Центральна та Східна Європа 2014 - Deloitte …...Тор-500 компаній Центральної та Східної Європи 2014 9 Тенденції

Центральна та Східна Європа 2014

2

Тор-500 компаній Центральної та Східної Європи 2014 3

Цьогорічний рейтинг цікавий тим, що на тлі фінансового стану флагманів економіки Центральної та Східної Європи, він відображає стан української економіки до безпрецедентної за масштабом політичної дестабілізації в Україні. До перших жертв на Майдані, до анексії Криму, до розгортання воєнних дій на сході нашої країни, до введення секторальних санкцій щодо Росії та торгівельних контр-санкцій у відповідь. Цілком зрозуміло, що всі ці події суттєво вплинуть на економіку регіону та, в першу чергу, економіку України в 2014 році. При цьому, фінансові дані показують, що динамічне зростання українських компаній, яке спостерігалося протягом 2010-2012 років, припинилося ще до політичної кризи: темпи розвитку бізнесу в 2013 році зупинились на нульовому показнику. Проблеми регуляторного середовища та корупції поступово перетворюють Україну з країни з великим потенціалом на країну з нереалізованими можливостями.

Сьогодні Україна переживає час трансформації, важливий для самоідентифікації, для визначення своїх прагнень та пріоритетів. Це період, критично важливий для реформування країни та відновлення довіри між суспільством, бізнесом та державою. Об’єднання народу навколо єдиних цінностей та прагнень, призначення визнаних професіоналів на найвищі державні посади, сприяння міжнародних організацій та представників бізнесу реформам додає оптимізму щодо майбутнього.

Проте у нас попереду багато роботи. Стабілізація курсу національної валюти, реформи у податковій галузі, гармонізація податкової та фінансової звітності, податкова амністія капіталів (як запорука сумлінної сплати податків в майбутньому), побудова прозорої системи державних фінансів та створення інвестиційно сприятливого середовища – це лише частина того, що необхідно зробити вже найближчим часом. Різке погіршення показників українських компаній у першому кварталі 2014 року свідчить про те, що на кону стоїть життєздатність українського бізнесу та української економіки в цілому.

Сьогодні увага всієї європейської спільноти прикута до подій в Україні. Від того, чи зможемо ми подолати виклики, що постали перед нами, залежить не лише подальший розвиток України, але й усього регіону Центральної та Східної Європи.

Андрій Булах, керуючий партнер компанії «Делойт»

4

Зміст


Загальний огляд рейтингуГалузевий оглядРейтингМетодологіяКонтакти

6

Зростання українських компаній 3,2% Зростання українських компаній 0% у євро

26 українських компаній споживчого сектору та транспорту

3українські компанії увійшли до ТОП-10 найбільших в регіоні ЦСЄ

53українські компанії увійшли до рейтингу

35 887 млн.євроВиручка компаній найбільшої за обсягом доходів галузі – енергетики та видобувної промисловості

4 місце Україна посідає

1,9%Середній приріст прибутків компаній рейтингу

Основні факти

у гривнях

за кількістю компаній


26 українських компаній

Результати рейтингу «Топ-500 найбільших компаній Центральної та Східної Європи», складеного за підсумками 2013 року, ілюструють невизначеність ситуації у всьому регіоні. Рівень доходів найбільших компаній регіону вказує на погіршення економічного становища в результаті дестабілізації геополітичної ситуації, що позначилось на продуктивності бізнесу. Загалом рейтинг доходів компаній розділився на три частини: 5,7% українських компаній та 5,2% європейських показали нульовий приріст доходів; доходи зросли у 47,2% українських та 45,2% європейських компаній; падіння доходів ідентифіковано у 47,2% українських та 49,6% європейських компаній. Доводиться констатувати, що це третє видання поспіль, де зберігається тенденція зростання кількості компаній, які демонструють від’ємну динаміку росту – з 97 в 2010 році до 227 в 2013.

Рівень доходів найбільших компаній в регіоні залишився таким же, як минулого року – середнє зростання виручки склало 0%. Для порівняння, у 2012 році доходи найбільших компаній зросли на 3,1%. Сукупний дохід усіх компаній у рейтингу протягом 2013 року знизився на 0,4% до 712 мільйонів євро. Для порівняння – минулий рік позначився зростанням на 3,8%.

Крім того, наявні фінансові результати за 1 квартал 2014 року вказують на уповільнення темпів економічного зростання зі зменшенням доходів на 3,1%.

Загальний огляд рейтингу

Україна

Українські компанії протягом 2013 року значно уповільнили темпи зростання доходів. У гривні їх зростання уповільнилося до 3,2% в порівнянні з 7,2 % минулого року, а у перерахунку в євро динаміка залишилась на нульовій позначці. Однак через те, що схожа тенденція спостерігалась у всьому регіоні, більшість компаній зберегли свої позиції в рейтингу.

Усього до рейтингу потрапили 53 українські компанії, що на 2 більше, ніж минулого року. За динамікою зростання медіанного рівня доходів (у євро) Україна посіла сьоме місце, поступившись Литві, Румунії, Сербії, Естонії, Польщі та Хорватії. В інших країнах регіону протягом року спостерігалось зниження медіанного рівня доходів найбільших компаній. Нагадаємо, що у 2012 році за динамікою зростання виручки українські компанії посідали друге місце у регіоні, з результатом 16,2% в євро і 7,5% у гривні.

ТОП-10

Перші чотири місця в рейтингу залишилися незмінними. Незважаючи на зниження доходів на 5,8% у євро, перша позиція міцно закріпилась за польським концерном PKN Orlen, за ним слідують MOL (Угорщина), та Škoda Auto (Чехія).

Український металургійний холдинг групи SCM – «Метінвест», незважаючи на зниження рівня доходів на 1,3%, втримав свою четверту сходинку. Цього року його наздогнав енергетичний холдинг ДТЕК, що належить до тієї ж групи, посунувшись з сьомого на п’яте місце. Нагадаємо, минулого року ДТЕК став найбільшою несподіванкою, стрибнувши з 32-го на 7-ме місце із зростанням доходів на 108%. У 2013-му році зростання енергетичного холдингу уповільнилося до 8,9%, а прибуток знизився на 45,8%.

8

Загалом 6 компаній, що потрапили до першої десятки за обсягом виручки, продемонстрували зниження доходів, і лише 4 компанії змогли наростити обсяг доходів. Серед них – український «Енергоринок», рівень доходів якого підвищився на 0,8%.

НАК «Нафтогаз», яка протягом усього існування рейтингу посідала місце у десятці, і ще минулого року була на 5-му місці серед найбільших компаній регіону, внаслідок падіння доходів на 25,8% посунулася на 11 місце та вийшла з ТОП-10.

Необхідно також відзначити польську компанію Джеронімо Мартінс Polska, яка посіла восьме місце завдяки зростанню доходів на 13%. Вона стала єдиним представником галузі роздрібної торгівлі серед компаній першої десятки. Місце у ТОП-10 їй забезпечила ефективна стратегія розширення.

Дев'яту та десяту позиції займають польські компанії PGNiG і PGE, відповідно. Доходи PGNiG зросли на 11,8% в річному вимірі. Вирішальним чинником цього покращення стало рекордне збільшення видобутку нафти на 124% (з 491.6 тис. тон в 2012 до 1,098.7 тис. тон у 2013 році). Це стало результатом видобувних робіт на родовищах Lubiatów, Miedzychod і Grotów (LMG) і на родовищах на норвезькому континентальному шельфі. Крім того, обсяг реалізованого PGNiG газу в 2013 році збільшився на 8,7%.

Лідери за темпами зростання

Цього року найбільше зростання у рейтингу, на 258 позицій, належить румунській компанії Ford. Протягом 2013 року компанія піднялася на 170 місце. Ford Romania повідомила про майже двократне зростання доходів (з 557 млн. євро в 2012 році до 1097 млн. євро в 2013 році), внаслідок нарощення обсягів виробництва нової моделі Ford B-Max і EcoBoost двигуна.

Не менш вражаюче просування з 230 на 74 місце (на 156 позицій) внаслідок збільшення доходів над 127% продемонструвала ще одна компанія, що належить до автомобільної промисловості: Mercedes-Benz Manufacturing Hungary. Таке стрімке зростання стало результатом розширення виробничих потужностей, і, як наслідок, збільшення об’ємів виробництва автомобілів. Ситуація в автомобільній промисловості протягом року була сприятливою для нарощення експорту та збільшення кількості інвестицій глобальних корпорацій в регіоні, особливо в Румунії та Угорщині.

Серед українських компаній найбільше зростання доходів, порівняно з минулим роком, продемонстрували компанії Кернел (зростання на 30,9%), АТБ-Маркет (26,9%) і Оптіма Фарм (19,6%). Усі ці компанії належать до сектору «Споживчий сектор та транспорт». Також варто відзначити компанії, які завдяки зростанню доходів за підсумками 2013-го року уперше увійшли до рейтингу. Це Міжнародні авіалінії України, Креатив тощо.


Тенденції розвитку

У 2013 році найбільші компанії Центральної та Східної Європи потрапили під вплив факторів, що стримують економічне зростання. Економіка регіону розвивалася нерівномірно. Порівняно високе зростання ВВП було зафіксоване в країнах Південно-Східної Європи, в тому числі Румунії, Угорщині та Болгарії. Найнижчий рівень зростання ВВП був відзначений в Польщі, Словаччині та країнах Балтії. Економіка Чехії, Словенії та Хорватії скоротилась, в той час як в Україні залишилася без змін, порівняно з попереднім роком.

Незважаючи на той факт, що показник кінцевого споживання продовжує залишатися на низькому рівні та на відсутність чітких ознак економічного зростання, у 2013 році бізнес-лідери та фінансові директори демонстрували достатньо оптимістичні настрої та очікували на покращення економічних умов. Така тенденція була підтверджена результатами проведеного протягом жовтня-листопада 2013 року дослідження думок фінансових директорів у країнах Центральної Європи (CFO Survey CE), а також показником індексу ділової активності в промисловій сфері (PMI) в Польщі, опублікованого у 2013 році.

Тим не менш, перша половина 2014 року показала, що економічні перспективи регіону Центральної Європи далеко не такі оптимістичні, як очікувалось раніше. Нестабільна геополітична ситуація в Україні створює все нові ризики для компаній, що провадять свою діяльність у Центральній Європі. Запровадження торгово-економічних санкцій до Росії обмежує торгівлю між країнами Центральної Європи та Росією, що становить головну перешкоду для багатьох підприємств, а також може призвести до високих втрат і створити необхідність пошуку нових ринків. Ситуація може мати значний економічний вплив на регіон внаслідок існуючих політичних та економічних зв’язків між країнами Центральної Європи і Росією, що призведе до зростання економічних ризиків і необхідності для бізнес-лідерів розробляти сценарії можливих змін та диверсифікації ринків. Існування такої тенденції було відзначено в останньому виданні польського дослідження думок фінансових директорів (CFO Survey), проведеного в середині 2014 року. Дослідження вказує на те, що фінансові директори польських компаній стурбовані проблемою забезпечення стабільності в регіоні. Крім того, стійкість основного фактору зростання для країн ЄС – експорт до країн Єврозони – не повинен сприйматись як щось належне у зв'язку з погіршенням настроїв у Німеччині (згідно з останніми результатами індексу ділових очікувань ZEW). Також, на початку цього року індекс PMI у Польщі демонстрував зниження, досягнувши у липні рівня рецесії. У першому кварталі 2014 року середній показник скорочення доходів серед найбільших компаній досягнув -3,1%.

10

Нульове зростання середнього показника доходів серед компаній Центральної Європи

Скорочення темпів економічного розвитку позначилося і на результатах діяльності компаній у регіоні. У 2013 році спостерігалося скорочення темпів росту середнього рівня доходів у євро. Середня величина зміни доходів серед найбільших компаній в країнах Центральної та

Східної Європи становила 0%, проти 3,3%-го зростання минулого року. Литва продемонструвала достатньо позитивні результати, збільшивши свої доходи у середньому на 6%. Незважаючи на високі показники, Литва представлена у рейтингу лише 13 компаніями. Відносно високі показники зростання середнього рівня доходів були досягнуті підприємствами Румунії (на 4,7% у євро і на 3,9% – у румунських леях).

Графік 1. Середня величина зміни доходів за 2012/2013 роки

8%

6%

3,9%

3,5%

1,7%

6%

4,7%

3,9%

1,7%

2,1%1,5%

1,9%1,2%

3,2%

2,7%

2,1%

-0,5%-0,5%

-0,7%

-1,3%-1,3%

-1,5%

-2,1%-2,1%

-4,6%-4,6%

6%4%2%0-2%-4%-6%

Литва

Середня величина зміни доходів у місцевій валюті

Середня величина зміни доходів у євро

Польща

Угорщина

Сербія

Україна

Чехія

Румунія

Хорватія

Словенія

Естонія

Словаччина

Болгарія

Латвія


Польща продовжує очолювати рейтинг ТОП-500 компаній в країнах Центральної та Східної Європи за кількістю компаній, що увійшли до нього – 161 компанія.

У цьогорічному дослідженні найбільше зростання у кількості компаній, що увійшли до рейтингу, демонструє Румунія (на шість компаній більше). Україна разом з Румунією продемонстрували найбільше зростання у кількості компаній споживчого та транспортного секторів, що увійшли до рейтингу (збільшення на п'ять румунських компаній та три українських). У Словенії та Угорщині кількість компаній зменшилась на три порівняно з минулим роком.

Графік 2. Географічна структура компаній

Польща

164 в 2012161

Чехія

81 в 201279

Угорщина

66 в 201263

Україна

51 в 201253

Румунія

36 в 201242

Словаччина

29 в 201228

Словенія

19 в 201216

Литва

12 в 201213

Хорватія

13 в 201212

Сербія

8 в 2012

10

Болгарія

7 в 2012

7

Латвія

7 в 2012

7

Естонія

2 в 2012

5Боснія

та Герцеговина 2 в 2012

Республіка Македонія 1 в 2012

3

1

12

Графік 3. Середня величина зміни доходів за 2012/2013 роки. Європа

Графік 4. Медіана зміни доходів компаній за галузями 2012/2013 роки. Україна

Середня величина зміни доходів у місцевій валюті

Медіана зміни доходів (2012-2013) в євро

Середня величина зміни доходів у євро

Медіана зміни доходів (2012-2013) в гривні

Споживчий сектор і транспорт

Промислове виробництво

Державний сектор

Енергетика та видобувна промисловість

Галузь біологічних наук та охорони здоров’я

Сектор високих технологій, телекомунікацій, розваг і ЗМІ

Сектор нерухомості

4,5%

2,9%

3,7%

3,6%

2,6%

1,1%

-0,4%

-1,8%

-3,1%

-1,9%

-3,2%

-4,9%

-12,6%

-15,7%

-10% -5% 10%5%0-20% -15%

Промислове виробництво1,9%

Споживчий сектор і транспорт4,4%

1,0%

Енергетика та видобувна промисловість3,8%


-6,9%

-3,9%

-1,3%

-4% -2% 4%2%0-8% -6%


Графік 3. Середня величина зміни доходів за 2012/2013 роки. Європа Розподіл рейтингу ТОП-500 за секторами економіки демонструє, що сектор промислового виробництва був на підйомі, з середніми темпами зростання на рівні 2,9% у результаті зниження підгалузей переробної промисловості (-1,2%) та збільшення автомобільної промисловості (середнє зростання на 5,8%, порівняно з 1,7% у 2012 році).

Підприємства споживчого сектору і транспортні компанії демонстрували зростання впродовж останніх двох років, хоча у 2013 році рівень їх доходів збільшився лише на 1,1% (порівняно із середніми темпами зростанням на рівні 4,8% у 2012 році). Таке уповільнення було пов'язане насамперед із більш слабкими показниками діяльності виробників споживчих товарів, середні темпи зростання яких досягли близько 1,8% (порівняно з 10,7% у 2012 році). Меншою мірою, це було також пов'язано з низькими результатами компаній в секторі роздрібної торгівлі (зростання на 1,7% проти 3,4% у попередньому році).

В Україні споживчий сектор і транспорт продемонстрував найбільше зростання, порівняно з іншими галузями. Майже половина українських компаній, що увійшли до цьогорічного рейтингу, є представниками цієї індустрії (26 компаній). Причому, порівняно з минулим роком, їхня кількість дещо зросла. Загалом компанії сектору «споживчий сектор та транспорт» наростили обсяг доходів на 1,1%. Істотний вплив на цей результат мало скорочення доходів більш ніж на 15% таких сільгоспвиробників, як «Бунге», «Серна» та «Нібулон».

Рівень середніх доходів у секторі енергетики та видобувної промисловості (серед 146 компаній, присутніх у рейтингу) скоротився на 1,8% (порівняно з ростом на 3,5% минулого року). Середній рівень зменшення доходів для підгалузей нафтогазової промисловості (61 компанія) склав 4,2%, що негативно позначилося на результатах галузі в цілому. Підгалузь гірничовидобувної промисловості зазнала значного скорочення, з середнім зменшення доходів на рівні -10,1% (враховуючи той факт, що сектор був представлений лише дев’ятьма компаніями). Сповільнення темпів зростання доходів було також зафіксоване серед підприємств енергетичної та гірничовидобувної підгалузей – збільшення доходів лише на 0,6% у 2013 році (у 2012 році – на 3,1%).

Традиційно, питома вага валових доходів компаній цього сектору є найбільшою в регіоні. Ця тенденція зберігається і для України: доходи компаній галузі складають 40,6% від суми доходів всіх українських компаній, що увійшли до рейтингу.

Компанії сектору нерухомості, яких у рейтингу лише сім, зазнали найбільшого скорочення доходів (-15,7%). Для сектору високих технологій, телекомунікацій, розваг і ЗМІ (сектор TMT) обсяг зменшення доходів у євро в 2013 році був значно більшим порівняно з минулим роком (-4.9% у 2013 році та -3.2% у 2012 відповідно).

Послабили свої позиції промислове виробництво (-1,3%) та сектор ТМТ (-6,9%). Нагадаємо, сектор ТМТ в Україні протягом 2012 року втримував темпи зростання, незважаючи на загальний спад у цій галузі в усьому регіоні.

14

Графік 5. Структура секторів за кількістю компаній. Європа

Графік 6. Порівняння галузей за доходами: Європа

Графік 7. Порівняння галузей за доходами: Україна

32 30 7 6

114

17

146

178

7 6

114

18

146

179

Сектор високих технологій,

телекомунікацій, розваг і ЗМІ

Сектор нерухомості

Державний сектор


Галузь біологічних наук та охорони

здоров’я

Енергетика та видобувна

промисловість


2012 рік (переглянуті дані)

Енергетика та видобувна промисловість Промислове виробництво

Технології, медіа та телекомунікації Сектор нерухомості


2013

22,83%

0,78%

42,93% 40,6%

22,46%

33,84%

5,19% 3,1%

28,27%


Оцінка вартості методом капіталізації

У рейтингу ТОП-500 за 2013 рік, вісім із десяти компаній із найвищим рівнем ринкової капіталізації котируються на Варшавській фондовій біржі. Після короткочасної втрати провідних позицій у рейтингу за рівнем капіталізації (після скорочення ринкової вартості компанії ČEZ на 30% порівняно з минулим роком), ČEZ знов повернула собі першу сходинку, випередевши польський банк PKO Bank Polski в кінці 2013 року.

Статус компаній у 2013 роціКомпанії, підконтрольні інвесторам поза межами регіону

Компанії, підконтрольні інвесторам регіону

Державні підприємства

Всього

Споживчий сектор і транспорт 108 58 13 179

Енергетика та видобувна промисловість 51 31 64 146

Галузь біологічних наук та охорони здоров’я 12 6 - 18

Промислове виробництво 81 27 6 114

Державний сектор - - 6 6

Сектор нерухомості 5 1 1 7


22 6 2 30

Всього 279 129 92 500

Структура капіталу

Відзначається тенденція скорочення кількості компаній, що контролюються державою. Проте кількість компаній, в структурі власності яких домінують інвестори регіону, збільшилась із 114 у 2012 році до 129 підприємств у 2013 році здебільшого за рахунок компаній у секторі енергетики та промислового виробництва.

Загалом, у рейтингу ТОП-500 присутня менша кількість компаній, що перебувають під контролем підприємств за межами ЄС. Таке кількісне скорочення є характерною ознакою для всіх секторів, за винятком підприємств споживчого сектору та транспортної сфери, підприємств у галузі біологічних наук та охорони здоров’я (обидва сектори збільшились на дві компанії). Чеська Республіка та Угорщина збільшили кількість компаній під контролем підприємств регіону Центральної та Східної Європи, що призвело до скорочення чисельності компаній, що перебувають під контролем інвесторів поза мажами регіону.

Таблиця 1. Галузевий розподіл компаній за структурою капіталу

16

Статус компаній у 2013 роціКомпанії, підконтрольні інвесторам поза межами регіону

Компанії, підконтрольні інвесторам регіону

Державні підприємства

Всього

Боснія і Герцеговина 2 - 1 3

Болгарія 3 3 1 7

Хорватія 1 7 4 12

Чехія 44 22 13 79

Естонія 2 2 1 5

Угорщина 48 9 6 63

Латвія 5 1 1 7

Литва 4 7 2 13

Польща 90 33 38 161

Республіка Македонія 1 - - 1

Румунія 33 4 5 42

Сербія 4 3 3 10

Словаччина 20 1 7 28

Словенія 4 9 3 16

Україна 18 28 7 53

Всього 279 129 92 500

Графік 8. Відсоток компаній, які показали зростання/скорочення доходів у 2013 році

Зростання

2013/2012 Україна

2013/2012 Європа

Падіння

Без змін

49,6% 47,1%

45,2% 47,2%

5,2% 5,7%

Таблиця 2. Географічний розподіл компаній за структурою капіталу


Енергетика та видобувна промисловість

У 2013 році у галузі енергетики та видобувної промисловості України не відбувалося жодних подій, які б можна було вважати такими, що були спрямовані на її розвиток. Протягом всього року тодішнє керівництво України продовжувало затягувати з імплементацією Третього енергетичного пакету. У той же час про спрямованість на тісну співпрацю з Енергетичним Співтовариством дуже багато говорилося, хоча на практиці робилося все для збереження режиму «ручного керування» галуззю.

Підписана Україною Угода про асоціацію між Україною та ЄС здатна суттєво змінити ситуацію. Угода містить розділи, які стосуються домовленостей щодо приведення законодавства України в енергетичній галузі у відповідність з європейськими нормами.

У той же час характерною рисою поточного моменту є так звана «газова війна» з Росією, яка суттєво впливає на політику України у напрямку регулювання в енергетиці. Як відомо, з 16 червня 2014 р. Росія повністю припинила постачання газу в Україну, що примусило уряд ініціювати прийняття спеціального закону «Про особливий період у паливно-енергетичному комплексі», проектом якого уряду надається право здійснювати певні, суто адміністративні, заходи, які не мають нічого спільного з ринковими принципами функціонування галузі. Це ще раз підтверджує той факт, що впровадження прозорих ринкових механізмів регулювання ринку в Україні тісно пов’язане з досягненням суттєвої незалежності від Росії у сферах постачань природного газу, а також ядерного палива для атомних електростанцій.

Важливою подією 2014 року слід вважати рішення про реструктуризацію НАК «Нафтогаз України», зокрема виділення в окремі підприємства активів «Укртрансгаз», діяльність яких буде пов’язана з транспортуванням та зберіганням газу, що відповідає домовленостям з ЄС та Енергетичним Співтовариством.

Нещодавнє рішення Президента України про ліквідацію комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) та Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері комунальних послуг (Нацкомпослуг) та створення на їх базі єдиної національної комісії є свідченням намагання держави прискорити реформи у галузі. Проте про ефективність цього рішення поки зарано говорити.

Суттєво вплинула на галузь окупація Росією території Автономної Республіки Крим. З окупацією Україна втратила не лише велику частину власної енергетичної інфраструктури, але й свої найбільші потужності з виробництва сонячної енергетики.

У цілому слід констатувати, що після періоду невизначеності і гальмування будь-яких процесів реформування енергетичної галузі, країна вступає в більш активну фазу.

Галузевий огляд

Артур Огаджанян, партнер, керівник групи «Енергетика та видобувна промисловість»

18

Таблиця 3. Українські енергетичні та видобувні компанії, представлені в рейтингу

Таблиця 4. ТОП-10 Енергетика та видобувна промисловість

№ Назва компанії Доходи у 2013 р. (млн. євро)

5 ДТЕК 8,721.6

7 Енергоринок 8,003.1

11 Нафтогаз України 7,010.8*

92 OWG Group 1,792.0

96 Укрнафта 1,728.8

104 Енергоатом 1,619.7

126 Галнафтогаз 1,365.1

213 Лукойл Україна 940.6

237 Південний ГЗК 864.8

280 БНК Україна 771.5

288 Газпром збут Україна 748.9

318 Центренерго 700.4

429 Alliance Oil Ukraine 550.6

443 Донбасенерго 533.8

470 Вугілля України 505.2

№ Назва компанії КраїнаДоходи у 2013 р.(млн. євро)

Зміна доходів порівняно з 2012 р.,%

1 PKN Orlen Польща 27,037.2 -5,8%

2 MOL Угорщина 18,121.1 -5,5%

5 DTEK Україна 8,721.6 8,9%

6 ČEZ Чехія 8,343.9 -2,6%

7 Energorynok Україна 8,033.1 0,8%

9 PGNiG Польща 7,627.6 11,1%

10 PGE Польща 7,158.6 -1.7%

11 Naftogaz of Ukraine Україна 7,010.8* -25,8%

12 RWE Supply & Trading CZ Чехія 6,920.7 -4,0%

13 Lotos Польща 6,791.1 -14,2%

* на основі неконсолідованої звітності компанії за 2012 та 2013 роки.


Огляд індустрії

В Україні енергетична галузь є лідером за загальним рівнем доходів. До сектору енергетики та видобувної промисловості відноситься 40,6% усіх доходів українських компаній, представлених у рейтингу.

Водночас важливою рисою галузі у 2013 році залишалася її дуже висока концентрація. Характерно те, що частка трьох компаній (ДТЕК, ДП «Енергоринок» та НАК «Нафтогаз») складає 66% валового доходу 14 українських компаній сектору «Енергетика та видобувна промисловість», що потрапили до ТОП 500.

В ТОП-10 компаній сектору енергетики та промисловості загальноєвропейського рейтингу потрапили 3 українські компанії. Як і минулого року, це дві державні монополії НАК «Нафтогаз» та ДП «Енергоринок», і минулорічний лідер за зростанням в Європі – приватна компанія ДТЕК, яка закрила першу трійку за найвищими доходами в галузі та посіла 5 позицію у

загальному рейтингу. Так, за 2013 рік доходи компанії змінились в позитивному напрямку на 8,9% з сумарним доходом у 8,721.6 млн. євро. Порівняно з результатами діяльності за минулий рік, компанія піднялася в рейтингу на 2 позиції (з 7 місця у минулорічному рейтингу) та збільшила сумарний дохід на 709.9 млн. євро. За темпами зростання в межах ТОП-10 ДТЕК випередила тільки польська компанія PGNiG.

ДП «Енергоринок» посідає 5 місце серед компаній сектору та 7 місце у загальному рейтингу. Його сумарний дохід склав 8,033.1 млн. євро, що на 0.8% більше, ніж минулого року. Попри те, що компанія значно сповільнила темпи росту (за 2012 рік – 21.6%), ДП «Енергоринок» зміг збільшити дохід на 63.8 млн. євро та піднятися з 8 на 7 позицію.

НАК «Нафтогаз» натомість цього року втратив 25.8% своїх доходів (2,440.7 млн. євро), перемістившись в загальному рейтингу з 5 на 11 позицію.

20

Банки та інші фінансові установи

2013 рік для банківської системи України був суперечливим. З одного боку, приріст депозитів у системі склав 20% у порівнянні з 2012, що свідчить про повернення довіри населення до банків; середній показник адекватності капіталу склав 18%, що практично вдвічі більше, ніж нормативне значення. З іншого боку, 11 банків були ліквідовані, платоспроможність населення впала, реальний сектор економіки вимагав реструктуризації кредитів, відтік іноземного капіталу з України продовжився. Протягом року банківські установи концентрувалися на створенні подушки ліквідності, роботі з проблемними позичальниками, оптимізували свої регіональні мережі та операційні витрати. Конкуренція в банківському секторі суттєво загострилася і стало очевидно, що якість обслуговування клієнтів пов'язана зі швидкістю впровадження банками нових технологій.

Очевидно, що 2013 рік видався дуже непростим для України та зокрема для банківського сектору. Проте четвертий квартал 2013 року та перше півріччя 2014 року продемонстрували погіршення ситуації. Девальвація гривні, військовий конфлікт на Сході України, окупація Криму нанесли істотний удар по економіці України і, як наслідок, по всій банківській системі. Основними викликами для банків на сьогоднішній день та на найближче майбутнє стануть ліквідність і капіталізація. НБУ зобов'язав провести стрес-тестування 35 банків з метою визначити розмір необхідної докапіталізації. Основними параметрами стрес-тестування стали макроекономічні показники, надані МВФ. За результатами стрес-тестування, акціонери повинні будуть докапіталізувати банки або консолідуватися.

Наталія Самойлова, партнер, керівник групи «Банки та фінансові установи»



У ТОП-10 рейтингу найбільших банків Центральної та Східної Європи цього року з’явився перший український гравець – Приватбанк. Протягом року він наростив свої активи на 4,803.5 млн. євро та перемістився у рейтингу на 4 позиції.

Окрім Приватбанку, у загальному рейтингу найбільших банків Центральної та Східної Європи традиційно представлені ще 2 українські фінансові установи – Ощадбанк та Укрексімбанк.

Таблиця 5. Українські банки, представлені у рейтингу

№ Назва компаніїАктиви у 2013 році (млн. євро)

10 Приватбанк 18,928.8

24 Ощадбанк 9,210.6

30 Укрексімбанк 8,447.6

Таблиця 6. ТОП-10 Європа

№ Назва компанії Країна Активи у 2013 р. (млн. євро)

1 PKO Bank Polski Польща 48,039.9

2 Bank Pekao Польща 38,223.9

3 ČSOB Чехія 37,855.1

4 Česká spořitelna Чехія 35,436.9

5 OTP Bank Угорщина 34,963.6

6 Komerční banka Чехія 31,605.2

7 BZ WBK Польща 25,580.9

8 mBank Польща 25,145.3

9 ING Bank Śląski Польща 20,917.9

10 PrivatBank Україна 18,928.8

Ощадбанк піднявся з 36 місця з активами у 7,916.3 млн. євро на 24 позицію, збільшивши активи на 1,294.3 млн. євро. Укрексімбанк наростив активи протягом року з 8,276.0 до 8,447.6 млн. євро і піднявся з 33 позиції на 30.

Загалом, перше місце у рейтингу банків ще з минулого року посідає за PKO Bank, який протягом року наростив активи на 713.4 млн. євро. Ще один польський банк Pekao з активами у 38,223.9 млн. євро витіснив з другої сходинки чеський ČSOB, який протягом року збільшив свої активи на 691.7 млн. євро, посунувся на третю сходинку.

22

Михайло Мельник, партнер, керівник групи «Споживчий бізнес»


2013 рік для аграрного ринку України відзначився рекордним урожаєм і відповідним падінням експортних цін на українську сільськогосподарську продукцію. Та очікувати повторення такого ж сценарію наступного року не варто, враховуючи скорочення обсягів посівів озимої пшениці та незацікавленість аграріїв у подальшому зменшенні цін на продукцію. Серед факторів, що впливатимуть на ринок: земельні питання, питання повернення ПДВ та зміна фіксованого сільгоспподатку, а також безпрецедентне падіння національної валюти.

Цього року кількість українських агрокомпаній у рейтингу зросла до 8, хоча середній показник зростання доходів українських компаній виявився від’ємним (-0,4%). Флагманом українського аграрного сектору цього року став Кернел із показником зростання доходів у майже 31%. Компанія продовжила активну M&A-політику, чим забезпечила собі 73 місце в загальному рейтингу ТОП-500 найбільших компаній Центральної та Східної Європи.

Як і минулого року, важливим питанням залишається доступ до ринків збуту, особливо на тлі погіршення торгових відносин із Росією, та пошуку додаткових джерел фінансування. Споживчий сектор готовий відповідати на нові виклики і досліджувати нові можливості ринку, не в останню чергу розраховуючи на угоду ЄС – Україна.

Що стосується ритейлу, то, незважаючи на те, що 2013 рік був роком економічної стагнації в Україні, підгалузь продемонструвала позитивну медіанну зміну доходів українських компаній, представлених у рейтингу, хоча їх кількість скоротилась з 8 до 6. У 2014 році варто очікувати скорочення доходів підгалузі у зв’язку із нестабільною ситуацією в економіці країни, значним здешевленням національної валюти, 20% інфляцією та падінням купівельної спроможності населення. Також можна сказати, що в таких умовах «виживуть» лише найбільші компанії з сфери оптової торгівлі та дистрибуції.


Таблиця 7. Українські компанії сектору споживчого бізнесу та транспорту, представлені в рейтингу

№ Назва компанії ПідгалузьДоходи у 2013 р. (млн. євро)


21 Укрзалізниця Транспорт 4,796.9 -6.2%

53 Мегаполіс Україна Оптова торгівля та дистрибуція 2,696.8 1.3%

54 АТБ-маркет Роздрібна торгівля 2,646.1 26.9%

60 Fozzy Group Роздрібна торгівля 2,390.6 12.0%

73 Кернел Виробництво споживчих товарів 2,100.6 30.9%

113 Епіцентр К Роздрібна торгівля 1,554.2 9.0%

167 MHP Виробництво споживчих товарів 1,123.7 3.0%

169 Нібулон Виробництво споживчих товарів 1,120.1 -16.5%

187 БаДМ Оптова торгівля та дистрибуція 1,034.5 15.2%

207 Рошен Виробництво споживчих товарів 952.4 -5.7%

271 Оптіма Фарм Оптова торгівля та дистрибуція 784.0 19.6%

272 Фокстрот Роздрібна торгівля 781.7 -4.0%

283 Cargill Україна Виробництво споживчих товарів 766.8 -2.6%

329 Креатив Виробництво споживчих товарів 670.2 45.3%

331 JTI Україна Виробництво споживчих товарів 667.5 1.1%

362 Альба Україна Оптова торгівля та дистрибуція 636.8 -0.3%

398 Самсунг Україна Виробництво споживчих товарів 590.3 -5.1%

424 Українські міжнародні авіалінії Транспорт 557.9 55.0%

440 P&G Україна Оптова торгівля та дистрибуція 538.4 0.5%

444 Філіп Морріс Україна Виробництво споживчих товарів 533.3 4.6%

475 Нестле Україна Виробництво споживчих товарів 499.0 -2.1%

476 Ашан Україна Роздрібна торгівля 499.0 0.8%

481 Авангард Виробництво споживчих товарів 496.6 1.8%

483 Фуршет Роздрібна торгівля 494.8 0.0%

488 Серна Виробництво споживчих товарів 489.0 -17.8%

492 Бунге Україна Виробництво споживчих товарів 485.6 -17.2%

24


Цього року питома вага доходів споживчого сектору в цілому по регіону Центральної та Східної Європи склала 28,27% від загального обсягу доходів компаній рейтингу. Як і минулого року, сектор є лідером за кількістю учасників – 179 компаній. Однак темпи зростання галузі у 2013 році уповільнились до 1,1%. Нагадаємо, протягом 2012 року доходи компаній сектору «Споживчий сектор і транспорт» зросли на 4,8%.

Найчисельнішою у 2013 році виявилася підгалузь ритейлу (65 компаній). Протягом 2013 року компанії підгалузі заробили понад 83 млрд. євро; на другому місці – підгалузь виробництва споживчих товарів із результатом у 56,5 млрд. євро.

В Україні зростання доходів по сектору склало всього 1%, на противагу минулорічному 23.7% зростанню, що можна пояснити напруженням відносин із головним торговим партнером, Росією, у другій половині 2013 року та загальним охолодженням економіки через низку політичних факторів. Загалом кількість компаній, що представляють сектор у рейтингу, зросла з 22 до 26. Як і минулого року, до трійки лідерів сектору по регіону Центральної та Східної Європи увійшла Укрзалізниця, що посіла друге місце у секторі та 21 місце у загальному рейтингу.

Оптова торгівля та дистрибуціяТрадиційно підгалузь представлена фармацевтичними компаніями, але цього року до підгалузі увійшла компанія «Мегаполіс Україна», що одразу посіла 53 місце (компанія не була представлена у минулорічному рейтингу через відсутність достовірних даних) із доходом у 2,696.8 млн. євро. Як і минулого року, значний вплив на розвиток підгалузі здійснює державне регулювання, консолідація активів у секторі та курс національної валюти.

Роздрібна торгівляУ підгалузі «Роздрібна торгівля» найбільше відзначився національний дискаунтер АТБ-маркет: 26% зростання доходу на фоні 1.1% в середньому по галузі – результат, зумовлений переважним чином тим, що українці продовжують економити та все більш уважно ставляться до цін на продукти харчування. Ця тенденція зберігатиметься і надалі.

Серед інших тенденцій – розширення мереж національних ритейлерів за рахунок регіонів, а також вихід регіональних ритейлерів на столичний рівень; продовження тенденції до укрупнення через поглинання менших ритейлерів, незважаючи на невеликий рівень консолідації загалом, а також суттєве збільшення частки власних ТМ у FMCG ритейлі.

Таблиця 8. Топ-10 компаній споживчого сектору та транспорту Центральної та Східної Європи у 2013 році

№ Компанія, КраїнаДоходи у 2013 р.(млн. євро)


8 Jeronimo Martins Polska Польща 7,806.4 13.0%

21 Ukrzaliznytsia Україна 4,796.9 -6.2%

27 Agrokor Хорватія 3,979.2 0.7%

29 Eurocash Польща 3,927.2 -1.0%

35 Metro Group Польща 3,614.4 1.1%

39 Samsung Electronics Slovakia Словаччина 3,144.3 -13.8%

41 Chimimport Болгарія 3,098.1 -2.1%

44 Tesco Polska Польща 3,053.7 0.0%

45 VP Литва 2,971.8 6.4%

51 Mercator Group Словенія 2,765.9 -3.7%



Загальна негативна динаміка українських компаній промислового сектору в рейтингу ТОП-500 цілком відповідає даним офіційної статистики, відповідно до якої в 2013 році обсяг промислового виробництва України скоротився майже на 5% порівняно з 2012 роком. І хоча до рейтингу компанії «Делойт» увійшли лише лідери галузі, ключові тенденції приблизно такі ж.

Зокрема найбільший спад спостерігався в хімічній галузі – 17.5%, машинобудуванні - 13.8%, виробництві коксу та продуктів нафтопереробки – 11.2%, металургійному виробництві – 5.8%. Спад був пов'язаний з кількома ключовими факторами, такими як зниження попиту на зовнішніх ринках, вартість газу та загальне охолодження економіки.

Детальніший аналіз рейтингу свідчить, що не обійшлося і без позитивних змін в 2013 році: АрселорМіттал Кривий Ріг знизив чисті збитки на 48%, чистий прибуток Ferrexpo зріс на 17%, а компанія Evraz Sukha Balka, демонструючи 11% зростання доходів та майже 100% приріст чистого прибутку, поповнила присутність українських компаній в рейтингу.

Прогнози динаміки рейтингу для українських компаній в 2014 році, на жаль, можна давати з високим ступенем невизначеності. З одного боку, пожвавлення економіки ЄС у зв’язку з поступовим виходом з рецесії, стрімка девальвація гривні та скасування мит ЄС для українських товарів в односторонньому порядку у 2014 році можуть покращити позиції експортоорієнтованих підприємств. Звісно, при умові відповідності усім вимогам сертифікації ЄС. З іншого – загострення політичних і, як наслідок, економічних відносин з Росією та зростання нестабільності на сході країни створюють значний тиск на можливості розвитку для компаній сектору. Остаточний результат, в будь-якому разі, залежатиме від диверсифікації джерел збуту, успішності втілення програм енергозбереження та швидкості врегулювання політичної кризи у відносинах з Росією як ключового дестабілізуючого фактору.

Сергій Кулик, партнер, керівник групи «Промислове виробництво»

26

Таблиця 9. Українські компанії промислового сектору представлені в рейтингу

№ Компанія Доходи у 2013 році (млн. євро)Зміна доходів порівняно з 2012 р.,%

4 Метінвест 9,619.0 -1.3%

56 АрселорМіттал Кривий Ріг 2,604.0 -7.1%

78 Ostchem 2,020.4 0.0%

129 Донецьксталь 1,341.4 -23.8%

149 Ferrexpo Group 1,187.7 7.6%

160 Інтерпайп 1,142.1 -16.8%

264 Мотор Січ 806.6 6.0%

361 Азовмаш 639.6 -39.5%

486 Євраз-Суха Балка 491.2 10.7%

Таблиця 10. Топ-10 компаній промислового сектору Центральної та Східної Європи

№ Компанія КраїнаДоходи у 2013 році (млн. євро)


3 ŠKODA AUTO Чехія 10,311.2 -1.4%

4 Metinvest Україна 9,619.0 -1.3%

14 Volkswagen Slovakia Словаччина 6,524.3 -1.0%

16 AUDI Hungaria Motor Угорщина 5,856.3 5.8%

17 AGROFERT Чехія 5,825.9 10.5%

20 GE Infrastructure CEE Угорщина 5,187.5 3.2%

25 Kia Motors Slovakia Словаччина 4,447.3 13.2%

26 Automobile-Dacia Румунія 4,167.5 45.6%

32 Hyundai Motor Manufacturing Czech

Чехія 3,748.6 2.2%

40 Fiat Auto Poland Польща 3,109.5 -7.2%



Сектор промислового виробництва ЦСЄ представлений 114 компаніями і посідає третє місце за чисельністю компаній серед секторів економіки у 2013 році. Проте, порівняно з минулорічним дослідженням, кількість представників сектору скоротилася на 15 компаній. За доходами сектор посів друге місце після енергетики з сумарним обсягом доходів у 157,585 млн євро.

Перша трійка компаній залишилася незмінною: як і минулого року, найбільшою промисловою компанією регіону стала ŠKODA AUTO (Чехія), друге місце посів український «Метінвест» та третє – Volkswagen Slovakia (Словаччина).

Автомобільна галузь в Європі стала однією з найбільш динамічних. Компанії Ford Romania та Mercedes-Benz Manufacturing Hungary стали лідерами рейтингу за темпами зростання. Це стало наслідком розширення обсягів виробництва та виробничих приміщень. Загалом, переважна більшість компаній сектору (51 із 114) відносяться до автомобільної промисловості. Решта – до обробної галузі, галузей промислового виробництва та послуг.

Щодо зміни доходів по галузі, тренд залишився стабільно спадним: якщо за підсумками 2012 року нас непокоїли низькі темпи зростання у розмірі лише 4%, то у 2013 році цей показник склав усього 2,9%.

УкраїнаКількість українських представників промислової галузі у рейтингу цього року зменшилась із 13 до 9 компаній, порівняно з минулорічними даними. В переважній більшості це великі металургійні компанії. Основною відмінністю від минулорічних результатів є практична відсутність важкого машинобудування та вагонобудування – цього року до рейтингу вдалося потрапити лише компаніям «Азовмаш» та «Мотор Січ». Щодо доходів українських компаній, то середній показник їх зростання склав -1,3%. Для порівняння: у 2012 році показник зростання доходів складав 7,8%.

Лідером українського промислового сектору залишається «Метінвест», що другий рік поспіль посідає 4 місце у загальному рейтингу ТОП-500. Цього року падіння доходів компанії уповільнилося із -4,1% до -1,3%.

Компанія «Азовмаш», незважаючи на те, що утрималася в рейтингу цього року, значно погіршила свій результат, спустившись з 185 на 361 місце загального рейтингу. Основною причиною падіння можна назвати погіршення торгових відносин із Росією – основним ринком збуту продукції «Азовмашу».

В цілому погіршення відносин із північним сусідом позначилося на більшості українських промислових компаній і, відповідно, не оминуло учасників рейтингу від України.

28

Олексій Арістов, директор, керівник групи «Технології, медіа та телекомунікації»

Технології, медіа та телекомунікації

Мобільний зв’язок залишається найбільшим сегментом ринку телекомунікацій в Україні. Порівняно з 2012 роком, темпи зростання доходів мобільних операторів уповільнились. Це насамперед спричинене стабілізацією попиту на голосові послуги, поступовим зниженням вартості хвилини практично у всіх учасників ринку. Укртелеком, як і раніше, залишається монополістом як на роздрібному ринку фіксованого зв’язку, так і на оптових допоміжних лініях. У той час, як GSM зв’язок себе практично вичерпав, незмінною залишається ситуація з виділенням широкополосного доступу 3G, не кажучи вже про 4G, який сьогодні активно розвивається у Європі.

Найближчим часом мобільні оператори очікують подальшого зростання рівня проникнення мобільного зв’язку. Проте не за рахунок залучення нових абонентів – проникнення сьогодні складає понад 130%, а за рахунок абонентів з декількома сім-картками. Більше половини мобільних пристроїв, що продавались протягом 2013 року, розраховані на дві сім-картки.

На деяке зростання ринку оператори зв'язку можуть розраховувати за рахунок зростання data-послуг, рівень яких зростає в середньому на 30% за квартал. Окрім того, хмарні сервіси стануть звичними більш широкому колу споживачів. Побудова власної ІТ-інфраструктури надто дорога для бізнесу, та має тенденцію до надто швидкого застарівання устаткування. Тому все більше компаній вибирають інтеграцію своїх ІТ-платформ в хмарний простір.

Проте визначальними факторами для подальшого зростання галузі у 2014-му році залишається економічна ситуація у країні, яка має значний влив на здоров’я галузі, та від можливостей, наданих державою для розвитку 3G.

IT ринок є дещо меншим за обсягом, його обсяг за деякими оцінками сягає $3,6 млрд. євро. З них близько 20-30% відводиться на IT-послуги та програмне забезпечення, а 70-80% на апаратне забезпечення. Однак, через бурхливе зростання сегменту аутсорсингових послуг, очікуване 50% падіння попиту у корпоративному сегменті, та зниження обсягів продажів обладнання, фахівці галузі очікують деякого перерозподілу даної частки вже у найближчі роки.

Незважаючи на те, що поки що жодна з компаній сектору не потрапила до рейтингу, завдяки бурхливому зростанню галузі та консолідації гравців, є підстави сподіватися побачити їх у рейтингах наступних років.

В свою чергу, медіа-ринок показує прямо протилежну тенденцію. Після припинення існування низки великих та впливових медіа-видань, почали з’являтись безліч нових, невеликих проектів, що не потребують значних грошових вливань. «Настав час маленьких ресурсів» – відзначають учасники


ринку. Відкриттям 2013 року стало потокове телебачення, яке виявилось значно дешевшим. Рекламний ринок у 2013 році продемонстрував зростання на близько 11%. Однак розподіл рекламних бюджетів був нерівномірним. Наприклад, рівень спаду рекламних надходжень у друковану продукцію сягнув 3,3%, тоді як рекламні надходження у інтернет зросли на 35% (1,06 млрд грн).


У 2013 році частка доходів сектору «Технології, медіа та телекомунікації» складає 5,2% від загального обсягу доходів компаній рейтингу. І якщо питома вага сектору залишилася приблизно на тому ж рівні (5,5% минулого року), то кількість компаній скоротилася з 33 до 30. Також зріс рівень падіння доходів компаній сектору – з -3,2% до -4,9%.

Як і минулого року, лідером за доходами стала чеська компанія FOXCONN CZ з обсягом загального доходу у 3,723 млн євро. Компанія втримала першість навіть незважаючи на те, що

Таблиця 11. Українські компанії сектору ТМТ, представлені в рейтингу

№ Компанія Країна Доходи у 2013 році (млн. євро) Зміна доходів порівняно з 2012 р.,%

144 Київстар Україна 1,209.4 -6.9%

214 MTS Україна Україна 936.4 -0.3%

394 Укртелеком Україна 595.2 -11.7%

Таблиця 12. ТОП-10 Технології, медіа та телекомунікації

№ Компанія КраїнаДоходи у 2013 році (млн. євро)


33 FOXCONN CZ Чехія 3,723.4 -11.2%

43 Orange Polska Польща 3,068.9 -9.2%

72 Magyar Telekom Угорщина 2,139.2 1.5%

83 O2 Czech Republic Чехія 1,872.6 -8.9%

102 Flextronics International Угорщина 1,630.2 -16.0%

106 Polkomtel Польща 1,586.8 -6.9%

107 T-Mobile Polska Польща 1,578.7 -5.9%

122 Asseco Польща 1,400.6 6.0%

127 Ericsson Eesti Естонія 1,353.0 1.7%

144 Kyivstar Україна 1,209.4 -6.9%

її доходи скоротилися на 11%. На другому місці – польська Orange Polska із доходами у 3,069 млн євро, на третьому – угорська телекомунікаційна компанія Magyar Telekom з обсягом доходів у 2,139 млн євро, і це єдина компанія з трійки лідерів галузі, що показала позитивний приріст доходу (1,5%).

Україна традиційно представлена локальними телекомунікаційними гігантами: компаніями «Київстар», МТС та «Укртелеком», медіанний рівень доходів яких за рік знизився на 6,9%. Попри 25% падіння доходу, «Київстар» цього року увійшов до Топ-10 компаній сектору в регіоні, що свідчить про постійне зменшення доходів галузі по ЦСЄ в цілому.

Основним очікуванням сектору в Україні залишається надання ліцензій 3G зв’язку, що відкладене на кінець 2014 року. Як і минулого року, основним попитом користуються IT-рішення для державного та фінансового секторів і є підстави стверджувати, що їхня популярність, особливо у державному секторі, збережеться і наступного року.

30

Цитати

Олексій Вадатурський Генеральний директор «НІБУЛОН»

Яких пріоритетів сьогодні ви дотримуєтесь у діяльності компанії «Нібулон»?Основний потенціал вітчизняної сільськогосподарської галузі, на мою думку, у розвитку логістики. Наша комплексна інвестиційна програма по відродженню річок Дніпро і Південний Буг як судноплавних транспортних артерій України, в рамках якої наша компанія будує мережу елеваторних комплексів і річкових терміналів, а також створює власний вантажний флот, відома не тільки в Україні, а й на міжнародному рівні. Вміле поєднання цих видів діяльності дає можливість нашій компанії бути успішною і займати лідируючі позиції в різних галузях економіки: аграрному виробництві та експорті сільгосппродукції, суднобудуванні і судноплавстві, логістиці та будівельнїй діяльності. Така різнобічна діяльність нашої компанії розкриває можливості і потенціал не лише аграрного сектора, але й економіки України в цілому.

Якщо говорити про аграрну галузь в цілому – які перспективи та ключові фактори розвитку?Важливим питанням для аграрного бізнесу є застосування сучасних енергозберігаючих технологій, зокрема, сушки зерна, які дозволяють не лише економити на енергоносіях, а й зберігати високу якість зерна. За реалізацію даних заходів у 2011 році Європейський банк реконструкції і розвитку визнав «НІБУЛОН» переможцем Української програми підвищення енергоефективності (UKEEP) в номінації «Проект з найбільшим енергозбереженням».

Якщо говорити в цілому про аграрну галузі - одним з ключових чинників її подальшого розвитку є подальше співробітництво і діалог між владою та бізнесом, що виявляється

і в удосконаленні законодавчої бази, і в стабільності ринку, в підтримці бізнес-ініціатив та залучення іноземних і національних інвесторів працювати в Україні.

Які саме кроки з боку влади, на вашу думку, є сьогодні найбільш нагальними?Безумовно, для створення в Україні привабливого інвестиційного клімату необхідне реформування чинного законодавства. Наведу лише кілька прикладів. Для удосконалення валютного законодавства, вважаю за необхідне зняти обмеження щодо повернення валютної виручки (90 днів), які значно обмежують конкурентні можливості вітчизняних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності порівняно із зарубіжними компаніями. Необхідні зміни і в митному законодавстві, спрямовані на скорочення часу і ресурсів для здійснення митних процедур, а також надання істотних спрощень для підприємств з високим рівнем довіри.

Яким чином сьогодні ваша компанія долає регуляторні перешкоди?Хочу підкреслити, що, не чекаючи допомоги та створення інвестиційно привабливого клімату, ми змушені самостійно вирішувати існуючі проблеми, самостійно шукаємо ідеї розвитку, залучаємо інвестиції провідних світових фінансових інститутів, таких як ЄБРР, IFC і т.п.

В наших планах – розвиток елеваторної галузі та доведення власних елеваторних потужностей до 2,5 млн тонн, забезпечення водних перевезень до 3 млн. тонн на рік, продовження будівництва вантажного флоту на власному суднобудівно-судноремонтному заводі «НІБУЛОН» і багато інших завдань. За підсумками минулого року Україна увійшла в трійку найбільших світових експортерів зерна з показником 32,3 млн тонн зерна, компанія «НІБУЛОН» забезпечила близько 14% цього обсягу, ставши найбільшим в Україні експортером.


Петро Чернишов, Генеральний директор «Київстар»

Будь ласка, вкажіть з якими основними викликами (проблемами) зіткнеться галузь, в якій працює Ваша компанія, в наступному році?Інвестиції в телеком ринок України штучно стримуються, і основна причина – це відсутність у найбільших телеком операторів ліцензій на надання послуг у форматі 3G/LTE. Адже у випадку отримання ліцензії на 3G/LTE не лише ринок телекому отримає новий імпульс до розвитку, але й ВВП країни збільшиться на декілька пунктів, з’являться нові види бізнесу, виграє економіка в цілому.

Середній дохід з одного абонента невпинно знижується. Це наслідок, як цінової конкуренції останніх років, так і відсутності цілої платформи сервісів, які можна розвивати лише на базі широкосмугової передачі даних. Щоб залишатися на плаву з високим ступенем ефективності, індустрії необхідна нова технологічна хвиля. З цими викликами телекомпанії змушені будуть працювати найближчим часом.

Що може стати ключовими факторами зростання у Вашій галузі/компанії наступного року?Доступ до нових технологій. Ми сподіваємось, що в 2014 році оператори зв’язку нарешті отримають ліцензії на частоти для послуг 3G/4G. В Указі Президента «Про забезпечення умов для впровадження сучасних телекомунікаційних технологій» йдеться про «створення економічних передумов для розвитку національної інформаційної інфраструктури та ресурсів, впровадження новітніх технологій у зазначеній сфері, формування повноцінного інформаційного суспільства». Досягти цього можливо, якщо одночасно з проведенням тендерів на частоти

швидкого запуску 3G розпочати впровадження технологічної нейтральності, а також прийняти принципові рішення щодо розвитку технології зв’язку 4G/LTE.

До того ж усі компанії прагнутимуть максимального підвищення операційної ефективності і розумного інвестування. Крім цього, ми націлились на кардинальні поліпшення клієнтського досвіду – це, мабуть, головне завдання, яке потребує повного «перезавантаження» компанії, усіх бізнес-процесів. Ми хочемо стати ближчими до клієнта, повернути його довіру.

Які тенденції, на Ваш погляд, визначатимуть розвиток галузі у найближчі 5 років?Ми вважаємо, що в Україні – великий відкладений попит на послуги мобільної широкосмугової передачі даних, і за умови появи нових технологій варто очікувати значного зростання. Телеком оператори розширюватимуть горизонти своєї діяльності в тій індустрії, де працюють. Існує багато суміжних речей, які можуть робити провайдери послуг зв’язку: мобільно-фінансові послуги, ОТТ (телебачення через інтернет), розвиток мобільних додатків і мобільного контенту. Усе це потребує нового формату роботи, нових підходів до управління клієнтським досвідом і продуктами.

З якими викликами стикається галузь?Ринкові необхідна повномасштабна дерегуляція, тобто всестороннє зменшення адміністративного тиску на бізнес і скорочення/спрощення дозвільних документів/процедур. На телеком ринку України діє подвійне і потрійне ліцензування тих самих послуг, процес видачі/заміни різноманітних дозвільних документів дуже ускладнений. Держава розглядає телеком галузь з точки зору отримання нових податків, а не як партнера в розвитку інфраструктури.

32

Ми очікуємо від регулятора зважених державних кроків щодо законодавчого закріплення принципу «технологічної нейтральності» для якнайшвидшого впровадження технологій 3G/LTE. Щойно такі послуги з’являться, зростання телеком ринку може статися стрибкоподібно.

Який вплив на галузь може мати підписання економічного блоку асоціації з ЄС?У випадку ратифікації угоди про асоціацію з ЄС можна очікувати прискорення процесу гармонізації телеком законодавства України і сусідніх країн, вихід ключових показників українського телеком-ринку на рівень європейських.

Ініціативи Євросоюзу з регулювання роумінгових і роздрібних тарифів, а також ставок міжнародного інтерконекту, має все більший вплив на глобальний телеком ринок. Друга тенденція, яка впливає на світовий телеком-ринок – глобалізація, і створення єдиного інформаційного простору. І абонентам, і телеком операторам важливо підтримувати зв’язок не лише всередині мережі, але й з іншими операторами, як вітчизняними, так і зарубіжними. Це дозволяє надавати ринку, унікальні пропозиції, у тому числі – за ціною.

Крім того, український телеком-ринок може отримати нові можливості для партнерства з європейськими підприємствами. Наприклад, ми зможемо надавати низку аутсорс-послуг, таких як віддалений кол-центр, оренда дата-центрів і т.д.


Максим Бланк, Перший заступник генерального директора Укрзалізниці

З якими основними проблемами сьогодні стикається галузь залізничного транспорту? Ситуація на Сході країни є основним дестабілізуючим чинником для всіх великих підприємств України та країни в цілому. Проблеми галузі – це проблеми людей в першу чергу. Пасажирів, підприємців, які користуються послугами залізниці. І, звісно ж, Укрзалізниця не може стояти осторонь. Ми зобов'язані вирішувати ці проблеми.

Серйозні питання у нас по зоні проведення АТО - саме у цьому регіоні зосереджені підприємства, що забезпечують левову частку вантажоперевезень УЗ. Ми оперативно усуваємо всі пошкодження, створюємо нові маршрути, але працювати в умовах відвертої агресії – непросто.

Вже зараз ми бачимо зниження обсягів перевезень у всіх видах сполучень. Так, наприклад, падіння обсягів вантажних перевезень за підсумками першого півріччя 2014 становить 1,2% до першого півріччя 2013-го. Значне зниження кількості перевезених вантажів спостерігається в транзитних перевезеннях. У першому півріччі 2014 перевезено на 8,0% менше рівня минулого року. Насамперед, це пов'язано з переорієнтацією вантажопотоків хімікатів і кам'яного вугілля на російські порти. Крім того, через загостреної ситуації в Україні більшість російських постачальників відмовляються від перевезення через українські порти.

Що ж стосується пасажирських перевезень, спостерігається зменшення обсягів на 9,0%, порівняно з 2013 роком. Найбільше падіння обсягів перевезень пасажирів сталося в міждержавному сполученні на 64,7% переважно за рахунок зменшення пасажирообороту транзитних поїздів формування держав СНД. У зв'язку з анексією Криму і загостренням ситуації в східних регіонах країни були скасовані окремі маршрути прямування пасажирських поїздів у напрямку Донецька, Луганська та Криму і змінені на маршрути меншої відстані, у зв'язку з чим пасажирооборот у внутрішньодержавному сполученні скоротився на 41,1%. Варто відзначити, що річна питома вага перевезень тільки територією Криму в загальному пасажирообігу становила 7,1%. І якщо вже ми заговорили про пасажирські перевезення, хотів би сказати, що збитковість даного виду сполучень – доволі відчутна проблема для галузі. Щорічно збитковість пасажирських перевезень зростає, наприклад, тільки за 6 місяців поточного року вона склала 4 млрд. грн.

Якщо до всього вищезазначеного додати значне зростання курсу іноземних валют, в результаті чого заборгованість по кредитах і договорам фінансового лізингу збільшилася на суму близько 6 млрд. грн., і невиконання статті 10 Закону України «Про залізничний транспорт» в частині виділення державних коштів на капітальні інвестиції , то маємо цілий комплекс труднощів, з якими необхідно боротися.

34

Як відомо, 25 липня було прийнято постанову КМУ №200 "Про Утворення публічного АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "Українська залізниця ". Також, найближчим часом, очікується прийняття істотних змін до Закону України "Про залізничний транспорт України". Якими будуть основні наслідки прийняття цих нормативних актів? Які ще ключові нормативні акти мають бути прийняті для успішного проведення реформування УЗ та подальшого розвитку з /д галузі? Запланована реформа дозволить нам вирішити частину вищезазначених проблем та оперативно реагувати на нові виклики. В проекті Закону законодавчо визначається положення щодо закріплення стратегічних об'єктів інфраструктури залізничного транспорту загального користування у державній власності, порядок їх проектування і будівництва також залишається за державою. При цьому визначається підприємство-оператор інфраструктури акціонерного товариства, яке експлуатує і забезпечує надання послуг інфраструктури.

Для вирішення ж існуючих проблем фізичного та морального зносу об'єктів інфраструктури, проектом Закону визначається механізм формування та використання інвестиційної складової, тобто ми з вами бачимо, як частина проблем, про які ми говорили раніше, знаходять своє рішення вже на законодавчому рівні.

Наступним ключовим нормативним документом, який необхідно прийняти до кінця поточного року, є постанова Уряду про затвердження статуту та організації діяльності АТ «Укрзалізниця».

Реєстрація АТ «Укрзалізниця» стане початком реального реформування галузі, завдяки чому станеться: • формування вертикально-інтегрованої

структури управління залізничним транспортом; • розподіл функцій між державою (регулювання

і контроль галузі) і суспільством (господарські функції);

• внутрішня трансформація єдиної компанії, створення філій, виділення декількох залежних товариств за напрямками діяльності;

• акціонування виділених структурних одиниць з метою залучення приватних інвестицій.

Саме початком функціонування АТ «Укрзалізниця» як господарюючого суб'єкта безпосередньо обумовлені всі позитивні зміни в галузі, пов'язані з реформуванням.

Також необхідно внести зміни до Статуту залізниць України, до прийняття нової редакції Закону України "Про залізничний транспорт України" та Статуту залізничного транспорту.

Необхідно розуміти, що функціонування АТ «Укрзалізниця» вимагає суттєвого оновлення законодавчої та нормативно-правової бази. Мною згадані лише ключові зміни нормативних актів, в цілому ж, планується перегляд майже 70 нормативно-правових актів різних державних органів та більш 340 інструкцій та інших внутрішніх документів Укрзалізниці.


Які основні етапи та терміни проведення реформи галузі з/д транспорту? В першу чергу треба розуміти, що реформування Укрзалізниці – це не плановий захід, який треба провести. Ми змінюємо галузь відповідно до викликів часу і потреб наших клієнтів. У тому числі – слабо захищених в соціальному плані. А вони сьогодні складають більшу частину тих, хто користується послугами УЗ.

Реформа буде проводитися поетапно. На сьогодні забезпечена законодавча і нормативно-правова база, необхідна для початку реформ в галузі.

Наступними кроками є створення єдиної державної акціонерної залізничної компанії, розподіл функцій між державою (регулювання і контроль галузі) і компанією (господарські функції), внутрішня трансформація єдиної компанії, виділення залежних товариств за напрямками діяльності з подальшим акціонуванням.

Для виконання постанови КМУ про створення АТ «Укрзалізниця», необхідно час, який згідно з визначеною законом процедурою становить від семи до одинадцяти місяців.

Зокрема, протягом півроку має бути проведена інвентаризація всього майна підприємств з метою здійснення його оцінки, що підлягає рецензуванню Фондом держмайна. Ми ж розуміємо, яке ставлення було до Укрзалізниці в попередні роки, і тому, проведення інвентаризації є важливим моментом. Ми повинні розуміти з точністю до деталей, з яким «бекграундом» ми входимо в настільки серйозний і значимий для країни проект.

У разі своєчасного виконання всіх заходів, наприкінці поточного року буде затверджено Статут та здійснено державну реєстрацію АТ «Укрзалізниця» та з 01.01.2015 акціонерне товариство буде функціонувати як господарюючий суб'єкт.

Майже одночасно правлінням АТ «Укрзалізниця» будуть затверджені положення майже 30 філій, у тому числі регіональних філій-залізних доріг.

Які основні недоліки поточної системи тарифоутворення в галузі і які зміни плануєте в неї внести? Залізничний транспорт є суб'єктом природної монополії, у зв'язку з чим тарифи на перевезення вантажів у межах України є державно регульованими і затверджуються наказами Мінінфраструктури за погодженням з Мінекономрозвитку і Мінфіном з подальшою реєстрацією в Мін'юсті.

Тарифи на пасажирські перевезення у внутрішніх і міжнародних повідомленнях також регулюються державою і затверджуються Міністерством інфраструктури України за погодженням з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Ви уявляєте, з якою бюрократією і паперовою тяганиною доводиться стикатися в питанні тарифоутворення на даний момент? Про жодну оперативну та ефективну реакції на мінливу кон'юнктуру не може бути й мови. А якщо додати до цього такі «дрібниці», як узгодження тарифної сітки з держслужбою з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва; спільним представницьким органом репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок; спільним представницьким органом сторони роботодавців?

36

Як правило, процес від розробки до реєстрації акта в Мін'юсті триває 3-4 місяці. Такий підхід не дає можливості своєчасно реагувати на зміни, що відбуваються в економіці держави, на ринку транспортних послуг або на коливання курсу валют, який застосовується при розрахунку вартості в міжнародному сполученні. Саме тому, в умовах реформування всієї галузі, система тарифоутворення також буде модернізована. Основи тарифної політики будуть закладені в Законі України «Про залізничний транспорт», про який я вже згадував. Проектом Закону передбачено, що державному регулюванню на залізничному транспорті підлягають тарифи на послуги інфраструктури та тарифи на перевезення пасажирів у соціальному сегменті перевезень. При цьому тарифи для соціально незахищених верств населення підніматися не будуть. Вони будуть фіксовані, і ніхто не зможе на них вплинути. На інші перевезення, що не відносяться до соціального сегменту, будуть діяти вільні ціни. Такий підхід дозволить Укрзалізниці збільшити прибуток, для подальших інвестицій в об'єкти інфраструктури і при цьому залишитися соціально-відповідальною компанією.

5. Що може стати ключовими факторами росту в галузі наступного року? Насамперед, це звісно ж – доведення рівня тарифів на перевезення вантажів до економічно обґрунтованого з урахуванням інвестиційної складової. Плюс до цього - нарощування обсягів вантажоперевезень, в тому числі і транзитних, що в сукупності з реальною індексацією тарифів, дозволить нам збільшити темпи зростання в сфері вантажоперевезень.

У питанні зростання рентабельності сфери перевезення пасажирів, ми все ж розраховуємо на державну підтримку у вигляді ліквідації перехресного субсидування за рахунок вантажоперевезень і надання держгарантій для залучення фінансування під придбання оновленого пасажирського рухомого складу. Хочу відзначити, що на даний момент, ми цю підтримку бачимо, це вселяє в нас упевненість в перспективах реформування.

Більш того, хотів би додати, що за нашими підрахунками, реформування галузі дозволить збільшити потік інвестицій з 7,5 млрд. грн. на даний момент до 26,5 млрд. грн. на рік. Погодьтеся, це суттєве збільшення оперативних коштів, що будуть спрямовані на модернізацію інфраструктури.

Які тенденції на Ваш погляд, будуть визначати розвиток галузі в найближчі 5 років? Як будь-яка велика компанія, ми зобов'язані мислити в стратегічних масштабах.

Приміром, виходячи із затвердженої фінансової моделі Укрзалізниці на 2014-2018 роки, за умови стабільної політичної та соціально-економічної ситуації в Україні, планується: • щорічне збільшення обсягів вантажних

перевезень на 0,5-1%; • щорічне зростання загальної виручки від

перевезень і підсобно-допоміжної діяльності на 4-6%;

• зростання середньомісячної заробітної плати на 10%;

• виконання програми капітальних вкладень на суму понад 4 млрд. грн.

У нас є чітке розуміння розвитку Укрзалізниці та галузі в цілому, на роки вперед, і реформування, яке відбувається на Ваших очах – це початок великого шляху.


Який вплив на галузь може надати підписання економічного блоку угоди про асоціацію з ЄС? На даний момент, система українського транспорту не відповідає стандартам і вимогам ЄС, але підписавши міжнародні конвенції, Україна заявила про свою готовність робити все можливе для модернізації національної транспортної системи.

На сьогодні Укрзалізниця розробила заходи щодо реалізації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Для адаптації роботи залізниць до європейських норм проводиться поступове наближення українського законодавства до законодавства ЄС; розвиток мультимодальної транспортної мережі, пов'язаної з Транс'європейською транспортною мережею; спрощення перетину кордонів; науково-технічне співробітництво та обмін інформацією для розвитку та удосконалення технологій в галузі залізничного транспорту.

Якщо пояснювати «на пальцях», то метою співпраці між Україною і ЄС є реструктуризація т а оновлення транспортного сектора України, і поступова гармонізація діючих стандартів і політик з існуючими в ЄС. Також співпраця спрямована на поліпшення руху пасажирів і вантажів, зростання плинності транспортних потоків між Україною, ЄС та третіми країнами регіону за рахунок усунення адміністративних, технічних, прикордонних та інших перешкод, поліпшення транспортної мережі та модернізації інфраструктури, зокрема на головних транспортних осях, які об'єднують Україну та ЄС. Природно, підписання угоди дасть дуже серйозний поштовх розвитку галузі, а відміна економічних бар'єрів позитивно позначиться на економіці в цілому, і сприятиме пожвавленню транспортних перевезень, зокрема, залізничних.

Які інші дії (реформи) уряду Ви вважаєте першочерговими для економіки в цілому і конкретно для з/д галузі?

По суті, ми з Вами вже торкалися цього питання, але, для розуміння, давайте по пунктах: • Стабілізація курсу іноземних валют по

відношенню до національної валюти. • Підтримка уряду щодо необхідності індексації

тарифів у заплановані терміни і не нижче рівня індексу зростання цін виробників промислової продукції.

• Відшкодування у повному обсязі витрат за перевезення пільгових категорій пасажирів залізничним транспортом шляхом заміни пільг на адресну грошову допомогу.

• Відповідно до статті 10 Закону України «Про залізничний транспорт» надання бюджетного фінансування для придбання пасажирського рухомого складу, будівництва вокзалів, мостів, тунелів, інше.

• Реформа податкового законодавства

Хотів би загострити увагу на останньому пункті, оскільки можливість зниження податкового навантаження на підприємства залізничного транспорту є актуальним питанням. Але, на жаль, за останні роки, ми бачили лише динаміку до збільшення податкових ставок. Так, наприклад, за даними 2013 року, податкове навантаження на підприємства Укрзалізниці по ПДВ зросло з 38% в 2012 р до 42,2%; з ЄСВ - з 42,63% до 42,86%.

З року в рік у нас говорять про необхідність зміни системи ПДВ, пора б вже не просто говорити, а почати робити, приміром: ввести диференційовану ставку ПДВ; встановити чіткі терміни для відшкодування ПДВ; скасувати податкові накладні; вдосконалити автоматичне відшкодування ПДВ. Зміна системи збору єдиного соціального внеску шляхом об'єднання всіх фондів соціального страхування в єдиний фонд і зниження відсотка цього внеску - могло б істотно спростити роботу підприємств. Такі зміни в подальшому можуть призвести до «економії» витрат часу і коштів на ведення податкового обліку та сплату податків.

38


Рейтинг

40

№ Назва компанії Країна Галузь Доходи у 2013 році (млн. євро) МП

1 PKN Orlen Польща E&R 27,037.2 1

2 MOL Угорщина E&R 18,121.1 2

3 ŠKODA AUTO Чехія Mfg 10,311.2 3

4 Metinvest Україна Mfg 9,619.0 4

5 ↑ DTEK Україна E&R 8,721.6 7

6 ČEZ Чехія E&R 8,344.0 6

7 ↑ Energorynok Україна E&R 8,033.1 8

8 ↑ Jeronimo Martins Polska Польща CB&T 7,806.4 12

9 ↑ PGNiG Польща E&R 7,627.7 13

10 PGE Польща E&R 7,158.6 10

11 ↓ Naftogaz of Ukraine* Україна E&R 7,010.8 5

12 ↓ RWE Supply & Trading CZ Чехія E&R 6,920.8 11

13 ↓ Lotos Польща E&R 6,791.1 9

14 Volkswagen Slovakia Словаччина Mfg 6,524.3 14

15 ↑ Orlen Lietuva Литва E&R 6,067.3 16

16 ↑ AUDI Hungaria Motor Угорщина Mfg 5,856.3 19

17 ↑ AGROFERT Чехія Mfg 5,825.9 20

18 ↓ KGHM Польща E&R 5,725.5 15

19 ↓ Petrom Румунія E&R 5,477.1 18

20 ↑ GE Infrastructure CEE Угорщина Mfg 5,187.5 22

21 Ukrzaliznytsia Україна CB&T 4,796.9 21

22 ↑ Slovnaft Словаччина E&R 4,738.1 23

23 ↑ Lotos Paliwa Польща E&R 4,666.7 24

24 ↓ Tauron Польща E&R 4,543.2 17

25 ↑ Kia Motors Slovakia Словаччина Mfg 4,447.3 31

26 ↑ Automobile-Dacia Румунія Mfg 4,167.5 45

27 ↑ Agrokor Хорватія CB&T 3,979.2 30

28 ↑ Petrol Group Словенія E&R 3,947.3 32

29 Eurocash Польща CB&T 3,927.2 29

30 ↓ Lukoil Neftochim Болгарія E&R 3,862.3 27

31 ↓ UNIPETROL Чехія E&R 3,817.8 25

32 ↑ Hyundai Motor Mfg Czech Чехія Mfg 3,748.6 33

33 ↓ FOXCONN CZ Чехія TMT 3,723.4 26

34 ↓ INA Хорватія E&R 3,622.7 28

35 ↓ Metro Group Польща CB&T 3,614.4 34

36 ↑ Alpiq Energy SE Чехія E&R 3,367.4 38

37 ↑ ČEZ Prodej Чехія E&R 3,210.8 42

38 ↑ Energetický a průmyslový holding Чехія E&R 3,182.7 126

39 ↓ Samsung Electronics Slovakia Словаччина CB&T 3,144.3 33

40 ↓ Fiat Auto Poland Польща Mfg 3,109.5 37

41 ↓ Chimimport Болгарія CB&T 3,098.1 40

42 ↑ MVM Угорщина E&R 3,093.8 52

43 ↓ Orange Polska Польща TMT 3,068.9 36

44 ↓ Tesco Polska Польща CB&T 3,053.7 41

45 ↑ VP Литва CB&T 2,971.8 49

46 ↑ Orlen Paliwa Польща E&R 2,971.5 64

47 ↓ BP Poland Польща E&R 2,887.3 39

48 ↓ Rompetrol Rafinare Румунія E&R 2,883.0 43

49 ↓ Slovenské elektrárne Словаччина E&R 2,855.7 35

50 ↑ Čepro Чехія E&R 2,819.9 53

Mfg – Промислове виробництво; E&R – Енергетика та видобувна промисловість; CB&T – Споживчий сектор і транспорт;

* на основі неконсолідованої звітності компанії за 2012 та 2013 роки.


LS&HC – Фармацевтичний сектор і охорона здоров'я; TMT – Технології, медіа та телекомунікації; PS – державний сектор; RE – Нерухомість


51 ↓ Mercator Group Словенія CB&T 2,765.9 44

52 ↓ Energa Польща E&R 2,714.2 51

53 Megapolis Ukraine Україна CB&T 2,696.8 n/a

54 ↑ ATB Market Україна CB&T 2,646.1 73

55 ↓ ArcelorMittal Poland Польща Mfg 2,645.0 46

56 ↓ ArcelorMittal Kryvyi Rih Україна Mfg 2,604.0 47

57 ↑ MAXIMA group Литва CB&T 2,525.8 59

58 ↑ Lidl Polska Польща CB&T 2,493.5 75

59 ↓ PKP Польща CB&T 2,464.3 48

60 ↑ Fozzy Group Україна CB&T 2,390.6 69

61 ↓ Kompania Węglowa Польща E&R 2,359.8 54

62 ↑ Grupa Azoty Польща Mfg 2,332.2 98

63 ↑ NIS Сербія E&R 2,294.2 78

64 ↓ Samsung Electronics Hungary Угорщина CB&T 2,289.3 56

65 ↓ Aurubis Болгарія E&R 2,272.7 61

66 ↓ Magyar Földgázkereskedő Угорщина E&R 2,269.6 57

67 ↓ Volkswagen Poznań Польща Mfg 2,241.2 62

68 ↓ U.S. Steel Košice Словаччина Mfg 2,203.0 60

69 ↑ ČEZ Distribuce Чехія E&R 2,191.4 74

70 ↑ PCA Slovakia Словаччина Mfg 2,176.2 83

71 ↓ Enea Польща E&R 2,173.0 58

72 Magyar Telekom Угорщина TMT 2,139.2 72

73 ↑ Kernel Україна CB&T 2,100.6 102

74 ↑ Mercedes-Benz Mfg Hungary Угорщина Mfg 2,096.2 230

75 ↓ Continental Barum Чехія Mfg 2,080.3 67

76 ↑ MVM Partner Угорщина E&R 2,044.9 123

77 ↓ TESCO-GLOBAL Áruházak Угорщина CB&T 2,041.1 68

78 ↓ Ostchem Україна Mfg 2,020.4 76

79 ↑ Lewiatan Польща CB&T 1,925.9 88

80 MORAVIA STEEL Чехія Mfg 1,920.0 80

81 ↓ SPP Словаччина E&R 1,878.0 50

82 ↑ EP Energy Чехія E&R 1,873.3 103

83 ↓ O2 Czech Republic Чехія TMT 1,872.6 77

84 ↑ Lasy Państwowe Польща PS 1,872.5 87

85 ↑ JP EPS Сербія E&R 1,858.7 108

86 ↑ Kaufland Česká Republika Чехія CB&T 1,849.8 90

87 ↓ Eni Česká republika Чехія E&R 1,846.8 70

88 ↑ General Motors Mfg Poland Польща Mfg 1,828.6 95

89 ↓ Jastrzębska Spółka Węglowa Польща E&R 1,812.5 71

90 ↑ Makro Cash and Carry Polska Польща CB&T 1,810.7 104

91 ↓ E.ON Hungária Угорщина E&R 1,800.5 79

92 ↑ OWG Group Україна E&R 1,792.0 120

93 ↑ TŘINECKÉ ŽELEZÁRNY Чехія Mfg 1,741.7 96

94 ↑ Pelion Польща LS&HC 1,734.0 107

95 ↑ HEP Хорватія E&R 1,731.6 101

96 ↓ Ukrtatnafta Україна E&R 1,728.8 81

97 ↓ Tesco Stores ČR Чехія CB&T 1,690.2 91

98 ↓ Carrefour Polska Польща CB&T 1,669.4 65

99 Energa-Obrót Польща E&R 1,642.4 n/a

100 ↑ PANRUSGÁZ Угорщина E&R 1,641.5 119

42


101 ↑ Kaufland Romania Румунія CB&T 1,631.2 121

102 ↓ Flextronics International Угорщина TMT 1,630.2 82

103 ↓ E.ON Energiaszolgáltató Угорщина E&R 1,627.9 89

104 ↓ Energoatom Україна E&R 1,619.7 93

105 ↑ Konzum Хорватія CB&T 1,608.7 106

106 ↓ Polkomtel Польща TMT 1,586.8 97

107 ↓ T-Mobile Polska Польща TMT 1,578.7 100

108 ↑ Samsung Electronics Polska Польща CB&T 1,574.0 116

109 ↑ Magyar Suzuki Угорщина Mfg 1,567.4 128

110 ↑ BAT (Romania) Trading Румунія CB&T 1,567.2 118

111 ↓ Auchan Polska Польща CB&T 1,565.0 110

112 ↓ HSE Group Словенія E&R 1,562.3 85

113 ↑ Epicentr K Україна CB&T 1,554.2 161

114 ↓ Poczta Polska Польща PS 1,500.1 109

115 Fiat Automobili Srbija Сербія Mfg 1,486.4 n/a

116 ↓ Kaufland Polska Польща CB&T 1,486.3 115

117 ↑ PS Mercator Словенія CB&T 1,464.3 125

118 ↓ PPHU Specjał Польща CB&T 1,457.6 177

119 ↓ AHOLD CZECH REPUBLIC Чехія CB&T 1,440.7 114

120 ↑ VWGP Польща Mfg 1,421.1 145

121 Tauron Dystrybucja Польща E&R 1,417.7 n/a

122 ↑ Asseco Польща TMT 1,400.6 141

123 ↑ BorsodChem Угорщина Mfg 1,385.4 158

124 ↓ PSE Польща E&R 1,378.8 105

125 ↑ Neuca Польща LS&HC 1,376.2 133

126 ↑ Galnaftogaz Україна E&R 1,365.1 137

127 Ericsson Eesti Естонія TMT 1,353.0 n/a

128 ↑ TVK Угорщина Mfg 1,350.6 144

129 ↓ Donetskstal Україна Mfg 1,341.4 94

130 ↑ Tesco Stores SR Словаччина CB&T 1,340.0 132

131 ↑ Shell Polska Польща E&R 1,331.6 147

132 ↓ ArcelorMittal Ostrava Чехія Mfg 1,316.4 124

133 ↑ BAT Polska Trading Польща CB&T 1,310.0 143

134 ↑ Castorama Polska Польща CB&T 1,306.1 149

135 ↑ SPAR Magyarország Угорщина CB&T 1,290.6 152

136 ↑ AB Польща CB&T 1,289.6 189

137 ↓ GEN-I Group Словенія E&R 1,280.4 112

138 ↓ Synthos Польща Mfg 1,272.7 117

139 České dráhy Чехія CB&T 1,262.0 139

140 ↑ Statoil Fuel & Retail Polska Польща E&R 1,259.3 142

141 ↓ Petrotel-Lukoil Румунія E&R 1,248.0 111

142 ↑ Gorenje Group Словенія CB&T 1,240.5 151

143 ↑ Farmacol Польща LS&HC 1,236.3 167

144 ↑ Kyivstar Україна TMT 1,209.4 146

145 ↑ Krka Group Словенія LS&HC 1,200.8 169

146 ↑ Robert Bosch Elektronika Угорщина Mfg 1,192.7 181

147 ↑ Penny Market ČR Чехія CB&T 1,188.7 162

148 ↑ LG Electronics Wrocław Польща CB&T 1,188.1 165

149 ↑ Ferrexpo Group Україна Mfg 1,187.7 174

150 ↑ Michelin Polska Польща Mfg 1,179.9 168





151 ↑ Richter Gedeon Угорщина LS&HC 1,179.2 170

152 ↑ MAKRO Cash & Carry ČR Чехія CB&T 1,170.0 157

153 Electrica Румунія E&R 1,167.8 n/a

154 ↑ Grupa Muszkieterów Польща CB&T 1,161.3 173

155 ↑ Philips Lighting Poland Польща Mfg 1,150.8 186

156 ↑ Boryszew Польща Mfg 1,148.5 166

157 ↓ PCE Paragon Solutions Угорщина Mfg 1,148.1 140

158 ↑ ABC Data Польща CB&T 1,145.2 239

159 ↓ TPCA CZECH Чехія Mfg 1,143.4 134

160 ↓ Interpipe Україна Mfg 1,142.1 131

161 ↑ Rossmann Польща CB&T 1,137.7 202

162 ↓ Chinoin Угорщина LS&HC 1,131.6 150

163 ↓ Budimex Польща RE 1,127.9 122

164 ↑ Action Польща TMT 1,127.8 254

165 ↑ Can-Pack Польща Mfg 1,127.5 179

166 ↓ Lukoil Romania Румунія E&R 1,126.7 135

167 ↑ MHP Україна CB&T 1,123.7 175

168 ↓ Uralchem LV Латвія CB&T 1,123.4 154

169 ↓ Nibulon Україна CB&T 1,120.1 138

170 ↑ Ford Romania Румунія Mfg 1,096.8 428

171 Tauron Wytwarzanie Польща E&R 1,095.9 n/a

172 ↑ Real Polska Польща CB&T 1,091.5 178

173 TRW Polska Польща Mfg 1,089.5 n/a

174 ↑ Mobis Slovakia Словаччина Mfg 1,089.1 218

175 ↓ PKP Cargo Польща CB&T 1,081.4 156

176 ↑ PKP PLK Польща CB&T 1,075.2 184

177 ↓ Volkswagen Motor Polska Польща Mfg 1,071.9 176

178 ↓ Koncernas Achemos grupė Литва Mfg 1,068.1 129

179 ↓ Jabil Circuit Magyarország Угорщина Mfg 1,065.5 160

180 ↑ Metrostav Чехія RE 1,061.1 188

181 ↑ Kolporter Польща CB&T 1,060.4 207

182 EDF Polska Польща E&R 1,056.8 n/a

183 ↓ Fibria Trading International Угорщина CB&T 1,054.4 66

184 ↓ Slovnaft Česká republika Чехія E&R 1,048.3 171

185 ↑ Cargill Poland Польща CB&T 1,046.2 194

186 ↑ Západoslovenská energetika Словаччина E&R 1,036.6 193

187 ↑ BaDM Україна CB&T 1,034.5 236

188 ↑ Enel Romania Румунія E&R 1,032.8 192

189 ↓ E.ON Energie Romania Румунія E&R 1,032.4 164

190 ↑ ISD Dunaferr Угорщина Mfg 1,020.2 196

191 ↓ OKD Чехія E&R 1,019.6 127

192 ↓ Telekom Srbija Сербія TMT 1,015.6 190

193 ↓ Nokia Komárom Угорщина TMT 1,011.0 136

194 ↑ Skanska Polska Польща RE 998.7 195

195 ↑ Orange Romania Румунія TMT 982.2 228

196 ↑ Mol Romania Румунія E&R 979.5 226

197 Metro Cash & Carry Romania Румунія CB&T 977.7 197

198 ↑ LPP Польща CB&T 977.5 297

199 ↑ Żabka Polska Польща CB&T 977.0 284

200 ↑ Carrefour Romania Румунія CB&T 971.3 215

44


201 ↑ Węglokoks Польща CB&T 971.3 270

202 ↑ Animex Польща CB&T 968.4 233

203 ↑ Eesti Energia Естонія E&R 966.4 259

204 T-Mobile Czech Republic Чехія TMT 965.5 204

205 ↑ Electrolux Lehel Угорщина CB&T 962.4 229

206 ↑ Swedwood Польща Mfg 960.4 227

207 ↓ Roshen Україна CB&T 952.4 199

208 ↓ Panasonic AVC Networks Czech Чехія CB&T 950.6 159

209 ↑ Lidl Česká Republika Чехія CB&T 949.5 225

210 ↑ KHW Польща E&R 947.3 219

211 Latvenergo Латвія E&R 944.4 n/a

212 ↑ Tallink Естонія CB&T 942.0 220

213 Lukoil Ukraine Україна E&R 940.6 n/a

214 ↑ MTS Ukraine Україна TMT 936.4 223

215 Dalkia Polska Польща E&R 935.9 n/a

216 GDF Suez Energy Romania Румунія E&R 934.7 n/a

217 ↓ T-HT Group Хорватія TMT 929.6 206

218 ↑ European Data Project Чехія CB&T 925.4 234

219 ↑ Zakłady Azotowe Puławy Польща Mfg 922.8 221

220 ↓ OMV Hungária Угорщина E&R 921.9 217

221 ↑ Foxconn Slovakia Словаччина TMT 919.8 377

222 ↑ OMV Bulgaria Болгарія E&R 917.3 237

223 ↑ Auchan Magyarország Угорщина CB&T 913.2 243

224 PHOENIX lékárenský velkoobchod Чехія LS&HC 905.3 n/a

225 Faurecia Polska Польща Mfg 903.8 n/a

226 ↑ Energa-Operator Польща E&R 901.5 246

227 ↓ LG Electronics Mława Польща CB&T 900.7 191

228 ↑ Delhaize Serbia Сербія CB&T 892.6 235

229 ↑ POLOmarket Польща CB&T 890.5 250

230 PCA LOGISTIKA CZ Чехія Mfg 888.8 n/a

231 ↑ P4 (Play) Польща TMT 883.4 261

232 ↓ GLOBUS Чехія CB&T 883.1 214

233 ↑ Romgaz Румунія E&R 881.9 249

234 ↑ PKP Energetyka Польща E&R 876.6 296

235 ↑ Grupa Saint-Gobain w Polsce Польща Mfg 869.1 245

236 ↑ Media-Saturn Польща CB&T 866.8 248

237 ↑ Southern GOK Україна E&R 864.8 275

238 ↑ Basell Orlen Polyolefins Польща Mfg 862.0 258

239 ↓ Shell Czech Republic Чехія E&R 861.7 222

240 ↑ WIZZ Air Hungary Угорщина CB&T 860.3 277

241 ↓ OMV Česká republika Чехія E&R 852.9 203

242 EP ENERGY TRADING Чехія E&R 852.9 n/a

243 ↓ Kompania Piwowarska Польща CB&T 852.5 172

244 ↑ Mobis Automotive Czech Чехія Mfg 852.1 253

245 ↑ MLEKPOL Польща CB&T 849.4 292

246 GlaxoSmithKline Pharmaceuticals Польща LS&HC 849.2 n/a

247 ↑ Szerencsejáték Угорщина CB&T 842.9 304

248 ↓ ArcelorMittal Galati Румунія Mfg 841.0 155

249 Roglić Group Хорватія CB&T 838.6 n/a

250 ↑ Pražská energetika Чехія E&R 838.1 257




251 ↑ BSH Poland Польща CB&T 836.7 272

252 ↑ Fiat Powertrain Польща Mfg 836.0 260

253 ↑ Inter Cars Польща Mfg 834.2 312

254 ↓ Grupa Żywiec Польща CB&T 831.8 251

255 ↓ Ciech Польща Mfg 831.4 187

256 ↓ Slovak Telekom Словаччина TMT 827.6 255

257 ↑ Continental Matador Rubber Словаччина Mfg 821.9 302

258 ↓ BILLA CR Чехія CB&T 817.9 224

259 ↑ Indesit Poland Польща CB&T 817.7 286

260 ↑ Unilever Polska Польща CB&T 817.6 264

261 ↓ EFT Investments Сербія E&R 814.2 63

262 Baltic International Trading Естонія CB&T 812.9 n/a

263 ↑ Lietuvos energija Литва E&R 807.2 266

264 ↑ Motor Sich Україна Mfg 806.6 299

265 Stredoslovenská energetika Словаччина E&R 802.6 n/a

266 ↑ OTE Чехія E&R 798.4 291

267 ↓ Prirodni plin Хорватія E&R 797.4 208

268 ↑ Anwil Польща Mfg 792.7 273

269 MLEKOVITA Польща CB&T 791.5 n/a

270 ↓ TIGÁZ Угорщина E&R 786.2 242

271 ↑ Optima Pharm Україна CB&T 784.0 351

272 Foxtrot Україна CB&T 781.7 n/a

273 MET Magyarország Угорщина E&R 781.2 n/a

274 ↑ Telekom Slovenije Group Словенія TMT 779.4 280

275 ↓ Selgros Poland Польща CB&T 777.8 268

276 ↑ Hungaropharma Угорщина LS&HC 777.8 283

277 ↓ Totalizator Sportowy Польща CB&T 777.2 262

278 Lek Group Словенія LS&HC 776.4 n/a

279 ↓ SYNTHOS KRALUPY Чехія Mfg 776.2 201

280 ↓ BNK-Ukraine Україна E&R 771.5 231

281 ↑ Orlen Latvija Латвія E&R 770.0 324

282 ↓ Bulgargaz Болгарія E&R 769.7 216

283 ↑ Cargill Ukraine Україна CB&T 766.8 289

284 ↓ Shell Hungary Угорщина E&R 766.0 256

285 Leroy Merlin Polska Польща CB&T 764.8 n/a

286 ↑ Glencore Polska Польща CB&T 762.5 409

287 ↑ ELMŰ Угорщина E&R 752.6 301

288 ↑ Gazprom sbut Ukraina Україна E&R 748.9 303

289 ↑ Sokołów Польща CB&T 748.0 328

290 ↓ PLL LOT Польща CB&T 748.0 285

291 ↑ Vodafone Romania Румунія TMT 746.9 293

292 ↑ Flextronics International Poland Польща TMT 746.4 311

293 ↓ Česká pošta Чехія PS 744.2 281

294 ↑ BOSCH DIESEL Чехія Mfg 738.4 325

295 ↑ Mediplus Румунія LS&HC 737.4 318

296 ↑ Arctic Paper Польща Mfg 737.3 382

297 ↓ Porsche Hungaria Угорщина Mfg 735.7 294

298 ↑ Maspex Польща CB&T 733.1 322

299 ↑ Kaufland Slovakia Словаччина CB&T 730.0 349

300 ↑ Lukoil Baltija Литва E&R 728.1 309


46


301 ↑ GECO Чехія CB&T 727.3 327

302 Spar Slovenija Словенія CB&T 727.3 n/a

303 ↑ CEZ Electro Bulgaria Болгарія E&R 726.5 326

304 ↓ FŐGÁZ Угорщина E&R 725.7 240

305 ↑ BASF Польща Mfg 722.0 356

306 ↓ Empik Media & Fashion Польща CB&T 721.3 295

307 Enea Wytwarzanie Польща E&R 716.2 n/a

308 ↑ Hidroelectrica Румунія E&R 714.2 443

309 Neonet Польща CB&T 712.6 n/a

310 ↓ Sanofi-Aventis Hungary Угорщина LS&HC 709.8 305

311 ↑ Tuš Holding Словенія CB&T 708.9 316

312 ↑ Ferrero Polska Польща CB&T 708.5 331

313 ↑ Inventec Чехія TMT 707.8 332

314 ↓ OMV Словенія Словенія E&R 707.1 282

315 ↑ Phoenix Pharma Hungary Угорщина LS&HC 705.5 278

316 ↑ LESTO Литва E&R 704.1 347

317 Lidl Romania Румунія CB&T 700.5 n/a

318 ↓ Centrenergo Україна E&R 700.4 241

319 ↓ Selgros Romania Румунія CB&T 699.8 298

320 ↓ Continental Automotive Hungary Угорщина Mfg 697.9 319

321 ↓ eustream Словаччина E&R 697.0 290

322 ↓ KGHM Metraco Польща CB&T 694.2 212

323 ↑ Cyfrowy Polsat Польща TMT 691.2 343

324 ↑ Ferona Чехія CB&T 684.5 336

325 ↑ VÍTKOVICE Чехія Mfg 684.1 449

326 Lidl Slovakia Словаччина CB&T 676.5 n/a

327 ↓ GEN Energija Group Словенія E&R 676.0 267

328 ↑ Lidl Magyarország Угорщина CB&T 674.1 358

329 Creativ Україна CB&T 670.2 n/a

330 ↑ Lear Corporation Hungary Угорщина Mfg 670.2 445

331 ↑ JTI Ukraine Україна CB&T 667.5 348

332 ↑ Atlantic Grupa Хорватія CB&T 666.8 342

333 Stalprodukt Польща Mfg 666.5 n/a

334 ↓ KITE Угорщина CB&T 666.3 315

335 ↓ Škoda Praha Invest Чехія Mfg 666.1 323

336 ↑ Mondi Świecie Польща Mfg 664.5 391

337 ↓ Strabag Poland Польща RE 662.6 238

338 ↓ Moltrade-Mineralimpex Угорщина E&R 661.3 306

339 ↑ Mercedes-Benz Polska Польща Mfg 660.4 405

340 ↑ MAXIMA Латвія CB&T 660.0 364

341 ČEPS Чехія E&R 659.9 341

342 ↓ SIJ Словенія E&R 658.7 307

343 ↑ Palink Литва CB&T 656.8 350

344 ↑ ZE PAK Польща E&R 656.3 354

345 ↓ Nestle Польща CB&T 655.9 340

346 ↓ Revoz Словенія CB&T 654.4 232

347 ↓ BENZINA Чехія E&R 654.0 346

348 ↓ Orlen Petrotank Польща E&R 653.0 288

349 ↓ E. Leclerc Польща CB&T 652.7 345

350 ↑ Samsung Electronics Romania Румунія CB&T 652.6 451





351 Alstom Power Польща Mfg 648.6 n/a

352 ↑ Impexmetal Польща Mfg 648.0 383

353 ↓ PRAŽSKÁ PLYNÁRENSKÁ Чехія E&R 647.4 333

354 ↑ ČGS Чехія Mfg 643.1 437

355 ADM Romania Румунія CB&T 642.3 n/a

356 ↑ Michelin Hungária Угорщина Mfg 642.1 362

357 ↓ Magyar Posta Угорщина PS 641.7 339

358 ↑ Sanitex Литва CB&T 641.5 439

359 ↑ AmRest Польща CB&T 641.4 420

360 Elko Латвія CB&T 640.5 n/a

361 ↓ Azovmash Group Україна Mfg 639.6 185

362 ↑ Alba Ukraine Україна CB&T 636.8 369

363 ↑ PHP Polski Tytoń Польща CB&T 636.5 373

364 ↑ METALIMEX Чехія CB&T 636.0 453

365 ↓ Vodafone Czech Republic Чехія TMT 634.1 317

366 ↓ Kruszwica Польща CB&T 633.7 359

367 Volvo Polska Польща Mfg 633.2 n/a

368 ↓ Valeo Autosystemy Польща Mfg 632.6 276

369 ↑ Netto Польща CB&T 631.9 410

370 ↓ Electrolux Poland Польща CB&T 630.1 269

371 ↓ Optima Grupa Боснія і Герцоговина E&R 629.7 367

372 ↓ CMC Poland Польща Mfg 625.7 287

373 Johnson Matthey Македонія Mfg 622.9 n/a

374 ↓ MVM Paksi Atomerőmű Угорщина E&R 622.5 366

375 ↓ Orange Slovensko Словаччина TMT 622.0 334

376 ↑ Robert Bosch Energy and Body Systems Угорщина Mfg 619.5 498

377 ↓ GDF SUEZ Energia Magyarország Угорщина E&R 618.3 271

378 Johnson Controls International Словаччина Mfg 617.5 365

379 ↓ Philip Morris Magyarország Угорщина CB&T 617.0 338

380 Dedeman Румунія CB&T 615.8 n/a

381 ↓ Esppol Польща CB&T 613.2 372

382 ↑ JTI Romania Румунія CB&T 613.1 430

383 ↑ Veolia Чехія E&R 611.0 395

384 ↑ TZMO Польща CB&T 610.5 406

385 ↓ Romtelecom Румунія TMT 610.0 368

386 ↓ Rimi Latvia Латвія CB&T 609.0 376

387 ↓ JP Srbijagas Сербія E&R 607.0 355

388 ↓ DPP Чехія CB&T 603.1 385

389 ↑ Delphi Poland Польща Mfg 601.5 433

390 ↑ SE-CEE Schneider Electric Угорщина E&R 601.3 491

391 ↑ CE Oltenia Румунія E&R 599.8 484

392 ↓ EDF Paliwa Польща E&R 599.1 329

393 ↑ HEP - Operator Хорватія E&R 595.9 467

394 ↓ Ukrtelecom Україна TMT 595.2 335

395 ↑ Philips Industries Magyarország Угорщина CB&T 592.5 401

396 Linas Agro Литва CB&T 591.7 n/a

397 Avon Польща CB&T 591.3 397

398 Samsung Electronics Ukraine Україна CB&T 590.3 n/a

399 ↑ CCS Česká společnost pro platební karty Чехія CB&T 589.6 408

400 ↓ RWE Polska Польща E&R 588.7 393

48


401 ↑ Zagrebački holding Хорватія PS 587.5 414

402 ↓ Zakłady Chemiczne Police Польща Mfg 585.2 314

403 Compal Electronics Польща CB&T 583.5 n/a

404 ↑ SEPS Словаччина E&R 581.5 450

405 ↓ Anwim Польща E&R 579.3 396

406 ↑ Magneti Marelli Польща Mfg 575.2 425

407 ↓ HEP - Proizvodnja Хорватія E&R 574.8 394

408 ↓ RWE Energie Чехія E&R 574.8 374

409 ↑ International Paper - Kwidzyn Польща Mfg 574.1 412

410 ↑ Continental Automotive Romania Румунія Mfg 574.0 452

411 ↓ Latvijas Gaze Латвія E&R 574.0 392

412 ↓ Philip Morris Polska Польща CB&T 572.6 386

413 ↑ Continental Matador Truck Tires Словаччина Mfg 572.6 438

414 Petrol Croatia Хорватія E&R 572.3 n/a

415 ↑ Engrotuš Словенія CB&T 566.4 416

416 ↓ Transelectrica Румунія E&R 565.0 388

417 Indorama Polymers Europe Литва Mfg 564.7 n/a

418 ↑ Tarkett Bačka Palanka Сербія CB&T 564.6 435

419 ↓ SAS Automotive Словаччина Mfg 563.6 411

420 ↓ Krajowa Spółka Cukrowa Польща CB&T 563.4 417

421 ADMIRAL GLOBAL BETTING Чехія CB&T 561.3 n/a

422 ↓ Polimex Mostostal Польща RE 561.1 210

423 ↑ ABB Poland Польща Mfg 559.7 480

424 Ukraine International Airlines Україна CB&T 557.9 n/a

425 ↑ PHARMOS Чехія LS&HC 557.4 427

426 ↓ Hankook Tire Magyarország Угорщина Mfg 555.7 419

427 ↑ Mercator-S Сербія CB&T 551.7 470

428 ↓ ŠKODA TRANSPORTATION Чехія Mfg 550.9 389

429 ↓ Alliance Oil Ukraine Україна E&R 550.6 413

430 ↓ Slovnaft Polska Польща E&R 548.3 424

431 CARGILL AGRICULTURA Румунія CB&T 546.1 n/a

432 ↑ CNH Industrial Polska Польща Mfg 546.1 436

433 ↑ LuK Savaria Угорщина Mfg 544.3 497

434 Holdina Боснія і Герцоговина E&R 543.9 n/a

435 ↓ ALLIANCE HEALTHCARE Чехія LS&HC 542.9 423

436 ↓ SUNGWOO HITECH Чехія Mfg 540.6 415

437 ↓ Východoslovenská energetika Словаччина E&R 540.1 426

438 Naftex Болгарія E&R 540.1 n/a

439 Travel Service Чехія CB&T 539.9 n/a

440 ↑ P&G Trading Ukraine Україна CB&T 538.4 446

441 ↑ Penny-Market Угорщина CB&T 537.4 455

442 ↓ Oscar Downstream Румунія E&R 534.2 431

443 Donbasenergo Україна E&R 533.8 n/a

444 Philip Morris Ukraine Україна CB&T 533.3 n/a

445 ↑ Ruch Польща CB&T 530.2 458

446 Mega Image Румунія CB&T 529.9 n/a

447 ↓ Celsa Huta Ostrowiec Польща Mfg 529.9 381

448 Alcoa-Köfém Угорщина Mfg 529.0 n/a

449 ↓ SPAR CR Чехія CB&T 525.0 429

450 ↑ GDF Suez Energia Polska Польща E&R 524.1 460





451 ↑ Porsche Czech Republic Чехія Mfg 522.6 456

452 Gaz System Польща E&R 522.2 n/a

453 ↓ ČD Cargo Чехія CB&T 521.4 432

454 Auchan Romania Румунія CB&T 521.0 n/a

455 ↓ Telenor Magyarország Угорщина TMT 521.0 434

456 ↓ OMV Slovensko Словаччина E&R 519.6 400

457 ↓ Plzeňský Prazdroj Чехія CB&T 519.4 444

458 ↓ Tank ONO Чехія E&R 519.4 448

459 Ikea Retail Польща CB&T 515.6 n/a

460 ↓ Real Romania Румунія CB&T 514.8 353

461 MG Baltic Литва CB&T 513.4 n/a

462 Iveco Czech Republic Чехія Mfg 512.6 n/a

463 ↓ Achema Литва Mfg 510.7 337

464 Farmexpert Румунія LS&HC 509.8 n/a

465 Nitrogénművek Угорщина Mfg 508.0 n/a

466 ↓ BAT Magyarország Угорщина CB&T 507.9 352

467 EUROVIA CS Чехія RE 506.5 n/a

468 ↑ ABB Czech Republic Чехія Mfg 506.1 500

469 ↓ TEVA Magyarország Угорщина LS&HC 505.7 200

470 ↑ Coal of Ukraine Україна E&R 505.2 476

471 Continental Automotive Systems Romania Румунія Mfg 504.7 n/a

472 ↓ Dalkia Česká republika Чехія E&R 502.3 465

473 Remontowa Holding Польща Mfg 502.0 n/a

474 Tallinna Kaubamaja Естонія CB&T 499.0 n/a

475 ↓ Nestle Ukraine Україна CB&T 499.0 473

476 Auchan Ukraine Україна CB&T 499.0 489

477 PHOENIX Zdravotnícke zásobovanie Словаччина LS&HC 497.8 n/a

478 ZRP Farmutil HS Польща CB&T 496.9 n/a

479 Rewe Romania Румунія CB&T 496.9 n/a

480 JP Elektroprivreda BiH Боснія і Герцоговина E&R 496.8 n/a

481 Avangard Україна CB&T 496.6 493

482 ↓ Mondi SCP Словаччина Mfg 495.6 475

483 Furshet Україна CB&T 494.8 488

484 ↓ Zakłady Azotowe Kędzierzyn Польща Mfg 493.8 461

485 ↓ Interagro Румунія CB&T 491.9 375

486 Evraz-Sukha Balka Україна Mfg 491.2 n/a

487 ↓ Philip Morris ČR Чехія CB&T 490.4 468

488 ↓ Serna Україна CB&T 489.0 399

489 ThyssenKrupp Energostal Польща Mfg 488.1 n/a

490 Idea Beograd Сербія CB&T 487.8 n/a

491 Magyar Áramszolgáltató Угорщина E&R 486.0 n/a

492 Bunge Ukraine Україна CB&T 485.6 n/a

493 PINI Polonia Польща CB&T 485.5 496

494 Cargill Magyarország Угорщина CB&T 485.5 n/a

495 ↓ STRABAG CR Чехія RE 481.5 477

496 ↓ ŽSR Словаччина PS 481.0 490

497 Michelin Romania Румунія Mfg 480.9 n/a

498 ALTA Invest Чехія Mfg 480.2 n/a

499 Autoliv Romania Румунія Mfg 480.0 n/a

500 Renault Polska Польща Mfg 476.7 n/a

50

Методологія рейтингу

Рейтинг ТОП-500 найбільших компаній в країнах Центральної Європи був складений на основі даних про консолідовані доходи компаній за 2013 фінансовий рік. Рейтинг базується на даних про доходи від реалізації, наданих конкретною юридичною особою, що провадить діяльність у Центральній та Східній Європі.

У рейтингу компанії класифікуються за галузями промисловості та країнами.

Дані для рейтингу були надані безпосередньо компаніями чи взяті із загальнодоступних джерел, а розрахункові дані були отримані за допомогою порівняння з минулорічними результатами, а також на основі нашого дослідження. Банки було класифіковано за загальною вартістю активів.

Відсутні даніУ випадках, коли дані про доходи від реалізації за 2013 фінансовий рік були відсутні, ми використовували дані про доходи від реалізації за 2012 рік у місцевій валюті.

До переліку не увійшли компанії, яким було запропоновано взяти участь у рейтингу, але які повідомили нам у письмовій або усній формі про те, що вони відмовляються від участі у цьому році.

Підрахунок доходів від реалізаціїДоходи від реалізації були підраховані в євро за відповідними середніми курсами обміну валют у 2012, 2013 і першому кварталі 2013 та 2014 років.

Дані, взяті із загальнодоступних джерел не були підтверджені представниками компаній. Компанія «Делойт» не несе відповідальності за точність або достовірність даних щодо третіх сторін, які були взяті із загальнодоступних джерел або надані компаніями.

Доходи від реалізації дочірніх підприємств великих холдингів були відображені окремо у тих випадках, коли холдингова компанія та її дочірні підприємства ведуть діяльність в різних галузях або країнах, а також якщо дочірні підприємства є достатньо великими, щоб бути включеними до рейтингу окремо.

До рейтингу не увійшли холдингові структури чи інші види диверсифікованих компаній з дочірніми підприємствами, які працюють у різних галузях промисловості, на різних ринках, використовують відмінні торгові стратегії та мають окреме керівництво. Ми також не надавали інформації щодо компаній, які мають декілька бізнес-одиниць, жодна з яких не може розглядатись як основна, а також інформації стосовно інвестиційних фондів, лізингових та інших фінансових компаній, які не є банками або страховими компаніями.

У своєму дослідженні ми також проаналізували діяльність компаній з Албанії, Молдови та Косово, однак вони не увійшли до рейтингу ТОП-500 через досить низькі доходи від реалізації.

Росія / БілорусьДля цілей аналізу в рейтинг були включені компанії з країн Центральної та Східної Європи за винятком Росії і Білорусії. В обох випадках нам не вдалося знайти достовірні дані, які можна було б використовувати в рейтингах. Розмір економіки Росії, а також деяких її найбільших компаній ускладнює процес порівняння по індустріях і країнах.


Контакти

Київ, Україна

Вул. Жилянська, 48,50АБізнес-центр «Прайм»Тел.: +38(044) 490 90 00 Факс.: +38(044) 490 90 01

[email protected]

Керуючий партнерАндрій Булах[email protected]

Команда проекту ТОП-500

Департамент корпоративних фінансів Артур ОгаджанянПартнер проекту[email protected]

Наталія СтасюкМенеджер проекту[email protected]

Максим ПерецьКоординатор проекту[email protected]

Департамент розвитку бренду та бізнесуЄвгенія НоговіцинаКерівник департаменту[email protected]

Ольга ГлазуноваСпеціаліст з галузевого розвиткуКоординатор проекту[email protected]

Руслана ПісоцькаPR-спеціаліст[email protected]

Галузеві експерти

Споживчий сектор і транспорт Михайло МельникПартнерАудит[email protected]

Енергетика і ресурсиАртур ОгаджанянПартнерКорпоративні фінанси[email protected]

Промислове виробництвоСергій КуликПартнерАудит[email protected]

Банки та інші фінансові інститутиНаталія СамойловаПартнерАудит[email protected]

ТелекомунікаціїОлексій АрістовДиректорКорпоративні фінанси[email protected]

Назва «Делойт» стосується однієї чи більшої кількості юридичних осіб, що входять до об’єднання «Делойт Туш Томацу Лімітед» («ДТТЛ»), приватної компанії, відповідальність учасників якої обмежено наданими ними гарантіями, зареєстрованої згідно із законодавством Великобританії. Об’єднання «ДТТЛ» і кожна з таких юридичних осіб є самостійною і незалежною юридичною особою. Об’єднання «ДТТЛ» (далі також іменується «Делойт Глобал») не надає послуг клієнтам. Докладну інформацію про об’єднання «ДТТЛ» та юридичних осіб, які входять до його складу, розміщено на сайті: www.deloitte.com/about. Докладний опис юридичної структури «Делойт» в СНД надано на сайті: www.deloitte.com/ru/about.

Міжнародне об’єднання «Делойт» надає послуги в галузі аудиту, оподаткування, консалтингу та корпоративних фінансів державним і приватним компаніям, які працюють у різних галузях промисловості. Міжнародне об’єднання «Делойт» – це міжнародна мережа компаній, які використовують свої глибокі галузеві знання та багаторічний досвід практичної роботи під час надання послуг клієнтам із будь-яких сфер діяльності в понад 150 країнах світу. Понад 200,000 фахівців компанії «Делойт» у всьому світі демонструють відданість ідеям досягнення досконалості в наданні професійних послуг своїм клієнтам.

Це повідомлення містить лише загальну інформацію, і жодна з юридичних осіб, які входять до складу об’єднання «Делойт Туш Томацу Лімітед» і пов’язаних сторін (далі разом – «Об’єднання «Делойт») не є такими, що надають професійні консультації чи послуги за допомогою цього повідомлення. Жодна юридична особа, яка входить до складу Об’єднання «Делойт», не несе відповідальності за будь-які збитки, зазнані будь-якою особою, що покладається на це повідомлення.

© 2014 ПрАТ «Делойт енд Туш ЮСК». Усі права застережено.

www.deloitte.ua

Documents

Центральна та Східна Європа 2014 - Deloitte …...Тор-500 компаній Центральної та Східної Європи 2014 9 Тенденції