New USELF | Home - AF-MERCADOS EMI EXERGIA · 2016. 9. 12. · використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та

СПРИЯННЯ НАЦІОНАЛЬНІЙ КОМІСІЇ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ:

ПРОГРАМА РЕГУЛЯТОРНОЇ ПІДТРИМКИ TCS ID: 29084

Підзадача I: Впровадження в повному обсязі Закону про "зелений" тариф та методологія його

застосування

Це завдання було замовлене Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, з

використанням фінансування Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), наданого Глобальним Екологічним Фондом

(ГЕФ).

Підготовлено:

AF-MERCADOS EMI спільно з:

EXERGIA RAMBOLL Грудень 2012

http://www.uself.com.ua/index.php?i�

AF-MERCADOS EMI – EXERGIA - RAMBOLL

ПРОГРАММА РЕГУЛЯТОРНОЇ ПІДТРИМКИ – ЗАВДАННЯ І:Впровадження в повному обсязі закону про "зелений" тариф та методологія його застосування 2

ЗМІНИ

1.0 07-02-2011 Попередня версія для розгляду бенефіціаром

16-02-2011 Розгляд бенефіціаром

2.0 23-02-2011 Фінальна версія після перегляду бенефіціаром

3.0 19-12-2011 Фінальна версія після наступного перегляду Консорціумом



ЗМІСТ

1 ВСТУП ................................................................................................................. 4

2 СТИМУЛЮВАННЯ ВДЕ В УКРАЇНІ ...................................................................... 4

2.1 ІСНУЮЧЕ ЗАКОНОДАВЧЕ ПІДГРУНТТЯ ДЛЯ СТИМУЛЮВАННЯ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ .. 4 2.1.1 НКРЕ та стимулювання ВДЕ ....................................................................................................... 5

2.2 СХЕМА СТИМУЛЮВАННЯ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ .............................................................. 6 2.2.1 Розмір "зеленого" тарифу ........................................................................................................... 6 2.2.2 Термін дії "зеленого" тарифу та його зменшення............................................................ 7 2.2.3 Продаж електроенергії за "зеленим" тарифом ................................................................. 8

2.3 ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ СХЕМИ СТИМУЛЮВАННЯ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГІЇ ............................. 10

3 МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД .................................................................................. 11

3.1 ДОСВІД ЄС У СТИМУЛЮВАННІ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГІЇ ................................................................... 11 3.2 ПОРІВНЯННЯ ТАРИФІВ ВДЕ ЗА ТЕХНОЛОГІЄЮ ...................................................................................... 12

3.2.1 Наземний вітер .............................................................................................................................. 13 3.2.2 Тверда біомаса .............................................................................................................................. 13 3.2.3 Енергія малих гідростанцій та сонця ................................................................................... 14

3.3 ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРАКТИКИ СТИМУЛЮВАННЯ БІОМАСИ І БІОГАЗУ В ЄВРОПІ ....................... 16 3.3.1 Визначення біомаси .................................................................................................................... 16 3.3.2 Стимулювання виробництва відновлюваної енергії з біомаси ................................. 17

4 ДІАГНОСТИКА ІСНУЮЧОЇ СХЕМИ .................................................................... 24

4.1 ПОЗИТИВНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ІСНУЮЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДЛЯ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ВДЕ В УКРАЇНІ ....................................................................................... 24 4.2 НЕОЧІКУВАНІ ПАСТКИ У РОЗВИТКУ ВДЕ В УКРАЇНІ............................................................................... 25

5 РЕКОМЕНДАЦІЇ ................................................................................................ 32

ДОДАТОК А. ПЕРВИННЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ЩОДО РОЗВИТКУ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ ................................................................. 35

ДОДАТОК B. ОСТАННІ ПОСТАНОВИ КМУ ЩОДО РОЗВИТКУ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ. ............................................................................................... 40

ДОДАТОК C. ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ ДЛЯ ТИХ, ХТО РОЗВИВАЄ ВДЕ ...................... 42

ДОДАТОК D. ПОСТАНОВА ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ВЕЛИЧИН "ЗЕЛЕНОГО" ТАРИФУ ДЛЯ 36 УСТАНОВОК ............................................................................................ 46

ДОДАТОК E. ДОСВІД КРАЇН ЄС ЩОДО СТИМУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ЕНЕРГІЇ З БІОМАСИ .......................................................................................................... 51

ДОДАТОК F. СХЕМИ ПІДТРИМКИ В ДЕРЖАВАХ ЧЛЕНАХ ЄС ............................... 60



1 ВСТУП

Це проміжний звіт про діяльність, що проводиться Консультантом за Завданням 1: "Впровадження в повному обсязі Закону про "зелений" тариф та методологія його застосування". Проблеми, що розглядаються в цьому звіті, включають:

Існуючі нормативні акти щодо відновлюваної енергії, що використовуються для збільшення кількості виробництва відновлюваної енергії.

Оцінку досвіду впровадження "зелених" тарифів в Україні.

Оцінку української схеми стимулювання відновлюваної енергії: визначення переваг існуючої схеми та областей, де вона потребує вдосконалення.

Розробку законодавства і нормативних документів та відповідні "зелені" тарифи для установок, що використовують біомасу і біогаз, базуючись на міжнародному досвіді.

Визначення основних підстав для застосування різних коефіцієнтів "зелених" тарифів для вітрових електростанцій залежно від встановленої потужності.

Мета цього звіту – подати рекомендації до Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ), що допоможуть у впровадженні схеми підтримки ВДЕ, яка ефективно стимулює розгортання діяльності з виробництва ВДЕ в Україні. Ці рекомендації обговорювалися на щомісячних зустрічах із зацікавленими сторонами, проведених у лютому 2011 року. Головні коментарі, надані зацікавленими сторонами було включено до даної редакції звіту по Завданню 1. Всі питання, що не розглядалися у цій редакції звіту, будуть розглянуті у остаточній редакції Завдання 3.1.

2 СТИМУЛЮВАННЯ ВДЕ В УКРАЇНІ 22 квітня 2009 р. Верховна Рада України прийняла поправку до закону України "Про електроенергетику"1

2.1 ІСНУЮЧЕ ЗАКОНОДАВЧЕ ПІДГРУНТТЯ ДЛЯ СТИМУЛЮВАННЯ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ

, що зараз є юридичною основою для схеми підтримки відновлюваної енергії (яку зараз сьогодні прийнято називати Закон про "зелений" тариф). У цьому розділі Консультант проведе аналіз існуючих нормативних та організаційних засад для розвитку ВДЕ в Україні.

Впродовж останньої декади Україна забезпечила правову основу для стимулювання альтернативних джерел енергії. Головні закони, що є основою сектору, наступні:

Закон України від 20.02.2003 № 555-IV "Про альтернативні джерела енергії";

Закон України від 01.07.1994 № 74/94 "Про енергозбереження";

1 ЗУ Про електроенергетику від 16 жовтня 1997р. Офіційно опублікований в "Віснику Верховної ради України”, 1998, N 1, ст. 1; газета "Урядовий кур’єр", 20.11.97 N 215-216; "Урядова газета України" 02.12.1997, номер 46, № стор. 1



Закон України від 14.01.2000 № 1391-XIV "Про альтернативні види палива";

Закон України від 05.04.2005 № 2509-IV "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу";

Детальний опис і основні засади законів, що мають відношення до відновлюваних джерел енергії, наведені в Додатку А.

Для того, щоб скоротити залежність від імпортованого газу, Український уряд активно почав шукати шляхи мінімізації використання природного газу і прискорення розвитку джерел альтернативної енергії в країні. Таким чином, Кабінет Міністерств України (КМУ) прийняв законодавство (Додаток B), яке підтримує розвиток джерел альтернативної енергії.

Український уряд забезпечує ряд податкових стимулів для виробників відновлюваної енергії (проаналізовано в Додатку C).

2.1.1 НКРЕ ТА СТИМУЛЮВАННЯ ВДЕ

Основним органом, який здійснює державне регулювання в електроенергетиці України, є НКРЕ. Серед основних повноважень2

затвердження "зеленого" тарифу на електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії;

НКРЕ в сфері альтернативної енергетики є:

формування та ведення реєстру об'єктів альтернативної енергетики;

щорічне оприлюднення інформації щодо витрат на підключення до електричних мереж об'єктів альтернативної енергетики;

видача ліцензій на здійснення діяльності з виробництва, передачі та постачання електричної енергії шляхом затвердження інструкцій, умов і правил окремо на кожний вид ліцензованої діяльності згідно із Законом України "Про електроенергетику";

видача ліцензій на здійснення діяльності з виробництва електричної та теплової енергії, що виробляється когенераційними установками;

встановлення тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється когенераційними установками;

встановлення правил підключення когенераційних установок до електричних мереж.

2 Повноваження НКРЕ у сфері альтернативної енергії визначені:

Законом України "Про електроенергетику";

Законом України "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу";

Указом Президента від 21.04.1998 № 335/98 "Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України".

Внутрішні нормативні документи, якими керується НКРЕ в роботі:

Постанова НКРЕ від 8 лютого 1996 року N 3 "Про затвердження Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії";

Постанова НКРЕ від 06.10.1999 №1305 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі ліцензій Національною комісією регулювання електроенергетики на здійснення окремих видів підприємницької діяльності";

Постанова НКРЕ від 22.01.2009 № 32 "Про затвердження Порядку встановлення, перегляду та припинення дії "зеленого" тарифу для суб’єктів господарської діяльності".



2.2 СХЕМА СТИМУЛЮВАННЯ ВІДНОВЛЮВАНОЇ3

Розмір "зеленого" тарифу та правила, що до нього застосовуються, визначені в Законі України "Про електроенергетику". Визначення "зеленого" тарифу наступне:

ЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ

"Зелений" тариф – це спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблена лише малими гідроелектростанціями).

"Зелений" тариф затверджується НКРЕ.

Відповідно до Статті 171 Закону України "Про електроенергетику", НКРЕ було розроблено Порядок встановлення, перегляду та призупинення дії "зеленого" тарифу для суб'єктів господарювання (далі – Порядок), затверджений постановою НКРЕ від 22.01.2009 № 32.

2.2.1 РОЗМІР "ЗЕЛЕНОГО" ТАРИФУ

Відповідно до Порядку, мінімальний розмір "зеленого" тарифу встановлюється на рівні роздрібного тарифу на електроенергію для споживачів другого класу напруги станом на 01.01.2009, помноженого на відповідний коефіцієнт "зеленого" тарифу. Коефіцієнт "зеленого" тарифу встановлений для кожного виду відновлюваних джерел енергії, визначеного Законом України "Про електроенергетику" (див. Ілюстрацію 1).

Крім того, НКРЕ при перегляді "зелених" тарифів враховує валютний курс НБУ шляхом перерахунку в євро на дату їх перегляду відносно курсу євро, зафіксованого станом на 01.01.2009.

Слід зазначити, що після перегляду величина "зеленого" тарифу для відповідних об’єктів електроенергетики не може бути нижчою за мінімальний розмір "зеленого" тарифу. (див. Ілюстрацію 1).

Це передбачено п. 1.6 Порядку у наступному вигляді:

за умови

NEURO.XX .XX .XXXX

NEURO.01.01.2009

>1,

BTARIFF .XX .XX .XXXX = BTARIFF .01.01.2009 ×NEURO.XX .XX .XXXX

NEURO.01.01.2009

;

за умови

NEURO.XX .XX .XXXX

NEURO.01.01.2009

≤1,

BTARIFF .XX .XX .XXXX = BTARIFF .01.01.2009

Ілюстрація 1. "Зелені" тарифи за видами відновлюваних джерел енергії

Об'єкти електроенергетики (відповідно до Закону України

"Про електроенергетику")

Коефіцієнти "зеленого" тарифу

Мінімальні фіксовані розміри

"зеленого" тарифу, коп./кВт·год

3 На даний час термін “альтернативні” широко використовується в законодавстві України. Однак, як це сформульовано у Законі “Про електроенергетику”, фінансові стимули у вигляді “зеленого” тарифу надаються лише на електроенергію, вироблену з “відновлюваних” джерел енергії.



Об'єкти електроенергетики (відповідно до Закону України

"Про електроенергетику")

Коефіцієнти "зеленого" тарифу

Мінімальні фіксовані розміри

"зеленого" тарифу, коп./кВт·год

Об'єкти електроенергетики, що використовують енергію вітру, величина встановленої потужності яких не перевищує 0,6 МВт

1,2 70,15

Об'єкти електроенергетики, що використовують енергію вітру, величина встановленої потужності яких від 0,6 до 2 МВт

1,4 81,84

Об'єкти електроенергетики, що використовують енергію вітру, величина встановленої потужності яких більше 2 МВт

2,1 122,77

Об’єкти електроенергетики, що використовують енергію біомаси 2,3 134,46

Наземні об'єкти електроенергетики, що використовують енергію сонячного випромінювання

4,8 505,09*

Об'єкти електроенергетики, що використовують енергію сонячного випромінювання, які вмонтовані (встановлені) на дахах будинків, будівель та споруд з величиною встановленої потужності більше 0,1 МВт

4,6 484,05*

Об'єкти електроенергетики, що використовують енергію сонячного випромінювання, які вмонтовані (встановлені) на дахах будинків, будівель та споруд з величиною встановленої потужності до 0,1 МВт, а також для об’єктів, вмонтованих (встановлених) на фасадах будинків, будівель та споруд, незалежно від їхньої граничної потужності

4,4 463,00*

Малі гідроелектростанції 0,8 84,18* Примітка: * - величина "зеленого"тарифу визначена із застосуванням тарифного коефіцієнта, що застосовується для пікового періоду часу (для тризонної тарифної класифікації).

2.2.2 ТЕРМІН ДІЇ "ЗЕЛЕНОГО" ТАРИФУ ТА ЙОГО ЗМЕНШЕННЯ

Законом України "Про електроенергетику" передбачена дія "зеленого" тарифу до 2030 року. Передбачається поступове пониження "зеленого" тарифу шляхом зменшення коефіцієнту "зеленого" тарифу від його базової величини після:

2014 року – на 10 %;

2019 року – на 20 %;

2024 року – на 30 %.

Це стосується електроенергії, виробленої об'єктами електроенергетики, введеними в експлуатацію (або суттєво модернізованими) відповідно після 2014, 2019 та 2024 років.

Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" "суттєво модернізованими" об'єктами електроенергетики, що виробляють



електроенергію з використанням альтернативних джерел енергії, вважаються об'єкти, вартість модернізації енергетичного обладнання яких становить понад п'ятдесят відсотків початкової вартості такого обладнання.

При цьому є не зрозумілою ситуація для об'єктів, на яких модернізується енергетичне обладнання, встановлене на цьому об'єкті ще за 30-х років 20-ого століття: як при цьому враховувати розмір початкової вартості обладнання.

2.2.3 ПРОДАЖ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ЗА "ЗЕЛЕНИМ" ТАРИФОМ

Продаж електроенергії, що виробляється з альтернативних джерел енергії, в основному регулюється Законом України "Про електроенергетику", який передбачає право таких виробників продавати електроенергію безпосередньо споживачам або постачальникам електроенергії за регульованим тарифом (далі – постачальники). Однак, на даний момент не існує жодної норми, яка б встановлювала порядок продажу електроенергії, що виробляється з альтернативних джерел енергії, безпосередньо споживачам або постачальникам. Більш того, НКРЕ повинна затвердити типові договори купівлі-продажу електроенергії, що виробляється з альтернативних джерел енергії, безпосередньо споживачам або постачальникам.

Закон також зобов’язує оптового постачальника електроенергії (далі – оптовий постачальник) купувати за "зеленим" тарифом електроенергію, що виробляється з альтернативних джерел, яка не продається споживачам або постачальникам, в повному обсязі.

На сьогоднішній день оптовим постачальником електроенергії в Україні є Оптовий ринок електроенергії (ОРЕ) України. Функції оптового постачальника електроенергії виконує державне підприємство "Енергоринок" (далі – ДП "Енергоринок").

Відповідно до Закону, розрахунки за електроенергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, між ДП "Енергорнок" та такими виробниками здійснюються виключно у грошовій формі, без застосування будь-яких видів заліків погашення заборгованості із розрахунків за електроенергію.

Виробництво електроенергії з альтернативних джерел енергії, в тому числі з подальшим продажем в ОРЕ, є підприємницьким видом діяльності, що підлягає ліцензуванню. Ліцензування видів підприємницької діяльності в електроенергетиці здійснює НКРЕ України. Основним документом, що визначає порядок видачі ліцензій на всі види діяльності в електроенергетиці, є Інструкція про порядок видачі ліцензій Національною комісією регулювання електроенергетики на здійснення окремих видів підприємницької діяльності, затверджена постановою НКРЕ від 06.10.1999 № 1305.

Всі учасники ОРЕ (виробники та постачальники електричної енергії) є членами Оптового ринку відповідно до укладеного договору між Членами ОРЕ (далі – ДЧОРЕ). ДЧОРЕ є "регуляторним" договором, який визначає права та обов’язки сторін, якими виступають виробники електроенергії, постачальники електроенергії за регульованим тарифом, постачальники електроенергії за нерегульованим тарифом та оптовий постачальник.

ДЧОРЕ містить низку додатків, такі як Правила оптового ринку електроенергії, Порядок фінансових розрахунків, Положення про надзвичайні ситуації на оптовому ринку електроенергії, Положення про комерційний облік електроспоживання та інші, які складають невід’ємну частину ДЧОРЕ.

Найбільш важливими є Правила оптового ринку електроенергії, які визначають механізм функціонування ОРЕ, а саме: надання даних , розподіл навантажень



між генераторами, формування оптових цін купівлі та продажу, та платежі, які здійснюються на ОРЕ.

Купівля виробленої електроенергії оптовим постачальником у виробника здійснюється відповідно до укладеного договору купівлі-продажу електроенергії між ДП "Енергоринок" та виробником. Для того, щоб здійснювати продаж електроенергії, виробленої з альтернативних джерел, в ОРЕ, виробник повинен в першу чергу звернутися до НКРЕ щодо:

отримання ліцензії на виробництво електроенергії (у разі комбінованого виробництва теплової та електричної енергії – на комбіноване виробництво теплової та електричної енергії);

встановлення "зеленого" тарифу на електроенергію.

Основні практичні умови встановлення "зеленого" тарифу:

наявність у власності або користуванні електрогенеруючого обладнання, що працює на альтернативних джерелах енергії (отримання ліцензії);

наявність завершеного електрогенеруючого об’єкту, підключеного до мережі (у разі будівництва нового об’єкту), яке підтверджує свідоцтво про відповідність збудованого об'єкта електроенергетики, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

У разі позитивного прийняття рішення НКРЕ щодо видачі відповідної ліцензії та після прийняття постанови про затвердження "зеленого" тарифу для цього ліцензованого виробника, йому необхідно здійснити наступні кроки:

стати членом ОРЕ, укладаючи ДЧОРЕ;

укласти договір купівлі-продажу електроенергії з ДП "Енергоринок".

Ліцензовані виробники, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел з подальшим її продажем, повинні дотримуватися Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електроенергії, затверджених постановою НКРЕ від 08.02.1996 № 3.

Закон України "Про електроенергетику" передбачає, що покупець електроенергії, яка виробляється з альтернативних джерел енергії, буде отримувати свідоцтво, яке засвідчує купівлю електроенергії, що виробляється з альтернативних джерел і визначає порядок її використання.

Підключення об'єктів електроенергетики, які виробляють електроенергію з відновлюваних джерел енергії, до електромереж4

Відповідно до Закону "Про електроенергетику", енергопостачальники, які здійснюють діяльність з передачі електричної енергії з використанням власних мереж, не мають права відмовити у доступі до цих мереж суб'єктам господарювання, які виробляють енергію з використанням альтернативних джерел енергії, а також повинні передбачати витрати на підключення цих об’єктів у своїх інвестиційних програмах. Однак, слід зазначити, що порядок відшкодування витрат на підключення об’єктів електроенергетики, що виробляють електроенергію з альтернативних джерел енергії, відсутній. На практиці всі витрати, пов’язані з підключенням цих об’єктів, несуть безпосередньо їх власники (виробники).

4 Рекомендовано враховувати в п. 3.3 Технічного завдання.



2.3 ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ СХЕМИ СТИМУЛЮВАННЯ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГІЇ

Відповідно до реєстру5

57 виробників електроенергії з альтернативних джерел енергії зареєстровано у базі даних НКРЕ; з них:

об'єктів альтернативної енергетики, що формується та ведеться НКРЕ, станом на 01.01.2011:

3 об'єкти, що використовують енергію сонця; 8 об'єктів, що використовують енергію вітру; 39 об'єктів, що використовують енергію малих річок; 1 об'єкт, що використовує шахтний газ; 4 об'єкти, що використовують енергію біомаси; 2 об'єкти, що використовують енергію скидного потенціалу технологічних

процесів. НКРЕ затверджено "зелених" тарифів для 36 об'єктів з наведеного переліку.

"Зелені" тарифи затверджуються щомісяця відповідною постановою НКРЕ, яка містить перелік ліцензіатів, що отримали відповідну ліцензію та затвердили "зелений" тариф в НКРЕ, де зазначену величину "зеленого" тарифу для кожного ліцензіата.

Ілюстрація 2. Об'єкти електроенергетики з використанням альтернативних джерел

Джерело: Постанова НКРЕ № 1958 23.12.2010

Труднощі, що виникають під час процедури встановлення "зеленого" тарифу, відчутні у випадку біомаси і біогазу. Прикладом є досвід однієї української компанії. В 2010 році до НКРЕ звернулося ТОВ "Українська Молочна Компанія" щодо затвердження "зеленого" тарифу на відпуск електричної енергії. Підприємством на той час здійснювалася реалізація проекту щодо введення в дію біогазової установки на молочній фермі з когенераційними модулями загальною потужністю 955 кВт.

НКРЕ затвердила "зелений тариф" для даного виробника електричної енергії, однак, при його розрахунку не було використано коефіцієнту "зеленого тарифу", так як серед переліку коефіцієнтів, що враховуються при розрахунку

5 http://www.nerc.gov.ua/document/82567/Reestr_alter.zip

малі ГЕС; 39 ВЕС; 8

СЕС; 3

Біомаса; 4 Інші; 3

малі ГЕС

ВЕС

СЕС

Біомаса

Інші

http://www.nerc.gov.ua/document/82567/Reestr_alter.zip�



"зеленого тарифу" не встановлено відповідного коефіцієнту для електроенергії, що вироблена з біомаси тваринного походження (біогаз тваринних ферм в тому числі). А коефіцієнт "зеленого" тарифу встановлено лише для об'єктів електроенергетики, які в якості палива використовують біомасу рослинного походження, на рівні 2,3.

Отже, компанія отримала "зелений" тариф, який було встановлено НКРЕ в порядку, передбаченому законодавством для виробників, які використовують традиційні джерела енергії, та за величиною значно відрізняється від мінімального фіксованого розміру "зеленого" тарифу для біомаси.

3 МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

3.1 ДОСВІД ЄС У СТИМУЛЮВАННІ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГІЇ

Стимулювання використання відновлюваної енергії було головною складовою Європейської енергетичної та екологічної політики впродовж багатьох років. Згідно з Політикою ЄС, викладеною в Директиві 2009/28/ЄС6

Незважаючи на введення схем зелених сертифікатів у Бельгії, Італії, Польщі, Румунії, Швеції і Сполученому Королівстві, пільгові тарифи все ж залишаються основною складовою політики ЄС щодо стимулювання відновлюваної енергії, оскільки вони використовуються у більш ніж 20 Державах Членах

, на рівні ЄС були погоджені цілі досягнення впровадження ВДЕ, проте кожній Державі Члену було надано можливість самостійно обирати інструменти для їх досягнення. Це привело до існуючої ситуації, коли різні Держави Члени застосовують різні змішані підходи щодо стимулювання виробництва енергії з ВДЕ в межах їх територій.

7

Ілюстрація 3 показує діапазон пільгових тарифів, доступних для виробників відновлюваної електроенергії.

.

Ілюстрація 3 – Рівні пільгових тарифів в ЄС

Джерело: AF-Mercados EMI

6 Директива Європейського парламенту та ради 2009/28/ЄС від 23 квітня 2009 року щодо підтримки використання електроенергії, виробленої з ВДЕ, виправленої та скасованої Директивами 2001/77/ЄС та 2003/30/ЄС. 7 Навіть у країнах, де запроваджені Зелені Сертифікати (наприклад Великобританія), була запроваджена система пільгових тарифів для стимулювання розвитку виробництва енергії з ВДЕ малими виробниками.



Середні стимулюючі тарифи в країнах-членах ЄС становлять приблизно 120 €/МВт·год для біомаси та і 90 €/МВт·год для вітру та малих ГЕС. Для сонячної енергії середній стимулюючий тариф складає близько 300 €/ МВт·год, і може навіть досягати таких високих значень як 470 €/ МВт·год.

Протягом останніх двох років в деяких країнах ЄС, таких як Франція, Німеччина, Іспанія, фінансові схеми підтримки (стимулюючі тарифи) були виправлені та відрегульовані. Основною причиною цього став непередбачено високий рівень впровадження відновлювальної генерації за короткий проміжок часу та, як наслідок, значний її вплив на кінцевих споживачів. Ось чому було вирішено впорядкувати стимулюючі тарифи відповідно до розвитку технологій відновлювальної генерації (а саме, фотоелектричні СЕС).

Таблиця нижче показую огляд розвитку стимулюючих тарифів в деяких країнах-членах ЄС (хрестиком показані моменти коригування/перегляду).

Ілюстрація 4 – Еволюція стимулюючих тарифів у деяких країнах-членах ЄС8


В Додатку F більш детально описано інструменти, які були застосовані для стимулювання енергії з ВДЕ у всіх Державах Членах ЄС.

3.2 ПОРІВНЯННЯ ТАРИФІВ ВДЕ ЗА ТЕХНОЛОГІЄЮ

Ще одним важливим питанням, яке необхідно проаналізувати, є рівень існуючих "зелених" тарифів в Україні порівняно до тих, що вже було запроваджено в ЄС. Існування тарифного рівня, що відрізняється від тих, які вже було запроваджено в інших країнах, зовсім не обов’язково означає, що це тривожний сигнал для схеми підтримки.

Проте, великі відхилення від міжнародних опорних значень можуть викликати щонайменше дві проблеми:

8 На Кіпрі спочатку були впроваджені податкові стимули/інвестиційні субсидії (в подальшому вони були замінені на стимулюючі тарифи в 2006 році). В Франції стимулюючі тарифи для вітру були впроваджені з самого початку – до 2001 року вони були переглянуті та доповнені для решти технологій. У випадку Нідерландів, з 1997 року податкові стимули/ інвестиційні субсидії використовувались для підтримки ВДЕ генерації (стимулюючі тарифи були в якості вторинного механізму).



Якщо схема стимулювання буде незвичайно низькою, це може означати те, що економічне стимулювання може бути не достатнім для стимулювання ефективного розвитку ВДЕ.

З іншого боку, якщо схема буде незвичайно високою, це може спричинити деяку стурбованість щодо стійкості механізму, оскільки вартість енергії для суспільства може стрімко зрости.

У цьому розділі Консультант проаналізує діапазони тарифів для основних відновлюваних технологій, які зараз стимулюються в Україні: наземний вітер, тверда біомаса, малі гідро і сонячна фотовольтаїка.

3.2.1 НАЗЕМНІ ВЕС

У випадку наземного вітру, на Ілюстрації 5 представлена інформація відносно існуючих пільгових тарифів у основних Державах Членах ЄС та в Україні.

Ілюстрація 5 – Наземний вітер та порівняння пільгових тарифів (євро/МВт·год)


Із наведених вище значень видно, що рівень "зелених" тарифів для ВЕС, які були встановлені в Україні, достатньо високий порівняно з середньоєвропейським – 90 €/МВт·год. Тому інвестиції в вітрогенерацію в Україні стають дуже привабливими для вітчизняних та зарубіжних девелоперів.

3.2.2 ТВЕРДА БІОМАСА

Тарифи, що застосовуються до електроенергії, виробленої з (твердої) біомаси, є середніми величинами відносно тарифів, що спостерігаються в інших країнах ЄС, тому в цій технології не виявлено жодного економічного бар'єру (див. Ілюстрацію 6).

0

2

4

6

8

10

12

євр

оцен

тів/

кВт·

год



Ілюстрація 6 – Порівняння пільгових тарифів для (твердої) біомаси (євро/МВт·год)


Проте, незважаючи на існування високих стимулюючих тарифів, у багатьох країнах, таких як Греція, Іспанія, Словенія – розвиток даної технології був помірний, порівняно з іншими ВДЕ, такими як вітер, і навіть впровадження нових схем підтримки все ще не здатні обумовити достатній рівень розвитку.

Причини, що можуть пояснити таку поведінку, складні. Ключовим питанням є те, що на відміну від інших технологій ВЕ, таких як вітер, технології біомаси відрізняються так само, як різняться і види біомаси, що при цьому застосовуються.

Крім того, технології біомаси страждають від декількох проблем економічної природи, що можуть бути підсумовані як не існування "ринку біомаси", який зміг би забезпечити необхідні цінові сигнали для тривалого розвитку технології. До цього має бути доданий факт, що, подібно до будь-якої іншої традиційної технології, виробникам необхідно укладати довготривалі договори з виробниками біомаси для того, щоб отримати гарантію того, що вони матимуть досить пального для виробництва електроенергії за певною ціною9

3.2.3 МАЛІ ГІДРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ

.

Існуючі рівні пільгових тарифів для малих ГЕС, встановленою потужністю до 10 МВт, показані на Ілюстрації 7 для деяких країн ЄС та України.

9 Інші важливі питання включають: вартість і сам процес поставки біомаси, постійний збір врожаю, водні ресурси, і т.п.



Ілюстрація 7 – Порівняння пільгових тарифів для енергії малих гідроелектростанцій (євро/МВт·год)


Може бути відзначено, що українська політика в даній сфері «йде в ногу» зі схемами, що застосовуються в Європейських країнах: зелений тариф для малих ГЕС встановлюється в середньому на рівні 8-9 євроцентів/кВт·год.

3.2.4 ФОТОЕЛЕКТРИЧНІ СЕС

На нижченаведеній Ілюстрації показані рівні фінансової підтримки для фотоелектричних СЕС в країнах Європи, враховуючи останні зміни та нещодавні погодження, що були внесені в листопаді 2011 року.



Ілюстрація 8 – Порівняння стимулюючих тарифів для сонячної фотовольтаїки (євро/МВт·год)

Джерело: AF-Mercados EMI З цифр, наведених вище, видно, що стимулюючий тариф для фотоелектричних СЕС в Україні вищий за граничний – на багато вищий за середній для країн-членів ЄС, в яких тарифи для фотоелектричних СЕС були протягом останніх років виправлені та оновлені враховуючи швидкий розвиток технології.

3.3 ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРАКТИКИ СТИМУЛЮВАННЯ БІОМАСИ І БІОГАЗУ В ЄВРОПІ

3.3.1 ВИЗНАЧЕННЯ БІОМАСИ

У Статті 2 Директиви Європейської Комісії 2009/28/EC10

“…фракція продукції, що може бути розкладена мікроорганізмами: відходи і залишки біологічного походження від сільського господарства (у тому числі рослинні і тваринні субстанції); лісового господарства, і що мають відношення до промисловості, в тому числі рибальства і водного господарства, також як і фракції промислових і муніципальних відходів;…”

визначення біомаси надано як:

Хоча це визначення не є пов’язуючим для Держав Членів ЄС, країни відобразили його значення у своєму національному законодавстві,

10 Директива 2009/28/EC Європейського Парламенту і Ради від 23.04.2009 про стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел та про внесення змін та послідовне анулювання Директив 2001/77/EC і 2003/30/EC.



дотримуючись ключової концепції розкладу мікроорганізмами як відправної точки для визначення цієї концепції.

3.3.1.1 БІОМАСА ТА БІОГАЗ

Існує декілька альтернатив, за якими вміст енергії біомаси може бути перетворений в електроенергію. У загальних рисах, є дві головні категорії, за якими можна класифікувати використання біомаси для отримання електроенергії:

Пряме: що практично означає пряме спалювання біомаси замість або разом із сумішшю викопних видів палив у традиційному тепловому генераторі, що перетворює теплову енергію в електричну.

Непряме: біомаса, по-перше, перетворюється на біогаз11

3.3.2 СТИМУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГІЇ З БІОМАСИ

шляхом природного або примусового процесу розкладу, і цей газ згодом використовується як первинне паливо в електричних генераторах. Непряме використання біомаси включає: газ сміттєзвалищ, анаеробного гниття, установок газифікації вугільних родовищ, піролізу і т.п.

З точки зору виробників, прийняти рішення про виробництво енергії з біомаси зовсім не легко, оскільки розвиток технології надзвичайно залежить від специфічного виду біомаси в місцевості, вмісту вологи, тривалої доступності, і т.п.

В результаті всіх цих обмежень розвиток проекту стикається з великим розкидом у витратах як на інвестиції, так і на експлуатацію та технічне обслуговування, що наведені на Ілюстрації 9. Цей розкид може бути зменшений, якщо ближче придивитися до технологій та розмірів проектів, які розвиваються. Як це видно з ілюстрації, найменші витрати та найменший розкид для газу сміттєзвалищ; також може бути зменшено розкид витрат для біомаси, якщо ми класифікуємо її на великі і малі проекти.

11 Біогаз зазвичай визначають як газ, вироблений внаслідок біологічного розкладу органічних речовин при відсутності кисню. Біогаз виробляється шляхом анаеробної переробки або бродіння матеріалів, що піддаються біологічному розкладу, таких, як, наприклад, біомаса, гній, стічні води, муніципальні відходи, зелені відходи, рослинна сировина та енергетичні рослини. Цей вид біогазу передусім містить метан і двоокис вуглецю. Інший вид газу, вироблений з використанням біомаси – газ, отриманий із деревини, який утворюється шляхом газифікації деревини або іншої біомаси. Цей вид газу складається передусім з азоту, водню, і окису вуглецю, з деякою кількістю метану.



Ілюстрація 9 – Розкид у витратах на виробництво енергії з біомаси

Інвестиційні витрати (€/кВт)

Річні витрати на експлуатацію та технічне обслуговування (€/кВт рік)

Джерело: AF-Mercados EMI, на основі Штатного документу комісії ЄС SEC(2008) 2872

Ці характеристики розкиду витрат призвели до того, що розробники політики по всьому світі розробили спеціальні схеми стимулювання для електрогенеруючих установок, що використовують біомасу12

технологічні: приймає до уваги технологію, яка розвивається в проекті (тобто: лише електроенергія або ТЕЦ);

. Ці схеми можуть включати статистичні та динамічні характеристики для того, щоб стимулювати розробників проектів. Короткий приклад цих характеристик включає:

паливні: біомаса поділяється на декілька під-категорій залежно від палива, що використовується як вхідне джерело (тобто: біомаса і біогаз - найзагальніша класифікація);

розмірні: передбачає, що на витрати впливає розмір установки, тому кожну технологію, крім того, класифікують за встановленою потужністю;

тривалість тарифу: визначає тривалість схеми стимулювання;

зменшення тарифу: встановлює шлях зниження початкового тарифу, який застосовується для нових розробників, що залучаються до схеми. Ця особливість охоплює деяку пропорцію непередбачених прибутків, що були отримані впродовж кривої навчального процесу.

Навіть, якщо Консультант здебільшого посилається на особливий випадок схем пільгового тарифу (як такий, що був розроблений в Україні), більшість цих

12 Навіть якщо консультант здебільшого посилається на особливий випадок схем пільгового тарифу (як такий, що був розроблений в Україні), більшість цих характеристик можуть бути застосовані і до інших схем стимулювання, таких як5, наприклад, зелені сертифікати, звільнення від оподаткування, і т.п.

0

1,000

2,000

3,000

4,000

5,000

6,000

7,000

€/кВ

т

0

50

100

150

200

250

300

350

400

€/ к

Вт



характеристик можуть бути застосовані і до інших схем стимулювання, таких як, наприклад, зелені сертифікати, звільнення від оподаткування, і т.п.

3.3.2.1 ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД

Розвиток біомаси серед держав членів ЄС досить відмінний. Північні країни, такі як, наприклад, Фінляндія, Швеція і Данія, в яких існує традиційне використання біомаси для виробництва енергії показують значну частину використання біомаси відносно їх повного середньострокового потенціалу (див. Ілюстрації 10), в той час як інші, з великим потенціалом біомаси, все ще знаходяться на ранніх стадіях розвитку (Італія, Франція, Польща, і т.п.).

Ілюстрація 10 – Виробництво відновлюваної енергії з біомаси та потенціал її використання у ЄС-27

Джерело: AF-Mercados EMI, на основі звітів Eurostat та OPTRES

Консультанти не будуть концентруватися на поясненні, чому в деяких країнах використання біомаси є більшим, ніж в інших, оскільки це складний аналіз економічних стимулів і неекономічних бар'єрів, який виходить за межі проекту.

Проте, в нашій роботі необхідно буде навести альтернативи, які застосовують представники держав членів ЄС, та які можуть бути корисними для забезпечення ефективного поширення виробництва енергії з біомаси в Україні.

В Ілюстрації 11 наведено коротке резюме досвіду, що існує в чотирьох державах членах ЄС (Іспанії, Німеччині, Франції і Данії), які розробили різні альтернативи для стимулювання виробництва відновлюваної енергії з біомаси. Досвід цих країн буде важливим для України, оскільки вони використовують різні комбінації характеристик, що були наведені в розділі 3.3.2.

0

10,000

20,000

30,000

40,000

50,000

60,000

70,000

80,000

90,000

100,000

AT BE BG CY CZ DK EE FI FR DE GR HU IE IT LV LT LU MT NL PO PT RO SK SL ES SE UK

ГВт·

год

Потенціал

2008

2004



Ілюстрація 11 – Вибірковий європейський досвід розвитку схем стимулювання біомаси

Країна Характеристики За розміром Механізм стимулювання

Іспанія

Механізм стимулювання розрізняє 9 категорій, поділених на три групи: 1) Установки, що

використовують енергетичні культури, залишки сільського господарства або садівництва, або залишки збору лісової продукції та інших лісівницьких процедур у лісах та на інших зелених площах (b.6)

2) Установки, що використовують гній, біопалива та біогаз, отриманий в результаті анаеробного бродіння відходів сільського господарства та тваринництва, чи осаду стічних вод або відходів промислових вод, а також газ, отриманий зі сміттєзвалищ (b.7)

3) Використовують як основне паливо біомасу з промислових установок (b.8)

Дві категорії для b.6 та b.8: Потужність ≤ 2 МВт Потужність > 2 МВт Дві категорії для b.7.2: Потужність ≤ 500 кВт Потужність > 500 кВт Немає категорій для b.7.1 та b.7.3

Вибір між пільговим тарифом та надбавками понад мінімальної вартості товару: Категорія b.6: Min=10.75 €/МВт·год Max=15.89 €/МВт·год Категорія b.7: Min=5.36 €/МВт·год Max=13.06 €/МВт·год Категорія b.8: Min=6.51 €/МВт·год Max=12.57 €/МВт·год Зменшення тарифу після 15 років експлуатації (приблизно 20-30% зменшення). 1.5% щорічне зменшення тарифу.

Німеччина

Закон розрізняє 3 категорії: 1) Біомаса: палива,

вироблені з фітомаси та зоомаси, в тому числі продукти, субпродукти, залишки та відходи фітомаси та зоомаси, енергетична складова яких походить з фітомаси та зоомаси (включаючи біогаз).

2) Газ сміттєзвалищ 3) Газ стічних вод

Біомаса: (1) <150 кВт (2) 150 кВт<x≤0.5 МВт (3) 0.5 кВт<x≤5 МВт (4) 5 кВт<x≤20 МВт Гази сміттєзвалищ та стічних вод: (5) <500 кВт (6) 500 кВт<x<5 МВт

Біомаса: (1) 11.67 c€/кВт·год (2) 9.18 c€/кВт·год (3) 8.25 c€/кВт·год (4) 7.79 c€/кВт·год Газ сміттєзвалищ: (5) 9.0 c€/кВт·год (6) 6.16 c€/кВт·год Газ стічних вод: (5) 7.11 c€/кВт·год (6) 6.16 c€/кВт·год Тривалість дії тарифу: 20 років. Зменшення тарифу: 1% для




біомаси та 1.5% для газу сміттєзвалищ та стічних вод.

Франція

Схема стимулювання розрізняє дві категорії: 1) Біомаса, що

включає: промислові відходи (відповідні субпродукти паперової промисловості та відходи харчової промисловості); сільськогосподарські продукти (відходи та залишки, включаючи солому та енергетичні культури); продукти лісництва (субпродукти лісової промисловості, промислові відходи, що підлягають переробці, не шкідливі промислові відходи, що підлягають переробці, та інші біомаси, такі як живі огорожі, кущі та вуличні дерева).

2) Біогаз: установки, що використовують газ завдяки розкладу чи бродінню продуктів, відходів та залишків сільського господарства (включаючи рослинні та тваринні субстанції), лісництво та суміжні промисловості (харчова промисловість), очищення стічних вод та муніципальні відходи.

Лише для установок до 12 МВт. Установки, що використовують біомасу, не диференціюються за розміром. Однак, для біогазових установок: (1) <150 кВт (2) 150 кВт<x<2 МВт (3) 2 МВт<x<12 МВт

Пільговий тариф плюс надбавка понад мінімальної вартості товару за ефективність. Тариф для біомаси =T+X T=4.5 c€/кВт·год X=8+(V-50)/10 c€/кВт V=енергетична ефективність установки (V≥50%) Тариф для біогазу = T+M+PM (1) T=9 c€/кВт·год (2) T= лінійна інтерполяція (3) T=7.5 c€/кВт·год M=f(енергетична ефективність) V≤40%: M=0 c€/кВт·год V≥75%: M=3 c€/кВт·год 40% <V<75%: M= лінійна інтерполяція. PM=2 c€/кВт·год (біогаз, виключаючи джерела з муніципальних відходів). Тривалість дії тарифу: 15 років.

Данія

Датська схема стимулювання основана на надбавці до єдиної вартості товару для

Не існує обмежень за розміром

Надбавка, що перевищує ринкову ціну. Надбавки для




біомаси та біогазу. Система дозволяє пряме використання залишків біомаси (пряме спалювання біомаси на електростанціях) або не пряме використання (шляхом спалювання біогазу або інших процесів газифікації). Визначення відходів біомаси включає наступні категорії: деревина, солома, кісточки плодів, насіння, залишки фруктів, шкаралупиння горіхів та насіння, необроблена корковина, необроблені зерна та насіння, необроблена бавовна та льон, палички від льодяників, зелені брикети, солод, солом’яні дахи, відходи тютюну, паливо в брикетах та пелетах.

біомаси і біогазу встановлені 0.405 DKK/кВт·год (5.43 c€/кВт·год). Ліміт по схемі встановлено на рівні 0.745 DKK/кВт·год (10 c€/кВт·год). Якщо ринкова ціна плюс надбавка перевищують цей ліміт, то різниця вираховується із подальших виплат. Однак, лише у випадку прямого спалювання біомаси схема гарантує надбавку у 0.15 DKK/кВт·год (2 c€/кВт·год) без прив’язки до лімітної вартості. Тривалість дії тарифу: 10 років.


Іспанський випадок є ймовірно найбільш деталізованим з чотирьох випадків, що аналізувалися. Система стимулювання біомаси включає 9 під-категорій, що базуються на розмірі та можливості обирати між фіксованим пільговим тарифом та ціновою надбавкою на додачу до ринкової ціни (з відсотковими ставками). Тарифні схеми не мають строку дії, але тарифи зменшуються на 20-30% через 15 років від введення установки в дію. Крім того, механізм запроваджує 1.5% щорічне зменшення тарифів та коригування інфляції (більш детальна інформація міститься в Додатку E).

У Німеччині схема стимулювання відновлюваної енергії розглядає три категорії (біомаса, газ сміттєзвалищ і газ стічних вод). Для кожної категорії уряд визначив під-категорії залежно від розміру (з лімітною встановленою потужністю 5 МВт для установок, що використовують газ сміттєзвалищ і газ стічних вод, та 20 МВт для установок, що використовують біомасу) та пільговий тариф відповідно. Тарифи дійсні впродовж 20 років після введення установки в дію і система передбачає зменшення тарифу на 1% за рік для біомаси і 1.5% за рік для газу сміттєзвалищ та стічних вод. Схема доповнюється певною додатковою надбавкою у 1 c€/кВт·год, якщо установка відповідає особливим екологічним вимогам (більш детальна інформація міститься в Додатку E).

Французька схема стимулювання на один крок простіша, ніж в Німеччині. Уряд просуває використання біомаси для енергетики завдяки системі пільгових тарифів, яка ділить біомасу на дві категорії: (тверда) біомаса і біогаз, з детальною класифікацією того, що є даною біомасою. Також система



доповнюється умовами стосовно розміру та обмеженням у 12 МВт встановленої потужності установки. Схема оплати розглядає основну оплату і премію, що залежить від енергетичної ефективності установки. Наостанок, тривалість дії тарифу складає 15 років з моменту введення установки в дію.

Нарешті, в Данії схема стимулювання біомаси є найпростішою з чотирьох випадків, що аналізувалися. Ця схема заснована на єдиній ціновій надбавці для біомаси (у тому числі біогазу) на додачу до дозволеної граничної ринкової ціни для виробника енергії. Якщо ринкова ціна плюс надбавка для біогазу перевищують найбільше допустиме значення, додаткові прибутки, отримані виробником, утримуються з майбутніх оплат. Проте, ця система передбачає виняток для установок, що використовують біомасу шляхом прямого спалювання, гарантуючи надбавку (незалежно від найбільшого дозволеного значення). Схема не передбачає жодного залежного від розміру обмеження для установок, тривалість дії схеми – 10 років після введення установки в дію.

З чотирьох випадків, що аналізувалися, ми можемо спостерігати, що занадто багато під-категорій (як в Іспанському випадку), можливо, значною мірою збільшують складність схеми стимулювання, як то:

Розробник зобов’язаний отримувати біомасу зі специфічних джерел, які можуть збільшити ризики постачання, якщо на цю біомасу впливатимуть сезонні чинники.

Розробник і регулятор можуть зустрітися із труднощами щодо класифікації певної установки за тарифною категорією, і це може уповільнити процес розробки, що є не бажаним, та уможливити додаткові ризики.

Процес моніторингу стає складнішим і стимули щодо відхилення від схеми зростають.

З іншого боку, дуже спрощена класифікація може принести великі неочікувані прибутки та можливість окупності інвестицій, значною мірою перевищуючи ринкові очікування. Ця ситуація не обов'язково є проблемою, якщо ринок має здатність регулювати ціни. Але якщо прийняти до уваги, що тариф, встановлений розробниками є фіксованим, ця ситуація може ускладнити стійкий розвиток схеми в майбутньому.



4 ДІАГНОСТИКА ІСНУЮЧОЇ СХЕМИ

4.1 ПОЗИТИВНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ІСНУЮЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДЛЯ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ВДЕ В УКРАЇНІ

1. Законом "Про електроенергетику" передбачено наступні механізми стимулювання використання та розвитку альтернативних джерел енергії до 1/1/2030:

впроваджується "зелений" тариф – спеціальний тариф на придбання електроенергії, який встановлюється для об’єктів електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 1 січня 2030 року;

"зелений" тариф має фіксований мінімальний розмір в гривнях і при цьому залежить від валютного курсу євро;

"зелені" тарифи відповідають міжнародному рівню, як це показано у розділі 3.2;

оптовий постачальник електричної енергії зобов’язаний діяти як кінцевий покупець, купуючи електроенергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, за "зеленим" тарифом, якщо ця електроенергія не була прямо продана споживачам або постачальникам електричної енергії;

постачальники електричної енергії не можуть відмовляти виробникам електроенергії з альтернативних джерел у наданні доступу до таких мереж;

процедура щодо вартості підключення: мережеві компанії повинні включати витрати на підключення виробників електроенергії з альтернативних джерел, а НКРЕ повинна повністю враховувати такі витрати під час затвердження поданих інвестиційних програм.

2. Відповідно до Статті 13 закону України "Про енергозбереження", було створено Державний фонд енергозбереження (надалі – ДФЕ).

Стаття 13 цього Закону визначає наступні джерела формування ДФЕ:

кошти, отримані у вигляді штрафних санкцій за порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів;

частина зборів за використання природних ресурсів, розмір якої визначається Верховною Радою України;

кошти, отримані за видачу НАЕР документів дозвільного характеру;

добровільні внески підприємств, установ, організацій та громадян.

Законом України "Про енергозбереження" встановлено, що кошти ДФЕ використовуються для фінансування розвитку ВДЕ та виробництва альтернативних видів палива.

3. Приєднання об’єктів електроенергетики з використанням альтернативних джерел енергії до електричних мереж Згідно Закону "Про електроенергетику", постачальники електроенергії, які здійснюють передачу електроенергії через свої власні електричні мережі, не можуть відмовляти виробникам електроенергії з альтернативних джерел



у доступі до таких мереж. Як вже зазначалося, постачальники електроенергії повинні передбачати витрати, понесені в результаті підключення таких виробників до їх мереж, а НКРЕ повинна в повному обсязі враховувати ці витрати при затвердженні поданих інвестиційних програм.

Однак, для реалізації такого стимуляційного механізму НКРЕ повинна розробити та затвердити норми та стандартний договір для приєднання виробників з альтернативних джерел енергії до електричних мереж. Такі стандартні договори та вторинне законодавство є частиною Завдання III цього проекту.

4.2 НЕОЧІКУВАНІ ПАСТКИ У РОЗВИТКУ ВДЕ В УКРАЇНІ

1. ВДЕ у порівнянні до альтернативних джерел енергії

Закон України "Про альтернативні джерела енергії" визначає альтернативні джерела енергії як:

"відновлювані джерела енергії, до яких належать енергія сонячна, вітрова, геотермальна, енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів, та вторинні енергетичні ресурси, до яких належать доменний та коксівний гази, газ метан дегазації вугільних родовищ, перетворення скидного енергопотенціалу технологічних процесів".

З іншого боку, "зелений" тариф, встановлений Законом "Про електроенергетику", застосовується тільки до певних категорій виробників електроенергії з альтернативних джерел, а саме: вітрової енергії, енергії з біомаси, сонячної енергії та малих гідроелектростанцій.

Виходячи з визначення альтернативних джерел енергії, наданого відповідно до Закону України "Про альтернативні джерела енергії", до їх переліку входять інші альтернативні джерела, до яких "зелений" тариф не застосовується.

Існує два питання, що створюють непорозуміння серед зацікавлених сторін:

• По-перше, закон України "Про альтернативні джерела енергії" поєднує у своєму визначенні альтернативних джерел відновлювані джерела ннергії (енергія сонячна, вітрова, геотермальна, енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів) з не відновлюваними джерелами енергії (доменний та коксівний гази, газ метан дегазації вугільних родовищ, перетворення скидного енергопотенціалу технологічних процесів).

o Така комбінація різних джерел енергії може створити деякі незручності для ефективного застосування European Energy Communitaire Aquis, оскільки ці джерела визначаються інакше згідно з Директивами ЄС. Політика щодо не відновлюваних джерел енергії стосується ефективного використання цих видів джерел енергії (енергозбереження), та політика їх стимулювання не має бути пов’язана із жодною схемою стимулювання джерел ВДЕ.

• По-друге, концепція "зеленого" тарифу, визначена в законі України "Про електроенергетику", не приймає до уваги повний набір джерел ВДЕ, визначених у законі України "Про альтернативні джерела енергії". Найбільш помітне виключення – це випадок біогазу, для якого не було



визначено жодного коефіцієнту, і навіть не можна пов’язувати його з концепцією біомаси.

Окрім питань, розглянутих вище, має бути зазначено, що відповідно до діючого законодавства, НКРЕ є відповідальною за внесення до реєстру всіх альтернативних джерел енергії. Оскільки ця інформація в подальшому не використовується, це призводить до надмірності завдань НКРЕ.

2. Місцева складова.

Починаючи з 1 січня 2012 року, схема стимулювання електроенергії з відновлюваних джерел енергії буде застосовуватися лише у випадку, якщо частка сировини, основних фондів, робіт і послуг українського походження буде складати не менше 30 % від загальної вартості будівництва відповідних енергетичних установок, які виробляють електроенергію із джерел альтернативної енергії, а починаючи з 1 січня 2014 року – 50 %.

На даний час немає ніякої методології для визначення частки послуг, матеріалів, і т.п. українського походження.

3. Купівля електроенергії споживачами за "зеленим" тарифом.

Закон "Про електроенергетику" передбачає, що покупець електроенергії, яка виробляється з альтернативних джерел енергії, буде отримувати свідоцтво, яке засвідчує купівлю електроенергії, що виробляється з альтернативних джерел і визначає порядок її використання.

Однак, Закон не встановлює мету видачі таких свідоцтв та механізм відшкодування коштів споживачам, які купують електроенергію за "зеленим" тарифом.

На даний момент не існує жодної норми, яка б встановлювала порядок продажу електроенергії, що виробляється з альтернативних джерел енергії, безпосередньо споживачам або постачальникам.

4. Визначення терміну "біомаса".

Закон України "Про електроенергетику" визначає біомасу як:

продукти, що складаються повністю або частково з речовин рослинного походження, які можуть бути використані як паливо з метою перетворення енергії, що міститься в них.

Таке визначення біомаси, є, як мінімум, не повним, і абсолютно невідповідним до концепції біологічного розкладу, визначеній у Директиві ЄС, як це представлено у розділі 3.3.1.

Навіть, порівняно з визначенням біомаси в законі України "Про альтернативні види палива"13

13 Який визначає біомасу як “… біологічно відновлювальна речовина органічного походження, що зазнає біологічного розкладу (відходи сільського господарства (рослинництва і тваринництва), лісового господарства та технологічно пов'язаних з ним галузей промисловості, а також органічна частина промислових та побутових відходів.

,, який чітко вводить концепцію біологічного розкладу, тлумачення біомаси в законі про "зелений" тариф серйозно ускладнює його ефективний розвиток, оскільки це виключає можливість розвитку енергії з ВДЕ, виробленої з органічних речовин тваринного походження та з промислових або муніципальних відходів.



На додачу, для виробників, які для виробництва електроенергії використовують суміш палив з частковим вмістом продуктів рослинного походження (як, наприклад, гній), постає питання: яким має бути співвідношення між рослинними продуктами та іншими використовуваними речовинами (паливом) при встановленні "зеленого" тарифу на електроенергію.

5. "Зелений" тариф для біогазу

На додачу до питань, пов'язаних із визначенням біомаси, включення біогазу, як технології ВДЕ, що підтримується в українській схемі стимулювання, вимагає певної уваги.

Як це було представлено у розділі 3.3.2, інвестиційні витрати на біогазові установки значно різняться, і це, головним чином, спричинено специфічними вимогами на кожній площадці, що розробляється.

Тому, відносно цього має бути проведено подальший аналіз, для того, щоб оцінити можливість розробки "зелених тарифів", що базуватимуться на виді палива та розмірі установки. Також, ця концепція може бути застосована до "зелених" тарифів для біомаси.

Протягом 2010 року НКРЕ та НАЕР працювали над різними можливостями закрити цю "біогазову прогалину" шляхом подання проектів Законів до Верховної Ради України. Комісія з екологічних інвестицій, альтернативних та відновлювальних джерел енергії Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) та Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України надала перевагу в цьому процесі НАЕР. 28 січня 2011 було зареєстровано проект Закону України "Про внесення змін до статті 17-1 Закону України "Про електроенергетику" (проект закону № 8028 від 28.01.2011).

Слід зазначити, що пропозиції вказаних сторін різняться між собою. З цього приводу здійснено порівняльний аналіз та підсумовано результати з наданням відповідних рекомендацій, що приводяться нижче (див. Ілюстрацію 12).



Ілюстрація 12 – Порівняння запропонованих змін до Статті 17-1 Закону України "Про електроенергетику"

№ пропозиції Чинна редакція Пропозиції НАЕР Пропозиції НКРЕ Редакція законопроекту

від 28.01.2011 № 8028 1 Стаття 171. Стимулювання виробництва

електроенергії з альтернативних джерел енергії

Стаття 171. Стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії

Стаття 171. Стимулювання виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії та вторинних енергетичних ресурсів

Стаття 171. Стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії

2 Величина "зеленого" тарифу для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з біомаси, встановлюється на piвнi роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з біомаси. У цьому Законі біомасою є продукти, що складаються повністю або частково з речовин рослинного походження, які можуть бути використані як паливо з метою перетворення енергії, що міститься в них.

Величина "зеленого" тарифу для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з біомаси, та/або біогазу, "зелений" тариф встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на відповідний коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з біомаси або біогазу. У цьому законі терміни біомаса та біогаз використовуються у значенні, наведеному в Законі України "Про альтернативні види палива".

Величина "зеленого" тарифу для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з біомаси, встановлюється на piвнi роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з біомаси. У цьому Законі біомасою є продукти, що складаються повністю або частково з речовин рослинного та тваринного походження, які можуть бути використані як паливо з метою перетворення енергії, що міститься в них.

Величина "зеленого" тарифу для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з біомаси, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з біомаси. У цьому Законі біомасою є біологічна речовина рослинного або тваринного походження, яка є джерелом отримання енергії.

3 Величина "зеленого" тарифу для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з побутових відходів, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з побутових відходів. У цьому Законі термін "побутові відходи" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про відходи".

Для спрощення моніторингу виробництва електроенергії з побутових відходів в цьому законі вважається, що електроенергія виробляється, переважно, з відновлюваної складової побутових відходів. Наявність невідновлюваної складової враховується через встановлення коефіцієнту "зеленого" тарифу, меншого ніж коефіцієнт "зеленого" тарифу, що встановлений

Величина "зеленого" тарифу для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з біогазу, отриманого з біомаси рослинного та тваринного походження, встановлюється на piвнi роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з біогазу, отриманого з біомаси рослинного та тваринного походження.

Величина "зеленого" тарифу для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з біогазу, отриманого з органічних відходів (сміттєзвалища), встановлюється на piвнi роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з біогазу, отриманого з органічних відходів

Величина "зеленого" тарифу для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з біогазу, отриманого при спалюванні чи бродінні біомаси рослинного або тваринного походження, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з біогазу, отриманого при спалюванні чи бродінні біомаси рослинного або тваринного походження.

Величина "зеленого" тарифу для суб‘єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з біогазу, отриманого з сміттєзвалищ або з шламів каналізаційних стоків, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2009_04_01/an/28/T091220.html#28�
















від 28.01.2011 № 8028 для електроенергії, виробленої з біомаси.

(сміттєзвалища). електроенергії, виробленої з біогазу, отриманого з сміттєзвалищ або з шламів каналізаційних стоків.

4 …2,3 – для електроенергії, виробленої з біомаси…

…2,3 – для електроенергії, виробленої з біомаси; 3,0 – для електроенергії, виробленої з біогазу; 2,1 – для електроенергії, виробленої з побутових відходів.

…2,3 – для електроенергії, виробленої з біомаси; 2,3 – для електроенергії, виробленої з біогазу, отриманого з біомаси рослинного та тваринного походження; 2,3 – для електроенергії, виробленої з біогазу, отриманого з органічних відходів (сміттєзвалища).

…2,3 – для електроенергії, виробленої з біомаси;

2,3 – для електроенергії, виробленої з біогазу, отриманого при спалюванні чи бродінні біомаси рослинного або тваринного походження.

2,5 – для електроенергії, виробленої з біогазу, отриманого з сміттєзвалищ або шламів каналізаційних стоків.

5 Фіксований мінімальний розмір "зеленого" тарифу для суб'єктів господарювання встановлюється шляхом перерахування у євро величини "зеленого" тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.

Фіксований мінімальний розмір "зеленого" тарифу для суб'єктів господарювання встановлюється шляхом перерахування у євро величини "зеленого" тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.

У paзі виробництва електричної енергії суб'єктами господарювання на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії з частковим використанням традиційних джерел енергії, "зелений" тариф встановлюється на обсяг електричної енергії, яка вироблена з використанням лише відновлюваних джерел енергії. При цьому частка використання альтернативних джерел має становити не менш як 50 відсотків від всіх задіяних на об'єкті джерел енергії.

Кошти, отримані суб'єктом господарювання, який виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, відповідно до затвердженого "зеленого" тарифу після врахування експлуатаційних витрат виробництва, сплати всіх податків та

Фіксований мінімальний розмір "зеленого" тарифу для суб'єктів господарювання встановлюється шляхом перерахування у євро величини «зеленого» тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.

У разі виробництва електричної енергії суб‘єктами господарювання на об‘єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела з частковим використанням традиційних джерел енергії, "зелений" тариф встановлюється на обсяг електричної енергії, яка вироблена з використанням лише альтернативних джерел енергії. При цьому частка використання альтернативних джерел має становити не менш, як 50 відсотків від щомісячного обсягу енергії, виробленого на об‘єктах, на яких є таке спільне використання.

Кошти, отримані суб‘єктом господарювання, який виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії відповідно до затвердженого "зеленого" тарифу після врахування експлуатаційних витрат













від 28.01.2011 № 8028 зборів спрямовуються на повернення вкладених коштів на будівництво/модернізацію об'єкту відновлювальної енергетики та/або подальший розвиток відновлюваної енергетики.

Контроль за використанням коштів, отриманих суб'єктом господарювання, який виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, відповідно до затвердженого "зеленого" тарифу здійснює Національна комісія регулювання електроенергетики України.

виробництва, сплати всіх податків та зборів спрямовуються на повернення вкладених коштів на новозбудований об‘єкт альтернативної енергетики та/або подальший розвиток альтернативної енергетики.



6. "Зелений" тариф для енергії вітру.

Відповідно до статті 17-1 Закону України "Про електроенергетику", коефіцієнт зеленого тарифу для електроенергії, виробленої з енергії вітру, встановлений в залежності від величини встановленої потужності об’єкта електроенергетики.

Однак, відповідно до визначення термінів в цьому Законі, об’єктом електроенергетики є:

• електрична станція (крім ядерної частини атомної електричної станції); • електрична підстанція; • електрична мережа, підключена до об'єднаної енергетичної системи

України; • котельня, підключена до магістральної теплової мережі; • магістральна теплова мережа.

Враховуючи вказане визначення, для вітроенергетики об’єктом виступає вітрова електрична станція, яка може складатися як з однієї, так і з деякої кількості вітроенергетичних установок.

Ця ситуація може ускладнити можливість встановлення ультрасучасних установок з виробництва електроенергії, як малих – неефективних – одиниць, та все ж вони отримуватимуть привабливий тариф, що залежатиме від встановлення достатньої кількості вітрових турбін.

У цьому сенсі важливо зазначити, що ультрасучасні вітрові турбіни мають декілька властивостей, що скорочують внески вітрової непостійності в мережу, а це є основним для підтримки стабільності мережі.

Використання вітрових турбін старого зразку створює додаткові проблеми балансування в мережі, особливо зважаючи на відсутність спеціальних практик, які могли б мінімізувати негативний вплив стахостичної генерації енергії вітру.

7. Зменшення "зеленого" тарифу.

Відповідно до діючого законодавства, коефіцієнт "зеленого" тарифу електроенергії, виробленої об'єктами електроенергетики, введеними в експлуатацію (або суттєво модернізованими) після 2014, 2019 та 2024 років, зменшується відповідно на десять, двадцять та тридцять відсотків від його базової величини.

Зменшення тарифу – це концепція, що широко застосовується у ЄС для того, щоб передати суспільству частку прибутку, який було отримано завдяки зменшенню вартості (шляхом технологічних вдосконалень). Декілька прикладів цього було представлено в розділі 3.3.2.1.

Тому зменшення тарифу має бути розраховано на основі специфічної технології, що прийматиме до уваги рівень зрілості різних технологій (наприклад, технологія сонячної фотовольтаїки знаходиться ще на молодшому рівні розвитку, і тому в майбутньому очікується значне зниження її вартості; з іншого боку, гідроенергетика – вже зріла технологія, в якій дуже важко досягти зменшення вартості технології).

Якщо зменшення тарифів не залежить від технології, то існуюча система стикається з серйозним ризиком ускладнення розвитку зрілих технологій (включаючи вітер), що базується на застосуванні "занадто суворого" коефіцієнта зниження тарифу.



5 РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. ВДЕ у порівнянні з альтернативними джерелами енергії

Відокремити відновлювані джерела енергії від інших джерел енергії, як визначено в законі “Про альтернативні джерела енергії”. Замінити визначення “альтернативні джерела” на “відновлювані джерела енергії” у статті 17-1 Закону України "Про електроенергетику".

Визначити "зелений" тариф як тариф, затверджений Національною комісією регулювання електроенергетики України на електричну енергію, вироблену генераторами енергії, що використовують наступні відновлювані джерела енергії: сонячна енергія, вітер, геотермальна енергія, енергія припливів і хвиль, гідроенергія (<10 MВт), біомаса, газ зі сміттєзвалищ,газ стічних вод та біогазу.

Інші (не відновлювані) джерела альтернативної енергії, що визначені в законі “Про альтернативні джерела енергії” (доменний та коксівний гази, газ метан дегазації вугільних родовищ, перетворення скидного енергопотенціалу технологічних процесів) мають стимулюватися окремо від ВДЕ (або по іншій статті закону “Про електроенергетику”, або відповідно до змін, внесених до закону "Про енергозбереження", або як частина іншого закону).

2. Місцева складова.

Розробити та затвердити методологію визначення питомої ваги сировини, матеріалів, основних фондів, робіт та послуг українського походження у вартості будівництва відповідного об'єкта електроенергетики, що виробляє електричну енергію з ВДЕ.

Враховуючи те, що Україна ще досі не розробила конкурентоспроможне промислове обладнання для енергії з ВДЕ, зокрема для вітрових електростанцій, термін запровадження правила про місцеву складову (після 2012 та 2014 років) має бути переглянутий.

3. Купівля електроенергії споживачами за "зеленим" тарифом.

До цього питання буде окреме звернення у інших Завданнях в межах цього проекту.

4. Визначення терміну "біомаса".

Узгодити визначення біомаси в Законі України "Про електроенергетику" із постановами Директиви ЄС 2009/28/EC.

Щоб досягти цього, Консультанти рекомендують замінити визначення біомаси в Статті 17-1 Закону України "Про електроенергетику" наступним визначенням:

"біомаса" означає фракцію продукції, що може бути розкладена мікроорганізмами: відходи і залишки біологічного походження від сільського господарства (у тому числі рослинні і тваринні субстанції); лісового господарства і суміжних промислових галузей, в тому числі рибальства і водного господарства, також як і фракції промислових і муніципальних відходів, що можуть бути розкладені мікроорганізмами.

Як альтернатива, також підходить визначення біомаси, представлене в Законі "Про альтернативні види палива":



"біомаса – біологічно відновлювальна речовина органічного походження, що зазнає біологічного розкладу (відходи сільського господарства (рослинництва і тваринництва), лісового господарства та технологічно пов'язаних з ним галузей промисловості, а також органічна частина промислових та побутових відходів".

5. "Зелений" тариф для біогазу.

Тарифи для біогазу мають залежати від виду палива. Рекомендованими категоріями, які необхідно включити до Статті 17-1 Закону України "Про електроенергетику", є: установки, що використовують газ сміттєзвалищ; установки, що використовують газ стічних вод; установки, що використовують біогаз,

o де:

Установка, що використовує газ сміттєзвалищ – це установка, що виробляє електроенергію, яка в якості первинного палива використовує газ, отриманий в результаті розкладу органічного матеріалу на сміттєзвалищах або інших установках утилізації сміття.

Установка, що використовує газ стічних вод – це установка, що виробляє електроенергію, яка в якості первинного палива використовує газ, отриманий в результаті розкладу органічного матеріалу зі шламу стічних вод.

Установка, що використовує біогаз – визначена як установка, що виробляє електроенергію, яка в якості первинного палива використовує біогаз, вироблений в ємностях для анаеробного бродіння, в яких застосовуються наступні відходи: промислові відходи, що можуть бути розкладені мікроорганізмами; промислові водні відходи, муніципальні тверді відходи, відходи тваринництва, відходи сільського господарства, або інші залишки до яких може бути застосовано цей процес анаеробного бродіння в ємностях.

Внаслідок чого мають бути визначені "зелені" коефіцієнти для технологій біогазу. У проектах, що розглядалися перед цим, запропоновані різні альтернативи. Досі ми ще не розробили кількісні дослідження для того, щоб повністю забезпечити набір "зелених" коефіцієнтів для технологій біогазу (до цього ми повернемося в подальших звітах) але ми запровадили міжнародні орієнтири тарифів для біогазу (основані на досвіді ЄС). Основуючись на цих орієнтирах та різних пропозиціях, ми пропонуємо включити до Статті 17-1 Закону України "Про електроенергетику" наступне:

o рівень "зеленого" тарифу, що застосовується до біогазу, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з біогазу:

1,7 – для електроенергії, виробленої установками, що використовують газ сміттєзвалищ;

2,5 – для електроенергії, виробленої установками, що використовують газ стічних вод;



2,3 – для електроенергії, виробленої установками, що використовують біогаз.

6. "Зелений" тариф для енергії вітру.

Внести зміни до Статті 17-1 Закону України "Про електроенергетику" для того, щоб надати чітке визначення вітрової електростанції (вітрової енергетичної установки) та пов’язати величину "зеленого" тарифу із найменшою номінальною потужністю одиничної вітрової турбіни на вітровій енергетичній установці.

7. Зменшення "зеленого" тарифу.

Замінити існуючий шлях зменшення "зеленого" тарифу, визначений в Статті 17-1 Закону України "Про електроенергетику", на специфічну технологію системи зменшення, яка визначатиме специфічні коефіцієнти зменшення "зеленого" тарифу для кожної технології ВДЕ в межах Закону України "Про електроенергетику".

Поки така специфічна технологія зменшення коефіцієнтів "зеленого" тарифу визначається Консультантом, рекомендується тимчасово усунути поточний механізм зменшення.



ДОДАТОК А. ПЕРВИННЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ЩОДО РОЗВИТКУ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ Закон України “Про альтернативні джерела енергії”:

визначає правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі;

надає визначення альтернативних джерел енергії, встановлює основні принципи механізмів державного регулювання та державного управління альтернативними джерелами енергії, надає перелік джерел фінансування заходів у галузі альтернативних джерел енергії та передбачає умови експлуатації альтернативних джерел енергії;

встановлює основні засади державної політики у сфері альтернативних джерел енергії, що полягають у нарощуванні обсягів виробництва та споживанні енергії з альтернативних джерел, додержанні законодавства щодо виробництва та споживання, а також умов раціонального споживання та економії енергії, виробленої з альтернативних джерел, додержанні екологічної безпеки за рахунок зменшення негативного впливу на стан довкілля при створенні та експлуатації об’єктів альтернативної енергетики, науково-технічному забезпеченні розвитку альтернативних джерел, залученні вітчизняних та іноземних інвестицій у сферу альтернативної енергетики тощо.

Згідно цього Закону державне регулювання полягає у розробленні загальнодержавних, галузевих та місцевих програм у сфері альтернативної енергетики, їх науково-технічному та фінансово-економічному супроводженні, розробленні та прийнятті нормативно-правових актів, державних норм, правил та стандартів щодо використання альтернативних джерел; здійсненні контролю над додержанням вимог законодавства та виконанні загальнодержавних програм у сфері альтернативної енергетики.

Організаційне забезпечення діяльності у сфері альтернативної енергетики передбачає надання різного роду дозволів на виробництво та передачу енергії з альтернативних джерел, створення бази статистичних даних про ресурси альтернативних джерел, підтвердження відповідності енергогенеруючих об’єктів об’єктам альтернативної енергетики.

Законом також передбачено впровадження заходів щодо стандартизації, фінансування та стимулювання розвитку даної сфери енергетики. Встановлений певний порядок щодо експлуатації об’єктів альтернативної енергетики. Однак цим Законом передбачено лише основні принципи та загальні правила функціонування альтернативних джерел енергії в Україні. На теперішній час відсутні механізми, методології, правила та інші підзаконні акти щодо викладеного вище, які мають бути розроблені для повноцінного функціонування та застосування даного Закону.

Закон України "Про енергозбереження" - визначає правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян.

Державна політика у сфері енергозбереження полягає у створенні економічних та правових умов заінтересованості в енергозбереженні, здійснення державного регулювання, нормування та стимулювання раціонального



використання паливно-енергетичних ресурсів, запровадження системи енергетичного маркування електрообладнання побутового призначення, стандартизація та інше.

У цьому Законі викладений перелік економічних заходів для забезпечення енергозбереження, а саме:

комплексне застосування економічних важелів та стимулів раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів;

створення та використання системи державних стандартів у сфері енергозбереження;

введення економічних санкцій за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;

проведення державної енергетичної експертизи та енергоаудиту;

надання податкових пільг виробникам обладнання для використання альтернативних джерел енергії, а також компаніям, які використовують обладнання, вироблене на основі альтернативних джерел енергії, та звільнення цих підприємств від сплати митних зборів;

застосування податкових стимулів – встановлення підвищених норм амортизації енергозберігаючих основних фондів;

визначення умов пріоритетного кредитування для здійснення інвестицій у створення технологій для використання альтернативних джерел енергії, виробництва альтернативних видів палива;

надання державних субсидій на виконання пошукових науково-дослідних робіт у сфері альтернативних джерел енергії.

Для забезпечення фінансування заходів щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів утворюється Державний фонд енергозбереження (надалі – ДФЕ). Стаття 13 цього Закону визначає наступні джерела формування ДФЕ:

кошти, отримані у вигляді штрафних санкцій за порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів;

частина зборів за використання природних ресурсів, розмір якої визначається Верховною Радою України;

кошти, отримані за видачу НАЕР документів дозвільного характеру;

добровільні внески підприємств, установ, організацій та громадян.

Законом України "Про енергозбереження" встановлено, що кошти ДФЕ використовуються для фінансування не тільки заходів щодо ефективного та раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, а також для розвитку нетрадиційної енергетики та альтернативних джерел енергії, виробництва альтернативних видів палива, на розробку енергетичних стандартів, норм та нормативів у галузі тощо.

Однак слід зазначити, що до цього часу порядок розподілу коштів, що надходять до ДФЕ, як це вимагається законодавством, не розроблено. Тому незрозуміло як та у яких обсягах кошти з ДФЕ використовуються для розвитку альтернативних джерел енергії.

Враховуючи вищевказане, з метою забезпечення ефективної роботи цього фонду, рекомендовано КМУ розробити порядок розподілу коштів, що надходять до ДФЕ та спрямовуються на розвиток альтернативних джерел енергії.



Закон України "Про альтернативні види палива" визначає економічні, екологічні та організаційні засади виробництва і використання різних типів альтернативних видів палива, включаючи біомасу та тверде паливо, виготовлене з біомаси.

В Законі подано визначення та порядок ідентифікації альтернативних видів палива, перелік механізмів стимулювання виробництва та використання альтернативного палива тощо.

Закон передбачає:

поетапне збільшення визначеної частки виробництва та застосування біопалива (до 20% від загального обсягу споживання палива в Україні до 2020 року);

розробку систему норм, правил та стандартів щодо виготовлення та споживання альтернативних видів палива;

підтримку розвитку альтернативних видів палива та міжнародного співробітництва у галузі;

зменшення негативного впливу на довкілля та додержання екологічної безпеки виробництва, транспортування, зберігання та споживання альтернативного палива;

запобігання штучному створенню монополій на ринку альтернативних видів палива.

Законом також передбачений економічний механізм стимулювання у галузі, що полягає у наступному:

визначенні джерел і напрямів фінансування заходів у сфері;

застосування економічних стимулів у вигляді субсидій, дотацій, податкових, кредитних та інших пільг на виробництво альтернативних видів палива;

стимулювання інвестиційної діяльності шляхом створення пільгового режиму інвестиційної діяльності іноземним інвесторам та надання державних гарантій захисту іноземних інвестицій у розвиток галузі.

Відповідно до змін і доповнень, внесених до цього Закону 21.05.2009, було встановлено декілька важливих вимог до виробництва та використання біомаси:

обов’язкове підтвердження належності твердих видів палива та біомаси до альтернативних видів палива;

біологічні види палива, призначені для реалізації як товарна продукція, підлягають обов'язковій сертифікації;

компанії та приватні підприємці, внаслідок діяльності яких утворюється біомаса, що використовується для виготовлення біологічних видів палива, зобов’язані вести облік такої біомаси у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (КМУ);

виробники біопалива зобов'язані вести облік виробленого ними біопалива.

Згідно з вимогами Закону України "Про альтернативні види палива", 05.10.2004 Кабінет Міністрів України своєю постановою № 1307 затвердив порядок видачі свідоцтв про належність палива до альтернативного.



Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР) видає Свідоцтва про належність палива до альтернативного протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання заяви та експертного висновку про наявність ознак альтернативного виду палива. Свідоцтва про належність палива до альтернативного є чинними протягом 2 (двох) років з дати їх видачі.

Експертний висновок, який підтверджує належність палива до альтернативного, надається у порядку проведення експертизи для підтвердження належності палива до альтернативного, затвердженому постановою Державного комітету енергозбереження від 10.12.2004 № 183.

Після видачі Свідоцтва про належність палива до альтернативного, НАЕР вносить відповідний запис до Реєстру альтернативних видів палива, який ведеться НАЕР.

Закон України "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу" передбачає наступне.

Метою Закону є створення правових засад для підвищення ефективності використання палива у процесі виробництва енергії та інших технологічних процесах, розвитку та застосування технологій комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, залучення інвестицій на створення когенераційних установок.

Державна політика у сфері комбінованого виробництва електричної та теплової енергії спрямована на сприяння перебудові діючих теплогенеруючих об’єктів в установки комбінованого виробництва енергії з метою підвищення екологічної безпеки та ефективності використання палива, а також на економічне стимулювання використання когенераційних установок. Державне регулювання у сфері передбачає видачу Національною комісією регулювання електроенергетики (НКРЕ) ліцензій і встановлення тарифів на теплову та електричну енергію, що виробляється когенераційними установками.

В Законі визначені основні принципи приєднання когенераційних установок до електричних та теплових мереж.

Закон також визначає основні засади механізму державного регулювання у сфері когенерації, умови кваліфікації когенераційних установок та передбачає наступні заходи щодо стимулювання використання когенераційних установок, а саме:

власникам когенераційних установок, незалежно від встановленої електричної потужності, надається право безперешкодного доступу до місцевих (локальних) електричних мереж та продажу виробленої електричної енергії окремим споживачам за договорами, включаючи право постачати споживачам електричну енергію в години доби найбільшого або середнього навантаження електричної мережі (пікові та напівпікові періоди доби) одночасно з основним постачальником електричної енергії;

власникам когенераційних установок, а також іншим виробникам та постачальникам електричної енергії надається право продажу всього обсягу або частини виробленої ними електричної енергії в Оптовий ринок електричної енергії, місцевим енергопостачальним організаціям, до електричних мереж яких приєднані когенераційні установки, а також за договорами зі споживачами по всій території України за тарифами,



встановленими Національною комісією регулювання електроенергетики (НКРЕ) України.

Тарифи, встановлені НКРЕ для кваліфікованих когенераційних установок, не включають цільову надбавку, передбачену Законами України "Про електроенергетику" та від 25.06.1991 № 1251-XII "Про систему оподаткування", а також іншими актами до 2015 року.

Кваліфікація когенераційних установок проводиться НАЕР на підставі постанови КМУ від 29.11.2006 № 1670 "Про затвердження Порядку проведення кваліфікації когенераційної установки" (далі – Постанова про кваліфікацію).

На підставі Постанови про кваліфікацію, 30 березня 2007 року НАЕР своїм наказом

№ 56 затвердило порядок організації конкурсного відбору науково-дослідницьких установ та організацій, які здійснюватимуть технічну експертизу когенераційних установок, та детальний порядок кваліфікації когенераційних установок.

Тариф на електричну і теплову енергію розраховується відповідно до порядку розрахунку тарифу на електричну і теплову енергію, вироблену когенераційними установками, затвердженому постановою НКРЕ від 12.11.2005 № 897.



ДОДАТОК B. ОСТАННІ ПОСТАНОВИ КМУ ЩОДО РОЗВИТКУ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ. Наступні нормативно-правові акти були нещодавно прийняті КМУ:

Розпорядження КМУ від 12.02.2009 № 217-p "Про питання організації виробництва та використання біогазу", яке включає, серед іншого, такі заходи, як розробка спрощеного порядку при будівництві об’єктів альтернативних джерел енергії; забезпечення внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива; підготовка проектів рішень щодо спрощення порядку підготовки, схвалення та реалізації проектів за Кіотським протоколом;

Розпорядження КМУ від 04.02.2009 № 102-p "Про заходи з використання альтернативних джерел енергії" передбачає організаційну підтримку виробництва та використання альтернативних джерел енергії в Сумській області;

Розпорядження КМУ від 11.02.2009 № 159-p "Про деякі питання реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів";

Розпорядження КМУ від 12.02.2009 № 276-p "Про схвалення Концепції Державної цільової науково-технічної програми розвитку виробництва та використання біологічних видів палива";

Постанова КМУ від 19.02.2009 № 126 "Про особливості приєднання до електричних мереж об'єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел".

Розпорядження КМУ від 12.02.2009 № 276-p передбачає наступне: НАЕР разом з іншими державними органами та Національною академією наук України розробляє відповідну Державну програму протягом 2 місяців (до цього часу не було затверджено жодної державної програми);

Державна програма передбачає розвиток виробництва та використання біогазу, в тому числі його використання на невеликих паротурбінних електростанціях;

протягом строку дії Державної програми (2010-2014 роки) передбачається збільшити частку біопалива в загальному енергетичному балансі до 5-7 %.

Однак, всі перелічені Розпорядження КМУ головним чином направлені на підтримку та розвиток виробництва біогазу та біопалива без надання особливої уваги виробництву електроенергії. Таким чином, вони застосовуються лише в тому обсязі, в якому біогаз/біопаливо використовується для виробництва електроенергії або у процесі когенерації.

Відповідно до Постанови КМУ від 19.02.2009 № 126 із змінами і доповненням, внесеними постановою КМУ від 07.01.2010 № 57, НКРЕ своєю постановою від 16.07.2009 № 838 затвердила примірні договори, які укладаються із суб'єктами господарювання, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, а саме:

примірний договір про приєднання до електричних мереж електроустановки, яка виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії. При цьому затверджено типову форму



Технічних умов приєднання таких електроустановок до електричних мереж, що є додатком до договору про приєднання;

примірний договір про купівлю-продаж електричної енергії між споживачем, постачальником електричної енергії та суб'єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії;

примірний договір про купівлю-продаж електричної енергії між Державним підприємством "Енергоринок" та суб'єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, з відповідними додатками.

Таким чином, керуючись Постановою КМУ від 19.02.2009 № 126, власник установки з виробництва електричної енергії може реалізовувати вироблену понад власні потреби електричну енергію на оптовому ринку електричної енергії, або енергопостачальникові за регульованим тарифом, або безпосередньо споживачам у встановленому законодавством порядку за договором купівлі-продажу електричної енергії, виробленої з використанням альтернативних джерел.

Цією ж постановою рекомендовано НКРЕ під час затвердження інвестиційних програм ліцензіата, який провадить діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами з використанням власних мереж, врахувати компенсацію його витрат, пов'язаних з приєднанням установок з виробництва електричної енергії.

Крім того, відповідно до вказаної постанови, рекомендовано органам місцевого самоврядування провадити відведення земельних ділянок для будівництва об'єктів електроенергетики з метою забезпечення приєднання до електричних мереж установок з виробництва електричної енергії в найкоротші строки.



ДОДАТОК C. ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ ДЛЯ ВИРОБНИКІВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ З АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ Податок на прибуток підприємств (ППП)

Закон України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі – Закон про ППП) передбачає певні пільги зі сплати ППП стосовно обладнання, задіяного у використанні альтернативної енергії, яке експлуатується на території України.

Відповідно до Закону про ППП, звільняється від оподаткування прибуток підприємства, отриманий від продажу на митній території України товарів українського походження на підставі наступного переліку, визначеного КМУ:

устаткування, що працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах енергії;

енергозберігаюче обладнання і матеріали, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;

засоби вимірювання;

устаткування для виробництва альтернативних видів палива.

Таке звільнення від оподаткування надається на строк 5 (п’ять) років з моменту отримання підприємством першого прибутку внаслідок збільшення виробництва електроенергії за рахунок енергозбереження. Платник податку повинен спрямувати кошти, звільнені від оподаткування, на збільшення обсягів виробництва електроенергії. У разі нецільового використання коштів, з платника податку стягується ППП у відповідному податковому періоді та накладається штраф у розмірі та за період, визначений чинним законодавством. Закон про ППП також надає звільнення від сплати ППП стосовно прибутку підприємств, включених у Державний реєстр підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів. Однак, прибуток таких підприємств звільняється від оподаткування у сумі, що не перевищує 50% прибутку, що підлягає оподаткуванню. Крім того, Закон України від 21.05.2009 № 1391-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива" (далі – Закон про стимулювання виробництва біопалива) передбачає звільнення від оподаткування ППП на 10 (десять) років, починаючи з 1 січня 2010 року наступних видів прибутку:

прибутку виробників біопалива, отриманого від продажу біопалива;

прибутку підприємств, отриманого ними від діяльності з одночасного виробництва теплової та електричної енергії та/або виробництва теплової енергії з використанням біологічних видів палива;

прибутку виробників устаткування, обладнання, що використовується для виготовлення або реконструкції систем генерування електроенергії, що споживають біопалива, одержаного від продажу такого обладнання та устаткування, що були вироблені на території України.

Платник податку повинен спрямувати кошти, отримані у зв'язку з наданням податкової пільги, на здешевлення вартості продукції.

У разі нецільового використання коштів з платника податку стягується ППП у відповідному податковому періоді та накладається штраф у розмірі та за період, визначений чинним законодавством.



Податок на додану вартість (ПДВ)

Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі – Закон про ПДВ) надає пільги стосовно імпорту в Україну наступного обладнання:

устаткування, яке працює на поновлюваних та нетрадиційних джерелах енергії, енергозберігаюче обладнання, матеріали та обладнання для виробництва поновлюваних та нетрадиційних видів палива (далі – товари) за умови, якщо ці товари застосовуються платником податку для власного виробництва, та якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні;

матеріали, устаткування та комплектуючі, що використовуються для виробництва устаткування, яке працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах енергії, яке виробляє нетрадиційні та поновлювальні джерела енергії, енергозберігаюче обладнання та інші товари, експлуатація яких забезпечує енергоефективне використання палив, за умови, якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні.

Пільги, встановлені Законом про ПДВ, діють до 1 січня 2011 року.

Відповідно до статті 5 Закону про стимулювання виробництва біопалива, починаючи з 1 січня 2010 року, вищезазначені пільги не будуть застосовуватися до обладнання та устаткування для виробництва біопалив і для обладнання та устаткування, що використовується для виробництва обладнання та устаткування для виробництва біопалив.

Звільнення від оплати митних зборів

Закон України № 2097-ХІІ "Про Єдиний митний тариф" від 05.02.1992 (далі – Закон про ЄМТ) звільняє від оплати митних зборів на обладнання, що вказане в Законі про ПДВ.

Звільнення від оплати митних зборів, що встановлені Законом про ЄМТ, дійсні

до 1 січня 2011 року.

Перелік та кількість таких товарів визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2008 № 444 "Про питання ввезення на митну територію України енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих".

Подібно до регулювання ПДВ, починаючи з 1 січня 2010 року, звільнення від оплати митних зборів не будуть застосовуватися до устаткування та техніки безпосередньо для виробництва біопалива та таких, що використовуються для їх виготовлення.

Однак, відповідно до статті 2 Закону про стимулювання виробництва біопалива, за період з 1 січня 2010 року по 1 січня 2019 року, звільнення від оплати митних зборів застосовується до техніки та устаткування, що використовуються для реконструкції старих і будівництва нових підприємств з виробництва біопалив і для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів для споживання біопалив, якщо такі товари (устаткування, техніка, і т.д.) не виробляються та не мають аналогів в Україні.

Податкова пільга – прискорена амортизація

Законом України "Про енергозбереження" передбачено прискорену амортизацію для енергозберігаючих основних засобів, як один з механізмів стимулювання енергозбереження. Однак, на цей час така пільга відповідними



суб’єктами господарювання не використовується (причини зазначені нижче в розділі, що стосується слабких сторін діючого законодавства в частині використання альтернативних джерел енергії).

Поряд з цим, Закон про стимулювання виробництва біопалива передбачає можливість застосувати прискорену амортизацію з 1 січня 2010 року до 1 січня 2019 року. Відповідно до цього Закону, прискорена амортизація буде застосовуватися до устаткування, яке працює на альтернативних видах палива та техніки, що використовується для виробництва альтернативних видів палива в розмірі 50 % від балансової вартості такого устаткування або техніки відповідно до результатів першого звітного періоду, коли такі основні засоби були введені в експлуатацію.

Право використовувати прискорену амортизацію також переходить новому власнику основного засобу у разі його відчуження або лізингу.

Підстави для застосування прискореної амортизації визначаються виключно Законом про ППП для певних основних засобів. Поточна редакція цього Закону не передбачає встановлення такої податкової пільги для енергозберігаючого обладнання.

Тоді як Законом України "Про енергозбереження" передбачено застосування прискореної амортизації до енергозберігаючого устаткування, перелік якого має визначити КМУ. Однак, до сьогоднішнього часу цей перелік не складено.

Враховуючи вищевказане, така податкова пільга, як прискорена амортизація, для енергозберігаючих основних засобів на практиці не застосовується.

Отже, для забезпечення можливості використання такої податкової пільги, як прискорена амортизація, для відповідного енергозберігаючого устаткування, КМУ рекомендовано:

відповідно до Закону України "Про енергозбереження" визначити перелік енергозберігаючого устаткування, до якого може бути застосована податкова пільга "прискорена амортизація";

внести відповідні доповнення до Закону про ППП.

Пільгове кредитування

Згідно Закону України "Про енергозбереження", кредитування інвестицій для введення технологій з використання альтернативних джерел енергії та виробництва альтернативних видів палива надається за зниженими процентними ставками за умови, що є позитивний висновок експерта з відповідних державних органів в сфері енергозбереження. Втрати понесені фінансовими установами в результаті застосування знижених процентних ставок відшкодовуються за рахунок коштів ДФЕ.

На підставі Закону України "Про енергозбереження", КМУ зобов’язали розробити порядок для пріоритетного кредитування заходів, що стосуються енергозбереження та використання альтернативних і відновлюваних джерел енергії, а також виробництва альтернативних видів палива.

17.04.2007 НАЕР своїм наказом № 59 затвердило Порядок погодження НАЕР інноваційних та інвестиційних проектів впровадження енергозберігаючих технологій та технологій з виробництва альтернативних джерел палива, які реалізуються суб’єктами господарювання в рамках пільгового кредитування (далі – Порядок пільгового кредитування).

Кредитування вважається пільговим для проектів, які реалізуються за рахунок бюджетних коштів та у встановлених бюджетом межах.



Згідно Порядку пільгового кредитування, НАЕР затверджує проект протягом чотирнадцяти (14) календарних днів з дати отримання необхідних документів. НАЕР може вирішити продовжити термін для затвердження проекту до 10 календарних днів.

Порядок пільгового кредитування визначив такі умови, які заявник повинен виконати для того, щоб проект мав право на пільгове кредитування. При цьому проект має відповідати:

Енергетичній стратегії на період до 2030 року; Плану заходів на 2006-2010 роки щодо реалізації Енергетичної стратегії на

період до 2030 року; відповідним державним, галузевим та регіональним програмам

енергозбереження.

Крім того, відповідно до вимог Закону України "Про енергозбереження", заявник повинен отримати позитивний висновок про компетентність в сфері енергозбереження, який видається Державною інспекцією з питань енергозбереження.

Державні субсидії

Використання бюджетних коштів для реалізації енергозберігаючих заходів передбачене Порядком відбору проектів з енергозбереження і здійснення видатків на їх виконання за рахунок державного бюджету, затвердженим постановами КМУ від 14.03.2001 № 241 та від 25.11.1999 № 2145 "Про Порядок проведення на конкурсних засадах оцінки та відбору інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету".



ДОДАТОК D. ПОСТАНОВА ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ВЕЛИЧИН "ЗЕЛЕНОГО" ТАРИФУ ДЛЯ 36 УСТАНОВОК

НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

23.12.2010 № 1958 Про встановлення величин "зелених" тарифів на електричну енергію

на січень 2011 року ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії регулювання

електроенергетики N 2019 від 30.12.2010 )

Згідно з повноваженнями, наданими Законом України "Про електроенергетику", Положенням про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженим Указом Президента України від 14.03.95 N 213 (у редакції Указу Президента України від 21.04.98 N 335) , та відповідно до Порядку встановлення, перегляду та припинення дії "зеленого" тарифу для суб'єктів господарської діяльності, затвердженого постановою НКРЕ від 22.01.2009 N 32, Національна комісія регулювання електроенергетики України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Установити на січень 2011 року величини "зелених" тарифів на електричну енергію, вироблену суб'єктами господарювання на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, згідно з додатком.

Голова Комісії С.Тітенко

Додаток

до постанови НКРЕ

23.12.2010 № 1958

ВЕЛИЧИНИ "зелених" тарифів на електричну енергію, вироблену суб'єктами господарювання на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії.

№ з/п Енергогенеруючі компанії Величини "зелених"

тарифів без ПДВ, коп./кВт·год

1 2 3

Виробники електричної енергії з енергії вітру

1 Установа "28 Управління начальника робіт" 122,77

2 ВЕО "Вітроенергопром" 122,77

http://zakon.nau.ua/doc/?code=v2019227-10�

http://zakon.nau.ua/doc/?code=575/97-%D0%92%D0%A0�

http://zakon.nau.ua/doc/?code=213/95�

http://zakon.nau.ua/doc/?code=335/98�

http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0032227-09�





1 2 3

3 ДП "ЕТУ "Воденергоремналадка" 122,77

4 ДП НАЕК "Енергоатом" "Донузлавська ВЕС" 122,77

5 ДП "Східно-Кримська вітрова електростанція" 122,77

Виробники електричної енергії з біомаси

6 ВАТ "Кіровоградолія" 134,46

7 ТОВ "Смілаенергопромтранс" 134,46

Виробники електричної енергії з енергії сонячного випромінювання

Наземні об'єкти

8 ТОВ "Крайміа Солар 1" 505,09

9 ТОВ "Крайміа Солар 2" 505,09

Об'єкти, змонтовані на дахах до 100 кВт та на фасадах незалежно від потужності

10 ТОВ "Вінниця-енергосервіс" 463

Виробники електричної енергії малими гідроелектростанціями

11 ТОВ "Агропроменерго" 84,18

12 ТОВ "Акванова Інвестмент" 84,18

13 ПАТ "Альтен" 84,18

14 КП "Компанія "Вода Донбасу" 84,18

15 ТОВ "Датекс-Енерго" 84,18

16 ТОВ "Гідроресурс-К" 84,18

17 ТОВ "БТК "Едельвейс" 84,18

18 ТОВ "Енергія Карпат" 84,18

19 ТОВ "Енергія-1" 84,18

20 ТОВ "Енергоінвест":

Брацлавська ГЕС 84,18

Гальжбіївська ГЕС 84,18





1 2 3

Глибочанська ГЕС 84,18

Дмитренківська ГЕС 84,18

Сабарівська ГЕС 84,18

Скалопільська ГЕС 84,18

Снятинська ГЕС 84,18

Сутиська ГЕС 84,18

Чернятська ГЕС 84,18

Петрашівська ГЕС 84,18

Явірська ГЕС 84,18

21 ТОВ фірма "Енергостар":

Куцнівська ГЕС 84,18

Остапівська ГЕС 84,18

Опішнянська ГЕС 84,18

Сухорабівська ГЕС 84,18

22 ТОВ "ПКС "Енерготек":

Богуславська ГЕС 84,18

Дибенецька ГЕС 84,18

23 ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл" 84,18

24 ВАТ "ЕК "Закарпаттяобленерго":

Оноківська ГЕС 84,18

Ужгородська ГЕС 84,18

25 ВАТ "Західенерго" "Ладижинська ГЕС" 84,18

26 ВАТ "Кіровоградобленерго":

Гайворонська ГЕС 84,18

Краснохутірська ГЕС 84,18

Тернівська ГЕС 84,18

Новоархангельська ГЕС 84,18

27 ТОВ "Мартинківська ГЕС" 84,18





1 2 3

28 Фізична особа - підприємець Миронюк В.В. 84,18

29 ЗЕА "Новосвіт":

Боднарівська ГЕС 84,18

Великокужелівська ГЕС 84,18

Гордашівська ГЕС 84,18

Звенигородська ГЕС 84,18

Коржівська ГЕС 84,18

Корсунь-Шевченківська ГЕС 84,18

Корсунь-Шевченківська міні ГЕС 84,18

Коропецька ГЕС 84,18

Лоташівська ГЕС 84,18

Новокостянтинівська ГЕС 84,18

Сандрацька ГЕС 84,18

Стеблівська ГЕС 84,18

Щедрівська ГЕС 84,18

Яблуницька ГЕС 84,18

30 ТОВ "Подільська енергетична компанія":

Білоусівська ГЕС 84,18

Кам'янобрідська ГЕС 84,18

31 ТОВ "Райенерго":

Любарська ГЕС 84,18

Пединківська ГЕС 84,18

32 ВАТ "Сумиобленерго":

Мало-Ворожбянська ГЕС 84,18

Михайлівська ГЕС 84,18

33 ТОВ "Український енергетичний розвиток" 84,18

34 ТОВ "Укртрансрейл" 84,18

35 ВАТ ЕК "Чернігівобленерго" 84,18





1 2 3

36 ПП "Агропром-енерго" 84,18

MERCADOS EMI – EXERGIA - RAMBOLL

REGULATORY SUPPORT PROGRAMME – Task I: Full implementation of the green tariff law and methodology 51

ДОДАТОК E. ДОСВІД КРАЇН ЄС ЩОДО СТИМУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ЕНЕРГІЇ З БІОМАСИ

Іспанія Відновлювальна енергетика в Іспанії регулюється Королівським Указом 661/07. Згідно Указу, ВДЕ, що працюють на біомасі, поділяються на три категорії, а саме:

Група b.6. Підприємства, що використовують в якості основного палива біомасу, отриману з енергетичних культур, відходів сільського господарства (с/г) або садівництва, а також залишків вирубування лісів та іншої діяльності, пов’язаної з лісівництвом, та зеленими насадженнями. Група поділяється на три підгрупи:

o B.6.1. Підприємства, що використовують в якості основного палива біомасу, отриману з енергетичних культур.

• Сільськогосподарські енергетичні культури: біомаса з с/г культур, отримана безпосередньо і виключно в енергетичних цілях, в результаті вирощування, збору та, за необхідністю, обробки зібраної сировини. В залежності від походження виділяють трав’янисті та деревинні сировинні матеріали.

• Енергетичні культури лісівництва: біомаса з лісонасаджень, з основного їх використання в результаті вирощування, лісозаготівлі та, за необхідності, обробки отриманої сировини й кінцевим виробництвом енергії.

o B.6.2. Підприємства, що використовують в якості основного палива біомасу, отриману з відходів с/г діяльності та садівництва.

• Відходи с/г діяльності.

i. Біомаса з залишків вирощування та первинної обробки с/г продуктів, включаючи процес видалення лушпайок, де доречно. До них належать наступні продукти:

• Трав’янисті відходи с/г.

• Зернові культури: солома та інші.

• Плодоовочеві продукти, залишки тепличних культур.

• Культури для агропромислових цілей, такі як бавовна або льон.

• Овочеві культури та насіння олійних рослин.

• Деревинні відходи сільського господарства, отримані при обрізанні деревинних агрокультур (оливкових дерев, виноградників та фруктових садів).

• Відходи садівництва:



i. Залишкова біомаса в результаті проріджування та догляду за садами.

o B.6.3. Підприємства, що використовують в якості основного палива біомасу, отриману з залишків вирубування лісів та іншої діяльності, пов’язаної з лісовим господарством, та зеленими насадженнями.

• Залишки вирубування лісів та іншої діяльності, пов’язаної з лісовим господарством та зеленими насадженнями.

• Залишкова біомаса в результаті утримання та використання лісів, включаючи кору, а також в результаті проріджування та догляду за зеленими насадженнями.

Група b.7. Підприємства, що використовують в якості основного палива біомасу, отриману з гною, біопаливо або біогаз, отриманий з анаеробної обробки залишків с/г та тваринництва, біологічно розкладних відходів промислових підприємств або мулу з очисних установок та утилізації відходів на звалищах. Група поділяється на три підгрупи:

o B.7.1. Виробничі об’єкти, що використовують газ сміттєзвалищ в якості основного палива.

o B.7.2. Виробничі об’єкти, що використовують в якості основного палива біогаз з анаеробних біореакторів з використанням наступних видів відходів:

• Біологічно розкладні відходи промисловості.

• Мул стічних вод або промислові стічні води.

• Тверді побутові відходи.

• Відходи тваринництва.

• Відходи с/г.

• Інші, придатні для анаеробного розкладання.

o B.7.3. Виробничі об’єкти, що використовують в якості основного палива гній, спалюючи його, та рідкі біопалива.

Група b.8. Підприємства, що використовують в якості основного палива біомасу з промислових об’єктів. Група поділяється на три підгрупи:

o B.8.1. Підприємства, що використовують в якості основного палива біомасу з промислових об’єктів с/г сектору.

• Відходи виробництва оливкової олії та оливкової оливи з макухи.

• Відходи виробництва маслин.

• Залишки екстрактів з насіння олійних рослин.

• Відходи виноробства та спиртовиробництва.

• Відходи виробництва консервів.

• Промислові відходи виробництва пива та солоду.

• Промислові відходи виробництва горіхів.

• Промислові відходи виробництва рису.

• Відходи обробки морських водоростів.



• Інші агропромислові відходи.

o B.8.2. Підприємства, що використовують в якості основного палива біомасу з промислових підприємств лісогосподарського сектору.

• Відходи первинної обробки продуктів лісової промисловості.

• Відходи вторинної обробки продуктів лісової промисловості (меблі, двері, теслярські вироби).

• Інші відходи лісової промисловості

• Відходи вторинного використання деревинно-целюлозних матеріалів (тара, піддони, будівельні матеріали)

o B.8.3. Підприємства, що використовують чорний луг в якості основного палива для паперової промисловості.

На додачу, Королівський Указ визначає, які види продуктів не розглядаються в якості біомаси або біогазу для отримання енергії з ВДЕ:

1. Викопні палива, включаючи торф, його продукти та похідні.

2. Деревинні відходи:

a) хімічно оброблені для промислових виробничих процесів;

b) змішані з хімічними речовинами неорганічного походження;

c) або ж, якщо термічне використання заборонене законом.

3. Будь-який вид біомаси або біогазу з вмістом токсичних речовин або важких металів.

4. Папір та картон.

5. Текстиль.

6. Туши тварин або їхні частини, оскільки закон передбачає різні способи утилізації цих відходів з виробництвом енергії.

Існуюча тарифна схема представлена в таблиці нижче:

Ілюстрація 13 – Тарифна схема для виробництва енергії з біомаси в Іспанії

Група Підгрупа Потужність Тривалість Пільговий тариф євроцент/кВт·г

Надбавка євроцент/кВт·г

Максимальна ціна євроцент/кВт·г

Мінімальна ціна євроцент/кВт·г

b.6

b.6.1

P≤2 МВт перші 15 років 15,8890 11,5294 16,6300 15,4100

Після 11,7931 0,0000

2 МВт ≤ P перші 15 років 14,6590 10,0964 15,0900 14,2700

Після 12,3470 0,0000

b.6.2

P≤2 МВт перші 15 років 12,5710 8,2114 13,3100 12,0900

Після 8,4752 0,0000

2 МВт ≤P перші 15 років 10,7540 6,1914 11,1900 10,3790

Після 8,0660 0,0000



Група Підгрупа Потужність Тривалість Пільговий тариф євроцент/кВт·г

Надбавка євроцент/кВт·г

Максимальна ціна євроцент/кВт·г

Мінімальна ціна євроцент/кВт·г

b.6.3

P≤2 МВт перші 15 років 12,5710 8,2114 13,3100 12,0900

Після 8,4752 0,0000

2 МВт ≤ P перші 15 років 11,8294 7,2674 12,2600 11,4400

Після 8,0660 0,0000

b.7

b.7.1 перші 15 років 7,9920 3,7784 8,9600 7,4400

Після 6,5100 0,0000

b.7.2

P≤500 кВт перші 15 років 13,0690 9,7696 15,3300 12,3500

Після 6,5100 0,0000

500 кВт ≤ P перші 15 років 9,6800 5,7774 11,0300 9,5500

Після 6,5100 0,0000

b.7.3 перші 15 років 5,3600 3,0844 8,3300 5,1000

Після 5,3600 0,0000

b.8

b.8.1

P≤2 МВт перші 15 років 12,5710 8,2114 13,3100 12,0900

Після 8,4752 0,0000

2 МВт ≤ P перші 15 років 10,7540 6,1914 11,1900 10,3790

Після 8,0660 0,0000

b.8.2

P≤2 МВт перші 15 років 9,2800 4,9214 10,0200 8,7900

Після 6,5100 0,0000

2 МВт ≤P перші 15 років 6,5080 1,9454 6,9400 6,1200

Після 6,5080 0,0000

b.8.3

P≤2 МВт перші 15 років 9,2800 5,1696 10,0200 8,7900

Після 6,5100 0,0000

2 МВт ≤ P перші 15 років 8,0000 3,2199 9,0000 7,5000

Після 6,5080 0,0000

Джерело: Королівський Указ 661/07

Німеччина Стимулювання відновлювальної енергетики в Німеччині головним чином регулюється Актом перегляду законодавства стосовно ВДЕ в електроенергетичному секторі (2008 р.). Для біомаси цей акт передбачає положення, детально викладені в Постанові щодо виробництва електричної енергії з біомаси (Biomass Ordinance – BiomasseV) від червня 2001 року.

Відповідно до цієї постанови, біомаса визначається наступним чином:

1. Біомасою є паливо, що складається з фіто- та зоомаси. Сюди також входять продукти, похідні, залишки та відходи фіто- та зоомас, що містять енергію, яка походить з фіто- та зоомаси.

2. Біомаса в значенні, яке подане в попередньому пункті, включає зокрема:

a. рослини та їх частки;

b. палива, вироблені з рослин або їх часток, складові та проміжні продукти яких були вироблені з біомаси в значенні п.1;

c. відходи та похідні рослинного та тваринного походження, отримані в результаті с/г діяльності, лісівництва та рибної промисловості;

d. біологічні відходи в значенні, що викладене в Статті 2 п. 1 Постанови щодо біологічних відходів (Bioabfallverordnung);

e. газ, отриманий з біомаси в значенні п.1 газифікацією або піролізом, та всі кінцеві продукти і похідні;



f. спирти, вироблені з біомаси у значенні п.1, компоненти, проміжні та кінцеві продукти та похідні яких отримані з біомаси.

3. Без обмеження п. 1, в якості біомаси розглядається наступне:

a. Відходи деревини, включаючи деревину, що вже була використана (відпрацьовані продукти з деревини, деревинні матеріали та композити зі співрозмірно високим вмістом деревинних складових) або промислові відходи деревини (деревообробка та відходи виробництва деревинних матеріалів), що вважаються відходами.

b. Газ, отриманий з відходів деревини в значенні п. 1 Постанови.

c. Метиловий ефір рослинної олії.

d. Сміття з водоймищ, отримане в результаті діяльності з утримання та очищення водоймищ та берегових ліній.

4. Речовини, з яких виробляється електрична енергія в застарілих установках, в значенні Статті 2 (3) речення 4 Акту щодо ВДЕ, та для яких передбачена компенсація для електроенергії, виробленої з біомаси до 1 квітня 2000 року, продовжують визначатися як біомаса для цих установок.

Не вважається біомасою:

Наступне не вважається біомасою в схемі стимулювання енергії з ВДЕ в Німеччині:

1. Викопні палива, їх продукти та похідні.

2. Торф.

3. Змішані тверді побутові відходи.

4. Відходи деревини:

a. що містять поліхлорованих біфенілів (PCB) або поліхлорованих терфенілів (PCT) в значенні, що подані в положеннях Постанови щодо відходів (Abfallverordnung) від 26 червня 2000 року (Federal Law Gazette I p. 923), понад 0.005% своєї ваги;

b. що містять ртуть понад 0.0001% своєї ваги;

c. інші види, якщо їх використання як відходів для переробки підпадає під дію Закритого переробного циклу та Акту про ліквідацію відходів.

5. Папір, картон.

6. Мул стічних вод в значенні відповідно до Постанови щодо стічних вод (Klärschlammverordnung).

7. Мул портів та інших водних об’єктів.

8. Текстиль.

9. Залишки тварин і їх частки та продукти в значенні Статті 1 (1) Акту щодо утилізації залишків тварин (Tierkörperbeseitigungsgesetzes), що мають бути утилізовані на різницях, відповідно до діючих постанов, а також речовини, що виникають при їх утилізації.



Франція Виробництво енергії з біомаси у Франції регулюється рядом первинних та вторинних законодавчих актів. В даному додатку Консультант висвітлює ключові аспекти відповідних законодавчих актів.

Положення щодо обмеження встановленої потужності (12 МВт) є спільним для енергетичних установок, що працюють на біомасі та біогазі, та викладені в базовому законі щодо ВДЕ (ст. 10 ч. 2 Закону № 2000-108; ст. 2 Декрету № 2000-1196).

Біомаса

Положення щодо спалювання (твердої) біомаси викладені в Постанові від 28 грудня 2009 року: “Умови закупівлі електричної енергії, виробленої установками в результаті спалювання невикопного палива рослинного або тваринницького походження, як зазначено в ч. 2 Постанови Nº 2000-1996”

Відповідно до цієї постанови, наступні продукти вважаються біомасою для виробництва енергії з ВДЕ:

Зібрані зелені морські водорості і залишки від переробки цих ресурсів.

Прийнятні промислові відходи:

o Субпродукти паперової промисловості, такі як, наприклад, чорний луг і паперова смола;

o Відходи харчової промисловості.

Відходи і залишки сільського господарства, що є прийнятними, включаючи солому і енергетичні культури.

Для відходів і залишків лісового господарства прийнятні наступні п'ять категорій:

o Субпродукти деревообробної промисловості з альтернативним використанням в межах промисловості (плити, обрамлення, не дерев’яні вставки, тирса);

o Субпродукти деревообробної промисловості без альтернативного використання в межах промисловості (кора, обрізки, і т.п.);

o Гомогенати класифікаційних процесів промислових відходів, що є придатними для повторного використання;

o Гомогенати класифікаційних процесів промислових відходів, що є не шкідливими і придатними для повторного використання;

o Будь-яка лісова біомаса, а також живі огорожі, кущі і вуличні дерева.

o Усі постачальники, що частково чи повністю постачають оригінальну лісову біомасу, що вище визначена в категоріях 1, 2, 3, 5, повинні, для відповідної частки постачання, дотримуватися пропорції, що базується на п'яти категоріях, визначених вище або дорівнюють 50% (за внесками НТС14

14 Найнижча теплотворна спроможність

у виробництво установкою електроенергії).



Побутові відходи не прийнятні. Крім того, максимальна частка органічних ресурсів становить 15%. Цей розрахунок базується на НТС ресурсів.

Тариф для енергії, що отримується в результаті спалюванні біомаси, дорівнює T + X, де:

( ) kWhcVX

kWhcT

/€10

508

/€5.4

−

+=

=

Де V – енергетична ефективність установки. V має бути розраховано на основі річних даних.

V визначається як зазначено нижче:

p

thelec

EEEV +

= ,

де:

Eth – теплова енергія, отримана іншим чином, ніж виробництво електроенергії, домашнє споживання або переробка біомаси, що поступає;

Eelec – чиста вироблена електроенергія, так би мовити, повна електроенергія, що була вироблена, яка видалена з допоміжного споживання енергії;

Ep – первинний внесок енергії в установці, що розрахований на основі внесків НТС.

Надбавка X виплачується, якщо всі наступні умови задоволені:

i) Біомаса, що використовується, відповідає вимогам Додатку B, виробник щорічно надає покупцю підтвердження відповідності Додатку В. Виробник повинен надавати такий сертифікат та відповідне свідоцтво префекту (Регіональному Директору Промисловості, Охороні і дослідженням навколишнього середовища);

ii) V більше або дорівнює 50%;

iii) Встановлена потужність (електрика) установки більша або дорівнює 5 МВт.

Якщо V падає нижче 50% в проміжку між 3-м та 10-м роками після введення в дію установки через припинення діяльності покупця тепла, X фіксується як 8 c€/кВт·год впродовж 2 наступних років, потім X дорівнює 7.4 c€/кВт·год кожен рік, коли V є меншим ніж 50%.

Починаючи з 11-го року після введення в дію установки, X фіксований як 8 c€/кВт·год для кожного року, коли V є меншим ніж 50%.

Процедури для підтвердження розрахунків V визначені в договорі на закупівлю.

Біогаз

Умови для біогазу наведені в Постанові від 10 липня 2006 р. "Умови закупівлі електрики, виробленої установками, що використовують біогаз".

Електроенергія повинна вироблятися шляхом спалювання газу, який було вироблено шляхом:

Розкладання, піролізу або зброджування продукції, відходів і залишків:

o сільського господарства (у тому числі рослинні і тваринні субстанції);



o лісового господарства і суміжних промисловостей (у тому числі харчова промисловість); або

o очищення води.

Біогаз муніципальних відходів або подібних, згаданих в Статтях L. 2224-13 і L. 2224-14 загального кодексу місцевих органів влади, згаданих в 1 із 10 Статтях Акту від 10 лютого 2000 р.

Активна електрична енергія, що постачається виробником, продається покупцю на підставі норм, наведених нижче. Вони визначені на основі максимальної встановленої потужності установки, і можуть включати надбавку за вихід енергії (М) і надбавку під назвою метанація (PM). Вони визначаються в c€/кВт·год без ПДВ.

Тому тариф на постачання енергії дорівнює: T + М + PM, де:

T – визначена величина, що залежить від максимальної встановленої потужності, визначеної відповідно до наведеної нижче таблиці:

Встановлена потужність

T (c€/кВт·год)

≤150кВт 9 150 кВт <x< 2МВт Лінійна інтерполяція

≥2 МВт 7.5

М - надбавка за ефективність енергії, розрахована відповідно до наступних умов:

Значення V M (c€/кВт·год) V ≤ 40% 0 V ≥ 75% 3

В таблиці:

V = (теплова енергія, отримана іншим чином, ніж виробництво електроенергії [спожита або продана] + оцінена електроенергія [спожита або продана] / (Первинна енергія біогазу × 0.97).

Проміжні значення отримуються шляхом лінійної інтерполяції.

Процедури підтвердження розрахунків надбавки М визначені в договорі на закупівлю.

PM – це надбавка за метанацію, що дорівнює 2 c€/кВт·год. Ця премія застосовується до усіх установок, що використовують біогаз, за винятком складських споруд для шкідливих відходів.

Данія В Данії біомаса визначена згідно із Датським Актом № 638 від 3 липня 1997 р. про відходи з біомаси. (Датською мовою: Bekendtgørelse om biomasseaffald). Він визначає, який вид твердої біомаси може бути використаний як паливо і спалений в звичайній установці для спалювання.

Ця класифікація включає відходи сільського господарства, лісового господарства і компаній, що працюють з біомасою, як то, наприклад, лісопилки і виробники меблів.

Будь-який вид біомаси або суміші біомас, що не згадується в додатку до акту, визначено як відходи, і з ними необхідно поводитись відповідно до Директиви ЄС щодо спалювання відходів при певних температурах та впродовж певного часу на установках для спалювання.



Перелік біомаси, що його визначено в акті №638:

1. Сира деревина, включаючи кору, стружку та необроблену подрібнену стружку.

2. Чиста деревина, у тому числі стружка і тирса, що не містить: клею, лаку, фарби, просочувань (окрім будь-яких маркувань, і т.п.), фольги, ламінування, гвіздків, гвинтів, закріпок, і т.п.

3. Відходи деревини від виробництва та обробки чистого або ламінованого дерева, з липким наповненням (полівінілова смола, ацетатна смола, формальдегідна смола, поліуретанова смола), яке не перевищую 1% в сухому стані.

4. Необроблені ядра зернових.

5. Необроблений бавовна та льон.

6. Палички від льодяників з парафіновим наповненням, що дозволяється до використання у харчовій промисловості, і що не перевищує 1% в сухому стані.

7. Солома (включно із шнурами для перев’язки тюків).

8. Зелені пеллети (висушена трава, конюшина, і т.п.).

9. Кісточки та насінини фруктів та ягід.

10. Солод.

11. Залишки фруктів (сухі частини фруктів).

12. Солом’яні покрівлі,

13. Шкарлупа горіхів та насіння (включаючи висівки зернових та насіння).

14. Відходи тютюну у виді цільних або поламаних листків тютюну, стеблин тютюну і т.п.

15. Необроблений корок.

16. Паливо в пеллетах та тюках, що вироблене виключно з відходів, визначених в цьому додатку.

Для електроенергії, виробленої установками, що використовують лише біогаз, газ газифікації, вироблений з біомаси, екологічно чистих двигунів та інших виробничих установок електроенергії, що спеціалізуються на використанні біомаси в якості джерела енергії, ціна має бути визначена таким чином:ринкова ціна плюс надбавка 0.745 DKK за кВт.

Для цієї електроенергії цінова надбавка 0.405 DKK за кВт·год має бути надана на ту частку електроенергії, що використана з використанням цих джерел енергії.

Сума цінових надбавок і ринкової ціни має бути щорічно індексована, починаючи з 1 січня 2009 р., на підставі того, що на 60% збільшився індекс ціни впродовж попереднього року, відносно до 2007 р.

Для електроенергії, що виробляється шляхом спалювання біомаси, цінова надбавка 0.15 DKK за кВт має надаватися, незважаючи на те, чи виробляють електроенергію на установках, що використовують лише біомасу, чи на установках, де біомаса використовується з іншими видами палива.



ДОДАТОК F. СХЕМИ ПІДТРИМКИ В ДЕРЖАВАХ ЧЛЕНАХ ЄС Джерело: фінальний EC СЕКУНДА (2009) 503; Законні джерела відновлюваної енергії - Німецьке федеральне міністерство навколишнього середовища, збереження природи та ядерної безпеки

FIT Пільгові тарифи TER Звільнення від сплати податків і/чи знижки

PPB Надбавки до ціни або бонуси TGC Товарні зелені сертифікати ISS Інвестиційні субсидії та схеми підтримки TEN Тендерні процедури

Віт

ер

ФВ

Мал

і гід

ро

Геот

ерм

альн

і

Хви

лі т

а п

ри

пл

иви

Біо

мас

а

Детал

і

AT FIT FIT + IS FIT

- Пільговий тариф диференціюється в залежності від виду джерела.

- Інвестиційні субсидії із доступним кредитуванням лише для малих гідро або малих ФВ.

BE TGC + IS + TER

- Механізм зелених сертифікатів (зобов'язання квоти для постачальників енергії встановлено на державному рівні) з гарантованою мінімальною ціною.

- У Валлонії: зменшення податку на прибуток для виробництв, що виробляють енергію з ВДЕ, інвестиційні субсидії для приватного і громадського сектору.

- Фландрія: надає диференційовано за технологією і розміром-

BG FIT + TER


- Позики: приватно-громадське партнерство частково фінансується ЄБРР та ЄІБ.

CY FIT + IS

- Пільговий тариф єдиний для всіх джерел.

- Інвестиційні субсидії, тариф диференціюють в залежності від виду джерела (з верхньою межею) для приватних господарств, не прибуткових організацій та приватних підприємств.

- Специфічні субсидії для опріснення води при використанні ВДЕ.

CZ FIT/PPB + IS + TER

- Вибір між пільговим тарифом та ціновими надбавками (обидва розрізняються за джерелом).

- Субсидії (більші для не прибуткових та громадських організацій), також програми, що фінансуються ЄС.

- Відсутність податку на прибуток.

DK PPB/TEN + IS*2 PPB + IS

- Надбавка до ціни різниться в залежності від джерела (її сума з ринковою ціною обмежена).

- Інвестиційні субсидії для станцій малого масштабу.

- Пільгові кредити для ТЕО ВЕС.

- Тендерні процедури для великих офшорних ВЕС.

EE FIT/PPB - Вибір між гарантованим мінімальним тарифом та бонусом до ціни.



Віт

ер

ФВ

Мал

і гід

ро

Геот

ерм

альн

і

Хви

лі т

а п

ри

пл

иви

Біо

мас

а

Детал

і

FI TER + IS TER + IS + FIT

- Податкові пільги.

- Субсидії лише для виробництв, що не підпадають під EU-ETS (фінансування ВЕС лише у випадку використання інноваційних технологій).

- Пільговий тариф для біомаси (торфу).

FR FIT + TER

+TEN FIT + TER

FIT + TER

+TEN

- Пільговий тариф диференціюється в залежності від виду джерела (тривалість: 15 - 20 років); підтримка лише ВЕС, що розташовані в певних зонах.

- Тендерні процедури для вітру та біомаси.

- Зменшені податки на прибуток для всіх джерел, зменшене ПДВ для ФВ.

DE FIT - Пільговий тариф диференціюється в залежності від виду джерела (для біомаси також різниться за розміром та додатковий бонус за певне пальне).

GR FIT + IS


- Субсидії, що різняться за районом.

- Субсидії від програми підтримки співдружності.

HU FIT + IS

- Пільговий тариф диференціюється в залежності від виду джерела та сезону (ціна щорічно поновлюється).

- Позики на привабливих умовах від національних та європейських фондів.

IE FIT - Пільговий тариф диференціюється в залежності від виду джерела.

IT TGC/FIT + TER

PPB +

TER TGC/FIT

- Система зелених сертифікатів для всіх джерел, окрім ФВ (малі станції також можуть отримати тариф), різні значення в залежності від технології.

- Цінова надбавка для ФВ.

- Зменшення ПДВ для ФВ та вітру.

LV FIT +TEN FIT none FIT

- Пільговий тариф з певним обмеженням (для біомаси при певних умовах обмежень не існує).

- Тендерні процедури для великих ВЕС.

LT FIT + IS*2 FIT + IS

- Пільговий тариф (мінімальна ціна), що різниться за джерелом.

- Позики для всіх технологій (з обмеженням).

- Субсидії для малих станцій, що постачають електроенергію до ферм у сільськогосподарських районах.

LU FIT

FIT + IS +

TER

FIT немає FIT - Пільговий тариф для всіх технологій.

- Субсидії та відсутність податків лише для ФВ.

MT IS + TEN

IS +

PPS немає

- Субсидії для набудинкових ФВ та малих ВЕС.

- Вимірювання енергії та виплата надбавок за перевищення виробництва енергії набудинковими ФВ.



Віт

ер

ФВ

Мал

і гід

ро

Геот

ерм

альн

і

Хви

лі т

а п

ри

пл

иви

Біо

мас

а

Детал

і

- Зацікавленість у офшорних ВЕС.

NL FIT + IS + TER

- Бонусні виплати.

- Субсидії на дослідження та розробку.

- Відсутність податку на довкілля та інші пільги.

PL TGC + IS + TER

- Вимога застосування зелених сертифікатів постачальниками.

- Національні та вітчизняні позики плюс додаткове фінансування екологічно життєздатних проектів.

- Звільнення від податку на споживання електричної енергії.

PT FIT

+TER + TEN

FIT + TER

FIT +TER

+ TEN


- Зменшення ПДВ.

- Тендерні процедури для великих ВЕС та установок біомаси.

RO TGC/FIT + TER

- Система квот з зеленими сертифікатами, що продаються (ціна визначена певними обмеженнями).

- Пільговий тариф лише для площадок малого виробництва.

- Звільнення від податків, якщо доходи реінвестуються у галузь ВДЕ.

SK FIT + IS + TER

- Пільговий тариф диференціюється в залежності від виду джерела (тариф зменшується, якщо є фінансування ЄС або держави).

- Субсидії від Європейського структурного фонду.

- Відсутність податку на споживання.

SI PPB + IS

- Вибір між пільговим тарифом та єдиною надбавкою до ринкової ціни (обидві диференціюються за технологією).

- Субсидії надаються шляхом оприлюднення запитів про їх надання.

ES FIT/PPB + TER

- Вибір між пільговим тарифом та ціновою надбавкою, що залежить від виду джерела (з обмеженням відносно ринкової ціни).

- Зменшення податку на здійснення діяльності.

SE TGC + TER +

IS

TGC + IS

TGC

- Продаж зелених сертифікатів.

- Додаткова підтримка ВЕС (зменшення податку на нерухомість та субсидії).

- Ґранти для ФВ.

UK TGC + TER

TGC +

TER + IS

TGC + TER

TGC +

TER + IS

TGC +

TER

- Продаж зелених сертифікатів.

- Відсутність податку на зміну клімату.

- Надання коштів для малих гідро, енергії хвиль та припливів.

Documents

New USELF | Home - AF-MERCADOS EMI EXERGIA · 2016. 9. 12. · використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та