Рік LXIV, №6 (3438) l 07 ЛЮТОГО, FEBRUARY 07, 2012 l Гомін УкРаїни l 11

Володимир Мезенцев, Ph. D.виконавчий директорБатуринського археологічного проєктуКанадський ІнститутУкраїнських Студій

Минулого року, завдяки підт-римці українців Канади та Аме-рики, під керівництвом дирек-тора науково-дослідного інсти-туту історії архітектури та мі-стобудування у Києві, архітектаСергія Юрченка почалась ре-ставрація напівзруйнованого ви-значного мурованого храму св.Покрови Української Право-славної Церкви Київського Пат-ріярхату в селі Дігтярівці Нов-город-Сіверського району Чер-нігівської области. Юрченко відімени мешканців та адміністраціїсела, пароха церкви, її рестав-раторів та будівельників щиродякує спонсорам цього проєктуДослідному Інститутові «Украї-ніка» (президент Орест Стеців)при Лізі Українців Канади (го-лова Крайової Управи ОрестСтеців) у Торонті та Товариствусв. Андрія у ЗСА (президентархидиякон д-р Ігор Махлай,секретар Михайло Герець,скарбник Віталій Візір, посе-редник Наталя Матвієнко) защедрий ґрант US $20,000, ви-користаний на відбудову храмупротягом 2011 р. Відзначимо,що вищеназвані керівники й

працівники цих установ добро-вільно і зразково вели фінансовісправи, спілкування й корес-понденцію з жертводавцями,оперативно пересилали фондидо Києва Юрченкові та рекля-мували проєкт. Він би не бувможливим без авторитетнихспонсорів.

Багато доброчинців у Пів-

нічній Америці надіслали спон-сорам свої пожертви на цю ціль.Їх імена з пошаною і вдячністюоприлюднюємо нижче. Це євельмишановні Володимир таОлена Кудла, Орест Пісецький,Оксана та Ярослав Соколики,Орест і Тетяна Джулинські, М.Миро, Василь Мойсяк, СтефанМачужак, Іванка Березовська,

Ірина Малащук і Тереза Стад-ник (Торонто), Тарас Нарожняк(Стоні-Крік, Онтаріо), Ярославай Мирон Литвини (Ошава, Он-таріо), Люба Левицька, ЯрославЧолій (Монтреаль), Богдан Не-божук (Едмонтон), ВячеславВишневський (Річмонд-Гілл,Нью-Йорк), Надя Шкільник(Акрон, Огайо), Григорій Шми-гуль (Сиракюзи, Нью-Йорк),Даніель Кашімер (Бруклін,Нью-Йорк), Валентина Кузмич,Оксана Россі (Нью-Йорк Ситі),Зіна Іллюк (Белл-Гарбор, Нью-Йорк), Наталя Даниленко (Со-мердейл, Нью-Йорк), Марія Фі-зер (Сомерсет, Нью-Джерзі),Волтер Колубінський (Фоєнікс-вілле, Пенсільванія), Надя Єфі-мов (Вудгавен, Нью-Йорк),Анна Шепко (Нью-Палту, Нью-Йорк), Валентина Крам (Льос-Анджелес, Каліфорнія), ПітерЛахола та Ірина Воллес (Плейн-Ситі, Огайо), Анатолій та РаїсаДорошенко (Нортвілл, Мічіган),д-р Богдан і Богдана Чудіо(Шорт-Гіллз, Нью-Джерзі),Анна Макух (Ґлендейл, Калі-

форнія), Уляна Дячук (Рутер-форд, Нью-Джерзі), Богдан Ка-занівський і Донна-Лидія Ва-сильківська (Безесда, Меріленд),Ярослав і Марія Кісюк (Йон-керс, Нью-Йорк).

З особливою приємністю від-значимо високоповажного ЕміляЗайла (Кіссіммі, Фльоріда), кот-рий великодушно пожертвувавосновну частину вказаного ґран-ту. Згадаємо з вдячністю головупроводу ОУН МиколуПлав’юка, який першим у 2010р. надав субсидію на цей проєктвід Фундації ім. Олега Ольжичав Україні, та порекомендувавТовариству св. Андрія спонсо-рувати його. Дуже дякуємо та-кож за датки від відділу ім. св.Княгині Ольги Союзу Українок

Канади при катедрі св. Воло-димира у Торонті (голова Єв-генія Мельничук) та від Се-стрицтва ім. св. Ольги при церк-ві св. Андрія у Потомаці в Ме-ріленді (голова Ольга Матула).

Видатний меценат гетьманІван Мазепа (1687-1709) спо-рудив і реконструював своїмкоштом 43 церкви, дзвіниці, мо-настирські й цивільні будови вУкраїні та за її межами.Останньою й одною з найкра-щих його фундацій є цеглянаПокровська церква 1708-09 рр.у Дігтярівці. Гетьман виділивна її зведення 15,000 золотих,трохи менше, ніж на споруд-ження найбільшого мурованогособору св. Трійці у своїй столиціБатурині (20,000 золотих).П’ятидільний, п’ятиверхий, хре-щатий Покровський храм маєнезвичайно широку центральнубаню, діяметром 9.1 м. Вона єбільша за головні бані зруйно-ваного Батуринського Троїць-кого собору та Софійського со-бору в Києві (діяметр 7.7 м).Масивна центральна баня з ліх-

тарем (лантерн) Покровськоїцеркви досягала висоти 34 м, аз маківкою й хрестом — 45 м ібула видна за 10 км навкруги.Серед споруд центральноїУкраїни цей храм виділяєтьсядосконалими архітектурнимиформами і зовнішнім декорому стилі західньоевропейськогобарокко. Вважається, що йогодизайнер був обізнаний з того-часною архітектурою Франціїта Італії.

Покровська церква просла-вилась і своєю святинею — чу-дотворною іконою БогородиціДігтярівської. Її образ з Хри-стом-Немовлям був написанийу самобутньому народньомустилі з місцевим кольоритомцього деснянського краю, ма-

буть, в другій половині XVIIст. Ориґінал ікони втрачено,але лишились її копії (списки)XVIII-XIX ст.

Побожний Мазепа їздив дохраму Дігтярівки на поклонінняцій іконі й молитви і оздобив їїрозкішними срібними з позо-лотою шатами. Вони є високо-художнім твором українськогобароккового ювелірного ми-стецтва та металопластикикиївської школи і зберігаютьсяу Музеї історичних коштовно-стей України в Києво-Печерсь-кій Лаврі. Дві подібні пишні по-золочені срібні шати ікон, за-мовлені гетьманом і прикрашенійого гербом, демонструвалисьна виставці «Україна-Швеція»в Українському музеї Нью-Йор-ку в 2010 р.

Ця непересічна церква та Діг-тярівка пов’язані з важливимиісторичними подіями Мазепи-ного повстання за незалежністькозацької держави. У жовтні1708 р. поблизу того козацькогосела на березі Десни стала та-бором шведська армія. Там Ма-зепа з його козаками приєднавсядо короля Карла ХІІ і уклав

українсько-шведський військо-вий і політичний альянс з метоюзвільнити центральну Українувід зверхности Москви. За міс-цевим переказом, у Покровськійцеркві перед образом МатеріБожої Дігтярівської гетьманприсягнув на вірність королеві.2008 р. поблизу села місцевівласті встановили ґранітнийпам’ятник Мазепі та Карловіна вшанування 300-ліття їх іс-торичного союзу. Однак долішведсько-козацького війська,як і Дігтярівського храму таславної ікони не склались ща-сливо.

Після поразки повстання Ма-зепи його герб, виґравіруванийна шатах цієї ікони, безуспішнонамагались стерти і закрили на-кладкою. За большевицької вла-ди Покровську церкву зачинили,ориґінал чудотворної ікони Бо-гоматері Дігтярівської тоді зник,а її коштовні шати та інші цер-ковні цінності забрали до музеюу Києво-Печерській Лаврі в1930-х рр. У 1960-61 рр., за на-казом голови місцевого колгос-пу, трактором знесли східню,вівтарну й західню частини хра-му та скинули копули. Людище пам’ятають, як на головуодного з руйнівників церкви,що розбивав її стіни ломом, зго-ри зірвалась цеглина. Нищитихрам далі дігтярівці відмовились.Але непокрита напіврозорена

споруда сама швидко руйнува-лась від запустіння й опадів інатепер дійшла до аварійногостану.

Відбудова церкви івана Мазепи в с. Дігтярівці у 2011 р.Спеціяльно для «Гомону України»

* Відбудова... стор. 12

Церква св. Покрови у с. Дігтярівці (1708-09).

Фото С. Прокудіна-Горського, 1913 р. Приватна колекція

Євгена Бурика у Новгороді-Сіверському.

Дігтярівський храм, зачинений після большевицького

перевороту. Фото С. Таранушенка, 1930 р.

Портрет гетьмана України івана Мазепи, XVIII ст.

Дніпропетровський художній музей.

копія ікони Богоматері Дігтярівської 1794 р.

Фото М. Турчинова, 2011 р. Національний заповідник

«Чернігів стародавній». Позолочені срібні шати ікони,

фундовані Мазепою (87 х 68 см). Музей історичних

коштовностей України, київ. комп’ютерна реконструкція

ікони з шатами В. Сидоренка, 2012 р.

Пам’ятник гетьманові іванові Мазепі та шведському

королеві карлові Хіі в Дігтярівці на місці їх зустрічі 30

жовтня 1708 р. Фото автора.

Реставрація Покровської церкви. Фото В. Мезенцева,

вересень 2011 р.

Праворуч: керівник проєкту

реставрації Дігтярівського

храму архітект Сергій

Юрченко та майстер-ре-

ставратор Олександер

Єременко. Фото автора.

12 l Гомін УкРаїни l Рік LXIV, №6 (3438) l 07 ЛЮТОГО, FEBRUARY 07, 2012

Відбудова церкви івана Мазепи в с. Дігтярівці у 2011 р.

З 1954 р. (початок Хрущовсь-кої відлиги) до нашого часу іс-торики архітектури, реставра-тори та пам’яткоохоронці не-одноразово звертались до від-повідних державних установ зпропозиціями реставрувати і недати загинути цій унікальнійпам’ятці архітектури національ-ного значення. У роки незалеж-ности патріотично налаштованасільська голова Дігтярівки Те-тяна Школьна та місцева гро-мадськість також добивалисьвід держави заходів відбудуватихрам і зробити його діючим.На жаль, дістати фонди на цюціль в Україні не вдалось. Лишеза фінансової допомоги вищез-гаданих спонсорів та приватнихосіб з діяспори київський архі-тект С. Юрченко розпочав пля-номірну наукову реставраціюПокровської церкви з кінця 2010

р.На початок робіт збереглись

тільки квадратова у пляні цент-ральна частина храму з вось-микутним підбанням та гранча-сті південний і північний при-діли. На останньому ще стоїтькопула з світовим ліхтариком.На інших компартиментах баніобвалились.

Юрченко найняв бриґаду ква-ліфікованих мулярів з м. Глу-хова та м. Чернігова і залучивдігтярівських будівельників йробітників. Їх очолює досвід-чений глухівський майстер ре-ставрації церков ОлександерЄременко. Восени 2010 р. вониспорудили тимчасовий де-рев’яний дах, щоб захиститивід опадів вцілілу баню північ-ного приділу.

З травня до грудня минулогороку будівельники розібралипотужні завали цегли від зруй-нованих стін та перекрить церк-ви, поставили риштування, на-ново змурували розбиту східнюпідпружну арку, що підтримуєголовну баню (без цього не-можливо звести на ній важкукопулу) та майже повністю від-новили найбільш пошкодженийпівденний приділ. Там нановозвели карниз і напівсферичнукопулу з восьмикутним ліхта-рем/підбанням. Реставраторидостовірно відтворили втраченіфасадні декоративні деталі зцегли та назовні потинькувалистіни приділу. Його баню увін-чали цибулястою маківкою здерев’яними каркасом та тим-часовою покрівлею. На початкунового будівельного сезону вквітні на цю баню встановлятьхрест, що викували й позоло-тили у Києві, та опорядять вікна

скляними шибками. Майже за-вершений південний приділ мож-на використовувати як каплицюдля Служби Божої до кінця ре-монту решти храму.

Селяни Дігтярівки вже за-снували парафію при Покровсь-кій церкві (староста Віра Іва-нець). Настоятелем храму є о.Вячеслав Павленко, благочин-ний Новгород-Сіверського рай-ону Чернігівської епархії УПЦКП. До парафії належать сіль-ська голова Т. Школьна та сек-ретар сільради і вчителька іс-торії місцевої школи ЛідіяШвець. Священик і парафіянивсіляко сприяють відбудові йоблаштуванню церкви.

Хоч вона є у стані реставра-ції, там на церковні свята від-буваються Богослужіння, на які

збирається до 50-70 мешканцівДігтярівки та гостей. ІншіСлужби о. Вячеслав змушенийвідправляти по хатах вірян чиу сільському клюбі. Міські вла-сті Новгороду-Сіверського від-мовились виділити йому землюдля спорудження там нової церк-ви, приналежної до УПЦ КП.

Вражає і захоплює великапосвята о. Вячеслава пастирсь-кому служінню вірним цьогокраю та подвижництво (він ро-ками жив у монастирях). Наоколиці рідного села Дробишівпоблизу Новгорода-Сіверськоговін, за зразком давніх печернихмонастирів, викопав у яру пе-черну каплицю, присвячену свв.Отцям Преподобним Печерсь-ким, і встановив там ікони таінше церковне начиння. Там о.Вячеслав усамітнюється длямолитви, служить і виконує па-стирські обов’язки серед на-вколишніх селян.

Владика Іларіон, єпископЧернігівський і НіжинськийУПЦ КП, відвідує Дігтярівкуна церковні свята і правитьСлужбу Божу разом з о. Вяче-славом серед руїн Покровськогохраму. 16 жовтня 2011 р. насвято Дігтярівської ікони Бо-городиці (три дні після пре-стольного свята Покрова БожоїМатері) архипастир та парохспівслужили там водосвятниймолебень. Крім численних па-рафіян були присутні будівель-ники і реставратори церкви.Владика Іларіон благословивсправу її відродження.

На свята до храму привозятьпозичені копії чудотворної ікониБогоматері Дігтярівської, якірозійшлись по державних му-зеях/заповідниках та приватнихколекціях Києва, Чернігова йНовгорода-Сіверського. Кош-том ґранту на реставрацію Юр-ченко замовив у київського іко-нописця написати нову копіюцієї ікони у подарунок храмові.

Покровську церкву вже взятопід охорону держави як пам’ят-ку архітектури. Сільська головата парафія клопочуть про пе-редання її з державної власностиу володіння місцевій релігійнійгромаді. Тож, після відбудовихраму його парафія буде самаутримувати й зберігати цю ар-хітектурну пам’ятку. Активнодопомагає відродженню Мазе-пиної церкви у Дігтярівці тареклямує цей проєкт в пресі таінтернеті відомий журналіст,краєзнавець і громадський діячБорис Домоцький у Новгоро-ді-Сіверському.

Основні роботи ще попереду.

Юрченко плянує протягом цьогороку відреставрувати місцямипошкоджену кладку стін та ор-наментальні елементи фасадпівнічного приділу і централь-ного об’єму церкви. Технічнонайскладнішим буде побудуватинаново широку головну півсфе-ричну цегляну копулу, діямет-ром 9.1 м, з високим світловимліхтарем. На закінчення робіттреба потинькувати екстер’єрта інтер’єр храму, вкрити йогометалевим дахом, встановитипозолочені хрести, ковані двері,ґрати й шибки на вікна.

Юрченко від імени парафіїта настоятеля Покровськогохраму, мешканців і адміністраціїсела, архітектів та реставрато-рів, дослідників Мазепиних спо-руд, віруючих, патріотів та усіхнебайдужих до справи вряту-вання останньої визначної церк-ви Мазепи звертається до укра-їнських організацій і добродіїву Північній Америці з прохан-ням підтримати відбудову Діг-тярівської церкви цього року.Спонсори проєкту ДосліднийІнститут «Україніка» в Канадіта Товариство св. Андрія у ЗСАприймають пожертви на такуціль і надсилають офіційні по-свідки для сплачування податківгромадянам обох країн.

Тих доброчинців у Канаді,які бажають пожертвувати нацей проєкт, ласкаво просимонадіслати Ваші чеки за адресою:Mr. Orest Steciw, President,Ucrainica Research Institute,83 Christie St., Toronto, On-tario, Canada M6G 3B1.Teлефон: (416) 516-8223.Email: luc@lucorg.com;ucrainica@bellnet.ca. Будь лас-ка, випишіть Ваші чеки з по-жертвами на “Ucrainica Re-search Institute, Memo/Re:Mazepa Church Project”.

Американським добродійни-кам радимо надіслати пожертвидо: St. Andrew’s Society Inc.,1023 Yorkshire Dr., Los Altos,CA 94024, USA. ласкаво про-симо виписати Ваші чеки на“St. Andrew’s Society Inc.,Memo/Re: Mazepa Church”.

Усім спонсорам і жертводав-цям буде висловлена подяка вукраїнській пресі Північної Аме-рики. Їх імена та назви органі-зацій, що спричинились до від-будови Покровської церкви, бу-дуть передані її н астоятелевідля вшанування за церковнимзвичаєм.

За додатковою інформацієюпро реставрацію Дігтярівськогохраму можна звернутись до ав-тора цієї статті у Торонті за

телефоном (416) 766-1408 чиеmail: v.mezentsev@utoronto.caта безпосередньо до архітектаСергія Юрченка у Києві за йогомобільним телефоном: 095-877-3508 чи еmail: ilche@meta.ua.Мобільний телефон настоятеляПокровської церкви у Дігтярівціо. Вячеслава Павленка є: 096-238-3752.

Враховуючи теперішню по-літичну та економічну сітуаціюв Україні, годі й сподіватись надопомогу держави чи зубожі-лого населення у продовженнівідбудови Мазепиної церкви,приналежної до Київської Пат-ріярхії. Надіємось, що знайдуть-ся добродії у діяспорі, котрі недопустять зупинки її вдало по-чатої реставрації. Без невідк-ладного ремонту головна ча-стина залишків храму буде на-далі неминуче руйнуватись ілишатись у небезпечному ава-рійному стані. Як правило, роз-почата реставрація архітектур-ної пам’ятки має бути обов’яз-ково доведена до кінця і не можеобмежитись якоюсь частиноюспоруди, бо з часом зруйнуєтьсяй те, що вже вдалось віднови-ти.

Наприклад, три незавершені

спроби реконструкції палацугетьмана Кирила Розумовськогоу Батурині (1799-1803) в XXст. стали марною витратоюкоштів та будівельних матерія-лів. Їх швидко розграбовувалиі споруда продовжувала руйну-ватись від недогляду й запу-стіння. Тільки тривала й дорогареставрація палацового ком-

плексу в 2005-09 рр., яку дер-жава спромоглась довести докінця, успішно відтворила цюмистецьку перлину гетьманськоїстолиці, її теперішню головнуатракцію для туристів.

Коли з Божою поміччю ціл-ковито завершиться відбудоваПокровської церкви, вона станедіючою і парафія буде опіку-ватись її збереженням, лишетоді можна вважати цю ціннупам’ятку архітектури насправдівідродженою і врятованою відзагибелі. Одночасно розквітнедуховне життя й віра у томумальовничому куточку Поде-сіння. Це буде новим чудом зна-менитої ікони Богородиці Діг-тярівської і достойним продов-женням шляхетної справи ве-ликого гетьмана, непереверше-ного будівника українських цер-ков.

 Закінчення з стор. 11

Отець Вячеслав Павленко у своїй печерній каплиці

біля с. Дробишів.

Служба Божа у Покровській церкві на свято Дігтярівської ікони Богородиці 16 жовтня 2011 р.

Зліва: південний приділ церкви

до і після реставрації.

Зверху: фраґмент відновленого

південного порталу.

Фото С. Юрченка, о. Вячеслава Павленка

та О. Єременка, 2010-11 рр.

Східня підпружна арка головної бані храму до і після

відтворення. Тут і далі фото С. Юрченка, 2011 р.