РОЗДIЛ 4

ФАКТОРИ, ЩО ФОРМУЮТЬ ОНКОЛОГIЧНУ ПАТОЛОГIЮ ПРОФЕСIЙНОГО ГЕНЕЗУ

Комiтет експертiв ВООЗ дае таке визначення поняття «кю-ще­роген»: «Канцерогеном (фiзичним, хiмiчним або вiрусним) нази­вають агент, який може викликати або прискорювати розвиток новоутворення, незалежно вiд механiзму (або механiзмiв) його дi'i чи ступеня специфiчностi ефекту. Канцероген - це агент, що через сво1 фiзичнi або хiмiчнi властивостi може призвести до необорот­

но1 змiни або ушкодження тих частин генетичного апарату, якi здiйснюють rомеостатичний контроль над соматичними клiтина­МИ». У наш час твердо встановлено , що пухлини можуть вини.ка­ти внаслiдок дi'i хiмiчних, фiзичних або бiологiчних агентiв.

XIMIЧHI КАНЦЕРОГЕННI ФАКТОРИ

НА ВИРО&НИЦТВАХ

Роль хiмiчних канцерогенiв у виникненнi онкологiчноi: пато­логi'i на теперiшнiй час € домiнуючою в сучаснiй багатофактор­нiй тeopi'i раку. Канцерогенами називають хiмiчнi речовини, вплив яких вiрогiдно збiльшуе частоту виникнення пухлин або скорочуе перiод lхнього розвитку у людини або тварин. Пере­творення цих речовин в органiзмi, як й iнших ксенобiотикiв, вiдбуваеться за заrальними законами токсикокiнетики. Однак у дll на органiзм 1м властивi такi особливостi: ефекти, що розвива­ються пiд lхнiм впливом, мають вiдстрочений характер i зазвичай € наслiдком тривалоi: кумулятивно! дll кю-щерогенних речовин ума­лих дозах . Розрiзняють поняття «канцерогенна активнiстЬ» (кан­церогеннiсть) i «канцерогенна небезпека» речовини. Канцеро­генна активнiсть свiдчить про здатнiсть речовини викликати розвиток злоякiсних новоутворень. Канцерогенна небезпека ха­рактеризуеться такими показниками, як поширенiсть речовини,

7• 99

Роэдin 4. Фактори, що формують онкоnоriчну naтonoriю npoфeciiiнoro rенеэу

можливiсть контакту з нею, li стабiльнiсть у навколишньому се­редовищi або мiсцях потенцiйних контактiв тощо.

За походженням канцерогени подiляють на природнi та антро­

погеннi. Природнi канцерогени - це речовини, вмiст яких у сере­довищi не залежить вiд дiяльностi людини i якi можуть збiльшувати ризик виникнення онкологiчноi: захворюваностi серед населення ендемiчних зон, де спостерiгаеться перевищення 1х ГДК i грани­чнодопустимих рiвнiв (ГДР) (Куценко, 2002).

МАДР yci фактори за канцерогенною активнiстю подiляе на п'ять груп (IARC Monographs, 1972-2002):

• I група - канцерогеннiсть фактора для людини доведена на пiдставi достатньоi: ознаки, яку отримали в епiдемiологiчному дослiдженнi, та достатньо'i чи обмежено'i ознаки в експериментi

на тваринах;

• ПА група - канцерогеннiсть фактора для людини ймовiрна

на пiдставi обмеженоi: ознаки, яку отримали в епiдемiологiчному дослiдженнi, та достатньо'i ознаки в експериментi на тваринах;

• ПБ група - канцерогеннiсть фактора для людини можлива

на пiдставi неадекватно! ознаки, яку отримали в епiдемiологiчному дослiдженнi, та достатньоi: ознаки в експериментi на тваринах;

• III група - фактори, якi не можуть бути дослiдженi на кан­церогеннiсть;

• IV група - доведено вiдсутнiсть канцерогенностi фактора. Накопичення канцерогенiв антропогенного походження у

бiосферi пов'язане з життедiяльнiстю людини i зростае паралельно з iнтенсифiкацiею промислового виробництва. Цей процес при­скорився в останнi десятилiття ХХ ст" що призвело до широко­масштабного потрапляння у довкiлля «нових» канцерогенних фак­торiв через його забруднення промисловими викидами, викорис­

тання канцерогенних хiмiчних факторiв у виробництвi та побутi

(Tomatis, 1997; Huff, 1999; NТР, 2001; Tomatis et al" 2001). У теперiшнiй час канцерогени антропогенного походження е

домiнуючими факторами, якi формують ризик захворюваностi

людини на злоякiснi новоутворення (Tomatis et al" 1997, 2001). Сучаснi епiдемiологiчнi дослiдження довели зв'язки мiж ра­

ботою на багатьох виробництвах i ризиком виникнення злоякiсних новоутворень серед працrоючих. МАДР до виробництв I rрупи -iз доведеною канцерогенною небезпекою для людини - вiдно­сить такi: пов'язанi з експозицiею до аерозолiв сильних неорганiч­них кислот; виробництво аурамiну, вугiльних i графiтових виробiв, анодних i подових мае iз застосуванням пекiв, а також обпалених

100

Хiмiчнi канцероrеннi факторм на вмрабнмцтвах

анодiв; гуми та гумових виробiв; iзопропiлового спирту (за дfi сильних кислот); виробющтво коксу, переробку кам'яновугiльно1, нафтово1 i сланцевих смол, газифiкацiю вугiлля; виготовлення та ремонт взуrrя; виробництво технiчного вуглецю; фуксину; чавуну i сталi (агломерацiйнi фабрики, доменне, сталеплавильне вироб­ництво, гарячий прокат) та лиття з них; деревообробну i меблеву промисловiсть з використанням фенолформальдегiдних i карба­мiдформальдегiдних смол у закритих примiщеннях; виробництво фарб, електролiтичне виробництво алюмiнiю з використанням са­моспiкливих анодiв; мiдеплавильне виробющтво; пiдземний видо­

буток гематиту, роботи у шахтах, гiрничодобувну промисловiсть; роботи з експозицiею тютюновим димом. Серед працiвникiв цих виробництв значно збiльшенi ризики захворюваностi та смерт­ностi вiд раку органiв дихання, травления , сечовидiлення, крово­творення та лiмфатично1 тканини, шкiри. До таких виробництв також можуть бути вiднесенi всi, на яких працюючi зазнають шкiдJrивого впливу канцерогенних речовин 1 групи канцерогенно1 небезпеки для людини (IARC Monographs, 1972-2002; Мюир и др" 1986; Гуслицер и др" 1988, 1990, 2001; Горбань и др" 1990; Ку­ценко, 2002; Siemiatycki et al" 2004) .

На деяких виробництвах встановлено пiдвищення ризику за­хворюваностi та смертностi працюючих на онколоriчну патолоriю, але точнi канцерогеннi агенти (ПА i ПБ групи речовин) або не ви­значенi, або 'ix канцерогенна небезпека на теперiшнiй час не до­ведена епiдемiологiчними та експериментальними методами. До

таких виробництв МАДР вiдносить: виготовлення кольорового скла,

скляних контейнерiв, склодувнi роботи; очищения: нафти; перу­карськi роботи; виготовлення синтетичних тканин i ниток; по­лiграфiчнi роботи у друкарнях; столярнi роботи; роботу в хiмчист­ках; виготовлення вольфрамових ниток iз кобальту, а також роботи,

пов'язанi iз впливом на працюючих факторiв ПА i ПБ груп кан­церогенно1 небезпеки для людини (робота з арсеновмiсними пе­стицидами, креозотом, полiхлорованими бiфенiлами, асфальтування: дорiг та виготовлення сумiшей для шляхових покрить, робота пiд впливом вихлопних газiв дизельних i бензинових двигунiв, робота з нафтопродуктами, зварювальнi роботи тощо) (IARC Monographs, 1972-2002; Райхман и др" 1999, 2001; Maroni et al" 2006).

Характеристика основних хiмiчних канцерогенних агентiв. За хiмiчною структурою канцерогеннi речовини належать до рiзно­

манiтних класiв неорганiчних та органiчних сполук:

• полiциклiчнi ароматичнi вуглеводнi (ПАВ) ; • ароматичнi азосполуки;

101

Роэдlп 4. Фактори, що фармують онкопоrlчну патопоrlю професlйноrо rенезу

• ароматичнi амiносполуки; • нiтрозосполуки та нiтроамiни; • метали , метало'iди та 'ix неорганiчнi солi; • мiнерали. Полiциклiчнi ароматичнi вуглеводнi - це хiмiчнi сполуки, якi

входять до складу нафтопроду:ктiв та iюпих природних багатоком­понентних сумiшей. Значна частина ПАВ € хiмiчними канцеро­генами, що iндукують злоякiснi пухлини молочних залоз, м'язо­во1 та сполучно1 тканин. До типових ПАВ належать 7,12-диметил­бензантрацен i бенз(а)пiрен (БП), 20-метилхоланрен, 1,2,5,6-ди­бензантрацен, а також сполуки з гетероциклiчними атомами азоту, наприклад 9-метил-3,4-бензакридин i 4-нiтрохiнолiн-N-оксид.

ПАВ добре вивченi на прикладi БП - iндикаторно:i сполуки: цie:i групи канцерогенiв. БП характеризуеться максимальною вiд­

носною стабiльнiстю при рiзноманiтних фiзико-хiмiчних впли­вах. Вiн завжди визначаеться там, де наявнi й iншi канцерогеннi

вуглеводнi, i е одним iз найбiльш поширених i сильних канце­рогенних агентiв.

До природних абiогенних джерел, що формують природний фон ПАВ, вiдносять вулканi'ШУ дiяльнiсть, процеси нафто-, вугле­та сланцеутворення. Встановлена можливiсть синтезу ПАВ рос­линними органiзмами (зокрема, деякими злаковими), рядом ба­ктерiй (наприклад, Clostridium putride), фiтопланктоном.

У результатi дiяльностi людини забрудненiсть бiосфери кан­

церогенними ПАВ набагато збiльшилась, а у промислових районах

у сотнi й тисячi разiв перевищуе 'ix природний фоновий рiвень. Основнi антропогеннi джерела забруднення ПАВ атмосфери -промисловi викиди та вихлопнi гази автомобiлiв.

Наявнiсть ПАВ у викидах турбореактивних двигунiв лiтакiв €

причиною значного поширення цих речовин у всiх шарах бiо­сфери. Циркуляцiя ПАВ в атмосферi залежить вiд дисперсних часточок, якi 'ix сорбують, ступеня вiддаленостi джерела ПАВ вiд поверхнi Землi, iнтенсивностi сонячного випромiнювання, наяв­ностi природних фотооксидантiв, що сприяють руйнуванню БП та iнших канцерогенних ПАВ. Деструкцiя канцерогенних ПАВ мо­же вiдбуватися пiд впливом ультрафiолетових променiв та озону.

Воднi екосистеми забруднюються ПАВ у результатi скидання в них промислових стiчних вод, а також викидiв двигунiв рiчних i морських кораблiв. У процесi циркуляцil ПАВ у водному сере­довищi вiдбуваеться 'ix розподiл мiж рiзними компонентами вод­но! екосистеми та вкточення у лющюги харчування. Це сприяе

102

Хlмlчнl канцероrеннl фактари на вирабництвах

деструкцii та зниженню вмiсту ПАВ у водоймi. Бiльша частина ПАВ, як i бiльшiсть хiмiчних речовин, сорбуеться зваженими ча­сточками та осiдае з ними на дно, звiдки потрапляе у водоростi й вищi воднi рослини (водоростi кумулюють б.iльше ПАВ, нiж вищi воднi рослини). Менша частина ПАВ, розчинена у водi, накопи­чуеться у мiкропланктонi, з вiдмиранням якого переходИТЬ у доннi вiдклади.

Як у прiсних, так i у солоних водоймах виявлено мiкрофлору, здатну трансформувати БП. Специфiчна бiодеградацiя ПАВ за

участю ендокринних систем клiтин вiдбуваеться як у рослинних,

так i у тваринних органiзмах (зокрема, у рибах). У молюскiв не­мае ендокринноi: системи деструкцii ПАВ, через що вони нако­

пичують канцерогеннi речовини. БП, що накопичуються у верхнiх шарах (до 3 см) rрунту, пiд­

лягають деструкцii, швидкiсть яко! залежить вiд кiлькостi БП, рН та вологостi rрунту, але насамперед - вiд складу мiкробiоценозу.

Бiологiчна очистка rрунту вiд ПАВ забезпечуеться деякими бак­терiями, значно поширеними у забрудненому ПАВ rрунтi та водi.

Частково ПАВ накопичуються у рослинах (IARC Monographs, 1972-2002; Канцерогенез, 2004).

Ароматичнi азосполуки. Бiльшiсть ароматичних азосполук на­лежить до азобарвникiв. Для них характерна наявнiсть двох або

бiльше азогруп. Залежно вiд цього вони подiляються на моно-, ди-, три- та бiльше азопохiдних. Азобарвники застосовують для фарбування натуральних i синтетичних тканин, кольорового друку у полiграфii, косметицi, кольоровiй фотографil тощо. До них вiдно­сять моноазобензол, N,№-диметил-4-амiноазобензол.

Канцерогенна дiя азосполук виявляеться при введеннi i:x тва­ринам як у шлунково-кишковий тракт, так i пiдшкiрно та навiть у разi змащування шкiри. При цьому пухлини можуть виникати i не на мiсцi введения канцерогенiв, а у вiддалених органах (у пе­чiнцi, сечовому мixypi). Встановлено рiзний ступiнь канцерогенноi: активностi речовин залежно вiд i:x хiмiчноi: структури. Водороз­чиннi та сiрковмiснi азосполуки, як правило, не е канцероген­

ними (IARC Monographs, 1972-2002; Канцерогенез, 2004). Ароматичнi амiносполуки. До цiei: групи належать речовини,

що мають структуру або дифенiлу, або нафталiну (4,4'-дiамiноди­фенiл, 4,4'-дiамiносгильбен, 2-нафтиламiн), а також флуорен, що е похiдним дифенiлу.

Ароматичнi амiносполуки широко застосовують у рiзноманi­

тних галузях промисловостi (i:x використовують як напiвпродукти

103

Роэдlп 4. Фокторм, що формуют~. онкопоriчну noтonorlю професiйноrо rенеэу

у синтезi органiчних сполук, барвникiв, особливо бензиденових, а також для синтезу лiкарських препаратiв, iнсектицидiв та iн.). Для канцерогенних сполук характерною € наявнiсть однi€i: або двох амiно- , а можливо, й нiтрогруп, що розмiщуються у пара­

положеннi та при€днанi до ароматичних систем незалежно вiд характеру зв 'язку мiж бензольними кiльцями за умови досить мiц­ного з'€днання (IARC Monographs, 1972-2002; Канцерогенез, 2004).

Нiтрозосполуки - хiмiчнi речовини, у складi яких € одна або кiлька нiтрогруп (NO-), зв'язаних з атомами вуглецю. Це найне­

безпечнiшi канцерогени, що призводять до виникнення злоякiсних пухлин печiнки , легень, нирок, травного тракту у 40 видiв тва­рин рiзних класiв .

До найбiльш вивчених нiтрозосполук, що проявляють канце­

рогенну активнiсть , вiдносять N-нiтрозодиметиламiн, N-нiтрозо­дiетиламiн, N-метил-N-нiтрозогуанiдин, нiтрозодиметилсечовину. Деякi нiтрозосполуки застосовують у клiнiцi як протипухлиннi за­соби . Нiтрозосполуки утворюються при виробництвi rуми, азо­

барвникiв та риб 'ячоi: муки, а також смаженнi i:жi й особливо при курiннi тютюну. Деякi нiтрозосполуки € продуктами метабо­лiзму вищих та нижчих рослин. Вони можуть утворюватися у

повiтрi на поверхнi часточок аерозолю, а також на поверхнi епi­

телiю дихальних шляхiв з оксидiв азоту та летких амiнiв. В утво­реннi нiтрозосполук беруть участь i мiкроорганiзми, що забезпе­чують кругообiг азоту в атмосферi, а також представники ендо­

генних мiкробiв - деякi штами Escherichia coli та ентерококiв. Попередниками нiтрозосполук € формальдегiд та iншi альде­

гiди, галогеноlди, кетони, поверхнево-активнi речовини. Важливе значения в утвореннi нiтрозосполук ма€ мiкрофлора води (в гiд­

роценозах) , а також мiкрофлора кишечнику людини (ендогенний синтез нiтрозосполук). Оскiльки в утвореннi та циркуляцii: нiтро­

зосполук беруть участь мiкроорганiзми, вищi та нижчi рослини,

i:x вiдносять до бiогенних канцерогенiв. Основним джерелом забруднення rрунту € промисловi та по­

бутовi стiчнi води, мiнеральнi добрива. 3 останнiх найнебезпеч­нiшими € рiзноманiтнi комбiнацii: мiнеральних добрив i пестици­дiв, а також забруднення формальдегiдом та групою фенольних сполук. Надлишкове незбалансоване застосування мiнеральних до­брив (зокрема, азотних) призводить до збiльшення забруднення рослинних продуктiв як нiтрозосполуками, так i i:x попередника­ми. У круп'яних i зернових продуктах зроста€ вмiст нiтратiв зi

104

Хlмlчнl канцероrеннl факторм на вмро6нмцтвах

збiльшенням строку зберiгання та залежно вiд умов зберiгання.

Забрудненiсть харчових продуктiв тваринного походження, як правило, обумовлена умовами 1х технологiчно1 обробки.

Характерною особливiстю нiтрозосполук е можливiсть 1х ен­догенного синтезу iз вторинних i третинних амiнiв та нiтратiв. Ендогенний синтез нiтрозосполук вiдбуваеться з попередникiв (нiтритiв, нiтратiв, амiнiв та амiдiв), якi потрапляють у 1:жу лю­дини й тварин у виглядi консервантiв або у складi рослинних продуктiв. Через застосування надлишково1 кiлькостi добрив за­бруднюються rрунт i водойми, в результатi у рослинах накопи­чуються нiтрати. Джерелом амiнiв е бiлковi продукти харчування,

вони мiстяться також у овочах, ча1, хлiбi, деяких лiкувальних пре­паратах. Нiтрозосполуки виявлено у багатьох продуктах хiмiчно1 та фармацевтично1 промисловостi. Висока забрудненiсть нiтрозо­сполуками косметичних засобiв, а також порошкiв i розчинiв для миття посуду та чистки поверхонь.

Таким чином, нiтрозосполуки та 1х попередники поширюють­

ся здебiльшого через рослиннi продукти харчування, питну воду,

1:жу тварин i продукти тваринного походження: 10-20 % нiтратiв потрапля€ в органiзм людини з м'ясними продуктами, а решта - з

овочами. Нiтрозування лiкувальних засобiв, що € вторинними або третинними амiнами, також легко вiдбуваеться ендогенним шляхом. Серед 60 дослiджених лiкувальних засобiв нiтрозуванню пiдлягають амiдопiрин, анальгiн, бромгексин, ампiцилiн, iмiпра­мiн, оксацилiн, клолiпрамiн, дезипрамiн, етамбутол, окситетра­

циклiн, пiперазин. Для обмеження потрапляння канцерогенних нiтрозосполук у

органiзм людини i тварин рекомендуеться обмежити 1х надхо­

дження ззовнi, нормуючи вмiст нiтратiв i нiтритiв у lжi, кормах, водi . Ефективним профiлактичним засобом, що iнгiбують утво­

рення нiтрозосполук в органiзмi, € аскорбiнова та галова кисло­ти (IARC Monographs, 1972-2002; Канцерогенез, 2004).

Метали, металоiди. В експериментах на тваринах доведено,

що ряд металiв i металоlдiв мають канцерогенну активнiсть. До них належать нiкель, хром, арсен, кадмiй, берилiй, кобальт, сви­нець, титан, цинк, залiзо. iснують епiдемiологiчнi данi про кан­церогенну небезпеку для людини деяких технологiчних процесiв i робiт, пов'язаних з очищенням та збагаченням нiкелю, видобу­ванням гематиту (дiоксиду залiза), контактом iз хромом(VI) та його солями, арсеном. За сучасними уявленнями, свою канце­

рогенну дiю на клiтини тканин метали здiйснюють або безпосе-

105

Роэдlп 4. Факторм, що формуют~. онкопоrlчну патопоrlю професlйноrо rенеэу

редньо впливаючи на генетичний апарат юriтини, або через фер­ментативнi системи, каталiзуючи бiологiчне окиснення, синтез нуклеnювих кислот i бiлкiв. Згiдно з гiпотезою прямо! дil на спад­ковий апарат юriтини метали, знаходячись в органiзмi у надлишку, осiдають на поверхнi хромосом, iндукуючи при цьому хiмiчнi та

електрохiмiчнi процеси, що спричиняють змiни в структурi нук­леlнових кислот.

Щодо конкретно! класифiкацil i характеристики генотоксич­но1 та канцерогенно1 дil металiв МАДР провела систематизацiю накопичення знань з урахуванням клiнiчних, епiдемiологiчних й експериментальних дослiджень. Канцерогеннiсть металiв для лю­дини оцiнюеться таким чином:

• безумовно канцерогеннi для людини (1 група) - хром, бе­рилiй, кадмiй, нiкель, цисплатина, а також арсен;

• можливо канцерогеннi для людини (11 група) - кобальт, свинець.

В експериментальних умовах на тваринах доведено канцеро­геннiсть мангану, цинку, титану, залiза, магнiю, стибiю, олова.

Данi експериментальних i клiнiчних спостережень засвiдчують, що деякi метали, маючи канцерогенну дiю, у певних дозах мо­жуть гальмувати експериментальнi та клiнiчнi форми канцерома­тозу. 1нгiбування сформованого металами злоякiсного росту за механiзмом дil реалiзуеться двома принципово рiзними шляхами:

гальмiвним впливом на злоякiсний подiл клiтин через посилення опiрностi протипухлинно1 дil гомеостазу органiзму в цiлому та специфiчною канцероцидною дiею 1х на раковi юriтини, що по­лягае в блокуваннi енергозабезпечення, порушеннi структури та

функцil бiологiчних мембран. Бiльшiсть металiв, що проявляють iнгiбуючий вплив на злоякiсний рiст (кобальт, манган, цинк, мiдь, селен, арсен), реалiзують цю дiю через вплив на активнiсть

ферментiв, гормонально-вiтамiнний, мiкроелементний баланс, фор­муючи опiрнiсть гомеостазу пухлинному процесу (IARC Mono­graphs, 1972-2002; Канцерогенез, 2004).

Мiн.ерали. До мiнералiв з доведеною для людини канцероген­нiстю (1 група) вiдносять дiоксид силiцiю (кристалiчний), ерiонiт й азбест.

Значне мiсце у виникненнi професiйного раку людини займае азбест. Вiн належить до природних силiкатних матерiалiв iз ха­рактерним рядом цiнних властивостей ( стiйкiсть до високих те­мператур, хiмiчних агентiв, здатнiсть пiдлягати обробцi на ткаць­ких верстатах та iн.). Залежно вiд фiзико-хiмiчних властивостей

106

Хiмiчнi канцероrеннi факторм на 1мро6нмцтвах

вiн подiляеться на хризотил (бiлий азбест) та амфiбол. Останнiй, у свою чергу, подiляеться на крокiдолiт (блакитний), тремолiт, антофiлiт, амозит, магнезiарфведсонiт, актинолiт та iн. Встановле­но, що у разi тривалого контакту у рабочих, якi займаються видо­буванням та переробкою азбесту, виникають пухлини легень i мезотелiома плеври. Описанi також виникнення пухлин шлунко­во-кишкового тракту та розвиток мезотелiоми очеревини. Ви­значено, що бластомогенна активнiсть азбесту залежить вiд роз­мiрiв волокон: найактивнiшi волокна завдовжки не менше 7-10 мкм i завтовшки не бiльше 2-3 мкм. Такi розмiри волокон здебiльшого властивi амфiболовим формам азбесту (IARC Mono­graphs, 1972-2002; Канцерогенез, 2004).

Силiцiй i йога дiоксид трапляються в природi у формi криста­лiв (кварц, тридимiт, кристобалiт), гелю (обпа), аморфно! струк­тури. Застосовуються у виглядi кварцового пiску у виробництвi

скла, керамiки, абразивiв, бетонних виробiв; у складi вогнетривких матерiалiв (шамот, динас); для одержання силiцiю, силiцiевих

феросплавiв. Впливу пилу дiоксиду силiцiю у вiльному i зв'язаному станi (у складi силiкатiв) зазнають робiтники багатьох професiй, зайнятих видобуванням руд i вугiлля, у машинобудуваннi та iнших галузях промисловостi.

У робiтникiв, що зазнають впливу кристалiчного силiцiю,

пiдвищений ризик раку легень i злоякiсних новоутворень iнших локалiзацiй. Смертнiсть вiд раку легень серед робiтникiв-чоловiкiв

на виробництвi керамiчних виробiв, котрi зазнавали впливу ви­соких рiвнiв кремнеземного пилу, що не мiстить тальк, була пiд­

вищена в 1,4 раза. Канцерогенний ефект виявляеться навiть за дуже низьких концентрацiй пилу в повiтрi робочоi зони - на

рiвнi 0,1 мг/м3 (IARC Monographs, 1972-2002; Смулевич, 2000; Канцерогенез, 2004).

Полiмернi матерiали. Властивiсть полiмерних матерiалiв iнду­кувати пухлини була виявлена випадково в експериментах зi ство­

рення штучно'i нирково'i гiпертензi'i у щурiв при накладаннi це­лофановоi манжетки на нирку (Oppenheimer, 1948), а ще ранiше -при пiдшкiрнiй iмплантацi'i бакелiтових пластинок (Tumer, 1936).

iснують двi домiнуючi гiпотези «пластмасового» бластомо­генезу. Одна з них висунута Нотдуфтом та пiдтримана Александе­ром i Хорнiнгом (1956-1961), може бути названа гiпотезою тро­фiчних ушкоджень. Вона базуеться на уявленнi про те, що при

iмплантацi'i пластинок та 1х iнкапсуляцii вiдбуваються порушення живлення тканин, оксигенацiя клiтин, iзоляцiя вiд регулюваль-

107

Роэдln 4. Фактори, що формуют~. онкоnоrlчну naтonoriю професiйноrо rенеэу

них систем органiзму, що й призводить до 1х малiгнiзацii Проте ця гiпотеза не може пояснити того факту, що аналогiчнi ушко­дження клiтин спостерiгаються i в тканинах, якi оточують подрiб­нену пластмасу, що не iндукуе пухлину.

Бiльш правдоподiбною € гiпотеза Л.М. Шабада (1969). Вiн ви­словив припущення, що бластомогенна дiя полiмерiв та iнших пластмасових матерiалiв може бути пов'язана з адсорбцiею на 1х поверхнi ендогенних канцерогенних речовин (Канцерогенез, 2004).

Таким чином, враховуючи експериментальнi данi, слiд пiдда­вати ретельнiй перевiрцi в дослiдах на тваринах yci полiмернi ком­позицi'i, якi пропонують застосовувати у медичнiй практицi, та використовувати найнебезпечнiшi матерiали iз сiтчасто-волокон­ною структурою.

Пестициди. Вплив професiйних канцерогенiв може також вiдбу­ватися при виробництвi та застосуваннi пестицидiв. Два з них -каптафол i етилендибромiд - класифiкують як iмовiрнi канце­рогени для людини (ПА група), у той час як iншi класифiкують як можливi канцерогени для людини (ПБ група): амiтрол, арамiт, атразин, ДДТ, 1,2-дибром-3-хлорпропан, 1,3-дихлорпропан (тех­нiчний), дихлофос, гептахлор, гексахлорбензин, гексахлорцикло­гексани, мiрекс, нитрофен, пентахлорфенол, натрiй о-фенiлфенат, сульфаталат, тексафен (полiхлорованi скипидари), хлордан, хлорде­

кон, хлорфеноли, хлорофеноксигербiциди. Канцерогеннiсть за­

бруднювачiв пестицидiв, таких, як дiоксини, наведено у працях (IARC Monographs, 1972-2002; Канцерогенез, 2004).

ФIЗИЧНI КАНЦЕРОrЕННI ФАКТОРИ НА ВИРО&НИЦТВАХ

Шкiдливого впливу фiзичних канцерогенних факторiв людина зазнае внаслiдок дil природних канцерогенiв (сонячного випромi­нювання, природного радону-222 i дочiрнiх продуктiв його роз­паду, природного гамма-фону), а також дi'i факторiв техноген­ного походження - забруднення довкiлля радiонуклiдами (в ре­зультатi техногенних аварiй), експозицi'i на виробництвi, пiд час проведения медичних обстеженъ тощо. До фiзичних канцероген­них факторiв МАДР вiдносить: 1 група небезпеки - альфа-, бета-, гамма-, нейтронне випромiнювання; ПА група небезпеки - ви­сокотемпературний газ (пара), ультрафiолетове випромiнювання А-, В-, С-дiапазонiв (природну та штучну).

Виробнича експозицiя працюючих iонiзувальним випромiню­ванням при пiдземному видобуваннi корисних копалин та уранов.их

108

&ionorlчнi канцероrеннi факторм на вмробнмцтвах

руд, у медични:х i нау:кових установах, на лiтаках: i в службах кон­тролю за пасажирами в аеропортах, на прикордонних пунктах

митного контролю тощо € причиною виникнення раку органiв дихання, шкiри, гемобластозiв та iнших локалiзацiй онкологiчноi: патологil (IARC Monographs, 1972-2002; Tirmarche et al., 2004; Ramirez et al., 2005; Ott et al., 2006; Sowa et al., 2006).

Великою кiлькiстю дослiджень доведено роль ультрафiолето­вого випромiнювання у виникненнi раку губи та шкiри. Причому рiвнi захворюваностi на рак цiei: локалiзацil мають чiтку геогра­фiчну залежнiсть, яка обумовлена iнтенсивнiстю ультрафiолето­~ого випромiнювання В-дiапазону (довжина хвилi 280-315 нм) (Гуслицер, 2001). Дослiдженнями Р. Долла i Р. Пiтто (1984) встановлено, що 80 % випадкiв раку шкiри та 50 % меланоми шкiри спричиненi його негативним впливом. Рiвнi захворювано­стi працiвникiв сiльського господарства на рак шкiри, неходж:кiн­

ську лiмфому також визначаються експозицiею 1х до природного ультрафiолетового випромiнювання. Продовжуеться вивчення кан­церогенноi: небезпеки працюючих джерел штучного ультрафiоле­

тового випромiнювання в медичних закладах, нау:кових устано­вах, на мiкробiологiчному та медико-технiчному виробництвi, при використаннi ультрафiолетових лазерiв у промисловостi, ламп денного свiтла в промислових примiщеннях тощо (IARC Mo­nographs, 1972-2002; Saraiya et al., 2004; Sloma-Kuczynska et al., 2004; Кrause et al., 2006; Tavani et al., 2006).

Дослiджуються канцерогеннi ефекти електромагнiтних ви­

промiнювань. Встановлено пiдвищення ризику виникнення лей­

козiв, злоякiсних пухлин мозку, раку молочно! залози, меланоми ока у працiвникiв, якi зазнавали тривалого впливу низькочастот­

ного електромагнiтного випромiнювання (50 Гц). На тепер кан­церогенний ризик електромагнiтних випромiнювань МАДР оцi­нюе як такий, що потребу€ подальшого вивчення (ПБ група) (IARC Monographs, 1972-2002).

61олоr1чн1 КАНЦЕРОrЕННI ФАКТОРИ НА ВИРО6НИЦТВАХ

Сучаснi дослiдження пiдтверджують роль вiрусiв, мiкроорга­нiзмiв i паразитiв у виникненнi онкологiчно1 патологil (IARC Monographs, 1972-2002; Goedert, 2000; Tomatis et al., 2001).

Вiдома також велика кiлькiсть канцерогенiв природного по­ходження - продуктiв життедiяльностi вищих рослин, напри­клад, циказин з пальми Cycas circinalis, пiродилiзиновi алкалоlди

109

Роэдlп 4. Фактори, що форму~оть анкапоrlчну naтonariio nрофесlйноrо rенеэу

Crotolaria, Hliotropium, хрестовика Senecio, алкалоlди папоротi Pteridium aquilinum, танiн i танiнова кислота з наростiв на деревах, а також ниж.чих орrанiзмiв - rmiснявих грибiв (мiкотоксини), що проду:куються Aspergillus flavus (афлатоксини Bl, В2, Gl, G2), Aspergillus nodulans, Aspergillus versicolor ( стеригматоцистин), Penicillun islandicum (лютеоскирин, циклохлоритин), Penicilium griseofulvum (гризеофульвiн), Streptomyces hepaticus (елайомi­цин), Fusarium sporotrichum (фузарiотоксин). Канцерогенними е також етiонiн, що € продуктом дея:ких видiв бактерiй, та сафрол. € багато експериментальних даних, якi в дослiдах на тваринах вказують на канцерогеннi властивостi наведених вище алкалоlдiв i мiкотоксинiв.

Слiд зупинитися на розглядi канцерогенностi мiкотоксинiв, що € небезпечними для людини. Особливе мiсце серед них займа€ афлатоксин - продукт життедiяльностi rmiснявого гриба Aspergillus flavus. Серед токсичних метаболiтiв цiе1 плiсняви iдентифiковано 4 афлатоксини - Bl, В2, Gl, G2.

Найбiльш пошире ним i канцерогенним е афлатоксин В 1, який iндукуе пухлини у щурiв, мишей, качок, риб, мавп. Афла­токсини - високоактивнi канцерогени. Вважають, що високий

рiвень захворюваностi на рак печiнки африканського населения пов'язаний не стiльки з дефiцитом бiлково'i lжi, скiльки з дiею

афлатоксинiв. Встановлено, що найсприятливiшими умовами для росту плiсняви на продуктах харчування € вологий тропiч­ний клiмат Африки.

Доведенi також етiологiчнi зв'язки у виникненнi: раку печiн­

ки при iнфiкуваннi вiрусами гепатиту В, С, дельта, Opisthorchis viverrini, Clonorchis sinensis; раку шийки матки - вiрусами люд­сько'i папiломи (16 i 18 типiв); лiмфоми Беркета - вiрусом Епш­тейна-Барра, саркоми Капошi - вiрусом герпесу 8-го типу; Т-клiтинно1 лiмфоми - Т-лiмфотропним вiрусом I типу; раку шлунка - Helicobacter pylori; шкiри - людськими папiломавiру­

сами (31-го i 33-го типiв); раку сечового мiхура - Schistosoma haematoblum; лiмфоми - Вiл I типу.

Ризик онкологiчно1 патологil, спричинений дiею бiологiчних канцерогенних факторiв, значно зростае серед медичних, соцiа­льних, сiльськогосподарсь:ких працiвникiв, рибалок, лiсникiв, робiтникiв ветеринарно'i й ритуально! служб (IARC Monographs, 1972 - 2002; Гуслицер, 1988, 2001; Lee et al., 1998). На сьогоднi вивчення ризику виникнення онкологiчно1 патологil, пов'язано­го з бiологiчними факторами, в Украlнi майже не проводиться.

110

Факторм, що мoДllфiкyion. канцероrенеэ

ФАКТОРИ, ЩО МОДИФIКУЮТЬ КАНЦЕРОГЕНЕЗ

Фундаментальнi досЩцження у рiзних галузях медицини (фар­маколоrii, токсикологfi, клiнiчнiй та експериментальнiй он:кологli та iн.) свiдчать про те, що у виникненнi пухлин важливе значеmm мають не лише iнiцiюючi агенти, якi спричинюють трансформа­цiю нормально! клiтини у пухлинну, а й неканцерогеннi хiмiчнi сполуки, ефект яки:х може проявлятися як у пiдсиленнi, так i у гальмуваннi канцерогенезу (Андреева и др" 2004). € повiдом­лення про стимуляцiю канцерогенезу хiмiчними факторами на­

вколишнъого середовища - сiрчистим ангiдридом, оксидами азо­Ту, фенольними сполуками тощо (Канцерогенез , 2004).

Згiдно з результатами експерименталъних робiт, проведених пiд керiвництвом проф . Н.Я . Янишево'i та i.O. Черниченко (дослi­джувались особливостi канцерогенезу при дli убiквiтарних хiмiчних

комплексiв, наявних поряд iз такими забруднювачами навколиш­

нъого середовища, як бенз(а)пiрен, дiоксид азоту (N02) , формалъ­дегiд та фенолънi сполуки - фенол, о-крезол) , у разi одночас­ного впливу канцерогену та iнших хiмiчних сполук у помiрно токсичних дозах i в дозах, близьки:х до мiнiмально активних,

спостерiгалась активацiя канцерогенезу, яка залежала вiд дози та режиму надходжеmm модифiкаторiв в органiзм. Увесь дiапазон ви­конаних ними дослiджень да€ змогу сформулювати ряд загалъних положенъ (Янышева и др" 1977, 1985).

1. Модифiкуючi хiмiчнi речовини при будъ-якому надхо­

дженнi в органiзм синхронно з канцерогеном можуть активувати канцерогенез, вiдповiдаючи залежностi доза-ефект, доза-час.

2. Активацiя канцерогенезу вiдбува€ться передусiм в органах­мiшенях i виража€ться у збiльшеннi частоти появи доброякiсних та злоякiсних новоутворень i скороченнi латентного перiоду ви­никнення першо'i пухлини та середнъого часу 'ix розвитку. Крiм того, формалъдегiд призводить до збiлъшення сумарного виходу ново­утворенъ рiзних органiв за рахунок розширення спектра локалiзацli,

що пов'язано з особливостями його iмунотоксичного впливу на окремi ланки iмунно'i системи.

3. Посилення канцерогенного ефекту пiд впливом модифiку­ючих факторiв характеризу€ться також змiнами iнших параметрiв канцерогенезу (локалiзацli , рiзноманiтностi гiстологiчних типiв) , що залежать вiд шляху надходження та специфiчних властивостей модифiкатора (токсичнi, алергiйнi та iн.), видiв тварин .

4. Встановлена залежнiсть модифiкуючого ефекту вiд режиму введения токсичного та канцерогенного агентiв:

111

Роэдlп 4. Факторм, що формують анкалоrlчну патопоriю професiйноrо rене3у

• найнебезпечнiшим € одночасний вплив канцерогену i ток­сиканту, за якого активацiя бластомогенезу проявляеться най­бiльш iнтенсивно за усiма якiсними та кiлькiсними параметрами канцерогенезу;

• канцерогеннi речовини, введенi у рiзнiй послiдовностi, справляють рiзний за напрямком вплив на канцерогенез залежно вiд речовини, що вивчаеться, та nшяху введения: тенденцiя до гальмування канцерогенезу у разi перорального введения феноль­них сполук до та пiсля канцерогену i тенденцiя до активацi'i у разi iнгаляцiйного затравлення тварин формальдегiдом пiсля кан­церогену та вiдсутнiсть модифiкацi'i у разi його впливу перед кан­церогеном.

Комбiнований вплив ycix речовин на рiвнi 1х ГДК для навко­ЛИIШIЬОГО середовища не призводить до посилення канцерогенезу.

Не менш важливим €питания вивчення коканцерогенно:i актив­ностi хiмiчних сполук. Деякi речовини, якi самi не мають канце­рогенно:i активностi, потрапивши в органiзм, можуть активувати дiю слабких доз канцерогенних речовин, що тим або iншим шляхом потрапили до органiзму.

Роль комбiнованих впливiв етiологiчних факторiв у виникненнi онкологiчноi патологii серед працюючих. Сучаснi уявлення про етiологiю злоякiсних пухлин у людини rрунтуються на багатофак­торному пiдходi, вiдповiдно до якого кожна канцерогенна речо­вина чи фактор пiдсилюе дiю iншого. Встановлено, що виробничi канцерогени, дiя яких спричиняе злоякiснi новоутворення, час­тiше викликають 1х у працiвникiв iз наявною генетичною схиль­нiстю до окремих пухлин (раку легень, молочно! залози, ендомет­рiю, матки, товсто:i кишки, меланоми шкiри) (Гуслицер и др" 1988, 2001; Greenwald et al" 1999). Крiм того, ризиковий спосiб життя (тютюнокурiння, зловживання алкогольними напоями, гiподи­намiя, надлишкова маса тiла, нерацiональне харчування) та умови життя (забруднення навколишнього середовища промисловими викидами, радiоiзотопами, пестицидами, природним радоном-222 тощо) визначають чутливiсть до виробничих канцерогенних фак­торiв, значно збiльшуючи ризик виникнення онкологiчно1 пато­логi'i (Киселев, 2003; Измеров и др" 2004; Канцерогенез, 2004; Ревич и др" 2004; Ракитский и др" 2005; Кошкина и др" 2006).

Роль способу житт.я працюючих у формуваннi ризику захворю­ваностi на онкологiчну патологiю. Найважливiшим фактором у формуваннi ризику захворювань людини на онкологiчну патологiю е спосiб життя.

Один iз них - тютюнокурiння, за якого на людину вплива­ють канцерогеннi фактори тютюнового диму, що мiстять полi-

112

Факторм, що модмфiкуюn. канцероrене3

циклiчнi ароматичнi вуглеводнi, смоли, радiоактивнi iзотопи. Близько 30 % випадкiв ycix смертей вiд раку та близько 80 % ви­падкiв раку легень у США зумовленi тютюнокурiнням. До того ж доведено вирiшальну роль тютюнокурiння у виникненнi раку гортанi, ротовоi: порожнини та стравоходу, сечового мiхура , пiд­шлунковоi: залози, нирок, шийки матки. Ризик раку легень у кур­цiв збiльшуеться у понад 20 разiв порiвняно з некурцями. Пасив­не курiння також збiльшуе ризик виникнення раку легень у не­курцiв. За оцiнками Агенцil охорони навколишнього середовища США (ЕРА, 1993), «тютюновий дим у навколишньому середо­вищi» (пасивне курiння) € канцерогеном, унаслiдок якого щоро­ку в США вiд раку легень гине близько 3 тис. некурцiв (Ивахно, 1972; Гуслицер и др. , 1988, 2001; Райхман и др., 1999, 2002; Goldfein, 1999; Greenwald et al., 1999; Rudnick, 1999; Андреева и др. , 2004; Vineis, 2004; Vineis et al. , 2004).

Доведено, що комбiнована дiя тютюнокурiння та виробничих канцерогенiв посилюе негативний вплив на здоров'я працiвникiв, а це зумовлюе значне збiльшення ризику виникнення виробни­чо-обумовленоi: онкологiчноi: патологil та професiйного раку. Встановлено синергiчнi ефекти тютюнокурiння з виробничими канцерогенами у збiльшеннi ризику виникнення таких форм ра­ку у разi експозицil: азбестом серед будiвельникiв (рак легень), полiциклiчними ароматичними вуглеводнями серед плавильникiв алюмiнiю (рак сечового мiхура), арсеном серед плавильникiв мiдi (рак легень), органiчними речовинами на хiмiчному виробництвi (рак рiзноi: локалiзацll) , iонiзувальним випромiнюванням серед працiвникiв уранових копалин та працюючих пiд впливом цього випромiнювання (рак легень) (Rudnick, 1999).

Сучасними дослiдженнями також доведено роль зловживання алкоголем у виникненнi раку легень, стравоходу, шлунка, прямо! кишки, печiнки, молочно! залози та iнших органiв, що пов'язуеться з його властивостями модифiкатора канцерогенезу. Зловживання алкоголем веде до розвитку передпухлинних захворювань шлунка,

пiдшлунковоi: залози , кишечнику, утворенню ендогенних канце­рогенних речовин, зниження загально1 та протипухлинноi: iмун­ноi: реактивностi. Виявлено пряму залежнiсть мiж частотою , мiц­нiстю та об'емом вживаних спиртних напоlв i ризиком виник­нення онкологiчноi: патологil (Райхман и др ., 1989, 1999, 2002).

Встановленi acoцiaцil iз зловживанням алкогольними напоя­ми i впливом виробничих канцерогенiв у збiльшеннi ризику ви­никнення професiйного раку гортанi, легень, ротово1 порожнини та глотки, стравоходу, шлунка та товсто1 кишки, пiдшлунково"i залози, молочно! залози, нирок, неходжкiнсько"i лiмфоми тощо.

8 - 8-1157 113

Роэдin 4. Фактори, що форму~оn. онкоnоrlчну naтonorlio npoфecliiнoro rенезу

Визначено також наявнiсть змiни iндивiдуальноi чутливостi пра­цюючих до канцерогенних виробничих факторiв Щц впливом вживания алкогольних напоlв (Гуслицер и др., 1988, 2001; Райх­ман и др., 1989, 1999, 2002; Mastrangelo, 2004; Ялкуг, 2006).

Вагомим етiологiчним фактором, який пов'язаний зi спосо­бом життя, е харчовi чинники. За оцiночними даними, близько 35 % смертей вiд раку в США пов'язанi з особливостями харчу­вання. Доведено роль харчових речовин (тваринних жирiв, клiт­ковини, вiтамiнiв - бета-каротину, А, С, Е, мiкроелементiв -селену, цинку) у формуваннi ризику виникнення раку легень, товс­то1 та прямо! кишки, молочно! залози, простати, шлунка, яечни­кiв, сечового мiхура. Такi харчовi фактори можугь як пiдвищувати, так i знижувати ризик виникнення онкологiчних захворювань. Важлива роль у формуваннi цього ризику належить забрудненню харчових продуктiв, питно1 води канцерогенонебезпечними фак­торами - пестицидами, радiонуклiдами, нiтросполуками, мiко­токсинами (афлатоксинами) тощо (Гуслицер и др., 1988, 2001; Райхман и др., 1989, 1999, 2002; Ялкут, 2006).

Доведено також роль ендогенних канцерогенiв, пов'язаних iз характером харчування, у виникненнi злоякiсних новоутворень: продуктiв гнитrя бiлкiв у ЮШiечнику (ароматичних амiнiв та iндолу), вторинних жовчних кислот, якi утворюються пiд впливом фер­ментiв кишкових бактерiй (дезоксихолево1, лiтохолево1 кислот) iз подальшим утворенням сильного канцерогену - метилхолантрену.

Подiбнiсть до структурних канцерогенiв спостерiгаеться у деяких вiтамiнiв (пiридоксину, нiкотиновоi кислоти) (Ялкут, 2006).

ЕКСПОЗИЦIЯ ПРАЦЮЮЧИХ ХIМIЧНИМИ КАНЦЕРОrЕНАМИ НА ВИРО&НИЦТВАХ ТА ix ЗАХВОРЮВАНIСТЬ НА зпояк1сн1 НОВОУТВОРЕННЯ

Роль хiмiчних канцерогенезiв у виникненнi онкологiчно1 па­толоm е домiнуючою в сучаснiй багатофакторнiй тeopfi раку. На­копичення канцерогенiв антропогенного походження у бiосферi пов'язано iз життедiяльнiстю людини i зростало паралельно iнтен­сифiкацfi промислового виробництва. Цей процес прискорився в останнi десятилiття ХХ ст., що призвело до широкомасштабного забруднення «новими» канцерогенними речовинами довкiлля вна­слiдок промислових викидiв, використання хiмiчних канцерогенiв у виробництвi та побуri (ЯньШiева и др., 1977, 1985; Ильин и др., 1979; Райхман, 1989; Ревич и др . , 2004; Boffetta, 2006).

Сучаснi епiдемiологiчнi дослiдження довели зв'язки мiж работою на рядi виробництв i ризиком виникнення злоякiсних новоутво­рень серед працюючих. МАДР до таких виробництв (1 група - з до-

114

Ексnоэицi• nрацюючих хiмiчними канцераrенами на 1иробництвах та ix эахворюванim".

веденою канцерогенною небезпекою для людини) вiдносить: ви­робництво, пов'язане з експозидi€ю аерозолiв сильних неорганiч­них кислот; виробництво аурамiну; виробництво вугiльних i гра­фiтових виробiв, анодних i подових мае iз застосуванням пекiв, а також обпалени:х анодiв; виробництво rуми та rумови:х виробiв; ви­робництво iзопропiлового спирту (за дii сильни:х кислот); виробниц­тво коксу, переробка кам'яновугiльно1, нафтово1 i сланцевих смол, rазифiкацiя вугiлля; виrотовлення та ремонт взуття; вироб­ництво технiчного вуглецю; виробництво фуксину; виробництво чавуну i сталi (аrломерацiйнi фабрики, доменне, сталеплавильне виробництво, rарячий прокат) i лиття iз них; деревообробну i меб­

. леву промисловiсть з використанням фенолформальдеriдних i кар-бамiдформальдеriдних смол у закритих примiщеннях; виробницт­во фарб; електролiтичне виробництво алюмiнiю з використаниям самоспiкливих анодiв; мiдеплавильне виробництво; пiдземний вид обуток гематиту, роботи у шахтах, riрничодобувну промисло­вiсть; роботи з експозицi€ю тютюновим димом. Серед працiвни­кiв цих виробництв значно збiльшенi ризики захворюваностi та смертностi вiд раку орrанiв дихання, травления, сечовидiлення, кровотворення та лiмфатичноi: тканини, шкiри. Також до таких виробництв можуть бути вiднесенi всi робочi мiсця, на яких пра­цюючi зазнають ш:кiдливого впливу канцерогенних речовин 1 групи канцерогенноi: небезпеки для людини.

На деяких виробництвах встановлено пiдвишення ризику за­:хворюваностi та смертностi працюючи:х на онколоriчну патолоriю, але точних канцероrенних аrентiв або не визначено, або 1х кан­цероrенна небезпека на теперiшнiй час не доведена епiдемiолоriч­ними та експериментальними методами (речовини ПА i ПБ груп). Такими виробництвами МАДР вважа€: виробництво кольоровоrо скла, скляних контейнерiв, склодувнi роботи; очищения нафти; перукарськi роботи; виробництво синтетичних тканин i ниток; друкарськi роботи; столярнi роботи; роботу в хiмчистках; вироб­ництво вольфрамових ниток iз кобальту, а також роботи, пов'я­занi iз впливом на працюючих факторiв ПА i ПБ rруп канцеро­rенноi: небезпеки для людини (робота з пестицидами, що мiстять арсен, а також iз креозотом, полiхлорованими бiфенiлами; праця з асфальтування дopir й виrотовлення сумiшей для шляхових по­криттiв, пiд впливом вихлопiв дизельних i бензинових двиrунiв, робота з нафтопродуктами, зварювальнi роботи тощо) (IARC Monographs, 1972-2002; Boffetta et al., 1997, 2004, 2006).

Основнi галузi промисловостi та професiйнi фактори, якi створюють канцероrенну небезпеку для працюючих, наведенi в табл. 4.1, 4.2.

а· 115

Роздln 4. Фактори, що форму1Оn. онкоnоriчну naтonoriJO nрофесlйноrо rенеэу

ТАБЛИЦЯ 4.1 Галузi промисловостi, професii, що являють собою канцероrенну небезпеку

Галузь промисловостi

Професiя / виробництво Рак­локалiзацiя / тип

Встановлений або причинний агент

Сiльське Робiтники виноrрадникiв, Легенi, шкiра Сполуки арсену господарство, де ви:користовують арсе­

лiсiвництво i новi iнсектициди рибальство Рибалки Шкiра, губа

Гiрська спра- Видобугок арсену Легенi, шкiра

ва i кам'янi Видобугок залiзно'i руди Леrенi розробки

Хiмiчна промис­

ловiсть

Видобугок азбесту

Видобугок урану

Видобугок i дробления тальку

Виробництво 2-(хлорме­тил)-ефiру (ХМЕ) i хлор­метилметилефiру (ХММЕ) (робiтники i ко­ристувачi)

Легенi, мезо­телiома плеври

й очеревини

Легенi

»

Леrенi (дрiбно­

клiтинний рак)

Анriосаркома печiнки

Придатковi пазухи носа

Ультрафiолетове випромiнювання

Сполуки арсену

Продукти розпаду радону

Азбест

Продукти розпаду радону

Тальк, що мiстить азбестовi волокна

ХМЕ, ХММЕ

Мономер вiнiлхлорид

Не встановлений

Виробництво вiнiлхлориду

iзопропiлалкогольне виробн:ицтво ( сильнокис­лотний процес) Виробництво пirментiв солей хромовоi' кислоти

Виробництво фарб

(робiтники i користувачi)

Леrенi, придат- Сполуки хрому(УI) ковi пазухи носа Сечовий мiхур

Золотоазотне виробництво Те саме

п-Хлор-о-толу'iдинове виробництво

» »

Бензидин , 2-наф­тиламiн, 4-амiно­бiфенiл Аурамiн та iншi ароматичнi амiни

п-Хлор-о-толу'iдин i йоrо сильнокис­лотнi солi

Виробництво Взуттева промисловiсть Придатковi па- Шкiряний пил, шкiри зухи носа, лей- бензин

Деревооб­робна про­

мисловiсть

116

кемiя

Виробництво фурнiтури Придатковi й офiсних меблiв пазухи носа

Деревний пил

Ексnоэмцl1 nрац~о~очмх хiмiчнммм канцераrенамм на 1мро6нмцпах та ix эахвор~ованim".

Галузь промисловостi

Професiя / виробництво

Продовженн.я табл. 4.1

Рак ­

локалiзацiя / тип Встановлений або причинний агент

Виробництво Виробництво i розфа- Те саме Сполуки арсену пестицидiв совка iнсектицидiв , що

мiстять арсен

Гумова про- Гумове виробництво Лейкози, сечо- Бензин, ароматичнi мисловiсть

Виробниц­тво азбесту

вий мiхур амiни

Кашщцрування, вулканiза- Лейкози Бензин цiя, ШИIО-1е виробницrво

Виробництво rумово'i Сечовий мiхур Ароматичнi амiни крихти i сумiшей Виробництво синтетично! Те саме латексно'i продукцll, вул­канiзацiя, кашuщрування , реrенерування , кабельне виробництво, виробниц-

тво rумово'i плiвки

Бензин

Виробництво iзоляцiйних Леrенi , мезоте- Азбест матерiалiв (труб, захис- л iома плеври й ноrо обшивання, тек- очеревини стилю, тканин , масок, аз­

бестоцементних виробiв)

Металурriя Алюмiнi€ве виробництво Легенi, сечовий Полiциклiчнi аро-

Виплавляння мiдi

Виробництво солей хро­

мово'i кислоти, хромовi розробки

мiхур матичнi вуглеводнi, дьоrоть

Леrенi Сполуки арсену Леrенi , придат- Сполуки хрому ковi пазухи носа

Залiзо i виплавтпmя сталi Леrенi Не

Очищения нiкелю

Травления

iдентифiкований Легенi, придат- Сполуки нiкелю ковi пазухи носа

Гортань, леrенi Пари неорганiчно'i кислоти, що мiстять

Виробництво й оч:ищення Леrенi кадмiю, нiкель-кадмi€ВИХ батарей, кадмi€воrо сплаву,

rальванопокритrя, виплав-

сiрчисту кислоту

Кадмiй i йоrо спо­луки

ляння цинку, паяння, ви­

робницгво полiвiнiлхло-ридних сумiшей

Обробка й оч:ищення бе­рилiю, виробницгво про­

пvкriв що мiстять берилiй

Те саме Берилiй i йоrо спо­луки

117

Роэдin 4. Факторм, що формують онкоnоrlчну naтonoriю професlйноrо rенеэу

Галузь промисловостi

Кораблебу­дування, мо­

rоробудуван­

ня, вироб­

ництво ус-

таткування

для

залiзниць

Професiя / виробництво Рак­локалiзацiя / тип

Закiнченн.я табл. 4.1

Встановлений або причинний агент

Робiтнихи портiв , докiв, Легенi, мезо- Азбест моторобудiвних вироб- телiома плеври ництв , залiзниць й очеревини

Газова про- Робiтники коксових за- Легенi Бенз(а)пiрен мисловiсть

Будiвництво

1ншi

водiв

Робiтники газодобувно! Легенi, сечовий Продукти випалю-rалузi

Робiтники газових коте-лень

1золювальники

Покрiвелъники , укла-далъники асфальту

Медичний персонал

Маляри (будiвництво , автомобiльна промис-ловiсть та iн.)

мiхур, мошонка вання вугiлля, 2-нафтиламiн

Сечовий мiхур Ароматичнi амiни

Легенi , мезо- Азбест телiома плеври й очеревини

Легенi Полiциклiчнi аро-

матичнi вуглеводнi Шкiра, лейке- 1онiзувальне ви-мiя промiнювання Легенi Не встановлений

ТАБЛИЦ Я 4 .2 Галузi промисловостi, npoфecii , пов'язанi з пiдвищеноi канцерогенною небезпе­

кою, для яхих оцiнка ризику остаточно не визначена

Галузь Професiя / виробництво Рак - Встановлений або

промисловостi локалiзацiя , тип причинний агент

Сiлъське Ферм ери Лейкози, Не встановлений господарство , лiмфома лiсiвництво Використання Лiмфоми, Хлорфенокси-i рибальство гербiцидiв саркоми гербiциди, хлорфе-

м'як:их тканин ноли (ймовiрно, в сумiшi з полiхло-рованими дибен-

зодiоксинами)

Використання Леrенi, 1нсектициди , що iнсектицидiв лiмфома не мiстять арсен

118

Ексnо3ицl1 nрац~о~очих хiмiчними канцероrеноми на виро6ництвах та ix юхвор~ованim."

Продовження табл . 4.2

Галузь

промисловостi Професiя / виробющтво

Гiрничодобув- Видобугок цинку i не виробниц- свинцю тво Видобугок вугiлля

Металовиробництво

Видобугок азбесту

Харчова про- М'ясники мисловiсть

Рак ­локалiзацiя , тип

Легенi

Шлунок Легенi

Шлунково­

кишковий тракт

Легенi

Встановлений або причинний агент

Продукти розпаду радону

Вугiльний пил Кристалiч:ний силiцiй Азбест

Вiруси , полiциклiчнi аро-

Виробництво Варильники пива напоlв

матич:нi вуглеводнi

Верхнi вiддiли Алкоголь (спожи­дихально! си- вання пива) стеми, систе-

ма травлення

Текстильна проми­

словiсть

Фарбувальники Сечовий м:iхур , Фарби придатковi пазухи носа ,

ротова порож-

нина

Ткал.i Придатковi Пил вiд волокон i пазухи носа , пряжi ротова порож-

нина

Шкiряне ви- Дубильники й оброб- Сечовий робництво лювачi шкiри мiхур ,

пiдшлункова

залоза , легенi Взуттева промисловiсть Придатковi i ремонт взуття пазухи носа ,

шлунок, сечо­

вий мiхур

Деревооброб- Дроворуби i робiтники Носова по-на проми- лiсопилок словiсть, ви- Робiтники

рожнина

паперових Лiмфоми, робництво виробництв паперу, газет- Теслi , столяри на iндустрiя

Працiвники деревооб­робних виробництв

легенi Носова по­

рожнина,

лiмфома Ходжкiна Лiмфоми

Шкiряний пил, iнwi хiмiкати, хром

Не встановлений

Деревний пил , хлор­феноли, креозот Не встановлений

Деревний пил, розчинники

Не встановлений

119

Роздln 4. Факторм, що формують онкоnоriчну naтonorlю професiйноrо reнeJy

Галузь промисловостi

Полiграфiя

Продовження табл. 4.2

Професiя / виробництво

Виробництво фанери

Рак­локалiзацiя , тип

Носоглотка , придатковi пазухи носа

Робiтники ротагравюр- Лiмфоми, них палiтурень, дру- ротова по-карських та iнших ви- рожнина, ле-робництв генi, нирки

Встановлений або причинний агент

Форма.лддегiд, дере­востружковий пил

Маслянi суспензii, розчинники

Хiмiчна про- 1 , 3-Бутадiенова про- Лiмфоми та 1,3-Бутадiен мисловiсть дукцiя лейкози

Виробництво акрило- Легенi , товста Акрилонiтрил нiтрилу кишка

Виробництво Легенi Вiнiлдiенхлорид вiнiлдiенхлориду (змiшання з акрил-

нiтрилом) 1зопропiлалкогольне Глотка Не встановлений виробництво (мiцно-кислотний процес) Виробництво Легенi Хлоропрен полiхлоропрену

Виробництво диметил­

сульфату

Виробництво епiхлор­гiдрину

Виробництво етилен­оксиду

Виробництво етилен­дибромiду

Виробництво формаль­дегiду

Виробництво полум'я­гасникiв i використан­ня пластифiкаторiв

Виробництво бензол­хлориду

Те саме

Легенi, лiмфо­ми i лейкози Лiмфоми i лейкози ,

шлунок

Система травления

Носоглотка,

придатковi пазухи носа

Меланома

шкiри

Легенi

Диметилсульфат

Епiхлоргiдрин

Етиленоксид

Етилендибромiд

Формальдеriд

Полiхлоринованi бiфенiли

Бензолхлорид

Виробництво Виробництво хлорфе- Саркома м 'я- Хлорфенокси­rербiциди, хлорфе­

ноли (змiшанi з полiхлоринованими дибензодiоксина­ми)

гербiцидiв ноксигербiцидiв ких тканин

120

Експо~мцl11 працю1Оч11х хlмlчнммм канцераrенамм на 111ро6н11цтвах та ix юхвор1Ованim.."

Продовження табл . 4.2

Галузь nромисловостi

Професiя / виробництво Рак­локалiзацiя , тиn

Встаноалений або причинний агент

Нафтова промисло­

вiсть

Нафтопереробка Шкiра, мозок, Бензин , полiцик-лейкемiя лiчнi ароматичнi

вуглеводнi, неочи­

щенi й погано очи­щенi мiнеральнi масла

Гумове ви- Рiзнi професil в гумо- Лiмфоми, . робництво вому виробництвi мноЖИЮiа мiе-

Стирол-буrадiенгумове

виробництво

лома, шлунок,

мозок, легенi

Лiмфоми,

лейкози

Виробництво Виробницгво керамiчних Легенi керамiки , виробiв скла i вогне- Виробницгво художнъого тривкоl цегли скла i пресованих ви-

Те саме

Виробництво азбесту

Металургiя

робiв iз ньоrо

Виробництво iзоляцiй­них матерiалiв (труб ,

плит, тканин, одягу,

масок, азбестоцемент­

ноl продукцll)

Глотка, шлунково­

кишковий тракт

Виплавляння свинцю, Дихальна сис­виробництво й очи- тема , система щення кадмiю, нiкель- травления, кадмiевих батарей, кад- простата мiевих фарб, сплавiв кад-

мiю, гальванопокриття ,

виплавляння цинку, па­

яния твердим припоем ,

виробництво полiвiнiл­хлоридних сумiшей, ви­

плавляння залiза та сталi

Бензин, 4,4-мети­лен-2-хлоранiлiн , iншi не iдентифi-кованi

1,3-Буrадiен

Кристалiчний силiцiй

Арсен та iншj ме­

талевi оксиди, си­

лiцiй, полiциклiчний ароматичний вугле­

водень

Аз бест

Свинцевi сумiшi Кадмiй i його сумiшi Кристаmчний

силiцiй

Кораблебуду- Робiтники портiв i докiв Гортань , сие- Азбест вання тема травления

Моторобуду- Виробництво , розподiл, Легенi вання ремонт

ПолiцикШчнi аро­матичнi вуглеводнi , зварювальнi пил та

аерозолi, вихлопнj

газ и

121

Галузь промисловостi

Електро­енергетика

Будiвництво

Транспорт

lншi

Професiя / виробництво

Виробництво iзоляцiйних матерiалiв

Рак ­

локалiзацiя , тип

Закiнчення табл . 4.

Встановлений або причинний агент

Лейкози, пух- Наднизька частота лини мозку магнiтних полiв ,

полiхлоринованi бiфенiли

Покрiвельники, укладачi Печiнка, асфальту жовчнi протоки

Виробництво iзоляцiйних матерiалiв Покрiвельники , укла­

дачi асфальту

Залiзничники , персонал

бензоколонок, шофери автобусiв i вантажiвок, оператори екскаваторiв

Робiтники автосервiсу

Хiмiки та iншi лабора­торнi працiвники

Бальзамувальники та iнший медичний пер­

сонал

Санiтари

Працiвники пралень i хiмчисток

Перукарi

Виробництво свiтних циферблатiв

Гортань, сие- Азбест тема травления

Ротова порож- Полiциклiчнi аро­нина, глотка , матичнi вугле­rортань , стра- воднi, вугiльна

вохiд , шлунок смола , скипидар

Легенi , сечо- Дизельнi вихлопнi вий мiхур, лей- гази, наднизька час-коз и

Лейкози i лiмфоми Лейкози i лiмфоми, пiдшлункова

залоза

Придатковi пазухи носа,

носоглотка

Печiнка

Легенi, стра­

вохiд, сечовий мiхур

Сечовий мi­хур, лейкемiя i лiмфома

Молочна зало­

за

тога магнinmх полiв

Бензин

Не встановлений (вiруси, хiмiкати)

Формальдегiд

Bipyc гепатиту В Три- i тетрахлор­етилен i тетрахлор­вуглець

Фарби для волосся, ароматичнi амiни

Радон

Детальнiшi характеристики канцерогенноi: небезпеки на де яких виробництвах наведенi у працях (IARC Monographs, 1972-2002; Вопросы гигиенического нормирования, 1972; Канцероген ные вещества в окружающей человека среде, 1979; Горбань, 1983 Руководство по гигиене труда, 1987; Введение в систему безо пас ного использования химических веществ, 1995; Энциклопедru

122

Ексnо3мцl1 nроЦJОючмх хlмlчнммм концероrенамм на 1мро6нмцТ1ах та ix юхворюванlm."

по охране и безопасности труда, 1999; Смулевич, 2000; Канцеро­генез, 2004; Профилактика профессионального рака, 2004; Boffetta, 2004, 2006; Отчет, 1976, 1979, 1983, 1989, 1991, 1992, 2000, 2006).

Добувна промисповiсть

Лрничодобувна промисловiсть i роботи в шахтах, при яких мае мiсце експозицiя радоном. Серед робiтникiв уранових, флюорито­вих та iнших рудникiв спостерiгався рак легень у разi високо1 концентрацli радону (вiд 10 до 700 Бк/м3) . Смертнiсть вiд раку легень серед них перевищувала очiкувану вiд 2-3 до 30-50 ра­

· зiв, латентний перiод розвитку пухлин становив 13-25 рокiв. Курiння збiльшу€ ризик розвитку захворювання, при цьому ла-тентний перiод виникнення раку серед гiрникiв-курцiв скорочу€­ться на 3-12 рокiв .

Виробництво коксу, переробка кам'яновугiльноi, нафтовоi i слан­цевоi смол, газифiкацiя вугiлля. На умови працi у виробництвi ме­талургiйного i пекового коксу вплива€ високотемпературний процес, який супроводжу€ться утворенням летких хiмiчних речо­вин, у тому числi канцерогенних (леткi ПАВ, якi сорбуються на вугiльному i коксовому пилу). При одержаннi газу з вугiлля до його складу можуть входити насиченi й ненасиченi вуглеводнi, пари дьогтю, якi мiстять моноциклiчнi (бензол, толуол) або полi­циклiчнi (нафталiн i антрацени, БП) вуглеводнi, амiак, сiрково­день тощо.

Серед осiб, зайнятих у виробництвi коксу (сухiй перегонцi вугiлля) , спостерiга€ться пiдвищена захворюванiсть на рак шкiри (в основному мошонки) , сечового мiхура й органiв дИХання (го­ловним чином легень).

Дослiдження, проведенi на коксохiмiчних заводах пiд керiв­ництвом проф. Н.Я. Янишевоi:, показали, що концентрацiя БП у коксовому газi, який надходить на очищения, становить 2,5-3,6 мкг/м3 , а у пекококсовому raзi - 235,9 мкг/м3 ; його концен­трацiя знижу€ться в 3-50 разiв пiсля вловлювання (конденсацll) та сiркоочищення. На розвантажувальному майданчику коксово1 печi перiодично1 дli вона досяrа€ максимального рiвня - 36,6 мкг/м3

(середнi - 0,04-8,1 мкг/м3) пiд час розвантажування коксу. Близько 80 % викидiв канцерогенних вуглеводнiв у атмосферу -

це викиди коксових печей. При цьому концентрацli БП на верх­нiх майданчиках коксових i пекококсових печей перевищують ГДК для атмосферного повiтря промислово1 зони вiд 5 до 848 разiв.

Кiлькiсть викидiв канцерогенних вуглеводнiв у атмосферу ро­бочо1 зони коксових i пекококсових печей визнача€Ться iнтенсив-

123

Роэдin 4. Фактори, що формуют~. онкоnоrlчну naтonorlю npoфecliiнoro rенеэу

нiстю видiлення газiв пiд час рiзних виробничих процесiв, вiдсуг­

нiстю герметизацfi технологiчного обладнання (викиди зi стоякiв печей, газовидiлення пiд час вивантаження коксу), «мокрим» способом гасiння коксу (викидiв у 10 разiв бiльше, нiж при «су­хому» гасiннi), а також використанням як пального коксового газу (у 5 разiв бiльше, нiж при використаннi доменного газу).

Найбiльша канцерогенна небезпека спостерiгаеться на таких технологiчних процесах: пiдготовки пеку, транспортування пеко­вого коксу на установку гасiння та прожарювання, охолодження води холодильного циклу, у цеху переробки смол (вiддiлення кристалiзацil нафталiну та антрацену, сховище пеку та дьогтю).

Значна канцерогенна небезпека на коксохiмiчних заводах формуеться також цехами з переробки смол. Як показали дослi­дження, проведенi на Днiпродзержинському коксохiмiчному за­

водi, канцерогенна небезпека формуеться на таких виробничих дiлянках (за бенз(а)пiреном): пековий парк, лакове вiддiлення,

сховища нафтових масел, вiддiлення дистиляцfi. Через значну кiлькiсть викидiв у атмосферне повiтря переви­

щення ГДК для БП на межi санiтарно-захисноi: зони становить: для коксохiмiчного виробництва - 25 разiв, металургiйного -2-5 разiв, в атмосферному повiтрi населених пунктiв - вiдповiд­но 50 i 30 разiв, а в разi 1х сумiсного територiального розмiщен­ня - до 100 разiв.

Проведенi дослiдження робочих коксохiмiчних виробництв показали високi рiвнi захворюваностi та смертностi працiвникiв на рак: легень, шкiри, нирок i передмiхуровоi: залози, сечового мiхура, гемобластози (лейкози та неходжкiнська лiмфома), якi були пов'язанi iз тривалою й iнтенсивною експозицiею 1х газом та димом коксових печей, який мiстив полiциклiчнi ароматичнi вуглеводнi, нафтовi смоли й масла тощо.

Вуглебрикетне виробництво. Канцерогенна небезпека на цьому виробництвi формуеться пiд час змiшування вугiльного дрiбняку з кам'яновугiльним пеком, прогрiвання шихти та пресування брикетiв.

Виробництво технiчного вуглецю. На сажових виробництвах процес ведеться при високiй температурi й супроводжуеться ви­дiленням канцерогенних ПАВ, що дае пiдставу вiднести його до онконебезпечних.

Виробництво вугiльних i графiтових виробiв, анодних i подових мае. Сировиною для виробництва вугiльних i графiтових виробiв е сажа, графiт, вуглецевi волокна, вуглепластики та iншi матерiа­ли на основi вуглецю. При 1х застосуваннi можливе видiлення в

124

Експоэмцi1 працю~очмх хiмiчнммм канцероrенамм на вмробнмцтвах та ix эахвор~овонim."

повiтря i забруднення шкiрних покривiв робiтникiв речовинами, якi мiстять ПАВ, у тому числi БП, що й становить канцерогенну небезпеку цього виробництва.

Meтanypriя

Металургiйне виробництво - виробництво чавуну, сталi ( агло­мерацiйнi фабрики, доменне i сталеплавильне виробництва, гарячий прокат) i лиття з них. На основних технологiчних процесах чор­ноi: металургil працiвники зазнають впливу потенцiйно канцеро­генних хiмiчних речовин i факторiв: пилу кристалiчного дiоксиду

· силiцiю (у виглядi тремолiту та кристобалiту, якi угворюються пiд дi€ю високих температур у плавильних печах), ароматичних вуглеводнiв, якi утворюються пiд час горiння коксованого вугiлля,

парiв канцерогенонебезпечних металiв (Cr, Ni), формальдегiду, газу радону-222 i дочiрнiх продуктiв його розпаду, що знаходять­ся в залiзнiй рудi.

Як показали дослiдження, проведенi на пiдпри€мствi чорноi: металургil (Криворiзькому металургiйному заводi), на основних виробничих процесах вiдбуваються значнi викиди циклiчних по­лiароматичних вуглеводнiв (за БП), якi залежать вiд виду палива, що використову€ться (коксоване вугiлля та газ), конструкцli печей, температури виробничого процесу i системи очищения викидiв, використання кам'яновугiльного пеку, смол, мiнеральних масел у мастильних сумiшах та 1х наявностi у промисловому пилу.

Найвищi рiвнi забруднення атмосферного повiтря робочоi: зони БП спостерiгаються у сталеплавильних цехах (мартенiвському та конверторному), а також у прокатному виробництвi й на аглофаб­рицi. Причому встановлено, що рiвнi забруднення робочого повi­тря пилом значно пiдвищують рiвнi забруднення БП через його ад­сорбцiю на пилових часточках.

Доведено збiльшення серед працiвникiв чорно1 металургll ризи­ку захворюваностi та смертностi вiд раку гортанi, легень, ротовоi:

порожнини i глотки, шлунка, товстоi" та прямо! кишки, пiдшлун­ковоi: залози, жовчного мiхура, нирок, сечового мiхура, простати,

головного мозку, лiмфатично"i i кровотворноi" тканин. Дослiдженнями, проведеними пiд керiвництвом НЯ. Янише­

во"i, встановлено, що в електрохiмiчному алюмiнi€вому виробництвi причиною канцерогенноi" небезпеки € використання електродноi" (анодно!) маси, при виробництвi яко! використовуються вуглеводи­стi матерiали (антрацит, кокс, кам'яновуriльний пек), якi пiддаю­ться високотемпературнiй обробцi (800-1300 °С), внаслiдок яко!

125

Роэдiп 4. Фактори, що фармують онкопоriчну naтonoriю nрофесlйноrо rенеэу

у повiтря робочоi: зони видiляються полiциклiчнi ароматичнi вуг­леводнi. Визначено , що викиди бенз(а)пiрену в цеху електродних

мае Нiкопольського феросплавного заводу становлять вiд 0,075 до 23,1 мкг/м3, а його максимальнi концентрацil спостерiгаються на таких виробничих дiлянках: плавления пеку та перекачування пеку iз цистерн у пекоплавильнi машини (на пультi -23, 1 мкг /м3). Рiвень потрапляння БП у робочу зону зал ежить вiд вмiсту цiei: речовини в пеку та ефективностi роботи системи вен­тиляцil, герметичностi печей прокату. Пiд час електролiтичного отримання алюмiнiю iз них у повiтря робочоi: зони потрапляють гази, якi мiстять високi концентрацil БП.

Проведеними на пiдприемствах кольорово1 металургil епiде­мiологiчними дослiдженнями доведено пiдвишення захворюваностi й смертностi вiд раку легень, стравоходу, шлунка у працюючих на виробництвi хрому. Спостерiгаеться також значне збiльшення ризикiв захворюваностi та смертностi працiвникiв вiд раку легень на берилiевому виробництвi. У працiвникiв мiдеплавильних ви­робництв, якi зазнають експозицil арсеном, - вiд раку легень, шкiри, сечового мiхура, нирок.

Мiдеплавильне виробництво (плавильний передiл, конверторний передiл, вогневе рафiнування). Технологiчнi процеси в цьому ви­робництвi йдуть при високих температурах, що призводить до видiлення в повiтря робочих примiшень канцерогенних речовин, якi знаходяться в сировинi (сполуки арсену, нiкелю, силiцiю тощо).

Електролiтичне виробництво алюмiнiю з використанням само­спiкливих анодiв. У виробництвi алюмiнiю електролiтичним методом застосовують електролiзери з анодами, якi самостiйно обпiкаються i якi формуються в процесi електролiзу з анодно! маси, що скла­даеться з пекового або нафтового прожареного коксу i кам'яно­вугiльного пеку. Процес супроводжуеться видiленням у повiтря робочих примiщень значно1 кiлькостi канцерогенних смолистих возгонiв - кам'яновугiльного пеку, дiоксиду силiцiю та iнших речовин, серед яких i неорганiчнi кислоти, якi можуть знаходитись у повiтрi виробничих примiщень у виглядi аерозолiв або в паро­газоподiбному станi. Серед робiтникiв цього виробництва ( основна професiя - електролiзник) встановлено високi ризики виник­нення раку легень i шлунка.

Маwинобудування

Машинобудiвне та металообробне виробництва. На основних технологiчних процесах машинобудування працiвники зазнають впливу потенцiйно канцерогенних хiмiчних речовин i факторiв:

126

Ексnозмцi1 nрац~о~очмх хiмiчнммм канцераrенамм на 1мро6нмцтвах та ix юхвор~ованim".

пилу кристалiчного дiоксиду силiцiю (у виглядi тремолiту та кри­стобалiту, якi утворюються пiд дiею високих температур у rшавиль­них печах), ПАВ, якi утворюються в процесi горiння коксованого вугiлля, парiв канцерогенонебезпечних металiв (Cr, Ni), якi ви­паровуються з металу пiд час його плавления або проведения зварювальних робiт, формальдегiду, нафтових масел тощо. Про­веденi дослiдження показали, що у працiвникiв машинобудування збiльшуеться ризик захворюваностi та смертностi вiд раку легень, стравоходу, шлунка, шкiри, мезотелiоми плеври, гемобластозiв.

Використання мастильно-охолодних рiдин (МОР) у машино­будуваннi та при обробцi металу формуе канцерогенну небезпеку

· внаслiдок того, що при температурi 300 °С у робочу зону у ви­глядi диму, парiв, аерозолiв потрапляють полiциклiчнi ароматич­нi вуглеводнi, а також бензол, формальдегiд. Цi хiмiчнi речовини знаходяться у виглядi домiшок у масляних МОР, якi е продуктами перегонки нафти (при температурi 300-700 °С), або в синтетич­них МОР, якi е сумiшшю полiглiколей та поверхнево-активних речовин iз водою, домiшками спиртiв, амiнiв, нiтратiв. Вважае­ться, що маслянi МОР е джерелом утворення ПАВ, а синтетич­нi - нiтрозамiнiв пiд час 1х нагрiвання при обробцi металу.

Дослiдження, проведенi пiд керiвництвом проф. Н.Я. Янише­во!, показали, що пiд час рiзання металу пiдвищуеться концент­рацiя бенз(а)пiрену (в масляних МОР - у 1,1-2,5 раза) та нiт­розамiнiв (у синтетичних МОР - у 4,2-16,1 раза) порiвняно з чистими МОР, що супроводжуеться зростанням у повiтрi робочо! зони вмiсту цих канцерогенiв, якi проникають в органiзм робiт­никiв через органи дихання, травления та шкiру. Найбiльша кан­церогенна небезпека за рахунок МОР формуеться в механiчних цехах вивчених пiдприемств.

Зварювальнi роботи. Зварювання конструкцiй з високомiцних видiв легованоi: сталi супроводжуеться видiленням у повiтря ро­бочо! зони сполук канцерогенних металiв (шести- i тривалентного хрому, нiкелю), а також складного комплексу iнших речовин, якi мають подразливу i загальнотоксичну дiю. Нанесення лакофарбових покрить - завершальна стадiя техно­

логil ряду виробництв. Складаеться з декiлькох етапiв, на яких використовуються сполуки металiв, розчинники, смоли, лаки, емалi, пiгменти, у тому числi багато канцерогенних сполук -сполуки хрому, фенолоформальдегiднi та епоксиднi смоли, про­дукти деполiмеризацil полiхлорвiнiлу й акрилонiтрилу тощо. Зна­чна кiлькiсть шкiдливих речовин видiляеться у повiтря робочих примiщень при приготуваннi й нанесеннi лакофарбових матерiа­лiв, а також пiд час сушiння пофарбованих виробiв.

127

Роэдin 4. Факторм, що формуют~. онкоnоriчну naтonoriio npoфecliiнoro rенеэу

Нанесенн.я металевих покрить на поверхню металовиробiв здiйснюють для захисту 'ix вiд корозfi, забезпечення пiдвищеноi: мiцностi i з декоративною метою. Промислове застосування мають гальваностегiя ( осадження тонкого шару iншого металу в розчинi електролiту пiд впливом електричного струму), покриття зану­ренням виробу у ванну з розплавленим металом або методом ме­талiзацfi , розбризкуванням струменя розплавленого металу в сти­

сненому повiтрi на поверхню виробу. Нарештi використовують так зване дифузiйне покриття - нагрiвання виробу i нанесеного на нього порошку металу при температурi плавления останнього.

У ci цi процеси супроводжуються видiленням у повiтря робо­чо'i зони шкiдливих речовин, у тому числi канцерогенiв - хрому, нiкелю, кадмiю , парiв розчинникiв i смол.

Хiмiчна промисповiсть

Нафтопереробне виробництво. Джерелами канцерогенiв у цьо­му виробництвi е пiролiтична високотемпературна переробка на­

фти на коксових i бiтумних установках. Встановлено, що канце­рогеннi ПАВ на бiтумному виробництвi потрапляють у повiтря робочоi: зони пiд час викидання газiв iз кубiв-реакторiв окиснен­ня бiтуму, розливання гарячого бiтуму, при цьому рiвень БП у повiтрi робочоi: зони максимальний при розливi бiтуму iз кре­кiнг-продуктiв i мiнiмальний при розливi продуктiв прямо! пере­гонки. Значнi концентрацfi БП зафiксованi також у випарах з поверхнi нафтовловлювачiв бiтумноi: установки.

Канцерогенну небезпеку на великiй кiлькостi виробництв ста­новлять викиди iз технологiчних печей , якi забезпечують нагрi­вання нафти на рiзних етапах il переробки, джерелами палива яких е мазут, технологiчний i природний гази .

Рiвнi полiциклiчних ароматичних вуrлеводнiв на пiдприемст­вах нафтохiмiчноi: промисловостi також пiдвищенi при синтетич­ному виробництвi етанолу, iзопропiлбензолу, а-метилстиролу, фенолу, ацетону, полiетилену високого тиску.

Виробництво iзопропiлового спирту. iзопропiловий спирт -промисловий розчинник i дезiнфекант, який використовуеться як замiнник етанолу в косметичних засобах (лосьйонах, лаках). У робiтникiв, зайнятих на виробництвi iзопропiлового спирту, рееструеться велика кiлькiсть випадкiв раку пазух носа i раку гор­танi , якi пов'язують з 'ix експонуванням промiжними продуктами синтезу, що утворюеться у технологiчному процесi - iзопропiло­

вим маслом або сiрчанокислим дiiзопропiлом.

128

Експоэицi1 працюючих хiмiчними канцероrенами на виробництвах та ix эахворюванim."

Виробництво гуми i гумових виробiв. Гума ма€ складний склад: крiм каучуку до неi: входять десятки рiзних iнгредi€нтiв, серед яких сажа становить 50 % маси i бiльше. Гума € активним сор­бентом i носi€м канцерогенних ПАВ, у тому числi БП. Канцеро­генну небезпеку являють й iншi компоненти rуми - мазути, наф­товi масла (якi € джерелом полiциклiчних ароматичних вуrлеводнiв, у тому числi бенз(а)пiрену), N-нiтрозамiни, тетрахлоретилен, смоли тощо. У гумотехнiчному виробництвi основними джерелами кан­церогенно! небезпеки € технiчний вуглець (сажа) i бензол, якi використовуються чи утворюються в процесi виготовлення гуми.

У повiтря робочоi: зони пiдготовчих i вулканiзацiйних цехiв видiля€ться безлiч сировинних, промiжних i побiчних продуктiв у виглядi пилу, газiв i парiв. Вулканiзацiйнi гази, наприклад, - це складна парогазоаерозольна сумiш, до складу яко! входить по над 150 речовин . Серед них - канцерогеннi ПАВ, N-нiтрозамiни, парафiни, нафтени, амiни (попередники N-нiтрозамiнiв) та iн.

Виробництво гуми визнане канцерогенонебезпечним за ре­зультатами численних епiдемiологiчних дослiджень у рiзних кра1нах, включаючи Росiю. У працюючих виявлено пiдвищений ризик розвитку раку сечового мiхура, лейкозiв, раку шлунка, nухлин

головного мозку й iнших органiв. Однак у гумовому виробництвi Pocil не було заре€стровано значущого пiдвищення ризику роз­витку раку сечового мiхура, що пов'язують з особливостями вiт­чизняноi: рецептури гумовоi: сумiшi, яка не використову€ сполуки,

забрудненi 2-нафтиламiном. Саме з його впливом пов'язаний пiдвищений ризик раку сечового мiхура у робiтникiв британськоi: гумовоi: промисловостi.

Дослiдженнями, проведеними пiд керiвництвом проф. НЯ. Яни­шевоi:, встановлено , що пiд час вулканiзацil гуми у шинному ви­робництвi на рабочих мiсцях форматорiв-вулканiзаторiв у повiтря робочо! зони видiляються канцерогени - БП, дiетилнiтрозамiн (ДЕНА) i диметилнiтрозамiн (ДМНА), концентрацiя яких залежить вiд iнтенсивностi газовидiлення пiд час вулканiзацll, щiльностi заван­таження технологiчних майданчикiв, iнтенсивностi експлуатацil обладнання. Найбiльшi канцерогеннi ризики спостерiгаються в цехах вулканiзацil вантажних шин (перевищення ГДК в 4,8-13 разiв), лег­кових шин та автопокришок (перевищення ГДК в 2,1-2,2 раза).

Також виявлено пiдвищення концентрацll у повiтрi робочоi: зони пiдготовчого цеху шинного виробництва (виготовлення як камерно'i, так i протекторноi: гуми), на рабочих мiсцях машинiста бункера та вальцювальника: ДМНА - в 55 разiв за максимальними показника­ми i в 29 разiв, за середньозмiнними, ДЕНА- в 100 i 64 рази.

9-8-1157 129

Роэдi11 4. Фактори, що формуют~. онко11оriчну naтo11ori10 nрофесiйноrо rенеэу

Великою кiлькiстю ранiше проведени:х дослiджень встановлено, що у працiвникiв гумового технiчного виробництва спостерiгаеться

Шдвищення захворюваностi й смертностi вiд раку носово1 порож­нини, сечового мiхура, шлунка, легень, простати, гемобластозiв (хронiчни:х лейкозiв, неходжкiнсько1 лiмфоми) тощо , але й доте­пер не встановленi чiткi зв 'язки мiж виникненням онкологiчно1 патологu з якимось окремим хiмiчним агентом. Водночас дове­дено, що використання у виробництвi полiмерiв хлорвiнiлового мономера значно збiльшуе частоту раку печiнки .

Виробництво синтетичного каучуку. Синтетичнi каучуки (СК) належать до найважливiши:х продуктiв сучасноi: нафтохiмu. 1х ви­користовують для виrотовлення рiзноманiтни:х гумови:х виробiв. Бiльше половини СК витрачаеться на виробництво шин. Основ­

ною стадiею в технологu одержання СК е полiмеризацiя моно­мерiв, якi з iншими речовинами можуть надходити в повiтря ро­

бочо1 зони у виглядi газiв складноi: сумiшi, а також забруднювати шкiру працюючих. Працюючi на виробництвi синтетичного каучу­ку зазнають впливу хiмiчних речовин , що мають загальнотоксич­ну i канцерогенну дiю, а саме бензолу, хлоропрену, формальдегi­

ду, бутадiену, стиролу.

У виробництвi взуття поряд iз традицiйними матерiалами, якi використовують у гумовому виробництвi, також застосовують полiмерну сировину: полiвiнiлхлорид, полiстирол, полiакрилонi­трил та iншi полiмери. При цьому можливе видiлення iз сирови­ни вихiдних мономерiв: вiнiлхлориду, акрилонiтрилу, стиролу й iнших канцероrенiв. На рiзни:х виробничих дiлянках у повiтрi наяв­ний тальк, який може мiстити азбестовi волокна.

Анiлiнофарбна промисловiсть - галузь хiмiчноi: промисловостi, що виробляе синтетичнi органiчнi барвники i напiвпродукти, не­обхiднi для 1х одержання, якi застосовують для фарбування й об­робки волокон, тканин, паперу, шкiри, пластмас , виrотовлення

лiкарських препаратiв, боротьби зi шкiдниками рослин i бур'яна­ми , як прискорювачi вулканiзацu каучуку i для запобiгання ста­рiнню гуми тощо.

Ароматичнi амiни (4-амiнобiфенiл , ~-нафтиламiн, бензидин, аурамiн та iн . ) е найбiльш дослiдженими та небезпечними вироб­ничими канцерогенними факторами. Канцерогенними для орга­нiзму е не самi ароматичнi амiни, а продукти 1х метаболiзму в печiнцi , якi видiляються iз сечею i справляють канцерогенну дiю у перехiдно-клiтинному епiтелu сечостатевоi: системи, тому орга­нами-мiшенями для 1х канцерогенноi: дu е сечовий мiхур , а та­

кож миски нирок, сечоводи, сечовипускальний канал.

130

Експоэмцi1 прац~о~очмх хiмiчнммм канцероrенамм на вмробнмцтвах та ix эахвор~ованim."

&удiвництво та виробництво будiвеnьних матерiаniв

Азбестоцементне виробництво. Сучасними дослiдженнями встановлено, що найбiльша небезпека у виникненнi злоякiсних пухлин (мезотелiоми плеври та очеревини, легень) пов 'язана iз впливом блакитного азбесту (амфiболiв) i меншою мiрою - бi­лого азбесту (хризотиловоrо). При роботi з азбестом у працiвни­кiв у 5 разiв збiльшу€ться ризик розвитку раку леrень, а за умови по€днання впливу азбесту та тютюнокурiння цей ризик збiльшу­€ТЬСЯ в 75 разiв. При виникненнi азбестозу у 40 % хворих на йо­rо фонi виника€ рак легень i в 1 О % - мезотелiома плеври. Ри­зик розвитку мезотелiоми плеври зроста€ у вiцi 35-45 рокiв, се­редня тривалiсть житrя хворих iз цi€ю патолоri€ю становить ли­ше 11 мiс. Доведено також збiльшення ризику захворюваностi працюючих, якi мають контакт iз азбестом, на рак гортанi, шлунка, товсто1 та прямо! кишки.

Асфальтобiтумне виробництво. Проведенi дослiдження засвiд­чили збiльшення у працiвникiв з виробництва асфальту та бiтуму ризику захворюваностi та смертностi вiд раку rортанi, легень, поро­жнини ротоглотки, шкiри, спричинених виробничими канцеро­генонебезпечними факторами - комплексом ПАВ (БП, нафталi­ну, фенатрену, флуорантену, пiрену, антрацену тощо) , бензолом, пилом кристалiчного дiоксиду силiцiю тощо .

Будiвництво. У будiвництвi працiвники (малярi) частiше хво­рiють на злоякiснi пухлини: рак ротово1 порожнини, шлунка, ле­гень, rортанi, шкiри, Я€ЧКа, стравоходу, печiнки i жовчних проток, мезотелiому плеври, меланому шкiри, а також гемобластози, якi пов'язують з експозицi€ю працiвникiв до волокон азбесту, дiоксиду силiцiю, цементу, органiчних розчинникiв, лакiв, фарб, клеlв тощо.

Енерrетика

Канцерогенна небезпека в енергетицi форму€ться на теплових електростанцiях (ТЕС) та енерrетичних установках, якi викорис­товують вугiльно-пековi брикети, низькосортне тверде паливо та

високосiрчаний мазут. Дослiдження, проведенi пiд керiвництвом проф. Н.Я. Янишево1, показали, що концентрацiя БП в димових газах ТЕС становить: при використаннi кам'яноrо вугiлля - 0,5-1 ,65 мкг/м3, мазуту- 0,21-0,5 мкr/м3, природного газу- 0,047 мкr/м3, сланцiв -0,06-0,16 мкг/м3, i залежить вiд повноти згоряння палива, яке ви­знача€ться обсяrом повiтря, що пода€ться в топку. Виробнича небезпека при цьому може формуватися пiд час подавания пали­ва в топку, викидання диму та rазiв у робочу зону.

9• 131

Роэдlп 4. Факторм, що формують онкопоriчну naтonoriю nрофесiйноrо rенеэу

Транспорт

Джерелом канцерогенних вуглеводнiв е всi види транспорт­них засобiв - автомобiльний, залiзничний, повiтряний, водний

внаслiдок того, що карбюраторнi та дизельнi двигуни за всiх ре­жимiв роботи видiляють цi речовини. Доведено роль вихлопiв дизельних двигунiв локомотивiв у збiльшеннi ризику смертностi вiд раку легень у залiзничних працiвникiв США у 1,3-1,5 раза.

Аналогiчнi тенденцi'i онкологiчно'i захворюваностi й смертностi спостерiгаються у працiвникiв, якi обслуговують дизельнi двигу­ни (енергетики, водi'i вантажiвок тощо). Виробнича канцероген­на небезпека може формуватися пiд час експлуатацi'i транспорт­них засобiв (у водi'iв автотранспорту за вiдсутностi герметизацi'i кабiн), проведения ремонтних робiт (за поганих умов вентиляцi'i, у заправникiв транспортних засобiв паливом) та у персоналу, який обслуговуе транспортнi lШIЯХИ (регулювальники, ремонтни­ки, обхiдники залiзничних шляхiв тощо).

Встановлено , що вiдпрацьованi гази дизельни:х двигунiв мiс­

тять бенз(а)пiрен в концентрацi'i вiд 0,3-1,6 до 5 мкг/м3 (за мак­симального навантаження). Двигуни, що працюють на скрапле­

ному газi, викидають БП - вiд 3,9 мкг/м3 (за нульового наванта­ження) до 11 мкг/м3 (за максимально! роботи), а найбiльше його видiляють двигуни, що працюють на бензинi (20 мкг/м3). 90 % ycix ПАВ, якi утворюються двигунами, у високи:х концентрацiях

адсорбуються часточками сажi та пилу розмiром менше 1 мкм. Окремим питанням формування канцерогенно'i небезпеки €

вплив на працiвникiв повiтряного транспорту (пiлотiв, бортпро­вiдникiв) ультрафiолетового та iонiзувального випромiнювання

пiд час здiйснення польотiв, хiмiчни:х канцерогенiв, якi знаходяться у паливi та технiчни:х сумiшах для обслуговування лiтакiв, кораблiв,

автотранспортни:х засобiв (заправники, ремонтний персонал), а та­

кож електромагнiтного неiонiзувального випромiнювання на дис­

петчерiв транспортних засобiв (залiзничного, повiтряного тощо).

Сinьське rосподарство

Спостерiгаеться також збiльшення ризику захворюваностi на

злоякiснi новоутворення (рак шкiри, меланому шкiри та ока, рак

молочно! залози, неходжкiнську лiмфому) у працюючих в сiльсь­

кому господарствi, рибальствi, на будiвництвi, а також у працiв­

никiв лiтакiв, листонош тощо, який формуеться внаслiдок шкiд-

132

Ексnо311цi1 npaцioioч11x хlмlчн11м11 канцераrенам11 на 111ро6н11цтвах та ix юхвор~овонiсn.."

ливоi: дii' сонячного ультрафiолетового випромiнювання. Аналогiч­

ний ризи:к спостерiгаеться й у людей, котрi зазнають впливу штуч­

ного ультрафiолетового випромiнювання.

Охорона здоров' 11

Пiдвищенi ризики захворюваностi на злоякiснi новоутворен­ня спостерiгаються й у деяких працiвникiв системи охорони здо­

ров' я, що зумовлено 1х експозицiею такими канцерогенними агентами, як iонiзувальне випромiнювання (у вiддiленнях проме­

невоi: дiагностики та терапii') , ультрафiолетове випромiнювання

(працiвники операцiйних блокiв, вiддiлень для лiкування хворих з iнфекцiйними захворюваннями) , хiмiчнi канцерогени (вiддiлен­ня xiмioтepaпii', клiнiчнi лабораторii' , персонал яких проводить

санiтарне прибирания лiкарняних примiщень, дезiнфекцiю бiо­логiчних матерiалiв тощо) , бiологiчних канцерогенiв (працiвники

вiддiлень для лiкування хворих з iнфекцiйними захворюваннями, вiрусологiчнi лабораторii') тощо. У медичних працiвникiв пiдви­щений ризик захворювання на рак шкiри, легень, печiнки , гемо­бластози тощо .

lнwi виробництва

Деревообробне i меблеве виробництво з використанням фенол­формальдегiдних i карбамiдоформальдегiдних смол у закритих при­мiщення.х. Деревообробнi виробництва - це комплекснi пiдпри­емства з первинноi: i вторинноi: обробки деревини, пiдприемства з виготовлення деревостружкових (ДСП) i деревоволокнистих плит (ДВП), лицювальноi: плiвки. При первиннiй обробцi дерева

в технологiчному циклi застосовують клеi: на основi карбамiдо­формальдегiдно1 смоли. При виготовленнi ДСП застосовують такий самий клей, але iз вмiстом вiльного формальдегiду не бiльше 1 % .

Зайнятi первинною обробкою ДСП працiвники зазнають впли­ву деревного пилу, який мiстить формальдегiд у полiмеризованiй

смолi, i вiльного формальдегiду, який знаходиться в карбамiдо­

формальдегiднiй смолi. Епiдемiологiчними методами доведенi зв'язки мiж високим ри­

зиком вини:кнення раку носовоi: порожнини, придаткових пазух но­

са, глотки i 1х експозицiею комплексом факторiв деревообробно­го виробництва - деревним пилом i формальдегiдом.

Шкiряне виробництво. Проведенi епiдемiологiчнi дослiдження показали, що у працiвникiв, котрi займаються дубленням i фар-

133

Роэдin 4. Фактори, що формуют~. онкоnоrlчну naтonorlю nрофесlйноrо rенеэу

буванням шкiри та 'ii кiнцевою обробкою, високий ризик виник­нення раку легень, придаткових пазух носа, пiдшлунковоi: залози,

сечового мiхура, гемобластозiв, яечок, простати, як:i пов'язанi iз впливом на них комплексу виробничих канцерогенних речовин -сполук xpoмy(VI) (хроматiв, бiхроматiв), азо- та анiлiнових барв­никiв , органiчних розчинникiв (п-дихлорбензолу), формальдегi­ду, хлорфенолу тощо.

Виробництво кольорового скла, СIСЛЯНU.Х контейнерiв, склодувнi роботи. Канцерогенна небезпека на цьому виробництвi зумов­люеться такими виробничими факторами , як пил кристалiчного дiоксиду силiцiю, який е основною сировиною для виготовлення

скла, та солi важких металiв, як:i використовують для фарбуван­ия скла. Припускаеться, що у працiвникiв цих виробництв пiд­

вищений ризик захворюваностi на рак легень. Пiдприемства з утилiзацii смiття. На виробництвах, де вiд­

буваеться процес спалювания органiчних речовин , у повiтря ро­

бочоi: зони потрапляе дiоксин (2 , 3 ,7,8-тетрахлордибензо-п-дiоксин), який у дуже малих дозах збiльшуе онкологiчну захворюванiсть пра­цюючих на рак легень, шкiри тощо.

Побутове обслуговування населення. iснуе припущення про наявнiсть канцерогенноi: небезпеки у таких виробничих процесах, що використовуються у побутовому обслуговуваннi населения, як перукарськ:i роботи, хiмчистка, прибирания примiщень тощо. Небезпека тут зумовлюеться експозицiею працюючих канцеро­генними агентами ПА i ПБ груп. Це питания активно вивчаеться.

До iнших виробництв, як:i можуть становити канцерогенну небезпеку для працюючих, вiдносять виробництва синтетичних ниток i тканин iз них, друкарськ:i та столярнi роботи тощо.

Наведенi вище данi щодо наявностi канцерогенноi: небезпеки в рiзних галузях економiчноi: дiяльностi не можна вважати пов­ними i до к:iнця вивченими, але вже сьогоднi стае зрозумiлим, що шк:iдливi виробничi фактори фiзичноi:, хiмiчноi: та бiологiчноi: природи беруть участь у формуваннi онколоriчноi: захворюваностi працюючого населения, а через свою глобальнiсть - у детермi­нацil захворюваностi населения краi:ни на популяцiйному рiвнi. Полiпшения та удосконаления на державному рiвнi санiтарного контролю за ка~щерогенними агентами на виробництвах вже сього­днi е одним iз найважливiших завдань служб медицини й охорони працi, яке дасть змогу ефективно управляти онкологiчною захво­

рюванiстю населения на рiвнi не лише окремих пiдприемств, ви­робництв, галузей економiчно'i дiяльностi, а й ycie'i держави .

134