ISSN 2307-5740 ВІСНИКjournals.khnu.km.ua/vestnik/pdf/ekon/VKNU-ES-2013... · ВИКОРИСТАННЯ ТЕОРІЇ ПОРТЕРА – ЛОУЛЕРА У ПІДПРИЄМНИЦТВІ

Науковий журнал

ВВІІССННИИКК ХХммееллььннииццььккооггоо ннааццііооннааллььннооггоо ууннііввееррссииттееттуу

ЕЕккооннооммііччнніі ннааууккии

22001133,, №№ 66,, ТТоомм 11

Scientific journal

HHEERRAALLDD ooff KKhhmmeellnnyyttsskkyyii nnaattiioonnaall uunniivveerrssiittyy

EEccoonnoommiiccaall sscciieenncceess

22001133,, NN.. 66,, VVoolluummee 11

Хмельницький 2013

ISSN 2307-5740

ВІСНИК Хмельницького національного університету

Затверджений як фахове видання Постановою президії ВАК України від 16.12.2009 № 1-05/6 (http://vak.org.ua/docs//prof_journals/journal_list/whole.pdf)

Засновано в липні 1997 р. Виходить 6 разів на рік

Хмельницький, 2013, № 6, Т. 1 (206) Засновник і видавець: Хмельницький національний університет

(до 2005 р. — Технологічний університет Поділля, м. Хмельницький) Головний редактор Скиба М. Є., заслужений працівник народної освіти України,

член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, д. т. н., професор, ректор Хмельницького національного університету

Заступник головного редактора Параска Г. Б., д. т. н., професор, проректор з наукової роботи Хмельницького національного університету

Голова редакційної колегії серії “Економічні науки”

Войнаренко М. П., заслужений діяч науки і техніки України, д. е. н., професор, академік АЕНУ, МАІ, УАЕК, проректор з науково-педагогічної роботи Хмельницького національного університету

Відповідальний секретар Гуляєва В. О., завідувач відділом інтелектуальної власності Хмельницького національного університету

Ч л е н и р е д к о л е г і ї

Економічні науки

д. е. н. Асаул А. М., д. е. н. Благун І. С., д. е. н. Бельтюков Є. А., к. е. н. Бондаренко М. І., д. е. н. Ведерніков М. Д., д. е. н. Геєць В. М., к. т. н. Григорук П. М., д. е. н. Завгородня Т. П., к. т. н. Йохна М. А., к. е. н. Ковальчук С. В., д. е. н. Козак В. Є., д. е. н. Кругляк Б. С., д. е. н. Кулинич О. І., д. е. н. Лук’янова В. В., к. е. н. Любохинець Л. С., д. е. н. Мікула Н. А., д. е. н. Микитенко В. В., к. е. н. Михайловська І. М., д. е. н. Нижник В. М., д. е. н. Орлов О. О., д. е. н. Стадник В. В., к. е. н. Тюріна Н. М., к. е. н. Хмелевська А. В., д. е. н. Хрущ Н. А. Відповідальні за випуск: к. е. н. Ковальчук С. В., к. е. н. Карпенко В. Л. Технічний редактор к. т. н. Романюк В. В. Редактор-коректор Броженко В. О.

Рекомендовано до друку рішенням Вченої ради Хмельницького національного університету, протокол № 1 від 25.09.2013

Адреса редакції:

Україна, 29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 11, Хмельницький національний університет редакція журналу “Вісник Хмельницького національного університету”

(03822) 2-51-08 e-mail: [email protected]

[email protected]

web: http://library.tup.km.ua/visnyk_tup.htm http://visniktup.narod.ru http://vestnik.ho.com.ua

Зареєстровано Міністерством України у справах преси та інформації.

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації Серія КВ № 9721 від 29 березня 2005 року (перереєстрація)

© Хмельницький національний університет, 2013 © Редакція журналу “Вісник Хмельницького

національного університету”, 2013

Зміст

Вісник Хмельницького національного університету 2013, № 6, Т. 1

3

МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗА УМОВ РОЗВИТКУ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

М. В. КОРЯГІН МЕТОДИ ОЦІНКИ РИЗИКІВ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ................................................. 7

І. П. БАБУР ОСНОВНІ АСПЕКТИ ПРОЕКТНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОГРАМАМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ОПЕРАТОРА ЗВ'ЯЗКУ ..................................................................................................................... 11

В. А. ДАВИДЕНКО АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ ІНФОРМАТИВНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА .............................................. 14

О. А. НІКОЛАЙЧУК РОЗВИТОК МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНЮВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА ................................................................................................................................................... 19

А. М. РОЗМАН МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЦІННІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ТОРГОВЕЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ............................................................................................................................................... 26

О. О. РУДАЧЕНКО ВИЗНАЧЕННЯ ДОМІНАНТНИХ ЗАГРОЗ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ........................................................................................... 35

І. А. СИСОЄНКО ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДОЛОГІЇ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ .............................................................................................. 39

І. Г. ФАДЄЄВА СУТНІСТЬ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМНО-СИНЕРГІЧНОГО ПІДХОДУ ДО ОЦІНКИ ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ ....................................... 46

ЕКОНОМІКА ПРАЦІ ТА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ, РОЗВИТОК ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ

В. А. ОВЕРЧУК ІНТЕГРАЦІЯ В СУСПІЛЬСТВО ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ......................................................................................... 55

В. В. ПОЛЬОВА ТИПИ ТРУДОВОЇ ПОВЕДІНКИ ПРАЦІВНИКІВ .............................................................................................. 59

А. А. САХНО ВИКОРИСТАННЯ ТЕОРІЇ ПОРТЕРА – ЛОУЛЕРА У ПІДПРИЄМНИЦТВІ .................................................. 65

І. Г. БУЗЕЦЬКИЙ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК В КОМПЛЕКСІ ОЦІНОЧНИХ ЧИННИКІВ ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ ............................................................................................................. 69

ОБЛІК ТА АУДИТ

О. І. ПРОДІУС КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ ................................. 73

Зміст

Вісник Хмельницького національного університету 2013, № 6, Т. 1 4

С. І. СЕЙКО УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ЗАЛУЧЕНОГО КАПІТАЛУ ТА ЦІЛЬОВОГО ФІНАНСУВАННЯ НА БАЗІ СУЧАСНИХ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ....................... 77

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Г. А. УТКІНА ІННОВАЦІЙНИЙ ТИП РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ ЯК ЗАКОНОМІРНИЙ РЕЗУЛЬТАТ СПЕЦИФІКИ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА ...................................................................................................... 82

ФІНАНСИ ТА БАНКІВСЬКА СПРАВА

О. А. ГОЛУБОВСЬКА ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ МІЖ ПОТРЕБАМИ ПІДПРИЄМСТВА ТА БАНКУ В ПРОЦЕСІ ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ........................................................................................... 86

Г. Р. БАЛЯНТ СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РЕГУЛЮВАННЯ ТА НАГЛЯДУ ЗА ФІНАНСОВИМ СЕКТОРОМ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В КОНТЕКСТІ ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ ................................................................................................................ 89

Ю. М. ГАЛІЦЕЙСЬКА ФОРМУВАННЯ ЗАЛУЧЕНИХ РЕСУРСІВ БАНКАМИ УКРАЇНИ .................................................................. 95

М. В. КОРНЄЄВ РОЗРОБКА СИСТЕМИ КЛАСИФІКАЦІЇ ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ ............................................................ 100

С. В. ЛЕЛЮК ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ДЕРЖАВИ НА ЇЇ ФІНАНСОВУ БЕЗПЕКУ ............................................................................................................................ 106

Ю. М. ОСАДЧУК ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КРЕДИТНОЇ КООПЕРАЦІЇ В УКРАЇНІ ......................................................... 115

О. М. СИДОРЕНКО ДОПОМІЖНІ МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ (ЕКОНОМІЧНИЙ, МОТИВАЦІЙНИЙ ТА ПОЛІТИЧНИЙ) ...................... 120

О. М. ХМЕЛЕВСЬКА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФІНАНСУВАННЯ СИСТЕМИ ОСВІТИ В УКРАЇНІ ............................................... 126

А. А. КОРБУТ РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ЗАЛУЧЕННЯ ТА ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ АКТИВІВ ................................................................................................................................................................ 131

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ МАРКЕТИНГУ

П. Г. ІЛЬЧУК МОДЕЛЬ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ .............................. 137

Л. А. ГРИЦИНА ФОРМУВАННЯ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА ПРИ ВЕДЕННІ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ ................................................................................................................................................................. 145

Зміст


5

Б. Б. СЕМАК РИНОК ЕКОТЕКСТИЛЮ УКРАЇНИ: МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ........................................... 148

Г. М. ДОРОЖКІНА, Л. М. ХОМЕНКО ОРГАНІЗАЦІЯ МАРКЕТИНГУ ГІРНИЧОЗБАГАЧУВАЛЬНОГО КОМБІНАТУ ПРИ ЗБІЛЬШЕННІ ЕКСПОРТНИХ ПОСТАВОК ............................................................................................. 153

О. А. КРАТТ, Г. П. ДОРОВСЬКИХ МАРКЕТИНГ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ОБСТАВИНИ ЗАСТОСУВАННЯ АСОРТИМЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ ...... 159

К. В. КУЧЕРЕНКО МІЖНАРОДНИЙ ТУРИСТИЧНИЙ БРЕНД КРАЇНИ: ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ТА ПРОСУВАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ............................................................................................ 167

В. РАТИНСЬКИЙ ПЛАНУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ОСНОВНИЙ ФАКТОР УСПІХУ НА РИНКУ СВІТЛИХ НАФТОПРОДУКТІВ ......................................................................................................................... 171

О. О. СЕЛЕЗНЬОВА ОЦІНКА МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БУДІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ...................................... 176

С. Ю. ХАМІНІЧ, Г. Г. ПОЛІШКО ПОБУДОВА МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ КРАЇНИ: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ ............................... 181

А. В. ШЕВЧЕНКО ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ЛОГІСТИЧНОГО ПІДХОДУ ПРИ ПЛАНУВАННІ РОБОТИ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ ....................................................................................................... 186

І. В. ЮРКО, О. Ю. УСТЬЯН СОЦІАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ТА ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ МАРКЕТИНГУ .................. 189

ПРІОРИТЕТИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ, АНАЛІЗ РЕГІОНАЛЬНИХ І МІСЦЕВИХ РИНКІВ

Б. П. ГАЛУШКО ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ .............................................................................. 194

Н. М. ДОНЄВА ТУРИСТИЧНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ХЕРСОНСЬКОГО РЕГІОНУ ЯК ОДИН З ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ............................................................................. 199

К. В. СІРЕНКО ОЦІНКА РЕГІОНАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ ВИЇЗНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ ............................................................................................................................................................. 206

ЗАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ

Ю. М. ВАРИЧ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ ........................................................ 210

О. Я. ДЯКІВ ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ МЕНЕДЖМЕНТУ ТВОРЧОСТІ ................................................................. 218

Зміст


Л. І. ГАЛЬКІВ ІНТЕРПРЕТАЦІЯ СУТНОСТІ, ТИПОЛОГІЗАЦІЯ ТА ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ ДОМОГОСПОДАРСТВ ........................................................................................................................................ 223

В. А. ЛІТИНСЬКА РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ТУРИЗМУ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ ТА СВІТУ ...................................................... 229

О. Г. ДІДКІВСЬКА ТРАНСФОРМАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ЗАПИТУ НА ОСВІТУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ В УКРАЇНІ ............................................................................................................................................................. 233

Н. С. САДОВСЬКА ОЦІНКА СТАНУ І ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ В УКРАЇНІ ............................................................................................................................................................. 239

О. Ю. СОПОЦЬКО АНАЛІЗ РИНКОВОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВ У ГАЛУЗІ ВИРОБНИЦТВА КОВБАСНИХ ВИРОБІВ ................................................................................................................................................................ 243

С. В. БЄЛЯЄВА ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ОПЕРАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ .......................................................................... 247

В. В. ГАПОН, К. Г. ЧИТАЄВА МОНІТОРИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ТА ПАРТНЕРСТВА В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ ............................................................................................................................. 252

М. І. ДЗЮБА ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ СТИМУЛЮВАННЯ ІМПОРТУ .................................................................. 256

О. М. КУДИРКО, Г. В. ДАЦЕНКО ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ АСПЕКТІВ СТРАТЕГІЙ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ ПІДПРИЄМСТВ ........................................................................................................................... 260

Л. В. ОЛІЙНИК УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ КОНВЕРГЕНЦІЇ З ГОСПОДАРСЬКО-ЕКОНОМІЧНОЮ СИСТЕМОЮ ...................................................................................... 264



7

МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗА УМОВ РОЗВИТКУ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

УДК 657.372.5

М. В. КОРЯГІН Львівська комерційна академія

МЕТОДИ ОЦІНКИ РИЗИКІВ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

В роботі систематизовано методи оцінки ризиків визначення вартості підприємства. Досліджено та вдосконалено

методи розрахунку ризиків визначення вартості підприємства. Здійснено вивчення ризику неефективності інвестиційних проектів та нововведень на вітчизняних підприємствах. Досліджено необґрунтоване викривлення результатів оцінки показників вартості підприємства.

Ключові слова: методи, оцінка, ризик, вартість, підприємство.

M. V. КОRYAGIN Lviv Academy of Commerce

METHODS FOR ASSESSMENT OF RISKS IN DETERMINING

THE ENTERPRISE VALUE The aim of the research – to systematize methods for assessment risk to determining the enterprise value, providing the

opportunity quantification of risks and its consideration in terms of the enterprise value because of its adjustment. Methods of risk for determining the enterprise value are investigated and improved. Risk inefficiency of investment projects and innovations in national enterprises are studying. Incomplete consideration of risk factors in the enterprise value, ignoring external risks while processing algorithms cost management leads to undue distortions of evaluation indicators of the enterprise value. Solving these problems is provided by the development of an effective risk management subsystem of enterprise value and measurement of risk factors that affect the change of the enterprise value. The proposed ordering methods for assessment risk to determining the enterprise value organization provides effective risk management system to generate indicators of the enterprise value.

Keywords: methods, assessment, risk, cost, enterprise. Постановка проблеми. Необхідною умовою стабільного функціонування та розвитку економіки

країни є ефективна інвестиційна політика, яка забезпечує інтенсивні відтворювальні процеси, зростання національного доходу, розвиток галузей діяльності. Основною передумовою інвестиційних процесів в конкурентних умовах є отримання максимальних доходів за мінімальних витрат капіталу. Разом з тим, економічна невизначеність зумовлює об’єктивний прояв ризиків виникнення втрат, недонадходжень доходів з різних причин.

При прийнятті економічних рішень необхідно враховувати характер ризиків та ймовірність їх виникнення, що зумовлюється багатофакторною динамікою розвитку об’єкта управління та нестійкими умовами його функціонування. У тому числі це стосується ризику достовірності оцінки вартості підприємства, який відображає потенційний рівень загрози реалізації економічних цілей інвестора, зокрема, недоотримання майбутніх доходів від функціонування суб’єкта господарювання. Тому питання ідентифікації та систематизації методів оцінки ризиків визначення вартості підприємства набувають особливої актуальності та потребують детального дослідження.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження видів, прояву та методів оцінки ризиків визначення вартості підприємства здійснювали О. В. Бережна, С. В. Валдайцев, В. В. Вітлінський, П. І. Верченко, І. М. Дашко, Т. О. Загорна, С. І. Кукота, П. Микитюк, Т. А. Порохня та інші.

Мета статті – систематизувати методи оцінки ризиків визначення вартості підприємства, які забезпечують можливість визначення кількісних параметрів ризиків та їх врахування у показниках вартості підприємства через її коригування.

Виклад основного матеріалу. Сьогодні спостерігається високий ризик неефективності інвестиційних проектів та нововведень на вітчизняних підприємствах, що негативно позначається на їх фінансових результатах. Однією з причин такої ситуації є недостатнє врахування факторів ризику в процесі прийняття інвестиційних рішень та при обґрунтуванні вибору альтернатив [1, с. 28].

Визначення ризику оцінки вартості підприємства є одним з основних етапів процесу оцінки вартості підприємства, оскільки рівень ризику визначає стратегію розвитку діяльності. Дослідження сутності та ролі ризиків в процесах оцінки вартості підприємства набуває особливої актуальності та є важливим елементом системи теоретико-практичного забезпечення розвитку бізнесу. Ідентифікація сутності та видів ризиків оцінки вартості підприємства забезпечує можливість розробки заходів для своєчасного реагування на негативні явища та мінімізації їх наслідків.

Суттєвий вплив ризиків на всі аспекти діяльності призводить до необхідності розробки методичних засад їх оцінки, заходів мінімізації та управління ними в цілях зниження можливих фінансових втрат [2, с. 145].



Метою аналізу ризиків в процесі оцінки вартості підприємства є їх оцінка, а також встановлення можливих шляхів їх зниження, визначення ступеня генерування чи руйнування вартості підприємства за наявного рівня ризику та пошук способів його зниження.

Процес розрахунку ступеня ризиків визначення вартості підприємства передбачає використання кількісних та якісних методів оцінювання. Серед найбільш поширених методів розрахунку ризиків використовуються наступні методи: сценаріїв; аналогії; аналітичні, експертних оцінок.

Використання методу сценаріїв, як зазначає Т. О. Загорна [3], передбачає встановлення за кожним виділеним фактором ризику песимістичного, оптимістичного та найбільш імовірного сценарію. У подальшому для окремого фактора, наприклад, інфляційного ризику (зміна темпу інфляції), коригується безризикова ставка дисконту, яка повинна застосовуватися для визначення поточної вартості скоригованих грошових потоків.

Значна кількість дискусій серед науковців ведеться з приводу доцільності використання моделі оцінки ризику визначення вартості активів при розрахунку ставки дисконту. Зокрема, Т.О. Загорна [3] акцентує увагу на тому, що цей метод базується на даних ринку і враховує лише систематичні ризики підприємства. Валдайцев С.В. зазначає, що метод оцінки активів та порядок визначення ставки дисконту з його використанням базується на об’єктивних даних ринку. Разом з тим, цей метод характеризується наступними недоліками:

– ставка дисконтування не враховує індивідуальних очікувань щодо ризиків різних інвесторів (загальна премія за той чи інший рівень ризику визначається в розрахунку на середньостатистичного інвестора);

– модель враховує в основному лише систематичні ризики діяльності; – в отриманій ставці дисконту облік ризиків бізнесу проводиться в розрахунку на інвесторів, які

будуть заощаджувати свої активи протягом однакового періоду часу [4, c. 55]. Микитюк П. пропонує для отримання найбільш точних результатів при визначенні ризиків вартості

підприємства застосовувати метод сценаріїв у поєднанні з методом імітаційного моделювання, оскільки вони дають змогу максимально врахувати всі взаємозв’язки між початковими показниками проекту. Проте в цьому випадку виникає складність з математичним описом вказаних залежностей [2, с. 152].

Метод аналогій при оцінці ризиків діяльності підприємства ґрунтується на вивченні впливу факторів ризику, оцінки результатів реалізованих інвестиційних проектів підприємств тієї ж галузі або підприємств-аналогів та їх екстраполяції. Зокрема, С. В. Валдайцев [4, с. 46] зауважує, що метод аналогій може вважатися найбільш теоретичним та конкретним серед всіх інших методів оцінки ризиків бізнесу в ставці дисконту, оскільки він повністю базується на даних ринку і містить мінімум необґрунтованих даних.

Використання методу аналогій можливе за наявності інформації про існуючі ризики й їх вплив на діяльність підприємств-аналогів, та передбачає врахування тенденцій їх розвитку при оцінці імовірності виникнення непередбачених втрат або формування додаткових прибутків для прийняття рішень про подальше вкладення коштів.

Разом з тим, недостатній розвиток вітчизняного фондового ринку, висока асиметричність інформації щодо розвитку галузей економіки створюють перешкоди та ставлять під сумнів достовірність результатів, отриманих з використанням методу аналогій.

Економіко-математичні методи оцінки ризиків включають аналіз чутливості та врахування ризику при побудові ставки дисконту. На перевагах використання економіко-математичних методів зауважують О. В. Бережна, Т. А. Порохня та С. І. Кукота [5]. Зокрема, за словами авторів, застосування економіко-математичних методів дозволяє провести якісний та кількісний аналіз економічних явищ, дати кількісну оцінку ступеня ризику та ринкової невизначеності, обрати найбільш ефективне або оптимальне рішення.

Математичні методи і моделі дозволяють імітувати економічні ситуації та господарські процеси, оцінювати їх наслідки при виборі рішень. Методи економіко-математичного аналізу виступають регулятором економічної діяльності в єдності зовнішніх та внутрішніх невизначеностей, забезпечують вибір оптимальних рішень, дозволяють математично вимірювати, аналізувати, програмувати та мінімізувати ризик з метою підвищення ефективності управління ним.

Аналіз чутливості є одним з найбільш простих та відомих методів урахування чинників невизначеності, характерних для оцінювання бізнес-проектiв. Як правило, такий аналіз передує кількісні оцінці ризиків і дозволяє з’ясувати, які з чинників (параметрів), що оцінюються можна віднести до найбільш ризикованих, таких, що спричиняють найбільшу частку ризиків.

Проведення аналізу чутливості здійснюється у два етапи: формування моделі та безпосереднє проведення аналізу чутливості, що дозволяє ідентифікувати найважливіші можливі чинники ризику, змінні в моделі, пов’язані з оцінкою вартості підприємства [6, с. 33-34]. Його сутність полягає у вимірюванні чутливості основних показників, ефективності залежно від випадкової зміни чинників.

Використання аналізу чутливості при визначенні вартості підприємства дозволяє структурувати процес формування результатів діяльності суб’єкта господарювання, визначити суттєві фактори генерування/руйнування його вартості.

Науковцями виокремлюються напрями, за якими може проводитись аналіз чутливості [7, 8]:



9

– встановлення зміни значень цільового критерію при заданій варіації кожної вихідної величини або їх комбінаціях;

– визначення вихідних значень за їх різних поєднаннях при заданому бар’єрному значенні цільового критерію. Такі значення відповідають критичним значенням вхідних параметрів.

Доцільність використання методу аналізу чутливості при визначенні ризику оцінки вартості підприємства зумовлюється об’єктивністю та простотою розрахунків, наочністю його результатів. Отримані висновки дозволяють визначати фактори, зміна яких в найбільшій мірі впливає на кінцеве значення ключового параметру – вартість підприємства. Встановивши критичні значення факторів ризику, суб’єкти оцінки розробляють систему заходів щодо попередження їх виникнення та мінімізації їх негативного впливу.

В окрему підгрупу методів при визначенні ризиків оцінки вартості підприємства слід виділити методи, що базуються на врахуванні ризику при побудові ставки дисконту. Такі методи можна згрупувати за способом врахування ризику при побудові ставки дисконтування:

1) методи, що базуються на ставці дисконту з урахуванням підвищеної норми доходу; 2) методи, що базуються на розрахунку ставки дисконту з урахуванням розвитку підприємств-

аналогів. Методи, що базуються на ставці дисконту з урахуванням підвищеної норми доходу, ґрунтуються на

застосуванні методу сценаріїв, методу сценаріїв при роботі з реальними грошовими потоками, методу обліку ризиків бізнесу підвищенням “індивідуальної” ставки дисконту, методу аналогій, моделі оцінки капітальних активів, методу кумулятивної побудови ставки дисконту.

Необхідність використання норми доходу при розрахунку ставки дисконту обґрунтовує С. В. Валдайцев [4, c. 44]. Зокрема, автор зазначає, що якщо будь-якому підприємству, що оцінюється, притаманний ризик, то позиція будь-якого несхильного до ризику потенційного інвестора є такою, що у відповідь на ймовірні ризики він погодиться інвестувати в бізнес тільки тоді, коли середня віддача за весь період ведення бізнесу з кожної вкладеної в нього гривні буде вищою. Ця середня, яка може бути названа нормою доходу, і є ставкою дисконту, що враховує ризики бізнесу.

Коригування ставки дисконту здійснюється, як правило, у випадках, якщо переважаючий вплив на оцінку вартості підприємства здійснюють внутрішні ризики.

Серед науковців на сьогодні відсутній єдиний підхід щодо встановлення пріоритетності використання методів урахування ризику при оцінці вартості підприємства.

При визначенні ставки дисконту інвестори, виявляючи ознаки несистематичного ризику, вимагають одержання максимальних премій. Це означає, що використання методу кумулятивної побудови ставки дисконту дозволяє значно завищити ставку дисконту та, відповідно, занизити вартість підприємства. У зв’язку з цим, невід’ємною умовою використання цього методу для обліку ризиків діяльності є необхідність попереднього обґрунтування суттєвості та характеру впливу несистематичних ризиків на коливання доходів від бізнесу.

Методи, що базуються на розрахунку ставки дисконту з урахуванням розвитку підприємств-аналогів, передбачають визначення ставки дисконту: 1) як оберненої величини співвідношенню “Ціна/Прибуток”; 2) на рівні коефіцієнта ROI “Дохід на інвестиції”; 3) на основі арбітражної теорії вартості капітальних активів.

Використання співвідношення “Ціна/Прибуток” ґрунтується на тому, що фондовий ринок, виставляючи ціну за ту чи іншу компанію, орієнтується не тільки на поточний прибуток, але також на надійність його отримання в майбутньому. Тому чим більшим є співвідношення “Ціна/Прибуток”, тим перспективнішим та надійнішим є підприємство з точки зору стабільної прибутковості [4, c. 62-63]. Якщо для підприємств галузі співвідношення “Ціна/Прибуток” виявиться більш високим, це означатиме, що фондовий ринок вважає цю галузь більш перспективною та надійною. Відповідно для такої галузі ставка дисконту як обернена величина співвідношенню “Ціна /Прибуток” буде меншою.

Ставка дисконту на рівні коефіцієнта ROI “Дохід на інвестиції” використовується при оцінці вартості підприємства за умови незмінної номенклатури продукції. В якості ставки дисконту при цьому використовується досягнута підприємством віддача на раніше здійснені інвестиції [4, с. 63].

Застосування методу розрахунку ставки дисконту на основі арбітражної теорії вартості капітальних активів ускладнюється недостатньою інформаційною місткістю та прозорістю вітчизняного фондового ринку, відповідно ця методика в частині розрахунку показників вартості підприємства не може бути адаптована до української економічної специфіки [4, с. 63].

Експертні методи оцінки ризиків базуються на суб’єктивній оцінці можливого впливу окремих факторів генерування/руйнування на вартість підприємства окремими експертами (консультантами, спеціалістами з економічних питань). Цей метод застосовується у випадках, коли отримати необхідний масив статистичної інформації з певних причин неможливо. Особливістю методу експертної оцінки ризиків є відсутність суворого математичного обґрунтування достовірності результатів оцінки [9, c. 186-187].

Важливою проблемою визначення ризиків оцінки вартості підприємства є розробка цілеспрямованих заходів виявлення та вимірювання ризик-факторів, які негативно впливають на вартість підприємства, розробка механізмів зниження їх впливу.



Висновки. Неповне врахування факторів ризику в процесі оцінки вартості підприємства, нехтування зовнішніми ризиками при опрацюванні алгоритмів управління вартістю призводять до необґрунтованого викривлення результатів оцінки показників вартості підприємства. Вирішення вказаних проблем забезпечується ефективним розвитком підсистеми управління ризиками оцінки вартості підприємства та вимірюванням ризик-факторів, які негативно впливають на зміну вартості підприємства. Запропонована систематизація методів оцінки ризиків визначення вартості підприємства забезпечує ефективну організацію системи управління ризиками з метою генерування показників вартості підприємства.

Література

1. Дашко І. М. Сутність інвестиційного ризику та його врахування при обґрунтуванні напрямів

інвестиційної діяльності підприємства / І. М. Дашко, О. Ю. Ємельянов, І. З. Крет // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Проблеми економіки та управління. – 2011. – № 698. – С. 28–34.

2. Микитюк П. Система оцінювання та аналізу факторів ризику інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства / П. Микитюк // Вісник ТНЕУ. – 2012. – № 1. – С. 145–153.

3. Загорная Т. О. Оценка стоимости бизнеса : [курс лекций и практикум] / Т. О. Загорная. – МЭГИ, Макеевка. – Макеевский эконом.-гуманит. институт, 2010. – 145 с.

4. Валдайцев С. В. Оценка бизнеса : [учеб.] / С. В. Валдайцев. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – 360 с.

5. Бережная Е. В. Методы оценки экономических рисков / Е. В. Бережная, Т. А. Порохня, С. И. Кукота // Сборник научных трудов СевКавГТУ. – Серия «Экономика». – 2005. – № 2. – C. 102-105.

6. Вітлінський В. В. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком : [навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц.] / В. В. Вітлінський, П. І. Верченко. – К. : КНЕУ, 2000. – 292 с.

7. Бирман Г. Экономический анализ инвестиционных проектов / Г. Бирман, С. Шмидт. – [пер. с англ.]. – М. : ЮНИТИ, 1997.– 631 с.

8. Блех Ю. Инвестиционные расчеты / Ю. Блех, У. Гетце. – [пер. с нем.].– Калининград, 1997. – 450 с.

9. Слав’юк Р. Фінанси підприємств : [навчальний посібник] / Ростислав Слав’юк. – 3-є вид., переробл. і доп. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 459 с.

References

1. I. M. Dashko, O. Yu. Yemelianov, I. Z. Kret. Sutnist investyziinogo ryzyku ta iogo vrahuvania pry obgruntuvanni napriamiv investyziinoi diialnosti pidpryiemstva. Visnyk Nazionalnogo universytetu “Lvivska politehnika”. Problemy ekonomiky ta upravlimia. – 2011. – No. 698. – pp. 28-34. [in Ukrainian].

2. P. Mykytiuk. Systema otsiniuvania ta analizy faktoriv ryzyku investyziino-innovatsiinoi diialnosti pidpryiemstva. Visnyk TNEU. – 2012. – No. 1. – pp. 145-153. [in Ukrainian].

3. T. O. Zagornaia. Otsenka stoimosti biznesa : [kurs lektsii i praktikum]. MEGI, Makeievka. – Makeievskii ekonom.-gumanit. institute, 2010. – 145 p. [in Russian].

4. S. V. Valdaitsev. Otsenka biznesa : [ucheb.]. – 2-e izd., pererab. i dop. M. : TK Velbi, Izd-vo Prospekt, 2004. – 360 p. [in Russian]. 5. E. V. Berezhnaia, T. A. Porohnia, S. I. Kukota. Metody otsenki ekonomicheskih riskov. Sbornik nauchnyh trudov SevKavGTU. –

Seriiia „Ekonomika”. – 2005. – No. 2. – pp. 102-105. [in Russian]. 6. V. V. Vitlinskyi. Analiz, modeliuvania ta upravlinia ekonomichnym ryzykom : [navch.-metod. Posibnyk dlia samost. vyvch.

dysts.]. – K. : KNEU, 2000. – 292 p. [in Ukrainian]. 7. G. Birman. Ekonomicheskii analiz investitsionnyh proektov / G. Birman, S. Shmidt. – [per. s angl.]. M. : YUNITI, 1997. – 631 p.

[in Russian]. 8. Yu. Bleh, U. Getse. Ivestitsionnyie raschety. – [per. s nem.]. Kaliningrad, 1997. – 450 p. [in Russian]. 9. R. Slaviuk. Finansy pidpryiemstv : [navchalnyi posibnyk]. 3-ie vud., pereobl. i dop. K. : Tsentr navchalnoi literaturu, 2004. – 459 p.

[in Ukrainian].

Надійшла 13.09.2013; статтю представляє д. е. н. Корягін М. В.



11

УДК658(075) І. П. БАБУР

Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова ОСНОВНІ АСПЕКТИ ПРОЕКТНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОГРАМАМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ОПЕРАТОРА ЗВ'ЯЗКУ

Розглянуто стан, проблеми та розвиток оператора зв’язку. Розглянутий та запропонований критерій ефективності

впровадження програми соціально-економічного розвитку оператора зв'язку в нестабільних економічних умовах. Він дозволяє всебічно дослідити різні варіанти розвитку програм при її формуванні та впровадженні.

Ключові слова: програма розвитку, проект, оператор зв’язку, соціально-економічний розвиток, критерій ефективності, проектний розвиток.

I. P. BABUR

Odessa National A.S. Popov Academy of Telecommunications

KEY ASPECTS OF PROJECT MANAGEMENT PROGRAMS SOCIAL AND ECONOMIC DEVELOPMENT OPERATOR OF TELECOMMUNICATIONS

The construction of highly efficient and competitive economy is impossible without a high level of development and

continuous improvement of national information - telecommunication system. Intense competition in the telecommunications market, forcing operators to develop and introduce not only new services, but also to systematically improve them. In order to increase the internal potential of the telecommunication operator implementing the program of social and economic development. This raises the problem of evaluating the effectiveness of such programs with the appropriate criteria. From the standpoint of project management principle of development is the development of the criterion of efficiency of project management programs for social and economic development of the telecommunication operator. The process of socio-economic development of the telecommunications operator has enough contradictory and unstable. Regardless of the form of ownership they operate in a market environment where there are complex processes of formation of socially oriented market economy. It leads to need for a social orientation. This orientation is discussed in the following aspects: focus on user requests. There is a need to meet the needs of the community for services that provide telecommunication operators with products to solve social problems of the personnel. The proposed criterion effectiveness of the implementation of the program of social and economic development of the telecommunication operator is a major opportunity for a comprehensive study of the various options for the formation of social and economic development program of telecommunication operators. This criterion is the main structural tool not only for the analysis program, and determines the approach to this program.

Keywords: program development, project operator, socio-economic development of the criterion of efficiency, project development.

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв’язок з важливими науковими та

практичними завданнями. Система поглядів на процес управління розвитком підприємства змінюється під впливом об'єктивних факторів. Основними факторами, що впливають на цей процес, є науково-технічна революція, концентрація фінансового наукового і виробничого потенціалу на основних напрямках розвитку і, як наслідок, виникає необхідність враховувати суттєві зміни, що виникають навколо. Характерною їх рисою стала орієнтація цілих галузей світової економіки на безпосереднє задоволення потреб споживачів. Створення нової продукції та послуг. Процес виробництва та надання послуг все в більшій мірі орієнтується на спеціалізовані запити споживачів. Вони націлені на задоволення споживачів шляхом соціально орієнтованої ринкової економіки. Це призводить до соціальної орієнтації підприємств, яка означає, що паралельно з економічною функцією воно несе і соціальну. Суттєву роль в зазначеної орієнтації виграють сучасні послуги операторів зв’язку. Тому вирішення їх розвитку є досить актуальною задачею.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Для того, щоб функціонування підприємств в умовах перехідного періоду стало ефективнішим, та приділяло увагу соціальної орієнтації необхідно розглядати підприємство, як основний соціально-економічний елемент у загальній системі народногосподарського комплексу.

Питання, пов’язані з проблемою управління програмами соціально-економічного розвитку підприємств розглянуті, С.Д. Бушуевим, В.А. Рачем, Ю.І. Буріменко та викладені у роботах [3, 6]. В них розкриті принципові питання проектного управління програмами розвитку підприємств. Однак питання оцінки їх ефективності шляхом розробки відповідних критеріїв не вирішені.

Ціллю статті є розробка критерію ефективності проектного управління програмами соціально-економічного розвитку оператора зв’язку.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Процес соціально-економічного розвитку оператора зв’язку має досить суперечливий і нестабільний характер. Незалежно від форми власності всі вони функціонують у ринковому середовищі, в якому відбуваються складні процеси становлення соціально орієнтованої ринкової економіки. Це призводить до необхідності соціальної орієнтації. Така орієнтація розглядається у орієнтації на запити споживача. Тобто необхідність задоволення потреб суспільства в послугах, які надають оператори; з позицій



вирішення соціальних проблем трудового колективу і місця існування його. Дана обставина пред'являє високі вимоги до управління соціально-економічними процесами і виробничо-господарською діяльністю оператора зв’язку [8].

Ринкові відносини вимагають глибоких змін у підходах до розробки та реалізації програм соціально-економічного розвитку, що забезпечують різкий перехід до інтенсифікації виробництва, переорієнтацію оператора на повне і першочергове використання якісних чинників економічного та соціального зростання. Найважливішими з них є наступні.

- Науково-технічний прогрес, який породжує принципово нові технології та засоби автоматизації виробництва, що дозволяє істотно підвищити продуктивність праці.

- Режим економії і ресурсозбереження є важливим чинником інтенсифікації і підвищення продуктивності праці. Необхідно також інтенсивніше використовувати наявний виробничий потенціал операторів шляхом ритмічності виробництва,

- Підвищення якості послуг, зниження питомої ваги витрат ресурсів. - Велике значення у підвищенні ефективності виробництва мають організаційно-економічні

фактори. Перш за все, розвиток і вдосконалення раціональних форм організації виробництва: концентрації, спеціалізації, кооперування і комбінування. При цьому необхідно також удосконалювати виробничо-соціальну інфраструктуру.

Очевидно, що використання всіх цих факторів економічного та соціального зростання вимагає відповідного вдосконалення форм і методів управління соціально-економічними програмами розвитку оператора зв’язку. Науково обґрунтовані програми соціально-економічного розвитку в даний час стає основним інструментом активізації соціально-економічних процесів. Таке обґрунтування, як показують дослідження останніх років і практичний досвід, може бути здійснено головним чином на основі проектного підходу до розробки і реалізації програм розвитку [5]. Проектна ідеологія розвитку повинна пронизувати всі форми функціонування оператора: в маркетингу це проекти маркетингових досліджень, рекламних акцій, виведення на ринок нових послуг, завоювання нових ринків збуту; у виробництві це проекти освоєння та випуску нової продукції, технічного переозброєння, впровадження нових технологій; в дослідно-конструкторській сфері діяльності це проекти розробки та випробування нових зразків техніки, продукції, технологій; в збуті це проекти побудови торгово-збутової мережі; в соціальній сфері це проекти реформування соціальної інфраструктури, системи мотивації та стимулювання праці. Сукупність усіх цих проектів у їх організаційному, фінансовомуї, ресурсному та управлінському взаємозв'язках і визначають сутність проектного управління розвитком оператора зв’язку.

При такій сукупності проектів виникає завдання формування необхідного пакета проектів для соціально економічної програми розвитку оператора зв’язку. Таке завдання в існуючих нестабільних економічних умовах, що характеризує інфляцію, коливанням курсу валют, кредитних ставок, ціновими перекосами й іншими негативними явищами, має вирішуватися на основі порівняльного аналізу проектів за декількома показниками: NPV, DPP, IRR, життєвого циклу:

( ){ }

( )1/ 2

2

1,2...,1

,minm

ijj luj ikjk q i

j

P F F∈

=

⎧ ⎫⎪ ⎪−⎨ ⎬⎪ ⎪⎩ ⎭∑ , ,i l n= (1)

де ( )q i – число проектів за і-м напрямком соціально економічної програми розвитку оператора зв’язку ; n – число напрямків; ijp – вага j -го показника в i -му напрямку; Fiuj та Fifj – бажані та реальні показники.

Після того як буде вибраний проект на основі критерію (1) отримаємо вектор-функцію NPV=(NPV1,…, NPVi,…, NPVn), яка означає узагальнений критерій ефективності програми соціально економічного розвитку оператора зв’язку. При цьому

( )

( )

( )

( )

1 1

11 1

1 1

1 1

N Mi pi

j pj p

k qk q

InvestCF jNPV

r r= == =

τ= −

+ +∑ ∑∏ ∏

. (2)

Також слід зазначити, що у формулі (2) грошові потоки CFi(j) у j-му періоді за і-м напрямом

програми розвитку можуть бути як реальними, так і уявними. Тобто відображати ті витрати, які можуть виникнути за відсутності відповідних інвестицій.

Висновки. Запропонований критерій ефективності впровадження програми соціально-економічного розвитку оператора зв'язку відкриває широкі можливості для всебічного дослідження різних варіантів формування соціально-економічної програми розвитку оператора зв’язку. Цей критерій є основним конструктивним інструментом не тільки при аналізі програми, а і визначає підхід до її створення



13

Відзначимо також, що критерій (2) дозволяє проводити порівняльний аналіз різних варіантів програм розвитку, виявляти перспективні напрямки розвитку та мало ефективні. Відстежувати реальний процес формування соціально-економічної програми в ході її реалізації та за необхідності коригувати таку програму.

Література

1. Бурименко Ю.И Адаптивно-программирующий метод управления социально-экономическими

системами /И.Ю.Бурименко // Праці п`ятої Української конференції з автоматичного управління. – К., 1998. – Ч. 2. – C. 83–90.

2. Бабур И.П. Научно-методические принципы оценки эффективности инновационно-инвестиционной программы развития оператора связи / И.П. Бабур, Ю.И. Бурименко // Економіка розвитку. – Харків ХНЕУ, 2012. – С. 18–22.

3. Буріменко Ю.І. Основні принципи адаптивного управління соціально-економічним розвитком підприємства / Ю.І. Буріменко, І.П. Бабур, В.В. Коваль // науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: Збірник наукових праць. Вип. 3(16): Економічні науки. – Чернівці, Технодрук, 2009. – 558 с.

4. Бурименко Ю. И. Экономический аспект проектно-ориентированного развития предприятия связи // Наукові праці ОНАЗ ім. О. С. Попова. – 2008. – № 1. – С. 93–96.

5. Бушуева Н. С. Модели и методы проективного управления программами организационного управления / Бушуева Н. С. – К. : Наук. світ, 2007. – С. 168–170.

6. Бушуев С.Д. Креативные технологи управления проектами и программами : монография / Бушуев С.Д. ; Под. ред. С. Д. Бушуева. – К. : Саммит-Книга, 2010. – 768 с.

7. Бабур И.П. Формирование финансового профиля программы развития оператора связи / И.П. бабур // Всеукраїнський науково-виробничий журнал «Інноваційна економіка». – 2013. – №4. – С. 345–348.

8. Вороная Н.Ю. Основные принципы построения гибких организационных структур предприятия / Н.Ю. Вороная // Сб. науч. трудов по материалам межд. научно-практ. конф. «Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития 2009», Т.10,экономика: – Одесса, 2009. –С. 61–62.

References

1. Burimenko Yu. I. Adaptivno-programmiruyuschiy metod upravleniya sotsialno-ekonomicheskimi sistemami /I.Yu.Burimenko // PratsI p`yatoYi UkraYinskoYi konferentsIYi z avtomatichnogo upravlInnya, Ch. 2. –KiYiv, 1998. – C. 83-90

2. Babur I.P. Nauchno-metodicheskie printsipyi otsenki effektivnosti innovatsionno-investitsionnoy programmyi razvitiya operatora svyazi / I.P. Babur, Yu.I. Burimenko // EkonomIka rozvitku – HarkIv HNEU, 2012. – S.18-22

3. BurImenko Yu. I. OsnovnI printsipi adaptivnogo upravlInnya sotsIalno-ekonomIchnim rozvitkom pIdpriEmstva / Yu.I. BurImenko, I.P. Babur, V.V.Koval// naukoviy vIsnik BukovinskoYi derzhavnoYi fInansovoYi akademIYi: ZbIrnik naukovih prats. Vip. 3(16): EkonomIchnI nauki. – ChernIvtsI, Tehnodruk, 2009. – 558s.

4. Burimenko Yu. I. Ekonomicheskiy aspekt proektno-orientirovannogo razvitiya predpriyatiya svyazi // NaukovI pratsI ONAZ Im. O. S. Popova. – 2008. – #1. – S. 93-96.

5. Bushueva N. S. Modeli i metodyi proektivnogo upravleniya programmami organizatsionnogo upravleniya. – K. : Nauk. svIt, 2007. –S.168-170.

6. Bushuev S.D. Kreativnyie tehnologi upravleniya proektami i programmami: Monografiya / Pod. red. S. D. Bushueva – K.: Sammit-Kniga, 2010. – 768 s.

7. Babur I.P. Formirovanie finansovogo profilya programmyi razvitiya operatora svyazi / I.P. babur // VseukraYinskiy naukovo-virobnichiy zhurnal «InnovatsIyna ekonomIka» #4 – 2013S. 345-348.

8. Voronaya N.Yu. Osnovnyie printsipyi postroeniya gibkih organizatsionnyih struktur predpriyatiya /N.Yu. Voronaya // Sb. nauch. trudov po materialam mezhd. nauchno-prakt. konf. «Nauchnyie issledovaniya i ih prakticheskoe primenenie. Sovremennoe sostoyanie i puti razvitiya 2009», T.10,ekonomika: – Odessa, 2009. –S. 61-62

Надійшла 13.09.2013; рецензент: д. т. н. Буріменко Ю. І.



УДК 504.064.36:519.8 В. А. ДАВИДЕНКО

Волинський інститут економіки та менеджменту АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ ІНФОРМАТИВНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОГО

ПРОСТОРУ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Запропоновано підхід до підвищення інформативності інформаційного поля системи моніторингу ефективності

функціонування підприємства шляхом формування сукупності інформативних показників ефективності, що базується на використанні статистичних методів зниження розмірності багатовимірного простору та враховує засади багатокритеріальної класифікації під час формування вихідного набору показників.

Ключові слова: ефективність функціонування, показники ефективності, інформативність показників.

V. A. DAVYDENKO Volyn Institute for Economics and Management

ASPECTS OF INFORMATIVE INCREASING OF INFORMATION SPACE OF

EFFICIENCY MONITORING SYSTEM OF ENTERPRISE FUNCTIONING The purpose of the article (research) is to offer an approach to forming of informative information space that would

provide opportunity to evaluate the efficiency of functioning of the enterprise and its structural elements. Efficiency monitoring of enterprise functioning is a complex task. This requires taking into account a large number of efficiency indicators of various kinds. The analysis of existing methods of selection of informative parameters, in particular, the method of expert estimation and statistical analysis methods was performed in the article. They were proposed to be used as methods of compression of the information space. Separate sections are devoted to the principles of forming of the initial set of likely informative signs based on methods of multi-criteria classification. Forming of the set of likely informative indicators should be viewed from the position of a multi-criteria choice, and then calculate a weight indexes and the relationships between them.

Keywords: efficiency functioning, efficiency indicators, the informative value of indicators.

Вступ Постановка проблеми. В умовах нестабільної економіки та мінливості зовнішніх умов

вдосконалення управління діяльністю підприємства є одним з напрямків підвищення його конкурентоспроможності – системи категорій, що містить такі елементи: ефективність функціонування підприємства, ефективність використання всіх видів ресурсів, ресурсно-вартісний стан тощо [1]. Сучасний стан економіки вимагає нових підходів до управління, підвищуються вимоги до гнучкості управління, так як підприємства перетворюються на складні адаптивні системи. Одним з інструментів управління підприємства, який дозволяє швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища, вдосконалювати процес цілевизначення та фінансового планування є моніторинг [2].

Система моніторингу ефективності функціонування підприємства покликана забезпечити усіх осіб, залучених до реалізації виробничої стратегії, ефективно регулювати основні параметри виробничої діяльності, коригувати проекти, що не задовольняють завдання підвищення ефективності його функціонування тощо. Процес управління діяльністю підприємства заснований не лише на знаннях і уміннях керівників, а й на різного роду інформації, що використовується ними для прийняття рішень. Комплекс джерел і засобів збору та обробки інформації є одним з важливих елементів системи управління підприємства. Проте, не лише своєчасність і достовірність управлінської інформації, а й її інформативність є одними з ключових факторів, що забезпечують можливість підвищення рівня ефективності функціонування підприємства, та його конкурентних переваг.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Конкурентоспроможність підприємства формується та визначається впливом внутрішніх та зовнішніх факторів. Управління конкурентоспроможністю підприємства слід здійснювати з урахуванням взаємозв’язку зовнішніх та внутрішніх факторів, що в результаті утворює багаторівневу та багатоаспектну систему [1]. Як наслідок, процеси планування та управління потребують великої кількості виробничої інформації та знань [3]. Складність виробничих задач управління виробничими процесами та діяльністю промислового підприємства в цілому потребує інформаційної підтримки як при стратегічному, так і при оперативному плануванні [4]. Традиційні методи і моделі управління діяльністю підприємства не здатні оперативно та адекватно реагувати на коливання зовнішнього і внутрішнього середовища. Це пояснюється відсутністю відповідних систем збору, систематизації й обробки великих обсягів інформації [2]. З метою інформаційного забезпечення аналізу поточної ситуації, прийняття ефективних управлінських рішень, прогнозування динаміки ситуації для визначення майбутніх позитивних (негативних) тенденцій, що вимагають корегування діяльності підприємства, проводиться моніторинг фінансово-економічної діяльності підприємства, який для України є новим діловим інструментом [5].



15

Система моніторингу стану та ефективності функціонування промислових підприємств представляє широкий комплекс заходів організаційного, методологічного та управлінського характеру. При проведенні моніторингу виникає необхідність одержання інформації, яка є репрезентативною щодо різних об'єктів та різних підзадач моніторингу [6]. Побудова системи фінансового моніторингу на підприємстві передбачає реалізацію певних етапів, перший з яких передбачає формування системи інформаційного забезпечення, яке має містити інформаційні показники, що характеризують внутрішнє та зовнішнє середовище функціонування підприємства, тобто, формується «інформаційне поле», яке дозволяє виокремлювати і розраховувати необхідні підконтрольні показники, створює базу для оцінки відхилень на подальших етапах моніторингу [2].

Отже, формування сукупності основних показників ефективності функціонування підприємства, відбір сукупності інформативних показників та формування на їх базі інформативних факторів або узагальнених показників для включення в систему моніторингу є одним з першочергових завдань.

Постановка завдання. На основі аналізу існуючих способів вибору інформативних ознак запропонувати підхід для формування інформативного інформаційного простору, який би забезпечував можливість достовірного розв’язку задачі оцінювання ефективності функціонування всього підприємства як складної виробничої системи та його структурних елементів.

Виклад основного матеріалу Одним з важливих ресурсів підприємства є знання. Область знань про виробничі ресурси, процеси

та об’єкти виробництва містить у собі велику кількість різнорідних знань [4]: довідкові знання; знання про виробничі ресурси; знання про прийняття рішень; знання про моделі технологічних процесів; знання про моделі об’єкту виробництва. Інформаційну підтримку прийняття рішень, в тому числі й для слабко структурованих проблем, можуть забезпечити програмні модулі інформаційної технології (ІТ) підтримки процесів управління в інтегрованих автоматизованих системах (ІАС) виробничого призначення: CAD/CAM/CAE (Computer-Aided Design – комп’ютерне проектування / Computer-Aided Manufacturing – комп’ютерне виготовлення / Computer-Aided Engineering – комп’ютерний інженерний аналіз); CAPP (Computer-Aided Process Planning – комп’ютерне планування процесів підготовки виробництва); PDM (Product Data Management – управління даними про виріб); ERP (Enterprise Resource Planning System – планування та управління підприємством); MES (Manufacturing Enterprise Solutions – оперативне управління цеховим і міжцеховим рівнем) та інші [4].

Проте для розв’язку будь-якої задачі необхідним є от

Documents

ISSN 2307-5740 ВІСНИКjournals.khnu.km.ua/vestnik/pdf/ekon/VKNU-ES-2013... · ВИКОРИСТАННЯ ТЕОРІЇ ПОРТЕРА – ЛОУЛЕРА У ПІДПРИЄМНИЦТВІ