Между Востоком и Западом. Почему Украина не может

хорошо заработать на экспорте 14.02.2018

За последние несколько лет украинский экспорт переориентировал-ся со стран СНГ на ЕС, а в 2017 г., впервые с 2012-го, объём продаж за границу показал рост. Но основным товаром на рынках всё ещё остаётся сырьё, а не продукция или услуги с высокой добавленной стоимостью.

В 2017 году украинский экспорт продемонстрировал лучшую динамику за

последние пять лет. По итогам 11 месяцев объём экспорта товаров в денежном выражении увеличился на 20,6% в сравнении с аналогичным периодом прошлого года и достиг $39,49 млрд. С 2012 года, когда Украина поставила на внешние рынки рекордный объём товаров на сумму $68,8 млрд, показатели экспорта из года в год ухудшались. Самым провальным оказался кризисный 2015-й — тогда украинский экспорт по сравнению с 2014-м обвалился на 29,3%, до $38,17 млрд за год. После 2016 года, по итогам которого товарный экспорт из Украины продолжил падение и сократился до $36,36 млрд, наконец-то удалось оторваться от дна. Однако импорт растёт быстрее, чем экспорт. За январь — ноябрь 2017 года в Украину ввезли товаров на $44,7 млрд, что на 27,5% больше, чем за аналогичный период прошлого года. "Сохраняется тенденция к росту отрицательного сальдо внешней торговли, которое за 11 месяцев 2017-го почти в 2,2 раза превысило показатель 2016 года и составило $5,21 млрд. То есть страна больше покупает, чем продаёт, и это становится одним из факторов девальвации гривны", — отмечает Олег Пендзин, член Экономического дискуссионного клуба (ЭДК). Экспорт услуг, напротив, отличается положительным сальдо. Стоимость услуг, которые Украина оказала зарубежным заказчикам, на $3,68 млрд превысила объём импорта услуг и составила $7,76 млрд — на 10% больше в сравнении с январём — сентябрём 2016 года.

Новая география. При сопоставлении украинского экспорта 2017 г. с докризисным

2013-м в первую очередь бросается в глаза радикальное изменение географии внешней торговли. До Революции достоинства главным рынком сбыта для украинских товаров были страны СНГ, куда по итогам 2013 года поставили товаров на сумму $22,1 млрд (около 35% в общей структуре экспорта). Из этого объёма только на Россию приходилось $15,1 млрд. С 2014 года продолжается переориентация украинской внешней торговли на Евросоюз. "По итогам 11 месяцев 2017 года стоимость экспорта в страны ЕС увеличилась на 30,4% и достигла $12,2 млрд, или 40,3% в общей структуре. При этом доля экспорта в СНГ составила $6,28 млрд (15,9% в общей структуре)", — отмечает Игорь Дикий, директор корпоративного департамента рейтингового агентства IBI-Rating. Несмотря на то, что экспорт в Россию после 2013 года сократился в разы, северный сосед всё равно остаётся для Украины крупнейшим рынком сбыта — за 11 месяцев 2017-го туда поставили товаров на $3,58 млрд. В основном это чёрные металлы ($0,67 млрд), ядерные реакторы, котлы и машины ($0,59 млрд), химическая продукция ($0,45 млрд), металлоизделия ($0,2 млрд), бумага и картон ($0,17 млрд). Второй по величине рынок сбыта после РФ Украина нашла на Западе. Речь идёт о соседней Польше, объём товарного экспорта в которую составил $2,48 млрд. Туда украинские производители в основном поставляют чёрные металлы ($0,41 млрд), электрические машины ($0,3 млрд), руду ($0,26 млрд), древесину ($0,19 млрд) и мебель ($0,18 млрд). В сегменте экспорта услуг Россия также остаётся на первом месте по объёму в денежном выражении ($2,55 млрд за январь — сентябрь 2017 года). В основном это плата за услуги транзита российских углеводородов через украинские газопроводы. В целом благодаря услугам газотранспортной системы за три квартала 2017 года Украина заработала $2,25 млрд. Второе место по объёму экспорта услуг с показателем $0,60 млрд занимает главный геополитический оппонент России — США. Примечательно, что более половины стоимости всех оплаченных резидентами США украинских сервисов ($0,37 млрд) приходится на компьютерные и информационные услуги.

Спасают аграрии. Агропромышленный комплекс остаётся для Украины основной

экспортной отраслью, которая за 11 месяцев 2017 года обеспечила 41% общего объёма экспортных поступлений. В денежном выражении этот сегмент экспорта в 2017-м вырос на 20% и составил $16,2 млрд. "Аграрный экспорт продолжает наращивать объёмы, и не только в растениеводстве (+21%), но и в животноводстве (+43%). И что особенно радует — начинается рост экспорта переработанных пищевых продуктов, например, готовых продуктов из зерна (+49%), сахара и кондитерских изделий (+63%)", — говорит Александер Шкурла, эксперт Стратегической группы советников по поддержке реформ. И хотя объёмы экспорта готовых продуктов пока незначительные, собеседник Фокуса указывает на потенциал существенного роста при условии повышения урожайности и технологий до международного уровня. "Экспорт зерновых культур и растительных жиров составил около 63% от объёма всего экспорта аграрной и пищевой продукции за 11 месяцев прошлого года. Главным драйвером роста стало подсолнечное масло, экспорт которого в денежном выражении вырос на 16%, до $4,3 млрд. Зерновые обеспечили $5,9 млрд экспортных поступлений (+10%)", — продолжает Наталья Шпигоцкая, старший аналитик инвестиционной компании Dragon Capital. Среди других динамичных компонентов агроэкспорта она называет мясо птицы, экспорт которого в 2017 году вырос на 33%, до $0,39 млрд, яйца — на 51%, до $0,69 млрд, мёд — на 38%, до $134 млн. Примечательно, что Украина уже стала крупнейшим производителем мёда в Европе. Как сообщил в своём профиле в соцсети первый замминистра аграрной политики и продовольствия Максим Мартынюк, в стране насчитывается около 400 тыс. пчеловодов, которые суммарно производят около 70 тыс. тонн мёда в год. Около 57 тыс. тонн (80%) украинского мёда экспортируется преимущественно в ЕС. Потенциал производства этого продукта в Украине Мартынюк оценивает в 140 тыс. тонн в год, что вдвое больше существующих показателей. Вот только квоту на беспошлинную поставку в ЕС украинские пчеловоды выбирают очень быстро. В 2018 году им для этого хватило всего 10 дней. ----------------- ® -------------------------------------------------------------------------------- ---------------------------------------

Металлурги уже не лидеры. В структуре экспорта Украины металлурги уступили

пальму первенства аграриям — в 2017 году доля первых составила около 25%, вторых — более 40%. Ухудшаются позиции отечественных металлургов и на мировом рынке — в 2017 году Украина выпала из десятки ведущих производителей стали в рейтинге World Steel Association (WSA), завсегдатаем которого долгое время являлась. По мнению Дениса Саквы, старшего аналитика инвестиционной компании Dragon Capital, основной причиной выбытия Украины из топ-10 WSA стала потеря активов Алчевского и Енакиевского меткомбинатов в марте 2017 года в результате блокады неподконтрольных Украине территорий. "В 2016 году эти предприятия произвели 3,4 млн тонн стали, а в 2017-м только 428 тыс. тонн до момента потери контроля. Без учёта показателей этих двух заводов производство стали в Украине осталось практически неизменным", — заключает Саква. Из-за потери двух вышеназванных меткомбинатов производство по итогам 2017 года снизилось на 12% и составило 21,3 млн тонн. "Эти показатели очень далеки от пиковых значений 2007 года, когда страна смогла выпустить 42,8 млн тонн стали. Но благодаря постепенному росту цен на мировых рынках производство стали в Украине в ближайшие два года может увеличиться на 20–30%", — выражает надежду Дмитрий Чурин, глава аналитического департамента инвестиционной компании Eavex Capital. За счёт благоприятной конъюнктуры экспорт стали в денежном выражении за 11 месяцев 2017 года вырос на 21%, до $8,9 млрд, даже несмотря на снижение объёмов производства. Позитивные тенденции наблюдаются и в химической отрасли — некогда одном из ведущих направлений украинского экспорта наряду с металлургией. Как отмечает Чурин, возобновление работы нескольких производителей азотных удобрений после вынужденного простоя в 2016 году положительно повлияло на показатели экспорта в этой товарной группе. В результате поставки продукции неорганической химии за рубеж за 11 месяцев 2017 года возросли на 13,8%, до $0,60 млрд.

Ставка на технологии. Украину по-прежнему считают сырьевым государством,

которое в основном производит и экспортирует товары с минимальной добавленной стоимостью. Тем не менее в последние годы наша страна всё чаще упоминается как успешный поставщик IT-услуг. В ассоциации IT Ukraine, которая объединяет более 50 IT-компаний, подчёркивают, что 13 украинских IT-предприятий уже входят в сотню лучших в мире разработчиков, а более 100 участников рейтинга крупнейших компаний мира по версии журнала Fortune уже пользуются услугами украинских айтишников. Пока официальная статистика оценивает объёмы украинского IT-экспорта примерно в $1 млрд в год. Но операторы отрасли смотрят на ситуацию с куда большим оптимизмом. Так, в IT Ukraine объём экспортной IT-индустрии в 2017 году оценили в $3,6 млрд. Такие результаты выводят отрасль на третье место по экспортному потенциалу после аграриев и металлургов. Дальше — больше. По прогнозам IT Ukraine, в 2018 году объём украинской экспортной IT-индустрии достигнет $4,5 млрд, в 2020-м — $5,4 млрд, а в 2025-м — $8,4 млрд. Значение экспортно ориентированного IT-бизнеса для сырьевой Украины сложно недооценивать. По мнению Александера Шкурлы, IT-услуги очень важны с точки зрения высокой добавленной стоимости, занятости населения, валютной выручки, минимальной импортной составляющей и отсутствия негативного влияния на экологию. Впрочем, не только украинская IT-отрасль способна обеспечивать экспорт с высокой добавленной стоимостью. "По привычке Украину называют сырьевой страной, но ситуация начинает меняться, и растёт экспорт переработанной продукции, особенно продуктов из сельскохозяйственного сырья, металлов и древесины. Например, экспорт судов в 2017-м вырос на 109%, мебели — на 36%", — продолжает Александер Шкурла. По его мнению, для поддержки такого несырьевого экспорта, требующего инвестиций и качественной рабочей силы, очень важна стабильная и привлекательная бизнес-среда.

Помогают разговорами. Рост экспорта более чем на 20% по итогам 2017 года

чиновники наверняка запишут в свой послужной список. Действительно, за последние несколько лет государство запустило ряд полезных инициатив, призванных стимулировать развитие внешней торговли. В их числе опрошенные Фокусом эксперты называют повышение беспошлинных квот на экспорт некоторых продуктов в ЕС, введение зоны свободной торговли с Канадой, принятие экспортной стратегии, организацию Офисом поддержки экспорта торговых миссий в Китай, Нидерланды, Германию, Индию, Израиль, Швецию и т. д. "Мы позитивно оцениваем утверждение экспортной стратегии. Однако стратегия сама по себе не способствует росту экспорта, если не будет системно и последовательно внедряться заложенный в ней долгосрочный план действий", — говорит Игорь Дикий. Какие бы умные стратегии ни создавали чиновники, развитие экспортных отраслей тормозит недружественная бизнес-среда внутри страны. Несмотря на точечные подвижки в направлении дерегуляции, в целом инвестиционный климат и налоговая система в Украине всё ещё оставляют желать лучшего. "Государство должно создавать благоприятные условия для ведения бизнеса. Ведь для того чтобы развивать более высокотехнологичные направления экспорта типа машиностроения, нужны долгосрочные инвестиции, которые бизнес не захочет делать, когда экономическая ситуация нестабильна, а система налогообложения часто меняется", — подчёркивает аналитик ИК Adamant Capital Инна Звягинцева. Одним словом, роль государства в преломлении тренда на внешних рынках не стоит переоценивать. Ведь одними лишь разработанными на бумаге концепциями и проведёнными мероприятиями вряд ли можно радикально улучшить положение экспортёров. Как обычно, спасение утопающих остаётся делом рук самих утопающих.

Читать полностью (инфографика) >>> © Мария Бабенко

По материалам focus.ua

----------------- ® -------------------------------------------------------------------------------- ---------------------------------------

© Анатолій МАРУЩАК Weekly Digital Magazine № 201 від 25.02.2018

Chrematistic Хрематистика (от др.-греч. χρηματιστική - обогащение) - термин, которым Аристотель обозначал

науку об обогащении, искусство накапливать деньги и имущество …

ВЛАДА & ДИПЛОМАТІЯ ЕКОНОМІКА & БІЗНЕС СУСПІЛЬСТВО & ПОЛІТИКА ТНК & МІЖНАРОДНІ НОВИНИ КАЛЕНДАР ЗАХОДІВ

МАКРО ФПГ ПЕК ГМК ХІМ МАШ АПК FMCG БУД ТРАНС ІТ ФІН ТОРГ В2С В2В

https://focus.ua/money/390153/http://www.ukrainianenergy.com/https://focus.uahttp://www.uitt-kiev.com/uk-UA

2 Запрошуємо Вас до співпраці: авторів, рекламодавців, розповсюджувачів >>> Відділ реклами: (044) 235-51-11; +38 096-158-13-61; maruschuk.a@gmail.com

:: ВЛАДА

НА ПОЧАТОК

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ АДМІНІСТРАЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ СУДОВА СИСТЕМА ЕКС-ЧИНОВНИКИ НОВИНИ РЕГІОНІВ МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

ФОКУС

Заява МЗС до 4-х роковин початку збройної агресії РФ проти України

20.02.2018

20 лютого 2014 р. Росія розпочала заздалегідь сплановану збройну агресію проти України, результатом якої стала тимчасова незаконна окупація Автономної Республіки Крим, м.Севастополь, спроба їхньої анексії та поширення Російською Федерацією міжнародного збройного конфлікту на Донеччину та Луганщину.

Ці злочинні дії забрали життя понад 10 тисяч людей, призвели до колосальних руйнувань регіону, перетворили близько 1,8 мільйона українців на вимушених переселенців. Російська окупаційна влада із повною зневагою до норм міжнародного права вдається до широкомасштабних і серйозних порушень прав людини на окупованих територіях, намагаючись зламати й підкорити всіх незгодних з агресивною політикою Кремля, демонстративно ігнорує наказ Міжнародного Суду ООН з цього приводу, а також безпосередньо організовує та заохочує своїх маріонеток до аналогічних дій в окремих районах Донецької та Луганської областей. Держава-окупант вдається до взяття у заручники українських громадян – десятки осіб унаслідок сфальсифікованих справ незаконно утримуються в Росії, на тимчасово окупованих територіях Криму, Донбасу. Їхнє звільнення залишається одним з головних пріоритетів України та міжнародного співтовариства. Міжнародне співтовариство одностайне у засудженні протиправних діянь російського агресора. Свідчення цьому – численні рішення держав-партнерів України, Організації Об’єднаних Націй, Ради Європи, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Європейського Союзу, Організації Північноатлантичного договору, інших міжнародних організацій. Україна вдячна міжнародним партнерам за чітку позицію на захист та відновлення суверенітету та територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаних кордонів. Місія ООН із підтримання миру, розгорнута по всій окупованій території Донбасу, включно з районами поблизу тимчасово неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону, повинна стати дієвим інструментом відновлення суверенітету та територіальної цілісності України. МЗС України закликає партнерів застосувати всі належні засоби, щоб запобігти ескалації міжнародного збройного конфлікту на теренах України, спричиненого загарбницькою політикою Кремля, примусити РФ припинити агресію, порушення прав людини та підтримку терористичної діяльності, запровадити Місію ООН із підтримання миру, припинити окупацію Криму та захоплених територій українського Донбасу, а також здійснити повне відшкодування за завдану шкоду.

Читати повністю >>>

За матеріалами МЗС України

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ ЗАСІДАННЯ ПАРЛАМЕНТУ. РОБОТА В КОМІТЕТАХ. ТИМЧАСОВІ КОМІСІЇ

12.02.2018

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян та працівників правоохоронних органів. докладніше

Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування провів у м. Вінниці круглий стіл на тему: "Законодавче регулювання у сферах локальної демократії та правового статусу депутатів місцевих рад: поточний стан і перспективи удосконалення". докладніше

13.02.2018

Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування впродовж сьомої сесії розглянув близько 1100 звернень від громадян, юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування. докладніше

Комітет з питань запобігання і протидії корупції протягом сьомої сесії розглянув на засіданнях 218 питань. докладніше

14.02.2018

Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування протягом сьомої сесії VIII скликання розглянув 19 запитів щодо надання публічної інформації з питань, віднесених до його відання. докладніше

Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект щодо відповідальності за виготовлення, збут або використання пристроїв, що блокують роботу електронних засобів обліку (лічильників) з метою розкрадання електричної та теплової енергії. докладніше

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин провів виїзне засідання у Національному лісотехнічному університеті України у м.Львів. докладніше

21.02.2018

Комітет з питань запобігання і протидії корупції та Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні провели круглий стіл "Антикорупційне законодавство України: проблеми забезпечення ефективності". докладніше

22.02.2018

Перший заступник Голови Комітету з законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності М.Паламарчук провів зустріч з представниками проекту Ради Європи «Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні». докладніше

Комітети Верховної Ради провели публічне обговорення на тему: "Створення парламентської служби як складова реформи Верховної Ради України". докладніше

КЕРІВНИЦТВО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ГОЛОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ (СПІКЕР)

Вдосконалення роботи Парламенту є одним із най-головніших завдань порядку денного 8-ї сесії

20.02.2018

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій взяв участь у Публічному обговоренні «Створення Парламентської Служби як складової реформи Верховної Ради України». Про це повідомляє прес-служба Апарату Верховної Ради України.

Голова Верховної Ради зазначив, що винесена на обговорення тема «є надзвичайно

актуальною і потребує кваліфікованого опрацювання та наполегливого втілення, бо саме у стінах Парламенту була проголошена незалежність Держави, у найважчі часи для України Верховна Рада брала на себе відповідальність, у тому числі коли розпочалася російська агресія». «Вдосконалення роботи Верховної Ради є одним із найголовніших завдань порядку денного восьмої сесії», - зазначив він. А.Парубій подякував Європейському Парламенту за плідну співпрацю у питанні проведення реформ, у тому числі Верховної Ради. «Важко вийти на якісний продукт, не маючи відповідного механізму, - сказав він. – І власне, цей механізм створюють і Парламентська служба, і Регламент Верховної Ради». Він нагадав, що завдяки європейським партнерам та узагальненню українського досвіду, уже є позитивні напрацювання, які допоможуть виробити інструменти для підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України. Голова Парламенту зазначив, що у нього є оптимістичне бачення, що реформаторські ініціативи, які об’єднують найкращі європейські практики і осмислення досвіду українського парламентаризму, будуть схвалені депутатським корпусом Верховної Ради України. Прийнятий Верховною Радою України чинний Закон України «Про державну службу» - важливий крок до формування фахової, політично незаангажованої, професійної і авторитетної державної служби. На переконання Голови Парламенту, «до Верховної Ради необхідно набрати професійних і дієвих людей». Втім, при всіх перевагах Закону України «Про державну службу», особливості організації роботи Апарату Верховної Ради України цим Законом не враховуються. Апарат Верховної Ради України, - це конституційний орган, про який йдеться у статті 85 і статті 88 Конституції України. Однак, як зазначив А.Парубій, у Законі України «Про державну службу» Апарат Верховної Ради охоплюється поняттям «інші державні органи», а це питання «потребує особливого підходу і врегулювання». Апарат Парламенту, який забезпечує роботу єдиного законодавчого органу України - Верховної Ради, має особливі функції, які власне і обумовлюють особливі вимоги до держслужбовців. Голова Верховної Ради висловився за необхідність першочергово розглянути питання щодо реформування Парламенту. Зокрема, законопроекти щодо співвідношення та відповідності комітетів і міністерств, про принципи розподілу комітетів між політичними силами у Парламенті, використовуючи досвід Європейського Парламенту. За словами А.Парубія, актуальним є створення Парламентської служби і підготовка проекту закону щодо цього питання з метою залучення на державну службі ініціативних і кваліфікованих громадян.

Читати повністю >>>

Читайте також: Дискусія на тему: "Формування парламентської коаліції" >>>

За матеріалами rada.gov.ua

Верховна Рада і Уряд мають приділяти більше уваги роботі над законопроектами щодо Угоди про асоціацію України з ЄС

23.02.2018

Для повноцінної імплементації Угоди про асоціацію Верховна Рада і Уряд мають приділяти більше уваги роботі над законопроектами у цьому напрямі. На цьому наголосила Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко під час конференції «Підсумки імплементації угоди про асоціацію між Україною та ЄС за 2017 рік та подальші плани».

Ірина Геращенко повідомила, що за підсумками роботи у 2017 році Верховна Рада України виконала свої зобов’язання за Угодою про асоціацію на 30%. Політик вважає проблемним питанням те, що 85% законопроектів, які належать до імплементацій Угоди, розроблені й подаються народними депутатами, а не Урядом. За її словами, чимало таких документів неякісні та не відповідають європейському законодавству. Ірина Геращенко акцентувала увагу, що в Уряді й досі не створено структуру, яка би здійснювала комплексну експертизу поданих до Верховної Ради законопроектів на відповідність праву ЄС. Перший віце-спікер нагадала, що відповідний урядовий підрозділ до 2010 року працював при Міністерстві юстиції України, був знищений за часів президентства Януковича, але й досі ця структура не відновлена. Політик зазначила, що найближчим часом парламент має розглянути та ухвалити близько 56 законопроектів, які стосуються імплементації Угоди. Ірина Геращенко вважає, що всі документи, зокрема й законопроект про Антикорупційний суд мають пройти експертизу на відповідність нормам ЄС. Інформуючи присутніх про роботу Верховної Ради у сфері протидії корупції політик зауважила, що ця робота має бути системною та охоплювати докорінні зміни у всіх сферах. Вона підкреслила, що створення Антикорупційного суду не вирішує усіх проблемних питань у сфері судочинства й наголосила на необхідності серйозної реформи всієї судової системи. Перший віце-спікер відзначила важливу роботу Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції та офісу Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України і наголосила на необхідності обрання голови Комітету з питань євроінтеграції. Також вона поінформувала, що наступного тижня спікер і прем‘єр презентують спільну «дорожню карту» Уряду і Парламенту щодо імплементації Угоди. Ірина Геращенко також перерахувала ключові досягнення в сфері виконання Угоди й відзначила, що реформа децентралізації наразі є однією із найуспішніших. В той же час політик зауважила, що представники регіональної влади в Україні сьогодні потребують додаткової консультативно-дорадчої допомоги від наших партнерів, аби повністю використовувати можливості співпраці. Перший віце-спікер подякувала представниками ЄС за активну допомогу, що надається Україні на шляху імплементації Угоди про асоціацію. Політик висловила сподівання, що у 2018 році комунікація між Урядом, Парламентом, громадським сектором та міжнародними партерами України вийде на новий рівень. Підбиваючи підсумки імплементації Парламентом Угоди про асоціацію у минулому році, Ірина Геращенко наголосила на необхідності інтенсифікації роботи, в першу чергу в сфері інтелектуальної власності, реформи митниці і транспортного сектору. Також вона наголосила на важливості продовження роботи у сфері протидії корупції та національної безпеки і оборони, що, зокрема, потребує ухвалення законопроекту «Про національну безпеку України», захисту прав людини, зокрема й протидії домашньому насильству. ...

Читати повністю >>>

Дивіться відео! Асоціація України з ЄС: підсумки імплементації Угоди за 2017 р. >>>

За матеріалами rada.gov.ua

А.ПАРУБІЙ

І.ГЕРАЩЕНКО

ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА

Відділ реклами:

096-158-13-61; maruschuk.a@gmail.com

https://www.kmu.gov.ua/ua/news/zayava-mzs-do-4-h-rokovin-pochatku-zbrojnoyi-agresiyi-rf-proti-ukrayinihttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/154644.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/154659.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/154681.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/154685.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/154695.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/154696.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/154704.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/154860.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/154844.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/154861.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/154846.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/154726.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/154726.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/154905.htmlhttps://www.youtube.com/watch?v=CHkAYKYRDCAhttps://www.youtube.com/watch?v=CHkAYKYRDCAhttp://www.rada.gov.ua/

3 Запрошуємо Вас до співпраці: авторів, рекламодавців, розповсюджувачів >>> Відділ реклами: (044) 235-51-11; +38 096-158-13-61; maruschuk.a@gmail.com

АДМІНІСТРАЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА

ПРЕЗИДЕНТ

Україна є щитом і мечем Європи – Президент закликав не послаблювати санкції проти Росії

16.02.2018

Президент Петро Порошенко під час виступу на 54-ій Мюнхенській безпековій конференції продемонстрував прапор Європейського Союзу з Авдіївки, поблизу Донецька, де рік тому російська агресія спровокувала гуманітарну катастрофу.

«І мої солдати вивісили прапор ЄС як символ кордону ЄС на Сході нашої країни.

Сподіваюсь, що в майбутньому це так і буде», - зауважив Президент. Глава держави зазначив, що попри усі виклики, Донбас цілком може стати успішним прикладом мирного врегулювання насильницького конфлікту, і для цього потрібно небагато – лише щира імплементація Росією Мінських домовленостей. «Існує унікальне вікно можливостей, яке б допомогло виконати ці домовленості. Йдеться про розгортання миротворців ООН на Донбасі – про ініціативу, яку я запропонував ще у 2015 році. Зараз весь світ підтримує цю ідею. Москва має шанс виявити здатність до компромісу і погодитися на миротворців ООН на всій території окупованого Донбасу, включаючи неконтрольовану частину українсько-російського державного кордону», - наголосив Президент. Глава держави зауважив, що у рамках Ради Безпеки ООН необхідно домовитися про наділення миротворців ООН на окупованому Донбасі повноцінним функціональним мандатом на основі усталених принципів ООН, який дозволив би їм виконати свої завдання та забезпечив мирне відновлення суверенітету України у відповідності до Мінських домовленостей. «Росія прагне обмежити миротворців ООН контактною лінією та наділити їх лише функціями ескортування. Якщо все залишиться так як є, це означатиме, що Кремль не є по-справжньому зацікавленим у мирі, а лише прагне заморозити конфлікт під дистанційним управлінням. Це також означатиме, що ми повинні залишатися жорсткими щодо Росії», - наголосив Глава держави. Президент зауважив, що багато скептиків сумніваються, що можна виграти боротьбу проти Росії - ядерної держави та постійного члена Ради Безпеки ООН і ці зусилля можуть стати безглуздими та марними. Глава держави перефразував відомого британського державного діяча Бенджаміна Дізраелі: «Ми не будемо перемагати Росію, ми перевершимо її». За словами Глави держави, це означає, що необхідно бути непоступливими щодо своїх цінностей. «Сьогодні єдиний сигнал для Москви: ціна буде постійно зростати, поки російські війська не покинуть Донбас і Крим. Ми, політики, повинні бути непоступливими, незважаючи на тиск лобістів. Власне відповідальністю політиків є збалансовувати економічну доцільність моральними цінностями. І, у разі потреби, застосовувати жорсткi обмежувальнi заходи – щоб притягнути до відповідальності тих, хто перетнув межу», - наголосив Глава держави. Президент додав: «Санкції працюють. Якщо хтось досі вважає, що санкції неефективні, тоді ми маємо посилити їх – запровадити нові санкції та закрити існуючі лазівки». Глава держави також наголосив, що необхідно позбутися ілюзій - умиротворення агресора породжує подальшу агресію. ...

Читати повністю >>>

Читайте також: Виступ Президента України на 54-й Мюнхенській безпековій конференції >>>

За матеріалами president.gov.ua

Президент України провів зустріч з екс-лідерами країн Балтійсько-Чорноморського регіону

22.02.2018

Президент Петро Порошенко провів зустріч із колишніми лідерами країн Балтійсько-Чорноморського регіону, які в Києві беруть участь у форумі «Солідарна безпека країн Балтійсько-Чорноморського регіону як консенсусна стратегія для великої Європи».

На Форумі, організованому Національним інститутом стратегічних досліджень, Україну представлятимуть Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко, Білорусь – Станіслав Шушкевич, Болгарію – Петар Стоянов, Литву – Вітаутас Ландсбергіс, Латвію – Валдіс Затлерс, Молдову – Петру Лучинський, Польщу – Александр Квасневський. Президентом Форуму є Геннадій Бурбуліс. Глава держави відзначив тверду і принципову позицію лідерів країн Балтії та чорноморського регіону у підтримці територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Президент також особливо наголосив на важливості забезпечення солідарності усього світу з Україною та підтримки нашої держави. Учасники зустрічі обговорили проблеми регіональної та глобальної безпеки та акцентували на неприпустимості порушення норм міжнародного права. Співрозмовники наголосили на необхідності підвищення ефективності механізмів забезпечення безпеки в світі і в Європі, в тому числі, передбачених Статутом ООН та програмними документами ОБСЄ. Під час зустрічі також обговорювались безпекові питання у Балтійсько-Чорноморському регіоні, зокрема спроби дестабілізації ситуації в країнах регіону. Глава Української держави підкреслив, що ціль Росії не лише Україна, а регіон в цілому. Президент також поінформував про ситуацію на Донбасі та відзначив важливість продовження санкцій проти Росії до повного виконання нею Мінських домовленостей. Відзначимо, Президент Петро Порошенко на засіданні Воєнного кабінету нагадав про початок агресії Росії проти України та наголосив, що «антитерористична операція відіграла вкрай важливу роль на першому етапі відсічі агресії». «В форматі АТО було звільнено 2/3 окупованого Донбасу. Оскільки кожен з вас брав у цьому безпосередню участь, можемо констатувати, що лише пряме вторгнення підрозділів російської армії стало на заваді повному і успішному завершенню АТО. Якби у нас не було регулярних підрозділів російської армії, які перетнули кордони, напали на демотивовану українську армію, сумнівів у ефективності завершення операції в мене немає», - наголосив Глава держави. Ще однією причиною проблем на початковому етапі оборони України, на його переконання, була повна руйнація Збройних Сил України, української розвідки та спецслужб попередньою владою. «Свідомо знищувалися українські Збройні Сили. Через механізми присутності іноземних агентів, розпродаж війська, деморалізації, злочинного скорочення, ліквідації системи забезпечення, ліквідації системи підготовки кадрів. Сьогодні ми можемо вже про це казати, що у 2014 році зусиллями і попереднього Президента, і попередніх міністрів, армія була знищена», - констатував Петро Порошенко. «І сьогодні, через 3,5 роки наполегливої роботи, через виділення від 5 до 6 % ВВП на сектор оборони і безпеки ми можемо констатувати, а навіть не ми, а наші партнери по НАТО констатують, що Україна зараз має одну з найбільш ефективних армій у Європі», - підкреслив Президент.

Читати повністю >>>

Читайте також: Тримайте відчиненими двері для України в ЄС і НАТО >>>

За матеріалами president.gov.ua

П.ПОРОШЕНКО

----------------- ® ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Услуги: Мониторинг СМИ Паспорт рынков Аналитика рынков Исследования рынков Маркетинговые обзоры

Группа компаний Renaissance Consulting [project management solution] 096-158-13-61 maruschuk.a@gmail.com Киев, Контрактовая пл.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР

Глава Уряду представив Звіт роботи Кабінету Міністрів та основні завдання на 2018 р.

13.02.0218

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман відповідно до вимог законодавства представив Звіт роботи Кабінету Міністрів за 2017 рік та основні завдання на 2018 рік. Презентація відбулася в рамках засідання Уряду.

Прем’єр-міністр підкреслив, що минулий рік був нелегким, але позитивні моменти

очевидні. Серед них – збереження позитивної динаміки зростання економіки та початок фундаментальних змін в різних сферах життєдіяльності держави – від системи державних фінансів, системи економічних регуляцій та системи оподаткування бізнесу до соціальної сфери, а саме освіти, медицини, пенсійної системи. «Я знаю, що проблем є достатньо, але ми маємо бути готовими їх подолати», - сказав Володимир Гройсман. За його словами, досягти мети дозволить нова якість державного управління, політика збільшення доходів громадян, забезпечення належного рівня безпеки. «Хотів би подякувати Парламенту, колегам міністрам за нелегкий рік, в якому були й позитивні моменти. Нам вдалося утримати економічне зростання. Ми збільшуємо виробництво продукту, люди мають можливості працевлаштування. Але якщо ми хочемо наздогнати партнерів, наш пріоритет – підвищення економічного зростання», - сказав Глава Уряду. Відзначимо, Кабінет Міністрів в рамках політики економічного зростання напрацював низку ініціатив, запровадження яких дозволить суттєво прискорити розвитку ключових галузей промисловості, передусім видобувних, а також залучити інвестиції та інновації в економіку та життя громадян. Про це сказав Прем’єр-міністр України під час представлення Звіту роботи Уряду за 2017 рік. Глава Уряду підкреслив, що системний економічний розвиток – запорука зростання соціальної сфери та можливість держави повертати борги, обслуговування яких вже зараз потребує щороку близько 130 млрд грн. Передумовою зростання є залучення інвестицій. І тут Україна, впевнений В.Гройсман, готова запропонувати широкі можливості, передусім в інфраструктурній сфері – порти, дороги, залізниця. Одним з інструментів зацікавлення інвесторів стане напрацьований спільно з парламентарями проект закону про концесію. «Ми також запроваджуємо механізми підтримки інновацій. Це забезпечить реактивний розвитку економіки», - сказав В.Гройсман і нагадав, що за ініціативи Уряду створені Фонд підтримки інновацій та стартапів, Експортно-кредитне агентство та інші інститути, покликані запровадити нові технології в «якість життя людей та економіку».

Читати повністю >>> Читайте також: Звіт Уряду за 2017 рік >>>

За матеріалами kmu.gov.ua

Базовий економічний орієнтир роботи Уряду – 5-7% зростання ВВП

15.02.2018 Кабінет Міністрів визначив базовим орієнтиром економічної політики

зростання ВВП України на рівні 5-7%, а ключовими акцентами цього року – приватизацію нестратегічних державних активів і корпоратизацію стратегічно важливих держкомпаній.

Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з експертами-економістами. Як підкреслив Глава Уряду, подібні зустрічі невипадково стали традиційними. Саме під час таких дискусій можна визначити тактичні акценти розвитку держави та напрацювати стратегічні цілі роботи. Темою нинішньої зустрічі став звіт роботи Уряду та плани на 2018 рік. «Ми подали звіт про роботу Уряду за 2017 рік. Це 192 сторінки, які відзначають наші досягнення та план дій та життя країни цього року, – сказав Володимир Гройсман. – Добре, що ми перейшли на нову систему роботи. Вона дає можливість визначати на чому потрібно зорієнтуватися, що потрібно більш прискіпливо вивчити... Нагадаю, для нас великий пріоритет – розвиток економіки. Зростання 5-7% є базовим, над цим будемо працювати». Прем’єр-міністр наголосив, що основний масив рішень, спрямованих на розвиток економіки, сконцентрований в представленому Урядом та Парламентом пакеті з 33 законопроектів авторства Кабінету Міністрів та фракцій Верховної Ради. Документи проходять обговорення і чекають на ухвалення. «Цього року ми також акцентуємо увагу на приватизації. Вважаємо, що дуже прогресивний закон вже ухвалено, тож займаємося процесами підготовки продажу (активів). Друга позиція – корпоратизація (державних компаній)». У ході дискусії експерти запропонували додаткові напрямки роботи і детально акцентувати увагу Уряду на темі розвитку ринку цінних паперів, пришвидшення реформування освіти, передусім вищої, реформування медицини, передусім у сегменті закупівлі ліків, реформування видобувної промисловості, особливо вугільної. Відзначимо, стимулювання виробництва, передусім продовольчої групи товарів, дозволить наситити ринок і стабілізувати цінову ситуацію краще за будь-які штучні регуляції, які у підсумку ведуть лише до товарного дефіциту і подальшого зростання цін. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі одного з телеканалів. Він підкреслив, що пріоритет – національна економіка, зростання якої дасть можливість підвищити доходи громадян без надмірної інфляції.

Читати повністю >>> Читайте також: Звіт Уряду 2017. Інфографіка >>>

За матеріалами kmu.gov.ua

Прем’єр-міністр: Стабільний і впевнений розвиток бізнесу – мета економічних реформ Уряду

22.02.2018 Стабільний та впевнений розвиток бізнесу, який є ключовим

джерелом залучення інвестицій та запорукою зростання економіки, – мета економічних реформ Уряду. Про це сказав Прем’єр-міністр України під час зустрічі з представниками ділових кіл Сумщини.

«Головне почути реальний сектор. Для мене це дороговказ. Мета Уряду, аби ми вийшли на стале зростання 5% плюс. Для цього потрібні інвестиції. Саме бізнес забезпечує інвестиції. А ми займаємося створенням умов для ведення бізнесу», – сказав Глава Уряду. Він наголосив, що суттєвими кроками вперед є рішення щодо дерегуляції, змін у роботі фіскальних органів, змін в роботі контролюючих органів. «Ми змінюємо систему контролю та нагляду – тільки ризикоорієнтовані підходи», – зазначив Володимир Гройсман. Він підкреслив, що сьогодні в багатьох сферах немало проблем, і більшість систем треба збирати «по краплинах». Але робота ведеться. Так, в частині сприяння експорту створені Експортно-кредитне агентство, існує Офіс з просування експорту та Офіс залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest. «Свого часу я був зацікавлений у формуванні умов для технічного переобладнання. Для більшості секторів можливість модернізації була надважлива. І ми таку можливість надали – через розстрочку зі сплати ПДВ, – сказав Володимир Гройсман. – Ми так само готуємо і впроваджуємо рішення щодо просування власного виробництва та надання пріоритету власному продукту. Так, ми компенсуємо 25% вартості української сільгосптехніки з локалізацією 50% плюс. Ми впроваджуємо програму підтримки аграріїв, передусім фермерів». Відзначимо, цього року в Україні має стартувати етап ефективного та прозорого залучення інвестицій до державного сектору.

Читати повністю >>> Читайте також: Вступне слово Прем’єр-міністра на засіданні КМУ від 21.02.2018 р. >>>

За матеріалами kmu.gov.ua

В.ГРОЙСМАН

http://www.president.gov.ua/news/ukrayina-ye-shitom-i-mechem-yevropi-prezident-zaklikav-ne-po-45854http://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-ukrayini-na-54-j-myunhenskij-bezpekovij-ko-45842http://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-ukrayini-na-54-j-myunhenskij-bezpekovij-ko-45842http://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-ukrayini-na-54-j-myunhenskij-bezpekovij-ko-45842http://www.president.gov.ua/news/partneri-po-nato-konstatuyut-sho-ukrayina-nini-maye-odnu-z-n-45958http://www.president.gov.ua/news/cil-rosiyi-ne-lishe-ukrayina-region-v-cilomu-prezident-na-zu-45994http://www.president.gov.ua/news/trimajte-vidchinenimi-dveri-dlya-ukrayini-v-yes-i-nato-prezi-45858http://www.president.gov.ua/news/trimajte-vidchinenimi-dveri-dlya-ukrayini-v-yes-i-nato-prezi-45858https://www.kmu.gov.ua/ua/news/uryad-napracyuvav-novi-iniciativi-shodo-rozvitku-klyuchovih-sektoriv-promislovosti-ta-zaluchennya-investicij-v-ekonomiku-volodimir-grojsmanhttps://www.kmu.gov.ua/ua/news/glava-uryadu-predstaviv-zvit-roboti-kabinetu-ministriv-ta-osnovni-zavdannya-na-2018-rikhttps://www.kmu.gov.ua/ua/news/zvit-uryadu-za-2017-rikhttps://www.kmu.gov.ua/ua/news/glava-uryadu-stimulyuvannya-rozvitku-virobnictva-dozvolit-nasititi-rinok-i-stabilizuvati-cini-bud-yaka-regulyaciya-vede-lishe-do-deficitu-tovarivhttps://www.kmu.gov.ua/ua/news/premyer-ministr-bazovij-ekonomichnij-oriyentir-roboti-uryadu-5-7-zrostannya-vvphttps://www.kmu.gov.ua/ua/news/zvit-uryadu-2017-infografikahttps://www.kmu.gov.ua/ua/news/cogo-roku-startuye-novij-efektivnij-etap-zaluchennya-investicij-do-derzhkompanij-premyer-ministrhttps://www.kmu.gov.ua/ua/news/premyer-ministr-stabilnij-i-vpevnenij-rozvitok-biznesu-meta-ekonomichnih-reform-uryaduhttps://www.kmu.gov.ua/ua/news/vstupne-slovo-premyer-ministra-volodimira-grojsmana-na-zasidanni-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-21-lyutogo-2018-rokuhttps://www.kmu.gov.ua/ua/news/vstupne-slovo-premyer-ministra-volodimira-grojsmana-na-zasidanni-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-21-lyutogo-2018-rokuhttp://www.president.gov.ua/http://www.poslygi.com.ua/research/http://www.kmu.gov.ua/

4 Запрошуємо Вас до співпраці: авторів, рекламодавців, розповсюджувачів >>> Відділ реклами: (044) 235-51-11; +38 096-158-13-61; maruschuk.a@gmail.com

ВІЦЕ-ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРИ

Рада донорів з питань децентралізації визначила

маршрутну карту реформи-2018 13.02.2018

Прийняття законів з децентралізації, які стимулюють об’єд-нання та посилюють існуючі громади; секторальна децентралізація, зокрема впровадження реальних проектів; навчання лідерів ОТГ; розвиток міжмуніципального співробітництва та імплементація принципів гендерної рівності у місцеве самоврядування.

Така маршрутна карта завдань з впровадження реформи у 2018 році, якою мають спільно рухатися Мінрегіон та всі міжнародні проекти і програми технічної допомоги Україні. Ці завдання сьогодні були окреслені на засіданні Ради донорів з питань децентралізації за участі керівництва Офісу Ради Європи в Україні, Представництва ЄС в Україні, Посольства Німеччини в Україні, Швейцарського бюро співробітництва, представництв ПРООН, ОБСЄ, USAID, OECD, проектів U-LEAD, GIZ, DESPRO, SIDA, DOBRE, ПУЛЬС, EDGE та інших. «Сьогодні ми маємо потужну підтримку міжнародних партнерів у впровадженні реформи децентралізації. І для нас наразі головне – міжнародне сприяння й допомога та прийняття Парламентом маршрутної карти з 17 законопроектів з децентралізації. Ухвалення цих законів відкриє вікно можливостей для громад у частині спрощення умов для добровільного об’єднання громад та підсилення повноважень ОТГ через передачу управлінських функцій. Результат – більше створених громад, збільшення повноважень і управлінських функцій, що в першу чергу призводить до якісної зміни життя українців», - про це наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України та співголова Ради донорів Геннадій Зубко. За його словами, серед пріоритетних законопроектів з підсилення громад – розширення повноважень органів місцевого самоврядування в частині управління землею і містобудівною сферою. …

Читати повністю >>>

За матеріалами kmu.gov.ua МІНІСТРИ & МІНІСТЕРСТВА. ВІДОМСТВА МІНІСТЕРСТВА

Мінекономрозвитку оприлюднило звіт щодо міжнародної технічної допомоги для України у 2017

20.02.2018 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України опублікувало

звіт щодо міжнародної технічної допомоги, яка надається Україні, за результатами проведеного моніторингу проектів за ІІ півріччя 2017 року.

У другому півріччі 2017 року в Україні реалізовувалось 453 проекти міжнародної технічної допомоги загальною кошторисною вартістю $5,5 млрд, з яких $2,4 млрд фінансуються з Чорнобильського Фонду Укриття та Рахунку ядерної безпеки. Найбільшими донорами для України є Сполучені Штати Америки (близько $370 млн щороку) та Європейський Союз (близько €310 млн щороку). Інші донори – Канада, Німеччина, Нідерланди, Швеція, Швейцарія, Японія, Данія, організації системи ООН, Світовий банк, ЄБРР. Протягом 2017 року Уряд України уклав 13 міжнародних угод та інших двосторонніх документів з питань технічного та фінансового співробітництва з ЄС, США, Японією, ООН та МБРР (Міжнародним банком реконструкції та розвитку) на загальну суму понад $927 млн. Серед цих угод - масштабна Рамкова програма партнерства між Урядом України та Організацією Об’єднаних Націй на 2018 – 2022 роки. Орієнтовний обсяг ресурсів, які передбачається залучити на реалізацію цієї - $675 млн. Також вагому за обсягами допомогу надав ЄС, зокрема для фінансування: програм, спрямованих на соціальне та економічне відродження Донецької та Луганської областей (€50 млн); реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів, також створення ефективної системи правоохоронних органів для дотримання прав людини в Україні (€52,5 млн); успішну імплементацію Угоди про асоціацію з ЄС в різних сферах, зокрема для розвитку культури, транспорту, реформування системи державного управління, розвитку приватного сектору, сільського господарства, управління земельними ресурсами, охорони здоров’я, належного управління та гендерної рівності (€37 млн). У планах Мінекономрозвитку на 2018 рік укладання міжнародних договорів, зокрема з ЄС про фінансування програм у сферах енергоефективності, ядерної безпеки, управління державними фінансами, а також розвиток нормативної-правової бази щодо залучення, використання та моніторингу проектів міжнародної технічної допомоги.

Читати повністю >>>

Читайте також: Більше інформації у самому звіті >>>

За матеріалами прес-служби Мінекономрозвитку СЛУЖБИ. АГЕНТСТВА. ІНСПЕКЦІЇ. ІНШІ ЦОВВ

Міжнародні експерти проведуть діагностичну оцінку системи

податкового адміністрування ДФС 14.02.2018

На відкритості діяльності та готовності ДФС надати всю необхідну інформацію для об’єктивної оцінки роботи служби наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час зустрічі з делегацією експертів оціночної групи TADAT та представників Європейського Союзу.

Іноземна делегація, яка розпочала свою роботу в ДФС, протягом двох тижнів проводитиме діагностичну оцінку системи податкового адміністрування ДФС з використанням інструменту TADAT (оцінює ефективність національного податкового органу відповідно до дев’яти Ключових областей результативності). Зокрема, мова йде про ефективність управління ризиками та доходами (процес збору податків), своєчасність подання податкових декларацій та сплати податків, декларування достовірних даних. «Ми абсолютно відкриті і готові надавати необхідну інформацію з метою об’єктивної оцінки всіх процесів, які відбуваються в фіскальній службі. На сьогодні затверджені концептуальні зміни щодо розвитку ДФС на найближчі 2 роки і логічним було б отримати незаангажовану думку міжнародної місії для внесення коректив у процес реформування, якщо це буде необхідно», - зазначив Мирослав Продан. Очільник ДФС підкреслив, що протягом минулого року була започаткована та на сьогодні знаходиться на різних стадіях реалізації значна кількість проектів, пов’язаних, зокрема, з адмініструванням податку на додану вартість та його відшкодуванням, запровадженням нових електронних сервісів. За його словами, на сьогодні фактично 97% заявлених до відшкодування сум ПДВ отримуються платниками протягом наступного місяця. А ще буквально рік тому близько 40% таких сум відшкодовувалися протягом наступного місяця, а по решті проводилися контрольно-перевірочні заходи і період їх відшкодування міг тривати до двох років. «Сьогодні в нас є надзвичайно амбітні плани, пов’язані з підготовкою до прийняття законопроекту про податок на виведений капітал, який замінить податок на прибуток. Це суттєво знизить податкове навантаження на бізнес, який планує розвиватися в Україні. Мова йде як про іноземні інвестиції, так і про внутрішньодержавні», - підкреслив Мирослав Продан. Він також зазначив, що відповідно до нововведень у законодавстві з 1 січня цього року по інвестиціях, які залучаються в Україну у вигляді устаткування, виробничих потужностей тощо, є можливість отримання відстрочки до двох років по сплаті ПДВ.

Читати повністю >>>

За матеріалами прес-служби ДФС України

Відбувся публічний звіт Голови Нацагентства АРМА Антона Янчука

22.02.2018 Відбувся публічний звіт Голови Національного агентства України з

питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів Антона Янчука за підсумками діяльності відомства за 2017 рік.

У заході взяли участь представники громадськості, засобів масової інформації. Антон Янчук розпочав звіт з представлення інформації про передумови створення та розбудови Агентства у 2017 р. «Національне агентство за змістом, обсягом функцій і правовим статусом не має аналогів у системі органів державної влади в Україні. Воно утворено за аналогом установ з повернення та управління активами, які успішно функціонують у державах-членах ЄС відповідно до рішення Ради Європейського Союзу та інших актів права ЄС», - підкреслив Голова Національного агентства. За словами керівника, за сприяння Уряду менш ніж за рік Агентство було створено «з нуля» і вже в жовтні 2017 року розпочало виконання своїх ключових функцій: розшук активів для цілей їх арешту у кримінальних провадженнях; управління арештованим майном. У 2017 році Урядом у повному обсязі забезпечено запуск Національного агентства, а саме: повністю профінансовано «бюджет запуску» у 2017 році обсягом у 42 мільйони гривень. На кінець 2017 року Національне агентство отримало доступ до державних реєстрів та інформаційних баз даних, а також було авторизовано як офіційний контактний пункт України у глобальних мережах з транскордонного обміну даними про активи для цілей їх розшуку та арешту: Камденській міжвідомчій мережі з повернення активів (CARIN); Глобальній платформі контактних пунктів Інтерполу з розшуку активів (Global Focal Point Platform for Asset Recovery); та стало партнером Ініціативи з повернення вкрадених активі