Cоціально-економічний потенціал розробки газу нетрадиційних джерел у Харківській області

Аналітичний центр DiXi Group виконав це дослідження в рамках виконання проекту «Посилення громадської підтримки розробки нетрадиційного газу як складової економічних реформ», що реа-лізується в рамках програми «Український інститут газу нетрадиційних джерел»

«Український інститут газу нетрадиційних джерел» – це програма, що реалізується компанією «Шелл» за підтримки Британської Ради в Україні в рамках виконання угоди про розподіл вуглевод-нів, що видобуватимуться в межах ділянки Юзівська.

Частиною програми є вивчення нетехнічних аспектів пошуку та видобутку газу нетрадиційних дже-рел. Мета програми - сприяти обміну досвідом між українськими та іноземними партнерами у сфері видобутку нетрадиційних вуглеводнів, підвищити рівень знань, вмінь і кваліфікації фахівців у цій сфері, вивчити економічні, екологічні та соціальні аспекти впливу таких проектів на розвиток країни в цілому та громад на регіональному та місцевому рівнях, а також підвищити обізнаність громад-ськості з питань відповідальної розробки вуглеводнів.

В рамках програми влітку 2014 року було обрано сім переможців конкурсу проектів серед україн-ських ВНЗ, наукових і громадських організацій.

Більш детальна інформація: http://www.shell.ua/innovation/ugi.html

© ГО «Діксі груп», 2015 Дизайн – Тарас МосієнкоДрук – ТОВ «СіЛа»

РЕЗЮМ

ЕЗМ

ІСТ

3Соціально-економічний потенціал розробки газу нетрадиційних джерел у Харківській області

Резюме 4

Вступ і методологія 8

1. Потенціал нетрадиційного газу Східного регіону 10

2. Економіка Харківської області 18

2.1. Структура промисловості 19

2.2. Виробнича база 22

2.3. Робоча сила 25

3. Нафтогазова галузь в економіці Харківської області 28

3.1. Розробка нафтогазових родовищ та їх потенціал 29

3.2. Ключові сервісні компанії на регіональному рівні 37

3.3. Інфраструктура. Транспортування і споживання газу 41

3.4. Ринок робочої сили у нафтогазовій промисловості та суміжних галузях 47

4. Розробка нетрадиційного газу в Харківській області 52

4.1. «Шелл» як першопроходець масштабної розвідки 53

4.2. Перспективні регіональні проекти для продовження розробки 56

4.3. Потенційний “ланцюг” постачальників для розвідки та видобутку 57

4.4. Регіональні товари, послуги та робоча сила для розробки нетрадиційного газу 62

4.5. Ефект поступового стимулювання (trickle-down effect) економіки через діяльність з розробки нетрадиційного газу 74

4.5.1. Ефект від початкових будівельних робіт 75

4.5.2. Ефект від буріння однієї свердловини 80

4.5.3. Ефект від будівництва та буріння на рівні проекту 85

5. Можливості для вкладу компаній в соціально-економічний розвиток громад 92

5.1. Партнерство з місцевими компаніями 93

5.2. Співпраця з навчальними установами у підготовці кадрів для видобувних компаній та їх підрядників

95

5.3. Соціально відповідальна діяльність та розвиток громад 97

4 Соціально-економічний потенціал розробки газу нетрадиційних джерел у Харківській областіЗМІС

Т

Список таблиць

Табл. 1. Питома вага Харківської області в економіці України у 2013 році

Табл. 2. Структура валової доданої вартості у Харківській області

Табл. 3. Індекси промислової продукції за видами діяльності

Табл. 4. Населення Харківської області та України

Табл. 5. Населення Харківської області за економічною активністю

Табл. 6. Дані про фізичний видобуток в категорії «Добувна промисловість і розроблення кар’єрів»

Табл. 7. Дані про фізичне виробництво у вибраних категоріях

Табл. 8. Використання окремих видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти

Табл. 9. Споживання природного газу, кубометри

Табл. 10. Зайнятість населення за видами економічної діяльності

Табл. 11. Середньооблікова кількість штатних працівників за видами промислової діяльності

Табл. 12. Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників за видами промислової діяльності

Табл. 13. Прогнозні варіанти видобутку газу на Юзівській площі

Табл. 14. Вплив підготовчих робіт на зайнятість (1 свердловина)

Табл. 15. Вплив підготовчих робіт на ринок праці (1 свердловина)

Табл. 16. Непрямий вплив підготовчих робіт на промисловість (1 свердловина)

Табл. 17. Вплив бурових робіт на зайнятість (1 свердловина)

Табл. 18. Вплив бурових робіт на ринок праці (1 свердловина)

Табл. 19. Непрямий вплив бурових робіт на промисловість (1 свердловина)

Табл. 20. Вплив підготовчих робіт на ринок праці (видобувний проект)

Табл. 21. Вплив підготовчих робіт на зайнятість (видобувний проект)

Табл. 22. Вплив підготовчих робіт на промисловість (видобувний проект)

Табл. 23. Галузі-донори номінального доходу на працівника

Табл. 24. Галузі-донори доданої вартості

Табл. 25. Супутній вплив на зайнятість від будівництва

Табл. 26. Загальний вплив на зайнятість від будівництва

Табл. 27. Супутній вплив на валову продукцію від будівництва

Табл. 28. Загальний вплив на валову продукцію від будівництва

Табл. 29. Підсумок загального економічного впливу від будівництва

Табл. 30. Супутній вплив на зайнятість від буріння (1 свердловина)

Табл. 31. Загальний вплив на зайнятість від буріння (1 свердловина)

Табл. 32. Супутній вплив на валову продукцію від буріння (1 свердловина)

Табл. 33. Загальний вплив на валову продукцію від буріння (1 свердловина)

Табл. 34. Підсумок загального економічного впливу від буріння (1 свердловина)

Табл. 35. Супутній вплив на зайнятість від будівництва та буріння (видобувний проект)


РЕЗЮМ

Е


ЗМІС

Т

Табл. 36. Загальний вплив на зайнятість від будівництва та буріння (видобувний проект)

Табл. 37. Супутній вплив на валову продукцію від будівництва та буріння (видобувний проект)

Табл. 38. Загальний вплив на валову продукцію від будівництва та буріння (видобувний проект)

Табл. 39. Підсумок загального економічного впливу від будівництва та буріння (видобувний проект)

Табл. 40. Відносний підсумок загального економічного впливу від будівництва та буріння (видобувний проект)

Табл. 41. Розподіл вищих навчальних закладів за типами навчальних закладів

Табл. 42. Розподіл працівників за рівнем освіти за видами економічної діяльності

Список ілюстрацій

Рис. 1. Перспективні зони Дніпровсько-Донецького басейну для розробки нетрадиційного газу

Рис. 2. Прогноз видобутку газу з різних джерел (базовий сценарій)

Рис. 3. Основні зони розповсюдження сланцевих порід Дніпровсько-Донецького басейну

Рис. 4. Карта для проведення геологорозвідувальних робіт на нетрадиційний газу в сланцевих товщах Східного нафтогазоносного регіону

Рис. 5. Карта для проведення геологорозвідувальних робіт на нетрадиційний газу в ущільнених породах Східного нафтогазоносного регіону

Рис. 6. Динаміка видобутку нафти і газу в Харківській області

Рис. 7. Видобуток газу з нових експлуатаційних свердловин, які планується пробурити до 2020 р.

Рис. 8. Річний видобуток газу із родовищ Харківської області, прогноз до 2020 р.

Рис. 9. Схема газотранспортної системи Харківської області

Рис. 10. Ситуаційний план Юзівської площі

Рис. 11. Ліцензійні ділянки східної частини України

Рис. 12. Ланцюг створення доданої вартості

6 Соціально-економічний потенціал розробки газу нетрадиційних джерел у Харківській областіРЕЗЮ

МЕ

Резюме

Харківська область є ключовим промисловим регіоном України, де зосереджено більше 47% загальнодержавного видобутку природного газу (9,4 млрд. кубометрів за 2014 рік). У 2013 році коефіцієнт галузевої концентрації газовидобутку досяг 7,3 – саме у стільки разів область перевиконує показники видобутку газу з розрахунку на концентрацію на-селення. Ця промисловість має базовий характер для регіональної економіки, форму-ючи 7% ВРП1 і будучи відправною точкою для інших галузей: нафтової та нафтохімічної, енергетичної, фармацевтичної, та будівельних матеріалів.

Видобуток газу має довгостроковий потенціал значного росту. В Харківській області видано 81 спеціальних дозволів на користування надрами, зокрема 55 на промислову розробку родовищ вуглеводнів, 11 – на їх геологічне вивчення. Загальний фонд діючих свердловин у Харківській області становить 1243 одиниці, експлуатаційний фонд – 1184.

За величиною видобувних запасів у Харківської області виділяються унікальні Шебелинське та Західно-Хрестищенське газоконденсатні родовища, однак більшу час-тину початкових розвіданих запасів газу категорії С1 видобуто2. Окрім вичерпаності ве-ликих родовищ та застарілої матеріально-технічної бази, проблемою є розпорошеність розвіданих запасів вуглеводнів по дрібних родовищах.

Подальша розробка вуглеводнів Дніпровсько-Донецького басейну можлива в ущільне-них породах, наприклад в ущільнених пісковиках. Потенційні ресурси газу ущільнених пісковиків, за різними оцінками, визначені на рівні від 1,5 до 8,8 трлн. кубометрів, є оцін-ки і в 9,4 трлн. кубометрів. Геологічні дані, оприлюднені на даний момент, дозволяють вважати щонайменше 20% із цих обсягів технічно видобувними запасами, а результати моделювання вказують на можливість видобутку 22 млрд. кубометрів газу вже через 5 років після початку промислової розробки родовищ. Однак, до початку власне промис-лового видобутку необхідна масштабна програма розвідки, що вимагає наявності онов-леної інфраструктури і знань новітніх технологій буріння, підготовлених кадрів, облад-нання та достатнього рівня інвестицій.

Харківщина може похвалитися розвиненою інфраструктурою, яка складається з 979 км магістральних газопроводів та 472,7 км газопроводів-відгалужень, 6 компресорних та 106 газорозподільних станцій, а також Кегичівським підземним сховищем газу з актив-ним об’ємом 700 млн. кубометрів. Окрім того, в регіоні діє одне з найпотужніших вироб-ництв світлих і темних нафтопродуктів – Шебелинське відділення з переробки газового конденсату і нафти, яке переробляє майже 90% сировини власного видобутку.

Чверть з близько 80 активних сервісних компаній нафтогазового комплексу працюють на сході України (у тому чисті в Харківській області). Вони включають як вітчизняні компа-нії (напр., «Укрбургаз», ТОВ «БК Укрбурсервіс», ПАТ «Турбогаз», ТОВ «Регіон» , НТП «Бурова техніка», ВІКОІЛ Лтд, Група компаній «Надра», ТОВ «Полтавська бурова компанія», НВП «Оріон» та ін.), так і зареєстровані представництва західних компаній (Schlumberger, BakerHughes, Halliburton, Weatherford, Saipem) та компанії з іноземним капіталом («Сервіс Ойл»).

1 За даними Управління паливно-енергетичного комплексу Харківської ОДА.

2 Регіональна програма розвитку паливної галузі Харківської області до 2020 року.


РЕЗЮМ

Е

Донедавна, на Харківщині активно реалізовувався великий інвестиційний проект на розвідку покладів газу ущільнених порід. В рамках спільної діяльності компаній «Шелл» та «Укргазвидобування» було пробурено дві пошукові свердловини: «Біляївська-400» (Первомайський район) та «Ново-Мечебилівська-100» (Близнюківський район). Попри рішення компаній-партнерів про припинення розвідувальних робіт в цьому проек-ті, «Шелл» продовжує роботи в рамках виконання угоди про розподіл продукції (УРП) Юзівської площі, прогнозні ресурси якої оцінюються в 4,054 трлн. кубометрів газу. Ця площа охоплює 7,8 тис. км2 територій, розташованих у т.ч. в Ізюмському, Балаклійському, Барвінківському та Близнюківському районах Харківської області. Серед перспектив-них для УРП ділянок в Харківській області виділяється Слобожанська, що займає площу близько 6 тис. км2. Видобувні запаси газу центрально-басейнового типу оцінюються у 50-70 млрд. кубометрів. Також, в регіоні видано 46 спеціальних дозволів на користування надрами на ділянках, де можливий видобуток нетрадиційного газу. У 2014 році оголо-шено перелік ще 17 ділянок нафтогазоносних надр в Харківській області, які планується виставити на аукціон у 2015 році, в тому числі 7 – з правом проведення геологорозвіду-вальних робіт щодо газу ущільнених порід.

Потенційний вплив таких проектів на економіку та соціальний ландшафт Харківщини важко переоцінити. По-перше, для спорудження необхідних об’єктів та підготовку ма-данчиків для буріння необхідно багато робочих місць. До початку буріння, проведення будівельних робіт на одному майданчику на суму близько 10 млн. дол. вимагають безпо-середньої участі 45 робітників (в еквіваленті повної і часткової зайнятості). Непряма за-йнятість (такі галузі як виробництво важкого обладнання, вантажні перевезення, обслу-говування автопарку тощо) за рахунок додаткових 10 млн. дол. інвестицій у будівельні роботи становить до 30 робітників (в еквіваленті повної і часткової зайнятості), сукупна зайнятість – ще 30 робочих місць. В цілому, кожні 3 робочих місця, створені у будівництві, насправді означають 7 робочих місць в економіці регіону. При гіпотетичному вкладенні 10 млн. дол. в побудову бурового майданчика, додатковий валовий продукт в супутніх галузях буде становити 6,25 млн. дол.

На етапі буріння, який вимагає значної мобілізації фінансових і людських ресурсів на ко-роткий строк, 1 свердловина створює 72 додаткових робочих місця (36 прямих, 12 не-прямих та 24 в супутніх галузях), а також генерує 5,3 млн. дол. додаткового валового про-дукту.

Якщо припустити, що середній проект передбачатиме будівництво 7 кущових майдан-чиків по 10 млн. дол. кожен, і з кожного буде пробурено 3-4 свердловини (всього 21-28 свердловин), загальний обсяг витрат досягне більше 210 млн. дол. – з урахуванням зни-ження вартості буріння протягом першого року роботи приблизно на 30%.

Сукупний вплив операцій з розвідки нетрадиційних вуглеводнів, в тому числі будівни-цтво бурових майданчиків і буріння свердловин, потенційно створить 757 прямих ро-бочих місць – у галузях, безпосередньо залучених до будівництва та буріння. Будівельні та бурові роботи потребують ланцюжка поставок, який створить потенціал для ще 264 непрямих робочих місць в компаніях-підрядниках. В цілому, такий проект може ство-рити більше 1000 робочих місць (в еквіваленті повної і часткової зайнятості), з яких 75% будуть створені безпосередньо в будівельних і бурових компаніях, і ще 26% у компаніях,

8 Соціально-економічний потенціал розробки газу нетрадиційних джерел у Харківській областіРЕЗЮ

МЕ

що забезпечують їх діяльність. Вказаний типовий проект створить можливості у сферах підтримки нафтогазових операцій (84 співробітників), юридичних послуг (близько 30 ро-бочих місць), обслуговування будівель (11 робочих місць), оптовій торгівлі (10 робочих місць) та інших галузях.

Сукупний вплив всього проекту буде потенційно створювати ще 511 супутніх робочих місць, які створюються як наслідок підвищеного попиту на споживчі товари завдяки під-вищеним зарплатам та платежам у бурінні, будівництві та супутніх галузях. З них май-же 16% припадатиме на ресторани та інші продовольчі об’єкти (магазини, ринки, кафе), 12,3% – на страхування, фінансові та юридичні послуги, сектор нерухомості, ще 11,7% – в непродовольчій роздрібній торгівлі, і 6,5% – у сфері освіти, зайнятості та інші послуг.

Таким чином, видобувний проект такого масштабу створить 1532 робочих місць і 66,764 млн. дол. додаткового валового продукту. Кожні 100 доларів, вкладені в будівництво і буріння свердловин, створюють в цілому 156,1 дол. в регіональній економіці: 100 дол. безпосередньо для нафтогазової галузі (будівельні та бурові роботи), 24,3 дол. для поста-чальників бурових і будівельних компаній, а також 31,8 дол. для компаній, які отримують супутні вигоди.

Із загалом більш ніж 35 галузей, найбільшу вигоду від валової продукції отримають бу-рові та будівельні компанії, а також їх постачальники (72,4%), обслуговуючі B2B компанії (6,7%), компанії-надавачі послуг одночасно для бізнесу та населення (3,5%), а також ком-панії, що надають побутові послуги (7,5%).

Прогнозований вплив змодельовано лише для будівництва 7 кущових майданчиків по 10 млн. дол. кожен, і за умови буріння 3-4 свердловини з кожного майданчика (всього 21-28 свердловин з обсягом інвестицій близько 250 млн. дол.). Вказані суми не включають в себе будівництво додаткової інфраструктури трубопроводів, переробних потужностей і будь-яких інших відповідних проектів. Тим не менш, навіть прогнозовані наслідки будуть досягнуті у випадку, якщо регіональний ринок праці заповнить потенційні вакансії.

Варто зазначити, що більша частина вкладу видобувних компаній в регіональну економі-ку припадає на рівень районів та громад у місці видобутку. Як правило, складовою кор-поративної політики соціальної відповідальності є партнерство з місцевими компаніями. Наприклад, «Шелл» зобов’язалась надавати перевагу товарам, роботам і послугам укра-їнського походження – за умови рівних чи кращих умов за ціною, термінами виконан-ня, якістю, умовами поставок та іншими критеріями, а також відповідності міжнародним стандартам. На існуючих об’єктах українськими підрядниками виконано більшість осно-вних робіт (будівництво площадки, буріння свердловин на технічну воду, поставка плит, пального, доставка обладнання, охорона, облаштування та обслуговування будівельно-го містечка, супровідні роботи).

Для більш складних робіт, що вимагають більшої кваліфікації, залучають переважно фа-хівців іноземних компаній. Водночас,компанії проводять власні навчально-тренінгові програми, а також беруть на стажування студентів останніх курсів. Харківщина є потуж-ним науково-освітнім центром, де зосереджено 56% основних засобів науково-технічної діяльності, 15% всіх науково-дослідних інститутів України, 20% конструкторських орга-


РЕЗЮМ

Е

нізацій, понад 16% наукових співробітників. В рамках співпраці з ХНУ імені В.Н. Каразіна, «Шелл» витратила 300 тис. дол. (у т.ч. 200 тис. дол. на закупівлю обладнання) для розроб-ки та запуску магістерської програми підготовки інженерів з охорони праці. Інтегрована програма проектується на базі трьох факультетів ХНУ – геолого-географічного, екологіч-ного та хімічного. Окремим блоком роботи «Шелл» є підтримка досліджень – як акаде-мічних, так і з боку компаній, аналітичних центрів, громадських організацій.

Безпосередні соціальні інвестиції на користь місцевих громад є відносно новою прак-тикою в Україні. Державні компанії зосереджують зусилля на добробуті своїх праців-ників, натомість більшість приватних вказують на сплату податків та зборів, у т.ч. місце-вих, як форму отримання «соціальної ліцензії». Західні стандарти, які демонструються в Харківській області компанією «Шелл», засновуються на діалозі з представниками місце-вих громад, поруч з якими відбувається розвідка вуглеводнів.

На основі місцевих пропозицій, узгоджених з районною владою, «Шелл» витратила що-найменше 2,7 млн. грн. на такі проекти як заміна систем опалення та покрівель у школах, капітальний ремонт дитячих садків, встановлення вуличного освітлення, ремонт доріг, закупівля медикаментів у районних лікарнях, спорудження артезіанської свердловини питного водопостачання. Що стосується Юзівського проекту, то зобов’язання «Шелл» із соціальних інвестицій передбачають витрати щонайменше 2 млн. дол. на рік на такі на-прями як: освіта, охорона здоров’я, захист навколишнього середовища, забезпечення доступу до якісної питної води, розвиток підприємництва, безпека дорожнього руху, громадська культура. Так, в рамках цього проекту центральні районні лікарні та сільські ФАПи Ізюмського і Барвінківського районів Харківської області отримали медичне об-ладнання на суму близько 200 тис. дол.

10 Соціально-економічний потенціал розробки газу нетрадиційних джерел у Харківській областіВСТУ

П І

МЕТ

ОД

ОЛ

ОГІ

Я

Вступ і методологія

Аналітичний центр DiXi Group створив це дослідження в рамках виконання проекту «Посилення громадської підтримки розробки нетрадиційного газу як складової еконо-мічних реформ», що реалізується в рамках програми «Український інститут газу нетради-ційних джерел», де партнерами виступають «Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Б.В.» і Британська Рада.

Метою проекту є підвищення суспільної поінформованості про потенційні соціально-економічні переваги розробки нетрадиційного газу в окремо взятому регіоні України – Харківській області.

Серед ключових завдань проекту:

• Принести в Україну кращий досвід і практики інших країн в оцінці та вимірюванні по-тенційних соціально-економічних наслідків розробки нетрадиційного газу; створити стале партнерство між науковцями та експертами із США та України; отримати необ-хідні знання та навички для збору та аналізу інформації;

• Використати наявні дані, а також отриманий досвід для створення нових знань про соціально-економічні переваги розробки нетрадиційних вуглеводнів в Харківській області;

• Підвищити суспільну поінформованість; розширити соціальну базу бенефіціарів на місцевих чиновників та активних членів громад, де здійснюється або планується розробка нетрадиційного газу.

Для роботи над дослідженням було створено міжнародну група науковців та експертів із США та України, які надали суттєву допомогу в отриманні необхідних знань та навичок для збору та аналізу інформації, належного проведення дослідження. Зокрема, до групи увійшли д-р Ірина Лендел (Dr. Iryna Lendel), професор та заступник директора Центру економічного розвитку при Коледжі урбаністики Університету Клівленда (Cleveland State University) та Віталій Філенко, голова ради Громадської організації «Нова енергія» (Харків).

Команда проекту здійснила вивчення доступних баз даних державних органів та їх територіальних представництв у Харківській області, у т.ч. через надсилання запитів на доступ до публічної інформації. Ми також вивчили наявні дослідження на предмет аналізу соціально-економічної складової, досвід збору даних у подібних проектах, реалізованих за кордоном. Було також проаналізовано повідомлення ЗМІ на предмет розрахунків соціально-економічних показників, пов’язаних з розробкою нетради-ційного газу або супутньою діяльністю. Зрештою, ми застосували передові практики економічного аналізу, які застосовуються на рівні штатів США (моделі «витрати-ви-пуск» (input-output), такі як IMPLAN або RIMS), адаптувавши їх до українських реалій3.

Структура дослідження охоплює більшість із показників соціально-економічного роз-витку на регіональному рівні. Наш аналіз починається з потенціалу надр Харківщини у

3 Зокрема, замість регіональних купівельних коефіцієнтів (regional purchase coefficients, RPCs), аналіз оцінює потенційні «витоки» коштів до інших регіонів або держав, тобто оцінює продукцію, що може постачатися з-за меж регіону та спричиняти «витоки». Детальніше див. у розділі 4.4.


РЕЗЮМ

Е


ВСТУП

І МЕТО

ДО

ЛО

ГІЯ

питанні розробки покладів нетрадиційного газу. Наступний великий блок стосується ха-рактеристики регіональної економіки та місця газовидобувної промисловості в її струк-турі. Далі ми зупиняємось на існуючих та планованих проектах з розвідки нетрадиційних вуглеводнів.

Зрештою, говорячи про соціально-економічні наслідки такої діяльності, ми говоримо про можливу участь місцевих компаній в якості підрядників, залучення місцевих робітників, товарів та послуг, а також загальний економічний ефект. Насамкінець, на підтвердження аргументів, ми наводимо конкретні приклади діяльності «Шелл» як компанії-першопро-хідця у масштабній розробці нетрадиційного газу на Харківщині.

Сам аналіз, з огляду на рівень агрегованості, доступності та співмірності даних із аме-риканськими аналогами4, зосереджується на двох рівнях – рівні регіону (Харківської області) та рівні типового видобувного проекту. Більш детальні характеристики та мо-делювання є недоцільними на даному етапі, оскільки поки відсутня можливість опе-рувати достовірними даними на рівні не лише громад, а й районів. Допомогти у цьому можуть такі проекти як «Геоінформаційна система моніторингу впливу проектів роз-відки та видобутку вуглеводнів на розвиток місцевих громад Харківської області», яку реалізують Асоціація органів місцевого самоврядування Харківської області, Науковий парк «Радіоелектроніка та інформатика» і НДЦ індустріальних проблем розвитку НАН України5.

Іншим обмеженням, яке ми допустили, є використання в якості базового періоду 2013 року. Це зумовлено доступністю вичерпних даних саме за цей період, оскільки навіть у відповідях місцевих адміністрацій та органів влади останнім повним періо-дом є саме 2013 рік. З іншого боку, за наявності більш оперативних даних (за 9 або 11 місяців 2014 року, або станом на певну дату 2015 року), ми використовуємо саме їх. Водночас, саме з огляду на різкий характер змін в економіці та соціальному житті в 2014 році, при порівнянні окремих показників за базу береться 2013 рік.

4 Напр., використовується національний класифікатор України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», який не дає до-статньої дезагрегації видів діяльності, зокрема в нафтогазовому секторі.

5 http://gasmonitoring.org.ua/

12 Соціально-економічний потенціал розробки газу нетрадиційних джерел у Харківській області

ПОТЕНЦІАЛ НЕТРАДИЦІЙНОГО ГАЗУ СХІДНОГО РЕГІОНУ

Розділ 1


РЕЗЮМ

Е


ПО

ТЕНЦ

ІАЛ

НЕТРА

ДИ

ЦІЙ

НО

ГО ГА

ЗУ СХІД

НО

ГО РЕГІО

НУ

Рис. 1. Перспективні зони Дніпровсько-Донецького басейну для розробки нетрадиційного газу

Джерело: Viable Opposition, Ukraine’s Oil and Natural Gas Reserves – A Pawn in Geopolitical Chess Game?, March 16, 2014, http://viableopposition.blogspot.com/2014/03/ukraines-oil-and-natural-gas-reserves.html

Оновлена Енергетична стратегія України до 2030 року (редакція 2013 року) називає по-тенційні ресурси традиційного газу, які на сьогодні становлять 5,4 трлн. кубометрів (з них видобувні – 1,1 трлн. кубометрів). Щодо нетрадиційного газу6, а також газу глибоковод-ного шельфу Чорного моря, оцінки різняться через відсутність детальних геологічних даних та зроблені на основі первинних даних, попередніх прогнозів, а також на зістав-ленні зі світовою практикою.

Отже, потенційні ресурси газу ущільнених порід визначені на рівні 2-8 трлн. кубометрів, сланцевого газу – 5-8 трлн. кубометрів (технічно видобувні 1-1,5 трлн. кубометрів), метану вугільних пластів – 12-25 трлн. кубометрів. При цьому, прогнозний видобуток в 2030 році складає 7-9 млрд. кубометрів, 6-11 млрд. кубометрів та 2-4 млрд. кубометрів відповідно7.

За даними Управління енергетичної інформації США, потенціал доступних покладів газу ущільнених порід складає 48 трлн. куб. футів (1,36 трлн. кубометрів), з них технічно видо-бувними є 12 трлн. куб. футів (340 млрд. кубометрів)8. Такі досить скромні показники ви-кликані необхідністю врахування ризиків, пов’язаних з розробкою розломів прибортових частин Дніпровсько-Донецького басейну, його глибиною та не до кінця зрозумілою наси-ченістю пластів.

Що стосується метану вугільних пластів, то його потенціал, за оцінками МЕА, сягає 3 трлн. кубометрів9. За даними Інституту геологічних наук НАН України, ресурси шахтного ме-тану становлять 13 трлн. кубометрів, а геологи НАК «Надра України» оцінюють запаси сланцевого газу на рівні 4 млрд. кубометрів10.

6 З точки зору геології, газ нетрадиційних джерел – залежно від характеристик колекторів (проникність, глибина, потужність тощо) – ділить-ся на різні типи: сланцевий газ, газ щільних порід, метан вугільних пластів та ін.

7 Міненерговугілля України. Оновлення Енергетичної статегії України до 2030 р. Проект документу для громадських обговорень, 2012.8 Там само.9 International Energy Agency. Golden Rules for a Golden Age of Gas, 201210 http://dt.ua/ECONOMICS/terra_incognita_dlya_energoinvestoriv-77201.html

14 Соціально-економічний потенціал розробки газу нетрадиційних джерел у Харківській областіРОЗД

ІЛ 1

Рис. 2. Прогноз видобутку газу з різних джерел (базовий сценарій)Джерело: прес-служба Міненерговугілля

2 0 0 5 2 0 1 0 2 0 1 5 2 0 2 0 2 0 2 5 2 0 3 0 2 0 3 5

Щорічнийвидобуток(млрд. кубометрів)

Газові колектори низької

проникності

80

70

60

50

40

30

20

10

0

Нетрадиційний газ(базовий сценарій)

Розробка нових ресурсів

Поточні родовища(спад)

Оцінка покладів газу сланцевих пластів Східного нафтогазоносного регіону України, здійснена ДП «Укрнаукагеоцентр» на замовлення Держгеонадр, дає цифру 9,4 трлн. кубометрів11. Більш детальне моделювання видобутку нетрадиційного газу міститься в дослідженні, виконаному на замовлення Міненерговугілля міжнародною компанією ІНS CERA. Експерти дійшли висновку, що до 2035 року Україна зможе видобувати 60-70 млрд. кубометрів газу на рік і навіть більше у разі забезпечення достатніх інвестицій12. Окрім капіталовкладень на рівні 10 млрд. дол. на рік, необхідними умовами реалізації цього сценарію є реформа газового ринку, зміна законодавчої бази, покращення умов ведення бізнесу, зокрема оподаткування, і найголовніше – прогнозована політика дер-жави13. Освоєння ресурсів нетрадиційного газу відбуватиметься повільно, оскільки не-обхідні річні інвестиції для початку його розвідки становлять 2-3,5 млрд. дол.14

За консервативним сценарієм, IHS CERA прогнозує старт видобутку сланцевого газу і метану вугільних пластів у 2015 році. Це дозволить до 2025 року вийти на стабільний показник 25 млрд. кубометрів за базовим сценарієм та більше 30 млрд. кубометрів – за оптимістичним15. Розробка газу ущільнених порід (зокрема, пісковикових колекторів низької проникності), як розрахували аналітики компанії, почнеться в 2013 році, що дозволить видобувати 9 млрд. кубометрів в 2025 році та 16 млрд. кубометрів у 2035 році. Загалом ресурси традиційного газу оцінюються IHS CERA в 2,88 трлн кубометрів, нетрадиційного (сланцевого та метану вугільних пластів) – у більш ніж 11,5 трлн. кубо-метрів16. Сумарні видобувні запаси газу ущільнених порід оцінюються в 1,5-8,5 трлн. кубометрів, з яких 20% (щонайменше 300 млрд. кубометрів) становлять технічно видо-бувні запаси17.

Цікавими є прогнози на 20 наступних років та відповідні моделювання, здійснені групою експертів на замовлення Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Так, за базовим сценарієм, видобуток нетрадиційного газу має початися у 2015 році, та становити 22 млрд. 11 http://shalegas.crdfglobal.org/Documents/Panchenko_Ukrnaukageotsentr%20(ukr).pdf12 http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/publish/article?art_id=221425&cat_id=3510913 IHS CERA. Спеціальне дослідження «Природний газ та енергетичне майбутнє України», 2012.14 Там само.15 Там само.16 Там само.17 Там само.


РЕЗЮМ

Е


ПО

ТЕНЦ

ІАЛ

НЕТРА

ДИ

ЦІЙ

НО

ГО ГА

ЗУ СХІД

НО

ГО РЕГІО

НУ

Рис. 3. Основні зони розповсюдження сланцевих порід Дніпровсько-Донецького басейнуДжерело: з презентаційних матеріалів П.Голуба, гендиректора «Укрнаукагеоцентр»

кубометрів через 5 років і 97 млрд. кубометрів – через 20 років. Для досягнення таких по-казників необхідно пробурити 44 та 729 «кущів» свердловин відповідно, що потребувати-ме інвестицій в обсязі від 2 до 9 млрд. дол. на рік18. Із прогнозів випливає, що через 5 років внутрішній видобуток газу може зрости принаймні удвічі, а через 15 років перевищить споживання, що дозволить експортувати газ.

Щоправда, видобуток такого масштабу вимагає від України набагато кращої інфраструк-тури і технологій буріння, краще підготовлених кадрів, більшу кількість обладнання для проведення ГРП. В іншому випадку, песимістичний сценарій передбачає початок про-мислового видобутку лише в 2027 році.

Розрахунки, виконані Інститутом економічного прогнозування НАН України, дають поді-бні результати: за правильної і збалансованої політики Україна має шанс знизити імпорт газу до нуля вже в 2024 році, проте навіть за умов збереження залежності від зовнішніх постачань видобуток сланцевого газу складе 7,5 млрд. кубометрів у 2030 році19. До речі, в усіх сценаріях нетрадиційний газ як паливо є цілком конкурентоздатним, а його роз-робка – комерційно вигідною.

За останніми оцінками НАК «Надра України», науково-обґрунтовані прогнозні ресурси нетрадиційних вуглеводнів становлять 39,4 трлн. кубометрів, зокрема:

• газ сланцевих товщ – 14,3 трлн. кубометрів;

• газ центрально-басейнового типу – 8,5 трлн. кубометрів;

• газ ущільнених колекторів – 5 трлн. кубометрів;

• газ-метан вугільних пластів – 11,6 трлн. кубометрів20.

В результаті обробки геолого-геофізичних матеріалів, прямих вимірів залишкового газу в керні, вмісту органічної речовини, а також всебічного аналізу результатів досліджень, у т.ч. включаючи американську методику ΔLogR, ДП «Укрнаукагеоцентр» НАК «Надра України» ви-ділило 5 основних зон розповсюдження сланцевих порід21 для проведення геологорозвіду-вальних та видобувних робіт:

18 Environmental and Regulatory Assessment for Shale Gas Development in Ukraine. Executive Summary, 2012.19 Там само.20 http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_

file_name=PDF/Mru_2014_4_8.pdf21 http://gcenter.net.ua/news/%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C%20%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5

%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%20%D0%93%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%B1%D0%B0%20%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0%20%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0.pdf


ІЛ 1

Рис. 4. Карта для проведення геологорозвідувальних робіт на нетрадиційний газу в сланцевих товщах Східного нафтогазоносного регіону (С.Вакарчук та ін., 2014)

Умовні позначення

першочергові об’єкти для проведення геологорозвідувальних робіт

зони, перспективні на пошуки газу в сланцевих утвореннях

основною є структурно-тектонічна карта ДДЗ (за Є. Дворянином та іншими, 1996 р.)

• I – Кибинцівсько-Близнюків ська (Дніп ропетровська, Харківська та Полтавська обл.) з ресурсами 2,7 трлн. кубометрів;

• II – Валюхівсько-Ведмежанська (Сумська, Полтавська і Харківська обл.) з ресурсами 2,4 трлн. кубометрів;


РЕЗЮМ

Е


ПО

ТЕНЦ

ІАЛ

НЕТРА

ДИ

ЦІЙ

НО

ГО ГА

ЗУ СХІД

НО

ГО РЕГІО

НУ

• III – Петрівсько-Берестянська (Харківська і Донецька обл.) з ресурсами 1,9 трлн. кубометрів;

• IV – Макіївсько-Кружилівська (Луганська обл.) з ресурсами 1,1 трлн. кубометрів;

• V – Складчатий Донбас із запасами 1,3 трлн. кубометрів.


ІЛ 1

Рис. 5. Карта для проведення геологорозвідувальних робіт на нетрадиційний газу в ущільнених породах Східного нафтогазоносного регіону (С.Вакарчук та ін., 2014)

Умовні позначення

першочергові об’єкти для проведення геологорозвідувальних робіт

території, перспективні на пошуки газу в ущільнених породах

основною є структурно-тектонічна карта ДДЗ (за Є. Дворянином та іншими, 1996 р.)

Цікавою є оцінка Інституту геології КНУ ім. Тараса Шевченка і НАК «Нафтогаз України», за яким у Східному нафтогазоносному регіоні прогнозні ресурси газу ущільнених порід становлять 3-4 трлн. кубометрів, сланцевого газу – 10-12 трлн. кубометрів, сланцевої на-фти – 300-350 млн. т22.

22 Михайлов В.А., Вижва С.А., Чепіль П.М. Сланцевий газ та інші нетрадиційні джерела вуглеводнів України: стан проблеми і перспективи видобутку // Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування. Матеріали Першого науково-практичного семінару (10 – 14 листо-пада 2014 р., м. Трускавець). Державна комісія України по запасах корисних копалин (ДКЗ). – К.: ДКЗ, 2014.


РЕЗЮМ

Е


ПО

ТЕНЦ

ІАЛ

НЕТРА

ДИ

ЦІЙ

НО

ГО ГА

ЗУ СХІД

НО

ГО РЕГІО

НУ

Серед прикладних досліджень останніх років варто відмітити підготовку літолого-стратиграфічної схеми основних рівнів поширення перспективних на газ сланцевих та ущільнених порід палеозою Дніпровсько-Донецької западини, яка розроблялася з 2012 року колективом вчених Інституту геологічних наук НАН України під керівництвом С.Вакарчука23.

23 http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/znpign_2012_5_25.pdf


ЕКОНОМІКА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Розділ 2

21Соціально-економічний потенціал розробки газу нетрадиційних джерел у Харківській області 21Соціально-економічний потенціал розробки газу нетрадиційних джерел у Харківській області

РЕЗЮМ

ЕЕКО

НО

МІК

А ХА

РКІВСЬКОЇ О

БЛ

АС

ТІ

2.1. Структура промисловостіХарківська область є важливим промисловим та аграрним центром України. У січні-лис-топаді 2014 року за обсягом реалізованої промислової продукції Харківська область по-сіла 6 місце серед регіонів. За 11 місяців 2014 року промисловими підприємствами об-ласті реалізовано промислової продукції, здійснено промислових робіт і послуг на суму 64,7 млрд. грн., що складає 6,1% від загальнодержавного обсягу реалізації промислової продукції24. За даними Управління паливно-енергетичного комплексу Харківської ОДА, за підсумками 2014 року внесок газодобувної промисловості становив 7% ВРП.

Промисловість регіону представлена всіма основними видами діяльності, провідними з яких є виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів, машинобудування, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, добувна промисло-вість. На ці галузі припадає майже 71% обсягів реалізації промислової продукції.

Хоча в січні-листопаді 2014 індекс промислового виробництва впав на 95,2% (порівняно із загальноукраїнським показником 89,9%), це становило на 14,1% (8 млрд. грн.) більше, ніж за аналогічний період 2013 року25. Харківська область відчуває складну політичну й економічну ситуацію в Україні, фінансові кризи, нестабільність валютних курсів, що при-зводить до розпаду сформованих контрактних відносин, втрати традиційних ринків збу-ту, а також зниження внутрішнього попиту.

Табл. 1. Питома вага Харківської області в економіці України у 2013 році26

Виробництво окремих видів промислової продукції, сільського господарства, науково-технічної діяльності та освіти

Питома вага Харківської області в економіці України у 2013 році, %

Регіональний коефіцієнт галузевої концентрації (за часткою населення)

Помпи відцентрові для перекачування рідин; помпи інші66 11.00

Газ природний скраплений або в газоподібному стані 43.8 7.30

Газовий конденсат природний, одержаний з родовищ газу природного 19.9 3.32

Крупи 19.3 3.22

Обсяг наукових та науково-технічних робіт, виконаних власними силами організацій

18.3 3.05

Обсяг фінансування внутрішніх витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт

17.7 2.95

Чисельність виконавців наукових та науково-технічних робіт 16.2 2.70

Кількість організацій, які виконували наукові та науково-технічні роботи 16 2.67

Чисельність докторів наук1 13.7 2.28

Чисельність кандидатів наук1 13.7 2.28

Маргарин і жири харчові подібні 13.1 2.18

Цемент 12.5 2.08

Кількість ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації 11.4 1.90

Кількість студентів ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації 10.9 1.82

24 За даними Програми економічного і соціального розвитку Харківської області на 2015 рік.25 http://www.investment.kharkov.ua/uk/novini/1192-pro-obsyagi-realizovanoji-promislovoji-produktsiji-kharkivskoji-oblasti26 Тут і далі – статистичні таблиці або дані для статистичних розрахунків взяті з: Статистичний щорічник “Харківська область у 2013 році” //

Головне управління статистики у Харківській області, 2014.


ІЛ 2

Виробництво окремих видів промислової продукції, сільського господарства, науково-технічної діяльності та освіти

Питома вага Харківської області в економіці України у 2013 році, %

Регіональний коефіцієнт галузевої концентрації (за часткою населення)

Борошно 10.7 1.78

Кількість студентів, осіб 10.2 1.70

Йогурт та інші ферментовані чи сквашені молоко та вершки 10.1 1.68

Соняшник 10.1 1.68

Електродвигуни універсальні потужністю більше 37,5 Вт; двигуни змінного струму інші; генератори змінного струму

9.6 1.60

Блоки та цегла з цементу, штучного каменю чи бетону для будівництва 9.3 1.55

Кількість закладів 8.7 1.45

Вантажопідіймачі та конвеєри пневматичні та іншої безперервної дії, для вантажів і матеріалів

7.8 1.30

Олія соняшникова нерафінована та її фракції 7.2 1.20

Овочі 7.2 1.20

Кількість ВНЗ I-ІІ рівнів акредитації 6.9 1.15

Зернові культури 6.7 1.12

Газ нафтовий попутний, одержаний з нафтових родовищ 6.6 1.10

Кількість студентів ВНЗ I-ІІ рівнів акредитації 6.6 1.10

Продукція рослинництва 6.3 1.05

Яйця 6.2 1.03

Валова продукція сільського господарства 5.8 0.97

Кількість учнів 5.2 0.87

Молоко 4.7 0.78

Нафта сира, у т.ч. нафта, одержана з мінералів бітумінозних 4.6 0.77

продукція тваринництва 4.6 0.77

Картоплі 4.5 0.75

Кількість закладів 4.4 0.73

Плоди та ягоди 4 0.67

М’ясо (у живій вазі) 3.8 0.63

Цукрові буряки (фабричні) 3.6 0.60

Молоко рідке оброблене 3.2 0.53

Цукор білий кристалічний буряковий 3 0.50

Сири жирні 2.9 0.48

Вовна 1.8 0.30

Напої безалкогольні 1.6 0.27

Регіональна економіка Харківської області має дуже різноманітну структуру. Відома за високою часткою сільського господарства, вона є «експортером» природного газу і газового конденсату в інші регіони України. Таблиця 1 ілюструє відсоток основних продуктів, вироблених в регіоні, за часткою в українському виробництві. Список упорядковано за коефіцієнтом галузевої концентрації27, що вказує на продукцію, ви-

27 Коефіцієнт галузевої концентрації є цінним показником кількісної оцінки того, наскільки певна галузь промисловості сконцентрована в одному регіоні, порівняно з усім населенням країни. Він може виявити, що робить конкретний регіон «унікальним» у порівнянні з серед-німи показниками по країні. У більш точних термінах, коефіцієнт галузевої концентрації є співвідношенням, яке порівнює регіон з біль-шою за масштабом територією за деякими характеристиками або активами. Припустимо, що X – кількість якого-небудь активу в регіоні (наприклад, робочих місць на виробництві), а Y – загальна сума активів порівнянних видів у регіоні (наприклад, всі робочі місця). X / Y – це


РЕЗЮМ

Е


ЕКОН

ОМ

ІКА

ХАРКІВСЬКО

Ї ОБ

ЛА

СТІ

пущену галузями що складають економічну базу регіону – галузями промисловості, які виробляють продукцію не тільки для власного регіонального споживання, а й для споживання в інших областях України і, можливо, для експорту за межі України.

Виробництво гідравлічних помп в 11 разів більш сконцентроване в Харківській області, ніж концентрація населення. Хоча тільки частина цієї продукції використовується в на-фтогазовій промисловості, вона демонструє потенціал в плані обладнання, знань і ква-ліфікованої робочої сили, щоб розширити базу на поставки для видобутку нафти і газу, а також супутніх галузей промисловості, якщо це необхідно.

У 2013 році в регіоні було вироблено у 7,3 рази більше природного газу, ніж концентра-ція населення. Це означає, що газовидобувна промисловість є частиною регіональної економічної бази і область є великим «експортером» природного газу для інших регіонів України. Аналогічно природному газу, для конденсату коефіцієнт галузевої концентрації складає 3,3, що вказує на його експортний потенціал для інших регіонів.

Інший ресурс – газ нафтовий попутний, одержаний з нафтових родовищ – має коефіцієнт концентрації 1.1, що означає регіональне виробництво, достатнє для власного спожи-вання. У той же час, видобутку нафти недостатньо, щоб задовольнити потреби регіону (0,77), тобто близько 23% споживання нафти Харківська область імпортує з інших регіо-нів України (або з-за кордону).

Серед супутніх галузей, що підтримують розробку нафти і газу, помітне місце в Харківській області займають дослідження і розробка. Цей факт підтверджується вели-кими значенням коефіцієнта галузевої концентрації для наукових та науково-технічних робіт, виконаних власними силами організацій (3,05); витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт (2,95); чисельність виконавців наукових та науково-техніч-них робіт (2,7); кількість організацій, які виконували наукові та науково-технічні робо-ти (2,67); чисельність докторів наук (2,28); та чисельність кандидатів наук (2,28). Цей науковий потенціал може бути використаний при розробці технологій уздовж всього ланцюга створення доданої вартості в нафтогазовій галузі: при бурінні та видобутку, в будівництві ефективної інфраструктури (трубопровідних систем, об’єктів переробки нафти і газу), і – найголовніше, – в розробках технологій використання нафти і газу як енергоносіїв та в якості сировини для нафтохімічної та хімічної промисловості, які є енергоємними галузями української економіки. Цей регіон, разом з сусідньою Полтавською областю, має відмінні запаси природних ресурсів, людський капітал та досвід видобутку нафти і газу, які можуть служити основою для того, щоб стати цен-тром енергетичного розвитку держави.

На підтримку цього твердження, вищий за середній по Україні коефіцієнт концентрації мають наступні товари, які можна потенційно використати у підрядних робота нафтога-зової галузі: цемент (2,08), електродвигуни (1,60), блоки та цегла з цементу (1,55), ванта-жопідіймачі та конвеєри (1,3).

регіональна «концентрація» цього активу в регіоні. Якщо X ‘і Y’ – аналогічні точки даних для більшого порівняльного регіону (наприклад, держави або народу), то коефіцієнт концентрації цього активу в регіоні порівняно з державою – це (X / Y) / (X ‘/ Y ‘). Значення коефіцієнта вище 1.0 (на практиці, вище 1.2 для уникнення впливу економічного «шуму») означає, що ця галузь або продукт виробляється для спожи-вання не тільки всередині регіону, але також продається в інші регіони країни. Значення нижче 1, як правило, означають, що цей продукт імпортується в регіон з інших регіонів країни або з інших країн. У нашому випадку, ми порівнюємо концентрацію кожного продукту/галузі в Харківській області до концентрації населення.


ІЛ 2

Водночас, формування обсягу реалізації на регіональному рівні значною мірою залежить від діяльності досить обмеженого кола підприємств. Майже 40% промислового обсягу реалізації продукції області припадає на такі підприємства: ПрАТ «Філіп Морріс Україна», АК «Харківобленерго», Зміївська ТЕС ПАТ «Центренерго», Шебелинське відділення з переробки газового конденсату і нафти, ГПУ «Шебелинкагазвидобування», Харківське відділення ПАТ «Сан Інбев Україна», ВАТ «Євроцемент-Україна», ВАТ «Турбоатом», ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», та ДП «Завод «Електроважмаш». Ситуація на цих підприємствах без-посередньо впливає на показники роботи промисловості Харківщини.

2.2. Виробнича базаЗміни в динаміці промислового виробництві дозволяють контролювати потужність Харківської області і наявність для потенційної розробки запасів вуглеводнів. За даними регіонального економічного аналізу, у машинобудуванні рівень виробництва за 11 міся-ців 2014 року є меншим ніж у відповідний період 2013 року (січень-листопад) на 12,4%, через ряд чинників. Це, зокрема, невизначеність на державному рівні пріоритетів роз-витку промисловості, відсутність рішень з «цілої низки актуальних питань діяльності та перспектив розвитку державних промислових підприємств», затримка з фінансуванням державних оборонних замовлень, кризовий стан авіаційної промисловості, зростання цін на паливно-мастильні матеріали, сировину, комплектуючі, встановлення ліміту на ви-користання енергоносіїв, зменшення експортних поставок, зокрема до Росії.

Російська Федерація є основним експортним ринком для продукції ДП заводу «Електроважмаш», ПАТ «Електромашина», ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», ДП «Ізюмський приладобудівний завод», ПрАТ «Авіаконтроль», ПАТ «Вовчанський агрегатний завод», ПАТ «НВП Теплоавтомат», ТОВ «РОСС». Частка експорту продукції цих підприємств на російський ринок складала до 70-80%. Наслідком цього є дефіцит обо-ротних коштів на підприємствах, згортання інвестиційних проектів28.

Одночасно зафіксовано зростання обсягу продукції на провідних підприємствах області: ВАТ «Турбоатом», ПАТ «ХТЗ», ДП «Український державний центр з експлуатації вагонів», Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (ХДАВП), ПАТ «Світло шахтаря», ПрАТ «Лозівський завод «Трактородеталь».

У виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продук-ції зафіксовано зменшення випуску продукції на 4% через падіння виробництва буді-вельної продукції на 3,2%, гумових і пластмасових виробів – на 5,6%. На провідних під-приємствах галузі – ПАТ «Євроцемент-Україна», філії «Хенкель Баутехнік» (Україна), ПАТ «Харківський плитковий завод», питома вага в галузі яких становить 36%, зменшилось виробництво цементу, сумішей будівельних матеріалів та плитки. Основним фактором, який сприяв зниженню обсягів випуску продукції, виробники називають скорочення об-сягів будівництва у Харкові та області, зменшення кількості замовлень та зниження пла-тоспроможності споживачів.

Стан інших галузей промисловості області, таких як текстильне виробництво, виробни-28 За даними Програми економічного і соціального розвитку Харківської області на 2015 рік.


РЕЗЮМ

Е


ЕКОН

ОМ

ІКА


Ї ОБ

ЛА

СТІ

цтво одягу, шкіри, виробів зі шкіри; виготовлення виробів з деревини, виробництво па-перу та поліграфічна діяльність; металургійне виробництво, виробництво готових мета-левих виробів, на які припадає незначна частка обсягів реалізації промисловості (1,3%, 4,1%, 3,2% відповідно), характеризується зменшенням виробництва продукції (на 10,5%, 5,6%, 14,2% відповідно). Сповільнення розвитку виробництва зазначених галузей спри-чиняє висока конкуренція з боку зарубіжних та вітчизняних аналогічних товарів, низь-кий платоспроможний попит на продукцію, високі податки, нестача сировини та матері-алів, застаріле обладнання та відсутність налагодженої системи збуту продукції.

Аналіз структури валової доданої вартості галузей на регіональному рівні стосується залежності регіону від деяких із них з точки зору фінансових показників і, відповідно, зайнятості. За динамікою, що спостерігалася в 2010-2011 роках, частка добувної та пере-робної промисловості трохи знизилася (на 0,2% і 1,5% відповідно), в той час як частка сільського господарства зросла в підсумку на 2,7%.

Табл. 2. Структура валової доданої вартості у Харківській області

Валова додана вартість2010 2011

Сільське господарство, мисливство, лісове господарство 6.4% 9.1%Рибальство, рибництво 0.0% 0.0%Добувна промисловість 3.1% 2.9%

Переробна промисловість 14.8% 13.3%Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 3.5% 3.9%Будівництво 3.8% 3.6%Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів

особистого вжитку 15.4% 16.9%Діяльність готелів та ресторанів 0.8% 0.8%

Діяльність транспорту та зв’язку 9.8% 10.6%Фінансова діяльність 14.7% 10.4%Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг

підприємцям 11.4% 12.8%Державне управління 4.6% 4.2%Освіта 6.4% 6.3%Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги 3.4% 3.3%Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері

культури та спорту; діяльність домашніх господарств; діяльність

екстериторіальних організацій 1.8% 1.9%

Окрім того, індекс газової промисловості скоротився зі 179,5 у 2006 році до 150,1 в 2010 році. У 2012 році цей показник знизився до 100 і залишався на цьому рівні протягом 2013 року. Аналогічна тенденція спостерігалася у інших галузях промисловості, порівняно з їх показниками в 2005 і 2010 роках.


ІЛ 2

Табл. 3. Індекси промислової продукції за видами діяльності (відсотків до попереднього року)

2005 2010 2011 2012Промисловість

112.5 105.8 105.5 97.6

Добувна промисловість 100.1 100.4 94.4 98.1

добування паливно-енергетичних корисних копалин 99.9 98.9 93.8 99.1

добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних 104.1 161.3 110 75.9

Переробна промисловість 114.9 104.2 106.3 96.8виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів 119.8 93.5 95.4 99.6

легка промисловість 122.3 112.8 123.3 98.8

хутра та виробів з хутра 125 117.7 123.1 101.3

виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів 104.8 80.5 125.3 75.8

оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів 124.6 123.6 100.6 97.8

целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність 129.6 86.9 95.3 111.4

виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення 110.8 91.9 99.5 99.3

хімічна та нафтохімічна промисловість 111.1 104.9 108.8 91.9

хімічне виробництво 111.2 103.3 100.8 93.3

виробництво гумових та пластмасових виробів 110.8 110.8 136.3 89

виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції 131.4 95.1 116.2 77.5

готових металевих виробів 127.9 116.6 123.3 113.3

Машинобудування 104.8 124.4 115.7 95.3

виробництво машин та устаткування 107.2 124.7 117.4 95.1

виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування 103.9 119 115.9 107.9

виробництво транспортних засобів та устаткування 100 132.6 112.2 76.7

інші галузі промисловості 103.2 128.4 103.4 101.5

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 96.8 118 108 101.5

У той час як в середньому індекс промислового виробництва Харківської області падав із 112,5 у 2005 році до 97,6 у 2012 році (на 15,4%), добування паливно-енергетичних ко-рисних копалин знизилось у той самий період з 100,1 до 98,1 (лише на 2%), а переробна промисловість зменшилася з 114,9 до 96,8. Більшість галузей в гірничодобувній промис-ловості та пов’язаних з видобутком виробництв демонстрували більш високе зростання, в той час як виробництво машин та устаткування було вищим в 2010-2011 рр. До 2012 року індекс промислового виробництва знижувався у всіх галузях промисловості, і про-довжує падати, однак через дещо інші фактори29.

29 Статистична інформація вказана на основі даних Головного управління статистики у Харківській області.


РЕЗЮМ

Е


ЕКОН

ОМ

ІКА


Ї ОБ

ЛА

СТІ

2.3. Робоча силаХарківська область є однією з найбільших населених в Україні. Традиційно зорієнтована на інтенсивне сільське господарство і промислове виробництво, які вимагають робочих місць, регіон пропонував відмінні перспективи працевлаштування для своїх потенцій-них мешканців.

Історично, населення Харківщини перевищувало 3 млн. осіб (1991 рік), однак відтоді по-ступово знижувалося впродовж 1990-х і 2000-х років. У 2014 році населення Харківщини вийшло на рівень 2,72 млн. осіб. Ця динаміка характерна для всього населення України, проте частка Харківської області в загальній чисельності населення знижується швидше – з 6% в 2001 році до 5,98% в 2013 році. Розподіл між чоловіками і жінками у цій динаміці відповідає розподілу на національному рівні.

Табл. 4. Населення Харківської області та України

1991 1996 2001 2006 2011 2013 2014

Постійне населення, тис. осіб

3174.2 3069.7 2921.8 2813.4 2739.4 2728.8 2721.6

чоловіки 1453.4 1410.6 1341.8 1289.8 1258.6 1258.9 1257.3

жінки 1720.8 1659.1 1580 1523.6 1480.8 1469.9 1464.3

Постійне населення України, тис. осіб

51623.5 50874.1 49115.0 46749.2 45706.1 45598.2 45245.9

Беручи до уваги населення у віковій групі від 15 до 70 років, яке вважається «економіч-но активним населенням», динаміка показує, що в період між 2000 і 2013 рр. кількість економічно активного населення в Харківській області знизилася незначним чином, на 2,9%, або з 1463,5 до 1370,6 тис. осіб. Навіть меншим, на рівні 0,8%, було зниження чи-сельності зайнятого населення (з 1272,4 тис. у 2000 р. до 1282,8 тис. у 2013 р.).

Однак, загальна кількість економічно активного й економічно неактивного населення знизилася суттєво, із 2220,3 тис. осіб в 2000 р. до 2085,9 тис. осіб у 2013 році (більш ніж на 6%).30 Кількість безробітних скоротилася із 191,1 тис. осіб в 2000 році до 87,8 тис. осіб у 2013 році. Це падіння пояснюється швидким зниженням чисельності безробітних не через їх зайнятість, а скоріше через втрату зацікавленості до офіційної реєстрації свого статусу, а також зростанням в останні 5-7 років тіньової зайнятості. Остання стосується випадків, коли працівник не зареєстрований як зайнятий працює і отримує заробітну платню готівкою, не сплачуючи податки на заробітну плату і не отримуючи соціального забезпечення як зайнятий працівник від держави, тому що підприємсво не сплачує від-повідні відрахування у державний бюджет. Ці верстви працюючих представляють частку найбільш уразливих груп населення. Ці працівники активно шукають роботу, але часто приймають пропозицію про роботу без офіційної реєстрації, а отже пільг і «соціального пакету», в обмін на щомісячні платежі.

30 За методологією Держстату, економічно активне населення – це особи віком 15-70 років, які протягом певного періоду часу забезпечують пропозицію робочої сили на ринку праці; економічно неактивне населення – особи, які не мають роботи і не займаються її пошуками, тобто не можуть бути класифіковані як «зайняті» або «безробітні».


ІЛ 2

Табл. 5. Населення Харківської області за економічною активністю (у віці 15–70 років; тис. осіб)

2000 2005 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013Економічно активне населення

1463.5 1388.8 1385.7 1386.5 1371.1 1365.2 1375.2 1373.6 1370.6

працездатного віку

1334.9 1279.7 1280.8 1282.9 1260.4 1264 1272.8 1286.9 1296.1

старше працездатного віку

128.6 109.1 104.9 103.6 110.7 101.2 102.4 86.7 74.5

Зайняті 1272.4 1297.2 1311.5 1312.9 1265.6 1267.3 1279 1280.6 1282.8


1145 1188.2 1206.6 1209.3 1154.9 1166.1 1176.6 1193.9 1208.3


127.4 109 104.9 103.6 105.5 101.2 102.4 86.7 74.5

Безробітні 191.1 91.6 74.2 73.6 105.5 97.9 96.2 93 87.8


189.9 91.5 74.2 73.6 105.5 97.9 96.2 93 87.8


1.2 0.1 – – – – – – -

Економічно неактивне населення

756.8 833.4 827.9 807.4 793.6 771.6 737.1 718.6 715.3


445.7 515.8 501.2 485.3 490.2 463.6 434.6 420.7 423.7

Старше працездатного віку

311.1 317.6 326.7 322.1 303.4 308 302.5 297.9 291.6

Офіційний рівень безробіття складав 13,1% від економічно активного населення, однак різко скоротився починаючи з 2005 р. (6,6%) і залишився на цьому ж рівні (між найниж-чим значенням 5,3% в 2008 році до найвищого 7,7% в 2009 році) аж до 2013 р. (6,4%). За даними ГУ статистики в Харківській області, у січні-вересні 2014 року рівень безробіття досяг 7,6%, рівень зайнятості – 59,2%. Порівняно з попереднім періодом, у 2014 році на обліку перебувало на 1,1% більше безробітних ніж у 2013 році – 91 тис.

Ще один цікавий факт полягає в тому, що в період між 2000 і 2013 рр. економічно неак-тивне населення скоротилося тільки на 5,5% і становить більш ніж половину економічно активного населення в регіоні (в діапазоні від 52% до 60%). Це значний ресурс робочої сили для розширення виробництва в Харківській області; поза сумнівом, робочи сила не буде дефіцитним фактором, який стримує будь-яке виробництво.

За офіційними даними, у 2014 році більше безробітних було залучено до громадських робіт або інших робіт тимчасового характеру (23,2 тис.), ніж на перекваліфікацію під за-мовлення роботодавців (16,3 тис.). Однак, гарними новинами для нафтогазової галузі є те, що більшість з 79,9 тис. вакансій у 2014 році припадала на робітничі спеціальності (54,3%), причому майже всі мали в якості винагороди від мінімальної до середньої зарп-лати, тобто до 3144 грн. (95,2% від загальної кількості вакансій).

Найбільший попит, станом на січень 2015 року, мали наступні спеціальності: менеджер зі збуту, менеджер з адміністративної діяльності, інженер з охорони праці, інженер-кон-структор, програміст системний, інженер-програміст, адміністратор, електромонтер


РЕЗЮМ

Е


ЕКОН

ОМ

ІКА


Ї ОБ

ЛА

СТІ

контактної мережі, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустановок, слю-сар-електрик, слюсар-інструментальник, оператор верстатів з програмним керуванням, налагоджувальних верстатів і маніпуляторів з програмним керуванням, токар, фрезеру-вальник, шліфувальник тощо.

Водночас, значний надлишок фахівців спостерігався серед таких спеціальностей: еко-номіст, бухгалтер, продавець продовольчих/непродовольчих товарів, робітник фермер-ського господарства, робітник на лісокультурних роботах, робітник з комплексного об-слуговування й ремонту будинків, водій автотранспортних засобів та ін.

Останнім, але не менш важливим фактором на ринку праці, є наявність внутрішньо пере-міщених осіб. Згідно з оперативною інформацією, з тимчасово окупованих територій та районів проведення антитерористичної операції до інших регіонів переселено 766 тис. 578 осіб. При цьому, у Харківській області розміщено найбільше переселенців (145 тис. 52 особи), з яких 16 тис. 997 дітей та 97 тис. 494 інваліди.

З урахуванням необлікованих осіб, на Харківщині з’явилося щонайменше 25-30 тис. осіб працездатного віку. І якщо на перших порах переселенці та їх сім’ї покладаються на влас-ні заощадження, допомогу волонтерів та державні виплати, то вже у середньостроковій перспективі вони можуть суттєво змінити ринок праці.


НАФТОГАЗОВА ГАЛУЗЬ В ЕКОНОМІЦІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Розділ 3


РЕЗЮМ

ЕН

АФ

ТОГА

ЗОВ

А ГА

ЛУЗЬ В ЕКО

НО

МІЦ

І ХАРКІВСЬКО

Ї ОБ

ЛА

СТІ

3.1. Розробка нафтогазових родовищ та їх потенціалВ Харківській області видано 81 спеціальних дозволів на користування надрами, зокре-ма 55 на промислову розробку родовищ вуглеводнів, 11 – на їх геологічне вивчення. Загальний фонд діючих свердловин у Харківській області становить 1243 одиниці, екс-плуатаційний фонд – 1184.

За даними ДНВП «Геоінформ» станом на січень 2015 р., для Харківської області видано 81 спеціальний дозвіл на користування надрами, у тому числі:

• Геологічне вивчення надр, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ ко-рисних копалин загальнодержавного значення - 18 дозволів.

• ПАТ «Укргазвидобування» – 12 дозволів (Полянська, Шейківська, Павлівсько-Светлівська, Люботинська, Східно-Харківська, Топольова, Герсеванівська, Ново-Мечебилівська, Південно-Коломацька, Північно-Скворцівська площі, Красноградське і Наріжнянське родовища);

• ТОВ «Укрнефтегазразведка» – 1 дозвіл (Базаліївська площа);

• ПАТ «Пласт» – 1 дозвіл (Хмарівська площа);

• ТОВ «Гео Альянс Миролюбівське» – 1 дозвіл (Миролюбівська площа);

• ТОВ «Миронівкабудмонтаж» – 1 дозвіл (Південно-Хрестищенська площа);

• ТОВ «Альба Ресурс» – 1 дозвіл (Південно-Медведівська площа);

• ТОВ «Ролвуд Оіл» – 1 дозвіл (Геніївська структура).

• Геологічне вивчення нафтогазоносних надр, в тому числі дослідно-промислова роз-робка родовищ вуглеводнів з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова роз-робка родовищ) – 11 дозволів:

• ТОВ «Гео Альянс Західно-Єфремівське» – 1 дозвіл (Західно-Єфремівське родо-вище);

• ТОВ «Гео Альянс Таранушинське» – 1 дозвіл (Таранушинська площа);

• ТОВ «Шахта ім.О.Ф.Засядька» – 1 дозвіл (Володарська площа);

• ТОВ «Міжрегіональна Газова Компанія» – 1 дозвіл (Нижньортищівська площа);

• ТОВ «Енерго-сервісна компанія «Еско-Північ» – 4 дозволи (Пегедівська, Деркачівсько-Войтенківська, Кубашівська, Клубанівсько-Зубренківська площі);

• ТОВ «Системойлінженерінг» – 1 дозвіл (Водянівська площа);


ІЛ 3

• ТОВ «Надра Юзівська» – 1 дозвіл (Юзівська ділянка, за винятком Північно-Волвенківського, Співаківського родовищ і Кам’янської площі);

• ПАТ «Укргазвидобування» – 1 дозвіл (Мерефянсько-Шуринська площа).

• Видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ) – 55 дозволів:

• ПАТ «Укргазвидобування» – 38 дозволів (Котлярівське, Березівське (Горизонт – С-5, В-16), Шебелинське, Мелихівське, Східно-Медведівське, Дружелюбівське, Співаківське, Єфремівське, Кегичівське, Західно-Хрестищенське, Волохівське, Медведівське, Західно-Соснівське, Червоноярське, Вишневське, Степове, Безлюдiвське, Кисiвське, Борисівське, Краснокутське, Коробочкинське, Максальське, Ланнівське, Скворцiвське, Шевченківське, Іскрівське, Юліївське (завинятком Золочівського блоку), Наріжнянське, Західно-Старовірівське, Північно-Волвенківське, Безпалівське, Кобзівське, Березівське (Горизонт – В-21-26, Т-1), Коломацьке, Котелевське (до серпухівських відкладів включно) родовища, Північно-Коробочкинська площа);

• ПАТ «Укрнафта» – 3 дозволи (Козіївське, Качалівське, Західно-Козіївське родо-вища);

• ТОВ «Енергія-95» – 2 дозволи (Мар’їнське, Денисівське родовища);

• ТОВ «Надра Геоцентр» – 1 дозвіл (Юліївське родовище (Золочівський блок));

• ПАТ «Укргазвидобуток» – 1 дозвіл (Островерхiвське родовище);

• ЗАТ «Видобувна Компанія «Укрнафтобуріння» – 1 дозвіл (Сахалінське родови-ще);

• ТОВ «Енерго-сервісна компанія «Еско-Північ» – 2 дозволи (Карайкозiвське, Ракитнянське (у т.ч. Капонівський блок) родовища, Роганська площа);

• ТОВ «Компанія «Технокомсервіс» – 2 дозволи (Степківська, Октябрська площі);

• ДП «Алдеа Україна» – 1 дозвіл (Ржавецька площа);

• ТОВ «Перша Українська Газонафтова Компанія» – 1 дозвіл (Огульцівське родо-вище);

• ТОВ «Пром-Енерго Продукт» – 1 дозвіл (Васищівське родовище);

• ТОВ «Укрістгаз» – 1 дозвіл (Платівське родовище);

• ТОВ «КУБ-Газ» – 1дозвіл (Ольгівське родовище).

Станом на 2014 рік, промислові родовища включали 29 газоконденсатних, 19 нафтогазо-конденсатних, 3 нафтогазових і 1 газову. За величиною видобувних запасів виділяються унікальні Шебелинське та Західно-Хрестищенське газоконденсатні родовища з початко-вими видобувними запасами газу більше 300 млрд. кубометрів.


РЕЗЮМ

Е


НА

ФТО

ГАЗО

ВА

ГАЛ

УЗЬ В ЕКОН

ОМ

ІЦІ ХА


БЛ

АС

ТІ

Рис. 6. Динаміка видобутку нафти і газу в Харківській області

Видобуток нафти і газу в Харківській області досяг свого піку в 1970-80-х роках. Видобуток нафти досяг другого піку в 2005 році і з тих пір неухильно знижується. Видобуток при-родного газу різко впав з 1970 до 2000 рр., але в останні десятиліття повільно зростає – від 6,764 млрд. кубометрів у 2000 році до 9,338 млрд. кубометрів у 2013 році. Згідно з останніми статистичними даними, у 2014 році Харківська область видобула 9,4 млрд. кубометрів газу або 47% у загальному обсязі видобутку природного газу в Україні.

Видобуток природного газу по родовищам розподіляється наступним чином:

• Шебелинське – 27%;

• Кобзівське – 15%;

• Західно-Хрестищенське – 10%;

• Мелиховське – 10%;

• Інші родовища – 38%.

Практично весь видобуток газу (близько 92%) забезпечується силами і засобами підпри-ємств ПАТ «Укргазвидобування». На частку видобутку близько 25 комерційних структур припадає близько 6 – 8 % від сумарного об’єму. У 2013 році структурними підрозділами УГВ здійснювалась розробка 37 родовищ вуглеводнів, введено 20 свердловин.

Станом на 2014 рік, по Харківській області на Державному балансі корисних копалин України значиться біля 62 родовищ з балансовими запасами природного газу 367 млрд. кубометрів. І хоча на сьогодні більша частина початкових розвіданих запасів газу кате-горії С1 у Харківської області видобута, попередньо розвідані запаси категорії С2 в межах відомих родовищ складають 75 млрд. кубометрів, а перспективні прогнозні ресурси газу категорії С3 на її території оцінюються близько 800 млрд. кубометрів.

Водночас, як констатує Регіональна програма розвитку паливної галузі Харківської області до 2020 року, більшість свердловин на крупних родовищах Харківської об-ласті пробурені у 1960–70 рр., вік основної частини фонду наближається до 50 років. Перебурювання цілих покладів з метою заміни існуючого фонду може вимагати значних матеріальних ресурсів. Також, зросла розпорошеність розвіданих запасів по дрібних родовищах (Коломацьке, Кисівське, Безпалівське, Наріжнянське), а на окремих не під-тверджуються початкові балансові запаси (Коробочкинське, Шевченківське, Іскрівське, Волохівське).


ІЛ 3

Видобуток газу із нових експлуатаційних свердловин,які планується пробурити протягом 2011-2020 рр.

0,0

100,0

200,0

300,0

400,0

500,0

600,0

700,0

800,0

2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020Рік

Q, м

лн.м

3

додатковий видобуток за рахунок експлуатаційного буріння

видобуток із свердловин поточного року

Рис. 7. Видобуток газу з нових експлуатаційних свердловин, які планується пробурити до 2020 р.

Джерело: Регіональна програма розвитку паливної галузі Харківської області до 2020 року

При цьому, темпи нового буріння – принаймні, з боку державних компаній, – надто повільні для нарощування видобутку. Так, за рахунок щорічного введення у розробку нових експлу-атаційних свердловин, додатковий видобуток у 2020 році складе лише 736 млн. кубометрів.

Вичерпання родовищ також означає те, що для забезпечення максимального видо-бутку вони повинні розроблятися у режимі підтримання пластового тиску (напр., на Сахалінському родовищі). Відтак, основною роботою зі стабілізації та нарощування ви-добутку стало будівництво нових та переоснащення існуючих дотискних компресорних станцій (ДКС).

Станом на 2014 рік, загальний обсяг компримованого газу по Харківській області скла-дає близько 6,8 млрд. кубометрів, або понад 80%! Причому в найближчий час прогноз складається з розрахунку 7,55 млрд. кубометрів, або 89%. Власне, найбільше в регіоні Шебелинське родовище із залишковими балансовими запасами газу 95 млрд. кубоме-трів і щорічним видобутком на рівні 2,4 млрд. кубометрів є прикладом застосування ДКС.

За даними компанії «Укрбургаз» (філія ПАТ «Укргазвидобування»), у Харківській області газові родовища виснажені на 65%, більше половини запасів газу в регіоні відносять-ся до важковидобувних. А такі основні газоконденсатні родовища, як Шебелинське, Хрестищенське, Єфремівське, Кегичівське, виснажені вже на 80-90%.

Найбільшим же успіхом останніх років можна вважати відкриття Кобзівського родовища, яке забезпечує видобуток газу на рівні близько 1,25 млрд. кубометрів на рік. Інші перспек-тивні структури поки не розробляються – як через брак інвестицій, так і через відсутність достатнього фонду заліцензованих площ (зокрема, це актуально для «Укргазвидобування» як основного гравця). Для порівняння, у вересні 2014 року ПАТ «Укргазвидобування» по-відомило про відкриття Малокрінковського газоконденсатного родовища на території Шевченківського району; планований обсяг видобутку – 6,5 млн. кубометрів газу на рік, підтверджені запаси – 30 млн. кубометрів. За результатами оцінок фахівців Українського інституту природних газів, загальні запаси ресурсів родовища становить 500 млн. кубоме-трів. Інші відкрите родовище – Ольшичне – має аналогічні запаси31.

У рамках виконання Програми розвитку паливної галузі Харківської області до 2020 року, щорічні показники виконання поступово деградують, оскільки більшою мірою залежать від державних інвестицій.

31 http://www.epravda.com.ua/columns/2015/02/3/525569/


РЕЗЮМ

Е


НА

ФТО

ГАЗО

ВА

ГАЛ

УЗЬ В ЕКОН

ОМ

ІЦІ ХА


БЛ

АС

ТІ

8802,0 8819,4 8869,0 8875,0 8880,0 8950,1 9008,2 9088,8 9185,3 9297,1 9423,2

8802,0 8819,4 8565,0 8132,1

7827,8 7553,3

7305,5 7081,9

6880,1 6698,0 6533,6

0

1000

2000

3000

4000

5000

6000

7000

8000

9000

10000

2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020

видобуток газу за умови збільшення ресурсної бази видобуток газу за умови існуючої ресурсної бази

Рис. 8. Річний видобуток газу із родовищ Харківської області, прогноз до 2020 р.


Так, у 2013 році введено в експлуатацію 20 свердловин, проведено 763 операцій з опти-мізації та інтенсифікації їх роботи. Станом на початок 2014 року, по Харківській області в бурінні та випробуванні знаходилась 41 свердловина на 32 площах і родовищах.

В результаті проведених заходів зі стабілізації та нарощування видобутку газу та рід-ких вуглеводнів, за 2013 рік «Шебелинкагазвидобування» отримала приріст видобутку газу (275,437 млн. кубометрів) та рідких вуглеводнів (36,545 тис. т) завдяки більше 700 млн. грн. капітальних вкладень. За січень-листопад 2014 року капітальні вкладення ГПУ «Шебелинкагазвидобування» на впровадження заходів зі стабілізації нарощування видо-бутку становили 25,3 млн. грн. (у 2013 році -412,0 млн. грн.).

За 11 місяців 2014 року на території області проводиться пошуково-розвідувальне та експлуатаційне буріння на 10 площах та 52 родовищах, введено в експлуатацію 14 сверд-ловин, проведено 12 операцій з оптимізації та інтенсифікації роботи свердловин.

У 2013 році Буровим управлінням «Укрбургаз» пройдено 56,4 тис. м експлуатаційного бу-ріння та 44,6 тис. м розвідувального буріння. До кінця 2014 року плановий обсяг буріння планувався на рівні 104,4 тис. м, у тому числі 54 тис. м пошуково-розвідувального та 50,4 тис. м експлуатаційного буріння.

На 2015 рік планується проведення експлуатаційного та пошуково-розвідувального буріння на 22 родовищах та 2 площах. Планові показники роботи з проходження в роз-відувальному бурінні мають досягти 42,8 тис. м, в експлуатаційному бурінні – 48,6 тис. м. На нових об’єктах роботи заплановано закінчити випробуванням 9 свердловин та будівництвом 19 свердловин, на яких очікується видобуток в обсягах 485 млн. кубоме-трів на рік.

Загалом, на 2015 рік владою Харківської області очікується зростання видобутку газу не менше ніж на 631 млн. кубометрів, конденсату – на 83,2 тис. т, чого планують до-сягти за рахунок пошукового та експлуатаційного буріння, введення в експлуатацію 25 свердловин, виконання заходів з інтенсифікації видобування, модернізації і тех-нічного переоснащення, оптимізації роботи свердловин32. В якості фінансової опори значаться власні кошти підприємств та кошти інвесторів у обсязі 1482,4 млн. грн.

За даними, програми економічного і соціального розвитку Харківської області на 2015 рік, на підприємства паливно-енергетичного комплексу припадає третина загального

32 Див. Стратегію розвитку Харківської області до 2020 року


ІЛ 3

обсягу реалізації промисловості регіону (за січень-жовтень 2014 року, цей показник ста-новить 18,4 млрд. грн.

Розробка нафтогазових родовищ Харківщини продовжує бути дуже продуктивною для газу і конденсату. Виробництво газу зросло з 8,829 млрд. кубометрів в 2011 році до 9,338 млрд. кубометрів в 2013 році. Так само, виробництво конденсату зросло в 2013 році на 2,8% порівняно з попереднім роком.

Табл. 6. Дані про фізичний видобуток в категорії «Добувна промисловість і розроблення кар’єрів»

2011 2012 2013

Нафта сира, у т.ч. нафта, одержана з мінералів бітумінозних, тис.т 143.1 105.9 100.3

Газ нафтовий попутний, одержаний з нафтових родовищ, млн. кубометрів 61.4 52.7 48.8

Газовий конденсат природний, одержаний з родовищ газу природного, тис.т 179 174.3 179.2

Газ природний скраплений або в газоподібному стані, млн. кубометрів 8829 8859 9338

Піски природні, тис. т 1459 1213 1158

Глини звичайні та сланцеві для будівельних робіт; андалузит, кіаніт, силіманіт; муліт; землі шамотні або динасові, тис.т

234.9 123.3 83.7

Варто зазначити, що додаткова розробка пісків і глин демонструє значущість регіональ-них ресурсів, необхідних для будівництва і буріння. Харківська область є активною не тільки в розвідці та видобутку нафти і газу. Вона має потенціал для розширення нафто-хімічного та хімічного виробництва та утримання більшого доданої вартості всередині регіону, надаючи можливість для додаткової регіональної зайнятості та зборів.

Окрім видобутку нафти, на Харківщині діє виробництво мазутів паливних важких (65.1 тис.т). Як результат подальшої нафтопереробки, у статистиці відображено виробництво пластмаси у первинних формах (766 т), фарб та лаків на основі акрилових або вінілових полімерів (1365 т), фарб та лаків на основі поліефірів, акрилових і вінілових полімерів, у неводному середовищі (588 т).


РЕЗЮМ

Е


НА

ФТО

ГАЗО

ВА

ГАЛ

УЗЬ В ЕКОН

ОМ

ІЦІ ХА


БЛ

АС

ТІ

Табл. 7. Дані про фізичне виробництво у вибраних категоріях

Виробництво коксу та продуктів нафтопереробленняМазути паливні важкі, тис.т 71.1 … 65.1

Виробництво хімічних речовин і хімічної продукціїПластмаси у первинних формах, т 471 399 766Фарби та лаки на основі акрилових або вінілових полімерів, у водному середовищі, т 1702 1552 1365Фарби та лаки на основі поліефірів, акрилових і вінілових полімерів, у неводному

середовищі; розчини, т

936 610 588

Мило, речовини і засоби поверхнево-активні органічні, що їх використовують як

мило; папір, вата, повсть, фетр і матеріали неткані, просочені або покриті милом чи

мийним засобом, т

2554 2826 2605

Препарати поверхнево-активні, які містять або не містять мило, розфасовані для

роздрібної торгівлі (крім тих, що їх використовують як мило), т

3063 2350 2181

Засоби мийні та засоби для чищення, т 8174 8955 11602Засоби косметичні для макіяжу чи догляду за шкірою (у т.ч. засоби сонцезахисні та

для засмаги), крім препаратів лікарських, т

1324 1366 1435

Засоби для гігієни ротової порожнини і зубів ( у т.ч. пасти й порошки для фіксування

зубних протезів), нитки зубні, т

73 112 85

Засоби для гоління; дезодоранти для тіла та антіперспіранти; засоби для прийняття

ванн; засоби парфумні, косметичні та туалетні, інші, т

13560 14097 13978

Нитки монофіламентні синтетичні; нитки стрічкові та подібні, з матеріалів

текстильних синтетичних, т

3406 3942 …

Інші продукти перетворення олефінів включають мило and поверхнево-активні речови-ни (4786 т), засоби мийні та засоби для чищення (11602 т), продукцію косметики та гігієни (15499 т). На додачу до переважно побутової готової продукції, Харківська область має розвинуте виробництво фармацевтичної продукції і пластмас. Виробництво антибіоти-ків значно зросло (майже удвічі) за період 2011-2013 рр., з 279,7 т до 409,8 т. У той час, як виробництво інших типів лікарських препаратів скоротилося, препарати, що містять алкалоїди або їх похідні, утримали рівень виробництва в 2878 т (2013).

Табл. 7. Дані про фізичне виробництво у вибраних категоріях (продовження)

Виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів

2011 2012 2013

Препарати лікарські, що містять пеніцилін та інші антибіотики, т 279.7 408.5 409.8

Препарати лікарські, що містять гормони і не містять антибіотики 20.6 20.5 6.5

Препарати лікарські, що містять алкалоїди або їх похідні, і не містять гормони чи антибіотики, т 2865 2949 2878

Сироватки та вакцини, т 8.4 4.6 2.8

Виробництво похідної продукції з ланцюга етану-етилен-поліетилен ілюструє значний потенціал для зростання хімічної промисловості в регіоні. Виробництво плит, листів, плі-вок, фольги та стрічок із пластмас, неармованих або нез’єднаних з іншими матеріалами, виріс більш ніж на 35% з 2011 до 2013 рр. Виробництво етиленових мішків та пакетів збільшилося на 17,1% в аналогічний період і досягло 6683 т на рік. Виробництво плас-тикових пляшок і покриттів для підлоги, стін або стелі з пластмас трохи знизилося, але показує потенціал для розвитку за сприятливих економічних умов.


ІЛ 3


Виробництво гумових і пластмасових виробів

Плити, листи, плівка, фольга і стрічки з пластмас, неармовані або нез’єднані з іншими матеріалами, т

15613 18291 21176

Мішки та пакети (у т.ч. конусоподібні), з полімерів етилену, т 5705 6274 6683

Бутлі, пляшки, флакони, фляги та вироби подібні, з пластмас, млн.шт. 503.5 442.3 453.1

Покриття для підлоги, стін або стелі, з пластмас, у рулонах або в плитках, тис.м 2017 1898 1646

Нарешті, виробництво іншої мінеральної продукції та будівельних матеріалів показує економічний потенціал у виробництві важливих матеріалів, що використовуються ком-паніями-постачальниками для видобутку нафти і газу, а також для будівельних робіт, які неминуче супроводжують розробку нафтогазових ресурсів, як потенціал інших галузей промисловості у сегментах midstream і downstream.

Така продукція відображає виробництво виробів зі скла, цегли, цементів, вапна та блоків, бетону та будівельних сумішей, виробів з асфальту. Усі ці матеріали можуть застосовува-тися у спорудженні нафтогазової інфраструктури та безпосередньо у процесах буріння (як цементи та розчини).

Сама присутність певної продукції на рівні регіону не гарантує її автоматичну авториза-цію як компанії-постачальника для видобутку нафти і газу, особливо для іноземних ком-паній, що використовують сучасне обладнання і технологічні процеси, а також застосо-вують передові вимоги до контролю якості. Тим не менш, ці дані ідентифікують наявність обладнання та кваліфікованої робочої сили, яка може бути переорієнтована на поста-чання для нафтогазової промисловості, за умови бажання та готовності вдосконалювати технологічні процеси, слідувати стандартам якості та безпеки.


Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

Вироби багатошарові ізолюючі зі скла, тис.м 326.5 280 317.7

Цегла невогнетривка керамічна будівельна (крім виробів з борошна кам’яного кремнеземистого чи ґрунтів діатомітових), млн.шт. умовної цегли

17.5 16.8 20.4

Портландцемент, цемент глиноземистий, цемент безклінкерний шлаковий і цементи гідравлічні подібні, тис.т

1889 1295 1230

Вапно негашене, гашене та гідравлічне, тис.т 51.5 48.4 34.7

Блоки та цегла з цементу, бетону або каменю штучного для будівництва, млн.шт. умовної цегли

140.3 145.8 146.6

Розчини бетонні готові для використання, тис. т 583.6 557.5 623.9

Суміші будівельні сухі, тис. т 177.7 170.4 166.2

Вироби з асфальту або матеріалів подібних (нафтового бітуму, кам’яновугільного пеку), в рулонах, тис. м

7277 5679 5089

Нафтогазовий сектор Харківської області має потенціал не тільки в сегменті upstream. Галузь пов’язана з процесами переробки сирої нафти та природного газу в кінцеві про-дукти, такі як пластик і фармацевтичні матеріали. Сила сектору якраз і полягає у розвитку downstream через сильну ресурсну базу і сервісні компанії, що постачають для нафто-газової промисловості. Ця конкурентна перевага може сприяти подальшому розвитку галузі в Харківській області.


РЕЗЮМ

Е


НА

ФТО

ГАЗО

ВА

ГАЛ

УЗЬ В ЕКОН

ОМ

ІЦІ ХА


БЛ

АС

ТІ

3.2. Ключові сервісні компанії на регіональному рівніВ Україні станом на початок 2014 року зареєстровано близько 80 сервісних компаній на-фтогазового комплексу, 25% з яких активно діють на сході (у тому чисті в Харківській об-ласті), але всі вони виконують проекти по всій території України.

Водночас, високий рівень централізації в українській нафтогазовій промисловості, ймо-вірно, також впливає на активність серед незалежних субпідрядників. Важливе місце у обслуговуванні нафтогазового комплексу в регіоні займають наступні підприємства:

• Бурове управління «Укрбургаз» ПАТ «Укргазвидобування» – провідне підприємство з будівництва розвідувальних, експлуатаційних свердловин на нафту і газ та свердловин іншого призначення;

• Український науково-дослідний інститут природних газів (УкрНДІгаз) ПАТ «Укргазвидобування» – єдиний в Україні науково-дослідний інститут такого профілю;

• Науково-дослідний і проектний інститут транспорту газу (НДПІтрансгаз) ПАТ «Укртрансгаз» – єдиний в Україні інститут з автоматизації технологічних процесів бу-ріння, видобутку і транспортування газу.

Серед іншого Харківська область має значний досвід та потужний потенціал з виробни-цтва обладнання для підприємств нафтогазової галузі. Розробки харківських інженерів мають попит у багатьох країнах світу та СНГ, але досить повільно упроваджуються на території України.

ПАТ «Турбогаз» – головне підприємство з розробки та виготовлення обладнання для газо-вої промисловості. Його основною діяльністю якої є дослідження, розробка та впроваджен-ня турбодетандерних установок, зокрема детандер компресорних агрегатів в установках низькотемпературної сепарації природного газу та утилізаційних енергетичних турбодетан-дерних установок (детандер генераторних агрегатів) для перетворення надлишкового тис-ку газу на газорозподільних станціях, газорозподільних пунктах та компресорних станціях в електричну енергію. Все обладнання, що входить в номенклатуру продукції «Турбогазу», може використовуватися підприємствами нафтогазового комплексу Харківського регіону.

ПАТ «Завод «Потенціал» – компанія, що спеціалізується на виробництві електротехніч-ного обладнання для нафтогазової промисловості (електробури з високим коефіцієнтом передачі потужності на велику глибину, у тому числі на викривлені свердловини).

ТОВ «Регіон» працює в області вивчення, розвідки і розробки родовищ нафти і газу відпо-відно до загальносвітових стандартів; забезпечує повний комплекс послуг, пов’язаних з будівництвом нових, ремонтом і відновленням малодебетних і законсервованих сверд-ловин на основі використання прогресивних світових технологій.

НТП «Бурова техніка» має кваліфікований персонал, необхідне оснащення, відповідні до-зволи і ліцензії та досвід для виконання проектних робіт і надання комплексу сервісних інженерно-технологічних послуг під час споруджування вертикальних, похило спрямо-ваних і горизонтальних свердловин.


ІЛ 3

Серед ключових компаній в окремих напрямках сервісного обслуговування варто виді-лити наступні:

• забезпечення обладнанням для нафтогазової галузі («Сміт Юкрейн», НВП «Оріон»);

• розвідку запасів (Вікоіл Лтд, Група компаній «НАДРА», «Укрнаукагеоцентр»);

• буріння свердловин, ремонт, колтюбінговий сервіс («Укрбурсервіс», «Діамент», УПСК, ТОВ «Полтавська бурова компанія»);

• аварійно-рятувальне обслуговування (АРЗ СП ГУ ДСНС України у Полтавській області, ДП «ЛІКВО»).

При збільшені об’єму робіт (замовлень), деякі компанії створюють регіональні представ-ництва, куди запрошують працювати спеціалістів даного регіону, а також некваліфікова-них робочих на часткові (сезонні) роботи, чи на постійну роботу. Примітно, що інтерес до видобувних проектів на Харківщині проявляють компанії з Полтавської області, де також сконцентровано об’єкти нафтогазової промисловості. У цьому сенсі, ймовірним є посилення міжрегіональної конкуренції.

У Харківській області працюють як вітчизняні підприємства з надання послуг нафтога-зовій промисловості, так і ряд закордонних компаній. Переваги філій західних компаній (Schlumberger, BakerHughes, Halliburton, Weatherford, Saipem)33 пов’язані з можливістю підключати ресурси міжнародних компаній, застосовувати сучасне обладнання та ви-сокоефективні технології для виконання робіт при будівництві та капітальному ремонті свердловин, а також використовувати накопичений досвід роботи.

В той же час, представництва іноземних компаній стикаються з проблемами, пов’язаними насамперед з нерозумінням можливостей фінансування проектів вітчизняними замов-никами, адже за західними стандартами вартість послуг при будівництву свердловин в 2-3 рази вище, ніж на українському ринку. Також, проблемою є неготовність бурових об’єктів, як із закінченим будівництвом, так і тих, що знаходяться в бурінні, зокрема в частині міцності обсадних колон, надійності бурового обладнання та інструменту для за-стосування високотехнологічних методів при високих тиску і навантаженнях. Окрім того, такі сервісні компанії повинні пройти легалізацію своїх технологій і технічних засобів на відповідність вимогам безпеки і охорони праці згідно з українським законодавством.

За словами вітчизняних буровиків, іноземні сервісні фірми, як правило, отримують за-мовлення на виконання робіт від компаній з іноземним капіталом: «Шелл», Полтавська газонафтова компанія, Regal Petroleum, Cadogan, «КУБ-Газ» та ін.34, які працюють в одній системі цін і мають сучасні бурові верстати, а також персонал, що оперує західними стан-дартами і технологіями.

Вітчизняні сервісні компанії більше знайомі з проблемами галузі, знають практику ве-дення робіт, забезпечені всіма необхідними ліцензіями та дозволами, працюють у більш

33 Відомості про філії складено на основі пошуку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Зокрема, згадані представництва вказані як ТОВ «Шлюмберже Сервісез Україна», ТОВ « Шлюмберже ЛТД», ТОВ «Бейкер Хьюз Україна», ТОВ «Везер-форд Україна», ТОВ «Сайпем Україна».

34 http://www.ntpbt.com/ua/statt/v-tal-j-v-trik-z-pochatkom-bumu-vidobutku-v-ukra-n-u-nas-ne-bude-v-dboyu-v-d-propozits-j-nvestor-v


РЕЗЮМ

Е


НА

ФТО

ГАЗО

ВА

ГАЛ

УЗЬ В ЕКОН

ОМ

ІЦІ ХА


БЛ

АС

ТІ

тісному контакті з буровими і добувними компаніями, накопичили знання про гірничо-геологічні умови буріння на основних родовищах. Водночас, вони не мають на озброєнні достатньої кількості сучасного бурового обладнання, якісних матеріалів та інструментів, мають слабшу технічну базу.

Прикметно, що ринок України активно освоюють гравці із сусідніх країн. Наприклад, за-реєстрована в січні 2013 року нафтосервісна компанія «Сервіс Ойл» є дочірньою струк-турою ВО «Белоруснефть». Ця компанія володіє дозвільною документацією на проведен-ня гідророзриву пласта в Україні35.

Станом на початок 2015 року, буріння та геологорозвідка на Харківщині велися на 383 об’єктах. За інформацією, наданою джерелами у промисловості, вартість одного місяця бурових робіт коливається у рамках 200-240 тис. грн. Ця сума включає заробітну плату та витрати на відновлення основних фондів (заміну бурів). Вартість одного бура вітчизня-ного виробництва становить близько 30 тис. грн., закордонного – до 60 тис грн.

Вартість оренди бурових верстатів вантажопідйомністю до 125 тонн коливається від 40 до майже 100 тис. грн. на добу, вантажопідйомністю до 225 тонн – від 80 до 200 тис. грн. на добу. Ціна залежить від призначення, комплектації і віку устаткування, виду робіт, тер-міну виконання договору, наявності комплекту інструменту і власного персоналу36. На даний момент державні та приватні компанії можуть надати парк із приблизно 90 діючих верстатів, причому в держкомпаніях практично всі верстати – це застарілі стаціонарні бурові установки, частина з яких переобладнані для неглибокого буріння, капремонту свердловин і аварійних робіт. Відповідно, за експертними оцінками, вартість буріння «Укргазвидобування» більш ніж удвічі вища за глибоке і навіть похило-спрямоване бу-ріння приватних компаній.

35 http://first-drilling.com.ua/article/article_item/127936 Інформація консалтингової компанії Newfolk LLC


ІЛ 3

ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ СЕРВІСНИХ ПОСЛУГ

Геологорозвідувальні послуги:• Геофізичні роботи;• Сейсморозвідка (2D, 3D);• Геологічний супровід геологорозвідувальних робіт;• Складання проектів і кошторисів;• Обробка та інтерпретація інформації;• Геолого-економічна оцінка об’єктів;• Розрахунок запасів корисних копалин;• Виконання топографо-геодезичних робіт;• Побудова та розвиток знімальних мереж;• Геодезичні роботи з інвентаризації та визначення кордонів земельних ділянок;• Топографічні зйомки;• Кадастрові зйомки.

Будівництво майданчиків та буріння свердловин:• будівництво свердловин на нафту і газ;• спрямоване буріння та перебурювання свердловин;• геологічне супроводження геологорозвідувальних робіт;• лабораторні дослідження бурових рідин;• науково-технічне проектування, виконання конструкторських робіт та складання про-

ектно-кошторисної документації;• виконання повного комплексу природоохоронних робіт під час будівництва нафтога-

зових свердловин (зняття родючого шару ґрунту, виконання гідроізоляції бурових ам-барів, нейтралізація бурових стічних вод та відходів буріння, рекультивація бурового майданчика);

• монтаж, демонтаж, ремонт, пуск, наладка, обслуговування технологічного та іншого об-ладнання, що використовується в нафтогазовій галузі.

Комплексні сервісні послуги:• буріння нафтогазових свердловин (горизонтальних і скерованих);• поточний і капітальний ремонт свердловин;• ГРП (гідророзрив пласта);• використання бурових розчинів і спецрідин;• освоєння (кріплення й закінчування) свердловин;• гідропіскоструминна перфорація;• ізоляція водопритоку в свердловинах;• інтенсифікаційні роботи за допомогою колтюбінга;• кислотна обробка пласта;• промивання піщаних пробок;• долотні програми, програми з відбору керна; • природоохоронні заходи;• поділ продуктів буріння для подальшої утилізації або повторного використання.


РЕЗЮМ

Е


НА

ФТО

ГАЗО

ВА

ГАЛ

УЗЬ В ЕКОН

ОМ

ІЦІ ХА


БЛ

АС

ТІ

3.3. Інфраструктура. Транспортування і споживання газуХарківщина може похвалитися розвиненою інфраструктурою газового ринку. Родовища регіону в основному подають газ до газотранспортної мережі, зокрема систем магі-стральних газопроводів «Єфремівка – Диканька – Київ», «Шебелинка – Диканька – Київ», «Шебелинка – Полтава – Київ».

Основні потоки газу, що видобувається з Шебелинського родовища, прямують у пів-нічному напрямку (подача газу до споживачів Харківського промислового вузла систе-мою «Шебелинка – Харків» та «Шебелинка – Бєлгород – Курськ – Брянськ») або західно-му напрямку (транспортування газу від Червонодонецької ДКС територією Харківської та Полтавської областей сумісно із збором та розподілом газу з Єфремівського, Мелихівського, Медведівського, Кегичівського та інших родовищ, до Хрестищенської ДКС та подачі компримованого газу на Диканську компресорну станцію). Власне, Диканська КС є центром збору газу власного видобутку, на вхід якої газ транспортують згадані магістральні газопроводи.

Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування» є одним із найпотужніших підприємств галузі. Ще одним структурним підрозділом ком-панії є Шебелинське відділення з переробки газового конденсату і нафти – одне із най-потужніших підприємств, яке переробляє майже 90% сировини власного видобутку.

Шебелинським ВПГКН виробляються світлі (бензини марок А-98, А-95, А-92, А-76, дизель-не паливо, уайтспіріт, скраплений газ) і темні (бітум, бітумна мастика, мазут) нафтопро-дукти. Попри можливості переробки 1 млн. т вуглеводної сировини на рік, за 11 міся-ців 2014 року підприємством перероблено 434,6 тис. т сировини, що на 18,6% менше аналогічного періоду 2013 року. Введення в експлуатацію установки змішування авто-мобільних бензинів, яка знаходиться на завершальному етапі будівництва, дозволить Шебелинському ВПГКН перейти на більш високий рівень випуску автомобільного бензи-ну, а також налагодити виробництво альтернативних видів палива (суміш бензину і біо-етанолу) до 5 тис.т щомісяця.

Ще одним гігантом державного ПЕК є Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» – структурний підрозділ ПАТ «Укртрансгаз», що здійснює транспорту-вання і транзит газу, його підземне зберігання, будівництво та капітальний ремонт ма-гістральних газопроводів та технологічного обладнання компресорних станцій. Лінійна частина «Харкiвтрансгазу» на території Харківської області складається із 979 км магі-стральних газопроводів та 472,7 км газопроводів-відгалужень, 6 компресорних та 106 газорозподільних станцій, Кегичівське підземне сховище газу. Сумарна потужність 56 газоперекачувальних агрегатів на компресорних станціях магістральних газопроводів Харківського регіону становить 357 МВт.

Компанія забезпечує надійне транспортування газу, загальний обсяг якого в середньо-му складає 14 млрд. кубометрів на рік, у тому числі 2,7 млрд. кубометрів для споживачів Харківської області. Постачанням і транспортування газу по розподільних мережах регіо-ну, загальна протяжність яких складає більше 17 тис. км, займаються ПАТ «Харківміськгаз» та ПАТ «Харківгаз». Реєстр абонентів включає близько 900 тис. домогосподарств, 550 промислових підприємств та більше 8 тис. комунально-побутових об’єктів.


ІЛ 3


РЕЗЮМ

Е


НА

ФТО

ГАЗО

ВА

ГАЛ

УЗЬ В ЕКОН

ОМ

ІЦІ ХА


БЛ

АС

ТІ

Рис. 9. Схема газотранспортної системи Харківської області



ІЛ 3

Також в Харківському регіоні знаходяться 74 об’єкти Кегичівського ПСГ, зокрема 52 екс-плуатаційно-нагнітальні свердловини та 22 – ліквідовані, законсервовані, спостережні та інші свердловини. Загальний об’єм зберігання газу в ПСГ вкладає 1,3 млрд. кубометрів, у т.ч. 700 млн. кубометрів – активний, і 600 млн. кубометрів – буферний. Запланована комп-лексна реконструкція Кегичівського ПСГ передбачає підключення та введення в експлу-атацію східного блоку, що збільшить активний об’єм до 868 млн. кубометрів.

Газотранспортна система деяких районів Харківської області потребує реконструкції у зв’язку зі зносом або недостатньою пропускною спроможністю трубопроводів. Через вичерпаність ресурсу, рівень нормованих втрат, витрат та обсягів розбалансування при-родного газу становить від 1,5% до 6%. Примітно, що Харківській області високий рівень газифікації: 70,9% за підсумками 2013 року, в тому числі 83,2% міст та селищ міського типу, 53,8% сіл. Протягом 2013 року введено в експлуатацію 67,077 км газопроводів, про-тягом 2014 року – 58,52 км (11 об’єктів). Найнижчий рівень газифікації (до 30%) мають Великобурлуцький та Близнюківський райони.

Будучи найбільшим виробником природного газу в Україні, Харківська область також споживає вуглеводні. У зв’язку зі значним скороченням обсягів промислового виробни-цтва, споживання нафтопродуктів і природного газу знизилося, особливо в порівнянні з 2005 роком, коли країна переживала економічний підйом. У Харківській області стали споживати більше мазутів і менше енергетичних матеріалів, які традиційно використову-ються для подальшої переробки, крім сирої нафти. У 2013 році регіональне споживання нафти становило 76,9 тис. т порівняно з 2,8 тис.т в 2005 році, що пов’язане з активністю Шебелинського ВПГКН.

Це супроводжувалося значним зниженням у використанні газового конденсату (з 899,1 тис.т в 2005 р. до 505,2 тис.т в 2013 р.), бензину моторного (зі 104,4 тис.т до 54,7 тис.т від-повідно), і газойлів (палива дизельного) – із 235,5 тис.т до 215 тис.т, відповідно.

Традиційні паливні матеріали, такі як вугілля кам’яне, пропан и бутан скраплені, дрова для опалення та інші види первинного палива, отримали більший попит – швидше за все, через заміщення природного газу як дорогого джерела тепла.

Табл. 8. Використання окремих видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти

2005 2010 2012 2013

Бензин авіаційний, тис.т 0 0.1 0.1 …

Бензин моторний, тис.т 104.4 66.4 59 54.7

Газойлі (паливо дизельне), тис.т 235.5 202.5 221.2 215

Мазути топкові важкі, тис.т 15.6 10.9 3.5 8.4

Газ природний, млн. кубометрів 3398.4 2482.1 2246.5 2114.6

Пропан і бутан скраплені, тис.т 10.1 16.4 13.9 13.4

Вугілля кам’яне, тис.т 2359.8 3220.3 3764.2 3862.8

Дрова для опалення, тис. кубометрів щільних 18.1 19.4 24.2 27.9

Нафта сира, тис.т 2.8 63.6 71.5 76.9

Газовий конденсат, тис.т 899.1 604.9 594.1 505.2

Інші види первинного палива, тис.т умовного палива 18.1 40.2 38.9 30.2

Гас, тис.т 1.1 0.3 0.3 0.2


РЕЗЮМ

Е


НА

ФТО

ГАЗО

ВА

ГАЛ

УЗЬ В ЕКОН

ОМ

ІЦІ ХА


БЛ

АС

ТІ

2005 2010 2012 2013

Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу, тис.т

2.7 0.5 0.7 1.5

Бітум нафтовий і сланцевий, тис.т 16.4 13.3 8.5 5.3

Фракції середні інші, тис.т 2.1 1.7 1.7 2.3

Згідно зі Стратегією розвитку Харківської області до 2020 року, особливе місце посідають енерговиробничі цикли (в першу чергу, у зв‘язку з державною стратегію принципового збільшення власного видобутку вуглеводнів сукупно з реалізацією програм імпортозамі-щення, енергозбереження та енергоефективності). До них належать нафтогазохімічний (що охоплює видобуток і переробку газу, конденсату та нафти, їх видобуток, переробку та транспортування трубопроводами).

Попит на газ стимулює і той факт, що енергія має найбільшу питому вагу в структурі про-мислової продукції Харківській області (33%). Станом на початок 2014 року в області працювали 1841 котельня сумарною потужністю 7173,8 Гкал/год, що постачають тепло і гарячу воду населенню та на комунально-побутові потреби, у тому числі 1413 газових котелень (77%) та 401 котельня (22%), що працюють на твердому паливі.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів, якою зафіксовано ліміти споживання газу з 1 серпня 2014 р. до кінця опалювального сезону 2014/15 року (тобто щонайменше 8 місяців)37, з урахуванням очікуваного на той час зменшення на 30% Харківська область мала спожити 1,095 млрд. кубометрів газу, у т.ч. 0,653 млрд. кубометрів для теплогенеру-ючих і теплопостачальних організацій, 0,416 млрд. кубометрів – для промислових спо-живачів, 0,026 млрд. кубометрів – для бюджетних установ.

Основними джерелами електропостачання споживачів Харківської області є 6 підстан-цій Харківської магістральної електричної мережі (ХМЕМ) і електростанції: Зміївська ТЕС (кам’яне вугілля), а також газові Харківська ТЕЦ-5, ТЕЦ-2 «Есхар», ТЕЦ-3 та інші. У регіо-нальному балансі електрогенерації практично всі 100% займає теплова генерація, з якої 20% припадає на газові ТЕЦ.

До речі, саме концентраціє енергетичних об’єктів пояснює високу питому частку спо-живання газу в Харкові та Дергачівському районі, а газопереробних – у Балаклійському.

Табл. 9. Споживання природного газу, кубометри

2013

Усього по області 2 114 642

міста обласного значення

Харків 1 039 054

Ізюм 12 375,2

Куп’янськ 8 642

Лозова 36 052,7

Люботин 1 826,4

Первомайський 15 654,5

Чугуїв 12 645,8

райони

37 http://zakon.rada.gov.ua/go/296-2014-%D0%BF


ІЛ 3

2013

Балаклійський 287 560,1

Барвінківський 585,6

Близнюківський 603

Богодухівський 5 880,4

Борівський 2 322,9

Валківський 1 291,9

Великобурлуцький 975

Вовчанський 5 837,8

Дворічанський 755,6

Дергачівський 449 256,9

Зачепилівський 431,8

Зміївський 64 214

Золочівський 6 422,9

Ізюмський 742,7

Кегичівський 1 364

Коломацький 5 294,3

Красноградський 11 490,2

Краснокутський 5 478,7

Куп’янський 393,9

Лозівський 3 148

Нововодолазький 6 435,8

Первомайський 55 948,3

Печенізький 212,6

Сахновщинський 1 473,9

Харківський 48 712,1

Чугуївський 19 546,3

Шевченківський 2 012,8

Загалом, за даними НАК «Нафтогаз України», середнє споживання газу в Харківській облас-ті у період 2009-2013 рр. становило 3,21 млрд. кубометрів на рік (6% загальноукраїнського споживання)38.

У стратегічних планах до 2020 року є місце розбудові нових енерговиробничих циклів. Так, при освоєнні перспективних газових та газоконденсатних родовищ у південно-за-хідних районах Харківської області може бути сформовано Красноградський енергови-робничий та нафтогазохімічний центр, що охоплюватиме видобуток і переробку газу, конденсату та їх транспортування трубопроводами.

38 http://naftogaz-europe.com/article/ua/ukraveragegasconsumption


РЕЗЮМ

Е


НА

ФТО

ГАЗО

ВА

ГАЛ

УЗЬ В ЕКОН

ОМ

ІЦІ ХА


БЛ

АС

ТІ

3.4. Ринок робочої сили у нафтогазовій промисловості та суміжних галузяхЯк вже було сказано у попередніх розділах, загальна зайнятість у Харківській області у 2012-2013 рр. зростала. Драматичні зміни, пережиті Україною в 2014 році, кардинально змінили цю статистику, проте в цьому розділі коментуватися будуть останні наявні дані, а також аналізуватися можливості подальшої зайнятості в рамках регіональної економіки.

У той час як регіональна зайнятість у вказаному періоді збільшилася з 1280,6 тис. до 1282,8 тис. співробітників, багато галузей звільняли працівників. Нижчий рівень зайня-тості в 2013 році, порівняно з 2012 роком, спостерігався загалом у промисловості, а та-кож у таких сферах як постачання електроенергії та газу; поводження з відходами, про-фесійна, наукова та технічна діяльність, державне управління й оборона; освіта.

Частина галузей у сфері послуг дещо збільшила або зменшила кількість зайнятих осіб, що можна розглядати як динаміку в рамках річних коливань. Ці галузі включають тим-часове розміщення й організацію харчування, інформацію і телекомунікації, фінансову та страхову діяльність, операції з нерухомим майном, діяльність у сфері адміністра-тивного та допоміжного обслуговування, охорону здоров’я та надання соціальної до-помоги, мистецтво, спорт, розваги та відпочинок, а також надання інших видів послуг.

Частина інших галузей промисловості нарощують зайнятість, іноді з незначною пере-вагою. Найбільше зростання переживало сільське господарство, на яке припадає понад 13% регіональної зайнятості. Кількість працевлаштованих у галузі сільського, лісового та рибного господарства виросла із 1280,6 тис. працівників у 2012 році до 1282,8 тис. у 2013 році, і більше половини з них були пов’язані договірними відносинами (тобто не розгля-далися як співробітники компаній, а як власники бізнесу або особи, законтрактовані на конкретний обсяг роботи або функцію).

Зайнятість у видобувній промисловості зросла із 5,5 до 5,7 тис. робочих місць в 2013 році. За нею слідує будівельна промисловість, яка в 2013 році залучила на 1200 осіб біль-ше, ніж у попередньому році. У сфері послуг дві ключові галузі наростили зайнятість: оптова та роздрібна торгівля (з 297,3 до 303,2 тис. осіб), а також транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність (з 71,2 до 73,7 тис. осіб).

Табл. 10. Зайнятість населення за видами економічної діяльності (тис. осіб)

Усього зайнято

У тому числі наймані працівники

підприємств, установ та організацій

2012 2013 2012 2013

Усього 1280.6 1282.8 760.4 716.6

Сільське, лісове та рибне господарство 166.3 172.6 44.6 35.2

Промисловість 251.3 248.8 193.9 184.9

Добувна промисловість і розроблення кар’єрів 5.5 5.7 5.2 5.5

Переробна промисловість 196.9 197.4 141.9 137.2

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря

30.4 28.5 30.4 28.5


ІЛ 3

Усього зайнято

У тому числі наймані працівники

підприємств, установ та організацій

Водопостачання; каналізація,поводження з відходами 18.5 17.2 16.4 13.7

Будівництво 54.2 55.4 25.5 21.6

Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів

297.3 303.2 79.6 73.1

Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність

71.2 73.7 51.8 53.7

Тимчасове розміщування й організація харчування 18.4 18.6 7.4 7.4

Інформація та телекомунікації 28 27.9 13.6 13.7

Фінансова та страхова діяльність 16.8 16.1 16.4 15.5

Операції з нерухомим майном 39.2 39 19.3 15.9

Професійна, наукова та технічна діяльність 47.5 44.3 40.2 36

Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування

19.5 19.2 15.7 15.8

Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування

61.2 55.3 61.2 55.3

Освіта 107.9 106.6 107.1 105

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги 71.3 71.8 68.9 69.5

Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок 11.6 11.5 9.3 8.9

Надання інших видів послуг 18.9 18.8 5.9 5.1

Щоб глибше дослідити, в яких галузях зростала кількість працівників, варто зрозуміти, які конкретні промислові галузі зростали. Окрім більш-менш постійної зайнятості у видо-бувній промисловості за 2010-2013 роки, увагу слід звернути на 4 галузі промисловості, пов’язані з видобутком нафти і газу. У трьох з цих чотирьох галузей у період між 2010 і 1013 роками зросла зайнятість, а саме:

• виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення – з 1,2 до 1,3 тис.;

• виробництво хімічних речовин і хімічної продукції – з 2.7 до 2.9 тис.;

• виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів – з 2,6 до 4 тис.;

• виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продук-ції – трохи знизилося 10.4 до 9.9 тис.

Серед інших виробництв, тільки ще дві галузі збільшили кількість зайнятих осіб у цей період – виробництво електричного устаткування та виробництво машин і устаткування, що не віднесені до інших угруповань.


РЕЗЮМ

Е


НА

ФТО

ГАЗО

ВА

ГАЛ

УЗЬ В ЕКОН

ОМ

ІЦІ ХА


БЛ

АС

ТІ

Табл. 11. Середньооблікова кількість штатних працівників за видами промислової діяльності (тис. осіб)

2010 2011 2012 2013

Промисловість 183.8 189.2 184.2 174.8

Добувна промисловість і розроблення кар’єрів5.3 5.2 5.1 5.3

Переробна промисловість 134.8 138.3 133 128

Виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів

27 27.7 26.4 25

Текстильне виробництво; виробництво одягу, шкіри,виробів зі шкіри та інших матеріалів

4.8 5.2 4.9 4

Виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність

6 5.7 5.8 5.5

Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення1.2 1.2 1.3 1.3

Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції2.7 2.8 2.5 2.9


2.6 3 3 4

Виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції

10.4 10.8 11.3 9.9

Металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім виробництва машин і устаткування

14.3 10.7 9.6 5.8

Виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції

6.7 6.2 4.8 4.5

Виробництво електричного устаткування12 12 13 14

Виробництво машин і устаткування, не віднесених до інших угруповань

21.6 26.8 26.5 25.7

Виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів

12.3 11.8 13.7 15.6

Виробництво меблів, іншої продукції, ремонт і монтаж машин і устаткування

13.2 14.4 10.2 9.8


29.3 30.2 30.1 28.3

Водопостачання; каналізація, поводження з відходами14.4 15.5 15.9 13.2

Факт того, що під час спаду української економіки з 2009 року кілька галузей показали зростання на регіональному рівні, свідчить про певні місцеві конкурентні переваги, які пов’язані з нафтогазовою промисловістю галузі. Сильна регіональна промислова база в сільському господарстві та наявність потенційних виробництв для нафтогазового сектору може стати майбутньою економічною базою Харківської області, яка зростати-ме і пропонуватиме роботу і більш високу заробітну плату своїм працівникам.


ІЛ 3

Номінальна заробітна плата у більшості промислових галузей Харківщини зростала в період між 2012 і 2013 роками, і найбільш виразно збільшилася з 2010 року. Офіційні показники споживчих цін (109,1; 104,6; 99,8; 100,5 на кожен рік в період 2010-2013 рр. 39) не повною мірою відображають реальної інфляції. Наприклад, хоча заробітна плата у ви-добувній промисловості знизилася з 2012 до 2013 року на 0,4%, зростання номінальної заробітної плати з 3895 до 4876 грн. (на 25,2%) не відображають офіційне сукупне інфля-ційне зростання зарплати на 4,9% протягом 2010-2013 рр.

За даними Управління паливно-енергетичного комплексу Харківської ОДА, протягом останніх років кількість працюючих змінювалася в межах 1%, а середня заробітна плата по галузі становила в 2014 році 5445 грн.

Загалом заробітна плата у промисловому виробництві зросла на 9,1%, або 48,65 грн. (у номінальному вираженні). Чотири галузі, пов’язані з нафтогазовою промисловістю, та-кож показали зростання зарплат співробітників у період між 2010 і 2013 рр.:

• виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення – на 38,2%

• виробництво хімічних речовин і хімічної продукції – на 37,8%

• виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів – на 75,6%;

• виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продук-ції – на 52%40.

Слід зазначити, що зростання зарплат у 2012-2013 роках більше відповідало зростанню таких показників як зайнятість та додана вартість.

Табл. 12. Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників за видами промислової діяльності (грн.)

2013

2010 2011 2012 грн. Відсотків до 2012 р.

Промисловість 2183 2597 2938 3197 108.8

Добувна промисловість і розроблення кар’єрів

3895 4334 4897 4876 99.6

Переробна промисловість 2014 2432 2743 2993 109.1

Виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів

2196 2489 2850 3092 108.5

Текстильне виробництво; виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів

1014 1411 1634 1562 95.6

Виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність

1844 2084 2180 2425 111.2

Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення

3181 3820 4201 4397 104.7

39 http://index.minfin.com.ua/index/infl/40 Заробітна плата могла зростати також внаслідок підвищення цін на продукцію даних галузей.


РЕЗЮМ

Е


НА

ФТО

ГАЗО

ВА

ГАЛ

УЗЬ В ЕКОН

ОМ

ІЦІ ХА


БЛ

АС

ТІ

2013

2010 2011 2012 грн. Відсотків до 2012 р.

Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції

1768 1924 2260 2437 107.8


2162 2734 3070 3796 123.6

Виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції

1751 2162 2415 2661 110.2

Металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім виробництва машин і устаткування

1744 2016 2507 2213 88.3

Виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції

1605 1914 2194 2179 99.3

Виробництво електричного устаткування 2155 2764 3064 3569 116.5

Виробництво машин і устаткування, не віднесених до інших угруповань

2189 2662 2857 3288 115.1

Виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів

2329 2668 3069 3099 101

Виробництво меблів, іншої продукції, ремонт і монтаж машин і устаткування

2005 2595 2850 2686 94.2


2669 3181 3643 3911 107.3

Водопостачання; каналізація, поводження з відходами

2155 2359 2593 2958 114.1


РОЗРОБКА НЕТРАДИЦІЙНОГО ГАЗУ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Розділ 4


РЕЗЮМ

ЕРО

ЗРОБ

КА

НЕТРА

ДИ

ЦІЙ

НО

ГО ГА

ЗУ В ХАРКІВСЬКІЙ

ОБ

ЛА

СТІ

4.1. «Шелл» як першопроходець масштабної розвідкиПідготовча робота із залучення інвесторів до розробки родовищ нетрадиційно-го газу Харківської області стартувала з українсько-американських консультацій у 2010 році. 15 лютого 2011 року було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом США стосовно ресурсів газу з нетрадиційних дже-рел41. Документ передбачав розвиток прямих контактів та співпраці між органами влади, університетами, дослідницькими центрами, інститутами, розвідувальними та видобувними компаніями та іншими установами, насамперед для оцінки ресурсів нетрадиційного газу в Україні.

23 лютого 2012 року Державна служба геології та надр України оголосила конкурси на укладення угод про розподіл продукції (УРП)42, яка видобуватиметься в межах Юзівської (Харківська і Донецька області) і Олеської (Львівська й Івано-Франківська області) площ. За оцінками Держгеонадр, піковий видобуток на Юзівській ділянці може досягти 10 млрд. кубометрів на рік43. Згідно з інформацією прес-служби Кабміну44, прогнозні ресур-си Юзівської площі оцінюються в 4,054 трлн. кубометрів газу.

Табл. 13. Прогнозні варіанти видобутку газу на Юзівській площі

Показник млрд. куб. м/рікПесимістичний сценарій від 10Базовий сценарій близько 15-20Оптимістичний сценарій 30-40Прогнозний запас газу від Держгеонадр України 1-3

Джерело: Міністерство екології та природних ресурсів України

10 травня 2012 року на засіданні Кабінету Міністрів були затвердженні переможці кон-курсів на право укладення УРП на розробку Юзівської (7886 км2) та Олеської (6324 км2) площ, якими стали відповідно «Шелл» та Chevron. З української сторони партнерами ви-ступили НАК «Надра України» і ТОВ «СПК-Геосервіс»45, яке отримало частку 10% в ново-створених проектних компаніях «Надра Юзівська» і «Надра Олеська».

У січні 2013 року між «Шелл» та «Надра Юзівська» було укладено угоду про розподіл про-дукції Юзівської площі (у т.ч. територій, розташованих у Ізюмському, Балаклійському, Барвінківському та Близнюківському районах Харківської області). За повідомленням «Шелл», згідно з наявною геологічною інформацією, газоносність вказаної площі не пов’язана зі сланцевими породами. Очікується, що результати розвідувальних робіт на цій площі підтвердять наявність газоносних ущільнених пісковиків.

Промисловий видобуток газу буде розпочато тільки в разі отримання позитивних ре-зультатів геологорозвідувальних і пошукових робіт, на проведення яких, за даними 41 http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=244618889&cat_id=24427642942 Особливий вид договору, відповідно до якого держава надає інвестору на платній основі та на визначений термін виняткові права на

пошук, розвідку, видобуток мінеральної сировини на ділянці надр, зазначеній в угоді, і на ведення пов’язаних з цим робіт. Інвестор зобов’язується виконати зазначені роботи за свій рахунок і на свій ризик, отримуючи натомість частку видобутих ресурсів, що визначається угодою в кожному конкретному випадку.

43 http://dgs.kiev.ua/main/203-derzhavna-sluzhba-geologyi-ta-nadr-ukrayini-ogolosila-konkurs-na-ukladennya-ugod-schodo-yuzvskoyi-ta-oleskoyi-dlyanok.html

44 http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=24520264645 http://dgs.kiev.ua/main/201-komsya-derzhavnoyi-sluzhbi-geologyi-ta-nadr-ukrayini-viznachila-yuridichnih-osb-scho-provodyat-dyalnst-z-ge-

ologchnogo-vivchennya-nadr.html


ІЛ 4

«Шелл», необхідно щонайменше 5 років. Початковий етапі розвідки на Юзівському про-екті передбачає 200 млн. дол. інвестицій та буріння 15 свердловин46.

У зв’язку з подіями на Донбасі, у липні 2014 року»Шелл» оголосила настання форс-мажорних обставин47 для основної діяльності через загрозу для безпеки працівників. «Шелл» не буде найближчим часом відновлювати операційну діяльність (пошуково-роз-відувальні роботи)48, але продовжить виконання інших видів діяльності – геофізичні до-слідження, соціальні інвестиції, гранти для молодих вчених, стажування студентів хар-ківських ВНЗ.

Окрім УРП, інвестори використовували інші можливості та формати роботи для розвід-ки нетрадиційного газу. У вересні 2011 року «Шелл» та «Укргазвидобування» підписали оновлений договір про спільну діяльність, який передбачав проведення пошуково-роз-відувальних робіт на шести ліцензійних ділянках площею близько 1300 км2 в Харківській області49. За даними компанії «Шелл», на етап пошуку та розвідки планувалося витратити близько 200 млн. дол.50 За результатами буріння планувалося підтвердити наявність га-зоносних порід ущільненого пісковика51.

Загалом до березня 2014 року було пробурено дві пошукові свердловини: «Біляївська-400» (Первомайський район Харківської області) та «Ново-Мечебилівська-100» (Близ-нюківський район Харківської області). За результатами буріння обох об’єктів і прове-дення стимулювання «Біляївської-400», оператор не отримав комерційних потоків газу з ущільнених пісковиків.

12 березня 2015 року «Шелл» і ПАТ «Укргазвидобування» повідомили про завершення пошуково-розвідувальних робіт та оцінки геологічних даних, здійснених в рамках дого-вору про спільну діяльність. Посилаючись на отримані результати розвідки, сторони по-годились, що подальша діяльність є економічно недоцільною, і вирішили припинити дію договору. Наразі свердловини готують до ліквідації, почався процес підготовки бурових майданчиків до рекультивації.

46 http://www.shell.ua/aboutshell/media-centre/news-and-media-releases/2013/20130916.html47 http://uk.reuters.com/article/2014/07/31/shell-ukraine-idUKL6N0Q63VX2014073148 http://www.rbc.ua/ukr/news/shell-poka-ne-budet-vozobnovlyat-razvedku-po-slantsevomu-gazu-0603201515060049 http://www.shell.ua/home/content/ukr/aboutshell/our_business_tpkg/ep/50 http://www.epravda.com.ua/news/2012/07/5/328524/51 http://www.shell.ua/home/content/ukr/aboutshell/our_business_tpkg/ep/


РЕЗЮМ

Е


РОЗРО

БК

А Н

ЕТРАД

ИЦ

ІЙН

ОГО

ГАЗУ В ХА

РКІВСЬКІЙ О

БЛ

АС

ТІ

Рис. 10. Ситуаційний план Юзівської площіДжерело: ДНВП «Геоінформ України»


ІЛ 4

Рис. 11. Ліцензійні ділянки східної частини УкраїниДжерело: Презентація П.Голуба, гендиректора «Укрнаукагеоцентр»

4.2. Перспективні регіональні проекти для продовження розробкиУ 2012 році Міністерство екології та природних ресурсів планувало оголосити кон-курс на укладення УРП щодо Слобожанської площі (Харківська область) площею 6 тис. км2. Видобувні запаси сланцевого газу та газу центрально-басейнового типу ділянки оцінювалися у 50-70 млрд. кубометрів, газового конденсату – 2 млн. т52. Привабливою Слобожанська ділянка є і у плані інвестицій. Так, загальні інвестиції в Слобожанську пло-щу оцінювались в 25-30 млрд. дол., прогнозований річний обсяг видобутку газу складає до 6-8 млрд. кубометрів53.

Конкурс на Слобожанську ділянку планували оголосити у 2012 році, проте пізніше ці пла-ни перенесли на 2013 рік54, а потім взагалі відклали на невизначений строк. Зацікавленість в УРП висловлювали Eni та TНК-BP, а також в НАК «Нафтогаз України». Слід зазначити, що при успішній реалізації проекту Україна може отримати приблизно 130-150 млрд. грн. надходжень у бюджет. Також, за словами експертів, щорічний видобуток газу із даної площі дозволить на чверть наростити власний видобуток в Україні.

Окрім УРП, інвесторам варто звернути увагу на стандартний доступ до перспективних площ. Станом на 1 січня 2015 року в Україні видано 46 спеціальних дозволів на корис-тування надрами на ділянках, де можливий видобуток нетрадиційного газу (сланцевого газу та/або газу ущільнених пісковиків) з них 12 дозволів на видобування газу сланцевих товщ в Харківській області:

• ТОВ «Енерго-сервісна компанія «Еско-Північ» – 6 дозволів (Пегедівська, Деркачівсько-Войтенківська, Кубашівська, Клубанівсько-Зубренківська, Роганська площі, Карай-козiвське і Ракитнянське (у т. ч. Капонівський блок) родовища);

52 http://newgas.org.ua/node/11653 http://ua-energy.org/post/2007954 http://www.gasua.com/ru/news/2887.html


РЕЗЮМ

Е


РОЗРО

БК

А Н

ЕТРАД

ИЦ

ІЙН

ОГО

ГАЗУ В ХА


БЛ

АС

ТІ

• ТОВ «Системойлінженерінг» – 1 дозвіл (Водянівська площа);

• ТОВ «Компанія «Технокомсервіс» – 2 дозволи (Степківська, Октябрська площі);

• ДП «Алдеа Україна» – 1 дозвіл (Ржавецька площа);

• ТОВ «Перша Українська Газонафтова Компанія» – 1 дозвіл (Огульцівське родовище);

• ТОВ «КУБ-Газ» – 1дозвіл (Ольгівське родовище).

В середині 2014 року Держгеонадра оголосили перелік ще з 45 ділянок нафтогазонос-них надр, які планується виставити на аукціон у 2015 році. 17 об’єктів списку знаходяться в Харківській області, в тому числі 7 з правом проведення геологорозвідувальних робіт на сланцевий газ («газ сланцевих товщ»):

• Мажарівська площа (Зачепилівський район);

• Герсеванівсько-Бритайська площа (Лозівський район);

• Огіївсько-Калинівська площа (Зачепилівський, Красноградський, Сахновщинський ра-йони);

• Білозірсько-Лавриківська площа (Зміївський, Балаклійський райони);

• Лозівська площа (Лозівський район);

• Мурафинська площа (Богодухівський район);

• Західно-Гутська площа (Богодухівський, Краснокутський райони).

4.3. Потенційний «ланцюг» постачальників для розвідки та видобуткуНизка великих технологічних інновацій у видобутку нафти і газу дозволяють ефективно розробляти запаси, які до цього розглядалися як економічно недоцільні. Ці нововведен-ня включають розробку нових методів у гідророзриві пласта, більш високу точність в на-правленому та горизонтальному бурінні, а також будівництво кількох свердловин з од-нієї площадки («куща»), що дозволяє значно скоротити задіяні площі на поверхні землі. Крім того, під час розробки нетрадиційних нафти і газу відбувається значне оновлення існуючої інфраструктури і будівництво нової.

Важке устаткування, яке необхідне для роботи бурового обладнання, прокачування води та інших матеріалів потребує будівництва та експлуатації капітальних автошляхів, здатних витримати навантаження. Інша інфраструктура включає у себе посилення мостів і дренажних труб, розбудову ліній електропередач до бурових майданчиків, будівництво водопровідних системи або буріння свердловин на воду (залежно від джерела води, ви-користовуваної для виробничого процесу), і будівництво необхідної трубопровідної інф-раструктури для транспортування вуглеводнів до місць переробки або безпосередньо на ринок продажу чи споживання. Залежно від видобутого продукту («сухий» або «во-


ІЛ 4

Підготовка до буріння

РозвідкаКотрактування та отримання дозволів

Видобуток та трубопровідне будівництво

Облаштування свердловини

Будівництво майданчика Буріння Гідророзрив

пласта

Буріння Видобуток

логий» газ, нафта), має бути побудована відповідна інфраструктура. Це може вимагати створення складної системи газозбірних колекторів, компресорів, пунктів переробки і фракціонування, сховищ, залізничних терміналів.

Розвиток відповідної інфраструктури залежить від стадії розробки покладів. На ранніх стадіях, коли буряться в основному розвідувальні свердловини, значний акцент в інвес-тиціях робиться на технологічних процесах для отримання результатів видобутку. На цьому етапі буде споруджена тільки необхідна інфраструктура, щоб гарантувати безпеч-ну розробку родовищ і мінімальний вплив на навколишнє середовище.

Коли результати видобутку визначать ділянки, де буде вестись промислове розбурюван-ня, відбувається будівництва постійної інфраструктури. Ланцюжок поставок формується на кожному етапі створення продукції у сегментах буріння та первинної переробки про-дукції («upstream»), транспортування та переробки і зберігання продукції («midstream»), та поглибленої переробки і нафтохімічної галузі («downstream»).

У життєвому циклі свердловини є три окремі фази: підготовка до буріння, власне бурін-ня, і видобуток. Кожен етап складається із кількох завдань, які, в свою чергу, розбивають-ся на дрібніші кроки.

На стадії підготовки до буріння є три основні завдання: виявлення покладів нафти і газу; контрактування та отримання дозволів на ділянку; пошук, підготовка і будівництво май-данчиків під буріння. У стадії буріння – ще три завдання: буріння, обсадка і цементування свердловини; виконання гідравлічного розриву пласта (стимуляція свердловини); обла-штування свердловини. Нарешті, на стадії видобутку виділяється комерційний видобу-ток нафти і газу, будівництво трубопроводів-колекторів, а також – після певного часу екс-плуатації (5-10 років), – закриття свердловини і відновлення первинного стану бурового майданчика. Це дослідження концентрується на сегменті «upstream» через ранню стадію розробки запасів нетрадиційного газу в Україні. Він складається із 7 етапів.

Рис. 12. Ланцюг створення доданої вартості

Кожен етап відкриває можливості для різних компаній-підрядників щодо надання послуг компанії-оператору, в залежності від ступеня централізації бізнес-функцій у такій компанії. Історично, в колишньому СРСР, а потім і в Україні останнього деся-тиліття, існували великі державні нафтогазові компанії, що були високоінтегровані, тобто мали кілька дочірніх структур, які спеціалізувалися на певних бізнес-функціях. Однак, з появою менших приватних компаній, інтеграція навколо бізнес-функцій від-бувається в набагато менших масштабах, і поступово розвивається мережа приват-них підрядників.

Кожен етап включає в себе певні операції і вимагає низки товарних поставок та послуг.


РЕЗЮМ

Е


РОЗРО

БК

А Н

ЕТРАД

ИЦ

ІЙН

ОГО

ГАЗУ В ХА


БЛ

АС

ТІ

Розвідка

Розвідувальна діяльність вимагає завершення серії сейсмічних та інших видів дослі-джень даних. Під час цієї фази будівництва свердловин також відбувається початкове вертикальне буріння, зразки керна відбираються для оцінки цільових пластів. На цій ста-дії будуть затребувані компанії, що пропонують сейсморозвідку, геоінформаційні систе-ми (ГІС), геологічні роботи, а також низькокваліфіковані робітники будівельних спеціаль-ностей (для розмітки місцевості, земляних робіт, водіння вантажівок).

Відповідні галузі включають: проведення геологорозвідувальних робіт на нафту і газ; інже-нерно-геофізичні послуги, сейсмічні геофізичні послуги, послуги з ГІС-картографування; лабораторії з геологічних досліджень; тимчасові послуги з працевлаштування; різного типу будівельні роботи. Після оцінки ресурсів нетрадиційного газу, процес рухається до отримання дозволів на ділянки пошукового та експлуатаційного буріння.

Контрактування та отримання дозволів

Під час цієї фази розробки свердловин, будуть затребувані компанії, що пропонують брокерів з нерухомості, послуги адвокатів, геодезія та ГІС-картографія, кадастрові послу-ги, послуги інженерів-екологів, податкового планування, бухгалтерії, банківські послуги, зв’язки з місцевими громадами. Галузі, в якій ці компанії працюють: комерційний банкінг, фінансове планування та інвестиційні послуги, землевпорядкування та кадастр, нерухо-мість, юридичні та нотаріальні послуги, зв’язки з державними установами, бухгалтерські послуги, топографічні, земельні, гідрографічні послуги, інженерна геодезія.

Буріння у породах сланців або щільних пісковиків, як правило, проводиться у спосіб, більш подібних до буріння на морських бурових платформах, ніж до традиційного су-хопутного буріння. Тобто буріння ведеться з центрального майданчика, так званого «ку-щового майданчика», який містить від 6 до 8 «слотів», з яких можна бурити нові свердло-вини. Використання центрального майданчика зменшує не тільки вартість буріння, а й площу відчуженої для буріння поверхні, і відповідно вплив на навколишнє середовище.

Будівництво майданчика

Окрім кількох видів будівельних робіт, на цьому етапі видобувні та/або бурові компанії розробляють план реагування на надзвичайні ситуації та інші правила техніки безпеки, які відповідають екологічним та іншим дуржавним та регіональним нормативним ви-могам.

Користуватися попитом буде продукція і послуги компаній, що пропонують картографіч-ні послуги, інженерів-проектувальників, інженерів-будівельників, обладнання для зем-ляних та інших важких будівельних робіт, поставки піску і гравію, огороджувальних та інших будівельних матеріалів, ізолюючих покриттів, перевезення вантажів, важке устат-кування (промислові насоси, компресори, двигуни), послуги з безпеки та реагування на аварії.


ІЛ 4

Відповідні галузі включають наступні: підготовка бурових майданчиків, розробка піщаних і гравійних кар’єрів, дорожнє будівництво, земляні роботи, оренда важкого устаткування, огороджувальні роботи, оренда будівельної та гірничої техніки, поставки огороджуваль-них і будівельних матеріалів, проектувальні послуги, аерозйомка та інші послуги з повітря-ного спостереження, топографічні та гідрографічні дослідження, рекрутування персоналу (робітників), послуги з ремонту та обслуговування важкої техніки і обладнання, та інші.

Буріння

Буріння типової свердловини займає близько двох місяців, залежно від вертикальної глибини і наявності горизонтального чи направленого сегментів стовбура. Видобувні компанії нерідко бурять в першу чергу вертикальну «пошукову» свердловину(и), щоб отримати керн цільового пласта і дані про властивості бурових рідин, необхідні для планування та будівництва наступних експлуатаційних свердловин із або без горизон-тальних відрізків. Можна очікувати, що вертикальних відрізків для вертикальних ділянок свердловин буде стільки ж, як і горизонтальних (якщо планується бурити горизонталь-ний відрізок).

На відміну від традиційних колекторів, формації сланців є поширеними і продуктивними (в певному діапазоні) скрізь в межах басейну. Так звана «норма успіху» для буріння на сланці була оцінена приблизно в 98% – чудовий показник як для високоризикової, високопри-буткової нафтогазової промисловості.55 Цей показник також контролює стратегію буріння, оскільки буріння свердловини зазвичай коштує приблизно стільки ж (за оцінками, близько 10-13 млн. дол. для розвідувальної свердловини, і близько 50-80% від цієї вартості для екс-плуатаційної свердловини залежно від глибини і технічних умов буріння).

Хоча умови буріння зазвичай однакові для всього басейну, вони все ж відрізняються від свердловини до свердловини. Геологи та інженери повинні співпрацювати з буровими бригадами для аналізу та коригування процесу буріння, і регулярно отримувати дані по цільовому пласту, особливо для розвідувального буріння.

Для цієї фази необхідна велика кількість постачальників продукції та послуг, а це: бурові підрядники і контрактори бурових бригад; керівники бурових майданчиків; постачаль-ники труб і обсадних колон, цементу, гирлового обладнання, бурових доліт і бурів, ін-струментів, бурового розчину і хімічних речовин, палива для роботи бурової установки, дизель-генераторів; перевезення вантажів; поставки води, водопровідних систем, єм-костей для води; послуг геологів, інженерів; послуг харчування; оренда квартир, готелів і мотелів; охорона; складські послуги; вивезення сміття, і багато-багато іншого.

Компанії, що надають ці послуги і продукти, швидше за все працюють у межах таких га-лузей, як буріння свердловин на нафту і газ, геологічна розвідка нафти і газу та інші су-провідні послуги, виробництво бурових розчинів, цементування, будівництво і ремонт бурових установок, будівництво нежитлових приміщень, оренда автокранів, виробни-цтво сталевих труб, виробництво резервуарів для води і ємкостей для зберігання, газові машини та обладнання, перевезення вантажів, оптові поставки цементу, виробництво

55 Для порівняння, відсоток «успіху» у традиційному буріння складає проблизно 70% на найсприятливіших родовищах нафто і газу. Тобто, із кожних 10 пробурених свердловин, тільки 7 у найкращому випадку будуть продуктивними у видобутку нафти і газу.


РЕЗЮМ

Е


РОЗРО

БК

А Н

ЕТРАД

ИЦ

ІЙН

ОГО

ГАЗУ В ХА


БЛ

АС

ТІ

цементу, інші види оптової торгівлі в нафтогазовій промисловості, оренда і лізинг ван-тажівок, оренда і лізинг генераторів, охоронні послуги, послуги зі збору сміття, готельні послуги, громадське харчування, побутові послуги (пральні, хімчистки), та інші.

Цей етап завершується, коли стовбур свердловини пробурений на потрібну глибину, ви-значено потенціал колектора, експлуатаційна колона встановлена і готова до стимулю-вання свердловини.

Гідророзрив пласта

Фаза інтенсифікації видобутку вимагає таких послуг і матеріалів, як перевезення техні-ки, вантажних автомобілів, цистерн з водою, водопроводів високого тиску, компресорів, спеціальних видів піску і хімічних речовин, що використовуються в рідині для гідророз-риву, мийки високого тиску, підйомні крани, устаткування для контролю тиску, традицій-не для всіх стадій харчування, послуги готелів і мотелів, оренда квартир, оренда різних інструментів і послуг, охорона та інші.

Для цієї стадії будівництва свердловин цінними галузями є розробка піщаних кар’єрів, буріння газових свердловин, будівництво нафтогазових бурових установок, оренда кра-нів і вантажівок, виробництво сталевих труб, оптові продажі генераторів і електрооблад-нання, промислових хімічних речовин, автотранспортні послуги, виробництво/оренда ємностей для води, виробництво/лізинг устаткування для газових свердловин, послуги з гідроструменевої обробки, а також багато інших.

Після завершення гідророзриву, відповідне обладнання розбирається і дебіт випробо-вується для комерційного видобутку.

Облаштування свердловини

Під час цієї фази, завершується установка наземних об’єктів і надання допоміжних по-слуг. Згортається резервуар для зберігання води, зменшується зайнята земельна ділянка навколо майданчика, зносяться непотрібні дороги, відновлюється верхній шар ґрунту, відбувається озеленення та формування ландшафту.

Попит для цієї стадії включає бурові заглушки, переробку стічних вод, послуги з обла-штування гирла свердловин, доставки гирлового обладнання, систем обліку та огоро-дження, послуги з озеленення, ремонту доріг, перевезення вантажів (обладнання, рідин).

Ці продукти та послуги виробляються у таких галузях, як буріння газових свердловин, видобуток каменю, дорожнє будівництво та ремонт, огороджувальні роботи, експлуата-ція газових свердловин, автотранспортні послуги, торгівля/лізинг устаткування для газо-вих свердловин, ландшафтні послуг та інші.

Заключний етап життя свердловини також включає в себе видобуток, будівництво тру-бопроводів і, через деякий час, закриття свердловини і відновлення первинного стану майданчика.


ІЛ 4

Видобуток та трубопровідне будівництво

Під час цієї фази, попитом користуються такі продукти та послуги як газовимірювальне обладнання, трубопроводи-колектори, будівельники, будівельне обладнання, зварю-вальні матеріали, зварювальники, обладнання для інспектування газопроводів, послуги з озеленення, інженери-екологи, інженери-будівельники.

Ці продукти та послуги виробляються у таких галузях, як виробництво сталевих трубопро-водів, трубопровідне будівництво, виробництво/оренда важкого устаткування, приладів обліку, датчиків витоку газу, зварювальне обладнання та устаткування, зварювальні послу-ги, сільськогосподарські товари, експлуатація газопроводів, рекрутування персоналу (ро-бітників), інженерні та проектувальні послуги, послуги з екологічної інженерії, озеленення та інші.

Всі матеріали, необхідні для розробки родовищ, буріння свердловин, їх облаштуван-ня і видобутку, мають спеціальні вимоги до якості. Компанія-оператор несе відпові-дальність за загальну якість робіт на майданчику, буріння і облаштування свердловин, відтак повинна висувати свої вимоги до якості робіт або послуг підрядних компаній. Наявність необхідного обладнання не гарантує, що компанії-підряднику буде доруче-но надавати відповідні послуги. Спеціальні вимоги з безпеки та якості дотримуються через оцінку технічних можливостей підрядника, навичок його працівників, культури та технологій, що використовуються в процесі, а за потреби – через проведення на-вчання.

4.4. Регіональні товари, послуги та робоча сила для розробки нетрадиційного газуДля того, щоб оцінити потенційний вплив розробки нетрадиційної нафти і газу на еко-номіку Харківської області, необхідно представити типову вартість свердловини на не-традиційний газ.

Підготовчі роботи до буріння як правило коштують від 1 до 2 млн. дол. і тривають від 6 місяців до 1 року до початку буріння. У залежності від стадії розробки родовища (ранні етапи займають більше часу), вартість цього етапу облаштування свердловини залежить від наявної інфраструктури на ділянці або поблизу місць для буріння.

Ідентифікація нафтогазових ресурсів, а також збір та аналіз даних, як правило, коштують від 800 тис. до 1,2 млн. дол., і можуть потребувати залучення 15 висококваліфікованих працівників і 30 працівників із середнім рівнем навичок. Невелика кількість низькоквалі-фікованих робітників також буде потрібною. Оскільки команда з геологічної оцінки буде задіяна протягом короткого періоду часу, це створить лише 3-5 робочих місць в еквіва-ленті повної зайнятості (FTE) на рік.

Подальше планування і підготовка будівельного майданчика в рамках операцій підго-товки до буріння займає зазвичай від 1 до 2 місяців і вимагає близько 500 тис. дол. ви-трат. На даному етапі близько 5 висококваліфікованих робітників і 15 осіб із середньою


РЕЗЮМ

Е


РОЗРО

БК

А Н

ЕТРАД

ИЦ

ІЙН

ОГО

ГАЗУ В ХА


БЛ

АС

ТІ

кваліфікацією мають провести екологічне планування та оцінку, проектування і деякі бу-дівельні роботи. Це створює додатковий еквівалент FTE у обсязі 3-5 робочих місць.

Юридичні послуги з розробки договірних відносин вимагає роботи команди юристів, але протягом короткого періоду часу (як правило, після укладання ліцензійної угоди), і створять менше 1 річного еквіваленту FTE в цій галузі. Зрештою, будівельні бригади з ро-боти на важкому устаткуванні, як правило, складаються з 18-20 робітників на період від 2 до 3 тижнів, щоб укласти підрядний контракт і завершити цю фазу розвитку. В залежності від довжини під’їзних шляхів, які треба побудувати, кількості і стану мостів та дренажних труб, вартість етапу будівництва може починатися від 300 тис. і сягати 1 млн. дол.

Середня вартість буріння значно відрізняється від майданчику до майданчику. Навіть у межах одного басейну, вартість свердловини коливається залежно від глибини, довжи-ни похилих сегментів (якщо наявні), типу свердловини (розвідувальної або експлуатацій-ної), а також деяких управлінських рішень. Перші розвідувальні свердловини коштують значно дорожче через невизначені геофізичні фактори буріння. Крім того, буріння у кра-їнах, які не мають добре розвиненого ланцюга поставок для буріння на нетрадиційний газ, наприклад в Україні, продукуватиме більш високі витрати у зв’язку з необхідністю імпорту багатьох підрядних робіт, контрактування бригад і обладнання, яке недоступне на українську ринку, а отже і дорожче.

В Україні вартість розвідувальної свердловини (без горизонтальних сегментів) гіпотетич-но коштує в середньому 10 млн. дол.56 Пізніше, коли можуть буритися експлуатаційні вер-тикальні свердловини, вартість однієї свердловини може знизитись до 6-7 млн. дол. або залишатися на рівні 10 млн. дол., якщо свердловини матимуть горизонтальний сегмент. На свердловинах родовища Marcellus в Пенсільванії початкова вартість розвідувальних свердловин становила близько 8 млн. дол., швидко впала до 3,5-5 млн. дол., а потім і до 1-1,5 млн. дол. на більш дрібних газових свердловинах (глибиною до 1 кілометра) з гори-зонтальним відрізком. На свердловинах родовища Utica в Огайо та Західній Вірджинії, де глибина буріння перевищує 2-2,5 км, початкова вартість розвідувальної свердловини складала 10-12 млн. дол., впавши протягом одного року до 7-8 млн. дол., а потім до 5-7 млн. дол. Із вдосконаленням технологій, вартість буріння дещо зростає у зв’язку із сут-тєво довшою горизонтальною ділянкою свердловини, які в деяких випадках досягають 2-2,5 км.57

Для цілей даного дослідження, а також з огляду на невизначеність конкретних планів компаній на майбутнє буріння і загальну економічну та політичну ситуацію в країні, при-пущення вартості свердловини зроблене на основі 10 млн. дол. Розрахунки на майбут-ні періоди є лінійними, тобто вартість двох свердловин буде вважатися 20 млн. дол., 4 свердловин – 40 млн. дол. Тільки тоді, коли в Україні буде сформовано розвинутий лан-цюг постачальників, можливою стане економія від масштабу виробництва, і в розрахун-ках зможе застосовуватися зниження витрат зі збільшенням масштабу буріння.

Фаза буріння включає в себе вартість бурового верстата, цементування свердловини, обсадку сталевими трубами і проведення гідророзриву пласта. Знову ж таки, на типових

56 Деякі ціни наведені у доларах США для порівняння з міжнародними практиками буріння.57 Gulfport Company пробурила найдовшу горизонтальну свердловину на родовищі Utica (2,43 км). На їх свердловині Wagner 1-28H відбувся

28-ступеневий гідророзрив. Див. Oil and Gas Journal від 21.06.2012.


ІЛ 4

свердловинах Marcellus і Utica вартість гідророзриву становить близько 50% від загаль-ної вартості буріння. В Україні, де в ході пошукового етапу передбачувалося буріння пе-реважно вертикальних свердловин, ціна ГРП очікується на рівні не більше 1/3 від загаль-ної вартості свердловини.

Нарешті, оскільки в Україні не було повідомлень про будь-які комерційно життєздатні свердловини на нетрадиційний газ, це дослідження поки не моделює вплив на етапі ви-добутку. Кількість продукції, виробленої на свердловині, визначить необхідну виробничу інфраструктуру, в тому числі установок з переробки, фракціонування газу, компресорів та трубопроводів. Для цілей даного дослідження, у вартість буріння включено лише вартість газопроводів-колекторів та сепараційних установок розміщених на буровому майданчику.

Методологічно, розрахунки у цій перспективній оцінці економічного впливу засновані на обчисленні економічного впливу від буріння однієї свердловини вартістю 10 млн. дол. і підрядні роботи з підготовки ділянок для буріння вартістю ще 10 млн. дол., які – як правило – повинні підготувати майданчики для «куща» з 6-8свердловин. Зазвичай буріння на нетра-диційний газ ведеться з «кущових» майданчиків, де компанія-оператор може розмістити кілька свердловин. Близько 58% усіх свердловин, пробурених в нетрадиційних газонос-них пластах у США ведуться за допомогою «кущів» для буріння декількох свердловин. Такі операції проводяться на родовищах Bakken, Eagle Ford, Permian, Marcellus, Utica, Niobrara, Fayetteville, Haynesville і Woodford, що скорочує витрати, поверхневий вплив і тривалість буріння. Буріння кількох свердловин з майданчика, як правило, заощаджує 15-30% загаль-них витрат. За даними Управління енергетичної інформації США, середні витрати на гори-зонтальну свердловину на родовищах Bakken, Eagle Ford і Marcellus можуть знаходитися в діапазоні від приблизно 6,5 до 9 млн. дол. Вартість облаштування і гідравлічного розриву пласта, як правило, перевищує вартість буріння такої свердловини.58

Модель «витрати-випуск» вимірює те, як економіка буде реагувати на розширення конкретної галузі. Наприклад, зростаючий попит на вуглеводні може змусити видобув-ні компанії до підвищення активності, посиленого інвестування у буріння і створення інфраструктури, найму більшої кількості працівників. Перша хвиля розвитку галузі – це прямий вплив інвестицій. Видобувні компанії також можуть законтрактувати постачаль-ників, наприклад бурові або сервісні компанії, а ці постачальники можуть у свою чергу укласти договори з іншими постачальниками товарів і послуг, таких як пісок, труби, це-мент, електроенергія. Цю хвилю можна розглядати як закупівлі, здійснені в межах лан-цюжка постачань, що є непрямим впливом попиту на буріння свердловини. Існує і третя хвиля витрат, які також повинні бути враховані. Це витрати заробітної плати працюючих і нових співробітників видобувних компаній та їх постачальників. Тобто, вони становлять супутній вплив споживчих витрат самих робітників і всіх, хто їх обслуговує, – від готелів і ресторанів до перукарів і продуктових магазинів.

У цьому розділі аналізуються результати прямого і непрямого впливів очікуваної діяль-ності з будівництва та буріння. Супутній вплив на економіку Харківської області буде роз-глянуто в наступному розділі.

Економічний ефект в межах регіону від розробки нетрадиційного газу вимірюється чо-тирма економічними показниками.

58 Pad drilling and rig mobility lead to more efficient drilling. September 11, 2012, http://www.eia.gov/todayinenergy/detail.cfm?id=7910


РЕЗЮМ

Е


РОЗРО

БК

А Н

ЕТРАД

ИЦ

ІЙН

ОГО

ГАЗУ В ХА


БЛ

АС

ТІ

Валова продукція: Додаткова вартість товарів і послуг, вироблених в регіоні внаслідок витрат нафтогазовидобувних компаній, які розробляють нетрадиційні ресурси.

Додана вартість: Додаткова продукція, вироблена в регіоні внаслідок витрат нафтога-зовидобувних компаній за вирахування вартості проміжних товарів. Проміжні товари і послуги, такі як енергоносії, сировина та оплачені послуги, купуються для виробництва інших товарів і послуг, а не для кінцевого споживання.

Зайнятість: Кількість робочих місць (існуючих та додаткових), створених в регіоні вна-слідок витрат нафтогазовидобувних компаній та трубопровідних операторів.

Номінальний дохід на працівника: Заробіток домогосподарства, створений в регіоні вна-слідок витрат нафтогазовидобувних компаній та трубопровідних операторів.

Моделювання економічного впливу має свої обмеження. Одне з основних припущень, які є складовою обчислень моделі «витрати-випуск», – той факт, що вона не включає в розрахунки ефект масштабу виробництва. Модель передбачає, що постачання для одні-єї свердловини строго (лінійно) пропорційне поставкам для 100 свердловин. Труднощі, викликані неможливістю моделі «витрати-випуск» працювати з ефектом масштабу, менш важливі для капіталомістких галузей, таких як нафтогазова промисловість, через фіксо-ваний характер інвестицій. Це особливо проявляється у відношенні до об’єктів буріння, коли однакові кущові майданчики розміщуються на великих площах, а вартість газопро-водів-колекторів і телекомунікаціних ліній оцінюється за їх довжиною.

Економічний вплив будівництва і буріння свердловин представлені окремо у зв’язку з припущенням, що будівництво кущового майданчику та інші операції з підготовки до бу-ріння не настільки спеціалізовані як власне буріння, потребують мінімального навчання персоналу і можуть бути здійснені місцевою робочою силою. Бурові роботи вимагають спеціальних правил з техніки безпеки, спеціальних знань і навичок, а також ймовірного залучення бурових бригад та іншого персоналу з більш спеціалізованими знаннями.

Оскільки структура витрат в Україні значно відрізняється від структури витрат у США, результати моделювання представлені з точки зору зайнятості як основної змінної, що демонструє економічні наслідки. Інші показники представлені у відсотковому виражен-ні до прямого впливу. Іншими словами, прямий вплив на номінальний дохід, загальну додану вартість і валову продукцію представлений в якості основи, 100%, а непрямий і супутній впливи – як співвідношення до цієї бази.

Проведення підготовчих будівельних робіт на суму близько 10 млн. дол. вимагає безпо-середнього залучення 45 робітників (в еквіваленті повної і часткової зайнятості). Крім того, компанії-постачальники будівництва потребуватимуть додаткової робочої сили че-рез підвищення вимог для поставок. Швидше за все, робочі місця, створені в компаніях-підрядниках, будуть ступеневими, тобто лише невелика частка робочих місць буде ство-рена завдяки конкретному договору (у нашому випадку, будівельний проект на 10 млн. дол.). Підсумовування цих часток нових робочих місць у багатьох галузях промисловості дозволяє вийти на непряму зайнятість, яка буде створена в регіоні завдяки попиту на бу-дівельні операції, пов’язані з видобутком газу. Всього непряма зайнятість, необхідна для додаткових будівельних робіт на 10 млн. дол. в ході підготовки до буріння, складає до 30


ІЛ 4

працівників (в еквіваленті повної і часткової зайнятості). В цілому, кожні 3 робочих місця, прямо створені в будівельних проектах, створюють 2 робочих місця в сервісних галузях. У наступній таблиці перелічено компанії/галузі з найбільшим числом створених робочих місць в ланцюжку постачань.

Табл. 14. Вплив підготовчих робіт на зайнятість (1 свердловина)

Прямий НепрямийГалузі економіки 45 30

Будівництво нових автошляхів 45

Оптова торгівля 3

Вантажні перевезення 2

Проектування, інжиніринг та супутні послуги 2

Послуги з рекрутування персоналу 1

Роздріб – прямі та електронні продажі 1

Виробництво готових цементних сумішей 1

Роздріб – продажі одягу та галантереї 1

Нерухомість 1

Роздріб – інші продажі 1

Оренда і лізинг комерційного та промислового устаткування 1

Розробка кар’єрів та видобуток твердих порід 1

Управління підприємствами та установами 1

Ремонт та обслуговування комерційного та промислового устаткування 1

Ресторани з повним обслуговуванням 1

Облік, податкові, бухгалтерські та фінансові послуги 1

Ця таблиця показує, що будівельні компанії будуть купувати необхідні матеріали в опто-виків (або напряму в компаній-виробників); вони будуть використовувати послуги ван-тажоперевезень при транспортуванні обладнання, ґрунту, піску, гравію та інших мате-ріалів; потребуватимуть послуг з проектування та інженерії, а також інших послуг для завершення проектів.

Оцінюючи потенційні економічні вигоди з точки зору впливу зайнятості, якщо 45 прямих робочих місць у будівництві взяти за 100%, додаткові 30 робочих місць у компаніях-під-рядниках створять близько 62% додаткового номінального доходу в сервісних галузях.

Табл. 15. Вплив підготовчих робіт на ринок праці (1 свердловина)

Тип впливу ЗайнятістьНомінальний дохід на особу

Загальна додана вартість

Валова продукція

Прямий 45 100.0% 100.0% 100.0%

Непрямий 30 61.9% 103.6% 62.5%

Так само, якщо 45 прямих робочих місць створять 100% всієї доданої вартості та 100% валової продукції, додаткові 30 непрямих робочих місць будуть пов’язані зі створенням +103,6% доданої вартості та додаткових 62,5% валової продукції. Оскільки ми припусти-ли, що пряма валова продукція становитиме 10 млн. дол., додаткова валова продукція сервісних галузей досягне відповідно 6,25 млн. дол.

Провідні галузі, які будуть створювати додаткову валову продукцію, відповідають тим, що створюють найбільший вплив у зайнятості, але відображають високий вплив галузей-постачальників товарів. Наступна таблиця показує компанії/галузі, які створять щонай-


РЕЗЮМ

Е


РОЗРО

БК

А Н

ЕТРАД

ИЦ

ІЙН

ОГО

ГАЗУ В ХА


БЛ

АС

ТІ

менше 50 тис. дол. додаткової продукції кожна (сукупна вартість робіт і послуг, включно з проміжними товарами та операціями). Цей вплив генерується за рахунок 10 млн. дол., вкладених у проект з будівництва бурових майданчиків та проведення інших підготов-чих робіт.

Табл. 16. Непрямий вплив підготовчих робіт на промисловість (1 свердловина)

Галузі економіки Непрямий вплив

Частка від загального зростання валової продукції супутніх галузей

Загалом $6,250,006 100.0%

Оптова торгівля $642,905 10.3%

Нафто- і газопереробка $584,897 9.4%

Виробництво бітуму та покрівельних матеріалів $378,947 6.1%

Виробництво готових цементних сумішей $327,118 5.2%

Вантажні перевезення $315,878 5.1%

Розробка кар’єрів та видобуток твердих порід $210,290 3.4%

Оренда і лізинг комерційного та промислового устаткування $208,023 3.3%

Видобуток сирої нафти і природного газу $205,584 3.3%

Проектування, інжиніринг та супутні послуги $194,546 3.1%

Нерухомість $163,262 2.6%

Управління підприємствами та установами $155,091 2.5%

Роздріб – прямі та електронні продажі $141,177 2.3%

Виробництво асфальтних сумішей і тротуарних плит $133,976 2.1%

Фінансові установи та депозитно-кредитне посередництво $115,671 1.9%

Промислове виробництво металевих заготовок $104,671 1.7%

Виробництво неметалевої мінеральної продукції $95,297 1.5%

Роздріб – продажі одягу та галантереї $87,940 1.4%Ремонт та обслуговування комерційного та промислового устаткування $73,436 1.2%

Послуги з рекрутування персоналу $67,843 1.1%

Юридичні послуги $67,063 1.1%

Розробка піщаних та гравійних кар’єрів $59,576 1.0%

Передача та розподіл електроенергії $55,394 0.9%

Ремонт та обслуговування нежитлових приміщень $54,049 0.9%

Виробництво іншої цементної продукції $53,099 0.8%

Облік, податкові, бухгалтерські та фінансові послуги $47,823 0.8%

Асфальт, бетон, тверді породи, бензин та інші нафтопродукти, а також промислове об-ладнання й вантажні перевезення є основними поставками для будівництва кущових майданчиків та покращення дорожного покриття, яке б задовольнило потреби у тран-спортуванні обладнання і матеріалів для подальшого буріння. В цілому, кожні 10 дол., витрачених на будівництво кущових майданчиків, генерують близько 6 дол. валової про-дукції у сервісних галузях.

Потенційний економічний вплив від бурових робіт на 1 свердловині середньою вартістю 10 млн. дол. можна виміряти через створення 36 прямих робочих місць (повний і не-повний день) в галузі буріння нафтогазових свердловин та 12 робочих місць у компа-ніях/галузях-постачальниках, які надають матеріали та послуги для буровиків. Оскільки буріння потребує більш спеціалізованої робочої сили, а Харківщина ще не розвинула ланцюжка постачальників, які б успішно забезпечували необхідну якість буріння, наявна


ІЛ 4

пропозиція, а відтак і потенційний економічний вплив від буріння є більш обмеженими, ніж вплив від будівництва кущових майданчиків59.

Табл. 17. Вплив бурових робіт на зайнятість (1 свердловина)

Загальний вплив 36 12Галузі економіки

Буріння нафтогазових свердловин 36

Допоміжні операції нафтогазової промисловості 4.2

Юридичні послуги 1.5

Обслуговування будівель 0.5

Проектування, інжиніринг та супутні послуги 0.4

Оптова торгівля 0.3

Послуги з рекрутування персоналу 0.3

Ремонт та обслуговування нежитлових приміщень 0.3

Управління підприємствами та установами 0.3

Інші послуги у сфері неметалевої мінеральної продукції 0.2

Інша діяльність з фінансів та інвестицій 0.2

Вантажні перевезення 0.2

Посередництво та брокерські послуги щодо цінних паперів та контрактів 0.2

Фінансові установи та депозитно-кредитне посередництво 0.2

Нерухомість 0.2

Ресторани з неповним обслуговуванням 0.2

Облік, податкові, бухгалтерські та фінансові послуги 0.1

Оренда і лізинг комерційного та промислового устаткування 0.1

Послуги з підтримки бізнес-процесів 0.1

Ремонт та обслуговування автотранспорту (крім автомийок) 0.1

Ремонт та обслуговування електронного і високоточного обладнання 0.1

Страхування 0.1

Ресторани з повним обслуговуванням 0.1

Послуги з охорони та розслідувань 0.1

Консультування з питань управління 0.1

Недепозитне кредитне посередництво та супутня діяльність 0.1

Діяльність страхових агентств, брокерів та подібних організацій 0.1

Виробництво ріжучого та промислового інструменту 0.1

Видобуток металевої сировини 0.1

Додаткові робочі місця створюються серед великої кількості компаній/галузей-поста-чальників для буріння однієї свердловини. Але для того, щоб створити робочі місця і суттєво вплинути на регіональну зайнятість, необхідний масштаб виробництва. Буріння однієї свердловини створить принаймні 4,2 робочих місця у компаніях, які забезпечують спеціалізовані послуги та операції в процесі нафтогазового буріння. Такі послуги можуть включати в себе цементування, гідравлічний розрив пласта, відбір керна. Менш спеці-алізовані послуги створять меншу кількість робочих місць серед компаній-постачаль-ників. Наприклад, дві свердловини із середньою вартістю 10 млн. дол. кожна дозволять створити 1 робоче місце на ринку юридичних послуг і ще одну вакансію у сфері проекту-вання, інжинірингу та супутніх послуг. В цілому, кожні три робочих місця, створені безпо-середньо в галузі буріння, потребують одного додаткового робочого місця в сервісних галузях.

59 Методологія цього дослідження свідомо використала ранню стадію розробки нетрадиційних нафти і газу в штатах, де не було поширено традиційного видобутку, щоб змоделювати перспективні результати України.


РЕЗЮМ

Е


РОЗРО

БК

А Н

ЕТРАД

ИЦ

ІЙН

ОГО

ГАЗУ В ХА


БЛ

АС

ТІ

У майбутньому, коли буде створено розвинутий ланцюжок постачальників, для буро-вих робіт буде залучатися більша кількість місцевих робітників. У країнах та регіонах, які розвинули потужний сектор нетрадиційного буріння, кожні три робочих місця, створені безпосередньо в бурінні, генерують два робочих місця в сервісних галузях.

Табл. 18. Вплив бурових робіт на ринок праці (1 свердловина)

Тип впливу Зайнятість Номінальний дохід на особу

Загальна додана вартість

Валова продукція

Прямий 36 100% 100% 100%

Непрямий 12 26.4% 23.6% 22.4%

Якщо 36 прямих робочих місць у бурінні створять 100% всієї доданої вартості та 100% валової продукції, додаткові 12 непрямих робочих місць принесуть додаткові 26,4% но-мінального доходу на особу. Також, ця додаткова зайнятість у компаніях-постачальни-ках буде пов’язана зі створенням +23,6% доданої вартості та додаткових +22,4% валової продукції. Оскільки ми припустили, що пряма валова продукція становитиме 10 млн. дол., додаткова валова продукція сервісних галузей досягне відповідно 2,24 млн. дол.

Провідні галузі, які будуть створювати додаткову валову продукцію, відповідають тим, що створюють найбільший вплив у зайнятості. Наступна таблиця показує компанії/галузі, які створять більше 10 тис. дол. (0,5%) додаткової продукції кожна. Цей вплив генеруєть-ся за рахунок 10 млн. дол., вкладених у буріння 1 свердловини.

Табл. 19. Непрямий вплив бурових робіт на промисловість (1 свердловина)


Частка від загального

зростання валової продукції супутніх

галузей

Загалом $2,235,855 100.0%

Буріння нафтогазових свердловин $6,779 0.3%

Допоміжні операції нафтогазової промисловості $988,157 44.2%





Ремонт та обслуговування нежитлових приміщень $55,150 2.5%

Проектування, інжиніринг та супутні послуги $46,950 2.1%


Інші послуги у сфері неметалевої мінеральної продукції $41,213 1.8%

Інша діяльність з фінансів та інвестицій $40,123 1.8%

Оренда і лізинг комерційного та промислового устаткування $39,538 1.8%

Страхування $32,306 1.4%



Обслуговування будівель $29,579 1.3%



Оператори фіксованого зв’язку і телекомунікацій $15,234 0.7%

Виробництво олив та мастил $14,576 0.7%

Облік, податкові, бухгалтерські та фінансові послуги $13,690 0.6%


ІЛ 4


Частка від загального

зростання валової продукції супутніх

галузей

Діяльність страхових агентств, брокерів та подібних організацій $13,077 0.6%

Видобуток металевої сировини $12,908 0.6%

Ремонт та обслуговування електронного і високоточного обладнання $12,813 0.6%Посередництво та брокерські послуги щодо цінних паперів та контрактів $12,710 0.6%

Недепозитне кредитне посередництво та супутня діяльність $12,563 0.6%

Лізинг нефінансових нематеріальних активів $12,027 0.5%

Виробництво ріжучого та промислового інструменту $11,930 0.5%

Консультування з питань управління $10,551 0.5%


Більшість постачань (44,2% всіх поставок, що вимірюються валовою продукцією) бу-дуть забезпечені компаніями-постачальниками допоміжних операцій для нафтогазо-вої промисловості. Ця галузь складається з підприємств, що на контрактній або платній основі виконують в основному допоміжні операції з розробки родовищ нафти і газу (крім підготовки будівельних майданчиків та пов’язаних з цим будівельних робіт). Ці послуги включають розвідку (крім геофізичних досліджень і картографування); будів-ництво резервуарів для осадки бурового розчину та відвалів; дослідження свердло-вин; прокладка, нарізка, інші роботи з обсадкою, трубами і буровими матеріалами; цементування свердловин; прострілювання отворів у свердловинах; перфорацію об-садки свердловин; кислотну та хімічну обробку свердловин; очистку, тартання, свабу-вання свердловин.

Якщо припустити, що середній проект передбачатиме будівництво 7 кущових май-данчиків за 10 млн. дол. кожен, і з кожного буде пробурено 3-4 свердловини (всьо-го 21-28 свердловин), загальний обсяг витрат досягне більше 210 млн. дол. – з ура-хуванням зниження вартості буріння протягом першого року роботи приблизно на 30%. Сукупний вплив підготовчих робіт, в тому числі будівництво бурових майдан-чиків і буріння свердловин, потенційно створить 757 прямих робочих місць. Будівельні та бурові роботи потребують ланцюжка поставок, який створить потенціал для ще 264 непрямих робочих місць в компаніях-підрядниках. В цілому, такий проект може створи-ти більше 1000 робочих місць (в еквіваленті повної і часткової зайнятості), з яких 75% будуть створені безпосередньо в будівельних і бурових компаніях, і ще 26% у компаніях, що забезпечують їх діяльність.

Табл. 20. Вплив підготовчих робіт на ринок праці (видобувний проект)


Загальна додана вартість Валова продукція

Прямий 757 100% 100% 100%

Непрямий 264 28.1% 25.5% 24.3%

Оцінюючи потенційні економічні вигоди з точки зору впливу зайнятості, то вважається, що якщо номінальний дохід для 757 прямих робочих місць у будівництві та бурінні взяти за 100%, додаткові 264 непрямих робочих місць у ланцюжку постачань створять близько 28,1% додаткового номінального доходу на працівника для компаній-підрядників.


РЕЗЮМ

Е


РОЗРО

БК

А Н

ЕТРАД

ИЦ

ІЙН

ОГО

ГАЗУ В ХА


БЛ

АС

ТІ

Якщо 757 прямих робочих місць у будівництві та бурінні створять 100% всієї доданої вар-тості, додаткові 264 робочі місця у компаніях-постачальниках будуть пов’язані зі ство-ренням +25,5% та +24,3% доданої вартості, відповідно.

Перелік провідних галузей, в яких буде створено пряму і непряму зайнятість, представ-лено у наступній таблиці.

Табл. 21. Вплив підготовчих робіт на зайнятість (видобувний проект)

Загальний вплив на зайнятість Прямий Непрямий

Галузі економіки 757 264

Буріння нафтогазових свердловин 712

Будівництво нових автошляхів 45

Допоміжні операції нафтогазової промисловості 84

Юридичні послуги 30

Обслуговування будівель 11

Оптова торгівля 10

Проектування, інжиніринг та супутні послуги 9

Послуги з рекрутування персоналу 8

Ремонт та обслуговування нежитлових приміщень 7

Управління підприємствами та установами 6

Вантажні перевезення 6

Інші послуги у сфері неметалевої мінеральної продукції 5

Інша діяльність з фінансів та інвестицій 5

Нерухомість 4

Фінансові установи та депозитно-кредитне посередництво 4

Оренда і лізинг комерційного та промислового устаткування 4

Посередництво та брокерські послуги щодо цінних паперів та контрактів 4

Облік, податкові, бухгалтерські та фінансові послуги 4

Ресторани з неповним обслуговуванням 3

Ремонт та обслуговування автотранспорту (крім автомийок) 3

Послуги з підтримки бізнес-процесів 3

Ресторани з повним обслуговуванням 2

Ремонт та обслуговування електронного і високоточного обладнання 2

Страхування 2

Роздріб – прямі та електронні продажі 2

Проект з будівництва 7 кущових майданчиків та буріння приблизно 21-28 свердловин створить можливості у сферах підтримки нафтогазових операцій (84 робітників в екві-валенті повної і часткової зайнятості), юридичних послуг (близько 30 робочих місць), об-слуговування будівель (11 робочих місць), оптовій торгівлі (10 робочих місць) та інших галузях.


ІЛ 4

Табл. 22. Вплив підготовчих робіт на промисловість (видобувний проект)

Галузі економіки Пряма валова продукція

Непряма валова продукція


Загалом $210,000,003 $50,967,099

Буріння нафтогазових свердловин $200,000,002 $135,676 100%

Будівництво нових автошляхів $10,000,000 $0Допоміжні операції нафтогазової промисловості $19,775,829 9.4%

Юридичні послуги $4,275,153 2.0%

Оптова торгівля $2,173,887 1.0%

Нафто- і газопереробка $1,758,168 0.8%

Управління підприємствами та установами $1,540,187 0.7%Ремонт та обслуговування нежитлових приміщень $1,157,044 0.6%

Проектування, інжиніринг та супутні послуги $1,133,543 0.5%Оренда і лізинг комерційного та промислового устаткування $998,790 0.5%Фінансові установи та депозитно-кредитне посередництво $976,951 0.5%

Вантажні перевезення $915,494 0.4%Інші послуги у сфері неметалевої мінеральної продукції $827,262 0.4%





Обслуговування будівель $615,239 0.3%

Близько 9% (19,8 млн. дол.) всіх сервісних послуг, що вимірюються валовою продукцією, надаються компаніями в галузі допоміжних операцій нафтогазової промисловості. Ще 2% (4,3 млн. дол.) додаткової валової продукції буде генеруватися юридичними компа-ніями. Інші типи допоміжних продуктів і послуг розкидані по великій кількості галузей і компаній-постачальників. Провідні галузі, які надають підтримку будівництву та бурін-ню, будуть генерувати щонайменше 600 тис. дол. додаткової валової продукції кожна. Компанії з відповідною спеціалізацією працюють у оптовій торгівлі, нафто- і газопере-робці, сфері управління підприємствами та установами, ремонту та обслуговування не-житлових приміщень, проектування, інжинірингу та супутніх послуг, і багатьох інших.

Головні галузі, що сприяють підвищенню номінальних доходів у вимірі одного працівни-ка з боку компаній-постачальників, представлені у наступній таблиці.

Табл. 23. Галузі-донори номінального доходу на працівника

Допоміжні операції нафтогазової промисловості 35.3%

Юридичні послуги 12.0%

Управління підприємствами та установами 4.6%

Оптова торгівля 4.6%

Проектування, інжиніринг та супутні послуги 4.1%

Інші послуги у сфері неметалевої мінеральної продукції 2.7%

Ремонт та обслуговування нежитлових приміщень 2.5%

Вантажні перевезення 2.2%

Оренда і лізинг комерційного та промислового устаткування 1.7%


РЕЗЮМ

Е


РОЗРО

БК

А Н

ЕТРАД

ИЦ

ІЙН

ОГО

ГАЗУ В ХА


БЛ

АС

ТІ

Обслуговування будівель 1.6%

Послуги з рекрутування персоналу 1.6%

Фінансові установи та депозитно-кредитне посередництво 1.5%

Облік, податкові, бухгалтерські та фінансові послуги 1.2%

Видобуток металевої сировини 1.1%

Страхування 1.0%

Ремонт та обслуговування електронного і високоточного обладнання 1.0%

Інша діяльність з фінансів та інвестицій 0.9%

Посередництво та брокерські послуги щодо цінних паперів та контрактів 0.9%

Консультування з питань управління 0.8%

Недепозитне кредитне посередництво та супутня діяльність 0.8%

Ремонт та обслуговування автотранспорту (крім автомийок) 0.8%

Найбільша частка номінального доходу на особу формується за рахунок високооплачу-ваних галузей, тобто в допоміжних операціях нафтогазової промисловості, юридичних послугах та в управлінні підприємствами та установами.

Найбільші внески у додану вартість серед компаній-постачальників генеруються у галу-зях, представлених у наступній таблиці.

Табл. 24. Галузі-донори доданої вартості

Допоміжні операції нафтогазової промисловості 46.4%

Юридичні послуги 9.4%

Оптова торгівля 4.5%

Управління підприємствами та установами 3.0%

Оренда і лізинг комерційного та промислового устаткування 2.3%

Фінансові установи та депозитно-кредитне посередництво 2.1%

Нерухомість 2.1%

Інші послуги у сфері неметалевої мінеральної продукції 1.8%

Проектування, інжиніринг та супутні послуги 1.8%

Видобуток сирої нафти і природного газу 1.7%

Ремонт та обслуговування нежитлових приміщень 1.4%

Обслуговування будівель 1.3%

Нафто- і газопереробка 1.2%

Вантажні перевезення 1.2%

Страхування 1.1%

Послуги з рекрутування персоналу 1.0%

Облік, податкові, бухгалтерські та фінансові послуги 0.8%

Майже половина всього додаткового обсягу доданої вартості створюється компаніями у допоміжних операціях для нафтогазової промисловості, що також відповідає найбіль-шій частці потенційного економічного зростання у зайнятості, валовій продукції та номі-нальних доходах на особу. Крім галузі юридичних послуг та послуг з управління підпри-ємствами та установами, зростання також забезпечують компанії-підрядники в галузях проектування, інжинірингу та супутніх послуг, послуг будівництва, технічного обслугову-вання і ремонту нежитлових будівель, вантажних перевезень.

Сценарій потенційного економічного зростання в Харківській області, окрім того, що є гіпотетичним, також лише створює можливості для зростання, а не гарантує його. Будь-яке економічне зростання у значній мірі залежить від регіонального ринку праці та ком-паній, їх здатності реагувати на попит і пропонувати свої послуги.


ІЛ 4

4.5. Ефект поступового стимулювання (trickle-down effect) економіки через діяльність з розробки нетрадиційного газуЗі зростанням галузі розробки нетрадиційного газу в різних частинах США були прове-дені ряд досліджень для того, щоб оцінити відповідні впливи на ринок праці та валову продукцію економіки. У більшості цих досліджень були використані моделі «витрати-ви-пуск» (input-output based models).

Ці моделі призначені для описання зв’язків в ланцюжку поставок для галузей промис-ловості, що вивчається в економіці у конкретних географічних умовах, наприклад міста, штату або всієї держави. Ці зв’язки складають основу для оцінки:

• прямих впливів, які відносяться до економічної діяльності, створеної тоді, коли галузь промисловості купує товари і послуги з інших галузей;

• непрямих впливів, які фіксуються, коли компанії-постачальники товарів та послуг для цієї ж галузі здійснюють власні закупівлі;

• супутніх впливів, які є наслідком витрат, що здійснюються шляхом витрат заробітної плати працівниками у галузі, куди здійснюються інвестиції, та усіх галузях, які знаходя-ится у ланцюжку поставок.

У попередньому розділі проаналізовано потенційний прямий вплив і вплив компаній-постачальників (непрямий вплив). В цьому розділі буде розглянуто супутній вплив.

В ході аналізу всіх трьох типів економічного впливу і застосування моделі «витрати-ви-пуск», економісти повинні мати справу із двома базовими і взаємопов’язаними питання-ми. Перше стосується трансфертів (transfers), які можуть бути міжгалузевими або міжре-гіональними. Друга стосується до «витоків» (leakages) згаданих економічних впливів за межі конкретної економіки (регіону або держави). Ці «витоки» значною мірою пов’язані з оцінкою супутнього впливу.

Трансферти належать до витрат, які не є справжніми економічними впливами, але часто позитивно згадуються у дослідженнях, пов’язаних з конкретною економічною територією. У Харківській області, яка має суттєву інфраструктуру для нафтогазово-го буріння та видобутку, а також значну кількість компаній-постачальників, також іс-нуватимуть «витоки» через відсутність досвіду в розробці нетрадиційних покладів та неможливість дотримання спеціальних вимог до якості робіт і товарів, що про-понуються сервісними компаніями. Якщо багато послуг будуть надаватися компа-ніями з інших регіонів України або іноземними компаніями, регіональна економіка Харківщини втратить частину прямих економічних вигод і отримає лише частину супутніх витрат, що здійснять робітники, переведені з інших регіонів для реалізації видобувного проекту.

Інший аспект залучення робочої сили з Харківської області пов’язаний із так званим «ефектом заміщення». Цей ефект виникає, коли робітники переходять у нову галузь із інших галузей, поширених в регіоні. За таких умов, зайнятість перетікає з однієї галузі в іншу, збільшуючи витрати на оплату праці для роботодавців, оскільки вони змушені на-ймати нову робочу силу, що дещо знижує позитивний вплив на зайнятість від буріння.


РЕЗЮМ

Е


РОЗРО

БК

А Н

ЕТРАД

ИЦ

ІЙН

ОГО

ГАЗУ В ХА


БЛ

АС

ТІ

Тим не менш, при нинішньому рівні безробіття та неповної зайнятості регіональних тру-дових ресурсів, заміщення буде мати дуже обмежений вплив на соціально-економічні вигоди розробки нетрадиційного газу в Харківській області.

4.5.1. Ефект від початкових будівельних робітЕкономічний вплив робіт із будівництва кущових майданчиків оцінюється не тільки че-рез прямий вплив будівництва та непрямий вплив компаній-підрядників. Витрати заро-бітної плати працівниками, зайнятих у будівельних компаніях та компаніях-постачальни-ках матеріалів та послуг для будівництва представляють собою супутній вплив від такої діяльності. Супутній вплив відображає зміни у витратах домогосподарств у зв’язку зі збільшенням доходів працівників.

На відміну від прямого і непрямого впливів, супутній вплив відображає ефект поступо-вого стимулювання економіки від нових інвестицій у будівництво кущових майданчиків, які проникають через усі галузі регіональної економіки. У наступній таблиці відображе-но галузі, які створюють найбільш можливості для працевлаштування, супутнього до бу-дівництва.

Табл. 25. Супутній вплив на зайнятість від будівництва

Галузі економікиСупутній вплив на

зайнятість

Частка від загального зростання супутньої

зайнятостіЗагалом 30.1 100%

Лікарні 1.8 6.1%

Ресторани з повним обслуговуванням 1.6 5.4%

Ресторани з неповним обслуговуванням 1.6 5.3%Нерухомість 1.2 3.9%

Медичні кабінети 0.9 3.0%

Заклади соціального обслуговування 0.9 2.9%

Роздріб – продуктові магазини, гастрономи 0.9 2.8%

Роздріб – магазини зі змішаним асортиментом 0.8 2.8%

Оптова торгівля 0.7 2.4%

Послуги з рекрутування персоналу 0.7 2.3%

Всі інші заклади харчування і відпочинку 0.7 2.2%

Побутові послуги 0.6 2.1%

Послуги з особистого догляду 0.6 2.0%

Виїзні послуги з охорони здоров’я 0.6 1.9%

Ремонт та обслуговування автотранспорту (крім автомийок) 0.6 1.9%

Профспілки, громадські організації 0.5 1.8%

Страхування 0.5 1.6%

Початкові та середні школи 0.4 1.5%

Коледжі, заклади профтехосвіти, університети, інші ВНЗ 0.4 1.4%

Послуги з догляду за дітьми 0.4 1.4%


ІЛ 4

Для прикладу, працівник будівельної компанії, яка спеціалізується на спорудженні кущо-вих майданчиків під свердловини, витрачає заробітну плату на оплату комунальних пла-тежів, послуги ресторанів, використовує продуктові магазини, а також послуги лікарів завдяки зростанню доходів. Завдяки його додатковим витратам створюється маленька частка у додаткових доходах працівників комунальних підприємств, кухаря ресторану, касира магазину та лікаря. Ці новостворені частки додаткового доходу, доданої вартості та валової продукції об’єднуються в узагальнений показник, що включає всі галузі еко-номіки регіону.

Більшість робочих місць, створених завдяки супутньому економічному впливу, будуть виникати у сфері послуг населення, лікарнях, ресторанах, сфері нерухомості, оптовій і роздрібній торгівлі, та багатьох інших галузях. Із 20 провідних галузей, 13,9% робочих місць буде створено у галузі охорони здоров’я, 12,9% – у ресторанному господарстві та інших закладах громадського харчування, 8% – в оптовій і роздрібній торгівлі, ще 6,4% – у компаніях, що надають послуги для населення, а також послуги з рекрутування пер-соналу.

Загалом прямий, непрямий і супутній вплив створюють сукупний вплив для валової про-дукції економіки Харківської області. Наступна таблиця представляє галузі з найбільшим загальним впливом на зайнятість. При цьому, найбільше робочих місць буде створено безпосередньо в будівельній галузі через пряму зайнятість. Інші галузі, які отримають значну вигоду, представляють собою як постачальників, що створюють непрямий вплив будівництва, так і всі галузі регіону, які отримують супутні доходи від витрат доходів пра-цівників усіх галузей, залучених до будівництва.

Оптова торгівля, вантажні перевезення, проектування, інжиніринг і пов’язані послуги входять до трійки галузей, де можливості працевлаштування створені завдяки непрямо-му впливу, тобто найму працівників у компаніях-постачальниках. Ресторанне господар-ство, послуги з рекрутування персоналу, нерухомість – три провідні галузі, які виграють від супутнього впливу.

В цілому, кожні 3 робочих місця, створені у будівництві, означають 7 робочих місць в економіці регіону: 3 робочих місця безпосередньо в будівництві, 2 робочих місця в ком-паніях-підрядниках, і ще 2 робочих місця у множині супутніх галузей.


РЕЗЮМ

Е


РОЗРО

БК

А Н

ЕТРАД

ИЦ

ІЙН

ОГО

ГАЗУ В ХА


БЛ

АС

ТІ

Табл. 26. Загальний вплив на зайнятість від будівництва

Галузі економіки Прямий Непрямий Супутній Загалом

Загальний вплив на зайнятість 45 30 30 106

Будівництво нових автошляхів 45 45

Оптова торгівля 2.9 0.7 3.7

Вантажні перевезення 2.1 0.3 2.4

Ресторани з повним обслуговуванням 0.5 1.6 2.1

Послуги з рекрутування персоналу 1.4 0.7 2.1

Нерухомість 0.8 1.2 2.0

Ресторани з неповним обслуговуванням 0.3 1.6 1.9

Лікарні 0.0 1.8 1.8

Проектування, інжиніринг та супутні послуги 1.6 0.1 1.7

Роздріб – прямі та електронні продажі 1.3 0.4 1.7

Роздріб – продажі одягу та галантереї 1.1 0.3 1.3

Роздріб – інші продажі 0.8 0.4 1.1

Роздріб – магазини зі змішаним асортиментом 0.3 0.8 1.1

Виробництво готових цементних сумішей 1.1 0.0 1.1Ремонт та обслуговування автотранспорту (крім автомийок) 0.5 0.6 1.1

Роздріб – продуктові магазини, гастрономи 0.0 0.9 0.9

Медичні кабінети 0.0 0.9 0.9

Заклади соціального обслуговування 0.0 0.9 0.9

Управління підприємствами та установами 0.6 0.2 0.9Фінансові установи та депозитно-кредитне посередництво 0.4 0.4 0.8Роздріб – аптеки та інші магазини особистого догляду 0.5 0.3 0.8

Оренда і лізинг комерційного та промислового устаткування 0.8 0.0 0.8

Юридичні послуги 0.5 0.3 0.7

Всі інші заклади харчування і відпочинку 0.1 0.7 0.7

Облік, податкові, бухгалтерські та фінансові послуги 0.5 0.2 0.7

Обслуговування будівель 0.4 0.3 0.7Ремонт та обслуговування комерційного та промислового устаткування 0.6 0.1 0.7

Розробка кар’єрів та видобуток твердих порід 0.7 0.0 0.7

Роздріб – магазини будівельних матеріалів та садового інвентаря 0.2 0.4 0.6

Роздріб – автодилери та СТО 0.3 0.4 0.6

Побутові послуги 0.0 0.6 0.6

Роздріб – автозаправні станції 0.4 0.2 0.6

Послуги з особистого догляду 0.0 0.6 0.6

Страхування 0.1 0.5 0.6Посередництво та брокерські послуги щодо цінних паперів та контрактів 0.3 0.3 0.6

Виїзні послуги з охорони здоров’я 0.0 0.6 0.6

Профспілки, громадські організації 0.0 0.5 0.5

Послуги з підтримки бізнес-процесів 0.3 0.1 0.5

Кур’єрські та поштові послуги 0.4 0.1 0.5Недепозитне кредитне посередництво та супутня діяльність 0.2 0.2 0.5


ІЛ 4

Із загального впливу на зайнятість від будівництва, 40 провідних галузей, вказаних у Таблиці 26, представляють більше 82% усіх галузей, що створюють нові можливості для працевлаштування в економіці Харківської області. З усіх 106 робочих місць, 57,5% буде створено у компаніях-операторах нафтогазових свердловин та їх підрядниках; 7,5% – у В2В компаніях (надають послуги для бізнесу); 5,9% – у компаніях, що надають послуги одночасно для бізнесу та населення; 11,1% – у компаніях, що надають послуги лише на-селенню (побутові послуги), завдяки супутньому економічному впливу.

Як і супутній вплив, що вимірюється зайнятістю, супутній економічний вплив, що вимі-рюється валовою продукцією, буде поширюватися через велику кількість галузей, які на-дають послуги населенню. Кожні 100 доларів, вкладені у будівництво, будуть генерувати ефект поступового стимулювання економіки регіону в розмірі 63 дол. Близько 18% всієї супутньої валової продукції буде створено в галузі нерухомості, 12,8% – у сфері охорони здоров’я, ще 6,8% – у сфері послуг, пов’язаних з громадським харчуванням.

З усієї супутньої валової продукції, найбільшу вигоду отримають компанії-оператори на-фтогазових ділянок, а також їх постачальники (6,6%), обслуговуючі B2B компанії (5,1%), компанії-надавачі послуг одночасно для бізнесу та населення (15,3%), а також компанії, що надають побутові послуги, тобто послуги для населення (35,6%).

Табл. 27. Супутній вплив на валову продукцію від будівництва

Супутній вплив


Галузі економіки $3,937,194 100.0%

Приватизовані житлові приміщення $463,347 11.8%

Лікарні $246,218 6.3%




Медичні кабінети $120,529 3.1%


Ресторани з неповним обслуговуванням $85,814 2.2%

Ресторани з повним обслуговуванням $76,005 1.9%



Роздріб – магазини зі змішаним асортиментом $57,856 1.5%


Роздріб – продуктові магазини, гастрономи $54,831 1.4%


Заклади соціального обслуговування $53,609 1.4%


Всі інші заклади харчування і відпочинку $49,266 1.3%

Ремонт та обслуговування автотранспорту (крім автомийок) $47,411 1.2%


Роздріб – автодилери та СТО $45,557 1.2%


Стоматологічні кабінети $40,690 1.0%


Амбулаторії $39,536 1.0%


РЕЗЮМ

Е


РОЗРО

БК

А Н

ЕТРАД

ИЦ

ІЙН

ОГО

ГАЗУ В ХА


БЛ

АС

ТІ

Загалом прямий, непрямий і супутній вплив створюють сукупний вплив від будівництва для валової продукції економіки Харківської області. Кожні 100 доларів, інвестовані у будівництво майданчиків, створюють в цілому 202 дол. у регіональній економіці: 100 дол. безпосередньо для будівельної галузі, 63 дол. для компаній-постачальників будівельних компаній, а також 39 дол. для компаній, які отримують супутні вигоди.

Табл. 28. Загальний вплив на валову продукцію від будівництва

Галузі економіки Прямий Непрямий Сукупний ЗагаломЗагальний вплив на валову продукцію $10,000,000 $6,250,006 $3,937,194 $20,187,200

Будівництво нових автошляхів $10,000,000 $10,000,000

Оптова торгівля $642,905 $162,152 $805,058

Нафто- і газопереробка $584,897 $56,897 $641,794

Приватизовані житлові приміщення $0 $463,347 $463,347

Нерухомість $163,262 $236,639 $399,901Виробництво бітуму та покрівельних матеріалів $378,947 $831 $379,778

Вантажні перевезення $315,878 $42,511 $358,389Виробництво готових цементних сумішей $327,118 $1,122 $328,241

Лікарні $0 $246,218 $246,218Видобуток сирої нафти і природного газу $205,584 $22,026 $227,610Фінансові установи та депозитно-кредитне посередництво $115,671 $106,906 $222,577Оренда і лізинг комерційного та промислового устаткування $208,023 $4,265 $212,288Розробка кар’єрів та видобуток твердих порід $210,290 $649 $210,939Управління підприємствами та установами $155,091 $54,614 $209,705Проектування, інжиніринг та супутні послуги $194,546 $11,882 $206,428

Страхування $42,937 $153,678 $196,614Роздріб – прямі та електронні продажі $141,177 $37,859 $179,036Виробництво асфальтних сумішей і тротуарних плит $133,976 $621 $134,597

Медичні кабінети $0 $120,529 $120,529

Передача та розподіл електроенергії $55,394 $57,938 $113,332Роздріб – продажі одягу та галантереї $87,940 $20,965 $108,905

Юридичні послуги $67,063 $39,668 $106,731Промислове виробництво металевих заготовок $104,671 $163 $104,834Оператори фіксованого зв’язку і телекомунікацій $36,545 $67,540 $104,085Ресторани з неповним обслуговуванням $17,341 $85,814 $103,155

Послуги з рекрутування персоналу $67,843 $33,263 $101,106Ресторани з повним обслуговуванням $24,642 $76,005 $100,647

Із загального впливу на валову продукцію від будівництва, вказані у таблиці 27 провідних галузей представляють 81,1% усіх галузей, що створюють додаткову валову продукцію за рахунок нового будівництва кущових майданчиків. З усієї нової валової продукції, 67,4%


ІЛ 4

буде створено у компаніях-операторах нафтогазових свердловин та їх підрядниках; 3,2% – у В2В компаніях (обслуговують бізнес); 4% – у компаніях, що надають послуги одночас-но для бізнесу та населення; 6,5% – у компаніях, що надають послуги лише населенню (побутові послуги).

Табл. 29. Підсумок загального економічного впливу від будівництва



Прямий 45 100.0% 100.0% 100.0%

Непрямий 30 61.9% 103.6% 62.5%

Супутній 30 73.6% 75.4% 63.0%

ЗАГАЛОМ 106 235.6% 279.0% 225.5%

Окрім створення робочих місць і додаткового продукту, економічний ефект може бути оцінений через додатковий номінальний дохід на особу і додану вартість. Якщо дохід для 45 прямих робочих місць у будівництві взяти за 100%, додаткові 30 непрямих робо-чих місць будуть пов’язані з додатковими 62% номінального доходу для компаній-під-рядників, а ще 30 супутніх робочих місць – з додатковими 73,6% номінального доходу, що може бути створений в рамках супутнього впливу для багатьох галузей, що надають послуги населенню.

Якщо 45 прямих робочих місць у будівництві створять 100% всієї доданої вартості, до-даткові 30 робочих місць у компаніях-постачальниках будуть пов’язані зі створенням +103,6% доданої вартості, а 30 робочих місць із супутнього впливу – зі створенням +75,4% доданої вартості у багатьох галузях побутових послуг.

4.5.2. Ефект від буріння однієї свердловиниСупутній вплив від буріння 1 свердловини буде потенційно створювати ще 24 супутні робочі місця в економіці Харківської області. Більшість із таких робочих місць буде ство-рено у секторі ресторанного господарства та інших продовольчих об’єктах (15,8%), а також охороні здоров’я (14,8%). Вказані у таблиці 24 галузі представляють компанії, де потенційно може бути створено 82% усіх нових робочих місць.

Табл. 30. Супутній вплив на зайнятість від буріння (1 свердловина)

Галузі економікиСупутній вплив на зайнятість

Частка від загального зростання супутньої зайнятості

Загалом 24.1 100%

Лікарні 1.5 6.0%


Ресторани з неповним обслуговуванням 1.3 5.3%

Нерухомість 0.9 3.8%

Медичні кабінети 0.7 2.9%

Заклади соціального обслуговування 0.7 2.9%



РЕЗЮМ

Е


РОЗРО

БК

А Н

ЕТРАД

ИЦ

ІЙН

ОГО

ГАЗУ В ХА


БЛ

АС

ТІ

Галузі економікиСупутній вплив на зайнятість






Побутові послуги 0.5 2.1%

Послуги з особистого догляду 0.5 2.0%

Виїзні послуги з охорони здоров’я 0.5 1.9%




Початкові та середні школи 0.4 1.5%


Послуги з догляду за дітьми 0.4 1.5%

Фінансові установи та депозитно-кредитне посередництво 0.3 1.4%

Роздріб – магазини будівельних матеріалів та садового інвентаря 0.3 1.3%

Роздріб – автодилери та СТО 0.3 1.3%

Роздріб – інші продажі 0.3 1.2%

Роздріб – прямі та електронні продажі 0.3 1.2%

Стоматологічні кабінети 0.3 1.1%

Роздріб – аптеки та інші магазини особистого догляду 0.2 1.0%

Обслуговування будівель 0.2 1.0%

Інша діяльність з фінансів та інвестицій 0.2 1.0%

Посередництво та брокерські послуги щодо цінних паперів та контрактів 0.2 1.0%

Вантажні перевезення 0.2 1.0%

Загальний вплив на зайнятість від буріння 1 свердловини на нетрадиційний газ дозво-лить створити близько 70 робочих місць; близько половини з цих робочих місць буде створено відразу в галузі буріння нафтогазових свердловин, а інша половина – в галузях компаній-підрядників та множині компаній, що надають побутові послуги для співро-бітників нафтогазових компаній та їх постачальників. З усієї можливої нової зайнятості, близько 71% робочих місць буде створено у компаніях-операторах нафтогазових сверд-ловин та їх підрядниках; 4,7% – у В2В компаніях (обслуговують бізнес); 7% – у компаніях, що надають послуги одночасно для бізнесу та населення; 17,1% – робочі місця, створені завдяки ефекту поступового стимулювання регіональної економіки.

Табл. 31. Загальний вплив на зайнятість від буріння (1 свердловина)

Галузі економіки Прямий Непрямий Сукупний ЗагаломЗагальний вплив на зайнятість 36 12 24 71

Буріння нафтогазових свердловин 36 36

Допоміжні операції нафтогазової промисловості 4.2 0.0 4.2


Лікарні 0.0 1.5 1.5






ІЛ 4

Галузі економіки Прямий Непрямий Сукупний ЗагаломПослуги з рекрутування персоналу 0.3 0.5 0.9

Обслуговування будівель 0.5 0.2 0.8

Медичні кабінети 0.0 0.7 0.7


Заклади соціального обслуговування 0.0 0.7 0.7

Роздріб – продуктові магазини, гастрономи 0.0 0.7 0.7Ремонт та обслуговування автотранспорту (крім автомийок) 0.1 0.5 0.6


Побутові послуги 0.0 0.5 0.5Фінансові установи та депозитно-кредитне посередництво 0.2 0.3 0.5

Послуги з особистого догляду 0.0 0.5 0.5

Страхування 0.1 0.4 0.5


Управління підприємствами та установами 0.3 0.2 0.5

Інша діяльність з фінансів та інвестицій 0.2 0.2 0.5

Виїзні послуги з охорони здоров’я 0.0 0.5 0.5

Як і супутній вплив буріння, що вимірюється зайнятістю, супутній економічний вплив, що вимірюється валовою продукцією, буде поширюватися через велику кількість галузей, які надають послуги населенню. Кожні 100 доларів, вкладені у буріння 1 свердловини на нетрадиційний газ, будуть генерувати ефект поступового стимулювання регіональної економіки в розмірі 31 дол. Близько 17,7% всієї супутньої валової продукції буде ство-рено в галузі нерухомості, 12,5% – у сфері охорони здоров’я, ще 6,8% – у сфері послуг, пов’язаних з харчуванням.

Табл. 32. Супутній вплив на валову продукцію від буріння (1 свердловина)

Галузі економіки Супутній вплив

Частка від загального зростання супутньої валової продукції

Загалом $3,141,372 100%

Приватизовані житлові приміщення $372,118 11.8%

Лікарні $193,808 6.2%




Медичні кабінети $94,873 3.0%


Ресторани з неповним обслуговуванням $68,561 2.2%

Ресторани з повним обслуговуванням $60,718 1.9%









РЕЗЮМ

Е


РОЗРО

БК

А Н

ЕТРАД

ИЦ

ІЙН

ОГО

ГАЗУ В ХА


БЛ

АС

ТІ

Галузі економіки Супутній вплив








Коледжі, заклади профтехосвіти, університети, інші ВНЗ $32,396 1.0%





Загалом прямий, непрямий і супутній вплив створюють сукупний вплив від буріння 1 свердловини на нетрадиційний газ для валової продукції економіки Харківської області. Кожні 100 доларів, інвестовані у нове буріння, створюють в цілому 153 дол. у регіональ-ній економіці: 100 дол. безпосередньо для галузі буріння нафтогазових свердловин, 24,3 дол. для компаній-постачальників бурових компаній, а також 31 дол. для компаній, які отримують супутні вигоди.

Табл. 33. Загальний вплив на валову продукцію від буріння (1 свердловина)

Галузі економіки Прямий Непрямий Сукупний Загалом

Загальний вплив на валову продукцію

$10,000,000 $2,235,855 $3,141,372 $15,377,227

Буріння нафтогазових свердловин $10,000,000 $6,779 $4 $10,006,783Допоміжні операції нафтогазової промисловості $988,157 $523 $988,680

Приватизовані житлові приміщення $0 $372,118 $372,118

Юридичні послуги $210,405 $31,772 $242,177

Нерухомість $32,302 $184,154 $216,456

Оптова торгівля $76,549 $129,906 $206,455

Лікарні $0 $193,808 $193,808

Страхування $32,306 $124,331 $156,637Фінансові установи та депозитно-кредитне посередництво $43,064 $85,675 $128,739Управління підприємствами та установами $69,255 $43,604 $112,859

Нафто- і газопереробка $58,664 $44,790 $103,454

Медичні кабінети $0 $94,873 $94,873

Інша діяльність з фінансів та інвестицій $40,123 $41,958 $82,081Ресторани з неповним обслуговуванням $8,133 $68,561 $76,695Ремонт та обслуговування нежитлових приміщень $55,150 $20,322 $75,471


ІЛ 4

Галузі економіки Прямий Непрямий Сукупний Загалом

Оператори фіксованого зв’язку і телекомунікацій $15,234 $52,895 $68,129

Ресторани з повним обслуговуванням $4,214 $60,718 $64,931

Вантажні перевезення $29,981 $34,204 $64,184Проектування, інжиніринг та супутні послуги $46,950 $9,492 $56,441

Передача та розподіл електроенергії $10,090 $45,415 $55,505Діяльність страхових агентств, брокерів та подібних організацій $13,077 $37,571 $50,649Роздріб – магазини зі змішаним асортиментом $1,491 $46,422 $47,913Ремонт та обслуговування автотранспорту (крім автомийок) $9,539 $37,609 $47,148Роздріб – продуктові магазини, гастрономи $256 $44,001 $44,256

Обслуговування будівель $29,579 $13,751 $43,330

Послуги з рекрутування персоналу $16,682 $26,384 $43,066Оренда і лізинг комерційного та промислового устаткування $39,538 $3,411 $42,950

Заклади соціального обслуговування $0 $42,216 $42,216Інші послуги у сфері неметалевої мінеральної продукції $41,213 $20 $41,232Всі інші заклади харчування і відпочинку $1,606 $39,377 $40,983Недепозитне кредитне посередництво та супутня діяльність $12,563 $28,167 $40,730

Роздріб – автодилери та СТО $2,844 $36,541 $39,386Видобуток сирої нафти і природного газу $21,528 $17,348 $38,876

Роздріб – прямі та електронні продажі $3,756 $30,363 $34,119Коледжі, заклади профтехосвіти, університети, інші ВНЗ $42 $32,396 $32,437

Стоматологічні кабінети $0 $32,029 $32,029Інші структури місцевого самоврядування $2,706 $28,569 $31,276

Амбулаторії $0 $31,120 $31,120Посередництво та брокерські послуги щодо цінних паперів та контрактів $12,710 $17,469 $30,178

Із загального впливу на валову продукцію від буріння, вказані у таблиці галузі представ-ляють 92% усіх галузей, що створюють додаткову валову продукцію за рахунок нового будівництва свердловин на нетрадиційний газ. З огляду на високий рівень спеціалізації буріння та відповідних послуг, найбільшу вигоду від нової валової продукції отримають компанії-оператори нафтогазових свердловин, а також їх постачальники (81,4%), обслу-говуючі B2B компанії (5,6%), компанії-надавачі послуг одночасно для бізнесу та населен-ня (4,7%), а також компанії, що надають побутові послуги, тобто для населення (8,3%).

Окрім створення робочих місць і додаткового продукту, економічний ефект від будів-ництва та буріння може бути оцінений через додатковий номінальний дохід на особу і додану вартість. Якщо дохід для 36 прямих робочих місць в нафтогазовому бурінні взяти


РЕЗЮМ

Е


РОЗРО

БК

А Н

ЕТРАД

ИЦ

ІЙН

ОГО

ГАЗУ В ХА


БЛ

АС

ТІ

за 100%, додаткові 12 непрямих робочих місць будуть пов’язані з додатковими 26% номі-нального доходу для компаній-підрядників, а 24 супутніх робочих місць – з додатковими 37% номінального доходу, що може бути створений в рамках супутнього впливу для ба-гатьох галузей побутових послуг.

Табл. 34. Підсумок загального економічного впливу від буріння (1 свердловина)

Тип впливу ЗайнятістьНомінальний дохід на особу


Прямий 36 100.00% 100.00% 100.00%

Непрямий 12 26.42% 23.61% 22.36%

Супутній 24 36.61% 30.03% 31.41%

ЗАГАЛОМ 71 163.03% 153.64% 153.77%

Якщо 36 прямих робочих місць у бурінні створять 100% всієї доданої вартості, додатко-ві 12 непрямих робочих місць у компаніях-підрядниках будуть пов’язані зі створенням +23,6% доданої вартості, а 24 супутніх робочих місць – зі створенням +30% доданої вар-тості у багатьох галузях послуг для населення (побутових послуг).

4.5.3. Ефект від будівництва та буріння на рівні проектуЯкщо припустити, що середній проект передбачатиме будівництво 7 кущових майданчиків за 10 млн. дол. кожен, і з кожного буде пробурено 3-4 свердловини (всього 21-28 свердловин), загальний обсяг витрат досягне більше 210 млн. дол. – з урахуванням зниження вартості буріння протягом першого року роботи при-близно на 30%, з огляду на вдосконалення технологій та використання місцевих постачальників. Сукупний вплив всього проекту буде потенційно створювати ще 511 супутніх робочих місць (в еквіваленті повної і часткової зайнятості). З них майже 16% припадатиме на ресторани та інші продовольчі об’єкти (магазини, ринки, кафе), 12,3% – на страхування, фінансові та юридичні послуги, сектор нерухомості, ще 11,7% – непродо-вольчу роздрібну торгівлю, і 6,5% – сферу освіти, зайнятості та інших послуг ринку праці. Детальний перелік галузей, які виграють від супутнього впливу на зайнятість, наведений у Таблиці 35.

Табл. 35. Супутній вплив на зайнятість від будівництва та буріння (видобувний проект)

Галузі економіки Супутній вплив на зайнятість


Загалом 511 100.0%


Ресторани з неповним обслуговуванням 27.14 5.3%

Нерухомість 19.34 3.8%







ІЛ 4

Галузі економіки Супутній вплив на зайнятість






Фінансові установи та депозитно-кредитне посередництво 6.92 1.4%

Роздріб – магазини будівельних матеріалів та садового інвентаря 6.65 1.3%

Роздріб – автодилери та СТО 6.42 1.3%

Роздріб – інші продажі 6.32 1.2%

Роздріб – прямі та електронні продажі 6.06 1.2%

Роздріб – аптеки та інші магазини особистого догляду 5.20 1.0%

Обслуговування будівель 5.10 1.0%

Інша діяльність з фінансів та інвестицій 4.99 1.0%

Посередництво та брокерські послуги щодо цінних паперів та контрактів 4.89 1.0%

Вантажні перевезення 4.86 1.0%

Інші освітні послуги 4.83 0.9%

Юридичні послуги 4.70 0.9%

Діяльність страхових агентств, брокерів та подібних організацій 4.39 0.9%

Роздріб – продажі одягу та галантереї 4.30 0.8%

Роздріб – автозаправні станції 4.07 0.8%

Благодійні фонди, грантодавці, правозахисні організації 3.80 0.7%

Управління підприємствами та установами 3.79 0.7%

Готелі та мотелі, включно з казино 3.75 0.7%

Недепозитне кредитне посередництво та супутня діяльність 3.73 0.7%

Облік, податкові, бухгалтерські та фінансові послуги 3.45 0.7%Роздріб – магазини спортивних товарів, хобі, музичних інструментів, книгарні 3.39 0.7%

Послуги хімчисток та пралень 3.20 0.6%

Інші персональні послуги 3.09 0.6%

Інші сфери індустрії розваг та рекреації 3.08 0.6%

Роздріб – магазини електроніки та побутової техніки 3.01 0.6%

Загальний вплив на зайнятість від будівництва кущових майданчиків та інших спо-руд, а також буріння свердловин на нетрадиційний газ, потенційно може широко поширюватися в багатьох галузях промисловості регіону. На відміну від будь-якого іншого типу економічного впливу, які аналізується в цьому дослідженні, представле-ні можливості у 49 галузях економіки (описані у Таблиці 36) охоплюють тільки 35% від усієї можливої зайнятості, яка може бути створена в Харківській області. Близько 7,7% від усієї додаткової зайнятості в рамках перерахованих 49 галузей буде генеру-ватися в галузях розробки родовищ – буріння на нафту і газ, будівництво свердловин та діяльність компаній-постачальників; 8,2% можуть бути створені В2В компаніями (обслуговують бізнес); 6,4% – компаніями-надавачами послуг одночасно для бізне-су та населення; 12,9% – показник для множини компаній, які надають послуги для населення і можуть наростити активність та підвищити зайнятість у зв’язку з новою економічною діяльністю.


РЕЗЮМ

Е


РОЗРО

БК

А Н

ЕТРАД

ИЦ

ІЙН

ОГО

ГАЗУ В ХА


БЛ

АС

ТІ

Табл. 36. Загальний вплив на зайнятість від будівництва та буріння (видобувний проект)

Галузі економіки Прямий Непрямий Супутній ЗагаломЗагальний вплив на зайнятість 757 264 511 1,532

Допоміжні операції нафтогазової промисловості 84.1 0.0 84.2






Послуги з рекрутування персоналу 8.3 11.6 19.9

Обслуговування будівель 10.7 5.1 15.9


Роздріб – продуктові магазини, гастрономи 0.1 14.6 14.7Ремонт та обслуговування автотранспорту (крім автомийок) 2.8 9.6 12.4



Вантажні перевезення 6.1 4.9 11.0Фінансові установи та депозитно-кредитне посередництво 3.7 6.9 10.6

Страхування 2.1 8.1 10.2

Управління підприємствами та установами 6.3 3.8 10.1

Інша діяльність з фінансів та інвестицій 4.6 5.0 9.6

Профспілки, громадські організації 0.0 9.2 9.2

Ремонт та обслуговування нежитлових приміщень 6.5 2.4 9.0Посередництво та брокерські послуги щодо цінних паперів та контрактів 3.6 4.9 8.5

Роздріб – прямі та електронні продажі 2.0 6.1 8.1

Коледжі, заклади профтехосвіти, університети, інші ВНЗ 0.0 7.5 7.5

Роздріб – інші продажі 1.2 6.3 7.5

Роздріб – автодилери та СТО 0.7 6.4 7.1

Роздріб – магазини будівельних матеріалів та садового інвентаря 0.4 6.6 7.0

Облік, податкові, бухгалтерські та фінансові послуги 3.5 3.4 6.9Роздріб – аптеки та інші магазини особистого догляду 0.7 5.2 5.9Діяльність страхових агентств, брокерів та подібних організацій 1.5 4.4 5.9

Роздріб – продажі одягу та галантереї 1.6 4.3 5.9Недепозитне кредитне посередництво та супутня діяльність 1.8 3.7 5.5

Послуги з підтримки бізнес-процесів 2.7 2.5 5.2

Інші освітні послуги 0.0 4.8 4.9

Роздріб – автозаправні станції 0.6 4.1 4.7

Готелі та мотелі, включно з казино 0.5 3.7 4.2

Послуги з охорони та розслідувань 1.8 2.2 4.0

Оренда і лізинг комерційного та промислового устаткування 3.7 0.3 4.0

Консультування з питань управління 1.8 2.0 3.8Благодійні фонди, грантодавці, правозахисні організації 0.0 3.8 3.8Роздріб – магазини спортивних товарів, хобі, музичних інструментів, книгарні 0.3 3.4 3.7

Послуги хімчисток та пралень 0.2 3.2 3.4

Кур’єрські та поштові послуги 1.3 2.0 3.3

Оператори фіксованого зв’язку і телекомунікацій 0.8 2.5 3.3


ІЛ 4

Галузі економіки Прямий Непрямий Супутній ЗагаломІнші сфери індустрії розваг та рекреації 0.2 3.1 3.3

Складські послуги 0.8 2.5 3.2

Інші персональні послуги 0.1 3.1 3.2

Ландшафтний дизайн та послуги із садівництва 0.5 2.6 3.1Роздріб – магазини електроніки та побутової техніки 0.0 3.0 3.0

Реклама, PR та супутні послуги 1.1 1.9 3.0

Супутній економічний вплив від будівництва та буріння, що вимірюється валовою продук-цією, буде поширюватися через велику кількість галузей, які надають послуги населен-ню. Кожні 100 доларів, вкладені у нове будівництво та буріння, будуть генерувати ефект поступового стимулювання регіональної економіки в розмірі 31,8 дол. Промисловий зріз галузей, які найбільше підпадають під супутній вплив на валову продукцію, подібний до інших, вже описаних вище: 17,7% всієї супутньої валової продукції буде створено в галузі нерухомості, 13,4% – у сфері охорони здоров’я, 9,7% – у сфері послуг, пов’язаних з харчуванням.

Табл. 37. Супутній вплив на валову продукцію від будівництва та буріння (видобувний проект)

Галузі економікиСупутній вплив на валову продукцію


Загалом $66,764,645 100.0%

Приватизовані житлові приміщення $7,905,700 11.8%

Лікарні $4,122,377 6.2%

Нерухомість $3,919,719 5.9%

Оптова торгівля $2,760,274 4.1%

Страхування $2,640,303 4.0%

Медичні кабінети $2,017,999 3.0%

Фінансові установи та депозитно-кредитне посередництво $1,820,408 2.7%

Ресторани з неповним обслуговуванням $1,457,040 2.2%

Ресторани з повним обслуговуванням $1,290,359 1.9%

Оператори фіксованого зв’язку і телекомунікацій $1,125,448 1.7%













Коледжі, заклади профтехосвіти, університети, інші ВНЗ $686,169 1.0%





РЕЗЮМ

Е


РОЗРО

БК

А Н

ЕТРАД

ИЦ

ІЙН

ОГО

ГАЗУ В ХА


БЛ

АС

ТІ

Галузі економікиСупутній вплив на валову продукцію



Кабінети інших медичних практик $611,442 0.9%

Роздріб – магазини будівельних матеріалів та садового інвентаря $611,000 0.9%

Інші структури місцевого самоврядування $607,178 0.9%

Недепозитне кредитне посередництво та супутня діяльність $598,550 0.9%


Ремонт та обслуговування житлових приміщень $509,636 0.8%

Загалом прямий, непрямий і супутній вплив створюють сукупний вплив від будівництва кущових майданчиків і буріння свердловин на нетрадиційний газ для валової продук-ції економіки Харківської області. Кожні 100 доларів, інвестовані у будівництво і буріння свердловин, створюють в цілому 156,1 дол. у регіональній економіці: 100 дол. безпосе-редньо для нафтогазової галузі (будівельні та бурові роботи), 24,3 дол. для постачальни-ків бурових і будівельних компаній, а також 31,8 дол. для компаній у регіональній еконо-міці, які отримують супутні вигоди.

Табл. 38. Загальний вплив на валову продукцію від будівництва та буріння (видобувний проект)

Галузі економіки Прямий Непрямий Супутній ЗагаломЗагальний вплив $210,000,003 $50,967,099 $66,764,645 $327,731,746Буріння нафтогазових свердловин $200,000,002 $135,676 $76 $200,135,754Допоміжні операції нафтогазової промисловості $19,775,829 $11,113 $19,786,943

Будівництво нових автошляхів $10,000,000 $10,000,000Приватизовані житлові приміщення $0 $7,905,700 $7,905,700

Юридичні послуги $4,275,153 $675,110 $4,950,263

Оптова торгівля $2,173,887 $2,760,274 $4,934,161

Нерухомість $809,306 $3,919,719 $4,729,025

Лікарні $0 $4,122,377 $4,122,377

Страхування $689,059 $2,640,303 $3,329,362Фінансові установи та депозитно-кредитне посередництво $976,951 $1,820,408 $2,797,359

Нафто- і газопереробка $1,758,168 $952,706 $2,710,874Управління підприємствами та установами $1,540,187 $926,696 $2,466,883

Медичні кабінети $0 $2,017,999 $2,017,999Інша діяльність з фінансів та інвестицій $821,572 $891,515 $1,713,087

Вантажні перевезення $915,494 $726,582 $1,642,077Ресторани з неповним обслуговуванням $180,007 $1,457,040 $1,637,047

Ремонт та обслуговування нежитлових приміщень $1,157,044 $432,019 $1,589,064Оператори фіксованого зв’язку і телекомунікацій $341,227 $1,125,448 $1,466,675Ресторани з повним обслуговуванням $108,916 $1,290,359 $1,399,275


ІЛ 4

Галузі економіки Прямий Непрямий Супутній ЗагаломПроектування, інжиніринг та супутні послуги $1,133,543 $201,713 $1,335,256Передача та розподіл електроенергії $257,201 $966,236 $1,223,437Діяльність страхових агентств, брокерів та подібних організацій $279,883 $797,928 $1,077,811Оренда і лізинг комерційного та промислового устаткування $998,790 $72,490 $1,071,280Роздріб – магазини зі змішаним асортиментом $47,393 $986,294 $1,033,687Ремонт та обслуговування автотранспорту (крім автомийок) $232,171 $799,583 $1,031,754Видобуток сирої нафти і природного газу $636,148 $368,983 $1,005,131Послуги з рекрутування персоналу $401,484 $560,938 $962,421Роздріб – продуктові магазини, гастрономи $7,899 $934,847 $942,746

Обслуговування будівель $615,239 $292,207 $907,446Заклади соціального обслуговування $0 $897,934 $897,934Недепозитне кредитне посередництво та супутня діяльність $290,912 $598,550 $889,462Всі інші заклади харчування і відпочинку $37,737 $836,809 $874,546

Роздріб – автодилери та СТО $87,824 $776,384 $864,208Роздріб – прямі та електронні продажі $216,300 $645,121 $861,421Інші послуги у сфері неметалевої мінеральної продукції $827,262 $422 $827,685

Із загального впливу на валову продукцію від будівництва та буріння, вказані у таблиці 35 провідних галузей представляють 90% усіх галузей, що створюють додаткову валову продукцію за рахунок нового будівництва кущових майданчиків і буріння свердловин на нетрадиційний газ. Найбільшу вигоду від нової валової продукції отримають бурові та будівельні компанії, а також їх постачальники (72,4%), обслуговуючі B2B компанії (6,7%), компанії-надавачі послуг одночасно для бізнесу та населення (3,5%), а також компанії, що надають побутові послуги (7,5%).

Окрім створення робочих місць і додаткового продукту, економічний ефект від будівни-цтва та буріння може бути оцінений через додатковий номінальний дохід на особу і до-дану вартість. Якщо дохід для 757 прямих робочих місць (на повний і неповний робочий день) взяти за 100%, додаткові 264 непрямих робочих місць будуть пов’язані з додат-ковими 28,1% номінального доходу для компаній-підрядників, а 511 супутніх робочих місць – з додатковими 37% номінального доходу, що може бути створений в рамках су-путнього впливу для багатьох галузей, що надають побутові послуги.

Якщо дохід для 757 прямих робочих місць створять 100% всієї доданої вартості, додатко-ві 264 непрямих робочих місць у компаніях-підрядниках будуть пов’язані зі створенням +25,5% доданої вартості, а 511 супутніх робочих місць – зі створенням +31,2% доданої вартості, створеної у багатьох галузях побутових послуг.


РЕЗЮМ

Е


РОЗРО

БК

А Н

ЕТРАД

ИЦ

ІЙН

ОГО

ГАЗУ В ХА


БЛ

АС

ТІ

Табл. 39. Підсумок загального економічного впливу від будівництва та буріння (видобувний проект)



Прямий 757 100% 100% 100%

Непрямий 264 28.1% 25.5% 24.3%

Супутній 511 37.0% 31.2% 31.8%

ЗАГАЛОМ 1,532 165.2% 156.7% 156.1%

В цілому, кожне робоче місце, яке створюється як нове за рахунок будівництва та бурін-ня свердловин, створить ще одне робоче місце в економіці регіону через діяльність ком-паній-підрядників і компаній, що задовольняють зростаючий попит на споживчі товари у зв’язку зі збільшенням доходів працівників компаній-операторів розробки нафтогазо-вих родовищ та їх постачальників.

Кожен додатковий долар, зароблений у сфері будівництва та буріння за рахунок нових проектів, буде генерувати додаткових 0,28 дол. для компаній-підрядників і ще 0,37 дол. для великої кількості компаній, що продають товари і надають послуги населенню (су-путній вплив).

За кожен 1 дол. нової вартості товарів і послуг, створених у процесі нового будівництва та буріння, буде створено додаткові 0,57 дол. через компанії-підрядники і компанії, що задовольняють зростаючий попит населення на товари і послуги.

На кожен долар валової продукції, створений у будівництві та бурінні свердловин, в Харківській області буде створено 0,56 дол. додаткової економічної діяльності.

Табл. 40. Відносний підсумок загального економічного впливу від будівництва та буріння (видобувний проект)

Тип впливу Зайнятість, роб. місць

Номінальний дохід на особу, $

Загальна додана вартість, $

Валова продукція, $

Прямий 1.00 1.00 1.00 1.00

Непрямий 0.35 0.28 0.26 0.24

Супутній 0.68 0.37 0.31 0.32

ЗАГАЛОМ 2.02 1.65 1.57 1.56

Всі ці результати засновані на припущенні, що нинішні відносини між галузями економі-ки Харківської області аналогічні тим, які використовуються в економетричному моде-люванні. Це припущення підтверджується структурою економіки Харківщини, описаної в попередніх розділах даного дослідження. Із спеціалізацією у галузях сільського госпо-дарства та промисловості, з багатою історією та кількістю компаній в нафтогазовій про-мисловості, область здатна будувати значний ланцюжок компаній-постачальників, що підтримають розробку газу з нетрадиційних покладів.


МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ВКЛАДУ КОМПАНІЙ В СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ГРОМАД

Розділ 5


РЕЗЮМ

ЕМ

ОЖ

ЛИ

ВОС

ТІ ДЛ

Я ВК

ЛА

ДУ КО

МП

АН

ІЙ В СО

ЦІА

ЛЬН

О-ЕКО

НО

МІЧ

НИ

Й РО

ЗВИ

ТОК ГРО

МА

Д

5.1. Партнерство з місцевими компаніямиУ попередніх розділах вже порушувалося питання про ланцюг постачальників. У цьому розділі обговорюють можливості стати частиною такого ланцюга на прикладі діяльності «Шелл» з розробки нетрадиційного газу, а також позиції інших компаній, які могли б уві-йти в цей бізнес у майбутньому.

В рамках договору про спільну діяльність з «Укргазвидобуванням» переважна більшість робіт (послуг) була виконана або надана компаніями, зареєстрованими в Україні. Це ви-значення включає в себе роботи, виконані українськими дочірніми підприємствами за-рубіжних компаній. Водночас, важливим фактором для розуміння є масштаб програми діяльності. Мінімальний обсяг розвідувальних робіт (буріння 1-2 свердловин на рік) є обмеженням для транснаціональних сервісних компаній, які орієнтуються на масштабні замовлення. Тому більше шансів отримують регіональні та місцеві компанії, зокрема у сфері послуг60.

Разом з тим, що стосується обладнання і матеріалів для будівництва свердловин (обсад-ні і насосно-компресорні труби, фонтанна арматура та ін.), то істотна його частина за-куповується у зарубіжних постачальників. У разі придбання обладнання у зарубіжного постачальника, іноземні фахівці можуть бути запрошені для виконання пусконалагоджу-вальних робіт.

При виконанні основних і найбільш масштабних категорій робіт (будівництво бурової площадки, буріння, цементування свердловин та інші роботи на свердловині, логістична підтримка), підрядники, як правило, формують бригади з українських фахівців, або такі бригади є змішаними.

Купівля товарів, особливо специфічно призначених для буріння на нетрадиційний газ, є більшим викликом для місцевих підрядників, оскільки вимагає відповідності міжна-родним стандартам. Це пов’язано з тим, що будівництво свердловин, особливо глибоких свердловин, що характеризуються високими температурою і тиском, пов’язане з істот-ними ризиками. У зв’язку з цим, процес схвалення нового постачальника складається з кількох етапів і може зайняти значний час.

Класичним прикладом є труби та матеріали для обсадки свердловин, на поставки яких претендувала українська INTERPIPE. Спільна оцінка якості труб з українським виробни-ком підтвердила необхідність сертифікації – процесу, який є досить тривалим (як прави-ло, 2-3 роки).

Іншим фактором є те, що у високоризиковій діяльності з розвідки нетрадиційного газу немає гарантії попиту. На вибір також впливають такі фактори як дизайн (проект) сверд-ловини, який може мати обмежуючі особливості, та потенціал компаній-підрядників. Окрім того, великі інвестори можуть мати постачальників на глобальному рівні, з якими вже налагоджено необхідні економічні зв’язки та контрактні передумови.

Для прикладу, при будівництві свердловини «Біляївська-400» було використано 4500 залізобетонних плит виробництва «Заводу залізобетонних конструкцій» (Харків).

60 Дані інтерв’ю з Леонідом Клімовим, менеджера по закупкам «Шелл».


ІЛ 5

Українськими компаніями також були виконані збір даних сейсморозвідки, будівни-цтво площадки, буріння свердловин на технічну воду, поставка плит, пального, достав-ка обладнання, охорона, облаштування та обслуговування будівельного містечка (роз-міщення до 80 робітників), супровідні роботи (харчування, медичне обслуговування, проживання)61. Українські компанії також виконують роботи з повного відновлення май-данчику після завершення робіт.

Основні категорії матеріалів та обладнання неукраїнського походження включають:

• обсадні труби різних діаметрів;

• насосно-компресорні труби різних діаметрів;

• бурові долота;

• гирлова і фонтанна арматура (wellheads and x-mas trees);

• системи підвіски хвостовика (liner hangers).

Більшість видів робіт, виконуваних підрядниками на свердловині (геофізичні досліджен-ня, колтюбінгові роботи, гідророзрив пласта та ін.) також використовували закордонне обладнання та матеріали. Для прикладу, устаткування для ГРП включало 8 насосів висо-кого тиску, колтюбінгову установку, 2 змішувальних установки, установку кабельного ка-ротажу (геофізична станція), перфоратори, станцію очищення води після ГРП, мобільну установка по випробуванню свердловин, тимчасовий тент для зберігання хімічних реа-гентів і пропанта, 4 ізольованих амбара для зберігання води, металевий контейнер для зберігання твердої частки відходів (кварцовий пісок, частинки породи) після ГРП62.

За словами представників «Шелл», зараз йде робота над тим, щоб обсадні і насосно-компресорні труби для свердловин виробляли в Україні. У довгостроковій перспективі може знадобитися співробітництво в таких сферах, як виробництво бурових установок, безпосередньо буріння, супутні послуги на свердловинах (напр., підготовка бурових розчинів), роботи з інтенсифікації та випробування свердловин, логістичні послуги63. Як очікується, популярними вакансіями можуть стати оператори газових установок, зварю-вальники, монтажники, оператори-вантажники, екскаваторники та ін.

В Україні «Шелл» зобов’язалася в рамках Юзівського проекту надавати перевагу това-рам, роботам і послугам українського походження. Водночас, вони повинні бути запро-поновані на рівних чи кращих умовах за ціною, термінами виконання, якістю, умовами поставок та іншими критеріями, ніж іноземні, і відповідати міжнародним стандартам. В першу чергу, оцінюють наступні аспекти діяльності компанії: охорона праці та можли-вість дотримання загальних принципів діяльності компанії «Шелл», прозорість діяльнос-ті, відсутність будь-яких корупційних елементів64. Наступним етапом є попередня квалі-фікація, яка може включати в себе відвідування конкретних компаній, зустрічі з керівни-цтвом, інспекцію виробничого процесу, відвідування об’єктів.

61 Дані інтерв’ю з Леонідом Клімовим, менеджера по закупкам «Шелл».62 http://hi.dn.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=40389&Itemid=14963 http://vk.com/wall-46015582_5464 http://www.shell.ua/aboutshell/our-business-tpkg/cooperation.html


РЕЗЮМ

Е


МО

ЖЛ

ИВО

СТІ Д

ЛЯ В

КЛ

АД

У КОМ

ПА

НІЙ

В СОЦ

ІАЛ

ЬНО

-ЕКОН

ОМ

ІЧН

ИЙ

РОЗВ

ИТО

К ГРОМ

АД

Виробниче навчання українських фахівців відбувається як безпосередньо за участі «Шелл», так і з боку самих підрядників. Одним із завдань, які ставляться перед інозем-ними фахівцями, є передача знань і досвіду з метою поступового підвищення частки українських фахівців у персоналі. Як правило, підрядники також мають власні навчальні програми.

5.2. Співпраця з навчальними установами у підготовці кадрів для видобувних компаній та їх підрядниківХарківщина є потужним науково-освітнім центром, де зосереджено 56% основних за-собів науково-технічної діяльності, 15% всіх науково-дослідних інститутів України, 20% конструкторських організацій, понад 16% наукових співробітників.

В 2013/2014 навчальному році в регіоні працювали 847 загальноосвітні навчальні за-клади (220 тис. учнів), 54 професійно-технічних навчальних заклади (17,9 тис. учнів). Підготовку фахівців з вищою освітою за професійним спрямуванням здійснювали 70 ви-щих навчальних закладів, з яких 33 ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, 37 ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акреди-тації.

Табл. 41. Розподіл вищих навчальних закладів за типами навчальних закладів (на початок навчального року)

2013/14

І–ІІ рівнів акредитації 33

технікуми 8

училища 6

коледжі 17

інститути 1

університети 1

ІІІ–ІV рівнів акредитації 37

академії 9

університети 21

інститути 7

Харків по праву вважається студентською столицею України. У ВНЗ міста навчаються більше 210 тис. осіб65. Серед вишів є багато освітніх брендів зі світовим ім’ям, такі як: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Національний технічний універ-ситет «Харківський політехнічний інститут», Національний університет «Юридична ака-демія України імені Ярослава Мудрого», Національний аерокосмічний університет імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Харківський національний універ-ситет радіоелектроніки, Національний фармацевтичний університет. За кількістю науко-вих організацій Харківський регіон займає друге місце в країні після м. Києва.

65 http://www.compet.kh.gov.ua/ukr/potential/kharkiv-region


ІЛ 5

Табл. 42. Розподіл працівників за рівнем освіти за видами економічної діяльності (на кінець 2013 року)

У тому числі мають вищу освіту за освітніми

неповна та базова вища повна вища

Облікова кількість штатних працівників, осіб

усього, осіб

Відсотків до облікової кількості штатних працівників

усього, осіб

Відсотків до облікової кількості штатних працівників

Усього 634761 127727 20.1 259858 40.9

Промисловість 175122 31440 18 55763 31.8

Значний попит на робочі місця у видобутку мають не гуманітарні або економічні, а тех-нічні дисципліни – геологія, хімія, екологія, географія, буріння. Водночас, кваліфікацій-ні вимоги компаній не завжди відповідають рівню підготовки фахівців за відповідними спеціальностями. Головними факторами є брак досвіду у проектному менеджменті, над-то вузька спеціалізація та мовний бар’єр (може виникнути в роботі з документацією та обладнанням)66.

Будуючи співпрацю з видобувними компаніями, університети самі визначають свої по-треби. Зокрема, «Шелл» активно взаємодіє з Харківським національним університетом ім. В.Н.Каразіна як пріоритетним партнером серед навчальних закладів. 5 вересня 2014 року сторони підписали Меморандум про співпрацю в сфері наукових досліджень і ста-жування67. Меморандум про співпрацю діятиме до 31 грудня 2015 року та може бути про-довжений.

Співпраця, окреслена у двосторонньому меморандумі, включає наступні складові:

• розробка та запуск нових магістерських програм;

• удосконалення змісту бакалаврських програм;

• розвиток матеріально-технічної бази (друк навчальних матеріалів, закупівля лабора-торного обладнання);

• участь спеціалістів «Шелл» у гостьових лекціях, науково-технічних конференціях;

• залучення до діяльності «Шелл» (програма стажувань).

Так, готується до запуску 3-річна магістерська програма підготовки інженерів з охорони праці. Програма, яка фінансується виключно з приватних коштів, проектується на базі трьох факультетів ХНУ – геолого-географічного, екологічного та хімічного. Сукупні витра-ти «Шелл» оцінюються на рівні 300 тис. дол., у т.ч. 200 тис. дол. на закупівлю обладнання та до 40 тис. дол. на власне створення програми68. Загалом програма університетських досліджень в рамках виконання УРП на Юзівській ділянці передбачає бюджет в еквіва-

66 Дані інтерв’ю зі Світланою Кравцовою, керівника департаменту управління персоналом підрозділу «Шелл» з розвідки та видобутку.67 http://www.shell.ua/aboutshell/media-centre/news-and-media-releases/2014/20140904-reservoir-engineering.html68 Дані інтерв’ю зі Світланою Кравцовою, керівника департаменту управління персоналом підрозділу «Шелл» з розвідки та видобутку.


РЕЗЮМ

Е


МО

ЖЛ

ИВО

СТІ Д

ЛЯ В

КЛ

АД

У КОМ

ПА

НІЙ

В СОЦ

ІАЛ

ЬНО

-ЕКОН

ОМ

ІЧН

ИЙ

РОЗВ

ИТО

К ГРОМ

АД

ленті 300 тис. дол. на рік. Компанія буде підтримувати наукові дослідження та видавничу діяльність університету за тематикою розвідки і видобутку нетрадиційних вуглеводнів.

Натомість програма стажувань запущена в 2014 році та передбачає можливість 6-мі-сячної практики у компанії. Щорічно «Шелл» планує залучати до 10 студентів з Києва, Харкова та Донецька. За даними компанії, витрати на річну програму стажування станов-лять близько 600 тис. грн. з розрахунку 10-11 тис. грн. на особу на місяць69. У 2014 році, на основі вимог «Шелл» 10 студентів пройшли відбір в своїх університетах та успішно завершили стажування у компанії70. Програму продовжено і у 2015 році.

Окремим академічним блоком є підтримка досліджень – як на базі ВНЗ, так і з боку ком-паній, аналітичних центрів, громадських організацій. Наприклад, в рамках виконання УРП на Юзівській площі компанія «Шелл» за підтримки Британської Ради в Україні реа-лізує програму «Український інститут газу нетрадиційних джерел» (ІГНД) обсягом 2 млн. дол. на рік. Її складовими є вивчення як технічних, так і нетехнічних аспектів пошуку та видобутку газу нетрадиційних джерел.

Мета програми – сприяти обміну досвідом між українськими та іноземними партнерами у сфері видобутку нетрадиційних вуглеводнів, підвищити рівень знань, вмінь і кваліфіка-ції фахівців у цій сфері, вивчити економічні, екологічні та соціальні аспекти впливу таких проектів на розвиток країни в цілому та громад на регіональному та місцевому рівнях, а також підвищити обізнаність громадськості з питань відповідальної розробки вуглевод-нів. Дане дослідження здійснене саме в рамках ІГНД.

5.3. Соціально відповідальна діяльність та розвиток громадБезпосередні соціальні інвестиції на користь місцевих громад є відносно новою практи-кою в Україні. Державні компанії зосереджують зусилля на добробуті своїх працівників, натомість більшість приватних вказують на сплату податків та зборів, у т.ч. місцевих, як форму отримання «соціальної ліцензії».

Як правило, компанії-інвестори у своїй соціально-спрямованій політиці (social performance) прагнуть отримати схвалення місцевих громад на діяльність та спрогно-зувати впливи такої діяльності та пов’язаних операцій на соціальне середовище. Західні стандарти, які демонструються в Харківській області компанією «Шелл», засновуються на діалозі з представниками місцевих рад у територіальних громадах, де відбувається розвідка вуглеводнів.

У завершеному проекті «Шелл» з компанією «Укргазвидобування» соціальні інвестиції здійснювалися з початку 2013 року. Спільний комітет розглядав пропозиції місцевих рад у територіальних громадах, де безпосередньо відбувається розвідка вуглеводнів. Ці пропозиції мали бути попередньо узгоджені з районною владою (РДА), тобто відповіда-ти або принаймні не суперечити програмам соціально-економічного розвитку громад відповідного рівня.

69 Там само.70 http://www.shell.ua/aboutshell/media-centre/news-and-media-releases/2014/20140919-students-joined-shell.html


ІЛ 5

Подання пропозицій, які охоплювали Первомайський та Близнюківський райони Харківської області, здійснювалось на добровільних засадах. В середньому, щороку під-тримку отримували 6-8 проектів, які коштували до 400 тис. грн.

Так, у 2013 році бюджет програми склав 1,5 млн. грн., у 2014 році оцінювався на рівні 1,2 млн. грн. Загальна сума виділених коштів склала близько 2,7 млн. грн. В рамках програми було реалізовано наступні проекти: заміна системи опалення в двох школах Первомайського і Близнюківського району, встановлення двоскатної покрівлі у школі Первомайського райо-ну, капітальний ремонт сільського дитячого садка у Близнюківському районі, встановлення вуличного освітлення, ремонт доріг, закупівля медикаментів у двох районних лікарнях71.

Для потреб жителів села Веселе Первомайського району, в районі пошукової свердло-вини «Біляївська-400 пробурено, відповідним чином обладнано і передано у власність сільської ради артезіанську водну свердловину. Для виконання робіт обиралися пере-важно місцеві підрядники, з якими з якими «Шелл» укладала тристоронні договори, тре-тьою стороною виступав вигодонабувач – сільська рада або, як у випадку із школами, відповідні підрозділи районної державної адміністрації 72.

Що стосується Юзівського проекту, то зобов’язання «Шелл» із соціальних інвестицій пе-редбачають витрати щонайменше 2 млн. дол. на рік. Меморандум про соціальні інвес-тицій був підписаний «Шелл» з Донецькою та Харківською обласними адміністраціями в грудні 2013 року. Ним передбачено інвестиції в соціальну інфраструктуру сільських гро-мад і районів, на території яких планується будівництво або підготовка до будівництва розвідувальних свердловин в обсязі еквівалентному 1 млн. дол., а також інвестиції в про-екти обласного рівня, на реалізацію яких виділяється така ж сума, з якої по 500 тис. дол. припадає для кожної з областей. Відповідно до географічного розміщення Юзівською ділянки, програма охоплює 10 районів у двох областях, зокрема 3 райони в Харківській області (Балаклійський, Ізюмський і Барвінківський).

У 2014 році проекти відбиралися на умовах конкурсу, до координаційного комітету, який визначав переможців, увійшли представники обласної державної адміністрації та компа-ній – інвесторів, остаточний перелік програм-переможців був затверджений урядовими організаціями на державному рівні.

Стратегія соціальних інвестицій в рамках Юзівського проекту визначає такі пріоритетні напрямки інвестицій73:

• доступ до чистої питної води, водопостачання, очищення й утилізація води на терито-рії Юзівської ділянки;

• захист навколишнього середовища;

• охорона здоров’я, зокрема надання невідкладної медичної допомоги;

• розвиток підприємництва (для місцевих громад);

• безпека (включно із безпекою дорожнього руху).

71 http://www.shell.ua/aboutshell/our-business-tpkg/onshore/where-we-operate.html72 http://www.shell.ua/aboutshell/media-centre/news-and-media-releases/2013/20130902-invest-school.html73 http://www.shell.ua/aboutshell/media-centre/news-and-media-releases/2014/20140210-si.html


РЕЗЮМ

Е


МО

ЖЛ

ИВО

СТІ Д

ЛЯ В

КЛ

АД

У КОМ

ПА

НІЙ

В СОЦ

ІАЛ

ЬНО

-ЕКОН

ОМ

ІЧН

ИЙ

РОЗВ

ИТО

К ГРОМ

АД

У 2014 році на Харківщині почали впроваджуватись 8 проектів обласного значення. Зокрема, за рахунок компанії було закуплено і передано районним лікарням, сільським амбулаторіям і ФАПам медикаменти і обладнання на суму близько 200 тис. дол.74 для на-дання невідкладної медичної допомоги в Ізюмському і Барвінківському районах. Решта сім проектів, затверджених у Харківській області, виконуються громадськими організа-ціями у напрямах захисту оточуючого середовища, забезпечення доступу до чистої пит-ної води, розвитку підприємництва, громадської культури.

74 http://www.rbc.ua/ukr/news/shell-poka-ne-budet-vozobnovlyat-razvedku-po-slantsevomu-gazu-06032015150600