Наша енергія— наше майбутнє

1. Інвестор (замовник): Відокремлений підрозділ Рівненська атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Поштова і електронна адреса: ДП НАЕК «Енергоатом», ВП РАЕС. 34400, м. Кузнецовськ, Рівненська обл.

2. Місце розташування майданчиків будівництва: м. Кузнецовськ, Рівненська обл. Рекон-струкція виконується на існуючому промисловому майданчику РАЕС.

3. Характеристика діяльності (об’єкта): Реконструкція будівлі інв. № 138.Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 554 «Про перелік видів

діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» зі змінами від 14.02.2001 №142, реконструкцію будівлі віднесено по Переліку видів діяльності та об’єктів, що не станов-лять підвищену екологічну небезпеку.

Транскордонного впливу об’єкт не має.4. Соціально-економічна необхідність планованої діяльності: необхідність розміщення

штабу військової частини 3045 та створення умов для можливості проведення навчання особового складу.

5. Розрахункова потреба в ресурсах при будівництві й експлуатації:→ земельних: в межах майданчика будівлі інв. № 138 – 0,68 га, Рівненська область, м. Кузне-

цовськ;→ енергетичних (паливо, тепло):– витрати електроенергії: 172,22 тис. кВтг за рік;– витрати теплової енергії: 754,91 МВт на рік;→ сировинних: не споживає;→ водних:– на господарсько-побутові потреби: 1,5 тис куб.м на рік;→ трудових: не потребує.6. Транспортне забезпечення (при будівництві й експлуатації): існуючі під’їзні дороги.7. Екологічні та інші обмеження планованої діяльності: скид господарсько-побутових

стічних вод передбачається в приймальне відділення автономної каналізаційної насосної станції, звідкіля стічні води перекачуються до існуючої каналізаційної мережі міста.

8. Необхідна еколого-інженерна підготовка і захист території: відведення господарсько-побутових стічних вод з подальшим їх очищенням на міських очисних спорудах.

9. Можливі впливи планованої діяльності (при будівництві й експлуатації) на навколиш-нє середовище:

→ клімат і мікроклімат: відсутні/не суттєві;→ повітряні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при реконструкції;→ грунт: відсутні/не суттєві;→ геологічне середовище: відсутні;→ рослинний і тваринний світ, заповідні території: відсутні;→ навколишнє техногенне середовище: відсутні.10. Відходи виробництва і можливість їх повторного використання, утилізації, знешко-

дження або безпечного захоронення: господарсько-побутові стічні води будуть скидатися в існуючу систему каналізації через запроектовану каналізаційну насосну станцію; тверді побутові відходи в міру їх утворення будуть вивозитися на сміттєзвалище (полігон сміт-тя).

11. Обсяг виконання ОВНС: у відповідності до вимог ДБН А.2.2-1-2003 «Склад та зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівни-цтві підприємств, будинків і споруд»

12. Участь громадськості: з метою інформування громадськості стосовно запланованої діяльності згідно з проектом реконструкції будівлі №138 передбачено наступні заходи:

→ контакти з громадськими організаціями, з засобами масової інформації, інформаційні по-відомлення в газету;

→ опублікування Заяви про наміри реалізації проекту реконструкції будівлі №138 на офіцій-них сайтах ВП “Рівненської АЕС” (http://www.rnpp.rv.ua) та ДП НАЕК “Енергоатом” (http://www.energoatom.kiev.ua).

Врахування інтересів суспільства здійснюється згідно з вимогами Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, будівельних норм ДБН А.2.2-1-2003 та інших до-кументів.

№21 (1059) Четвер, 23 травня 2013 року Щотижнева газета

За даними системи АСКРО Рівненської АЕС на проммайданчику та в зоні спостереження РАЕС за період з 14.05.2013 по 20.05.2013 року радіаційні показники становили:

– активність газо-аерозольного викиду енер-гоблоків Рівненської АЕС склала: ІРГ – 0.165%, ДЖН – 0.187%, йод – 0.001% від допустимого ви-киду;

– активність скиду в річку Стир становить: по Сs-137 – 0.176%, по Co-60 – 0.096% від допусти-мого скиду;

– потужність дози гамма-фону в населених пунктах зони спостереження становила 0.08 – 0.12 мкЗв/год і не перевищувала значень природ-ного фону.

За даними АСКРО

На блоках РАЕС

ЗАЯВА про наміри

Генеральний проектувальник:Директор ДП фірма «ОКТАН» В. Л. ГАЛАНОВ Замовник:Генеральний директор ВП “Рівненська АЕС” П.Я. ПАВЛИШИН

ПОГОДЖЕНО:Міський голова м.Кузнецовська

З Днем хіміка!

Колектив працівників хімцеху РАЕС уже 36 років у сім’ї атомників. Це один з провідних підрозділів на атомній станції. Загальна чисельність персоналу становить понад

380 осіб. Серед них дві третини – жінки, яким, крім зовнішньої ча-рівності, притаманні високий професіоналізм, сумлінне ставлення до виконання завдань, щирість, наполегливість та відповідальність до дорученої справи. Це інженери, оператори, апаратники, лабо-ранти…

Фахівці цеху постійно ведуть водно-хімічний режим усіх систем блоків РАЕС, здійснюють відбір проб та аналіз технічних середо-вищ, обслуговують і контролюють роботу установок переробки рід-ких радіоактивних відходів, спецводоочищення, хімводоочищен-ня, забезпечують необхідними реагентами і хімзнесолювальною водою експлуатаційні цехи станції, виконують технічне обслугову-вання обладнання ХЦ.

Знання, професійне вміння, особлива атмосфера життя підроз-ділу однодумців – це той вагомий вклад у спільні напрацювання

всього колективу рівненських атомників.Останнім часом цех помітно «помолодів». Дипломовані спеціа-

лісти, випускники провідних профільних вузів України, намага-ються повсякчас проявляти ініціативу, відповідальність, бути го-товими до нових вимог нинішнього дня на виробництві, адже за ними завтрашнє.

Як і в кожному колективі РАЕС, тут дбають про оновлення об-ладнання, створення для персоналу належних умов праці, щоб тру-дитися комфортно і зручно. Так, останнім часом введено експрес-лабораторії на блоках №1, 2 та №3, де фахівці здійснюють контроль показників якості систем технологічного водопостачання, хімводо-очищення, визначення якості газів системи водневого охолоджен-ня турбогенераторів 1-4, електролізної установки та повітряного

середовища робочої зони на вміст кисню і водню при виконанні робіт за нарядами-допусками. Вчасно виявивши відхилення від встановлених норм показників якості підконтрольних середовищ, фахівці вносять свій вклад у забезпечення безаварійної роботи енергоблоків.

На знімках: інженер експрес-лабораторії блоків №1, 2 Ірина ГО-РОН проводить калібровку іономіра «Експерт». У хімцеху трудиться понад 30 років, відколи закінчила Одеський політехнічний інсти-тут. Її молода колега Оксана ДОВГАНюК (внизу), лаборант водно-радіохімічної лабораторії, здобувши освіту в СНУЯЕП, в сім’ї хіміків з 2007-го. Наш фотокор зафіксував її у момент спостереження за по-казниками автоматичного хімічного контролю. Чергові лаборанти хімічного аналізу (праворуч) Наталія НЕКЛюДОВА (на передньо-му плані) та Галина САВОНІК здійснюють аналіз показів автома-тичного хімічного контролю 2-го контуру.

Володимир ДАВИДОВ

Станом на 8 годину 22 травня в роботі перебу-вають два енергоблоки Рівненської АЕС із сумар-ним навантаженням 1235 МВт. Діє диспетчер-ське обмеження. Зауважень до роботи основного устаткування діючих енергоблоків та персоналу немає.

Енергоблок №2 (ВВЕР- 440) після завершення поточного ремонту переведено у «гарячий» резерв.

На енергоблоці №4 (ВВЕР-1000) – 39 доба серед-нього планово-попереджувального ремонту. У ре-монті – обладнання третього каналу системи без-пеки. Проведено ущільнення головного роз’єму реактора. Триває ущільнення парогенераторів по першому та другому контурах. Продовжується ре-монт турбогенератора. Усі роботи виконуються згідно з графіком.

За минулу добу енергоблоками Рівненської АЕС вироблено 30,2 млн. кВтг електроенергії, з початку місяця – 620,2 млн. кВтг та з початку року – 5 млрд. 963,1 млн. кВтг електроенергії.

Порушень меж і умов безпечної експлуатації не було.

Радіаційний, протипожежний та екологіч-ний стан на РАЕС і прилеглій території не зміню-вався й перебуває у межах діючих норм.

Прес-центр УІтаЗГ РАЕС

23 травння 2013р.2 №21 (1059)

Народження РАЕС: із перших уст З вірою у майбутнє атомної енергетики

В історії РАЕС і атомної енергетики України назавжди залишиться ім’я Володимира Олександровича Коровкіна. Він один з тих, кого називають елітою і гордістю нації. Людина-легенда, патріарх атомної енергетики, професіонал з великої літери. Мудрий керівник та організатор В.О.Коровкін віддав атомній енергетиці 61 рік.

Його життя – яскравий приклад відданості обраній справі, громадянської мужності, високої відповідальності і виняткової працездатності. В.О.Коровкін вмів переконувати і мислити на десятиліття вперед. Час неодноразово випробовував волю, міцність характеру першого директора Рівненської АЕС. Але він завжди вмів орієнтуватись у найскладніших ситуаціях, вибирати правильні стратегічні орієнтири. А вистояти допомогли інтереси справи, віра у майбутнє атомної енергетики й прагнення робити добро людям. Саме завдяки його рішучості і наполегливості рівненські атомники були єдиними у колишньому Радянському Союзі, які обійшлись без тимчасового житла, змогли зупинити таку страшну загрозу для АЕС, як карсти, добудувати 4-й енергоблок у нелегкі для атомної енергетики часи.

Володимир Олександрович, як віце-президент ДП НАЕК “Енергоатом” з питань капітального будівництва, також брав активну участь у добудові блоку №2 Хмельницької АЕС.

В.О.Коровкін має великий міжнародний авторитет. За багаторічну сумлінну працю удостоєний почесного звання “Заслужений енергетик України”, орденів Трудового Червоного Прапора, Жовтневої революції, Ордена Дружби, “За заслуги” ІІІ ступеня, Святого Володимира, медалі «За трудову доблесть», міжнародних нагород «Золотий Меркурій», Золотого нагрудного знака «Ертсмейкер», Золотої медалі Франції, найвищої відзнаки світу – Міжнародного Ордена Миколи Чудотворця – за примноження добра на землі. Остання нагорода знакова. Адже жити для людей, примножувати добро на землі – це ціль його життя.

В.О.Коровкін і сьогодні в строю. Як віце-президент УкрЯТ, продовжує вносити свій посильний внесок у розвиток ядерної енергетики України.

Нижче ми публікуємо спогади Володимира Олександровича про часи будівництва Рівненської АЕС, її становлення і розвиток.

Зростаюча потреба в електроенергії сприяла швидкому будівництву АЕС на теренах колишнього Радянського Союзу. Ядерна енергетика України

бере свій початок із введення у промислову експлуатацію у 1977 р. першого блоку ЧАЕС. Разом з тим ідею щодо спорудження атомної станції у Західній Україні Міненерго СРСР і УРСР почали втілювати ще в середині 60-х, а конкретні пропозиції щодо зведення атомної станції у Рівненській області з’явились у кін-ці 60-х років минулого століття.

12 липня 1971 року Міністерство енерге-тики СРСР видало Всесоюзному проектному інституту «Теплоенергопроект» завдання на виготовлення технічного проекту будівни-цтва Західно-Української АЕС. Розглянувши декілька майданчиків, вибір місця для спо-рудження цього ядерного об’єкта зупинили на піщаних землях поблизу села Вараш. Він був обумовлений декількома чинниками: низькою родючістю грунтів, віддаленістю від густонаселених територій.

25 травня 1973 року було забито символіч-ний кілочок на місці майбутньої станції. А вже 22 червня цього ж року підписано наказ про створення дирекції Західно-Української АЕС – (перша назва поліського енерговелета). Виконуючим обов’язки директора став Мико-ла Шикінов.

На той час вже працювали два блоки на Кольській АЕС, перший на Ленінградській. Готувався до пуску перший блок Чорнобиль-ської, зводилась Курська атомна. Для них потрібні були досвідчені кадри. А де було їх взяти, як не у Середмаші? Тож мені (оскільки працював у тій системі) запропонували очо-лити Західно-Українську АЕС, що розбудову-валась на Поліссі. Літом того ж року під час відпустки завітав до Рівного у «розвідку», щоб подивитись, де мені належало працювати. Місцина сподобалась своєю первозданною тишею і спокоєм, особливо це відчувалось після нескінченної суєти Томська-7. І я вирі-шив зробити поворот у своїй долі. Невдовзі зустрівся із міністром енергетики та електри-фікації СРСР П.С. Непорожнім і дав згоду на його пропозицію.

На будівельному майданчику, де незабаром мали височіти енергоблоки АЕС, вже розгор-талися масштабні роботи. Будувався піонер-ний розчинно-бетонний вузел, велись земля-ні роботи під майбутню базу транспортного підприємства, укладались дороги, споруджу-валась склад-база у Рафалівці. Ми ставили пе-ред собою першочергове завдання – створи-

ти потужну індустріальну базу, на основі якої мала будуватись і розвиватись майбутня АЕС.

Восени того ж 1973 року почали зводити будинок №6 (первісток нашого майбутньо-го міста), а вже весною наступного – очисні споруди, котельню, музичну школу. До кінця 1974 року всі ці перші об’єкти ввели в експлу-атацію.

І це один із важливих моментів у споруд-женні Рівненської АЕС. Наша станція була, напевно, першою у колишньому СРСР, де обі-йшлися без бараків, традиційного для буді-вельників житла. Ми пішли на нечуваний у ті часи експеримент: всупереч усім радянським канонам, насамперед готували комунікації для житлового будівництва, робили все, щоб відстояти свою лінію, подолати невлаштова-ність, щоб АЕС починалась із житлових бу-динків.

А на території майбутньої атомної станції тим часом активно велись роботи з копання котловану під головний корпус блоку №1 і об’єднаний допоміжний корпус. Будова на-бирала обертів. У 1975 році майданчик РАЕС нагадував велетенський магніт, який притя-гував нові і нові загони будівничих. На Рів-ненській АЕС працювали трудівники трид-цяти національностей. За плечима багатьох – досвід, набутий на Вірменській, Кольській, Чорнобильській станціях. Але більшість з них, точніше три чверті – були місцеві полі-щуки…

В цьому ж році вперше у вітчизняній прак-тиці починається зведення градирень ви-сотою 150 метрів, діаметр яких знизу 130, а зверху 66 метрів. Так було забезпечене водо-постачання станції у замкнутому циклі, що зводило до мінімуму споживання води і по-вністю виключало можливість забруднення навколишнього середовища.

Водночас нарощувались внутрішні потуж-ності будівельних і монтажних організацій, що дозволило 8 серпня 1976 року розпочати вкладання бетону у фундамент головного корпусу блоку №1. Цим поклали початок зве-денню головного об’єкта будмайданчика.

Слід сказати, що тоді, у 1976 році, будівни-цтво атомної на Поліссі передали із союзно-го міністерства в Україну. Тож наша станція стала першою, що споруджувалась і вводи-лась в експлуатацію, перебуваючи у складі Міністерства енергетики України. Через чоти-ри роки (у рекордний термін) блок №1 ввім-кнули до електромережі, а через рік ввели в

експлуатацію другий енергоблок потужністю 440 тисяч кіловат.

Я і понині згадую той період із трепетом у серці. Це була напружена праця у відмінному колективі. Всі – проектанти, будівельники, монтажники, налагоджувальники, експлуа-таційники працювали в єдиному ритмі, за-для спільної мети. Навіть імениті фахівці не можуть пригадати, коли в одній країні про-тягом двох років вводились у дію два блоки. Цей досвід рівненського майданчика ліг в основу спорудження Південно-Української та Хмельницької АЕС.

А Рівненська атомна продовжувала свою потужну ходу у майбутнє. 4 лютого 1982 року було укладено перший куб бетону у реактор-не відділення третього енергоблоку – нашого першого «мільйонника». Водночас розбудову-валось, піднімало свої поверхи ввись і місто енергетиків. Звісно, траплялось, що радість трудових здобутків та перемог затьмарюва-ли проблеми. Одна з них – карсти. Але рів-ненські атомники ніколи не пасували перед труднощами. Ми подолали карсти, і з метою запобігання можливих проявів та подальшо-го розвитку суффозійно-карстових процесів під існуючими спорудами здійснили цемен-тацію грунтів, а фундаментні плити споруд енергоблоку №4 спираються на базальтову основу за допомогою 1200 буро-набивних па-лів.

Ми добудовували третій блок і мріяли про спорудження 4, 5, 6 енергоблоків на нашо-му майданчику. 10 серпня 1986 року закла-ли перший куб бетону у фундамент другого «мільйонника». А 22 грудня цього ж року вве-ли у дію третій енергоблок потужністю один мільйон кіловат. Вперше було розпочато екс-плуатацію турбіни нового покоління.

... Чорнобильська аварія перекреслила долі багатьох людей, плани і напрацювання. Але навіть ця трагічна сторінка в історії ядерної енергетики України не похитнула віри у май-бутнє «мирного атому».

На нашому проммайданчику йшло спору-дження другого «мільйонника». Будівельні роботи на блоці №4 були розпочаті у середи-ні 80-х років, в експлуатацію його мали ввес-ти в 1991-му. Однак у зв’язку з прийнятою Верховною Радою Постановою від 2 серпня 1990 р. «Про мораторій на будівництво нових атомних станцій…» темпи спорудження були різко знижені, можна сказати, призупинені зовсім. Стали розпадатись будівельні, мон-тажні та налагоджувальні організації… Однак ми не могли напризволяще покинути майже

готовий блок, бо вірили: здоровий глузд переможе. Незважаючи на те, що програму будівництва четвертого енергоблоку РАЕС згорнули, ми продовжували монтаж облад-нання.

Три роки знадобилося нашим законотвор-цям, щоб зрозуміти, що без атомної енергети-ки у держави немає перспективи подальшо-го розвитку. 21 жовтня 1993 року мораторій, який відкинув економіку України і її енерге-тику на багато років назад, парламент Украї-ни відмінив.

Однак час було упущено, загублено еконо-мічні зв’язки. Спеціалісти підрахували суму, в яку обійшлись втрати від того, що блок не діяв. Цифри були просто вражаючі.

Було ясно – порятунок блоку тільки у пуску. На високому державному рівні це розуміли. У грудні 1995 року варіант добудови енерго-блоків на Хмельницькій та Рівненській АЕС, як компенсація за втрату потужностей на Чорнобильській атомній, був включений у Меморандум про взаєморозуміння, підписа-ний Україною і державами великої «сімки». Однак західні партнери не поспішали із ви-конанням своїх обіцянок...

Серйозні зрушення на шляху до пуску від-булись у 2002-2003 роках – стали надходити кошти. Впровадження Програми модерніза-ції (яка передбачала 144 заходи реконструкції і підвищення безпеки) внесли суттєві зміни до проекту блоку №4. Другий «мільйонник» добудовувався, враховуючи досвід АЕС Укра-їни, інших держав та рекомендацій МАГАТЕ. Якість робіт на ньому високо оцінили зару-біжні експерти, які працювали в нас у рам-ках проведення партнерської перевірки ВАО АЕС, а також західні експертні організації.

16 жовтня 2004 року 4-й енергоблок Рівнен-ської АЕС було включено в об'єднану енерго-систему. Україна підтвердила, що вона могут-ня енергетична держава.

За роки діяльності Рівненської АЕС накопи-чено колосальний досвід експлуатації. РАЕС є однією із кращих атомних станцій у регіоні. Її високий рівень безпеки, високу кваліфіка-цію персоналу неодноразово підтверджували міжнародні експерти.

Я пишаюсь тим, що 29 років очолював ко-лектив Рівненської АЕС, що працював поруч з такими прекрасними людьми.

Володимир КОРОВКІН

– Метою нашого відвідування цієї європейської держави було ознайомлення з методами робо-ти та організаційною структурою датських профспілок, відновлен-ня колишніх міжпрофспілкових зв’язків та створення можливос-тей для розширення співпраці й обміну досвідом. Тут дійсно є що запозичити, адже профспілки Данії вже впродовж 150 років є основою другої за ефективністю системи добробуту в світі.

Зазначу, що датські колеги під-готували насичену й цікаву про-граму для української делегації, надавши змогу ознайомитися не лише з роботою центрального апарату у м. Копенгагені, але й територіальних і галузевих проф-спілок у провінції Ютландія, навчальних центрів державного та муніципального підпорядку-вання, муніципалітетів, умовами праці робітників агропромисло-вого комплексу безпосередньо на фермах.

Так, у перший день ми позна-йомилися з роботою одного з найбільших центрів підготовки

профспілкових лідерів Ландсо-хус у місті Сількеборг. Цей центр діє протягом року й забезпечує підготовку лідерів первинних організацій за напрямками ве-дення колдоговірної роботи та захисту прав трудящих. Курси за кожним з напрямків тривають три тижні та дозволяють навчи-ти або підвищити кваліфікацію п’ятистам слухачам водночас. До-сить знаково, що перед початком занять усі присутні співають „Ін-тернаціонал”.

Для мене особисто було над-звичайно цікаво ознайомитися зі специфікою правозахисної робо-ти. Усі колективні договори в Да-нії укладаються на два роки без участі держави в якості третього партнера і передбачають питан-ня умов праці, її оплати, охорони та гарантії. Профспілки не опіку-ються ані оздоровлен-ням, ані вільним часом трудящих, адже там цю роботу ефективно ви-конують місцеві орга-ни самоврядування та державного управлін-

ня (маніципалітети). Під час пе-реговорів стосовно колективної угоди робітники не мають права на страйк.

Усі конфлікти, які трапляють-ся між роботодавцями і праців-никами, можна поділити на два типи: різне тлумачення поло-жень колективного договору та безпосереднє порушення цих по-ложень. У першому випадку сто-рони вдаються до третейського суду, причому, арбітр вказаний у тексті колективного договору. У другому ж – потерпіла сторона звертається до спеціального ор-гану – трудового суду, який скла-дається з двох представників від профспілок, двох – від робото-давців і очолюється суддею Вер-ховного суду Королівства Данії. Адже лише судді цього органу мають право тлумачити закони й підзаконні акти, до яких тут належать і колективні договори. Рішення трудового суду є кінце-вим, обов’язковим до виконання і оскарженню не підлягає.

Профспілкове покриття у Да-нії всіма організаціями складає 80% робочої сили. Говорячи, власне, про

структуру 3F, то вона має 11056 первинних профспілкових ор-ганізацій – 345 368 осіб, які об’єднуються за територіальною ознакою й організовані у шість галузевих груп: працівники промисловості, транспорту, бу-дівництва, агропромислового комплексу, бюджетного сектору та приватного сектору послуг. На кінець 2012 року 3F уклала 5600 колективних договорів, які покривають 95% працівників га-лузевих груп, представлених у профспілці. Членські внески фік-совані на рівні 1600 крон.

Варто зазначити, що членами 3F можуть стати й іноземці. На-приклад, українські студенти, котрі навчаються та працюють за обміном на сільгосппідприєм-ствах Данії.

Вважаю, що працюючи на пер-спективу, наша профспілкова ор-ганізація має враховувати у своїй роботі найкращі напрацювання й позитивний досвід профспілок провідних економічно-розвине-них країн світу.

№21 (1059) 23 травня 2013р.

Співпраця Враховуючи міжнародний профспілковий досвід

3

Наприкінці квітня цього року, на запрошення датської профспілки 3F та датського міжасоціаційного навчаль-ного центру FUI-ligestillung, делегація з 10 представників профспілок України (від енергетики, освіти, медицини, сільського господарства, організації молоді Атомпроф-спілки) відвідала Данію. Від профспілкової організації Рів-ненської АЕС до її складу було запрошено голову профкому Івана МЕЛЬНИКА.

В «Энергоатоме» прошло совещание

по участию компании в проекте INPRO-SYNERGIES

16-17 мая в ГП НАЭК «Энергоатом» про-ведено семинар-совещание с участием пред-ставителей Международного агентства по атомной энергии (МАГАТЭ), ГНЦ РФ-ФЭИ, специалистов Компании, по обсуждению вопросов реализации проекта INPRO-SYNERGIES, инициированного странами-участницами INPRO (МАГАТЭ).

Как отметил директор по международно-му сотрудничеству ГП НАЭК «Энергоатом» Николай Кухарчук, участие Компании в про-екте INPRO-SYNERGIES рассматривается, как важная часть международной деятельности ГП НАЭК «Энергоатом».

В свою очередь, сотрудник группы INPRO Департамента ядерной энергетики Междуна-родного агентства по атомной энергии, Вла-димир Кузнецов отметил, что МАГАТЭ уделя-ет большое внимание обмену информацией между странами, относительно улучшения практики сотрудничества в различных об-ластях ядерной энергетики.

Участники совещания обсудили подходы к совместному моделированию ЯТЦ, а так-же рассмотрели и уточнили региональные сценарии и входные данные для модели-рования развития атомной энергетики РФ и Украины. Данная модель будет отра-жать элементы регионального взаимо-действия при построении ЯТЦ с целью достижения устойчивого развития ядерно-энергетической системы.

В ходе совещания, также было отмечено, что результаты совместных исследований РФ и Украины в рамках проекта INPRO-SYNERGIES могут быть использованы при разработке стратегических подходов по об-ращению с ОЯТ.

РФ построит во Вьетнаме “самую

безопасную и современную атомную станцию” –

глава “Росатома”Россия построит во Вьетнаме “самую без-

опасную и современную атомную станцию”, пообещал глава “Росатома” Сергей Кириен-ко на встрече с премьер-министром Вьетна-ма Нгуен Тан Зунгом.

Вьетнамский премьер, совершающий официальный визит в РФ, встретился с Ки-риенко, чтобы обсудить, как будет строиться во Вьетнаме первая АЭС и как две страны бу-дут сотрудничать в сфере развития атомных технологий.

Вьетнам планирует построить АЭС “Ниньтхуан-1” с двумя реакторами типа ВВЭР мощностью 1000-1200 МВт каждый. Первый блок станции, генподрядчиком строительства которой является россий-ский “Атомстройэкспорт”, планируется ввести в эксплуатацию в 2020 году. Страте-гия развития энергетики Вьетнама до 2030 года предполагает сооружение 13 ядерных энергоблоков суммарной мощностью 15 ГВт на восьми площадках.

Атомні новини. Україна. Світ

Минулого тижня на базі реабілітаційного центру для дітей-інвалідів пройшли урочис-тості з нагоди передачі закладу з обласного бюджету на міський. Таким чином, він сьо-годні має статус – комунальний заклад «Куз-нецовський міський центр соціальної реабі-літації дітей-інвалідів» і підпорядковується управлінню праці виконавчого комітету місь-кої ради.

Нині у структурі центру працюють відді-лення соціальної психолого-педагогічної ре-абілітації та медичного супроводу. Послуги соціально-психологічної реабілітації надають досвідчені фахівці – логопед, психолог, де-фектолог.

Медичний супровід здійснюють медичні сестри неврологічного відділення, фізіотера-певтичного кабінету. У штаті є лікар-психо-невролог, ортопед та заввідділенням медсу-проводу лікар-педіатр.

Перебуваючи на зустрічі у реабілітацій-ному центрі, директор департаменту соці-ального захисту облдержадміністрації Ольга Підкидач відзначила, що даний заклад у Куз-нецовську функціонував за рахунок обласно-го бюджету, і ті, хто потребував реабілітації, не могли її отримати в повній мірі, оскільки існували суперечності в бюджетному кодек-сі. Тому виникло рішення цей унікальний

центр передати на баланс міської ради з тим, щоб розширити спектр надання реабілітацій-них послуг молоді віком від 18 до 35 років. Але поряд з цим, у Кузнецовську будуть про-ходити реабілітацію й діти-інваліди з області, яких налічується 5865, адже відкривати по-дібні центри у кожному районі просто недо-цільно. Краще, коли райони будуть перера-ховувати субвенцію для проходження курсу реабілітації.

– Сьогодні це надзвичайно важлива подія у житті міста, – сказала Ольга Володимирівна, особливо для тих сімей, які виховують дітей-інвалідів, але не в змозі самостійно надати їм реабілітацію. Тому центр дозволить батькам дещо вивільнитись від домашніх проблем та навантажень.

Мабуть, недаремно, приділяючи значну увагу молодому поколінню, Президент Украї-ни Віктор Янукович 2013-ий оголосив роком дітей-інвалідів. Отож слід надзвичайно ін-тенсивно працювати над такими центрами з тим, щоб діти не були одинокими, а могли виховуватися в такому ж середовищі, як вони самі.

Це підтвердили Анатолій Будчак, директор Рівненського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, та його кузнецовська колега Світлана Пашко.

– На сьогодні у місті енергетиків практич-но відкрилося два центри: центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів і центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, – резюму-вали вони. – І якщо для дітей такі заклади функціонують давно, то для людей старших 18 років з особливими вадами їх не вистачає.

Світлана Леонідівна також висловила вдячність батькам інвалідів громадської ор-ганізації «Надія», очолюваної Зоєю Матвієн-ко, які своєю наполегливістю, невичерпною енергійністю досягли мети, яку поставили перед собою 25 років тому – створення і від-криття в місті центру реабілітації.

У заході взяв участь і генеральний ди-ректор Рівненської АЕС Павло Павлишин. У своєму виступі він зауважив, що Рівненська АЕС ніколи не стояла осторонь проблем реа-білітаційного центру, а те, що робиться нині, то, звичайно, до кращого. Павло Яремович за-кликав постійно дбати про дітей, молодь, на-давати їм необхідну допомогу, іти назустріч і подарував для закладу пам’ятний подарунок – комп’ютер.

А вихованці реабілітаційного центру для учасників дійства підготували цікаву кон-цертну програму.

Власна інформація

Соціальні проекти

Головне – зробити дітей щасливими

– Мені одразу ж впало у вічі те, що на першому засіданні з пред-ставниками 3F у місті Сількеборг була практично відсутня молодь. На сто осіб – двоє чи троє моло-дих людей віком до 35 років, хоча чоловіків і жінок було при-

близно порівну. Як зауважили у 3F, це тенденція останніх років: молодь практично не приєдну-ється до профспілкового руху у Данії, а профспілка старішає.

В Україні на сьогоднішній день ситуація кардинально інак-

ша. Атомпрофспілка значну ува-гу приділяє роботі з молоддю. Понад десять років тому вона створила у своїй структурі уні-кальний проект – Організацію молоді. Це дало змогу молодим працівникам атомної галузі са-мим вирішувати нагальні питан-ня та проводити заходи, цікаві для молоді. Таким чином, попу-лярність Атомпрофспілки серед молоді зросла, про що свідчить високий процент членства осіб

віком до 35 років. Окрім того, Атомпрофспілка створила для себе непоганий резерв кадрів.

Дещо відрізняються від на-ших і соціальні стандарти у Да-нії. Пенсійний вік для жінок і для чоловіків однаковий – 67 років. Попередження про розрив тру-дових відносин з роботодавцем потрібно робити не пізніше, як за 2 місяці. А декретна відпустка триває там до 1 року.

Українська молодь активніша

Організацію молоді Атомпрофспілки у складі україн-ської делегації у Королівстві Данія представляв її голо-ва, працівник цеху теплової автоматики і вимірювань Рівненської АЕС Павло ОЛЕЩУК. Він ділиться своїми враженнями:

Фото надано учасниками семінару

Семінар ВАО з обміну досвідом

На Рівненській АЕС з 20 по 24 травня про-водиться семінар з обміну досвідом у системі поводження з дефектами. Захід відбувається у рамках співпраці Московського центру ВАО АЕС і ДП НАЕК «Енергоатом». У семінарі беруть участь спеціалісти РАЕС та їх колеги з «Росенергоатому» – представники Балаков-ської та Калінінської АЕС.

Учасники семінару ознайомилися з ав-томатизованою системою КУДО (комплекс обліку дефектів обладнання), яка була роз-роблена фахівцями служби надійності, ре-сурсу та продовження експлуатації і служби інформаційних технологій РАЕС і введена в експлуатацію у 2001 році.

Автоматизація ведення обліку дефектів та малозначущих подій з використанням єди-ної електронної мережі ВП РАЕС дозволяє здійснювати накопичення даних, контролю-вати стан об’єктів та усунення невідповід-ностей, а також аналізувати події, які повто-рюються. Використання локальної мережі ВП РАЕС дає можливість проводити роботу раціонально і з мінімальним документообі-гом. Наразі на кожній АЕС та в НАЕК «Енерго-атом» існують подібні системи, які об’єднані між собою.

Наша енергія— наше майбутнє

ЗАСНОВНИКИ:адміністрація та трудовий колектив ВП “Рівненська АЕС“ ДП НАЕК “Енергоатом“

E-mail: gazeta@rnpp.atom.gov.uaРедактор Лідія ШМИРКО, тел: 3-74-40, 64-1-36Відповідальний секретар Володимир ДАВИДОВ, тел: 64-1-27 Комп’ютерна верстка Валентини МАТВІЙЧУК, тел: 64-3-98Фото Надії ТИМОФЄЄНКО, тел: 64-1-18

Газета заснована у січні 1989 року.Свідоцтво про реєстрацію періодичноговидання Серія РВ №496/49 від 30 листопада 2007 року.

Газету зверстано в комп’ютерному центрі УІтаЗГ ВП РАЕС. Кольороподіл та друк — видавництво “Медіа”, м.Луцьк, вул. Карбишева, 1. Тел.:(0332) 78-40-69. Тираж 2000 примірників.

4 23 травня 2013р.№21 (1059)

Вітаємо!Ювілеї

Колектив ЦРТМУ ЕРП РАЕС щиро віншуєз ювілеєм

заступника начальника цеху

САХНюКАЛеоніда Савелійовича

і адресує імениннику сердечні побажання: богатирського здоров'я, молодечого запалу, міцного духу, радості й добра.

Бажаєм Вам, щоб кожне починанняБуло успішно втілене в життя.Нехай людська повага і визнанняКрокують поруч з Вами в майбуття.Любові Вам і злагоди в родині,Не знати горя, смутку і біди,Хай прибуває щедро Вам щодниниІз сонця, вітру, із роси й води!

З шаною про колегуНевдовзі буде святкувати свій ювілей провідний інженер – керівник групи стандартизації ВТС

Валентина Дмитрівна ПАВЛЕНКО. Чарівна, привітна та красива жінка, людина з чималим професійним та життєвим досвідом.З Рівненською АЕС пов’язане все її життя. Після закінчення Рівненського інституту інженерів водного господарства Валентина Дмитрівна була направлена інженером в Управління будівництва РАЕС. З 1996 року працює у ВТС. Грамотний та дисциплінований фахівець, вимоглива, в першу чергу, до себе, з колегами вона завжди урівноважена, доброзичлива, усміхнена й життєрадісна, готова у будь-який час прийти на допомогу. Ми, її друзі та колеги, завжди пам’ятаємо про роки спільної праці, пишаємося, що працюємо поруч з такою чудовою людиною. Бажаємо Вам, шановна Валентино Дмитрівно, й надалі залишатись такою ж по духу весняною та жвавою, скрізь і у всьому бути першою й незамінною. Нехай доля щедро осипає вас радощами й повними пригорщами здоров’я. Ми всі Вас дуже шануємо і любимо!

Колектив ВТС РАЕС

Найніжніші у світі слова і найчарівніші квіти дарує велика родина своїй любій мамі й дружині, працівниці ЦДтаРАВ

Олександрі Петрівні ХОМИЧ

у день її золотого ювілею. Низько вклоняємося до ніг і дякуємо за

безмежне тепло й ласку, які даруєш ти, наша рідненька, усім нам.

Твій ювілей – то мудрості пора.Хай буде вдосталь і в житті, і в доміЗдоров’я, щастя, злагоди, добра,Добробуту та щирої любові!

•••

Юні кузнецовці – переможці конкурсу „АЕС – ДОБРОБУТ – БАТЬКІВЩИНА”

У Києві визначили переможців восьмого щорічного конкурсу дитячо-юнацької творчості „АЕС –

ДОБРОБУТ – БАТЬКІВЩИНА” серед молоді міст-супутників атомних станцій України. Журі

одноголосно відзначили високий художній рівень робіт юних кузнецовських обдарувань, присудивши головний

приз – гран-прі Максиму ПЕТРУКУ, п’ятикласнику ЗОШ №3 (на фото, наданому прес-

службою ДП НАЕК “Енергоатом”), та перше місце – дев’ятикласниці цієї ж школи Ользі АБРАМОВИЧ.

Істина: особистість формується у дитинстві. І важливо, коли оточуючі не заважають дитині, а підтримують і допомагають розвивати її „третє” око – око творчості. Ось чому організатори конкурсу – ДП НАЕК „Енергоатом” та профспілковий комітет Компанії, ставлять за мету активізувати творчий потенціал дітей, виявити юні таланти у сфері образотворчого мистецтва, а ще розвинути у них розуміння значимості атомної енергетики для суспільства.

Конкурс проходив у два етапи: перший (відбірковий) – у містах-супутниках АЕС. На Рівненській АЕС захід традиційно проводиться в інформаційному центрі. Цьогоріч він вирізнявся надзвичайною активністю учасників зі шкіл міста та гуртка малювання Палацу культури і був представлений 140 роботами. Серед великого розмаїття привернули особливу увагу творчі роботи школярів ЗОШ №3 (вчитель малювання Людмила Федорівна Катюха).

Після відбіркового етапу 30 переможців з міст-супутників АЕС, серед яких шестеро з Кузнецовська, були нагороджені заохочувальною триденною поїздкою до Києва. Діти отримали

величезне задоволення від оглядової екскурсії по столиці, прогулянки на катері по Дніпру, відвідування етнографічного музею „Київська Русь”, де ознайомилися з життям русичів доби середньовіччя.

Маленького одинадцятирічного Максима Петрука, володаря гран-прі конкурсу, для урочистого вручення цінного подарунка – планшетного комп’ютера, довелося поставити на стілець. Членів журі вразив його майстерно виконаний у багряно-жовтих кольорах малюнок під назвою „Світанок”: обриси сонця, що сходить на фоні градирень РАЕС, і цвіт сакури, як символ відродження й воскресіння.

Переможниця конкурсу Ольга Абрамович також творчо підійшла до розкриття теми: атомна електростанція й Україна в образі юної дівчини з букетом кетягів калини, золотоголових соняхів, яскравих червоних маків і синіх дзвіночків – одвічних символів нашої держави, зображені на її малюнку „Україно, розквітай”. Цінним призом для Олі став планшетний комп’ютер. Інші учасники конкурсу отримали заохочувальні подарунки.

Олена ЗУБЕНКО

Успіх на тернопільській землі

17-19 ТРАВНЯ 2013 року в м. Тернополі від-бувся чемпіонат України з пауерліфтингу (ста-нова тяга) серед чоловіків та жінок, юнаків та дівчат.

У складі збірної команди Рівненської об-ласті брали участь вихованки КДЮСШ ВП РАЕС. Завдяки їх успішному виступу збірна команда Рівненської області посіла 2 загаль-нокомандне місце, чемпіоном стала терно-пільська команда, 3 місце у збірної Черні-вецької області. В особистому заліку наші дів- чата показали такі результати:

Людмила МАЛАФІйЧУК – 1 місце, вагова категорія 63 кг, результат – 92,5 кг;

Тетяна ЛИТВИНЕНКО – 2 місце, вагова ка-тегорія 63 кг, результат – 90 кг;

Яна КАРПІй – 2 місце, вагова категорія 47 кг, результат – 75 кг;

Тетяна ІВАНОВА – 3 місце, вагова категорія понад 72 кг, результат – 90 кг.

Тренер спортсменок – Сергій ЛЕВЧИК.Фінансував захід комітет фізичної культу-

ри та спорту м. Кузнецовська.Власна інформація

Спорт

Конкурси

18 травня в смт. Квасилів відбувся відкритий чемпіонат Рівненської області з боротьби самбо на призи президента федерації самбо Рівненщи-ни генерал-майора міліції Михайла Лазутка.

У змаганнях взяли участь близько ста спортс-менів з Рівненської, Житомирської, Хмельниць-кої, Волинської областей. Кузнецовськ успішно представили чотири вихованці ДЮСШ управ-ління освіти (тренер – Арслан МАГОМЕДОВ).

Так, Ельдар СЕйІДОВ, якому у день проведен-ня чемпіонату виповнилося 12 років, посів І міс-це у ваговій категорії + 65 кг, Денис САПУНОВ (вагова категорія 34 кг) та Андрій СНІЖКО (ва-гова категорія 46 кг) – ІІІ місце, п’ятим у ваговій категорії 38 кг став Андрій ТАРАСЮК.

Довідково: федерація самбо Рівненщини була створена два роки тому з метою залучення підлітків, дітей з багатодітних сімей до занять спортом, який сприяє їх фізичному розвитку, відволікаючи від вулиці, злочинного світу, вжи-вання наркотиків.

Власна інформаціяФото А. МАГОМЕДОВА

На чемпіонаті з самбо

•••

Щиро вітаємо з молодим ювілеєм працівницю ЦГО РАЕС

НЕСІНЕцЬ Ніну ВОЛОДИМИРІВНУ

Твій ювілей – не тільки твоє свято, Радіють всі – і друзі, й рідні теж. Хай Бог пошле іще років багато, Здоров’я, щастя, радості без меж! Нехай добром наповнюється хата, Достатком, щирістю і сонячним тепломХай буде вірних друзів в ній багато, Щастя – доля огорта крилом.А весни будуть світлі, легкокрилі,Не буде втоми лагідним рукам. Нехай здійсниться те, що не збулося, І добре серце не підкориться рокам.

Рідні та друзі