Українська мова у віршах 9 клас · Українська мова у віршах 9 клас П.Є. Шевчук, В.П. Шевчук Сторінка 6 Пряма

Відділ освіти, молоді та спорту

Ємільчинської селищної ради

Житомирської області

Шевчук П.Є.,

Шевчук В.П.

Українська мова у віршах

9 клас Навчальний посібник

Степанівка - 2019

Відділ освіти, молоді та спорту



Шевчук П.Є.,

Шевчук В.П.

УКРАЇНСЬКА МОВА У ВІРШАХ

9 КЛАС

Навчальний посібник для учнів і вчителів

закладів загальної середньої освіти

Степанівка - 2019

Затверджено на засіданні педагогічної ради Степанівського ЗЗСО І-ІІІ

ступенів Ємільчинської селищної ради (протокол від 17.01.2019 року).

Укладачі:

Шевчук Петро Євгенович – керівник Степанівського ЗЗСО І-ІІІ

ступенів Ємільчинської селищної ради, вчитель української мови і

літератури;

Шевчук Володимир Петрович - вчитель української мови і літератури

Степанівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів.

Рецензент:

Красновська Наталія Степанівна – заступник керівника

Степанівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів з навчально-виховної роботи, вчитель –

методист.

У посібнику в поетичній формі подається навчальний матеріал з

української мови в 9 класі. Приклади до правил наводяться в основному з

віршів Тараса Шевченка. Нестандартність посібника викликає зацікавленість

учнів до вивчення рідної мови, творчості Тараса Шевченка, сприяє більш

якісному та швидкому засвоєнню ними знань програмового матеріалу.

Може використовуватися вчителями й учнями як додаток до

підручника з української мови для 9 класу.

Українська мова у віршах 9 клас

П.Є. Шевчук, В.П. Шевчук Сторінка 3

Зміст

Передмова ............................................................................................ 4

Синтаксис ............................................................................................. 5

Пряма мова .......................................................................................... 6

Розділові знаки при прямій мові ......................................................... 7

Заміна прямої мови непрямою ........................................................... 9

Діалог ................................................................................................. 11

Розділові знаки при діалозі .............................................................. 12

Цитата ................................................................................................ 13

Складне речення ................................................................................ 15

Види складних речень ...................................................................... 16

Складносурядні речення ..................................................................... 17

Сполучники сурядності .................................................................... 18

Розділові знаки в складносурядному реченні ................................... 19

Складнопідрядні речення.................................................................... 21

Види підрядних речень .................................................................... 22

Типи підрядності .............................................................................. 27

Складні безсполучникові речення ....................................................... 29

Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні ................. 30

Про авторів ........................................................................................ 34

Список використаних джерел…………………………………………………………..35



Передмова

Навчальний посібник «Українська мова у віршах. 9 клас» охоплює

матеріал з української мови, передбачений програмою для 9 класу.

Він містить відомості з чотирьох розділів синтаксису: «Пряма

мова», «Діалог», «Цитата», «Складне речення».

Його специфіка порівняно з нормативним підручником полягає в

тому, що навчальний матеріал, правила та визначення подаються в

поетичній формі, як і приклади до них. Дитина поринає в світ поезії.

Це пробуджує емоції, сприяє

максимальному зосередженню

уваги школярів, бо матеріал

подається стисло – віршами. І

не можна пропустити основне,

треба зуміти чітко виділити

головне й зробити певні

висновки.

Викликає зацікавлення

учнів багатий ілюстративний

матеріал, який гармонійно

поєднується зі змістом тексту.

Посібник призначений насамперед для закріплення здобутих

знань, адже правило та приклад у формі вірша надовго зберігаються в

пам’яті школяра. Це урізноманітнює і

збагачує методику викладання

української мови в школі. Тому до нього

можуть звертатися за додатковим

матеріалом вчителі, які викладають

українську мову в дев’ятих класах.

Як говорив французький поет,

історик і політичний діяч Альфонс де

Ламартін: «Поезія – це найвеличніша

форма, в яку може втілитися людська

думка».



Синтаксис

Синтаксис1 – це розділ мовознавчої науки,

Пропасти він не дасть від скуки,

Словосполучення і речення вивчає,

Блажен, хто його добре знає!

1 Си́нтаксис (дав.-гр. σύνταξις — «побудова, порядок, складання», від σύν — «з, разом» і ταξις —

«впорядкування») — розділ граматики, що вивчає граматичну будову словосполучень та речень у мові.



Пряма мова

Пряма мова2 – не крива, Чуже мовлення як взяти,

Треба мудра голова, Та дослівно передати,

Щоб у цьому розібратись, Ото й буде пряма мова,

Про нюанси всі дізнатись. Відповідь тобі готова.

Приклади.

Промовила: «Не вернуся! «Чого в'янеш, моя доню?» —

В далекому краї Мати не спитала,

В чужу землю, чужі люде За старого, багатого

Мене заховають» Нищечком єднала.

Т.Шевченко Т.Шевченко

“Бреше,— скажуть,— сякий-такий!

(Звичайно, не в очі),

А так тілько псує мову

Та людей морочить”.

2 Пряма мова — це спосіб передачі чужої мови, при якому мовець або автор тексту повністю зберігає її

лексичні, синтаксичні та стилістичні особливості.



Розділові знаки при прямій мові

Слова автора, двокрапка,

Дві, а не одна лапка,

В кінці лапки закриваєм.

Перед цим поставим знак,

Який пишеться отак ( ! ? .)

Приклади.

А якщо все навпаки -

Відкриваємо лапки,

Кажем, кричимо, питаєм,



Який пишеться отак ( ,! ? ).

А тоді тире поставим,

Слова автора добавим.



Приклади.

Висипали запорожці —.

Лиман човни вкрили.

«Грай же, море!» — заспівали,

Запінились хвилі.

Т.Шевченко

«Де-то мій Ярема?» -

Сама думає. Не знає,

Що він коло неї…

Т.Шевченко

Слова автора коли

В середину забрели,

Тире й кома з двох боків

Врятують їх від кулаків.

Новину ми маєм нині:

Пряма мова в середині,

Слова автора в напрузі,

Що ж то буде тепер, друзі?

Що робити нам і як?

Будемо писати так:

Слова автора, двокрапка,

Дві, а не одна лапка,

Кажем, кричимо, питаєм,



Який пишеться отак ( ! ? ,)





А якщо дві прямі мови

Влізти в речення готові,

Тяжко все це описати,

Та пораду треба дати.

Відкриваємо лапки,

Йде пряма мова залюбки.

Відповідний ставим знак,

Який пишеться отак (, ! ? ).



Після них двокрапку ставим,

Тире. Пряму мову пишем

З великої букви лише.

Відповідний ставим знак,

Який пишеться отак ( ! ? .)

Аж тепер лапки закрить,

Ну а приклад так звучить:

Заміна прямої мови непрямою3

Що робити? Що робить?

Пряму мову замінить

Непрямою. От задача!

Бідний учень ледь не плаче.

Треба так все закрутить,

Складне речення зробить

З прямої мови. – А це як?

Робиться це, хлопче, так.

3 Непряма мова — це чуже мовлення, передане тільки із збереженням змісту висловлюваної думки без

збереження форми та інтонації висловлювання.



Перш потрібно відшукати

Слова автора й почати

Ними речення складне,

З них же вийде головне.

Далі вибери сполучник,

Який більш для цього зручний:

Що, коли, де, як, чому,

Щоб, для чого, чи, кому.

Можна й інші – їх багато,

Скоро будеш про це знати.

Пряму мову тут берем,

В речення її введем.

Пряма мова, як не складно,

Стане реченням підрядним

Та зазнає трохи змін,

Де був «ти», «я» - стане «він»,

Зміним «ми», «ви» на «вони»,

Може, ще десь щось зміни.

Замінили ми з тобою

Пряму мову непрямою.



Приклади.

Діалог

Про діалог4 в нас піде мова,

Це двох чи більш осіб розмова. Д І ЛО

Із реплік він складається, А Г

З рядка нового починається.

─ Скажи мені, мати, де йде сонце спати?

─ За високу гору, в золоту комору.

─ А хто йому стелить на білій постелі?

─ Зіронька вечірня, гарна, як царівна.

Марійка Підгірянка

─ Добривечір, а де дочка?

─ Умерла, панове.

─ Лжеш, Іудо, нагаями!

─ Посипались знову.

Т.Шевченко

4 Діало́г (dialog) — двосторонній обмін інформацією (розмова, спілкування) між двома або більше людьми

(або у технічній мові — людиною та ЕОМ) у вигляді питань та відповідей.



Розділові знаки при діалозі

Слова автора коли

Перед репліку ввели,

Після них двокрапку втнем,

Репліку з тире почнем.

Якщо автора слова,

Після репліки бува,

Ставим відповідний знак,

Який пишеться отак (,! ?),

А за ним тире поставим,


При діалозі, слова кожного зі співрозмовників називаються реплікою5.

5 Репліка; ж. (фр., від лат., повертаю назад, відбиваю)

1. Коротке висловлювання, зауваження одного співбесідника іншому з нагоди чого-небудь.

2. Відповідь або заперечення, зауваження однієї дійової особи іншій у сценічному діалозі.

3. юр. Заперечення сторони на судовому процесі.

4. муз. Повторення музичної фрази іншим голосом чи інструментом або в іншій тональності.



Цитата

Запитала доня в тата:

«Тату, що таке цитата6?»

Тато гордо відповів:

«Я це в школі колись вчив».

Якщо вислів ти чужий Приклад.

Хочеш ввести у текст свій,

Ти його в лапки візьми,

Бач, які розумні ми.

Ото й буде це цитата,

Як не знаєш, питай тата.

Віршовий текст як цитувати,

Його не треба в лапки брати,

Лиш тире в кінці постав,

Слова автора добав.

6 Цита́та (пізньолат. citatio, від лат. cito — «зрушую», «викликаю») — невеликий уривок з літературного,

наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору.

Речення з цитатами за своєю будовою та пунктуаційним оформленням не відрізняються від речень з

прямою мовою. Різниця полягає в спеціальному призначенні цитат і обов'язковому точному посиланні на

джерело цитованого висловлювання.

Цитують, дослівно відтворюючи, уривки з наукових праць, художніх текстів, чиїсь висловлювання для

підтвердження певної думки.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0#Пізня_латина

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80



Приклад.

Борітеся — поборете!

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая! –

цими словами Т.Г. Шевченко став на захист усіх поневолених народів.

А іще таке бува:

Перед стро´фою 7слова

Автора, (як «шапка»),

Тоді ставиться двокрапка.

Мимоволі сам засвідчуєшся від добре знайомого,

але завжди вражаючого Шевченкового відкриття-

одкровення:

У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим.

Г. Тарасюк.

А буває ще , до слова,

Вводиться як пряма мова

В текст цитата, розумієш?

Та ти це уже умієш.

Приклад. Декламував не раз, бувало,

рядки Тараса за столом:

«Мені тринадцятий минало,

я пас ягнята за селом». (Д. Луценко.)

7 Строфа´ - це група віршованих рядків, об'єднаних не тільки за змістом, а й певним римуванням та

інтонацією, причому таке сполучення рядків і надалі має повторюватися у творі. Строфа зазвичай - речення

чи сукупність речень.



Складне речення

Зацікавило мене,

Яке речення складне8?

Щось же люди, мабуть, знали,

Якщо так його назвали.

Тож підручник я узяв Речення складне оте,

І таке там прочитав. Має не одне просте

Речення, а два чи більше,

Від того йому не гірше.

Оті речення всеціло

Об’єднались в одне ціле

Інтонацією, змістом,

Немов склеїли їх тістом.

Сполучники9 в них можуть бути,

Ну а можуть і не бути.

Таке про сполучники

Пишуть всі підручники.

Приклади (речення, об’єднані сполучниковим і безсполучниковим

зв’язком; підмет - , присудок - ).

І смеркає, і світає, Нема на світі України,

День божий минає, Немає другого Дніпра,

І знову люд потомлений, А ви прете׳ся на чужину

І все спочиває. Шукати доброго добра…

Т. Шевченко Т. Шевченко

8 Складне речення — це речення, яке має дві або більше граматичних основ, тобто складається з двох або

більше простих речень. 9 Сполуч́ник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин

складного речення.



Види складних речень

В нашій милій, рідній мові

Є речення сполучникові,

Безсполучникові також є,

Це краси їй додає.

Якби знала, що покине, -

Була б не любила;

Якби знала, що загине, -

Була б не пустила (Т. Шевченко). – Сполучникове речення.

Кричать сови, спить діброва,

Зіроньки сіяють,

Понад шляхом, щирицею,

Ховрашки гуляють (Т. Шевченко). – Безсполучникове речення.

Речення сполучникові

Поділяються, до слова,

На складносурядні

Та складнопідрядні

Речення складносурядні10.

В них сполучники сурядні

Сполучають їх частинки,

Рівноправні половинки. 1 2 І день іде , і ніч іде, [ ] , і [ ] , і [ ] – лінійна схема речення І , голову схопивши в руки, 1, 2, 3 – частини сладносурядного 3 речення Дивуєшся… (Т. Шевченко) - позначення сполучників

10

Складносурядне речення (ССР) — складне речення, в якому прості (сурядні)речення рівноправні за змістом і пов'язані сурядними сполучниками.



Речення складнопідрядні11, Приклади.

В них сполучники підрядні Схаменіться! будьте люди,

Сполучають їх частинки, Бо лихо вам буде…

Нерівноправні половинки. Т. Шевченко За якої умови?

Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя…

Т. Шевченко

За якої умови?

Якби ( ) , [ ] – лінійна схема речення

[ ] – головне речення;

( ) – підрядне речення.

Складносурядні речення

Чом так зветься? – відгадай, Та при цьому пригадай Тему про сполучники, Полистай підручники. Що сполучник сполучає, Кожен семикласник знає – Частини речення складного Що тут тяжкого такого? Хочете іще поради? Подивіться на розряди. Є сполучники підрядні. Є сполучники сурядні. Речення складносурядні.

В них сполучники сурядні

Їхні з’єднують частинки,

Рівноправні половинки. 11

Складнопідрядним називається таке складнеречення, у якому одне просте речення за змістом і граматично залежить від іншого та з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова



Приклади. І на оновленій землі Врага не буде супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люди на землі (Т.Шевченко)

– лінійна схема речення

Грім гогоче, а блискавка небо роздирає (Т.Шевченко). [ ], а [ ]

Сполучники сурядності

Їх не так уже й багато,

Маємо тож добре знати:

На три групи ділять їх,

Перелічимо усіх.

До переліку готові?

Протиставні, розділові,

Ще єднальні є у нас,

Перелічимо для вас.

А, але, однак, зате,

Не забудемо проте.

Ох сполучники ці славні,

Які звуться протиставні.

Як казав колись мій батько:

“На городі бузина, а в Києві дядько”12.

12

Фразеологізм, який вживається для означення абсолютно різнорідних речей.



А єднальних зовсім мало,

Сумніватись не пристало

Називати їх чи ні:

і, й, та, також, ані.

Вічно там блукають хмари і пасуться по траві, і за всім із гір високих стежать скелі – вартові (О.Олесь). До переліку готові

Сполучники розділові:

Чи, або, хоч, то, то…то,

Або…або, не то…не то,

Чи…чи, хоч…хоч, чи то…чи то.

Чи гомонять, чи сплять діброви,

чи спів несуть птахи степам, то

чути матері там мову, то чути

мати ходить там (П.Усенко).

Розділові знаки в складносурядному реченні

Речення це вередливе,

Розділових знаків злива,

Крапка з комою, тире,

Кома13. Хто тут розбере,

Коли ставить, коли – ні,

Ой же лишенько мені.

Та все просто і толково: Приклад.

Нема коми, якщо слово Тут росу вечірню трави п’ють

Спільне є для двох частинок, і в ароматі медуниці хрущі

Рівноправних половинок. Шевченківські гудуть (В. Сосюра).

13

Кома ставиться між частинами складносурядного речення.



де ? де ?

Тут трави п’ють Тут хрущі гудуть

А якщо оті частинки –

Далекі за змістом половинки,

Ком багато – отоді

Таке речення в біді.

Треба його рятувати,

Крапку з комою 14вставляти.

Приклад. Настя, як завжди, мріяла про землю ; і земля вставала проти неї,

ворожа, жорстока.

Якщо постріл в полі трісне,

Зайчик миттю в кущах зникне.

Тож і ти не лови гав,

Тире в реченні постав.

Як швидка зміна подій,

Став тире15 і не потій.

Приклад.

Гримнув постріл – і зайчик зник.

Підсумуємо

14

Крапка з комою ставиться, якщо частини складносурядного речення далекі за змістом або в середині їх є

свої розділові знаки. 15

Тире ставиться, якщо частини складносурядного речення, поєднані сполучниками і, та, виражають

протиставлення або швидку зміну подій.



Складнопідрядні речення

Речення складнопідрядні.

В них сполучники підрядні

Сполучають їх частинки,

Нерівноправні половинки.

Головним одне з них зветься,

Друге у полон здається.

Тож залежним його звуть

Чи підрядним – одна суть.

Щось подібне ми стрічали,

Як словосполучення вивчали.

Слово головне – питає,

Залежне ж бо – відповідає.

От і буде при нагоді

Нам підказка в цій пригоді.

Визначити геть нескладно,

Головне де, де підрядне.

Речення яке питає,

Головним себе вважає,

Підрядне ж бо – відповідає.

Приклад. Отак і ви прочитайте,

Щоб не сонним снились

Всі неправди, щоб розкрились

Високі могили

Перед вашими очима,

Щоб ви розпитали з якою метою? що?

Мучеників: кого, коли,

За що розпинали! [ ], щоб ( ), щоб ( ), щоб ( ), ( )



Види підрядних речень

Означальні

Який? Яка? Яке? Які?

Що за речення такі?

Означальні це, небоже,

На означення похоже.

Отже будеш знать ти нині:

Пояснюють якесь слово

В головній частині.

Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами…

Максим Рильський

який? яка? [ …імен.16] , (коли17…імен.) , (яку…)

16

Імен. – скорочена назва частини мови, від якої ставимо питання. 17

Сполучні слова пишемо в дужках, оскільки вони є членами речення. Сполучники ставимо перед дужками. Сполучники не є членами речення.



З’ясувальні

Що? чого? чому? і чим?

Хто? кого? кому? і ким?

Ще на кому? і на чому?

Вмить з’ясують без утоми

Якщо знаєш ти додатка,

Буде все в тебе в порядку.

Приклади. [Я люблю], щоб (сонце гріло),

щоб (гукали скрізь громи),

щоб (нове життя будило

рух і гомін між людьми)

(П. Грабовський).

чому?

[Вибачайте люди добрі], що (козацьку славу так навмання розказую)

(Т. Шевченко)

Підрядні місця18

Вказують на місце дії,

Де відбудуться події,

Звідки йдеш, ведеш куди.

Тільки правильно веди.

Приклади. Бо де нема святої волі,

Не буде там добра ніколи (Т. Шевченко). куди?

де?

Розійшлися гайдамаки,

куди який знає (Т. Шевченко).

де?

(Де кров текла козацькая) , [трава зеленіє] (Т. Шевченко). 18 Підрядні обставинні речення: місця, часу, порівняльні, причини, мети, наслідкові, умови, допустові, крім

способу дії і ступеня, - пояснюють все головне речення, а не окреме слово.



Підрядні часу

Дивні речення є в нас,

Вони вказують на час

Або на тривалість дії,

Коли відбудуться події,

А ще відколи? довго як?

Враз дізнається усяк.

Приклади. Виспівує, поки вийде чорнобрива з хати (Т. Шевченко).

доки?

[…] , (поки…)

Як став місяць серед неба, коли?

ревнула гармата (Т. Шевченко).

(Як…) , […]

Підрядні способу дії і ступеня

Перепони як здолати,

Який спосіб підібрати,

Якою мірою? Наскільки?

Про це вкажуть і не тільки.

Чи заплаче серце одно на всім світі, як?

як я з вами плакав? […дієсл.] , (як…)

Підрядні порівняльні

Та найбільше популярні

Речення в нас порівняльні,

Бо є в кожного бажання

Використать порівняння.

Когось з чимось порівняти,

Щоб від того радість мати.



Приклади.

Зацвіла в долині червона калина,

ніби засміялась дівчина – дитина

(Т. Шевченко).

Немовби день чекає ночі,

я так побачення чекав

(П. Сердюк).

Підрядні причини

Ці працюють без упину,

Щоб вказати на причину,

З якої причини щось сталось,

Чому, через що вам не спалось:

Ой дрімайте, не дрімайте,

Не будете спати,

Бо поїхав мій миленький

Іншої шукати.

(Пісня «Цвіте терен»)



Підрядні мети

Для чого? Щоб досягти

Заповітної мети.

З якою метою?

Щоб бути з тобою.

А якщо навіщо?

Щоб до тебе ближче.

Ходив я, та плакав, та людей шукав, для чого?

щоб добру навчили [ ], [ ], [ ], ( ).

(Т. Шевченко). з якою метою?

Пішла вночі до ворожки,

щоб поворожити (Т. Шевченко).

Підрядні наслідкові19

Їх питання не лякає,

Бо питань у них немає,

Сполучник “так що” зате є,

От він їх і видає,

Й будеш знать віднині:

Вказують на наслідок того,

Про що йдеться в головній частині.

Приклади.

Є руки й охота,

так що ладиться робота (Народна творчість).

На небі збиралися великі хмари,

так що можна сподіватися дощу (Н. Рибак).

так що

19 Підрядні наслідкові речення не відповідають на питання. Такі речення розрізняють за допомогою

вказівного слова «так» і сполучника «що» («так що») або ж за змістом - вказують на наслідок того, про що йде мова в головній частині.



Підрядні умови

Повторно знову й знову:

Вони вкажуть на умову,

За якої нині стане можливим те,

Про що йдеться в головній частині.

Приклад.

Обіцявся чорнобровий, коли не загине, за якої умови?

обіцявся вернутися (Т. Шевченко).

коли…

Підрядні допустові

Уяви собі на мить:

Ніщо не може їх спинить.

Незважаючи на що?

Не зважають ні на що!

Хоча лежачого й не б’ють,

то і полежать не дають ледачому.


незважаючи на що?

хоча

Типи підрядності

Однорідна підрядність

Тут підрядних кілька речень

Одна׳кових – без заперечень:

Одне й те ж питання мають,

Як близнята виглядають,

Стосуються одного ж слова в головному

Або ж речення в цілому.



Приклад.

Розкажи, як за горою сонечко сідає,

як у Дніпра веселочка воду позичає


Неоднорідна підрядність

Варто все ж сказать таки:

Тут все буде навпаки.

Тут підрядних кілька речень

Різних – теж без заперечень:

Різні всі питання мають,

По-різному виглядають,

Стосуються різних слів у головному

Або ж речення в цілому.

Приклад.

Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі

справжнє літо. (І. Нечуй-Левицький).

Послідовна підрядність

Щоб тягти цей мови плуг,

Підрядні частини утворили ланцюг:

Перша залежить від головного,

Друга – від першої, що тут такого?

А третя від другої й далі отак,

Одна без одної, виходить, ніяк.



Приклади. чому? як?

Дайте водички попити, бо так їсти хочу,

що аж переночувати ніде (Народна творчість). […], бо (…), що (…)

Знаєте, яку ми робимо помилку, що? коли? що?

коли говоримо, що не розуміємо

класичної музики? (Я. Грінчук). […], (яку…), (коли…),(що…)

Складні безсполучникові речення

Речення безсполучникові –

Це щось дивне в нашій мові,

В них сполучників нема,

І то, мабуть, недарма.

Вам цікаво і мені:

Ці ж бо речення складні,

Чим з’єднати їх частинки?

І які ці половинки?

Та не треба голосить, Гласить правила ще вміст,

В книжці правило гласить: Що об’єднує їх зміст.

З’єднує їх інтонація, Уторопав, друже, ти?

Отака–от ситуація. Пора приклад навести׳.

Минають дні, минають ночі,

Минає літо. Шелестить

Пожовкле листя, гаснуть очі,

Заснули думи, серце спить.


Смислові відношення одночасності дій.



Було колись – в Україні Відношення часу

Ревіли гармати;

Було колись – запорожці [ ] - [ ] ; [ ] - [ ]

Вміли панувати (Т. Шевченко).

Сонце заходить, гори чорніють,

пташечка тихне, поле німіє.



Розділові знаки в безсполучниковому

складному реченні

Кома

Якщо речення-частинки – Тихесенько вітер віє,

Однорідні половинки, Степи, лани мріють,

Кома розділяє їх, Між ярами над ставами

Зрозуміло це для всіх. Верби зеленіють.





Крапка з комою

Тут уже трохи складніш,

Крапка з комою – коли ж

Речення поширені

Чи комами начинені,

А ще для безпеки –

За змістом далекі.

Приклади.

Реве, стогне завірюха, котить,

верне полем; стоїть Катря серед

поля, дала сльозам волю.


Людей не чують; через базар кажан костокрилий

перелетить; на вигоні сова завиває (Т. Шевченко).

Двокрапка

Коли другому реченню вдається

Вказати на причину того, про що йдеться

В першому нашому реченні, -

Вони на двокрапку приречені.

Не сотвори собі кумира: кумир витворює раба (В. Забаштанський).

Дуже тішиться бджола:

дика груша розцвіла (О. Паранова).

Як першу частину пояснює друга

Чи зміст розкриває своєї подруги,

Двокрапку в такому випадку постав,

Усім розкажи, може, хто і не знав.



Приклади.

І сниться: він іде до хати,

його стрічає рідна мати

і каже ніжнії слова (Т. Шевченко).

{друга і третя частини

пояснюють (доповнюють) першу}

Дивлюся: хати над шляхами та городи

з стома церквами (Т. Шевченко).

Тире

Зміст речень якщо протиставити

Або якщо його зіставити,

Тире тоді мусимо ставити,

Воно має тут тільки правити.

Поглянув на ягнята – не мої ягнята

(Т. Шевченко). [ ] – [ ]. - зіставлення

То не хмара біла – пташка хмарою

спустилась (Т. Шевченко). [ ] – [ ]. - протиставлення

Не русалонька блукає – то дівчина ходить (Т. Шевченко). [ ] – [ ].

Якщо в другому реченні – висновок,

Чи в другому реченні – наслідок

Того, про що в першому йдеться,

Тире і тут місце знайдеться.

Повіяв вітер по долині – пішла дібровою луна (Т. Шевченко).

[ ] – [ ]. - наслідок

Зайде сонце – Катерина по садочку ходить (Т. Шевченко).

[ ] – [ ]. - час



Як швидка зміна подій,

Ти також миттєво дій,

Став тире і посміхнись,

Та знаннями поділись.

Приклади.

Погасив світло знов –

ось тобі й ніч (С. Гуцало).

Грім ударив – захитались

темне небо і земля (Я. Жарко).

Варто всім нам пам’ятати: Приклади.

Тире також будем мати, Подивилась ясно –

Як два речення узяти заспівали скрипки (П. Тичина).

Та зміст їхній порівняти.

Говорить – шовком вишиває

(Народна творчість).

Оглянувся – в порту вже кипить бій

(О. Гончар).



Про авторів

Автор віршів цієї книги –

Шевчук Петро Євгенович,

директор Степанівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів



Дизайн та художнє оформлення книги –

Шевчук Володимир Петрович,

вчитель української мови і літератури

Степанівського закладу загальної

середньої освіти

І-ІІІ ступенів



Список використаних джерел

1. Академічний тлумачний словник української мови [ Електронний ресурс]. –

URL : https://sum.in.ua/

2. Словник – довідник основних мовних термінів і понять [ Електронний ресурс]. –

URL :

https://lubbook.org/book_320_glava_52_Slovnik_%E2%80%93dov%D1%9

6dnik_osnovni.html

3. Українська мова: підручник для 9 класу загальноосвіт. нав. закладів / О.П.

Глазова. – Харків: Вид-во «Ранок», 2017. – 240 с. : іл.

4. Шевченко Т.Г. Кобзар / Вступ. стаття О. Гончара; Приміт. Л. Кодацької; Іл.

худож. В. Куткіна. – К: Дніпро, 1986. – 542 с.

https://sum.in.ua/

https://lubbook.org/book_320_glava_52_Slovnik_%E2%80%93dov%D1%96dnik_osnovni.html

https://lubbook.org/book_320_glava_52_Slovnik_%E2%80%93dov%D1%96dnik_osnovni.html



Documents

Українська мова у віршах 9 клас · Українська мова у віршах 9 клас П.Є. Шевчук, В.П. Шевчук Сторінка 6 Пряма