Методичні рекомендаціїщодо проведення Першого уроку в навчальних закладах

у 2011/2012 навчальному році

Формування патріотизму і національної свідомості в сьогоднішніх школярів є одним з найголовніших пріоритетів сучасної української освіти. Визначення цих пріоритетів є цілком закономірним, оскільки кожна молода людина є учасником становлення української незалежної держави.

На сучасному етапі державотворчих процесів в Україні, розбудови громадянського суспільства надзвичайно актуальною є проблема виховання у молодого покоління патріотичних почуттів, активної громадянської позиції на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей.

Перше вересня за традицією розпочинається Першим уроком, який присвячується вагомим подіям у житті українського народу. Цього навчального року такими віхами є 15-та річниця Конституції України, 20-та річниця незалежності України, яку відзначаємо 24 серпня.

З метою відзначення цих знаменних дат 2011/2012 навчальний рік в загальноосвітніх навчальних закладах розпочинається Першим уроком на тему: "Україна - наш спільний дім".

Головною метою його має бути:- ознайомлення учнів з основними державотворчими

подіями становлення незалежної України, вивчення основних засад демократичного та суспільного ладу України, її досягнень за останні роки;

- закріплення знань про державну символіку (Герб, Прапор, Гімн, Основний Закон України – Конституцію); про такі поняття та категорії, як народ, нація, етнос, держава, громадянин, громадянські права та обов'язки;

- зміцнення громадянських якостей учнів;

1

- формування ціннісного ставлення до держави, суспільства, мови, сім'ї, самого себе; почуття особистої відповідальності за долю своєї держави та українського народу.

При цьому варто зазначити, що із проголошенням незалежності Україна почала брати активну участь у міжнародних відносинах як повноправний суб'єкт міжнародного права. Основні принципи зовнішньої політики України визначені в Декларації про державний суверенітет України (1990), ухвалених Верховною Радою "Основних напрямках зовнішньої політики України" (1993), і в Конституції України (1996).

Завдання Першого уроку:- вивчення основних засад демократичного та

суспільного ладу, визначених Конституцією України, досягнень України за роки незалежності;

- ознайомлення зі змістом понять «народ», «нація», «етнос», «держава», «громадянин», «громадянські права» та «громадянські обов’язки»;

- розвиток громадянських якостей особистості: патріотизму, громадянської свідомості і самосвідомості;

- формування особистої відповідальності кожного за долю своєї держави та власного народу, усвідомлення школярами необхідності духовного і фізичного вдосконалення, розвитку моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури;

- осмислення учнями спільності інтересів представників різних національностей у розбудові України, формування міжнаціональної толерантності, солідарності всіх громадян.

Перший урок має бути продовженням системи роботи з патріотичного виховання учнівської молоді, котра передбачає виховання її на прикладах життя борців за становлення української державності, що є одним із найважливіших шляхів формування історичної пам’яті.

Центр методичної та соціально-психологічної служби управління освіти Кіровоградської міської ради рекомендує під час підготовки і проведення Першого уроку зробити

2

акцент на вирішенні виховних завдань, пов’язаних з розвитком таких духовно-моральних цінностей, властивостей та рис характеру особистості, як:

- любов до Батьківщини, свого народу, цілеспрямованість і наполегливість у досягненні життєвої мети;

- усвідомлення своєї належності до української нації, почуття гордості за свій народ, Батьківщину, взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

- висока правосвідомість, повага до Конституції, знання законів держави, прийнятих у ній правових норм, потреба в їх дотриманні;

- повага до державних символів; - дисциплінованість, працьовитість, ініціативність, турбота

про свою землю, піклування про її природу, екологію, матеріальні і духовні цінності народу;

- гуманістична моральність, яка охоплює доброту, чесність, чуйність, сумлінність, відповідальність, самоповагу;

- прагнення до самовдосконалення своїх патріотичних рис.Урок можна розпочати ознайомленням з досягненнями

української держави в політичній, соціально-економічній, культурно-освітній сферах протягом двадцятиріччя незалежності. Вчителю необхідно наголосити, що сьогодні Україна стала повноправним членом міжнародної спільноти. Оголосивши світу свій без’ядерний, позаблоковий статус, наша держава проводить багатовекторну зовнішню політику. Під час уроку слід звернути увагу учнів на вклад української діаспори у розбудову України.

У ході уроку необхідно розглянути загальні засади демократичного та суспільного ладу нашої держави, які проголошені в Конституції України. Важливо зазначити, що вони мають установний, програмний характер, тобто визначають перспективу державного і суспільного розвитку.

Готуючись до уроку, вчителеві необхідно звернутися до таких міжнародних та державних нормативно-правових актів:

3

- Загальна декларація прав людини (затверджена і проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1943 року);

- Декларація про права дитини (проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року);

- Концепція про права дитини (схвалена Генеральною асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року);

- Декларація про державний суверенітет України (затверджена постановою Верховної Ради України від 16 липня 1990 року);

- Акт проголошення незалежності України (затверджений постановою Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року);

- Конституція України від 28 червня 1996 року;- Закони України «Про освіту» від 23 березня 1996 року,

«Про загальну середню освіту» від 25 червня 1999 року, «Про національні меншини в Україні» від 25 червня 1992 року;

- Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» (затверджена колегією Міністерства освіти і науки України 2007 року);

- Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді (автори І. Бех, К. Чорна; надрукована в часописі «Світ виховання». – 2007. – №1 (20));

- Концепція національно-патріотичного виховання молоді (затверджена спільним наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 р. № 3754/981/538/49).

Для вихованців дошкільних навчальних закладів доречно провести Перше заняття у формі бесіди, гри, подорожі з використанням матеріалів українознавства, художніх творів, віршів про рідну землю, музичного матеріалу, репродукцій краєвидів України та рідного міста, національного вбрання Кіровоградщини, фотокарток самих дітей та їх родин. Це

4

заняття в дошкільному навчальному закладі має сприяти формуванню та розвитку уявлень про такі поняття: «моя Батьківщина – Україна», «рідний дім», «мій рідний дитячий садок». З метою залучення вихованців до активної участі у занятті пропонуємо провести конкурси малюнків на теми: «Малюю свій світ», «Моя країна – Україна», «Земля - спільний дім всіх дітей світу», ілюстрування народних казок, організувати ігри дітей різних країн тощо.

Готуючись до Першого уроку педагоги загальноосвітніх навчальних закладів повинні дотримуватися таких вимог:

- спиратися на знання, набуті вихованцями на уроках, поглиблювати та розширювати їх;

- логічно продовжувати урочну роботу, стати складовою виховання в дитячому садку, школі, класі, ґрунтуватись на засадах наступності, враховувати вікові особливості, індивідуальні інтереси молоді, а матеріал органічно пов’язувати з життям держави, регіону, школи, класу, групи;

- форми, методи, зміст добирати таким чином, щоб викладена інформація була цікавою, доступною, насиченою, стимулювала учнів до самовираження;

- максимально залучати учнів класу, групи до роботи шляхом розробки індивідуальних, групових завдань;

- залучити до участі в уроці керівників органів місцевого самоврядування, депутатів різних рівнів, ветеранів війни та праці, науковців;

- найефективніші методи проведення уроку: заняття-діалог, дискусія, роздуми, бесіда з актуальних питань державотворення, стосунків особистості і суспільства, проблем духовності тощо.

На Першому уроці в початковій школі вчителю слід акцентувати увагу першокласників на тому, що школа - не просто будівля. Це велика і дружна родина, де є свої правила і закони (Статут). Кожний навчальний заклад має свою історію, традиції, учнів - випускників, які є її гордістю і славою. У школі діти не тільки отримують знання, але вчаться дружити,

5

спілкуватися між собою, вирішувати проблеми, допомагати один одному. Адже протягом шкільного навчання відбувається процес перетворення маленької дитини у дорослу людину із власною життєвою позицією, поглядами та переконаннями.

Метою уроку для учнів 2- 4 класів має бути сприяння формуванню і розвитку уявлень про такі поняття і положення як: "Моя Батьківщина – Україна", "рідний дім", "патріот і громадянин". Бажано, щоб учні розуміли, що вони, їх родини - це складова народу України, усвідомлювали, що успішне навчання в школі, – це їх обов’язок перед суспільством і державою.

Важливо, щоб перший урок пройшов урочисто, з яскравими та цікавими моментами, запам'ятався учням надовго, сприяв згуртуванню колективу.

Завдання вчителя - у доступній і цікавій формі ознайомити дітей зі змістом окремих положень Конституції України (Ст. 1, 2, 5, 10, 11, 12, 20, 24, 65, 66, 68). Варто наголосити на уроці, що Україна - це наша Батьківщина, рідний край, земля, де ми народилися і живемо, наш дім. Це велика незалежна держава славного, працьовитого народу із своєю історією, мовою, самобутньою культурою, звичаями і традиціями. Крім того, Україна - багатонаціональна держава, де проживають понад 100 націй і народностей із своєю мовою, культурними надбаннями.

Форми і методи проведення Першого уроку можуть бути різноманітними (бесіда, урок-гра, урок-свято, урок-зустріч, урок-спілкування з природою, урок-екскурсія до шкільного музею, подорож з використанням народознавчих матеріалів, художніх творів, віршів, міні-вистава, де дійовими особами стануть учні класу, інсценізація із залученням старшокласників, батьків). Елементами уроку можуть бути вікторини, конкурси віршів та дитячих малюнків за тематикою уроку, ігри. Учитель обирає форму проведення самостійно, враховуючи можливості навчального закладу та індивідуальні особливості учнів класу.

Підвищити ефективність проведення Першого уроку можна відповідним оформленням класної кімнати: атрибутами

6

національної символіки, тематичними плакатами, репродукціями картин із зображенням різних куточків України, фотокартками з історії існування школи, предметами національного побуту, результатами праці наших співвітчизників (література, музичні інструменти, одяг, продукти харчування, блюда національної кухні), фотокартками родин учнів тощо. Для створення урочистої атмосфери можна використати музичний супровід уроку - пісні про школу, родину, вчителя (1 клас), про Україну, рідний край (2-4 класи).

Рекомендуємо запросити на Перший урок гостей, які мають цікавий життєвий досвід.

Підводячи підсумок Першого уроку, у першому класі варто підкреслити, що учні - справжні господарі школи, і тому важливо виконувати внутрішній розпорядок, зберігати традиції, гідно нести звання учня свого навчального закладу. У 2-4 класах важливо наголосити на важливості становлення громадянської позиції, усвідомлення дитини громадянином України, важливим, необхідним учасником будівництва щасливого майбуття.

В основній школі продовжується формування системи цінностей, відповідальності перед суспільством, формування активної життєвої позиції, врахування патріотичних почуттів до українського народу, поглиблення знань учнів про Україну, розширення змісту понять: громадянин України, патріот, народ, нація, держава, громадянські права та обов’язки.

У 5-6 класах значну увагу приділити питанням родини, сім’ї, сімейних цінностей, традицій, розуміння того, що батьки найрідніші люди для дитини. Слід також звернути увагу на шанобливе ставлення до заповітів наших предків, до особистостей земляків, які боролись за волю та незалежність нашої Батьківщини.

У 7-8 класах провідною думкою уроку може бути виховання любові до матері, Батьківщини, почуття власної гідності. Учні мають усвідомити, що любов до Вітчизни - одна з найбільших людських чеснот. Зміст уроку повинен

7

формувати почуття гордості за старше покоління, осмислення необхідності прийняття активної життєвої позиції та максимальної самореалізації.

У 9 класі слід приділити увагу розвитку громадянських якостей особистості: національної гордості, патріотизму, осмислення взаємозв’язку між ідеями свободи, правами людини та громадянською відповідальністю, усвідомлення причетності до всіх подій, що відбуваються в Україні, важливості для громадянина України збереження свободи і незалежності рідного краю, його державності.

Учні 5-9 класів повинні поповнити свої знання про історію держави, про ті випробування, які випали на долю України та українців.

Тому форми проведення Першого уроку в 5-9 класах можуть бути різноманітні: прес-конференція, усні журнали, вікторини та інше. На уроці можна започаткувати проведення творчих конкурсів, створення учнівських проектів тощо. Підготовчу роботу слід організувати так, щоб максимально залучити учнів класу до підготовки.

Ключовими моментами Першого уроку в старшій школі має бути становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати та забезпечувати її національну безпеку, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, професіонал, носій української національної культури.

Мету Першого уроку в 10-11 класах можна досягти шляхом реалізації таких виховних завдань:

- утвердження в почуттях особистості патріотичних цінностей, поваги до культурного та історичного минулого України;

- виховання поваги до Конституції України, законів України, державної символіки;

8

- визнання й забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої цінності держави і суспільства;

- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її відповідальністю;

- формування етнічної та національної свідомості, любові до родини, рідного краю, народу, держави;

- визнання духовної єдності усіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього;

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур, традицій;

- формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації.

При проведенні Першого уроку класним керівникам старших класів слід зосередити увагу на таких термінах: нація, патріот, патріотизм, державні символи та Конституція України, інтернаціоналізм тощо.

Тому рекомендуємо використати на уроці такі форми роботи як бесіда, дискусія, конференція, аукціон, ярмарок ідей, засідання «круглого столу», диспут, конкурс на складання історії свого роду, засідання патріотичних клубів тощо.

Для стимулювання розвитку критичного мислення, навчання учнів знаходити спільні та відмінні риси, аналізувати, синтезувати, спонукання учнів вільно і відкрито думати на певну тему, вміти знаходити розв’язок проблемного питання на Першому уроці можна використати методи роботи такі як «мозковий штурм», «кероване читання» (читання з передбаченням), «Кола Вена», «Асоціювання» та інші.

Запропоновані форми і методи для проведення Першого уроку у старшій школі покликані формувати в особистості старшокласника емоційні та поведінкові компоненти, що передбачають вироблення вмінь міркувати, аналізувати, ставити питання, шукати власні відповіді, критично розглядати проблему, робити власні висновки, брати участь у громадському житті.

Результативність проведення такого уроку великою мірою залежить від того, наскільки ті чи інші форми й методи

9

виховної діяльності, підібрані вчителем, стимулюватимуть розвиток самоорганізації, самоуправління підлітків, розширюватимуть знання учнів про процеси та явища суспільного життя, права людини, основи життя суспільства, сприятимуть формуванню громадянської позиції.

Від самовідданої наполегливої праці, творчого натхнення, педагогічної культури і майстерності кожного педагога залежить майбутнє України. Нехай 2011/2012 навчальний рік буде світлим і щасливим, багатим на нові ідеї та звершення. Від щирого серця бажаємо Вам добробуту, злагоди і творчої наснаги.

Рекомендована література1. Загальна декларація прав людини (Затверджена і

проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1943 року);

2. Декларація про права дитини (Проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року);

3. Концепція про права дитини (Схвалена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року);

4. Декларація про державний суверенітет України (Затверджена постановою Верховної Ради України від 16 липня 1990 року);

5. Акт проголошення незалежності України (Затверджений постановою Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року);

6. Конституція України від 28 червня 1996 року;7. Закони України "Про освіту" від 23 березня 1996 року

№ 1060-12, ""Про загальну середню освіту" від 13 травня 1999 року № 651-14, "Про мови в Українській РСР" від 28 жовтня 1989 року № 8312-11;

8. Національна доктрина розвитку освіти (Затверджена Указом Президента України від 17 квітня 2002 року № 347/2002);

9. Пересопницьке Євангеліє // Енциклопедія українознавства. Перевидання в Україні. Репринтне відтворення видання 1955-1984 років. — Львів, 1996. — Т.6. — С.2014.

10

10. Бех І.Д. Виховання особистості: Сходження до духовності: Наукове видання. – К.: Либідь, 2006. – 272 с.

11. Бойко А. Педагогічний потенціал національно-культурних традицій // Рідна шк. - 1999. - №10 - С. 12-15.

12. Болгаріна В., Журецький Я. Прилучення учнів до національної культури // Рідна шк. – 1999. - №4 - С. 52-55.

13. Бугайцева Г. Принципи патріотичного виховання учнівської молоді (зі спадщини Григорія Ващенка) // Історія в шк. - 1999 - №5 - С. 7-10.

14. Вишняк М. Патріотичне виховання учнів за допомогою української мови та літератури / М. Вишняк // Рідна шк. – 2001.– № 9.– С. 25–28. Система патріотичного виховання учнів 1–3 кл.

15. Гнатюк В. Зміст і форми національного виховання // Рідна шк. - 1999. - №9. - С. 17-20.

16. Гонський В. Патріотизм як основа сучасного виховання та ідеології держави / В. Гонський // Рідна шк.– 2001.– № 2.– С. 9–14. Роль, функції та структура патріотизму. Особливості та закономірності його формування.

17. Галіцина Л. Система громадянського виховання в школі. – К.: Шкільний світ, 2006.

18. Державна національна програма «Освіта». Україна ХХІ століття - К.: Райдуга, 1994. - 62 с.

19. Іванчук В. Педагогічні засоби формування громадянських цінностей старшокласників // Обрії - 1999. - №1. - С. 19-21.

20. Івашина Ю.Ю. Громадянське виховання в змісті, формах і методах позаурочної роботи: Метод, рек. //Пед вісник. - 2001. - №1, 2. - С.62-63.

21. Кацинська Л.Л. Громадянське виховання учнівської молоді: Проблеми, досвід: Навчально-методичний посібник. - Рівне, 2003.

22. Каюков В. Виховуємо патріотів України //Кіровоград, 2000.

23. Коноваленко В. Формування правової культури учнів // Почат. освіта. - 2000. - №2 - С. 6.

11

24. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року - К.: Преса України, 1997. - 80 с.

25. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Дошк. виховання.– 2003.– № 2.– С. 3–8. Розроблена науковим колективом під керівництвом О.В. Сухомлинської.

26. Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена спільним наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27.10.2009 № 3754/981/538/49.

27. Про заходи Кабінету Міністрів України щодо захисту національних інтересів держави у сфері національно свідомого патріотичного виховання молодого покоління та забезпечення умов його розвитку: Постанова Верховної Ради України, 22 трав. 2003 р. // Голос України.– 2003.– 6 черв.– С. 7.

28. Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» // Тернопіль. – Навчальна книга – Богдан, 2008. – С. 79.

29. Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді // Світ виховання. -2007. - № 1 (20) – С. 23-34.

30. Програма та методичні розробки заходів з правового виховання учнів у позакласній роботі // Все для вчителя. – 2000. - №2 - С. 45-75.

31. Програма та методичні розробки заходів з правового виховання учнів у позакласній роботі // Все для вчителя. – 2000. - № 2 - С. 45-75.

32. Сухомлинська О. Національна система виховання // Пед. газ. – 2000. - №5 - С. 4.

33. Сухомлинська О. Ідеї громадянськості й школа в Україні / О. Сухомлинська // Шлях освіти.– 1999.– № 4.–

12

С. 20–25. Запропоновано підходи, ідеї, положення щодо виховання громадянськості у дітей тамолоді.

34. Сухомлинський В. Народження громадянина //Вибрані твори у 5 т. – т. 3, Київ, 1987.

35. Ушинський К. Про народність у громадському вихованні //Вибрані твори в 2-х т., т. 1, 1983.

36. Чорна К. Основні ідеї уроку громадянськості в старших класах // Пед. газ. – 2000. - №6 - С. 6-7. 28. Хаустова С.Г., Мерінов В.В. Українська література: Методичний посібник для вчителя // Серія: Позакласна робота. –Х.: Скорпіон, 2007.- 100с.

13

Методичні рекомендації щодо оформлення книжково-ілюстративних експозицій та виставок до 20 річниці незалежності України в бібліотеках

навчальних закладів

Пропонуємо схему книжково-ілюстративної експозиції:

«Незалежність – відновлення історичної справедливості»Цитата: “Незалежність України – це право і обов’язок збудувати правову демократичну цивілізовану державу…”(Звернення Верховної Ради до народу 24 жовтня 1991 року).

І розділ: Новий статус Української держави (обов’язкові документи: Декларація про державний суверенітет України 1990 р.; Акт незалежності України, проголошений 24 серпня 1991 р.; Звернення Верховної Ради до народу 24 жовтня 1991 р).

ІІ розділ: Реальність прав і суверенітет особистості.ІІІ розділ: 20 років на новому етапі розвитку історії

України.IV розділ: Державна політика і розвиток культури

України (обов’язкові для використання: “Закон про бібліотеки, бібліотечну справу”, “Концепція державної політики в галузі культури”, інші законодавчі акти про культуру).

Рекомендуємо схему виставки-діалогу:

“ПИТАННЯ ПОСТАВИЛА ІСТОРІЯ”(Спочатку вивчіть і проаналізуйте книжковий фонд

вашої книгозбірні, використайте тематичні підбірки).Ліва сторона виставки складається з питань відповідної

тематики.Права сторона – друковані документи (книги, газетно-

журнальні публікації), де є відповідь на поставлене питання.

14

Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України? (з бюлетня до таємного голосування). Енциклопедія історії України. (Т.1. К., 2003 р., С. 58). Конституція України. Офіційне видання. (К., 2006.- С. 5).Павличко Д. Українська національна ідея.Кульчицький С. Українська революція 2004 року.

Яким був шлях творення незалежної України? Чухліб Т.В. Гетьмани і монархи.Іванченко Р. Я повертаю Україні.Огієнко І. Рятування України.Шаповал Ю. Михайло Грушевський.Піддубний І. Буковина. Її минуле і сучасне.

Майбутнє моєї держави: яким я його бачу?Крім книг та публікацій у пресі на цю тему рекомендуємо використати міні-інтерв’ю з членами громади, творчі роботи учнів-старшокласників.

Доцільно використовувати літературу, отриману за Державними програмами випуску соціально значущих видань та забезпечення розвитку і функціонування української мови.

Враховуючи, що молодь більш приваблюють масові заходи, під час проведення яких вона може виявити себе, проявити свої знання, бібліотекарям рекомендуємо проводити юридичні аукціони: “Держава. Право. Суспільство”, брейн-ринги “Знати закон – бути освіченим”.

15

16