Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка

(Методично-бібліографічні матеріали

до відзначення 50-річного ювілею буковинської письменниці Анни Кирилівни Дущак)

Чернівці 2009

2

ББК 83.3(4Укр - 4Чен)

М 50

Підготували:

Тетяна Макарейчук, Олександра Гаврилюк,

Юлія Боганюк

Редактор: Олена Блошко

Комп'ютерний набір:

Олена Блошко

Відповідальна за випуск: Марія Довгань

М 50 Мені ж моя доля судила жити в слові: Методично-бібліографічні матеріали до відзначення 50-річного ювілею буковинської письменниці Анни Кирилівни Дущак. – Чернівці: ЧОУНБ ім. М.Івасюка, 2009. – 32 с.

3

ВСТУП ЗАПРОШЕНА У ІІІ-Є ТИСЯЧОЛІТТЯ…

У більшості поетичних назв збірок, окремих віршів, пісень відомої буковинської поетеси Анни Дущак присутнє слово «любов». Це і «Дивоквіт любові», і «Любов я росами розтрушу», і «Любові стиглий колос». Бо саме любов до життя, до друзів, до рідної буковинської землі є головним джерелом натхнення цієї сильної, хоч і скутої жорстокою хворобою жінки. Вона зуміла створити власний поетичний світ, у якому немає місця обману, зраді, заздрощам. Власні творчі заповіді Анна визначила щиро і зворушливо:

Так живу я, як умію, - І згасаю, і зорію, Мудре бачу у простому, А велике – у малому. Поле бачу у травинці, Синє море – у краплинці, В тихім смуткові – страждання, В маминій сльозі – ридання.

До свого ювілею пані Анна є авторкою 5-и поетичних збірок та десятків текстів популярних пісень, членом Національної спілки письменників України (2003 р.), Заслуженим працівником культури України (2008 р.), лауреатом Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» за особисті успіхи у літературній діяльності і за красу душі (2007 р.).

ДОЛЯ І ПОЕЗІЯ АННИ ДУЩАК Я не схилю своєї голови Ні перед чим. Таку вже вдачу маю.

Культурно-освітні кола Буковини активно готуються до ювілею знаної і в Україні, і в світі славної землячки, буковинської «тернової гілочки» із с. Тисовець Сторожинецького району, який буде відзначатися 16 жовтня 2009 року. Бібліотеки області запланували яскраву палітру літературно-мистецьких заходів, пов’язаних з популяризацією поетичних, прозових, пісенних миттєвостей у творчості Анни Дущак. Серед них: інформаційно-книжкові виставки та інсталяції; розгорнуті бібліографічні огляди; пісенно-поетичні вернісажі, виставки-презентації однієї книги,

4

однієї пісні; подорожі до творчої майстерні поетеси; загальносистемні поетичні години, ранки; ювілейні засідання в літературних вітальнях; ювілейні Інтернет-сторінки; конкурси аматорів поетичного слова та сценаріїв бібліотечних заходів. Крім того, книгозбірні готують підбірки друкованих матеріалів із фондів ЦБС для проведення спільних творчих акцій з Будинками культури, освітніми установами, засобами масової інформації. Публікації-звіти про заходи, бібліотечні афіші на радіо, місцевому телебаченні стануть доброю рекламою як для популяризації творчості Анни Дущак, так і діяльності бібліотечної установи у своєму регіоні. Пропонуємо використати при підготовці до ювілейних заходів макет книжково-ілюстративної виставки під загальною назвою «ПОЕЗІЄ! З ДУШІ МОЄЇ ЛИЙСЯ…».

Виставка включає 5 розділів, назви для яких взяті з поезій Анни Дущак.

1 розділ. Доле моя, смутком обпалена… У розділі збираються документи про життя, творчий шлях, про

проблеми і перемоги поетеси, матеріали про офіційні відзначення та нагороди.

2 розділ. …Я жадаю слід свій залишити. На полиці – поетичні збірки А.Дущак: «Дивоквіт любові» (1992 р.),

«Спитай себе» (1994 р.), «Понад вечірнім Дереглуєм» (1998 р.), «Любов я росами розтрушу» (1999 р.), «Любові стиглий колос» (2004 р.), «Дивоквіт любові» (перевидання 2007 р.). У розділі подаються друковані рецензії з періодичних видань, як українських, так і зарубіжних; переклади.

3 розділ. Натхнення – друзі, натхнення – рідні… Під цією назвою збираються публікації про поетесу, які належать

найближчим друзям та шанувальникам, а також поезії-відповіді самої Анни, звернені до них. До їхнього широкого кола входять: мати, американка українського походження Ксенія Гапій, вчителька Гарафіна Маковій, бібліотекар Домніка Якібчук, письменники, журналісти: Галина Тарасюк, Лариса Левіна, Іван Труш з його перекладами, краєзнавець Мірча Мінтенко, художник І.Холоменюк.

4 розділ. Бо ви в мене є… Пісні Анни Дущак У розділі збираються публікації про долю віршів Анни Дущак, які

стали піснями, а також про композиторів, яких надихнула її поезія. Серед них М.Гаденко, В.Рурак, М.Сафонов, В.Свирид, П.Дворський, Л.Затуловський, Я.Злонкевич, І.Мисько, К.Смаль тощо.

5 розділ. Буковино, Буковино, мій зелений раю! Цитата. А її творчість – золотий окраєць буковинського поетичного поля…

В.Китайгородська

5

В розділі подаються матеріали, пов’язані з вшануванням письменниці у нашім краю та підготовкою до ювілейних заходів, інтерв’ю з А.Дущак тощо.

Презентуючи виставку, рекомендуємо провести бібліографічний

огляд-розповідь про життя і творчість ювілярки. 1. Статті про Ганну Кирилівну Дущак до Енциклопедії сучасної

України Т.8, ст. 567 та до книги Письменники Буковини другої половини ХХ століття: Хрестоматія. Частина 2. – 2-ге видання, доповнене / Упоряд. Б.І. Мельничук, М.І. Юрійчук. – Чернівці: Прут, 2003. – 752 с. належать молодому науковцеві Ярославі Мельничук. Подаються біографічні відомості, чітко визначені акценти поетки на справжні, а не примарні цінності, окреслена тематика віршів, виділений пласт пісенної лірики. Подається біобібліографічний покажчик літератури.

2. Ганна Дущак. Дивоквіт любові. – Чернівці: редакційно-видавничий відділ облполіграфвидаву. – 1992. – 56 с.

Це перша збірка віршів Анни Дущак видана на кошти, зібрані від благодійних вечорів, проведених Будинком культури творчої молоді «Автограф», при сприянні Асоціації буковинських жінок, Церкви адвентистів сьомого дня, редакції газети «Час», дирекції акціонерно-комерційного агропромбанку, Чернівецького обласного управління державного комерційного промислово-будівельного банку, дирекції акціонерно-комерційного Укрсоцбанку, учбово-виробничого підприємства «Норма» Українського фонду інвалідів, колективу редакційно-виробничого відділу облпліграфвидаву.

Кажуть, коли вчитель М.Мінтенко приніс їй до хати цю першу книжечку, Анна навіть зробила спробу підвестися – ніби піти назустріч.

Журналістка Валентина Мацерук розповідає, що сама Анна не знала, через які митарства «блукала» її збірка. Перший крок у благородній задумці зробила вчителька з Великокучурівської школи Гарафіна Маковій (вона, до речі, одна із перших протоптала стежку до оселі Дущаків – носила книжки, знайомила дівчину з поетичними новинками, пам’ятаючи, що колишня учениця починала свої поетичні спроби у 13 років). Гарафіна Маковій подарувала Анні «чарівну авторучку». Анна в однім із віршів згадує:

Сірі тижні, місяці й роки Неохоче відпливли й поволі, І з легкої Вашої руки Все перемінилось в моїй долі.

Вчителька принесла віддруковані на машинці вірші відомій буковинській письменниці Галині Тарасюк. У багато дверей довелося стукати Галині Тимофіївні, долаючи людську байдужість, доки з

6

Путильської райдрукарні привезли тисячу примірників поетичних книжок: «Прочитайте її, слово честі, вам стане світліше на душі», - пише Валентина Мацерук у своїй статті «Дивосвіт любові», надрукованій у газеті «Буковина» 23 квітня 1992 року під рубрикою «Про те, що болить».

Зворушливу передмову написала до збірки Г.Тарасюк, назвала її «Цвіти, гілочко тернова» і продовжила «…тернова гілочко, Ганно, наперекір снігам і бурям, цвіти до нас білим-білим пелюстковим словом, не перецвітай!».

Поряд, під цією ж назвою, перевидання 2007 року (за сприяння Ксенії та Ігоря Гапіїв) Дущак Анна. Дивоквіт любові: поезії, лірика. – Львів: Свічадо, 2007. – 116 с.

Ця книга має ошатну глянцеву обкладинку, ілюстрована Л.Баранецькою, американською художницею. Передмову до неї зробив Володимир Михайловський, редактор обласної газети «Буковина», член Національної спілки письменників України і назвав її: «Істина, якій у серці тісно…». В.Михайловський впевнений, що «істинна мудрість приходить до нас з боку серця. Врешті, чим воно зігріте, чим потривожене, яке відчуття у ньому не тільки власного, але й чужого болю?».

Промине час, мов у ріці вода, Крізь все пройду: крізь можу і крізь мушу. Вогню лиш того чистого шкода – Що попелом посиплеться на душу.

«Кілька слів про Аню» написала дійсно близька до поетеси людина, українка з Америки, подруга на протязі вже другого десятиліття Ксенія Гапій.

Пані Ксенія Гапій – племінниця відомого поета, перекладача,

художника Святослава Гординського. А чоловік Ксенії пан Ігор Гапій –

7

прямий родич славнозвісної оперної співачки Соломії Крушельницької. Сьогодні вона трудиться в грецько-католицькій громаді, надаючи допомогу емігрантам, в тому числі з України. Вона старша Анни на 11 років, має 3-х дітей, 6 онуків. У 2008 році у травні приїхала до Ані у 17-й раз.

Якось, ще у 1992 році в купе поїзду (подружжя Гапіїв прямувало до Львова, на батьківщину Ігоря) незнайома чернівецька жінка Валентина подарувала Ксенії збірку «Дивоквіт любові». Сила любові, закладена у віршовані рядки, вразила американку, вона зрозуміла, що «своїм чудовим прикладом терпеливості» авторка зуміє допомагати іншим «подолати власні будні й невигоди». Ксенія спирається на власні слова Анни Дущак: «Як ти віддаєш любов для когось, ти набираєш силу… а цю силу пізніше віддаєш іншим в любові. Людська душа – це джерело. Чим більше черпаєш, тим більше прибуває. Так само є з любов’ю. Як не поділишся цією любов’ю, вона присохне».

А якщо згадати, що мова йде про маленьку слабку жінку, яка вже понад 30 років не може стати на ноги, не може навіть доторкнутися рукою свого лиця, а світ спостерігає через шибку вікна, і тільки її безмежна фантазія «котиться за гори, ходить лугом і хмеліє від весни»

Відкривається збірка «Дивоквіт любові» віршем, в якому і питання, і відповідь, і біль, і радість, і дійсність, і мрія:

А там, за шибкою вікна, В блакитних росах буйні трави, Дуби крислаті й кучеряві, І неба голубінь ясна. А там, за шибкою вікна, Вітри в’ють гнізда в верховітті, І наймиліша в цілім світі Цвіріньків пісня голосна. А там, за шибкою вікна, Вузенькі стрічечки-стежини В тонкому плетеві ожини І біла липа запашна. А там, за шибкою вікна, Ячмінь налитий достигає, І чую – соловей співає, Так, ніби все іще весна…

8

На обкладинці чудова світлина Анни Дущак із такими рядками: Отак, як спраглий дуже пити хоче, І як без волі вітрові не жити – Так я жадаю слід свій залишити. По ньому, може, стежку хтось протопче…

Після виходу у світ першої збірки, ім’я Анни Дущак почало з’являтися у різноманітних газетних публікаціях: поетичних рубриках, публічних діалогах про духовність, рецензіях, відгуках тощо. Найчастіше вони з’являються у часописі «Відродження», газетах «Буковина», «Чернівці», «Рідний край», «Літературна Україна», «Промінь» (журнал Союзу українок Канади), «Наше життя» (часопис Союзу українок Америки). На її вірші пишуть пісні, особисто їй присвячують свої поезії митці з різних куточків України. Як, наприклад, киянин Віктор Соколов:

Буковинська Мадонна

Ні скарг, ні ремствувань на долю, Ні в голосі журного тону… В селі, при неозорім полі, Живе не дівчина – Мадонна. Живе, не встаючи із ліжка, Живе, світ бачачи з вікна… Та – Боже мій! – Яка усмішка У неї світла й чарівна!

Відродження. – 2005. – лип. (ч. 7).- С. 13.

Презентацію поетичної збірки «Дивоквіт любові» підготувала у книгозбірні рідного Тисовця бібліотекар Домніка Якібчук. Сюди Анна бігала школяркою. Маленька худенька темноока дівчинка читала свої перші книжки, ототожнювала себе з Попелюшкою, Мавкою, поки у 14 років її мрії порушила жорстока хвороба.

І ось вона знову у бібліотеці, серед односельців. Д.Якібчук потім запише: «Я побачила, що може зробити живе слово цієї молодої жінки…» - і далі – «…від гарних душевних рядочків її віршів стає тепло на душі». (Д.Якібчук. Живе слово Анни Дущак // Відродження. Ч. 1. – 2000. – 12 січ.)

Друга збірка Анни Дущак «Спитай себе» видана на добровільні

пожертвування Сторожинецької райради, Красноїльського деревообробного комбінату, Сторожинецького лісокомбінату, учнів Кам’янської школи, малих підприємств «Глобус», «Ініт», Кам’янської

9

селянської спілки, Буденецького заводу «Мінеральних вод». Тираж 2000 примірників.

Переднє слово до збірки належить поетесі, письменниці, члену Спілки журналістів України, редактору Сторожинецької газети Ларисі Левіній, яка вже роками переймається долею самобутньої тисовецької поетеси, допомагає її поетичним та прозовим творам знайти стежинку до читача.

До збірки увійшла новела «Гріх проти себе», розділи «Вічні істини», «Сорокауст» та ліричний цикл «Любов в душі лелію». Це філософські роздуми Анни Дущак про те, що потрібно людині, аби бути людиною. Поетеса сама ставить питання і сама відповідає:

…ми всі оте лиш мати будем, що тут, на цій землі, змогли віддати людям…

*** Чому? Чому? Не дай собі спокою… Спитай себе…

Презентацію книжки «Спитай себе» Д.Якібчук вирішила провести у Будинку культури. У залі було понад 500 чоловік, багато дітей, але такої тиші і уваги бібліотекар навіть не чекала. Тихе слово Анни почули всі.

У 1998 році з’являються одна за одною дві збірки. «Понад вечірнім Дереглуєм» (вид-во «Місто», літературний

редактор – відомий буковинський поет Микола Бучко, художнє оформлення Юліани Чепішко). Спонсорами стали Віктор Довганич, брати Шувальські (фірма «Захід Ltd»), Василь Веклич (директор Буденецького заводу «Мінеральні води») та інші.

Презентація збірки проходила у Чернівцях, були присутні більше тисячі людей. І коли Віктор Рурак співав свою пісню на слова А.Дущак «Закуй, зозуле», на очах багатьох людей стояли сльози.

Збірка включає 5 розділів: «Хвилі щастя неземного», «Мій зелений Раю», «Незгасні друзів голоси», «З пісень мого серця», «А там, за шибкою вікна».

Уся Анна - слабка і незламна, прощаюча і непохитна у своїй доброті, з її болем і великою надією – живе у своїх поезіях, звертається до нас:

Прості слова мережу на папері, Ромашок цвіт горну я до грудей, І навстіж, навстіж відчиняю двері Моєї хати для усіх людей!

Цього ж (1998 р.) у видавництві «Птах» м. Сторожинця тиражем 1000 примірників вийшла четверта збірка «Любов я росами розтрушу» із

10

вступним словом Лариси Левіної: «Читаймо, думаймо. І дивуймося з мужності і величі душі людської, яка не підвладна тлінному тілу».

Спонсорську допомогу надали ВАТ Буденецький завод «Мінеральні води» (директор В.І. Веклич); обласний благодійний фонд «Нова ера»; Сторожинецька районна друкарня (директор В.І. Фестей).

Авторка щиро дякує приватним особам, особливо Ксенії та Ігорю Гапіям (близьким друзям та однодумцям).

Відкриває збірку новела з народного життя «Полинове щастя Трандафіри», у центрі якої трагічна жіноча доля, тема кохання, зради і розплати за гріхи.

ІІ розділ. Поезія:

Гей, печале, не засмучуй душу! Їй не бракне сонця і снаги! І любов я росами розтрушу На кохання луки та луги…

Окремий розділ «Розбуджене словом» (Відгуки на вірші Анни

Дущак). Зібрані уривки з листів, як з газетно-журнальних публікацій від

громадських організацій, так і особистих. У списку авторів: Союз Українок Західної Австралії, Антін Лясковський з Канади, О.Воронін із США, музей М.Островського у м. Сочі, Охрим Ганна з Веренчанки Заставнівського району, І.Місько з Сторожинця тощо. Закінчує низку привітань лист-нарис Ксенії Гапій, яка дуже зворушено пише про свою таку неочікувану, але таку близьку подругу, про те, як тягнуться до Анни люди: «Отже, вона черпає красу життя від людей, а їх так багато горнеться до неї. А між ними і я…».

А там за шибкою вікна життя грало свої комедії і драми. Вірші Анни Дущак передруковують різні видання і в Києві, і в Італії, і в Канаді, і в Чернівцях. З’являється все більше пісень на слова Анни, а у 2002 р. Мар’ян Гаденко організував музичний фестиваль «Повінчані піснею» прямо на обійсті родини Дущаків.

У березні 2003 року Анну прийняли до Національної спілки письменників України. І лише через 2 роки, коли американка Ксенія Гапій у дванадцятий раз приїхала до своєї української подруги з-за океану, із Чернівців привезли посвідчення члена Спілки письменників України і вручили авторці.

У 2005 році в газеті, яку редагує Л.Левіна, почало друкуватися оповідання, а може й повість «Чужа чічка», про долю буковинської жінки на заробітках. Про екранізацію цього твору думає режисер Петро Олар, лауреат премії в галузі кіно «Ексельсіор – 97», автор трьох десятків

11

документальних картин. Він (спільно з Ю.Іллєнком) уже зустрівся з Анною у проекті «Діалоги на узбіччі» Це були документальні фільми про П.Г. Міхневича, народного артиста України та Анну Дущак, назва «Прийшла до вас» // Вечірні Чернівці. – 2007. – 6 груд. (№ 49).

Сама Анна написала вступне слово до поетичної збірки «Екватор суті» П.Олара.

Наступна збірка Анни Дущак отримала назву «Любові стиглий колос», це поки остання, якщо не рахувати перевидання у 2007 р. збірки «Дивоквіт любові». Вона підготовлена у 2004 році видавництвом «Місто». В оформленні використано малюнок О.Криворучка (перша сторінка обкладинки) та портрет Анни Дущак народного художника України Івана Холоменюка.

«Ліричний молитвослов» - так назвала своє слово про збірку поетеса, редактор газети «Буковинське віче» Віра Китайгородська, яка зізналась: «…Анна Дущак є уособленням тих суспільних чеснот, які б зарадили людству прийти до світової гармонії». Поет Олександр Матійко у побажанні «Крізь шибку вікна» вважає, що Анна бачить світ «Увесь!».

1-й розділ «Дивоквіт любові» - це поезії про справжнє кохання, щире і просте, відверте і цнотливе, вічне… доки горить на двох одна свіча!..».

2-й розділ «Розбите серце». Завершує збірку «Мій заповіт», в якому Анна звертається до своїх

читачів: «Залишу свою поезію, а в ній трепетне тепло моєї душі, дивосяйну радість любові, печаль нездійснених мрій!.. Це все моє багатство!..».

Переходимо до розділу виставки «Бо ви в мене є… Пісні Анни

Дущак». Багато поезій Анни Дущак поклали на ноти, написали для них музику відомі композитори та співаки, як Мар’ян Гаденко, Віктор Рурак, Ярослав Злонкевич, Кузьма Смаль, Віталій Свирид, Ольга Добрянська, Іван Дерда, Олександр Черватюк, Павло Дворський, Юрій Холоменюк, Юрій Затуловський, Ігор Мисько. Буковинський композитор Кузьма Смаль виношує думку зібрати всі пісні в окрему збірку. На виставці є збірка «Незнані пісні», яка належить композитору-аматору і виконавцю Миколі Дмитровичу Сафонову. Збірка вийшла у 1995 році у м. Сочі.

Живе у чорноморському Сочі самодіяльний композитор Микола Сафонов. Додає до свого прізвища і імення матері – Санжар, яка має коріння серед славного роду кубанських козаків. Тому й кохається Микола Дмитрович в українському слові, українській пісні. З ім’ям Анни Дущак пов’язані його збірки «Незнані пісні» та «Пісня Буковини». У першій представлено 7 пісень Анни Дущак, як: «Вітер шаленіє», «Злечу у

12

небо», «Любимий», «Настане час», «О, мій князю ночі», «Я не така», «Я пройду через все».

Є окреме видання: Микола Сафонов. Пісня Буковини. (На слова чернівецьких поетів Петра Палія та Анни Дущак.)

Вірші, які отримали музичні крила, склали окремий цикл «Із пісень

мого серця». Сама Анна висловилась: «В мене є пісня, вона тільки моя. Може,

вона не така, як пісня солов’я, а якоїсь скромнішої пташки, але це моя пісня».

Найбільш тісні творчі зв’язки на пісенній ниві у Анни Дущак з тернопільчанином Ярославом Злонкевичем: «Моя любове, озовись!», «У тихі сни не приходи», «Прости мені», «Бо ти в мене є!», «Я надіявся, я сподівався», «Надію в серці ти плекай»; Мар’яном Гаденком «Просто жінка»; Віктором Рураком «Закуй, зозуле», «Казка ночі».

Пісень, звичайно, набагато більше (понад сто). Чернівецькою обласною універсальною науковою бібліотекою

ім. М.Івасюка до 40-річчя від дня народження письменниці у 1999 році був підготовлений біобібліографічний покажчик творчого здобутку Анни Дущак. Сьогодні він набагато розширився і потребує перевидання.

У книгозбірнях, які мають невеликі приміщення, рекомендуємо

провести годину-зустріч з поезією під назвою: «І я люблю цей світ все дужче, дужче, дужче…».

Важливим доповненням при проведенні цього заходу може стати виставка-настрій, назву якій дають поетичні рядки А.Дущак:

В світі більшого нема щастя й насолоди, Як вслухатись у святу музику природи.

Любові стиглий колос. - С. 45

Це виставка-колаж, або інсталяція, яка об’єднує друковані матеріали, світлини, ілюстрації, предмети вжитку, рослини тощо.

Бібліотекар, який буде готувати виставку-настрій, пов’язану з особистістю Анни Дущак, може використати: збірки поезій Анни, матеріали із ЗМІ, ноти пісень на слова письменниці, краєвиди Буковини, картинки, що змальовують весну, осінь, літо, зиму, вітер, річку, верби, Мавку, макет вікна, світлини Лесі Українки, Володимира Івасюка, Назарія Яремчука, Сергія Єсеніна, Михайла Лермонтова. Крім того, експозицію прикрасять улюблені рослини Анни: польовий полин, лугова м’ята, голубі дзвоники, чебрець, стиглий колос. Оформити складові виставки бажано цитатами із поезій А.Дущак. Наприклад,

13

до квітів: Польового полину й лугової м’яти, І дзвіночків голубих принесіть до хати…

Дивоквіт любові (вид. 2007 р.). - С. 21 Чебрець, чебрець – маленька скромна квітка…

Спитай себе. - С. 37 до трав:

Поле бачу у травинці, Синє море – у краплинці.

Дивоквіт любові. - С. 39 до вікна:

А там, за шибкою вікна. Дивоквіт любові. - С. 16

до дощу: Дощ, як дитина… незупинно плаче, Сльозами захлинаючись щомить.

Любові стиглий колос. - С. 93 до Мавки:

Я теж серпом, як Мавка, вріжу руку, Ані одної квітки не зірву.

Дивоквіт любові. - С. 60 до В.Івасюка:

І полегшено зітхнулось: - Добре, що ти є…

Спитай себе. - С. 33 до Назарія Яремчука:

І твоя пісня! О, вона ніколи не стихне…

Понад вечірнім Дереглуєм. - С. 44 до краєвидів Буковини:

О, прекрасний, о, чарівний краю! Спитай себе. - С. 34

Розпочати зустріч з поезією Анни Дущак можна рядками: Прості слова мережу на папері, Ромашок цвіт горну я до грудей, І навстіж, навстіж відчиняю двері Моєї хати для усіх людей.

Дивоквіт любові. - С. 19

Бібліотекар звертається до присутніх з коротким вступом: - Кожному із нас Всевишній дає одне життя. Та Анні Дущак, за її словами

«він дав талант, яким я лише послуговуюсь». Поезія цієї сильної,

14

сповненої високої любові та фізичного болю, жінки, привертає увагу багатьох не тільки в Україні, а й далеко за її межами

Визнання творчості А.Дущак на державному рівні є цілком виправданим. Але щоб зрозуміти поета, треба з ним зустрітися і поспілкуватися. Якщо не з самим поетом, то з його поезією. Наша зустріч – це поетичний монолог визнаної буковинської письменниці з села Тисовець Сторожинецького району Чернівецької області, члена Національної спілки письменників України, Заслуженого працівника культури України, «Жінки ІІІ тисячоліття» за рішенням журі Всеукраїнського конкурсу, авторки ряду поетичних збірок та прозових творів, співавтора більше сотні пісень.

Майже 35 років її світ поділений на дві частини: той, що утримує її у ліжку, і той, такий близький, гомінливо барвистий, такий омріяний, що за вікном.

Звучить вірш: А там, за шибкою вікна, В блакитних росах буйні трави…

Дивоквіт любові. - С. 5

- Слово А.Дущак наскрізь поетичне, воно сповнене особливою щемкою ніжністю. Її приваблює все, що є у навколишньому світі. Природа в Анни, як і у її улюбленої Мавки, жива: вона дихає, рухається, страждає, кохає, як: «Осінь фарбує пензлем чарівним», «Ранок чорнобривцями пропах», «Повір, квіти чують і бачуть», «Чаклує вже весна», «Відзвонює травневий день», «Вітри тужливо просяться до хати».

Бібліотекар звертає увагу присутніх на виставку і пропонує послухати поетичні замальовки Анни Дущак, присвячені різним порам року.

Весна: «В пташиній повені пісень»

Дивоквіт любові. - С. 36 «І травень був, і місяць плив вночі».

Дивоквіт любові. - С. 34 Літо: «Липневий день купався в зливах сонця».

Дивоквіт любові. - С. 18 «Краса навколо! Лиш кохати, жити!».

Понад вечірнім Дереглуєм. - С. 12 Осінь: «Поклонилась горобина до землі».

Дивоквіт любові. - С. 21 «Вогнем чарівним осінь відпалала».

Любов я росами розтрушу. - С. 46

15

«Осіннє листя обліта уже». Любові стиглий колос. - С. 16

Зима: «Тихенько падав сніг маленькими зірками». Спитай себе. - С. 46

Вітер: «Легіт вербам чеше коси». Дивоквіт любові. - С. 27

«Отак, як спраглий дуже пити хоче». Дивоквіт любові. - С. 51

Закінчити поетичну годину можна (на вибір) поезіями:

«Я від долі не чекаю, а ні доброго, ні злого».

Спитай себе. - С. 69 «Не печалься, я край свій не кину».

Любов я росами розтрушу. - С. 78

На закінчення зустрічі з поезією А.Дущак бібліотекар ще раз пропонує підійти до виставки, переглянути збірочки віршів, подивитись світлини. Доцільно звернутися до присутніх з проханням прочитати свої улюблені рядки А.Дущак. Бібліотекар бере у руки збірку «Любові стиглий колос», на обкладинці якої портрет А.Дущак, який написав народний художник України Іван Холоменюк. Під портретом строфа присвяти В.Соколова:

З таких, одвіку і донині, Людей і пишуться ікони… В селі, на рідній Буковині, Живе воістину Мадонна.

ОСНОВНІ ДАТИ І ПОДІЇ В ЖИТТІ

15 жовтня 1959 року Народилася Анничка Дущак у с. Тисовець Сторожинецького району Чернівецької області. Мати, Вероніка Кирилівна, працювала у колгоспі. Анна вчилась у Великокучурівській школі, пасла корову, бігала до бібліотеки, любила читати. З 13 років сама пробує складати вірші.

1975 рік У 15 років почалася хвороба: спочатку заболіла одна нога, потім – друга. Довге лікування, неправильний діагноз і страшний вирок…

1976-1990 роки Дівчина прикута до ліжка, але не здається. Багато читає, пише сама. Її друзі починають популяризувати

16

її вірші. Гарафіна Маковій, вчителька, дарує на щастя ручку.

1991 рік Перші публікації в газеті «Сільські вісті». 29 квітня 1991 року Починається листування з американкою українського

походження Ксенією Гапій. У канадському жіночому журналі «Наше життя» опубліковано вірш «Іще темрява нічна не відійшла…». З віршами А.Дущак мають змогу ознайомитися любителі поезії в Канаді, США, Австралії.

1992-1993 роки Стає лауреатом Міжнародного фестивалю «Доля» у м. Чернівці. Виходить перша збірка поезії «Дивоквіт любові», видана за участю Галини Тарасюк, знаної буковинської письменниці, спонсорів та друзів. Презентація збірки проходить у книгозбірні с. Тисовець, дякуючи бібліотекарці Домніці Якібчук.

1994 рік У м. Сторожинець виходить друга збірка «Спитай себе» з передмовою і за сприяння Лариси Левіної, редактора газети «Рідний край», поетеси, члена Спілки журналістів України. Презентація збірки у Будинку культури с. Тисовець. Присутні понад 500 чоловік. Анна сама читала свої поезії.

1995 рік Продовжує писати. З’являється все більше друзів на обійсті буковинської поетеси. Продовжується дружба з К.Гапій. Знайомство з багатьма поетами та музикантами, виконавцями. Надруковані 7 пісень у збірці М.Сафонова «Незнані пісні». Іван Холоменюк, Заслужений художник України, пише чудовий портрет Анни.

1996 рік У телемарафоні «Милосердя» прозвучала пісня Анни у виконанні гурту «Дзвони» з Коломиї. Її вірші у телепередачі «Світлина» читав Василь Ілащук. Публікуються переклади на італійську в м. Рієта.

1998 рік У видавництві «Місто» виходить збірка «Понад вечірнім Дереглуєм» (редактор М.Бучко).

1999 рік Презентація збірки відбулась у Чернівцях. Були присутні більше 1000 людей. Віктор Рурак подарував глядачам пісню на слова Анни «Закуй, зозуле». У Сторожинці за участі Лариси Левіної виходить збірка прозових і поетичних творів Анни Дущак «Любов я росами розтрушу».

Грудень 2000 р. О.Корнелій від Чернівецько-Буковинської митрополії передає Анні на щастя молитовник «Добрий пастир» з дарчим написом Митрополита Чернівецького і Буковинського Данила.

17

22 квітня 2001 року На сцені драматичного театру ім. О.Кобилянської відбувся творчий вечір поетеси Анни Дущак, зініційований Мар’яном Гаденком.

2002 рік Фестиваль «Повінчані піснею», організований М.Гаденком прямо на обійсті родини Дущаків у с. Тисовець.

Березень 2003 року Анну Дущак прийняли до Національної спілки письменників України.

2004 рік Виходить збірка «Любові стиглий колос» у видавництві «Місто» з вступними статтями Віри Китайгородської та Олександра Матійка.

Травень 2005 року Володимир Михайловський та Віталій Колодій вручають Анні посвідчення члена Національної спілки письменників України. 12-а зустріч з Ксенією Гапій. У Сторожинецькій газеті «Рідний край» друкується повість «Чужа чічка». Юрій Іллєнко та Петро Олар у проекті «Діалоги на узбіччі» зняли документальний фільм «Прийшла до Вас».

28 червня 2007 року Президент Міжнародної громадської організації Лідія Лісімова вручає Анні найвищу відзнаку Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» - статуетку у вигляді жінки, яка веде родовід від трипільської культури, за особисті успіхи в літературній діяльності і за красу душі. Львівське видавництво «Свічадо» презентує перевидання збірки «Дивоквіт любові» з оформленням американської художниці Лариси Бараницької. Редактори – Ксенія та Ігор Гапії. Написана передмова Володимиром Михайловським, членом НСПУ та зверненням до подруги Ксенії Гапій.

30 травня 2008 року Письменниці Анні Дущак з с. Тисовець Сторожинецького району Чернівецької області присвоєно звання «Заслуженого працівника культури України». Офіційний документ їй вручили губернатор області Володимир Куліш, голова облради Іван Шилепницький та очільник управління культури Остап Савчук. Анна Дущак продовжує писати поезії, оповідання, казки. На її тексти з’являються нові пісні.

16 жовтня 2009 року Золотий ювілей (50 років) Анні Дущак!

18

БІОБІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК

Твори 1. ДУЩАК А. Дивоквіт любові: поезії, лірика / Анна Дущак. – Львів:

Свічадо, 2007. – 116 с. 2. ДУЩАК Г. Дивоквіт любові: поезії / Ганна Дущак. – Путила, 1992. –

55 с. РЕЦ.: Мацерук В. Дивоквіт любові / В.Мацерук // Буковина. – 1992. –

23 квіт.; Глібіщук Я. Я чую в собі міць / Я.Глібіщук // Буковин. віче. – 1992. – 14 трав.; Яній О. Урок духовності милосердя / О.Яній // Дивослово. – 1994. - № 5-6. – С. 50-53.

3. ДУЩАК А.К. Любов я росами розтрушу / А.Дущак. – Сторожинець, 1999. – 75 с.

РЕЦ.: Левіна Л. «І я з болем отим жити мушу» // Рідний край. – 1999. – 16 жовт. (№ 41). – С. 2.

4. ДУЩАК А.К. Любові стиглий колос: поезії / А.Дущак. – Чернівці: Місто, 2004. – 154 с. РЕЦ.: МІЩЕНКО М. «Люблю, люблю, люблю…»: [відгук на кн. А.Дущак «Любові стиглий колос»] / М.Міщенко // Буковина. – 2005. – 15 черв.

5. ДУЩАК А. Понад вечірнім Дереглуєм: поезії / А.Дущак. – Чернівці: Місто, 1998. – 100 с.

РЕЦ.: Гусар Ю. Нова збірка Ганни Дущак // Новий день. – 1998. – 17 жовт. (№ 42). – С. 6; З пісень і болю серця / Юхим Гусар // Рідний край. – 1998. – 24 жовт. (№ 44). – С. 3.

6. ДУЩАК А. Спитай себе / А.Дущак. – Сторожинець, 1994. – 79 с. – (Творчість наших земляків).

РЕЦ.: Никифоряк В. З любові і добра / В.Никифоряк // Рідний край. – 1995. – 20 трав. (№ 38-39). – С. 6.

7. ГРИГОРЧУК Н. Ступаю тихо на траву…: вибрані поезії / Н.Григорчук; передм. Анни Дущак. – Чернівці, 2008. – 40 с.

*** 8. ДУЩАК Г. «Дощ, як дитина»; «Ти, недужонько, гадала…»; «А там, за

шибкою вікна…»; «І радість, і печаль»: [вірші] / Ганна Дущак // Дуб Р.Й. Літературна Буковина: посіб. для вчит. укр. літ. та уч. 5-11 кл. / Р.Й. Дуб, М.А. Богайчук. – Чернівці, 1997. – С. 205-206.

9. ДУЩАК А. Моїм цілителям; Ти, недужонько, гадала; Буковино, Буковино, мій зелений раю!; Настане час – не стане і мене; Так живу я, як умію; Єдиний; Просто жінка; Казка ночі; Зламались крила і не злетіти; Поезіє; Прості слова мережу на папері: [вірші] / Анна Дущак // Письменники Буковини другої половини ХХ століття: хрестоматія. – 2-ге вид., допов. / упоряд. Б.І. Мельничук, М.І. Юрійчук. – Чернівці, 2003. – С. 612-618.

*** 10. ДУЩАК Г. А вже вітри прокинулись осінні: [вірш] / Ганна Дущак //

Рад. село. – 1989. – 9 верес.

19

11. ДУЩАК А. А день за днем у вічність відплива; Вже над лісами, вечір ніжно засинів; Любов’ю світ би обійняти: [вірші] / Анна Дущак // Буковина. – 2006. – 18 жовт. (№ 81). – С. 3.

12. ДУЩАК Г. А там, за шибкою вікна…: [вірш] // Ганна Дущак // Рад. Верховина. – 1990. – 24 лют.

13. ДУЩАК Г. А там, за шибкою вікна; В пташиній повені пісень; Польового плину й лугової м’яти; У ясеновім заплелося вітті; Руки твої…; Дві дороги розійшлися; Колискова; Любий мій: [вірші] / Ганна Дущак // Рад. Буковина. – 1990. – 22 лип.

14. ДУЩАК Г. А там, за шибкою вікна; Любий мій, якби ж то я могла; Колискова; Вже земля зачарована грою: [вірші] / Г.Дущак // Мол. буковинець. – 1989. – 29 черв. – Літ.-мист. випуск № 2. – С. 10.

15. ДУЩАК Г. А там, за шибкою вікна; Розумію друзів; Я жила у світлих мріях: [вірші] / Ганна Дущак // Рад. Карпати. – 1990. – 11 серп.

16. ДУЩАК Г. Багато вже знайомих голосів; Ах, душа!; Нахилилась горобина до землі: [вірші] / Ганна Дущак // Дністрові зорі. – 1990. – 13 жовт.

17. ДУЩАК Г. Боже! Божечку мій: [вірші] / Ганна Дущак // Карпати. – 1992. – 7 квіт.

18. ДУЩАК Г. Весна бентежить душі і уми: [вірш] / Ганна Дущак // Рідний край. – 2002. – 4 трав. (№ 20). – С. 5.

19. ДУЩАК Г. Вечір тишею сповитий: [вірш] / Ганна Дущак // Будівник комунізму. – 1989. – 7 листоп.

20. ДУЩАК Г. Вечір торкнувся рукою мохнатою…; Г.П. Маковій присвячую…; Пропливає місяць…; Стукнув вечір…: [вірші] // Ганна Дущак // Рад. село. – 1991. – 12 січ.

21. ДУЩАК Г. Вже листя клена осінь золотить…: [вірш] / Ганна Дущак // Новий день. – 1996. – 7 верес.

22. ДУЩАК Г. Вітрисько кошлатить деревам чуби поріділі…; Пропливає місяць над землею тихо…; Люблю…; У тихі сни не приходи…: [вірші] // Рад. життя. – 1991. – 29 жовт.

23. ДУЩАК Г. Вогнем цвіте тоненька горобина…: [добірка віршів] / Ганна Дущак // Буковина. – 1994. – 3 верес.

24. ДУЩАК Г. Грань життя; Нічого ти не кажеш: [вірші] / Ганна Дущак // Рад. Буковина. – 1989. – 10 верес.

25. ДУЩАК Г. Гроно поезії: [вірші] / Ганна Дущак // Наддністрян. правда. – 1989. – 14 жовт.; 7 листоп.

26. ДУЩАК Г. Десь далеко за лісом заснуло…; Потопають в зелені хати…; Ничего не надо мне…; Тихие слова: [вірші] // Рад. село. – 1988. – 9 лип.

27. ДУЩАК Г. Дивний світе…: [вірші] / Ганна Дущак // Будівник комунізму. – 1989. – 25 берез.

28. ДУЩАК Г. До вас пишу…; Дивний світе ясноокий; Вір мені, голубонько моя; Скулять, плачуть вітри: [вірші] / Ганна Дущак // Буковин. віче. – 1992. – 15 жовт.

29. ДУЩАК Г. До вас приходжу душу я зігріти: [вірші] / Ганна Дущак // Рідний край. – 1998. – 25 квіт. (№ 18). – С. 4.

20

30. ДУЩАК Г. Живі ключі: [вірші] / Ганна Дущак // Хотин. вісті. – 1991. – 2 лип.

31. ДУЩАК Г. Жити! Серце збивалось благально: [вірші] / Ганна Дущак // Буковин. віче. – 1997. – 12 лип.

32. ДУЩАК Г. З дитинства; Закономірність: [вірші] / Ганна Дущак // Рад. село. – 1988. – 15 жовт.

33. ДУЩАК Г. З дитинства золотаві хвилі в полі; А там, за шибкою вікна; Поруділи трави в лузі; А ти мені даруєш ясні зорі; О люди, завітайте хоч на мить: [вірші] / Ганна Дущак // Будівник комунізму. – 1989. – 25 лют.

34. ДУЩАК Г. З ліричного зошита: [вірші] / Ганна Дущак // Рідний край. – 1994. – 5 листоп. (№ 88-89). – С. 8.

35. ДУЩАК Г. З нової збірки: [вірші] / Ганна Дущак // Рідний край. – 1999. – 16 жовт. (№ 41). – С. 2.

36. ДУЩАК Г. З поетичного зошита: [добірка поезій] / Ганна Дущак // Рідний край. – 1996. – 10 серп. (№ 52-53). – С. 8.

37. ДУЩАК Г. Задивились верби в тихий Дереглуй: [вірш] / Ганна Дущак // Рідний край. – 1995. – 19 серп.

38. ДУЩАК А. Замріялись буки за вікном…: [вірш] / Анна Дущак // Буковин. віче. – 2002. – 12 жовт.

39. ДУЩАК А. І згораю, і зорію: [вірші] / Анна Дущак // Доба. – 1999. – 12 листоп. (ч. 46). – С. 14.

40. ДУЩАК Г. И снова в утренней росе…; Ах, в доме я сейчас одна…; Спи мой город: [вірші] / Ганна Дущак // Рад. Карпати. – 1990. – 13 жовт.

41. ДУЩАК Г. Июльский тихий вечер…; И снова в утренней росе…; А в доме я сейчас одна: [вірші] / Ганна Дущак // Рад. село. – 1990. – 14 квіт.

42. ДУЩАК А. І як в прощанні я в оцю хвилину до болю й сліз усе і всіх люблю: [вірші] / Анна Дущак // Чернівці. – 2001. – 19 жовт. (№ 42). – С. 12.

43. ДУЩАК Г. Скиглять, плачуть вітри…; Я і справді засмутилась…; Шепочуть трави у тиші…; Вчувається, що плаче у саду…; Отак, як спраглий дуже пити хоче…: [вірші] / Ганна Дущак // Джерела Буковини. – 1991. – 21 листоп.

44. ДУЩАК А. Люблю, надіюсь і чекаю: [вірші] / Анна Дущак // Рідний край. – 1999. – 2 жовт. (№ 39). – С. 6.

45. ДУЩАК А. Любові стиглий колос: [вірші] / Анна Дущак // Мол. буковинець. – 2001. – 18-24 жовт. (№ 119). – С. 166; Буковин. віче. – 2004. – 4 черв.

46. ДУЩАК Г. Мій добрий, ясний світе…: [вірш] / Ганна Дущак // Дністрові зорі. – 1991. – 12 січ.

47. ДУЩАК Г. Минуло все: [вірш] / Ганна Дущак // Ленінським шляхом. – 1990. – 22 листоп.

48. ДУЩАК Г. На дворі злива, чуєш як шумить?: [вірш] / Ганна Дущак // Вижн. обрії. – 1997. – 29 листоп. (№ 95-96). – С. 3.

49. ДУЩАК Г. Натомлена рука паперу просить…: [вірші] / Ганна Дущак // Хотин. вісті. – 1991. – 15 жовт.

21

50. ДУЩАК Г. Ніченька подружка: [вірш] / Ганна Дущак // Новий день. – 1999. – 20 листоп. (№ 47). – С. 6.

51. ДУЩАК Г. О, Боже мій!: [вірш] / Г.Дущак // Барвисток: літературний альманах. – Кіцмань, 1995. – Вип. 3. – С. 66.

52. ДУЩАК А. О не плач, витри сльози благаю…: [вірш] / Анна Дущак // Рідний край. – 2001. – 14 квіт. (№ 15). – С. 7.

53. ДУЩАК А. Ой, місяцю яснесенький, що ж ти один в небі?: [вірш] / Анна Дущак // Відродження. – 2001. – лют. (ч. 1). – С. 1.

54. ДУЩАК Г. Опівніч…; ІВВ; Скиглять, плачуть вітри…: [вірші] / Ганна Дущак // Рад. село. – 1990. – 16 жовт.

55. ДУЩАК Г. Парадокс: [гумореска] / Ганна Дущак // Рад. село. – 1988. – 24 верес.

56. ДУЩАК Г. Підручник життя: [вірш] / Ганна Дущак // Сторожинець. – 1998. – лип. (№ 20). – С. 3.

57. ДУЩАК А. Повір мені, я не слабка…: [вірші] / А.Дущак // Рідний край. – 2001. – 13 жовт. (№ 41). – С. 3.

58. ДУЩАК Г. Поезії мить непогасна: [вірші] / Ганна Дущак // Буковина. – 1991. – 26 жовт.

59. ДУЩАК Г. Поезія / Ганна Дущак // Слово правди. – 1991. – 19 жовт. 60. ДУЩАК Г. Польового полину й лугової м’яти: [вірш] / Ганна Дущак //

Рад. село. – 1990. – 4 верес. 61. ДУЩАК Г. Прості слова мережу на папері; Моїм цілителям; По житті

упевнено іду; Дві дороги розійшлися у два світи…: [вірші] // Літ. Україна. – 2001. – 5 квіт. (№ 13). – С. 7.

62. ДУЩАК А. Радіти сонцю і вітрам: [вірші] / Анна Дущак // Буковина. – 2001. – 27 квіт. (№ 31). – С. 2.

63. ДУЩАК Г. Розсипа щедра осінь: [вірш] / Ганна Дущак // Рад. село. – 1989. – 16 листоп.

64. ДУЩАК Г. Розумію друзів, рідних і знайомих; Я вам усе прощу…; Я жила у світлих мріях…: [вірші] // Рад. село. – 1989. – 14 жовт.

65. ДУЩАК Г. Скиглять, плачуть вітри; Я піду на поляни: [вірші] / Ганна Дущак // Будівельник комунізму. – 1990. – 2 черв.

66. ДУЩАК Г. Скулять-плачуть вітри…; Виявилось, зламані мости…; На поляни я піду: [вірші] / Ганна Дущак // Рад. Верховина. – 1990. – 12 трав.

67. ДУЩАК Г. Судьба моя, жестока и коварна…; И снова в утренней росе…; О музыка, волнующая душу…: [вірші] / Ганна Дущак // Новий день. – 1990. – 6 жовт.

68. ДУЩАК Г. Так живу, як умію; Я так люблю на цьому світі: [поезії] / Ганна Дущак // Чернівці. – 1992. – 20 берез. (№ 12). – С. 6.

69. ДУЩАК А. Тепер, коли вечір ворожить навкруг: [вірш] / Анна Дущак // Рідний край. – 2002. – 30 листоп. (№ 50). – С. 5.

70. ДУЩАК А. Тихенько ніч у вічність відплива…: [вірш] / Анна Дущак // Буковин. віче. – 2005. – 3 серп.

71. ДУЩАК Г. Тільки за те, що живу…: [вірші] / Ганна Дущак // Сільські вісті. – 1991. – 26 лют.

22

72. ДУЩАК Г. У золотій короні: [вірш] / Ганна Дущак // Буковин. віче. – 1995. – 8 берез.

73. ДУЩАК Г. У полум’ї калини; Розквітає барвінок…: [вірші] / Ганна Дущак // Буковина. – 1998. – 21 січ.

74. ДУЩАК Г. У своєму куточку живу…; Я у снах прийду до тебе: [вірші] / Ганна Дущак // Новий день. – 1995. – 4 берез. (№ 9). – С. 2.

75. ДУЩАК А. Уже калина зарум’янилась в лугах…: [вірш] / Анна Дущак // Новий день. – 1999. – 9 жовт. (№ 41). – С. 6.

76. ДУЩАК Г. Україно моя люба: [вірш] / Ганна Дущак // Рідний край. – 1995. – 19 серп.

77. ДУЩАК А. Хоч на мить торкнутися святої чистоти: [вірш] / Анна Дущак // Буковина. – 2003. – 9 квіт.

78. ДУЩАК Г. Цвіт яблунь; Принесіть полину; Відчиняю двері; Не погаснеш: [вірші] / Ганна Дущак // Прапор перемоги. – 1989. – 14 жовт.

79. ДУЩАК Г. Чекання; Кому скажу: [вірші] / Ганна Дущак // Рад. Буковина. – 1988. – 7 серп. (№ 153-154). – С. 11.

80. ДУЩАК Г. Шануймо наших близьких: [вірші] / Ганна Дущак // Буковина. – 1992. – 15 жовт.

81. ДУЩАК Г. Щастя твоїм крилам: [вірші] / Ганна Дущак // Мол. буковинець. – 1992. – 17 листоп.

82. ДУЩАК Г. Ще повториться все…: [вірш] / Ганна Дущак // Мол. буковинець. – 1991. – 10 серп. (№ 32). – Флояра, с. 1.

83. ДУЩАК Г. Я жила у мріях; Не дорікаю долі: [вірші] / Ганна Дущак // Рад. Карпати. – 1990. – 16 черв.

84. ДУЩАК Г. Я не каюсь, ні в чому не каюсь; Малює осінь пензлем чарівним; Ніч накинула темну вуаль; Уже лугами пізньоцвіт цвіте: [вірші] / Ганна Дущак // Барвисток: літературний альманах. – Кіцмань, 1998. – Вип. 7. – С. 50-51.

85. ДУЩАК А. Я пишу листа, а моє вікно…: [вірш] / Анна Дущак // Сторожинець. – 2001. – квіт. (№ 3). – С. 4.

86. ДУЩАК Г. Я світлим променем проб’юсь: [вірші] / Ганна Дущак // Буковина. – 2001. – 31 жовт. (№ 82). – С. 4.

87. ДУЩАК Г. Я хочу жити…: [вірш] / Ганна Дущак // Рідний край. – 1993. – 15 трав.

88. ДУЩАК Г. Як береги, розділені водою; Коханий: [вірші] / Ганна Дущак // Рад. Карпати. – 1990. – 7 серп.

89. ДУЩАК Г. Як солодко Буковино, з тобою радіти: [вірші] / Ганна Дущак // Рідний край. – 1995. – 19 серп.

90. ДУЩАК А. Яким те щастя неземним було!: [вірш] / Анна Дущак // Буковина. – 2002. – 2 серп. (№ 60). – С. 4.

Вірші-присвяти

91. ДУЩАК А. Ксені Гапій (США): [вірш] / Анна Дущак // Рідний край. – 1998. – 14 листоп. (№ 47). – С. 7.

23

92. ДУЩАК Г. Моїм «зцілителям»; Хоч вітри звиваються осінні; Я так люблю на цьому світі дуже…: [вірші] / Г.Дущак // Дністрові зорі. – 1989. – 17 жовт.

93. ДУЩАК Г. Назарію Яремчуку: [вірш] / Ганна Дущак // Барвисток: літературний альманах. – Кіцмань, 1998. – Вип. 7. – С. 52; Час. – 2001. – 30 листоп. (№ 48). – С. 11.

94. ДУЩАК Г. Н.Яремчуку: [вірш] / Ганна Дущак // Новий день. – 1998. – 4 лип. (№ 27). – С. 6.

95. ДУЩАК Г. Пам’яті Назарія: [вірш] / Ганна Дущак // Новий день. – 1997. – 20 листоп. (№ 48). – С. 6.

96. ДУЩАК Г. Прийди, тайфун; Зламались крила і не летіти?; Моїм зцілителям: [вірші] // Мол. буковинець. – 1990. – 16-22 верес. (№ 38). – Флояра, с. 1.

97. ДУЩАК Г. Сестра: [вірш, присв. Г.П. Маковій] / Ганна Дущак // Рідний край. – 1994. – 29 січ. (№ 8-9). – С. 6.

98. ДУЩАК Г. Україні: [вірш] / Ганна Дущак // Рідний край. – 2006. – 18 серп. (№ 35). – С. 3.

99. ДУЩАК Г. Я любові у серці не страчу: [вірш В.Івасюку] / Ганна Дущак // Барвисток: літературний альманах. – Кіцмань, 1998. – Вип. 7. – С. 50.

Проза

100. ДУЩАК Г. Гріх проти себе: [новела] / Ганна Дущак // Буковин. віче. – 1995. – 19 лип.; Рідний край. – 1995. – 20 трав. (№ 38-39). – С. 6.

101. ДУЩАК А. Елегія: [проза] / Анна Дущак // Сторожинець. – 1996. – жовт. (№ 6).

102. ДУЩАК Г. Незабутня зустріч: [про рід Хорошенюків з села Романківці Сокирян. р-ну – гол. героїв творів К.Поповича] / Ганна Дущак // Буковин. віче. – 2005. – 13 лип.

Пісні на слова А.Дущак

103. ВІТЕР шаленіє; Злечу у небо; Настане час; О, мій князю ночі; Я не така; Я пройду через все: [пісні / сл. А.Дущак, муз. М.Сафонова] // Сафонов М. Незнані пісні. – Сочі, 1993. – С. 21-34.

104. БЛАГАЮ, душі мені не край: [пісня / сл. А.Дущак, муз. Я.Злонкевича] // Рідний край. – 2001. – 14 квіт. (№ 15). – С. 7.

105. ЕСТРАДНІ соловейки України виконуватимуть пісні на слова Анни Дущак. Концерт 22 квітня: [в Чернів. муздрамтеатрі] // Рідний край. – 2001. – 14 квіт. (№ 15). – С. 1.

106. ЄДИНИЙ: [пісня / сл. А.Дущак, муз. О.Добрянської] / О.Добрянська // Письменники Буковини другої половини ХХ століття. Хрестоматія. Ч. 2. – Чернівці, 2003. – С. 614-615.

107. КАЗКА ночі: [пісня / сл. А.Дущак, муз. В.Рурака] // Письменники Буковини другої половини ХХ століття. Хрестоматія. Ч. 2. – Чернівці, 2003. – С. 616.

24

108. КОБЕВКО П. Буковинські музи: [створено пісню на сл. Г.Дущак, муз. О.Добрянської «Єдиний»] / П.Кобевко // Час. – 2001. – 22 лют. (ч. 8). – С. 1.

109. НОВА пісня Ганни Дущак: [написала співачка О.Добрянська] // Буковин. віче. – 2001. – 14 лют. (№ 12). – С. 1.

110. ПРОСТО жінка: [пісня / сл. А.Дущак, муз. М.Гаденка] // Письменники Буковини другої половини ХХ століття. Хрестоматія. Ч. 2. – Чернівці, 2003. – С. 615-616.

Література про життя і творчість

111. МЕЛЬНИЧУК Я.Б. Дущак Ганна Кирилівна / Я.Б. Мельничук // Енциклопедія Сучасної України / гол. ред. колегії Дзюба І.М., Жуковський А.І. та ін. – К., 2008. – Т.8: Дл-Дя. – С. 567.

112. МЕЛЬНИЧУК Я. Анна Дущак / Ярослава Мельничук // Письменники Буковини другої половини ХХ століття: хрестоматія. – 2-е вид., допов. / упоряд. Б.І. Мельничук, М.І. Юрійчук. – Чернівці, 2003. – Ч. 2. – С. 609-611.

113. ДУЩАК Ганна Кирилівна // Богайчук М. Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник / Микола Богайчук. – Чернівці, 2005. – С. 91.

114. ГАННА Дущак: [біогр. довідка] // Богайчук М.А. Письменники Буковини: посіб. для уч. 5-11 кл. та вчит. укр. літ. / М.А. Богайчук, Р.Й. Дуб. – Чернівці, 1998. – С. 185.

115. ГАННА Дущак: [біогр. довідка] // Дуб Р.Й. Літературна Буковина: посіб. для вчит. укр. літ. та уч. 5-11 кл. / Р.Й. Дуб, М.А. Богайчук. – Чернівці, 1997. – С. 204-205.

116. ЖИТТЄВИЙ подвиг і подвижницька творчість Анни Дущак // Література рідного краю. 5-11 класи: навчально-метод. посібник / за ред. Л.К. Радчук, С.С. Тодорюк. – Чернівці, 2001. – Ч. 1. – С. 114-132.

117. ДУЩАК Ганна Кирилівна // Літературно-мистецька Сторожинеччина: довідник / авт.-упоряд. Т.Б. Катамай, Т.І. Ковбан, Ф.С. Кучережко. – Чернівці, 2006. – С. 20-21.

118. ДУЩАК Анна (1959) – поетеса, новеліст // Поляк М.П. Календар буковинців в іменах / М.Поляк. – Чернівці, 2008. – С. 156.

*** 119. АННИЧКА Дущак чекає чергової збірки // Рідний край. – 2002. – 30

листоп. (№ 50). – С. 5. 120. БУДЕ і телепередача: [презентація кн. А.Дущак «Любов я росами

розтрушу»] // Рідний край. – 2000. – 1 січ. (№ 1). – С. 6. 121. ДИПЛОМНА за творчістю А.Дущак: [вчителька укр. мови та л-ри

О.Т. Кравчук із Сторожинця захистила роботу у Харків. ун-ті за темою «Вербальні засоби реалізації картини світу Анни Дущак] // Рідний край. – 2002. – 13 лип. (№ 30). – С. 5.

122. ДО ювілею – бібліографічний покажчик: [про вид. рекомен. списка літ. ЧОУНБ ім. М.Івасюка] // Рідний край. – 1999. – 16 жовт. (№ 41). – С. 2.

123. ЛЕВІНА Л. «Дивоквіт любові» Анни Дущак у новому дизайні / Л.Левіна // Рідний край. – 2007. – 27 верес. (№ 39). – С. 6.

25

124. ЛЕВІНА Л. Щоб колектив існував не формально: [тема уроку – творчість Г.Дущак] / Л.Левіна // Рідний край. – 2000. – 8 січ. (№ 2). – С. 3.

125. ЛІРИЧНІ мотиви: [нові вірші Г.Дущак з Тисовець Сторожин. р-ну] // Рад. село. – 1989. – 27 трав.

126. МАКОВІЙ Г. Острову самотності: [творчість А.Дущак] / Г.Маковій // Рад. село. – 1988. – 15 жовт.

127. МАЦЕРУК В. «Любов’ю світ би обійняти»: [про творчий доробок поетеси А.Дущак] / В.Мацерук // Буковина. – 2006. – 18 жовт. (№ 81). – С. 3.

128. НА квітневому Парнасі: [творчість А.Дущак] // Сторожинець. – 2001. – квіт. (№ 3). – С. 4.

129. ПОЕТИЧНИЙ світ Анни Дущак // Крайова освіта. – 2009. – 24 квіт. (№ 16). – С. 6.

130. ПРИХОДЬКО-Возняк О. Килим з віршів і пісень: [про нову книгу поетеси Г.Дущак] / О.Приходько-Возняк // Новий день. – 2005. – 2 верес. (№ 36). – С. 8.

131. САВЧЕНКО-Гнатюк О. Поезіє, з душі моєї лийся!: [творчість А.Дущак] / О.Савченко-Гнатюк // Вільне життя. – 1998. – 7 листоп. (№ 45). – С. 7.

132. СПРІНЧІНАТ А. Кожен вірш – як підручник життя: [про творчість Г.Дущак] / А.Спрінчінат // Сіті-інфо. – 2004. – 22 жовт. (№ 43). – С. 9.

133. ТАРАСЮК Г. Доля і поезія Ганни Дущак / Г.Тарасюк // Мол. буковинець. – 1990. – 30 верес. – 6 жовт. (№ 40). – С. 6.

134. У АННИН день: [про творчість] // Рідний край. – 2000. – 1 січ. (№ 1). – С. 6.

135. ФЕЩУК Н. А я несу до вас свої рядки…: [про творчість Г.Дущак] / Н.Фещук // Чернівці. – 2001. – 27 квіт. (№ 17). – С. 13.

136. Я ПРИЙШЛА у цей світ, і я люблю його… // Крайова освіта. – 2008. – 30 трав. (№ 19-20). – С. 17.

*** 137. СОКОЛОВ В. Поетесу визнають прозаїком: [лист до поетеси

А.Дущак] / В.Соколов // Рідний край. – 2000. – 26 лют. (№ 9). – С. 7. 138. ТРУШ І. Видано італійською: [в італ. журн. «Artecultura» твори

Л.Горбачевської-Абламської, А.Дущак] / І.Труш // Буковина. – 2002. – 9 трав. (№ 36). – С. 2.

*** 139. АННА Дущак – жінка третього тисячоліття / Доба. – 2007. – 7 черв.

(ч. 23). – С. 2. 140. БОДНАРЮК Ю. Анна Дущак та Інна Цимбалюк – жінки третього

тисячоліття / Ю.Боднарюк // Мол. буковинець. – 2007. – 4-5 черв. (№ 60). – С. 12.

141. ЖІНКА третього тисячоліття: [про Анну Дущак] // Буковина. – 2007. – 6 черв. (№ 42). – С. 2.

142. МАЦЕРУК В. Буковинка Анна – Жінка третього тисячоліття / В.Мацерук // Уряд. кур’єр. – 2007. – 15 серп. (№ 148). – С. 6.

***

26

143. В ДЕНЬ ювілею: [голова Сторожин. райради Г.Мазур нагородив Почесною грамотою райради та грошовою премією Ганну Дущак] // Буковин. віче. – 1999. – 29 жовт. (№ 70). – С. 3.

144. ЛЕВІНА Л. «Все, що у мене є - дарунок від Бога»: [про присвоєння звання «Заслуженого працівника культури» поетесі А.Дущак] / Л.Левіна // Рідний край. – 2008. – 30 трав. (№ 22). – С. 4.

145. ПОЧЕСНЕ звання – мужній поетесі // Мол. буковинець. – 2008. – 5 черв. (№ 63). – С. 7.

*** 146. ГАПІЙ К. Безмір її перемог / К.Гапій // Буковин. віче. – 1999. –

25 груд. (№ 93). – С. 3. 147. ГАПІЙ К. До Ганни через океан: [лист з Америки до буковин. поетеси

Анни Дущак] / К.Гапій // Рідний край. – 1999. – 6 листоп. (№ 44). – С. 6. 148. ГАПІЙ К. Сила дружби / К.Гапій // Сторожинець. – 1999. – лип. (№ 4).

– С. 3; Буковин. віче. – 1999. – 10 лип. (№ 50). – С. 6. 149. ГАПІЙ К. Через роки, через віддалі: [про дружбу Г.Дущак з авторкою

цього матеріалу] / К.Гапій // Рідний край. – 1998. – 14 листоп. (№ 47). – С. 7. 150. САВЧЕНКО П. Дві зіроньки сяють: [про дружбу поетеси з

літературозн. Ксенією Гапій] / П.Савченко // Літ. Україна. – 2001. – 5 квіт. (№ 13). – С. 7.

Інтерв’ю з А.Дущак 151. ДУЩАК А. Анна Дущак: «Бачу світ у дивоквіті любові: [інтерв’ю /

вів Т.Дишкант] // Мол. буковинець. – 2001. – 21 квіт. (№ 45). – С. 3. 152. ДУЩАК А. «Душа і є полум’ям…»: [розмова з поетесою / вела

І.Артановська] // Буковин. віче. – 2003. – 16 квіт. 153. ДУЩАК А. «Якби не любила все те, що навколо мене, нічого б у серці

не народжувалося»: [інтерв’ю / вела Н.Карбунар] / Анна Дущак // Вечірні Чернівці. – 2007. – 6 груд. (№ 49). – С. 9.

*** 154. БІЛЕНКО В. Блакитні роси іскряться дивно / В.Біленко // Сільські

вісті. – 1994. – 15 жовт. 155. ВОЗНЯК О. Приїздіть навчатися жити у Тисівці до Анни Дущак /

О.Возняк // Новий день. – 2003. – 8 серп. (№ 31). – С. 8. 156. ГЛІБІЩУК Я. «Лиш тобі одному» / Я.Глібіщук // Буковин. віче. –

1992. – 15 жовт. 157. ГРЕЧАНА І. Зустріч з двома долями / Ірина Гречана // Буковин. віче. –

2008. – 19 груд. (№ 97). – С. 1. 158. ДАРУЮ всім любов й душі тепло // Рад. Карпати. – 1981. – 19 жовт. 159. «ДОЛЯ судила жити у слові…» // Доба. – 1998. – 16 жовт. (ч. 4). –

С. 4. 160. «Є СОНЦЕ пломінне в грудях моїх» // Новий день. – 1995. – 4 берез. 161. З БОЛЕМ у тілі, з поезією в серці // Вільне життя. – 2004. – 22 жовт.

(№ 43). – С. 1. 162. І ГОРІТИ, і когось палить // Час. – 1999. – 15 жовт. (ч. 43). – С. 12.

27

163. ІЛЬКОВА Л. Тепло і любов віддає людям Анна Дущак / Л.Ількова // Погляд. – 2005. – 14 жовт. (№ 81). – С. 7.

164. ЇЇ душа, мов птаха, неспокійна // Дністрові зорі. – 1990. – 13 жовт. 165. КУЗЬМОВИЧ О. Земляки, якими треба пишатися / О.Кузьмович //

Сторожинець. – 1997. – лют. (№ 9). – С. 3. 166. КУЗЬМОВИЧ О. Різдвяний дарунок для Ганни / Ольга Кузьмович //

Свобода. – 1997. – 4 січ. (ч. 3). – С. 2. 167. ЛАДА В. Доброта завжди сильніша / В.Лада // Рідний край. – 1994. –

29 жовт. (№ 86-87). – С. 6. 168. ЛЕВІНА Л. «А крил моїх не обламать ніяк» / Л.Левіна // Рідний край.

– 1998. – 31 жовт. (№ 45). – С. 6. 169. МАКОВІЙ Г. Щастя твоїм крилам / Г.Маковій // Час. – 1991. –

31 трав. (№ 22). – С. 6. 170. МАЦЕРУК В. «…І дзвіночки голубі принесіть до хати…» /

В.Мацерук // Рад. Буковина. – 1990. – 13 берез. 171. МЕЛЬНИЧУК Я. Дущак Анна Кирилівна / Я.Мельничук // Буковина.

– 2004. – 3 листоп. 172. МЕЛЬНИЧУК Я. Поетична слава Тисівців / Я.Мельничук // Буковин.

віче. – 2004. – 15 жовт. 173. МИХАЙЛОВСЬКИЙ В. Істина, якій у серці тісно… /

В.Михайловський // Буковина. – 2007. – 18 квіт. (№ 30). – С. 3. 174. МІНТЕНКО М. Дарує любов людям / М.Мінтенко // Відродження. –

2005. – лип. (ч. 7). – С. 2. 175. НЕБАГАТО нас є. Особливо таких // Рідний край. – 2002. – 5 січ.

(№ 1). – С. 5. 176. НЕЧАЄВА П. Блакитні роси Анни Дущак. Неповторний світ прикутої

до ліжка поетеси зігріває людей / П.Нечаєва // Доба. – 2001. – 18 трав. (ч. 2). – С. 13. - Фото.

177. ПАРАЩУК Г. «Уже весна, виспівують пташки…» / Г.Паращук // Буковина. – 2000. – 17 трав. (№ 36). – С. 4.

178. ПІЖЕВСЬКА І. Героїня нашого часу / І.Піжевська // Сторожинець. – 2003. – квіт.

179. ПОПЕСКУ У. А її душа – немов весна / У.Попеску, Л.Лопуляк // Рідний край. – 1999. – 6 берез. (№ 10). – С. 7.

180. ПРИХОДЬКО-Возняк О. «Буду жити…» / О.Приходько-Возняк // Новий день. – 1999. – 9 жовт. (№ 41). – С. 7.

181. ТАРАСЮК Г. А там за шибкою вікна / Г.Тарасюк // Рад. Буковина. – 1990. – 22 лип.

182. ТЕНДІТНА, але яскрава свічечка // Час. – 1996. – 5 лип. (ч. 28). – С. 5. 183. ФЕСИК Т. Пісня мужнього серця / Т.Фесик, Н.Руснак, Р.Вуйдейчук //

Вільне життя. – 1995. – 1 січ. (№ 1-2). – С. 3. 184. ШЕВЧУК Л. Поезія крізь біль… / Л.Шевчук // Дністрові зорі. – 2005.

– 5 листоп. (№ 45) – С. 5. 185. «Я ПРОЙДУ через все» // Рад. село. – 1990. – 20 верес.

28

186. ЯРЕМА С. Наближаючись до зірниці у світло її вогню, або свято в реанімації продовжується / С.Ярема // Німчич. – 2006. - № 2. – С. 140-145.

187. ЯРЕМЧУК Є. І променилися дитячі серця / Є.Яремчук // Вижн. обрії. – 1999. – 10 груд. (№ 99-100). – С. 2.

Вірші-присвяти Анні Дущак

188. БИНДЮ Л. Тисовецькі вечори: [вірш, присвяч. А.Дущак] // Биндю Л. Багряне листя / Л.Биндю. – Чернівці, 2003. – С. 9-10.

189. ВАСЕЛОВИЧ І. Другові: [поезії, присвяч. А.Дущак] / І.Васелович // Сторожинець. – 2000. – серп. (№ 5). – С. 4.

190. ГРИГОРЧУК Н. Анна Дущак: [вірш] // Григорчук Н. Ступаю тихо на траву…: вибрані поезії / Наталія Григорчук. – Чернівці, 2008. – С. 15.

191. КРАВЧУК О. Ганні Дущак: [вірш] / О.Кравчук // Рідний край. – 1998. – 31 січ. (№ 5). – С. 6.

192. КУЗИК Я. Ганні Дущак: [вірш] / Я.Кузик // Рідний край. – 1998. – 31 січ. (№ 5). – С. 6.

193. ЛИСТ Анні Кирилівні Дущак від учнів та вчителів Сторожинецького ліцею з нагоди 45-літнього ювілею: [вірш] // Сторожинець. – 2004. – груд. (№ 8). – С. 4.

194. ПАНФІЛОВА О. «Забудьте мене всі – і близькі, і далекі…»: [вірш, присвяч. А.Дущак] / О.Панфілова // Рідний край. – 2001. – 13 жовт. (№ 41). – С. 3.

195. ПОБІЖАН М. Сестрі: [вірш Г.Дущак] / М.Побіжан // Рідний край. – 2000. – 1 січ. (№ 1). – С. 7.

196. ПРОДАН С. Ганні Дущак: [вірш] / С.Продан // Новий день. – 1999. – 20 листоп. (№ 47). – С. 6.

197. СОКОЛОВ В. Буковинська Мадонна: [вірш, присвяч. А.Дущак] / В.Соколов // Буковина. – 2001. – 12 жовт. (№ 78).

*** 198. ЗНЯЛИ фільм про поетесу: [про фільм «Я прийшла до вас», присвяч.

буковин. поетесі Ганні Дущак] // Мол. буковинець. – 2006. – 15 черв. (№ 68). – С. 7.

199. ЛЕВІНА Л. Взаємозбагачення: [картина І.Холоменюка з портретом Г.Дущак] / Л.Левіна // Рідний край. – 1995. – 11 лют. (№ 11-12). – С. 8.

200. МАКОВІЙ Г. Сторінки із щоденника: [про актора П.Міхневича, худ. І.Холоменюка, поетесу А.Дущак] / Г.Маковій // Економічно-благочестивий вісник. – 2003. - № 23. – С. 5-8.

Вшанування Анни Дущак

201. В ГОСТЯХ у поетеси: [А.Дущак] // Вільне життя. – 2004. – 30 січ. (№ 5). – С. 8.

202. ВЕЧІР, щедрий на добро: [лауреати першого міжнар. конкурсу «Доля» в гостях у Ганни Дущак] // Рідний край. – 1993. – 30 січ.

29

203. ВИШНЕВСЬКА І. Пісня «на осуд», або хотіли, як краще, а вийшло, як завжди: [авторс. вечір Г.Дущак] / І.Вишневська // Доба. – 2001. – 27 квіт. (ч. 18). – С. 4.

204. ЖОВТНЕВІ Анничині читання: [про А.Дущак] // Рідний край. – 2001. – 13 жовт. (№ 41). – С. 3.

205. ЛЕВІНА Л. Бо має в серці те, що не вмирає: [автор. вечір Г.Дущак] / Л.Левіна // Рідний край. – 2001. – 19 трав. (№ 20). – С. 6.

206. МІНТЕНКО М. Рік добрих зустрічей: [письм. в гостях у поетеси А.Дущак] / М.Мінтенко // Буковина. – 2005. – 31 серп.

207. МНОГАЯ літа, літа…: [відзначення ювілею поетеси з Тисовець А.Дущак] // Рідний край. – 1999. – 16 жовт. (№ 41). – С. 2.

208. НА гостини до поетеси: [про Г.Дущак] // Буковина. – 1999. – 20 жовт. 209. ПРЕЧИСТА зоря над долею: [концерт, присвяч. поетесі А.Дущак] //

Буковина. – 2001. – 27 квіт. (№ 31). – С. 2. 210. ТВОРЧИЙ вечір Анни Дущак // Буковин. віче. – 2001. – 25 квіт.

(№ 31). – С. 1. 211. У ГОСТІ до поетеси: [про Г.Дущак] // Мол. буковинець. – 1999. –

10-16 груд. (№ 50). – С. 4. 212. ХОПТА Т. Творча зустріч на крилах милосердя: [про письм.] /

Т.Хопта // Вижн. обрії. – 2000. – 3 листоп. (№ 87-88). – С. 3. 213. ЧЕРВАТЮК О. Духовні друзі Анни Дущак / О.Черватюк // Рідний

край. – 2003. – 8 берез. (№ 10). – С. 5. 214. ЩЕРБАНЮК Л. Освідчення осені: [А.Дущак] / Л.Щербанюк //

Буковина. – 1999. – 19 листоп. (№ 93). – С. 4.

Фестиваль «Повінчані піснею» 215. ВОЗНЯК О. Свято поезії на батьківщині Ганни Дущак: [с. Тисовець

Сторожин. р-ну] / О.Возняк // Новий день. – 2002. – 13 верес. (№ 38). – С. 6. 216. ГАННА Дущак скликає на фестиваль «Повінчані піснею» // Рідний

край. – 2002. – 22 черв. (№ 27). – С. 1. 217. ІЛЬКОВА Л. На вітрилах любові і добра: [перший фест. укр. сучасної

пісні на сл. А.Дущак] / Л.Ількова // Час. – 2002. – 13 верес. (ч. 37). – С. 10 218. ІЛЬКОВА Л. Повінчані піснею: [фест.] / Л.Ількова // Час. – 2002. –

23 серп. (ч. 34). – С. 4. 219. «ЇЇ вірші так схожі на пісню…» Кажуть про поезію Анни Дущак: [про

фест.] // Буковин. віче. – 2002. – 24 серп. (№ 64). – С. 3. 220. КОВБАСЮК А. «Повінчані піснею»: [фест.] / А.Ковбасюк // Буковин.

віче. – 2002. – 11 верес. 221. КОСІВЧУК Ю. На Богородицю у Анни Дущак: [фест. «Повінчані

піснею»] / Ю.Косівчук // Мол. буковинець. – 2002. – 29 серп. – 4 верес. (№ 104). – С. 3.

222. КОСІВЧУК Ю. Свято оптимістки Анни Дущак / Ю.Косівчук // Рідний край. – 2002. – 20 лип. (№ 31). – С. 5.

223. ЛЕВІНА А. Фестиваль у Тисовці буде / А.Левіна // Рідний край. – 2002. – 27 лип. (№ 32). – С. 2.

30

224. ЛЕВІНА Л. Фестиваль у Тисовці повінчав із піснею десятки учасників та гостей і став приводом для багатьох роздумів про сенс нашого перебування на землі / Л.Левіна, Д.Яковиця // Рідний край. – 2002. – 7 верес. (№ 38). – С. 5.

225. [У с. ТИСІВЦІ біля будинку поетеси А.Дущак відбувся фест. укр. суч. пісні «Повінчені піснею», Сторожин. р-н] // Свобода слова. – 2002. – 6 верес. (ч. 6). – С. 5.

226. ФЕДОРОВА О. «Злечу у небо. Злечу нестримно. Іще раз»: [фест. «Повінчані піснею»] / О.Федорова // Буковина. – 2002. – 6 верес.

227. ФЕСТИВАЛЬ до поетеси: [«Повінчані піснею»] // Свобода слова. – 2002. – 30 серп. (ч. 5). – С. 3.

228. ЧЕРВАТЮК О. Фестиваль «Повінчані піснею»: [А.Дущак] / О.Черватюк // Вільне життя. – 2002. – 6 верес. (№ 36). – С. 8.

Бібліографія Анни Дущак

229. ГАННА Дущак (до 40-річчя з дня народження української письменниці): бібліогр. список літератури / упоряд. В.В. Біретто. – Чернівці, 1999. – 4 с.

230. 15 ЖОВТНЯ – 50 років від дня народження поетеси Анни Дущак (1959) // Пам’ятаймо! (Знаменні та пам’ятні дати Буковини в 2009 р.): бібліогр. покажчик. – Чернівці, 2008. – С. 219-221.

31

ЗМІСТ

Вступ. Запрошена у ІІІ тисячоліття.………………………………...…………….3 Доля і поезія Анни Дущак…………….………………………….………………..3 Поезіє! З душі моєї лийся… (Книжково-ілюстративна виставка).......…….…4 Розповідь про буковинську поетесу, письменницю, ювілярку (Розгорнутий бібліографічний огляд-розповідь)………………………………………………….5 І я люблю цей світ все дужче, дужче, дужче… (Поетична година)…………………………………………………………………………..…12 Основні дати і події в житті……………………………………...………………15 Біобібліографічний покажчик………………...………………………………….18

32

ВІДДРУКОВАНО НА ОБЛАДНАННІ

Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Михайла Івасюка 58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 47, тел.: 52-62-05.

Наклад 20. 2009 р.