Вінницька академія неперервної освіти

Немирівська районна рада Вінницької області

Комунальний заклад « Немирівський районний методичний кабінет»

Організація ефективної роботи

шкільного методичного об’єднання

учителів іноземної мови.

Методична розробка Боднарчук Ольги Євгеніївни,

методиста КЗ «Немирівський РМК»

Немирів-2018

Зміст.

І.Вступ.

Проблема педагогічного професіоналізму та розвиток професійної

компетентності педагога.

РОЗДІЛ І. Методичне об’єднання вчителів як ефективна форма

підвищення професійної компетентності.

ІІ. Основна частина.

1.Умови ефективності роботи методичного об'єднання.

2.Поради до складання плану шкільного методичного об’єднання.

3.Форми роботи методичного об’єднання.

4.Інноваційні форми роботи.

5.Орієнтовний зразок плану роботи ШМО.

6. Методичні матеріали на допомогу керівнику МО.

ІІІ.Висновок. Допомогти учителю стати професійно компетентним, підвищити рівень його майстерності – завдання методичного об’єднання. ІV. Додатки.

Додаток 1.Аналіз роботи шкільної методичної комісії учителів іноземних

мов Немирівського НВК №1за 2016-2017 н.р.

Додаток 2.План роботи Тижня іноземних мов у школі.

Додаток 3.Bаріанти планування методичних тижнів.

Додаток 4. Пам’ятка голові методичного об’єднання.

V.Список використаної літератури.

ВСТУП.

Проблема педагогічного професіоналізму та розвиток професійної

компетентності педагога.

Кардинальне реформування українського суспільства закономірно

супроводжується принциповим оновленням усіх соціальних інститутів і

систем, у тому числі й системи освіти. Доля України сьогодні істотно

залежить від того, яким буде Вчитель - ключова фігура XXI століття -

століття освіти.

У цій ситуації помітно активізувався пошук інноваційних моделей

загальної освіти. Розроблена педагогічна доктрина, концепція змісту

загальної середньої освіти, школи перейшли на 12-річний термін навчання,

упроваджується науковий аналіз процесу підготовки та діяльності

педагогічних кадрів: аксіологічні основи педагогічної освіти (Н.В. Гузій,

М.М. Левіна, В.О. Сластьонін, Е.Н. Шиянов); дієвий підхід у професійному

становленні вчителя (В.П. Андрущенко, В.І. Бондар, О.В. Бондаревська,

О.Г. Мороз, Е.І. Рогов); педагогічні технології у підготовці вчителя (В.П.

Безпалько, І.М. Дичківська, І.А. Зязюн, Р.П. Скульський, В.О. Сластьонін).

Проблема педагогічного професіоналізму складна і багатоаспектна.

Філософія, соціологія, психологія, педагогіка, акмеологія та інші гуманітарні

і прикладні науки вивчають різні сторони формування педагогічного

професіоналізму. Такий цілісний підхід продиктовано потребою школи у

вчителі-професіоналі. Формування професіоналізму фахівця слід розглядати

в єдності та взаємозв'язку, а його становлення, розвиток, удосконалення та

самовдосконалення, відповідно, у процесі професійної діяльності.

Професійна компетентність, на думку В.О. Сластьоніна, це інтегральна

характеристика ділових та особистісних якостей спеціаліста, яка відображає

не тільки рівень знань, уміння, досвіду, достатніх для досягнення цілей

професійної діяльності, але й соціально-моральну позицію особистості.

Професійно компетентним можна назвати вчителя, який на достатньо

високому рівні здійснює

педагогічну діяльність, педагогічне спілкування, досягає стабільно високих

результатів в навчанні та вихованні учнів. Тому розвиток професійної

компетентності – це розвиток творчої індивідуальності, формування

сприйняття до педагогічних інновацій, здатності адаптуватися до мінливого

педагогічного середовища. Від професіонального рівня педагога залежить

соціально-економічний та духовний розвиток суспільства.

Виходячи із сучасних вимог можна визначити основні шляхи розвитку

професійної компетентності педагога:

робота в методичних об’єднаннях

дослідницька діяльність

інноваційна діяльність

участь у професійних конкурсах

використання ІКТ

Сукупність професійно обумовлених вимог до вчителя визначається як

професійна готовність до педагогічної діяльності. Освіченість, здатність

змінюватися, самовдосконалюватися, а також інтелект, професіоналізм

значною мірою залежить від якісної, плідної роботи методичного об’єднання.

Тому що методичне об’єднання вчителів – домінантна форма роботи з

педагогічними кадрами району, школи. Саме під час засідань РМО від-

бувається ознайомлення з новими інструктивними документами, новітніми

методиками, технологіями, альтернативними програмами та підручниками.

Враховуючи те, що вчитель мусить постійно вчитися, поповнювати й

поновлювати свої знання методики, на засіданнях методичного об'єднання

обов'язково заслуховуються питання теоретичної підготовки з актуальних

проблем навчання та виховання. Тому рівень професійної компетентності

повинен розглядатись як змістовна характеристика діяльності педагога, а

процес самовдосконалення, професійного зростання - як розвиток, зміна

якісно своєрідних етапів діяльності. У залежності від результатів діяльності

можна охарактеризувати професіоналізм кожного педагога одним із рівнів:

репродуктивний - уміє переказати іншим те, що знає сам;

адаптивний - уміє пристосувати своє повідомлення до аудиторії

слухачів;

локально-моделюючий - володіє стратегіями формування

системи знань,

навичок, умінь, з окремих розділів курсу, програми:

системно-моделюючі знання - володіє стратегіями формування

системи

знань, навичок, умінь за курсом у цілому;

системно-моделююча творчість - володіє стратегіями

перетворення предмету викладання в засіб формування творчої особистості,

здатної до саморозвитку в нових умовах.

Таким чином, професіоналізм вчителя – це інтегрована якість його

особистості, результат творчої педагогічної діяльності, здатність

продуктивно, грамотно вирішувати соціальні, професійні та особистісні

завдання.

Дана методична розробка досліджує питання розвитку професійної

компетентності педагога.

Об’єктом дослідження є робота районного та шкільного методичного

об’єднання учителів англійської мови.

Предметом дослідження є стандартні та нові форми організації роботи РМО

та ШМО, його структура та умови ефективності роботи, ведення

документації.У додатках наведено зразки планування та аналізу роботи

методичних об’єднань. Розробка призначена для методистів РМК, керівників

шкільних методичних об’єднань, творчих учителів англійської мови.

РОЗДІЛ І

Методичне об’єднання вчителів як ефективна форма підвищення

професійної компетентності.

   Розвиток системи освіти району можливий лише за умови постійного

вдосконалення педагогічної діяльності керівників, педагогів, вихователів

освітніх установ. У зв’язку з цим у сучасних умовах підвищується значимість

районної методичної служби. Зміни у змісті освіти, практична реалізація

особистісно – орієнтованого навчання, впровадження в навчальний процес

сучасних педагогічних технологій, наявність варіативних програм,

підручників, навчально-методичних комплектів, інноваційні процеси в освіті

– все це вимагає від методичної служби адаптації до змін у системі освіти,

зміну підходів до визначення функцій. 

    Районний методичний кабінет, плануючи роботу з кадрами, завжди

виходить із проблем сьогодення, орієнтується на обласні напрямки, створює

свій „вектор просування”.

    Визначення й планування методичної „теми-мети" науково-методичної

роботи є підґрунтям для утворення єдиного змісту підвищення ефективності

діяльності педагогічних колективів, реалізація якого зумовлює

запровадження найрізноманітніших форм проведення занять і методичних

заходів: повсякденна професійно-педагогічна діяльність, предметно-

педагогічна діяльність, обмін досвідом роботи, наукова конференція,

узагальнення системи творчої діяльності членів РМО, семінари, організація

роботи творчої групи вчителів, мобільний майстер-клас, педагогічна

майстерня, організація роботи з обдарованими учнями, школа прогресивного

педагогічного досвіду, школа молодого педагога, методичний бенефіс,

методична панорама, методичний дискусійний клуб, методична олімпіада-

конкурс, методичний брейн-ринг, педагогічні гостини, захист планів

методичних об'єднань, рольова гра, педагогічний клуб, методична

оперативна нарада, психолого-педагогічний семінар, віртуальне методичне

об'єднання. Розглянемо їх докладніше.

Основний вид діяльності, який є метою, засобом і кінцевим результатом

роботи РМО, - повсякденна професійно-педагогічна діяльність. По-перше,

тому, що вона інтегрує в собі всі інші її види, проявляючи рівень якості

роботи РМО і можливості кожного її учасника. По-друге, як центр системи

методичної роботи (вивчення, аналіз, оцінка і корекція роботи методичного

об'єднання), повсякденна професійно-педаґогічна діяльність виступає

сферою застосування всіх інших видів діяльності на практиці. По-третє, саме

здійснення цієї діяльності викликає необхідність в інших її видах,

включаючи і самоосвіту. Сутність систематичної самоосвіти полягає не

тільки і не стільки в ретельній підготовці до кожного конкретного заняття,

що є професійним обов'язком учителя взагалі, а є фактором розвитку

професійно-педагогічної культури вчителя, бо спрямована на поглиблення

знань основ фізіології, психології, філософії, педагогіки, методики і

спеціальних знань з предмета своєї педагогічної діяльності. Це можливо,

якщо самоосвіта буде працювати на випередження, на перспективу,

вливатися в систему науково організованої творчої взаємодії в РМО.

Предметно-педагогічна діяльність — частина кожного з видів педагогічної

діяльності як інструментарій, що забезпечує готовність до її здійснення. Вона

є з'єднувальною ланкою, яка відповідає за рівень взаємодії всіх видів

педагогічної діяльності. Предметно-педагогічна діяльність включає в себе

вивчення, проектування і формування нового або відбір із ряду того, що

маємо, аналіз результатів і оцінку оптимальності методів чи методик, що

використовуються. Предметно-педагогічна діяльність - це пошук методу,

способу організації діяльності, найбільш повного пізнання предмета і

розкриття творчих можливостей суб'єктів освітньої системи. Специфікою

цієї роботи є обмеження її змісту межами конкретного предмета, тоді як

результати чітко відслідковуються і проявляються в повсякденній

професійно-педагогічній діяльності в усьому різноманітті видів. Очевидно,

що організація предметно-педагогічної діяльності посідає одне з важливих

місць у системі РМО, дозволяє збагатити частково-предметний рівень

учителя через засвоєння методів навчання, аналізу й співставлення

результатів їх використання і розвивати культуру педагогічного мислення.

Шлях від окремого до загального і знову до окремого, але на більш високому

рівні якості знань та вмінь, відомий із давніх часів як шлях творчого

пізнання.

СТРУКТУРА РМО

МЕТОДИСТ РМК КЕРІВНИК РМО

МЕТОДИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ ВЧИТЕЛІВ

ШКОЛА ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО

ДОСВІДУ

ТВОРЧА ГРУПА

РАДА МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ ВЧИТЕЛІВ

НАУКОВІ КОНФЕРЕНЦІЇ

НАУКОВО-ПРАКТИЧНІ СЕМІНАРИ

ШКОЛА МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ

ПЕДАГОГІЧНІ ЯРМАРКИ

Умови ефективності роботи методичного об'єднання

чітке і конкретне планування роботи на рік (за результатами аналізу і діагностики);

повне охоплення методичним навчанням всіх вчителів; диференційований підхід до організації роботи; постійне заохочення самостійності і творчості кожного вчителя; формування банку педагогічного досвіду; систематична популяризація педагогічних досягнень і наукових

рекомендацій

План роботи методичного об‘єднання можна зобразити такою схемою:

Діагностика педагогічної успішності, розробка

процедур самоатестації і підготовка до атестації

кадрів

Аналіз роботи за минулий рік і

планування роботи на поточний рік

Поточний аналіз діяльності і стан

навчально-виховного процесу

Діагностика різних сторін навчально-виховного процесу

ПЛАН РОБОТИ МЕТОДИЧНОГО

ОБ’ЄДНАННЯ

Апробація нових методик, технологій навчання і виховання

ПРОФЕСІЙНІ КОНКУРСИ

РОБОТА З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

ОЛІМПІАДИ

Організація експериментальної та

дослідницької методичної діяльності

педагогів

Організація індивідуальної і

мікрогрупової роботи

Організація професійної підтримки

і поточного консультування

педагогів

Підготовка відкритих уроків і заходів

Підготовка і проведення конкурсів

Обмін досвідом роботи має на меті популяризацію і розповсюдження

ефективної педагогічної практики, створення психолого-педагогічних

стимулів для розвитку творчої діяльності вчителів, збагачення систем

педагогічної діяльності нестандартними підходами. Обмін досвідом

роботи в РМО передбачає діагностування якості професійно-педагогічної

діяльності, аналіз та оцінювання її відповідності задачам і прогресивним

тенденціям, а також рівня її продуктивності; виявлення в системі роботи

вчителя творчих елементів і проблем, які йому необхідно розв'язати. При

цьому в процесі конструктивного діалогу учасників РМО визначається

загальне й особливе, те, що несе риси індивідуальності автора досвіду,

головне і другорядне, ідею і технологію досвіду. Специфікою цього виду

діяльності в РМО є підготовчий етап, що складається з інтенсивної

самоосвітньої роботи, яка значно збагачує вчителя новітніми системними

знаннями з основ наук, предметно-методичної діяльності, спрямованої на

зростання його предметних знань та умінь, і повсякденній професійно-

педагогічній діяльності, що слугує основою для формування педагогічної

концепції досвіду, показником його успішності й експериментальним

майданчиком для апробації нововведень.

Процес обміну досвідом - багатоаспектна робота, яка вимагає від

виконавців та учасників високого рівня професіоналізму й етичної

культури. Він виявляє ступінь володіння членів РМО всіма складовими

структури педагогічної діяльності - пізнавальної, організаційної,

комунікативної, розвивальної, творчої. Це результат науково-

організованого, гуманістичного по духу обміну досвідом роботи, розвиток

здібностей і вмінь самоаналізу, аналізу, перспективного проектування

шляхів подальшого саморозвитку кожного учасника РМО та

вдосконалення програми діяльності всього методичного об'єднання. Це

головний підсумок зростання самоповаги, ініціативи, віри в себе, бажання

використовувати нові підходи в педагогічній діяльності.

Наукова конференція.   

Організація конференцій як один із видів діяльності РМО має на меті:

- наукою обґрунтувати реально існуючу ефективну творчу педагогічну

практику;

- виявити та обґрунтувати новаторські ідеї, гіпотези, концептуальні

положення, які вимагають апробації на практиці;

- популяризувати та розповсюджувати науково обґрунтовані та апробовані

результати творчої діяльності вчителів;

- стимулювати широке коло вчителів на науково-організований пошук,

активізувати пізнавальну, конструктивну діяльність учасників РМО.

Інтегративний характер, взаємодія науки та педагогічної практики

складають специфіку цього виду діяльності РМО. Структура його

складається з трьох циклів:

- підготовчого, у ході якого члени РМО проводять рефлексію досвіду

роботи, узагальнюють результати своєї діяльності. Найбільш інтенсивно в

цей період проводиться самоосвітня робота;

- репрезентативного, який надає можливість членам методичного

об'єднання „захищати" і отримувати експертну оцінку своєї педагогічної

діяльності. Важливо також і те що в процесі презентації здійснюється

накопичування інформації про інші варіанти розв'язання проблеми в науці

і в інноваційній практиці;

-аналітико-програмуючого, сутність якого полягає в глибокому аналізі

змісту двох попередніх циклів і у визначенні основних напрямів програми

роботи РМО над проблемою. Більше того, вдумлива аналітична робота

може виявити несподівані ракурси тієї ж проблеми або поставити нові

питання, розробку яких слід організувати.

Семінари. Цей вид роботи потребує глибокої всебічної підготовки від

організаторів та учасників, має яскраво виражений навчальний характер.

Семінар як вид діяльності має реалізовувати такі цілі:

- сприяти розвитку умінь „бачити" проблему як цілісність, структурувати її

на необхідні та достатні компоненти (вдачі, питання, акценти, проблеми),

відбирати на основі глибокого-вивчення значного за обсягом, варіативного

за підходами матеріалу особистісні оптимальні способи розв'язання

проблеми, доводити їх адекватність;

- забезпечити умови для зростання культури спілкування, полеміки,

дискусії, емоційно-ціннісних відносин, що є дуже важливою справою для

педагога;

- обґрунтувати необхідність системного вивчення науково-педагогічної

літератури, неперервного підвищення кваліфікації.

Семінар як вид діяльності РМО не може проводитись часто. Він дасть

найбільш високий результат у якості введення в розгляд конкретної нової

проблеми.

Організація роботи творчої групи вчителів. Нові технології ставлять

перед учителем принципово нове завдання: оцінювати не стільки

результат, а й сам процес навчання, враховуючи особистісні фактори

учнівського колективу. Затаких умов важливу роль відіграють мотиваційні

фактори навчання. Для підвищення ефективності науково-методичної

роботи вчителів, посилення прагнення педагогів розвивати і застосовувати

свій творчий потенціал, включатися в пошуки найефективніших шляхів

реалізації завдань педагогічної діяльності, виправданою формою роботи є

створення творчих груп. Призначення цих мікроколективів полягає в тому,

щоб створити науково-методичні умови учасникам РМО для:

- інтенсивного творчого зростання в процесі колективного творчого

пошуку;

- успішної реалізації професійних інтересів та потреб;

- формування психолого-педагогічної готовності до творчої педагогічної

діяльності;

- забезпечення регіону педагогічними кадрами, здатними до професійного

росту і професійної мобільності;

- формування регіонального компонента змісту та методів освіти.

Творчі групи вчителів можуть бути диференційовані за двома напрямами:

- за кінцевим результатом їх діяльності, який планується (засвоєння

наукових основ та прогресивної практики або розробки інноваційних

варіантів розв'язання проблем РМО);

- за рівнем їх організації (шкільні, районні).

У процес системної науково-організаційної діяльності цих мікроколективів

РМО включені і щоденна освітня, і предметно-методична робота, і обмін

досвідом, і узагальнення результатів, й інші види підвищення кваліфікації.

Незважаючи на те, що коло учасників цих об'єднань обмежене,

результатами їхньої праці можуть користуватися вчителі району та

області.

Характерними рисами творчих груп є їх спрямованість на колективну

розробку актуальної проблеми (методичної теми), яка забезпечує

варіативними методичними засобами те чи інше коло питань освітньої

системи.

Етапи роботи творчої групи над методичною темою:

I етап - вивчення науково-педагогічної літератури; створення банку даних;

здійснення постійного зв'язку з науковцями;підготовка рекомендацій щодо

методичного забезпечення теми;

II етап - розроблення моделі впровадження в практику тих інноваційних

форм і методів роботи, які вивчалися; визначення мети творчих пошуків,

змісту і напрямів роботи;

IIІ етап - апробація рекомендацій, розроблених творчою групою.

IV етап — поширення набутого й апробованого досвіду;

V етап - узагальнення результатів упровадження інновацій на уроках.

Наслідком роботи творчої групи повинно стати створення і

функціонування майстер-класу.

Майстер-клас. Сприяє вивченню і впровадженню в практику

інноваційних технологій, поширенню ефективного прогресивного

педагогічного досвіду (ЕППД) району .

Керівник РМО, спираючись на банк даних учителів району  , погоджує

графік засідання майстер-класів з їх керівниками, якими повинні бути

кращі фахівці з предмета.

Засідання педагогічної майстерні доцільно проводити один раз на місяць у

різних закладах району за графіком, складеним керівником РМО і

затвердженим начальником районного відділу освіти.

Планування роботи педмайстерень необхідно здійснювати

диференційовано: для молодих, досвідчених та творчих педагогів.

 Школа молодого педагога. Робота школи молодого педагога як форми

фахового вдосконалення вчителів повинна визначатися першочерговими

проблемами і найбільш топовими труднощами, з якими стикаються молоді

спеціалісти. Визначити ці проблеми допомагають анкетування та

співбесіди. Суттєвою відмінністю шкіл молодих спеціалістів є те, що їх

учасники потребують удосконалення не фахового рівня, а методичного.

Основні проблеми, що виносяться для опрацювання, стосуються

дидактики, педагогіки, психології спілкування. Школи молодого

спеціаліста, як правило, керовані структури. Традиційно ними

розглядаються такі питання, як організація робочого місця вчителя, його

особистої педагогічної бібліотеки і дидактичних матеріалів, психолого-

педагогічне діагностування молодих спеціалістів з метою організації

індивідуальної роботи, стажування у вчителів-майстрів, вимоги до ведення

шкільної документації. Для молодих учителів готуються спеціальні списки

рекомендованої літератури для самостійного опрацювання.

Найпоширенішими формами роботи з молодими вчителями є семінари-

практикуми. Одна із форм підбиття підсумків діяльності - своєрідні

вчительські змагання з педагогічної ерудиції, які дістали назву

педагогічних ділових ігор „Що? Де? Коли?".

З молодими педагогами повинен працювати досвідчений педагог-

наставник, який відвідує уроки, аналізує, виявляє рівень навчальної

взаємодії вчителя і класу. За результатами роботи методист і наставник

визначають ті проблеми, над якими треба працювати молодому педагогу в

наступному році.

Однією з форм роботи є організація та проведення педмайстерень, зміст

роботи яких враховує запити молодих спеціалістів. Крім того, можна

запропонувати таку форму роботи, як кураторство.

Гурток якості - групова форма роботи, яка передбачає спільну діяльність

педагогів, що ранжирують проблеми, планують напрями і зміст діяльності

та можливий результат, визначають шляхи експерименту, пошуку і

критерії успіху, потім практично реалізують висунуті задачі. У спільно

прийнятій програмі прописується покрокова участь кожного із членів

гуртка, форми подання проміжних результатів, характер діяльності;

Разом із описаними формами ознакою модернізації методичної роботи

стало запровадження нових форм методичної роботи, які наведені

нижче.

Методичний бенефіс - групова форма роботи, яка передбачає комплексне

ознайомлення з носієм ефективного прогресивного педагогічного досвіду:

доповідь-розповідь про зміст досвіду, вивчення творчої лабораторії

(робочого кабінету вчителя), ознайомлення з розробленими дидактичними

матеріалами, сценаріями уроків, відвідування відкритих уроків тощо.

Методична панорама - колективно-групова форма роботи, що передбачає

ознайомлення з досвідом педагогічної діяльності групи вчителів, який має

спільне тематичне спрямування.

Методичний дискусійний клуб- групова форма, різновид ділової гри, що

проводиться з метою підвищення інтересу до певних педагогічних

проблем, вивчення рівня орієнтування вчителів у їхньому змісті, навчання

їх комунікативності.

Методична олімпіада-конкурс — індивідуально-групова форма організації

практичної розробки вчителями певної педагогічної проблеми і

представлення її у вигляді творчої роботи. Передбачає захист творчих

робіт, проводиться за спеціально розробленим положенням. 

Методичний брейн-ринг - групова форма ділової гри, яка передбачає

оволодіння найнеобхіднішими педагогічними знаннями, уміннями і

навичками. Проводиться переважно серед молодих учителів.

Педагогічні гостини - індивідуально-групова форма, яка передбачає

взаємообмін педагогічними делегаціями шкіл, районів з метою обміну

досвідом.

Захист планів методичних об'єднань - групова форма занять, яка

передбачає обмін досвідом і координацію планування методичної роботи у

школі.

Рольова гра - групова форма занять, яка включає практичне

опрацювання різних моделей педагогічних ситуацій.

Відкритий педагогічний клуб - інноваційна, самокерована і

саморегульована форма організації педагогічного спілкування, що будує

свою діяльність на принципах рівності, самодіяльності і самоуправління.

Вона спрямована на згуртування колективу, стимулювання і підтримку

педагогічної творчості, покращення інформаційного забезпечення

педагогів, на об'єднання вчителів із спільними громадськими,

професійними та особистими інтересами, Передбачає розширення навичок

комунікативної культури.

Діалогічна пара - представляє не стільки форму організації діяльності,

скільки жанр. У режимі діалогу можна проводити навчання педагогів у

межах процедури „акваріум" (усі зацікавлені особи сідають навколо

дискутуючих і на першому етапі відбувається рефлексування ситуації,

тобто обговорення позиції сторін, аргументів, переваг). Діалогічна пара

заздалегідь визначає спільно з керівництом і Р(М)МО значущу психолого-

педагогічну або дидактичну проблему і готується до її обговорення, потім

проводиться публічний діалог в „акваріумі".

Методична оперативна нарада - внутрірайонна колективно-групова

періодична форма організації науково-методичної роботи. Передбачає

оперативний обмін інформацією з приводу конкретної педагогічної

проблеми і прийняття колегіального рішення щодо її розв'язання.

Психолого-педагогічний семінар - внутрішньорайонна постійно діюча

колективно-групова форма. Об'єднує всіх учителів району певного фаху з

метою опрацювання найбільш важливих питань організації навчально-

виховного процесу, вивчення і впровадження в практичну діяльність

досягнень психолого-педагогічної науки й прогресивного педагогічного

досвіду.

Група взаємовідвідин і підтримки - члени РМО домовляються між собою і,

якщо це необхідно, з керівниками загальноосвітніх навчальних закладів,

що вони будуть відвідувати один в одного уроки і позакласні заходи,

спільно готуватися до подання проміжних результатів, діяльності.

 

За змістом науково-теоретична і методична робота методичного

об’єднання вчителів спрямована на поглиблення знань учителів з питань

методики, педагогіки, психології, розвитку прогностично-аналітичних

умінь. Протягом навчального року з вчителями проводиться різнорівнева

методична робота, яка поєднує в собі колективні, групові  та індивідуальні

форми.

В роботі методичного об’єднання приділяється велика увага таким питанням:

вивчення та обговорення директивних та нормативних документів в галузі

освіти;

планування роботи на навчальний рік;

коректування та обговорення навчальних програм;

заходи щодо посилення позитивної мотивації навчання учнів, підвищення

якості знань та рівня навчальних досягнень учнів з навчальних базових

дисциплін;

методична допомога молодим вчителям;

підвищення фахового рівня вчителів з урахуванням особистісних

можливостей кожного вчителя;

використання форм продуктивного навчання, збільшення обсягів

самостійних, творчих завдань;

надання методичної та науково-інформаційної допомоги секціям

наукового товариства учнів;

індивідуальна робота з обдарованими та здібними дітьми з метою

підготовки їх до предметних олімпіад, інтелектуальних конкурсів, захисту

науково-дослідницької роботи в Малої академії наук;

обговорення та підведення підсумків методичної роботи методичного

об’єднання за І семестр, ІІ семестр, за навчальний рік;

затвердження змісту контрольних робіт, олімпіадних та конкурсних

завдань;

аналіз контрольних робіт, зрізів знань, підсумків олімпіад та тематичного

оцінювання;

стан позакласної роботи з предмету;

огляд новинок методичної літератури;

підсумки атестації вчителів;

організація повторення вивченого матеріалу в кінці навчального року,

перевірка виконання навчальних програм;

творчий звіт молодих учителів, вчителів, які мають педагогічні звання,

вчителів-наставників;

збагачення науково-методичного забезпечення за рахунок творчих внесків

учителів школи, розширення видавницької діяльності.

Документація РМО включає план роботи на рік, аналіз роботи за минулий

рік, план засідань методичного об’єднання, заходи щодо підвищення фахової

майстерності вчителів, контроль за якістю навчальної діяльності учнів,

проблемні питання, над якими працюють учителі, організацію позакласної

роботи, графік проведення відкритих уроків і виховних заходів, заходи щодо

зміцнення навчально-матеріальної бази, протоколи засідань, програми

дослідно-експериментальної роботи, аналітичні матеріали контролю за

станом викладання предмета та якості знань (дані зрізів, діагностики,

моніторингу), набір навчальних програм, тематичне планування з предмета

кожного вчителя, матриця обсягу інновації кожного вчителя, діагностику

вчителів (анкети, тести, картки), схеми аналізу (уроків, навчальних програм,

рівня навчальних досягнень учнів), картотеку нормативних документів,

методичну літературу.

Форма планування роботи методичного об'єднання довільна. При

плануванні потрібно враховувати конкретні умови кожної школи, досвід

роботи вчителів, їх здібності та інтереси. План роботи об’єднання може мати

наступні розділи:

– вступ, у якому аналізується робота за минулий навчальний рік і

намічаються основні завдання на наступний;

– організація роботи засідань методоб'єднань;

– удосконалення методичної майстерності вчителів, членів

методоб'єднання;

– контроль за якістю знань, умінь та навичок учнів;

– організація позакласної роботи;

– удосконалення навчально-матеріальної бази;

– графік проведення членами методоб'єднання відкритих уроків;

– проблеми, над розв'язанням яких працюють члени методоб'єднання.

У діяльності методоб'єднань практикуються різноманітні види роботи,

але найбільшого поширення набули заслуховування й обговорення

доповідей, взаємовідвідування відкритих уроків і виховних заходів,

бібліографічні огляди, вивчення методичних матеріалів, практичні заняття з

учителями тощо.

Слід порекомендувати вчителям таку орієнтовну схему доповіді:

– обґрунтування актуальності теми;

– характеристика конкретних педагогічних умов;

– головна ідея, опис оригінальних методичних прийомів, форм роботи,

які забезпечили накопичення досвіду;

– аналіз, обґрунтування досвіду в світлі педагогічних ідей, наукових

положень;

– результативність досвіду (показники в навчанні, вихованні);

– рекомендації щодо можливості використання досвіду.

План роботи ШМО погоджує методична рада, затверджує директор

школи. План має такі розділи:

аналіз роботи за минулий навчальний рік (моніторингове

дослідження);

проблема, над якою працюють члени ШМО;

методичні оперативки;

організація роботи з молодими вчителями;

завдання ШМО на поточний навчальний рік;

відомості про кадровий склад учителів ШМО;

тематика, протоколи засідань ШМО;

робота між засіданнями;

календарний план роботи ШМО;

робота із самоосвіти;

графік взаємовідвідування уроків;

вивчення та поширення ППД;

вивчення рівня знань, умінь та навичок учнів;

облік методичної роботи вчителів;

додатки (моніторингові дослідження, методичні оперативки,

методичні бюлетені, плани проведення предметних Тижнів,

графіки відкритих уроків та позакласних заходів.

У плані мають бути відображені результативність і наслідки методичної

роботи за попередній навчальний рік, зокрема, стан виконання навчальний

програм, рівень і якість навчальних досягнень учнів, підвищення професійної

компетентності учителя.

План складається за такою формою: № з/п, тематика засідань, форма

проведення, методи проведення, дата проведення, місце проведення,

відповідальний за проведення, примітка.

Наприкінці навчального року матеріали роботи ШМО узагальнюються у

вигляді звітів.

У районі можуть створюватися динамічні методичні об’єднання :

Школа вищої педагогічної майстерності – здійснює зміст роботи та інформацію про нові напрямки, задуми, що з’являються у педагогічній практиці, пропаганда нових педагогічних ідей, їх творчий розвиток, проведення відкритих уроків, заходів, самоаналіз тощо.

Школа удосконалення майстерності – вивчає труднощі у роботі вчителя, організує самоосвітню їх діяльність, проводить тренувальні практичні заняття.

Школа становлення молодого вчителя – вивчення технології сучасного уроку та виховного закладу.

Школа створення позитивної мотивації до творчості – організовує систему заходів, стимулювання сумлінної праці, навчання вчителів, технології сучасного уроку.

Творча педагогічна майстерня (ТПМ) створюється наказом директора школи. Зміст і форми діяльності ТПМ визначаються актуальністю науково-методичних проблем і рівнем потреби їх вирішення у школі. Форми діяльності ТПМ: наради, засідання, семінари, круглі столи, тренінги, моніторинг експериментальної роботи. Результати творчої педагогічної майстерні заслуховуються на засіданням педагогічної ради, презентується на науково-методичних семінарах.

Школа педагогічної майстерності - це добровільне об’єднання вчителів з високою творчою активністю, із власним баченням проблем навчально-виховного процесу, з високими результатами своєї практичної діяльності, робота якого спрямована на удосконалення фахового рівня кожного учасника школи.ШПМ організовуються відділом освіти як міжшкільні об’єднання вчителів (розрахована 1-2 навчальних років).

Салон педагогічних інновацій – об’єднує вчителів вищої категорії та вчителів з педагогічними званнями. У Салоні демонструються майстер-класи, проекти з навчально-виховної роботи, інноваційні методики аврально-виховного процесу. Двічі на рік проходять творчі збори, приймаються рекомендації до виконання.

У системі методичної роботи виправдали себе школи передового досвіду. Це одна з форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, поширення і впровадження кращого педагогічного досвіду, а також джерело формування педагогічної майстерності. Створюється вона за пропозицією педагогічної ради школи, рай(міськ)методкабінету, обласного інституту післядипломної освіти.

Школа передового педагогічного досвіду (ШППД) – форма підвищення кваліфікації педагогічних працівників, поширення і впровадження кращого ППД. Створюється за наявності в педагогічному колективі одного або кількох учителів – майстрів педагогічної праці, носіїв ППД і служить для передачі цього досвіду його набуття.

Школа працює протягом навчального року, заняття проводить один – два рази на місяць, а згодом періодичність занять зменшується. Кількість слухачів становить п’ять – десять осіб. Керівником ШППД обирається носій ППД.

Школа резерву керівних кадрів – одна з масових форм, передбачає відбір й підготовку керівних кадрів виявлення серед досвідчених вчителів і заступників директорів претендентів до школи резерву.

Школа управлінської майстерності – одна з форм підвищенняуправлінської компетентності керівника ЗНЗ.

Майстер-клас – метою діяльності майстер-класу є вдосконалення освітньої наукової та професійної підготовки педагогів, забезпечення практичного володіння вміннями і навичками навчання, виховання та постійне взаємозбагачення в процесі формування авторської системи діяльності. На заняттях майстер-класу вчителі знайомляться з досвідом роботи педагогів області, вивчають і впроваджують у практику роботи інтерактивні методи навчання.

Переступивши поріг школи молодий спеціаліст має бути включений у роботу Школи молодого вчителя. Слід організувати наставництво, стажування молодих вчителів. Організація наставництва та стажування здійснюється методичною радою. Складається індивідуальний план стажування молодого спеціаліста. Школа створюється на базі навчального закладу, де працює досвідчений вчитель (розрахована на 3-5 років).До занять у школі молодого вчителя залучається 3-8 осіб.

Наставництво – одна із форм роботи з малодосвідченими педпрацівниками. Основні її напрями – це демонстрація зразків педагогічної праці наставника, допомога та психологічна підтримка працівникам.

Стажування – підвищення кваліфікації в навчальному закладі.

Методичні матеріали керівнику МО

1. Звіт про роботу методичного об’єднання._____________________________________________________________________за _________ рік

1. Загальні відомості про МОСклад методичного об’єднання

№ ПІБ учителя навантаження Кваліфікаційна категорія Педагогічний стаж

Матеріальна база кабінетів№ ПІБ вчителя обладнання Що необхідно для оптимального функціонування

Проходження атестації з присвоєння категорії

№ ПІБ учителя Кваліфікаційна категорія звання Рік присвоєння Рік підтвердження нагороди

1. Науково – методична роботаТематика засідань МО1.____________________________________________________________________________2.___________________________________________________________________________________3.___________________________________________________________________________________4.___________________________________________________________________________________Тематика і результативність роботи над методичними темами

№ ПІБ учителя

Методична тема

Результати роботи (форми звіту: виступ на МО, семінарі, майстер-клас, презентація досвіду тощо)

Участь у різних формах методичної роботи

Міське МО Шкільне МО Педради, семінари

Відкриті уроки їх результативність

№ ПІБ учителя

Теми уроків

Кількість відкри тих уроків

класи РезультатиКількість вчителів, які відвідали уроки

відгуки

Результативність з предмету за ___________________ навч. рік

№ ПІБ учителя клас ПредметРівень навчальних досягнень

високий достатній середній Початковий

Публікації вчителів

№ ПІБ вчителя Рік Назва матеріалу Де опублікований

Переможці олімпіад, творчих конкурсів, інтерактивних конкурсів

предмет Прізвище, ім’я учня клас ПІБ учня

Місто

Область

Україна

МАН

Інтерактивні конкурси

Позакласна робота

№ ПІБ учителя клас Тема заходу Результат

Впровадження інноваційних технологій

№ ПІБ вчителя

Інноваційні технології, які застосовуються, їх сутність

Скільки років застосовує технологію

Результативність

Описова частина звіту має містити таку інформацію:- Яку інформацію розміщено на сайті МО.- Як підвели підсумки роботи на ІV етапі роботи над обласною науково-методичною проблемою.- Чи було організовано роботу «Школи молодого вчителя», наставництво.- Чи була проведена діагностика вчителів на початку року, в кінці навчального року, з яких питань?- На якому засіданні МО аналізувались результати виступу команди учнів в обласній олімпіаді з предмету.- Які нові форми й методи методичної роботи із вчителями були використані у цьому навчальному році.- Якими фаховими журналами забезпечені члени районного МО.- Хто із вчителів вів спецкурси, факультативи, ділився досвідом з поглибленого вивчення предмету.- На скільки відсотків виконаний річний план МО (якщо не на 100%, то вказати причини невиконання).- Чи брали ваші колеги участь у конкурсі «Вчитель року».

Орієнтовний план роботи методичного об’єднання вчителів-предметників

План роботи вчителів-предметників складається на навчальний рік,

обговорюється на організаційному засіданні МО та із методистом МК відділу

освіти. Періодичність засідань МО визначається наказом відділу освіти. За

організацію роботи МО відповідає керівник МО, обраний членами

методичного об’єднання.

І. Вступ

Дається глибокий (короткий) аналіз роботи МО за минулий рік, зокрема

вказується ріст фахової майстерності педагогів. Визначаються основні

проблемні питання і завдання (науково-практичні, освітні, інформаційні) на

новий рік, виходячи з проблемного навчально-методичного питання освітян

міста.

ІІ. Список членів методичного об’єднання (з усіма анкетними даними про

них).

ІІІ. Підвищення фахового і методичного рівня членів методичного

об’єднання (вказати тему, над якою працює кожен член МО, форму її

завершення: виступ, реферат, розробки тощо).

IV. Тематика засідань

Має містити такі теоретичні і практичні питання:

- аналіз рівня знань, умінь, навичок та успішності учнів, труднощі в

опануванні програмовим матеріалом;

- розробка заходів з підвищення ефективності навчально-виховного процесу,

дотримання державних стандартів освіти;

- ознайомлення, вивчення і аналіз нормативних та конструктивно-

методичних матеріалів, програм та вироблення рекомендацій з їх

впровадження в навчально-виховний процес;

- ознайомлення, вивчення і аналіз підручників та вироблення рекомендацій та

заходів щодо їх впровадження в навчально-виховний процес, звіти про

апробацію підручників;

- теорія і методика навчання предмету;

- пропаганда і шляхи впровадження перспективного педагогічного досвіду,

досягнень психолого-педагогічної науки. Інноваційних педагогічних

технологій;

- розробка окремих тем, уроків, розділів програм, випереджаюче

ознайомлення з цими матеріалами, моделювання уроку або фрагменту,

розв’язання завдань підсумкових державних атестацій;

- ефективність використання можливостей кабінету, виготовлення наочності,

самородних приладів, дидактичних матеріалів та інше;

- виявлення, вивчення, узагальнення і пропаганда кращого досвіду вчителів

(звіти вчителів, що атестуються, відгуки членів МО);

- організація самоосвіти вчителів, звіт про роботу над навчально-

педагогічною проблемою, звіт про курсову підготовку;

- вимоги до ведення шкільної документації, тематичної атестації та

дотримання інших нормативних документів;

- ознайомлення з новинками фахової періодичної преси та новинками

методичної літератури;

- звіти пророботу методичних центрів, міжшкільних МО, творчих груп,

творчі звіти вчителів, що мають звання.

V. Вивчення та поширення перспективного педагогічного досвіду

· тематика вивчення, впровадження найкращого досвіду роботи вчителів

місту, області, України;

· конкурс «Учитель року»;

· система творчих завдань, методичних питань, даних вчителем для

апробації, вироблення рекомендацій для їх впровадження;

· проблемні питання та завдання творчої групи, активу або ради МО (вчителі-

методисти, старші вчителі);

· випуск методичних бюлетенів, рекомендацій;

· участь у конференціях, семінарах, зустрічах, педагогічних читаннях та ін.;

· взаємовідвідування уроків, Дні відкритих дверей, методичні дні, семінари-

практикуми та ін.;

VI. Робота із вчителями-початківцями

- Школа молодого вчителя;

- Консультування молодих вчителівна базі МК, у методичних центрах,

опорних школах, у досвідчених вчителів-предметників.

VII. Вивчення рівня вихованості, знань, умінь і навичок учнів

- планування та тематика, методика проведення підсумкових зрізів знань,

тематичних атестацій;

- аналіз результатів підсумкових зрізів знань (тестувань за І та ІІ семестри

(кількісна і якісна оцінка), виявлення утруднень учнів у засвоєнні

програмового матеріалу, вироблення рекомендацій для усунення виявлених

недоліків, корекція у методиці викладання предмета;

- організація взаємоперевірки ведення шкільної документації;

- аналіз рівня вихованості (анкетування, тестування, спостереження,

дослідження та ін.);

VIII. Організація позакласної роботи

· методична робота щодо організації і проведення вечорів, конкурсів,

фестивалів, олімпіад, виставок, екскурсій, випуску стінних газет тощо;

· робота учнівських об’єднань, клубів, гуртків, товариств тощо.

Основні форми роботи

1. Доповідь, виступ, інформація, повідомлення, звіт.

2. Дискусія, круглий стіл, методичний турнір, модель уроку, «мозкова атака»,

ділова (дидактична) гра, методичний фестиваль, методичний ярмарок,

методичний аукціон, аукціон ідей, уроки-панорами, презентація педагогічних

новинок та інше.

Документація методичних об’єднань

1. План роботи.

2. Протоколи засідань з обов’язковим винесенням рішень, пропозицій,

рекомендацій.

3. Розробки уроків, заходів, реферати, звіти та ін.

Схемааналізу роботи методичного об’єднання

Кількісний і якісний склад МО (освіта, стаж, кваліфікаційна категорія,

підвищення кваліфікації).

2. Якість планування роботи МО на діагностичній основі. Наявність

діагностичної карти методоб’єднання.

Глибина аналізу роботи МО за минулий навчальний рік.

Визначення завдань МО на новий навчальний рік.

Актуальність обраних для обговорення тем.

Актуальність, науковість та відповідність обраних педагогами тем

самоосвіти до проблеми школи (міста, області).

Врахування інтересів і запитів вчителів.

Реалізація особистісно-орієнтованого підходу.

3. Організація роботи МО (скільки проведено засідань, їх періодичність,

плановість, відвідування). Відхилення від плану (зміни у тематиці засідань,

чим вони викликані).

4. Якість підготовки і проведення засідань МО.

Кількість питань, які виносяться на обговорення.

Фактична тривалість засідань

Активність членів методоб’єднання в обговоренні визначених питань.

Практична спрямованість засідань.

5. Організаційні форми і методи роботи. Поєднання традиційних форм,

застосування інтерактивних методів.

6. Над якими проблемами працює методичне об’єднання.

Як розробляються ці проблеми на рівні кожного вчителя

Які підсумки індивідуальної і колективної роботи.

Які відповіді, реферати, методичні розробки, творчі роботи, наочні

посібники, дидактичний і роздатковий матеріали підготовлені членами

методоб’єднання.

Яку участь члени МО брали в загальношкільних, міських методичних

заходах.

7. Система роботи з освоєння нових технологій навчання та впровадження їх

у практику.

Які рекомендації давались методичним об’єднанням щодо впровадження

досягнень перспективного педагогічного досвіду.

Результати впровадження рекомендацій у практику роботи .

8. Діяльність методоб’єднання з питань вивчення, узагальнення і поширення

ППД.

Досвід роботи якого вчителя вивчений і узагальнений, з яких питань.

Які форми використовувались з метою ознайомлення членів МО з досвідом

роботи перспективних вчителів.

9. Проблеми самоосвіти вчителів у змісті роботи МО. Засоби стимулювання

самоосвіти, саморозвитку, самореалізації.

10. Особливості організації методичної роботи в період між засіданнями

методоб’єднання: зміст, форми, результативність.

11. Участь МО в атестації педагогічних кадрів (вивчення системи роботи

вчителів, узагальнення досвіду, проведення творчих звітів).

12. Особливості організації методичної роботи з молодими вчителями

(стажування, наставництво, консультації-практикуми, тиждень молодого

вчителя).

13. Система роботи МО з питань вивчення і аналізу стану викладання, рівня

знань, умінь і навичок учнів, впровадження 12-бальної шкали оцінювання

навчальних досягнень учнів, проведення підсумкової атестації, контрольних

зрізів знань, тестування, заліків.

14. Організація позакласної роботи з предмета. Робота гуртків,факультативів.

Проведення предметних тижнів, конкурсів, олімпіад тощо. 

Ефективність позакласної роботи.

15. Результативність роботи МО: вплив на піднесення рівня професійної

майстерності вчителів, удосконалення стану викладання, рівень знань, умінь

і навичок учнів.

Висновок.

В освіті головні цінності - дитина і педагог, здатний розвивати, захищати,

оберігати її індивідуальність. А звідси - центрованість на ідеях: людина - не

засіб, а мета, тому не дитину треба пристосовувати до системи освіти, а

школу до неї.

   На всіх етапах розвитку освіти головним завданням було і залишається підвищення

рівня професійної майстерності педагогів. Сучасній школі сьогодні потрібний учитель,

який міг би оновлювати, удосконавлювати зміст своєї діяльності. Впоратися з цим

завданням можна тільки за умови добре організованої і спланованої роботи

методоб’єднань, так як одним з провідних напрямів його діяльності є підвищення

професійної компетентності вчителя без відриву від основного місця роботи. 

      Всю роботу методоб’єднання повинна пронизувати практична

направленість. Чим різноманітніші форми роботи, тим більше можливостей у

вчителя для творчості. Життя наполегливо вимагає творчого підходу до

підбору тем, над якими будуть працювати протягом навчального року

вчителі методоб’єднання. Важливо, щоб поряд з питаннями конкретно-

методичного характеру, в полі зору знаходили місце питання психологїі

школяра, проблеми дидактики уроку. Без цього сучасний учитель не є

професійно компетентним і не може повною мірою забезпечити високу

якість знань, умінь і навичок учнів.

Таким чином, учителю XXI століття повинні бути притаманні професійна

компетентність, інтелігентність, конкурентноздатність, духовність. Нам

потрібен вчитель,який є професійно спрямованою особистістю, здатною до

самовдосконалення. Допомогти учителю стати професійно компетентним,

підвищити рівень його майстерності – завдання методичного об’єднання.

Додаток №1

Аналіз

 роботи шкільної методичної комісії учителів іноземних мов

Немирівського НВК №1за 2016-2017 н.р.

У 2016/2017 навчальному році робота шкільної методичної комісії вчителів

іноземних мов була спрямована на реалізацію державної освітньої політики,

визначеної Національною доктриною розвитку освіти, Указами Президента

України, постановами Уряду, чинним законодавством про освіту.Робота

методичної комісії була орієнтована на подальше вдосконалення педагогічної

і методичної майстерності вчителів, їхнього науково-теоретичного рівня.

У шкільній методичнійкомісії працювало 7учителів..Проводилася масова

робота з учнами: олімпіади, участь у роботі шкільного наукового товариства

«Точка зору», конкурси, позакласні заходи з іноземної мови. У 2015-2016

навчальному році робота методичного об’єднання була спрямована на

реалізацію державної освітньої політики, визначеної Національною

доктриною розвитку освіти, Державними програмами, Указами Президента

України, постановами Уряду, чинним законодавством про освіту.

Аналіз діяльності методичного об’єднання засвідчує, що учителі в цілому,

забезпечують реалізацію єдиної державної політики в галузі освіти.

Тема, над якою працювала ШМК:

Формування у дітей позитивної мотивації до навчання шляхом діяльнісного

підходу у викладанні іноземних мов.

Питання, над якими працювали члени МК:

- обговорення індивідуальних проблемних тем вчителів;

- вивчення й аналіз підручників з англійської мови для 8 класу;

У процесі вивчення іноземних мов учителі працювали за підручниками та

навчальними посібниками, рекомендованими МОН України для

використання в ЗНЗ у 2016/2017 навчальному році. Навчальні програми з

іноземної мови виконано в повному обсязі.

Ведення необхідної документації, оцінювання навчальних досягнень учнів та

оформлення сторінок класних журналів щодо результатів навчальних

досягнень учнів учителями іноземних мов здійснювалось згідно з

нормативними документами, а саме:

- наказ Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496 «Про

затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-1 1(12)-х класів

загальноосвітніх навчальних закладів»;

- наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10.05.2011

№423 «Про затвердження єдиних зразків обов'язкової ділової документації у

загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності»;

- лист Міністерства освіти і науки України від 11.09.2007 №1/9-532 «Вимоги

щодо ведення класного журналу в 1-4-х класах загальноосвітніх навчальних

закладів»;

- лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 05.08.2012

№1/9-552 «Про використання навчальної літератури»;

Підвищенню педагогічної майстерності вчителів сприяло відвідування

міських, шкільних заходів.

Під час шкільних методичних засідань розглядалися питання професійного

розвитку вчителя; основних завдань нового навчального року, спрямованих

на підвищення якості освіти; нормативних аспектів початку нового

навчального року; колективного пошуку шляхів модернізації навчально-

виховного процесу за рахунок впровадження прогресивних інноваційних

методик і технологій навчання/виховання як умови самовдосконалення

вчителя та самореалізації учня; використання міжпредметних зв'язків на

уроках та в позакласній роботі з предмета; системи роботи з обдарованою

молоддю; формування комунікативної і соціокультурної компетенції па

уроках іноземних мов; мотивації як одного з аспектів пізнавальної діяльності

учнів у процесі вивчення іноземних мов; олімпіади з англійської мови,

підготовки учнів до успішного проходження ДПА та ЗНО.

Відвідані відкриті заходи свідчать про те, що вчителі па достатньому рівні

володіють методикою викладання предмета, виявляють належну професійну

компетентність, вдало впроваджують новітні технології, здійснюють

конструювання уроків особистістю орієнтованого спрямування, заохочують

школярів до самостійних суджень.

За протоколами засідань рекомендували продовжувати колегіальний пошук

шляхів модернізації навчально-виховного процесу за рахунок інноваційних

методик і технологій навчання та виховання для соціалізації дитини як умови

самовдосконалення вчителя і самореалізації учня.

Аналізуючи участь учнів школи в шкільній олімпіаді, слід зазначити, що

переможцями шкільного етапу олімпіади з англійської мови у 2016-2017 н.р.

стали Семко К., Головащенко А., Іваха О. серед учнів 8 класів, Бублик П.,

Дзюбенко А., Пелішенко С.серед 9 класів, Шевчук А., Іваха Ю. та Долецька

К. серед 10 класів, Більський А.,Нечепуренко Д. та Онищенко І. серед учнів

11 класів. Вчителі забезпечили участь учнів 9-11 кл. у ІІІ етапі олімпіади з

англійської мови. На жаль, лише учень Бублик Павло зміг завоювати ІІІ

місце . Учителі англійської мови НВК №1 передплатили фахові видання на

2017 рік («Англійська мова та література», «Англійська мова в початкових

класах», «Дайджест»).

Позакласна робота з предмету знайшла свої відображення під час проведення

тижня англійської мови 15.12 – 19.12.2017р. Це дало можливість учням

розкрити свої організаторські , творчі та інтелектуальні здібності, підвищити

цікавість учнів до вивчення англійської мови.

ШМК вирішувала такі ключові завдання:

1. Розвиток комунікативної культури та соціокультурної освіченості

школярів, що дозволяє їм бути рівноправними партнерами міжкультурного

спілкування іноземною мовою в побутовій, культурній та навчально-

професійних сферах.

2. Оволодіння учнями початкової школи ключовими

компетентностями, які передбачають їхній особистісно-соціальний та

інтелектуальний розвиток. Продовження вивчення та обговорення постанов

Кабінету Міністрів України “Про затвердження Державного стандарту

початкової, базової і повної загальної середньої освіти”.

3. Формування здатності молодшого школяра до спілкування

іноземною мовою і готовності до іншомовного навчання на наступному етапі

основної школи.

4. Використання учнями технологій самоконтролю і самооцінки рівня

володіння мовою.

5. Створення у дітей позитивної мотивації як одного з найважливіших

психологічних факторів успішного вивчення іноземних мов та інтересу до

пізнання світу.

6. Використання новітних інформаційних технологій до навчального

процесу. Застосування активних методів навчання, організація дослідницької

та проектної діяльності учнів.

Організовано взаємовідвідування уроків вчителями методичного об’єднання.

Проводилося взаємовідвідування уроків на І та ІІ семестри навчального року.

Організоване вивчення та обговорення сучасних методик, інноваційних

технологій, передового досвіду викладання базових предметів.

Проводилась систематична робота зі здібними та обдарованими учнями.

Організовано участь учнів уВсеукраїнському конкурсі “Гринвіч”.

Здійснювалась підготовка учнів для участі в роботі Малої академії

наук, турнірах, олімпіадах, конференціях різних рівнів.

На засіданнях ШМО розлядалися такі питання:

1.     Сучасні підходи до роботи методоб’єднання вчителів англійської

мови.

 -аналіз роботи методичного об’єднання у 2015-2016 навчальному році;

-обговорення плану роботи  методичного об’єднання на поточний

навчальний рік.

голова методоб’єднання Боднарчук О.Є..

2.     Обговорення тем з самоосвіти. Розгляд графіку атестації вчителів

іноземної мови на поточний навчальний рік.

члени методоб’єднання

3.     Аналіз навчальної програми, календарно-тематичного планування

та підручників з англійської мови на 2016-2017 навчальний рік.

члени методоб’єднання.

4.     Опрацювання інструктивно-методичних матеріалів.

Стецюра Р.Л.

5.     Розподіл доручень між членами методичного об’єднання.

голова методоб’єднання Боднарчук О.Є.

6.     Діагностування професійної успішності учителя. Заповнення

діагностичних карт.

Буназив А.І.

7.     Обговорення питань організації та проведення Всеукраїнських

учнівських олімпіад з іноземної мови І етапу(шкільного).

 Голова та члени методоб’єднання.

Практичні завдання вчителям:

1.     Розробити тематичні календарні плани на 2016-2017 навчальний

рік

2.     Підготувати завдання тестового контролю на цілий рік.

3.     Кожному вчителю     розробити діагностичну карту, спланувати

роботу по самоосвіті;

– організувати і провести шкільну (І етап) Всеукраїнську олімпіаду з

англійської мови у жовтні 2017 року

5.Науково-методичний супровід початкової загальної освіти відповідно до

нового Державного стандарту.

6.Навчально-методичне забезпечення та реалізація завдань щодо організації

навчально-виховного процесу у 4, 5 та 7 класах.

7. Реалізація концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді у

навчально-виховний процес.      

У рамках проведення заходів до Року англійської мови в Україні забезпечено

участь вчителів англійської мови у семінарах та на курсах з підвищення

кваліфікації вчителів згідно з планом відділу освіти та КЗ «Немирівський

РМК». Здійснено виконання таких ключових завдань:

1.Забезпечено участь навчального закладу у дитячих Всеукраїнських

конкурсах з англійської мови «Грінвіч» та «Пазл». 20 учнів стали призерами

конкурсу « Гринвіч».

2.Забезпечено участь обдарованих школярів у Міжнародній програмі

«FLEX». Фіналістом програми стала учениця 10-А класу Іваха Юлія.

3.Започатковано регулярний випуск стінних газет «Вікно в англомовний

світ» .

4.Учителі провели цикл уроків розвитку мови на теми : «Вікно в Британію»

та «Вікно в Америку» з використанням ресурсів Інтернету.

5. Учителі практикували перегляд фільмів англійською мовою з

субтитруванням українською мовою.

6.Продовжується підготовка учнівських проектних робіт щодо звичаїв та

культури англомовних країн.

7.Продовжено практику ведення англомовних учнівських портфоліо.

Додаток 2.

У рамках Тижня німецької, французької та польської мов у Немирівському

НВК №1 13 – 17 лютого 2017 року проведено такі заходи:

13 лютого, понеділок.

Відкриття тижня. Перегляд анімаційних фільмів німецькою мовою. Уроки –

вікторини на знання мов у 7-А, 8-В,11- А класах.

14 лютого, вівторок.

Виготовлення стенда “ Das Ist Alles Deichland “ 11-А, 8-В класи.

Виготовлення міні- проектів про німецькомовні країни.

15 лютого, середа.

День польської мови у школі. Конкурс читців польської поезії.

16 лютого, четвер.

Презентація Німеччини та Франції – 7-А, 8-В, 5-В класи для учнів 4 -5 класів.

17 лютого, п’ятниця.

Випуск газет «Вікно у Францію», «Вікно у Німеччину», «Вікно у Польщу».

Випуск підсумкового бюлетеня. Тиждень пройшов успішно та ефективно

завдяки старанній підготовці учнів та учителів.

З метою розвитку комунікативних компетентностей школярів

найчастіше використовували інтерактивні методи: "мозковий штурм", "обери

позицію", "мікрофон", асоціації, диспути, роботу в парах тощо.

У 2016-17н.р. атестувалась учитель Боднарчук О.Є.,яка підтвердила

вищу кваліфікаційну категорію та звання «Учитель- методист».

Під час атестації школи робота кафедри учителів іноземних мов

отримала схвальні відгуки.

Виходячи з вище вказаного, роботу шкільної методичноїкомісії вчителів

англійської, німецької, польської та французької мов у 2016-2017 н.р.

вважати задовільною.

Пріоритетні завдання МК на 2017 - 2018 навчальний рік

1. Формування елементарних комунікативних умінь у 4-х видах

мовленнєвої діяльності з урахуванням можливостей і потреб

молодших школярів.

2. Створення умов для ранньої комунікативно-психологічної адаптації.

3. Ознайомлення з іншомовним пісенним, віршованим і казковим

фольклором.

4. Профільна підготовка учнів 9-х класів як забезпечення умов вибору

учнями відповідного напряму подальшого навчання і своєї

професійної діяльності в цілому.

5. Реалізація принципу наступності і перспективності між дошкільною

та початковою загальною освітою, школами І та II ступеню, базовою

та повною середньою освітою.

6. Надання допомоги педагогічним працівникам в реалізації

актуальних завдань розвитку, вдосконалення і підвищення професійної

майстерності та рівня психологічної підготовки педагогічних кадрів,

активізації творчого потенціалу.

7. Враховувати основні положення „ Загальноєвропейських

рекомендацій з мовної освіти» у їх освітньому контексті .

Додаток 3.

Bаріанти планування методичних тижнів.

План 1-й методичного тижня по темі «Педагогічна майстерність сучасного вчителя».

Понеділок - методична оперативка по проблемі.

Вівторок — психолого-педагогічний семінар за темою «Складові педагогічної майстерності».

Середа - науково-методична конференція «Педагогічна майстерність педагогів-новаторів».

Четвер - день дублера.

П'ятниця – організаційно - діяльністна гра «Діалог».

План 2-й методичного тижня по темі «Творчість в педагогічній праці».

Понеділок - педагогічний колоквіум «Творчість педагога - справа кожного».

Вівторок - панорама творчих уроків.

Середа - день творчих знахідок в позакласній роботі.

Четвер – семінар - практикум на тему «Роль творчої діяльності вчителя в організації навчально-виховного процесу».

П'ятниця - «круглий стіл» на тему «Педагогічна творчість: її стимули і можливості».

План проведення методичного тижня зручно представляти у формі таблиці:

Дні тижня

Форма Зміст Термін Відповідальні

Додаток 4.

Пам’ятка голові методичного об’єднання

Проаналізуйте кількісний та якісний склад методичного об’єднання.

2. Проаналізуйте ефективність роботи МО за минулий рік. Оцініть його

реальний вплив на:

· ріст професійної майстерності вчителів;

· розвиток творчого потенціалу членів МО;

· впровадження інноваційних технологій навчання;

· поліпшення стану викладання предмета (циклу предметів);

· піднесення рівня знань, умінь і навичок учнів.

3. Проведіть діагностику рівня професійної майстерності, інтересів і запитів

педагогів. Оформіть діагностичну карту МО.

4. На основі діагностики визначте:

o мету і основні завдання МО на новий навчальний рік;

o основну проблему, над розв’язанням якої буде працювати МО.

5. Сплануйте роботу МО на навчальний рік.

Враховуючи результати діагностування, інтереси і запити вчителів, визначте

зміст кожного засідання.

6. Готуючись до проведення засідань МО, подбайте про:

- вивчення і аналіз стану навчально-виховної роботи;

- організацію цілеспрямованого взаємовідвідування уроків;

- проведення відкритих уроків;

- спрямування самоосвітньої роботи вчителів;

- моделювання, вивчення, узагальнення і поширення ППД.

7. Раціонально поєднуйте традиційні та нетрадиційні форми проведення

засідань МО.

8. Ширше використовуйте в роботі із вчителями інтерактивні методи

навчання.

9. В роботі з педагогічними кадрами реалізуйте можливості диференціації,

особистісно орієнтованого, індивідуально-діяльнісного підходу. З цією

метою:

- постійно тримайте у полі зору процес професійного становлення молодих

вчителів: організуйте наставництво, стажування, консультування;

- вчителів-майстрів педагогічної праці активно залучайте до підготовки і

проведення методичних заходів, дослідницької роботи, вивчення і

узагальнення ППД, до участі в конкурсі «Учитель року»;

- ефективно використовуйте творчий потенціал учителів-членів обласних,

міських творчих груп, слухачів шкіл ППД, педагогічних майстерень,

проблемних лабораторій.

10. Приділяйте належну увагу розробленню методичних рекомендацій з

проблем, які розглядаються на засіданнях МО.

11. Продумайте зміст і форми роботи з педагогічними кадрами в період між

засіданнями МО.

- Постійно дбайте про поліпшення позакласної роботи з предмета (циклу

предметів); про організацію роботи гуртків, факультативів, об’єднань за

інтересами, клубів, проведення предметних тижнів, конкурсів, турнірів,

олімпіад тощо.

- Приділяйте належну увагу вивченню і аналізу стану викладання,

моніторингу навчальних досягнень учнів, проведенню ДПА. Узагальнюйте

результати моніторингу.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.Конституція України: Закон України від 28.06.1996 // Відомості ВР. – 1996. –

№30.

Про освіту: Закон України від 1991 // Відомості ВР. – 1991. - №342. Про загальну середню освіту: Закон України від 13.05.1999 // Відомості ВР. –

1999. – №28.

3. Національна доктрина розвитку освіти /затверджено Указом Президента

України від 17 квітня 2002 року №347/2002.

4. Державна національна програма «освіта. Україна ХХІ століття» - К., 1996.

5. Концепція загальної середньої освіти (12-річнв школа). – К., 2000.6. Концепція профільного навчання в старшій школі (травень 2003р. №1/9-273).7. Державний стандарт базової та повної середньої освіти (січень 2004р.

№24).8. Положення про загальний середній навчальний заклад / Постанова Кабінету міністрів України від 14 червня 2000р. № 964.

9. Акульшина Т. підготовка учнів до наукової діяльності. /Школа. – 2008. - №10. -34с.

10.Бондар В. Управління формуванням професійної компетентності вчителя

// Освіта і управління. – 2006. - №2. – С.20-27.

11. Вулканова В МО – форма роботи з педагогічними кадрами / Директор школи. – 2008. - №4. – С.64-94.

12. Вчитель: Самооцінювання /упоряд. Н. Мурашко. – К., 2007. – 128с.13. Планування методичної роботи /упоряд. М. Голубченко. – К., 2008. –

128с.14. Гришина Т.В. освітня технологія як професійний пріоритет учителя // Управління школою. – Харків: основа, 2003

15. Гузова Л.П. Развитие профессиональной культуры учителя – фактор успешной работы // Методист. – 2005. - №2. – С.34-37.

16. Довгопол І. Професійна компетентність педагога: методика комплексного дослідження. – Сімферополь, 2006. – 70с.

17. Данилова Г.С. Оцінювання рівня професіоналізму методиста системи післядипломної освіти на основі кваліметричного підходу // Освіта і управлянні. – 2002. – Т.5. - №2. – С.187-198

18. Діагностика праці вчителя. /Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2007. – жовтень. –С.64-70.

19. Інформаційний дайджест / інформаційно-аналітичні матеріали моніторингової діяльності закладів освіти Харківського району у 2008- 2009 навчальний рік/. –Х., 2009.- 300с.

20.Квадріціус Л.В. Професійна самоосвіта вчителя // Управління школою. – 2006. - №13. – С.35-38.

21.Коляда Т. Профкомпетентность учителя средней школы // Директор школи. Україна. – 2006. - №2. – С.69-71.

22. Малієнко Ю., Сорока Л. Система науково-методичної роботи в РМО вчителів історії та правознавства // Освіта і управління. – 2003. -№1. – С.103-107

23.Мармиза О. Стратегія управління: траєкторія успіху. – Х., 2006. 0 160с.24.Нємова Н. Управління методичною роботою в школі. – М., 1999. –

176с.25.Організація роботи шкільних методичних об’єднань вчителів-

предметників: Методичні рекомендації. – Х., 2002. -28с.26.Покроєва Л.Д. Модернізація змісту та форми роботи обласного інституту післядипломної освіти. – Х.:ХОНМІБО, 2004. -76с.27.Підласий І. Діагностика та експертиза педагогічних проектів: Навч. Посіб. – К.: Україна, 1998. –С.210-22228.Перехейда О. Стимулювання професійної майстерності педагога – важливий чинник управління // Рідна школа. – 2004. - №5. – С.30-32.29.Стецюк Л.І. Методологічні основи діяльності вчителя // Все для вчителя. – 2005. - №23-24. – С.11-28.30.Соф’янц Е. Структура професійної компетентності сучасного педагога // Управління освітою. – 2006. - №17. – С.4-5.

31.Стадник О.Л. Створення умов для розвитку творчої особистості вчителів // Все для вчителя. – 2005. - №21-22. – С.30-32.

32.Тевлін Б. Резерви підвищення професійної майстерності вчителів // Завуч (Шкільний світ). – 2004. - №11. – С.3-6.33.Темченко О. Впровадження інноваційних підходів для підвищення компетентності педагогів // Завуч (Шкільний світ). – 2005. - №13. – С.10 (вкладка).34.Тимченко О.В. Педагогічні умови формування професійної позиції вчителя // Управління школою. – 2006. - №19-21. – С.35-36.

35 Хлебнікова Т.М. Управління навчальною діяльністю. – Х., 2008. – 175с.

.