Студентське голодування у 1990р. як відображення української

свідомості

Виховний СемінарКрайової Виховної Ради СУМ в Америці

Парма, ОгайоПрезентація Віктора Курилика

Питання для роздумів

• Як так сталося, що з 1917 по 1950 рокиУкраїна втратила мільйони синів і дочок, нездобувши незалежності, а в 1991 роцінезалежність “прийшла” сама без жодноїжертви?

• Яке місце студентського голодування вздобутті Україною незалежності?

• Які були наслідки студентськогоголодування?

Як формувалась свідомістьукраїнських юнаків та юначок, котрі

взяли участь у студентськомуголодування у1990 році?

Не українці, а радяньскі люди• Вплив ідеології на формування

радянської людини

‐ жовтенята (7 років). Ідеал: Ленін‐ піонери (7‐10 років)‐ комсомольці (10‐28 років)‐ Міф: Радянський Союз – найкращакраїна в світі

‐ Заборона та замовчування трагічнихсторінок історії

‐ Нагнітання страху перед ворогами –США, українським націоналізмом

‐ КДБ – репресивна машиназалякування, стеження, боротьби здисиденством

Ідеологічні штампи та міфи системи‐ Радянський народ‐ Дружба народів, рівність табратсво між народами‐ Російська (“великий могучий”)   мова міжнаціональногоспілкування‐ Міф про непереможністьРадянської Армії та “ВеликуПеремогу” у ІІ світовій війні‐ Міф про перевагаусоціалістичного способу життяу боротьбі проти капіталістичної

‐ “Залізна завіса”мф

Від холодної війни до “Перебудови”Горбачова

• Моральна й економічна деградаціясистеми на середину 1980‐х

• В цивільних галузях промисловостіСРСР відстав технологічно відЗаходу на 30 років! Високийтехнологічний рівень утримувавсялише в галузях озброєнь. 

• Тотальна корупція

• Експорт нафти та газу

• Перебудова ‐ спосіб подолатитехнологічне відставання, здійнсити політичні та економічнізміни, щоб стимулювати розвиток

• Зміни у політбюро партії

• Гласність – свобода преси, відкриття трагічних сторінок історії

• Звільнення дисидентів

• Вільні вибори у 1989‐1990 році

1990: Геополітика• гкоролітика

• Україна ‐ частина Радянського Союзу• Третій за потужністю арсенал ядерної

зброї, який був націлений на США та іншієвропейські країни. 

• Загроза 3‐ої світової війни (контроль надядерними ракетами знаходився у Москві)

• Захід підтримував М. Горбачова, якийрозпочав процес “Перебудови”радянської системи. 

• Надаючи кредити, західні лідеринамагались підштовхнути розвитокРадянського Союзу у напрямкуліберально‐демократичних цінностейЗаходу. 

• Відкриття «залізної завіси» посилилоінтерес до темних сторінок історіїРадянського Союзу, сприяло розвитковінаціонально‐визвольних рухів, зростаннюгромадянської свідомості та національнійсамоідентифікації народів СРСР.

Економіка

• Економіка

• 1990 рік: Кульмінація “перебудови” ‐ тотальний грабіжнаселення. Всі заощадження людей були переведені доМоскви та заморожені

• Експеримент ‐масові сеанси психотерапії АнатоліяКашпіровського перед телевізором ‐ масовий вплив напідсвідомість людей. 

• Інфляція

• Кооперативний рух стає альтернативою роботі напідприємствах.

• Човниковий біснес. Центральні вулиці перетворюються убазари.

• Відкривається залізна завіса (українці мандрують у сусіднікраїни) 

• Усвідомлення різниці між рівнем життя. 

• Товарний дефіцит. З прилавків магазинів зникають продуктита предмети першої необхідності. Талони на харчування.

• Збідніння населення посилило соціальну депресію та сприялорозвитку алкоголізму. 

Крах комуністичної ідеології• Комуністична ідеологія та пропаганда була

одним із основних засобів контролю влади вСРСР. 

• Криза ідеології. Ідеологічні гасла «соціальнасправедливість” та «рівність – усім”виявились брехнею. 

• Партійна верхівка утворила клас заможних, авсі інші – рівні у своїй бідності

• Люди почали вголос говорити пронесправедливість системи. 

• «Гласність» дала можливість вивчати нетільки заборонені сторінки радянської історії, але й створювати громадські організації , якістали ідеологічними конкурентами (абосупротивниками) комуністичній партії, комсомолу та піонерській організації.

• Кожен день приносив свіжі новини початкунаціонального та культурного відродження. Ці новини з точки зору сьогоденнявиглядають звичайно і просто, але тоді всівони сприймалися з глибиннимантикомуністичним підтекстом.  Новини прозлочини сталінізму, про перезахороненняСтуса, Литвина та Тихого, інтерв’ю здисидентами чи просто прагненняспілкування українською мовою вросійськомовному середовищі як викликкомуністичній системі за попередні знущаннянад нашою мовою.

• Установчий з’їзд НародногоРуху України у серпні 1989 року

• Демонстрації, протести, пікети

• Вихід з комсомолу такомуністичної партії

• “Оксамитова революція" вУкраїні була, проте успіх її небув настільки великим тамасовим, щоб енергійнотрансформувати політичну таекономічну систему.

“Червона Рута”

http://k1.ua/uk/video/episode/oneday/2009/09/18/ruta Канал К‐1 про 20 річчя фестивалю “Червона Рута”

• Пісня В.Івасюка. Фестиваль. Чернівці 1989. • Єдність і сила українського духу: відкривалась

велич і краса української культури та мови, якіпробуджували гордість за свій народ. 

• Сучасна музика звучала у багатоголоссі ізтисячами аматорських виконавців народнихта стрілецьких пісень, яких співала молодь поусьому місту у народних одностроях. 

• Демонстрація національної символіки (жовто‐блакитні прапори тоді ще були під забороною) 

• Заключний концерт: затримували молодихдівчат, котрі були вдягнені у жовті блузки таблакитні спідниці за прояви "націоналізму“, били сміливців, котрі піднімали синьо‐жовтіпрапори в різних секторах стадіону

• Георгій Гонгадзе

• Стадіон вперше в радянській Україні заспівавгимн «Ще Не Вмерла Україна»

• Чернівці завмерли. Всі чекали репресій чизупинки концерту, але цього не сталося. 

• Система вже боялася людей, а не навпаки, якбуло раніше.

• Фестиваль став протестом протисистеми, новітнім дисидентством. 

• З’явилось нове покоління молодихлюдей готових до боротьби. 

• Тисячі юнаків та юначок відчуливелику силу національногопробуження та незабутнє відчуттявнутрішньої свободи.  Це був досвідвеселого спротиву, який пізнішевиявився під час студентськогоголодування рівно через рік у 1990 році. Саме ті, хто створював та бувучасником фестивалю зарядили тієюенергією натовпи у 1990‐му.

• Після проведення фестивалюособливої активності набуваєстудентський рух, який найяскравішепроявив себе у акції, яка отрималаназву «Революція на граніті».

Живий ланцюг• злука • Символічна акція єднання, що

відбулася 21 січня 1990 року, коли декілька мільйонівлюдей взялися за руки, з'єднавши Львів та Київ(близько 500 кілометрів) удень 71‐річчя ЗлукиУкраїнської НародноїРеспубліки (УНР) та Західно‐Української НародноїРеспубліки (ЗУНР), щовідбулось 22 січня 1919 року.

• Акцію було організованоНародним Рухом України. 

Створення національно‐демократичної опозиції• f

• Перші вільні вибори допарламенту та місцевихадміністрацій 1990 року. 

• Перемога на Заході Українидемократичних сил

• Створення першої організованоїопозиції у Верховній Раді 6 червня 1990 р. У її складі було125 (із 450) депутатів на чоліакадеміком І. Юхновським. 

• Саме ці сили законодавчосприяли ухваленню Акту проНезалежність України 24 серпня1991 року. Хоча, з іншого боку, саме помилки та конформізмопозиції сприяли консерваціїкомуністичної еліти у новійсуспільно‐політичній системіУкраїни.

Демократична Росія як другий фронтборотьби за незалежність України

• 12 червня 1990 року• Декларація про державний

суверинітет РСФСР• Демократизація Росії відбувалась

швидше завдяки реформам• М. Горбачов та Б.Єльцин

змагались за владу таможливість проводити своїреформи

• У цій боротьбі Єльцинвідмовився від влади надіншими республіками

• Б.Єльцин: “Проснувся зранку, подумай що ти доброго зробивдля України”

1990: Соціальні зрушення та зростаннянаціонального руху. 

• Політика гласності• Теми: Голодомор, репресії 1930‐х, 

знищення української інтелегенції, українські січові стрільці, УкраїнськаНародна Республіка, насильнаколективізація, герої Крут, українськийнаціоналізм у ІІ світовій війні, С.Бандерата Р.Шухевич, козаччина та умовипідписання договору з царемБ.Хмельницьким

• Новий погляд на “спільну” українсько‐російську історію

• Критичне мислення• Зародження національної свідомості та

Національна самоідентифікація• Національні конфлікти: Грузія, 

Прибалтика, Азербайджан, Вірменія• Закінчення війни в Афганістані (1988)• Рух за те, щоб українські хлопці служили в

Україні (голодування юнаків СУМу).• Бездіяльність КДБ та втрата страху

Потреба змін

• п

• Студентські активісти вимагалирадикальних змін та реформування всіхсфер суспільного та економічного життя, аце можна було досягти лише рішучими тарадикальними діями. На допомогунаціонал‐демократів та демократичноїчастини Верховної Ради лідери УСС несподівалися. 

Початок акції• п

• За кілька днів до голодування Київськаорганізація УСС розповсюдила листівку (авторомтексту був О. Доній), де говорилося: “Економічнаі політична криза в країні поглиблюється. Інфляція, дефіцит, нестача елементарнихпобутових речей— ось наслідки свавілляможновладних міністерств. Існуюча ВерховнаРада України неспроможна розв’язувати болючіпитання сьогодення. Політичною ситуацією і досікерує ненажерливий монстр— Комуністичнапартія. Саме тому ми готуємося до широкомасштабнихакцій громадянської непокори у жовтні 1990 року і висуваємо такі вимоги: 1. достроково припинити повноваженняВерховної Ради України та призначити новівибори на багатопартійних засадах восени 1991 року; 2. прийняти закон про націоналізацію майна КПУта ЛКСМУ; 3. не допустити підписання союзного договору”.

•Представники Львівського студентськогобратства запропонували ще дві вимоги: 4 проходження юнаками служби у війську вмежах України; 5 відставка Голови Ради Міністрів УРСРВ.Масола. 

Голодування• г

2 жовтня 1990 р. – початок голодуванняОрганізація наметового містечка

‐ Голодуючі – білі стрічки‐ Обслуга – жовті‐ Охорона – чорні

• Загроза арешту. Планувалосьпродовжувати голодування у в’язниціразом із початком Всеукраїнськогостудентського страйку

• На 3 жовтня 1990 р. на площі вжестояло 49 наметів, а в голодуваннібрало участь 137 осіб (в основному ізЗахідної України)

• Київська міська рада дала дозвіл наакцію, перешкодивши міліції знестинаметове містечко

• Київські студенти масово підтрималиакцію, а з ними і кияни.

Завдяки чому відбулася радикалізація акціїстудентського голодування?

• о • р

Студентський прорив

Яким чином студентське голодування відображуєстан української свідомості у 1990р. 

ПозитивПісля припинення голодування одразу виконаним був лише останній пункт. По суті, відставка прем’єра В.Масола

дозволила Л.Кравчуку “закрити” вимоги студентів щодо власної відставки та вгамувати пристрасті. Зволікання з виконанням інших вимог студентів (особливо переобрання Верховної Ради) відкинулоУкраїну у розвитку назад. Сама ж національно‐демократична опозиція зробила все можливе, щобпоховати це досягнення “студентської революції”. Студенти висунули спеціально завищені вимоги, – щобидовести ситуацію в державі до революційної. Та, як вважає Маркіян Іващишин, тодішня Народна рада(національно‐демократична опозиці), фактично, зрадила студентів, наполігши на компромісних рішеннях івикориставши акцію лише для тактичних моментів. Революція, на перший погляд, не вдалася. Був згаянийчас, коли комуністична влада була розгублена, а суспільство вимагало змін. Це був шанс для Україниздійснити, завдяки студентській “оксамитовій революції”, комплексні політичні, соціальні та економічніреформи і піти шляхом країн Центральної та Східної Європи, де аналогічні “оксамитові революції”відбулися всього роком раніше. Але Україна не використала свій шанс, бо її політична контреліта не“доросла” на той момент до студентських вимог». Навіть тодішній Голова Верховної Ради Леонід Кравчукзгодом визнав: "Якби ми тоді послухали студентів і провели дострокові вибори парламенту, япереконаний, ‐ шлях України був би іншим. Ми б уникнули і ГКЧП, і багато чого іншого, що сьогоднісприймається як залишки комуніс‐тичного режиму". 

Втім, студентська революція на граніті була передусім революцією свідомості. Народ усвідомив, що, по‐перше, режим не такий сильний і монолітний, як може здатися – якщо він відступає перед 17‐20‐річними юнаками, –а по‐друге, народ усвідомив, що ВЖЕ МОЖНА. З того часу можна буловисловлювати свої думки і не боятися. З того часу можна булоговорити, не ховаючись і не криючись. Можна було ставати патріотамиі ставати українцями. Студентська акція стала торжеством свободи вУкраїні. З того часу можна говорити про те, що процеси демократизаціїу нас стали незворотними.Акція студентів продемонструвала наявністьв Україні потужної політичної сили, яку уособлювала молодь. Потенціал цієї сили був значним, і це зрозуміли як представникикомуністичного апарату, так і опозиціонери. Саме молодь в жовтні 1990 року завдала відчутного удару по радянській системі. Опозиція відчула“смак перемоги”, і це відчуття їй дали студенти. Здатність досамоорганізації та рішучість молоді виявили народження в Українінового покоління— покоління “оксамитової революції”. “Вперше задесятки років стало зрозуміло: суспільство закумулювало в собіресурси, необхідні для пропозиції альтернативного шляхунаціонального поступу. Молодіжне середовище відчуло приналежністьдо певної сили, яка здатна істотно впливати на політичні процеси. Ця акція чітко вказувала на прискорення краху комуністичного режиму. Почався масовий вихід з Компартії, активізувався процес створенняальтернативних політичних та громадських структур, загострилисяпротиріччя і в самій КПРС. Погіршувалася економічна ситуація, звичайним явищем стали черги за продуктами, відбувся інфляційнийстрибок. В суспільстві спостерігався ціннісний та духовний вакуум, і втой же час наростало невдоволення існуючою владою. Назрівалатипова “революційна ситуація”: “низи— не хочуть, верхи— неможуть”.

Наслідки революції на граніті• Під тиском студентів та інших демократичних сил

у жовтні 1990 р. Верховна Рада УРСР скасуваластаттю 6 Конституції УРСР, в якій стверджувалася“провідна і спрямовуюча” роль Комуністичноїпартії України. Були внесені зміни в Статут Руху ікомуністи більше не могли бути його членами, оскільки їх вищі керівні органи знаходились замежами України. 

• Студентська акція сколихнула Україну, пробудило й ту частину громадянства, яка щеспала в політичному відношенні і кінцевомупідсумку— забезпечило стійкість і послідовністьУкраїни у здобутті і відстоюванні нею своєїдержавності, у тому числі й голосування занезалежність на референдумі 1 грудня 1991 р., де 90 % населення проголосувало занезалежність України на Всеукраїнськомуреферендумі. Студенське голодування буловиявом громадянської мужності, відданості ісамопожертви. Такі події змушують пасивні масилюдей відчувати силу та роль громадськості, якаможе захищати свої прагнення та інтересисамостійно. 

• «Студенти здобули Україну, нехай ірреальну, таку, яку вони собі вимріяли і мрією про якузмогли запалити серця тисяч, мільйонівукраїнців. І майже відразу ж втратили свійздобуток, бо до прекрасних юнацьких мрійполізли з брудними, замащеними салом іоселедцями руками пройдисвіти. Студентимусили відійти на другий план політичногожиття. Вони мусили замкнутись у собі і з болемспостерігати за процесами в Україні: якруйнується їхня мрія, як пройдисвіти всіхвідтінків – від червоних до синьо‐жовтих – звереском і завзяттям чинять вакханалію підназвою “розбудова держави”. А час ішов. Колишні студенти полишали студентські лави. Ставали науковцями, бізнесменами, політиками. У них залишився невикористаний потенціал і більза те, що революція, яку вони здійснили, обернулася, фактично, проти них самих. У нихзберігся запал опозиційності. У них зберегласьенергія. І вони ще скажуть своє слово в цьомусвіті. Вони ще матимуть те, що їм належить. Вонище збудують свою Україну. Але це станетьсяпісля перемоги Великої антирагульськоїреволюції, яка так само необхідна нашій нації, їїсвідомості, як і революція Антикомуністична». 

Цитата. Сучасне бачення наслідківстудентського голодування.

• «Коли Сашко Кривенко писав, що Україна народилася відшлюбу комуністів із націоналістами, він мав рацію. Проте всемогло бути по‐іншому. В українській революції був присутнійтретій елемент, який у ті роки просто проігнорували. Це буланаціонал‐ліберальна молодь – “покоління “Пепсі”. Ті, хто ітворив революцію. Щоправда, згодом лаври діставалисьіншим... Коли нині постає питання, чому ми так живемо і чомуУкраїнська держава відбулася саме в такому варіанті, а не віншому, – варто задуматись: а чи не стало помилкою те, що упроцесах державотворення було проігноровано цей самийтретій елемент?...”

Кость Бондаренкоhttp://k1.ua/uk/news/ukraine/2009/08/21/studentsКанал K‐1 про студентське голодування