Використання інформаційних технологій у викладанні історії

Лемешко Ніна Володимирівнавчитель історії

Лисогірської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

Первомайського районуМиколаївської області

спеціаліст вищої категоріїучитель-методист

Вступ

Наш сучасний світ стає все більш залежним від інформаційних

технологій, оскільки вони використовуються в усіх сферах суспільного життя.

Для мільйонів людей комп’ютер перетворився у звичний атрибут

повсякденного життя, став незамінним помічником у навчанні, роботі і

відпочинку.

Школа як соціальний інститут не може не відчувати на собі змін, що

відбуваються в суспільстві. Процес інформатизації суспільства неминуче тягне

за собою процес інформатизації освіти. Виникає нове педагогічне середовище,

нова освітня реальність, яка настільки насичена інформаційним змістом, що

виникає гостра необхідність запровадження нових інформаційних технологій,

здатних забезпечити максимальну оперативність в навчальному процесі. За

розумного використання інформаційні технології вносять у шкільний урок

елемент новизни, насичують урок наочним матеріалом, підвищують інтерес

учнів до набуття знань, роблять діяльність учнів більш цікавою і ефективною.

Застосування комп’ютера на різних етапах навчання доводить час активної

роботи учнів на уроці до 75-80 % замість звичних 15-20 %.

Використання ІКТ відкриває нові можливості у викладанні історії. Адже

обсяг інформації, що вивчається на уроках історії сьогодні, зріс, розширилась

джерельна база, підручники знайомлять з різними точками зору на історичні

події. Саме на уроках історії учні набувають навичок спілкування, тут відносно

легко виникає атмосфера пошуку і творчості. Переді мною постало питання:

якими шляхами реалізувати навчально-розвивальний і виховний потенціал

уроків? Вважаю, що одним із можливих шляхів є поєднання традиційних

технологій з новими інформаційними технологіями навчання.

Науково-теоретичне підґрунтя

Розробка комп’ютерних технологій навчання в Україні почалася в

середині 70-х років і розвивалась переважно у вищій школі. У 1985 році була

прийнята урядова постанова «Про заходи щодо забезпечення комп’ютерної

грамотності учнів середніх навчальних закладів і широкого впровадження

електронно-обчислювальної техніки в навчальний процес». Цією постановою в

середині 80-х років у середніх школах було введено новий предмет «Основи

2

інформатики та обчислювальної техніки». У 1988 році робоча група під

головуванням академіка А.П.Єршова пропонує на обговорення Концепцію

інформаційної освіти, в якій дається визначення поняттям «інформатизація

суспільства», «інформатизація освіти». З появою персональних комп’ютерів

з’являється термін «нова інформаційна технологія», під яким розуміють

упровадження нових підходів до навчально-виховного процесу, що

орієнтований на розвиток інтелектуально творчого потенціалу людини з метою

підвищення його ефективності, завдяки застосуванню сучасних технічних

засобів.

Стратегічні орієнтири інформатизації освіти в Україні визначені в Законі

України “Про освіту”, Державній національній програмі “Освіта. Україна ХХІ

століття”, Концепції Державної програми розвитку освіти на 2006 – 2010 роки,

Законі України “Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в

Україні на 2007–2015 роки”, де наголошується, що розвиток інформаційного

суспільства в Україні та впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних

технологій в усіх сферах суспільного життя, державного управління, в закладах

освіти – один із пріоритетних напрямів державної політики.

Згодом з’являються фундаментальні і прикладні вітчизняні психолого –

педагогічні дослідження з питань нових інформаційних технологій навчання.

Дидактичні проблеми і перспективи використання інформаційних технологій у

навчанні досліджувала І.В.Роберт, психологічні основи комп’ютерного

навчання визначив Ю.І.Машбиць.

У вітчизняній педагогіці розробка основних теоретико – методологічних

засад впровадження ІКТ у навчально – виховний процес належить В.Ю.Бикову,

М.І.Жолдаку, Ю.О.Жуку, С.А.Христочевському. На думку В.Ю.Бикова,

інформаційно-комунікаційна технологія навчання (ІКТ) – це сукупність програмних, технічних, комп’ютерних і комунікаційних засобів, а також способів та новаторських методів їхнього застосування для забезпечення високої ефективності освітнього процесу.

Використанню ІКТ у процесі вивчення предметів суспільствознавчого

циклу присвятили свої наукові дослідження Л.І.Дук, О.А.Кучер, А.Т.Фоменко.

Під інформаційними технологіями ці автори розуміють сукупність методів і

3

технічних засобів збору, організації, збереження, обробки, передавання й

подання інформації.

Серед зарубіжних науковців, що запроваджували ІКТ у освіту, варто

відзначити американського дослідника С. Пейперта, якому належить ідея

«Комп’ютерних навчальних середовищ», Р.Аткінсона та Д.Брунера, що

створили теорію когнітивного навчання, на якій базується створення

електронного підручника, Б. Скіннера – засновника програмного навчання.

Представники суспільно-гуманітарних наук Баханов К.О., Дрібниця В.О.,

Мадзігон В.М. у своїх статтях обґрунтовують доцільність використання

комп’ютера на уроках суспільно-гуманітарних дисциплін, таким чином

відкриваються новітні, раніше недосяжні можливості в усіх галузях суспільного

буття і в розвитку наукових досліджень та навчальних методик, зокрема.

Питанню методики викладання історії засобами комп’ютерних технологій

в методичній літературі приділяли увагу Пометун О., Фрейдман Г. у посібнику

«Методика навчання історії в школі», Мокрогуз О.П. у посібнику«Інноваційні

технології на уроках історії.

Технологічне підґрунтя

ІКТ – це сукупність технологій, що дозволяють знаходити, збирати,

обробляти, створювати, передавати та подавати інформацію, керувати і

користуватися нею та сприяти різним формам комунікації. ІКТ відкривають

кожному, хто навчається, доступ до практично необмеженого обсягу інформації,

що забезпечує безпосередню «включеність» в інформаційні потоки суспільства.

Основною метою інформаційних технологій є підготовка учнів до

повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства.

Педагогічні завдання інформаційних технологій навчання такі:

1) інтенсифікація навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності

та якості; 2) побудова відкритої системи освіти, забезпечення власної траєкторії

освіти кожному школяреві; 3)системна інтеграція предметних галузей знань;

4) розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативних дій;

5) формування інформаційної культури учнів.

4

Реалізуючи основні принципи дидактики, комп’ютерні технології

встановлюють деякі нові закономірності навчання. По-перше, всі елементи

навчального процесу орієнтовані на індивідуальні інформаційні можливості

учня. Способи застосування комп’ютерних технологій повинні відповідати

віковим, фізіологічним і розумовим можливостям школярів. По-друге, навчання

повинно бути мультимедійним, тобто комплексним по змісту інформації та

формі організації. Об’єднання в навчальних комп’ютерних програмах візуальної

і звукової форм подання навчальної інформації в значній мірі підвищує її

виразність і тим самим дозволяє перетворити вивчення історії в цікавий і

змістовний процес.

Можна виділити такі властивості уроку з використанням інформаційних

технологій: 1) принцип адаптивності: пристосування комп'ютера до

індивідуальних особливостей дитини; 2) керованість: у будь-який момент

можлива корекція вчителем процесу навчання; 3) інтерактивність і діалоговий

характер навчання: ІКТ мають здатність "відгукуватися" на дії учня і вчителя,

"вступати" з ними в діалог, що і визначає головну особливість методик

комп’ютерного навчання; 4) оптимальне поєднання індивідуальної та групової

роботи; 5) підтримання в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з

комп'ютером; 6) можливість використання комп'ютера на всіх етапах: при

підготовці уроку, при поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні,

контролі.

Алгоритм використання навчальних матеріалів за допомогою комп’ютера та

мультимедійного проектора наступний:

1. Вибір відеоматеріалу чи фрагменту мультимедійного уроку з урахуванням

відповідності програмі, меті, плану, структурі уроку.

2. Визначення місця демонстрації матеріалів у структурі уроку: а) на початку

уроку з метою мотивації навчальної діяльності; б) під час пояснення

нового матеріалу як ілюстративного чи самостійного джерела інформації;

в) на контрольно-оцінювальному етапі з метою перевірки засвоєння знань.

3. Визначення часу демонстрації, враховуючи психологічні та вікові

особливості учнів. Оптимальний хронометраж демонстрації на уроці

повинен складати від 45 секунд до 3-4 хвилин.

5

4. Поділ відеоматеріалу на невеликі фрагменти (кадри), розташовані в

логічній послідовності.

5. Визначення способу активізації пізнавальної діяльності учнів: оголошення

мети перегляду, постановка завдань розвивального характеру.

6. Обов’язковий аналіз виконання завдання.

7. Врахування фактора перевантаження уроку аудіовізуальними засобами.

Сутність досвіду

З появою в школі персональних комп’ютерів я зацікавилася

можливостями нових інформаційних технологій на уроках історії. В даний

момент мною накопичений певний досвід практичного застосування

комп’ютера на уроці та в ході підготовки до нього.

З досвіду роботи я переконалась, що можна виділити декілька форм

організації навчальної діяльності з використанням комп’ютера та

мультимедійного проектора:

1. Перегляд фрагментів відеофільмів. 2. Вивчення теми уроку самостійно або в

парах за допомогою певного програмного забезпечення. Ця ж форма роботи

здійснюється і під керівництвом учителя, який спрямовує діяльність учнів у

потрібному напрямку, вносить необхідні корективи. 3.Використання

можливостей комп’ютера для створення власних освітніх ресурсів у вигляді

презентацій. 4. Використання Інтернету як додаткового джерела для написання

рефератів, повідомлень, виконання будь-яких творчих завдань. 5.Використання

історичних карт за допомогою мультимедіа.

У 2004 році я придбала електронну версію підручника «Історія епохи

очима людини. Україна та Європа у 1900-1939 роках», створеного авторським

колективом членів Всеукраїнської Асоціації «Нова Доба». Він особливий, не

схожий на жоден із підручників історії, тому що не містить авторського тексту,

коментарів, а змушує учнів самим зробити висновки на основі роботи з різними

видами джерел. Спроби використати цей підручник на уроках у комп’ютерному

класі перевершили мої сподівання. Уроки історії в 10 класі «ожили»,

«зазвучали» по-новому. Велика кількість фотографій, ілюстрацій, спогадів

очевидців дали можливість десятикласникам побачити обличчя епохи, відчути

6

свою причетність до важливих історичних подій, висловити власне ставлення до

них.

Так, для ілюстрації початку ХХ століття я обрала фоторяд з параграфа

«Так починалося століття» (с.9-10 підручника «Історія епохи очима людини.

Україна та Європа у 1900-1939 роках»), запропонувала учням 10 класу алгоритм

роботи з таким джерелом як фотографія. Учні аналізували фото і відповідали на

запитання: Що об’єднує ці фото? До якої сфери життя вони належать, а які

сфери не відображені? Який загальний образ початку ХХ століття створює цей

фоторяд? Матеріали електронного підручника використовувала при вивченні

тем «Українська революція 1917 – 1919 рр.», «Західноукраїнські землі у складі

Польщі, Чехословаччини, Румунії в 20-30-х роках», «Тоталітаризм».

Наступним кроком стало використання відеоджерел. За допомогою

комп’ютера та мультимедійного проектора я організувала практичну роботу

десятикласників зі специфічними історичними джерелами. Впевнена, що

візуальні матеріали допомагають формувати образ історичної епохи, дають

уявлення про психологічні складові історичної події – емоції, почуття, настрої.

Позитивне ставлення учнів до уроків з використанням фрагментів відеофільмів

спонукало мене до пошуку та створення колекції відео роликів.

В залежності від віку та рівня розвитку образного мислення учнів перед

переглядом ставлю різні завдання: а) відповісти на запитання; б) виділити

факти і події, які не висвітлюються в тексті підручника; в)скласти план до

фрагмента; г) охарактеризувати історичного діяча; д) дати оцінку відповідному

історичному періоду. Перед переглядом відео фрагмента інструктую учнів, як

необхідно виконувати завдання.

В 6 класі використовую фільми каналу «Діскавері». Наприклад, такі

серіали, як «Загублені скарби стародавніх цивілізацій» містять короткі нариси

про окремі країни стародавнього світу – Єгипет, Китай, Індію, Межиріччя,

Грецію, Рим. Практикую демонстрацію таких фільмів перед вивченням теми

для створення позитивної мотивації до навчання. На уроках історії України в 7

класі пропоную переглянути уривки з анімаційних фільмів, створених на каналі

«Інтер» до 15-річчя незалежності України, в яких розкривається історія

кожного регіону України.

7

Досить ефективним виявилось використання на уроках всесвітньої історії

в 10 класі відеосюжетів з електронного атласу з курсу «Всесвітня історія. 10

клас» видавництва Інституту передових технологій - «Перше використання

хімічної зброї під час Першої світової війни», «Генуезька конференція 1922

року», «Громадянська війна в Іспанії 1936-1939 рр.», «Мюнхенська угода про

розчленування Чехословаччини».

Використання відео фрагментів з серіалу «Велика війна» під час вивчення

теми «Друга світова війна 1939-1945 рр.» в 11 класі забезпечило більш

глибоке занурення в матеріал, розуміння та глибину засвоєння, сприяло його

серйозному осмисленню.

Я використовую випущені у 2006 році ПП «Контур-плюс» (м. Рівне)

ППЗ «Світ античної культури» в 6 класі, «Культура епохи Відродження» в 7-8

класах, «Історія України» в 9 класі, «Новітня історія» в 10-11 класах.

Трансляція готових уроків через мережу комп’ютерного класу або через

мультимедійний проектор здійснюється за допомогою панелі управління

вчителя. В будь-який момент я можу зупинити трансляцію, повернутися на

кілька кроків назад у разі потреби, провести евристичну бесіду з метою

закріплення матеріалу, запропонувати учням картографічні завдання. Досвід

показує, що краще робити такі паузи в перегляді і переключатися на іншу

форму роботи для попередження перевтоми зору дітей. Практикую поєднання

традиційного уроку з переглядом фрагментів мультимедійного. Роботі з

фрагментом передують проблемні чи творчі завдання. Так, на уроці історії в 6

класі «Грецька культура» учні переглядають сюжет про освіту та науку і

виконують наступні завдання: 1) відповісти на запитання: які види шкіл стали

прообразом вищих навчальних закладів?; які особливості грецької школи?; які

предмети вивчали в грецькій школі?; 2) скласти текстову таблицю з трьома

графами, в яких відобразити галузі науки, вчених та їх досягнення.

Під час проведення уроку всесвітньої історії в 10 класі «Політична

система СРСР у 30-х роках» використовую фрагменти мультимедійного уроку

ППЗ «Новітня історія. 10 клас» («Контур-плюс, 2006 рік), які дозволяють

усвідомити усю складність, трагічність, суперечність даного періоду. Перед

його демонстрацією ставлю завдання довести ці характеристики. На наступному 8

етапі пропоную переглянути фрагменти цього ж уроку про репресії 30-х років і

вказати, які категорії населення та з якою метою піддавалися репресіям

Радянської держави.

Найбільш цінною для підвищення ефективності навчання є група засобів,

розроблених мною і учнями, власних освітніх ресурсів у вигляді презентацій.

Вони вирішують наступні педагогічні завдання: 1) розширюють можливості

педагогічного процесу і самоосвіти; 2) систематизують окремі елементи знань;

3) узагальнюють освітній досвід, допомагають знаходити і обробляти

інформацію; 4) дають можливість використовувати різні джерела даних; 5)

навчають прийомам публічних виступів; 6) формують «почуття ліктя»,

командного співробітництва; 7) виховують навики самоосвіти і самоорганізації.

З цією метою використовую програму Power Point. Усі презентації, які є

в моєму методичному арсеналі, можна поділити на дві групи:

1. Комп’ютерні презентації як методичний супровід уроку.

2. Учнівські презентації як освітній продукт уроку.

Підготовка презентацій – серйозний, творчий процес, кожний елемент якого

продумую і осмислюю з точки зору сприйняття учня. Як методичний супровід,

презентації використовую на різних етапах уроку. На слайдах коротко викладаю

ключові моменти теми, що дає можливість протягом уроку концентрувати на

них увагу учнів, виводжу на екран цифрові дані, що економить час на їх

написання і читання. Використовую презентації для роботи з поняттями,

текстами документів, складання схем, таблиць на етапі організації навчальної

діяльності, завдання для перевірки знань на контрольно-оцінювальному етапі.

При створенні кожного слайду презентації учень перетворюється в

комп’ютерного художника, адже слайд повинен бути красивим і відображати

внутрішнє ставлення автора до теми. В процесі демонстрації презентації учні

набувають досвіду публічних виступів.

Спільно з учнями створено презентації до тем «Греція в ІІ-І тис. до н.е.»

для уроків історії стародавнього світу в 6 класі; «Середньовічне європейське

суспільство», «Культура середньовічної Візантії», «Архітектура Північно-

Східної Русі в ХІІ-ХУ століттях» для уроків всесвітньої історії в 7 класі,

«Крути – національна трагедія», «Гетьманський переворот. Брест-Литовський

9

мирний договір», «Індустріалізація 30-х років в Україні» для уроків історії

України в 10 класі, «Україна в роки Другої світової війни»,«Культура України в

ІІ пол.50-х – на поч. 60-х років. Обличчя епохи», «Україна в 1964-1985 роках»,

«Основні інституції Європейського Союзу» для уроків історії України та

всесвітньої історії в 11 класі.

Велике значення використання можливостей Інтернету в підготовці до

уроків історії. Інтернет можна розглядати як частину інформаційно-

комунікаційного середовища, яке містить великий інформаційний потенціал.

Застерігаю учнів, що не вся інформація, представлена в Інтернеті, є

достовірною. Тому переглядаємо разом підібрані матеріали, допомагаю учням

відшукати основне, уникнути другорядного.

Наприклад, учні 11 класу підібрали матеріал, підготували повідомлення про

діячів дисидентського руху в Україні для уроку «Опозиційний рух в Україні в

60-70-х роках», про видатних діячів української культури 60-80-х років, про

керівників СРСР часів «відлиги» та «застою».

Особливу увагу приділяю використанню історичних карт за допомогою

мультимедіа. Основною метою картографічних завдань є формування в учнів

просторової компетентності, тобто вміння орієнтуватися в історичному

просторі.

Систематичне звернення до карти при вивченні нового матеріалу і його

закріпленні, на етапі перевірки знань і вмінь, сприяє ефективному формуванню

в учнів необхідних пізнавальних умінь та виробленню стійкого інтересу до

складного виду умовно-графічної наочності.

Для роботи з історичними картами за допомогою мультимедіа використовую

завдання різного рівня складності : 1) репродуктивні ( описати географічне

положення країни, показати місце битви, територію заселення племен, напрями

військових походів тощо); 2) продуктивні ( визначити крайні межі певної

держави, встановіть по карті чим був викликаний розпад держави на окремі

частини); 3) творчі (співставити території держав та зробити відповідні

висновки; порівняти дві карти, встановити, що на них зображено, скласти

коротку легенду до них) .

10

В перспективі планую освоєння і використання інтерактивної дошки на

уроках історії, програми Microsoft Publisher для створення учнівських

публікацій та шкільної комп’ютерної історичної газети, здійснення

комп’ютерного контролю знань.

Висновки

Таким чином, можна стверджувати, що застосування інформаційних

технологій у викладанні історії є досить ефективним і створює сприятливі

умови для вивчення історії як предмету на якісно новому рівні. Використання

ІКТ надає процесу навчання динамізму і гнучкості, забезпечує підвищення

продуктивності уроку, гарантує зростання рівня навчальних досягнень

школярів, підвищення міцності знань.

Яскравість, динамічність, розміри та контрастність зображення, звуковий

супровід - все це сприяє зростанню інтересу учнів до історичного матеріалу,

формуванню стійкої мимовільної уваги, розвитку образного сприйняття

минулого, посиленню емоційного впливу формуванню навичок критичного

мислення, співвіднесення отриманої з екрану інформації з науково

обґрунтованими знаннями.

Відчутним результатом застосування інформаційних технологій на

уроках історії є налагодження позитивних відносин учителя і учнів, зміна ролі

вчителя, який поступово перетворюється з першоджерела інформації у

посередника і полегшує її отримання.

Інформаційні технології в освіті є не самоціллю, а засобом, спрямованим

на вирішення завдань реального покращення якості знань. Новітні інформаційні

технології не антагоністичні до традиційної системи освіти, а оптимально

інтегруються в неї з урахуванням педагогічної доцільності. Вони дозволяють

повною мірою розкрити і реалізувати потенційні можливості інших

педагогічних технологій: виробити навики наукової роботи; розвинути вміння

здобувати інформацію з різних джерел, аналізувати та обробляти її за

допомогою комп’ютера; сформувати вміння стисло і чітко висловлювати власну

точку зору.

Додатки

11

Додаток №1

Алгоритм дослідження фото джерел

1. Опишіть, що ви бачите на фотографії (не шкодуйте часу на опис –

найменша помічена вами деталь може мати важливе значення).

2. Які предмети, речі зображені на фото? Які з них автор, на вашу думку,

хотів показати найбільш виразно? Чому?

3. Що роблять, чим займаються люди, зображені на фото?

4. Особливу увагу зверніть на те, чи люди позували для цієї фотографії

спеціально. Чому саме в цей момент і на цьому місці опинилася людина з

фотоапаратом?

5. Чи є на фото якась текстова інформація (плакати, реклама, підписи)? У

якому зв’язку вона знаходиться з рештою зображень?

6. Якщо вам не відома дата фотографії, спробуйте за всіма можливими

ознаками якомога точніше визначати час її появи.

7. Завжди слід брати до уваги, як співвідноситься інформація з фотографії з

інформацією з інших джерел (текст, статистика, карикатура тощо), та

намагатися створити цілісне уявлення.

8. Якщо ж джерела суперечать одне одному, то спробуйте з'ясувати – чому.

Яку нову інформацію дає протиставлення різних джерел? Яке з них

викликає у вас більшу довіру, чому?

9. Отже, яку максимальну інформацію ми можемо отримати, розглядаючи

фото? На які запитання фотодокумент не може дати відповіді? Якої

інформації бракує?

Додаток № 2

Завдання з історії стародавнього світу 6 клас

12

І. Завдання до фрагменту мультимедійного уроку «Найдавніші грецькі

цивілізації» (ППЗ «Світ античної культури», виробництво «Контур-плюс, Рівне,

2006).

1. Встановити рівень розвитку Мінойської цивілізації (високий, середній,

низький) та довести свою думку за допомогою даних мультимедійного

уроку. 2. Після перегляду фрагменту мультимедійного уроку заповнити таблицю:

Питання для

порівнянняМінойська цивілізація Ахейська цивілізація

Хто відкрив і

коли?

Пояснення назви

Час існування

Основні центри

Докази високого

рівня розвитку

Як загинула?

3. Виправте помилки у тексті : «Наприкінці ІІІ тис. до н.е. з півдня, з о.Крит

прийшли племена ахейців. Вони збудували міста Афіни і Кносс. Період

панування ахейців вчені назвали ахейським або мінойським. Ахейську

цивілізацію відкрив Гомер. В поемах Гомера розповідається про війну Афін і

Спарти». ( Курсивом виділені помилки). Взаємоперевірка виконання завдання

«Виправте помилки».

ІІ. Завдання до фрагменту мультимедійного уроку « Давня Спарта» (ППЗ

«Світ античної культури», виробництво «Контур-плюс, Рівне, 2006).

1. Робота з комп’ютером у програмі Microsoft Word:

- Гра «Географічне лото» (для учнів з високим і достатнім рівнем навчальних

досягнень). Необхідно співвіднести картки з написами географічних об’єктів

«Беотія», «Аттика», «Гора Олімп», «Фермопільський прохід», «Лаконіка»,

«Мессенія» з трьома частинами Греції.

- Гра «Виберіть моря, які омивають береги Греції» (для учнів з середнім рівнем

навчальних досягнень). З переліку морів – Егейське, Балтійське, Червоне,

13

Іонічне, Тірренське, Чорне, Азовське – учні мають вибрати лише ті, які

стосуються географічного положення Греції.

2. На основі фрагменту мультимедійного уроку «Давня Спарта» складіть

текстову таблицю:

Назва посади,

органу

Хто входив

до складу

органу

Які питання вирішувались

ІІІ. Завдання до фрагменту мультимедійного уроку « Давні Афіни» (ППЗ

«Світ античної культури», виробництво «Контур-плюс, Рівне, 2006).1. Складіть порівняльну таблицю:Питання для порівняння Афінська держава Спартанська держава

Географічне положення і

природні умови

Поділ населення

Управління

Закони

Знамениті особистості

2.За допомогою фрагменту мультимедійного уроку та текстом підручника

(п. Суспільний лад в Афінах) встановіть, на які групи поділялося

населення Афін у ранній період історії? Спробуйте укласти схему.

Додаток № 3

Завдання з всесвітньої історії для 11 класу14

І. Завдання до відео сюжету « Початок Другої світової війни»:

Розташуйте події в хронологічній послідовності: «дивна війна», «битва за

Англію», напад СРСР на Фінляндію, капітуляція Франції, захоплення

Німеччиною Данії та Норвегії, фашистська агресія на Балканах.

ІІ. Завдання до відео сюжету « Напад Німеччини на СРСР»:

1. Опишіть ваші враження від побаченого.

2. Складіть план відео сюжету.

3. Складіть запитання до переглянутого фрагменту.

ІІІ. Завдання до відео сюжету «Голокост»

1. Дайте визначення поняття «голокост».

2. Перерахуйте засоби, якими німецькі окупанти знищували євреїв.

3. Які враження викликав у вас даний фрагмент?

ІУ. Завдання до відео сюжету «Рух Опору в Окупованих країнах»

1. Порівняйте форми Руху Опору в країнах Європи та СРСР, визначте

спільне та відмінне. Зробіть висновок.

2. Складіть тези до переглянутого матеріалу.

У. Завдання до відео сюжету «Відкриття другого фронту»:

1. Складіть план до даного сюжету.

2. Складіть запитання та поставте їх товаришу по парті.

УІ. Завдання до відео сюжету «Берлінська операція»:

1. Складіть хронологію Берлінської операції.

2. За переглянутим фрагментом складіть завдання для товариша по парті

«Виправ помилку в тексті».

УІІ. Завдання до відео сюжету «Парад у Москві 24 червня 1945 року»:

1. Уявіть, що ви присутні на параді, як журналіст, а ваш товариш, як

очевидець. Візьміть у нього інтерв’ю. Для цього складіть послідовний ряд

запитань.

2. Які кадри викликали у вас найбільше захоплення?

15

Додаток №4 Картографічне завдання до уроку всесвітньої історії в 10 класі Тема «Початок Першої світової війни»

Виконайте такі завдання:1. Охарактеризуйте територіальні претензії провідних держав Європи перед

Першою світовою війною.2. Назвіть держави-союзники Німеччини.3. Назвіть держави – учасники Антанти.4. Назвіть нейтральні держави.5. Прокоментуйте головні напрями дій військ Німеччини та її союзників і

військ Антанти.6. Складіть власне картографічне завдання.

16

Додаток № 5Картографічне завдання до уроку історії України в 7 класі

Тема «Українські землі в складі Великого Князівства Литовського»

--

--

--

--

-- 1. Визначте за кольором і напишіть напроти кожного кружечка, до складу яких держав входили українські землі в ХІУ – ХУ століттях.

2. Назвіть, які українські землі опинилися у складі цих держав. 3. Вкажіть, які події позначені на карті датами : 1452 -1471 - 4. Складіть одне картографічне завдання за цією картою.

Список використаної літератури

17

1. Закон України “Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в

Україні на 2007–2015 роки” [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/ laws/main.cgi?nreg=537-16 (21.08.09).

2. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст. – К.: Вид-во

"Шкільний світ".

3. Концепція Державної програми розвитку освіти на 2006 – 2010 роки.

4. Гудирєва О.М. Використання сучасних інформаційних технологій в освітній

програмі “Intel ® Навчання для майбутнього” / О.М. Гудирева // Комп’ютер в

школі та сім’ї. –2006. – № 5. – С. 27–29.

5. Десятов Д. Л. Використання відео джерел на уроках історії. – Історія та

правознавство. 2005 №14

6. Ладиченко Т.В. Електронний програмний засіб з історії – новий крок у

оволодінні навчальним матеріалом. – Історія в школах України. 2005. №4

7. Методика навчання історії в школі / О.І.Пометун, Г.О.Фрейман. – К.:

Генеза, 2006.

8. Мокрогуз О.П. Інноваційні технології на уроках історії. – Харків, «Основа»,

2007.

9. Освітні технології: Навчально-методичний посібник // За ред. О.М.Пєхоти. –

К.: А.С.К., 2001.

18