Випуск 13 травень 2011 - WWFassets.panda.org/downloads/potik_13.pdf · впроваджуватися новий міні-проект в рамках проекту

Зміст

1

Тверді побутові відходи – новий досвід

Триває широке обговорення

Дива ́Медоборів

Літній клас як засіб поєднання людини і природи

Наукові знахідки у пралісах

Яремчанський ВЕЛОДЕНЬ

«Карпатська Весна» в Горганах

До позитивних змін в природних комплексах

У пошуках раю

Книга-путівник «ГОРГАНИ»

ст.1

ст.3

ст.4

ст.5

ст.6

ст.7

ст.8

ст.9

ст.11

ст.16

Випуск 13, травень 2011

«Збереження та стале використання природних Вресурсів Українських Карпат» (за фінансування уряду Норвегії) продовжуємо знайомити Вас із діяльністю природоохоронних територій – Ужанського національного природного парку, Карпатського національного природного парку та природного заповідника «Г .

У цьому випуску електронного видання ви дізнаєтеся про заходи, які відбулися у квітні (частково) та травні у цих природохоронних територіях та в регіонах, в яких вони розташовані.

рамках проекту Всесвітнього фонду природи

органи»

Шано ні колеги!в

Тверді побутові відходи – новий досвід

4 квітня в приміщенні Екотуристичного візит-центру Карпатського НПП відбувся круглий стіл «Правила поводження з твердими побутовими відходами та утримання прибережних захисних смуг вздовж річок на території Яремчанської міської ради». Організаторами цього заходу виступила громадська організація ЯМЕГО «МАМА-86-Яремче», Карпатський національний природний парк (КНПП), Громадська Рада при держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області.

У роботі семінару взяли участь голови екологічних комісій міської, селищної та сільських рад Яремчанської міськради, представники державних структур, власники зелених садиб та члени громадських організацій.

Метою зустрічі було: обговорити проблеми утримання в належному санітарному стані прибережних захисних смуг на території Яремчанщини в умовах розвитку туристичної сфери та запропонувати заходи щодо удосконалення менеджменту рідкими та твердими побутовими відходами до місцевих програм; розширити співпрацю всіх зацікавлених сторін, а також ініціювати створення місцевої програми з охорони навколишнього природного середовища.

Проблематика, порушена учасниками заходу, є актуальною для даного регіону, адже на цій території є чимала кількість річок та водойм. Враховуючи туристичний напрямок розвитку карпатського краю, питання забруднення берегів є важливим та потребує уваги суспільства. Необхідним є конструктивний діалог та спільні дії влади,природоохоронних структур, громадськості та приватних підприємців, щоб отримати позитивний результат у збереженні

Випуск 13, травень

природних ресурсів Яремчанщини. З вітальним словом виступив заступник директора

Карпатського НПП з наукової роботи Олександр Киселюк. Голова ЯМЕГО «МАМА-86-Яремче» Марта Корчемлюк дала ґрунтовний аналіз екологічного стану довкілля даної території, розповіла про проведені заходи з покращення екологічної ситуації в регіоні та шляхи вирішення основних екологічних проблем, а також ознайомила з Національним планом дій з охорони навколишнього природного середовища України на 2011-2015 роки.

Основною темою круглого столу стало питання, що стосується прибережних захисних смуг. Про це розповів у своїй доповіді заступник начальника Івано-Франківського облводгоспу Віталій Пернеровський. Зокрема, було наголошено, що, згідно статті 88 «Прибережні захисні смуги» Водного Кодексу України, прибережні захисні смуги (земельні ділянки по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води) встановлюються з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення та збереження їх водності.

Про правила утримання та ведення господарської діяльності у прибережних захисних смугах та законодавчо-нормативне регулювання поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) виступив Василь Головчак, заступник начальника держуправління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області. Він підкреслив, що згідно чинного законодавства, на цих земельних ділянках забороняється розорювання земель, садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів та добрив; будівництво будь-яких споруд; миття та обслуговування транспорту та техніки, влаштування звалищ сміття, відходів тощо.

Питання поводження з ТПВ в прибережних смугах та контролю за порушенням природоохоронного режиму в ПЗС виступили головний спеціаліст держуправління охорони навколишнього природного середовища Любомир Гнатів та начальник відділу екологічного контролю водних об'єктів, атмосферного повітря та поводження з відходами Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області Ігор Тимчишин.

В обговорення місцевих програм, стан їх виконання та перспективи в сфері поводження з ТПВ в населених пунктах Яремчанщини активно включилися як представники місцевої влади, так і власники зелених садиб. У жвавій дискусії про вторинну переробку побутових відходів брали участь Микола Приходько, голова Громадської Ради при держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області, начальник відділу туризму та рекреації Яремчанського міськвиконкому Юрій Карпін, спеціаліст комунального підприємства «Благоустрій» м.Яремче Євдокія Мигалюк та представники громади с.Татарів.

Відрадно, що основні питання заходу знайшли свій резонанс у широких колах влади та громадськості. Перший крок до спільного вирішення екологічних проблем Яремчанського регіону зроблено. А підсумком подібних зустрічей має стати розробка на даній території комплексного плану дій з охорони навколишнього природного середовища та чисте довкілля.

Наталія Гнатюк, Карпатський НПП

У меженний період, коли є найнижчий рівень води і річка живиться поверхневими водами, ширина прибережних захисних смуг (ПЗС) повинна становити:- для малих річок, струмків та потічків, а також ставків площею менше 3 га – 25 метрів;- для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 га – 50 метрів;- для великих річок, водосховищ на них та озер – 100 метрів.

Ця смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися. Дотримання таких вимог особливо важливе, в зв'язку з останніми паводками, і для безпеки самих мешканців краю та відпочиваючих.

Новини регіону

2



3

конференц-залі Ужанського НПП відбулася велика нарада, початок громадського обговорення проекту «Плану Ууправління Ужанського НПП (менеджмент плану)» за участі

широкого кола зацікавлених сторін. Експерти природоохоронних фундацій, фахівці Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, Держекоінспекції в Закарпатській області, обласного виробничого управління з меліорації і водного господарства, Закарпатдержриби, РДА, райради , ДП «Велик оберезнянськ е ЛГ» , к ер івники Великоберезнянської селищної та інших сільських рад, співробітники природних науково-дослідних відділень парку, інші фахівці, зацікавлені особи, напередодні ознайомившись з повним текстом документа, повели розмову про можливості сталого розвитку населених пунктів території національного парку, перспективи подальшої співпраці природоохоронних структур з органами місцевого самоврядування.

Тон розмові про бачення кожним остаточного, повного варіанту менеджмент-плану задав директор УНПП Василь Копач, наголосивши на основних пунктах документа, його новизні у плануванні поточної і перспективної роботи.

Детальніше про розділи «Плану управління Ужанського НПП» присутніх інформував заступник директора УНПП Валентин Волошин. Свої міркування з приводу важливого документу висловили учасники зібрання.

Обговоривши пропонований проект «Плану управління Ужанського НПП», учасники зустрічі затвердили відповідні рекомендації. Вирішено, з метою широкого обговорення пропонованого документу, провести його розгляд на сесіях сільських рад, які формують територію Ужанського НПП; скоригувати текст і положення проекту менеджмент плану з врахуванням змін діючого законодавства; до складу координаційної ради Ужанського НПП включити голів органів місцевого самоврядування громад, які формують територію парку, представників відповідних громадських організацій.

Триває обговорення плану на місцях, прийняті пропозиції будуть враховані при схваленні остаточного варіанту важливого документу.

За матеріалами газети «Східні Карпати»

Триває широке обговорення


Дива ́Медоборів Обмін досвідом

4

31 травня відбулася екскурсія працівників природного заповідника «Горгани» та людей, з якими вони співпрацюють, в природний заповідник «Медобори». Ця поїздка стала продовженням семінару «Важливість еколого-освітньої діяльності природоохоронних територій у вирішенні екологічних проблем», який було проведено сектором екологічної освіти природного заповідника «Горгани» в рамках І Карпатського молодіжного екологічного форуму. Директор Музика Михайло Ярославович та учасники семінару з природного заповідника «Медобори» запросили нас у гості на Тернопільщину, щоб побачити диво – цвітіння дуже красивої і цікавої рослини – ясенцю білого – так званої неопалимої купини.

Цікава екскурсія, проведена працівниками заповідника Оліяр Галиною Іванівною та Мурською Оксаною Петрівною, запам'ятається нам надовго. Адже ми побачили те, чого немає в нас, у Карпатах. Музей в приміщенні адміністрації, карстові лійки вікнини, скелю, печери Перлина і Відлюдника, Пальці Дракона. Які цікаві тут рослинки зростають – булатка, шавлія, ломиніс, арум і зозулині черевички. Якими дивовижними легендами прикрашали розповідь наші екскурсоводи! З яким захопленням і вірою в їхнє здійснення ми загадували бажання біля трьох цілющих джерел! Можливо, одним із бажань присутніх стало бажання обов'язково побувати тут ще не раз з сім'ями, друзями і колегами.

Світлана Лахва, Людмила Кравчук, ПЗ «Горгани»


Міні-проекти

5

лютого 2011 року на території Карпатського НПП почав впроваджуватися новий міні-проект в рамках проекту З«Збереження та стале використання природних ресурсів

Українських Карпат» (виконавець – Всесвітній фонд природи (WWF) за фінансової підтримки уряду Норвегії). Виконавцями міні-проекту під назвою «Літній клас як засіб поєднання людини і природи» є ЯМЕГО «МАМА-86-Яремче» та КНПП у партнерстві з Благодійним фондом «Центр громадських ініціатив».

Літній клас – це новий екотуристичний об'єкт на території Яремчанського ПНДВ, який є одним із найбільш відвідуваних та улюблених як для місцевих жителів, так і для туристів. Адже тут є і вольєрне господарство з оглядовою вишкою, і рекреаційна зона з цілющим джерелом, і цікаві еколого-пізнавальні стежки. Особливо манить сюди дітей, адже саме тут вони можуть помилуватися оленем благородним та дикими кабанами. Саме підростаюче покоління – це майбутні природоохоронці нашого краю. Крім того, неподалік є екотуристичний візит-центр, що виступає особливою об'єднуючою ланкою між місцевою владою та громадами населених пунктів в межах як національного парку, так і Яремчанщини в цілому. Літній клас обов'язково стане новим привабливим місцем на лоні природи з інформаційними стендами про найцікавіші місця Яремчанського ПНДВ, які знайомлять з червонокнижними видами рослин та тварин, що охороняються на території КНПП, та з правилами поведінки на природоохоронних територіях. Тут розміщені стенди і для змінної інформації, яка оновлюватиметься відповідно до різноманітних екологічних подій. Малі архітектурні форми виготовлені з природних матеріалів і гармонійно вписуються в природний ландшафт, сприяють відпочинку у храмі природи та є зручними для проведення різнопланових масових освітніх заходів як для молоді, так і для дорослого населення.

Відкриття літнього класу відбулося 20 травня. Участь в урочистих подіях взяло 75 чоловік, серед яких працівники КНПП, представники місцевої влади, громадських організацій, науковці, вчителі та діти шкіл Яремчанщини, представники місцевих ЗМІ.

На інформаційних стендах можна було побачити фотовиставку, підготовлену за результатами конкурсу «Джерела нашого дитинства» в рамках проекту «Сприяння реалізації права на воду і санітарію в Україні» за фінансової підтримки Ради зі співпраці в галузі водопостачання та санітарії (WSSCC).

Завершилось свято представленням дитячих агітбригад, призерів екологічного конкурсу «Еколого-просвітницьких колективів» І та ІІ етапу. В ході свята і вчителі, які представили екологічні сценарії, були нагороджені «Зеленими пакетами» – набором інформаційних навчальних матеріалів на екологічну тематику (матеріали ОБСЄ). Отож, ласкаво запрошуємо до «Літнього класу», екологічного куточка під відкритим небом!

Марта Корчемлюк,Карпатський НПП

Урочисте відкриття відбулося традиційно, з перерізанням стрічки директором КНПП Яворським А. І . Активними учасниками дійства були учні шкіл Яремчанщини, які представили і сценарії на екологічну тематику, і свої наукові дослідження. В ході свята можна було ознайомитися з в и с та в к о ю е к ол о г і ч н и х технологій, яку представила ВЕГО «МАМА-86». Це – чотири плакати, а саме: «Енергетично ефективне та екологічно дружнє ж и тл о » , « Е к о с а н і та р і я – екологічно, економічно та безпечно», «З відходів – в доходи», «Енергозберігаюча архітектура: пасивний екодім». Тут зібрано досвід пілотних проектів ВЕГО «МАМА-86» з екосанітарії та проекту «Екологічне життя л ю д е й » з п и т а н ь е н е р г о з б е р е ж е н н я т а е к о т е х н о л о г і й д л я домогосподарств. Таким чином розпочалася робота пересувної в и с т а в к и , п р и с в я ч е н о ї екотехнологіям та практиці ї х н ь о г о з а с т о с у в а н н я у домогосподарствах, що буде працювати протягом весни-осені 2011 року в різних містах України, де діють осередки ВЕГО «МАМА-86».

Літній клас як засіб поєднання людини і природи


Дослідження

6

Наукові знахідки у пралісах

отири роки тому раритетні бучини на теренах Ужанського НПП були відзначені на особливому рівні і під номінацією Ч«Букові праліси Карпат» ввійшли до Світової природної

спадщини ЮНЕСКО. Здавна знане неоціненне значення пралісових екосистем

для науки як своєрідних природних лабораторій та енциклопедії, з повною інформацією про їхній історичний розвиток, ценотичну структуру, географічне поширення, функціональну здатність до саморегуляції, біологічного самозахисту, самовідновлення та ін.

Не раз відзначалося екомодельне значення пралісів; їхнє значення як природного сховища генетичних ресурсів, які слід досліджувати, зберігати та використовувати для поліпшення генофонду лісів господарського призначення; як біологічних осередків, з яких відбувається збагачення біологічними видами, генетичними ресурсами прилеглих господарських лісових та лучних угідь, завдяки чому підтримується їхній біологічний та генетичний потенціал; екоосвітнє значення.

Але у світлі останніх подій хотілося б звернути увагу на роль пралісів як осередків для збереження біологічного розмаїття. Не є таємницею, що внаслідок монокультурного напрямку в лісовому господарстві у лісових формаціях спостерігається збіднення не лише видового складу дендрофлори та трав'яно-мохового покриву, але також мікобіоти, ґрунтової мезофауни та ґрунтових мікроорганізмів. На відміну від одновікових насаджень, створених людиною, у букових пралісах існують сприятливі умови для поширення раритетних видів. Нещодавно, приміром, у буково-ялицевих пралісах резервату «Явірник», фітоценологію котрого ще в 30-х роках минулого століття почав вивчати чеський науковець А.Златнік, знайдено осередок існування лишайника – уснеї квітучої (Usnea florida (L.) Web. in Wigg.).

Загальна характеристика: слань заввишки до 5-10 см, кущиста, жовто- або сірувато-зелена. Гілочки розгалужені, густо вкриті дрібними сосочками та довгими фібрилами. Апотеції (діаметр 5-10 мм), що утворюються на кінцях гілочок, зі світлим, пласким диском, облямованим віночком довгих війок. Розмножується статевим (одноклітинними еліптичними спорами) т а н е с т а т е в и м ( о д н о к л і т и н н и м и , п р я м и м и , циліндричноголковидними пікноконідіями) шляхом. Охороняється у Карпатському біосферному та Кримському природному заповідниках.

Як відомо, Генеральна Асамблея ООН оголосила 2011 рік Міжнародним роком лісів і закликала уряди, систему ООН, відповідні неурядові організації, приватний сектор та інших суб'єктів докласти всіх зусиль для підвищення поінформованості громадськості та розвивати програми з раціонального використання, збереження та сталого розвитку лісів. І це напевно дуже символічно, що у свій рік лісові екосистеми не перестають дивувати людство і відкривають все нові й нові загадки свого існування.

Марина Заяць, Ужанський НПП

Харак теристика виду за Червоною Книгою України: Usnea f lor ida (L . ) Web. in Wigg. Лишайники. Ряд Сумчасті лишайники – Ascol ichenes. Р о д и н а П а р м е л і є в і – Parmeliaceae. Наукове значення: г і р с ь к и й л и ш а й н и к з голарктичним типом ареалу. Природоохоронний статус – в р а з л и в и й . П о ш и р е н н я : Передкарпаття, Українські К а р п а т и , З а к а р п а т т я , Південний берег Криму. Вид поширений у Євразії, Північній Америці, Новій Зеландії. Зростає у вологих букових, буково-ялицевих та ялицевих лісах, переважно в нижньому гірському поясі (на стовбурах і гілках). Трапляється спорадично , н е вел и к и м и г ру п а м и а б о п о о д и н ц і . П р и ч и н и зм і н и чисельності – порушення біотопів внаслідок вирубування лісів, забруднення повітря п р о м и с л о в и м и г а з а м и , випадання кислотних дощів тощо.



7

останні вихідні весни в багатьох містах нашої країни проходила всеукраїнська акція «Велодень». Прихильники Вздорового способу життя та екологічно свідомі люди

пересіли на велосипеди, пропагуючи цей екологічно чистий транспортний засіб.

Долучилося до святкування «Велодня» і місто Яремче. 28- 29 травня тут відбувся велосипедний фестиваль «Велодень в Карпатах». Організаторами свята були проект «Велокраїна», громадська організація «Центр соціальних та ділових ініціатив», Карпатський національний природний парк (КНПП) за підтримки Яремчанського міськвиконкому. Нагодою для цього святкування стало відзначення 100-річчя велотуризму в Карпатах. Адже, як свідчать дані історичних архівів, саме 100 років тому, влітку 1911 року, австрійський велотурист Рудольф Вацек здійснив перший задокументований переїзд на велосипеді з Делятина до Рахова через Яблуницький перевал.

Протягом двох днів активісти велосипедного руху, всі ті, хто дбає про своє здоров`я та навколишнє середовище, мали змогу взяти участь у різноманітних масових заходах, спрямованих на популяризацію велосипеда серед місцевих мешканців та гостей міста. На головній площі міста відбулися численні змагання та конкурси, де діти і дорослі мали змогу випробувати свою вправність їзди на велосипеді. Наймолодшим учасником змагань був восьмирічний мешканець міста Яремче, який став найкращим у віковій категорії до тринадцяти років. Переможці були нагороджені корисними призами. На площі також проводився ярмарок, де кожен охочий мав можливість придбати нового двоколісного друга, запчастини або спорядження для велосипедних поїздок.

Родзинкою заходів, що проводились на центральній площі міста, був знаменитий дерев`яний велосипед ручної роботи, який був виготовлений яремчанським майстром Іваном Бойком понад 50 років тому. Цей унікальний експонат зараз зберігається в одному з музеїв Івано-Франківська і був привезений в Яремче всього на один день.

Всі учасники свята з цікавістю розглядали стенди про історію велосипедного руху на Яремчанщині та виставку цікавих та актуальних фотографій з велосипедного життя в різних країнах світу, що мала назву «Велосипед – це модно!» Вечором біля міського будинку культури відбувся святковий концерт.

Наступного ранку стартував велопробіг, у якому взяли участь понад сімдесят велосипедистів з Яремча, Надвірної та Івано-Франківська. Учасники проїхали маршрутом австрійського велотуриста на честь 100 річчя велотуризму в Карпатах. Найстаршим учасником цього заходу був 71-річний мешканець Надвірної, який завзято подолав весь маршрут. На території туристичного комплексу «Буковель» відбулося урочисте завершення велопробігу, де учасники випробували нові велосипедні маршрути та використали вільний час для милування гірськими Карпатськими краєвидами.

Наталія Вертипорох, Карпатський НПП

Яремчанський ВЕЛОДЕНЬ


Конкурс

8

«Карпатська Весна» в Горганах

22 травня на Надвірнянщину завітали учасники прес-туру «Карпатська Весна» в рамках проекту «Збереження та стале використання природних ресурсів Українських Карпат», що фінансується урядом Норвегії та підтримується Всесвітнім фондом природи.

Мета прес-туру «Карпатська Весна» – показати недоторкану природу природного заповідника «Горгани», висвітлити важливу природоохоронну роботу заповідних територій України.

На подвір'ї Черниківського природоохоронного науково-дослідного відділення (ПНДВ) учасників прес-туру, під звуки трембіти, короваєм на вишиваному рушнику зустріли учні Черниківської ЗОШ І-ІІ ст та працівники заповідника. Учні розповіли про своє село і гостинно запросили до Християнсько-екологічної школи, яка діє в приміщенні ПНДВ. Директор заповідника, Кисляк Василь Михайлович, презентував заповідник, звернувши увагу на його важливу роль у збереженні біорізноманіття. Саме в цей день відзначався Міжнародний день біорізноманіття (20 грудня 2000 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 22 травня – Міжнародним днем біологічного різноманіття).

Журналісти дізналися про діяльність Християнсько-екологічної школи, про сьогодення і плани сільської громади, а також району в цілому, від Катерини Миколаївни Пирожук – керівника етнографічного гуртка Черниківської ЗОШ І-ІІ ст., сільського голови – Хопти Віталія Миколайовича та голови районної ради Поповича Василя Васильовича. Всі були в захопленні, відвідавши музей етнографії села Черник, що знаходиться в приміщенні школи.

Наступним маршрутом було знайомство з Горганським ПНДВ природного заповідника «Горгани». Навіть дощ не став на заваді бажанню присутніх побачити недоторкану природу Горган. Не всім пощастило доторкнутися до «кам'яної ріки» великих розсипів, але все побачене справило дуже позитивні враження.

Сподіваємось, що спілкування під музичний супровід Андрія Василіва та Романа Садрука всім запам'ятаються надовго, і що учасники прес-туру взяли з собою прекрасні враження та бажання повернутися знову.

Світлана Лахва, Людмила Кравчук, ПЗ «Горгани»

Промоція регіону


ова про лісництва Великоберезнянського лісгоспу, що входять до складу Ужанського НПП без вилучення земель у Мкористувача. При визначенні природокористування на

ревізійний період, тобто призначенні тих чи інших заходів, важливо все екологічно обґрунтувати – наскільки види і обсяги природоохоронних та господарських заходів мінімізують ризики і сприяють екологізації довкілля. Для вирішення цього завдання ще на етапі інвентаризації (опису, визначення) природних комплексів Костринського, Жорнавського і Волосянківського лісництв до стадії проектування заходів лісовпорядкуванням зроблено багато.

Зокрема, функціональне зонування земель НПП, тобто територіальний поділ їх на складові частини в залежності від доцільності і можливості встановлення різного режиму природокористування; розподіл лісових земель на можливі до експлуатації і виключені з розрахунку головного користування; поділ лісових кварталів і внутрішніх таксаційних виділів на транспортно доступні і недоступні частини; натурне визначення з описом в кожному виділі стійкості гірських ґрунтів в залежності від стрімкості схилів, механічного складу ґрунту, виходу гірської породи на поверхню, наявності ерозії тощо; натурне визначення з описом в кожному виділі типу деревостану в порівнянні з оптимальним з метою формування наближеного до природи лісівництва, а саме: цільовий тип деревостану, перехідний, віддалений і похідний; повидільне проведення ландшафтно-рекреаційної оцінки природних комплексів в зонах регульованої і стаціонарної рекреації, яке полягає в визначенні семи показників, в тому числі стійкості природних комплексів і стадії рекреаційної дигресії.

Одержана з використанням цих підходів повидільна таксаційна база природних комплексів НПП дала можливість при проектуванні упередити негативний вплив природокористування на навколишнє природне середовище і посилити захисні функції природних комплексів. Зазначені позитиви проектування виражаються в наступному.

У діяльності лісництв встановлений диференційований режим охорони, використання та відтворення природних комплексів згідно з функціональним зонуванням території. Відповідно до чинних законодавчих актів з розрахунку рубок головного користування виключено по Костринському, Жорнавському і Волосянківському лісництвах 5,7 тис.га деревостанів (58% вкритих лісовою рослинністю ділянок). У транспортно недоступних кварталах і ділянках обсяги природокористування мінімізовані. Лісові ділянки на нестійких ґрунтах вилучені з усіх видів рубок. Запроектований загальний щорічний обсяг користування лісом від усіх видів рубок складає у цих трьох лісництвах біля 13,0 тис.м3 стовбурного запасу, або 26% від середнього приросту насаджень. Способи рубок запроектовані у відповідності з правилами. Суцільно призначені лише рубки в похідних ялинових деревостанах, що перебувають в незадовільному стані і втрачають свої захисні властивості. Крім того, проектується очищення лісу від захаращеності на площі 56 га зі стовбурним запасом деревини 2,1 тис.м3. Хімічні методи догляду в молодняках і боротьби із хворобами та шкідниками лісу не проектуються. Рубки формування і оздоровлення лісів спрямовані на дотримання наближеного до природи лісівництва. Під останнім


9

До позитивних змін в природних комплексах



10

мається на увазі система організації та ведення лісового господарства, за якої досягається безперервне відновлення і формування максимально наближених за структурою і розвитком деревостанів до потенційних природних. Це стосується в першу чергу деревостанів, які в минулому зазнали антропогенної трансформації. Стратегічним завданням наближеного до природи лісівництва є відтворення природних деревостанів залежно від лісорослинних умов та режиму використання лісових ресурсів. Природне лісівництво забезпечує біотичне різноманіття лісів, їхню життєздатність і продуктивність, можливість найбільш повно виконувати лісами екологічні, соціальні та економічні функції.

Запроектовані заходи з рекреаційно-туристичної діяльності не перевищують гранично допустимі рекреаційні навантаження для гірських лісів, регламентовані нормативами рекреаційного природокористування. Місцеві потреби в цьому відношенні зрівноважені з охороною природних комплексів. Відновлення лісу передбачається проектом на всіх не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянках (крім біополян і ремізів) і зрубах ревізійного періоду, в тому числі шляхом сприяння природному поновленню створенням часткових культур. Вибір головних порід і схем змішування лісових культур зроблений з врахуванням типів лісорослинних умов, функціонального призначення лісів і стану навколишнього середовища. Виконання запроектованих обсягів протипожежних заходів і лісозахисту сприятиме збереженню лісових насаджень і запобіганню втрат деревини та захисних властивостей лісу від пожеж, шкідників і хвороб. Намічені обсяги побічних користувань не перевищують експлуатаційних запасів і не спричинять негативного впливу на навколишнє середовище. Передбачені проектом біотехнічні заходи зі збереження та збільшення чисельності диких тварин ґрунтуються на визначеній кормовій базі і будуть сприяти зниженню пошкодження молодняків.

Виконання запроектованого на ревізійний період природокористування призведе до позитивних змін в природних комплексах та поліпшення екологічного стану території не лише Ужанського національного парку, але й навколишнього довкілля Українських Карпат.

провідний інженер-таксатор, к.с.н. М.Швець



11

исте гірське повітря та неймовірної краси краєвиди Карпатських гір – для того, щоб побачити це та вдихнути на Чповні груди цілющого гірського повітря не варто їхати

далеко. Рай поруч, варто тільки наважитися та вирватися із загазованого міста. Відвідати Карпати – це не просто гарно відпочити, але в першу чергу оздоровитися душею та тілом. Поряд із унікальними шедеврами природи можна побачити ще й унікальні пам'ятки архітектури Гуцульського краю, а також місця бойової слави, адже в Карпатах знайшли собі прихисток борці за волю України – вояки УПА, а їхні криївки працівники природоохоронних комплексів і досі знаходять високо в горах.

В рамках проекту «Збереження та стале використання природних ресурсів Українських Карпат», що фінансується урядом Норвегії та підтримується Всесвітнім фондом природи, львівські журналісти відвідали Карпатський національний природний парк та Природний заповідник «Горгани». Карпатська весна і справді прекрасна, адже перше, що кидається в очі – це те, що в горах тільки почали цвісти сади, тоді коли у Львові давно вирує літо.

Яремчанщина включає в себе, крім міста Яремче, ще 5 населених пунктів і має природно-кліматичні умови для створення та реалізації повноцінного туристичного продукту, який включає в себе: 1)послуги з розміщення та перевезення відвідувачів, 2)організацію відвідування об'єктів культури, відпочинку та розваг, 3)реалізацію сувенірної продукції, 4)організацію рекламно-ознайомлювальних подорожей, 5)участь у спеціалізованих виставках і ярмарках. В самому місті Яремче діє інформаційний центр по роботі з туристами. Варто зазначити, що в цьому центрі діє інформаційний музей, де представлено побут Гуцульщини, хатні речі тощо. Цікаво, що в музеї є макет Карпатських гір з маркуванням зазначеної їх висоти. Кожен, хто не може піднятися, до прикладу, на Говерлу, може ступити на її вершину в музеї.

На теренах Яремчанщини взято під охорону держави ряд пам'яток. Тут збереглися церкви XVI-XX століття, збудовані у традиційних формах гуцульської школи: церква Чуда св.Архистратига Михаїла, св.Пророка Іллі, Успення Пресвятої Богородиці, св.Івана Милостивого.

Цінною святинею стала новобудова церкви Івана Хрестителя в центрі Яремча, що велично вписується в довколишній ландшафт. Особливим духовним скарбом гірського краю є три монастирі, які щороку відвідують тисячі прочан. Це монастир студитів у мікрорайоні Дора, де упродовж усіх років перебування, починаючи з 1935 року, пройшовши через гоніння і переслідування, діяла підпільна церква в особах монахів о.Мирона Деренюка та о.Павла (Петра-Порфирія Чучмана). Храм почав функціонувати тільки в часи незалежності України. На високому березі Прута височіє монастир згромадження сестер Милосердя св.Вікентія, збудований у 1999-2002 роках з ініціативи о.Ярослава Свищука. Монахині цього монастиря займаються благодійною та релігійно-просвітницькою роботою, проводять катехизацію дітей. Тут встановлений унікальний іконостас, привезений з США, ікони до якого виконав художник Святослав Гординський. Святиня споруджена завдяки отцю-мітрату Ярославу Свищуку. Поруч – Город Мучеників, символічна могила, біля підніжжя якої встановлені скульптури-погруддя духовенства Української греко-

У пошуках раю



12

католицької церкви. Особливою цінністю монастиря є музей ім.Митрополита Андрея Шептицького. Тут зібрано твори образотворчого та прикладного мистецтва, яку привіз з Америки отець-місіонер Я.Свищук. Колекція представлена іконами, портретами, сюжетними полотнами, скульптурою та мозаїкою відомих митців української діаспори, а також роботами самого о.Я.Свищука. В центрі Яремча розташований музей етнографії та екології Карпатського краю, філіал Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім.Йосафата Кобринського (колишній Карпатський краєзнавчий музей визвольних змагань). Експонати знайомлять відвідувачів з красою і таємницею гуцульського мистецтва, його історією та життям краю. Цікавим місцем в Яремче є приватний музей «Гуцульська старовина».

Заступник директора Карпатського національного природного парку Олександр Киселюк зазначив: «Карпатський національний природний парк, територія якого становить 50,495 га – перший в Україні природний парк, створений у 1980 році на території Івано-Франківської області, охоплює північно-східну частину Українських Карпат в висотних межах 500-2061 м н.р.м. Основними завданнями парку є: збереження типових для Чорногори і Горган природних комплексів, проведення наукових досліджень в галузі охорони природного середовища, створення умов для відпочинку і оздоровлення, а також для пропаганди природоохоронних знань та екологічного виховання. Територія постійного користування парку розподілена між 12-ма природоохоронними науково-дослідними відділеннями (ПНДВ, колишні лісництва), два з яких є заповідними. Парк охоплює 8 населених пунктів Яремчанщини, де проживає близько 23 тис.осіб».

Також в рамках Карпатського НПП діє проект «Українська оселя», який передбачає розвиток карпатського бджолярства і в межах якого створено зону збереження аборигенної карпатської бджоли на території Карпатського НПП. Карпатська бджола є найпродуктивнішою для умов України серед інших порід бджіл. Тому частиною проекту є створений осередок бджільництва «Пасіка» (Ямнянське ПНДВ), який включає пасічницьке господарство на 100 вуликів та господарські приміщення. При відвідуванні пасіки гостям люб'язно нададуть можливість ознайомитись із роботою пасіки та виробництвом екологічно чистих та лікувальних бджолопродуктів, з їхніми лікувальними властивостями, більше дізнатися про бджолярство, продегустувати та придбати цілющі продукти.

При заповіднику діє екологічна школа, яка до речі відкрилася нещодавно. Під час літніх канікул в цій школі навчатимуться діти. Поруч із школою діє вольєрне господарство, яке було створене в 1992 році з метою збереження та розмноження диких тварин на території Карпатського НПП. Повноправними господарями цього володіння, площею в 5,3 га, розділеною на 6 секцій, є сімейства оленя благородного та диких кабанів. Природна популяція оленя благородного в Україні збереглася тільки в Карпатах. Це стрункі, граціозні, горді і красиві представники карпатської фауни.

Після відвідин новоствореної школи наша мандрівка пролягла до справжнього храму краси – «Стежки Довбуша», що в Яремчі. Олекса Довбуш був ватажком галицького опришківства. Це була своєрідна форма протесту проти гніту польських магнатів, яка існувала кілька століть (XVI-XIX ст.). Тікаючи від кривдників у гори, селяни знаходили у важкодоступних місцях захисток і,


використовуючи партизанські методи боротьби, здійснювали сміливі напади на маєтки багатіїв. Однак через відсутність чіткої програми дій, керівництва і організації опришківський рух був приречений на поразку. З народних мас вийшли мужні ватажки месників: І.Пискливий, І.Пинтя, В.Баюрак, І.Бойчук, П.Орфенюк та інші. Найбільшу популярність серед них завоював Олекса Довбуш (1700-1745 рр.) , уродженець с.Печеніжина Коломийського району, загін якого діяв з 1738 по 1745 рік.

Цей маршрут, протяжністю 4 км, який щорічно долають сотні тисяч відвідувачів подолали й львівські журналісти. Його було започатковано ще за Австро-Угорщини у 1902 році. Маршрут створений як пам'ять народним месникам-опришкам та їхньому легендарному ватажку Олексі Довбушу.

Оскільки маршрут пролягає по заповідній території, то діють тут певні природоохоронні правила, за дотриманням яких строго слідкують працівники парку. Дорога у ліс починається від дерев'яної хатинки контрольно-пропускного пункту. Саме тут чергова надасть чіткі настанови щодо сходження, тут також можна придбати листівки, буклети, а ще – необхідно зареєструватися та оплатити прохід. Тоді перед вами відчиниться брама в заповідне урочище Дрібка. На шляху привертають погляд оригінальні кам'яні композиції львівського скульптора Дарія Грабаря. Далі стежка пролягає поміж скель і виходить на хребет Горган Запрутський.

Громадська екологічна організація «Еко-плай» в партнерстві з Карпатським національним природним парком в рамках проекту «Збереження та стале використання природних ресурсів Українських Карпат» за підтримки Всесвітнього фонду природи та уряду Норвегії провели облаштування стежки. Нові стенди по маршруту розповідають про територію Карпатського НПП, історичне та культурне минуле краю, про природні об'єкти місцевості. Малі архітектурні форми, вказівники та маркування, кам'яні сходи та дерев'яні перила роблять комфортним відвідування стежки туристами.

Незабутнє враження на туристів справляє крута звивиста стежина, лісова галявина, далекі краєвиди, могутні вікові ялиці та буки, рясні кущики чорниці, розкішні покривала мохів в пахучих сутінках смерекового храму, а також віяння холоду від тисячолітніх скель де можна знайти прихисток у спекотний день. Скелі Довбуша – кінцева мета маршруту. Унікальне нагромадження кам'яних брил ямненського пісковика застигло тут з льодовикового періоду. Розповідають, що саме тут заховані скарби Довбуша, вхід у невидиму печеру вкаже цвіт папороті в ніч на Івана Купала, але обраний повинен бути щирий і безкорисливий. Небезпека чекає на того, хто прагне заволодіти скарбами безроздільно: він перетвориться в камінь.

Одним із наймальовничіших куточків Горганського масиву є водоспад Гук. Еколого-пізнавальна стежка «Женець-Гук» пролягає по основній дорозі лісогосподарського та протипожежного значення, вздовж річки Женець. Довжина маршруту становить 4800 м. Однак, підйом до водоспаду є досить похилим, тому йти до водоспаду легко, головне, щоб не почався дощ, адже в Карпатах дощ – це суцільна стіна води і парасоля не допоможе, тому в горах єдиним порятунком є дощовик.

Починається маршрут біля садиби Женецького природоохоронного науково-дослідного відділення (ПНДВ) на висоті 800 м н.р.м. Від центральної автодороги, пройшовши


13


стежкою, потрапляємо на територію садиби Женецького ПНДВ. В цьому місці починаються ще два екотуристичні маршрути: «Женець-Хом'як» та «Женець-Явірник».

Зліва від маршруту розташована кошара – приміщення для утримання овець, де знаходиться більше 100 особин. З особливою урочистістю й обрядами відбувається навесні вигін худоби, так званий полонинський хід у гори, де вона перебуває до осінніх холодів. Тут овець доять, виготовляючи з їхнього молока бринзу, гуслянку, вурду, масло.

Ссавці в цьому районі представлені хижаками, які живляться дрібними представниками водної фауни. Це – видра річкова, норка європейська, горностай. По дорозі до водоспаду ви можете зустріти лисицю звичайну, білку карпатську. Серед плазунів зустрічається гадюка звичайна, а із земноводних – саламандра плямиста. У водоймах водиться форель струмкова, гольян та інші. Лісова дорога закінчується, і по стежці через дерев'яні мостики прямуємо до кінцевої точки маршруту – водоспаду Гук.

Коли наближаєшся до водоспаду, одразу відчувається особлива енергетика води і відкривається один із найкрасивіших та найбільших водоспадів цього регіону. Водоспад Гук знаходиться на висоті 900 м н.р.м., утворився у післявоєнні роки в результаті повені. Вода вільно падає згори близько 15 м. Місцеві жителі назвали водоспад Гуком через шум, гул, який доноситься від нього. Водоспад є сильним природним джерелом від'ємно-заряджених іонів, тому перебування біля нього – поєднання корисного і приємного.

Перед тим, як прибути до Природного заповідника «Горгани», ми відвідали село Черник. Село є дійсно колоритним та гостинним.

Цікаву історію розповів наш гід пан Володимир. За його словами, назва села походить від того, що в нім є нечисті духи. Навпроти школи стоїть стара напівзруйнована хата. За переказами, її збудував заможній чоловік, однак жодного разу в ній не ночував, адже в цій оселі мешкає нечистий дух. Як би там не було, але люди в цім краї дуже гостинні. Після того, як під звуки трембіти ми покуштували короваю з медом, наш шлях пролягав далі, до найдивовижнішого місця у всіх Карпатах.

Так, безперечною перлиною та апофеозом нашої подорожі стали Горгани. Мальовниче місце, яке дивом збережене для майбутніх поколінь. Бог створив справжній храм духу і зробив його практично неприступним. Можливо саме тому тут ще існують рідкісні види тварин та рослин. Заповідна стежка «Греготи Горган» є надзвичайно недоступна, можливо саме тому ці гори залишилися терра інкогніта для мандрівників та туристів. Коли ми здійснювали підйом, нам пощастило побачити на кам'янистому ґрунті, серед минулорічного листя саламандру плямисту, яка належить до вимираючих видів. В цілому, на території заповідника проживають 177 видів тварин, з них 33 занесені до Червоної книги України. Серед смерек та заростей ожини можна набратись сил, ковтнувши чистої води з джерела на висоті 950 м н.р.м. На території заповідника є багато джерел, з яких беруть свій початок численні потічки.

Свого часу в цьому храмі природної краси дав останній бій НКВД командир УПА Грім. Тут і знаходиться криївка Грома. Це місце щорічно відвідують ті, хто приїздять вшановувати пам'ять загиблих. Розміщена вона на схилі гори Березовачка, що на території Зеленської сільської ради. В 1954 році, через 9 років після


14


закінчення Другої світової війни, тут загинули, але не здалися енкаведистам ті, хто до останку зі зброєю в руках боровся за незалежну Україну – командир четвертої воєнної округи «Говерля» УПА-«Захід» - Микола Твердохліб – псевдо «Грім» і його дружина Ольга Герасимович.

Зі стежки видно панораму хребтів – Явірчик, Таупишірка, Довгий Грунь, полонина Парок. Заходимо в смерековий ліс. Навколо чорничники, а далі лише густий килим з опалої хвої під ногами. Кам'яниста стежка в'ється змійкою серед ялиць і смерек, яким 90-150 років. Далі зарості гірської сосни. Перед нами вже не «кам'яна річка», а велике «кам'яне море». Стежка приводить до кремезного бука, цікавого тим, що в єдиний стовбур зрослося 12 бучків. Окружність дерева 4 м 56 см. Звідси чути шум швидкоплинної гірської річки Бистриці Надвірнянської, яка у своїй пам'яті береже тисячолітні традиції таємничого гуцульського краю.

Тепер, побачивши ці мальовничі місця, хочеться сказати, що не варто шукати гострих вражень, мальовничих краєвидів та активного відпочинку закордоном. Райські місця українських Карпат так близько. Звичайно, для кожної людини є своє бачення раю, але рай подарований українцям, наше завдання його оберігати, щоб і наші нащадки змогли відчути себе в раю.

Щиро хочеться подякувати працівникам Природного заповідника «Горгани» та працівникам Карпатського національного природного парку, а також усім тим людям, які оберігають цю місцевість від урбанізованого світу.

Анна Новик,Агенція регіональної інформації та аналітики,

http://galinfo.com.ua/print/88728.html


15

на фото: А.Яворський, І.Купчик, О.Киселюк, Л.Гайдук, Н.Гнатюк, Л.Кравчук

на фото: Л.Косило, С.Лахва, В.Кисляк

Карпатський національний природний паркІвано-франківська область м.Яремче, 78500вул.В.Стуса, 6e-mail:

Природний заповідник «Горгани»Івано-Франківська областьм.Надвірна, 78400вул.Комарова, 7e-mail:

Ужанський національний природний паркЗакарпатська областьс.м.т.Великий Березний, 89000вул.Незалежності, 7e-mail:

[email protected]

[email protected]

[email protected]

Наші контакти

Проект

Компонент

:Збереження та стале

використання природних ресурсів Українських Карпат

:Комунікації та стимулювання обізнаності у Карпатському національному природному

парку, Ужанському національному природному

парку та Природному заповіднику «Горгани»

Редакціяінформаційного вісника

[email protected]

16

Випуск 13, травеньь

а підтримки Дунайсько-Карпатської програми WWF побачила світ чудова книга – путівник по природному заповіднику З«ГОРГАНИ» авторів М.В.Чернявського та М.Б.Шпільчака. У

книзі описані унікальні природні комплекси Горган, відомі своєю мальовнич істю, сильно розчленованим рельєфом, конусоподібними вершинами, цікавим і багатим рослинним покривом та тваринним світом.

Книга буде цікавою та корисною для лісівників, екологів, працівників лісового господарства й охорони природи, студентів, а також для всіх інших, хто захоплюється неповторною природою Карпат. Чудові ілюстрації видання передають красу та велич Горган та переносять читача у вікові ліси та квітучі галявини одного з наймальовничіших куточків України. Книга надрукована українською та англійською мовами. Книгу також можназавантажити за посиланням:

http://wwf.panda.org/uk/news_ukr/publications_video/?200328/Gorgany

Читаймо разом!Книга-путівник «ГОРГАНИ»

Documents

Випуск 13 травень 2011 - WWFassets.panda.org/downloads/potik_13.pdf · впроваджуватися новий міні-проект в рамках проекту