makarivskij-rmk4.webnode.com.ua · Web viewздійснюють на основі результатів постійного моніторингу потреб (запитів)

1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА ОСВІТНЯ УСТАНОВА

«НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР З ПИТАНЬ ЯКОСТІ ОСВІТИ»

ОСАДЧИЙ І. Г.

ПЕДАГОГІКА ЯКОСТІ ОСВІТИ:

планування роботи

закладу загальної середньої освіти

Науково-практичний коментар у

запитаннях та відповідях

2020

2

І. Г. Осадчий

Педагогіка якості освіти: планування роботи закладу загальної середньої

освіти: науково-практичний коментар у запитаннях та відповідях

[Електронне видання] / І. Г. Осадчий. – Київ: ДОУ «Навчально-

методичний центр з питань якості освіти». – 65 с.

© Осадчий І. Г.

© Державна освітня установа

«Навчально-методичний центр з питань якості освіти», 2020.

3

ЗМІСТ

ВСТУП.........................................................................................................................4

1. Що таке планування та яка його роль і місце в структурі всеохопного

менеджменту якості (Total Quality Management)?..............................................6

2. Що таке програма якості?...................................................................................9

3. Що таке призма якості та як її використовують?........................................12

4. Що є предметом планування в закладі загальної середньої освіти та які

плани роботи є обов’язковими?............................................................................15

5. Які особливості планування роботи закладу загальної середньої освіти,

в якому впроваджено педагогіку якості освіти?...............................................19

6. Що таке стратегія розвитку закладу загальної середньої освіти та якою

вона може бути?.......................................................................................................23

7. Яким може бути перспективний план розвитку закладу загальної

середньої освіти?......................................................................................................32

8. Яким може бути річний план роботи закладу загальної середньої

освіти?........................................................................................................................36

9. Які особливості поточного планування роботи закладу загальної

середньої освіти?......................................................................................................39

10. Які особливості календарно-тематичних планів з навчальних

предметів та поурочних планів?........................................................................42

ВИСНОВКИ.............................................................................................................44

4

ВСТУП

Визнання освіти послугою, що відбулося на законодавчому рівні із

прийняттям нового Закону України «Про освіту» в 2017 році, зумовило

необхідність впровадження закладами освіти сутнісних змін в організацію

власної освітньої діяльності та відкрило нові напрями і можливості для

підвищення якості освіти.

У контексті норм Закону «Про освіту» заклад освіти, користуючись

правом на академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію та

враховуючи права педагогічних працівників на академічну свободу, за

освітньою програмою, яку розроблено на основі стандарту освіти відповідного

рівня, надає здобувачеві освіти якісну освітню послугу, а здобувач освіти

зобов’язаний виконувати вимоги освітньої програми та досягти результатів

навчання, передбачених стандартом освіти. Саме ж гарантування якості освіти

забезпечується наявністю і функціонуванням системи зовнішнього

забезпечення якості освіти (відповідальність держави) та внутрішньої системи

забезпечення якості освіти (відповідальність закладу освіти).

Організовуючи освітню діяльність, зорієнтовану на якість, важливо

враховувати, що питаннями якості продукції і послуг на сьогодні та впродовж

останніх десятиліть опікуються в усіх сферах суспільного виробництва

більшості країн світу, а також те, що настанови з питань якості вже давно

знайшли своє відображення в міжнародних та національних стандартах систем

управління якістю. Тому використання загальновизнаних вимог, перевірених

на практиці наукових знань з менеджменту та досвіду успішних організацій,

закладам загальної середньої освіти доцільно розглядати як нові ресурси і

додаткові можливості для поліпшення власної дієвості.

Визначальним є й те, що менеджмент якості як сучасний етап розвитку

загального менеджменту зосереджує увагу не на перевірці якості готової

продукції або послуги (у сфері освіти це зовнішній і внутрішній контроль,

5

наприклад, аудит), а на їх виробництві, починаючи саме з планування, яке

здійснюють на основі результатів постійного моніторингу потреб (запитів)

замовників і очікувань усіх зацікавлених сторін та за високого рівня задіяності

персоналу (у сфері освіти – педагогічних працівників закладу освіти).

Але широкому використанню надбань у сфері забезпечення якості,

зокрема знань, засобів і способів менеджменту якості, заважає відсутність

наукового обґрунтування та сучасних технологій організації освітньої

діяльності закладу загальної середньої освіти, зорієнтованої на якість.

Тому в Державній освітній установі «Навчально-методичний центр з

питань якості освіти» було проведено дослідження і розроблено методичні

рекомендації з питань планування роботи закладу загальної середньої освіти в

сучасних умовах.

У цій праці зреалізовано підхід, за якого в пропонованих практичних

зразках засобів і способів управлінської діяльності зінтегровано як вимоги

міжнародних і національних стандартів систем управління якістю і надбання

сучасного менеджменту якості, так і норми чинного законодавства України,

представленого Законом України «Про освіту» і Законом України «Про повну

загальну середню освіту».

Здобуті в ході виконаного дослідження нові знання, розроблені засоби і

способи управлінської діяльності подано як складники педагогіки якості освіти,

– освітньої технології, створеної в Державній освітній установі «Навчально-

методичний центр з питань якості освіти» в 2019-2020 роках.

Керівники закладів загальної середньої освіти знайдуть у цій праці

корисні рекомендації про те, як організовувати та здійснювати перспективне

[довгострокове (на період від одного року і більше) і середньострокове (на один

рік)] та поточне, або короткострокове (на період менший за один рік)

планування роботи закладу освіти, а також ознайомляться із практичними

зразками стратегії розвитку закладу загальної середньої освіти, перспективного

плану розвитку закладу загальної середньої освіти, річного плану роботи

6

закладу загальної середньої освіти, календарно-тематичного плану з

навчального предмета, поурочного плану та інших документів.

1. Що таке планування та яка його роль і місце в структурі всеохопного менеджменту якості (Total Quality Management)?

Зазвичай планування – це дія за значенням планувати, тобто складати

план, а план – це «задум, проект, що передбачають перебіг, розвиток чого-

небудь; текст, документ із викладом задуму, проекту //Заздалегідь накреслена

програма господарських, культурних, оборонних і т. ін. заходів, що передбачає

порядок і термін здійснення їх; текст, документ із викладом такої програми

заходів» [1, с. 793].

Роль і місце планування в структурі всеохопного менеджменту якості

(Total Quality Management) легко з’ясувати, якщо зосередитися на сутності

процесного підходу, який використано в міжнародних і національних

стандартах систем управління якістю [2-6], і в якому зреалізовано цикл «Plan-

Do-Check-Act» (PDCA) («Плануй-Виконуй-Перевіряй-Дій»).

Зокрема «Цикл PDCA може бути стисло описано так:

–Плануй: установлюй цілі системи та її процеси, а також ресурси,

потрібні для отримання результатів відповідно до вимог і політик організації, а

також ідентифікуй і розглядай ризики та можливості.

–Виконуй: упроваджуй те, що заплановано.

–Перевіряй: здійснюй моніторинг і, де застосовно, вимірюй процеси та

отримані в результаті продукцію та послуги, зважаючи на політики, цілі,

вимоги та заплановані роботи, а також звітуй про результати.

–Дій: уживай заходів для поліпшування дієвості, за потреби» [3,

с.VIII ].

Важливо також враховувати, що «плануючи те, як досягти своїх цілей

…, організація повинна визначити,

a) що треба зробити;

7

b) які ресурси будуть потрібні;

c) хто буде відповідальним;

d) коли це буде завершено;

e) як оцінюватимуть результати.» [3, с. 4].

Окрім того, «при плануванні процесів і управлінні ними необхідно

брати до уваги:

– результати аналізу середовища, в якому існує організація;

– короткострокові і далекострокові прогнози розвитку ринку;

– потреби і очікування зацікавлених сторін;

– цілі, які мають бути досягнутими;

– законодавчі і нормативні вимоги;

– потенційні фінансові та інші ризики;

– «входи» і « виходи» процесів;

– характер взаємодії з іншими процесами;

– наявні ресурси та інформацію;

– види діяльності і методи, які для цього використовуються;

– записи, які необхідні або бажані;

– результати вимірювань, моніторингу і аналізу;

– результати корегувальних і попереджувальних дій;

– потенційні покращення та/або інновації.

Планування процесів обов’язково включає в себе також визначення

потреб організації в розробці нових технологій або оволодінні новими

технологіями, в розробці нової продукції або нових характеристик продукції

для додавання цінності» [4, с.16].

З урахуванням зазначеного, акцентуємо увагу на таких важливих

особливостях планування діяльності організації, зорієнтованої на якість

продукції та/або послуг.

1. Планування завжди має бути зорієнтоване на дію задля досягнення

конкретної вимірної цілі та забезпечення постійного поліпшення.

8

2. Результатом планування є план роботи як документ, в якому на

підставі зінтегрованої інформації про організацію і її середовище, вимоги

замовників і очікування зацікавлених сторін однозначно визначено, що треба

зробити, які ресурси будуть для цього залучені, хто все це робитиме і хто

відповідальний та до якого часу має з’явитися результат і як його будуть

оцінювати.

3. Планування є постійним (ніколи не припиняється робота над

планом та з використанням плану), але дискретним (передбачається наявність

остаточного варіанта змісту конкретного плану) процесом.

4. Плани роботи виконують після їх затвердження. Виконавці не

мають права на свій розсуд змінювати плани роботи, а корегування можливе

тільки в наперед встановленому порядку.

5. Плани роботи бувають локальними, модульними і

загальносистемними, адже можуть стосуватися різних підсистем (складників,

секторів тощо) організації та напрямів діяльності, а також різними за

тривалістю [перспективні (довгострокові (більше року) та середньострокові

(один рік)) та поточні, або короткострокові (менше одного року)], оскільки

виконання окремих вимог замовників та очікувань зацікавлених сторін

вимагають різних за обсягом і конфігурацією зусиль, ресурсів та часу.

Джерела

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови /Уклад. і

голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с.

2. ДСТУ ISO 9000:2015 Системи управління якістю. Основні

положення та словник термінів (ISO 9000:2015, ІDТ). – К. : ДП «УкрНДНЦ»,

2016.

3. ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги (ISO

9001:2015, ІDТ)). – К. : ДП «УкрНДНЦ», 2016.

9

4. ДСТУ ISO 9004:2012 Управління задля досягнення сталого успіху

організації. Підхід на основі управління якістю (ISO 9004:2009, ІDТ)). – К. :

ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ України, 2013.

5. ДСТУ ISO 10005:2007 Настанови щодо програм якості (ISO

10005:2005, ІDТ). – К. : ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ України, 2008.

6. ДСТУ ISO 10006:2005 Настанови щодо управління якістю в

проектах (ISO 10006:2003, ІDТ)). – К. : ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ України

2007.

2. Що таке програма якості?

У державному стандарті ДСТУ ISO 9000:2015 вказано, що «якість

продукції та послуг організації визначається здатністю задовольняти

замовників, а також передбаченим і непередбаченим впливом на відповідні

зацікавлені сторони» [1, с. 2], та що якість – це «ступінь, до якого сукупність

власних характеристик об’єкта задовольняє вимоги» [1, с.13]

Планування якості – це «складова частина управління якістю,

зосереджена на встановленні цілей у сфері якості та на визначенні операційних

процесів і відповідних ресурсів, необхідних для досягнення цілей у сфері

якості» [1, с.10], в результаті реалізації якої з'являється програма якості.

Загалом програми якості «забезпечують засіб установлення зв’язку між

конкретними вимогами процесу, продукції, проєкту чи контракту й методами

роботи та практичною діяльністю, які підтримують виготовляння

продукції/надання послуг» [2, с. IV].

З іншого боку, програма якості – це «специфікація методик і

відповідних ресурсів із зазначенням того, хто та коли повинен їх застосовувати

до конкретного об’єкта. Примітка 1. До цих методик, зазвичай, належать такі,

що стосуються процесів управління якістю і процесів виготовляння продукції

та надання послуг» [1, с. 17], а застосовують її «передусім у частині від вимог

10

замовника через виготовлення продукції/надання послуг й саму продукцію до

задоволеності замовника» [2, с. IV].

Настанови щодо програм якості, а також спрощені формати програм

якості наведено в ДСТУ ISO 10005:2007 [2].

Отже, програма якості – це документ організації, який визначає

послідовність дій від з’ясування конкретної вимоги (усталеної, зміненої або

нової) замовника послуги та/або очікування зацікавленої сторони аж до

визначення рівня задоволеності замовника і всіх зацікавлених сторін, із

зазначенням процесів (сукупність взаємопов’язаних або взаємодійних робіт

(операцій), що перетворює входи на виходи), методик (установлений спосіб

виконання роботи чи процесу), ресурсів та відповідальних осіб і термінів.

Розкриттю вимог, зокрема персональних освітніх запитів замовників

освітньої послуги (учнів, їхніх батьків та держави) і очікувань зацікавлених

сторін (суспільства, засновника закладу освіти, держави, зокрема місцевих

органів управління освітою та органів державного контролю (нагляду),

колективу закладу освіти тощо), способів їх отримання та розроблення на їх

основі персоніфікованих освітніх послуг присвячена окрема праця, а наявні в

ній знання є невід'ємними складниками педагогіки якості освіти як

організаційної освітньої технології [3].

Як уже зазначалося у Вступі, у сфері загальної середньої освіти на

сьогодні відсутні наукове (педагогічне) обґрунтування і управлінська практика

щодо системної діяльності із забезпечення якості освіти як послуги в розумінні,

прийнятому в сучасному менеджменті та в усіх сферах суспільного

виробництва продукції і послуг більшості країн світу, а також використання для

цього міжнародних і національних стандартів систем управління якістю. І це

закономірно, адже тільки в новому Законі України «Про освіту», прийнятому в

2017 році, освіту почали на законодавчому рівні вважати послугою та висувати

вимоги щодо її якості, а також якості освітньої діяльності закладу освіти. Але

також беззаперечним є і те, що педагогічна теорія та практика попередніх

десятиліть успішно освоїла технології спрямованого розвитку (поліпшення,

11

удосконалення тощо) різноманітних освітніх (дидактичних, виховних,

управлінських, інформаційних та ін.) систем. Ці знання та досвід важко

переоцінити, адже вони здобувалися в науковий спосіб та були підтверджені

успішною практикою. Незаперечним є й те, що вони мали й суттєвий недолік,

який постійно породжував невизначеність та небажані суперечності, адже

витоками пропонованих і зреалізованих закладами освіти змін дуже рідко були

вимоги (потреби та/або запити) замовників освіти та очікування всіх

зацікавлених сторін. У більшості випадків такими витоками слугували

стандарти різних видів, законодавчі та/або нормативно-правові документи, що

було звичним для передових світових виробництв першої половини XX

століття та радянського виробництва товарів і послуг другої половини XX

століття. Цей недолік не виправлено й нині, змінилися тільки джерела нового

порядку, який намагаються привнести в освіту.

Натомість суспільне виробництво XXI століття націлене саме на якість

як здатність продукції і послуг забезпечувати задоволеність замовників і

зацікавлених сторін шляхом з'ясування (вивчення, моніторингу, дослідження

тощо) та виконання вимог і очікувань, які базуються на їхніх потребах, а тому

для них є об’єктивно визначальними та головними.

З урахуванням зазначеного, сучасний менеджмент можна впевнено

розглядати як менеджмент якості, адже зорієнтованість усіх взаємопов’язаних

процесів (та їхніх етапів) успішної організації (наприклад, вироблення і

надання послуг) на вимоги замовників та очікування всіх зацікавлених сторін, а

також забезпечення їх задоволеності є дійсно її основною всеохопною

(тотальною) характеристикою.

Обов’язково треба брати до уваги й те, що під загальною назвою

«програма якості» в організації можуть існувати різні документи, наприклад,

заходи, проєкти або ж програми розвитку тощо, і стосуватися вони можуть як

окремих умов, процесів, елементів та/або компонентів, так і організації в

цілому. Визначальним і головним у цих документах є те, що вони містять в собі

обґрунтовану і впорядковану послідовність дій задля забезпечення якості

12

продукції або послуги, тобто досягнення задоволеності конкретних вимог

замовників та очікувань зацікавлених сторін.

13

Джерела



2016.

2. ДСТУ ISO 10005:2007 Настанови щодо програм якості (ISO

10005:2005, ІDТ). – К. : ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ України, 2008.

3. Осадчий І. Г. Педагогіка якості освіти: освітні запити замовників

освітньої послуги та вимоги і очікування зацікавлених сторін: науково -

практичний коментар у запитаннях та відповідях [Електронне видання] /

І. Г. Осадчий. – Дніпро: Середняк Т. К., 2020. – 77 с. – Режим доступу :

https://drive.google.com/file/d/1S5erJCwGzTXEvuShOqQwrY4SUBxlPxfK/view

3. Що таке призма якості та як її використовують?

Призма якості – це пропонований нами інструмент менеджменту якості

(назва походить від властивостей призми розкладати сонячне світло на

монохроматичні пучки), за допомогою якого на підставі результатів

оцінювання рівня досконалості конкретного об’єкта (реального або ідеального)

розробляють послідовність дій з його поліпшення.

Такими об’єктами поліпшення в закладі загальної середньої освіти

можуть бути освітнє середовище, освітній процес та внутрішня система

забезпечення якості освіти, а також їхні елементи або компоненти.

Використання призми якості передбачає наявність інформаційної

моделі об’єкта поліпшення, наприклад, у вигляді сукупності макропараметрів

стану (інтегративних характеристик, параметрів досконалості тощо) об’єкта із

шкалою значень (якісною, наприклад, «низький», «середній», «достатній» та

«високий», або кількісною) усіх макропараметрів стану об’єкта, результатів

оцінювання рівня досконалості цього об’єкта, а також обов’язкову участь


14

суб’єктів відповідного виду діяльності і зацікавлених сторін, наприклад,

педагогів, які організовують і здійснюють конкретний освітній процес.

Такими інформаційними моделями об’єктів поліпшення можуть

слугувати, наприклад, моделі досконалості освітнього середовища (Модель

досконалості ОС:8ПД), освітнього процесу (Модель досконалості ОП:8ПД) та

внутрішньої системи забезпечення якості закладу загальної середньої освіти

(Модель досконалості ВСЗЯО:ПД), які мають по 8 параметрів досконалості

кожна [1], а оцінювання об’єктів поліпшення здійснюється за спеціальними

процедурами, зокрема внутрішнього аудиту [2].

Призма якості має вигляд таблиці (Додаток 1), рядками якої є всі

макропараметри стану (параметри досконалості, інтегративні характеристики

тощо), а стовпцями – «№ п/п» (відповідно до кількості макропараметрів в

інформаційній моделі об’єкта поліпшення), «Назва макропараметра стану»

(«Назва параметра досконалості», «Назва інтегративної характеристики» тощо),

«Характеристика макропараметра стану» («Характеристика параметра

досконалості», «Визначення інтегративної характеристики» тощо), «Значення

макропараметра стану» («Значення параметра досконалості», «Значення

інтегративної характеристики» тощо), «Назва заходів з поліпшення

макропараметра» («Назва заходів з поліпшення параметра досконалості»,

«Назва заходів з поліпшення інтегративної характеристики» тощо) і «Назва та

послідовність дій з поліпшення об’єкта».

Алгоритм оцінювання та розроблення заходів для забезпечення

поліпшення об’єкта з використанням призми якості є таким:

1.Вибір або розроблення (за потреби) інформаційної моделі об’єкта

поліпшення.

2.Вибір або розроблення (за потреби) методики оцінювання об’єкта

поліпшення, зокрема його макропараметрів стану.

3.Проведення оцінювання об’єкта поліпшення, зокрема визначення

значень його макропараметрів стану.

4.Заповнення стовпців 1-4 бланка призми якості.

15

5.Розроблення суб’єктами діяльності (організацією, замовниками послуги

та/або зацікавленими сторонами) пропозицій щодо поліпшення кожного

макропараметра стану об’єкта поліпшення та внесення їх до стовпця 5 бланка

призми якості.

6.Розроблення робочою групою послідовності дій з поліпшення об’єкта

та внесення її до стовпця 6 бланка призми якості.

7.Розроблення робочою групою (за потреби у зміненому складі) на основі

призми якості об’єкта поліпшення проєкту рішення, заходів, проєкту якості або

програми якості.

8.Експертиза (зовнішня або внутрішня) розробленого робочою групою

проєкту рішення, заходів, проєкту якості або програми якості.

9.Прийняття відповідного рішення або затвердження заходів, проєкту

якості або програми якості.

10.Внесення змін до планів роботи.

Призму якості також доцільно використовувати і при розробленні

(проєктуванні) об’єктів, наприклад, умов, методів або засобів освітньої

діяльності, рішень, документів тощо. В цьому випадку застосовують кілька

послідовних оцінювань об’єкта поліпшення та його покращень, аж до

отримання результатів, які, на думку розробників, вже можна та доцільно

перевіряти та/або удосконалювати в реальній практичній діяльності.

Джерела

1. Осадчий І. Г. Внутрішня система забезпечення якості загальної

середньої освіти: науково-практичний коментар у запитаннях та відповідях

[Електронне видання] / І. Г. Осадчий – Дніпро: Середняк Т. К., 2019. – 92 с. –

Режим доступу :

https://drive.google.com/file/d/1J1mLVOY9ZCYjn48kstaxZ1Wgd3HQ2x8Z/view?

fbclid=IwAR3OnJnmHdgu2u5z1BHlPoqxAvirKbLEicm7nlyy0mxdZVqslY_vEnkF

BQ

https://drive.google.com/file/d/1J1mLVOY9ZCYjn48kstaxZ1Wgd3HQ2x8Z/view?fbclid=IwAR3OnJnmHdgu2u5z1BHlPoqxAvirKbLEicm7nlyy0mxdZVqslY_vEnkFBQ



16

2. Осадчий І. Г. Якість загальної середньої освіти: система управління

та інституційний аудит. Концептуальні ідеї та методичні рекомендації.

Методичний посібник : [Електронне видання] /Осадчий І. Г – Дніпро: Середняк

Т. К., 2018. – 31 с. – Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1-M-

XwoqrNAw061AnjXVzkscVPNm7NF9J/view . – Назва з екрана.

4. Що є предметом планування в закладі загальної середньої освіти та які плани роботи є обов’язковими?

Предметом планування в закладі загальної середньої освіти є

розроблення послідовності дій зі створення, надання та забезпечення якості

освітньої послуги задля задоволення освітніх потреб (зокрема персональних

освітніх запитів) замовників освітньої послуги і очікувань усіх зацікавлених

сторін.

Результати аналізу змісту Закону України «Про освіту» [2] та Закону

України «Про повну загальну середню освіту» [3] дозволяють стверджувати,

що заклад загальної середньої освіти має такий повний перелік обов’язкових

планів роботи:

1. Стратегія розвитку закладу загальної середньої освіти.

2. Перспективний план розвитку закладу загальної середньої освіти.

3. Річний план роботи закладу загальної середньої освіти.

4. Річний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

5. План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу.

6. Стратегія (політика).

Не беручи до уваги те, що в різних статтях Закону України «Про освіту»

та Закону України «Про повну загальну середню освіту» той самий документ

може мати дещо змінені назви або ж наявна тільки його неповна назва,

з’ясовано зокрема таке.

https://drive.google.com/file/d/1-M-XwoqrNAw061AnjXVzkscVPNm7NF9J/view

https://drive.google.com/file/d/1-M-XwoqrNAw061AnjXVzkscVPNm7NF9J/view

17

1. Зміст терміна «стратегія розвитку закладу загальної середньої

освіти» в тексті законів не розкрито, але зазначено, що розроблення, подання

на затвердження засновнику та виконання цього документа, а також звітування

про його виконання здійснює директор закладу загальної середньої освіти,

педагогічна рада – схвалює документ, засновник – затверджує та фінансує його

виконання, а піклувальна рада – розробляє пропозиції до нього та аналізує стан

його виконання.

2. Зміст терміна «перспективний план розвитку закладу загальної

середньої освіти» в тексті законів також не розкрито, не визначено, хто цей

документ розробляє, схвалює та затверджує, але вказується, що піклувальна

рада закладу загальної середньої освіти розробляє пропозиції до цього

документа та аналізує стан його виконання. Невизначеності додає ще й те, що в

закладі освіти передбачена наявність ще одного документа перспективного

планування – стратегії розвитку закладу загальної середньої освіти,

піклувальна рада закладу загальної середньої освіти не є обов’язковим органом

управління, а документ з такою назвою для публічної та відкритої презентації

зобов’язаний надавати навіть кандидат на посаду директора закладу загальної

середньої освіти для участі в конкурсному відборі.

3. Законами не врегульовані взаємозалежності між річним планом

роботи закладу загальної середньої освіти, стратегією розвитку закладу

загальної середньої освіти та перспективним планом розвитку закладу

освіти.

Розв’язання окреслених проблем нами здійснено шляхом висунення і

дотримання ряду конкретних вимог до змісту і структури названих вище трьох

документів закладу загальної середньої освіти, інтегрування в них властивостей

різних видів планів роботи.

Також потребує додаткового дослідження ще одна проблема. Зокрема, в

Статті 42 «Система забезпечення якості освіти» Закону України «Про освіту»

зазначено, що до внутрішньої системи забезпечення якості освіти може входити

«стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти» [2]. Що ж

18

необхідно розуміти під стратегією (політикою) в контексті змісту зазначеної

статті закону?

Для з’ясування скористаємося державним стандартом ДСТУ ISO

9000:2015 [1], в якому визначено таке.

Політика – це «наміри та спрямованість організації, офіційно

сформульовані її найвищим керівництвом» [1, с. 13].

Бачення – це «прагнення того, чим організація хоче стати, як це

сформулювало вище керівництво» [1, с. 13].

Місія – це «сенс існування організації, як це сформулювало найвище

керівництво» [1, с. 13].

Політика у сфері якості – це «політика, пов’язана з якістю. Примітка 1.

Політика у сфері якості – зазвичай це невід’ємна частина загальної політики

організації, може бути узгоджена з баченням та місією організації та слугує

структурною основою для встановлення цілей у сфері якості» [1, с. 13].

Стратегія – це «план досягнення довгострокової чи загальної цілі»

[1, с. 13].

З урахуванням зазначеного, а також того, що в менеджменті стратегія –

це документ, в якому відображають загальну систему довгострокової діяльності

організації (підхід, головний напрям та/або порядок дій, загальний

(недеталізований) план діяльності) з досягнення загальної цілі в середовищі,

процеси в якому мають імовірнісний характер, можна стверджувати, що:

1. «Політика» і «Стратегія» – це два різні документи, які як складники

системи управління якістю організації мають усталені в менеджменті якості

повні назви, а саме «Політика у сфері якості» і «Стратегія у сфері якості».

2. Стратегія у сфері якості є загальною системою довгострокової

діяльності організації щодо реалізації політики у сфері якості та є

методологічною основою для розроблення програм якості.

Наприклад, такою стратегією у сфері якості закладу загальної середньої

освіти може бути постійне поліпшення освітньої діяльності (освітнього

середовища, освітнього процесу та внутрішньої системи забезпечення якості

19

освіти), і такий вибір закладу освіти є закономірним і обґрунтованим,

оскільки:

– більшість закладів загальної середньої освіти функціонують досить

тривалий період та надають визначені законодавством і усталені освітні

послуги, але їхня освітня діяльність з об’єктивних і суб’єктивних причин

потребує постійного поліпшення;

– найбільш ефективним форматом або сценарієм розвитку складної

системи є її саморозвиток, а в даному випадку – постійне поліпшення

освітнього середовища, освітнього процесу та внутрішньої системи

забезпечення якості освіти, зумовлене дією зовнішніх і внутрішніх чинників;

– зосередження уваги на внутрішніх чинниках змін здатне вивільняти

додаткові резерви та рушійні сили, а новий порядок, який виникає завдяки

поліпшенню (незалежно від глибини і масштабів змінювання, наприклад, при

впровадженні інновацій тощо) є закономірним, а тому не підлягає

відторгненню;

– забезпечується підтримання поточних рівнів дієвості закладу

освіти;

– зменшується ризик здійснення недоречних та руйнівних змін.

Також цілком очевидно, що заклад загальної середньої освіти може

обирати й іншу стратегію у сфері якості освіти, наприклад, різні види

реорганізації, створення нових підрозділів для надання нових освітніх або

інших послуг тощо, що залежить від поставлених цілей, конкретних умов та

наявних ресурсів.

Зауважимо також, що діяльність з розроблення та забезпечення

виконання річного навчального плану, річного плану підвищення кваліфікації

педагогічних працівників і плану заходів, спрямованих на запобігання та

протидію булінгу, не є предметом цього дослідження і в подальшому не буде

розглядатися.

20

Джерела



2016.

2. Закон України «Про освіту» – Режим доступу:

https :// zakon . rada . gov . ua // laws / show /2145-19

3. Закон України «Про повну загальну середню освіту» – Режим

доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463IX?

fbclid=IwAR2u8R8wK4R5EpTtMZ_gHkESNcVOvdgZiU0uvHfxwi56faO2Ys78-L-

hqzw

5. Які особливості планування роботи закладу загальної середньої освіти, в якому впроваджено педагогіку якості освіти?

Педагогіка якості освіти – це технологія організації освітньої

діяльності закладу загальної середньої освіти, зорієнтованої на освітні запити

замовників освітньої послуги і очікування зацікавлених сторін та їх

задоволення. Як вид наукового (теоретичного і прикладного, зокрема

методичного) знання про забезпечення якості загальної середньої освіти ця

технологія є методологічно-нормативною підсистемою педагогіки як науки про

організацію освіти.

Педагогіка якості освіти є сучасним етапом розвитку педагогіки

загальної середньої освіти, який характеризується зорієнтованістю суб’єктів

освітньої діяльності на створення і надання персоніфікованих освітніх послуг .

Предмет, структуру, принципи, способи та засоби педагогіки якості освіти

розкрито в опублікованих працях [3-5].

Головною особливістю планування роботи закладів загальної середньої

освіти, які впровадили цю організаційну технологію, є те, що вони окремо

планують діяльність із забезпечення стійкого (в значенні – «зберігає і виявляє

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463IX?fbclid=IwAR2u8R8wK4R5EpTtMZ_gHkESNcVOvdgZiU0uvHfxwi56faO2Ys78-L-hqzw



https://zakon.rada.gov.ua//laws/show/2145-19

21

свої властивості», «стабільний», «сталий») функціонування та розвитку

шляхом поліпшення.

Документами планування, що забезпечують стійке функціонування

закладу загальної середньої освіти, є перспективний план розвитку закладу

загальної середньої освіти, річний план роботи закладу загальної середньої

освіти, календарно-тематичні плани з навчальних предметів та поурочні плани

(в частині забезпечення ними стійкого функціонування).

Документами планування, що забезпечують поліпшення освітньої

діяльності закладу загальної середньої освіти, є стратегія розвитку закладу

загальної середньої освіти, програма розвитку закладу загальної середньої

освіти, політика у сфері якості, стратегія у сфері якості, програма (проєкти)

якості, а також перспективний план розвитку закладу загальної середньої

освіти, річний план роботи закладу загальної середньої освіти, календарно-

тематичні плани з навчальних предметів та поурочні плани (останні чотири

види планів роботи – в частині забезпечення ними поліпшення).

Звертаємо увагу на те, що заклад загальної середньої освіти може мати і

значно меншу кількість планів роботи із забезпечення поліпшення освітньої

діяльності, якщо ним буде дотримано вимоги до цих документів та зреалізовано

такий , пропонований нами, підхід:

– стратегія розвитку закладу загальної середньої освіти зразу ж

(без проміжної стадії) розробляється у форматі програми розвитку та має

окремий розділ «Стратегія у сфері якості», в якому розкрито обрану закладом

освіти стратегію діяльності щодо реалізації політики у сфері якості та цілей у

сфері якості [3, с.53-54] як основу, на якій створено весь документ;

– перспективний план розвитку закладу загальної середньої

освіти інтегрує в собі властивості перспективного плану роботи (потреба в

такому документі зумовлена великою тривалістю періодів реалізації освітніх

програм та значними обсягами робіт зі створення відповідного освітнього

середовища) та програми розвитку (в частині визначення напрямів розвитку

та актуальних проблем, які потребують вирішення – без деталювання, тобто

22

зазначення ресурсів, засобів і способів діяльності, особливостей фінансування

тощо);

– річний план роботи закладу загальної середньої освіти містить

розділ «Поліпшення», до якого вносять (на етапі розроблення та протягом

року – за потреби) операційні частини проєктів якості, які містить стратегія

розвитку закладу загальної середньої освіти, або нових, створених для

розв’язання проблем, які актуалізувалися впродовж року;

– стратегія розвитку закладу загальної середньої освіти і

перспективний план розвитку закладу загальної середньої освіти націлені

на задоволення вимог замовників освітньої послуги і очікувань зацікавлених

сторін, зокрема і самого закладу освіти (найвищого керівництва, педагогічного

та/або загального трудового колективу) [4].

З урахуванням зазначеного, наводимо перелік планів роботи закладу

загальної середньої освіти, який впровадив педагогіку якості освіти:

1. Стратегія розвитку закладу загальної середньої освіти.

2. Перспективний план розвитку закладу загальної середньої освіти.

3. Річний план роботи закладу загальної середньої освіти.

4. Поточні плани роботи ( план роботи на тиждень; план роботи на

місяць – за потреби).

5. Календарно-тематичні плани з навчальних предметів.

6. Поурочні плани.

Важливо брати до уваги й те, що освітня діяльність закладу загальної

середньої освіти, зорієнтована на якість освіти, тобто вимоги замовників

освітньої послуги і очікування всіх зацікавлених сторін, обов’язково

розбудовується на діагностичній основі. Така організація передбачає

проведення великої кількості опитувань, вимірювань, оцінювань, внутрішніх

аудитів тощо, в результаті яких з’являються великі масиви фактичних даних

та формується «Блок загальних ініціатив». Їх аналіз сприяє виявленню

значної кількості проблем («проблемних зон», «вузьких місць» тощо) в закладі

освіти.

23

Цілком очевидним є також і те, що проблеми не з’явилися після

впровадження менеджменту якості, а існували завжди, але усвідомлення їх

наявності, надання їм статусу актуальних проблем закладу освіти, їх

формулювання в форматі, зручному для розв’язання, відбувається тільки тепер.

Виявлення в діяльності закладу загальної середньої освіти «малих» і «великих»

проблем, які давно очікують на вирішення, стимулює їх

«інвентаризацію»/«облікування» у вигляді «Блоку актуальних проблем

закладу освіти» та пошук і застосування різноманітних технологій цільового

управління, створених на засадах процесного підходу.

Планування роботи закладами загальної середньої освіти, які впровадили

педагогіку якості освіти, здійснюється лише на основі фактичних даних,

здобутих завдяки контролю [2], самооцінюванню закладом освіти своєї

освітньої діяльності [1] та за обов'язкового врахування персональних освітніх

запитів замовників освітніх послуг і очікувань зацікавлених сторін [4].

Нижче представлено зразки планів роботи закладу загальної середньої

освіти, який впровадив педагогіку якості освіти.

Джерела

1. Громовий В. В. Самооцінювання якості роботи закладу загальної

середньої освіти / В. В. Громовий рекомендації : [Електронне видання] / –

Дніпро: Середняк Т. К., 2019. – 87 с. – Режим доступу :

https://drive.google.com/file/d/17yfh_c_0fUyU75OGIfef6eisZWuAd02P/view

2. Лікарчук І. Л. Функція контролю в управлінні закладом загальної

середньої освіти в умовах розбудови його внутрішньої системи забезпечення

якості: (Методичні рекомендації) : [Електронне видання] / Ігор Лікарчук. –


https://drive.google.com/file/d/1oT-BxOsPkX208vO8S5CLI7v_BH8vjBQo/view


середньої освіти:науково-практичний коментар у запитаннях та відповідях



24

[Електронне видання] / І. Г. Осадчий – Дніпро : Середняк Т. К., 2019. – 92 с .




BQ




І. Г. Осадчий. – Дніпро : Середняк Т. К., 2020. – 77 с. – Режим доступу :


5. Осадчий І. Г. Розроблення та впровадження внутрішньої системи

забезпечення якості освіти закладу загальної середньої освіти. Методичні

рекомендації : [Електронне видання] / Осадчий І. Г. – Дніпро : Середняк Т. К.,

2019. – 73 с. – Режим доступу:

https://drive.google.com/file/d/1imCWihqDVAVbJmSF4JMLK5wP9e0uMBX/view

6. Що таке стратегія розвитку закладу загальної середньої освіти та якою вона може бути?

У Статті 37 Закону України «Про повну загальну середню освіту»

зазначено, що засновник «затверджує за поданням закладу загальної середньої

освіти стратегію розвитку такого закладу; фінансує виконання стратегії

розвитку закладу загальної середньої освіти (крім приватних та корпоративних

закладів загальної середньої освіти), у тому числі здійснення інноваційної

діяльності закладом освіти» [2].

Саме тому цей документ повинен мати законодавчо визначену назву і

забезпечувати, крім усього іншого, можливість фінансування за рахунок

бюджетних коштів (коштів засновника) досягнення конкретних цілей на

визначеному шляху розвитку закладу загальної середньої освіти. Натомість

вище вже було з’ясовано, що стратегія є загальною системою довгострокової






25

діяльності організації (підходом або загальним планом, якого дотримуються

при проєктуванні та здійсненні всієї практичної діяльності) для досягнення

загальних цілей, а отже, не містить в собі конкретних цілей, обсягів і порядку

фінансування тощо. Зазвичай окреслені характеристики мають програми

розвитку.

Тому для розв’язання наявної суперечності пропонуємо встановити як

обов’язкову вимогу до стратегії розвитку закладу загальної середньої освіти те,

що цей документ повинен інтегрувати в собі основні властивості як стратегії,

зокрема стратегії у сфері якості, так і програми розвитку. Цю вимогу можна

успішно забезпечити, обравши відповідний зміст і структуру документа.

Для розроблення стратегії розвитку закладу загальної середньої освіти

доцільно залучати всіх замовників освітніх послуг і зацікавлених сторін,

створювати одну або кілька робочих груп, організовувати цю роботу впродовж

першого півріччя з використанням персональних освітніх запитів замовників і

очікувань зацікавлених сторін [6], узагальнених і систематизованих результатів

контролю [3] і самооцінювання закладом своєї освітньої діяльності [1] за

попередній період. Це уможливить виділення бюджетних коштів на її

виконання задля досягнення конкретних вимірних цілей вже в другому півріччі

поточного року або ж дозволить подати обґрунтований бюджетний запит на

наступний рік.

Нижче наведено два варіанти структури стратегії розвитку закладу

загальної середньої освіти.

Варіант А структури стратегії розвитку закладу загальної середньої

освіти розроблено з використанням лінійного підходу і представлено в

Додатку 3.

У Назві вказується вид документа, в даному випадку – «Стратегія

розвитку» , назва закладу освіти в родовому відмінку, власна назва стратегії

розвитку закладу загальної середньої освіти (за наявності) та період реалізації.

У Вступі зазвичай відображають результати проєктування та аналізу:

26

– наявного Cтану 1 закладу освіти із локацією проблем, які потребують

вирішення, в освітньому середовищі (ОС (1)), освітньому процесі (ОП(1)) та

внутрішній системі забезпечення якості освіти (ВСЗЯО(1)), а також в їхніх

складниках (в освітніх процесах нижчих рівнів, підсистемах освітнього

середовища та внутрішньої системи забезпечення якості освіти);

– модель бажаного Cтану 2 закладу освіти із вказаними значеннями

параметрів досконалості освітнього середовища (ОС (2)), освітнього процесу

(ОП(2)) та внутрішньої системи забезпечення якості освіти (ВСЗЯО(2)) і в їхніх

наявних та/або нових складниках (освітніх процесах нижчих рівнів,

підсистемах освітнього середовища та внутрішньої системи забезпечення якості

освіти).

З урахуванням того, що чинне законодавство визначає інтегральними

характеристиками діяльності закладів загальної середньої освіти якість освіти

та якість освітньої діяльності, Мету розвитку закладу освіти доцільно

формулювати як підвищення/досягнення вищих за наявні рівні якості освітньої

діяльності та якості освіти і згармонізувати її з політикою у сфері якості

[4, с. 53-54].

Вимірюваності мети розвитку закладу освіти сприяє те, що в педагогіці

якості освіти моделлю освітньої діяльності є єдність трьох процесів, а саме:

вироблення освітньої послуги (створення освітнього середовища), надання

освітньої послуги (здійснення освітнього процесу), а також функціонування

внутрішньої системи забезпечення якості освіти, які спільно забезпечують

рівень якості освітньої діяльності та якості освіти [4, с. 16].

Завдання розвитку закладу освіти є конкретизацією мети розвитку

закладу освіти на рівні параметрів досконалості освітнього середовища,

освітнього процесу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

(використовуються Модель досконалості ОС:8ПД, Модель досконалості

ОП:8ПД та Модель досконалості ОС:8ПД [4]) з урахуванням наявного стану

закладу загальної середньої освіти і його підсистем, обсягів виділених

бюджетних коштів та очікуваних додаткових надходжень. Завдання розвитку

27

закладу освіти мають бути згармонізованими з цілями у сфері якості

[4, с. 53-54], бути конкретними, а їх вимірюваність, – забезпеченою

обов’язковістю зазначення очікуваного рівня параметрів досконалості, які

поліпшуються.

У Розділі 1. Стратегія у сфері якості розкривають підходи, принципи

та основні способи і засоби, дотримання/використання яких забезпечить

переведення закладу освіти із наявного Cтану 1 в бажаний Cтан 2.

У Розділі 2. Терміни виконання вказують дату початку та кінця

діяльності з виконання стратегії розвитку закладу загальної середньої освіти,

зазначають також назви етапів та їхню тривалість.

Розділ 3. Організаційне забезпечення містить опис порядку організації

виконання стратегії розвитку закладу загальної середньої освіти, діяльності

органів, наприклад, рад або творчих груп щодо заслуховування ходу та

проміжних результатів реалізації процесів поліпшення тощо.

У Розділі 4. Кадрове забезпечення зазначається керівник, який

забезпечує виконання стратегії розвитку закладу загальної середньої освіти;

працівники закладу освіти, можливо, і представники замовника, які беруть

безпосередню участь в організації здійснення запланованого.

У Розділі 5. Інформаційне забезпечення розкривають зміст того, яка

інформація про хід та результати виконання стратегії розвитку закладу

загальної середньої освіти та як здобувається, документується, передається і

зберігається.

У Розділі 6. Матеріальне забезпечення визначають обсяги наявних

матеріальних ресурсів та обладнання, яке планують задіювати для виконання

стратегії розвитку закладу загальної середньої освіти.

У Розділі 7. Фінансове забезпечення зазначають обсяги коштів,

порядок їх виділення засновником та витрачання на реалізацію запланованого,

джерела та очікувані обсяги додаткових залучень коштів.

Розділ 8. Зміст діяльності має три підрозділи 8.1. Поліпшення

освітнього середовища, 8.2. Поліпшення освітнього процесу та 8.3.

28

Поліпшення внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу

освіти із назвами та короткими описами заходів (за потреби) задля

переведення названих підсистем із Стану 1 в Стан 2.

У Розділі 9. Очікувані результати та способи і засоби їх визначення

зазначаються всі очікувані результати реалізації стратегії розвитку закладу

загальної середньої освіти як на рівні закладу освіти в цілому, так і на рівні

кожного конкретного заходу задля поліпшення освітнього середовища,

освітнього процесу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, який

було профінансовано за державні кошти.

У Розділі 10. Прикінцеві положення розкривають особливості початку

та завершення роботи над реалізацією стратегії розвитку закладу загальної

середньої освіти, контролю за її виконанням, внесенням до неї змін тощо.

Варіант Б структури стратегії розвитку закладу загальної середньої

освіти (Додаток 3), який вважаємо найбільш доречним у динамічних умовах

сьогодення, було створено з використанням розробленої нами методики

проєктно-цільового управління закладом освіти [5], яка широко та

ефективно використовується в закладах загальної середньої освіти країни вже

досить тривалий час, а запропоновані терміни «проєктно-цільове управління»,

«цільовий проєкт» надійно увійшли у вітчизняну педагогічну теорію і

практику.

Суть цієї методики полягає в тому, що після визначення

(формулювання) актуальної проблеми закладу освіти (витоки проблем можуть

бути різними) виконавцем або їх групою (групою проєкту, робочою групою

тощо) розробляється цільовий проєкт як комплексне забезпечення процесу

досягнення визначеної конкретної цілі.

Загалом, цільові проєкти – це задуми та дії суб’єктів діяльності для

досягнення конкретних цілей в реальних умовах та за наявних ресурсних

обмежень. З іншого боку, цільовий проєкт – це спеціально створений

унікальний інструмент суб’єкта діяльності для досягнення конкретної цілі за

конкретних умов.

29

В педагогіці якості освіти цільові проєкти, які забезпечують досягнення

цілей у сфері якості (виконання вимог замовників і очікувань зацікавлених

сторін), ми називаємо проєктами якості. Враховуючи те, що якість продукції

та послуг визначається здатністю задовольняти потреби замовників і

очікування зацікавлених сторін, а освітня діяльність закладу освіти – це

«єдність трьох процесів, а саме: вироблення освітньої послуги (створення

освітнього середовища), надання освітньої послуги (здійснення освітнього

процесу) та забезпечення якості освіти (функціонування внутрішньої системи

забезпечення якості освіти)» [4, с. 16], цілком обґрунтовано як об’єкти

поліпшення розглядати освітнє середовище, освітній процес та внутрішню

систему забезпечення якості закладу загальної середньої освіти.

Теоретичне забезпечення досягнення конкретної цілі у сфері якості

(зокрема, впровадження конкретних покращень) реалізується в смисловій

частині проєкту якості, детальний план дій – в його операційній частині.

Врахування конкретних умов, обмежень та можливостей здійснюється в описі

кадрового, організаційного, матеріально-технічного та фінансового

забезпечення проєкту. Структуру проєкту якості подано в Додатку 4.

Алгоритм створення проєкту якості має такі етапи:

1. Експертиза на доцільність здійснення конкретного виду діяльності

(реалізації конкретної ініціативи з поліпшення).

2. Надання ініціативі статусу актуальної проблеми закладу освіти.

3. Розроблення проєкту якості, зокрема з використанням призми

якості, та його експертиза (першого варіанта).

4. Затвердження цільового проєкту або його повернення на

доопрацювання розробникам.

5. Прийняття рішення про затвердження проєкту якості (його

остаточного варіанта).

6. Включення цільового проєкту до плану роботи закладу освіти.

Для закладу загальної середньої освіти, в якому здійснюється постійне

поліпшування, звичною практикою є розроблення значної кількості проєктів

30

якості та включення їх до річного плану роботи закладу загальної середньої

освіти на початку та навіть упродовж навчального року.

З урахуванням вимог замовників і очікувань зацікавлених сторін та

їхньої динаміки, результатів самооцінювання власної освітньої діяльності в

закладі загальної середньої освіти постійно планують та здійснюють процеси

поліпшування у вигляді:

мікропроєктів якості (для забезпечення поліпшення, яке стосується

окремого учня або окремих складників освітнього компонента/навчального

предмета, освітнього середовища, внутрішньої системи забезпечення якості

освіти);

мініпроєктів якості (для забезпечення поліпшення, яке стосується

класу (групи учнів) або освітнього компонента/навчального предмета, модуля

(підсистеми) освітнього середовища або внутрішньої системи забезпечення

якості освіти);

проєктів якості (для забезпечення поліпшення, яке стосується

окремих ступенів закладу освіти або галузей знань, наскрізних напрямів

(аспектів) освітнього середовища або внутрішньої системи забезпечення якості

освіти;

мегапроєктів якості (для забезпечення поліпшення, яке стосується

загальних тенденцій або проблем закладу освіти в цілому).

Мініпроєкти, проєкти та мегапроєкти якості обов’язково

відображаються в документах закладу освіти, зокрема, в стратегії розвитку

закладу загальної середньої освіти та в річному плані роботи закладу загальної

середньої освіти.

У випадку, якщо необхідно здійснити кілька проєктів якості для

поліпшення окремого взаємоузгодженого освітнього процесу будь-якого рівня

або кількох процесів одночасно, освітнього середовища або внутрішньої

системи забезпечення якості освіти, розробляють Програму якості як

сукупність проєктів якості, які заплановано зреалізувати в закладі загальної

середньої освіти упродовж визначеного періоду.

31

Зразки цільових проєктів і програм розвитку (зокрема каскадних

програм розвитку) закладів загальної середньої освіти представлено в

літературі [5; 7-9].

Зміст розділів у Варіанті Б структури стратегії розвитку закладу

загальної середньої освіти, назви яких збігаються з назвами у Варіанті А,

ідентичні. Відмінність Варіанта Б полягає в тому, що в підрозділах

«Поліпшення освітнього середовища», «Поліпшення освітнього процесу»

та «Поліпшення внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу»

розділу «Зміст діяльності» відображають операційну частину всіх проєктів

якості (Додаток 4) за належністю, а в розділах «Організаційне забезпечення»

та «Фінансове забезпечення» – дії, які мають відношення до стратегії розвитку

закладу загальної середньої освіти в цілому.

Джерела



Дніпро : Середняк Т. К., 2019. – 87 с. – Режим доступу :



доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463IX?


hqzw




Дніпро : Середняк Т. К., 2018. – 19 с. – Режим доступу:









32

[Електронне видання] / І. Г. Осадчий – Дніпро: Середняк Т. К., 2019. – 92 с.

Режим доступу:



BQ

5. Осадчий І. Г. Основи методики проектно-цільового планування

роботи загальноосвітньої школи /І. Г.Осадчий // Порадник методиста. – К.,

1995. – С. 22-26.






7. Осадчий І. Г. Проектно-цільове управління: каскадна програма

розвитку навчального закладу / І. Г.Осадчий // Директор, школи, ліцею,

гімназії. – № 4. – 2005. – С. 95-99.

8. Осадчий І. Г. Проектно-цільове управління навчальним закладом:

предметні цільові проекти / І. Г. Осадчий // Освіта і управління. – 2005. – Т. 10,

чис. 1. – С. 33-36.

9. Осадчий І. Г. Проектно-цільове управління: програма розвитку

навчального закладу / І. Г. Осадчий // Директор, школи, ліцею, гімназії. –

№ 2. – 2005. – С. 104-110.

7. Яким може бути перспективний план розвитку закладу загальної середньої освіти?

Перспективний план розвитку закладу загальної середньої освіти є

документом перспективного планування освітньої діяльності на період від 5 і

більше навчальних років. З урахуванням інтегрування в цьому документі





33

властивостей перспективного плану роботи і програми розвитку, розроблену

нами структуру перспективного плану розвитку закладу загальної середньої

освіти представлено в Додатку 5.

У Назві документа вказується, що це перспективний план розвитку та

зазначається назва закладу освіти (у родовому відмінку), а також період, який

охоплює цей документ.

У Вступі обґрунтовують та системно представляють головні напрями і

основні заходи із забезпечення освітньої діяльності закладу загальної середньої

освіти та черговість їх здійснення впродовж окресленого періоду задля

забезпечення його стійкого функціонування та розвитку.

У Розділі 1. Впровадження нового законодавства про освіту

зазначають нововведення, які передбачені в оновленому законодавстві про

освіту та які мають бути впроваджені в закладі освіти до визначених дат.

У Розділі 2. Функціонування освітнього середовища, який має

дванадцять підрозділів, вказують напрями та конкретні заходи із забезпечення

стійкого функціонування освітнього середовища закладу освіти, а також

окреслюють напрями його розвитку.

У Підрозділі 2.1. Участь у державних, регіональних та місцевих

програмах розвитку освіти вказують конкретні заходи/дії з державних,

регіональних та місцевих програм розвитку освіти, які будуть впроваджуватися

в закладі освіти у встановлені терміни.

У Підрозділі 2.2. Капітальний та поточний ремонт приміщень

представляють інформацію про заплановані ремонти та роботи із розроблення

фінансово-технічної документації із зазначенням року виконання.

У Підрозділі 2.3. Технічне обслуговування інженерних мереж подають

інформацію про види технічного обслуговування і планових перевірок

інженерних мереж та окремого обладнання із зазначенням дати, до якої мають

бути виконані ці роботи.

У Підрозділі 2.4. Придбання обладнання зазначають перелік

обладнання, яке планують закупити, та дату виконання.

34

Підрозділ 2.5. Забезпечення функціонування внутрішнього

цифрового середовища містить заходи щодо забезпечення функціонування

технічних і програмних засобів роботи із внутрішньою інформацією.

Підрозділ 2.6. Забезпечення доступу до зовнішнього цифрового

середовища містить заходи щодо забезпечення функціонування технічних і

програмних засобів роботи із зовнішньою інформацією.

У Підрозділах 2.6. – 2.10. вказують, які заходи, в якій послідовності та в

які роки планують здійснити задля розбудови в закладі освіти безпечного і

здорового освітнього середовища, зокрема у сферах організації харчування,

медичного обслуговування, соціально-педагогічної підтримки та

психологічного супроводу учнів.

У Підрозділі 2.11. Внутрішній контроль стану освітнього середовища

вказуються об’єкти, напрями і види контролю із зазначенням року їх

проведення.

У Підрозділі 2.12. Напрями розвитку та актуальні проблеми і

послідовність їх вирішення окреслюють напрями розвитку та проблеми,

пов’язані з освітнім середовищем, які необхідно вирішити у визначені терміни,

але які потребують системної діяльності і розроблення, наприклад, заходів,

проєктів і програм якості для подальшого їх відображення в річному плані

роботи закладу загальної середньої освіти.

У Розділі 3. Функціонування освітнього процесу, який має дванадцять

підрозділів (3.1. – 3.12), зазначають напрями та заходи із забезпечення стійкого

функціонування та розвитку освітнього процесу закладу освіти.

У Розділі 4. Функціонування внутрішньої системи забезпечення

якості освіти, який має три підрозділи (4.1. – 4.3.), зазначають напрями та

заходи із забезпечення стійкого функціонування і розвитку внутрішньої

системи забезпечення окості освіти.

Підрозділ 4.1. Розроблення та впровадження існує лише у випадку,

якщо у закладі загальної середньої освіти тільки планується розроблення та

впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

35

У Підрозділ 4.2. Аудити вказують, які внутрішні аудити заплановано

проводити в конкретні роки та коли має відбутися інституційний аудит у

плановому порядку.

У Підрозділ 4.3. Напрями розвитку та актуальні проблеми і

послідовність їх вирішення зазначають напрями розвитку та актуальні

проблеми внутрішньої системи забезпечення якості освіти, які необхідно

вирішити, але які потребують системної діяльності, наприклад, розроблення та

реалізації заходів, проєктів і програм якості із зазначенням термінів для

подальшого включення їх до річного плану роботи закладу загальної середньої

освіти.

У випадку, якщо заклад загальної середньої освіти бере або планує взяти

участь у науково-дослідній та/або інноваційній діяльності в Розділі 5. Участь у

науково-дослідній та інноваційній діяльності ця робота відображається

відповідно до затверджених програм.

У Розділі 6. Прикінцеві положення зазначають особливості початку та

завершення роботи над реалізацією перспективного плану розвитку закладу

загальної середньої освіти, контролю за його виконанням, процедури внесення

змін, наприклад, внесення нових або виключення наявних заходів у зв’язку із

набуттям або втратою актуальності тощо.

Практично всі розділи і підрозділи перспективного плану розвитку

закладу загальної середньої освіти зручно подати у вигляді таблиці, стовпцями

якої є «№ п/п», «Напрями діяльності та назви заходів», «Терміни

виконання», «Виконавці», «Відповідальні за виконання» та «Примітка»

(відмітки про виконання, внесені зміни тощо).

Перспективний план розвитку закладу загальної середньої освіти

розробляється робочою групою під керівництвом директора закладу освіти

впродовж останнього навчального року дії попереднього перспективного плану

розвитку закладу загальної середньої освіти. При його розробленні враховують

пропозиції піклувальної ради [2], персональні освітні запити замовників

освітніх послуг і очікування зацікавлених сторін [4], а також узагальнені та

36

систематизовані результати контролю [3] і самооцінювання закладом освіти

власної освітньої діяльності [1] за попередній період. Перспективний план

розвитку закладу загальної середньої освіти схвалюється загальними зборами

(конференцією) колективу і затверджується директором закладу освіти.

Джерела






доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463IX?


hqzw




Дніпро: Середняк Т. К., 2018, – 19 с. – Режим доступу:







8. Яким може бути річний план роботи закладу загальної середньої освіти?

У Законі України «Про повну загальну середню освіту» про річний план

роботи закладу освіти лише зазначено, що його схвалює педагогічна рада , а







37

учнівське самоврядування має право «вносити пропозиції та/або брати участь у

розробленні та/або обговоренні плану роботи закладу освіти» [2].

Натомість діяльність закладів загальної середньої освіти, які є

успішними, засвідчує, що річний план роботи закладу загальної середньої

освіти як документ середньострокового планування є основним засобом

інтеграції та консолідації зусиль закладу освіти із забезпечення стійкого

функціонування та постійного поліпшення освітньої діяльності задля

забезпечення якості освіти. В ньому знаходять своє відображення документи

довгострокового планування, а він є основою для розроблення поточних

(короткотермінових) планів роботи.

Річний план роботи закладу загальної середньої освіти, який організовує

свою освітню діяльність на засадах педагогіки якості освіти, має структуру,

представлену в Додатку 6.

Паперовий варіант Річного плану роботи закладу загальної середньої

освіти доцільно оформляти у вигляді зброшурованих аркушів формату А3

(альбомна орієнтація) або А4 (альбомна орієнтація). Вступ та Додатки зазвичай

роздруковують на аркушах формату А4 (книжкова орієнтація). Зміст діяльності

впродовж кожного з 12 місяців (з вересня по серпень наступного року)

представляють у вигляді окремої таблиці, роздрукованої на аркуші (при

необхідності – на кількох аркушах (двох або чотирьох, що залежить від

кількості заходів, запланованих на один тиждень місяця) формату А3 (альбомна

орієнтація) або А4 (альбомна орієнтація), наведеної в Додатку 7. Цілком

очевидним є й те, що заклад загальної середньої освіти також має електронний

варіант річного плану роботи.

Ця таблиця містить 5 стовпців: «№ п/п», «Освітнє середовище»,

«Освітній процес», «Внутрішня система забезпечення якості освіти» і

«Діяльність органів управління та адміністрування». Стовпці «Освітнє

середовище», «Освітній процес» та «Внутрішня система забезпечення якості

освіти» розділяються ще на два стовпці – «Стаціонарне функціонування» та

«Поліпшення».

38

Рядки таблиці об’єднують у групи «1-й тиждень», «2-й тиждень», «3-й

тиждень» та «4-й тиждень».

На перетині рядків і стовпців записують назву (зміст) заходу (дії) та

зазначають в дужках відповідальну особу і дату виконання або дату, до якої

необхідно виконати заплановане.

У Вступі надається обґрунтування змісту освітньої діяльності закладу

загальної середньої освіти з урахуванням політики у сфері якості та цілей у

сфері якості [4, с.53-54].

Орієнтовний перелік питань, які зазвичай доводиться вирішувати

впродовж навчального року та які відображають в річному плані роботи

закладу загальної середньої освіти, зокрема, в підрозділі «Стаціонарне

функціонування» Розділів I –III та в Розділі IV, наведено в Додатках 8- 11.

Додатками до річного плану роботи закладу загальної середньої освіти

є проєкти якості (Додаток 4), які заплановано здійснити в цьому навчальному

році, а заходи з їхніх «операційних частин» записують в підрозділах

«Поліпшення» відповідних розділів річного плану роботи. До підрозділів

«Стаціонарне функціонування» та «Поліпшення» відповідних розділів річного

плану роботи записують також заходи (дії) із стратегії розвитку закладу

загальної середньої освіти та перспективного плану розвитку закладу загальної

середньої освіти, які було заплановано на цей навчальний рік у наявній там

редакції, або ж операційні частини розроблених для їх здійснення проєктів

якості.

Річний план роботи закладу загальної середньої освіти розробляє робоча

група на чолі з директором закладу освіти та за участі всіх працівників,

починаючи з березня і до кінця серпня поточного року. Підґрунтям для

розроблення річного плану роботи закладу загальної середньої освіти є

персональні освітні запити замовників освітніх послуг і очікування всіх

зацікавлених сторін [5], результати контролю [3] і самооцінювання закладом

освіти власної освітньої діяльності [1], отримані в поточному навчальному

39

році, а також стратегія розвитку закладу загальної середньої освіти та

перспективний план розвитку закладу загальної середньої освіти.

Джерела






доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463IX?


hqzw








[Електронне видання] / І. Г. Осадчий – Дніпро : Середняк Т. К., 2019. – 92 с .




BQ




І. Г. Осадчий. – Дніпро : Середняк Т. К., 2020. – 77 с. – Режим доступу:











40

9. Які особливості поточного планування роботи закладу загальної середньої освіти?

До документів поточного (короткотермінового) планування роботи

закладу загальної середньої освіти належать плани роботи, термін виконання

яких менший за один рік.

Таке планування на сьогодні законодавчо ніяк не врегульоване, але воно

відіграє надзвичайно важливу роль в забезпеченні освітньої діяльності закладу

загальної середньої освіти. Це пов'язано з тим, що поточне планування виконує

ряд таких надважливих функцій, як:

– організаційне забезпечення виконання заходів річного плану роботи

закладу загальної середньої освіти в змінених умовах відносно тих, які існували

на момент його розроблення та затвердження;

– корегування (уточнення) змісту заходів річного плану роботи

закладу загальної середньої освіти, термінів виконання, виконавців і

відповідальних осіб тощо у зв’язку із змінами внутрішніх і зовнішніх умов;

– організація виконання рішень органів управління закладу загальної

середньої освіти та актів зовнішнього управління, які були прийняті після

початку навчального року.

Усі ці функції успішно виконуються, якщо дотримано таких вимог:

– у закладі загальної середньої освіти утвердилася «культура

планування» як частина корпоративної культури, серед основних цінностей

якої використання для планування роботи лише фактичних даних, участь у

плануванні роботи всього колективу, зорієнтованість на конкретну вимірну ціль

та прості і зрозумілі дії, визнання затверджених планів роботи обов’язковими

для виконання;

– управлінська і педагогічна діяльність закладу загальної середньої

освіти зорієнтована на постійне поліпшення шляхом впровадження конкретних

покращень, а масовим, і таким, що підтримується найвищим керівництвом

41

закладу освіти, стає «корегування, запобігання виникненню чи зменшення

небажаних впливів» [1, с. 13];

– вся освітня діяльність розбудована на процесному підході із

зреалізованим циклом «Plan-Do-Check-Act» (PDCA) («Плануй-Виконуй-

Перевіряй-Дій) [1, с. VIII].

Саме тому значна кількість короткотермінових планів можуть не мати

паперового варіанта, а існують у вигляді одного або кількох узгоджених заходів

(дій), про які домовилися усно під час розгляду того чи іншого питання

(проблеми).

Найбільш поширеними видами поточних планів роботи є план роботи на

місяць (здебільшого використовують великі заклади загальної середньої освіти)

та план роботи на тиждень (використовують усі заклади освіти), які створюють

на основі річного плану роботи закладу загальної середньої освіти з

урахуванням стану його виконання та наявних умов.

Для розроблення поточних планів роботи та доведення їх до виконавців у

закладі загальної середньої освіти проводяться наради з планування роботи.

Протоколи таких нарад зазвичай не ведуться, а доручення щодо виконання

запланованих заходів надаються в усній формі, як і заслуховування інформації

про виконання планів роботи за період, який закінчився. Це не стосується

великих закладів загальної середньої освіти або тих, в яких, наприклад,

навчання проходить в кілька змін тощо. У таких закладах освіти зазвичай

ведуть протоколи нарад та оформляють доручення за результатами нарад з

поточного планування в електронному та/або паперовому вигляді.

Найбільш доцільно наради з планування роботи на тиждень проводити в

два етапи. Наприклад, спочатку проводять свою нараду керівники закладу

загальної середньої освіти (в першій або в другій половині п’ятниці), а потім

керівники закладу освіти проводять нараду для всього колективу (в другій

половині п’ятниці або зранку чи впродовж дня в понеділок). У невеликих

закладах загальної середньої освіти наради з планування роботи на тиждень

зазвичай проводять один раз і для всього колективу в зручний час і день,

42

здебільшого в п’ятницю або в понеділок без оформлення протоколів та

доручень у письмовому вигляді.

У великих закладах загальної середньої освіти весь колектив зазвичай

запрошують тільки на наради з планування роботи на місяць, а участь у нарадах

із планування на тиждень беруть тільки керівники закладу освіти та його

підрозділів, наприклад, кафедр, творчих та робочих груп, методичних

об'єднань, проєктів тощо.

Проведення нарад з планування роботи на тиждень у тій чи іншій формі

вважаємо обов’язковим для всіх типів закладів загальної середньої освіти.

Необхідно також враховувати, що наявність великої кількості питань,

які доводиться розглядати на нарадах із планування роботи на тиждень,

засвідчує, що в закладі освіти застосовується ручний режим управління, який є

малоефективним. Натомість за умов правильного розподілу посадових

обов’язків, забезпечення академічної свободи для педагогів, впровадження

чіткого режиму роботи (наприклад, встановлення відповідних днів для

проведення загальношкільних заходів, справ окремих класів, зібрань педагогів

тощо) робота таких нарад є ефективною, а самі наради стають постійними

майданчиками продуктивної комунікації керівників та працівників закладу

загальної середньої освіти.

Джерела

1. ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги (ISO

9001:2015, ІDТ)). – К. : ДП «УкрНДНЦ», 2016.

10. Які особливості календарно-тематичних планів з навчальних предметів та поурочних планів?

У закладах загальної середньої освіти, де впроваджено педагогіку якості

освіти, використання календарно-тематичних планів з навчальних предметів та

43

поурочних планів є обов’язковим, а їх зміст має особливості, зумовлені тим, що

освітній процес розбудовано на засадах компетентнісно-знаннєвої парадигми

освіти, що передбачає виконання учнями з різних динамічних груп завдань,

не менше ніж трьох рівнів складності [1, с. 33-35].

Структуру календарно-тематичного плану з навчального предмету

представлено в Додатку 12.

Від відомих зразків пропонований нами календарно-тематичний план з

навчального предмету відрізняється тим, що він, крім порядкового номера

заняття, його теми і дати проведення, має розділ «Зміст навчально-

пізнавальної діяльності учнів», в якому зазначають «актуальну життєву

проблему» (там де це доречно), яка зумовлює (актуалізує) навчально-

пізнавальну діяльність учнів і в контексті якої та на основі навчальної програми

формуються «задачі навчально-пізнавальної діяльності учнів» на цьому

занятті. Він також містить перелік завдань трьох рівнів складності – Рівня

А (діяльність за зразком), Рівня Б (діяльність за наданим алгоритмом) та Рівня

В (діяльність за власним алгоритмом, або сценарієм), призначених для різних

динамічних груп учнів класу, які формуються в ході навчального заняття [1, с.

35-40].

Цей розділ календарно-тематичного плану з навчального предмету

вчитель заповнює поступово, у зручний для нього час, наприклад, після

підготовки поурочного плану навчального заняття або навіть після його

проведення. В Примітці фіксують інформацію про доречні зміни до розділів

цього плану для його поліпшення та використання в наступному навчальному

році.

Поурочний план може мати довільну форму та обсяг, але залишається

вимога обов’язкового визначення в ньому актуальної життєвої проблеми (там

де це доречно) і задач навчально-пізнавальної діяльності учнів, а також

переліків завдань (наприклад, номерів вправ або задач із підручників,

посібників, навчально-методичних матеріалів вчителя та інших джерел) не

менше як трьох рівнів складності (Рівень А, Рівень Б та Рівень В) задля

44

уможливлення досягнення учнями успіху та набуття ними ключових і

предметних компетентностей.

Джерела

1. Осадчий І. Г. Розроблення та впровадження внутрішньої системи

забезпечення якості освіти закладу загальної середньої освіти. Методичні

рекомендації : [Електронне видання] / Осадчий І. Г. – Дніпро : Середняк Т. К.,

2019. – 73 с. – Режим доступу :



45

ВИСНОВКИ

Виконане дослідження проблем планування освітньої діяльності закладу

загальної середньої освіти, зорієнтованої на якість освіти, уможливило

обґрунтування таких загальних висновків та рекомендацій:

1. Норми Закону України «Про освіту» і Закону України «Про повну

загальну середню освіту», міжнародні і національні стандарти систем

управління якістю та концепція компетентнісно-знаннєвої парадигми освіти

можуть слугувати основою для здійснення планування закладом загальної

середньої освіти власної освітньої діяльності, зорієнтованої на якість освіти.

2. Інформаційною базою для планування освітньої діяльності є

результати контролю, самооцінювання закладом загальної середньої освіти

власної освітньої діяльності та моніторингу освітніх потреб (зокрема

персональних освітніх запитів) замовників освітньої послуги і очікувань всіх

зацікавлених сторін.

3. Предметом планування освітньої діяльності закладу загальної

середньої освіти є розроблення послідовності дій зі створення, надання та

забезпечення якості освітньої послуги задля задоволення освітніх потреб

(зокрема персональних освітніх запитів) замовників освітньої послуги і

очікувань усіх зацікавлених сторін.

4. При плануванні освітньої діяльності перевага надається цільовим

підходам, а з урахуванням нерівномірності розвитку різних підсистем

(складників) закладу освіти, – проєктно-цільовим підходам, які забезпечують

ефективне впровадження локальних і модульних змін задля поліпшення.

5. Плани роботи закладу загальної середньої освіти можуть мати різну

структуру, зміст та форму, але повинні повною мірою забезпечувати його

стійке функціонування та розвиток і бути зручними для виконання.

6. Програми (проєкти) якості можуть існувати як окремі документи

закладу загальної середньої освіти, а можуть бути зінтегровані з такими

обов’язковими планами роботи, як стратегія розвитку закладу загальної

46

середньої освіти, перспективний план розвитку закладу загальної середньої

освіти та річний план роботи закладу загальної середньої освіти.

7. Дії, які складають зміст планів роботи, повинні бути:

– конкретними і такими, що їх можна виконати в умовах наявного

ресурсного забезпечення та впродовж встановленого періоду;

– спрямованими на поліпшення, яке є постійним;

– узгодженими, наприклад, як елементи заходів, проєктів або

програм;

– підпорядковуватися внутрішній логіці циклу «Plan-Do-Check-Act»

(PDCA) («Плануй-Виконуй-Перевіряй-Дій).

8. Наявність великих за обсягами планів роботи та/або великої

кількості змін до них, засвідчує, що:

– заклад не має/не користується правом на академічну, організаційну,

фінансову і кадрову автономію;

– педагогічні працівники не мають/не користується правом на

академічну свободу;

– заклад загальної середньої освіти та/або його педагогічні

працівники є об’єктами надлишкового зовнішнього та/або внутрішнього

контролю;

– наявна об’єктивна необхідність внесення змін до режиму роботи

закладу загальної середньої освіти та/або розподілу обов’язків між

працівниками тощо.

9. Довготермінові, середньотермінові та короткотермінові плани

роботи необхідно узгоджувати за змістом, виконавцями і термінами виконання.

10. Внесення змін до планів роботи здійснюється тільки в наперед

визначений спосіб.

Дослідження також підтвердило необхідність подальшого

удосконалення законодавства про освіту, зокрема у сфері планування якості

освіти, де на сьогодні відсутні принципи, вимоги та настанови.

47

ДОДАТКИ

Додаток 1

Призма якості

Назва об’єкта поліпшення __________________________________________

Назва інформаційної моделі об’єкта поліпшення ________________________

Назва використаної методики оцінювання _____________________________

Призначення результатів використання призми якості __________________

____________________________________________________________________

№

п/п

Назва

макропараметра

стану

Характеристика


стану

Значення


стану

Назва заходів з

поліпшення


стану

Назва та

послідовність дій з

поліпшення

об’єкта

1 2 3 4 5 6

1

2

3

4

5

6

7

8

48

Додаток 2

Варіант А

Стратегія розвитку закладу загальної середньої освіти

Вступ

Мета розвитку закладу освіти

Завдання розвитку закладу освіти

Розділ 1. Стратегія в сфері якості

Розділ 2. Терміни виконання

Розділ 3. Організаційне забезпечення

Розділ 4. Кадрове забезпечення

Розділ 5. Інформаційне забезпечення

Розділ 6. Матеріальне забезпечення

Розділ 7. Фінансове забезпечення

Розділ 8. Зміст діяльності

8.1. Поліпшення освітнього середовища

8.2. Поліпшення освітнього процесу

8.3. Поліпшення внутрішньої системи забезпечення якості

освіти

Розділ 9. Очікувані результати та способи і засоби їх визначення

Розділ 10. Прикінцеві положення

49

Додаток 3

Варіант Б

Стратегія розвитку закладу загальної середньої освіти

Вступ

Мета розвитку закладу освіти

Завдання розвитку закладу освіти

Розділ 1. Стратегія в сфері якості

Розділ 2. Організаційне забезпечення

Розділ 3. Фінансове забезпечення

Розділ 4. Зміст діяльності

4.1. Поліпшення освітнього середовища

4.2. Поліпшення освітнього процесу

4.3. Поліпшення внутрішньої системи забезпечення якості

освіти


50

Додаток 4

Проєкт якості

Назва проєкту:

Мета проєкту:

Керівник проєкту:

Група проєкту:

1. Смислова частина

1.1. Модель об’єкта поліпшення (інформаційна модель; структура,

принципи внутрішньої організації та особливості функціонування, теоретичне і

нормативне обґрунтування наявних суперечностей (недоліків) та шляхів її

вирішення тощо)

1.2. Технологія поліпшення (використання призми якості; основні

підходи та шляхи досягнення мети у сфері якості в конкретних умовах та у

визначені терміни)

1.3. Параметри та індикатори стану об’єкта поліпшення, процедури

контролю за ними, реальний та очікуваний стан об’єкта поліпшення

1.4. Кадрове забезпечення

1.5. Організаційне забезпечення

1.6. Матеріально-технічне забезпечення

1.7. Фінансове забезпечення

2. Операційна частина

Примітка 1. До заходів включають конкретні дії з планування,

забезпечення, здійснення, контролювання (вимірювання, перевіряння) та

корегування.

№

п\п

Назва та

короткий зміст

заходів

Суб’єкти

діяльності

Терміни виконання Відповідальні

за виконання

Примітка

Початок Кінець

51

Додаток 5

Перспективний план розвитку


Вступ

Розділ 1. Впровадження нового законодавства про освіту

Розділ 2. Стійке функціонування освітнього середовища

2.1. Участь у державних, регіональних та місцевих програмах

розвитку освіти

2.2. Капітальний та поточний ремонт приміщень

2.3. Технічне обслуговування інженерних мереж

2.4. Придбання обладнання

2.5. Забезпечення функціонування внутрішнього цифрового

середовища

2.6. Забезпечення доступу до зовнішнього цифрового середовища

2.7. Організація харчування

2.8. Медичне обслуговування

2.9. Соціально-педагогічна підтримка

2.10. Психологічний супровід

2.11. Внутрішній контроль стану освітнього середовища

2.12. Напрями розвитку та актуальні проблеми і послідовність їх

вирішення

Розділ 3. Стійке функціонування освітнього процесу

3.1. Структура закладу

3.2. Контингент учнів та вихованців

3.3. Профілі/спрямування та мережа класів/груп

3.4. Впровадження (розроблення) освітніх програм та навчальних

планів

3.5. Мережа гуртків та секцій

52

3.6. Атестація педагогічних кадрів

3.7. Потреба в педагогічних кадрах

3.8. Пріоритетні напрями підвищення кваліфікації педагогічних

працівників

3.9. Навчання персоналу

3.10. Участь у державних, регіональних та місцевих програмах

розвитку освіти

3.11. Внутрішній контроль стану освітнього процесу


вирішення

Розділ 4. Стійке функціонування внутрішньої системи забезпечення

якості освіти.

4.1. Розроблення та впровадження

4.2. Аудити


вирішення

Розділ 5. Участь у науково-дослідній та інноваційній діяльності


53

Додаток 6

Річний план роботи


Вступ

Розділ 1. Освітнє середовище

1.1. Стаціонарне функціонування

1.2. Поліпшення

Розділ 2. Освітній процес



Розділ 3. Внутрішня система забезпечення якості освіти



Розділ 4. Діяльність органів управління та адміністрування

Додатки

54

Додаток 7

Річний план роботи закладу загальної середньої освітиН

азва

міс

яця

____

____

____

____

_Н

азва

тиж

ня

Зміст діяльності

Освітнє середовище Освітній процесВнутрішня система

забезпеченняякості освіти

Діяльність органів управління та

адміністрування

Стійке функціонування

Поліпшення Стійке функціонування

Поліпшення Стійке функціонування

Поліпшення

1-й

тиж

день

2-й

тиж

день

3-й

тиж

день

4-й

тиж

день

55

Додаток 8

Зміст

Підрозділу 1.1. «Стійке функціонування»

Розділу 1. «Освітнє середовище»

1. Підготовка приміщень та території закладу освіти до нового

навчального року.

2. Розроблення розкладів навчальних занять, факультативів, курсів за

вибором, гуртків тощо.

3. Розроблення режиму роботи.

4. Розроблення графіків роботи.

5. Підготовка закладу освіти до роботи в осінньо-зимовий період та

опалювального сезону.

6. Проведення інвентаризації матеріальних цінностей.

7. Забезпечення функціонування внутрішнього інформаційного,

зокрема цифрового, середовища.

8. Забезпечення доступу до зовнішнього цифрового середовища.

9. Забезпечення функціонування сайту закладу освіти.

10. Забезпечення підручниками та їх збереження.

11. Забезпечення дотримання вимог протипожежної безпеки.

12. Запобігання травматизму та створення умов, що забезпечують

фізичну безпеку учнів.

13. Організація харчування учнів та питного режиму.

14. Організація медичного огляду учнів та працівників закладу освіти.

15. Організація медичного обслуговування учнів та працівників

закладу освіти.

16. Профілактика інфекційних та неінфекційних захворювань.

56

17. Організація психологічного супроводу учнів, забезпечення їхнього

психологічного благополуччя.

18. Організація соціальної-педагогічної підтримки учнів.

19. Запобігання та недопущення булінгу, зокрема кібербулінгу.

20. Забезпечення ефективного використання енергоресурсів у закладі

освіти.

21. Дотримання чистоти та порядку в приміщеннях і на території

закладу освіти.

22. Дотримання застосовних (законодавчих та регламентувальних)

вимог до освітнього середовища, зокрема санітарно-гігієнічних вимог та

ліцензійних умов.

23. Створення інклюзивного освітнього середовища, забезпечення

дотримання принципів універсального дизайну та/або розумного

пристосування.

24. Забезпечення відкритості освітнього середовища, зокрема завдяки

спільній діяльності замовників освітніх послуг і зацікавлених сторін на засадах

широкого партнерства.

25. Методичне забезпечення процесів створення та ефективного

використання освітнього середовища закладу освіти, зокрема його цифрового

середовища.

57

Додаток 9

Зміст

Підрозділу 2.1. «Стійке функціонування»

Розділу 2. «Освітній процес»

1. Ознайомлення із застосовними (законодавчими і

регламентувальними) вимогами та рекомендаціями МОН України щодо

організації освітньої процесу в новому навчальному році.

2. Вивчення персональних освітніх запитів учнів та їхніх батьків

(законних представників).

3. Розроблення та затвердження освітніх програм, зокрема річного

навчального плану.

4. Організація психолого-педагогічної діагностики учнів.

5. Розроблення персоніфікованих освітніх послуг.

6. Організація мережевої освіти та сприяння відвідуванню учнями

наукових, освітніх, культурно-мистецьких, спортивних та інших закладів.

7. Організація доїзду учнів та вчителів до закладу освіти і у

зворотному напрямку.

8. Сприяння розбудові учнями індивідуальної освітньої траєкторії,

зокрема з використанням технологій дистанційного навчання.

9. Створення та систематизація навчального контенту в цифровому

форматі.

10. Використання технологій дистанційного навчання.

11. Узгодження проведення контрольних робіт та здійснення

тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів.

12. Підготовка і проведення державної підсумкової атестації учнів

початкової, основної та старшої школи.

13. Сприяння участі учнів у зовнішньому незалежному оцінюванні.

58

14. Забезпечення дотримання вимог щодо змісту та обсягів домашніх

завдань учнів.

15. Дотримання вимог до ведення та перевірки учнівських зошитів з

української мови, іноземних мов і математики та зошитів для контрольних

робіт.

16. Забезпечення ефективного використання учнівських щоденників,

зокрема електронного щоденника.

17. Організація громадянського виховання та участі учнів у соціально

зорієнтованих проєктах (заходах).

18. Організація позакласних загальношкільних заходів, які проводяться

на регулярній основі, зокрема відзначення державних свят.

19. Проведення I-го етапу та організація участі учнів у наступних

етапах Всеукраїнських учнівських олімпіад.

20. Сприяння участі учнів у всеукраїнських та регіональних конкурсах,

які проводяться на регулярній основі.

21. Утвердження засад здорового способу життя, фізкультурно-

оздоровча та спортивно-масова робота.

22. Організація профорієнтаційної роботи з учнями.

23. Забезпечення відкритості освітнього процесу, зокрема завдяки

спільним діям замовників освітніх послуг і зацікавлених сторін на засадах

широкого партнерства.

24. Організація підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

25. Методичне забезпечення розроблення та ефективного і

результативного здійснення освітнього процесу, зокрема з використанням

технологій дистанційного навчання.

59

Додаток 10

Зміст

Підрозділу 3.1. «Розроблення та впровадження»

Розділу 3. «Внутрішня система забезпечення якості освіти»

1. Вивчення керівниками закладу освіти чинного законодавства про

освіту, національних стандартів систем управління якістю, методичних

рекомендацій з питань розроблення та впровадження системи управління

якістю і досвіду діяльності із забезпечення якості продукції та послуг.

2. Розгляд та прийняття педагогічною радою рішення про початок

розроблення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

3. Створення робочої групи з розроблення та впровадження

внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

4. Навчання працівників закладу освіти за спеціальною програмою з

питань менеджменту якості освіти.

5. Розроблення настанови з якості, зокрема політики у сфері якості,

цілей у сфері якості, організаційно-функціональної структури внутрішньої

системи забезпечення якості освіти і системи моніторингу потреб замовників

освітньої послуги, очікувань зацікавлених сторін та рівня їх задоволеності.

6. Прийняття педагогічною радою рішення про впровадження

внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

7. Розроблення планів діяльності (заходів та/або проєктів і програм

якості) із досягнення цілей у сфері якості та внесення цих заходів до підрозділів

«Поліпшення» Розділів 1-3 річного плану роботи закладу загальної середньої

освіти.

8. Організація процесів досягнення цілей у сфері якості (окремих

покращень, програм та/або проєктів якості), внесених до річного плану роботи.

9. Моніторинг рівня задоволеності потреб замовників освітньої

послуги та очікувань зацікавлених сторін.

60

Додаток 11

Зміст

Розділу 4. «Діяльність органів управління

та адміністрування»

1. Загальні збори трудового колективу.

2. Засідання педагогічної ради.

3. Наради при директору.

4. Складання паспортів і актів-дозволів на проведення навчальних

занять в навчальних кабінетах, майстернях, спортивному залі та на спортивно-

ігровому майданчику закладу освіти.

5. Одержання акта прийому готовності закладу освіти до нового

навчального року.

6. Комплектування класів і груп учнів.

7. Призначення працівників, визначення їхніх функціональних

обов’язків.

8. Розподіл навантаження для педагогічних працівників та

призначення класних керівників.

9. Розподіл обов’язків між директором закладу освіти, його

заступниками та іншими працівниками.

10. Розроблення та затвердження довгострокових планів роботи,

зокрема стратегії розвитку закладу загальної середньої освіти та

перспективного плану розвитку закладу загальної середньої освіти.

11. Розроблення та затвердження річного плану роботи закладу

загальної середньої освіти тощо.

12. Погодження календарно-тематичних планів з навчальних

предметів.

13. Організація поточного планування роботи закладу освіти.

14. Контроль за виконанням планів роботи.

61

15. Формування організаційно-функціональної структури закладу

освіти (створення та організаційне забезпечення діяльності кафедр, методичних

об’єднань, творчих та робочих груп, координаційних рад тощо).

16. Розроблення правил внутрішнього трудового розпорядку, режимів

та графіків роботи, визначення днів тижня та часу проведення різних видів

заходів, а також доведення цієї інформації до відома працівників.

17. Сприяння здоровому способу життя учнів та працівників закладу

освіти.

18. Організація освітнього процесу, зокрема з використанням

технологій дистанційного навчання.

19. Забезпечення наступності між рівнями освіти, зокрема дошкільної,

початкової, базової середньої і профільної середньої освіти.

20. Організація документообігу та забезпечення дотримання вимог до

ведення документації закладу освіти, зокрема класних журналів, журналів

педагогічного патронажу, планування та обліку роботи гуртка, групи

продовженого дня тощо.

21. Організація обліку відвідування учнями закладу освіти та вжиття

заходів щодо його покращення, зокрема, перевірка наявності медичних довідок

та клопотань батьків, які надали учні за період пропуску занять, їх аналіз та

прийняття відповідних рішень.

22. Призначення матеріально відповідальних осіб.

23. Проведення комплексу заходів з охорони праці та безпеки

життєдіяльності учнів.

24. Атестація робочих місць за умовами праці.

25. Контроль за виконанням освітніх програм.

26. Контроль за досягненням учнями результатів навчання.

27. Замовлення, видача та облік документів про освіту.

28. Організація атестації та сприяння сертифікації педагогічних

працівників.

29. Сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

62

30. Сприяння та створення умов для діяльності органів

самоврядування закладу освіти, зокрема учнівського та батьківського

самоврядування.

31. Організація педагогічної інтернатури та педагогічного

наставництва.

32. Розроблення проєкту бюджету, кошторису та штатного розпису.

33. Організація поточних та капітального ремонтів приміщень.

34. Організація технічного обслуговування та ремонту обладнання.

35. Замовлення та придбання нового обладнання, підручників та

навчальних посібників.

36. Організація бухгалтерського обліку.

37. Підготовка та надання статистичної звітності.

38. Організація виконання рішень органів управління закладу освіти.

39. Організація виконання рішень засновника закладу освіти,

державних органів, зокрема МОН України та місцевих органів управління

освітою.

40. Організація виконання приписів, розпоряджень та інших

розпорядчих документів органів державного нагляду (контролю).

41. Організація освітнього бенчмаркінгу (вивчення власного досвіду і

успішного досвіду у сфері освіти) та виконання заходів із впровадження

ефективного педагогічного і управлінського досвіду.

42. Організація самооцінювання освітньої діяльності закладу освіти.

43. Організація вивчення персональних освітніх запитів замовників

освітніх послуг та рівня їх задоволеності.

44. Організація вивчення очікувань зацікавлених сторін та рівня їх

задоволеності.

45. Забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення

якості освіти.

63

46. Організація діяльності з поліпшення освітнього середовища,

освітнього процесу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, зокрема

реалізація проєктів та програм якості.

47. Забезпечення умов здійснення дієвого та відкритого громадського

контролю за діяльністю закладу освіти.

48. Укладання угод про партнерство та про широке партнерство,

забезпечення їх виконання.

49. Попередній розподіл навантаження для педагогічних працівників.

50. Звітування керівника закладу освіти за рік.

64

Додаток 12

Структура календарно-тематичного плану

з навчального предмету

№заняття

Дата Тема (зміст) навчального заняття

Зміст навчально-пізнавальної діяльності учнів

Примітка

Акуальна життєва проблемаНавчально-пізнавальні задачіРівні складності навчально-пізнавальної діяльностіучнів

Рівень А

Рівень Б

Рівень В

65

Наукове видання

Автор:

Осадчий І.Г.

доктор педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Назва:

Педагогіка якості освіти:

планування роботи

закладу загальної середньої освіти:

науково-практичний коментар у запитаннях та відповідях

[Електронне видання]

Державна освітня установа «Навчально-методичний центр з питань якості

освіти», 03057 м. Київ, вул. Металістів 5а; E-mail: [email protected]

Підписано до друку 31.05.2020

mailto:[email protected]

Documents

makarivskij-rmk4.webnode.com.ua · Web viewздійснюють на основі результатів постійного моніторингу потреб (запитів)