КАТАЛОГ

Інноваційний досвід Дніпропетровщини

«Українська мова та література»м. Нікополь

Ліханська Оксана Леонідівна, вчитель української мови та

літератури.

«Використання інноваційних технологій на уроках української мови і

літератури: метод інтелект – карт», методичний посібник .

Ключові слова: інтелект – карта, ментальні карти , карти розуму,

майндмеппінг .

Привертаємо увагу до проблеми ефективності засвоєння учнями

програмного матеріалу в сучасному інформаційно –освітньому просторі.

Розкриваємо асоціативний метод застосування карт розуму в навчанні

учнів. Визначаємо та обґрунтовуємо використання розумових карт, які

допомагають розвивати креативне і критичне мислення, пам'ять і увагу

школярів, а також зробити процеси навчання цікавішими і

результативнішими. Впроваджуємо у навчальний процес інноваційні

технологіі на уроках української мови і літератури, зокрема метод інтелект

– карт. Представляємо розроблену систему складання та застосування

ментальних карт.

Навчальний заклад: комунальний заклад «Нікопольська середня

загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №23»

Адреса : вул. Корбута, буд. 1А, м. Нікополь, Дніпропетровська

область, Україна, 53201

Телефон: (05662) 638 -267

Електронна адреса: nikopol.kz23@gmail.com

Наукова новизна : визначено та обґрунтовано методичні поради у використанні сучасних засобів навчання , зокрема інтелект – карт на уроках української мови та літератури.

Практичне значення методичного посібника: можливість використання викладеного методу не тільки на уроках української мови та літератури, а також й у процесі навчання іншим наукам.

Актуальність: увага до проблеми ефективності засвоєння учнями програмного матеріалу в сучасному інформаційно –освітньому просторі.

Апробація методу : апробований на уроках української мови та літератури у 5 – 11 класах Комунального закладу «Нікопольська середня загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 23».

ЗмістРОЗДІЛ І . Розум повинен керувати всією духовною діяльністю людини , а отже необхідне виховання розуму (С.Русова) Філософська концепція розумової та естетичної діяльності у сучасному освітньому процесі .

РОЗДІЛ ІІ. Уявляю – відчуваю – втілюю 1. Опис методики використання сучасних технічних та інформаційних

засобів навчання .2. Теорія + практика. Метод інтелект – карт в дії.

РОЗДІЛ ІІІ. Навчаюсь – розумію – дію = отримую результат

Викладання – це мистецтво ,

а не ремесло – у цьому самий

корінь учительської справи.

Постійно винаходити ,

удосконалюватися – от єдиний

можливий курс сучасного вчителя.

РОЗДІЛ І . Вступ.

Розум повинен керувати всією духовною діяльністю людини , а отже необхідне виховання розуму (С.Русова)

Філософська концепція розумової та естетичної діяльності у сучасному освітньому процесі.

Глобальні процеси, які відбуваються сьогодні у світі, торкаються усіх сфер

життя людини. Науково-технічний прогрес призвів до інформаційної кризи,

результатом якої є глибока диференціація, розпад знань на неосяжну

кількість елементів, які практично не пов’язані один з одним. Стає

неможливим взаємозв’язок різних наук, основних видів людської діяльності,

розв’язання комплексних проблем. Назріває необхідність створення

філософської системи, яка б поєднувала протилежні підходи у вирішенні

будь-якої проблеми, а також протилежні аспекти буття – логос (порядок) і

хаос, ціле і його елементи, загальне й одиничне, унікальне.

Сучасна освіта не може залишатись осторонь осмислення нагальних

методологічних проблем, розв’язання яких сприятиме реалізації завдань

гуманітаризації освітнього простору.

Тому звернення до ґенези методологічних аспектів поєднання логіко-

дискурсивного і емоційно-естетичного пізнання світу допоможе освітянам

активізувати пошук інноваційних технологій,спрямованих на оптиміза -

цію розумового розвитку учнів.

Не можна обминути увагою той факт, що проблема зв’язку розумової та

естетичної діяльності завжди ретельно вивчалась філософією, психологією,

педагогікою. Людство і сьогодні не полишає суперечку про доцільність чи

недоцільність роз’єднання розумової та естетичної діяльності, наукового

пізнання й естетичного освоєння дійсності.

Розумова й естетична діяльність належать до різних способів освоєння

дійсності: теоретичного і духовно-практичного. Розумову діяльність

особистості тлумачать як певний спосіб буття ставлення до його результатів і

практичне їх втілення у життєтворчості (Ю. О. Самарін).

Естетичну діяльність особистості традиційно трактують як специфічний

вид духовно-практичної діяльності, яка спрямована на формування в

особистості естетичного ставлення до дійсності (А. І. Буров); як

цілеспрямований процес формування творчо активної особистості, здатної

сприймати та оцінювати естетичне в навколишній дійсності, природі,

мистецтві, а також жити і творити за законами краси (Б. Т. Ліхачов, Є. В.

Квятковський, В. О. Сухомлинський).

Отже, в умовах сучасного освітнього процесу розумову і естетичну

діяльність дітей необхідно організовувати і вивчати в межах

взаємодоповнення, оскільки лише їх єдність формує цілісну картину світу з

повноцінним відображенням у ній світу культури і місця людини в ній,

формує внутрішню свободу особистості, коригує її світогляд у бік

гармонійного осягнення єдності буття.

РОЗДІЛ ІІ.Уявляю – відчуваю – втілюю.

1. Опис методики використання сучасних технічних та інформаційних засобів навчання .

2. Теорія + практика. Метод інтелект – карт в дії.

«Знання бувають двох видів : або ми щось знаємо , або знаємо, де

знайти інформацію про це», - зауважував С. Джонс. А як же запам'ятати і

класифікувати велику кількість інформації.

Більшість з нас думає стандартно, шаблонами. Нам так звичніше, зручніше,

на все є готова відповідь. До цього прийдуть і наші діти, якщо ми з вами не

допоможемо їм. На жаль , не всі школярі здатні якісно засвоювати

програмний матеріал. Адже щоденний обсяг інформаційного потоку , який

отримують сучасні діти ,інколи негативно впливає на мозок. Інформація не

завжди є корисною, повчальною, а й навіть зайвою. Намагаючись

запам’ятати , перевантажуючи пам'ять , врешті решт учень втрачає цікавість

до навчання.

Отже, у сучасному світі з великим потоком інформації перед кожним

учителем постає проблема засвоєння учнями навчального матеріалу.

Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати

матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом

того, що вивчає. Сократ сказав: "Я не можу навчити нікого нічому. Я можу

тільки змусити думати ". І наше завдання, як вчителів, зберігаючи

індивідуальність кожної дитини, навчити думати ії креативно, розвивати

творче мислення.

Вважаю , що застосування інтелект-карт в навчанні школярів може дати

величезні позитивні результати, оскільки діти вчаться вибирати,

структурувати і запам'ятовувати ключову інформацію, а також відтворювати

її в подальшому. Розумові карти допомагають розвивати креативне і

критичне мислення, пам'ять і увагу школярів, а також зробити процеси

навчання цікавішими і результативнішими.

"Метод інтелект-карт", створений американським ученим і

бізнесменом Тоні Бьюзеном ( "mind maps").

Буквально слово "mind" означає "розум", а слово "maps" - "карти" , "карти

розуму". У перекладах книг Т. Бьюзена найчастіше використовується термін

"інтелект-карти", хоча за способом побудови карти відображають процес

асоціативного мислення, тому їх доречніше було б називати картами

асоціацій.

Центральну ідею цієї теорії найкраще представити словами її автора:

"Кожен біт інформації, що надходить у мозок, кожне відчуття, спогад або

думка - може бути представлений у вигляді центрального сферичного

об'єкта, від якого розходяться десятки, сотні, тисячі і мільйони променів.

Кожен промінь являє собою асоціацію, і кожна асоціація, у свою чергу, має у

своєму розпорядженні практично нескінченну безліч зв'язків з іншими

асоціаціями. І це те, що ми називаємо пам'яттю, тобто базою даних або

архівом. У результаті використання цієї багатоканальної системи обробки та

зберігання інформації мозок у будь-який момент часу містить "інформаційні

карти", складності яких позаздрили б кращі картографи всіх часів, будь вони

в змозі ці карти побачити ".

Перед вами зображення нейрона мозку та інтелект-карти.

Нейрон мозку

Інтелект-карта

Тоні Бьюзен провів паралель між організацією мислення за допомогою

інтелект-карт і будовою людського мозку: по-перше, сам нейрон виглядає як

міні-інтелект-карта, по - друге, думки на фізичному рівні відображаються як

дерева "біохомічних" імпульсів.

Інтелект-карта "являє собою зовнішню" фотографію "складних взаємин

наших думок в конкретний момент часу . Вона відображає зв'язки (смислові,

асоціативні, причинно-наслідкові та інші) між поняттями, частинами,

складовими проблеми або предметної області, яку ми розглядаємо.

Мета створення карт може бути різна: запам'ятовування складного

матеріалу, передача інформації, прояснення для себе якогось питання. Їх

можна використовувати у великій кількості різноманітних ситуацій: в

професійній діяльності, у навчанні, для індивідуального планування і т. інше

Існують також певні правила створення інтелект-карт, розроблені Тоні

Бьюзеном, які детально описані в його книзі "How to Mind Map".

Майндмеппінг (mindmapping, ментальні карти) — це зручна і

ефективна техніка візуалізації мислення і альтернативного запису. 

Карти пам'яті (англ. Mind map) — спосіб зображення процесу

загального системного мислення за допомогою схем. Також може

розглядатися як зручна техніка альтернативного запису. 

Карти пам'яті використовуються для створення, візуалізації, структуризації і

класифікації ідей, а також як засіб для навчання, організації, вирішення

завдань, ухвалення рішень, при написанні статей. 

Карта пам'яті реалізується у вигляді діаграми, на якій зображені слова,

ідеї, завдання або інші поняття, зв'язані гілками, що відходять від

центрального поняття або ідеї. У основі цієї техніки лежить принцип

«радіантного мислення», що відноситься до асоціативних розумових

процесів, відправною крапкою або точкою дотику яких є центральний

об'єкт. (Радіант - точка небесної сфери, з якої як би виходять видимі шляхи

тіл з однаково направленими швидкостями, наприклад, метеоритів одного

потоку). Це показує нескінченну різноманітність можливих асоціацій і отже,

невичерпність можливостей мозку. Подібний спосіб запису дозволяє карті

пам'яті необмежено рости і доповнюватися. 

В українських перекладах термін може звучати по-різному — «карти

розуму», «карти пам'яті», «інтелект-карти», «майнд-мепі».

Ментальні карти - це зручний інструмент для відображення процесу

мислення і структуризації інформації у візуальній формі. Таким чином :

МК можна використовувати, щоб "застенографувати" ті думки і ідеї,

які проносяться в голові, коли ви роздумуєте над яким-небудь

завданням.

МК дозволяють так оформити інформацію, що мозок легко її сприйме,

бо інформація записана на "мові мозку".

МК відображають природний спосіб мислення людського мозку.

Якщо ви хочете сприйняти яку-небудь інформацію і для цього

оформляєте її у вигляді звичайного тексту , то вашому мозку потрібно буде

зробити додаткову роботу по перекладу цієї інформації зрозумілою для Вас

мовою. У лінійному записі зазвичай використовуються текст із заголовками,

списки, таблиці і схеми. Речі начебто прості і логічні. Проте всім знайоме

зусилля, яке доводиться прикладати, вчитуючись в конспект, навіть

зроблений особисто. Чому?

Записане важко запам'ятати і ще важче відновити в пам'яті. Це

відбувається тому, що візуально такий запис виглядає монотонно, з

елементами, що постійно повторюються, – словами, абзацами, списками і

так далі А ми, коли у нас перед очима пливуть монотонні картинки, легко

відключаємося.

У такому конспекті важко виділити головні ідеї. Зазвичай ці ідеї ми

запам'ятовуємо завдяки особливим ключовим словам, які для нас є

носіями вражень про ідею. Цих слів небагато і вони втрачаються в масі

звичайних слів.

Час при такому записі витрачається дуже неефективно. Ми спочатку

записуємо багато непотрібного, а потім вимушені це непотрібне читати і

перечитувати, намагаючись знайти ті самі ключові слова і визначити

ступінь їх важливості.

Наслідки цього всім відомі: нудьга, неуважність, незасвоюваність

інформації, витрата часу, відчуття власної неспроможності, втрата

зацікавленості до предмету, що вивчається, і так далі. До того ж, іноді чим

старанніше ми записуємо, тим гірше результат, тому що ми вимушені

боротися з самими собою, а це стомлює. Якщо ж ця інформація оформлена у

вигляді ментальних карт, то вона легко і просто укладеться засвоюється ,

тому що записана на "мові мозку".

Тоні Бьюзен (Tony Buzan), автор техніки ментальних карт, пропонує

нам перестати боротися з собою і почати допомагати своєму мисленню. Для

цього потрібно тільки виявити незаперечний зв'язок між ефективним

мисленням і пам'яттю і запитати себе , що саме сприяє запам'ятовуванню.

Поради Тоні Бьюзена з техніки і створення ментальних карт

Поступово ви розвинете свій особистий стиль майндмеппінга, але на

першому етапі, необхідно дотримуватися наступних правил.

1. Важливо розміщувати слова на гілках, а не в ромбах і паралелепіпедах

тощо. Важливо і те, що гілки повинні бути живими, гнучкими, загалом,

органічними. Малювання ментальної карти в стилі традиційної схеми

повністю заперечує ідеї майндмеппінгу. Це сильно ускладнює рух

погляду по гілках і вносить багато зайвих однакових, а отже

монотонних, об'єктів.

2. Писати на кожній лінії тільки одне ключове слово. Кожне слово

містить тисячі можливих асоціацій, тому склеювання слів зменшує

свободу мислення. Роздільне написання слів може привести до нових

ідей.

3. Довжина лінії повинна дорівнювати довжині слова. Це простіше і

економніше.

4. Пишіть друкованими літерами, якомога ясно і чітко.

5. Варіювати розмір літер і товщину ліній залежно від ступеня важливості

ключового слова.

6. Обов'язково використовуйте різні кольори для основних гілок. Це

допомагає цілісному і структурованому сприйняттю.

7. Часто використовувати малюнки і символи (для центральної теми

малюнок обов'язковий). Іноді ментальна карта взагалі може цілком

складатися з малюнків.

8. Прагнути такої організації простору, щоб не залишалося порожнього

місця а гілки не розміщувалися дуже щільно. Для невеликої

ментальної карти використовуйте аркуш паперу формату А4, для

великої теми – А3.

9. Гілки, що розрослися, можна укладати в контури, щоб вони не

змішувалися з сусідніми гілками.

10.Розташовувати лист горизонтально. Таку карту зручніше читати.

Використання в навчально-виховній діяльності

Карти знань ідеально підходять для використання на уроках .Можуть

бути застосовані до будь-яких видів завдань, активно привертають увагу

учнів різного віку до творчого мислення, організації і вирішення проблем.

Гнучкість карт знань дозволяє розглядати будь-яку тему або питання, вони

можуть використовуватися для всього класу, групи або індивідуально.

Можливості карт знань дозволяють:

поліпшити пам'ять, нагадати факти, слова і образи

генерувати ідеї

надихнули на пошук рішення

продемонструвати концепції і діаграми

аналізувати результати або події

структурувати курсові роботи

підсумовувати інформацію

організувати взаємодію між учнями в груповій роботі або рольових іграх.

Крім ознайомлення своїх учнів з теорією і практикою інтелект-карт,

вчитель може використовувати інтелект-карти у вирішенні ряду власних

практичних завдань, роблячи викладання і, відповідно, навчальний процес

легшим і приємнішим заняттям.

РОЗДІЛ ІІІ.

Навчаюсь + розумію + дію = отримую результат

А як же використовувати інтелект-карти на уроках?. Чому я вважаю можливим використання інтелект-карт на уроках

української мови і літератури?

Розумову карту можна описати як асоціативну мережу, що складається з

образів і слів. Адже саме слово є головною одиницею мови.

Учень сам згадує або знаходить слово, що активізує процеси пам'яті і

мислення.

Представляючи кожне поняття у вигляді картинки, він використовує

складний ланцюг навичок, характерних як для лівої , так і для правої півкулі

мозку. Використання малюнків і образів полегшує розуміння і

запам'ятовування .

Будь-яка річ, що постає в уяві незвичайною, барвистою або кумедною,

набагато легше запам'ятовується і швидше спливає в розумі, ніж речі

банальні й нудні (для цього використовуються різні кольори і малюнки).

Саме на цьому і грунтується чудодійна сила розумових карт.

Таким чином, в створенні розумових карт задіяні уява, творче та критичне

мислення, усі види пам'яті: зорова, слухова, механічна, що і сприяє

результативному запам'ятовуванню.

Алгоритм складання інтелект – карти1. Прочитай уважно правило (текст).

2. Знайди ключові слова, поняття.

3. Запиши їх у середині аркушу.

4. Уважно , вдумливо прочитай записане . Що ти уявляєш? Відчуваєш?

Пригадуєш?

5. Запиши поруч слова, які б відтворювали уяву або закодуй в малюнках.

Я використовую інтелект-карти на своїх уроках для:

1) роботи з лексичним матеріалом: нові слова – терміни, поняття;

2) роботи з граматичним матеріалом ;

3) роботи з текстовим матеріалом : складання планів переказів текстів ,

текстів поезій, що необхідно вивчити напамять у вигляді розумових карт ;

4) навчання усного монологічного вислову за допомогою вербальних опор:

розумова карта виступає в якості вербальної опори висловлювання.

5 ) ефективно використовувати карти при підготовці до іспиту, оскільки на

запам'ятовування і повторення інформації витрачається менше часу, її

відтворення стає більш осмисленим.

6) представлення результатів проектної діяльності: можна відтворити у

вигляді розумової карти весь процес створення проекту, або тільки

результати проекту, нові ідеї і т. інше, а потім під час представлення проекту

пояснюється все те, що зображено на карті;

7) під час вивчення творчості письменників , поетів можна складати карти ,

які можуть включати в себе їх основні твори, асоціації до них, рядки з віршів,

крилаті вирази, біографію письменників.

Учні можуть, як самі складати інтелект-карту, так і за допомогою

вчителя. Учителю краще заздалегідь самому скласти свою інтелект-карту,

щоб не забути ті чи інші важливі моменти при вивченні теми. Карту можна

скласти як в ручну, так і за допомогою комп'ютерних програм, яких велика

кількість.

Так , дуже легко можна скласти інтелект-карту за допомогою

програми iMindMap. Виходять барвисті карти, і ви з легкістю можете

їх зберегти для уроків або вставити в презентацію за новою темою.

Переконана, що створення інтелект-карт буде ефективним і цікавим

методом навчання на будь-якому уроці.

Наприклад, теми на уроках історії містять багато матеріалу: різні

історичні факти, дати, відомості про історичних особистостей, що є складним

для засвоєння і запам'ятовування учнями. Але за допомогою розумових карт

можна запам'ятати і класифікувати велику кількість інформації.

Ідея Тоні Бьюзена якраз і полягає в створенні такої «несучої

конструкції», покликаної допомогти відновити живі думки, що знаходяться

за нудним текстом, або створити їх, якщо використовувати майндмеппінг як

інструмент для створення нових ідей. Адже пам'ять і креативність - по суті,

дві сторони одного процесу: пам'ять відтворює минуле, а креатівность

створює майбутнє.

Творіть самі і разом з дітьми!

ПРОГРАМИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ІНТЕЛЕКТ - КАРТ

ІНТЕЛЕКТ – КАРТА СТВОРЕНА ЗА

ДОПОМОГОЮ ПРОГРАМИ

Програма розроблена під керівництвомТоні Б'юзена.

Программа реалізована

для складання класичних інтелект-карт.

Найпопулярніша програма. Вийшло уже 12 її  версій.

Налагоджено взаємодія з офісними додатками, такими як Microsoft Outlook, Word, Excel,Powerpoint,  Project.

Може бути використана для планування проектів, як органайзер. У програмі є можливість нагадування  про терміни виконання задач.

Добре організовано процесс складання інтелект-карт.

Інтерфейс програми добре продуманий.

Є все необхідне, нічого зайвого.

ЗРАЗКИ ІНТЕЛЕКТ – КАРТ СТВОРЕНИХ УЧНЯМИВЛАСНОРУЧ

Отже, чим індівідуальніша ментальна карта, тим краще. Адже саме

особисте мислення учня «дає їй життя». До розуміння матеріалу він

підходить по - своєму, не за штампом «завчи», а за особистим розумінням,

яке відбувається в його мозку, а не у книгах та підручниках. І тут до речі

слова Мераба Мамардашвілі: «Ми спробуємо підійти до матеріалу так, щоб в

нім відчути ті живі речі, які стоять за текстом , через які він виникає. Ці речі

зазвичай губляться в тексті, погано через нього проглядають, але проте,

вони є. І читати тексти , і міркувати про них має сенс тоді, коли ти не

догматичною ученістю себе наповнюєш, а відновлюєш саме живу сторону

думки, через яку вони створювалися. […] Лише в цьому випадку, коли ми

зустрічаємося з текстом через дві тисячі років після його створення, він

виявляється для нас не елементом книжкової ученості, а, швидше,

конструкцією, проникнувши в яку, ми можемо пожвавити ті уявні стани, які

знаходяться за текстом і виникли в людях за допомогою цього тексту.»