Використання інноваційних технологій у роботі шкільної бібліотеки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ КАМ’ЯНЕЦЬ – ПОДІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

НАУКОВО – МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР

КАМ’ЯНЕЦЬ – ПОДІЛЬСЬКА СПЕЦІАЛІЗОВАНА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І – ІІІ СТУПЕНІВ № 5

З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ ІНФОРМАТИКИ

Кульчицька Тетяна Володимирівна,

шкільний бібліотекар

Використання інноваційних технологій

у роботі шкільної бібліотеки

(Методичний посібник)

Кам’янець – Подільський - 2015

Кульчицька Тетяна Володимирівна, бібліотекар Кам’янець-Подільської спеціалізованої загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 5 з поглибленим вивченням інформатики

Рецензент: Золочевська Наталя Володимирівна, заступник директора з науково-методичної роботиКам’янець-Подільської спеціалізованої загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 5 з поглибленим вивченням інформатики

Рекомендовано науково – методичноюрадою школи(протокол № 2 від 11.11 2015 р.)

Методичний посібник висвітлює специфіку роботи бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу та визначає особливості застосування інноваційних технологій, які сприяють створенню шкільного інформаційного центру, що здатний забезпечувати бібліотечно-інформаційні, культурно-просвітницькі потреби учасників навчально-виховного процесу.

Посібник призначений для шкільних бібліотекарів загальноосвітніх навчальних закладів.

PAGE \* MERGEFORMAT56

Передмова

«Всякий, хто вивчає науки, входящий сюди не грюкне дверима, не стукне ногами: це заважає музам. Якщо ти когось знайдеш тут

сидячим, шанобливо вклонися мовчки і не займайся розмовами: тут мудрі говорять з ученимми.»

Напис на дверях бібліотеки ХV ст.

Шкільна бібліотека існує з перших днів відкриття школи. Її по праву

можна назвати кабінетом №1. Адже весь навчальний і виховний процес в

школі починається саме з неї.

За умов інформатизації освіти, впровадження у навчальний процес

новітніх інформаційних технологій змінюються форми і методи забезпечення

інформаційних потреб засобами шкільних бібліотек.

Велику увагу бібліотекарі приділяють індивідуальній роботі з учнями,

адже кожна дитина – це особистість зі своїм характером, зі своїми поглядами

та вимогами. Тому бібліотекарі знаходять вільну хвилинку, щоб

поспілкуватися з дітьми, з’ясувати їхні потреби, порекомендувати ту чи іншу

книгу.

Все більше учнів прилучається до книжкової скарбниці, її завдання

навчити читачів орієнтуватися у світі інформації, користуватися джерелами

інформації, знати, де і як можна підібрати необхідну літературу.


Бібліотека - це не тільки храм мудрості, пізнання і доброти всього людства, але і сучасний інформаційний центр

Електронні інформаційні

ресурси ніколи не замінять,

а лише будуть доповнювати накопичені за

століття знання в традиційній формі.

К. Боргман

Наш час іменується «століттям інформації», коли всі сфери діяльності

людини – навчання, робота, дозвілля – пронизані інформаційно-

комунікаційними технологіями.

Бібліотека в нашій школі є інформаційним центром по забезпеченню

навчально-виховного процесу. Велика увага приділяється індивідуальній

роботі з учнями, адже кожна дитина – це особистість зі своїм характером, зі

своїми поглядами та вимогами. Тому бібліотекарі завжди знаходять вільну

хвилинку, щоб поспілкуватися з дітьми, з’ясувати їхні потреби,

порекомендувати ту чи іншу книгу. Виховуємо в учнів бережливе ставлення

до навчальної книги і до книги взагалі. У бібліотеці проводимо ряд заходів

для залучення учнів до читання. Щорічно в школі (це стало традицією)

проводиться Тиждень дитячої книги. Заходи, які проводяться протягом

тижня дають можливість залучити якомога більше дітей до бібліотеки,

виховати в учнів інтерес, повагу та любов до книги. Цей тиждень з

нетерпінням чекають учні і проходиться він активно і весело.

Підтримка читання – це стратегічно важливий елемент культури,

інструмент підвищення інтелектуального потенціалу нації, творчого розвитку

особистостей та соціальної активності українського суспільства. Тому

пропаганда читання, виховання інформаційно-бібліографічної та читацької

культури, формування вміння користуватися бібліотекою, книгою,


довідковим апаратом, розвиток пізнавальних інтересів – пріоритетні

напрямки спільної діяльності педагогів, бібліотекарів, батьків.

Модернізація шкільної освіти відбувається на фоні становлення

книжкового ринку, ринку інформаційно-бібліотечних послуг, і через те

функції шкільної бібліотеки поширюються й ускладнюються.

Бібліотека школи – це інформаційний та культурно-просвітницький центр.

У своїй діяльності вона керується основними нормативно-правовими

документами у сфері освіти і культури:

Конституція України;

Закон України «Про освіту»;

Закон України «Про бібліотеку та бібліотечну справу»;

Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021

року;

Закон про інформацію;

«Освіта України ХХІ століття»;

Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу.

Школа для кожної людини – це ті сходинки, якими вона піднімається,

наближаючись до знань, а шкільний бібліотекар, уважний до дитячих

проблем, закоханий у книги, може вибудувати справжній місток у царство

пізнання, духовності і культури.


Організація роботи медіацентру

Настав час змінюватися, модернізуватися.

До бібліотеки прийшов новий читач, із новими

запитами, потребами, цілями. Змінилися

шкільні програми і зріс інтелектуальний рівень школярів. Усі ці зміни і

змусили замислитися над майбутнім бібліотеки. Користувач хоче отримувати

інформацію не тільки вчасно, а й достовірну і нову.

Зростає роль шкільної бібліотеки як найважливішої інституції у справах

реалізації цілей і завдань щодо інформатизації освіти. У зв’язку з тим, що

модернізація шкільної освіти відбувається на фоні освітніх та інформаційно-

бібліотечних послуг, розширюються і ускладнюються функції бібліотеки.

Поряд із традиційними книжковими фондами в бібліотеці з’являється нова

робоча зона – медіатека.

Медіатека – це якісно нове забезпечення можливостей для вчителів та

учнів. Де учень може самостійно здобувати інформацію, читаючи не лише

книги, але й отримувати інформацію з мережі Інтернет самостійно, або

оформити Інтернет-замовлення у бібліотекаря.

Без комп’ютерної техніки важко уявити сучасну бібліотеку, адже вона

дозволяє збільшити кількість відвідувань. А найголовніше – інформатизація

бібліотек відкриває широкі можливості самостійної творчої роботи школярів,

підвищує відсоток якісної підготовки домашніх завдань, зменшує витрати

часу на пошук необхідної інформації, робить доступ до будь-якої інформації

відкритим. Але не варто забувати, що головним диригентом процесу пошуку

інформації завжди був, є і буде бібліотекар. М. Реріх сказав: «Ніякі каталоги,

ніякі описи не замінять бібліотекаря. Любляче слово і досвідчена рука

здійснюють справжнє диво просвітництва».

Які ж основні напрямки роботи бібліотеки?


Основні напрямками роботи

А що можуть отримати учасники освітнього процесу від медіатеки?

Відповідаючи на це питання , вважаю, що це:

безкоштовний доступ до мережі Інтернет;

інформація з першоджерел, періодики, електронних носіїв (у

бібліотеці є велика кількість різних електронних енциклопедій як

універсальних, так і тематичних);

отримання індивідуальних консультацій від бібліотекаря в пошуку

інформації;

подача заявки на підбір необхідної інформації як з книжкових

джерел, так і матеріалів з мережі Інтернет, залишивши свій запит у

журналі замовлень;

надання послуг з ксерокопіювання, друку матеріалів з електронних

носіїв;PAGE \* MERGEFORMAT56

Повноцінне інформаційне забезпечення навчально-

виховного процесу

Інформаційний сервіс шкільних бібліотек

вивчення та розвиток читацьких інтересів,

керівництво читанням дітей

Популяризація літератури та книги

Вивчення інформаційних потреб та запитів читачів

Формування в учнів основ інформаційної культури

надання користувачам матеріалів для організації і проведення

уроків і позаурочної діяльності.

Інформаційно-комунікаційні технології відкривають нові можливості

для реалізації активних форм роботи з читачами. Використання комп’ютера в

бібліотеці відкрили нові можливості в бібліотечній роботі. Саме комп’ютер

допомагає провести будь-який захід чи бібліотечний урок на високому рівні

– цікаво, захопливо, сучасно…

Ефективність бібліотечно-бібліографічного обслуговування читачів

залежить від знання читацьких інтересів. Аналіз інформаційних потреб та

запитів читачів сприяє більш якісному формуванню бібліотечного фонду,

більш системному підходу в організації обслуговування з метою зростання

читацької активності.

Вивчення читацьких інтересів є найважливішою умовою успішної

роботи бібліотеки з бібліотечного обслуговування читачів. Найпоширенішим

методом вивчення інтересів читачів є періодичний аналіз читацьких

формулярів. Він дає змогу зібрати цінний матеріал динаміки і змістовності

читання, виявити коло читацьких інтересів, систематичність читання.

Провівши моніторинг читацької зацікавленості учнів 4 класів можна зробити

такі висновки:

Дивлячись на цю діаграму ми бачимо,

що учні четвертих класів віддають перевагу

читанню казок, потім їх захоплюють пригоди

та фантастика.

Не менш важливою формою у вивченні читацьких інтересів є

анкетування. Це ще один із видів вивчення читачів бібліотеки, яке

застосовується, зазвичай, для збору орієнтовного матеріалу, обробка якого

дозволяє визначити деякі статистичні факти, виявити типові явища

(наприклад, думку, інтереси тощо).


Поезію5% Пригоди

21%

Казки44%

Фантастику

12%

Різне18%

Моніторинг читацької зацікавленості

Провівши анкетування учнів 10 класу з

вивчення ефективності роботи шкільної

бібліотеки можемо побачити, що учні

задоволені роботою бібліотеки. І на

запитання «Чи завжди бібліотека

задовольняє ваші потреби?» 78% опитаних

відповіли «так».

На запитання «Чи подобається вам

обслуговування у бібліотеці?» 95% опитаних

учнів відповіли «так». Підвівши підсумки

анкетування ми бачимо, що учні нашої школи

задоволені роботою бібліотеки.

Головні завдання медіацентру


Виявлення інформаційних потреб читачів в галузі нових інформаційних

технологій

Здійснення взаємодії з іншими інформаційними центрами з метою обміну інформацією і накопиченням

власного банку знань

Комп'ютерна каталогізація і обробка інформаційних матеріалів (книг,

періодики, дисків)

Організація навчання користувачів методом знаходження інформації з

різних джерел

Збір, накопичення, обробка, систематизація інформації і доведення її

до читача

95

23

такнімені байдуже

Книжка завжди була наймогутнішим засобом освіти. Тому роль

бібліотеки у житті людства надзвичайно велика. Саме в шкільній бібліотеці

дитина вперше знайомиться із самостійно прочитаною книгою, вчиться

вибирати для себе одну найкращу з величезної кількості, які її оточують.

Саме до неї поспішає і молодий, і досвідчений учитель, щоб знайти в книгах

мудрість великих педагогів.

Головна функція бібліотеки – зробити інформацію доступною. Шкільна

бібліотека повинна забезпечувати доступ до інформаційних, відіграючи

важливу роль у розвитку інформаційної грамотності та культури своїх

користувачів. Комп’ютерні технології – необхідна умова формування

сучасного іміджу шкільної бібліотеки.


Інновації в шкільній бібліотеці:

теоретичні та методичні аспектиКомп’ютеризована шкільна бібліотека є

центром виховання інформаційної культури

підростаючого покоління.

Сьогодні наявність комп’ютера в шкільній

бібліотеці – уже навіть не завтрашній, а вчорашній день. У результаті

підключення шкіл до комп’ютерних мереж у дітей відкривається доступ до

необмеженої кількості інформаційних джерел як традиційних (книг, газет,

журналів, довідкових видань), так і нетрадиційних для бібліотек (відеотек,

комп’ютерних програм, баз даних). Діти хочуть прийти до бібліотеки й

отримати те, що їх цікавить, а це можливо тільки за умов впровадження

мультимедійних технологій.

Критеріями інформаційної культури учнів є вміння чітко формулювати

запит потрібної інформації, здійснювати її пошук, переробляти інформацію і

створювати нову, бути інформаційно-грамотною людиною.

Бібліотека має доступ до мережі Інтернет, можливості для творчого

розвитку користувачів розширилась, а також розширились можливості

бібліотеки як інформаційного медіацентру. Розглянувши порівняльну

діаграму за декілька попередніх років,

спостерігаємо збільшення читацької

активності як серед вчителів, так і серед

учнів. Отже використання інноваційних

технологій позитивно впливає на роботу

бібліотеки.

Використання комп’ютерних технологій сприяє і вихованню в дітей

естетичного смаку. Завдяки їх упровадженню я вводжу своїх читачів у

прекрасний світ мистецтва. За допомогою мультимедійних засобів діти


2010-2011

2011-2012

2012-2013

0

20

40

60

80

100

ВчителіУчні

отримують інформацію на бібліотечних уроках, знайомстві з віртуальними

книжковими виставками.

Крім цього у бібліотеці проводяться різні конкурси , акції, вікторини,

огляди з використанням комп’ютера. Кожного року у квітні відзначаємо

Тиждень дитячої та юнацької книги, під час якого учні школи знайомляться з

історією виникнення Всесвітнього дня книги, який відзначається 23 квітня

шляхом інформаційних п’ятихвилинок та інформаційного стенду. Протягом

тижня у бібліотеці проходить ряд заходів. Учні 8-9-х класів брали участь у

конкурсі буклетів «Історія книги» , учні 5-х класів брали участь у виставці-

конкурсі малюнків «Пізнай світ через казку», а учні 6-7-х класів брали участь

у конкурсі кросвордів. А найменші читачі шкільної бібліотеки брали участь

у виставці-конкурсі «Найкраща закладка».

Вже традицією є проведення щорічної акції «Подаруй художню книгу

бібліотеці». Щороку фонд бібліотеки збільшується за рахунок подарованих

книг. Під час проведення Тижня дитячої книги проходить конкурс

«Найактивніший читач». Члени журі визначають найактивніші класні

колективи та найактивніших читачів шкільної бібліотеки.

Участь у різних конкурсах спонукає дітей до читання. Ознайомити

учнів 4-х та 5-х класів із дитячою українською прозою, презентувати

письменників, що пишуть для дітей, залучити якомога більше учнів до

читання сучасної прози, зацікавити дитячою прозою – це і є метою

організаторів Всеукраїнського конкурсу видавництва «Грані-Т» «Найкращий

відгук на сучасну дитячу прозу».

Використання інноваційних форм популяризації літератури дає

можливість нетрадиційного відкриття книжкових багатств, дозволяє читачам

збільшити свої знання, розкрити творчий потенціал. Інновації в шкільній

бібліотеці змінюють відношення дітей до бібліотеки, яка стає для них

цікавішою.


Поступово наша шкільна бібліотека перетворилася на інформаційно-

ресурсний медіацентр «Інфоцентр». Що ж таке «Інфоцентр»? Сьогодні разом

із книгами, періодичними виданнями фонд бібліотеки поповнюється

аудіозаписами, відеоматеріалами, комп’ютерними програмами. Особливу

увагу школярів привертає безкоштовне користування Інтернетом та

безліччю електронних ресурсів.

З розвитком Інтернету бібліотеки отримали і нову категорію

користувачів – віртуальних. В останні роки з’явилися нові послуги їхнього

обслуговування: пошук в електронних каталогах бібліотек, виставлених на

сайтах бібліотек, віртуальне довідково-бібліографічне обслуговування,

віртуальні виставки тощо.

Чим відрізняється традиційна бібліотека від медіацентру?

Для сучасної бібліотеки важливо знайти оптимальне співвідношення у

використанні паперових і електронних ресурсів, яке б дозволило їй

гармонійно розвиватися, йти в ногу з часом, залишаючись при цьому носієм

«прекрасного, доброго, вічного»; виконувати інформаційну функцію, не

полишаючи виховної, естетичної, культурологічної.PAGE \* MERGEFORMAT56

Традиційна бібліотека

класична та сучасна; література;

періодичні видання.

Медіацентр

відео; аудіоматеріали; електронні

книги; Інтернет-

ресурси; електронні

Поєднуючи традиційні та інноваційні форми роботи, постійно працюю

над тим, щоб заохотити учнів до читання, зацікавити книгою, стимулювати

до використання інформаційних ресурсів. Постійно урізноманітнюю форми

роботи з читачами. Усі зусилля сформовані на формування особистості учня

з високим рівнем інформаційної культури.

У час змін і модернізацій до бібліотеки йде новий читач із новими

запитами, потребами, цілями. Змінюються шкільні програми, зростає

інтелектуальний рівень читача. У користувачів з’явилась нова можливість

отримувати необхідну інформацію не тільки з книжкового фонду, а й з інших

джерел інформації.

Отже, і роль бібліотекаря збільшується, збільшуються і вимоги до

працівника бібліотеки.


Комунікативні позитивні

інформація тиражується у будь-якій кількостіможливість обслуговувати більшу кількість користувачівпідвищення оперативності надання інформації

Негативнікнига, як матеріальний об'єкт, не має естетичного замінника

Цифрові позитивні

формується новий імідж бібліотекипідвищується значення бібліотечної роботипокращується сприйняття та засвоєння інформації

Сучасний бібліотекар повинен вміти:

Бібліотекар є консультантом, який надає кожному відвідувачу

бібліотеки повну, якісну та достовірну інформацію. Створення

інформаційно-ресурсних медіацентрів дозволяє змінити принцип

інформаційного обслуговування, можливість оперування різноманітною

інформацією та надання її користувачам. І саме мережа Інтернет є засобом

доступу до різних інформаційних джерел. Бібліотека – це вічне, а Інтернет –

це те, без чого не буде навчання. Вони повинні йти поруч. Мені

пригадуються слова Мелвіл Д’юї: «Якщо стара книгозбірня була джерелом,

до якого йшли всі спраглі знань, то нова – це водогін, що розносить

живильну вологу по домівках»

Інтернет-ресурси нашого медіацентру складаються з ресурсів для

педагогів, для учнів і для батьків. З появою Інтернет-послуг сутність нашого

абонементу та його послуг не змінилася, але зросла якість обслуговування

читачів, оскільки до друкованих ресурсів додаються електронні видання.

Орієнтуючись на особистісно–орієнтоване навчання, я приділяю

особливу увагу індивідуальному підходу до кожного читача. Бібліотека – це

острівець тиші і спокою. Хвилини проведені тут - це відпочинок. Учні

люблять свою шкільну бібліотеку, вона ніколи не буває порожньою.


1створити власний інформаційний продукт

2грамотно працювати з інформаційними ресурсами

3активно рухати бібліотеку в інформаційне середовище

4вміти працювати з технікою, яка є у бібліотеці

Важливим напрямком роботи бібліотеки є інформаційна робота. Щоб

бути ефективною, вона носить систематичний, оперативний випереджаючий

характер. Інформаційна робота в нашій бібліотеці проводиться за такими

напрямками:

Бібліографічне інформування вчителів має на меті регулярно доводити

до відома педагогів інформацію про нові надходження.

Мета кожної бібліотеки полягає у плідній популяризації книжкового

фонду. Основна форма наукової популяризації книги – книжкові виставки.

Проте творчість і фантазія бібліотекарів безмежні і зараз віднайдено

чимало видів виставок.

Книжкова виставка - оперативна форма масової роботи, що вражає

уяву, викликає бажання підійти подивитися, а після отримання інформації від

бібліотекаря - узяти книгу для читання. Багато виховних заходів, свят, різних

інтерактивних форм роботи краще сприймаються, коли є книжкова виставка.

Педагогічні працівники можуть звернутися до бібліотекаря з проханням

оформити виставку. Шкільний бібліотекар знайомить сьогодні з

найцікавішими видами виставок.

Існують такі види виставок:

o виставка новинок - література на такій виставці об’єднується за чисто

формальною ознакою: час виходу в світ і надходження до бібліотеки.


Інформування педагогічного

колективу

Інформування учнів-читачів

Інформування батьків

Літературу на такій виставці можна підібрати по галузях знань.

Різновидом виставок новинок є виставка нових журналів. Нові журнали

також підбираються по галузям знань. Бажано за кожною назвою

журналу закріпити відповідне місце на полиці;

o виставка-діалог - основна її ознака це проблемна, дискусійна форма її

назви і роздумів. Такі назви повинні викликати інтерес читача,

активізувати сприймання матеріалу, наштовхувати на самостійне

вирішення проблеми, яка є в назві виставки;

o виставка-вікторина - ставить за мету розширити кругозір читачів і

звернути їх увагу на книги, які рідко запитують. Необхідно написати

текст- звернення до читачів, тобто розкрити умови виставки-вікторини;

o виставка-конкурс – частіше застосовується в роботі з дітьми. Біля

виставки розміщається плакат з умовами конкурсу на кращий малюнок,

вірш, розповідь на відповідну тему;

o виставка однієї книги - експрес-виставка нової книги, журнальної

публікації – ефективний спосіб популяризації проблемної літератури і

матеріалів про неї. Гострота та актуальність проблематики –

найважливіший критерій вибору книги для такої виставки. На виставці

демонструється не тільки сама книга, але й критичні матеріали, які

з’явилися в пресі;

o виставка-дискусія - на виставці, як правило представлені видання, які

розглядають одне питання, але висвітлюється воно з різних, інколи

протилежних боків. Ці видання залучають читача до дискусії,

привертають увагу до проблемних моментів теми;

o виставка книжкових ілюстрацій - на виставці розташовуються

розкриті ілюстровані книги на будь-яку тему, але акцент робиться на

ілюстрації. Будуть цікавими виставки ілюстрацій одного художника, до

книг одного жанру, з однієї теми, наприклад «Мороз і сонце» (зимові

пейзажі);


o виставка одного автора - як правило, така виставка організується до

ювілеїв письменників, але може бути постійнодіючою, якщо бібліотеці

привласнене ім’я письменника. Читацька адреса виставки може бути

різноманітною, у залежності від того, які книги, якого автора і з якою

метою демонструються: первинне ознайомлення з творчістю чи

поглибленн язнань про творчість письменника;

o виставка-аукціон - ця виставка поєднує літературу про окремого

народного майстра чи окремий вид народної творчості з

популяризацією самих виробів і, можливо, подальшою їх реалізацією

читачами бібліотеки. Наприклад теми таких експозицій: «Краса –

своїми руками», «Батик – мистецтво розпису тканин»;

o експрес-виставка – позапланова оперативна, пов’язана з виникненням

злободенних тем, появою актуальних документів, соціально-значущих

цікавих публікацій, що потребують громадського відгуку;

o виставка-кросворд – передбачає обов’язкову наявність кросворда за

темою виставки, оформлення його крупним планом і представлення

літератури, в якій можна знайти відповіді. Такі виставки стимулюють та

розвивають допитливість, спонукають до більш уважного прочитанняп

редставлених на виставцід жерел;

o виставка-знайомство - вона організується для того, щоб познайомити

читача з будь-якою цікавою людиною;

o виставка одного жанру - ця виставка покликана задовольняти читацькі

потреби і допомогти дізнатися про нові книги одного жанру: детективи,

історичний роман, фентезі, авантюрний роман;

o виставка-настрій - цю виставку може організувати бібліотекар за

творами класиків;

o виставка-питання - для оформлення такої виставки необхідно

провести попередню роботу по збиранню цікавих питань, по їх

систематизації. Потім підібрати книги, періодичні видання, в яких


читачі знайдуть відповіді на свої питання. На виставці необхідно

розмістити текст питання, а поряд – літературу, яка відповідає на ці

питання;

o виставка «забутих» книг – така виставка популяризує здебільшог

охудожню літературу. Вона покликана нагадати читачам про ті цікаві

книги, які певний час у минулому були дуже популярні, а тепер за

якихось причин про них забули. Ця виставка збагачує уяву читача про

літературу, її ефективність у більшості випадків вища, ніж у виставки

новинок;

o виставка-подорож – набули останнім часом широкого

розповсюдження у бібліотеках для дітей. Література про подорожі та

відкриття, подорожі на далекі незвідані планети цікавить дітей;

o виставка-осуд – може бути використана як засіб боротьби з читацькою

заборгованістю, неповагою до книги. На такій виставці можуть бути

представлені книги, зіпсовані читачами, а замість книг не повернутих

читачами – білі аркуші паперу із муляжами каталожних карток на них;

o виставка-інформація – така виставка готується, щоб висвітлити

актуальні питання сьогодення, про які користувачі мають обмежену

інформацію. Вона може включати декілька питань, об’єднаних однією

темою;

У бібліотеці постійно розгорнута тематична поличка «Новинки

педагогічної преси», яка постійно оновлюється. Також створюю

інформаційні списки літератури.

Інформаційна робота серед учнів-читачів включає оформлення

постійно діючих книжкових виставок та тематичних поличок («Книги, які

все знають», «Світ навколо тебе», «На хвилинку зупинись – нову книгу

подивись!», «Україна: історія та сучасність»).

При організації книжкових виставок враховуються вікові особливості

читачів. Для дітей молодшого шкільного віку виставки яскраві, художньо


оформлені, з короткою цікавою назвою («У світі улюблених казок», «Казки

народів світу»).

Віртуальні книжкові виставки є досить новим явищем у бібліотечній

роботі. Найчастіше використовується термін «віртуальна книжкова

виставка», коли говорять про виставку, розміщену на сайті бібліотеки. Її

безумовною перевагою є те, що це - умовно необмежений у часі та просторі

захід, який реалізується за рахунок Інтернет-ресурсів, у межах якого

бібліотека має можливість розмістити текстову інформацію, графічне, аудіо-

або відео зображення експонатів, що розкривають зміст виставки.

Цілі та функції віртуальної вистави:

Таким чином, віртуальна виставка не дає можливості користувачеві

фізично використовувати книгу, тому обмежує його можливість в отриманні

змістовної інформації. В той же час віртуальна виставка дозволяє


Популяризує бібліотечний

фонд

Можливість звернутися

до інших Інтернет-ресурсів

Є можливість в текстовому

режимі надати додаткову

інформацію

Презентує книги

Пропонує зацікавитися

темою

користувачеві у зручний для себе час знайомитися з представленими на

виставках документами та висловлювати свою думку про них, а

бібліотекареві спрямувати увагу читача на додаткові інформаційні джерела,

наявні в мережі, або запропонувати скористатися іншими сервісними

послугами бібліотеки.

Останнім часом все більшої популярності набувають віртуальні

виставки. Найпоширеніший спосіб представлення інформації про документи

на віртуальних виставках: бібліографічний опис, анотація, фото обкладинки

документа. Також віртуальну виставку можна доповнити цитатами,

ілюстраціями, фотографіями про життя і творчість діяча та невеликий

перелік літератури.

Інформаційна підтримка навчальної діяльності включає також такі

форми роботи як інформаційні бюлетені, огляди нових надходжень, години

інформації, рекомендаційні списки літератури, інформаційні п’ятихвилинки

за темами: «Мистецтво бути батьками»,«Сімейне виховання: проблема

батьків та дітей», «Охорона довкілля – одне з найважливіших завдань

людства».

Вже не один рік працюю над створенням власної бази даних «Фонди

електронних Інтернет-довідок». Серед тем: матеріали про події в Україні, про

видатних діячів культури та науки не тільки України, а й світу. Оформлені

тематичні папки в електронному варіанті: це «Все про мову», «Т.Г.

Шевченко», «Народ скаже, як зав’яже», «Письменники-ювіляри», «Це

цікаво…», «Нормативно-правові документи», «На допомогу шкільному

бібліотекарю» та інші.

Використовуючи різноманітні форми інформаційної роботи, я роблю

все можливе, щоб всі читачі: учні, вчителі, адміністрація школи, батьки були

переконані в тому, що шкільна бібліотека є орієнтиром у світ знань.

Стрімкий розвиток автоматизації бібліотечних процесів, створення

електронних каталогів ставить перед бібліотекарем нове завдання –

запровадження каталогізації. Створення каталогів - це можливість не лише PAGE \* MERGEFORMAT56

зробити швидкий пошук необхідної інформації, але і оперативно відібрати

літературу на вилучення, зробити аналіз стану укомплектованості бібліотек

підручниками, відібрати та видрукувати список необхідних видань, скласти

рекомендаційний посібник нових надходжень.

Електронний каталог – це систематизація документів та електронних

носіїв за допомогою спеціальних програм, що дає можливість мати широку

інформацію про документ. За його допомогою можна знайти необхідне

джерело інформації. Завдяки електронним каталогам ми маємо можливість

знаходити необхідне джерело інформації, дати вичерпну відповідь на той чи

інший запит, проводити інформаційну та бібліографічну роботу.

У бібліотеці створено такі електронні картотеки

Картотеки постійно поновлюються та редагуються. Вони допомагають

швидше та якісніше обслуговувати читачів, надавати бібліографічні довідки.

У бібліотеці зібрані інформаційні бази даних з різних тем і напрямків,

які є ефективними для підготовки учнями повідомлень, рефератів, наукових

робіт для МАН України.

Ще одним важливим напрямком у діяльності бібліотеки є виховання

інформаційної культури та культури читання. Реалізується цей напрямок

через систему бібліотечно-бібліографічних уроків. Всі бібліотечні уроки

проводяться у медіацентрі з використанням електронних презентацій.

Інформаційна культура – це вміння знаходити в бібліотеці потрібні

книжки або статті. Уміння знайти необхідну інформацію в бібліотеці

важливо для кожного учня. З кожним роком збільшується інформаційне

навантаження і так само ускладнюється завдання – швидко віднайти

необхідну інформацію. З початком невпинного розповсюдження


Картотека підручників

Картотека газетно-

журнальних статей

Картотека довідкової літератури

Краєзнавча

картотека

комп’ютерної техніки пошук інформації полегшився. Успіхи в розвитку

обчислювальної техніки, електронних засобів зберігання і відтворення

інформації сприяє активному впровадженню нових технологій у бібліотеці.

Читачам стає доступним гігантський об’єм інформації у базах даних, базах

знань, довідниках і енциклопедіях.

Навчити читачів орієнтуватися у світі інформації, користуватися

джерелами інформації, знати, де і як можна підібрати необхідну літературу з

певної теми – це основне завдання у вихованні інформаційної культури. У

навчанні цієї грамотності значна роль належить використанню матеріалів

новітніх засобів інформації.

І все ж основним видом діяльності шкільної бібліотеки з формування

інформаційної культури особистості залишається бібліотечний урок.

Форми проведення бібліотечного уроку різноманітні. Найчастіше

використовуються класичні форми з коротким повторенням вивченого,

викладом нового матеріалу і його закріпленням. Але сьогодні актуальні такі

форми занять, як вікторини, інтелектуальні турніри, бібліографічні ігри,

літературні подорожі.

Заняття з бібліотечно-бібліографічної грамотності доповнюють,

розширюють знання дітей, допомагають на практиці закріпити теоретичний

матеріал. Про цей напрямок роботи хочеться розповісти докладніше.

У бібліотеці проводяться бібліотечні уроки за такими темами:

«Екскурсія у бібліотеку», «Історія книгодрукування», «Літературна та

народна казка», «Книги-всезнайки», «Від папірусу до комп’ютера»,

«Періодичні видання для дітей» та інші. Учні перших класів знайомляться з

поняттям «бібліотека», «книжковий фонд», «абонемент», «книгосховище».

Знайомлю читачів з правилами поведінки у бібліотеці, користування

бібліотекою, умінню самостійно орієнтуватися у світі книг. На першому

бібліотечному уроці я вручаю першокласникам читацькі квитки і

відбувається посвята в читачі з урочистими обіцянками.


У дітей формуються навички самообслуговування в шкільній

бібліотеці, розуміння того, що для користування книгою відводиться певний,

обмежений термін, що книгу спочатку потрібно записати в читацький

формуляр, а повертаючи прочитану книгу до бібліотеки її обов’язково

потрібно показати бібліотекарю. Ігрові прийоми дуже допомагають пояснити

необхідність дотримування правил поведінки в читальному залі. Багато

занять складаються не тільки з теоретичної частини, а і з практичної. На

уроці у третьому класі знайомлю учнів з елементами книги, а потім, на

практичному занятті – у бібліотеці відкривається книжкова лікарня, де діти

ремонтують книги. Після таких практичних занять в учнів з’являється

бажання ремонту «хворих» книг вдома. До проведення бібліотечних уроків

готуюся ретельно: на всіх уроках використовую електронну презентацію,

наочність, готую тематичні полички («Книга дякує», «Книга скаржиться»,

«Періодичні видання для дітей»), пам’ятні листівки, картки з завданнями до

практичних занять, аудіозаписи та відеоматеріали.

В кінці навчального року проводжу підсумкову гру «У шкільній

бібліотеці». Дуже цікаво спостерігати за маленькими читачами, коли вони

дають правильні відповіді на запитання про бібліотеку. Діти стають

впевненими, самостійними і вільно орієнтуються у бібліотечному просторі.

Основні аспекти формування

інформаційної культури читачів


Здатність до аналітичної переробки,

використання та створення нової

інформації

Розуміння ролі інформації в суспільстві

Вміння здійснювати пошук та вибирати інформацію з різних

джерел

Знання інформаційних ресурсів і готовність до

сприйняття інформації

Застосування мультимедійного обладнання при проведенні

бібліотечних уроків дає змогу більш яскраво та наочно ознайомити дітей із

різноманітною інформацією. Наприклад, можна провести заочну екскурсію

до найбільших бібліотек світу, подивитися уривок фільму, прослухати аудіо

запис, переглянути презентацію.

Використання ілюстрацій книжок на екрані, електронних довідників

зробить урок сучасним і цікавим. Під час занять учні вчаться самостійно

шукати інформацію за допомогою комп’ютера, знайомляться з різними

джерелами інформації. Для учнів інформаційні технології відкривають

доступ до інформації, а значить до знань, дають зовсім нові можливості для

навчання і творчості, залучають до цінностей літератури. (Додаток 8,9)

Впровадження Інтернет-технологій стає дедалі помітнішим у

бібліотечній справі. Комп’ютеризація бібліотеки, відкриття Інтернет-центру

стали поштовхом для створення бібліотечних веб-сайтів та накопичення

електронних баз даних.Веб-сайт об’єднує інформаційний простір школи і є

базовим джерелом інформації, віртуальним інформаційним центром для

наших користувачів.

Наша школа має свій сайт. Одна із сторінок – про бібліотеку, де на

розсуд бібліотекаря вміщена інформація, яка, на його думку, буде цікава і

корисна користувачам: інформація про фонди, літературу, каталоги,

картотеки, тематичні заходи, режим її роботи, правила користування

бібліотекою, поради, як користуватися каталогом, як навчитись аналізувати

та систематизувати прочитане, поради батькам щодо залучення дітей до

читання, книжкові виставки, які представлені у бібліотеці, інформаційні

послуги, що надає бібліотека користувачам.

Веб-сторінка бібліотеки – це візитна карточка, яка розповідає читачам

про діяльність бібліотеки. Вона значно спрощує процес обміну інформацією,

дозволяє плідно використовувати бібліотечні ресурси. Вона може стати PAGE \* MERGEFORMAT56

сильною зброєю до залучення читання та реалізувати такі напрямки

бібліотечної роботи як:

Сьогодні бібліотека пропонує веб-сторінку, яка складається з таких розділів:

Візитка шкільної бібліотеки

Кодекс професійної майстерності бібліотекаря

Правила користування абонементом

Правила користування Інтернет - центром

Типові правила користування інфоцентром

Функції шкільної бібліотеки

Шкільному бібліотекарю

Інформаційна робота

Поради читачам

Поради батькам

Це важливо знати

Це цікаво


Доступ до інформаційних ресурсів

Заохочення до читання

Допомога в роботі з інформацією

інформація про бібліотеку,рекомендаційні списки літератури,правила користування.

відзначаємо кращих читачів

посилання на Інтернет-ресурси

Пріоритети застосування новітніх технологій у

шкільній бібліотеці

Спектор використання інформаційних технологій найрізноманітніший,

але головне завдання шкільної бібліотеки полягає в тому, щоб застосування

комп’ютера та мультимедійних технологій носило світоглядний,

загальнокультурний характер, було спрямовано на всебічний розвиток

особистості дитини та розкриття їх творчих здібностей.

Закріплення за бібліотекою статусу кабінету № 1 має на меті

пріоритетність її інформаційної функції. Кардинально змінюється роль

бібліотекаря у закладі: від працівника, який рекомендує гарну книгу і віддає


значне скорочення часу на обслуговування читачів

збільшення кількості відвідувань та книговидачі

можливість підбору матеріалу за короткий термін

можливість самостійного пошуку інформації

уміння працювати з різними видами джерел інформації

повне розкриття фонду бібліотеки

осучаснення навчального процесу

збільшення інтересу до бібліотеки

її учневі, до спеціаліста в галузі нових інформаційних технологій, здатного

співпрацювати з учителями з питань систематичного підходу до роботи з

інформацією з навчальних предметів, щоб із перших років навчання дітей у

школі пошук і отримання інформації стали б повсякденною потребою учнів.

Час формує нове покоління користувачів.

Бібліотека – книга – читач: так було. Бібліотека – інформація –

користувач: так стало, і це є вимогою часу.

Можна говорити багато «за» і «проти» електронного майбутнього

бібліотек, а воно неминуче, як би ми до цього не ставилися. Але хочеться

зазначити наступне: з якою б швидкістю не крокував науково-технічний

процес, віртуальним бібліотекам ніколи остаточно не витіснити традиційні

бібліотеки з практичних причин, психологічних і, врешті, духовних. Пошук

книги он-лайн – одна справа, а читання, безпосереднє використання – зовсім

інша. Книга, як матеріальний об’єкт, не має естетичного замінника.

Комп’ютерну революцію не зупинити, однак і кількість паперових книг не

зменшується. Звичайно, ніяка електронна книга не замінить нам друковану,

яку так приємно потримати в руках, перегорнути сторінки і зустрітися з

улюбленим письменником або героєм.

І хочеться пригадати слова Василя Сухомлинського: « Бібліотека – це

той храм, де завжди народжується і зберігається духовність». Пам’ятаймо,

що у давнину бібліотеку називали «дім життя», «притулок мудрості»,

«аптека для душі».


Нові нетрадиційні форми

масовоїпопуляризації літератури в

роботі шкільної бібліотеки.

Масову роботу шкільної бібліотеки слід розглядати як складову

систему роботи школи з формування основ бібліотечно-бібліографічної

грамотності школярів, метод масового керівництва читанням.

Технології масової роботи з читачами від шкільного бібліотекаря,

знання і врахування їх вікових психолого-педагогічних особливостей.

Ефективними технологіями масової роботи бібліотеки є ігрові форми, так

звані літературні ігри.

Літературні ігри - це:

«ПРЕС - КАЛЕЙДОСКОП» – це форма комплексна, що включає в себе

декілька заходів (виставка, інтерв'ю, диспут, вікторина чи конкурс, «прес-

конференція» чи бесіда «за круглим столом»), об'єднаних між собою єдиною

метою, тематичним спрямуванням, предметом розгляду, колом учасників.

ЧИТАЦЬКА ОЛІМПІАДА проводиться у вигляді змагання 2-х чи

більше команд, які одночасно отримують запитання.

«ХРОНОСКОП». Цей захід має також змагальний характер і

проводиться з метою поглиблення у читачів знань з історії предмету,

орієнтації в послідовності різних подій, явищ.

ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИЛІЖАНС проводиться у вигляді подорожі за

творами окремих авторів або ж групи.


ЛІТЕРАТУРНИЙ АУКЦІОН - це гра, в якій використовується

основний принцип аукціону: виграє той, чия правильна відповідь на

запитання буде останньою.

ПОЕТИЧНИЙ АЛЬБОМ є одним з основних різновидів відомого і

часто використовуваного бібліотекарем усного журналу.

ПРЕС-ДІАЛОГ – це технологія роботи з періодичною пресою, яка

сприяє розвитку інтересу до аналізу проблемних статей і вчить робити цей

аналіз.

П’ЯТЬ ХВИЛИН З МИСТЕЦТВОМ – це цікава форма, яка дозволяє

регулярно спілкуватися з музикою, поезією, живописом та іншими видами

мистецтва.


Тест для бібліотекарів „Інформаційна культура”

1.Думаю, що в бібліотеці –

а) завжди можна знайти все, що треба;

б) не все знайдеш, що потрібно;

в) ніколи не знайдеш того, що потрібно.

2. Курси підвищення кваліфікації потрібні:

а) це потрібно керівництву;

б) щоб набути знання;

в) відмовлюсь, тому що вони нічого не дають.

3.Вважають, що кожен спеціаліст повинен читати в основному

а) книги і журнали по своїй спеціальності;

б) книги і журнали по суміжних спеціальностях;

в) книги і журнали загального характеру.

4. Я намагаюсь


а) свідомо регулювати потоки інформації (радіо, телебачення, книги,

розмови), вибираючи тільки те, що потрібно;

б) збирати побільше інформації, щоб нічого не пропустити;

в) обмежувати кількість інформації, використовуючи тільки головне.

5. Читаючи книги по спеціальності, то головним чином звертаю увагу

на:

а) ідею книги;

б) логіку і аргументацію автора;

в) якість викладу, стиль.

6.Коли я читаю книгу, що виходить за рамки моєї професійної

діяльності, я роблю це внаслідок

а) бажання розширити загальну ерудицію;

б) зацікавленості в удосконаленні своїх професійних знань;

в) поради людини, якій я довіряю.

7.Для мене графіки, схеми, креслення -

а) корисніше тексту;

б) корисні, якщо вони підкріплюються текстом;

в) не більше і не менше корисні, ніж інші матеріали.

8.Я засвоюю нові ідеї краще, якщо можу

а) пов’язати їх з нинішніми чи майбутніми заняттями;

б) застосувати їх в конкретній ситуації;

в) знайти схожість зі звичними ідеями.


9.Коли я на дозвіллі читаю статтю, вона буде скоріше всього

а) повідомленням про наукове дослідження;

б) присвячена дискусійному питанню;

в) про цікаву людину чи подію.

10.Обмін досвідом з колегами –

а) беру участь у заходах, семінарах, намагаючись дізнатись що–небудь

нове;

б) беру участь, тому що це необхідно;

в) не бачу сенсу.

11.Журнал « Шкільна бібліотека»

а) намагаюся слідкувати за всіма новинками;

б) читаю окремі статті;

в)знаходжу мало корисного.

12. Комп’ютерні технології

а) використовую;

б) хотіла б використовувати;

в) не використовую.

13.Після бесіди, дискусії можу згадати

а) все;

б) тільки в загальних рисах;

в) те, що мене цікавить.


Ключ до тесту:

За відповіді:

11а,12а – по7 балів

1а, 2б, 3в, 4а, 5б, 6б, 7б, 8б, 9а, 10а, 13а, - 6 балів

11б, 12б – 5 балів

1б, 2а, 3б, 4в, 5в, 6а, 7а, 8а, 9б, 10б, 13б – 4 бали

11в, 12в – 2 бали

1в, 2в, 3а, 4б, 5а, 6в, 7в, 8в, 9в, 10в, 13в – 1бал

Якщо Ви набрали від 70 до 84 балів, у Вас високий рівень

інформаційної культури. Намагайтесь зберігати його таким ідалі.

Якщо сума балів складаєвід 40 до 70 балів, Вам є над чим

попрацювати.

Якщо сума балів 15 – 40 – доведеться переглянути своє ставлення до

роботи. Можливо, Ви просто несерйозно ставитесьдо інформаційної

культури взагалі і власної зокрема.


Вислови про бібліотеку

традиційну та інноваційну

«Йти вперед – значить втратити спокій, залишитися на місці –

значить втратити себе.»

С. Кьєрнегор

«Без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої

розумової праці.»

В. Сухомлинський

«Бібліотекар – розпорядник долі книг. Бібліотекар – перший

стимулятор читацького інтересу. Бібліотекар – провідник, який

допомагає книзі знайти шлях до читацького серця»

Ю. Яковлєв

«Читання поглиблює мислення, збуджує думку до пошуків і аналізу

явищ»

М.І. Калінін

«Любов до книги – найбільша винагорода. Вона надихає, збуджує,

заспокоює й дає безмежні знання про світ і безцінний досвід. Це

моральне світило»

Е. Хардвік

«Якщо стара бібліотека була джерелом, до якого йшли всі, хто бажав

знань, то новітня – це водогін, який розносить життєдайну вологу по

будинках»

М. Дьюї

«Черпайте з книг науку благодатну»

І. Сковорода


«Читання – це віконце, через яке діти бачать, пізнають світ і самих

себе»


«Електронні інформаційні ресурси ніколи не замінять, а лише будуть

доповнювати накопичені за століття знання в традиційній формі»

К.Боргман

«Школу не можна уявити без бібліотеки, як народ без імені, без

пам’яті, без історії»


«Читати треба не для того, щоб збагнути інших людей, а для того,

щоб збагнути себе»

Е. Сьорап

«Якщо ви хочете, щоб молодь тягнулася до знань, турбуйтеся про

головні, найважливіші джерела духовної культури – бібліотеки »


«Тільки книжки перетворять подив на допитливість. Тільки читання

відкриває перед людиною розкіш інтелектуального життя»


«Книга – це майно, що заповідається розумом людству, призначене для

передачі з покоління в покоління, на користь тим, які з часом

народяться»

Дж. Аддісон

«Бібліотека – море книг.

Бібліотека – храм науки…

Переступивши наш поріг.

Беріть скарби нетлінні в руки!

Нема прекрасніших доріг,


Ніж в цей вселюдський храм науки»

П. Гоць

«Бібліотека – це скарбниця всіх багатств людського духу»

Г. Лейбніц

«Читання як джерело духовного збагачення не зводиться до вміння

читати: з цього вміння воно тільки починається»

В. О. Сухомлинський

«Покажіть мені шкільну бібліотеку, і я скажу, що являє собою ця

школа»

Ш. Руставелі

«Читання – це один із витоків мислення й розумового розвитку»

В.О. Сухомлинський

«Книги – найкращі друзі. До них можна звертатися у всі складні

хвилини життя. Вони ніколи не змінять»

А. Доде

«Без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої

розумової праці, читання – це найважливіший інструмент навчання

та джерело багатого духовного життя»


«Двадцять хвилин на день читання дітям змінять світ на краще»

О. Коваль

«Книги чекають від нас високого прояву людського почуття –

розуміння, уваги та любов.»

М. А. Рубакін

«Побачити й пізнаним свій край можна лише своїми очима або з

допомогою книжок»

М.В. Ломоносов


«Людина – це підсумок прочитаного, і якщо вона в дитинстві не

зустрінеться з доброю книгою, в майбутньому вона не стане

особистістю.»

М. Слабошпицький

«Читати треба не для того, щоби збагнути інших людей, а для того,

щоби збагнути себе»

Е.Сьоран

«Підручник – фундамент, на якому учень зводить власну будівлю

знань»

О.Ярошенко

«Книжки збирають перлини людської думки й передають їх

нащадкам»

Айбек

«Багато читати про найрізноманітніші речі – це прекрасно»

Білл Гейтс

«У дні власних труднощів шукаєш завжди в книгах відповіді та як

часто знаходиш такі книги, що, здається, написані спеціально для

тебе й для цього твого важкого часу»

А. Афіногенов

«Любов до книги – найбільша нагорода. Це надихає, збуджує,

заспокоює і дає безмежні знання про світ і безцінний досвід. Це

моральне світило…»

Елізабет Хардвік

«Бібліотекар – перший вісник Краси та Знання»

М. Реріх

«Книга – це джерело освіти, знання, і якщо збагачення, то збагачення

культурного та душевного»

М. Рильський


«Тепер книжці доводиться змагатися з іншими джерелами інформації.

Отже, навіть там, де хороші книжки для читання є, вони часто

стоять на полицях бібліотек, як сплячі велетні»


«Книга – це майно, що заповідається розумом людству, призначене для

передачі з покоління в покоління на користь тим, які з часом

народяться»

Дж. Аддісон

«Якщо ви хочете, щоб молодь тягнулася до знань, турбуйтеся про

головні , найважливіші джерела духовної культури – бібліотеки»

В.Сухомлинський

«Тільки книги перетворюють подив на допитливість. Тільки читання

відкриває перед людиною розкіш інтелектуального життя»

В.О. Сухомлинський

«Читання – це дихання розуму»

А.Ліханов

«Покажіть мені шкільну бібліотеку і я скажу, що являє собою ця

школа»

Ш. Руставелі

«Хороша книга - це дарунок, заповіданий автором людському роду»

Аддісон

Це цікаво…PAGE \* MERGEFORMAT56

Книжечка, книжка, фоліант

Гігант і мурашка

Якою ви собі уявляєте найбільшу книгу? Не намагайтесь, все одно не

відгадаєте. Найбільша книга побачила світ у 1832 році в Лондоні і мала назву

«Пантеон англійських героїв». Її висота 5,7 метра, ширина — 3,7 метра,

розмір літер — 15 см! Щоб перегортати її сторінки, потрібна була спеціальна

драбина і зусилля кількох людей. Ну, а найменша у світі книжка «Мурашка»

була надрукована порівняно недавно в Японії — в 1980 році. Це манюня

розміром 1,4 на 1,4 сантиметра, а щоб її прочитати потрібна лупа.

Мудрі камені

На початку нашої ери в Китаї почали робити унікальні книжки. На

високих кам'яних стелах китайські майстри викарбовували думки свого

мудрого філософа Конфуція. Це робилося для того, щоб їх могли читати

одразу тисячі людей. Аби набратися мудрості, біля цих кам'яних книжок

збиралися сотні китайців, які спеціально приходили з різних куточків країни.

Протипожежні книжки

Коли ассирійський цар Ашшурбаніпал наказав створити бібліотеку з

глиняних табличок, придворні, перешіптуючись, жартували над царем. Щоб

перевезти таку бібліотеку в інше приміщення, знадобилося б кілька караванів

верблюдів. Аж ось трапилось лихо: палац царя охопила пожежа. Згоріло все,

але на превелику радість царя неушкодженою залишилась тільки його

глиняна бібліотека. Вона збереглася й донині.

Як втекла «Одіссея»

У Давньому Римі жив собі багатій, котрий не вмів, та й не хотів

учитися читати. «Навіщо самому читати, коли в мене є раби!» — зухвало

казав він. Ледачий багатій примусив вивчати рабів свої улюблені книжки


напам'ять. Одного раба він називав «Одіссея», бо той вивчив книгу Гомера

напам'ять, другого — «Енеїдою» Вергілія. Ось така у нього вийшла жива

бібліотека. Щовечора слухав він ті живі книжки. Та раптом почув погану

звістку — раб утік і залишив по собі господарю напис на восковій табличці:

«Або навчись читати, або шукай собі іншого Одіссея, дурний Циклопе».

Читачі-забудьки

Кожний з вас пам'ятає про те, що книжки в бібліотеку треба повертати

вчасно. Але бувають забудькуваті читачі. Наприклад, у 1975 році в бібліотеку

Лондона була повернута книжка «Вчіться вишивати». Читачка так нею

захопилася, що протримала її аж 43 роки. А от у «Книгу рекордів Гіннеса»

потрапило прізвище читачки бібліотеки Кембриджа. Узяту нею книжку

повернули її нащадки аж через 300 років! Як кажуть, краще пізно, ніж

ніколи!


Літературна композиція

«Тарас Шевченко – геній пензля та пера»Мета: розкрити силу таланту Т. Шевченка; дослідити, як поетична

творчість Кобзаря впливала на створення шедеврів живопису; висвітлити

ставлення Т.Г. Шевченка до пісні, співу; виховати любов до поетичного

слова Кобзаря, почуття патріотизму;

Цілі: учні знатимуть: роль пісні та співу в житті Кобзаря; окремі факти

з життєвого і творчого шляху митця; зміст декламованих творів,

продемонстрованих фільмів; учні вмітимуть: декламувати поезію;

інсценізувати уривки з творів.

Обладнання. Мультимедійний комплекс, презентація « », записи пісень

«Дума про Тараса», «Садок вишневий коло хати», «Все йде, все минає»,

книжкова виставка «Кобзарем його ми звемо», плакат з епіграфом, вислови

про Т.Г. Шевченка, слайд-шоу репродукцій картин Тараса Шевченка.

«Він був пророк великий наш, Знав таємницю слова-грому. Він слово гостре, як палаш,

Подав народові своєму» Д. Павличко


Хід заходу

(Звучить «Дума про Тараса». Виходять ведучі)

Ведуча 1.

Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги,

Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.

Ведуча 2.

Який потрібно мати

В душі безсмертний цвіт,

Щоб хвилювати людство

І через сотні літ.

Яким зарядом треба

Наснажити слова,

Щоб пісня і сьогодні

Звучала як нова.

Ведуча 1.

Сьогодні ми зібралися.

Щоб ще раз пройти Тарасові шляхи.

Вірші Тараса пригадати,

Пісні всім разом заспівати.

А головне, не забувати,

Що Україна – наша мати.

Ведуча 2.

Минають дні. Роки минають.

Та вірші Тарасові

Мене не залишають.


Щоразу постає картина:

Убита горем бідна Катерина,

То гайдамаки в боротьбі,

Лілея біла розцвітає,

Весна всю землю прикрашає.

А там, далеко, під горбом,

Кріпачка-мати жне серпом.

Ведуча 1.

У старій хатині

В кріпака колись

В тихий день весняний

Хлопчик народивсь.

В похилій хаті край села,

Над ставом чистим і прозорим

Життя Тарасові дала

Кріпачка-мати, вбита горем.

Нещасна мати сповивала

Цього малого й зажурилась,

І цілу ніченьку вона за сина-кріпака молилась.

Ведуча 1. Слово Шевченка багатогранне, його скарбниця мудрості

невичерпна. Отож, долучаймося до неї, впускаймо його слово в душі, серця,

нехай воно живе вічно.

Ведуча 2. Ми раді вітати шанувальників шевченкового слова. Сьогодні

ми будемо учасниками літературної композиції «Тарас Шевченко – геній

пензля та пера».

Ведуча 1. Давайте разом з вами переглянемо презентацію про життя і

творчості Кобзаря. Пригадаймо, як тяжко жилося сироті спочатку у наймах,

потім у дяка, а згодом і в пана Енгельгарда.


2. (Презентація про Шевченка з коментарем учня)

Біографія для презентації

1. Тарас Григорович Шевченко.

2. Народився Тарас Григорович Шевченка 9 березня 1814 року у

селі Моринцях Звенигородського повіту на Київщині в родині Григорія

Івановича Шевченка, кріпака поміщика Енгельгардта. Окрім Тараса, в сім’ї

було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина,

Марія, Йосип.

3. Через рік після народження Тараса родина переїздить із

Моринців до Кирилівки, де й пройшли дитячі роки Тараса. У восьмирічному

віці батько віддав Тараса до школи, до кирилівського дячка-вчителя Павла

Рубана. Коли Тарасу виповнилося дев'ять років, померла мати. Батько

одружується вдруге на Оксані Терещенко, в якої було своїх троє дітей.

Незабаром, коли Тарасові виповнилося 11 років помирає і батько. Зовсім

нестерпним стало життя сиріт.

4. Залишившись сиротою, малий Тарас деякий час жив у дядька

Павла, який став опікуном сиріт, але був суворим до дітей. Згодом майбутній

поет іде школярем-попихачем до кирилівського дяка Петра Богорського, де

його життя було постійно напівголодним. Звідти він тікає у Лисянку до

диякона-живописця, а згодом - у село Тарасівку до дяка-маляра, який

відмовив йому. Утративши надію стати маляром, Т. Шевченко повертається

до Кирилівки й пасе громадську череду.

5. На 16 році життя Тарас потрапляє в число прислуги поміщика

Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса

пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним

художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського

університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5


роки. На початку 1831 року поміщик переїжджає в Санкт-Петербург, де

триває навчання Тараса Шевченка вже у «мальовничих справ цехового

майстра» В. Ширяєва.

6. 1836 року Т.Г. Шевченко разом з іншими учнями Ширяєва

розписує театр у Петербурзі. Цього ж року він знайомиться з учнем Академії

мистецтв Іваном Сошенком. Пізніше відбувається знайомство художника-

кріпака з Гребінкою, Жуковським, Брюлловим.

7. У 1838 р. 22 квітня Жуковський і Брюллов викуповують у

Енгельгардта Тараса Шевченка з кріпацтва за 2500 рублів, і в 24 роки він

отримує свободу. Гроші на звільнення Тараса Григоровича були отримані від

продажу на аукціоні портрета Жуковського, написаного Брюлловим. Тарас

Шевченко залишився безмежно вдячний їм за звільнення.

8. У 1840 році вийшла з друку перша збірка творів Т. Шевченка під

назвою «Кобзар», де були вміщені твори: «Думи мої, думи мої»,

«Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»),

«До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Обкладинка першого

видання.

9. Відразу після викупу з кріпацтва Шевченко вступає до Академії

мистецтв, де жадібно вивчає живопис, малюнок і творчість російських та

українських письменників. Після закінчення в 1844 році Академії мистецтв

письменник повертається в Україну.

10. 1850 за порушення царського наказу про заборону писати й

малювати Шевченка було заарештовано і під конвоєм відправлено до

Орської фортеці у в’язницю.

11. Тарас Григорович Шевченко був заарештований тричі. Здоров’я

поета було підірване десятирічним засланням. Свій 47-й день народження

письменник зустрічає тяжкохворим .


12. У 1861 Шевченко хоче придбати землю біля Дніпра для

побудови хати. Стан здоров’я поета погіршується, хвороба прогресує.

13. Помер письменник 10 березня 1861 року в Петербурзі. Поховали

поета спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі.

14. А у травні друзі виконали заповіт поета: він був перехований в

Україні, на Чернечій горі під Каневом, де й справді «лани широкополі, і

Дніпро, і кручі було видно, було чути, як реве ревучий». До вашої уваги

аудіозапис вірша «Заповіт».

(Аудіозапис вірша «Заповіт»)

Ведуча 1. Панщина починалася для кріпаків з десяти років. Працювали

і дорослі, і діти. Кріпак мусив відробити на пана певну кількість людиноднів.

Тяжке життя пригнобленого народу не вбиває в Шевченкові ні закоханості в

земну красу, ні любові до мальовничої багатостраждальної України, що

виливається в поетичних рядках.

Учень.1

Тече вода з-під явора

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явір молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю

Та попід горою.

Хлюпочуться качаточка


Поміж осокою.

А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми.

Тече вода край города.

Вода ставом стала.

Прийшло дівча воду брати,

Брало, заспівало.

Вийшли з хати батько й мати

В садок погуляти,

Порадитись, кого б то їм

Своїм зятем звати?

Ведуча 2. Поет любив дітей найніжнішою любов’ю. Своє ставлення до

них він висловив у багатьох віршах та поемах, повістях, листах, щоденнику

та малюнках.

Учень 2.

Садок вишневий коло хати

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сім'я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати


Маленьких діточок своїх;

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тільки дівчата

Та соловейко не затих.

Учень 3

І досі сниться: під горою


Меж вербами та над водою

Біленька хаточка. Сидить

Неначе й досі сивий дід

Коло хатиночки і бавить

Хорошеє та кучеряве

Своє маленькеє внуча.

І досі сниться, вийшла з хати

Веселая, сміючись, мати,

Цілує діда і дитя

Аж тричі весело цілує,

Прийма на руки, і годує,

І спать несе. А дід сидить

І усміхається, і стиха

Промовить нишком: — Де ж те лихо?

Печалі тії, вороги?

І нищечком старий читає,

Перехрестившись, Отче наш.

Крізь верби сонечко сіяє

І тихо гасне. День погас

І все почило. Сивий в хату

Й собі пішов опочивати.


Ведуча 1. Дуже важко було Тарасу. Своє дитинство з болем в серці він

згадує через 20 років у вірші «Мені тринадцятий минало». Він тепло й

зворушливо згадав подругу свого дитинства Оксану Коваленко. Проте

знайомство юного Тараса з сусідською дівчинкою Оксаною Коваленко не

пройшло безслідно. Перше ясне й чисте почуття дитячого кохання мало,

безперечно, вплив на подальший духовний розвиток юнака. Не випадковим є

те, що дорогим ім’ям — Оксана — він називав героїнь своїх творів.

Учень 4.

«Мені тринадцятий минало».

Мені тринадцятий минало.

Я пас ягнята за селом.

Чи то так сонечко сіяло,

Чи так мені чого було?

Мені так любо, любо стало,

Неначе в бога. .......

Уже прикликали до паю,

А я собі у бур'яні

Молюся богу... І не знаю,

Чого маленькому мені

Тоді так приязно молилось,

Чого так весело було?

Господнє небо і село,

Ягня, здається, веселилось!

І сонце гріло, не пекло!

Та недовго сонце гріло,

Недовго молилось...

Запекло, почервоніло

І рай запалило.

Мов прокинувся, дивлюся:


Село почорніло,

Боже небо голубеє -

І те помарніло.

Поглянув я на ягнята -

Не мої ягнята!

Обернувся я на хати -

Нема в мене хати!

Не дав мені бог нічого!..

І хлинули сльози.

Учень 5.


Меж вербами та над водою

Біленька хаточка. Сидить

Неначе й досі сивий дід

Коло хатиночки і бавить

Хорошеє та кучеряве

Своє маленькеє внуча.

І досі сниться, вийшла з хати

Веселая, сміючись, мати,

Цілує діда і дитя

Аж тричі весело цілує,

Прийма на руки, і годує,

І спать несе. А дід сидить

І усміхається, і стиха

Промовить нишком: — Де ж те лихо?

Печалі тії, вороги?

І нищечком старий читає,

Перехрестившись, Отче наш.

Крізь верби сонечко сіяє


І тихо гасне. День погас

І все почило. Сивий в хату

Й собі пішов опочивати.

(Інсценізація розмова Тараса з Яриною)

Ведуча 1. Палку любов до народної пісні прищепили Тарасу мати, яка

співала колискові, дід – історичні, батько – чумацькі, сестра Катерина –

ліричні пісні. За свідченнями сучасників, Шевченко міг слухати співи

годинами.

Ведуча 2. Дуже любив Кобзар народні пісні, знав їх багато, і маючи

гарний голос, часто на свята співав, записував, переробляв їх, наспівував у

радості і в горі. Більшість творів Тараса Шевченка дістала друге музичне

життя.

Ведуча 1. На тексти й мотиви «Кобзаря» сотні композиторів світу

створили близько 500 творів

Ведуча 2. Шевченко жити не міг без пісні. Співав, ховаючись від дяка,

співав у панському передпокої, порушуючи наказ пана, співав, коли його

заарештували, повернувшись із заслання, поет знову зворушив співом своїх

друзів.

(Учень декламує поезію Ліни Костенко «Кобзар співав у пустелі

Косаралу»)

Учень 5.

Кобзар співав у пустелі Косаралу,

У казематах батюшки царя.

Кайдани, шаленіючи , бряжчали, щоб заглушити пісню Кобзаря.

А пісня наростала у засланні.

А пісня грати розбивала вщент.

Правдивій пісні передзвін кайданів –


То тільки звичний акомпанемент.

Ведуча 2. Тарас Григорович співав протягом усього свого життя. У

народній пісні він знаходив розраду і відчував втіху і задоволення.

Ведуча 2. Готуючись відзначити двохсотріччя від дня народження

Тараса Григоровича Шевченка, ми хочемо сьогодні відкрити ще одну грань

його незвичайного й прекрасного таланту – розповісти про те, як поетична

творчість надихала його на створення шедеврів живопису.

Ведуча 1. Шевченко прагнув опанувати мистецтво живопису. От і

почав ясними літніми ночами бігати до Літнього саду, щоб змальовувати

величні статуї античних богів.

Ведуча 2. В один із таких сеансів Тарас Шевченко познайомився з

учнем Академії мистецтв Іваном Сошенком. Саме І.Сошенко познайомив

Тараса з художником Брюловим та поетом В. Жуковським та іншими

видатними людьми.

Ведуча 1. Сучасники Шевченка згадували, як Брюлов написав портрет

Жуковського, друзі продали його, а за одержані кошти викупили Тараса

Шевченка з неволі.

Ведуча 2. Шевченко відтоді стає учнем самого Брюлова, успішно

навчається у Петербурзькій Академії мистецтв до 1845 року, після закінчив

навчання був нагороджений срібною медаллю ІІ ступеня.

(Демонстрація картин Т.Г. Шевченка)

Ведуча 1. Ось він – Тарас Шевченко – художник, який проникає в душу

тих, кого описує.

Ведуча 2.

Щаслива мати, породивши сина.

Щасливий син, прославивши її.


На світі є Шевченко й Україна –

То батько й мати дорогі мої.

Ведуча 1.

Пашисті дні і ночі солов’їні,

По небу сонця щирозлотий літ.

І скільки літ судилось Україні –

Тарасові судилось стільки літ.

Ведуча 2. Вічно буде жити Шевченко – геній пензля і пера. Вічно буде

Великий Кобзар надихати нас на творчість. Пропонуємо переглянути

фрагмент фільму «Мій Шевченко».

Перегляд фільму про Тараса Шевченка


Список використаної літератури

1. Ажнюк Т.В. Формування інформаційної культури учнів/ Т.В.

Ажнюк//Шкільна бібліотека. – 2008. - №2. – С. 35 – 39

2. БарановаО. Формування інформаційної культури учня/

О.Баранова// Шлях освіти. – 2000. - №3. – С. 31 – 34

3. Громова О. Як виховувати вдумливого читача/ О.Громова

//Завуч. – 1999. - №1. – С. 10 – 11

4. Дворнина М. Библиотечное обслуживание: новая реальность/

М.Дворнина//Шкільна бібліотека. – 2006. - №2. – С. 90 – 91

5. Застава І.В. Бібліографічна та інформаційна робота/І.В.

Застава//Шкільна бібліотека. – 2007. - №8. – С. 52 - 54

6. Іванова Л. Збагачення змісту читацьких

умінь/Л.Іванова//Початкова школа. – 1992. - №3 – 4. – С. 27 – 28

7. Колосай Л. Пошук оптимальних технологій бібліотечно-

бібліографічної освіти школярів / Л.Колосай// Шкільний світ. – 2001. - № 10.

– С.3 – 23

8. Маслова М. Внедрение мультимедийных средств в практику

работы библиотек / М.Маслова 0//Шкільна бібліотека. – 2009. - № 10. – С. 85

– 88

9. Переступняк В.М. Шкільна бібліотека – осередок духовного

становлення особистості / В.М. Переступняк//Шкільна бібліотека. – 2005.-

№4. – С.24 – 45

10. Подолян В.Д. Діяльність шкільної бібліотеки з популяризації

бібліотечно-бібліографічних знань / В.Д Подолян //Шкільна бібліотека. –

2008. - №12. – С. 36 – 37


11. Порхун Т.К. Бібліотечно-бібліографічне навчання школярів /Т.К.

Порхун//Шкільна бібліотека. – 2007.- №12. – С. 68 – 70

12. Рабінович Г.Г. Формування системи роботи з книгою в

початковій школі / Г.Г. Рабінович// Шкільна бібліотека. – 2008. - №2. – С.127

– 136

13. Рогова П. Організація роботи бібліотеки загальноосвітнього

навчального закладу / П. Рогова //Шкільна бібліотека. – 2002. - № 42 – 43. –

С. 42 – 43

14. Сєдіна Т.М. Формування інформаційної культури учня/

Т.М.Сєдіна//Шлях освіти. – 2000. - №3. – С. 31 – 34

15. Соловйова Т.Б. Методи залучення учнів початкової школи до

шкільної бібліотеки / Т.Б. Соловйова //Шкільна бібліотека. – 2011. - №3. –

С.82

16. Утянська Т. Формування і розвиток читацької компетентності

школярів / Т. Утянська//Шкільна бібліотека. – 2007. - №12. – С. 75 - 78


Зміст

Передмова………………………………………………………………3

Бібліотека - це не тільки храм мудрості, пізнання і доброти

всього людства, але і сучасний інформаційний центр……………..4

Організація роботи медіацентру………………………………………6

Інновації в шкільній бібліотеці: теоретичні та методичні аспекти.11

Нові нетрадиційні форми масової популяризації літератури в

роботі шкільної бібліотеки…………………………………………….29

Тест для бібліотекарів „Інформаційна культура”……………………31

Вислови про бібліотеку традиційну та інноваційну……………….35

Це цікаво…Книжечка, книжка, фоліант. Гігант і мурашка……….40

Літературна композит «Тарас Шевченко – геній пензля та пера»..42

Список використаної літератури…………………………………….55


Education

Використання інноваційних технологій у роботі шкільної бібліотеки