nvk17.at.uanvk17.at.ua/Cibulnik/dosvid_cibulnik_s.v.docx · Web viewОпис педагогічного досвіду вчителя музичного мистецтва Навчально-виховного

Опис педагогічного досвіду

вчителя музичного мистецтва

Навчально-виховного комплексу

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів –

дошкільний навчальний заклад»

Костянтинівської міської ради

Донецької області

Цибульника Сергія Валентиновича

Інтерактивні технології як спосіб розвитку

художньо-творчого уявлення учнів

на уроках музичного мистецтва

PAGE \* MERGEFORMAT 32

Зміст

Відомості про автора досвіду…………………………………………………….3

Обґрунтування актуальності досвіду…………………………………………….4

Формулювання авторського підходу…………………………………………….5

Провідна педагогічна ідея………………………………………………………...8

Технології реалізації провідної педагогічної ідеї……………………………......8

Результативність………………………………………………………………......10

Висновки…………………………………………………………………………...12

Бібліографія………………………………………………………………………..13

Додатки…………………………………………………………………………….14


1. Відомості про автора досвіду

Цибульник Сергій Валентинович

Освіта - у 2000 році закінчив Слов'янський державний педагогічний інститут та

отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Початкове навчання» та здобув

кваліфікацію вчителя початкових класів, учителя музики.

Місце роботи. Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ

ступенів – дошкільний навчальний заклад» Костянтинівської міської ради

Донецької області.

Педагогічний стаж – 14 років.

Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст першої категорії».

Життєве кредо: «Жити – значить мати проблеми, а розв’язувати їх – значить

зростати інтелектуально» (Дж.Гілфорд)

Педагогічне кредо: «Довіряй учням: вони здатні на більше, ніж ми вважаємо»


2.Обгрунтування актуальності досвіду

Актуальність досвіду зумовлена тим, що притаманна нашому часу динаміка

технологічного й соціального прогресу вимагає від людини вмінь швидко

адаптуватися до змін у суспільстві, змінюватись, удосконалюватись, знаходити

шляхи розв’язання завдань у будь-яких нестандартних ситуаціях. Ці завдання

розв’язує така освітня галузь, як «Музичне мистецтво».

Вивчення основ інтерактивних методів навчання привело мене до

усвідомлення того, що сьогодні ці технології є однією з найбільш перспективних

та ефективних саме тому, що під час сприймання, інтерпретації творів мистецтва

та організації практичної діяльності учнів відкриваються шляхи до їх художньо-

творчої самореалізації.

У сучасній школі особлива увага приділяється оптимізації навчального

процесу і, зокрема, удосконаленню засобів навчання, виявленню закономірностей

формування художньо-творчого мислення школярів, що дає можливість

створити сприятливі умови для розвитку художньо-творчого уявлення учнів та

допомагає вчителю музичного мистецтва розкрити їх творчі здібності в процесі

діалогічного навчання та досягти нових якісних змін у педагогічній

майстерності. У цьому є практична значущість досвіду.


2. Формулювання авторського підходу

Аналіз психологічних основ художньо-творчого уявлення відкриває шлях до

розвитку творчих здібностей та їх реалізації у найбільш широкому застосуванні

під час впровадження інтерактивних технологій у практику роботи вчителів

музичного мистецтва. Мистецтво є невід’ємною частиною життя людини.

Потреба в сприйманні та виконанні мистецьких творів учнем характеризує його

як особистість з розвиненими естетичними якостями та творчими здібностями.

Сформоване в кожної дитини художньо-образне мислення має непересічне

значення для цілісного сприйняття світу та формування переконань.

Мистецтво сприяє формуванню творчого бачення проблем: через

індивідуальне переживання художніх образів активізується рефлексивна

творчість особистості, створюються передумови для активізації уяви та фантазії

учнів. Специфіка викладання музичного мистецтва в загальноосвітній школі

обумовлена потребою в організації музично-творчої практики учнів у різних

видах музичної діяльності – слухацької, виконавської, комунікативної. У своїй

роботі я вважаю, що потрібно не тільки вчити розуміти прекрасне в музичному

мистецтві, але й розвивати художньо-творче уявлення школярів.

На кожному з етапів творчості використовуються інтуїтивно-евристичні

засоби, основою яких є уявлення. Уявлення є результатом складної практичної

діяльності, що полягає у створенні уявлень і ситуацій мислення, які ніколи не

сприймалися людиною в дійсності. Уявлення комбінує асоціації, поєднує

різнопорядкові враження, ідеї, почуття. На їх основі виникають такі засоби

творчості, як інтуїція, фантазія, мрія та здогадка. Матеріал окремого сприймання

обов’язково пов’язується із матеріалом усього попереднього досвіду. У художній

творчості на першому місці знаходяться чуттєві образи, на другому – емоції, за

ними йде мислення. У процесі творчості накопичуються нові знання і


переоцінюються раніше придбані. Уява формується в процесі творчого мислення,

хоча творчість неможливо уявити поза процесом фантазування. Людина з

творчим мисленням уміє по-новому підійти до розв’язання проблем, бачить нові,

приховані від сприйняття, задачі, тому під час складання творчих завдань

враховую всі компоненти творчого мислення школярів: інтереси та основні

мотиви творчої діяльності учнів; оригінальність мислення й творчу уяву;

комунікативність, яка дає можливість продуктивно сприймати твори мистецтва та

спілкуватися з приводу їхньої художньої цінності [ 2 ]. Таке мислення особистості

характеризується самостійністю, гнучкістю, аналітичністю, розсудливістю,

винахідливістю та кмітливістю. Наочно-образне мислення наявне під час

сприймання людиною навколишньої дійсності – у ньому дитина спирається на

уявлення та образи. На основі практичного та наочно-чуттєвого досвіду

поступово формується абстрактне мислення. В учнів початкових класів домінує

наочно-дієве та наочно-образне мислення, учні 5-6 класів застосовують для

вирішення практичних завдань образну та словесно-логічну форму мислення,

абстрактна ж форма починає формуватись у підлітків 7-8 класів (Додаток 1).

Художньо-творча діяльність, музично-творча активність допомагають дітям

на творчому рівні глибше сприймати музику. Художнім переживанням належить

першочергове значення у становленні художньої цінності в естетичній свідомості

учня. Специфіка естетичного впливу музики на школярів полягає в тому, що вона

спонукає їх до активної розумової діяльності. Образи й асоціації безперервно

виникають у процесі сприймання музики. Будучи похідними від емоцій, вони

виявляють вплив на їх інтенсивність, забарвлення та глибину. Музика хвилює,

викликає в учнів відповідний настрій і переживання. Отримані враження

посилюються під впливом учителя, котрий передає їм свої почуття. Яскраво

відчути дітям виразність музичних образів допомагає концентрація вчителем

уваги учнів на звучанні музики та розвитку їхньої уяви [ 14 ].


Проблему художньо-творчого уявлення школярів на уроках музичного

мистецтва розглядаю із використанням інтерактивних технологій, які включають

в себе чітко спланований очікуваний результат навчання. Основою інтерактивних

технологій навчання є діалогічне спілкування, у ході якого здійснюється

взаємодія вчителя й учня та співпраця учнів у різноманітних видах роботи –

пошуку інформації, дослідницькій, практично-творчій, ігровій діяльностях.

Інтерактивні технології навчання включають в себе окремі методи і прийоми, що

стимулюють процес пізнання, та розумові і навчальні умови й процедури, за

допомогою яких можна досягти запланованих результатів [ 11 ]. Застосування

методів інтерактивного навчання залежить від навчальної інформації уроку,

мистецьких термінів та музичних понять, які необхідно засвоїти. У процесі

сприймання учні залучаються до обговорення музичного твору в сформованих

групах з певними функціями. У завданнях зі створення образів включається

асоціативне мислення й творча уява учнів. Організаційні форми інтерактивного

навчання сприяють досягненню вищих результатів щодо засвоєння знань і

формування навичок. Таке навчання сприяє формуванню навичок і вмінь як

предметних, так і загально навчальних, розвитку творчих здібностей,

комунікативних якостей, створенню атмосфери співпраці, самореалізації

особистості.

Серед різноманітних засобів розвитку художньо-творчого уявлення учнів на

уроках музичного мистецтва вважаю доцільною систему творчих завдань в

музичній діяльності школярів із використанням інтерактивних технологій.


4. Провідна педагогічна ідея

Провідна педагогічна ідея досвіду полягає в розвитку художньо-творчого

уявлення школярів на уроках музичного мистецтва шляхом використання методів

інтерактивного навчання. Науково-теоретичну базу досвіду становлять ідеї

науковців: Б.М.Теплова - у питаннях психологічного становлення художніх

уявлень в процесі розвитку музичних здібностей [ 13 ], О.Я.Ростовського - з

методологічних проблем музичного навчання і виховання школярів [ 8,9 ] та

О.І.Пометун – з розробки інтерактивних технологій навчання [ 11 ]. Ідеї цих

науковців спрямовані на реалізацію теми досвіду.

5. Технології реалізації провідної педагогічної ідеї

Застосування інтерактивних технологій на різних етапах становлення й

розвитку художньо-творчого уявлення учнів сприятиме творчій самореалізації

школярів під час художньо-творчої діяльності на уроках музичного мистецтва.

Для розгляду й дослідження даної проблеми мною було систематично

впроваджено методи інтерактивного навчання на уроках музичного мистецтва в

5-6 класах з метою вивчення формування й розвитку художньо-творчих типів

мислення. Для того, щоб учні побачили цілісні художні образи, які викликають у

них відповідні настрої, почуття й думки у своїй роботі намагаюсь формувати в

дітей емоційне відношення до музичних творів через різні форми творчої

діяльності. Спираючись на сприйняття певного музичного твору, добираю

завдання творчого характеру, які викликають певні асоціації і уявлення,

пропоную учням брати на себе різні ролі – авторів, диригента, солістів хору,

ритмічної групи, художників, виконавців, критиків, журналістів (Додаток 2). На

психологічному рівні сприймання потребує емоційного налаштування для

занурення в образний світ музичного твору. При повторному сприйманні уявний

образ доповнюю новими деталями, що сприяє поступовому засвоєнню


художнього образу. Також велике значення має сформована здатність учнів

творчо переживати музичні твори, беручи участь у їх виконанні. Творча

активність виникає на основі бажання учня розкрити свої думки, ідеї, показати

своє відношення до різноманітних явищ, що хвилюють його. Наприклад, для

більш глибокого та осмисленого сприймання музичних творів ставлю евристичні

запитання, для організації музично-творчої практики учнів застосовую методи, які

спрямовані на розвиток предметних умінь (Додаток 3).

У своїй роботі становлення навичок музично-слухацької діяльності учнів

початкових класів я починаю з пробудження в них емоцій. Ще в початкових

класах добираю завдання для переводу інтуїтивних переживань учнів у вербальні

характеристики з метою розширення їх емоційно-чуттєвої сторони. Школярі

вчаться співвідносити прослухану музику зі своїм внутрішнім емоційним станом,

вступати в діалог зі своїми однокласниками. Групові та колективні форми роботи

(колективна бесіда про музичний твір, що прослуховують на уроці; слухання

музики з попереднім опрацюванням її характеру, засобів виразності та музичної

форми; колективне аналізування прослуханих музичних творів) я добираю для

забезпечення високої щільності на уроці. Враховуючи те, що кращого результату

можна досягти шляхом поєднання інтерактивних технологій із традиційними

формами та методами навчання, я визначив їх місце на різних етапах навчального

процесу. Комплексне застосування цих технологій та методів впроваджую з

урахуванням драматургії уроків музичного мистецтва (Додаток 4).

Для реалізації провідної педагогічної ідеї застосовую на своїх уроках

інтерактивні технології кооперативного, колективно-групового навчання та

ситуативного моделювання (Додаток 5). Це надає учням можливість перенести

отримані способи діяльності на інші навчальні предмети естетичного напрямку

та позакласну роботу (вокальний гурток, тематичні мистецькі вечори та музичні

заходи).


6. Результативність

Мої педагогічні спостереження протягом останніх 2 років за предметною

навчальною діяльністю школярів 5-6 класів на уроках музичного мистецтва під

час застосування інтерактивних технологій, участю дітей у позакласних

мистецьких заходах, аналіз анкетування учнів 5-6 класів «Рівень художньо-

творчих уявлень під час сприймання музичних творів» показують, що

використання системи творчих завдань, спрямованої на аналіз, інтерпретацію

музичних творів, пошук асоціацій, складання розповідей, формують в учнів 10-11

років асоціативний тип художньо-творчого мислення й сприяють розвитку й

переходу до більш складних форм художньо-творчого уявлення.

Анкетування учнів проводилось на початку 2014-2015 (учні 5 класу) та

наприкінці 2015-2016 навчальних років (учні 6 класу) з метою визначення рівня

сформованості їх художньо-творчих уявлень під час сприймання музичних творів

(Додаток 6).

Низький рівень Середній

рівень Достатній рівень Високий

рівень

2014-2015 н.р.

2015-2016 н.р.

2014-2015 н.р.

2015-2016 н.р.


Анкетування учнів доводить, що до систематичного впровадження творчих

завдань на уроках музичного мистецтва в процесі застосування інтерактивних

технологій рівень сформованості їх художньо-творчого уявлення під час

сприймання музичних творів складав 72%, після проведеної роботи – 89%.

Виконання творчих завдань під час інтерактивного навчання допомагає

школярам глибше розуміти та відчувати музичне мистецтво, спільно вирішувати

проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації, підтримує

активність, мотивує, розвиває їх творчі здібності та художньо-творче уявлення.

Робота в цьому напрямку допомагає моїм учням (Гречуха Вікторія, Бєрднік Діана,

Гончарова Тетяна тощо) яскраво проявляти свої творчі здібності на конкурсах та

мистецьких заходах.

7. Висновки


Формування художньо-творчого уявлення учнів на уроках музичного

мистецтва потребує розуміння вчителем психологічних особливостей різних типів

мислення у процесі всього навчання музичному мистецтву. Творчі завдання в

процесі застосування інтерактивних технологій створюють умови для творчої

активності кожного учня на уроці. Учитель активізує їх фантазію, спонукає до

самостійних пошуків форм втілення свого задуму, сприяє глибшому сприйманню

музики. Інтерактивні технології навчання мистецтва сприяють розвитку

сприймання творів музичного мистецтва, збагачують образне мислення й почуття

під час виконання творчих завдань різних типів. Реалізація засобів творчості учнів

у різних видах діяльності на уроках музичного мистецтва в процесі

інтерактивного навчання спрямовує їх до самовдосконалення, до співтворчості,

формує музичну компетентність та приводить до творчої самореалізації учнів.


Бібліографія

1.Ганзенко В. Формування художньо-творчого уявлення на уроках музичного мистецтва// Мистецтво в школі.- 2014. - №3 – С. 2-4.

2.Григор’єва В. Розвиток творчого мислення молодших школярів// Мистецтво та освіта. -2015. - №3.- С. 16-19.

3.Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач Н.П.Наволокова. – 2-ге вид. – Х.: Вид. група «Основа», 2014. – 176 с.

4.Інтегровані уроки з предметів естетичного циклу/ Упоряд.: Л.Шелестова, Н.Чиренко. – К.: Вид. дім «Шкіл. світ»: Вид. Л.Галіцина, 2006. – 128 с.

5.Панасюк І.Л. Методичні прийоми, інтерактивні вправи, ігри на уроці музичного мистецтва// Мистецтво в школі – 2015. - №2. – С. 2-3.

6.Пантюх О.І. Технології інтерактивного навчання на уроках музичного мистецтва// Мистецтво в школі. – 2014. - №1. – С. 4-8.

7.Полянська О. Творчі завдання на уроках музики і вдома// Мистецтво та освіта. -2013. - №2.- С. 25-30.

8.Ростовський О.Я. Методика викладання музики в початковій школі: Навч.-метод. посібник. – 2-е вид., доп. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 216 с.

9.Ростовський О.Я. Методика викладання музики в основній школі: Навч.-метод. посібник.– Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 272 с.

10.Сердюк О. Методи формування музичного сприймання у молодших школярів// Мистецтво та освіта. - 2015. - №4. – С. 14-18.

11.Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн./ О.І.Пометун, Л.В.Пироженко. За ред. О.І. Пометун. – К. Видавництво А.С.К., 2004 – 192 с.

12.Таран В. Методи навчання музики в сучасній школі// Мистецтво та освіта. – 2014. - №1. – С. 19-22.

13.Теплов Б.М. Психология музыкальных способностей// Избранные труды: В 2-х т. Т.1. – М.: Педагогика, 1985. – 335 с.

14.Уроки музичного мистецтва у 5 і 6 кл. загальноосвіт. навч. закл.: навч.-метод. посіб./ О.В. Корнілова. – К.: Літера ЛТД, 2010. – 176 с.


Додаток 1

Характеристика типів художньо-творчого мислення школярів 1-7 класів

Наочно-

дієве

1-2 класи

Наочно-

образне

Абстрактне

Словесно-

логічне

Словесно-

логічне;

Асоціативне

2-3 класи

4 клас

5-6 класи

7 клас

Залучення учнів

до дії

Звернення до життєвого досвіду та вражень учнів

Вербальні прояви чуттєво-емоційного сприйняття музики

Асоціації з життєвими явищами та іншими видами мистецтва

Використання порівнянь, узагальнень, асоціативних уявлень, набутих предметних компетенцій


Додаток 2

Творчі завдання з розвитку художньо-творчого уявлення учнів на уроках музичного мистецтва у 5 класі:

1) Тема «Історичні пісні»

- Пригадайте історичних постатей, які залишили помітний слід в історії України. Опишіть словами музику (жанр, темп, динаміка, музичний інструмент), яка б, на вашу думку, змогла б їх охарактеризувати.

2) Тема «У музичному театрі: балет»

- Висловіть письмово свої враження після прослуховування музичного твору. Що ви зрозуміли та відчули, слухаючи цей твір? (П.Чайковський. «Вальс квітів» із балету «Лускунчик»)


3) Тема «Симфонічна музика»

- Складіть лист до композитора, в якому опишіть свої враження від прослуханого твору та поцікавтесь, що відчував автор під час його створення? (В.А.Моцарт. Симфонія № 40 соль-мінор, І частина)

4) Тема «Вокальна музика»

- Які асоціації виникли у вас під час слухання пісні Франца Шуберта «Ave Maria»? Доберіть живописні твори, які за образним змістом відповідають музичному твору.


5) Тема «Музика на кіноекрані»

- Пригадайте мультиплікаційні та художні фільми, в яких музика відіграє важливу роль. Розкажіть про значення музики в кіномистецтві, висловіть свої думки


6) Тема «Вокальна музика»

- Після прослуховування музичного твору усно опишіть портрет головного героя та риси його характеру (Ж.Бізе. Арія Тореодора з опери «Кармен»)


Додаток 3

Методи

шкільної

музичної

педагогіки

Метод порівняння Наочні методи Словесні методи

Метод інтонаційно-

стильового осягнення

музики

Метод забігання вперед і

повернення до вивченого

Метод зорової

наочності

Метод роздумів про

музику

Метод створення

композицій

Метод музичного

узагальнення

Метод створення

художнього контексту

Метод моделювання

художньо-творчого

процесу

Поліфонічний

метод

Метод

переінтонування

Метод емоційної

драматургії

Проблемний

метод


Додаток 4

Прийоми та методи інтерактивного навчання

на різних етапах з урахуванням драматургії уроків музичного мистецтва

Етап уроку Дидактичне завдання

Назва прийомів та методів

Екс

пози

ція

Актуалізація опорних знань. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів

Зацікавити, дати поштовх до активної розумової діяльності

«Розминка»; «Незакінчене речення», «Очікування»; «Доміно»; «Музична квітка»; «Листоноша»

За

в’яз

ка

Мотивація навчальної діяльності

Постановка проблеми, виклик інтересу

до обговорюваноїтеми

«Мозкова атака»; «Епіграф»; створення проблемних ситуацій (суперечливі факти, точки зору); асоціативний ряд

Розр

обка

(змі

стов

но у

твор

юва

льни

й ро

зділ

)

Опрацювання нового матеріалу

Надання достатньоїдостатньої інформації

для її обробки.Засвоєння матеріалу,

досягнення результатів

Образні моделі (схеми); «Ланцюжок»; робота в групах; «Навчаючи – учуся»; вправа «Спільний проект»; «Зроби дослідження»; «Афіша»; «Реклама», рольові імітаційні ігри, «Дзеркало», «Незвичайні перетворення», змагання, конкурс, вікторина; прес-конференція; проекти

Над

ання

не

обхі

дної

інф

орма

ції

Інт

ерак

тивн

а

впра

ва

Кул

ьмін

ація Виступи

учнів Презентація результатів виконання інтерактивної вправи


Ре

приз

а Рефлексія результатів

Усвідомленняотриманихрезультатів

Усна розповідь,письмовий звіт,колективне обговорення;«Жива анкета»; «Музичний магазин»; «Інтерв’ю композитора»

Код

а

Підбиття підсумків уроку

Встановлення зв’язківміж тим, що відомо і

тим, що повинновдосконалюватись;перевірка вміння

учнями самостійноаналізувати таузагальнювати

«Мікрофон»; «Аукціон»; «Піймай помилку»; «Опора на життєвий досвід»; «Реклама»; «Дуель»; «Світська розмова»; «Дзеркало»;змагання; вікторина


Додаток 5

Приклади інтерактивних вправ з розвитку художньо-творчого уявлення

учнів, які я використовую на уроках музичного мистецтва в 5-6 класах

Етап Актуалізація опорних знань. Прийом «Музична квітка».

5 клас. Тема «Історичні пісні»

Хід роботи: учні об’єднуються в команди, на дошці розташована паперова квітка, на пелюстках якої містяться визначення понять та картинки. Спікер кожної команди обирає пелюстку, всі члени команди обговорюють питання, доходять спільної думки та оформлюють квітку.1) музику, яку створює народ називають –

(джазова, народна, класична, естрадна)

2) музичні інструменти, на яких у давнину передавали народну творчість у формі дум, переказів, та історичних пісень, - це

(волинка, бандура, свиріль, ліра, сопілка, кобза)


3) музично-театральний жанр, в якому поєднуються музика, література, сценічна дія, хореографія, декорації, - це

(опера, балет, увертюра, симфонія)4) пісні, в яких розповідається про історичне минуле нашої країни, - це

(календарно-обрядові, побутові, історичні, жартівливі)

Підсумок. Учні після опрацювання завдання вивішують пелюстки з правильними відповідями на дошку. Учитель перегортає невідкриті пелюстки і оголошує тему уроку: «Пісня – душа народу. Історичні пісні»


Етап Мотивація навчальної діяльності. Прийом «Епіграф»

Епіграф: Історії ж бо пишуть на столі.

Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.

Ми пишем плугом, шаблею, мечем,

Піснями і невільницьким плачем…

(Ліна Костенко)

Підсумок. Дана проблемна ситуація формує пізнавальний інтерес до вивчення

теми уроку та обговорюється на етапі підбиття підсумків.

Етап Сприймання знань, умінь, навичок. Групова робота. Вправа «Спільний

проект»

5 клас. Тема «Народні танці»

Музичний матеріал: українські народні танці Козачок, Гопак, Аркан.

Хід роботи: учні об’єднуються в групи, отримують завдання на картках,

опрацьовують їх у групах, висловлюють думку групи.

Завдання для групи «Музиканти»: з трьох запропонованих ритмічних уривків

оберіть ритми гопака, козачка та аркана, поплескайте їх


I II I II II I II II I II II II II I II II I II II I II I I

I I I I III I II II I I III I

I I I I III I II II I I ZI

I I I II I I II II I II I II II I уI II I II уI I I Z I


Завдання для групи «Фотографи»: визначте, на яких з фотокарток зображено саме

гопак, козачок та аркан, обґрунтуйте свою відповідь.

Завдання для групи «Хореографи»: придумайте до кожного з танців – гопака,

козачка, аркана – оригінальні танцювальні рухи в народному стилі (присядка,

вірьовочка, бігунець) та під музику відтворіть їх.


Завдання для групи «Музикознавці»: під час презентації групами «Спільного

проекту» дайте характеристику кожному з представлених танців та визначте

правильність їх виступів.

Підсумок роботи. Презентація «Спільного проекту»


Етап Рефлексія. Робота в парах. Рольова гра «Інтерв’ю композитора»

5 клас. Тема «Симфонічна музика»

Музичний матеріал: В.Моцарт. Симфонія соль мінор (І частина)

Хід роботи: клас поділяється на пари, один учень виконує роль кореспондента,

інший – Моцарта; «кореспондент» ставить запитання композитору.

Кореспондент: У чому особливості вашої Симфонії соль мінор?

Моцарт: Завдяки її особливій драматургії я розкрив слухачам усі свої

переживання та суперечливі думки.

Кореспондент: Чому вважають, що саме в цьому творі відбився весь ваш творчий

шлях як митця?

Моцарт: У цьому творі я намагався відбити все своє життя – дитинство, юність та

протиріччя вже відомого композитора.

Кореспондент: Які образи було покладено в реалізацію вашого задуму?

Моцарт: Тривожну головну партію та граціозну побічну тему я бачу як щирі та

людяні, у розробці я передав напруження і завершив усе шквалом пристрастей…

Кореспондент: Чому саме ці музичні інструменти ви обрали для виконання

головної та побічної партій першої частини симфонії?

Моцарт: Мені здалось, що скрипки найбільш влучно передадуть схвильовано

наполегливі інтонації, а духові інструменти більше відтіняють страждання.

Підсумок. Учні засвоїли специфіку жанру симфонії, застосовуючи набуті

предметні компетенції, розмірковували про втілення образів симфонії.


Етап Підбиття підсумків уроку. Інтерактивна вправа «Піймай помилку»

5 клас. Тема «У музичному театрі: балет»

Музичний матеріал: П.Чайковський. Балет «Лускунчик» (фрагмент)

Хід роботи: Учитель ставить запитання; один учень відповідає, а решта уважно

слухають. Якщо він помиляється, інші його виправляють та отримують за це

додаткові бали.

Запитання: Хто автор балету «Лускунчик»?

(М.Лисенко, П.Чайковський, Ф.Шуберт, В.А.Моцарт, Й.С.Бах)

- Коли виник цей вид музично-театрального мистецтва?

(Давня Греція, Середньовіччя, XVIст., XXст.)

- Які ще музично-театральні жанри вам відомі?

(опера, оперетта, мюзикл)


- У якій країні балет отримав найбільшу популярність? (Франція)

- За допомогою чого втілюються образи у балеті? (хореографія, міміка, музика)

- З чого складається балет? (класичний танець, характерний танець, пантоміма)

- Що таке лібрето? (літературна основа опери чи балету)

- Чи може балет існувати без лібрето? (ні)

- Які види мистецтва поєднуються в балеті? (хореографія, музика, література)

- Пригадайте головних персонажів балету «Лускунчик»

Підсумок роботи. Визначення найкращих знавців балетного мистецтва.


Додаток 6

Анкета «Рівень художньо-творчих уявлень

під час сприймання музичних творів»

(для учнів 5-6 класів)

№ Запитання Відповіді

Так Ні Частково1 Ти маєш яскраву, образну уяву?

2 Чи складно тобі висловлювати свої

враження від почутої музики?

3 Ти емоційно сприймаєш твори музичного

мистецтва?

4 Чи є для тебе складним завдання визначити засоби виразності музичного твору?

5 Чи складно тобі добирати асоціації до прослуханого музичного твору?

6 Чи можеш ти після сприймання музики скласти оповідання, казку?

7 Чи завжди ти змінюєш своє уявлення до

сприймання та після прослуховування

музичного твору?

8 Чи цікаво на уроках музичного

мистецтва тобі працювати в парах та

та групах?


Обробка результатів

По 2 бали за відповіді «так» (1,3,6,8); «ні» (2,4,5,7).

По 1 балу за відповіді «так» (7); «частково» (1-6,8).

0 балів за відповіді «так» (2,4,5,7); «ні» (1,3,6,8); «частково» (7).

Рівні сформованості художньо-творчих уявлень під час сприймання музичних

творів:

13-16 балів – високий рівень

9-12 балів – достатній рівень

5-8 балів – середній рівень

0-4 бали – низький рівень

І етап. Анкетування учнів 5 класу (2014-2015 н.р.)

Усього – 18 учнів. Високий рівень – 3 (16%), достатній – 10 (56%), середній – 3

(16%), низький – 2 (12%). Загальний рівень сформованості художньо-творчих

уявлень під час сприймання музичних творів – 72%.

ІІ етап. Анкетування учнів 6 класу (2015-2016 н.р.)

Усього – 19 учнів. Високий рівень – 8 (42%), достатній – 9 (47%), середній – 2

(11%), низький – 0. Загальний рівень сформованості художньо-творчих уявлень під

час сприймання музичних творів – 89%.

Documents

nvk17.at.uanvk17.at.ua/Cibulnik/dosvid_cibulnik_s.v.docx · Web viewОпис педагогічного досвіду вчителя музичного мистецтва Навчально-виховного