), щоб переглянути результати, не закриваючи вікно діалогу;

• щоб остаточно застосувати зміни, натиснути кнопку ОК.

Копіювання параметрів форматування Якщо необхідно встановити формат тексту в інших рамках

такий, який вже існує хоча б в одній рамці, а саме: шрифт, стиль, розмір, ефекти, колір, вирівнювання, міжрядковий інтервал, інтер-вал між абзацами, то його можна ско-піювати. Копіювання формату в Power-Point нічим не відрізняється від копію-вання формату в Word: • встановити курсор на текст, формат якого береться за зразок; • на панелі інструментів Стандартна (Стандартная) клацнути кнопку Формат за зразком (Формат образца) – поруч з вказів-ником миші з’явиться зображення пензля на зразок того, що зображений на кнопці (див. малюнок);

• виділити текст, який необхідно форматувати за зразком, протя-гуванням вказівника миші.

Щоб копіювати формат тексту в декілька рамок, необхідно кнопку клацнути двічі.

Кнопка при цьому «залипає». Після завершення копіювання формату кнопку потрібно вимкнути, клацнувши її.

Графічні об’єкти на слайдах Щоб презентація була більш привабливою, бажано розмістити

на слайдах малюнки, фотографії, художній текст. На слайдах PowerPoint можна також розташовувати таблиці, діаграми та інші об’єкти. Інколи вдало побудований графік набагато краще демонструє суть проблеми, ніж декілька речень тексту.

Графічні об’єкти PowerPoint нічим не відрізняються від малюнків та автофігур Word і додати їх можна, наприклад, за допомогою кнопок панелі інструментів Малювання (Рисование) або команд меню Вставка (Вставка). Крім того, PowerPoint має макети слайдів із різними графічними об’єктами.

56

Макети об’єктів Щоб на слайді розташувати

різні графічні об’єкти, користу-ючись макетами, потрібно: • вибрати потрібний макет слайда з групи Макети вмісту (Макеты содержимого). Такі макети відрізняються кількістю об’єктів, що можна розташу-вати на слайді, наприклад, одна рамка – один об’єкт, дві рамки – два об’єкти;

• клацнути потрібний значок у рамці на слайді (таблиця, діаграма, малюнок із файлу тощо) – відкрите вікно діалогу відповідатиме вибраному об’єкту (подальші дії описані нижче). Для створення слайда з потрібною розміткою необхідно:

• вибрати макет розмітки; • клацнути кнопку, що розкриває список команд; • вибрати пункт Додати новий слайд (Доба-вить новый слайд) – на екрані з’явиться новий слайд з відповідною авторозміткою. Якщо на слайді потрібно розташувати і

графічні об’єкти, і текст, краще скористатися авторозмітками слайдів із групи макетів Макети тексту та вмісту (Макеты текста и содержимого).

Автофігури У PowerPoint, як і в Word, є набір готових фігур. Ці фігури

можна комбінувати з іншими фігурами для створення більш склад-них форм. Щоб розташувати на слайді автофігуру, необхідно: • відкрити меню Автофігури (Автофигуры) на панелі Малювання

(Рисование) або вибрати команду Вставка � Малюнок (Рисунок) � Автофігура (Автофигура);

• вибрати групу фігур, а потім і саму автофігуру;

• клацнути на слайді, де потрібно розмістити вибрану фігуру;

• змінити розміри і форму за до-помогою маркерів (на малюнку зображено фігуру до і після переміщення маркера форми);

57

• щоб змінити зовнішній вигляд фігури, треба клацнути правою кнопкою миші на фігурі і в контекстному меню вибрати команду Формат автофігури, у вікні діалогу на вкладці Кольори та лінії (Цвета и линии) підібрати спосіб заливки і вигляд ліній;

• щоб на фігурі зробити напис, треба у контекстному меню фігури вибрати команду Додати текстовий рядок (Добавить текстовую строку).

Збереження слайда, як малюнка Слайд можна зберегти у форматі .wmf або .gif, щоб вставити у

вигляді малюнка в інший документ. Для цього виконують такі дії: • вибрати слайд, який необхідно зберегти як малюнок; • вибрати Файл (Файл) � Зберегти як… (Сохранить как...); • у полі Тип файлу (Тип файла) вибрати тип Метафайл Windows

(Метафайл Windows) або Малюнок у форматі GIF (Рисунок в формате GIF);

• дати назву файлу і відкрити потрібну папку; • натиснути кнопку Зберегти (Сохранить).

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-2-2): 1. Як заповнити рамку автомакета текстом? 2. Як створити текстове поле на слайді? 3. Як змінити розміри текстової рамки на слайді? 4. Як форматувати текстову рамку? 5. Як звичайний текст перетворити на список? 6. Як замінити шрифт у всіх текстових рамках? 7. Як копіювати параметри форматування? 8. Яку роль відіграють графічні об’єкти на слайдах? 9. Які способи введення графічних об’єктів у слайд вам відомі? 10. Які макети графічних об’єктів має PowerPoint? 11. Як авторозміткою розташувати на слайді різні графічні об’єкти? 12. Як одночасно створити новий слайд і задати його авторозмітку? 13. Як помістити на слайд малюнок? 14. Як створити на слайді геометричні примітиви? 15. Як зберегти слайд у вигляді малюнка?

2.3. Структура презентації. Сортувальник слайдів

Структура презентації Для створення презентації спочатку необхідно визначитися з її

текстовим змістом, а потім зосереджуватися на окремих деталях слайдів. Це можна зробити, набравши заголовки слайдів в області структури, а потім перейти в область слайдів і доповнити кожен слайд графічними елементами, змінити макети слайдів тощо.

58

В області Структура відображаються лише заголовки слай-дів, а також основний текст без графічних зображень і спеціального оформлення.

У режимі Звичайний (Обычный) можна переходити від області Структура (Структура) до області Слайди

(Слайды) і навпаки.

Створення нової структури Для того, щоб роботу над новою презентацією розпочати

зі створення її структури, необхідно: • відкрити нову презентацію; • у режимі Звичайний (Обычный) перейти на вкладку Структура

(Структура); • ввести заголовок слайда і натиснути клавішу Enter – з’явиться новий слайд;

• продовжувати вводити заголовки слайдів.

В області структури одночасно із заголовками можна створювати марковані списки.

Марковані списки в структурі • ввести заголовок слайда і натиснути клавіші Ctrl+Enter – з’явить-ся порожній рядок маркованого списку;

• ввести елемент списку, натиснути Enter; • ввести наступні елементи списку, користуючись тими ж прави-лами, що і в області слайда (див. вище), або за допомогою клавіш: Enter – ввести елемент списку попереднього рівня, Tab – пони-зити рівень елементу списку, Shift+Tab – підвищити рівень;

• натиснути Ctrl+Enter для створення наступного слайда.

Відображення структури Для роботи в області структури використовують панель

інструментів Структура (Структура), яку можна викликати на екран, вибравши Вигляд (Вид) � Панелі інструментів (Панели инструментов) � Структура (Структура).

59

Щоб одержати уяву про загальну структуру презентації, треба приховати текст, залишивши лише заголовки: • встановити вказівник в область структури; • на панелі структури натиснути кнопку Згорнути все (Свернуть всё).

Щоб розгорнути всю структуру, треба натиснути кнопку Роз-горнути все (Развернуть всё) на панелі структури.

Щоб приховати або навпаки показати текст лише кількох слай-дів, потрібно виконати такі дії: • виділити потрібну групу слайдів; • натиснути кнопку Згорнути (Свернуть) або Розгорнути (Раз-вернуть).

В області структури відображається текст лише із рамок заголовків слайдів і маркованих списків.

Текст, який знаходиться в текстових полях, створених вручну, в області структури не відображається.

Сортування слайдів • вивести на екран панель Структура (Структура); • згорнути структуру (бажано); • клацнути заголовок слайда, який треба перемістити; • натискати кнопки Вгору (Вверх) або Вниз (Вниз), доки слайд не займе потрібне місце.

Сортувальник слайдів Режим сортувальника слайдів, як і режим структури, дозволяє

працювати з презентацією загалом. Але, на відміну від режиму структури, сортувальник дозволяє працювати із зовнішнім вигля-дом презентації, а не з її змістом.

У режимі сортувальника слайди, як і в області слайдів, відо-бражаються у зменшеному вигляді, але об’єкти слайдів зображені виразніше, і це дає можливість краще оцінити вигляд презентації.

Крім того, в режимі сортувальника зручно виконувати такі дії: • додавати нові слайди; • копіювати, дублювати існуючі слайди; • змінювати порядок слайдів – переміщувати у межах однієї пре-зентації, запозичувати з інших презентацій;

• відслідковувати результати зміни колірної схеми, фону, шаблону презентації;

• переглядати і змінювати анімацію слайдів; • приховувати слайди тощо.

60

Режим сортувальника Щоб перейти в режим сортувальника слайдів, треба вибрати

Вигляд (Вид) � Сортувальник слайдів (Сортировщик слайдов) або натиснути кнопку Режим сортувальника слайдів (Режим сортировщика слайдов) у нижньому лівому куті вікна PowerPoint. У режимі сортувальника слайдів відкривається панель Сорту-вальник слайдів (Сортировщик слайдов).

Кількість слайдів, які видно на екрані в режимі сортувальника, можна змінювати, збільшивши або зменшивши масштаб.

Щоб відобразити більшу кількість слайдів у режимі сортувальника, треба зменшити масштаб.

Щоб роздивитись слайди більш детально, треба збільшити масштаб.

У режимі сортувальника слайдів не можна встановити масштаб, більший ніж 100 %.

Якщо при зміні масштабу слайди перемальовуються занадто повільно, то треба натиснути кнопку Відобразити формату-вання (Отобразить форматиро-вание) на панелі Стандартна (Стандартная) і повторити опе-рацію. Будуть відображатися лише заголовки слайдів і сортувальник працюватиме швидше.

Сортування і копіювання слайдів Щоб змінити порядок розташування слайдів у режимі сорту-

вальника, зручно користуватися технологією Drag and Drop (пере-тягнути і відпустити за допомогою миші): • виділити слайд чи групу слайдів; • притиснути ліву кнопку миші, коли вказівник перебуває на виді-леному слайді, і пересувати вертикальну лінію позиції вставки в нове положення (при натиснутій клавіші Ctrl буде виконане копіювання);

• відпустити кнопку миші – слайд (слайди) розташується на місці вертикальної лінії.

Приховати слайд Нотатки доповідача Дизайн слайда

Репетиція Зведений слайд Анімаційні переходи

61

Вставка і дублювання слайдів Щоб вставити новий слайд, необхідно виконати такі дії:

• виділити слайд, після якого буде розташований новий; • вибрати Вставка (Вставка) � Створити слайд (Создать слайд) або натиснути кнопку на панелі інструментів сортувальника Ство-рити слайд (Создать слайд);

• при потребі в області завдань Розмітка слайда (Разметка слайда) вибрати інший макет слайда;

• вибрати Правка � Об’єкт-слайд, щоб перейти у звичайний режим для подальшої роботи над слайдом.

Подвійне клацання на слайді призводить до переходу з режиму сортувальника у звичайний режим.

Щоб дублювати слайд чи групи слайдів, необхідно: • виділити слайд чи групу слайдів; • вибрати Правка (Правка) � Дублювати (Дублировать).

Переміщення слайдів між презентаціями Перемістити слайди з однієї презентації в іншу можна через

буфер обміну або: • відкрити вікна потрібних презентацій; • увімкнути режим сортувальника слайдів; • розташувати вікна презентацій поруч, вибравши Вікно (Окно) � Упорядкувати все (Упорядочить всё);

• далі виконати такі ж дії, як і в межах однієї презентації.

Приховування слайдів Якщо для демонстрації всієї презентації не вистачає часу або

глядачам не потрібне детальне пояснення теми, то презентацію можна скоротити за рахунок приховування слайдів. Приховані слайди залишаються у файлі презентації і при потребі їх можна продемонструвати, відповідаючи на питання глядачів.

Щоб приховати слайд (групу слайдів), необхідно виділити потрібний слайд (групу слайдів) і натиснути кнопку Приховати слайд (Скрыть слайд) на панелі інструментів Сортувальник слайдів (Сортиров-щик слайдов). На екрані сортувальника номер прихованого слайда перекреслений.

Щоб скасувати приховування, треба знову виділити слайди і натиснути кнопку Приховати слайд (Скрыть слайд).

62

Для приховування слайдів в іншому режимі треба вибрати Показ слайдів � Приховати слайд

(Показ слайдов � Скрыть слайд). Щоб вивести на екран прихований слайд під час показу,

користуються засобами навігації, наприклад, списком слайдів: • клацнути правою кнопкою миші в будь-якому місці екрана; • у контекстному меню вибрати Перехід (Переход); • із вкладеного меню вибрати Вибір слайду за іменем (Выбор слайда по имени);

• із вкладеного списку вибрати потрібний слайд (номер прихова-ного слайда відображається в дужках).

Вилучення слайдів Щоб вилучити непотрібний слайд чи групу слайдів у режи-

мах структури чи сортувальника, необхідно: • виділити слайд чи групу слайдів; • вибрати Правка (Правка) � Очистити (Очистить) або на-тиснути клавішу Delete (слайди, які залишилися, будуть пере-нумеровані).

Зведений слайд Зведений слайд – це слайд, що містить маркований список,

який автоматично збирається із заголовків слайдів. Створювати зведений слайд можна в режимі структури або сортувальника. Щоб створити зведений слайд, необхідно: • виділити слайди, заголовки яких необ-хідно розташувати у зведений слайд;

• натиснути кнопку Зведений слайд (Итоговый слайд) на панелі Струк-тура або Сортувальник слайдів. Кожен слайд, який буде вноситися у зведений, повинен мати

заголовок. Якщо рамка є зайвою на слайді, її треба витягнути за його межі.

Якщо хоча б в одному із виділених слайдів не буде рамки заголовка, кнопка підсумкового слайда буде

недоступною.

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-2-3): 1. Що таке структура презентації? 2. Як відобразити на екрані область структури презентації? 3. Як створити нову структуру презентації? 4. Як створити марковані списки в області структури?

63

5. Як приховати текст слайда в області структури? 6. Як упорядковують слайди у режимі структури? 7. Як одержати загальну уяву про структуру презентації? 8. Які можливості надає сортувальник слайдів? 9. Як перейти до режиму сортувальника слайдів? 10. Опишіть порядок роботи зі слайдами в режимі сортувальника? 11. Як приховати окремі слайди? 12. Як вилучають непотрібні слайди? 13. Як працювати з двома презентаціями в режимі сортувальника? 14. Що таке «зведений слайд»? 15. Як створити зведений слайд?

2.4. Шаблони і зразки. Гіперпосилання Шаблони і зразки дозволяють швидко змінювати формат всієї

презентації, не змінюючи кожен слайд окремо. Зразок слайдів містить елементи форматування з мовчазної згоди, дозволяє додавати емблеми і нижні колонтитули на всі слайди презентації одночасно. Шаблон дає можливість змінити колірну схему, формат тексту, фон та фонові елементи в усій презентації одразу.

В одній презентації можна використовувати декілька шаблонів.

Шаблони оформлення Програма PowerPoint містить розроблені фахівцями шаблони

оформлення презентацій і дозволяє створювати власні зразки. Щоб застосувати шаблон оформлення, треба:

• перейти в режим сортувальника слайдів (бажано); • вибрати Формат (Формат) � Конструктор слайдів… (Кон-структор слайдов…), щоб відкрити область завдань Конструк-тор слайдів (Конструктор слайдов);

• виділити групу слайдів, якщо шаблон всієї презентації змі-нювати не потрібно;

• навести вказівник на зразок по-трібного шаблону і для відкриття списку можливих дій натиснути кнопку, яка з’явилася праворуч;

• застосувати шаблон оформлення до виділених слайдів або до всієї презентації.

Один шаблон презентації може використовувати різні колірні схеми.

64

Колірна схема Колірна схема презентації включає в себе колір фону слайда,

колір заголовків, тексту, ліній, тіні, заливку об’єктів. Щоб використати для слайдів існуючу колірну схему, треба:

• в області завдань перейти на вкладку Конструктор слайдів (Конструктор слайдов) � Колірні схеми (Цветовые схемы);

• у режимі сортувальника виділити хоча б один слайд, щоб в області завдань з’явилися зразки колірних схем;

• навести вказівник на зразок потрібної колір-ної схеми, натиснути кнопку, яка з’явилася праворуч, щоб відкрити список можливих дій;

• вибрати потрібний варіант застосування колірної схеми.

Щоб створити власну колірну схему, треба: • у нижній частині області завдань Конструктор слайдів (Кон-структор слайдов) � Колірні схеми (Цветовые схемы) натиснути рядок Змінити колірні схеми… (Изменить цветовые схемы…) – відкриється вікно Колірна схема (Цветовая схема);

• створити власну схему: встановити кольори для фону, заголовка, тексту тощо, користуючись па-літрою кольорів, яку можна відкрити кнопкою Змінити колір…;

• натиснути кнопку Пе-регляд (Просмотр), щоб, не закриваючи вікно діа-логу, переглянути ство-рену схему;

• натиснути кнопку Зас-тосувати (Применить), щоб застосувати схему і закрити вікно діалогу.

Створення фону Програма PowerPoint дозволяє змінювати способи заливки

фону – градієнтна, текстура, узор, малюнок.

65

Щоб вибрати спосіб заливки фону, треба: • вибрати Формат (Формат) � Фон (Фон); • у вікні діалогу Фон (Фон) натиснути кнопку u поруч із кольоровим полем і вибрати пункт Способи заливки… (Способы заливки…);

• у вікні діалогу Способи заливки (Способы заливки) за допомо-гою вкладок Градієнтна, Текстура, Візерунок, Малюнок (Гра-диентная, Текстура, Узор, Рисунок) можна підібрати різні варіанти фону;

• при потребі встановити прапорець Виключити фон зразка (Исключить фон образца);

• натиснути кнопку Перегляд (Просмотр) для перегляду на слайді; • натиснути кнопку Застосувати (Применить) або Застосувати для всіх (Применить для всех) для остаточного використання.

Фон усієї презентації краще змінювати за допомогою зразка слайдів.

Зразки слайдів Зразок слайдів містить початкове форматування презентації,

колір фону, узор та інші об’єкти, які можуть знаходитися на кож-ному слайді презентації. Будь-які зміни, які вносяться у зразок слайдів, автоматично використовуються для всіх слайдів такого зразка. Змінюючи формат зразка заголовка (титульного слайда) та зразка слайдів, можна змінити формат тексту всієї презентації, крім вбудованих таблиць Word, діаграм, організаційних діаграм тощо.

До редагування зразка заголовків можна перейти лише після редагування зразка слайдів.

Щоб редагувати зразки слайдів, необхідно: • вибрати Вигляд (Вид) � Зразок (Образец) � Зразок слайдів

(Образец слайдов) – з’явиться зразок слайдів і панель інструмен-тів Зразок (Образец);

• внести у зразок пот-рібні зміни – змінити вигляд, розмір, накрес-лення шрифту, вигляд і колір маркерів; додати або видалити графічні об’єкти, створити фон;

• на панелі Зразок (Образец) натиснути кнопку Додавання нового зразка заголовків (Добавление нового образца заголовков);

66

• внести потрібні зміни у зразок заголовку (зразок заголовків і зразок слайдів мають однакові принципи форматування);

• на панелі Зразок (Образец) натиснути кнопку Закрити пред-ставлення майстра (Закрыть представление мастера), тепер всі слайди матимуть форматування і фон, які має зразок.

PowerPoint надає можливість додавати у презентацію декілька зразків слайдів.

Набір зразків Наявність декількох зразків в одній презентації дає можливість

експериментувати з її оформленням. Для створення нового зразка користуються одним із способів:

• у режимі Зразок (Образец) вибрати Вставка � Створити зразок слайдів (Создать образец слайдов) – буде створений чистий зразок;

• в області слайдів (ліва частина вікна) скопіювати і вставити зразок слайдів – зразок матиме форматування існуючого зразка разом із зразком заголовка, які потім можна редагувати. Використовуючи декілька зразків слайдів в одній презентації,

треба пам’ятати, що презентація, у якій кожен слайд використовує свій зразок, має непрофесійний вигляд. Типовий приклад викорис-тання декількох зразків слайдів в одній презентації: один зразок використовується для показу, а інший – для друку.

Збереження зразка Створивши новий зразок, треба клацнути по ньому правою

кнопкою миші і вибрати команду Зберегти зразок (Сохранить образец). Це гарантує, що зразок буде збережений у випадку, якщо він не використовується жодним слайдом презентації. Збережені зразки можна переглянути в області завдань Конструктор слайда (Дизайн слайда) � Шаблони оформлення (Шаблоны оформления) в групі Використовуються в даній презентації (Используются в данной презентации).

Показ слайдів Під час показу слайди відображаються в тому порядку,

в якому вони розташовані у файлі презентації.

Перед показом треба визначити порядок розташування слайдів.

Якщо час показу обмежений, то другорядні слайди треба зробити прихованими.

67

Розпочати показ слайдів з вікна PowerPoint можна як з пер-шого слайда, так і з поточного. До того ж, для кожного варіанту існує декілька способів.

Показ з першого слайду розпочнеться, якщо: • натиснути клавішу F5; • вибрати Вигляд (Вид) � Показ слайдів (Показ слайдов); • вибрати Показ слайдів � Почати показ (Начать показ);

Показ розпочнеться з поточного слайду, якщо: • натиснути комбінацію клавіш Shift+F5; • натиснути кнопку Показ слайдів (Показ слайдов) у лівому нижньому куті екрана.

Щоб перейти до наступного слайда, треба натиснути клавішу Enter або клацнути лівою кнопкою миші.

Для припинення демонстрації натискають клавішу Esc.

Під час демонстрації презентації PowerPoint можна пере-ходити не лише до наступного слайда, а й до будь-якого слайда поточної презентації. Для цього є декілька засобів – це список заголовків слайдів, кнопки та клавіші дій тощо.

Список заголовків слайдів Список заголовків слайдів можна викликати таким чином:

• розпочати показ слайдів будь-яким відомим способом (див. вище); • під час показу на слайді клацнути правою кнопкою миші та в контекстному меню слайда вибрати меню Перехід до слайда (Переход к слайду).

Заголовок слайда допомагає визначати положення слайда під час показу.

Якщо необхідно, щоб слайд демонструвався без заголовка, то заголовок треба приховати за об’єктом, наприклад, за малюнком, вибравши колір шрифту такий, як і колір фону. Інший спосіб – перетягнути рамку заголовка за межі слайда, і заголовок не буде відображатися під час демонстрації презентації.

Кнопка контекстного меню Доступ до контекстного меню можна одержати не лише

клацанням правою кнопкою миші, а й за допомогою значків у лівій нижній частині екрана. Значки з’являються, якщо вказівник пере-містити у лівий нижній куток екрана.

68

Якщо значки не з’являються, то необхідно у вікні PowerPoint вибрати Сервіс � Параметри і на вкладці Вигляд (Вид) у вікні Параметри встановити прапорець показувати кнопку кон-текстного меню (показывать кнопку контекстного меню).

Якщо клацання правою кнопкою миші не викликає контекстне меню, а повертає попередній слайд, необхідно на вкладці Вигляд (Вид) встановити прапорець контекстне меню при клацанні правою кнопкою (контекстное меню при щелчке правой кнопкой).

Клавіші дій Керувати показом слайдів можна також за допомогою спеці-

альних клавіш, перелік яких подано в таблиці. Дія Комбінація клавіш

Перехід до наступного слайда або запуск наступної анімації

N, Enter, Page Down, пропуск, клавіші управління курсором із стрілками «праворуч», «вниз».

Повернення до попереднього слайда або запуск попередньої анімації

P, Page Up, Backspace, клавіші управління курсором із стріл-ками «ліворуч», «вгору».

Перехід до слайда [номер] [номер]+ Enter Завершення показу слайдів Esc, Ctrl+Break

Під час показу можна одержати довідку про вико-ристання клавіш дій, натиснувши клавішу F1.

Гіперпосилання Гіперпосилання в PowerPoint – це зв’язок одного слайда

з іншим слайдом, з довільним показом, з веб-сторінкою або файлом. Гіперпосилання може бути пов’язане з текстом або об’єктом (малюнок, автофігура, напис, WordArt тощо).

Гіперпосилання працюють лише під час показу презентації.

Коли вказівник миші навести на гіперпосилання, то він набуде форми руки, вказуючи що даний об’єкт можна клацнути. Текст, який представляє гіперпосилання, підкреслений і має колір, що відповідає колірній схемі. Малюнки та інші об’єкти з гіперпосиланнями не мають додаткових властивостей.

Щоб створити гіперпосилання на інший слайд в межах однієї презентації, необхідно: • виділити текст чи інший об’єкт, який буде гіперпосиланням;

69

• на панелі Стандартна (Стандартная) натиснути кнопку Додавання гіперпосилання (Добавить гипер-ссылку), відкриється відповідне вікно діалогу;

• в області Зв’язати з: (Связать с:) вибрати місцем у цьому документі (местом в этом документе);

• вибрати із списку слайдів, що розташований праворуч, потрібний – ще правіше з’явиться вибраний слайд;

• для створення спливаючої підказки чи короткого коментаря, який буде відображатися при наведенні вказівника миші на гіпер-посилання, треба натиснути кнопку Підказка (Подсказка) і ввести потрібний текст;

• натиснути кнопку ОК.

Кнопки дій Кнопки дій дозволяють впливати на послідовність показу

слайдів при демонструванні презентації. Вони допоможуть здійс-нити перехід до наступного слайда, повернутися до попереднього тощо. Такі переходи здійснюються швидше, вони менш помітні, ніж переходи по заголовках, бо глядачі не бачать на екрані меню заголовків. Створення кнопок дій складається з таких кроків: • у звичайному режимі перейти на потрібний слайд; • на панелі Малювання (Рисование) натис-нути кнопку Автофігури (Автофигуры), вибрати пункт Кнопки дій (Управляющие кнопки) або вибрати Показ слайдів (Показ слайдов) � Кнопки дій (Управляющие кнопки);

• вибрати потрібну кнопку;

70

• утримуючи ліву кнопку миші, на слайді обвести вказівником рамку, яка визначить розміри майбутньої кнопки, або просто клацнути в потрібному місці;

• відпустити кнопку миші – на екрані з’явиться вікно діалогу Налаштування дії (Настройка действия);

• у вікні діалогу натиснути кнопку ОК – параметри кнопки будуть прийняті з мовчазної згоди. Кожна кнопка дій має свої параметри, які приймаються

з мовчазної згоди. Наприклад, кнопка Далі (Далее) виводить на екран наступний слайд, а кнопка Додому (Домой) – перший слайд презентації.

Дію, яку виконує кнопка дії з мовчазної згоди, можна змінити, вибравши іншу дію в полі Перейти за гіперпосиланням (Перейти по гиперссылке).

Щоб змінити дію, яку виконує кнопка дії, необхідно: • правою кнопкою миші клацнути кнопку, яка вже знаходиться на слайді;

• вибрати команду Гіперпосилання (Гиперссылка) � Змінити гіперпосилання… (Изменить гиперссылку…);

• у вікні діалогу Налаштування дії (Настройка действия) зі списку Перейти за гіперпосиланням (Перейти по гиперссылке) вибрати іншу дію, натиснути ОК.

Нестандартні кнопки дій Якщо стандартний набір кнопок не задовольняє потреби,

можна створити нестандартні: • вибрати із меню кнопок дій порожню кнопку – налаштовувана

(настраиваемая); • утримуючи ліву кнопку миші, обвести вказівником рамку, яка визначить розміри майбутньої кнопки;

• відпустити кнопку – на екрані з’явиться вікно діалогу Налашту-вання дії (Настройка действия), але цього разу поля в ньому будуть не заповнені;

• увімкнути перемикач Перейти за гіперпосиланням (Перейти по гиперссылке);

• відкрити кнопкою список доступних варіантів переходу; • зі списку вибрати слайд, на який потрібно перейти, викорис-товуючи посилання;

• натиснути кнопку ОК – вікно діалогу закриється, на слайді з’явиться кнопка дії.

71

Щоб упевнитися, що кнопка працює правильно, треба її натиснути, PowerPoint відкриє слайд, який був указаний при її налагодженні.

Кнопки дії працюють лише під час демонстрації презентації.

Щоб змінити зовнішній вигляд кнопки дії (розміри і колір, зробити опуклою) чи позначити написом, користуються правилами роботи з автофігурами.

Щоб кнопка дії мала звуковий супровід, необхідно: • у вікні діалогу Налаштування дії (Настройка действия) вста-новити прапорець біля пункту Звук: (Звук:);

• відкрити список звуків і вибрати потрібний (це може бути стандартний звук або звук із файлу).

Елемент слайда можна використати як кнопку дії, оскільки діалогове вікно Настройка дії

(Настройка действия) доступне для будь-якого виділеного об’єкта.

Додаткові функції кнопок дій Кнопки дій дозволяють не лише здійснювати переходи між

слайдами поточної презентації, а й переходити до інших презен-тацій, запускати програми, відтворювати файли мультимедіа тощо.

Щоб кнопка дії запускала демонстрацію іншої презентації, потрібно: • кнопку дії клацнути правою кнопкою миші та у контекстному меню вибрати пункт Гіперпосилання (Гиперссылка…);

• у вікні діалогу Налаштування дії (Настройка действия) увімкнути перемикач Перейти за гіперпосиланням: (Перейти по гиперссылке:);

• клацнути кнопку, що відкриває список варіантів переходу; • із списку вибрати Інша презентація PowerPoint… (Другая презентация PowerPoint…);

• у вікні Гіперпосилання на іншу презентацію PowerPoint (Гиперссылка на другую презентацию PowerPoint) вибрати потрібну презентацію, натиснути ОК;

• у вікні Гіперпосилання на слайд (Гиперссылка на слайд) виб-рати слайд, з якого необхідно розпочати показ іншої презентації, натиснути ОК.

72

Щоб кнопка дії запускала програму, необхідно: • у контекстному меню вибрати пункт Гіперпосилання (Гипер-ссылка…);

• у вікні діалогу Налаштування дії (Настройка действия) увімк-нути перемикач Запуск програми: (Запуск программы:);

• ввести повне ім’я файлу запуску програми або знайти цей файл у вікні діалогу Виберіть програму для запуску (Выберите программу для запуска), яке з’являється після натиснення на кнопку Огляд… (Обзор…);

• натиснути кнопку ОК.

Автоматичний показ слайдів Існує ряд причин, через які доводиться створювати презен-

тації, що працюють в автоматичному режимі, наприклад, розпов-сюдження на дисках, надсилання електронною поштою або просто небажання клацати мишею для переходу від слайда до слайда.

Автоматичний показ слайдів – це зміна слайдів через певні проміжки часу без стороннього втручання.

Після завершення автоматична презентація запускається повторно.

Створення автоматичного показу слайдів Створюючи автоматичну презентацію, необхідно мати

уявлення про умови її проведення. Залежно від цих умов слід визначити, які елементи треба включити у презентацію, які засоби управління можна довірити користувачам, як уникнути можливості неправильного використання.

Для створення автоматичного показу слайдів, необхідно: • створити презентацію або відкрити існуючу; • вибрати Показ слайдів (Показ слайдов) � Налаштування презентації… (Настройка презентации…);

• у вікні діалогу Налаштування презентації (Настройка презен-тации) увімкнути перемикач Показ слайдів (Показ слайдов) у режим автоматичний (автоматический);

• увімкнути перемикач Зміна слайдів (Смена слайдов) у режим за часом (по времени);

• натиснути кнопку ОК; • вибрати команду Показ слайдів (Показ слайдов) � Зміна слайдів… (Смена слайдов…);

73

• внизу області завдань Зміна слайдів (Смена слайдов) встановити прапорець автоматично після (автоматически после), за допомогою лічильника встановити час показу слайда в секундах;

• натиснути кнопку Застосувати до всіх слайдів (Применить ко всем) – усі слайди презентації матимуть однаковий час показу. Під час автоматичного показу глядачам доведеться чекати

появи наступного слайда, адже вони не зможуть скористатися ні клацанням миші, ні спеціальними клавішами. У розпорядженні глядачів можуть бути лише кнопки дії, яким призначено гіперпосилання переходу до наступного слайда.

Щоб зберегти перехід між слайдами через певні проміжки часу, а глядачі могли б користуватися клацанням миші та спеціаль-ними клавішами, необхідно: • у вікні діалогу Налаштування презентації (Настройка презен-тации) перемикач Показ слайдів (Показ слайдов) увімкнути в режим керований користувачем (управляемый докладчиком); перемикач Зміна слайдів (Смена слайдов) увімкнути в режим вручну (вручную);

• в області завдань Зміна слайдів (Смена слайдов) встановити прапорці після клацання мишею (по щелчку) та автоматично після (автоматически после). Перехід до наступного слайда буде здійснюватися залежно від

того, яка дія виконується раніше.

Репетиція показу слайдів Існує декілька варіантів встановлення різних інтервалів часу

показу для кожного слайда. Перший спосіб – час показу кожного слайда встановлюється вручну і потім запускається показ слайдів для перевірки. Другий спосіб передбачає використання засобів репетиції, що дозволяє автоматично записувати інтервали під час репетиції. При необхідності їх можна змінити і повторити репети-цію з новими значеннями.

Щоб визначити час показу слайдів під час репетиції, виконують такі дії: • вибрати Показ слайдів (Показ слай-дов) � Налаштування часу… (На-стройка времени…) – з’явиться перший слайд, у верхньому лівому куті екрана відкриється панель інструментів Репетиція;

• перейти до наступного слайда за допомогою кнопки Далі (Далее) панелі інструментів Репетиція (Репетиция) або за допомогою будь-якої клавіші, яка виконує дану функцію;

74

• продовжувати виконувати ті ж дії протягом усього показу слайдів до появи вікна діалогу, в якому PowerPoint поставить запитання, чи потрібно зберегти час зміни для кожного слайда і використовувати його під час показу презентації;

• натиснути кнопку Так (Да), щоб зберегти встановлені інтервали часу, або кнопку Ні (Нет), щоб повторити репетицію.

За допомогою кнопок панелі інструментів Репетиція (Репе-тиция) можна також робити паузи між слайдами, показувати слайди повторно. PowerPoint запам’ятовує час показу кожного слайда і встановлює відповідні інтервали часу. Якщо який-небудь слайд у ході репетиції показаний декілька разів, наприклад, у довільному показі, то для презентації приймається останній інтервал його показу.

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-2-4): 1. Що таке шаблони і зразки слайдів? 2. Як скористатися шаблоном оформлення? 3. Що таке колірна схема слайда? 4. Як вибрати колірну схему зі стандартного набору? 5. Як створити власну колірну схему слайда? 6. Як вибрати спосіб заливки фону слайда? 7. Як застосувати новий фон для всієї презентації? 8. Що таке зразок слайдів та заголовків? 9. Як редагувати зразок слайдів, зразок заголовка? 10. У яких випадках використовують кілька зразків в одній презентації? 11. Як створити декілька зразків в одній презентації? 12. Як розпочати показ слайдів? 13. Які існують способи навігації під час показу слайдів у PowerPoint? 14. Опишіть порядок створення кнопки дії. 15. Коли доцільно використовувати автоматичний показ слайдів? 16. Як створити автоматичний показ слайдів? 17. Як глядачі можуть змінювати хід показу в автоматичних показах? 18. Як розширити можливості глядачів керувати автоматичним показом? 19. Навіщо проводять репетицію показу слайдів? 20. Як провести репетицію показу слайдів та зберегти її результати?

2.5. Анімація. Аудіо- та відеоефекти Застосувати анімацію під час показу слайдів – завдання

нескладне. Але зробити це вдало – непросто. Застосовуючи аніма-ційні ефекти, не треба зловживати ними. Ніщо так не відволікає й не дратує, як презентація з невиправдано великою кількістю анімаційних ефектів.

Зловживання анімацією свідчить про невисоку кваліфікацію та відсутність смаку в її автора.

75

Ефекти переходу Основною вважається анімація, яка застосовується до всього

слайда під час переходу до наступного. Ефект зміни одного слайда іншим називається переходом.

Переходи використовуються, наприклад, на телебаченні. Переходи (анімації) допомагають привернути увагу глядачів

до презентації, завдяки їм презентація стає привабливішою. Щоб призначити анімаційні переходи для слайдів, треба:

• перейти в режим сортувальника слайдів (бажано); • виділити слайд, для якого треба підібрати ефект переходу (можна один і той самий ефект використати для декількох слайдів, виді-ливши несуміжні слайди при натис-нутій клавіші Ctrl, а діапазон слай-дів – утримуючи клавішу Shift);

• вибрати Показ слайдів (Показ слайдов) � Зміна слайдів… (Сме-на слайдов…), з’явиться область завдань Зміна слайдів;

• у списку ефектів Застосувати до виділених слайдів (Применить к выделенным слайдам) клацнути потрібний ефект. Якщо внизу облас-ті завдань встановлено прапорець Автоперегляд (Автопросмотр), то ефект буде продемонстровано відразу після вибору, в іншому випадку треба натиснути кнопку Перегляд (Просмотр);

• в області Змінити перехід (Изме-нить переход) встановити швид-кість виконання переходу і додати звук (при потребі);

• якщо ще не визначено, як будуть змінюватися слайди, в області Змі-на слайду (Смена слайда) треба встановити потрібні прапорці – після клацання мишею (по щелчку) або (і) автоматично після (авто-матически после);

• для попереднього перегляду ефектів під час показу треба клац-нути кнопку Показ слайдів внизу області завдань.

76

Щоб скасувати ефект переходу, треба вибрати Немає (Нет) у списку Застосувати до виділених слайдів (Применить к выделенным слайдам) і натиснути

відповідну кнопку внизу області завдань.

Анімація елементів слайда Анімаційні ефекти можна задавати не лише для всього слайда,

а й окремо для кожного об’єкта, розташованого на слайді. Наприклад, літери тексту будуть з’являтися так, начебто їх

друкують на друкарській машинці, і це буде супроводжуватися звуковими ефектами.

Анімацію по літерах або по словах бажано використовувати лише для заголовків слайдів,

а не для кожного пункту списку. Великі розміри малюнків і тексту, до яких застосовується

анімація, часто сповільнюють її, тому виникає проблема підбору розмірів об’єктів, для яких застосовується анімація.

Бажано не використовувати великі об’єкти із градієнтною або прозорою заливкою. Натомість слід використовувати суцільну кольорову заливку.

Програма містить цілі набори анімаційних ефектів (схем ані-мації), які можна використовувати як для елементів одного слайда, так і для всіх слайдів презентації.

Не використовуйте анімацію, яка містить ефекти згасання, повертання або масштабування. Ці ефекти анімації додають негативу оформленню презентації.

Щоб скористатися стандартними схемами анімації, треба: • перейти в режим сортувальника (бажано); • вибрати Формат � Конструктор слайдів… (Конструктор слайдов) – з’явиться область завдань Конструктор слайдів (Конструктор слайда);

• в області завдань натиснути гіперпосилання Ефекти анімації (Эффекты анимации), щоб відкрити відповідну вкладку;

• виділити слайд, для якого треба застосувати схему анімації; • у списку Застосувати до виділених слайдів (Применить к вы-деленным слайдам) клацнути потрібну схему анімації;

• для попереднього перегляду ефектів під час показу треба клацнути кнопку Показ слайдів (Показ слайдов) внизу області завдань.

77

Список стандартних схем За-стосувати до виділених слайдів (Применить к выделенным слайдам) розділений на такі групи: Простий (Простой), Середній (Средний), Складний (Сложный). Після вико-ристання хоча б одного ефекту на початку списку з’являється окрема група ефектів Останні викорис-тані (Последние использованные).

Для перегляду списку ефектів треба скористатися смугою прокру-чування.

Щоб ознайомитися з елемен-тами ефекту, необхідно на його назву навести вказівник так, щоб з’явилася спливаюча підказка (див. малюнок).

Щоб відмінити призначені ефекти, треба виділити слайди і натиснути рядок Без анімації (Без анимации) у списку Застосувати до

виділених слайдів (Применить к выделенным слайдам).

Налаштування анімації Досить часто стандартні схеми доводиться редагувати або

створювати нестандартні. Щоб створити власну схему анімації, треба:

• у звичайному режимі перейти до потрібного слайда; • вибрати Показ слайдів � Налаштування анімації… – з’явить-ся відповідна область завдань;

Не використовуйте велику кількість анімаційних ефектів, які відтворюються одночасно,

замінюйте їх послідовними ефектами.

78

• на слайді клацнути об’єкт, для якого треба призначити аніма-ційний ефект;

• в області завдань натиснути кнопку Додати ефект, із вкла-деного меню вибрати ефект – він з’явиться у списку в області завдань і буде продемонстрова-ний на слайді;

• призначити потрібні параметри у списках Початок: (Начало:), Напрямок: (Направление:), Шви-дкість: (Скорость:);

• у контекстному меню ефекту ви-брати пункт Параметри ефек-тів… (Параметры эффектов…) – відкриється вікно діалогу, в якому можна встановити додаткові параметри ефекту, зокрема звуковий супровід. Для одного об’єкта на слайді можна призначити декілька

ефектів: анімація входу, виділення, виходу тощо. До того ж, кожен ефект має свої додаткові параметри (наприклад: початок, напрям, швидкість тощо).

Щоб змінити схему анімації, потрібно виконати такі дії: • в області завдань Налаштування анімації (Настройка анима-ции) клацнути об’єкт, анімацію якого треба змінити – кнопка Додати ефект стане кнопкою Змінити (Изменить);

• натиснути кнопку Змінити (Изменить), вибрати інший ефект анімації і призначити нові параметри анімації.

Додати новий ефект анімації – виділити об’єкт на слайді і в області завдань натиснути кнопку

Додати ефект (Добавить эффект).

Змінити ефект анімації – виділити ефект в області завдань і натиснути кнопку Змінити (Изменить).

Вилучити непотрібний ефект – виділити ефект в області завдань і натиснути клавішу Delete.

Перемикачі анімації Перемикачі дозволяють клацанням по об’єкту викликати яку-

небудь іншу дію, наприклад, появу іншого об’єкта. Це дозволяє створювати у презентаціях тести, вікторини тощо.

79

Кожна відповідь тесту або вікторини повинна бути розташована в окремому об’єкті – текстовому полі.

Розглянемо, як у тестовому завданні створити перемикач анімації для об’єкта (див. малюнок), який буде з’являтися, якщо глядач вибрав об’єкт з пра-вильною відповіддю.

Для цього необхідно виконати такі дії: • на слайді, де розташований тест або вікторина, створити об’єкт, який буде з’являтися після клацання об’єкта з правильною відпо-віддю, наприклад, автофігура Пляма (Пятно);

• в області завдань Налаштування анімації (Настройка анима-ции) натиснути кнопку Додати ефект (Добавить эффект), із вкладеного меню вибрати ефект Вхід (Вход) � Інші ефекти… (Другие эффекты…);

• у вікні діалогу Додавання ефекту (Добавление эффекта) в об-ласті Загальні (Общие) вибрати ефект Звичайна поява (Обычное появление), натиснути кнопку ОК – закриється діалогове вікно, а в області завдань з’явиться рядок з назвою ефекту;

• клацнути в області завдань потрібний ефект – праворуч з’явиться кнопка для відкриття контекстного меню ефекту;

• відкрити контекстне меню, вибрати пункт Час… (Время…) – відкриється відповідна вкладка у вікні діалогу з назвою вибра-ного ефекту;

• клацнути кнопку Тригери (Триггеры) (англ. trigger – перемикач); • встановити перемикач у положення Почати виконання ефекту після клацання (Начать выполнение эффекта при щелчке), відкрити список праворуч, щоб вибрати об’єкт, який містить пра-вильну відповідь для тесту;

• натиснути кнопку ОК – на слайді з’явиться позначка перемикача у вигляді руки, а в області завдань у списку ефектів з’явиться рядок з поміткою Тригер (Триггер). Іншим прикладом використання перемикача анімації може

бути зникнення об’єкта після клацання мишею. Для цього необхідно вибрати ефект анімації Вихід (Выход), а перемикачем зробити сам об’єкт. Наприклад, якщо користувач клацнув непра-вильну відповідь, то об’єкт з текстом зникає.

Правильно!

80

Вставка звуку із файлу Щоб вставити звук із файлу, необхідно:

• слайд, на якому потрібно вставити звук, відобразити у звичай-ному режимі;

• вибрати Вставка (Вставка) � Фільми і звук (Фильмы и звук) � Звук із файлу… (Звук из файла…) – відкриється вікно Вставка звуку (Вставка звука);

• вказати шлях до диска або папки із звуковим файлом; • вибрати звуковий файл і натиснути кнопку ОК – з’явиться вікно, в якому програма запитає, чи автоматично відтворювати звук під час показу слайда, чи після клацання мишею по значку;

• після вибору варіанту відтворення значок звукового файлу з’яви-ться в центрі слайда;

• перетягти значок звукового файлу в потрібне місце слайда або перемістити його за межі слайда, щоб його не було видно під час показу.

Якщо значок винесений за межі слайда, то потрібно настроювати, щоб звук відтворювався автоматично.

Настройка звуку в анімації Якщо, наприклад, відтворення звуку було призначене після

клацання мишею по значку, а потім значок був винесений за межі слайда і виникне потреба призначити автоматичне відтворення звуку, то це можна зробити так: • клацнути значок звуку; • в області завдань Налаштування анімації… (Настройка анимации) із списку Початок: (Начало:) вибра-ти потрібний варіант запуску звуку.

Після попереднього (После предыдущего) – цей варіант аналогіч-ний тому, коли з самого початку призначалося автоматичне від-творення звуку.

Відтворення звуку Різні параметри відтворення звуку, наприклад, відтворення

протягом показу декількох слайдів чи навіть усієї презентації, повторне відтворення звуку тощо призначаються у вікні діалогу Звук: відтворення (Воспроизвести звук).

81

Щоб викликати це вікно, необхідно виконати такі дії: • в області завдань у рядку з назвою звукового файлу (тут «Шк_пора.wav») натиснути кнопку u ;

• у списку можливих дій вибрати Параметри ефектів… (Пара-метры эффектов…);

• на вкладці Ефект (Эффект) в області Закінчити (Закончить) увімкнути перемикач Після: (После:) і вказати номер слайда, після якого припинити відтворення звуку, наприклад, після 5-го слайда;

• на вкладці Час (Время) можна при-значити повторне відтворення зву-кового файлу, якщо часу звучання не достатньо для показу заплано-ваної кількості слайдів;

• натиснути кнопку ОК. Щоб прослухати, як відтворю-

ється звук у режимі слайдів, треба клацнути правою кнопкою миші на значку звуку і вибрати команду Звук або просто двічі клацнути значок звукового файлу.

Щоб прослухати, як відтворюється звук під час показу, треба запустити показ слайдів (F5). Якщо для відтворення встановлено режим після клацання мишею (по щелчку), то треба клацнути значок лівою кнопкою миші.

Звук з компакт-диска Під час показу слайдів можна відтворювати звукові доріжки

диска, що знаходиться в CD-ROM комп’ютера. Музика може супроводжувати показ одного слайда, групи слайдів або навіть всієї презентації.

Щоб під час показу слайдів звучав запис з компакт-диска, необхідно виконати такі дії: • у звичайному режимі перейти на слайд, з якого необхідно почи-нати відтворення звуку з CD;

• вибрати Вставка � Фільми і звук (Фильмы и звук) � Запис із компакт-диска…– відкриється вікно діалогу Параметри фільму і звуку (Параметры фильма и звука);

82

• ввести номери доріжок, які необхідно відтворити (номери доріжок збігаються з порядком відтворення пісень на CD);

• натиснути кнопку ОК – з’явиться вікно діалогу, в якому слід вказати, чи автоматично буде відтворюватися звук (значок звукового файлу з’явиться в центрі слайда);

• перетягнути значок звукового файлу в потрібне місце.

Налаштування звуку з компакт-диска Налаштування відбувається за тими ж правилами, що й для

відтворення звуку із файлу, але треба пам’ятати деякі особливості: • відтворення доріжки диска починається з певною затримкою, яка потрібна системі, щоб звернутися до дисковода;

• коли у вікні діалогу Параметри фільму і звуку (Параметры фильма и звука) визначається номер доріжки, PowerPoint не записує назву диска, тому під час відтворення буде програватися доріжка з вказаним номером будь-якого диска, вставленого в дисковод. Отже, користувачеві треба пам’ятати, який саме диск потрібен у тому чи іншому випадку;

• якщо слайд має інші анімаційні об’єкти, то необхідно змінити порядок анімаційних ефектів так, щоб музика почала звучати до запуску анімації (кнопка Порядок (внизу області завдань).

Вставка відеокліпа Вдало підібрані відеокліпи прикрасять будь-яку презентацію.

Програма PowerPoint надає можливість вставляти і відтворювати кліпи різних форматів, таких як: AVI (Audio Video Interleave), WMV і MPEG (Moving Picture Expert Group).

Вставити відеокліп і налагодити його параметри можна таким же способом, як і звуковий кліп. Але треба звернути увагу на те, що на слайді буде розташований не значок відеокліпа, а перший кадр, який може займати значну частину слайда. Щоб не відволікати увагу глядачів (адже кадр буде знаходитися на екрані певний час), краще створити кнопку дії, якою можна буде запускати відеокліп або перемикач анімації. У стандартному наборі кнопок дій є спеціальна кнопка Фільм (Фильм)

Звукові і відеофайли із колекції Інструмент Колекція кліпів (Коллекция клипов) призначений

для керування файлами мультимедіа з метою: • знаходження файлів мультимедіа, які зберігаються на комп’ютері; • використання файлів мультимедіа з галереї MS Office; • завантаження звукових та відеофайлів з сайту Office Online.

83

Щоб скористатися звуковими чи відеофайлами із колекції, необхідно виконати такі дії: • вибрати Вставка (Вставка) � Фільми і звук (Фильмы и звук) � Фільм із колекції… (Фильм из коллекции…) або Вставка (Вставка) � Фільми і звук (Фильмы и звук) � Звук із колекції… (Звук из коллекции…) – з’явиться область завдань з колекцією кліпів – Картинки;

• знайти потрібний кліп, користуючись смугою прокручування; • навести вказівник миші на потрібний кліп, щоб праворуч від кліпу з’явилася кнопка;

• клацнути кнопку і в контекстному меню, яке відкрилося вибрати Вставити (Вставить) – на слайді з’явиться картинка або значок звукового файлу;

• натиснути клавішу F5, щоб переглянути кліп або прослухати звук. Якщо на даному комп’ютері є вихід в Інтернет, то можна

підключитися до веб-вузла Office Online, знайти і завантажити з нього потрібний фільм чи звук.

Щоб розпочати пошук та завантаження фільму або звук з веб-вузла Office Online, необхідно внизу області завдань Картинки (Картинки) клацнути гіперпосилання Картинки на вузлі Office Online (Картинки на узле Office Online). Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-2-5): 1. Які ефекти анімації називають переходами? 2. Як призначити переходи між слайдами? 3. Що таке схема анімації? 4. Як скористатися стандартною схемою анімації? 5. Як відмінити схему анімації? 6. Як створити нестандартну схему анімації? 7. Як додати у презентацію ефект анімації? 8. Як змінити ефект анімації? 9. Як вилучити з презентації ефект анімації? 10. Як створити перемикач анімації? 11. Як вставити звук із файлу? 12. Як вставити в презентацію звукову доріжку CD? 13. Які особливості відтворення звукових доріжок CD? 14. Як вставити у презентацію відеокліп? 15. Як користуватися колекцією кліпів?

2.6. Тематична робота «Комп’ютерні презентації»

Див. начальний посібник «Інформатика. Другий рік – єдиний курс. 10 клас. Робочий зошит» /Михальчук І.І., Пилипчук О.П., Слуцька І.А., – Шепетівка: «Аспект», 2010. – 56 с.

84

2.7. Обробка мультимедійних даних Мультимедіа (від латинських Multum – багато та Medium –

носій, середовище) – комбінування різних форм представлення даних на одному носієві, наприклад: текстових, звукових (аудіо) графічних, або (останнім часом все частіше) – анімаційних і відео. Основними носіями мультимедійних даних є сучасні електронні оптичні носії (CD, DVD), а також веб-сторінки.

Мультимедійні дані зберігаються у файлах з розширеннями: • аудіо файли: .aif, .aifc, .aiff, .asf, .au, .mp2, .mp3, .mpa, .snd,

.wav, та .wma; • відео файли: .asf, .avi, .m1v, .mp2, .mp2v, .mpe, .mpeg, .mpg,

.mpv2, .wm та .wmv; • файли HTML : .htm та .html; • файли з малюнками: .bmp, .dib, .emf, .gif, .jfif, .jpe, .jpeg, .jpg,

.png, .tif, .tiff та .wmf; • файли презентацій PowerPoint: .pps та .ppt. Для створення мультимедійних презентацій використовують

спеціальні програми, такі як Microsoft Producer for PowerPoint та Windows Movie Maker.

Windows Movie Maker – це програма у складі операційних систем Microsoft Windows, яка дозволяє створювати на комп’ютері домашні відеозаписи та слайд-шоу, доповнені професійно оформ-леними заголовками, переходами, ефектами, музичним супроводом та закадровим текстом.

Загальне вікно програми нагадує вікно Microsoft Producer for Power Point 2003.

Огляд інтерфейсу Windows Movie Maker Вікно програми Windows Movie Maker складається з трьох

основних частин: області основних компонентів інтерфейсу, розкадрування або шкали часу та монітору попереднього перегляду.

Windows Movie Maker надає декілька різних панелей, вигляд яких залежить від виконуваних операцій.

В області завдань відображається панель операцій (Операции с фильмами) або панель збірок (Сборники). Перемикання здійсню-ється відповідними кнопками на панелі інструментів.

На панелі операцій перелічені типові операції, які викону-ються при створенні фільму, у тому числі імпорт файлів, редагу-вання фільму та його публікація.

85

На панелі збірок відображаються папки збірок, у яких знахо-дяться кліпи. Якщо вибрати одну зі збірок зліва, то в області вмісту будуть відображені кліпи з вибраної збірки. На малюнку показана панель збірок та область вмісту.

В області вмісту показані кліпи, ефекти або переходи, з якими проводиться робота при створені фільму. Залежно від обраного режиму відображаються ескізи або відомості.

Можна перетягувати кліпи, переходи або ефекти з області вмісту, збірки з області збірок в розкадрування або на шкалу часу поточного проекту. Також можна перетягувати кліпи на монітор попереднього перегляду для їх показу.

Якщо змінити кліп, ці зміни відобразяться тільки у поточному проекті і не вплинуть на вихідний файл.

Розкадрування/

шкала часу

Рядок меню

Панель

інструментів

Область

завдань

Область

вмісту

Екран

попереднього

перегляду

86

Розкадрування та шкала часу Область, у якій створюється та редагується проект, відобра-

жається в одному з двох режимів: розкадрування і шкали часу. При створенні фільму можна переключатися між цими двома режимами.

Розкадрування (див. мал.) є режимом за замовчанням у про-грамі Windows Movie Maker. Розкадрування використовують для перегляду послідовності або порядку кліпів у проекті та, при

необхідності, легкої зміни їх порядку. Цей режим також дозволяє переглядати будь-які додаткові відеоефекти або відеопереходи. Додані до проекту аудіокліпи не відображаються в розкадруванні, але їх видно в режимі шкали часу.

Шкала часу (див. мал.) надає можливість детальніше перегля-нути проект фільму та дозволяє виконувати більш витончене редагування. За допомогою шкали часу можна обрізати відеокліпи,

настроювати тривалість переходів між кліпами та переглядати звукову доріжку. Також шкала часу дозволяє з’ясувати або змінити час відтворення кліпів у проекті. Кнопками шкали часу вмикають режим розкадрування, змінюють масштаб відображення проекту, додають коментарі, налаштовують рівні звуку.

Монітор попереднього перегляду Монітор попереднього перегляду дозволяє переглядати окремі

кліпи або весь проект. Зокрема, за його допомогою переглядають проект перед публікацією його як фільму. Кнопки під монітором попереднього перегляду дозволяють відтворювати кліп, зупиняти відтворювання або виконувати покадрове переміщення по кліпу вперед або назад.

Кнопка розділення дозволяє розділити кліп на дві частини по моменту, який відображено на моніторі попереднього перегляду.

Щоб зробити монітор попереднього перегляду більшим або меншим, відкривають у меню Вид підменю Размер окна при про-

87

смотре та вибрають розмір. Цього ж можна досягти, перетягуючи межу вікна.

Імпорт відеозапису зі стрічки

Процес перенесення відеозапису зі стрічки цифрової відеокамери або інших джерел на комп’ютер називають

відеоімпортом. При імпорті зі стрічки цифрової камери на комп’ютер, відео

кодується у відеофайл та зберігається на жорсткому диску. Послідовність відеоімпорту така: 1. Переконайтеся, що відеокамера підключена до роз’єму IEEE

1394 або USB 2.0, та встановіть режим відображення записаного відео (зазвичай на камерах він позначений як VTR або VCR).

2. В діалоговому вікні Автозапуск, яке відображається при увімкненні відеокамери, клацніть Імпорт відео.

3. В полі Ім’я введіть ім’я відеофайлу або відеофайлів, що створюються, імпортуються, а потім зберігаються на комп’ютері.

4. Оберіть місце для збереження відеофайлу в списку Імпор-тувати в (Импортировать в) або клацніть Огляд (Обзор) для вибору іншого місця.

5. В списку Формат виберіть один з таких форматів нового відеофайлу та клацніть Далі (Далее):

• для створення єдиного файлу с типом, який використовується цифровим відеопристроєм по замовчанню, наприклад файл AVI або DV-AVI, оберіть Формат AVI (одиничний файл).

• для створення єдиного файлу типу Windows Media Video (WMV) з усією інформацією відеострічки оберіть Відео Windows Media (один файл).

• для створення WMV-файлу для кожної сцени відеострічки оберіть Відео Windows Media (кожна сцена в окремому файлі).

6. Клацніть Імпортувати відеокасету загалом на комп’ю-тер (Импортировать видеокассету целиком на комп’ютер) та натисніть кнопку Далі (Далее).

Щоб зупинити імпорт до закінчення даних на відеострічці, натисніть кнопку Зупинка (Остановка), а

потім Так (Да). 7. Натисніть кнопку Готово.

88

Імпортоване відео зберігається на комп’ютері в одному або декількох файлах та відображається у фотоальбомі Windows.

Імпортувати відео дозволяє також програма Windows Movie Maker. Переконайтеся, що цифрова камера підключена до комп’ю-тера та включена в режимі відтворення. В програмі Windows Movie Maker відкрийте меню Файл та оберіть пункт Імпорт (Импорт) з цифрової відеокамери.

Програму відеоімпорту можна запустити також з допомогою фотоальбому Windows. Для цього підключіть цифрову відеокамеру до комп’ютера, увімкніть її в режимі відтворення, а потім перейдіть в фотоальбом Windows. В меню Файл оберіть пункт Імпорт (Импорт) із камери або сканера, клацніть назву відеокамери в списку пристроїв та натисніть кнопку Імпорт (Импорт).

Імпортувати відео з аналогових відеокамер або відеомагнітофону (VCR) за допомогою відеоімпорту або

Windows Movie Maker не можна. Для імпорту відео з аналогової відеокамери або відеомагні-

тофону на комп’ютері повинен бути встановлений аналоговий пристрій відеозапису та програмне забезпечення для імпорту з нього відео. Деякі цифрові відеокамери допускають підключення до аналогового пристрою, наприклад відеомагнітофону. Цифрова камера перетворює відеосигнал аналогового джерела у цифрове відео.

Імпорт відеофайлів, зображень та звукозаписів У Windows Movie Maker для використання в проекті можна

імпортувати файли таких типів: • відеофайли: .asf, .avi, .dvr-ms, .m1v, .mp2, .mp2v, .mpe, .mpeg,

.mpg, .mpv2, .wm і .wmv; • аудіофайли: .aif, .aifc, .aiff, .asf, .au, .mp2, .mp3, .mpa, .snd,

.wav і .wma; • файли зображень: .bmp, .dib, .emf, .gif, .jfif, .jpe, .jpeg, .jpg,

.png, .tif, .tiff і .wmf. Можна імпортувати файли й з іншими розширеннями, проте

файли не всіх типів будуть оброблятись при спробі використати їх для створення фільму.

Файли записаних телепередач Microsoft (з розширенням DVR-MS), не захищені компонентом управління цифровими правами, можуть бути імпортовані в програму Windows Movie Maker тільки на комп’ютерах, що працюють під управлінням Windows Vista або Windows 7.

89

Для імпорту файлів у Windows Movie Maker потрібно у меню Файл клацнути Імпорт елементів мультимедіа, після чого перейти до імпортованих мультимедійних файлів і вибрати команду Імпорт.

Усічення, монтаж та копіювання кліпів Після імпорту файлів у програму Windows Movie Maker

розпочинають основну частину процесу створення фільмів – редагування. Програма Windows Movie Maker дозволяє редагувати кліпи багатьма різними способами: розділити довгий кліп на два коротших, об’єднати два кліпи в один, обрізати початок або кінець кліпу і навіть створити нові кліпи.

Для спрощення роботи вручну відео- та аудіо- фрагменти розділяють на невеликі кліпи.

Наприклад, якщо відеокліп містить дві різні сцени, його зручно розділити в тій точці, де закінчується одна сцена і почи-нається інша, а потім вставити перехід між двома кліпами.

І навпаки, може знадобитися об’єднати файл, розбитий на кліпи меншого розміру. Однак об’єднати вдасться тільки суміжні кліпи. Термін «суміжні кліпи» означає, що час початку другого кліпу настає безпосередньо за часом закінчення першого.

Наприклад, якщо відео- або аудіофайл був розділений при імпорті в Windows Movie Maker на кліпи з іменами Кліп 1, Кліп 2 і Кліп 3 в зазначеному порядку, то можна об’єднати Кліп 1 і Кліп 2 або Кліп 2 і Кліп 3, але неможливо об’єднати Кліп 1 та Кліп 3.

Суміжні відеокліпи об’єднують на розкадруванні або на панелі вмісту, перед додаванням на розкадрування або шкалу часу.

Для розділення кліпу виконайте такі дії: • на панелі вмісту, на розкадруванні або на шкалі часу виберіть відео- чи звуковий запис, який необхідно розділити;

• натисніть кнопку Відтворення (Воспроизведение), що розта-шована під вікном перегляду;

• коли відтворення кліпу дійде до місця, де потрібно його розді-лити, клацніть Призупинити (Приостановить);

• за допомогою елементів керування відтворенням під вікном пере-гляду перейдіть до місця розділення кліпу;

Відтворити /

призупинити

Кнопки керування

прокруткою

Розділення

кліпу

Збереження кадру

у файл

90

• натисніть кнопку Розділити (Разделить), що розташована під вікном перегляду.

Можна перетягнути індикатор відтворення на смузі

пошуку до точного місця поділу кліпу. Для об’єднання кліпів потрібно:

• на панелі вмісту або на розкадруванні виберіть суміжні кліпи для об’єднання, утримуючи натиснутою клавішу Ctrl;

• клацніть кліп, потім клацніть Об’єднати (Объединить). Відомості про ім’я та властивості першого кліпу в групі вико-

ристовуються для нового кліпу, час корегується відповідним чином.

Автоматичне створення кліпів Windows Movie Maker розділяє кліпи різними способами

залежно від їхнього джерела. Якщо джерело кліпу – цифрова камера, то Windows Movie Maker створює кліпи на основі міток часу, доданих цифровою відеокамерою при записі, а також на основі істотних змін відеокадру. Для цього: • на панелі вмісту виберіть відеокліп, для якого необхідно ство-рити кліпи;

• клацніть Сервіс, а потім клацніть Створити кліпи. Для відеофайлів формату WMV (Windows Media Video) та AVI

(Audio-Video Interleaved), що використовують цифровий відеоко-дек, кліпи можуть створюватися автоматично. Для інших форматів відеофайлів автоматичне створення кліпів не завжди можливе, тому в програмі Windows Movie Maker такий відеофайл буде представ-лений як один великий відеокліп. Ці великі відеокліпи доведеться розділяти на кліпи меншого розміру вручну.

Зміна місця тимчасового зберігання фільмів Windows Movie Maker використовує тимчасове сховище файлів

у таких випадках: • при публікації фільму файл звукозапису або фільму залишається в папці тимчасового сховища, поки не буде опублікований;

• під час запису звукового коментаря тимчасовий файл зберігається в папці тимчасового сховища, а потім видаляється при збереженні аудіофайлу;

• при публікації фільму, що надсилається електронною поштою, копія файлу фільму зберігається в папці тимчасового сховища до завершення надсилання;

91

• під час надсилання фільму на касету цифрової відеокамери тимчасовий файл з фільмом зберігається в папці тимчасового сховища до завершення запису на касету. Папку тимчасового сховища файлів, що використовується за

замовчуванням, можна змінити. Наприклад, така необхідність може виникнути, якщо один з розділів жорсткого диску має більше віль-ного місця. Послідовність зміни така: • у меню Сервіс клацніть Параметри; • на вкладці Загальні (Общие) в полі Тимчасове сховище (Времен-ное хранилище) оберіть новий каталог за замовчуванням для тим-часового зберігання записаних звукових файлів і файлів фільмів.

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-2-7): 1. Що таке мультимедійна презентація у вигляді відеофільму? 2. Як зробити мультимедійну презентацію за допомогою Movie Maker? 3. З яких об’єктів можна створити мультимедійний фільм? 4. З яких частин складається вікно Windows Movie Maker. 5. Що відображає область Розкадрування? 6. Які можливості надає Шкала часу? 7. Як змінити розмір монітора попереднього перегляду? 8. Який процес називають відеоімпортом? 9. В якій послідовності здійснюється відеоімпорт зі стрічки? 10. Що потрібно для імпорту відео з відомагнітофону? 11. Як додати новий кліп? 12. Які операції виконують над кліпами при редагуванні? 13. Опишіть способи розбиття відеокліпу на частини. 14. Як можна з декількох кліпів зробити один? 15. Для чого призначене тимчасове сховище файлів?

2.8. Оформлення та публікація фільму Додавання в проект переходів та ефектів Можна поліпшити фільм за допомогою додавання власних

оригінальних штрихів, які додадуть йому особливого професійного вигляду. Завдяки переходам та ефектам одна сцена буде плавно перетікати в іншу, що покращить враження від фільму загалом.

Перехід – це об’єкт, що керує зміною одного відеокліпу

або зображенням іншого. Перехід додають між двома зображеннями, відеокліпами або

заголовками в будь-якій комбінації в розкадруванні або на шкалі часу. Можна вибрати популярний і привабливий перехід Згасання або використати більш яскраві переходи, такі як Грати, На час-тини, Зигзаг та багато інших.

92

Всі додані переходи з’являються на доріжці Перехід (Переход) шкали часу. Щоб побачити цю доріжку, необхідно розширити відеодоріжку, клацнувши кнопку (див. мал.).

Для додавання переходу потрібно: • у розкадруванні або на шкалі часу вибрати другий з двох кліпів, заголовків або зображень, між якими необхідно додати перехід;

• клацнути Сервіс, потім клацнути Переходи; • в області вмісту вибрати перехід, який слід додати. Для попереднього пере-гляду переходу можна на-тиснути Відтворити під вікном перегляду;

• викликати контекстне ме-ню переходу і вибрати у ньому Додати на шкалу часу або Додати на роз-кадрування. Також перехід можна

додати, перетягнувши його на шкалу часу між двома кліпами на відеодоріжці. В режимі розкадрування перехід перетягують в клі-тинку переходу між двома відеокліпами або зображеннями.

Зміна тривалості переходу Тривалість переходу визначається часом одночасного вико-

нання двох кліпів. На часовій шкалі при цьому виникає перекриття між двома кліпами. Іноді необхідно зробити перехід коротшим або довшим.

Щоб краще розглянути до-ріжку переходу шкали часу, роз-тягніть відеодоріжки кнопкою .

Для керування тривалістю відображення різних елементів фільму (кліпів, зображень, пере-ходів тощо) користуються маркерами монтажу (див. мал.)

Якщо було виконано оновлення з Windows XP до Windows Vista, всі додаткові переходи й ефекти, що були заван-тажені та установлені раніше, не будуть доступні в поточній версії програми Windows Movie Maker.

Маркер монтажу

93

Маркери монтажу мають вигляд чорних трикутників на початку або в кінці об’єкта. Над маркером монтажу вказівник перетворюється на червону

двонаправлену стрілку.

На доріжці переходу шкали часу виконайте одну з таких дій: • для зменшення тривалості переходу перетягніть маркер монтажу переходу вправо за напрямком до кінця шкали часу;

• для збільшення тривалості переходу перетягніть маркер монтажу переходу вліво за напрямком до початку шкали часу. Для зміни тривалості переходу, що встановлюється за замов-

чуванням потрібно виконати такі дії: • клацніть Сервіс (Сервис) оберіть Параметри (Параметры) потім вкладку Додатково (Дополнительно);

• уведіть час (в секундах), протягом якого має виконуватись пере-хід, щойно доданий на розкадрування або на шкалу часу.

Видалення переходу Для видалення переходу виконайте одну з таких дій:

• клацніть у розкадруванні позначку переходу, який необхідно видалити.

• клацніть на шкалі часу на доріжці переходу перехід, який необхідно видалити. Далі оберіть команду меню Правка, потім клацніть Вида-

лити (Удалить).

Ефекти Ефекти дозволяють додавати до фільму спеціальні можливості

показу. Наприклад, можна надати імпортованому відео вигляд класичного, старого фільму. Для цього можна додати до відеокліпу, зображення або заголовку один з ефектів фільму під старовину.

94

Додавання ефекту • На розкадруванні або шкалі часу виберіть відеокліп, зображення або заголовок, до якого слід додати ефект;

• клацніть Сервіс (Сервис), потім клацніть Ефекти (Эффекты);

• в області вмісту виберіть ефект, який слід додати. Можна натиснути Відтворити під монітором, щоб пере-глянути ефект;

• клацніть кліп, потім клацніть Додати на шкалу часу або Додати на розкадрування. Також ефект можна додати, перетягнувши його з області

вмісту на зображення або відеокліп на шкалі часу (в клітинку ефекту відеокліпу), або на зображення на розкадруванні.

В режимі ескізів у області вмісту відображаються зразки ефектів.

Якщо було виконано оновлення з Windows XP до Windows Vista, всі додаткові переходи й ефекти, що були заван-тажені та установлені раніше, не будуть доступні в поточній версії програми Windows Movie Maker.

Зміна ефекту На відеодоріжці шкали часу або на розкадруванні виберіть

відеокліп, зображення або заголовок, до якого застосований ефект, який потрібно змінити. Виберіть команду меню Кліп � Відео � Відеоефекти, потім виконайте одну з таких дій: • щоб видалити ефект, виберіть його в області Відображувані ефекти, потім клацніть Видалити. При необхідності –повторити;

Видалити ефект можна, вибравши на розкадруванні клітинку з ефектом, і натиснувши клавішу DELETE.

• щоб додати ефект, виберіть його в області Наявні ефекти і клацніть Додати (Добавить). При необхідності – повторіть.

Якщо додати до кліпу один і той самий ефект більше ніж один раз, він буде застосований відповідну

кількість разів.

Ефекти

95

Наприклад, якщо двічі додати до одного і того ж відеокліпу ефект прискорення у два рази, кліп буде відтворюватися у чотири рази швидше від початкового.

Якщо додано декілька ефектів, можна змінити порядок їх відображення за допомогою кнопок Вгору і Вниз.

Додавання заголовків та титрів до фільму Окрім власне відеоматеріалу, Windows Movie Maker дозволяє

додавати у фільм назви, ім’я автора, дату, титри та інший текст. Наприклад, можна додати титри, щоб назвати людину або прокоментувати сцену у фільмі.

Титри можуть бути додані в різних частинах фільму: на початку або в кінці, до або після кліпу чи поверх нього. Титр відтворюється протягом зазначеного часу або сам по собі, або накладаючись на відео в процесі його відтворення, після чого він зникає і продовжується відтворення відеокліпу або зображення.

На малюнку показаний фрагмент часової шкали проекту з титрами, що відображаються перед кліпом, накладені на відео та кінцевими титрами.

Для додавання титрів виконайте такі дії: • клацніть на розкадруванні або на шкалі часу там, де повинні відображатися назва або титри у фільмі;

• у меню Сервіс клацніть Назви і титри (Названия и титры). • клацніть посилання на місце додавання назви або титрів; • у полі Введіть текст назви (Введите текст названия) введіть текст назви або титрів. Після введення тексту на екрані відображаються яким чином

додаються назви або титри, а саме тип анімації і формат за замов-чуванням. • Для зміни типу анімації назви клацніть Змінити анімацію назви

(Изменить анимацию названия) і виберіть у списку тип анімації.

Титр перед кліпом Кінцевий титр

перед кліпом

Накладений титр

96

• Для зміни шрифту і кольору титрів клацніть Змінити шрифт і колір тексту (Изменить шрифт и цвет текста) і виберіть тип шрифту, його колір, форматування, колір фону, прозорість, розмір шрифту і положення назви.

• Клацніть Готово додати назву у фільм (Готово добавить название в фильм).

Редагування титрів Послідовність внесення змін у назви та титри така:

• на розкадруванні або шкалі часу виберіть назву, яку треба змінити;

• у меню Правка оберіть команду Змінити назву (Изменить название);

• внесіть потрібні зміни та натисніть Готово додати назву у фільм. Тривалість показу титрів змінюють на шкалі часу (меню

Вигляд � Шкала часу): • виберіть титр, час відображення якого потрібно змінити; • для збільшення часу відтворення титрів перетягніть кінцевий маркер монтажу в кінець шкали часу;

• для зменшення часу відтворення титрів перетягніть початковий маркер монтажу в кінець шкали часу. Щоб видалити титр, клацніть його на розкадруванні або шкалі

часу, після чого у меню Правка клацніть Видалити.

Публікація фільму По закінченні роботи проект можна опублікувати як фільм.

Фільм – це файл Windows Media з розширенням .wmv або файл формату AVI з розширенням .avi. Після публікації фільму в програмі Windows Movie Maker його можна передати іншим корис-тувачам різними способами – через свій комп’ютер, на CD або DVD-диску, надіслати як вкладення у повідомленні електронної пошти або записати на касету цифрової камери.

Для публікації фільму на комп’ютері виконайте такі кроки: • на панелі інструментів клацніть на кнопці Операції (Операции); • в області завдань оберіть Завершення створення фільму

(Завершение создания фильма); • клацніть Зберегти на комп’ютері (Сохранить на компьютере).

Далі слід виконати дії, які запропонує Майстер збере-ження фільму.

97

Для запису фільму на DVD потрібна програма Windows DVD Maker, яка входить до Windows Vista і Windows 7. Також потрібен рекордер дисків DVD. Послідовність запису фільму на DVD така: • вставте чистий диск DVD-R або DVD-RW в пристрій запису; • відкрийте проект у програмі Windows Movie Maker; • у меню Файл клацніть Опублікувати фільм; • клацніть DVD і виберіть команду Далі. Відкриється програма

Windows DVD Maker; • виконайте всі етапи створення DVD-диску за допомогою програми Windows DVD Maker. Щоб записати фільм на CD-R або CD-RW:

• вставте чистий компакт-диск для запису у пристрій запису компакт-дисків;

• на панелі інструментів клацніть на кнопці Операції (Операции); • в області завдань оберіть Завершення створення фільму (Завер-шение создания фильма);

• клацніть пункт Запис на компакт-диск, а потім виконайте дії, що пропонує Майстер збереження фільму. Щоб записати фільм на касету цифрової камери, увімкніть

відеокамеру і переконайтеся, що вона знаходиться в режимі відтворення (часто позначається на камері як «VCR»), після чого: • на панелі інструментів клацніть на кнопці Операції (Операции); • в області завдань оберіть Завершення створення фільму (Завер-шение создания фильма);

• клацніть пункт Надсилання на цифрову камеру (Отправка на цифровую камеру), а потім виконайте дії, що пропонує Майстер збереження фільму. За наявності кількох підключених цифрових відеопристроїв,

які розпізнаються програмою Windows Movie Maker, на сторінці Виберіть цифрову відеокамеру вкажіть Цифровий відеопристрій з касетою, на яку необхідно записати фільм, і клацніть Далі.

На сторінці Перемотування касети з допомогою елементів управління рухом стрічки камери перемотайте касету назад або вперед до місця, з якого необхідно розпочати запис фільму, і клац-ніть команду Так Далі.

Переконайтеся, що запис на касеті не накладається поверх іншого вмісту, який потрібно зберегти.

Дочекайтеся публікації фільму і запису його на касету. Час, який потрібний для створення і запису фільму на касету, залежить

98

від тривалості фільму і системних ресурсів комп’ютера. Під час запису на касету фільм можна переглянути на рідкокристалічному дисплеї цифрової відеокамери.

Надсилання фільму електронною поштою

Перед надсиланням фільму електронною поштою переконайтесь, що адресат має можливість прийняти

лист з порівняно великим об’ємом відеоданих. • На панелі інструментів клацніть на кнопці Операції (Операции); • в області завдань оберіть Завершення створення фільму (Завер-шение создания фильма);

• клацніть пункт Надсилання електронною поштою (Отправка по электронной почте), а потім виконуйте дії, що пропонує Майстер збереження фільму. Після публікації фільму можна виконати одну з таких дій:

• щоб перед надсиланням відтворити фільм у програвачі за замов-чуванням, натисніть посилання Відтворення фільму;

• щоб зберегти локальну копію фільму на комп’ютері перед надси-ланням електронною поштою, клацніть команду Зберегти копію фільму на комп’ютері.

Універсальний програвач Файли, збережені у форматі AVI, переглядають за допомогою

спеціальних програм-програвачів: Windows Media, Media Player Classic, Light Alloy тощо.

Універсальний програвач Windows Media використо-вують для відтворення звукових та відеофайлів більшості відомих форматів. За допомогою універсального програ-вача через Інтернет прослуховують різноманітні передачі, дивляться новини, репортажі про спортивні змагання чи музичні кліпи, «відвідують» концерти і семінари, переглядають фрагменти нових фільмів тощо.

Запуск універсального програвача Windows Media відбува-ється після відкриття будь-якого музичного чи відеофайлу. Запустити програвач Windows Media можна також з головного меню (Пуск � Всі програми � Стандартні � Розваги (Развле-чения) � Windows Media Player). Після завантаження на екрані з’являється вікно універсального програвача Windows Media (див. малюнок на наступній сторінці).

99

Програвач Windows Media працює у пов-ному режимі або режимі обкладинки. У повному режи-мі, на відміну від режиму об-кладинки, дос-тупні всі функ-ціональні мож-ивості програ-вача. У режимі обкладинки про-гравач відобра-жається зменшеним, порівняно з повним режимом, має іншу вигляд. У цьому режимі у правому нижньому куті екрана може відобра-жатися закріплене вікно, яке використовується для повернення у повний режим.

Перехід з повного режиму в режим обкладинки виконується так: • клацнути на панелі задач команду Выбор обложки; • у вікні програвача вибрати потрібний вид обкладинки (Compact,

Revert, Корпоративный); • клацнути на команді Применить обложку.

Перехід з режиму обкладинки у повний режим виконується так: • викликати контекстне меню в будь-якому місці вікна програвача; • вибрати команду Вернуться в полный режим.

При відтворенні звукових файлів у вікні програвача може відтворюватися так званий зоровий образ – ритмічна зміна кольорів та геометричних фігур.

Обирають зоровий образ так: • відкрити меню Вигляд (Вид); • встановити курсор миші на команду Зрительные образы – відкриється додатковий список;

• вибрати вид зорового образу (на мал. «Атмосфера»); • далі у списку, що відкриється, вибрати спосіб подачі зорового образу (на мал. «случайный выбор»);

Сховати/показати рядок меню

Застосувати обкладинку

Список обкладинок

Панель завдань

Сховати/показати панель завдань

Вибір обкладинки

100

• під час виконання музичного файлу клацнути команду «Воспро-изведение» на панелі задач.

Панель завдань знаходиться у лівій частині вікна програвача і містить кнопки вибору різних команд: • Воспроизведение – перегляд властивостей файлу, що відтво-рюється; після натискання кнопки 4 відкривається панель швидкого доступу (Альбомы, Исполнители, Жанры...);

• Путеводитель Media Guild – дозволяє переглянути музичні новини та виконати пошук мультимедіа в Інтернеті;

• Копировать с компакт-диска – копіювання музичних файлів з аудіо-компакт-дисків на вінчестер;

• Библиотека мультимедиа – створення списків відтворення і керування файлами на вашому комп’ютері;

• Настройка радио – налагодження пошуку радіостанцій в Інтернеті для прослуховування радіопередач;

• Копировать на компакт-диск – копіювання файлів на пристрої зовнішньої пам’яті;

• Специальные службы – отримання мультимедійних файлів за додаткову плату від спеціальних служб (для громадян США);

• Выбор обложки – вибір і використання обкладинки зовнішнього вигляду програвача.

Відтворення звукових файлів Для відтворення звукових файлів необхідно виконати такі дії:

• в меню Файл вибрати команду Открыть; • у діалоговому вікні Открыть, яке відкриється, зі списку Папка відкрити потрібну папку;

• відмітити декілька або всі (Ctrl + A) файли і натиснути кнопку ОК – почнеться відтворення першого з відмічених файлів, після якого почнеться відтворення другого і т. д.;

• на власний розсуд на екрані програвача можна сховати рядок меню і панель задач, підібрати назву і спосіб зорового відтво-рення, увімкнути повноекранний режим (див. малюнок).

101

Засоби керування відтворенням нагадують відповідні органи керування звичайного програвача компакт-дисків, а їх призначення зрозуміле з малюнка.

Відтворення відеофайлів Методика відтворення відеофайлів не відрізняється від описа-

ної вище роботи зі звуковими файлами. Звичайно, при цьому на екрані будуть відсутні параметри зорового образу.

Після успішного виконання необхідних дій на екрані з’явля-ються перші кадри фільму. Для комфортного перегляду фільму рекомендується вибрати повноекранний режим.

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-2-8): 1. У чому різниця між переходом та ефектом? 2. Як створити переходи між об’єктами у Windows Movie Maker? 3. У якому режимі змінюють тривалість переходу? 4. Як видалити перехід? 5. Як вибрати відеоефект у Windows Movie Maker? 6. Опишіть послідовність заміни одного ефекту іншим. 7. Як додати титри до початку фільму? 8. Як вставити титри в середину кліпу? 9. Як можна попередньо переглянути відеоефекти та переходи? 10. Які є способи зберігання і використання відеофільмів? 11. Як зберегти відеофільм на своєму комп'ютері? 12. Як зберегти відеофільм на CD або DVD-диску? 13. Як відеофільм надіслати електронною поштою? 14. Як відеофільм записати на касету цифрової камери? 15. Опишіть порядок використання універсального програвача.

2.9. Тематична робота «Обробка мультимедійних даних»

Див. начальний посібник «Інформатика. Другий рік – єдиний курс. 10 клас. Робочий зошит» /Михальчук І.І., Пилипчук О.П., Слуцька І.А., – Шепетівка: «Аспект», 2010. – 56 с.

102

3. Системи обробки табличної інформації

3.1. Створення електронної таблиці Загальні поняття Для обробки табличних даних великого обсягу створено цілий

клас прикладного програмного забезпечення, який називається електронними таблицями. Однією з таких програм є Excel, яка розроблена корпорацією Microsoft. Для прикладу наведемо фраг-мент відомості нарахування заробітної плати:

У цій таблиці числа у клітинках останнього стовпчика є добут-ками відповідних чисел двох попередніх стовпчиків.

В електронній таблиці виконуються математичні (а також фінансові, статистичні, логічні та інші) дії над вмістом одних клітинок, щоб одержати

вміст інших клітинок. Електронна таблиця складається з клітинок (комірок), які утво-

рюють стовпчики і рядки.

Рядки нумеруються числами.

Наприклад, 2-й рядок, 17-й рядок, 28-й рядок.

Стовпчики, зазвичай, нумеруються однією або двома

латинськими літерами. Перші стовпчики нумеруються латинськими літерами від А до

Z, далі від AA до AZ, від BA до BZ і, зрештою, від ІA до ІV.

Кожна клітинка має адресу, складену із номерів стовп-

чика і рядка, на перетині яких вона знаходиться. Адресу клітинки ще називають посиланням на клітинку..

Наприклад, у наведеній вище таблиці прізвище «Перелазенко» записане у клітинці А4, а число 193,20 у клітинці D5.

103

Робоча книга і робочий аркуш Залежно від складності задачі, таблиця може мати сотні стовп-

чиків і тисячі рядків. Великий табличний документ може розташо-вуватися на кількох аркушах, що утворюють робочу книгу.

Кількість робочих аркушів у робочій книзі обмежується лише об’ємом доступної пам’яті комп’ютера.

Робочі аркуші мають назви Аркуш1, Аркуш2 і т. д. При заван-таженні Excel, в залежності від налаштувань програми, на екрані відображається один або кілька аркушів.

Робочий аркуш має 256 стовпчиків і 65536 рядків.

Перше знайомство Excel завантажується одним із способів, що надає опе-

раційна система Windows. Наприклад, подвійним клацан-ням на ярлику (див. мал.) на робочому столі, якщо він там є.

Можна скористатися кнопкою Пуск, далі вибрати Всі прог-рами � Microsoft Office � Microsoft Office Excel.

На екрані монітора з’явиться вікно програми Excel, у якому знаходиться рядок заголовка, під ним – рядок меню, далі одна або кілька панелей інструментів, під ними – рядок для запису назви ак-тивної клітинки і формули для обчислення. Більшу частину вікна займає робоче поле, у якому видно фрагмент таблиці (див. мал.).

Праворуч знаходиться вертикальна, а внизу справа – горизон-тальна смуги прокрутки з бігунками, що дозволяють переглядати всю таблицю, якщо вона не повністю поміщається на екрані. Внизу знаходяться ярлики робочих аркушів, ще нижче – рядок стану.

Клітинка, окреслена чорним прямокутником, називається активною або поточною (в даному випадку – А1). Саме в активну клітинку можна вносити нову інформацію або редагувати існуючу.

Клітинка стає активною, якщо її клацнути або перейти до неї за допомогою клавіш керування курсором, або

клавішею Tab. Як видно з малюнка, при завантаженні Excel пропонує Аркуш1

робочої книги Книга1 з активною клітинкою А1. У правій частині вікна область завдань Приступаючи до роботи (Приступая к работе), у якій можна обрати один з варіантів подальших дій.

Після завантаження Excel автоматично створює новий документ, проте до створення нового документа можна переходити й під час роботи з іншим документом.

104

Щоб створити новий файл електронної таблиці, можна скористатися одним із способів: • на панелі інструментів клацнути на значку (див. мал.); • відкрити меню Файл і обрати команду Створити... (Создать...).

Після виконання цих дій на екрані з’явиться порожня сітка електронної таблиці. Якщо на екрані була інша таблиця, то вона звільнить місце для роботи з новою.

У заголовку вікна з’явиться текст:

(або Книга2, Книга3...).

Слід зауважити, що раніше відкрита таблиця при цьому не закривається. До неї можна перейти, клацнувши відповідну кнопку на панелі завдань, або скориставшись переліком відкритих книг у меню Вікно (Окно).

Введення даних З набором першого символу в активній клітинці з’являється

текстовий курсор, а в рядку формул з’являються два значки (кнопки): «червоний хрестик» і «зелена галочка» (див. мал.).

Якщо під час заповнення клітинки введено зайвий символ, треба натиснути клавішу � (Backspace), щоб його стерти. Для скасу-вання помилково набраного запису треба натиснути клавішу Esc.

Рядок формул Панелі інструментів

Ярлики аркушів

Робоче поле

Активна клітинка

Заголовки стовпців

Заголовки рядків

Ярлик активного аркуша

Рядок стану

Область завдань

Поле назви

Бігунки

Швидка довідка

105

При введенні чисел ціла частина від дробової відділяється

комою, дати пишуться через крапку. Наприклад: 3,14 56,097 15.12.2005 20.03.37 При введенні даних в клітинку комп’ютер аналізує їх і

приймає рішення, як їх використовувати надалі: як число, формулу чи як текст. При цьому можуть виникати помилки. Наприклад, після введення тексту «-Я вчуся» у клітинці побачимо: #NAME? (або #ИМЯ?). Це комп’ю-тер «вирішив», що введено формулу, бо на початку стоїть знак мінус. Оскільки обчислити значення не вдалося, з’явилося пові-домлення про помилку. Щоб незалежно від змісту дані були сприйняті як текст, на початку слід ставити символ «'» (апостроф): «'-Я вчуся».

Те, що набирається в активній клітинці, з’являється відразу у двох місцях: в самій клітинці і в рядку формул. Поки не подана відповідна команда для зберігання, набрані символи доступні для редагування.

Якщо у вікні Excel відсутній рядок формул, треба у меню Вигляд, навпроти команди Рядок формул

встановити позначку «�». Перехід на нову клітинку справа або знизу відбувається авто-

матично, залежно від того, якою клавішею завершено введення вмісту попередньої клітинки.

Щоб завершити введення вмісту активної клітинки і перейти вниз, треба натиснути клавішу Enter або клавішу � .

Щоб завершити введення вмісту активної клітинки і перейти вправо, треба натиснути клавішу Tab або клавішу �.

Клавіші � та � спричиняють перехід у відповідному напрямку.

Щоб завершити введення і залишитися в поточній клітин-ці, треба натиснути кнопку «зелена галочка» в рядку формул.

Тобто, клавішу Enter або � використовують для заповнення клітинок таблиці по стовпчиках, клавішу Tab або � використо-вують для заповнення клітинок таблиці по рядках.

106

Текст, який не вміщується в клітинку, буде «вилазити» на су-сідню порожню клітинку. Якщо сусідня клітинка заповнена, то текст буде обрізано на її межі. Введені дані при цьому не втрача-ються: досить зробити клітинку активною, і весь текст з’явиться у рядку формул.

Виправлення помилок Помилки в клітинках виправляють так:

• щоб виправити кілька символів, треба двічі клацнути на потріб-ній клітинці, після чого виправити помилку;

• щоб стерти запис, треба зробити клітинку активною (клацнути на ній) і натиснути клавішу Del;

• щоб замінити запис, треба зробити клітинку активною, набрати новий запис і натиснути клавішу Enter (або Tab). Коли помилково стерли запис у клітинці, його можна поно-

вити, якщо натиснути клавіші Alt+Backspace, Ctrl+Z або кнопку Скасувати (Отменить) на панелі інструментів.

Зберігання таблиці Створена електронна таблиця знаходиться в оперативній

пам’яті. Щоб вона не була втрачена, треба зберегти таб-лицю на вінчестері або іншому носієві, для чого необхідно клацнути на значку Зберегти (Сохранить) або у меню Файл вибрати команду Зберегти (Сохранить). Відкриється стандартне діалогове вікно Збереження документа (Сохранение документа), де користувачеві пропонується записати файл у папку Мої документи під назвою Книга1, Книга2 тощо).

Якщо користувач хоче записати створений документ у іншу папку і з іншим іменем, необхідно виконати такі ж дії, як у тексто-вому процесорі Word: набрати ім’я файлу, відкрити папку і натис-нути кнопку Зберегти (Сохранить).

Створений файл з обраним ім’ям і розширенням .xls запи-шеться у вказану папку.

Робота з існуючою таблицею Створені таблиці зберігаються у файлах і відповідних папках.

Через деякий час може виникнути потреба у продовженні роботи над вже існуючою таблицею.

Поки Excel ще не запущено, для виклику існуючої таблиці користуються одним із способів: • у папці знайти таблицю і двічі клацнути на її піктограмі;

107

• на робочому столі Windows двічі клацнути на ярлику таблиці, який бажано створити при багатоденній роботі;

• вибором команди Пуск � Документи � [назва файлу], якщо її назва є у списку останніх документів. В усіх випадках відбудеться завантаження Excel, після чого у

робочому полі вікна автоматично з’явиться вибрана електронна таблиця, з якою можна продовжити роботу.

При завантаженому Excel відкрити ЩЕ ОДНУ таблицю можна одним зі способів: • відкрити меню Файл і у списку файлів, з якими працю-вали останнім часом, клацнути на потрібному імені;

• на панелі інструментів клац-нути на значку Відкри-ти…(Открыть...);

• відкрити меню Файл і вибра-ти команду Відкрити. У першому випадку

завантажиться вибраний доку-мент. Для двох останніх випад-ків відкриється діалогове вікно Відкриття документа (От-крытие документа). Робота з ним не відрізняється від роботи з подібним вікном текстового процесора Word.

Через деякий час вибрана таблиця з’явиться на робочому

полі Excel. У заголовку вікна з’явиться текст: Microsoft Excel – [назва вибраного файлу] Тепер можна продовжити роботу з таблицею: редагувати,

доповнювати або на її основі створювати іншу. Електронна таблиця може бути великою і вся не вміщатися на

екрані. Робоче поле вікна Excel має дві смуги прокрутки: горизон-тальну (для переміщення вліво-вправо у випадку широкого аркуша документа) і вертикальну (для переміщення вгору-вниз у випадку довгого аркуша).

Електронна таблиця може складатися із кількох аркушів. Щоб перейти на інший аркуш, необхідно внизу екрана Excel клацнути на його ярлику (Аркуш1, Аркуш2 тощо).

108

Перейменування робочих аркушів За замовчуванням робочі аркуші отримують назви Аркуш1,

Аркуш2 і т.п. Такі позначення не дають можливості розпізнати зміст інформації на аркуші за його назвою. Наприклад, для розра-хунку щомісячної заробітної плати було б зручніше назвати аркуші таблиці Січень, Лютий ...

Щоб перейменувати аркуш, досить двічі клацнути

його ярлик і ввести нову назву. Назва аркуша може мати до 31 символу: літер англійського,

російського або українського алфавітів, пропусків, круглих дужок, окремих розділових знаків (! . , ; – _ «). Не дозволяється використовувати символи (/ ? \ } { ] [ : * = + > < ‘). При спробі ввести заборонений символ він просто ігнорується.

Додавання й вилучення аркушів Excel автоматично поміщає в новостворену робочу книгу три

робочих аркуші. При необхідності цю кількість можна змінювати. Щоб додати новий робочий аркуш, необхідно клацнути правою кнопкою на ярлику будь-якого аркуша. В меню, що з’явиться, вибрати команду Додати… (Добавить…) і в діалоговому вікні на вкладці Загальні вибрати Аркуш (Лист). Новий аркуш буде додано зліва від виділеного.

Щоб вилучити аркуш, треба клацнути правою кнопкою його ярлик, в меню, що з’явиться, вибрати команду Видалити (Уда-лить) і натиснути кнопку ОК для підтвердження вилучення.

Перенесення і копіювання аркушів Щоб перемістити робочий аркуш на норве місце, треба пере-

містити лівою кнопкою його вкладку. При цьому вказівник набуває вигляду стрілочки з аркушем паперу, а над вкладками аркушів з’являється рухомий маркер (чорний трикутник). Маркер пока-зує, між якими аркушами опиниться поточний аркуш після відпускання кнопки миші.

Для копіювання робочого аркуша в тій самій робочій книзі треба виконати попередні дії з натиснутою клавішею Ctrl. Для копіювання робочого аркуша в іншу робочу книгу треба клацнути правою кнопкою його ярлик, в меню, що з’явиться, вибрати команду Перемістити або копіювати…(Переместить или копи-ровать…), перейти в іншу робочу книгу і скористатись командою Вставити (Вставить).

109

Створення нової таблиці на основі існуючої Щоб створити нову таблицю на основі існуючої, залишивши

таблицю-оригінал у незмінному вигляді, виконують такі дії: • відкрити потрібну таблицю; • вибрати команду Файл � Зберегти як… (Сохранить как...) – з’явиться діалогове вікно Збереження документа (Сохранение документа);

• набрати з клавіатури нове ім’я в полі Ім’я файлу (Имя файла); • при необхідності вибрати нову папку в полі Папка; • клацнути на кнопці Зберегти (Сохранить). Перший файл закри-ється, а на екрані залишиться таблиця з новим іменем, яку можна редагувати, не боячись пошкодити попередню таблицю.

Зміна ширини стовпчика Для того щоб змінити ширину стовпчика, необхідно:

• у рядку заголовків стовпчиків (А, В, С, D...) встановити вказівник миші на лінію, що розділяє стовпчики;

• коли з’явиться стрілка , натиснути ліву кнопку миші; • утримуючи кнопку натиснутою, перетягти стрілку вправо для збільшення ширини стовпчика або вліво – для зменшення;

• відпустити кнопку миші. Для автоматичного встановлення ширини стовпчика відпо-

відно до найдовшого тексту в його клітинках: • у рядку заголовків встановити вказівник миші на лінію, що роз-діляє стовпчики;

• при появі двонаправленої стрілки двічі клац-нути лівою кнопкою миші.

Виділення рядків (стовпчиків) Для дій над рядками (стовпчиками) їх потрібно виділити. Щоб виділити рядок, потрібно клацнути на його номері (рядок

виділиться чорним). Для виділення кількох рядків потрібно пере-тягнути вказівник миші з натиснутою лівою кнопкою по відповід-них номерах рядків.

Для виділення стовпчика потрібно клацнути на його назві (стовпчик виділиться чорним). Для виділення кількох стовпчиків потрібно протягнути вказівник миші з натиснутою лівою кнопкою по відповідних назвах стовпчиків.

Вирівнювання значень у клітинках У клітинці текст автоматично вирівнюється за лівим, а числа і

дати – за правим краєм.

110

Щоб вирівняти значення активної клітинки по-іншому, можна скористатися відповідними кнопками на панелі інструментів.

Щоб вирівняти записи в усіх клітинках одного або кількох стовпчиків, треба зробити їх активними (виділити потрібний стовпчик або стовпчики), потім клацнути на відповідній кнопці на панелі інструментів. Так само діють, коли потрібно вирівняти записи в усіх клітин-ках одного або кількох рядків.

Вилучення рядків або стовпчиків Вилучити рядок або стовпчик можна так:

• у таблиці виділити рядок (стовпчик); • вибрати команду Правка � Видалити (Удалить). • Інший спосіб вилучення – скористатися контекстним меню.

Щоб вилучити кілька рядків (стовпчиків), необхідно попе-

редньо виділити відповідну їх кількість. Виділені рядки (стовпчики) зникнуть, нижні рядки (або

стовпчики праворуч) зсунуться і займуть їхнє місце. Загальна кіль-кість рядків та стовпчиків на аркуші при цьому не змінюється: замість вилучених на краях таблиці з’являються нові.

Вставляння рядків або стовпчиків Вставити ПОРОЖНІЙ рядок або стовпчик можна так:

• у таблиці виділити рядок (стовпчик), НА МІСЦЕ якого необхідно вставити порожній рядок (стовпчик);

• вибрати команду Вставка � Рядки (Строки) або Стовпці (Столбцы)).

Щоб вставити кілька рядків (стовпчиків), необхідно попе-

редньо виділити відповідну їх кількість У результаті виконання команди Вставка виділені рядки

(стовпчики) зсунуться вниз (вправо), а на їх місце вставляться порожні рядки (стовпчики).

Інший спосіб вставки – скористатися контекстним меню.

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-3-1): 1. Для чого використовуються електронні таблиці? 2. Як нумеруються рядки і стовпчики електронної таблиці? 3. Що таке «робоча книга» і «робочий аркуш»? 4. Як позначаються клітинки таблиці? 5. Що слід зробити, щоб у вікні Excel відображався рядок формул? 6. Яке призначення кнопок «червоний хрест» і «зелена галочка»?

111

7. Як вводяться в клітинку десятковий дріб і дата? 8. Як виправити помилки при наборі даних? 9. Якою клавішею завершують введення для переходу на клітинку

праворуч; внизу? 10. Якою клавішею завершують введення, щоб активна клітинка не

змінилась? 11. Яким чином перейменувати робочий аркуш? 12. Яким чином додати/вилучити робочий аркуш? 13. Як перемістити робочий аркуш на нове місце? 14. Яким чином скопіювати робочий аркуш? 16. Як змінити ширину стовпчика; висоту рядка? 15. Що слід зробити для автоматичного встановлення ширини стовпчика? 16. Як виділити один або кілька рядків (стовпчиків)? 17. Яким чином задають вид вирівнювання значень у клітинках? 18. Як вставити один або кілька рядків (стовпчиків)? 19. Як вилучити один або кілька рядків (стовпчиків)?

3.2. Дії над вмістом клітинок Над вмістом клітинки або діапазону клітинок можна викону-

вати різноманітні дії.

Діапазон клітинок Щоб створити діапазон суміжних

клітинок, потрібно встановити вказівник миші у вигляді «грубого плюса» на першу клітинку, натиснути і, утримуючи ліву кнопку миші, перевести вказівник у потрібному напрямку до останньої клітинки і відпустити кнопку. Виділені клітинки будуть позначені чорним фоном і прямо-кутником і будуть активними для дій над ними. Така сукупність клітинок називається діапазоном клітинок.

Діапазон клітинок може бути як одновимірним (горизонталь-ним або вертикальним), так двовимірним, як на малюнку. Такий діапазон клітинок називається зв’язаним, а ліва верхня клітинка в ньому є активною. Щоб позначити діапазон клітинок, вказують адреси лівої верхньої та правої нижньої клітинок, відокремивши їх двокрапкою. Наприклад: А1:С8.

Діапазон клітинок не обов’язково має включати суміжні клітинки, а може складатися з довільних клітинок та діапазонів (наприклад, А1, В4:D20, F5, Н8), які виділяють з натиснутою клавішею Ctrl. Такий діапазон називається незв’язаним, і в ньому активною буде клітинка, виділена останньою.

112

Щоб позначити незв’язаний діапазон клітинок, вказують адреси окремих його частин, відокремлюючи символом крапка з комою: А1; В4:D20; F5; Н8.

Дії над вмістом діапазону клітинок Над вмістом ЗАПОВНЕНОЇ клітинки або діапазоном ЗАПОВ-

НЕНИХ клітинок можна виконувати такі дії: Переміщення – вміст клітинки переміщується на нове місце і

зникає зі старого. Копіювання – вміст клітинки копіюється на нове місце і зали-

шається на старому. Вставка – на нове місце вставляється вміст клітинки, що

переміщається або копіюється; всі інші клітинки залишаються на своїх місцях.

Додавання – на нове місце додається вміст клітинки, що пе-реміщається або копіюється; сусідні клітинки розсуваються, за вибором, вправо або вниз.

Вилучення – вміст клітинки вилучається, сусідні клітинки зсуваються, за вибором, вліво або вгору.

Очистка – вміст клітинки очищується, сусідні клітинки залишаються на своїх місцях.

Відновлення – в клітинці відновлюється той вміст, що був до вилучення або очищення.

Більшість користувачів при виконанні дій над вмістом клітинок віддає перевагу роботі з контекстним меню.

Контекстне меню

Щоб викликати контекстне меню, досить у потрібному

місці клацнути правою кнопкою миші. Щоб виконати операцію переміщення (копіювання) вмісту

клітинки або діапазону клітинок, треба виконати такі дії: • виділити клітинку (діапазон клітинок); • на клітинці (діапазоні клітинок) викликати контекстне меню; • щоб ПЕРЕМІСТИТИ вміст виділеної області, треба вибрати команду Вирізати (Вырезать) – рамка навколо виділеної області почне рухатися. Далі треба перевести вказівник миші на нове місце, знову відкрити контекстне меню і вибрати команду Вставити (Вставить) – на старому місці клітинки ОЧИС-ТЯТЬСЯ і їх вміст з’явиться на новому місці;

• щоб СКОПІЮВАТИ вміст виділеної області, треба із кон-текстного меню вибрати команду Копіювати (Копировать) –

113

рамка навколо виділеної області почне рухатися. Потім слід пере-вести вказівник миші на нове місце, відкрити контекстне меню і вибрати команду Вставити (Вставить) – на старому місці вміст клітинок ЗАЛИШИТЬСЯ, а на новому з’явиться копія. Якщо у клітинці призначення був якийсь текст (або число), то він замі-ниться новим. Щоб додати у певному місці клітинку або діапазон кліти-

нок, що переміщуються або копіюються, необхідно виконати дії: • на клітинці, на місце якої треба вставити іншу клітинку або діапа-зон клітинок, викликати контекстне меню;

• у ньому вибрати команду Додати скопійовані клітин-ки…(Добавить скопированные ячейки…) – відкриється вікно Вставка з буфера (Добавление ячеек), у якому вибрати режим зсуву клітинок вправо або вниз;

• клацнути на кнопці ОК – на місце вибраної клітинки вставиться вміст скопійованих клітинок. Вміст вибраних і сусідніх клітинок РОЗСУНЕТЬСЯ вправо або вниз. Щоб додати порожню клітинку, необхідно виконати такі дії:

• на клітинці, на місце якої треба вста-вити порожню клітинку, викликати контекстне меню;

• у контекстному меню вибрати команду Додати клітинки… (Доба-вить ячейки…) – відкриється діало-гове вікно Вставка (Добавление ячеек), у якому вибрати режим зсуву клітинок вправо або вниз;

• клацнути на кнопці ОК – на місце вибраної клітинки вставиться по-рожня клітинка. Сусідні клітинки розсунуться. Щоб додати кілька порожніх клітинок, необхідно виділити

клітинки, на місце яких будуть вставлені порожні, і виконати попередні дії.

Для вилучення клітинки слід виконати такі дії: • на виділеному діапазоні викликати контекстне меню; • у ньому вибрати команду Видалити… (Удалить...) – відкриється діалогове вікно Видалення клітинок (Удаление ячеек), у якому вибрати режим зсуву клітинок вліво або вгору;

• клацнути на кнопці ОК – на місце виділених клітинок пересу-неться вміст сусідніх клітинок справа або знизу.

114

Щоб очистити клітинку (діапазон клітинок), слід виконати наступні дії: • виділити клітинку або діапазон клітинок; • у виділений області викликати контекстне меню; • у ньому вибрати команду Очистити вміст (Очистить содер-жимое).

При вилученні або очищенні клітинки треба бути обережним, щоб не знищити дані, які використовуються

в інших клітинках. Після помилкового стирання даних у клітинці або діапазоні

клітинок, їх можна поновити, натиснувши комбінацію клавіш Alt+Backspace, Ctrl+Z або клацнувши кнопку Скасувати (Отме-нить) на панелі інструментів.

Вказівники миші на активній клітинці Активна клітинка в правому нижньому куті має маркер запов-

нення у вигляді невеликого чорного квадрата. Якщо у виділеній клітинці вказівник миші, який на полі

клітинки має вигляд «товстого плюса», перевести на цей маркер, він набуде вигляду «тонкого плюса». Такий вказівник викорис-товується для автоматичного заповнення послідовності клітинок.

Якщо у виділеній клітинці вказівник миші перевести на її

межу, він набуде вигляду: Такий вказівник використо-вується для перетягування вмісту клітинки в інше місце.

Якщо при цьому утриму-вати клавішу Ctrl, поруч з вказівником з’явиться неве-

ликий «+»: . Такий вказівник використовується для копіювання вмісту клітинки перетягуванням.

Автозаповнення Excel може виконувати «розумні» дії при заповненні клітинок. Наприклад: можна автоматично заповнити клітинки послідов-

ністю назв днів тижня (Пн-Нд або Понеділок-Неділя) або місяців року (Січень-Грудень). Для цього досить у активну клітинку записати назву першого (або іншого) елемента списку, після чого перетягти маркер заповнення у потрібному напрямку.

Звичайно, автоматично продовжуються не які завгодно списки, а лише збережені в програмі.

115

Щоб створити власний список, необхідно виконати такі дії: • вибрати команду Сервіс � Параметри � Списки; • у полі Елементи списку набрати свій список (на малюнку Понеділок, Вівторок, Середа...);

• натиснути кнопку Додати (Добавить).

Робота з числами дещо відрізняється від роботи з текстовими даними. Щоб у наступні клітинки продовжити нумерацію, вказану у попередній клітинці, необхідно виконати такі дії: • зробити активною клітинку з числом, що починає нумерацію; • перевести вказівник миші на маркер заповнення, натиснути кла-

вішу Ctrl – вказівник набуде такого вигляду: ; • утримуючи клавішу Ctrl і ліву кнопку миші, перевести вказівник у потрібному напрямку до кінцевої клітинки;

• відпустити СПОЧАТКУ кнопку миші, ПОТІМ клавішу Ctrl – в усіх відмічених клітинках з’явиться послідовність чисел нумерації. Клітинки зі значеннями часу або дати при автозаповненні ма-

ють цікаві особливості. Якщо в клітинці, наприклад, встановлено час 22:00, то при автозаповненні в наступних клітинках одержимо: 23:00, 0:00, 1:00 і т. д.

Якщо ж у клітинці встановлено дату 30.03.2010, то в наступ-них клітинках одержимо: 31.03.2010, 1.04.2010, 2.04.2010 і т. д.

Для заповнення клітинок числами, що утворюють ариф-метичну прогресію (наприклад, 3, 7, 11, 15...) досить занести у дві суміжні клітинки стовпчика або рядка перші два числа (тут 3 і 7), виділити ці клітинки і перетягти маркер заповнення до останньої клітинки. Автоматично буде визначена різниця прогресії (тут 4), з урахуванням якої будуть обчислені значення для заповнення послі-довності клітинок.

При виконанні цієї операції з датами Excel враховує кількість днів у кожному місяці. Наприклад, якщо ввести у дві суміжні клітинки дати 21.05 і 30.05, виділити їх і протягнути маркер праворуч, одержуємо таку послідовність:

116

Автозавершення При наборі перших символів слова Excel пропонує його завер-

шення, використовуючи зразок із вже набраних подібних слів в тому ж стовпчику.

Автозавершення застосовується тільки для тексту. Наприклад, якщо у стовпці є слова «карета», «картопля»,

«картуз», то, набравши в клітинці цього ж стовпця літери «карто», побачимо варіант автозавершення «картопля». Якщо він нас влаш-товує – натискаємо клавішу Enter – у клітинці з’являється все слово картопля. Менша кількість літер («кар», «карт») не спричиняє появи варіанту завершення, бо за ними неможливо однозначно вибрати його серед вже набраних слів.

Якщо на клітинці викликати контекстне меню, можна командою Вибрати з розкривного списку… (Выбрать из раскрывающегося списка…) вибрати потрібне слово із уже вживаних (див. мал.).

Щоб відмовитися від послуг автозавершення, треба

введення тексту розпочати з апострофа (').

Автозаміна Автозаміна працює так само, як і в Word. Після набору слова з

орфографічними помилками і натискання клавіші «пропуск» або розділового знака виконується його автоматична заміна на слово, вказане у вікні Автозаміна.

Наприклад, помилково набране слово ачс автома-тично заміниться на час, двано заміниться на давно, зелмя на земля, отчно на точно, првао на право, солво на слово і т. д.

Режим автозаміни дає можливість додавати у спи-сок свої варіанти заміни. Для цього необхідно виконати такі дії: • вибрати команду меню Сервіс � Параметри автозаміни… з’явиться вікно Автозаміна (на малюнку – його фрагмент);

• у полі замінювати: (заменять:) набрати варіант слова з помил-кою або скорочення (наприклад, ст.);

117

• у поле на: ввести варіант слова (наприклад, студент), яке замінюватиме слово з помилкою або скорочене слово;

• вибрати команду Додати (Добавить) – набраний варіант буде занесений у список варіантів заміни;

• клацнути кнопку ОК.

Щоб працював режим автозаміни, необхідно у вікні Автозаміна встановити прапорець Замінювати під час

введення (Заменять при вводе).

Встановлення розмірів стовпчиків (рядків) Для встановлення потрібного розміру ширини стовпчиків

(висоти рядків) треба виконати такі дії: • виділити потрібні стовпчики (рядки); • вибрати команду меню Формат � Стовпець (Столбец) або Рядок (Строка) � Ширина… або Висота…;

• у вікні, що відкриється, встановити потрібний розмір; • натиснути кнопку ОК.

Ширина стовпчиків задається числом, яке дорівнює середній кількості цифр стандартного шрифту, які відображаються в клітинці.

Об’єднати і розмістити в центрі Для об’єднання кількох СУМІЖНИХ клітинок в одну треба

виконати такі дії: • виділити клітинки, які слід об’єднати; • на панелі інструментів клацнути на кнопці Об’єднати та розмістити в центрі (Объединить и поместить в центре);

• в об’єднану клітинку внести потрібні дані. Для відміни об’єднання клітинок треба виділити об’єднану

клітинку і ще раз клацнути кнопку Об’єднати та розмістити в центрі.

Текст у клітинці в кілька рядків Щоб ввести у клітинку кілька рядків тексту, треба для перехо-

ду на новий рядок натискати комбінацію клавіш Alt + Enter, після чого можна продовжити набір. Після натискання Enter висота поточного рядка збільшиться. Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-3-2): 1. Як виділити діапазон клітинок? 2. Які операції виконуються над вмістом виділених клітинок? 3. Як перемістити (скопіювати) вміст клітинки на нове місце? 4. Чим відрізняється дія копіювання клітинки від переміщення? 5. Чим відрізняється дія додавання клітинки від вставки? 6. Як відновити помилково вилучений вміст клітинки?

118

7. Як додати на потрібному місці клітинку або діапазон клітинок? 8. Якого вигляду на активній клітинці може набувати вказівник миші? 9. Як заповнити клітинки послідовністю назв днів тижня або місяців? 10. Як заповнити клітинки послідовністю чисел? 11. Як створити власний список для заповнення клітинок? 12. У чому полягає автозавершення при заповненні стовпчиків? 13. Як об’єднати кілька суміжних клітинок? 17. Як скасувати об’єднання клітинок? 14. Як розмістити текст клітинки у кілька рядків?

3.3. Обчислення в електронних таблицях Програма Excel створювалась насамперед для розв’язування

банківських, бухгалтерських і комерційних задач з виконанням математичних, логічних, статистичних, фінансових обчислень.

Формати чисел Числа можуть зображуватись в різних форматах. Щоб встано-

вити потрібний числовий формат, необхідно виконати такі дії: • вибрати команду Формат � Клітинки… (Ячейки…), відкри-ється вікно Формат клітинок (Формат ячеек), у якому клацнути на вкладці Число;

• у списку Числові формати (Числовые форматы) вибрати потрібний формат (наприклад, Числовий);

• у полі Кількість десяткових розрядів (Число десятичных знаков) встановити число знаків після десяткової коми, зробити інші налаштування;

• клацнути на кнопці ОК.

119

Вікно Формат клітинок (Формат ячеек) з вибраною вклад-кою Число дає можливість встановити такі формати чисел:

Формат числа Вигляд числа Пояснення

Загальний (Общий)

41 415327

Для відображення тексту і чисел довільного типу

Числовий (Числовой)

–41,53 41,00 415 327

Виведення чисел з вибра-ною кількістю десяткових знаків

Грошовий (Денежный)

41,53грн. 41,00грн. 4157грн. 0,327грн.

До числа додається грн. або знак іншої грошової оди-ниці

Фінансовий (Финансовый)

41,53грн. 41,00грн. 4157,00грн. 0,327грн.

Числа вирівнюються за роз-дільником цілої і дробової частин

Дата 20.3.2010 20 мар 2010

Для відображення дати

Час (Время)

13:36 13:36:48 13:36РМ

Для відображення часу

Відсотковий (Процентный)

–4153% 4100%

Число множиться на 100 і виводиться з символом %

Дробовий (Дробный)

3/7 31/49 312/673 Звичайні дроби (чисельник і знаменник – до 3 цифр)

Експоненційний (Экспоненциальный)

5,78Е+07 Стандартний вигляд числа (5,78 · 107)

Текстовий (Текстовый)

185 415327

Число відображається і об-робляється як текст

Додатковий (Дополнительный)

Для роботи зі списками та базами даних

На панелі Форматування (Форматирование) є кнопки, за допомогою яких встановлюються такі формати: • Грошовий – до числа приєднується «грн.» (гривня).

Позначення грошової одиниці залежить від регіональних налаштувань Windows (Панель керування � Мова і регіональні стандарти � Регіональні параметри)

• Відсотковий – число збільшується в 100 разів і до нього приєднується знак %.

• Формат з роздільником – вставляється роздільник «пропуск» між кожними трьома цифрами (наприклад: 23 340 567).

120

• Збільшити розрядність – збільшує розрядність. • Зменшити розрядність – зменшує на одиницю розрядність.

Зміна формату не впливає на дані, що зберігаються в

клітинці, а лише на їх відображення.

Поняття формули Excel дає можливість виконувати різноманітні обчислення над

вмістом клітинок за формулами. У формулах можуть використовуватися різноманітні функції,

числа, адреси клітинок та діапазонів, дужки, а також знаки арифметичних операцій:

+ – додавання; – – віднімання; * – множення; / – ділення; ^ – піднесення до степеня; % – обчислення відсотків.

Правила запису формули

Запис формули повинен починатися знаком «=»,

далі записується сама формула. Наприклад: =D4+F7 – до вмісту клітинки D4 додати вміст

клітинки F7. Результат запишеться у клітинку, яка містить цю формулу.

Для введення у формулу адреси клітинки не обов’язково набирати її «вручну» з клавіатури.

Для внесення в формулу адреси клітинки досить

клацнути відповідну клітинку. Формулу з попереднього прикладу можна ввести так: набрати

з клавіатури «=»; клацнути на клітинці D4; набрати з клавіатури «+»; клацнути на клітинці F7.

Формула записується в один рядок.

Наприклад: =(D4+F7)/(E3–0,15*E4).

Приклад проведення обчислень У магазині вирішили підбити підсумок торгівлі перед почат-

ком нового навчального року, дані звели у наведену далі таблицю. Треба підрахувати суми, що вторгували за кожен з товарів

(клітинки від D2 до D6), і загальну суму (клітинка D7). Тут вміст клітинок від D2 до D6 одержують як добуток вмісту

відповідних клітинок стовпчиків B і C. Наприклад: вміст клітинки D2 обчислюється за формулою =B2*C2. Формули в клітинках D3

121

(=B3*C3), D4 (=B4*C4)... відрізняються від попередньої і одна від одної тільки номером рядка.

Копіювання формул Для копіювання формули з одної клітинки в декілька

суміжних клітинок з відповідною заміною назви стовпчика і(або) номера рядка виконують такі дії: • встановити вказівник миші на маркер заповнення активної клі-тинки, щоб він набув вигляду «тонкий плюс»;

• перемістити лівою кнопкою вказівник «тонкий плюс» до остан-ньої клітинки стовпчика або рядка;

• відпустити кнопку миші – в клітинках з’являться результати обчислень за формулами, для яких шаблоном служить формула з першої клітинки.

Обчислення суми

Щоб обчислити суму чисел, використовують функцію SUM() або СУММ() (детальніше про функції – далі).

Залежно від версії програми Excel назви функцій записують латинськими літерами або кирилицею.

Для попереднього прикладу формулу для клітинки D7 можна записати, вказавши в дужках діапазон клітинок:

=SUM(D2:D6) або =СУММ(D2:D6) Для обчислення суми зручно користуватись значком ∑ (авто-

сума) на панелі інструментів. При цьому діапазон клітинок комп’ю-тер визначає автоматично, а уточнити його можна, виділяючи клітинки мишею.

Нарахування заробітної плати Розглянемо спрощену задачу нарахування заробітної плати.

Оплата нараховується за відроблені робочі дні відповідно до тарифної ставки (оплата одного робочого дня). Із заробітної плати вираховується прибутковий податок у розмірі 10%.

122

Тепер складемо електронну таблицю, де стовпчики А, В і С заповнюються вручну, а всі обчислення для заповнення інших стовпчиків будуть виконуватися автоматично за наведеними нижче формулами (записаними для рядка 2): • у клітинці D2 =B2*C2; • у клітинці E2 =D2*10%; • у клітинці F2 =D2–E2.

Подібні формули повинні бути в стовпчиках D, E, F в рядках від 3 до 6. Щоб повторити відповідні формули в кожній клітинці з урахуванням номера рядка, достатньо скопіювати їх, як це описано вище. При цьому для копіювання можна відмітити відразу весь діапазон клітинок D2:F2.

При копіюванні формули в іншу клітинку в адресах клітинок автоматично змінюються номер рядка

і(або) назва стовпчика (детальніше – далі).

Проміжок часу між двома датами Щоб обчислити проміжок часу між двома датами, що записані

у клітинки, досить у клітинку результату записати формулу у вигляді різниці вмісту клітинок.

Клітинка результату повинна мати формат «Загальний»

або «Числовий». Нехай у клітинку А1 записана поточна дата (тут 22.11.2006), в

клітинку А2 – день народження 17.08.1990. Щоб за формулою =А1–А2 обчислити, скільки днів прожила

людина, треба у клітинці А3 задати формат Загальний. Для визначення «дня народження» у 6000 днів потрібно у

клітинці Е3 записати формулу =Е1+Е2 і формат Дата.

123

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-3-3): 1. Як встановити потрібний формат числа? 2. Як викликати діалогове вікно Формат клітинок (Формат ячеек)? 3. Як при виведенні встановити число десяткових знаків після коми? 4. Які арифметичні дії можливі у формулах? 5. Що означає такий запис: =А7*(С9+4)+В7/В9? 6. Як записати формулу в клітинку електронної таблиці? 7. Як внести у формулу адресу клітинки, не набираючи її з клавіатури? 8. Які вимоги ставляться до написання формули? 9. Як використовують маркер заповнення? 10. Як копіювати формулу із одної клітинки в іншу? 11. Що відбувається з формулою при її копіюванні в іншу клітинку? 12. Як підрахувати суму значень з кількох клітинок? 13. Як підрахувати проміжок часу між двома датами? 14. Який формат повинна мати клітинка з проміжком часу між датами? 15. Як визначити дату «10000 днів від народження»?

3.4. Використання рядка формул Excel створює зручні умови запису формули в активну клітинку:

• формула (тут А1+В1) одночасно з’являється у поточній клітинці і в рядку формул;

• адреси клітинок у формулі виділяються різними кольорами; • на час редагування формули відповідними кольорами виділя-ються й самі клітинки;

• щоб ввести у формулу адресу клітинки, досить клацнути клітинку. Після завершення введення формули у виділеній клітинці

з’явиться результат обчислення, а у рядку формул залишиться відповідна формула, за якою було виконано обчислення.

Відповідно до зміни вмісту клітинок, адреси яких входять в формулу (тут А1 і В1), негайно змінюється результат обчислення (тут – значення в клітинці С1).

Функція і аргумент

Звертання до функції у формулі має такий загальний

вигляд: ФУНКЦІЯ (АРГУМЕНТИ). Наприклад, формула =ROUND((А1+В1)/С1;3) містить звер-

тання до функції ROUND і два аргументи: вираз (А1+В1)/С1 і число 3, відокремлені крапкою з комою.

124

Для складних обчислень Excel пропонує великий перелік мате-матичних, фінансових, статистичних і логічних функцій.

Функція Excel – це спеціальне позначення дій для

виконання певного обчислення.

Аргументами у формулах виступають числа, вирази,

адреси клітинок і діапазонів клітинок. Є функції, які не потребують аргументів. Серед них: PI() або ПИ() – повертає наближене значення числа π; TODAY() або СЕГОДНЯ(), NOW() або ТДАТА() – будуть

описані нижче.

Математичні функції При виконанні обчислень у формулах використовують такі

математичні функції (перелік неповний): SUM(аргумент1;аргумент2...) або СУММ() – обчислює суму

всіх значень, перелічених у дужках; MAX(аргумент1;аргумент2...) або МАКС() – знаходить най-

більше значення серед аргументів; MIN(аргумент1;аргумент2...) або МИН() – знаходить

найменше значення серед аргументів; ROUND(аргумент1;аргумент2) або ОКРУГЛ() – повертає

значення аргументу1, округлене з кількістю цифр після коми, що дорівнює аргументу2.

Для обчислення квадратного кореня використовують

функцію SQRT(аргумент) або КОРЕНЬ(). Нехай в клітинці E3 – перший катет, в клітинці K6 – другий

катет, тоді гіпотенузу можна обчислити за формулою: = SQRT (E3^2+K6^2)

Для обчислення середнього арифметичного кількох чисел використовують функцію AVERAGE(аргументи) або СРЗНАЧ().

Нехай в клітинках R2, R3, R4, R5 і R6 знаходяться числа. Їх середнє арифметичне можна обчислити за формулою: =AVERAGE(R2;R3;R4;R5;R6) або =СРЗНАЧ(R2;R3;R4;R5;R6)

За потреби можна вказати діапазон клітинок. Для поперед-нього прикладу це виглядатиме так: =AVERAGE(R2:R6). Діапазон може бути незв’язаним: =AVERAGE(А1:В5; 23.675; К1; М1:М5).

Бувають випадки, коли в таблицю необхідно внести поточну дату у форматі «число. порядковий номер місяця. рік».

125

Для внесення в клітинку поточної дати використовують функцію TODAY() (СЕГОДНЯ()). Функція NOW()

(ТДАТА()) виводить крім дати ще й поточний час. Наприклад: якщо клітинку G5 електронної таблиці зробити ак-

тивною і ввести у неї формулу =NOW(), то в клітинці з’являться поточні дата і час. Наприклад: 25.06.2011 10:31.

Слід мати на увазі, що функції NOW() та TODAY() повер-тають саме поточні значення дати й часу.

При відкритті таблиці відбувається перерахунок формул, і ці функції повернуть дату й час відкривання,

а не створення документа! Значення, повернуте однією функцією, може бути аргументом

іншої. При цьому кажуть про вкладення функцій. Наприклад, у формулі =ROUND(SQRT(SUM(А5:Е5));5) спочатку обчислюється сума, потім з неї добувається квадратний корінь, а після цього його значення округлюється до 5 цифр після коми.

Введення функцій у формулу Назву функції

та її аргументи, звичайно, можна вводити з клавіа-тури. Але зручніше використати для цього діалог Вста-вка функції. Щоб скористатися ним для введення функ-ції у формулу, тре-ба виконати такі дії: • у рядку формул клацнути на кноп-ці fx – відкриєть-ся діалогове вікно Вставка функції;

• вибрати категорію функцій і потрібну функцію; • після вибору функції клацнути OK – відкриється друге вікно Майстра функцій для введення аргументів (чисел, адрес клітинок, виразів);

• при встановленні аргументів з’являється результат обчислення;

126

• якщо результат влаштовує, треба клацнути на кнопці ОК, і фор-мула запишеться в активну клітинку. Формула одночасно з’являється у поточній клітинці і в рядку

формул. Значення можливого результату з’являється зразу після введення аргументів. До клацання на кнопці ОК формулу можна редагувати або відмінити введення клацанням на кнопці Відміна.

Для швидкого вибору однієї з 10 останніх використаних функ-цій можна клацнути на кнопці u ліворуч від рядка формул – від-криється список, в якому слід клацнути назву функції. Якщо ж потрібної функції немає у цьому списку, то, вибравши пункт Інші функції… (Другие функции...), відкриємо вікно Вставка функції.

Вікно для введення аргументів можна перетягти в інше

місце за допомогою лівої кнопки миші.

Аргументи вводяться з клавіатури. Для введення назви клітинки досить клацнути на ній лівою кнопкою миші.

Абсолютні, відносні та мішані адреси клітинок У попередніх прикладах при копіюванні формул адреси

клітинок, що були в них, змінювались. Наприклад, якщо формула містила посилання на клітинку праворуч, то після копіювання в інше місце формула також посилатиметься на клітинку праворуч. Такі адреси називають відносними (относительными).

Розглянемо задачу «Борщ для військової частини». Задача. Нехай у військовій частині на обід готують борщ. За

нормою у солдатській порції борщу основних продуктів повинно бути (всі числа умовні): м’яса – 85 г (клітинка С1), картоплі чищеної – 172 г (D1), капусти – 155 г (E1), буряка – 57 г (F1).

Назва функції

Введення аргументів Обчислені значення

Згортання вікна

Опис функції

Виклик довідки

127

Скласти відомість закладки основних продуктів для приго-тування борщу у солдатській їдальні військової частини. Кількість м’яса округлити до 0,1 кг, все інше – до кілограмів.

Таблиця може мати вигляд, наведений на малюнку. Замість знаків питання слід вписати відповідні формули. При цьому адреси клітинок з діапазону C1:F1 з нормами продуктів повинні бути абсолютними, тобто не змінюватися при копіюванні формул. Адреса клітинки стає абсолютною, якщо записати її так: $C$1.

При введенні у формулу адреса клітинки стає абсолютною після натискання клавіші F4.

Повторно натискаючи F4 можна зробити абсолютним поси-лання лише на рядок або на стовпчик: С$5 або $С5. У посиланні С$5 копіювання призведе до відповідної зміни назви стовпця; у випадку $С5 змінюватиметься лише номер рядка.

Такі посилання називають мішаними.

Звичайно, символ «$» можна також ввести з клавіатури при набиранні формули.

У цій таблиці у рядках 3 і 7 треба використати такі формули: • у клітинці В7 =SUM(В3:В6). • у клітинці С3 =ROUND($С$1*B3/1000;1); • у клітинці D3 =ROUND($D$1*B3/1000;0); • у клітинці E3 =ROUND($Е$1*B3/1000;0); • у клітинці F3 =ROUND($F$1*B3/1000;0).

Для обчислення вмісту інших клітинок досить виділити клі-тинки C3:F3 і перетягнути маркер заповнення до останнього рядка.

Посилання на клітинки інших аркушів та книг Формула може містити посилання на комірки інших аркушів і

навіть інших книг. Перед адресою клітинки з іншого аркуша вказують ім’я аркуша, відокремивши його знаком оклику (!):

=Лист1!G8–10.

128

Щоб вказати, що комірка знаходиться в іншій відкритій книзі, перед ім’ям аркуша додають ще й ім’я файлу книги, взяте у квад-ратні дужки. При цьому послідовність імен книги та аркуша обме-жують апострофами:

=15–'[Книга2.xls]Лист1'!$В$2. Якщо ж файл книги закритий, то перед ім’ям файлу слід вка-

зати шлях до нього: ='C:\Таблиці\[Книга2.xls]Лист1'!$В3+16

Посилання на комірки з інших книг називають зв’язками.

Як видно з прикладів, посилання на комірки інших аркушів і книг можуть бути відносними, абсолютними та змішаними.

Вводити у формулу адреси комірок з інших аркушів та

книг можна клацанням відповідних комірок.

Імена клітинок та діапазонів Застосування іменованих клітинок спрощує побудову та розу-

міння формул. До цих клітинок можна звертатися і з інших аркушів, тому імена клітинок в одній книзі не повинні повторюватися.

Щоб присвоїти вибраній клітинці або діапазону клітинок ім’я, треба виконати такі дії: • виділити клітинку або діапазон клітинок; • записати потрібне ім’я в поле адреси активної клітинки, що зна-ходиться ліворуч від рядка формул;

• натиснути клавішу Enter. Ім’я клітинки можна писати українськими, російськими або

англійськими літерами. Наприклад, клітинка

D1 (див. мал.) отримала ім’я ЗНИЖКА. Формула у клітинці С4 посилається на цю клітинку саме за ім’ям: =В4*ЗНИЖКА.

Для запису в формулу імені іменованої клітинки не обов’яз-ково набирати його з клавіатури.

Для внесення в формулу імені іменованої клітинки досить

клацнути цю клітинку. Для запису формули в клітинку С4 можна виконати такі дії:

• набрати з клавіатури «=»;

129

• клацнути на клітинці В4; • набрати з клавіатури «*»; • клацнути на клітинці D1.

Вилучення імені клітинки Щоб вилучити ім’я клітинки, потрібно виконати такі дії:

• вибрати команду Вставка � Ім’я (Имя) � Надати… (Прис-воить…);

• у діалоговому вікні Надання імені (Присвоение имени), що відкриється, виділити потрібне ім’я і натиснути кнопку Видалити.

Всі формули, що містять це ім’я, повідомлятимуть

про помилку #NAME? (#ІМ’Я?) (див. далі).

Повідомлення про помилки При введенні формул і при обчисленнях можуть виникати

помилки. Excel допоможе їх знайти і виправити своїми повідом-леннями, що виводяться в клітинках замість обчислених значень:

#DIV/0! (#ДЕЛ/0!) – спроба поділити на нуль; #N/A (#Н/Д) – відповідь неможлива через неповноту даних; #NAME? (#ИМЯ?) – помилка в назві функції або адресі клітинки; #NULL! (#ПУСТО!) – незрозуміла адреса клітинки; #NUM! (#ЧИСЛО!) – проблема з числом у формулі; #REF! (#ССЫЛКА!) – формула посилається на вилучену клітинку; #VALUE! (#ЗНАЧ!) – текст замість числа або порожня клітинка; #### – число не поміщається у клітинку по ширині.

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-3-4): 1. Які арифметичні дії можливі у формулах? 2. Як записати формулу у клітинку електронної таблиці? 3. Як підрахувати суму вмісту кількох клітинок? 4. Які зручності дає використання Майстра функцій? 5. Що може включати формула Excel? 6. Що таке функція у формулі Excel? 7. Що використовується як аргумент у функції Excel? 8. Наведіть приклад функцій, що не потребують аргументів. 9. За якою формулою знаходять найбільше число в клітинках А2:А33? 10. Як знайти корінь квадратний від суми вмісту клітинок від Е2 до Е8? 11. Як обчислити середнє арифметичне вмісту клітинок від Е2 до Е8? 12. Як зробити, щоб у клітинці відображалась поточна дата? 13. Які засоби надає Excel для введення функцій у формулу? 14. Яке повідомлення виводиться при спробі ділення на нуль? 15. Яке повідомлення виводиться, коли число не поміщається у клітинку?

130

3.5. Статистичні, текстові та фінансові функції

Статистичні функції Excel

Статистичними називають функції, призначені для

обробки сукупностей даних. Micrsoft Excel 2003 надає користувачеві 80 статистичних

функцій. Розглянемо деякі з них. MAX(число1; число2; …) або МАКС () – повертає найбільше

значення зі списку аргументів. MIN(число1; число2; …) або МИН() – повертає найменше

значення зі списку аргументів. LARGE(діапазон; k) або НАИБОЛЬШИЙ() – повертає k-е

найбільше значення у діапазоні числових даних. SMALL(діапазон; k) або НАИМЕНЬШИЙ() – повертає k-е

найменше значення у діапазоні числових даних. Наприклад, якщо діапазон А1:А7 містить числа 3, 6, 7, 2, 5, 8, 4,

то при виклику функції НАИМЕНЬШИЙ (А1:А7; 3) отримаємо 4, тобто третє за величиною число, починаючи від найменшого 2.

Виклик НАИБОЛЬШИЙ (А1:А7; 2) поверне 7 – друге за вели-чиною число в діапазоні А1:А7.

Якщо діапазон порожній або k≤0, або k більше ніж кількість чисел у діапазоні, то функції НАИБОЛЬШИЙ та НАИМЕНЬШИЙ повертають повідомлення про

помилку #ЧИСЛО! AVERAGE(число1; число2; …) або СРЗНАЧ () – повертає

середнє арифметичне списку аргументів. MODE(число1; число2; …) або МОДА() – повертає значення,

яке серед аргументів зустрічається найчастіше.

Функції МИН, МАКС, СРЗНАЧ, МОДА ігнорують

текстові та логічні значення. COUNT(значення1; значення2…) або СЧЁТ() – повертає

кількість чисел серед аргументів. Враховує числа, порожні та логіч-ні значення, дати або тексти, що зображують числа.

Аргументи, які є значеннями помилки або текстами, котрі не можна інтерпретувати як числа, ігноруються. Якщо серед значень є посилання на діапазон комірок, то у ньому враховуються тільки числа. Наприклад:

= СЧЁТ (;;) – повертає 3, бо у списку – 3 порожні значення;

131

= СЧЁТ (5;;"12") – повертає 3, бо у списку – число 5, порожнє значення та текст, що зображає число 12.

= СЧЁТ (А5:В8) – повертає кількість чисел у діапазоні А5:В8. COUNTA(значення1; значення2…) або СЧЁТЗ() – повертає

кількість значень серед аргументів. Враховує значення будь-яких типів, включно з порожнім рядком («»). Якщо серед значень є посилання на діапазон комірок, то порожні комірки у ньому не враховуються.

COUNTIF(діапазон; критерій) або СЧЁТЕСЛИ() – повертає кількість непорожніх клітинок діапазону, які задовольняють даний критерій. Наприклад, СЧЁТЕСЛИ (B3:E9; ">5") поверне кількість у комірках діапазону B3:E9 значень, більших ніж 5.

Записуючи критерій, використовують підстановочні знаки: «?» позначає довільний символ; «*» позначає довільну послідовність символів. Наприклад: критерій буде вибрано комірки, … "спорт" …що містять слово «спорт» 57 …що містять число 57 "фіз*" …в яких значення починається символами «фіз» "??П" …в яких значення має довжину 3 символи і

закінчується символом «П»

Текстові функції До цієї групи в Excel 2003 належать 24 функції. LEN(текст) або ДЛСТР() – повертає кількість знаків у

текстовому рядку. REPLACE(старий текст; початкова позиція; кількість сим-

волів; новий текст) або ЗАМЕНИТЬ() – замінює вказану кількість символів старого рядка новим текстом.

REPT(текст; кількість разів) або ПОВТОР() – повторює даний текст вказану кількість разів.

SUBSTITUTE(текст; старий текст; новий текст; номер входження) або ПОДСТАВИТЬ() – підставляє новий текст замість старого тексту у текстовому рядку. Номер входження визначає, яке входження старого тексту слід замінити. Якщо номер входження не вказано, то буде замінено всі входження старого тексту.

SEARCH(шуканий текст; текст для пошуку; початкова позиція) або ПОИСК() – повертає позицію першого входження знака або текстового рядка при пошуку зліва направо, починаючи з вказаної позиції.

132

MID(текст; початкова позиція; кількість знаків) або ПСТР() – повертає вказану кількість знаків з текстового рядка, починаючи зі вказаної позиції.

Зображений на малюнку фрагмент електронної таблиці ілюст-рує дію розглянутих текстових функцій.

Фінансові функції Фінансові розрахунки в житті людини відіграють надзвичайно

важливу роль. Нарахування зарплати, отримання прибутку при вкладанні грошей на банківський рахунок, економічні розрахунки при формуванні державного бюджету – це лише деякі з задач, пов’язаних з фінансовими розрахунками. Щоб повністю опанувати фінансові функції, яких у Excel 2003 більше 50, потрібні спеціальні знання з економіки, тому розглянемо тут лише дві з них.

Приклад 1. Щоб придбати комп’ютер вартістю 5000 грн. покупець отримав у банку кредит на 2 роки з річною відсотковою ставкою 15%. Якою має бути щомісячна виплата за умови, що вона залишається однаковою протягом всього періоду?

Замість громіздких розрахунків скористаємось функцією ПЛТ. PMT(ставка; кількість періодів; сума; кінцева сума; тип

виплати) або ПЛТ() – повертає суму періодичного платежу на основі постійності сум платежів та постійності відсоткової ставки. Аргументи функції мають такий зміст: • ставка – відсоткова ставка за період. У нашому випадку виплати робляться щомісячно, тому річну відсоткову ставку (15%) потрібно поділити на 12 (кількість місяців у році);

• кількість періодів – показує, скільки окремих виплат буде зроблено. За 2 роки має бути 24 щомісячні виплати;

• сума – сума кредиту (5000); • кінцева сума – вказують у випадку, коли потрібно сплатити не всю суму кредиту;

• тип виплати – 0, якщо виплата проводиться в кінці періоду (місяця), або 1, якщо на початку. Коли значення не вказане, воно вважається рівним 0.

133

Останні два пара-метри вказувати не обов’язково.

Отже, щомісячну виплату обчислимо за допомогою наведеної на малюнку таблиці. Ввівши у комірку В4 вказану формулу, отримаємо значення 242,43 грн.

Якщо ж виплата виконується на початку місяця, то формула буде такою: =ПЛТ(B3/12;B2*12;B1;;1), і поверне значення 239,44 грн.

Зверніть увагу, що у формулі пропущено параметр кінцева сума, проте розділювачі «;» збережено.

Приклад 2. На завод придбали верстат вартістю 200000 грн. Термін його експлуатації становить 8 років, після чого його вартість становитиме 30000 грн. На яку суму буде зношуватись верстат кожного року (цю суму називають амортизацією), якщо відомо, що вона становить щоразу однакову частку від його вартості на початку року.

Для розрахунку амортизації застосовують функцію ФУО. DB(початкова вартість; залишкова вартість; час експлуа-

тації; період; місяці) або ФУО() – повертає величину амортизації обладнання для заданого періоду, розраховану методом фіксова-ного зменшення залишку. Зміст аргументів функції такий: • початкова вартість – витрати на придбання обладнання (200000); • залишкова вартість – вартість в кінці періоду амортизації (30000); • час експлуатації – кількість періодів, для яких проводиться розрахунок (8);

• період – номер періоду, для якого проводиться розрахунок. Період має бути виражений в тих самих одиницях, що й час експлуатації;

• місяці – кількість місяців у першому році. Наприклад, верстат, придбаний у серпні, першого року працюватиме всього 5 місяців.

Якщо значення не вказане, то воно вважа-ється рівним 12, тобто зараховується цілий рік. У випадку, розгля-

нутому в задачі, амортизацію, наприклад, за 2-й рік розраховують (див. мал..) за формулою =ФУО(B1;B2;B3;2).

134

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-3-5): 1. Які функції називають статистичними? 2. Яка функція вибирає зі списку найбільше число; найменше число? 3. Чим відрізняються функції MAX і LARGE? 4. Як обчислити середнє значення чисел з діапазону С4:С15? 5. Що обчислюють за допомогою функції MODE? 6. Порівняйте дію функцій COUNT, COUNTA та COUNTIF. 7. Що обчислюють таким способом: COUNTIF(A1:A10;"<0")? 8. Яким буде результат виклику функції LEN("Моя школа")? 9. Яким буде результат виклику функції REPLACE("ліс";3;1;"то")? 10. Як швидко вивести в комірці 200 символів «#»? 11. Знайдіть значення функції SUBSTITUTE("аааа";"а";"б";2)? 12. Поясніть дію функції SEARCH? 13. Яким буде значення функції MID("планіметрія";6;4)? 14. Наведіть приклади використання фінансових функцій. 15. Що обчислюють за допомогою функції PMT?

3.6. Використання логічних функцій У розрахунках особливе місце займають логічні функції, зав-

дяки яким Excel може знайти значення того чи іншого виразу в залежності від виконання певних умов.

Для запису умов використовують знаки: > (більше), < (менше), = (дорівнює), >= (не менше), <= (не більше), <> (не дорівнює).

Логічна умова, яка виконується, має значення 1 (істина). Логічна умова, яка не виконується, має значення 0 (хибність).

Логічні функції Excel IF (умова; Вираз1; Вираз2) або ЕСЛИ (умова; Вираз1; Вираз2)

Вираз1 – обчислюється, якщо умова істинна (1). Вираз2 – обчислюється, якщо умова хибна (0). Приклад. Нехай прибутковий податок нараховується з ураху-

ванням суми заробітку: 10% при заробітку до 150 грн. і 20% при заробітку більше 150 грн. Тут допоможе функція IF, яку треба запи-сати так (нехай сума заробітку записана у клітинці С7):

=IF(С7<150;10%*С7;20%*С7) AND(умова1; умова2; ...) або И(умова1; умова2; ...) – має

значення істина (1), якщо всі умови виконуються, і хибність (0), якщо одна з умов не виконується.

OR(умова1; умова2; ...) або ИЛИ(умова1; умова2; ...) – має значення істина (1), якщо хоча б одна з умов виконується, і хибність (0), якщо жодна з умов не виконується.

135

Підсумки вступних іспитів У приймальній комісії інституту склали електронну таблицю,

у яку записали оцінки, одержані абітурієнтами на чотирьох іспитах:

Необхідно підрахувати суму балів, після чого заповнити стовпчик «Результат» за умовою вступу: сума балів не менше 15 і всі оцінки не менші, ніж 3.

Спочатку для клітинки F2 використали формулу: =SUM(В2:Е2) або =СУММ(В2:Е2). Виявилося, що Дьогтя-

ренко і Закритигуба вступлять, маючи по 17 балів, незважаючи на те, що склали по одному екзамену на 2.

Отже, для клітинок F2:F6 логічна формула повинна бути більш складною і записувати 0 балів, якщо хоч з одного екзамену одержано 2. Для нашого випадку підійде така формула: =IF(OR(В2=2;С2=2;D2=2;E2=2);0;SUM(В2:Е2)) або =ЕСЛИ(ИЛИ(В2=2;С2=2;D2=2;E2=2);0;СУММ(В2:Е2))

Ця формула може бути ще складнішою, якщо за відсутності абітурієнта на екзамені ставити «–». Потрібно замість В2=2 писати OR(B2=2;B2="–") (або ИЛИ(B2=2;B2="–")), замість С2=2 писати OR(С2=2;С2="–") і т.д.

Для клітинок G2 необхідно використати логічну формулу: =IF(F2<15; «Тю-тю! Пролетів!»; «Ура! Поступив!»)

Розрахунок прибуткового податку Нехай розрахунок прибуткового податку проводиться за таких

спрощених умов, при мінімальному заробітку 557,50 грн.: • заробіток менший або рівний за 557,50 грн. – податок 0%; • заробіток більший за 557,50 грн. – податок 15% від суми, що перевищує 557,50 грн.; Формула для нарахування прибуткового податку (наприклад,

для клітинки F3) може бути такою: =ROUND(IF(F3>557,5;(F3–557,5)*15%;0);2) або =ОКРУГЛ(ЕСЛИ(F3>257,5;(F3–257,5)*15%;0);2)

136

Нехай заробіток працівника становить 700 грн. Прибутковий податок з цієї суми становитиме (700–257,5)*15% = 66 грн. 38 коп.

Розрахунок премії за вислугу років За безперервну роботу на одному підприємстві або установі

працівнику може нараховуватися премія за вислугу років. Умови виплати премії за вислугу років можуть бути різні.

Наприклад, такі: стаж роботи (клітинка В2) до 8 років включно – 0 % від нарахованого (клітинка С2), від 8 до 15 років включно – 20%, більше 15 років – 50%.

Формула для нарахування премії за вислугу років може бути така: =IF(В2<=8;0;IF(В2>15;C2*50%;С2*20%)) або

=ЕСЛИ(В2<=8;0;ЕСЛИ(В2>15;C2*50%;С2*20%)). Тут перевірка другої умови (В2>15) відбудеться лише тоді,

коли порушиться перша умова (В2<=8).

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-3-6): 1. Що дає використання логічних функцій? 2. Якими знаками записуються логічні умови? 3. Коли і як використовується логічна функція IF() або ЕСЛИ()? 4. Як ви розумієте логічні значення Істина та Хибність? 5. Як позначаються логічні значення Істина і Хибність? 6. Поясніть, як використовується логічна функція AND() або И()? 7. Яке значення буде мати функція И(1;1;1;1;1)? 8. Яке значення буде мати функція И(1;1;1;0;1)? 9. Поясніть, як використовується логічна функція OR() або ИЛИ()? 10. Яке значення буде мати функція ИЛИ(1;0;0;1;1)? 11. Яке значення буде мати функція ИЛИ(0;0;0;0;0)?

3.7. Ділова графіка У різних ситуаціях фахівця можуть цікавити як самі числа, по-

казані в таблиці, так і тенденції у їх зміні, які краще видно на діаграмі. За допомогою діаграм ілюструють зміни у виробництві, аналізують економічний стан заводів і фабрик. Аналіз наочної інформації дає можливість прийняти правильне рішення і підви-щити конкурентну здатність продукції, яка виробляється, зробити її дешевшою і більш якісною.

137

Діаграми і графіки в електронній таблиці В електронні таблиці включені спеціальні засоби, названі діло-

вою графікою, які дозволяють табличні дані зобразити у графіч-ному вигляді. Інформацію, що міститься в таблиці, можна графічно зобразити по-різному. Серед стандартних діаграм і графіків є такі: гістограма, лінійчата, графік, кругова, точкова, з областями, кільцева, пелюсткова, поверхнева, бульбашкова, біржова, цилінд-рична, конічна, пірамідальна. Крім того, Excel пропонує більше 20 нестандартних діаграм і графіків.

Основою всіх цих різноманітних діаграм і графіків є три різно-види: кругова діаграма, стовпчикова діаграма і лінійний графік.

Всі види діаграм знаходять своє застосування. Все залежить від того, що саме діаграма повинна показати.

Кругові діаграми наочно показують співвідношення між час-тинами загалом. Для побудови кругової діаграми використовують числа, розміщені в ОДНОМУ рядку або стовпчику, співвідношення даних вказуються у відсотках від цілого або власне значеннями.

В кругових діаграмах немає осей X і Y.

Стовпчикові діаграми краще ілюструють числові дані, розміщені одночасно В КІЛЬКОХ рядках і стовпчиках.

Лінійний графік краще використовувати для зображення змін показників ПРОТЯГОМ ПЕВНОГО ЧАСУ.

Точкову діаграму використовують для побудови графіків математичних функцій. Її особливість: для побудови потрібно не менше ніж два ряди даних. Перший з рядів використовується як значення аргументу, а інші – як значення функцій.

Створюючи діаграму, Excel зберігає зв’язки між вибраними числовими даними і їх графічним зображенням. Зміни чисел або тексту в таблиці будуть призводити до відповідних змін стовпчиків, секторів та інших елементів діаграм.

Майстер діаграм В Excel для створення різноманітних діаграм є Майстер діа-

грам, який бере роботу на себе, і користувачу залишається тільки

Кругова діаграма Стовпчикова діаграма Лінійний графік

138

робити вибір із його пропозицій та вказувати деякі параметри. Процес поділений на 4 кроки.

Діаграму можна розмістити на окремому робочому аркуші або вставити в уже існуючий.

Створення діаграми розглянемо на такому прикладі: нехай у місті Шепетівці відбулися вибори мера. Результати виборів звели у таблицю (назви партій і кількість голосів умовні).

Щоб створити діаграму, треба виконати такі дії: • виділити на робочому аркуші дані, які необхідно проілюструвати діаграмою (нехай виділено діапазон клітинок А3:Е8);

• клацнути на кнопці Майстер діаграм, що на стан-дартній панелі інструментів – з’явиться вікно Майстер

діаграм [крок 1 з 4]: тип діаграми (Мастер диаграмм [шаг 1 из 4]: тип диаграммы);

• виконати крок 1 – вибрати вкладку Стандартні або

Нестандартні, вибрати тип діаг-рами у списку Тип:, уточнити різ-новид типу у спис-ку Вид: (наприк-лад, Гістограма). Побачити резуль-тат, натиснувши і

утримуючи кнопку Перегляд результату (Просмотр резуль-

139

тата). Клацнути на кнопці Далі (Далее) – з’явиться діалогове вікно Майстер діаграм [крок 2 з 4]: джерело даних (Мастер диаграмм [шаг 2 из 4]: источник данных);

• виконати крок 2 – вибрати джерело даних. Якщо треба змінити діапазон даних (наприклад, =Аркуш!$А$3:$Е$8), вибрати вкладку Діапазон даних (Диапазон данных). У вкладці Ряд для кожного ряду даних у полі Ім’я (Имя) можна задати ім’я або вказати, звідки його взяти, а у полі Значення (Значение) – моди-фікувати діапазон клітинок. При необхідності у полі Підписи осі Х: можна вказати клітинки, звідки ці підписи беруться. Клацнути на кнопці Далі – з’явиться нове діалогове вікно Майстер діаграм [крок 3 з 4]: параметри діаграми (Мастер диаграмм [шаг 3 из 4]: параметры диаграммы);

• виконати крок 3 – вибрати параметри діаграми у відповідних вкладках. У вкладці Назви (Заголовки) у поле Назва діаграми (Название диаграммы) внести назву всієї діаграми; при необ-хідності у полях Вісь Х, Вісь Y та Вісь Z (Ось Х, Ось Y, Ось Z) внести назви відповідних осей. На вкладці Осі (Оси) вибирають способи відображення напи-сів. Для не кругових діаграм у вкладці Сітка задають на діаграмі основні та допоміжні лінії. На вкладці Легенда можна вказати, де і як розмістити на діаграмі пояснюючий текст. На вкладці Підписи даних послідовності даних можуть бути підписані, наприклад, своїми значеннями. На вкладці Таблиця даних можна приєднати до діаграми таблицю її вихідних даних. Клацнути на кнопці Далі – з’явиться діалогове вікно Майстер діаграм [крок 4 з 4]: розташування діаграми;

• виконати крок 4 – вказати, де повинна знаходитися діаграма – на окремому чи поточному аркуші з таблицею. Клацнути на кнопці Готово. Якщо діаграму буде розміщено на окремому аркуші, то дати аркушеві відповідне ім’я.

140

Діаграму можна перемістити лівою кнопкою на інше місце. При цьому перетягують не область побудови

діаграми, а фоновий прямокутник.

Щоб змінити розміри діаграми, треба її виділити і перетягти відповідні маркери зміни розміру.

За вищенаведеною таблицею результатів виборів можна ство-рити наведену на малюнку діаграму.

Маленькі квадратики в кутках і посередині ліній рамки дозво-ляють змінити розміри та є ознакою того, що діаграма виділена. Для її редагування потрібно двічі клацнути мишею той елемент, який треба змінити – з’явиться відповідне діалогове вікно.

При роботі з діаграмами слід враховувати, що: • зміни значень у клітинках таблиці, які використані для побудови діаграми, одразу ж відображаються на самій діаграмі;

• перетягування мишею однієї з точок на діаграмі викликає зміну значення у відповідній клітинці таблиці;

• додати в діаграму новий ряд даних можна, перетягнувши мишею виділені дані в область діаграми.

Заголовки і написи на діаграмах Щоб форматувати заголовки і написи, слід виконати такі дії:

• двічі клацнути на заголовку або напису; • у вікні діалогу Формат назви діаграми (Формат названия диаграммы) клацнути на вкладці Вирівнювання (Выравнивание) і

141

вибрати варіанти із списків: по горизонталі (по горизонтали) і по вертикалі (по вертикали);

• мишею встановити кут нахилу напису у полі Орієнтація (Ориен-тация) або ввести точне значення у градусах;

• клацнути на кнопці ОК.

Осі координат на діаграмах Щоб змінити параметри осей координат (тип осі, стиль лінії,

мітки поділок, підписи біля поділок, шкала), слід виконати такі дії: • клацнути правою кнопкою на осі, формат якої треба змінити, і вибрати команду Формат осі (Формат оси) із меню;

• у вікні діалогу Формат осі клацнути на вкладці Візерунки (Вид) і вибрати потрібні параметри;

• вибрати параметри для міток поділок в областях Основні (Основ-ные) та Проміжні (Промежуточные);

• в області Підписи поділок (Метки деления) задати спосіб розташування підписів;

• якщо у полі Зразок (Образец) відображається очікуваний резуль-тат, натиснути кнопку ОК.

Шрифти на діаграмах На діаграмах можна міняти шрифти, розмір, стиль та інші

параметри тексту. Щоб зробити це, потрібно виконати такі дії: • виділити потрібний фрагмент тексту; • клацнути правою кнопкою на виділеному фрагменті і у кон-текстному меню вибрати команду Шрифт;

• вибрати параметри шрифту і натиснути кнопку ОК.

Елементи діаграм Щоб змінити оформлення діаграми – заголовки, легенди, осі,

ряди даних, колір тексту, заливку і межі, виконують такі дії: • двічі клацнути на об’єкті, формат якого треба змінити; • у вікні Формат клацнути на вкладці Візерунки (Вид); • в області Рамка вибрати потрібний тип і колір рамки, в області Заливка вказати колір заливки;

• щоб змінити формат заливки, слід клацнути на кнопці Способи заливки. Далі клацнути на одній із вкладок, щоб вибрати потріб-ний спосіб заливки;

• клацнути на кнопці ОК і повернутися на робочий аркуш.

142

Біоритми людини Самопочуття людини залежить від стану її біоритмів:

фізичного – здатність до фізичних навантажень, емоційного – настрій, інтелектуального – здатність до розумової діяльності.

Кожен біоритм змінює своє значення в часі за періодичним законом від найбільш сприятливого (+1) до негативного (–1).

Фізичний біоритм змі-нюється із періодичністю 23 дні, емоційний – 28 днів, інтелектуальний – 33 дні.

Наприклад, якщо у людини емоційний біоритм має додатне значення, вона має гарний настрій, ніщо її не дратує, цей час найбільш сприятливий для спілку-вання; при від’ємному зна-ченні краще залишити цю людину у спокої.

Найкраще, коли най-більше позитивне значення мають одночасно всі біо-ритми. У ці дні людина від-чуває прилив фізичних сил, має гарний настрій, її чека-ють творчі успіхи – їй все вдається.

Коли ж усі біоритми мають негативне значення, людина відчуває знесилен-ня, все здається сірим, нічого розумного не спадає на думку – все валиться з рук.

Найнесприятливішими є дні, коли один, два або всі три біоритми змінюють свій знак з «+» на «–» (графік перетинає нульову лінію).

143

Для побудови графіка біоритмів потрібно задати день народ-ження (тут 30.08.1963), поточну дату (тут 01.03.2004) і кількість днів, для яких будується графік (тут 30).

Формула для обчислення фізичного стану може бути така: =SIN(2*PI()*(А5-$B$1)/23) або =SIN(2*ПИ()*(А5-$B$1)/23) Для обчислення емоційного стану потрібно число 23 замінити

на 28, для інтелектуального стану – на 33.

Аналізуючи побудовану діаграму, можна сказати, що людина мала найкращий стан на початку місяця, а також з 24 до 28 березня 2004 року. Найгірше людині було з 11 по 15 березня. Найне-сприятливіші дні – з 4 по 8 березня.

Звичайно, для прогнозування свого стану графік біоритмів потрібно будувати на майбутнє.

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-3-7): 1. Які є стандартні діаграми і графіки? 2. Які показники краще відображають кругові діаграми? 3. Які показники краще відображають стовпчикові діаграми? 4. Які показники краще відображають лінійні графіки? 5. Який засіб пропонує Excel для створення діаграм? 6. Що робиться під час першого кроку створення діаграми? 7. Що робиться під час другого кроку створення діаграми? 8. Що робиться під час третього кроку створення діаграми? 9. Що робиться під час четвертого кроку створення діаграми? 10. Як розмістити діаграму на окремому аркуші і дати їй назву? 11. Як перемістити діаграму на нове місце на робочому аркуші? 12. Як змінити розміри діаграми? 13. Як змінити формат заголовків і написів на діаграмах? 14. Яким чином змінити параметри шрифту на діаграмі? 15. Як змінити оформлення діаграми?

144

3.8. Підтримка баз даних Досить часто електронна таблиця або її частина являють

собою список. За своєю суттю список – це впорядкований набір даних, який можна розглядати як табличну базу даних.

Інформація в табличній базі даних згрупована у рядки – записи і стовпчики – поля. У першому рядку таблиці, як правило, знаходяться заголовки, в наступних – дані. У запису містяться відомості про одну людину, виріб, подію тощо. Між електронними таблицями і базами даних існує досить тісний зв’язок.

Впорядкування даних Впорядкування (сортування) – це зміна відносного положення

даних у списку відповідно до значення або типу даних. Дані переважно впорядковують за алфавітом, за числовим

значенням, за датою. Впорядкування проводиться за зростанням або за зменшенням чисел, а текстових даних – за алфавітом або у зворотному порядку.

Припустимо, що склали таблицю результатів роботи комбай-нерів на збиранні врожаю пшениці. За кращі показники встанов-лено призи: • мотоцикл – за найбільшу кількість відпрацьованих днів; • телевізор – за найбільшу оброблену площу; • музичний центр – за найбільшу кількість зібраного зерна; • комп’ютер – за найвищий урожай.

Розглядаючи таблицю, можна встановити, що мотоцикл одер-жить Токаренко (14 робочих днів), телевізор – Іванов (187 га), му-зичний центр – Сидоров (601 т), комп’ютер – Токарев (37,3 ц/га).

Якщо в таблиці кілька десятків прізвищ і призи встановлено за місця від 1-го до 5-го за всіма показниками, то простим переглядом встановити призерів буде складно.

Завдання спрощується, коли велику таблицю відсортувати за кількістю відпрацьованих робочих днів і визначити 5 кращих результатів, потім відсортувати таблицю за кількістю скошених

145

гектарів і визначити 5 кращих результатів, потім так само визна-чити кращі результати за іншими показниками.

Можна впорядковувати всю таблицю

або її вказану частину Щоб впорядкувати ВСЮ ТАБЛИЦЮ, треба

виконати такі дії: • виділити будь-яку НЕПОРОЖНЮ клітинку в стовпчику, згідно з показниками якого прово-диться сортування;

• на панелі інструментів натиснути одну із кнопок: Сортування за зростанням або Сортування за спаданням.

Впорядкування проводиться перестановкою РЯДКІВ

відповідно до значень вказаного СТОВПЧИКА.

Щоб впорядкувати дані ВСЕРЕДИНІ ВИДІЛЕНОГО ДІАПА-ЗОНУ КЛІТИНОК, треба виконати такі дії: • виділити потрібний діапазон клітинок; • вибрати команду Дані (Данные) � Сортування… (Сортировка…); • у вікні Сортування діапазону (Сортировка диапазона), що з’явиться, відкрити список Сортувати за (Сортировать по) і вибрати стовпчик, за значеннями якого прово-диться сортування;

• вибрати вид сортування: за зростанням (по воз-растанию) або за спа-данням (по убыванию), щоб з’явилася крапка;

• клацнути на кнопці ОК.

Впорядкування відбувається відповідним переміщенням рядків клітинок у виділеному діапазоні. Вміст інших клітинок ЗАЛИШАЄТЬСЯ НА СТАРОМУ МІСЦІ.

Відразу після вибору команди Сортування… може з’явитись діалогове вікно з попередженням, що поряд з виділеними клітинками є дані, які не будуть відсортовані.

Наприклад, попередження з’явиться, якщо в таблиці з прізви-щами та оцінками учнів спробувати впорядкувати тільки прізвища.

За зростанням

За спаданням

146

В цьому випадку можна обрати автоматичне розширення виділе-ного діапазону комп’ютером або продовжити сортування в межах вказаного діапазону.

Для відміни впорядкування слід вибрати команду Правка � Скасувати Сортування (Отменить Сортировка) або натиснути клавіші Ctrl + Z.

Використання простого фільтра Може виникнути потреба вибрати із електронної таблиці лише

ті дані, значення яких цікавить користувача. Така процедура називається фільтрацією даних. Нехай у попередньому прикладі треба вибрати із підсумкової таблиці тих комбайнерів, які зібрали урожай 35 ц/га і більше.

Для цього треба виконати такі дії: • виділити будь-яку НЕПОРОЖНЮ клітинку в таблиці; • вибрати команду Дані (Данные) � Фільтр (Фильтр) � Авто-фільтр (Автофильтр), після виконання якої у кожній клітинці верхнього рядка з’явиться кнопка для відкривання списку;

• відкрити список «Врожай, ц/га», у якому вибрати Умови…(Усло-вие…), з’явиться вікно Користувацький автофільтр (Пользо-вательский автофильтр);

• у лівому верхньому списку вибрати більше або дорівнює (больше или равно), у список справа внести «35»;

• натиснути кнопку ОК – з’явиться частина таблиці з рядками, у яких стовпчик «Врожай, ц/га» має значення ≥ 35.

Для скасування режиму фільтрації треба вибрати команду Дані (Данные) � Фільтр (Фильтр)� Відобразити все (Отобразить всё).

147

Використання фільтра за двома умовами У діалоговому вікні Користувацький автофільтр (Пользо-

вательский автофильтр) можна задавати дві умови, записані через оператори порівняння =, <, >, які об’єднуються логічними AND чи OR. Вибрати потрібний оператор можна із списку, що відкривається після клацання на кнопці u.

Для нашого прикладу можна знайти комбайнерів, у яких такі показники: зібрано більше 500 т, врожай більше 32 ц/га.

Використання розширених фільтрів У тих випадках, коли можливостей автофільтра не вистачає,

використовують розширені фільтри. При цьому над діапазоном, який містить дані, додають

декілька рядків, у яких вказують умови (критерії) відбору. На

малюнку для таблиці даних, розміщеної в комірках А5:Е11, критерії відбору записані в діапазоні А1:С3. Як бачимо, перший рядок діапазону крите-ріїв містить копії заголовків таблиці даних. У наступних двох рядках вказано, що будуть відібрані записи: • з прізвищами, що починають-ся на «С», та скошеною пло-щею більше 150 га;

• з прізвищами, що починають-ся на «Токар», та врожаєм, не меншим 35 ц/га. Щоб активувати фільтр, вибирають команду меню Дані (Дан-

ные) � Фільтр � Розширений фільтр (Расширенный фильтр).

Діапазон умов

А1:С3

Діапазон даних

А5:E11

Діапазон даних

А5:E11

148

У діалоговому вікні уточнюють: • вихідний діапазон даних (на малюнку – $A$5:$E$11); • діапазон умов ($A$1:$C$3); • де буде розміщений результат. Якщо перемикач в положенні фільтрувати список на місці, то зайві рядки будуть приховані. Якщо ж вибрати режим скопіювати результат до іншого розташування і в полі Діапазон для результату вказати адресу першої комірки діапазону, то відібрані рядки будуть скопійовані у вказане місце;

В другому випадку виконується автоматизоване вибирання даних із таблиці. Роботу з ними можна

продовжити, не впливаючи на основні дані. • що робити з однаковими результатами пошуку. Якщо встановити прапорець Лише унікальні записи, то серед результатів пошуку не буде однакових рядків. Після натискання ОК фільтр буде активовано. Під час фільт-

рування умови, записані в одному рядку, діють одночасно. Резуль-татом застосування фільтра будуть рядки, які відповідають хоча б одному рядку з діапазону критеріїв.

Пошук інформації Найпростішим способом пошуку інформації є використання

форми даних, для чого потрібно виконати такі дії: • клацнути на будь-якій клітинці таблиці даних; • вибрати команду Дані (Данные) � Форма (Форма) – відкриється діалогове вікно з назвою аркуша в заголовку (Аркуш1);

• натиснути кнопку Умови (Критерии) – в діалоговому вікні очистяться текстові поля для внесення параметрів пошуку;

• внести в текстові поля ознаки, за якими повинен проводитися пошук (наприклад, перші літери прізвища, числове значення, умову на зразок «<20» (без лапок));

• натискати кнопку Знайти далі (Далее), щоб переглянути записи, які відповідають заданим критеріям пошуку.

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-3-8): 1. З яких елементів складається таблична база даних? 2. У чому полягає впорядкування таблиці? 3. Які є види сортування даних? 4. Як впорядкувати всю таблицю? 5. Чим відрізняються впорядкування таблиці та діапазону клітинок? 6. Як впорядкувати таблицю за кількома параметрами?

149

7. Як увімкнути автофільтр? 8. Як проводиться проста фільтрація даних таблиці? 9. Яким чином при використанні автофільтру ввести кілька умов? 10. Як скасувати дію автофільтра? 11. Що являє собою розширений фільтр? 12. Опишіть порядок використання розширеного фільтра? 13. Наведіть приклади критеріїв для розширеного фільтра. 14. Як розмістити результати застосування розширеного фільтра на

окремому аркуші? 15. Як провести пошук даних за допомогою форми?

3.9. Форматування клітинок Після того, як створено таблицю, слід докласти додаткових зу-

силь, щоб зробити її привабливою, легкою для читання і розуміння. Щоб виділити ключові моменти документа, змінюють вид і розмір шрифту, колір, заливку, застосовують особливе оформлення. Такі дії з оформлення документа називаються форматуванням, а необ-хідні для цього засоби знаходяться на панелі Форматування.

Щоб встановити потрібний формат, треба виділити область клітинок (окрему клітинку, стовпчик, кілька стовпчиків, рядок, кілька рядків, всю таблицю) і вибрати команду Формат � Клітинки…(Ячейки…). З’явиться діалогове вікно Формат клітинок (Формат ячеек), в якому слід вибрати потрібну вкладку: Число, Вирівнювання (Выравнивание), Шрифт, Межа (Граница), Візерунки (Вид) або Захист (Защита). Залежно від формату, який потрібно встановити, у відповідній вкладці виконують команди, описані нижче.

Вирівнювання вмісту клітинок Щоб встановити потрібне вирівнювання, треба виділити об-

ласть клітинок і вибрати команду Формат � Клітинки.... У діало-говому вікні Формат клітинок вибрати вкладку Вирівнювання, основна частина якої наведена на малюнку.

Потрібне вирівнювання встановлюють так: • у полі по горизонталі: задають спосіб вирівнювання; • у полі відступ задають відступ від лівого краю; • у полі по вертикалі: задають спосіб вирівнювання за верхнім краєм (по верхнему краю), по центру, за нижнім краєм (по нижнему краю) тощо;

• у рамці Орієнтація (Ориентация) задають кут нахилу тексту з кроком 15 градусів;

150

• у полі градусів (градусов) можна уточнити кут нахилу тексту з точністю до градуса;

• для розміщення тексту у клітинці в кілька рядків треба вста-новити прапорець переносити по словах (переносить по словам);

• для автоматичної зміни розміру шрифту так, щоб текст вміщався у клітинці в один ряд, треба встановити прапорець автодобір ширини (автоподбор ширины);

• для об’єднання виділених клітинок в одну треба встановити прапорець об’єднання клітинок (объединение ячеек).

Шрифти Властивості шрифту можна встановити для будь-якого фраг-

мента: одного або декількох символів, для одного або декількох слів, для одної або декількох клітинок, для одного або декількох рядків або стовпчиків, для всієї таблиці.

Щоб встановити потрібний шрифт, треба виділити фрагмент і вибрати команду Формат � Клітинки…(Ячейки…). У діалого-вому вікні Формат клітинок (Формат ячеек), що відкриється, вибрати вкладку Шрифт.

Потрібний шрифт встановлюють так: • у списку Шрифт: вибирають вид шрифту (гарнітуру); • у списку Накреслення: вибирають написання шрифту: жирний, курсив, підкреслений. Можливі комбінації: жирний курсив, курсив підкреслений, жирний підкреслений і жирний курсив підкреслений;

• у списку Розмір: (Размер:) вибирають розмір шрифту. Зі списку можна вибрати розмір шрифту від 8 до 72 пунктів. Можна вста-

151

новити інший розмір, ввівши з клавіатури значення від 1 до 400 (з точністю до 0,5). Дробові числа писати через кому.

• у списку Колір: (Цвет:) вибирають колір шрифту; • для встановлення додаткового ефекту, треба встановити прапо-рець закреслений (зачёркнутый) (Закреслений), верхній індекс (Верхній індекс) або нижній індекс (Нижній індекс), Відповідні зміни шрифту відображаються у полі Зразок

(Образец).

Межі клітинок Щоб встановити

межі, треба виділити діапазон клітинок і вибрати команду Формат � Клітин-ки… (Ячейки…). У діалоговому вікні Формат клітинок (Формат ячеек) на-тиснути вкладку Ме-жа (Граница) (див. малюнок).

У списку Лінія (Линия) вибирають тип лінії: пунктирна (кілька видів), штрихова, суцільна, подвійна.

У списку колір: вибирають колір ліній меж. Після того як колір та тип лінії обрані, кнопками у лівій час-

тині вікна можна застосувати їх до окремих меж діапазону. У групі кнопок Усі (Все) можна обрати такі дії:

• немає (нет) – зняти встановлені межі; • зовнішні (внешние) – встановити зовнішні межі виділеної клітин-ки (діапазону клітинок);

• внутрішні (внутренние) – встановити внутрішні межі виділеного діапазону клітинок; У групі кнопок Окремі (Отдельные) встановлюють за вибором

межі (зверху, знизу, справа, зліва, внутрішні горизонтальні, внутрішні вертикальні, діагональні) виділеної клітинки або діапазону клітинок. Біля кнопок вміщено зразок, за яким можна оцінити результат форматування меж.

152

Відкривши вкладку Межа (Граница) можна зробити послі-довно декілька налаштувань. Наприклад, внутрішні горизонтальні межі зробити штриховими, внутрішні вертикальні – суцільними жирними, а зовнішні – подвійними.

Після підтвердження налаштувань (кнопка ОК), всі зміни будуть застосовані до виділеного діапазону.

Умовне форматування даних Якщо комірка містить дані, що вимагають особливої уваги, то

можна зробити так, що вона змінюватиме свій вигляд (заливку, колір символів тощо) залежно від значення, яке відображає.

Наприклад, у таблиці результатів спортивних змагань (див. мал.) комірки, значення яких перевищують середнє, набувають темно-сірої заливки та напів-жирного накреслення шрифту білого кольору. При внесенні в комірки діапазону D5:D13 інших значень формат окремих з них змінився (на малюнку – праворуч).

Щоб надати коміркам умовного форматування потрібно: • виділити комірку або діапазон; • вибрати команду меню Формат � Умовне форматування

(Условное форматирование);

• у полях діалогового вікна встановити значення, як наведено на малюнку;

• клацнути кнопку Формат… і у діалоговому вікні встановити бажані властивості формату комірки. Після підтвердження вибору клацанням ОК у вікні Умовне форматування з’явиться зразок оформлення;

• натиснути ОК.

153

Для запису більш складних умов форматування викорис-товують формули. При цьому у першому списку вибирають «формула», а в поле вводять формулу, яка повертає значення ло-гічного типу (див. мал.). Як видно з прикладу, у формулі можуть застосовуватись як абсолютні, так і відносні посилання на комірки.

Кнопка Додати>> дозволяє для однієї комірки ввести декілька різних умов.

Копіювання формату З однієї клітинки в інші, не змінюючи їхнього вмісту, можна

копіювати формати. Для цього потрібно виконати такі дії: • виділити клітинку, формат якої буде використано як зразок; • клацнути на кнопці Формат за зразком (Формат по образцу), що на стандартній панелі інструментів;

• виділити клітинки, для яких треба застосувати вибране форматування – вони набудуть вигляду зразка. Для багаторазового копіювання формату на кнопці Формат за

зразком треба клацнути двічі, а щоб вийти з режиму копіювання формату – натиснути клавішу Esc або ще раз клацнути на кнопці Формат за зразком.

При копіюванні формату копіюються також і

налаштування умовного форматування.

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-3-9): 1. Які дії можуть виконуватися при форматуванні? 2. Які налаштування можна зробити на вкладках: Число, Вирівнювання

(Выравнивание), Шрифт? 3. Які налаштування можна зробити на вкладках: Межа (Граница), Виг-

ляд (Вид), Захист (Защита)? 4. Як встановлюється потрібне вирівнювання вмісту клітинок? 5. Яке вирівнювання встановлюється у полі «по горизонталі»? 6. Яке вирівнювання встановлюється у полі «по вертикалі»? 7. Яке вирівнювання встановлюється у рамці Орієнтація (Ориентация)? 8. Як увімкнути розміщення тексту клітинки у кілька рядків? 9. Як діє автоматичний підбір ширини? 10. Як об’єднати кілька клітинок в одну? 11. Які команди слід вибрати, щоб встановити новий шрифт? 12. Як встановити накреслення тексту: жирний, курсив, підкреслений? 13. Як вибрати розмір шрифту? 14. Як скопіювати формат з однієї клітинки в інші? 15. Що слід зробити для багаторазового копіювання формату?

154

3.10. Проміжні підсумки та зведені таблиці Проміжні підсумки

Для даних, що мають вигляд списку, Excel надає зручний засіб – обчислення так званих проміжних підсумків. Розглянемо приклад (див. мал.). За результатами різних спортивних змагань, що проходили в школі протягом семестру, окремі класи набрали певні кількості балів. Дані занесли в таблицю і відсортували за класами. Переглядаючи таку таблицю, складно визначити загальну кількість балів кожного класу.

Щоб додати до таблиці автома-тично обчислені підсумки по кож-ному класу, слід виконати такі дії: • переконайтесь, що дані упоряд-ковані (наприклад, за класами), а стовпці даних мають підписи (на малюнку – Клас, Балів);

• клацніть одну з комірок списку і виберіть команду меню Дані � Підсумки… (Итоги…);

• у діалоговому вікні вкажіть: назву стовпця, за яким виконується групування (Клас), підсумкову операцію (Сума) та позначте у списку назви стовпців, для яких слід обчислити підсумки (Балів).

Згорнуті

групи

Таблиця з проміжними

підсумками

Керування

відображенням

Підсумковий

рядок

Початкова

таблиця

155

• знявши прапорець Замінити поточні підсумки (Заменить текущие итоги), можна додати в таблицю декілька рівнів підсумків;

• якщо встановити прапорець Кінець сторінки між групами (Конец страницы между группами), то при друкуванні дані кожної групи будуть виведені на окрему сторінку;

• прапорець Підсумки під даними (Итоги под данными) дозволяє уточнити, де мають бути розміщені рядки з підсумками: на початку блоку даних групи чи в кінці. Кнопка Прибрати все (Убрать всё) дозволяє видалити з таб-

лиці всі раніше створені проміжні підсумки. Після натискання ОК ліворуч від таблиці з’являється зобра-

ження структури списку. Кнопка згортає відповідну групу, показуючи замість неї тільки рядок з підсумком, а кнопка розгортає групу. Кнопки дозволяють згортати та розгортати відразу весь список.

Якщо для діапазону з проміжними підсумками побудувати діаграму, то її вигляд змінюватиметься при згортанні

або розгортанні частин списку.

Зведені таблиці Для швидкого підбиття підсумків у великому обсязі даних

застосовують зведені таблиці. Порівняйте наведені на малюнку таблицю, що містить список (ліворуч), та побудовану на основі списку зведену таблицю (праворуч). Дані про кількість книг

сприймаються значно краще, коли вони розміщені не в один стовпець, а у вигляді прямокутної таблиці, де кожен рядок містить дані про одну книгу, а у стовпцях зібрані дані за кожен рік. Разом зі зведеною таблицею може бути створена зведена діаграма.

Щоб створити зведену таблицю, потрібно: • виділити діапазон, разом із заголовками стовпців; • вибрати команду меню Дані (Данные) � Зведена таблиця…

(Сводная таблица…) – з’явиться вікно Майстер зведених таблиць та діаграм. У ньому слід вказати перемикачами

156

розташування даних (база даних або аркуш Microsoft Office Excel) та тип звіту (зведена таблиця) і натиснути ОК;

• на другому кроці роботи майстра уточнюють діапазон, що містить дані для створення зведеної таблиці. Зокрема, якщо спочатку діапазон не був виділений, то майстер запропонує свій варіант;

• на третьому кроці вказують, де буде розміщена таблиця: на новому аркуші чи на одному з наявних. Обравши варіант наявний аркуш (существующий лист), потрібно клацнути ліву верхню комірку діапазону, в якому буде вміщена зведена таблиця. Після натискання кнопки Готово на аркуші з’явиться макет таблиці з пояснювальними написами та вікно з переліком полів зведеної таблиці (див. мал.);

• перетягти назви полів у відповідні комірки макету, як показують стрілки: Підручник – у поле рядків, Рік видання – у поле стовпців, Кількість – у поле даних. Якщо тепер клацнути за межі зведеної таблиці, то вікно з

переліком полів зникне. Проте його можна побачити і використати для зміни параметрів таблиці, якщо клацнути комірку в межах зведеної таблиці.

Щоб після внесення змін у вихідні дані зведена таблиця оновилась, натискають кнопку зі знаком оклику ( )

на панелі Зведені таблиці.

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-3-10): 1. Які засоби надає Excel для узагальнення даних? 2. Який вигляд має таблиця з проміжними підсумками? 3. Опишіть послідовність додавання до таблиці проміжних підсумків. 4. Як діє кнопка Прибрати все у діалозі Проміжні підсумки?

157

5. Яке призначення кнопок та в структурі списку? 6. Як при керуванні структурою списку діють кнопки ? 7. Яку особливість має діаграма, побудована для діапазону з проміжними

підсумками? 8. Які переваги мають зведені таблиці порівняно зі списками? 9. Що має містити перший рядок списку для побудови зведеної таблиці? 10. Опишіть послідовність створення зведеної таблиці. 11. Як оновити вигляд зведеної таблиці при зміні вихідних даних?

3.11. Тематична робота «Обробка табличної інформації»

Див. начальний посібник «Інформатика. Другий рік – єдиний курс. 10 клас. Робочий зошит» /Михальчук І.І., Пилипчук О.П., Слуцька І.А., – Шепетівка: «Аспект», 2010. – 56 с.

158

4. Служби Інтернету У 9-му класі було розпочато вивчення роботи в Інтернеті і зна-

йомство з його основними службами. Нагадаємо найпопулярніші служби (послуги) Інтернету:

• WWW (Word Wide Web) – служба призначена на розміщення в мережі різного роду документів, які називають веб-документами.

• E-mail, електронна пошта – служба призначена для обміну пові-доменнями.

• Chat, чат – служба призначена для миттєвого обміну короткими повідомленнями, як від одної особи так і від багатьох учасників.

• ІР-телефонія – призначення цієї служби зрозуміле з її назви: заміна телефонної мережі спілкуванням з абонентом через мережу Інтернет. Причому, при наявності веб-камер можна не тільки розмовляти, а й побачити один одного на екрані монітора.

• Форуми – доступ до обміну інформацією з певних проблем людської життєдіяльності.

• Конференції – можливість залучити до спілкування великі ауди-торії учасників.

• Веб-2 – новітні соціальні служби Інтернету.

4.1. Електронна пошта Електронна пошта (E-mail) – це засіб для надсилання і

одержання повідомлень за допомогою комп’ютерної мережі. Електронна пошта все частіше замінює звичайну паперову

пошту завдяки високій швидкості і надійності передачі повідом-лень. Повідомлення електронної пошти, крім тексту, може містити інтерактивні мультимедійні об’єкти (графічні, звукові, відео тощо). За кілька хвилин повідомлення доходить до адресата, який може знаходитись будь-де на Землі і навіть в космосі.

Принципи функціонування електронної пошти В Інтернеті для роботи з електронною поштою викорис-

товуються протоколи SMTP, POP та IMAP. Протокол SMTP (Simple Mail Transfer Protocol – простий

протокол передавання пошти) забезпечує передавання повідомлень між різними вузловими комп’ютерами Інтернету. Маючи механізми проміжного зберігання пошти, протокол SMTP допускає викорис-тання різних транспортних служб та поштових серверів. Він може працювати навіть у мережах, які не підтримують протокол TCP/IP.

159

Протокол SMTP дозволяє групувати повідомлення, які надходять на адресу одного користувача, а також розсилати копії повідомлення за різними адресами.

Протокол POP (Post-Office Protocol – протокол поштового відділення) дає кінцевому користувачу доступ до електронних повідомлень, що надійшли на його адресу. РОР-клієнти при спробі одержання пошти вимагають пароль, що підвищує конфіденцій-ність листування. На сьогодні діє версія протоколу РОР3.

Протокол IMAP (Internet Message Access Protocol) – протокол доступу до поштових повідомлень через Інтернет. Програма IMAP-клієнт дає доступ до поштових каталогів на IMAP – сервері з комп’ютера користувача, розташованого будь-де в Інтернеті. Це перспективний новий протокол, основною перевагою якого перед POP-протоколом є можливість використання більше ніж одного комп’ютера для роботи з поштою. Ще одна перевага – здатність IMAP надавати вибірковий доступ до різних частин листів (наприклад, з поштового сервера на комп’ютер клієнта не буде без згоди завантажуватися доданий до листа аудіофайл розміром 5 Мб). Це дуже важливо, наприклад, для повільних з’єднань. Сьогодні використовується версія IMAP4.

Функціонування електронної пошти ґрунтується на принципі клієнт-сервер, стандартному для більшості мережевих сервісів. На одному з комп’ютерів-серверів, що постійно під’єднаний до Інтернету, повинна бути запущена програма поштовий сервер. На поштовому сервері створюються поштові скриньки (accounts, mailboxes). Вся пошта, що надходить на адресу абонента, потрапляє до його поштової скриньки на поштовому сервері.

Щоб обмінюватись кореспонденцією з поштовим сервером, потрібно мати спеціальну програму-клієнт. Існує багато різних програм-клієнтів електронної пошти, які відрізняються окремими функціями, можливостями та інтерфейсом. Проте основні функції є спільними для більшості пакетів. До них можна віднести: • підготовку тексту листа; • читання i збереження кореспонденції; • знищення кореспонденції; • надсилання листів; • коментування i пересилання інформації; • функції імпорту для інших файлів.

160

Сучасний поштовий клієнт має добре організований інтерфейс користувача, який не потребує багато часу i сили для засвоєння, та здебільшого забезпечує такі додаткові функції: • автоматичне приєднання підпису; • адресні книги; • перевірка орфографії; • можливість створення поштових скриньок різного призначення; • шифрування/дешифрування повідомлень; • робота у автономному (off-line) режимі; • фільтрацію/маршрутизацію повідомлень.

У більшості випадків можливо працювати з поштовою скринь-кою через спеціальний сайт – так званий веб-інтерфейс. В такому разі немає потреби встановлювати на комп’ютер клієнтську програму, а достатньо запустити браузер, набрати адресу сайту і натиснути Enter. Після завантаження сторінки у вікні браузера з’являться засоби для керування поштовою скринькою.

161

Електронна адреса Для надсилання електронного повідомлення, необхідно вка-

зати адресу електронної пошти (e-mail) одержувача. Електронна адреса має таку структуру: назва_поштової_скриньки@доменне_ім’я_поштового_сервера Назву поштової скриньки ще називають ім’я користувача. Наприклад, один з авторів цієї книги має електронну адресу:

aspekt@sh.km.ua aspekt – ім’я користувача, яке він собі вибирає; @ –

роздільник; sh.km.ua – повне доменне ім’я поштового сервера, на якому знаходиться поштова скринька даного користувача (sh – м. Шепетівка, km – Хмельницька область, ua – Україна).

Офіційна назва символу «@» – «комерційне ет», з

англійської «в», тобто цей символ в електронній адресі означає, що дана поштова скринька знаходиться в даному

поштовому сервері. Сленгова назва символу «@» – «собака» прийшла з Туреччини

(турецькою слово «собака» звучить як «ет»).

Будова листа електронної пошти Кожен лист електронної пошти складається з двох частин –

заголовків та тіла листа, подібно до того, як звичайний лист скла-дається з конверта та власне листа.

Заголовки листа складаються з багатьох полів, більшість з яких містять службову інформацію, нецікаву для пересічного користувача. Якщо не змінювати налаштувань, поштові програми-клієнти показують лише декілька полів: Кому:, Від кого:, Тема:, Копії:, Приховані копії:, Приєднати: тощо.

Розглянемо основні поля заголовку листа: Кому: – електронна адреса одержувача або псевдонім

(nickname) одержувача. Копії: – е-mail адреса або псевдонім людини, якій буде надіс-

лана копія листа. Приховані копії: – адресат, що отримає приховану копію

листа. Проте, на відміну від адресата, вказаного в полі Копії:, адресат, записаний в полі Приховані копії:, не буде видимий в заголовках листа. Це корисно тоді, коли потрібно надіслати комусь копію листа так, щоб інші одержувачі не знали про це.

У полях Кому:, Копії, Приховані копії можна вказувати відразу декілька адрес, відокремлюючи їх комами.

162

Від: – електронна адреса відправника; інколи ним може бути не людина, а програма-робот.

Надіслано: – точний час і дата надсилання листа. Тема: – короткий текст, що пояснює зміст листа. Це поле

можна залишити порожнім, що, однак, не рекомендується з мірку-вань етикету.

Приєднати: – список файлів, що будуть надіслані разом з листом. Це поле не можна редагувати вручну.

Електронне листування через веб-інтерфейс Поштова скринька з доступом через веб-інтерфейс – це веб-

сторінка, на якій публікуються ваші повідомлення. З цієї сторінки можна надсилати листи, які будуть потрапляти до поштової скриньки адресата. Доступ до цієї сторінки можна одержати тільки за іменем власника (login) та паролем.

В Інтернеті є багато сайтів, на яких можна безплатно створити поштову скриньку. Серед найвідоміших – gmail.com, mail.i.ua, mail.rambler.ru. Відрізняються вони оформленням сайту, обсягом поштової скриньки та переліком послуг, що надаються безкош-товно. Наприклад, на сайті mail.i.ua користувач отримує скриньку початковим обсягом 1 ГБайт та автоматичним збільшенням при активному використанні веб-інтерфейсу. На mail.rambler.ru спочатку надається 5 Мбайт, після чого користувач може щодоби збільшувати обсяг скриньки на 50 Мбайт.

Реєстрація поштової скриньки Процедуру реєстрації розглянемо на прикладі сайту gmail.com.

Для реєстрації поштової скриньки треба: 1. запустити браузер та від-

крити сторінку gmail.com; 2. вибрати на ній команду

Створити обліковий запис; 3. на наступній сторінці у

текстові поля потрібно ввести такі дані:

ім’я та прізвище; бажане ім’я користувача. Якщо введене ім’я вже викорис-

товується, то буде запропоновано вибрати інше; пароль. Обираючи пароль слід подбати про його стійкість: він

має бути довгим (не менше 8 символів) і включати різні символи

163

(літери, цифри, знаки). При введенні паролю, замість символів на екрані відображаються зірочки. Щоб уникнути помилки, його вводять у два поля;

обрати таємне питання та вказати відповідь на нього. Таємне питання задають пізніше користувачеві, який звертається з проханням нагадати пароль, тому відповідь на нього необхідно запам’ятати;

• адресу запасної скриньки для надсилання відновлюючого листа;

• у поле Перевірка слів вводять з клавіатури символи, зображені над ним (див. мал.). Це зроблено для того, щоб скриньку могла створити тільки людина, а не спеціально створена програма. Після прочитання умов користування послугою слід клацнути

кнопку Я погоджуюся. Створіть мій аккаунт, після чого обліко-вий запис буде створено.

Поведінка зареєстрованого користувача Адміністрація поштового серверу залишає за собою право

припинити обслуговування скриньки, якщо користувач не заходитиме до облікового запису протягом 9 місяців. При цьому інформація, що міститься в поштовій скриньці, знищується, а електронна адреса користувача анулюється.

Користувач відповідає за всі матеріали, що завантажує, надсилає, одержує чи передає за допомогою поштового сервера, який не контролює ці матеріали і не гарантує точність та повноту цих матеріалів.

Користувачеві заборонено (перелік скорочений): • створювати чи сприяти розповсюдженню небажаних комерційних розсилань (спаму);

• надсилати листи із незаконним, дратуючим, образливим, шахрай-ським, злочинним, непристойним вмістом;

• свідомо розповсюджувати віруси, хробаки, програми типу «тро-янський кінь», шкідливі файли, розіграші тощо;

• видавати себе за іншу особу (через адресу електронної пошти чи іншим чином), вказувати неправдиві дані про себе;

• незаконно пересилати інтелектуальну власність чи будь-яку приватну інформацію інших осіб без дозволу власника або особи, яка видає ліцензію;

• використовувати Gmail для порушення законних прав (таких, як право на конфіденційність та публічність) інших осіб.

164

Перегляд пошти Де б ви не знаходились, у себе

вдома чи десь у Каліфорнії, ви можете переглянути вміст своєї поштової скри-ньки. Для цього треба: • за допомогою браузера перейти на сторінку http://www.mail.ru, ввести у відповідні поля ім’я користувача (логін) та пароль, які були вказані при реєстрації, і клацнути кнопку Увійти;

• якщо ім’я користувача (логін) та пароль були введені правильно, з’явиться зображене на малюнку вікно зі списком отриманих повідомлень (папка Вхідні) та засобами керування поштою. Ліворуч від списку листів є гіперпосилання до папок з листами:

• Надіслані – ця папка містить архів листів, надісланих з вико-ристанням веб-інтерфейсу;

• Чернетки – містить листи, які ще не надіслані адресату; • Спам – до цієї папки автоматично потрапляють листи, які поштова служба вважає небажаною поштою (наприклад, рекламні розсилання). Вміст цієї папки потрібно час від часу переглядати, оскільки іноді до неї потрапляють і потрібні повідомлення;

• Кошик – містить видалені повідомлення. Для остаточного зни-щення їх слід видалити з цієї папки.

Для перегляду вмісту папки потрібно клацнути

гіперпосилання з її назвою.

Новий лист Пошук Список листів Дії над листами Папки

Вибір

165

Для перегляду вмісту повідомлення треба клацнути його тему в переліку листів. З’явиться вікно з текстом повідомлення та полем для тексту швидкої відповіді (див. мал.).

Зокрема, у ньому є кнопка для вилучення листа Видалити та посилання Повернутися до папки Вхідні.

Створення повідомлення Щоб відповісти на щойно прочитане повідомлення, достатньо

в поле для швидкої відповіді вписати текст відповіді і натиснути кнопку Надіслати. Якщо прапорець Включити цитований текст у відповідь встановлений, то до тексту повідомлення буде додано текст прочитаного листа. На початку кожного його рядка буде позначка «>», що свідчить про цитування.

Відповідаючи на лист, завжди цитуйте його. Це спрощує подальшу роботу з поштою.

Цитування листа дає змогу згадати висловлені раніше думки, економить час, додає тексту цілісності та послідовності.

Для створення нового повідомлення треба клацнути посилання Написати електронний лист – з’явиться сторінка з полями для введення адрес, теми, тексту листа та кнопки для прикріплення файлів.

Поштовий сервер забезпечує надсилання і одержання пові-домлень з приєднаними до листа файлами. Саме таким способом

Надсилаючи файл великого обсягу, слід поцікавитись у

адресата, чи зможе він його отримати.

Тема

Текст листа

Поле для відповіді

Кнопка «Надіслати»

166

пересилають файли з доку-ментами, фотографіями, програмами тощо. Щоб приєднати файл до нового листа, клацніть кнопку Огляд… (Обзор…), а потім у діалоговому вікні вка-жіть, який саме файл слід приєднати.

Щоб приєднати файл під час написання швидкої відповіді (див. вище), пот-рібно клацнути кнопку Додаткові параметри відповіді.

Отримання приєднаних файлів

Необхідно пам’ятати, що деякі комп’ютерні віруси теж передаються по мережі, як приєднані файли.

Щоб не заразити свій комп’ютер вірусами через мережу, не обробляйте повідомлення (особливо «порожні») з приєднаними файлами невідомого походження (особливо з двома розширеннями).

Для опрацювання приєднаного файлу достатньо клацнути при перегляді листа одне з посилань, розміщених поруч з його ім’ям:

• Переглянути – файл буде відкрито для перегляду у вікні браузера; • Сканувати та завантажити – після антивірусної перевірки файл буде завантажений на комп’ютер засобами браузера. Користувач має уточнити ім’я файлу та папку для збереження.

Правила та етика електронного листування

Дії в Інтернеті прозорі для нагляду: порушення правил призводить до покарання, починаючи з відключення від

мережі й аж до кримінальної відповідальності. Ось кілька правил електронного листування:

• повідомлення пишіть коротко, не відхиляючись від теми; • не використовуйте образливі для кореспондента вирази; • перед надсиланням перечитуйте свої повідомлення, щоб випра-вити помилки і невдалі вислови;

167

• при використанні запозичених матеріалів вказуйте джерела та їх авторів;

• не передавайте через мережу приватну інформацію, яка може бути використана зловмисником проти вас і вашої сім’ ї (домаш-ню адресу і телефон, імена членів сім’ ї, сімейні новини);

• запобігайте зараженню комп’ютера вірусами.

Для вираження емоцій в тексті користуються смайликами: :) – сміх, задоволення, жарт; :))) – дуже смішно, велике задоволення; :( – сумно, огидно, неприємно; >:( – а це що за новини?!!! 8() – несподіванка, здивування. Зміст смайлика стає зрозумілим, якщо на нього подивитися,

поклавши голову на ліве плече.

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-4-1): 1. Який комп’ютер у мережі називається сервером? 2. Який комп’ютер у мережі називається клієнтом? 3. Назвіть найбільш поширені служби Інтернету. 4. Опишіть принципи роботи електронної пошти? 5. Яке призначення поштової програми-клієнта? 6. Що являє собою веб-інтерфейс електронної пошти? 7. Що таке електронна адреса? 8. Який вигляд і склад має електронна адреса? 9. Опишіть процес реєстрації поштової скриньки 10. Опишіть послідовність підготовки та надсилання листа. 11. Як переслати електронною поштою фотографію? 12. Як зберегти на комп’ютері приєднаний файл? 13. Чого не слід робити при написанні повідомлення? 14. Які правила та етика електронного листування? 15. Що таке «смайлики»? Коли і як ними користуються?

4.2. Поштовий клієнт Outlook Express Знайомство з Outlook Express Як сказано вище, для роботи з електронною поштою корис-

туються спеціальними поштовими програмами – поштовими клієнтами. За їх допомогою створюють електронні повідомлення, надсилають та одержують листи. Причому користувач може переглядати її у зручний для себе час. Існує велика кількість різноманітних програм для обробки поштових повідомлень: The Bat!, Mozilla Thunderbird, Incerdi Mail та інші.

168

Одна з найпоширеніших програм – Microsoft Outlook Express, яка входить до стандартних програм операційної системи Windows. Програма Outlook Express має засоби, які необхідні для обміну електронними листами, для підключення до груп новин тощо.

Серед основних можливостей програми Outlook Express такі: • Організація декількох облікових записів для електронної пошти і груп новин. Якщо є декілька облікових записів для електронної пошти

або груп новин, то можна працювати з усіма цими записами в одному вікні.

Можна також створити на одному комп’ютері декілька

користувачів або наборів особистих даних. Кожен набір особистих даних має окремі папки для

електронної пошти та адресну книгу. Використання кількох наборів особистих даних спрощує розмежування робочих та особистих електронних листів, а також дозволяє організовувати роботу з поштою для різних користувачів. • Простий та швидкий перегляд повідомлень.

Використовуючи список повідомлень та панель попереднього перегляду, можна одночасно бачити заголовки повідомлень і читати одне з них. В окремому списку перелічені папки електрон-ної пошти, сервери новин та групи новин, що дозволяє легко переходити від одного до іншого елемента.

Для упорядкування повідомлень можна створити нові папки, а потім описати правила, які дозволяють автоматично вміщувати вхідні листи, що відповідають заданому критерію, у певну папку. Також можна змінити спосіб відображення електронної пошти.

Перегляд повідомлень доступний з будь-якого комп’ютера, який підключений до сервера.

• Використання адресної книги для збереження і пошуку адрес електронної пошти.

Імена та адреси можуть автоматично зберігатися в адресній книзі під час надсилання відповіді на повідомлення.

Також є можливість імпортувати імена та адреси з інших програм, уводити їх в адресну книгу або додавати з повідомлень, що були прийняті, вставляти нові записи за результатами пошуку за допомогою популярних служб Інтернету (білі сторінки). Адресна книга підтримує протокол LDAP (Lightweight Directory Access Protocol) для відображення служб каталогів Інтернету.

169

• Додавання особистого підпису та зміна оформлення повідомлень. У повідомленнях, що надсилають, як частини особистого

підпису можна додати важливі відомості. За потреби створюють і використовують декілька підписів. Більш докладні відомостей додають, включивши візитну картку. Щоб надати привабливішого

вигляду при створенні повідомлення застосовують шаблони оформ-лення та фонові малюнки, змінюють колір та стиль символів. • Надсилання та отримання захищених повідомлень.

Outlook Express дозволяє використовувати цифровий підпис і шифрування повідомлень, застосовуючи сертифікати.

. Цифровий підпис повідомлення гарантує адресату належність даного повідомлення конкретному

відправнику. Шифрування гарантує, що повідомлення зможуть прочитати тільки певні адресати.

Запуск. Облікові записи Програма Outlook Express завантажується так само,

як і інші програми: через головне меню, за допомогою кнопки на панелі швидкого запуску або ярлика на робо-чому столі (див. мал.).

Після завантаження вікно програми Outlook Express може мати наведений на малюнку вигляд. Для доступу до поштової скриньки необхідно створити обліковий запис.

Текст повідомлення Рядок стану

Вікно папок Список повідомлень

Заголовок повідомлення

Панель інструментів

170

Для цього слід: • вибрати команду Сервіс (Сервис) � Облікові записи… (Учётные записи);

• клацнути кнопку Додати і вибрати у списку Пошта; • далі, виконуючи вказівки Майстра підключення до Інтернету, ввести: власне ім’я, адресу електронної пошти (anton1@gmail.com), тип сервера вхідних повідомлень (POP3), адреси серверів вхідних (pop.gmail.com) та вихідних повідомлень (smtp.gmail.com), ім’я облікового запису (anton1@gmai.com) та пароль;

• якщо встановити прапорець Зберегти пароль, то при наступному підключенні пароль буде введений автоматично;

Збереження пароля небажане, якщо комп’ютер не

персональний, а спільного користування. • клацнути кнопку Готово, а потім – Закрити.

Пізніше введені дані можна змінити, якщо вибрати команду Сервіс � Облікові записи…. Також у цьому вікні є кнопка Вида-лити для вилучення облікового запису.

Якщо комп’ютер підключений до мережі Інтернет, то одразу після запуску Outlook Express може розпочатися процес з’єднання з поштовим сервером.

Панель інструментів Панель інструментів програми Outlook Express має кнопки

таких команд: • Створити... (Создать с…) – для створення електронного пові-домлення. Якщо натиснути на кнопку u – відкриється список художніх бланків для написання тексту повідомлення;

• Відповісти (Ответить) – відповісти на одержане повідомлення. • Відповісти… (Ответить…) – відповісти всім; • Друк (Печать) – надрукувати вибране повідомлення; • Видалити (Удалить) – вилучити вибране повідомлення. Щоб видалити декілька повідомлень, їх попередньо виділяють з натиснутою клавішею Ctrl;

• Доставити (Доставить) – надіслати свої повідомлення на пош-товий сервер та одержати з нього на свій комп’ютер повідомлення;

• Адреси (Адреса) – відкрити адресну книгу; • Переслати (Переслать) – одержане повідомлення переслати за новою адресою. У темі повідомлення з’явиться префікс Fw (англ.

171

Forwarded – переслане), а на початку тексту буде додано рядок «----- Original Message -----». Перед цим рядком можна додати власний коментар.

Вікно папок У лівій частині вікна Outlook Express знаходиться вікно папок.

Призначення папок таке: • Вхідні (Входящие) – містить повідомлення, одержані з поштового сервера. Якщо є непрочитані користувачем повідом-лення, то біля назви папки в дужках вказується їхня кількість;

• Вихідні (Исходящие) – зберігає повідомлення, підготовлені для надсилання на поштовий сервер. Якщо є ненадіслані повідом-лення, то їх кількість вказується біля назви папки. Після надсилання повідомлення переміщуються в папку Надіслані (Отправленные);

• Надіслані (Отправленные) – зберігає повідомлення, які вже надіслані на поштовий сервер;

• Видалені (Удалённые) – зберігає повідомлення, які видалили з папок Вхідні, Вихідні та Надіслані;

• Чернетки (Черновики) – для збереження незакінчених повідомлень.

Область повідомлення У правій частині вікна Outlook Express знаходяться:

• список повідомлень з адресою або прізвищем одержувача (від-правника), темою повідомлення, відомостями про час надсилання й одержання;

• заголовок повідомлення; • вікно тексту повідомлення, вибраного у списку. Праворуч може бути смуга прокрутки для перегляду тексту.

Створення повідомлення Для створення повідомлення необхідно виконати такі дії:

• у програмі Outlook Express вибрати команду Створити, (Создать с...) – відкриється вікно Створити повідомлення (Создать сообщение);

• у поле Кому: записати електронну адресу одержувача; • при необхідності у поле Копія: (Копия:) записати одну або кілька

(через « , ») адрес для надсилання копій повідомлення;

172

• у поле Тема: записати коротко тему повідомлення, що допоможе адресату в його подальшій роботі;

• у вікно тексту занести з клавіатури повідомлення; • вибрати команду Надіслати (Отправить) – повідомлення переміститься у папку Вихідні (Исходящие). Шрифт назви папки стане напівжирним, праворуч від назви в круглих дужках з'яви-ться кількість повідомлень, що зберігаються у папці;

• при необхідності можна створити ще кілька повідомлень і командою «Надіслати» («Отправить») розмістити їх у папці «Вихідні» («Исходящие»).

Форматування тексту повідомлення Форматування тексту повідомлення полягає у зміні вигляду,

розміру, накреслення та кольору шрифту і виконується так само, як це робиться у текстовому процесорі Word. Для форматування фрагмента тексту необхідно його виділити, після чого вибрати команду Формат � Шрифт. У вікні Шрифт, що відкриється, встановити необхідні параметри шрифту.

Форматування тексту можна виконувати також за допомогою панелі інструментів, яка з’являється після виклику команди Вигляд � Панель інструментів � Панель форматування (Вид � Панель инструментов � Панель форматирования).

Надсилання повідомлень Незалежно від того, коли було створене повідомлення і

скільки ще повідомлень разом з ним чекають надсилання, вміст папки Вихідні (Исходящие) над-силається за один сеанс.

Для надсилання повідом-лення виконують такі дії: • у програмі Outlook Express вибрати команду Доставити (Доставить);

• якщо відкриється вікно Віддалене з’єднання (Удалённое соеди-нение), натиснути кнопку Підключитися (Подключиться) – поч-неться процедура з’єднання комп’ютера з поштовим сервером.

173

Після перевірки імені користувача і пароля всі повідомлення будуть надіслані, а папка Вихідні (Исходящие) – очищена. Надіс-лані повідомлення переписуються у папку Надіслані (Отправлен-ные), де зберігатимуться до їх вилучення.

Отримання повідомлень Зразу після надсилання автоматично виконується процедура

отримання повідомлень. Якщо у вашій поштовій скриньці є повідомлення, то вони будуть перенесені на ваш комп’ютер і запишуться у папку «Вхідні» («Входящие»). Якщо повідомлень немає, то в рядку стану з’явиться напис «Нових повідомлень нема» («Новых сообщений нет»).

Щоб отримати повідомлення, коли в папці «Вихідні» («Исходящие») немає повідомлень для надсилання, необхідно виконати такі дії: • у програмі Outlook Express вибрати команду Доставити

(Доставить) – відкриється вікно Віддалене з’єднання (Удалённое соединение);

• натиснути кнопку Підключитися (Подключиться) – почнеться виконання процедури з’єднання комп’ютера з поштовим сервером;

• якщо у вашій поштовій скриньці на сервері є повідомлення, то вони будуть перенесені на ваш комп’ютер і запишуться у папку Вхідні (Входящие); якщо повідомлень немає, то в рядку стану з’явиться напис Нових повідомлень нема (Новых сообщений нет).

Відповідь на повідомлення Щоб прочитати повідомлення, необхідно у списку повідом-

лень клацнути на адресі кореспондента. У заголовку буде відобра-жена інформація про відправника: ім’я, адреса, тема повідомлення тощо. Щоб відповісти на це повідомлення, не обов’язково створювати власне.

При цьому не доведеться набирати електронну адресу одер-жувача. У відповіді буде відтворено текст одержаного повідом-лення (для цитування), до теми повідомлення буде додано префікс Re (англ. Reply – відповідь);

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-4-2): 1. Яке призначення програми Outlook Express? 2. Які складові частини має вікно програми Outlook Express? 3. Які команди має панель інструментів програми Outlook Express? 4. Яке призначення команд Створити... ; Відповісти?

174

5. Опишіть призначення папок програми Outlook Express. 6. Що містить вікно повідомлень програми Outlook Express? 7. Які дії необхідно виконати для створення повідомлення? 8. Де розміщується повідомлення після команди «Отправить»? 9. У чому полягає форматування тексту повідомлення? 10. Які команди слід виконати для виклику панелі форматування? 11. Які можливості надає панель форматування тексту? 12. Які дії необхідно виконати для надсилання повідомлень? 13. Які дії необхідно виконати для отримання повідомлень? 14. У якій папці зберігаються отримані повідомлення? 15. Як відповісти на одержане повідомлення?

4.3. Робота з Outlook Express Адресна книга Використання адресної книги суттєво спрощує введення

адреси при підготовці поштового повідомлення. Адресну книгу можна викликати одним із способів:

• вибрати команду Сервіс � Адресна книга...; • клацнути на кнопці Адреса на панелі інструментів; • натиснути комбінацію клавіш Ctrl+Shift+B (лат.).

У результаті однієї із цих дій відкриється діалогове вікно адресної книги, вигляд якого наведено на малюнку.

Список кореспондентів має поля: Ім’я, Адреса електронної пошти, Домашній телефон (Имя, Адрес электронной почты, Домашний телефон) і т. д.

Для кожного кореспондента відводиться один рядок.

Кожен запис в адресній книзі називають контактом.

Список можна сортувати за вибраним полем, для цього досить клацнути на його назві. Якщо після першого клацання сортування

175

відбулося, наприклад, за зростанням, то після другого клацання сортування буде проведено у протилежному порядку.

Щоб додати адресу відправника в адресну книгу, необхідно у вікні програми Outlook Express вибрати команду Сервіс � Додати відправника до адресної книги (Сервис � Добавить отправителя в адресную книгу).

Для запису інформації про нового кореспондента необхідно викликати адресну книгу і в ній вибрати команду Створити (Создать) � Створити контакт... (Создать контакт...). Відкри-ється діалогове вікно Властивості (Свойства), у якому слід внести дані про кореспондента.

Списки розсилки Для швидкого надсилання листа відразу багатьом адресатам

Outlook Express дозволяє створювати групи адрес (по іншому – списки розсилки). Послідовність створення групи така: • у вікні адресної книги клацнути папку, яка міститиме опис групи. Якщо папки не відображаються, то вибрати команду меню Вигляд (Вид) � Папки та групи (Папки и группы);

• клацнути кнопку Створити (Создать) і вибрати зі списку команду Створити групу (Создать группу);

• у діалоговому вікні вписати у текстове поле назву групи (напри-клад Мій клас) і клацнути кнопку Вибрати;

• з’явиться діалогове вікно (див. мал.) для формування списку групи. Тут можна вибрати адреси безпосередньо зі списку, викликати вікно для створення нових контактів у адресній книзі,

Ручне введення

Вибір зі списку

Додати до

адресної книги

Перегляд

властивостей

Вибрані адреси

Пошук

176

переглянути властивості вибраного контакту. Щоб швидше відшукати потрібну адресу, у текстове поле вводять перші літери імені (не адреси!). При цьому у списку буде виділено перший з контактів, в якому ім’я починається з уведених літер:

• по завершенні формування списку групи двічі натиснути ОК і закрити вікно адресної книги. Після цього у переліку контактів основного

вікна Outlook Express з’явиться назва створеної групи. Щоб створити лист, адресований всім чле-нам групи, достатньо викликати на її назві кон-текстне меню і вибрати в ньому команду Надіслати лист.

Надсилаючи повідомлення за списком слід

мати на увазі, що деякі поштові сервери обмежують кількість адрес у списку.

Це робиться для запобігання поширенню спаму.

Приєднання (вкладання) файлів Для надсилання одного або кількох файлів (тексти, малюнки,

аудіодокументи, відеофільми, програми тощо) електронною пош-тою їх необхідно приєднати до повідомлення.

Щоб надіслати файл електронною поштою, спочатку необ-хідно створити повідомлення, до якого приєднати цей файл. Реко-мендується в текст повідомлення включити відомості про нього. Файли великого обсягу перед надсиланням архівують (стискають), щоб їх передавання займало менше часу.

Щоб надіслати один або кілька файлів електронною поштою, необхідно виконати такі дії: • при великому обсязіу файлів створити архівний файл; • створити повідомлення, у якому дати відомості про файл(и), що приєднується до повідомлення;

• у вікні Outlook Express вибрати команду Вкласти (Вложить) – з’явиться діалогове вікно Вставка, у якому відкрити список Папка і пройти шлях до потрібного файлу;

• натиснути кнопку Вкласти (Вложить) – ім’я вибраного файлу з’явиться у полі Приєднати (Присоединить) діалогового вікна Створити повідомлення (Создать сообщение);

• такі ж дії виконати для інших приєднуваних файлів; • вибрати команду Надіслати (Отправить) – повідомлення і файл(и) будуть розміщені у папку Вихідні (Исходящие), де чекатимуть на надсилання на поштовий сервер.

177

Одержання повідомлення з приєднаними файлами Ознакою того, що повідомлення

прийшло з приєднаними файлами, є наявність значка «скріпка».

Щоб скористатися приєднаним файлом, необхідно виконати такі дії: • натиснути кнопку «скріпка» – від-криється список приєднаних файлів;

• вибрати команду Зберегти вкладення… (Сохранить вложения...) – відкриється діалогове вікно Збереження вкладень (Сохранить вложения), де у полі Зберегти (Сохранить) пропонується місце для зберігання приєднаного файлу;

• щоб вказати інше місце для зберігання приєднаного файлу, необ-хідно натиснути кнопку Огляд (Обзор...) і у вікні Огляд папок (Обзор папок) відкрити потрібну папку. Натиснути кнопку ОК;

• у вікні Збереження вкладень натиснути кнопку Зберегти (Сохра-нить) – приєднаний файл буде збережено у вказану папку;

• якщо приєднаний файл є документом відомої програми (Word, Paint тощо), досить двічі клацнути на ньому, щоб відкрити його цією програмою.

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-4-3): 1. Для чого призначена адресна книга? 2. Як переглянути записи адресної книги? 3. Що таке «контакт»? 4. Як до адресної книги додати новий контакт? 5. Як додати адресу відправника листа до адресної книги? 6. Як при заповненні поля «Кому» використати адресну книгу? 7. Як відсортувати записи адресної книги за одним з полів? 8. Які можливості надає список розсилки? 9. Опишіть послідовність створення списку розсилки. 10. Як приєднати до повідомлення один або кілька файлів? 11. Як приєднати до повідомлення файл великого об’єму? 12. Які дії необхідно виконати для одержання приєднаного файлу? 13. Як запобігти зараженню комп’ютера при одержанні повідомлень? 14. Що таке спам? 15. Чому деякі поштові сервери обмежують кількість адрес при розси-

ланні листів за списком?

4.4. Служба обміну миттєвими повідомленнями Обмін миттєвими повідомленнями За допомогою електронної пошти спілкування між людьми

відбувається в так званому асинхронному режимі. У цьому режимі один користувач надсилає повідомлення іншому чи групі людей.

178

Одержувачі обмірковують відповідь і потім надсилають її безпо-середньо автору. Між цими двома подіями може пройти кілька годин або й кілька діб.

В Інтернеті існують служби, що дозволяють вести спілкування в синхронному режимі, який ще називається режимом реального часу. У ньому час між надсиланням запиту й одержанням відповіді вимірюється секундами. Таке спілкування, так само як інші служби в Інтернеті, побудоване на архітектурі «клієнт – сервер». Залежно від програм, воно може виконуватися шляхом передавання голосу, відеозображення чи тексту.

Для участі в голосовій конференції (аудіоконференції) треба, щоб до комп’ютера були підключені мікрофон і звукові колонки, а для проведення відеоконференції – ще й відеокамера.

Найдешевшими, а тому найпоширенішими, в наш час є текс-тові конференції або чати. У них кожний учасник вибирає собі псевдонім (або нік, від англ. nickname – прізвисько), під яким він бере участь у спілкуванні.

Спілкування відбувається в групі, яка об’єднує співрозмов-ників за певною ознакою. Така група в інтерактивному спілкуванні називається каналом. В Інтернеті нараховується десятки тисяч каналів. Кожний користувач може створити свій канал, ввівши нову назву. У цьому каналі він може бути ведучим (оператором), тобто мати можливість заборонити користувачу з певною адресою підключення до каналу, видалити його з каналу чи ігнорувати його повідомлення (не відображати їх). Такі санкції застосовують до користувачів, які грубо порушують правила поведінки в Інтернеті.

Правила інтерактивного спілкування Під час інтерактивного спілкування слід дотримуватись

таких правил: • бути ввічливим – не писати того, чого б не хотіли почути; • писати коротко; • не зловживати використанням великих літер (наприклад:

«ДОПОМОЖІТЬ МЕНІ ЗНАЙТИ РЕФЕРАТ!!! ТЕРМІНОВО!!!»), які вважаються «криком»;

• не повідомляти про себе те, що не повинно бути відоме усьому світу (номер телефону, домашню адресу, справжнє прізвище та ім’я, паролі тощо). Деякі злочинці, наприклад, пропонують дітям подарунки в обмін на інформацію;

• не погоджуватися на особисті зустрічі.

179

Програма ICQ

Абревіатура ICQ англійською мовою вимовляється так само, як і фраза I Seek You – Я тебе шукаю (Ай-сі-кю, «аська»). Якщо у вас встановлена ця програма, то, як тільки ви починаєте працювати в Інтернеті, ICQ негайно розсилає повідомлення про це всім тим, в чий список контактів занесений ваш UID (унікальний ідентифі-каційний номер, присвоєний програмою при реєстрації. Його іноді просто називають ICQ-номер. Наприклад, 365 762 589). На екрані мигтить піктограма, яка вказує, що користувач з’явився у мережі. Ви, у свою чергу, бачите у вікні автоматично активованої програми список тих ваших друзів, які зараз працюють в Інтернеті. Кожному з них за допомогою програми ICQ ви можете надіслати повідом-лення, схоже на електронний лист.

Для цього не доведеться запускати поштову програму, чекати завантаження повідомлень із сервера і т.п.

Більше того, ваш «співрозмовник» за лічені секунди прочитає повідомлення на екрані комп’ютера і зможе у другій частині вікна, що автоматично відкрилось, ввести свою відповідь. Через кілька секунд ви прочитаєте цю відповідь, відреагуєте на неї – тобто від-будеться письмовий діалог.

180

Почати його можете не лише ви, а кожен із тих, у чий контактний список ви занесені і хто в цей час працює в Інтернеті.

За допомогою ICQ можна: • надіслати повідомлення; • відіслати посилання на деякий ресурс в Інтернеті; • відіслати файл; • надіслати SMS-повідомлення на мобільний телефон; • отримати повідомлення; • отримати посилання на деякий ресурс в Інтернеті; • отримати файл; • запросити когось із співрозмовників до бесіди в чаті; • знайти друзів у базі даних; • познайомитися з користувачами ICQ; • отримати інформацію про конкретну людину; • організувати зручні для вас списки контактів тощо.

Реєстрація в службі обміну повідомленнями Програма розповсюджується безкоштовно. Об’єм її дистрибу-

тиву близько 15 Мб. Отримати її можна через Інтернет. Один зі способів – зайшовши на пошуковий сервер www.rambler.ru, зареєст-руватись на ньому і отримати ICQ-номер.

Якщо все зробили правильно, то отримаєте таке повідомлення:

Тепер можна приступити до завантаження програми, клац-нувши на посиланні Скачайте:

Після завантаження програми встановіть її на комп’ютер, для чого виконуйте наведені на сервері інструкції.

Запустивши програму, ви зможете спілкуватися. Якщо ж ви отримали програму з іншого джерела, то зареєстру-

ватися в системі ICQ потрібно буде при її першому запуску. Для цього потрібно:

• клацнути посилання Реєстрація – відкриється вікно браузера зі сторінкою https://www.icq.com/register;

181

• заповнити поля реєстраційної форми. Обов’язкові поля позначені зірочками: Nickname – псевдонім, E-mail – адреса електронної пошти, Choose a Password – пароль, Confirm the Password – повторне введення пароля для уникнення помилки. При введенні пароля сис-тема оцінює його стійкість до зламуван-ня: червоний напис Weak password означає, що пароль недостатньо стійкий; зелений напис Strong password – пароль стійкий;

• ввести у текстове поле Word символи, зображені над ним. Це робиться для уник-нення автоматичних реєстрацій;

• клацнути кнопку Submit. Введені дані будуть передані на сервер,

перевірені, після чого з’явиться сторінка, на якій буде показаний ICQ-номер, наданий користувачу. Разом з тим, на вказану при реєстрації поштову скриньку буде надіслано лист про реєстрацію.

Робота з ICQ По завершенні реєстрації можна продовжити роботу з прог-

рамою. У поле Обліковий запис: введіть одержаний ICQ-номер, а в поле Пароль введіть пароль, який ви вводили при реєстрації. Клацніть кнопку Увійти.

Тепер можете додавати контакти своїх друзів. Для цього вони мають повідомити вам свої ICQ-номери або ви надішліть їм свій ICQ-номер.

Програма Windows Messenger Windows Messenger встановлюється разом з операційною

системою Windows. Щоб запустити програму Windows Messenger, клацніть на

кнопці Пуск і виберіть команду Програми � Windows Messenger. Свідченням того, що програма працює, є її значок в області повідомлень на панелі завдань.

182

Після запуску на екрані з’явиться вікно, в якому буде запропо-новано виконати вхід у систему. Клацніть на відповідному посиланні. Відкриється вікно Майстра паспорта .NET.

Щоб продовжити реєстрацію, клацніть на кнопці Далее. Почнеться завантаження інформації з Інтернету.

Після проходження процедури реєстрації відкриється вікно програми Windows Messenger зі словами Выполняется вход…, а після його закінчення – головне вікно програми.

В його центрі з часом буде сформовано список ваших контактів, створених у мережі .NET. На жаль він поки що порожній. Зв’язуватись з корис-тувачами, які працюють в інших мере-жах обміну миттєвими повідомленнями, програма Windows Messenger поки що не дозволяє, так що під заголовком Не в сети побачите фразу Все контакты находятся в сети.

Через деякий час на адресу елект-ронної пошти, вказану при реєстрації у службі Windows Messenger, прийде повідомлення від компанії Microsoft з подякою та інструкціями на випадок виникнення якихось труднощів при роботі з цією програмою. Не знищуйте його, а скопіюйте або роздрукуйте – можливо, ця інфор-мація стане вам у нагоді.

Можливості програми Windows Messenger Панель інструментів програми розміщена у нижній частині

головного вікна. Поряд з піктограмою кожного інструмента чітко вказується, що дозволяє виконувати цей інструмент.

Зокрема, ви можете виконати такі дії: • додати контакт; • надіслати миттєве повідомлення; • надіслати файл або фото; • подзвонити; • перейти в кімнату для розмов.

Деякі з них (наприклад, відвідування кімнат для розмов) стають доступними лише після завантаження додаткових можли-востей.

183

Після обрання інструменту Дополнительно відкриється допоміжне меню, яке вказує, що можливості програми Windows Messenger – набагато ширші, ніж миттєвий обмін повідомленнями. Вона дозволяє своїм користувачам, як і програма ICQ, розмовляти по телефону, проводити відеобесіди, надсилати пошту, обміню-ватись програмами, разом з віддаленим користувачем створювати один малюнок і навіть дозволяти більш досвідченому колезі виконувати деякі дії на комп’ютері співрозмовника.

Щоб почати спілкування з яким-небудь користувачем в реальному режимі часу, його ім’я треба додати до списку контактів. Цей користувач повинен також, як і ви, отримати паспорт служби .NET. Він може це зробити при реєстрації у програмі ger, а при одержанні безкоштовної поштової скриньки – на веб-вузлі служби Hotmail або у домені msn.com. Якщо ви намагатиметесь включити до списку контактів користувача, який не звертається до послуг названих служб, Windows Messenger може, з вашого дозволу, надіслати йому запрошення приєднатись до спільноти людей, які надають перевагу Інтернет-програмам компанії Microsoft. В такому разі вам треба буде знати адресу електронної пошти людини, з якою ви хочете встановити контакт.

Дізнавшись адресу, виконайте таке: 1. на панелі інструментів (у групі опцій Требуется…) клацніть на елементі Добавить контакт. Відкриється діа-логове вікно Добавление контакта. Установіть перемикач Адрес электронной почты или учётное имя і клацніть на кнопці Далее. У діалоговому вікні, що з’явилося, введіть адресу електронної пошти вашого майбутнього співбесід-ника і клацніть на кнопці Далее;

2. у наступному діалоговому вікні вам або повідомлять, що необхідна вам людина успішно занесена до списку ваших контактів, або не занесена, оскільки у неї немає цифрового паспорта .NET. В останньому випадку вам запропонують надіслати їй повідомлення з пропозицією створити обліковий запис у службі Windows Messenger та інструкцією щодо установки цієї програми. Якщо ви згодні з цією пропозицією, клацніть на кнопці Далее, якщо ні – на кнопці Отмена;

3. ви можете додати до списку ваших контактів інших користувачів, повторивши дії, описані у пп.1-3. Після того як всі потрібні люди будуть включені до списку, клацніть на кнопці Готово.

184

Якщо вам невідома адреса електронної пошти людини, спілкуватись з якою ви хотіли б у режимі реального часу, на дру-гому кроці встановіть перемикач у положення Поиск контакта. Відкриється діалогове вікно, за допомогою якого можна буде виконати пошук потрібної людини у каталозі користувачів служби Hotmail.

Щоб вилучити запис про якогось користувача з вашого списку контактів, виділіть її і виконайте команду Файл � Удалить контакт або просто натисніть на клавішу Del на клавіатурі.

Обмін миттєвими повідомленнями Якщо ви хочете почати з ким-небудь спілкуватись, відкрийте

список контактів і двічі клацніть на імені користувача, з яким хочете вести діалог. Відкриється діалогове вікно Беседа с пользователем.

Послати миттєве повідомлення можна лише користувачу, ім’я якого відображається у розділі Доступные собеседники. Текст пові-домлення слід вводити у нижній частині діалогового вікна, по закін-ченні введення треба клацнути на кнопці Отправить. На екрані його комп’ютера повідомлення з’явиться вже через кілька секунд.

Якщо ви хочете надіслати повідомлення людині, що не включена до списку контактів, виберіть опцію Отправить мгновенное сообщение, а потім у вікні, що відкриється, виберіть вкладку Прочие. Введіть повну адресу електронної пошти цієї людини у відповідному полі, а потім клацніть на кнопці ОК.

Для того, щоб до вашого діалогу приєднались інші учасники, виберіть опцію Предложить кому-либо принять участие в беседе, вкажіть у меню, яке з’явилося, команду Присоединиться к раз-говору, а потім у списку, який розкрився, – потрібний контакт.

Можна також виконати інші дії, вибираючи відповідні опції, – надіслати файл або фото, подзвонити, намалювати разом з відда-леним користувачем що-небудь на дошці тощо.

Якщо хтось побажає вступити з вами у письмовий діалог, на панелі задач з’явиться блимаюча піктограма, а комп’ютер відтворить приємну мелодію. Після клацання на піктограмі відкриється вікно Беседа с пользователем. В його нижній частині ви можете ввести відповідь, а потім клацнути на кнопці Отправить або натиснути на клавішу Enter на клавіатурі. Прочитавши відповідь, ви можете ввести наступну репліку і т.д.

185

Щоб завершити діалог, ввічливо попрощайтесь із співбесід-ником і закрийте вікно Беседа с пользователем або виконайте команду Файл � Закрыть.

Може статись так: хтось, як тільки ви з’явились у Інтернеті, починає «бомбардувати» вас повідомленнями, відповідати на які у вас немає ні часу, ні бажання. Щоб вони не докучали, клацніть у вікні розмови з ним на кнопці Запретить.

Для оперативного обміну повідомленнями використовуються, крім згаданих, ще й інші програми – AOL Instant Messenger (дуже популярна в США), Yahoo Messenger, Odigo тощо. Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-4-4): 1. За допомогою яких програм здійснюється інтерактивне спілкування? 2. Що означає абревіатура ICQ? 3. Чим відрізняється служба ICQ від електронної пошти? 4. Як розповсюджується програма ICQ? 5. Як отримати цю програму? 6. Якими способами можна отримати ICQ-номер? 7. Опишіть порядок реєстрації в службі ICQ. 8. Які можливості програми ICQ? 9. Як запустити програму Windows Messenger? 10. Назвіть можливості програми Windows Messenger. 11. Як додати користувача до списку контактів? 12. Як здійснюється обмін миттєвими повідомленнями?

4.5. Форуми. Чати Форум Ще одним засобом спілкування однодумців є форум – «місце»,

де кожен може запропонувати тему для обговорення та висловити власну думку з приводу інших тем.

Форум являє собою веб-сайт деревовидної структури (див. мал.). В одному форумі, як правило, обговорюються кілька наукових або практичних напрямків, які оформлені як окремі сторінки. Учасник має можливість створити гілку (тему) для обговорення, після чого чекати відгуків від інших учасників форуму, які можуть з’явитися через кілька годин або й днів.

Протокол форуму зберігається і завжди доступний для

перегляду й аналізу.

186

Людей, що працюють з матеріалами форму, поділяють, залежно від рівня доступу, на гостей, учасників та модераторів. Гості форуму мають право лише читати повідомлення. Учасники форуму можуть додавати повідомлення (по іншому – «пости» від англ. post – оголошувати), створювати власні теми, оцінювати повідомлення інших учасників, редагувати власні повідомлення. Модератори форуму слідкують за дотриманням правил. Модератор може вилучити або відредагувати будь-яке повідомлення, переміс-тити його до іншої теми, створити новий розділ на форумі, зробити попередження – «бан» (англ. ban – заборона) або заблокувати дії учасника, який порушує правила.

На форумі дуже небажано додавати повідомлення, що

не стосуються теми. Такі повідомлення мають назву «флуд» (англ. flood – паводок).

Якщо ж співрозмовники не лише відхилились від теми, а й перей-шли до особистих образ, то їх повідомлення мають назву «флейм» (англ. flame – вогонь).

Для роботи у форумі потрібно виконати такі дії: • відкрити веб-сторінку, на якій є форум; • відкрити форум, зареєструватись (у спеціальному полі записати своє прізвище, ім’я або псевдонім);

• вибрати напрямок форуму, переглянути архів повідомлень, ство-рити власне враження про порушені питання;

• написати своє повідомлення або відповісти на повідомлення іншого учасника форуму;

• розмістити своє повідомлення на форумі; • перейти на інший форум або залишити веб-сторінку.

Приклади форумів Форум заочної відкритої Інтернет-олімпіади з інформатики

діє на сайті http://zoi.uaforums.net/. Розглянемо на його прикладі основні засоби роботи на форумі (див. мал..на наступній сторінці).

На першій сторінці наведено перелік розділів форуму та посилання для вибору режиму роботи: • Допомога – виклик сторінки з довідкою щодо користування форумом;

• Пошук – засоби для пошуку повідомлень; • Зареєструватись – виклик сторінки з реєстраційною формою; • Профіль – перегляд особистих даних користувача;

187

• Вхід – сторінка для входу користувача. Увійти на форум зруч-ніше, ввівши логін та пароль на панелі входу і клацнувши кнопку Вхід. Якщо перед цим встановити прапорець Запам’ятати мене з цього комп’ютера, то при наступному відкритті сторінки вхід на форум буде виконано автоматично. Клацнувши назву розділу, користувач потрапляє на сторінку з

переліком тем (гілок). Умовні позначення біля назв тем дозволяють швидко зорієнтуватися, в яких темах є нові повідомлення. Щоб перейти до повідомлень теми, достатньо клацнути її назву.

На сторінці з повідомленнями теми (див. мал.) відвідувач бачить короткі дані про авторів постів, а якщо має належні права, то може

Розділи

Режими роботи

Позначення Панель входу

Розпочати нову тему Додати відповідь

Тема

Повідомлення

Зв’язок з авторами Цитувати Дані про автора

188

додати власну відповідь, надіслати автору електронного листа або миттєве повідомлення через ICQ і навіть розпочати нову тему.

Якщо при написанні відповіді клацнути кнопку Цитата, то текст відповідного повідомлення буде оформлено як цитату і додано до тексту відповіді.

Форум вчителів інформатики України. На сайті http://informatics.at.ua/ діє всеукраїнський форум для

вчителів інформатики України. Зареєструвавшись, кожен відвідувач зможе взяти участь у форумі, а також завантажити для себе багато корисних матеріалів. Читаючи теми та дискусії і беручи в них участь, можна підвищити свій кваліфікаційний рівень, дізнатись про всі особливості викладання інформатики у школі, поглибити свої знання.

Станом на 5.04.2010 р. на форумі відкрито 921 тему, розмі-щено 32203 відповіді від 3802 учасників з різних регіонів України.

Служба IRC. Спілкування в чатах Служба IRC (Internet Realy Chat – почергова розмова в

Інтернет) забезпечує спілкування групи користувачів у рамках обраного каналу. Усі повідомлення, надіслані до каналу, відразу ж у ньому відображаються.

З технічної точки зору служба IRC є множиною глобальних і локальних мереж, підключених до Інтернету.

Серед глобальних мереж найбільшими є: • Eenet. У ній постійно працює приблизно 40 000 користувачів. Вона не має офіційного веб-вузла.

• UnderNet. У ній постійно працює понад 25 000 користувачів. Її офіційна адреса в Інтернеті http://www.undernet.org.

• DALnet. У ній постійно працює понад 20 000 користувачів. Її офіційна адреса в Інтернеті http://www.dal.net. У цих мережах спілкування ведеться в основному англійською

мовою. Однією з найбільших українських IRC-мереж є Uanet, приєднатись до якої можна на сайті http://uanet.org.ua. У Росії існує своя мережа користувачів IRC – RusNet, інформацію про канали якої можна отримати за адресою http://www.irc.portal.ru.

Докладну інформацію про те, що являє собою служба IRC і як вона працює, можна знайти за адресою http://www.irchelp.org/.

Для ведення розмов у службі IRC користувач повинен мати програму-клієнт. Найвідомішою з таких програм є mIRC. Її можна завантажити за адресою http://www.mirc.com.uk.

189

При встановленні програми mIRC треба заповнити на вкладці IRC Servers такі поля: Full Name (ім’я; справжнє ім’я вказувати не обов’язково), E-Mail Address (адреса електронної пошти) та Nickname (псевдонім), а також вибрати мережу і сервери IRC. Інші поля заповнювати не обов’язково.

Запустивши на виконання програму mIRC, треба обрати канал і вести в ньому розмову. Вона здійснюється шляхом читання та введення текстових повідомлень.

Більш веселе спілкування може здійснюватися з використан-ням програми Microsoft Chat. У ній, крім текстового, є графічний режим. Завдяки йому кожний користувач може вибрати собі графічний образ (персонаж), і всі його репліки будуть виводитися поруч з цим персонажем. Користувач вибирає персонажа за допо-могою команди Виды � Комиксы.

Програму Microsoft Chat можна завантажити за адресою http://www.microsoft.com/ie/download.

Питання для самоконтролю (тест ТЕМА-4-5): 1. Що таке форум? 2. Яку структуру має форум? 3. Які є рівні доступу до матеріалів форуму? 4. Що таке бан? 5. Що таке флуд? флейм? 6. Як розпочати роботу на форумі? 7. Які дії може виконувати користувач форуму? 8. Наведіть приклади форумів, крім наведених у тексті? 9. Які є можливості для зв’язку з авторами повідомлень форуму? 10. Чому, відповідаючи на повідомлення, бажано його цитувати? 11. Що являє собою служба IRC? 12. Що таке чат? 13. Як відбувається спілкування в чаті? 14. Назвіть найвідомішу з програм для спілкування у службі IRC. 15. Які особливості відрізняють програму Microsoft Chat?

4.6. Тематична робота «Служби Інтернету» Див. начальний посібник «Інформатика. Другий рік – єдиний

курс. 10 клас. Робочий зошит» /Михальчук І.І., Пилипчук О.П., Слуцька І.А., – Шепетівка: «Аспект», 2010. – 56 с.

190

Словничок Аватар – малюнок або фотографія, що автоматично зображується біля

повідомлень користувача. Адміністратор – керівник форуму, може редагувати інформацію

користувачів, обмежувати доступ і вилучати користувачів. Аккаунт – персональна інформація користувача для входу на сайт. Аттач або вкладення (attachment) – прикріплені до повідомлення дані

(файл, зображення тощо). Бан, забанювання – постійне або тимчасове обмеження доступу до

форуму, крайній захід проти порушників правил форуму. Даблпостинг – написання двох (або більше) повідомлень поспіль. ІМХО (англ. IMHO, In My Humble Opinion – на мою скромну думку) –

використовують, висловлюючи особисту точку зору, щоб під-креслити це і не образити співрозмовників.

Модератор – користувач, який може переміщати й видаляти теми обговорення, редагувати повідомлення інших користувачів.

Нік – унікальне ім’я, вибране для себе користувачем форуму. Оверквотинг (Over quoting) – надлишок цитат у тексті відповіді. Оффтоп (офтоп, offtop, offtopic) – відхилення від теми розмови. Пост – повідомлення на форумі. Розділ, «гілка» – сукупність топіків, споріднених за темою. Сабж (англ. subject – предмет) – тема топіку. Спам (англ. spam – небажана пошта) – порушення: багато посилань на

не потрібну нікому інформацію. Топік – тема для обговорення. Топікстартер – людина, що запропонувала тему для обговорення. Троллінг (англ. trolling – риболовля на блешню) – розміщення прово-

каційних повідомлень, з метою спричинення флейму, конфліктів між співрозмовниками тощо.

Троль (міфологічна істота, що ворогує з людьми) – так називають користувача, який займається троллінгом.

Флейм (англ. flame) – порушення: «словесна війна», несподівано бурх-ливе обговорення, в ході якого учасники забувають про тему та переходять на особисті образи.

Флуд – порушення: багато беззмістовних повідомлень, доданих для підвищення власного рейтингу та кількості повідомлень.

Шапка (first post) – перше повідомлення в темі; інколи воно відтворю-ється на кожній сторінці теми.

191

ВИДАВНИЦТВО «АСПЕКТ» ПРОПОНУЄ : Серію посібників для 12-річних середніх навчальних закладів:

� «Інформатика. Початковий курс. 2 клас», Антонова О.П., 2009, – 144 с. � «Інформатика. Початковий курс. 3 клас», Антонова О.П., 2010, – 144 с. � «Інформатика. Початковий курс. 4 клас», Антонова О.П., 2009, – 144 с. � «Вступ до програмування мовою ЛОГО. 5 кл.», Пахомова Г.В., 2010, – 136 с. � «Програмування мовою ЛОГО. 6 клас», Пахомова Г.В., 2010, – 136 с. � «Основы программирования в ЛОГО. 5 кл.», Пахомова А.В., 2008, – 136 с. РУС � Інформатика. Базовий курс. 7 клас / Шестопалов Є.А., 2008. – 176 с. � Робочий зошит. 7 клас / Бобровська Н.В., Євтушенко Н.І., 2009. – 52 с. � Базовий курс. 8 клас / Шестопалов Є.А., Сальнікова І.І., 2008. – 216 с. � Базовий курс. 9 клас / Шестопалов Є.А., Пилипчук О.П., 2008. – 176 с. � Інформатика. Web-дизайн. 8 клас / Ковшун М.І., 2008. – 112 с. � АЛГО – основи програмування. 8 клас / Петрів В.Ф., Ріпко Н.А.., 2008. – 104 с. � Інформатика. Visual Basic. 9 клас / Бондаренко О.О., 2009. – 224 с. � 9 клас – перший рік / Шестопалов Є.А., Пилипчук О.П., Табарчук І.В., 2009. – 208 с. � 9 клас – перший рік. Робочий зошит / Михальчук І.І., Пилипчук О.П. 2009. – 56 с. � 10 клас – другий рік / Пилипчук О.П., Шестопалов Є.А. та інші, 2010. – 192 с. � 10 клас – другий рік. Робочий зошит / Михальчук І.І., Пилипчук О.П. 2010. – 56 с. � Інформатика. Цікаві задачі. 2-9 класи / Антонова О.П., 2008. – 96 с. � Мова програмування С++. Спецкурс. 10-12 клас / Лехан С.А., 2007. – 160 с. � Turbo Pascal. Спецкурс. 10-12 клас / Бондаренко О.О., 2008. – 272 с. � Основи Інтернету. Спецкурс. 10-12 клас / Ковшун М.І., 2009. – 176 с.

Серію посібників для 11-річних середніх навчальних закладів:

� «Короткий курс. 11 клас», Сальнікова І.І., Шестопалов Є.А., 2008, – 208 с. � «Інформатика. Практичні та тематичні роботи і проекти. 10-11 класи», Саль-нікова І.І., Шестопалов Є.А., 2008, – 160 с. � «Базовий курс. 11 клас», Шестопалов Є.А., Сальнікова І.І., 2009, – 336 с. � «Основи алгоритмізації та програмування. 10 кл.», Караванова Т., 2008, – 192 с. � «Інформатика. Збірник вправ та задач з алгоритмізації та програмування.

10-11 класи», Караванова Т.П., 2008, – 152 с. � «Базовый курс. 11 кл.», Шестопалов Е.А., Сальникова И.И., 2008, – 320 с. РУС

Серію посібників «Для початківця»:

� «Windows’ХР для початківця», Шестопалов Є.А., Моісєєва О.В., 2009, – 176 с. � «Internet для початківця», Шестопалов Є.А., Ковшун М.І., 2008, – 176 с. � «Power Point для початківця», Сальнікова І.І., 2008, – 112 с.

Контрольно-діагностичну систему Test-W2

� Друкована інструкція з експлуатації + CD-R: Test-W2 з банком тестів. Алго. ЛогоМиры (Демо). Тренажери. Календарні плани для 7-11 класів тощо.

192

Для замовлення книг звертайтесь за адресою: Шестопалов Євген Анатолійович, вул. Тургенєва, буд. 31,

м. Шепетівка, Хмельницької обл., 30400 дом. тел. 0-3840-473-07, моб. тел. 066-283-66-18

E-mail: aspekt@aspekt.in.ua Ознайомитися з посібниками і зробити замовлення

можна також із мого сайту http://.aspekt-edu.kiev.ua

ННааввччааллььннее ввииддаанннняя

Пилипчук Олександр Павлович, Шестопалов Євген Анатолійович, Сальнікова Ілона Іванівна, Войцеховський Микола Олексійович.

Інформатика ДДррууггиийй рріікк –– єєддиинниийй ккууррсс

10 клас

Редактори: О.П.Антонова, І.І.Михальчук. Рецензент І.І. Сальнікова.

Обкладинка Є.Ю. Фрейліхман. Коректор В.В. Слободян.

Підписано до друку 05.05.2010 р. Формат 60х84/16. Папір офсетний.

Ум. друк. аркуш 12.0 Зам. _______ Наклад 2167.

Видавець – Шестопалов Є.А. вул. Тургенєва, буд. 31, м. Шепетівка, Хмельницька обл., 30400

Тел: (03840)-4-73-07. E-mail: aspekt@ aspekt.in.ua Свідоцтво про внесення до Державного реєстру

суб’єкта видавничої справи ДК № 2170 від 26.04.2005 р.

Шепетівська міжрайонна друкарня. 30400, м. Шепетівка, Старокостянтинівське шосе, 11.

Свідоцтво ХЦ № 008 від 9.10.2000 р. Тел. (03840) 5-15-30.