Газета Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана№ № 17—19 (1472—1474) e�mail: economist@kneu.edu.ua Листопад 2016 р.

��Свято

��Ювілей

� Освітні

технології

� Ми і світ

� Актуально

� Твоє майбутнє

� Спортивні

пристрасті

� News про вуз

� Шляхи

становлення

� Пленер

Свято

№ 17—19 (1472—1474)

Ювілей

Листопад 20162

Відзначаючи 110-ту річницю з днязаснування, наш університет нелише пишається вагомимздобутком у різних сферах життяв минулому, але й постійнопримножує його наполегливоющоденною працею.

Оскільки першочерговим завданням будь-якого вишу є освітній процес, то варто зазна-чити, що тут КНЕУ є постійно у тренді. У пло-щині національного освітнього простору нашуніверситет є провідним у царині економічнихдисциплін. За останні роки в КНЕУ модерні-зовані усі складові освітньої діяльності, імпле-ментовано здобутки кращих університетівсвіту в практику підготовки фахівців освітніхступенів «бакалавр», «магістр» та систему піс-лядипломної освіти. Задля постійного реагу-вання на новації в сфері освіти та їх реалізаціюв освітньому процесі в КНЕУ запровадженаПрограма інноваційного розвитку університе-ту.

Завдяки підбору високопрофесійноговикладацького складу КНЕУ на гідному рівнізабезпечує здобуття якісної вищої освіти завсіма напрямами підготовки, що існують унашому університеті. З метою підвищенняпедагогічної майстерності викладачів, від якоїнапряму залежить якість підготовки фахівців,в університеті організовано роботу постійнодіючих тренінг-курсів.

Науково-педагогічний персонал універси-тету плідно працює над запровадженнямнових форм і методів активізації навчальногопроцесу під час проведення аудиторних занятьта організації самостійної роботи студентів.Розроблено якісно новий комплекс навчаль-но-методичної літератури по всім дисциплі-нам, який постійно оновлюється, і це такожсприяє модерному підходу в освітньому про-цесі. Протягом останніх років основний

акцент в навчально-методичному забезпечен-ні студентів КНЕУ приділяється виданнюфундаментальних підручників, а такожнавчальним посібникам для підготовки й про-ведення практичних занять із застосуваннямінноваційних технологій навчання – тренін-гів, ділових та рольових ігортощо. За час роботи видав-ництва КНЕУ ним буловидано 237 монографій,обсягом 4911,28 др. арк., 148підручників обсягом 4905,55др. арк., 679 навчальнихпосібників обсягом 13314,92др. арк., 445 навчально-методичних посібників длясамостійного вивчення дис-ципліни обсягом 5671,66 др.арк. тощо.

На посилення практичноїпідготовки студентів з ура-хуванням компетентнісногопідходу, впровадження тре-нінгових технологій унавчальний процес та вдос-коналення змісту фаховихдисциплін спрямована робота навчально-тре-нувальних центрів.

Також в університеті діє комплекс заходів,що спрямований на підвищення рівня знанняіноземних мов студентами. Зокрема, розшире-но коло фахових дисциплін, викладання якихздійснюється іноземною мовою. На кафедрахзапроваджені англомовні колоквіуми.Відкрито шість англомовних магістерськихпрограм.

Йдучи у ногу з часом та підтримуючи євро-інтеграційні тенденції та прагнення долучи-тись до передового досвіду у сфері освіти, внашому університеті відбулось вміле поєднан-ня кращих вітчизняних традицій та досвідуінших європейських держав. Тому КНЕУ

одним із перших українських вишів долучивсядо Болонського процесу. Зокрема, постійнорозширюється право студентів на вибір змістунавчальної програми, зростає роль студент-ського самоврядування та демократизаціявсієї системи організації роботи в університеті

загалом, відбувся перехід доЄвропейської системи залі-кових кредитів (ECTS), а з2010 р. запроваджений елек-тронний журнал роботи ака-демічних груп. Робота зелектронним журналомможлива для всіх видівкористувачів з будь-якогоперсонального комп’ютера,підключеного до мережіInternet.

З метою удосконаленняорганізації навчального про-цесу з використанням дис-танційних технологій в КНЕУ

була запроваджена заочно-дистанційна форманавчання, яка надає можливість навчатисябезпосередньо за місцем проживання студен-тів на основі використання сучасних можли-востей інформаційно-комунікаційних техно-логій (ІКТ), підвищення якості навчання зарахунок оновлення методів навчання, в томучислі індивідуального підходу у навчанні безвідриву від виробництва.

Тож ми цілком виправдовуємо свій девіз –«КНЕУ – запорука професійного успіху». Прицьому в освітньому процесі поєднується якздійснення на найвищому рівні професійноїпідготовки, так і забезпечення умов для все-бічного розвитку студентства. Це забезпечу-ється через потужну спортивну базу, діяль-ність різноманітних клубів за інтересами,культурно-масову роботу та комплексну робо-ту студентського профкому і самоврядуванняіз забезпечення соціальних та інших нагаль-них потреб студентської молоді.

Нерозривно пов’язаною з освітнім проце-сом є наукова діяльність, яка так само активно

Київський національний економічнийуніверситет імені Вадима Гетьмана –один з найстаріших вузів України, щопройшов великий і славний шлях, пере-живши кардинальні зміни суспільно-політичного й економічного ладу, безлічреформ системи освіти, реорганізації,отримавши у 1997 році статус націо-нального, а в 2005 – ім’я ВадимаГетьмана – автора концепції створен-ня вітчизняної платіжної системи тавиробництва національної валюти. І нацьому шляху університет не зрадивсвоєму високому призначенню – забез-печувати вітчизняну економіку і наукувисококваліфікованими кадрами. Йоговипускники плідно і творчо працюютьна найважливіших посадах у держав-них, дипломатичних та громадськихструктурах.

Перетворення університету в один зпровідних вишів України закономірно йсправедливо пов’язано з іменами все-світньо відомих вчених Є. Слуцького, О. Русова, Й. Пасхавера, П. Пустохо-да, Е. Лібанової, В. Федосова, Д. Лук’яненка, І. Манцурова та інших.Результати їх діяльності маютьзагальнодержавне й міжнародневизнання.

Нині Київський національний еконо-мічний університет – багатопрофіль-ний науково-освітянський центр, відо-мий своїми науковими школами, які нелише не втратили за роки економічнихнегараздів своїх надбань, а й розвинулиїх, виховали нові покоління науковців,збільшили обсяги досліджень.Масштабний підхід до вирішення про-блем різного рівня дозволяє колективу

КНЕУ не тільки з успіхом, творчобрати участь у реформуванні вищоїшколи, а й використовувати інтелек-туальний потенціал університету вдосягненні цілей державотворення.

Нехай же чисті джерела рідної укра-їнської землі причащають вас, дорогі,щедрим здоров’ям, любов’ю і доброюсилою для осягнення нових життєвих ітворчих доріг. Зичу всьому колективууніверситету подальшої продуктивноїпраці, невичерпної енергії, бадьоростідуху та нових звершень на благоУкраїни.

На щастя і многії літа!

Ректор, академік АПН України Анатолій Павленко

Крокуючи в ногу із часом: здобутки і роль КНЕУ в сфері освіти, науки та міжнародних відносин сьогодні

ВВііттааюю ппррооффеессооррссььккоо--ввииккллааддааццььккиийй ссккллаадд,, ккооллееккттиивв ,, ссттууддееннттііввттаа аассппііррааннттіівв зз 111100--ррііччччяямм вв іідд дднняя ззаассннуувваанннняя ККННЕЕУУ!!

ЗЗіі ссллааввнниимм ююввііллееєємм,, aallmmaa mmaatteerr!!

Свято Першого вересня – посвята в студенти

82-га наукова студентська конференція з маркетингу «Соціально-економічні перспективи України у ХХІ столітті»

№ 17—19 (1472—1474)

Листопад 2016 3

розвивається у КНЕУ зусиллями його профе-сорсько-викладацьких кадрів, що сьогодніоб’єднує понад одну тисячу докторів і канди-датів наук, близько 500 аспірантів і докторан-тів. Сучасна наукова діяльність КНЕУ успіш-но реалізується в розробці численних зако-нопроектів у сфері економіки, державнихбюджетних тем, концепцій розвитку націо-нальної економіки України та її зовнішньое-кономічних зв’язків, корпоративних стратегійта конкурентних менеджмент-технологій, атакож реалізації міжнародних сертифікацій-них програм, освітніх та бізнес-проектів. Цезабезпечує КНЕУ найвищі позиції у рейтингахвітчизняних університетів, де він стабільновходить у першу п’ятірку лідерів за якістю під-готовки конкурентних фахівців для усіх сферекономіки України та міжнародних компаній.

У наукових дослідженнях університетушироко використовуються інноваційні підхо-ди до вирішення актуальних проблем еконо-мічної науки та соціально-економічного роз-витку країни з орієнтацією на потреби іннова-ційного розвитку навчального процесу.Сучасна науково-дослідна діяльність КНЕУмає комплексний, міждисциплінарний харак-тер, а її пріоритетними напрямами є такі:

– проведення фундаментальних та приклад-них наукових досліджень з найбільш актуаль-них проблем економічної теорії та практики;

– розробка інтелектуальних інформаційних,комунікаційних та інформаційно-аналітичнихтехнологій, інтегрованих систем баз даних тазнань;

– продукування конкурентоспроможних навітчизняному та світовому рівні прикладнихрозробок та технологій у сфері обліку, аналізута контролю господарської діяльності;

– розробка інформаційно-аналітичних сис-тем та технологій електронного урядування;

– розробка інструментальних засобів аналі-зу, прогнозування та планування розвиткусоціально-економічних та фінансових системі процесів;

– моделювання, оцінювання та розробкаконцептуальних схем із управління економіч-ними ризиками;

– надання консалтингових послуг органамдержавної виконавчої влади та суб’єктам гос-подарювання в Україні.

З метою реалізації численних завдань інно-

ваційного розвитку університету та виконанняДержавної цільової науково-технічної і соці-альної програми «Наука в університетах» уКНЕУ активно розвивається мережа автори-тетних науково-дослідних інститутів, якихнині діє 23, зокрема: НДІ економічного роз-витку; Інститут вищої освіти, Інститут фінан-сового контролінгу, Інститут енциклопедич-них досліджень з економіки, Інститут глобаль-ної економічної політики, Французько-Український інститут менеджменту, Інститутуправлінського консультування, Інститутстрахування та ін.

Загальновідомо, що своєрідною «візитноюкарткою» будь-якого авторитетного універси-тету є наявність власних наукових шкіл якформи організації колективної наукової праційого співробітників під керівництвом лідерашколи – відомого авторитетного вченого,який продукує ідеї, нові напрями дослідженняі який може об’єднати навколо себе однодум-ців. Сьогодні науково-дослідна діяльність вуніверситеті пов’язана насамперед зі збере-женням і розвитком наукових шкіл, визна-чальну роль у становленні яких відіграли відо-мі за межами КНЕУ вітчизняні вчені: А. Ф. Павленко, Д. Г. Лук’яненко, А. М. Поручник, А. М. Колот, А. М. Мороз, В. М. Федосов, В. С. Савчук та багато інших.

У складі університету діють 22 науково-освітні школи, у межах яких активно ведутьсянаукові дослідження за ключовими напряма-ми економічної науки, а також здійснюєтьсяпідготовка наукових та науково-педагогічнихкадрів вищої кваліфікації.

Так само постійно ведеться робота зі зміц-нення власних професорсько-викладацькихкадрів, активізації їх участі у науково-дослід-ній діяльності. Підготовка кадрів вищої квалі-фікації в університеті здійснюється через про-грами PhD та докторантуру, а основною лан-кою в системі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації є спе-ціалізовані вчені ради, що покликані забезпе-чувати високий рівень вимог при атестації. УКНЕУ функціонує мережа спеціалізованихвчених рад у галузі економічних наук, якапредставлена сімома докторськими спеціалі-зованими вченими радами із правом захистукандидатських дисертацій, у яких здійсню-ються захисти дисертаційних робіт за десятьма

економічними спеціальностями. Протягом2009–2014 рр. у спеціалізованих вчених радахКНЕУ було захищено 554 дисертації, з якихдокторських – 57, кандидатських – 497(викладачами КНЕУ – 155).

Головним резервом науково-інноваційноїдіяльності в КНЕУ є студентська молодь. Томуорганізація студентської наукової роботи єодним із пріоритетних напрямів діяльностіКНЕУ як засобу ефективної професійної під-готовки студентів, набуття ними необхіднихкомпетенцій, навичок творчого підходу довирішення конкретних проблем і розв’язанняпрактичних завдань, а також виявлення моло-ді, здатної до науково-дослідної діяльності.Через Наукове студентське товариство (НСТ)студенти університету активно залучаються довиконання наукових проектів, беруть участь уконференціях та всеукраїнських конкурсахстудентських наукових робіт з природничих,технічних і гуманітарних наук. СтудентиКНЕУ неодноразово ставали переможцямиконтинентальних і глобальних конкурсів запрограмами CFA, EMEA, ENACTUS та ін.Зокрема, у 2015 р. команда КНЕУ посілаперше місце у трансконтинентальному кон-курсі «EMEA Regional Final Champions – 2015»серед країн Європи, Середнього Сходу, Азії таАфрики (м. Амстердам, Нідерланди); другемісце на глобальному конкурсі фінансовиханалітиків «CFA» (м. Атланта, США) та третємісце на глобальному конкурсі «World Cup –2015» (м. Йоханнесбург, ПАР).

Задля оприлюднення та популяризаціїдосягнень у сфері науки в КНЕУ створено 19наукових періодичних фахових видань, десятьз яких зареєстровані у міжнародних наукомет-ричних базах даних. Також досягненнямколективу університету є банк об’єктів інте-лектуальної власності, що нині нараховуєпонад 200 свідоцтв про реєстрацію авторсько-го права на твір, знаків для товарів і послуг,патентів на промислові зразки.

Особливе місце в організаційній структурінаукової діяльності університету посідаєНауковий парк КНЕУ, створений у 2010 р. Умежах Наукового парку КНЕУ ведеться актив-на робота з пошуку замовників науково-дослідних робіт, консалтингових послуг, про-ектів у сфері створення інформаційних техно-логій, а також здійснюється юридичний та

інфраструктурний супровід науково-дослід-них проектів університету.

Враховуючи необхідність поглиблення спів-робітництва університету з бізнес-сектором,нарощування масштабів комерціалізації інно-ваційних продуктів, із 2013 р. у КНЕУ щорічнопроводиться бізнес-форум «Наука – бізнес –освіта: стратегічне партнерство».

Оскільки сучасний стан розвитку характе-ризується посиленням глобалізації та інтегра-ції економік, наукової, освітньої та іншихсфер життя, без чого неможливий прогресокремих країн, то наш університет активновключився і в справу міжнародної співпраці внауково-освітньому просторі. Метою міжна-родного наукового співробітництва КНЕУ єйого інтеграція у міжнародний науково-освіт-ній простір, кооперація з міжнародниминауковими організаціями для вирішенняконкретних дослідницьких завдань у галузіфундаментальних і прикладних досліджень, атакож комерціалізація наукової продукції.

В КНЕУ було створено Центр міжнародноїакадемічної мобільності та Відділення з підго-товки іноземних громадян. Активно почавпрацювати Інститут англомовних програм. Заостанні п’ять років в КНЕУ навчалося дотрьохсот іноземців щороку. Водночас студен-ти КНЕУ мали можливість здобувати освіту в60 університетах світу, які є партнерами уні-верситету.

КНЕУ є членом 10-ти міжнародних органі-зацій, зокрема активно співпрацює зЄвропейською асоціацією докторських про-грам з менеджменту та бізнес адміністрування(EDAMBA), Європейською організацією пуб-лічного права (EPLO), Великою ХартієюУніверситетів, Асоціацією Регіональнихдосліджень (RSA) та АкадемічнимКонсорціумом Ради Європейських дослід-жень при Колумбійському Університеті(CES).

Упродовж останніх років реалізовуєтьсямасштабне наукове співробітництво КНЕУ зУніверситетом м. Констанц (Німеччина),Віденським університетом економіки і бізнесу(Австрія), Університетом Напіер (м. Един-бург, Великобританія), Університетом м.Бремен (Німеччина), Марбурзьким універси-тетом імені Філіппа (Німеччина), ФонтісУніверситетом прикладних наук (м. Ейндхо-вен, Сполучене Королівство Нідерландів),Норсвуд Університетом (штат Мічиган,США), Газі Університетом (м. Анкара,Туреччина) та ін.

Як бачимо, нам є чим пишатися й на сучас-ному етапі історії, триває примноження бази унауковій та освітній царинах, поглиблюютьсяміжнародні зв’язки, що свідчить про вагомуроль нашого університету у вітчизняномунауково-освітньому просторі, визнання наміжнародному рівні та його великі перспекти-ви.

А. І. Чуткий, д. і. н., професор кафедриісторії та теорії господарства,

директор Музею історії університету

Жіноча збірна КНЕУ ім. В. Гетьмана з волейболу Чемпіон світу з класичного жиму лежачи А. Батуркін та його тренерМ. В. Дудко, завідувач кафедри фізичного виховання КНЕУ

Відкрита лекція для студентів і викладачів КНЕУ, проведена спільно з Посольством Ізраїлю

Система управління роботизованою рукою – проект Науковогопарку КНЕУ (визначена переможцем на загальнонаціональних

змаганнях Enactus-Україна у 2015 р. та посіла третє місце в Лізіна міжнародному фіналі в Йоганнесбурзі, ПАР)

Консультаційний семінар та поширення результатів проекту ЄС ТЕМПУС«Набуття професійних і підприємницьких навичок за допомогою виховання

підприємницького духу» (червень 2015 р.)

№ 17—19 (1472—1474)

Освітні технології

Листопад 20164

Моделювання – це інтелекту-альне ядро нових інформаційно-комунікаційних технологій, якіформують інформаційне суспіль-ство та, зокрема, інформаційнуекономіку; системотвірна підсис-тема економічної кібернетики.

Саме такою стала основна теза та головнийвисновок Першої національної науково-методичної конференції «Економіко-мате-матичне моделювання», яка відбулась протя-гом 30 вересня – 1 жовтня в стінах КНЕУ.Конференція присвячена 110-річчю ДВНЗ«Київський національний економічний уні-верситет імені Вадима Гетьмана» та 50-річчюкафедри економіко-математичного моделю-вання КНЕУ.

Організатором виступив ДВНЗ «Київськийнаціональний економічний університет іменіВадима Гетьмана»; співорганізаторами:Запорізький національний університет;Київський національний університет іменіТараса Шевченка; Львівський національнийуніверситет імені Івана Франка; Харківськийнаціональний економічний університет іменіСемена Кузнеця.

У роботі конференції взяли участь більшесотні науковців та фахівців із різних вищихнавчальних закладів та наукових установУкраїни.

Серед учасників конференції: 37 докторівнаук, 86 кандидатів наук, 31 докторант тааспірант, здобувач, 6 студентів. На конфе-ренцію була заявлена 151 доповідь з Українита зарубіжжя. Представлені всі регіониУкраїни, провідні ВНЗ низки міст, зокрема,Національний університет «Києво-Могилянська академія», Чернівецькийнаціональний економічний університет іменіЮрія Федьковича, Національний універси-тет водного господарства та природокористу-вання, Запорізький національний універси-тет; Сумський державний університет,Донецький національний університет (м. Вінниця) тощо.

Конференція організована колективомкафедри економіко-математичного моделю-вання на сучасному високому європейськомурівні, проведена за активного сприяння рек-торату, колективу ФІСіТ та низки підрозділівКНЕУ.

Уперше практично втілено ідею, яка про-тягом тривалого часу висловлюваласьнауковцями цієї сфери із різних регіонівУкраїни щодо актуальності створення єдино-го національного простору з математичногомоделювання в економіці, а також науково-методичного простору та координації діяль-ності науковців, представників реальногосектора економіки та освітянських закладів.

Отже, розбудова комунікаційної платфор-ми економіко-математичного моделюванняв Україні у вигляді робочого майданчика,зокрема, започаткованої нашим університе-том у формі національної конференції, завер-шила важливий етап накопичення досвіду та«визрівання» нової метанауки, якою є, нанашу думку, математичне моделювання.

Конференція об’єднала однодумців у

царині моделювання економічних систем,процесів, явищ. Тематика тез доповідей свід-чить, що в Україні розвиваються не лишеіснуючі наукові школи, але й формуютьсянові у цій сфері.

Статус наукової конференції зумовленийнагальною потребою теоретичного узагаль-нення величезного наукового досвіду з роз-робки і впровадження модельно-інтелекту-альних технологій в економіці, набуття моде-люванням стратегічного статусу сучасноїнауки, стрімкою трансформацією парадигмиуправління синергетичними самоорганізову-ваними економічними системами від авто-матизації та оптимізації до добування знаньна базі гібридних нейро-нечітких моделей,системної динаміки, технологій Big Data,Data Mining, машинного навчання, розпізна-вання образів тощо.

Про масштабність конференції свідчитьвисокий рівень представництва її учасників:науковців, доповідачів, експертів, представ-

ників бізнесу, викладачів. Провідні науковішколи з економіко-математичного моделю-вання були представлені на конференції нарівні професорів та завідувачів кафедр еконо-мічної кібернетики, моделювання, прогнозу-вання тощо з усіх регіонів України.

На пленарному засіданні конференції здоповідями виступили 12 докторів наук, про-

фесорів – це широко відомі в Україні вчені всфері економіко-математичного моделюван-ня.

Багато вчених змогли виступити на секцій-них засіданнях, де обговорювались такіпитання:�� теоретичні засади економіко-математич-ного моделювання. Мережеві системи;��синергетика та нелінійні моделі економіч-ної динаміки;��моделювання ризиків у системі економіч-ної безпеки;�� нейро-нечіткі технології моделювання векономіці;��економетричні моделі та методи в аналізі,прогнозуванні, обґрунтуванні рішень;��когнітивні та імітаційні моделі соціально-економічних систем;�� прикладні проблеми економіко-матема-тичного моделювання; ��інформаційно-аналітичні системи в еконо-міці.

Так, зокрема, зі своїми ідеями на секції«Моделювання ризиків у системі економіч-ної безпеки» виступила наймолодший завіком доктор економічних наук в Україні зіспеціальності 08.00.11 – математичні методи,моделі та інформаційні системи в економіці,завідувач кафедри економічної кібернетикиСумського державного університету

О. В. Кузьменко, а на секції«Економетричні моделі та мето-ди в аналізі, прогнозуванні,обґрунтуванні рішень» висту-пила з доповіддю наймолодшийза віком в Україні кандидат еко-номічних наук зі спеціальності08.00.11 – математичні методи,моделі та інформаційні системив економіці; ст. викладачкафедри економіко-математич-ного моделювання КНЕУ Т. Л. Кмитюк.

З привітанням до учасниківконференції звернувся ректорКНЕУ академік АнатолійФедорович Павленко та деканфакультету інформаційних сис-тем і технологій КНЕУ СергійСергійович Ващаєв.

На адресу конференції надійшли численнівітання від вчених, відомих не лише вУкраїні, але й за її межами.

У виступі ректора КНЕУ академіка А. Ф. Павленка було сказано про стрімкуактуалізацію економіко-математичногомоделювання та окреслено основні етапиформування цього напрямку. Зокрема,зазначено, що серед вчених, котрі зробилизначний внесок у розвиток економіко-мате-матичного моделювання, були і представни-ки КНЕУ – відомі у світі науковці. Протягом14 років (з 1913 по 1926 рр.) тут працюваввсесвітньо відомий вчений Євген Слуцький,котрий зробив значний внесок у розвитокекономічної науки загалом, і, зокрема, уматематичне моделювання економіки.

Потреби теорії і практики зумовили те, щов 1966 р. в нашому університеті була створенакафедра математичних методів у плануванні(її керівником став Л. Л. Терехов). З часомкафедра була перейменована в кафедру еко-номіко-математичного моделювання.

Важливим етапом у розвитку економіко-математичного моделювання стало виданняпідручника проф. Л. Л. Терехова«Економіко-математичні методи» – першогоу цій сфері на теренах колишнього СРСР. УКНЕУ в сфері економіко-математичногомоделювання зі словом «вперше» виданонизку підручників та навчальних посібників,зокрема, з економетрії, ризикології, моделю-вання економіки, теорії інтелектуальних сис-тем у прийнятті управлінських рішень тощо.

Естафету підхопили нові покоління вче-них. На базі кафедри економіко-математич-ного моделювання створена наукова школа«Моделювання та ризикологія в економіці»,яка вже майже два десятиліття активно роз-вивається, «запалюючи» все нові зірки моло-дих вчених та послідовників.

Конференція наочно продемонструвалависоку культуру спілкування науковців,особливо відчутну доброзичливу атмосферувідвертого конструктивного діалогу однодум-ців та єдність, взаємоповагу і толерантністьвчених, що представляють кібернетичні осе-редки України за регіонами, сферами діяль-ності, науковими школами та розмаїттямзастосовуваного математичного інструмента-рію.

У невеликій статті неможливо передати всівраження від перебігу конференції, поділи-тися кращими виступами, думками, новимиідеями, які прозвучали на пленарному засі-данні та на секціях.

Організатори висловлюють щиру вдячністьвсім, хто долучився до організації і проведен-ня конференції, а також її учасникам.

Сподіваємось на подальшу плідну співпра-цю і розвиток економіко-математичногомоделювання на підґрунті нових методоло-гічних підходів, сучасного інструментарію,математичних методів та новітніх інформа-ційних технологій. Щиро бажаємо всім намуспіхів.

В. В. Вітлінський, завідувач кафедриЕММ, д.е.н., професор

О. С. Катуніна, доцент кафедри ЕММ,к.е.н., доцент

ММААТТ ЕЕММААТТ ИИ ЧЧНН ЕЕ ММОО ДДЕЕЛЛЮЮВВАА НННН ЯЯ ––ІІНН ТТ ЕЕЛЛЕЕККТТ УУААЛЛЬЬНН ЕЕ

ЯЯДД РРОО ЕЕККООННООММІІ ККИИ ЗЗНН ААНН ЬЬ

Ректор КНЕУ академік АПН України А. Ф. Павленко звертається з привітанням до учасників конференції

Член-кор. НАН України, д.е.н., професор М. І. Скрипниченкодоповідає на пленарному засіданні конференції

Ми і світ

№ 17—19 (1472—1474)

Листопад 2016 5

Місце проведення – конференц-зал головно-го корпусу Київського національного економіч-ного університету імені Вадима Гетьмана (пр.Перемоги, 54/1) 12 жовтня 2016 року; конфе-ренц-зал Інституту системних статистичнихдосліджень КНЕУ (Львівска площа, 14) – 13-14жовтня 2016 року.

Учасниками семінару стали зарубіжнінауковці Краківського економічного універси-тету, Економічного університету в Братиславі,Університету Миколи Коперника в Торуні.Серед учасників семінару – вітчизняні вчені збагатьох наукових установ України, зокрема,Інституту демографії та соціальних дослідженьімені М. В. Птухи НАН, Національної академіїстатистики, обліку та аудиту, Дніпропетров-ського національного університету імені ОлесяГончара, Донецького національного універси-тету, Київського торговельно-економічногоуніверситету, Криворізького національного уні-верситету, Львівського торговельно-економіч-ного університету, Одеського національногоекономічного університету.

Мета наукового семінару – обмін результата-ми наукових досліджень стосовно підвищенняякості статистичної інформації, зміцнення пар-тнерських відносин учасників процесу статис-тичного виробництва, а також розробка науко-во-обґрунтованих рекомендацій для вдоскона-лення статистичної методології. Розвиток ста-тистичної науки є необхідною умовою для фор-мування громадянського суспільства та подаль-шої міжнародної інтеграції нашої держави.

Вступним словом відкрили конференціюАнатолій Федорович Павленко – ректор ДВНЗ"Київський національний економічний універ-ситет імені Вадима Гетьмана", академік АПНУкраїни, Елла Марленівна Лібанова – директорІнституту демографії та соціальних дослідженьімені М. В. Птухи НАН України, академік НАНУкраїни, Ігор Германович Манцуров – дирек-тор інституту системних статистичних дослід-жень, завідувач кафедри статистики ДВНЗ"КНЕУ", член-кореспондент НАН України, таСергій Сергійович Ващаєв – декан факультетуінформаційних систем і технологій КНЕУ.

Академік А. Ф. Павленко висловив сучаснийпогляд на статистику як науку та ряд ідей щодовдосконалення системи навчання молоді, зок-

рема шляхом оновлення відповідних навчаль-них програм.

У вступному слові професор І. Г. Манцуровзазначив, що за результатами Адаптованої гло-бальної оцінки національної статистичної сис-теми, проведеної представниками Європей-ської комісії, Європейської асоціації вільноїторгівлі та Економічної комісії ООН дляЄвропи, статистика України визнана такою, щозначною мірою відповідає європейським вимо-гам, а інформація, що виробляється органамидержавної статистики, є продуктом високоїякості у більшості галузей статистичного вироб-ництва. Водночас І. Г. Манцуров зауважив, що звизнанням досягнень результати аналізу поточ-ного стану розвитку державної статистики свід-чать про наявність сфер, в яких у подальшомунеобхідно поліпшити стан статистичної діяль-ності.

До участі у заході було запрошено провіднихекспертів у сфері соціального розвитку, зокремаакадемік НАН України Елла Лібанова підкрес-лила проблеми, пов’язані з оцінюванням соці-ально-економічної нерівності як у світі, так і вУкраїні. Пані Лібанова зосередила увагу при-сутніх на невідповідності існуючих підходів(індекс Джині, децильні та квінтильні коефіці-єнти) перед новими соціально-економічнимивикликами.

Сергій Ващаєв підкреслив необхідність удос-коналення системи навчання шляхом визна-чення методичних засад підвищення рівня про-фесійної компетентності майбутніх працівниківорганів державної статистики та інших держав-них органів, установ та організацій, які є вироб-никами статистичної інформації, запроваджен-ня нових форм і методів навчання.

Роботу семінару було організовано за новіт-нім форматом секційних дискусій, що забезпе-чило необхідний фокус обговорення ролі ста-тистики в сучасній моделі розвитку економіки.Обмін експертними думками відбувався вмежах дискусійних платформ. Модераторомпершої секційної платформи виступив профе-сор Анатолій Підгорний (завідувач кафедри ста-тистики Одеського національного економічно-го університету). Зважаючи на нові ризики ста-лого розвитку та євроінтеграційну перспективуУкраїни виступив член-кореспондент НАН

України, д.е.н., проф. Ігор Манцуров з доповід-дю "Дорожна мапа корінного вдосконаленнясистеми державної статистики України".

У рамках обговорення окресленої проблема-тики виступив Йозеф Почєха (Краківськийекономічний університет, Польща) та предста-вив презентацію на тему "Параметричний методаналізу даних у порівнянні з непараметричним".Професор зауважив, що статистична оцінкаспостережень за допомогою непараметричнихкритеріїв, як правило, простіша, ніж оцінкапараметричними методами, та не вимагає гро-міздких розрахунків при оцінюванні соціально-економічних явищ.

З доповіддю "Зайнятість в Словаччині з точкизору практичної демографії" виступила профе-сор Марія Войткова від Економічного універси-тету в Братиславі, Словаччина. Учасники семі-нару обговорили актуальні питання, що сто-суються економічних аспектів демографії,пов’язаних з управлінням ризиками від безро-біття, визначили пріоритетні завдання і шляхивпровадження європейських підходів у сферізайнятості.

Університет Миколи Коперніка в Торуніпредставили Магдалєна Осінська, Єжи Боелке,Фалджиньскі, Мачей Галецькі, які розпочалироботу другої секції. Було окреслено проблемиеконометричного моделювання економічногозростання (порівняння ВВН і ВНП). В обгово-ренні також брала участь Анна Маліна, яка під-креслила необхідність порівняння економічно-го зростання з макроекономічною стабільністюна прикладі країн центральної та східноїЄвропи.

Професор Зоя Бараник очолила роботунаступної секції, у рамках якої було висвітленопитання оцінювання структури зайнятостімолоді в Україні. Методологічним аспектамоцінки розвитку енергетики в контексті сталогорозвитку в Україні присвячено доповідь завіду-вача кафедри статистики, обліку та економічноїінформатики ДНУ імені Олеся Гончара д.е.н.,професора Оксани Єлісєєвої. У обговореннібрала участь професор кафедри статистикиДВНЗ "Київський національний економічнийуніверситет імені Вадима Гетьмана" ОльгаМазуренко. У ході роботи секції було висвітленоряд актуальних питань щодо аналізу соціально-економічних процесів, які відбуваються вУкраїні.

У рамках дискусії п’ятої секційної панелі вис-туп Еріка Шолтерса з Економічного університе-ту в Братиславі було присвячено питанням про-сторового аналізу бідності, нерівності та соці-альної ізоляції в країнах Євросоюзу. Завідувачкафедри статистики Національної академії ста-тистики, обліку та аудиту д.е.н, профессорСергій Герасименко презентував доповідь"Якість статистичної інформації – головнийфактор ефективного управління". В процесіобговорення учасниками семінару було зазна-чено, що в Європейській статистичній системіякість статистичної інформації оцінюєтьсячерез такі компоненти: релевантність, точність,своєчасність та пунктуальність, узгодженість та

порівнянність, доступність та ясність.Наступною до виступу була запрошена д.е.н.,професор Антоніна Сидорова, завідувач кафед-ри економічної статистики Донецького націо-нального університету. У своєму виступі пані А. В. Сидорова окреслила питання зовнішньоїторгівлі товарами та послугами в антикризовійстратегії розвитку України. За результатамиобговорення мають бути розроблені пропозиціїдо формування антикризової економічної полі-тики держави на середньо- і довгострокову пер-спективи і відповідної системи інформаційно-аналітичного забезпечення антикризових захо-дів, реалізація яких сприятиме попередженнюпояви кризових ситуацій, зменшенню впливувід їх негативних наслідків. Презентацією"Вимірювання соціальної нерівності" засіданняпродовжила Вера Лабудова (Економічний уні-верситет в Братиславі).

На засіданні шостої секції представникиКраківського економічного університетуПауель Ульман та Станіслав Ванат обговорюва-ли питання порівняльного аналізу житловихумов домашніх господарств в Польщі таСловаччині, а також вимірювання системногоризику в європейському страховому секторі звикористанням copula-DCC-GARCH моделі.Брали участь у обговоренні Руслан Моторін,доктор економічних наук, професор кафедристатистики та економетрії Київського націо-нального торговельно-економічного універси-тету та Мартін Сокол (Економічний університетв Братиславі).

В наступній дискусійній платформі АнатолійПілявський, завідувач кафедри вищої матема-тики, економетрії і статистики, доктор фізико-математичних наук, професор, представив пре-зентацію "Порівняльний аналіз показників бан-ків Вишеградської групи". В ході обговореннябуло зазначено необхідність проведення статис-тичного оцінювання сучасного рівня стійкостіта надійності комерційних банків, виявленнязакономірностей його формування та перспек-тив підвищення.

Учасниками семінару була представлена роз-горнута інформація стосовно ролі статистики усучасній моделі розвитку економіки. Авторидоповідей відповіли на питання присутніх,після чого відбулася загальна дискусія.Результати експертного обговорення усіх дис-кусійних платформ були узагальнені завідува-чем кафедри статистики, доктором економіч-них наук, професором Ігорем Манцуровим.Актуальність доповідей представників кафедристатистики ДВНЗ "Київський національнийекономічний університет імені ВадимаГетьмана" було відмічено академіком НАНУкраїни – Елою Лібановою, директоромІнституту демографії та соціальних дослідженьім. М. В. Птухи НАН України.

Ініціатором проведення 23-го Україно-Польсько-Словацького наукового семінару"Роль статистики в сучасній моделі розвиткуекономіки" вперше став Інститут системнихстатистичних досліджень КНЕУ ім. В. Гетьма-на. За результатами роботи семінару плануєтьсянаправити урядовим структурам пропозиції ірекомендації, спрямовані на забезпечення стій-кого економічного зростання та підвищеннярівня конкурентоспроможності економікиУкраїни.

Слід особливо відмітити високу зацікавле-ність присутніх на семінарі студентів ФІСіТ таФМЕіМ ДВНЗ "КНЕУ імені Вадима Гетьмана".Колектив кафедри статистики щиро вдячнийучасникам та всім причетним до організаціїнаукового семінару! Сподіваємось на подальшуплідну співпрацю, адже, як і ви, орієнтовані настале майбутнє.

Ігор Манцуров, завідувач кафедристатистики, член-кореспондент НАН

України, д.е.н., професорОльга Мазуренко, к.е.н., професор

кафедри статистикиЯрослава Іщук, к.е.н., доцент кафедри

статистикиМарина Горна, к.е.н, старший викладач

Ганна Мережко, асистент

СС ТТААТТ ИИСС ТТ ИИКК АА ВВ СС УУ ЧЧААСС ННІІ ЙЙЕЕКК ООННООММІІЦЦ ІІ

Prof. dr hab. Марія Войткова, Вера Лабудова, Ерік Шолтерс, Економічний університет в Братиславі, Словаччина

Член-кор. НАН України, д.е.н., проф. І. Г. Манцуров, академік НАНУкраїни, д.е.н., проф. Е. М. Лібанова, проф. А. З. Підгорний, д.е.н.,

проф. З. П. Бараник

Якісна та своєчасна статистична інформація необхідна дляподальшого вдосконалення державного управління і прийняттявиважених, науково-обґрунтованих рішень щодо забезпечення сталогорозвитку національної економіки та соціальної сфери, залученнянауковців до обговорення актуальних питань і завдань подальшогорозвитку України. У зв’язку з цим у середині жовтня відбувся 23-йУкраїно-Польсько-Словацький науковий семінар "Роль статистики всучасній моделі розвитку економіки", організаторами якого сталиколектив кафедри статистики за активного сприяння ректорату тафакультету інформаційних систем і технологій ДВНЗ "Київськийнаціональний економічний університет імені Вадима Гетьмана".Науковий семінар присвячено 110-річчю КНЕУ та кафедристатистики.

№ 17—19 (1472—1474)

Листопад 20166

Актуально

Засновником кейс-чемпіонату єКоролівський інститут управлінського облікуВеликобританії – СІМА (Chartered Institute ofManagement Accountants). Інститут CІМА євсесвітньо відомим у сфері управлінськогообліку закладом, що здійснює сертифікаціюфінансових менеджерів та об’єднує їх у гло-бальну асоціацію. CIMA – це глобальна орга-нізація з високими стандартами, що виводятьпрозорість, етику та звітність у бізнесі на зов-сім новий рівень.

Співорганізатором конкурсу в Українівдруге виступив Інститут вищої освіти КНЕУім. В. Гетьмана за спонсорської підтримкикомпанії PwC Україна.

Конкурс CIMA UBC 2016 проводився, як іминулого року, у два етапи:���перший етап – відбірковий тур, що перед-бачав підготовку студентськими командамианалітичного звіту англійською мовою за біз-нес-кейсом компанії CeeCee. Це мережамагазинів молодіжного одягу в Європі, яказіштовхнулася зі значними проблемами в біз-несі, такими як втрата єдиного дистриб’юто-ра, помилки в інформаційному забезпеченні,недостатнє маркетингове бюджетування тазвинувачення у використанні дитячої праці. �� � другий етап – національний фінал, наякому чотири команди, що представили най-кращі аналітичні звіти за оцінками експертівСІМА, презентували свої пропозиції переджурі – досвідченими українськими та бри-танськими експертами.

Цього року в конкурсі взяли участь понадтридцять команд з вищих навчальних закла-дів України, зокрема Київського національ-ного економічного університету ім. В. Геть-мана, Національного технічного університе-ту України «Київський політехнічний інсти-тут», Національного авіаційного університе-ту, Київського національного університетуім. Т. Шевченка, Київського національноготорговельно-економічного університету,Національного університету «Києво-Могилянська академія», Донецького націо-нального технічного університету,Львівського національного університету ім. І. Франка, Харківського національногоекономічного університету ім. С. Кузнеця,Сумського державного університету,Уманського державного педагогічного уні-верситету ім. П. Тичини, Запорізького націо-нального університету, Івано-Франківськогонаціонального технічного університетунафти і газу, Дніпропетровського університе-ту ім. А. Нобеля, Одеської національної ака-демії зв’язку ім. О. С. Попова,Східноєвропейського національного універ-ситету ім. Л. Українки.

За результатами відбіркового туру до фіна-лу конкурсу пройшли команда Харківськогонаціонального економічного університету ім. С. Кузнеця, Сумського державного уні-верситету та дві команди з Київського націо-нального економічного університету ім. В. Гетьмана.

Журі конкурсу очолив президент СІМА –Ендрю Міскін. Також до складу журі увійшливітчизняні експерти CGMA – Олена Коцюбата Михайло Стрижко (PwC Україна).

Перемогу у фіналі конкурсу СІМА UkraineBusiness Challenge 2016 здобула команда

факультету міжнародної економіки та менед-жменту КНЕУ у складі Ольги Жданової,Микити Віхрова, Ніни Замідри та капітана –Євгена Заярного.

Під час фіналу переможці показали справ-жню командну роботу, відповідаючи на усіпитання від професійного журі, а такожвисокі презентаційні навички. Капітан ЄвгенЗаярний звернув увагу на те, що «команда по-справжньому вірила у рекомендації, які пре-зентувала», що було видно з палкого виступукоманди.

За словами Ольги Жданової: «запорукоюуспіху команди був чіткий розподіл відпові-дальності – капітан відповідав за розробкузагальної стратегії та фінанси досліджуваноїкомпанії, інші – за етичні аспекти, розробкумаркетингових рішень, розробку стратегіїрозвитку компанії та стратегії виходу на новіринки. Всі працювали як один механізм, якодне ціле, налаштовуючись показати найкра-щі результати».

Ніна Замідра зазначає, що «одним з най-важливіших навичок від участі у конкурсіСІМА є вирішення завдань не тільки пра-вильно, але й в надзвичайно короткі термі-ни». Дійсно, у команди було менше місяця напідготовку звіту та лише два тижні для підго-товки презентації.

Микита Віхров розглядає конкурс СІМА«як велику можливість у житті, що надихає нанаступні звершення та рух тільки вперед». Ісправді, переможці конкурсу отримали цінніпризи від СІМА та були запрошенні на ста-жування в компанію PwC Україна.

Конкурс CIMA Business Challenge формує устудентів глобальні професійні компетенції,що розкривають перед ними безліч перспек-тив у майбутньому. Студенти, які бралиучасть у цьому конкурсі, високо оцінюютьйого як такий, що надає ряд важливих компе-тенцій, які дуже цінуються роботодавцями.

Одна з минулорічних переможниць націо-нального фіналу конкурсу СІМА GBC 2015студентка четвертого курсу факультету між-народної економіки і менеджменту КНЕУКатерина Фроленко так говорить про рольконкурсу СІМА у своєму житті: «Пошукроботи – це велика проблема для всіх моло-дих спеціалістів. Важко знайти те місце, деможна буде повністю себе реалізувати, роз-крити свій потенціал, і найголовніше – невтратити запалу. Як учасник СІМА GBC2015 та переможець національного фіналу япомітила цікаву річ: я вже не просто шукалароботу – робота почала шукати мене! Це від-крило цілу низку перспектив, надало можли-вість вибору у майбутньому та шанс бути тим,ким я хочу».

Безперечно, участь в національних та між-народних конкурсах розкриває перед студен-тами безліч перспектив у майбутньому. Томудля молодих талантів завжди має бути цікаворозвиватися, підвищувати як свій власнийімідж, так і імідж свого університету участю втаких конкурсах, як СІМА Business Challenge.

В. В. Ліщинська,координатор програми СІМА ,

Інститут вищої освіти КНЕУhttp://cima.kneu.edu.ua

СІМА UKRAINE BUSINESS CHALLENGE 2016ПЕРЕМОГА ЗА КНЕУВЦЯМИ

Влітку в стінах КНЕУ відбулася надзвичайно важлива подія.Вдруге було проведено національний фінал студентськогоконкурсу бізнес-кейсів СІМА Ukraine Business Challenge 2016.

Твоє майбутнє

№ 17—19 (1472—1474)

Листопад 2016 7

Університет Редлендс є приватною неза-лежною освітньою установою, заснованоюу 1907 р., що характеризується розгалуже-ною мережею філій (кампусів) та широкимспектром послуг в сфері гуманітарногонавчання (коледж мистецтв та наук, центрінтегративного навчання Джонсона, школамузики, освітня школа, юридичний центр).Особливе місце посідає бізнес-школаУніверситету Редлендс, що спеціалізуєтьсяна наданні послуг з одержання бізнес-осві-ти випускниками інших спеціальностей тауніверситетів. Зазвичай, середня кількістьосіб, що навчаються у бізнес-школі колива-ється від 700-800 осіб.

Бізнес-школою Університету Редлендснам було запропоновано читати курс«Міжнародний бізнес і маркетинг». Прицьому була надіслана програма курсу ізапропоновано підручник. Цікаво, що прицьому університет повністю покладався наякість викладення матеріалу і змістовнийбік підручника, виданого іншим навчаль-ним закладом. (Зазначимо при цьому, що

всі підручники видаються викладачам без-коштовно, а їх вартість з електроннимидодатками для студентів доволі значна, внашому випадку становила 150 дол. США).

Ознаймовишись зі змістом підручника,ми дійшли висновку, що, не дивлячись нате, що він перевидавася майже кожен рік,основний склад тем та їх змістовне напов-нення майже не змінювалося методологіч-но. З урахування практики викладання вКНЕУ ми вирішили підійти до викладаннякурсу творчо, додавши додаткові позиції іматеріал до кожної окремо взятої теми, під-готувавши презентації і оригінальну конфі-гурацію подачі матеріалу.

Оскільки Університет Редлендс є макси-мально диверсифікованою установою, роз-рахованою на надання освітніх послуг умаксимально зручній формі і часі, заняттязазвичай проводяться у другій половині дня(з 6 до 10 години) у різноманітних кампусахуніверситету. Нам вдалося ознайомитися зпрактикою роботи кампусів у Редлендсі,Ріверсайді та на Ранчо Кукамонга.

Привітний та відповідальний персонал зро-бив все можливе, щоб заняття проходили вмаксимально сприятливій атмосфері, що, всвою чергу, дало можливість зосередитисяна якості викладання дисципліни. Доречновідмітити, що склад слухачів в кожномукампусі був кількісно і якісно різним. Якщостуденти кампусу Редлендс виявилисябільш вимогливими та прискіпливими дороботи викладача, то в кампусах Ріверсайдута Ранчо Кукамога царював дух дружньої,невимушеною атмосфери, де кожен, яквикладач, так і студенти, намагалися збага-тити один одного, ініціюючи та беручиучасть в різноманітних бізнес-дискусіях таобговореннях. Слід відмітити, що амери-канські університети віддають перевагусамостійній роботі студентів, місцеві про-фесори майже не практикують іспитів.Тому і курс «Міжнародний бізнес і марке-тинг», який ми читали, не передбачавфінального контролю знань. Оцінка фор-мувалася комулятивно. Максимальні стобалів можна було отримати, взявши участь вдвох онлайн дискусіях, представивши ана-ліз бізнес статті, відповівши на три тести іпредставивши груповий аналіз ринку конк-ретного продукту чи послуги. Крім того,враховувалася індивідуальна робота студен-

та протягом всього циклузанять. Звичайно, такий під-хід покладає додатковенавантаження на професорів,які повинні, по-перше, сфор-мулювати теми для онлайндискусій, підібрати відповід-ний супроводжувальнийматеріал, який би підкреслю-вав її актуальність, був час-тково провокативним, тобтопробуджував думки та дававможливість дискутувати,коректно згрупувати питаннятекстів, які б охоплювалипевну кількість тем курсу, а

також, враховуючи американську специфі-ку, зокрема специфіку конкретного штату(в нашому випадку Каліфорнії) скластисписок продуктів/послуг для відповідногоаналізу (часто студенти вимагали зробитиакцент на вже існуючих конкретних про-дуктах чи послугах).

Американська специфіка вимагає, щобкількість балів за кожне конкретне завдан-ня була поясненою в письмовій формі,часто студенти вимагають вказати на їх здо-бутки та недоліки з наданням права їхвиправити. Крім того, вони часто намага-ються довести власну правоту, роблячипроцес письмового спілкування доволі три-валим в часі.

Практика викладання в університетіРедлендс показала, що викладач повиненбути максимально обізнаним зі специфікоюфункціонування американського бізнес-середовища, оскільки більшість студентів єпредставниками ділової сфери, вони заці-кавлені в тому, щоб бачити, яким чиномнабуті знання можна було б використати в

практичній площині. В той же час студентивиказали інтерес і до загальних положень,зокрема теоретико-методологічних поряд зіспецифікою розвитку економічного життя всвіті та в Європі. Загальний рівень підготов-ки студентів можна оцінити як високий,вони розумілися на сучасних тенденціяхміжнародної економіки, не демонструвалиоднобічність мислення і не намагалисястверджувати виключність саме американ-ського шляху економічного розвитку, наво-дячи приклади вад і суттєвих проблемнаціонального бізнес-середовища. В ціломуможна стверджувати, що заняття пройшли звеликою користю як для викладача, так ідля студентів і завершилися схвальнимивідгуками.

Таким чином, слід виділити ряд перевагУніверситету Редленс, серед яких ключови-ми є: гнучкість і проактивність навчальногозакладу задля максимально широкого охоп-лення потенційних студентів; розгалужена ірозвинута інфраструктура з прекраснимбібліотечним корпусом, їдальнею, дозвіль-ним центром тощо; майже досконала орга-нізація системи навчального процесу; нала-годжений контакт: адміністрація – сту-дент – викладач. Але, з нашої точки зору, єі певні недоліки, зокрема: не зовсім зрозу-міла організація роботи адміністративнихпідрозділів, їх підпорядкованість, що частостворює певне непорозуміння; відстороне-ність роботи адміністрації від нагальнихпотреб викладачів; майже повна відсутністьнаукової діяльності в університеті і запози-чення наробок інших навчальних закладівіноді не зовсім високої якості і змісту; мере-жевий характер роботи.

Але, в цілому, Університет Редлендс зай-має одне з провідних місць в освітньомупросторі Південної Каліфорнії і це не про-сто констатація факту, адже університети-конкуренти розташовані майже в кожномунайближчому містечку і займають інодідоволі агресивну позицію щодо залученняпотенційних студентів, пропонуючи більшнизьку ставку оплати за надані послуги,кредитні послуги та інші бонусні програми,в той час як плата за освітні послуги вУніверситеті Редлендс залишається доволівисокою.

Таким чином ознайомлення з практикоюроботи американської освітньої установибуло доволі корисним і цінним для подаль-шого професійного удосконалення.Сподіваємось, що і наша участь в станов-ленні американських спеціалістів такожбула успішною, що буде слугувати запору-кою подальшого розвитку та укріпленнядвосторонніх стосунків як держав, так і уні-верситетів.

Т. В. Кальченко, д. е. н., професор кафедри

міжнародного менеджменту ДВНЗ«КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

СПЕЦИФІКА УЧАСТІ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ США

(На прикладі університету Редлендс, Південна Каліфорнія)

Київським національним економічним університетом іменіВадима Гетьмана та Університетом Редлендс (ПівденнаКаліфорнія, США) минулого року було започатковано дієвеспівробітництво в освітній сфері. В його межах ряд професорівбув запрошений до викладання бізнес-дисциплін вамериканському навчальному закладі, що безумовно не можеякісно не відобразитися на фахових компетентностях тадосвіді педагогічної роботи.

№ 17—19 (1472—1474)

Листопад 20168

Свято

Спортивні пристрасті

Шановні студентикращого економічного

університету країни зі 110-річною історією!

Приймайте щирі вітання з нагоди Міжнародного дня студентавід Первинної профспілкової організації студентів та аспірантів!

Студентські роки – це пора нових звершень, відкриттів, досягнень,перспектив, тож нехай вам все вдається легко, із задоволенням. Хайвас радує кожен день, а не тільки День студента!

Бажаємо вам успіхів у навчанні, невичерпної енергії, нових творчихдосягнень, безкінечного натхнення, багато світлих та веселих днів, гід-ної стипендії та легкої сесії, щоб у серцях залишалася романтика сту-дентського життя.

Ми щиро віримо у ваше щасливе майбутнє та майбутнє нашоїкраїни, адже ми – студенти і в єдності наша сила!

З повагою, Профком студентів та аспірантів

УНІВЕРСИТЕТУ – 110!Щиро вітаємо вас з нашим спільним святом – Днем народ-

ження університету!Жодна людина не здатна (в силу природніх можливостей)

пригадати імена усіх своїх студентів, усіх тих, кого ТИ,взявши під своє тепле, надійне крило неосвіченими, виводив усвіт ЛЮДЬМИ.

А ТИ пам’ятаєш. Пам’ятаєш і пишаєшся! Пам’ятаєш іспівчуваєш нашим невдачам.

Ми студенти 2016 року, дуже раді, що долучилися доТВОЄЇ надзвичайно величної історії, і ми неймовірно гордітим, що разом із тобою творимо хоча б невеличку сторіноч-ку ТВОЄЇ славетної біографії.

І сьогодні, користуючись нагодою, хочемо побажати сту-дентам не заплямовувати ТВОГО славного імені і гордо про-нести звання економічної еліти нашої держави.

Викладацько-професорському складу, який безпосередньотворить ТВОЮ історію – людського щастя, терпіння, взає-морозуміння, добробуту, любові, миру, нових наукових від-криттів, творчих злетів, креативних студентів.

КНЕУ, нехай щастить ТОБІ на тернистих шляхах україн-ської економіки!

З повагою, Профком студентів та аспірантів

Вітаємо Дарину Ішевську, студентку 5-го курсу факультету економіки тауправління, та Олену Кадеміну, випускницю КНЕУ факультету міжнарод-ної економіки і менеджменту, які посіли перше місце в Кубку міста Києваз бадмінтону, що відбувався з 22 по 23 жовтня. Дівчата гідно боролися і вия-вилися найсильнішими в столиці. З року в рік вони доводять, що їм немаєрівних, і багаторічний досвід і робота над собою підтверджують це.Потрібно відзначити, що цього року Кубок міста Києва відбувся з рекор-дною кількістю гравців, а головне – рівень гравців та ігор був набагатовищим, ніж зазвичай. Всі найсильніші гравці зібралися на змаганнях, щобборотися на майданчику, і все ж таки дізнатися, хто насправді найсильні-ший. Було все: азарт, інтрига, боротьба. Все, за що ми любимо бадмінтон!Браво всім призерам і переможцям! Наші дівчата у важкій боротьбі довели,що вони найкращі, і з гордістю відстояли честь КНЕУ. Наш університетможе пишатися такими спортсменками.

В. Т. Ємець, старший викладач кафедри фізичного виховання

ККУУББООКК ММІІССТТАА ЗЗ ББААДДММІІННТТООННУУ

Фізкультурно-спортивний комплекс "Економіст"

News про вуз

№ 17—19 (1472—1474)

Листопад 2016 9

ТТ иижж ддеенн ьь ПП рраа вв оозз ннаа вв ссттвв ааВ Економічному коледжі Державноговищого навчального закладу «Київськийнаціональний економічний університетімені Вадима Гетьмана» за підтримкидиректора Валентини ІларіонівниМарушевської та заступникадиректора з навчальної роботи ОксаниВолодимирівни Волинець булоорганізовано ряд заходів, присвячених«Тижню Правознавства».

В рамках тижня відбулася студентськаконференція «Актуальні екологічні пробле-ми сучасності: стан та шляхи їх вирішення».Слід розуміти, що розвиток держави почи-нається з розвитку населення, жодна розум-но розроблена реформа не буде мати сили,якщо суспільство не буде до неї готове.Угода про асоціацію з Європейським сою-

зом, що була підписана між ЄС та Україноюв 2014 році, включає в себе 29 екологічнихдиректив. Це означає, що зміни в екологіч-ній політиці України будуть суттєвими тавідчутними для всього населення держави,так як це є імплементацією європейськихстандартів в українське законодавство.Тому дуже важливо, щоб нове поколіннябуло обізнане в цьому питанні та підготов-лене до змін.

На конференції були висвітлені обґрун-товані тези, що розкривали сутність та зна-чимість проблем екології, також був про-ілюстрований досвід європейських країн,що є дуже актуальним. Ця конференція єнаочним прикладом формування екологіч-ної культури молоді. Необхідно відмітитинаукові роботи С. Овчаренко, В. Лапки, Д. Тімуш, А. Губеня, Я. Комаренко,

В. Пастернак, Д. Задобрюк, Д. Паращука, І. Салій та О. Кириленко під керівництвомЮ. В. Вишневської, К. В. Заверухи та О. К. Терентьєвої. Доповідачі всебічно роз-глянули питання екології в Україні, проана-лізували правові аспекти регулюванняцього питання та зробили практичнівисновки і пропозиції щодо розв’язанняекологічних проблем. Активність студент-ства підтвердила, що нове покоління небайдуже до проблем екології в розрізі май-бутнього держави.

Також, значною подією цього тижня буловідвідання коледжу представникамиНаціональної поліції України з відкритимилекціями на теми: «Причини правопору-шення серед підлітків та їх попередження»та «Безпечний Інтернет, користь та загро-за». В ході бесіди розглядали практичні

ситуації, які тісно пов’язані з реаліями сьо-годення. На заході були присутні журналіс-ти з засобів масової інформації, які бралиінтерв’ю у наших студентів.

Загалом «Тиждень Правознавства» длястудентства був насиченим та цікавим,кожен мав змогу отримати нові знання тапроявити себе. Отже, можна зробитивисновок, що діяльність студентів та викла-дачів коледжу спрямована на підтримку тарозвиток основних ідей щодо поліпшенняекологічної ситуації в державі, а отже і усвіті в цілому.

Ю.В. Вишневська, голова цикловоїкомісії Правознавства,

викладач, к.ю.н. С. Овчаренко, студентка групи 4П9-069

фото: С. Слівінська, студентка групи4П9-069

У першій декаді жовтня Українська Асоціація з розвиткуменеджменту та бізнес-освіти (УАРМБО) та Київськийнаціональний економічний університет імені Вадима Гетьманапровели семінар «Міжнародна акредитація освітніх програм якінструмент забезпечення якості освітньої діяльності ВНЗ».

Учасники обговорили вимоги Європейської рамки та системи кваліфікацій, відповіднихдиректив Ради Європи, Єврокомісій та Європарламенту щодо визнання професійних кваліфі-кацій громадян ЄС та інших країн, міжнародну акредитацію освітніх програм в аспекті інстру-ментарію гармонізації вітчизняних стандартів з європейськими стандартами бізнес-освіти, роз-ширення можливостей для розвитку ВНЗ через налагодження співробітництва з міжнароднимипрофесійними співтовариствами, роль міжнародної акредитації освітніх програм у системізабезпечення якості ВНЗ на національному та міжнародному рівнях, проблеми та перспективирозвитку програм спільного диплому, переваги членства ВНЗ у міжнародних асоціаціях. В про-цесі жвавих дискусій сформувалася думка, що настав час створити в Україні незалежну органі-зацію для акредитації освітніх програм відповідно до міжнародних вимог, і це могло би бути набазі Української Асоціації з розвитку менеджменту та бізнес-освіти.

У заході взяли участь 52 представники 26 ВНЗ з 9 міст України, серед яких проректори, дека-ни, директори та співробітники Центрів ліцензування та акредитації, Департаментів моніторин-гу якості, Навчально-методичних відділів, викладачі.

Оргкомітет семінару

ММіі жжнн аарр оодд нн ее ввиизз нн аанн нн яя оо ссвв іі ттнн іі хх пп рр оогг рр аамм –– ооззнн аа ккаа яя ккоо сстт іі оосс вв іі ттии

№ 17—19 (1472—1474)

Шляхи становлення

Листопад 201610

1. Наш університет став першим в УкраїніВНЗ економічного профілю – був заснова-ний у 1906 р. Тож він виступив зразком длязаснування аналогічних вишів в Україні – уХаркові, Одесі тощо. Саме до засновниканашого університету і його першого ректораМ. В. Довнар-Запольського звертались за

порадами у справі заснування економічнихвишів з інших міст України.

2. КНЕУ був першим вишем, в якомуотримали можливість спільно навчатисяпредставники обох статей, оскільки до 1920-х років освітні заклади поділялися за гендер-ним принципом. Так само у нас впершебуло скасовано обмеження для вступниківза віком, національністю і релігійною при-належністю, що діяли тоді в державних ВНЗРосійської імперії. Все це забезпечило най-більш демократичні умови для навчання унашому університеті, який на той час мавназву Київські вищі комерційні курси (а з1908 р. – Київський комерційний інститут),і ця риса є невід’ємною для всіх етапів діяль-ності нашого університету.

3. Саме у нас вперше з-поміж українськихвишів було запроваджено комбіновану сис-тему навчання, що поєднувала викладаннядисциплін вченими-теоретиками та практи-ками (працівниками залізничного транс-порту, банківських, страхових, земських таінших установ). Завдяки цьому наші випус-кники одразу могли починати працю у гос-подарському комплексі країни і доволіуспішно, що засвідчується особливим попи-

том на них в усіх регіонах України та за їїмежами. Їх високому професіоналізму(особливо у сфері зовнішньоекономічнихвідносин) сприяв і особливий акцент навивченні студентами іноземних мов.Обов’язковими для вивчення були дві іно-земні мови, які до того ж викладалися майже

виключно їх носіями, котрі здобули відпо-відну освіту у себе на батьківщині (англій-ську викладали англійці, французьку –французи і т. д.). При цьому саме у нас впер-ше серед вітчизняних вишів було запровад-жене викладання східних мов (китайської,японської, арабської та фарсі). Тож цілкомзакономірно, що саме на базі нашого уні-верситету у 1918 р. було засновано

Близькосхідний інститут і наші викладачізабезпечували здійснення навчального про-цесу у ньому та очолювали його.

Також саме у нашому університеті напочатку XX ст. було започатковано викла-дання низки спецкурсів, що присвячувалисьекономіці України, зокрема курс«Економічна географія України», якийпочав викладати український вчений і гро-мадський діяч А. І. Ярошевич. Ця традиціябула продовжена вже після відновленнянезалежності України наприкінці XX ст.,коли на базі нашого університету розробля-лись нові навчальні дисципліни економіч-ного профілю.

4. Наш університет завжди відігрававпомітну роль у формуванні визначних діячів

української науки та культури. Так, у 1917 р.Київський комерційний інститут закінчиводин з перших лауреатів Шевченківськоїпремії, визначний український письменник,поет та перекладач П. Г. Тичина. Загалом, знашим університетом було пов’язано чима-ло визначних діячів української науки ікультури, котрі навчалися у нас. Серед них:один з найвизначніших українських кіноре-жисерів, фільми якого належать до світовоїскарбниці кінематографу О. П. Довженко;славетний український письменник і драма-тург Ю. К. Смолич; український вчений-літературознавець, архівіст, поет та перекла-дач В. Ю. Свідзінський (який за проукраїн-ську позицію у вересні 1941 р. був спаленийпід час відступу радянських військ з

Харкова); син М. П. Драгоманова Святозар,котрий був знаним істориком, публіцистомта державним діячем в період УНР, а згодомпродовжив наукову діяльність на еміграції.У нашому університеті у 1907–1910 рр.навчався і О. А. Неприцький-Грановський,який згодом емігрував до США і став пер-шим українцем, котрий здобув звання про-фесора на еміграції. Нашим випускникомбув і визначний український вчений-демог-

1100 ппііддссттаавв ддлляя ггооррддооссттіі

ззаа ККННЕЕУУЦього року наш університет святкує чергову річницю – 110 років віддня заснування. Такі вагомі дати є логічним приводом для погляду уминуле задля підведення підсумків досягнутого та планування подаль-шого шляху. Не є винятком і наш університет. За свою вже понад сто-річну історію ми зробили безліч досягнень у різних сферах життя,давши чимало і для розвитку освіти, науки, господарського комплексуі для розвитку нашої держави в цілому (принагідно посприявши у роз-витку й інших країн, для яких ми з моменту свого заснування готуємовисококласних фахівців). Безперечно, багата та сповнена численнимизвершеннями історія КНЕУ не вміститься і в багатотомному виданні.Тож спробуємо обрати бодай 10 фактів, що засвідчують унікальнуроль нашого університету у житті України. Зазначу, що це лишепоодинокі приклади тієї унікальної ролі, яку відіграв наш університетв історії вітчизняної освіти, науки і держави в цілому.

Положення про Київські вищі комерційні курси(1906 р.)

В. Ю. Свідзінський (фото періоду навчання уКиївському комерційному інституті)

Ю. К. Смолич (визначний український письмен-ник, актор, театральний критик, у 1918 р. всту-

пив на навчання до Київського комерційногоінституту)

Список студентських організацій, що діють приКиївському комерційному інституті (1909 р.)

П. І. Пустоход (закінчив Київський комерційнийінститут, фото 1914 р.)

С. І. Березняк (закінчив Київський комерційнийінститут в 1916 р., у 1917 р. – активний член

Української Центральної Ради)

Оголошення Української студентської громадиКиївського комерційного інституту

№ 17—19 (1472—1474)

Листопад 2016 11

раф П. І. Пустоход та чимало інших знанихпредставників науки і культури.

5. Не меншим був внесок нашого універ-ситету і в справу відродження політичноїнезалежності України та розбудову україн-ської державності. Зокрема, унікальнимявищем була діяльність Української сту-дентської громади, яка діяла в нашому уні-

верситеті за умов столипінської реакції1906–1911 рр., коли засуджували до заслан-ня навіть за згадку назви «Україна». Це буланайчисельніша студентська організаціятакого спрямування – нараховувала до 900членів. Українська громада студентівКиївського комерційного інституту сталасправжньою кузнею кадрів борців за відрод-ження незалежності України. Саме з числа їїчленів вийшло чимало активних діячів укра-їнського національно-визвольного рухуперіоду української революції 1917–1921років: С. І. Березняк (активний членУкраїнської Центральної Ради, один з неба-гатьох українських політичних діячів, якийвиступав за створення сильної національноїармії, на початку 1920-х років репресованийрадянською владою); М. М. Ковалевський

(був міністром земельнихсправ і продовольства вуряді УНР, згодом один зактивних діячів україн-ського національно-визвольного руху на еміг-рації) тощо. Так само дорозбудови українськоїдержавності в той періоддолучився і ряд нашихвикладачів: професор Л. М. Яснопольськийбрав участь у створенніфінансової системи неза-лежної України, професо-ри П. Р. Сльозкін та В. Г. Шапошников залу-чалися до укладення еко-

номічних договорів Гетьманату з іншимидержавами. Тож наш університет відігравпомітну роль у процесі відродження держав-ної незалежності України. І цей внесокповторився наприкінці XX ст.: з числанаших випускників вийшло чимало народ-них депутатів різних рівнів, вищих держав-

них посадовців, всіголови НаціональногоБанку України тощо.Зрештою, наші студен-ти та викладачі бралиучасть у Помаранчевійреволюції 2004 р. таРеволюції гідності2013–2014 рр., захища-ли незалежність татериторіальну ціліс-ність України наДонбасі.

6. Окремо слід виділи-ти той факт, що саменаш університет у 1913 р. закінчив, а згодом івикладав у ньому С. С. Остапенко, котрийбув міністром торгівлі та промисловості в

уряді Директорії УНР,а також став одним зперших прем’єр-мініс-трів незалежноїУкраїни (у лютому-квітні 1919 р.). СамеОстапенко одним знебагатьох тогочаснихукраїнських політиківвиступив за безком-промісну боротьбу занезалежність Українита орієнтацію наЄвропу, що може роз-глядатись як збере-ження європейськоїорієнтації України і єприкладом для сучас-ників. Після поразкиукраїнської революціївін відмовився відеміграції, залишився вУкраїні і продовжив

викладацьку діяльність у нашому універси-теті. У 1937 р. був репресований сталінськимрежимом.

7. КНЕУ відіграв помітну роль також і всправі розвитку культур інших національ-ностей, сприяючи тим самим розвиткудобрих міжнаціональних відносин. Навіть учаси Російської імперії, а потому і в періодантипольських, антисемітських та інших

кампаній комуністичного режиму в часиСРСР, у нас не було властивих для іншихВНЗ обмежень за етнічним чи конфесійнимпринципами. Засвідчується це й тим, щонапередодні Першої світової війни у нашо-му університеті діяли наступні студентськіземляцтва, засновані за етнічним принци-пом: Бессарабське, Грецьке (Еллінське),Прибалтійське, Кавказьке, Закавказьке зем-ляцтва, Гурток польської молоді, Гуртокстудентів-осетин, Гурток любителів грузин-ської культури, Гурток з вивчення єврей-ської культури, Каса взаємодопомоги вір-мен та ін. При цьому з-поміж студентів,котрі належали до національних меншин,було чимало згодом визначних діячів їхнаціональних культур. Так, наш університетзакінчив І. Е. Бабель (визначний єврей-ський письменник і драматург), кінорежи-сер В. О. Браун (започаткував перехід докольорового кінематографу), один з визнач-них діячів грецького культурного відрод-

ження в Україні С. Г. Ялі та чимало ін.Безперечно, що така поліетнічність студент-ського контингенту, так само як і професор-сько-викладацького складу (у нас в різнічаси працювали громадяни Англії, Італії,Франції, Японії та інших країн), також свід-чила про особливий демократизм внутріш-ньої атмосфери в нашому університеті, щозавжди була і є нашою невід’ємною рисою.

8. Свідченням сталих демократичних тра-дицій, так само як і збереження відданостіідеям незалежності України, став і безпреце-дентний для Києва і більшості Українирадянського періоду факт – в ніч на 1 трав-ня 1966 р. студент нашого університетуГеоргій Москаленко та працівник універси-тету Віктор Кукса зірвали радянський пра-пор з фасаду навчального корпусу і на йогомісці розмістили український національнийсиньо-жовтий прапор з написом «Ще невмерла Україна, ще її не вбито!». Ця акціямала засвідчити продовження боротьби завідновлення незалежності України навіть заумов неосталінізму та посилення курсу нарусифікацію, що здійснювався на той часрадянським режимом. Подія ця була уні-

кальною не лише для Києва, але й для біль-шості областей тогочасної України і водно-час знаковою – відбулась в українській сто-лиці.

9. Свідченням виходу нашого університе-ту на міжнародну арену можна назватиучасть наших ректорів у роботі Економічнихкомісій ООН, а також і те, що вже на почат-ку 1980-х років в Київському інститутінародного господарства (назва КНЕУ вперіод з 1960 по 1992 р. ) навчалися вихідці з51 країни світу, а також громадяни всіх рес-публік СРСР, оскільки на той час ми булиодним з найбільш потужних ВНЗ економіч-ного профілю в СРСР. Ми були і першимукраїнським вишем, який уклав договір проспівпрацю з ВНЗ західної країни (угода проспівпрацю з університетом м. Констанц,ФРН, 1989 р.). Цей напрям активно розви-вається у КНЕУ й нині, що є свідченнямбезперервності традицій в навчальному про-цесі та науковій діяльності.

10. Свідченням вагомої ролі КНЕУ у роз-будові економічного простору незалежноїУкраїни варто назвати те, що саме наш уні-верситет став alma mater для засновниканаціональної банківської системи, головиНаціонального Банку України, ініціаторазапровадження національної грошової оди-ниці – гривні, та одного з розробниківКонституції України В. П. Гетьмана, чиєім’я з 2005 р. присвоєно нашому університе-ту.

Таким чином, цей скромний перелік істо-ричних фактів незаперечно свідчить про те,що наш університет був і залишається уні-кальним осередком демократичних тради-цій в сфері освіти, що сприяло формуваннюв наших стінах багатьох визначних пред-ставників української (і не тільки) науки такультури, а також державних діячів. Тожнам є чим пишатися і на чому базувати нашуподальшу плідну діяльність в ім’я високогослужіння на освітянській та науковій ниві.

А. І. Чуткий, д.і.н., професор кафедриісторії та теорії господарства,

директор Музею історії університету

П. В. Кривень на сесії Економічної комісії ООН

Випуск студентів-іноземців КІНГ (1960-ті роки)

Залікова книжка В. П. Гетьмана В. П. Гетьман (студент КФЕІ у 1952–1956 рр.)

Інформація про студентів-іноземців, котрі закінчили КІНГ у 1980–1981навчальному році

Замальовка синьо-жовтого прапора, вивішеного на споруді КІНГ 1 травня 1966 р. та напис, що був на ньому

№ 13—14 (1468—1469)

Відповідальний редактор Тетяна ПРОКОПЧУКВерстка Ганна ГАРАЩУК

Літературний редактор Анна НЕСТЕРЕНКО

Ре є с т ра цій не сві до ц т во № 161 се рії КІ від 21.05.96.Ад ре са ре да к ції: 03680, Ки їв, просп. Пе ре мо ги, 54/1, КНЕУ,

кімн. 340, тел.: 456�6900, 456�7146, 371�6101,e�mail: economist@kneu.edu.ua

Віддрук о вано ТОВ ЛАНДПРЕСС,61002, Харків, вул. Артема, 2. Зам. 30503. Тираж 1000.

За зміст і достовірність викладених фактів редакціявідповідальності не несе.

Га зе та ту ри с ти ч но го клу бу “Скі фи” КНЕУ

Се редне схо дже нихдо ріг од на —

моя

Пленер

Вирішили ми ото прогулятися до Синевирувлітку. Понадивилися фотографій, наслухали-ся історій, хтось художній фільм про озероподивився… В цьому поході ми хотіли самевідпочити, особливо морально, та й в підго-товці до нього сильно заморочуватися не хоті-лося. Маршрут на день ми визначали зранку, ана завтра – прикидували лише умовно. Навітьз датами ми (а точніше, тільки я) визначилисялише за декілька годин до від’їзду. Просто ямав повернутися до Києва на свій випускний(у всіх інших він уже пройшов), а дату вручен-ня дипломів нам сказали лише за декілька днів(хто вже випускався – зрозуміє це відчуттяочікування та невизначеності).

Те, що ми не особливо будемо заморочува-тися щодо часу, стало ясно ще тоді, як я біг поперону за хвилину до відправлення потяга,маючи на руках усі білети. Та нічого, встиг.Хоча в цей момент (і ще в багато моментів піз-ніше) я зрозумів переваги нашої групи – друж-ньо-сімейної. Бо в організованій з чужихлюдей на мене учасники за таку поведінкудуже сильно ображалися б. Але повернімосядо нашої подорожі.

На поїзді ми доїхали до Воловця.Прогулявшись по селищу туди-сюди між авто-станціями, ми таки знайшли, де і коли мизнайдемо потрібний автобус. На ньому мидоїхали до Міжгір’я. Звідти автобус довіз насдо Синевирської Поляни. От тут і почаласяпіша частина нашої мандрівки.

Простий шлях був такий: піти по асфальто-ваній дорозі до озера. Пряма (майже), зрозумі-ла дорога. Але ж нам то було не цікаво. Мивирішили відійти в ліс по стежці і там вийти намарковану стежку, яка і привела б нас доозера. В цей момент варто зазначити, що спо-чатку в нас була можливість вибрати НАЙ-простіший варіант – доїхати до озера на томусамому автобусі. Але він був відкинутий зразу,бо «ми ж сюди прогулятися приїхали, а не наавтобусах кататися».

Злегка перекусивши, розподіливши речі,відбивши речі у нахабної корови (я таких щене бачив: їй гіллякою прямо в обличчя суєш, авона не реагує навіть), ми таки рушили.Частина групи вже ходила раніше в походи,

дехто був уперше, в тій місцевості ще не бувніхто. Тому досить часто доводилося робитизупинки, аби звіритися з картою. Спочатку вцьому нагальної проблеми не було – стежкабула не просто стежкою, а вкатаною машина-ми ґрунтовою дорогою. В якийсь момент вонарозділилась. Трохи подумавши, ми повернулилівіше. А ще трохи далі ми взагалі зійшли здороги на стежку (протоптану ягідникамиколись, скоріш за все) під приводом «та чогоми по тій дорозі підемо, все одно ж не спіши-мо і точного маршруту не маємо, так цікавішебуде». Тут ми вгадали – стало справді цікаво.Ми опинилися на крутому підйомі, стежкапросто розчинилася між кущів, але назад мивже повертатися не захотіли. В якийсь моментми таки вийшли на полянку, де було видносліди перебування людей, але давненько. Абина вулиці вже темніло б, там би ми і лишилисяна ніч, місце гарне було. Але до вечора ще булодалеко, тому ми рушили далі стежкою, якуспершу ледве знайшли, мало не загрузнувши уболоті з іншого боку галявини.

Стежка спершу нагадувала дорогу гірськихтролів (своєю атмосферою), толкіністи маютьзрозуміти. Потім ми пройшли повз чиєсь гос-подарство (людей там видно не було), а згодомвийшли у якесь село. Як виявилося –Синевирська Поляна. По карті це міг бутидальній присілок, з якого ми майже напрямувиходили на марковану стежку. Розпитавшимісцевих про дорогу, ми почали спускатисяслизькою і крутою дорогою. Спуск був важкимі дещо травматичним, тому внизу ми зупини-лися перепочити. І тут, окинувши краєвидиоком, Даша спитала всіх, чи не здається нам цемісце знайомим. Секундний погляд довкола,істеричний сміх. Пам’ятаєте, ми на роздоріж-жі повернули лівіше? Так от, це було те самероздоріжжя. Тільки, за словами місцевих, намварто було повернути праворуч.

Оцінивши ситуацію (час, стан групи), мивирішили повернутися на асфальт і піти нимдо озера. Що ми і зробили. Прийшовши намісце затемна, ми знайшли місце для ночівлі,перекусили, полякали якихось лосів (ну, ми непевні, що за тварина видавала в лісі такістрьомні звуки, але сподівалися, що то щось

неагресивне – лось, наприклад), лягли спати.Зранку встали, майже не поспішаючи. Нам

якийсь охоронець казав, що розбиття намета втому місці платне, але зранку з касовим апара-том він так і не прийшов, хоча часу мав достат-ньо. Не чекаючи на нього, ми пішли прогуля-тися вздовж Синевиру, а після – рушили далі.

Тепер ми таки вийшли на ту маркованустежку. По ній піднялися на г. Озерну (щозайняло чималенько по часу і силам), далійшли вздовж неї по хребту. Там ми і зупини-лися на ночівлю, стикнувшись зі ще однієюпроблемою – відсутністю джерела. На щастя,певний запас води ми мали, але лише дляпиття, не для готування. Це було не критично,а зранку ми мали знайти джерело.

Що ми і зробили. Щоправда, не зразу.Швидко зібравшись, ми рушили далі, а за паругодин знайшли потрібний нам схід з маркова-ної стежки, а біля нього – гарне місце для при-валу та струмок. Відпочинок та повноціннийсніданок (чи обід) повернули сили та піднялинастрій (як мало людині іноді треба длящастя). Споглядання за місцевою чередоюовець, яка пройшла поряд, додало якоїськолоритності цьому привалу.

В той день ми дійшли до вже знайомої намасфальтної дороги, трохи пройшли по ній,зупинилися на ніч. Неподалік від місця ночів-

лі відвідали Реабілітаційний центр бурих вед-медів. Ці ведмедики такі милі… до зустрічі зними у дикій природі. Дивне якесь відчуття –дивитися на кумедних і милих тваринок тадумати про те, що без цієї загорожі вони таки-ми здаватися не будуть. Чи будуть – перевіря-ти не хотілося.

Зранку встали, покупалися. Пройшли далі,погуляли по укріпленнях лінії Арпада. Цефортифікаційні споруди, які мадяри побуду-вали за часів Другої світової, але так і не вико-ристали, бо прорив фронту радянськими вій-ськами стався в іншому місці. Тут я мав відхо-дити від групи.

Попрощавшись з рештою, я пішов у сторо-ну села Синевир. План був таким – дістатисьдо Міжгір’я (пішки чи автостопом), звідти доВоловця і на поїзді до Києва. Та не все такпросто виявилося. Спочатку мене підібраламашина до Синевира. Звідти я дійшов до пере-валу, з якого мав далі йти або асфальтом, абостежкою через гори. Поки я під дощем шукавстежку, мене підібрали файні дівчата, з якимия б з радістю поїхав і далі, але я ж мав попастина випускний.

В Міжгір’ї мене чекав сюрприз: у неділютранспорт ходить рідше, тому сьогодні автобу-сів уже не буде. Ситуація була не дуже гарна,але я все ж вирішив спробувати виїхати. Йшові ловив машину – так пройшов два села.Врешті я вже думав ставати на ніч і шукав нор-мальне місце, де можна було б почекати доранку, не маючи з собою намету (єдинийнамет лишився у групи). Але за селом я такипобачив машину, яка зупинилася, і сім’я пого-дилася закинути мене до Воловця.

Перемога? Майже. На поїзд були білетитільки до Львова, де я і вийшов… і зайшов уінший вагон. Пощастило. Зійшов я з поїзда вКиєві о 10 годині, а о 12 вже було врученнядипломів. Але встиг же. В цей час пригодимоїх друзів ще продовжувалися. Не закінчува-лися вони і в мене (випускний також був ціка-вим), але то вже трохи інша історія…

Павло Бреус, президент студентськоготуристичного клубу «Скіфи»

Синевирсьki мандри