МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ВІДДІЛ ОСВІТИ ДУНАЄВЕЦЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ДУНАЄВЕЦЬКА ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ

Лісовська Тетяна Леонідівна

2011

Бережіть дітей такими, якими вони є, зробіть їх такими, якими вони мають стати. Ви маєте розгадати їх. На те ви й дорослі.

 

Ш. Амонашвілі

 

Підбір різних матеріалів з питання «Адаптація учнів у школі» для практичного психолога. Адаптація – це пристосування організму до нових умов, правил. Проте адаптація у різних дітей відбувається по-різному, тому необхідно практичному психологу разом із класним керівником, учителями сприяти цьому.

2

Проект 

Адаптація учнівУчасники проекту:Лісовська Т.Л. – практичний психологБаза реалізації проекту - навчальні закладиОбґрунтування вибору проблемиАдаптація - це центральне поняття. Тому з'явилась потреба у виявлені рівня адаптації учнів.Адаптація – це процес взаємодії особистості із середовищем, при якому особистість

повинна враховувати особливості середовища, в якому перебуває дитина. І від того, яке воно буде, залежить навчально-виховний процес.

Мета роботи: адаптація учнів в середовищі, в яке вони потрапляютть. Завдання проекту:Створитисприятливі умови (а для цього потрібно вивчити їх).Створити умови, в яких би дитина отримувала необхідні знання, уміння та навички.Заслухати думку учителів, класних керівників. Характеристика проекту:за кінцевим результатом (теоретично-практичний);за змістом (між предметний);за тривалістю (протягом року).Термін реалізації проекту: навчальний рік.Прогнозовий результат: Співпраця з педагогами допоможе швидше пройти цей шлях, познайомитися з батьками,

послухати короткі характеристики про дітей. Налаштування на співпрацю учителів та батьків.Ресурси:людські: наявність спеціалістів; матеріально-технологічні: технічні засоби навчання;інформаційні: доступ до Інтернету, потрібна література.Потреби: допомога у створенні проекту, забезпечення матеріалів.  

  

3

ЦИКЛОГРАМА РОБОТИ З АДАПТАЦІЇ УЧНІВ

Жовтень

1.Бесіда з учителями, батьками

Листопад

1.Вивчення думки класного керівника, вчителів-предметників. 2.Діагностика учнів 1 класу, 5 класу, 10 класу (вивчення адаптації учнів у класі)

З.Відстежити навантаження.Грудень 1. Корекційно-відновлювальна робота

2. Аналіз результатів.3.Проведення консиліуму з учителями.

Січень 1.Індивідуальні консультації з адаптації (за запитом)

Травень  1. Підсумок роботи

 

4

1. АДАПТАЦІЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ ДО ШКОЛИ

Бути школярем означає для дитини не тільки отримання нового статусу в цих стосунках, статусу належності до світу дорослих, а також визнання оточенням її дорослості. У першокласника з'являються як нові права, так і нові обов'язки. Процес адаптації тісно пов'язаний з тим, наскільки дитина здатна відповідати новим вимогам.

Період пристосування першокласника до шкільного навчання може супроводжуватися зростанням внутрішньої напруженості, підвищенням рівня тривожності й зниженням самооцінки.

Психологічне напруження є результатом реакціїна зміну оточення. Не всі діти знають, чим відрізняється вчитель від вихователя, уроки від занять. Іноді буває й так, що батьки залякують своїх дітей прогнозами щодо майбутнього навчання в школі, намагаючись розбудити свідомість своїх малюків. Звичайно, дорослі не бажають дітям поганого, але на дітей такі прогнози можуть впливати досить негативно.

Занепокоєння викликають також діти, які до вступу в школу не відвідували дошкільні навчальні заклади. Часто такі діти не вміють налагоджувати стосунки з ровесниками та дорослими, які не входять до кола їхнього звичного спілкування.

Сприятливі умови допомагають через деякий час стабілізувати емоційне самопочуття, яке впливає на зменшення або зникнення внутрішньої напруженості й підвищення продуктивності навчальної діяльності. Іноді трапляються випадки, коли процес звикання до школи сильно затягується або так і не відбувається впродовж усього першого навчального року. Ускладнення адаптації може негативно вплинути на особистісний розвиток дитини.

Проблеми психологічної готовності дитини до навчання в школіПсихологічна готовність дитини до навчання в школі — предмет постійної уваги психологів. Від

успішного розв'язання цієї проблеми залежить адаптація дитини до шкільного життя, оволодіння нею навчальною діяльністю і, як наслідок, формування всебічно розвиненої особистості.

За останні роки психологи провели багато досліджень, спрямованих на виявлення особистісного потенціалу дітей шести- і семирічного віку. Результати показали, що шестирічні діти мають більші фізичні та пізнавальні здібності, відносно вищу чутливість до навчання.

Проте доводиться враховувати, що вони вирізняються підвищеною збудливістю, емоційністю, досить швидкою втомлюваністю, нестійкістю уваги, ситуативністю поведінки.

Вступ до школи і початковий період навчання викликають перебудову всього способу життя й діяльності дитини. Цей період однаково важкий для дітей, які вступають до школи і в 6, і в 7 років. Спостереження фізіологів, психологів, педагогів показують, що серед першокласників є діти, які через індивідуальні психологічні особливості важко адаптуються до нових умов, лише частково можуть упоратися (або не можуть зовсім) з розкладом роботи й навчальною програмою.

Дитина, яка вступає до школи, має бути зрілою у фізіологічному та соціальному сенсі, повинна досягти відповідного рівня розумового та емоційного розвитку. Навчальна діяльність потребує відповідного рівня знань про довколишній світ, сформованості елементарних понять. Дитина повинна вміти узагальнювати й диференціювати предмети і явища, планувати свою діяльність та здійснювати самоконтроль. Важливе позитивне ставлення до навчання, здатність до саморегуляції поведінки, вияв вольових зусиль для виконання поставлених завдань. Не менш важливі й навички розмовного спілкування, розвинена дрібна моторика рук, зорово-рухова координація.

Перші п'ять років життя дитини дослідники називають «роками чудес». Закладені в цей час емоційне ставлення до життя, до людей, наявність або відсутність стимулів до інтелектуального

5

розвитку впливають на всю подальшу поведінку і спосіб мислення людини.Важливим соціальним інститутом у цей період розвитку дитини є сім'я. Батьки — перші

вихователі дітей у житті. Приклад батьків — найкраща школа для дітей. Вивчення соціально-психологічних характеристик низки сімей дітей-дошкільників дало змогу виділити серед них кілька груп:

• з демократичним стилем спілкування і відносин (близько 23 %); діти з цих сімей часто виявляють ділове співпереживання, доброзичливість, колективістсько спрямовані;

• з авторитарним (14 %); мають понад 65 % дітей з егоїстичною спрямованістю, які виявляють агресивність, часто порушують дисципліну, здебільшого замкнені, менш активні, безініціативні, переважно несамостійні у своїх вчинках, важче оволодівають моральними нормами;

• з ліберальним (16%); діти з цих сімей схильні до вседозволеності, порушень дисципліни, неслухняні;

• зі змішаним (29 %); діти в цих сім'ях поводяться по-різному: бувають агресивними, замкненими, можуть виявляти колективістську спрямованість;

• із ситуативним (18 %); як і в змішаній групі, цей стиль викликаний схильністю батьків до різних крайнощів у поведінці, побуті, ставленні до дітей.

Готовність дитини до школи передусім залежить від батьків. Якщо дитина відвідує дитячий садок, то значною мірою це залежить від вихователів: адже підготовка дитини до школи передбачена програмою дитячого садка. Але ці програми не повністю враховують психологічні аспекти проблеми.

Особливої уваги потребують діти, які не відвідували дитячий садок —так звані домашні діти. Вони, як правило, менш комунікабельні, важче встановлюють контакти з учителем і однолітками, не дуже комфортно почуваються в колективі, бояться залишатись у школі без батьків. Діти, які живуть у вузькому, замкненому мікросередовищі, мають найбільш тяжкі прояви емоцій і поведінки в процесі звикання до нових умов життя.

Крім цього, на адаптацію дитини до школи впливає низка несприятливих чинників: функціональна неготовність до навчання в школі, незадоволеність у спілкуванні з дорослими, неадекватне усвідомлення свого становища в групі однолітків, неправильні методи виховання в сім'ї, негативне ставлення дитини до вступу в 1-й клас, конфліктні ситуації в сім'ї через низький рівень освіти батьків або алкоголізм, негативний стиль ставлення вчителя до дітей. Учителю доцільно звернути особливу увагу на дітей, які виховувались удома, уважніше познайомитися із сім'ями, проводити ретельну індивідуальну роботу з батьками з проблем соціальної адаптації дитини в школі.

Необхідною умовою адаптації дитини є психологічна готовність до навчання, тобто такий рівень її психічного розвитку, який створює умови для успішного оволодіння навчальною діяльністю.

Основні показники психологічної адаптації дитини до школи, які констатують проходження адаптаційного періоду:

1. Формування адекватної поведінку.2. Установлення контактів з учнями, учителем (міжособистісні стосунки).3. Оволодіння навичками навчальної діяльності.

Компоненти психологічної готовностіМотиваційний — відображає бажання чи небажання дитини навчатися. Від нього залежить

входження дитини в нову для неї діяльність, яка відрізняється від ігрової своєю обов'язковістю, розумовим напруженням, необхідністю подолання труднощів.

Інтелектуальний:• обізнаність, яка характеризується обсягом знань про навколишній світ, живу й неживу

природу, соціальні явища;

6

• рівень розвитку пізнавальної сфери: довільна концентрація уваги, аналітичне мислення (здатність розуміти суттєві ознаки та зв'язки між явищами), раціональний підхід до дійсності, логічне запам'ятовування;

• уміння й навички звукового аналізу слів, підготовка руки до письма (певний розвиток тонкої моторики рук і зорово-рухової координації).

Особистісний:• чітке усвідомлення дитиною своєї внутрішньої позиції, статевої належності;• навички самообслуговування;• уміння підкорятися обставинам, поступатися в разі потреби своїми бажаннями;• уміння опановувати себе, зважати на думку інших дітей;• моральна зрілість (знання норм поведінки, позитивне ставлення до цих норм, осмислена

реалізація їх у контактах з оточенням);• уміння спілкуватися з учителем, учнями;• сформованість внутрішніх етичних норм та критичної самооцінки;• здатність бачити позицію партнера, розуміти подвійний зміст запитань тощо.Емоційний — цей компонент виявляється в тому, що дитина йде до школи охоче, радісно. Такі

переживання роблять її відкритою для контактів з учителем, новими товаришами, підтримують упев-неність у собі, прагнення знайти своє місце серед однолітків. Важливим моментом емоційної готовності є переживання, пов'язані із самою навчальною діяльністю та її першими результатами. Вольовий виявляється:

• у вмінні керувати своєю поведінкою;• певному рівні розвитку пізнавальних процесів;• довільному сприйнятті, тобто вмінні не тільки слухати, а й чути вчителя, товаришів;• довільному запам'ятовуванні й відтворенні, умінні довільно виконувати дії, робити не

тільки те, що цікаво, а й те, що потрібно, доводити розпочату справу до кінця.Компонент узагальнення переживань полягає:• в узагальненому сприйнятті дійсності;• у втраті безпосередньої поведінки;• у довільності поведінки;• у здатності підкорятися певним правилам і вимогам.

Важливо зазначити, що психологічна готовність — це необхіднаумова успішної адаптації дитини до шкільного життя. Проте є чимало дітей, які все ж таки не

можуть «ужитися» в нову роль. Вони часто скаржаться на нездоров'я, перебувають у пригніченому настрої, повноцінно не засвоюють навчальний матеріал, не мають близьких друзів, знають на ім'я та прізвище лише частину однокласників тощо. Поряд із тим для визначення рівня готовності дитини до школи, окрім психологічної готовності, потрібно враховувати ще такі параметри:

• розвиток значимих для школи психофізіологічних функцій;• розвиток пізнавальної діяльності;• стан здоров'я.Схема обстеження дитини при всіх формах дезадаптації1. Перевіряється, чи не порушені пізнавальні процеси (блок діагностичних методик

готовності до школи).2. Перевіряється здатність дитини до навчання (завдання з дозованою роллю дорослого),

сформованість елементів навчальної діяльності, внутрішнього плану дій, довільної регуляції поведінки.

3. Аналізуються особливості навчальної мотивації дитини, рівень амбіцій, інтереси.

7

4. Обов'язково перевіряються навчальні навички дитини, проглядаються її зошити з письма, математики, даються завдання з читання, письма, розв'язання задач.

5. Виявляється емоційний компонент неуспішності: як дитина ставиться до поганих (задовільних) оцінок, який отримує типовий зворотний зв'язок від дорослих — учителів, батьків? Чи є сфера

діяльності, яка компенсує неуспішність у навчанні? Що відбудовує всю систему міжособистісних відносин дитини?

6. Виявляються типові види допомоги батьків дитині в навчальній діяльності (хто займається? Чи багато? Які засоби допомоги? Який стиль сімейного виховання?).

7. Вивчається передісторія випадку, дається ретельний аналіз історії поведінки, який проводиться самими батьками.

1.1. Допомога першокласникамПсихологічний супровід адаптації першокласників до навчання в школі включає в себе

створення програми дослідження процесу адаптації першокласників.Мета програми: вивчення процесу адаптації першокласників; визначення ефективного

напрямку роботи психолога для подолання труднощів у дітей, пов'язаних із входженням у шкільний колектив.

Завдання програми:• визначення чинників, які є складниками адаптації першокласників;• визначення рівнів адаптації;• визначення необхідних видів роботи психолога з дітьми, у яких виявилися труднощі в

пристосуванні до шкільних умов;• надання рекомендацій батькам і вчителям.

Структура програми:• діагностичний блок;• корекційно-розвивальний блок;• рекомендації вчителям і батькам;• тренінг для вчителів початкової школи.

І. Діагностичний блокМета: вивчення процесу звикання першокласників до шкільного навчання; виявлення чинників,

які впливають на процес адаптації. Завдання:• визначення емоційного фону в ставленні першокласників до школи та характеру

стосунків між учнем і вчителем, учнем і однокласниками;• встановлення домінантної мотивації навчання;• вивчення виявів тривожності учня в шкільних умовах;• дослідження самооцінки першокласника;• визначення рівня соціалізації першокласника;• виявлення психофізичного самопочуття дитини. Використані методики:• проективна методика «Школа тварин»;• методика дослідження мотивації навчання в першокласників за М. Гінзбургом;• тест на визначення рівня тривожності «Хочете дізнатись, що думає про школу дитина?»;• методика «Сходинки»;

8

• спостереження та бесіда з учителем;• анкета «Готовність дитини до навчання в школі» для вчителя;• анкета для батьків.У дослідженні процесу адаптації були використані адаптаційні рівні:1. Високий — першокласник позитивно ставиться до школи, її правил і вимог. Навчальний

матеріал засвоює легко. Глибоко й повно опановує програмовий матеріал, розв'язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя. Доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю. Виявляє високу зацікавленість у самостійній роботі, готується до всіх уроків. Має в класі позитивний статус.

2. Середній — першокласник позитивно ставиться до школи, відвідування уроків не спричиняє негативних переживань. Розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально й наочно. Засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв'язує типові задачі. Зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, указівок учителя, однак потребує контролю з боку дорослого. Зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе. Майже завжди готується до уроків і виконує домашні завдання. Доручення виконує сумлінно. Дружить із багатьма однокласниками.

3. Низький — першокласник негативно або байдуже ставиться до школи. Часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, у нього переважає пригнічений настрій. Спостерігаються порушення дисципліни. Матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно. Самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу. До уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків. Може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку. Для розуміння нового матеріалу і розв'язування задач за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків. Доручення виконує під контролем і без особливого бажання. Пасивний, близьких друзів не має, знає імена й прізвища лише частини однокласників.

Визначивши рівні адаптації, психолог переходить до планування подальшої роботи:• для роботи з дітьми, рівень адаптації яких визначено як середній, учителям і батькам

надають рекомендації щодо подальшої роботи з цими учнями;• з дітьми, рівень адаптації яких вважають низьким, проводиться корекційно-розвивальна

робота;• для батьків і вчителів проводять індивідуальні консультації, метою яких є об'єднання

зусиль для надання різнобічної допомоги дитині в подоланні труднощів.З дітьми, які дезадаптовані до навчання в шкільних умовах, спершу слід проводити індивідуальну

роботу (консультування чи психотерапію з фахівцем), потім психолог може приєднати їх для подальшої роботи до корекційно-розвивальної групи. Паралельно психолог проводить роботу із сім'єю та вчителем, метою якої є встановлення причин, що призвели до порушень в особистісній сфері дитини, він визначає шляхи їх усунення. З батьками бажано проводити групові заняття, їм також надають рекомендації.

Для вчителів початкової школи рекомендований тренінг «Сприяння процесу адаптації до шкільних умов».

Для батьків першокласників можна провести батьківські збори, де психолог ознайомить слухачів із необхідністю проведення дослідження, його результатами (в загальному вигляді) та дасть відповіді на запитання.

До уваги психологів! На виступах перед батьками та вчителями слід уникати розголошення інформації, яка висвітлює індивідуальні результати діагностики!

9

II. Корекційно-розвивальний блокМета: корекція труднощів, які виникли в учнів під час адаптації; розвиток умінь та навичок, які

сприяють позитивному входженню в шкільне життя.Завдання:• розвиток пізнавальних психічних процесів;• формування навчальної мотивації;• зниження тривожності;• формування позитивної самооцінки;• розвиток комунікативної сфери.Критерії добору дітей: № корекційно-розвивальної групи зараховують дітей, у яких під час

діагностичного обстеження було виявлено низький рівень адаптації.Етапи програми:1) зниження тривожності й формування позитивної самооцінки учнів (3 заняття);2) розвиток комунікативної сфери (З заняття);3) формування навчальної мотивації (4 заняття).Організація занять. Заняття проводяться 2 рази на тиждень. Кількість занять — 10. Кількість

дітей у групі — 5—7 осіб. Тривалість заняття — ЗО—40 хв.Критерії ефективності програми. Використовується повторна діагностика за тими самими

методиками. За результатами обстежень проводять порівняльний аналіз.Загальна структура заняття:• привітання (на цьому етапі діти називають своє ім'я, учаться робити одне -одному

компліменти, визначають свій емоційний стан; використовуються вправи на створення довірливої атмосфери в групі);

• розминка (налаштовування групи на співпрацю, активізація групи, зняття напруження);

• основна частина (вправи на формування позитивної самооцінки, зниження тривожності, розвиток пізнавальних психічних процесів, розвиток комунікативної сфери та формування позиції школяра);

• завершальна частина (усвідомлення себе частиною групи, зворотний зв'язок, прощання).

Групові заняття слід проводити в ігровій формі. Ігрова діяльність навчає дітей керувати своєю поведінкою та через взаємодію з ровесниками розширює можливості кожної дитини. Створення ситуацій успіху допомагає учням самостверджуватись, відчувати впевненість у собі, що сприяє ефективнішому засвоєнню знань. Однак дітям буває складно висловлювати свої думки та почуття, звертатися до інших, отримувати зворотний зв'язок. Тому розвиток комунікативних умінь є важливим чинником корекційної роботи. До того ж тренування спонтанного мовлення учнів сприяє формуванню операцій мислення, логічних умовиводів.

Слід зауважити, що не всі першокласники розуміють, для чого їм потрібно вчитися. Тому формування навчальної мотивації є містком до того, щоб дитина навчилася вчитися, а найголовніше — отримувала від цього задоволення.

Карта-характеристика готовності дитини до шкільного навчання(За методикою О. Проскури та Р. Овчарової) Обведіть номер позиції, яка відповідає рівню

готовності дитини. І. Психологічна та соціальна готовність до школиА. Бажання вчитись у школі.1. Дитина бажає вчитися.

10

2. Особливого бажання вчитися не має.3. Вчитися не хоче.Б, Навчальна мотивація.1. Усвідомлює важливість та необхідність навчання, власна мета навчання набуває

самостійної привабливості.2. Власна мета навчання не усвідомлюється, приваблює лише зовнішній бік навчання.3. Мета навчання не усвідомлюється, нічого привабливого в школі дитина не бачить.В. Уміння спілкуватися та адекватно поводитися й реагувати на ситуацію.1. Дитина легко вступає в контакт, правильно сприймає ситуацію, діє відповідно.2. Контакт і спілкування ускладнені, реакція на ситуації не завжди правильна.3. Важко вступає в контакт, відчуває труднощі в спілкуванні,

у розумінні ситуації.Г. Організованість поведінки.1. Поведінка організована.2. Недостатньо організована.3. Поведінка неорганізована.II. Розвиток значущих для шкільного навчання психофізіологічних функційA. Фонематичний слух:1. Порушень у фонематичній (звуковій) будові мовлення немає, мовлення правильне,

чітке.2. У звуковимові є окремі вади (потрібна допомога логопеда).3. У звуковимові переважають порушення (заняття з логопедом обов'язкові).Б. Дрібні м'язи руки.1. Рука розвинена добре, дитина впевнено володіє олівцем та ножицями.2. Рука розвинена недостатньо, є напруження під час роботи олівцем та ножицями.3. Рука розвинена погано.B. Просторова орієнтація, координація рухів.1. Дитина достатньо добре орієнтується в просторі, рухлива, рухи скоординовані.2. Є окремі ознаки недорозвиненості орієнтації в просторі та координації рухів.3. Орієнтація в просторі та координація погано розвинені, дитина малорухлива, незграбна.III. Розвиток пізнавальної діяльностіІнтелектуальна готовність — це оволодіння найпростішими формами мислення (поняттями,

судженнями); розумовими операціями (аналізом, синтезом, порівнянням); вона забезпечується розвитком допитливості, ініціативи, самостійності; формуванням умінь і навичок навчальної діяльності (планувати роботу, працювати в певному темпі).

A. Рівень обізнаності.1. Уявлення дитини про світ достатньо розвинене та конкретне. Дитина може розповісти

про свою країну, місто, пори року, про рослини та тварин.2. Уявлення обмежене безпосереднім оточенням.3. Знання навіть про безпосереднє оточення обмежені, безсистемні.Б. Розвиток мовлення.1. Мовлення виразне, граматично правильне.2. Дитина має ускладнення в підборі слів, у передачі власних думок, мовлення недостатньо

виразне.3. Відповіді односкладові, у мовленні багато помилок, речення не закінчуються, слова з

11

дитини треба «витягувати».B. Пізнавальна активність та самостійність.1. Дитина активна, завдання виконує з інтересом, не потребує додаткових зовнішніх

стимулів.2. Недостатньо активна й самостійна, коло інтересів вузьке, потребує додаткових

стимулів.3. Під час виконання завдань необхідна постійна додаткова стимуляція, інтересу до

навколишнього світу не виявляє, рівень активності й самостійності низький.Г. Сформованість інтелектуальних умінь (аналіз, порівняння, узагальнення, бачення

закономірностей тощо).1. Дитина може визначати зміст (навіть глибинний), аналізує, узагальнює, бачить і

усвідомлює при порівнянні предметів і явищ відмінності, установлює закономірні зв'язки.2. Завдання, що вимагають певних умінь, виконує після стимулювання дорослого.3. Під час виконання завдань дитина потребує навчальної допомоги й підказок,

самостійного переносу засвоєних засобів діяльності на виконання схожих завдань немає.Ґ. Контроль за діяльністю.1. Уміє зіставити результати діяльності з визначеною метою.2. Самостійно дитина не може побачити відповідність результату і мети.3. Результати діяльності зовсім не відповідають поставленій меті, але дитина цього не

бачить.Д. Темп діяльності. ,1. Відповідає вимогам вікової групи: вкладається у визначений час.2. Нижчий за середні показники для певної групи.

3. Набагато нижчий від визначеного ліміту. Виконується менше від третини обсягу. Увага! Якщо в певних параметрах ви визначили рівень дитини на позиції 2 чи 3, вам

необхідно:1. Якомога раніше звернутися за спеціальною допомогою до психолога чи вчителя.2. Знайти фахівця (вчителя), краще психолога, який би професійно визначив рівень

готовності вашої дитини до школи (саме в тому параметрі, де є відставання).3. Включити дитину в систематичну підготовку до школи (відвідування занять із

логопедом, класів підготовки, центрів чи курсів психологічної адаптації до школи, звернутися за індивідуальними консультаціями до вчителя, психолога). Самому зайнятися цим, керуючись спеціальною літературою.

4. Не звинувачувати дитину, не залякувати її шкільним майбутнім, а переглянути й скоригувати ті умови, у яких виховується дитина, можливо, щось змінити у вашому спілкуванні з нею в родині.

За результатами обстеження потрібно оформити висновки готовності дітей шестирічного віку до навчання в школі з виведенням відсоткових показників різних рівнів готовності по кожному класу.

Можна провести аналіз малюнків «Мій перший день у школі» в щоденниках першокласника, щоб визначити ставлення учнів до школи, виявити прояви тривожності, побоювання, негативного сприйняття школи. За результатами цього аналізу потрібно провести бесіди

3 дітьми, які негативно ставляться до школи.Протягом першого семестру потрібно працювати з учителями-класоводами, вони заповнюють

«Картку адаптації першокласника» особисто на кожного учня, де записують характерні прояви поведінки

12

та працездатності дитини в навчальному процесі. Разом з учителями обговорити причини навчальних труднощів у молодших школярів та шляхи їх усунення. Також учителі отримують рекомендації за-гального та індивідуального характеру з профілактики дезадаптації першокласників, рекомендовані методи заохочення та підтримки дитини для забезпечення позитивної емоційної атмосфери на уроці.

Картка адаптації першокласника(заповнює вчитель-класовод)

Учень_________________________________________Клас__________________________________________1. Адекватно спілкується з учителем, з однокласниками.2. Виявляє зацікавленість навчальною діяльністю.3. Виконує організаційні вимоги.4. Легко включається в роботу.5. Керує увагою.6. Легко переключається в діяльності.7. Контролює результати.8. Проявляє пізнавальну активність.9. Сприймає настанови з 1—2 пояснень.10. Повністю виконує вказівки вчителя.11. Дає повну відповідь на запитання.12. Орієнтується на аркуші паперу.13. Працює продуктивно.14. Зберігає працездатність до кінця занять.15. Тримає робочий темп.16. Не виявляє втоми: в'ялості, загальмованості, позіхання, рухової загальмованості,

емоційної збудженості.17. Регулює поведінку.18. Має оптимальний емоційний тонус.19. Адекватно реагує на невдачу або похвалу.20. Відсутні: м'язові затиски, надмірна напруженість, загальна тривожність,

невпевненість.21. Не потребує періодичної емоційної підтримки.22. Може працювати самостійно.23. Докладає зусиль до переборювання труднощів.24. Намагається довести завдання до кінця.25. Володіє елементами навчальної діяльності: сприймає навчальне завдання; орієнтується в завданні; утримує завдання в пам'яті; виділяє спосіб виконання; переносить його на інший матеріал.

13

Визначення типових труднощів у навчанні молодших школярівІнформація для вчителів

Феноменологія труднощів

Можливі психологічні причини

У письмових роботах пропускає літери

Низький рівень розвитку фонематичного слуху, слабка кон-центрація уваги, несформованість прийомів самоконтролю

Нерозвиненість орфографічної зіркості

Низький рівень розвитку довільності, несформованість прийомів навчальної діяльності (уміння діяти за правилами), низький рівень розвитку та розподілу уваги, низький рівень розвитку короткочасної пам'яті, слабкий розвиток фонематичного слуху

Неуважність Низький рівень розвитку довільності, низький рівень розвитку уваги, низький рівень концентрації та стійкості уваги, домінантна мотивація навчання — ігроваТруднощі у вико-

нанні математичних завдань

Низький рівень загального розвитку, слабке розуміння граматичних конструкцій, несформованість уміння орієнтуватися на систему ознак, низький рівень розвитку образного мислення

Труднощі в пере-казуванні тексту

Несформованість уміння планувати свої дії, слабкий розвиток логічного запам'ятовування, низький рівень мовного розвитку, низький рівень розвитку логічних операцій (аналізу, узагальнення, систематизації), занижене самооцінювання

Непосидючість Низький рівень розвитку довільності, низький рівень розвитку вольової сфери, індивідуально-типологічні риси особистості

Важко розуміє пояснення з першого разу

Несформованість прийомів навчальної діяльності, слабка концентрація уваги, низький рівень розвитку сприймання, низький рівень розвитку довільності, низький рівень загального розвитку

Постійна неохай-ність у веденні зошита

Слабкий розвиток тонкої моторики руки, несформованість прийомів навчальної діяльності, недостатній обсяг уваги, низький рівень розвитку короткочасної пам'яті

Погане знання таблиці множення

Низький рівень розвитку механічної пам'яті, низький рівень, розвитку тривалої пам'яті, розвиток загального інтелекту нижчий за вікову норму, низький рівень розвитку довільності, слабка концентрація уваги, несформованість прийомів навчальної діяльності

Не виконує завдання для са-мостійної роботи

Несформованість прийомів навчальної діяльності, низький рівень розвитку довільності

Постійно забуває вдома навчальне приладдя

Висока емоційна нестабільність, підвищена імпульсивність, низький рівень розвитку довільності, низький рівень концентрації та стійкості уваги

14

Погано переписує з дошки

Несформованість прийомів навчальної діяльності, низький рівень розвитку довільності, низький рівень переключення уваги, низький рівень обсягу уваги, низький рівень короткочасної пам'яті

Домашню роботу виконує добре, а класну — недбало

Слабка швидкість проходження психічних процесів, несформованість прийомів навчальної діяльності, низький рівень розвитку довільності

Кожне завдання потрібно повторити декілька разів перед тим, як учень починає працювати

Низький рівень концентрації та стійкості уваги, низький рівень розвитку довільності, несформованість уміння виконувати завдання за усною інструкцією, несформованість передумов навчальної діяльності

Постійно перепитує вчителя

Низький рівень обсягу уваги, слабка концентрація та стійкість уваги, низький рівень розвитку переключення уваги, низький рівень Погано

орієнтується в зошитіНизький рівень сприймання та орієнтації в просторі, низький

рівень розвитку довільності, слабкий розвиток дрібних м'язів рук

Піднімає руку, але потім мовчить

Несформованість ставлення до себе як до школяра, занижена самооцінка, низький рівень розвитку довільності

Запізнюється на уроки

Несформованість прийомів самоконтролю, слабка концентрація та стійкість уваги, низький рівень розвитку довільності, можливі сімейні труднощі, другорядна вигода

Постійно відволікається на уроках, грається, лізе під парту, їсть

Несформованість ставлення до себе як до школяра, переважає ігрова мотивація навчання, індивідуально-типологічні властивості особистості, слабка концентрація та стійкість уваги; низький рівень розвитку довільності, несформованість прийомів навчальної діяльності

Відчуває страх перед опитуванням на уроці

Занижене самооцінювання, можливі сімейні труднощі, і внутрішній стресовий стан, індивідуально-типологічні риси особистості

При перевірці зошита після уроку зрозуміло, що письмова ро бота не виконана

Несформованість ставлення до себе як до школяра, переважає ігрова мотивація навчання, низький рівень розвитку довільності, несформованість прийомів навчальної діяльності

Коментує оцінки, поведінку вчителя, робить зауваження

Можливі сімейні труднощі; особливості розвитку «Я-концепції»

Довгий час не може знайти місце в класі за партою

Слабкий розвиток орієнтації в просторі, низький рівень розвитку образного мислення, низький рівень розвитку сприймання, низький рівень розвитку самоконтролю, низький рівень розвитку тривалої пам'яті, низький рівень сформованості довільності

15

Анкета для оцінюваннярівня шкільної мотивації й адаптації

Н. ЛускановоїФорма проведення: індивідуальна 1 групова.Із шестирічками — індивідуальна або в малій групі, Із семилітками —групова, але в групі не більш

як 15 осіб (важливо, щоб діти вміли орієнтуватися на аркуші паперу і добре знали числа від 1 до 10).Час проведення: 10—15 хв.Інструкція для дітей, «Зараз я вам поставлю кілька запитань про те, як ви почуваєтеся в школі, що

вам подобається, а що — ні, На кожне запитання ви можете відповісти: «так» (+) або «ні» (-). В анкеті немає «правильних» і «неправильних» відповідей. Відповідайте так, як є».

Інструкція для психолога. Для проведення групового анкетування необхідно заздалегідь підготувати бланки з номерами запитань, підписані прізвищами учнів. Під час анкетування психолог зображає на дошці в клітинку такий самий бланк, як у дітей, і перед кожним запитанням показує на ньому, де саме потрібно ставити відповідь. Крім того, після кожного запитання психолог докладно пояснює можливі варіанти відповіді і відповідні їм позначення {+, -). Наприклад, відповідаючи на запитання «Тобі подобається в школі чи не дуже?», ті, кому подобається в школі, ставлять напроти цифри «1» знак « + », кому не подобається — знак « - ».

З учнями, які на всі запитання відповіли тільки позитивно або тільки негативно, а також на бланках, на яких є зсуви відповідей щодо номерів запитань, необхідно провести повторне опитування індивідуально.

Залишання анкети1. Тобі подобається в школі чи не дуже?2. Уранці, коли ти прокидаєшся, ти завжди з радістю збираєшся в школу чи тобі хочеться

залишитися вдома?3. Якби вчитель сказав, що завтра в школу необов'язково приходити всім учням, ти пішов

би в школу чи залишився вдома?4. Тобі подобається, коли у вас немає якого-небудь уроку?5. Ти хотів би, щоб не задавали домашніх завдань?6. Ти хотів би, щоб у школі залишилася тільки перерва?7. Ти часто розповідаєш про школу батькам?8. Ти б хотів, щоб у тебе був менш суворий учитель?9. У тебе в класі багато друзів?10. Тобі подобаються твої однокласники?

Обробка результатівВідповідь «так» на запитання 1,2, 3,7,9,10 оцінюється 3 балами, відповідь «ні» — 0 балів.Відповідь «так» на запитання 4,5,6,8 оцінюється 0 балів, відповідь «ні» — 3 балами.Інтерпретація25—30 балів — високий рівень шкільної адаптації.20—24 бали — середній рівень шкільної адаптації.

16

15—19 балів — зовнішня мотивація.10—14 балів — низький рівень шкільної адаптації.9 і менше балів — шкільна дезадаптація.

Малюнок «Що мені подобається в школі»Форма проведення: індивідуальна і групова.Час проведення: 15 хв.Обладнання; аркуш з альбому формату А4, простий олівець, гумка, кольорові олівці.Інструкція для дітей. «Намалюйте, що вам подобається в школі.Примітка. Аркуш з альбому має бути розташований горизонтально.Інтерпретація1. Невідповідність малюнка темі вказує:а) на мотиваційну незрілість дитини, відсутність у неї шкільної мотивації і перевагу в неї

інших, найчастіше ігрових, мотивів (у цьому випадку діти малюють машини, іграшки, візерунки тощо);б) дитячий негативізм (така поведінка властива дітям із завищеним рівнем домагань і

труднощами пристосування до шкільних вимог; дитина відмовляється малювати на шкільну тему і малює те, що вона найкраще вміє або любить малювати);

в) нерозуміння і неправильне тлумачення завдання (діти нічого не малюють або копіюють в інших дітей сюжети, що не стосуються даної теми).

2. Якщо малюнок відповідає заданій темі, враховується його сюжет:а) навчальні ситуації свідчать про високу шкільну мотивацію, навчальну активність і

наявність у школяра пізнавальних мотивів;б) ситуації ненавчального характеру із зовнішніми шкільними атрибутами властиві

дітям із позитивним ставленням до школи, але зовнішньою мотивацією;в) ігрові ситуації в школі властиві дітям із позитивним ставленням до школи, але з

перевагою ігрової мотивації.

Методика «Школа тварин»Форма проведення: індивідуальна, групова.Час проведения: 30—40 хв.Обладнання: аркуш паперу для малювання формату А4, простий олівець, гумка, кольорові

олівці.Попередня підготовка. Зараз ми з вами зробимо дивну подорож у чарівний ліс. Сядьте зручніше,

заплющте очі. Уявіть, що ми опинилися на сонячній лісовій галявинці. Послухайте, як шумить листя над головою, м'яка трава торкається ваших ніг. На галявинці ви бачите «школу тварин». Подивіться навколо. Які тварини вчаться в цій школі? А яка тварина в ній учитель? Що роблять учні? А якою твариною ви уявляєте себе? Що ви при цьому відчуваєте? Ви можете побути ще якийсь час у цій «школі тварин», поки я буду рахувати до 10, потім розплющте очі.

Інструкція. Ви побували в «школі тварин». А тепер візьміть олівці й папір і спробуйте намалювати те, що ви «бачили». (Діти виконують завдання.)

Подивіться уважно на свої малюнки і знайдіть ту тварину, якою б могли бути ви. Поруч поставте «х» або букву «я».

Інтерпретація1. Розташування малюнка на аркуші.Розташування малюнка ближче до верхнього краю аркуша трактується як висока самооцінка,

17

як невдоволення своїм становищем у колективі, недостатність визнання з боку оточення.Розташування малюнка в нижній частині — невпевненість у собі, низька самооцінка. Якщо

малюнок розташований по середній лінії, то в дитини все в нормі.2. Контури фігур.Контури фігур аналізуються за наявністю або відсутністю виступів (типу щитів, панцирів, голок),

промальовуванням і затемненням ліній — усе це захист від оточення. Агресивний — якщо виконано в гострих кутах; зі страхом або тривогою — якщо має місце затемнення контурної лінії; з побоюванням, підозрілістю — якщо поставлені щити, заслони.

3. Натиск.В оцінюванні ліній необхідно звернути увагу на натиск. Стабільність натиску свідчить про

стійкість, слабкий натиск — про вияв тривожності, дуже сильний — про напруженість. Про тривожність може свідчити також розірваність ліній, наявність обведень, сліди стирання.

4. Наявність деталей, що відповідають органам чуття: очі, вуха, рот.Відсутність очей свідчить про неприйняття інформації. Зображення вух (особливо великих і

детально промальованих) говорить про зацікавленість в інформації, що особливо стосується думки оточення про себе. Відкритий, заштрихований рот — про легкість виникнення страхів. Зуби — ознака вербальної агресії.

5. Аналіз якості і взаємодії персонажів показує особливостівзаємин.

Велика кількість персонажів, що вступають у різні взаємини один з одним (граються, виконують дії, пов'язані з навчанням тощо), і відсутність між ними ліній, які їх відділяють, свідчить про гарні стосунки з однокласниками. У протилежному випадку можна говорити про труднощі в побудові контактів з іншими учнями.

6. Характер стосунків між твариною-вчителем і твариною, що зображує дитину.Необхідно простежити, чи немає протиставлення між ними. Як розташовані фігури вчителя й

учня одна щодо одної?7. Зображення навчальної діяльності.У разі відсутності зображення навчальної діяльності можна припустити, що школа

приваблює дитину не своїми навчальними сторонами. Якщо ж немає учнів, учителя, навчальної або ігрової діяльності, малюнок не зображує школу, тварин або людей, то можна зробити припущення, що в дитини не сформувалася позиція учня, вона не усвідомлює своїх завдань як школяра.

8. Колірна гана.Яскраві, життєрадісні тони свідчать про благополучний емоційний стан дитини в школі, похмурі

тони можуть свідчити про неблагополуччя, пригнічений стан.

Малюнок «Мій клас»Форма проведення: індивідуальна і групова.Час проведення: ЗО хв.Обладнання: аркуш з альбому формату А4, простий олівець, гумка, кольорові олівці.Інструкція для дітей. Намалюйте свій клас.Примітка. Аркуш з альбому має бути розташований горизонтально.Інструкція для психолога. Для правильної інтерпретації необхідно провести бесіду за малюнком із

кожною дитиною, у ході якої з'ясувати:• хто і що зображено на малюнку (при цьому запитання «Де ти зображений на

малюнку?» або «Чи намалював ти себе?» ставити не можна, щоб не наштовхувати дитину на думку про те, що вона повинна була «включити» в зображення себе);

18

• якщо учень «не включив» себе, то можливі такі запитання за малюнком: «Де ти зараз перебуваєш?», «Що ти там робиш? », «Чому ти знаходишся там?», «Що тобі хотілося б зробити?».

Інтерпретація1. Відповідність або невідповідність малюнка темі інтерпретується аналогічно методиці «Що

мені подобається в школі».2. Ознака «наявність — відсутність» того, хто малював, у зображенні:• якщо дитина себе намалювала, значить, вона «включила» себе в образ свого класу; це

свідчить про те, що адаптація до школи проходить успішно (варто також звернути увагу на особливості зображення: колір, положення тіла, ситуацію);

• якщо дитина себе не намалювала, то вона «не включила» себе в образ свого класу; це свідчить про те, що в процесі адаптації до школи виникли труднощі;

• якщо дитина зобразила в класі тільки себе, то це може вказувати або на наявність у неї проблем у стосунках з однокласниками, учителем, або на егоцентризм.

3. Ознака «наявність — відсутність» інших людей у класі:• наявність учителя, однокласників, за умови «включення» себе в зображення, свідчить

про нормальний контакт дитини з учителем, однокласниками (але варто звернути увагу на особливості зображення);

• відсутність учителя, однокласників на малюнку вказує на можливі проблеми в стосунках того, хто малював, з тими, кого він «не включив»;

• якщо дитина намалювала кого-небудь із членів своєї родини, це свідчить про труднощі в адаптації до школи, вона не може вийти за межі сімейної спільноти;

• якщо дитина «включає» в малюнок кого-небудь зі своїх друзів, що не є її однокласниками, то, можливо, у неї немає друзів у класі.

4. На малюнку зображені тільки стіни, шкільні меблі, квіти — зовнішня мотивація. Якщо такі малюнки в більшості учнів класу, це може вказувати на те, що вчитель приділяє недостатню увагупобудові теплих емоційних взаємин між дітьми. Також можливо, що ставлення вчителя до учнів формалізоване і вони не одержують необхідної підтримки й уваги.

1.2. Система роботи практичного психолога з проблеми адаптації першокласників до школиІ етап. Профілактика дезадаптації майбутніх першокласниківдо школи має велике значення, оскільки вчасно й успішно проведена превентивна робота

психолога буде сприяти адаптації дітей. З чого ж складається профілактична робота?1. Робота з майбутніми першокласниками (підготовча група або діти, документи яких уже

подали в перший клас школи):1.1. Психологічна діагностика готовності дітей до навчання в школі містить дослідження:• рівня розвитку пізнавальних процесів;• рівня довільності;• мотиваційної готовності;• соціально-психологічної готовності (уміння спілкуватися в групі однолітків, готовності

грати соціальну роль школяра).Мета: збирання даних для консультування батьків майбутніх першокласників, виявлення

дітей «групи ризику» щодо дезадаптації до школи і, відповідно, для адекватної побудови подальшої роботи психолога з дітьми, учителями й батьками.

1.2. Індивідуальне консультування батьків (у разі потреби й учителів), а також надання рекомендацій щодо подальшого розвитку дитини й підготовки її до навчання в школі.

19

1.3. Систематична участь психолога в заняттях із підготовки дітей до школи: релаксаційні вправи, ігри з розвитку навичок спілкування в групі, розвитку пізнавальних процесів.

1.4. Індивідуальна корекційна робота.1.5. Складання картотеки «групи ризику» щодо дезадаптації до школи в 1-му класі на базі

інформації, отриманої в процесі пси-ходіагностичного обстеження дитини, бесіди з батьками, з анамнезу (анамнез психолог складає за результатами бесіди з батьками і включає інформацію з медичної карти дитини).

1.6. Психологічна освіта батьків майбутніх першокласників на батьківських зборах із питань вікових особливостей, готовності до школи, проблеми адаптації до школи, спілкування з однокласниками, виховання дітей.

1.7. Психологічна освіта вчителів, які працюватимуть з 1-ми класами, на педагогічних консиліумах, засіданнях методичних об'єднань із питань вікових особливостей, готовності до школи, проблем адаптації першокласників, спілкування педагога з дітьми, їхнього навчання.

1.8. Індивідуальне консультування вчителів із питань індивідуальних психологічних особливостей дітей «групи ризику» щодо дезадаптації до школи.

2. Проведення профілактичних занять з учнями 1 -х класів (1—2 заняття на тиждень протягом І семестру) за програмою «Психологічна абетка для першокласників» (Т. Аржакаєва, І. Вачков), «Розвивальна робота психолога на етапі адаптації дітей до школи» (Т. В. Азарова, М. Р. Бітянова).

II етап. Контроль за процесом адаптації першокласників до школиЦей етап роботи проводиться в жовтні — листопаді. Він дає можливість виявити дітей із

труднощами в адаптації і вчасно надати їм необхідну психологічну допомогу. Адже від того, наскільки дитина адаптується до шкільного життя, залежать і подальші її успіхи в школі, і психологічний комфорт у житті. Особливу увагу психолог приділяє дітям «групи ризику» щодо дезадаптації.

Контроль адаптації включає:1. Спостереження психолога.Мета: вивчення особливостей навчальної роботи й поведінки учнів на уроці, особливостей

взаємин між однокласниками, стилю взаємин між учителями і дітьми.2. Дослідження процесу адаптації першокласників до школи за допомогою

психодіагностичних методик:• малюнок «Мій клас»;• малюнок «Що мені подобається в школі»;• малюнок «Школа тварин»;• «Колірний тест відносин»;• анкета Н. Г. Лусканової «Рівень шкільної мотивації й адаптації».3. Індивідуальні бесіди психолога з уиителями перших класів.

Мета: збирання інформації про дітей.4. Виявлення групи учнів, у яких виникли труднощі в процесі адаптації. Таку «контрольну

групу» психолог складає за результатами спостережень, досліджень, бесід з учителями. До неї відносять учнів з низьким рівнем адаптації або дезадаптації.

5. Повторне анкетування за методикою Н. Г. Лусканової учнів «контрольної групи» для перевірки вірогідності отриманого результату (проводиться у випадку, якщо перше анкетування проходило в груповій формі й отриманий результат не узгоджується з результатами, отриманими за іншими методиками).

6. Складання аналітичного звіту за результатами дослідження проблеми адаптації першокласників до школи.

20

7. Повідомлення узагальнених результатів дослідження, надання загальних рекомендацій психолога з даної проблеми на нараді вчителів, батьківських зборах.

III етап. Дослідження причин труднощів в адаптації в дітей «контрольної групи»Щоб намітити правильний шлях корекції, слід чітко визначити причини труднощів. Даний етап

роботи включає індивідуальне дослідження особливостей розвитку пізнавальних процесів, особистості дитини, міжособистісних відносин у родині й у групі однолітків, особливостей сімейного виховання,

У нашій роботі ми використовували такі методи:1. Спостереження психолога.2. Індивідуальні бесіди з дітьми.3. Анкетування вчителів, батьків за методиками;• карта адаптації першокласників (заповнює психолог разом з учителем) (додаток 9);• методика «Експертна оцінка адаптованості дитини до школи» (додаток 7) складається з

двох частин; першу частину заповнює вчитель, другу—батьки, у результаті можна визначити рівень адаптації дитини до школи;

• анкета для батьків першокласників (додаток 8).4. Індивідуальні бесіди з учителями, батьками (якщо потрібно, психолог складає

анамнез).5. Індивідуальна діагностика:5.1. Особливостей пізнавальних процесів:• методика «Десять слів» (дослідження слухової механічної пам'яті, працездатності);• методика «Запам'ятовування геометричних фігур» (дослідження зорової пам'яті);• методика «Коректурна проба», «Знайди відмінності» (дослідження уваги);• методика «Назви одним словом», «Четвертий зайвий», «Матриці Равена» (серія А), «Склади

картинку», «Візерунки на кубиках Коса» (дослідження мислення й конструктивної діяльності);• методика «Графічний диктант» (дослідження слухового сприйняття, довільності,

просторового орієнтування, уміння працювати за зразком, розвитку графічних умінь).5.2. Вивчення особливостей особистості:• «Тренінг-тест» (працездатність, тип нервової системи дитини);• методика дослідження мотивації навчання в першокласників (додаток 6);• «Неіснуюча тварина»;• «Будинок. Дерево. Людина».5.3. Вивчення міжособистісних відносин:• у групі: методика «Соціометрія» (варіант проведення з використанням листівок);• у родині: методика «Малюнок родини».6. Дослідження особливостей стилю сімейного виховання:• опитувальник батьківського ставлення (А. Я. Варга, В. В. Століна);• опитувальник «Яке місце у Вашому житті займають діти?».

IV етап. Індивідуальне консультування вчителів і батьків за результатами дослідженьНа цьому етапі психолог дає рекомендації вчителям, батькам з питань індивідуальних особливостей

психічного розвитку, особливостей навчання, виховання, адаптації дитини до школи, причин труднощів, що виникли в процесі адаптації, навчання. Мета цієї роботи — залучити батьків, учителів до вирішення проблем дитини. Також психолог пропонує батькам провести відповідну корекційну роботу, пояснюючи, яка її мета і в чому вона полягатиме. Нагадуємо, що для проведення індивідуальної роботи психолога з дитиною необхідний

21

дозвіл батьків, а, крім того, часто буває потрібна і їхня допомога.На наш погляд, найважливішим завданням цього етапу роботи психолога є не тільки надання професійних

рекомендацій, а і об'єднання власних зусиль, зусиль батьків, учителів для надання всебічної допомоги дитині в подоланні проблем.

Veman. Корекційна робота з першокласниками, у яких виникли труднощі в процесі адаптації до школи. Залежно від виявлених причин труднощів, що виникли в процесі адаптації дитини до школи, психолог визначає напрями корекційної роботи:

• розвиток пізнавальних процесів;• розвиток мотиваційної сфери;• розвиток довільності;• корекція тривожності;• розвиток навичок спілкування в групі;• корекція агресивності.

1.3. Планування й організація психокорекційної роботиЕфективність корекційної роботи багато в чому залежить від того, як вона організована.

Важливими моментами в організації корекцій-них занять є:• вибір форми корекційної роботи;• розробка програми корекційного курсу;• визначення необхідної періодичності і тривалості занять;• організація співпраці з учителями й батьками дитини;• підготовка місця проведення занять і наочного дидактичного матеріалу.Корекційна робота може здійснюватись як в індивідуальній, так і в груповій формі.

Індивідуальні корекційні заняття необхідно проводити у випадках, коли в дитини спостерігається специфічне або більш серйозне, ніж в інших дітей, відставання або порушення, що внеможливлює її повноцінну роботу в групі.

Корекційна група може мати однорідний і неоднорідний склад.Однорідні групи, до складу яких входять учні, що мають однотипні проблеми, доцільно формувати

в разі корекції пізнавальної сфери. У цьому випадку підбір дітей слід здійснювати відповідно до рівня роз-витку якостей, робота над якими планується в групі. Занадто великий діапазон розбіжностей між дітьми за цим параметром небажаний.

Формування неоднорідної групи, у якій зібрані діти, що мають різні проблеми, доцільне при корекції емоційно-вольових і поведінкових складностей, за наявності комунікативних проблем. Так, наприклад, у групу розвитку комунікативних навичок бажано включити не тільки дітей, які мають труднощі в спілкуванні, а й 1—2 учнів із середнім або високим рівнем розвитку комунікативних умінь. Це підвищить ефективність роботи даної групи.

70 способів сказати «дуже добре»(Інформація для вчителів)

1. Ти зараз на правильному шляху.2. Пречудової3. У тебе це вийшло.4. Правильно.5. Це добре.6. Супер7. Я пишаюся тим, як ти працював (ла).

22

8. Ти робиш це дуже добре.9. Це набагато краще.10. Гарна робота.11. Я щасливий(а) бачити цю роботу.12. Ти робиш гарну роботу.13. Ти близький(а) до істини.14. Мої вітання.15. Це те, що треба.16. Я знав(ла), що ти можеш це зробити.17. Зараз ти це зрозумів (ла).18. Нарешті!19. Ти швидко вчишся.20. Працюючи так само, ти досягнеш багато чого.21. Я не зумів (ла) б зробити краще.22. Це правильний шлях.23. З кожним днем у тебе виходить краще.24. Це гарний спосіб.25. Ти нічого не проґавив(ла).26. Так тримати!27. Надзвичайно.28. Прекрасно.29. Це найкраще.30. Остаточно.31. Сенсаційно.32. Тепер нічого тебе не зупинить.33. Відмінно.34. Це була першокласна робота.35. Чудово.36. Ще краще.37. Твій мозок попрацював на славу.38. Ти досягнеш успіху.39. Це видатний винахід.40. Фантастика!41. Неймовірно!42. Це чудова робота.43. Ти робиш це красиво.44. Як ти багато зробив (ла)!45. Розумник(ця).46. Ти справді це покращив (ла).47. Прегарно!48. Вітаю!49. Твоя правда!50. Так тримати!51. Ти зробив (ла) це вчасно.52. Мені подобається хід твоїх думок.53. Я пишаюся тобою.

23

54. Дуже приємно вчити таких розумних дітей.55. Велика тобі подяка.56. Я ніколи не бачив(ла) нічого кращого.57. Твоя робота принесла мені багато радості.58. Молодчина!59. Повний порядок.60. Серйозний прорив.61. Ось цього я ще не бачив (ла).62. Ти неперевершений(а) сьогодні.63. Це вже успіх.64. Це твоя перемога.65. Тепер ти відчуваєш свої можливості.66. Ти справжній майстер.67. Щиро радий(а) за тебе.68. Не можу навіть передати свого захоплення.69. Грандіозно!70. Я вірю в тебе, у тебе завжди виходитиме не гірше.

Слова підтримки та заохочення для забезпечення позитивної емоційної атмосфери на уроці:

• Давай спробуємо ще раз.• У мене теж не одразу все виходило, тому не втрачай надії.• Я завжди вважав(ла), що ти зможеш це зробити.• Повір у себе.• Я можу зрозуміти твій стан.• Я тебе розумію.• Я впевнений (а), що ти можеш.• Разом ми зможемо.• Сьогодні вийде краще, ніж учора.• Мені подобається те, що ти зробив(ла).• Навіть, якщо ти помилишся, я допоможу тобі.• Ти талановитий(а).• Я впевнений(а) у твоїх силах, здібностях, знаннях.• Мені приємно спілкуватися з тобою.• Я вірю в те, що все вийде.• Спробуймо зробити якнайкраще.• Цікава відповідь, оригінальна відповідь.• Відчувається співпраця.

Дитині потрібно, щоб її:• розуміли;• любили;• визнавали;• поважали.

24

Якщо ця потреба не задовольняється, виникає негативний емоційний стан:• біль;• страх;• агресія;• образа.

Після першого місяця навчання можна запропонувати батькам заповнити анкету для батьків учнів 1-го класу, яка дає змогу зробити певні висновки про навчальні труднощі дитини.

Анкета для батьків учнів 1-го класуШановні батьки, це опитування проводиться з метою виявлення дезадаптації в учнів 1-го

класу.Позначте, які прояви особливостей поведінки та навчальної діяльності Вашої дитини ви помічаєте

останнім часом (обведіть кружечком номер відповідного висловлювання).Моя дитина:1. Відмовляється вранці йти до школи.2. Неохоче йде до школи.3. Йде до школи з побоюванням.4. Не виявляє цікавості до уроків.5. Без нагадувань сідає за уроки.6. Дуже довго виконує домашнє завдання.7. Підчас виконання домашнього завдання постійно відволікається.8. Без контролю з боку батьків не може виконати домашнє завдання.9. Постійно перевіряє себе, може декілька разів переписувати домашнє завдання за

власним бажанням.10. Припиняє роботу над завданням, коли стикається з труднощами.11. Дуже хвилюється через шкільні успіхи.12. Погано засинає,13. Погано їсть.14. Збуджена, напружена, роздратована.15. Пригнічена, плаксива.16. Часто хворіє.17. Скаржиться на втому, різноманітні болі, нудоту.

Послідовно заповнюється «Індивідуальна картка психологічного супроводу», яка буде доповнюватись оновленими матеріалами в 4,5, 7, 9 та 10-му класах.

Рекомендації батькам1. Старання дитини обов'язково мають бути визнаними. Позитивна оцінка й добре, тепле

ставлення необхідні дитині для гарного самопочуття, формування в неї такої важливої риси, як упевненість у собі та своїх можливостях.

2. У режимі дня кожної дитини мають бути постійні обов'язки, закріплені за нею на тривалий час. Дитина, яка вміє працювати вдома, легко долучається до навчання.

25

3. Розширюйте й збагачуйте навички спілкування з дорослими та однолітками, учіть враховувати оцінки й думки інших людей для формування власних поглядів.

4. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з такою, якою вона була вчора, чи, можливо, буде завтра.

5. Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може вважати, що конфлікти неминучі, і продовжувати провокувати їх.

6. Дозволяйте дитині виявляти самостійність, заохочуйте найменші її вияви.7. Не критикуйте дитину при свідках.8. Сприяйте розширенню її інтересів.9. Аргументуйте свої заборони та вимоги: діти чутливі до несправедливості, яка є в

більшості вимог. Шукаючи аргументи, ви ще раз зможете обміркувати необхідність їх застосування.

10. Намагайтеся дивитися на світ очима дитини. Будьте щирими в спілкуванні з нею, цікавтеся її інтересами,

11. У спілкуванні з дитиною частіше використовуйте «Я-висловлювання».

Рекомендації вчителям1. Враховуйте вікові особливості першокласників: рухову активність, переважання

ігрового типу діяльності, недостатню сформованість вольової регуляції.2. Порівнюйте роботу учня лише з його попередніми роботами, а не з роботами інших.3. Уникайте критики учня при свідках, а також вживання слів «завжди», «ніколи».4. Хваліть учня за найменші досягнення.5. Дозволяйте учневі самостійно оцінювати свою поведінку та її наслідки.6. Створюйте ситуації успіху.7. Зменшуйте кількість заперечних слів та речень. Краще замінити їх на ствердні та

позитивно спрямовані.8. Не наполягайте на відповідях біля дошки тих дітей, які виявляють тривожність. Краще

об'єднуйте їх у групки, що працюватимуть разом.9. Для підтримання усних інструкцій використовуйте візуальну стимуляцію.10. Давайте учням можливість виплескувати енергію (фізкультхвилинки, ігри на перервах).11. Надавайте учням можливість висловлювати свої думки, підкреслюйте цінність почутого.

Корекційна програма для подолання соціальної дезадаптації1. Діагностика причин та проявів дезадаптації.2. Спостереження за дитиною в колі однокласників під час уроків та поза уроками, у ГПД.3. Бесіди з дитиною. Тести «Що тобі подобається в школі?», «Твої улюблені заняття»,

«Продовж речення», анкетування для вивчення інтересів, схильностей та спрямованості особистості.4. Ігрові вправи:а) ігри на прояви окремих характерологічних рис, емоцій: мімічні та пантомімічні етюди

(хоробрий лев, заляканий заєць, ласкаве кошеня і навпаки — заляканий лев, хоробрий заєць...), створення казок—реальних («Одного разу...», «Були собі...», у них розігруються сварки, зустрічі, поведінка в незнайомому місці), умовних («Немов би...» — історії, які могли б статися, але за інших обставин, у нихмоделюються ситуації тривоги, напруження, поразки, перемоги). При цьому переборюється страх, невпевненість, сором'язливість під час спілкування чи конфліктних форм поведінки;

б) вправи на саморегуляцію: «Опануй себе», «Врости в землю», «Замри», «Сонячне

26

зайченя»; зняття напруження «Насос і м'яч»;в) ігри на зниження імпульсивності: «Будь уважним», «Стоп», «Чотири стихії»;г) ігри на формування довільності поведінки—уміння діяти за правилами, оволодіння

контролем над діями, опанування планувальної функції мови: «Шкала зростання», «Офіцер — солдат», «Тролейбусний маршрут», «Кольорове місто»;

ґ) ігри на просторову орієнтацію: «Мовчазна сторінка», «Ґудзики», «Пошук скарбів», «Кольорове місто»;

д) ігри на розвиток уяви: «Чарівне слово», «Плямка»;є) формування внутрішньої позиції дитини: шкала зростання;є) ігри на розвиток мислення, пізнавальних здібностей: «Складання речень», «Пошук спільного»,

«Пошук протилежних предметів», «Вилучення зайвого», «Вгадай фігуру», «Розгадай слово», «Чарівний ланцюжок», «Парні картинки», «Картки-загадки»;

ж) ігри на розвиток уваги, пам'яті: «Слухай і виконуй», «Слухай оплески», «Телефон зламався», «Букви алфавіту»; моторно-слухової пам'яті: «Повторюй за мною», «Поза», «Друкарська машинка»;

з) вправи на зняття страхів: малювання — «Намалюй свій страх», «Що мені сниться страшне?» або «Чого я боюся вдень», «Найгірше і найкраще».

5. Робота з батьками:а) формування навичок спілкування: рольові ігри «Школа», «Сім'я», бесіди батьків з дитиною

про школу, вчительку, домашні завдання;б) гармонізація ставлення дитини в сім'ї та стосунків з однолітками: запрошення

однокласників у гості, спільні прогулянки в природу, спільна праця в сім'ї;в) корекція рис характеру, які заважають процесу спілкування: вправи «Два сердиті

хлопчики», «Вчитель», «Врости в землю»;г) тренінгові заняття в групі.6. Робота з учителем:а) створення вчителем доброзичливої атмосфери в класі;б) залучення дезадаптованої дитини до спільних ігор, справ, виконання доручень;в) соціологічне міні-дослідження «З ким ти хотів би сидіти за однією партою?», «Хто в класі тобі

подобається найбільше?», «З ким ти хотів би дружити?»; сприяння дружнім стосункам між дітьми;г) визначення оптимального режиму завантаженості учня;ґ) підкреслення позитивних рис характеру та особистісних досягнень дитини перед класом;д) зняття невтішних оцінок на перших етапах навчання (словесних — погано, незадовільно;

кольорових зображень, фігур; бальних оцінок);є) психологічна підтримка зусиль дитини на досягнення успіху, сприятливе ставлення до неї,

27

2.П’ЯТИЙ КЛАС: ВІД АДАПТАЦІЇ ДО УСПІХУ

Цінність отроцтва визначається його особливим статусом у житті людини. Це і початок складного віку, що невипадково зветься перехідним, і самостійна фаза, порівняно незалежна від інших і цінна сама по собі. Без повноцінного проживання цього періоду безліч рис особистості, індивідуальні особливості виявляються нерозвиненими або розвиненими недостатньо, багато згодом компенсується або коригується.

Як перехідний етап отроцтво — час ламання старих форм, руйнування специфічно дитячих утворень, що можуть гальмувати повноцінний розвиток. Протиставлення себе дорослим, що виявляється в цей період, активне завоювання нової позиції є продуктивними для формування самостійної особистості.

Це сприятливий період для розвитку багатьох сторін особистості — пізнавальної активності, допитливості. Найважливішим тут є вік 10—12 років.

Особливості психічного розвиткуОтроцтво — етап онтогенезу між дитинством і ранньою юністю. Він охоплює період від 10—11 до

13—14 років, що збігається в сучасній школі з часом навчання дітей у 5—8-х класах школи. Отроцтво — час бурхливого і плідного розвитку пізнавальних процесів. Період 10—12 років — час переходу від мислення, заснованого на оперуванні конкретними уявленнями, до мислення теоретичного, від безпосе-редньої пам'яті до логічної.

В інтелектуальній діяльності школярів у період отроцтва підсилюються індивідуальні особливості розвитку, пов'язані з розвитком самостійного мислення, інтелектуальної активності, творчого підходу до вирішення завдань, що дає змогу розглядати вік 10—14 років як сензитивний період для розвитку творчого мислення.

Центральне особистісне новоутворення цього періоду — становлення нового рівня самосвідомості, «Я-концепції», що виявляється в прагненні зрозуміти себе, свої можливості й особливості, свою подібність до інших людей і свою відмінність — унікальність і неповторність.

Сучасні теорії вікового розвитку містять уявлення про те, що кожен його етап ставить перед людиною особливі, тільки цьому етапові властиві проблеми. Те, що людині належить сформувати, називається завданнями розвитку. Вікові завдання розвитку — це досягнення людини на певному етапі, щоб повноцінно прожити його і мати можливість конструктивно розвиватися надалі.

Завдання розвитку5-й клас (10 років) — кінець дитинства, період, що безпосередньо передує підлітковому. У цей час

діти врівноважені, спокійні, вони відкрито й довірливо ставляться до дорослих, визнають їхній авторитет, чекають від учителів, батьків; інших дорослих допомоги і підтримки. Це відкриває великі можливості з погляду виховних впливів. Основні завдання розвитку учня 5-го класу

• Опанування базових шкільних навичок і вмінь. Формування загальнонавчальних умінь та навичок, уміння вчитися.

• Розвиток навчальної мотивації, формування інтересів.• Розвиток навичок співпраці з однолітками, уміння змагатися з

іншими, правильно й різнобічно порівнювати свої результати з успішністю інших.• Формування вміння домагатися успіху й правильно ставитися до успіхів і невдач,

розвиток упевненості в собі.• Формування уявлення про себе як про людину з великими можливостями розвитку.

28

Початок навчання в середніх класах школиВ основній школі докорінно змінюються умови навчання: діти переходять від одного

основного вчителя до системи «класний керівник — учителі-предметники», часто — до кабінетної системи. Те, що перехід цей збігається з кінцем дитинства (досить стабільним періодом розвитку), сприяє адаптації школяра до нових учителів, нових умов.

Як свідчить практика, більшість дітей переживає цей перехід як важливий крок у житті. Центральне місце посідає, по-перше, сам факт закінчення початкової школи, на чому наголошують учителі й батьки, по-друге, предметне навчання. Незважаючи на те що й раніше діти вивчали різні предмети, саме під час переходу до основної школи вони починають розуміти й усвідомлювати зв'язок цих предметів із певною сферою знань. На запитання, чи відрізняється чимось навчання в 5-му класі й у початковій школі, п'ятикласники відповідають: «Маля просто вчиться рахувати, а ми вчимо математику», «Раніше ми просто читали розповіді про те, що було, а тепер вчимося сприймати історію».

Для багатьох дітей, що навчалися спочатку в одного вчителя, перехід до кількох учителів з різними вимогами, різними характерами, різним стилем викладання також є зовнішнім показником їхнього дорослішання. Вони із задоволенням і гордістю розповідають батькам, молодшим братам і сестрам, друзям про добру вчительку математики або «поганого» історика. Крім того, певна частина дітей усвідомлює такий перехід як шанс заново почати шкільне життя, налагодити несформовані взаємини з педагогами.

Бажання добре вчитися, робити все так, щоб дорослі були задоволені, «не засмучувалися й не переживали», «раділи», «щоб мама, коли подивиться щоденник, не засмучувалася», — досить сильне в п'ятикласників. Певне «розчарування» в школі, зниження інтересу до навчання, що були помітні наприкінці початкових класів, поступаються очікуванню змін, діти сподіваються, що в школі їм стане цікаво. Аналіз свідчить, що вчителі середньої школи часто не бачать різниці між п'ятикласниками й іншими учнями середньої школи і ставлять до всіх однакові вимоги. Це може ускладнювати адаптацію п'ятикласників до середньої школи. Високі вимоги найчастіше виявляються їм не під силу. Звідси — підвищена залежність певної частини дітей від дорослих, нелюбов до класного керівника, плач, капризи, виникає відчуття самотності, того, що нікому з дорослих у школі вони не потрібні. Іноді за певною формою поведінки (наприклад, за відвідуванням 1 -го класу, у якому працює їхня колишня вчителька) приховані зовсім різні потреби і мотиви: від бажання знову опинитись у знайомій, звичній ситуації опіки, коли тебе знають, про тебе дбають, до прагнення утвердитися як «старший», який може опікуватися меншими. Причому в однієї й тієї самої дитини це може поєднуватися.

Вікові особливості дітейВажливо насамперед звернути увагу вчителів і батьків на вікові особливості дітей. Практика

свідчить, що педагоги і батьки найчастіше «одорослюють» п'ятикласників, вважаючи, що вони повинні бути самостійними, організованими, і наголошують на їхній «дитячості». Це зумовлює подвійність, суперечливість стосунків і системи вимог до школярів. Вони швидко вчаться маніпулювати дорослими за допомогою цієї подвійності.

У цей час у школярів дуже виражене емоційне ставлення до навчального предмета. Дослідження свідчать, що практично всі п'ятикласники вважають себе здібними до певного навчального предмета, часто критерієм такої оцінки є не реальна успішність із цього предмета, а суб'єктивне ставлення до нього. Така оцінка власних можливостей створює сприятливі умови для розвитку здібностей, умінь, інтересів школяра. Тому важливо, щоб заняття викликали в десятирічного школяра позитивні переживання (а якщо згадати, що діти в цей період переважно всі життєрадісні,

29

то завдання видається ще простішим).Проблеми, пов'язані з віковими особливостями1. Великого значення набуває емоційний чинник у самооцінці здібностей, що взагалі

характерно для цього періоду. Так відбувається домінування певних емоцій, і це зумовлює все психічне життя дитини, зокрема «роботу» психічних процесів. Але відомо, що занадто сильні або занадто тривалі емоції (як негативні, так і позитивні) можуть негативно впливати на психічне життя дитини, сприяти виникненню своєрідної «емоційної втоми», що виявляється в роздратуванні, капризах, скандалах, плачі. Отже, надмірне захоплення емоціями, прагнення максимально позитивно забарвити будь-яку діяльність школяра можуть призвести до зворотного ефекту.

2. Загальне позитивне ставлення до себе та уявлення про свої можливості, що не спирається на оцінку своєї реальної успішності, призводить до того, що діти охоче беруться за багато справ, упевнені, що вони зможуть це зробити, але при перших труднощах кидають без особливих переживань. Стандартне пояснення цього («перестало подобатись, не хочеться, не можу») відображає, як це не дивно для дорослих, реальну причину: немає позитивного ставлення і, як наслідок, знижується самооцінка-в цій сфері. При цьому через переважання емоційної регуляції такі ситуації не впливають на загальне позитивне ставлення школяра до себе. Негативні оцінки оточення, власні невдачі сприймаються дітьми як ситуативні, тимчасові, а головне — не мають прямого відношення до їхніх здібностей і можливостей. Усе це необхідно враховувати в будь-якій роботі з дітьми цього віку.

Найважливішою є орієнтація дітей на вироблення об'єктивних критеріїв успішності й неуспішності, прагнення перевірити свої можливості і знаходити (за допомогою дорослих) шляхи подальшого їх розвитку і вдосконалення.

Труднощі в навчанніРозгляньмо причини труднощів у навчанні учнів 5-х класів.1. Насамперед, ці причини пов'язані з недоліками навчальної підготовки за нормального і

навіть високого рівня розвитку мислення й інших пізнавальних процесів у дітей, а саме:• значні прогалини в знаннях за попередні періоди навчання;• несформованість загальнонавчальних і спеціальних навчальних умінь і навичок.Слід зазначити, що зовнішня картина виявлення цих недоліків може нагадувати інтелектуальні

відхилення, аж до легкого ступеня розумової відсталості. Основна робота психолога з такими дітьми мо-же полягати в допомозі педагогам у визначенні й ліквідації прогалин.

2. Наступна група причин пов'язана з несформованістю необхідних розумових дій і операцій — аналізу, синтезу, поганого мовного розвитку, недоліків уваги і пам'яті. Відповідні причини є суто психологічними. Тому необхідна робота психолога з виявлення та усунення цих причин.

Школярі 10— 12 років дуже цікавляться способами розвитку уваги і пам'яті, оскільки спостережливість, уважність, уміння помічати деталі є тими властивостями, які вони дуже цінують у собі й інших. Це створює сприятливі можливості для спеціальних занять із розвитку й корекції уваги і пам'яті. Оскільки в житті дітей цього віку значне місце ще посідає гра, розвивати увагу спочатку краще на матеріалі й у ситуаціях, відмінних від навчальних. Добре зарекомендували себе як методи тренування й корекції уваги і пам'яті численні ігри з розвитку спостережливості («Слідопит»), зосередженості, стійкості до перешкод, зорової пам'яті, підрахунку на малюнках тощо. Усі ці ігри особливо ефективні, якщо в них є елемент змагання, що відповідає потребам дітей цього віку. Але важливо пам'ятати, що, по-перше, навички в грі виявляються при досить сильному мотиві й тому є більш вираженими, ніж у навчальній діяльності, а по-друге, перенесення сформованих таким чином навичок у навчальну ситуацію є окремим завданням. Тому необхідно поступово під час залучення школярів до заняття наближати ситуацію до навчальної, поставивши це за мету.

30

3. Неуспішність школяра може бути пов'язана з особливостями навчальної мотивації підлітків.

4. Причиною зниження успішності може бути слабка довільність поведінки й діяльності — небажання, «неможливість», за словами школярів, змусити себе постійно вчитися. 10—12-річні школярі можуть виконувати досить складну роботу, долаючи значні труднощі заради привабливої мети. Але вони відчувають значні труднощі в подоланні як зовнішніх, так і внутрішніх перешкод у тих випадках, коли мета їх не приваблює. Тому таку роботу бажано супроводжувати застосуванням економічних способів, що дозволяють школяреві продуктивніше впоратися з повсякденними обов'язками. Важливо організувати цю роботу так, щоб школяр зрозумів: запропоновані способи діяльності кращі, ефективніші, і захотів їх опанувати. Усі зазначені причини нерідко виступають не ізольовано, а спільно, поєднуючись у досить складні комбінації, і потребують спільної активної роботи не тільки психолога і педагога, а й батьків, а головне — самого підлітка.

Рекомендації:• перший місяць навчання дітей у 5-му класі не писати зауважень у щоденники;• проводити оцінювання на користь дитини;• більшість урочного матеріалу орієнтувати на повторення;• дозувати навчальне навантаження та обсяг домашнього завдання, а також знизити їх до

мінімуму на вихідні дні,ВисновкиОтже, центральний напрям роботи в 5-х класах — це орієнтація на вирішення завдань періоду

дитинства з урахуванням попередніх рівнів розвитку учня,В учня молодшої школи сформовані:• теоретичне мислення;• уміння вчитися, самостійно здобувати нові знання;• адекватна самооцінка,На основі цього в 5-му класі слід розвивати:• абстрактне мислення;• рефлексію власних досягнень;• схильність до самоаналізу.У п'ятикласників є сильна потреба в спілкуванні з однолітками, тому вони охоче залучаються до

групових форм роботи з активними та інтерактивними методами навчання, де є можливість суперничати, вигравати.

Діагностика та допомога п'ятикласникамПерехід учнів із початкової школи до середньої спричиняє зростання стресового навантаження

як на самих учнів, так і на їхніх батьків. Це пов'язано з появою нового класного керівника, нових учителів, предметів, кабінетною системою навчання та ще й збігається з віковими змінами — вступом дитини в підлітковий вік. Для учня і для учнівського колективу перехід у 5-й клас може стати початком нового життя, нових успіхів, розкриттям нових граней характеру, власних здібностей, прихованих ресурсів.

У 5-му класі змінюються умови навчання: з'являється класний керівник та вчителі з різних предметів. Цей період є досить сприятливим для адаптації школяра до нових умов навчання. Діти чекають змін на краще, бажають стати дорослішими, налагодити взаємини з учителями, робити так, щоб дорослі пишалися ними, були задоволені, «не засмучувались».

Основне новоутворення цього періоду — відкриття нового рівня самоусвідомлення, «Я-концепції»: бажання зрозуміти себе, свої здібності й особливості, свою схожість та відмінність щодо

31

інших, свою унікальність і неповторність, формується система самооцінок. Це — найважливішій період для розвитку повноцінного спілкування.

У роботі шкільного психолога в період адаптації п'ятикласників основними завданнями стають:

• розвиток шкільної мотивації, формування інтересів;• розвиток навичок спілкування з однолітками та дорослими;• розвиток упевненості в собі, формування ставлення до успіхів та невдач;• формування уявлення про себе як про людину з великими можливостями.Для успішної адаптації учнів 5-х класів робота психолога обов'язково будується таким

чином:• з учителями: звертати увагу на вікові та індивідуальні особли

вості кожної дитини;• з батьками: допомога, підтримка та похвала;• з учнями: знайомство із собою, самопізнання, упевненість у своїх здібностях.Представлені види роботи з практичного досвіду подолання проблем п'ятикласників до

нових умов навчання мають дієвий позитивний результат, дають змогу оцінити результативність зусиль кожної дитини, педагогічного колективу, психолога, адміністрації та батьків у вирішенні питань адаптації.

Мета такого супроводу— збереження психічного та психофізичного здоров'я, попередження психічного перевантаження, сприяння процесу адаптації та соціалізації учнів.

З метою виявлення проявів дезадаптації учнів 5-х класів до нових умов навчання слід проводити багатогранну дослідницьку роботу за низкою параметрів.

Діагностика вад особистісного розвитку (ДВОР)Опитування дітей 9—11 років (автор 3. Карпенко)

Любий друже!Тобі пропонується відповісти на запитання, що стосуються різних сторін твоєї

особистості: поведінки, самопочуття, бажань, страхів, переконань тощо. Ти маєш чудову нагоду поглянути на себе ззовні і проаналізувати, що ти знаєш про себе, поділитися цими знаннями з дорослими, аби вони краще пізнали тебе і змогли розуміти, спілкуватися з тобою, навчати тебе.

У спеціальному бланку для відповідей навпроти відповідного номера твердження треба поставити знак «+», якщо ти згодний із твердженням, і знак «—», якщо ти з твердженням не згодний.

Не розмірковуй довго, відповідай одразу, вслуховуючись у зміст. Усі відповіді будуть правильними, якщо ти відповідатимеш чесно.

Бланк відповідей1 2 3 4 5 6 7 8 91 1 2 3 4 5 6 7 82 1 2 3 4 5 6 7 83 1 2 3 4 5 6 7 84 1 2 3 4 5 6 7 85 1 2 3 4 5 6 7 86 1 2 3 4 5 6 7 87 1 2 3 4 5 6 7 88 1 2 3 4 5 6 7 89 1 2 3 4 5 6 7 81 2 З 4 5 6 7 8 9

32

Прізвище, ім'я_____._____________________________Клас___Дата______;_____________________________

Опитувальник ДВОР1. Мені важко зосередитися на чомусь одному.2. Я не можу довго працювати не втомлюючись.3. Я хвилююся з будь-якого приводу.4. Під час виконання завдання я дуже напружений(а) і скутий(а).5. Я часто думаю про можливі неприємності.6. Я лякливий(а), багато що викликає в мене страх.7. Я не люблю чекати.8. Я не люблю починати нову справу.9. Я неспокійно сплю, погано засинаю.10. Я не впевнений(а) у своїх силах, боюся труднощів.11. Я завжди швидко знаходжу відповідь, коли про щось запитують (можливо, і неправильно,

але дуже швидко).12. У мене часто змінюється настрій.13. Мені часто все набридає.14. Я швидко, не вагаючись, приймаю рішення.15. Я часто відволікаюсь на уроках.16. Коли хтось із дітей на мене кричить, я також кричу у відповідь.17. Я впевнений(а), що впораюсь із будь-яким завданням.18. Я люблю діяти, а не розмірковувати.19. В іграх я не підкоряюся правилам.20. Я гарячкую під час розмови.21. Коли хтось мене образить, я прагну поквитатися з ним.22. Іноді мене тішить, коли я щось зламаю, розірву, розіб'ю.23. Я дуже серджуся, коли хтось сміється з мене.24. Мені здається, що інколи я хочу зробити якусь шкоду.25. У відповідь на вказівки мені хочеться зробити все навпаки.26. Я люблю бути першим(ою), верховодити, підкоряти собі інших.27. Я легко можу посваритися чи побитися.28. Я не поступаюся іншим, не ділюся з ними нічим.29. Я не можу змовчати, коли чимось незадоволений(а).30. Часом я так наполягаю на своєму, що людям навколо вривається терпець.31. Я люблю, коли мене хвалять за те, що насправді зробила інша людина.32. Мені подобається отримувати більше від того, що насправді мені належить.33. Я часто звинувачую кого-небудь у тому, у чому насправді винний (а) сам (а).34. Трапляється, що я привласнюю речі, що належать іншій людині.35. Мені подобається перебільшувати, хвалитися, вигадувати небилиці.36. Я часто порушую свої обіцянки.37. Я завжди знаходжу виправдання непорядному вчинкові.38. Я не визнаю своїх помилок.39. Я роблю все задля своєї вигоди.40. Я рідко зізнаюсь, що заподіяв (ла) комусь шкоду.

33

41. Я часто порушую правила поведінки, установлені вчителем.42. Я люблю сміятися з інших.43. Я кривджу своїх товаришів: б'ю їх, штовхаю, дражню.44. Часто я говорю одне, а роблю протилежне.45. Я розповідаю непристойні історії, уживаю лайливі слова.46. Переконаний (а), що мої пустощі нікому не шкодять.47. Задля власного зиску я часто обдурюю інших.48. Діти скаржаться на мене, не хочуть гратися зі мною.49. Я люблю розповідати жахливі історії, про які дізнався з кінофільмів і розмов між

дорослими.50. Я знущаюся з тварин, нищу без потреби рослини.51. Я цураюся своїх ровесників, тримаюся від них віддалік.52. Я не довіряю людям, побоююся їх.53. Я уникаю дивитися в очі людині, з якою розмовляю.54. Я мовчазний(а), не підтримую розмову з чужими людьми.55. Мене часто запитують, чим я незадоволений(а).56. Мене часто підозрюють у негарних учинках.57. Люди часто навмисно ображають мене.58. Я часто засмучуюсь.59. Я люблю гратися сам(а).60. Дитяча компанія швидко мені набридає.61. Мені небайдуже, що про мене думають інші.62. Я повинен(на) завжди все знати.63. Я не маю права помилятися.64. Я намагаюся виправдати свої вчинки перед іншими людьми.65. Спочатку я дбаю про інших, а потім уже про себе.66. Коли я помиляюсь, то почуваюся винним (ою).67. Усі люди, з якими я спілкуюся, повинні мене любити.68. Інші люди мають право контролювати мою поведінку.69. Я намагаюся допомогти людям навіть тоді, коли мене про це не просять.70. Якщо я вже прийняв (ла) рішення, то не маю права передумати.71. Мої успіхи залежать від щасливого випадку.72. Я волію почекати, поки мої труднощі розв'яжуться самі собою.73. Мої оцінки в школі не залежать від моїх здібностей.74. Мої успіхи залежать від допомоги інших людей.75. За мене вирішують інші, що і як робити.76. Я не винен(на), що не можу домогтися кращих результатів.77. Я не планую того, що зі мною трапляється.78. Я сам(а) нічого не можу змінити у своему житті.79. За моє здоров'я відповідають дорослі.80. Діти виростають такими, якими їх виховують батьки.81. Я більше люблю слухати казки, ніж вірші.82. Коли я йду з мамою в магазин, я більше хотів(ла) би(б), щоб мені купили цукерки, ніж

книжку.83. Я не мрію стати актором.84. Мені не подобаються квіти.

34

85. Мені більше подобається звичайна їжа, яку мама готує щодня, ніж фрукти — ананаси, мандарини, ківі.

86. Я не радію, коли бачу щось красиве і незвичайне.87. Мене цікавлять технічні іграшки, наприклад автомобілі, літаки, мотоцикли.88. Мені не подобається гратися з ляльками.89. Я не люблю вигадувати різні небилиці.90. Я не плачу, коли чую сумну історію.

Дешифратор(Інформація для психолога)

Трив

ожні

сть

Імпу

льси

вніс

ть

Агр

есив

ніст

ь

Схи

льні

сть

до н

ечес

ної

пове

дінк

иА

соці

альн

ість

Зам

кнут

ість

Нев

певн

еніс

ть

Екст

ерна

ль-

ніст

ьЕ

стет

ична

не

чутл

ивіс

ть

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Інтерпретація результатів8—10 балів — високий рівень вираженості вади; 4—7 балів — середній рівень вираженості вади;

1—3 бали — низький рівень вираженості вади.

Схема-характеристикавиявлення шкільних труднощів та рівня

адаптованості учнів класуКлас_____Учитель

Сер

едні

й ба

л

Вис

ново

кПрізвще, ім'я учня№ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

123 45

Запитання до схеми-характеристики учнів класу(Для виявлення шкільних труднощів та рівня адаптованості учнів класу, заповнює вчитель.)1. Чи охоче, з цікавістю дитина вчиться?2. Чи достатньо відповідально ставиться до навчання?3. Чи переживає свої навчальні успіхи і невдачі?

35

4. Чи прагне до поліпшення своїх результатів?5. Чи активна на уроках? Чи часто хоче висловитися, відповісти на питання?6. Чи дисциплінована дитина?7. Чи вміє організувати себе в роботі?8. Чи досить при цьому уважна, наполеглива, цілеспрямована?9. Чи відповідає працездатність дитини пропонованим школою вимогам?10. Чи досить контактна, довірлива дитина, чи легко піддається виховним впливам?11. Чи добре складаються стосунки з іншими дітьми в класі?12. Чи можете ви покластися в роботі з дитиною на допомогу її батьків?13. Чи потребує дитина додаткової індивідуальної допомоги на уроках?14. Чи легко відгукується для допомоги?15. Чи успішно пройшов процес адаптації дитини до школи?16. Чи цілком задовільно засвоює дитина програмні знання, уміння йнавички?Інтерпретація результатівВідповіді на запитання в схемі позначати цифрами в графі відповідного запитання проти

прізвища учня ставити; «1», якщо можна стверджувати «безумовно, так»; «2», якщо можна сказати «скоріше так, ніж ні»; «З», якщо ви відповідаєте «швидше ні, ніж так»; «4», якщо «безумовно, ні».

Утих випадках, коли відповісти важко, позначте « — ».Показники до 1,5 — норма;від 1,5 до 2,2 — незначні прояви дезадаптації;від 2,3 до 3,0 — яскраво виражена дезадаптація.

Методика незакінчених речень(За Л. Пономаренко)

1. Я радію, коли.,.2. Якби я міг (могла)...3. У школі я завжди...4. Мені цікаво...5. Хотів(ла) би(б) я...6. Мені неприємно, коли...7. Якби в школі...8. На мою думку, мені заважає...9. Майбутнє здається мені...10. Я відчуваю, що...11. Я ображаюся, якщо...12. Коли мене не розуміють,...13. Я хотів(ла) би(б) позбутись...14. Мої успіхи в школі...15. Дорослі завжди...16. Найбільше я боюся...17. Коли я стану дорослим (ою)...18. Моя мета...19. Моя мама думає, що я...20. Краще було б...

36

Аналіз відповідей допомагає краще зрозуміти переживання, труднощі, зони конфліктів, особливості сприйняття «світу дорослих» та ціннісні орієнтації дітей цього віку.

Гарні результати визначення переживань дитини, пов'язаних зі своєю роллю учня 5-го класу, дає проективний твір «Мій портфель», запропонований О. Осадько. З метою визначення особистісної адап-тованості учнів можна використати методику А. Фурмана.

Визначення особистісної адаптованості школярівПсихолог. Шановні учні, реально погляньте на свої стосунки з оточенням і у відповідному

стовпчику поставте оцінки залежно від того, яке місце в житті кожного з вас займають названі люди, події,заняття. (Дуже позитивне — +5, позитивне — +4, нейтральне — 0, негативне — - 4, дуже негативне - 5).

ШколаМоє ставлення Дуже

позитивнеПозитивне Нейтральне Негативне Дуже нега-

тивнеДо однокласників

До вчителівДо класного керівника

До навчальних предметів

До школи та її вимог

Сім'яМоє ставлення Дуже

позитивнеПозитивне Нейтральне Негативне Дуже нега-

тивнеДо матеріДо батькаДо брата, сестриДо бабусі, дідуся

ВулицяМоє ставлення Дуже

позитивнеПозитивне Нейтральне Негативне Дуже

негативне

До близьких друзів

До товаришівДо батьків друзів

До сусідів

37

Власне «Я»Моє ставлення Дужа

позитивнаПозитивно Нейтрально Негативне Дужа нега-

тивноДо своєї поведінки та вчинківДо власного «Я»

Будь ласка, підрахуйте загальну кількість балів_______

Класифікація показників адаптованості учнівВид соціально-психологічної адаптованості учнів

Рівні функціонування особистісної адаптації

Показники адаптованості

1. Адаптованість 1. А. Максимальний 7573—7469—7264—68

II. Неадаптованість 4. Низький 57—63 50-6в

5. Неочевидний

40—49III. Дезадаптованість 7. Ситуативний 30—39

21—290—20

Проективний твір «Мій портфель»Проективна методика використовується для діагностики емоційно-ціннісного ставлення дитини

(емоційні проблеми, суб'єктивні очікування і переконання), вивчення переживань дитини, пов'язаних із роллю учня.

Психолог. Уяви, що твій портфель уміє говорити (писати). Що б він розповів тобі про своє життя: про себе, про свого хазяїна, про школу? Що він любить, що не любить, чого хоче? Почни свою розповідь так: «Я — Петриків портфель...»

Форми проведення: групова (письмово) або індивідуальна (усно). Вік: 6—12 років.Аналіз результатівАналізується загальний емоційний фон оповіді: кількість негативних переживань, скарг

Портфеля. Наприклад: «Я не задоволений тим, що Петрик накладає дуже багато книжок», «Я хочу, щоб мене не буцали однокласники», «Мені не подобається, що я маленький», «Усі мене б'ють, коли я лежу на підлозі, їм до мене байдуже», «Штовхають ногами», «Не переношу спеки», «Коли лежить важка книжка—я стаю злим», «Хочу, щоб мене не кидали» і т. ін. При цьому сам зміст скарг частіше не має значення, оскільки творча дитина здатна вигадати ситуації, які є неприємними для портфеля. Для діагностики психологічного неблагополуччя особистості значимим є те, наскільки їй хочеться поскаржитись (наскільки погано живеться її портфелю).

Різниця між адаптованими і дезадаптованими класами полягає в кількості скарг, а також

38

відношенні кількості висловлень негативного змісту до кількості всіх фраз. Для виявлення емоційно неблаго-получних класів і дітей у класі бажано порівнювати досліджуваних одного віку.

СоціометріяДітям дається анкета або проводиться співбесіда за її пунктами.Класний керівник. Як ваш учитель я хотіла б з'ясувати, з ким із учнів нашого класу ви хотіли б

робити все разом. Це допоможе мені краще спланувати роботу класу. Уважно прочитайте кожне запитання й напишіть прізвища трьох учнів, яких би ви вибрали:

A, 3 ким із учнів нашого класу ти найбільше хотів (ла) би(б) сидіти за однією партою?1.____________________________________________2.____________________________________________З ким ще?3.____________________________________________З ким ще?Б. З ким з учнів нашого класу тобі найприємніше було б виконувати домашні завдання?1.____________________________________________2.____________________________________________З ким ще?3.____________________________________________З ким ще?B. З ким ти хотів(ла) би(б) разом снідати під час перерви?1.____________________________________________2.____________________________________________З ким ще?3.____________________________________________З ким ще?Г. З ким тобі найбільше подобається гратися після школи?1.____________________________________________2.____________________________________________З ким ще?3.____________________________________________З ким ще?

Для того щоб учні про кого-небудь не забули, рекомендується вручити кожній дитині список учнів класу.

Відповіді на запитання можна обробляти по-різному. Найпростіший спосіб ґрунтується на використанні бланка (подано нижче).

Бланк

Андрій Борис Белла Олексій ОлегАндрій 1 1 1Борис 1 1 1Балла 1 1Олексій 1 1Олег 1 1Кількість одержаних виборів 2 3 3 0 4

Горизонтальні рядки показують вибори, зроблені кожним учнем, а вертикальні колонки — скільки разів було обрано кожного учня. Уже з таблиці можна зробити висновок про те, хто в класі найпопулярніший, а кому, навпаки, зовсім не симпатизують однокласники.

В аналізі використовуються такі поняття:Зірка — учень, який одержує найбільшу кількість виборів однокласників.Ізольований — учень, що не одержав жодного вибору.Зневажений — учень, що дістав мало виборів.Взаємний вибір — два або більше учнів, які вибрали один одного.З таблиці видно, що Олег є лідером, а Олексій — ізольований. Кожен учень у цій групі, крім

39

Олек(йя, має приятеля, який виявив бажання сидіти з ним за однією партою.

Оцінка відносин підлітка з класомМета: методика дозволяє виявити три можливі «типи» сприйняття індивідом групи. При цьому як

показник типу сприйняття виступає роль групи в індивідуальній діяльності учня.Психолог. Ми проводимо спеціальне дослідження, аби поліпшити організацію навчального

процесу. Ваші відповіді на запитання анкети допомагають нам у цьому. На кожний пункт анкети можливі 3 відповіді, позначені буквами А, Б і В. З відповідей на кожний пункт оберіть ту, яка найбільш точно відображає вашу точку зору. Пам'ятайте, що «поганих» або «гарних» відповідей у цій анкеті немає. На кожне запитання може бути обрана тільки одна відповідь.

Інтерпретація результатівНа базі відповідей за допомогою «ключа» підраховуються бали за кожним типом сприйняття

індивідом групи. Кожній обраній відповіді приписується 1 бал. Бали, набрані за всіма 14 пунктами анкети, підсумовуються для кожного типу сприйняття окремо. При цьому загальна сума балів за трьома типами сприйняття для кожного учня повинна дорівнювати 14. При обробці даних «індивідуалістичний» тип сприйняття індивідом групи позначається буквою «І», «прагматичний» — «П», «колективістський» — «К». Результати кожного учня записуються у вигляді багаточлена:

аІ + bP + сК, де а — кількість балів, отримана учнем з «індивідуалістичного» типу сприйняття, b —

«прагматичного», с — «колективістського».Наприклад: 4I + 6П + 4К.Тип 1. Індивід сприймає групу як перешкоду своїй діяльності або ставиться до неї нейтрально.

Група не має самостійної цінності для індивіда. Це виявляється у відхиленні від спільних форм діяльності, у схильності до індивідуальної роботи, в обмеженні контактів. Цей тип сприйняття індивідом групи можна назвати індивідуалістичним.

Тип 2. Учень сприймає групу як засіб, що сприяє досягненню тих або тих власних цілей. При цьому група сприймається й оцінюється з погляду її «корисності» для індивіда. Віддається перевага компетентнішим членам групи, здатним допомогти, узяти на себе вирішення складної проблеми або бути джерелом необхідної інформації. Цей тип сприйняття індивідом групи можна назвати прагматичним. Тип 3. Індивід сприймає групу як самостійну цінність. На перший план для індивіда виступають проблеми групи й окремих її членів, спостерігається зацікавленість як в успіхах кожного члена групи, так і групи загалом, прагнення зробити свій внесок у групову діяльність. Є потреба в колективних формах роботи. Цей тип сприйняття індивідом своєї групи може бути названий колективістським.

Ключ для обробки анкети

Тип сприйняття індивідом групиІндивідуалістичний Прагматичний Колективістський

1В 8А 1А 8Б 1Б 8В2А 9Б 2Б 9В 2В 9АЗБ 10Б ЗА 10А ЗВ 10В4Б 11А 4В 11Б 4А 11В5Б 12А 5А 12В 5В 12Б6Б 13В 6В 13А 6А 13Б7Б 14В 7В 14В 7А 14А

Анкета

40

1. Найкращими партнерами в групі я вважаю тих, хто:а) знає більше, ніж я;б) усі питання прагне вирішувати спільно;в) не відволікає викладача.2. Найкращі викладачі:а) використовують індивідуальний підхід;б) створюють умови для допомоги з боку інших учнів;в) створюють у колективі атмосферу, у якій ніхто не боїться висловлюватися.3. Я радий, коли мої друзі:а) знають більше, ніж я, можуть мені допомогти;б) уміють самостійно, не заважаючи іншим, домагатися успіхів;в) допомагають іншим, коли трапляється нагода.4. Найбільше мені подобається, коли в групі:а) немає кому допомагати;б) не заважають при виконанні завдання;в) інші слабше підготовлені, ніж я.5. Мені здається, що досягаю максимуму, коли:а) можу одержати допомогу й підтримку з боку інших;б) мої зусилля чесно винагороджені;в) можна виявити ініціативу, корисну для всіх.6. Мені подобаються колективи, у яких:а) кожний зацікавлений у поліпшенні результатів усіх;б) кожний робить своє і не заважає іншим;в) кожна людина може використовувати інших для вирішення своїх завдань.7. Учні оцінюють як найгірших таких викладачів, які:а) створюють дух суперництва між учнями;б) не приділяють їм достатньої уваги;в) не створюють умови для того, щоб група допомагала їм.8. Найбільше задоволення в житті дає:а) робота, коли тобі ніхто не заважає;б) одержання нової інформації від інших людей;в) робота корисна іншим людям.9. Основна роль викладачів повинна полягати:а) у вихованні людей із розвиненим почуттям обов'язку;б) у підготовці пристосованих до самостійного життя людей;в) у підготовці людей, які вміють отримувати допомогу від інших людей.10. Якщо перед групою постає якась проблема, то я:а) хочу, щоб інші вирішували цю проблему;б) працюю самостійно, не покладаючись на інших;в) намагаюся зробити внесок у спільне вирішення проблеми.11. Я вчився б краще, якби вчитель:а) мав до мене індивідуальний підхід;б) створював умови для отримання мною допомоги з боку інших;в) заохочував ініціативу учнів на досягнення спільного успіху.12. Немає нічого гіршого, коли:а) ти не в змозі самостійно домогтися успіху;

41

б) почуваєшся непотрібним у групі;в) тобі ніхто не допомагає.13. Найбільше я ціную:а) особистий успіх, у якому є частка заслуги моїх друзів;б) спільний успіх, у якому є й моя заслуга;в) успіх, досягнутий ціною власних зусиль.14. Я хотів би:а) працювати в колективі, у якому застосовуються основні прийоми й методи спільної

роботи;б) працювати індивідуально з викладачем;в) працювати з досвідченими в цій сфері людьми.

Анкета «Стиль педагогічного спілкування»Інструкція: уважно прочитайте запитання, проаналізуйте свою думку, виберіть найвдаліший

варіант відповіді.На бланку під номером запитання поставте хрестик у клітинці вибраного Вами варіанта

відповіді:1. Ви вважаєте, що дитина повинна:а) ділитися з вами своїми думками, почуттями;б) говорити вам тільки те, що вона сама захоче;в) залишати свої думки та переживання при собі.2. Якщо дитина взяла в іншої дитини без дозволу іграшку чи олівець, то Ви:а) довірливо з нею поговорите й дасте можливість їй самій прийняти необхідне рішення;б) дасте можливість самим дітям розібратися у своїх проблемах;в) повідомите про це всіх дітей і змусите повернути те, що вона взяла, із вибаченням.3. Рухлива, іноді недисциплінована дитина сьогодні на занятті була зосередженою, охайною і

добре виконала завдання. Ви:а) похвалите дитину і всім покажете її роботу;б) виявите зацікавленість, з'ясуєте, чому так добре вийшло сьогодні;в) скажете їй: «Ось завжди так займайся!».4. Дитина, яка зайшла до кабінету, не привіталася з Вами. Ви:а) змусите дитину голосно при всіх привітатися з Вами;б) не звернете увагу;в) зразу почнете спілкуватися з дитиною, не згадуючи про її промах.5. Діти спокійно працюють. У Вас є вільна хвилина. Ви:а) спокійно, не заважаючи, спостерігатимете, як вони працюють і спілкуються;б) комусь допоможете, підкажете, зробите зауваження;в) займетеся своїми справами (записи, перевірка зошитів).6. Вам здається правильною така точка зору:а) почуття, переживання дитини ще поверхові: вони швидко минають, на них не слід

зважати;б) емоції дитини, її переживання — це важливі чинники, за допомогою яких її можна

ефективно вчити й виховувати;в) почуття дитини дивовижні, переживання її значимі, до них потрібно ставитися

бережно, з великим тактом.7. Ваше вихідне положення в роботі з дітьми:

42

а) дитина слабка, нерозумна, не має досвіду, тільки дорослий може і мусить навчити й виховати її;

б) у дитини багато можливостей для саморозвитку, а дія дорослого повинна спрямовуватися на максимальне підвищення активності самої дитини;

в) дитина розвивається майже не керовано, під впливом спадковості й сім'ї; тому головне — щоб вона була здоровою, нагодованою і не порушувала дисципліну.

8. До активності самої дитини Ви ставитеся:а) позитивно, бо без неї неможливий повноцінний розвиток;б) негативно, бо вона часто заважає цілеспрямовано і планомірно навчати й виховувати;в) позитивно, але тільки тоді, коли вона погоджена з педагогом.9. Дитина не захотіла виконувати завдання через те, що робила це вдома. Ваші дії:а) сказали б: «Ну й не треба»;б) примусили б виконати роботу;в) запропонували б інше завдання.10. На Ваш погляд, найбільш правильною є така позиція:а) дитина повинна бути вдячною дорослим за турботу про неї;б) якщо вона не усвідомлює турботу про неї, не цінує її, то це її справи, вона коли-

небудь пошкодує;в) педагог повинен бути вдячним дітям за їхню довіру й любов.Заклад освіти__________________________________Клас___Стать___________________________,________Педагогічний стаж______________________________Освіта________________________________________Дата заповнення________________________________

БланкВідповідь Запитання

2 3 4 5 6 7 8 9 10абв

Анкета для батьків «Ваша дитина»1, Прізвище, ім'я дитини_______'2,____________________________________________У початкових класах Ваша дитина вчилася

загалом_____________________________________________3,________________________________Стосунки з першою вчителькою були ;4,____________________________________________Чи нині Ваша дитина вчиться охоче?5,____________________________________________Дитині подобаються такі навчальні

предмети____________________________________________6,____________________________________________Ви задоволені навчальними успіхами

своєї дитини?________________________________________7,____________________________________________Чи допомагаєте Ви дитині в підготовці

домашніх завдань?____________________________________8,____________________________________________Чи вміє Ваша дитина користуватися

43

довідниками, словниками, додатковою літературою?_________

9. Як Ви вважаєте, чого Вам бракує у вихованні Вашої дитини (підкресліть): часу, терпіння, педагогічних знань, розуміння сучасного покоління, маєте іншу думку

9.Ваші побажання класному керівникові_________________10.Ви вважаєте, що педагогам необхідно звернути увагу наДякуємо за відповіді та співпрацю!

Адаптаційна гра для п'ятикласниківМета: надання психолого-педагогічної підтримки учням 5-х класів у період їхньої адаптації до

умов навчання в основній школі. Завдання:• створити умови для зниження тривожності;• розвивати вміння й навички співпраці з ровесниками, адекватно і різнобічно порівнювати

свої результати з успіхами однолітків;• формувати адекватне ставлення до своїх успіхів і невдач у будь-якій діяльності, розвивати

навички впевненої поведінки.Гра проводиться з усім класом у класній кімнаті (зазвичай це нове приміщення для п'ятикласників)

у вересні—жовтні. Тривалість гри— З—4 заняття по 1 год.Ефективність занять полягає в розвитку творчого потенціалу дітей, у набутті ними навичок

аналізу своїх почуттів, проблем, відносин, подій; у формуванні вміння здобувати знання.

І етап. «Інтерв'ю»Матеріали: картки зі списком класу на кожного учня (і 2—3 запасних) (додаток).Знайомство. Вправа *Хочу, щоб мене називали...».Прийняття правил гри. їх записують на дошці або плакаті.Основна частина. Кожному учасникові пропонується на деякий час стати кореспондентом і

взяти інтерв'ю на будь-яку тему в усіх учасників гри. Для цього кожному дається змога вибрати для себе тему. (Варіанти вибору можуть бути різноманітними — лотерея, по черзі називати тему, самостійно вибрати тощо.) На цьому етапі ведучому важливо бути уважним, уміти підтримати сором'язливих і намагатися залучити до роботи всіх учасників.

Діти записують обрану тему до своєї картки в рядок «Моя тема».Далі учні підходять до кожного однокласника, ставлять запитання зі своєї теми, записують

відповідь. Зазвичай стає шумно, весело, трішки тісно, але активність п'ятикласників, яку вони можуть виявити, того варта.

Якщо деякі кореспонденти діють дуже активно й технічно, то їм можна запропонувати ще один бланк з іншою темою опитування.

т етап закінчується збором аркушів.Аналіз заняття. Давайте подивимось, як пройшла наша гра. Виберіть одне з двох облич, які

підписані: «цікаво — нецікаво», «важко — легко». Намалюйте свій варіант на вашому імпровізованому портфелі (або іншому завчасно приготованому ілюстрованому бланку).

II етап. «Знайомі незнайомці»Матеріали: картки на кожного учня класу.Розминка. Вправа «Вітер дме на того...». Рефлексія попереднього заняття.Основна частина. Діти об'єднуються в групи по 3—4 особи й отримують картки. Учням

пропонується скласти портрет 3—4 учнів (вибір винадковий, але ведучому варто простежити, щоб діти

44

не отримали картки зі своїм ім'ям). Для цього використовуються результати інтерв'ю попереднього заняття. У групі діти вирішують, хто про кого буде збирати інформацію. Якщо хтось із дітей відсутній, то слід його картку спочатку вилучити, а потім запропонувати активному учасникові як додаткове завдання.

Потім по класу починається подорож аркушів опитування, із яких групи виписують інформацію про «своїх» учнів. На перший погляд— це чисто механічна робота, але це не так. Читання в групі кожного опитувальника—це маленьке відкриття, яке стосується не тільки тієї людини, про якути збираєш інформацію, а й водночас того, хто справді тобі цікавий у класі, та поки що не зовсім доступний для спілкування.

Важливо організовувати роботу груп так, щоб діти встигли скласти характеристики, нагадувати про суть завдання, попереджати про час. Складені характеристики групи здають редколегії.

Обговорення заняття.Заспокійлива гра. Вправи «Передай потиск», «Сонячний промінець».

ІІІ етап. «Вгадай, хто це?»Матеріали: характеристики на кожного учня (спеціально опрацьовані ведучим, враховано власні

спостереження, зауваження, додано індивідуальні «родзинки» кожної дитини).Розминка. Вправа «Груповий рахунок».Основна частина. Ведучий зачитує характеристики, а діти повинні вгадати, про кого йдеться.

Загадковість та інтрига мають стати духом усього заняття. Варіанти: зачитувати характеристики можуть учні класу, записи можуть бути оформлені як газетні шпальти, грамоти; можуть бути передбачені призи для тих, хто першим вгадує, про кого йдеться.

Обговорення заняття.Вправа «Потиск по колу».

Продовження гри може бути у вигляді випуску класної газети, оформлення класного альбому тощо (у кожному класі це вирішується відповідно до ситуації).

Додаток

Картки для етапу «Інтерв'ю»Картка 1

Моя тема:_____________________________________.Антон А.______________________________________.Дарина В._____________________________________.Олег Г.________;_______________________________.

Картка 2Прізвище__________ім'я________________________.День народження_______________________________.Улюблений колір_______________________________.Улюблена пісня________________________________.і т. ін. (список тем першого заняття).

45

Особливості адаптації учнів при переході з початкової школи до основної(Батьківські збори-тренінг для батьків учнів 5-го класу) Мета: познайомити батьків між

собою, сприяти згуртованості групи, створенню комфортної, доброзичливої атмосфери; визначити очікування та сподівання батьків від подальших занять; мотивувати батьків до партнерства; познайомити із сучасним уявленням про здоров'я та прийомами навчання основ здоров'я на засадах розвитку життєвих навичок.

Обладнання: упаковка паперу А4, фломастери, 3 конверти: «Зайве», «Цікаве», «Порадниця».Хід зборів

1. Відкриття зборів (5 хв) Привітання. Презентація мети й завдань.2. Вправа на знайомство «Сімейний фотоальбом» (15 хв) Батьки сидять парами за партами.

Кожному з них пропонуєтьсязаповнити спеціальні бланки, дізнавшись у свого партнера про його:— прізвище та ім'я;— місце роботи й посаду;— випадок з дитинства, який найбільше йому запам'ятався. Після цього слід

«сфотографувати» свого партнера (намалюватийого портрет). Тривалість виконання завдання — 6 хв. По закінченні кожен учасник розповідає,

що він дізнався про свого партнера. Після того як усі учасники в запропонований спосіб познайомилися, усі

бланки прикріплюються скотчем у куточку класу для створення символічного «Сімейного фотоальбому». Потім проводиться обговорення вправи.

Запитання для обговорення:— Що нам дало виконання цієї вправи?— Які почуття виникали в учасників?— Чому ми згадували випадки з дитинства?3. Вправа «Розумовий штурм» (7 хв)Батькам пропонується по черзі продовжити фразу «Я бажаю своїй дитині...». Ведучий записує ці

побажання на дошці.4. Інформаційне повідомлення «Адаптація до навчання в школі. Навчання основ здоров'я на

засадах розвитку життєвих навичок» (15 хв)Звернути увагу батьків, що всі побажання попередньої вправи стосувалися різних аспектів

благополуччя дитини (наприклад: вирости хорошою людиною — духовне і соціальне благополуччя; набути знань — інтелектуальне тощо).

Програми на засадах розвитку життєвих навичок визнані у світі найефективнішими в профілактиці поведінкових ризиків і проблем.

— Що таке адаптація? Прояви дезадаптації.— Практичні поради «Як допомогти своїй дитині».5. Визначення очікувань батьків від подальших занять (5 хв)

Ведучий пропонує на трьох аркушах паперу написати:— Що було зайве?— Що було цікавим і корисним?— Побажання та пропозиції.Потім покласти свої «послання» у відповідні конверти, закріплені на дошці.

Психолого-педагогічний консиліум як форма психокорекційної роботиПсихолого-педагогічний консиліум є одним з основних напрямів психопрофілактичної роботи.

46

Насамперед — це робота, спрямована на запобігання можливим негараздам у психічному й особистісному розвитку учнів, на створення психологічних умов, максимально сприятливих для цього розвитку.

Психолого-педагогічний консиліум допомагає розвитку не тільки учнів, а й усього педагогічного колективу. Використовуючи цю форму роботи досить часто (щорічно обов'язково в 1, 4, 5, 9-х класах) або в разі потреби, можна виокремлювати такі функції консиліуму:

1) реабілітаційна — передбачає захист інтересів дитини, що потрапила в несприятливі сімейні й навчально-виховні умови;

2) корещійна — складання програм усунення стану психологічної незахищеності, дискомфорту в класному колективі;

3) дослідницька — збирання інформації, вивчення проблем, пошук шляхів їх вирішення.Кожному консиліуму передує досить серйозне вивчення предмета обговорення. У результаті цієї

діяльності, як правило, з'ясовується проблема, яку необхідно вирішити, і, відповідно, встановлюється мета консиліуму.

Найчастіше практикується така форма психолого-педагогічного консиліуму, як спільне обговорення. Склад учасників непостійний, залежить від того, хто працює з дітьми, про яких піде мова.

Директор видає наказ про організацію консиліуму та його склад. Робочу документацію консиліуму потрібно зберігати впродовж усього часу навчання дітей у школі. До неї належать:

• наказ про організацію консиліуму та його склад;• журнал консиліуму та діагностичні карти;• рекомендації психолого-педагогічного консиліуму.Результатом дослідницької роботи психолога є низка психологічних рекомендацій.

Педагогічні рекомендації формуються в ході консиліуму.Пропонуємо орієнтовний сценарій психолого-педагогічного консиліуму.Тема. Створення оптимальних умов для взаємної адаптації вчителя та учнів під час

переходу з 4-го в 5-й класМета:1. Поставити психологічний діагноз класу.2. Розробити проект подальшого розвитку індивідуальності кожного учня.3. Надати допомогу в створенні оптимальних умов для взаємної адаптації вчителів та

учнів.4. Виявити мотивацію навчання.

Підготовча робота1. Провести діагностику психологічного розвитку учнів 4-хкласів.2. Відстежити навчальні досягнення учнів 4-х класів, вивчити мотивацію навчання.3. Вивчити дані про загальний стан здоров'я дітей.4. Оформити психологічний паспорт кожного класу.5. Спостерігати за дітьми на уроках (індивідуальні особливості та врахування їх у

роботі).6. Прочитати лекцію для педагогів і батьків «Про подолання дезадаптації та вікові

особливості під час переходу з 4-го в 5-й клас».7. Заповнити опитувальник для класного керівника та класного активу.Опитувальник для класного керівника й активу класу 1. Кількість дітей у класі (хлопчиків і дівчаток).2. Ставлення класу (окремих учнів) до суспільно корисної праці.

47

3. Громадська думка в класі (цінність справ і вчинків, рівень розвитку критики й самокритики, наявність у школярів прагнення діяти згідно з думкою й бажанням більшості учнів).

4. Ставлення класу до навчання:• вияв інтересу до навчальних дисциплін (яких?);• ступінь активності на уроках у вчителів (яких?);• ставлення до вимог учителів (яких?).5. Свідома дисципліна класу (в кого?).6. Навчальна підготовленість класу:• рівень знань;• обсяг навчального навантаження на уроці.7. Рівень взаємин учнів:• формальні, неформальні лідери;• стабільні групи;• складні.8. Які завдання ставите для себе та які шляхи їх вирішення?

Хід педагогічного консиліуму1. Заступник директора з наукової роботи повідомляє тему, мету консиліуму, визначає

проблему.2. Виступ класного керівника (дає педагогічну характеристику класу, прогнозує

готовність дітей до переходу в середню ланку).3. Виступи вчителів-предметників майбутнього 5-го класу (визначають свої труднощі,

проблеми за підсумками відвідування уроків).4. Виступ психолога (аналіз особливостей цього вікового періоду, рекомендації загальні та

для окремих учнів).5. Виступ шкільного лікаря (стан оздоровлення учнів).6. Виступ заступника директора з наукової роботи «Про збереження психічного здоров'я

дітей у процесі адаптації до основної школи».7. Ухвалення рекомендацій консиліуму.Використання практичної психології в школах — це, безумовно, найважливіше досягнення

сучасної освіти. Психологія допомагає нам ретельніше знаходити підхід до кожної дитини, робити процес навчання справді творчим, будити зацікавленість учнів

3.СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ ДЕСЯТИКЛАСНИКІВ

Психологічний супровід адаптації старшокласника, на перший погляд, легший, ніж підлітка, бо актуальна в підлітковому віці проблема мотивації навчання відходить на друге місце. Втрачають своє значення і багато інших проблем. Але їх заступають нові. Для 10-го класу важливою стає соціально-психологічна адаптація до нового колективу. Сьогодні склад 1-го класу змінюється: дехто переходить у гімназії, ліцеї за профілем майбутньої професії. Дехто залишається у своєму класі, але до нього прибувають нові учні, тобто класний колектив змінюється, стає іншим.

Після 9-го класу найчастіше залишаються учні, інтелектуальний рівень яких вищий за середній, але колишній відмінник може перетворитися на «середнячка», а «твердий хорошист» — одержувати 6—7 балів.

Батьки, наполягаючи на престижному навчанні, не розуміють, чому їхня дитина стає

48

похмурою, млявою, розгубленою або, навпаки, дратівливою, агресивною чи зухвалою, злою тощо.Річ у тім, що змінилися критерії оцінювання, звичний статус у групі, самооцінка, ставлення

до себе. Відбувається різка зміна у сфері самосприйняття й самоусвідомлення. Це призводить до роз-витку механізмів захисту, неадекватної, неконструктивної поведінки, виникнення афективних реакцій, депресії тощо. Тобто виникає проблема соціально-психологічної дезадаптації, яка потребує уваги психолога і адекватних психокорекційних заходів, частіше індивідуальних.

Друга проблема — установка на продовження мораторіїв дитинства. Багато батьків саме тому бажають, щоб їхня дитина перейшла до 10-го класу. Вони перед завершенням освіти та вступом до вищого навчального закладу дозволяють дитині «розслабитися»: провокують інтерес до всього, що не є навчанням і роботою: до спілкування (як у підлітків), набуття досвіду «дорослого життя» тощо. Це можна зрозуміти, адже цей досвід, що пов'язаний не тільки з навчанням, має величезне значення для подальшого життя та розвитку 15— 16-річної людини. Але ця проблема повинна стати турботою вчителів та психологів.

Ми пропонуємо методики групової роботи психолога в 10-х класах. Але під час обговорення результатів бажано будувати заняття у формі тренінгів. Це дає змогу психологові «відпрацювати» по колу означені вище проблеми.

До пакета методик здійснення психологічного тестування входять:• прогресивні матриці Дж. Равена (чорно-білий варіант);• два вербальних тести з навчальної допомоги за редакцією В. Маришука «Методики

психодіагностики в спорті»;• тест структури інтересів та схильностей.Весь процес тестування забирає в підлітка від 50 хв до 1 год 10 хв (30 хв — прогресивні матриці

Дж. Равена, по 5 хв — на кожний із вербальних тестів, 15 хв — тест структури інтересів і схильностей, 15 хв — інструкції та приклади виконання завдань).

Тестування проходить у групах по 15 осіб.

Прогресивні матриці Дж. РавенаМетодика призначена для вимірювання рівня інтелектуального розвитку. І, як показує

власний досвід, за її результатами можна оцінювати здібності до точних наук, уміння учнів мислити на рівні формул, схем, креслень, графіків («чисті» гуманітаріїв методиці показують результати нижчі від норми, у найкращому разі — нормативні результати).

Матеріал тесту містить 60 матриць. Завдання поділені на 5 серій (А, В, С, D, Е) по 12 однотипних, з висхідною складністю матриць у кожній серії. Труднощі завдань зростають і при переході від серії до серії. Підліток повинен вибрати відсутній елемент матриці серед 6—8 запропонованих варіантів.

Тест реалізує принцип «прогресивності»: виконання попередніх завдань і їх серій є підготовкою до виконання наступних. Таким чином, виконуючи завдання серії Е, підліток повинен узагальнити досвід виконання завдань усіх попередніх серій і застосувати його.

Якщо на весь тест дається ЗО хв, то на серію Е — 10 хв. Про це підлітка попереджають на початку й наприкінці тестування (за 10 хв до його закінчення). Це стресовий момент! Він дає змогу зробити припущення про стресову стабільність підлітка, його здатність швидко й результативно діяти в стресових ситуаціях (іспит, контрольна робота).

На основі свого досвіду роботи з цією методикою, спираючись на кількість правильних відповідей у кожній із серій і сумарний результат за всіма серіями, а також з огляду на навчальні оцінки з

49

точних дисциплін, роблю такі припущення й висновки.Серії А і ВУспішно виконані серії Аі В (по 12 балів у кожній) свідчать про те, що підліток здатний бути

уважним до дрібниць, уміє зосередитися, легко знаходить аналогії в схемах, графіках (завдання серій дуже прості, їх виконують діти в початковій школі).

Допущення помилок у завданнях цих серій указує на неуважність, невміння знаходити прості аналогії.

Тут доречно дати рекомендації підліткові і його батькам із тренування уваги.Візьміть старенькі дитячі книжки з будь-яким текстом. Зафіксуйте час (10 хв). Протягом цього

часу підліткові необхідно викреслювати простим олівцем (щоб потім можна було ще читати книжки) букви, що зустрічаються в тексті: С, К, А Потім батьки перевіряють правильність виконання завдання, позначаючи на полях кількість пропущених або помилково викреслених букв (принцип «коректурної проби»).

Наступне завдання. Коли ви перебуваєте в транспорті, проводьте час із користю для своєї уваги. Так, протягом невеликого часу (5 хв), дивлячись у вікно, простежте й порахуйтегскільки автомобілів червоного кольору ідуть із вами в один бік і скільки автомобілів зеленого кольору ідуть назустріч вам. Це завдання краще робити батькам разом із підлітком для того, щоб зіставити свої результати (суперечка тут недоречна, головне—тренування уваги). Аналогічне завдання можна проробити, коли ви йдете до школи. Порахуйте, скільки хлопчиків ідуть вам назустріч і водночас скільки дівчаток ідуть із вами в одному напрямку. Корисні також комп'ютерні ігри (з обмеженням у часі). Проводячи такі заняття щодня протягом 2 тижнів по 10 хв, ви помітите, як ваша увага стане стійкою, вам буде легше концентруватися на обраних об'єктах і переключати свою увагу з одного об'єкта на інший.

Серія СУспішно виконана серія С (11—12 балів) свідчить про те, що підліток має гарну просторову

уяву. При порівнянні результатів серії з педагогічною оцінкою знань із точних дисциплін (алгебра, геометрія, фізика, креслення, хімія) було виявлено прямо пропорційну залежність, тобто успішно виконані завдання серії С, як правило, збігаються з успіхом у вивченні точних наук, де необхідна розвинена просторова уява, «об'ємність» мислення.

Результат 8—10 балів у серії С найчастіше збігається з переважанням успіхів в алгебрі, порівняно з геометрією або кресленням (позначається брак розвитку просторової уяви).

Більш ніж 5 помилок у серії С (результат 7 і нижче балів) ставить під сумнів успіхи в точних науках. Тут варто звернути увагу на результати серії Е і на загальний показник усього тесту: якщо вони низькі (0—4 бали в серії С і до 40 балів за всі тестові завдання), не варто сумніватися в тому, що підліток схильний до гуманітарних наук. Якщо підліток, виконуючи серію С, припускається більше 5 помилок і все-таки має з точних дисциплін гарні оцінки, це свідчить лише про здатність діяти за добре завченими алгоритмами, а зовсім не про розуміння навчального матеріалу. Якщо завдання трохи змінюється, змінюється алгоритм його розв'язання, і підліток не може з ним упоратися.

Для розвитку просторової уяви можна рекомендувати такі вправи: гра з кубиком Рубика, шахи, малювання, орієнтування на місцевості, комп'ютерні ігри (об'ємний «Тетрис»), конструювання тощо.

Серія DЦя серія — проміжна між складнішими серіями С і Е. І порівняно з ними — легша. Низькі

результати серії D трапляються рідко і свідчать про недостатньо розвинуту логіку, невміння встановлювати закономірності.

50

Якщо в серії D результати нижчі, ніж у серії С, а в серії Е нижчі, ніж у серії D (С > D >Е), то це вказує на невисоку працездатність, швидку розумову стомлюваність.

Серія ЕЯк зазначено вище — це дуже складна серія.Успішно виконана серія Е (9 балів і вище) свідчить про добре розвинені здібності до

аналітико-синтетичної розумової діяльності на рівні схем, графіків, формул. Підліткам, що виконують правильно 9 і більше завдань цієї серії, нудно виконувати завдання за відомими алгоритмами, їх цікавить новизна, пошук самого алгоритму завдання. Вони здатні мислити нестандартно, творчо, сміливі у своїх пошуках, не бояться новизни, здатні використовувати й застосовувати на практиці набутий досвід.

Результати, нижчі 9 балів (6—8), вказують на те, що підліткові властива обережність у розв'язанні нових завдань, він боїться зазнати невдачі, показати свою некомпетентність і діє за принципом: краще синиця в руках, ніж журавель у небі.

Низькі показники (0—5 балів) свідчать про невпевненість підлітка у своїх знаннях, у собі, про тривожність, слабку стійкість до стресу.

Оцінка сумарного показникаМаксимальний сумарний показник методики Дж. Равена—60 балів. Якщо сумарний показник

результатів тестування відповідає нормі (44—48 балів) і вищий—підліток цілком здатний засвоювати шкільний курс точних наук, при цьому необхідно враховувати, чи є в підлітка інтерес до них.

Якщо сумарний показник результатів тестування вищий від норми (49—53 бали) і високий (54 і більше балів), при цьому виражений інтерес до вивчення точних наук, то підліткові можна сміливо реко-мендувати навчання в класах природничо-математичного профілю; такого підлітка можна внести в резерв на участь в олімпіадах, роботі в секціях МАНу.

Якщо сумарний показник результатів тестування нижчий від норми (38—43 бали) і низький, підліткові не рекомендується навчання в класах природничо-математичного напряму (навіть за умови інтересу до точних наук). Можливо, такі підлітки, спираючись на гарну пам'ять і посидючість, зможуть якийсь час показувати непогані результати в точних науках, виконуючи однотипні завдання. Але навчання виявить їхній недостатній потенціал і зробить їх неуспішними в засвоєнні точних наук.

Цим підліткам краще рекомендувати навчання в класах гуманітарного напряму. За відсутності інтересів до точних наук, при прогалинах у знаннях, одержавши навіть високі бали за методикою Дж. Равена, підліток не зможе бути успішним у них. У цьому випадку високий сумарний показник за методикою свідчить про нереалізований потенціалу вивченні точних наук.

Тест структури інтересів і схильностей (СІС)Показниками вираженості інтересів і схильностей у школярів є ставлення до конкретних

шкільних предметів, занять, їхні захоплення, інформація з певних тем. За основу взято методику СІС-240, розроблену Тбіліським центром профорієнтації молоді в 1992 р. Методика дає змогу виявити інтереси й схильності до таких видів діяльності й дисциплін: філософії, економіки, філології, історії, юриспруденції та права, медицини, математики, фізики, хімії, біології, інформатики і обчислювальної техніки, географії.

Тест містить 120 висловлювань (по 10 на кожний вид діяльності, причому 5 висловлювань стосуються теорії, а 5 — практики, що дає змогу виявити практичний і теоретичний складники інтересу до виду діяльності).

Підліткам пропонується уважно прочитати висловлювання й вибрати з них ті, які становлять для них інтерес, причому враховувати спеціальні знання й уміння не потрібно, головне — інтерес і прива-бливість самої діяльності.

51

Свій вибір підлітки фіксують у спеціальних бланках.Максимальний показник за кожним видом діяльності — 10 балів (по одному балу за кожне

висловлювання).0—3 бали — інтереси відсутні або виражені дуже слабко;4—6 балів — інтереси середньо виражені;7—10 балів — інтереси яскраво виражені.Поради щодо комплектації профільних класів• Якщо підліток має середньо і яскраво виражені інтереси до філософії, філології, історії,

географії, то йому можна рекомендувати філолого-історичний клас.• Якщо інтереси до юриспруденції, економіки, філософії середньо і яскраво виражені і не

відсутні зовсім інтереси до математики, то можна рекомендувати економіко-правовий клас.• Якщо є інтереси до фізики, математики, інформатики, рекомендуємо фізико-

математичний клас.• Інтерес до математики, економіки, географії, інформатики дає змогу рекомендувати

економіко-математичний клас.• Якщо підліток має середньо і яскраво виражений інтерес до математики, інформатики,

рекомендуємо клас математики-інформатики.• Якщо підліток явно цікавиться медициною, біологією, хімією, то йому дорога в хіміко-

біологічний клас.

Вербальні тестиПроцес мислення складається з нерозривно пов'язаних одна з одною операцій аналізу й

синтезу. Щоб вивчити рівень розвитку цих операцій мислення, а також здібності підлітка логічно мислити на словесному матеріалі, було дібрано два вербальних тести («Методики психодіагностики в спорті» за редакцією В. Марищука).

АналізМетодика полягає в доборі слів, що мають загальні родові ознаки, логічні зв'язки з певним

узагальнювальним словом. Кількість завдань у цьому тесті — 20.Якщо підліток правильно виконує.18 і більше завдань, то його здібності аналізувати словесний

матеріал, переходити від загальних висновків до одиничних розвинені високо. Дуже часто високі показни-ки в цьому тесті свідчать про хороший активний словниковий запас, що буває тоді, коли підліток багато читає, аналізує прочитане, здатний міркувати.

Якщо підліток правильно виконує 14—17 завдань, то його аналітичні здібності оцінюються середньо. Це свідчить про те, що в підлітка може бути хороший пасивний словниковий запас, але недостатній запас активний. Тут необхідно рекомендувати підліткові не просто більше читати, а обов'язково про це говорити, аналізувати вчинки літературних героїв, шукати причини цих учинків, уявляти себе на їхньому місці, свою модель поведінки.

І все це необхідно проговорювати!Якщо підліток правильно виконує 9—13 завдань, то його аналітичні здібності розвинені

недостатньо, він не читає або читає дуже мало. Відповідно, його словниковий запас як активний, так і пасивний — дуже бідний. Мова бліда, засмічена словами-паразитами, він важко добирає необхідні слова.

Якщо підліток правильно виконує 1 —8 завдань, то або він не зрозумів інструкцію до тесту, і тоді необхідно ще раз його протестувати, або ставляться під сумнів його здібності розуміти те, про що говорять інші, особливо якщо в їхній мові є незнайомі слова, складні речення. Тоді підліток швидше здогадується, ніж реально розуміє сказане. У цьому випадку підліткові взагалі складно освоювати науки. Мислення

52

його швидше наочно-дієве.СинтезМетодика полягає в об'єднанні слів родовим поняттям і в пошуку «зайвого» слова, яке до цього

загального поняття не належить. Кількість завдань у цьому тесті — 20.Якщо підліток правильно виконує 17 і більше завдань, то його здібності до синтезу в мисленні

розвинені високо. Він легко схоплює зв'язки й закономірності на словесному матеріалі, на підставі одиничних фактів здатний робити загальні висновки, мислить поняттями й категоріями, здатний «філософствувати», має розширене поле сприйняття.

Якщо підліток правильно виконує 13—16 завдань, то операція синтезу в його мисленні розвинена посередньо.

Якщо підліток правильно виконує 9—12 завдань, то операція синтезу розвинена недостатньо, йому важко від часткового перейти до загального, від частини до цілого. Він частіше переходить у міркуваннях від частини до частини, що породжує неузгодженість обсягу, йому важко об'єднати в одне осмислене ціле всі значення окремих слів. Тому може не розуміти змісту того, про що говорять інші,-й орієнтується лише на окремі слова, значення яких він знає.

Якщо підліток правильно виконує 1 —8 завдань, то або він не зрозумів інструкцію, і тоді необхідно заново пройти тестування, або в його мисленні переважає конкретність та інертність, прагнення деталізації, труднощі у відділенні головного від другорядного, звужується поле сприйняття. Йому важко вийти за межі безпосередньо сприйманих зв'язків або констатації окремих предметів.

У цьому випадку підліткові також дуже складно освоювати будь-які науки.Оцінювання сумарного показникаЯк ми вже зазначали, у кожному з вербальних тестів можна набрати максимум 20 балів. Загальний

сумарний бал за виконання 2 тестів дорівнює 40. Якщо підліток одержав при тестуванні від 35 до 40 балів, то його здібності до гуманітарних дисциплін дуже високі, і йому можна рекомендувати (за наявності інтересів) навчання в гуманітарному класі. Якщо підліток одержав від 27 до 34 балів, то його здібності до гуманітарних дисциплін середні, і він може бути в них успішним. Якщо підліток одержав від 18 до 26 балів, то тільки значна мотивація й посидючість допоможуть йому досягати результатів у гуманітарному класі.

ВисновкиПідліткові можна рекомендувати навчання в класах природничо-математичного напряму,

якщо:1. У нього є інтерес до точних наук (математика, фізика, інформатика, хімія).2. При тестуванні за методикою Дж. Равена він одержує результати вищі від норми й

високі (допускаються нормативні результати, але в такому випадку необхідна висока мотивація).3. Результати тестування за вербальними тестами не повинні бути низькими.Підліткові можна рекомендувати навчання в класах гуманітарного напряму, якщо:1. У нього є інтерес до гуманітарних наук, він читає книжки.2. Результати тестування за вербальними тестами повинні бути не нижчими від середніх

показників.3. При тестуванні за методикою Дж. Равена він одержує результати не нижчі за ЗО балів.

Тест структури інтересів і схильностейІнструкція. Перед вами перелік деяких видів діяльності. Ознайомтеся з ними уважно й виберіть

ті, котрими ви б хотіли займатися. При виборі варто враховувати лише ваше бажання займатися тими чи тими видами діяльності й не брати до уваги, чи є у вас для цього необхідні знання, уміння й умови

53

ДДІ ЇХ виконання. Позначте, будь ласка, на аркуші відповідей порядкові номери обраних вами видів діяльності.

1. Читання творів давньогрецьких та індійських філософів.2. Аналіз стану зарубіжної й вітчизняної економіки.3. Вивчення граматики якоїсь іноземної мови.4. Вивчення історії України.5. Ознайомлення з методами розслідування злочинів.6. Ознайомлення з методами надання першої медичної допомоги.7. Ознайомлення з виникненням і розвитком математичних знань у Стародавньому Єгипті

й Греції.8. Ознайомлення зі сферами застосування атомної енергії в народному господарстві.9. Вивчення вибухових і займистих речовин.10. Ознайомлення з історією виникнення життя на Землі.11. Ознайомлення з будовою комп'ютерної техніки.12. Вивчення фізичних властивостей шарів земної кори.13. Вивчення правил і закономірностей логічного мислення.14. Вивчення законів ціноутворення.15. Вивчення давніх рукописів.16. Ознайомлення з епохою Петра І.17. Вивчення законів Кримінального кодексу.18. Ознайомлення з комплексами фізичних вправ для профілактики й лікування серцево-

судинних захворювань.19. Робота з удосконалення шкільного підручника математики.20. Ознайомлення з властивостями лазерних і рентгенівських променів.21. Вивчення властивостей хімічних речовин, що входять до складу живого організму.22. Вивчення законів спадковості.23. Вивчення алгоритмічних мов програмування.24. Ознайомлення з особливостями розташування та з міжнародними економічними

зв'язками якоїсь країни.25. Ознайомлення з основними теоретичними ідеями сподвижників К. Маркса.26. Ознайомлення з поняттям «продуктивність праці» і з чинниками її зростання.27. Читання творів сучасних поетів і письменників.28. Вивчення історії країн стародавнього світу.29. Ознайомлення з правами та обов'язками громадянина України.30. Ознайомлення з новітніми методами лікування злоякісних пухлин.31. Пошук розв'язання дотепер не розв'язаних математичних завдань (наприклад, два

завдання про прості числа).32. Вивчення теорії відносності Ейнштейна.33. Ознайомлення зі способами одержання золота з простого металу, запропонованими

давніми алхіміками.34. Вивчення впливу популяцій одних видів рослин і тварин на життєдіяльність інших у

природних умовах.35. Розбір завдання й пошук найбільш раціональних способів його розв'язання за допомогою

комп'ютера.36. Вивчення клімату, рослинного покриву й тваринного світу Австралії.

54

37. Аналіз і вивчення основних причин виникнення християнства.38. Вивчення проблем трудової зайнятості населення в масштабах нашої області.39. Читання критичних статей про літературу.40. Вивчення історії відкриття Америки.41. Ознайомлення з причинами й історією виникнення законів і правових норм.42. Вивчення симптомів і методів лікування розповсюджених дитячих хвороб.43. Розмірковування над доведенням оригінальної математичної теорії, яка поки що не має

доведення.44. Ознайомлення з принципами роботи реактивного двигуна.45. Вивчення хімічного складу повітря.46. Вивчення основних закономірностей роботи внутрішніх органів здорового організму.47. Вивчення правил складання комп'ютерних програм.48. Ознайомлення з гіпотезами про виникнення планет Сонячної системи.49. Аналіз і обговорення сучасних політичних подій у нашій країні.50. Ознайомлення з причинами виникнення грошей і їхньою функцією в суспільному

виробництві.51. Читання літературних журналів минулого століття.52. Аналіз причин і наслідків Французької буржуазної революції.54. Ознайомлення з правами та обов'язками у випадку одержання спадщини.55. Ознайомлення з методами народної медицини.56. Вивчення правил побудови фігур за допомогою осьової симетрії.57. Спостереження за змінами властивостей фізичного тіла у вакуумі.58. Дослідження властивостей нової речовини.59. Вивчення будови одноклітинних тварин і рослин.59. Порівняння технічних характеристик комп'ютерів різних систем.60. Вивчення причин виникнення й утворення мінералів і гірських порід.61. Обговорення політичних подій, що відбуваються у світі.62. Облік і контроль довгого обігу (видатку й прибутку) в торговельному закладі.63. Бесіда-інтерв'ю з відомою в країні людиною.64. Участь в історико-археологічних розкопках.65. Участь в охороні правопорядку.66. Вивчення за допомогою біохімічних методів крові хворого.67. Обчислення площі поверхні фігури складної форми.68. Аналіз радіоактивних елементів, що входять до складу граду.69. Готування лікарських препаратів.70. Вивчення внутрішньої будови тварини.71. Ремонт побутових електроприладів.72. Участь у геологічних маршрутах з метою збору зразків і складання геологічної карти

гірської місцевості або зони пустель.73. Участь в опитуванні населення з приводу якоїсь події, явища.74. Підрахунок очікуваного прибутку в комерційній операції.75. Переклад художнього твору з іноземної мови.76. Робота в історико-етнографічному музеї.77. Участь в обшуку квартири підозрюваного в злочині.78. Медичне обстеження людини й постановка діагнозу.79. Спрощення складного математичного виразу.

55

80. Визначення швидкості польоту тіла за допомогою розрахунків.81. Готування суміші за допомогою скла, що не б'ється.82. Спостереження за живою клітиною в мікроскоп.83. Монтаж радіосхем для комп'ютерної техніки.84. Складання карти невідомої місцевості.85. Участь у дискусіях та обговоренні загальних світоглядних проблем (про сенс життя

на землі, про призначення людини).86. Розрахунок фонду заробітної плати для співробітників або установи.87. Збирання зразків народної творчості (приказок, прислів'їв, легенд).88. Участь в охороні й реставрації історичних пам'яток.89. Ведення протоколу судового засідання.90. Догляд за хворим.91. Складання й розв'язання математичних головоломок.92. Ремонт і монтаж електропроводки.93. Визначення лабораторними методами складу невідомої речовини.94. Вироблення у тварин умовного рефлексу.95. Складання програми для комп'ютера.96. Робота на гірничо-збагачувальному міднорудному комбінаті.97. Розмірковування над змістом і значенням таких слів, як «дружба», «любов»,

«патріотизм».98. Підрахунок збитків підприємства через виробництво неякісної продукції.99. Участь в обговоренні літературного твору.100. Підготовка лекції про древні племена, що жили на території України.101. Участь у затримці злочинця.102. Участь у хірургічній операції.103. Розмітка земельної ділянки під спорудження будинку з використанням геометрії.104. Визначення ваги тіла, зануреного в різні рідини.105. Одержання складних хімічних речовин шляхом з'єднання простих.106. Збір і складання гербаріїв, букетів.107. Складання ігрової програми на комп'ютері.108. Проведення геодезійної зйомки для складання плану місцевості.109. Дослідження соціальних проблем на підприємстві.110. Підрахунок витрат на виробництво якогось виду продукції.111. Виправлення граматичних помилок у літературному тексті.112. Збір і систематизація документів, що свідчать про роботу підпільної організації в

роки війни.113. Розгляд конфліктних ситуацій, що потребують знання основ законодавства.114. Складання рекомендацій щодо дієтичного харчування для хворого.115. Вираження математичних закономірностей у вигляді формул, графіків.116. Визначення густини газу за допомогою спеціального приладу.117. Визначення кількості йоду й кислоти в мінеральній воді.118. Вирощування квітів у парниках.119. Робота на персональному комп'ютері.120. Розвідка запасів ґрунтових вод.

56

Бланк відповідейБланк відповідей1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1213 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 2425 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 3637 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 4849 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 6061 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 7273 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 8485 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 9697 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120

Філ

ософ

ія

Екон

омік

а

Мов

и

Істо

рія

Пра

во

Мед

ицин

а

Мат

емат

ика

Фіз

ика

Хім

ія

Біол

огія

Інф

орма

тика

Геог

раф

ія

Література

1. Адаптація дітей у 1, 5, 10-х класах / Упоряд. Т. Червонна. — К.: Шк. світ, 2008.2. Адаптація дитини до школи / Упоряд.: С Максименко, К. Максименко, О. Главник. — К.:

Мікрос-СВС, 2003.3. Коломийстй Я. Л., Панько Е. А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. —

М., 1988.

57

4. Овчарова Р. В. Практическая психология в начальной школе. — М„ 1996.5. Психологическая профилактика дезадаптации учащихся в начале обучения в средней

школе / Под. ред. А. Пономаренко. — Одеса, 1998.6. Раттер М. Помощь трудным детям. — М: Прогресс, 1987.

58