Спеціальності 052 „Політологія´ Факультет історії ...€¦ · 2 Робоча програма: „Зовнішня політика України”

Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра політичних наук

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Зовнішня політика України»

ПП-20

Спеціальності 052 „Політологія”

Факультет історії, політології та міжнародних відносин

2019–2020 рік

2

Робоча програма: „Зовнішня політика України” для студентів 4-го курсу факультету

історії, політології та міжнародних відносин, спеціальності 052 Політологія.

Мова навчання: Українська

Розробник: кандидат історичних наук, доцент кафедри політичних наук Долганов Петро

Сергійович

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри політичних наук

Протокол №7 від «11» вересня 2019 року

Завідувач кафедри д. політ. н., проф. Гон М.М.

______________ (Гон М.М.) (підпис) (прізвище та ініціали)

«11» вересня 2019 року

Робочу програму схвалено навчально-методичною комісією факультету історії, політології

та міжнародних відносин

Протокол №___ від «___» ___________ 20__ року

Голова навчально-методичної комісії____________________________

(підпис, прізвище та ініціали)

© Долганов П. С., 2019 рік

3

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників

Галузь знань, напрям

підготовки, освітній

ступінь

Характеристика навчальної

дисципліни

денна форма

навчання

Кількість кредитів – 2,5

Галузь знань

0301 – „Соціально-

політичні науки”

Нормативна

Модулів – 1

Напрям підготовки

6.030104

«Політологія»

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2 Спеціальність

(професійне

спрямування):

6.030104

«Політологія»

4-й

Семестр

Загальна кількість годин

– 81

8-й

Лекції

Тижневих годин для

денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи

студента – 3,5

Освітній ступінь:

бакалавр

20 год.

Практичні, семінарські

22 год.

Самостійна робота

66 год.

ІНДЗ:

Вид контролю: контрольна робота,

залік

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи

становить: 40% : 60%.

4

2. Мета

Мета: повний та всебічний аналіз теоретико-концептуальних основ зовнішньої

політики Української Держави, дослідження історичного розвитку її зовнішньополітичної

діяльності, ґрунтовний аналіз сучасного стану зовнішньої політики суверенної України,

проблем забезпечення її національних інтересів у сучасних міжнародних відносинах.

Основними завданнями навчальної дисципліни є:

– формування у студентів цілісного уявлення про напрямки та зміст зовнішньої

політики української держави на різних етапах її розвитку;

– засвоєння студентами теоретичних концептуальних підходів щодо шляхів, методів

та засобів формування зовнішньої політики України.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– теоретико–методологічні основи дослідження зовнішньої політики держав, її

основні типи, і у цьому контексті осмислити специфіку науково-теоретичного дослідження

зовнішньої політики України;

– базові дипломатичні принципи, на яких базується взаємодія України з

міжнародними організаціями, особливо з структурними підрозділами системи Організації

Об’єднаних Націй (ООН);

– особливості та проблеми входження України до процесів політичної та економічної

інтеграції, зокрема у рамках ЄС;

– проблеми та перспективи співробітництва України з міжнародними фінансовими

організаціями (СОТ, МВФ, СБ, ЄБРР);

– специфіку безпекової та оборонної інтеграції України (у рамках євроатлантичного

чи пострадянського регіону);

– особливості становлення та розвитку взаємовигідної співпраці з країнами

пострадянського простору (зокрема у рамках СНД, ГУАМ);

– специфіку процесу становлення та розбудови двосторонніх відносин та відносин

стратегічного партнерства (з Російською Федерацією, країнами Західної та Центрально-

Східної Європи та Північної Америки);

– стан та перспективи розвитку багатосторонніх та двосторонніх відносин з

державами Азії, Африки, Латинської Америки, Азійсько-Тихоокеанського регіону;

вміти:

– характеризувати поняття, категорії та критерії формування зовнішньої політики

України на різних етапах її розвитку;

– визначати історичні типи зовнішньої політики України;

– збирати, систематизувати й аналізувати факти та явища міжнародного життя,

здійснювати їх порівняльний та системний аналіз, застосовувати опрацьовану інформацію

у практичній діяльності;

– виявляти проблеми зовнішньополітичної діяльності Української держави на різних

етапах її розвитку;

– на основі сукупності знань про основні положення концептуальних документів у

галузі зовнішньої політики аналізувати взаємодію внутрішніх і зовнішніх факторів та їх

вплив на зовнішньополітичну діяльність Української Держави;

– виокремити національні інтереси України та аналізувати ефективність діяльності

державних інститутів по їх реалізації, що дасть змогу визначати тип зовнішньої політики

України;

– характеризувати і виділяти основні чинники, які впливають на стосунки України із

державами світу та міжнародними організаціями на сучасному етапі;

– робити прогнози та пропонувати різноманітні варіанти можливого розвитку подій у

сфері двосторонніх та багатосторонніх зовнішньополітичних взаємодій України з країнами

та міжнародними організаціями світу.

5

Загальні компетентності

1) здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;

2) здатність до засвоєння нових знань та креативного мислення, розробки

інноваційних технологій;

3) навички використання сучасних інформаційно-комп’ютерних і комунікаційних

технологій (ІТ);

4) здатність до пошуку, збору, обробки та аналізу інформації з різних джерел;

5) оцінювання, моделювання та прогнозування розвитку соціальних явищ та процесів;

6) здатність використовувати різноманітні форми комунікацій;

володіння державною та, як найменш, однією з іноземних мов на рівні професійного

і побутового спілкування.

Спеціальні компетентності

1) здатність аналізувати соціальні явища, процеси, протиріччя, конфлікти, проблеми

тенденції розвитку суспільства на мікро-, мезо-, макро- та глобальному рівнях;

2) здатність вивчати та аналізувати соціальні відносини, різноманітні прояви

соціальної диференціації, соціальної структури, соціальної стратифікації та соціальної

мобільності;

3) здатність до розробки програми та організації збору, обробки, аналізу та

презентації результатів соціологічних досліджень;

4) здатність використовувати навички роботи з комп’ютером, знання й уміння в галузі

сучасних інформаційних технологій для проведення емпіричних соціологічних

досліджень та підготовки аналітичних документів;

5) здатність до моделювання та прогнозування процесів соціального розвитку, оцінки

соціальних ризиків;

6) уміння проектувати соціальні технології, програми та проекти щодо вирішення

проблем розвитку суспільства, розв’язання соціально-політичних конфліктів та протиріч,

забезпечення процесів демократизації, гуманізації, соціокультурної інтеграції,

екологізації, політики сталого розвитку суспільства;

7) здатність до комплексної обробки та аналізу інформації статистичного,

соціологічного, політико-правового та соціально-психологічного характеру, необхідних

для розробки та обґрунтування ефективних політико-управлінських рішень;

8) уміння використовувати різноманітні форми соціальних та наукових комунікацій з

метою поширення / популяризації соціологічної інформації та соціологічних знань з

метою вирішення проблем розвитку суспільства, захисту демократичних цінностей,

інтересів, прав та свобод, забезпечення соціальної стабільності та сталого розвитку

суспільства.

6

3. Програма навчальної дисципліни

Модуль 1.

Змістовий модуль 1. Основні проблеми зовнішньої політики України на етапі

становлення. Взаємини України з міжнародними організаціями.

Тема 1. Вступ. Геополітична ситуація 90-х років ХХ ст. у регіоні Центральної та

Східної Європи (ЦСЄ) та національна безпека України.

Предмет та завдання курсу „Зовнішня політика України”. Характеристика

літератури з питань предмету. Наростання дезінтеграційних процесів, розпад СРСР та

утворення незалежної України. Угода про створення СНД від 8 грудня 1991 р., Алма-

атинська декларація 21 грудня 1991 р. Дезінтеграція в регіоні ЦСЄ після краху комунізму

в кінці 80-х рр. ХХ ст. Виникнення загрози етнічних та регіональних конфліктів.

Створення механізму реалізації суверенітету України в зовнішній політиці.

Постанова Верховної Ради від 25 грудня 1990 р. „Про реалізацію Декларації про

Державний суверенітет України від 25 грудня 1990 р. в галузі зовнішніх відносин”.

Проблеми “цивілізованого розлучення” в рамках СНД. Територіальні претензії до України

з боку Росії та Румунії. Інформаційна блокада України. Протидія в економічній сфері.

Розподіл армії і флоту, створення власних збройних сил. Закон про оборону. Нейтральний

статус України. Відмова від ядерної зброї. Демографічна та економічна катастрофи в

Україні. Науково-технологічне та військове відставання України від розвинених країн.

Проблема формування зовнішньополітичного відомства України. Концептуальні

засади зовнішньої політики України. „Основні напрями зовнішньої політики України”

1993 р.

Тема 2. Встановлення і розвиток взаємин України з міжнародними організаціями.

Історія та характеристика взаємин України з ООН. Діяльність української

делегації в 40-х – 80-х рр. ХХ ст., участь в переговорах про роззброєння.

Участь України в ОПМ. Борги України перед ООН. Співпраця з СУ ООН (МВФ,

МБРР, ЮНІДО та ін.). Програми ООН та Україна. Україна – ЄБРР. Україна – НАТО.

1991–93 рр. – налагодження політичного діалогу. Створення РПАС та участь в ній

України.

Програма НАТО “Партнерство заради миру” (ПЗМ) та участь в ній України.

Індивідуальна програма України в ПЗМ. Ідея “асоційованого членства” в НАТО. Еволюція

офіційної позиції України щодо розширення НАТО в 1995–99-х рр. “Хартія Україна –

НАТО”. Співпраця Україна – НАТО у гуманітарній сфері. Співробітництво Україна –

НАТО у науковій сфері. Участь у спільних воєнних навчаннях. Інтенсифікація діалогу

Україна – НАТО у 2005–2010 рр. Бухарестський саміт. Спроби приєднання до ПДЧ.

Співпраця Україна – НАТО в у мовах російсько-грузинської війни 2008 р.

Участь військових України у врегулюванні конфлікту в Косово. Україна – НБСЄ

(ОБСЄ). Вступ України до НБСЄ у 1992 р. Участь в форумах ОБСЄ в 1994, 1996, 1998 рр.

Україна – Рада Європи. Досвід співпраці. проблеми участі України в РЄ. Україна

– ЦЕФТА. Україна – ЧЕС (ОЧЕС). Роль України в створенні організації. Основні

напрямки співробітництва в рамках організації. Ділова Рада ЧЕС. План дій створення зони

вільної торгівлі ЧЕС. Україна – ЦЄІ.

Тема 3. Співробітництво Україна – ЄС.

Встановлення співробітництва Україна – ЄС. Місце євроінтеграційного вектора

зовнішньої політики в „Основних напрямах зовнішньої політики України” 1993 р.

Приєднання України до програми ТACIS. Підписання Угоди про партнерство та

співробітництво. Торгова угода України з ЄС у 1995 р. Початок співробітництва в рамках

7

програми ТACIS у 1996 р. „План дій Україна – ЄС”. Ратифікація Угоди про партнерство та

співробітництво та інтенсифікація діалогу Україна – ЄС наприкінці 1990-х рр.

Гельсінський саміт Ради Європи та українське питання.

Взаємини Україна – ЄС на етапі похолодання. Вплив „касетного скандалу” та справи

Гонгадзе на діалог Україна – ЄС. Програма сусідства.

„Постпомаранчева” інтенсифікація діалогу. Нова програма багаторівневої інтеграції

в ЄС. Східне партнерство. Переговори про асоціативне членство в ЄС. Підписання угоди

про асоціативне членство та перспективи її ратифікації. Вплив політичних репресій 2010–

2012 рр. на взаємини України з ЄС. Російський фактор у співробітництві України з ЄС.

Головні аспекти транскордонного співробітництва України з ЄС.

Змістовий модуль 2. Україна у процесі двохстороннього співробітництва.

Тема 1.Україно-російські відносини.

Місце України у геополітичних доктринах Росії: еволюція поглядів протягом 1991–

2012 рр.

Україно-російські відносини на етапі становлення (1991–1997 рр.). Меморандум

Бурбуліса. Формування СНД як засіб інституціоналізації україно-російських відносин.

Українське бачення основних завдань СНД. ГУАМ. Російське бачення СНД. Спроби

долучення України до Організації ташкентського договору. „Стратегічний курс Росії щодо

держав-учасниць СНД”. Основні проблеми україно-російських відносин у першій

половині 1990-х рр. Проблема статусу Криму та міста Севастополь в україно-російських

відносинах. Територіальні претензії Державної Думи РФ щодо України у 1992 р.

Відновлення автономного статусу Криму у складі України. Президентські вибори в Криму

та проблема сепаратизму. Позиція російського політикуму щодо кримського сепаратизму.

Проблема статусу м. Севастополь в україно-російських відносинах. Проблема поділу

чорноморського флоту та базування російського чорноморського флоту на території

України.

Перші широкомасштабні україно-російські домовленості 1997 р. Вирішення

проблеми поділу чорноморського флоту. Україно-російські відносини на етапі стабілізації

та тісного зближення. Проект ЄЕП між російським та українським баченнями (зона

вільної торгівлі та митний союз).

Україно-російські відносини в умовах президентських виборів 2004 р. Загострення

двосторонніх взаємин у „постпомаранчевий” період. Газові конфлікти України та Росії.

Створення та діяльність Росукренерго.

Російсько-грузинський конфлікт 2008 р. і позиція України.

Інтенсифікація діалогу Україна – Росія у 2010–2012 рр. Харківські угоди.

Трансформація ЄврАзЕС у митний союз та позиція України. Підписання угоди про зону

вільної торгівлі між Україною та РФ. Інтеграційні альтернативи України: між угодою про

асоціативне членство з ЄС та Митним союзом із РФ, Білорусією і Казакстаном.

Демаркація та делімітація кордону між Україною та РФ. Розвиток транскордонного

співробітництва.

Тема 2.Україна та держави Західної Європи.

Визнання України як суверенної держави країнами Західної Європи.

Місце України у зовнішньополітичній стратегії та геополітичних доктринах ФРН.

Договірно-правова база україно-німецьких відносин. Політична співпраця в рамках

“трикутника” Україна – Польща – Німеччина. Еволюція зовнішньої політики ФРН

стосовно України від Г.Коля до Г.Шредера. Вплив коаліції Г. Шредера на зміну позиції

уряду ФРН щодо чорнобильської проблеми. Позиція широкої коаліції уряду Ангели

Меркель щодо українського питання.

8

Економічна співпраця України та ФРН. Німецькі інвестиції в Україну, спільні

підприємства. програма “ТРАНСФОРМ”. Проект “АН-7Х”.

Україна – Франція. Спроба України на поч.90-х рр. встановити “особливі стосунки”

з Францією. Підтримка “плану Баладюра”. “Ініціатива Кравчука”. Стримана позиція

Франції щодо розвитку взаємин Україною. Першість російського напрямку у зовнішній

політиці Франції. Недостатні економічні зв’язки.

Особливості взаємин з Францією за президентства Ф.Міттерана та Ж.Ширака.

Позиція Н. Саркозі щодо співпраці з Україною. Франко-німецький тандем на

Бухарестському саміті НАТО.

Україна – Австрія; Україна – Швейцарія; Україна – Італія; Україна –

Великобританія. Станція “Фарадей”.

Україна – держави БЕНІЛЮКС; Україна – Іспанія. (Краз-Івено); Україна – держави

Північної Європи.

Тема 3. Взаємини України та держав Америки.

Україна – Канада. Декларація про економічне співробітництво між Україною і

Канадою від 7 липня 1992 р. Канадські програми в Україні: “Партнери в охороні

здоров’я”, “Розвиток екологічного менеджменту в Україні” та ін. Українська діаспора.

Невідповідність співпраці України з Канадою їх можливостям. Спільна декларація від

березня 1994 р. та Угода про дружбу і співробітництво від жовтня 1994 р. – особливе

партнерство Канади та України.

Україна – США. Сучасні американські геополітичні концепції та Україна. Візит

президента США Дж. Буша в серпні 1991 р. в Київ. Визнання США України як суверенної

держави 25 грудня 1991 р. та встановлення дипломатичних відносин 3 січня 1992 р. Криза

довір’я в 1992 – 93 рр. Ядерне роззброєння України та роль США. Візит С.Телбота в 1993

р. в Київ та “відлига” в американо-українських стосунках. Тристороння заява президентів

США, Росії та України від 14 січня 1994 р. "Рік України".

1994–96 рр. – ера партнерства США і України в політичній, правовій, фінансово-

економічній та військових галузях. Комісія Кучма-Гор. – основні напрями роботи.

Виникнення та наростання кризових явищ у взаєминах України і США: причини та

наслідки. „Постпомаранчеве” зближення у взаєминах Україна – США. Інтенсифікація

співробітництва у чорноморському регіоні.

Нова зовнішньополітична стратегія Б. Обами та україно-американське партнерство.

Російський фактор в україно-американській співпраці на сучасному етапі.

Взаємини України з іншими країнами Америки в політичній, економічній та

військовій сферах.

Тема 4. Місце посткомуністичних держав ЦСЄ в політиці України.

Характеристика геополітичної ситуації в країнах Центральної і Південно-східної

Європи. Спільне і відмінне в політичних і економічних процесах. Геополітичне значення

держав ЦСЄ для України.

Україна – Польща. Декларація про дружбу й співробітництво між Польською

Республікою і УРСР від 1990 р. Встановлення дипломатичних відносин 4 січня 1992 р.

Договір про добросусідство, дружні взаємини та співробітництво від 19 травня 1992 р.

Створення в 1993 р. Консультаційного Комітету Президентів України і Республіки

Польща. Започаткування у 1994 р. стратегічного партнерства. Лібералізація двосторонньої

торгівлі. Співпраця в рамках асоціацій Карпатський Єврорегіон та об’єднання Єврорегіон

– Буг. Військове співробітництво. Основні проблеми історичного примирення Польщі та

України.

Україна – ЧСФСР. (Україна – Словаччина; Україна – Чеська Республіка). Слабкість

зв’язків України з обома країнами. Покращання взаємин із Словаччиною в 1999 р.

Сучасний стан співробітництва із Чехією та Словаччиною.

9

Україна – Угорщина. Співпраця в політичній та економічній сферах. Договір про

основи добросусідства та співробітництва від 6 грудня 1991 р. Зв’язки в сфері економіки

та культури. Національна меншина угорців в Україні. Міжрегіональне співробітництво

Угорщини та України.

Україна – Румунія. Територіальні претензії Румунії до України (Пакт Молотова-

Рібентропа) та вирішення проблеми. Питання щодо статусу о. Зміїний. Підписання

Договору про дружбу і співробітництво в 1997 р. Вплив НАТО на взаємини між Україною

та Румунією. Міжнародний арбітраж щодо статусу о. Зміїний. Територіальні претензії з

боку Румунії на сучасному етапі.

Україна – Болгарія. Співпраця в рамках ЧЕС.

Україна і криза на Балканах. Участь миротворчого контингенту з України в місіях

IFOR, SFOR, KFOR у 1992–1999 рр.

Економічні втрати України.

Тема 5. Інтереси України в Азії, Африці та інших географічно віддалених

регіонах світу.

Геополітичні та економічні інтереси України в АТР. Політичне та економічне

становище в регіоні після фінансової кризи 1997–1998 рр. Початок “тихоокеанської ери” в

історії людства.

Співпраця України з Японією, Китаєм та азіатськими “тиграми”. Політична та

економічна підтримка України. Тайвань в китайсько-українських взаєминах. “Автозаз-

Деу”.

Успіхи української зовнішньої політики в Пакистані. Танковий контракт. ВТС з

Індією.

Взаємини з Іраном – як потенційним постачальником нафти в Україну. Крах

„бушерського” контракту.

Туреччина в світлі національних інтересів України. Туреччина – стратегічний

партнер України. Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Турецькою

республікою від 6 березня 1992 р. Зусилля МЗС України щодо шляху транспортування

каспійської нафти і позиція Туреччини. Перспектива торгівлі зброєю на турецькому

ринку. Туреччина і кримські татари.

Україна – Ізраїль.

Україна – країни Африки.

Тема 6. Стратегічні пріоритети зовнішньої політики України на сучасному

етапі.

Формування сучасної системи європейської безпеки: можливості для України в

умовах позаблокового статусу. Проект Договору про європейську безпеку. Процес Корфу і

Україна. Проблема присутності американської тактичної ядерної зброї в Європі.

Перспектива розміщення США системи ПРО в Європі та можливі наслідки для України.

Українсько-російські відносини: пріоритети та можливі сценарії розвитку. Харківські

угоди 2010 р. Статус Чорноморського флоту РФ: проблема співвідношення харківських та

базових угод 1997 р. Проблема енергетичної безпеки в україно-російських взаєминах:

можливі шляхи вирішення.

Сучасні пріоритети двохсторонніх відносин України з державами ЄС. Південно-

східний вектор зовнішньої політики України як джерело можливостей модернізаційного

розвитку.

10

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових

модулів і тем

Кількість годин

денна форма заочна форма

усього

у тому числі усь

ого

у тому числі

л п лаб інд с.

р. л п лаб інд

с.

р.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Основні проблеми зовнішньої політики України на етапі

становлення. Взаємини України з міжнародними організаціями

Тема 1. Вступ.

Геополітична

ситуація 90-х

років ХХ ст. у

регіоні

Центральної та

Східної Європи

(ЦСЄ) та

національна

безпека України

12 2 2 8

Тема 2.

Встановлення і

розвиток взаємин

України з

міжнародними

організаціями

12 4 8

Тема 3.

Співробітництво

Україна – ЄС

10 2 8

Разом

за змістовим

модулем 1

34 4 6 24

Змістовий модуль 2. Україна у процесі двохстороннього співробітництва

Тема 1. Україно-

російські

відносини

17 4 4 9

Тема 2. Україна

та держави

Західної Європи

7 2 2 3

Тема 3. Взаємини

України та

держав Америки

7 2 2 3

11

Тема 4. Місце

посткомуністични

х держав ЦСЄ в

політиці України

7 2 4 3

Тема 5. Інтереси

України в Азії,

Африці та інших

географічно

віддалених

регіонах світу

5 2 4 3

Тема 6.

Стратегічні

пріоритети

зовнішньої

політики України

на сучасному

етапі

4 4 21

Разом

за змістовим

модулем 2

47 14 12 21

ІНДЗ — — — — — —

Усього годин 81 20 22 66

5. Теми семінарських занять

№

з/п Назва теми

Кількість

годин

1 Вступ. Геополітична ситуація 90-х років ХХ ст. у

регіоні Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) та

національна безпека України

2

2 Встановлення і розвиток взаємин України з

міжнародними організаціями 4

3 Україно-російські відносини 4

4 Україна та держави Західної Європи 2

5 Взаємини України та держав Америки 2

6 Місце посткомуністичних держав ЦСЄ в політиці

України 4

7 Інтереси України в Азії, Африці та інших географічно

віддалених регіонах світу 4

Разом 22

12

6. Самостійна робота

№

з/п Назва теми

Кількість

годин

1 Вступ. Геополітична ситуація 90-х років ХХ ст. у

регіоні Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) та

національна безпека України

8

2 Встановлення і розвиток взаємин України з

міжнародними організаціями 8

3 Співробітництво Україна – ЄС 8

4 Україно-російські відносини 9

5 Україна та держави Західної Європи 3

6 Взаємини України та держав Америки 3

7 Місце посткомуністичних держав ЦСЄ в політиці

України 3

8 Інтереси України в Азії, Африці та інших географічно

віддалених регіонах світу 3

9 Стратегічні пріоритети зовнішньої політики України на

сучасному етапі 21

Разом 66

7. Індивідуальні завдання

1. Порівняльна характеристика концепцій національної безпеки України, Росії, США.

2. Україно-російські взаємини у політичній та військовій сферах.

3. ГУАМ – ГУУАМ: похорони СНД чи політичні ігри без перспективи?

4. Україно-німецькі економічні взаємини в 90-х рр. ХХ ст. – втрачені можливості, втрата

інтересу.

5. Українська присутність на Балканах: реалії і можливості.

6. Україна – Рада Європи: хто винен у напрузі?

7. Україна – США: стратегічне партнерство чи позиція слабкості?

8. Танковий контракт з Пакистаном: проблеми та перспективи.

9. Україно-турецькі взаємини в 90-х роках ХХ ст. в політичній, економічній та

військовій сферах.

10. Проблеми співпраці України з ЄС”.

11. Українсько-канадські стосунки в галузі економіки.

12. Взаємодія України з державами АТР: причини нерозвиненості стосунків.

13. Еволюція політичних взаємин України і США.

14. Економічна безпека України: сучасний стан та можливі варіанти розвитку.

15. Основні напрямки діяльності Ради національної безпеки і оборони України в

реалізації концепції національної безпеки України.

16. Реформування та діяльність українського ВПК в 90-х рр. ХХ ст.: аналіз основних

контрактів.

17. Порівняльна характеристика діяльності ВПК Росії та України: конкуренція чи союз?

18. Інформаційна безпека України.

19. Аналіз військової безпеки України (в порівнянні з однією з держав-сусідів).

13

20. Залежність України від енергоносіїв як визначальний фактор загрози національній

безпеці.

21. Україна – ЄЕП: плюси та мінуси.

22. Військово-технічна співпраця України та Росії.

10. Методи навчання

У процесі викладання навчальної дисципліни „Зовнішня політика України” нами

було використано наступні методи навчання: бесіда, лекція, демонстрація, ілюстрація,

практична робота аналітичного спрямування, аналітичний, дедуктивний, індуктивний та

традуктивний методи, проблемний виклад матеріалу.

11. Методи контролю

Усне опитування, тестові завдання, модульні контрольні роботи, залік.

12. Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота Підсумко

ва

контроль

на

робота

Сума Змістовий

модуль № 1 Змістовий модуль № 2

Т1 Т2 Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 30 100

10 10 10 10 10 10 10

Примітка: форма контролю – залік.

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів

за всі види

навчальної

діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового

проекту

(роботи), практики

для заліку

90–100 А відмінно

зараховано

82–89 В добре

74–81 С

64–73 D задовільно

60–63 Е

35–59

FX

незадовільно

з можливістю

повторного складання

не зараховано

з можливістю

повторного

складання

0–34 F незадовільно

з обов’язковим

повторним вивченням

не зараховано

з обов’язковим

повторним

14

дисципліни вивченням

дисципліни

Бали в діапазоні (90–100) означають, що студенти виявили систематичні знання та

глибоке розуміння положень навчального матеріалу з зовнішньої політики; засвоїли

основну та додаткову літературу, рекомендовану програмою; проявили великі здібності в

осмисленому, логічному, аргументованому, чіткому і вільному трактуванні навчально –

програмного матеріалу; засвоїли взаємозв'язок основних понять дисципліни;

демонструють вміння вільного використання теорій та підходів, проблемних завдань;

самостійно дають правильні відповіді на тестові завдання.

Бали в діапазоні (86–89) означають, що студенти виявили систематичні та глибокі

знання навчального матеріалу та вільно його викладають, дають правильні пояснення

теорій, понять; демонструють розуміння матеріалу, аргументують свої висновки та

судження, уміють застосовувати знання на практиці, легко наводять потрібні приклади не

тільки з підручника, а й самостійно; викладають матеріал логічно і послідовно, з

дотриманням мовних норм; уміють робити висновки; легко знаходить відповіді на тестові

запитання і розв’язує без помилок проблемні завдання.

Бали в діапазоні (71–85) означають, що студенти виявили знання, які відповідають

вимогам, показали систематичний характер знань з дисципліни, засвоїли основну

літературу, рекомендовану програмою, але допускають ряд помітних помилок, які самі

можуть виправити, до того ж роблять помилки не більше як у 15 – 20 % тестів чи

розв’язанні проблемних завдань.

Бали в діапазоні (61–70) означають, що студенти мають знання і розуміння

основних положень навчального матеріалу, однак подають матеріал неповно, допускають

неточності у визначенні понять і формулюванні теорій; не спроможні належним чином

обґрунтувати свої судження, навести власні приклади; викладає матеріал непослідовно з

мовними помилками; орієнтуються лише у 50% тестів і підходах до розв’язання

проблемних завдань.

Бали (60) означає, що студенти виявили знання основного навчального матеріалу в

мінімальному обсязі, необхідному для подальшого навчання та майбутньої професійної

діяльності; в основному ознайомилися з літературою, рекомендованою програмою;

спроможні дати правильні відповіді на 30 % тестових завдань і проблемних питань.

Бали в діапазоні (35–59) свідчать про значні прогалини в знаннях основного

навчального матеріалу, про принципові помилки при виконанні, передбачених програмою

завдань, але студенти спроможні самостійно доопрацювати програмний матеріал і

підготуватися до перездачі дисципліни.

Бали в діапазоні (1–34) означають, що студенти не мали знань зі значної частини

навчального матеріалу; допускали принципові помилки при виконанні більшості

передбачених програмою завдань; не спроможниі самостійно засвоїти програмний

матеріал і потребує повторного вивчення етнополітології.

12. Методичне забезпечення

1. Матеріали до лекцій з різних тем курсу.

2. Методичні вказівки (плани семінарських занять, завдання для самостійної роботи

студентам).

15

13. Рекомендована література

Базова

1. Гавел В. Промови та есеї / Вацлав Гоавел. – К.: Видавничий дім «КОМОРА», 2016.

– 142 с.

2. Гавел В. Прошу коротко. Розмова з Карелом Гвіждялою, примітки, документи /

Вацлав Гавел. – Львів: ПАІС, 2016. – 288 с.

3. Генрі Кіссінджер. Світовий порядок. Роздуми про характер націй в історичному

контексті / пер. з англ. Надія Коваль. – К.: Наш формат, 2017. – 320 с.

4. Кондоліза Райс. Демократія / Переклад з англійської Леся Герасимчука. – Харків:

КЛУБ СІМЕЙНОГО ДОЗВІЛЛЯ, 2018. – 320 с.

5. Почепцов Г. Смисли і війни: Україна і Росія в інформаційній і смисловій війнах /

Георгій Почепцов. – К.: Києво-Могилянська академія, 2016. – 316 с.

6. Українська призма: Зовнішня політика 2016. Аналітичне дослідження // ГО «Рада

зовнішньої політики «Українська призма», Фонд ім. Ф. Еберта. – Київ, 2017. – 204

с.

7. Українська призма: Зовнішня політика 2015. Аналітичне дослідження // ГО «Рада

зовнішньої політики «Українська призма», Фонд ім. Ф. Еберта. – Київ, 2016. – 164

с.

8. Аудит зовнішньої політики: Україна – Швеція. Дискусійна записка. – К.: Інститут

світової політики, 2017. – 44 с.

9. Аналітична доповідь до Щорічного Послання Президента України до Верховної

Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році». – К. :

НІСД, 2017. – 928 с.

10. Актуальная геополитическая ситуация и интересы Украины // Тижневий

інформаційно-аналітичний огляд (далі ТІАО). – 2000. – №21.

11. Бар Є. Україна-Польща – якісно новий рівень взаємин // ПіЧ. – 1997. – №4.

12. Бжезінський Зб. Велика шахівниця // бібл. РІС КІСУ.

13. Бжезінський Зб. Вирішальна роль України на пострадянському просторі // Політика

і час (далі ПіЧ). – 1997. – №9.

14. Бжезінський Зб. Вне контроля. Глобальный беспорядок накануне ХХІ века // США:

ЭПИ. – 1994. – №4, и др.

15. Бжезинський Зб. Україна має стати європейською державою // Сучасність. – 1991. –

№9.

16. Бжезінський Зб. Україна у геостратегічному контексті / Збігнєв Бжезінський. –

К. : Видавничий дім „Києво-Могилянська академія”, 2006. – 102 с.

17. Біляцький С. І куди ж ми, власне, крокуємо? // ПіЧ. – 1998. – №7.

18. Бульвінський А. Проект Єдиного економічного простору: російське та українське

бачення / Андрій Бульвінський // Віче. – [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://www.viche.info/journal/1640/

19. Бурант С. Україна і Польща: до стратегічного партнерства // Політична думка. –

1997. – №3.

20. Бутейко А. Камінь спотикання знесено // ПіЧ. – 2003. – №8.

21. Валуєв Ю. Україна і Угорщина співпрацюють // Час/Тіmе. – 1996. – 22 листопада.

22. Василенко В. Лінія досягнутого порозуміння (Румунія) // ПіЧ. – 1997. – №7.

23. Васильєва-Чекаленко Л. Україна в міжнародних відносинах (1944–1996). – К.,

1998.

24. Васильєва-Чекаленко Л.Д. Україна в міжнародних відносинах (1944–1996рр.). –

К.,1998.

http://www.viche.info/journal/1640/

16

25. Вахудова М. Нерозділена Європа: демократія, важелі впливу та інтеграція після

комунізму / Мілада Вахудова. – К. : Вид. дім „Києво-Могилянська академія”, 2009.

– 379 с.

26. Воєнна доктрина України // Голос України. – 1993. – 28 жовтня.

27. Вознюк А. Чехия // МЖ. – 1997. – №9.

28. Глібов В., Горун Д. Українсько-польські взаємини в пострадянський період // ПіЧ.

– 1997. – №5–6.

29. Горбулін В. Діяльність Ради національної безпеки і оборони України в реалізації

Концепції національної безпеки // Наука і оборона. –1999. – №3.

30. Горбулін В. Національна безпека України та міжнародна безпека // Політична

думка. – 1997. – №1.

31. Гречанінов В. Деякі аспекти реформи Збройних Сил України // Українські

варіанти. – 1998. – №1.

32. Гречанінов В. Серед факторів регіональної рівноваги // ПіЧ. – 1998. – №4.

33. Гречко П. К вопросу о понятии «национальная безопасность» // Социально-

политический журнал. – 1998. – №3.

34. Грищенко А. Украина на мировых рынках: добро пожаловать или… // ЗН. – 2000. –

24 июня.

35. Гуревич А. Щит и меч экономики Украины // Зеркало недели (далі ЗН). – 1998. – 7

мая.

36. Давыдов Ю. Возникновение региона ЦВЕ: последствия для России и Запада //

США: ЭПИ. – 1997. – №4.

37. Дергачев А. Украина в современных геополитических преобразованиях // Полис. –

1998. – №3.

38. Дергачев О. Небезпека як атрибут державності // Політична думка. – 1997. – №1.

39. Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською

Федерацією [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/643_006

40. Дугин А. Геополитика постмодерна. Времена новых империй. Очерки геополитики

ХХІ века / Александр Дугин. – СПб. : Амфора. ТИД Амфора, 2007. – 382 с.

41. Єжеєв М. Ф. Російська ініціатива щодо створення євразійського союзу: оцінки та

висновки для України // Стратегічні пріоритети. – №3 (24), 2012. – С. 187–191.

[Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://www.niss.gov.ua/public/File/Str_prioritetu/SP_3_2012.pdf

42. Єрьоменко А. Реверс – не шантаж // Дзеркало тижня. – №40. – [Електронний

ресурс]. – Режим доступу : http://dt.ua/ECONOMICS/revers__ne_shantazh-

111879.html

43. Заброварний С. До нового примирення і щирого порозуміння // ПіЧ. – 1997. – №9.

44. Завдання зовнішньополітичної служби України на сучасному етапі // ПіЧ. – 1995. –

№8.

45. Зленко А. Внешняя политика Украины: принципы формирования и проблемы

реализации // Международная жизнь (далі МЖ). – 1993. – №12.

46. Івченко О. Україна в системі міжнародних відносин: історична ретроспектива та

сучасний стан. – К. – 1997.



48. Картавцев В., Чорноусенко О. На що спиратиметься щит // ПіЧ. – 1998. – №1.

49. Касьянов Г. Україна 1991–2007: нариси історії. – К. : Наш час, 2008. – 432 с.

50. Квитко В. Перед нами – заманчивые перспективы (Україна-Угорщина) //

Посредник. – 1997. – 7 июля.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/643_006

http://www.niss.gov.ua/public/File/Str_prioritetu/SP_3_2012.pdf

http://dt.ua/ECONOMICS/revers__ne_shantazh-111879.html


17

51. Киридон А. М., Троян С. С. Російсько-грузинський конфлікт серпня 2008 року:

історико-політологічний аналіз: Монографія / А.М. Киридон, С. С. Троян. – Київ-

Рівне : РІС КСУ, 2009. – 80 с.

52. Кістерський Л. Економічна безпека України // Наука і оборона. – 1999. – №1.

53. Ковальський В., Маначинський О., Пронкін Є. Безпека України та вплив на неї

воєнно-політичного оточення. – К., 1993. – №3.

54. Концепция (основы государственной политики) национальной безопасности

Украины. – ЗН. – 1997. – 18 января.

55. Коробов М. Внешний долг Украины: структура, тенденции, перспективы //

Підтекст. – 1998. – №9.

56. Кремінь В., Бінько І., Головащенко С. Політична безпека України: концептуальні

засади та система забезпечення. – К., 1998.

57. Кузьо Т. Якір стабільності для континенту // ПіЧ. - 1996. – №4.

58. Лазарева А. Польша замолвила перед Шираком словечко за Украину. С какой

целью? // ЗН. – 1996. – 21 сентября.

59. Лисицин Е. Воєнна політика як складова частина національної безпеки // Наука і

оборона. – 1999. – №2.

60. Лук’янчук С. Перша газова війна. Нотатки очевидця // Українська правда. –

31 грудня 2009. – [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://www.pravda.com.ua/articles/2009/12/31/4576999/

61. Маначинський О. Балкани і Україна: можливі шляхи співробітництва // Підтекст. –

1998. – №22,23,24.

62. Матіяшек П. Ядерна спадщина // ПіЧ. – 1995. – №2,3.

63. Мошес А. Политика Запада в отношении Украины // МЭиМО. – 1996. – №2.

64. Нация, национализм, суверенитет // Социально-политический журнал. – 1998. –

№3.

65. Овсянников Ю. Польша не захлопнет перед Украиной “двери” НАТО // ЗН. – 1995.

– 9 декабря.

66. Огляд україно-російських відносин [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://cpcfpu.ru/projects/foreignpolicy/papers/0607/

67. Павлів О. Нейтралітет у зовнішній політиці України: теорія і практика // Підтекст.

– 1998. – №21, 22.

68. Палій О. Перспективи вступу Румунії до НАТО і українські інтереси // Підтекст. –

1997. – №37-38.

69. Палій О. Польща – Україна: дружба за обопільної відсутності альтернативи //

Підтекст. – 1998. – №5–6.

70. Палій О. Словаччина: на українському західному кордоні великі зміни // Підтекст.

– 1998. – №39.

71. Пастернак-Таранушенко Г. Економічна безпека. Сучасні вимоги // Підтекст. – 1998.

– №16,19.

72. Перстнёва Н. Украина стремится в коридор // ЗН. – 1997. – 27 июня.

73. Пирожков С., Крамаревський О. В контексті загальної архітектури безпеки.

Польсько-українські відносини: погляд з України // ПіЧ. – 1996. – №1.

74. Политика национальной безопасности Российской Федерации (1996–2000);

Стратегия национальной безопасности США – ксерокс – бібліотека РІС.

75. Політологія посткомунізму. – К., 1995. – С. 266–283.

76. Проект ЄЕП: за і проти // День. – [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://www.day.kiev.ua/36814

77. Пролеев С. Срединная Европа: геополитический вектор для Украины // Підтекст. –

1997. – №42.

78. Рилач Ю. Як добрі сусіди /Словаччина/ // Піч. – 2003. - №8.

http://www.pravda.com.ua/articles/2009/12/31/4576999/

http://cpcfpu.ru/projects/foreignpolicy/papers/0607/

http://www.day.kiev.ua/36814

18

79. Сіденко В. Зовнішньоекономічні відносини України: проблеми реформування //

Вісник НАН України. – 1996. – №11-12.

80. Соколовский А. Дорога к европейской цивилизации // ЗН. – 1998. – 4 апреля.

81. Стратегический курс России с государствами – участниками Содружества

Независимых Государств [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://www.mid.ru/bdomp/ns-

osndoc.nsf/e2f289bea62097f9c325787a0034c255/4e3d23b880479224c325707a00310fad

!OpenDocument

82. Струтинський В Україна і Польща на шляхах парламентаризму // Віче. – 1998. –

№9.

83. Тертичний В. Тернистими шляхами ядерного роззброєння // ПіЧ. – 1996. – №1.

84. Тертичний В. Ціна без’ядерного статусу // ПіЧ. - 1995. – №1.

85. Тот Лоранд Україна – найбезпроблемніша сусідка угорців // Україна. – 1995. –

№21-22.

86. Україна в 2010 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-

економічного розвитку: монографія / за заг. ред. А. В. Єрмолаєва. – К. : НІСД, 2010.

– 528 с.

87. Україна і Польща після розширення НАТО // ПіЧ. – 2000. – №3-4.

88. Українські кордони: Румунія, Білорусія, Росія // ТІАО. – 2002. - №22.

89. Федуняк С. НАТО и Украина // МЭиМО. – 1996. – №3.

90. Центрально-европейский саммит в общем контексте украинской внешней

политики // ТІАО. – 2000. – №17-18.

91. Шіммельфенінг Ф. Європеїзація Центральної та Східної Європи / Франк

Шіммельфенінг, Ульріх Зедельмаєр. – К. : Юніверс, 2010. – 288 с.

92. Шеретюк О. Євроінтеграційні імперативи України / Оксана Шеретюк. –

Рівне : Зень, 2006. – 137 с.

93. Шмунєвський З. Народжені для співпраці // ПіЧ. – 1995. – №12.

Допоміжна

1. Васильєва-Чекаленко Л. Україна в міжнародних відносинах (1944-1996). – К., 1998.

2. Гайкен Є. На головних напрямках співробітництва // ПіЧ. – 1996. – №12.


сучасний стан. – К., 1997.

4. Копиленко М. Україна-Німеччина: інвестиція у власне майбутнє // Віче. – 1996. –

№6.

5. Кораблёв С. Три взгляда на Великобританию // ЗН. – 1993. – 13 февраля.

6. Кочубей Ю. Із знаком “плюс” (Укр-Фр) // ПіЧ. – 1998. – №7.

7. Кудряченко А. Україна-Німеччина: вектор співдій // Віче. – 1993. – №7; Віче. – 1994.

– №8.

8. Лазарева А. Почему Кучма едет в Париж, а не Ширак в Киев? // ЗН. – 1997. – 4

января.

9. Лебедько С. Україна і країни Бенілюкс // Финансовая Украина. – 1997. – 11 февраля.

10. Майко В. Без істотних проривів (Україно-Британські) // ПіЧ. – 1998. – №11-12.

11. Мостовая Ю. Герхард Шрёдер – Украина: всё в твоих руках // ЗН. – 2000. – 1 июля.

12. Осадчук Б. Німеччина й Україна // Час. – 1996. – 6 вересня.

13. Петрів Т. Великий крок Гельмута Коля. // Голос України. – 1993. – 11 червня.

14. Писанская В. Герхард Шрёдер приедет в Киев. забирать слово // ЗН. – 1999. – 3 июля.

15. Політологія посткомунізму. – К., 1995.

16. Пухлій В. Членство у СОТ: плюси і мінуси // Піч. – 2002. - №9.

17. Рифкінд М. Великобританія неухильно підтримуватиме Вас // ПіЧ. – 1995. – №10.

18. Рілль Бернд Об’єднана Німеччина і світові політика. // ПіЧ. – 1998. – №2.

http://www.mid.ru/bdomp/ns-osndoc.nsf/e2f289bea62097f9c325787a0034c255/4e3d23b880479224c325707a00310fad!OpenDocument



19

19. Рудич С. Україна – Німеччина: вихід на сучасний рівень партнерства // Віче. – 1997. –

№12.

20. Тарасюк Б. На перехресті Європи до 5-річчя встановлення дипломатичних відносин

між Україною і Бельгією // Урядовий кур’єр. – 1997. – 15 березня.

21. Україна, Росія, Німеччина: нові реалії // Політична думка. – 1994. – №2.

22. Українська державність у ХХ столітті. – К., 1996.

23. Фієсні П. Нинішній рік може стати роком Франції в Україні // Україна. Європа. Світ. –

1998. – 4 квітня.

24. Аппатов С. Україна-Канада // ПіЧ. – 1998. – №10.

25. Аппатов С., Горбатюк Н. Океан – не перепона (Укр-Кан) // ПіЧ. – 1998. – №10.

26. Барановський О. Американська стратегія безпеки // ПіЧ. – 1995. – №3.


28. Воронін В. Пошук на роздоріжжі: Українсько-кубинські відносини у 1991-94 роках //

ПіЧ. – 1995. – №4.

29. Гарань О. Розпад СРСР і українське питання в політиці США // Сучасність. – 1995. –

№4.

30. Грищенко Т. Геостратегія постбіполярності (сучасні американські концепції та

Україна) // Політична думка. – 1997. – №1.

31. Гундерсен Дж. США активно відкривають Україну // ПіЧ. – 1992. – №2.

32. Дейчанівський О. Блага вість: Деякі міркування щодо американо-українських

стосунків // ПіЧ. – 1994. – №3.

33. Дойчик М. Стосунки України та Канади в 1991-96 рр.: патронат чи співробітництво?

// Нова політика. – 1998. – №4.

34. Жижкина И. Оценка угроз в американской стратегии национальной безопасности //

США: ЭПИ. – 1998. – №10.



36. Кауфман Р. Латинская Америка: новые вызовы // МЭиМО. – 1998. – №4.

37. Красильчук В. Ступінь відкритості і темпи зростання (Бразилія) // ПіЧ. – 1998. – №7.

38. Макаренко О. Допомога “під реформи” // ПіЧ. – 1994. – №3.

39. Манкерді Д. Еволюція політики Сполучених Штатів щодо України // Політологічні

читання. – 1994. – №4.

40. Мостовая Ю. Клинтон … // ЗН. – 2000. – 3 июня.

41. Наш торгово-економічний партнер – Канада // Зовнішня торгівля. – 1999. – №1-2.

42. Палій О. Головна хиба американської орієнтації України // Підтекст. – 1997. – №42.

43. Самуйлов С. О некоторых американских стереотипах в отношении Украины // США:

ЭПИ. – 1997. – №3.

44. Самуйлов С. Политика США в отношении СНГ // США: ЭПИ. – 1998. – №10.

45. США: ЭПИ. – 1995. – №10.

46. Угода про дружбу і співробітництво між Україною і Канадою // ПіЧ. – 1994. – №12.

47. Україна – Бразилія // Піч. – 2002. - №2, 2003. - №7.

48. Украина – Канада // Международная торговля. – 1999. – №1-2.

49. Аппатов С., Сайгакова Л. На основі ментальної близькості (Ізраїль) // ПіЧ. – 1998. –

№3.

50. Бадрай В. Азиатский синдром // ЗН. – 2000. – 13 мая.

51. Варбанець П. У повітрі запахне змінами /Туреччина/ // ПіЧ. – 2003. - №7.

52. Визит в Турцию // ТІАО. – 2000. – №12.

53. Волович О. Між Сходом і Заходом (Туреччина) // ПіЧ. – 1998. – №8.



55. Макаревич М, Кононко Д. В атмосфері довіри і конструктивності. Україна –

Південна Африка // ПіЧ. – 1994. – №4.

20

56. Мхитарян Н. Україна і Туреччина в рамках ЧЕС// ПіЧ. – 1997. – №4.

57. Парахонський Б. Південні дивіденди // ПіЧ. – 1998. – №10.

58. Парахонський Б. Південно-східний вектор // ПіЧ. – 1998. – №3.

59. Поліха І. Некласична складова АТР (Південна Азія) // ПіЧ. – 1996. – №4.

60. Сєднєв В., Лукаш О. АТР сьогодні: погляд з Києва // ПіЧ. – 1994. – №8.

61. Соколенко С. Регіон, час якого настав (Ізраїль) // ПіЧ. – 1995. – №1.

62. Султанський П. Для нас це аж ніяк не шляхопровід, китайська складова української

зовнішньої політики // ПіЧ. – 1996. – №11.

63. Токарєв О. ПАР – наш перспективний партнер // ПіЧ. – 1997. – №9.

64. Турция: по дороге к процветанию // ЗН. – 2000. – 1 июля.

65. Шевченко Т. И Африка нам не нужна? // ЗН. – 2000. – 1 апреля.

21

Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів

1. Здійсніть SWOT-аналіз однієї з обраних перспектив зовнішньополітичних

ініціатив України.

1. Інтеграція України до складу Митного союзу Росії, Білорусії та Казакстану.

2. Інтеграція України до складу ОДКБ.

3. Інтеграція України до складу НАТО.

4. Інтеграція України до складу ЄС.

5. Передвиборча зовнішньополітична програма ВО „Свобода”.

6. Ратифікація угоди про асоціативне членство України і ЄС.

7. Розміщення американських систем ПРО на території України.

8. Відновлення ядерного статусу України.

Студенти можуть обрати будь-яку актуальну для України зовнішньополітичну

проблему для здійснення SWOT-аналізу. Пропонований перелік тем є лише прикладом і

носить рекомендаційний характер.

Приклад здійснення SWOT-аналізу

Інтеграція України до складу Митного союзу

Сильні сторони (STRENGTHS)

1. Можливість реалізації на ринках СНД

української продукції, яка не відповідає

стандартам якості високорозвинутих

держав.

2. Збільшення товарообороту сприятиме

інтенсифікації виробництва та збільшенню

ВВП.

3. Покращення економічної ситуації

сприятиме внутрішньополітичній

стабілізації.

Слабкі сторони (WEAKNESSES)

1. Консервація української продукції на

рівні низьких стандартів якості.

2. Відбуватиметься збільшення

виробництва переважно у аграрній

сфері.Вироблятимуться товари та

надаватимуться послуги низької якості

3. Внутріполітична стабілізація може

призвести до ще більшої консолідації

режиму корпоративного авторитаризму.

Економічне покращення буде ситуативним,

оскільки не супроводжуватиметься

системними реформами.

4. Без масштабної лібералізації економіки,

яка не планується в рамках Митного союзу,

в Україні продовжуватиме домінувати

монопольний великий бізнес. Рівень життя

населення суттєво не покращиться.

Зовнішні фактори, що створюють

додаткові можливості (OPPORTUNITIES)

1. Можливості зниження ціни на

російські енергоносії.

2. Зниження (ліквідація) мита на

товари сільськогосподарської

продукції, які експортуються

Україною.

3. Прихід російських інвестицій

пожвавить економіку України.

4. Вихід із СОТ може бути

компенсований вигодами

Зовнішні фактори, що створюють

додаткові загрози

1. Політична домінанта в енергетичній

політиці РФ та недавній приклад

Білорусії доводять, що цінами на

енергоносії і надалі

маніпулюватимуть.

2. Політична домінанта в економічній

політиці РФ може призвести до

чергової хвилі антидемпінгових

заходів.

3. У РФ немає достатньої кількості

22

економічної співпраці з Митним

союзом.

інвестицій для того, щоб

забезпечити тривалий динамічний

розвиток української економіки.

4. Ризик потрапити в повну

економічну, а звідси і політичну

залежність від Росії.

5. Вихід України із СОТ.

6. Припинення євроінтеграційного

курсу України.

7. Вплив авторитарних режимів

Білорусії, РФ та Казакстану

посприяє консолідації

корпоративного режиму в Україні.

За такої ситуації рівень життя

населення може погіршитися.

Демократичні права та свободи

ігноруватимуться, опозиція

зазнаватиме переслідувань.

2. Здійсніть Івент-аналіз однієї за актуальних для України подій

зовнішньополітичного характеру. Вибір події здійснюється студентом самостійно з

урахуванням її актуальності та кола наукових зацікавлень студента.

3. Здійсніть когнітивне моделювання однієї з актуальних для України

зовнішньополітичних проблем. Вибір проблеми здійснюється студентом самостійно з

урахуванням її актуальності та кола наукових зацікавлень студента.

Приклад здійснення когнітивного моделювання

Проблема врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту

В основі гіпотези дослідження проблеми врегулювання ізраїльсько-палестинського

конфлікту лежить твердження про те, що попри небажання конфліктуючих сторін знайти

компроміс, вони змушені серйозно рахуватися з пацифістською позицією інших суб’єктів

міжнародних відносин в особі ООН, США та країн ЄС, що значно стримує ескалацію

конфлікту.

Етапи когнітивного моделювання проблеми врегулювання ізраїльсько-

палестинського конфлікту.

І. Визначення елементів когнітивної карти.

1. Ізраїльсько-палестинський конфлікт.

2. Уряд Ізраїлю.

3. ХАМАС.

4. ООН.

5. Адміністрація США.

6. Країни ЄС.

23

ІІ. Моделювання когнітивної карти.

Модель когнітивної карти „Проблема врегулювання ізраїльсько-палестинського

конфлікту”.

ІІІ. Опис причинно-наслідкових зв’язків між елементами когнітивної карти.

1. Врегулювання ізраїлсько-палестинського конфлікту (1) – Уряд Ізраїлю (2).

Причинно-наслідковий зв’язок є негативним, оскільки Ізраїль станом на сьогодні виявляє

більшу схильність до силового вирішення проблеми, ніж переговорного сценарію. Тому

збільшення одного елементу призводить до посилення іншого (–).

2. Врегулювання ізраїлсько-палестинського конфлікту (1) – ХАМАС (3). Причинно-

наслідковий зв’язок є негативним, оскільки ХАМАС прагне до суттєвого послаблення (і

навіть знищення) держави Ізраїль шляхом застосування терористичних актів та ракетних

обстрілів (–).

3. Врегулювання ізраїлсько-палестинського конфлікту (1) – ООН (4). Причинно-

наслідковий зв’язок є позитивним, оскільки ООН прагне до врегулювання конфлікту (+).

4. Врегулювання ізраїлсько-палестинського конфлікту (1) – Адміністрація США (5).

Причинно-наслідковий зв’язок є позитивним, оскільки США прагне до врегулювання

конфлікту (+).

5. Врегулювання ізраїлсько-палестинського конфлікту (1) – Країни ЄС (6).

Причинно-наслідковий зв’язок є позитивним, оскільки країни ЄС прагнуть до

врегулювання конфлікту (+).

6. Уряд Ізраїлю (2) – ХАМАС (3). Збільшення одного елементу призводить до

зменшення іншого (–).

7. Уряд Ізраїлю (2) – ООН (4). Посилення регулятивної ролі ООН означатиме

послаблення ворожої позиції Ізраїлю (–).

8. Уряд Ізраїлю (2) – Адміністрація США (5). Посилення підтримки з боку США

означатиме посилення нонконформістської позиції з боку Ізраїлю (+).

1

6 2

3

4

5

24

9. Уряд Ізраїлю (2) – Країни ЄС (6). Посилення регулятивної ролі країн ЄС

означатиме послаблення ворожих настроїв Ізраїлю (–).

10. ХАМАС (3) – ООН (4). Посилення регулятивної ролі ООН веде до послаблення

ворожих настроїв ХАМАС (–).

11. ХАМАС (3) – Адміністрація США (5). Посилення підтримки з боку США

означатиме посилення ізраїльських позицій, а отже послаблення ХАМАСу (–).

12. ХАМАС (3) – країни ЄС (6). Посилення ролі країн ЄС у врегулюванні конфлікту

означатиме послаблення радикальних настроїв ХАМАС (–).

13. ООН (4) – Адміністрація США (5). Посилення активності США означатиме

посилення регулятивної ролі ООН (+).

14. ООН (4) – Країни ЄС (6). Посилення миротворчої активності ООН сприятиме

посиленню активності країн ЄС та більшій актуалізації цієї проблеми в Європі (+).

15. Адміністрація США (5) – країни ЄС (6). Посилення уваги США до конфлікту

сприятиме посиленню активності країн ЄС у цьому напрямку (+).

ІV. Аналіз контурів зворотного зв’язку.

Елемент „Проблема врегулювання конфлікту” (1) пов’язаний з іншими

елементами наступними контурами зворотного зв’яку.

1. 1-2-3-1= (–)(–)(–)=(–) 2. 1-2-4-1= (–)(–)(+)=(+)

3. 1-3-4-1=(–)(–)(+)=(+)

4. 1-3-5-1=(–)(–)(+)=(+)

5. 1-4-5-1=(+)(+)(+)=(+)

6. 1-4-6-1=(+)(+)(+)=(+)

7. 1-5-6-1=(+)(+)(+)=(+)

8. 1-5-2-1=(+)(+)(–)=(–)

9. 1-6-2-1=(+)(–)(–)=(+)

10. 1-6-3-1=(+)(–)(–)=(+)

Елемент „Уряд Ізраїлю” (2) пов’язаний з іншими елементами наступними контурами

зворотного зв’язку:

11. 2-3-4-2=(–)(–)(–)=(–)

12. 2-4-5-2=(–)(+)(+)=(–)

13. 2-5-6-2=(+)(+)(–)=(–)

14. 2-6-3-2=(–)(–)(–)=(–)

15. 2-3-5-2=(–)(–)(+)=(+)

Елемент „ХАМАС” (3) пов’язаний з іншими елементами наступними контурами


16. 3-4-5-3=(–)(+)(–)=(+)

17. 3-5-6-3=(–)(+)(–)=(+)

18. 3-4-6-3=(–)(+)(–)=(+)

19. 3-5-2-3=(–)(+)(–)=(+)

Елемент „ООН” (4) пов’язаний з іншими елементами наступними контурами


20. 4-5-6-4=(+)(+)(+)

V. Узагальнення контурів зворотного зв’язку:

Негативні контури зворотного зв’язку із знаком „–” додаються до позитивних

контурів із знаком „+”.

– 6 + 14 = 8.

VI. Результати моделювання когнітивної карти „Проблема врегулювання

ізраїльсько-палестинського конфлікту”.

Позитивний результат узагальнення контурів зворотного зв’язку когнітивної карти

свідчить про серйозний вплив пацифістської позиції ООН, США та країн ЄС на процес

врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту та дії конфліктуючих сторін.

25

Методичні рекомендації з підготовки до практичних (семінарських занять)

СЕМІНАР 1.

Тема: Трансформаційні процеси 90-х років ХХ ст. у регіоні Центральної та Східної

Європи (ЦСЄ) та національна безпека України

Перелік питань для обговорення:

1. Основні проблеми на шляху до становлення України як повноправного суб’єкта

міжнародного права та міжнародних відносин (проблема формування МЗС України,

проблема визнання, визначення зовнішньополітичної стратегії). Проаналізувати

«Основні напрями зовнішньої політики України» 1993 р.

2. Ядерне роззброєння України і наслідки процесу.

3. Нейтральний статус України: за і проти.

4. Розподіл армії і флоту колишнього СРСР, створення збройних сил України.

5. Національні інтереси України. Проаналізуйте Концепцію національної безпеки

України. Основні загрози національній безпеці України на початку 1990-х рр.

6. Проаналізуйте реферат книги Зб.Бжезинського «Поза контролем. Глобальний безлад

напередодні ХХІ століття» та статтю «Вирішальна роль України на пострадянському

просторі».

Література:



4. Бжезинський Зб. Велика шахівниця // бібл. РІС КІСУ.

5. Бжезинський Зб. Вирішальна роль України на пострадянському просторі // Політика і

час (далі ПіЧ). – 1997. – №9.

6. Бжезинський Зб. Вне контроля. Глобальный беспорядок накануне ХХІ века // США:

ЭПИ. – 1994. – №4, и др.


№9.


9. Васильєва-Чекаленко Л.Д. Україна в міжнародних відносинах (1944-1996рр.). –

К.,1998.

10. Воєнна доктрина України // Голос України. – 1993. – 28 жовтня.

11. Горбулін В. Діяльність Ради національної безпеки і оборони України в реалізації

Концепції національної безпеки // Наука і оборона. –1999. – №3.

12. Горбулін В. Національна безпека України та міжнародна безпека // Політична думка.

– 1997. – №1.

13. Гречанінов В. Деякі аспекти реформи Збройних Сил України // Українські варіанти. –

1998. – №1.

14. Гречанінов В. Серед факторів регіональної рівноваги // ПіЧ. – 1998. – №4.

15. Гречко П. К вопросу о понятии «национальная безопасность» // Социально-

политический журнал. – 1998. – №3.

16. Грищенко А. Украина на мировых рынках: добро пожаловать или… // ЗН. – 2000. –

24 июня.

17. Гуревич А. Щит и меч экономики Украины // Зеркало недели (далі ЗН). – 1998. – 7

мая.

18. Дергачев О. Небезпека як атрибут державності // Політична думка. – 1997. – №1.

26

19. Завдання зовнішньополітичної служби України на сучасному етапі // ПіЧ. – 1995. –

№8.

20. Зленко А. Внешняя политика Украины: принципы формирования и проблемы

реализации // Международная жизнь (далі МЖ). – 1993. – №12.



22. Картавцев В., Чорноусенко О. На що спиратиметься щит // ПіЧ. – 1998. – №1.

23. Кістерський Л. Економічна безпека України // Наука і оборона. – 1999. – №1.

24. Концепция (основы государственной политики) национальной безопасности

Украины. – ЗН. – 1997. – 18 января.

25. Коробов М. Внешний долг Украины: структура, тенденции, перспективы // Підтекст.

– 1998. – №9.

26. Кремінь В., Бінько І., Головащенко С. Політична безпека України: концептуальні

засади та система забезпечення. – К., 1998.

27. Кузьо Т. Якір стабільності для континенту // ПіЧ. - 1996. – №4.

28. Лисицин Е. Воєнна політика як складова частина національної безпеки // Наука і

оборона. – 1999. – №2.

29. Матіяшек П. Ядерна спадщина // ПіЧ. – 1995. – №2,3.

30. Мошес А. Политика Запада в отношении Украины // МЭиМО. – 1996. – №2.

31. Нация, национализм, суверенитет // Социально-политический журнал. – 1998. – №3.

32. Павлів О. Нейтралітет у зовнішній політиці України: теорія і практика // Підтекст. –

1998. – №21, 22.

33. Пастернак-Таранушенко Г. Економічна безпека. Сучасні вимоги // Підтекст. – 1998. –

№16,19.

34. Перстнёва Н. Украина стремится в коридор // ЗН. – 1997. – 27 июня.

35. Политика национальной безопасности Российской Федерации (1996-2000);

Стратегия национальной безопасности США – ксерокс – бібліотека РІС.

36. Політологія посткомунізму. – К., 1995. – с.266-283.

37. Сіденко В. Зовнішньоекономічні відносини України: проблеми реформування //

Вісник НАН України. – 1996. – №11-12.

38. Соколовский А. Дорога к европейской цивилизации // ЗН. – 1998. – 4 апреля.

39. Українські кордони: Румунія, Білорусія, Росія // ТІАО. – 2002. - №22.

40. Тертичний В. Тернистими шляхами ядерного роззброєння // ПіЧ. – 1996. – №1.

41. Тертичний В. Ціна без’ядерного статусу // ПіЧ. - 1995. – №1.


СЕМІНАР 2.

Тема: Встановлення і розвиток взаємин України з міжнародними організаціями

(1991–2017 рр.).


1. Україна – ООН:

а) співпраця України з ООН в 1945–90рр.;

б) розвиток взаємин в 1991–2017 рр.

в) миротворчі операції.

2. Україна – НАТО: співпраця в політичній та військовій сферах. Основні проблеми.

3. Основні переваги та недоліки вступу України до НАТО.

4. Україна – Рада Європи: Основні етапи взаємин.

5. Україна – ЄС: розвиток відносин у 1991–2000 рр.

27

6. Україна – ЄС: відносини у 2000–2013 рр.

7. Україна – ЄС: взаємовідносини 2014–1018 рр.


1. Pikhovshek V., Christopher P. Transformation and the Ukrainian armed forces // NATO

review. – 1994. – №5.

2. Udovenko H. European stability and NATO enlargement: Ukraine’s perspective // NATO

review. – 1995. – №5.

3. Батюк В. У повний голос // ПіЧ. – 1995. – №3.

4. Бжезинський Зб. План для Європи: як розширити НАТО // ПіЧ. – 1995. – №5.

5. Бруз В. Україна в ООН: питання національної та міждержавної безпеки // Політична

думка. – 1994. – №4.

6. Будкін В. У рамках особливого партнерства (НАТО, ЄС) // ПіЧ. – 1998. – №9.


8. Василенко С. Чорноморська доктрина України та її сучасні виміри // Людина і

політика. – 2002. - №4.

9. Грищенко К. Независимость Украины и НАТО // ЗН. – 1996. – 14 сентября.

10. Гудима Б. Дорогою до спільного дому (ЄС) // ПіЧ. – 1998. – №5.

11. Европейский Союз – Украина: перспективы и барьеры // ЗН. – 1998. – 28 февраля.

12. Иванов И. За Большую Европу без разделительных линий (СЕ) // МЖ. – 1999. – №5.



14. Ігошкін Г. Об’єднана Європа: що там на нас чекає? // ПіЧ. – 1995. – №7.

15. К вопросу об отношениях Украины и Совета Европы // ТІАО. – 1999. – №20.

16. Камінський Є. На терезах європейської стабільності // ПіЧ. – 1996. – №2.

17. Кацман В. Двадцать два Вашингтонских толчка В.Горбулина // Киевские ведомости.

– 1996. – 26 сентября.

18. Крамаревский А. Расширение НАТО и безопасность Украины // Підтекст. – 1998. –

№30-31.

19. Кривонос А. Яка конституція потрібна об’єднаній Європі // Підтекст. – 1998. – №16.

20. Крюков А. Ассоциации в связи ассоциируемым недоразумением // ЗН. – 1996. – 29

июня.

21. Левада Є. У рамках відзначення ювілею // ПіЧ. – 1995. – №3.

22. Левада Є. Україна і Рада Європи: обопільне визнання // ПіЧ. – 1992. – №11-12.

23. Люта Г. Украина – ЕС: проблемные вопросы торговых отношений // ЗН. – 1999. – 17

июля.

24. Макаров А. Киев протягивает западу руку ассоциированного партнера // ЗН. – 1996.

– 8 июля.

25. Маштабей В. Курс на інтеграцію. До підсумків Другого самміту Україна-

Європейський Союз // ПіЧ. – 1998. – №11-12.

26. Медвідь П. Крок у Європу (Р.Є.) // Урядовий кур’єр. – 1995. – 5 жовтня.

27. Мостовая Ю. Осторожно: НАТО расширяется! Следующая станция – Украина? // ЗН.

– 1997. – 12 июля.

28. Опришко В. Україна в Раді Європи // Віче. – 1997. – №6.

29. Отношения ЕС – Украина: действующие факторы и перспективы развития // ТІАО. –

2000. – №23.

30. Полешко А. Для чого Україні Рада Європи // Право України. – 1997. – №6

31. Полянський П. Вступ України в ООН // Нова політика. – 1997. – №4.

32. Про стратегію України щодо Організації Північноатлантичного договору // піч. –

2002. - №9.

28

33. Скофенко В. Україна в ЮНЕСКО // ПіЧ. – 1992. – №78.

34. Спільна заява США – ЄС стосовно України // Урядовий кур’єр. – 1997. – 11 грудня.

35. Сучасний стан та ближчі перспективи стосунків України і НАТО // ТІАО. – 2000. –

№19.

36. Сучасний стан та перспективи стосунків України і НАТО // ТІАО. – 2000. – №7.

37. Тарасюк Б. Україна і Рада Європи // Право України. – 1999. – №7.

38. Удовенко Г. Під знаком реформування ООН // ПіЧ. – 1998. – №2.

39. Україна та ЄС: лібералізація співробітництва // Політична думка. – 1995. – №2-3.

40. Україна – ЄС // спецвипуск ПіЧ – 2000. – №3-4.

41. Україна – ОБСЄ // Піч. – 2002. - №3.

42. Україна – ОЧЕС // ТІАО. – 2002. - №17.

43. Україна – ЄС // ТІАО. – 2002. - №23.

44. Україна – ЄС. Чи слід платити за обід, який невідомо коли буде? // Піч. – 2002. - №12.

45. Файст Р. Партнерство ради мира исключает партнерство ради конфронтации // ЗН. -

1996. – 6 апреля.


47. Федуняк С. Яка вона – ціна врегулювання (ООН)? // ПіЧ. – 1996. – №6.

48. Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією

Північноатлантичного договору. – 1997. – бібліотека РІС КСУ.

49. Харченко І. Повернення в Європу: поміж метою і дійсністю // ПіЧ. – 1997. – №5-6.

50. Чорноморське Економічне співробітництво // Зовнішня торгівля. – 1999. – №1-2.

Якемчук Р. Україна і Європейський союз // Сучасність. – 1997. – №10.

СЕМІНАР 3.

Тема: Україно-російські відносини (1991–2018 рр.).


1. Місце України в геополітичних доктринах Росії: еволюція поглядів протягом 1991–

2012 рр.

2. Основні проблеми україно-російських відносин на етапі становлення: 1991–

1997 рр. (проблема статусу Криму. Проаналізувати стратегічний курс Росії у

взаєминах з державами СНД від 14 вересня 1995 р.).

3. Проаналізуйте Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та

Росією (1997 р.). Реакція російського істеблішменту на укладення договору.

4. Україно-російські відносини у 1997–2004 рр. (налагодження торгово-економічного

співробітництва, тіньові схеми торгівлі енергоносіями, російський дефолт 1998 р. і

Україна, дніпропетровський візит В. Путіна 2001 р., конфлікт навколо о. Тузла).

5. Проект Єдиного економічного простору: російське та українське бачення (2003 р.).

6. Російський фактор у президентських виборах 2004 р.

7. Україно-російські відносини у контексті переорієнтації зовнішньополітичних

орієнтирів „помаранчевої влади” (2005–2010 рр.). (енергетична криза 2005 р.,

антидемпінгові заходи щодо української сільськогосподарської продукції 2006 р.,

українська політика пам’яті і російська позиція, газовий контракт Ю. Тимошенко,

російсько-грузинська війна 2008 р. і українська позиція).

8. Україно-російські відносини на етапі зближення: 2010–2013 рр. („харківські угоди”,

спроби перегляду газового контракту, Україна і Митний союз: перспективи

співробітництва).

9. Україно-російські відносини в умовах військового конфлікту (2014–2018 рр.).

29


1. Огляд україно-російських відносин [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://cpcfpu.ru/projects/foreignpolicy/papers/0607/

2. Шеретюк О. Євроінтеграційні імперативи України / Оксана Шеретюк. –

Рівне : Зень, 2006. – 137 с.

3. Касьянов Г. Україна 1991–2007: нариси історії. – К. : Наш час, 2008. – 432 с.

4. Стратегический курс России с государствами – участниками Содружества

Независимых Государств [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://www.mid.ru/bdomp/ns-

osndoc.nsf/e2f289bea62097f9c325787a0034c255/4e3d23b880479224c325707a0031

0fad!OpenDocument

5. Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською

Федерацією [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/643_006

6. Проект ЄЕП: за і проти // День. – [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://www.day.kiev.ua/36814

7. Бульвінський А. Проект Єдиного економічного простору: російське та

українське бачення / Андрій Бульвінський // Віче. – [Електронний ресурс]. –

Режим доступу : http://www.viche.info/journal/1640/

8. Лук’янчук С. Перша газова війна. Нотатки очевидця // Українська правда. –

31 грудня 2009. – [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://www.pravda.com.ua/articles/2009/12/31/4576999/

9. Єрьоменко А. Реверс – не шантаж // Дзеркало тижня. – №40. – [Електронний

ресурс]. – Режим доступу : http://dt.ua/ECONOMICS/revers__ne_shantazh-

111879.html

10. Киридон А. М., Троян С. С. Російсько-грузинський конфлікт серпня 2008 року:

історико-політологічний аналіз: Монографія / А.М. Киридон, С. С. Троян. –

Київ-Рівне : РІС КСУ, 2009. – 80 с.

11. Україна в 2010 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-

економічного розвитку: монографія / за заг. ред. А. В. Єрмолаєва. – К. : НІСД,

2010. – 528 с.

12. Єжеєв М. Ф. Російська ініціатива щодо створення євразійського союзу: оцінки

та висновки для України // Стратегічні пріоритети. – №3 (24), 2012. – С. 187–

191. [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://www.niss.gov.ua/public/File/Str_prioritetu/SP_3_2012.pdf

13. Дугин А. Геополитика постмодерна. Времена новых империй. Очерки

геополитики ХХІ века / Александр Дугин. – СПб. : Амфора. ТИД Амфора,

2007. – 382 с.

СЕМІНАР 4.

Тема: Місце посткомуністичних країн ЦСЄ в політиці України (1991–2018 рр.).


1. Геополітичне значення країн ЦСЄ для України.

2. Дайте порівняльну характеристику зовнішньополітичним стратегіям України та країн

ЦСЄ на початку 1990-х рр.

3. Українсько-польське стратегічне партнерство.

http://cpcfpu.ru/projects/foreignpolicy/papers/0607/




http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/643_006

http://www.day.kiev.ua/36814


http://www.pravda.com.ua/articles/2009/12/31/4576999/



http://www.niss.gov.ua/public/File/Str_prioritetu/SP_3_2012.pdf

30

4. Україна – Угорщина: стабільний розвиток взаємин.

5. Україна – Румунія: проблеми та їх вирішення.

6. Україна – Словаччина

7. Україно-чеське партнерство.




1997. – №3.

3. Бутейко А. Камінь спотикання знесено // ПіЧ. – 2003. - №8.

4. Валуєв Ю. Україна і Угорщина співпрацюють // Час/Тіmе. – 1996. – 22 листопада.

5. Василенко В. Лінія досягнутого порозуміння (Румунія) // ПіЧ. – 1997. – №7.


7. Вознюк А. Чехия // МЖ. – 1997. – №9.

8. Глібов В., Горун Д. Українсько-польські взаємини в пострадянський період // ПіЧ. –

1997. – №5-6.

9. Давыдов Ю. Возникновение региона ЦВЕ: последствия для России и Запада // США:

ЭПИ. – 1997. – №4.

10. Дергачев А. Украина в современных геополитических преобразованиях // Полис. –

1998. – №3.

11. Заброварний С. До нового примирення і щирого порозуміння // ПіЧ. – 1997. – №9.



13. Квитко В. Перед нами – заманчивые перспективы (Україна-Угорщина) // Посредник.

– 1997. – 7 июля.

14. Ковальський В., Маначинський О., Пронкін Є. Безпека України та вплив на неї

воєнно-політичного оточення. – К., 1993. – №3.

15. Лазарева А. Польша замолвила перед Шираком словечко за Украину. С какой целью?

// ЗН. – 1996. – 21 сентября.

16. Маначинський О. Балкани і Україна: можливі шляхи співробітництва // Підтекст. –

1998. – №22,23,24.

17. Овсянников Ю. Польша не захлопнет перед Украиной “двери” НАТО // ЗН. – 1995. –

9 декабря.

18. Палій О. Перспективи вступу Румунії до НАТО і українські інтереси // Підтекст. –

1997. – №37-38.

19. Палій О. Польща – Україна: дружба за обопільної відсутності альтернативи //

Підтекст. – 1998. – №5-6.

20. Палій О. Словаччина: на українському західному кордоні великі зміни // Підтекст. –

1998. – №39.

21. Пирожков С., Крамаревський О. В контексті загальної архітектури безпеки.

Польсько-українські відносини: погляд з України // ПіЧ. – 1996. – №1.

22. Пролеев С. Срединная Европа: геополитический вектор для Украины // Підтекст. –

1997. – №42.

23. Рилач Ю. Як добрі сусіди /Словаччина/ // Піч. – 2003. - №8.

24. Струтинський В Україна і Польща на шляхах парламентаризму // Віче. – 1998. – №9.

25. Тот Лоранд Україна – найбезпроблемніша сусідка угорців // Україна. – 1995. – №21-

22.

26. Україна і Польща після розширення НАТО // ПіЧ. – 2000. – №3-4.

27. Центрально-европейский саммит в общем контексте украинской внешней политики

// ТІАО. – 2000. – №17-18.

28. Шмунєвський З. Народжені для співпраці // ПіЧ. – 1995. – №12.

31

Піч. – 2002, 2003 рр.

СЕМІНАР 5.

Тема: Україна та держави Західної Європи


1. Німеччина як визначальний політичний чинник у Європі. Взаємини України з

Німеччиною.

2. Україно-французькі взаємини.

3. Україно-британське партнерство.

4. Україна – держави Бенілюкс.

5. Україна – Італія.



67. Гайкен Є. На головних напрямках співробітництва // ПіЧ. – 1996. – №12.



69. Копиленко М. Україна-Німеччина: інвестиція у власне майбутнє // Віче. – 1996. –

№6.

70. Кораблёв С. Три взгляда на Великобританию // ЗН. – 1993. – 13 февраля.

71. Кочубей Ю. Із знаком “плюс” (Укр-Фр) // ПіЧ. – 1998. – №7.

72. Кудряченко А. Україна-Німеччина: вектор співдій // Віче. – 1993. – №7; Віче. – 1994.

– №8.

73. Лазарева А. Почему Кучма едет в Париж, а не Ширак в Киев? // ЗН. – 1997. – 4

января.

74. Лебедько С. Україна і країни Бенілюкс // Финансовая Украина. – 1997. – 11 февраля.

75. Майко В. Без істотних проривів (Україно-Британські) // ПіЧ. – 1998. – №11-12.

76. Мостовая Ю. Герхард Шрёдер – Украина: всё в твоих руках // ЗН. – 2000. – 1 июля.

77. Осадчук Б. Німеччина й Україна // Час. – 1996. – 6 вересня.

78. Петрів Т. Великий крок Гельмута Коля. // Голос України. – 1993. – 11 червня.

79. Писанская В. Герхард Шрёдер приедет в Киев. забирать слово // ЗН. – 1999. – 3 июля.

80. Політологія посткомунізму. – К., 1995.

81. Пухлій В. Членство у СОТ: плюси і мінуси // Піч. – 2002. - №9.

82. Рифкінд М. Великобританія неухильно підтримуватиме Вас // ПіЧ. – 1995. – №10.

83. Рілль Бернд Об’єднана Німеччина і світові політика. // ПіЧ. – 1998. – №2.

84. Рудич С. Україна – Німеччина: вихід на сучасний рівень партнерства // Віче. – 1997. –

№12.

85. Тарасюк Б. На перехресті Європи до 5-річчя встановлення дипломатичних відносин

між Україною і Бельгією // Урядовий кур’єр. – 1997. – 15 березня.

86. Україна, Росія, Німеччина: нові реалії // Політична думка. – 1994. – №2.

87. Українська державність у ХХ столітті. – К., 1996.

Фієсні П. Нинішній рік може стати роком Франції в Україні // Україна. Європа. Світ. –

1998. – 4 квітня.

32

СЕМІНАР 6.

Тема: Взаємини України та держав Америки.


1. Геополітичне значення країн регіону в зовнішній політиці України.

2. Україна – США: розвиток взаємин у 1990-х рр.

3. Протиріччя між Україною і США в 2001–2004 рр.

4. Взаємовідносини Україна – США у період поглиблення партнерства (2005–2010 рр.).

5. Позиція США в умовах україно-російського конфлікту (2014–2018 рр.).

6. Україна-Канада: невиправдані сподівання та перспективи економічних взаємин.

7. Україна – країни Центральної та Південної Америки.


1. Аппатов С. Україна-Канада // ПіЧ. – 1998. – №10.

2. Аппатов С., Горбатюк Н. Океан – не перепона (Укр-Кан) // ПіЧ. – 1998. – №10.

3. Барановський О. Американська стратегія безпеки // ПіЧ. – 1995. – №3.


5. Воронін В. Пошук на роздоріжжі: Українсько-кубинські відносини у 1991-94 роках //

ПіЧ. – 1995. – №4.

6. Гарань О. Розпад СРСР і українське питання в політиці США // Сучасність. – 1995. –

№4.

7. Грищенко Т. Геостратегія постбіполярності (сучасні американські концепції та

Україна) // Політична думка. – 1997. – №1.

8. Гундерсен Дж. США активно відкривають Україну // ПіЧ. – 1992. – №2.

9. Дейчанівський О. Блага вість: Деякі міркування щодо американо-українських

стосунків // ПіЧ. – 1994. – №3.

10. Дойчик М. Стосунки України та Канади в 1991-96 рр.: патронат чи співробітництво?

// Нова політика. – 1998. – №4.

11. Жижкина И. Оценка угроз в американской стратегии национальной безопасности //

США: ЭПИ. – 1998. – №10.



13. Кауфман Р. Латинская Америка: новые вызовы // МЭиМО. – 1998. – №4.

14. Красильчук В. Ступінь відкритості і темпи зростання (Бразилія) // ПіЧ. – 1998. – №7.

15. Макаренко О. Допомога “під реформи” // ПіЧ. – 1994. – №3.

16. Манкерді Д. Еволюція політики Сполучених Штатів щодо України // Політологічні

читання. – 1994. – №4.

17. Мостовая Ю. Клинтон … // ЗН. – 2000. – 3 июня.

18. Наш торгово-економічний партнер – Канада // Зовнішня торгівля. – 1999. – №1-2.

19. Палій О. Головна хиба американської орієнтації України // Підтекст. – 1997. – №42.

20. Самуйлов С. О некоторых американских стереотипах в отношении Украины // США:

ЭПИ. – 1997. – №3.

21. Самуйлов С. Политика США в отношении СНГ // США: ЭПИ. – 1998. – №10.

22. США: ЭПИ. – 1995. – №10.

23. Угода про дружбу і співробітництво між Україною і Канадою // ПіЧ. – 1994. – №12.

24. Україна – Бразилія // Піч. – 2002. - №2, 2003. - №7.

25. Украина – Канада // Международная торговля. – 1999. – №1-2.

26. Див. пресу за 2002 р.

33

СЕМІНАР 7.

Тема: Взаємовідносини України з країнами Азії, Африки, Океанії та Австралією


1. Геополітичні інтереси України.

а) в АТР;

б) в Південній та Східній Азії;

в) в Африці.

2. Особливості та пріоритети україно-турецьких взаємин.

3. Україно-ізраїльські політичні та економічні взаємини.

4. Україна – Китай.

5. Україна – Японія.


1. Аппатов С., Сайгакова Л. На основі ментальної близькості (Ізраїль) // ПіЧ. – 1998. –

№3.

2. Бадрай В. Азиатский синдром // ЗН. – 2000. – 13 мая.

3. Варбанець П. У повітрі запахне змінами /Туреччина/ // ПіЧ. – 2003. - №7.

4. Визит в Турцию // ТІАО. – 2000. – №12.

5. Волович О. Між Сходом і Заходом (Туреччина) // ПіЧ. – 1998. – №8.



7. Макаревич М, Кононко Д. В атмосфері довіри і конструктивності. Україна –

Південна Африка // ПіЧ. – 1994. – №4.

8. Мхитарян Н Україна і Туреччина в рамках ЧЕС// ПіЧ. – 1997. – №4.

9. Парахонський Б. Південні дивіденди // ПіЧ. – 1998. – №10.

10. Парахонський Б. Південно-східний вектор // ПіЧ. – 1998. – №3.

11. Поліха І. Некласична складова АТР (Південна Азія) // ПіЧ. – 1996. – №4.

12. Сєднєв В., Лукаш О. АТР сьогодні: погляд з Києва // ПіЧ. – 1994. – №8.

13. Соколенко С. Регіон, час якого настав (Ізраїль) // ПіЧ. – 1995. – №1.

14. Султанський П. Для нас це аж ніяк не шляхопровід, китайська складова української

зовнішньої політики // ПіЧ. – 1996. – №11.

15. Токарєв О. ПАР – наш перспективний партнер // ПіЧ. – 1997. – №9.

16. Турция: по дороге к процветанию // ЗН. – 2000. – 1 июля.

17. Шевченко Т. И Африка нам не нужна? // ЗН. – 2000. – 1 апреля.

34

Контрольні запитання з курсу:

1. Основні проблеми на шляху до становлення України як повноправного суб’єкта

міжнародного права та міжнародних відносин (проблема формування МЗС

України, проблема визнання, визначення зовнішньополітичної стратегії).

2. Ядерне роззброєння України і наслідки процесу.

3. Нейтральний статус України: за і проти.

4. Розподіл армії і флоту колишнього СРСР, створення збройних сил України.

5. Національні інтереси України. Концепція національної безпеки України.

6. Основні загрози національній безпеці України на станом на сьогодні.

7. Проаналізуйте реферат книги З.Бжезінського «Поза контролем. Глобальний безлад

напередодні ХХІ століття» та статтю «Вирішальна роль України на

пострадянському просторі».

8. Україна – ООН:

9. Співпраця України з ООН в 1945–90рр.

10. Розвиток взаємин Україна – ООН в 1991–2012 рр.

11. Участь України у миротворчих операціях.

12. Україна – НАТО: співпраця в політичній та військовій сферах. Основні проблеми.

13. Основні переваги та недоліки вступу України до НАТО.

14. Україна – Рада Європи: Основні етапи взаємин.

15. Україна – ЄС: розвиток відносин у 1991–2000 рр.

16. Україна – ЄС: відносини у 2000–2010 рр.

17. Сучасний стан та перспективи співробітництва Україна – ЄС.

18. Місце України в геополітичних доктринах Росії: еволюція поглядів протягом 1991–

2012 рр.

19. Основні проблеми україно-російських відносин на етапі становлення: 1991–

1997 рр.

20. Проаналізуйте Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та

Росією (1997 р.).

21. Україно-російські відносини у 1997–2004 рр.

22. Проект Єдиного економічного простору: російське та українське бачення (2003 р.).

23. Російський фактор у президентських виборах 2004 р.

24. Україно-російські відносини у контексті переорієнтації зовнішньополітичних

орієнтирів „помаранчевої влади” (2005–2010 рр.).

25. Україно-російські відносини на сучасному етапі.

26. Геополітичне значення країн ЦСЄ для України.

27. Дайте порівняльну характеристику зовнішньополітичним стратегіям України та

країн ЦСЄ на початку 1990-х рр.

28. Українсько-польське стратегічне партнерство.

29. Україна – Угорщина: стабільний розвиток взаємин.

30. Україна – Румунія: проблеми та їх вирішення.

31. Україна – Словаччина

32. Україно-чеське партнерство.

33. Німеччина як визначальний політичний чинник у Європі. Взаємини України з

Німеччиною.

34. Україно-французькі взаємини.

35. Україно-британське партнерство.

36. Україна – держави Бенілюкс.

37. Україна – Італія.

38. Геополітичне значення країн Америки в зовнішній політиці України.

39. Україна – США: розвиток взаємин у 1990-х рр.

40. Протиріччя між Україною і США в 2001–2004 рр.

41. Інтенсифікація співробітництва Україна – США у 2005–2009 рр.

35

42. Сучасний стан та перспективи партнерства у взаєминах Україна – США.

43. Україна-Канада: невиправдані сподівання та перспективи економічних взаємин.

44. Україна – країни Центральної та Південної Америки.

45. Геополітичні інтереси України в АТР;

46. Геополітичні інтереси України в регіоні Південної та Східної Азії;

47. Геополітичні інтереси України в Африці.



50. Україна – Китай.

51. Україна – Японія.

36

Міністерство освіти та науки України

Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра політичних наук

Схвалено на засіданні кафедри

політичних наук

Протокол №7 від «11» вересня 2019

рокуЗав. кафедрою політичних наук

____________д.політ.н., проф. Гон М.М.

ПАКЕТ КОМПЛЕКСНИХ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ

"ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ"

Підготовки бакалаврів спеціальності 052 Політологія

Курс 4

Семестр 8

Кількість навчальних годин:

всього: 108

з них лекцій - 20

практичних - 22

самостійна робота - 66

Укладач:

викладач

Долганов П. С.

Рівне-2019

37

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ КОМПЛЕКСНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З КУРСУ

"Зовнішня політика України”

Напрям підготовки 6.030104 – Політологія

Комплексна контрольна робота (ККР) - це перелік формалізованих

завдань, вирішення яких потребує вміння застосовувати інтегровані знання

програмного матеріалу дисципліни. Комплексна контрольна робота з курсу складається з

трьох завдань.

При оцінюванні її мають враховуватись повнота і правильність відповіді на

кожне питання, здатність студента застосовувати теоретичні знання при поясненні,

аналізі, прогнозуванні розвитку європейських інтеграційних процесів та визначенні місця

й ролі в них України.

Оцінка за виконання ККР виставляється згідно з існуючим положенням за

чотирьохбальною системою: "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно".

Оцінкою "відмінно" оцінюється повна, правильна, ґрунтовна відповідь на

запитання, що передбачає логічність і послідовність викладу матеріалу, володіння

термінологією, навичками редагування і написання документів, тобто вміння повно й

глибоко використовувати теоретичні знання.

Оцінкою "добре" оцінюється правильна і обґрунтована відповідь, з якої видно,

що студент знає й розуміє теоретичний матеріал, володіє необхідними навичками, але

допускає при цьому деякі несуттєві неточності або порушує мовні норми.

Оцінка "задовільно" виставляється за неповну відповідь або таку, що не

містить аналізу фактичного матеріалу і свідч ить про те, що знання студента

мають фрагментарний, поверховий характер.

Оцінка "незадовільно" виставляється за неправильну відповідь яка не

відповідає змісту програмного матеріалу та свідчить про нерозуміння його

основних положень.

При розробці критеріїв оцінки за основу взято повноту і правильність

виконання завдань. Крім цього, необхідно врахувати здатність студента:

- диференціювати, інтегрувати та уніфікувати знання;

- застосовувати правила, методи, принципи, закони у конкретних

ситуаціях;

- інтерпретувати схеми, графіки, діаграми;

- аналізувати і оцінювати факти, події та прогнозувати очікувані

результати від прийнятих рішень;

- викладати матеріал на папері логічно, послідовно, з дотриманням

всіх вимог.

38

ПЕРЕЛІК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ВИКОРИСТАННЯ ЯКОЇ

ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ ПРИ ВИКОНАННІ

КОМПЛЕКСНИХ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ




3. Бжезінський Зб. Велика шахівниця // бібл. РІС КІСУ.

4. Бжезінський Зб. Вирішальна роль України на пострадянському просторі // Політика

і час (далі ПіЧ). – 1997. – №9.

5. Бжезінський Зб. Вне контроля. Глобальный беспорядок накануне ХХІ века // США:

ЭПИ. – 1994. – №4, и др.


№9.

7. Бжезінський Зб. Україна у геостратегічному контексті / Збігнєв Бжезінський. –

К. : Видавничий дім „Києво-Могилянська академія”, 2006. – 102 с.


9. Бульвінський А. Проект Єдиного економічного простору: російське та українське

бачення / Андрій Бульвінський // Віче. – [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://www.viche.info/journal/1640/


1997. – №3.

11. Бутейко А. Камінь спотикання знесено // ПіЧ. – 2003. – №8.


39

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1.

Тема 1. Вступ. Геополітична ситуація 90-х років ХХ ст. у регіоні Центральної та Східної

Європи (ЦСЄ) та національна безпека України.

Тема 2. Встановлення і розвиток взаємин України з міжнародними організаціями.

Тема 3. Співробітництво Україна – ЄС.

Змістовий модуль 2.

Тема 1.Україно-російські відносини.

Тема 2.Україна та держави Західної Європи.

Тема 3. Взаємини України та держав Америки.

Тема 4. Місце посткомуністичних держав ЦСЄ в політиці України.

Тема 5. Інтереси України в Азії, Африці та інших географічно віддалених регіонах світу.

Тема 6. Стратегічні пріоритети зовнішньої політики України на сучасному етапі.

40

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ПОЛІТИЧНИХ НАУК

Напрям підготовки: 6.030104 „Політологія”

Навчальна дисципліна: зовнішня політика України.

КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Варіант №1

1. Охарактеризуйте нормативно-правову базу становлення України як повноправного

суб’єкта міжнародних відносин.

2. Проблеми Україно-румунських взаємин: історія, шляхи вирішення.

3. а) дайте визначення поняттям та розшифруйте терміни: делімітація, демаркація,

національний інтерес, інтеграція, ескалація, регіональний конфлікт, РЕАП, ЄЕП,

РНБОУ, ПРО, ЄврАзЕС.

б) підготуйте інформаційне досьє на: 1) міжнародну організацію;

2) країну

Затверджено на засіданні кафедри політичних наук РДГУ


Завідувач кафедри

д. політ.н., проф. _______ Гон М. М.

Укладач

доцент _______ Долганов П. С.

___________________________________________________________________________







Варіант №2

1. Розподіл армії і флоту колишнього СРСР і створення збройних сил України.

2. Україна – ЄЕП.





2) країну.





Укладач


____________________________________________________________________________

41







Варіант №3

1. Суперечки навколо нейтрального статусу України: за і проти.

2. Україно-італійські взаємини.





2) країну.





Укладач


___________________________________________________________________________







Варіант №4

1. Причини і наслідки ядерного роззброєння України.

2. Становлення українських кордонів.





2) країну.





Укладач


____________________________________________________________________________

42







Варіант №5

1. Проаналізуйте концепцію національної безпеки України. Діяльність РНБОУ.

2. Україно-американські протиріччя в 2001-2002 рр.





2) країну.





Укладач


___________________________________________________________________________







Варіант №6

1. Характеристика сучасного геополітичного становища України.

2. Україна в ГУУАМ.





2) країну.





Укладач


___________________________________________________________________________

43







Варіант №7

1. Назвіть основні положення військової доктрини України та охарактеризуйте

пропоновані до неї зміни.

2. Позиція України щодо розширення ЄС та НАТО.





2) країну.





Укладач


___________________________________________________________________________







Варіант №8

1. Поняття “національної безпеки”. Основні загрози національної безпеки України.

2. Україна - Молдова: від конфлікту в Придністров’ї до демаркації кордонів.





2) країну.





Укладач


44







Варіант №9

1. Проблеми зовнішньоекономічних відносин України та “економізація” зовнішньої

політики держави.

2. ВПК України та його вплив на зовнішню політику держави.





2) країну.





Укладач


___________________________________________________________________________







Варіант №10

1. Дайте аналіз стану економічної безпеки України.

2. Основні напрямки співпраці України з членами ОЧЕС.





2) країну.





Укладач


45








1. Основні напрямки діяльності України в СНД. Причини неефективності організації.

2. Україна – держави Африки: можливості та реалії співпраці.





2) країну.





Укладач


___________________________________________________________________________








1. Еволюція ставлення України до СНД в 1992–2003 рр.






2) країну.





Укладач


___________________________________________________________________________

46








1. Дайте характеристику основних типів регіональних конфліктів у СНД та позиції

України щодо цих конфліктів.






2) країну.





Укладач


___________________________________________________________________________








1. Різнорівнева інтеграція в СНД: “Союз 2”, “Союз4”, “Євра ЗеС”, позиція України.

2. Охарактеризуйте геополітичні інтереси України в АТР.





2) країну.





Укладач


___________________________________________________________________________

47








1. Назвіть основні політичні, економічні і військові проблеми україно-російських

взаємин.

2. Дайте аналіз ролі США в становленні України як незалежної держави.





2) країну.





Укладач


___________________________________________________________________________








1. Дайте аналіз договору про дружбу і співробітництво між Україною і Росією.

2. Україна – держави Південної та Латинської Америки.





2) країну.





Укладач


48








1. Порівняйте основні положення концепції національної безпеки України та стратегії

національної безпеки США.

2. Основні положення російсько-українських домовленостей щодо спільного базування

флотів у м. Севастополь.





2) країну.





Укладач


___________________________________________________________________________








1. Історія та сучасне україно-білоруських взаємин у політичній та економічній сферах.

2. Інтереси України в державах кавказького регіону.





2) країну.





Укладач


49








1. Інтереси України в Центральній Азії.

2. Зв’язки України з Канадою.





2) країну.





Укладач


___________________________________________________________________________








1. СНД – ГУУАМ: розпад співдружності чи створення паралельних об’єднань.

2. Сучасні американські концепції та місце в них України.





2) країну.





Укладач


50








1. Дайте аналіз пректам транспортування каспійської нафти.

2. Україна – США: еволюція взаємин та еволюція поглядів.





2) країну.





Укладач


___________________________________________________________________________








1. Роль енергоносіїв у взаєминах країн СНД.

2. Україна – ООН: основні напрямки взаємодії. Миротворчі операції.





2) країну.





Укладач


51








1. Дайте характеристику співпраці України і НАТО у політичній та військовій сферах.

2. Дайте аналіз складу учасників, інтересів і можливості конфліктів в Каспійському

регіоні.





2) країну.





Укладач


___________________________________________________________________________








1. Основні проблеми у взаєминах України і Ради Європи. Вигідність співпраці України і

РЄ.

2. Порівняйте стан взаємин у політичній, військовій та економічній сферах між

Україною, Чеською та Словацькою республіками.





2) країну.





Укладач


52








1. Еволюція взаємин України і ЄС: основні проблеми та шляхи їх вирішення.

2. Українська політика на Балканах. Македонія.





2) країну.





Укладач


___________________________________________________________________________








1. Діяльність України в рамках програми “ПЗМ”.

2. Україно-німецькі політичні та економічні взаємини.





2) країну.





Укладач


53








1. Україно-французькі відносини.

2. Геополітичне значення регіону у ЧСЄ для України.





2) країну.





Укладач


___________________________________________________________________________








1. Порівняйте динаміку взаємин України з ФРН та Францією.

2. Україна – Угорщина: тенденції та прогнози.





2) країну.





Укладач


54








4. Дайте аналіз пректам транспортування каспійської нафти.

5. Україна – США: еволюція взаємин та еволюція поглядів.





2) країну.





Укладач


___________________________________________________________________________








4. Роль енергоносіїв у взаєминах країн СНД.

5. Україна – ООН: основні напрямки взаємодії. Миротворчі операції.





2) країну.





Укладач


Documents

Спеціальності 052 „Політологія´ Факультет історії ...€¦ · 2 Робоча програма: „Зовнішня політика України”