˜ 12 (271) 2016 ˚˛˝˙ˆˇ ˘ ˝ - ˝ ˇ ˆˇˆ ˝ˆ ˙ (« ˇ ˙ »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1612.pdf · Shared history has led us to expand mutually beneficial

30

Ìàíäð³âêà â ÷àñ³òðèâàë³ñòþ â ð³ê

Ðèíîê çåìë³.Íàä³¿ òà ñïîä³âàííÿ

№ 12 (271) 2016 журнал Торгово-промислової палати України («Діловий вісник»)

Óêðà¿íà – Õîðâàò³ÿ. Ñèìâîë³çì ³ âåëèê³ çîáîâ’ÿçàííÿ

Åììà Òóðîñ. Ïîêè ùî ³íâåñòîðè ÷åêàþòü, ïðîòå ïî÷èíàþòü âèêàçóâàòè îçíàêè ³íòåðåñó

Ëþäìèëà Ðóñàë³íà.Âèêëèêè ÷àñó ³ â³êíî ìîæëèâîñòåé. Óêðà¿íñüêèé á³çíåñ â³ä÷èíèâáðàìó ñâ³òîâèõ ðèíê³â

Óêðà¿íà – Õîðâàò³ÿ. Ñèìâîë³çì ³ âåëèê³ çîáîâ’ÿçàííÿ

Åììà Òóðîñ. Ïîêè ùî ³íâåñòîðè ÷åêàþòü, ïðîòå ïî÷èíàþòü âèêàçóâàòè îçíàêè ³íòåðåñó

Журнал Торгово-промислової палати України1

The Business HERALDthe Business HERALD

ДІЗНАЙТЕСЬ БІЛЬШЕ НОВИН

№ 12 (271), грудень 2016

Україна – Хорватія. Символізм і великі зобов’язанняУкраїна та Хорватія якісно розширюють співпрацю в

економічній сфері. Сторони сподіваються, що незабаром

українські й хорватські підприємства разом братимуть участь

у тендерах у Європі й світі

«Поки що інвестори чекають, проте починають виказувати ознаки інтересу» Пані Емма Турос, виконавчий директор українського

відділення Канадсько-Української торгової палати, багато

зусиль докладає у розбудову стосунків і покращення

торговельно-економічних відносин між Україною та Канадою.

«Мені щастить, – каже пані Турос. – З кожною новою

поїздкою та зустрічами моє захоплення Україною зростає»

Людмила Русаліна. Виклики часу і вікно можливостей. Український бізнес відчинив браму світових ринків

Для деяких компаній кризові часи – вдалий період для

реалізації нових проектів, для інших – момент значних

потрясінь. Як «Петрус» справляється з труднощами?

ДІЗНАЙТЕСЬ БІЛЬШЕ НОВИН

10

14

26

Читайте про ГОЛОВНЕ

Ukraine - Croatia. Symbolism and great commitments

Ukraine and Croatia. Shared history has led us to expand mutually

beneficial cooperation in the economic sphere. The Parties hope it

will not take long for the results to show up, and we will see them

next year in the form of rising trade turnover

«For the time being investors are waiting, but they are

beginning to show signs of interest»

Mrs. Emma Turos, the Executive Director of the Ukrainian Branch

of the Canada-Ukraine Chamber of Commerce, makes great

effort to develop ties and improve trade and economic relations

between Ukraine and Canada. «I am lucky as each new trip and

new meetings make my fascination with Ukraine grow more and

more», she says

Lyudmila Rusalina. Challenges of the time and the window

of opportunity. The Ukrainian business opened the gates to

global markets

For some companies crisis is a good time for new projects, for

others – time of significant turmoil. How does “Petrus” cope with

the difficulties?

2№ 12 (271) 2016 Журнал Торгово-промислової палати України

3

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALD

Агрохолдинг

«Укрлендфармінг» за

останні п’ять років збільшив

експорт у країни Південно-

Східної Азії в 25 разів.

За словами заступника

генерального директора

компанії Олександра

Руденка, в 2012 р. компанія

відкрила для себе ринки

Південно-Східної Азії й

якийсь час була серед

перших компаній України

на китайському ринку.

During the past five years

«Ukrlandfarming» Agricul-

tural Holding has increased

its exports to South-East

Asian countries twenty five-

fold. According to Olexander

Rudenko, its Deputy CEO, in

2012 the company opened

for itself the markets of

«Укрлендфармінг» збільшив експорт в Азію

«Ukrlandfarming» increased exports to Asia

Починала з 26 тис. т,

зараз експортує 600

тис. т зернових на рік.

Нині у структурі експорту

«Укрлендфармінг»

ринки Південно-Східної

Азії охоплюють майже

третину. Ключові покупці

– Китай, Південна Корея,

Філіппіни, Японія. Близько

60% експорту компанії

– кукурудза й до 30% –

пшениця.

South-East Asia and for some

period of time was among

the first Ukrainian compa-

nies in the Chinese market.

It started with 26 thousand

tons, now it exports 600

thousand tons of grain

a year. Currently, in the

«Ukrlandfarming»’s export

structure South-East Asian

markets occupy more than

30%. Their key buyers are

China, South Korea, Philip-

pines, Japan. About 60% of

exports – corn and 30% –

wheat.

«МИРОНІВСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ».НОВІ ГОРИЗОНТИ

«MYRONOVSKY BREAD PROD-UCTS». NEW HORIZONS

Компанія «Миронівський

хлібопродукт» у 2017 р.

збільшить інвестиції у

виробничі потужності на

50% – до 150 млн. дол.

Планується наростити

потужності Вінницької

птахофабрики, а також

інвестувати в альтернативну

енергетику.

Одним із пріоритетів

діяльності компанії є

розширення експорту на

ринки країн Європейського

Союзу, Близького Сходу й

Північної Африки тощо.

In 2017 the «Myronovsky

Bread Products» Company

will increase investments in

production capacity by 50%

– up to 150 million USD. It is

planned to increase the ca-

pacity of the Vinnytsa poultry

factory and invest in alterna-

tive energy.

One of the priorities of the

company is to expand ex-

ports to the markets of the

European Union countries, to

the Middle East, North Africa,

etc.

АДЖАЛИКСЬКИЙ ЛИМАН У ПРОМИСЛОВОМУ ФОКУСІ

ADZHALYKSKY ESTUARY IN THE FOCUS OF INDUSTRIAL DEVELOPMENT

Компанія «Дельта Вілмар СНД» планує побудувати новий

причальний комплекс на березі Аджаликського лиману в

Одеській області. Загальна сума іноземних інвестицій, які

планують направити на даний проект, становить

50 млн. дол.

Завдяки цьому є можливість збільшити потужність нині

діючого заводу до 2 тис. 400 т на добу з переробки

соняшнику й побудувати новий завод із переробки сої, що

буде переробляти до 2 тис. т на добу.

The «Delta Vilmar SND» Company plans to build a new berth-

ing complex on the shore of the Adzhalyksky estuary in the

Odesa region. The total amount of foreign investments that

are planned for this project is 50 million USD.

This would increase the current capacity of the plant to pro-

cessing of up to 2 thousand 400 tons of sunflower to per day.

A new plant for processing 2 thousand tons of soybeans per

day will also be built.

НОВИНИ БІЗНЕСУНОВИНИ БІЗНЕСУ НОВИНИ БІЗНЕСУНОВИНИ БІЗНЕСУ


5


Інвестиції в «Южний» Investments in «Yuzhny»Найближчим часом адміністрація морського порту

«Южний» планує реалізувати проекти загальною вартістю

2,7 млрд. грн. За словами начальника адміністрації порту

Максима Широкова, доля кожного із цих проектів прямо

пов’язана із затвердженою Стратегією розвитку порту й

повноцінним і своєчасним виконанням плану розвитку

порту, зокрема проектів днопоглиблення.

Стратегію розвитку «Южного» підтримали Міністерство

інфраструктури та Кабінет Міністрів України, а також

державні та приватні стивідори, Рада порту, місцева

влада, Одеська залізниця. Розпорядження КМУ від 8

вересня 2016 року № 657-р є інвестиційним планом

розвитку всієї акваторії морського порту. «Южний» –

єдиний порт, що одержав такий розпорядчий документ,

який дозволяє спланувати та синхронізувати проведення

днопоглиблювальних робіт в акваторії з будівництвом

причалів для максимально ефективної реалізації

інвестиційних проектів.

Незабаром у порту почнуть днопоглиблення

зовнішнього каналу й акваторії державного стивідора,

а також внутрішнього каналу й операційної акваторії

споруджуваного приватного зернового термінала. Для

залучення підрядників конкурс анонсується через систему

«Прозорро». Загалом, у 2016 році адміністрація морського

порту вже реалізувала інвестиційні проекти на суму

320 млн. грн.

The administration of the «Yuzhny» sea port is planning in the

near future to implement projects with a total value of 2.7

billion UAH. According to Maxim Shyrokov, Chief of the port’s

administration, the fate of each of these projects is directly re-

lated to the approved Strategy of the Port’s Development and

to timely implementation of the plan of the port’s develop-

ment, including dredging projects.

The strategy of «Yuzhny» development was supported by

the Ministry of Infrastructure and the Cabinet of Ministers of

Ukraine, as well as public and private stevedores, the Council

of the Port, local authorities, the Odessa Railway Administra-

tion. The Decision of the Cabinet of Ministers of Ukraine №

657-p dated September 8, 2016 is actually an investment plan

of development of the entire water area of the port. «Yuzh-

ny» is the only port in the country that has received such Gov-

ernmental document that allows to synchronize dredging in the

waters of the port with construction of berths so as to reach

the most effective implementation of investment projects.

Soon dredging of the external port channel, state steve-

dore’s waterway and internal channel will be started, as well

as dredging of the operational waterway for private grain

terminal which is to be built. To attract contractors competition

is being announced through the «Prozorro» system. Overall,

in 2016 the sea port administration has already implemented

investment projects worth 320 million. UAH.

Голова правління Федерації

органічного руху України

Євген Милованов засвідчив

зростання споживання

органічної продукції в

Україні і прогнозує у 2017 р.

збільшення її внутрішнього

споживання на 17,6%. За

його словами, в нашій

країні налічується понад 210

сертифікованих органічних

підприємств, які вирощують

біопродукцію на 410 га.

До того ж, вітчизняна

Yevhen Milovanov, Chairman of the Federation of Organic

Movement of Ukraine, noted the rise in consumption of

organic products in Ukraine. He predicts that in 2017 domestic

consumption of organic products would to increase by 17,6%.

He said that in our country there are more than 210 certified

organic enterprises which use 410 hectares of land. He also

СПОЖИВАЧІ ОБИРАЮТЬ ОРГАНІЧНУ ПРОДУКЦІЮ

CONSUMERS CHOOSE ORGANIC PRODUCTS

органічна продукція має

великий потенціал експорту

на ринки ЄС, особливо в

Німеччину та країни Азії.

Нині йде підготовка до

експорту нашої продукції в

Японію. Кілька українських

виробників поставляють

свою продукцію до Сеулу.

Цього року вперше експорт

здійснили полтавські

виробники органічного

зерна в Нову Зеландію.

believes that our organic products have great potential for ex-

ports to the EU markets, especially to Germany, and to Asian

countries. Now we are getting ready to export our products

to Japan. Several Ukrainian producers supply their products to

Seoul. This year, Poltava producers of organic grain for the first

time exported their product to New Zealand.

НОВИНИ БІЗНЕСУНОВИНИ БІЗНЕСУ

Фермерське господарство

«Гадз» у Бучанському районі

Тернопільської області

інвестує в модернізацію

130 млн. грн. За словами

керівника підприємства

Петра Гадза, буде

розширено холодильний

комплекс для зберігання

фруктів з 3,5 до 10,5 тис. т,

а також запущено нові

переробні лінії.

Наразі відбуваються

тестування й

випробовування другої

«Gadz» Farm in the Bucha

district (the Ternopil region)

invests 130 mln. hryvnas in its

modernization. According to

Petro Gadz, the company’s

head, they plan to extend

the refrigeration complex for

storage of fruits from 3,5 to

10,5 thousand tons and to

Модернізація власними силами

Modernizing by them-selves

черги холодильного

комплексу із найсучаснішим

устаткуванням від

провідних виробників світу.

Після повного запуску

у цій частині сховища

можна буде зберігати

7 тис. т високоякісних

фруктів, вирощених у садах

фермерського господарства.

create new processing lines.

Currently tests of the second

phase of the refrigeration

complex equipped with mod-

ern equipment from world

leading manufacturers are

being carried out. After its

full-scale launch 7 thousand

tons of high-quality fruits,

grown in the gardens of the

farm, would be stored in this

part of the facility


7


З 1 січня 2017 р. для

товарів, які імпортуються в

Республіку Кенія морським

шляхом, впроваджується

процедура їх страхування

з обов’язковим залученням

кенійських страхових

компаній.

За повідомленнями ЗМІ

Кенії, уряд цієї країни почав

створення спеціальної групи

From 1 January 2017, the procedure

of insurance with mandatory involve-

ment of Kenyan insurance companies is

introduced for goods imported into the

Republic of Kenya by sea.

According to the Kenyan mass media

reports, the Government of this coun-

try began to create a special group for

During the first 9 months of 2016 the exports of Ukrainian ag-

ricultural products to foreign markets reached 10,4 billion USD

or 40,2% of total volume of the country’s exports.

This figure for the same period of 2015 was 10,2 billion USD.

During the same period Ukraine imported agricultural products

worth 2,78 billion USD, which is 10% of all our imports.

According to the results of 9 months of 2016 a positive bal-

ance of trade in agricultural products amounted to 7,6 bln.

USD.

In January – September 2016 it was exported:

live animals and animal products for the sum of 0,5 bln. USD

(2,1% of total exports);

plant products for the sum of 5,5 bln. USD (21,3% of total

exports), including grain crops for the sum of 4,2 bln. USD

(16,4% of total exports);

fats and oils of animal or vegetable origin for the sum of 2,7

bln. USD (10,6% of total exports);

processed food products for the sum of 1,6 bln. USD. (6,2% of

total exports), for 9 months of 2015 – 1,76 bln. USD.

UKRAINIAN AGRICULTURAL EXPORTS. FACTS AND FIGURES

До уваги підприємців, які експортуютьдо Кенії

To the attention of business people who export to Kenya

зі страхування морських

вантажів (Martime Cargo

Insurance Task Force), яку

очолить заступник міністра

транспорту з питань

морських перевезень

Н. Карінгіту.

Зазначені зміни в

законодавстві Кенії

вносяться відповідно до

вимог статті 20 Закону Кенії

про страхування. Імпортерів

закликають добровільно

почати відповідні процедури

1 листопада 2017 р.

За інформацією Державного

бюро статистики Кенії,

в 2015 р. імпорт товарів у

Кенію становив

15,7 млрд. дол., 90%

із яких було застраховано

із залученням іноземних

страхових компаній.

marine cargo insurance (Maritime Cargo

Insurance Task Force), headed by N.

Karinhitu, Deputy Minister of Transport

for Maritime Transportation.

These legislative changes are introduced

in Kenya in accordance with Article 20

of the Kenyan Law on Insurance. Im-

porters are urged to voluntarily start the

relevant procedures from 1 November

2017.

According to the State Bureau of Sta-

tistics of Kenya, in 2015 the import of

goods to Kenya totaled 15,7 billion USD,

90% of which was insured by foreign

insurance companies.

Україна створює умови

для інвестицій у цю галузь.

Зокрема, збільшено

«зелений» тариф для

виробників електроенергії з

біомаси й біогазу до 12,38

євроцентів за кВт/год.

Освоєння поновлюваних

джерел енергії є пріоритетом

для України. Планується

досягти 11% такої енергії в

кінцевому енергоспоживанні

країни до 2020 р.

«Зелений» тариф в Україні

прив’язаний до курсу євро

до 2030 р., що дозволяє

захистити інвестиції від ризиків

інфляції. Також скасовано

вимогу місцевої складової,

яка раніше стримувала прихід

іноземних інвесторів на

вітчизняний ринок.

Ukraine creates conditions for investment in this sector. In particular, the «green» tariff for producers of electricity from biomass and biogas was increased to 12,38 eurocents per kilowatt / hour.

The development of renewable energy is a priority for Ukraine. By 2020 it is planned that re-newable energy’s share would reach 11% of the total volume

Умови для розвитку альтернативної енергетики

The conditions for the devel-opment of alternative energy

Ще одним досягненням

є збільшення «зеленого»

тарифу для виробників

електроенергії з біомаси й

біогазу до 12,38 євроцентів

за кВт/год. Завдяки цьому

рентабельними стають

проекти з установлення

когенераційних установок

із використанням місцевих

видів палива.

of energy consumption of the country.

The «green» tariff in Ukraine will be pegged to the euro until 2030 which will help to protect the investments against the risks of inflation. The «lo-cal component» requirement, which previously deterred the entry of foreign investors to the domestic market, is also abolished

Another achievement is the increase in «green» tariff for electricity producers from biomass and biogas to 12,38 eurocents per kilowatt / hour. This makes possible for proj-ects of installation of cogen-eration plants using local fuels to become profitable.


За підсумками 9 місяців 2016 р. українськими експортерами

було поставлено на зовнішні ринки аграрної продукції на

суму 10,4 млрд. дол., або 40,2% від усього експорту країни.

За аналогічний період 2015 р. цей показник дорівнював

10,2 млрд. дол.

За той же період було імпортовано сільськогосподарської

продукції на суму 2,78 млрд. дол., що становить 10% усього

імпорту в Україну.

За результатами 9 місяців 2016 р. сформовано позитивне

сальдо торгівлі агропромисловою продукцією в розмірі

7,6 млрд. дол.

Із січня по вересень 2016 р. було експортовано:

живих тварин і продуктів тваринного походження на суму

0,5 млрд. дол. (2,1% до загального експорту);

продуктів рослинного походження на суму 5,5 млрд. дол.

(21,3% до загального експорту), у тому числі зернових

культур на суму 4,2 млрд. дол. (16,4% до загального

експорту);

жирів і масла тваринного або рослинного походження на

суму 2,7 млрд. дол. (10,6% до загального експорту);

готових харчових продуктів на суму 1,6 млрд. дол. (6,2%

до загального експорту), за 9 місяців 2015 року – 1,76

млрд. дол.

ЕКСПОРТ УКРАЇНСЬКОЇ АГРОПРОДУКЦІЇ. ЦИФРИ І ФАКТИ


9


Українські продовольчі компанії – учасники торговельної місії в Китай, яка була організована Радою з питань експорту продовольства (UFEB), одержали від китайських імпортерів перші замовлення на цукрову продукцію, свинину й масло. «Масло раніше поставлялося прямо в Китай, а цукор і свинина – тільки через Гонконг. Обсяги даних замовлень більші й дуже нас обнадіюють. Молочні продукти користуються не таким великим попитом, однак шанси виходу на китайський ринок мають. Ми однозначно бачимо, що інтерес до українського ринку є, і будемо його далі підсилювати», – зазначив голова UFEB Богдан Шаповал.

Експерти прогнозують також відкриття китайського ринку для української яловичини.

The Ukrainian food companies – participants of the trade mission to China organized by the Council on Food Exports – received first orders for sugar products, pork and butter from Chinese importers.

«Earlier butter was supplied directly to China, but sugar and pork – only through Hong Kong. The volume of new orders is higher and it is encouraging for us. Dairy products are not so much in demand yet, but still we have chances of enter-ing the Chinese market. We clearly see that there is interest in the Ukrainian market and we will try to strengthen it «, – said Bogdan Shapoval, the head of the Council on Food Exports.

Experts also predict possible opening of the Chinese market for Ukrainian beef.

Ukrstat.gov.ua, me.gov.ua, mfa.gov.ua, proagro.com.ua, ubr.ua, веб-

портали регіональних ТПП і вітчизняних компаній

Замовлення від китайських імпортерів

Orders from Chinese importers

Room 1806, 18/F, Tai Tung Building, 8 Fleming Road, Wanchai, Hong Kong, е-mail: [email protected], рhone: (852) 3524-7135

First Orient Advisory Limited

Послуги для корпоративних клієнтів

Реєстрація компанії в Гонконгу Реєстрація офшорних компаній Податкове планування Відкриття корпоративного рахунку в банку Бухгалтерські послуги та ведення звітності Адміністрування компанії Номінальні послуги

Послуги для приватних клієнтів

Формування й адміністрування трасту Реєстрація приватної трастової компанії Послуги повіреного управляючого

Послуги при виході на ринок Китаю

Формування компанії з 100% іноземним капіталом Представництво Консультування з дотримання та

застосування податкового законодавства Юридична експертиза

First Orient Advisory Limited – бутік-компанія, що спеціалізується в консультуванні європейських приватних і корпоративних клієнтів з питань структурування та ведення бізнесу в Гонконгу та Китаї.

Компанія, й її стратегічні бізнес-партнери, є об’єднанням багатопрофільних експертів зі Швейцарії, Монако, Італії, України, Гонконгу та Китаю у сфері бізнес-планування, фінансів, банківської справи, податкового та бухгалтерського обліку.

Компанія пропонує своїм клієнтам високий рівень сервісу та повний спектр послуг, пов’язаних із вирішенням завдань, спрямованих на оптимізацію податків, формування холдингових та інвестиційних структур. Клієнти можуть бути впевнені в надійності й якості послуг, що надаються й необхідні для розширення та підтримки вашого бізнесу на території Гонконгу та Китаю.

www.1-orient.com


У 2016 р. вітчизняні компанії

одержали додаткову

можливість виходу на

закордонні ринки: Україна

18 травня офіційно

приєдналася до Угоди ВТО

про державні закупівлі

(Agreement on Government

Procurement, GPA). Із цього

дня вони набули право

брати участь у державних

закупівлях 45 країн –

учасниць угоди GPA, серед

яких держави ЄС, Японія,

США, Корея, Тайвань,

Сінгапур, Гонконг і Канада.

Загальний обсяг ринку

держзакупівель ВТО

оцінюється в 1,7 трильйона

доларів щорічно, що більш

ніж у 30 разів перевищує

обсяг українського

експорту, наприклад,

в 2014 р.

Угода GPA поширює

головний принцип ВТО –

рівний доступ до ринків

– на сферу державних

закупівель. Нині іноземці

мають повний доступ до

українських державних

тендерів, як і українці – до

закордонних.

In 2016 the Ukrainian com-

panies received additional ad-

vantages for entering foreign

markets as Ukraine on May

18 officially joined the WTO

Agreement on Government

Procurement (GPA). From

that date on they got the

right to participate in public

procurements in 45 countries

– GPA parties, including EU

member states, Japan, the

USA, Korea, Taiwan, Singa-

pore, Hong Kong, Canada,

etc.

The WTO estimates the total

volume of public procure-

ment market at 1,7 trillion US

dollars (USD) annually, 30

times more than the total

volume of the Ukrainian

exports in 2014.

The GPA extends the main

principle of the WTO – equal

access to markets – to the

area of public procurement.

Now foreigners have full ac-

cess to the Ukrainian public

tenders, and Ukrainians – to

foreign.

Компанія Risoil S.A. заявила

про свою готовність

продовжити інвестування

в будівництво зернового

термінала на території

Чорноморського МТП.

За рахунок інвестицій у

розмірі майже 70 млн. дол.

буде споруджено третю і

четверту черги зернового

термінала, а саме другий

Risoil S.A. Company expressed

its willingness to continue

investing in the construction

of a grain terminal on the

territory of the Chornomor-

sky commercial port. The in-

vestment of nearly 70 million

USD will be used to build the

third and the fourth phases

of the grain terminal, such

ДОСЯГНЕННЯРОКУ

ACHIEVEMENT OF THE YEAR

Нові інвестиції у зерновий термінал у Чорноморському порту

New investments for the grain terminal in the Black Sea port

універсальний склад,

станцію авторозвантаження

та двосторонній пірс.

Будівництво зернового

термінала Risoil Terminal

розпочалось у 2014 р.

У березні 2016-го введено

в експлуатацію дві перші

черги. Сума вкладених

інвестицій становила

70 млн. дол.

as a second storage facility,

auto unloading station and a

double-sided pier.

Construction of the Risoil

grain terminal began in 2014.

In March 2016 its first two

phases became operational.

Total investments amounted

to 70 million USD.


11


Україна – Хорватія. Символізм і великі зобов’язанняПредставники 170 українських і 72 хорватських підприємств зустрілися у Торгово-промисловій палаті України на українсько-хорватському бізнес-форумі. Захід відкрили прем’єр-міністри країн – Володимир Гройсман та Андрій Пленкович.

Форум став масштабним продовженням попереднього двостороннього українсько-хорватського ділового форуму, який відбувся у травні цього року у хорватському Спліті за активної участі і підтримки прем’єр-міністра Хорватії пана Андрія Пленковича і представника ТПП України

у Хорватії пана Івіци Піріча. Домовленості, які були досягнуті у Спліті, вже дають свої відчутні результати. Навіть кількість учасників форуму у Києві з обох сторін зросла у декілька разів. Враховуючи специфіку української та хорватської економіки, основні напрями бізнес-інтересів двох країн

визначилися в ході зустрічей і переговорів у форматі B2B – поставка продуктів харчування і вин, металу і металовиробів, кооперація в галузі суднобудування та ремонту суден і яхт, туризм, будівництво і девелопмент, співпраця з метою спільного

виходу на ринки третіх країн.

Член ЄС із 2013 року, Хорватія представляє можливість доступу до капіталу ЄС через бізнес-співробітництво. Країна має сучасну транспортну

інфраструктуру й багаторічну традицію індустріального виробництва. Крім традиційно потужної туристичної галузі, транспорту, торгівлі й сфери послуг, сучасна Республіка Хорватія має

досить розвинені індустрії (насамперед, харчову, машинобудівну, легку й хімічну) і сільське господарство. НВП Хорватії нині – майже 43 млрд. євро. Найбільші показники товарообігу Хорватія має з такими країнами, як

Ukraine – Croatia. Symbolism and great commitmentsRepresentatives from 170 Ukrainian and 72 Croatian com-panies met in the Ukrainian Chamber of Commerce and Industry at the Ukrainian-Croatian Business Forum. The event was opened by the Prime Ministers of these countries – Volodymyr Groisman and Andrej Plenković.

Forum has turned out to be a large-scale continuation of the bilateral Ukrainian-Croatian Business Forum, held in May this year in the Croatian city of Split with active participation and support of Andrej Plenković, Prime Minister of Croatia, and Ivica Pirić, Representative of the Ukrainian CCI in Croatia. The agreements, which had been reached in Split, are already yielding tangible results. Even the number of participants on both sides in the Forum in Kyiv has signifi-cantly grown.

Given the specifics of the Ukrainian and Croatian econo-mies, the main directions of business interests of the two countries, identified during the meetings and negotiations in the B2B format, turned to be bilateral trade in food and wine, metal and metal products, cooperation in shipbuilding and repair of ships and yachts, tourism, construction and urban development, cooperation for the purpose of joint penetration to the markets of third countries.

As a EU member country since 2013, Croatia provides the

possibilities of access to the EU capital market through differ-ent forms of business cooperation. The country has modern transport infrastructure and old traditions in industrial produc-tion. Besides traditionally strong tourism, transport, trade and services sectors, the modern Republic of Croatia has well developed other industrial sectors (especially food, engi-neering, light and chemical industry) as well as agriculture. Croatia’s GDP now reached almost 43 billion euros. Croatia’s largest foreign trade turnover rates are with such countries as Germany, Italy, Austria, Slovakia, Hungary. On this list Ukraine occupies only 55th place and covers 14% of Croatia’s turn-over. This volume of trade can be significantly increased. The visit of the Croatian delegation headed by the Prime Minister of this country, negotiations between businessmen of Croatia and Ukraine for sure will give a new powerful impetus for this process.

Andrej Plenković arrived in Ukraine as Prime Minister of Croatia for the first time. He has always actively supported Ukraine, while still a member of the European Parliament. He

МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИМІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ


13


Німеччина, Італія, Австрія, Словаччина, Угорщина. Україна в цьому списку поки що посідає лише 55-те місце й охоплює 14% товарообігу. Цей обсяг торгівлі може бути відчутно збільшений. Візит хорватської делегації на чолі з прем’єр-міністром цієї країни, переговори між бізнесменами Хорватії й України, упевнені, дадуть серйозний поштовх у цьому питанні.

Андрій Пленкович прибув в Україну в якості прем’єр-міністра Хорватії вперше. Він завжди активно підтримував Україну, ще будучи членом Європарламенту, просував наші інтереси, рекламуючи нашу країну й під час переговорів про розгляд Угоди про асоціацію

суднобудівними компаніями щодо контрактів на будівництво суден на експорт. Обсяг виробництва суднобудівної продукції в Україні не зменшується, а навпаки, зростає. Це одна з перспективних галузей машинобудування України. «Сподіваюся, незабаром українські й хорватські підприємства разом братимуть участь у тендерах у Європі й світі», – сказав Івіца Піріч.

За результатами зустрічі на найвищому рівні, прем’єр-міністрів України й Хорватії Володимира Гройсмана й Андрія Пленковича в Києві, Україна й Хорватія будуть розбудовувати співробітництво в митних справах, сферах попередження катастроф

promoted our interests, advocating on behalf of our country during the negotiations on Ukraine’s association with the EU. During the Forum in the Ukrainian CCI, Mr. Plenkovych ad-dressed the audience in Ukrainian, thus underlining once again his great respect for the Ukrainian people. It should be also noted that Mr. Plenkovych has always highly appreciated the Chamber’s efforts in establishing business relations between Ukraine and Croatia. He specially noted it when addressingthe Croatian-Ukrainian Business Forum in Split six months ago.

According to Gennadiy Chyzhykov, President of the Ukrainian CCI, Croatia is really set up to very actively develop economic relations with Ukraine. “I am sure that is not for nothing that we, together with Ivica Pirić, our Representative in Croatia, have been actively lining up puzzles of business relations between our countries during the whole year. I think it will not take long for the results to show up, and we will see them next year in the form of rising trade turnover”.

According to Ivica Pirić, Honorary Consul of Ukraine in Croatia, official Representative of the Ukrainian CCI in Croatia, Slove-nia, Bosnia and Herzegovina, organizers of the Forum set a

goal to push small and medium enterprises of the two countries for cooperation as through creating joint ventures they can enhance and improve their production activities. Negotiations with shipbuilding companies on contracts for construction of ships for export are already going on. The volume of shipbuild-ing production in Ukraine is not decreasing, but rather increas-ing. This is one of the promising sectors of the Ukrainian mechanical engineering. “I hope that Ukrainian and Croatian enterprises will soon jointly participate in tenders in Europe and around the world” – Ivica Pirić said.

Following the meeting at the highest level in Kyiv of Prime Ministers of Ukraine and Croatia Volodymyr Groisman and Andrej Plenković, it was decided that Ukraine and Croatia will develop cooperation in customs matters, in disaster prevention and in protection of investments. During Andrej Plenković’s visit to Kyiv such documents as the Intergovernmental Agreement on Cooperation in the Prevention of Disasters and Elimination of their Consequences, the Protocol on Amendments and Ad-ditions to the Agreement between the Government of Ukraine and the Government of the Republic of Croatia on Mutual Assistance in Customs Matters, Additional Protocol Between

the Government of Ukraine and the Government Republic of Croatia on Amending the Intergovernmental Agreement on Encouragement and Mutual Protection of Investments were signed.

Volodymyr GROISMAN, the Prime Minister of Ukraine- Ukraine is a part of the European family, we share European values. The fact that the Forum is being held on the day of the third anniversary of the Revolution of Dignity and on the day of arrival to Ukraine of the Prime Minister of Croatia – a great friend of our country- is very symbolic. The current visit of the Prime Minister of Croatia to Ukraine is the first in the history of our bilateral relations, and it places on Ukraine serious com-mitments for the development of relations between our States. Andrej Plenković put a lot of effort into the process of Euro-pean integration of Ukraine. Ukraine is developing. If we talk about the real situation we have to note that in the third quarter we had GDP growth of 1,8%. Ukraine has risen in the Fitch Agency credit rating. We see growth in our industrial produc-tion. We have potential in the development of the agricultural sector, machine building, metallurgy, chemical industry, energy sectors. We are starting a large-scale project of privatization of

state property to attract investors who would come and would be able to work here. We are creating a high-quality mechanisms that will allow to invest in our economy freely and safely.

Andrej PLENKOVIĆ, Prime Minister of Croatia- Ukraine and Croatia – two Slavic sisters. Ukraine was one of the first countries that recognized the independence of Croatia in December 1991. Shared history has led us to expand mutually beneficial cooperation in the economic sphere. The Ukrainian exports is again growing. This year’s figures have increased by 5%. Ukrainian partners can count on our support. I, personally, support the interaction of government with business, because it leads to concrete, positive indicators for the country.

We hope that our cooperation will be more fruitful and close, so as the EU-Ukraine Association Agreement enters into force and becomes the basis for taking future decisions on visa liberaliza-tion and the overall reform process.

I would like to invite all Ukrainian companies which are inter-ested in business cooperation with Croatia, to the European market.

Україна – ЄС. На форумі в ТПП України пан Пленкович звернувся із промовою до аудиторії українською мовою, чим вкотре підкреслив свою велику повагу до українського народу. До речі, пан Пленкович завжди дуже високо оцінював зусилля Палати у налагодженні бізнес-зв’язків між Україною і Хорватією, про що він говорив і з високої трибуни півроку тому на хорватсько-українському бізнес-форумі в Спліті.

За словами президента ТПП України Геннадія Чижикова, Хорватія дійсно налаштована дуже активно розвивати економічні зв’язки із Україною. «Упевнений, не дарма ми спільно з нашим

представником у Хорватії Івіцею Пірічем так активно цілий рік вибудовували пазли бізнес-зв’язків між нашими країнами. Думаю, результат не змусить себе чекати і його ми побачимо вже в наступному році через зростання товарообігу».

За словами почесного консула України в Хорватії, офіційного представника ТПП України в Хорватії, Словенії, Боснії й Герцеговині Івіци Піріча, організатори форума поставили перед собою ціль підштовхнути малий і середній бізнес двох країн до співробітництва, адже шляхом створення спільних підприємств вони можуть підсилити й поліпшити своє виробництво. Вже тривають переговори із

і захисту інвестицій. Під час перебування Андрія Пленковича у Києві підписано міжурядову Угоду про співробітництво в сфері попередження катастроф і ліквідації їх наслідків, Протокол про зміни й доповнення до Угоди між Кабінетом Міністрів України й урядом Республіки Хорватія про взаємну допомогу в митних справах і Додатковий протокол між урядом України й урядом Республіки Хорватія про внесення змін до міжурядової Угоди про заохочення й взаємний захист інвестицій.

Володимир ГРОЙСМАН, прем’єр-міністр України:– Україна – частина європейської родини, ми сповідуємо європейські

цінності. Той факт, що форум проходить в день третьої річниці Революції гідності та приїзд до України в цей день прем’єр-міністра Хорватії – великого друга нашої держави є дуже символічним. Нинішній візит прем’єра Хорватії до України – перший в історії двосторонніх відносин, і це покладає на Україну серйозні зобов’язання щодо розвитку взаємин між державами. Андрій Пленкович доклав багато зусиль в процес європейської інтеграції України. Україна розвивається. Якщо говорити про реальний стан справ, то у нас в третьому кварталі 1,8% зростання ВВП. Україна піднялася в кредитному рейтингу агентства Fitch. Ми бачимо

зростання промислової продукції. У нас потенціал у розвитку агросектора, машинобудування, металургії, хімічної промисловості, в енергетиці. Ми починаємо масштабний проект приватизації держмайна, щоб залучити інвесторів, які прийдуть і зможуть працювати. Ми створюємо якісний механізм, що дозволить вільно й безпечно інвестувати в нашу економіку.

Андрій ПЛЕНКОВИЧ, прем’єр-міністр Хорватії:– Україна та Хорватія – дві слов’янські сестри. Україна була однією з перших країн, яка у грудні 1991 року визнала незалежність Хорватії. Спільна історія привела нас до розширення якісної

співпраці в економічній сфері. Український експорт знову зростає. У цьому році показники збільшилися на 5%. Українські партнери можуть розраховувати на нашу підтримку. Я, особисто, підтримую взаємодію влади з бізнесом, тому що це призводить до конкретних, позитивних показників для країни.Ми сподіваємося, що наше співробітництво буде тіснішим і пліднішим, аби Угода про асоціацію України з ЄС набула чинності і стала основою для прийняття подальших рішень про візову лібералізацію і про загальний процес реформ.Я хотів би запросити всі українські компанії, зацікавлені у бізнес-співпраці з Хорватією, на європейський ринок.

B H



15


Вона народилася і працює в Україні. В українських реаліях її вражає те, що люди не втрачають мрії і не бояться її втілювати. Пані Емма Турос багато зусиль докладає у розбудову стосунків і покращення торговельно-економічних відносин між Україною та Канадою. «Мені щастить, з кожною новою поїздкою та

«Поки що інвестори чекають, проте починають виказувати ознаки інтересу»

зустрічами моє захоплення Україною зростає», – так розпочалася наша бесіда з виконавчим директором українського відділення Канадсько-Української торгової палати.

– Чи є приклади успішної

співпраці підприємців

Канади й України за

останні кілька років?

– Так, тільки за 9 місяців

2016 року експорт із України

в Канаду збільшився більш

ніж на 33%, порівняно з

аналогічним періодом 2015-

го.

– Який головний меседж

від підприємців Канади

та бізнесу йде, якщо

говорити про ЗВТ із

Україною?

– Я б сказала так: «Ми

зацікавлені, і хочемо більше

дізнатися про можливості

бізнесу з Україною».

– У середньому обсяг

взаємної торгівлі між

Україною та Канадою

досить скромний. Чи

можна прогнозувати

зростання показників? І

якщо так, то за рахунок

чого таке може відбутися,

адже канадська економіка

одна із найрозвинутіших

економік світу?

– Безумовно. Щороку

Канада експортує більш ніж

на 520 мільярдів доларів,

та ще більше імпортує

продукції зі всього світу.

Якщо правильно будувати

стосунки з країною,

розраховуючи на десятиліття,

як робить весь цивілізований

світ, виходити на цей ринок

ЕММА ТУРОС

Має вищу технічну освіту та МВА, працювала в енергетиці, потім – в східних енергетичних компаніях, із 1995 р. – у Київському офісі Канадської Northland Power Inc., де була заступником директора.

У 2009 р. очолила українське відділення Канадсько-Української торгової палати (Канада), зараз також працює в Проекті CUTIS.

разом, а не поодинці,

та повернути репутацію

надійного партнера як

Україні в цілому, так і

кожному конкретному

бізнесу окремо, то ми

можемо значно збільшити

нашу частку на цьому ринку.

– Не могли б сказати

кілька слів про

ратифікацію угоди про

ЗВТ між Україною та

Канадою?

– Давайте почекаємо, щоб

це нарешті сталося. Значення

такого кроку для України

важко переоцінити.

– Чи інвестує канадський

бізнес в Україні? Чи

міркують канадські

підприємці про можливі

спільні з українцями

проекти?

– Ратифікація угоди про ЗВТ

відкриє великі можливості

доступу українському бізнесу

до ринків капіталу. Поки що

інвестори чекають, проте

починають виказувати

ознаки інтересу. Наразі наше

завдання – утримати цю

увагу, вигідно показати історії

успіху. Зі свого боку, Україна

повинна багато зробити,

щоб забезпечити захист

інвестицій і відновити довіру

західного інвестора.

– Що потрібно

враховувати українським

підприємцям, якщо

вони хочуть вийти на

канадський ринок і мати

партнерів, стабільні та

довгострокові стосунки?

– Кілька кроків, із яких

раджу почати: зібрати

інформацію та поспілкуватися

з тими, хто знає умови

ведення бізнесу з Канадою

(це може бути і Канадсько-

Українська торгова палата);

оцінити власний бізнес і

власні можливості – попит,

ціни, якість продукції та

наявність сертифікатів,

можливість змін і

налаштування виробничого

процесу під інші вимоги;

за потреби – оцінити

спроможність фінансувати

проект із просування власної

продукції на новому ринку.

Якщо попереднє дослідження

дало позитивні результати,

розробити план і визначити

джерела фінансування, що

включатиме консультації,

участь у заходах у Канаді,

пошук партнерів та інше.

Дуже просто, але, запевняю

вас, тільки одиниці з кількох

сотень йдуть далі першого

кроку.

– Ваші побажання читачам

журналу the BUSINESS

HERALD – підприємцям

України, членам ТПП

України, а також широкій

діловій громадськості?

– Я бажаю всім нашим

підприємцям єдності та

терпіння. Ми живемо у

великій країні, де може бути

реалізований талант кожного

та кожний знайде своє

місце. Разом ми зможемо

повернути повагу в світі

торгівлі та інвестицій. Щоб

кожен, хто працює в Україні,

відчував задоволення від

власної праці та пишався її

результатами. Щасливого

Нового року!



17


– Are there examples of successful cooperation between businessmen from Canada and Ukraine during the last few years?

– Yes, there are. Only for 9 months of the year 2016 the exports from Ukraine to Canada increased by more than 33% as compared with the same period of 2015.

– What is the main mes-sage from businessmen of Canada if we talk about the Free Trade Agreement (FTA) with Ukraine?

– I would say in such a way, «We are interested and are eager to know more about business opportunities with Ukraine».

– The average volume of mutual trade between Ukraine and Canada is rather modest. Is it possible to predict any growth? And if it is so, what can make it happen as the Canadian economy is one of the most

MRS. EMMA TUROS.

She has the Higher Technical Education and MBA, worked in the energy sector, then in the Eastern Energy Companies, since 1995 had been working in the Kyiv Office of the Canadian Northland Power Inc. as the Deputy Director.In 2009, she headed the Ukrai-nian Branch of the Canada-Ukraine Chamber of Commerce (Canada), now she is also work-ing in the CUTIS Project.

She was born in Ukraine and now she is working in Ukraine. In the Ukrainian everyday life she is amazed that people do not lose their dreams and are not afraid to realize them. Mrs. Emma Turos makes much effort to develop ties and improve trade and economic rela-tions between Ukraine and Canada. «I am lucky as each new trip

«Now investors are waiting, butthey are beginning to show signs of interest»

and meetings make my fascination with Ukraine grow more and more», in such a way our conversation commenced with the Execu-tive Director of the Ukrainian Branch of the Canada-Ukraine Chamber of Commerce.

developed economies in the world?

– Of course. Every year Canada exports more than 520 billion dollars and much more products are imported to it from around the world. If relations are built cor-rectly with the country, being meant for decades, as the entire civilized world does it, if businessmen enter this market together and not singly, and the Ukraine’s standing as a reliable partner is restored in whole and each individual busi-ness separately, then we can significantly increase our share in this market.

– Could you say a few words about the Canada-Ukraine Free Trade Agree-ment ratification?

– Let’s wait when it will finally happen. The importance of this step for Ukraine cannot be overemphasized.

– Does Canadian busi-ness make investments in

Ukraine? Or do the Canadi-an businessmen think about possible joint projects with the Ukrainians?– The Free Trade Agree-ment ratification will open up comprehensive facilities for the Ukrainian business to access the capital markets. For the time being, investors are wait-ing but they are beginning to show signs of interest. Today our task is to keep this interest and to show the success sto-ries. For its part, Ukraine has a lot to do to ensure invest-ment protection and to gain

confidence of the Western investors.

– What should the Ukrai-nian businessmen consider if they intend to enter the Canadian market and have the partners, to build steady and long-term relation-ships?

– A few steps which I advise to start with will be the fol-lowing: to gather informa-tion and communicate to those people who know the conditions of doing business

with Canada (it may be the Canada-Ukraine Chamber of Commerce too); to evaluate your own business and your own abilities, such as demand, prices, quality of products and presence of certificates, any opportunities to modify and customize the production process concerned the other requirements; if it is necessary, to evaluate the ability to invest money in the project related to the promotion of your own products in a new market. If the preliminary study gives positive results, you should develop a plan and identify funding sources, including consultations, participation in events in Canada, search of partners and others. It is very simple but I assure you that only few persons of several

hundred go farther ahead the first step.

– What are your wishes to readers of the HERALD BUSINESS Journal, entrepre-neurs of Ukraine, members of the CCI of Ukraine as well as the wider business community?

– I wish all of our entrepre-neurs to be united and patient. We live in the great country where a talent of everyone can be realized and everyone will find its own place. We can together restore our respect in the world of trade and investments. And every person who works in Ukraine will feel satisfaction from his/her own work and be proud of his/her results. Happy New Year! B H


Ñåðã³é ÁÅÄÐÈ×ÓÊ

c r e a t i v e d i r e c t o ro w n e r

Óêðà¿íà, ì. Êè¿ââóë. Ãàéäàðà, 50, îô. 1

+ 38 067 461 73 73

[email protected]

aspirin-adv.com.ua

Ñåðã³é ÁÅÄÐÈ×ÓÊ

c r e a t i v e d i r e c t o ro w n e r

Óêðà¿íà, ì. Êè¿â, âóë. Ãàéäàðà, 50, îô. 1, + 38 044 201 14 37

aspirin-adv.com.ua

ðåêëàìà áåç ãîëîâíîãî áîëþ


19


Участь у роботі виставки,

презентаціях, переговорах

із ключовими гравцями

світового ринку харчової

продукції з Індії, Китаю,

Японії, Канади, Бразилії,

Німеччини, Австрії, Франції,

Колумбії, Ірану, Саудівської

Аравії й інших відкриває

широкі перспективи для

українських виробників.

Participation in the Exhibition,

in presentations and nego-

tiations with the world’s key

players in the food market

offer great opportunities

for Ukrainian producers to

establish direct contacts, ex-

pand their activities in Europe,

Asia, Africa, Middle East and

America.

As SIAL Paris is an exhibition

of the global scale, in which

participate companies from

India, China, Japan, Canada,

Brazil, Germany, Austria,

Colombia, Iran, Saudi Arabia

and many other countries, it

provides real opportunities for

Ukrainian companies to open

new export markets and

find potential customers as

well as hold useful business

meetings and negotiations.

This year, Ukraine was rep-

SIAL Paris…Й українці там були

SIAL Paris ... And Ukrainians were there

SIAL Paris – одна з найпопулярніших і найбільших виставок харчової галузі в Європі, що відбувається один раз у два роки. І щоразу її учасниками стають понад 6500 експонентів із понад 100 країн світу, а відвідують – більш ніж 160 тис. професіоналів, серед яких – понад 70 відсотків – іноземні гості із понад 190 країн світу.

SIAL Paris is one of the most popular and largest food industry exhibitions in Europe, which is held once in 2 years. Every time over 6 500 exhibitors from more that 100 countries participate in it and more than 160 000 profession-als attend it. About 70 percent of these visitors are foreigners more that 190 countries.

Вони мають змогу

налагодити прямі контакти,

розширити географію

збуту своїх товарів на

ринках Європи, Азії,

Африки, Близького Сходу й

Америки.

У цьому році на виставці

харчової промисловості SIAL

Paris завдяки наполегливій

організаційній роботі

resented in SIAL Paris, the

world’s largest Food Innova-

tion Exhibition, by 21 com-

panies which were a part of

the Ukrainian national stand,

where over 100 different

products were demonstrat-

ed. This was made possible, in

part, by persistent organiza-

tional work of the Ukrainian

Chamber of Commerce and

Industry.

Our country was represented

in various product categories,

ranging from commodities to

finished read-to-eat foods.

We want to thank Ukrainian

entrepreneurs for cooperation

and specially acknowledge

such companies as Agro-

firma Pole (conventional and

organic grains), Agro-Sense

(walnuts), AVIS Ukraine

(eggs), Dairy Company

Ukraine (condensed milk,

Торгово-промислової

палати України 21 компанія

представила Україну в

складі національного

стенду і продемонструвала

понад 100 найменувань,

починаючи від сировинних

товарів і закінчуючи

готовими продуктами

харчування.

Ми хочемо подякувати

вітчизняним підприємцям

за співпрацю й відзначити

такі компанії, як: Agrofirma

Pole (звичайні й органічні

продукти та крупи), Agro-

Sense (волоський горіх),

AVIS Ukraine (яйця), Dairy

Company Ukraine (згущене

молоко, стерилізоване й

сухе молоко, вершкове

масло, кисломолочні

продукти), Dairy Company

Voloshkove Pole (вершкове

масло, сири, згущене

молоко), Dobrodiya Foods/

Agricom Group (вівсяні

пластівці та каші), Fruk-

tovyi Svit Ukraine (гірчиця,

льон, квасоля, боби),

GFK Company (вершкове

масло, соняшникова олія,

зерно, насіння та боби,

волоський горіх, сушені та

сублімовані фрукти), Ichnya

Condensed Milk Company

(згущене молоко), Ker-

nel (соняшникова олія),

Leader Group International

(волоський горіх), Lutsk

Foods (томатні соуси і

пасти, кетчуп), Olivia TM

(соняшникова олія, оцет,

майонез), PPTE JNL

(жовтий горох, кукурудзяні

крупа та борошно, пшоно,

перлова та пшенична

крупа тощо), Svoya Indy-

chka (свіже та заморожене

м’ясо індички), Terra Food

(молочні продукти, масло,

тверді та м’які сири), Ugrain

(зерно).

Хочемо відзначити,

що ПрАТ «Сумський

завод продовольчих

товарів» вперше, поряд із

іншими компаніями, став

учасником грандіозної

виставки і представив

асортимент своєї

продукції, яка може бути

конкурентоспроможною

на світових ринках,

і підтвердив своє

прагнення працювати на

європейському ринку.

Підготувала Людмила

ЦУДЗЕВИЧ

sterilized milk, milk powder,

butter, dairy products), Dairy

Company Voloshkove Pole

(butter, cheese, condensed

milk), Dobrodiya Foods /

Agricom Group (oatmeal

and porridge), Fruktovyi

Svit Ukraine (mustard, flax,

beans, beans), GFK Company

(butter, sunflower oil, grains,

seeds and legumes, wal-

nuts, dried and freeze-dried

fruit), Ichnya Condensed Milk

Company (condensed milk),

Kernel (sunflower oil), Leader

Group International (wal-

nuts), Lutsk Foods (tomato

sauce and paste, ketchups)

Olivia TM (sunflower oil,

vinegar, mayonnaise), PPTE

JNL (yellow peas, corn grits,

corn flour, millet, pearl barley,

wheat,barley, etc.), Svoya

Indychka (fresh and frozen

turkey meat), Terra Food

(dairy products, butter, hard

and soft cheeses), Ugrain

(grain).

It should also be noted that

JSC «Sumy Food Plant»

participated in this grandi-

ose business event for the

first time and introduced its

products, confirming by this

not only it competitiveness

but also it firm stance on

European integration.

Written by Lyudmila

TSUDZEVYCH

B H



21


Í²ÌÅ××ÈÍÀ

Í²ÄÅÐËÀÍÄÈ ²ÑÏÀÍ²ß

ÌÅÊÑÈÊÀÁÐÀÇÈË²ß

ÏÀÐ

ÑÈÐ²ß

Ïðîåêòíî-³íæèí³ðèíãîâà êîìïàí³ÿ «PIO Keramoprojekt a.s.» íàäàº êîìïëåêñ òåõí³÷íèõ, òåõíîëîã³÷íèõ ³ ³íâåñòèö³éíî-³íæåíåðíèõ ïîñëóã (âèá³ð â³äïîâ³äíî¿ çåìåëüíî¿ ä³ëÿíêè, äîñë³äíèöüêî-ãåîëîã³÷í³ ðîáîòè, ï³äãîòîâêà é îòðèìàííÿ äîçâ³ëüíî¿ äîêóìåíòàö³¿, çàáåçïå÷åííÿ áóä³âíèöòâà òà êîíòðîëü òîùî). Êîìïàí³ÿ ìàº âñ³ íåîáõ³äí³ äîçâîëè, ñåðòèô³êàòè òà ñòðàõîâêè. Tel.: +421 905 404 757Fax: +421 32 652 00 79Http://www.keramoprojekt.skHttp://www.kpm.skÊîíòàêòíà îñîáà: Pavel MikulasE-mail: [email protected]

Êîìïàí³ÿ «Idona design, s.r.o.» çàö³êàâëåíà ó ñï³âïðàö³ ç âèðîáíèêàìè ³íòåð'ºðíèõ ìåáë³â äëÿ ãîòåë³â ³ ðåñòîðàí³â.Tel.: +421 905971723Êîíòàêòíà îñîáà: Alena ZajkovfE-mail: [email protected]

Ïðîïîçèö³¿ íàäàí³ Ïîñîëüñòâîì Ñëîâàöüêî¿ Ðåñïóáë³êè â Óêðà¿í³.Òåë.: +38 044 272 09 85Ôàêñ: +38 044 272 32 71E-mail: [email protected]://kiev.embassy.si

Ç ìåòîþ ðîçì³ùåííÿ çàìîâëåíü íà âèðîáíèöòâî ô³ðìà «Naturhome GmbH» íàëàãîäèòü çâ’ÿçêè ç âèðîáíèêàìè ìåáë³â ³ àêñåñóàð³â ³ç ö³ëüíî¿ äåðåâèíè ï³ä áðåíäîì «Åêî».Tel.: + 49 7183 95 79 0/10Fax: + 49 7183 95 79 0/15Mobil: + 49 178 44 88 000

-home.com,www.naturehome.euÊåð³âíèê: Kurt-Georg Pfleiderer

Ïðîïîçèö³ÿ íàäàíà Ïîñîëüñòâîì Óêðà¿íè ó Í³ìå÷÷èí³.Tel.: +49 30 2 888 7-0Fax: +49 30 2 888 7-163E-mail: [email protected]://germany.mfa.gov.ua

Êîìïàí³ÿ «SOLYDI» ïðîïîíóº ïîñëóãè ç îïòèì³çàö³¿, äèçàéíó îñâ³òëåííÿ é åíåðãîçáåð³ãàþ÷³ òåõíîëîã³¿. Tel.: +34 638 777 969Http://www.solysi.esÊîíòàêòíà îñîáà: Federico Morreno Serrano Êîìïàí³ÿ «ANGEL CAMACHO Alimentacion» åêñïîðòóº îëèâêîâó îë³þ òà ïðîäóêòè õàð÷óâàííÿ. Çàö³êàâëåíà ó âèõîä³ íà óêðà¿íñüêèé ðèíîê.Tel.: +34 955 854 700Http://www.acamacho.comÊîíòàêòíà îñîáà: Irakli Andriadze

Åêñïîðòíî-³ìïîðòíà êîìïàí³ÿ «APROEX» çàö³êàâëåíà ó ïîñòàâêàõ ³ñïàíñüêîãî âèíà (Õåðåñ) â Óêðà¿íó. Øóêàº òàêîæ ì³æíàðîäíèõ ³íâåñòîð³â äëÿ õàð÷îâî¿ òà ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêî¿ ãàëóç³ â ²ñïàí³¿. Ìîæëèâ³ ïîñòàâêè áóä³âåëüíèõ ìàòåð³àë³â ³ç ²ñïàí³¿, à òàêîæ ³íâåñòóâàííÿ â óêðà¿íñüê³ ï³äïðèºìñòâà ç âèðîáíèöòâà áóä³âåëüíèõ ìàòåð³àë³â. Tel.: +34 657 397 462Http://www.aproex.comÊîíòàêòíà îñîáà: Daniel Bellido Alfonsin «SOLINGUA INSTITUTO SL» – øêîëà ³ñïàíñüêî¿ ìîâè äëÿ ³íîçåìö³â. Íàâ÷àííÿ ó ïîºäíàíí³ ç òóðèçìîì. Øóêàº ïàðòíåð³â â Óêðà¿í³. Tel.: +34 952 561 475Http://www.solingua.esÊîíòàêòíà îñîáà: Daisy Silva Duarte Êîìïàí³ÿ «S&P Sapimar» ïðîïîíóº ïîñòàâêè âèíà íà ðîçëèâ ³ ÿê³ñíîãî âçóòòÿ. Ïîñëóãè ç ïðîäàæó íåðóõîìîñò³ â ²ñïàí³¿. Çàö³êàâëåíà ó âèõîä³ íà óêðà¿íñüêèé ðèíîê. Tel.: +34 951 050 381Å-mail: [email protected]Êîíòàêòíà îñîáà: Svetlana Botnarciuc Barbaros

Ïðîïîçèö³¿ íàäàí³ Êîíñóëüñòâîì Óêðà¿íè â Ìàëàç³.Tel.: +34 95 222 06 15E-mail: [email protected]

Êîìïàí³ÿ «Friesland Campina» âõîäèòü äî ï’ÿò³ðêè ñâ³òîâèõ ë³äåð³â ³ç âèðîáíèöòâà ìîëî÷íî¿ ïðîäóêö³¿ é º ïîñòà÷àëüíèêîì ñèðîâèíè äëÿ ¿¿ âèðîáíèöòâà òà ³íãðåä³ºíò³â äëÿ ôàðìàöåâòè÷íî¿ ãàëóç³. Çàö³êàâëåíà ó ñï³âðîá³òíèöòâ³ ç ï³äïðèºìñòâàìè ìîëî÷íî¿ ãàëóç³.Íttp://www.frieslandcampina.com

Êîìïàí³ÿ «Capacity-Europe»øóêàº ñòàá³ëüíèõ ïîñòà÷àëüíèê³â ÿëîâè÷èíè òà ñóïóòí³õ ïðîäóêò³â çàáîþ êîð³â äëÿ ïîäàëüøîãî ¿õ åêñïîðòó äî Ãîíêîíãó.Tel: +31 646 18 06 21 Êîíòàêòíà îñîáà: Peter BalleringÅ-mail: [email protected]

Êîìïàí³ÿ «Trade Service Europe BV» óñòàíîâèòü êîíòàêòè ç âèðîáíèêàìè êóðÿòèíè, ñâèíèíè é ÿëîâè÷èíè ç ìåòîþ ïîäàëüøîãî åêñïîðòó çàçíà÷åíî¿ ïðîäóêö³¿ íà ðèíêè êðà¿í ªÑ. Tel.: +31 545 71 11 05Fax: +31 573 44 18 95Íttp://www.tradeserviceeurope.com Êîíòàêòíà îñîáà: Mr. John Wijdenes Å-mail: [email protected]

Êîìïàí³ÿ «Grupo Hosto»çàêóïèòü ó âèðîáíèê³â ïðîäóêö³þ ìàøèíîáóäóâàííÿ, çîêðåìà âåðñòàòè íàêàòí³ òà êðîìêîçàãèíàëüí³, à òàêîæ ïðåñè äëÿ øòàìïóâàííÿ äíèù, êîë³ñíèõ äèñê³â òîùî.Êîíòàêòíà îñîáà: Ivette RodriguezMobil: +52 1 55 4240-6313Å-mail: [email protected]

Êîìïàí³ÿ «Minalum de México, S.A. de C.V.» øóêàº åêñïîðòåð³â âèðîá³â ³ç àëþì³í³þ (Aluminum sheet strip coils). Tel.: +52 55 584 905 94, 584 910 60Fax: +52 55 584 904 14Êîíòàêòíà îñîáà: Rodrigo RomeroÅ-mail: [email protected],[email protected] Íttp://www.minalum.com.mx

Ôåäåðàö³ÿ åêñïîðòåð³â Ñèð³¿, Ôåäåðàö³ÿ ÒÏÏ Ñèð³¿ òà ÒÏÏ Äàìàñêó çàö³êàâëåí³ ó ñòâîðåíí³ ñï³ëüíîãî ï³äïðèºìñòâà ç âèðîáíèöòâà àáî ñêëàäàííÿ ìåòàëåâèõ îïîð ë³í³é åëåêòðîïåðåäà÷,åëåêòðè÷íèõ òðàíñôîðìàòîð³â, êàáåë³âåíåðãîåôåêòèâíèõ ïðèëàä³â âóëè÷íîãî îñâ³òëåííÿ. Òàêîæ º çàö³êàâëåí³ñòü ó ñòâîðåíí³ íà òåðèòîð³¿ Ñèð³¿ òâàðèííèöüêèõ êîìïëåêñ³â, à íà òåðèòîð³¿ Óêðà¿íè – âèðîáíèöòâà àãðàðíî¿ ïðîäóêö³¿ ç ¿¿ ïîäàëüøèì åêñïîðòîì äî Ñèð³¿.

Ïîñîëüñòâî Óêðà¿íè â Ñèð³éñüê³é Àðàáñüê³é Ðåñïóáë³ö³.Tel: +963 11 611 30 16, 667 00 95Fax: +963 11 612 13 55Å-mail: [email protected]

Êîìïàí³ÿ «Blue Chemical Imp. & Exp. Ltd»çàö³êàâëåíà â ³ìïîðò³ ç Óêðà¿íè òàêî¿ ïðîäóêö³¿, ÿê: âîëîêîííî-îïòè÷í³ êàáåë³, àëþì³í³é ³ éîãî ñïëàâè, ãðàô³ò ³ âèðîáè ç íüîãî, ìàðãàíåöü, äîáðèâà, âóãëåöåâà ñòàëü, âóãëåöåâå âîëîêíî, êîíñåðâàíòè.Tel.:+55 47 3222 0993Mobil: +55 47 9783 7547Íttp://www.bluchemical.com.brÅ-mail: [email protected] Êîíòàêòí³ îñîáè: Ricardo Cortez, Kostyantin Rudenko

Êîìïàí³ÿ «KitsoWise Innovations & Solutions» çàö³êàâëåíà â ³ìïîðò³ ç Óêðà¿íè äî ÏÀÐ êóðÿ÷èõ ÿºöü.Êîíòàêòíà îñîáà: Mr. Thabi KekaeMobil: +27 71 510 68 91E-mail: [email protected] [email protected]://www.kitsowise.com

Ïðîïîçèö³ÿ íàäàíà Ì³í³ñòåðñòâîì çàêîðäîííèõ ñïðàâ Óêðà¿íèTeë.: +380 44 238 17 48Ôàêñ: +380 44 238 18 88E-mail: [email protected]Íttp://www.mfa.gov.ua

ÊÎÌÅÐÖ²ÉÍ² ÏÐÎÏÎÇÈÖ²¯ ²ÍÎÇÅÌÍÈÕ Ô²ÐÌ

ÑËÎÂÀ××ÈÍÀ

Http://www.nature

МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ

ПОЛЬЩА

Фірма «BONUS EUROTECH» виробляє і реалізує самоклеючі матеріали. Продукція сертифікована за стандартом ISO 9001:2000. Tel.: +48 22 732 20 58Fax: +48 22 751 78 33E-mail:[email protected]@bonus-euro.plHttp://www.bonus-euro.com

Компанія «DORADCA» виробляє й експортує харчові добавки для м’ясопереробної галузі. Шукає торгового представника в Україні.Tel. mob.: + 48 60 805 66 12Е-mail: [email protected]://www.doradca-ds.plКонтактна особа: Maria Machnikowska

Компанія «InSense» – виробник побутової хімії. Пропонує для експорту власну продукцію, а також бакалійну, м'ясну і молочну продукцію польських виробників.Tel.: +48 513 159 082Е-mail: [email protected]Контактна особа: Гопкало Аліна

Компанії, що входять до складу Польської палати яхтової промисловості та водного спорту «POLBOAT», зацікавлені у співпраці з українськими партнерами.Tel.: +48 22 735 45 22 33Е-mail: [email protected]://www.polboat.eu

Компанія «TIOMAN» – виробник дорожних знаків (у т.ч. світлодіодних) і засобів організації дорожнього руху. Пропонує різноманітні металеві конструкції, рамкові металеві опори (стойки), монтажні / кріпильні системи, дорожні бар'єри, пішохідні огорожі, шлагбауми й інше.Tel.: +48 56 655 77 99Fax: +48 56 623 88 06E-mail: [email protected]://www.tioman.pl

Фінансове товариство «Сілезія» (To-warzystwo Finansowе Silesia) пропонує для продажу технологічну лінію з виробництва безшовних труб, яка належить польському заводу «Wai-cownia Rur Jednosc».Детальна інформація на www.tfsilesia.pl.

Tel.: +48 32 494 57 48Fax: +48 32 494 57 56E-mail: [email protected]

Компанія «WORKWEAR» шукає швейні підприємства, що спеціалізуються з виробництва високоякісного робочого одягу, футболок, фланелевих сорочок тощо. Планує розміщення замовлення з пошиття виробів із матеріалів, які постачатимуться польською компанією.Tel.: + 48 519 112 705 (польська, англійська, німецька мови)Контактна особа: Ігор КозловськийE-mail: [email protected]

Компанія «BIM Sp. z o.o.» є дистриб’ютором більш ніж 100 польських виробників меблів. Пропонує співпрацю.Tel.: +48 84 688 10 59E-mail: [email protected]://www.bimfurniture.com

Компанія «Emulbit sp. z o.o.» – виробник будівельної хімії, зокрема продуктів для гідроізоляції: просочення, рідкі плівки, бітумні вироби на водній основі та на основі розчинників. Зацікавлена у співробітництві.Tel.: +48 666 034 791Tel.: +48 58 306 71 74Http://www.gryfbud.euHttp://www.emulbit.pl

Компанія «JAWAR sp. z o.o.» шукає постачальника вогнетривкої глини наступних властивостей:– granulation: 0–0,09 mm; – humidity: 1–1,2%; – content of Al2O3: min. 35%;– content of SiO2: 55–65%; – fire resistance: min. 175 sP;– mineral composition: kaolinite – min. 70%, Illite – max. 24%, quartz – max. 10%.Річний попит – близько 1000 тонн.Tel.: +48 606 460 851E-mail: [email protected]://www.jawar.com.plКонтактна особа: Paweł Jarzyński

Пропозиції надані відділом сприяння торгівлі та інвестиціям Посольства Республіки Польща в Україні.Тел.: +380 44 279 12 98Факс: +380 44 278 11 40E-mail: [email protected]://www.kiev.trade.gov.pl

ЛИТВА

Компанія UAB «Plieno Spektras» працює у сфері сучасної інженерії, обробки нержавіючої сталі. Пропонує розробку, дизайн, виробництво й інсталяцію продукції харчової галузі. Спеціалізується за напрямами: обладнання для морепродуктів, переробки риби й устаткування для переробки коренеплодів (моркви, картоплі і т.п.). Компанія зацікавлена у співробітництві з підприємствами харчової галузі, із заводами.

UAB «Grūdoteka» шукає підприємства, що працюють в агропромисловому секторі, у т.ч. ті, які вирощують і переробляють соєві боби. Компанія зацікавлена у будівництві заводу на території України.

Сфери діяльності компанії UAB «Friedricho pasažas» – громадське харчування, ресторани, торгівля, готельна справа, індустрія розваг. Компанія шукає контакти з виробниками кондитерських і хлібобулочних виробів.

Основні напрями діяльності компанії UAB «Techvitas» – технічний консалтинг, поставка і монтаж деталей і частин промислового обладнання. Шукає для співпраці виробників – промислові підприємства.

Компанія UAB «Totochemical»– виробник монтажної піни (теплоізоляційного пінополіуретанового герметику), шукає контакти з будівельними підприємствами.

UAB «Jungtinė ekspedicija» пропонує експедиційні послуги з перевезення вантажів, фрахтування суден, посередницькі послуги на митниці. Опікується вантажними роботами та складуванням вантажу в Клайпедському порту. Шукає експортерів та імпортерів продукції.

Детальну інформацію щодо цих пропозицій і контакти компаній надасть Клайпедська палата торгівлі, промисловості та ремесел.Тел.: +370 46 390 867Факс: +370 46 410 626Е-mail: [email protected]://www.kcci.lt

УГОРЩИНА

Компанія «TRGY KFT.» реалізує б/в лінію з виробництва зварної сітки, лінію для зварювання сітки типу EVG, лінію протягання дроту типу KOCH (для виробництва гладкого та ребристого дроту), а також верстат для випрямляння та різання дроту типу WAFIOS.Tel: +36 33 505 550Mob.: +36 30 960 80 08Fax: +36 33 505 551E-mail: [email protected]Контактна особа: Fekete Zoltán

Більш детальну інформацію щодо цієї пропозиції надасть відділ з питань економіки Посольства Угорщини в Україні.Тел.: +380 44 590 01 91, 500 80 16Факс: +380 44 500 80 17E-mail: [email protected]

ТУРЕЧЧИНА

Компанія Demkon (м. Анкара) шукає українських виробників і експортерів металопродукції. Зацікавлена у підписанні контракту на придбання металопродукції українського виробництва за наступними характеристиками:Номер котушки: 16112308.Стандарт: EN 10346.Якість: DX51.Товщина: 0,80 мм, ширина: 188 мм.Механічні властивості:Межа плинності: 322 N/mmІ.Межа міцності на розрив: 389 N/mmІ.Подовження: 30%.На першому етапі розглядаються наступні обсяги поставок гальванізованого металу:- 188/0,80 мм– 2700 тонн;- 188/1,20 мм – 1500 тонн;- 240/0,80 мм – 1200 тонн;- 240/1,20 мм – 600 тонн.Tel: +90312 999 7726Mob.: +90532 567 0265Голова ради правління: Atila ŞAHİNLİ

Пропозицію надано Посольством України в Турецькій РеспубліціTel.: +90312 441 54 99, 440 52 89Fax: +90312 440 68 15E-mail: [email protected], [email protected]

БРАЗИЛІЯ

Компанія «Aerostation» пропонує свої послуги у представленні інтересів українських компаній на ринку Південної Америки. «Aerostation» має досвід роботи з іноземними авіаційними та високотехнологічними компаніями.Tel.: +55 19 3876 5032Tel: +55 19 99214 1335E-mail: [email protected] Development Director: Allan Orsi

Пропозицію надано Посольством України в Федеративній Республіці Бразилія.Tel.: +5561 3365 1457Fax: +5561 3365 2127E-mail: [email protected]Нttp://brazil.mfa.gov.ua

МАРОККО

Компанія «GEMO ATLAS SARL» зацікавлена у закупівлі в Україні 500 тис. тонн зерна для Республіки Судан, а також 1 тис. тонн порошкового молока.Tel.: +212 640 10 10 10, +212 660 15 83 86E-mail: [email protected]Нttp://www.gemoatlas.comКонтактна особа: Hassaneine Haytem JARAIB

Пропозицію надано Посольством України в Королівстві Марокко.Tel.: +212 537 65 78 40Fax: +212 537 75 46 79E-mail: [email protected]Нttp://www.morocco mfa.gov.ua

БОЛГАРІЯ

Виробник і експортер жіночої білизни класу «люкс» шукає контакти з торговельними фірмами, магазинами. З метою співробітництва з компанією можна звертатися до Представництва ТПП України в країнах Балкан.Tel.: +359 89 68 68 255Tel.: +380 67 466 43 59 (viber)Е-mail: [email protected]: y.kyrenkovHttp://www.elencitu.comПредставник ТПП України в країнах Балкан – Ю. Куренков

КАЗАХСТАН

20–21 квітня 2017 року в м. Алмати заплановано проведення IV Міжнародного бізнес-саміту «Retail Business Kazakhstant-2017».До участі у бізнес-саміті запрошуються компанії роздрібної індустрії та товарного виробництва.Головними подіями заходу визначено:– конгрес казахстанських виробників;– тематичні круглі столи, торгові місії іноземних держав;– виставка роздрібної індустрії «Retail Expo Kazakhstan»;– центр закупівлі торговельних мереж;– конкурс інновацій тощо.Тел.: +7 701 749 24 49Е-mail: [email protected]Контактна особа: Мадіна Абдуманапова

ТОВ «ARIBA» шукає виробників соснового брусу для меблевих каркасів. Чекає на пропозиції із розмірами, цінами, умовами постачання в Казахстан і сертифікацією якості.Tel.: + 7 7272 94 72 46E-mail: [email protected]Директор компанії: Фогел А.

Інформацію надано Посольством України в Республіці Казахстан.Тел.: +7 7172 32 60 42Факс: +7 7172 32 68 11Е-mail: [email protected]Нttp://www.kazakhsan.mfa.gov.ua

ТАДЖИКИСТАН

Підприємство «Фірма з експорту й імпорту» зацікавлене в експорті/імпорті сільськогосподарської продукції, а також в організації в Україні виставок-ярмарків сільгосппродукції з Афганістану, Індії та Таджикистану. Пропонує постачання рису, фруктів і закупівлю соняшникової олії, бобових культур.Tel.: +992 935 001 639E-mail: armazd@mаіl.ruПредставник підприємства: Саїдов М. Х.

Пропозицію надано Посольством України в Республіці Таджикистан та Ісламській Республіці Афганістан.Tel.: +992 37 235 84 12Fax: +992 37 235 63 72E-mail: [email protected]Нttp://www.tajikistan.mfa.gov.ua


23


Торгово-промислова

палата України і дата-

центр «Парковий»

обговорюють створення

єдиної централізованої

системи веб-ресурсів ТПП.

Йдеться про об’єднання

регіональних палат за

допомогою хмарних

технологій у єдину цифрову

екосистему – електронну

торгово-промислову палату.

Це забезпечить онлайн-

обслуговування експортерів,

прискорить процес

оформлення сертифікатів

через упровадження

порталу «Експорт України.

Єдине вікно». Це дасть

можливість запровадити

найкращі світові практики у

процеси менеджменту.

За словами, першого

віце-президента ТПП

України Михайла Непрана,

Торгово-промислова палата

зацікавлена у вирішенні

системних питань у галузі

електронних комунікацій.

Перехід на хмарні технології

допомагає скоротити видатки

компанії на електронні

системи і комунікації в

середньому на 20%.

Дата-центр «Парковий»

надає не тільки весь

необхідний спектр хмарних

послуг, а й гарантує

найвищий рівень безпеки

інформації своїх партнерів.

«Парковий» запущено

в експлуатацію у травні

2013 року. Свою назву

він отримав завдяки

розміщенню на території

конгресно-виставкового

Наше цифрове майбутнє – поруч

Нові цифрові продукти і технології з доступом до мережі змінюють діяльність світових компаній. З ними бізнеc працює у кілька сотень разів швидше і продуктивніше, і при цьому стає більш захищеним. Ми стаємо свідками нового технічного витка. Він вже захопив у свій оберт велику кількість українських компаній, які швидко реагують на виклики часу.

Але змінюються не тільки окремі бізнеси. Разом із ними змінюється й Торгово-промислова палата України, як недержавна незалежна членська організація, що ставить за мету підтримку й лобіювання інтересів розвинутого і сильного вітчизняного бізнесу.

центру «Парковий». Він

володіє сертифікатом

безпеки рівня TIER III,

загальна площа дата-центру

– 2 730 кв. м, кількість

стійок – 400 одиниць, а

потужність ІТ-навантаження

– 2,4 МВт.

Торгово-промислова

палата України об’єднає

зусилля в удосконаленні

законодавства у сфері

цифрових технологій із

Комітетом інформатизації і

зв’язку ВРУ. Члени Комітету

з електронних комунікацій

при Палаті постійно

обговорюють питання

про стан законодавства

України в сфері цифрових

технологій, законодавчі

ініціативи щодо захисту

інтелектуальної власності в

мережі Інтернет і правовий

захист бізнесу в сфері

інформаційних технологій.

Серед стратегічних напрямів

законодавства в сфері

Під час відвідин Комітетом з електронних комунікацій при ТПП України дата-центру «Парковий»

Петро Яцук і Михайло Непран під час екскурсії кулуарами дата-центру «Парковий»

цифрових технологій –

цифрова стратегія України,

цифрова трансформація

суспільства, перш за все

МСП, цифрова довіра і

безпека, використання

радіочастотного ресурсу й

український контент тощо.

Нині робота над проектом

закону про електронні

комунікації перебуває в

складній фазі. Наразі існують

чотири його версії. Крім

того, будуть змінюватися

закони про електронний

цифровий підпис,

електронний документообіг,

електронні довірчі послуги

тощо.

– Враховуючи той факт,

що сьогодні у парламенті

відбувається досить складна

і серйозна робота щодо

зміни законодавства в сфері

цифрових комунікацій,

Комітет з електронних

комунікацій при ТПП

України хоче долучитися

до діяльності в цьому

напрямі. Ми домовились

про організацію системної

співпраці ТПП України із

Комітетом інформатизації

і зв’язку Верховної Ради

України. З цією метою

ми ініціювали підписання

відповідного меморандуму.

Цей документ, який

має рамковий характер,

зафіксує напрями нашої

співпраці. Комітет Верховної

Ради готовий включати,

за рекомендацією нашого

Комітету, представників

бізнесу й експертного

середовища до всіх

робочих груп, які

працюватимуть над

законодавством, –

підкреслив голова Комітету

з електронних комунікацій

при ТПП України

Володимир Коляденко.

Співзасновник «Паркового»Петро ЯЦУК

– Електронна Україна започатковується не в кабінетах міністерств і відомств, а формується з конкретних бізнес-проектів. Роль держави – створювати умови для розвитку цих проектів і запроваджувати єдині стандарти й правила, використання яких дозволить таким проектам взаємодіяти між собою та з органами влади.

«Парковий» готовий заснувати централізовану систему WEB-ресурсів Торгово-промислової палати України. Ми пропонуємо об’єднати регіональні ТПП за допомогою хмарних технологій в єдину цифрову екосистему – електронну палату.

B H

ЕКОНОМІКА ТА ПІДПРИЄМНИЦТВОЕКОНОМІКА ТА ПІДПРИЄМНИЦТВО


25


At the present time a private

jet is not considered as an

element of wealth and status

allowed only to the elite but

as an important factor in the

rapid development of busi-

ness and speedу life.

An indispensable means of

transportation that enables

the flights throughout the

world is LA-50 PATRIOT UA

Aircraft, it’s lifting power be-

У нинішній час власний літак

розглядається не як елемент

добробуту і статусності,

дозволений лише обраним,

а як важливий фактор

стрімкого розвитку бізнесу

і відповідності швидкості

життя.

Незамінним засобом

пересування, що дозволяє

переліт у різні точки світу,

є літак ЛА-50 PATRIOT UA

Однією з особливостей глобалізації бізнесу є вимоги щодо подолання відстаней за мінімальний час. Саме це стимулювало розвиток ринку приватного літакобудування.

Shanshul Mohammed Kasem Al-Sudan, a pilot with more than 35 years of flying experi-ence. Brigadier General. Deputy Military Attaché of the Embassy of Iraq in Ukraine:-I felt that the plane has excel-lent flying and aerodynamic characteristics, and I am ready to recommend it as a training plane for the Iraqi Air Force

Мохаммед Шаншул Касем Аль-Судані, пілот з більше, ніж 35-річним стажем. Бригадний генерал. Заступник військового аташе Посольства Іраку в Україні: - Відчув, що літак володіє чудовими пілотажними і аеродинамічними характеристиками, і готовий рекомендувати його в якості навчально-тренувального судна в ВПС Іраку.

One of the features of the business globalization is the re-quirement to cover distances in minimum time. Just this very fact has stimulated the development of market for private aircraft construction.

«Вишиванка» на борту.Над нами – тільки небо…

«Vyshyvanka» is on board.There is only sky above us…

вантажопідйомністю 400 кг.

Він заощаджує час не тільки

в пробках, але і дозволяє

долати відстань у 1 500 км

за 6 годин без додаткової

заправки.

Для керування літаком

досить лише пройти курс

для отримання свідоцтва

пілота.

Вперше ЛА-50 PATRIOT

UA був представлений

компанією-розробником

ANG PATRIOT UA на

виставці AERO Friedrich-

shafen 2016, яка проходила

в Німеччині з 20 по 23 квітня

2016 року.

Його новизна,

незвичайний стильний

силует і національне

українське забарвлення –

«вишиванка», привернули

увагу відвідувачів і не

залишили байдужими

журналістів.

При ближчому знайомстві

з літаком багато хто був

здивований його технічними

характеристиками – вага,

пасажиромісткість і швидкість

дійсно є унікальними для

даного класу літальних

апаратів.

Команда в складі кращих

авіаконструкторів і техніків

ставить собі високі цілі

домогтися заявлених

льотних даних за допомогою

конструктивно-гармонійного

поєднання аеродинаміки,

потужності і ваги двигуна,

гвинта змінного кроку.

Нам є до чого прагнути! Над

нами – тільки небо!

ing of 400 kg.

This vehicle saves time not

only in traffic but also allows

to cover a distance of 1500

km for 6 hours without any

additional fuel refilling.

It is just necessary to pass

a course of obtaining a pilot

license to control the aircraft.

For the first time, the LA-50

PATRIOT UA was represented

by the PATRIOT ANG UA

Development Contractor at

the AERO Friedrichshafen

2016 Exhibition that took

place in Germany within April

20 through April 23 the year

2016.

Its novelty, unusual and

stylish silhouette and the

Ukrainian national painting,

“vyshyvanka” (embroidered

shirt), attracted the visitors’

attention and journalists also

did not remain indifferent.

When people got closer

acquainted with the aircraft,

many of them were surprised

with its performance capa-

bilities: its weight, passenger

capacity and speed that are

indeed unique for this class

of aircrafts.

The team of the best design-

ers and technicians sets itself

as high aims, exactly, to

achieve the declared flight

data added with a structur-

ally-balanced combination

of aerodynamics, power and

engine weight, variable pitch

propeller.

We have a lot to strive for!

There is only sky above us!

Р А



27


– Ваша компанія – ровесниця незалежності. Як саме Вам вдається ініціювати нові проекти і забезпечувати стабільність бізнесу ГК «Петрус»?

– Ми справді давно

на ринку, насамперед

як виробник якісної

Виклики часу і вікно можливостей. Український бізнес відчинив браму світових ринків

Challenges of the time and the window of opportunity. The Ukrainian business opened the gates to global markets

алкогольної та

кондитерської продукції,

активно розвиваємо

також напрями косметики,

реклами, складської

логістики. В основі кожного

бізнесу групи компаній

«Петрус» – спільна ідея:

забезпечити людей якісними

товарами та послугами, які

приноситимуть користь і

задоволення. Саме з цього

основоположного принципу

починаються всі наші нові

проекти, нові напрями

діяльності.

– Для деяких компаній кризові часи – вдалий період для реалізації нових проектів, для інших – момент

– Challenges of the time and

the window of opportu-

nity. The Ukrainian business

opened the gates to global

markets

– Your company is of the same

age as independence of our

State. How do you succeed in

initiating new projects and en-

suring Petrus business stability?

значних потрясінь. Як «Петрус» справляється з труднощами? – Криза змушує нас

акумулювати зусилля й

ідеї, шукати нові підходи

та нові для нас ринки.

Щодо слова «криза», мені

згадується вислів Джона

Кеннеді. Китайською

«криза» складається з

– We have really been in

the market for a long time,

primarily as a manufacturer

of high-quality alcoholic and

confectionery products. But we

are also actively developing such

branches as cosmetics, advertis-

ing, warehouse logistics. At the

heart of every project of the

Petrus group of companies

there is a common idea: to pro-

vide people with quality products

and services which will be use-

ful and bring satisfaction. It is

from this fundamental principle

that all our new projects, new

activities start.

– For some companies crisis is

a good time for new projects,

for others – time of signifi-

cant turmoil. How does Petrus

cope with the difficulties?

– The crisis forces us to con-

centrate efforts and ideas so

as to find new approaches and

new markets for our goods. As

for the word «crisis», I remem-

ber John F. Kennedy said that

in Chinese «crisis» consists of

two hieroglyphs. The first means

danger, the other – an op-

Людмила РУСАЛІНА, президент групи компаній «Петрус», меценат, лауреат Всеукраїнського рейтингу «Людина року», відзначена державною нагородою Грузії – «Орденом Честі», двічі – орденським знаком «Суспільне визнання» міжнародного конкурсу «Золоті торгові марки України». За заслуги перед Українською Православною Церквою та меценатство отримала почесне звання Ктитора, нагороджена орденом Нестора Літописця та багатьма іншими.

Lyudmila RUSALINA,President of the Petrus group of companies, philanthropist, winner of the Ukrainian Personality of the Year Rating, was awarded the state decoration of Georgia – the Order of Honor, twice received the Public Recognition insignia of the Gold-en Trade Marks Ukraine International Competition. For services to the Ukrainian Orthodox Church and philanthropic work received the honorary title of Donator, was awarded the Order of Nestor the Chronicler and many other honorary titles.

ІНТЕРВ’Ю НОМЕРА


29


двох ієрогліфів. Перший

означає небезпеку, другий

– можливість. Нинішній

спад на внутрішньому

ринку змушує нас значно

активніше освоювати

зовнішні ринки, завдяки

чому ми вийшли на якісно

новий рівень, заклавши

основи співпраці з великими

іноземними партнерами.

Ми постійно змінюємося,

оптимізуємо свою діяльність,

аби йти в ногу з часом

– це стосується як самої

продукції, так і організації

виробництва та збуту.

– Ваша торгова марка «Домашнє Свято» вже добре відома українським споживачам. З огляду на нинішню ситуацію на

кондитерському ринку, який напрям розвитку Ви для себе обрали?

– Торгова марка «Домашнє

Свято» наразі активно

розвивається та змінюється

на краще: ми закуповуємо

нове обладнання,

вдосконалюємо рецептуру,

впроваджуємо нові

технології. Так, у листопаді

2016 року виробництво

на Черкаській бісквітній

фабриці буде сертифіковано

за міжнародним стандартом

ISO 22000 (НАССР, англ.

Hazard Analysis and Critical

Control Points, – прим. ред.).

Незважаючи на загальне

падіння на українському

ринку, наша кондитерська

компанія демонструє

стабільність і навіть

активний ріст. Смачні ласощі

– це ті маленькі радощі

життя, що завжди будуть

потрібні людям. Досягти

позитивної динаміки

в складних ринкових

умовах нам вдалося

завдяки оптимальному

співвідношенню «ціна

– якість», уважному

вивченню потреб

споживачів і ретельному

добору асортименту. Ми

прагнемо випускати саме ту

продукцію, яка подобається

нашим покупцям, приносить

радість і приємні емоції.

– Де можна придбати товари під ТМ «Домашнє Свято»?

– У нас налагоджена

ефективна система

дистрибуції, що охоплює

всю Україну та понад 20

країн світу, серед яких

країни СНД, Балтії, Європи

та США. Ми плануємо

і надалі розширювати

географію продажів, адже

бачимо жвавий попит на

нашу продукцію у світі:

наприклад, під час участі

у продуктових виставках

в Африці отримали дуже

позитивні відгуки та нові

контакти. Зараз активно

працюємо над виходом

на ринок Польщі, інших

країн Європи, адаптуємо

нашу продукцію за

якісними характеристиками

і зовнішнім виглядом до

вимог європейського

законодавства і смаків

споживачів.

– Ваша компанія – один із лідерів України з виробництва алкогольної продукції. У лікеро-горілчаному бізнесі щось змінилося порівняно з початком 2000-х?

– За останні 10–15 років

на ринку відбулися якісні

та кількісні зміни, обсяг

легального горілчаного

ринку зменшився більш

ніж удвічі. Це пов’язано з

суттєвим подорожчанням

алкогольної продукції:

зростання вартості

комплектуючих, спирту,

витрат на виробництво

і збут та, насамперед,

підвищення акцизного

збору збільшили вартість

горілки майже в 10

разів. На сьогодні цінова

сегментація у легальному

секторі ринку зведена

до мінімуму. Водночас

посилюється конкуренція за

якістю, зовнішнім виглядом,

комунікаціями.

– Що дозволяє Вам заробляти в умовах падіння ринку?

– Ми випускаємо нові

цікаві для споживачів

продукти й удосконалюємо

систему продажів. Успішно

конкурувати на ринку нам

допомагає наявність у

портфелі різних категорій

напоїв – насамперед,

якісних горілок, бальзамів

і наливок. Компанія

провела рестайлінг ТМ

«Златогор», найближчим

часом споживачі побачать

на полицях оновлені

«Горілочку» та «Status».

Наш бальзам «Давній

Рецепт» – лідер на ринку.

У листопаді ми випустили

новий бальзам «Green

Hills», який орієнтовано

на смаки європейського

споживача. Позитивну

динаміку продажів показує

ТМ «Спелая». Наприкінці

літа обновили зовнішній

вигляд усієї лінійки та

додали яскраву новинку

– напій «Спелая» з

екстрактом легендарних

ягід годжі. Зміцнюючи

позиції на «традиційних»

для себе ринках, «Петрус»

також активно освоює

нові категорії. Окрім

напою віскі «The Highland

Fox», випущеного у 2015

році, влітку 2016-го ми

порадували споживачів

яскравим і оригінальним

сидром «A.J.». А у листопаді

додали ще одну новинку –

коньячний напій «Mistral».

portunity. The current downturn

in the domestic market forces

us to much more actively ex-

plore foreign markets. Thus we

reached new level, laying down

the foundation for cooperation

with large foreign partners. We

are changing constantly, we

optimize our activities to keep

pace with the times. This applies

to both our products and orga-

nization of production processes

and sales.

– Your «Domashne Sviato»

(Home Holiday) brand is

well known to the Ukrainian

consumers. Given the current

situation in the confectionery

market, which direction of

development have to chosen?

– The «Domashne Sviato»

brand is now being actively de-

veloped and is changing for the

better: we buy new equipment,

improve recipes, introduce new

technologies. Thus, in November

2016 production facilities of the

Cherkasy Biscuit Factory will be

certified under the ISO 22000

(HACCP) international stan-

dard. Despite the overall decline

in the Ukrainian market, our

confectionery company shows

stability and even strong growth.

Delicious sweets are those little

pleasures of life that people will

always need. We managed to

achieve positive dynamics in dif-

ficult market conditions because

of our optimal «price – qual-

ity» ratio, careful study of the

needs of consumers and careful

selection of the assortment of

our products . We aim to make

the products that our custom-

ers love and that bring them joy

and pleasant emotions.

– Where can goods of the

«Domashne Sviato» trade-

mark be bought?

– We have established an ef-

fective distribution system that

covers the whole of Ukraine and

more than 20 foreign countries,

including the CIS countries, the

Baltic countries, Europe and

the USA. We plan to further

expand the geography of sales,

as we see strong demand for

our products in the world. For

example, during participation in

food fairs in Africa we received

very positive results and found

new contacts. Now we are

actively working on the entry to

the market of Poland and other

European countries, adapting

quality characteristics and ap-

pearance of our products to the

requirements of the European

regulations and to tastes of

consumers.

– Your company is one of

the leading Ukrainian produc-

ers of alcoholic beverages.

Has anything changed since

the early 2000s in the alco-

holic beverage business?

During the last 10-15 years both

qualitative and quantitative

changes took place.

The volume of the legal vodka

market decreased more than

twofold. This happened due to

a significant rise in alcoholic bev-

erages prices: the rising cost of

components, of alcohol, costs of

production and marketing and,

above all, the increase of the

excise tax led to grow of the

cost of vodka almost tenfold.

Today, price segmentation in the

legal sector of the market is

minimized. However, competition

in quality and look of products

is becoming stronger.

– How do you make money in

the conditions of the market

which is going down?

– We make new products,

which are interesting for con-

sumers, and improve the sales

system. Presence of different

categories of drinks in our port-

folio – especially high-quality

vodkas, liqueurs and balsams –

helps us to successfully compete

in the market. The company

restyled Zlatogor TM, in the

near future consumers will see

on the shelves updated «Gory-

lochka» and «Status» brands.

Our balsam «Old Recipe» is the

market leader. In November,

we launched a new balsam –

«Green Hills» – which is oriented

on the tastes of European

consumers. Positive sales dynam-

ics is shown by «Spelaya» TM.

In late summer, we brightened

up the appearance of all our

brands and added a great new

product – «Spelaya» drink with

an extract of legendary gogi

berries. While strengthening the

positions on our «traditional»

markets, Petrus is also actively

developing new categories of

products. In addition to «The

Highland Fox» whiskey, released

in 2015, in summer of 2016 we

pleased consumers with vivid

and original «A.J.» cider. And in

November, we added another

new product – «Mistral» co-

gnac drink.

– What is happening to the

export of alcoholic bever-

ages?

– Our company is stepping up

exports of our alcoholic bever-

ages, although, of course, all

Нинішній спад на внутрішньому ринку змушує нас значно активніше освоювати зовнішні ринки, завдяки чому ми вийшли на якісно новий рівень, заклавши основи співпраці з великими іноземними партнерами. Ми постійно змінюємося, оптимізуємо свою діяльність, аби йти в ногу з часом

The current downturn in the domestic market forces us to much more actively explore foreign markets. Thus we reached new level, laying down the founda-tion for cooperation with large foreign partners. We are changing constantly, we optimize our activities to keep pace with the times

ІНТЕРВ’Ю НОМЕРА ІНТЕРВ’Ю НОМЕРА


31


– Що зараз відбувається з експортом лікеро-горілчаної продукції?

– Наша компанія

нарощує експорт лікеро-

горілчаної продукції

власного виробництва,

хоча, звичайно, на всіх

виробників алкоголю

дуже боляче вплинуло

погіршення відносин із

Росією. Як казав Білл Гейтс,

сьогодні жодна компанія

не може розглядати свою

позицію на ринку як

щось постійне і незмінне,

потрібно повсякчас

оцінювати ситуацію заново.

Тож нинішня змусила нас

відкривати нові ринки

більш активними темпами

в країнах Західної Європи,

Азії, Близького Сходу, що

в цілому підвищує наш

рівень експортних продажів.

«Петрус» постачає лікеро-

горілчану продукцію до

понад 30 країн світу, серед

яких країни Західної Європи

(Німеччина, Італія, Іспанія,

Литва, Латвія), Східної

Європи (Польща, Болгарія),

Америка, Канада, країни

СНД (Казахстан, Вірменія,

Азербайджан), а також

мусульманські країни, які,

на наш подив, споживають

багато алкоголю, як-от Ірак.

– Наскільки складно вибудовувати нині дистрибуційну політику за кордоном, які особливості залежно від виду продукції?

– Кожен ринок має свою

специфіку: від дизайну

упаковки до вагових

параметрів продукції. Для

успішного виходу на інші

ринки ми використовуємо

широкий арсенал засобів:

вивчення, як то кажуть,

«у полях», співпраця з

місцевими експертами,

купівля аналітичних баз

даних. Ми детально

вивчаємо споживацькі

звички населення тієї

чи іншої країни, тому

пропонуємо саме ті

продукти, що відповідають

їхнім смакам і традиціям.

Ключ до успішного

просування бренду

– знайти потужного і

надійного дистриб’ютора

на певній території, який

має великий досвід

роботи та розгалужену

власну структуру торгових

представників. Завдяки

такому партнерству компанія

отримує експертну оцінку

ринку та шлях до полиць.

– Які плани на майбутнє у компанії «Петрус»?

– Ми плануємо інвестувати

у нове обладнання та

технології, розширювати

портфель наших брендів.

Україна займає левову

частку у нашій дистрибуції,

тож і надалі будемо

працювати над збільшенням

продажів – потенціал

українського ринку ще

повністю не розкритий.

Розвиток експорту наша

компанія планує у двох

напрямах: по-перше,

розширення асортименту

товарів, які постачаються

до країн, де «Петрус» уже

займає гідну нішу; по-друге,

відкриття нових ринків

(Європи, Південно-Східної

Азії), де наша продукція

високої якості за доступною

ціною знайде свого

споживача.

– Ваш секрет успіху в бізнесі?

– Для мене компанія –

це велика сім’я, тому я

беру активну участь у всіх

процесах, «горю» кожним

проектом, відчуваючи

особисту відповідальність

за його успішний

розвиток. Адже за кожним

виробництвом, за кожною

нашою компанією стоять

працівники, професіонали,

які вкладають максимум

сил і енергії у нашу

справу, тому як керівник я

відчуваю відповідальність

за кожного з них. Мені

близькі принципи

японських корпорацій, де

панує сімейний дух, а всі

працівники відчувають

свою причетність, глибокий

зв’язок із компанією. Такий

сімейний підхід допомагає

створити атмосферу довіри

та взаємодопомоги в

колективі і, як наслідок,

досягати значних

результатів за короткий

час. Ми ставимо собі за

мету радувати людей

якісними, красивими та

смачними товарами за

справедливою ціною, і ця

ідея об’єднує весь наш

колектив. Перефразовуючи

слова Річарда Бренсона, для

нас успіх – це створювати

продукти, якими ми справді

можемо пишатися.

– У Вас велика сім’я. Як вдається поєднувати виховання п’ятьох дітей із таким динамічним бізнесом?

– Ці сфери взаємно

доповнюють одна одну,

а не конфліктують між

собою. Адже для мене

бізнес теж є до певної

міри «дитям», а моя сім’я

завжди підтримує мене і

дарує натхнення для нових

починань. Виходячи з дому,

я повністю переключаюся

alcohol producers were badly

affected by very painful dete-

rioration of relations with Russia.

In the words of Bill Gates, today

no company can consider its

position in the market as some-

thing permanent and unchang-

ing, you have always assess

the situation again and again.

Therefore, the current situation

forced us to look more vigor-

ously for new markets in West-

ern Europe, Asia, the Middle

East, which generally increased

our level of export sales. Petrus

supplies alcoholic beverages to

more than 30 countries, includ-

ing Western European (Germa-

ny, Italy, Spain, Lithuania, Latvia),

Eastern European (Poland,

Bulgaria), America, Canada, CIS

countries (Kazakhstan, Armenia,

Azerbaijan).

– How hard is it now to build

a distribution policy abroad,

which are the specifics,

depending on the type of a

product?

– Each market has its own pe-

culiarities, from packaging design

to product weight parameters.

To successfully enter new

markets we use a wide arsenal

of tools: research and learn-

ing, as they say, «in the field»,

cooperation with local experts,

purchase of analytical databases.

We thoroughly study consumer

habits of the population of a

certain country, so we offer

those products which exactly

meet their tastes and traditions.

The key to successful branding

is to find powerful and reliable

distributor in a territory which

has extensive experience and a

wide structure of its own sales

representatives. Through such

partnership the company can

get expert assessment of the

market and find its path to the

shelves.

– What are the plans of

the Petrus company for the

future?

We plan to invest in new

equipment and technology, to

expand our portfolio of brands.

Ukraine holds the lion’s share of

our distribution, so we will con-

tinue to work on increasing sales

– the potential of the Ukrainian

market is not yet fully realized.

Our company is planning export

development in two ways: first,

expanding the range of prod-

ucts supplied to the countries

where Petrus already holds de-

cent niche; second, opening new

markets (in Europe, South-East

Asia), where our high quality

products at affordable prices

will find their customers.

– What are secrets of your

success in business?

– For me the company is a

large family, so I am taking

an active part in all processes,

«burning» with each project,

feeling personally responsible

for its successful development.

For behind each our production

facility, each company there are

our employees, professionals,

who invest maximum effort and

energy in our cause. That is why I

as the leader feel responsible for

all of them. I take close to my

heart the principles of Japanese

corporations, where family spirit

is governing and all employees

feel their involvement, deep

relationship with the company.

Such family approach helps to

create an atmosphere of trust

and mutual support in the team

and, consequently, achieve signifi-

cant results in a short time. We

aim to please consumers with

high quality, beautiful and deli-

cious products at a fair price, and

this idea is uniting our staff. To

paraphrase the words of Richard

Branson, for us success is to

create products that we can truly

be proud of.

– You have a big family. How

do you manage to combine

upbringing of five children

with such a dynamic busi-

ness?

– These spheres complement

each other and do not conflict.

Because for me business is

also somewhat «a child», and

my family always supports me

and gives inspiration for new

beginnings. Leaving home, I fully

switch off to business problems,

and when I am back home

I dive into family affairs. Of

course, there are difficulties, we

have to plan most effectively

the use of time, to coordinate

the various areas of interest. It

Ми всі є частиною суспільства, і від вчинків кожного з нас залежить, яким це суспільство буде завтра, наскільки комфортним, добрим і сповненим любові буде для нас спільний дім. Я щороку виділяю значні кошти на благодійні проекти

We are all a part of the society, and on actions of each of us depend how would the society of tomorrow look, how comfortable, kind and full of love for us will be our common home. I annually allocate signifi-cant funds for charitable projects

ІНТЕРВ’Ю НОМЕРА ІНТЕРВ’Ю НОМЕРА


33


на робочі справи, а вдома

– з головою занурююся у

справи сімейні. Звичайно,

є труднощі, доводиться

максимально ефективно

планувати час, узгоджувати

різні сфери інтересів... Це

непросто, але щасливі

усмішки довкола мене,

успішно реалізовані

проекти, які приносять

людям користь, ще раз

переконують – воно того

варте!

– Ви – відомий меценат, ініціатор багатьох благодійних проектів. Розкажіть, будь ласка, про Вашу діяльність у цих царинах?

– Із самого початку

своєї підприємницької

is not easy, but happy smiles

around me, successfully imple-

mented projects that are useful

for people convince me again

and again – it is worth it!

– You are a well-known

philanthropist, initiator of

many charitable projects. Will

you please tell us about your

activities in these spheres?

– At the very beginning of my

entrepreneurial activity I decided

to donate a share of my profits

to charity. We are all a part of

the society, and on actions of

each of us depend how would

діяльності я вирішила

жертвувати певну

частину своїх прибутків

на доброчинність. Ми всі

є частиною суспільства,

і від вчинків кожного з

нас залежить, яким це

суспільство буде завтра,

наскільки комфортним,

добрим і сповненим любові

буде для нас спільний

дім. Я щороку виділяю

значні кошти на благодійні

проекти: Національного

фонду соціального захисту

матерів і дітей «Україна –

дітям», благодійних фондів

«Наша Київщина», «Турбота

та милосердя», «Щасливі

долоні», «Захисту прав

матері і дитини».

В Україні дуже багато

талановитих людей,

величезний потенціал, але

the society of tomorrow look,

how comfortable, kind and full

of love for us will be our com-

mon home. I annually allocate

significant funds for charitable

projects of the «Ukraine – to

Children» National Fund of

Social Protection of Mothers and

Children, to «Our Kiev Region»,

«Caring and Compassion»,

«Happy Palms», «Protection Of

Rights Of Mother And Child»

charities.

In Ukraine there are a lot of

talented people, great potential,

but there is no adequate state

support for culture and the arts.

немає належної державної

підтримки культури та

мистецтва. Тому я у

міру своїх можливостей

підтримую Національний

академічний драматичний

театр ім. Івана Франка,

Черкаський музично-

драматичний театр

ім. Тараса Шевченка,

Черкаський ляльковий

театр, численні мистецькі

акції та фестивалі.

Цього року завдяки нашим

спільним зусиллям із

видатним хореографом

сучасності Раду Поклітару

відбулася довгоочікувана

прем’єра балету «Жізель».

Цей вид мистецтва мені

особливо близький – я

з п’яти років почала

займатися балетом і

прекрасно знаю, яка

So I, as much as I can, support

the Ivan Franko National Aca-

demic Drama Theatre, the Taras

Shevchenko Cherkasy Music

and Drama Theatre, Cherkasy

Puppet Theater, some art events

and festivals.

This year, thanks to our joint

efforts with Radu Poklitaru, who

is an outstanding contemporary

choreographer, a long-awaited

premiere of the «Giselle» ballet

was held. This art form is espe-

cially close to me – I was five

years old when I started ballet

classes – and I know quite well

how much hard daily work is

behind the ballet performances

of such level. I believe that the

culture today can become a

key factor in the revival of the

nation and the country. If we

want a brighter future, we have

to take responsibility for the cul-

tural education of our children.

I believe that my modest contri-

bution to the cultural develop-

ment will eventually bring good

results.

наполеглива щоденна

праця стоїть за балетними

постановками такого рівня.

Я переконана, що саме

культура сьогодні може

стати ключовим фактором

відродження нації та

країни. Якщо ми прагнемо

світлого майбутнього,

нам необхідно брати на

себе відповідальність за

культурне виховання наших

дітей. Я вірю, що мій

скромний внесок у розвиток

культури з часом принесе

добрі плоди.

B H

ІНТЕРВ’Ю НОМЕРА


35


– Головним результатом

стало те, що центральні

органи виконавчої

влади звернули увагу на

проблеми галузі і зараз

намагаються шукати шляхи

їх вирішення. Крім того,

відбулась консолідація

виробників для подальших

узгоджених дій.

Після Форуму скасовано

ліцензію на оптову торгівлю

для тих виноробів, які

вже мають ліцензію

на виробництво та

використовують виключно

власно вирощену сировину.

Це було однією з вимог

Першого національного

виноробного форуму. Хай

це і не можна назвати

семимильним кроком

уперед для галузі, адже

МАНДРІВКА В ЧАСІ ТРИВАЛІСТЮ В РІКМайже рік (із лютого 2016-го) минув після проведення Першого національного виноробного форуму. Що змінилося в житті виноробів за цей час, що має відбутися для підтримки та відродження українського

виноробства? Ці питання ми поставили генеральному директору Української корпорації по виноградарству і виноробній промисловості «Укрвинпром» Володимиру КУЧЕРЕНКУ.

залишилося ще багато

перепон у роботі виноробів,

проте це означає, що нас

було почуто.

– Які очікування виноробів від Другого національного виноробного форуму, який відбудеться усередині грудня?

– У галузі все ще

залишаються невирішеними

проблеми фіскального та

земельного законодавства.

Ми потребуємо

імплементації європейських

і міжнародних регламентів

у виноградарстві та

виноробстві. Попри

скасування ліцензії

на оптову торгівлю,

непосильною, з огляду на

бюрократію, залишається

отримання інших дозвільних

документів для виноробів.

Важливими є

питання підвищення

конкурентоспроможності

виноробної галузі на

внутрішньому ринку та

розширення експортного

потенціалу української

виноробної продукції.

Саме ці аспекти учасники

Другого національного

виноробного форуму

матимуть змогу обговорити

під час панельних дискусій

і сформувати пропозиції

для вирішення нагальних

проблем.

Цього року в рамках

Форуму пройде Свято

вина, де виробники, як

відомі в Україні потужні

компанії, так і невеликі

фермерські господарства,

презентуватимуть свою

продукцію із дегустацією.

Сподіваємося, що кожен

відкриє для себе нові

улюблені смаки українських

ігристих і тихих вин,

коньяків.

– Будь ласка, охарактеризуйте нинішню ситуацію на ринку вина в Україні.

– Після вступу в силу Угоди

про зону вільної торгівлі з

ЄС українські виробники

вина на внутрішньому

ринку мають конкурувати з

європейськими товарами,

які завозяться в Україну

безмитно.

Але, з огляду на дані

Держстату, згідно з якими

спостерігається підвищення

попиту споживачів,

зростання обсягів

виробництва вина в Україні

та скорочення експорту,

можна стверджувати, що

українці все ж віддають

перевагу вітчизняним

винам. Це і є найкращим

свідченням патріотизму –

обирати українські товари,

підтримуючи національних

виробників.

Сподіваємося, що в 2017

році така тенденція лише

зміцниться, а нещодавнє

підвищення мінімальних

цін на алкогольні напої не

вплине на вибір споживачів

на користь українських

товарів.

– Що, на Вашу думку, конче необхідно для сприяння та відродження українського виноробства?

– Головне – створення

комфортних умов для

ведення бізнесу. Це

стосується як законодавчої

бази, так і державної

політики підтримки

виноробів.

«Укрвинпром», як

професійно-громадське

об’єднання, очікує на

запровадження «Дня

виноградаря і винороба».

Це свято слугуватиме

вшануванню праці

робітників галузі, а також

вихованню культури

споживання вина. Зараз

зібрані депутатські

підписи на підтримку цієї

ініціативи. Тож, ждемо,



37


коли Президент підпише

відповідний Указ.

– Чи довго чекати на позитивні реальні зміни у галузі?

– Для цього недостатньо

Едуард ГОРОДЕЦЬКИЙ, голова правління ПрАТ «Одеський коньячний завод»:

– Ефективність Першого

національного виноробного

форуму я б оцінив зі

стриманим оптимізмом. Він

став дієвим інструментом

для пошуку рішень цілого

спектра актуальних

проблем. Дуже важливим

є сам факт, що впливові

люди, спеціалісти зібралися

заради розвитку та спасіння

виноробної галузі. Зазначу,

що Перший форум було

організовано та проведено

на високому рівні

завдяки чудовій людині,

професіоналу своєї справи

– Павлу Шеремету, якого

прийняти кілька поправок

до законів. Для нас

важливою є послідовна,

виважена і довготривала

політика держави

щодо виноградарства і

виноробства. Останнім

часом ми бачимо позитивні

зрушення у цьому напрямі

і, сподіваюсь, це –

лише початок шляху до

відродження галузі.

Національний виноробний

форум може бути точкою

відліку для «звірки

годинників» і створення

дорожньої карти з метою

подальших спільних дій

у відновленні та розвитку

виноградно-виноробної

галузі.

я згадую з особливою

теплотою і вдячністю.

Утім у галузі залишаються

проблеми, які слід вирішити

першочергово.

Насамперед, це

встановлення мінімальних

роздрібних цін та їх

автоматичне підвищення

у разі підняття ставки

акцизного збору. Ці дві

цифри треба підвищувати

одночасно, щоб не давати

можливостей для зростання

контрафактного ринку.

Одним із найважливіших

питань наразі залишається

затвердження норми вмісту

українських коньячних

спиртів у коньяках України.

Це стане потужним

стимулом для розвитку

галузі й економіки країни

в цілому. Також необхідно

закріпити за Україною

географічні найменування

«коньяк України» та

«шампанське України» за

Угодою ТРІПС (Угодою про

торговельні аспекти прав

інтелектуальної власності).

Важливо продовжувати

дерегуляцію галузі, а також

зменшити бюрократичний

тягар для виробників, які

сьогодні вимушені робити

багато зайвої «паперової»

роботи. У цьому ми дуже

відрізняємося від провідних

виноробних країн світу.

Сподіваюся, галузь і

регулюючі органи нарешті

зможуть почути один

одного і дійти консенсусу

щодо цієї проблеми.

B H

ЕКОНОМІКА ТА ПІДПРИЄМНИЦТВО


39


Уже протягом багатьох

років вирішується питання

про те, чи буде наш

найбільший економічний

актив, наша мати-

годувальниця продаватися

та купуватися.

Пройшло понад

15 років, відколи

проголошено, що землі

сільськогосподарського

призначення можуть

перебувати у власності і

фізичних, і юридичних осіб,

проте й досі заборонено

продавати та купувати

землю. В основі таких

заперечень – певні

Олександр ПОЛІВОДСЬКИЙ, адвокат, партнер Правничої фірми «Софія», к. ю. н.

Ринок землі.Надії та сподівання

побоювання щодо захисту

прав власності, щодо

участі іноземців, щодо

ризиків несправедливого

розподілу землі після

скасування мораторію, з

недоліками функціонування

правоохоронної та судової

систем тощо.

Водночас, попри заборону,

продаж сільгоспземель

дозволений. Не всіх,

але певних категорій, а

саме земель особистого

сільського господарства

(ОСГ), за умови отримання

внаслідок приватизації.

Кожен вправі приватизувати

до 2 га таких земель, а

потім продати, наступний

власник вправі зробити те

ж саме. Крім того,

ст. 14 Закону України

«Про фермерське

господарство» передбачає

право фермерів продавати

свою землю. Продаватися

можуть також усі інші

землі, які не належать до

сільськогосподарських,

а це означає, що,

змінивши категорію землі

з сільськогосподарської

на іншу, її можна вільно

продати. Завдяки тому, що

у законодавстві майже не

залишилося норм відносно

того, в яких випадках і в

якому порядку змінюється

категорія земель.

Перехід права на землі

можливий і фактично

здійснюється в інший

спосіб: шляхом купівлі-

продажу корпоративних

прав на ті підприємства, які

є орендарями. Такий ринок

уже існує й активно діє.

Як бачимо, попри

мораторій, орні землі

фактично можуть

набуватися та передаватися

одним суб’єктом іншому.

Але такий продаж не є

прозорим і зрозумілим

для більшості громадян і

бізнес-гравців. Окрім того,

він, хоч не за формою, але

за змістом, суперечить ідеї

мораторію. Таким чином, у

земельному законодавстві

одночасно містяться дві ідеї:

розвивати право власності

на землю, що означає

надання права на продаж,

та заборонити продаж і

продовжити мораторій.

Це і не дивно, адже

земельне законодавство

з дня прийняття чинного

Земельного кодексу України

неодноразово змінювалося.

При цьому зміни були під

впливом різних обставин у

різні періоди часу: якщо не

рахувати змін і доповнень

до земельних законів, а

лише самі закони, то таких

про землю було прийнято

більше 20-ти, кожен із

яких був спрямований на

вирішення певної земельної

проблеми. Про підзаконні

акти і говорити не варто.

Але не можна ігнорувати

того факту, що законні

власники мають бажання

з різних причин позбутися

власності. Відтак, нам

не уникнути того, щоб

скасувати мораторій і

запровадити ринок.

Окремі політики та науковці

пропонують замінити ринок

землі ринком оренди або

емфітевзису. Серед таких

ініціатив є проект Закону

№ 4010а, який пройшов

слухання в профільному

Комітеті. На сьогодні у

законодавстві України

емфітевзис, як і можливість

укладання договорів щодо

права оренди, прямо

передбачений земельним

законом (продаж, застава

та внесення до статутного

фонду), наразі вже

використовується.

Разом із тим, на сьогодні

законодавство України

не містить наслідків таких

угод і викликає ряд питань.

Чи може банк звертати

стягнення на право оренди,

якщо таке право взято

в заставу? Яким чином

відбувається таке стягнення?

Чи означає це те, що

банк, у разі неповернення

коштів, вправі без згоди

орендаря передати право

користування землею третім

особам? Як реєструється

таке право? Чи може бути

продано право оренди без

згоди власника третій особі?

Якщо так, то чи вправі

власник знати, хто є його

новим орендарем? У який

спосіб і ким він буде про

це повідомлений? Ці й інші

проблеми, зокрема щодо

наслідків спливу строку

договору оренди при

внесенні землі у статутний

фонд, породжують ряд

питань, відповідь на які не

є очевидною. Як і інтерес

учасників таких угод: яка

користь банку чи іншого

кредитора, який братиме

в заставу право оренди

(вочевидь, він має продати

таке право, але за ціною,

що покриє кредиторську

заборгованість), чи будуть

високими суми кредитів за

такими заставами?

Ці й інші питання, відповісти

на які досить складно,

дають підстави сумніватися

у реальній, а не фіктивній

можливості таких правових

конструкцій замінити ринок

оренди. Відтак, застосування

купівлі-продажу права

оренди чи прав за

емфітевзисом, внесення

його в заставу чи у

статутний фонд є сумнівним.

Отже, альтернативи

відкриття ринку землі немає.

Але невирішеними, на

нашу думку, залишаються

питання, яким слід

приділити особливу увагу:

як саме його відкривати,

які правові обмеження

встановлювати, які критерії

при цьому використовувати.

Висновок:

існуючий мораторій є

умовною забороною,

купівля-продаж земель,

незважаючи на його

наявність, відбувається.

Альтернативи відкриття

ринку землі немає,

але ми маємо обрати

найбільш конструктивний

і ефективний із усіх

можливих варіантів.

Продаж прав оренди

чи прав за договором

емфітевзису не може бути

альтернативою земельного

ринку.

Земельне законодавство

потребує систематизації й

оновлення задля усунення

суперечностей.

B H

ЗАКОН І БІЗНЕСЗАКОН І БІЗНЕС


41


Про що мріє український експортер? Робити все швидко, з якомога меншою собівартістю, максимально дистанційно, не занурюючись у папірці. Ну що ж, схоже, що держава зробила справжній реверанс у бік експортерів… послуг (робіт).

ЩО

У СУХОМУ ЗАЛИШКУ?

Постраждав дещо

струхлявілий

пострадянський ЗУ «Про

зовнішньоекономічну

діяльність» від 1991

року, чому ми раді.

Перш за все, зникає

принцип обов’язковості

«матеріального

оформлення» ЗЕД-

контракту, звідси –

зелене світло договорам

публічної оферти,

приєднання. Прирівнюються

до контракту обмін

електронними

повідомленнями з

погодженням умов

співпраці, виставлення

рахунку (інвойсу),

електронна форма якого

вітається. Принагідно

зазначимо, що це є

загальновизнаною світовою

практикою і контрагенти

з багатьох країн відверто

округлюють очі, коли

українці просять паперові

договори.

Те, про що ви мріяли

уві сні, дуже скоро

стане нашою спільною

експортною буденністю. Є

надія, що спрощення вимог

до форми контракту також

стимулюватиме більш

широке використання

електронних цифрових

підписів, проте,

виправданість нашого

оптимізму покаже практика.

ЩО

ПРО ВАЛЮТНУ ВИРУЧКУ?

Тепер практично вишенька

на торті – виручка

українських експортерів

послуг і робіт у іноземній

валюті, на відміну від

товарів, виводиться з-під

дії валютного контролю,

а саме сумнозвісного

«правила 180 днів», коли

перевищення зазначеного

строку потребує висновку

спеціального центрального

органу виконавчої влади

щодо обґрунтованості

такого перевищення.

Українські експортери

послуг ще оцінять те

приємне відчуття, коли

над головою не занесена

«сокира валютного

регулювання», але ми вже

зараз аплодуємо авторам

законопроекту.

ЩО

ПО РОБОТІ З БАНКАМИ?

Загальновідомі всім

учасникам ЗЕД чутливі

питання взаємодії з

банками у документарному

оформленні експортно-

імпортних контрактів.

На практиці доходить

до смішного, часом

із обслуговуючими

Чому лише послуги

та роботи? Ініціатори

законопроекту № 4496

вказують на бурхливий

розвиток українського

фрілансу, як певного

драйвера національного

МСБ. Для них і старались.

Товари поки що «поза

бортом». Президент

у Twitter одразу ж

запевнив, що Закон буде

підписано.

ДЕРЕГУЛЯЦІЙНІ ПЕРЕГОНИ: ЕКСПОРТ ПОСЛУГ

банками в Україні

доводиться погоджувати

текст контракту перед

підписанням. Так от, тепер

банківську самодіяльність

дещо обмежено: інвойси

англійською мовою

перекладу на українську

не потребують, банки

зобов’язані приймати їх

без застережень. Таким

же чином приймаються

двомовні інвойси, викладені

будь-якою іноземною

мовою з одночасним

викладенням українською

або англійською.

Звісно ж, ми віримо,

що банки це робили

не від хорошого життя,

але подібні ускладнення

додавали клопоту. Зайвий

документообіг може

обробити «натаскана»

бухгалтерія експортера.

А тепер уявімо фізичну

особу – підприємця, який

залишився сам на сам із

корпоративною банківською

машиною. Отож, знову

наші оплески розробникам

законопроекту.

ЯК БУДЕМО

ПІДТВЕРДЖУВАТИ

НАДАННЯ ПОСЛУГ/

ВИКОНАННЯ РОБІТ?

Ви знаєте, ніяк. По

експорту послуг (робіт)

законопроектом

вилучається норма ЗУ «Про

бухгалтерський облік…»

щодо підтвердження

господарської операції.

Виглядає багатообіцяюче,

чи не так?

Відтепер підставою для

бухгалтерського обліку

господарських операцій

є первинні документи.

Саме так, застереження

щодо «фіксування факту

операції» зникло безслідно.

Що цікаво, це стосується

будь-яких господарських

операцій, включаючи

поставки товарів, передачу

прав тощо. Первинні та

зведені облікові документи

можуть зберігатись у

паперовій або, абсолютно

законно, в електронній

формі, причому незначні

недоліки в документах

тепер не є підставою для

невизнання господарської

операції, за умови, що вони

дозволяють ідентифікувати

учасників контракту.

Без сумніву, такі приємні

зміни стануть у пригоді

українським експортерам

послуг. Ми також віримо,

що вони стануть стимулом

для будь-яких новачків у

експорті, як корпоративних,

так і приватних підприємців.

Успіху вам та вашому

бізнесу!

ЗАКОН І БІЗНЕСЗАКОН І БІЗНЕС

B H


43


– Чи можливо

багаторазово

використовувати карнет

АТА?

– Карнет АТА – документ,

спрямований на полегшення

процедури митного

оформлення товарів, що

тимчасово вивозяться за

кордон. І у цьому контексті

його «багаторазовість»

є одним із основних

факторів такого полегшення.

Наприклад, якщо потенційний

власник карнета АТА

заздалегідь знає, що,

скажімо, протягом року його

підприємство відвідає декілька

виставок у різних країнах, які

працюють у системі карнетів

АТА, при поданні заявки до

торгово-промислової палати

він може зазначити необхідну

йому кількість вивезень і

ввезень товарів.

– Де можна отримати

карнет АТА для

тимчасового ввезення

товарів в Україну?

– Досить часто до ТПП

України звертаються

компанії, яка одержала

карнет АТА і яка, власне,

володіє цим товаром.

– Чи можливо

продовжити термін

тимчасового вивезення /

ввезення товарів? Який

максимальний термін дії

карнета АТА?

– Так, можливість

продовження термінів

тимчасового вивезення

товарів за карнетами АТА

існує.

Максимальний термін дії

карнета АТА – один рік.

Проте у переважній більшості

країн – учасниць Конвенції

про тимчасове ввезення

є можливість продовжити

тимчасове вивезення

товарів без фактичного

його повернення в Україну

на термін іще до одного

року. Для цього, щоправда,

необхідно власнику карнета

АТА заздалегідь (хоча б за

місяць до закінчення терміну

дії карнета АТА) звернутись

до ТПП, що видала йому

карнет АТА, й отримати

новий карнет АТА. Потім, із

відповідними документами, –

до митного органу України,

на контролі якого перебуває

тимчасове вивезення товару,

з проханням про подовження

терміну тимчасового

вивезення товарів. Таку

ж процедуру потрібно

здійснити й у зарубіжних

митних органах, на контролі

яких перебуває тимчасове

ввезення. Зважаючи на те,

що ці процедури вимагають

певного часу, радимо

звертатися за карнетом

АТА, що буде видаватися

у продовження, за місяць

до завершення терміну

дії карнета АТА, за яким

здійснювалося фактичне

вивезення / ввезення товарів.

КАРНЕТ АТА – ПАСПОРТ ДЛЯ ВАШИХ ТОВАРІВ

Протягом року ми публікували коментарі та роз’яснення провідних фахівців щодо використання карнетів АТА для тимчасового ввезення / вивезеня товарів. Як свідчить зворотний зв’язок, тема зацікавила представників вітчизняного бізнесу, викликала жвавий інтерес і спонукала до дискусії. У цьому номері на питання, які надійшли до редакції, відповідає директор департаменту з оформлення тимчасового вивезення товарів за карнетами АТА ТПП України Олексій ЖИТНИК.

вітчизняні представники

ділових кіл із проханням

видати карнет АТА для

тимчасового ввезення товару

з-за кордону для участі,

приміром, у виставках на

території нашої країни.

Так от, карнет АТА необхідно

отримувати у країні,

де перебуває власник

товару, який планується

до тимчасового вивезення

за кордон. Таким чином,

якщо зарубіжна компанія

бере участь у виставці в

Україні, то карнет АТА

повинна отримувати саме

вона у своїй країні, а не

українська (наприклад,

організатор виставки). У

даному випадку співробітник

української компанії може

бути лише пред’явником

у митних органах карнета

АТА і товару, що за цим

документом переміщується

через митний кордон.

Узагалі, на відміну

від вантажно-митної

декларації, у карнеті АТА

не зазначається отримувач

вантажу, тобто товар був

і залишається у власності

Ексклюзивно від ТПП України

Актуальна інформаця щодо

функціонування системи,

можливісті отримання

карнета АТА – на сайті

http://ata.ucci.org.ua.

Надсилайте Ваші запитання

на адресу [email protected].

Відповіді Ви знайдете у

наступних номерах журналу.

Запрошуємо до дискусії!

МІЖНАРОДНІ ВИСТАВКИ МІЖНАРОДНІ ВИСТАсічень – лютий 2017 р.

Місце проведення Назва Термін проведення Організатор Спеціалізація

ROMEXPOм. Бухарест, Румунія

Bauen + Wohnen Salzburg 2017

Reed Messe Salzburg GmbHwww.bauen-wohnen.co.at

Міжнародна спеціалізована виставка будівництва, інтер’єрного дизайну й енергозберігаючих технологій

Poznan International FairПознань, Польща

Tuyap Fair Convention and Congress CenterСтамбул, Туреччина

BUDMA Poznan International Fairwww.budma.pl

Hannover Messe Bilesim Fuarcılık A.Ş.www.win-metalworking.com

Міжнародна виставка будівництвай архітектури

WIN Eurasia Metalworking 2017WIN Eurasia Surface Treatment 2017

Міжнародна виставка металообробки.Міжнародна виставка обладнання та технологій обробки поверхні

25–28 січня

26–29 січня

31 січня – 2 лютого

2–5 лютого

9–12 лютого

7–10 лютого

HUNGEXPO Fair CentreБудапешт, УгорщинаБудапешт, Угорщина

AgroMashexpo 2017 Hungexpo C. Co. Ltd.www.hungexpo.hu

Міжнародна виставка АПК і сільськогосподарського устаткування

INCHEBA EXPOБратислава, Словаччина

DANUBIUS GASTRO REECO Incheba, Plc.www.incheba.sk

Міжнародний гастрономічний ярмарок

BELLEGMASH - 2017 ЗАТ «Мінськекспо»www.minskexpo.com

Міжнародна спеціалізована виставка устаткування та машин для легкої промисловості

ПКо

виставка легкої

виставка изайну й ій

air ConventionT Fgress CenterТуреччина

Hannover Messe Bilesim Fuarcılık A.Ş.www.win-metalworking.com

WIN EurasiaMetalworking 2017WIN Eurasia Surface

g

Treatment 2017

Міжнародна виставка металМіжнародна виставка обладта технологій обробки повер

7–10лют

Tuyap Faand Cong

у ,Стамбул, Т

0 того рхні

ообробки.днання рхні

14–16 лютого

HUNGEXPO Fair Centreм. Будапешт, Угорщина

Informa Exhibitionswww.middleeastelectricity.com

AUTOMOTIVEAUTOTECHNIKA

Міжнародна виставка енергетичної промисловості

İstanbul Expo CenterСтамбул, Туреччина

IFAT Eurasia 201716–18 лютого

MMI Eurasia Fuarcılık Ltd. Şti.www.ifat-eurasia.com

Reed Messe Wien GmbHwww.bauen-energie.at

Міжнародна виставка природоохоронних технологій

Messezentrum WienВідень, Австрія

Baue & Energie Wien 2017

Виставка будівельної й енергетичної промисловості

НВЦМінськ, Білорусь


eMessezeвВідень, А16–19

лютого



Prague Exhibition Grounds in HolesoviceПрага, Чехія

International Fair PlovdivПловдів, Болгарія

Saigon Exhibition & Convention CenterХошимін, В’єтнам

Top Gastro & Hotel 2017

Incheba Expo Praha spol. s r.o.www.top-gastro.cz

Міжнародна виставка гастрономії й індустрії гостинності

Tallinn FoodFest 2016

Enterprising Fairs (India) Pvt. Ltd.www.plastics-vietnam.in

International Fair Plovdivwww.fair.bg

Виставка харчової промисловості

AGRA FOODTECHVINARIAHоRеCа

Міжнародні виставки: Сільське господарство. Продукти харчування, напої, упаковка, машини та технології.Виноробство. Винний фестиваль.Обладнання для готелів, ресторанів, кафе і комерційних об’єктів

ьке 26 ional Fair PlovdivInternatБолгарія www.fair.bgFOODTECH

VINARIAHоRеCа

господарство. Продукти харчнапої, упаковка, машини та тВиноробство. Винний фестивОбладнання для готелів, рес

ф рцкафе і комерційних об’єктівст

чтв

22 2лют

26того БПловдів, Б

Jinan International Convention & Exhibition Center (JICEC)Цзінань, Китай

IAIE Jinan 2017JNMTE Jinan 2017PTC Jinan 2017

HKTDC (Hong Kong Trade Development Council)www.hktdc.com/fair

Міжнародні виставки: Промислова автоматизація та засоби контролю. Верстати і прес-форми. Привідна техніка та засоби контролю

торанів,

чування, технології.валь.

и ка



ЗАКОН І БІЗНЕС


45


Фінал конкурсу авіамоди

«Небесні ластівки» у

міжнародному аеропорту

«Бориспіль», який є

давнішнім партнером

Торгово-промислової

палати України, став

визначною подією

для всього ринку

авіаперевезень України.

Модний показ – це і

данина модним світовим

тенденціям, і підтвердження

того, що «Бориспіль»

перетворюється на кращий

авіахаб, що поєднує різні

країни та континенти.

Данина моді? Так. Для

одного із найочікуваніших

модних показів сезону

весна-літо 2016 року в

рамках Паризького тижня

моди модний будинок

Chanel, який здавна

персоніфікує вишукану

жіночність, витонченість

розкоші й справжнього

гламура, в паризькому

Гран-Пале спеціально

спорудив повнорозмірну

модель аеропорту, а

головною темою колекції

була обрана форма

стюардес. Навесні 2016

року міжнародний аеропорт

«Гельсінкі-Вантаа» у столиці

Фінляндії перетворили в B H

Мода з’єднує й надихає людей, як і перельоти

подіум для модного показу

в рамках акції Match

Made in HEL. У проекті

взяли участь дизайнери

з Китаю, Кореї, Японії,

Великобританії, Швеції,

Данії, Фінляндії.

Мода й подорожі

невіддільні. Авіаперельоти

давно відіграють ключову

роль у становленні модних

тенденцій по всьому світу.

Мода з’єднує й надихає

людей, як і перельоти.

Усього у конкурсі «Небесні

ластівки» взяли участь 16

авіакомпаній із 12 країн

світу. А оскільки переможців

могло бути лише 4 (трійка

призерів і номінант призу

глядацьких симпатій), то

членам журі довелося

робити досить складний

вибір. Після визначення

лідера, експерти у сферах

авіації та моди надали

друге місце представницям

авіакомпанії-партнера «Air

Astana», третє – «Wind

Rose», а фаворитом

глядацьких симпатій за

результатами опитування на

веб-сайті аеропорту стала

авіакомпанія «МАУ».

Результат свята авіаційної моди 2016 в аеропорту «Бориспіль» – переможцем конкурсу «Небесні ластівки» стала «Azur Air»

БІЗНЕС І СТИЛЬБІЗНЕС І СТИЛЬ


47

The Business HERALDthe Business HERALD the Business HERALDThe Business HERALD ____________________

Уніформи «небесних ластівок» оцінювали керівник аеропорту «Бориспіль» Євгеній Дихне та голова Асоціації бортпровідників цивільної авіації України Інна Радзивілова

Відомий український дизайнер Андре Тан на показі моди у «Борисполі»

БІЗНЕС І СТИЛЬБІЗНЕС І СТИЛЬ

48№ 12 (271) 2016

the Business HERALD

Передплатити«Діловий вісник» можна через редакцію або його інтернет-версію на сайті www.presspoint.ua.Індекс – 74151Докладна інформація про ТПП України на www.ucci.org.ua«Діловий вісник» в Інтернетіwww.ucci.org.ua/synopsis/dv

Редакція друкує матеріали мовою оригіналуПри передруках посилання на «Дiловий вiсник» є обов’язковим. Рукописи не рецензуються i не повертаються.Матеріали, позначені , друкуються на правах рекламиЗа достовірність і точність інформації та реклами вiдповiдальнiсть несуть автори і рекламодавці.Редакція не завжди поділяє думки авторів.

Видавець Торгово-промислова палата України

Головний редактор НаталіяКОПЕЦЬКА-ДЕНЬГА[email protected]

Концепт-дизайнта верстка

Оксана ТИЧИНІНА

Запрошує до співпраці

Відділ реклами і маркетингу

Алла УСОВАтел.: (044) [email protected]

Тетяна ГОРАЧтел.: (044) [email protected]

Адреса редакцiї: 01601, МСП, Київ, вул. Велика Житомирська, 33 тел.: (044) 272-29-58, 279-47-48 тел./факс: (044) 272-32-53e-mail: [email protected]

Видання зареєстровано в Держкомпреси України(м. Київ), КВ № 453 вiд 23 лютого 1994 р.Видається з листопада 1992 року

Тираж 25 000 прим. Вiддруковано ВЦ «Софія-А», м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-а.© «Дiловий вiсник», 2015.

М.В.Засульський президент Київської торгово-промислової палати

С.С.Куруленко голова Комітету підприємців з питань природокористування та охорони довкілля при Торгово-промисловій палаті України

О.Е.Лиховид голова Комітету підприємців ринку фінансових послуг та з питань соціальної відповідальності бізнесу при Торгово-промисловій палаті України

Д.О.Михайленко голова Комітету з податкових питань при Торгово- промисловій палаті України

М.І. Непран перший віце-президент – генеральний секретар Торгово-промислової палати України

Г.Д.Чижиков президент Торгово-промислової палати України, доктор економічних наук

О. І.Юхновський голова Комітету підприємців агропромислового комплексу при Торгово-промисловій палаті України

http://www.facebook.com/ucci.org.ua

А

Журнал «Діловий вісник» № 12 (271), грудень 2016

Documents

˜ 12 (271) 2016 ˚˛˝˙ˆˇ ˘ ˝ - ˝ ˇ ˆˇˆ ˝ˆ ˙ (« ˇ ˙ »)old.ucci.org.ua/synopsis/dv/pdf/2016/dv1612.pdf · Shared history has led us to expand mutually beneficial