ІТСк

а гр

уден

ь 20

09

2

Нам слово

Коли починає здаватися, що нічого но-вого вже не дізнаєшся, - досить змінити звичне місце існування і починаєш ро-зуміти, що наш дивовижний світ не має меж. Не можливо знати, вміти і бачи-ти все, що оточує нас. Адже, якщо заду-матися, ми щодня рухаємося вузьким коридором життя: зустрічаємо одних і тих же людей, їздимо на одному і тому ж транспорті. Ми досконально вивчили всі написи, цифри та події, що відбува-ються у нас на очах. Здається, що весь світ робить те саме, але варто зробити крок убік від звичної «стежки», і світ за-грає новими фарбами. В цьому номері хотілося б розповісти про подію, яка вирвала мене зі звич-ного життя і показала, що студентська преса більш багатогранна, ніж може здатися на перший погляд. 12-13 груд-ня відбувся четвертий Фестиваль Мо-лодіжної Преси, який зібрав у стінах санаторію «Журавушка» (с. Пухівка) понад 70 представників студентських ЗМІ з усієї України. Бажаючих поспіл-куватися та повчитися у досвідчених професіоналів було значно більше, тому перед організаторами заходу сто-яла нелегка задача відбору учасників. «Студентські» редактори та журналіс-ти Львова, Києва, Харкова, Дніпропет-ровська, Хмельницького дуже швидко знайшли спільну мову і в перший день представляли свої видання до 12 годи-ни ночі. Всім було дуже весело і до-волі холодно. Адміністрація сана-торію, мабуть, не очікувала такого різкого похолодання. Ведучим фестивалю був О. Корнієн-ко – кращий молодий бізнес-тренер України, консультант Студради м. Києва. Ми прослухали доповіді відо-мих і успішних людей, пов’язаних зі ЗМІ. Перед аудиторією висту-пали: О. Акименко – журналіст бюро розслідувань «Свідо-мо»; С. Даниленко – головний редактор Інтернет порталу «ХайВей»: h.ua; Ю. Жмакіна – редактор «Сніданку з 1+1»;

В. Кіпіані – керівник проекту «Перша сотня» та заст. гол. редактора тижневи-ка «Главред». Було розглянуто багато аспектів сьогоднішньої ситуації в ЗМІ в цілому та студентських конкретно. Дуже весело пройшла зустріч зі спе-ціальним гостем фестивалю А. Лірни-ком – резидентом шоу «Comedy Club Ukraine». Досить комфортно почували себе і гості з Польщі та Словенії.Одним з організаторів та координаторів проекту виступав його співзасновник, соціальний тренер та головний редак-тор газети «Поліграф» О. Дзюба. До-сягнення студентів КПІ у журналістиці представляли редактори видань «ІТ-СКа», «ІПСУХА», «ПУЛЬС». Для мене, як це не дивно, найбільш пізнавальним і цікавим було знайомс-тво з представниками інших студент-ських ЗМІ. Побачивши інші видання, послухавши інші думки, інші способи досягнення цілей - починаєш розуміти, що існує ще безліч не вивченого, не ви-користаного у сьогоднішніх студентсь-ких газетах. Фестиваль показав цілі, до яких варто прагнути. Наступного року наша редакція буде активно займати-ся розвитком газети для підвищення інформованості студентів.

Колонка редактора

ІТСка грудень 2009

�

Інститутське життя

Чи задумувалися ви коли-небудь, хто такі психи? Чи існує межа між божевіл-лям і реальністю? А може, її немає, і психи - не хворі бідолахи, неспроможні жити в суспільстві, а люди, які звіль-нилися від умовностей? Може, недар-ма їх називають БожеВІЛЬНИМИ? 2 грудня студенти ІТСу мали унікальну можливість відвідати свою факультетсь-ку божевільню в клубі «SeVen». Це була дійсно незабутня подія. Шестеро тала-новитих привабливих «психів» змага-лися за титул Містера ІТС. Що тільки не виробляли учасники! Під час першого дефіле їх виводили під руки санітари, і хлопці справляли враження людей із справжніми психічними відхиленнями (звісно ж, то була майстерна акторська гра), але протягом конкурсу «пацієн-ти» одужували і показали дуже цікавий внутрішній світ божевільних. Незвич-ним був творчий конкурс: ведучі-лікарі ставили кожному хворому свій діагноз, і хлопці демонстрували його симпто-ми і внутрішній стан хворого. Напри-клад, Дяченко Сергій - лунатик, Рочняк Юрій - параноїк, Куриленко Юрій - лю-дина із хронічною невизначеністю, Мух-таров Радмір - людина із схильністю до суїциду, Нєхін Андрій - леприкон. Кон-курсанти підійшли до цього завдання дуже креативно і творчо, тому гляда-чам дуже сподобались їх виступи, які були представлені у форматі танцю, піс-ні і авторських акторських постановок. Не менш яскравими були і танцювальні номери за участі всіх хлопців. Зацікавив інтелектуальний конкурс, але його про-ведення було дещо затримане пробле-мами з апаратурою, які було оперативно

усунено організаторами конкурсу. До речі, вар-то подякувати організа-торам конкурсу: голові нашого профкому і Міс-теру ІТС-2008 Потапен-ко Володимиру, голові культмасового сектору профкому і Міс ІТС-2008 Карпович Олександрі, і екс-Містеру КПІ Салаті Сергію за сумлінну пра-цю, підготовку конкур-су і підтримку учасни-ків в будь-яку мить дня і ночі. Всіх захопили поза конкурсні виступи двох танцювальних чоловічих

дуетів, яких запросили організатори. Багато позитивних емоцій і вражень за-лишили конкурси для глядачів. Просто приголомшливим було останнє дефіле: учасників в гамівних сорочках вивез-ли на сцену на лікарняних візках, вони зірвали з себе подобу психів, і перед журі постали шестеро хлопців у бездо-ганних костюмах, з гострим інтригую-чим поглядом, які рішучою впевненою ходою рушили на глядачів. Одне слово - МІСТЕРИ! Усі конкурсанти були гідні перемоги, але після розподілу номіна-цій («Містер сексуальність», «Містер стиль» і т.д.), настав час для визначення переможця. Містером глядацьких сим-патій став Дяченко Сергій, Містером Ін-тернет (як відомо, проводилося попе-реднє інтернет-голосування на bete.tv) став Нєхін Андрій, ну а перемогу і голо-вний титул Містера ІТС-2009 і путівку на велику сцену ДК КПІ виборов Мухтаров Радмір. Усіх учасників було нагородже-но призами від рекламно-модельної студії «Fashion look», представники якої входили до складу журі. Сертифікати на рік безкоштовного навчання «Підго-товка артиста театру моди» отримали Мухтаров Радмір і Дяченко Сергій, сер-тифікати на безкоштовну фотосесію от-римали Куриленко Юрій та Рочняк Юрій, а Нєхін Андрій і Пінчук Владислав отри-мали 20% знижку на участь у програ-мі Work and travel USA від International Career Center. Після конкурсу і учасни-ки, і глядачі мали змогу відсвяткувати цю подію в клубі «SeVen». Загалом кон-курс відбувся дуже вдало. Вітаємо переможців і бажаємо удачі Радміру на конкурсі Містер КПІ-2009!

Коломієць Анаст

асія ТІ-91

ІТСк

а гр

уден

ь 20

09

�

Інтерв’ю

Кажуть, що розум жін-ки в її красі, але хіба одна краса може розв’язати диференцій-не рівняння 3-го ступеня операційним методом?Сьогоднішнє інтерв`ю з людиною, яка вміє дивува-ти. Поваж-ний викла-дач і просто цікава осо-бистість.

Алексеєва Ірина

Віталіївна

ІТСка грудень 2009

�

Інтерв’ю

Всім відомо, що Ви, Ірина Віталіївна, давно працюєте на ІТСі, скажіть, як змі-нилося покоління студентів?Мені дуже цікаво працювати з молоддю. Проте, кажучи про відмінності поколінь, сучасних студентів важче здивувати. Ма-буть, це пов’язано з великим потоком ін-формації, який зараз поглинає молодь, розвитком Інтернету.Взагалі, я працюю в КПІ вже 20 років, ос-танні 8 – в ІТС. Перший мій потік починав вчитися ще на ФАКСі , а закінчував вже ІТС. Пам’ятаю, одна група складалася з 45 студентів, і дуже важко було вести практичні заняття. Багато часу йшло на встановлення дисципліни. Одного разу я захворіла і повністю втратила голос. Тоді в аудиторії цілу пару стояла повна тиша. Було дуже приємно і зворушливо... Для першого курсу предмет «Вища ма-тематика» зараз чи не найголовніший. Що б Ви могли порекомендувати при здачі першої сесії?Я часто повторюю фразу Лагранжа: «Чи-тайте, розуміння прийде згодом!». Важ-ливо визначитися з мотивацією, усві-домити, навіщо тобі це потрібно, і тоді свідомо добиватися бажаного. Адже , як відомо, простіше виправдати, чому не зробив, ніж знайти можливість зробити.Для другого курсу цей семестр «Вищої математики» останній. Що б Ви могли їм побажати?Працюючи кожен рік з першим і другим курсом, мимоволі їх порівнюєш. І кожен раз другий курс здається кращим, ніж перший. Це не пов’язано з рівнем підго-товки і здібностями, молодь досить та-лановита. Просто студенти на другому курсі більш свідомі, розуміють, чому їм потрібно вчитися. От як тільки виховаєш для себе студентів - так вони вже йдуть до інших викладачів! Важко розставати-ся зі своїми студентами. А побажати я хочу їм успіху, і головне, бути щасливими в їхньому професійному виборі!Ірино Віталіївно, якби Ви зараз стали студенткою ІТСу, що б Ви обрали: нав-чання, розваги чи активне студентське життя?Оскільки я добре вчилася, то значну час-тину часу виділила навчанню, але я ак-тивна людина і завжди намагалася зро-бити більше. У свій час я гарно вчилася на мехматі в Університеті ім. Шевченка, зайняла 2 місце на університетських зма-ганнях по бадмінтону. Займалася також всілякими видами рукоділля, такими як вишивка, в’язання, макраме, а також не забувала про дискотеки, і вийшла заміж на 2-му курсі.

З точки зору багатьох, Ваш предмет є найбільш продуманим: лекції, повноцін-ні практики та суворий контроль. Хто був ідейним ініціатором, та хто розро-бив цю методику?Мені дуже пощастило, що мої колеги є моїми однодумцями в цьому питанні. Я люблю математику і вважаю, що кожен інженер повинен володіти її основами, та базовою теорією. Тому я досить ви-моглива на екзамені. Проте я розумію, що наявність підручників та методичних розробок є тільки необхідними, але не достатніми умовами для отримання гли-боких знань в цій сфері. Все залежить від особистості студента. Хоча необхідні умови повинен створити викладач.Бібліотека не могла забезпечити всіх сту-дентів необхідною літературою. Тому ви-никла ідея для роботи зі своїми студента-ми створити практикуми, які одночасно були б і задачниками, і довідниками. Ве-лика заслуга в цьому Віктора Олександ-ровича Гайдея. І зараз методика, що ми розробляли, розвинулася вже в дистан-ційний курс, який був зроблений на за-мовлення університету. У ньому є і тести, і теорія, і практичні завдання. Всі ми є свідками Вашої дружби з Лідією Борисівною. Як давно ви дружите та як ви познайомились?Познайомились ми на кафедрі і я дуже задоволена, що ми працюємо на одному факультеті. У нас співпадають погляди на методику викладання і в роботі взагалі. Та ми спілкуємося не лише на роботі: не пропускаємо жодної мистецької вистав-ки, катаємося разом на ковзанах і пла-ваємо в басейні.Ірино Віталіївно, Ви є частою поваж-ною гостею на студентських заходах, таких як OPEN AIR та ін. Як Ви стави-тесь до них?Дуже подобається. На ІТСі талановита, всебічно розвинена, дружна молодь, а, отже, і заходи влаштовує відповідні: доб-ре підготовлені і цікаві. Приємно бути присутньою, як гостя та безпосередньо брати участь у подібних заходах.Багатьом, особливо жіночій половині ІТСу, дуже подобається Ваша машина. Скажіть, чому Ви обрали саме цю мо-дель та цей колір?Сподобався колір, модель. Та коли, зре-штою, зважилася придбати, сталося не-передбачуване: саме цей колір зняли з виробництва. Довелося відмовитись від деякої комплектації, чим викликала не-порозуміння і іронію у чоловічої полови-ни родини. Проте я зробила свій вибір, і в жодному разі не жалкую про нього.

Іщенко М

арія ТІ-81

ІТСк

а гр

уден

ь 20

09

�

Радміре, розкажи, будь ласка, про перші хвилини після того, як тебе обрали міс-тером факультету. Це було досить несподівано для мене, коли я почув: «Містером ІТС – 2009 стає… » і своє ім`я. Але в ту ж секунду мене охо-пила хвиля безмежної радості, а ще че-рез кілька секунд - хвиля моїх друзів, одногрупників, знайомих, які раділи за мене і щиро вітали. Це неймовірно приємне,чудове відчуття. Хочу подякува-ти всім, хто мене підтримував: батькам, друзям, і звісно ж, Вові Потапенку, Салаті Сергію, Карпович Саші. Вони чудові ор-ганізатори і просто хороші люди.

Що нового принесла тобі участь у кон-курсі?Я познайомився з великою кількістю чудо-вих людей, мені дуже подобалося спілку-ватися і з тими, хто допомагав готуватися, і з хлопцями-учасниками – вони всі молод-ці і дуже цікаві особистості, я радий, що нас з ними об`єднав цей конкурс. Я відчув смак життя в гуртожитку – адже репетиції проходили в робочій кімнаті гуртожитку №12 часто увечері, доводилося постійно забігати до знайомих і одногрупників – за-

вжди хтось допоможе або нагодує, як не в одній кімнаті, так в іншій=). Всі живуть дружно, і це мені сподобалось.

Які моменти тобі запам`яталися най-більше? Можливо, виникали якісь курйо-зи, несподівані ситуації?О, так, їх в процесі роботи було так ба-гато, що всі одразу і не пригадаєш. А найяскравіші…Чого варте одне катання на першому поверсі гуртожитку на лікарня-них візках(репетиція останнього дефіле)! А під час самого конкурсу (танцю) з мене мало не злетіли штани – думав, нормаль-но не дотанцюю. Добре, що це сталося під кінець номеру і все обійшлося, до того ж, ми були в довгих гамівних сорочках).

Які твої подальші плани? Як просуваєть-ся підготовка до Містера КПІ?Зараз мої найближчі плани - успішно сумістити навчання з участю в конкурсі. Це дуже важко, але сподіваюся, що впо-раюсь. Підготовка триває, мені довелося швидко вливатися в колектив, адже через карантин конкурс на ІТСі пройшов пізніше за всі інші факультети, тому треба було на-здоганяти репетиції, які вже відбулися.

Ну що ж, Радміре, тримайся! Успіхів тобі!

2 грудня відбулася подія, яку так довго очікували, певно, всі ІТСівці: ми нарешті пот-рапили до божевільні. Так-так, до божевільні, але поки що в якості глядачів. Шесте-ро дуже талановитих і захоплююче цікавих у своєму «божевіллі» «психів» змагали-ся за титул Містера ІТС-2009. Дві години конкурсу промайнули як одна хвилина, усі хлопці проявили себе здібними акторами і справжніми чоловіками, гідними звання містера, а перемогу здобув Мухтаров Радмір. Цікаво дізнатися про його враження від конкурсу, як смакує перемога, і що очікує його в майбутньому.

Інтерв’юКо

лом

ієць

Ана

стас

ія Т

І-91

ІТСка грудень 2009

�

Олександро, як проходила підготовка до Містера ІТС 2009?Цікаво, напружено, весело... але, на жаль, цього року нам трохи не щастило: спочатку довелося перенести дату прове-дення конкурсу майже на місяць, потім закрили улюблену усіма студентами «Ін-тонацію», і виникла нова проблема - по-шук клубу за тиждень до конкурсу. Але, дякуючи професіоналізму Володимира Потапенка і Сергія Салати, всі проблеми вдалося залагодити вчасно. До того ж, нам пощастило з учасниками: не часто трапляється такий дружній ко-лектив серед суперників

Як вплинув трьохтижневий карантин на підготовку учасників конкурсу?Після карантину графік навчання був більш напруженим, особливо для пер-шокурсників, тому хлопцям довелося докласти усіх зусиль, щоб встигати і на пари, і на репетиції. До того ж, карантин почався за три дні до конкурсу, тому довелося дзвонити спон-сорам, друкувати нові плакати та флає-ра, домовлятися з клубом про нову дату проведення Містера.

У багатьох студентів нашого інститу-ту виникло питання, звідки з’явилися ін-валідні коляски?Ми взяли їх в оренду, на щастя, в Інтер-неті зараз можна знайти все що завгод-но. І після конкурсу вони ще довго стояли в нашій робочій кімнаті, викликаючи по-див відвідувачів.

Які враження залишились у тебе від дійс-тва, що пройшло в клубі «Севен»?Звичайно, тільки позитивні. Хоча поча-ток вечора видався трохи напруженим (все ж таки, це не всім знайома «Інто-нація», тому були проблеми і з апарату-рою, і з розміщенням гостей), але, дяку-ючи атмосфері, створеній учасниками, їх артистизму та завзяттю, більшість гостей отримали незабутні враження (прим. ре-дакції: в «Інтонації» відключили світло, в квітні закінчується строк оренди, і КПІ поки не планує подовжувати договір).

Як проходить підготовка Радміра до Містера КПІ? Чи допомагають йому ор-ганізатори Містера ІТС?Радміру зараз непросто, оскільки він прийшов на репетиції Містера КПІ на тиждень пізніше за інших учасників, та і поєднувати навчання з підготовкою до конкурсу досить складно. Володимир та Сергій на власному досвіді знають, що це дуже важко, і розуміють - наскільки Рад-міру зараз необхідна допомога і підтрим-ка. До того ж, в цьому році планується Містер КПІ з доволі складними танцями та дефіле. І, звичайно, його підтриму-ють не тільки організатори: годину тому в усьому гуртожитку збирали реквізит для відео, яке стане домашнім завдан-ням Радміра. Тому хотілось би побажати йому витримки, мужності та удачі!

Які були твої враження від участі в кон-курсі Королева КПІ?Темп мого життя під час репетицій був просто шаленим, за два тижні потрібно було вивчити дефіле, підготувати костю-ми і створити творчій номер. До того ж, я відчувала велику відповідальність і дуже нервувала. Але такий досвід і незабут-ні враження, отримані під час конкурсу, варті зусиль.

Як ти здавала сесію, якщо весь час в кінці семестру виділявся на підготовку кон-курсу?На наступний день після конкурсу на пер-шій парі у мене була підсумкова контроль-на з Теорії електрозв’язку, але репетиції пішли мені на користь: сором’язливий погляд і чарівна посмішка зробили своє діло, так що проблем із сесією, і навіть стипендією, у мене не було.

Як ти вважаєш, чи впливають робота та здобутки у громадському житті факультету на оцінки в заліковій книж-ці?Більшість викладачів просто не знають, чим ти займаєшся, і їх абсолютно не ці-кавить, куди ти підеш після їхньої пари. Хоча, звичайно, декілька лабораторних з Електродинаміки після «Міс ІТС» мені було зараховано «автоматом».

Вперше «ІТСка» бере інтерв’ю не в учасників, а в одного з організаторів найгуч-нішої факультетської події - Містер ІТС. Олександра Карпович - одна з основних організаторів Містера ІТС, переможниця конкурсу Міс ІТС 2008 і учасниця конкурсу Королева КПІ 2008.

Інтерв’юБондареенко Володим

ир ТІ-71

фот

о: Самойлю

к Андрій

ІТСк

а гр

уден

ь 20

09

10

Навчання

Що

таке

CCNA

За останні декілька місяців мене поча-ли все частіше розпитувати про курси

CCNA. Мовляв, скільки коштує, скільки часу забирає, яку користь дає, чи цінуєть-ся роботодавцем. А Вам цікаво?

Воно і не дивно – знайти нормальну роботу зараз досить складно. Слід не

забувати, що роботодавці наймають не людину - їм потрібне рішення. В ідеалі, вони хочуть all-in-one-працівника, бажа-но - за малі гроші. Після того, як багато компаній звільнили свій «баластний» персонал, ринок робочої сили напов-нився людьми, які у більшості випадків є більш преферентними для роботодавців ніж студенти-ньюкамери, з обмеженим досвідом роботи або зовсім без нього.

У боротьбі із таким контингентом дуже непогано було б мати у кишені виз-

наний сертифікат, яким майже гаран-тується компетентність апліканта у своїй справі. Чому майже - а тому що і у цій сфері є ботаніки, які можуть завчити усе без розуміння процесу. Саме тому на співбесіді все-одно прийдеться відпові-дати на питання та спілкуватись. Але із сертифікатом їх буде набагато менше.

Припустимо, Ви сидите у мітінг-румі і очікуєте фахівця, який буде проводи-

ти співбесіду. Він приходить, читає Ваше резюме (як правило, вперше) і ви почи-наєте розмову. Розмова закінчується і Вам кажуть так / ні / ми вам передзво-нимо. Якщо все пройшло чудово і Ви все знали - Вас беруть. Тут не потрібен і сер-тифікат. Компанія бачить, що Ви прикла-ли зусилля для того, щоб розібратись у предметі. Якщо ж у CV написано «CCNA Certified» - це справляє враження, що Ви почали працювати на компанію вже раніше. Ризик брати такого співробітни-ка іще менший - роботодавець бачить

реальні результати роботи, один успіш-но закінчений проект - Ваше портфоліо.

Якщо говорити просто та не вдаватись у деталі, то CCNA - це початковий сер-

тифікат у лінійці Routing&Switching (R&S), наявність якого гарантує розуміння робо-ти IP/Ethernet-мереж на доволі високо-му рівні без додаткових сервісів. До того ж, програма CCNA мало прив’язується до самого обладнання Cisco - пропріє-тарних технологій всього декілька. Спо-чатку викладається теоретичний ма-теріал, актуальний для обладнання усіх вендорів, а вже потім можна попробу-вати «крутити гайки». У будь-якому ви-падку, вивчивши командний інтерфейс циски (CLI), при переході на обладнання подібного класу (напр., Juniper, AlcaLu, Huawei), проблем виникнути не повин-но - це стандарт де-факто.

Програма підготовки до сертифікації має на меті вивчення усіх областей

знань, питання по яких можуть трапи-тись на екзамені. Вона складається із 4 умовних семестрів: Network Fundamen-tals, Routing Protocols and Concepts, LAN Switching and Wireless та Accessing the WAN. У рамках цих 4-х семестрів Ви от-римаєте знання по Ethernet, Frame Relay, HDLC, PPP,Wi-Fi, IPv4, IPv6, ARP, DHCP, TFTP, DNS, ICMP, RIP, OSPF, EIGRP, STP, RSTP, PVST+, MSTP та ін. Усі офіційні уч-бові матеріали у наявності виключно на англійській мові. Проте, на торентах Петрівці представлено багато російсько-мовних книг по підготовці до сертифіка-ції. Більшість із них перекладає видав-ництво «Русская Редакция», проте якість перекладу її матеріалів бажає кращо-го. Я дуже рекомендую читати книги в оригіналі - все-одно на сертифікації за-вдання на англійській мові. Особливо

ІТСка грудень 2009

11

Навчання

мені сподобалась книга Тода Лем-ла (Todd Lammle) CCNA: Cisco Certified Network Associate Study Guide, 6th ed., яку можна знайти на ebdb.ru amazon.com (у Інтернетах навіть були помічені відеоуроки по цій книзі). Викладки ма-теріалу починаються із самих азів. Книга написана із гумором. Як для CCNA, у ній багато зайвого, проте, корисного.

Тепер - про самі курси. Існує два види навчання у академії Cisco - очне та

заочне. Звісно, Ви можеш вивчити усе самі, проте це не вигідно економічно - див. далі. Отож, стандартні курси CCNA у будь-якій академії тривають близько 5-6 місяців. Доступний розклад: 3 дні та 5 днів на тиждень, заняття розпочинають-ся, наприклад, у 16-30 та 18-30. Кожне заняття - 2 астрономічні години. За вуха ніхто не тягне - Ви платите! Ви отримуєте теоретичні знання та вміння застосову-вати їх на реальному обладнанні - роуте-рах та комутаторах. Напротязі семестру потрібно здавати екзамени по модулях. У кінці кожного семестру - обов’язковий Final Exam, на якому потрібно набрати >75% для того, щоб перейти у наступний семестр. Екзамени можна здавати як у академії, так і вдома, попередньо попе-редивши свого інструктора. Після успіш-ної здачі усіх Final Exam, Вам надається знижка 80% на проходження сертифіка-ції. Таким чином, при вартості сертифіка-ції $250 Ви заплатите лише $50.

Заочні курси відрізняються тим, що Ви не відвідуєте заняття. Навчання про-

ходить дистанційно. При необхідності можна організувати виїзд у лабораторію для того, щоб поконфігурити реальне об-ладнання. Для усіх інших задач Вам ціл-ком підійдуть симулятори Cisco Packet Tracer та Dynamips aka GNS3. Наприклад,

я не зустрічав ще лаб по CCNP та CCIE, які не можна було б симулювати у Dynamips – що вже говорити про CCNA.

Вартість заочного навчання у академії по програмі CCNA - 800 грн. Вартість

стандартного, вечірнього навчання ко-ливається у рамках 4000...4500 грн. Тоб-то, при заочній формі навчання Ви за-платите менше $150 (800грн + $50) та пройдете повний цикл навчання, а при самостійній підготовці це буде $250 без навчання.

Щодо вибору академії, то тут я ска-жу, що по відношенню кількості

сертифікованих студентів до кількості студентів в цілому в Україні лідирують 6 академій - із них 4 київські: ЦПО «Укрте-леком», академія при КНУ ім. Тараса Шев-ченка, Комп’ютерна академія «КРОК» та Регіональна академія при НТУУ «КПІ». Сам я навчався у ЦПО «Укртелеком» та на даний момент являюсь там інструк-тором (сертифікат CCNA Cisco Certified Academy Instructor), проте зараз веду за-няття вкрай рідко. Залишився задоволе-ним. Порада – якщо щось не зрозуміло - проявляйте цікавість самі, прижимайте інструктора до тих пір, поки все не ста-не ясно. Ніхто за Вами бігати не буде - все залежить тільки від Вас. Суб’єктивно я раджу академії у Укртелекомі та КНУ, про КРОК не знаю нічого, із КПІшної ака-демії недавно пішов центровий інструк-тор - також не впевнений на рахунок рів-ня викладання.

Раджу добре подумати над усім що Ви взнали в цій статті. При виник-

ненні питань або бажання навчатись Ви можете зв’язатись зі мною через e-mail/GTalk: vova.ilchenko@gmail.com. Пишите письма (с)

Боб Ільченко

ІТСк

а гр

уден

ь 20

09

12

Святкова тема

Отож, рік 2009 з усіма його фінішними карантинними перипетіями наблизився до свого закінчення. За кілька тижнів до Нового року, заклопотані іншими про-блемами і проблемками, всі якось відклали передноворічну подарункову істери-ку на потім. Та все ж наближається час вибору. Чому ж не витратити частину останньої стипендії цього року на подарунки дорогим людям? Про оптималь-ний подарунок і піде мова.Проведені опитування показали, що криза все ж вплинула на вподобання щодо но-ворічних презентів. Більше 70% опитаних європейців заявили, що їх цьогорічними подарунками стануть листівки. Близько половини вирішили скоротити цю статтю вит-рат. Матеріальні прояви уваги більше переходять у площину духовну.Намагаючись провести якнайякісніший аналіз, було обрано декілька критеріїв щодо передноворічного вибору. Кожен може вибрати найближчий своїй душі.

Найдорожчий подарунок – зроблений своїми руками.

У такому випадку, окрім кінцевого результату, праця подарує можливість опанувати нове вміння, що може навіть допомогти із профорієнта-

цією в майбутньому. Так, опанувавши декілька нехитрих методів у графічному редакторі, можна створити плакат, листівку чи на-

віть календар на весь наступний рік із зображеннями на власний смак. Підхід може бути і більш оригінальним: виготовити із таких

заготовок пазл чи коврик для мишки, у випадку, якщо немає дис-комфорту при щоденному протиранні знайомих облич мишкою.

Скористатись треба буде лише послугами типографії. Можна оперативно здобути або згадати призабуті вміння в’язання,

плетіння, шиття і зробити якусь оригінальну, теплу, корисну річ. Сайтів із моделями і ідеями – нескінченність.Ціновий діапазон (в середньому) в залежності від вихідних матеріалів : 10-100 грн.

Для душі можна

подару-вати також

книгу. До прикладу,

один із бестсе-

лерів 2009 року. Тут

знову ж таки

необме-жене поле діяльності.

Розгля-немо

декілька екзем-плярів:

«Сутінки»...

І інші 4 книги відомого роману про вампірів, Стефані Майєр.Після успіху книги було знято однойменний фільм.Ціна: 60 грн.

«Таке», Юрій Іздрик

Володар премії «Книга року» за версією BBC.

Іздрик пише: «Я б хотів, щоб книжка «Таке» жила

довго. В ній до фіга лю-бові й мудрих думок.»

Ціна: 22 грн.

Подарунки

ІТСка грудень 2009

1�

Конкретно за уподобаннями людини, яку вітають.

Це досить таки універсальний спосіб, оскільки лег-ко поєднується з попередніми і немає обмежень у фантазії. Отже, подарунки можуть бути практичними, роман-тичними, інтелектуальними, косметичні, кулінарні

– класифікацію можна продовжувати. Основна підказка – це темперамент і вподобання людини, якій буде при-значений подарунок.У залежності від хобі, можна підібра-ти щось із спортінвентарю, рибаль-ських примочок, крісло-м’яч для

заядлого вболівальника чи щось для улюбленого робочого місця біля

комп’ютера. Головне, щоб подарунок не був відоб-раженням власних захоплень, які не зовсім поділяються. Є люди, яким до душі припадуть речі, необхідні у господарс-тві: парасольки, флешки, пі-жами, шарфи і т.д. Друзям чи подругам, які завжди мають багацько справ просто необ-хідним на початку року новий щоденник – тут існує просто-таки безліч всіляких варіацій.

Гороскоп.

Оскільки 2010 рік буде ро-ком жовтого (білого) Ме-

талевого Тигра, отже, тому для тих, хто підго-тував жовті, смугасті чи ме-талеві костю-

ми на Новорічну ніч, варто задуматись про відповідні презенти. Мож-ливо, це буде металева бі-жутерія чи милі дрібнич-ки типу брелоків, запонок, металічних головоломок тощо. Все ж вважаючи, що твари-ни-символи змінять одна одну лише після 14 люто-го (все ж таки це не зовсім традиція нашого краю), прив’язуватись однознач-но до цього не варто. Мож-на подивитись кілька інших варіантів. Ціновий діапазон: 60-300 грн.

«Одиночество в сети», Януш Вишневский.

Оптимальний варіант для тих, хто не зіпсував собі враження знятим

по мотивам книги фільмом.Для тих, хто уже був знайомий із цією книгою можна запропону-вати ще кілька варіантів творів

цього ж автора – навряд чи хтось пошкодує.

Ціна: 30 грн.

«Ігри янгола», Карлос Руис Сафон

Книга автора бестселера «Тіні вітру», містичний і загадковий сюжет, який підкорив світ.Ціна: 40 грн.

Святкова темаСкляр М

арина ТС-61

ІТСк

а гр

уден

ь 20

09

1�

Гумор

Здивовані?... Даремно, адже саме так називається збірна команда КВК на-шого універу — «Віктор Федорович». І саме вона нещодавно стала фіналіс-том Першої української ліги Клубу ве-селих та кмітливих за результата-ми гри в Одесі. І саме вона виборола 9 грудня відкритий кубок КВК «НАУ збирає друзів». Змагатися довелося з дев’ятьма командами вищих навчаль-них закладів: «Злі язики» (Київський національний лінгвістичний універси-тет), «Бульвар Шевченка» (Національ-ний університет ім. Т.Шевченка), «Го-лий четвер» (Київський національний економічний університет), «Збірна Драгоманова» (Національний педаго-гічний університет ім. М.П. Драгома-нова, «Ботаніки» (Національний авіа-ційний університет), «Випадково разом» (Національний транспортний університет), «Готель Київ», «Збірна друзів» (Національний транспортний університет).Вели гру фронтмени команди КВК чем-піона Вищої української ліги «Вінницькі перці» Олександр Теренчук і Дмитро Го-лубєв. Вони тримали і команди, і гляда-чів, і навіть журі у належній формі - влуч-но жартували, імпровізували на ходу і своїм конферансом дуже прикрасили вечір. Звичайно, у них досвід виступів більше, але й вони зізналися, що є чому повчитися у команд.Виступи команд оцінювало поважне журі, до складу якого увійшли: заступник директора з маркетингу Київської регіо-нальної дирекції компанії «Київстар» Антон Дзюбенко, програмний дирек-тор і діджей радіостанції KissFM Олексій Смєхов, автор команди «Банда Дізель» Михайло Шинкаренко, актриса багатьох гумористичних телепроектів, зокрема

Віктор Федорович разом за КПІ

«ДомКом», (більше відома як «Юлія Во-лодимирівна») Інна Приходько та голо-ва первинної профспілки студентів та аспірантів НАУ Володимир Яксель.Змагалися команди у двох конкурсах: «Візитівка» та «Розминка із залом». Наша збірна виступала третьою. І відра-зу завела глядачів. Різнопланові мініатю-ри, іскрометні і часом гротескні, нікого не залишили байдужими. Навіть члени журі реготали і аплодували не жаліючи долонь. Мініатюри «На вокзалі», «Сюр-приз від п’ятого курсу», «Прогулянка біля моря», «Форт Буаярд по-українсь-ки», «Слогани для майбутнього прези-дента» надовго запам’ятаються всім, хто прийшов отримати заряд гарного настрою до ЦКМ НАУ.Звичайно, щоб скласти повне уявлення про гру, на ній краще побувати. У мене, наприклад, живіт від сміху болів увесь наступний день. А коли ми обмінюва-лися вподобаними жартами з друзями, то були схожі на змовників, які знають якусь таємницю.Після двочасового феєричного марафо-ну з жартів журі винесло свій вердикт: третє місце дісталося збірній Драгомано-ва, друге - команді «Бульвар Шевчен-ка», а перше журі одностайно присудило нашим. Вони справді були кращі!З чим ми їх і вітаємо!

ІТСка грудень 2009

1�

КВК

У розминці, як це майже завжди трап-ляється у іграх КВК, запитання залу ви-являлися цікавішими за відповіді. Хоча були і влучні попадання:

Запитання від члена журі М.Шинкаренка: «У залі досить холодно. А організатори налили в мінералку - мінералку. Як зігрі-тися?»Відповіді: «Скажи своїй дівчині, нехай не моро-зиться!»«Віджимайтеся!»

Запитання із залу «Жили-були дід і модель. А які сучасні казки знаєте ви?»Відповідь: «Країну врятує ефективний лідер!»

А тепер хіт-парад найкращих жартів гри:

«Збірна Драгоманова»:Карпати. Зима. Гірськолижний курорт. Інструктор-гуцул:–Здравствуйте.(рос.)–Москаль?–Да, я из Москвы, только что с поезда.–Ага.–Так вы меня научите?–Ну, бери лижу.–А почему одну?–Йолопе, це сноуборд! Бери лижу і за-когчуйся.–Что, простите?–Закогчуйся, кігтями чіпляйся...–А крепления?–Закогчуйся, ідіот! Бери палки.–Но это же сноуборд!–Бери палки і хреняч униз!–Но там же смереки...–Смереки не чіпать. Смереки - то наше. Хренячь униз. Там тебе зустріне вуйко Павло і дасть нового сноуборда.–А этот?–Зітреться.–Что совсем?–По коліна. Бери сноуборд, палиці і виш-товшуйся вгору.–Знаете, я наверное не буду кататься…–Будеш...

По результатах попереднього смс-голо-сування наша команда виграла поїздку у Рокитне. Тепер ми чекаємо результатів наступного голосування, щоб половина команди повернулася назад.

«Театр починається з вішалки», - крича-ли партизани, вішаючі фашистів у фойє драмтеатру.

У нас дуже гламурна команда: у Даші - піджак від Армані, у Віті - кеди від Гуччі, у мене - брелок від Януковича. У кожному дурдомі - свої цінності!

«Бульвар Шевченка»:З тих пір як дівчата почали носити мар-леві пов’язки, в Україні зросла народжу-ваність!

Пограбування банку. –Ярик, а це хто? –Хлопці, охоронець я, я трішки візьму, трішечки, пачечку ...

«Ботаники»:Випадок у сім’ї математиків: –У якій це точці Ж батько встиг так нали-затися? –Люба, це - завдання з багатьма невідо-мими. –Зате, бачу, об’єм ви з друзями обчис-лили точно. Добре. У квартирі потрібно робити ремонт, його вартість ділиться на твою зарплату. –Люба, на нуль ділити не можна!

–«Редбул-Водка» – редбул надає крила, водка – впевненість у польоті!

Випадок у потязі:Студент: - Ой, нижнє місце! Нехай бічне, але нижнє! У перший раз ...Бабуля: - Синку, в тебе, бачу, нижнє міс-це?Студент: - Ага.Б.: - А в мене верхнє ...С.: - Повезло. заздрю вам.Б.: - А може ...С.: - Звичайно, бабуся, звичайно підсад-жу ...

Цой Тет

яна ТС-71

ІТСк

а гр

уден

ь 20

09

1�

«ІТСка» - студентська газета Інсти-туту телекомунікаційних систем№ 18 (3) від 22 грудня 2009 р.Головний редактор: Бондаренко Володимир Автори: Бондаренко Володимир, Скляр Марина, Цой Тетяна, Коло-мієць Анастасія, Іщенко МаринаФотограф: Самойлюк Андрій, Пін-чук Влад

Верстка: Цвєтков Ігор На обладинці: ілюстрація Скуле-вич Аліни Газета «ІТСка» виходить щомісяця Розповсюджується безкоштовно на території КПІ Газета виходить за підтримки Студентської ради ІТС

E-mail: ylvb@gala.net Сайт: ITSka.kpi.in.ua

Адреса: 03056, м. Київ, просп. Пе-ремоги 37, корпус 30, 308 к. Тел.: 8 (093) 825-20-65 Наклад: 500 штук Редакція може не поділяти точку зору авторів Автори несуть відповідальність за достовірність інформації Редак-ція залишає за собою право реда-гувати тексти, що надано.

«Віктор Федорович»:Ольга Сумська досягла піку популярності, зігравши в одному фільмі з Бредом Пі-том. Роль Бреда Піта виконав народний артист України Богдан Бенюк.

З області культури: балерини так прав-доподібно танцювали танець маленьких лебедів, що їм із зали стали кидати хлі-бець.

Студенти: Сюрприз! .. Преподша: П’ятий курс! .. Ви всі на парі? ..

– Мати 11 дітей заявляє, що для колекції їй не вистачає Водолія.

Вокзал. Вона виходить з валізою з поїз-да. Він зустрічає її квітами, радісно посмі-хається, стає на одне коліно, цілує руку. Вона щасливо таращиться:–А ти хто?Він: –Таксі не бажаєте? ..

–Ми абсолютно аполітична команда. Ці вибори, цей піар. А цей хлопець, що змі-нив прізвище: «Противсіх», уявляєте, якби я пішов у паспортний стіл і поміняв прізвище, наприклад, на «Рома Бодун»?–Ага. Уже бачу бігборди зі слоганами кандидата в президенти «Сильній країні потрібен Бодун!»або «З Бодуном у серці!». А заголовки в газетах: «Бодун розпустив парламент»,«До прем’єр-міністра Росії В. Путіна з офіційним візитом завітав Бодун» , «Но-ворічне звертання Бодуна».– Знаете, якби мене вибрали 1 січня, ко-жен українець прокидався б з президен-том!

«Готель Київ»: Конотоп. П’ятниця. Вечір. П’яний чоловік повертається додому. Дружина: - Ах, ти п’янь! Чоловік: - Тс! ТИ сина з садочка забрала? Дружина: - Який син? У нас немає сина! Чоловік: Так? Хвилинку. Повертається: - Іди звідси, хлопчик, йди ...

Остання сторінка

Судоку

легше важче