WWW.UKRAINE2012.GOV.UA

Teams, stadiums + schedule poster

EURO 2012 supplement:

лютий 2012

Путівник по Євро:Команди-учасники, стадіони + постер-календар

Напрямків - 130, мета одна - Ваша посмішка!Насолоджуйтесь справжньою австрійською гостинністю, неперевершеним обслуговуванням та комфортом на рейсах Австрійських Авіаліній до 130 напрямків по всьому світу!

Член Зоряного Альянсу|Свідоцтво № ПІ-0626 від 14.02.2003 Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України. Острієн|Ми літаємо заради вашої посмішки. Член Зоряного Альянсу|Свідоцтво № ПІ-0626 від 14.02.2003 Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України. Острієн|Ми літаємо заради вашої посмішки. Юнг фон Матт/Донау.Юнг фон Матт/Донау.

329835_AUA_Image_Mag_210x297_uk_IWC.indd 1 01.08.11 17:02

Dear readers,The draw ceremony, which took place at he beginning of winter in the capital’s Ukraine Palace of Arts and became the brightest event in the football world, start-ed the process of preparations by national teams for the European Championship. Managers have learned who their future opponents will be, administrators have found training bases near EUro 2012 host cities, and the players are slowly be-ginning to be captured by the excitement of coming football performances.

There are 100 days till the first match. The tournament will be opened in War-saw by the national teams of Poland and Greece. It is noteworthy that in 2004 rep-resentatives of Hellas also played in the first match and subsequently became the strongest team on the continent. There are also other parallels. In 1992, for example, it was the first time the national team of Sweden, as host, entered the Euro. At that time the present rival of Ukraine managed to win bronze awards. And today oleg Blokhin’s team is playing debutant and host for the first time…

However, despite the titles and ratings of the national teams, before the start of the tournament everyone has equal chances. read in our special issue what other partic-ipants of Euro 2012 there are, what history they have and thanks to which qualities of their coaches and players they can hope for success next June and in which stadi-ums they will play and where will they be based. We recommend you to hold onto this guide to the European Championship.

Ukraine-2012 editorial board

Дорогі читачі!Церемонія жеребкування, яка відбу-лася на початку зими в столичному Палаці мистецтв «Україна» і стала найяскравішою подією у світі фут-болу, дала старт підготовки збірних до чемпіонату Європи. Тренери ді-зналися про майбутніх суперників, адміністратори підшукали трену-вальні бази біля міст, що приймають Євро-2012, а гравців потихеньку по-чинає захоплювати ажіотаж майбут-ніх футбольних вистав.

До першого матчу залишилося 100 днів. Відкриють турнір у Варшаві збірні Польщі та Греції. Примітно, що 2004 року представники Еллади та-кож грали в першій зустрічі, а згодом стали найсильнішою командою кон-тиненту. Є й інші паралелі. 1992-го, наприклад, вперше на Євро як госпо-дар турніру потрапила збірна Швеції. Тоді нинішньому суперникові збірної України вдалося виграти «бронзові» нагороди. Нині ж в ролі дебютанта-господаря виступає команда Олега Блохіна…

Втім, незважаючи на титули і рей-тинг збірних, перед початком турніру всі мають рівні шанси. Про те, хто такі учасники Євро-2012, яку мають історію і завдяки яким рисам тренерів та гравців вони можуть розраховувати на успіх у червні наступного року, на яких стадіонах гратимуть і де базува-тимуться, читайте в нашому спецви-пуску. Радимо зберегти цей путівник до чемпіонату Європи.

Редакція «Україна-2012»

На цьому красені-стадіоні НСК «Олімпійський» пройде фінал Євро-2012.

The final of Euro 2012 will be held at this beautiful stadium, the Olympic National Sports Complex.

Фото мiсяця / Photo of the month

Фот

о Га

нна

Вой

тенк

о/ P

hoto

by

Han

na V

oyte

nko

Говорить і показує КиївWatch and listen to Kyiv

Говорить і показує КиївУ Києві на жеребкуванні фінального турніру чемпіонату Європи організатори створили унікальну атмосферу свята. У розписаній по секундах церемонії взяв участь весь футбольний бомонд континенту. Оригінальною вийшла ідея запрошення гравців-переможців чемпіонатів різних років: від першого з них – Віктора Понедєльника до останнього - Хоана Капдевільї.

Зізнатися, такої скупченості на одному квадратному метрі легенд футболу ра-ніше бачити не доводилося. Не дивно, що після жеребкування Київ назвали най-футбольнішим містом на Землі. Він ним і залишатиметься найближчі місяці.

Kyiv on airOrganizers created a unique festive atmosphere in Kyiv during the draw for the final tournament of the European Championship. The entire footballing elite of the conti-nent took part in the ceremony, which was planned to the second. The idea of invit-ing the players who won championships of different years from Viktor Ponedelnik, who won the first one, to the winner of the most recent one, Joan Capdevila, proved to be original.

To be honest, nobody has ever witnessed such a concentration of football legends per each square metre. It is not surprising that Kyiv was named the most football-loving city on earth after the draw. And it will remain so for the next months.

Фоторепортаж / Photostory

8 UKRAINE 2012

в біло-червоних барвах

Збірна Польщі на чемпіонатах ЄвропиУчасть у фінальній стадії – 1 раз (0 перемог, 1 нічия, 2 поразки)

Оптимізм

Команди

UKRAINE 2012 9

Збірна Польщі лише вдруге братиме участь у чемпіона-ті Європи з футболу. Цікаво, що дебют «біло-червоної» збірної на першостях кон-

тиненту відбувся на минулому Євро, який приймали Австрія та Швейцарія. Туди «Кадра» потрапила, обійшовши у своїй відбірній групі таку збірну, як Португалія. Перший польський мли-нець вийшов гливким – підопічні Лео Беєнхаккера задовольнилися одним заліковим пунктом та останнім міс-цем у квартеті.

Цього ж разу апетити західних су-сідів України значно зросли. Воно й зрозуміло: від господарів великих турнірів завжди чекають сильної гри та хорошого результату, і польські вболівальники вимагають від своїх улюбленців щонайменше виходу до чвертьфіналу.

Саме таке завдання-мінімум отри-мала головна команда країни від керів-ників Польського футбольного Союзу (PZPN). «Вважаю, що хоч і невеликими кроками, але збірна рухається в пра-вильному напрямку. Мало-помалу ко-манда починає набирати силу. Успіх на Євро необхідний нам не лише для того, щоб створити атмосферу турніру. На мою думку, вихід з групи сприятиме зростанню рівня футболу. Тому завдан-ням-мінімум для національної коман-ди буде кваліфікуватися до чвертьфі-налу», – заявив нещодавно президент PZPN Гжегож Лято.

Слід зазначити, що це – не просто слова. Вони підтверджені останніми результатами та грою команди. Вона пройшла один з найважчих етапів під-готовки до Євро-2012, коли впродовж 429 хвилин не могла вразити ворота суперників. Обірвати неприємну серію полякам допомогли партнери з органі-

зації чемпіонату. Саме у грі з Україною форвард Іренеуш Йєлень зняв безгольо-ве прокляття збірної.

Нині «Кадра» демонструє, що набра-ла непоганий хід. Зокрема в останніх п’ятнадцяти матчах команда зазнала лише дві поразки, а серед переможе-них – такі збірні, як Кот-д’Івуар, Норве-гія та Аргентина. Якщо «біло-червоним» вдасться зберегти переможний настрій до літа 2012 року, можна з упевненістю сказати, що вони зможуть попити чима-ло крові у визнаних фаворитів.

Очевидно, що поляки мають усі пе-редумови для цього: індивідуально сильних гравців, футболістів-лідерів, досвідченого тренера та шалену під-тримку вболівальників, які однозначно стануть одним з козирів збірної Польщі. А ще, на відміну від свого українського колеги, Францішек Смуда не відчуває значних кадрових проблем і має мож-ливість награвати основний склад під Євро-2012.

Стартові одинадцять, до речі, у по-ляків простежуються все чіткіше і чіткі-ше. Звісно, до старту команди на турнірі ще півроку, але вже зараз можна сказа-ти, що такі гравці, як «Куба» Блащиков-скі, Войцех Щенсни, Славомір Пешко, Лукаш Піщек, Гжегож Войтковяк, Марі-уш Дудка, Рафал Муравскі, Роберт Ле-вандовскі знайдуть себе у стартовому протоколі тренера Смуди.

Перспективи «Кадри» на домашньо-му чемпіонаті вже не виглядають на-стільки туманними, як це було ще рік тому. Збірники «притерлися» один до одного, почали розуміти вимоги тре-нера, з’явилася впевненість у власних силах. Все це дає привід для оптиміз-му шанувальникам польської дружини та надію на повторення «бронзових» успіхів чемпіонатів світу 1974-го та 1982-го років.

Тренер збірної Польщі Францішек Смуда

Футбольна кар’єра Францішека Смуди – яскравий приклад того, як з посереднього гравця виростає відомий тренер.

Національна команда – п’ятнадцята (!) в тренерській діяльності Смуди. 63-річний фахівець працював з різними колектива-ми Туреччини, Німеччини, Кіпру та Поль-щі. Зрозуміло, запрошення на тренерську лаву національної команди рідної країни є вершиною кар’єри спеціаліста. Особливо зважаючи на те, що йдеться про роботу під час домашнього чемпіонату Європи.

Немає сумніву, що, роблячи ставку на Смуду, президент Польського футбольного Союзу Гжегож Лято покладався на досвід тренера. Тренера, який тричі вигравав чем-піонат Польщі, національний Кубок, брав участь у груповій стадії Ліги чемпіонів.

Досвід та унікальні методи роботи ма-ють допомогти фахівцеві правильно підго-тувати команду до архіважливого старту. «Я можу оцінити рівень гравця навіть по тому, як він піднімається сходами до фут-больного поля», – каже Францішек Смуда.

Унікальний метод Смуди

10 UKRAINE 2012

This will be only the second European Championship for the national team of Poland. Interestingly, the “White-Red” team debuted at the

continent championships at the previous EURO in Austria and Switzerland. The “Kadra” got to the EURO 2008 after beating Portugal in their qualifying group. However, the first Polish pancake was sodden - Leo Beenhakker’s players enjoyed only one point and the last place in the quartet.

This time the appetites of Ukraine’s western neighbors have increased sig-nificantly. Of course: from the hosts of major tournaments one always expects a strong game and good results, and Polish fans demand that their team reach at least the quarterfinals.

This is the minimum-task that the coun-try’s main team has got from managers of the Polish Football Association (PZPN). “I think that although at low speed but the team is moving in the right direction. Little by little the team is beginning to gain force. The success of the EURO is needed not only to create an atmosphere of the tournament. In my opinion, qualify-ing from the group stage will improve the level of football. Thus, the minimum-task for the national team will be qualifying for

the quarterfinals,” PZPN president Grze-gorz Lato has said recently.

It should be noted that this is not just words. They are proved by the latest re-sults and the team’s performance. It has passed through one of the most difficult stages of EURO 2012 preparations when for 429 minutes it could not hit the oppo-nent’s goal. Poland’s EURO 2012 partners have helped the team to break the nasty series. It is in the game with Ukraine that striker Ireneusz Jelen removed the head-less curse of the team.

Today, the “Kadra” shows that it has gained a good speed. Particularly in the last fifteen games the team has suffered only two defeats, and among those defeated - such teams as Ivory Coast, Norway and Argentina. If the “White-Reds” manage to keep a winning mood by the summer of 2012, it is safe to say that they can drink a lot of blood from the recognized favorites.

Obviously, the Poles have all the prereq-uisites for this: individually strong players, leading footballers, experienced coach and frantic support of fans who certainly will be one of the trumps of the Polish national team. And also, unlike his Ukrainian coun-terpart, Franciszek Smuda does not feel significant personnel problems and has the opportunity that the first team be well-prepared for EURO 2012.

The first eleven of the Polish team, by the way, are being seen clearer and clearer. Of course, it is yet more than six months be-fore the start of team in the tournament, but now we can say that such players as “Kuba” Blaszczykowski, Wojciech Szczesny, Sla-womir Peszko, Piszek Lukasz, Grzegorz Wojtkowiak, Dariusz Dudka, Rafal Mu-rawski, Robert Lewandowski will find themselves in the line-up of coach Smuda.

Prospects of the “Kadra” at home championship no longer look so vague as it was a year ago. The team players have adapted to each other, began to understand the requirements of the coach, and self-confidence appeared. All this gives reason for optimism for Polish fans and a hope to repeat the “bronze” success of the world championships in 1974 and 1982.

optimism

A white-red- coloured

Poland National Team – UEFA European Championship RecordFinal stage – 1 (0 won, 1 drawn, 2 lost)

Teams

UKRAINE 2012 11

Poland National Team coach Franciszek Smuda

A white-red- coloured

Football career of Franciszek Smuda is a vivid example of how a mediocre player grows to a known coach. No game achieve-ments of the specialist were compensated by the fate after completion of his active performances.

The national team is the fifteenth (!) in Smuda’s coaching career. The 63-year spe-cialist worked with various teams of Turkey, Germany, Cyprus and Poland. It is clear that the invitation to the coaching bench of the national team of his native country is the top of Smuda’s career. Especially, given the

fact that it is about the work at home Euro-pean Championship.

No doubt, betting on Smuda, President of the Polish Football Association Grzegorz Lato relied on the experience of the coach. The coach who won the Polish championship three times, National Cup, took part in the Champions League group stage.

Experience and unique working methods are to help the specialist to prepare the team for the critical start. “I can assess the level of a player even on the way he climbs the stairs to the football pitch,” Franciszek Smuda said.

Smuda’s unique method

12 UKRAINE 2012

горіхЗбірна Греції на чемпіонатах ЄвропиУчасть у фінальній стадії – 3 рази (4 перемоги, 2 нічиї, 6 поразок)Чемпіон – 2004

Грецький

Команди

UKRAINE 2012 13

Збірна Греції – найзагадко-віший учасник Євро-2012. Не маючи в складі бодай однієї «зірки» світового калібру, вона, тим не мен-

ше, останнім часом регулярно грає у фінальних турнірах. Винятком став лише чемпіонат світу в Німеччині, де на шляху до Мундіалю тодішнім чем-піонам континенту довелося поступи-тися збірній України.

Були у греків, звичайно, і локальні успіхи, проте з цією командою поча-ли рахуватися лише за Отто Рехагеля. За 9 років біля керма збірної німецький тренер збудував сучасний механізм під-готовки футболістів, який продовжує давати результат і під керівництвом ін-шого спеціаліста.

Рехагель розпочав з того, що позна-йомився зі станом футбольних справ у кожному куточку Греції. Формував збірну, проглядаючи команди з різних дивізіонів. Хоча шлях, яким підіймати-меться вгору, очевидно, визначив рані-ше. Місцева школа зневажливо ставила-ся до дисципліни, тож, в першу чергу, налагодив командні дії.

Початок його роботи у збірній ха-рактеризує один яскравий момент. В першій зустрічі з Рехагелем греки поступилися фінам – 1:5, а вже в на-ступній – з Англією – британці ледве врятувалися від поразки на останніх хвилинах. Та нічия була варта пере-моги: вдалося, по-перше, збити хвилі критики, які лунали чи не з кожного кута афінського подвір’я, по-друге, тренер отримав довіру, завдяки якій в комфортних умовах працював кілька відбірних циклів.

Найбільшого успіху греки досягли 2004-го, коли на чемпіонаті Європи в Португалії зуміли залишити позаду збірні Франції, Чехії та Португалії. Ре-

хагелю, щоправда, за підсумками турні-ру надавали на горіхи: мовляв, захисна тактика шкодить футболу. Можливо, й так, проте без холодної німецької роз-судливості грекам довелося б чекати на успіх ще не одне десятиліття. Хоч як крути, а щоб підібрати таких гравців, яких мають у розпорядженні тренери збірних Іспанії, Франції або Італії, треба не одне десятиліття.

Втім, поступово ведеться робота й у цьому напрямку. Юнацька збірна вже грає у фіналах континентальної першості. За свідченням спеціалістів, грецькі команди різних вікових катего-рій грають за мушкетерським девізом «один – за всіх, всі – за одного». Та й природна для жителів півдня м’якість у рухах впливає на манеру поведінки футболістів: в технічному плані грав-ці добре підготовлені. Ймовірно, через переваги команд, яким притаманний довгий контроль м’яча, місцева феде-рація футболу наступником Рехагеля призначила португальця. Фернанду Сан-туш, між тим, змінює манеру ведення гри поступово. Його команда продо-вжує переважно діяти від оборони, але вже не так, як на чемпіонаті світу в ПАР, коли, наприклад, проти Арген-тини грали за схемою 9–0–1. Можуть, за необхідності, і «першим номером» діяти, причому нерідко перебудову-ються під час гри. Особливо це було помітно в останніх зустрічах, коли необхідні для перемог голи забивали-ся в останньому відрізку матчу. Відтак 16 матчів не програють і збираються цей рекорд національної команди по-кращити.

«Збірна Греції вступає в нову фазу, – каже Сантуш. – За час, що залишився, будемо експериментувати. Нам треба ввести до складу кількох молодих грав-ців. На Євро не маємо пасти задніх».

Тренер збірної Греції Фернанду Сантуш

На Євро-2004 команду Отто Рехагеля на-зивали «темною конячкою з титулованим вершником». Нині стало навпаки – досвід-чену команду очолює маловідомий порту-галець Фернанду Сантуш.

57-річний фахівець трохи пограв на при-стойному рівні за «Бенфіку», «Маритіму» та «Ешторіл». З останнім пов’язаний і його перший тренерський успіх: клуб вийшов до вищого дивізіону. Далі – у порядку зростання: «Ештрела Амадора», «Порту», з яким виграв чемпіонат, два кубки та дій-

шов до чвертьфіналу Ліги чемпіонів. Сан-туш впіймав Фортуну за хвоста і в Греції, де з «АЕКом» зумів виграти Кубок країни. Загалом же тренував вісім клубів, а остан-ньою зупинкою був ПАОК.

Як видно, поки що нічого португалець не досяг. Хоча на чолі збірної Греції встиг дещо зробити: трохи більше ніж за рік по-бив рекорд видатного німецького попере-дника. За його керівництва греки не про-грають вже 16 матчів поспіль (10 перемог) проти 15-ти Рехагеля.

Рекорд замовляли?

14 UKRAINE 2012

The national team of Greece is the most mysterious par-ticipant in EURO 2012. Not having at least one world-classs “star”, it, neverthe-

less, has recently regularly played in final tournaments. The exception was the only World Cup in Germany, where the then continental champions on their way to the Mundial have had to yield to the national team of Ukraine.

However, the Greeks, also had lo-cal successes, but this team began to be reckoned with only under Otto Rehhagel’s stewardship. Over 9 years in the national team, the German coach built a mod-ern mechanism of preparation of play-ers that continues to bring results under the leadership of another specialist.

Rehhagel began with studying the state of football affairs in every cor-ner of Greece. He was forming a squad looking through the teams in each di-vision. Although the way to ascend he had clearly defined before. The lo-cal school treated discipline disre-spectfully, so first of all he arranged the team cohesion. Rehhagel’s start in the team was highlighted by a bright mo-ment. In the first game with Rehhagel the Greeks lost to the Finns – 1:5, and in the next – against England – the Brit-ish barely escaped defeat at the last min-ute. But a draw was worth win-

ning: firstly, the wave of criticism eased away that sounded almost from ev-ery corner of the Athenian home, and secondly – the coach got confi-dence through which he worked comfort-ably for a few qualifying cycles.

The Greeks reached their biggest suc-cess in 2004 when at the UEFA European Football Championship in Portugal they managed to leave behind such teams as France, the Czech Republic and Portu-gal. Rehhagel, however, was harshly criti-cized after the tournament, they say, the de-fensive tactics harms football. I might be so, but without the cold German pru-dence the Greeks would have to wait for another success for decades. Like it or not, but to find the players that the coach-es of Spain, France or Italy have in their teams one may need decades.

However, the work is also gradu-ally moving in this direction. The juniors team has already played in the finals of the continental championship. Accord-ing to experts, the Greek teams of differ-ent ages play by musketeers’ motto “One for all – All for one”. Moreover, the tradition-al southern softness in movements influenc-es the demeanor of players: the players are technically well prepared. Probably due to the benefits of teams that can control a ball for a long time the local football federation has appointed Rehhagel’s suc-cessor a Portuguese. Fernando Santos,

meanwhile, is changing the playing man-ner gradually. His team continues to act mainly in defense, but yet not as they did at the World Cup in South Africa, when, for example, playing against Ar-gentina with the scheme 9-0-1. They can, if necessary, act as “No.1”, and of-ten they are rebuilt during the match. This has been particularly noticeable in re-cent games, when necessary for the vic-tories goals were scored in the last min-utes of the match. So they do not lose 16 matches and are going to improve the re-cord of the national team.

“The national team of Greece is enter-ing a new phase. In the remaining time, we will experiment. We need to introduce sev-eral young players. At the EURO we must not lag behind,” says Santos.

walnut The Greek Greece National Team – UEFA European Championship RecordFinal stage – 3 (4 won, 2 drawn, 6 lost)Champions – 2004

Teams

UKRAINE 2012 15

Greece National Team coach Fernando Santos

The Greek

At the triumphant for the Greeks EURO 2004 the team of Otto Rehhagel was named a “dark horse” with the titled rider. Today it is the op-posite – an experienced team is headed by little-known Portuguese Fernando Santos.

The 57-year coach little played at de-cent level for Benfica, Maritimo and Es-toril. His first coaching success came with the latter: the club went to the highest division. Then – at an ever-increasing rate: Estrela Amadora, Porto, with whom he won the championship, two cups and reached the Champions League quarterfinals.

Fortune favoured Fernando Santos also in Greece, where his AEK gained

the the country’s Cup. In general, he man-aged eight clubs, and the last stop was PAOK. Having left in May 2010, on July 1 he replaced Rehhagel in the national team who retired after the 2010 World Cup.

As is seen from, the Portuguese has so far reached nothing outstanding. Al-though, as the Greece coach he has man-aged to do something: a little more than a year, he managed to beat the record of the outstanding German predeces-sor. Under his stewardship, the Greeks have not seen defeats for 16 consecu-tive matches (10 wins and 6 draws). Re-hhagel had 15 such games.

Who ordered a record?

16 UKRAINE 2012

Збірна Росії* (СРСР) на чемпіонатах Європи Участь у фінальній стадії – 9 разів (3*) (13 перемог (4*), 4 нічиї (1*), 12 поразок (6*))Чемпіон – 1960Срібний призер – 1964, 1972, 1988Бронзовий призер – 2008*

лише «старі»В бій ідуть

Команди

UKRAINE 2012 17

Самостійною командою Росія двічі брала участь у першостях світу та три-чі – у чемпіонатах конти-ненту. І якщо на планетар-

ному рівні досягнення її футболістів доволі-таки посередні (дві спроби та жодного виходу з групи), то на євро-арені привід для гордощів у нашого північного сусіда нещодавно з’явився.

Вболівальники найбільшої держави на Землі досі з ностальгією пригадують фут-больну казку, що написав для них голланд-ський чарівник Гус Хіддінк. Це він провів росіян до півфіналу Євро-2008, здолавши у числі інших власних співвітчизників. Додому Аршавін та компанія, незважаючи на нищівну поразку від іспанців, поверта-лися національними героями. Ще б пак: вони програли лише чемпіону і на згадку про альпійську пригоду отримали бронзо-ві нагороди (такі ж самі дісталися туркам).

А оскільки ангажемент іноземного фа-хівця себе в цілому виправдав, російська футбольна верхівка і в пошуку наступного тренера пішла перевіреним шляхом. Піс-ля болючої невдачі команди у кваліфікації Чемпіонату світу-2010 (росіяни послизну-лися на тому самому місці, де й українці десятком років раніше, – у Словенії) «три-кольорову» збірну доручили ще одному представнику «країни тюльпанів».

У нового голови РФС Сергія Фур-сенка вже був досвід співпраці з Діком Адвокатом у Санкт-Петербурзі, і до-свід, треба сказати, вдалий. Разом вони, президент Фурсенко і тренер Адво-кат, створили необхідне підґрунтя для найвизнач ніших перемог в історії «Зені-та» – як на внутрішній арені («золото» першості країни), так і на міжнародній (Кубок та Суперкубок УЄФА). Пропо-зицію старого шефа попрацювати ра-зом ще, на найвищому рівні, наставник прийняв із задоволенням – та розірвав

діючий контракт з бельгійською феде-рацією футболу. Остання отримала від російських колег щедру матеріальну компенсацію моральних збитків.

Новий тренер російської команди утримався від радикальних змін малюнку гри колективу та повністю зберіг кістяк виконавців, що залишився одному гол-ландцю у спадок від іншого. Попри по-стійну і досить гостру критику (Адвока-тові дорікали за надмірний консерватизм у питаннях тактики та підбору гравців), треба визнати: свою роботу Малень-кий Генерал виконав професійно. Чи не вперше за останні роки російська збірна заздалегідь забезпечила собі участь у ве-ликому футбольному форумі, а не трима-ла вболівальників у нервовій напрузі до останнього суддівського свистка.

Критики Адвоката вважають, що за його правління гра команди стала менш видовищною та результативною, ніж була у його попередника. Прихильники Діка звертають увагу на грамотну органі-зацію захисних дій. Що правда, то прав-да: порядку в обороні російської збірної значно побільшало, і чотири пропущені м’ячі за всю кваліфікацію це спостере-ження підтверджують. У той же час були в команди і змістовні з точки зору атаки матчі, враження від яких зіпсувала низь-ка реалізація гольових моментів.

Важко спрогнозувати, на які турнір-ні місця претендуватиме збірна Росії на майже домашньому змаганні. А в тому, що в Україні та Польщі їй гарантова-на істотна глядацька підтримка, немає жодних сумнівів. В одному можна бути впевненим: це буде ледь не найстарший, а отже один з найдосвідченіших учас-ників Євро-2012. Більшість бронзових медалістів Австрії та Швейцарії досі у строю, з чого слідує ще один висновок: хлопчиками для биття вони точно не бу-дуть. Хоча і явними фаворитами – теж.

Тренер збірної Росії Дік Адвокат

Діка Адвоката можна назвати справжнім футбольним мандрівником. США та Бель-гія, Шотландія та Німеччина, ОАЕ та Півден-на Корея, власне Нідерланди – ось лише неповний перелік зупинок на життєвому маршруті Маленького Генерала. Останніми ж роками його ім’я нерозривно пов’язане з найбільшою країною земної кулі.

За першого «пришестя» до Росії Адвокат вписав яскраву сторінку в літопис пітерсько-го «Зеніту». «Золото» національної проби, Кубок, два Суперкубки – внутрішній та євро-

пейський… Адвокат та його безпосередній шеф Сергій Фурсенко, ймовірно, ефективно розпорядилися газпромівськими мільйона-ми. Тому й додому до «країни тюльпанів» Дік повертався почесним громадянином Санкт-Петербургу та заслуженим тренером Росії.

Втім, розлука була недовгою. Коли Фур-сенку, вже президентові футбольного сою-зу, знадобилася перевірена людина на поса-ді головного тренера національної команди, він, природно, першим ділом згадав про сво-го голландського протеже. І не пошкодував.

Маленький Генерал для великої країни

18 UKRAINE 2012

As an independent team Russia has participated in the World Cup twice and three times in the continental championships. And while at the planetary level

the achievements of its players are rather mediocre (two attempts and not even one successful exit from the group stage), then at European arena our northern neighbour has recently acquired a reason for pride.

The fans of the largest country on Earth still recall the football fairy tale, written for them by Dutch magician Guus Hid-dink, with nostalgia. It was he who led the Russians to the EURO 2008 semi-finals by beating, among others, his own coun-trymen. Arshavin and company, despite the crushing defeat from the Spaniards, returned home as national heroes. No won-der: they lost only to the champion and in memory of the Alpine adventure got bronze medals (the same as the Turks).

And since the engagement of foreign specialist generally justified itself, Russian football bosses also took the proven path in search for the next manager. After the painful failure of the team in the qualifying round of 2010 World Cup (the Russians slipped at the same point the Ukrainians did a dozen years earlier – in Slovenia) the “three-coloured” national team was entrusted to another rep-resentative of “the country of tulips”.

The new chairman of the Russian Football Union, Sergey Fursenko, already had experi-ence of cooperation with Dick Advocaat in St. Petersburg, and the experience, I should say, was successful. Together they, president Fursenko and manager Advocaat, created the

necessary foundation for the greatest victo-ries in the history of Zenit – both in the do-mestic arena (gold in the national champion-ship) and in the international one (UEFA Cup and Super Cup). An offer from the old boss to work together again at the highest level was accepted by the mentor with pleasure – and severed a valid contract with the Belgian Football Federation. The latter received gen-erous financial compensation for moral dam-ages from Russian colleagues.

The new manager of the Russian team abstained from radical changes to the team’s game plan and fully preserved the backbone of performers that was left one Dutchman by another. Despite constant and quite se-vere criticism (Advocaat was reproached for excessive conservatism in matters of tactics and selection of players), we must acknowl-edge: the Little General did his work pro-fessionally. If not for the first time in recent years the Russian team secured in advance its participation in the big football forum, and did not kept fans in nervous suspense until the referee’s last blow of the whistle.

Throughout the whole round it suffered only one defeat – from the Slovaks at home, but brought together a very decent “harvest” on foreign fields, and in fact one tour before the end of the group stage it booked a place to Ukraine and Poland.

The critics of Advocaat believe that dur-ing his time in charge game of the team became less spectacular and effective than it was in times of his predecessor. Dick’s supporters draw attention to competent or-ganization of defensive actions. What is true is true: the defence of the Russian national

team became significantly more orderly, and four goals let in during the whole qualifica-tion round confirm this observation. At the same time the team also had matches rich in attack, the impression from which was spoilt by poor conclusion of goal-scoring chances.

It is difficult to predict which tourna-ment places the national team of Rus-sia will aspire for in a competition which almost a home one for it. And there is no doubting the fact that in Ukraine and Po-land it is guaranteed to have substantial spectator support. One thing is for sure: it will be almost the oldest and, therefore, one of the most experienced participants of EURO 2012. Most bronze medallists of Austria and Switzerland are still in action, from which another conclusion follows: they will not be the whipping boys for sure.

Russia National Team* (USSR)– UEFA European Championship RecordFinal stage – 9 (3*) (13 won (4*), 4 drawn (1*), 12 lost (6*))Champions – 1960Second place – 1964, 1972, 1988Third place – 2008

Teams

go into battleOnly “old men”

UKRAINE 2012 19

Russia National Team coach Dick Advocaat

Dick Advocaat may be called a true football traveler. The US and Belgium, Scotland and Germany, the UAE and South Korea, the Netherlands – this is only a partial list of stops in the life route of the Little General. In recent years, his name is inextricably linked to the largest country of the world.

With his first ”arrival” in Russia Advocaat created a bright chapter in the chronicle of FC Zenit St. Petersburg. The ”gold” of the na-tional sample, the Cup, two Super Cups, the domestic and the European ... Advocaat and

his immediate boss Sergei Fursenko, have, probably, effectively used Gazprom’s millions. It is no surprise that Dick was returning home, to the Land of Tulips, as an honorary citizen of St. Petersburg and honored coach of Russia.

However, the separation was not long. When Fursenko, yet the president of the Football Association, needed a tested man as head coach of the national team, he, natu-rally, first mentioned about his Dutch prot g . And it is not for nothing. The Russians will not be superfluous at EURO 2012.

The Little General for a great country

Only “old men”

20 UKRAINE 2012

нову любитьЗбірна Чехії* (Чехословаччини) на чемпіонатах ЄвропиУчасть у фінальній стадії – 7 разів (11 перемог, 5 нічиїх, 9 поразок)Чемпіон – 1976Срібний призер – 1996*Бронзовий призер – 1960, 1980, 2004*

Стара слава

Команди

UKRAINE 2012 21

Попри досить юний вік, збір-ну самостійної Чехії мож-на сміливо назвати завсід-ницею континентальних футбольних першостей.

Вона не пропустила жодного Євро відтоді, як дебютувала на цьому рівні. Прийдеш-ній фінал стане для неї п’ятим поспіль.

При цьому одним лише олімпій-ським принципом «головне – не пере-мога, а участь» чехи ніколи не задо-вольнялися. Дебют на міжнародному рівні хлопці Душана Угрина ознамену-вали виграшем срібних медалей ЧЄ-1996 (золото дісталося німцям). Вісім років потому у Португалії «народна команда», як її шанобливо називають на батьківщині, ледь не повторила свій англійський фокус. Цього разу Недвед, Коллер та компанія зупинилися за крок від фіналу. До та після цього вони галь-мували на груповій стадії.

Циклічність злетів та падінь наших героїв дозволяє обережно припустити, що черговий сюрприз чеського вироб-ництва може статися в Україні та Поль-щі. Але чи станеться? Питання насправ-ді цікаве, у тому числі для самих чехів.

В усякому разі, здалеку вагомих під-став для здійснення нового прориву поки що не спостерігаємо. Команда Міхала Білека болюче пережила (здається, ще й досі переживає) природний процес зміни поколінь та з величезними труднощами кваліфікувалася до вирішальної стадії турніру. Достатньо сказати, що у власно-му відбірному квінтеті чехи «примудри-лися» програти вдома рівно половину матчів. Особливо прикрою стала поразка від досить скромної команди Литви, яка зрештою посіла лише четверте місце се-ред п’яти одногрупників.

І хоча надалі Чехія поступалася лише чемпіонам світу та Європи (в одному

червоно-жовтому обличчі), відчайдушна боротьба за підсумкову другу сходинку у цій компанії тривала до останнього ігро-вого дня. На щастя чехів, іспанці не ста-ли пустувати у фактично тренувальному для них матчі з шотландцями та закінчи-ли відбір без жодної втрати. У свою чер-гу, підопічні Білека повернули боржок литовцям та опинилися у плей-офф.

Слід зазначити, що у вирішальну мить чехи були сама зібраність та відпо-відальність. За 180 хвилин ігрового часу вони не пропустили жодного м’яча від чорногорців та здобули дві «сухі» пере-моги із загальним рахунком 3:0.

А от чого очікувати від цієї команди на наступному, апріорі, більш складно-му рівні, напевно, сьогодні навіть у са-мій Чехії ніхто не скаже. Славетне по-коління Павела Недведа, Яна Коллера поступово залишає велику спортивну сцену, а чого варта нова генерація чесь-ких виконавців, нам лише належить з’ясувати.

Декілька «могікан» у колективі за-лишається – це, насамперед, голкіпер «Челсі» Петер Чех, півзахисник лондон-ського «Арсеналу» Томаш Росицьки, нападник «Галатасараю» Мілан Барош. Є надія, що поруч з такими майстрами молодь швидше прогресуватиме. Хто-зна, може, саме цього літа й настане її зоряний час? 1996 року у чехів теж мало хто вірив, а вони он як «вибухнули»…

Між іншим, збірна Чехословаччини теж свого часу регулярно та голосно за-являла про себе саме «на Європі». Чого лише вартий «золотий» тріумф-1976 у Югославії! Окрім нього були ще дві «бронзи» – 1960 та 1980 років. Тож у чехів з цим змаганням пов’язана маса приємних спогадів: саме вони складали кістяк більшості збірних команд єдиної республіки, у тому числі футбольних.

Тренер збірної Чехії Міхал Білек

Цьому пану зайве розтлумачувати, як важ-ливо у футболі опинитися в потрібному міс-ці у потрібний час. Попри те, що Білек був досить знаним на батьківщині гравцем, чи-мало років захищав кольори славної празь-кої «Спарти», найвизначніші успіхи збірної Чехії обминули його стороною. Буває…

1996 року, коли його співвітчизники піді-ймалися на європейський п’єдестал поша-ни, Міхал вже розпрощався з національною командою, а півфінал Євро-2004 застав його на тренерській лаві маленького клу-бу «Хмел» з крихітного містечка Блшани.

Саме тут, у чеській глибинці, зростав слав-нозвісний воротар Чех, однак з Білеком вони зустрілися лише багато років потому, вже у національній команді. Втім, своєрід-ним стартовим майданчиком «Хмел» став для обох: і для гравця, і для тренера.

У середині нульових років на молодо-го прогресивного фахівця звернула увагу «Спарта». Білек віддячив рідній команді за довіру двома поспіль комплектами золотих нагород. А у жовтні 2009-го отримав ще одне підвищення – замінив у першій збірній країни Івана Гашека.

Step by step

22 UKRAINE 2012

Despite the relatively young age, the national team of the independent Czech Re-public can be called a ha-bitué of European football

championships. They did not miss a single EURO since their debut at this level. The coming finals will be the fifth consecutive for them.

Notably, the Czechs have never con-tented themselves only with the Olympic principle ”not to win but to take part”. A debut at the international level of the guys of Dusan Uhrin was highlighted by the sil-ver medals of EURO 1996 (gold medals went to the Germans). Eight years later in Portugal “The People’s team”, as it is re-spectfully called at home, almost repeated its British trick. This time, Nedved, Koller and Co stopped a step from the finals. Be-fore and after that they were hindering in the group stage.

Cyclical ups and downs of our heroes allow us to cautiously assume that the next Czech-made surprise can happen in Ukraine and Poland. But will it happen? The question is really interesting - includ-ing for the Czechs themselves.

In any case there is no good reason for a new breakthrough seen from afar yet. Michal Bílek’s team has painfully expe-rienced (it seems to be still experiencing) the natural process of change of genera-tions and with great difficulty qualified for

the final stage of the tournament. Suffice it to say that in their own qualifying quintet the Czechs managed to lose exactly half of the home matches. Particularly regrettable was the defeat from quite a modest team of Lithuania, which eventually finished only fourth among the five groupmates.

Although further the Czech team lost only to the European champions (in a red and yellow face), a desperate struggle for the final second place in this company last-ed until the final matchday. Luckily for the Czechs, the Spaniards did not fool around in actually a training game for them with the Scots and finished the qualifying round without any loss. In turn, Bílek’s squad paid the Lithuanians back and found them-selves in the playoffs.

It should be noted that at the crucial mo-ment, the Czechs demonstrated concentra-tion and responsibility. In 180 minutes of play time they did not miss a single ball from the Montenegrins and gained two flawless wins with a total score of 3-0.

And what should one expect from this team at the next, a priori more difficult level, probably today no one can say even in the Czech Republic itself. A glorious generation of Pavel Nedved, Jan Koller is gradually leaving the big sports scene, and what a new generation of Czech players is like we are only to see.

There are still several “Mohicans” in the team - first and foremost Chelsea

goalkeeper Petr Cech, Arsenal midfielder Tomas Rosicky, Galatasaray striker Mi-lan Baros. It is hoped that next to these players the youth will progress faster. Who knows, maybe just this summer their moment of glory will come? In 1996 also few believed in the Czechs, but they re-ally “exploded”...

Meanwhile, the team of Czechoslova-kia, too, at its time regularly and loudly showed itself in the European football are-na. Let’s just remember the ”golden“ tri-umph of 1976 in Yugoslavia! In addition to it there were also two ”bronze“ awards – in 1960 and 1980. So the Czechs have plenty of pleasant memories associated with the competition - because they were the back-bone of most national teams of a unified republic, including the football ones.

Teams

Czech Republic* (Czechoslovakia) National Team – UEFA European Championship RecordFinal stage – 7 (11 won, 5 drawn, 9 lost)Champions – 1976Second place – 1996*Third place – 1960, 1980, 2004*

Past achievementsand future challenges

Past achievements

UKRAINE 2012 23

Czech National Team coach Michal B lek

There is no need to explain to this mister once again how it is important in football to be in the right place at the right time. Despite the fact that B lek was a famous player at home, many years defended the glorious colors of AC Sparta Prague, the most prominent successes of the Czech team passed him by. It happens...

In 1996, when his countrymen lifted up to the European podium, Michal had already said goodbye to the national team, and the EURO 2004 semifinals caught him as coach of small FK Chmel Blsany. It was here, in the Czech backwoods, where famous goalkeeper

ech was growing up, but he met B lek only

many years later, already in the national team. However, a kind of a launching site Chmel be-came to both, the player and the coach.

In the mid 2000s, the young progres-sive specialist was noticed by Sparta. B lek thanked own team for the trust with the two consecutive sets of gold medals. And in Oc-tober 2009, he received a further promotion – B lek replaced Ivan Ha ek as the head coach of the national team.

Progressing to the EURO 2012 finals has so far become the most significant international achievement of coach B lek. What’s next?

Step by step

24 UKRAINE 2012

еволюціяЗбірна Нідерландів на чемпіонатах ЄвропиУчасть у фінальній стадії – 8 разів (17 перемог, 8 нічиїх, 7 поразок)Чемпіон – 1988Бронзовий призер – 1976, 1992, 2000, 2004

Команди

Помаранчева

UKRAINE 2012 25

За  останні  три  десятиріччя збірна  Нідерландів  лише одного  разу  «пролеті-ла»  повз  фінальну  стадію першості  Європи.  «Ава-

рія» трапилася 1983 року на її шляху до Франції. Хтозна, можливо, цей крок назад  врешті-решт  і  допоміг  «пома-ранчевим»  здійснити  стрибок  в  істо-рію. Дав можливість   переосмислити стратегічні помилки  і  у  всеозброєнні зустріти наступний змагальний цикл. 

Євро-1988 ван Бастен, Гулліт та ком-панія  виграли  у  блискавичному  стилі.  Єдиною  командою,  що  спромоглася тоді зупинити майбутніх тріумфаторів, стала  збірна  Радянського  Союзу,  про яку    жартома  казали:  «Київське  «Ди-намо»,  ослаблене  кількома  гравцями інших  клубів».  Насправді,  так  воно й  було.  Боржок  «червоній  машині» голландці  повернули  у  фіналі.  Ані  до, ані  після  цього  представницьких  між-народних  турнірів  вони  не  вигравали. Призерами були, чемпіонами – ні.

З тих пір жодна першість Старого Сві-ту  не  обходилася  без  винахідників  так званого  «тотального  футболу».  Точні-ше – їх нащадків. Немає нічого дивного в тому, що і квитки до України та Польщі хлопці Берта ван Марвейка забронювали заздалегідь, не відкладаючи на завтра те, що можна зробити сьогодні.

Лише двом командам з більш ніж пів-сотні вдалося подолати кваліфікаційний цикл  зі  100-відсотковим  результатом  – Німеччині  та  Іспанії.  Збірна  Нідерлан-дів  однієї  поразки  все  ж  таки  зазнала: від  шведів  наостанок  (розслабилися  – з  ким  не  буває?).  Однак  і  в  неї  є  свій власний, ексклюзивний привід для гор-дощів  –  найкращий  показник  результа-тивності на континенті (37 м’ячів). Ма-буть,  не  випадково,  що  й  стрілець №1 представляв саме цю команду. Швидко-

стрільності Класа-Яна Хунтелара можна лише  по-доброму  позаздрити.  Форвард німецького «Шальке» в середньому кож-ні 57 хвилин перебування на полі вражав чужі  ворота,  а  загалом  забив  12  голів у залік кваліфікації. У німця Клозе влуч-них пострілів виявилося на три менше.

Голландці  відіграли  відбірний цикл  у  повній  відповідності  з  відомим прислів’ям:  «Як  зустрінеш  новий  рік, так його й проведеш». Для них цикл роз-почався  легкою  і  невимушеною  пере-могою  над  збірною Сан-Марино  –  5:0. У  такому  ж  гостроатакуючому  ключі фаворит  групи  E  діяв  і  в  подальшому. Тільки молдаванам, можна сказати, від-носно пощастило: вони програвали віце-чемпіону  планети  лише  з  пристойним рахунком 0:1. З іншими сусідами у сек-стеті  помаранчеві  обійшлися  суворіше. А на маленькому футбольному гномику, команді  крихітного  Сан-Марино,  «віді-рвалися»  за  повною  програмою  –  16:0 за сумою трьох годин ігрового часу!

Єдина  неприємність  спіткала  гол-ландців наприкінці відбору. Гості з «кра-їни  тюльпанів»  у  надто  благодушному настрої  прибули  до  Швеції  і  не  стали дуже  заперечувати проти перемоги  гос-подарів  поля.  Їм,  гостям,  вже  було  все одно, а супернику – приємно. Скандина-ви врешті посіли  друге місце і здобули право спробувати щастя у лотереї під на-звою «плей-офф» – нашому вболівальни-ку можна не розповідати, що це таке…

Власне,  без  зайвих  слів  зрозумілі й  найближчі  спрямування  самих  гол-ландців.  Це  у  Росії  досі  ностальгують за чвертьфіналом Євро-2008 – у Нідер-ландах  його  згадують  зовсім  з  іншими почуттями: переважно з прикрістю. Від-так  менш  ніж  на  медаль  помаранчеві в Україні та Польщі не погодяться. А які ще завдання, по-вашому, має ставити пе-ред собою друга команда земної кулі?

Тренер збірної Нідерландів Берт ван Марвейк

Перш ніж очолити збірну рідної країни, він чимало попрацював у «близькому зарубіж­жі» – Бельгії, Німеччині. Зокрема, у сере­дині нульових років цього віку Берт досить тривалий час наставляв «Боруссію» з Дорт­мунду. Однак найбільших (поки що) успіхів у своїй керівній практиці ван Марвейк досяг на батьківщині. 2002 року «Фейєноорд» під його орудою здобув Кубок УЄФА.

І саме у Роттердамі нашого героя застав дзвінок з офісу Голландської федерації фут­болу. Бувають у житті пропозиції, від яких

неможливо відмовитися. Саме таку влітку 2008­го отримав ван Марвейк: замінити біля керма збірної країни Марко ван Бастена.

Врешті­решт у виграшу залишилися всі: команда, вболівальники, сам фахівець. Під керівництвом імпозантного наставника «помаранчеві» вибороли срібло першості планети та без жодних питань виграли від­бір чемпіонату Європи. Не дивно, що тепер від Ламбертуса (повне ім’я ван Марвейка) очікують ще одного комплекту нагород. В ідеалі, зрозуміло, золотих.

Берт всемогутній?

26 UKRAINE 2012

Over  the  past  three  decades, the  Dutch  national  team has only once have “flown” past  the  final  stage  of the European Championship. 

The  “accident”  occurred  in  1983  on  its way  to  France. Who  knows, maybe  this step back was  the one  to eventually help the “Oranges” to jump into history. It gave an opportunity to rethink strategic mistakes and to get fully prepared to meet the next competitive cycle.

EURO  1988  was  won  by  van  Bas-ten, Gullit  and  company  in  blazing  style. The  only  team  that  managed  to  stop the  future victors was  the Soviet Union’s national  team,  about  which  they  joked: “Dynamo Kyiv weakened by several play-ers  from  other  clubs”. Actually,  that  was so. The Dutch paid their petty debt back to the “red machine”  in  the final  itself. Nei-ther  before  nor  after  have  they  won  any representative  international  tournaments. They were winners, but not champions.

Since then, no championship of the Old World could pass without the inventors of so-called “total football”. More precisely – without their descendants. There is nothing surprising  in  the  fact  that  Bert  van Mar-wijk’s boys booked tickets to Ukraine and Poland in advance, not leaving for tomor-row what can be done today.

Only  two  teams  from  more  than  fifty managed  to  overcome  the  qualifying 

round with a 100 % record – Germany and Spain.  The  national  team  of  the  Nether-lands still suffered one defeat at the hands of  the Swedes  at  the  end  (they  relaxed  – it can happen  to anyone, can’t  it?). How-ever,  it  has  its  own,  exclusive  reason  for pride  –  the  best  performance  figures  of the  continent  (37  goals).  Perhaps  it  is  no coincidence  that  the  №1  goalscorer  rep-resents  this  team.  We  can  only  friendly envy  Klaas-Jan  Huntelaar’s  rate  of  scor-ing. The forward of German team Schalke scored every 57 minutes on average whilst on  the  field  and  in  total  scored  12  goals in  the  qualification  phase.  The  German Klose made three less well-aimed shots.

The Dutch played the qualifying round in  full  accordance with  a  famous  saying: “The way you see in the New Year is  the way you will spend it”. For them, the round started  with  an  easy  and  natural  victory over  the San Marino national  team – 5:0. The favourite of group E acted in the same sharp attack key thereafter. Only the Mol-dovans, one can say, were relatively lucky: they lost to the vice-champion of the planet with only a decent score 0:1. The Orange treated other neighbours in the sextet more severely. And with a small football dwarf, the national team of tiny San Marino, they “played the field” to the full – 16:0 is the score in three hours of game time!

The only trouble befell the Dutch at the end  of  the  qualification.  Guests  from 

“the  country  of  tulips”  came  to  Sweden in  overly  placid  mood  and  did  not  ob-ject  to  the victory of  the hosts. For  them, the guests, it was all the same anyway, and for  their  rivals  –  pleasant.  Scandinavians eventually  took  second  place  and  won the right to try their luck in a lottery called “the playoffs” – our fans do not need to be told what this is…

Actually, with no extra words the nearest objectives of the Dutch themselves are clear. There is still nostalgia for the EURO  2008 quarter-finals in Russia – in the Netherlands it  is  remembered  with  completely  differ-ent  feelings:  primarily  with  regret.  Thus, the Orange will not agree  to anything  less than a medal in Ukraine and Poland. What other tasks, in your opinion, should the sec-ond team of the world set itself?

evolutionOrange

Netherlands National Team – UEFA European Championship RecordFinal stage – 8 (17 won, 8 drawn, 7 lost)Champions – 1988Third place – 1976, 1992, 2000, 2004

Teams

UKRAINE 2012 27

Netherlands National Team coach Bert van Marwijk

Orange

Midfielder Bert van Marwijk was not a star even by the standards of his native Nether­lands. However, this did not prevent him from becoming a known specialist after wrapping up his active football career.

Before joining a team of his native coun­try as head coach, he worked a lot in the “near abroad” – Belgium, Germany. In particular, in the middle of the 2000s Bert for a long time managed Borussia Dortmund. However, the biggest (so far) success in his coaching practices van Marwijk reached at home. In 2002 Feyenoord Rotterdam under his stewardship won the UEFA Cup.

And it was in Rotterdam when our hero caught a telephone call from the office of

the Royal Dutch Football Association. Some­times, there are proposals in life that it is im­possible to refuse. Van Marwijk received such proposal in the summer of 2008: to replace Marco van Basten as head coach of the na­tional team.

Finally, everyone stood to gain: the team, fans, the specialist himself. Under the leadership of the imposing men­tor, the “Orange” won the World Cup sil­ver and easily won the European Cham­pionship qualifying. It is no surprise that now Lambertus (full name of van Marwijk) is asked for another set of awards. Ideally, of course, the gold ones.

Bert Almighty?

28 UKRAINE 2012

Команди

діамант королівстваЗбірна Данії на чемпіонатах ЄвропиУчасть у фінальній стадії – 7 разів (6 перемог, 6 нічиїх, 12 поразок)Чемпіон – 1992Бронзовий призер – 1984

Негранований

UKRAINE 2012 29

Національна збірна Да-нії стала автором одні-єї з головних сенсацій кваліфікації до Євро-2012. Напевно, мало

хто очікував, що скандинавам вдасть-ся випередити команду Португалії, проте в останньому турі відбірного етапу на очах у власних вболівальни-ків данці впевнено обіграли команду Кріштіану Роналду і здобули пряму путівку в Україну та Польщу.

Випереджати португальців стає доб-рою традицією для «червоно-білих». Саме збірну Португалії данці відправи-ли й у плей-офф кваліфікації до першо-сті світу-2010. Що цікаво, обидва рази суперником «європейських бразиль-ців» у вирішальних дуелях за право зіграти на футбольних форумах става-ла збірна Боснії і Герцеговини. Один раз – випадковість, два рази – збіг… Чи буде у команд третій шанс, аби довести закономірність успіху скандинавів, по-каже час.

Історично склалося, що чемпіонат Європи для данців – більш вдалий турнір, ніж чемпіонат світу. Конти-нентальна першість-2012 стане вже восьмою для «червоно-білих», тоді як участь у ЧС вони брали лише чо-тири рази. В історії виступів команди на Євро є діаметрально протилежні результати: Данія і чемпіонський ти-тул здобувала (1992), і була найгір-шою серед усіх учасників (2000).

Саме після провалу в Бельгії та Гол-ландії, де данці зазнали три поразки із загальної різницею м’ячів 0–8, голо-вну команду країни очолив її легендар-ний опорний півзахисник Мортен Оль-сен. Після одинадцяти років роботи

на посту тренера збірної він ніби вирі-шив зупинитися та перейти до клубної діяльності, проте не встояв перед тис-ком співвітчизників, які благали його продовжити контракт. Тож спостері-гати за Ольсеном на тренерській лаві данської збірної ми матимемо змогу аж до 2014-го року. «Гравці сказали мені, що рішення залишити збірну було поганою ідеєю. Вони переконали мене продовжити конт ракт», – пояснив фахівець.

Сьогоднішня головна команда Да-нії – сплав молодості та досвіду. Після провалу на чемпіонаті світу в ПАР, де збірна Ольсена посіла в групі лише третє місце за Голландією та Япо нією, завершили свої виступи за неї леген-дарні Йон Даль Томассон (повісив бутси на цвях влітку 2011 року), Мар-тін Йоргенсен та Йеспер Гронк’яер. Обличчям команди тепер стали такі гравці, як Крістіан Ерікссен, який в свої 19 вже має за плечима 18 матчів у складі національної збірної, Сімон К’яер, Даніель Аггер, Міхаель Крон-Делі, Вілльям Квіст, Ніклас Бендтнер та ветеран Денніс Роммедаль.

Навряд чи збірну Данії можна від-нести до числа фаворитів майбутнього Євро-2012. Але й провал одинадця-тирічної давнини, без сумніву, не по-вториться. У команди Ольсена є все, аби зіпсувати нерви головним пре-тендентам на трофей: досвід ветера-нів, винахідливість молодих талан-тів, висока фізична готовність. Проте для самого тренера найголовнішим є те, щоб у червні наступного року його підопічні були в добрій формі, без травм та інших проблем. А результат обов’язково прийде…

Тренер збірної Данії Мортен Ольсен

Цей рік, безперечно, став одним з найбільш вдалих та пам’ятних у кар’єрі головного тренера збірної Данії Мортена Ольсена. 2011-й розпочався для нього зі знаменної події: 9 лютого фахівець став рекордсме-ном за кількістю ігор, проведених на тре-нерській лаві скандинавської команди (ста-ном на 15.11.2011 р. – 123 матчі).

Кар’єру тренера легендарний півзахис-ник розпочав на початку 90-х. Мало хто пам’ятає, що в послужному списку Ольсе-на є чемпіонські титули Данії («Брондбю»)

та Нідерландів (золотий дубль з леген-дарним «Аяксом»). Але влітку 98-го він посварився з тодішніми лідерами амстер-дамського клубу братами де Бурами і за-лишив «Аякс».

Національну збірну батьківщини Мор-тен Ольсен очолив в червні 2000-го року, після провалу данців на чемпіонаті Європи в Бельгії та Нідерландах. Тренерська робо-та за 11 років на чолі збірної стала для ньо-го буденністю. За контрактом працюватиме ще три сезони, але час вже щось і виграти.

Буденний рекордсмен

30 UKRAINE 2012

The national team of Denmark has become the author of one of the main sensations of the EURO 2012 qualification. Probably, few

expected the Scandinavians being ahead of Portugal, but in the last qualifying round, before the eyes of their own fans, the Danes confidently prevailed over the team of Cristiano Ronaldo and took a direct ticket to Ukraine and Poland.

Being ahead of the Portuguese is becom-ing a good tradition for the “Red-Whites”. It was the team of Portugal that the Danes sent to the playoffs of the World Cup 2010. Interestingly, two times the rival of the “Eu-ropean Brazilians” in the decisive duels for the right to play on the football forums was the team of Bosnia and Herzegovina. Once – contingency, twice –coincidence… Will the teams get a third chance to prove regularity of these successes of the Scandi-navians? Time will tell.

Historically, the European champion-ship is more successful tournament for the Danes than the World Cup. The Conti-nental championship 2012 will be the eighth for the “Red-Whites”, while in the World Cup they participated only four times. In its

EURO history, the team has diametrically opposite results: Denmark won the cham-pions title (1992), and was the worst among all participants (2000).

It was after the failure in Belgium and Holland, where the Danes suffered three defeats with a 0-8 overall goal difference, when the main team of the country was headed by the legendary defensive mid-fielder Morten Olsen. After 11 years as national team coach, he once decided to stop and proceed to club activities, but was unable to resist pressure from the country-men who begged him to extend the current contract. So we have a chance of watching Olsen on the coaching bench of the Dan-ish team until 2014. “The players told me that they decided to leave the team – it was a bad idea. They convinced me to continue the contract,” the expert said.

Today’s main team of Denmark is a combination of youth and experience. After the failure at the 2010 FIFA World Cup South Africa, where Olsen’s squad finished only third in group stage after the Netherlands and Japan, retiring from the national team were the legendary Jon Dahl Tomasson (he hung shoes on the nail in the summer of 2011), Martin Jorgensen

and Jesper Gronkjaer. Now the team’s face is defined by such players as Christian Er-ikssen, who in his 19 already has behind him 18 matches with the national team, Si-mon Kjaer, Daniel Agger, Michael Krohn-Delhi, William Kvist, Nicklas Bendtner and veteran Dennis Rommedahl.

Hardly can the Danish team be attributed to a number of the favourites of the future EURO 2012. But the failure eleven years ago, I am sure, will not happen again. Ol-sen’s team has everything to spoil the nerves of main contenders for the trophy – the ex-perience of veterans, young talents, creativ-ity, high physical readiness. However, for the coach himself the most important is that in June 2012 his players are in good shape, without injuries and other problems. And the result will surely come…

of the Kingdom

Uncut diamond

Denmark National Team – UEFA European Championship RecordFinal stage – 7 (6 won, 6 drawn, 12 lost)Champions – 1992Third place – 1984

Teams

UKRAINE 2012 31

Denmark National Team coach Morten Olsen

This year has certainly become one of the most successful and memorable in the career of Denmark’s head coach Morten Ol-sen. The year 2011 has started for him with a momentous event – on February 9 the spe-cialist set a record for the number of games played as coah of the Scandinavian team (as of 15/11/2011 – 123 matches).

The legendary midfielder started his coaching career in the early 1990’s. Today, just few remember that Olsen’s track record includes the championships titles of Den-mark (Brondby) and the Netherlands (the

Golden Double with the legendary Ajax). And nobody knows what fate the specialist could face, if in the summer of 1998 he would not have quarreled with the then leaders of the Amsterdam club – the De Boer brothers, and left Ajax.

Morten Olsen stood at the head of the na-tional team in June 2000, after the Danes’ failure at the European Championship in Bel-gium and the Netherlands. His 11 year-long coaching in the national team has become ordinary for him. He will lead the squad three more seasons, but it is time to win something.

The routine record-holder

Uncut diamond

32 UKRAINE 2012

фаворитЗбірна Німеччини на чемпіонатах ЄвропиУчасть у фінальній стадії – 10 разів (19 перемог, 10 нічиїх, 9 поразок)Чемпіон – 1972, 1980, 1996Срібний призер – 1976, 1992, 2008Бронзовий призер – 1988

Наймолодший

Команди

UKRAINE 2012 33

Про збірну Німеччини говорити стало модно. Не тільки в Європі, а й далеко за її межами. На-віть легендарний Пеле

назвав команду Йоахіма Льова голо-вним претендентом на перемогу в на-ступному чемпіонаті світу, який 2014 року пройде на його батьківщині в Бра-зилії. Доповнює цю думку й наставник пентакампіонів Ману Менезеш.

«Гра німців виглядає більш довер-шеною, ніж Іспанії, – каже Менезеш. – Вони завжди відрізнялися трепетним ставленням до тактики. У вирішальних матчах їм інколи не щастило, але про-блему вони вирішили. У Німеччини з’явилися такі футболісти, як Озіл, Мюл-лер, Швайнштайгер. Виросло покоління яскравих гравців, які свого не втратять».

Збірна Німеччини нині чи не най-популярніша команда світу. Спосте-рігати за її грою – одне задоволення. Навіть у матчах, які для неї нічого не вирішують. Так було на фініші від-бірного турніру з Туреччиною, коли перемога команди Льова дала бельгій-цям надію на вихід до плей-офф. Таке ж трапилося через три доби із самими бельгійцями, перемога над якими ви-вела на другу сходинку турків.

Німеччина жодного разу не зроби-ла для себе послаблення. «Нам був дуже необхідний такий результат піс-ля чемпіонату світу, – каже Йоахім Льов. – З кожною новою перемогою команда набуває більшого авторитету, її поважають і побоюються. Супер-ники бачать, що ми не скидаємо обер-ти, що нам кожна перемога потрібна, наче повітря. Бо тільки стабільність дозволить утриматися на високому рівні. Вона, в свою чергу, досягається моментами, які ми намагаємося до-вести до автоматизму».

У словах Льова – не тільки рецепт успіху. Швидше контрміра на успіхи збірної Іспанії. Бо саме вона двічі по-спіль переходила німцям дорогу на ве-ликих турнірах. Аби взяти гору над дію-чими чемпіонами світу та Європи, треба володіти їхнім арсеналом зброї. І додати щось своє. Що й, зрозуміло, робить-ся. Збірна Німеччини після чемпіонату світу помітно додала: за складом нічим не поступається іспанцям, за дисциплі-ною та правильністю рухів вже їх пере-важає. При тому, що команда ще молода (середній вік складає 24 роки), можна уявити, яке на неї чекає майбутнє.

На цьому паралелі з іспанцями не закінчуються. Кістяк збірної взятий з одного клубу – «Баварії». У воро-тах – один з найкращих воротарів світу Нойєр, перед ним у захисті – Боатенг, Лам та Бадштубер. У середній лан-ці – Швайнштайгер і Кроос, попере-ду – Мюллер і Гомес. Додаємо до них Хуммельса, Хеведеса, Хедіру, Озіла, Маріна, тримаємо в пам’яті досвідче-них Клозе та Подольски, освіжаємо гру Ройсом, Гетце, Шюррле – і отримуємо найсучасніший футбольний механізм.

Втім, це далеко не завершений спи-сок майстрів найвищого рівня. Льов дав зрозуміти, що на поїздку до Укра-їни та Польщі влітку наступного року претендують три десятки футболіс-тів. Сімох потрібно буде відсіяти і, що не може не радувати наставника, про-ріджувати доведеться й нападників, дефіцит яких ще кілька років тому був каменем спотикання на шляху до ве-ликих успіхів. Нині збірна Німеччини в середньому забиває 3,4 м’ячі за матч – більше за будь-кого. Враховуючи спад-коємність поколінь – а з бундестім пра-цювали всього 10 тренерів в 100-річній історії – ця команда буде головним пре-тендентом на перемогу у Євро-2012.

Тренер збірної Німеччини Йоахім Льов

Тренер збірної Німеччини Йоахім Льов чимось схожий на Жозе Моурінью. Як гра-вець великих висот не досяг, зате на тре-нерських теренах слава не встигає його наздоганяти.

За квиток у великий футбол Льов має дякувати Юргену Клінсману, котрий, формуючи тренерський штаб до чемпі-онату світу 2006 року, запросив колиш-нього однокашника з тренерських кур-сів до себе в команду. Помічник з Йогі вийшов вправний, адже після того Мун-

діалю «Шпігель», наприклад, написав, що за третє місце в світі треба дякува-ти не головному тренеру, а його правій руці. Бо саме Льов визначав склад і так-тику на матчі.

Очоливши національну команду, Льов одразу розставив пріоритети. «Я віддаю перевагу розумному ризику і завжди ви-магаю цього від команди, – розказує Йогі про свою життєву позицію. – Збірна має грати в футбол, який яскраво виглядає з трибуни».

Поза Йогі

Наймолодший

34 UKRAINE 2012

It have become a trend to talk about the German national team. Not only in Europe but also far beyond it. Even the legendary Pele named Joachim Loew’s

team the main contender to win the next World Cup, which will be held in his homeland of Brazil in 2014. The mentor of the Pentacampeoes, Mano Menezes, also complements this opinion.

“The play of the Germans looks more perfect than that of Spain,” Menezes says. – They have always been distin-guished by their anxious approach to tactics. They were sometimes unlucky in crucial games, but they have resolved the problem. Players like Ozil, Muller, Schweinsteiger have appeared in Ger-many. A generation of bright players who will not lose what is theirs have grown.”

The German national team is now one of the most popular teams in the world. It is a pleasure to watch their play. Even in matches that are of little importance. It was so at the finish of the qualifying tournament against Turkey, when the vic-tory of Loew’s team gave the Belgians hope reaching the playoffs. The same thing happened three days after that to the Belgians themselves, victory over whom brought the Turks second place.

Germany has not eased off even once. “This result was very necessary for us after the World Cup,” Joachim Loew said. “With each new victory the team gains more credibility, it is respected and

feared. Opponents see that we do not slow our momentum, that we need each victory like air. For only stability will allow us to remain at a high level. It, in turn, is at-tained in moments, which we are trying to bring to the level of automation.”

In the words of Loew there is just no recipe for success. Rather a counter-measure to the successes of the Spanish national team. Because it has stopped the Germans in big tournaments twice in a row. In order to prevail over the cur-rent champions of world and Europe you need to overcome their arsenal of weapons. And then to add something from yourself. That is, of course, what is being done. After the World Cup the German team improved noticeably: in terms of composition it is not inferior to the Spaniards, in discipline and accu-racy of motions it is already dominating them. And yet the team is still young (average age is 24), so you can imagine what a future awaits it.

Parallels with the Spaniards do not end here. The backbone of the team is taken from the same club – Bayern Munich. In goal stands one of the best goalkeepers of the world, Neuer and, in front of him in defence – Boateng, Lahm and Badshtuber. In midfield – Schweinsteiger and Kroos, in attack – Muller and Gomez. Add to them Hum-mels, Howedes, Khedira, Ozil, Marin, keep the experienced Klose and Podol-ski in mind, refresh the game with Reus,

Gotze, Schurrle – and you get the most modern football mechanism.

However, this is far from being a complete list of masters of the high-est level. Loew made it clear that thirty players are competing for the trip to Ukraine and Poland next summer. Seven will need to drop out and, what pleases their mentor no end, they will also have to thin out attackers, the lack of which a few years ago was a stumbling block on the path to great success. Today the German national team scores an av-erage of 3.4 goals per match – more than anyone. Given the continuity of genera-tions – only 10 coaches worked with the bundesteam in its 100-year history – this team will be the main contender for victory at EURO 2012.

Germany National Team – UEFA European Championship RecordFinal stage – 10 (19 won, 10 drawn, 9 lost)Champions – 1972, 1980, 1996Second place – 1976, 1992, 2008Third place – 1988

favouriteThe youngest

Teams

UKRAINE 2012 35

Germany National Team coach Joachim Loew

The manager of the national team of Germany, Joachim Loew, is somehow like Jos Mourinho. He did not reach great heights as a player, but on the coaching field his fame cannot keep up with him.

For a ticket to big time football Loew should thank Jurgen Klinsmann, who, while forming the coaching staff for the 2006 World Cup, invited a former classmate from coach-ing courses to his team. Jogi turned out to be a fine assistant, as after that Cup The Spiegel paper, for example, wrote that for third place in the world they should thank not the team manager, but his right hand. Because it was Loew who defined the lineup and tactics for matches.

After getting to the helm of the national team, Loew immediately set his priorities. “I prefer reasonable risk, and always de-mand this from the team,” Jogi says talking about his view on life. “The national team has to play football that looks bright from the stands.”

It is known what his life credo has brought him. Joachim Loew is the most successful coach in Germany’s history. In 73 matches his national team have won 51 and lost only 10. The effectiveness of their performances comes to 69.86 %. If we compare the times of Jupp Derwall the bundesteam had 65.7 %.

With these figures Germany sees a single goal for EURO 2012 – only victory.

Jogi pose

The youngest

36 UKRAINE 2012

яскравого сузір’яЗбірна Португалії на чемпіонатах ЄвропиУчасть у фінальній стадії – 5 разів (12 перемог, 4 нічиї, 7 поразок)Срібний призер – 2004Бронзовий призер – 1984, 2000

Команди

Коштовні зірки

UKRAINE 2012 37

Статистика виступів націо-нальної збірної Португа-лії на чемпіонатах Євро-пи вражає. «Європейські бразильці», як часто нази-

вають цю збірну з піренейського пів-острова, неодмінно долали груповий етап, двічі грали у півфіналі, а одного разу, на домашній першості континен-ту 2004-го, навіть змагалися за голо-вний трофей. Як бачимо, Євро є щас-ливим для португальців.

Не дивно, що й на турнір в Україну і Польщу збірна Паулу Бенту їде із за-вданням здобути як мінімум бронзові медалі. Хоча ще на початку осені мину-лого року вихід португальців на Євро-2012 був під величезним знаком пи-тання, адже команда просто ганебно розпочала відбір до чемпіонату.

В першому турі відбору-2012 підо-пічні тоді ще Карлуша Кейруша в ди-вовижному матчі поділили очки з кі-пріотами – 4:4, а трьома днями пізніше зазнали поразки в Осло від Норвегії. Керівництво федерації після недовгих роздумів вирішило піти на радикальний крок та звільнити одного з соратників Сера Алекса Фергюсона у «Манчестер Юнайтед».

Наступником Кейруша призначили відомого в минулому півзахисника Па-улу Бенту, який 2007 року, тренуючи лісабонський «Спортинг», перегравав київське «Динамо» в Лізі чемпіонів 2007/2008 (2:1 в Києві та 3:0 в столиці Португалії). Новий наставник стабілізу-вав гру команди, у складі якої є чимало висококласних та водночас примхливих футболістів, і здобув п’ять перемог по-спіль із загальною різницею забитих та пропущених м’ячів 16–5!

Втім, останнє слово Бенту та його збірної у груповій фазі кваліфікації ви-явилося непереконливим: у вирішаль-

ному матчі Португалія заслужено за-знала поразки в Копенгагені та вдруге поспіль подарувала данцям пряму пу-тівку на крупний футбольний форум. Торувати собі шлях до Східної Європи піренейцям довелося у матчах плей-офф, де їх суперниками стали боснійці.

Дуель пройшла під акомпанемент спо-гадів про листопад 2009-го, коли ці ж ко-манди зустрічалися у плей-офф до ЧС-2010. Португальці, як і два роки тому, знову виявилися сильнішими за опонен-та, просто нокаутувавши його на «Ешта-діу да Луж» з хокейним рахунком 6:2.

Відверто кажучи, вихід саме збірної Португалії, а не балканської команди значно привабливіший для майбутньо-го Євро-2012. У складі команди Паулу Бенту виступають такі «розкручені» на весь континент персонажі, як Крі-штіану Роналду, Пепе, Фабіо Коентрау, Луїш Нані, Жоау Моутіньо, Мігель Дан-ні… Для реклами першості в Україні і Польщі вихід у фінал цих зірок екстра-класу важко переоцінити.

Перспективи команди на ЧЄ вигля-дають доволі райдужними. Виняткова техніка, чудова командна швидкість, прекрасне бачення поля – все це є в підо пічних Бенту. Єдине, чого, можли-во, не вистачає команді, це потужність. За цю складову напевно відповідатиме натуралізований бразилець Пепе, який може зіграти як в центрі оборони, так і в опорній зоні. Справжній тафгай з ма-дридського «Реала», який іноді, на жаль, зривається, та переходить на відверто брутальну манеру гри, в результаті чого карається арбітрами жовтими і червони-ми картками.

Зважаючи на все вищесказане, від португальської команди на Євро-2012 можна очікувати яскравого футбо-лу. Принаймні, прізвисько їх до цього зобов’язує.

Тренер збірної Португалії Паулу Бенту

Паулу Бенту посідає друге місце в історії лісабонського «Спортинга» за кількістю здобутих під його керівництвом трофеїв. За цим показником він поступається лише тренеру «Левів»... Йожефу Сабо.

Щоправда, мова йде про угорського тренера 30–60-х років, а не про легенду київського «Динамо». Останньому, втім, дісталося від наставника португальської дружини восени 2007-го, коли кияни під керівництвом Сабо програли «Спортингу» Бенту в Лізі чемпіонів.

Призначення Паулу Бенту на посаду наставника головної команди країни в Португалії зустріли неоднозначно, але він довів правильність вибору керівників міс-цевого футболу. Так, команда не змогла здобути пряму путівку на Євро-2012, але це швидше «плід» роботи попередника-невдахи, який завалив старт відбору.

У плей-офф португальці розгромили боснійців з рахунком 6:2. «Ми заслужили право грати в Польщі та Україні», – переко-наний Бенту. І з ним важко не погодитися.

Його переслідує Йожеф Сабо

38 UKRAINE 2012

Statistics of the national team of Portugal at the European championships looks impres-sive. The “European Bra-zilians”, as often this team

from the Iberian Peninsula is referred to, would overcame group stage, twice played in the semifinals, and once - at the home continental championship in 2004 - even competed for the main tro-phy. As seen, the EURO is lucky for the Portuguese.

It is not surprisingly that the team of Pau-lo Bento goes to the tournament in Ukraine and Poland with a mission to win at least bronze medals. Although in the early au-tumn of last year their qualifying for EURO 2012 was under a big question mark, be-cause the team’s start for the championship selection was simply shameful.

In the first round of the EURO 2012 qualifying the squad of then head coach Carlos Queiroz in an amazing match shared points with the Cypriots - 4:4, and three days later suffered a minimal defeat in Oslo from Norway. The Football Asso-ciation’s managers after brief reflection de-cided to settle for a radical step and dismiss one of the companions of Sir Alex Fergu-son in Manchester United.

Queiroz’s successor has become a re-nowned midfielder Paulo Bento, who in

2007, managing Sporting Lisbon, pre-vailed over Dynamo Kyiv in the UEFA Champions League 2007/2008 (2:1 in Kyiv and 3:0 in the capital of Portugal). The new coach stabilized the team, which includes a lot of high-quality and whimsi-cal at the same time players, and won five consecutive victories with a total differ-ence of scored and missed goals 5-16!

However, the last word of Bento and his team in the group stage qualifying was un-convincing - in the decisive match Portugal was deservedly beaten in Copenhagen and for the second time gave the Danes a direct ticket to the big football forum. Portugal had to pave their way to Eastern Europe in the playoffs matches, where they face the Bosnian team.

The duel was accompanied by memo-ries of November 2009, when these same teams met in the playoffs to the 2010 FIFA World Cup. The Portuguese, like two years ago, again proved stronger than their op-ponents, just knocking them out at the Es-tadio da Luz with hockey score 6:2.

Frankly speaking, the success of the Portuguese team, and not the Balkan squad, is much more attractive for the fu-ture EURO 2012. The team of Paulo Bento has such starts of the continent as Cristiano Ronaldo, Pepe, Fabio Coentrao, Luis Nani, Joao Moutinho, Daniel Miguel... Advertis-

ing the championship in Ukraine and Po-land with such promoted stars playing in the finals can be hardly overemphasized.

Prospects of the team at the EURO look pretty rosy. The exclusive technical merit, great team speed, perfect vision of the pitch - all this Bento’s boys have. The only thing that the team might lack is capacity. Naturalized Brazilian Pepe will be prob-ably responsible for this component, who can play both as central defensive and mid-field anchor. The real ‘tough guy’ of Real Madrid, who sometimes, unfortunately, losses control, and goes on openly brutal manner of the play, resulting in yellow and red cards from referees.

So, at EURO 2012 we can expect bril-liant football from the Portuguese. At least, their nickname obliges.

Portugal National Team – UEFA European Championship RecordFinal stage – 5 (12 won, 4 drawn, 7 lost)Second place – 2004Third place – 1984, 2000

Teams

of the bright constellation

Precious stars

UKRAINE 2012 39

Portugal Natioanal Team coach Paulo Bento

Paulo Bento ranks second in the history of Sporting Lisbon by the number of trophies that the team had obtained under his stew-ardship. Here he is second only to the coach of “The Lions”... Jozsef Szabo. An interesting fact of Bento’s biography, which perfectly fits into one of the EURO hosts.

However, it is about a Hungarian coach of the 1930-60s, and not the legend of Dynamo Kyiv. The latter, however, got a lot of troubles from the Portuguese coach in autumn 2007, when the Kyiv side led by Szabo lost to Ben-to’s Sporting in the Champions League.

The appointment of Paulo Bento as the mentor of the main team of the country was met in Portugal differently, but he proved the correctness of the choice of local football managers. Surely, the team failed to get a direct ticket to EURO 2012, but it was likely a “fruit” of the work of his predecessor-loser, who screwed up the qualifying start.

Moreover, in the playoffs the Portu-guese defeated the Bosnians 6:2. “We have deserved the right to play in Poland and Ukraine”, Bento believes. And it is difficult to disagree.

He is chased by Jozsef Szabo

Precious stars

40 UKRAINE 2012

«Червоної фурії»Збірна Іспанії на чемпіонатах ЄвропиУчасть у фінальній стадії – 8 разів (13 перемог, 9 нічиїх, 8 поразок)Чемпіон – 1964, 2008Срібний призер – 1984

Команди

Біла полоса

UKRAINE 2012 41

Чинні чемпіони світу та Європи десятки років йшли до сьогоднішніх успіхів. Довгий час на-ціональна збірна Іспа-

нії знаходилася у безперервній кризі. Команда, як правило, успішно дола-ла кваліфікаційні раунди до найпре-стижніших футбольних турнірів, про-те під час самих форумів неодмінно «провалювалася» і далі чвертьфіналу не проходила (за винятком домаш-нього чемпіонського дебюту на Євро-1964). Саме тому іспанців вважали найбільшими невдахами змагань. Чого варті лише вильоти з ЧС-2002 та 2006, на яких вони програли лише один матч, але так і не змогли поборо-тися за нагороди.

На щастя прихильників головної ко-манди Іспанії, чорна смуга «Червоної фурії» залишилася позаду і сьогодні збірна збирає вершки великого футболу. Хтось скаже, що Іспанія просто отри-мала геніальне покоління гравців, які грають в якийсь інопланетний футбол, але ж точно в цьому є певна доленос-на закономірність. Після стількох років невдач та розчарувань команді нарешті мало пощастити.

Нинішня іспанська дружина – без-перечно найкраща збірна європейсько-го континенту, безумовний фаворит Євро-2012 та головний претендент на трофей. Вона має всі шанси стати пер-шим колективом, який захистить по-чесне чемпіонське звання. Звичайно, є й інші вельми гідні претенденти, але саме підопічні Вісенте дель Боске – фа-ворит як букмекерів, так і експертів та вболівальників.

Найбільший феномен теперішніх іспанських футболістів – джерело мо-тивації, яке надихає гравців на нові

звершення. Адже в складі «червоних» є багаторазові чемпіони різних країн, переможці Ліги чемпіонів, волода-рі найвищих титулів на рівні збірних. Проте це не заважає їм знаходити для себе новий інтерес на футбольному полі та, щонайголовніше, демонстру-вати при цьому гру найвищого рівня. Перед останнім матчем відбору-2012 наставник «Фурії» пояснив: «Додатко-ву мотивацію шукати не потрібно: ви-граємо – закінчимо відбірний турнір зі стовідсотковим показником».

Не дивно, що з таким підходом саме Іспанія є законодавцем футбольної моди – результати збірної, «Барселони», мадридського «Реала» підтверджують домінування цієї країни у світі та Єв-ропі. Звісно, є деяке відчуття дежавю, оскільки щось подібне ми спостерігали наприкінці 90-х–початку 2000-х, коли «Валенсія» та «Реал» брали участь у чотирьох фіналах Ліги чемпіонів, а «Алавес» грав у вирішальному матчі Кубку УЄФА. Проте це не мало жодного впливу на успіхи національної команди. Можливо, з тієї причини, що кризу пе-реживала «голландська» «Барселона».

Важко сказати, але, напевно, одним з чинників нинішніх успіхів іспанської дружини є і те, що в провідних клубах країни кістяк складають саме місце-ві футболісти, які чудово доповнюють один одного у національній команді. Здавалося б, простий рецепт перемоги, але досягти гармонії в цьому аспекті мо-жуть одиниці.

Хто може зупинити цю «машину» в Україні і Польщі? Хіба що іспанці вирі-шать самі роздмухнути вогонь інтриги, але чомусь здається, що їх мета – зали-шатися на троні якомога довше, насо-лоджуючись своєю силою та перевагою над суперниками.

Тренер збірної Іспанії Вісенте дель Боске

Чи багато ви знаєте тренерів, яких звільни-ли після двох перемог в чемпіонаті, Лізі чем-піонів, здобуття Міжконтинентального кубку та Суперкубку УЄФА? Знайомтесь, один з них – Вісенте дель Боске.

В травні 2003-го президент мадридсько-го «Реала» Флорентіно Перес та генераль-ний директор клубу Хорхе Вальдано вирі-шили відправити одного з найуспішніших тренерів в історії клубу у відставку. «Аби розворушити команду», – пояснили вони тоді. Натомість, після того як дель Боске пі-

шов, «Реал» довгих чотири роки не міг по-вернути собі чемпіонське звання, а дорогу до фіналу ЛЧ забув донині.

Навряд чи «Вусач» сильно розчарова-ний тими подіями. Влітку 2010-го року він приєднався до Марчелло Ліппі як фахівець, що у своїй тренерський кар’єрі вигравав найпрестижніший клубний трофей і чемпіо-нат світу. «Я не ображаюсь на «Реал», але, тим не менше, у мене є власні принципи», – сказав нещодавно дель Боске. Які – не роз-шифровує, але вони ведуть до перемог.

Вусач-переможець

42 UKRAINE 2012

The acting world and Eu-ropean champions for de-cades have striven for to-day’s success. For a long time the national team of

Spain has been in a continuous crisis. The team usually successfully over-came the qualifying rounds for the most prestigious football tournaments, but during the very football forums they certainly failed reaching just the quar-terfinals (except for the domestic cham-pionship debut at EURO 1964). That is why the Spaniards were thought to be the biggest losers of the competitions. Let’s just remember their failures at the 2002 and 2006 World Cups, where they lost only one match, but were unable to compete for awards.

Luckily for the funs of the main team of Spain, the black series of The Red Fury left behind, and today the team gathers the cream of the big football. Some say that Spain has simply got a brilliant generation of players who play some alien football, but surely there is a certain fateful regu-larity. After so many years of failures and disappointments the team has finally had to be into luck.

The current Spanish squad is definitely the best team of the European continent, the absolute favorites of EURO 2012 and the main contenders for the trophy. It has

all chances of becoming the first team to defend the honorary title of champions. Of course, there are other very worthy candi-dates, but the very players of Vicente Del Bosque are the favorites of bookmakers, experts and fans.

The largest phenomenon of the current Spanish players – a source of motivation that inspires the players to new achieve-ments. For “The Reds” have multiple champions from different countries, win-ners of the Champions League, holders of the highest titles at team level. However, this does not prevent them from finding for themselves a new interest on the foot-ball pitch and, most importantly, showing the top level game. Before the final match of the EURO 2012 qualifying, the Fury’s coach explained: “We do not need to look for more motivation: if we win – we will finish the qualifying tournament with 100% rate”.

It is not surprisingly that with such an approach it is Spain that dictates a football fashion – the results of the team, Barce-lona, Real Madrid confirm the dominance of this country in the world and Europe. Of course, there is a certain sense of déjà vu, because something like that we already saw in the late 1990s-early 2000s, when Valencia and Real Madrid participated in the four finals of the Champions League, and Alaves played in the decisive game of

the UEFA Cup. However, this had no im-pact on the success of the national team. Perhaps, the reason is that the “Dutch” Barcelona was in a crisis.

It is hard to say, but probably one of the factors of the current success of the Spanish squad is that in the backbone of the country’s leading clubs are just local players, who perfectly complement each other in the national team. It would seem a simple recipe for victory, but only the very few can achieve harmony in this aspect.

Who can stop this “machine” in Ukraine and Poland? Perhaps the Spaniards them-selves will decide to fan the fire of intrigue, but for some reason it seems that their ob-jective is to retain the throne as long as pos-sible, enjoying their power and advantage over rivals. It is very nice to realize.

Spain National Team – UEFA European Championship RecordFinal stage – 8 (13 won, 9 drawn, 8 lost)Champions – 1964, 2008Second place – 1984

Teams

of The Red Fury

The lucky streak

UKRAINE 2012 43

Spain National Team coach Vicente del Bosque

Do you know many coaches, who were dis-missed after two victories in the national championship, Champions League, winning the Intercontinental Cup, UEFA Super Cup? Here is one of them – Vicente del Bosque, the acting coach of Spain. A quaint specialist with appropriate nicknames – in his homeland he is called “The Barbel” or “The Forester”.

In May 2003, Real Madrid president Flo-rentino Perez and director general Jorge Val-dano decided to dismiss one of the most suc-cessful coaches in club history. To shake up the team – then they explained. As it turned

out, after del Bosque left, Real for four years could not regain the title of champions, and the road to the Champions League finals was forgotten up to now.

Hardly “The Barbel” is very disappointed with those events. Finally, in the summer of 2010 he joined Marcello Lippi as a special-ist, who in his coaching career won the most prestigious club trophy and the World Cup. “I am not offended at Real, but nevertheless, I have my own principles,” del Bosque has recently said. However, he does not reveal these principles, but they lead to victories.

The moustachioed winner

The lucky streak

44 UKRAINE 2012

перемогЗбірна Італії на чемпіонатах ЄвропиУчасть у фінальній стадії – 7 разів (11 перемог, 12 нічиїх, 4 поразки)Чемпіон – 1968Срібний призер – 2000Бронзовий призер – 1988

Команди

Тіні забутих

UKRAINE 2012 45

«Скуадра адзурра» – нео-дмінний учасник вели-ких футбольних форумів та один з головних пре-тендентів на перемогу

в них. Щоправда, нині весь італій-ський футбол знаходиться у кризі, про що свідчать як останні результа-ти тамтешніх клубів, так і провальні виступи національної команди, яка після здобуття титулу чемпіона світу в 2006-му на наступних турнірах ви-грала лише один матч з семи.

Втім, це навряд чи вплине на позиції команди Чезаре Пранделлі як одного з фаворитів майбутньої першості конти-ненту в Україні та Польщі. Цікаво, що в своїй багатій футбольній історії іта-лійці пропустили аж шість чемпіонатів Європи, тоді як світові змагання – лише одного разу.

Найвище досягнення «Блакитної ескадри» на Євро – перемога 68-го у себе на батьківщині. Тоді італійці завдяки вдалому жеребу (наскільки він був «сліпим», і досі сперечаються футбольні історики) перемогли у пів-фіналі радянську збірну, а потім лише у переграванні змогли здолати команду Югославії (1:1, 2:0).

Нинішня команда поки що може тільки мріяти про подібні успіхи. На-слідки «кальчополі» («тріади», «моджи-гейту» – називайте, як хочете) ще від-чуваються. Той скандал з договірними матчами найбільше вдарив по головно-му фігурантові – туринському «Ювен-тусу», який відправили до другого диві-зіону та покарали 30-очковим штрафом. А так вже історично склалося, що саме футболісти «Старої сеньйори» в різні часи складали кістяк національної збір-ної Італії.

Ось і на останні товариські мат-чі цього року проти збірних Польщі

та Уругваю Пранделлі викликав відразу сімох представників туринського клубу. Крок, на перший погляд, ризикований, адже гра першої команди країни зале-жить від стану справ у базовому клубі, а «Ювентус» на сьогодні, між іншим, не належить до грандів європейського футболу.

Відбірну групу до Євро-2012 італій-ці виграли дуже впевнено, проте, якщо відверто, секстет, в якому грала збірна Пранделлі, був слабеньким. «Допомо-гли» й серби, яких розглядали як осно-вних конкурентів «Адзурри» в боротьбі за путівку в Україну та Польщу. Тож, незважаючи на результат, робити висно-вки про одужання чотириразових чемпі-онів світу ще зарано.

Прихильники однієї з найпопулярні-ших світових команд очікують від своїх улюбленців успішної гри на Євро-2012. Попри все, Італія ставить перед собою найвищі завдання в будь-якій ситуації та на будь-якому турнірі. Щоправда, головний тренер команди зберігає спо-кій, віддаючи належне суперникам. «Без сумніву, збірні Іспанії, Німеччини та Нідерландів – фаворити чемпіонату Європи. Їхні результати і гра у відбір-ному циклі показали, що вони на голо-ву вищі за інших. Це дуже досвідчені команди. Для того, щоб гідно протисто-яти їм, нам необхідно добре підготува-тися технічно і психологічно. За цими трьома збірними йдуть ще дві – Італія та Англія. Обидві команди прогресують і шукають свою гру. Думаю, нас чекає дуже цікавий турнір», – резюмує Чезаре Пранделлі.

Погоджуються з фахівцем і букме-кери, які вважають шанси збірної Італії на перемогу на Євро-2012 найвищими після іспанців, німців та голландців. Італії ж залишається лише виправдати прогнози експертів.

Тренер збірної Італії Чезаре Пранделлі

«Мій принцип – дати ігровий час тому, хто цього гідний. Наприклад, ті, хто добре себе показує в клубах і знаходиться в гарній фізичній формі, мають більше можливості вийти на поле. Я завжди набираю команду за цим принципом. Моя мета – отримати хороший результат за гарної гри», – ці сло-ва головного тренера збірної Італії Чезаре Пранделлі чітко характеризують його ме-тоди роботи на чолі «Скуадри адзурри».

Уродженець Орцінуові, що в провінції Брешіа, ніколи не вважався найсильнішим

спеціалістом в Італії, проте мав солідну репутацію. Він не тренував великі клуби – одного разу, щоправда, очолив «Рому», але за сімейним обставинами залишив Рим через три неповних місяці.

Шість років по тому фахівець отри-мав свою «сторицю»: Пранделлі призна-чили наставником збірної після провалу команди на ЧС-2010. Тренер розчистив залишені попередником авгієві стайні. Результатом його роботи стала впевнена кваліфікація на Євро-2012. І це не межа.

Прогресивний провінціал

46 UKRAINE 2012

The “Squadra Adzurra” is a continuous participant in great football forums and one of the main contenders for winning them. However,

now the entire Italian football is in crisis, as evidenced both by the latest results of Italian clubs and failures of the national team, which, after gaining the world champion title in 2006, had won just one match out of seven at later tournaments.

However, this can hardly influence the performance of Cesare Prandelli’s team as one of the favorites of the future conti-nent championship in Ukraine and Poland. Interestingly, in their rich football history the Italians missed the very six European Championships, while the global competi-tion – only once.

The biggest achievement of the “Blue Squadron” at EURO was the home win in 1968. Then the Italians, thanks to a suit-able draw (football historians still argue to what extent it was “blind”) defeated the Soviet team in the semifinals, and then only in the replay they overcame the team of Yugoslavia (1-1, 2-0).

The current team so far can only dream of such success. The consequences of the “Calciopoli” (“Triad”, “Moggiopoli “ – call as you wish) are still felt. That match-fixing scandal most hit the main player –

Juventus FC, which was sent to the second division and imposed a 30-point penalty. Historically, it is the players of “The Old Lady “at various times were the backbone of the national team of Italy.

Now Prandelli has called immediately seven representatives of the Turin club for friendly matches against Poland and Uruguay this year. Seemingly – a risky step, because the game of the top team of the country depends on the situation in the key club, and Juventus today, by the way, does not belong to the grandees of Euro-pean football.

The Italians won the EURO 2012 quali-fying group very confidently, however, be honest, the sextet, in which Prandelli’s squad played, was weak. Here the Serbs also assisted, who were seen as major competitors of the “Adzurra” in the fight for a trip to Ukraine and Poland. So, de-spite the results, it is yet untimely to draw conclusions about the recovery of the qua-druple world champions.

Fans of one of the most popular teams in the world expect from their favor-ites a successful performance at EURO 2012. Despite everything, Italy sets itself the highest tasks in any situation and at any tournament. However, the head coach of the team remains calm, paying tribute to rivals. “Without a doubt, the national

teams of Spain, Germany and the Nether-lands – are the European Championship favorites. Their results and performance in the qualifying round proved that they are a cut above the rest. These are very experienced teams. In order to confront them effectively, we need to be well pre-pared technically and morally. These three teams are followed by another two – Italy and England. Both teams are progressing and seeking their game. I think we expect a very interesting tournament,” Cesare Prandelli summarized.

The opinion of the specialist is also shared by bookmakers, who see the chanc-es of the Italian team to win EURO 2012 the highest after Spaniards, Germans and Dutch. Italy has just only to justify the pre-dictions of experts.

of forgotten victories

Shadows

Italy National Team – UEFA European Championship RecordFinal stage – 7 (11 won, 12 drawn, 4 lost)Champions – 1968Second place – 2000Third place – 1988

Teams

UKRAINE 2012 47

Italy National Team coach Cesare Prandelli

Shadows

“My principle is to give playing time to the one that deserves it. For example, those who show themselves well in the clubs and are in good physical condition have more oppor-tunities to enter the pitch. I always form the team on this principle. My goal is to receive a good result with a good game”. These words of the head coach of Italy Cesare Prandelli clearly describe his working methods with the “Squadra Adzurra”.

A native of Orzinuovi, Brescia Province, he has been never considered the strongest spe-

cialist in Italy, but had a solid reputation. He did not coach the big clubs, however, once he led AS Roma, but for family reasons left Rome after three incomplete months.

Six years later the specialist was repaid a hundredfold. Prandelli was appointed the head coach of the team after Italy’s failure at the 2010 FIFA World Cup South Africa. With his ability to work, the coach cleaned the Augean stables that his predecessor had left. His work resulted in a confident qualification for EURO 2012. And this is not the limit. To be continued.

The progressive provincial

48 UKRAINE 2012

для «хлопців у зеленому»

Збірна Ірландії на чемпіонатах ЄвропиУчасть у фінальній стадії – 1 раз (1 перемога, 1 нічия, 1 поразка)

Команди

Зелене світло

UKRAINE 2012 49

Збірна Ірландії є унікальним за своїм складом об’єд­нанням. Справа в тому, що всі до єдиного гравці цієї команди працевлаштовані

за межами рідної країни – переважно у сусідній Англії. Вітчизняна ліга пра­цює тільки на експорт. Символічно, що наставляє ірландців славетний італієць Трапаттоні, а найяскравішою зіркою нового покоління вважається… шот­ландець за походженням Макгіді.

Уродженець Глазго Ейден у свідо­мому віці забажав змінити свою фут­больну приналежність та був охоче при­йнятий до лав «хлопців у зеленому». Саме Шотландія, нагадаємо, «подару­вала» сусідам і Патрика Боннера – по­справжньому культову постать для ір­ландських вболівальників, чудового воротаря та рекордсмена збірної країни за кількістю матчів у її складі (118). Та­ким чином, Макгіді не створював пре­цеденту, не був першопрохідцем – він лише повторив шлях славетного попе­редника.

Незважаючи на стабільно висо­ку кваліфікацію особистого складу (а до англійської першості недотеп, звіс­но, не беруть), як єдина команда­зірка Ірландія рідко спалахує на міжнарод­ному небосхилі. До 80­х років минуло­го століття вона взагалі жодного разу не бувала у фіналах першостей світу чи бодай Європи! Останнім часом ситуація дещо покращилася: 1994 та 2002 року острів’яни навіть опинялися у числі 16 найкращих команд планети. Але на чемпіонаті Старого Світу вони виступа­тимуть лише вдруге в історії. Прем’єри країни на цьому рівні багато хто з сучас­них виконавців навіть не пам’ятають: під час Євро­1988 у Німеччині біль­шість з них були ще дітлахами, а дехто – зовсім немовлятами.

Звісно, нинішній успіх підопічних Джованні Трапаттоні мав широкий резо­нанс на батьківщині героїв. Не зумівши випередити росіян у груповому турні­рі, ірландці надолужили згаяне у стадії плей­офф. Принагідно зазначимо, що у своєму відбірному секстеті «хлопці у зеленому» випередили не лише учас­ників попереднього мундіалю, словаків, але й симпатичну команду Вірменії, яка стала однією з найгучніших сенсацій усього кваліфікаційного циклу.

Ще одна збірна­сюрприз зустрілася ірландцям у «стикових» іграх за учас­тю срібних призерів власних відбірних груп. Естонці спромоглися випередити у своїй шістці одразу двох учасників чемпіонату світу у Південній Афри­ці – збірні Сербії та Словенії. На жаль, на цьому подвиги «маленької, але гор­дої пташки» скінчилися – за активного сприяння Ірландії.

Квитки до України та Польщі Мак­гіді, Кін і компанія могли замовляти вже після першого двобою з футболь­ним делегатом Прибалтики. Несподі­вано велика перемога гостей Таллін­на з рахунком 4:0 перетворила матч у відповідь на формальність. Втім і до нього ірландці поставилися цілком відповідально та офіційно оформили власну участь у континентальному форумі.

Таким чином, 24 роки потому націо­нальна команда Республіки Ірландія по­вертається до континентальної еліти і, звісно, не для того, аби спакувати валізи вже після групової стадії. Досвід, амбі­ції та сумарний рівень майстерності ви­конавців дозволяють «хлопцям у зеле­ному» помріяти про ще один плей­офф. Напевно, на це й налаштовуватиме свою бойову, завзяту команду Маестро Трап. Йому секрет видатних перемог добре відомий.

Тренер збірної Ірландії Джованні Трапаттоні

Здається, для нього не залишилося та-ємниць у футболі. На клубному рівні цей сивочолий синьйор ще минулого сторіччя виграв все, що тільки можна.

Але 72-річний Маестро Трап донині у строю і досі знаходиться в чудовій про-фесійній формі. Чергове підтвердження цього – перший за 24 роки прорив очолю-ваної ним збірної Ірландії до фіналу євро-пейської першості.

Власне, єдина прогалина у керівній практиці легендарного італійця пов’язана

саме з національними командами. Мож-ливо, саме незадоволеність цією сторін-кою власної біографії й утримує фахівця від того, щоб піти на заслужений відпо-чинок. Разом зі збірною рідної країни Тра-паттоні пізнав гірке розчарування на двох поспіль форумах: на ЧС-2002 італійці спіт-кнулися на стадії 1/8 фіналу, а на Євро-2004 взагалі не вийшли з групи.

Можливо, з командою Ірландії видатно-му тренерові пощастить більше. Він цього, безумовно, заслуговує.

Маестро Трап

50 UKRAINE 2012

The Irish national team is a unique association in its composition. The point is that every single player of this team is employed outside the home

country – mostly in the neighboring England. The domestic league works exclusively for export. Symbolically, managing the Irishmen is famous Italian Trapattoni, and the brightest star of the new generation is thought to be… a Scot by birth McGeady.

A native of Glasgow, Aiden in con­scious age wanted to change his football affiliation and was readily accepted into the ranks of “The Boys in Green”. It was Scotland, let’s recall, that “presented” to the neighbors also Patrick Bonner, a tru­ly cult figure for Irish fans, great goal­keeper and national team recordholder by the number of matches played for the team (118). Thus, McGeady did not create a precedent, was not a pioneer – he just re­peated the way of his famous predecessor.

Despite a very high qualification of the team players (and, of course, the muffs do not play in the English league), as a sin­gle team­star Ireland rarely flares in the international firmament. Before the 1980s it had never performed in the world cup fi­nals or even the European! Lately, the situ­

ation somewhat improved: in 1994 and 2002 the islanders found themselves even among the 16 best teams of the world. But at the championship of the Old World they will perform only the second time in his­tory. Many contemporary players do not even remember the country’s premiere at this level – during EURO 1988 in Ger­many most of them were still kids, and some – even infants.

Of course, the current success of Giovanni Trapattoni’s squad drew a wide reaction in the homeland of the heroes. Failing to beat the Russians in the group stage, the Irish made up for lost time in the play­offs. By the way, in their qualifying sextet “The Boys in Green” were ahead of not only the participants in the prior Mun­dial, Slovaks, but also the attractive team of Armenia, which became one of the biggest sensations of the entire qualifying round.

Another team­surprise met the Irish in the playoffs with the “silver medalists” of their own qualifying groups. The Esto­nians managed to prevail in their sextet immediately over two participants in the 2010 FIFA World Cup South Africa – the national teams of Serbia and Slovenia. Unfortunately, at that the deeds of the “lit­tle but proud bird” ended – with the active assistance of Ireland.

Tickets to Ukraine and Poland McGeady, Keane and Co could order even after the first duel with the football del­egate from the Baltics. A surprisingly big victory of Tallinn’s guests with a score 4:0 made the second leg match a formality. Though the Irish also treated it responsibly and formally secured their own participa­tion in the continental forum.

Thus, 24 years later, the Republic of Ire­land national team is returning to the con­tinental elite, and of course, not to crash out after the group stage. Experience, ambitions and overall skills of the per­formers allow “The Boys in Green” to dream of another playoff. This is probably what the Maestro Trap will be setting his fighting, enthusiastic team for. He knows the secret of great victories well.

Ireland National Team – UEFA European Championship RecordFinal stage – 1 (1 won, 1 drawn, 1 lost)

Teams

for “The Boys in Green”

Green light

UKRAINE 2012 51

Ireland National team coach Giovanni Trapattoni

It seems he has no more secrets in football left. At club level this symbolic seignior last century won all that one just could. Alone his Turin period enriched him with more than a dozen different trophies - including six cham-pionship awards and complete collection of international club cups totaling six.

The years he spent in his native Milan and Munich only multiplied a phenomenal collec-tion of Giovanni Trapattoni. Even 15 years ago he could with a clean conscience give up the coaching career and live at his leisure without the daily stress and immense pres-sure from newsmen and so-called public.

But the Maestro Trap is still in the ranks and is still in perfect professional shape.

The latest confirmation - the first in 24 years breakthrough of his Irish team to the Euro-pean championship finals.

Actually, the only gap in the coaching career of the legendary Italian is associated with exactly national teams. Perhaps, it is frustration on this page of own biography that prevents the spe-cialist from taking well-deserved rest. Along with a team of his native country Trapattoni experi-enced the bitter disappointment at two consecu-tive forums: at 2002 World Cup the Italians stum-bled in the round of last 16, and at EURO 2004 they failed to qualify from the group at all.

Perhaps, the outstanding coach will be luckier with the Irish team. He certainly de-serves it.

Maestro Trap

for “The Boys in Green”

52 UKRAINE 2012

Збірна Хорватії на чемпіонатах ЄвропиУчасть у фінальній стадії – 3 рази (5 перемог, 3 нічиї, 3 поразки)

зелених полів

Команди

Гросмейстери

UKRAINE 2012 53

Тренер збірної Хорватії Славен Білич

У новітній історії Хорватії нинішній на-ставник займає особливе місце. Таланти Славена Білича видно всюди. Гравцем вперше й востаннє разом зі збірною ви-грав бронзові нагороди чемпіонату світу, музикантом у рок-гурті «Равбау» записав пісню, яку й досі співають хорватські вбо-лівальники, на тренерському містку про-явив дипломатичні здібності, які дозволи-ли з допомогою ЗМІ сформувати навколо команди шанобливу ауру. Білич стрімко та впевнено увійшов до тренерського

цеху, де кують перемоги найвпливовіші спеціалісти континенту. Попрацювавши з молодіжною збірною всього кілька ро-ків, він, зайнявши місце відправленого у відставку Златко Кранчара, вийшов до фінальної частини Євро-2008. Зробив це легко, змусивши вголос лаятися аристо-кратичну Англію.

Славен керує збірною п’ять років. І хоча «розкручених» зірок в команді немає, вона може переграти будь-кого: своєрідна команда-«зірка».

Диригент почуттів

Найбільш «українську» збір­ну, кольори якої захища­ють одразу п’яте ро пред­ставників нашої Прем’єр­ліги, з року в рік вважають

темним коником, від якого можна чекати будь­чого. Хорвати запросто можуть обі­грати англійців і німців, але водночас без­барвно поступитися Грузії та Греції і від­правитися на здійснення подвигів у раунд плей­офф.

Зі збірною Хорватії шляхи українців перетиналися регулярно. Перевага поки що не на нашу користь: хоча становлення обох команд тільки почалося (а незалеж­ність наші країни отримали практично одночасно), хорвати двічі обходили нас у відбірній групі, встигнувши пограти, і не безуспішно, у фінальних турнірах чемпі­онатів світу та Європи. Трохи більше ніж за 15 років кваліфікацію проходили сім разів, чотири з яких припали на першість континенту.

З тієї команди, яка наводила жах на суперників в кінці минулого століття, за­лишився лише Славен Білич. Невдача на чемпіонаті світу 2006 року в Німеччині його попередника Златко Кранчара дала зрозуміти новому головному тренеру, що без радикальних змін на успіх в май­бутньому годі й сподіватися. Кістяк ни­нішньої команди формувався вже тоді, причому молодь загартовувалася через перемоги з міцними суперниками. До­статньо згадати відбірний турнір попе­реднього Євро, коли в групі з росіянами й англійцями родоначальники футболу взагалі залишилися за бортом фіналь­ного турніру, а майбутніх бронзових призерів хорвати так «повозили», що російські коментатори нічию в Загребі назвали якимось дивом.

Той чемпіонат міг стати тріумфаль­ним для Білича і компанії: до цього й ішло, але, не програвши жодного матчу,

Хорватія поступилася туркам місцем у півфіналі в післяматчевій серії пенальті. Не випадково, коли за право виступити в Україні та Польщі жереб вибрав їм у суперники Туреччину, одразу заговорили про те, що помста буде жорстокою. Так і сталося. Під час першого матчу в Стам­булі балкарці буквально розтрощили суперників – 3:0, а стадіон після фіналь­ного свистка кілька хвилин мовчав, не усвідомлюючи, що трапилося. Спіймати такого облизня ніхто не чекав, адже ще місяць тому хорвати боязко намагалися втримати нічию в Греції, за що «попла­тилися» першим місцем у групі.

Феноменальним перевтіленням збірна завдячує лише головному тренеру: Сла­вен Білич уміє знайти необхідні слова, після яких команда наче перевтілюєть­ся – виглядає напрочуд організованою, згуртованою, а гру розігрує, наче веде шахову партію з переможним ендшпі­лем. Окремо слід сказати і про бійців­ський дух. Це – фірмовий знак збірної. Недаремно її називають «вогняною» за пристрасть і відданість уболівальників.

В нинішній збірній роль першої скрипки з капітанською пов’язкою на рукаві грає лідер «Шахтаря» Даріо Срна. Разом з голкіпером Плетикосою, захис­ником Шимуничем і форвардом Оличем вони складають ветеранський стержень: на чотирьох провели 340 матчів за на­ціональну команду. Досвідчене крило доповнюють Кранчар, Модрич, Чорлу­ка, Ракитич, Ловрен, Вукоєвич, Єлавич і Манджукич. У своїх далеко не останніх клубах Англії, Франції, України, Шот­ландії й Німеччини вони відіграють про­відні ролі. Виходить така собі команда­«зірка». Тож решті «українців» – Стри­ничу, Едуардо і Калиничу – доведеться ще добре попотіти, аби потрапити в за­явку на Євро. У плей­офф для них місця в складі не знайшлося.Гросмейстери

54 UKRAINE 2012

The most “Ukrainian” team with immediately five repre­sentatives of our league year after year is thought to be a dark horse, of which one

can expect anything. The Croats can eas­ily beat the British and Germans, but at the same time, easily lose to Georgia and Greece and go to make feats in the round of playoffs.

The Ukrainians would meet the national team of Croatia with enviable regularity. The advantage is not yet in our favor: in the infancy of the team’s formation, given that our countries gained independence ac­tually at the same time, the Croats defeated us twice in the qualifying group, having had time to play, and not unsuccessfully, in World and European championship fi­nals. Slightly more than in 15 years, they qualified 7 times, with four of which for the championship of the continent.

Of the team that scarified their oppo­nents at the end of last century only Slaven Bilić has remained. Failure at the 2006 World Cup in Germany of his predecessor Zlatko Kranjcar gave the new head coach to understand that without radical changes they should not count on future success. The backbone of the current team was forming that time, with the youth getting stronger through victories at strong rivals. Suffice it to mention the previous EURO

qualifying round, where in a group with Russians and British the ancestors of foot­ball were left in the basket of the finals, while the future bronze medalists were so heavily ‘tormented’ by the Croats that Rus­sian sportcasters called a draw in Zagreb just a miracle.

That championship could have been tri­umphant for Bilić and Co, and this seemed imminent, but not losing a single match, Croatia lost to the Turks in the semifinals penalty shoot­out. It is no coincidence, when for the right to play in Ukraine and Poland the lot came to Turkey, and the revenge was said to be cruel. And so it happened. In the first leg in Istanbul the Balkarians literally smashed their rivals – 3:0, and the stadium after the final whistle stood a few minutes in silence, not know­ing what had happened. Nobody expected such a failure, because even a month ago the Croats timidly tried to keep the draw in Greece, for which they were smarted with first place in the group.

The phenomenal transformation of the team is due only to the head coach. Slaven Bilić can find the right words, after which the team seems to be reincarnated: it looks surprisingly organized, cohesive, and plays like it is a game of chess with winning endgame. Separately, it should be told about fight spirit. This is a brand of the team. No wonder it is called “The

Fiery Boys” – for passion and commit­ment to the fans.

In the current team the first fiddle with the captain’s armband on his sleeve is played by the leader of FC Shakhtar Donetsk Darijo Srna. However with goalkeeper Pletikosa, defender Simunic and forward Olic they make the veteran rod: the four had 340 ap­pearances for the national team. The experi­enced wing is complemented by Kranjcar, Modric, Corluka, Rakitic, Lovren, Vuko­jevic, and Jelavic and Mandjukic. In their clubs of England, France, Ukraine, Scot­land and Germany, they play a leading role. It looks like some kind of a “team­star”. So the rest of the “Ukrainians” – Strinic, Edu­ardo and Kalinic still have to work hard to play in Ukraine and Poland. In the playoffs they did not appear.

Croatia National Team – UEFA European Championship RecordFinal stage – 3 (5 won, 3 drawn, 3 lost)

Teams

The Grandmastersof grass pitches

UKRAINE 2012 55

Croatia National Team coach Slaven Bili

In the modern history of Croatia the acting coach takes a special place. The talents of Slaven Bili can be seen everywhere, whatever he undertook. As a player first and last together with the national team won the World Cup bronze medals, as a musician with a rock band Rawbau re-corded a song still sung by Croatian fans, as a coach revealed diplomatic skills that allowed with the help of the media to form a respectful aura around the national team.

Bili rapidly and confidently entered the coaching smithy where victories are forged

by influential specialists of the continent. After managing the juniors team only a few years, he, after replacing in the first team the dismissed Zlatko Kranjcar, straight away advanced to the EURO 2008 finals. He made it easily, forcing to swear the aris-tocratic England loudly.

Slaven has been managing the team for 5 years. Given that there is no branded “stars” in the team, it can beat anyone. A peculiar “team-star”. So let’s wait for sur-prises: Bili has already said that Croatia is aiming for the European Cup in Kyiv.

The conductor of feelings

The Grandmasters

56 UKRAINE 2012

господарЗбірна України у фіналах чемпіонату Європи не виступала.У складі збірної СРСРУчасть у фінальній стадії – 6 разів (9 перемог, 3 нічиї, 6 поразок)Чемпіон – 1960Срібний призер – 1964, 1972, 1988

Команди

Зухвалий

UKRAINE 2012 57

Якщо збірну Німеччини очолювали десять на-ставників за всю історію, то у нас цей рекорд по-били менше ніж за два

десятиліття. Починаючи з 1992 року українську національну команду очо-лювали 11 спеціалістів, причому три наставники – Микола Павлов, Йожеф Сабо та Олег Блохін – працювали з нею двічі.

Не став винятком і підготовчий пе-ріод до Євро-2012. Скликав збірну Мирон Маркевич, продовжував справу його помічник Юрій Калитвинцев, а з тренерської лави на чемпіонаті Європи командою керуватиме той, з ім’ям яко-го пов’язаний єдиний поки що успіх на міжнародній арені. У своє перше при-шестя, коли збірна дійшла до чвертьфі-налу чемпіонату світу, Олег Блохін, до речі, встановив рекорд витривалості на чолі першої команди. До нього ще ніхто не стояв на тренерському містку чотири роки без перерв.

Чи вдасться наставнику покращити своє ж досягнення, дасть відповідь фі-нальний турнір. Завдання стоїть серйоз-не – вийти з групи, а далі, через матчі плей-офф, спробувати дійти до фіналу. Загалом українська збірна може провес-ти шість матчів. Якщо дійде до п’ятого, то можна припустити, що Блохін готу-ватиме команду і до чемпіонату світу в Бразилії. Адже до півфіналу ми ще ні-коли не добиралися, і такий результат вважатиметься безсумнівним успіхом.

Зазначимо, що таке ж завдання-мі-німум ставлять ще десяток збірних. Усі вони – добре «збиті» і, що надає їм перевагу, подолали сито відбірного тур-ніру, де синхронність колективних дій відпрацьовувалася в екстремальних си-туаціях. Втім, збірній Олега Блохіна теж є чим похвалитися.

За два сезони футболку національної команди одягали п’ять десятків футбо-лістів. На кінець 2011 року їх залиши-лося близько тридцяти. Поза увагою не залишився жоден обдарований кан-дидат, перевіряли навіть можливості списаних в запас. Поступово вдалося стабілізувати склад, прийшли перші перемоги. І навіть у програних матчах проглядався рух вперед. Щоправда, у деяких випадках через низку травм провідних гравців кульгала гра в обо-роні: тренерський штаб постійно шукав вихід на стабільний рівень, випробо-вуючи різні схеми зміцнення захисної ланки. Коли насиченим півзахистом зменшували тиск біля власних воріт, коли швидкими атаками намагалися позбавляти суперників можливості на акцентовані контрдії.

Як показали останні матчі, збір-на України дуже потужно виглядає в атаці – там, де кілька років тому мали найбільші проблеми. Гра команди будується навколо досвідчених Шов-ковського, Тимощука, Шевченка та Гусєва, поруч з якими змужніли вчо-рашні гравці «молодіжки» Ярмоленко і Коноплянка. Ця пара крайніх пів-захисників додала атакуючим «стра-вам» Блохіна потрібної гостроти: не випадково вони забивають не менше, ніж номінальні форварди. Відзначи-мо і появу крайніх захисників Бутка й Селіна. Якщо так само вгору підуть справи й у Безуса, то на Євро серед-ній вік збірної становитиме 25–26 років – така собі золота середина, сплав досвіду і молодості. Додамо до нього вміння тренера психологічно налаштувати футболістів і переваги власного поля – та отримаємо досить непогану боєздатну одиницю. Тільки б з центральними захисниками нічого більше не трапилося…

Тренер збірної України Олег Блохін

Подейкують, Олег Блохін, коли виступав, 100-метрівку долав не гірше за учасників фіналу на Олімпійських іграх. Який про-цент у цьому вигадки – невідомо, однак те, що головному тренеру в житті завжди до-водиться бути першим, лише підкреслює його вміння робити все швидко і якісно.

Він першим з українською збірною по-трапив на чемпіонат світу, дебютуватиме з нею і на континентальній першості. Різ-ниця лише в тому, що з командою зразка 2006 року Олег Володимирович пройшов

відбірне горнило, разом з підопічними радів і сумував. Нині ж з багатьма футболістами він знайомий лише останні півроку, тому ко-манду створює, як кажуть, на ходу.

За час, протягом якого Олег Блохін тре-нує збірну після нового призначення, ко-манда показувала різні результати. Були провали, але більше позитивних моментів. Всі зрозуміли, що у Блохіна байдужі на поле не вийдуть. Патріотизм – не пустий звук для тренера. А за гру команди соромно не буде: довів на власному прикладі.

Олег Перший

58 UKRAINE 2012

If the German team was led by 10 coaches over the entire history, we have this record beaten less than for two decades. Since 1992, the Ukrainian national team was head-

ed by 11 specialists, with three coaches – Mykola Pavlov, Jozsef Szabo and Oleg Blokhin – heading the squad twice.

The preparation period for EURO 2012 has turned out to be no exception as well. Myron Markevych gathered the team, his assistant Yuriy Kalitvintsev continued his work and managing the team from a coach-ing bench at the European Championship will be the one, whose name is associated with the yet only success in the interna-tional arena. In his first coming, when the team reached the quarterfinals of the 2006 FIFA World Cup Germany, Oleg Blokhin, by the way, set a record for endurance as coach of the first team. No one has man-aged to lead the team four years without a break for experiments.

Will the mentor succeed in improving his achievement? The answer will be given at the final tournament. The task is serious – to qualify from the group stage, and then, through the play-off matches, try to reach the finals. The Ukrainian team can play six matches. When it reaches the fifth game, then we can assume Blokhin will be ready-ing the team also for the 2014 FIFA World Cup Brazil. For we have never reached the

semifinals, so this result would be consid-ered as an undoubted success.

It should be noted that the same min-imum-task is set by at least another ten teams. All of them are “strong-knit” and, that gives them an advantage, overcame the qualifying round, where synchronism of collective action was practiced in ex-treme situations. However, the team of Oleg Blokhin also has something to boast about.

After two seasons the national team’s shirt was worn by about five dozen play-ers. At the end of 2011 about thirty have left. No gifted candidate was passed off, the coaching staff even tested reserve play-ers. Gradually, it was managed to stabilize the team’s line-up, and the first victories came. However, even lost games demon-strated progress. In some cases, however, due to a series of injuries of leading play-ers the defense seemed to be weak: the coaching staff was constantly trying to reach stability, testing various schemes to strengthen the defensive component. When the saturated midfield reduced pres-sure near their own goal, when the fast at-tack tried to deprive rivals of the focused counter-attack.

As recent matches revealed, the Ukrai-nian team looks very powerful in attack – where a few years ago we had a major problem. The game of the team is built

around the experienced Shovkovskiy, Ty-moshchuk, Shevchenko and Gusev, ac-companied by the grown-up players from the juniors team Yarmolenko and Kono-plyanka. This pair of wingers clearly fit in well and added the necessary sharpness to Blokhin’s attacking component. It is no ac-cident that they score nothing less than the nominal forwards. We should also mention the appearance of the wing-backs Butko and Selin. If Bezus keeps the pace too, so the average age of the team at the EURO will 25-26 years. This is a kind of the gold-en mean, a combination of experience and youth. If we add the ability of the coach to adapt the footballers psychologically and preferences of home field, we get a good combat-ready unit. If only nothing more happened to central defenders.

hostsThe daring

Ukraine National Team never played in European Championship finalsFor the USSR National TeamFinal stage – 6 (9 won, 3 drawn, 6 lost)Champions - 1960Second place – 1964, 1972, 1988

Teams

UKRAINE 2012 59

Ukraine National Team coach Oleg Blokhin

The daring

It is rumored that Oleg Blokhin, when per-formed, overcame a 100-meter distance as good as participants in the final at the Olym-pic Games. What percentage of this story is true, no one knows, but the fact that the head coach in his life has always had to be first, only emphasizes his ability to do everything quickly and efficiently.

He was the first to progress to the World Cup with a Ukrainian team, he will debut with it also at the continental championships. The only difference is that with the team of 2006 Oleg Blokhin passed through the qualifying round, he rejoiced and grieved together with

the players. Now, he has been acquainted with many players only for the last six months, so he creates the team, what is called, in motion. With the months left to the start of EURO 2012, he still has to gain pace.

After Oleg Blokhin rejoined the national team, the squad showed different results. There were failures, though there were more positive aspects. All understood that Blokhin would not let indifferent players in the pitch. Patriotism is not an empty word for the coach. And he will not be ashamed for the team’s performance – he proved by his own example.

Oleg the First

60 UKRAINE 2012

серед другихЗбірна Швеції на чемпіонатах ЄвропиУчасть у фінальній стадії – 4 рази (4 перемоги, 5 нічиїх, 5 поразок)Бронзовий призер – 1992

Команди

Перші

UKRAINE 2012 61

Збірна команда Швеції у до-сить похилому віці, на 84-му році життя, відкрила для себе фінальну стадію першості Єв-ропи. Попри це «Тре Крунур»

вважається не лише однією з найдосвід-ченіших збірних земної кулі, але й однією з найавторитетніших.

Скандинавські майстри м’яча ще у се-редині минулого сторіччя гучно заявили про себе світові. На домашній першості планети 1958 року вони тільки у фіна-лі поступилися віртуозним бразильцям на чолі з «його величністю» Пеле. Блиск того срібла надихав не одне покоління шведських футболістів. От тільки на-близитися до нього нащадкам Леннарта Скоглунда та Курта Хамрина ніяк не вда-ється. Яскраві особистості періодично з’являються у вітчизняному футболі – з видатними колективами складніше…

Наступного разу рідні стіни надих-нули шведів на подвиг через 34 роки. Незважаючи на статус новачка турніру, господарі Євро-1992 досягли півфіналу змагання та завдали єдиної поразки май-бутнім чемпіонам Старого Світу – дан-цям. Це й був той самий перший раз. Не-погано для дебюту, чи не так?

Надалі жовто-сині стабільно відбира-лися на чемпіонати континенту: україн-сько-польський форум стане для них вже четвертим фіналом поспіль. Погодьтеся, схвальна стабільність для північної краї-ни, де найпопулярнішою спортивною дис-ципліною споконвічно вважався хокей.

Досить впевнено шведи подолали й останню відбірну дистанцію. За вели-ким рахунком, провалилися вони лише одного разу – в Амстердамі. Втім, не ви-ключено, що болюча поразка (1:4) від гол-ландців лише пішла на користь «Тре Кру-нур». Решту відбору вони провели більш зібрано, наполегливо, агресивно, а своє-му помаранчевому кривдникові поверну-

ли «боржок» наостанок, у заключному турі кваліфікації. Між іншим, більше нікому збірна Нідерландів у цьому циклі не поступалася – тільки шведам.

Завдяки цій перемозі скандинави до-моглися найкращого результату серед збірних, що посіли другі місця у власних групах, та уникли стресу стикових матчів. Така собі wild card від УЄФА. Заради неї варто було стрибнути вище голови у зу-стрічі з віце-чемпіоном світу!

Окрім безкомпромісності (жодної ні чиєї за усю кваліфікацію!), команду вигідно відрізняла з-поміж інших «конкурсантів» висока результативність. Більше неї у цьо-му циклі забили лише ті самі голландці (37 м’ячів) та німці (34). Шведи зупинили-ся на позначці «31» і посіли за цим показ-ником почесне третє місце на континенті.

Для пересічного вболівальника уосо-бленням сучасної «Тре Крунур», зви-чайно, є красень-велетень Златан Ібра-гімович. Це, можна сказати, «обличчя» команди, її візитна картка. Дійсно, більш яскравої особистості у складі шведів давно не було. Та чи було взагалі? Зла-тан справді унікальна постать: здається, лише йому одному у світі вдавалося ви-гравати чемпіонати Нідерландів, Італії та Іспанії (при цьому у Серії А він трі-умфував з трьома різними клубами!). Саме йому належить звання найкращого бомбардира збірної Швеції серед діючих футболістів та найвправнішого її стріль-ця за підсумками останнього відбору.

Щоправда, свої п’ять голів у заліку Євро-2012 Ібрагімович розподілив усього між двома суперниками, Сан-Маріно та Фінлян-дією, але його значущість для національної команди від цього, звісно, не зменшилася. Він – лідер, капітан та, врешті-решт, головна надія Швеції на полях України та Польщі.

На медалі ці хлопці навряд чи претен-дуватимуть, але нерви визнаним фавори-там, поза всяким сумнівом, попсують.

Тренер збірної Швеції Ерік Хамрен

Вже у 18-річному віці Ерік Хамрен збагнув, що видатним гравцем сучасності йому не стати, і почав готувати себе до керівної роботи. В 26 років він отримав у розпоря-дження юнацьку команду «Сундс валль» – та відразу зробив її чемпіоном країни у своїй віковій категорії!

У 30 з хвостиком в його житті розпо-чався «дорослий» футбол. У рідній Шве-ції виграв три національні Кубки, у Данії та Норвегії – чемпіонські медалі. Прогрес оцінили. Восени 2009 року Хамрен очолив

збірну своєї країни. Своєрідну естафетну паличку Ерік прийняв з рук Ларса Лагер-бека, який ледь не десятиліття очолював національну команду, проте не зумів ви-вести її на чемпіонат світу в ПАР.

Новий тренер сподівання виправдав. Отримавши у суперники віце-чемпіонів планети, голландців, шведи не знітилися і завдяки найкращому результату з-поміж других збірних кваліфікувалися на Євро-2012. Для їх «коуча» прийдешній фінал ста-не першим іспитом такого рівня складності.

Заслужений тренер Скандинавії

62 UKRAINE 2012

The national team of Sweden is quite an old age, in the 84th year of its existence, has discovered the final stage of the European Champion-

ship. Despite this the Three Crowns are considered not only one of the most expe-rienced teams of the world, but also one of the most authoritative.

Back in the middle of the last century the Scandinavian masters of the ball loudly declared themselves to the world. At the home 1958 World Cup they only lost in the final to the virtuoso Brazilians, led by “His Majesty” Pele. The shine of that silver inspired many generations of Swed-ish players. It is just that the descendants of Lennart Skoglund and Kurt Hamrin still fail to get closer to it. Bright personalities periodically appear in national football – yet it is tougher with outstanding teams…

The next time the home ground inspired the Swedes for the feat 34 years later. De-spite the status of the tournament’s new-comer, the hosts of EURO 1992 reached the semi-final of the championship and caused the single defeat of the future cham-pions of the Old World – Danes. It was that very first time. Not bad for a debut, is it?

Thereafter, the yellow-blue were steadi-ly selected for the continental champion-ship: the Ukrainian-Polish forum will be the fourth consecutive finals for them. You must agree that this is approvable stability for a northern country, where hockey was considered the most popular sports disci-pline from the remotest times.

The Swedes overcame the last qualifying round quite confidently as well. They have

failed on a major count only once – in Am-sterdam. However, it is not being ruled out that the painful defeat (1:4) at the hands of the Dutch only benefited the Three Crowns. The rest of the qualification stage they spent more collected, persistent, aggressive, and returned the petty debt to the orange offend-ers at the end, in the final round of the quali-fication. Incidentally, the national team of Netherlands did not yield to anyone in this round – only to the Swedes.

Thanks to this victory the Scandinavians achieved the best results among the nation-al teams that ranked second in their groups, and avoided the stress of the play-offs. A sort of wild card from the UEFA. It is worth jumping above one’s head in a meet-ing with the World Cup runner-up!

In addition to an uncompromising at-titude (not one draw in the whole qualifi-cation stage!), the team was favourably distinguished from other “contestants” by its high performance. Only the same Dutch (37 goals) and Germans (34) scored more than it in this cycle. The Swedes stopped at the “31” mark and by this figure occupied honourable third place on the continent.

For an average fan the embodiment of the modern Three Crowns is, of course, a beautiful giant called Zlatan Ibrahimovic. It may be said to be the “face” of the team, its calling card. Indeed, it was a long time since a brighter personality was among the Swedes. Has there ever been one at all? Zlatan is truly a unique figure: it seems only he alone in the whole world could win the championships of the Netherlands, Italy and Spain (in Italy he won it with three different clubs!). It is he who holds the title of best scorer of the Swed-

ish national team among players still playing and its most skilful forward in terms of the re-sults of the last qualification.

However, with his five goals in the EURO 2012 qualification Ibrahimovic distributed between only two rivals, San Marino and Finland, but his significance for the national team from this, of course, has not decreased. He is the leader, captain and ultimately, the main hope of Sweden on the fields of Ukraine and Poland.

These guys are not likely to be in the hunt for medals, but will without a doubt fray the nerves of recognized favourites. As for the tournament objective, the minimum task of the Scandinavians will probably be to get into the quarter-finals –the Three Crowns fin-ished in the last two continental forums at this stage, in Portugal and Austria-Switzerland.

Sweden National Team – UEFA European Championship RecordFinal stage – 4 (4 won, 5 drawn, 5 lost)Third place – 1992

Teams

among secondsFirst

UKRAINE 2012 63

Sweden National Team coach Erik Hamr n

As examples of Jose Mourinho and his train-ee-countryman Andre Villash Boasha show, one should not necessarily be a professional footballer to become a skilled trainer.

Already in his 18 years Erik Hamr n un-derstood that he was unlikely to become the outstanding player of modern times, and began to prepare himself for the leadership job. In 26 years he started to coach a juniors team of Sundsvall FC – and immediately made them the champion of the country in their age category!

When he was someplace in his thirty, an “adult” football began in his life. Hamr n won three national cups in his native Sweden,

in Denmark and Norway – champions med-als. The progress was praised. In autumn 2009, Hamr n joined the team of his country. Erik took a specific baton from the hands of Lars Lagerback, who nearly a decade head-ed the national team, but failed to bring it to the World Cup in South Africa.

The new coach met expectations of the foot-ball union and supporters of the team. With the world vice-champions – the Netherlands – as their rivals, the Swedes did not confuse and owing to the best performance among the sec-ond teams qualified for EURO 2012. For their coach the coming finals will be the first test of such level of complexity.

The honoured coach of Scandinavia

First

64 UKRAINE 2012

ПерезавантаженняЗбірна Франції на чемпіонатах ЄвропиУчасть у фінальній стадії – 7 разів (14 перемог, 7 нічиїх, 7 поразок)Чемпіон – 1984, 2000Бронзовий призер – 1996

«Темний півник».

Команди

UKRAINE 2012 65

Мабуть, буде великим перебільшенням твер-дження, буцімто фран-цузький футбол перебу-ває у глибокій кризі. Це,

звісно, не так. Однак і розквітом його сьо-годення не назвеш. Ери Платіні та Зідана скінчилися, а нових героїв такого масшта-бу у «трикольорових» досі не з’явилося. Країна ніколи не відчувала дефіциту фут-больних талантів: клубні «інкубатори» працювали і працюють з високим коефіці-єнтом корисної дії. Але чогось новому по-колінню не вистачає. Можливо, харизми, яка відзначала славну «галльську» збірну на межі століть. Генії – вони не кожного дня народжуються.

Фіаско на двох останніх великих турнірах, чемпіонатах Європи та світу, завдали величезних іміджевих збитків усьому національному футболу. Перед французами перестали тріпотіти – з них почали відверто глузувати. Журналісти висміювали Раймона Доменека через його сліпу віру в гороскопи та дивні ка-дрові рішення. Вболівальники вимага-ли від тренера йти до дідька. Та й грав-ці, відверто кажучи, ставилися до свого шефа без особливої поваги.

Таким чином, провал у Південній Аф-риці був значною мірою прогнозованим. У розпалі групового турніру найавтори-тетніші члени збірної розсварилися з го-ловним тренером (знайшли час та місце!) через конфлікт останнього з Анелька. Внаслідок грандіозного скандалу турнір для французів скінчився швидко та без-славно – вже після групового етапу.

Звісно, після повернення додому ви-нуватці загальнонаціональної ганьби були суворо покарані: тренер – відстав-кою, гравці – різноманітними дисквалі-фікаціями. На три матчі було відлучено від збірної Франка Рібері, на п’ять – Па-тріса Евра. Але все це квіточки у порів-

нянні з вироком, який федерація фут-болу Франції винесла Ніколя Анелька. Бунтівний форвард отримав 17 (!) матчів міжнародної ізоляції та вирішив завер-шити кар’єру у національній команді.

Інших «дідусів» збірної ніхто у спину не підштовхував – вони пішли самостій-но. Вік, травми… Анрі, Галлас, Вієйра були останніми могіканами збірної Фран-ції, своєрідним містком між славним ми-нулим і туманним майбутнім. Ветерани вирішили не заважати старому товарише-ві Блану будувати новий колектив і чемно поступилися своїми місцями молоді.

Зміна поколінь – процес завше болю-чий. Не уникла «хвороби росту» й онов-лена команда Франції. Після сенсаційної поразки на своєму стадіоні від білорусів «трикольорові» зазнали на батьківщині нищівної критики. Однак не зламалися, витримали шалений тиск преси та гідно завершили відбірний турнір. Надалі по-дібних витівок «галли» собі не дозволя-ли, а головними чинниками їх перемоги у групі стали зразкова дисципліна та над-надійна гра в обороні. За всю кваліфіка-цію французи пропустили чотири м’ячі у власні ворота, поступившись за цим по-казником лише італійцям. Ось що значить тренер-захисник. І який захисник – ас!

Відносно нещодавно витвір Блана мали можливість оцінити українські прихильники футболу. Втім, приємним це знайомство назвати досить важко. Французи здобули вольову перемогу на «Донбас-Арені», хоча підсумковий рахунок (1:4) не зовсім справедливо ві-добразив співвідношення сил на полі. Достатньо сказати, що три голи гості за-били у проміжок часу з 87 по 92 хвилину.

Гадаємо, справжній потенціал сучасної команди Франції нині навіть для її вірних прихильників є загадкою. Чи не вперше у новому тисячолітті «галли» поїдуть на великий турнір не фаворитами. «Темний півник».

Тренер збірної Франції Лоран Блан

На відміну від свого попередника Раймона Доменека, Лоран Блан зробив блискучу кар’єру футболіста. Він і у видатних клубах сучасності на кшталт «Барселони», «Ін-тера» та «Манчестера Юнайтед» пограв, і все, що тільки можна, зі збірною країни здобув: світове «золото» – 1998 року, єв-ропейське – 2000-го.

Напевно, саме такий наставник потрі-бен був команді Франції після ганебного виступу на африканському ЧС. У перший рік самостійної практики Лоран привів

«Бордо» до другої сходинки національно-го п’єдесталу та отримав премію «Тренер року». Наступного сезону вони разом ви-грали чемпіонат і Кубок ліги.

Відмінно впорався месьє Блан і з но-вим професійним викликом: значно оновлена команда Франції без зайвих пригод подолала відбірний цикл Євро-2012, а наступного літа спробує набли-зитися до тих висот, які ще минулого століття підкорив її молодий головний тренер.

Карт-бланш Блана

66 UKRAINE 2012

The claim that French foot-ball is allegedly in deep cri-sis would probably be a great exaggeration. It certainly is not. However, flourishing is

also not the right word to describe it to-day. The epochs of Platini and Zidane have ended and the “three-coloured”still have not acquired any new heroes of this magnitude. The country has never felt a lack of football talents: club “incubators”were working with high efficiency and still do. But the new gen-eration still lacks something. Perhaps, it is charisma, which defined the glorious “Gal-lic” national team at the turn of the century. Geniuses are not born every day.

The fiasco at the last two major tour-naments, World and European champion-ships caused huge losses to the image of the entire national football. They stopped quivering before the French –but began to openly mock them. Journalists mocked Raymond Domenech for his blind faith in horoscopes and bizarre personnel deci-sions. The fans demanded that the manager go to hell. And the players, frankly, also treated their boss without much respect.

Thus, the failure in South Africa was largely predictable. In the midst of the group tournament most respected mem-bers of the team fell out with the manager (found the time and place!) over the con-flict of the latter with Anelka. As a result of the massive scandal the tournament was over quickly for the French and disgrace-fully –right after the group stage.

Of course, after returning home the cul-prits of the national shame were severely punished: the manager –fired, the players –

with a variety of suspensions. Franck Ribery was excommunicated from the national team for three matches, Patrice Evra– for five. But this is nothing in comparison with the verdict French Football Federation issued to Nico-las Anelka. The rebel forward received 17(!) matches of international isolation, and de-cided to end his career in the national team.

No one pushed other “elders” out of the national team – they left on their own. Age, injuries… Henry, Gallas, Vieira were the last of the Mohicans in the French national team, a kind of bridge between the glorious past and the vague future. The veterans have decided not to interfere with their old comrade Blanc in his build-ing of a new team and politely gave their places to young people.

The change of generations is always a painful process. The new French na-tional team has not escaped “the disease of growth” either. After the sensational defeat at their own stadium at the hands of the Be-larusians, the “three-coloured” became subjects of withering criticism at home. But they did not break, withstood fierce press pressure and adequately completed the qualifying tournament. From that point the “Gauls”did not allow themselves such escapades, and the main factors of their vic-tory in the group became exemplary disci-pline and an ultra-reliable defensive game. In the whole qualifying round the French let only four goals into their net, only second to the Italians in this figure. That is what a manager who was a defender means. And what an ace defender!

Relatively recently Ukrainian football fans had the opportunity to evaluate Blanc

work’s. However, it is difficult to call this acquaintance a pleasant one. The French gained an easy victory at the Donbass Are-na, although the final score (1:4) did not re-flect the balance of power in the field quite fairly. Suffice to say that the guests scored three goals in the period from the 87th to 92nd minutes.

We believe that the true potential of the modern French national team is a mys-tery even for its loyal supporters now. It is probably the first time in the new millen-nium that the “Gauls”will be going to a big tournament not as favourites. Rather, an appropriate definition is the term “dark horse”, and as for France –a “dark rooster”. Perhaps this is even good for the descen-dants of Musketeers: it is more pleasurable to play without undue pressure.

France National Team – UEFA European Championship RecordFinal stage – 7 (14 won, 7 drawn, 7 lost)Champions – 1984, 2000Third place – 1996

Teams

Reload“Dark rooster”.

UKRAINE 2012 67

France National Team coach Laurent Blanc

Unlike his predecessor, Raymond Domenech, Laurent Blanc made a brilliant career as a footballer. He both played in prominent clubs like Barcelona, Inter and Manchester United, and won with the national team what-ever one just could – the world ‘gold’ in 1998, and the European – in 2000.

Perhaps this is the coach that the mod-ern French team needed after the shame-ful performance at the African World Cup. Domenech, with all due respect to him, could not boast about such respect – neither among the fans, nor among the players.

Not only the glorious past spoke in fa-vour of Blanc, but the promising present too.

In the first year of his independent practice Laurent brought Bordeaux to the second spot of the national podium and won “The Coach of the Year” title. The next season they together won the championship and the League Cup. So the best candidate for the position of the new national team coach could hardly be found.

Apart from this, Monsieur Blanc has coped perfectly with a new professional chal-lenge: the refreshed the French team without any troubles overcame the EURO 2012 quali-fying round, and next summer will try to reach the heights that its young head coach had conquered even last century.

Blanc’s carte blanche

“Dark rooster”.

68 UKRAINE 2012

левів без пастуха

Збірна Англії на чемпіонатах ЄвропиУчасть у фінальній стадії – 7 разів (7 перемог, 7 нічиїх, 9 поразок)Бронзовий призер – 1968, 1996

Військо

Команди

UKRAINE 2012 69

Збірну Англії можна назвати чемпіоном з невиправданих сподівань. З року в рік прогре-сує Прем’єр-ліга, поступово перетворившись на турнір між

власниками-міліардерами: у ній грають чи не найдорожчі футболісти світу, а національна команда, яка носить горде прізвисько «Три леви», майже п’ять де-сятиліть нічого не може виграти.

Ймовірно, так тривало б і досі, якби у кваліфікації попереднього Євро ан-глійці не спіймали облизня від збірної Хорватії, що залишила їх за бортом фі-нального турніру. Неквапним родона-чальникам футболу довелося терміново шукати вихід з критичної ситуації – він був знайдений в особі Фабіо Капелло. Італієць швидко розставив акценти, зі-бравши під свої знамена досвідчених майстрів. Корінь невдач побачив у від-сутності належної дисципліни, тож чи не на першому теоретичному занятті оприлюднив правила поведінки.

За Капелло, гравець збірної повинен:• Поводитися так, як вимагають прави-

ла країни, де вони перебувають; по-важно ставитися до персоналу готелю.

• Не зустрічатися з рідними та друзями в місцях, де мешкає команда.

• Під час зборів носити офіційний одяг збірної будь-де і будь-коли.

• Їсти у присутності всіх футболістів без винятку. Вилучити з раціону мас-ло і напівфабрикати.

• Поважати тренера: він – не приятель, а Капелло або містер Капелло.

• Нікуди не запізнюватися: дисципліна в побуті впливає на дії під час матчу.

• Приходити на збори команди без мо-більного телефону.

• Стежити за собою: в національну коман-ду за колишні заслуги не запрошують. Наскільки подіяли встановлені Ка-

пелло вимоги – невідомо, але відбір

до чемпіонату світу англійці пройшли першими з європейців. Програли лише один матч Україні, але він особливої погоди для них не робив. Зате вказав на недоліки: команда нагадувала клуб джентльменів «Кому за 30-ть», що за-йвий раз і підкреслила збірна Німеччи-ни в 1/8 фіналу Мундіалю, розгромив-ши Англію – 4:1.

Капелло, втім, тоді залишили на по-саді, але під час відбору на Євро-2012 комплектував команду по-іншому. Розпрощався одразу з 10 гравцями, з якими йшов на штурм південноафри-канських вершин. Визначив основну «обойму»: Харт, Г. Джонсон, Коул, Террі, Лемпард, Уолкот, Янг і Руні – і навколо них почав будувати сучасну англійську збірну. Причому дуже обе-режно. Новачків випускав не більше одного на матч. У підсумку в кваліфі-кації задіяв 31 футболіста. Шестеро з них, що примітно, провели по одній офіційній зустрічі, ще п’ятеро – по не-повних дві. Але врешті комплектацію закінчив. Даунінг, Паркер, А. Джонсон, Кехіл і Бент явно прийшлися до сма-ку, а якщо додати бувалих Джеррарда і Мілнера, то виходила досить потужна бойова одиниця.

Але не так сталося, як гадалося. Конфлікт між Капелло і Англійською футбольною асоціацією (FA) звів на-нівець чотирирічну роботу італійця. Захисника Джона Террі звинуватили в расизмі, і FA, не запитуючи трене-ра, звільнила захисника від обов’язків капітана. Розуміючи, що підривається його авторитет, Капелло висловив усе, що думає з цього приводу. В підсумку, один з фаворитів Євро залишився без керманича. Втім, за три місяці команду вже не змінити: вона гратиме за прин-ципами італійця. Інше питання – які покаже результати?

Пірс, Реднапп etc.

Відставкою Фабіо Капелло Англійська фут-больна асоціація поставила себе в скрутне становище. Тренера необхідно знайти в стислі терміни, при цьому ще й досягти на Євро сприятливого результату.

Виконуючим обов’язки призначено на-ставника олімпійської збірної Стюарта Пірса. Досягнень у нього – кіт наплакав, на остан-ньому молодіжному Євро разом з українцями не зміг вийти з групи. Втім, шанси зайняти ва-кантну посаду в національній команді у нього достатньо високі. Чи не половина першої збір-

ної (Мілнер, Уолкотт, Уелбек, Старрідж, Роду-елл тощо) пройшли через його руки в U-21.

Але найкращу можливість працювати на Євро має тренер «Тоттенхема» Харрі Реднапп. Великих досягнень у нього також немає, але навіть за таких обставин зумів стати тренером 2010 року в Англії. За що й отримав прізвисько Гудіні. Його кандидату-ру підтримують і більшість гравців збірної. Справа за грошима: «Тоттенхем» відпус-тить тренера заради врятування Британії за кругленьку суму в £10 млн.

Пірс, Реднапп etc.

70 UKRAINE 2012

The England national team may be described as a champion of unjustified expectations. The Premier League makes prog-ress every year, having gradu-

ally transformed into a tournament between billionaire owners, and the players likely to be the most expensive ones in the world play there, while the national team proudly nicknamed the Three Lions is unable to win anything for almost five decades now.

It would likely have lasted until now if the English team had not been defeated by the Croatian national team in previous Euro qualification when the team was left aside from the final tournament. Unhurried found-ers of football had to urgently seek a way out of the critical situation, and it was found in the figure of Fabio Capello. The Italian quickly made necessary accents, having assembled experienced masters under his banners. He saw the root of misfortunes in absence of proper discipline, and therefore he made public the rules of behaviour during one of the very first theoretical classes.

According to Capello, a national team player should:• Behave the way the regulations of the

host country require. To treat hotel per-sonnel with respect.

• Meetings are not allowed with relatives and friends in the places where the team lives.

• Wear official clothing of the national team anywhere and anytime during team practice sessions.

• Meals are taken only when all football players without exception are present. Butter and half-staffs have to be exclud-ed from rations.

• The coach should be respected: he is not a friend, but Capello or Mr Capello.

• Never be late; discipline in everyday life has an impact on actions during matches.

• Attending team practice sessions with mobile telephones is prohibited.

• Look after oneself: no-one is invited to the national team on his previous merits.It is not clear to what extent the require-

ments established by Capello proved to be effective, but they were the first ones among Europeans to pass World Cup qualification. They lost just in one match, to Ukraine, but it was not of great impor-tance for them. However, it highlighted the shortcomings: the team resembled gentle-men’s club “for people over 30”, and the German national team reminded this once again in 1/8 final of the Mundial by defeat-ing the English team 4:1.

However, Capello was retained in his post, but he formed the team during the Euro-2012 qualification in a different way. He has bid farewell to 10 players with whom he was going to conquer South Afri-can heights. He has designated the main set of players: Hart, G. Johnson, Cole, Terry, Lampard, Walcott, Young and Rooney, and began building a modern England’s national team around them. He did it very cautiously. He did not admit newcomers to more than one match. As a result, 31 foot-ball players were involved in the qualifica-tion. It is notable that six of them took part in one official game each, and five more in incomplete two games each. He finally completed recruitment. Downing, Parker, A. Johnson, Cahill and Bent were obvi-ously welcome, and if experienced Gerrard

and Milner are added, it turns out to be a very strong fighting entity.

But it did not turn out that way. After four years of the Italian’s work, the con-flict between him and the English Foot-ball Association has cast doubts over the team’s future. Defender John Terry was accused of racism and the FA, without asking the coach, stripped the defender of the captaincy. Understanding that his authority is being underminded, Capello said everything he thinks about this topic. And, by way of conclusion, one of the fa-vourites for the Euro is without a chief coach. But the team cannot be changed in the space of three months: it will play in line with the principles of the Italian. But the other question is this: what results will it show?

England National Team – UEFA European Championship RecordFinal stage – 7 (7 won, 7 drawn, 9 lost)Third place – 1968, 1996

Teams

without a shepherdAn army of lions

UKRAINE 2012 71

Pearce, Redknapp, etc.

The resignation of Fabio Capello has put the English Football Association in a tricky situa-tion. There is little time to find a new trainer but, at the same time, the results at the Euro have to be favourable.

Olympic football team coach Stuart Pearce has been named acting coach. But he has achieved very little and at the last Euro youth tournament the England team, like the Ukrai-nian one, failed to qualify from the group stage. However, the chances of him occupying the vacancy in the national team are quite high. Around half of the first national team (Milner, Walcott, Wellbeck, Sturridge, Rodwell, etc) passed through his hands via the U-21 team.

But Tottenham Hotspur coach Harry Redknapp has the best chance of working at the European Championships. He does not have great achievements either but even in these circumstances still managed to become top coach of 2010 in England. And in doing so he managed to get the nick-name Houdini. His candidacy is supported by the majority of national team players. But it is all down to money: Tottenham will release the coach for the sake of sav-ing Britain for the round figure of 10 million pounds sterling.

Other surnames being named as candi-dates include Hiddink, Lippi, Wenger…

Pearce, Redknapp, etc.

Разом ми – непереможні!Без уболівальників немає футболу. За даними соцопитувань, за вели-кими турнірами на кшталт Євро-2012 активно спостерігають до 60 відсотків населення країни, де від-бувається спортивне свято. Футбол об’єднує, примушує серця битися в унісон. Жага перемоги передається футболістам на полі. Саме тому господарі чемпіонатів переважно виступають вдало. Українці, сподіва-тимемося, не стануть винятком. За такої фантастичної атмосфери, яку створюють збірній вболівальники на стадіонах та за їх межами, емоційна перевага над суперником команді Олега Блохіна буде забезпечена.

72 UKRAINE 2012

Фоторепортаж / Photostory

Together we are invincible!There is no football without fans. Ac-cording to opinion polls, major football tournaments like Euro 2012 are ac-tively followed by up to 60 per cent of the population of the country where the sporting feast is actually taking place. Football unites people and makes hearts beat in unison. The thirst for vic-tory is transferred to football players on the field. This is precisely the rea-son why the hosts of championships perform successfully. Let us hope that ukrainians will not be an exception. In view of the fantastic atmosphere cre-ated for the national team in stadiums and beyond, the emotional advantage of oleh Blokhin’s team over rivals will be ensured.

UKRAINE 2012 73

74 UKRAINE 2012

Місткість – 70 050Місць для неповносправних – 150Паркомісць – 248Відкриття – 8 жовтня 2011 року

Cтадіони/Stadiums

НСК «Олімпійський» – не просто головна арена Євро-2012, де відбудеться фінал футбольного турніру, а ще й найбільший стадіон єврочемпі-онату. Понад 70 тисяч вболівальників зможуть розміститися на трибунах НСК, щоправда на

Євро УЄФА буде використовувати тільки 68055 місць.Реконструкція стадіону, яка тривала більше трьох років,

зберегла автентичний насип нижнього і другого залізобетонно-го ярусів трибун. Новий стадіон поєднав 80-літню спортивну історію України, європейський досвід та надсучасні техноло-гії. В свою чергу, оновлення арени надало НСК унікальності – найбільший у Європі мембранний дах – 48000 м кв. Він ви-готовлений зі склотканини, покритий тефлоном з обох сторін: вогнетривкий, надміцний, самоочищається і пропускає 12% світла. 640 вмонтованих у накриття прозорих куполів дають полю необхідну кількість сонячного проміння. Водночас дах покриває 100% глядацьких місць. «Олімпійський» – багато-функціональна спортивна арена для проведення як футболь-них матчів, так і легкоатлетичних змагань міжнародного рівня. Для «королеви спорту» тут є вісім бігових доріжок, сектори для стрибків у довжину, метання спису, молота та диску, штов-хання ядра, а також зони для стрибків з жердиною та у висоту.

Стадіон обладнаний двома найбільшими в Україні світ-лодіодними екранами, кожний по 103,36 м. кв. На арені встановлено 608 прожекторів, що освітлюють поле і три-буни із загальною потужністю 2400 люкс. «Олімпійський» має 42 фаст-фуди та ресторан площею 560 м. кв.

НСК – один з двох стадіонів разом із «Ареною Львів», які були побудовані за кошти центрального бюджету. Від-повідно, держава взяла під особистий контроль розробку та виконання маркетингової програми спорткомплексу. У планах, окрім спортивних подій (футбол, легка атлетика, бокс), – проведення на арені концертів, масово-культурних заходів, розважальних шоу.

Офіційна церемонія відкриття НСК відбулася 8 жовтня 2011 року. Того дня разом із гранд-шоу глядачі побачили та-кож виступ світової зірки Шакіри. Через місяць після цього, 11 листопада, стадіон прийняв першу футбольну подію – то-вариський матч національних збірних України та Німеччини. У фантастичному поєдинку, який завершився внічию (3:3), було встановлено рекорд відвідуваності – 69720 глядачів.

На нові рекорди арена чекає у червні-липні 2012-го, коли НСК прийматиме 5 матчів Євро-2012 – три поєдинки групи D, а також чвертьфінал і фінал турніру.

НСК «Олімпійський» (Київ)

UKRAINE 2012 75

Capacity – 70,050Seats for disabled – 150Parking slots – 248Opened – October 8, 2011

NSC Olimpiyskiy – it is not just the EURO 2012 main venue to host the tournament finals, but it is also the largest stadium at the European cham-pionship. More than 70,000 fans can be seated on the stands of the renovated arena, though dur-

ing the tournament itself UEFA will use only 68,055 seats.Reconstruction of the stadium, which lasted more than 3

years, kept its current authentic embankment of the lower and second concrete tiers of the grandstands. The new stadium com-bines an 80-year sports history of Ukraine, European experi-ence and sophisticated technology. In turn, the arena’s upgrade has made the NSC unique – Europe’s largest membrane roof (48,000 meters). It is made of fiberglass, covered by teflon on both sides, – fire-resistant, heavy-duty, self-cleaning and trans-mits 12% of light. 640 transparent bowls embedded in the roof give the pitch the necessary amount of sunlight. At the same time, the roof covers 100% of seats. The Olimpiyskiy – it is a multipurpose sports arena for both football matches and athlet-ics competitions of international level. The “Queen of Sports” offers eight racetracks, sectors for the long jump and throwing the javelin, hammer and drive, shot put, and areas for pole vaults and high jump. The stadium is equipped with the two largest

LED displays in Ukraine – 103.36 square meters each. The are-na has 608 floodlights that light up the field and the stands with a total capacity of 2,400 lux. The stadium operates 42 fast-food outlets and a 560-square-meter restaurant .

The NSC is one of the two stadiums, along with the Arena Lviv, to have been built with funds of central budget. Accord-ingly, the government took personal control of development and implementation of a sports complex marketing program. It is also planned, in addition to sporting events (football, athlet-ics, boxing), to conduct on the arena concerts, mass-cultural events, entertainment shows.

On that day, along with the grand show, the viewers saw a performance by the global star Shakira. One month later – 11 November – the stadium hosted the first football event – a friendly between the national teams of Ukraine and Germany. With Ukraine and Germany sharing an enthralling 3-3 draw, an attendance record was set on the refreshed Olimpiyskiy – the game was attended by 69,720 spectators.

The arena is waiting for new records in June and July 2012 with the NSC to host five EURO 2012 matches – three Group D games, a quarter-final and the UEFA EURO 2012 final itself.

NSC Olimpiyskiy (Kyiv)

76 UKRAINE 2012

Місткість – 51 504 Місць для неповносправних – 196Паркомісць – 986Відкриття – 29 серпня 2009 року

Три роки тому в Донецьку з’явилося НЛО. «Літа-юча тарілка» (так називають «Донбас Арену») приземлилася в центрі міста. Біля неї швидко розрісся парк площею 25 га, на якому розмісти-лися 77 тисяч рослин, половина з яких – троянди.

«Донбас Арена» увійшла в історію як перший стадіон класу «Еліт» Східної Європи. Крім того, її першою з усіх стадіонів Євро-2012 здали в експлуатацію. Наприкінці серпня 2009 року тут відбулася грандіозна церемонія від-криття з концертом американської R&B-співачки Бейонсе.

Стадіон споруджували протягом трьох років (з 2006-го по 2009-й). Над його дизайном попрацювала компанія «Аруп-Спорт», яка свого часу створила стадіони «Манчестер Сіті» (Англія), «Альянц Арена» (Німеччина), «Сідней» (Австралія).

«Донбас Арену» з-поміж інших європейських топ-стадіонів вирізняють овальна форма, а також цілком скляний фасад. Дах арени нахилений у напрямку з півночі на південь, повто-рюючи контури ландшафту, що посилює природне освітлення та провітрювання поля. Зовнішнє підсвічування фасаду до-зволяє стадіону в темний час доби сяяти, наче діамант.

Окрім вимог УЄФА до сучасних стадіонів, що відпо-відають негласному правилу трьох «S»: safety (безпека),

security (охорона), service (сервіс), замовники будівництва «Донбас Арени» додали ще одне правило «S» – special atmosphere (особлива атмосфера), встановлюючи новий рівень комфорту та сервісу для глядачів. Це відчуття ви-никає завдяки стовідсотковій видимості футбольного поля з будь-якої точки глядацьких трибун.

Унікальними є інноваційні технології арени. По-перше, світлодіодні екрани на південній і північній трибунах, пло-ща кожного з них складає 92 м кв. По-друге, система інф-рачервоного обігріву трибун, за допомогою якого можна збільшити температуру в чаші стадіону на 12–14 градусів, порівняно з температурою поза чашею, що забезпечить більший комфорт відвідування матчів у холодну погоду.

На стадіоні розміщено 53 фаст-фуди, фан-кафе, 4 «сріб-них» бари, 3 ресторани («Діамантовий», «Платиновий» та «Золотий»), медіа-кафе та лаунж-бар. Усі ці заклади харчу-вання зможуть загалом прийняти 1830 гостей.

«Донбас Арену» потенційно розглядають як стадіон для проведення фіналів Ліги чемпіонів та Ліги Європи. На Євро-2012 арена прийме 5 матчів: 3 поєдинки групи D, два з яких відбудуться за участі збірної України, а також ігри чверть- та півфіналу євротурніру.

«Донбас Арена» (Донецьк)

Cтадіони/Stadiums

UKRAINE 2012 77

Capacity – 51,504 Seats for disabled – 196Parking slots – 986 Opened – August 29, 2009

Three years ago an UFO appeared in Donetsk. “The flying saucer” (as the Donbass Arena is called by the locals) landed in the city center. A park cover-ing 25 hectares grew quickly near it with 77,000 plants, half of them – roses.

The Donbass Arena figured in history as the first Elite stadi-um in Eastern Europe. Moreover, the arena was the first EURO 2012 venue to be put into operation. In late August 2009 there was a grand opening ceremony with a concert by American R&B-singer Beyonce.

The construction of the stadium lasted for three years (2006 to 2009). The arena was designed by ArupSport, which once created such stadiums as Manchester City (England), Allianz Arena (Germany), Sydney (Australia).

The Donbass Arena is distinguished among other European top stadiums by its oval shape, and the entirely glass facade. The roof of the arena is tilted from north to south, repeating the contours of the landscape that enhances the natural light-ing and ventilation of the field. External illumination of the facade makes the stadium shining like a diamond at night.

In addition to UEFA modern stadium requirements that meet the unspoken rule of three “S”: safety, security, ser-

vice, the Donbass Arena owner added another “S” rule – special atmosphere, bringing a new level of comfort and service for viewers. This feeling arises due to 100% vis-ibility of the football pitch from any point of spectator stands.

Unique is also the innovative technology of the arena. First-ly, the LED screens on the southern and northern stands whose square makes 92 meters each. Secondly, stand infrared heat-ing system, which can increase the temperature in the stadium bowl by 12-14 degrees, compared with the temperature outside the bowl that will provide a greater comfort for fans in cold weather.

The stadium operates 53 fast food outlets, fan cafe, 4 “sil-ver” bars, 3 restaurants (“Diamond”, “Platinum” and “Gold”), media cafe and lounge bar. All of these catering facilities can generally take 1,830 guests.

The Donbass Arena is potentially viewed as a stadium to host the finals of the Champions League and Europa League. At EURO 2012 the arena will see 5 matches: three Group D matches, with two of which involving the Ukrai-nian national team, as well as quarter- and semifinals of the competition.

Donbass Arena (Donetsk)

78 UKRAINE 2012

Місткість – 38 633Місць для неповносправних – 102Паркомісць – 2850Відкриття – 5 грудня 2009 року

Після реконструкції харківської арени, що тривала два роки (з 2007-го по 2009-й), «Ме-таліст» стали називати «павуком». Таке пріз-висько – від архітектурних рис стадіону, дах якого утримують 24 опори, які розташовані

довкола чаші і схожі на щупальця членистоногих. Це ноу-хау харківських проектантів, коли навіс не спирається на тіло трибун, забезпечує його витривалість. Дах зможе ви-тримати землетрус силою 8 балів. При цьому накриття по-криває 100% трибун і важить 3,5 тисячі тонн.

Однією з особливостей арени є те, що проект її рекон-струкції був виконаний у партнерстві бізнесу в особі пре-зидента компанії DCH Олександра Ярославського та дер-жави, яка фінансувала об’єкт із бюджетів різних рівнів. Модернізація зачепила всі частини комплексу: добудовано південну трибуну, заново відбудовано східну, а північну та західну – реконструйовано. У свою чергу, збережено об’єкти комплексу, які є пам’ятками архітектури.

В реконструкцію харківської арени заклали ідею створен-ня сучасного багатофункціонального спортивно-розважаль-ного комплексу. Під час модернізації тут постелили нові бігові доріжки італійської фірми «Mondo» для легкоатлетів.

Після оновлення «Металіст» став сучасним спорткомп-лексом, що має основне і запасне футбольні поля, шість спортивних залів, медико-відновлювальний центр, готель для спортсменів. За західною трибуною розміщено 5-по-верховий комплекс – зону гостинності. На його цокольному поверсі розташовані роздягальні для футболістів команд. Прес-центр та зона для роботи ЗМІ – на 2-му та 5-му повер-хах. Між ними – на 3-му – ресторан на 360 місць. 4-й поверх відведений для VIP-осіб – гостей скай-боксів.

Модернізація до Євро-2012 зачепила насамперед техніч-не оснащення арени. На стадіоні встановили два екрани від «Barco» й електронну рекламну лінію тієї ж фірми. В ході реконструкції були демонтовані чотири старі щогли освіт-лення. Нова система світла розташована безпосередньо на даху стадіону. Тепер освітленість поля становить 2400 люкс. Для забезпечення енергетичних потреб стадіону була побудована електропідстанція потужністю 500 кВт.

У 2010 році на «Металісті» реконструювали футбольне поле. На місці старого тут з’явився новий натуральний газон всесвітньо відомої компанії STRI, на який витратили 3 міль-йони євро. Перший матч Євро-2012 на «Металісті» відбудеть-ся 9 червня 2012 року. Стадіон прийме 3 поєдинки групи B.

ОСК «Металіст» (Харків)

Cтадіони/Stadiums

UKRAINE 2012 79

Capacity – 38,633 Seats for disabled – 102Parking slots – 2,850 Opened – December 5, 2009

Following the reconstruction of the Kharkiv arena, which lasted two years (2007 to 2009), the Metal-ist stadium became known as a “spider.” This nick-name comes from the architectural features of the stadium, whose roof is supported by 24 towers re-

sembling the tentacles of arthropod, which are placed around the bowl. This know-how of Kharkiv designers, with the roof not based on the grandstand body, provides its endurance. The roof can withstand an earthquake measuring 8 magnitude. Notably, the roof covers 100% of the grandstands and weighs 3,500 tons.

One of the features of the arena is that the project for its recon-struction was performed in association with business in the face of DCH president Oleksandr Yaroslavsky and the government, which funded the facility with the budgets of different levels. The modernization has touched all parts of the complex: the south grandstand was added, the eastern one was rebuilt, and the north-ern and western – were reconstructed. In turn, the employees saved the facility’s objects that are monuments of architecture.

The reconstruction of the Kharkiv arena was aimed at creat-ing a modern multifunctional sports and entertainment facil-ity. During the upgrade, new racetracks by the Italian company Mondo were laid here for athletes.

After its refurbishment, the Metalist stadium has become a modern sports facility, which has main and additional football fields, six gyms, a medical and rehabilitation center, a hotel for athletes. A five-storey building – hospitality area is located outside the western grandstand with locker-rooms for football teams on its ground floor. Press center and media zone – on the 2nd and 5th floors. Between them – on the 3rd – a restau-rant for 360 seats. The 4th floor is intended for VIP – sky box guests. Of the total stadium seats, 506 seats are designed for VIP, 102 – for disabled people, 900 – for the media.

The refreshment for EURO-2012 affected primarily techni-cal equipment of the arena. The stadium set two Barco displays and e-advertising line from the same company. During the re-construction, four old lighting posts were dismantled. The new lighting system is placed directly on the roof of the stadium. Now the field lighting is 2,400 lux. To provide the power needs of the stadium a 500 kW electric substation was built here.

In 2010, the football field was renovated on the Metalist with a new natural turf from the world famous STRI firm, worth € 3 million.

The first game of EURO 2012 on the Metalist Stadium will be staged June 9, 2012. The arena will take three Group B matches.

Metalist Stadium (Kharkiv)

80 UKRAINE 2012

Місткість – 34 915Місць для неповносправних – 104Паркомісць – 4500Відкриття – 29 жовтня 2011 року

Лише двох подій – офіційної церемонії відкриття та першого футбольного матчу – вистачило, аби футбольна громадськість та поважні представ-ники УЄФА охрестили «Арену Львів» найком-фортнішим стадіоном для вболівальників серед

тих, що будуть представлені на Євро-2012. Відсутність бігових доріжок, а також спеціально спроектована конструкція трибун створюють максимальний ефект присутності глядача на полі.

«Арена Львів» – один з найновіших стадіонів Європи, відповідно, об’єкт оснащений модерновими технологіями, характеристики яких ще довгий час залишатимуться акту-альними. Під час футбольних матчів, концертів та розва-жальних заходів спортивна арена Львова прийматиме 33–34 тисячі гостей. Окрім цього, масштабні площі довкола стадіону дозволяють проводити тут найбільші у Західній Україні спортивно-розважальні шоу, фестивалі та концер-ти, які зможуть відвідати понад 120 тисяч осіб.

Львівський стадіон розрахований на 34 915 місць, із яких 408 – для бізнес-гостей та 192 – у VIP-зоні. Поряд з цим, під час Євро-2012 на арені буде 522 місць для представників медіа та 104 для неповносправних. Усі сидіння для глядачів розміщені під накриттям, частина якого буде прозорою.

Однією з особливостей стадіону є його променада, що роз-поділятиме потоки відвідувачів між першим і другим яруса-ми арени. Тут переважно розташовуються заклади харчуван-ня та санітарні зони. Водночас променада – важлива ланка у системі пересування та безпеки глядачів. Під час проведення футбольних матчів та інших масових заходів гостей обслуго-вуватимуть 19 фаст-фудів, розташованих на променаді «Аре-на Львів», а також 7 фаст-фудів з продажу їжі та напоїв на зовнішньому периметрі стадіону. Загальна кількість обслуго-вуючого персоналу зон гостинності – 300 осіб.

У західній трибуні арени розташований п’ятиповерховий адміністративний корпус. Тут розміщені приміщення для гравців і тренерів, прес-центр, конференц-зала, зона для VIP-осіб, приміщення для організаторів чемпіонату, а та-кож чимало комерційних площ.

Новий стадіон знаходиться у південній частині Львова. Таке місце розташування вигідно сполучає спортивно-тор-гово-розважальний комплекс з важливими функціональ-ними зонами міста. Доїзди до стадіону – п’ять нових доріг з вулиць Стрийської, Вернадського та Кільцевої дороги.

Під час Євро-2012 на «Арені Львів» зіграють три матчі групи B.

«Арена Львів» (Львів)

Cтадіони/Stadiums

UKRAINE 2012 81

Capacity – 34,915Seats for disabled – 104Parking slots – 4,500Opened – October 29, 2011

Only two events – the official opening ceremony and the first game – were enough for the football community and respected officials from UEFA to name the Arena Lviv the most comfortable stadium for fans among those that will be pre-

sented at EURO 2012. Absence of racetracks, as well as spe-cially designed stands structure provide the maximum effect of the spectator on the pitch.

The Arena Lviv is one of the newest stadiums in Eu-rope, respectively, the facility is equipped with modern technology that will long remain relevant. During football matches, concerts and entertainment events the sports are-na of Lviv will seat 33,000-34,000 guests. In addition, an extensive area around the stadium can host here the larg-est in western Ukraine sports and entertainment shows, festivals and concerts that can be attended by more than 120,000 people.

The Lviv stadium is designed for 34,915 seats, of which 408 – for business guests and 192 in VIP-zone. Additionally, during EURO 2012 the arena will offer 522 seats for media representa-tives and 104 for the disabled. All seats for spectators are placed under the roof, part of which will be transparent.

One of the features of the stadium is its promenade, which will separate the flows of visitors between the first and second tiers of the arena. This section mainly houses dining and sani-tary zones. Simultaneously, the promenade – it is an important link in the system of movement and safety of spectators.

During football matches and other mass events the guests are offered 19 fast food restaurants, located on the promenade of the Arena Lviv and seven fast food restaurants in the outer perimeter of the stadium. A total number of staff in hospitality area – 300 persons.

The arena’s western stand has a five-storied administrative building. There are rooms for players and coaches, press cen-ter, conference room, area for VIP persons, premises for the organizers of the championship, as well as many commercial areas.

The new stadium is located in the southern part of Lviv. This location advantageously combines the sports and shop-ping center with important functional areas of the city. Ap-proaches to the stadium - five new roads from the streets of Stryjska, Vernadskoho and Kiltseva doroha.

During EURO 2012 the Arena Lviv will host three Group B matches.

Arena Lviv (Lviv)

82 UKRAINE 2012

Місткість – 55 000Місць для неповносправних – 106Паркомісць – 1765Відкриття – cічень-лютий 2012 року

Євро-2012 перетворив один із найбільших рин-ків Європи – Національний стадіон у Варша-ві – на футбольну арену класу «Еліт». Перебу-дова центрального спортивного об’єкта Поль-щі до євротурніру, згідно з проектом німець-

кої архітектурної майстерні JSK Architekten, розпочалася з літа 2008-го. А вже за 3,5 року по тому на радість мешкан-ців польської столиці постав новий символ країни – бага-тофункціональний 55-тисячний стадіон «Народовий».

Зважаючи на складні геологічні умови місця будівництва арени, її фундамент укріплено понад двома тисячами залі-зобетонних паль. Окрім стійкості, вони дозволять забезпе-чити розташування під об’єктом 1765 паркувальних місць.

Фасад стадіону виконаний в національних кольорах Польщі і нагадує хвилястий біло-червоний прапор. Дах, який згорта-ється, дозволить використовувати арену протягом всього року.

Національний стадіон – не тільки для футболу. Багато-функціональність цього об’єкта дає можливість використо-вувати його конференц- та офісні приміщення, організову-вати масові заходи, культурні події, концерти та виставки.

Конструкція стадіону включає 9-рівневу структуру, у якій розташовуються фітнес-клуб (2400 м. кв.), конфе-

ренц-зали (3400 м. кв.), офіси (3200 м. кв.), чотири рес-торани (900 м. кв.). Магазини та гастрономічні кіоски займуть 4 тисячі м. кв., музей спорту – 2 тисячі м. кв., 1,8 тисячі м. кв. виділено для клубу вболівальників та 2,5 тисячі м. кв. – під магазини.

«Народовий» зможе прийняти 55 тисяч вболівальни-ків. На трибунах виділено до 900 місць для представників ЗМІ (з яких 210 – для коментаторів), 2 тисячі місць класу «Преміум», призначених для спеціальних гостей, 2,6 тисячі місць для членів бізнес-клубу, 106 місць для неповносправ-них, а також понад 800 місць у 69-ти VIP-ложах.

Окрім комфортних умов для глядачів арени, саме розта-шування стадіону – в центрі міста на березі Вісли – також вкрай вигідне. В майбутньому на півночі та на північному сході від «футбольного колізею» розташують залізничну зупинку «Варшава-стадіон» та станцію метро.

Стадіон має увійти до інфраструктури Національного центру спорту. Єдина із польських арен, побудована по-вністю за державні кошти, із футбольних подій приймати-ме переважно матчі «біло-червоних». На Євро-2012, окрім групових поєдинків, учасники турніру тут проведуть та-кож чверть- та півфінальні ігри.

Фо

то: C

op

yrig

hts

Nat

iona

l Sp

ort

Cen

ter

Національний стадіон (Варшава)

Cтадіони/Stadiums

UKRAINE 2012 83

Capacity – 55,000Seats for disabled - 106Parking slots – 1,765To be opened January-February 2012

EURO 2012 has turned one of the largest ba-zaars in Europe – the National Stadium – into the Elite football arena. Refurbishment of the central sports facility in Poland for the EURO, under a project of the German architectural stu-

dio JSK Architekten, began in the summer of 2008. And 3.5 years later, the residents of the Polish capital enjoyed a new symbol of the country – the multi-purpose 55,000-seat sta-dium “Narodowy”.

Given the complex geological environment at the construc-tion site, the arena’s foundation is enhanced with over 2,000 reinforced concrete piles. In addition to stability, they will pro-vide 1,765 parking spaces under the facility.

The facade of the stadium is made in the national colors of Poland, resembling a wavy white-red flag. The retractable roof will allow to use the arena all year round.

The National Stadium is not only for football. Its multi-functionality offers conference and office space, allows to organize mass events, cultural events, concerts and exhi-bitions.

The stadium has a 9-tiered structure with a fitness club (2,400 square meters), conference halls (3,400 square me-

ters), offices (3,200 square meters), 4 restaurants (900 square meters). Shops and catering stalls will occupy 4,000 square meters, museum of sport – 2,000 square meters, 1,800 square meters are designed for a fan club and 2,500 square meters - for shops.

The “Narodowy” will seat 55,000 fans. The stands offer 900 seats for media representatives (of which 210 - for sportscast-ers), 2,000 Premium seats, designed for special guests, 2,600 seats for members of the Business Club, 106 seats for the dis-abled, and over 800 seats in 69 VIP-boxes.

In addition to comfortable conditions for the arena’s spec-tators, the very location of the stadium – in downtown city on the banks of the Vistula – is also extremely advantageous. In the future, in the north and north-east of the “football Coli-seum” there will be a Warsaw-Stadium railway stop, and sub-way stops.

The stadium is to become part of the National Sports Center’s infrastructure. The only Polish arena, fully built with public funds, will mainly hosts matches of “The White-Reds”. At EURO 2012, apart from group stage matches, the tournament’s teams will also hold there quar-ter- and semi-finals.

Pho

to: C

op

yrig

hts

Nat

iona

l Sp

ort

Cen

ter

National Stadium (Warsaw)

84 UKRAINE 2012

Місткість – 43 000Місць для неповносправних – 222Паркомісць – більше 2000Відкриття – 20 вересня 2010 року

Муніципальний стадіон Познані першим із польських арен приготували до Євро-2012. Футбольний об’єкт заввишки з 18-поверхову будівлю відкрили 20 верес-ня 2010 року концертом відомого у світі

співака Стінга. Шоу зібрало більше тридцяти тисяч гостей. Реконструкція стадіону, який побудували ще в 1980 році,

була пов’язана не стільки з організацією Євро-2012, скіль-ки з потребами міста Познані, його спортивних клубів та городян. Головні роботи були пов’язані з розширенням місткості стадіону та спорудженням навісу над трибунами. До двох старих трибун будівельники добудували ще дві, кожна з яких має по 11 500 місць.

Відповідно до проекту реконструкції, стадіон повністю покритий навісом. Покрівля складається з трьох частин, які можуть зсуватися і розкриватися за принципом гармоні. Саме цю частину вважають найдорожчою та найскладні-шою в рамках реконструкції. Каркас усієї конструкції по-крівлі виготовлено зі сталі (загалом це близько 7 тисяч тонн).

На нульовому рівні стадіону розташовано футбольне поле, номери, передбачені для гравців двох команд, роздя-гальні для спортсменів і тренерів, а також душові, сауни,

масажні кабінети. На цьому ж поверсі розміщені служби технічного обслуговування арени.

Третій рівень – організаційний. На ньому розташовані приміщення для преси та співробітників стадіону, офіси і склади. Тут є дві конференц-зали на 25 і 50 осіб, фотостудія. Під приміщення для VIP-персон відвели два рівні: готель, два ресторани, два медичні пункти та інші приміщення.

Після модернізації арена вміщає понад 43 тисячі гля-дачів. 480 осіб зможуть розміститися в 45 скай-боксах, 1100 місць відведено під бізнес-сектор, окремо функціо-нує медіа-зона.

Поряд з цим, 222 місця на стадіоні відведено для не-повносправних фанів: 142 місця для людей на візках та осіб, що їх супроводжують; 40 – для людей з частковою чи повною втратою слуху; 40 – для людей з частковою або по-вною втратою зору. Для останніх спеціальні коментатори вестимуть окремий репортаж матчу.

Стадіон має 2 ресторани, бар, кафетерій і 27 гастрономіч-них кіосків, у яких є 221 стійка для продажу. Паркінг арени може забезпечити розміщення понад 2 тисяч автомобілів.

Ця футбольна арена класу «Еліт» під час Євро-2012 прийме 3 матчі групи С.

Фо

то: E

UR

O P

ozn

a; 2

012

Муніципальний стадіон (Познань)

Cтадіони/Stadiums

UKRAINE 2012 85

Capacity – 43,000Seats for the disabled - 222Parking slots – 2,000 Opened – September 20, 2010

Municipal Stadium Poznan is the first of the Polish stadiums to have been prepared for EURO 2012. The football facility, to be 18-storey building tall, opened September 20, 2010 with a concert of world-famous

singer Sting. The show brought together more than 30,000 visitors.

Reconstruction of the stadium, built back in 1980, was as-sociated not so much with the organization of EURO 2012, as with the needs of Poznan, its sports clubs and residents. Ma-jor works were aimed at increasing the stadium’s capacity and constructing the roof over the stands. Employees added two stands to the existing two ones, each having 11,500 seats.

According to the reconstruction project, the stadium is com-pletely covered with the roof. The roof consists of three sec-tions, which can move on the principle of accordion. This part of the project is believed to be the most expensive and most difficult in the modernization. The frame of the entire roof structure is made of steel (about 7,000 tons).

On zero level of the stadium there are a football pitch, rooms for the players of two teams, locker rooms for athletes and coaches, as well as showers, saunas, massage rooms. On

the same floor there are arena’s technical support services. The third level is organizational. It houses rooms for the press and the stadium’s employees, offices and warehouses. There are two conference halls for 25 and 50 persons, a photo studio. Two levels are designed for VIP persons: a hotel, two restau-rants, two medical centers and other facilities.

After modernization the arena seats over 43,000 spectators. 480 people can be accommodated at 45 sky boxes, 1,100 seats are provided for the business sector, media zone operates sepa-rately.

Additionally, 222 seats at the stadium are intended for the disabled fans: 142 seats for wheelchair users and their com-panions; 40 - for people with partial or complete loss of hear-ing, 40 - for people with partial or complete loss of vision. For the latter special sportcasters will provide an individual match report.

Stadium operates 2 restaurants, bar, cafeteria and 27 cater-ing stalls with 221 stands for sale. The arena’s parking space is capable of servicing over 2,000 cars.

During EURO 2012 the Elite football arena will host three Group C matches.

Pho

to: E

UR

O P

ozn

a; 2

012

Municipal Stadium (Poznan)

86 UKRAINE 2012

Місткість – 42 771Місць для неповносправних – 204Паркомісць – 4466Відкриття – 17 вересня 2011 року

Ця футбольна арена Євро-2012 за формою нагадує ліхтар, що з легкістю пізнають мі-щани, а також асоціюється з Вроцлавом, який позиціонує себе як «місто зустрічі». Стадіон спроектувала німецька архітектур-

на майстерня JSK Architekten. Серед її доробків – проекти «Вальдштадіон» у Франкфурті-на-Майні, багатофункціо-нального критого комплексу O2-World Arena в Берліні та Національного стадіону у Варшаві.

Характерним архітектурним елементом стадіону є сталеві кільця, що оточують арену. Завдяки цьому споруда виглядає легкою і прозорою. Оскільки основним покровельним мате-ріалом є тефлон, колір арени змінюватиметься залежно від освітлення об’єкта, яке буде потрібне для проведення того чи іншого заходу. Напівпрозорий фасад приховує залізобетонні опори, а також чотири споруди в арені, що нагадують ква-солини, якщо дивитися на них з висоти пташиного польоту.

Архітектурна концепція JSK не обмежується лише струк-турою стадіону, а також включає проектування його навко-лишньої інфраструктури. До неї входить еспланада, яка ото-чує арену і дозволяє фанам обійти об’єкт з будь-якого боку, а

з півдня забезпечує вільний підхід до комбінованої зупинки трамваю і залізничних поїздів та зовнішнього парку. З півночі еспланада веде до вузлів громадського транспорту: міських трамваїв і автобусів, а також автобусного паркінгу. Таке роз-ташування зовнішньої інфраструктури організувало навколо об’єкта відразу кілька транспортних хабів, що значно полег-шує приїзд та від’їзд гостей стадіону під час масових заходів.

Особливості стадіону пов’язані з його багатофункціо-нальністю. На вроцлавській арені будуть проводити не тіль-ки футбольні події національного і міжнародного рівнів, але й концерти та інші масові заходи. Допомагатимуть їх органі-зовувати 36 гастрономічних кіосків, які вміщають 256 пунк-тів продажу, ресторан на 1600 осіб, найбільший у Вроцлаві фітнес-клуб, казино, дискотека, конференц- та офісні зали, а також паркінг на майже 4,5 тисячі автомобілів.

Нова арена Вроцлава була введена в експлуатацію 8 ве-ресня 2011 року, а вже через 11 днів після того на стадіоні пройшла урочиста церемонія його відкриття з виступом відомого поп-співака Джорджа Майкла. Оператором Му-ніципального стадіону Вроцлава є консорціум SMG. Під час єврочемпіонату на об’єкті відбудуться 3 матчі групи А.

Фо

то: W

rocl

aw A

ero

club

Муніципальний стадіон (Вроцлав)

Cтадіони/Stadiums

UKRAINE 2012 87

Capacity – 42,771Seats for disabled – 204Parking slots – 4,466Opened – September 17, 2011

This football venue for EURO 2012 in form re-sembles a lantern that is easily recognizable by the locals, and is also associated with Wroclaw that brands itself as “The Meeting Place”. The stadium was designed by the German architec-

tural studio JSK Architekten. The Germans have authored such projects as Waldstadion in Frankfurt am Main, multi-purpose roofed complex O2-World Arena in Berlin and the National Stadium in Warsaw.

A typical architectural element of the stadium is steel rings that surround the arena. Owing to this, the building looks light and transparent. For the main roofing material is teflon, the arena will change its color depending on the lighting of the facility that will be needed for a particular event. A semitrans-parent facade hides the concrete pillars, as well as four struc-tures in the arena resembling beans, if you look at them from a bird’s eye view.

JSK’s architectural concept is not limited to the struc-ture of the stadium, but also comprises the design of its surrounding infrastructure. It includes esplanade that sur-rounds the arena. It allows fans to walk around the facil-

ity from any side. From the south the esplanade provides free approach to a combined tram and train stop, as well as the external park. From the north the esplanade leads to the junction of public transport – city trams and buses, and a bus parking lot. Such location of external infrastructure provides around the facility immediately several transporta-tion hubs, which greatly facilitates arrival and departure of the stadium’s guests during mass events.

The stadium’s features are related to its multi-functional-ity. The Wroclaw arena will host not only football events of national and international levels, but also concerts and other events. There are 36 catering stalls with 256 selling stands, a restaurant for 1,600 people, Wroclaw’s largest fitness club, casino, disco, conference rooms and offices, and parking spaces for almost 4,500 cars.

The new arena in Wroclaw was put into service Septem-ber 8, 2011, and 11 days later the stadium saw an opening cer-emony with famous pop singer George Michael.

The Municipal Stadium Wroclaw is operated by SMG Con-sortium. During the European Championship the arena will see three Group A games.

Pho

to: W

rocl

aw A

ero

club

Municipal Stadium (Wroclaw)

88 UKRAINE 2012

Стадіон PGE-Arena (Ґданськ) тамтешні мешканці називають «бурштиновою ареною». В екстер’єрі будівлі використано 18 тисяч плиток, що за ко-льором нагадують бурштин, який спрадавна зби-рали на берегах Балтійського моря. Арена, яка

вміщає 42 тисячі глядачів, розташована у мікрорайоні міста під назвою Летніца – в центрі умовного трикутника зі Старо-го міста, знаменитих корабелень та аеропорту.

Стадіон спроектувало німецьке архітектурне бюро Rhode-Kellermann-Wawrowsky (Дюссельдорф), у доробку якого – футбольні об’єкти Ганновера та Гельзенкірхена. Арена 50-метрової висоти буде мати вісім рівнів: один підземний і ще сім над землею. Футбольне поле (105 м на 68 м) розташується на нульовому рівні. Під час концертів та інших масових заходів його накриватимуть захисним шаром, щоб не пошкодити футбольне покриття.

Безпека спортсменів та вболівальників забезпечує уль-трасучасна електроніка Safety Management Systems, вико-ристовується також система автоматичного регулювання і спостереження. Естетично спроектована і зелена зона довко-

ла арени. Навколо стадіону на висоті 7 м над рівнем землі передбачені місця для прогулянок. Та й сама «бурштинова» арена потопатиме в зелені. Для цього передбачені насаджен-ня з понад 200 молодих дерев, між якими розмістять бетонні лави випуклої форми, що нагадують розкидане каміння.

Особливістю нового стадіону Ґданська є його багато-функціональність, що дозволить використовувати арену на-віть у нематчеві дні. Тут є конференц-зала з VIP-рестораном, магазини, паби, торгово-сервісні площі. Інфраструктура стадіону підготовлена таким чином, щоб забезпечувати роз-ваги і відпочинок мешканців Ґданська сім днів на тиждень. Для цього навіть вносили суттєві зміни до проекту спору-дження арени, які збільшили площу, відведену для торгівлі, сервісу та бізнесу, до 9000 квадратних метрів.

У 2010 році, за підсумками проведеного тендеру, опе-ратором-орендарем стадіону стала компанія PGE. Термін контракту – 10 років. Разом з тим, нова арена офіційно ста-ла домівкою для ґданського футбольного клубу «Легія».

На стадіоні проведуть три зустрічі групового турніру Євро-2012, а також один чвертьфінал.

Місткість – 42 000Місць для неповносправних – 50Паркомісць – 2245Відкриття – 18 червня 2011 року

PGE-Arena (Ґданськ)

Фо

то: L

echi

a O

per

ato

r S

p. z

o.o

.

Cтадіони/Stadiums

UKRAINE 2012 89

The PGE-Arena Gdansk is called by the locals the “Amber Arena”. In the exterior of the facility there were 18,000 tiles used resembling the color of amber, which was anciently gathered on the Baltic Sea shores. The arena, which seats 42,000

people, is located in the city district called Letnica – in the center of the conditional triangle from of Old Town, famous shipyards and the airport.

The stadium was designed by the German architect bureau Rhode-Kellermann-Wawrowsky in Duesseldorf, which also authored the football facilities in Hanover and Gelsenkirchen. The 50-meter high arena will have eight levels: one under-ground and seven above ground. The football pitch (105m x 68 m) is located at zero level. During concerts and other mass events the pitch will be covered by protective layer, so as not to damage the grass coverage.

Safety of athletes and fans is provided by the ultra-modern electronics – Safety Management Systems, a system of auto-matic control and monitoring is also applied. The green area around the arena is also esthetically designed. Walking areas

are provided around the stadium at a height of 7 m above ground level. Even the “Amber” arena itself will be bosomed in trees. For this purpose there will be over 200 young trees planted with convex-shaped concrete benches among them re-sembling scattered stones.

The peculiarity of the new stadium in Gdansk is its multi-tasking, which will enable to use the arena even in non-match days. There is a conference hall with VIP-restaurant, shops, pubs, shopping and service areas. The stadium infrastructure is prepared so as to provide entertainment and recreation to Gdansk residents seven days a week. For this purpose, the de-signers even made significant changes to the arena construc-tion project, which increased the area for trade, service and business, up to 9,000 square meters.

In 2010, the PGE company became the stadium’s operator-lessee after the tender. The duration of contract – 10 years. However, the new arena officially became a home stadium to Lechia Gdansk FC.

The stadium will host three games of the EURO 2012 group stage and a quarterfinal.

Capacity – 42,000Seats for the disabled – 50Parking slots – 2,245 Opened – June 18, 2011

PGE-Arena (Gdansk)

Pho

to:

Lech

ia O

per

ato

r S

p. z

o.o

.

Журнал «Ukraine-2012»

зареєстровано Міністерством юстиції України Свідоцтво про державну реєстрацію

друкованого засобу масової інформації КВ № 16873-5643Р від 06.08.2010

Розповсюджується безкоштовно

Засновник Українське національне

інформаційне агентство «Укрінформ»

Генеральний директор

Олександр Децик

Головний редактор

Юрій Пільчевський

Відповідальний секретар

Леся Гасич

Дизайн та верстка

Олександр Безобчук

Фоторедактор

Михайло Чернічкiн

Координатор з реклами Світлана Марченко, тел: (044) 206-10-28

ukraine2012@rosigroup.com.ua

Над номером працювали: Геннадій Чеховський, Олександр Чеканов,

Олег Лисенко, Світлана Наконечна.

У підготовці матеріалів використані фотоілюстрації агентств «Укрінформ»,

«Сіньхуа», «Франс Прес», особистого архіву Михайла Чернічкіна, Павла Кубанова.

Передрук матеріалів можливий тільки за письмової згоди редакції

За зміст рекламних матеріалів редакція відповідальності не несе

№15 2012 рік

Адреса редакції: 01601, Україна,Київ,

вул. Б. Хмельницького, 8/16 Тел.: +380-44-244-9015

Факс: +380-44-244-9096

Друк: « Триада Прінт» Наклад 20 000 примірників

The Ukraine-2012 magazine

is registered by the Justice Ministry of Ukraine State registration certificate of printed mass medium КВ No 16873-5643Р dated 06.08.2010

Distributed on free of charge basis

Founder

Ukrainian national news agency Ukrinform

Director-General

Oleksandr Detsyk

Editor-in-Chief Yuriy Pilchevsky

Executive editor

Lesia Gasych

Design&layout

Oleksandr Bezobchuk

Photographer

Mykhailo Chernichkin

Advertising coordinator Svitlana Marchenko, tel: (044) 206-10-28

ukraine2012@rosigroup.com.ua

The issue has been prepared by: Gennadiy Chekhovskiy, Oleksandr Chekanov, Oleg Lysenko, Svitlana Nakonechna.

Photo illustrations from the Ukrinform, Xinhua, France Press news agencies as well as from private archives of the following photographers: Mykhailo Chernichkin, Pavlo Kubanov.

No part of this publication may be reprinted without the written permission of the publisher The editorial board bears no responsibility for the content of advertising materials

No 15, 2012

Address of publisher: 8/16 B. Khmelnytskoho St, Kyiv, 01601 Ukraine. Tel.: + 380-44-244-9015 Fax: + 380-44-244-9096

Printed by: Triada Print Circulation: 20,000 copies

лютий 2012 WWW.UKRAINE2012.GOV.UA

Напрямків - 130, мета одна - Ваша посмішка!Насолоджуйтесь справжньою австрійською гостинністю, неперевершеним обслуговуванням та комфортом на рейсах Австрійських Авіаліній до 130 напрямків по всьому світу!

329835_AUA_Image_Mag_210x297_uk_IWC.indd 1 01.08.11 17:02