ХРОНІКА БЛАГОДІЙНОГО ФОНДУ «ВИШКОВО» 2010 – 2012

РАЗОМ ЗА ВИШКОВО!

ЯКІСТЬ, ЧЕСНІСТЬ

«...людину оправдовують діла....вдосконалилась віра із діл.»

Св. А. Як. 2,22,24

Благодійний Фонд «Вишково»Поштова адреса:Україна, Закарпатська обл.90454, смт. Вишково, вул. Горького, 16Фонд «Вишково»

Тел: (+380-31-42) 58-078Тел: (+380)-96-74 60-831Факс: (+380-31-42) 57-273 visk.alapitvany@gmail.comczebely.lajos@gmail.comВебсторінка: www.visk.com.ua

Наш банківський рахунок:Beneficiary: HRBF VISHKOVOAccount: 26003057000331Bank of beneficiary: PRIVATBANKDNEPROPETROVSK, UKRAINESWIFT CODE: PBANUA2XXXXТел:+ 380-975-78-72-00

Видавник:Фонд «Вишково»500 екземплярів

Над виданням співпрацювали:Лойош Цейбель, Вікторія Селеш,Еніке Вароді, Еніке Мезей,Чілла Дарвай, Лейнард Пал,Золтан Бочі, Наталія Цифра,Світлана Король, Шандор Варга

Видавнийцтво:3Pont

2014

З М І С Т

Вступ 4

Керівництво фонду 5

Наші дії у 2010 році 6

Новорічний подарунок любителям музики 7

Захід «Людина року» 8

Людина року – 2010 9

Представлення кандидатів 9

Вручення призів 18

Відгуки преси 19

Наші дії у 2011 році 20

Людина року – 2011 21

Представлення кандидатів 21

Вручення призів 28

Відгуки преси 30

Наші дії у 2012 році 31

Музика та слово 32

Людина року – 2012 33

Представлення кандидатів 33

Вручення призів 39

Відгуки преси 40

Ми пам'ятаємо Іштвана Болажа 42

Розмова з засновником 44

Плани на майбутнє 46

3

Віра потрібна, щоб вірити в себе,Здійснити всі мрії, важливі для тебе.

Та віри одної зовсім замало -Сміливість потрібна і діяти вдало.

Та без дії задум нічого не вартуєКоли лиш думка літає – справжніх дій не існує.

Адже відома істина правдива:Людину судять по ділам.

4

1. Ольга Антонівна Гаваші – директор Вишківської дитячої школи мистецтв; 2. Олена Іванівна Гайович – вчителька української мови та літератури; 3. Єлизавета Валентинівна Сойков – вчителька середньої школи №1; 4. Адальберт Адальбертович Борбель – приватний підприємець; 5. Шандор Варга – менеджер FIFA; 6. Михайло Михайлович Ковач – лікар Вишківської міської лікарні; 7. Мікловш Бейло Яношович – майстер-художник та вчитель образотворчого мистецтва; 8. Карло Карлович Єнеї – священик Вишківської реформатської церкви; 9. Лойош Людвикович Цейбель – вчитель середньої школи №2 ім. Ференца Келчеі;10. Адальберт Адальбертович Кружель – приватний підприємець;11. Віра Василівна Товт – вчитель-пенсіонер середньої школи №1.

Керівництво Фонду

Роботою Фонду керує кураторій (опікунська рада). Спочатку членів кураторію обрав засновник і запропонував їм займатися цією роботою.

Витяг з мотивування: «Я звернувся до людей, яких добре знаю, намагаючись залучити представників різних соціальних прошарків. До складу кураторію входять вчителі української та угорської школи, директор школи мистецтв, священик, місцевий лікар, бізнесмен, письменник і митець, представники різних релігійних конфесій».

Кураторій Фонду не лише організовує програми й акції, а й бере активну участь у їх здійсненні. Завдяки співпраці і злагодженим спільним зусиллям члени кураторію досягають успіхів у своїй діяльності. На першому засіданні кураторію головою було обрано Цейбеля Лойоша. Він і по сьогодні залишається ним і плідно працює на цій посаді. На початку діяльності до складу кураторію входило 7 (2010 р.), потім 9 (2011 р.), а зараз 11 нижче перерахованих членів.

Верхній ряд: Адальберт Адальбертович Борбель, Карло Карлович Єнеї, Мікловш Бейло Яношович, Шандор Варга, Михайло Михайлович Ковач, Адальберт Адальбертович Кружель

Нижній ряд: Віра Василівна Товт, Олена Іванівна Гайович, Лойош Людвикович Цейбель, Ольга Антонівна Гаваші, Єлизавета Валентинівна Сойков

5

ВСТУП

Шановні читачі! Це видання присвячене благодійному фонду «Вишково», що розпочав свою діяльність у 2010 році й успішно продовжує її сьогодні.

Ідею створення фонду запропонував Варга Шандор – корінний вишківчанин, менеджер FIFA, який в інтервʼю Ганні Брень сказав:

«Справді, у моєму рідному Вишкові ми вже років двадцять тому намагалися благодійною діяльністю підтримати футбольну команду селища. Приїжджаючи додому, я спостерігав, у якому стані знаходиться команда. І виникла ідея створити фонд підтримки Вишківського футболу. А через деякий час люди зверталися до мене з різними проханнями: надати матеріальну допомогу, підтримати, порадити. І я зрозумів, що все це здійснити одному мені не під силу. Я вирішив знайти однодумців і залучити їх до цієї справи, оформивши діяльність організації офіційно. Таким чином, з лютого 2010 року ми зареєстрували свою діяльність у Хустському районі як благодійний фонд. У нас є свій банківський рахунок; у роботі фонду беруть участь священик, лікар, педагоги. Ми дбаємо про розвиток різних сфер життя у Вишкові і про кожну людину зокрема.

Варга Шандор зі своїми однодумцями переконані, що діяльність Фонду сприяє розвиткові культурних надбань селища, духовності його громади. Фонд покликаний збагачувати духовні цінності селища і надавати матеріальну допомогу тим, хто її потребує. У міру наших можливостей ми підтримуємо матеріально та духовно розвиток культури, спорту, пропагуємо здоровий спосіб життя. Крім цього, ми готові надати допомоги окремим особам, колективам (особливо громадським організаціям), тим програмам, що розвивають духовність, культуру вишківчан, зберігають і примножують традиції і звичаї Вишкова, прославляють селище у всіх сферах діяльності.

Фонд за будь-яких обставин намагається реалізувати

довгострокові програми допомоги, враховуючи інтереси громадян.

Девіз Фонду: «Якість, Чесність.» Заради цього працює кураторій Фонду до складу якого входять представники різних соціальних прошарків.

На сьогодні Фонд реалізував такі програми:• підтримка й організація участі футбольних команд Вишкова в різних місцевих та міжнародних турнірах;• підтримка діяльності шкіл та церков різних конфесій;• регулярне надання допомоги в організації і проведенні «Дня Вишкова»;• придбання музичних інструментів у Вишківську школу мистецтв;• організація освоєння майстерності ткання доріжок на кроснах;• придбання двох фіакрів для прогулянок околицями Вишкова;• відкриття школи верхової їзди;• сприяння розвитку зеленого туризму;• придбання машини швидкої допомоги для міської лікарні;• організація доброчинних концертів;• надання допомоги у виданні компактдиску майстра – скрипаля, уродженця Вишкова, Іштвана Пала (соліста Угорського Державного народного оркестру);• відкриття сайту Вишкова на сторінках Інтернету;• надання допомоги в організації фестивалю зустрічі коронованих міст регіону Мараморош;• організація роботи місцевого телеканалу «Вишково»;• забезпечення домашнім кінотеатром реформатської парафії;• реконструкція місцевого катафалку;• надання матеріальної допомоги щодо передплати інтернету для Вишківської ЗОШ І-ІІІ ст. Ім. Ференца Келчеі та художньої школи мистецтв;

У майбутньому планами Фонду «Вишково» є щорічна організація і проведення конкурсу «Людина року» з метою звернення уваги вишківчан на безкорисливі справи і порядність людей, що живуть поруч із нами.

Лойош Цейбель, голова кураторію фонду.

Від ідеї до діла

6

• 20 березня 2010 року в Будинку культури смт. Вишково організовано свято. Викладачі Вишківської школи мистецтв та студенти вищих музичних навчальних закладів провели концерт на честь інавгурації священнослужителя реформатської церкви Єнея Карла;• у березні видано брошуру Фонду «Вишково» угорською та українською мовами, з яких 700 екземплярів отримали жителі Вишкова; • цього ж року активно розпочали свою роботу члени фонду та штабу місцевого телеканалу « Вишково»;• організовано у двох турах літній відпочинок учнів школи мистецтв на території курортного готелю «Благодать» (с. Шаян). Обидва тури літнього відпочинку дітей було завершено благодійним концертом за участю викладачів та учнів школи мистецтв. Кошти для організації відпочинку забезпечено Фондом «Вишково»;• у серпні 2010 року діяльність фонду зареєстрована офіційно, відкрито банківський рахунок, придбано власну печатку;• в цьому ж році фондом організовано декілька філармонічних концертів, які серед глядачів користувались великою популярністю. Завдяки фонду придбано фортепіано;• 8 серпня у реформатській церкві Бочі Янош чарував присутніх своїм концертом (на органі).

Окрім вишківчан цим концертом мали можливість насолоджуватись і представники реформатської громади м. Цеглед;• завдячуючи успішній діяльності телеканалу «Вишково» багато вишівських сімей підключились до кабельного телебачення;• придбано машину швидкої допомоги для місцевої лікарні;

• фондом надано матеріальну допомогу в організації та проведенні виставки Ужгородського лялькового театру для малюків Вишкова, та для виступу танцювального колективу «Тиса» у м. Покш; • за сприяння фонду організовано новорічний музичний подарунок для любителів музики.

Наші дії у 2010 році

7

Майже не минають так жодні канікули, щоб троє вишківчан, вихованців мистецьких навчальних закладів, Беата Цейбей – студентка ІІ курсу Будапештської музичної Академії ім. Ф. Ліста, Євреш Андрея – студентка Дебреценського музичного училища ім. З. Кодай та Бочі Янош – студент ІV курсу Будапештської Академії ім. Ф. Ліста, не порадували б щирих любителів класичної музики своїми виступами. В 2010 році останній такий концерт відбувся 29 грудня о 17год. в Будинку культури смт. Вишкова. Обравши відповідний час між Різдвом і Новим роком, коли людина підсумовує досягнення минулого року та з надією дивиться у майбутнє, чекає Новий рік, вони виступили перед вишківською публікою із змістовним, професійно побудованим концертом.

Бочі Янош зі словами вдячності звернувся в першу чергу до викладачів Вишківської ДШМ М. В. Федорчак, Л. В. Федько, К. А. Цейбей, а також сімʼї Пал, яким подякував за успіхи, досягнуті в навчанні, і за те, що допомагали долати труднощі, які деколи траплялися на шляху.

А досягнення у виконавців є, адже навіть непрофесіонал міг почути майстерність у грі у порівнянні з попередніми концертами.

У звʼязку з тим, що 2010 рік був роком Ф. Шопена, Беата Цейбей почала свій виступ з виконання шедевра великого майстра «Вальса мі мінор», передаючи грою поєднання романтичного відчуття з класичною чистотою. Високу техніку гри та нахил до глибокого переживання передала Беата в етюді «Фа мінор» С. Рахманінова та в пʼєсі Ф. Ліста.

Андреа Євреш відома та улюблена серед широкого кола вишківчан в першу чергу як співачка. Своїм виступом і на цей раз не

розчарувала. Вокальним твором Клода Дебюссі чудово передала тонко побудоване мелодійне звучання, в яке втілені моменти життєвих переживань. Уривок з опери «Служниця – господиня» основоположника італійської опери Перголезі викликав бурхливі оплески слухачів.

Євреш Андреа цього вечора виступила і як піаністка. Вона з глибоким переживанням блискуче виконала «Сонатину» М. Равеля. На радість всіх присутніх, завершила свій виступ в’язанкою угорських народних пісень.

Третій учасник вечора Янош Бочі почав свій виступ «Ля мажорним» етюдом Ф. Шопена, де поєдналися бурхливі переживання, характерні творчості Шопена, з віртуозною грою виконавця. Продовжив свій виступ Янош виконанням «Інтермеццо» Й. Брамса, у якому поєдналися романтизм з класичною врівноваженою формою. Не меншу зосередженість, технічну підготовку та розуміння музичної мови потребувала інтерпретація фа мінорного етюда Ф. Ліста – відомого віртуоза тих часів.

І Беата Цейбей, і Янош Бочі заслуговують на похвалу як концертмейстери. Вони майстерно супроводжували вокальну партію, підтримуючи чудовий голос Андреї.

Справжнім сюрпризом стало декламування віршів Яношом і Іштваном Бочі. Вони читали вірші Лойоша Цейбея, які говорять про те, що поєднання музики та поезії допомагає в розкритті творчої особистості.

Щира публіка бурхливими оплесками та букетами квітів дякувала виконавцям за чудовий новорічний подарунок. Сподіваємось, якщо хтось писатиме історію мистецтв Вишкова, то цей концерт займе почесне місце серед інших культурних подій.

Новорічний подарунок любителям музики

Активісти та меценати Фонду у 2010 році:Іштван Болаж, Готель «Благодать», Степан Деркач, Етелла Чуприк, Ярослав Гайович, Аттіла Гецел, Шандор Гецел, Віталій Глібчук, Катерина Мейгеш, Єлизавета Шторк, Шандор Варга, члени штабу «Visk – TV»

20 березня 2010 року відбувся перший захід Фонду, під час якого місцевий будинок культури був

переповнений глядачами

Нова машина швидкої допомоги вже від 2010 року допомагає вишківчанам

Мер Вишкова Сойков Карло висловлює подяку за створення Фонду

8

Благодійний захід «Людина року»

У нашому селищі вже стало традицією те, що Фонд «Вишково» щорічно організовує благодійний захід «Людина року».

Головною метою нашого фонду цим заходом є - обʼєднати добрі сили Вишкова, привернути увагу вишківчан до справ та дії тих людей будь-якого віку, професії, національності, віри чи політичних погля-дів, які своїми неповторними вчинками збагачують культуру, економіку, науку та спортивне життя Виш-кова, показуючи приклад власним життям, невтом-ною працею та творчим шляхом.

Реалізувати захід «Людина року» неможливо без таких людей, які творять заради добра. Тому за допомогою вишківчан ми шукаємо таких людей, які гідні звання «Людина року». Кожен вишківча-нин має право висувати кандидата на це звання (кандидат обовʼязково повинен бути жителем Вишкова). На основі представлених матеріалів члени штабу телеканалу «Вишково» готують віде-осюжети про кандидатів, члени кураторію шляхом таємного голосування визначають перше, друге та третє місця. Церемонія оголошення переможців відбувається в рамках благодійного заходу «Лю-дина року». Під час гала-концерту присутні ма-ють можливість визначити і ту людину, яка одер-жує приз глядацьких симпатій. Організовуючи захід «Людина року», Фонду «Вишково» хотілося б звернути увагу на особисті та спільні проблеми вишківчан, закликати людей до взаємодопомоги та співпереживання, адже ми всі здатні робити добрі справи для оточуючих. Фонду також хотіло-ся б повернути людям віру в те, що творити добро важливо для всіх. Фонд «Вишково» дає можливість людям вносити благодійні внески в міру своїх

можливостей. Таким чином, насолоджуватись по-чуттям благодійності мають можливість навіть ті люди, чиї внески не занадто вагомі, і разом із цим можуть брати активну участь у діяльності фонду, ділити його успіхи.

Заходу «Людина року» фонд вдячний не лише за матеріальні внески, а й за хороші слова, увагу, любов та будь-яку допомогу. Кажуть, чим більше даєш, тим багатшим станеш. Адже нічого не коштує подарува-ти привітне слово, дружбу, посмішку чи любов. Ча-сто величезною допомогою для оточуючих нас лю-дей є те, що на них звертають увагу, не обминають без співчуття. Протягнута від щирого серця рука іноді цінніша за матеріальну допомогу.

З нагоди заходу щорічно організовується зміс-товна програма з концертом, де вишківчани мають можливість збагатити своє культурне та духовне життя.

На концерті глядачі мають можливість насолод-жуватись майстерністю митців, серед яких є багато корінних вишківчан. Присутні також можуть озна-йомитись із добрими ділами односельчан, пережити почуття єдності та дружби заради спільної справи.

Концерт є хорошою нагодою, щоб забути про що-денні проблеми та негаразди. Ця подія у житті се-лища дає вишківчанам сили для нових звершень. Під час заходу кожен із присутніх має можливість відпочити та позбутись неприємних думок, повіри-ти в те, що благодійність, яка йде від серця до серця, стане спільною справою та обʼєднуватиме все біль-шу кількість людей, яким не байдужа доля рідного селища. Адже Вишково обʼєднує всіх нас.

Тож давайте робити наше спільне життя кра-щим. Разом за Вишково!

Веселка над Вишковом

9

Кандидати на звання «Людина роКу – 2010»

Юлій Вагра

Юрій Семенов

Іштван Болаж

Карло Єней

Іда Етвеш

«Людина роКу – 2010»

Народився 24 вересня 1982 року у селищі Вишково. Закінчивши Львівський державний інститут фізкультури з червоним дипло-мом, працює вчителем у Виш-ківській загальноосвітній школі № 1.

З 2006 року обій-має посаду директо-ра ФК «Вишково». З цього ж року працює тренером юнацького та дитячих складів клубу.

Вихованці є по-стійними членами збірних команд райо-ну, приймали участь і ставали переможця-ми у багатьох місце-

вих, обласних, Всеукраїнських і Міжнародних турнірах, а також прославляють вишківську шко-лу футболу виступаючи за скла-ди різних футбольних академій професійних клубів.

З 2007 по 2010 рік, разом з

своїми вихованцями взяв участь у міжнародному футбольному турнірі у французькому містечку Ле Праде.

З 2009 року працює з ос-новним складом ФК «Вишково»., які у Першості Закарпатської об-ласті з футболу посіли почесне 7 місце.

1. варга юлій юлійович – вчитель фізкультури, тренер

Йожеф Шорі старший

Карло Сойков

Шандор Етвеш

Янош Бочі

Андреа Євреш

Мікловш Токач

Ольга Гаваші

Іштван Сабо

Йосип Барна

Зіта Сенек

Йосип Гладинець

Корнелій Келемен

Квітучі яблуні

11

Звичайно, все було поступово: спочатку робота на консервному заводі смт. Вишкова, студентські роки у Львівському Зоовете-ринарному Інституті, праця за спеціальністю у колгоспі «При-кордонник», служба в армії. Та покликанням стала праця вчи-теля.

Однак, попри все, найбільшим захопленням був футбол. Мож-ливо саме завдяки спорту Юрія Юрійовича помітили в районі, області. Таким чином його при-значили на посаду директора Вишківської ЗОШ №1.

З того часу минуло 10 років. Час не великий, та справ зробле-но багато. Змінився імідж і авто-ритет школи. Під керівництвом нового директора педагогічний та учнівський колективи заяви-ли про себе і в районі, і в області. 2009-2010 навчальний рік став вирішальним у зміні зовнішньо-го вигляду школи.

Юрій Юрійович не лише ке-

рівник, а й шанована людина в селищі, до думки якої прислу-хаються, кому довіряють. По-переду нові перспективи. Та є впевненість, що вистачить сил, енергії і наполегливості на нові звершення.

2. Cеменов юрій – директор Вишківської ЗОШ І-ІІІ ст. №1.

«Людина роКу – 2010» «Людина роКу – 2010»

Народився він у сімʼї землеро-бів. Серед його предків по ма-тері були умілі ковалі, різьбярі по дереву. Напевно, саме від них успадкував потяг до різьбяр-ства. Після закінчення місцевої середньої школи з угорською мовою навчання, Іштван всту-пив до Ужгородського училища образотворчого мистецтва, яке закінчив у 1972 році. З особли-вою повагою згадував своїх ви-кладачів: Свіду Василя, Михай-

ла Роскіна, Береца Вільмоша та Олександра Петкі.

Іштван тривалий час був мо-дельєром Хустського комбінату декоративно-прикладного мис-тецтва, а потім працював вчите-лем малювання у Вишківській середній школі №2 ім. Ференца Келчеі. Весь свій час присвячу-вав різьбі по дереву, відтворюю-чи на дереві скарби угорського народного мистецтва та рідного краю.

Іштван Болаж як митець не часто влаштовував виставки: в спокійній тиші виконував фі-зично нелегку творчу працю. Його перша виставка була ор-ганізована в період служби в лавах Радянської Армії (1970) в Казахстані, а остання - у галереї ім. Імре Ревеса Закарпатсько-

го Угорського Педінституту в 2004 році. Протягом 1985-1993 рр. Іштван милував глядачів своїми новими творами, працю-ючи на базі Вишківської ЗОШ №2. Із плином часу все частіше зʼявлялися його монументаль-ніші твори: обеліски, стовпи (монументи) памʼяті. Його мис-тецькі твори можемо побачити біля камʼяних стін вишівської реформатської церкви, в саду римо-католицької церкви, на реформатському цвинтарі, на подвірʼї Вишківської ЗОШ №2 ім. Ференца Келчеі, а також у м. Виноградові, в м. Солотвино, в с. Петрово, в реформатській гім-назії м. Печ (Угорщина), у мемо-ріальному парку Гулачі м. Буда-пешт, в Гронінгені (Голландія), у с. Веранці (регіон Бач-Кішкун), в

3. Іштван Болаж – вчитель, різьбяр

м. Оноді, у меморіальному парку міста Фелшежолца (Угорщина) і т. д. Невідомо в яких місцях, які мотиви нагадуватимуть, що ко-лись проживав у закарпатсько-му Вишкові митець-різьбяр по дереву. І тепер вже сміло можна сказати, дорогий друже, що ти є митцем, адже ти недолюблював такий титул. «Я просто різьбяр», - казав Іштван про себе.

Іштван і в душі був великим митцем: не міг уявити своє жит-тя без угорської народної музи-ки, танцю, без літератури, істо-рії та мистецтвознавства. Він був людиною традицій, точніше

звичаїв. Народившись угорцем, Іштван був носієм угорських традицій, звичаїв не тільки в різьбярстві по дереву, але і в ін-ших життєвих площинах. «Від усіх безкорінних, нових еле-ментів, вважаю найціннішими мотиви, які ми успадкували від наших предків: дідів, прадідів», - зізнався в одному із інтервʼю Іштван Болаж.

Провідною ідеєю свого жит-тя ділився і під час літніх твор-чих таборів (як у с. Петорві, так і в Угорщині) у вихованні учнівської молоді, у стосунках з людьми, а також будучи акти-

вістом КМКС та громади Виш-ківської реформатської церкви, представником спілки Раков-ці, членом гуртка ремісників «Вишківської Майстерні», та бу-дучи членом товариства ім. Імре Ревес Закарпатського угорсько-го декоративно-прикладного мистецтва.

Народився 11 серпня 1979 року, навчався у Вишківській ЗОШ І-ІІІ ст. №2 ім. Ференца Келчеі, яку закінчив успішно у 1996 році. Після військової служби у 2001 році вступив до Дебрецен-ського Реформатського Універ-ситету на факультет теології.

У 2006 році здав свій перший іспит після чого розпочав слу-жити у Вишкові. У жовтні 2009 року його висвятили на свя-щеннослужителя у Берегові і він одержав право служити. 21 березня в урочистій обстановці Єнея Карла висвятили на свя-щеннослужителя вишківської реформатської громади. Ця по-дія стала знаменною у діяль-ності церкви адже після 193 років пастором знову призна-чено вишківчанина. Єней Кар-ло є головою Мароморошсько-го церковного округу, членом кураторію благодійного фонду «Вишково». Він людина відпо-

відальна, цілеспрямована, що бачить свій обовʼязок у щоден-ному служінні людям, доносячи до сердець Боже слово.

4. Єней Карло – священнослужитель вишівської реформатської громади

Етвеш Іда – голова Вишківської Спілки сільського зеленого туризму

5.

представлена серед номінантів 2012 року

10

«Людина роКу – 2010»

12

«Людина роКу – 2010»

13

Народився 1921 року. Після закінчення школи, став учнем Вищої Народної школи у Весп-ремі. У 1942 році його призва-ли у армію, звідки потрапив у полон. Працював на шахті у Донбасі. Повернувшись додо-

му, працював у власному гос-подарстві а потім у колгоспі. Деякий час був столяром у колгоспі. Більше 40 років брав активну участь у робо-ті реформатської церковної громади. Був організатором

КМКС і по сьогодні активно працює як її член. Шорі Йожеф бере активну участь у суспільно-гро-мадському житті Вишкова, зробив багато для розвит-ку культурного і суспільного життя угорців Закарпат-тя. Його активність була належно оціне-на, і у 2010 році він

одержав угорську державну нагороду призначену за ді-яльність на благо угорської національної меншини.

За його словами людина повинна залишатись вірною своїм принципам, памʼятати про минуле і лише тоді у нас буде майбутнє.

Шорі Йожеф старший – член КМКС6.

Народився у 1947 році у Вишкові. Після закінчення навчання у Вишківській ЗОШ І-ІІІ ст. №1 вступив у Львівський Державний Інститут на факультет фізичної культури та спорту, де у 1968 році отримав диплом за спеціальністю тренер та вчитель фізичної культури. З 1969 року обіймав посаду тренера львівської футбольної команди «Карпати». З 1971 року Карло Карлович працює вчителем фізичної культури у Вишківській

7. Сойко Карло – мер смт. Вишково

загальноосвітній школі №1 та одночасно тренером Вишківської футбольної команди «Колос».

Через декілька років Карло Карлович став депутатом Вишківської місцевої ради, а у 2006 - році головою селища. Заслуги Карла Карловича, без сумніву величезні, адже важко перерахувати всі ті хороші справи, які він зробив заради зростання добробуту населення Вишкова.

Пʼятирічний період сумлінної, відданої роботи на посаді голови селища приніс свої результати,

адже у 2010 році 2221 вишківчан знов Карла Карловича обрали на посаду мера. Сьогодні селищний голова продовжує захищати інтереси селища Вишкова докладаючи до цього всіх зусиль. Постійно тримає звʼязок з людьми, допомагаючи вирішувати їхні проблеми. Завдяки діяльності Карла Карловича та селищної ради у Вишкові розвивається культурне життя. Працюючи на благо вишківчан, Карло Карлович робить все для того, щоб Вишково стало селищем, де всім добре жити.

Народився 1984 року в сели-щі Вишково. Вчився девʼять років у школі і продовжив навчання у реформатській гімназії м. Печ. Після гімназії вступив на природничий фа-культет за спеціальністю ге-

о г р а ф і я . У 2009 році по-чав роз-р о б л я т и туристичний м а р ш р у т « В и ш к о -во і його околиці», видав пу-т і в н и к . З 2010 року став г о л о в о ю В и ш к і в -с ь к о г о

Товариства імені Раковці. Він став ініціатором і організа-тором фестивалю коронова-них міст регіону Мароморош. Хоча Шандор і не проживає у Вишкові, але є активним членом громадських і куль-

турних заходів Вишкова. У вільний час пропонує різні тренди збираючи, кошти для розвитку культури Вишкова. У 2010 році Шандор виграв тренд для оновлення табли-чок назв вулиць селища, за ці ж кошти виготовив карту Вишкова та його околиць, що розміщено на центральній площі селища.

8. Шандор Етвеш – вчитель реформатської гімназії м. Печ.

«Людина роКу – 2010»

14

«Людина роКу – 2010»

15

Народився 1988 року у Вишкові. Навчався у Вишківській школі мистецтв, а згодом продовжив навчання в Ужгородському му-зичному училищі ім. Дезидерія

Задора. У 2007 році Янош став сту-дентом Будапештської консерва-торії ім. Ференца Ліста. Бочі Янош – людина виняткового таланту, та він завжди добре розумів, що його шлях до музики без допомоги до-брих людей був би набагато дов-шим. Свій талант Янош отримав в подарунок від Господа і він цим та-лантом дарує вели-ку радість людям.

Бочі Янош – гор-дість вишківчан, і ми впевнені, що завдяки його та-ланту наше селище прославиться у сві-ті, адже талант мар-но не пропадає.

Подолавши у 2010 році перші сходинки майстер-

ності, він продовжує вдосконалю-вати свій талант у майстер-класі.

Хлопець прагне досягти висо-кого рівня у виконанні музичних творів, адже вершини підкорю-ються тільки найкращими.

За його словами музика йому дарує все: радість, бадьорість, пе-чаль.

Бочі янош – студент Будапештської музичної академії імені Ференца Ліста

9.

Народила-ся у 1991 році у Вишкові. У 2004 році Андреа за-кінчила з відзнакою Вишківську школу

мистецтв. Дівчина ще з дитячих років любила співати, спочатку у колі сімʼї, а згодом брала участь у різних культурних заходах. Як солістка і учасниця шкільного хору Андреа одночасно грала на фортепіано і неодноразово була

переможницею фольклорного фестивалю у селі Петрово. Саме тут привернула увагу молода виконавиця членів журі з Угор-щини. Дякуючи порадам цих лю-дей Андреа неодноразово стала учасницею конкурсу народної музики ім. Лойоша Ваша. Будучи учасницею цього конкурсу ді-вчина досягла чимало визначних перемог, демонструючи свою не аби яку майстерність співу.

Найновіше її досягнення – перемога у фольклорному кон-курсі імені Золтана Кодая у 2011 році.

Ми можемо гордитися досяг-

неннями цієї юної, обдарованої, життєрадісної і доброзичливої вишківчанки.

Своїм винятковим талантом Андреа підтверджує благодій-ний вплив мистецтва на душу людини.

Євреш андреа – студентка Дебреценського музичного училища ім. Золтана Кодая10.

Народився у 1972 році у Вишко-ві. Після закінчення середньої школи у 1988 році вступив до Львівської Сільськогосподар-ської Академії. Під час навчан-ня був членом футбольної ко-манди Академії. Згодом після

закінчення навчання став грав-цем вишківської футбольної команди.

Деякий час змушений був працювати за кордоном, тому залишив команду.

З 2010 року в рамках Спілки Вишківського Зе-леного Туризму працює гідом, а також стає ди-ректором готелю «Благодать». У свій вільний час займається спор-том і є активним гравцем футболь-ної команди «Фа-ворит». У 2010

році команда ветеранів ФК «Фа-ворит» стала переможцем тур-ніру, а Токач Микола найкращим нападаючим та улюбленцем вболівальників.

11. токач Микола – підприємець, гравець вишківської футбольної команди «Фаворит»

Народилася в 1949 р. у Вишкові. Вона з дитячих років любила му-зику, танець, спів. Після середньої школи вступила до Ужгородського музичного училища, потім у Львів-ську консерваторію.

З 1970 року працює завідувачем

відділу теоретич-них предметів ДШМ, завучом. Керує селищним хором, пізніше церковним.

У 2010 році учні ДШМ пора-дували вишівську публіку багать-ма концертами,

виступами. Виступили в селищі і гості з музичної школи Ясароксал-лаш, а також Заслужена артистка України – піаністка Етелла Чуприк. 2010 рік ДШМ завершила звітним благодійним концертом. Ольга Гаваші - 40 років викладач, 15 ро-

ків директор дитячої школи мис-тецтв. 20 років керує вокальним ансамблем, який у 2002 р. одержав

12. Гаваші о. а. – директор Вишківської ДШМ

«Людина роКу – 2010»

16

«Людина роКу – 2010»

17

Народився у Вишкові в 1951 р. Вже в дитячі роки проявив інтерес до малювання. Мрії здійснилися, коли після закінчення школи по-ступив в Ужгородське училище прикладного мистецтва. Після закінчення навчання служив в лавах армії, а згодом повернувся у Вишково і став одним з майстрів у цеху по виготовленню гобеленів.

У 2000 р. директор Вишківської

ДШМ Ольга Гаваші запропону-вала йому посаду викладача об-разотворчого відділу. З того часу працює в ДШМ, успішно виховує юних художників, дизайнерів, ко-валів, ткаль. Із його випускників семеро закінчили Ужгородський коледж мистецтв, двоє навчають-ся в Академії мистецтв. Вихованці Іштвана Сабова успішно презен-тують свої роботи на різних ви-ставках.

Але найбільшою заслугою Іштвана Сабова є офіційне від-криття в 2010р. свічкової май-стерні «Світло та Радість», де можуть за-йматися діти з обмеженими фізичними мож-ливостями. Цих дітей зігрівають любовʼю, піклу-ються про них, як у справжній дружній сімʼї. Кожна нова зу-стріч дає можли-вість пережити

радісні моменти спільної праці. Виконуючи роботу з справжнім натхненням, з дня на день чека-ють на нові враження.

Іштван Сабов з відповідальні-стю, непохитною відданістю та любовʼю виконує свою місію, не відступаючи назад від труднощів, сміливо дивиться в майбутнє.

Діти обожнюють його, поважа-ють і люблять як батька, бо вміє підійти до кожного з них. Спільні зустрічі з дітьми наповнені глибо-ким почуттям любові та позитив-ними емоціями.

Сабов Іштван Людвигович – викладач образотворчого мистецтва, керівник майстерні «Світло і Радість»

13.

звання «Народний». Нагородже-на обласною Радою відзнакою «За розвиток регіону» за заслуги в роз-витку культури краю. Ольга Гаваші активно бере участь в суспільному

житті та мистецьких заходах. Без неї культурне життя Вишкова було б одноманітне, монотонне. Вона є членом кураторію «благодійного фонду «Вишково». Головна мета її

життя - ознайомити широке коло слухачів з прекрасним світом му-зики та допомогти полюбити і зро-зуміти цю нелегку, але прекрасну мову.

Йосип Барна – хореограф, керівник Будинку культури14.

представлений серед номінантів 2012 року

Довгий час працювала у дит-садку селища вихователем. Вона завжди з душею стави-лась до дітей, завжди цікави-лась звичаями наших предків,

народними ремеслами. Часто відвідує школу та розповідає дітям казки.

У 2010 р. діти Вишкова мали змогу відпочити в Шаяні, де Сенек Зіта проводила цікаві за-няття з рукоділля. На передодні зимових свят Зіта разом з учня-ми дитячої школи мистецтв ви-готовляли ялинкові прикраси з кукурудзяного листя.

Ми мали змогу побачити, як швидко діти оволоділи таємни-цею рукоділля. Завдяки старан-

ням Зіти Сенек у Вишкові завж-ди була найкраща ялинка у світі.

Зіта і надалі продовжує свою діяльність у вишківській школі мистецтв, де прививає любов до народного мистецтва.

Сенек зіта – пенсіонер15.

Йосип Гладинець – пенсіонер16.

Народився 16 травня 1966 року. Після закінчення середньої школи відбув службу у лавах Радянської Арміїз 1984 по 1986 рік. Згодом продовжив навчан-ня в інституті, де отримав спеці-альність «інженер».

З 2002 року працює інжене-

ром інвестиційних програм в Закарпатській області.

Будучи архітектором, бере активну участь у реалізації різ-них будівельних проектів. З 2005 року активно підтримує проект розвитку інфраструкту-ри с. Шаян, зокрема житлового комплексу «Ерней Лаз», а також будівництва двох мостів через річку Кіблер.

Корнелій бере активну участь у житті православної церкви, є головою ревізійної ко-місії. Келемен Корнелій активно підтримує реконструкцію цер-кви, надає матеріальну допомо-гу громаді.

З 2010 року є депутатом Виш-ківської селищної ради. Свої обовʼязки виконує добросовіс-но. Проявив себе як морально стійкий, зважливий, активний депутат.

Келемен Корнелій – архітектор, підприємець17.

представлений серед номінантів у 2011 року

Неординарна подія відбу-лася 20 березня у старо-винному селищі Вишково. З ініціативи благодійно-го фонду «Вишково» (за-сновник Шандор Варга) та за підтримки Виш-ківської дитячої школи мистецтв ( дир. О. Гаваші) у залі селищного будинку культури було проведено благодійний концерт з на-годи вручення премії «Лю-дина року – 2010». Зі слів головного натхненника акції, організатора заходу Шандора Варги, ідея про-ведення подібного конкур-су виникла давно, та лише цьогоріч її вдалося реалі-зувати й відзначити кра-щих вишківчан, якими по праву пишається селище.

Офіційному оголошен-ню переможців конкурсу та церемонії нагороджен-ня передувала насичена концертна програма. Щирі пісні, запальні хореогра-фічні композиції, майс-терну гру на музичних інструментах подарували глядачам вихованці угор-ської групи дошкільного навчального закладу юні таланти – учні дитячої школи мистецтв, їхні вчи-телі, учасники танцюваль-ної групи «Тиса». Щедрими оплесками присутніх у залі були нагороджені виступи заслуженої артистки Укра-

їни, лауреата міжнародних премій Етелли Чуприк та майстра – скрипаля Васи-ля Гобалевича.

Для перегляду глядачам було запропоновано ак-туальний відеосюжет про екологічний стан довкілля селища. Кульмінацією ж заходу стала презентація відеоролика про канди-датів конкурсу «Людина року – 2010 року», які під-готував колектив місцево-го телеканалу «Вишково». Отож переможцями, ви-значними особистостями населеного пункту за під-сумками конкурсу стали: ІІІ місце – священик ре-форматської церкви Кар-ло Єнеї, він отримав і приз глядацьких симпатій. Пре-мію за ІІ місце вручили вчителю ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 різьбяру Іштвану Болажу. Абсолютним переможцем конкурсу «Людина року – 2010» став викладач об-разотворчого мистецтва дитячої школи мистецтв, керівник свічкової май-стерні «Світло і Радість» Людвиг Сабов. Спеціаль-ний приз засновник бла-годійного фонду Шадор Варга урочисто вручив ко-лективу місцевого телеба-чення. Кожен, хто нагород-жував переможців, а це О. Гаваші, А. Мікловш, Є. Со-йков, М. Ковач, Е. Чуприк,

В. Габалевич, знайшли у серці найтепліші слова для визнаних земляків, а «іменинники» заходу в свою чергу зворушливо дякували за високу довіру та визнання.

Варто відзначити, що під час свята всі бажаю-чі мали нагоду зробити свій благодійний внесок у фонд. Кошти, зібрані на концерті, будуть спрямо-вані на допомогу у від-критті дитячого дошкіль-ного закладу, реалізацію програми «Чисте довкіл-ля» (облаштування су-часного сміттєзвалища, забезпечення ремонту системи центрального во-допостачання), придбання медобладнання для по-кращення медико-діагнос-тичного процесу в лікарні та на інші добрі справи.

Тож хочеться сподівати-ся, що проведений у Виш-кові захід надихне на по-дібні акції й громадськість інших населених пунктів Хустщини. А благодій-ність, що йде від серця, стане моральною нормою та обʼєднуватиме все біль-шу кількість великодуш-них людей, яким не байду-жа доля рідного села.

(26 березня 2011р. Газета « Вісник Хустшини». Автор статті Б. Клекнер.)

Переможцем став Людвиг Сабов

Премію 3. місця вручили Карлу Єней.

Він став також переможцем гляда-

цьких симпатій

Премію 2. місця вручили Іштва-ну Болаж

Приз засновника (2010)

Переможці заходу «Людина року» - 2010:

2.

3.

1.

Переможець призу глядацьких симпатій Єней КаРЛО

СаБОВ ЛюДВиг ІШтВан

БОЛаж ІШтВан

Єней КаРЛО

Приз засновника у 2010 році був присвоєний колек-тиву «VISK TV».

Витяг з мотивування:«На велику радість вишківчанам «VISK-TV» був

створений майже з нічого товариством захоплених справою молодих людей. Цей колектив виконує від-мінну роботу. За успішними телевізійними переда-чами криється клопітка, важка праця (причому без заробітної плати). Тому, мені не важко було визна-читися, кому дістанеться приз засновника. Не одній людині, а одній команді: команді «VISK -TV».

Пригадаймо їх імена: Оршоя Гаваші – головний редактор-режисер, Вікторія Імре – ведуча-редактор, Вікторія Селеш – ве-дуча-редактор, Ірина Сейпі – ведуча-ре-дактор, Золтан Бочі – редактор-оператор, Лейнард Пал - редактор-оператор, Отілло Комарницький – технік, Лойош Імре – ка-бельне телебачення, Роксолана Бакла-ганич, Евеліна Селеш, Ванесса Тудовші, Яна Марич та Оршоя Амбруш – ведучі ди-тячих програм.»

У Вишкові вручили премію«Людина року – 2010»

Приз засновника отримали члени штабу «VISK TV»

Програма «Людина Року – 2010»

1. Виступ дитячого садка. /угорська група, Вейбер М., Ганко І./2. Майбутнє наших дошкільнят.

/Ідяртов Ж., вихователь дитсадка/3. Пісня «Тече річка каламутна». /Гавазюк К., Михалко Г./

4. Екологічний стан довкілля нашого селища. /Відеосюжет телеканалу « Вишково»./

5. Єврейський нар. танець, зак. нар. танець «Гуцулка». /Танцювальна група «Тиса»/

6. Вишківська міська лікарня. Сьогодення і перспективи. /Ковач М.М., лікар – терапевт/

7. Кандидати «Людина року – 2010». /Презентація сюжетів/8. Мета і завдання проведення благодійної акції

«Людина року – 2010» /Варга Шандор, засновник благодійного фонду «Вишково»/

Перерва (15 хв.)9. «Не співай по весні…» /Товт Г. Федько Л./

10. Угорська нар. пісня. /Євреш Андреа/11. «You raise me up». /хор школи мистецтв./

12. Виступ Чуприк Етелли – заслуженої артистки України та Габалевич Василя – майстра-скрипаля.

13. Оголошення переможця конкурсу «Людина року – 2010» та церемонія нагородження.

19

ВрУчення призіВвідгуки преси

18

20

• 20 березня 2011 року о 17 годині успішно про-йшов благодійний концерт з нагоди вручення премії «Людина року 2010», на якому одно-часно відзначалася річниця діяльності Фонду «Вишково». Про цю подію читачі дізнались з газети «Вісник Хустщини» за 26 березня.• благодійний Фонд «Вишково» взяв участь у міжнародному угорському тендері Габора Бетлена, де обговорювалися питання розвит-ку туристичних, історичних та краєзнавчих надбань, які знаходяться на території регіону Сотмар-Берег Вармедье (сьогодні це території Угорщини, Румунії та України). Конференцію в Угорщині та Румунії було розпочато з огляду іс-торичних монументів та памʼятників, а згодом завершено на Закарпатті (Берегово)• надано матеріальну допомогу для організації та проведення майстер-класу з народного тан-

цю та музики за сприянням Вишківської Спіл-ки зеленого туризму та проведення вечора на честь Кароя Пала, колишнього вчителя музич-ної школи (19 червня 2011 р.)• придбано 48 стільців для Вишківської ЗОШ І-ІІІ ст. №2• надано допомогу в реконструкції освітлення місцевого Будинку культури• надано допомогу у підтримці Вишківського мистецького товариства «АРТ-Вишково»• надано підтримку громадській організації Прометей• придбано медобладнання для місцевої лі-карні• надано допомогу в оновленні технічної бази Вишківської ЗОШ І-ІІІ ст. №1• проведено опитування серед населення Виш-кова щодо роботи телеканалу «Visk-TV»

Наші дії у 2011 році

Кандидати заходу Людина роКу – 2011

Йосип Барна

Йосип Бонгар

Кіш Йосип та Лівія

Марія Федорчак

Йосип Фодов

Крюжель адальберт

рональд токач

Йосип Гладинець

Імре Вікторія та Ірина Федько

Керестурі Йосип

Іштван Форкош

василь Кузьма

Бейло Мікловш

Йосип Шорі мол.

активісти, що підтримували Фонд у 2011 році:Шандор Берец (Будапешт), Єлизавета Ботош, Степан Деркач, готель «Ернєй Лаз», Ярослав Гайович, Віталій Глібчук, Адальберт Крюжель, Єлизавета Шторк, Микола Штець, Тімея Токач, Адальберт Тудовші, Шандор Варга та члени штабу «Visk -TV»

21

«Людина роКу – 2011»

Йосип Барна – хореограф, керівник Будинку Культури1.

Йосип Васи-льович Бонгар народив-ся в сім’ї простого селянина 1 берез-ня 1922 року. З відзна-кою

закінчив восьмирічну шко-лу та здобув дві освіти сіль-

ськогосподарського спряму-вання. Все свідоме життя до сьогоднішнього дня Йосип Васильович проживає в пра-ці. Інколи він так багато пра-цював, що здавалось - праця, яку він виконував, була понад людські можливості. Все жит-тя він турбувався про свою сім’ю, близьких, рідних. Допо-магав всім, кому тільки міг, не шкодуючи ні сил, ні здоров’я. Ніколи без дуже важливої причини не пропускав цер-ковної служби. Він – глибоко

віруюча, мудра і доброї душі людина. Був дияконом у цер-кві, служив церковній громаді вірою і правдою понад 30 ро-ків.

БонГар ЙоСиП – диякон православної громади2.

представлений серед номінантів 2012 року

Заслужена артистка України Етелла Чуприк. Орган Реформатської церкви ожив під її руками. Відкриття галереї «АРТ – Вишково»

22

Милосердя – це не лише мате-ріальна допомога, а й мораль-на. Сім’я Йосипа Кіш була у числі родин, які брали участь у зведенні будинку сімейного типу у Вишкові. Вже на початку сімейного життя, вони думали над тим, щоб всиновити дітей.

І Всеви-шній по-чув їхні м о л и т в и . Фонд «Ша-муель» із б а г а т ь о х сімей об-рав саме їхню для створення д и тя ч о г о б у д и н к у

сімейного типу. У цю велику родину завжди приємно завіта-ти. Тут панує доброзичливість, щирість, віра в Бога. Двоповер-ховий будинок на 8 кімнат до-помагали зводити всім селом. Будували 4 роки. Новоспечені батьки, які до речі мають і двох

рідних малюків, пройшли спе-ціальне навчання. Прийомні діти вже більше року живуть у родині Кіш, і кажуть: «Батьки вже стали рідними». На даний момент у сім’ ї виховується 7 діточок – всі свої. Родина з відданістю та щирістю у вірі і Божому благословенні дарує родинне тепло та батьківську турботу маленьким діткам, бо вірять, що саме Бог обрав для них таку життєву долю.

КІШ ЙоСиП та ЛІвІя – батьки дитячого будинку сімейного типу

3.

«Людина роКу – 2011» «Людина роКу – 2011»

23

Ф е д о р -чак Марія В а с и л і в -на рівно 40 ро-ків тому приїхала у Вишко-во, куди в той час був на-

правлений Віктор Вікторо-вич на посаду невропатолога. Дуже швидко полюбила Виш-ково та вишківчан. Вважає себе справжньою вишківчан-кою. Почала свою роботу ви-кладачем фортепіано в музич-ній школі, яка згодом стала

дитячою школою мистецтв. Марія Василівна з великою

відповідальністю ставиться до роботи. Разом з тим вона – людяна, їй притаманні високі моральні якості, взірець пунк-туальності, людина слова. Її учні часто брали участь у ра-йонних, обласних та міжнарод-них конкурсах. Діти та онуки Марії Василівни продовжують цей нелегкий та прекрасний професійний шлях. Більше 20 років Марія Василівна є канто-ром римо-католицької церкви. Закінчила спеціальні курси канторів у Будапешті. З вели-кою віддачею та терпінням робить свою справу, бо це її покликання, а сили дає їй гли-бока віра в Бога.

ФЕдорЧаК МарІя – викладач фортепіано4.

Фодов ЙоСиП – пенсіонер5.

Фодов Йосип народився 1949 року в селищі Вишково. Дов-гий час проживав сам і досить пізно одружився. Зустрів-ши свою майбутню дружину, одразу зрозумів, що хоче про-

вести з нею все своє життя. Вже через три тижні зробив пропозицію руки та серця. Все було чудово і ніщо не спові-щало біди. Через півроку жін-ка Йосипа, Ірма захворіла на невиліковну хворобу. І з того часу, вже 12-ий рік, Йосип Фодов з любов’ю, добротою, щирістю та ласкою піклуєть-ся про дружину. Він ніколи не скаржиться на свою долю. Му-дрий, привітний, з вогником надії в очах. Йосип упевнений, що на все воля Божа і людині

лише стільки дається, скільки вона може витримати. З вірою у Бога, великою любов’ю та терпінням можна пережити будь-які труднощі.

Людину і родину, особливо сільську, славлять добрі діла, що творить вона для інших. Коли у Вишкові називають прізвище Крюжель, то згаду-ють про багатодітну родину Імре та Борбали, діти яких гід-но продовжили естафету пра-целюбності, людяності, майс-терності.

Гідне місце серед них займає наймолодший син Адальберт Емерикович, який очолив ТзОВ

ВАП «Шаяни». Всі ми знаємо його як Бейлу Крюжель, і це значить, що можемо звернути-сь до нього з будь-якою про-блемою, і він не відмовить. Адже толерантність, демо-кратичний стиль спілкування – це риси його як керівника на підприємстві, що багатьом вишківчанам дало місце робо-ти. Ерудований, сумлінний ке-рівник одержав високу оцінку своєї роботи у районі і області,

заслужив багато нагород.

С ь о г о д -ні Адальберт Е м е р и к о в и ч п р о д о в ж у є очолювати ви-робничо-аграр-не підприємство «Шаяни». В умо-вах економічної кризи підпри-

ємство продовжує трудитися, зберігається штат працівників, які живуть з надією розширити виробництво, збільшити кіль-кість робочих місць під мудрим керівництвом свого директора. Благо вишківчан - один з прі-оритетних напрямків діяльно-сті Адальберта Емериковича Крюжеля.

КрюЖЕЛЬ адаЛЬБЕрт – директор тзОВ ВаП «Шаяни»

6.

«Людина роКу – 2011»

24

Рональд Олексан-дрович Токач народився 26 січня 1998 року. Свою футболь-ну кар’єру розпочав у першому класі школи. Виступаючи у складі

дитячої команд ФК «Вишково» на різноманітних турнірах своїм та-лантом привертав увагу багатьох тренерів. Перше запрошення було від команди «Оболонь» м. Києва. Незабаром надійшло запрошення на оглядини до футбольної ака-

демії імені Пушкаша Угор-щини, яким він і вирішив скористатися. Завдяки своє-му таланту за короткий термін він був зарахований до учнівської молоді акаде-мії.

У національ-ному чемпіонаті Угорщини сезону 2010-2011 року

стає чемпіоном Угорщини се-ред дітей, та був запрошений у юнацьку збірну Угорщини. На сьогоднішній день Рональд ви-рішив спробувати себе на тере-нах академії футбольного клубу «Шахтар» міста Донецьк. Його метою є стати ведучим гравцем одного з топ-футбольних клубів Європи.

тоКаЧ ронаЛЬд – футболіст7.

«Людина роКу – 2011»

25

ГЛадинЕЦЬ ЙоСиП – пенсіонер8.

Гладинець Йосип Михайлович на-родився 1 березня 1936 р. в

м. Хуст. В 1973 р. приїхав в се-лище Вишково на роботу, де про-працював у шахті проходчиком 9 років.

З дитинства він любив вивчати природу, добре знається на травах. Особливо йому вдається лікуван-ня опіків. Часто до нього зверта-

ються люди, в випадку яких лікарі розводять руками. Він терпеливо з молитвою готує ліки, робить пе-рев’язки, не питаючи за оплату. Немає району в Закарпатті звідки б до нього за допомогою не при-їжджали потерпілі. Він завжди ( навіть, вночі ) готовий допомогти.

Гладинець Йосип Михайлович глибоко віруюча людина. За свої кошти у 2010р. збудував капличку, поставив хрест. Намагається при-вити сучасній молоді християнську мораль, пропагує здоровий спосіб життя, сам є прикладом для людей в побуті, в громадському житті.

Хоч вже за плечима 76 років, він завжди готовий допомогти лю-

дям, за що йому велике «Спасибі». «Спасибі» - по суті «Спаси Бог». Що-неділі Йосип Михайлович під час літургії просить Бога спасати всіх людей, нашу державу, дарувати Божу благодать усім людям.

Вишківська філія Центру роз-витку родини «Калейдоскоп» відкрилася у 2011 році. Ідея від-криття такого центру у Вишкові виникла у Вікторії Імре, яка ба-гато чула про роботу «Калейдо-скопа» в Ужгороді. Поділившись своєю ідеєю з Іриною Федько, Вікторія взялась за роботу і

залучила до неї Ірину. Налаго-дили контакт з Ужгородським центром розвитку родини, пройшли спеціальні навчаль-ні курси при центрі, знайшли приміщення для філії, що не так просто у Вишкові. І ось, 1 жовтня 2011 року, відбулося урочисте відкриття. Метою роботи цен-тру розвитку родини «Калейдо-скоп» є сприяння гармонійному розвитку дітей, що буде забез-печувати виховання та гармо-нійний розвиток кожної дити-ни відповідно до її вікових та індивідуальних особливостей. На даний момент в центрі за-ймаються з дітьми, що охоплює

23 вишківських родини. Також центр проводить святкування дитячих днів народжень. Не-давно почали проводити уроки англійської мови та хореографії. В проекті є проведення занять з вагітними.

ІМрЕ вІКторІя та ФЕдЬКо Ірина – керівники центра розвитку родини «Калейдоскоп»

9.

Йосип Керестурі народився в 1970 році у Вишкові у сім’ї робітника. Вже з дитинства захоплювався музикою. Після закінчення загальноосвітньої

школи поступив до Ужгород-ського музичного училища. Після закінчення навчання повернувся до рідного селища і почав працювати в дитячій школі мистецтв викладачем скрипки. Вже більше як 20 ро-ків працює в школі. Активний учасник всіх концертів, вже роками керує інструменталь-ним оркестром та фольклор-ним ансамблем. Від 2009 року керує реформатським церков-ним хором. Часто на концер-тах виступає разом із дружи-ною-піаністкою, інколи до них приєднується син Антон. Він – людина скромна, доброзичли-

ва, любить допомагати іншим. Сумлінно і віддано виконує свою роботу. Його ставлення до сім’ї може стати прикладом для інших.

КЕрЕСтурІ ЙоСиП – викладач скрипки, керівник реформатського церковного хору

10.

«Людина роКу – 2011»

Сучасний світ не без добрих людей. Серце розривається, дивлячись на знедолених ді-тей з інтернату, адже вони ро-стуть обділені батьківською ласкою і теплом. Сучасна дер-жава має у спадок для таких дітей інтернат. Звичайні ро-дини, пройшовши спеціальне

навчання, всиновлюють дітей із інтернату та створюють ро-динні умови для їх виховання. Ідея створення такого будинку у Вишкові виникла у Форкош Іштвана, який дізнавшись про діяльність фонду «Шамуель», перетворив свої мрії на реаль-ність. У реалізації цих задумів його підтримали. Кошти на таку благородну справу на-правили два благодійні фонди, вірники рефор-матської церкви та од-носельчани. Долучилась також облдержадміністра-ція. Саме Іштван керував будівництвом, проводив всі розрахунки, шукав безкорисливих людей для допомоги на будівництві та контролював хід робіт

по створенню та благоустрою цього дому. Відтак будинок повністю готовий прийняти майбутніх вихованців родини і це сталося 2011 року, коли дім був переданий його новим власникам - родині Кіш, яка стала новою сім’єю для 5 ді-тей-сиріт, адже кожна дитина має право на сім’ю, любов та піклування.

ФорКоШ ІШтван – засновник дитячого будинку сімейного типу

11.

26 27

«Людина роКу – 2011»

Вишково – щедре талантами і тому не дивно, що в родині шустера Мікловша Яноша на-родився художник – син Бейло. Саме народився художник, бо змалечку не пропускав жодно-го чистого аркуша паперу. Під його олівцем оживали пейзажі,

околиці Вишкова, прості тру-дівники – односельчани. Його творча уява понесла хлопця в Ужгородське художнє учи-лище, яке він закінчив у 1963 році. Творячи сам, Бейла Яно-шович, працював із дітьми і виховав не одне покоління та-лановитих майстрів пензля. Сьогодні Мікловш Бейло на заслуженому відпочинку, але душа спокою не знає. Енергій-ний, цілеспрямований, повний творчих ідей. Він бере активну участь у громадському житті села. А найбільша його заслуга – створення галереї мистецтв

«Арт-Вишково» разом зі своїм учнем і послідовником Штецем Миколою. Люди шанують Бей-лу Яношовича за людяність, співчутливість, толерантність і оптимізм.

Мікловш Бейло – художник, вчитель13.

Без овець і кіз наші предки не уяв-ляли свого життя, адже продук-ція цих

тварин універсальна: моло-ко, м'ясо, шерсть та пух. Саме в сім’ї вівчаря 22 січня 1968 року народився Василь Йо-сипович Кузьма. Вже змалеч-ку Василь допомагав батьку поратись по господарству.

Закінчивши школу пішов служити в армію. Після по-вернення в рідне селище 9 років пропрацював в колгос-пі, на цегельному заводі. Як настали скрутні часи, роз-пався колгосп, Кузьма вирі-шив самотужки взятися за нелегку справу, яка неймо-вірно подобалася ще з юних літ – вівчарство.

2009 року Василь Йосипо-вич оформив фермерське гос-подарство. На сьогодні племін-на ферма налічує 600 овець, найближчим часом очікується понад 500 ягнят. Працює май-же цілодобово, без лікарняних,

вихідних і за будь-якої погоди.Не зважаючи на це, Василь

Кузьма впевнений, вівчарство – заняття для душі, бо лише в горах найчистіше повітря, джерельна вода та незабутні дивовижні краєвиди.

КузЬМа ваСиЛЬ – вівчар, фермер12.

Молодший Йосип Шорі - корін-ний вишківчанин. Народився в 1950 році. Після закінчення школи став студентом філо-логічного факультету Ужго-родського університету. Почав свою педагогічну діяльність на Виноградівщині, а згодом про-довжив її вчителем угорської мови та літератури у Вишків-ській загальноосвітній школі №2 імені Ференца Келчеї. З

1990 року очолює товариство КМКС у Верхньотисянському окрузі. Він був і є ініціатором проведення днів селища Виш-ково, які завжди проходять з великим успіхом. Йосип Йо-сипович активно допомагав у отриманні відшкодувань виш-ківчанам-жертвам сталінських репресій. Виконував обов’язки заступника директора з ви-ховної роботи з 1992 по 2011 роки. Саме під його керівниц-твом було організовано безліч масових заходів і традиційних національних свят. Як толе-рантна, високо освічена люди-на, він подає приклад людяно-сті та національної гордості. Своєю педагогічною діяльніс-тю відстоює національні інте-реси рідного селища.

ШорІ ЙоСиП – вчитель14.

...став...

Переможці заходу «Людина року» – 2011:

2.

3.

1.

Приз глядацьких симпатій:КРюжеЛь аДаЛьБеРт

ФОДОВ йОСиП

гЛаДинець йОСиП

МІКЛОВШ аДаЛьБеРт

Цього року засновник вручив 2 призи

3 місце –

Адальберт

Мікловш

2 призером став Йосип Гладинець

Переможцем...

Приз засновникаУ 2011 році засновником фонду було вручено два призи.Один дістався мешканцю с. Шаян, вівчарю Василю Кузьмі.Витяг з мотивування:

«Василь Кузьма нагадує мені тих людей, які важкою працею обробляють землю, сади, доглядають тварин. Якщо ці люди зникнуть, на превеликий жаль їх все менше й менше, то зникне й чарівна краса вишківського краєвиду, яка милує нас пшеничними полями, квітучими садами, пасовищами.»

Другими призерами стали Єва Цейбей, Ніколетта Гецел, Евеліна Се-леш та Шандор Селеш.

Витяг з мотивування: « Екологічні проблеми сьогодні в центрі уваги усього світу, а також

громади нашого селища. Потічки нашого селища, які в моєму дитинстві ще були прозорі і чисті, нажаль перетворилися у смердючі сміттєзвали-ща. Їх чистка коштувала б великі гроші, але група 8-12 річних діток одного прекрасного дня вирішила привести в порядок своє довкілля. В кінці їхніх городів протікає потічок, і вони взялися за очищення потіч-ка та його берегів.

На цьому вони не зупинилися: пишуть звернення до людей, вивішу-ють їх біля церков та шкіл селища, всюди, де тільки це можливо.

Ці дітки багато не вимагають, вони закликають односельчан зробити тільки те, що зро-били вони « Приберім своє довкілля!»

Це простий задум, який легко втілити у корисній справі. Якби всі зробили це, територія нашого рідного селища при-ваблювала б чистотою. Для цього не потрібно витратити багато коштів.

На мій погляд, вчинок цих дітей, є прикладом для всіх нас, провідною ідеєю нашого Фонду та ставлення нашої громади до спільних справ.»

Переможцем глядацьких симпатій став Крюжель Адальберт

28 29

ВрУчення призіВ

На згадку для переможців

Програма « Людина року- 2011»1. « Два півники » - обр.нар.пісні

(найменші учні школи мистецтв, акомп.- Мікловш Віолетта.)2. Звіт про роботу Благодійного фонду « Вишково » (Цейбей Л.)

3. «Не бійся»,« Канон » (Католицький церковний хор, керівник Федорчак М.)

4. Екологічний стан нашого селища (Відеосюжет телеканалу « Вишково »)

5. « Повідомлення планеті » ( Реформатський церковний хор, керівник Керестурі Й.)

6. Кандидати « Людина року- 2011» ( презентація відеосюжетів)

7. Мета і завдання проведення благодійної акції « Людина року- 2011»

Перерва ( 15 хв. )8. « Сині очі, мрійливі » обр. Єдличко (спів- Товт Ганна, акомп.-

Федько Лариса.)9. « Вальс » ( Танцювальний колектив угорської школи )

10. Р. Ловленд, « Мелодія » (скрипка- Марко Аліна)11. Дж.Керн, « Дим » (Вокальний ансамбль дитячої школи

мистецтв )12. Ф.Шопен, Соната h-moll (Бочі Янош)

13. В.Белліні, арія Аміни ( Євреш Андрея )14. Ф.Шопен, Вступ і Прелюдія ( Цейбей Беата)

15. Вічнозелені мелодії ( спів- Євреш Андрея, акомп.- Герняк Марселл)

16. Виступ сім'ї Пал 17. Оголошення переможця конкурсу « Людина року- 2011»

та церемонія нагородження.

...Фодов Йосип

30

Завдячуючи благодійному заходу та меценатам у 2012 році Фонд зміг продовжити свою благодійну діяльність:• організовано благодійний захід «Людина року 2011»;• надано матеріальну допомогу: - Вишківській ЗОШ І-ІІІ ст. №1- Вишківській ЗОШ І-ІІІ ст. №2 ім. Ф. Келчеі- для будівництва дитячого дошкільного закладу по вулиці Великій

- лікарні смт. Вишкова- дитячій школі мистецтв- будинку культури Вишкова- майстерні «Світло і Радість»- важкохворим та потерпілим від нещасних випад-ків- вишківській Спілці зеленого туризму- АРТ Вишківського мистецького товариства- для організації галаконцерту Яноша Бочі 28 серпня 2012 року.

Наші дії у 2012 році

Перший виступ хору православної церкви став грандіозним успіхом

В одній з найпопулярніших телепрограм України «Шустер Live» представили

футболки Шевчека та Рональдо

активісти та меценати Фонду у 2012 році:Боднар Єлизавета, Ботош Єлизавета, Степан Деркач, готель «Ернєй Лаз», Форкош Бейла, Га-йович Ярослав, Глібчук Віталій, Крюжель Адальберт, Няговський Іван, Шторк Єлизавета, Сірко Йосип, Тудовші Адальберт, Шандор Варга, члени штабу «Visk- TV»

для нашого фонду важливо, щоб його діяльність була прозорою та чистою. з цією метою голова кураторію в рамках заходу Людина року щорічно детально інформує та звітує про грошові надходження та витрати фонду, таким чином ознальомлює вишківчан, наших гостей та меценатів з тим, від кого яку матеріальну підтримку от-римав фонд і на що ці кошти витрачено. наш банківський рахунок офіційно діє з 13 серпня 2010 року. з того часу витрачено 300 000 ( триста тисяч ) гривень на реаліза-цію тих цілей, які перечислені в нашому виданні. Фонд активно діяв вже до відкрит-тя банківського рахунку: для будинку культури смт. вишкова було придбано рояль, для місцевої лікарні- машину щвидкої допомоги; це лише два з найвагоміших пожер-твувань. неможливо було б реалізувати наші цілі без підтримки, саме тому звертає-моь до всіх з проханням допомагати нам, щоб ми теж могли допомагати.

відгуки пресси

Погожого недільного дня, 18 березня, у Вишківському бу-динку культури було багато-людно. Подія, яка зібрала жи-телів та гостей селища, була і справді визначна та неорди-нарна. Тут проходив благодій-ний концерт з нагоди вручення премії «Людина року-2011». За словами головного натхнен-ника акції, засновника бла-годійного фонду «Вишково» Шандора Варги, метою заходу стало прагнення відзначити тих вишківчан, якими по пра-ву пишається рідне селище, які своєю невтомною працею та благородними вчинками зробили вагомий внесок у жит-тя та історію своєї маленької батьківщини.

Офіційному оголошенню пе-реможців конкурсу та церемо-нії нагородження передувала насичена концертна програ-ма. Своїм виступом порадува-ли присутніх найменші учні школи мистецтв, виконавши народну пісню «Два півники». З піднесенням та трепетом у душі слухали учасники дійства і виступи католицького та ре-форматського церковних хорів, пісні у виконанні Ганни Товт, Андреї Євреш та вокального ансамблю школи мистецтв.

Гучними оплесками зустрі-чали присутні і хореографічну композицію танцювального колективу угорської школи. А ще була майстерна гра на му-зичних інструментах, яку пода-рувала глядачам Аліна Марко. Не залишив байдужим нікого у залі і виступ відомої у Вишкові сімʼї Пал.

Тут же зі звітом про роботу благодійного фонду «Вишко-во» виступив голова опікун-ської ради Лайош Цейбель, а про мету і завдання проведен-ня благодійної акції «Людина року-2011» поінформував за-

сновник фонду Шандор Варга. Як зазначив останній, ідея про-ведення подібного конкурсу виникла давно, і ось вже вдру-ге у старовинному Вишкові відзначають кращих із кращих.

Для перегляду глядачам було запропоновано актуальний ві-деосюжет про екологічний стан довкілля селища, підготований місцевим телеканалом «Виш-ково». З цікавістю та ентузі-азмом переглянули присутні відеоролик про кандидатів на звання «Людина року-2011». Серед номінантів на цю почес-ну премію були вчителі, худож-ники, підприємці та загалом ті, хто робить все можливе для того, щоб про Вишково зна-ли не лише у районі, області, а й далеко за межами України. Отож, переможцями за підсум-ками конкурсу стали: ІІІ місце – художник, засновник галереї мистецтв та народних промис-лів «Арт – Вишково» Мікловш Бейло. Премію за ІІ місце здо-була людина, яка лікує хворих народними методами – Йосип Гладинець. Абсолютним пере-можцем «Людина року-2011» став Йосип Фодов. Цей чоловік вже 12 років доглядає за своєю важкохворою дружиною. Він є прикладом турботи, терпіння, доброти, милосердя і самопо-жертви в імʼя дорогої людини. Приз «глядацькі симпатії» от-римав керівник ВАП «Шаян» Адальберт Крюжель, адже зав-дяки роботі його підприємства мають змогу працювати біль-ше 100 вишківчан. Спеціальні призи засновник благодійного фонду Шандор Варга урочисто вручив фермеру Василю Кузьмі за високі досягнення у розвит-ку і збереженні вівчарства та трьом юним вишківчанам, які з власної ініціативи, своїми си-лами очистили ділянки потіч-ка. Кожен, хто нагороджував

переможців, а це Л. Цейбель, О. Гайович, А. Борбель, О. Гава-ші, М. Ковач та Є. Сойков, щиро вітали своїх земляків із таким заслуженим визнанням.

Привітав переможців кон-курсу і минулорічний пере-можець «Людина року-2010», викладач образотворчого мис-тецтва школи мистецтв, керів-ник свічкової майстерні «Світ-ло і Радість» Людвиг Сабов.

Варто відзначити, що під час свята всі бажаючі мали нагоду зробити свій благодійний внесок у фонд. Кошти, зібрані на концерті, будуть спрямовані на допомогу у відкритті дитя-чого дошкільного закладу, що сприятиме вихованню юних вишківчан, придбання медо-бладнання для покращення ме-дико-діагностичного процесу в лікарні, реалізацію програми «Чисте довкілля» (облаштуван-ня центральної каналізаційної системи та системи централь-ного водопостачання для забез-печення селища чистою пит-ною водою), на оздоровлення дітей, хворих на церебральний параліч, та іпотерапію на базі школи верхової їзди.

Тут же було організовано фотовиставку «Завитками ви-шівських історій» та виставку художньо-прикладного мисте-цтва.

Ця подія залишила незабут-ні враження та приємні спо-гади в серці кожного, хто був присутнім на святі. І хочеться сподіватись, що проведення подібних заходів стане у нашо-му районі не винятком, а зако-номірністю. Адже подібні акції зближують людей, обʼєднують тих, кому небайдужа доля рід-ного села.

(Газета «Вісник Хустщини» №34-36 24 березня 2012 р. Автор

статті Світлана Долгіна.)

У Вишкові відзначили кращих

31

32

В цей серпневий спекотний день справж-нім відпочинком обіцяв бути сольний кон-церт піаніста Яноша Бочі. Студент V курсу музичної академії ім. Ф. Ліста (м. Буда-пешт) порадував любителів класичної му-зики своєю грою у Вишківському будинку культури. Молодий митець здивував усіх присутніх, адже водночас з грою на фор-тепіано він ще й коментував свій виступ, взявши на себе роль конферансьє, збагачу-ючи цим знання своїх глядачів.

Концерт умовно можна поділити на три тематичні частини: бароко, класицизм та романтика. Першу частину вечора Янош присвятив популяризації творів Йоганна Себастяна Баха, якого рахували «пʼятим євангелістом». Ми мали змогу послуха-ти твори найвидатнішого композитора бароко, які він скомпонував для гри на клавікорді: прелюдію та фугу до мажор, прелюдію та фугу ре мажор, прелюдію та фугу мі мажор, прелюдію та фугу до діез мажор. Хто вже знайомий з грою піаніста, той відразу помітив що юнак, який при-діляв більшу увагу техніці гри, зараз віддає головну роль глибшим почуттям, цим самим гра стає дина-мічнішою, тоншою.

Після творів короля баро-ко звучала мелодія одного з найвидатніших компози-торів класики Людвіга ван Бетховена. Найпопулярні-ша, 14 соната до діез мінор, відома як «Місячна соната» була виконана в специфіч-ному стилі.

Після невеликої перерви

Бочі Янош ознайомив глядачів з цікавин-ками життя великих музикантів – роман-тиків. Далі слухачі мали змогу послухати етюд Фредеріка Франсуа Шопена під наз-вою «Еолова арфа».

Мʼякі колисання гармоній, надали ве-ликого задоволення слухачам. Дві руки рівномірно, ніби дзеркально відображаю-чи одна одну, витанцьовували на клавіа-турі. Після етюдів Шопена та Ліста гідним завершенням концерту пролунала угор-ська рапсодія № 14. Цей нелегкий музич-

ний твір, який обʼєднує в собі багато угорських народних мелодій і вер-бунк, викликав бурхли-ві оплески у глядачів, а оплески в свою чергу « на біс».

Варто згадати, що цей приємний, повчальний музичний вечір Бочі Янош подарував для рідного села та виш-ківчан безкоштовно, за що йому величезне спа-сибі.

Музика і слово

Сольний концерт піаніста Яноша Бочі

«Людина роКу – 2012»

Кандидати заходу Людина роКу – 2012

Барна Йосип Ботош Єлизавета

Ботш адальберт

Федько Лариса

Форгон Ласло

Етвеш Іда Сита зинаїда Бисага Ельза рішко Степан Єней Катерина

Бонгар олександр

Йосип Павлович Барна народився в мальов-ничому куточку

Закарпаття селищі Вишково 20 ве-ресня 1947р. в родині працьовитих селян.

Любов до народної пісні, народно-го танцю йому, напевно, була привита з молоком матері, адже весь рід був співучим. Угорські й українські народ-ні пісні і сьогодні будоражать душу Йосипа. Ще хлопчиком він проявляв інтерес до танцю, а проявити свій тан-цювальний хист допомогла юнакові Олена Юріївна Пацкан (Мікловш) – молодий (на той час) педагог-органі-затор Вишківської ЗОШ № 1.

Навчання в Хустському училищі культури, військова служба в ансамб-лі пісні і танцю Приволзького воєн-ного округу стала хорошою базою

для його подальшої діяльності.З 1971р. Йосип Барна працює ху-

дожнім керівником у селищному будинку культури, а згодом директо-ром цього ж закладу. Зараз він керів-ник народного танцювального ко-лективу «Тиса», вже майже 40 років «будує» культурне життя Вишкова.

Протягом цих років Йосип Павло-вич зробив чимало. Виступи агітбри-гад, танцювального колективу підко-рювали і продовжують підкорювати серця глядачів своїми іскрометними танцями й піснями. Танцювальний колектив «Тиса» неодноразово брав участь у фестивалях та конкурсах, був запрошений для виступів до Угорщи-

ни та Словаччини, і гідно представив культуру Закарпаття. У 2010 р. взяв участь у конкурсі «Кі? Міт? Туд?» в угорському містечку Покш. В номіна-ції «Народний танець» колектив був визнаний кращим і нагороджений «Золотою медаллю». В 2011 році Йо-сип Павлович, не шкодуючи ані сил, ані часу, провів реконструкцію будин-ку культури. Завдяки йому селищний будинок культури став гарним та затишним місцем для проведення культурних заходів.

За заслуги і творчі здобутки Йо-сип Павлович нагороджений грамо-тами районного та обласного управ-ління культури, а в 2010 році йому було присвоєно звання «Почесний громадянин Вишкова».

Сьогодні ми бачимо його таким же веселим, життєрадісним, молодим душею, як і 40 років тому. Продовжує працювати з молоддю, передає свій талант, свою любов до танцю, до на-родної творчості.

Барна ЙоСиП – хореограф, керівник Будинку Культури

1.

33

34

«Людина роКу – 2012»

Жінка, про яку буде іти мова, - ку-лінар з великої букви. Неможли-во уявити жодне свято без солод-кого столу, родзинками якого є тістечка Єлизавети Ботош. Вона - одна з небагатьох, яка з радістю погодилась вже три роки поспіль допомогти в організації нашого свята.

Її солодощі відомі не лише у Вишкові, а й далеко за його межа-ми, і є прикрасою столу на різних святах. Творіння Єлизавети Еме-рихівни не лише гарні і естетич-но оформлені, але й надзвичайно смачні. В цьому році вона вигото-вила в якості подарунку для учнів

школи №2 на про-ведення Форшон-гі балу 400 тісте-чок, якими діти з задоволенням по-ласували. За спеці-альністю Єлизаве-та Емерихівна не професійний кулі-нар, вона працює в дитячому садку, а талант в цієї жінки справді від Бога. Крім того, у вільний час вона шиє гарні обнови, які до речі, від-різняються своєю креативністтю. Ще одним хоббі Єлизавети Емери-хівни є виготовлення м’яких ігра-

шок, які вона потім дарує діткам Вишкова.

Єлизавета Ботош надзвичайно багато працює, і все це задля того, щоб принести радість у наш бу-денний світ.

Єлизавета Емерихівна Ботош – кондитер2.

Народився 17 травня 1948 року в сім’ї простих робітників. Здобув базову середню освіту у Виш-ківській загальноосвітній школі №2, після якої закінчив вечірні класи повної середньої освіти. Потім була військова служба, ро-бота в будівельних бригадах. Пі-зніше створив власну будівельну бригаду із 17 чоловік, в якій був бригадиром. Через свою праце-любність, справедливість він користувався великою повагою

серед своїх підлеглих. Адальберт є примірним сім’янином, має трьох синів і дві дочки, з радістю та душевною теплотою перейма-ється зростанням 9 онуків.

Адальберт – член церковної двадцятки Вишківської Рефор-матської церкви. З великою відповідальністю ставиться до виконання довірених йому обов’язків. З 2006 - дяк Рефор-матської церкви. Ботош Бейло є взірцем того, як чесно і само-

віддано вико-нувати свої о б о в ’ я з к и .

К о г о

не спитай – у відповідь почуєте про нього тільки схвальні відгу-ки. Бейло Ботош користується глибокою повагою серед вишків-ської громади. З кінця 2011 року під пильним наглядом Адаль-берта проводяться всі будівель-ні роботи в новому угорському дитячому садочку. Він прикладає максимум зусиль, щоб будівель-ні роботи йшли якнайякісніше і виконувались найшвидшими термінами.

Своїм ставленням до сім’ї, до реформатської громади, до ро-ботою на будівництві угорського садочку Адальберт заслуговує

бути прикладом для насліду-вання кожному із нас. Він є гід-ним кандидатом на здобуття премії «Людина року – 2012».

Ботош адальберт – будівельник, член церковної двадцятки Реформатської церкви

3.

«Людина роКу – 2012»

Федько Лариса – викладач фортепіано4.В 1979 році при-їхала до Вишко-ва і почала свою роботу в ДШМ в и к л а д а ч е м фортепіано.

З наполег-ливістю вчить своїх вихованців любові і поваги до музики, засвоєння техніки гри на інструменті. Їй притаманна висока професійна майстерність та моральна стійкість.

Велика заслуга пані Лариси в проведенні відкритих уроків на обласних методичних семінарах. Її досягнення цінують не лише у нашому краї, а й далеко за межа-ми нашої країни.

Крім роботи на педагогічній ниві, Лариса Федько бере актив-ну участь у культурному житті селища, виступає як піаністка, акомпаніатор на різних концер-тах та співає в «Народному» во-кальному ансамблі викладачів. У 2012р. вихованці Лариси Ві-кторівни взяли участь в ІV між-народному фестивалі піаністів в Угорщині, де здобули найвищі нагороди, а сама пані Лариса ста-ла найуспішнішим викладачем фестивалю.

Лариса Федько зуміла вихо-вати гідних музикантів, адже багато з її вихованців вирішили пов’язати своє життя саме з му-зикою: Ботош Река, Гецел Тюнде,

Михалко Габріелла навчають-ся в Ужгородському музичному училищі, Бочі Янош на ІV курсі Музичної Академії ім. Ф. Ліста у Будапешті.

Лариса Федько і тепер ціле-спрямовано продовжує вихо-вувати майбутніх талантів, по-стійно самовдосконалюється, завжди у творчому пошуку.

Народився у 1951 році у Вишкові.В 1968 році, отримавши середню освіту, вступив на математичний факультет Ужгородського дер-жавного університету. Педаго-гічну діяльність розпочав ще будучи студентом. В 1998р. був обраний директором Вишків-ської загальноосвітньої школи №2.

13 березня 2012р. в житті Ласло Елемировича відбулась визначна подія. Того дня в Ужго-

роді відбувся урочистий прийом з нагоди 164-ї річниці революції та визвольної боротьби 1848-го року. Під час прийому Надзвичай-ний і Повноважний Посол Угор-щини в Україні Міхай Баєр вручив п’ятьом закарпатцям відзнаки угорського уряду. Зокрема, на-городу «Срібний Хрест» отримав директор школи Вишкова Форгон Ласло.

Будучи дирек-тором він уболі-ває за долю свого колективу, учнів, за долю школи. Чимало зусиль було витрачено на зміцнення мате-

ріально-технічної бази установи, розвиток шкільних ресурсів. Лас-ло Форгон намагається створити всі умови для ефективної праці своїх підлеглих. Своєю клопіт-кою роботою він дає можливість школі співпрацювати з іншими закладами освіти України і світу.

Форгон Ласло – директор Вишківської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Ференца Келчеі

5.

35

36

Народилась в 1954 році в сім’ї про-стих робітників. Після закінчення школи успішно вступила до Ужго-родського державного універси-тету на кафедру біології. Після за-кінчення університету працювала вчителем у Вишківській школі №2 ім. Ф. Келчеї.

У 2000 році, об’єднавшись з 10-ма вчителями, створила Вишків-ську Спілку сільського зеленого

туризму, метою якої є забезпечен-ня змістовною і різноманітною програмою гостей, які завітали на Закарпаття. Етвеш Іда працює над тим, щоб туристи, які відпочива-ють у нашому селищі, ознайоми-лись з нашим краєм та історичною спадщиною, визначними місцями та пам’ятками Вишкова і Закар-паття, щоб повною мірою могли пізнати місцеву культуру, народні звичаї і традиції, смакувати та за-хоплюватись кулінарним мисте-цтвом Вишківських газдинь.

Під керівництвом пані Іди декілька років тому відкрився Вишківський краєзнавчий музей. Спілка бере участь у організації та проведенні зустрічі коронованих міст Марамороша.

У 2011 році було організовано зустріч угорців, які проживають

у Верхньоти-сянській до-лині. Щороку ця зустріч проводиться в іншому місті з метою поси-лення зв’язків між угорськи-ми громадами різних місцевостей. Організація цих зустрічей є дуже цікавою і з точки зору туризму. На цих свят-куваннях ми маємо можливість в дуже видовищній формі пізнати культуру Закарпатського регіону. У 2012 році таку зустріч було ор-ганізовано і у Вишкові. Основним ініціатором проведення свята була Етвеш Іда. Ця грандіозна по-дія відіграла визначну роль у сус-пільному житті Вишкова.

Етвеш Іда – голова Вишківської Спілки сільського зеленого туризму6.

Народилася в мальовничому Модьоровші. У 1994р. закінчила університет та здобула кваліфі-кацію економіста-фінансиста. З грудня 2004р. Зинаїда Юріївна

очолює товариство з іноземни-ми інвестиціями «Італіан Кло-тінг Факторі», що займається виготовленням швейних виро-бів. Внаслідок умілого керівни-цтва ця фабрика займає одне з передових місць в Україні у сфе-рі легкої промисловості.

Колектив не лише шанує свого директора, для багатьох вона є взірцем, її цінують.. Зи-наїда Юріївна приймає активну участь у громадському житті селища. Вона являється депута-том селищної ради і є головою постійно діючої комісії. За її уча-

сті втілено в життя десят-ки проектів і програм се-лищної ради, проводилась газифікація і телефоніза-ція присілків. Вона завжди дово-дить до кінця розпочаті справи, що є дуже важливим на цій поса-ді. Людяність, чуйність, добро-та є фундаментом її характеру Вона - вольова жінка, за якою йдуть, до якої тягнуться, на яку рівняються.

Сита зинаїда юріївна – директор тОВ «Італіан Клотінг Факторі»

7.

Народився 12 грудня 1957 року в с. Драгово-Кічерели. Останні 5 років є куратором греко-ка-толицької громади в Ракоші. Роками мріяв збудувати цер-кву, під забудову якої віддав свою власну земельну ділян-

ку. За власні кошти і пожертви вишківчан різних конфесій – православних, римо-католи-ків, реформатів - церква збудо-вана. 15 липня 2012 року від-булася перша служба Божа.

Коли його запиту-ють, для кого він бу-дує церкву, він каже: «Будую для всіх. Не-має значення до якої конфесії належить людина. Головне – ві-рити Богу, виконувати його заповіді… І якщо у когось виникне ба-жання поспілкуватись з Богом, двері нашого

храму завжди відчинені…»Якщо Вам доведеться ко-

лись їхати в село Шаян, звер-ніть увагу на невелику церкву справа від дороги, її збудував Степан Іванович Рішко.

рішко Степан Іванович – будівельник9.

37

Бисага Ельза Петрівна наро-дилася в 1966 році у селищі Вишково e сім’ї робітників. Медичну освіту отримала у

Лубенському медучилищі. У Вишківській міській лікарні працює старшою медсестрою з 1988р. Ельза Петрівна є професіоналом своєї справи, добре володіє всіма методи-ками виконання медичних маніпуляцій. Вона разом з ін-шими співробітниками нама-гаються подолати і вирішити всі поточні проблеми, адже добре розуміє, що здоров’я - це найцінніший скарб для кожної людини. Єльза Петрівна дуже чуйно ставиться до хворих. Безвідмовно надає медичну та психологічну допомогу, допо-магає кожному, хто звертаєть-ся до неї. За свої добрі щоденні справи, готовність підтримати людей в важку хвилину, колек-

тив лікарні та жителі Вишкова з великою повагою ставляться до Ельзи Петрівни.

Бисага Ельза Петрівна – старша медсестра Вишківської лікарні8.

«Людина роКу – 2012»«Людина роКу – 2012»

Народилась в 1960 р. у селищі Вишково в сім'ї службовців. Після закінчення середньої школи навчалась у Мукачів-ському педагогічному учили-щі.

З 1978 року працює вчи-телем початкових класів у Вишківській загальноосвітній школі №1

Катерина Iванiвна - про-фесiонал на педагогічні ниві. Щоденно вона прививає учням любов до ближнього, повагу та бережливе ставлення до до-вкілля, працелюбність та най-вищі морально-вольові якості.

Уже понад 30 років відда-но присвячує себе Катерина Іванівна цій клопіткій справі. Має звання Старшого вчителя, а працюючи з її учнями одра-зу переконуєшся, що фунда-ментальні знання, якими їх озброїла Катерина Іванівна, є глибокими і легко застосову-ються на практиці. Її вихованці є переможцями та призерами районних та обласних олім-піад. Немало учнів, яким вона

дала базову початкову освіту, стали висококваліфіковани-ми професіоналами. Завдяки своїй наполегливості, праце-любності та відповідальному ставленню до роботи, Катери-на Іванівна користується гли-бокою повагою серед колег та учнів.

Єней Катерина Іванівна – учитель10.

38

«Людина роКу – 2012»

Народився 1 січня 1955 року. Закінчивши Московський на-родний університет мистецтв, де він тільки не працював? Мистецтву присвятив Олек-сандр Йосипович усе своє жит-тя. Велику вдячність у серці несе він своєму вчителю Мі-

кловшу Адальберту Іванови-чу, який допоміг не загубити і реалізувати свій талант. Під його руками оживає дерево, у доробку ба-гато цікавих робіт про рідний край.

Нова хвиля на-тхнення огорнула митця, коли творчих людей Вишкова об’єд-нала спілка «Арт-Вишково». Немалий вплив на творчість митця має і заслужений народ-ний скульптор України Штець Мікловш, який очолює спілку.

А коли православна грома-да селища почала реставрацію

храму, Олександр Йосипович був одним із перших, хто з ен-тузіазмом взявся за цю спра-

ву. Саме його руками викладена бруківка у прицерковному дво-рі та тротуар перед храмом. Крім того, ін-тер’єр храму прикра-шають 16 його робіт. Як живі постають об-

рази Святих, що він подарував церкві.

Сьогодні митець повний на-снаги і нових творчих планів, готовий дивувати вишківчан та гостей нашого краю новими роботами.

Бонгар олександр Йосипович – митець11. Переможці заходу «Людина року» – 2012:

2.

3.

1.

володар приз «глядацькі симпатії»: БаРна йОСиП

ФеДьКО ЛаРиСа

БаРна йОСиП

РІШКО СтеПан

Барна Йосип отримав два призи, 2 місце та приз глядацьких симпатій

Призер Рішко Степан

Призери та нагороджуючі

Програма «Людина Року – 2012»1. Й.С.Бах «Менует», І.Фролов «Жарт – Сувенір»

/струнний ансамбль учнів ДШМ/2. Звіт про роботу Благодійного Фонду «Вишково» /

Цейбей Л./3. Н. Егінський «Гімн Пресвятій Богородиці»,

«Богородиця» /Хор Православної церкви/4. Кандидати на звання «Людина року – 2012»

/презентація сюжетів/5. Мета і завдання проведення благодійної акції

«Людина року» /Варга Ш./

Перерва (15 хв.)6. Б. Фільц «Ліричний прелюд» /Барна Бернодетт/7. Й. С. Бах «Маленька прелюдія» /Фейшуш Река/

8. Г. Манчіні «Розова пантера» /Барна Бернодетт та Фейшуш Река/

9. В'язанка угорських народних пісень / фольклорний ансамбль ЗОШ № 2/

10. С.Борткевич «Етюд» /Ботош Река/11. Ф.Ліст «Мрії кохання» /Бочі Янош/

12. Е.Гертнер «Віденська мелодія», «Гавайська мелодія» та угорський народний танець «Чардаш»

/струнний ансамбль викладачів ДШМ/13. Оголошення переможця конкурсу «Людина року

– 2012» та церемонія нагородження.

Призи

39

ВрУчення призіВ

Квіти та оплески...

...для виступаючих артистів

А зараз дізнає-мось хто став пе-реможцем… (че-рез хвилювання конверт з іменем випав із рук Сте-пана Деркача)

Людина року – Жінка року: Федько Лариса

Команда, від якої залежить успіх

40

Старовинне селище Вишково завжди вирізнялося з-поміж інших населених пунктів нашого краю своїм колоритом, багатими давніми традиціями, цікави-ми працьовитими людьми. Та і сьогодні воно не пе-рестає нас дивувати: в час, коли науково-технічний прогрес шаленим темпом витісняє на задній план людського життя справжні духовно-моральні цінно-сті, саме тут три роки тому зародилася ще одна нова добра традиція - щороку навесні відзначати кращих вишківчан, тих, хто в своїх вчинках керується добром, любов'ю до ближнього, до рідної землі, тих, якими по праву пишається селище за благородні безкорисливі справи на благо своєї малої батьківщини. Саме тут, у селищі над Тисою, а не в столиці України Києві, мину-лими вихідними вручали почесні премії благодійного фонду "Вишково" - "Людина року - 2012", засновано-го нашим земляком, уродженцем Вишкова, відомим агентом ФІФА Шандором Варгою.

Цьогорічний захід складався з двох частин: 16 бе-резня з нагоди вручення премії в селищному будинку культури відбувся концерт класичної та народної му-зики за участі молодих талановитих музикантів, сту-дентів магістратури Музичної академії імені Ференца Ліста міста Будапешт. Неперевершеними були виступи Беати Цейбей, Яноша Бочі, Андреї Євреш, Крістіана Ко-вача, Юліанни Мойшої, які спеціально приїхали з Угор-щини, щоб порадувати своєю творчістю вишківчан. Наступного недільного дня, 17 березня, офіційному оголошенню переможців конкурсу та церемонії наго-родження передувало відкриття художньої виставки пам'яті Іштвана Болажа, яку організував фонд спільно з членами творчого об’єднання художників і народних майстрів "АРТ-Вишково" (засновники Бейло Мікловш та Микола Штець). Опісля на глядачів чекала насичена програма гала-концерту, яку було відкрито виступом струнного ансамблю учнів дитячої школи мистецтв під керівництвом Жанни Снєткової. Зворушливо зву-чали прекрасні композиції у виконанні хору Право-славної церкви (керівник Ольга Стойка). Щедрими оплесками присутніх у залі була нагороджена май-

відгуки преси У Вишкові вже втретє вручили премію "Людина року"

та провели благодійний гала-концерт

Приз засновника (2012)У 2012 році приз засновника був присвоєний Шімон Славі, який переміг страшну хворобу – рак, та його мамі Наталії.

Вони разом подолали цю страшну недугу, яка тривала більше року. Були моменти, коли навіть найкращі лікарі нашої країни були безпомічні, але вони двоє - ні, і – перемогли! Мама Слави під час лікування ні на мить не відходила від хворого сина. Славко чотири рази знаходився в реанімаційному відділенні, а в цей час мама завжди вартувала біля дверей.

І сьогодні, на нашу превелику радість, Слава здоровий, навчається в Вишківській ЗОШ №1. Ця історія нехай послужить прикладом і допоможе батькам, дітей яких спіткала ця страшна хвороба. Перемога Слави та його мами хай втілить них віру, яка дуже потрібна в такій важкій ситуації. Радує нас, що першу суму грошей для лікуванні Славі зібрали малі й дорослі жителі Вишкова. Це були і учні навколишніх шкіл, і громади всіх релігійних конфесій нашого селища. Без цих коштів не змогли би навіть розпочати лікувальний процес дитини.

Історія цього хлопчика являється відмінним прикладом для всіх: якщо потрібно - ми можемо творити добро, і добро зможе перемогти.

стерна гра на фортепіано Бернадетт Барни, Реки Фейшуш, справжні овації викликала в'язанка угор-ських народних пісень у виконанні фольклорного ансамблю ЗОШ №2, віртуозні номери музикантів Реки Ботош і Яноша Бочі. Нікого не залишив байду-жим і подарував неймовірне естетичне задоволен-ня виступ струнного ансамблю викладачів Вишків-ської дитячої школи мистецтв.

Зі звітом про роботу благодійного фонду "Виш-ково" виступив голова опікунської ради Лойош Цейбей. Надзвичайно цікавою була розповідь го-ловного натхненника цієї неординарної акції "Лю-дина року" Шандора Варги.

Родзинкою свята і, напевно, найбільш очікува-ним моментом для глядачів стала презентація відеосюжетів про кандидатів на участь у конкур-сі "Людина року-2012", які підготував колектив місцевого телебачення. Серед номінантів на цю почесну премію були вчителі, художники, лікарі, загалом ті, хто своїми досягненнями та добрими вчинками гідні наслідування. Отож переможцями, визначними особистостями Вишкова за підсумка-ми голосування авторитетного журі - опікунської ради благодійного фонду "Вишково" стали: 3-є місце - куратор греко-католицької громади Рако-ша Степан Рішко, який роками мріяв збудувати церкву, під забудову якої віддав власну земельну ділянку. За свої кошти і пожертви вишківчан різ-них конфесій - православних, римо-католиків, реформатів храм поблизу Шаяна таки побудува-ли і 15 липня 2012 року в ньому відбулася перша Служба. Коли Степана Івановича запитували, для кого будує церкву, він відповідав: "Будую для всіх, немає значення до якої конфесії належить людина. Головне - вірити Богу, виконувати його заповіді... І якщо у когось виникне бажання поспілкуватися з Богом, двері нашого храму завжди відчинені..."

Премією за почесне друге місце нагороджена людина, котра майже все своє свідоме життя при-святила мистецтву народного танцю - директор місцевого будинку культури, керівник художнього колективу "Тиса" із 40-річним стажем Йосип Бар-на. У 2010 році його вихованці взяли участь у кон-курсі народного танцю, що проходив в угорському містечку Покш, й здобули золоту медаль за свою майстерність. А минулого року з його ініціативи відбувся благодійний бал, приурочений 40-річчю заснування танцювального колективу "Тиса", у якому для виступу були зібрані учасники колек-тиву, які 10-20, та, навіть 40 років тому займались танцювальним мистецтвом. Відтоді й організува-лась найстарша група колективу, яка з великим успіхом виступає і тепер на різних заходах.

Звання ж переможця конкурсу "Людина року-2012" було присвоєно тендітній жінці з палкою лю-бов'ю до музики - талановитому викладачеві форте-піано Вишківської дитячої школи мистецтв Ларисі Федько, яка ось уже понад 30 років навчає діток грі на цьому прекрасному інструменті. ЇЇ учні неодно-разово ставали призерами обласних, республікан-ських, міжнародних фестивалів. Так, минулого року на міжнародному фестивалі ім. Ф. Ліста в Угорщині, в якому брали участь конкурсанти з 7 країн Європи, її вихованці Бернадетт Барна та Рейка Фейшуш отри-мали найвищі нагороди-гранти. І гордість Вишкова -Янош Бочі- студент магістратури Музичної акаде-мії імені Ференца Ліста міста Будапешт теж її учень. Особливо приємним є той факт, що наша землячка за свої успіхи була відзначена призом " Кращий ви-кладач 2012 року" на міжнародному рівні.

З теплими вітальними словами почесну нагоро-ду Ларисі Вікторівні вручили гості свята - депутат Закарпатської обласної ради Степан Деркач з дру-жиною та головний лікар Вишківської поліклініки Сергій Ковач.

Приз глядацьких симпатій дістався Йосипу Бар-ні, а спеціальним призом засновник фонду Шан-дор Варга нагородив ще зовсім юного, але такого сміливого, поборовшого страшну недугу - онколо-гію - хлопчину Ярослава Шімона та його маму На-талію Бонгар-Шімон, яка протягом року відважно боролася за життя сина. Подолати біду їм допома-гали всі небайдужі вишківчани та зокрема сам пан Шандор. Сюрпризом вечора для основного натх-ненника акції стало його нагородження з нагоди дня іменин - Дня Шандора та в подяку за ідею й організацію свята "Людина року".

Варто відзначити, що під час гала-концерту всі ба-жаючі мали нагоду зробити свій благодійний внесок у фонд. Кошти, зібрані на святі, а це 6 465 гривень та 20 000 гривень, подарованих організаціїї відомим благодійником Степаном Деркачем, будуть викори-стані для реалізації цілей фонду "Вишково".

На завершення свята чарівні ведучі Майя Варга та Вікторія Селеш щиро подякували всім, хто допо-магав у організації проекту і наголосили, що "Лю-дина року" й надалі шукатиме нові імена людей з добрим серцем і чистою душею, які в цей нелегкий час творять добро, займаються благодійністю, не стоять осторонь чужої біди, бо розуміють, що лю-бов - це єдиний скарб, який після поділу збільшу-ється. Тож до зустрічі в наступному році!

(22 березня 2013р. Газета «Закартпатська правда »

Автор статті Ірина Олмаші)

41

Sevcsenko és C. Ronaldo is a jó oldal mellé álltak

«Вже чотири роки існувала Радянська влада в Закар-патті, коли народився наш побратим Іштван Болаж (11.06.1948 р.) Народився він у сімʼї землеробів. Серед його предків по матері були умілі ковалі, різьбярі по дереву. Напевно, саме від них успадкував потяг до різь-бярства. Після закінчення місцевої середньої школи з угорською мовою навчання, Іштван вступив до Ужго-родського училища образотворчого мистецтва, яке закінчив у 1972 році. З особливою повагою згадував своїх викладачів: Свіду Василя, Михайла Роскіна, Береца Вільмоша та Олександра Петкі.

Іштван тривалий час був модельєром Хустського комбінату декоративно-прикладного мистецтва, а по-тім працював вчителем малювання у Вишківській середній школі №2 ім. Ференца Келчеі. Весь свій час присвя-чував різьбі по дереву, відтворюючи на дереві скарби угорського народ-ного мистецтва та рідного краю.

Іштван Болаж як митець не влаш-товував часто виставки: в спокійній тиші виконував фізично нелегку творчу працю. Його перша виставка була організована в період служби в лавах Радянської Армії (1970) в Ка-захстані, а остання - у галереї ім. Імре Ревеса Закарпатського угорського педінституту в 2004 році. Протягом 1985-1993 рр. Іштван милував гля-дачів своїми новими творами, працю-ючи на базі Вишківської ЗОШ №2. Із плином часу все частіше зʼявлялися його монументальніші твори: обеліски, стовпи (мону-менти) памʼяті. Його мистецькі твори можемо побачити біля камʼяних стін вишівської реформатської церкви, в саду римо-католицької церкви, на реформатському цвинтарі, на подвірʼї Вишківської ЗОШ №2 ім. Ференца Келчеі, а також у Виноградові, в м. Солотвино, в с. Пе-трово, в реформатській гімназії м. Печ (Угорщина), у меморіальному парку Гулачі м. Будапешт, в Гронінгені (Голландія), у с. Веранці (регіон Бач-Кішкун), в м. Оноді, у меморіальному парку міста Фелшежолца (Угорщина) і т. д. Невідомо в яких місцях, які мотиви нагадуватимуть, що колись проживав у закарпатському Вишкові один митець-різьбяр по дереву. І тепер вже сміло можна ска-зати, дорогий друже, що ти є митцем, адже ти недолю-блював такий титул. «Я просто різьбяр», - казав Іштван

про себе.Але ми знаємо,

що наш друг Іштван і в душі був великим митцем: не міг уявити своє життя без угор-ської народної музики, танцю, без літератури, історії та мистецтвоз-навства. Він був людиною традицій, точніше звичаїв. Народившись угорцем, Іштван був носієм угорських традицій, звичаїв не тільки в різьбярстві по дереву, але і в інших життєвих площинах. «Від усіх безкорінних, но-

вих елементів, вважаю ціннішим мо-тиви, які ми успадкували від наших предків: дідів, прадідів», - зізнався в одному із інтервʼю Іштван Болаж.

Провідною ідеєю свого життя вва-жав цей вислів і під час літніх твор-чих таборів (як у с. Петрові, так і в Угорщині) у вихованні учнівської мо-лоді, у стосунках з людьми, а також будучи активістом КМКС та громади Вишківської реформатської церкви, представником спілки Раковці, чле-ном гуртка ремісників «Вишківської Майстерні», та будучи членом това-риства ім. Імре Ревес Закарпатського угорського декоративно-приклад-

ного мистецтва.«Іштвана Болажа ми не тому по-

важали, бо був різьбярем по дереву, ми любили, цінували в ньому Людину з великої букви, яка в творчості висловлювала свою скаргу, біль, мрії та скромні радощі.

Від імені педколективу Вишківської ЗОШ № 2 ім. Фе-ренца Келчеі, від жителів нашого селища, також від іме-ні знайомих, друзів, організацій (членом яких він був) прощаюсь з Тобою, дорогий друже.

Нехай буде для Тебе пухом земля, тепер вже з Тобою всі твої мрії й надії (напевно тепер вже зблизилися з тими споконвічними мотивами, які у земному житті, як політики, так різні офіційні вислови неправдиво тлума-чили. Але тисячолітні угорської звичаї; казки, легенди зберегли істину, і тепер проведуть Тебе Твоїм новим шляхом разом з таким милим і любимим для Твого сер-ця вишівським краєвидом.»

Ми памʼятаємо Іштвана БолажаУ жовтні 2012 року наш Фонд зазнав велику втрату, важка хвороба забрала від нас вельмишановного майстра-різьбяра, натхненного носія ідей Фонду «Вишково» Іштвана Болажа. Наш обовʼязок вшанувати його памʼять. Нижче цитуємо слова з прощального листа, які пролунали під час поховання.

.:«Батьківщину, віру людина на міняє»

42

Шедеври Іштвана Болажа

43

44

Під впливом яких думок вини-кла ваша ініціатива створити Благодійний Фонд «Вишково» ?Цю ідею мені підказало серце, а не розум. Адже я один з тих, чиї дії керуються почуттями, любовʼю та вдячністю до тих людей, від яких з самого дитинства по нинішній день я отримав багато добра, до-помоги та любові. Адже безтур-ботний період дитинства, і юності я провів саме у Вишкові.

Пізніше, переступивши у до-росле життя, я досягнув чимало успіхів (будучи асистентом Калма-на Мейсеі, я працював в одному з найвідоміших футбольних клубів Саудівської Аравії «Алл Іттіхад»). На початку 90-х років система-тично приїжджав разом із своєю дружиною та двома дочками до Вишкова. Саме тут і в той період зʼявилося відчуття прагнення щось зробити для Вишкова, адже потрібно якось віддячити за до-броту, за щасливу сімʼю та успіхи. Я твердо відчував: потрібно діяти! Саме тоді відбувався розпад Ра-дянського Союзу, і новонароджена Україна переживала важкі часи (на жаль із печаллю в душі, мушу кон-статувати той факт, що й на сьо-годні не краща ситуація в Україні, з точки зору моральних цінностей, напевно, ще гірша). Футбольний стадіон Вишкова є моїм улюбле-ним місцем, адже найкращі спо-гади дитинства повʼязані з цією частиною селища. Щоразу, коли приїжджав у Вишково, я разом зі своєю сімʼєю багато часу проводив на стадіоні і, на жаль, з сумом ви-знавав, що державне фінансуван-ня стадіону завершилось, почався занепад футбольного життя.

У міру своїх можливостей я надавав допомогу команді: систе-матично забезпечував мʼячами, буцами, футболками, спортивним інвентарем, але весь час відчував,

що цього не достатньо. Тому, ра-зом зі своїми друзями – Адаль-бертом Борбель (на той час він очолював футбольний клуб Виш-кова), Карлом Сойко, тренером Вишківської команди, Миколою Співаком, моїм однокласником, та його братом Йосипом, а також підприємцем Карлом Фейшушом ми створили фонд Вишківського футболу. Кожен із нас виконував свої обовʼязки: Карло Сойко без заробітної плати тренував коман-ду, Карло Фейшуш організовував місцеві та міжнародні турніри, Бейло керував діяльністю клубу, брати Співаки забезпечували фі-нансування клубу в розмірі 500 доларів на місяць з профіту тих 5000 доларів, які я їм виділив. В той час клуб діяв таким чином, і саме це було початком фонду. За весь 23 літній історичний період незалежної України Вишково по нинішній час є єдиним селищем Закарпаття, де завжди існувала місцева футбольна команда, яка приймала участь в обласних тур-нірах. Цим не в змозі пишатись ні Тячів, ні Хуст, ні Виноградів, ні Мукачеве, ані Берегово. Саме ця справа була нашим найпершим

успіхом, а футбол - моєю першою закоханістю. Це триває і по ни-нішній день і, напевно, тривати-ме завжди.

Пізніше почав звертати увагу і на інші сфери життя вишківчан. По допомогу звертались школи, лікарня, малозабезпечені одно-сельчани. І саме тоді я зрозумів: потрібно створити юридично за-фіксовану організацію, фонд, де б я міг опиратись на думку мудрих авторитетних людей Вишкова. На-певно саме в цей період виникла думка про заснування благодійно-го фонду. Це відбулося у 2009 році після смерті моєї матері, а згодом році ми створили офіційно зареє-стрований українською юстицією Благодійний Фонд «Вишково».

Розмова із засновником

«Разом за Вишково»

45

„Наш фонд – не що інше, як єдність

вишківчан заради Вишкова, заради

нас самих, заради кращого життя.

От і все, це так просто.”

Яка ж мета благодійного фонду?Якщо сформулювати мету фонду в двох реченнях, то це звучати-ме таким чином: збереження та збагачення тисячолітньої спад-щини, матеріальних та духовних цінностей Вишкова. Підтримка добробуту, здоровʼя та культури вишківчан.

Котра з цих цілей є головною на Вашу думку?Підрахувавши наші витрати, най-більше допомоги отримала меди-цина. Ми купили машину швидкої допомоги, систематично надаємо фінансову допомогу лікарні, під-тримуємо важкохворих людей, а також, на основі підтримки спор-тивного життя, закликаємо до здорового способу життя. Це є важ-ливою справою, адже немає нічого ціннішого, ніж людське здоровʼя.

Чи вважаєте ви, що Фонд «Виш-ково» спроможний ще більше зблизити та обʼєднати виш-ківчан?Основною метою нашого фонду є обʼєднання хороших сил Вишкова. Населення Вишкова - різні націо-нальності, чимало релігій, етніч-них та політичних груп. Але існує єдина справа, яка обʼєднує нас – Вишково. З вашого дозволу, з нову повернуся до футболу. Коли я маю можливість побувати на футболь-ному матчі у Вишкові і чую слова « Гойра Вішк!» (Вперед Вишко-во!), які звучать одночасно з вуст різних людей – нехай це будуть українці, угорці, русини, цигани, католицької, реформатської чи православної віри, представники різних партій – я відразу починаю вірити в те, що обʼєднати людей заради спільної мети цілком мож-ливо! З приводу цього я отримав, навіть від друзів, чимало критики, застережень, недовіри, коли впер-

ше розповів їм про цю мету. Напев-но, це найважче завдання для на-шого фонду - обʼєднати вишківчан заради Добра!

За словами друзів, навіть межах релігії чи сімʼї не можливо досяг-ти єдності у будь-якій незначній

справі, а я намагаюсь обʼєднати за-ради спільної мети все населення селища. Але, слава Господу, на мій погляд, це нам вдається зробити, незважаючи на те, що злий дух на-магається нам багато в чому пере-шкоджати. Як на мене, я вірю в те, що терпіння та любов здолають всі негаразди і вірю в людей. Наш фонд – не що інше, як єдність виш-

ківчан заради Вишкова, заради нас самих, заради кращого життя. От і все, це так просто.

Які зміни чи події що відбулись із моменту заснування фонду, принесли Вам радість і задово-лення?Я з радістю згадую всі події, які повʼязані з Вишковом, починаю-чи з заснування фонду, реалізації заходу «Людина року», діяльності телеканалу «Вишково», органі-зації літнього табору відпочинку для дітей, відкриття школи верхо-вої їзди, закінчуючи тим, що маю можливість вручити свій приз засновника фонду тій дитині, яка перемогла таку хворобу, за успіх у лікування якої навіть знатні ліка-рі не вірили. Найціннішим резуль-татом та найважливішою зміною вважаю те, що вдалося зробити хороші справи з підтримкою виш-ківчан, і саме це робить сильні-шою мою віру в те, що Добро може перемогти.

(з Шандором Варга розмовляла Еніке Мезеі)

Висловлюємо щиру вдячність всім причетним до діяльності Фонду «Вишково», хто мо-рально й матеріально допомагає в реалізації наших програм і буде зацікавлений у співпраці в майбутньому.

Просимо звертатись до будь-кого з членів опікунської ради або надсилати пропозиції й прохання за адресою:

Благодійний Фонд «Вишково»Україна, Закарпатська обл.

90454, смт. Вишково, вул. Горького, 16

Тел: (+380-31-42) 58-078Тел: (+380)-96-74 60-831

Фонд має за мету в майбутньому реалізувати ще немало благочинних справ

придбання медобладнання для покращення медико-діагностичного процесу нашої лікарні;• допомога у відкритті дитячого дошкільного закладу, що сприятиме вихованню юних вишківчан;• допомога селищній Раді в реалізації програми «Чисте довкілля» (облаштування каналізаційної системи та сучасного сміттєзвалища, забезпечення системою центрального водопостачання чистою питною водою всього населення Вишкова);• допомога в оздоровленні дітей іпотерапією на базі школи верхової їзди,• та інші добрі справи.

46

хтось просить в тебе допомоги, обовʼязок зробити це?Право одне на це все скаже,а розум зовсім інше надихне.

душа все ж просить: озирнись,зроби, що зможеш, з усіх сил.той третій голос мучить, душить,адже любов той шепіт твій.

в далекій ти дорозі зараззмучений, виснажений силЩе крок один ступити радятьзаради когось з усіх сил.

«Іншим разом!» - каже розум,а право радить почекати.та голос лагідний шепоче:- зроби, навіщо міркувати?

Послухай третій голос тихий,любовʼю зветься він, той милий.то не вагайся, сміло дій – адже той третій голос твІЙ.

хтось потребує допомоги, яка ж його заслуга в цьому?розбите серце позіхає,І розум почекати каже.

та в серці тім христос страдає,а голос лагідний питає:Чому не зробиш все, що можеш?чому комусь не допоможеш?

Послухай третій голос той,адже насправді то – любов.

той третій голос прагне бути – першим керувати, творити, чути,від радості вогнем палати,Без розуму допомагати.

а серце підспівує тихо,адже в нім знову все ожилоним керує третій голос знов,а це не інше як людська любов.

Третій голос

Останній захід сонця 2013 року

Осінній Варгедь

Зимою

Зимовий центр ВишковаЛітом

Прокидається Вишково. Різдво 2013 року

Блискавка над Варгедьом

Православна церква

Благодійний Фонд «Вишково»Україна, Закарпатська область,

90454смт. Вишково, вул. Веленце 9.