menr.gov.ua · Web view2019/04/12 · 02 01 08*агрохімічні відходи, що містять небезпечні речовини 02 01 09агрохімічні відходи,

ВРАХУВАННЯ ПРОПОЗИЦІЙ ТА ЗАУВАЖЕНЬ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ПРОЕКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ»

ТЕКСТ ЗАКОНОПРОЕКТУ ЗАУВАЖЕННЯ, КОМЕНТАРІ, ПРОПОЗИЦІЇ СПОСІБ ВРАХУВАННЯ

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Стаття 1. Визначення основних термінів У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

Громадська взаємодія (Громадська Рада)терміни мають двояке значення, необхідно більше конкретики; НЕЦУНайперше слід уважно переглянути визначення на предмет їх відповідності вже існуючій термінології.

ЕПЛВизначення окремих термінів не відповідають Директиві від 19.11.2008р. 2008/98/ЄС про відходи, зокрема, визначення виробника продукції, утворювача відходів. Доцільно ввести термін утримувач відходів (waste holder) - виробник відходів або фізична чи юридична особа, що володіє відходами.Доцільно також ввести термін виробник відходів - будь-хто, чия діяльність призводить до утворення відходів (первісний виробник відходів) або будь-хто, хто проводить операції із попередньої обробки, змішування чи інші операції, в результаті яких змінюється природа чи склад таких відходів.

Не враховано.Термінологія відповідає Директиві 2008/98 ЄС Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. «Про відходи та скасування деяких директив». Це питання неодноразово обговорювалося на засіданнях робочої групи з розроблення законопроекту за участю зарубіжних експертів і досягнуто консенсусу щодо саме таких формулювань.

Закон оперуватиме термінами утворювач відходів та власник відходів.Виробник відходів – це утворювач.Право володіння відходами в нашому законодавстві відповідає праву власності. Тому утримувач відходів є або їх утворювачем, або їх власником.

ЕПЛВ законопроекті не вирішено питання щодо закінчення статусу відходів, що є вкрай важливо

Не враховано.Питання кінця статусу відходів не до кінця вирішене в

2


для операцій переробки (рециклінгу) відходів, для операцій із металобрухтом. Мають бути розроблені відповідні критерії для визначення, чи відходи є відходами, чи є сировиною.

європейському законодавстві і реалізовано лише для кількох видів металобрухту. З розвитком європейського законодавства у цих аспектах його відповідні положення можуть бути транспоновані у національне законодавство.

безхазяйні відходи - відходи, щодо яких не встановлено власника або власник яких невідомий;

НЕЦУбезхазяйні відходи визначено як відходи, для яких власника не визначено або він невідомий, що теж саме;

Не враховано.Це поняття визначене в чинній редакції Закону України «Про відходи». Статус «власник не встановлений» – це результат проведення певних процедур з його визначення. Наразі це функція місцевих комісій з виявлення та обліку безхазяйних відходів.

біовідходи − відходи, що здатні до анаеробного або аеробнoго розкладання, і які включають відходи з садів та парків, харчові та кухонні відходи від домогосподарств, ресторанів, закладів громадського харчування та роздрібної торгівлі тощо;

ЕПЛ: визначення основних термінів не відповідають Директиві про відходи.Біо-відходи − відходи, що здатні до анаеробного або аеробного розкладання, і які включають відходи з садів та парків, харчові та кухонні відходи від домогосподарств, ресторанів, закладів громадського харчування та роздрібної торгівлі, а також подібні до них відходи харчової промисловості.

Врахованотермін біовідходи до внесення 18 травня 2018 змін до Директиви 2008/98 ЄС Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. «Про відходи та скасування деяких директив» включав папір та картон, наразі не включає, зміни до законопроекту внесені;

біовідходи − відходи, що здатні до анаеробного або аеробного розкладання, і які

3


включають відходи від зелених насаджень, харчові та кухонні відходи від домогосподарств, ресторанів, закладів громадського харчування та роздрібної торгівлі тощо;

УкрПЕКДодати визначення:брокер - будь-яке підприємство, що займається ліквідацією або утилізацією відходів від імені інших осіб, включаючи брокерів, які фізично не володіють відходами;АССброкер - будь-яке підприємство, що займається ліквідацією або утилізацією відходів від імені інших осіб, включаючи брокерів, які фізично не володіють відходами; EBAброкер - будь-яке підприємство, що займається ліквідацією або утилізацією відходів від імені інших осіб, включаючи брокерів, які фізично не володіють відходами;УКРПЕКДодати визначення: дилер - будь-яке підприємство, що є головним у скуповуванні та подальшому продажі відходів, включаючи дилерів, які фізично не володіють відходами;АССдилер - будь-яке підприємство, що є головним у скуповуванні та подальшому продажі відходів,

Не враховано.Інститут дилерів та брокерів може бути запроваджений після створення дієвої інфраструктури з управління відходами, коли суб’єкти господарювання з управління відходами будуть укладати довгострокові (ф’ючерсні) угоди на послуги з оброблення відходів. Наразі функції дилерів та брокерів виконуватимуть суб’єкти господарювання, які мають потужності з оброблення відходів.До цього питання необхідно буде повернутися в майбутньому, коли буде створена стійка система управління відходами зі стабільними правилами та належною інфраструктурою.

4


включаючи дилерів, які фізично не володіють відходами;EBAдилер - будь-яке підприємство, що є головним у скуповуванні та подальшому продажі відходів, включаючи дилерів, які фізично не володіють відходамиНЕЦУне зрозуміло, чому біологічні відходи не мають посилання на природні органічні сполуки, здатні розкладатися;

Не враховано.Термін біовідходи відповідає Директиві 2008/98 ЄС Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. «Про відходи та скасування деяких директив»

видалення відходів – операція, що не є відновленням відходів навіть коли одним із вторинних наслідків такої операції є використання речовин або енергії. Невичерпний перелік операцій з видалення наведено у Додатку I;

ВТОРМАвикласти у наступній редакції:“видалення відходів – операція, що не є відновленням відходів за переліком. Вичерпний перелік операцій з видалення наведено у Додатку I

Не враховано.Термін видалення відповідає Директиві 2008/98 ЄС Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. «Про відходи та скасування деяких директив»

виробник продуктів – суб’єкт господарювання, що вперше розміщує на ринку продукт, який він виробляє або імпортує;

ЕПЛ: визначення основних термінів не відповідають Директиві про відходиПропозиція:Первинний виробник продуктів – суб’єкт господарювання (фізична чи юридична особа), що розміщує на ринку продукт, який він виробляє, розвиває, продає чи імпортує.

Не враховано.Виробник продуктів – суб’єкт господарювання, що вводить в обіг продукт, який він виробляє чи імпортує.Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» містить визначення терміну введення в обіг - надання продукції на ринку

5


України в перший раз.Федерація роботодавців Українивиробник продукції – суб’єкт господарювання, що вперше розміщує на ринку продукт, який він виробляє або імпортує; Пропонуємо використовувати термін «продукція», що має більш широке значення з уніфікацією визначення по всьому тексту законопроекту УКРПЕКвиробник продукції – суб’єкт господарювання, що вперше розміщує на ринку продукт, який він виробляє або імпортує;EBAвиробник продукції або виробник товарів – суб’єкт господарювання, що вперше розміщує на ринку продукт, який він виробляє або імпортує;На думку експертів Асоціації слово продукт асоціюється з харчовими продуктами, Пропонуємо використовувати термін «продукція», що має більш широке значення. Уніфікувати визначення по всьому тексту законопроекту. АССвиробник продукції – суб’єкт господарювання, що вперше розміщує на ринку продукт, який він виробляє або імпортує;

Враховано.Слово «продукт» замінено словом «продукція».

ЕПЛ: Не відображені терміни та визначення, що зазначені у Директиві про відходи «відновлення відпрацьованих мастил»

Не враховано.Проектом закону визначаються лише терміни, що вживаються у ньому.Подальший розвиток

6


законодавства та прийняття секторальних законів дозволять оперувати таким терміном.

відновлення відходів – будь-яка операція, в результаті якої матеріали, отримані з відходів, можуть використовуватися як вторинна сировина, яка здатна замінити первинну сировину, необхідну для виробництва нової продукції, або відходи, підготовлені для заміни первинної сировини. Невичерпний перелік операцій з відновлення наведено у Додатку ІІ;

ВТОРМАвикласти у наступній редакції:“відновлення відходів – будь-яка операція, в результаті якої матеріали, отримані з відходів, можуть використовуватися як вторинна сировина, яка здатна замінити первинну сировину, необхідну для виробництва нової продукції, або відходи, підготовлені для заміни первинної сировини, та \ або енергоресурсів. Невичерпний перелік операцій з відновлення наведено у Додатку ІІ;”

Не враховано.Визначення відповідає Директиві 2008/98 ЄС Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. «Про відходи та скасування деяких директив»

НЕЦУпервинна сировина визначається як природні речовини. Але вони можуть бути і синтетичними речовинами, первинна сировина для кожного підприємства є різною і не обов’язково природною. Так для млина первинна сировина є зерно, а для пекарні це мука, і відходи у них різні. Для заводу з виробництва миючих заходів первинною сировиною є поверхнево-активні речовини, тощо;- якщо є первинна сировина, то має бути і вторинна сировина;

Не враховано.Синтетичні речовини – це речовини, яких немає у природі, їх виготовляють з природних матеріалів. Тобто першоосновою все ж таки є природні речовини, тобто первинна сировина.У законопроекті є визначення:

первинна сировина – природні речовини та матеріали безпосередньо з яких виробляється продукція або які є джерелом енергії;

вторинна сировина – речовини та матеріали, отримані в результаті збирання, підготовки до відновлення або рециклінгу відходів, які використовуються

7


замість первинної сировини;відходи будівництва та знесення – відходи що утворилися в результаті будівельної діяльності або знесення будівель та споруд;

Громадська взаємодія(Громадська рада)Не зрозуміло, чому в окрему позицію виводити відходи будівництва та знесення;

Не враховано.Таке визначення містить Директива 2008/98 ЄС Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. «Про відходи та скасування деяких директив». В подальшому розвитку законодавства це буде покладено в основу нормативно-правових актів, які встановлять вимоги до системи управління відходами, що утворюються у процесі будівництва та знесення

ISWAВикласти у наступній редакції: «відходи

будівництва та знесення – відходи що утворилися в результаті будівельної діяльності або знесення будівель та споруд як суб’єктами господарювання, так і населенням»;

Не врахованоТаке визначення містить Директива 2008/98 ЄС Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. «Про відходи та скасування деяких директив». В подальшому розвитку законодавства це буде покладено в основу нормативно-правових актів, які встановлять вимоги до системи управління відходами, що утворюються у процесі будівництва та знесення

ВТОРМАдодати у такій редакції: “відходи як альтернативне джерело енергії - використання відходів у якості альтернативного джерела енергії - таки джерела які

Не враховано.Питання регулюється спеціальним Законом України «Про альтернативні джерела

8


виникають у процесах рециклінгу, біологічного та \ або термічного оброблення відходів, а також відновлення відходів.”

енергії». Відходи в ньому не визначено таким джерелом, а лише біомаса, у тому числі біовідходи.

власник відходів – фізична особа, юридична особа та фізична особа-підприємець, яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами;

ЕПЛ:Термін власник відходів не зовсім коректний, оскільки згідно Конституції та законодавства, право власності захищається судом і ніхто не може бути позбавлений права власності, тільки за рішенням суду. А щодо відходів - то власники зобов’язані їх позбутися (визначення терміну “відходи”)

Не враховано.У визначенні Директиви 2008/98 ЄС Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. «Про відходи та скасування деяких директив» також є зобов’язання позбутися відходів.У визначенні власника відходів словосполучення «відповідно до закону» і накладає певні обмеження щодо розпорядження власністю.

ISWAДоцільно ввести поняття «утримувач

відходів»

Не врахованоЗакон оперуватиме термінами

утворювач відходів та власник відходів.

Виробник відходів – це утворювач.

Право володіння відходами в нашому законодавстві відповідає праву власності. Тому утримувач відходів є або їх утворювачем, або їх власником.

декларація про відходи – документ, який згідно з цим Законом подають власники відходів, якщо їх діяльність призводить до утворення небезпечних відходів або річний

АССдекларація про відходи – документ, який згідно з цим Законом подають власники відходів, якщо їх діяльність призводить до утворення небезпечних

Не враховано.Звісно, що «річний обсяг утворення відходів» може утворитися лише за місцем

9


обсяг утворення відходів, що не є небезпечними, перевищує 50 тонн;

відходів або річний обсяг утворення відходів, що не є небезпечними за місцем здійснення господарської діяльності, перевищує 50 тоннEBAдекларація про відходи – документ, який згідно з цим Законом подають власники відходів, якщо їх діяльність призводить до утворення небезпечних відходів або річний обсяг утворення відходів, що не є небезпечними за місцем здійснення господарської діяльності, перевищує 50 тонн;Виробники товарів в упаковці не є власниками відходів, що утворюються після використання продукції в упаковці, тому подання декларації про відходи для таких виробників не розповсюджується, це повинно регулюватися у Законі «Про упаковку та відходи упаковки»УКРПЕКдекларація про відходи – документ, який згідно з цим Законом подають власники відходів, якщо їх діяльність призводить до утворення небезпечних відходів або річний обсяг утворення відходів, що не є небезпечними за місцем здійснення господарської діяльності, перевищує 50 тонн;

здійснення господарської діяльності. Тому таке уточнення не потрібне.Виробники товарів в упаковці не є власниками відходів, що утворюються після використання продукції в упаковці, тому подання декларації про відходи не зачіпає обсяги утворення відходів від споживання їх продукції. Такі виробники подаватимуть декларації про обсяги відходів, що утворюються у виробничому циклі.

Федерація роботодавців УкраїниПотребує уточнення та обґрунтування показник річного обсягу утворення відходів, що не є небезпечнимиТакий обсяг має визначатись виходячи з обсягів діяльності підприємств. Запропонована норма ставить у нерівні умови суб’єктів господарювання з різними обсягами діяльності, в результаті якої

Не враховано.Мова йде не про обсяги діяльності, а про обсяги утворення відходів, що є цілком реальною величиною, яку можна виміряти, вести їх первинний облік та подавати звітність. Тобто основний критерій – кількість

10


утворюються відходи утворених відходів, а не показники діяльності.

Чинний Закон України «Про відходи» встановлює зобов’язання суб’єктів господарювання щорічно подавати декларації про відходи, у яких відображаються як обсяги відходів, що не є небезпечними, так і обсяги небезпечних відходів.. Критерієм подання декларації є Показник загального утворення відходів, який має перевищувати 50 у.о., що відповідає щорічному обсягу утворення 50 тонн відходів 4 класу небезпеки.

Практика застосування законодавства засвідчила дієвість вказаних критеріїв.

НЕЦУне відомо, кому подати декларацію про відходи власникам відходів;

Не враховано.Стаття 25. Декларація про відходиВласники відходів, діяльність яких призводить до утворення небезпечних відходів, або річний обсяг утворення відходів, які не є небезпечними, перевищує 50 тонн, один раз на рік подають декларацію про відходи.Порядок подання декларації про

11


відходи та її форма затверджується Кабінетом Міністрів України.Подання декларації про відходи здійснюються в паперовій та електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування, інформаційну систему управління відходами.

Відсутній ЕПЛ: Не відображені терміни та визначення, що зазначені у Директиві про відходи«запобігання утворенню»

Не враховано.Стаття 5 законопроекту присвячена запобіганню утворенню відходів і містить 10 заходів, спрямованих на запобігання, включаючи і ті 3, які місить термінологічний апарат Директиви 2008/98 ЄС Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. «Про відходи та скасування деяких директив».

зберігання відходів – тимчасове накопичення відходів на об'єктах управління відходами, де відходи зберігаються не більше 90 днів;

ISWAВикласти в наступній редакції: «зберігання відходів – тимчасове

накопичення відходів на об'єктах управління відходами, де відходи зберігаються не більше 1 року;»

ВрахованоУ законопроекті:зберігання відходів – тимчасове накопичення відходів на об'єктах управління відходами, де небезпечні відходи зберігаються

12


Пропонується термін – 1 рік, оскільки на підприємстві має утворитись кількість відходів достатня для формування однієї партії передачі їх на відновлення. За період 90 днів у більшості випадків, виходячи з практики діяльності підприємств в сфері управління відходами, утворюється кількість відходів, якої недостатньо для формування транспортної партії.

Крім того, Директивою 1999/31/ЄС встановлюється термін до 3-х років та до 1 року для тимчасового зберігання відходів, тобто, коли місце їх розміщення не вважається полігоном: ст. 2. п.(g) ‘landfill’ means a waste disposal site for the deposit of the waste onto or into land (i.e. underground), …

but excluding:— facilities where waste is unloaded in order to permit its

preparation for further transport for recovery, treatment or disposal elsewhere, and

— storage of waste prior to recovery or treatment for a period less than three years as a general rule, or

— storage of waste prior to disposal for a period less than one year;»

не більше 90 днів, а відходи, що не є небезпечними – не більше одного року;тимчасове зберігання відходів - зберігання відходів у безпечний спосіб для навколишнього природного середовища, життя та здоров’я людей для подальшої передачі відходів суб’єктам господарювання у сфері управління відходами;Різниця в тому, що перше визначення стосується зберігання відходів суб’єктами господарювання у сфері управління відходами, а друге всіх інших суб’єктів господарювання, у тому числі утворювачів, пунктів приймання тощо.

зберігання відходів – тимчасове накопичення відходів на об'єктах управління відходами, де відходи зберігаються не більше 90 днів;

ЕПЛ:зберігання – тимчасове накопичення відходів на об'єктах управління відходами, де відходи, призначені для відновлення зберігаються не більше 90 днів, а також тимчасове зберігання відходів утворювачами та утримувачами відходів до їх передачі суб’єктам господарювання у сфері управління відходами, де відходи зберігаються не

Не враховано.У законопроекті:зберігання відходів –

тимчасове накопичення відходів на об'єктах управління відходами, де небезпечні відходи зберігаються не більше 90 днів, а відходи, що не є небезпечними –

13


більше 1 рокуТерміни тимчасового зберігання відходів та зберігання відходів не відповідають нормам європейських директив, та створюють неузгодженості.Пропонуємо термін тимчасове зберігання відходів замінити на складування відходів.

не більше одного року;тимчасове зберігання

відходів - зберігання відходів у безпечний спосіб для навколишнього природного середовища, життя та здоров’я людей для подальшої передачі відходів суб’єктам господарювання у сфері управління відходами;

Різниця в тому, що перше визначення стосується зберігання відходів суб’єктами господарювання у сфері управління відходами, а друге всіх інших суб’єктів господарювання, у тому числі утворювачів, пунктів приймання тощо.

УКРПЕКзберігання відходів – тимчасове накопичення відходів на об'єктах управління відходами, де відходи зберігаються не більше 365 днів;EBAзберігання відходів – тимчасове накопичення відходів на об'єктах управління відходами, де відходи зберігаються не більше 365 днів;АССзберігання відходів – тимчасове накопичення відходів на об'єктах управління відходами, де відходи зберігаються не більше 365 днів;

Враховано.У законопроекті:зберігання відходів –

тимчасове накопичення відходів на об'єктах управління відходами, де небезпечні відходи зберігаються не більше 90 днів, а відходи, що не є небезпечними – не більше одного року;

14


Федерація роботодавців України «зберігання відходів – тимчасове накопичення відходів на об'єктах управління відходами, де відходи зберігаються не більше 365 днів; Пропонується встановити диференційований термін для зберігання відходів в залежності від обсягів їх планового утворення, при цьому граничний термін зберігання відходів не повинен перевищувати 365 днів моменту їх утворення. Зібрати транспортну партію відходів за 90 днів може бути неможливим. Також, це може призвести до збільшення витрат на виконання договорів з утилізації та видалення відходів. Також є ризики приховування та недостовірного відображення інформації у первинній документації обліку відходів, а також збільшення викидів за рахунок збільшення логістичних операцій

Враховано.У законопроекті:зберігання відходів –

тимчасове накопичення відходів на об'єктах управління відходами, де небезпечні відходи зберігаються не більше 90 днів, а відходи, що не є небезпечними – не більше одного року;Отже, зберігання відходів – стосується не утворювачів, а лише операторів:

об’єкт управління відходами - підприємство або установка, призначена для збирання, перевезення та оброблення відходів, включаючи підготовку до повторного використання, відновлення та видалення, на який отримано дозвіл на здійснення операцій управління відходами;

збирання відходів – діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і зберіганням відходів суб’єктами господарювання у сфері управління відходами, включаючи сортування та зберігання з метою подальшого перевезення до об’єктів оброблення відходів;

АССзбирання відходів – діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і зберіганням відходів суб’єктами господарювання у сфері управління відходами, включаючи первісне сортування та початкове зберігання з метою подальшого перевезення до об’єктів оброблення відходів; Федерація роботодавців Українизбирання відходів – діяльність, пов'язана з

Не враховано.У законопроекті є терміни сортування, тимчасове зберігання та зберігання.Не доцільно вводити ще терміни первісне сортування та початкове зберігання.Діяльність із збирання здійснює суб’єкт господарювання у сфері

15


вилученням, накопиченням і зберіганням відходів суб’єктами господарювання у сфері управління відходами, включаючи первісне сортування та початкове зберігання з метою подальшого перевезення до об’єктів оброблення відходів; УКРПЕКзбирання відходів – діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і зберіганням відходів суб’єктами господарювання у сфері управління відходами, включаючи первісне сортування та початкове зберігання з метою подальшого перевезення до об’єктів оброблення відходів;

управління відходами. А первісне сортування (в законопроекті - роздільне збирання) та початкове зберігання (в законопроекті - тимчасове зберігання) – це сфера відповідальності утворювача.

муніципальні відходи: а) побутові відходи:- відходи від домогосподарств, включаючи папір, картон, скло, метали, пластик, біовідходи, деревину, текстиль, упаковку, відходи електричного та електронного обладнання, відпрацьовані батарейки, батареї та акумулятори, а також великогабаритні відходи;- відходи з інших джерел, якщо ці відходи подібні за своїм складом до відходів з домогосподарств; б) відходи інфраструктури населеного пункту:- відходи об’єктів благоустрою населених пунктів (включаючи відходи від зелених насаджень);- вуличний змет;

ЕПЛТермін муніципальні відходи - не визначений, а лише поєднує в собі перелік складових (інших видів) відходів, що можуть бути в муніципальних відходах. Це може бути окрема стаття, але не визначення, оскільки породжує зловживання щодо того, який режим поводження слід застосовувати, наприклад, до відпрацьованих батарейок - як муніципальних відходів чи небезпечних?Пропонуємо визначити муніципальні відходи - це відходи із домогосподарств, а також інші відходи, які в силу своєї природи чи складу є подібними до відходів із домогосподарств.

Не враховано.Термін муніципальні відходи відповідає Директиві 2008/98 ЄС Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. «Про відходи та скасування деяких директив», яка до нього також включає і батарейки і ВЕЕО.Управління ними відбуватиметься як з небезпечними у складі побутових. Це не є дві взаємовиключаючі категорії – побутові можуть бути і небезпечними і такими, що не є небезпечними.Це визначення узгоджено робочою групою з розроблення

16


законопроекту за участю зарубіжних експертів.

об’єкт управління відходами - підприємство або установка, призначена для збирання, перевезення та оброблення відходів, включаючи підготовку до повторного використання, відновлення та видалення, на який отримано дозвіл на здійснення операцій управління відходами;

ЕПЛ: об’єкт управління відходами - підприємство споруда, техніка або установка, призначена для збирання, перевезення та оброблення відходів включаючи підготовку до повторного використання, відновлення та видалення, на які отримано дозвіл на здійснення операцій управління відходами BRDOВ визначенні терміну “об’єкт управління відходами” (стаття 1 Законопроекту” слово “підприємство” замінити словами “майновий комплекс”.

Обґрунтування:Стаття 1 Законопроекту передбачає, що

“об’єкт управління відходами - підприємство або установка, призначена для збирання, перевезення та оброблення відходів... ”. Разом з тим, згідно з статтею 55 Господарського кодексу України підприємство, вважається суб’єктом господарювання (юридичною особою), наділеною майновими та немайновими правами. Таким чином, підприємство (нематеріальний суб’єкт, наділений правами та обов’язками) не може ототожнюватись з установкою (матеріальним об’єктом).

Не враховано.Зайва дискретизація. Через кому можна продовжити будівля, засіб, знаряддя, машини, механізми… Надати їм характеристики - стаціонарна, мобільна… Навряд чи можна створити вичерпний перелік.В законопроекті вже таке визначення (за пропозиціями центральних органів виконавчої влади):об’єкт управління відходами – підприємство, установка, або інший нерухомий об’єкт, призначений для збирання, перевезення та оброблення відходів, включаючи підготовку до повторного використання, відновлення та видалення, на який отримано дозвіл на здійснення операцій управління відходами та/або ліцензію на здійснення комплексу операцій управління небезпечними відходами;

оброблення відходів − здійснення операцій з відновлення або видалення відходів,

ЕПЛ: оброблення відходів – операції з відновлення або видалення відходів, включаючи попередню

Не враховано.Залишити в редакції «Операція» - в законопроекті

17


включаючи попередню підготовку до них; підготовку до них; означає збирання, перевезення, оброблення. Тут же мова йде про процес – тобто здійснення операцій.

ISWA Після визначення «оброблення відходів»

додати термін «оброблення відходів перед захороненням – фізичні, термічні, хімічні або біологічні процеси, включаючи сортування, які змінюють властивості відходів для зменшення їх об’ємів або небезпечних властивостей, спрощують їх оброблення та/або покращують відновлення»

У законодавстві ЄС термін «оброблення» (treatment) використовується у двох значеннях:

У Директиві 2008/98/ЄС, ст. 3 як «п.14 ‘treatment’ means recovery or disposal operations, including preparation prior to recovery or disposal;» («здійснення будь-яких технологічних операцій з відновлення або видалення відходів, включаючи попередню підготовку до них») та

У Директиві 1999/31/ЄС, ст. 2 як «(h) ‘treatment’ means the physical, thermal, chemical or biological processes, including sorting, that change the characteristics of the waste in order to reduce its volume or hazardous nature, facilitate its handling or enhance recovery;» («фізичні, термічні, хімічні або біологічні процеси, включаючи сортування, що змінюють характеристики відходів, з метою зменшення їх обсягів або небезпечних властивостей, полегшення поводження з ними або покращення їх утилізації/ відновлення»), ст..2

Не враховано.У статті 23 законопроекту

9. Захоронення відходів здійснюється в порядку, встановленому законом.

Правові, організаційні та економічні засади захоронення відходів, класифікації та функціонування полігонів, здійснення їх контролю та моніторингу, зменшення кількості захоронення на полігонах відходів, що біологічно розкладаються, закриття, рекультивації та після експлуатаційного догляду полігонів, а також перелік інформації, яка оприлюднюється суб’єктами господарювання у сфері управління відходами, які здійснюють експлуатацію полігонів встановлюються законом.

Таким чином, імплементація положень Директиви 1999/31/ЄС буде здійсненна в окремому акті

18


законодавства.

Укрцемент(Громадська рада)Стаття 1. Визначення основних термінів Додати терміни похідні види палива у поводженні з відходами – альтернативні види палива, що виготовляють (виділяють) з відходів, крім небезпечних відходів

Не враховано.Питання регулюється спеціальним Законом України «Про альтернативні джерела енергії». Відходи в ньому не визначено таким джерелом, а лише біомаса, у тому числі біовідходи.

полігон - місце захоронення відходів призначене для їх розміщення на поверхні чи в землі (підземне);

ISWAВикласти в наступній редакції: «полігон -

місце захоронення відходів призначене для їх розміщення на поверхні чи в землі (підземне) обладнане відповідно до вимог законодавства;

Не враховано.Законопроект визначає

терміннесанкціоноване

сміттєзвалище – місце, яке не відведене для захоронення відходів та на якому відходи накопичені незаконно;

і таким чином диференціює ці поняття.

приймання – отримання від кінцевих споживачів відходів паперу, картону, пластику, скла, відходів упаковки, відпрацьованих батарейок, батарей і акумуляторів, електричного та електронного обладнання та шин у місцях продажу, приватних домогосподарствах, адміністративних, соціальних, громадських, комерційних, розважальних, рекреаційних, туристичних та інших закладах, комунальних

ЕПЛ: приймання – отримання від кінцевих споживачів паперу, картону, пластику, скла, відходів упаковки, відпрацьованих батарейок, батарей і акумуляторів, електричного та електронного обладнання та шин у місцях продажу, приватних домогосподарствах, адміністративних, соціальних, громадських, комерційних, розважальних, рекреаційних, туристичних та інших закладах, комунальних пунктах приймання відходів, утворених органами місцевого самоврядування для

Враховано.приймання – отримання

від споживачів відходів паперу, картону, пластику, скла, відходів упаковки, відпрацьованих батарейок, батарей і акумуляторів, електричного та електронного обладнання та шин у місцях продажу, приватних домогосподарствах,

19


пунктах приймання відходів, утворених органами місцевого самоврядування для передачі їх протягом 6 місяців суб’єктам господарювання у сфері управління відходами;

передачі їх протягом 1 року суб’єктам господарювання у сфері управління відходами;

адміністративних, соціальних, громадських, комерційних, розважальних, рекреаційних, туристичних та інших закладах, пунктах приймання відходів, утворених органами місцевого самоврядування та/або організаціями колективної та індивідуальної розширеної відповідальності виробника, для передачі їх протягом одного року суб’єктам господарювання у сфері управління відходами;Відходи − будь-які речовини, предмети, яких їх власник позбувається, має намір або зобов’язаний позбутися;Тобто якщо власник позбувається – то ця річ має статус відходів.Тому в пунктах приймання здійснюється приймання саме відходів паперу, картону, пластику, скла.

ISWAВикласти в наступній редакції:

«приймання – отримання від кінцевих споживачів відходів паперу, картону, пластику, скла, відходів упаковки, відпрацьованих батарейок, батарей і акумуляторів, електричного та електронного обладнання та шин у місцях продажу, приватних домогосподарствах, адміністративних,

Не враховано «утворених органами місцевого самоврядування» відноситься до «комунальних пунктів приймання відходів», а не «утворених відходів».

20


соціальних, громадських, комерційних, розважальних, рекреаційних, туристичних та інших закладах, комунальних пунктах приймання відходів.

Приймання не вважається збиранням у разі передачі таких відходів суб’єкту господарювання у сфері управління відходами протягом 6 місяців з моменту їх приймання.»

З визначення необхідно видалити “утворених органами місцевого самоврядування”, оскільки відходи не можуть утворюватись безпосередньо ОМС. В поточній редакції проекту закону “Приймання не вважається збиранням у разі передачі таких відходів суб’єкту господарювання у сфері управління відходами протягом 6 місяців з моменту їх приймання.” УКРПЕКприймання – отримання від кінцевих споживачів відходів паперу, картону, пластику, скла, відходів упаковки, відпрацьованих батарейок, батарей і акумуляторів, електричного та електронного обладнання та шин у місцях продажу, приватних домогосподарствах, адміністративних, соціальних, громадських, комерційних, розважальних, рекреаційних, туристичних та інших закладах, пунктах приймання відходів, утворених організаціями розширеної відповідальності виробника або органами місцевого самоврядування для передачі їх протягом 6 місяців суб’єктам господарювання у сфері управління відходами; EBAприймання – отримання від кінцевих споживачів


від споживачів відходів паперу, картону, пластику, скла, відходів упаковки, відпрацьованих батарейок, батарей і акумуляторів, електричного та електронного обладнання та шин у місцях продажу, приватних домогосподарствах, адміністративних, соціальних, громадських, комерційних, розважальних, рекреаційних, туристичних та інших закладах, пунктах приймання відходів, утворених органами місцевого

21


відходів паперу, картону, пластику, скла, відходів упаковки, відпрацьованих батарейок, батарей і акумуляторів, електричного та електронного обладнання та шин у місцях продажу, приватних домогосподарствах, адміністративних, соціальних, громадських, комерційних, розважальних, рекреаційних, туристичних та інших закладах, пунктах приймання відходів, утворених організаціями розширеної відповідальності виробника чи органами місцевого самоврядування для передачі їх протягом 6 місяців суб’єктам господарювання у сфері управління відходами;АССприймання – отримання від кінцевих споживачів відходів паперу, картону, пластику, скла, відходів упаковки, відпрацьованих батарейок, батарей і акумуляторів, електричного та електронного обладнання та шин у місцях продажу, приватних домогосподарствах, адміністративних, соціальних, громадських, комерційних, розважальних, рекреаційних, туристичних та інших закладах, пунктах приймання відходів, утворених організаціями розширеної відповідальності виробника або органами місцевого самоврядування для передачі їх протягом 6 місяців суб’єктам господарювання у сфері управління відходами;

самоврядування та/або організаціями колективної та індивідуальної розширеної відповідальності виробника, для передачі їх протягом одного року суб’єктам господарювання у сфері управління відходами;

BRDOІснує потреба суттєвого доопрацювання норм Законопроекту, направлених на врегулювання діяльності у сфері приймання відходів.

Обґрунтування:


від споживачів відходів паперу, картону, пластику, скла, відходів упаковки, відпрацьованих

22


Відповідно до частини четвертої статті 8 Законопроекту зобов’язання у системі розширеної відповідальності виробника включають, зокрема, приймання від кінцевих споживачів відходів, що утворилися в результаті використання продуктів, а також подальше управління цими відходами та фінансову відповідальність за таку діяльність. Виробник або організації РВВ зобов’язані забезпечувати послугами з приймання та збирання відходів, що утворилися внаслідок використання продуктів по всій території України.

Приймання відходів, відповідно до термінології, наведеної в статті 1 є окремим видом господарської діяльності, яка передбачає отримання від кінцевих споживачів відходів різного виду у місцях продажу, приватних домогосподарствах, адміністративних, соціальних, громадських, комерційних, розважальних, рекреаційних, туристичних та інших закладах, комунальних пунктах приймання відходів, утворених органами місцевого самоврядування для передачі їх протягом 6 місяців суб’єктам господарювання у сфері управління відходами. Разом з тим:1) Стаття 1 Законопроекту визначає, що приймання,

незважаючи на свою фактичну сутність, не вважається діяльністю у сфері управління відходами (згідно визначень термінів “операції управління відходами”, “суб’єкт господарювання у сфері управління відходами”, “управління відходами”);

2) Стаття 14 Законопроекту не зобов’язує

батарейок, батарей і акумуляторів, електричного та електронного обладнання та шин у місцях продажу, приватних домогосподарствах, адміністративних, соціальних, громадських, комерційних, розважальних, рекреаційних, туристичних та інших закладах, пунктах приймання відходів, утворених органами місцевого самоврядування та/або організаціями колективної та індивідуальної розширеної відповідальності виробника, для передачі їх протягом одного року суб’єктам господарювання у сфері управління відходами

Приймання не є збиранням, якщо виконуються умови, визначені цим терміном у статті 1 (перелік закладів, перелік відходів, термін передачі суб’єктам господарювання – протягом одного року).

Це не може бути

23


утворювачів побутових відходів передавати їх до суб’єктів, що здійснюють приймання (проте зобов’язує передавати до систем управління муніципальними відходами, систем роздільного збирання, створених організаціями РВВ, суб’єктам господарювання у сфері управління відходами.

3) Стаття 20 Законопроекту не передбачає, що суб’єкти приймання мають забезпечувати дотримання державних медико-санітарних нормативів та правил) під час своєї діяльності;

4) Частина 3 статті 26 Законопроекту звужує визначення терміну “приймання” шляхом скорочення тривалості граничного строку зберігання відходів в місцях приймання з 6 місяців, передбачених у статті 1 Законопроекту, до 90 днів. При цьому, у разі перевищення такого строку діяльність з приймання потребуватиме отримання дозволу на здійснення операцій управління відходами (не заважаючи на те, що згідно з запропонованою в Законопроекті термінологією не вважається діяльністю у сфері управління відходами).

зобов’язанням. Це можливість, один з напрямків, як позбутися побутових відходів – або пункти приймання або інші системи, хоча вони можуть включати і пункти приймання.

Стаття 20 – це компетенція МОЗ, а не обов’язки суб’єктів господарювання.

Враховано. В статі 1 та в частині третій статті 26 встановлено єдиний термін – 1 рік.

ЕПЛ: регенерація відпрацьованих мастил - будь-яка операція перероблення, коли базові мастила можуть вироблятися шляхом очищення відпрацьованих мастил, зокрема шляхом видалення забруднюючих речовин, продуктів окислення та добавок, що містяться в таких мастилах

Не враховано.Цей термін не використовується у законопроекті.Подальший розвиток законодавства та прийняття секторальних законів дозволять оперувати таким терміном.

Інститут економіки природокористування та

24


сталого розвитку НАН УкраїниВикласти в редакції:приймання – отримання від кінцевих споживачів відходів паперу, картону, пластику, скла, відходів упаковки, відпрацьованих батарейок, батарей і акумуляторів, електричного та електронного обладнання та шин у місцях продажу, приватних домогосподарствах, адміністративних, соціальних, громадських, комерційних, розважальних, рекреаційних, туристичних та інших закладах, комунальних пунктах приймання відходів. Приймання не вважається збиранням у разі передачі таких відходів суб’єкту господарювання у сфері управління відходами протягом 6 місяців з моменту їх приймання.

Враховано в частині третій статті 26

3. Не потребує отримання дозволу на здійснення операцій управління відходами діяльність з приймання та зберігання відходів у місцях їх утворення, якщо протягом одного року прийняті чи утворені відходи передаються суб’єкту господарювання у сфері управління відходами.

рециклінг – операція з відновлення, коли відходи переробляються в продукцію, матеріали або речовини ( яка включає перероблення органічного матеріалу, але не включає відновлення енергії чи перероблення в матеріали, що будуть використовуватися як паливо або матеріали для зворотного заповнення);

ЕПЛ: змінити термін «рециклінг» на «перероблення»перероблення – операція з відновлення, коли відходи переробляються в продукцію, матеріали або речовини (яка включає перероблення органічного матеріалу, але не включає відновлення енергії чи перероблення в матеріали, що будуть використовуватися як паливо або матеріали для зворотного заповнення) НЕЦУрециклінг - це повторне використання, якщо це англійська термінологія, то має бути ресайклінг, а не невідомий жаргон.

Не враховано.Можливе неправильне тлумачення синонімічних термінів української мови - оброблення і перероблення.Рециклінг – є вдалим терміном з цієї точки зору, коли немає національного відповідника.Неодноразово обговорювали на засіданнях робочої групи і досягли консенсусу.

BRDOСлово “рециклінг” в тексті Законопроекту

замінити словами “перероблення (рециклінг)”.Не враховано.У чинному законі:

25


ОбґрунтуванняСтаття 1 визначає, що “рециклінг - це

відновлення, коли відходи переробляються в продукцію, матеріали або речовини“. Варто відзначити, що наразі в українській мові відсутнє слово “рециклінг”. Для легкості сприйняття норм Законопроекту пересічними громадянами без необхідності отримання додаткового тлумачення, наведеної в ньому термінології, пропонуємо замінити в тексті Законопроекту слово “рециклінг” у всіх відмінках на словами “перероблення (рециклінг)”, як найбільш близькими за значенням, та такими, що вже вживається в чинному законодавстві (Закон України “Про відходи”).

оброблення (перероблення) відходів - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення;

Термін перероблення у чинному законі має зовсім інше значення, ніж рециклінг, і означає зміну хімічних, фізичних чи біологічних властивостей відходів перед їх утилізацією чи видаленням.

Рециклінг в новому законі – це операції матеріального (не енергетичного) відновлення (у чинному законі «Про відходи - утилізації).

система розширеної відповідальності виробника - комплекс економічних, фінансових, адміністративних та організаційних механізмів для забезпечення відповідальності виробників продуктів за управління відходами що утворюються внаслідок їх споживання протягом усього

EBAсистема розширеної відповідальності виробника - комплекс економічних, фінансових, адміністративних та організаційних механізмів для забезпечення відповідальності виробників продукції за управління стадією відходів життєвого циклу продукції та матеріалів;

Враховано. система розширеної відповідальності виробника - комплекс економічних, фінансових, адміністративних та організаційних механізмів для забезпечення відповідальності

26


життєвого циклу продукції та матеріалів; АССсистема розширеної відповідальності виробника - комплекс економічних, фінансових, адміністративних та організаційних механізмів для забезпечення відповідальності виробників продукції за управління стадією відходів життєвого циклу продукції та матеріалів; УКРПЕКсистема розширеної відповідальності виробника - комплекс економічних, фінансових, адміністративних та організаційних механізмів для забезпечення відповідальності виробників продукції за управління стадією відходів життєвого циклу продукції та матеріалів;

виробників продукції за управління стадією відходів життєвого циклу продукції та матеріалів;

ВТОРМАвикласти у наступній редакції:“система розширеної відповідальності виробника - комплекс економічних, фінансових, адміністративних та організаційних механізмів для забезпечення відповідальності виробників продуктів за управління відходами що утворюються внаслідок виробництва та споживання протягом усього життєвого циклу продуктів, продукції та матеріалів;” Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН УкраїниВикласти в редакції: система розширеної відповідальності виробника – комплекс економічних, фінансових, адміністративних та організаційних механізмів для забезпечення відповідальності виробників за управління

Не враховано.Викладено в редакції, що відповідає директиві:система розширеної відповідальності виробника - комплекс економічних, фінансових, адміністративних та організаційних механізмів для забезпечення відповідальності виробників продукції за управління стадією відходів життєвого циклу продукції та матеріалів;

27


відходами, що утворюються внаслідок споживання їх продуктів, протягом усього життєвого циклу продукції та матеріалів;»

ISWAВикласти в наступній редакції: «система

розширеної відповідальності виробника - комплекс економічних, фінансових, адміністративних та організаційних механізмів для забезпечення відповідальності виробників продуктів за управління відходами що утворюються внаслідок споживання продуктів протягом усього життєвого циклу продукції та матеріалів;»

У поточній редакції проекту закону «їх споживання» розуміється як споживання відходів, а має бути споживання продуктів

Враховано.Викладено у редакції:система розширеної

відповідальності виробника - комплекс економічних, фінансових, адміністративних та організаційних механізмів для забезпечення відповідальності виробників продукції за управління стадією відходів життєвого циклу продукції та матеріалів;

специфічні види відходів – групи відходів зі схожими характеристиками, які, виходячи зі своїх властивостей, потребують специфічного управління;

Федерація роботодавців УкраїниВ тексті законопроекту необхідно надати, які саме характеристики потребують специфічного управління, та що включає процес специфічного управління;

У статті 1, а також 2, 23 та інших необхідно деталізувати питання щодо визначення віднесення склобою, картону, поліпропілену та іншої сировини, яка закуповується, зберігається та обробляється в якості особливо цінної вторинної сировини виробникам, до відходів.

Враховано.специфічні види відходів – групи відходів зі схожими характеристиками, які, виходячи зі своїх властивостей, потребують спеціальних методів і засобів управління;

Ці групи відходів деталізовані у статті 24 законопроекту – небезпечні, муніципальні, відходи паперу, картону, пластику, скла, упаковки, електричного та електронного обладнання, відпрацьованих

28


батарейок, батарей і акумуляторів та транспортних засобів у яких закінчився термін експлуатації,відходи, що утворюються у процесі медичного обслуговування, ветеринарної практики, будівництва та знесення, шин, мастил (олив) та ртутьвмісні відходи.Їх регулювання буде здійснюватися окремими актами законодавства.В законопроекті є визначення вторинної сировини, і воно не обмежується лише склобоєм, картоном, поліпропіленом та іншою сировиною.

Укрцемент(Громадська рада Стаття 1. Визначення основних термінів Додати термінспільна обробка похідних видів палива температурне оброблення (сумісне спалювання)

Не враховано.Стаття 23 законопроекту передбачає:11. Термічне оброблення відходів здійснюється в порядку, встановленому законом.Правові, організаційні та економічні засади будівництва сміттєспалювальних установок, установок для сумісного спалювання та інших установок з термічного оброблення відходів, їх функціонування, здійснення контролю та моніторингу

29


об’єктів оброблення відходів, а також перелік інформації, яка оприлюднюється суб’єктами господарювання у сфері управління відходами щодо установок з термічного оброблення відходів, встановлюються законом.Таким чином, це не предмет регулювання цього законопроекту.Деталізація буде здійснена в актах законодавства, спрямованих на імплементацію положень Директиви про інтегроване запобігання і забрудненню і контроль.

суб’єкт господарювання у сфері управління відходами – юридична особа та фізична особа-підприємець, який займається збиранням, перевезенням, обробленням відходів, та має дозвіл на здійснення операцій управління відходами відповідно до цього Закону та/або ліцензії на здійснення комплексу операцій управління небезпечними відходами;

ВТОРМАвикласти у наступній редакції:“суб’єкт господарювання у сфері управління відходами – юридична особа та фізична особа-підприємець, який займається збиранням, перевезенням, обробленням відходів, та діє у сфері операцій управління відходами відповідно до цього Закону та інших нормативно правових актів регулюючих відносини у сфері управління відходами;”

Не враховано.Тут конкретний термін – здійснює операції збирання, перевезення, оброблення на підставі дозволу та/або ліцензії. Загальні норми про відповідність дій суб’єкта господарювання вимогам цього закону та інших нормативно-правових актів закону додавати немає потреби.

тимчасове зберігання відходів - зберігання відходів у безпечний спосіб для навколишнього природного середовища,

УКРПЕКРозглянути можливість об’єднання із визначенням «зберігання відходів»

Не враховано.У законопроекті:зберігання відходів –

30


життя та здоров’я людей для подальшої передачі відходів суб’єктам господарювання у сфері управління відходами;

Громадська взаємодія (Громадська Рада)деякі терміни дублюють один одного, наприклад: терміни - тимчасове зберігання відходів і зберігання відходів;

тимчасове накопичення відходів на об'єктах управління відходами, де небезпечні відходи зберігаються не більше 90 днів, а відходи, що не є небезпечними – не більше одного року;

тимчасове зберігання відходів - зберігання відходів у безпечний спосіб для навколишнього природного середовища, життя та здоров’я людей для подальшої передачі відходів суб’єктам господарювання у сфері управління відходами;

Різниця в тому, що перше визначення стосується зберігання відходів суб’єктами господарювання у сфері управління відходами, а друге всіх інших суб’єктів господарювання, у тому числі утворювачів, пунктів приймання тощо.

ЕПЛЩодо термінів тимчасового зберігання, то їх також слід привести у відповідність із вимогами Директиви про захоронення відходів, яка дає визначення полігону, і вказує, що місце зберігання відходів, які призначені для видалення більше 1 року, слід вважати полігоном. А місце, де відходи,

Враховано.

У законопроекті:зберігання відходів –

тимчасове накопичення відходів на об'єктах управління відходами, де небезпечні відходи

31


призначені для відновлення, зберігаються більше З років, також вважається полігоном.

зберігаються не більше 90 днів, а відходи, що не є небезпечними – не більше одного року;

У статті 23 законопроекту:6. На об'єктах

управління відходами забороняється зберігати небезпечні відходи, призначені для відновлення, більше 90 днів, а відходи, що не є небезпечними – не більше одного року.

7. Якщо терміни зберігання відходів на об’єктах управління відходами перевищують, зазначені у пункті 6 цієї статті, до таких об’єктів застосовуються вимоги як до об’єктів управління відходами, що здійснюють їх видалення;

ISWAВикласти в наступній редакції: «тимчасове зберігання відходів - зберігання

відходів протягом 1 року у безпечний спосіб для навколишнього природного середовища, життя та здоров’я людей для подальшої передачі відходів суб’єктам господарювання у сфері управління відходами;»

Враховано.У законопроекті:

тимчасове зберігання відходів - зберігання відходів утворювачами відходів у безпечний спосіб для навколишнього природного середовища, життя та здоров’я людей протягом одного року з моменту їх утворення для подальшої передачі відходів суб’єктам господарювання у

32


сфері управління відходами;термічне оброблення відходів – технологічний процес з температурного оброблення відходів;

BRDOДеталізувати визначення “термічне оброблення відходів”.

ОбґрунтуванняЗгідно з статтею 1 Законопроекту “термічне

оброблення відходів – технологічний процес з температурного оброблення відходів”, що не дає можливість встановити, яка саме операція з охолодження або нагрівання відходів може вважатись обробленням (зокрема, якщо таке охолодження / нагрівання відбувається під час зберігання відходів).ВТОРМАвикласти у наступній редакції:“термічне оброблення відходів - технологічний процес з температурного оброблення відходів; включає в себе - спалювання відходів - оброблення у цементній печі, - газифікацію (у тому числі хімічну), - механічне термічне оброблення, - піроліз, - термоліз;- термічну деполімеризацію,- оброблення відходів у автоклавах тощоКожен з процесів повинен бути проаналізований на факт небезпечності для життя та здоров'я людини і безпечність для довкілля з винесенням підтверджуючого висновку профільних експертних установ України.

Не враховано.Тут ключове слово «оброблення». А оброблення – сума операцій, зазначених у додатках І та ІІ.Тобто, якщо температурний вплив призводить до виконання однієї з операцій оброблення, то це і є термічним обробленням.Деталізація буде здійснена в актах законодавства, спрямованих на імплементацію положень Директиви про інтегроване запобігання і забрудненню і контроль.

33


управління відходами – збирання, перевезення, оброблення відходів, включаючи нагляд за такими операціями та подальший догляд за об’єктами видалення відходів;

АССуправління відходами - збирання, перевезення, оброблення відходів, включаючи нагляд за такими операціями та подальший догляд за об’єктами видалення відходів, включаючи дії брокерів чи дилерів; УКРПЕКуправління відходами - збирання, перевезення, оброблення відходів, включаючи нагляд за такими операціями та подальший догляд за об’єктами видалення відходів, включаючи дії брокерів чи дилерів;EBAуправління відходами - збирання, перевезення, оброблення відходів, включаючи нагляд за такими операціями та подальший догляд за об’єктами видалення відходів, включаючи дії брокерів чи дилерів; ЕПЛ:управління відходами - збирання, перевезення, оброблення відходів, включаючи нагляд за такими операціями та подальший догляд за об’єктами видалення відходів, включаючи дії брокерів чи дилерів;

Не враховано.Інститут дилерів та брокерів може бути запроваджений після створення дієвої інфраструктури з управління відходами, коли суб’єкти господарювання з управління відходами будуть укладати довгострокові (ф’ючерсні) угоди на послуги з оброблення відходів. Наразі функції дилерів та брокерів виконуватимуть суб’єкти господарювання, які мають потужності з оброблення відходів.До цього питання необхідно буде повернутися в майбутньому, коли буде створена стійка система управління відходами зі стабільними правилами та належною інфраструктурою

утворювач відходів – фізична особа, юридична особа та фізична особа-підприємець, діяльність якої призводить до утворення відходів.

ЕПЛ: визначення основних термінів не відповідають Директиві про відходи

Термін «утворювач відходів» відповідає Директиві, дещо скорочено але суть не змінено.waste producer means anyone whose activities produce waste (original waste producer) or anyone who carries out pre-

34


processing, mixing or other operations resulting in a change in the nature or composition of this waste;"виробник відходів" означає будь-хто, хто утворює відходи (початковий виробник відходів) або будь-хто, хто здійснює попередню обробку, змішування або інші операції, що приводять до зміни природи чи складу цих відходів.Друга частина визначення (попереднє оброблення) – це вже суб’єкт господарювання у сфері управління відходами.

НЕЦУ- оновлення продуктів лякає бо продукти в розумінні пересічного громадянина - це те, що їдять, має бути розділено харчові продукти, оновлення яких категорично неприйнятне, та відходи промислового походження;

Враховано.Слово «продукт» замінено словом «продукція».

ISWAДодати термін в наступній редакції«інвентаризація відходів - комплекс

разових організаційно-технічних заходів з виявлення, ідентифікації, опису і реєстрації відходів, обліку обсягів їх утворення, утилізації та видалення, а також виявлення і обстеження місць утворення відходів і об'єктів поводження з ними

Не враховано.Інвентаризація відходів - складова первинного обліку відходів. Ці положення врегульовані у статті 31 законопроекту.Затвердження порядку ведення обліку відходів віднесено до повноважень Уряду.

35


Стаття 2. Сфера дії Закону1. Цей Закон регулює відносини, пов'язані з утворенням та управлінням відходами, що утворюються в Україні, перевозяться через її територію, вивозяться за межі території, а також з перевезенням, обробленням та відновленням відходів, що ввозяться в Україну як вторинна сировина.

Громадська взаємодія (Громадська Рада)Ст.2 Закону необхідно в частину 3 більш деталізовано прописати відходи на які не поширюється дія цього Закону (не зрозуміло хто буде оцінювати становлять вони загрозу навколишньому середовищу чи ні);

Не враховано.Стаття 2 Сфера дії закону відповідає статті 2 Директиви 2008/98 ЄС Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. «Про відходи та скасування деяких директив» – «Виключення зі сфери застосування».

Громадська взаємодія (Громадська Рада)не згодні з тим, що відходи видобувної промисловості не підпадають під дію цього Закону (наприклад, в Дніпропетровській обл. щорічно утворюється близько 200 млн. т цих відходів, вони здійснюють техногенне навантаження на довкілля) .

Не враховано.Європейське законодавство регулює такі відходи окремою Директивою № 2006/21/ЄС Європейського парламенту та Ради від 15 березня 2006 р. «Про управління відходами видобувних підприємств» і виключає їх із сфери регулювання Директиви 2008/98 ЄС Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. «Про відходи та скасування деяких директив».

10) донні осади (відклади), які розміщуються всередину поверхневих вод з метою управління водами та водними шляхами або пом’якшення наслідків повеней та посухи, чи меліоративних робіт, якщо доведено, що осади не є небезпечним та зазначене не суперечить законодавству.

НЕЦУдонні осади, що розміщують всередині вод, також звучить цікаво;

Не враховано.В Директиві 2008/98 ЄС Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. «Про відходи та скасування деяких директив» так: Без шкоди для зобов'язань

36


відповідно до іншого відповідного законодавства Співтовариства, осад, переміщений всередині поверхневих вод з метою управління водними та водними шляхами або запобігання повеням або пом'якшення наслідків повені та посух або меліоративних робіт, виключаються з сфери застосування цієї Директиви, якщо вона Доведено, що осад є безпечними.

Стаття 2. Сфера дії Закону…3. Дія цього Закону не поширюється на:…9) відходи видобувної промисловості, що

утворились у результаті проведення розвідувальних робіт, видобутку, оброблення та зберігання корисних копалин та розроблення родовищ корисних копалин, які регулюються згідно закону;

…

ISWAПерехідні положення доповнити пунктом

“Підпункт 9 пункту 3 статті 2 вводиться в дію після прийняття законодавства, що регулює управління відходами видобувної промисловості”» Під об'єкти оброблення промислових відходів підпадають понад 150 хвостосховищ. Якщо залишити цей пункт, по суті вони випадають з регулювання щодо відходів. Для повної транспозиції Рамкової Директиви 2008/98/ЄС пропонуємо включити це положення в перехідних положеннях Проекту закону “Про управління відходами видобувної промисловості” на етапі, коли такий проект буде розроблено

Наразі всі види відходів видобувної промисловості регулюються чинним Законом України «Про відходи».

Не враховано.На сьогодні закон України «Про відходи» не регулює відносини у сфері управління розкривними породами гірничодобувних підприємств.

Європейське законодавство регулює такі відходи окремою Директивою № 2006/21/ЄС Європейського парламенту та Ради від 15 березня 2006 р. “Про управління відходами видобувних підприємств» і виключає їх із сфери регулювання Директиви 2008/98 ЄС Європейського парламенту та Ради від 19

37


На сьогодні окремий закон, регулюючий управління відходами видобувної промисловості відсутній в українському законодавстві.

При цьому, запропонований проект Закону України «Про управління відходами» не містить перехідних положень щодо регулювання управління такими видами відходів, включаючи ведення дозвільно-ліцензійної діяльності та реєстру місць видалення відходів, які наразі регулюються чинним Законом України «Про відходи».

листопада 2008 р. «Про відходи та скасування деяких директив».

ГО «Центр промислової екології»(Громадська рада)Частину 3 статті 2 доповнити пунктом 11 такого змісту "11) металобрухт".EBA11) відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом.

Металобрухт є стратегічно важливою сировиною для фундаментальної галузі української економіки - металургії. Регулювання операцій з цією сировиною є предметом окремого закону – Закону про металобрухт, який враховує не тільки контекст металобрухту як категорії відходів, але й контекст металобрухту як дефіцитної і стратегічно важливої сировини.

Розповсюдження дії даного законопроекту на металобрухт призведе до численних правових колізій, які призведуть до фактичної зупинки 20% всього товарного експорту України (металургійна продукція, яка виготовляється з використанням

Не враховано.Директива 2008/98 ЄС

Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. «Про відходи та скасування деяких директив» не виключає зі сфери свого регулювання металобрухт.

Частина друга статті 2 Закону України «Про металобрухт визначає, що «Закон України «Про відходи» не поширюється на відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом».

При цьому стаття 1 Закону України «про металобрухт» визначає, що:

операції з металобрухтом -

38


брухту).Розповсюдження дії проекту на операції з

металобрухтом суперечить меті проекту – сприяння використанню відходів як вторинної сировини. Це створить перешкоди і значно ускладнить переробку металобрухту в готову продукцію.Федерація роботодавців УкраїниУ пункті 3 Статті 2 додати новий підпункт такого змісту: «11) металобрухт». Питання здійснення операцій з металобрухтом регулюється Законом України «Про металобрухт». Законопроектом не передбачено суттєві особливості, які б визначали необхідність внесення змін до зазначеного Закону «Про металобрухт», зокрема до статті 2.

У зв’язку з цим, необхідно внести відповідні корективи у п. 5 статті 24

заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів;

Отже, всі інші дії у сфері поводження з металобрухтом (екологічні вимоги починаючи від утворення, ведення первинного обліку, подання звітності, передачі іншим власникам,) регулюються Законом України «Про відходи».

Регулювання металобрухту, забрудненого нафтопродуктами, поліхлорованими дифенілами (ПХД), іншими забруднюючими речовинами здійснюється як небезпечних відходів з отриманням відповідної ліцензії.

До квітня 2014 року (до прийняття Закону № 1193 про дерегуляцію) власники металобрухту отримували дозволи та ліміти на утворення та розміщення відходів, у тому числі металобрухту.

Крім того, чинний Закон України «Про металобрухт» не відносить «переробку металобрухту» до «операцій з металобрухтом», тому такі дії

39


також регулюються Законом України «Про відходи».

Таким чином, на сьогодні регулювання поводження з металобрухтом здійснюється законами України «Про відходи» та «Про металобрухт».

Ці норми деталізовані в інших актах законодавства, що стосуються сфери управління відходами, наприклад:

Методика роздільного збирання побутових відходів, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.08.2011 № 133, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 р. за № 1157/19895, встановлює, що:

……1.10. Компоненти, що входять до

складу твердих побутових відходів, визначають за такою класифікацією:

органічна складова побутових відходів, що легко загниває;

папір та картон;

40


полімери; скло; побутовий металобрухт; текстиль; дерево; небезпечні відходи у складі

побутових відходів; кістки, шкіра, гума. 2.4. До відходів як вторинної

сировини належать відходи, що можуть бути використані у промисловості як вторинна сировина або з яких можна безпосередньо виготовити продукти, що знайдуть своє застосування. До відходів як вторинної сировини можна віднести: папір, картон, скло, полімери, побутовий металобрухт, а також органічну складову побутових відходів.

Стаття 3. Цілі та принципи державної політики у сфері управління відходами1. Основними цілями державної політики у сфері управління відходами є:

ГО «Центр промислової екології»(Громадська рада)Частину 1 статті 3 доповнити пунктами 7 та 8 наступного змісту: «4) забезпечення ощадливого використання природних ресурсів за рахунок їх заміни відходами 8) запровадження ефективної системи зелених публічних закупівель»

Не враховано.Стаття 3 визначає цілі державної політики:

3) впровадження заходів, що сприяють повторному використанню продукції та підготовці до повторного використання відходів, застосування економічних інструментів для повторного

41


використання та ремонту продукції;

4) впровадження заходів для створення системи роздільного збирання відходів, сприяння високому ступеню рециклінгу;

Ці цілі передбачають повторне використання відходів, тобто їх використання замість первинних ресурсів.

Система зелених закупівель – не предмет цього закону, оскільки стосується всіх сфер природоохоронної діяльності, тому має бути врегульована в інших законах, наприклад «Про охорону навколишнього природного середовища».

Проект Національного плану передбачає запровадження зелених закупівель, як одного з економічних інструментів у сфері управління відходами.

2. Основними принципами державної політики у сфері управління з відходами є:1) запобігання – вжиття заходів для запобігання утворенню відходів, а також для уникнення, зменшення або усунення негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище;

ЕПЛ: 1) запобігання - заходи, вжиті перед тим як речовина, матеріал або продукт стане відходами, що зменшують: кількість відходів, включаючи повторне використання продукції чи подовження життєвого циклу продукції; несприятливий вплив утворених відходів на довкілля та здоров'я людини; або вміст шкідливих речовин у матеріалах та продуктах.

Не враховано.У статті 3 наведено лише визначення.Запропоноване розширення терміну недоцільне, оскільки заходи щодо запобігання утворенню відходів визначені

42


статтею 5 законопроекту.

2) забруднювач платить – витрати на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення та оброблення, включаючи витрати на утримання об’єктів інфраструктури з управління відходами, покриваються утворювачем або ж власником відходів;

ГО «Центр промислової екології»(Громадська рада)Частину 2 статті 3 доповнити пунктом 5 наступного змісту: «5) заміщення - природні ресурси можуть використовуватися суб’єктами господарювання у випадках та порядку, передбачених законом, з обов’язковим врахуванням можливості їх заміни відходами виробництва.»

Не враховано.Директива 2008/98 ЄС Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. «Про відходи та скасування деяких директив» у статті 16 визначає 2 принципи – самодостатності та наближеності.Ми додали ще запобігання (як головний у ієрархії) та забруднювач платить – основний економічний.Що таке принцип заміщення? Система економічних інструментів має вплинути на цю ситуацію.

3) наближеності – оброблення відходів повинно здійснюватися на найближчій відповідній споруді або установці з оброблення відходів або в місці захоронення відходів, враховуючи екологічну та економічну ефективність;

Укрцемент(Громадська рада Додати пункт:5) створення об’єктів з виробництва похідних видів палива для цементних заводів, як вже існуючої та працюючої національної мережі установок для спільної обробки похідних видів палива у поводженні з відходами (термічної утилізації відходів)

Не враховано.Навряд чи можна такий пункт віднести до принципів державної політики. Мова йде про розвиток інфраструктури управління відходами, що не може бути нормою закону. Це один із заходів Національного плану управління відходами.

Стаття 4. Ієрархія управління відходами1. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та

43


організації зобов’язані дотримуватись наступної ієрархії управління відходами в такій послідовності:1) запобігання утворенню відходів;2) підготовка до повторного використання;3) рециклінг;4) інші операції з відновлення (у т. ч. відновлення з виробленням енергії); 5) видалення.2. Підприємства, установи та організації, діяльність яких призводить до утворення відходів, мають дотримуватись ієрархії управління відходами наступним чином:

ЕПЛ: Підприємства, установи та організації, діяльність яких призводить до утворення відходів, мають зобов’язані дотримуватись ієрархії управління відходами наступним чином:

Враховано.Стаття 4.1. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов’язані дотримуватись наступної ієрархії управління відходами в такій послідовності:

Стаття 5. Запобігання утворенню відходів1. З метою зменшення утворення відходів вживаються заходи із запобігання утворення відходів. Такі заходи включають, зокрема:а) заохочення та підтримку сталого виробництва та споживання продуктів; б) заохочення проектування, виробництва та використання ресурсо-ефективних та більш довговічних продуктів (у тому числі подовження терміну їх використання та відмова від запланованого

ЕПЛ: Заходи щодо запобіганню утворення відходів не відповідають ст.9 Рамкової директиви про відходи, не говорять про програми запобігання та справді ті заходи, які спрямовані на запобігання утворенню відходів, а не їх повторне використання.

Зверніть увагу – до Директиви внесено зміни https://eur-lex.europa.eu/legalcontent/EN/TXT/?uri=CELEX:02008L009820180705 ст.9 Рамкової директиви: (d) encourage the re-use of products and the setting up of systems promoting repair and re-use activities, including in particular for electrical

Не враховано.Стаття 9 Директиви 2008/98 ЄС Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. «Про відходи та скасування деяких директив» містить 13 позицій щодо запобігання, стаття 5 законопроекту – 10. До неї не включено програми та плани запобігання утворенню відходів, оскільки ці положення зафіксовані в окремих статтях.

44


старіння), продуктів придатних до ремонту, повторного використання та модернізації;

and electronic equipment, textiles and furniture, as well as packaging and construction materials and products;

в) виділення з відходів сировини, яка може бути повторно використана;

ГО «Центр промислової екології»(Громадська рада)Пункт «в» частини 1 статті 5 викласти в такій редакції: «в) віднесення деяких видів відходів до сировини, яка може бути використана замість природних ресурсів чи інших матеріалів ;

Не враховано. Нинішня редакція - в) виділення з відходів сировини, яка може бути повторно використана; Це заходи саме із запобігання утворенню відходів.Запропонована редакція – це заходи з повторного використання відходів.

Відсутній ЕПЛ: Додати до ст.5 п.2 такого змісту: 2. З метою реалізації політики попередження утворення відходів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки вживає заходів до розробки програм попередження утворення відходів, із конкретними показниками та графіками їх виконання, що будуть включати заходи щодо кількості відходів із продукції та щодо вмісту хімічних речовин у відходах (продукції). Порядок розробки національної програми запобігання утворенню відходів закріплено в статті 37 даного закону.

Не враховано.Це передбачено у статті 34

законопроекту. Стаття 34. Національна

програма запобігання утворенню відходів

1. Національна програма запобігання утворенню відходів розробляється на період 10 років центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами та затверджується Кабінетом Міністрів України.

2. Національна програма запобігання утворенню відходів містить:

1) цільові показники

45


запобігання утворенню відходів; 2) перелік заходів,

спрямованих на запобігання утворенню відходів;

3) перелік організаційно-економічних інструментів, що мають бути запроваджені для виконання поставлених завдань;

4) перелік показників для оцінки досягнення цілей та виконання заходів щодо запобігання утворенню відходів, що дають змогу здійснювати моніторинг та оцінку стану реалізації програми.

Стаття 5. Запобігання утворенню відходів

1. З метою зменшення утворення відходів вживаються заходи із запобігання утворення відходів. Такі заходи включають, зокрема:

а) заохочення та підтримку сталого виробництва та споживання продуктів;

б) заохочення проектування, виробництва та використання ресурсоефективних та більш довговічних продуктів (у тому числі подовження терміну їх використання та відмова від запланованого старіння), продуктів придатних до ремонту, повторного використання та модернізації;

в) виділення з відходів сировини, яка

ISWAВикласти підпункт в) пункту 1 у наступній

редакції: «в) Ідентифікація продуктів, які містять цінну сировину для того, щоб запобігти її втраті, коли такий продукт стане відходами»

У ст.9 Директиви 2008/98/ЄС цей захід звучить наступним чином: «identify products that are the main sources of littering, notably in natural and marine environments, and take appropriate measures to prevent and reduce litter from such products; where Member States decide to implement this obligation through market restrictions, they shall ensure that such restrictions are proportionate and non-discriminatory;»

Тобто суть заходу полягає у визначенні саме тих продуктів, з яких може бути вилучено ресурсоцінні складові для подальшого їх

Не враховано.

46


може бути повторно використана;г) заохочення повторного використання

продуктів та створення мережі, що сприяють проведенню їх ремонту та повторному використанню;

д) заохочення, без порушення прав інтелектуальної власності, доступності запасних частин, інструкцій з експлуатації, технічної інформації або інших інструментів, обладнання або програмного забезпечення, що дозволяють проводити ремонт та повторне використання продуктів без зниження рівня їх якості та безпеки функціонування;

…

використання або залучення у виробничі процеси, а не вилучення сировини з відходів. Тим більш відходи не містять сировину в чистому вигляді, як викладено у поточній редакції проекту закону.

Відповідно до поточної редакції проекту Закону «Повторне використання - це будь-яка операція, коли продукція або її складові (компоненти), які не є відходами, повторно використовуються з тією ж самою метою, для якої вони були призначені».

Тобто повторно використати можна лише продукцію чи складові, що не є відходами, а захід в) передбачає повторне використання сировини з відходів

Стаття 6. Підготовка до повторного використання, рециклінг та інші види відновлення відходів 1. Забезпечення повторного використання продуктів здійснюється шляхом створення та підтримки мереж для їх ремонту та повторного використання, запровадження економічних інструментів та встановлення цільових показників повторного використання, а також інших заходів.

ЕПЛ: Суб’єкти господарювання, органи місцевого самоврядування зобов’язані розробляти заходи для повторного використання продуктів, зокрема створити мережу для їх ремонту та повторного використання, та інші. Держава та органи місцевого самоврядування запроваджують економічні інструменти та інші заходи для реалізації положень ст.6.

Не враховано.Передбачено у статті 24

законопроекту.3. Органи місцевого

самоврядування організовують управління муніципальними відходами, що утворюються на їх території, та забезпечують кожному утворювачу та власнику побутових відходів надання послуг з їх збирання, перевезення, та оброблення.

Правові, організаційні та економічні засади управління муніципальними відходами та порядок взаємодії органів місцевого самоврядування з

47


організаціями розширеної відповідальності виробників встановлюються законом України щодо управління муніципальними відходами.

4. Правові, організаційні та економічні засади управління відходами паперу, картону, пластику, скла, упаковки, електричного та електронного обладнання, відпрацьованих батарейок, батарей і акумуляторів та транспортних засобів у яких закінчився термін експлуатації, визначаються окремими законами, якими впроваджуються системи розширеної відповідальності виробника.

Цільові показники повторного використання встановлюватимуться спеціальними законами щодо муніципальних відходів, упаковки, відпрацьованих батарейок та акумуляторів, відходів електронного та електричного обладнання, та інших, на які буде поширено принцип розширеної відповідальності виробника.

48


ГО «Центр промислової екології»(Громадська рада)Частину 1 статті 6 викласти в наступній редакції:«Забезпечення повторного використання відходів здійснюється шляхом створення та підтримки мереж для їх ремонту та повторного використання, запровадження економічних інструментів та встановлення цільових показників повторного використання, створення умов для реалізації принципу пріоритетного використання відходів як сировини шляхом запровадження економічних механізмів, спрямованих на заохочення споживачів до використання відходів виробництва в якості сировини замість природно-сировинних ресурсів, в першу чергу - замість невідновлюваних ресурсів, створення умов для пріоритетного використання відходів та продуктів з них, що утворюються на території України перед аналогічними товарами походженням з інших держав;»;

Враховано.Стаття 6. Підготовка до повторного використання, рециклінг та інші види відновлення відходів 1. Забезпечення повторного використання продукції здійснюється шляхом створення суб’єктами господарювання, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції та підтримки мереж для їх ремонту та повторного використання, запровадження економічних інструментів та встановлення цільових показників повторного використання, а також інших заходів.

3. Забезпечення роздільного збирання відходів у населених пунктах для таких видів відходів, як: папір, метали, пластик, скло та створення умов для реалізації роздільного збирання біовідходів, відходів текстилю та інших видів відходів.

ЕПЛ: 3. На органи місцевого самоврядування покладається обов’язок щодо забезпечення роздільного збирання відходів.... та створення умов чи організація роздільного збирання інших видів відходів.

Враховано.Стаття 6. Підготовка до

повторного використання, рециклінг та інші види відновлення відходів

3. Суб’єкти господарювання, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції

49


забезпечують роздільне збирання відходів у населених пунктах для таких видів відходів, як: папір, метали, пластик, скло та створення умов для реалізації роздільного збирання біовідходів, відходів текстилю та інших видів відходів. Також реалізовано у статті 22

Стаття 22. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері управління відходами

До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері управління відходами належить:

3) розроблення, затвердження та реалізація місцевих планів управління відходами;

4) організація управління муніципальними відходами та відходами будівельно-ремонтних робіт;

5) створення пунктів приймання відходів;

7) розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів;

8) впровадження

50


роздільного збирання побутових відходів та забезпечення виконання цільових показників для повторного використання, рециклінгу та відновлення побутових відходів;

9) забезпечення роздільного збирання небезпечних відходів домогосподарств, на які не поширюються системи розширеної відповідальності виробників, та подальшу передачу їх для оброблення;

10) сприяння створенню об’єктів управління відходами;

ISWAПункт 3 викласти у наступній редакції:3. Забезпечення роздільного збирання

муніципальних відходів у населених пунктах для принаймні таких видів відходів як: папір, метали, пластик, скло та створення умов для реалізації роздільного збирання біовідходів, відходів текстилю та інших видів відходів.

У Директиві 2008/98/ЄС встановлено наступні цільові показники:

Впровадження роздільного збирання відходів текстилю до 1.01.2025р.

До 31.12.2023 року забезпечити роздільне збирання або відокремлення й подальший рециклінг

Не враховано.Передбачено у статті 24

законопроекту.3. Органи місцевого

самоврядування організовують управління муніципальними відходами, що утворюються на їх території, та забезпечують кожному утворювачу та власнику побутових відходів надання послуг з їх збирання, перевезення, та оброблення.

Правові, організаційні та економічні засади управління

51


біовідходів у джерела муніципальними відходами та порядок взаємодії органів місцевого самоврядування з організаціями розширеної відповідальності виробників встановлюються законом України щодо управління муніципальними відходами.


Цільові показники повторного використання встановлюватимуться спеціальними законами щодо муніципальних відходів, упаковки, відпрацьованих батарейок та акумуляторів, відходів електронного та електричного обладнання, та інших, на які буде поширено

52


принцип розширеної відповідальності виробника.

4. Роздільно зібрані відходи, призначені для підготовки до повторного використання та рециклінгу, не можуть спалюватися, за винятком відходів, що утворюються внаслідок оброблення роздільно зібраних відходів.

ВТОРМАп 4 викласти у наступній редакції:“Роздільно зібрані відходи, призначені для підготовки до повторного використання та рециклінгу, не можуть спалюватися, за винятком відходів, що утворюються внаслідок оброблення роздільно зібраних відходів. Таки відходи призначені до способів рециклінгу, відновлення або термічного чи біологічного оброблення”

Не враховано.Пропонується доповнити абзац таким реченням:«Такі відходи призначені до способів рециклінгу, відновлення або термічного чи біологічного оброблення».Це ж саме випливає з назви статті:Стаття 6. Підготовка до повторного використання, рециклінг та інші види відновлення відходів

2. У Національному переліку відходів відходи можуть бути визначені як:а) небезпечні відходи;

Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН УкраїниПункт 2 статті 7 викласти у наступній редакції:

«2. У Національному переліку відходів відходи можуть бути визначені як:

а) небезпечні відходи;б) відходи, що не є небезпечними;Відходи можуть бути віднесені до небезпечних

або таких, що не є небезпечними, за результатами проведення досліджень та визначення вмісту небезпечних складників. Власник відходів може визнати такі відходи небезпечними без проведення досліджень.»

Не враховано.На основі наукової роботи, виконаної фахівцями УкрНДІЕП:«у Списку відходи ідентифікуються за 3-ма категоріями: — небезпечні; — безпечні; — дзеркальні — можна віднести до безпечних або небезпечних. У Списку відходів будь-який вид відходу, який відмічений (*), ідентифікується як небезпечний. Якщо відходи у Списку відходів віднесені до безпечних, вони ідентифікуються як безпечні без подальшої оцінки. Якщо відходи у Списку відходів

53


віднесені до небезпечних, вони ідентифікуються як небезпечні без подальшої оцінки. Якщо відходи визначені як дзеркальні, то вони потребують детальної оцінки»Отже, Національний перелік відходів, так як і European list of waste, відносить відходи до категорії:- небезпечних,- таких, що не є небезпечними,- відходи, що потребують додаткових досліджень.Якщо будь-який вид відходу відмічено зірочкою (*) у European list of waste, то він ідентифікується як небезпечний. Відходи, не позначені зірочкою, віднесені до безпечних, вони ідентифікуються як безпечні без подальшої оцінки. «Дзеркальні» види відходів підлягають додатковому вивченню з метою виявлення властивостей, які перетворюють відходи на небезпечні. Приклади дзеркальних відходів у європейському Списку відходів: 02 01 08* агрохімічні відходи,

54


що містять небезпечні речовини02 01 09 агрохімічні відходи, відмінні від зазначених у 02 01 0806 03 15* оксиди металів, що містять важкі метали06 03 16 оксиди металів, відмінні від зазначених у 06 03 15Перед початком класифікації відходів за європейським Списком відходів власник відходів збирає інформацію щодо процесу, в якому утворилися відходи, їх фізико-хімічних характеристик, якісного та кількісного складу, даних про небезпечні властивості тощо.

Законопроект «Про управління відходами» містить положення, яке дозволяє власнику погодитися з тим, що відходи є небезпечними без проведення жодних додаткових досліджень.Якщо ж власник класифікує «дзеркальні» відходи, як такі, що не є небезпечними, він, звичайно, проводить необхідні дослідження і надає докази цього.Тому частина друга статті 7 викладена у редакції:

2. У Національному

55


переліку відходів відходи можуть бути визначені як:

а) небезпечні відходи;б) відходи, що не є

небезпечними;в) відходи, що потребують

оцінки.Відходи, що потребують

оцінки, можуть бути віднесені до небезпечних або таких, що не є небезпечними, за результатами проведення досліджень визначення властивостей, наведених у Додатку ІІІ, та граничного значення концентрації небезпечних речовин. Власник відходів може визнати такі відходи небезпечними без проведення досліджень.

Стаття 7. Національний перелік відходів

1. Відходи класифікуються відповідно до Національного переліку відходів та Порядку класифікації відходів, з врахуванням їх походження, складу, а також, граничного значення концентрації небезпечних речовин наведених у Додатку ІІІ до цього Закону.

2. У Національному переліку відходів відходи можуть бути визначені як:

ISWAПідпункт в) пункту 2 статті 7 виключити

(«відходи, що потребують оцінки»).«Відходи можуть бути віднесені до

небезпечних або таких, що не є небезпечними, за результатами проведення досліджень та визначення вмісту небезпечних складників. Власник відходів може визнати такі відходи небезпечними без проведення досліджень”.

Оскільки Нацперелік відходів має

Не враховано.На основі наукової роботи, виконаної фахівцями УкрНДІЕП:«у Списку відходи ідентифікуються за 3-ма категоріями: — небезпечні; — безпечні; — дзеркальні — можна віднести до безпечних або небезпечних. У Списку відходів будь-який вид відходу, який

56


а) небезпечні відходи;б) відходи, що не є небезпечними;в) відходи, що потребують оцінки.Відходи, що потребують оцінки, можуть

бути віднесені до небезпечних або таких, що не є небезпечними, за результатами проведення досліджень та визначення вмісту небезпечних складників. Власник відходів може визнати такі відходи небезпечними без проведення досліджень.

3. Зміна класифікації небезпечних відходів на відходи, що не є небезпечними, не повинна досягатися шляхом розбавлення або змішування відходів з метою зниження початкових концентрацій небезпечних речовин до рівня нижче порогових значень для визначення відходів небезпечними.

4. Національний перелік відходів підлягає перегляду кожні 3 роки.

5. Національний перелік відходів та Порядок класифікації відходів затверджується Кабінетом Міністрів України.

відповідати List of waste, то і поділ відходів має здійснюватись у відповідності до тих категорій, які наявні у List of waste, а саме: відходи, що не є небезпечними та небезпечні відходи (позначені у Переліку відходів зірочкою).

Відходи можуть потребувати оцінки лише у тому випадку, коли їх власник хоче довести, що попри те, що у національному переліку відходів вони позначені зірочкою, вони можуть не відноситись до небезпечних, або, якщо одна і та сама категорія відходів у класифікаторі зустрічається двічі (із зірочкою – як небезпечні відходи, та без зірочки, як відходи, що не є небезпечними).

відмічений (*), ідентифікується як небезпечний. Якщо відходи у Списку відходів віднесені до безпечних, вони ідентифікуються як безпечні без подальшої оцінки. Якщо відходи у Списку відходів віднесені до небезпечних, вони ідентифікуються як небезпечні без подальшої оцінки. Якщо відходи визначені як дзеркальні, то вони потребують детальної оцінки»Отже, Національний перелік відходів, так як і European list of waste, відносить відходи до категорії:- небезпечних,- таких, що не є небезпечними,- відходи, що потребують додаткових досліджень.Якщо будь-який вид відходу відмічено зірочкою (*) у European list of waste, то він ідентифікується як небезпечний. Відходи, не позначені зірочкою, віднесені до безпечних, вони ідентифікуються як безпечні без подальшої оцінки. «Дзеркальні» види відходів підлягають додатковому

57


вивченню з метою виявлення властивостей, які перетворюють відходи на небезпечні. Приклади дзеркальних відходів у європейському Списку відходів: 02 01 08* агрохімічні відходи, що містять небезпечні речовини02 01 09 агрохімічні відходи, відмінні від зазначених у 02 01 0806 03 15* оксиди металів, що містять важкі метали06 03 16 оксиди металів, відмінні від зазначених у 06 03 15Перед початком класифікації відходів за європейським Списком відходів власник відходів збирає інформацію щодо процесу, в якому утворилися відходи, їх фізико-хімічних характеристик, якісного та кількісного складу, даних про небезпечні властивості тощо.

Законопроект «Про управління відходами» містить положення, яке дозволяє власнику погодитися з тим, що відходи є небезпечними без проведення жодних додаткових досліджень.Якщо ж власник класифікує «дзеркальні» відходи, як такі, що

58


не є небезпечними, він, звичайно, проводить необхідні дослідження і надає докази цього.Тому частина друга статті 7 викладена у редакції:

2. У Національному переліку відходів відходи можуть бути визначені як:

а) небезпечні відходи;б) відходи, що не є

небезпечними;в) відходи, що потребують

оцінки.Відходи, що потребують

оцінки, можуть бути віднесені до небезпечних або таких, що не є небезпечними, за результатами проведення досліджень визначення властивостей, наведених у Додатку ІІІ, та граничного значення концентрації небезпечних речовин. Власник відходів може визнати такі відходи небезпечними без проведення досліджень.

Стаття 8. Система розширеної відповідальності виробника1. Системи розширеної відповідальності виробника встановлюються

УКРПЕКПропонуємо Статтю 8 доповнити положеннями статті 8а чинної редакції Директиви 2008/98/ЄС із змінами від 30.05.2018 р. щодо загальних

Не враховано.У законопроекті, який за своєю суттю є рамковим, встановлені лише ключові моменти, на основі

59


законами України до виробників таких продуктів: упаковка, електричне та електронне обладнання, батарейки, батареї і акумулятори, транспортні засоби у яких закінчився термін експлуатації, оливи, шини та інші. Системи розширеної відповідальності виробника можуть бути встановлені законами України для виробників інших продуктів.

мінімальних вимог до схеми розширеної відповідальності виробника.EBAСтаттю 8 доцільно доповнити положеннями статті 8а чинної редакції Директиви 2008/98/ЄС із змінами від 30 травня 2018 року. щодо загальних мінімальних вимог до схеми розширеної відповідальності виробника.

BRDOСтаття 8 Законопроекту, визначає, що

виробники, які вважають за доцільним колективно виконувати зобов’язання, можуть створити організацію колективної РВВ або вступити до існуючої.

Організація колективної РВВ є неприбутковим суб’єктом, який матиме суттєвий вплив на ринки у сфері управління відходами та ринки товарів, на які розповсюджується система РВВ.

Згідно з пунктом 4 статті 24 Законопроекту правові, організаційні та економічні засади управління відходами паперу, картону, пластику, скла, упаковки, електричного та електронного обладнання, відпрацьованих батарейок, батарей і акумуляторів та транспортних засобів у яких закінчився термін експлуатації, визначаються окремими законами, якими впроваджуються системи розширеної відповідальності виробника.

Разом з тим, з метою оптимізації регуляторних правил та впровадження уніфікованих

яких буде розроблено та прийнято секторальні закони, які врегулюють питання запровадження систем розширеної відповідальності виробника для управління окремими видами відходів. Так, зокрема частина четверта статті 24 законопроекту встановлює, що правові, організаційні та економічні засади управління відходами паперу, картону, пластику, скла, упаковки, електричного та електронного обладнання, відпрацьованих батарейок, батарей і акумуляторів та транспортних засобів у яких закінчився термін експлуатації, визначаються окремими законами, якими впроваджуються системи розширеної відповідальності виробника.Отже, деталізація цих положень, буде здійснена у спеціальних законах.Застосування принципу розширеної відповідальності виробника матиме особливості для управління окремими видами відходів, тому і коло

60


принципів функціонування організацій колективної РВВ існує доцільність більш детально окреслити в Законопроекті:1) Умов створення та ліквідації ОКРВВ (у т.ч.

включення або виключення з Реєстру, передбаченого статтею 30 Законопроекту);

2) Умови набуття / припинення членства в ОКРВВ;3) Розміри членських внесків;4) Способи виконання ОКРВВ зобов’язань її

учасників;5) Відповідальність ОКРВВ та її посадових осіб за

невиконання зобов’язань у сфері управління відходами;

Відповідальність членів ОКРВВ у разі невиконання ОКРВВ відповідних зобов’язань у сфері управління відходами.

повноважень ОКРВВ та ОІРВВ різнитиметься залежно від особливостей тієї чи іншої системи розширеної відповідальності виробника.

Федерація роботодавців УкраїниПотребую уточнення питання поширення системи розширеної відповідальності виробника на виробників тари

Не враховано.Це врегульовано у статті 24:


61


ВТОРМАпункт 1 викласти у наступній редакції:“Системи розширеної відповідальності виробника встановлюються законами України до виробників таких продуктів: упаковка, електричне та електронне обладнання, батарейки, батареї і акумулятори, транспортні засоби у яких закінчився термін експлуатації, оливи, шини, одяг, рослинні жири, нетканні матеріали та вироби з них та інші. Системи розширеної відповідальності виробника можуть бути встановлені законами України для виробників інших продуктів.“

Не враховано.Стаття 8. Система

розширеної відповідальності виробника

1. Системи розширеної відповідальності виробника встановлюються законами України до виробників таких продуктів: упаковка, електричне та електронне обладнання, батарейки, батареї і акумулятори, транспортні засоби у яких закінчився термін експлуатації, оливи, шини та інші. Системи розширеної відповідальності виробника можуть бути встановлені законами України для виробників інших продуктів.

Системи розширеної відповідальності для вказаних видів відходів реалізовані лише в декількох передових (з точки зору управління відходами) країнах ЄС.

Перелік в законопроекті не вичерпний («та інші»), що дозволяє запроваджувати такі системи і до інших видів продукції.

2. Виробники продуктів виконують свої зобов’язання:

Федерація роботодавців УкраїниНезрозуміла і суперечлива сутність ОІРВВ: якщо

Не враховано.Зобов’язання можна виконувати

62


1) колективно через Організацію колективної розширеної відповідальності виробників (ОКРВВ); 2) індивідуально через Організацію індивідуальної розширеної відповідальності виробників (ОІРВВ);

виробник виконує свої зобов’язання через організацію, то тут відсутній елемент індивідуальності/ самостійності. У Директиві 2008/98/ЄС відсутнє відповідне положення. УКРПЕК

Незрозуміла і суперечлива сутність ОІРВВ: якщо виробник виконує свої зобов’язання через організацію, то тут відсутній елемент індивідуальності / самостійності.. У Директиві 2008/98/ЄС відсутнє відповідне положення. Пропонуємо передбачити вимоги до самостійного виконання зобов’язань виробниками, які не бажають виконувати її через ОКРВВ.BRDO

Пропонуємо, дозволити виробникам виконувати зобов’язання з розширеної відповідальності самостійно без створення додаткових суб’єктів господарювання, а саме організацій індивідуальної РВВ (врахування пропозиції потребує системного корегування тексту Законопроекту)

Обґрунтування:Пункт 2 статті 8 Законопроекту визначає, що

виробники відходів, на яких поширюється системи РВВ зобов’язані або об’єднатись утворивши Організацію колективної розширеної відповідальності виробників (ОКРВВ) або створити Організацію індивідуальної розширеної відповідальності виробників (ОІРВВ).

Для виробника, який вважає за доцільним індивідуально (самостійно) виконувати зобов’язання

колективно або індивідуально, тобто в рамках ОКРВВ і ОІРВВ.ОІРВВ – це і є можливість самостійно виконувати зобов’язання.

63


з розширеної відповідальності необхідність створення окремого суб’єкта для виконання таких функцій (ОІРВВ) пов’язана з додатковими витратами. Пояснювальні документи, що додаються до Законопроекту не роз’яснюють, які саме переваги отримує суспільство у разі створення виробником ОІРВВ, а не окремого структурного підрозділу в структурі відповідного підприємства. Враховуючи вказане, з метою зменшення адміністративного тиску на виробників пропонуємо дозволити виробникам виконувати зобов’язання з розширеної відповідальності самостійно без створення додаткових суб’єктів господарювання (а саме ОІРВВ).

3. ОКРВВ та ОІРВВ створюються та реєструються як неприбуткові організації, їх управління здійснюється виключно виробниками продуктів.

ВТОРМАпункт 3 викласти у наступній редакції:

“ОКРВВ та ОІРВВ створюються та реєструються як неприбуткові організації зацікавленими особами такими що мають відношення до виникнення або поводження з відходами цього типу, а саме:- виробниками продукції життєвий цикл якої образує такий тип відходу,- територіальними громадами на яких впроваджується діяльність ОКРВВ та ОІРВВ з профільних функцій,- суб’єктами господарювання у сфері управління відходами, їх управління здійснюється загальними зборами учасників та виконавчим органом у якому представлені представники всіх груп учасників за принципами класифікації наведеними у цієї статті.”

Не враховано.Розширена відповідальність - це зобов’язання виключно виробників продукції, а не органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів господарювання. Останні можуть бути учасниками процесу збирання та оброблення відходів відповідно до їх компетенції, але не засновниками організацій розширеної відповідальності.

64


4. Зобов’язання у системі розширеної відповідальності виробника включають:1) приймання від кінцевих споживачів відходів, що утворилися в результаті використання продуктів, а також подальше управління цими відходами та фінансову відповідальність за таку діяльність;2) інформування утворювачів та власників відходів, на яких поширюється розширена відповідальність виробника, про заходи, які вони можуть вживати з метою запобігання утворенню відходів, їх придатності для повторного використання та рециклінгу, наявні системи для приймання та роздільного збирання і повторного використання;3) впровадження заходів щодо розроблення продуктів та їх компонентів з урахуванням мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, зменшення обсягів утворення відходів в процесі їх виробництва та використання, виробництва довговічних продуктів, придатних для ремонту та повторного використання, а також залучення у виробництво максимальних обсягів вторинної сировини;

ВТОРМАпідпункт 1) пункту 4 викласти у наступній редакції:“збір, заготівля та приймання від кінцевих споживачів відходів, що утворилися в результаті використання продуктів, а також подальше управління цими відходами та фінансову відповідальність за таку діяльність”

підпункт а) пункту 5 викласти у наступній редакції:“забезпечувати послугами з збору, приймання та збирання відходів, що утворилися внаслідок життєвого циклу продуктів по всій території України як самостійно так і з долученням регіональних суб'єктів господарювання у сфері управління відходами”

4. Зобов’язання у системі розширеної відповідальності виробника включають:1) приймання від кінцевих споживачів відходів, що утворилися в результаті використання продукції, а також подальше управління цими відходами та фінансову відповідальність за таку діяльність;Поняття «збору та заготівлі» немає в законопроекті.

5. Виробник або організація, яка виконує обов’язки з розширеної відповідальності від імені виробника зобов’язані:а) забезпечувати послугами з приймання та збирання відходів, що утворилися внаслідок використання продукції по всій території України;

Стаття 8. Система розширеної відповідальності виробника

…5. Виробник або організація, яка

виконує обов’язки з розширеної

ISWAДоповнити пункт 5 підпунктами:«г) створити достатній механізм

самоконтролю з проведенням регулярних незалежних аудитів для оцінки:

Не враховано.У законопроекті, який за

своєю суттю є рамковим, встановлені лише ключові моменти, на основі яких буде

65


відповідальності від імені виробника зобов’язані:

а) забезпечувати послугами з приймання та збирання відходів, що утворилися внаслідок використання продуктів по всій території України;

б) забезпечити досягнення встановлених законодавством цільових показників з управління відходами;

в) проведення інформаційно-просвітницької роботи серед населення, освітньої роботи в закладах освіти щодо управління видами відходів, на які розповсюджується система розширеної відповідальності виробника.

- фінансового менеджменту;- якості зібраних та наданих для звітності

даних;д) оприлюднювати для громадськості

інформацію щодо:- досягнення цільових показників з

управління відходами у випадку колективного виконання зобов'язань розширеної відповідальності виробника (для ОКРВВ);

- засновників ОКРВВ та її членів;- розмір фінансових внесків, сплачених

виробниками на одиницю або на тонну продукту, що розміщується на ринку;

- процедуру відбору виконавця послуг з управління відходами.

Доповнити статтю 8 пунктом 6:“6. Фінансові внески, сплачені виробником

для виконання покладених на нього зобов'язань з розширеної відповідальності виробника, забезпечують покриття наступних витрат:

1) організацію приймання, роздільного збирання, перевезення та оброблення відходів, включаючи оброблення, необхідне для досягнення цільових показників з управління відходами, витрат, необхідних для виконання інших показників та цілей, з врахуванням прибутку, отриманого від повторного використання, продажу вторинної сировини, отриманої з продуктів та невикористаних депозитних внесків;

розроблено та прийнято секторальні закони, які врегулюють питання запровадження систем розширеної відповідальності виробника для управління окремими видами відходів.

Так, зокрема частина четверта статті 24 законопроекту встановлює, що правові, організаційні та економічні засади управління відходами паперу, картону, пластику, скла, упаковки, електричного та електронного обладнання, відпрацьованих батарейок, батарей і акумуляторів та транспортних засобів у яких закінчився термін експлуатації, визначаються окремими законами, якими впроваджуються системи розширеної відповідальності виробника.

Отже, деталізація цих положень, буде здійснена у спеціальних законах.

Застосування принципу розширеної відповідальності виробника матиме особливості для управління окремими видами відходів, тому і коло

66


2) адміністративні витрати;3) вартість надання інформації, визначеної

законодавством, громадськості, утворювачам та власникам відходів;

4) витрати на ведення обліку, підготовку звітності та проведення аудиту для звітів.”Запропоновані доповнення є адаптованим перекладом статті 8а Директиви 2008/98/ЄС (Аrticle 8aGeneral minimum requirements for extended producer responsibility schemes). Відсутність цих положень розглядається як неповна транспозиція положень Директиви 2008/98/ЄС.

повноважень ОКРВВ та ОІРВВ різнитиметься залежно від особливостей тієї чи іншої системи розширеної відповідальності виробника.

Стаття 9. Перехід права власності на відходи

Відходи є об'єктом права власності. Суб'єктами права власності на відходи є

громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава.

…

ISWAНазву статті 9 викласти в наступній редакції:“Стаття 9. Право власності на відходи”В цілому відбувається перехід від концепції

«власності на відходи» до концепції утримання відходів. Доцільно взяти редакцію запропонованому проектом закону, розробленим експертами проекту технічної допомоги APENA

Не враховано.Зміст права власності

складають права по володінню, користуванню і розпорядженню майном, а також обов'язки, пов'язані з утриманням об’єкта права власності.

Змістом права власності є права (правомочності) володіння, користування та розпорядження своїм майном - так звана «цивілістична тріада».

Правомочність володіння - це юридично забезпечена можливість власника бути в безпосередньому фактичному зв'язку з річчю. Воно пов'язане з

67


волевиявленням власника. Правомочність

користування - це заснована на законі можливість вилучення корисних властивостей речі для задоволення потреб власника чи інших осіб. Право користування може належати не тільки власникам, але й іншим особам на підставі, зокрема, цивільно-правових договорів або адміністративних актів.

Правомочність розпорядження - це закріплена нормами права за власником можливість визначити долю належної йому речі шляхом знищення, відчуження або передачі її в тимчасове володіння іншим особам.

Тобто поняття права власності включає у тому числі і надання об’єкта права власності у користування іншим особам, і передачу об’єкта права власності у тимчасове володіння.

Власник зобов'язаний не шкодити навколишньому середовищу, не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних

68


осіб і держави. У випадках і в порядку,

встановлених законами, діяльність власника може бути обмежена чи припинена, або власника може бути зобов'язано допустити обмежене користування його майном іншими особами.

Відходи є об'єктом права власності. На цей час національне законодавство у сфері управління відходами оперує саме таким терміном.

В розумінні національного законодавства «розпорядження» - це одна з ознак власності. Лише власник має право одночасно володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Тобто якщо в законодавстві ЄС «розпорядження» не є обов’язковою та необхідною умовою власності, то законодавство України надає право лише власнику розпоряджатися майном, зокрема відчужувати (в нашому випадку передавати відходи іншому

69


власнику).Зазначене

підтверджується, наприклад, положеннями законодавства про бухгалтерський облік: відходи мають залишкову вартість, підлягають бухгалтерському обліку і перебувають на балансі підприємства, як активи, до їх списання. Саме як об’єкт права власності.

Європейське визначення «утримувач відходів»

утримувач відходів» - виробник відходів або фізична чи юридична особа, яка володіє відходами;

waste holder means the waste producer or the natural or legal person who is in possession of the waste

за мірками українського законодавства також спрямоване саме на встановлення його обов’язків як власника відходів (in possession – у розпорядженні. Розпорядження – одна з ознак права власності).

Якщо ж законопроект апелюватиме лише до «виробника» відходів, то зі сфери

70


регулювання виключаються безхазяйні відходи, покинуті місця видалення відходів, тобто відходи, «виробника» яких неможливо встановити або «виробник» яких припинив своє існування.

І навпаки. Визначення «виробника» головним відповідальним призведе до того, що «виробник» відповідатиме за вироблені ним відходи на всіх етапах їх життєвого циклу. Наприклад, медичний заклад відповідатиме за належно передані ліцензіату медичні відходи, навіть, якщо з вини ліцензіата вони опиняться в неналежному місці.

Стаття 10. Виявлення та облік безхазяйних відходів

Відсутня BRDOПропонуємо доповнити Законопроект вимогою щодо прийняття нормативного акту, який врегульовує:1) Процедуру встановлення утворювача або

власника безхазяйних відходів;2) Методику розрахунку:- витрат на пошук власника безхазяйних

відходів,

Не враховано.Наразі діє постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1217 про затвердження порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів.Також є методика розрахунку збитків завданих забрудненням та засміченням земельних ресурсів

71


- витрат на збирання, перевезення і оброблення безхазяйних відходів суб’єктом господарювання у сфері управління відходами,

- збитків, завданих в результаті негативного впливу безхазяйних відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини від негативного впливу відходів.

Обґрунтування:Стаття 10 Законопроекту покладає на орган

місцевого самоврядування та/або місцевий орган виконавчої обов’язок встановлення утворювача або власника безхазяйних відходів, проте не деталізує механізм їх реалізації.

При цьому, стаття 10 Законопроекту визначає, що якщо утворювач або власник відходів встановлений, він зобов’язаний відшкодувати витрати на його пошук, витрати на збирання, перевезення і оброблення відходів, а також збитки, завдані в результаті його дій. Разом з тим, Законопроект не передбачає необхідності прийняття методології, яка дозволяє розрахувати відповідні витрати та збитки.

(наказ Мінекобезпеки № 171).

РОЗДІЛ II. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ГРОМАДЯН ТА СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

НЕЦУне має чіткого розмежування між утворенням відходів і управлінням відходами, тому права і обов’язки утворювача відходів прописані без урахування основних світових тенденцій;

Не враховано.Законопроект містить чітке розмежування термінів утворювач та управління відходами (збирання, перевезення, зберігання) та, відповідно, окреслює коло обов’язків як утворювачів, так і суб’єктів господарювання у сфері

72


управління відходами.Стаття 12. Права та обов’язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства у сфері управління з відходамиГромадяни України, іноземці та особи без громадянства у сфері управління відходами мають право на:

НЕЦУмає бути зазначено, що всі громадяни і негромадяни є утворювачами відходів та мають право вимагати проведення роздільного збирання відходів, а також мають відповідати за сортування відходів, джерелом яких вони є, це має бути прописане саме для громадян.

Не враховано.Громадяни мають право

вимагати виконання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування їх повноважень в цілому.

При цьому до компетенції органів місцевого самоврядування віднесено:

Стаття 22. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері управління відходами

До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері управління відходами належить:

4) організація управління муніципальними відходами та відходами будівництва та знесення;

5) створення комунальних пунктів приймання відходів;

9) впровадження роздільного збирання побутових відходів та забезпечення виконання цільових показників для повторного використання, рециклінгу та відновлення побутових відходів;

73


10) забезпечення роздільного збирання небезпечних відходів домогосподарств, на які не поширюються системи розширеної відповідальності виробників, та подальшу передачу їх для оброблення;

Стаття 14. Обов’язки утворювачів побутових відходів

1. Утворювачі лише побутових відходів зобов’язані забезпечити роздільне збирання побутових відходів у місці утворення та передавати їх до:

1) систем управління муніципальними відходами;

2) систем роздільного збирання, створених організаціями розширеної відповідальності виробників;

3) суб’єкта господарювання у сфері управління відходами.

б) одержання в установленому порядку повної та достовірної інформації про безпеку об'єктів управління відходами як тих, що експлуатуються, так і тих, будівництво яких

ЕПЛ:б) одержання в установленому порядку повної та достовірної інформації про безпеку об'єктів управління відходами як тих, що експлуатуються,

Не враховано.Стаття 1 законопроекту:

об’єкт управління відходами - підприємство або

74


планується; так і тих, будівництво яких планується або експлуатація яких припинена;

установка, призначена для збирання, перевезення та оброблення відходів, включаючи підготовку до повторного використання, відновлення та видалення, на який отримано дозвіл на здійснення операцій управління відходами;

Дозвіл на об’єкт, експлуатація якого припинена, не видаватиметься.

Стаття 13. Права та обов'язки суб’єктів господарювання підприємств, установ та організацій усіх форм власності, діяльність яких призводить до утворення відходів, та суб’єктів господарювання у сфері управління відходами

ЕПЛ: В ст. 1 дається визначення поняття «управління відходами», а не «управління з відходами». Виправити по всьому тексту.

Враховано редакційно.

Укрцемент(Громадська рада) Додати Переробляти відходи на похідні види палива (відповідно відходи набувають статусу альтернативних видів палива)

Не враховано.Питання регулюється спеціальним Законом України «Про альтернативні джерела енергії». Відходи в ньому не визначено таким джерелом, а лише біомаса, у тому числі біовідходи.

ГО «Центр промислової екології»(Громадська рада)Статтю 13 доповнити підпунктом «д» наступного змісту: «д) звільнення від оподаткування екологічним податком відходів, які придатні для повторного використання та відновлення

Не враховано.Оподаткування, згідно з положеннями Податкового кодексу здійснюється лише за «розміщення відходів».В перспективі змінимо на

75


відповідно до п.2.ч.1.ст.40 цього Закону»; «захоронення відходів».

22) забезпечувати відеофіксацію, включаючи пряму трансляцію, здійснення операцій з відновлення та видалення небезпечних відходів.

Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН УкраїниНаступним питанням щодо ліцензування господарської діяльності управління небезпечними відходами є «відеофіксація, включаючи пряму трансляцію, здійснення операцій з відновлення та видалення небезпечних відходів». На наш погляд пряма трансляція може бути лише для обмеженого кола користувачів (зокрема, інспекторів, замовників послуг з видалення і відновлення відходів тощо), а не для всіх громадян, адже це може призвести до розкриття деяких комерційних таємниць підприємств. Щодо відеоматеріалів то на наш погляд доцільно ввести норму їх зберігання протягом щонайменше 5 років з моменту виконання операції (на випадок перевірок, судових позовів і т.ін.).

Не враховано.Деталізація цього питання буде здійснена в законі України «Про небезпечні відходи» та ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з небезпечними відходами.Можливість відеофіксації та прямої трансляції може бути забезпечена в рамках функціонування інформаційної системи управління відходами з відповідними правами доступу до такої інформації.

Федерація роботодавців УкраїниПропонуємо виключити пункт 22.Запровадження відеофіксації призведе до значних витрат суб’єктів господарювання та корупційних ризиків. Крім того, запровадження відеофіксації, включаючи пряму трансляцію потребує чіткої регламентації процедури, встановлення складних технічних вимог, які потребуватимуть значних витрат суб’єкта господарювання

Не враховано.«Значні витрати» – це встановлення веб-камери та забезпечення трансляції через створення особистого кабінету в інформаційній системі управління відходами.Зростання корупційних ризиків не відбудеться, навпаки – відеотрансляція це елемент унеможливлення здійснення

76


фіктивних операцій з небезпечними відходами, забезпечення прозорості ведення бізнесу.

Відсутня ВТОРМАдоповнити статтю наступним змістом: “23) забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію. На умовах та у порядку визначеному у законодавством;

24) передбачати при укладанні угод на поставку в Україну товарної продукції утилізацію чи вивезення з України використаних пакувальних матеріалів і тари. На умовах та у порядку визначеному у специфічному законі;25) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки;

26) При відсутності технології утилізації відходів яки виникають у процесі життєвого циклу продукції підприємства, підприємство повинно за свій рахунок розробити технологію безпечного використання таких відходів у якості вторинної сировини та \ або енергоресурсів.

Не враховано.1. Термін «утилізація» в законопроекті не вживається.2. Це калька з чинної редакції пункту б) статті 17 закону України «Про відходи».3. Стаття 8 законопроекту передбачає запровадження принципу розширеної відповідальності виробника, що несумісно із запропонованою редакцією.4. Ці питання врегульовані шляхом забезпечення дотримання ієрархії управління відходами (стаття 4 законопроекту) та впровадженням систем розширеної відповідальності виробника (стаття 8 законопроекту).

77


26.1.) При обгрунтованості брати участь у будівництві об'єктів поводження з відходами у загальнодержавному, муніципальному, міжгалузевому, та інше масштабі у частині потрібній для утилізації відходів образуемых при діяльності суб'єкта господарювання.

27) При відсутності технологічних можливостей на реалізацію технологій використання відходів у якості вторинної сировини та \ або енергоресурсів підприємство повинно за свій рахунок забезпечити будування таких потужностей.

28) при використання сировина та матеріалів а також при плануванні випуску продукції та її життєвого циклу забезпечити принципи ієрархії поводження з відходами.”

Стаття 13. Права та обов'язки суб’єктів господарювання підприємств, установ та організацій усіх форм власності, діяльність яких призводить до утворення відходів, та суб’єктів господарювання у сфері управління відходами

Суб’єкти господарювання, підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких призводить до утворення відходів, мають право на:

а) одержання в установленому порядку інформації про технології оброблення відходів, будівництво та експлуатацію об'єктів управління відходами;

ISWAПункт г) статті 13 викласти у наступній

редакції:«г) участь у розробленні місцевих,

регіональних та Національного планів управління відходами, програм управління відходами згідно з ієрархією управління відходами, програми запобігання утворенню відходів;»

Додати пункт д) в наступній редакції: “д) одержання в установленому порядку

пільг у разі участі у створенні об'єктів поводження з відходами”


Законопроект на оперує терміном «програми управління відходами»

У статті 40 законопроекту передбачено:

8) надання фіскальних та кредитних пільг для фінансової підтримки проведення наукових досліджень та впровадження

78


б) зберігання відходів на об’єктах управління відходами відповідно до законодавства;

в) внесення пропозицій, пов'язаних з розміщенням, проектуванням, будівництвом та експлуатацією об'єктів управління відходами;

г) участь у розробленні місцевих, регіональних та Національного планів управління відходами згідно із ієрархією управління відходами, програми запобігання утворенню відходів;

ґ) участь у встановленому законодавством порядку в конкурсах на набуття права виконання послуг у сфері управління побутовими відходами на певній території.

Суб’єкти господарювання, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких призводить до утворення відходів, та суб’єкти господарювання у сфері управління відходами зобов'язані:

1) запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів;

2) класифікувати свої відходи відповідно до Національного переліку відходів та Порядку класифікації відходів;

3) дотримуватись вимог щодо збирання, перевезення та оброблення відходів відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів;

4) перевозити та обробляти відходи

Пункт 4) статті 13 викласти в наступній редакції:

“4) перевозити та обробляти відходи самостійно за наявності реєстрації та/або дозволу на здійснення операцій управління відходами та/або ліцензії на здійснення комплексу операцій управління небезпечними відходами, або передавати їх для збирання, перевезення та оброблення суб’єктам господарювання у сфері управління відходами, які мають такий дозвіл та/або ліцензію та/або внесені до реєстру;”

Пункт 7) викласти в наступній редакції: 7) вести облік відходів, що утворилися в

результаті їх діяльності чи були отримані від інших суб’єктів господарювання, здійснення операцій управління відходами та надавати звітну інформацію у встановленому порядку;

інноваційних технологій оброблення та рециклінгу відходів;Законодавством України можуть встановлюватися й інші економічні інструменти для запобігання утворенню відходів, забезпечення їх рециклінгу та іншого відновлення, зокрема пільгове оподаткування екологічних видів продукції, пільгове кредитування і субсидування екологічних проектів, дотації на придбання природоохоронного устаткування, прискорені терміни амортизації природоохоронного устаткування.

Законопроект на оперує терміном «реєстрація»

Порядок обліку відходів

79


самостійно за наявності дозволу на здійснення операцій управління відходами та/або ліцензії на здійснення комплексу операцій управління небезпечними відходами, або передавати їх для збирання, перевезення та оброблення суб’єктам господарювання у сфері управління відходами, які мають такий дозвіл та/або ліцензію;

5) запобігати змішуванню відходів, які можуть бути відновлені, з відходами, які не можуть бути відновлені;

6) запобігати змішуванню різних типів небезпечних відходів між собою та з відходами, що не є небезпечними;

7) вести облік відходів, що утворилися в результаті їх діяльності чи були отримані від інших суб’єктів господарювання, здійснення операцій управління відходами та надавати звітну інформацію;

8) розробляти та виконувати плани управління відходами;

9) забезпечувати фінансування заходів з очищення, запобігання забрудненню, проведення моніторингу та контролю після припинення діяльності об’єкта утворення та оброблення відходів, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України;

10) не допускати управління відходами у несанкціонованих місцях чи об'єктах;

11) здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів видалення власних відходів;

Пункт 8) викласти в наступній редакції: “8) розробляти та виконувати плани

управління відходами підприємств, установ та організацій;

Пункт 22) викласти в наступній редакції:«22) забезпечити відеофіксацію, включаючи пряму трансляцію, здійснення операцій з відновлення та видалення небезпечних відходів на підприємстві до оператора, який слідкує за технологічним процесами

Додати пункти 23- 28 в наступній редакції:

«23) Забезпечувати доступ до відеоматеріалів з відновлення та видалення небезпечних відходів за відповідним запитом під час перевірок.

24) Відеоматеріали з відновлення та видалення небезпечних відходів повинні зберігатись протягом трьох років

25) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія;”

26) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання

встановлюватиметься Урядом, а подання звітності про відходи – в рамках інформаційної системи управління відходами.

Стаття 13 визначає обовʼязки субʼєктів господарювання. Звісно плани управління відходами стосуватимуться лише їх.

відеофіксація, включаючи пряму трансляцію, здійснення операцій з відновлення та видалення небезпечних відходів, подаватиметься до інформаційної системи управління відходами, а не до оператора на підприємстві.

Матеріали передаватимуться до інформаційної системи управління відходами.

Порядок функціонування

80


12) своєчасно в установленому порядку сплачувати екологічний податок, що справляється за захоронення відходів;

13) надавати місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади у сфері управління відходами інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вживати щодо цього заходи;

14) призначати відповідальних осіб у сфері управління відходами;

15) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил управління з відходами, відповідно до законодавства України;

16) забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері управління з відходами;

17) мати ліцензію на здійснення комплексу операцій управління небезпечними відходами та/або письмову згоду (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів чи висновок на транскордонне перевезення відходів

забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

27) передбачати при укладанні угод на поставку в Україну товарної продукції утилізацію чи вивезення з України використаних пакувальних матеріалів і тари, зокрема шляхом укладання договорів з ОРРВ або самостійно забезпечуючи виконання зобов'язань у порядку визначеному законодавством.”

інформаційної системи управління відходами встановлюватиметься окремим актом законодавства, який передбачатиме, у тому числі порядок зберігання цієї інформації.

Ця норма регулюється запровадження ієрархії управління відходами.

Положення, що не несе конкретних зобовʼязань.

Стаття 8 законопроекту передбачає запровадження принципу розширеної відповідальності виробника, що несумісно із запропонованою редакцією.

81


відповідно до закону; 18) мати дозвіл на здійснення операцій

управління відходами;19) подавати декларацію про відходи,

якщо їх діяльність призводить до утворення небезпечних відходів або річний обсяг утворення відходів, що не є небезпечними, перевищує 50 тонн;

20) мати погоджений із уповноваженими органами виконавчої влади та затверджений керівником план дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з управління з небезпечними відходами;

21) здійснювати планування нового будівництва або реконструкції об’єкта управління з відходами з дотриманням вимог законодавства про містобудування;

22) забезпечувати відеофіксацію, включаючи пряму трансляцію, здійснення операцій з відновлення та видалення небезпечних відходів.

Стаття 14. Обов’язки утворювачів побутових відходів

1. Утворювачі лише побутових відходів зобов’язані забезпечити роздільне збирання побутових відходів у місці утворення та передавати їх до:


2) систем роздільного збирання, створених організаціями розширеної

ISWAПункт 1 статті 14 викласти у наступній редакції:1.Утворювачі побутових відходів зобов'язані:

укласти договори з юридичною особою, що в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території на якій знаходиться об'єкт утворення відходів;

забезпечити роздільне збирання побутових відходів у місці утворення та передавати їх:

Не враховано.1. Утворювачі лише

побутових відходів зобов’язані забезпечити роздільне збирання побутових відходів у місці утворення та передавати їх до:


2) систем роздільного

82


відповідальності виробників;3) суб’єкта господарювання у сфері

управління відходами.2. Утворювачі побутових відходів

зобов’язані сплачувати за надані послуги з управління побутовими відходами за встановленими тарифами.

3. Утворювачі побутових відходів можуть самостійно шляхом компостування обробляти відходи, що біологічно розкладаються, на місці утворення таких відходів.

1) суб'єктам господарювання, які здійснюють роздільне збирання побутових відходів і в установленому порядку визначені виконавцями послуг на вивезення побутових відходів на певній території.

2) до систем роздільного збирання, створених організаціями розширеної відповідальності виробників;

3) суб’єктам господарювання у сфері управління відходами.

Відсутнє визначення «система управління муніципальними відходами».

Відсутність норми щодо зобов’язань утворювачів побутових відходів (у тому числі і суб’єктів господарювання) заключати договори з виконавцями послуг.

збирання, створених організаціями розширеної відповідальності виробників;

3) суб’єкта господарювання у сфері управління відходами.У перших двох випадках передача роздільно зібраних відходів здійснюється без укладання договору. Третій випадок врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

УКРАЇНА БЕЗ СМІТТЯВикласти абз. 1 ч. 1 Статті 14. Обов’язки утворювачів побутових відходів у наступній редакції:Утворювачі лише побутових відходів зобов’язані забезпечити роздільне збирання побутових відходів у місці утворення та передавати їх на підставі договору до:….

Не враховано.1. Утворювачі лише

побутових відходів зобов’язані забезпечити роздільне збирання побутових відходів у місці утворення та передавати їх до:


2) систем роздільного збирання, створених організаціями розширеної відповідальності виробників;

83


Доповнити КУпАП статтею про порушення обов’язків утворювачів відходів.

3) суб’єкта господарювання у сфері управління відходами.У перших двох випадках передача роздільно зібраних відходів здійснюється без укладання договору. Третій випадок врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги».В КУпАП є стаття щодо порушення правил поводження з відходами.

РОЗДІЛ III. ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

Стаття 15. Уповноважені органи виконавчої влади у сфері управління відходамиУповноваженими органами виконавчої влади у сфері управління відходами є Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та

УКРПЕКВідсутні повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, зокрема у сфері поводження з побутовими відходами.


84


екологічної безпеки, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади у межах повноважень, визначених чинним законодавством.

ГО «Центр промислової екології»(Громадська рада)Статтю 16 доповнити підпунктами 18-20 наступного змісту: 18) затвердження «Порядку проведення публічних зелених закупівель;» 19) затвердження «Порядку надання фіскальних та кредитних пільг для фінансової підтримки проведення наукових досліджень та впровадження інноваційних технологій оброблення та рециклінгу відходів»; 20) прийняття рішення «Про обмеження ввезення на територію України відходів.»

Не враховано.Система зелених закупівель

– не предмет цього закону, оскільки стосується всіх сфер природоохоронної діяльності, тому не може бути має бути врегульована в інших законах.Порядок надання фіскальних і кредитних пільг – рівень Податкового кодексу України.Рішення про ввезення на територію України відходів приймає Мінприроди.Підготовка рішень про обмеження (квотування) імпорту – компетенція

85


Мінекономрозвитку. ISWAДо прийняття положення про Агенство

повноваження щодо побутових відходів має бути покладено на Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, у сфері поводження з відходами

Не враховано.Прикінцеві положення

законопроекту містять таку норму:

Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами до моменту його створення виконує центральний орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України.

Стаття 17. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, належить:

…7) забезпечення обміну інформацією з

відповідними органами державної влади інших держав та міжнародними організаціями у сфері управління відходами.

ISWAДодати пункт 8 в наступній редакції:“8) підготовка кожні 3 роки пропозицій

щодо внесення змін до Кодексу Законів України “Про адміністративні правопорушення” щодо перегляду розмірів штрафних санкцій у відповідності до інфляційних процесів”

“9) погодження регіональних планів управління відходами”

Введення положення №8 є єдиним механізмом штучної індексації штрафних санкцій та збереження їх впливу як обмежуючого фактора здійснення правопорушень природоохоронного законодавства

Не враховано.Це не має стати

зобовʼязуючою нормою.Перегляд розмірів

штрафних санкцій здійснюватиметься залежно від дієвості їх впливу як чинника, що впливає на додержання вимог законодавства.

Стаття 18. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами

86


Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, здійснює й інші функції, передбачені цим Законом.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами належить:

…4) погодження регіональних

планів управління відходами;

Стаття 18. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами належить: 1) реалізація державної політики у сфері управління відходами;2) забезпечення виконання Національної стратегії управління відходами, підготовка звітів про її виконання;3) забезпечення виконання Національного плану управління відходами, оцінка ефективності його виконання;4) погодження регіональних планів управління відходами;5) забезпечення виконання Національної програми запобігання

Федерація роботодавців УкраїниПропонується передати повноваження з надання письмової згоди (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів чи висновку на транскордонне перевезення відходів за Зеленим переліком відходів (Постанова КМУ № 1120 від 13.07.2018 р.) управлінням екології та природних ресурсів обласних державних адміністрацій

Не враховано.Функції компетентного органу Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням здійснює лише один орган зі статусом «центральний орган виконавчої влади», який від імені держави підтверджує можливість здійснення імпорту, експорту та транзитного перевезення відходів територією України.Такі функції виконувати обласні державні адміністрації не можуть.Якщо на офіційному сайті Базельської конвенції з’явиться 25 компетентних органів?

87


утворенню відходів та здійснення оцінки ефективності її виконання;6) здійснення функцій компетентного органу виконавчої влади, який забезпечує виконання положень Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням;7) видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) ліцензії на здійснення комплексу операцій управління небезпечними відходами;8) видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) дозволів на здійснення операцій управління відходами;9) надання письмової згоди (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів чи висновку на транскордонне перевезення відходів;10) реєстрація декларацій про відходи;11) розроблення та впровадження систем управління відходами;12) створення та адміністрування інформаційної системи управління відходами;13) ведення державного обліку відходів, оприлюднення зведеної інформації про відходи;14) надання публічного доступу до узагальнених даних у сфері управління відходами та інформування громадськості щодо управління відходами.

88


Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління відходами, здійснює й інші функції, передбачені цим Законом.

ISWAДо створення Агенства доцільно дозволи на

здійснення операцій з управління відходами видавати на регіональному рівні (ОДА) в частині, що стосується відходів, що не є небезпечними. А дозволи здійснення операцій з управління відходами щодо небезпечних відходів видавати на рівні Мінприроди

Видача дозволів на місцевому рівні – досить сумнівна. В одних руках буде зосереджено питання здійснення господарської діяльності та його регулювання. Крім того, залишиться невизначеним питання видачі дозволів, які здійснюють діяльність в кількох адміністративно-територіальних одиницях.

Стаття 21. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері управління відходамиДо повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері управління відходами належить:1) участь у формуванні державної політики у сфері управління відходами;

ГО «Центр промислової екології»(Громадська рада)Статтю 21 доповнити абзацом наступного змісту:3«розроблення та здійснення регіональних і місцевих програм по пріоритетному використанню відходів, що утворились на території України, в якості сировини замість первинних матеріальних (природних) ресурсів, в першу чергу – замість не відновлюваних природних ресурсів»

Не враховано.Ці питання регулюються статтею 36 Регіональні плани управління відходами.

2) розроблення та реалізація регіональних планів управління відходами, оцінка ефективності їх виконання;

Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України

1. Пункт 2 Статті 21 викласти в наступній редакції:

Враховано.Стаття 21. Повноваження Ради міністрів Автономної

89


«2) розроблення, затвердження та реалізація регіональних планів управління відходами, оцінка ефективності їх виконання;»

Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері управління відходамиДо повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері управління відходами належить:2) розроблення та реалізація регіональних планів управління відходами, оцінка ефективності їх виконання;Більш детальні положення викладені у статті 36 законопроекту.

ISWAПункт 2 статті 21 викласти в наступній

редакції:“2) розроблення, затвердження та реалізація

регіональних планів управління відходами, проведення оцінки ефективності їх виконання;”

Затвердження РПУВ має відноситись до компетенції Обласних рад, а оцінка ефективності до обласних державних адміністрацій

Враховано.Стаття 21. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері управління відходамиДо повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері

90


управління відходами належить:2) розроблення та реалізація регіональних планів управління відходами, оцінка ефективності їх виконання;Більш детальні положення викладені у статті 36 законопроекту.

РОЗДІЛ IV. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

Стаття 23. Загальні вимоги до збирання, перевезення та оброблення відходів

11. Термічне оброблення відходів здійснюється в порядку, встановленому законом.

Правові, організаційні та економічні засади будівництва сміттєспалювальних установок, установок для сумісного спалювання та інших установок з термічного оброблення відходів, їх функціонування, здійснення контролю та моніторингу об’єктів оброблення відходів, а також перелік інформації, яка оприлюднюється суб’єктами господарювання у сфері управління відходами щодо установок з термічного оброблення відходів, встановлюються законом.

Укрцемент(Громадська рада) Додати

Правові, організаційні та економічні засади будівництва сміттєспалювальних установок, установок для сумісного спалювання, установок для спільної обробки похідних видів палива у поводженні з відходами

Не враховано.Запропонований у законопроекті набір установок: - сміттєспалювальних установок, - установок для сумісного спалювання та - інших установок з термічного оброблення відходів це положення Директиви про інтегроване запобігання забрудненню та контроль.

1. Відходи збираються, перевозяться та обробляються залежно від їх виду, складу і властивостей, у спосіб, який сприяє

ЕПЛ: 1. Відходи збираються, перевозяться та обробляються залежно від їх виду, складу і властивостей, у спосіб, який сприяє подальшому

Не враховано.На засіданнях робочої групи з розроблення законопроекту за

91


подальшому відновленню, та безпечний для навколишнього природного середовища та здоров’я людей.

відновленню, та безпечний для довкілля та здоров’я людей.

участю зарубіжних експертів домовилися у законі застосовувати термін «навколишнє природне середовище».Термін довкілля зустрічається лише у стійкому словосполученні «оцінка впливу на довкілля».

2. Для сприяння відновленню, забезпечується роздільне збирання відходів. Заборонено змішування відходів з іншими відходами чи матеріалами, якщо такі дії ускладнюють операції відновлення. 3. Власники відходів, а також суб’єкти господарювання у сфері управління відходами, зобов’язані дотримуватись ієрархії управління відходами.

ЕПЛ:2. Для сприяння відновленню, утворювач відходів або суб’єкт господарювання в сфері управління відходами забезпечують роздільне збирання відходів.

Не враховано.роздільне збирання –

збирання окремих видів відходів залежно від їх виду, характеристики та складу, таким чином, щоб сприяти їх подальшому обробленню;Таким чином, суб’єкти господарювання у сфері управління відходами не здійснюють їх роздільне збирання, а здійснюють їх оброблення.Роздільне збирання забезпечується в місцях утворення відходів – утворювачами.

4. Власники відходів зобов’язані забезпечити їх тимчасове зберігання у спосіб, безпечний для навколишнього природного середовища, життя та здоров’я людей та передавати відходи суб’єктам господарювання у сфері управління відходами протягом 90

УКРПЕК4. Власники відходів зобов’язані забезпечити їх тимчасове зберігання у спосіб, безпечний для навколишнього природного середовища, життя та здоров’я людей та передавати відходи суб’єктам господарювання у сфері управління відходами

Враховано.4. Власники відходів

зобов’язані забезпечити їх тимчасове зберігання у спосіб, безпечний для навколишнього природного середовища, життя та

92


днів з моменту їх утворення. протягом 365 днів з моменту їх утворення. EBAСтаття 23. Загальні вимоги до збирання, перевезення та оброблення відходів

<…>4. Власники відходів зобов’язані забезпечити їх тимчасове зберігання у спосіб, безпечний для навколишнього природного середовища, життя та здоров’я людей та передавати відходи суб’єктам господарювання у сфері управління відходами протягом 365 днів з моменту їх утворення. АССВласники відходів зобов’язані забезпечити їх тимчасове зберігання у спосіб, безпечний для навколишнього природного середовища, життя та здоров’я людей та передавати відходи суб’єктам господарювання у сфері управління відходами протягом 365 днів з моменту їх утворення.

здоров’я людей та передавати відходи суб’єктам господарювання у сфері управління відходами протягом одного року з моменту їх утворення.

6. На об'єктах управління відходами забороняється зберігати відходи, призначені для відновлення більше 90 днів.

Федерація роботодавців УкраїниНа об'єктах управління відходами

забороняється зберігати відходи, призначені для відновлення більше 180 днів

Враховано. 6. На об'єктах управління

відходами забороняється зберігати небезпечні відходи, призначені для відновлення більше 90 днів, а відходи, що не є небезпечними – не більше одного року.

ISWAПункт 10 - виключити

Пункт 9 викласти в наступній редакції: “9. Захоронення відходів здійснюється в

порядку, встановленому законом.

Враховано. Заборона захоронення

небезпечних відходів сприятиме створенню інфраструктури з їх оброблення.

93


Правові, організаційні та економічні засади захоронення відходів, класифікації та функціонування полігонів, здійснення їх контролю та моніторингу, зменшення кількості захоронення на полігонах відходів що біологічно розкладаються, закриття, рекультивації та після експлуатаційного догляду полігонів, а також перелік інформації, яка оприлюднюється суб’єктами господарювання у сфері управління відходами, які здійснюють експлуатацію полігонів встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами”

Пункт 11 викласти у наступній редакції: “11. Термічне оброблення відходів здійснюється в порядку, встановленому законом та іншими нормативно-правовими актами.

Правові, організаційні та економічні засади будівництва сміттєспалювальних установок, установок для сумісного спалювання та інших установок з термічного оброблення (газифікації, механічного термічного оброблення, піролізу, оброблення відходів у автоклавах тощо) відходів, їх функціонування, здійснення контролю та моніторингу об’єктів оброблення відходів, а також перелік інформації, яка оприлюднюється суб’єктами господарювання у сфері управління відходами щодо установок з термічного оброблення відходів, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пункт 6 викласти в наступній редакції: “6. На об'єктах управління відходами

Частина небезпечних відходів, для яких поки що не знайдені екологічно обґрунтовані технології оброблення, може зберігатись (операція D12 – постійне зберігання), але не захоронюватись.

Різниця в тому, що до відходів, які постійно зберігаються, можна повернутися після створення екологічно безпечних технологій оброблення, а до відходів, що захоронені, - ні.

У законопроекті саме важливо вказати, що термічне оброблення регулюватиметься актом рівня Закону.

Прийняттям спеціального закону про термічне оброблення відходів можна буде надати посилання на інші акти законодавства, у тому числі підзаконні.

Така деталізація непотрібна. Вичерпного переліку не зможемо надати.

Враховано.6. На об'єктах управління

94


забороняється зберігати відходи, призначені для відновлення більше одного року”.

1) пункти 9 та 11 потрібно доповнити “та іншими нормативно-правовими актами”, оскільки ці питання недостатньо врегулювати лише законами

2) Заборона захоронення небезпечних відходів. Введення цієї норми не відповідає практиці реалізації країнами ЄС Директиви 1999/31/ЄС, якою передбачено існування 3-х видів полігонів з відповідними вимогами до їх облаштування, моніторингу тощо. Директивою передбачено, що небезпечні відходів можуть захоронюватися на полігонах для небезпечних відходів. В європейських країнах такі полігони існують. Відповідно до даних Державної служби статистики України у 2017 році було видалено 109,5 тис. т відходів I - III класів небезпеки (16,6% від утворення). Крім того, відповідно до даних Євростату, станом на 2014 рік всього в країнах ЄС налічувалось 314 полігонів для небезпечних відходів. Детальна таблиця з інформацією в розрізі країн ЄС та деяких інших країн наведена у Додатку 3

Директивою 1999/31/ЄС передбачено 3 види полігонів з відповідними вимогами до їх облаштування, моніторингу тощо. Відповідно небезпечні відходи можуть захоронюватись на полігонах для небезпечних відходів. А повна транспозиція Директиви 1999/31/ЄС Є також вимогою Угоди про Асоціацію

відходами забороняється зберігати небезпечні відходи, призначені для відновлення більше 90 днів, а відходи, що не є небезпечними – не більше одного року.

95


3) Не рівноцінно у проектів закону висвітлено питання поводження з небезпечними відходами та вимоги до захоронення (хоча б базові питання) та спалювання відходів. По суті порядку щодо термічного оброблення тут немає. при цьому проект технічної допомоги, який працює над імплементацією Директиви 2010/75//ЄС рекомендує частину виомг стосовно спалювання та спільного спалювання переносити до Закону України “Про відходи”

10. Забороняється захоронення небезпечних відходів.

BRDOПропонуємо гармонізувати частину 10 статті 23 та пункт D5 Додатку 1 Законопроекту.

ОбґрунтуванняЧастиною 10 стаття 23 забороняється

захоронення небезпечних відходів. Разом з тим, додаток 1 до Законопроекту, визначає, що одним з видів оброблення відходів є “D5. Захоронення на спеціально обладнаних полігонах (у т.ч. захоронення у відокремлених секціях, закритих та ізольованих одна від одної та від довкілля тощо)”. При цьому, такий вид захоронення за певних умов може застосовуватись до небезпечних відходів.

Не враховано.Додаток 1 відповідає Директиві 2008/98 ЄС Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. «Про відходи та скасування деяких директив», яка також містить, наприклад, операцію D11 Спалювання в морі з приміткою (заборонено законодавством ЄС та міжнародними конвенціями);

Федерація роботодавців УкраїниНеможливо виконати, оскільки всі полігони для видалення небезпечних відходів з дня набуття чинності Законом незаконними.Навіть якщо технології утилізації для небезпечних відходів немає, захоронювати їх буде незаконно

Не враховано.Незаконними стануть не

полігони небезпечних відходів (як об’єкти), а здійснення операції «захоронення небезпечних відходів», тобто їх подальша експлуатація.

Заборона захоронення

96


небезпечних відходів сприятиме створенню інфраструктури з їх оброблення.

Частина небезпечних відходів, для яких поки що не знайдені екологічно обґрунтовані технології оброблення, може зберігатись (операція D12 – постійне зберігання), але не захоронюватись.

Різниця в тому, що до відходів, які постійно зберігаються, можна повернутися після створення екологічно безпечних технологій оброблення, а до відходів, що захоронені, - ні.

11. Термічне оброблення відходів здійснюється в порядку, встановленому законом.Правові, організаційні та економічні засади будівництва сміттєспалювальних установок, установок для сумісного спалювання та інших установок з термічного оброблення відходів, їх функціонування, здійснення контролю та моніторингу об’єктів оброблення відходів, а також перелік інформації, яка оприлюднюється суб’єктами господарювання у сфері управління відходами щодо установок з термічного оброблення відходів,


Пункт 11 викласти у наступній редакції:«11.Термічне оброблення відходів

здійснюється в порядку, встановленому законом.Правові, організаційні та економічні засади

будівництва сміттєспалювальних установок, установок для сумісного спалювання та інших установок з термічного оброблення відходів (газифікації, механічного термічного оброблення, піролізу, термічної деполімеризації, оброблення відходів у автоклавах тощо), їх функціонування, здійснення контролю та моніторингу таких об’єктів,

Не враховано.У законопроекті саме

важливо вказати, що термічне оброблення регулюватиметься актом рівня Закону.

Прийняттям спеціального закону про термічне оброблення відходів можна буде надати посилання на інші акти законодавства, у тому числі підзаконні.

Така деталізація непотрібна. Вичерпного переліку не зможемо

97


встановлюються законом.12. Вимоги до об’єктів оброблення відходів визначаються Кабінетом Міністрів України.

а також перелік інформації, яка оприлюднюється суб’єктами господарювання у сфері управління відходами щодо установок з термічного оброблення відходів, встановлюються законом.»

надати.

Стаття 24. Загальні вимоги до управління специфічними видами відходів

Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН УкраїниДоопрацювання статті 24. «Загальні вимоги до управління специфічними видами відходів».

Слід вивести з цієї статті положення щодо небезпечних та муніципальних відходів. Адже, відповідно до визначення наведеного в проекті закону «специфічні види відходів – групи відходів зі схожими характеристиками, які, виходячи зі своїх властивостей, потребують специфічного управління». На наш погляд зазначене визначення не кореспондується с поняттям «небезпечні відходи» адже наприклад «відходи кислот» чи «відходи, що містять поліхлордифеніли» не схожі за своїми характеристиками види відходів, їх об’єднує лише наявність небезпечних властивостей. Теж саме можна сказати про окремі групи муніципальних відходів. Тому в цій статті доцільно залишити вимоги щодо таких потоків відходів як ВЕЕО, упаковка, транспортні засоби, що вийшли з експлуатації тощо. А небезпечні та муніципальні відходи вивести в окремі статті.

Не враховано.Схожі характеристики для небезпечних відходів – це не вміст одних і тих же небезпечних складників, а наявність небезпечних властивостей, які, власне, і спричиняють віднесення таких відходів до категорії небезпечних.

Муніципальні відходи мають спільне джерело походження та схожі характеристики, це очевидно.

Винесення в окремі статті регулювання небезпечних та муніципальних відходів недоцільно оскільки їх регулювання здійснюватиметься окремими спеціальними законами.В рамковому законі достатньо надати кілька ключових положень та посилання на окремі секторальні законопроекти.

1. Утворювачі та власники небезпечних

98


відходів зобов’язані:1) зберігати небезпечні відходи окремо від інших видів відходів таким чином, щоб небезпечні відходи не створювали загрозу навколишньому природному середовищу, життю та здоров’ю людей;2) провадити діяльність на об’єктах управління відходами, які належать йому на праві власності та відповідають вимогам закону. Потужність об’єкта управління відходами повинна перевищувати кількість відходів, на збирання, перевезення та оброблення яких укладено договори. Види відходів, які підлягають збиранню, перевезенню та обробленню, повинні відповідати ліцензії на здійснення комплексу операцій управління небезпечними відходами та дозволу на здійснення операцій управління відходами.

EBA2. Суб’єкт господарювання у сфері управління відходами для провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами зобов’язаний:

<…>2) провадити діяльність на об’єктах

управління відходами, які належать йому на праві власності та відповідають вимогам закону.

Потужність об’єкта управління відходами повинна перевищувати кількість відходів, на збирання, перевезення та оброблення яких укладено договори на відповідний календарний рік.

Не враховано.Договори не завжди укладаються на певний строк.


BRDOЧастину 4 статті 24 Законопроекту викласти в

наступній редакції:“Правові, організаційні та економічні засади

управління відходами паперу, картону, пластику, скла, упаковки, електричного та електронного обладнання, відпрацьованих батарейок, батарей і акумуляторів та транспортних засобів у яких закінчився термін експлуатації, визначаються окремими законами, якими впроваджуються системи розширеної відповідальності виробника та депозитні системи збору окремих видів відходів.”.

Не враховано.Можливість введення

депозитної системи для окремих потоків відходів встановлюється пунктом 4 ст.40 законопроекту.

Депозитна система – один із способів виконання виробником своїх зобов’язань після закінчення життєвого циклу продукції.

99


Обґрунтування:Частина перша статті 40 Законопроекту

визначає, що “для стимулювання дотримання ієрархії управління відходами, забезпечення повного відшкодування витрат та забезпечення фінансування заходів у сфері управління відходами” впроваджується, зокрема:1) Системи розширеної відповідальності

виробника для специфічних видів відходів та заходи для підвищення її організаційної і економічної ефективності;

2) Депозитні схеми та інші заходи для заохочення ефективного збирання використаних продукції та матеріалів.

Застосування депозитної схеми (системи) для забезпечення роздільного збору відходів, зокрема, відходів упаковки, є загальноприйнятою світовою практикою, яка в сукупності з системою РВВ дозволяє забезпечувати повний та швидкий збір відходів. Разом з тим, вказана можливість не відображена в частині 4 статті 24 Законопроекту.

ВТОРМАСтаттю 24 викласти в наступній редакції:“Стаття 24. Загальні вимоги до управління

специфічними відходамиПравові, організаційні та економічні засади

управління відходами упаковки, електричного та електронного обладнання, відходів одягу; відпрацьованих жирів кулінарних; неякісної продукції (у тому числі з завершеним терміном використання); ламп та інших елементів

Не враховано.Стаття 8. Система

розширеної відповідальності виробника

1. Системи розширеної відповідальності виробника встановлюються законами України до виробників таких продуктів: упаковка, електричне та електронне обладнання,

100


освітлення; ртутьвмісних відходів; відходів нетканих матеріалів та виробів з них відпрацьованими батарейками, батареями та акумуляторами, шинами, оливами, транспортними засобами у яких закінчився термін експлуатації, визначаються окремими законами й іншими нормативно-правовими актами,, якими впроваджуються системи розширеної відповідальності виробника.Вимоги до систем управління відходами, що утворюються у процесі медичного обслуговування, ветеринарної практики, будівництва та знесення та ртутьвмісними відходами встановлюються Кабінетом Міністрів України.”

батарейки, батареї і акумулятори, транспортні засоби у яких закінчився термін експлуатації, оливи, шини та інші. Системи розширеної відповідальності виробника можуть бути встановлені законами України для виробників інших продуктів.

Системи розширеної відповідальності для вказаних видів відходів реалізовані лише в декількох передових (з точки зору управління відходами) країнах ЄС. Перелік в законопроекті не вичерпний («та інші»), що дозволяє запроваджувати такі системи і до інших видів продукції.

5. Управління металобрухтом здійснюється відповідно до вимог цього Закону та Закону України «Про металобрухт».

EBAВиключити

ГО «Центр промислової екології»(Громадська рада)Абзац 1 пункту 5 статті 24 викласти в такій редакції: «Управління металобрухтом здійснюється відповідно до Закону України «Про металобрухт».»ГР-УАВторметвідповідно до п. 5 ст. 24 запропонованого проекту Закону України «Про управління відходами» (далі за текстом – законопроект), управління металобрухтом здійснюється відповідно до вимог цього Закону та

Не враховано.Директива 2008/98 ЄС

Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. «Про відходи та скасування деяких директив» не виключає зі сфери свого регулювання металобрухт.

Частина друга статті 2 Закону України «Про металобрухт визначає, що «Закон України

101


Закону України «Про металобрухт». Згідно ст. 1 законопроекту операції управління відходами – це збирання, перевезення, оброблення відходів. Таким чином, розповсюдивши дію новостворюваного закону на операції з металобрухтом, ініціатори законопроекту, всупереч поставленим завданням проекту (вступна частина проекту), насамперед, навпаки значно ускладнює процес збирання та переробки металобрухту. А саме процес управління металобрухтом значно обтяжується наступним: - суб’єкт господарювання у сфері управління відходами (юридична особа та фізична особа-підприємець, який займається збиранням, перевезенням, обробленням відходів) повинен буде отримати дозвіл на здійснення операцій управління відходами відповідно до цього Закону, до початку своєї діяльності (ст.ст. 26,27). Для отримання дозволу суб’єкт господарювання подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами заяву про отримання дозволу з додаванням даних та документів відповідно до переліку.

Також суб’єкт господарювання у сфері управління відходами повинен серед іншого (ст. ст. 13, 31, 32): 1) вести облік відходів та надавати звітну інформацію; 2) розробляти та виконувати плани управління відходами; 3) надавати місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади у сфері управління

«Про відходи» не поширюється на відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом».

При цьому стаття 1 Закону України «про металобрухт» визначає, що:

операції з металобрухтом - заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів;

Отже, всі інші дії у сфері поводження з металобрухтом (екологічні вимоги починаючи від утворення, ведення первинного обліку, подання звітності, передачі іншим власникам,) регулюються Законом України «Про відходи».

Регулювання металобрухту, забрудненого нафтопродуктами, поліхлорованими дифенілами (ПХД), іншими забруднюючими речовинами здійснюється як небезпечних відходів з отриманням відповідної ліцензії.

До квітня 2014 року (до прийняття Закону № 1193 про дерегуляцію) власники

102


відходами інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність; 4) призначати відповідальних осіб у сфері управління відходами; 5) забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері управління відходами; 6) вести облік кількості, коду та найменування, джерела походження відходів, здійснення операцій управління відходами, зобов'язані вести облікові книги утворення відходів та здійснення операцій управління відходами в паперовому та/або електронному вигляді; 7) надавати звітність до інформаційної системи управління відходами. Задля збору, підготовки, аналізу документів для отримання дозволу для підприємств, що здійснюють виготовлення продукції з відходів (металобрухту), а також для виконання вищезазначених обов’язків щодо ведення і надання звітності та обліку відходів стане необхідним розширення штату працівників, що в свою чергу потягне за собою значне збільшення собівартості виготовленої продукції, та як наслідок - суттєво негативно вплине на конкурентоспроможність та об’єми реалізації продукції на світовому та внутрішньому ринку. В свою чергу це призведе до зменшення наповнення державного бюджету, в чому далеко не останню роль відіграють металургійні підприємства України.

металобрухту отримували дозволи та ліміти на утворення та розміщення відходів, у тому числі металобрухту.

Крім того, чинний Закон України «Про металобрухт» не відносить «переробку металобрухту» до «операцій з металобрухтом», тому такі дії також регулюються Законом України «Про відходи».

Таким чином, на сьогодні регулювання поводження з металобрухтом здійснюється законами України «Про відходи» та «Про металобрухт».

Ці норми деталізовані в інших актах законодавства, що стосуються сфери управління відходами, наприклад:

Методика роздільного збирання побутових відходів, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.08.2011 № 133, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 р. за № 1157/19895, встановлює, що:

103


……1.10. Компоненти, що входять до

складу твердих побутових відходів, визначають за такою класифікацією:

органічна складова побутових відходів, що легко загниває;

папір та картон; полімери; скло; побутовий металобрухт; текстиль; дерево; небезпечні відходи у складі

побутових відходів; кістки, шкіра, гума. 2.4. До відходів як вторинної

сировини належать відходи, що можуть бути використані у промисловості як вторинна сировина або з яких можна безпосередньо виготовити продукти, що знайдуть своє застосування. До відходів як вторинної сировини можна віднести: папір, картон, скло, полімери, побутовий металобрухт, а також органічну складову побутових відходів

Передача юридичними особами та приймання EBA Враховано.

104


суб’єктами господарювання у сфері управління відходами металобрухту здійснюється при наявності свідоцтва про походження металобрухту що утворився в результаті професійної діяльності цих юридичних осіб та на підставі письмових договорів.

ВиключитиКорупційний чинник. Підтвердження

походження металобрухту є одним з головних факторів тіньового характеру ринку металобрухту. Зараз він на 70% в тіні, тіньовий обіг становить близько 1 млрд дол на рік. Введення додаткових документів з вимогами до металобрухту стане лише додатковим джерелом збагачення контролюючих органів. Частка легального обігу металобрухту скоротиться з 30% до 10-15%. Тіньова частина зросте до 85-90%.

Викладено в чинній редакції Закону України «Про металобрухт»


Передача юридичними особами та приймання суб’єктами господарювання у сфері управління відходами металобрухту оформлюється актом приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту.

Суб’єктам господарювання у сфері управління відходами дозволяється приймати від фізичних осіб лише металобрухт, що має походження з домогосподарств.

EBAВиключитиКорупційний чинник. Ця норма є одним

головних корупційних чинників, через які ринок металобрухту зараз майже повністю працює в тіні. В схожій редакції вона існує в законі про металобрухт.

Не існує критеріїв, за яким можна юридично відрізнити побутовий металобрухт від промислового. Легко зрозуміти, що чайник – побутовий брухт, а верстат – промисловий. Але важко класифікувати металоконструкції, залишки будівельних матеріалів і т.д. Через це контролюючі органи обкладають заготівельників металобрухту корупційною «даниною», оскільки довести побутове

Це чинна норма закону про металобрухт

Стаття 4. Порядок здійснення операцій з металобрухтом

…………Приймання побутового

металобрухту від фізичних осіб дозволяється лише при пред'явленні ними документа, який засвідчує особу, та обов'язково оформляється актом приймання. В акті

105


чи промислове походження конкретного об’єкту.У Верховній Раді зареєстрований і пройшов

погодження профільним комітетом законопроект 7497 «Про детінізацію ринку металобрухту», який скасовуватиме дану норму. Цей законопроект включений в 35 економічних пріоритетів Уряду. Тому недоцільно додавати дану корупційну норму в проект нового закону.ГО «Центр промислової екології»(Громадська рада)Абзац 2 пункту 5 статті 24 виключити.ГО «Центр промислової екології»(Громадська рада)Абзац 3 пункту 5 статті 24 виключити.ГР-УАВторметЗгідно ст. 24 проекту, передача юридичними особами та приймання суб’єктами господарювання у сфері управління відходами металобрухту здійснюється при наявності свідоцтва про походження металобрухту, що утворився в результаті професійної діяльності цих юридичних осіб, та на підставі письмових договорів. Суб’єктам господарювання у сфері управління відходами дозволяється приймати від фізичних осіб лише металобрухт, що має походження з домогосподарств. Негативні наслідки впровадження вищезазначених положень: - обмеження приймання металобрухту у фізичних осіб законодавчо нерозкритим поняттям «походження з домогосподарств», а також обмеження приймання металобрухту лише на підставі письмових

приймання побутового металобрухту від фізичних осіб зазначаються дані документа, який засвідчує особу, та опис металобрухту.

Фізичні особи можуть здійснювати операції лише з побутовим металобрухтом.

Приймання промислового брухту у фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, забороняється.

Чинний закон про металобрухт розрізняє поняття побутового та промислового металобрухту.

побутовий металобрухт - непридатні для прямого використання вироби побутового призначення або частини цих виробів, які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави і які втратили експлуатаційну цінність;

промисловий металобрухт - непридатні для прямого використання в промисловості та інших галузях економіки вироби або частини цих виробів, які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх

106


договорів (автори законопроекту, як ми бачимо, не зробили виключення навіть для приймання брухту у фізичних осіб!) надасть необмежені можливості контролюючим органам щодо накладання штрафних санкцій на посадових осіб металургійних переробних підприємств, надасть право контролюючим органам безпідставно стверджувати або навпаки, заперечувати, що металобрухт має чи не має вищезазначене «побутове» походження, що в свою чергу створить умови для розвитку корупційних схем у даному напрямку.

сплави і які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність

внаслідок фізичного або морального зносу, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

Технічні вимоги до здійснення діяльності з металобрухтом, технічні вимоги до майданчиків для збирання та оброблення металобрухту, вимоги до документів, що підтверджують відповідність металобрухту встановленим стандартам, нормам і правилам, вибуховій, пожежній, екологічній та радіаційній безпеці та сертифікату походження, а також порядок проведення розрахунків за металобрухт з фізичними та юридичними особами визначаються Законом України «Про металобрухт».

EBAВиключити

Не враховано.Це посилання на деталізацію регулювання у спеціальному законі «Про металобрухт».

Викладено у редакції:Технічні вимоги до

здійснення діяльності з металобрухтом, технічні вимоги до майданчиків для збирання та оброблення металобрухту, вимоги до документів про відповідність металобрухту встановленим нормам і правилам, вибуховій, пожежній, екологічній та радіаційній безпеці та акту приймання металобрухту, а також порядок проведення розрахунків за металобрухт з фізичними та юридичними

107


особами визначаються Законом України «Про металобрухт».

BRDOПропонуємо доповнити Законопроект нормами щодо:1) Деталізації процедури отримання свідоцтва про

походження металобрухту що утворився в результаті професійної діяльності;

2) Порядком встановлення походження відходів, що передаються фізичними особами.

Обґрунтування:Частина 5 статті 24 Законопроекту

передбачає, що управління металобрухтом здійснюється відповідно до вимог цього Закону та Закону України «Про металобрухт», та встановлює наступне:1) “Передача юридичними особами та приймання суб’єктами господарювання у сфері управління відходами металобрухту здійснюється при наявності свідоцтва про походження металобрухту що утворився в результаті професійної діяльності цих юридичних осіб та на підставі письмових договорів” - разом з тим, Закон “Про металобрухт” з урахуванням запропонованих Законопроектом змін не передбачає необхідність пред’явлення свідоцтва про походження металобрухту та не врегульовує порядок його отримання;2) “Суб’єктам господарювання у сфері управління відходами дозволяється приймати від фізичних осіб лише металобрухт, що має

Враховано

Пункт 5 статті 24 законопроекту відповідає вказаній пропозиції:


Передача юридичними особами та приймання суб’єктами господарювання у сфері управління відходами металобрухту оформлюється актом приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту.


Технічні вимоги до здійснення діяльності з металобрухтом, технічні вимоги до майданчиків для збирання та

108


походження з домогосподарств” - разом з тим, Закон “Про металобрухт” з урахуванням запропонованих Законопроектом змін не передбачає порядок визначення походження металобрухту, що приймається від фізичних осіб. При цьому, під час здачі побутового металобрухту є фізична особа пред’являє тільки документ, що засвідчує особу.

оброблення металобрухту, вимоги до документів про відповідність металобрухту встановленим нормам і правилам, вибуховій, пожежній, екологічній та радіаційній безпеці та акту приймання металобрухту, а також порядок проведення розрахунків за металобрухт з фізичними та юридичними особами визначаються Законом України «Про металобрухт».

ISWAСтаттю 24 викласти в наступній редакції:“Стаття 24. Загальні вимоги до управління специфічними видами відходівПравові, організаційні та економічні засади управління відходами упаковки, електричного та електронного обладнання, відпрацьованими батарейками, батареями та акумуляторами, шинами, оливами, транспортними засобами у яких закінчився термін експлуатації, ртутьвмісними відходами визначаються окремими законами й іншими нормативно-правовими актами, якими впроваджуються системи розширеної відповідальності виробника.Вимоги до систем управління відходами, що утворюються у процесі медичного обслуговування, ветеринарної практики, будівництва та знесення встановлюються Кабінетом Міністрів України.”

Не враховано.У законопроекті, який за

своєю суттю є рамковим, встановлені лише ключові моменти, на основі яких буде розроблено та прийнято секторальні закони, які комплексно врегулюють питання управління певними видами відходів.

Тому стаття 24 містить положення:

Правові, організаційні та економічні засади управління небезпечними відходами встановлюються законом України щодо управління небезпечними відходами.

Правові, організаційні та

109


Додати статтю 24-1 в наступній редакції:“Стаття 24-1. Загальні вимоги до управління небезпечними відходами

1. Утворювачі та власники небезпечних відходів зобов’язані:

1) зберігати небезпечні відходи окремо від інших видів відходів таким чином, щоб небезпечні відходи не створювали загрозу навколишньому природному середовищу, життю та здоров’ю людей;

2) забезпечувати їх збирання, перевезення, оброблення самостійно за наявності ліцензії на здійснення комплексу операцій управління небезпечними відходами та дозволу на здійснення операцій управління відходами або шляхом укладення договорів з суб’єктами господарювання у сфері управління відходами;

3) не допускати передачі небезпечних відходів суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на здійснення комплексу операцій управління небезпечними відходами та дозволу на здійснення операцій управління відходами;

4) не допускати змішування небезпечних відходів з іншими видами небезпечних відходів, відходами, що не є небезпечними, а також небезпечні відходи, що можуть бути відновлені, з відходами, що не можуть бути відновлені.

2. Суб’єкт господарювання у сфері управління відходами для провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами зобов’язаний:

1) мати ліцензію на здійснення комплексу

економічні засади управління муніципальними відходами та порядок взаємодії органів місцевого самоврядування з організаціями розширеної відповідальності виробників встановлюються законом України щодо управління муніципальними відходами.


110


операцій управління небезпечними відходами та дозвіл на здійснення операцій управління відходами;

2) провадити діяльність на об’єктах управління відходами, які належать йому на праві власності та відповідають вимогам закону. Потужність об’єкта управління відходами повинна перевищувати кількість відходів, на збирання, перевезення та оброблення яких укладено договори. Види відходів, які підлягають збиранню, перевезенню та обробленню, повинні відповідати ліцензії на здійснення комплексу операцій управління небезпечними відходами та дозволу на здійснення операцій управління відходами.

Небезпечні відходи, що утворюються в домогосподарствах, збираються в спеціальних контейнерах, встановлених з цією метою органами місцевого самоврядування, організаціями розширеної відповідальності виробників або суб’єктами господарювання у сфері управління відходами з метою забезпечення їх оброблення відповідно до вимог цього Закону та уникнення забруднення інших видів муніципальних відходів.

3. Перевезення небезпечних відходів здійснюється у відповідності до Закону України “Про перевезення небезпечних вантажів” Додати статтю 24-2 в наступній редакції:

“ст. 24-2. Загальні вимоги до управління муніципальними відходами Органи місцевого самоврядування організовують управління муніципальними відходами, що

111


утворюються на їх території, та забезпечують кожному утворювачу та власнику побутових відходів надання послуг з їх збирання, перевезення, та оброблення.

Правові, організаційні та економічні засади управління муніципальними відходами та порядок взаємодії органів місцевого самоврядування з організаціями розширеної відповідальності виробників встановлюються законом України щодо управління муніципальними відходами.” Додати статтю 24-3 в наступній редакції:“Стаття 24-3. Загальні вимоги до управління металобрухтом

Управління металобрухтом здійснюється відповідно до вимог цього Закону та Закону України «Про металобрухт».

Передача юридичними особами та приймання суб’єктами господарювання у сфері управління відходами металобрухту здійснюється при наявності свідоцтва про походження металобрухту що утворився в результаті професійної діяльності цих юридичних осіб та на підставі письмових договорів.


Технічні вимоги до здійснення діяльності з металобрухтом, технічні вимоги до майданчиків для збирання та оброблення металобрухту, вимоги до документів, що підтверджують відповідність

112


металобрухту встановленим стандартам, нормам і правилам, вибуховій, пожежній, екологічній та радіаційній безпеці та сертифікату походження, а також порядок проведення розрахунків за металобрухт з фізичними та юридичними особами визначаються Законом України «Про металобрухт».

РОЗДІЛ V. ДОЗВІЛЬНО-ЛІЦЕНЗІЙНА СИСТЕМА ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СФЕРИ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

ЕПЛ:РОЗДІЛ V. ДОЗВІЛЬНА ТА ЛІЦЕНЗІЙНА СИСТЕМА ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СФЕРИ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

Враховано.РОЗДІЛ V. ДОЗВІЛЬНА І ЛІЦЕНЗІЙНА СИСТЕМА ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СФЕРИ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

ЕПЛ:Розділ «Дозвільно-ліцензійна діяльність» потребує доопрацювання: оскільки закон залишає стару, не зовсім ефективну систему та зосереджує дозвільні повноваження на центральному рівні, що може привести до колапсу. Також термін видачі дозволів є занадто малим, і не буде сприяти вкладенню інвестицій в сферу управління відходами. Також при існуючій дозвільній системі виникає сумнів, чи потрібно залишати ліцензії та дозволи на здійснення операцій управління відходами, оскільки для багатьох суб’єктів виникне тягар подвійного отримання дозволів, тому існування ліцензування в цій сфері не є виправданим. Директива ЄС про відходи говорить про можливість для запровадження дозвільної системи для здійснення операцій обробки відходів (утилізації або ліквідації, включаючи попередню підготовку до них) (ст.23), а даний законопроект значно розширює коло

Не враховано.Рамкова Директива №

2008/98/ЄС Європейського парламенту та Ради від 19.11.2008 «Про відходи та скасування деяких Директив» не забороняє вводити дозвіл для суб’єктів господарювання, які не охоплені процедурою реєстрації.

Стаття 23 Директиви 98:Видача дозволів1. Держави-члени

повинні вимагати, щоб усі установи чи підприємства, що займаються обробленням відходів, отримали дозвіл від повноважних органів.

Стаття 24 Директиви 98:Винятки з вимог до

113


суб’єктів та видів діяльності, на які слід отримати дозвіл - операції управління відходами (збирання, перевезення, оброблення (відновлення або видалення).Тому, уточнення потребують норми щодо терміну, на який видається дозвільний документ, щодо органу, який його видає, щодо операцій управління відходами, на які слід дозвіл отримати, щодо необхідності видачі ліцензій на поводження з небезпечними відходами.Ми пропонуємо надати повноваження в сфері дозвільної діяльності відповідним департаментам ОДА для уникнення бюрократії та підвищення якості дозвільної діяльності. Також пропонуємо збільшити термін дії дозволу - з 3 років - до 10 років. Пропонуємо запровадити реєстр дозволів, який має бути в публічному доступі через Інформаційну систему управління відходами (ст. 30 Законопроекту)Також виключити необхідність отримання дозволів тими суб’єктами, які лише збирають та(чи) перевозять відходи, що не є небезпечними. Для таких суб’єктів слід передбачити необхідність реєстрації у відповідному реєстрі, що відповідає вимогам директиви (ст.26).

дозволівДержави-члени можуть

звільняти від вимог, закладених у статті 23 (1), установи чи підприємства для виконання таких операцій:

(a) видалення їхніх власних безпечних відходів на місці виробництва; або

(b) утилізація відходів.Стаття 25Умови для виключень1. Якщо держава-член

бажає дати дозвіл на виключення, як зазначено в статті 24, вона має встановити, зважаючи на кожен вид діяльності, загальні правила, що визначають типи та кількість відходів, що належать до виключення, та метод оброблення, який слід застосувати.

Стаття 26РеєстраціяЯкщо на

нижчезазначених агентів не поширюються вимоги на отримання дозволу, держави-члени повинні забезпечити ведення їх реєстру повноважними органами

114


Прозорість дозвільної системи забезпечуватиметься шляхом впровадження електронного сервісу дозвільних процедур, який функціонуватиме у складі інформаційної системи управління відходами. Дозволи та ліцензії передбачено видавати лише в електронному вигляді, що виключає особистий контакт заявника та дозвільного органу і мінімізує корупціогенні чинники.

Концепція реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, закони України «Про співробітництво територіальних громад», «Про добровільне об’єднання територіальних громад» передбачають передачу повноважень на місцевий рівень, головним чином в забезпечуючи фінансову децентралізацію.

Видача дозволів на здійснення операцій управління відходами головною метою має впорядкування діяльності суб’єктів господарювання щодо належного управління відходами, передачі їх до суб’єктів господарювання у сфері

115


управління відходами відповідно до номенклатури, кількості та виду операцій управління відходами, а також оперативного відслідковування цих дій в інформаційній системі управління відходами.

Дозвільна процедура здійснюватиметься в режимі електронного сервісу без жодних логістичних витрат суб’єкта господарювання.

Видача дозволів на місцевому рівні – досить сумнівна. В одних руках буде зосереджено питання здійснення господарської діяльності та його регулювання. Крім того, залишиться невизначеним питання видачі дозволів, які здійснюють діяльність в кількох адміністративно-територіальних одиницях.Термін дії дозволу збільшено до 5 років.

ГР-УкрвтормаПроектом нового закону дозвіл буде видаватися на здійснення будь-якої операції у сфері поводження з відходами, а саме: оброблення, збирання, перевезення відходів, у тому числі на вторинну сировину (макулатуру, вторинні полімерні

Не враховано.Дозвіл видається лише на операції з відходами. Макулатура, склобій, полімери тощо мають стандартизовані показники, які формалізовані на

116


матеріали, склобій, використану металеву тару, вторинні текстильні матеріали, відходи гуми), і це на діяльність, яка і так регламентується ДСТУ та ТУ.Таким чином, замість скорочення кількості документів дозвільного характеру з’являється новий дозвіл на провадження господарської діяльності із збирання, оброблення, перевезення відходів (вторинної сировини), строк дії якого лише три роки. Строк дії ліквідованої ліцензії на провадження господарської діяльності із збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини був необмежений і переважна більшість заготівельних підприємств цю ліцензію вже мала. Крім того, пакет документів для отримання дозволу набагато більший, ніж для отримання ліквідованої ліцензії, і включає, крім опису технологій, відомостей про матеріально-технічну базу, даних про виробничі площі тощо, ще і копії комерційних договорів на постачання вторинної сировини, що є втручанням в комерційну діяльність спеціалізованих заготівельних і переробних підприємств. Введення нового дозволу, та ще з таким переліком необхідних для його отримання документів, буде сприяти зменшенню кількості суб’єктів підприємницької діяльності, що працюють у цій сфері та переходу роботи підприємств «у тінь». А це, крім скорочення робочих місць, зменшення надходження коштів до бюджету, ще і негативно вплине на довкілля через зменшення обсягів збирання вторинної сировини. Особливо негативно на діяльність спеціалізованих і

рівні державних стандартів.Отже, у момент приймання цих відходів у пунктах приймання сировини відбувається їх оцінка відповідності стандартам. Якщо такі відходи прийняті, значить вони вже не є відходами. Оскільки мають якісні характеристики і відповідають стандартам. Відповідно дозвіл на «не відходи» видаватися не буде.

Крім того, стаття 26 законопроекту встановлює:

3. Не потребує отримання дозволу на здійснення операцій управління відходами діяльність з приймання та тимчасового зберігання відходів у місцях їх утворення, якщо протягом одного року прийняті чи утворені відходи передаються суб’єкту господарювання у сфері управління відходами.

117


переробних підприємств вплине введення дозволу на перевезення відходів (вторинної сировини). Ціна на відсортовану і тюковану сировину формується на складі заготівельного підприємства. З метою здешевлення ціни на сировину переробні підприємства користуються послугами автотранспортних підприємств та Укрзалізниці. Введення нового дозволу зменшить кількість перевізників та збільшить ціни на ці послуги. Це в свою чергу призведе до того, що вітчизняна вторинна сировина стане неконкурентоспроможною, і буде спрямовуватися на полігони, а переробні підприємства імпортуватимуть більш дешеву макулатуру, вторинні полімерні матеріали, склобій, тощо.

3. Не потребує отримання дозволу на здійснення операцій управління відходами діяльність з приймання та зберігання відходів у місцях їх утворення, якщо протягом 90 днів прийняті чи утворені відходи передаються суб’єкту господарювання у сфері управління відходами.

ЕПЛ.3. Не потребує отримання дозволу на здійснення операцій управління відходами діяльність з приймання та зберігання відходів у місцях їх утворення, якщо протягом 1 року прийняті чи утворені відходи передаються суб’єкту господарювання у сфері управління відходами.УКРПЕК3. Не потребує отримання дозволу на здійснення операцій управління відходами діяльність з приймання та зберігання відходів у місцях їх утворення, якщо протягом 365 днів прийняті чи утворені відходи передаються суб’єкту господарювання у сфері управління відходами.EBA3. Не потребує отримання дозволу на здійснення

Враховано.Викладено в редакції:

3. Не потребує отримання дозволу на здійснення операцій управління відходами діяльність з приймання та зберігання відходів у місцях їх утворення, якщо протягом одного року прийняті чи утворені відходи передаються суб’єкту господарювання у сфері управління відходами.

118


операцій управління відходами діяльність з приймання та зберігання відходів у місцях їх утворення, якщо протягом 365 днів прийняті чи утворені відходи передаються суб’єкту господарювання у сфері управління відходами.АСС3. Не потребує отримання дозволу на здійснення операцій управління відходами діяльність з приймання та зберігання відходів у місцях їх утворення, якщо протягом 365 днів прийняті чи утворені відходи передаються суб’єкту господарювання у сфері управління відходами.СМПУп.3 після слів «у сфері управління відходів» зробити допис «незалежно від кількості утворених відходів».

Не враховано.Частина третя статті 26 містить зобов’язуючу норму передати відходи протягом року. Якщо кількість відходів не вказана – значить незалежно, якою вона є.Отже, якщо протягом року відходи не передані суб’єкту господарювання у сфері управління відходами, значить треба отримувати дозвіл на здійснення операцій.

Стаття 26. Дозвіл на здійснення операцій управління відходами

1. Господарська діяльність зі збирання, перевезення та оброблення відходів без наявності дозволу на здійснення операцій управління відходами забороняється.

2. Суб’єкти господарювання для

ISWA Пункт 2 статті 26 викласти у наступній

редакції: “2. Суб’єкти господарювання для

здійснення операцій оброблення відходів та перевезення небезпечних відходів зобов’язані отримати дозвіл на здійснення операцій

Не враховано.Дозвільна система поширюється не лише на операції оброблення, а й на збирання та перевезення відходів.

Враховано.

119


здійснення операцій збирання, перевезення та оброблення відходів, зобов’язані отримати дозвіл на здійснення операцій управління відходами до початку своєї діяльності.

3. Не потребує отримання дозволу на здійснення операцій управління відходами діяльність з приймання та зберігання відходів у місцях їх утворення, якщо протягом 90 днів прийняті чи утворені відходи передаються суб’єкту господарювання у сфері управління відходами.

управління відходами до початку своєї діяльності.”

1. Необхідно надати строк для передачі відходів - до 1 року, а не до 90 днів. Для деяких видів відходів має накопичитись мінімальна партія для їх передачі.

2. Операції з вивезення відходів мають бути предметом реєстрації, а н отримання дозволів - це вимога Директиви 2008/98/ЄС

Не потребує отримання дозволу на здійснення операцій управління відходами діяльність з приймання та тимчасового зберігання відходів у місцях їх утворення, якщо протягом одного року прийняті чи утворені відходи передаються суб’єкту господарювання у сфері управління відходами.

Стаття 27. Отримання дозволу на здійснення операцій управління відходами

1. Видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу на здійснення операцій управління відходами здійснюється відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги» з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та цим Законом.

Порядок видачі (відмови у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу на здійснення операцій управління відходами затверджується Кабінетом Міністрів України.

2. Для отримання дозволу на здійснення операцій управління відходами суб’єкт господарювання подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління

Викласти в наступній редакції: “довідка про питомі та граничні показники

утворення відходів у технологічних процесах, які визначаються відповідно до порядку встановленого повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища”

Викласти в наступній редакції:“Строк дії дозволу на здійснення операцій

управління відходами становить п'ять років”.

Викласти в наступній редакції: “перелік та описи технологічних процесів, які

Враховано.Форми документів, що

додаються до заяви про видачу дозволу на здійснення операцій управління відходами встановлюються Порядком видачі (відмови у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу на здійснення операцій управління відходами.

Останній абзац пункту другого статті 27 законопроекту:

Строк дії дозволу на здійснення операцій управління відходами становить п’ять років.

Форми документів, що

120


відходами заяву про отримання дозволу.Подання суб’єктом господарювання

заяви про отримання (переоформлення, анулювання) дозволу на здійснення операцій управління відходами здійснюються в паперовій та електронній формі або через Інформаційну систему управління відходами, а видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) цього дозволу здійснюється виключно в електронній формі.

До заяви про отримання дозволу на здійснення операцій управління відходами додаються:

для операцій оброблення відходів: відомості про склад і властивості

відходів, з якими передбачено здійснення операції оброблення, їх обсяги;

відомості про наявність матеріально-технічної бази для здійснення операцій управління відходами;

довідка про питомі та граничні показники утворення відходів у технологічних процесах;

перелік та описи технологічних процесів, які застосовуються для здійснення операцій управління відходами;

копію висновку з оцінки впливу на довкілля щодо об’єкта управління відходами відповідно до закону;

копія наказу про призначення відповідальних осіб у сфері управління

застосовуються для здійснення операцій управління відходами із зазначенням коду операції відповідно до Додатку I та Додатку II до цього закону;”

1. До розроблення інформаційної системи пропонуємо у перехідних положеннях врахувати видачу дозволів на рівні ОДА для відходів, що не є небезпечними. На центральному рівні залишити лише видачу дозволів на оброблення небезпечних відходів. В іншому випадку відділ з 5 осіб не може надати дозвіл всім заявникам. На сьогодні лише полігонів та сміттєзвалищ в Україні налічується понад 5400 одиниць. А побутові відходи становлять до 3,7% від загального обсягу утворення відходів. Додатково налічується понад 200 хвостосховищ. Це об'єкти лише видалення відходів. Лише з вищезазначених показників виходить середнє навантаження на одного працівника близько 1200 дозволів на рік або 120 дозволів на місяць

2. Необхідно чітко структурувати розділ Двічі дублюється дозвіл на захоронення, при чому у другому абзаці речення обірвано на середині. Вимоги до отримання дозволів для операцій термічного оброблення, захоронення, збирання, мають бути рівноцінними за обсягом вимог. Спалювання, взагалі не визначено повноцінно, а

додаються до заяви про видачу дозволу на здійснення операцій управління відходами встановлюються Порядком видачі (відмови у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу на здійснення операцій управління відходами.

Видача дозволів на місцевому рівні – досить сумнівна. В одних руках буде зосереджено питання здійснення господарської діяльності та його регулювання. Крім того, залишиться невизначеним питання видачі дозволів, які здійснюють діяльність в кількох адміністративно-територіальних одиницях

при здійсненні захоронення відходів на полігоні: опис гідрологічних та гідротехнічних характеристик місця розташування; проект рекультивації, заходи та

121


відходами; копії договорів (контрактів) на передачу

(отримання) відходів, а для державних та комунальних підприємств, у яких не затверджено фінансових планів, гарантійний лист щодо обов’язку укладення договорів (контрактів) про передачу (отримання) відходів;

при здійсненні захоронення відходів на полігоні опис гідрологічних та гідротехнічних характеристик місця розташування; проект рекультивації, заходи та технології, які будуть застосовуватися для закриття та догляду за полігоном після його закриття; відомості про фінансову гарантію або її еквівалент відповідно до закону;

при здійсненні захоронення відходів на полігоні: термічного оброблення відходів план моніторингу та контролю об’єктів оброблення відходів;

для операції збирання відходів:відомості про території, об’єкти, де

здійснюватиметься збирання відходів;відомості про склад і властивості

відходів, з якими передбачено здійснення операції збирання, їх обсяги;

відомості про наявність матеріально-технічної бази для здійснення операції збирання відходів;

перелік та описи технологічних процесів, які застосовуються для здійснення операції

перелік документів до спалювання їй спільного спалювання має відповідати переліку визначеному у Директиві 2010/75/ЄС.

3. Пропонуємо продовжити термін надання дозволу до 5 років, оскільки все одно передбачено процедуру постійного звітування (щоквартально) та оновлення дозволу за умови зміни обсягів відходів та технологічних процесів.

4. Доцільно звільнити операції з перевезення від отримання дозволів. для них , відповідно до вимог Директиви 2008/98/ЄС має бути створена система реєстрації

5. У будь-якому випадку операції з вивезення й збирання відходів не є предметом ОВД, що обґрунтовано нами у розділі “Загальна зауваження” та таблиці в частині, що стосуються прикінцевих положень. Це ще пов'язано з тим, що обсяги відходів, що вивозяться у перевізника можуть змінюватись декілька разів на рік. У такому випадку перевізник має постійно (щомісяця) проходити ОВД, що в принципі є нонсенсом!

технології, які будуть застосовуватися для закриття та догляду за полігоном після його закриття; відомості про фінансову гарантію або її еквівалент відповідно до закону;

при здійсненні термічного оброблення відходів: план моніторингу та контролю об’єктів оброблення відходів;


у Законі України «Про оцінку впливу на довкілля» (Відомості Верховної Ради, 2017, № 29, ст.315)» :

а) пункт 8 частини другої статті 3 викласти в такій редакції:

«8) управління відходами:операції у сфері управління

небезпечними відходами (збирання, оброблення);

операції у сфері управління

122


збирання відходів;копію висновку з оцінки впливу на

довкілля щодо об’єкта управління відходами відповідно до закону;

копія наказу про призначення відповідальних осіб у сфері управління відходами;

копії договорів (контрактів) на передачу (отримання) відходів, а для державних та комунальних підприємств, у яких не затверджено фінансових планів, гарантійний лист щодо обов’язку укладення договорів (контрактів) про передачу (отримання) відходів;

для операції перевезення відходів:відомості про склад і властивості

відходів, з якими передбачено здійснення операції перевезення;

відомості про наявність матеріально-технічної бази для здійснення операції перевезення відходів;

перелік та описи технологічних процесів, які застосовуються для здійснення операції перевезення відходів;


копії договорів (контрактів) на передачу (отримання) відходів, а для державних та комунальних підприємств, у яких не затверджено фінансових планів, гарантійний

6. Виникають питання щодо вимоги надавати акти на передачу відходів на їх утилізацію. Як правило це не вирішує питання. яскравим прикладом є Підприємство з утилізації ртутних ламп у Бондарівці, коли у підприємства наявні договори, але немає поставок від тих підприємств, які уклали з ним договори.

7. У розділі про дозволи йдеться мова про недотримання показників та умов дозволу. З тексту не зрозуміло, про які саме показники йдеться. Прохання уточнити, щоб потім не було прецедентів “невідповідності”, оскільки недотримання показників є однією з підстав анулювання дозволу відповідно до пункту 6 цієї статті.

відходами, що не є небезпечними (збирання, оброблення), обсягом 100 тонн на добу або більше»;

б) абзац 7 пункту 11 статті 3 викласти в такій редакції:

«збирання, оброблення відходів, що не є небезпечними».

Збирання відходів, яке включає їх зберігання, здійснюється на стаціонарних об’єктах, часто із значними обсягами накопичення відходів, що здатні чинити негативний вплив на довкілля. Такі об’єкти потребуватимуть, потребує оцінки впливу на довкілля.

З переліку документів, що додаються до заяви про видачу дозволу, виключено

копії договорів (контрактів) на передачу (отримання) відходів, а для державних та комунальних підприємств, у яких не затверджено фінансових планів, гарантійний лист щодо обов’язку укладення договорів (контрактів) про передачу (отримання) відходів.

Показниками дозволу є кількість відходів, їх

123


лист щодо обов’язку укладення договорів (контрактів) про передачу (отримання) відходів.

Видача або надання відмови у видачі дозволу на здійснення операцій управління відходами здійснюється безоплатно протягом тридцяти календарних днів з дня одержання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політики у сфері управління відходами заяви та документів, необхідних для його видачі.

Строк дії дозволу на здійснення операцій управління відходами становить три роки.

3. Суб’єктам господарювання одночасно з видачою дозволу на здійснення операцій управління відходами присвоюється реєстраційний номер та данні вносяться до Реєстру суб’єктів господарювання у сфері управління відходами.

4. Підставами для переоформлення дозволу на здійснення операцій управління відходами є:

зміна технологічних процесів та/або потужності об’єкта управління відходами;

зміна кількості та найменування відходів.

Переоформлення дозволу на здійснення операцій управління відходами здійснюється безоплатно, за заявою, до якої додаються обґрунтовуючі документи і матеріали та копія висновку з оцінки впливу на довкілля щодо

8. ПЕРЕЛІК документів. Не визначено, чи за операціями це додаткові документи зо загальних, що перелічені у “операціях з оброблення”, чи тільки ті, що перераховані у підрозділах щодо операцій? Якщо мають надаватись лише документи наведені у підрозділах щодо окремих операцій, тоді для термічного оброблення, полігонів перелік інформації має бути доповнено

найменування, напрямки передачі, види операцій з ними.

Для кожного виду операції встановлено окремий перелік документів. Перелік документів, що додаються до заяви про видачу дозволу наразі такий:

До заяви про отримання дозволу на здійснення операцій управління відходами додаються:

для операцій оброблення відходів:

відомості про склад і властивості відходів, з якими передбачено здійснення операції оброблення, їх обсяги;

відомості про наявність матеріально-технічної бази для здійснення операцій управління відходами;

довідка про питомі та граничні показники утворення відходів у технологічних процесах;

124


об’єкта управління відходами відповідно до закону.

Строк видачі переоформленого дозволу на здійснення операцій управління відходами становить п’ять робочих днів з дня одержання заяви центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління відходами про його переоформлення.

5. Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі дозволу на здійснення операцій управління відходами є:

подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу на здійснення операцій управління відходами, згідно із встановленим цим Законом переліком;

виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей;

відсутність висновку з оцінки впливу на довкілля щодо об’єкта управління відходами відповідно до закону;

відсутність чи невідповідність матеріально-технічної бази заявленим видам та обсягам збирання, перевезення та оброблення відходів;

вчинення протягом останніх трьох років адміністративних порушень у сфері управління відходами, за які були накладені санкції два чи більше разів;

перелік та описи технологічних процесів, які застосовуються для здійснення операцій управління відходами;


при здійсненні захоронення відходів на полігоні: опис гідрологічних та гідротехнічних характеристик місця розташування; проект рекультивації, заходи та технології, які будуть застосовуватися для закриття та догляду за полігоном після його закриття; відомості про фінансову гарантію або її еквівалент відповідно до закону;


для операції збирання відходів:

відомості про території, об’єкти, де здійснюватиметься збирання відходів;

відомості про склад і властивості відходів, з якими передбачено здійснення операції

125


не відповідність об’єкта та операцій, що плануються проводитися, вимогам цього Закону та законодавства щодо їх провадження.

6. Підставами для прийняття рішення про анулювання дозволу на здійснення операцій управління відходами, крім випадків, передбачених Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», є:

встановлення факту надання в заяві про видачу дозволу на операції на здійснення операцій управління відходами та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

недотримання показників та умов дозволу;

провадження суб’єктом господарювання видів господарської діяльності, на які отримано дозвіл, із порушенням вимог законодавства, щодо яких надавався припис про їх усунення;

неподання протягом двох і більше кварталів звітів про виконання показників та умов дозволу.

7. Суб’єкти господарювання, які отримали дозвіл на здійснення операцій управління відходами, зобов’язані:

виконувати умови дозволу;протягом доби повідомляти дозвільний

орган про порушення технологічної дисципліни, виникнення аварійної ситуації,

9. Вимагається для отримання дозволу “довідка про питомі та граничні показники утворення відходів у технологічних процесах”. На сьогодні підзаконні акти або методичні рекомендації, в яких визначено підходи для розрахунків цих показників відсутні. Їх розроблення не передбачено і у Нацплані. пропонуємо зробити посилання на підзаконні нормативно-правові акти.

10. Недоцільно застосовувати граничні показники для підприємств з вивезення відходів.

збирання, їх обсяги;відомості про наявність

матеріально-технічної бази для здійснення операції збирання відходів;

перелік та описи технологічних процесів, які застосовуються для здійснення операції збирання відходів;


для операції перевезення відходів:

відомості про склад і властивості відходів, з якими передбачено здійснення операції перевезення;

відомості про наявність матеріально-технічної бази для здійснення операції перевезення відходів;

перелік та описи технологічних процесів, які застосовуються для здійснення операції перевезення відходів;

копія наказу про призначення відповідальних осіб у сфері управління відходами.

126


що може призвести до забруднення навколишнього природного середовища;

щоквартально надавати інформацію дозвільному органу про виконання показників та умов дозволу. Порядок та форми подання такої інформації затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами;

у разі настання підстав забезпечити переоформлення дозволу;

здійснювати моніторинг та контроль виконання операцій управління відходами;

за запитами інформувати про діяльність у сфері управління відходами;

виконувати необхідні заходи після закінчення експлуатації об’єкта управління відходами;

здійснювати заходи, спрямовані на обмеження чи запобігання негативному впливу діяльності об’єкта управління відходами на навколишнє природне середовище.

Поки не запроваджені найкращі доступні технології, необхідна довідка про питомі та граничні показники утворення відходів.

Це унеможливить ситуацію, при якій, умовно, при обробленні 1 тонни відходів утвориться 999 кг відходів (вторинних) – ефективність оброблення сумнівна.

Стаття 27. Отримання дозволу на здійснення операцій управління відходами2. Для отримання дозволу на здійснення операцій управління відходами суб’єкт господарювання подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами заяву про отримання дозволу.

Громадська взаємодія (Громадська Рада)перелік документів дублює той що наведений у постанові Кабінету Міністрів України від 03.08.98 № 1218, пропонується його переглянути і його скоротити. Необхідно звернути що під процедуру ОВД не підпадає вже діюче підприємство. Вказаний пункт може розглядатись як корупційна складова

127


До заяви про отримання дозволу на здійснення операцій управління відходами додаються:для операцій оброблення відходів: відомості про склад і властивості відходів, з якими передбачено здійснення операції оброблення, їх обсяги;відомості про наявність матеріально-технічної бази для здійснення операцій управління відходами;довідка про питомі та граничні показники утворення відходів у технологічних процесах;перелік та описи технологічних процесів, які застосовуються для здійснення операцій управління відходами;копію висновку з оцінки впливу на довкілля щодо об’єкта управління відходами відповідно до закону;копія наказу про призначення відповідальних осіб у сфері управління відходами; копії договорів (контрактів) на передачу (отримання) відходів, а для державних та комунальних підприємств, у яких не затверджено фінансових планів, гарантійний лист щодо обов’язку укладення договорів (контрактів) про передачу (отримання) відходів;при здійсненні захоронення відходів на полігоні опис гідрологічних та гідротехнічних характеристик місця розташування; проект рекультивації, заходи та технології, які будуть

для відмов у видачі дозволу. У вказаній статті не передбачені обов’язки підприємств перед місцевими органами влади.BRDOПропонуємо виключити з визначеного частиною другою статті 27 Законопроекту переліку документів, що подається для отримання дозволу на здійснення операцій управління відходами:1) Для операцій оброблення, збирання,

перевезення - копії договорів (контрактів) на передачу (отримання) відходів, а для державних та комунальних підприємств, у яких не затверджено фінансових планів, гарантійний лист щодо обов’язку укладення договорів (контрактів) про передачу (отримання) відходів;

2) Для операцій перевезення - перелік та описи технологічних процесів, які застосовуються для здійснення операцій управління відходами, у тому числі, у випадку отримання дозволу на їх перевезення.

Також, звертаємо увагу, що через порушення логіки викладу матеріалу потребує доопрацювання наступне формулювання, наведене в частині другій статті 27 Законопроекту:“До заяви про отримання дозволу на здійснення операцій управління відходами додаються:

...при здійсненні захоронення відходів на

полігоні: термічного оброблення відходів план моніторингу та контролю об’єктів оброблення відходів;”.

128


застосовуватися для закриття та догляду за полігоном після його закриття; відомості про фінансову гарантію або її еквівалент відповідно до закону;при здійсненні захоронення відходів на полігоні: термічного оброблення відходів план моніторингу та контролю об’єктів оброблення відходів; для операції збирання відходів:відомості про території, об’єкти, де здійснюватиметься збирання відходів;відомості про склад і властивості відходів, з якими передбачено здійснення операції збирання, їх обсяги;відомості про наявність матеріально-технічної бази для здійснення операції збирання відходів;перелік та описи технологічних процесів, які застосовуються для здійснення операції збирання відходів;копію висновку з оцінки впливу на довкілля щодо об’єкта управління відходами відповідно до закону;копія наказу про призначення відповідальних осіб у сфері управління відходами; копії договорів (контрактів) на передачу (отримання) відходів, а для державних та комунальних підприємств, у яких не затверджено фінансових планів, гарантійний лист щодо обов’язку укладення договорів (контрактів) про передачу (отримання)

Обґрунтування:Суб’єкт господарювання не має права

здійснювати операції з управління відходами без відповідного дозволу.

Поточна редакція Законопроекту вимагає від суб’єкта господарювання, що не отримав дозвіл на здійснення операцій управління відходами подавати до для отримання дозволу копії договорів на передачу (отримання) відходів, а для державних та комунальних підприємств, у яких не затверджено фінансових планів, гарантійний лист щодо обов’язку укладення договорів (контрактів) про передачу (отримання) відходів.

Разом з тим, строк отримання дозволу становить 30 днів, а перелік документів, що додається до заяви містить позиції, щодо яких може бути застосований суб’єктивний підхід. Зокрема, суб’єкти зобов’язані надавати перелік та описи технологічних процесів, які застосовуються для здійснення операцій управління відходами, у тому числі, у випадку отримання дозволу на їх перевезення.

При цьому, замовник (державне або комунальне підприємство), має визначати виконавця операцій управління відходами з урахуванням вимог Закону України “Про публічні закупівлі”.

Таким чином, вимога щодо подання до дозвільного органу копій договорів (контрактів) або гарантійних листів є надмірною, та за певних умов може призводити до усунення чи спотворення конкуренції та виникнення корупції.

129


відходів;для операції перевезення відходів:відомості про склад і властивості відходів, з якими передбачено здійснення операції перевезення;відомості про наявність матеріально-технічної бази для здійснення операції перевезення відходів;перелік та описи технологічних процесів, які застосовуються для здійснення операції перевезення відходів;копія наказу про призначення відповідальних осіб у сфері управління відходами; копії договорів (контрактів) на передачу (отримання) відходів, а для державних та комунальних підприємств, у яких не затверджено фінансових планів, гарантійний лист щодо обов’язку укладення договорів (контрактів) про передачу (отримання) відходів.

BRDOПропонуємо звільнити від надання копії висновку з оцінки впливу на довкілля щодо об’єкта управління відходами осіб, що мають намір отримати дозвіл на здійснення операцій із збирання відходів.

Обґрунтування:Закон “Про оцінку впливу на довкілля”

встановлює, що ОВД проводиться для:- операцій у сфері поводження з небезпечними

відходами (зберігання, оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення);

- операцій у сфері поводження з побутовими та іншими відходами (оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення) обсягом 100 тонн на добу або більше.

Діяльність зі збирання відходів наразі звільнена від необхідності проведення ОВД, що в цілому відповідає вимогам Директиви 2011/92/ЄС Директиви Європейського Парламенту та Ради «Про оцінку наслідків певних державних та приватних проектів для навколишнього природного середовища».

Разом з тим, частина друга статті 27 Законопроекту зобов’язує осіб, що мають намір отримати дозвіл на здійснення операцій збирання відходів від надання копії висновку з оцінки впливу на довкілля щодо об’єкта управління відходами, а Прикінцеві та перехідні положення Законопроекту вносять відповідні зміни до Закону України “Про

130


оцінку впливу на довкілля”.Враховуючи вказане, з метою уникнення

створення невиправданих бар’єрів ведення бізнесу в Україні пропонуємо виключити відповідні норми з тексту Законопроекту.

для операцій оброблення відходів: відомості про склад і властивості відходів, з якими передбачено здійснення операції оброблення, їх обсяги;відомості про наявність матеріально-технічної бази для здійснення операцій управління відходами;довідка про питомі та граничні показники утворення відходів у технологічних процесах;перелік та описи технологічних процесів, які застосовуються для здійснення операцій управління відходами;

Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН УкраїниДоопрацювати статті щодо дозвільно-ліцензійної системи. В першу чергу це стосується норм щодо отримання дозволу на здійснення операцій оброблення відходів. Суб’єкти господарювання мають надати «довідку про питомі та граничні показники утворення відходів». Це мається на увазі утворення відходів після оброблення? Навіщо лімітувати підприємства? Їх завдання обробити відходи, як вони приймають, у безпечний для довкілля і здоров’я населення спосіб. Тут слід посилити контроль до заходів безпеки, що будуть на підприємствах, та контроль з боку перевірок щодо заявленої максимальної потужності оброблення і виконаним обсягам, а також відповідність технологій оброблення ВАТ (найкращим доступним технологіям і методам).

Не враховано.Поки не запроваджені найкращі доступні технології, необхідна довідка про питомі та граничні показники утворення відходів.Це унеможливить ситуацію, при якій, умовно, при обробленні 1 тонни відходів утвориться 999 кг відходів (вторинних) – ефективність оброблення сумнівна.

Федерація роботодавців УкраїниУ статті 27 необхідно уточнити питання отримання висновку з оцінки впливу на довкілля щодо об’єкта управління для діючих об’єктів, які були введені в експлуатації до набуття чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».Висновок з оцінки впливу на довкілля не

Не враховано.До набрання чинності Законом України «Про оцінку на довкілля» діяв Закону України «Про екологічну експертизу».Прикінцеві положення закону про ОВД містять норми щодо

131


вимагається на діючі об’єкти, що введені в дію до прийняття Закону «Про оцінку впливу на довкілля».

У Статті 27 не може бути прописаний Порядок отримання дозволу на здійснення операцій у сфері управління відходами, оскільки в п. 1 Статті 27 та п. 11 Статті 16 цього ж законопроекту затвердження Порядку видачі, відмови у видачі, переоформлення, анулювання дозволу на здійснення операцій у сфері управління відходами віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

чинності висновків державної екологічної експертизи, виданих у період дії Закону України «Про екологічну експертизу».

Порядок може (і має бути) в законі відповідно до вимог Закону України «Про адміністративні послуги».Процедурні питання видачі документів дозвільного характеру відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» встановлюються Кабінетом Міністрів України.

при здійсненні захоронення відходів на полігоні: термічного оброблення відходів план моніторингу та контролю об’єктів оброблення відходів;


Не зрозумілим із тексту проекту є дані, що потрібні для дозволів на здійснення операцій із захоронення відходів на полігоні та термічного оброблення, зокрема абзаци:

«при здійсненні захоронення відходів на полігоні опис гідрологічних та гідротехнічних характеристик місця розташування; проект рекультивації, заходи та технології, які будуть застосовуватися для закриття та догляду за полігоном після його закриття; відомості про фінансову гарантію або її еквівалент відповідно до закону;

при здійсненні захоронення відходів на

Враховано.Зазначені абзаци входять до підзаголовку «для операцій оброблення відходів.Викладено у редакції:

при здійсненні захоронення відходів на полігоні: опис гідрологічних та гідротехнічних характеристик місця розташування; проект рекультивації, заходи та технології, які будуть застосовуватися для закриття та догляду за полігоном після його закриття; відомості про

132


полігоні: термічного оброблення відходів план моніторингу та контролю об’єктів оброблення відходів;»

Це додаткові документи до вищеперелічених для оброблення чи ні? Не чітке формулювання призведе до різних його тлумачень. Крім того, як вже зазначалося, план моніторингу та контролю на підприємстві має бути для всіх об’єктів з оброблення.

фінансову гарантію або її еквівалент відповідно до закону;


для операції збирання відходів:відомості про території, об’єкти, де здійснюватиметься збирання відходів;відомості про склад і властивості відходів, з якими передбачено здійснення операції збирання, їх обсяги;відомості про наявність матеріально-технічної бази для здійснення операції збирання відходів;перелік та описи технологічних процесів, які застосовуються для здійснення операції збирання відходів;копію висновку з оцінки впливу на довкілля щодо об’єкта управління відходами відповідно до закону;


Суперечною є норма для збирання відходів, щодо надання «копії висновку з оцінки впливу на довкілля щодо об’єкта управління відходами». Якщо це процес збирання, то ОВД не робиться. Які це мають бути об’єкти збирання? Комунальні щодо приймання відходів від населення? пункти заготівлі вторсировини? Контейнерні майданчики для збирання ТПВ? На наш погляд це надмірне регулювання, яке призведе або до невиконання цих норм, або до виконання «лише на папері», що зведе всі зусилля для наведення порядку у цій сфері нанівець.

Не враховано.Збирання відходів, яке включає їх зберігання, здійснюється на стаціонарних об’єктах, часто із значними обсягами накопичення відходів, що здатні чинити негативний вплив на довкілля. Такі об’єкти потребуватимуть, потребує оцінки впливу на довкілля.

Строк дії дозволу на здійснення операцій управління відходами становить три роки.

ЕПЛ:Слід збільшити термін дії дозволу хоча б до 5-6 років АСССтрок дії дозволу на здійснення операцій управління відходами становить п’ять років.EBAСтрок дії дозволу на здійснення операцій управління

Останній абзац пункту другого статті 27 законопроекту:


133


відходами становить п’ять років УКРПЕКСтрок дії дозволу на здійснення операцій управління відходами становить п’ять років. Федерація роботодавців УкраїниТакож пропонується встановити термін дії дозволу – 5 років замість запропонованих трьох

4. Підставами для переоформлення дозволу на здійснення операцій управління відходами є:зміна технологічних процесів та/або потужності об’єкта управління відходами; зміна кількості та найменування відходів.

ГО «Центр промислової екології»(Громадська рада)У пункті 4 статті 21 слова «зміна кількості та найменування відходів» замінити на «збільшення кількості відходів та зміна найменування відходів

Не враховано.Зміна кількості відходів, оброблення яких здійснює певний суб’єкт господарювання, тягне за собою перерозподіл їх потоків між такими суб’єктами. Іншими словами, якщо в одному місці кількість відходів, що обробляються зменшується, то в іншому, відповідно, збільшується.Тому необхідно регулювати як збільшення, так і зменшення потоків відходів шляхом переоформлення дозволу.

ЧИСТА КРАЇНАВнести зміни в статтю 27 «Отримання дозволу на здійснення операцій управління відходами»:

4. Підставами для переоформлення дозволу на здійснення операцій управління відходами є:

зміна технологічних процесів та/або потужності об’єкта управління відходами;

Не враховано.Кількість та найменування відходів – це ключові показники дозволу.Зовсім не логічно було б отримати дозвіл на операції з будівельними відходами, а насправді (без переоформлення дозволу!) здійснювати

134


зміна кількості та найменування підходів.» оброблення відпрацьованих люмінесцентних ламп.

5. Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі дозволу на здійснення операцій управління відходами є:подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу на здійснення операцій управління відходами, згідно із встановленим цим Законом переліком;виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей;відсутність висновку з оцінки впливу на довкілля щодо об’єкта управління відходами відповідно до закону; відсутність чи невідповідність матеріально-технічної бази заявленим видам та обсягам збирання, перевезення та оброблення відходів;вчинення протягом останніх трьох років адміністративних порушень у сфері управління відходами, за які були накладені санкції два чи більше разів;не відповідність об’єкта та операцій, що плануються проводитися, вимогам цього Закону та законодавства щодо їх провадження.

ЧИСТА КРАЇНАВнести зміни в статтю 27 «Отримання дозволу на здійснення операцій управління відходами»:Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі дозволу на здійснення операцій управління відходами є:

подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу на здійснення операцій управління відходами, згідно із встановленим цим Законом переліком;

виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей;

відсутність висновку з оцінки впливу на довкілля щодо об’єкта управління відходами відповідно до закону;

відсутність чи невідповідність матеріально технічної бази заявленим видам та обсягам збирання, перевезення та оброблення відходів^

вчинення протягом останніх трьох років адміністративних порушень у сфері управління відходами, за які були накладені санкції два чи більше разів;не відповідність об’єкта та- операцій, що плануються проводитися^ вимогам цього Закону та законодавства щодо їх провадження.»

Не враховано.Підстави для відмови у видачі дозволу:відсутність чи невідповідність матеріально-технічної бази заявленим видам та обсягам збирання, перевезення та оброблення відходів;не відповідність об’єкта та операцій, що плануються проводитися, вимогам цього Закону та законодавства щодо їх провадженняякі пропонується виключити є визначальними для здійснення операцій оброблення відходів.Наприклад, неможливо здійснювати оброблення непридатних до використання пестицидів маючи матеріально-технічну базу, умовно кажучи у вигляді металевого контейнера, вагового та пресового обладнання.Так само, якщо об’єкт не відповідає вимогам цього закону, чи має він право здійснювати операції оброблення відходів?

7. Суб’єкти господарювання, які Федерація роботодавців України Не враховано.

135


отримали дозвіл на здійснення операцій управління відходами, зобов’язані: виконувати умови дозволу;протягом доби повідомляти дозвільний орган про порушення технологічної дисципліни, виникнення аварійної ситуації, що може призвести до забруднення навколишнього природного середовища;щоквартально надавати інформацію дозвільному органу про виконання показників та умов дозволу. Порядок та форми подання такої інформації затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами;у разі настання підстав забезпечити переоформлення дозволу;здійснювати моніторинг та контроль виконання операцій управління відходами;за запитами інформувати про діяльність у сфері управління відходами;виконувати необхідні заходи після закінчення експлуатації об’єкта управління відходами;здійснювати заходи, спрямовані на обмеження чи запобігання негативному впливу діяльності об’єкта управління відходами на навколишнє природне середовище.

Викласти в редакції «один раз на рік надавати інформацію дозвільному органу про виконання показників та умов дозволу»

Інформація повинна подається до інтегрованої системи управління відходами щокварталу для оперативного відслідковування потоків відходів.Тим більше, що це зовсім нескладна процедура, увійшовши через особистий кабінет до інформаційної системи заповнити такі дані:Назва відходів, Кількість відходів,Коли і кому передані.

Стаття 28. Ліцензування господарської діяльності управління небезпечними відходами

Господарська діяльність управління з

ISWAАбзац перший статті 28 викласти в наступній редакції:“Господарська діяльність управління з

Не враховано.Повноваження Урядом щодо затвердження ліцензійних умов визначені у Законі України «Про

136


небезпечними відходами здійснюється суб’єктами господарювання на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та у відповідності із ліцензійними умовами провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами.

…Наявна матеріально-технічна база

повинна відповідати технологічному регламенту та забезпечувати:

технологічні параметри процесу і окремих його стадій шляхом автоматизованого контролю технологічного процесу за допомогою систем сигналізації та блокування, що спрацьовують у разі перевищення граничних параметрів технологічного процесу і запобігають виникненню аварій;

контроль за вмістом у небезпечних відходах домішок, що спричиняють порушення технологічного процесу;

специфічні особливості виробництва;очищення газових викидів, збирання

відходів;контроль за станом:технологічного устаткування;контрольно-вимірювальних приладів;ізоляції устаткування і трубопроводів;

небезпечними відходами здійснюється суб’єктами господарювання на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та у відповідності із ліцензійними умовами провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами, встановленими у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України”

абзац викласти в наступній редакції:“відеофіксацію, включаючи пряму трансляцію, здійснення операцій з відновлення та видалення небезпечних відходів на підприємстві до оператора, який слідкує за технологічним процесами- надання доступ до відеоматеріалів за відповідним запитом під час перевірок.Відеоматеріали повинні зберігатись протягом трьох років

Викласти в наступній редакції:“- кількість небезпечних відходів, які

накопичуються в місцях їх відновлення, не повинна перевищувати одномісячної потужності виробничого устаткування з відновлення відходів; ( цей термін пов'язаний з можливою тривалістю планових та позапланових ремонтних робіт)”

Додати пункт в наступній редакцій:

ліцензування видів господарської діяльності»

Не враховано.відеофіксація, включаючи

пряму трансляцію, здійснення операцій з відновлення та видалення небезпечних відходів, подаватиметься до інформаційної системи управління відходами, а не до оператора на підприємстві.

Матеріали передаватимуться до інформаційної системи управління відходами.

Порядок функціонування інформаційної системи управління відходами встановлюватиметься окремим актом законодавства, який передбачатиме, у тому числі порядок зберігання цієї інформації.

137


вентиляції;протипожежного устаткування;заземлення;відеофіксацію, включаючи пряму

трансляцію, здійснення операцій з відновлення та видалення небезпечних відходів.

Матеріально-технічна база здобувача ліцензії повинна відповідати таким мінімальним технологічним вимогам для операцій:

збирання:- промислові майданчики для

тимчасового зберігання відходів повинні бути покриті неруйнівним та непроникним для небезпечних відходів матеріалом з автономним зливовідводом. При цьому попадання поверхневого стоку з майданчиків у загальний зливовідвід не допускається. Необхідно передбачити ефективний захист відходів від дії атмосферних опадів та вітру;

- у місцях зберігання відходів повинні бути передбачені стаціонарні або пересувні вантажно-розвантажувальні механізми;

- збирання відходів забезпечується шляхом їх вилучення з місця чи об’єкта утворення;

- збирання та сортування відходів здійснюється за видами відходів для подальшого визначення найбільш оптимальних напрямків поводження з ними. Змішування відходів, якщо це не передбачено

“Перевезення небезпечних відходів здійснюється у відповідності до ЗУ “Про перевезення небезпечних вантажів!”

1. З тексту не зрозуміло, чи повинна компанія, яка надає послуги оброблення небезпечних відходів надавати також послуги з їх вивезення. Це потрібно уточнити.

2. Потрібно внести коригування до пункту щодо відеотрансляції. З тексту проекту закону не зрозуміло, яка саме відео трансляція мається на увазі. З нашої точки зору онлайн трансляція доцільна лише до кабінету оператора, який спостерігає за тим, як проходить технологічний процес. В іншому випадку не зрозуміло, що саму і куди має транслюватись. Тому пропонуємо або виключити цей пункт, або доповнити його у запропонованій редакції

3. Накопичення відходів в місцях їх відновлення, не повинна перевищувати одномісячної потужності виробничого устаткування, оскільки як правило основний спосіб відновлення небезпечних відходів – термічне оброблення. Об’єкти з термічного оброблення потребують щорічного технічного огляду, який як правило триває протягом 1 місяця. Саме за такий період і накопичуються відходи.

У статті 27 законопроекту:- кількість небезпечних

відходів, які накопичуються в місцях їх відновлення, не повинна перекомплексвищувати двотижневої потужності виробничого устаткування з переробки відходів;

Мова йде не про термін дозволеного накопичення відходів, а про їх кількість, яка повинна забезпечувати не більш як двотижневу роботу підприємства.

Ліцензування повного комплексу операцій – це запобіжник незаконного обігу небезпечних відходів та укладання фіктивних угод про їх передачу.

Ліцензіат обов’язково повинен мати установку/потужність для оброблення відходів.

138


технологічним регламентом, не допускається;- для збирання і зберігання відходів на

підприємстві повинні бути відведені і обладнані спеціальні майданчики, встановлена промаркована тара, відсіки, бункери тощо з чітким позначенням виду відходів та їх класу небезпеки. Конструкція та розміри тари повинні забезпечувати легку заповнюваність та відвантаження відходів і унеможливлювати їх змішування, а також забруднення і псування відходів;

оброблення:- оброблення відходів проводять

фізичним, хімічним чи біологічним способом. Для оброблення відходів застосовують широкий спектр механічних, гідромеханічних, тепломасообмінних, фізико-хімічних, біологічних, інших процесів, технологій та відповідного обладнання;

- відновлення повинно бути спрямоване на повну або часткову заміну традиційних сировини, матеріалів і палива відходами; вилучення з них цінних складових (компонентів) тощо;

- кількість небезпечних відходів, які накопичуються в місцях їх відновлення, не повинна перевищувати двотижневої потужності виробничого устаткування з переробки відходів;

- рідкі негорючі відходи перед відновленням необхідно зневоднювати, а

139


токсичні водорозчинні сполуки;- перед термічним обробленням великих

фракцій відходів повинно бути передбачене подрібнення, що має сприяти більш повному обробленню;

- температура термічного оброблення відходів повинна бути не менше ніж 850°С, а за наявності галогеновмісних сполук - не менше ніж 1200°С. При цьому технологічне обладнання повинно включати основну камеру згорання, камеру допалювання з робочою температурою не нижче 1000°С, систему очистки відхідних газів з подальшим їх охолодженням до температури, що не перевищує 150°С;

видалення:- для здійснення видалення небезпечних

відходів використовують спеціально відведене і відповідно обладнане місце чи об’єкт (майданчики, складські приміщення, споруди тощо) і спеціальну тару для зберігання небезпечних відходів; технічне обладнання відповідно до технологічного регламенту під час здійснення певної операції з видалення відходів. Для видалення небезпечних відходів можуть використовуватись технологічні установки з термічного їх оброблення, які відповідають мінімальним вимогам, встановленим для відновлення небезпечних відходів.

…

140


Стаття 28. Ліцензування господарської діяльності управління небезпечними відходами

Громадська взаємодія (Громадська Рада)висновок з ОВД у вказаній статті повинен бути;

Не враховано.Перелік документів, що подаються для отримання ліцензії (на відміну від переліку документів, що подаються для отримання дозволу), встановлюється у ліцензійних умовах, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.Тому в законопроекті відсутні жодні вказівки, які документи необхідно подати для отримання ліцензії.

Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН УкраїниІз тексту проекту закону незрозумілим є окремі положення щодо ліцензування господарської діяльності управління небезпечними відходами.

Зокрема ліцензія видається на комплекс операцій збирання, перевезення та оброблення небезпечних відходів. Чи мають суб’єкти господарювання здійснювати весь комплекс чи можуть окремі операції, наприклад лише перевезення. Буде це якось регламентуватися у ліцензії?

Не враховано.Ліцензування повного

комплексу операцій – це запобіжник незаконного обігу небезпечних відходів та укладання фіктивних угод про їх передачу.

Ліцензіат обов’язково повинен мати установку/потужність для оброблення відходів.

Федерація роботодавців України

У Статті 28 не можуть бути прописані умови отримання ліцензії, оскільки згідно із Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» вони мають бути вказані в ліцензійних

Не враховано.Стаття 28 законопроекту

визначає, що конкретні технічні та технологічні вимоги до матеріально-технічної бази, її склад, параметри технологічного

141


умовах – нормативно-правовому акті Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого Законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов'язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії. Тобто Стаття 28 не може доповнювати чи заміняти собою ліцензійні умови. В описі умов отримання ліцензії змінюючи вид господарської діяльності, на який здійснюється ліцензування, нелогічно посилатися на попередні ліцензійні умови. Крім того, у Статті 28 вказано, що матеріально-технічна база здобувача ліцензії повинна відповідати таким мінімальним технологічним вимогам для операцій: збирання, оброблення, видалення. При цьому, що відповідно до законопроекту видалення є одним з видів оброблення відходів. Фактично, згідно з визначенням операцій управління відходами необхідно було надати перелік для операцій збирання (що включає зберігання), перевезення та оброблення (що включає відновлення та видалення) відходів.

процесу для здійснення господарської діяльності управління з небезпечними відходами, а також технічної документації визначаються ліцензійними умовами.

У законопроекті встановлені лише рамки, принципові моменти, на підставі яких будуть розроблені ліцензійні умови.Деталізація положень, звичайно буде здійснена у спеціальному законі про небезпечні відходи та ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з небезпечними відходами.

Відповідність матеріально-технічної бази встановленим вимогам підлягає обов'язковій перевірці до видачі ліцензії. Перевірка проводиться органом ліцензування за місцем провадження діяльності у порядку,

ЕПЛ: Відповідність матеріально-технічної бази встановленим вимогам підлягає обов'язковій перевірці до видачі ліцензії. Перевірка здійснюється органом ліцензування за місцем провадження

Враховано

У статті 27 законопроекту:Відповідність матеріально-

технічної бази встановленим

142


визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління відходами. Підставою для проведення перевірки матеріально-технічної бази є заява суб’єкта господарювання у сфері управління небезпечними відходами.Строк здійснення перевірки 10 робочих днів з дня отримання заяви.Здобувач ліцензії під час перевірки забезпечує умови для її проведення та надає на вимогу посадових осіб органу ліцензування документи, необхідні для проведення перевірки.За результатами перевірки складається акт перевірки матеріально-технічної бази, необхідної для провадження господарської діяльності управління небезпечними відходами.Здобувач ліцензії після отримання підтвердження матеріально-технічної бази встановленим вимогам за результатами перевірки подає органу ліцензування заяву про отримання ліцензії.

діяльності у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління відходами ліцензійними умовами або порядком видачі ліцензії. Перевірка здійснюється за місцем провадження діяльності протягом 10 робочих днів з дня отримання документів для видачі ліцензії. Здобувач ліцензії після отримання підтвердження матеріально-технічної бази встановленим вимогам за результатами перевірки подає органу ліцензування заяву про отримання ліцензії.

вимогам підлягає обов'язковій перевірці до видачі ліцензії. Перевірка проводиться органом ліцензування за місцем провадження діяльності у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.

Підставою для проведення перевірки матеріально-технічної бази є заява суб’єкта господарювання у сфері управління небезпечними відходами.

Строк здійснення перевірки становить 10 робочих днів з дня отримання заяви. Тривалість проведення перевірки не повинна перевищувати одного робочого дня.

Здобувач ліцензії під час перевірки матеріально-технічної бази встановленим вимогам забезпечує умови для її проведення та надає на вимогу посадових осіб органу ліцензування документи,

143


необхідні для проведення перевірки.

За результатами перевірки складається акт перевірки матеріально-технічної бази, необхідної для провадження господарської діяльності управління небезпечними відходами.

Здобувач ліцензії після отримання підтвердження матеріально-технічної бази встановленим вимогам за результатами перевірки подає органу ліцензування заяву про отримання ліцензії.

Перевірка матеріально-технічної бази свідомо не включена в процедуру отримання ліцензії, оскільки термін для проведення перевірки – 10 днів – є недостатнім для ліцензійної процедури.Акт підтвердження матеріально-технічної бази є одним з документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії. І саме з цього часу починається 10-денна ліцензійна процедура.

Наявна матеріально-технічна база повинна Інститут економіки природокористування та Не враховано.

144


відповідати технологічному регламенту та забезпечувати:технологічні параметри процесу і окремих його стадій шляхом автоматизованого контролю технологічного процесу за допомогою систем сигналізації та блокування, що спрацьовують у разі перевищення граничних параметрів технологічного процесу і запобігають виникненню аварій;контроль за вмістом у небезпечних відходах домішок, що спричиняють порушення технологічного процесу;специфічні особливості виробництва;очищення газових викидів, збирання відходів;контроль за станом:технологічного устаткування;контрольно-вимірювальних приладів;ізоляції устаткування і трубопроводів;вентиляції;протипожежного устаткування;заземлення;відеофіксацію, включаючи пряму трансляцію, здійснення операцій з відновлення та видалення небезпечних відходів.Матеріально-технічна база здобувача ліцензії повинна відповідати таким мінімальним технологічним вимогам для операцій:- кількість небезпечних відходів, які накопичуються в місцях їх відновлення, не повинна перевищувати двотижневої потужності виробничого устаткування з

сталого розвитку НАН УкраїниТакож необхідно збільшити термін дозволеного накопичення небезпечних відходів з двох тижнів принаймні до 1 місяця, що пов’язано з можливістю виникнення форс-мажорних ситуацій (виходу з ладу обладнання і його наступного ремонту), терміну профілактики устаткування тощо

У статті 27 законопроекту:- кількість небезпечних

відходів, які накопичуються в місцях їх відновлення, не повинна перевищувати двотижневої потужності виробничого устаткування з переробки відходів;

Мова йде не про термін дозволеного накопичення відходів, а про їх кількість, яка повинна забезпечувати не більш як двотижневу роботу підприємства.

145


переробки відходів;Стаття 29. Порядок регулювання транскордонного перевезення небезпечних відходів Транскордонні перевезення небезпечних відходів здійснюються на підставі письмової згоди (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів.

ЕПЛНорми щодо транскордонного перевезення відходів не відповідають положенням Базельської конвенції. Так, в законопроекті не деталізовано вимог щодо експорту, імпорту та транзиту небезпечних відходів, а також інші положення щодо транскордонного перевезення. За основу для даної статті можна взяти Положення Постанови КМУ від 13.07.2000р. №1120. Також Законом забрано функції компетентного органу виконавчої влади, який забезпечує виконання положень Базельської конвенції від Мінприроди до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами.

Враховано.У статті 29 законопроекту встановлено вимоги до експорту, імпорту і транзиту відходів, включно із визначенням процедури надання адміністративних послуг щодо надання письмової згоди (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів, а також висновку на транскордонне перевезення відходів.Функції компетентного органу Базельської конвенції, може виконувати орган, який здійснюватиме регулювання транскордонних перевезень небезпечних відходів – тобто виконувати головні завдання цієї конвенції.

Письмова згода (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів надається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами, протягом 60 днів до запланованої дати їх першого перевезення.

Федерація роботодавців УкраїниПисьмова згода (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів надається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами, протягом 30 днів до запланованої дати їх першого перевезення.

Не враховано.Скорочення терміну видачі повідомлення про транскордонне перевезення є невиправданим з огляду на необхідність здійснення безпосередніх контактів з компетентними органами Базельської конвенції інших країн, що потребує

146


значного проміжку часу.Стаття 29. Порядок регулювання

транскордонного перевезення небезпечних відходів

Транскордонні перевезення небезпечних відходів здійснюються на підставі письмової згоди (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів.

Письмова згода (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів надається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами, протягом 60 днів до запланованої дати їх першого перевезення.

Підставами для прийняття рішення про відмову у наданні письмової згоди (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів є:

недостовірність вказаних даних у документах, поданих для видачу письмової згоди (повідомлення);

подання документів, необхідних для видачу письмової згоди (повідомлення), не в повному обсязі та/або їх невідповідність встановленим законодавством вимогам;

непогодження матеріалів іншими уповноваженими органами виконавчої влади;

відсутність фінансових гарантій за завдану шкоду під час здійснення транскордонного перевезення відходів

ISWAАбзац 7й статті 29 викласти в наступній

редакції: “Відсутність економічних гарантій

компенсації шкоди довкіллю, здоров'ю та майну третіх осіб, що може бути заподіяна внаслідок транскордонних перевезень небезпечних вантажів.”

У абзаці 8у статті 29 викласти наводиться посилання на Базельську Конвенцію, що не відповідає нормотворчій практиці. Має бути посилання документ України

Враховано.У статті 29 законопроекту встановлено вимоги до експорту, імпорту і транзиту відходів, включно із визначенням процедури надання адміністративних послуг щодо надання письмової згоди (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів, а також висновку на транскордонне перевезення відходів.

147


територією України залежно від виду та класу небезпеки відходів.

Повний перелік документів для прийняття рішення про видачу письмової згоди (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів встановлюється відповідно до вимог Базельської конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням.

Стаття 30. Інформаційна система управління відходами

1. З метою забезпечення належного обліку, звітності, узагальнення та аналізу інформації у сфері управління відходами центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами створює та адмініструє інформаційну систему управління відходами, яка ведеться у вигляді електронної бази даних.

2. Інформаційна система управління відходами є державною власністю.

Ведення інформаційної системи управління відходами відбувається на основі програмного забезпечення, розробленого відповідно до державних стандартів, що забезпечують його сумісність та взаємодію з іншими базами даних та інформаційними системами.

3. Інформаційна система управління

ISWAДо пункту 4 статті 30 додати підпункт 4) “Реєстр об'єктів захоронення відходів”відповідно пункт 4) вважати пунктом 5)

1. З інформації реєстрів суб'єктів господарювання неможливо отримати весь перелік необхідної інформації, який зараз міститься у реєстрах МВ і мав би міститись у реєстрах захоронення відходів. Це пов'язано з тим, що для отримання дозволу проектом закону передбачена наступна інформація: опис гідрологічних та гідротехнічних характеристик місця розташування; проект рекультивації, заходи та технології, які будуть застосовуватися для закриття та догляду за полігоном після його закриття; відомості про фінансову гарантію або її еквівалент відповідно до закону

Проте зазначений перелік не містить інформації яка є суттєвою з точки зору

Не враховано.Обʼєкти захоронення

відходів стануть складовою Реєстру суб’єктів господарювання у сфері управління відходами, ведення якого передбачене законопроектом.

148


відходами складається з підсистем звітності, надання адміністративних послуг та реєстрів.

Підсистема звітності забезпечує отримання, аналіз та узагальнення інформації про кількість, код та найменування, джерела утворення відходів, їх передачу іншим власникам, онлайн інформування про збирання, перевезення та оброблення відходів.

Підсистема надання адміністративних послуг забезпечує отримання суб’єктами господарювання адміністративних послуг з реєстрації декларацій про відходи, видачі дозволу на здійснення операцій у сфері управління відходами та ліцензій на здійснення комплексу операцій управління небезпечними відходами на управління небезпечними відходами.

Підсистема реєстрів складається з:1) Реєстру суб’єктів господарювання у

сфері управління відходами;2) Реєстру виробників продукції, на які

поширюються системи розширеної відповідальності виробника;

3) Реєстру ОКРВВ та ОІРВВ для продукції, на які розповсюджуються системи розширеної відповідальності виробника;

4) інших реєстрів, визначених законодавством.

4. Порядок створення та адміністрування інформаційної системи, порядок ведення реєстрів затверджується

характеристики полігону і стосується режиму функціонування полігону, обсягів видалення відходів за попередні роки, проектних граничних показників видалення, відстаней від населених пунктів, водотоків, водойм, лісів, сільськогосподарських земель, доріг, геоморфологічної характеристики (рельєф території), технічних характеристик, в тому числі наявність чи відсутність дренажного стоку, засобів захисту довкілля, система збору звалищного газу, технологій видалення відходів, відомості про системи моніторингу, відомості про наявність чи відсутність санітарно-захисної зони полігону тощо.

Саме тому пропонується виокремлення вже на початковому етапі окремого реєстру щодо полігонів відходів. Відповідно має бути передбачено складання паспортів полігонів.

149


Кабінетом Міністрів України. 5. Доступ до інформації, що міститься

в інформаційній системі, здійснюється через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами, відповідно до законодавства.Стаття 30. Інформаційна система управління відходами 1. З метою забезпечення належного обліку, звітності, узагальнення та аналізу інформації у сфері управління відходами центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами створює та адмініструє інформаційну систему управління відходами, яка ведеться у вигляді електронної бази даних.

ГР-УАВторметСтаття 30 проекту передбачає створення Інформаційної системи управління відходами. Ведення інформаційної системи управління відходами відбувається на основі програмного забезпечення, розробленого відповідно до державних стандартів, що забезпечують його сумісність та взаємодію з іншими базами даних та інформаційними системами. Інформаційна система управління відходами складається з підсистем звітності, надання адміністративних послуг та реєстрів. Негативні наслідки впровадження вищезазначених положень: - створення та впровадження в дію системи управління відходами (інформаційних систем, підсистем звітності, реєстрів, адміністративних послуг), вимагатиме масштабних витрат, як на розширення штату працівників вже існуючих державних органів, так і на створення нових органів з надання адміністративних послуг у сфері управління відходами, що призведе до значного збільшення навантаження на державний бюджет країни.- розповсюдження дії проекту на операції з

Не враховано.Впровадження електронних систем відкритих даних електронних сервісі подання інформації виправданим як з точки зору адміністративного навантаження на суб’єктів господарювання, так і з точки зору оптимізації витрат державних органів на її обробку та прийняття необхідних управлінських рішень.

150


металобрухтом навпаки значно ускладнить збирання та переробку брухту металів, що само по собі суперечить меті проекту та створить перешкоди для переробки відходів в готову продукцію.

Стаття 31. Облік відходів 1. Обліку підлягають усі відходи утворені, зібрані, перевезені та оброблені на території України. Утворювачі та власники відходів, суб'єкти господарювання у сфері управління відходами, зобов'язані вести облік кількості, коду та найменування, джерела походження відходів, здійснення операцій управління відходами.

ЕПЛТакож в законопроекті не врегульовано детально питання документування, обліку відходів від утворювача відходів до кінцевого суб’єкта господарювання, який ці відходи утилізує, переробляє, видаляє. Таким документом могла б бути картка відходів, як документ суворої звітності, що зберігається у всіх, хто здійснював операції управління тим чи іншим відходом, від утворювача до кінцевого розпорядника.

Не враховано.Облік та звітність щодо управління відходами здійснюватиметься в рамках функціонування інформаційної системи управління відходами, що має очевидні переваги над обліком та звітністю із застосуванням паперових носіїв інформації. Тому картка відходів може бути успішно замінена електронними сервісами інформаційної системи управління відходами.

2. Для здійснення обліку відходів та операцій управління відходами утворювачі та власники відходів, суб'єкти господарювання у сфері управління відходами зобов'язані вести облікові книги утворення відходів та здійснення операцій управління відходами в паперовому та/або електронному вигляді. Термін зберігання облікових книг становить 5 років.

Федерація роботодавців Україниоперацій управління відходами утворювачі та власники відходів, суб'єкти господарювання у сфері управління відходами зобов'язані вести облікові книги утворення відходів та здійснення операцій управління відходами в паперовому та/або електронному вигляді. Термін зберігання облікових книг становить 3 роки.

Пропонується встановити термін зберігання облікових книг аналогічно терміну зберігання фінансової звітності – 3 роки

Не враховано.Термін зберігання облікових книг становить 5 років, що відповідає терміну дії дозволу на здійснення операцій управління відходами.

ISWAПункт другий статті 31 викласти в наступній

Не враховано.Термін зберігання облікових книг

151


редакції:“2. Для здійснення обліку відходів та операцій

управління відходами утворювачі та власники відходів, суб'єкти господарювання у сфері управління відходами зобов'язані вести облікові книги утворення відходів та здійснення операцій управління відходами в паперовому та/або електронному вигляді. Термін зберігання облікових книг становить 5 років з моменту останнього запису. Для суб'єктів господарювання, які отримують ліцензії на здійснення комплексу операцій з управління небезпечними відходами Термін зберігання облікових книг становить 10 років”

Додати пункти 3 та 4 наступної редакції:3. Державному обліку та паспортизації

підлягають в обов'язковому порядку всі відходи, що утворюються на території України і на які поширюється дія цього Закону

4. Первинний облік відходів здійснюється на основі їх інвентаризації

відповідно пункт 4й вважати пунктом 5м

становить 5 років, що відповідає терміну дії дозволу на здійснення операцій управління відходами.

Не враховано.Є частина перша статті 31:1. Обліку підлягають усі відходи утворені, зібрані, перевезенні та оброблені на території України.Не враховано.Інвентаризація відходів - складова первинного обліку відходів. Затвердження порядку ведення обліку відходів віднесено до повноважень Уряду.

Стаття 32. Надання звітності до інформаційної системи управління відходами1. Звітність до інформаційної системи управління відходами надають:1) утворювачі та власники відходів, крім утворювачів побутових відходів;

У Статті 32. Надання звітності до інформаційної системи управління відходами пункт 4 встановити відповідальність за достовірність наданої інформації, не тільки для суб’єктів господарювання, а й утворювачів та власників відходів (крім утворювачів побутових відходів).

Не враховано.У статті 32 законопроекту:1. Звітність до

інформаційної системи управління відходами надають:

1) утворювачі та власники відходів, крім утворювачів

152


2) суб’єкти господарювання у сфері управління відходами;3) ОКРВВ та ОІРВВ для продукції, щодо яких встановлено системи розширеної відповідальності виробників;4) виробники продукції щодо яких встановлено систему розширеної відповідальності виробника.2. Надання звітності до інформаційної системи здійснюється шляхом заповнення електронної звітної форми з використанням електронного цифрового підпису.3. Порядок подання звітності до інформаційної системи управління відходами затверджуються Кабінетом Міністрів України. 4. Суб’єкт господарювання несе відповідальність за достовірність наданої інформації.

побутових відходів;2) суб’єкти

господарювання у сфері управління відходами;

3) ОКРВВ та ОІРВВ для продукції, щодо яких встановлено системи розширеної відповідальності виробників;

4) виробники продукції щодо яких встановлено систему розширеної відповідальності виробника.

4. Суб’єкт господарювання несе відповідальність за достовірність наданої інформації.

Це охоплює множину всіх суб’єктів, господарювання, які подають звітність до інформаційної системи, включно з утворювачами.

Не слід плутати із поняттям «суб’єкти господарювання у сфері управління відходами», так званими операторами, які здійснюють операції збирання, перевезення та оброблення.

РОЗДІЛ VI. ПЛАНИ ТА ПРОГРАМИ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

НЕЦУПропонуємо доопрацювати статті 33-37 Законопроекту, передбачивши публікацію в

Не враховано.Плани та програми публікуються на сайті органу, який затвердив

153


інформаційній системі:Планів управління відходами національного, регіонального та місцевого рівнів;Звітів про виконання планів управління відходами національного, регіонального та місцевого рівнів;Національної програми запобігання утворенню відходів;Звітів про виконання програми запобігання утворенню відходів.Обґрунтування: Відповідні вимоги відсутні в тексті Законопроекту

той чи інший документ.Стаття 33 законопроекту:1. Національний, регіональні та місцеві плани управління відходами оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органом, який здійснює їх затвердження.Стаття 34 законопроекту:Оцінка ефективності впровадження Національної програми запобігання утворенню відходів оприлюднюється на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами.

Інформаційна система має інше призначення.

Стаття 34. Національна програма запобігання утворенню відходів

3. Оцінка ефективності впровадження програми запобігання утворенню відходів проводиться центральним органом виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері управління відходами, кожні 2 роки на основі показників для оцінки досягнення цілей та виконання заходів.

Оцінка ефективності впровадження


редакції: «Додати "Оцінка ефективності впровадження програми запобігання утворенню відходів проводиться центральним органом виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері управління відходами, кожні 2 роки з дати набрання нею чинності на основі показників для оцінки досягнення цілей та виконання заходів.

Враховано.3. Оцінка ефективності

впровадження програми запобігання утворенню відходів проводиться центральним органом виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері управління відходами, кожні 2 роки на основі показників для оцінки досягнення

154


Національної програми запобігання утворенню відходів оприлюднюється на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами.

4. Національна програма запобігання утворенню відходів може бути включена до Національного плану управління відходами.

Оцінка ефективності впровадження Національної програми запобігання утворенню відходів оприлюднюється на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами не пізніше 3 місяців з дати спливу терміну для проведення оцінки ефективності."

Пункт 4 статті 34 викласти в наступній редакції: «Національна програма запобігання утворенню відходів може бути включена до Національного плану управління відходами окремим розділом»

цілей та виконання заходів. Оцінка ефективності

впровадження Національної програми запобігання утворенню відходів оприлюднюється на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами.

4. Національна програма запобігання утворенню відходів є складовою Національного плану управління відходами.

Стаття 35. Національний план управління відходами1. Національний план управління відходами розробляється з метою визначення конкретних суспільно-політичних, інституційних, організаційно-технічних, регуляторних, технологічних заходів спрямованих на реалізацію державної політики у сфері управління відходами, визначення відповідальних виконавців та строків здійснення заходів, джерел та обсягів фінансового забезпечення, засобів контролю за станом здійснення заходів та проведення моніторингу результатів їх впровадження у сфері управління відходами.

ЕПЛНорми статті 35 щодо Національного плану

управління відходами невідповідають європейським вимогам.Так, стаття 28 Директиви про відходи містить

чіткі вимоги до Планів управління відходами, які не відображені у законопроекті. Тому, статтю 35 слід доопрацювати для опису всіх необхідних реквізитів Національного плану управління відходами.


Доповнити статті щодо Національного плану управління відходами та регіональних планів управління відходами з метою перенесення

Враховано.Стаття 35 доопрацьована:5. Основними розділами

Національного плану управління відходами є:

1) стан сфери управління відходами, де зазначаються :

- основні утворювачі відходів;- основні показники

поводження з відходами (обсяги утворення, оброблення та видалення відходів);

- коротка характеристика об’єктів інфраструктури управління відходами (об'єкти

155


2. Національний план управління відходами розробляється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами та затверджується Кабінетом Міністрів України.

основних вимог до розроблення Національного плану з Директиви 2008/98/ЄС. Наразі в Україні не існує окремого нормативно-правового документу, який передбачав би порядок та вимоги до розроблення Національного плану. Водночас, згідно з Директивою 2008/98/ЄС плани з управління відходами повинні відповідати вимогам щодо планування управління відходами, встановлені у статті 14 Директиви 94/62/ЄС.

рециклінгу, відновлення та видалення відходів);

2) стратегічне планування управління відходами, де зазначаються:

- прогнозні показники утворення відходів та очікуваний розвиток системи управління відходами;

- основні цілі/завдання з розвитку системи управління відходами та цільові показники, встановлені в рамках завдань;

- заходи з досягнення цілей/завдань та цільових показників, в тому числі встановлення обов’язків різних установ та організацій, що будуть задіяні у здійсненні заходів; обсягів витрат та можливих джерел фінансування;

- оцінка ризиків та визначення пріоритетних об’єктів управління відходами;

- індикатори оцінки виконання плану;

3) інструменти реалізації;4) моніторинг та оцінка

ефективності виконання плану.Стаття 35. Національний план

управління відходамиISWA

Пункт 3 статті 35 викласти в наступній редакції: ТО: Оскільки Порядок розроблення Національного

156


…3. Національний план управління

відходами має охоплювати всю територію України. Національний план управління відходами розробляється на період 10 років.

4. Національний план управління відходами є основою для розроблення регіональних планів управління відходами.

5. Оцінка ефективності впровадження Національного плану управління відходами проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами кожні 2 роки на основі показників для оцінки досягнення цілей та виконання заходів плану. Оцінка ефективності виконання Національного плану управління відходами оприлюднюється на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами.

«Національний план управління відходами має охоплювати всю територію України. Національний план управління відходами розробляється на період 10 років та підлягає перегляду як мінімум кожні 4 роки з дати набрання ним чинності до 31 грудня року, наступного за звітним періодом»

Після пункту 4 додати пункт 5 в наступній редакції: «5. Національний план управління відходами повинен відображати поточну ситуацію у сфері управління відходами, екологічні, соціальні та економічні наслідки існуючої практики управління відходами.

Національний план управління відходами повинен охоплювати такі потоки відходів:

1) муніципальні відходи; 2) небезпечні відходи; 3) промислові відходи;4) відходи будівництва та знесення;5)відходи виробництва продукції сільського

господарства;6) відходи видобувної промисловості;7) медичні відходи;8) специфічні потоки відходів (відходи упаковки,

відходи електричного та електронного обладнання; відпрацьовані батарейки, батареї та акумулятори; осади стічних вод; спрацьовані транспортні засоби; відпрацьовані оливи та інші специфічні види відходів які потребують спеціального управління).

Національний план управління відходами включає наступні розділи:

1) стан сфери управління відходами, де

плану управління відсутній, і розроблення такого порядку не передбачається, потрібно перенести основні вимоги щодо змісту Національного плану управління відходами через транспозицію пункту 4 підпунктів a-d, статті 28 «Плани управління відходами» розділу V Плани та програми Директиви 2008/98/ЄС

Відсутність запропонованих доповнень призведе до розроблення «Плану дій з реалізації Стратегії», яким на сьогодні по суті є той план, що розміщений на Сайті Мінприроди, який не відповідає всім вимогам до розроблення планів управління відходами у відповідності до вимог Директиви 2008/98/ЄС

157


зазначаються:- основні утворювачі відходів;- основні показники поводження з відходами

(обсяги утворення, оброблення та видалення відходів);

- коротка характеристика об’єктів інфраструктури управління відходами (об'єкти рециклінгу, відновлення та видалення відходів);

2) стратегічне планування управління відходами, де зазначаються:

- прогнозні показники утворення відходів та очікуваний розвиток системи управління відходами;


- заходи з досягнення цілей/завдань та цільових показників, в тому числі встановлення обов’язків різних установ та організацій, що будуть задіяні у здійсненні заходів; обсягів витрат та можливих джерел фінансування;

- оцінка ризиків та визначення пріоритетних об’єктів управління відходами;

- індикатори оцінки виконання плану;3) інструменти реалізації;4) моніторинг та оцінка ефективності виконання

плану.Національний план має включати текстову і

графічну частину .Текстові матеріали мають включати

пояснювальну записку та додатки." Відповідно пункт 5 вважати пунктом шостим

158


Відповідно пункт 6 й викласти в наступній редакції: «Оцінка ефективності впровадження Національного плану управління відходами проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами кожні 2 роки з дати набрання ним чинності на основі показників для оцінки досягнення цілей та виконання заходів плану. Оцінка ефективності виконання Національного плану управління відходами здійснюється на основі показників наданих регіонами та оприлюднюється на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами не пізніше 3 місяців з дати закінчення терміну для проведення оцінки ефективності.

Стаття 36. Регіональний план управління відходами1. Регіональні плани управління відходами розробляються для кожної області протягом року після набрання чинності Національним планом управління відходами. Порядок розроблення та затвердження регіональних планів управління відходами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Громадська взаємодія (Громадська Рада)

необхідно внести уточнення щодо регіональних та місцевих програм в яких враховані вже заходи по поводженню з відходами.

Не враховано.Законопроект вибудовує нову систему законодавства у сфері управління відходами.Нереалізовані заходи щодо управління відходами місцевих природоохоронних програм мають логічно увійти до регіональних планів з відповідним коригування місцевих програм. Це буде передбачено, Порядком розроблення регіональних планів управління відходами, який передбачений Національним планом управління відходами.

159


Стаття 36. Регіональний план управління відходами

…2. Регіональні плани управління

відходами розробляються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями та погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами. Регіональний план управління відходами має охоплювати всю територію відповідної області.

3. Регіональні плани управління відходами розробляються на період 10 років та підглядає перегляду кожні 4 роки.

4. Регіональний план управління відходами оновлюється протягом шести місяців після внесення змін до Національного плану управління відходами.

5. Регіональні плани управління відходами мають узгоджуватися із Національним планом управління відходами. Цільові показники встановлені Національним планом є обов’язковими для перенесення у регіональні плани.

6. Затверджений регіональний план управління відходами є обов’язковою умовою для фінансування з державного і обласного бюджетів програм та заходів у сфері управління відходами на території відповідної


редакції: «Регіональні плани управління відходами розробляються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями, погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління муніципальними відходами та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами, а також затверджуються обласними радами. Регіональний план управління відходами має охоплювати всю територію відповідної області.

Пункт 3 статті 36 викласти в наступній редакції:

“Регіональні плани управління відходами розробляються на період 10 років та підглядає перегляду кожні 4 роки з дати набрання ним чинності.”

Пункт 5 статті 36 викласти в наступній

редакції: «Регіональні плани управління відходами

мають узгоджуватися із Національним планом управління відходами. Цільові показники встановлені Національним планом є обов’язковими для перенесення у регіональні плани і можуть бути

Враховано частково. Потрібно ввести основні

розділи, які мають міститись у регіональних планах (РПУВ), що буде підґрунтям для розроблення та подальшого погодження Постанови КМУ та методичних рекомендацій з питань розроблення РПУВ.

Необхідно надати можливість у РПУВ відхилятись від цільових показників зафіксованих у Нацплані та Нацстартегії, оскільки основний критерій для їх встановлення - це економічна спроможність та технічні можливості. За відсутності можливості встановлювати скориговані цільові показники виникає ризик декларативності РПУВ і їх хронічного невиконання - неможливо побудувати об'єкт за 3 роки, коли він будується 6 років, також неможливо залучити мільярд євро, якщо за всіма можливими джерелами фінансування наявні лише 500 млн євро. Щоб коригування не носило декларативного характеру пропонується надавати у таких

160


області.7. Регіональні плани управління

відходами є основою для розроблення місцевих планів управління відходами.

8. Оцінка ефективності впровадження регіональних планів управління відходами здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями, кожні 2 роки на основі показників для оцінки досягнення цілей та виконання заходів плану. Оцінка ефективності виконання регіональних планів управління відходами оприлюднюється на веб-сайті органу, яким здійснена така оцінка.

скориговані лише на підставі наданого у регіональному плані економічного обґрунтування.»

Пункт 8 статті 36 викласти в наступній редакції: «Оцінка ефективності впровадження регіональних планів управління відходами здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями, кожні 2 роки з дати набрання ними чинності на основі показників для оцінки досягнення цілей та виконання заходів плану. Оцінка ефективності виконання регіональних планів управління відходами оприлюднюється на веб-сайті органу, яким здійснена така оцінка, не пізніше 3 місяців з дати спливу терміну для проведення оцінки ефективності. ».

Додати пункт 9 в наступній редакції:«10. Основними розділами регіонального

плану управління відходами є: 1) стан сфери управління відходами, де

зазначаються:- основні утворювачі відходів в області,

яку охоплює план;- основні показники управління відходами

в області (обсяги утворення, оброблення та видалення відходів);

- коротка характеристика об’єктів інфраструктури управління відходами (об'єкти рециклінгу, відновлення, видалення, в тому числі

випадках обґрунтування, чому саме відбулось зазначене коригування. Показники регіональних планів можуть коригуватись на підставі проведених модельних розрахунків та можливостей фінансування заходів

В першу чергу це буде стосуватись показника Нацстратегії - 50% перероблення, який на сьогодні є нездійсненним для України. У Нацплані цільові показники відсутні.

161


захоронення відходів з визначенням їх місцезнаходження, потужності, залишкового строку експлуатації, видів відходів, що надходять до кожного з об’єктів);

2) стратегічне планування управління відходами в області (з деталізацією за кластерами), де зазначаються:

- прогнозні показники утворення, рециклінгу, відновлення та видалення, в тому числі захоронення відходів на наступні 10 років в області та можливі сценарії розвитку системи управління відходами;


- визначення географічних меж кластерів/ «зон збирання», для яких розроблено план і які повинні разом користуватися послугами існуючої та запланованої інфраструктури з управління відходами;

- визначення оптимальної системи управління відходами. Цей розділ має охоплювати визначення розвитку інфраструктури для збирання відходів, зокрема роздільного, рециклінгу, відновлення, оброблення та видалення, зокрема захоронення, що визначаються на основі сформованих кластерів/ «зон охоплення» з урахуванням ієрархії управління відходами. Він також повинен включати планування будівництва нових, модернізації або закриття існуючих

162


об’єктів інфраструктури управління відходами;- заходи з досягнення цілей/завдань та

цільових показників з визначенням обов’язків підприємств, установ та організацій, що здійснюватимуть заходи, обсягів витрат та можливих джерел фінансування;

- оцінка ризиків існуючих об’єктів інфраструктури та визначення пріоритетних заходів для зниження та контролю ризиків;

- оцінку витрат на реалізацію обраного обґрунтованого сценарію розвитку системи управління відходами у області на наступні 10 років з визначенням основних джерел надходжень та витрат;

- індикатори оцінки виконання плану;3) інструменти реалізації;4) моніторинг та оцінка ефективності

виконання плануРегіональний план управління відходами

має включати текстову і графічну частину .Текстові матеріали мають включати

пояснювальну записку та додаткиСтаття 37. Місцевий план управління

відходами (План управління відходами територіальної громади)

1. Місцеві плани управління відходами є обов’язковими до розроблення для територіальних громад з кількістю населення понад 50 000 осіб та для територіальних громад-суб’єктів співробітництва територіальних громад у сфері управління

ISWAСтаттю 37 викласти в наступній редакції:

«Стаття 37. Місцевий план управління відходами (План управління відходами територіальної громади)

1. Місцеві плани управління відходами є обов’язковими до розроблення для територіальних громад з кількістю населення понад 50 000 осіб та для територіальних громад-

Не враховано.Це зайва деталізація на

рівні Закону.Завдання і заходи

Регіональних планів мають передбачати розроблення місцевих планів управління відходами.

163


відходами, якщо сумарна кількість населення таких громад перевищує 50 000 осіб.

2. Місцеві плани управління відходами розробляються та затверджуються органами місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції. Місцеві плани управління відходами, розробляються протягом 2 років після набрання чинності регіональним планом управління відходами у відповідній області.

3. Оцінка ефективності впровадження місцевих планів управління відходами здійснюється органом місцевого самоврядування кожні 2 роки на основі показників для оцінки досягнення цілей та виконання заходів плану. Оцінка ефективності виконання місцевих планів управління відходами оприлюднюється на веб-сайті органу, яким здійснена така оцінка.

суб’єктів співробітництва територіальних громад у сфері управління відходами, якщо сумарна кількість населення таких громад перевищує 50 000 осіб

2. Місцеві плани управління відходами розробляються та затверджуються рішенням органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції.

3. Порядок розроблення та затвердження місцевих планів управління відходами встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.

4. Місцеві плани управління відходами, розробляються протягом одного року після набрання чинності регіональним планом управління відходами у відповідній області.»

5. Місцевий план управління відходами оновлюється протягом шести місяців після внесення змін до регіонального плану управління відходами.

6. Місцеві плани управління відходами мають узгоджуватися із регіональними планами управління відходами. Цільові показники встановлені регіональними планами є обов’язковими для перенесення у місцеві плани і можуть бути скориговані лише на підставі наданого у регіональному плані економічного обґрунтування.

164


Терміну для розроблення місцевих планів управління відходами достатньо для фактичного розроблення плану. Якщо залишиться термін у 2 роки, то враховуючи, що регіональні плани мають з'явитися наприкінці 2019 року (за оптимістичними розрахунками), місцеві плани з'являється лише у 2021 році. Це може призвести до низької ефективності виконання заходів передбачених Нацстратегією з управління відходами та Нацплану з управління відходами.

Також необхідно додати ті ж положення, що і зазначені у вимогах до регіонального плану : узгодження з регіональними планами, цільові показники, строки перегляду після внесення змін до регіональних планів, ким затверджується порядок розроблення місцевих планів управління відходами тощо

РОЗДІЛ VII. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

Стаття 39. Фінансування заходів у сфері управління з відходамиФінансування заходів у сфері управління відходами здійснюється за рахунок коштів власників відходів. Для фінансування заходів у сфері управління відходами можуть залучатися кошти Державного та місцевих бюджетів, фондів охорони навколишнього

ГО «Центр промислової екології»(Громадська рада)

У статті 39 після слів «Для фінансування заходів у сфері управління відходами» доповнити словами «зокрема для стимулювання рециклінгу відходів,»;

Не враховано.Рециклінг – це лише один із видів управління відходами.Сфера регулювання зазначеного положення, охоплює управління відходами в цілому.

165


природного середовища, добровільні внески підприємств, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, а також інші джерела, не заборонені законодавством.

РОЗДІЛ VII. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

Стаття 39. Фінансування заходів у сфері управління з відходами

Фінансування заходів у сфері управління відходами здійснюється за рахунок коштів власників відходів. Для фінансування заходів у сфері управління відходами можуть залучатися кошти Державного та місцевих бюджетів, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільні внески підприємств, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, а також інші джерела, не заборонені законодавством.

Стаття 40. Економічні інструменти для дотримання ієрархії управління відходами та фінансування заходів у сфері управління відходами

Для стимулювання дотримання ієрархії управління відходами, забезпечення повного відшкодування витрат та забезпечення фінансування заходів у сфері управління відходами впроваджуються наступні економічні інструменти:

1) встановлення ставок екологічного

ISWAСтаттю 39 викласти в наступній редакції:“Стаття 39. Фінансування заходів у сфері

управління з відходамиФінансування заходів у сфері управління

відходами здійснюється за рахунок коштів утворювачів відходів. Фінансування управління окремими потоками відходів, на які розповсюджується принцип розширеної відповідальності виробника, здійснюється за рахунок виробників продукції через реалізацію механізму РВВ. Для фінансування заходів у сфері управління відходами можуть залучатися кошти Державного та місцевих бюджетів, фондів охорони навколишнього природного середовища, Фонду управління промисловими відходами, Державного фонду регіонального розвитку, добровільні внески підприємств, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, а також інші джерела, не заборонені законодавством”

Не враховано.Перше речення статті 39

визначає, що фінансування заходів у сфері управління відходами здійснюється за рахунок коштів власників відходів.

Фонди, про які йде мова у пропозиції, можуть бути утворені лише у складі бюджетів відповідних рівнів.

166


податку, що справляється за захоронення відходів на полігонах, залежно від виду відходів та класу полігону;

2) впровадження системи, при якій утворювачі та власники відходів сплачують лише за фактичну кількість відходів, які не придатні для повторного використання та відновлення, та створюються стимули для роздільного збирання відходів;

3) впровадження систем розширеної відповідальності виробника для специфічних видів відходів та заходів для підвищення її організаційної і економічної ефективності;

4) впровадження депозитних схем та інших заходів для заохочення ефективного збирання використаних продукції та матеріалів;

5) надання податкових пільг для стимулювання повторного використання та благодійного пожертвування продукції;

6) оподаткування продукції, відходи від якої спричиняють значний негативний вплив на навколишнє природне середовище, з метою зменшення споживання такої продукції та стимулювання впровадження найкращих доступних технологій для їх рециклінгу;

7) стимулювання використання продуктів і матеріалів, які були отримані внаслідок рециклінгу;

8) надання фіскальних та кредитних пільг для фінансової підтримки проведення

167


наукових досліджень та впровадження інноваційних технологій оброблення та рециклінгу відходів;

Законодавством України можуть встановлюватися й інші економічні інструменти для запобігання утворенню відходів, забезпечення їх рециклінгу та іншого відновлення, зокрема пільгове оподаткування екологічних видів продукції, пільгове кредитування і субсидування екологічних проектів, дотації на придбання природоохоронного устаткування, прискорені терміни амортизації природоохоронного устаткування.

Стаття 40. Економічні інструменти для дотримання ієрархії управління відходами та фінансування заходів у сфері управління відходамиДля стимулювання дотримання ієрархії управління відходами, забезпечення повного відшкодування витрат та забезпечення фінансування заходів у сфері управління відходами впроваджуються наступні економічні інструменти:

АССДля стимулювання дотримання ієрархії управління відходами, забезпечення повного відшкодування витрат та забезпечення фінансування заходів у сфері управління відходами впроваджуються наступні економічні інструменти:

...4. впровадження депозитних схем та інших

заходів для заохочення ефективного збирання використаних продукції та матеріалів;

УКРПЕК

Не враховано.Відхилити. Ця норма не встановлює вимогу обов’язкового запровадження депозитних систем, такі обов’язкові системи можуть вводитися лише законами, які запроваджують системи РВВ.

Депозитна система – один із способів виконання виробником своїх зобов’язань

168


Для стимулювання дотримання ієрархії управління відходами, забезпечення повного відшкодування витрат та забезпечення фінансування заходів у сфері управління відходами впроваджуються наступні економічні інструменти:

...4. впровадження депозитних схем та інших

заходів для заохочення ефективного збирання використаних продукції та матеріалів;

Федерація роботодавців УкраїниПропонується виключити. Депозитні схеми є одними з найбільш високовартісних. Можливість запровадження таких схем в Україні доцільно розглядати у середньостроковій перспективі по мірі розвитку економіки та зростання доходів громадян.EBAВиключити

після закінчення життєвого циклу продукції. Положення відповідає Директиві 2008/98 ЄС Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. «Про відходи та скасування деяких директив» (пункт 5 ANNEX IVa):5 Схеми повернення депозитів та інші заходи для заохочення ефективного збору використаних продуктів та матеріалів;

2) впровадження системи, при якій утворювачі та власники відходів сплачують лише за фактичну кількість відходів, які не придатні для повторного використання та відновлення, та створюються стимули для роздільного збирання відходів;

Федерація роботодавців УкраїниРеалізація норми потребуватиме нормативно-правового регулювання питань врахування обсягів продуктів, які постачаються на експорт, оборотної тари, що повертається для повторного використання утворювачам відходів тощо.

Не враховано.Це реалізація принципу «плати, за те, що викидаєш», що відображено у пункті 2 додатку IVa Директиви 2008/98 ЄС Європейського парламенту та Ради від 19 листопада 2008 р. «Про відходи та скасування деяких директив» :2 Схеми "платити за те, що викидаєш", які стягують витрати виробників відходів на основі

169


реальної кількості утворених відходів та стимулюють відокремлення при виведенні вторинних відходів та зменшення кількості змішаних відходів;


EBAВиключитиАСС Пропонуємо виключити. Така норма відсутня в Розпорядженні КМУ №820-р від 8.11.2017 р. «Про схвалення Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року» та Директиві ЄС 2008/98/ЄС. Окрім того, такий підхід не вирішує питання відповідальності виробника і комплексного підходу управління відходами.

6. оподаткування продукції, відходи від якої спричиняють значний негативний вплив на навколишнє природне середовище, з метою зменшення споживання такої продукції та стимулювання впровадження найкращих доступних технологій для їх рециклінгу;

УКРПЕКДля стимулювання дотримання ієрархії

управління відходами, забезпечення повного відшкодування витрат та забезпечення фінансування заходів у сфері управління відходами впроваджуються наступні економічні інструменти:

...6. оподаткування продукції, відходи від якої

спричиняють значний негативний вплив на

Не враховано.У Національній стратегії управління відходами та Основних засадах (Стратегії) національної екологічної політики державної екологічної політики України на період до 2020 року такі пункти теж є:

встановлення економічних інструментів щодо попередження утворення небезпечних відходів, зокрема оподаткування екологічно небезпечної продукції;

удосконалити нормативно-правову базу з питань оподаткування забруднення навколишнього природного середовища, зокрема виробництва, зберігання, транспортування та споживання екологічно небезпечної продукції, яка негативно впливає на навколишнє природне

170


навколишнє природне середовище, з метою зменшення споживання такої продукції та стимулювання впровадження найкращих доступних технологій для їх рециклінгу;

Федерація роботодавців УкраїниПропонується виключити пункт 6 Фактично пропонується запровадження додаткового податку, аналогічного акцизному податку, на продукцію, відходи від якої спричиняють значний негативний вплив на навколишнє природне середовище.

Податковий кодекс України встановлює принципи, відповідно до яких здійснюється оподаткування товарів, робіт, послуг, передбачає вичерпний перелік податків і зборів.

середовище та здоров'я населення;


ГО «Центр промислової екології»(Громадська рада)Пункт 6 статті 40 викласти в такій редакції: «6) оподаткування продукції, відходи від якої спричиняють значний негативний вплив на навколишнє природне середовище, з метою зменшення споживання такої продукції та стимулювання впровадження найкращих доступних технологій для їх рециклінгу, та запровадження системи пільгового оподаткування продукції, сировиною для виробництва якої слугували відходи;

Не враховано.У статті 40. Економічні

інструменти для дотримання ієрархії управління відходами та фінансування заходів у сфері управління відходами:

5) надання податкових пільг для стимулювання повторного використання та благодійного пожертвування продукції;

7) стимулювання використання продуктів і матеріалів, які були отримані

171


внаслідок рециклінгу;РОЗДІЛ VIIІ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ

ВТОРМАдоповнити зміст ст 41 наступним абзацом:“Порушення у сфері поводження з відходами які підлягають управлінню через системи розширеної відповідальності що призвели або можуть призвести до не вилучення таких з вільного обігу та не переробки, обробки, рециклінгу, інше. Тобто призводять або можуть призвести до захоронення або іншого неналежного поводження з відходами шляхом їх видалення.”

Не враховано.Одним із критеріїв оцінки діяльності організацій розширеної відповідальності виробника є виконання встановлених законодавством цільових показників, а не наявність у відходах, що захоронюються певних компонентів. Досягти 100% вилучення ресурсоцінних компонентів з відходів неможливо.

Стаття 41. Правопорушення у сфері управління з відходами

Особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за:

здійснення операцій у сфері управління відходами без відповідного дозволу на здійснення таких операцій чи недотримання його умов;

здійснення операцій у сфері управління небезпечними відходами без відповідної ліцензії на здійснення таких операцій;

порушення вимог ліцензійних умов проводження з небезпечними відходами;

порушення встановленого порядку подання декларації про відходи або за

ISWAДо статті 41 додати наступні пункти:“ відсутність договору на надання послуг з

управління муніципальними відходами;несанкціоноване вилучення з контейнерів

для роздільного збирання відходів ресурсоцінних компонентів;

здійснення операцій з вивезення відходів без відповідної реєстрації для здійснення таких операцій чи недотримання його умов;

порушення вимог під час укладання угод на поставку в Україну товарної продукції утилізацію чи вивезення з України використаних пакувальних матеріалів і тари, зокрема шляхом укладання договорів з ОРРВ або самостійно забезпечуючи виконання зобов'язань у порядку визначеному законодавством”

Не враховано.Відповідальність за

неукладання договорів неодноразово була предметом обговорення у Комітетах Верховної ради України при внесені змін до відповідних законів. Така пропозиція не була прийнята.

Термін «реєстрація» в законопроекті відсутній.

Таке положення відсутнє в законопроекті.

172


неподання такої декларації;порушення правил ведення обліку

відходів утворення та операцій управління відходами;

порушення строків подання і порядку подання звітності щодо утворення, збирання, перевезення та оброблення відходів;

порушення вимог щодо передачі відходів суб’єктам господарювання у сфері управління відходами;

….Законами України може бути

встановлено відповідальність і за інші правопорушення законодавства про відходи.

РОЗДІЛ X. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Більш детальної проробки потребують перехідні

положення у зв’язку з скасуванням діючого Закону України «Про відходи». Є ризик невиконання окремих норм навіть за умови, що новий закон вводиться в дію через 6 місяців з дня набрання ним чинності. Це пов’язано з тим, що за 6 місяців має бути розроблено декілька нормативно-правових актів, робота над якими ще не починалась. Враховуючи попередній негативний досвід розроблення та введенні в дію нормативно-правових актів не у встановлений строк, слід ввести перехідні положення, які стосуватимуться відміни старих норм лише із введенням в дію нових.

Не враховано.Положення прямої дії щодо прав, обов’язків суб’єктів господарювання та громадян, компетенції центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, дозвільної та ліцензійної системи, системи інформаційного забезпечення, розроблення планів та програм законопроектом визначені.Окремі аспекти управління певними видами відходів, впорядкування дозвільної системи та інформаційного

173


забезпечення, розроблення планів та програм управління відходів визначатимуться окремими актами законодавства, які наразі є відсутніми і в чинній системі управління відходами.Також передбачено:

2. До приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

2. До приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами до моменту його створення виконує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.

ГО «Центр промислової екології»(Громадська рада)

Пункт 2 частини 4 Розділу Х виключити

Не враховано.У пункті 2 частини 4 цілком

логічний проміжок часу для передачі повноважень від Мінприроди до новоствореного центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань управління відходами:

Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами до моменту його створення виконує центральний орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України.

174


ISWAПункт 2 викласти в наступні редакції:“2. До приведення нормативно-правових актів

у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами до моменту його створення виконує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами до моменту його створення в частині, що стосується муніципальних відходів виконує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, у сфері поводження з відходами”

До моменту Створення Агентства щодо відходів/ охорони навколишнього природного середовища повноваження щодо муніципальних відходів доцільно залишити за Мінрегіоном. Тому потрібно або внести відповідну статтю до нової редакції Проекту закону, або прописати у перехідних положеннях те, що повноваження щодо муніципальних відходів залишається за Мінрегіоном

Не враховано.Повноваження центрального

органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами до моменту його створення виконує центральний орган виконавчої влади, визначений Кабінетом

Відсутня Україна без сміттяВикласти абз.2,3,4 ст. 77-1 у наступній редакції:

Не враховано.Стаття 77-1 Кодексу України про

175


тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот п'ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, -тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот п'ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від чотирьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

адміністративні правопорушення має назву «Самовільне випалювання рослинності або її залишків», що не кореспондується з предметом регулювання законопроекту.З цих питань розроблено та зареєстровано у Верховній Раді України окремий законопроект. про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У проекті ЗУ «Про управління відходами»

Україна без сміттяЗалишити чинними або запропонувати нову

редакцію вказаних статей та суттєво збільшити розмір штрафів для забезпечення правомірної поведінки суб’єктів екологічних правовідносин.

Враховано.е) статтю 825 викласти в

такій редакції:«Стаття 825. Порушення

правил передачі відходівПередача відходів з

порушенням установлених правил, а також суб’єктам господарювання, що не мають відповідного дозволу та/або ліцензії на проведення таких операцій, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від чотирьохсот до тисячі

е) статтю 825 викласти в такій редакції:«Стаття 825. Порушення правил передачі відходівПередача відходів з порушенням установлених правил, а також суб’єктам господарювання, що не мають відповідного дозволу та/або ліцензії на проведення таких операцій, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від чотирьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

176


неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

є) статтю 826 викласти в такій редакції:

«Стаття 826. Порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення відходів

Порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення відходів, а також полігонів для захоронення відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо) - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від чотирьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

є) статтю 826 викласти в такій редакції:«Стаття 826. Порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення відходівПорушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення відходів, а також полігонів для захоронення відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо) - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від чотирьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

и) у статті 119 слова «від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян» замінити «від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» відповідно.

Громадська взаємодія (Громадська Рада)Законом необхідно перебачити внесення змін до Адміністративного Кодексу України: 119 стаття: ч.2 «Викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей автобусів...» Пропонуємо замінити на «викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей автотранспорту і електротранспорту».

Враховано.Стаття 119. Порушення

правил користування засобами автомобільного транспорту та електротранспорту

Викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей автобусів, маршрутних

177


Узагальнення термінів дасть можливість не розділяти порушення по видам транспорту. Такі порушення відбуваються за фактом викидання сміття з вікна приватного транспорту: обгортки від цигарок, бутилки від напоїв тощо.

таксі, тролейбусів або трамваїв -

и) у статті 119 слова «від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян» замінити «від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» відповідно.

Положення про електротранспорт реалізовано у статті 119 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Стаття 119. Порушення правил користування засобами автомобільного транспорту та електротранспорту

Викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів або трамваїв

Громадська взаємодія (Громадська Рада)Законом необхідно перебачити внесення змін до Адміністративного Кодексу України: ст.152 Внести зміни в зміст адміністративного протоколу, який складається по ст.152, 77 -1, а саме: в протоколі вказувати не лише паспортні данні порушника, а і юридичну адресу, кадастровий номер земельної ділянки чи інші данні що дозволяють ідентифікувати не тільки самого порушника, а і

Не враховано.Форма протоколу про адміністративні правопорушення є загальною для всіх адміністративних правопорушень.

178


власника ділянки де скоєне правопорушення. За фактом скоєння люди ховаються, або використовують ст.63 Конституції України. Поліція не в змозі встановити особу, громадські інспектора взагалі безсилі. С цього року інспекція по благоустрою застосовує дроні і спосіб виявлення правопорушень за адресою.

2) абзац другий статті 2 Закону України «Про металобрухт» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 25, ст. 212 із наступними змінами) виключити.

EBA2) абзац другий статті 2 Закону України

«Про металобрухт» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 25, ст. 212 із наступними змінами) викласти у наступній редакції:

«Закон України «Про управління відходами» не поширюється на відносини , що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом».


6) у Законі України «Про оцінку впливу на довкілля» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 16, ст.138) :а) пункт 8 частини другої статті 3 викласти в такій редакції:«8) управління відходами:операції у сфері управління небезпечними відходами (збирання, перевезення та оброблення);операції у сфері управління відходами, що не є небезпечними (збирання, перевезення та оброблення), обсягом 100 тонн на добу або більше»;б) абзац 7 пункту 11 статті 3 викласти в такій редакції:


Не є доцільним також вносити зміни у Законі України «Про оцінку впливу на довкілля» в частинні додавання операцій збирання та перевезення, адже зазначений закон спрямований на поводження з об’єктами, а не на процеси. Це штучне навантаження на суб’єктів господарювання.

Враховано.6) у Законі України «Про

оцінку впливу на довкілля» (Відомості Верховної Ради, 2017, № 29, ст.315)» :




операції у сфері управління відходами, що не є небезпечними (збирання, оброблення), обсягом 100 тонн на добу або більше»;

179


«збирання, перевезення та оброблення відходів, що не є небезпечними».



Можна звільнити від отримання висновку ОВД на операції перевезення, оскільки в цьому процесі буде відсутній стаціонарний об’єкт (установка.).Але збирання, яке включає зберігання, здійснюється на стаціонарних об’єктах, часто із значними обсягами накопичення відходів, що здатні чинити негативний вплив на довкілля. Це, звісно, потребує оцінки впливу на довкілля.

1) У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до № 51, ст.1122 із наступними змінами):

а) статті 824, 828, 913 виключити;б) статтю 52 викласти в такій редакції:«Стаття 52. Псування, забруднення та

засмічення сільськогосподарських та інших земель

Псування, забруднення та засмічення сільськогосподарських та інших земель, хімічними речовинами та відходами - тягнуть

ISWAПункт е) викласти в наступній редакції: е)

«Стаття 825. Порушення правил передачі відходівПередача відходів з порушенням установлених

правил, а також суб’єктам господарювання, що не мають відповідного дозволу та/або ліцензії та/або не внесені до реєстру на проведення таких операцій, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від чотирьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;


Термін «реєстрація» в законопроекті відсутній.

180


за собою накладення штрафу на громадян від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від двохсот п'ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

в) статтю 82 викласти в такій редакції:«Стаття 82. Порушення вимог

управління відходами під час їх збирання, перевезення та оброблення

Порушення вимог управління відходами під час їх збирання, перевезення та оброблення – тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

г) статтю 821 викласти в такій редакції:«Стаття 821. Порушення правил ведення

обліку відходів, неподання або подання звітності з управління відходами з порушенням строків

Порушення правил ведення обліку відходів, подання звітної інформації з управління відходами з порушенням встановлених строків, подання звітної інформації з управління відходами, що містить

Пропонується також внести зміни до розділу, що стосується штрафних санкцій (статті Кодексу України про адміністративні правопорушення) щодо зміни їх розмірів штрафних санкцій (статті 52, 73, 77-1, 82 (82-1 - 82-8 та стаття 152). Основними причинами неефективності штрафних санкцій є встановлення розмірів штрафів, базуючись на неоподатковуваному мінімумі, відсутність процедури їх індексації та недосконалість порядку їх стягнення. Оскільки в сучасних умовах впровадити альтернативні підходи до встановлення штрафів неможливо, пропонуємо переглянути кратність до неоподатковуваних мінімумів з урахуванням індексу цін виробників промислової продукції (ІЦВПП) з 1996 року, коли і був встановлений неоподатковуваний мінімум - тобто їх індексації. У такому випадку на початок 2017 року його розмір мав би становити 362,7 грн. Фактичні розміри штрафів (проіндексовані) мали б бути збільшені у 21 рази. Детальне обґрунтування перегляду розмірів штрафів з урахуванням індексації викладено у Додатку 2.

Оскільки штрафні санкції повинні враховувати інфляційні процеси, а автоматичного перегляду розмірів штрафних санкцій не передбачається, пропонуємо внести до повноважень Мінприроди підготовку кожні 3 роки пропозицій щодо внесення змін до Кодексу Законів України “Про адміністративні правопорушення” щодо перегляду розмірів штрафних санкцій у

Це не має стати зобов’язуючою нормою.

Перегляд розмірів штрафних санкцій здійснюватиметься залежно від дієвості їх впливу як чинника, що впливає на додержання вимог законодавства.

181


недостовірні данні – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неподання звітної інформації з управління відходами протягом двох звітних періодів, повторне протягом року подання звітної інформації з управління відходами, що містить недостовірні дані, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

….

відповідності до інфляційних процесів.

4) У статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 48, ст. 483 із наступними змінами):

а) пункт 14 викласти у такій редакції: 14)виробництво особливо небезпечних

хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, здійснення комплексу операцій управління небезпечними відходами. Не підлягає ліцензуванню тимчасове зберігання суб’єктом господарювання утворених ним небезпечних відходів, якщо протягом 90 днів з дня

ISWAПідпункт 6 Пункту 4 розділу ПРИКІНЦЕВІ

ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ викласти у наступній редакції:

“6) у Законі України «Про оцінку впливу на довкілля» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 16, ст.138) :


«8) управління відходами:операції з оброблення небезпечних відходів;операції з оброблення відходів, що не є

небезпечними, обсягом 100 тонн на добу або

Враховано.

6) у Законі України «Про оцінку впливу на довкілля» (Відомості Верховної Ради, 2017, № 29, ст.315)» :




операції у сфері управління

182


утворення небезпечні відходи передаються суб’єктам господарювання, що мають ліцензії на здійснення комплексу операцій управління небезпечними відходами та дозвіл на здійснення операцій управління відходами.»;

б) у пункті 24 виключити слова «та небезпечних відходів»;

в) пункти 31 та 32 виключити;5) пункт 40 Переліку документів

дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532 із наступними змінами), викласти в такій редакції:

«40. Дозвіл на здійснення операцій управління відходами.»

6) у Законі України «Про оцінку впливу на довкілля» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 16, ст.138) :


«8)управління відходами:операції у сфері управління

небезпечними відходами (збирання, перевезення та оброблення);

операції у сфері управління відходами, що не є небезпечними (збирання, перевезення та оброблення), обсягом 100 тонн на добу або

більше»;б) абзац 7 пункту 11 частини третьої статті 3

викласти в такій редакції:“оброблення відходів, що не є небезпечними».

Недоцільним є отримання ОВД на збирання та перевезення відходів. Концепція ОВД передбачає оцінку впливу на довкілля від розміщення конкретного проекту об’єкту на конкретній території. У додатках до Директиви 2011/92/ЄС (як додаток I (обов’язкове проведення ОДВ), так і додаток II (обов’язкове проведення ОДВ зі встановленням порогових значень) такі види діяльності не передбачені. Введення ОВД на перевезення відходів призведе до відсутності відповідності Закону «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII від 23.05.2017 до Директиви 2011/92/ЄС.

відходами, що не є небезпечними (збирання, оброблення), обсягом 100 тонн на добу або більше»;



Можна звільнити від отримання висновку ОВД на операції перевезення, оскільки в цьому процесі буде відсутній стаціонарний об’єкт (установка.).

Але збирання, яке включає зберігання, здійснюється на стаціонарних об’єктах, часто із значними обсягами накопичення відходів, що здатні чинити негативний вплив на довкілля. Це, звісно, потребує оцінки впливу на довкілля.

183


більше»;б) абзац 7 пункту 11 статті 3 викласти в

такій редакції:«збирання, перевезення та оброблення

відходів, що не є небезпечними».5. Кабінету Міністрів України протягом

шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо прийняття та приведення законів України у відповідність із цим Законом;

відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їхніх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

ISWAДодаток 3 є неповним. Відсутні таблиці з

концентраціями для визначення граничних показників за окремими небезпечними властивостями. Як альтернативний варіант можливо по тексту дати посилання на те, що віднесення відходів до категорії небезпечних має відбуватись у порядку встановленому Мінприроди або КМУ.

Враховано.Дійсно, Додаток ІІІ до

законопроекту не в повній мірі відповідає Директиві 98. Він містить перелік небезпечних властивостей відходів, наявність яких відносить їх до категорії небезпечних при цьому відсутні таблиці з концентраціями для визначення граничних показників за окремими небезпечними властивостями.

Це повʼязано з необхідністю порівняння величин концентрацій, вказаних у Директиві 98, з величинами концентрацій, визначених національним законодавством, та їх гармонізації, що потребуватиме значного часу.

У звʼязку з цим, законопроект містить відповідні відсилочні норми. Так, частина перша статті 7 проекту Закону передбачає, що відходи класифікуються відповідно до

184


Національного переліку відходів та Порядку класифікації відходів, з врахуванням їх походження, складу, властивостей, наведених у Додатку ІІІ, а також граничного значення концентрації небезпечних речовин.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що відходи, що потребують оцінки, можуть бути віднесені до небезпечних або таких, що не є небезпечними, за результатами проведення досліджень визначення властивостей, наведених у Додатку ІІІ, та граничного значення концентрації небезпечних речовин.

Частина пʼята статті 7 законопроекту визначає, що Національний перелік відходів та Порядок класифікації відходів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, концентрації для визначення граничних показників за окремими небезпечними властивостями, буде визначено у Порядку класифікації відходів , який затверджуватиметься

185


Кабінетом Міністрів України.Цим же актом

законодавства також буде встановлена процедура здійснення оцінки відходів, визначені методи інструментально-лабораторних досліджень та субʼєкт їх проведення.

Documents

menr.gov.ua · Web view2019/04/12 · 02 01 08*агрохімічні відходи, що містять небезпечні речовини 02 01 09агрохімічні відходи,