Без мови немає нації

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 14mdash15 (1118-1119) 8mdash21 квітня 2021

ОЛЕНА БОНДАРЕНКО

3МИКОЛА ЧАБАН

4

8-9НАДІЯ НАУМОВА

10ІВАН ХЛАНТА

15

МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ 4 квітня у програмі ldquoВзгляд с Банковойrdquo телеканалу ldquoДомrdquo прес-секретарка президента України Юлія Мен-

дель виступила з міркуваннями які збурили громадськістьldquoРосія не є монополістом на російську мову І нам пора давно самим демонополізувати російську мову І

голосно заявити що в Україні є українська російська моваrdquo ndash сказала Юлія Мендель

Українська російська мова mdash Ні наступ на державну українську

Ось кілька цитат з її виступу які най-більше обговорюються в мережах (цитує-мо мовою оригіналу)

ndash ldquoОт принятого в разгар предвыборной гонки 2019 года закона о языке вся страна так и не заговорила на украинскомrdquo

ndash ldquoУкраине нужно подняться над те-мой языка и подумать о том как спло-тить обществоrdquo

ndash ldquoУкраинский должен быть защищен и сегодня он защищен Но должны быть защищены и граждане И не важно какой язык они используют в быту Ведь самая большая ценность mdash это человекrdquo

ndash ldquoРоссия не является монополистом на русский язык И нам пора давно самим демонополизировать русский язык И ска-зать громко что в Украине есть украин-ский русский языкrdquo

Редакція газети ldquoСлово Просвітиrdquo сьо-годні друкує думки журналістів громад-ських діячів політиків які зреагували на ці неоднозначні заяви речниці президента Во-лодимира Зеленського оприлюднивши їх зокрема в соцмережі Фейсбук

ldquoЗеленіrdquo прагнуть вивести питання розширення простору використання державної мови за межі блоку питань національної безпеки І це дуже небезпечний шляхМовний закон був прийнятий не для

того щоб усі заговорили українською Сенс в іншому ndash у публічному просто-рі держава що зветься Україна має од-ну державну мову ndash українську має домі-нувати саме вона українська а не ldquoякась іншаrdquo Мендель каже що зараз україн-ська мова захищена але це брехня Закон іще навіть не повністю набув чинності але вже активно саботується різноманіт-

ними дрібними колонізаторами які міц-но вчепилися у свій домінантний статус Крім того вороги України із числа тих самих ldquoслугrdquo постійно заявляють про на-міри його знищити Прибрати санкції за злісні порушення ndash це фактично вбити закон як такий Далі він перетвориться на декларацію благих намірів

Захист громадян Яких Тих хто від-мовляються від української Так вони в нас дуже навіть захищені В Україні можна повністю реалізовуватися гарно заробляти мати авторитет взагалі не ви-користовуючи українську мову Повірте ndash я мешкаю саме в такому місті де це за-просто

Найбільш незахищеною категорі-єю населення в Україні ще й досі є укра-їномовні українці Бути україномовним українцем на великих просторах нашої держави банально невигідно ldquoрусскімrdquo ldquoххломrdquo ldquoмєстнимrdquo ldquoукрАінцемrdquo а головне ldquoрусскоязичнимrdquo ndash якось пер-спективніше

Якщо я взагалі почав про якусь там програму на каналі ldquoДомrdquo то варто ска-зати й про те що цей канал сам по собі абсурдний Українська влада використо-вує його щоб виправдовуватися й роз-повідати про свою прихильність до ро-сійської мови Це гра на боці ldquoрусского міраrdquo Діяльність за межами здорового глузду Що ж до ldquoцільової аудиторіїrdquo то людям які мають намір мешкати у віль-ній Україні потрібен образно кажучи не ldquoДомrdquo а ldquoДімrdquo а ті хто бажають від-межуватися від української мови чле-нами української спільноти не стануть А будь-які ldquoособиє статусиrdquo і спеціаль-ні умови лише наближатимуть їх до Росії Російське культурне поле намертво впая-не в політичне

Нам не потрібні люди в головах яких живуть російські наративи і роїться нена-висть до України та всього українського Я вже мовчу про наявність у багатьох із них російських паспортів

На жаль велика частина ldquoнасєлєніяrdquo що мешкаючи на окупованих територі-ях пройшла ldquoшколу російського фашиз-муrdquo не придатна для інтеграції в україн-ське культурно-політичне поле а вороже налаштованих елементів нам тут і без них вистачає

Сергій БРАГАР

На найвищому державному рівні Аваков і Мендель говорять про якусь українську російську мову Це настільки абсурдно після семи ро-

ків війни з ворогом який власне під прапором збереження рускоязичних в Україні знищує наше теперішнє і май-бутнє що й коментувати гидко За сім років якщо вже ти вирішив бути на бо-ці України за сім довгих років невже той хто не знав української не міг її вивчи-ти Мостять-мостять Крутять-крутять Все шукають якесь виправдання своїй лі-ні і тупизні Якщо ми приймемо тези які навrsquoязують Аваков-Мендель і група бло-герів-ломів то який смисл взагалі у війні за незалежність Ти можеш не любити й не розуміти українську мову але не розу-міти що ldquoрусский языкrdquo його толерація і державна підтримка у будь-якій формі ndash це просто пастка Або дурість Або готов-ність до зради

Віктор ЛЕШИК

Закінчення на стор 2

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

2 Гаряча тема Обговорення в мережі

Відмазка для того щоб далі ігнорувати українську мову в Україні Про ldquoукраїнську російськуrdquo Не буду повторювати оче-

видні речі натомість пропоную подивитися на світовий досвід двомовностібагатомовності Який використовують як ldquoаргу-ментrdquo прихильники двомовнос-ті в Україні

Очевидно що сьогодні пря-мо виступати за офіційну дво-мовність в Україні не беруться навіть відверто промосковські сили (що є нашим досягнен-ням) але по факту вони ж гово-рять саме про це

Двомовнібагатомовні краї-ни діляться на три групи

1 Двомовні або багатомовні країни де немає власної націо-нальної мови Наприклад Кана-да Країна створена переселен-цями на новому місці

2 Двомовні або багатомов-ні країни де є декілька держа-вотворчих етносів Наприклад Бельгія Ця країна поділена на два регіони за мовно-етнічною ознакою У Фландрії та Валонії не просто свої мови у них свої регіональні парламенти та уря-ди У Бельгії немає загальнона-ціональних ЗМІ і партій mdash всі жорстко привrsquoязані до тієї чи ін-шої мовної спільноти Бельгій-ці жартують що є лише дві єди-ні спільні для всіх них інституції ndash це король та футбольна збірна

3 Постколоніальні країни які зберегли офіційний статус імперської мови Наприклад Ірландія чи Білорусь Оце вже більш схоже на наш випадок І який результат Він відомий ndash повна домінація мови колиш-ньої метрополії та загрожений статус власної національної мо-ви І це все за умов декларованої мовної ldquoрівноправностіrdquo

ldquoУкраїнської російськоїrdquo мо-ви не існує Існує російська мо-ва І вперте небажання деяких державних чиновників послуго-вуватись українською

Андрій ІЛЛЄНКО

Немає жодної ldquoукраїнської російськоїrdquo є українська і є російська Думати що абсурдними

мантрами про ldquoукраинский рус-скийrdquo можна змінити доктрину путіна про захист російськомов-них в усьому світі щонайменше легковажно

Вважати що цими ж мантра-ми можна посилити українське культурне різноманіття ndash без-глуздо Бо це різноманіття і так має місце а російська мова по-сідає у ньому належне і ndash скаже-мо відверто ndash далеко не останнє місце

Гадати що ми можемо збага-тити російську мову чимось ви-нятковим дивно і хибно хіба що удосконалити суржик Україна ndash не Росія ми маємо свою мо-ву яку й повинні посилювати та збагачувати А українсько-ро-сійський суржик як вияв впли-ву російської на українську

та репресованого становища останньої в Російській імперії та СССР збагачення не потребує Навпаки кожна освічена люди-на має тікати від нього якнайпо-далі Політики у тому числі Хіба когось непокоять лаври Азарова з його ldquoазарівкоюrdquo

Отже експортний потенціал ідеї про ldquoукраинский русскийrdquo мертвий путіна на це не купиш

А ось внутрішня ціна просу-вання цієї ідеї уже не лише гла-вою МВС Аваковим а й пред-ставниками офісу Президента як-от Мендель буде надвисо-кою нове коло спровокованої владою зневаги до української ревізія мовного законодавства та новий виток внутрішньої не-стабільності

Чому нестабільності Бо за-кономірний результат теми про ldquoукраинский русскийrdquo яку вки-нула у суспільство влада повер-нення у політичний порядок денний дискусії про другу дер-жавну мову ndash російську Аякже це ж уже не російська це наша ldquoукраїнська російськаrdquo

Але й це путіна не зупинить він ненавидить не українську мову він ненавидить Українську Незалежність та людей які є її носіями Не зважаючи на мову їх спілкування

Тому я закликаю владу за-йнятися чимось більш продук-тивним Наприклад ознайо-митися із Законом України про застосування української мови як державної та статтею 10 Кон-ституції України ndash там усе про усі мови уже написано

Вrsquoячеслав КИРИЛЕНКО

Владо жени геть двієшників і ватників що затесались у ваші рядиІснують певні громадяни що

ldquoпедалюютьrdquo питання скасуван-ня штрафів за порушення Зако-ну ldquoПро забезпечення функці-онування української мови як державноїrdquo По-перше Вам не-шановні влада протипоказа-на а ваші незнання історії за-грожують національній безпеці України Думаю що й у вла-ди вистачить розуму не підтри-мувати ці маніакальні марення Пора окремих нардепів що по-ширюють такі ldquoініціативиrdquo пра-вомірність їхньої позиції роз-глядати в комітеті з етики Ця несвідома ldquoратьrdquo повинна ро-зуміти що до ВРУ відстоювати українську мову вийдуть всі на-ціонально-демократичні сили Слід назвати всіх українофобів щоб їхні родичі знайомі одно-партійці почали вчити їх розуму і примусили вискакувати із ват-них валянків А за їх ватну пози-цію вручати медалі московських попихачів mdash всім ldquoохочимrdquo роз-хитувати спокій в Україні Анти-номінація ldquoМосковський попи-

хачrdquo запроваджена Товариством ldquoПросвітаrdquo ім Т Г Шевчен-ка І першим відзначеним кіль-ка років тому є міністр Аваков нездатний опанувати державну мову хоча це є обовrsquoязком дер-жавного службовця

Микола ГОЛОМША

Знову почалися атаки на ldquoЗакон про мовуrdquoПитання мови mdash це питання

національної безпеки Ні біль-ше ні менше Тому що мова фор-мує інформаційне середовище І якщо ви говорите російською то читаєте російською дивите-ся фільми російською заванта-жуєте YouTube російською А в сучасному світі ключова війна mdash інформаційна Війна за мізки А мова визначає те як ви думаєте І про що ви думаєте

А хто визначає інформа-ційне середовище в російсько-мовному світі Здогадаєтеся з трьох раз І ви можете скільки завгодно говорити що ви теж власник бренду ldquoговорю росій-ськоюrdquo але це не має ніяко-го значення Тому що смисли в російськомовному середови-щі формує Росія І завжди буде формувати У неї більше ресур-сів От і все І якщо ви залиша-єтеся в російськомовному се-редовищі то залишаєтеся під впливом Росії

Якими б розумними думка-ми ви себе не тішили Скільки би не раділи що це ми заснува-ли Москву Може й ми Але на свою голову Колись індіанці також нагодували голодних пе-реселенців з Європи Добром це для них не закінчилось І для нас не скінчиться якщо ми дозволимо використати наше марнославство і затягти нас на-зад до російської мови Бо за-раз монопольне положення на ринку російської мови має Мо-сква

Тому так важливо вирвати-ся з інформаційного поля росій-ської мови Тому що не можна воювати з Росією і слухати ро-сійські новини Не можна бо-ротися з русским миром і жити смислами русского мира Тому що там формують свій порядок денний І дуже часто антиукра-їнський І антизахідний Пропа-гуючи інші цінності Які можуть привести тільки до русского ми-ра а не до цивілізації

І люди чисті аркуші осо-бливо діти просто вбирають це І не розуміють чому не можна говорити ldquoгромадянська війнаrdquo чому в сучасному світі важливо боротися з расизмом і толерант-ність ndash не порожнє слово І вони стають тим магнітом який утри-мує Україну в лапах русского мира Нове покоління для яко-го війна 2014 року це вже істо-рія а Майдан mdash далека історія не розумітимуть чому ж ми не

можемо стати братами знов Во-ни не відчували того болю і слу-хаючи росіян прийматимуть їх-ню позицію Позицію минулого Але загорнуту у красиву обгорт-ку майстрів пропаганди і марке-тингу

Саме тому важливо щоб день за днем все більше людей переходили на українську мо-ву Вчили англійську Уникали смислів русского мира і не ста-вали рабами російської пропа-ганди І якщо через тисячу років у нас буде українська англійська мова і ми будемо сперечатися з Лондоном у кого кращий ак-цент тоді і можна буде поверну-тися до теми російської мови

І так знову і знову Носіїв російської мови ніяк не обмеж-ують Це говорить носій І так відразу в країні не відбулося ди-ва і всі не заговорили україн-ською Але див не буває Це по-ступовий процес Див взагалі не буває час це вже вивчити Не-має простого рішення яке від-разу приведе до мети

Сергій ФУРСА

Уповноважений із захисту державної мови заявляєВідповідно до статті 10 Кон-

ституції України єдиною дер-жавною мовою в Україні є українська На цьому в ефірі те-леканалу ldquoПрямийrdquo наголосив Уповноважений із захисту дер-жавної мови Тарас Кремінь ко-ментуючи заяву речниці Пре-зидента щодо ldquoукраїнської російської мовиrdquo

Уповноважений нагадав що три тижні тому Володимир Зе-ленський на форумі ldquoУкраї-на 30rdquo сказав що в нашій кра-їні державною мовою є одна ndash українська і для неї мають бу-ти створені найкращі умови

ldquoЯкщо продовжити його сло-ва то має імплементуватись та ефективно діяти Закон про мо-ву Отже до кінця року як це ви-значено стратегією дій уряду на 2021 рік має зrsquoявитись державна програма розвитку і опанування української мови Водночас ма-ємо сьогодні слова речниці пре-зидента У мене виникає просте запитання ми тепер на кого орі-єнтуємосьrdquo ndash сказав він

ldquoЯ не поділяю таких заяв і вважаю їх такими які не мають жодних перспектив Статтею 10 Конституції України якій в цьо-му році виповнюється 25 років визначено що єдиною держав-ною в Україні є українськаrdquo ndash наголосив Тарас Кремінь

Уповноважений вважає що питання мови в Україні треба за-крити раз і назавжди ldquoВ нас є Закон ldquoПро забезпечення функ-ціонування української мови як державноїrdquo є система осві-ти є державна влада яка пови-нна сприяти розвиткові та функ-ціонуванню української мови як

державної Зрештою ми маємо зовнішні загрози на які потріб-но зважатиrdquo mdash зазначив Тарас Кремінь

Уповноважений наголосив що зараз Україна має ефективно займатися державною мовною політикою при цьому створю-ючи кращі умови і для інформа-ційного захисту

ldquoПамrsquoятаймо захист мови ndash це і захист національних ін-тересів основ конституційно-го ладуrdquo

Прес-служба Уповноваженого із захисту державної мови

У весняно-грозовому повітрі крім вірусів повисли тривожні запитанняЧи буде війна з Росією Вона триває сім років по-

спіль Просто дехто цього не ба-чить чи то пак не хоче бачити

Чи хоче Росія справжньої ві-йни з Україною

Так І далеко не тільки ПутінЧи готова Росія до такої ві-

йниЦілкомЧи потрібна їй така війнаТак Ненависть і насміш-

ки Заходу не гоже прощати Мі-ру готовності англо-саксів допо-магати Україні слід перевірити З коштовним баластом днрлнр треба щось вирішувати Піду-палий рейтинг треба піднімати Порожні водосховища в Криму треба заповнювати Протестні настрої всередині країни треба відволікати Зупинити наступ на пrsquoяту російську колону в Украї-ні потрібно доки не пізно Для політичних торгів із Європою залишився останній аргумент Безвладдям в Україні варто ско-ристатися А також ndash притлум-леною реакцією на можливі зна-чні жертви в часі розгубленості від ковід-пандеміїhellip

А тепер запитання головне чи готова Україна захистити се-бе від такого страшного ворога

Влада ndash ні Армія ndash наполо-вину Але це ніскільки не вирок ситуації якщо згадати великого знавця воєн Наполеона ldquoВій-ськових сил недостатньо для по-рятунку країни але коли її захи-щає народ вона непереможнаrdquo

Тільки це екзистенційне пи-тання вирішить чи підуть вони війною на Україну і яким буде її результат

Скільки зловісних сил зо-внішніх і внутрішніх явних і прихованих невтомно випро-бовують наш імунітет ndash держав-ницький національний мен-тальний духовний фізичний ndash а ми попри все живемо і йдемо далі наперекір жорстоким вітрам і вітрякам доби ndash назу-стріч своїй священній Весні

Мирослав ДОЧИНЕЦЬ

Українська російська мова mdash Ні наступ на державну українську

Закінчення Початок на стор 1

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

Героїня Кенгіру 3ldquoТи лише подивися Оленцю який світ краснийrdquo

Олена БОНДАРЕНКО

Років у пrsquoять в Луганську я загубилася Ми йшли-йшли я трималася за мамину руку і рап-том рука десь поділась а я опи-нилися сама серед вулиці

Мабуть мама мене тут-таки знайшла Але стан ndash відчаю жа-ху самотності безпорадності й беззахисності ndash запамrsquoятався на-завжди Тепер от він виринув ізновуhellip

Коли мама була в реанімації а я у звичайному ldquoковідномуrdquo від-діленні мені дозволили до неї на-відатися Вона завжди була не-величкою а це стала зовсім як пташечка Я гладила її личко ху-десенькі ручки примовляючи ldquoМамочко моя маленькаhelliprdquo

Моя маленька відважна пта-шечко Господь дав тобі стільки талантів Ти пречудово співала і вишивала У сірі радянські ча-си наші розкішні ситцеві й шта-пельні сукні пошиті тобою вби-рали очі

А як ти малювала У табо-рі твоя дружба з дівчатами-захід-нячками почалася з різдвяних і великодніх поштівок що ти ма-лювала для них на якихось випад-ково вцілілих від ldquoшмонуrdquo шмат-ках паперу Мабуть і зараз чиїсь діти чи внуки бережуть ті пошті-вочкиhellip

Мій дід Санько (Олександр Якимович) мав 4 класи осві-ти і курси рахівників Переказу-ють рахівником та бухгалтером був дуже добрим Навесні 1941-го дістав скерування на роботу до Краснодона трохи згодом пере-віз дружину й доньку

У червні 1942-го коли вже підступали німці діда забрали до ldquoтрударміїrdquo рити окопи Дружина з донькою повернулися до рідно-го села Оріхівки Потайки від ма-ми дівчисько передало подружці листа для хлопчика В листі бу-ло про кохання про ldquoСлава доро-гому Сталінуrdquo і про ldquoСмерть фа-шистським загарбникамrdquo

Подружку німці забрали з ldquoмолодогвардійцямиrdquo Листа во-на передати не встигла його зна-йшли й приїхали по маму Били мордували вона казала що нічо-го не знає й то була чистісінька правда Звідки їй було знати про ту ldquoгвардіюrdquo ndash де Оріхівка а де Краснодонhellip

Бабуся днювала й ночувала під поліцією аж поки хтось пора-див принести все що є Викупила за бутиль самогону та дві ldquoтурець-кіrdquo шалі з посагу Гнала пішки дів-ку від Краснодона до Оріхівки штурханами обидві голосили

2 квітня 1943 року за мамою приїхав СМЕРШ Швиденько дали сумнозвісну ldquoдесяткуrdquo ndash як усім хто ldquoвижил зна-чит сотруднічалrdquo

1946-го зненацька вже із зони етапували до Москви у Лефорто-во Бо вийшов роман Олександра Фадєєва ldquoМолодая гвардияrdquo На ролі головних ldquoзрад-ницьrdquo було призначе-но ldquoподружек Вирікову і Лядскуюrdquo

(Із Зінаїдою Вирі-ковою познайомилися вже після реабілітації До тих пір обидві вважа-ли іншу вигаданим пер-сонажемhellip)

А тоді свіжими слі-дами фадєєвського ро-

ману ldquoпрототипrdquo треба було підігнати під образ Від моєї ма-ми вимагалося зізнання уhellip зра-ді ldquoМолодої гвардіїrdquo Її не допи-тували ldquoслідчіrdquo й самі знали що питати нічого Її просто три ро-ки катували з однією вимогою ldquoПідписуйrdquo Потім ndash відкрита форма туберкульозу Ліків не да-вали Померти ndash теж Коли об стіну розбила собі голову вряту-вали Повинна була дожити до суду

Чергова ldquoпідсаднаrdquo ldquoПідпи-ши ти ж така молоденька засу-дять відправлять у зону в боль-нічку виживешhelliprdquo

Якось я спитала що саме во-на підписала Мама сказала ldquoЯ не знаюhellip Був чистий аркушhelliprdquo

На суд її вдягли в чиїсь гарну сукню і туфлі на підборах Спів-камерниця зронила ldquoЗначіт рас-стрєл оні так всегда дєлаютhelliprdquo

Дали 15 років суворого режи-му Казахстан Табір ldquoСтеплагrdquo (Особлаг 4) с Джезказган Кенгірhellip

Її справді чомусь трохи ліку-вали На рентгені вони й поба-чилися ndash лікар-вrsquoязень Ференц і Оля Як багато інших молодих людей примудрялися передава-ти одне одному записочки В од-ній він написав що кохає й хотів би мати її за дружину

16 травня 1954 року почалося Повстання Мої майбутні мама і тато були першою парою з бага-тьох що вінчалися Вінчав їх ка-толицький священник отець Ан-тон Куява а свідками були воїн УПА пан Володимир Караташ і його майбутня дружина Анна (Нуся) Людкевич

На той час моя мама від по-друг-західнячок вже знала правду і про нелюдську радянську вла-ду і про нашу страшну трагічну і героїчну історію Із зацькова-ної жертви завдяки їм вона стала Українкою

26 червня о 330 до зони уві-йшли танки Українки у виши-ванках узялися попід руки і ви-йшли назустріч заступивши

собою друзів Танки рушили по людяхhellip Хто вихопив мою ма-му і вкинув у якусь яму ndash вона не памrsquoятає Ніби якийсь товариш мого батькаhellip На той момент во-на вже носила менеhellip

Організаторів і керманичів розстріляли Кількасот перевели на тюремний режим Понад 1000 ldquoособливо активнихrdquo завантажи-ли у потяг і добу тримали без води на пекучому сонці Померлих ви-кидали з вагонів і так залишали

Потім потяг рушив На Си-бір В Озерлаг Там народилась я Коли мене помираючу від недокрівrsquoя мали передати до дит-будинка мама оголосила сухе го-лодування І перемогла Моїм дідусеві й бабусі дозволили при-їхати по мене Вони привезли ме-не з Тайшета до Оріхівкиhellip

Дуже багато людей знали що моя мама ні в чому не винна Але не було жодної людини яка б ві-рила що її реабілітують ldquoЕто же ldquoМолодая гвардіяrdquohellip

Вона домагалася справедли-вості роками вперто затято не ремствуючи Лише ночами в на-шій однокімнатці гадаючи що я сплю шепотіла до Господа ldquoБо-

же милостивий та праведний поможи заради моєї дитиниhelliprdquo Її викликали до КДБ і вимагали припинити Погрожували ldquoдоба-віть єслі малоrdquo На цей випадок тримала в мішечку сухарі просо-тані цукровим сиропом

Справою маминої реабіліта-ції займалися А Сахаров О Бон-нер С Аверинцев ще багато ін-ших людей

23 березня 1990 року ldquoПоста-новление особого совещания от 29 октября 1949 года в отношении Лядской Ольги Александровны отменено и уголовное дело пре-кращено производством за от-сутствием в ее действиях соста-ва преступления Лядская Ольга Александровна по данному делу

реабилитированаrdquoЧерез 50 років

кати реабілітували свою жертвуhellip

У неї була хво-роба Паркінсона від важенного фар-бопульта з яко-го вона фарбувала тепловози на лу-ганському ldquoзаво-ді ОРrdquo Останніми роками вона пере-стала чути а потім і бачити й це її ду-же гнітило Бо вона перестала бачити й чути світ який ні на мить не перестава-ла любити

Життя здавалося зробило все аби людина озлобилася зне-навиділа зачерствіла серцем

А моя маленька матуся лю-била його життя Вона любила природу тварин живопис і пое-зію особливо ndash крім української ndash японську Залишилися альбоми репродукцій живопису її улюбле-ні збірочки танка і хокку Зали-шилися її акварелі Тихенько по-ки бачила вона писала спогади

Мріяла повернутися ldquoдодо-муrdquo до рідної Оріхівки проси-ла поховати її біля тата й мами Та дорога додому не має кінця ndash Ро-сія захопила і наше рідне селоhellip

Мама ціле життя любила мо-го батька і цю любов теж залиши-ла мені

Моя мамочка мабуть була останньою з кенгірцівhellip

Я уклінно дякую всім-усім хто записав з нею інтервrsquoю і хто писав і говорив про неї за її життя Дякую свп Юрію Ко-зовському який допомагав ма-мі боротися й підтримував її Юрію Щекочихіну і Надії Аж-гіхіній Олександрові Рябо-крису за фільм із мамою і Галі Дацюк за публікації й радіопе-

редачі Олександрові Зінченку за статті й телефільми Дякую мо-їй дорогій посестрі Лесі Коков-ській-Романчук за роман ldquoЛица-рі любові і надіїrdquo де серед героїв ndash мої батьки Дякую Володими-ру Вrsquoятровичу за виставку ldquoТрі-умф людини Мешканці Украї-ни які перемогли ГУЛАГrdquo де є й моя мама

Дякую Тобі Господи що дав мені мою Маму

Я доземно вклоняюся кож-ній і кожному хто всі дні й ночі коли мою родину викошував ко-від підтримували нас молили-ся розраджували і допомагали з усіх сил

Там у реанімації гладячи ма-тусине волосся і маленькі ручки я благала свою мамочку не лиша-ти мене Вона боролася 18 днів А потім зробила для мене останнє на цьому світі свою велику волю до життя віддала меніhellip

Тепер Божою Волею я маю жити щоб встигнути розпові-сти про мою маму Дівчинку з ма-ленького українського села яка перемогла ГУЛАГ

Бо всім нам як ніколи по-трібні Любов і Надія Міць Духу Відвага і Віра в Україну

Вночі все стихає і в нашій спорожнілій оселі тихо проростає матусина пісня ldquoОй хмелю мій хмелю хмелю зелененькийhelliprdquo

І знов і знову я чую її рідний голос ldquoТи лише подивися Олен-цю який світ краснийrdquo

Тепер ndash назавждиУ 1994 році в газеті ldquoНеза-

висимостьrdquo зrsquoявилася стаття ldquoКенгір-1954rdquo ndash до 40-річчя Кенгірського повстання Про це тоді практично не писали але мені вдалося зібрати до-статньо матеріалу і свідчень Мала й світлину зовсім моло-дих жінок увrsquoязнених Кен-гірського табору які згодом стануть учасницями повстан-ня а деякі з них загинуть під гусеницями совєтських тан-ків

У день виходу публікації (збіг) до редакції завітала на-ша колега заступниця голови Народного Руху України Оле-на Бондаренко і глянувши на світлину сказала

ndash А ось моя мама ndash і пока-зала на вродливу жінку в білій вrsquoязаній хустині

ndash Так мені відкрилася іс-

торія Ольги Бондаренко (Лядської) у якій здається зібрано найвищої сили ви-пробування яке тільки може випасти на одне життя жінки Сфальшована історія в книзі ldquoМолода гвардіяrdquo стала під-ставою для звинувачення її у зраді родінє увrsquoязнення на 10 років ГУЛАГу позбавлення прав переслідування на три-валі 45 років

Після нашої першої зу-стрічі я написала матеріал ldquoСЧ666rdquo ndash такий табірний но-мер носила Оля на руці За цим номером її кликали наглядачі й охоронаhellip

Але буде в умовах нево-лі дивовижна зустріч із ма-дярським лікарем Ференцом Варконі що стане коханням на все життя ldquoМене най-більше вразило те що в умо-вах ГУЛАГу люди зі своїм ко-ханням як квіти з каменю проростали і з ним вивер-шувалися до небаrdquo ndash скаже згодом Олена Бондаренко донька Ольги і Ференца на-роджена в ГУЛАГу 40 днів і ночей тривало повстання 40 днів і ночей люди були віль-ними за ґратами Після по-разки Олю та інших учас-ниць повстання етапували в Сибір до Тайшету Але вона вже буде іншою

Доленосним для Олі стане спілкування з жінками із За-хідної України що відбувати-муть терміни за участь в ОУН і УПА Уроки правдивої історії спільні традиції свята загарту-ють і утвердять Ольжине укра-їнство

hellipУ 1990 році її реабіліту-ють вона дочекається неза-лежності України Житиме в Києві серед найрідніших лю-дей ndash донечки Олени внучки правнукаhellip Листуватиметь-ся телефонуватиме твори-тиме і любитиме білий світ Ми створимо з пані Оленою Бондаренко не одну передачу на Українському радіо про її Маму оприлюднимо наші іс-торії у книжках ldquoЯнголи не-бесної чотиrdquo і ldquoОдна з Насrdquo І скільки вона жила я відчу-вала на Лівому березі її світ-лу присутність Веселку понад Дніпром що єднала Україну зі своєї рідної Слобожанщини до моєї рідної Волині Тепер ndash назавжди

Галина ДАЦЮК

Мама Дівчинка яка перемогла ГУЛАГ

Символи Кенгірського повстання

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

4ldquoЩе ніхто з сучасників не зробив так багато

для збереження памrsquoяті про Дніпрові пороги і їх популяризації як Микола ЧабанrdquolaquoПросвітаraquo сьогодні

Людмила ЛЕНДАс Василівка-на-Дніпрі Січеславщина

Я кби мені запропонували назвати найулюбленішо-го письменника я б ні

на мить не замислившись на-звала імrsquoя певно більш відо-ме й шановане в діаспорі ніж в Україні ndash Микола Чабан До ре-чі Вікіпедія пише про нього ан-глійською й арабською мовами Його добре знають на рідній Сі-чеславщині-Дніпропетровщи-ні де подібно до свого кумира академіка Дмитра Яворницько-го він побував у кожному насе-леному пункті з краєзнавчими поїздками Цей ldquoкраєзнавець-всезнавецьrdquo за словами Гали-ни Пагутяк ndash ldquoнайкращий дні-провський краєзнавецьrdquo за оцінкою доктора історичних на-ук Юрія Мицика Примітно що після кожної такої поїздки най-частіше у власні вихідні зрос-тала кількість охочих перед-платити обласну ldquoЗорюrdquo на сторінках якої заслужений жур-наліст України Микола Чабан вів рубрику ldquoТочка на картіrdquo висвітлював новини культур-но-мистецького життя друку-вав власні розвідки про пись-менників краю видатних діячів колишньої Катеринославщи-ни повертав із небуття розшу-кані в архівах раніше заборонені і забуті імена земляків зокре-ма представників Розстріляно-го Відродження Січеславської ldquoПросвітиrdquo тощо

І кожна така краєзнавча роз-відка нарис стаття були унікаль-ним дослідженням науковця за-хопленого процесом пошуку що присвятив йому усе життя не змарнувавши жодної хвилини Зрозуміло що кожна заробле-на копійка йшла на ті пошуки книжки поїздки а ще доводило-ся приплачуватиhellip очима ldquoЇхні душечки хочуть щоб ми про них згадалиrdquo ndash врізалася в памrsquoять фраза вимовлена ним в одній з радіопередач І ось уже тисячі і тисячі світлих душ дивляться на читача із світлин 100-150-річної давнини розшуканих дослідни-ком у нащадків по всьому світу

У вірші-присвяті до ювілею Миколи Чабана його учитель Костянтин Семенович Дуб до-цент Дніпровського університету ім Олеся Гончара чудовий поет ldquoромантик зорецвітного світан-няrdquo написав так

В Миколи є своя отара Думок і почуттів ndash гораІ крила сонячні ІкараІ віща в пошуках зоряЗrsquoєднав історії всі датиСтруснувши пил знов відновивТам де розводили дебатиЛюдей достойних нам явив Та коли йому виповнилось 60

ldquoпід передзвін дозрілого вікуrdquo і коли імrsquoя Чабана зникло зі сто-рінок найстарішої газети Украї-ни стало зрозуміло що саме він був її душею бо ldquoЗоряrdquo без нього якось збіднілаhellip

А ще не була підтримана іні-ціатива великої частини гро-мади міста і області про надан-ня Дніпропетровську історичної назви Січеслав Запорозька Січ як відомо була по суті своїй першою демократичною респу-блікою в Європі в часи Серед-ньовіччя до того ж 5 із 8 січей знаходились саме тут ldquoЯк же можна таким не пишатисьrdquo ndash риторично запитував Микола Чабан Натомість місто отрима-ло куценьке імrsquoя продублював-ши назву річки ndash Дніпро А на-

зва області ndash Дніпропетровська ndash продовжує прославляти імrsquoя одного з організаторів Голодо-мору в Україні А ще невпізнан-но змінилось обласне радіо на якому неперевершений опові-дач людина енциклопедичних знань Микола Чабан вів рубри-ку ldquoКраєзнавчі подорожі з Ми-колою Чабаномrdquo Вівhellip

Однак після виходу на пен-сію діяльний і творчий Микола Петрович знайшов своє покли-кання ndash він вибухнув феєрвер-ком власних книжок матеріали для яких збирав впродовж життя Його науково-популярні видання ndash це елітне читання для тих хто цікавиться українською історією містять безліч фактів унікальних документів світлин Вони напи-сані справжнім майстром слова живі і спрямовані у вічність Він досяг такої досконалості у пода-чі історичних фактів ілюструючи їх захоплюючими епізодами з лі-тератури архівними знахідками фразами з листування тощо що читаєш історію мов цікаву казку Прочитавши кілька Чабанових книг складається враження що ти закінчив історичний факуль-тет Переконана що його оригі-нальна творчість ndash вміння ство-рювати живу книжку з людським обличчям ndash унікальне явище в лі-тературі яке ще отримає оцінку фахівців і буде гідно поціноване Я ж як читачка дивом дивуюся і щиро захоплююся цілеспрямова-ністю автора ndash відданого послі-довника справи академіка Явор-ницького його закоханістю в історію працьовитістю аж до са-мозречення Інакше як можна було за од-не коротке життя зро-бити стільки корисно-го для України

hellipЧитаю зараз книгу Миколи Чаба-на ldquoНа терезах вічнос-тіrdquo (Дніпро ldquoЛіраrdquo 2020) Смакую насо-лоджуюсь і дуже хочу щоб читання якомо-га довше не закінчу-валось Це не книга а свято Великий фор-мат чудова полігра-фія 150 нарисів май-же на 500-х сторінках 600 () рідкісних світ-лин Скарбниця знань І не просто уні-кальні розповіді з іс-торії Новомосков-ського повіту а історія Січеславщини цілої України від доби ко-зацтва до наших днів

написана в захопливій формі роз-кішною українською мовою Де її можна знайти Складне запитан-ня напевно в автора адже на-клад мізерний ndash 200 примірників

Мине небагато часу і книж-ки Чабана стануть рідкістю І які книжки Ось далеко не повний їх перелік ldquoВічний хрест на грудях земліrdquo ldquoСічеслав у серціrdquo ldquoСу-часники про Яворницькогоrdquo ldquoУ старому Катеринославі (1905mdash1920 рр)rdquo ldquoДіячі Січеславської ldquoПросвітиrdquo (1905mdash1921)rdquo ldquoМан-дрівки старим Камrsquoянськимrdquo ldquoПтахи з гнізда Придніпровrsquoяrdquo (55 нарисів про славних випус-кників Катеринославської кла-сичної гімназії) тощо Він спів-упорядник книг ldquoІ поліг наш народ наче скошене житоhelliprdquo ldquoГолодомор 1932mdash33 років на Дніпропетровщиніrdquo ldquoШевчен-кіана Придніпровrsquoяrdquo ldquoКобзаrdquo ldquoЗабутою Україноюrdquo тощо Ав-тор книги про піонера україн-ського кіно Данила Сахненка Член Міжнародної асоціації біло-русистів М Чабан (його мама бі-лоруска) видав збірку білорусько-го фольклору ldquoЗаспявай мне на матчынай мовеrdquo

А ще ніхто з сучасників не зробив так багато для збереження памrsquoяті про Дніпрові пороги і їх популяризації як Микола Чабан У 2019 р коштом онучок Павла Козаря які живуть із родинами у США він організував перевидан-ня чудово ілюстрованої книжки Павла Козаря ldquoЛоцмани Дніпро-вих порогівrdquo із власною перед-мовою і доповненнями До ре-чі вона вже видана англійською

мовою Останнім часом з власної ініціативи пан Микола ще й екс-курсії вихідного дня проводить на пороги

Я ж відкрила для себе твор-чість М Чабана 12 років то-му Проживши багато років у Василівці-на-Дніпрі працюю-чи в школі навіть гадки не мала яку унікальну історію на жаль геть забуту має ця місцевість Та ось вийшли друком ldquoМате-ріали для історико-статистич-ного опису Катеринославської єпархіїrdquo Феодосія Макаревсько-го А в книжці ndash інформація про те що саме тут знаходить-ся затоплене Дніпровими вода-ми раніше відоме на всю Євро-пу природне диво ndash славетний поріг Ненаситець (Ревучий Ре-вун Ненажера Дід-поріг) отой ldquoПуп Земліrdquo з його надпотуж-ною позитивною енергетикою (абсолютний плюс 10 за 10-баль-ною шкалою) всім порогам по-ріг і родоначальник усіх порогів символ волі і незалежності При-голомшливим відкриттям стало аргументоване припущення що найімовірніше саме тут місце за-гибелі князя Святослава про що свідчить меморіальна дошка в селі Микільське-на-Дніпрі що навпроти Василівки А далі по-трібна інформація із різних дже-рел пішла ніби сама собою Ко-ли людина знаходить правильну стежину в житті то сили Кос-мосу їй допомагають І невдовзі прийшло розуміння того що са-ме тут знаходиться місце увічне-не великим Кобзарем у ldquoЗапові-тіrdquo адже ревів стогнав і плакав Дніпро лише в єдиному місці ndash на порогах в гранітному річищі між Дніпром-містом і Запоріж-жям а саме Ненаситець-Ревучий був найгучнішим найстрашні-шим і найвідомішим Недарма ж після знищення Запорозької Січі перший губернатор Катеринос-лава І М Синельников попро-сив саме цю місцевість у імпе-ратриці Катерини і приблизно 1777 р заснував тут слободу Ва-силівку на честь свого старшого сина Василя і збудував над по-рогом Ненаситцем палац А йо-го праонука Катерина Ларош (Синельникова) так була зако-хана у Василівку що заповіда-ла поховати себе тут Померла у 1903 р в Петербурзі та була пе-репохована згідно з заповітом

На жаль у 1917 р більшовики не лише зруйнували панський має-ток а й викинули тіло Катерини зі склепу пристосувавши його під силосну яму Про це у Васи-лівці ще й досі добре памrsquoятають А ось про її взаємини зі славет-ним композитором П І Чайков-ським який Катерині присвятив фортепіанну пrsquoєсу 8 ldquoДіалогrdquo ndash повідав розшукавши їхнє лис-тування Микола Чабан

Так ось 12 років тому мені по-трапила до рук його книжка ldquoСу-часники про Яворницькогоrdquo яка вийшла друком у 1995 році В мrsquoякій обкладинці надрукова-на на дешевому пожовклому від часу папері з портретом милого десь 85-річного ldquoдідусяrdquo на об-кладинці якого я з якогось дива спочатку сприйняла за автора ще й посумувала підрахувавши що тому ldquoЧабановіrdquo на сьогодні має бути не менше 100 літ

Книжка вразила навіть після побіжного перегляду і прочитан-ня вступної статті автора А мате-ріали про легендарного академіка і Дніпрові пороги були дібрані з такою любовrsquoю і пропущені через душу письменника що я захо-плена одразу закохалася в Явор-ницького ldquoПрацюй працюй не задивляючись уперед і не озира-ючись назад працюй не споді-ваючись нізвідки й ні від кого ні нагороди ні похвальби працюй доти поки не відмовляють руки й доки бrsquoється живе серце у тво-їх грудях працюй на користь тво-го народу й на пожиток краю який тобі дорогийrdquo Та ж ці слова Яворницького як памrsquoятку варто сьогодні вручати і випускникам і депутатам і президентам

А яким красенем постав на сторінках книжки знаменитий поріг Ненаситець А оті 20 сторі-нок Чабанових ldquoПримітокrdquo ndash ці-ла історія Враження було таке що ця книжка написана саме для мене

Цілий рік лежали ldquoСучасни-ки про Яворницькогоrdquo поруч на тумбочці Щодня бодай кіль-ка хвилин читала-перечитува-ла книжку і вчила її напамrsquoять Мабуть існує якийсь містичний звrsquoязок між письменником і чи-тачем який закохується в йо-го твір Ви не повірите але од-ного спекотного дня я побачила автора разом з групою краєзнав-ців і директоркою місцевого Бу-динку культури біля власних во-ріт Попри те що саме читала ldquoШевченкіану Придніпровrsquoяrdquo де було кілька Чабанових фо-тографій першої миті його не впізнала Зі мною привітався

середнього віку чоловік зі спокійною гідністю в погляді І тут раптом я ldquoпрозріваюrdquo не віря-чи власним очам ldquoВи не Чабан часомrdquo ldquoА що схожий на ньогоrdquo ndash сміється у відповідь

Три години приєм-ного спілкування про-майнули як одна мить Це був не просто ldquoви-щий пілотажrdquo професій-ної комунікабельності досвідченого журналіс-та а й щось дуже-дуже тепле Безмежно вдячна долі що мене знайшла ота Чабанова книжка Зацікавившись прочи-тала майже все ним на-писане і щиро дякую авторові за знання яки-ми він мене збагатив За-здрю тим хто ще має від-крити для себе творчість Миколи Чабана

laquoПрацюй не задивляючись уперед і не озираючись назадraquo

Микола Чабан дає автографи учням середньої школи в селі Миколаївка Новомосковського району

Микола Чабан Рубанівська балка

5

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

laquoПросвітаraquo сьогодніldquoАвтор книги ndash істинний будитель людських душ нашляху духовного поступу не лише правдивим словом а й доброчесними вчинками і діямиrdquo

Валентина СЕМЕНЯК

В особі Юрія Заяця з Тернопілля поєднується багато талановитих граней поетгуморист краєзнавець патріот громадський діяч Його характеру притаманнобагато чеснот дотримання слова чесністьзагострене почуття справедливості відтакndash правдива і жива любов до рідного краюдо маленької батьківщини ndash Великого Раковця Не дивно що автору не склалоособливих труднощів у виборі назви своєївагомої дослідницької праці над якою вінпрацював десять років ldquoВеликий Раковецьrdquo постає у своїй величі не тому що така географічна назва села (хоча це важить)а тому що це рідна материзна яка постаєвелично перед серцем автора Щоб зрозуміти й осягнути цю істину пану Юрію ldquoдалосяrdquo десять років ndash саме стільки часу вінзбирав по крихті будьяку інформацію якастосувалась Великого Раківцяhellip

Використані джерела на які посилається автор ndash це праця в численних архівних установах (Збаразьких районних відділів культури освіти районних ndash лікарніархіву) музеях а ще ж ретельне вивченняісторичної літератури ndash праць Грушевського Дорошенка Крипrsquoякевича Субтельного Аркаса Це приватні архіви О Денищука О Кривокульського сімейнийархів Петра Івановича Смажука церковний архів села історичні видання з Лондона Торонто Вінніпегу щоденник поручика М Дікарєва (1914) тощо За жанром написання ndash це історикокраєзнавчий нарис який має в собі двадцять три розділищо рясно ldquoпересипаніrdquo чорнобілимисвітлинами 460 сторінок Зrsquoявилась унікальна краєзнавча розвідка у вигляді розкішного книжкового фоліанту завдяки фінансовій підтримці Миколи Миколайовича Ніколюка корені родоводу якого сягають згаданого села видавництво ldquoНОВОградrdquo Особливе натхнення автор черпавспілкуючись із односельцямираківчанами Іваном Довганем Миколою Ніколюком Тимоном Гордзієм Микохорем Бринюком Петром Куликом Миколою Цицюрою Терентієм Паньком ГалиноюШубською Олегом Козубським Миколою Складанюком Василем Медвідем

Оленою Гордзій Євгенією Галайчук Богданом Кучеруком Максимом ВолянюкомФедором Мандебурою Григорієм Панасюком Степаном Галетою Петром Гордзієм Євгенією Хаблюк Василем ХарчукомПрофиром Волянюком Мотрею МарчукАфанасією Домбровською З пошануванням і поіменно згадує кожного з них А щедякує (світлої памrsquoяті) очільнику обласного архіву Богдану Хаварівському та Богдану Гарасимчуку завідувачці читальної залиархіву Марії Дацюк Над створенням багатосторінкової книги потрудилася славнавидавнича команда ndash Галина ПаливодаНадія Тарасюк (літературні редактори)Тетяна Беркита (верстка) Наталка Гарасимчук (компrsquoютерний набір)

Автор торкається найдавніших часівволинські племена Київська Русь Волинське князівство Велике Литовське князівство Річ Посполита імперська РосіяhellipЦікаво перечитувати сторінки де йдетьсяпро скасування кріпосного права (1861)про відкриття однокласної школи у Великому Раківці (1870) Пишучи про реформу1874 року (про обовrsquoязкову військову повинність з 21річного віку) краєзнавецьоприлюднює світлини документів пропризов рекрутів з Вербовецької волостіКременецького повіту куди з 1864 рокувже входило і його згадане село Особистомене вразила інформація про столипін

ську аграрну реформу (1906) колиукраїнців заохочували переселятисяна вільні землі Сибіру і ДалекогоСходу З України виїхало більше 16млн осіб торкнулось це і раківчанПро неймовірну бідність волинськихселян напередодні Першої світовоївійни розповідається в однойменному розділі А ще виявляється у Великому Раківці квартирувався 176йвоєнносанітарний транспорт 24їпіхотної дивізії 25го корпусу 11ї армії ldquoФронт стояв на місці відчувалась нестача харчів і боєприпасівСолдати хворіли на тиф і дизентеріюЗа час постою 176го санітарноготранспорту у Великому Раківці померло від ран і хвороб семеро солдатів Усі вони поховані на цвинтарі сВ Раківця де і донині збереглися

памrsquoятні хрести на їхніх могилахrdquo За цейчас (1917ndash1918) багато селянських дівчатпобралися із солдатами і разом з ними виїхали на їхню батьківщину

Як давні буремні події торкнулися селазацікавлений читач дізнається у розділахldquoУНР Українська держава директорія(1917 ndash 1920 рр)rdquo ldquoВеликий Раковець(1920 ndash 1939 рр) Панська Польща)rdquo ldquoПерші совіти (19391941 рр)rdquo ldquoНімецька окупаціяrdquo ldquoДругі совіти (1944 і 1950 рр) Боротьба УПА під час радянської дійсностіrdquoldquoКолгоспне село за радянського панування(1948 ndash 1991 рр) ldquoХрущовська відлигаrdquoldquoБрежнєвський застійrdquo ldquo ПеребудоваrdquoldquoВеликий Раковець у Незалежній УкраїніrdquoldquoЦеркваrdquo ldquoОсвітаrdquo ldquoМедицинаrdquo ldquoТоргівляrdquo ldquoПоштаrdquo ldquoКультураrdquo ldquoОбряди та звичаїrdquo ldquoЗемлеробство Сільські майстриумільціrdquo ldquoВідомі люди селаrdquo Мова представлених документів промовиста характеристики Великораковецької сради на такзваних куркулів 1947 року звіт про хід колективізації (1950) витяги з протоколів тощо Неможливо читати без сліз списки дезгадуються імена та прізвища молодих раківчан які загинули від рук енкаведистів

Процитую автора який посилається нагазету ldquoНове Словоrdquo (1937) адже прочитане перегукується із сучасним становищему культурному житті ldquoНа Кременеччині іВишнівеччині читальні (сьогодні ndash читай

бібліотеки книгарні) ldquoПросвітиrdquo закрилиЯкі зміни сталися після цього Молодьрозділилася на дві частини Одні взялисядо пrsquoянства і розпусти Довгими зимовимивечорами сходяться до жида до плебанії іграють в карти та клекчуть про книжку ічасопис навіть чути не хочуть Кажуть ldquoмине паниrdquo або ldquoне маємо грошейrdquo а на тютюн денатурат тверді комірці жидівськівитребеньки модні чоботи та інше ndash гроші мають Такі панки поробилися А старші також не ліпші Весілля не дадуть спокійно зробити Припинилася зовсім культура Але не всі були такіrdquohellip

Не кожне українське село має такийвизначний літературнийhellip ldquoпамrsquoятникrdquoСаме такі слова спадають на думку Невимовно пощастило раківчанам із працелюбним односельцем Юрієм Заяцем ndash автором шляхетного видання Будівельник зафахом Депутат Збаразької районної радитрьох скликань Делегат Всеукраїнськихзборів НРУ (1992 1995 2015 2017 рр)учасник Революції Гідності Його творичасто друкуються у газетах ldquoВісник історіїкраюrdquo ldquoВільне життя плюсrdquo ldquoСвободаrdquoldquoНаш деньrdquo ldquoНародне словоrdquo альманахахndash ldquoПодільська толокаrdquo ldquoКраю мій Борщівський краю стоголосийrdquo ldquoВеселасічrdquo друкувався у часописі ldquoЛітературнийТернопільrdquo у колективних збірках ldquoВідлуння Майдануrdquo ldquoТатовіrdquo Автор поетичної збірки ldquoЖиття моє немов рушникrdquoгумористичних ndash ldquoЗа язик вкусисяrdquo ldquoНу ізустрічrdquo а також історикокраєзнавчоговидання ldquoВеликораковецька церква Казанської Божої матеріrdquo Лавреат загальнонаціонального конкурсу ldquoУкраїнська моваndash мова єднанняrdquo (2017) Член Національних спілок України ndash журналістів та краєзнавців крайового літературного обrsquoєднання при ТОО НСПУ збаразької районноїлітературномистецької студії ldquoРушникrdquoДо слова від її керівника ВолодимираКравчука нещодавно дізналася що сільську дзвіницю у Великому Раківці спроєктував Юрій Заяць і разом з іншими майстрами її збудував Як усе символічно Автор книги ndash істинний будитель людськихдуш на шляху духовного поступу не лишеправдивим словом а й доброчеснимивчинками і діями

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ

Це перша спроба зібрати та систематизувати нариси і спомини про славні іменанаших козачок і сестер милосердя які вміли і воювати і гоїти рани Автор представив добу російськоукраїнської війни в1917ndash1920х роках крізь призму жіночихпостатей які і йшли в бій і могли чоловіків підняти в атаку легендарних підпільниць медиків письменниць і діячок культури У книзі названо понад півтисячі імендівчат і жінок які боролися за незалежність нашої Батьківщини і віддавали за цесвоє життя А часто й імrsquoя героїні не збереглося Український воїн якому пощастило вціліти в боях і виїхати за кордон може й згадав ту невідому сміливицю якаврятувала йому життя але ж імені її він незапамrsquoятав або й не знав Роман Ковальпише ldquoБагато українців назавжди пропало а з ними і памrsquoять про Визвольну боротьбу мільйони ж українців нажаханіапокаліптичним терором на десятиліттяміцно стулили вуста і не передали нам тойскарб знань про найкращих який мусилипередатиrdquo

Серед героїчних жінок було багатопросвітянок Українська інтелігенція несла рідну національну культуру в народ Українці не збиралися ні з ким воювати і незбиралися когось завойовувати Простохотіли власної держави де б українськанація могла вільно розвиватися Алезбройна агресія Росії змусила взятися зазброю Захищати Україну йшли ті хто відвідував ldquoПросвітиrdquo і ті хто працював уldquoПросвітахrdquo

Членкинею Київської ldquoПросвітиrdquo в1918 році була Катерина Грушевська донька професора Михайла Грушевського У1939 році військовий трибунал визнав їївинною у сприянні ldquoантирадянській діяльностіrdquo української націоналістичноїорганізації і засудив до 8 років позбавлення волі де вона й загинула

Анна Кондратченкова була головою

ldquoПросвітиrdquo в місті Брацлаві в 1917 роціПідполковник Армії УНР Михайло Середавідзначав ldquoНаціональний рух і широка українізація дісталися в ldquoПросвітіrdquo в досвідчені рукиrdquo

Тетяна МихайлівськаЦимбал бралаучасть у роботі ldquoПросвітиrdquo потім буларозвідницею українських повстанців згодом написала цікаві спогади Українськукультурницьку роботу продовжувала і веміграції ndash працювала в ldquoПросвітіrdquo в БуеносАйресі (Аргентина)

У липні 1919 року на залізничній станції Фастів чергувала учасниця місцевоїldquoПросвітиrdquo Євгенія Вовкова Вона влаштувала зіткнення двох потягів ndash ешелонубільшовицьких вояків які тікали від Липовця під натиском козаків подільськогоотамана Ананія Волинця і більшовицького бронепотяга що поспішав на допомогумосковським окупантам За 4 версти відФастова два потяги зіткнулися Потужнийвибух струснув околиці

Більшовики кинулися шукати винуватця За чверть години всі шляхи та виходи біля станції були перекриті червоноармійцями Євгенія Вовкова щоб не потрапити до ворога живою застрелилась

Маруся Тарасенко працювала в ldquoПросвітіrdquo в КамrsquoянціПодільському потім упідпіллі Була заарештована і після кількохмісяців чекістських тортур розстріляна

У 1920 році в камері Подільської губЧКповісилася 36річна Валентина Щирицяодна із керівників місцевої організаціїldquoПросвітиrdquo на Поділлі Роком ранішебільшовики в Києві розстріляли її чоловіка ndash губернського комісара освіти УНРЮхима Щирицю

Часто вся інформація про героїню му

ченицю за українську справу вміщається вкількох іноді всього лише в двох рядкахнаприклад ldquoБібліотекарка ldquoПросвітиrdquo вМогилевіПодільському Ніна Камінськазакатована ЧКrdquo

У боротьбі за визволення України брали участь і представники інших наційНаприклад Христина Пекарчук (дівочепрізвище Ізбицька) із заможного польського роду Після Лютневої революції1917 року вона з ще чотирма особами заснувала ldquoПросвітуrdquo в Сімферополі Поприперешкоди просвітяни провели українізацію трьох запасних полків що перебувалив Сімферополі організували хор аматорський гурток влаштовували літературніранки і навіть видавали газету спільно з татарами Христина Пекарчук згадувала

ldquoСпівпраця з татарами була якнайкращаrdquoПотім вона воювала за незалежність України в лавах українського війська була поранена Наприкінці життя Христина Пекарчук опублікувала спогади де зокреманаписала ldquoЯкби моя молодість та здоровrsquoямогли повернутися в мене було б тількиєдине бажання стати сірим безіменнимрядовиком в однострою Української Арміїrdquo

Після поразки Визвольної війни багатоїї героїв і героїнь мусили емігрувати і залишили нам цікаві спогади ПисьменницяГанна Журба згадувала Перший військовий зrsquoїзд у Києві ldquoМикола Міхновськийвиступав ldquoМуром китайським відмежовуватися від Московщини Раз на все рвати змоскалями а не ldquoпідтримувати контактrdquo ізними Україна повинна бути самостійна ане автономна Військо армія а не федераціяrdquo Але на нього накинувся письменникВолодимир Винниченко ldquoВиступати проти російської революційної демократії ndashце злочин чорносотенство ми тільки з царизмом російським воювали з народомросійським з демократією ndash ніколи Сором ганьбаrdquo

І знову ми повторили помилку нашихпредків початку ХХ століття Знову у насвиявилося мало міхновських і багато винниченків От тепер і розплачуємося

А під час Другої світової війни діячкиукраїнської культури гинули вже від кульнімецьких окупантів У Києві гестапівцірозстріляли Олену Телігу яка співпрацювала з Краківською ldquoПросвітоюrdquo а в Рівному ndash Харитю Кононенко яка відроджувала ldquoПросвітуrdquo і була заарештована за тещо допомагала УПА ліками

Книжка Романа Коваля ldquoЖінки у Визвольній війніrdquo ґрунтується на документахіз ГДА СБУ ЦДАВО України спогадахщоденниках і свідченнях вояків і воячокАрмії УНР та учасниць повстанськопартизанського руху Видання багато ілюстроване документальними фото Книгу видано коштом Союзу Українок Америки

Великий Раковець ndash очима й серцем краянина

Просвітянки у Визвольній війніСтоличне Видавництво Марка Мельника в серії ldquoВидатні українціrdquo ldquoБіб

ліотеки Історичного клубу ldquoХолодний Ярrdquo випустило 11ту книгу mdash ldquoЖінки уВизвольній війні Історії біографії спогади 1917ndash1930rdquo Романа Коваля

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

6 ldquoБоти mdash дієвий інструмент в руках політиків з метою дискредитації своїх супротивниківrdquoМова єдина

Одне з найчастотніших слів у нет-мережі ndash бот що є усі-ченням (способом аферези че-рез скорочення початку слова) від загальновідомого іменника робот З відкритих джерел зо-крема Вікіпедії відомо що ро-бот або бот а також інтернет-бот тощо (˂англ bot скорочено від англ robot) ndash спеціяльна про-грама що виконує автоматич-но іабо за заданим розкладом які-небудь дії через ті ж взаємо-дійники (інтерфейси) що й зви-чайний користувач Під час обго-ворення компrsquoютерних програм термін уживають здебільшого щодо Інтернету Зазвичай ботів призначають для виконання од-номанітної та повторюваної ро-боти з максимально можливою швидкістю (очевидно набагато вищою за можливості людини)

В англійській мові ndash robot [ˈrɘʋbɒt] має такі значен-ня n 1 робот механічна людина 2 автомат телемеханічний при-стрій 3 ав автомат управління a ~ bomb ав керована авіяційна бомба a ~ pilot ав автопілот a ~ plane безпілотний літак 4 пе-рен бездушна людина людина-машина 5 автоматичний сигнал вуличного руху (ВАУС 2011)

Бот ndash це лексична одини-ця утворена способом усічення (афереза) від робот ndash бот Має те саме значення що і робот себ-то автономна програма в Інтер-неті або іншій мережі що може взаємодіяти з системами або ко-ристувачами Крім того бот ndash це омонімна лексема ldquoличинка мо-тиля який є внутрішнім парази-том тварин зазвичай він живе в шлунку і проходячи через шлун-ково-кишковий тракт господаря осідає на земліrdquo

Перше вживання усіченої форми бот ˂робот датують 60-и роками ХХ століття тоді як дру-ге омонімне значення лексеми bot в англійській мові повrsquoязують із голландським фризьким чи ні-мецьким джерелом ХVI століття Є вже і складний похідник чат-бот первісно як служба обслуго-вування клієнтів щоб відповісти на запитання щодо товару по-ширений на інші інтернет-сфери спілкування зокрема Телеграм

Проте чи насправді робот і його похідник бот англійського походження як це нам вказують лексикографічні джерела англій-ської мови і наприклад Вікіпе-дія Звісно ні

Термін робот цього ро-ку святкує 100-літній ювілей Уперше це слово використав ві-домий чеський письменник Ка-рел Чапек 1921 року в своїй пrsquoєсі ldquoRURrdquo ldquoRossumovi Univerzaacutelniacute Robotirdquo де під словом робот крилися одухотворені потво-ри на зразок чудовиськ які хоч і біологічні істоти але їх мож-на зібрати з різних запчастин Спершу для таких людиновид-них істот Чапек використав за-позичене з латинської мови сло-во labor ˂ робота праця проте його брат ndash художник Йожеф Чапек засумнівався в звучнос-ті слова лаборжі в чеській мові і не відриваючись від мольбер-та сказав ldquoТо назви їх просто ldquoроботамиrdquo В основі цього но-

вотвору лежало знайоме чесь-ке слово робота що означає не просто будь-яку працю взагалі а надзвичайно важкий каторж-ний труд панщину

1923 року пrsquoєсу ldquoРУРrdquo пере-кладено англійською мовою а за кілька літ потому ldquoроботаrdquo вне-сено до Оксфордського словника (ЕСУМ 5 с 100)

1941 року американський письменник-фантаст Айзек Азі-мов (Ісаак Юдавіч Азімаў уро-дженець Білорусі) вдихнув у чеський новотвір друге дихання Вийшло його оповідання ldquoБре-хунrdquo де запропоновано перше похідне слово від терміна рoacuteбот ndash robotics (robot+technics робототех-ніка) тобто наука що розробляє і вивчає роботів За рік в опові-данні ldquoХороводrdquo Азімов сфор-мував три закони робототехніки ndash обовrsquoязкові правила поведінки

для роботів До цього роботи ці-кавили письменників переважно як механічні створіння що збун-тувалися проти людей

Етимологія слова робота ся-гає прасловrsquoянського orbiti ldquoпра-цювати на когосьrdquo похідне від orb ldquoрабrdquo старословrsquoянське ndash раб ldquoпрацювати на когось при-слуговуватиrdquo споріднене з дав-ньоверхньонімецьким ar(a)beit(ї) ldquoробота тягота нуждаrdquo серед-ньоверхньонімецьке ar(е)beit нижньоверхньонімецьке Arbeit ldquoроботаrdquo готське arbaips ldquoробота нуждаrdquo Натомість у словrsquoянських мовах маємо московське рабо-тать білоруське рабіць давньо-руське робити ldquoпоневолювати перетворювати на рабів працю-вати виконувати роботуrdquo поль-ське robiacutec ldquoробитиrdquo чеське robiti словацьке robitrsquo нижньолужиць-ке robiś болгарське работя ldquoпра-цюю обробляю землюrdquo сер-бохорватське рaacuteбити ldquoуживати користуватися використовува-тиrdquo (ЕСУМ 5 с 98ndash99) робить ˂ роб ldquoраб невольникrdquo (Фасмер ЭСРЯ III с 487)

То хто ж такі боти (ро-боти) сьогодні в інтернет-просторі що пройшли столітню еволюцію від новотвору братів Чапеків робот та етимологічного значення сло-ва ldquoроботаrdquo як рабство себто тяжка підневільна праця до усіче-ного похідника бот

Боти ndash це автоматизовані про-грами які залишають зазвичай ті самі коментарі під різними допи-сами Вони не провадять власної дискусії або її не аргументують (на відміну від тролів що є реальними істотами) Бот ніколи не відпові-датиме ndash він не вміє цього робити Боти атакують вливових публіч-них осіб інші їх не цікавлять На

бота слід скаржитися і забанюва-ти Боти впливають на суспільну думку та спрямовують її в потріб-не русло для тої чи тої політичної сили або бізнес-структури з чіт-ко визначеним завданням Боти mdash дієвий інструмент в руках полі-тиків з метою дискредитації сво-їх супротивників Для цього вони створюють так звані ботоферми як ще один метафоричний лек-сичний складний похідник утво-рений від рόбота що не думає а виконує механічну дію закладену з певною метою керівною силою Ботів розпізнають за відсутністю особистої інформації світлини та справжніх друзів наявності в дру-зів значної частини акаунтів які також схожі на ботів за цілодобо-вою активністю та ін

Отже еволюція чеськомов-ного індивідуального новотвору від братів Чапеків робот ˂робота свідчить не лише про семантичне розширення цієї лексичної оди-ниці під впливом розвитку тех-нічної думки і суспільних проце-сів а й про створення ще одного лексичного похідника бот в ан-гломовному інтернет-просторі у 60-х роках ХХ століття Можли-во висока продуктивність вжи-вання цієї лексеми зумовлена та-кож її омонімним значенням в англійській мові як ldquoвнутрішньо-го паразита тваринrdquo Хіба ж тепе-рішні інтернет-боти ndash це не па-разити (нахлібники) що живуть коштом чужої праці і чужих до-сягнень гарцюючи на сторін-ках неугодних комусь публічних осіб

З огляду на зазначену пито-му ще прасловrsquoянську етимоло-гію та функціювання вживання цього слова в нашій мові цілком прийнятне

ПРОТИАНГЛІЗМ від Ірини ФАРІОН25 БОТ

Олександра КАСЬЯНОВА фото Валерія ПОПОВА відділ звrsquoязків із громадськістю Інституту філології

В Інституті філології Київ-ського національного універси-тету імені Тараса Шевченка за участі першої леді Литви Діа-ни Наусєдєнє відбулося урочис-те відкриття Центру балтистики (Baltistikos centras)

Серед учасників події ndash ди-ректор Інституту філології про-фесор Григорій Семенюк дружи-на посла Литовської Республіки Вітє Сарапєнє канцлер Мініс-терства освіти науки та спорту Литви Юлюс Лукошюс (Zoom) ректор Університету Вітовта Ве-ликого (Литва) професор Йозас Аугутіс (Zoom) директор Центру балтистики професор Ігор Коро-льов

Відкриття Центру балтисти-ки в КНУ ім Т Шевченка ndash ви-значна подія не лише універси-тетського а й всеукраїнського масштабу оскільки це перший у Києві литуаністичний осеред-ок Подія свідчить про зміцнення двосторонніх відносин між Лит-вою та Україною розвиток ли-товсько-українських освітніх на-укових історичних і культурних взаємин

Ініціював створення Цен-тру балтистики в Інституті фі-лології Університет Вітовта Ве-ликого за підтримки Посольства Литовської Республіки в Украї-ні Міністерства освіти науки та спорту Литовської Республіки Київського національного уні-верситету імені Тараса Шевченка

ldquoВідкриття литуаністичного осередку є свідченням народжен-ня довготривалих значущих важ-ливих для обох країн відносин Це

нас обrsquoєднує допомагає вирішити важливі питання та мотивуєrdquo ndash сказав ректор Університету Ві-товта Великого професор Йозас Аугутіс Він подякував за під-тримку ідеї та її реалізацію наго-лосивши що завдяки директоро-ві Центру балтистики професору Ігорю Корольову новостворений осередок став одним із 40 балтій-ських центрів які беруть участь у проєкті Євросоюзу спрямовано-го на зміцнення та розвиток бал-тійських студій

В Інституті філології вивча-ють понад 30 мов Завдяки тако-му розмаїттю КНУ ім Т Шевчен-ка ndash єдиний заклад вищої освіти в Україні що входить у пред-метну номінацію ldquoСучасні мо-виrdquo всесвітньовідомого рейтин-гу якості вищої освіти ldquoQS World University Rankings by Subjectrdquo Литовська мова поповнила пере-лік мов які вивчають в Інститу-ті філології у 2019 року Як тре-тю мову її почали опановувати студенти освітньої бакалаврської програми ldquoПольська мова та літе-

ратура українська моваrdquo У 2020 році в Університеті відкрили ще одну бакалаврську освітню про-граму ldquoПольська мова та літера-тура англійська та литовська мо-виrdquo На сьогодні литовську мову в Інституті філології вивчають близько 30 студентів

Вітальне слово та подяку гос-тям завдяки яким відкрився центр виголосив і директор Ін-ституту філології професор Гри-горій Семенюк побажавши щоб мова багата історія та культу-ра Литовської Республіки при-ваблювали вступників а керів-ництво Інституту та Університету загалом намагатиметься створю-вати найкращі умови для розви-тку литуаністичних студій у КНУ

Під час урочистостей присут-нім продемонстрували відеопри-вітання студентів Інституту фі-лології які вивчають литовську мову

Перша леді Литви Діана Нау-сєдєнє та керівництво КНУ обмі-нялися символічними подарун-ками та зробили спільне фото

У Києві відкрито Центр балтистики

Проходив марафон у чотири етапи а його учасники порцій-но виконували тестові завдання впродовж майже місяця

Цей марафон ndash перший масштабний приклад проведен-ня учнівського конкурсу в дис-танційному форматі в Україні До його організації долучилися дер-жавні установи благодійні орга-нізації та приватний бізнес

У брифінгу взяли участь орга-нізатори марафону серед яких ndash представники ДНУ ldquoІнститут мо-дернізації змісту освітиrdquo МБФ ldquoЛіга українських меценатівrdquo та освітньої компанії HUMAN До обговорення результатів долучився заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового роз-витку цифрових трансформацій і цифровізації Артур Селецький

ndash Не може не тішити що до конкурсу були долучені діаспо-ри з різних країн світу ndash зазначив пан Артур ndash Важливо й те що серед учасників ndash конкурсанти з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської облас-тей Я вдячний компанії-партне-ру HUMAN що приєдналася до цього проєкту й організувала свя-то для такої великої авдиторії ndash не лише з України а й із багатьох куточків світу

Організатори повідомили що цьогорічна кількість учасників виявилася рекордною за всі ро-ки проведення Конкурсу з укра-їнської мови імені Петра Яцика Відбулося це завдяки вільному

доступу учнів до виконання тес-тових завдань Загальна кількість конкурсантів цього року стано-вила 25670 однак здолали всі ета-пи 11555 учасників (45)

Під час брифінгу оприлюд-нили рейтингову таблицю із за-значенням фіналістів і перемож-ців конкурсу Заради збереження конфіденційності даних ця табли-ця була сформована з ID-кодів учасників які вони отримали в системі HUMAN Тобто кожен конкурсант може ввести свій ID-код і побачити кількість власних балів та місце в рейтингу

ndash Учасники які посіли 1-3 місця будуть нагороджені ди-пломами МБФ ldquoЛіги українських меценатівrdquo ndash розповіла пред-ставниця Ліги Юлія Вознюк ndash Конкурсанти які вибороли пер-ші місця додатково отримають премії наших меценатів Питан-ня щодо нагородження срібних призерів вирішується можли-во їх також відзначать преміями Дипломи та премії вручатимуть у квітні-травні

Крім цього учасники які пройшли чотири етапи отри-мають іменні сертифікати а їхні школи зможуть до 30 квітня без-коштовно приєднатися до про-грами ldquoHUMAN Чемпіонrdquo що передбачає розширену технічну та клієнтську підтримку безко-штовні тренінги та доступ до ін-формаційних матеріалів

Власн інф

Конкурс Яцика в дистанційному форматіВсеукраїнський відкритий марафон з української мови

імені Петра Яцика цього року вперше відбувся в дистанцій-ному форматі на освітній платформі HUMAN й охопив тисячі учнів і студентів з усіх областей України Його результати презентували під час брифінгу

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

ldquoФотокартка повністю передає атмосферу 1970-х років стиль вбрання якість зйомки навіть вираз обличчяrdquo 7Книга в газеті

Закінчення Початок у ч 12-13 за 2021 р

Для мене він ndash справжній геройМені 18 а йому було б 86hellip

Минулого року ми вітали його з ювілеєм а невдовзі проводжали на той світ Я зовсім не очікувала весняного ранку на таку страшну звістку

hellipЩе юним Григорій позна-йомився з жінкою його життя матірrsquoю трьох його синів і двох доньок ndash моєю бабусею Ліді-єю Вони знали що будуть разом до старості але не знали який складний шлях їх очікуєhellip

Зі слів мого батька жили во-ни незаможно проте щасливо Дідусь із бабусею багато працю-вали щоб прогодувати та одягти багатодітну сімrsquoю

Розповідав як не дочекав-ся дідусь свого батька з війни Як мали з братами одні черевики на всіх і по черзі ходили до школи Але вирісши дідусь пообіцяв що його діти такого не застануть І слова свого дотримав

Він називав мене крихіткою а я дивилась у його добрі блакитні очі й усміхалась Одного разу ді-дусь розповів казку про Дюймо-вочку зауваживши що вона про мене Я так захопилась казкою що ще довго телефонувала йому і просила розповісти її перед сном знаючи що дідусь за сотню кі-лометрів Він ніколи мені не від-мовляв

Потім мої батьки розлучи-лись і ми стали бачитися рідше

Але того ранку я стояла в чор-ній сукні з чорною хусткою і лед-ве розуміла що відбувається Дідусь став холодним і вже не зі-грівався моєю усмішкою Я відчу-вала що він ще поряд і так само любить мене свою Дюймовочку Того дня я мало плакала Плака-ла вже вдома Шкодувала що так багато не сказала що зайвий раз не обійняла не поцілувалаhellip

Для мене він назавжди зали-шиться героєм Дитя війни ди-тя голодомору У нього ndash пrsquoятеро дітей восьмеро онуків та девrsquoять правнуків Його життя спіткав рак з яким він героїчно боровся впродовж 15 років Він щонеді-лі ходив до церкви і мабуть йо-го оберігав янгол-охоронець На 86-му році ним оволодів ще й ко-від-19

Я дивуюсь мужності дідуся та захоплююсь його відвагою Що-ранку він власноруч рубав дрова і палив у грубці Попри нестачу сил і біль дідусь Григорій ніколи не плакав Він пускав сльозу ли-ше тоді коли бувало збирав ро-дину за столом

Дарrsquoя Мельникс Щекичин Рівненська область

Чому в Німеччині не любили радянцівМої батьки ndash українці наро-

дилися в Радянському Союзі і до певного моменту не уявляли що

за межами СРСР є абсолютно ін-ше життя

Батько був офіцером у 1989ndash1993 рр служив у Німеччині у західній групі так званих радян-ських військ

Розвал СРСР змінив їхнє життя Почалася невизначеність Мама розповідала що деякі сімrsquoї радянських офіцерів не хоті-ли повертатися додому просили політичного притулку в Німеч-чині У відповідь на такі запити Москва реагувала жорстоко піс-ля повернення цим сімrsquoям світив статус ldquoпрєдатєля родіниrdquo якої вже фактично не було

Мешкаючи у військовому містечку мої батьки були свідка-ми грандіозної історичної події ndash падіння 1990 року Берлінської стіни Воно означало остаточне обrsquoєднання розrsquoєднаних на ldquoза-хіднихrdquo і ldquoсхіднихrdquo німців

За словами мами життя там було чудове вони бачили те чо-го не знали в Союзі Не було ко-муністичної сірості й памrsquoятників Леніну на кожному кроці не бу-ло серпа з молотом на червоному тлі Їх вражала вишукана архітек-тура і європейська свіжість

Цікавим для мене було те що радянських людей дивувала зви-чайна річ ndash ківі спочатку вони їли його зі шкіркою У Німеччи-ні був великий вибір печива а в Союзі ndash лише морквяне Там бу-ло все починаючи від екзотич-них для радянців бананів і закін-чуючи марципанами

Однак незважаючи на пре-красне життя радянські люди для звичайних німців були оку-пантами Отож ставлення до ра-дянців там було повсюдно воро-жим (усі факти та події описую зі слів батьків) На день народжен-ня Гітлера німці мали традицію ldquoпригнічуватиrdquo своїх кривдни-ків обстрілювали радянські КПП з вигуками ldquoНімеччина для нім-цівrdquo лякали мешканців радян-ських військових містечок і вла-штовували показову стрілянину в повітря на великих площах

Мама була свідком цих по-дій Прогулюючись із візочком у якому був мій старший брат во-на бігла додому швидше ніж мо-гла собі уявити Німці показували свою неприязнь до радянсько-го народу робили вигляд що їх не існує засуджували і дивилися зверхньо

Я не роблю негативних ви-сновків щодо такої поведінки німців Адже така сама ситуація нині в моїй країні де місцевим населенням є українці а оку-пантами ndash ldquoстарший російський братній народrdquo

Після закінчення терміну пе-ребування на службі мої бать-ки повернулися додому На їх-ніх життєвих шляхах ставав рекет

кордони міліція повернення українського громадянства та по-дальше життя в Союзі У 90-х усе змінилось кардинально не ви-стачало грошей на продукти вій-ськові були без зарплати А зго-дом зrsquoявилась я але це вже інша історія

Єлизавета Мельниченком Кривий Ріг Дніпропетровська

область

Зарплату видавали одягомВіднайдене сховище фотогра-

фій моїх батьків у дитинстві по-родило інтерес А як вони жили Знаю лише що мама бідно тато трохи краще

Настав час запитувати дізна-ватися й аналізувати

Батько мій постійно зайня-тий та й не дуже красномовний а ось із мамою ми можемо тереве-нити годинами Вона поділилася зі мною спогадами

Коли СРСР розпався а до влади прийшов перший прези-дент України Леонід Кравчук обіцяного ldquoекономічного під-несенняrdquo не сталося На заводах скорочували робочі місця Ба-бусі вдалось утриматись на сво-єму місці а дідусь втратив робо-ту і був змушений виїхати в Сибір на заробітки Поки бабуся й ді-дусь намагалися заробити якусь копійку маленьку Інну мою ма-му зоставили на піклування стар-шого батькового брата

Петро мій дядько сплутав-ся з поганою компанією внаслі-док чого сів за ґрати й залишив маленьку сестру без нагляду Їй довелося самій вчитися готува-ти шити вкручувати гвинти та й просто житиhellip Ось звідки у неї справді золоті руки

Мама з теплотою згадала як її батько приїжджав із відрядження і декілька місяців вони були до-бре нагодовані й одягнені В ін-ший час за це відповідала бабуся якій на заводі давали не зарплат-ню а одяг і деякі продукти

Скрутні були часи Мама запамrsquoятала що в школі їй не бу-ло чого їсти на перервах Тоді в школах не годували треба було брати ldquoтормозкиrdquo з дому А вдома їх не було з чого готуватиhellip Що-правда іноді подруги з кращим достатком ділилися і мама могла спробувати такий ldquoделікатесrdquo як курячі ніжки

Захоплень у мами було бага-то Вона самостійно навчилась малювати й гарно шити В оди-надцять стала відвідувати гурток із гандболу (тоді був безкоштов-ний) і навіть кілька разів їздила на змагання

Відмінність наших поглядів на деякі речі з її минулого вра-

жає Мені складно уявити що тоді всі бажали вступати в ПТУ і на одне місце було десять охо-чих Серед них і моя мама Але її тоді відмовили довелося йти в десятий клас Згодом батьки роз-лучилися і жити без батька ста-ло ще важче

У сімнадцять років мама вже народила мене а трохи раніше вийшла заміж

Випробувань долі моїй мамі виявилося більш ніж достатньо Але вона впоралась Наполегли-ва хоробра люблячаhellip

Валерія Хлевицькам Олександрія Кіровоградська

область

ldquoПохоронкиrdquo в сумці листоношіВона виростала в невеликій

українській сімrsquoї На той час чет-веро дітей у родині ndash невелика сімrsquoя Крім матері Устини та бать-ка Івана було дві сестри ndash Дуня і Нюся ndash і брат Микола який без-вісти пропав на війні Віра Іванів-на Батура моя прабабуся була найменшою

У 1943 році у свої 17 після визволення Веселого пішла до-бровольцем допомагати військо-вим Дівчина бралася за будь-яку роботу прала прибирала догля-дала за пораненими просто під-тримувала кожного хто звертав-ся до неї

А ще носила пошту Піс-ля важкої праці в госпіталі з ве-личезною поштарською сумкою за плечима в темряві у негоду тремтячи від страху дівчина роз-носила по домівках надію вісточ-ку від живих Та в її сумці були й ldquoпохоронкиrdquo Дуже тяжко було приносити такі звістки Віддав-ши страшного трикутника Ві-ра йшла не одразу а чекала чи не потрібна буде допомога тому хто отримав трагічну новину

Війна принесла їй не лише біль і втрати а й перше та єдине кохання Молодий завзятий Гри-горій дійшов аж до Берліна Піс-ля поранення повернувся додому де познайомився з Вірою Так на-родилася нова дружня сімrsquoя

Настав кінець страшній вій-ні Треба було пристосовувати-ся до мирного життя Віра вивчи-лась і стала гарною кравчинею У рідному Веселому люди ставали в чергу до майстрині аби тільки вона обміряла зробила викройку та пошила одяг

Коли їй було 76 років наро-дилась я Мій батько називав її бабуня а я називала Буня

Коли мама й тато приводи-ли мене малу до Буні в гості во-на казала мені ldquoСашуню біжи мерщій у садочок та скуштуй ягі-док То для тебе кущики вроди-лиrdquo Все подвірrsquoя дихало добром і спокоєм Бо така ж добра і ла-

гідна була його господиня моя Бунічка що стала мені взірцем у всьому

Олександра Батурасмт Веселе Запорізька область

Із династії журналістівНа вулиці зима 23 грудня

1978 року Часи глибокого бреж-нєвського застою коли здавало-ся що життя в Радянському Со-юзі усталилося Усі зрозуміли що до 1980 року комунізм як обіцяв Микита Хрущов країна не побу-дує але жилося за мірками про-стого народу непогано у всіх була робота ціни не підвищува-лися в магазинах було достатньо продуктів принаймні в Києві

Але повернімося до фото-графії зробленої в типовому ра-дянському фотоательє комбінату побутослуговування що в Печер-ському районі столиці Майстер робить знімок закоханої пари Їх-ній погляд повністю сфокусував-ся на лінзі фотокамери На фо-то ndash моя бабуся Любов Петрівна Федорова та її перший чоловік Володимир Григорович Чопенко Ці двоє щойно розписалися і не-забаром справлять дивовижне ве-сілля

Що ж звело цю пару Журна-лістика

Володимир Григорович ndash ав-тор книг ldquoАграрний диліжансrdquo ldquoВитоки ldquoПрутаrdquo ldquoІскра госп-розрахункуrdquo ldquoПравославний словникrdquo аграрний оглядач ldquoДзеркала тижняrdquo

Любов Петрівна ndash редактор-ка відділу ldquoСтолицяrdquo редакторка газети ldquoВечірній Київrdquo та ldquoХре-щатикrdquo отримала нагороди в но-мінаціях ldquoКращий журналіст ро-куrdquo і ldquoКраща публікація рокуrdquo заслужена журналістка України

Але всі ці нагороди та досяг-нення будуть потім А зараз це просто двоє студентів пrsquoятого випускного курсу факульте-ту журналістики Київського уні-верситету ім Т Г Шевченка які захоплюються журналістикою і збираються будувати сімейне життя

Фотокартка повністю пере-дає атмосферу 1970-х років стиль вбрання якість зйомки навіть вираз обличчя Вони й не здога-дуються якою буде їхня улюбле-на справа через 40 років

Микита Бесчастнийм Київ

Добірку першокурсників фа-культету журналістики Київ-ського національного університету культури і мистецтв за творчою вправою ldquoОбличчя з фотографії на стініrdquo підготував викладач курсу ldquoОснови журналістикиrdquo професор Микола Тимошик

Обличчя з фотографії на стініДолі людські очима студентів-журналістів КНУКІМу

Мій дідусь Григорій Якович Мельник

Олена Олександрівна та Володимир Іванович Мельниченки (батьки)

Інна Василівна Хлевицька

Віра Іванівна Батура (прабабуся)

Мої бабуся та дідусь

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

8

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Запрошуємо до книгиldquoВолодя був дуже культурний і

талановитий редактор бо він був поетом але в нього був і дар редакторськийrdquo

Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ

Хіба ж даремно вік було прожито як є між нами на землі місток

Володимир Підпалий

М ожливо для сьогоднішніх поетівякі бунтуються проти поетикшістдесятників усе заперечують

і категорично відгетьковують він видається аж надто традиційним та старомоднимСьогодні молоді справді намагаються писати поіншому Не братимуся стверджувати краще чи гірше (це ndash питання смакуй естетичних орієнтацій незаперечно щосамий час фаворизував інші літературніldquoшколиrdquo) Невідомо на краще чи на гірше але все змінюється в цьому світі Старіють незрідка безнадійно анахронізуються літературні тексти почасти окарикатурнюється те що було загальноприйнятиметалоном краси Час безжальний до всього А ми наївно виголошуємо про те чи теldquoЦе непідвладно часовіrdquo На жаль часовіпідвладне все Чи майже все ndash тут безнадійні оптимісти можуть спробувати подискутувати

Добре що людині здебільшого немаєклопоту аж поза обрії своїх днів ndash і майбутнє та позамайбутнє для неї звучить ndashякщо звучить ndash безнадійною абстракцієюЇї дім ndash її час із якого вона може виходитихіба що в недалеке минуле А якщо та людина ndash поет то вона неминуче чудуєтьсяусім тим що довкола неї і прагне зафіксувати духовний профіль часу в якому вонаопинилася закинута туди владною рукоюдолі

Коли згадую Володимира Підпалого точомусь не можу позбутися думки що вінмав би народитися в інші часи Скажімотоді коли романтичні народники зпоміжосвічених різночинців та зубожілих дворянодягали скромні свитини й вірячи в силупросвіти ішли здебільшого до селянстващоб пояснювати їм що таке Правда і звідки взялася Кривда щоб наша людністьдозріла для правильних висновків

Підпалий вражав високою самопосвятою (він бачив у літературі щось непорушно сакральномісійне) його доброзичливість і терплячість (навіть у стосунках із агресивними графоманами) дивували Вінредакторував у видавництвах і чи не всіпхалися зі своїми рукописами саме до нього Знали буде до їхніх екзерсисів уважним не глузуватиме з тої писанини котраldquoтак собіrdquo чи й геть ldquoне дужеrdquo Він умів обходитися дипломатичними евфемізмаминавіть тоді коли мусив пояснювати оцетвориво ndash безнадійна сірятина Не знаюякою ціною те йому давалося бо ж у багатьох його колег не було такого витерпу атому стосунки редактора й автора виливалися в перманентну війну І мені неоднораз доводилося чути від авторів що видавничі редактори ndash то просто звірі й реакціонери Але я знав зпоміж редакторськогокорпусу таких як Григір Тютюнник ЄвгенГуцало Роман Андріяшик Анатолій Шевченко Світлана Жолоб Анатолій Макаров Валерій Гужва Андрій Крижанівський які відзначалися не тільки високоюлітературною кваліфікацією а й неудаваною демократичністю і всі вони маликонфлікти з цензорами відстоюючи тексти авторів од брутальних цензорських вівісекцій

У цьому ряду стоїть і Володимир Підпалий Я чув чимало подробиць про те яквін намагався рятувати ndash а поінколи йомуі вдавалося порятувати ndash літературні творивід утручань у них цензорів та завжди перестрашеного начальства що незрідка всвоїй ідейній суперпильності навіть перевершувало весь цензорський легіон

Не можу відмовити собі в бажанні навести тут ось цю довгу цитату котра не вимагає жодного коментаря

ldquoЯ мабуть дуже добре знаю ВолодюПідпалого не тому що ми були якимисьблизькими друзями не тому що ми частоспілкувалися чи ходили одне до одного вгості просто тому що ми зустрілися з нимв роботі в екстремальних умовах Він бувредактором моєї книжки у 1972 роцікнижки яка так світу і не побачила Цебула така ситуація при якій дуже добре

видно хто є хто Там за один день за одинмомент можна було побачити людину такглибоко через що я сказала що мабуть яйого дуже добре знаю Я дуже люблю Володимира Підпалогоrdquo

І далі ndash важливі подробиці тієї історії збіографії поетеси в якій фігурує Підпалий ldquoРедактор у ті часи це була видавничарукавичка в яку вставлялась рука невидима Володя був дуже культурний і талановитий редактор бо він був поетом але внього був і дар редакторський Редакторомвін був дивовижним Я думаю що якбибагато із наших поетів тоді його послухалито може б не червоніли зараз ВолодяПідпалий був відсторонений від роботинад моїм рукописом ldquoКняжої гориrdquo томущо він виявився не тією видавничою рукавичкою якою можна було б отак керуватиі душити мене Він не міг не хотів і він бувпросто глибоко порядною людиною

Коли він Володя Підпалий помер замість нього залишились діти замість ньогозалишились вірші замість нього залишилось світло яке ми всі зараз відчуваємоrdquo

Ці слова Ліни Костенко на вечоріпамrsquoяті Володимира Підпалого у Державному музеї літератури в грудні 1993 рокуТоді там прозвучало багато доброго пронього І це було зумовлено не тільки гіркотою дочасної смерті його Як ведеться притаких подіях мовці значно перебільшуютьчесноти небіжчика Але коли йшлося проособу Підпалого то всі суперлативи пронього були заслужені сказати б оплаченійого світлим життям і глибоким серцем

Не випадково ж із Ліною Костенко в їїоцінці Підпалого виразно перегукуєтьсяДмитро Павличко який розповідає йомудуже пощастило що редактором йогоldquoГранословаrdquo був саме Підпалий якийстояв в обороні автора на всіх етапах А далі він же був і редактором поетичного томуБогданаІгоря Антонича ldquoПісня про незнищенність матеріїrdquo (перше видання творів великого лемка в радянській Україні)Павличко розповідає як важко давалосяце видання який упертий спротив йомубув на всіх етапах і всіх рівнях Поява Антоничевих творів стала справді сенсаційною літературною подією Антонич одразуж перетворився на культового поета студентської та літературної молоді А такіідеологічні мастодонти як Микола Шамота і Ко накинулися і на впорядника (та автора блискучої передмови) Павличка і наредактора книги якого звинувачували втому що він став поплічником того хтоздійснив цю диверсію Сьогодні в такиймаразм просто важко повірити але все тебуло Я тоді працював у ldquoЛітературній Україніrdquo і добре памrsquoятаю як цензура забороняла згадувати в друці Антоничеву книгу Не випадково ж редактор Підпалий та

ки муляв керівництву Держлітвидаву котрий згодом став ldquoДніпромrdquo і змушенийбув поміняти місце роботи

Якщо вже зайшлося про те як Підпалого згадують ті хто мав справу з ним ndash саме як з редактором ndash то наведу при ційнагоді ще такі промовисті свідчення пройого редакторську роботу та характеристики особи Підпалого

Дмитро Павличко ldquoСьогодні коли всяпоетична спадщина автора ldquoТрьох перстенівrdquo надрукована в Україні коли знак Антоничевої музи виразно прочитується утворах багатьох українських поетів хочеться мені з особливою вдячністю згадатимого сміливого спільника ВолодимираПідпалого який допоміг проламати багаторічне мовчання надовкола творчостібезсмертного сина Лемківщиниrdquo

Важливо що зіркий та вимогливийПавличко розгледів у Підпалому не тількивидатного редактора який ставився до літератури як глибоко релігійна людина доСвятого Письма ldquoВолодимир Підпалийбув істинним талантом він зблиснув правдивими віршами але межі його життявласне ота юна смерть що прийшла донього одночасно з поверненням сталінщини в наше ледь провесніле нужденне існування зробила своє Вона забрала в наслюдину яка могла стати провідною зіркою Вона затоптала іскру надії вогоньякий ще тільки збирався вибухнутиrdquo

Не мав я наміру реферувати спогадипро Володимира Підпалого ndash збирався писати тільки про своє емоційне його сприйняття і бодай побіжно окреслити яким вінпостає в моїй памrsquoяті однак не можу перебороти спокусу навести ще пронизані душевною теплотою слова про нього людейіз його ближнього кола (Виявляється воно було справді широке ndash це від широтийого душі)

Ось говорить Петро Засенко ldquoБез гучної слави не підтримуваний попід руки літературними дядями він увійшов під високе склепіння Храму Слова просто й природно глибоко відчувши що мимо пройти не зможе та добре памrsquoятаючи хто вцьому храмі був до ньогоrdquo

Для сьогоднішнього читача такі словазвучать аж надто запафосно Але вониприйшли до нас із тієї епохи коли культивувалася пафосність Запевняю читача щотакий емоційний регістр зумовленийсправді щирими почуттями поглибленими несподіваністю втрати поета в якомузаповідалося щось багатообіцяюче До того ж поета в якому жило щось безоружнолюдяне

Ось уривок зі спогаду вимогливої Михайлини Коцюбинської ldquoТа глибинна духовна сутність те поєднання делікатності іморальної твердості та не на показ без тіні пози й зовнішнього ефекту людяність ndashстановили осердя його неголосної поезіїосявали й зігрівали всіх хто спілкувався зним одухотворювали і його редакторськудіяльність ndash той для нього воістину ldquoсродний трудrdquo у сковородинському розумінніЙому якось вдавалося проводити поетичний корабель цілим з мінімальними втратами поміж рифами конrsquoюнктури ненавrsquoязуючи авторові своєї волі і разом зтим дисциплінуючи його поетичну уявусвоїм чуттям слова і естетичним смакомМайже всі найвагоміші поетичні збіркиякі побачили світ протягом нетривалогоРенесансу 60х ndash то результат його нервових зусиль його редакторської майстерності і громадянської свідомості То своєрідні памrsquoятні знаки його творчої праціrdquo

Тендітний поставою уважноокий чо

ластий зі світлорусим чубом часто всміхнений ndash таким він мені побачився й запамrsquoятався І може найперше вимальовуються коли згадуєш його в подробицяхнещадно прокурені вуса й неодмінна в його портреті сигарета Бо ж таки курив віняк сказав приязний до нього Віктор Близнець справді безбожно

Кілька разів я бачив його в імпровізованих турнірах молодих поетів на засіданнях літстудії видавництва ldquoМолодьrdquo прокотру вже писав у попередніх мемуарнихкнижках Здається він єдиний там не спалахував у дискусіях (Мозолевський Сомта Кириченко вибухали як гейзери) Підпалий щоразу говорив спокійно і здебільшого переконував саме завдяки своїй зрівноваженості Гадаю що вже тоді він давсобі відповіді на ті важливі питання котріпостають перед кожною людиною яка пише навіщо вона ndash література Що важливіше ndash правда чи краса Думка чи емоція ndashдуша поезія

Я все те жадібно слухав і конспектувавхоч мав нелюбов до конспектів і вмудрявся обходитися без них в університеті де цекатегорично вимагалося Ми охоче приходили туди дружним гуртом який вів налітстудію ентузіазм незмірно більший ніжна лекції

Загалом Підпалий був там не головноюдійовою особою Головними були вже згадувані Борис Мозолевський Микола Сомі Григорій Кириченко які атакували всіх івсе своєю безапеляційністю й ораторським темпераментом Майже землетрусиКерівник літстудії терплячий Дмитро Білоус мав чимало клопоту коли брався погамовувати їх

Нагадаю що тоді ще не закінчилисячаси відомої ldquoвідлигиrdquo хоч як тепер розумієш уже наближалися ідеологічні заморозки Молоді поети ще зухвало вільнодумствували свято переконані що інакшебути не може Не знаю чи це справді такале мені здається що саме Підпалий інтуїтивно прозирав наперед і передчував ужейдуть тихіші і значно смутніші часи Чомусь мені хочеться так думати коли згадую його розумні очі розумні слова Очевидно він був соціально зріліший за своїхлітровесників

У ньому органічно поєдналися совіснасільська людина й міський інтелігентякий увібравши в себе спосіб життя в місті та рефлекси міського чоловіка не загубив оте дорогоцінне що виніс у своїй душііз села Часто бувало ndash та й нині є ndash такщо індивід вибравшися з села стільки силвитрачає для того щоб позбутися в собівсього того що нагадує його походженняldquoвід плугаrdquo Найчастіше першою страждаємова (вчорашній селюк незграбно переповзав на те що вважав російською а насправді то волапюк) Далі незрідка зrsquoявлялася зарозумілість міщука який погордливо ndash мало не з піднебесся ndash дивиться набідних провінціалів які тепер для нього ndashістоти нижчого сорту Це я спостерігав посвоїх однокласниках які вступивши у виші раптом ретельно почали в усьому маскуватися під ldquoгородськихrdquo соромлячисьсвого непрестижного на ті часи ldquoколгоспногоrdquo походження

Підпалий анітрохи не намагався підфарбуватися під міщука Навпаки ndash за різних нагод часто нагадував про село Якосьнавіть розповідав що в нього ціла колгоспна біографія бо від глибоко дитячих літяк це бувало з майже всіма сільськимидітьми змушений був братися за всяку роботу ndash і його руки вміли все що треба робити в господарстві Потім у його ldquoАвтобіографіїrdquo я прочитав про те що він передвступом до університету комбайнерував інавіть вийшов у передовики соцзмаганняа тому красувався своїм портретом на дошці пошани Володимир не вихвалявся тама говорив про це з гумором Мовляв укожного були такі ldquoуніверситетиrdquo котріхоч і не наближали до розуміння поезії і немали жодного стосунку до поглибленняедукації але давали розуміння звідки в сві

Михайло Слабошпицький далі працює над новою книжкою спогадів котра продовжитьсерію мемуарних книг ldquoПротирання дзеркалаrdquo ldquoТіні в дзеркаліrdquo ldquoЗ памrsquoяті дзеркалаrdquo ldquoЗприсмеркового дзеркалаrdquo

Пропонуємо фрагмент з книжки

Його глибоке серцеВВ оо лл оо дд ии мм ии рр ПП іі дд пп аа лл ии йй

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

8

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Запрошуємо до книгиldquoВолодя був дуже культурний і

талановитий редактор бо він був поетом але в нього був і дар редакторськийrdquo

Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ

Хіба ж даремно вік було прожито як є між нами на землі місток

Володимир Підпалий

М ожливо для сьогоднішніх поетівякі бунтуються проти поетикшістдесятників усе заперечують

і категорично відгетьковують він видається аж надто традиційним та старомоднимСьогодні молоді справді намагаються писати поіншому Не братимуся стверджувати краще чи гірше (це ndash питання смакуй естетичних орієнтацій незаперечно щосамий час фаворизував інші літературніldquoшколиrdquo) Невідомо на краще чи на гірше але все змінюється в цьому світі Старіють незрідка безнадійно анахронізуються літературні тексти почасти окарикатурнюється те що було загальноприйнятиметалоном краси Час безжальний до всього А ми наївно виголошуємо про те чи теldquoЦе непідвладно часовіrdquo На жаль часовіпідвладне все Чи майже все ndash тут безнадійні оптимісти можуть спробувати подискутувати

Добре що людині здебільшого немаєклопоту аж поза обрії своїх днів ndash і майбутнє та позамайбутнє для неї звучить ndashякщо звучить ndash безнадійною абстракцієюЇї дім ndash її час із якого вона може виходитихіба що в недалеке минуле А якщо та людина ndash поет то вона неминуче чудуєтьсяусім тим що довкола неї і прагне зафіксувати духовний профіль часу в якому вонаопинилася закинута туди владною рукоюдолі

Коли згадую Володимира Підпалого точомусь не можу позбутися думки що вінмав би народитися в інші часи Скажімотоді коли романтичні народники зпоміжосвічених різночинців та зубожілих дворянодягали скромні свитини й вірячи в силупросвіти ішли здебільшого до селянстващоб пояснювати їм що таке Правда і звідки взялася Кривда щоб наша людністьдозріла для правильних висновків

Підпалий вражав високою самопосвятою (він бачив у літературі щось непорушно сакральномісійне) його доброзичливість і терплячість (навіть у стосунках із агресивними графоманами) дивували Вінредакторував у видавництвах і чи не всіпхалися зі своїми рукописами саме до нього Знали буде до їхніх екзерсисів уважним не глузуватиме з тої писанини котраldquoтак собіrdquo чи й геть ldquoне дужеrdquo Він умів обходитися дипломатичними евфемізмаминавіть тоді коли мусив пояснювати оцетвориво ndash безнадійна сірятина Не знаюякою ціною те йому давалося бо ж у багатьох його колег не було такого витерпу атому стосунки редактора й автора виливалися в перманентну війну І мені неоднораз доводилося чути від авторів що видавничі редактори ndash то просто звірі й реакціонери Але я знав зпоміж редакторськогокорпусу таких як Григір Тютюнник ЄвгенГуцало Роман Андріяшик Анатолій Шевченко Світлана Жолоб Анатолій Макаров Валерій Гужва Андрій Крижанівський які відзначалися не тільки високоюлітературною кваліфікацією а й неудаваною демократичністю і всі вони маликонфлікти з цензорами відстоюючи тексти авторів од брутальних цензорських вівісекцій

У цьому ряду стоїть і Володимир Підпалий Я чув чимало подробиць про те яквін намагався рятувати ndash а поінколи йомуі вдавалося порятувати ndash літературні творивід утручань у них цензорів та завжди перестрашеного начальства що незрідка всвоїй ідейній суперпильності навіть перевершувало весь цензорський легіон

Не можу відмовити собі в бажанні навести тут ось цю довгу цитату котра не вимагає жодного коментаря

ldquoЯ мабуть дуже добре знаю ВолодюПідпалого не тому що ми були якимисьблизькими друзями не тому що ми частоспілкувалися чи ходили одне до одного вгості просто тому що ми зустрілися з нимв роботі в екстремальних умовах Він бувредактором моєї книжки у 1972 роцікнижки яка так світу і не побачила Цебула така ситуація при якій дуже добре

видно хто є хто Там за один день за одинмомент можна було побачити людину такглибоко через що я сказала що мабуть яйого дуже добре знаю Я дуже люблю Володимира Підпалогоrdquo

І далі ndash важливі подробиці тієї історії збіографії поетеси в якій фігурує Підпалий ldquoРедактор у ті часи це була видавничарукавичка в яку вставлялась рука невидима Володя був дуже культурний і талановитий редактор бо він був поетом але внього був і дар редакторський Редакторомвін був дивовижним Я думаю що якбибагато із наших поетів тоді його послухалито може б не червоніли зараз ВолодяПідпалий був відсторонений від роботинад моїм рукописом ldquoКняжої гориrdquo томущо він виявився не тією видавничою рукавичкою якою можна було б отак керуватиі душити мене Він не міг не хотів і він бувпросто глибоко порядною людиною

Коли він Володя Підпалий помер замість нього залишились діти замість ньогозалишились вірші замість нього залишилось світло яке ми всі зараз відчуваємоrdquo

Ці слова Ліни Костенко на вечоріпамrsquoяті Володимира Підпалого у Державному музеї літератури в грудні 1993 рокуТоді там прозвучало багато доброго пронього І це було зумовлено не тільки гіркотою дочасної смерті його Як ведеться притаких подіях мовці значно перебільшуютьчесноти небіжчика Але коли йшлося проособу Підпалого то всі суперлативи пронього були заслужені сказати б оплаченійого світлим життям і глибоким серцем

Не випадково ж із Ліною Костенко в їїоцінці Підпалого виразно перегукуєтьсяДмитро Павличко який розповідає йомудуже пощастило що редактором йогоldquoГранословаrdquo був саме Підпалий якийстояв в обороні автора на всіх етапах А далі він же був і редактором поетичного томуБогданаІгоря Антонича ldquoПісня про незнищенність матеріїrdquo (перше видання творів великого лемка в радянській Україні)Павличко розповідає як важко давалосяце видання який упертий спротив йомубув на всіх етапах і всіх рівнях Поява Антоничевих творів стала справді сенсаційною літературною подією Антонич одразуж перетворився на культового поета студентської та літературної молоді А такіідеологічні мастодонти як Микола Шамота і Ко накинулися і на впорядника (та автора блискучої передмови) Павличка і наредактора книги якого звинувачували втому що він став поплічником того хтоздійснив цю диверсію Сьогодні в такиймаразм просто важко повірити але все тебуло Я тоді працював у ldquoЛітературній Україніrdquo і добре памrsquoятаю як цензура забороняла згадувати в друці Антоничеву книгу Не випадково ж редактор Підпалий та

ки муляв керівництву Держлітвидаву котрий згодом став ldquoДніпромrdquo і змушенийбув поміняти місце роботи

Якщо вже зайшлося про те як Підпалого згадують ті хто мав справу з ним ndash саме як з редактором ndash то наведу при ційнагоді ще такі промовисті свідчення пройого редакторську роботу та характеристики особи Підпалого

Дмитро Павличко ldquoСьогодні коли всяпоетична спадщина автора ldquoТрьох перстенівrdquo надрукована в Україні коли знак Антоничевої музи виразно прочитується утворах багатьох українських поетів хочеться мені з особливою вдячністю згадатимого сміливого спільника ВолодимираПідпалого який допоміг проламати багаторічне мовчання надовкола творчостібезсмертного сина Лемківщиниrdquo

Важливо що зіркий та вимогливийПавличко розгледів у Підпалому не тількивидатного редактора який ставився до літератури як глибоко релігійна людина доСвятого Письма ldquoВолодимир Підпалийбув істинним талантом він зблиснув правдивими віршами але межі його життявласне ота юна смерть що прийшла донього одночасно з поверненням сталінщини в наше ледь провесніле нужденне існування зробила своє Вона забрала в наслюдину яка могла стати провідною зіркою Вона затоптала іскру надії вогоньякий ще тільки збирався вибухнутиrdquo

Не мав я наміру реферувати спогадипро Володимира Підпалого ndash збирався писати тільки про своє емоційне його сприйняття і бодай побіжно окреслити яким вінпостає в моїй памrsquoяті однак не можу перебороти спокусу навести ще пронизані душевною теплотою слова про нього людейіз його ближнього кола (Виявляється воно було справді широке ndash це від широтийого душі)

Ось говорить Петро Засенко ldquoБез гучної слави не підтримуваний попід руки літературними дядями він увійшов під високе склепіння Храму Слова просто й природно глибоко відчувши що мимо пройти не зможе та добре памrsquoятаючи хто вцьому храмі був до ньогоrdquo

Для сьогоднішнього читача такі словазвучать аж надто запафосно Але вониприйшли до нас із тієї епохи коли культивувалася пафосність Запевняю читача щотакий емоційний регістр зумовленийсправді щирими почуттями поглибленими несподіваністю втрати поета в якомузаповідалося щось багатообіцяюче До того ж поета в якому жило щось безоружнолюдяне

Ось уривок зі спогаду вимогливої Михайлини Коцюбинської ldquoТа глибинна духовна сутність те поєднання делікатності іморальної твердості та не на показ без тіні пози й зовнішнього ефекту людяність ndashстановили осердя його неголосної поезіїосявали й зігрівали всіх хто спілкувався зним одухотворювали і його редакторськудіяльність ndash той для нього воістину ldquoсродний трудrdquo у сковородинському розумінніЙому якось вдавалося проводити поетичний корабель цілим з мінімальними втратами поміж рифами конrsquoюнктури ненавrsquoязуючи авторові своєї волі і разом зтим дисциплінуючи його поетичну уявусвоїм чуттям слова і естетичним смакомМайже всі найвагоміші поетичні збіркиякі побачили світ протягом нетривалогоРенесансу 60х ndash то результат його нервових зусиль його редакторської майстерності і громадянської свідомості То своєрідні памrsquoятні знаки його творчої праціrdquo

Тендітний поставою уважноокий чо

ластий зі світлорусим чубом часто всміхнений ndash таким він мені побачився й запамrsquoятався І може найперше вимальовуються коли згадуєш його в подробицяхнещадно прокурені вуса й неодмінна в його портреті сигарета Бо ж таки курив віняк сказав приязний до нього Віктор Близнець справді безбожно

Кілька разів я бачив його в імпровізованих турнірах молодих поетів на засіданнях літстудії видавництва ldquoМолодьrdquo прокотру вже писав у попередніх мемуарнихкнижках Здається він єдиний там не спалахував у дискусіях (Мозолевський Сомта Кириченко вибухали як гейзери) Підпалий щоразу говорив спокійно і здебільшого переконував саме завдяки своїй зрівноваженості Гадаю що вже тоді він давсобі відповіді на ті важливі питання котріпостають перед кожною людиною яка пише навіщо вона ndash література Що важливіше ndash правда чи краса Думка чи емоція ndashдуша поезія

Я все те жадібно слухав і конспектувавхоч мав нелюбов до конспектів і вмудрявся обходитися без них в університеті де цекатегорично вимагалося Ми охоче приходили туди дружним гуртом який вів налітстудію ентузіазм незмірно більший ніжна лекції

Загалом Підпалий був там не головноюдійовою особою Головними були вже згадувані Борис Мозолевський Микола Сомі Григорій Кириченко які атакували всіх івсе своєю безапеляційністю й ораторським темпераментом Майже землетрусиКерівник літстудії терплячий Дмитро Білоус мав чимало клопоту коли брався погамовувати їх

Нагадаю що тоді ще не закінчилисячаси відомої ldquoвідлигиrdquo хоч як тепер розумієш уже наближалися ідеологічні заморозки Молоді поети ще зухвало вільнодумствували свято переконані що інакшебути не може Не знаю чи це справді такале мені здається що саме Підпалий інтуїтивно прозирав наперед і передчував ужейдуть тихіші і значно смутніші часи Чомусь мені хочеться так думати коли згадую його розумні очі розумні слова Очевидно він був соціально зріліший за своїхлітровесників

У ньому органічно поєдналися совіснасільська людина й міський інтелігентякий увібравши в себе спосіб життя в місті та рефлекси міського чоловіка не загубив оте дорогоцінне що виніс у своїй душііз села Часто бувало ndash та й нині є ndash такщо індивід вибравшися з села стільки силвитрачає для того щоб позбутися в собівсього того що нагадує його походженняldquoвід плугаrdquo Найчастіше першою страждаємова (вчорашній селюк незграбно переповзав на те що вважав російською а насправді то волапюк) Далі незрідка зrsquoявлялася зарозумілість міщука який погордливо ndash мало не з піднебесся ndash дивиться набідних провінціалів які тепер для нього ndashістоти нижчого сорту Це я спостерігав посвоїх однокласниках які вступивши у виші раптом ретельно почали в усьому маскуватися під ldquoгородськихrdquo соромлячисьсвого непрестижного на ті часи ldquoколгоспногоrdquo походження

Підпалий анітрохи не намагався підфарбуватися під міщука Навпаки ndash за різних нагод часто нагадував про село Якосьнавіть розповідав що в нього ціла колгоспна біографія бо від глибоко дитячих літяк це бувало з майже всіма сільськимидітьми змушений був братися за всяку роботу ndash і його руки вміли все що треба робити в господарстві Потім у його ldquoАвтобіографіїrdquo я прочитав про те що він передвступом до університету комбайнерував інавіть вийшов у передовики соцзмаганняа тому красувався своїм портретом на дошці пошани Володимир не вихвалявся тама говорив про це з гумором Мовляв укожного були такі ldquoуніверситетиrdquo котріхоч і не наближали до розуміння поезії і немали жодного стосунку до поглибленняедукації але давали розуміння звідки в сві

Михайло Слабошпицький далі працює над новою книжкою спогадів котра продовжитьсерію мемуарних книг ldquoПротирання дзеркалаrdquo ldquoТіні в дзеркаліrdquo ldquoЗ памrsquoяті дзеркалаrdquo ldquoЗприсмеркового дзеркалаrdquo

Пропонуємо фрагмент з книжки

Його глибоке серцеВВ оо лл оо дд ии мм ии рр ПП іі дд пп аа лл ии йй

9

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

Запрошуємо до книгиldquoДля нього амбітні віршарі зовсім не центр всесвіту хоч він і має поезію за особисту релігіюrdquo

ті і почому хліб насущний І це ndash такожважлива життєва наука бо вона теж можепідказати поетові якісь важливі слова Мені здається той смисловий акцент Підпалого свідчив що він ніколи не відривавсявід землі Володимир завжди памrsquoятав хтовін звідки якого роду та що він винен (іяк людина і як поет) своєму краєві Із його статей та рецензій де розсипано чималоцікавих спостережень і думок не тількипро літературу можна вибрати ті з якихлегко скласти його особистий кодексобовrsquoязків поета й громадянина за якимвін сам жив ніколи не порушуючи тихпостулатів які сам сформулював

Можна тільки уявляти яким складнимбуло духовне й інтелектуальне його визрівання бо ж ішов він до свого літературного покликання звідти де не було жодноготворчого середовища Його навчителем ітворчим колегою була тільки книгаСкромна сільська бібліотека небагато могла запропонувати допитливому початківцеві що намагався збагнути алхімію поетичного слова Не було тоді поряд того хтоміг би йому ldquoпоставити рукуrdquo й розкритите на що неофіту самотужки блукаючи вроздоріжжях сумнівів та незнання довелося витрачати чимало часу

В столичний університет на філфак вінпотрапив аж після армії де служив у морфлоті А друкуватися почав тільки в 22Його ldquoвиростання душіrdquo (вислів ЛеонідаПервомайського) утривалилося в часі йзабрало роки Здається мені що цей процес у нього не зупинявся й до дня дочасноїсмерті що сталося 24 листопада 1973гоколи йому пішло півроку на 38ий А друкуватися почав лише тоді коли студентитого ж вишу Тамара Коломієць і МиколаСом уже видали свої дебютні книжки і їхофіційно визнали надією української поезії Його перша збірка ldquoЗелена гілкаrdquoзrsquoявилася в 27 років ndash 1963го

А наступного було ldquoПовесінняrdquo ДебютПідпалого не викликав особливого резонансу ndash критика тоді фаворизувала Миколу Вінграновського Івана Драча ВіталіяКоротича І поряд із ними незмінно стояло імrsquoя Василя Симоненка чий земнийшлях уже урвався а його резонанснакнижка ldquoЗемне тяжінняrdquo вийшла друкомуже посмерті автора ndash 1964го Підпалийздебільшого фігурував у всяких оглядах такритичних панорамах ldquoзаконспірованимrdquoу завершальних фіналах переліків під універсально безликою назвою ldquoта іншіrdquo

Схоже що він не мав через це особливих мук невтоленного марнославства Спокійно мирився з відведеним йому місцем улітературній ієрархії Його незмінна іроніяготовність покпинити і з себе боронилипоета від того вірусу котрий викликає заздрість та невдоволення тим що його недооцінюють і недопомічають Не випадкововін пише в одній зі своїх сатиресок

Усе ndash і небо і травасвяті для нього пілігримаа ще як в Спілці є права ndashхоч в Рим рушай хоч далі РимаОте римуйте не римуйоте друкуйте не друкуйДрукуй поки друкуєтьсяНехай ти будеш не Бажансередній будеш навітьЯк не Макаров Зуб Івантебе колись прославитьпрославитьчи знеславить ndashв літературу вставитьМайже через сорок років після смерті

Підпалого я прочитав його ldquoАвтобіографіюrdquo опубліковану в ldquoУкраїнському словіrdquo ndash так називається Хрестоматія української літератури та літературної критикиXX століття що її впорядкував ВасильЯременко Зі зворушливою безпосередністю оповідаючи про гіркі прикрощі й скупірадощі дитячих літ недитячу важку працю що її довелося звідати малому мрійливому селюку який приглядаючись до людей вслухаючись у себе та з невситимоюдопитливістю вгризаючись у книги творив сам себе покладаючись на позитивніприклади сільської моралі та свою інтуїцію котра підказувала йому на котрустежку в житті треба ставати

Читання його ldquoАвтобіографіїrdquo було для

мене мовби другим знайомством із нимколи я його майже призабув бо при згадувані цього імені на мене напливала теплахвиля що незрідка йде від випадковогоспогаду про світлу людину або раптомозивався з памrsquoяті котрийсь його рядокЦе й закономірно бо ж не були ми з Підпалим аж так близько знайомі і по суті немали з ним якихось спільних життєвих історій Та й інформаційний шквал відкидавз памrsquoяті обличчя і спогади про зустрічіминулого на безнадійний маргінес

Підпалий не бувши уражений нарцисизмом що незрідка властиве його колегам які бува позиціонують себе найголовнішими представниками з усіх гомо сапієнсів без самозамилування говоритьпро себе подеколи іронічно коментує своїпригоди й поведінку за різних життєвихситуацій Для нього амбітні віршарі зовсімне центр всесвіту хоч він і має поезію заособисту релігію

Цікаве ось таке його спостереженняldquoВипадково зустрів сербіянку Її ворожіння були настільки правдиві у своїй минулості (не знаю як передбачення хоч одневже збулосяhellip) що я був приголомшенийhelliprdquo І висловлює своє припущення прореальну можливість стихійного ясновидства ldquohellipякщо поети знають хвилини натхнення то чому б не знати цих хвилин ворожкам людям в котрих так дивовижнопереплівся тисячолітній фольклор із власною фантазією що врештірешт дає заробіток на прожиття Інша справа що переважає ndash народність чи інстинкт самозбереження методом видурювання грошейза чергову дозу фольклору

Перше її речення мене вже полонилоповело в її наївний і мудрий світ

ldquoПrsquoять пальців твоєї руки неоднаковіДе ж ти бачив двох подібних людейrdquo

ldquoВсім однаково світять зорі але в кожного є своя зоряrdquo

ldquoКожен твій сумнів твоєї віри вартийяк варта неправда правди І чого більше ndash іБог не знаєrdquo

ldquoПівсвіту скаче півсвіту плачеrdquoРозумію Підпалого з таким його

сприйняттям циганських ворожінь Самкілька разів потрапляв під уплив проречистих віщувань загадкових циганок Неміг тоді позбутися враження що вони знають те чого не відають інші До того ж ворожки кількаразово точно ldquoвлучалиrdquo вподробиці моєї біографії переповідаючите чого вони не могли знати Гадаю що нетільки Підпалий і я опинялися в такій ситуації Не випадково ж у художній літературі описано стільки моментів феноменуциганського ворожбитства До того ж поетбільше за інших схильний повірити в тещо здається зовсім поза межами суто буденного глузду Як мовиться на те він і поет У нього немає самовпевненості в томущо він як кажуть галичани усі розуми поїв

Чи не в кожного поета в творах є елемент містики Є він і в Підпалого Але його не більше ndash чи може навіть менше ndashаніж в інших Він умудрявся балансуватина межі між здоровим селянським глуздомі тим загадковим що його важко точно ословити хіба що можна натякнути на ньогопохмурою метафорою

Я розшукав у своїх архівах рецензію найого збірку ldquoВ дорогу ndash за ластівкамиrdquoвидану 1968го Публікація мого претензійного рецензієтворіння того ж року в київській обласній газеті ldquoМолода гвардіяrdquoКнижка Підпалого мені сподобалася алея замість нормально полюдські висловити своє враження вимудрував щось архіважкозбагненне намагаючись створитипро себе враження неконвенціональногокритика який буцімто знає про літературущось таке чого не знають інші Я начитався тоді Арнаудова Виготського Жирмунського Ейхенбаума і мені невтримнопраглося використати цю нагоду для тогощоб переказати все що я знаю Хто замолоду не був уражений таким вірусом Цевже з роками поволеньки позбуваєшся тієїінфекції і намагаєшся сам розуміти те щотобі хочеться сказати

Не забуду як дотепно поіронізував ізмоїх мудрацій у тій рецензії СтаніславТельнюк який запропонував мені популярно викласти моє позитивне враженнявід віршів Підпалого Я цитував йому з

памrsquoяті строфи зі збірки й намагався пояснити чому це на мою гадку справді поетично і чим Підпалий різниться од іншихпоетів Телюнюк загалом погоджуваввся зімною ndash він був високої думки про Підпалого але перепитував чому ж я не написавпро все те саме так як оце розповів Я жмабуть хочу щоб хтось прочитав мою писанину і щоб вона не видалася йому замудрованою шарадою Не міг же я йому зізнатися що мені хочеться видатися розумнішим аніж я насправді єhellip

При зустрічі з Підпалим (нас познайомив Володимир Маняк) я аж розцвів одйого подяки за рецензію й од похвалимовлялечки переконливо й розумно Хоч іпідозрював я що ті слова ndash це загалом данина етикету (має ж автор якось подякувати за те що рецензент так розхвалив його) все ж було приємно почути таке Бовоно підносило тебе у своїх очах

Вже згодом працюючи в ldquoЛітературнійУкраїніrdquo я готував до друку не одну статтюпро Володимира Підпалого І до ювілеївйого і без ювілеїв (Я тоді відкрив у газетіспеціальну рубрику ldquoНезабутніrdquo де можнабуло публікувати матеріали про тих коговже немає без жодного інформаційногоприводу) Був приємно подивований тимщо про Підпалого охоче писали без будького примусу Це було ще одне потвердження його справді любили Загалом рідко те буває в конкурентному літературному середовищі Але з Підпалим це справдібув саме той варіант Певен що ніхто менів тому не заперечить

Вже недавно випадково наткнувся всвоїй бібліотеці на збірочки ПідпалогоПеречитуючи їх відчув ось вона атмосфера шістдесятих років Тодішні настроїдомінантні стилістичні прийоми панівнаритміка Ось наприклад вірш ldquoПальціrdquo

Ніч простягує свій рукавТвої пальці в мої кладеhellipЯ шукаючи їх тікавНаче вовк тіка від людейЯ рубав їх Зціляв І грів Я прохав Заклинав І клявЯ ловив їхній білий грімСам громами у них вцілявhellipБився ярмарок блискавицьЯк приречений бивсяhellip

АчейХтось у глупу ніч впаде ницьХтось не витрима ndash утечеВажко уявити такі рядки в поетів стар

шої літературної ґенерації Навіть римування (ldquoгрівгрімrdquo ldquoкладелюдейrdquo ldquoвідтактактrdquo ldquoврісгуманізмrdquo ldquoачейутечеrdquo)ndash це саме шістдесяті і тільки шістдесятіколи молоді поети мовби підхоплювалиодин в одного як вірус особливості такоїстилістики аж мовби ризиковану ndash з погляду старших ndash систему римування й розхитували загальноприйняту натоді структуру вірша

Палець в палець як в землю вріс ndashЗамагав ndash знемагав ndash відтакhellipДе вже в дідька тут гуманізмДе законна законність і тактhellipЧорна ніч сумна наче негрМовчки гасить очі ndash зіркиhellipНа тортури ведуть менеПrsquoять доріг твоєї руки Це його вірш із 1966го Я певен кожен

уважний читач поезії тих часів упізнає ndashякщо не автора ndash то саме часові координати його народження

Ще вірш котрий ndash це помітно відразуndash і складом і ладом із шістдесятих ldquoЛебедина пісняrdquo котру автор продатував тимже 1966м

Вітер човен між хвиль тримавІ ту мить ніхто не загледівЯк на озеро ізпід хмарНаче грудка впав чорний лебідьОмочив крило воронеЯк на весла наліг на лапиНе очима сипнув ndash вогнемМефістофельським як ШаляпінhellipБілий лебедю утікайВін до тебе рветься ndash не чалитьЦей красивий гордий оканьНевідомий і незвичайнийДесь він подругу загубивА твого він позбавить другаhellipБілий лебедю програно бійНедаремна твоя потугаhellipВже він шию тобі скубеВже лебідку твою відгонитьhellip

Чорний лебідь забив тебеБілий лебедюТи ndash червонийЗнову ж таки ndash час літературного на

родження вірша тут можна легко вирахувати за римуванням (ldquoтримавхмарrdquoldquoзагледівлебідьrdquo ldquoвороне вогнемrdquo ldquoлапиШаляпінrdquo ldquoутікайоканьrdquo ldquoчалитьнезвичайнийrdquo) Підпалий у цьому такийже зухвалий як скажімо Борис Нечердав якого бачимо ldquoпереболитьперепелицьrdquo ldquoпереліктареліrdquo ldquoЛоркаловкоrdquoldquoкачанкурчаrdquo ldquoкалатайлокалендарнаrdquoldquoзалежитьожеледицьrdquo ldquoекспансивнасинуrdquo ldquoчужійолжіrdquo ldquoпрекраснихпрокравсяrdquo

Було це понад десяток років томуМені зателефонувала Ніла Підпала

Вона зініціювала таку толоку кожен хтохоче підтримати цю справу робить пожертву для неї (слово честі вже забув скількисаме гривень) Замість оббивати порогибанків чи грошових мішків Ніла Андріївна вирішила звернутися до людей почастинавіть скромних статків які (дивно але цесправді так) охочіше відгукуються на такізаклики Хоч вони спроможні дати небагато але як мовиться з миру по нитціhellip

Не пригадую чи довго тривало збирання коштів для видання цієї книжки Й осьвона зrsquoявилася з таким розділом наприкінці ldquoДоброчинці ldquoЗолотих джмелівrdquo (таканазва книжки) Упорядниця її Ніла Підпала там пише ldquoВисловлюю глибоку і щируподяку всім учасникам сучасної української книжкової толоки ndash доброчинцямвидання книжки Володимира ПідпалогоldquoЗолоті джмеліrdquo

Була велелюдна презентація ldquoЗолотихджмелівrdquo у Музеї літератури Виявилосящо ця книга оприлюднена до 75річчя віддня народження поета Стільки добрихслів як було сказано на тому вечорі здається мені Підпалий не чув за своє недовге життя

Ніла подарувала всім учасникам книжкової толоки по примірникові ldquoЗолотихджмелівrdquo де наприкінці книги вміщенотих хто фінансово долучився до тієї справи

Це справді поліграфічно якісне видання Там зібрано не тільки все що Володимир написав І ndash не тільки поезії а й статті і навіть видавничі ndash ldquoзакритіrdquo ndash рецензіїта редвисновки Є цілий розділ статей іспогадів про нього Є його листи до ріднихі друзів

Від цієї незвичної книги лишаєтьсяособливе відчуття Бо ж думаєш не тількипро Володимира Підпалого Думаєш продолю українських поетів у радянській Україні Емоційно пронизливо звучать тамось ці невипадкові слова Івана Дзюби ldquoЗпоетами 60х років боролася не тільки невсипуща влада Неначе в мовчазному союзіз нею діяла і якась незрима мстива сила вличині підступної хвороби На самому злеті творчості урвалося життя Василя Симоненка Леоніда Кисельова Олексія Булигиhellip І Володимира Підпалого Трагічнасмерть молодого Поета завжди має і позаособистісне символічне значення Воназнаменує протистояння Добра і Зла Красиі Потворності Очі Володі Підпалого світилися совісністю й добротою Совісністю йприязною до Життя думкою світиться і його Слово Не виклик життю а вникання внього Це ndash не позиція а доля Це ndash сковородинське чого так бракує нам сьогодні в нашій суєтній засмиканості й чванькуватому суємудріюhelliprdquo

Здається все сказано І вже нема нічого посутнього додати

Порізному згадуються ті кого ми любили або кому симпатизували

Мені з памrsquoяті неоднораз поставав цейтендітний русявовусий жвавоокий і незмінно всміхнений поет який був найяскравішим уособленням життєлюбства Алесаме життя здається любило Володимиразначно менше аніж поет його

Не склалася в них взаємністьhellipІ це ndash справді несправедливоІ невиправно Але загалом ж справедливості в цьому

житті малувато

_______________________Анатолій Макаров Іван Зуб ndash літера

турні критики що тоді часто писали натеми поезії

10

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

На часіldquoТут на Пріорці донині живуть нащадки тих дітей

яким колись поет влаштував банкет мабуть якразна свято Преображенняrdquo

Надія НАУМОВАнаукова працівниця Музею історичного центру міста Києва

Ч и хто рахував скільки вжестворено біографій українського поета Тараса

Шевченка з 1882 року колизrsquoявилася перша Її автор був нетільки сучасником а й добримдругом поета який 20 років працював над своєю книгою збираючи спогади від близьких друзів ітих хто його знав МожливоМихайло Чалий у чомусь і помилився але то була перша спробаосмислити і життя і творчістьмитця Були й інші життєписиСеред авторів Олександр Кониський Павло Зайцев Марієтта Шагінян із її творомдисертацією ldquoТарас Шевченкоrdquo польський автор Єжи Єнджиєвич ізкнигою ldquoНочі українські або родовід геніяrdquo Ще був роман Оксани Іваненко ldquoТарасові шляхиrdquo

У 2020 р у видавництві ldquoДух ілітераrdquo вийшла книга СтаніславаРосовецького Сама її скромнопретензійна назва ldquoСучасна біографія Тараса Шевченкаrdquo викликає у читача сподівання на щосьнове досі невідоме Яка ж метацієї нової біографії що посталана тлі уже всього написаногоМоже зrsquoявилися якісь факти раніше не відомі шевченкознавцямчи змінилися наші погляди напоета його творчість значенняйого для вже незалежної України Чим збагатила книга нашізнання про поета Наразі варторадіти хіба з того приводу щопостать Шевченка не залишаєбайдужими літераторів які добрезнають що саме його імrsquoя на обкладинці уже приверне увагу

Роксолана Харчук заздритьчитачам які ldquoзануряться у чарівний світ шевченкової біографіїrdquo

Зрозуміло що життя поета іхудожника може бути прикладомне лише для українців Але ж було воно зовсім не чарівнимМожна звичайно зануритися успробу зробити Шевченка іldquoгульвісоюrdquo (слово винесене навіть у назву розділу ldquoБіглий відставний рядовийrdquo небезпечний дляобох столиць гульвіса і театральний критик Нижній Новгородrdquo)чи бісексуалом (аякже це дужесучасно) Але ж зовсім не ldquoбіглийrdquo і не ldquoгульвісаrdquo а щодо театрального критика то поет виступив у цій ролі лише один раз щобвисловити свою думку про груКатерини Піунової якій симпатизував і мав намір одружитисяЗабракне місця і слів щоб аргументовано відповісти на всі ці сучасні притягнені за вуха гіпотези такий собі ldquoфастфудrdquo забарвлений психологічними вишуканостями Кожна істина нас збагачує а часткова правда забарвлена натяками не додає нічогощоб зрозуміти якою людиноюнасправді був Шевченко Усе цена довгу розмову без впевненостіщо вона дійде до автора захищеного званнями і посадами якийзапросто звинуватить критиків унепрофесіоналізмі

Назви розділів подано в надтосучасному стилі Особливо епатажні заголовки як у бульварнихгазетах що викликають інтересобивателя чи читали цей ТарасШевченко виявляється був щетой гульвіса Наприклад назваостаннього розділу ldquoКласик усвинцевій труні як засіб національновизвольної та ліберальної агітаціїrdquo Сам Тарас би подивувавсятакому зразку канцелярськорадянської риторики Просто каль

кований вислів В І ЛенінаldquoКращої агітації і придумати неможнаhelliprdquo

Автор переповідає відоміфакти біографії які вже не разкоментувалися широко залучаючи цитати із Щоденника і повістей Шевченка

Чого варті роздуми автора пробажання Тараса накласти на себеруки ldquoюнацький потяг до ldquoТанатосуrdquo який підтверджуються виконаними Шевченком ще в доакадемічні роки композиціямина тему смерті як то ldquoСмертьСократаrdquo ldquoСмерть ВіргініїrdquoldquoСмерть Богдана Хмельницькогоrdquo ldquoНа цих малюнках історичнідіячі вмирають замість нього Тараса а він продовжує жити у бідноті та брудіhelliprdquo ndash комусь ця сентенція може видатись глибокоюале вона ж придумана Такі композиції виконували всі студенти(маємо на увазі відомі античні сюжети повrsquoязані зісмертю героя) це булаобовrsquoязкова програма Аось ldquoСмерть БогданаХмельницькогоrdquo у ТарасаШевченка ndash це щось інше він сприймав історичні події вже з точки зорусвого часу Не сама смертьйого цікавить а те що уцей момент вирішуваласядоля України

Далі пан Росовецькийприступає до коментування арешту і причинважкого покарання поетаі розвиває таку детективну історію про одруженняі розлучення Карла Брюллова з Емілією Тімм якане надається ні на прочитання ні на осмисленняТакий собі ШерлокХолмс який нарештіявив нам сучасний погляд Шевченко у поеміldquoСонrdquo висміяв царя бомстився за свого учителяБрюллова а цар своєючергою помстився Шевченкові Бідна Емілія Тіммhellip Вона (може й коханка імператора) ігадки не мала про свою роль у ційполітичній справі

Є у книзі мовні огріхи русизми (залишився в живих влюбливий лязгали повергали у відчай обрушився з критикою встали наякір потихеньку збігає що значить тут тікає) Є просто недолугіфрази як то ldquoНа початку її(йдеться про поему ldquoСонrdquo ) авторзмушує селянинаоповідача заявити що немає господа на небіrdquo абоldquoПоет намагався погодувати їїприхопленими на обід бубликамиале вона не могла вкусити баранкуrdquo (епізод про знайдену біля Золотих воріт дівчинку за спогадамиО АфанасьєваЧужбинського)Якщо звернутися до авторськогостилю при подачі окремих епізодів то сучасний популізм у ньомувідчувається навіть на рівні естетичного чуття Є помилки і у цитатах зокрема у пояснювальномутексті до офорта ldquoДари у Чигриніrdquo ldquoщоб схилить на свою сторонуБогданаhelliprdquo у Шевченка ndash ldquoщоб єднать Богданаrdquo ldquoскарбниця ndashскарбrdquo ldquoза винятком ndash опрічrdquo

Хочеться посперечатися із тезою ldquohellipпід впливом Гребінки Шевченко замислювався про місце яке

може посісти в літературі імперської Росіїrdquo І під впливом Гребінки не був і місця зовсім не збирався посідати А також дуже ldquoзаманливо і сучасноrdquo звучить вислів ldquo hellipпраця над повістями зумілавтримати поета від більшого пияцтваrdquo А як же олівцеві малюнки і сепії такі досконалі требамати тверду руку щоб малюватиПияцтву зокрема виділено багато сторінок Про самі повісті сказано ldquoВсі вони в жахливому мовному і стилістичному станіrdquo

Сумнівно щоб вірш ldquoНе женися на багатійrdquo написаний уЧернігові і записаний до альбомуО АфанасьєваЧужбинськогобув повrsquoязаний зі сватанням додоньки священника Кошиця Феодосії Якщо вже говорити про автографи ldquoЗаповітуrdquo (їх є чотири)то треба було б хоч приблизносказати про їх послідовність Чи

була у Шевченка вишита сорочкана засланні Чому це він не мігназвати свою подругу татарку Забаржаду ldquoпренепорочно молодоюrdquoА вже історія з ldquoгарненьким юнаком Колею Ісаєвимrdquo зі щічкамиякі ldquoще не знали бритвиrdquo не лізе нів які ворота На портреті бачимоу нього досить густі вуса Тут і Забаржада і Ісаєв і дружина ГернаСофія до якої платонічно закоханий у цього Ісаєва поет його йприревнував ndash усе сплуталось Інаслідки цього були фатальніhellipСправжній мексиканський серіал

Ледве не на кожній сторінцічитаємо ldquoміфrdquo ldquoміфологіяrdquo Розуміємо що автор спеціалізувався на цій ниві і хоче увести своїпізнання в цій царині у біографіюШевченка Яка міфологія Більшчи менш достовірні анекдотичасто розповідають про великихлюдей З приводу міфології згадується і одне імrsquoя ldquoНайдивовижніший міф належить Олесеві БузиніБузина був моїм студентом людиною помітноюhelliprdquo Прикро щоцей міф втілився у одіознійкнижці ldquoВурдалак Тарас Шевченкоrdquo

Найбільше автор задіює міфологію коментуючи олівцевий

малюнокавтопортрет на якомухудожник зобразив себе оголеним тут і гіматій і древньогрецький шолом і ldquoжіноподобний скіфrdquo(за Геродотом) ldquohellipдвостатевийДіоніс що крокує берегом Аральського моряrdquo а далі Борей і Стрибог Летючий корабель ndash є про щопомислити МистецтвознавецьДмитро Горбачов назвав цю композицію летючим Меркурієм щобіжить берегом моря Більш цікаво уявити собі як Тарасу вдалосьвиконати кількома начерками такий живий пейзаж і вписати себеу нього та ще й у русі До речі цеймалюнок має вигляд академічноїпостановки однієї з тих які бачимо в альбомі 1843 1845 рр Художник ніби зображує себе якнатурщика і з легким гуморомспоглядає на себе збоку

Міф чи ldquoміський фольклорrdquoпро мешкання Шевченка на Прі

орці на квартирі у Варвари Пашковської не даєспокою ще одному учневіСтаніслава РосовецькогоОбидва учитель і ученьзвинувачують журналістку дитячу письменницюсестру Варвари СтефаніюКрапівіну (псевдонім) убрехні Нащо це було їйробити А Михайло Чалий який увів ці спогадиу свою книгу ldquoЖизнь ипроизведения ТарасаШевченкоrdquo виходить тежбрехун Хто ж не знає щоЧалий інспектор ІІ Київської гімназії дружив ізІваном Сошенком який іпознайомив його з поетом влітку 1859 р У Чалого ldquoоселившись на Пріорці майже за містом поетблукав стогнами богоспасаємого града в одному ітому ж парусиновомупальтечкуhelliprdquo Цей полотняний костюм у якомуТараса сфотографувавІван Гудовський ниніекспонується у Літератур

номеморіальному будинкумузеїТараса Шевченка Так от пальтечко є і це правда а про Пріоркубіограф збрехав Чалий посилавна Пріорку студента Маркевичавіднести поетові надіслані з Петербурга гроші та й сам приходивдо Тараса коли організував йогозустріч із молоддю на Оболоні АОболонь ndash продовження Пріорки Як мантра повторюється упрофесора оцей ldquoміський фольклорrdquo Але ж фольклор з неба непадає у ньому завжди є первіснаправда Чомусь не створився вінні на Соломrsquoянці ні на Деміївціні на Кожумrsquoяках Тут на Пріорці донині живуть нащадки тихдітей яким колись поет влаштував банкет мабуть якраз на святоПреображення Тут на горі росте400літній дуб який невипадковоназивають ldquoТарасовимrdquo

У хаті де квартирував Шевченко не дві а чотири кімнатиЧи був хтось із тих науковців якізаперечують проживання там поета у тій ldquoХаті на Пріорціrdquo А осьПетро Жур їздив туди спеціальноі розмовляв з людьми які тодіжили у хаті на вулиці Вишгородській Чи знають науковці спогади про Шевченка пріорської бабусі записані письменником

Кузьмою Грибом Чи знають вони що ще у 1921 р прихожаниПокровської церкви на вулиціМостицькій порушували питання на церковній раді про відзначення будинку де жив поет Працівники музею теж записали спогади старожилів зокрема ЄвгеніїЛісовської батько якої знавШевченка коли був ще хлопчиком Всі ці спогади друкувалися уперіодиці а їх рукописи зберігаються у ldquoХаті на Пріорціrdquo БабусяЖеня з родини Лісовських прожила на вулиці Білицькій 104 роки і оповідала про свого батькаякий ще хлопчиком познайомився з Шевченком і про те як вонив родині щороку в день народження поета співали за столомldquoЛілеюrdquo

Хата справді ldquoне то панськане то мужицькаrdquo (на дві половини) яку чоловік зняв для своєїхворої на сухоти дружини Варвара Матвіївна жила тут зі своїмидівчатками як на дачі бо Пріорка була завжди дачною місцевістю Можна покритикувати статтю Крапівіної щось вона підзабула дещо прикрасила Спогадизаписані у 1862 р були надруковані лише у 1875 р на проханняМ Мікешина з яким їх авторкабула добре знайома Така пізняпублікація спричинена засланням її чоловіка Лободи з якимвона була разом і повернулася уПетербург лиш через довгий часГотуючи записи до друку чи могла вона зробити хронометражпроживання Шевченка у Києвіта й чи ставила собі таке завдання Зате такий хронометраж зробив О Боронь Але хто сказав щоШевченко жив у І Гудовського уІ Сошенка чи у О СенчилаСтефановського Він не міг і не хотівжити у жодного з них тому що тісамі мали проблеми і поет не хотів їх обтяжувати любив свободуі незалежність і волів заплатитичужим людям за квартиру А відсвого опікуна священника Юхима Ботвиновського Тарас простовтік через пару днів про що тойсам говорив отцю Феофану Лебединцеву

Помешкання Ботвиновськогона Георгіївському провулку і є тодішня єдина напівофіційна київська адреса Православний священник взяв на себе відповідальність за нього тим більш що бувдобре знайомий з генералгубернатором До Гудовського поетприходив призначивши зустрічЛебединцеву в центрі міста У тійхаті на околиці міста йому булозатишно Спогади простолюдинівпро Шевченка записані В Беренштамом ndash це спогади жителівКуренівки яка є продовженнямПріорки У спогадах ідеться щоТарас приходив на свята пан Росовецький питає які тоді святабули А свята у цей період були ndashМаковія і Спаса Не йшов би вінndash ні з того ні з сього ndash з центруміста на Куренівку СтефаніяКрапівіна не говорить про те щоТарас Шевченко щось писав чималював А він справді у ті дватижні перебування у Києві не писав і не малював

Не можна обійти інтерпретацію перепоховання поета і ролі уньому Григорія Честахівськогоякого Росовецький характеризує

Нова а головне ndash дуже сучасна біографія Тараса Шевченка

11

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

На часіldquohellipШевченко належить не лише Україні ndash всьомулюдству хоч кожне його слово ndash про Українуrdquo

так ldquohellipлюдина позбавлена смакунахабна аморальна Честахівський привернув увагу Шевченказадушевним виконанням українських пісень і залишався в йогооточенні хіба що через свою самовідданістьrdquo Нахабний аморальний але самовідданий Не такий уже Шевченко був наївнийщоб не розпізнати негідну людину яку знав ще до заслання Вжезовсім незрозумілим є звинувачення Честахівського у тому щовін хотів ldquoзасунутиrdquo могилу Шевченка десь подалі щоб вона буланедоступна відвідувачам Що замаячня А як же Шевченків ldquoЗаповітrdquo ldquoЩоб лани широкополі іДніпро і кручі було видноhelliprdquo Відомо що і хату хотів побудувати уПекарях над Дніпром поблизуКанева про це писав Варфоломію Шевченкові А список Честахівського у якому передані зіслів поета оповіді про ті малюнки які були у майстерні Ним користувалися і користуються донині всі шевченкознавці А самійого власні малюнки які за висловом автора книги він ldquoніякийхудожникrdquo виконав впродовжшляху тіла поета в Україну і якістали документами цієї подорожі як і листи адресовані Петербурзькій громаді Збираючи селян щоб насипати високу могилу він передбачив її майбутнє іте що вона стане місцем паломництва

Наукова працівниця Канівського заповідника ldquoТарасовамогилаrdquo Зінаїда ТарханБереза укнизі ldquoСвятиняrdquo детально описала всі моменти історії перепоховання і Честахівському присвятила багато гарних слів У ІІ гімназії під головуванням М Чалого у травні 1861 р відбулося зібрання де остаточно вирішилиспорядити домовину у дорогупароплавом по Дніпру до Канева Ця акція потребувала попередніх узгоджень щодо відспівування в Києві та Каневі з владою а також вирішення питанняіз землею Цікаво що скажуть натакі вислови щодо Честахівського працівники Канівського заповідника чи ті люди (тисячі) відомі і невідомі які піднімаютьсяна Тарасову гору А як же Лисенко з його хором Микола Федотович Біляшівський який возивна пароплаві екскурсії до Канева При всій нібито науковостінова ldquoсучасна біографіяrdquo зовсімне нова завуальовано залучаєколишню радянську риторикуще й претендує на якийсь психоаналіз

Нарешті епілог ldquoЗамість післямовиrdquo який має назву ldquoЧомуми ще полюбимо Шевченкаrdquo Автор книги захоплюється ldquoколосальною працездатністю Шевченкаrdquo звертається до ностальгійних спогадів про своє навчання в Академії і особливо поціновує його як творця ldquoвеличезногомасиву образотворчих артефактівrdquo і ldquoневтомного виробника сотень якісних літературних текстівrdquo Але чи за це ми його любимо Зрозуміло генія повністю неможна збагнути за його біографією Над усім його приватнимжиттям стоїть творчість Кожнадумаюча людина має право робити свої припущення та й читачмає право на свою думку

Проживши 47 років він реалізував себе як поет художникгромадянин заповнив собоюдва століття створив не ldquoміфУкраїниrdquo а явив світові своюреальну Україну яку любив понад усе

Наталя ГУМНИЦЬКА Львів

І мене в сімrsquoї великійВ сімrsquoї вольній новійНе забудьте помrsquoянутиНезлим тихим словом

(Із ldquoЗаповітуrdquo Тараса Шевченка)

Ці рядки програмного віршанашого геніального поета націєтворця знайшли свою реалізаціюне лише на материковій Україніа й у глобальному українськомупросторі який охоплює пrsquoятьконтинентів і близько 50 країнсвіту Популярність Тараса Шевченка у світі можемо порівнятихіба що з популярністю ВільямаШекспіра хоча долі та можливості поширення творчої спадщини кожного з цих геніїв різняться кардинально

Цей короткий виклад присвячено лише дещиці вдячних шевченкознавців Розпочнемо з поширення віршової захалявноїкнижечки ldquoКобзарrdquo яка маламогутню магічну дію Вона розбудила заколисану забиту імперськими утисками колись могутню українську націю Історія світової літератури дотепер не знаєтакого революційного впливурідного слова Хіба що великийДанте

Саме цим можна пояснитимасовий переклад ldquoКобзаряrdquo понад 150 мовами світу В Українінад виданням ldquoКобзаряrdquo працювали і працюють багато видавництв Одначе варто звернутиувагу на публікацію цієї української Біблії у Львівському видавництві ldquoАпріоріrdquo Юрія Николишина у 2020 році Видане на текстовому матеріалі з репринтногопразького видання ldquoКобзаряrdquo1941 року вирізняється насамперед ретельно підібраним ілюстративним матеріалом і втілює задумТараса Шевченка про альбомldquoЖивописна Українаrdquo і другийldquoКобзарrdquo до якого встиг написати передмову Задум за бракомчасу і фінансів Шевченко невстиг здійснити

Книга містить полотна найвизначніших художників з усієїУкраїни (і не лише) серед якихТарас Шевченко Василь Штернберг Опанас Сластіон Ілля Рєпін Архип Куїнджі Сергій Васильківський Володимир Орловський Микола СамокишМикола Пимоненко Теофіл Копистинський Олена КульчицькаІван Труш Фотій КрасицькийІван Айвазовський КостянтинТрутовський Корнило Устиянович Осип Курилас Микола Мурашко Упорядники вдалися самедо празького видання бо вонона думку шевченкознавця зі Словаччини академіка НАНУ Миколи Мушинки є найменш цензурованим через те що виданокоштом української еміграціїПередмову до цієї унікальноїкниги написав знаний шевченкознавець Євген Сверстюк підсимволічною назвою ldquoЗоря надукраїнським вертепомrdquo у якійроздумує над покликаннямпризначенням і національнимфатумом появи найбільшого інайзагадковішого генія нашогонароду

До постаті Тараса Шевченказверталося багато літературознавців минулого і сьогоденнязокрема Валерій Шевчук ІванДзюба Григорій Клочек ЄвгенСверстюк Оксана ЗабужкоЮрій Барабаш ВолодимирМельниченко Дмитро Наливайко Василь Пахаренкоhellip Когортусучасних талановитих шевченкознавців доповнює особистістьЛеоніда Ушкалова який нещодавно у розквіті творчих сил покинув земне життя Його глибокий шевченкознавчий доробоквключає такі монографічні дослідження ldquoТарас ШевченкоrdquoldquoМоя шевченківська енциклопедія із досвіду самопізнанняrdquoldquoСковорода Шевченко фемінізмhelliprdquo ldquoШевченко від А до ЯrdquoНа особливу увагу заслуговуєldquoМоя шевченківська енциклопедія із досвіду самопізнанняrdquo якамістить близько 300 невеликихесеїв про світ ідей та образів Тараса Шевченка ndash поета художникамислителя музиканта Авторрозглядає постать Шевченка вконтексті української та світовоїкультури підкреслюючи йогоуніверсалізм за висловом Сковороди ldquoвсенавсеrdquo (так понашому філософ перекладав з латиніслово universum)

Леонід Ушкалов трактує своюенциклопедію як ldquoабетку світуrdquoТараса Шевченка з якої постаєобраз людяної особистості Геніяякий живе і творить у тому самому ldquoлісі речейrdquo що й звичайналюдина У передмові автор наголошує на світовому визнанніШевченка через риторичне запитання Джона Стейнбека ldquoЧиможна вплести ще якісь слова увінок Шевченкової слави ndash слави яку беззаперечно визнає весьсвіт ndash Той хто шукає плодівлюдської діяльності що житимуть вічно може знайти їх уШевченкаrdquo Підтвердженням цихслів американського письменника є мільйонні тиражі творів нашого поета у багатьох країнах світу різними мовами а також рекордною кількістю памrsquoятниківнашому Кобзареві яких за твердженням шевченкознавця Руслана Теліпського налічується понад 1400 Його проєкт ldquoМонументальна Шевченкіанаrdquo вражаєдослідницькою послідовністю іпрецизійністю Прискіпливийшевченкознавець упродовж двадцяти років побував і зафіксувавпостаменти Тарасові Шевченкуне лише в Україні а й у всьомусвіті Його ґрунтовні лекційнішевченкознавчі виступи і виставки знайшли широке визнання серед поціновувачів українськогослова у світі

До вінка Шевченківської слави доклалися також художникита музиканти Серед художньоїШевченкіани варто назвати доробок художникаграфіка лавреатаНаціональної премії ім Т Г Шевченка Євгена Безніска якийскладає понад 300 пастельних полотен на тему ldquoКобзаряrdquo Особ

ливою художньою силою відзначаються ілюстрації художника допоеми ldquoГайдамакиrdquo ЄвгеновіБезніску вдалося глибоко проникнути у сенси творчості Кобзаря поєднати класичний і модерний підходи в художній інтерпретації поетичної спадщини поета

За різними даними дослідників музична Шевченкіана перевищує дві тисячі різножанровихтворів монументальні кантатиораторії опери симфонічні поеми балети солоспіви хоровітвори малих і розгорнутих формінструментальні твори Проте вагому частину серед них посідаютьвокальнохорові твори основоюяких є ldquoМузика до ldquoКобзаряrdquoМиколи Лисенка яка нараховуємайже сто творів різних жанрівЦікавим є факт що музичнаШевченкіана нашого творця національної класичної музикирозпочалася із музики до ldquoЗаповітуrdquo Тараса Шевченка на замовлення Львівського музичного товариства Одночасно (1868)зrsquoявилася музична інтерпретаціяldquoЗаповітуrdquo галицького композитора Михайла Вербицького Згодом у 1870 році полтавчанинГордій Гладкий створив мелодіюldquoЗаповітуrdquo яка сподобалася Миколі Лисенку і до сьогодні лунає в

усіх куточках світу Відомо понад60 музичних варіантів ldquoЗаповітуrdquo серед яких хорові обробкиЯкова Степового Кирила Стеценка Порфирія ДемуцькогоОлександра Кошиця а також музичні твори великих форм Василя Барвінського СтаніславаЛюдкевича Бориса Лятошинського Рейнгольда Глієра Причиною такої популярності віршівТараса Шевченка серед композиторів і виконавців є не лише їхняблизькість до народної пісеннопоетичної творчості а на думкуЄвгена Маланюка творчість поета являє собою ldquoорганічний згусток нашої нації аж до майже повної герметичності для не українцяrdquo Тому музична Шевченкіанаслугує мистецьким містком дорозуміння сутності універсальних ідей Шевченка у світовійкультурі На відміну від надзвичайної популярності пісеннихтворів музичні твори великихформ виконуються сьогодні рід

ко серед них опери ldquoТарас Шевченкоrdquo Г Майбороди ldquoКатеринаrdquo М Аркаса ldquoНаймичкаrdquo М Вериківського ldquoНазар СтодоляrdquoК Данькевича а також балетldquoЛілеяrdquo К Данькевича Вартозгадати і про сюїту Бориса Лятошинського до кінофільму ldquoТарасШевченкоrdquo Творчість поета надихала й класиків російської музики зокрема М МусоргськогоП Чайковського С Рахманінова

Вершинним вкладом у вінокпошанування поетичного словаШевченка є унікальне чотиритомне видання ldquoКонкорданціїтворів Тараса Шевченкаrdquo якевийшло у 2001 році у ВидавництвіКанадського інституту українських студій (КІУС) спільно з Науковим товариством ім Т Шевченка (НТШ) в Америці обсягомпонад 3200 сторінок Текст Конкорданції підготовлений у співавторстві професором ОлегомІльницьким і доктором ЮріємГавришем співробітниками Альбертського університету у рамкахПрограми української мови та літератури за підтримки федерального уряду Канади Цей особливий тип словника є повним азбучним покажчиком усіх слів яківживаються в україномовних іросійськомовних віршах і поемахШевченка із зазначенням не лише місця їх знаходження а й точного контексту речення де вонивиринають Всього авторами зафіксовано 18401 лексичну одиницю і подано 83731 випадок їхнього вживання Опрацюванняздійснено з використанням компrsquoютерних програм проте самсловник доступний лише у паперовому варіанті На сьогодніелектронні варіанти такого типусловника отримала творча спадщина В Шекспіра Дж ДжойсаФ Достоєвського і Г Сковородив опрацюванні науковців Альбертського університету й Харківського національного університету ім Г Сковороди До пошанування творчого генія ТарасаШевченка поза всяким сумнівомналежить ціла низка академічнихвидань Інституту літератури НАНУкраїни під проводом академікаМиколи Жулинського та цілогогрона науковців насампередСергія Гальченка

Завершити цей вельми короткий огляд вдячної Шевченкіанислід дивовижним монографічнимвиданням малярської спадщиниШевченкахудожника у надзвичайно глибокому опрацюваннізакоханого у художню творчістьПророка мистецтвознавця й неперевершеного лектора Володимира Овсійчука Його ldquoМистецька спадщина Тараса Шевченка уконтексті європейської художньої культуриrdquo ndash високомистецький зразок представлення малярської величі Кобзаря в усій йогоповноті осмисленні історичноїпамrsquoяті народу та визначенні національної ідеології й національної свободи Особливе місце умонографії належить величномузадуму Шевченкаромантикапідготувати альбом ldquoЖивописнаУкраїнаrdquo який на жаль так і невдалося реалізувати в силу фінансових труднощів і браку часу Алешість офортів із цієї серії вдалосявидати а два краєвиди ndash ldquoВидубецький монастирrdquo і ldquoУ Києвіrdquo ndashстали альфа і омегою усієї серії Звдячністю слід згадати про видання альбому офортів ldquoЖивописна Українаrdquo громадським іполітичним діячем Миколою Томенком Насправді за висловомІвана Дзюби ldquohellipШевченко належить не лише Україні ndash всьомулюдству хоч кожне його слово ndashпро Українуrdquo

Дещо з вдячної Шевченкіани

12

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Доля на тлі історіїldquoЙого енциклопедичних знань життєвого досвіду йоповідань могло вистачити не на одне життя не на

одну книгуrdquo

Богдан ДЯЧИШИН лавреат премії ім Івана Огієнка доктор філософії

Н ещодавно потрапила мені до рук досить обrsquoємнакнига ldquoЛітаючий Амба

садор Теодозій Старак особистість Статті інтервrsquoю документи матеріали виступи спогадиrdquoЧитаю ldquoПроголошення незалежності У кого в ті хвилини не розривалося серце від гордості Хтоне плакав тоді від радостіrdquo Зроблене людиною добро повік живене щезає а записується на скрижалях вічної памrsquoяті єдиного живого Бога Памrsquoять ndash основа нашого розуму вона формує всезагальну свідомість націю бо минуле не має права на забуття тим більше колийдеться про людинудля якої ldquoнайвищимидуховними ідеаламибули Бог і Українаrdquo

На могилі Старакавикарбовані слова зФранкових ldquoКаменярівrdquo ldquoТа слави людської зовсім ми не бажалиhelliprdquo Це правда непрагнули не думалипро неїhellip Але ж намнинішнім українцямсьогодні (як і колись)неймовірно навіть катастрофічно бракує історичної памrsquoяті щобдозріти як велична нація з багатою історичною та культурноюспадщиною Мусимоповсякчас бути вдячними й памrsquoятати протих хто поклав своєздоровrsquoя і життя на вівтар боротьби за незалежну Україну

Каменярі сини багатостраждальної МатеріУкраїни Зпоміжних Теодозій Старак (12081931 ndash1101999) ndash посол України в Республіці Польща який організував там перше дипломатичнепредставництво новопосталоїдержави значною мірою за власні кошти Звідси й прізвиськоldquoЛітаючий Амбасадорrdquo (на тойчас не мав навіть особистого водія) Саме про таких як він говорив свого часу Євген СверстюкldquoЦе люди які поставили себена сторожі слова честі гідностіrdquoА Ян Ольшевський премrsquoєрміністр першого некомуністичногоуряду РП відгукнувся на передчасну смерть Теодозія Старакалистомспогадом ldquoПотиск йогорукиrdquo який передав через українське посольство у Варшаві удові дипломата Любові Горбенкокоханій дружині яка завжди булапоряд порадниці й помічниціНаведу фрагмент із цього спогадувидатного польського політикаldquoНіколи не забуду зустрічі з Ниму Королівському замку в січні1992 року коли як премrsquoєр поруч із Президентом РеспублікиПольща я приймав новорічніпривітання від представниківдипломатичного корпусу То буланаша перша зустріч офіційногохарактеру (на той час польськийпремrsquoєр прихистив Українське Посольство буквально під своїм дахом і зустрічався з паном Стараком майже щоденно ndash Б Д) Мені в памrsquoять запали Його словаколи Він міцно потискаючи моюруку промовив ldquoПане премrsquoєре

Я надзвичайно свідомий історичного значення цього моменту коли вперше в королівській садибіде польські монархи приймалипосланців українського Козацтва представник нарешті Незалежної України може передатинайвищим представникам Республіки Польща побажання успіхів у розвитку їхньої держави ndash якрівний рівним і вільний вільнимІ хай так буде довікуrdquo Несподівано я зауважив на обличчі цьогозавжди неймовірно стриманого іврівноваженого у своїх емоціяхдипломата сльози і мені самомуякийсь клубок підступив до горла Звістку про Його передчаснусмерть я сприйняв із почуттямвеличезної особистої і всезагаль

ної втрати Він був політиком ілюдиною яких сьогодні в ХХІстолітті будуть дуже потребуватиУкраїна Польща та Європаrdquo

Важко подумки повертатися вті часи але маємо великийобовrsquoязок бути вдячними зумітипередати історичну памrsquoятьприйдешнім поколінням прозвитягу борців за незалежну Україну Дмитро Онуфрійчук з ІваноФранківщини (колишній сталінський політвrsquoязень табірнийтовариш Старака) який кількамісяців не дожив до святого ДняНезалежності останнім своїмподихом звернувся до друзів якістояли в його узголовrsquoї ldquoХлопцічи буде Українаrdquo Серед тихldquoхлопцівrdquo був і Теодозій Старакякого його товариші слушно вважали наріжним каменем свогокола

hellipМежибрідь ndash чарівна місцина над Сяном на Лемківщині яка12 серпня 1931 року подарувалаУкраїні ТеодозіяЯрослава Йогобатько не виходив із польськихвrsquoязниць (стаття ndash ldquoукраїнецьrdquo)Теодозій був надзвичайно обдарованою і працьовитою дитиноюОсінь 1939 року Мама зі старшим братом Теодозія опинилисяна совєтській території невдовзітоварняком їх відправили в Казахстан Восьмирічний Теодозійзалишився з батьком у Сяноку напольській території

Боляче на серці коли читаєшпро знущання над українцями збоку радянської німецької іпольської репресивних машинвлади Попри все Теодозій 1942

року витримавши надскладнийконкурс був зарахований доДрогобицької гімназії Післяldquoзвільненняrdquo Сянока в 1944 роцібатько Теодозія вкотре опиняється в польській тюрмі Далі карколомні події подаю в хронологічному порядку у березні 1945 рокубатько з сином опиняються уЛьвові (Договір між СРСР іПольщею про обмін населенням) 1946 року амністували Марію Старак яка повертається досімrsquoї 1947 року заарештовуютьбатька Теодозія (Василеві Стараку дивом пощастило втекти зіСтрийської тюрми НКВД зфальшивим посвідченням пішкиперейти радянськопольськийкордон і оселитися у Вроцлаві) 6

листопада 1949 року арештовують Теодозія (Карлагтабір ldquoПєсчанийrdquo) 1955 рікndash звільнення з табору й повернення до Львова (вулЩорса 10 кв 4 [нині Русових] ndash цю адресу знала всяКараганда)

У 1956 році Теодозійвступив на словrsquoянське відділення Франкового університету (серед однокурсників молодших за віком були Мирослав Тимочко Ірина Стасів Ігор КалинецьІван Сльозко Євген Осєчкін Микола СтаровойтБогдан Завадка) 1965 рік ndashсуд над Михайлом Горинемз яким товаришували (їхнімогили сьогодні поруч) Теодозієві запропонували написати заяву на звільнення ldquoзавласним бажаннямrdquo (працював у Франковому університеті на посаді завідувачакабінету фонетики української мови)

Безробіття ldquoНарештівирішив Теодозій піти в КГБldquoАбо дозвольте мені працюватиабо посадіть мене якщо я ворог утюрмуrdquordquo Дозволили Викладавросійську мову (пізніше українську) в школах Пустомитівськогорайону на Львівщині

З 1971 року ndash редактор підручників для шкіл УРСР з польською мовою навчання видавництва ldquoРадянська школаrdquo(Львівська філія) де пропрацював майже 20 років

1989 рік ndash учасник Установчого зrsquoїзду Народного Руху України

1991 рік ndash вирушає до Варшави як посол Уряду України в Республіці Польща ldquo200 доларів да

ли київські свати Теодозія вониж роздобули для нього пристойного фетрового капелюха і плащаз класичного англійського драпуrdquo З обкомівського гаража першому дипломатові незалежноїУкраїни виділили ldquoМосквичаrdquoбез водія Більшменш пристойний костюм зі ldquoскладу на Зеленійrdquo допоміг ldquoорганізуватиrdquo Володимир Парубій тодішній заступник голови Львівської міськоїради

Праця в Польщі та інші подіїжиття Теодозія Старака ndash це велика книга яку можливо колисьнапишуть вдячні нащадки

Операцію на горлі йому зробили 25 жовтня 1993 року у Варшавській медичній академії іменіС Банаха а помер від гепатитуС Любов Горбенко пригадує ldquoтакий собі Пєтя Кілімнік землячок із Черкащини кагебіст совєтського а потім російського Посольства його помешкання намldquoдбайливоrdquo підсунули на першихпорах у Варшаві в 1991 році Наприйомі в російському Посольстві у червні 1992 року він ldquoпоземляцькиrdquo довірливо порадив меніldquoСкажите своєму мужу што еластічним надо бить еластічнимВот смотрітє ndash бєлорусиhelliprdquordquo

А що ж Україна ldquoЗа кількамісяців до смерті Теодозій Старакосмілився публічно сказати своїмколишнім однодумцям про їхнєпристосуванство хворобливу амбіційність і конформізмrdquo

З розділу спогадів про Теодозія Старака ldquoІ юрби вчинківзrsquoєднаних у світліrdquo зацитую лишепару фрагментів ldquoСтворивши

Українське Посольство в Польщі він неперевершений знавецьпольських реалій тонкий і виважений політик і дипломат (вроджений) справжній патріотнаціоналіст свідомо і вперто витіснявся колишніми радянськими дипломатамикомпартійцями ndash і це зприкрістю спостерігали українські і польські політики

Теодозій завжди був авторитетом для мене як згодом близьким товаришемавторитетом улаґері став Іван СвітличнийЩось спільне мали вони ndash ценасамперед доброта добродушність і почуття гумору Відчувшиогіршення від зустрічі з однокурсниками після мого повернення ізСибіру до Львова я всетаки пішов до нього у видавництво ldquoРадянська школаrdquo Доцик вислухавмою скаргу лагідно усміхнувсяldquoЯ чекав щоб ти прийшов до ме-неrdquo ndash сказав Тепер я вже не маюдо кого йтиrdquo (Ігор КалинецьldquoУсмішка приятеля замолодуrdquo)ldquoПисати про Теодозія Старака вминулому часі не хочеться і якосьдивно Його енциклопедичнихзнань життєвого досвіду й оповідань могло вистачити не на однежиття не на одну книгу однакдоля розпорядилася поіншомуrdquo(Андрій Дещиця ldquoБезперервнийзвrsquoязокrdquo) Цей звrsquoязок промовляєдухом правди з небес бо ж Теодозій Старак зорить на нас енергієюлюбові і боротьби даруючи віру вперемогу

1 жовтня 1999 року ТеодозійСтарак відпустив руку коханоїдружини і відійшов за межу

P S ldquoЩо побажав би намукраїнцям сьогодні незабутнійЯн Ольшевський ndash Не сумніваюся що Він (так само як і Теодозій Старак) сказав би ldquoВи не повинні здаватисяrdquo Чуєте Ми немаємо права навіть на втому Якможна втомитися боронити своюєвропейськість свою ідентичність і сутність Памrsquoятаймо нанас дивиться нині весь світ І навесь цей світ гуде наш безсмертний Майдан ldquoСвобода і гідністьndash понад усеrdquo Слава Україні Вічна слава її вірним синам та її мужнім і щирим друзямrdquo (Любов Горбенко ldquoОльшевський НайдерСтарак і Майданrdquo ndash Дзвін 4(894) 2019)

Мабуть тепер не лише менідоводиться думати ldquoА до кого підемо ми до кого піде дружинаТеодозія якщо мужніх і щирихнемає поряд якщо їх все менше іменшеrdquo

Світлій памrsquoяті Теодозія СтаракаlaquoТа слави людської зовсім ми не бажалиhellipraquo

13

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

НезабутніldquoБідою України є те що в нас при кермі ніколи небули націоналісти які б посправжньому любилисвій народ свою країнуrdquo

Георгій ФІЛІПЧУК

Д ля мене він був романтиком наділеним різнобічними інтересами і вродже

ними здібностями набутимичеснотами що часто ldquoзаходивrdquo заобрій реальних можливостейСправді його універсальна життєдіяльність позбавлена збайдужілості емоційна реакція на український світ товариська приязньі здатність обrsquoєднувати людейнавколо ідей що містили в собізначимість суспільної а не приватної справи завжди викликалисимпатію і повагу стаючи прикладом для наслідування

Державна політична громадська праця не сприймалася нимяк формальна справа розвага чисебелюбство а радше ndash моральний обовrsquoязок випробовуванняіспит на громадянськість Можливо саме така сприйнятністьсвоєї життєвої місії в різних сферах формували його вольові якості стійкість характеру безкомпромісність стосовно українськихпитань демонструючи ldquoсобіrdquoсімrsquoї суспільству якості борця ітворця коли справа торкаласядержавотворчих ідеалів української церкви національного поступу Налаштований на змагальність і творення він не переставав прагнути фізично й етично самоудосконалюватися розуміючищо сильні мають бути сильнішими хоробрі ndash хоробрішими мудрі ndash мудрішими Його світоглядність утверджувалася на розумінні що лезо меча гострішає лишезавдяки безперервному заточенню

Він безперестану трудивсянад собою долаючи перепони йсумніви часто відмовляючись відбагатьох звабливих речей непроявляючи жалю до себе У поставі Анатолія самовиховання дійшло такого стану що перетворилося для нього в найбільш продуктивну університетську інституцію роблячи його більш знаючим політично моральнішимШляхетна мета ствердження української ідеї знаходилася на високому щаблі в ієрархії громадянських цінностей чутливо реагуючи на суспільні справи беручиучасть у вшануванні знакових загальнонаціональних подій починаючи з козацької Хортиці Холму (резиденції короля Данила Галицького) Хуста (Карпатська Україна) чи Кіцманя (малої батьківщини Володимира Івасюка) і підтримки єдиної української газетив Криму ndash ldquoКримської світлиціrdquo

Багато років він впроваджував програми ldquoЄврокарпатськаініціативаrdquo ldquoКарпатський простірrdquo духовномистецького проєкту ldquoВіруюrdquo за участю українських музикантів світового рівняініціював відновлення Успенського собору ХІІ ст у Крилосі якпередумови обrsquoєднання в єдинусоборну українську Церкву організував благодійний фонд ldquoУкраїна Інкоґнітаrdquo облаштував садибу Святого Миколая Будучипрекрасним спортсменом проводив турніри для молоді Меніподобалася його спортивназлість особливо коли змаганнямістили політичний підтекст1998 року в Маріуполі коли парламентська збірна України з футболу ldquoпобилаrdquo російську (41)Анатолій висловився дуже метафорично ndash тепер маємо моральнеправо ldquoчіпляти бутси на гвіздокrdquoУ тій грі він був одним з найкращих доводячи що ldquoмоскалівrdquoтреба перемагати завжди і скрізь

Хоча рамки його інтересів виходили за межі усталених поглядів і звичок проте чітко прослідковувалися ті пріоритети які слугували йому життєвими дорого

вказами Насамперед такою цінністю для нього була державність Україна Він сповідувавШевченків заклик ndash ldquoНема насвіті України Немає другогоДніпраrdquo трансформуючи Словопоета на реальності сучасного українського життя Суголосною іблизькою йому була державницька ідеологія Народного Руху організацій національнопатріотичного спрямування Уся багатогранна діяльність живильнаенергія громадські ініціативиldquoМатвіяrdquo (так звався потовариськи) спрямовувалися в річище державотворення У ньомудоволі природно поєднувалисямрія ідеали світовідчуття словота чин національний інтересУмів рафінувати та виокремлювати приватне і загальне відокремлювати особливо в політичномусередовищі зерна від полови ненамагався кидати слова на вітерне говорити безпідставно безвідповідально

У гострих дискусіях щодо національної політики державноїмови історії церкви літературикультури національної памrsquoяті ітрадиції він переконливо і часомдуже емоційно доводив значимість цих вічно сакральних вартостей для нинішніх і майбутніхпоколінь українців збереження ізміцнення української ідентичності безпеки Держави Середбагатьох притаманних йому характеристик варто виокремитипередусім образ людинидержавника громадянинадержавника

У його поставі не було декоруі тих місцевих хиб (за ІваномФранком) за якими ldquoбрак самокритикиrdquo ldquoпарадування європейськими формамиrdquo домінування ldquoголосного фразеологічного та в більшій частині нещирого бо ділами непотертого патріотизмуrdquo Етика Каменяра як ldquoжива критична праця думок і готовності подати свій голос у загальній справіrdquo стала для нього найбільш життєдайною вартістю Активною позицією він унеможливлював девальвацію державницьких цінностей нетерпимо ставився до удаваних захисниківldquoправ людиниrdquo доморощенихldquoгромадян світуrdquo зліплених з українофобства байдужості і вигідництва колаборантів запопадників перед чужинством що ldquoмоляться чужим богам чужою мо

воюrdquo Він пропікав Україною(словами Миколи Вінграновського) ldquoкожну душу груди і чолоrdquo

Він безупинно торував найвіддаленіші куточки рідної земліісторичні місця просвітлював українську душу відкриваючи сторінки славних звитяг відновлюючи памrsquoять і правду честь і гідність українства З 1999го здійснював експедиції по гетьманських столицях України під гаслом ldquoДо джерел державностіrdquoТисячокілометрові просвітницькімаршрути до Батурина Конотопа Чигирина Канева Трахтамиріва Переяслава Ніжина Камrsquoяної Могили Хортиці Хуста Хотина КамrsquoянцяПодільськогоХерсонесу та інших памrsquoяток України спрямовувалися для вирішення найголовнішого ndash виховання національної свідомості

Особливо неприйнятною була вада малоросійства оскількивважав це явище загрозою Українській державі що проявляєтьсяу байдужому негативному ставленні до українських національнодержавницьких традицій тапрагнень у підтримці ідеологіїldquoрусского міраrdquo (донині не забороненої в Україні) з його політичною культурною мовною церковною експансією У ліквідаціїрудиментів малоросійства якldquoхвороби бездержавностіrdquo і руйнівника національної душі полягала його життєва ціль Характерспротиву чужинцям (незалежновід походження і географії) містився для нього не в тому що вони ldquoіншіrdquo а передусім в тому щовони є зайди експлуататоривизискувачі українського народуякий стане нарешті господаремрідної землі коли ldquoВ своїй хатісвоя й правда І сила і воляrdquo

Пригадую день святих Петра іПавла 2004 року коли після освячення святійшим Патріархом у Володимирському соборі вирушили узагальноукраїнську культурнопросвітницьку (політичну) експедицію ldquoСоборна Україна2004rdquo напідтримку Віктора Ющенка в президентських виборах

Маю визнати що та кампанія як і пізніша трьохмісячна робота з Анатолієм у Харківськійобласті були для мене кращимиполітичними сторінками Вониасоціювалися із справжнім ldquoходінням у народrdquo який тоді гостронуртував Шевченковим питан

ням ldquoКоли ми діждемося Вашинг-тона з новим і праведним закономrdquo У ті часи в праведне слово іморальний обовrsquoязок насамперед влади люди як і ми з Анатолієм продовжували ще віритисподіваючись що ldquoдіждемось-таки колисьrdquo

Особистість Анатолія характеризувалася чітко вираженоюукраїноцентричністю незалежновід обставин суспільної конrsquoюнктури Будучи очільником політради партії Трудовий Конгрес України Народнодемократичноїпартії Української народної партії ldquoСоборrdquo членом ради ldquoГромадської ініціативи ldquoФорум національного порятункуrdquo представником Громадянського комітетузахисту Конституції ldquoУкраїна безКучмиrdquo чи народним депутатомУкраїни шести скликань він постійно відшуковував політичну лінію національних інтересів

Памrsquoятаю зустрічі з президентом України 1996 року коли він(як голова Вінницької облдержадміністрації) рішуче обстоював ідею прийняття Конституції1998 рік коли Леонід Кучма назакритій нараді голів облдержадміністрацій поставив недвозначне запитання ldquoХто здатен із васвигравати вибори до ВерховноїРадиrdquo Було піднято лише чотири руки (голови ЖитомирськоїВінницької Полтавської і Чернівецької областей) а виборчі перегони на мажоритарних округахвдалося виграти лише Анатолію імені Згадую також наші відвертітовариські розмови на політичному ґрунті які ми проводилипоза увагою ldquoдобрих друзівrdquo наузбіччі дороги між Києвом і Житомиром Завжди сміливий і цілеспрямований у поглядах непоступливий у протистоянніМені завжди імпонувала його націєтворча спрямованість думки(близька моїй ldquoрухівській ідеологіїrdquo) Анатолій Матвієнко частонаголошував що ldquoслід перестатибоятися слова ldquoнаціоналізмrdquo Бо цетой самий патріотизм тільки діяльніший і жертовніший БідоюУкраїни є те що в нас при кермі ніколи не були націоналісти які б посправжньому любили свій народсвою країнуrdquo

Публічно гостро проявляючинепримиренність до кадрової політики в незалежній Україні засуджуючи олігархічний фетиш

приватного над суспільним національним усвідомлював що добра не варто очікувати коли ldquoпровідна верстваrdquo сприймає Українуне як ідейну духовну політичнунаціональнокультурну цінністьа лише як територію де ldquoзаробляютьrdquo на біді де ldquoЛатану свитину з каліки знімають З шкурою знімаютьhelliprdquo

Очевидно що його політичнісуперечки з Павлом ЛазаренкомЛеонідом Кучмою Юлією Тимошенко та впливовими однопартійцями торкалися передусім цієїтеми оскільки в Україні повнимходом формувався (здебільшогонеправдами) фінансовополітичний олігархат (переважно чужинського походження) якому булозамало майже абсолютного домінування у сферах економіки Олігархи рвалися до політичної влади організовували ldquoвибори безвиборуrdquo комплектували парламент уряд регіональні і центральні інституції ldquoсвоїмиrdquo людьми оскільки розуміли що тількизавдяки владі можна оберігати інарощувати ldquoнажитіrdquo статкиПроте вони сягнули дальше ввійшовши в ldquoбрудних чоботахrdquo в інформаційний простір зробившийого неукраїнським а потім і вЦеркву щоби духовно закріпачувати українство Тому програмнопроголошувані окремими ldquoправлячими і панівнимиrdquo партіями здругої половини 90х лозунгиldquoсоціаллібералізмуrdquo ldquoнародноїдемократіїrdquo примату ldquoправ людиниrdquo над державою були фальшивою декорацією олігархізованих верхів mdash чужими для Анатолія світоглядними орієнтирами

За тодішніх обставин марнобуло очікувати успішних результатів у протистоянні з реальнимзлом яке дедалі більше зрощувалося Тим паче що найвища державна влада в Україні завждипроявляла зацікавленість у підборі таких ldquoпатріотівдержавниківrdquo які віддані не служінню народові і суспільному благу априслужуванню олігархам Алевін не був би Матвієнком якбине зумів ldquoперегризатиrdquo перепони якби не навчився досягатиldquoне завдяки а всуперечrdquo

Його поривання наполеглива самовіддача цементували вірув ті кращі часи коли правлячакаста стане взірцем для підвладного народу не завдяки мандатам багатству ldquoвиборамrdquo а черезчесноти духовності мудростіпатріотизму Для цього Український народ має бути освіченим ісвідомим щоби не відчинятидвері настіж усім бо зайди однаково лізуть через вікна щоби невручати долю свою і наступнихпоколінь перевертням і зрадникам щоби не терпіти і не послуговуватися моральним упадкомпровідників а навчитися достойно жити і поводитися як з друзями так і з недругами

Життя людське ndash короткамить Не встиг недомріяв недосказав недоробив недолюбивhellipПроте світлі думки і вчинки Анатолія залишаються З нами поміж нас і для нас Вони як душевний щем за життям памrsquoять іспогад нагадування сущим в українському світі що шуліки ніколи не стерегтимуть голубів а московський наїзник не охоронятиме наше національне поле Віннагадує і спонукає чинити гідно ізгідно українських смислів усвідомивши що Нації замало добрих хліборобів і гарних проповідників їй необхідний гордий духldquoнепосидючого лицарстваrdquo (Святослава) вічна любов до Свободи здатність бачити Шевченківзаобрій де ldquoнебо упирається вземлюrdquohellip

Поміж нас і для нас22 березня Анатолію Матвієнку виповнилося б 68 Не судилося Хоча не віриться що

такого енергійного життєствердного непогамовного можна зупинити Серед великогокола людей які знали Анатолія існує розмаїття думок почуттів ставлень оцінок щодообразу цієї яскравої індивідуальності зарядженої на дію з високими цілями

14

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Читацьке віче ldquoПисьменник повинен бути генератором змін Так було вікамиrdquo

Ольга ЯВОРСЬКА членкиня НСПУ Львівщина

З Павлом Федюком (літературний псевдонім Павло Ясінь)мені допоміг познайомитись у1994 році блаженної памrsquoятіписьменник Іван Гнатюк Він подарував Павлові збірку моїх віршів ldquoЗелений зарінокrdquo а Павлопередав мені книгу своїх новелldquoСамотня зірницяrdquo з автографомі запросив до співпраці бо працював тоді головним редакторомжурналу ldquoЛітературний Львівrdquo

Зачарована його творами і заінтригована можливістю надрукуватися в журналі я одразу жпоїхала до Львова Павло зустрівмене дуже привітно Був це середнього зросту чоловік міцноїбудови з приємним голосом проникливим поглядом чорних яквуглини очей

ndash Коли я вперше читав твоюпоезію мене не полишало дивне відчуття начебто ми давно знайомі

Я залишила папку на столі редактора а невдовзі у журналі ldquoЛітературний Львівrdquo зrsquoявилася мояпроза

ldquoЯ відчуваю слово на смак ndashписав мені у листі ndash Бути письменницею і водночас бути собою ndashвизначена тобі доля Ти вродженадля творчостіrdquo

Спілкуючись з ним я не моглане потрапити під вплив його широкої розхристаної натури Нестримний гарячий емоційнийhellip

З розповіді Павла дізналасящо за бунтарську вдачу його буловідраховано з Львівського державного університету Найкращімолоді роки минули на лісосплавах в Сибіру Тільки з початкомперебудови повернувся до Львоваі вже в часи незалежності закінчив університет Павло постійноперебував у творчих задумах ітворчому пошуку Йому булопритаманне природне відчуттякраси філософське мисленняглибокий патріотизм Він як ніхто підтримував колег що творили у провінції завжди дававслушну пораду і підтримку

У його душі були гори і полонини гірські потоки й безмежжяпростору клекіт громів і шум дощів Він був людиною вулканіч

ного характеру але водночас лагідною простою і дуже щирою

Одухотворено читав свої новели метаючи вогонь чорнихблискучих очей

ldquoМихайло Осадчий дорікнувмені за песимізм а я з тим не погоджуюсь У моїх творах дійснобагато людського розпачу безнадії туги Це зумовлено тим щопережив наш народ Але ж там єімпульси гумору багато світла ідобраrdquo (П Ф)

У його прозі крім трагізму єволя духу глибина внутрішніхвідчуттів Твори глибоко драматичні і емоційно проникливіПрекрасна мелодійна моваhellip

ldquohellipЯка повінь Повінь густогомісячного сяйва Воно прибувало іприбувало Ми попливли на ньомуна той берег Доплисти б разом непотонути А воно сяйво як живесрібло спливало у долини переповнювало потоки і натікало у Черемош Місяць як срібний князьпишний та могутній І весна налюбуватися не могла залюбиласяу ньогоhelliprdquo (П Ф)

Це тільки один абзац з книгиписьменника ldquoГуцульська мадонна у весільній сорочціrdquo Моваплавно і легко тече через душувиводить її з нудного побутовогобудня на чарівну ldquoповінь місячного світлаrdquo

ldquoРівного йому не бачу в сучасній українській прозіrdquo ndash писав той же Михайло Осадчий

Виходець із гуцульського се

ла серцем і душею вростав у рідні Карпати Виступав на захистрідної землі жив в імrsquoя рідногослова високо ніс честь і гідністьвідважного гуцула

ldquoДві стихії заволоділи моїмсерцем ndash стихія любові до слова істихія любові до Україниrdquo ndash виповідав душу у листі

ldquoВ мене відсутня аура спокою ірівноваги Слово рятує мене від втоми дає відчуття життя Я не можу жити поверхневими враженнями я прагну вогню інтиму і правдиЦе фантоми моєї долі Ницість недругів і недоброзичливців накриваємене з головою як хвиля Словеснібаталії цинічна підла гра графоманів виводять мене з рівноваги Ненавиджу запроданствоrdquo (П Ф)

Бунтарська непримиренністьсвята жертовність в імrsquoя Українибезмежна любов до рідного краюпроявляються у внутрішньомустані його героїв

Душа автора летіла як птах урідні гори і полонини За кожноюновелою максимальна напругадушевних сил бо як зазначавМикола Холодний література ndashце теж Колима

Біль і трагізм ndash від глибинипочуттів від трагізму цілої епохиСоковита мова з гуцульським діалектом межування дійсності змістикою глибокий патріотизм івисока гідність української душіпритаманні його творам

ldquoПисьменники є справжні а єldquoпросунутіrdquo Багато маститихмають фори але не мають таланту Присудження премій ndash целітературні торговищаrdquo (П Ф)

Він нікого не боявся і всі проце знали Його твори ndash це частина історії це реальна дійсністьжорстока оголена правда

ldquoНіякого визнання державностіукраїнської мови і української націїнемає Підкуп на кожному кроціПисьменник повинен бути генератором змін Так було віками Всепережите переслухане збурюєтьсяв памrsquoяті до болю стискає серце ітоді я мушу писатиrdquo (П Ф)

ndash Чого ти найбільше боїшся ужитті ndash запитала колись я його

ndash Втратити близьку людинубоюся тих писак що зазіхають начуже боюся облесних бо вони лукаві боюся розчаруватись у друзях боюся збайдужіти

Він сам визначав що вартодрукувати над чим треба додатково попрацювати а що нікудине годиться

ldquoКоли пишеш відштовхуйсявід конкретної події якщо твір відображає правду він має право нажиття Сучасна дійсність буквально закидує нас низькопробнимитворами а деякі критикипесимісти пророкують загибель українській літературі але треба знаходити золоті перли творчості серед купи мотлохуrdquo (П Ф)

Його взаємини зі світом булинепростими суперечки з опонентами ndash безкомпроміснимиМожливо через це так жорстокопобили Павла напередодні нового 2001 року про що я дізналася зповідомлення Львівського радіоПисьменник тривалий час перебував на межі життя і смерті переніс кілька складних операцій Улікарні написав повість ldquoРіздво вреанімаціїrdquo Після виписки не мігдовго сидіти за столом його постійно мучив головний біль зrsquoявилися галюцинації

ldquoНаш народ так тлумили і намагалися знищити фізично так намвбивали в голови що ми продажнітак розкидали по всіх куточках світу що ми врештірешт повірили усвою меншовартістьrdquo (П Ф)

Павлові було притаманне неабияке почуття гумору про що засвідчує сатирична повість ldquoЛьвівська прописка або Дівка з хатоюrdquo

Зустрівши його після лікарнія не могла не помітити як вінзмінився Погаслий погляд перекошене посіріле обличчя зсутулена постаріла постатьhellip Намагався відмежуватись від усіх занепав духом Шкодував що немає біля чого навіть тост виголосити Казав що працює над трилогією біографічного характеру уякій планує якомога ширше висвітлити гуцульські звичаї традиції історичну правду народу

Востаннє ми зустрілись натрамвайній зупинці неподалікпамrsquoятника Іванові ФедоровуВиглядав дуже змученим ледвепереставляв ноги Побачившимене зрадів Його як здавалосянеприязний досі погляд потеплів Скаржився на самотність іголовний біль Мова була тихоюневиразною Через кілька місяців мене боляче вразила звісткапро смерть Павла Федюка Тогож дня я записала у своєму щоденнику

ldquoЗ болем довідалась що талановитий письменник Павло Федюк з яким ми були добримидрузями раптово помер Останнім часом я ніяк не могла віднайти його (оскільки на телефоннідзвінки ніхто не відповідав) Немали інформації про нього і моїдрузіписьменники

Яскрава неповторна особистістьhellip Навколо його імені плелися всякі інтриги в звrsquoязку з тимиперемінами які звалилися наПавла після жорстокого побиттяневідомими нападниками Вчинена наруга зруйнувала фізичне іпсихічне здоровrsquoя з тих пір йогопереслідував дух смерті Болитьте що дехто з письменників піарився на цій біді

Коли Павло працював головним редактором газети ldquoЛітературний Львівrdquo то не мав відбоювід ldquoталантівrdquo які знаючи йогопроблему проявляли надмірнугостинність в очі лестили а опісля виставляли на поглум

Болить те що такий потужнийталант згорів передчасно і трагічно Літературний критик ПетроСорока назвав Павла ldquoмайстромпсихологічної новели яких сьогодні мало в українській літературіrdquo (ldquoУдогонь словаrdquo) ldquohellip я поніс зсобою болісномертвенний йогопогляд і учеписту думку що великим талантом Господь майже ніколи не ощасливлює людину а значно частіше розчавлює їїrdquo (П С)

На жаль так і сталося Маючичесну неприборкану вперту натуру Павло Федюк згорів як смолоскип Його смерть ndash безумовновелика втрата для України Вінбув справжнім письменникомУсі хто читав його твори підтвердять мої слова

Олена ГОРОБІЄВСЬКА наукова співробітниця Чернівецького меморіального музеюВолодимира Івасюка

1 квітня 2021 року відомомульвівському фотохудожниковізаслуженому працівникові культури України Любомирові Степановичу Крисі виповнилося б 80

Пrsquoять років тому до дняпамrsquoяті автора славнозвісної ldquoЧервоної рутиrdquo у виставковій заліЧернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка було відкрито виставку світлинЛюбомира Криси ldquoТа в мене спогадів є повна скриняhelliprdquo На жальсам фотомайстер на ту пору не змігприїхати але присутні побачилипонад 30 фотографій ЛюбомираСтепановича які зберігаються уфондах музею Володимира Івасюка світлини зроблені за життякомпозитора (Володя з ріднимиЛюбомира Криси портретні 19751977 років низка світлин родини звідпочинку у Гагрі зокрема наозері Ріца у 1976 року Володимирзі співачкою Софією Ротару уЛьвові) та фотографії зробленівже після його трагічної загибелівідкриття виставок і проведеннярізноманітних заходів відкриттямеморіальної дошки у Львовісвітлини на могилі на Личаківському кладовищі Михайло Івасюк перед обличчям сина в скульптурі перший фестиваль ldquoЧервонарутаrdquo у Кіцмані і Чернівцях 1989року експозиція музею В Івасюка концерт у Києві ldquoПовернення

В Івасюкrdquo Щодо різновиду фотознімків то серед них є портретні групові сюжетні Більше звичайно чорнобілих світлин алечимало і кольорових

Народився Любомир Степанович 1 квітня 1941 року в містіСяноку на Лемківщині (Польща)в сімrsquoї Стефана і Йосифи У 1946році разом із батьками був переселений (операція ldquoВіслаrdquo) наЛьвівщину де згодом народилисяйого молодші сестри Лідія і Даріята брат Володимир

Після закінчення середньоїшколи з 1961 по 1964 рік служиву Збройних силах на ЗакавказзіВищу освіту здобував в Українському поліграфічному інститутіна факультеті графіки працював урізних установах Львова Протягом багатьох років працював творчо у 2010 році отримав почеснезвання ldquoЗаслужений працівниккультури Україниrdquo є автором іспівавтором низки книжок і фотоальбомів зокрема ldquoВізит благодаті Фоторозповідь про перебування Глави держави ВатиканСвятішого Отця Папи РимськогоІвана Павла ІІ у Львові 2527 червня 2001 рокуrdquo альбомфоторозповідь ldquoТак булоhelliprdquo фотоальбомldquoВолодимир Івасюк Вернись ізспогадівhelliprdquo (до 60річчя композитора і поета Володимира Івасюка)альбом спогадів ldquoВолодимир Івасюк Відлуння твоїх кроківhelliprdquo

Знайомство Любомира Крисиз Володимиром Івасюком булозаочним через пісню коли вперше почув ldquoЧервону рутуrdquo ТодіЛюбомир Степанович навіть гадки не мав що колись заприятелює і навіть породичається з композитором

У 1972 році Івасюк переїхав доЛьвова щоб навчатися у консерваторії Так склалися обставинищо цього ж року він познайомився із Любомиром Крисою а згодом у 1975 році Любомир Степанович одружився із сестроюВ Івасюка Галиною ldquoВолодя бувцікавою особистістю дивувавсвоєю обізнаністю в царині музики мистецтва філософії Бувуважним співрозмовником умівслухати і говорити мав ґрунтовнізнання з української та світовоїлітератури Крім музики і медицини захоплювався фотографією кінозйомками прекрасномалював а влітку виїжджав наморе і плавав з маскоюrdquo ndash згадував Любомир Криса

Поєднували друзів не лишеродинні звrsquoязки а й спільне захоплення ndash фотосправа На тупору порівняно із сучасним виготовленням фотографій це бувпроцес доситьтаки трудомісткий Використовувалося багатоприладів бачок для проявленняплівки фотозбільшувач кюветкирізного розміру та розчини про

явник стопрозчин фіксаж Одне із головних правил при виготовленні фотографій ndash темрявапри проявленні плівки та використання червоного світла Майже на кожному етапі важливимбуло дотримання температурногорежиму вказаного для проявлення плівки і фотопаперу

Перші фотографії Володимирзробив коли ще навчався у Кіцманській загальноосвітній школіndash на початку 1960х років Здебільшого фотографував рідних іблизьких його серцю людейбатька матір сестер бабусюОлександру Василівну няню Мілю подругу Людмилу ШкуркінуВ майбутньому ndash друзів родинитому в Івасюків такий великийфотоархів

Тоді поширеною була чорнобіла фотографія кольорові ж виготовлялися нечасто бо це вима

гало чимало часу сили матеріальних витрат І Любомир Степанович вивчив технологію виготовлення кольорових світлинякою одразу ж зацікавився Володя Він запропонував посперечатися пообіцяв виготовити 50 кольорових фото Любомир Степанович лише з того посміявсяНаступного дня хоч він і заставпогром у квартирі Володі алеобіцяні фотографії були на дивозроблені Тож суперечку Любомир Криса програв

На жаль талановитого композитора та фотомайстра Володимира Івасюка нема вже понад 40 років відійшов в інший світ 5 квітня2019 року і фотохудожник Любомир Криса але нам залишена їхнябагата творча спадщина пісніінструментальні твори малюнкифотографії кіноархів В Івасюката титанічний доробок Л Крисиадже завдяки його світлинам можемо побачити окремі яскравісторінки життя В Івасюка Своїми неперевершеними і високохудожніми роботами ЛюбомирСтепанович збагатив фонди Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка

У Кіцманському історичномумузеї відкрито фотовиставкуприсвячену 80літтю від дня народження Любомира Криси Позавершенні карантинних обмежень ми щиро запрошуємо відвідати її усіх шанувальників творчості Володимира Івасюка та відомого львівського фотомитцяЛюбомира Криси

Стихія невгамовної душі

laquoІ буде вічна наша дружбаhellipraquo

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

ldquoНеможливо переоцінити роль коломийок у формуванні життєвих цінностей в усвідомленні неповторності українцівrdquo 15Читацьке віче

Антоніна ЦАРУКм Кропивницький

Живе собі поважний чоловік ndash Поважний на роботу і на вік

У когось повно клопотів журбиА він ndash багач У нього є скарби

Василь Густі

Коли йому ldquoтринадцятий ми-налоrdquo напросився піти зі стар-шою сестрою Христиною на ве-чорниці бо дуже хотілося пісень наслухатися народними пере-казами розжитися Переодягне-ний у дівоче вбрання (аби старші парубки не витурили) він роз-кошував у народному слові та дотепі А вже у восьмому класі власноруч записав понад дві ти-сячі автентичних текстів Згодом сходив у пошуках казкарів-спі-ваків-оповідачів легенд і народ-них анекдотів лицедіїв тради-ційних обрядів не тільки рідне Закарпаття але й сусідні регіо-ни записав вертепне дійство й мелодику наспівів уклав понад двадцять бібліографічних по-кажчиків письменників-земля-ків написав історію літератури рідного краю в персоналіях став автором понад сотні видань іні-ціатором і організатором народ-ного музею в рідній школі села Копашнева на Тячівщині захис-тив докторську з мистецтвознав-ства

Про вміння доводити справу до філігранної краси свідчать біо-графічні факти як знайшов ру-кописи народних пісень записа-них Панасом Мирним й Іваном Біликом і вперше опублікував їх як підняв депресивну сільську школу до такого рівня що з усі-єї України сюди тягнулися колеги за досвідом як знаходив неймо-вірних оповідачів казок і запису-вав кожне слово як прихиляв до-віру майстрині співу вправністю на кроснахhellip

Іван Васильович Хланта зі-знався що потужний емоційний заряд дають йому зустрічі з об-дарованими носіями фольклору що й ldquoвиправдовуєrdquo його при-сутність у часі У цьому вислов-люванні ndash і пієтет до істинно-го таланту й усвідомлення свого шляху та місії ndash бути містком у триванні традицій слова мовле-ного і співаного аби передати знайдені скарби кожному з нас і наступним поколінням ldquoМоє життя ndash дорога земна дорога радості й болюrdquo ndash лунає бадьо-рий голос ювіляра зі сторінок повісті його земляка Івана Губа-ля ldquoВолодар мудрості народноїrdquo (2004) Духовне подвижництво І Хланти не може не захоплю-

вати своєю одержимістю Чи не тому про нього пишуть поети і професори а біобібліографіч-ний покажчик укладений Воло-димиром Качканом (Ужгород Патент 2008) лише рецензій на творчість І Хланти містить май-же дві тисячі позицій

Минулого року побачив світ ваговитий фоліант коломийок ldquoСпіваночки мої миліrdquo зібраний і впорядкований невтомним ман-дрівником із тайстрою за плечи-ма Неможливо переоцінити роль коломийок у формуванні жит-тєвих цінностей в усвідомлен-ні неповторності українців Дух національної самоідентичності оприявлений Великим Кобзарем теж має коломийкове коріння

Видання презентує розлога авторська передмова Коломий-ки згруповано за тематикою та-ким чином що постають образи героїчних борців за волю рідного краю і риси вдачі носіїв спокон-вічних для Закарпаття професій ndash вівчарів і бокорашів Виріз-няються коломийки повrsquoязані з дозвіллям молоді танцями музикою порою дівування-па-рубкування жартами і порада-ми думками про шлюб Окремі тематичні групи складають ре-крутські пісні заробітчанські родинно-побутові й весільні соціально-побутові (про багатих і бідних антипияцькі сучасні) Багато коломийок оспівують людську діяльність опосередко-вано ndash через предмети вжитку одяг (сорочина кожушок рука-виці крисаня крайка ширінка ndash хустина тощо) традиційну їжу (ріпляночка паска писанка) пропонують психологічні па-ралелі візуалізованих почувань викликаних співпереживанням із рослинним і тваринним сві-том птахами (дуб зелененький висока яблунька квітуча чере-шенька ластівочка зозулень-ка когутик) Із розсипів слів і вrsquoязанок мотивів постає живе

полотно буття з побутом і свя-тами надіями і втратами емоці-ями і роздумами

Жива мова в коломийковій мелодиці ndash як гірська річка на полонині Панорамне бачення змінюється деталями зафіксо-ваними в традиційних тропах психологічна емпатія змінюєть-ся народним гумором що іноді переходить у сарказм І в усьому оспіваному світі розлита світла любов до всього і всіх до Тиси і трембіти ягнят і ldquoбокорикаrdquo до милого легіника і ldquoдітиниrdquo до хлопців ldquoфайних як коси-ціrdquo до струн золотеньких гусе-льочок з барвіночку і цимбал із рути сопілочки яворової і милої співаночкиhellip Та й хіба може бу-ти інакше якщо народ має гли-бинне переконання що все на-роджується з любові і прагне саме її Тому коломийка схиля-ється над колискою і проводжає в далеку дорогу сміється і пла-че викриває хиби і сподіваєть-сяhellip

На порозі ювілею доктора мистецтвознавства Івана Хлан-ти народного Скарбничого який продовжує дивувати свої-ми відкриттями хочеться поба-жати йому многая рясних вро-жайних літ

Невтомний вчений із тайстрою за плечимаДо 80-ліття унікального фольклориста Івана Хланти

Хланта Іван Співаночки мої милі ndash Ужгород Патент 2020 ndash 824 с

Оксана ЯСІНСЬКА завідувачка Музею писанкового розпису

Під такою назвою у львів-ському видавництві ldquoКолесоrdquo не-щодавно побачив світ унікаль-ний мистецький альбом що став результатом багаторічної пра-ці відомої дослідниці й попу-ляризаторки народного мис-тецтва писанкарки членкині НСМНМУ Віри Манько

Віра Манько за освітою ndash поліграфіст закінчила Україн-ський поліграфічний інститут у Львові (тепер Академія друкар-ства) тривалий час працювала у видавництві ldquoСвічадоrdquo Пи-санкарством захопилася трид-цять пrsquoять років тому Спочатку писала писанки для себе на-вчала друзів і знайомих згодом вела шкільний гурток писанкар-ства Постановила собі за ме-ту навчити писати писанки яко-мога більше людей Відтоді не припиняла досліджувати й ви-вчати автентичні зразки писа-нок з багатьох музейних фондів і приватних збірок та традиції повrsquoязані з цим давнім видом народного мистецтва

Щороку поповнювалась і особиста колекція що налічує близько 3500 зразків писанок на основі якої Віра Манько підготу-вала й видала науково-популяр-

не видання ldquoУкраїнська народна писанкаrdquo що містить 1446 взір-ців писанок з різних етнографіч-них регіонів України Ця книжка побачила світ у 2001 р у видавни-цтві ldquoСвічадоrdquo і стала настільки популярною що її перевидавали вже кілька разів а переклади на англійську німецьку французь-ку та польську мови дали можли-вість познайомити з українською культурою широку світову гро-мадськість

Вагома частина колекції Ві-ри Манько належить писан-кам Покуття цінність яких ndash у збереженій автентичній мові

орнаменту кольору символів та локальній приналежності до конкретного осередку самобут-нього етнографічного регіону де мистецькі традиції не були перервані навіть у роки тоталі-тарного радянського режиму Ці писанки дослідниця придбала в народних майстрів на передве-ликодніх ярмарках у Заболотові Кутах Косові Коломиї Льво-ві чи відтворила за світлинами Тож велика колекція покутських писанок і зібрана інформація про них спонукали невтомну дослідницю підготувати науко-во-мистецьке видання ldquoПокут-ські народні писанкиrdquo

У багато ілюстрованому 200-сторінковому альбомі пред-ставлено понад 1000 зразків дав-ніх і сучасних писанок близько ста майстрів двадцяти відомих осередків Покуття Частину з поданих у книжці писанок Віра Манько відтворила на основі му-зейних і приватних збірок зокре-ма Музею писанкового розпису інші було придбано дослідницею у майстринь на передвеликодніх ярмарках

У виданні авторка подає ха-рактерні особливості техно-логії написання писанок їх-ню орнаментику колористику

та символіку історію розвитку писанкарства на Покутті ін-формацію про дослідників і ко-лекціонерів Окремий розділ в альбомі відведено ярмаркам у Заболотові які промовисто за-свідчують що традиція писан-ня писанок на Покутті живе й розвивається

Нове видання що стало ре-зультатом великої подвижниць-кої праці Віри Манько слугу-ватиме невичерпним джерелом натхнення і творчих ідей для ши-рокого кола митців стане в на-годі кожному хто прагне пізнати традиції мініатюрного мистецтва Покутського краю

laquoПокутські народні писанкиraquo

Гаджет книжку не замінитьКсенія КОВАЛЕНКО десятикласниця учасни-ця гуртка ldquoЮні журналістиrdquo Пrsquoятихатського центру про-фесійної допрофесійної та позашкільної освіти Дніпро-петровська область

Не знаю як хто а я любов-но зберігаю абетку у віршах подаровану батьками Ни-ні мені 15 років я навчаюсь у десятому класі а тоді була зо-всім маленька Пригадую як любила гортати сторінки тієї книжечки розглядати малюн-ки вчити за ними літери

Інтернет компrsquoютери та інші гаджети вже давно стали частиною нашого повсякден-ня Людство постійно еволюці-онує та робить багато відкрит-тів які сприяють тому щоб життя стало зручнішим У нас сучасної молоді вся реальність знаходиться у смартфоні Тому варто йому вийти з ладу і ми вже не можемо втямити чим зайнятися куди себе подіти

Наш світ змінюється і це важко не помітити То чи є у нас гарантія що через кілька років з нашого життя не зник-нуть і книжки

Ідучи по вулиці часто по-мічаю людей занурених у свої гаджети А коли бачу тих хто читає паперову книгу то це сприймається як якась ди-вина Книжка й справді ди-во А якщо порівняти з тим ча-сом коли книги тільки почали створювати і коли для звичай-них людей вони були чимось недосяжним то зараз книга ndash найзвичайніша річ яка є у вільному доступі для кожного

Для когось це ndash дивовиж-ний світ відкриттів і пригод який захоплює в якому мож-на перепочити від реальності часом забути про власні нега-разди Для іншого книга ndash па-перові сторінки з літерами під обкладинкою

Особисто я ціную кни-ги і люблю читати Обожнюю Стівена Кінга Джейн Остін Крісту фон Бернут Читаю-чи отримую насолоду відпо-чиваю душею Хоча повинна визнати я зустрічала мало од-нолітків які б мали подібні ін-тереси Нині мої ровесники здебільшого повrsquoязують своє життя із всесвітньою мере-жею а книги як правило чи-тають в електронному вигляді

У мене теж є електронна книга часто для читання я ко-ристуюсь телефоном бо це зручно Але незважаючи на ці переваги я переконана що електронна книга ніколи не за-мінить справжньої Бо читання паперової книги ndash дуже глибо-кий процес справжнє таїнство коли на читача мають вплив друк оформлення врешті за-пах друкованих сторінок що несе в собі якусь магію І це вже не кажучи про те що під час читання паперової книги мож-на кілька разів знайти улюблене місце перечитати його і відчути зовсім інший ефект відмінний від того аби ми те саме робили з електронною книгою

Безумовно я продовжу-ватиму читати і користувати-ся тільки справжніми книга-ми бо саме вони ndash особливі для мене

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

16 Кінозал ldquoФільм ndash ода Матері Батьківщині людяності любові до ближньогоrdquo

ТИЖНЕВИК ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА laquoПРОСВІТАraquo імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АНОНСШефредактор

Павло МОВЧАН

Відповідальна за випускЛюбов ГОЛОТА

Р е д к о л е г і я

Любов ГОЛОТА (голова)

Павло МОВЧАН

Микола ТИМОШИК

Георгій ФІЛІПЧУК

Заступник головного редактора з виробничих питаньНаталія СКРИННИК

2780130 (телфакс)

Відповідальний секретар

Ірина ШЕВЧУК

Відділ культури

Едуард ОВЧАРЕНКО

2793955

Літературна редакторка

Галина ДАЦЮК

Коректорка

Олена ГЛУШКО

Компrsquoютерна верстка

Ірина ШЕВЧУК

Володимир ЖИГУН

Черговий редактор

Едуард ОВЧАРЕНКО

Бухгалтерія

2794146

А д р е с а р е д а к ц і ї вул Хрещатик 10Б

м Київ 01001

Email slovo_prosvityukrnethttpslovoprosvityorg

httpprosvitanewsorgua

Надруковано в ТОВ ldquoМегаПоліграфrdquo 04073 м Київ вул Марка Вовчка 3

Листування з читачами mdash тільки на сторінках газети

Відповідальність за достовірність інформації несуть автори

Редакція залишає за собою право редагування та скорочення текстів

Редакція не завжди поділяє погляди своїх авторів

При використанні наших публікацій посилання на ldquoСлово Просвітиrdquo

обовrsquoязкове

І н д е к с г а з е т и ldquoСлово Просвітиrdquo mdash 30617Засновник

Всеукраїнське товариство ldquoПросвітаrdquo імені Тараса ШевченкаРеєстраційне свідоцтво

КВ 4066 від 02032000 р

Марія ВАЙНОчленкиня Національної спілки кінематографістів України

Режисера Тараса Ткаченка знаю ще зістудентських літ Навчався в майстерні Бориса Савченка Дебютував дипломною ро

ботою ldquoТрагічне кохання для зрадливоїНуськиrdquo Вже тоді заявив про себе як молодий режисер який вміє розказувати кінообразами Далі були інші відомі фільми зокрема ldquoПраво на Надіюrdquo ndash про кохання з різницею у віці (жінка набагатостарша) ndash і режисер підніс те почуття управо на життя Тарас Ткаченко завжди переконливий в ідеї яку несе Потім ldquoГніздогорлиціrdquo ndash драма нашого часу ndash заробітчанство і родина в Україні Уміє режисероповідати про стосунки через вміло окреслені характери героїв ldquoОркестровка героївrdquo ndash звучна без фальшу А ось недавно ndashldquoЧорний воронrdquo ndash фільм один з найпатріотичніших зі створених бо говорить просамоідентифікацію українця крізь призмуісторії і призму свого ldquoЯrdquo Усе що можнабуло вкласти в кінематографічну форму зароманом (адже не все епічне ndash кінематографічне) ndash виткав вималював кінопое

тично закарбував Тепер фільм є уYouTube і доступний не лише в кінотеатрах Далі були документальна епопея ldquoЛуганський форпостrdquo ndash про оборону Луганського

аеропорту документальний фільм ldquoКобзар Історія однієї книгиhelliprdquo ldquoВолодимирІвасюк життя моє обірвана струнаrdquo (авторсценарію) ldquoІван Миколайчук книга життяrdquo (співрежисер) ldquoСтепан Бандера Цінасвободиrdquo та інші Цей жанр достойний урежисерському виконанні

І ось ndash телевізійний 4серійний фільмldquoМамаrdquo Він виходить за межі часто поспішного (у виробництві) телевізійного серіалу Це добротне кіно Промовиста лаконічна назва яка (що не часто буває у фільмах неперекладних) ndash озвучується голосом він чіпає проникає і залишається резонує проекцією в серці кожного бо тутархетип Великої Матері яка народжуєростить відпускає і чекаєhellip ndash у часі нашомуhellip Вона здатна і чинить подвиг за якийне дають нагород ndash просто аби ldquoбутиближче до синаrdquo) Там немає ldquoчужихrdquo іldquoсвоїхrdquo дітей Усіх їх поєднує образ величної Матеріhellip

Кінострічка поглинає всього тебе і невідпускає до кінця Режисер уміє створювати саспенс (наростаючу напругу сприй

няття) А це неабияка характеристика сучасного митцяФільм ndash ода Матері Батьківщині людяності любові доближнього Режисер окрімпрофесійних знань ndash носіймасштабного мислення світосприйняттяhellip Тільки тоді вінndash справжній диригент кінематографічного дійства яке незалишає байдужим глядача ndash іможе створити шедевр

Фільм має душу Це живийорганізм часу світоглядногобачення зрештою розуміннялюдських страдницьких дольце організм який вже живе ібуде житиhellip

Тут є речі які сприймаються як відкриття для кожногохто безпосередньо не зіштовхувався з подібним Тут те що несе війна жертви життів жертвисоціуму жертви розбрату Дужепромовисті діалоги дуже коректний тоннепростої подачі матеріалу Вражає кульмінація та болісна розвrsquoязка але не безнадійна бо синові (вже не чужому) ndash відчиняєдверіhellip Тут сльози самі скапують подекудихочеться кричати й зупинятиhellip

Серед творців кінороботи варто відзначити автора ідеї Валентину Руденко (воснову фільму лягли реальні події) а також сценарну групу Валентину РуденкоТараса Ткаченка Миколу Рибалка операторапостановника Дмитра Кіптілогохудожникапостановника Шевкета Сейдаметова Фільм створено на студії ldquoОсновафільмrdquo за підтримки продюсерськоїгрупи телеканалу СТБ та частково ndash Міністерства культури та інформаційної політики

Варта окремої уваги органічна гра акторів прекрасної Олесі Жураківської (мама) Костянтина Корецького (Бодя) Михайла Кришталя (Санич) Тамари Антропової (Люся) Максима Боряка (Олежика)та Миколи Боклана Олександра БожкаДарії Матвєєвої й усіх інших

Переповідати фільм не варто Тут дуже багато поза кадром Треба дивитися йосмислювати Автори підвели до цьогоглядача Діалоги прочитуються поміжкадрами Це гідна кінематографічна робота

Фільм ldquoМамаrdquo режисера Тараса Ткаченка тепер можна дивитися і в YouTube Телевізійний чотири серії пронинішню епоху і два світи України про велику материнську душу яка живе в тих світахhellip

ЗЗ вв еерр нн еенн нн яядо наших читачів

передплатників просвітян

Друзі Тижневик ldquoСлово Просвітиrdquo ndash один із небага

тьох нині існуючих островів незалежного українського слова в інформаційному морі mdash за певногоldquoсприянняrdquo нашої влади опинився на межі припинення свого існування І тільки ми самі хто любить шанує і дорожить українським правдивим іобrsquoєктивним словом можемо допомогти ldquoСловуПросвітиrdquo Будьяка фінансова підтримка видан

ня ndash це вагомий внесок в українську справу Тожподаємо Вам наші банківські реквізити

АТ ldquoАльфаБанк рр UA 30 3003460000026002016994001 отримувач ГО ldquoВсеукраїнське товариство ldquoПросвітаrdquo ім Тараса Шевченка код ЄДРПОУІНН 00031756

Призначення платежу заповнюється платником так щоб надати повну інформацію про платіж

Минулого тижня на наше прохання про допомогу для газети ldquoСлово Просвітиrdquo відгукнулися

1 Воротинцева З І mdash 300 грн2 Гураль О В mdash 1000 грн

Будьмо разом

ФФііллььмм яякк жжииввиийй ооррггааннііззмм

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

2 Гаряча тема Обговорення в мережі

Відмазка для того щоб далі ігнорувати українську мову в Україні Про ldquoукраїнську російськуrdquo Не буду повторювати оче-

видні речі натомість пропоную подивитися на світовий досвід двомовностібагатомовності Який використовують як ldquoаргу-ментrdquo прихильники двомовнос-ті в Україні

Очевидно що сьогодні пря-мо виступати за офіційну дво-мовність в Україні не беруться навіть відверто промосковські сили (що є нашим досягнен-ням) але по факту вони ж гово-рять саме про це

Двомовнібагатомовні краї-ни діляться на три групи

1 Двомовні або багатомовні країни де немає власної націо-нальної мови Наприклад Кана-да Країна створена переселен-цями на новому місці

2 Двомовні або багатомов-ні країни де є декілька держа-вотворчих етносів Наприклад Бельгія Ця країна поділена на два регіони за мовно-етнічною ознакою У Фландрії та Валонії не просто свої мови у них свої регіональні парламенти та уря-ди У Бельгії немає загальнона-ціональних ЗМІ і партій mdash всі жорстко привrsquoязані до тієї чи ін-шої мовної спільноти Бельгій-ці жартують що є лише дві єди-ні спільні для всіх них інституції ndash це король та футбольна збірна

3 Постколоніальні країни які зберегли офіційний статус імперської мови Наприклад Ірландія чи Білорусь Оце вже більш схоже на наш випадок І який результат Він відомий ndash повна домінація мови колиш-ньої метрополії та загрожений статус власної національної мо-ви І це все за умов декларованої мовної ldquoрівноправностіrdquo

ldquoУкраїнської російськоїrdquo мо-ви не існує Існує російська мо-ва І вперте небажання деяких державних чиновників послуго-вуватись українською

Андрій ІЛЛЄНКО

Немає жодної ldquoукраїнської російськоїrdquo є українська і є російська Думати що абсурдними

мантрами про ldquoукраинский рус-скийrdquo можна змінити доктрину путіна про захист російськомов-них в усьому світі щонайменше легковажно

Вважати що цими ж мантра-ми можна посилити українське культурне різноманіття ndash без-глуздо Бо це різноманіття і так має місце а російська мова по-сідає у ньому належне і ndash скаже-мо відверто ndash далеко не останнє місце

Гадати що ми можемо збага-тити російську мову чимось ви-нятковим дивно і хибно хіба що удосконалити суржик Україна ndash не Росія ми маємо свою мо-ву яку й повинні посилювати та збагачувати А українсько-ро-сійський суржик як вияв впли-ву російської на українську

та репресованого становища останньої в Російській імперії та СССР збагачення не потребує Навпаки кожна освічена люди-на має тікати від нього якнайпо-далі Політики у тому числі Хіба когось непокоять лаври Азарова з його ldquoазарівкоюrdquo

Отже експортний потенціал ідеї про ldquoукраинский русскийrdquo мертвий путіна на це не купиш

А ось внутрішня ціна просу-вання цієї ідеї уже не лише гла-вою МВС Аваковим а й пред-ставниками офісу Президента як-от Мендель буде надвисо-кою нове коло спровокованої владою зневаги до української ревізія мовного законодавства та новий виток внутрішньої не-стабільності

Чому нестабільності Бо за-кономірний результат теми про ldquoукраинский русскийrdquo яку вки-нула у суспільство влада повер-нення у політичний порядок денний дискусії про другу дер-жавну мову ndash російську Аякже це ж уже не російська це наша ldquoукраїнська російськаrdquo

Але й це путіна не зупинить він ненавидить не українську мову він ненавидить Українську Незалежність та людей які є її носіями Не зважаючи на мову їх спілкування

Тому я закликаю владу за-йнятися чимось більш продук-тивним Наприклад ознайо-митися із Законом України про застосування української мови як державної та статтею 10 Кон-ституції України ndash там усе про усі мови уже написано

Вrsquoячеслав КИРИЛЕНКО

Владо жени геть двієшників і ватників що затесались у ваші рядиІснують певні громадяни що

ldquoпедалюютьrdquo питання скасуван-ня штрафів за порушення Зако-ну ldquoПро забезпечення функці-онування української мови як державноїrdquo По-перше Вам не-шановні влада протипоказа-на а ваші незнання історії за-грожують національній безпеці України Думаю що й у вла-ди вистачить розуму не підтри-мувати ці маніакальні марення Пора окремих нардепів що по-ширюють такі ldquoініціативиrdquo пра-вомірність їхньої позиції роз-глядати в комітеті з етики Ця несвідома ldquoратьrdquo повинна ро-зуміти що до ВРУ відстоювати українську мову вийдуть всі на-ціонально-демократичні сили Слід назвати всіх українофобів щоб їхні родичі знайомі одно-партійці почали вчити їх розуму і примусили вискакувати із ват-них валянків А за їх ватну пози-цію вручати медалі московських попихачів mdash всім ldquoохочимrdquo роз-хитувати спокій в Україні Анти-номінація ldquoМосковський попи-

хачrdquo запроваджена Товариством ldquoПросвітаrdquo ім Т Г Шевчен-ка І першим відзначеним кіль-ка років тому є міністр Аваков нездатний опанувати державну мову хоча це є обовrsquoязком дер-жавного службовця

Микола ГОЛОМША

Знову почалися атаки на ldquoЗакон про мовуrdquoПитання мови mdash це питання

національної безпеки Ні біль-ше ні менше Тому що мова фор-мує інформаційне середовище І якщо ви говорите російською то читаєте російською дивите-ся фільми російською заванта-жуєте YouTube російською А в сучасному світі ключова війна mdash інформаційна Війна за мізки А мова визначає те як ви думаєте І про що ви думаєте

А хто визначає інформа-ційне середовище в російсько-мовному світі Здогадаєтеся з трьох раз І ви можете скільки завгодно говорити що ви теж власник бренду ldquoговорю росій-ськоюrdquo але це не має ніяко-го значення Тому що смисли в російськомовному середови-щі формує Росія І завжди буде формувати У неї більше ресур-сів От і все І якщо ви залиша-єтеся в російськомовному се-редовищі то залишаєтеся під впливом Росії

Якими б розумними думка-ми ви себе не тішили Скільки би не раділи що це ми заснува-ли Москву Може й ми Але на свою голову Колись індіанці також нагодували голодних пе-реселенців з Європи Добром це для них не закінчилось І для нас не скінчиться якщо ми дозволимо використати наше марнославство і затягти нас на-зад до російської мови Бо за-раз монопольне положення на ринку російської мови має Мо-сква

Тому так важливо вирвати-ся з інформаційного поля росій-ської мови Тому що не можна воювати з Росією і слухати ро-сійські новини Не можна бо-ротися з русским миром і жити смислами русского мира Тому що там формують свій порядок денний І дуже часто антиукра-їнський І антизахідний Пропа-гуючи інші цінності Які можуть привести тільки до русского ми-ра а не до цивілізації

І люди чисті аркуші осо-бливо діти просто вбирають це І не розуміють чому не можна говорити ldquoгромадянська війнаrdquo чому в сучасному світі важливо боротися з расизмом і толерант-ність ndash не порожнє слово І вони стають тим магнітом який утри-мує Україну в лапах русского мира Нове покоління для яко-го війна 2014 року це вже істо-рія а Майдан mdash далека історія не розумітимуть чому ж ми не

можемо стати братами знов Во-ни не відчували того болю і слу-хаючи росіян прийматимуть їх-ню позицію Позицію минулого Але загорнуту у красиву обгорт-ку майстрів пропаганди і марке-тингу

Саме тому важливо щоб день за днем все більше людей переходили на українську мо-ву Вчили англійську Уникали смислів русского мира і не ста-вали рабами російської пропа-ганди І якщо через тисячу років у нас буде українська англійська мова і ми будемо сперечатися з Лондоном у кого кращий ак-цент тоді і можна буде поверну-тися до теми російської мови

І так знову і знову Носіїв російської мови ніяк не обмеж-ують Це говорить носій І так відразу в країні не відбулося ди-ва і всі не заговорили україн-ською Але див не буває Це по-ступовий процес Див взагалі не буває час це вже вивчити Не-має простого рішення яке від-разу приведе до мети

Сергій ФУРСА

Уповноважений із захисту державної мови заявляєВідповідно до статті 10 Кон-

ституції України єдиною дер-жавною мовою в Україні є українська На цьому в ефірі те-леканалу ldquoПрямийrdquo наголосив Уповноважений із захисту дер-жавної мови Тарас Кремінь ко-ментуючи заяву речниці Пре-зидента щодо ldquoукраїнської російської мовиrdquo

Уповноважений нагадав що три тижні тому Володимир Зе-ленський на форумі ldquoУкраї-на 30rdquo сказав що в нашій кра-їні державною мовою є одна ndash українська і для неї мають бу-ти створені найкращі умови

ldquoЯкщо продовжити його сло-ва то має імплементуватись та ефективно діяти Закон про мо-ву Отже до кінця року як це ви-значено стратегією дій уряду на 2021 рік має зrsquoявитись державна програма розвитку і опанування української мови Водночас ма-ємо сьогодні слова речниці пре-зидента У мене виникає просте запитання ми тепер на кого орі-єнтуємосьrdquo ndash сказав він

ldquoЯ не поділяю таких заяв і вважаю їх такими які не мають жодних перспектив Статтею 10 Конституції України якій в цьо-му році виповнюється 25 років визначено що єдиною держав-ною в Україні є українськаrdquo ndash наголосив Тарас Кремінь

Уповноважений вважає що питання мови в Україні треба за-крити раз і назавжди ldquoВ нас є Закон ldquoПро забезпечення функ-ціонування української мови як державноїrdquo є система осві-ти є державна влада яка пови-нна сприяти розвиткові та функ-ціонуванню української мови як

державної Зрештою ми маємо зовнішні загрози на які потріб-но зважатиrdquo mdash зазначив Тарас Кремінь

Уповноважений наголосив що зараз Україна має ефективно займатися державною мовною політикою при цьому створю-ючи кращі умови і для інформа-ційного захисту

ldquoПамrsquoятаймо захист мови ndash це і захист національних ін-тересів основ конституційно-го ладуrdquo

Прес-служба Уповноваженого із захисту державної мови

У весняно-грозовому повітрі крім вірусів повисли тривожні запитанняЧи буде війна з Росією Вона триває сім років по-

спіль Просто дехто цього не ба-чить чи то пак не хоче бачити

Чи хоче Росія справжньої ві-йни з Україною

Так І далеко не тільки ПутінЧи готова Росія до такої ві-

йниЦілкомЧи потрібна їй така війнаТак Ненависть і насміш-

ки Заходу не гоже прощати Мі-ру готовності англо-саксів допо-магати Україні слід перевірити З коштовним баластом днрлнр треба щось вирішувати Піду-палий рейтинг треба піднімати Порожні водосховища в Криму треба заповнювати Протестні настрої всередині країни треба відволікати Зупинити наступ на пrsquoяту російську колону в Украї-ні потрібно доки не пізно Для політичних торгів із Європою залишився останній аргумент Безвладдям в Україні варто ско-ристатися А також ndash притлум-леною реакцією на можливі зна-чні жертви в часі розгубленості від ковід-пандеміїhellip

А тепер запитання головне чи готова Україна захистити се-бе від такого страшного ворога

Влада ndash ні Армія ndash наполо-вину Але це ніскільки не вирок ситуації якщо згадати великого знавця воєн Наполеона ldquoВій-ськових сил недостатньо для по-рятунку країни але коли її захи-щає народ вона непереможнаrdquo

Тільки це екзистенційне пи-тання вирішить чи підуть вони війною на Україну і яким буде її результат

Скільки зловісних сил зо-внішніх і внутрішніх явних і прихованих невтомно випро-бовують наш імунітет ndash держав-ницький національний мен-тальний духовний фізичний ndash а ми попри все живемо і йдемо далі наперекір жорстоким вітрам і вітрякам доби ndash назу-стріч своїй священній Весні

Мирослав ДОЧИНЕЦЬ

Українська російська мова mdash Ні наступ на державну українську

Закінчення Початок на стор 1

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

Героїня Кенгіру 3ldquoТи лише подивися Оленцю який світ краснийrdquo

Олена БОНДАРЕНКО

Років у пrsquoять в Луганську я загубилася Ми йшли-йшли я трималася за мамину руку і рап-том рука десь поділась а я опи-нилися сама серед вулиці

Мабуть мама мене тут-таки знайшла Але стан ndash відчаю жа-ху самотності безпорадності й беззахисності ndash запамrsquoятався на-завжди Тепер от він виринув ізновуhellip

Коли мама була в реанімації а я у звичайному ldquoковідномуrdquo від-діленні мені дозволили до неї на-відатися Вона завжди була не-величкою а це стала зовсім як пташечка Я гладила її личко ху-десенькі ручки примовляючи ldquoМамочко моя маленькаhelliprdquo

Моя маленька відважна пта-шечко Господь дав тобі стільки талантів Ти пречудово співала і вишивала У сірі радянські ча-си наші розкішні ситцеві й шта-пельні сукні пошиті тобою вби-рали очі

А як ти малювала У табо-рі твоя дружба з дівчатами-захід-нячками почалася з різдвяних і великодніх поштівок що ти ма-лювала для них на якихось випад-ково вцілілих від ldquoшмонуrdquo шмат-ках паперу Мабуть і зараз чиїсь діти чи внуки бережуть ті пошті-вочкиhellip

Мій дід Санько (Олександр Якимович) мав 4 класи осві-ти і курси рахівників Переказу-ють рахівником та бухгалтером був дуже добрим Навесні 1941-го дістав скерування на роботу до Краснодона трохи згодом пере-віз дружину й доньку

У червні 1942-го коли вже підступали німці діда забрали до ldquoтрударміїrdquo рити окопи Дружина з донькою повернулися до рідно-го села Оріхівки Потайки від ма-ми дівчисько передало подружці листа для хлопчика В листі бу-ло про кохання про ldquoСлава доро-гому Сталінуrdquo і про ldquoСмерть фа-шистським загарбникамrdquo

Подружку німці забрали з ldquoмолодогвардійцямиrdquo Листа во-на передати не встигла його зна-йшли й приїхали по маму Били мордували вона казала що нічо-го не знає й то була чистісінька правда Звідки їй було знати про ту ldquoгвардіюrdquo ndash де Оріхівка а де Краснодонhellip

Бабуся днювала й ночувала під поліцією аж поки хтось пора-див принести все що є Викупила за бутиль самогону та дві ldquoтурець-кіrdquo шалі з посагу Гнала пішки дів-ку від Краснодона до Оріхівки штурханами обидві голосили

2 квітня 1943 року за мамою приїхав СМЕРШ Швиденько дали сумнозвісну ldquoдесяткуrdquo ndash як усім хто ldquoвижил зна-чит сотруднічалrdquo

1946-го зненацька вже із зони етапували до Москви у Лефорто-во Бо вийшов роман Олександра Фадєєва ldquoМолодая гвардияrdquo На ролі головних ldquoзрад-ницьrdquo було призначе-но ldquoподружек Вирікову і Лядскуюrdquo

(Із Зінаїдою Вирі-ковою познайомилися вже після реабілітації До тих пір обидві вважа-ли іншу вигаданим пер-сонажемhellip)

А тоді свіжими слі-дами фадєєвського ро-

ману ldquoпрототипrdquo треба було підігнати під образ Від моєї ма-ми вимагалося зізнання уhellip зра-ді ldquoМолодої гвардіїrdquo Її не допи-тували ldquoслідчіrdquo й самі знали що питати нічого Її просто три ро-ки катували з однією вимогою ldquoПідписуйrdquo Потім ndash відкрита форма туберкульозу Ліків не да-вали Померти ndash теж Коли об стіну розбила собі голову вряту-вали Повинна була дожити до суду

Чергова ldquoпідсаднаrdquo ldquoПідпи-ши ти ж така молоденька засу-дять відправлять у зону в боль-нічку виживешhelliprdquo

Якось я спитала що саме во-на підписала Мама сказала ldquoЯ не знаюhellip Був чистий аркушhelliprdquo

На суд її вдягли в чиїсь гарну сукню і туфлі на підборах Спів-камерниця зронила ldquoЗначіт рас-стрєл оні так всегда дєлаютhelliprdquo

Дали 15 років суворого режи-му Казахстан Табір ldquoСтеплагrdquo (Особлаг 4) с Джезказган Кенгірhellip

Її справді чомусь трохи ліку-вали На рентгені вони й поба-чилися ndash лікар-вrsquoязень Ференц і Оля Як багато інших молодих людей примудрялися передава-ти одне одному записочки В од-ній він написав що кохає й хотів би мати її за дружину

16 травня 1954 року почалося Повстання Мої майбутні мама і тато були першою парою з бага-тьох що вінчалися Вінчав їх ка-толицький священник отець Ан-тон Куява а свідками були воїн УПА пан Володимир Караташ і його майбутня дружина Анна (Нуся) Людкевич

На той час моя мама від по-друг-західнячок вже знала правду і про нелюдську радянську вла-ду і про нашу страшну трагічну і героїчну історію Із зацькова-ної жертви завдяки їм вона стала Українкою

26 червня о 330 до зони уві-йшли танки Українки у виши-ванках узялися попід руки і ви-йшли назустріч заступивши

собою друзів Танки рушили по людяхhellip Хто вихопив мою ма-му і вкинув у якусь яму ndash вона не памrsquoятає Ніби якийсь товариш мого батькаhellip На той момент во-на вже носила менеhellip

Організаторів і керманичів розстріляли Кількасот перевели на тюремний режим Понад 1000 ldquoособливо активнихrdquo завантажи-ли у потяг і добу тримали без води на пекучому сонці Померлих ви-кидали з вагонів і так залишали

Потім потяг рушив На Си-бір В Озерлаг Там народилась я Коли мене помираючу від недокрівrsquoя мали передати до дит-будинка мама оголосила сухе го-лодування І перемогла Моїм дідусеві й бабусі дозволили при-їхати по мене Вони привезли ме-не з Тайшета до Оріхівкиhellip

Дуже багато людей знали що моя мама ні в чому не винна Але не було жодної людини яка б ві-рила що її реабілітують ldquoЕто же ldquoМолодая гвардіяrdquohellip

Вона домагалася справедли-вості роками вперто затято не ремствуючи Лише ночами в на-шій однокімнатці гадаючи що я сплю шепотіла до Господа ldquoБо-

же милостивий та праведний поможи заради моєї дитиниhelliprdquo Її викликали до КДБ і вимагали припинити Погрожували ldquoдоба-віть єслі малоrdquo На цей випадок тримала в мішечку сухарі просо-тані цукровим сиропом

Справою маминої реабіліта-ції займалися А Сахаров О Бон-нер С Аверинцев ще багато ін-ших людей

23 березня 1990 року ldquoПоста-новление особого совещания от 29 октября 1949 года в отношении Лядской Ольги Александровны отменено и уголовное дело пре-кращено производством за от-сутствием в ее действиях соста-ва преступления Лядская Ольга Александровна по данному делу

реабилитированаrdquoЧерез 50 років

кати реабілітували свою жертвуhellip

У неї була хво-роба Паркінсона від важенного фар-бопульта з яко-го вона фарбувала тепловози на лу-ганському ldquoзаво-ді ОРrdquo Останніми роками вона пере-стала чути а потім і бачити й це її ду-же гнітило Бо вона перестала бачити й чути світ який ні на мить не перестава-ла любити

Життя здавалося зробило все аби людина озлобилася зне-навиділа зачерствіла серцем

А моя маленька матуся лю-била його життя Вона любила природу тварин живопис і пое-зію особливо ndash крім української ndash японську Залишилися альбоми репродукцій живопису її улюбле-ні збірочки танка і хокку Зали-шилися її акварелі Тихенько по-ки бачила вона писала спогади

Мріяла повернутися ldquoдодо-муrdquo до рідної Оріхівки проси-ла поховати її біля тата й мами Та дорога додому не має кінця ndash Ро-сія захопила і наше рідне селоhellip

Мама ціле життя любила мо-го батька і цю любов теж залиши-ла мені

Моя мамочка мабуть була останньою з кенгірцівhellip

Я уклінно дякую всім-усім хто записав з нею інтервrsquoю і хто писав і говорив про неї за її життя Дякую свп Юрію Ко-зовському який допомагав ма-мі боротися й підтримував її Юрію Щекочихіну і Надії Аж-гіхіній Олександрові Рябо-крису за фільм із мамою і Галі Дацюк за публікації й радіопе-

редачі Олександрові Зінченку за статті й телефільми Дякую мо-їй дорогій посестрі Лесі Коков-ській-Романчук за роман ldquoЛица-рі любові і надіїrdquo де серед героїв ndash мої батьки Дякую Володими-ру Вrsquoятровичу за виставку ldquoТрі-умф людини Мешканці Украї-ни які перемогли ГУЛАГrdquo де є й моя мама

Дякую Тобі Господи що дав мені мою Маму

Я доземно вклоняюся кож-ній і кожному хто всі дні й ночі коли мою родину викошував ко-від підтримували нас молили-ся розраджували і допомагали з усіх сил

Там у реанімації гладячи ма-тусине волосся і маленькі ручки я благала свою мамочку не лиша-ти мене Вона боролася 18 днів А потім зробила для мене останнє на цьому світі свою велику волю до життя віддала меніhellip

Тепер Божою Волею я маю жити щоб встигнути розпові-сти про мою маму Дівчинку з ма-ленького українського села яка перемогла ГУЛАГ

Бо всім нам як ніколи по-трібні Любов і Надія Міць Духу Відвага і Віра в Україну

Вночі все стихає і в нашій спорожнілій оселі тихо проростає матусина пісня ldquoОй хмелю мій хмелю хмелю зелененькийhelliprdquo

І знов і знову я чую її рідний голос ldquoТи лише подивися Олен-цю який світ краснийrdquo

Тепер ndash назавждиУ 1994 році в газеті ldquoНеза-

висимостьrdquo зrsquoявилася стаття ldquoКенгір-1954rdquo ndash до 40-річчя Кенгірського повстання Про це тоді практично не писали але мені вдалося зібрати до-статньо матеріалу і свідчень Мала й світлину зовсім моло-дих жінок увrsquoязнених Кен-гірського табору які згодом стануть учасницями повстан-ня а деякі з них загинуть під гусеницями совєтських тан-ків

У день виходу публікації (збіг) до редакції завітала на-ша колега заступниця голови Народного Руху України Оле-на Бондаренко і глянувши на світлину сказала

ndash А ось моя мама ndash і пока-зала на вродливу жінку в білій вrsquoязаній хустині

ndash Так мені відкрилася іс-

торія Ольги Бондаренко (Лядської) у якій здається зібрано найвищої сили ви-пробування яке тільки може випасти на одне життя жінки Сфальшована історія в книзі ldquoМолода гвардіяrdquo стала під-ставою для звинувачення її у зраді родінє увrsquoязнення на 10 років ГУЛАГу позбавлення прав переслідування на три-валі 45 років

Після нашої першої зу-стрічі я написала матеріал ldquoСЧ666rdquo ndash такий табірний но-мер носила Оля на руці За цим номером її кликали наглядачі й охоронаhellip

Але буде в умовах нево-лі дивовижна зустріч із ма-дярським лікарем Ференцом Варконі що стане коханням на все життя ldquoМене най-більше вразило те що в умо-вах ГУЛАГу люди зі своїм ко-ханням як квіти з каменю проростали і з ним вивер-шувалися до небаrdquo ndash скаже згодом Олена Бондаренко донька Ольги і Ференца на-роджена в ГУЛАГу 40 днів і ночей тривало повстання 40 днів і ночей люди були віль-ними за ґратами Після по-разки Олю та інших учас-ниць повстання етапували в Сибір до Тайшету Але вона вже буде іншою

Доленосним для Олі стане спілкування з жінками із За-хідної України що відбувати-муть терміни за участь в ОУН і УПА Уроки правдивої історії спільні традиції свята загарту-ють і утвердять Ольжине укра-їнство

hellipУ 1990 році її реабіліту-ють вона дочекається неза-лежності України Житиме в Києві серед найрідніших лю-дей ndash донечки Олени внучки правнукаhellip Листуватиметь-ся телефонуватиме твори-тиме і любитиме білий світ Ми створимо з пані Оленою Бондаренко не одну передачу на Українському радіо про її Маму оприлюднимо наші іс-торії у книжках ldquoЯнголи не-бесної чотиrdquo і ldquoОдна з Насrdquo І скільки вона жила я відчу-вала на Лівому березі її світ-лу присутність Веселку понад Дніпром що єднала Україну зі своєї рідної Слобожанщини до моєї рідної Волині Тепер ndash назавжди

Галина ДАЦЮК

Мама Дівчинка яка перемогла ГУЛАГ

Символи Кенгірського повстання

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

4ldquoЩе ніхто з сучасників не зробив так багато

для збереження памrsquoяті про Дніпрові пороги і їх популяризації як Микола ЧабанrdquolaquoПросвітаraquo сьогодні

Людмила ЛЕНДАс Василівка-на-Дніпрі Січеславщина

Я кби мені запропонували назвати найулюбленішо-го письменника я б ні

на мить не замислившись на-звала імrsquoя певно більш відо-ме й шановане в діаспорі ніж в Україні ndash Микола Чабан До ре-чі Вікіпедія пише про нього ан-глійською й арабською мовами Його добре знають на рідній Сі-чеславщині-Дніпропетровщи-ні де подібно до свого кумира академіка Дмитра Яворницько-го він побував у кожному насе-леному пункті з краєзнавчими поїздками Цей ldquoкраєзнавець-всезнавецьrdquo за словами Гали-ни Пагутяк ndash ldquoнайкращий дні-провський краєзнавецьrdquo за оцінкою доктора історичних на-ук Юрія Мицика Примітно що після кожної такої поїздки най-частіше у власні вихідні зрос-тала кількість охочих перед-платити обласну ldquoЗорюrdquo на сторінках якої заслужений жур-наліст України Микола Чабан вів рубрику ldquoТочка на картіrdquo висвітлював новини культур-но-мистецького життя друку-вав власні розвідки про пись-менників краю видатних діячів колишньої Катеринославщи-ни повертав із небуття розшу-кані в архівах раніше заборонені і забуті імена земляків зокре-ма представників Розстріляно-го Відродження Січеславської ldquoПросвітиrdquo тощо

І кожна така краєзнавча роз-відка нарис стаття були унікаль-ним дослідженням науковця за-хопленого процесом пошуку що присвятив йому усе життя не змарнувавши жодної хвилини Зрозуміло що кожна заробле-на копійка йшла на ті пошуки книжки поїздки а ще доводило-ся приплачуватиhellip очима ldquoЇхні душечки хочуть щоб ми про них згадалиrdquo ndash врізалася в памrsquoять фраза вимовлена ним в одній з радіопередач І ось уже тисячі і тисячі світлих душ дивляться на читача із світлин 100-150-річної давнини розшуканих дослідни-ком у нащадків по всьому світу

У вірші-присвяті до ювілею Миколи Чабана його учитель Костянтин Семенович Дуб до-цент Дніпровського університету ім Олеся Гончара чудовий поет ldquoромантик зорецвітного світан-няrdquo написав так

В Миколи є своя отара Думок і почуттів ndash гораІ крила сонячні ІкараІ віща в пошуках зоряЗrsquoєднав історії всі датиСтруснувши пил знов відновивТам де розводили дебатиЛюдей достойних нам явив Та коли йому виповнилось 60

ldquoпід передзвін дозрілого вікуrdquo і коли імrsquoя Чабана зникло зі сто-рінок найстарішої газети Украї-ни стало зрозуміло що саме він був її душею бо ldquoЗоряrdquo без нього якось збіднілаhellip

А ще не була підтримана іні-ціатива великої частини гро-мади міста і області про надан-ня Дніпропетровську історичної назви Січеслав Запорозька Січ як відомо була по суті своїй першою демократичною респу-блікою в Європі в часи Серед-ньовіччя до того ж 5 із 8 січей знаходились саме тут ldquoЯк же можна таким не пишатисьrdquo ndash риторично запитував Микола Чабан Натомість місто отрима-ло куценьке імrsquoя продублював-ши назву річки ndash Дніпро А на-

зва області ndash Дніпропетровська ndash продовжує прославляти імrsquoя одного з організаторів Голодо-мору в Україні А ще невпізнан-но змінилось обласне радіо на якому неперевершений опові-дач людина енциклопедичних знань Микола Чабан вів рубри-ку ldquoКраєзнавчі подорожі з Ми-колою Чабаномrdquo Вівhellip

Однак після виходу на пен-сію діяльний і творчий Микола Петрович знайшов своє покли-кання ndash він вибухнув феєрвер-ком власних книжок матеріали для яких збирав впродовж життя Його науково-популярні видання ndash це елітне читання для тих хто цікавиться українською історією містять безліч фактів унікальних документів світлин Вони напи-сані справжнім майстром слова живі і спрямовані у вічність Він досяг такої досконалості у пода-чі історичних фактів ілюструючи їх захоплюючими епізодами з лі-тератури архівними знахідками фразами з листування тощо що читаєш історію мов цікаву казку Прочитавши кілька Чабанових книг складається враження що ти закінчив історичний факуль-тет Переконана що його оригі-нальна творчість ndash вміння ство-рювати живу книжку з людським обличчям ndash унікальне явище в лі-тературі яке ще отримає оцінку фахівців і буде гідно поціноване Я ж як читачка дивом дивуюся і щиро захоплююся цілеспрямова-ністю автора ndash відданого послі-довника справи академіка Явор-ницького його закоханістю в історію працьовитістю аж до са-мозречення Інакше як можна було за од-не коротке життя зро-бити стільки корисно-го для України

hellipЧитаю зараз книгу Миколи Чаба-на ldquoНа терезах вічнос-тіrdquo (Дніпро ldquoЛіраrdquo 2020) Смакую насо-лоджуюсь і дуже хочу щоб читання якомо-га довше не закінчу-валось Це не книга а свято Великий фор-мат чудова полігра-фія 150 нарисів май-же на 500-х сторінках 600 () рідкісних світ-лин Скарбниця знань І не просто уні-кальні розповіді з іс-торії Новомосков-ського повіту а історія Січеславщини цілої України від доби ко-зацтва до наших днів

написана в захопливій формі роз-кішною українською мовою Де її можна знайти Складне запитан-ня напевно в автора адже на-клад мізерний ndash 200 примірників

Мине небагато часу і книж-ки Чабана стануть рідкістю І які книжки Ось далеко не повний їх перелік ldquoВічний хрест на грудях земліrdquo ldquoСічеслав у серціrdquo ldquoСу-часники про Яворницькогоrdquo ldquoУ старому Катеринославі (1905mdash1920 рр)rdquo ldquoДіячі Січеславської ldquoПросвітиrdquo (1905mdash1921)rdquo ldquoМан-дрівки старим Камrsquoянськимrdquo ldquoПтахи з гнізда Придніпровrsquoяrdquo (55 нарисів про славних випус-кників Катеринославської кла-сичної гімназії) тощо Він спів-упорядник книг ldquoІ поліг наш народ наче скошене житоhelliprdquo ldquoГолодомор 1932mdash33 років на Дніпропетровщиніrdquo ldquoШевчен-кіана Придніпровrsquoяrdquo ldquoКобзаrdquo ldquoЗабутою Україноюrdquo тощо Ав-тор книги про піонера україн-ського кіно Данила Сахненка Член Міжнародної асоціації біло-русистів М Чабан (його мама бі-лоруска) видав збірку білорусько-го фольклору ldquoЗаспявай мне на матчынай мовеrdquo

А ще ніхто з сучасників не зробив так багато для збереження памrsquoяті про Дніпрові пороги і їх популяризації як Микола Чабан У 2019 р коштом онучок Павла Козаря які живуть із родинами у США він організував перевидан-ня чудово ілюстрованої книжки Павла Козаря ldquoЛоцмани Дніпро-вих порогівrdquo із власною перед-мовою і доповненнями До ре-чі вона вже видана англійською

мовою Останнім часом з власної ініціативи пан Микола ще й екс-курсії вихідного дня проводить на пороги

Я ж відкрила для себе твор-чість М Чабана 12 років то-му Проживши багато років у Василівці-на-Дніпрі працюю-чи в школі навіть гадки не мала яку унікальну історію на жаль геть забуту має ця місцевість Та ось вийшли друком ldquoМате-ріали для історико-статистич-ного опису Катеринославської єпархіїrdquo Феодосія Макаревсько-го А в книжці ndash інформація про те що саме тут знаходить-ся затоплене Дніпровими вода-ми раніше відоме на всю Євро-пу природне диво ndash славетний поріг Ненаситець (Ревучий Ре-вун Ненажера Дід-поріг) отой ldquoПуп Земліrdquo з його надпотуж-ною позитивною енергетикою (абсолютний плюс 10 за 10-баль-ною шкалою) всім порогам по-ріг і родоначальник усіх порогів символ волі і незалежності При-голомшливим відкриттям стало аргументоване припущення що найімовірніше саме тут місце за-гибелі князя Святослава про що свідчить меморіальна дошка в селі Микільське-на-Дніпрі що навпроти Василівки А далі по-трібна інформація із різних дже-рел пішла ніби сама собою Ко-ли людина знаходить правильну стежину в житті то сили Кос-мосу їй допомагають І невдовзі прийшло розуміння того що са-ме тут знаходиться місце увічне-не великим Кобзарем у ldquoЗапові-тіrdquo адже ревів стогнав і плакав Дніпро лише в єдиному місці ndash на порогах в гранітному річищі між Дніпром-містом і Запоріж-жям а саме Ненаситець-Ревучий був найгучнішим найстрашні-шим і найвідомішим Недарма ж після знищення Запорозької Січі перший губернатор Катеринос-лава І М Синельников попро-сив саме цю місцевість у імпе-ратриці Катерини і приблизно 1777 р заснував тут слободу Ва-силівку на честь свого старшого сина Василя і збудував над по-рогом Ненаситцем палац А йо-го праонука Катерина Ларош (Синельникова) так була зако-хана у Василівку що заповіда-ла поховати себе тут Померла у 1903 р в Петербурзі та була пе-репохована згідно з заповітом

На жаль у 1917 р більшовики не лише зруйнували панський має-ток а й викинули тіло Катерини зі склепу пристосувавши його під силосну яму Про це у Васи-лівці ще й досі добре памrsquoятають А ось про її взаємини зі славет-ним композитором П І Чайков-ським який Катерині присвятив фортепіанну пrsquoєсу 8 ldquoДіалогrdquo ndash повідав розшукавши їхнє лис-тування Микола Чабан

Так ось 12 років тому мені по-трапила до рук його книжка ldquoСу-часники про Яворницькогоrdquo яка вийшла друком у 1995 році В мrsquoякій обкладинці надрукова-на на дешевому пожовклому від часу папері з портретом милого десь 85-річного ldquoдідусяrdquo на об-кладинці якого я з якогось дива спочатку сприйняла за автора ще й посумувала підрахувавши що тому ldquoЧабановіrdquo на сьогодні має бути не менше 100 літ

Книжка вразила навіть після побіжного перегляду і прочитан-ня вступної статті автора А мате-ріали про легендарного академіка і Дніпрові пороги були дібрані з такою любовrsquoю і пропущені через душу письменника що я захо-плена одразу закохалася в Явор-ницького ldquoПрацюй працюй не задивляючись уперед і не озира-ючись назад працюй не споді-ваючись нізвідки й ні від кого ні нагороди ні похвальби працюй доти поки не відмовляють руки й доки бrsquoється живе серце у тво-їх грудях працюй на користь тво-го народу й на пожиток краю який тобі дорогийrdquo Та ж ці слова Яворницького як памrsquoятку варто сьогодні вручати і випускникам і депутатам і президентам

А яким красенем постав на сторінках книжки знаменитий поріг Ненаситець А оті 20 сторі-нок Чабанових ldquoПримітокrdquo ndash ці-ла історія Враження було таке що ця книжка написана саме для мене

Цілий рік лежали ldquoСучасни-ки про Яворницькогоrdquo поруч на тумбочці Щодня бодай кіль-ка хвилин читала-перечитува-ла книжку і вчила її напамrsquoять Мабуть існує якийсь містичний звrsquoязок між письменником і чи-тачем який закохується в йо-го твір Ви не повірите але од-ного спекотного дня я побачила автора разом з групою краєзнав-ців і директоркою місцевого Бу-динку культури біля власних во-ріт Попри те що саме читала ldquoШевченкіану Придніпровrsquoяrdquo де було кілька Чабанових фо-тографій першої миті його не впізнала Зі мною привітався

середнього віку чоловік зі спокійною гідністю в погляді І тут раптом я ldquoпрозріваюrdquo не віря-чи власним очам ldquoВи не Чабан часомrdquo ldquoА що схожий на ньогоrdquo ndash сміється у відповідь

Три години приєм-ного спілкування про-майнули як одна мить Це був не просто ldquoви-щий пілотажrdquo професій-ної комунікабельності досвідченого журналіс-та а й щось дуже-дуже тепле Безмежно вдячна долі що мене знайшла ота Чабанова книжка Зацікавившись прочи-тала майже все ним на-писане і щиро дякую авторові за знання яки-ми він мене збагатив За-здрю тим хто ще має від-крити для себе творчість Миколи Чабана

laquoПрацюй не задивляючись уперед і не озираючись назадraquo

Микола Чабан дає автографи учням середньої школи в селі Миколаївка Новомосковського району

Микола Чабан Рубанівська балка

5

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

laquoПросвітаraquo сьогодніldquoАвтор книги ndash істинний будитель людських душ нашляху духовного поступу не лише правдивим словом а й доброчесними вчинками і діямиrdquo

Валентина СЕМЕНЯК

В особі Юрія Заяця з Тернопілля поєднується багато талановитих граней поетгуморист краєзнавець патріот громадський діяч Його характеру притаманнобагато чеснот дотримання слова чесністьзагострене почуття справедливості відтакndash правдива і жива любов до рідного краюдо маленької батьківщини ndash Великого Раковця Не дивно що автору не склалоособливих труднощів у виборі назви своєївагомої дослідницької праці над якою вінпрацював десять років ldquoВеликий Раковецьrdquo постає у своїй величі не тому що така географічна назва села (хоча це важить)а тому що це рідна материзна яка постаєвелично перед серцем автора Щоб зрозуміти й осягнути цю істину пану Юрію ldquoдалосяrdquo десять років ndash саме стільки часу вінзбирав по крихті будьяку інформацію якастосувалась Великого Раківцяhellip

Використані джерела на які посилається автор ndash це праця в численних архівних установах (Збаразьких районних відділів культури освіти районних ndash лікарніархіву) музеях а ще ж ретельне вивченняісторичної літератури ndash праць Грушевського Дорошенка Крипrsquoякевича Субтельного Аркаса Це приватні архіви О Денищука О Кривокульського сімейнийархів Петра Івановича Смажука церковний архів села історичні видання з Лондона Торонто Вінніпегу щоденник поручика М Дікарєва (1914) тощо За жанром написання ndash це історикокраєзнавчий нарис який має в собі двадцять три розділищо рясно ldquoпересипаніrdquo чорнобілимисвітлинами 460 сторінок Зrsquoявилась унікальна краєзнавча розвідка у вигляді розкішного книжкового фоліанту завдяки фінансовій підтримці Миколи Миколайовича Ніколюка корені родоводу якого сягають згаданого села видавництво ldquoНОВОградrdquo Особливе натхнення автор черпавспілкуючись із односельцямираківчанами Іваном Довганем Миколою Ніколюком Тимоном Гордзієм Микохорем Бринюком Петром Куликом Миколою Цицюрою Терентієм Паньком ГалиноюШубською Олегом Козубським Миколою Складанюком Василем Медвідем

Оленою Гордзій Євгенією Галайчук Богданом Кучеруком Максимом ВолянюкомФедором Мандебурою Григорієм Панасюком Степаном Галетою Петром Гордзієм Євгенією Хаблюк Василем ХарчукомПрофиром Волянюком Мотрею МарчукАфанасією Домбровською З пошануванням і поіменно згадує кожного з них А щедякує (світлої памrsquoяті) очільнику обласного архіву Богдану Хаварівському та Богдану Гарасимчуку завідувачці читальної залиархіву Марії Дацюк Над створенням багатосторінкової книги потрудилася славнавидавнича команда ndash Галина ПаливодаНадія Тарасюк (літературні редактори)Тетяна Беркита (верстка) Наталка Гарасимчук (компrsquoютерний набір)

Автор торкається найдавніших часівволинські племена Київська Русь Волинське князівство Велике Литовське князівство Річ Посполита імперська РосіяhellipЦікаво перечитувати сторінки де йдетьсяпро скасування кріпосного права (1861)про відкриття однокласної школи у Великому Раківці (1870) Пишучи про реформу1874 року (про обовrsquoязкову військову повинність з 21річного віку) краєзнавецьоприлюднює світлини документів пропризов рекрутів з Вербовецької волостіКременецького повіту куди з 1864 рокувже входило і його згадане село Особистомене вразила інформація про столипін

ську аграрну реформу (1906) колиукраїнців заохочували переселятисяна вільні землі Сибіру і ДалекогоСходу З України виїхало більше 16млн осіб торкнулось це і раківчанПро неймовірну бідність волинськихселян напередодні Першої світовоївійни розповідається в однойменному розділі А ще виявляється у Великому Раківці квартирувався 176йвоєнносанітарний транспорт 24їпіхотної дивізії 25го корпусу 11ї армії ldquoФронт стояв на місці відчувалась нестача харчів і боєприпасівСолдати хворіли на тиф і дизентеріюЗа час постою 176го санітарноготранспорту у Великому Раківці померло від ран і хвороб семеро солдатів Усі вони поховані на цвинтарі сВ Раківця де і донині збереглися

памrsquoятні хрести на їхніх могилахrdquo За цейчас (1917ndash1918) багато селянських дівчатпобралися із солдатами і разом з ними виїхали на їхню батьківщину

Як давні буремні події торкнулися селазацікавлений читач дізнається у розділахldquoУНР Українська держава директорія(1917 ndash 1920 рр)rdquo ldquoВеликий Раковець(1920 ndash 1939 рр) Панська Польща)rdquo ldquoПерші совіти (19391941 рр)rdquo ldquoНімецька окупаціяrdquo ldquoДругі совіти (1944 і 1950 рр) Боротьба УПА під час радянської дійсностіrdquoldquoКолгоспне село за радянського панування(1948 ndash 1991 рр) ldquoХрущовська відлигаrdquoldquoБрежнєвський застійrdquo ldquo ПеребудоваrdquoldquoВеликий Раковець у Незалежній УкраїніrdquoldquoЦеркваrdquo ldquoОсвітаrdquo ldquoМедицинаrdquo ldquoТоргівляrdquo ldquoПоштаrdquo ldquoКультураrdquo ldquoОбряди та звичаїrdquo ldquoЗемлеробство Сільські майстриумільціrdquo ldquoВідомі люди селаrdquo Мова представлених документів промовиста характеристики Великораковецької сради на такзваних куркулів 1947 року звіт про хід колективізації (1950) витяги з протоколів тощо Неможливо читати без сліз списки дезгадуються імена та прізвища молодих раківчан які загинули від рук енкаведистів

Процитую автора який посилається нагазету ldquoНове Словоrdquo (1937) адже прочитане перегукується із сучасним становищему культурному житті ldquoНа Кременеччині іВишнівеччині читальні (сьогодні ndash читай

бібліотеки книгарні) ldquoПросвітиrdquo закрилиЯкі зміни сталися після цього Молодьрозділилася на дві частини Одні взялисядо пrsquoянства і розпусти Довгими зимовимивечорами сходяться до жида до плебанії іграють в карти та клекчуть про книжку ічасопис навіть чути не хочуть Кажуть ldquoмине паниrdquo або ldquoне маємо грошейrdquo а на тютюн денатурат тверді комірці жидівськівитребеньки модні чоботи та інше ndash гроші мають Такі панки поробилися А старші також не ліпші Весілля не дадуть спокійно зробити Припинилася зовсім культура Але не всі були такіrdquohellip

Не кожне українське село має такийвизначний літературнийhellip ldquoпамrsquoятникrdquoСаме такі слова спадають на думку Невимовно пощастило раківчанам із працелюбним односельцем Юрієм Заяцем ndash автором шляхетного видання Будівельник зафахом Депутат Збаразької районної радитрьох скликань Делегат Всеукраїнськихзборів НРУ (1992 1995 2015 2017 рр)учасник Революції Гідності Його творичасто друкуються у газетах ldquoВісник історіїкраюrdquo ldquoВільне життя плюсrdquo ldquoСвободаrdquoldquoНаш деньrdquo ldquoНародне словоrdquo альманахахndash ldquoПодільська толокаrdquo ldquoКраю мій Борщівський краю стоголосийrdquo ldquoВеселасічrdquo друкувався у часописі ldquoЛітературнийТернопільrdquo у колективних збірках ldquoВідлуння Майдануrdquo ldquoТатовіrdquo Автор поетичної збірки ldquoЖиття моє немов рушникrdquoгумористичних ndash ldquoЗа язик вкусисяrdquo ldquoНу ізустрічrdquo а також історикокраєзнавчоговидання ldquoВеликораковецька церква Казанської Божої матеріrdquo Лавреат загальнонаціонального конкурсу ldquoУкраїнська моваndash мова єднанняrdquo (2017) Член Національних спілок України ndash журналістів та краєзнавців крайового літературного обrsquoєднання при ТОО НСПУ збаразької районноїлітературномистецької студії ldquoРушникrdquoДо слова від її керівника ВолодимираКравчука нещодавно дізналася що сільську дзвіницю у Великому Раківці спроєктував Юрій Заяць і разом з іншими майстрами її збудував Як усе символічно Автор книги ndash істинний будитель людськихдуш на шляху духовного поступу не лишеправдивим словом а й доброчеснимивчинками і діями

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ

Це перша спроба зібрати та систематизувати нариси і спомини про славні іменанаших козачок і сестер милосердя які вміли і воювати і гоїти рани Автор представив добу російськоукраїнської війни в1917ndash1920х роках крізь призму жіночихпостатей які і йшли в бій і могли чоловіків підняти в атаку легендарних підпільниць медиків письменниць і діячок культури У книзі названо понад півтисячі імендівчат і жінок які боролися за незалежність нашої Батьківщини і віддавали за цесвоє життя А часто й імrsquoя героїні не збереглося Український воїн якому пощастило вціліти в боях і виїхати за кордон може й згадав ту невідому сміливицю якаврятувала йому життя але ж імені її він незапамrsquoятав або й не знав Роман Ковальпише ldquoБагато українців назавжди пропало а з ними і памrsquoять про Визвольну боротьбу мільйони ж українців нажаханіапокаліптичним терором на десятиліттяміцно стулили вуста і не передали нам тойскарб знань про найкращих який мусилипередатиrdquo

Серед героїчних жінок було багатопросвітянок Українська інтелігенція несла рідну національну культуру в народ Українці не збиралися ні з ким воювати і незбиралися когось завойовувати Простохотіли власної держави де б українськанація могла вільно розвиватися Алезбройна агресія Росії змусила взятися зазброю Захищати Україну йшли ті хто відвідував ldquoПросвітиrdquo і ті хто працював уldquoПросвітахrdquo

Членкинею Київської ldquoПросвітиrdquo в1918 році була Катерина Грушевська донька професора Михайла Грушевського У1939 році військовий трибунал визнав їївинною у сприянні ldquoантирадянській діяльностіrdquo української націоналістичноїорганізації і засудив до 8 років позбавлення волі де вона й загинула

Анна Кондратченкова була головою

ldquoПросвітиrdquo в місті Брацлаві в 1917 роціПідполковник Армії УНР Михайло Середавідзначав ldquoНаціональний рух і широка українізація дісталися в ldquoПросвітіrdquo в досвідчені рукиrdquo

Тетяна МихайлівськаЦимбал бралаучасть у роботі ldquoПросвітиrdquo потім буларозвідницею українських повстанців згодом написала цікаві спогади Українськукультурницьку роботу продовжувала і веміграції ndash працювала в ldquoПросвітіrdquo в БуеносАйресі (Аргентина)

У липні 1919 року на залізничній станції Фастів чергувала учасниця місцевоїldquoПросвітиrdquo Євгенія Вовкова Вона влаштувала зіткнення двох потягів ndash ешелонубільшовицьких вояків які тікали від Липовця під натиском козаків подільськогоотамана Ананія Волинця і більшовицького бронепотяга що поспішав на допомогумосковським окупантам За 4 версти відФастова два потяги зіткнулися Потужнийвибух струснув околиці

Більшовики кинулися шукати винуватця За чверть години всі шляхи та виходи біля станції були перекриті червоноармійцями Євгенія Вовкова щоб не потрапити до ворога живою застрелилась

Маруся Тарасенко працювала в ldquoПросвітіrdquo в КамrsquoянціПодільському потім упідпіллі Була заарештована і після кількохмісяців чекістських тортур розстріляна

У 1920 році в камері Подільської губЧКповісилася 36річна Валентина Щирицяодна із керівників місцевої організаціїldquoПросвітиrdquo на Поділлі Роком ранішебільшовики в Києві розстріляли її чоловіка ndash губернського комісара освіти УНРЮхима Щирицю

Часто вся інформація про героїню му

ченицю за українську справу вміщається вкількох іноді всього лише в двох рядкахнаприклад ldquoБібліотекарка ldquoПросвітиrdquo вМогилевіПодільському Ніна Камінськазакатована ЧКrdquo

У боротьбі за визволення України брали участь і представники інших наційНаприклад Христина Пекарчук (дівочепрізвище Ізбицька) із заможного польського роду Після Лютневої революції1917 року вона з ще чотирма особами заснувала ldquoПросвітуrdquo в Сімферополі Поприперешкоди просвітяни провели українізацію трьох запасних полків що перебувалив Сімферополі організували хор аматорський гурток влаштовували літературніранки і навіть видавали газету спільно з татарами Христина Пекарчук згадувала

ldquoСпівпраця з татарами була якнайкращаrdquoПотім вона воювала за незалежність України в лавах українського війська була поранена Наприкінці життя Христина Пекарчук опублікувала спогади де зокреманаписала ldquoЯкби моя молодість та здоровrsquoямогли повернутися в мене було б тількиєдине бажання стати сірим безіменнимрядовиком в однострою Української Арміїrdquo

Після поразки Визвольної війни багатоїї героїв і героїнь мусили емігрувати і залишили нам цікаві спогади ПисьменницяГанна Журба згадувала Перший військовий зrsquoїзд у Києві ldquoМикола Міхновськийвиступав ldquoМуром китайським відмежовуватися від Московщини Раз на все рвати змоскалями а не ldquoпідтримувати контактrdquo ізними Україна повинна бути самостійна ане автономна Військо армія а не федераціяrdquo Але на нього накинувся письменникВолодимир Винниченко ldquoВиступати проти російської революційної демократії ndashце злочин чорносотенство ми тільки з царизмом російським воювали з народомросійським з демократією ndash ніколи Сором ганьбаrdquo

І знову ми повторили помилку нашихпредків початку ХХ століття Знову у насвиявилося мало міхновських і багато винниченків От тепер і розплачуємося

А під час Другої світової війни діячкиукраїнської культури гинули вже від кульнімецьких окупантів У Києві гестапівцірозстріляли Олену Телігу яка співпрацювала з Краківською ldquoПросвітоюrdquo а в Рівному ndash Харитю Кононенко яка відроджувала ldquoПросвітуrdquo і була заарештована за тещо допомагала УПА ліками

Книжка Романа Коваля ldquoЖінки у Визвольній війніrdquo ґрунтується на документахіз ГДА СБУ ЦДАВО України спогадахщоденниках і свідченнях вояків і воячокАрмії УНР та учасниць повстанськопартизанського руху Видання багато ілюстроване документальними фото Книгу видано коштом Союзу Українок Америки

Великий Раковець ndash очима й серцем краянина

Просвітянки у Визвольній війніСтоличне Видавництво Марка Мельника в серії ldquoВидатні українціrdquo ldquoБіб

ліотеки Історичного клубу ldquoХолодний Ярrdquo випустило 11ту книгу mdash ldquoЖінки уВизвольній війні Історії біографії спогади 1917ndash1930rdquo Романа Коваля

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

6 ldquoБоти mdash дієвий інструмент в руках політиків з метою дискредитації своїх супротивниківrdquoМова єдина

Одне з найчастотніших слів у нет-мережі ndash бот що є усі-ченням (способом аферези че-рез скорочення початку слова) від загальновідомого іменника робот З відкритих джерел зо-крема Вікіпедії відомо що ро-бот або бот а також інтернет-бот тощо (˂англ bot скорочено від англ robot) ndash спеціяльна про-грама що виконує автоматич-но іабо за заданим розкладом які-небудь дії через ті ж взаємо-дійники (інтерфейси) що й зви-чайний користувач Під час обго-ворення компrsquoютерних програм термін уживають здебільшого щодо Інтернету Зазвичай ботів призначають для виконання од-номанітної та повторюваної ро-боти з максимально можливою швидкістю (очевидно набагато вищою за можливості людини)

В англійській мові ndash robot [ˈrɘʋbɒt] має такі значен-ня n 1 робот механічна людина 2 автомат телемеханічний при-стрій 3 ав автомат управління a ~ bomb ав керована авіяційна бомба a ~ pilot ав автопілот a ~ plane безпілотний літак 4 пе-рен бездушна людина людина-машина 5 автоматичний сигнал вуличного руху (ВАУС 2011)

Бот ndash це лексична одини-ця утворена способом усічення (афереза) від робот ndash бот Має те саме значення що і робот себ-то автономна програма в Інтер-неті або іншій мережі що може взаємодіяти з системами або ко-ристувачами Крім того бот ndash це омонімна лексема ldquoличинка мо-тиля який є внутрішнім парази-том тварин зазвичай він живе в шлунку і проходячи через шлун-ково-кишковий тракт господаря осідає на земліrdquo

Перше вживання усіченої форми бот ˂робот датують 60-и роками ХХ століття тоді як дру-ге омонімне значення лексеми bot в англійській мові повrsquoязують із голландським фризьким чи ні-мецьким джерелом ХVI століття Є вже і складний похідник чат-бот первісно як служба обслуго-вування клієнтів щоб відповісти на запитання щодо товару по-ширений на інші інтернет-сфери спілкування зокрема Телеграм

Проте чи насправді робот і його похідник бот англійського походження як це нам вказують лексикографічні джерела англій-ської мови і наприклад Вікіпе-дія Звісно ні

Термін робот цього ро-ку святкує 100-літній ювілей Уперше це слово використав ві-домий чеський письменник Ка-рел Чапек 1921 року в своїй пrsquoєсі ldquoRURrdquo ldquoRossumovi Univerzaacutelniacute Robotirdquo де під словом робот крилися одухотворені потво-ри на зразок чудовиськ які хоч і біологічні істоти але їх мож-на зібрати з різних запчастин Спершу для таких людиновид-них істот Чапек використав за-позичене з латинської мови сло-во labor ˂ робота праця проте його брат ndash художник Йожеф Чапек засумнівався в звучнос-ті слова лаборжі в чеській мові і не відриваючись від мольбер-та сказав ldquoТо назви їх просто ldquoроботамиrdquo В основі цього но-

вотвору лежало знайоме чесь-ке слово робота що означає не просто будь-яку працю взагалі а надзвичайно важкий каторж-ний труд панщину

1923 року пrsquoєсу ldquoРУРrdquo пере-кладено англійською мовою а за кілька літ потому ldquoроботаrdquo вне-сено до Оксфордського словника (ЕСУМ 5 с 100)

1941 року американський письменник-фантаст Айзек Азі-мов (Ісаак Юдавіч Азімаў уро-дженець Білорусі) вдихнув у чеський новотвір друге дихання Вийшло його оповідання ldquoБре-хунrdquo де запропоновано перше похідне слово від терміна рoacuteбот ndash robotics (robot+technics робототех-ніка) тобто наука що розробляє і вивчає роботів За рік в опові-данні ldquoХороводrdquo Азімов сфор-мував три закони робототехніки ndash обовrsquoязкові правила поведінки

для роботів До цього роботи ці-кавили письменників переважно як механічні створіння що збун-тувалися проти людей

Етимологія слова робота ся-гає прасловrsquoянського orbiti ldquoпра-цювати на когосьrdquo похідне від orb ldquoрабrdquo старословrsquoянське ndash раб ldquoпрацювати на когось при-слуговуватиrdquo споріднене з дав-ньоверхньонімецьким ar(a)beit(ї) ldquoробота тягота нуждаrdquo серед-ньоверхньонімецьке ar(е)beit нижньоверхньонімецьке Arbeit ldquoроботаrdquo готське arbaips ldquoробота нуждаrdquo Натомість у словrsquoянських мовах маємо московське рабо-тать білоруське рабіць давньо-руське робити ldquoпоневолювати перетворювати на рабів працю-вати виконувати роботуrdquo поль-ське robiacutec ldquoробитиrdquo чеське robiti словацьке robitrsquo нижньолужиць-ке robiś болгарське работя ldquoпра-цюю обробляю землюrdquo сер-бохорватське рaacuteбити ldquoуживати користуватися використовува-тиrdquo (ЕСУМ 5 с 98ndash99) робить ˂ роб ldquoраб невольникrdquo (Фасмер ЭСРЯ III с 487)

То хто ж такі боти (ро-боти) сьогодні в інтернет-просторі що пройшли столітню еволюцію від новотвору братів Чапеків робот та етимологічного значення сло-ва ldquoроботаrdquo як рабство себто тяжка підневільна праця до усіче-ного похідника бот

Боти ndash це автоматизовані про-грами які залишають зазвичай ті самі коментарі під різними допи-сами Вони не провадять власної дискусії або її не аргументують (на відміну від тролів що є реальними істотами) Бот ніколи не відпові-датиме ndash він не вміє цього робити Боти атакують вливових публіч-них осіб інші їх не цікавлять На

бота слід скаржитися і забанюва-ти Боти впливають на суспільну думку та спрямовують її в потріб-не русло для тої чи тої політичної сили або бізнес-структури з чіт-ко визначеним завданням Боти mdash дієвий інструмент в руках полі-тиків з метою дискредитації сво-їх супротивників Для цього вони створюють так звані ботоферми як ще один метафоричний лек-сичний складний похідник утво-рений від рόбота що не думає а виконує механічну дію закладену з певною метою керівною силою Ботів розпізнають за відсутністю особистої інформації світлини та справжніх друзів наявності в дру-зів значної частини акаунтів які також схожі на ботів за цілодобо-вою активністю та ін

Отже еволюція чеськомов-ного індивідуального новотвору від братів Чапеків робот ˂робота свідчить не лише про семантичне розширення цієї лексичної оди-ниці під впливом розвитку тех-нічної думки і суспільних проце-сів а й про створення ще одного лексичного похідника бот в ан-гломовному інтернет-просторі у 60-х роках ХХ століття Можли-во висока продуктивність вжи-вання цієї лексеми зумовлена та-кож її омонімним значенням в англійській мові як ldquoвнутрішньо-го паразита тваринrdquo Хіба ж тепе-рішні інтернет-боти ndash це не па-разити (нахлібники) що живуть коштом чужої праці і чужих до-сягнень гарцюючи на сторін-ках неугодних комусь публічних осіб

З огляду на зазначену пито-му ще прасловrsquoянську етимоло-гію та функціювання вживання цього слова в нашій мові цілком прийнятне

ПРОТИАНГЛІЗМ від Ірини ФАРІОН25 БОТ

Олександра КАСЬЯНОВА фото Валерія ПОПОВА відділ звrsquoязків із громадськістю Інституту філології

В Інституті філології Київ-ського національного універси-тету імені Тараса Шевченка за участі першої леді Литви Діа-ни Наусєдєнє відбулося урочис-те відкриття Центру балтистики (Baltistikos centras)

Серед учасників події ndash ди-ректор Інституту філології про-фесор Григорій Семенюк дружи-на посла Литовської Республіки Вітє Сарапєнє канцлер Мініс-терства освіти науки та спорту Литви Юлюс Лукошюс (Zoom) ректор Університету Вітовта Ве-ликого (Литва) професор Йозас Аугутіс (Zoom) директор Центру балтистики професор Ігор Коро-льов

Відкриття Центру балтисти-ки в КНУ ім Т Шевченка ndash ви-значна подія не лише універси-тетського а й всеукраїнського масштабу оскільки це перший у Києві литуаністичний осеред-ок Подія свідчить про зміцнення двосторонніх відносин між Лит-вою та Україною розвиток ли-товсько-українських освітніх на-укових історичних і культурних взаємин

Ініціював створення Цен-тру балтистики в Інституті фі-лології Університет Вітовта Ве-ликого за підтримки Посольства Литовської Республіки в Украї-ні Міністерства освіти науки та спорту Литовської Республіки Київського національного уні-верситету імені Тараса Шевченка

ldquoВідкриття литуаністичного осередку є свідченням народжен-ня довготривалих значущих важ-ливих для обох країн відносин Це

нас обrsquoєднує допомагає вирішити важливі питання та мотивуєrdquo ndash сказав ректор Університету Ві-товта Великого професор Йозас Аугутіс Він подякував за під-тримку ідеї та її реалізацію наго-лосивши що завдяки директоро-ві Центру балтистики професору Ігорю Корольову новостворений осередок став одним із 40 балтій-ських центрів які беруть участь у проєкті Євросоюзу спрямовано-го на зміцнення та розвиток бал-тійських студій

В Інституті філології вивча-ють понад 30 мов Завдяки тако-му розмаїттю КНУ ім Т Шевчен-ка ndash єдиний заклад вищої освіти в Україні що входить у пред-метну номінацію ldquoСучасні мо-виrdquo всесвітньовідомого рейтин-гу якості вищої освіти ldquoQS World University Rankings by Subjectrdquo Литовська мова поповнила пере-лік мов які вивчають в Інститу-ті філології у 2019 року Як тре-тю мову її почали опановувати студенти освітньої бакалаврської програми ldquoПольська мова та літе-

ратура українська моваrdquo У 2020 році в Університеті відкрили ще одну бакалаврську освітню про-граму ldquoПольська мова та літера-тура англійська та литовська мо-виrdquo На сьогодні литовську мову в Інституті філології вивчають близько 30 студентів

Вітальне слово та подяку гос-тям завдяки яким відкрився центр виголосив і директор Ін-ституту філології професор Гри-горій Семенюк побажавши щоб мова багата історія та культу-ра Литовської Республіки при-ваблювали вступників а керів-ництво Інституту та Університету загалом намагатиметься створю-вати найкращі умови для розви-тку литуаністичних студій у КНУ

Під час урочистостей присут-нім продемонстрували відеопри-вітання студентів Інституту фі-лології які вивчають литовську мову

Перша леді Литви Діана Нау-сєдєнє та керівництво КНУ обмі-нялися символічними подарун-ками та зробили спільне фото

У Києві відкрито Центр балтистики

Проходив марафон у чотири етапи а його учасники порцій-но виконували тестові завдання впродовж майже місяця

Цей марафон ndash перший масштабний приклад проведен-ня учнівського конкурсу в дис-танційному форматі в Україні До його організації долучилися дер-жавні установи благодійні орга-нізації та приватний бізнес

У брифінгу взяли участь орга-нізатори марафону серед яких ndash представники ДНУ ldquoІнститут мо-дернізації змісту освітиrdquo МБФ ldquoЛіга українських меценатівrdquo та освітньої компанії HUMAN До обговорення результатів долучився заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового роз-витку цифрових трансформацій і цифровізації Артур Селецький

ndash Не може не тішити що до конкурсу були долучені діаспо-ри з різних країн світу ndash зазначив пан Артур ndash Важливо й те що серед учасників ndash конкурсанти з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської облас-тей Я вдячний компанії-партне-ру HUMAN що приєдналася до цього проєкту й організувала свя-то для такої великої авдиторії ndash не лише з України а й із багатьох куточків світу

Організатори повідомили що цьогорічна кількість учасників виявилася рекордною за всі ро-ки проведення Конкурсу з укра-їнської мови імені Петра Яцика Відбулося це завдяки вільному

доступу учнів до виконання тес-тових завдань Загальна кількість конкурсантів цього року стано-вила 25670 однак здолали всі ета-пи 11555 учасників (45)

Під час брифінгу оприлюд-нили рейтингову таблицю із за-значенням фіналістів і перемож-ців конкурсу Заради збереження конфіденційності даних ця табли-ця була сформована з ID-кодів учасників які вони отримали в системі HUMAN Тобто кожен конкурсант може ввести свій ID-код і побачити кількість власних балів та місце в рейтингу

ndash Учасники які посіли 1-3 місця будуть нагороджені ди-пломами МБФ ldquoЛіги українських меценатівrdquo ndash розповіла пред-ставниця Ліги Юлія Вознюк ndash Конкурсанти які вибороли пер-ші місця додатково отримають премії наших меценатів Питан-ня щодо нагородження срібних призерів вирішується можли-во їх також відзначать преміями Дипломи та премії вручатимуть у квітні-травні

Крім цього учасники які пройшли чотири етапи отри-мають іменні сертифікати а їхні школи зможуть до 30 квітня без-коштовно приєднатися до про-грами ldquoHUMAN Чемпіонrdquo що передбачає розширену технічну та клієнтську підтримку безко-штовні тренінги та доступ до ін-формаційних матеріалів

Власн інф

Конкурс Яцика в дистанційному форматіВсеукраїнський відкритий марафон з української мови

імені Петра Яцика цього року вперше відбувся в дистанцій-ному форматі на освітній платформі HUMAN й охопив тисячі учнів і студентів з усіх областей України Його результати презентували під час брифінгу

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

ldquoФотокартка повністю передає атмосферу 1970-х років стиль вбрання якість зйомки навіть вираз обличчяrdquo 7Книга в газеті

Закінчення Початок у ч 12-13 за 2021 р

Для мене він ndash справжній геройМені 18 а йому було б 86hellip

Минулого року ми вітали його з ювілеєм а невдовзі проводжали на той світ Я зовсім не очікувала весняного ранку на таку страшну звістку

hellipЩе юним Григорій позна-йомився з жінкою його життя матірrsquoю трьох його синів і двох доньок ndash моєю бабусею Ліді-єю Вони знали що будуть разом до старості але не знали який складний шлях їх очікуєhellip

Зі слів мого батька жили во-ни незаможно проте щасливо Дідусь із бабусею багато працю-вали щоб прогодувати та одягти багатодітну сімrsquoю

Розповідав як не дочекав-ся дідусь свого батька з війни Як мали з братами одні черевики на всіх і по черзі ходили до школи Але вирісши дідусь пообіцяв що його діти такого не застануть І слова свого дотримав

Він називав мене крихіткою а я дивилась у його добрі блакитні очі й усміхалась Одного разу ді-дусь розповів казку про Дюймо-вочку зауваживши що вона про мене Я так захопилась казкою що ще довго телефонувала йому і просила розповісти її перед сном знаючи що дідусь за сотню кі-лометрів Він ніколи мені не від-мовляв

Потім мої батьки розлучи-лись і ми стали бачитися рідше

Але того ранку я стояла в чор-ній сукні з чорною хусткою і лед-ве розуміла що відбувається Дідусь став холодним і вже не зі-грівався моєю усмішкою Я відчу-вала що він ще поряд і так само любить мене свою Дюймовочку Того дня я мало плакала Плака-ла вже вдома Шкодувала що так багато не сказала що зайвий раз не обійняла не поцілувалаhellip

Для мене він назавжди зали-шиться героєм Дитя війни ди-тя голодомору У нього ndash пrsquoятеро дітей восьмеро онуків та девrsquoять правнуків Його життя спіткав рак з яким він героїчно боровся впродовж 15 років Він щонеді-лі ходив до церкви і мабуть йо-го оберігав янгол-охоронець На 86-му році ним оволодів ще й ко-від-19

Я дивуюсь мужності дідуся та захоплююсь його відвагою Що-ранку він власноруч рубав дрова і палив у грубці Попри нестачу сил і біль дідусь Григорій ніколи не плакав Він пускав сльозу ли-ше тоді коли бувало збирав ро-дину за столом

Дарrsquoя Мельникс Щекичин Рівненська область

Чому в Німеччині не любили радянцівМої батьки ndash українці наро-

дилися в Радянському Союзі і до певного моменту не уявляли що

за межами СРСР є абсолютно ін-ше життя

Батько був офіцером у 1989ndash1993 рр служив у Німеччині у західній групі так званих радян-ських військ

Розвал СРСР змінив їхнє життя Почалася невизначеність Мама розповідала що деякі сімrsquoї радянських офіцерів не хоті-ли повертатися додому просили політичного притулку в Німеч-чині У відповідь на такі запити Москва реагувала жорстоко піс-ля повернення цим сімrsquoям світив статус ldquoпрєдатєля родіниrdquo якої вже фактично не було

Мешкаючи у військовому містечку мої батьки були свідка-ми грандіозної історичної події ndash падіння 1990 року Берлінської стіни Воно означало остаточне обrsquoєднання розrsquoєднаних на ldquoза-хіднихrdquo і ldquoсхіднихrdquo німців

За словами мами життя там було чудове вони бачили те чо-го не знали в Союзі Не було ко-муністичної сірості й памrsquoятників Леніну на кожному кроці не бу-ло серпа з молотом на червоному тлі Їх вражала вишукана архітек-тура і європейська свіжість

Цікавим для мене було те що радянських людей дивувала зви-чайна річ ndash ківі спочатку вони їли його зі шкіркою У Німеччи-ні був великий вибір печива а в Союзі ndash лише морквяне Там бу-ло все починаючи від екзотич-них для радянців бананів і закін-чуючи марципанами

Однак незважаючи на пре-красне життя радянські люди для звичайних німців були оку-пантами Отож ставлення до ра-дянців там було повсюдно воро-жим (усі факти та події описую зі слів батьків) На день народжен-ня Гітлера німці мали традицію ldquoпригнічуватиrdquo своїх кривдни-ків обстрілювали радянські КПП з вигуками ldquoНімеччина для нім-цівrdquo лякали мешканців радян-ських військових містечок і вла-штовували показову стрілянину в повітря на великих площах

Мама була свідком цих по-дій Прогулюючись із візочком у якому був мій старший брат во-на бігла додому швидше ніж мо-гла собі уявити Німці показували свою неприязнь до радянсько-го народу робили вигляд що їх не існує засуджували і дивилися зверхньо

Я не роблю негативних ви-сновків щодо такої поведінки німців Адже така сама ситуація нині в моїй країні де місцевим населенням є українці а оку-пантами ndash ldquoстарший російський братній народrdquo

Після закінчення терміну пе-ребування на службі мої бать-ки повернулися додому На їх-ніх життєвих шляхах ставав рекет

кордони міліція повернення українського громадянства та по-дальше життя в Союзі У 90-х усе змінилось кардинально не ви-стачало грошей на продукти вій-ськові були без зарплати А зго-дом зrsquoявилась я але це вже інша історія

Єлизавета Мельниченком Кривий Ріг Дніпропетровська

область

Зарплату видавали одягомВіднайдене сховище фотогра-

фій моїх батьків у дитинстві по-родило інтерес А як вони жили Знаю лише що мама бідно тато трохи краще

Настав час запитувати дізна-ватися й аналізувати

Батько мій постійно зайня-тий та й не дуже красномовний а ось із мамою ми можемо тереве-нити годинами Вона поділилася зі мною спогадами

Коли СРСР розпався а до влади прийшов перший прези-дент України Леонід Кравчук обіцяного ldquoекономічного під-несенняrdquo не сталося На заводах скорочували робочі місця Ба-бусі вдалось утриматись на сво-єму місці а дідусь втратив робо-ту і був змушений виїхати в Сибір на заробітки Поки бабуся й ді-дусь намагалися заробити якусь копійку маленьку Інну мою ма-му зоставили на піклування стар-шого батькового брата

Петро мій дядько сплутав-ся з поганою компанією внаслі-док чого сів за ґрати й залишив маленьку сестру без нагляду Їй довелося самій вчитися готува-ти шити вкручувати гвинти та й просто житиhellip Ось звідки у неї справді золоті руки

Мама з теплотою згадала як її батько приїжджав із відрядження і декілька місяців вони були до-бре нагодовані й одягнені В ін-ший час за це відповідала бабуся якій на заводі давали не зарплат-ню а одяг і деякі продукти

Скрутні були часи Мама запамrsquoятала що в школі їй не бу-ло чого їсти на перервах Тоді в школах не годували треба було брати ldquoтормозкиrdquo з дому А вдома їх не було з чого готуватиhellip Що-правда іноді подруги з кращим достатком ділилися і мама могла спробувати такий ldquoделікатесrdquo як курячі ніжки

Захоплень у мами було бага-то Вона самостійно навчилась малювати й гарно шити В оди-надцять стала відвідувати гурток із гандболу (тоді був безкоштов-ний) і навіть кілька разів їздила на змагання

Відмінність наших поглядів на деякі речі з її минулого вра-

жає Мені складно уявити що тоді всі бажали вступати в ПТУ і на одне місце було десять охо-чих Серед них і моя мама Але її тоді відмовили довелося йти в десятий клас Згодом батьки роз-лучилися і жити без батька ста-ло ще важче

У сімнадцять років мама вже народила мене а трохи раніше вийшла заміж

Випробувань долі моїй мамі виявилося більш ніж достатньо Але вона впоралась Наполегли-ва хоробра люблячаhellip

Валерія Хлевицькам Олександрія Кіровоградська

область

ldquoПохоронкиrdquo в сумці листоношіВона виростала в невеликій

українській сімrsquoї На той час чет-веро дітей у родині ndash невелика сімrsquoя Крім матері Устини та бать-ка Івана було дві сестри ndash Дуня і Нюся ndash і брат Микола який без-вісти пропав на війні Віра Іванів-на Батура моя прабабуся була найменшою

У 1943 році у свої 17 після визволення Веселого пішла до-бровольцем допомагати військо-вим Дівчина бралася за будь-яку роботу прала прибирала догля-дала за пораненими просто під-тримувала кожного хто звертав-ся до неї

А ще носила пошту Піс-ля важкої праці в госпіталі з ве-личезною поштарською сумкою за плечима в темряві у негоду тремтячи від страху дівчина роз-носила по домівках надію вісточ-ку від живих Та в її сумці були й ldquoпохоронкиrdquo Дуже тяжко було приносити такі звістки Віддав-ши страшного трикутника Ві-ра йшла не одразу а чекала чи не потрібна буде допомога тому хто отримав трагічну новину

Війна принесла їй не лише біль і втрати а й перше та єдине кохання Молодий завзятий Гри-горій дійшов аж до Берліна Піс-ля поранення повернувся додому де познайомився з Вірою Так на-родилася нова дружня сімrsquoя

Настав кінець страшній вій-ні Треба було пристосовувати-ся до мирного життя Віра вивчи-лась і стала гарною кравчинею У рідному Веселому люди ставали в чергу до майстрині аби тільки вона обміряла зробила викройку та пошила одяг

Коли їй було 76 років наро-дилась я Мій батько називав її бабуня а я називала Буня

Коли мама й тато приводи-ли мене малу до Буні в гості во-на казала мені ldquoСашуню біжи мерщій у садочок та скуштуй ягі-док То для тебе кущики вроди-лиrdquo Все подвірrsquoя дихало добром і спокоєм Бо така ж добра і ла-

гідна була його господиня моя Бунічка що стала мені взірцем у всьому

Олександра Батурасмт Веселе Запорізька область

Із династії журналістівНа вулиці зима 23 грудня

1978 року Часи глибокого бреж-нєвського застою коли здавало-ся що життя в Радянському Со-юзі усталилося Усі зрозуміли що до 1980 року комунізм як обіцяв Микита Хрущов країна не побу-дує але жилося за мірками про-стого народу непогано у всіх була робота ціни не підвищува-лися в магазинах було достатньо продуктів принаймні в Києві

Але повернімося до фото-графії зробленої в типовому ра-дянському фотоательє комбінату побутослуговування що в Печер-ському районі столиці Майстер робить знімок закоханої пари Їх-ній погляд повністю сфокусував-ся на лінзі фотокамери На фо-то ndash моя бабуся Любов Петрівна Федорова та її перший чоловік Володимир Григорович Чопенко Ці двоє щойно розписалися і не-забаром справлять дивовижне ве-сілля

Що ж звело цю пару Журна-лістика

Володимир Григорович ndash ав-тор книг ldquoАграрний диліжансrdquo ldquoВитоки ldquoПрутаrdquo ldquoІскра госп-розрахункуrdquo ldquoПравославний словникrdquo аграрний оглядач ldquoДзеркала тижняrdquo

Любов Петрівна ndash редактор-ка відділу ldquoСтолицяrdquo редакторка газети ldquoВечірній Київrdquo та ldquoХре-щатикrdquo отримала нагороди в но-мінаціях ldquoКращий журналіст ро-куrdquo і ldquoКраща публікація рокуrdquo заслужена журналістка України

Але всі ці нагороди та досяг-нення будуть потім А зараз це просто двоє студентів пrsquoятого випускного курсу факульте-ту журналістики Київського уні-верситету ім Т Г Шевченка які захоплюються журналістикою і збираються будувати сімейне життя

Фотокартка повністю пере-дає атмосферу 1970-х років стиль вбрання якість зйомки навіть вираз обличчя Вони й не здога-дуються якою буде їхня улюбле-на справа через 40 років

Микита Бесчастнийм Київ

Добірку першокурсників фа-культету журналістики Київ-ського національного університету культури і мистецтв за творчою вправою ldquoОбличчя з фотографії на стініrdquo підготував викладач курсу ldquoОснови журналістикиrdquo професор Микола Тимошик

Обличчя з фотографії на стініДолі людські очима студентів-журналістів КНУКІМу

Мій дідусь Григорій Якович Мельник

Олена Олександрівна та Володимир Іванович Мельниченки (батьки)

Інна Василівна Хлевицька

Віра Іванівна Батура (прабабуся)

Мої бабуся та дідусь

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

8

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Запрошуємо до книгиldquoВолодя був дуже культурний і

талановитий редактор бо він був поетом але в нього був і дар редакторськийrdquo

Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ

Хіба ж даремно вік було прожито як є між нами на землі місток

Володимир Підпалий

М ожливо для сьогоднішніх поетівякі бунтуються проти поетикшістдесятників усе заперечують

і категорично відгетьковують він видається аж надто традиційним та старомоднимСьогодні молоді справді намагаються писати поіншому Не братимуся стверджувати краще чи гірше (це ndash питання смакуй естетичних орієнтацій незаперечно щосамий час фаворизував інші літературніldquoшколиrdquo) Невідомо на краще чи на гірше але все змінюється в цьому світі Старіють незрідка безнадійно анахронізуються літературні тексти почасти окарикатурнюється те що було загальноприйнятиметалоном краси Час безжальний до всього А ми наївно виголошуємо про те чи теldquoЦе непідвладно часовіrdquo На жаль часовіпідвладне все Чи майже все ndash тут безнадійні оптимісти можуть спробувати подискутувати

Добре що людині здебільшого немаєклопоту аж поза обрії своїх днів ndash і майбутнє та позамайбутнє для неї звучить ndashякщо звучить ndash безнадійною абстракцієюЇї дім ndash її час із якого вона може виходитихіба що в недалеке минуле А якщо та людина ndash поет то вона неминуче чудуєтьсяусім тим що довкола неї і прагне зафіксувати духовний профіль часу в якому вонаопинилася закинута туди владною рукоюдолі

Коли згадую Володимира Підпалого точомусь не можу позбутися думки що вінмав би народитися в інші часи Скажімотоді коли романтичні народники зпоміжосвічених різночинців та зубожілих дворянодягали скромні свитини й вірячи в силупросвіти ішли здебільшого до селянстващоб пояснювати їм що таке Правда і звідки взялася Кривда щоб наша людністьдозріла для правильних висновків

Підпалий вражав високою самопосвятою (він бачив у літературі щось непорушно сакральномісійне) його доброзичливість і терплячість (навіть у стосунках із агресивними графоманами) дивували Вінредакторував у видавництвах і чи не всіпхалися зі своїми рукописами саме до нього Знали буде до їхніх екзерсисів уважним не глузуватиме з тої писанини котраldquoтак собіrdquo чи й геть ldquoне дужеrdquo Він умів обходитися дипломатичними евфемізмаминавіть тоді коли мусив пояснювати оцетвориво ndash безнадійна сірятина Не знаюякою ціною те йому давалося бо ж у багатьох його колег не було такого витерпу атому стосунки редактора й автора виливалися в перманентну війну І мені неоднораз доводилося чути від авторів що видавничі редактори ndash то просто звірі й реакціонери Але я знав зпоміж редакторськогокорпусу таких як Григір Тютюнник ЄвгенГуцало Роман Андріяшик Анатолій Шевченко Світлана Жолоб Анатолій Макаров Валерій Гужва Андрій Крижанівський які відзначалися не тільки високоюлітературною кваліфікацією а й неудаваною демократичністю і всі вони маликонфлікти з цензорами відстоюючи тексти авторів од брутальних цензорських вівісекцій

У цьому ряду стоїть і Володимир Підпалий Я чув чимало подробиць про те яквін намагався рятувати ndash а поінколи йомуі вдавалося порятувати ndash літературні творивід утручань у них цензорів та завжди перестрашеного начальства що незрідка всвоїй ідейній суперпильності навіть перевершувало весь цензорський легіон

Не можу відмовити собі в бажанні навести тут ось цю довгу цитату котра не вимагає жодного коментаря

ldquoЯ мабуть дуже добре знаю ВолодюПідпалого не тому що ми були якимисьблизькими друзями не тому що ми частоспілкувалися чи ходили одне до одного вгості просто тому що ми зустрілися з нимв роботі в екстремальних умовах Він бувредактором моєї книжки у 1972 роцікнижки яка так світу і не побачила Цебула така ситуація при якій дуже добре

видно хто є хто Там за один день за одинмомент можна було побачити людину такглибоко через що я сказала що мабуть яйого дуже добре знаю Я дуже люблю Володимира Підпалогоrdquo

І далі ndash важливі подробиці тієї історії збіографії поетеси в якій фігурує Підпалий ldquoРедактор у ті часи це була видавничарукавичка в яку вставлялась рука невидима Володя був дуже культурний і талановитий редактор бо він був поетом але внього був і дар редакторський Редакторомвін був дивовижним Я думаю що якбибагато із наших поетів тоді його послухалито може б не червоніли зараз ВолодяПідпалий був відсторонений від роботинад моїм рукописом ldquoКняжої гориrdquo томущо він виявився не тією видавничою рукавичкою якою можна було б отак керуватиі душити мене Він не міг не хотів і він бувпросто глибоко порядною людиною

Коли він Володя Підпалий помер замість нього залишились діти замість ньогозалишились вірші замість нього залишилось світло яке ми всі зараз відчуваємоrdquo

Ці слова Ліни Костенко на вечоріпамrsquoяті Володимира Підпалого у Державному музеї літератури в грудні 1993 рокуТоді там прозвучало багато доброго пронього І це було зумовлено не тільки гіркотою дочасної смерті його Як ведеться притаких подіях мовці значно перебільшуютьчесноти небіжчика Але коли йшлося проособу Підпалого то всі суперлативи пронього були заслужені сказати б оплаченійого світлим життям і глибоким серцем

Не випадково ж із Ліною Костенко в їїоцінці Підпалого виразно перегукуєтьсяДмитро Павличко який розповідає йомудуже пощастило що редактором йогоldquoГранословаrdquo був саме Підпалий якийстояв в обороні автора на всіх етапах А далі він же був і редактором поетичного томуБогданаІгоря Антонича ldquoПісня про незнищенність матеріїrdquo (перше видання творів великого лемка в радянській Україні)Павличко розповідає як важко давалосяце видання який упертий спротив йомубув на всіх етапах і всіх рівнях Поява Антоничевих творів стала справді сенсаційною літературною подією Антонич одразуж перетворився на культового поета студентської та літературної молоді А такіідеологічні мастодонти як Микола Шамота і Ко накинулися і на впорядника (та автора блискучої передмови) Павличка і наредактора книги якого звинувачували втому що він став поплічником того хтоздійснив цю диверсію Сьогодні в такиймаразм просто важко повірити але все тебуло Я тоді працював у ldquoЛітературній Україніrdquo і добре памrsquoятаю як цензура забороняла згадувати в друці Антоничеву книгу Не випадково ж редактор Підпалий та

ки муляв керівництву Держлітвидаву котрий згодом став ldquoДніпромrdquo і змушенийбув поміняти місце роботи

Якщо вже зайшлося про те як Підпалого згадують ті хто мав справу з ним ndash саме як з редактором ndash то наведу при ційнагоді ще такі промовисті свідчення пройого редакторську роботу та характеристики особи Підпалого

Дмитро Павличко ldquoСьогодні коли всяпоетична спадщина автора ldquoТрьох перстенівrdquo надрукована в Україні коли знак Антоничевої музи виразно прочитується утворах багатьох українських поетів хочеться мені з особливою вдячністю згадатимого сміливого спільника ВолодимираПідпалого який допоміг проламати багаторічне мовчання надовкола творчостібезсмертного сина Лемківщиниrdquo

Важливо що зіркий та вимогливийПавличко розгледів у Підпалому не тількивидатного редактора який ставився до літератури як глибоко релігійна людина доСвятого Письма ldquoВолодимир Підпалийбув істинним талантом він зблиснув правдивими віршами але межі його життявласне ота юна смерть що прийшла донього одночасно з поверненням сталінщини в наше ледь провесніле нужденне існування зробила своє Вона забрала в наслюдину яка могла стати провідною зіркою Вона затоптала іскру надії вогоньякий ще тільки збирався вибухнутиrdquo

Не мав я наміру реферувати спогадипро Володимира Підпалого ndash збирався писати тільки про своє емоційне його сприйняття і бодай побіжно окреслити яким вінпостає в моїй памrsquoяті однак не можу перебороти спокусу навести ще пронизані душевною теплотою слова про нього людейіз його ближнього кола (Виявляється воно було справді широке ndash це від широтийого душі)

Ось говорить Петро Засенко ldquoБез гучної слави не підтримуваний попід руки літературними дядями він увійшов під високе склепіння Храму Слова просто й природно глибоко відчувши що мимо пройти не зможе та добре памrsquoятаючи хто вцьому храмі був до ньогоrdquo

Для сьогоднішнього читача такі словазвучать аж надто запафосно Але вониприйшли до нас із тієї епохи коли культивувалася пафосність Запевняю читача щотакий емоційний регістр зумовленийсправді щирими почуттями поглибленими несподіваністю втрати поета в якомузаповідалося щось багатообіцяюче До того ж поета в якому жило щось безоружнолюдяне

Ось уривок зі спогаду вимогливої Михайлини Коцюбинської ldquoТа глибинна духовна сутність те поєднання делікатності іморальної твердості та не на показ без тіні пози й зовнішнього ефекту людяність ndashстановили осердя його неголосної поезіїосявали й зігрівали всіх хто спілкувався зним одухотворювали і його редакторськудіяльність ndash той для нього воістину ldquoсродний трудrdquo у сковородинському розумінніЙому якось вдавалося проводити поетичний корабель цілим з мінімальними втратами поміж рифами конrsquoюнктури ненавrsquoязуючи авторові своєї волі і разом зтим дисциплінуючи його поетичну уявусвоїм чуттям слова і естетичним смакомМайже всі найвагоміші поетичні збіркиякі побачили світ протягом нетривалогоРенесансу 60х ndash то результат його нервових зусиль його редакторської майстерності і громадянської свідомості То своєрідні памrsquoятні знаки його творчої праціrdquo

Тендітний поставою уважноокий чо

ластий зі світлорусим чубом часто всміхнений ndash таким він мені побачився й запамrsquoятався І може найперше вимальовуються коли згадуєш його в подробицяхнещадно прокурені вуса й неодмінна в його портреті сигарета Бо ж таки курив віняк сказав приязний до нього Віктор Близнець справді безбожно

Кілька разів я бачив його в імпровізованих турнірах молодих поетів на засіданнях літстудії видавництва ldquoМолодьrdquo прокотру вже писав у попередніх мемуарнихкнижках Здається він єдиний там не спалахував у дискусіях (Мозолевський Сомта Кириченко вибухали як гейзери) Підпалий щоразу говорив спокійно і здебільшого переконував саме завдяки своїй зрівноваженості Гадаю що вже тоді він давсобі відповіді на ті важливі питання котріпостають перед кожною людиною яка пише навіщо вона ndash література Що важливіше ndash правда чи краса Думка чи емоція ndashдуша поезія

Я все те жадібно слухав і конспектувавхоч мав нелюбов до конспектів і вмудрявся обходитися без них в університеті де цекатегорично вимагалося Ми охоче приходили туди дружним гуртом який вів налітстудію ентузіазм незмірно більший ніжна лекції

Загалом Підпалий був там не головноюдійовою особою Головними були вже згадувані Борис Мозолевський Микола Сомі Григорій Кириченко які атакували всіх івсе своєю безапеляційністю й ораторським темпераментом Майже землетрусиКерівник літстудії терплячий Дмитро Білоус мав чимало клопоту коли брався погамовувати їх

Нагадаю що тоді ще не закінчилисячаси відомої ldquoвідлигиrdquo хоч як тепер розумієш уже наближалися ідеологічні заморозки Молоді поети ще зухвало вільнодумствували свято переконані що інакшебути не може Не знаю чи це справді такале мені здається що саме Підпалий інтуїтивно прозирав наперед і передчував ужейдуть тихіші і значно смутніші часи Чомусь мені хочеться так думати коли згадую його розумні очі розумні слова Очевидно він був соціально зріліший за своїхлітровесників

У ньому органічно поєдналися совіснасільська людина й міський інтелігентякий увібравши в себе спосіб життя в місті та рефлекси міського чоловіка не загубив оте дорогоцінне що виніс у своїй душііз села Часто бувало ndash та й нині є ndash такщо індивід вибравшися з села стільки силвитрачає для того щоб позбутися в собівсього того що нагадує його походженняldquoвід плугаrdquo Найчастіше першою страждаємова (вчорашній селюк незграбно переповзав на те що вважав російською а насправді то волапюк) Далі незрідка зrsquoявлялася зарозумілість міщука який погордливо ndash мало не з піднебесся ndash дивиться набідних провінціалів які тепер для нього ndashістоти нижчого сорту Це я спостерігав посвоїх однокласниках які вступивши у виші раптом ретельно почали в усьому маскуватися під ldquoгородськихrdquo соромлячисьсвого непрестижного на ті часи ldquoколгоспногоrdquo походження

Підпалий анітрохи не намагався підфарбуватися під міщука Навпаки ndash за різних нагод часто нагадував про село Якосьнавіть розповідав що в нього ціла колгоспна біографія бо від глибоко дитячих літяк це бувало з майже всіма сільськимидітьми змушений був братися за всяку роботу ndash і його руки вміли все що треба робити в господарстві Потім у його ldquoАвтобіографіїrdquo я прочитав про те що він передвступом до університету комбайнерував інавіть вийшов у передовики соцзмаганняа тому красувався своїм портретом на дошці пошани Володимир не вихвалявся тама говорив про це з гумором Мовляв укожного були такі ldquoуніверситетиrdquo котріхоч і не наближали до розуміння поезії і немали жодного стосунку до поглибленняедукації але давали розуміння звідки в сві

Михайло Слабошпицький далі працює над новою книжкою спогадів котра продовжитьсерію мемуарних книг ldquoПротирання дзеркалаrdquo ldquoТіні в дзеркаліrdquo ldquoЗ памrsquoяті дзеркалаrdquo ldquoЗприсмеркового дзеркалаrdquo

Пропонуємо фрагмент з книжки

Його глибоке серцеВВ оо лл оо дд ии мм ии рр ПП іі дд пп аа лл ии йй

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

8

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Запрошуємо до книгиldquoВолодя був дуже культурний і

талановитий редактор бо він був поетом але в нього був і дар редакторськийrdquo

Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ

Хіба ж даремно вік було прожито як є між нами на землі місток

Володимир Підпалий

М ожливо для сьогоднішніх поетівякі бунтуються проти поетикшістдесятників усе заперечують

і категорично відгетьковують він видається аж надто традиційним та старомоднимСьогодні молоді справді намагаються писати поіншому Не братимуся стверджувати краще чи гірше (це ndash питання смакуй естетичних орієнтацій незаперечно щосамий час фаворизував інші літературніldquoшколиrdquo) Невідомо на краще чи на гірше але все змінюється в цьому світі Старіють незрідка безнадійно анахронізуються літературні тексти почасти окарикатурнюється те що було загальноприйнятиметалоном краси Час безжальний до всього А ми наївно виголошуємо про те чи теldquoЦе непідвладно часовіrdquo На жаль часовіпідвладне все Чи майже все ndash тут безнадійні оптимісти можуть спробувати подискутувати

Добре що людині здебільшого немаєклопоту аж поза обрії своїх днів ndash і майбутнє та позамайбутнє для неї звучить ndashякщо звучить ndash безнадійною абстракцієюЇї дім ndash її час із якого вона може виходитихіба що в недалеке минуле А якщо та людина ndash поет то вона неминуче чудуєтьсяусім тим що довкола неї і прагне зафіксувати духовний профіль часу в якому вонаопинилася закинута туди владною рукоюдолі

Коли згадую Володимира Підпалого точомусь не можу позбутися думки що вінмав би народитися в інші часи Скажімотоді коли романтичні народники зпоміжосвічених різночинців та зубожілих дворянодягали скромні свитини й вірячи в силупросвіти ішли здебільшого до селянстващоб пояснювати їм що таке Правда і звідки взялася Кривда щоб наша людністьдозріла для правильних висновків

Підпалий вражав високою самопосвятою (він бачив у літературі щось непорушно сакральномісійне) його доброзичливість і терплячість (навіть у стосунках із агресивними графоманами) дивували Вінредакторував у видавництвах і чи не всіпхалися зі своїми рукописами саме до нього Знали буде до їхніх екзерсисів уважним не глузуватиме з тої писанини котраldquoтак собіrdquo чи й геть ldquoне дужеrdquo Він умів обходитися дипломатичними евфемізмаминавіть тоді коли мусив пояснювати оцетвориво ndash безнадійна сірятина Не знаюякою ціною те йому давалося бо ж у багатьох його колег не було такого витерпу атому стосунки редактора й автора виливалися в перманентну війну І мені неоднораз доводилося чути від авторів що видавничі редактори ndash то просто звірі й реакціонери Але я знав зпоміж редакторськогокорпусу таких як Григір Тютюнник ЄвгенГуцало Роман Андріяшик Анатолій Шевченко Світлана Жолоб Анатолій Макаров Валерій Гужва Андрій Крижанівський які відзначалися не тільки високоюлітературною кваліфікацією а й неудаваною демократичністю і всі вони маликонфлікти з цензорами відстоюючи тексти авторів од брутальних цензорських вівісекцій

У цьому ряду стоїть і Володимир Підпалий Я чув чимало подробиць про те яквін намагався рятувати ndash а поінколи йомуі вдавалося порятувати ndash літературні творивід утручань у них цензорів та завжди перестрашеного начальства що незрідка всвоїй ідейній суперпильності навіть перевершувало весь цензорський легіон

Не можу відмовити собі в бажанні навести тут ось цю довгу цитату котра не вимагає жодного коментаря

ldquoЯ мабуть дуже добре знаю ВолодюПідпалого не тому що ми були якимисьблизькими друзями не тому що ми частоспілкувалися чи ходили одне до одного вгості просто тому що ми зустрілися з нимв роботі в екстремальних умовах Він бувредактором моєї книжки у 1972 роцікнижки яка так світу і не побачила Цебула така ситуація при якій дуже добре

видно хто є хто Там за один день за одинмомент можна було побачити людину такглибоко через що я сказала що мабуть яйого дуже добре знаю Я дуже люблю Володимира Підпалогоrdquo

І далі ndash важливі подробиці тієї історії збіографії поетеси в якій фігурує Підпалий ldquoРедактор у ті часи це була видавничарукавичка в яку вставлялась рука невидима Володя був дуже культурний і талановитий редактор бо він був поетом але внього був і дар редакторський Редакторомвін був дивовижним Я думаю що якбибагато із наших поетів тоді його послухалито може б не червоніли зараз ВолодяПідпалий був відсторонений від роботинад моїм рукописом ldquoКняжої гориrdquo томущо він виявився не тією видавничою рукавичкою якою можна було б отак керуватиі душити мене Він не міг не хотів і він бувпросто глибоко порядною людиною

Коли він Володя Підпалий помер замість нього залишились діти замість ньогозалишились вірші замість нього залишилось світло яке ми всі зараз відчуваємоrdquo

Ці слова Ліни Костенко на вечоріпамrsquoяті Володимира Підпалого у Державному музеї літератури в грудні 1993 рокуТоді там прозвучало багато доброго пронього І це було зумовлено не тільки гіркотою дочасної смерті його Як ведеться притаких подіях мовці значно перебільшуютьчесноти небіжчика Але коли йшлося проособу Підпалого то всі суперлативи пронього були заслужені сказати б оплаченійого світлим життям і глибоким серцем

Не випадково ж із Ліною Костенко в їїоцінці Підпалого виразно перегукуєтьсяДмитро Павличко який розповідає йомудуже пощастило що редактором йогоldquoГранословаrdquo був саме Підпалий якийстояв в обороні автора на всіх етапах А далі він же був і редактором поетичного томуБогданаІгоря Антонича ldquoПісня про незнищенність матеріїrdquo (перше видання творів великого лемка в радянській Україні)Павличко розповідає як важко давалосяце видання який упертий спротив йомубув на всіх етапах і всіх рівнях Поява Антоничевих творів стала справді сенсаційною літературною подією Антонич одразуж перетворився на культового поета студентської та літературної молоді А такіідеологічні мастодонти як Микола Шамота і Ко накинулися і на впорядника (та автора блискучої передмови) Павличка і наредактора книги якого звинувачували втому що він став поплічником того хтоздійснив цю диверсію Сьогодні в такиймаразм просто важко повірити але все тебуло Я тоді працював у ldquoЛітературній Україніrdquo і добре памrsquoятаю як цензура забороняла згадувати в друці Антоничеву книгу Не випадково ж редактор Підпалий та

ки муляв керівництву Держлітвидаву котрий згодом став ldquoДніпромrdquo і змушенийбув поміняти місце роботи

Якщо вже зайшлося про те як Підпалого згадують ті хто мав справу з ним ndash саме як з редактором ndash то наведу при ційнагоді ще такі промовисті свідчення пройого редакторську роботу та характеристики особи Підпалого

Дмитро Павличко ldquoСьогодні коли всяпоетична спадщина автора ldquoТрьох перстенівrdquo надрукована в Україні коли знак Антоничевої музи виразно прочитується утворах багатьох українських поетів хочеться мені з особливою вдячністю згадатимого сміливого спільника ВолодимираПідпалого який допоміг проламати багаторічне мовчання надовкола творчостібезсмертного сина Лемківщиниrdquo

Важливо що зіркий та вимогливийПавличко розгледів у Підпалому не тількивидатного редактора який ставився до літератури як глибоко релігійна людина доСвятого Письма ldquoВолодимир Підпалийбув істинним талантом він зблиснув правдивими віршами але межі його життявласне ота юна смерть що прийшла донього одночасно з поверненням сталінщини в наше ледь провесніле нужденне існування зробила своє Вона забрала в наслюдину яка могла стати провідною зіркою Вона затоптала іскру надії вогоньякий ще тільки збирався вибухнутиrdquo

Не мав я наміру реферувати спогадипро Володимира Підпалого ndash збирався писати тільки про своє емоційне його сприйняття і бодай побіжно окреслити яким вінпостає в моїй памrsquoяті однак не можу перебороти спокусу навести ще пронизані душевною теплотою слова про нього людейіз його ближнього кола (Виявляється воно було справді широке ndash це від широтийого душі)

Ось говорить Петро Засенко ldquoБез гучної слави не підтримуваний попід руки літературними дядями він увійшов під високе склепіння Храму Слова просто й природно глибоко відчувши що мимо пройти не зможе та добре памrsquoятаючи хто вцьому храмі був до ньогоrdquo

Для сьогоднішнього читача такі словазвучать аж надто запафосно Але вониприйшли до нас із тієї епохи коли культивувалася пафосність Запевняю читача щотакий емоційний регістр зумовленийсправді щирими почуттями поглибленими несподіваністю втрати поета в якомузаповідалося щось багатообіцяюче До того ж поета в якому жило щось безоружнолюдяне

Ось уривок зі спогаду вимогливої Михайлини Коцюбинської ldquoТа глибинна духовна сутність те поєднання делікатності іморальної твердості та не на показ без тіні пози й зовнішнього ефекту людяність ndashстановили осердя його неголосної поезіїосявали й зігрівали всіх хто спілкувався зним одухотворювали і його редакторськудіяльність ndash той для нього воістину ldquoсродний трудrdquo у сковородинському розумінніЙому якось вдавалося проводити поетичний корабель цілим з мінімальними втратами поміж рифами конrsquoюнктури ненавrsquoязуючи авторові своєї волі і разом зтим дисциплінуючи його поетичну уявусвоїм чуттям слова і естетичним смакомМайже всі найвагоміші поетичні збіркиякі побачили світ протягом нетривалогоРенесансу 60х ndash то результат його нервових зусиль його редакторської майстерності і громадянської свідомості То своєрідні памrsquoятні знаки його творчої праціrdquo

Тендітний поставою уважноокий чо

ластий зі світлорусим чубом часто всміхнений ndash таким він мені побачився й запамrsquoятався І може найперше вимальовуються коли згадуєш його в подробицяхнещадно прокурені вуса й неодмінна в його портреті сигарета Бо ж таки курив віняк сказав приязний до нього Віктор Близнець справді безбожно

Кілька разів я бачив його в імпровізованих турнірах молодих поетів на засіданнях літстудії видавництва ldquoМолодьrdquo прокотру вже писав у попередніх мемуарнихкнижках Здається він єдиний там не спалахував у дискусіях (Мозолевський Сомта Кириченко вибухали як гейзери) Підпалий щоразу говорив спокійно і здебільшого переконував саме завдяки своїй зрівноваженості Гадаю що вже тоді він давсобі відповіді на ті важливі питання котріпостають перед кожною людиною яка пише навіщо вона ndash література Що важливіше ndash правда чи краса Думка чи емоція ndashдуша поезія

Я все те жадібно слухав і конспектувавхоч мав нелюбов до конспектів і вмудрявся обходитися без них в університеті де цекатегорично вимагалося Ми охоче приходили туди дружним гуртом який вів налітстудію ентузіазм незмірно більший ніжна лекції

Загалом Підпалий був там не головноюдійовою особою Головними були вже згадувані Борис Мозолевський Микола Сомі Григорій Кириченко які атакували всіх івсе своєю безапеляційністю й ораторським темпераментом Майже землетрусиКерівник літстудії терплячий Дмитро Білоус мав чимало клопоту коли брався погамовувати їх

Нагадаю що тоді ще не закінчилисячаси відомої ldquoвідлигиrdquo хоч як тепер розумієш уже наближалися ідеологічні заморозки Молоді поети ще зухвало вільнодумствували свято переконані що інакшебути не може Не знаю чи це справді такале мені здається що саме Підпалий інтуїтивно прозирав наперед і передчував ужейдуть тихіші і значно смутніші часи Чомусь мені хочеться так думати коли згадую його розумні очі розумні слова Очевидно він був соціально зріліший за своїхлітровесників

У ньому органічно поєдналися совіснасільська людина й міський інтелігентякий увібравши в себе спосіб життя в місті та рефлекси міського чоловіка не загубив оте дорогоцінне що виніс у своїй душііз села Часто бувало ndash та й нині є ndash такщо індивід вибравшися з села стільки силвитрачає для того щоб позбутися в собівсього того що нагадує його походженняldquoвід плугаrdquo Найчастіше першою страждаємова (вчорашній селюк незграбно переповзав на те що вважав російською а насправді то волапюк) Далі незрідка зrsquoявлялася зарозумілість міщука який погордливо ndash мало не з піднебесся ndash дивиться набідних провінціалів які тепер для нього ndashістоти нижчого сорту Це я спостерігав посвоїх однокласниках які вступивши у виші раптом ретельно почали в усьому маскуватися під ldquoгородськихrdquo соромлячисьсвого непрестижного на ті часи ldquoколгоспногоrdquo походження

Підпалий анітрохи не намагався підфарбуватися під міщука Навпаки ndash за різних нагод часто нагадував про село Якосьнавіть розповідав що в нього ціла колгоспна біографія бо від глибоко дитячих літяк це бувало з майже всіма сільськимидітьми змушений був братися за всяку роботу ndash і його руки вміли все що треба робити в господарстві Потім у його ldquoАвтобіографіїrdquo я прочитав про те що він передвступом до університету комбайнерував інавіть вийшов у передовики соцзмаганняа тому красувався своїм портретом на дошці пошани Володимир не вихвалявся тама говорив про це з гумором Мовляв укожного були такі ldquoуніверситетиrdquo котріхоч і не наближали до розуміння поезії і немали жодного стосунку до поглибленняедукації але давали розуміння звідки в сві

Михайло Слабошпицький далі працює над новою книжкою спогадів котра продовжитьсерію мемуарних книг ldquoПротирання дзеркалаrdquo ldquoТіні в дзеркаліrdquo ldquoЗ памrsquoяті дзеркалаrdquo ldquoЗприсмеркового дзеркалаrdquo

Пропонуємо фрагмент з книжки

Його глибоке серцеВВ оо лл оо дд ии мм ии рр ПП іі дд пп аа лл ии йй

9

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

Запрошуємо до книгиldquoДля нього амбітні віршарі зовсім не центр всесвіту хоч він і має поезію за особисту релігіюrdquo

ті і почому хліб насущний І це ndash такожважлива життєва наука бо вона теж можепідказати поетові якісь важливі слова Мені здається той смисловий акцент Підпалого свідчив що він ніколи не відривавсявід землі Володимир завжди памrsquoятав хтовін звідки якого роду та що він винен (іяк людина і як поет) своєму краєві Із його статей та рецензій де розсипано чималоцікавих спостережень і думок не тількипро літературу можна вибрати ті з якихлегко скласти його особистий кодексобовrsquoязків поета й громадянина за якимвін сам жив ніколи не порушуючи тихпостулатів які сам сформулював

Можна тільки уявляти яким складнимбуло духовне й інтелектуальне його визрівання бо ж ішов він до свого літературного покликання звідти де не було жодноготворчого середовища Його навчителем ітворчим колегою була тільки книгаСкромна сільська бібліотека небагато могла запропонувати допитливому початківцеві що намагався збагнути алхімію поетичного слова Не було тоді поряд того хтоміг би йому ldquoпоставити рукуrdquo й розкритите на що неофіту самотужки блукаючи вроздоріжжях сумнівів та незнання довелося витрачати чимало часу

В столичний університет на філфак вінпотрапив аж після армії де служив у морфлоті А друкуватися почав тільки в 22Його ldquoвиростання душіrdquo (вислів ЛеонідаПервомайського) утривалилося в часі йзабрало роки Здається мені що цей процес у нього не зупинявся й до дня дочасноїсмерті що сталося 24 листопада 1973гоколи йому пішло півроку на 38ий А друкуватися почав лише тоді коли студентитого ж вишу Тамара Коломієць і МиколаСом уже видали свої дебютні книжки і їхофіційно визнали надією української поезії Його перша збірка ldquoЗелена гілкаrdquoзrsquoявилася в 27 років ndash 1963го

А наступного було ldquoПовесінняrdquo ДебютПідпалого не викликав особливого резонансу ndash критика тоді фаворизувала Миколу Вінграновського Івана Драча ВіталіяКоротича І поряд із ними незмінно стояло імrsquoя Василя Симоненка чий земнийшлях уже урвався а його резонанснакнижка ldquoЗемне тяжінняrdquo вийшла друкомуже посмерті автора ndash 1964го Підпалийздебільшого фігурував у всяких оглядах такритичних панорамах ldquoзаконспірованимrdquoу завершальних фіналах переліків під універсально безликою назвою ldquoта іншіrdquo

Схоже що він не мав через це особливих мук невтоленного марнославства Спокійно мирився з відведеним йому місцем улітературній ієрархії Його незмінна іроніяготовність покпинити і з себе боронилипоета від того вірусу котрий викликає заздрість та невдоволення тим що його недооцінюють і недопомічають Не випадкововін пише в одній зі своїх сатиресок

Усе ndash і небо і травасвяті для нього пілігримаа ще як в Спілці є права ndashхоч в Рим рушай хоч далі РимаОте римуйте не римуйоте друкуйте не друкуйДрукуй поки друкуєтьсяНехай ти будеш не Бажансередній будеш навітьЯк не Макаров Зуб Івантебе колись прославитьпрославитьчи знеславить ndashв літературу вставитьМайже через сорок років після смерті

Підпалого я прочитав його ldquoАвтобіографіюrdquo опубліковану в ldquoУкраїнському словіrdquo ndash так називається Хрестоматія української літератури та літературної критикиXX століття що її впорядкував ВасильЯременко Зі зворушливою безпосередністю оповідаючи про гіркі прикрощі й скупірадощі дитячих літ недитячу важку працю що її довелося звідати малому мрійливому селюку який приглядаючись до людей вслухаючись у себе та з невситимоюдопитливістю вгризаючись у книги творив сам себе покладаючись на позитивніприклади сільської моралі та свою інтуїцію котра підказувала йому на котрустежку в житті треба ставати

Читання його ldquoАвтобіографіїrdquo було для

мене мовби другим знайомством із нимколи я його майже призабув бо при згадувані цього імені на мене напливала теплахвиля що незрідка йде від випадковогоспогаду про світлу людину або раптомозивався з памrsquoяті котрийсь його рядокЦе й закономірно бо ж не були ми з Підпалим аж так близько знайомі і по суті немали з ним якихось спільних життєвих історій Та й інформаційний шквал відкидавз памrsquoяті обличчя і спогади про зустрічіминулого на безнадійний маргінес

Підпалий не бувши уражений нарцисизмом що незрідка властиве його колегам які бува позиціонують себе найголовнішими представниками з усіх гомо сапієнсів без самозамилування говоритьпро себе подеколи іронічно коментує своїпригоди й поведінку за різних життєвихситуацій Для нього амбітні віршарі зовсімне центр всесвіту хоч він і має поезію заособисту релігію

Цікаве ось таке його спостереженняldquoВипадково зустрів сербіянку Її ворожіння були настільки правдиві у своїй минулості (не знаю як передбачення хоч одневже збулосяhellip) що я був приголомшенийhelliprdquo І висловлює своє припущення прореальну можливість стихійного ясновидства ldquohellipякщо поети знають хвилини натхнення то чому б не знати цих хвилин ворожкам людям в котрих так дивовижнопереплівся тисячолітній фольклор із власною фантазією що врештірешт дає заробіток на прожиття Інша справа що переважає ndash народність чи інстинкт самозбереження методом видурювання грошейза чергову дозу фольклору

Перше її речення мене вже полонилоповело в її наївний і мудрий світ

ldquoПrsquoять пальців твоєї руки неоднаковіДе ж ти бачив двох подібних людейrdquo

ldquoВсім однаково світять зорі але в кожного є своя зоряrdquo

ldquoКожен твій сумнів твоєї віри вартийяк варта неправда правди І чого більше ndash іБог не знаєrdquo

ldquoПівсвіту скаче півсвіту плачеrdquoРозумію Підпалого з таким його

сприйняттям циганських ворожінь Самкілька разів потрапляв під уплив проречистих віщувань загадкових циганок Неміг тоді позбутися враження що вони знають те чого не відають інші До того ж ворожки кількаразово точно ldquoвлучалиrdquo вподробиці моєї біографії переповідаючите чого вони не могли знати Гадаю що нетільки Підпалий і я опинялися в такій ситуації Не випадково ж у художній літературі описано стільки моментів феноменуциганського ворожбитства До того ж поетбільше за інших схильний повірити в тещо здається зовсім поза межами суто буденного глузду Як мовиться на те він і поет У нього немає самовпевненості в томущо він як кажуть галичани усі розуми поїв

Чи не в кожного поета в творах є елемент містики Є він і в Підпалого Але його не більше ndash чи може навіть менше ndashаніж в інших Він умудрявся балансуватина межі між здоровим селянським глуздомі тим загадковим що його важко точно ословити хіба що можна натякнути на ньогопохмурою метафорою

Я розшукав у своїх архівах рецензію найого збірку ldquoВ дорогу ndash за ластівкамиrdquoвидану 1968го Публікація мого претензійного рецензієтворіння того ж року в київській обласній газеті ldquoМолода гвардіяrdquoКнижка Підпалого мені сподобалася алея замість нормально полюдські висловити своє враження вимудрував щось архіважкозбагненне намагаючись створитипро себе враження неконвенціональногокритика який буцімто знає про літературущось таке чого не знають інші Я начитався тоді Арнаудова Виготського Жирмунського Ейхенбаума і мені невтримнопраглося використати цю нагоду для тогощоб переказати все що я знаю Хто замолоду не був уражений таким вірусом Цевже з роками поволеньки позбуваєшся тієїінфекції і намагаєшся сам розуміти те щотобі хочеться сказати

Не забуду як дотепно поіронізував ізмоїх мудрацій у тій рецензії СтаніславТельнюк який запропонував мені популярно викласти моє позитивне враженнявід віршів Підпалого Я цитував йому з

памrsquoяті строфи зі збірки й намагався пояснити чому це на мою гадку справді поетично і чим Підпалий різниться од іншихпоетів Телюнюк загалом погоджуваввся зімною ndash він був високої думки про Підпалого але перепитував чому ж я не написавпро все те саме так як оце розповів Я жмабуть хочу щоб хтось прочитав мою писанину і щоб вона не видалася йому замудрованою шарадою Не міг же я йому зізнатися що мені хочеться видатися розумнішим аніж я насправді єhellip

При зустрічі з Підпалим (нас познайомив Володимир Маняк) я аж розцвів одйого подяки за рецензію й од похвалимовлялечки переконливо й розумно Хоч іпідозрював я що ті слова ndash це загалом данина етикету (має ж автор якось подякувати за те що рецензент так розхвалив його) все ж було приємно почути таке Бовоно підносило тебе у своїх очах

Вже згодом працюючи в ldquoЛітературнійУкраїніrdquo я готував до друку не одну статтюпро Володимира Підпалого І до ювілеївйого і без ювілеїв (Я тоді відкрив у газетіспеціальну рубрику ldquoНезабутніrdquo де можнабуло публікувати матеріали про тих коговже немає без жодного інформаційногоприводу) Був приємно подивований тимщо про Підпалого охоче писали без будького примусу Це було ще одне потвердження його справді любили Загалом рідко те буває в конкурентному літературному середовищі Але з Підпалим це справдібув саме той варіант Певен що ніхто менів тому не заперечить

Вже недавно випадково наткнувся всвоїй бібліотеці на збірочки ПідпалогоПеречитуючи їх відчув ось вона атмосфера шістдесятих років Тодішні настроїдомінантні стилістичні прийоми панівнаритміка Ось наприклад вірш ldquoПальціrdquo

Ніч простягує свій рукавТвої пальці в мої кладеhellipЯ шукаючи їх тікавНаче вовк тіка від людейЯ рубав їх Зціляв І грів Я прохав Заклинав І клявЯ ловив їхній білий грімСам громами у них вцілявhellipБився ярмарок блискавицьЯк приречений бивсяhellip

АчейХтось у глупу ніч впаде ницьХтось не витрима ndash утечеВажко уявити такі рядки в поетів стар

шої літературної ґенерації Навіть римування (ldquoгрівгрімrdquo ldquoкладелюдейrdquo ldquoвідтактактrdquo ldquoврісгуманізмrdquo ldquoачейутечеrdquo)ndash це саме шістдесяті і тільки шістдесятіколи молоді поети мовби підхоплювалиодин в одного як вірус особливості такоїстилістики аж мовби ризиковану ndash з погляду старших ndash систему римування й розхитували загальноприйняту натоді структуру вірша

Палець в палець як в землю вріс ndashЗамагав ndash знемагав ndash відтакhellipДе вже в дідька тут гуманізмДе законна законність і тактhellipЧорна ніч сумна наче негрМовчки гасить очі ndash зіркиhellipНа тортури ведуть менеПrsquoять доріг твоєї руки Це його вірш із 1966го Я певен кожен

уважний читач поезії тих часів упізнає ndashякщо не автора ndash то саме часові координати його народження

Ще вірш котрий ndash це помітно відразуndash і складом і ладом із шістдесятих ldquoЛебедина пісняrdquo котру автор продатував тимже 1966м

Вітер човен між хвиль тримавІ ту мить ніхто не загледівЯк на озеро ізпід хмарНаче грудка впав чорний лебідьОмочив крило воронеЯк на весла наліг на лапиНе очима сипнув ndash вогнемМефістофельським як ШаляпінhellipБілий лебедю утікайВін до тебе рветься ndash не чалитьЦей красивий гордий оканьНевідомий і незвичайнийДесь він подругу загубивА твого він позбавить другаhellipБілий лебедю програно бійНедаремна твоя потугаhellipВже він шию тобі скубеВже лебідку твою відгонитьhellip

Чорний лебідь забив тебеБілий лебедюТи ndash червонийЗнову ж таки ndash час літературного на

родження вірша тут можна легко вирахувати за римуванням (ldquoтримавхмарrdquoldquoзагледівлебідьrdquo ldquoвороне вогнемrdquo ldquoлапиШаляпінrdquo ldquoутікайоканьrdquo ldquoчалитьнезвичайнийrdquo) Підпалий у цьому такийже зухвалий як скажімо Борис Нечердав якого бачимо ldquoпереболитьперепелицьrdquo ldquoпереліктареліrdquo ldquoЛоркаловкоrdquoldquoкачанкурчаrdquo ldquoкалатайлокалендарнаrdquoldquoзалежитьожеледицьrdquo ldquoекспансивнасинуrdquo ldquoчужійолжіrdquo ldquoпрекраснихпрокравсяrdquo

Було це понад десяток років томуМені зателефонувала Ніла Підпала

Вона зініціювала таку толоку кожен хтохоче підтримати цю справу робить пожертву для неї (слово честі вже забув скількисаме гривень) Замість оббивати порогибанків чи грошових мішків Ніла Андріївна вирішила звернутися до людей почастинавіть скромних статків які (дивно але цесправді так) охочіше відгукуються на такізаклики Хоч вони спроможні дати небагато але як мовиться з миру по нитціhellip

Не пригадую чи довго тривало збирання коштів для видання цієї книжки Й осьвона зrsquoявилася з таким розділом наприкінці ldquoДоброчинці ldquoЗолотих джмелівrdquo (таканазва книжки) Упорядниця її Ніла Підпала там пише ldquoВисловлюю глибоку і щируподяку всім учасникам сучасної української книжкової толоки ndash доброчинцямвидання книжки Володимира ПідпалогоldquoЗолоті джмеліrdquo

Була велелюдна презентація ldquoЗолотихджмелівrdquo у Музеї літератури Виявилосящо ця книга оприлюднена до 75річчя віддня народження поета Стільки добрихслів як було сказано на тому вечорі здається мені Підпалий не чув за своє недовге життя

Ніла подарувала всім учасникам книжкової толоки по примірникові ldquoЗолотихджмелівrdquo де наприкінці книги вміщенотих хто фінансово долучився до тієї справи

Це справді поліграфічно якісне видання Там зібрано не тільки все що Володимир написав І ndash не тільки поезії а й статті і навіть видавничі ndash ldquoзакритіrdquo ndash рецензіїта редвисновки Є цілий розділ статей іспогадів про нього Є його листи до ріднихі друзів

Від цієї незвичної книги лишаєтьсяособливе відчуття Бо ж думаєш не тількипро Володимира Підпалого Думаєш продолю українських поетів у радянській Україні Емоційно пронизливо звучать тамось ці невипадкові слова Івана Дзюби ldquoЗпоетами 60х років боролася не тільки невсипуща влада Неначе в мовчазному союзіз нею діяла і якась незрима мстива сила вличині підступної хвороби На самому злеті творчості урвалося життя Василя Симоненка Леоніда Кисельова Олексія Булигиhellip І Володимира Підпалого Трагічнасмерть молодого Поета завжди має і позаособистісне символічне значення Воназнаменує протистояння Добра і Зла Красиі Потворності Очі Володі Підпалого світилися совісністю й добротою Совісністю йприязною до Життя думкою світиться і його Слово Не виклик життю а вникання внього Це ndash не позиція а доля Це ndash сковородинське чого так бракує нам сьогодні в нашій суєтній засмиканості й чванькуватому суємудріюhelliprdquo

Здається все сказано І вже нема нічого посутнього додати

Порізному згадуються ті кого ми любили або кому симпатизували

Мені з памrsquoяті неоднораз поставав цейтендітний русявовусий жвавоокий і незмінно всміхнений поет який був найяскравішим уособленням життєлюбства Алесаме життя здається любило Володимиразначно менше аніж поет його

Не склалася в них взаємністьhellipІ це ndash справді несправедливоІ невиправно Але загалом ж справедливості в цьому

житті малувато

_______________________Анатолій Макаров Іван Зуб ndash літера

турні критики що тоді часто писали натеми поезії

10

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

На часіldquoТут на Пріорці донині живуть нащадки тих дітей

яким колись поет влаштував банкет мабуть якразна свято Преображенняrdquo

Надія НАУМОВАнаукова працівниця Музею історичного центру міста Києва

Ч и хто рахував скільки вжестворено біографій українського поета Тараса

Шевченка з 1882 року колизrsquoявилася перша Її автор був нетільки сучасником а й добримдругом поета який 20 років працював над своєю книгою збираючи спогади від близьких друзів ітих хто його знав МожливоМихайло Чалий у чомусь і помилився але то була перша спробаосмислити і життя і творчістьмитця Були й інші життєписиСеред авторів Олександр Кониський Павло Зайцев Марієтта Шагінян із її творомдисертацією ldquoТарас Шевченкоrdquo польський автор Єжи Єнджиєвич ізкнигою ldquoНочі українські або родовід геніяrdquo Ще був роман Оксани Іваненко ldquoТарасові шляхиrdquo

У 2020 р у видавництві ldquoДух ілітераrdquo вийшла книга СтаніславаРосовецького Сама її скромнопретензійна назва ldquoСучасна біографія Тараса Шевченкаrdquo викликає у читача сподівання на щосьнове досі невідоме Яка ж метацієї нової біографії що посталана тлі уже всього написаногоМоже зrsquoявилися якісь факти раніше не відомі шевченкознавцямчи змінилися наші погляди напоета його творчість значенняйого для вже незалежної України Чим збагатила книга нашізнання про поета Наразі варторадіти хіба з того приводу щопостать Шевченка не залишаєбайдужими літераторів які добрезнають що саме його імrsquoя на обкладинці уже приверне увагу

Роксолана Харчук заздритьчитачам які ldquoзануряться у чарівний світ шевченкової біографіїrdquo

Зрозуміло що життя поета іхудожника може бути прикладомне лише для українців Але ж було воно зовсім не чарівнимМожна звичайно зануритися успробу зробити Шевченка іldquoгульвісоюrdquo (слово винесене навіть у назву розділу ldquoБіглий відставний рядовийrdquo небезпечний дляобох столиць гульвіса і театральний критик Нижній Новгородrdquo)чи бісексуалом (аякже це дужесучасно) Але ж зовсім не ldquoбіглийrdquo і не ldquoгульвісаrdquo а щодо театрального критика то поет виступив у цій ролі лише один раз щобвисловити свою думку про груКатерини Піунової якій симпатизував і мав намір одружитисяЗабракне місця і слів щоб аргументовано відповісти на всі ці сучасні притягнені за вуха гіпотези такий собі ldquoфастфудrdquo забарвлений психологічними вишуканостями Кожна істина нас збагачує а часткова правда забарвлена натяками не додає нічогощоб зрозуміти якою людиноюнасправді був Шевченко Усе цена довгу розмову без впевненостіщо вона дійде до автора захищеного званнями і посадами якийзапросто звинуватить критиків унепрофесіоналізмі

Назви розділів подано в надтосучасному стилі Особливо епатажні заголовки як у бульварнихгазетах що викликають інтересобивателя чи читали цей ТарасШевченко виявляється був щетой гульвіса Наприклад назваостаннього розділу ldquoКласик усвинцевій труні як засіб національновизвольної та ліберальної агітаціїrdquo Сам Тарас би подивувавсятакому зразку канцелярськорадянської риторики Просто каль

кований вислів В І ЛенінаldquoКращої агітації і придумати неможнаhelliprdquo

Автор переповідає відоміфакти біографії які вже не разкоментувалися широко залучаючи цитати із Щоденника і повістей Шевченка

Чого варті роздуми автора пробажання Тараса накласти на себеруки ldquoюнацький потяг до ldquoТанатосуrdquo який підтверджуються виконаними Шевченком ще в доакадемічні роки композиціямина тему смерті як то ldquoСмертьСократаrdquo ldquoСмерть ВіргініїrdquoldquoСмерть Богдана Хмельницькогоrdquo ldquoНа цих малюнках історичнідіячі вмирають замість нього Тараса а він продовжує жити у бідноті та брудіhelliprdquo ndash комусь ця сентенція може видатись глибокоюале вона ж придумана Такі композиції виконували всі студенти(маємо на увазі відомі античні сюжети повrsquoязані зісмертю героя) це булаобовrsquoязкова програма Аось ldquoСмерть БогданаХмельницькогоrdquo у ТарасаШевченка ndash це щось інше він сприймав історичні події вже з точки зорусвого часу Не сама смертьйого цікавить а те що уцей момент вирішуваласядоля України

Далі пан Росовецькийприступає до коментування арешту і причинважкого покарання поетаі розвиває таку детективну історію про одруженняі розлучення Карла Брюллова з Емілією Тімм якане надається ні на прочитання ні на осмисленняТакий собі ШерлокХолмс який нарештіявив нам сучасний погляд Шевченко у поеміldquoСонrdquo висміяв царя бомстився за свого учителяБрюллова а цар своєючергою помстився Шевченкові Бідна Емілія Тіммhellip Вона (може й коханка імператора) ігадки не мала про свою роль у ційполітичній справі

Є у книзі мовні огріхи русизми (залишився в живих влюбливий лязгали повергали у відчай обрушився з критикою встали наякір потихеньку збігає що значить тут тікає) Є просто недолугіфрази як то ldquoНа початку її(йдеться про поему ldquoСонrdquo ) авторзмушує селянинаоповідача заявити що немає господа на небіrdquo абоldquoПоет намагався погодувати їїприхопленими на обід бубликамиале вона не могла вкусити баранкуrdquo (епізод про знайдену біля Золотих воріт дівчинку за спогадамиО АфанасьєваЧужбинського)Якщо звернутися до авторськогостилю при подачі окремих епізодів то сучасний популізм у ньомувідчувається навіть на рівні естетичного чуття Є помилки і у цитатах зокрема у пояснювальномутексті до офорта ldquoДари у Чигриніrdquo ldquoщоб схилить на свою сторонуБогданаhelliprdquo у Шевченка ndash ldquoщоб єднать Богданаrdquo ldquoскарбниця ndashскарбrdquo ldquoза винятком ndash опрічrdquo

Хочеться посперечатися із тезою ldquohellipпід впливом Гребінки Шевченко замислювався про місце яке

може посісти в літературі імперської Росіїrdquo І під впливом Гребінки не був і місця зовсім не збирався посідати А також дуже ldquoзаманливо і сучасноrdquo звучить вислів ldquo hellipпраця над повістями зумілавтримати поета від більшого пияцтваrdquo А як же олівцеві малюнки і сепії такі досконалі требамати тверду руку щоб малюватиПияцтву зокрема виділено багато сторінок Про самі повісті сказано ldquoВсі вони в жахливому мовному і стилістичному станіrdquo

Сумнівно щоб вірш ldquoНе женися на багатійrdquo написаний уЧернігові і записаний до альбомуО АфанасьєваЧужбинськогобув повrsquoязаний зі сватанням додоньки священника Кошиця Феодосії Якщо вже говорити про автографи ldquoЗаповітуrdquo (їх є чотири)то треба було б хоч приблизносказати про їх послідовність Чи

була у Шевченка вишита сорочкана засланні Чому це він не мігназвати свою подругу татарку Забаржаду ldquoпренепорочно молодоюrdquoА вже історія з ldquoгарненьким юнаком Колею Ісаєвимrdquo зі щічкамиякі ldquoще не знали бритвиrdquo не лізе нів які ворота На портреті бачимоу нього досить густі вуса Тут і Забаржада і Ісаєв і дружина ГернаСофія до якої платонічно закоханий у цього Ісаєва поет його йприревнував ndash усе сплуталось Інаслідки цього були фатальніhellipСправжній мексиканський серіал

Ледве не на кожній сторінцічитаємо ldquoміфrdquo ldquoміфологіяrdquo Розуміємо що автор спеціалізувався на цій ниві і хоче увести своїпізнання в цій царині у біографіюШевченка Яка міфологія Більшчи менш достовірні анекдотичасто розповідають про великихлюдей З приводу міфології згадується і одне імrsquoя ldquoНайдивовижніший міф належить Олесеві БузиніБузина був моїм студентом людиною помітноюhelliprdquo Прикро щоцей міф втілився у одіознійкнижці ldquoВурдалак Тарас Шевченкоrdquo

Найбільше автор задіює міфологію коментуючи олівцевий

малюнокавтопортрет на якомухудожник зобразив себе оголеним тут і гіматій і древньогрецький шолом і ldquoжіноподобний скіфrdquo(за Геродотом) ldquohellipдвостатевийДіоніс що крокує берегом Аральського моряrdquo а далі Борей і Стрибог Летючий корабель ndash є про щопомислити МистецтвознавецьДмитро Горбачов назвав цю композицію летючим Меркурієм щобіжить берегом моря Більш цікаво уявити собі як Тарасу вдалосьвиконати кількома начерками такий живий пейзаж і вписати себеу нього та ще й у русі До речі цеймалюнок має вигляд академічноїпостановки однієї з тих які бачимо в альбомі 1843 1845 рр Художник ніби зображує себе якнатурщика і з легким гуморомспоглядає на себе збоку

Міф чи ldquoміський фольклорrdquoпро мешкання Шевченка на Прі

орці на квартирі у Варвари Пашковської не даєспокою ще одному учневіСтаніслава РосовецькогоОбидва учитель і ученьзвинувачують журналістку дитячу письменницюсестру Варвари СтефаніюКрапівіну (псевдонім) убрехні Нащо це було їйробити А Михайло Чалий який увів ці спогадиу свою книгу ldquoЖизнь ипроизведения ТарасаШевченкоrdquo виходить тежбрехун Хто ж не знає щоЧалий інспектор ІІ Київської гімназії дружив ізІваном Сошенком який іпознайомив його з поетом влітку 1859 р У Чалого ldquoоселившись на Пріорці майже за містом поетблукав стогнами богоспасаємого града в одному ітому ж парусиновомупальтечкуhelliprdquo Цей полотняний костюм у якомуТараса сфотографувавІван Гудовський ниніекспонується у Літератур

номеморіальному будинкумузеїТараса Шевченка Так от пальтечко є і це правда а про Пріоркубіограф збрехав Чалий посилавна Пріорку студента Маркевичавіднести поетові надіслані з Петербурга гроші та й сам приходивдо Тараса коли організував йогозустріч із молоддю на Оболоні АОболонь ndash продовження Пріорки Як мантра повторюється упрофесора оцей ldquoміський фольклорrdquo Але ж фольклор з неба непадає у ньому завжди є первіснаправда Чомусь не створився вінні на Соломrsquoянці ні на Деміївціні на Кожумrsquoяках Тут на Пріорці донині живуть нащадки тихдітей яким колись поет влаштував банкет мабуть якраз на святоПреображення Тут на горі росте400літній дуб який невипадковоназивають ldquoТарасовимrdquo

У хаті де квартирував Шевченко не дві а чотири кімнатиЧи був хтось із тих науковців якізаперечують проживання там поета у тій ldquoХаті на Пріорціrdquo А осьПетро Жур їздив туди спеціальноі розмовляв з людьми які тодіжили у хаті на вулиці Вишгородській Чи знають науковці спогади про Шевченка пріорської бабусі записані письменником

Кузьмою Грибом Чи знають вони що ще у 1921 р прихожаниПокровської церкви на вулиціМостицькій порушували питання на церковній раді про відзначення будинку де жив поет Працівники музею теж записали спогади старожилів зокрема ЄвгеніїЛісовської батько якої знавШевченка коли був ще хлопчиком Всі ці спогади друкувалися уперіодиці а їх рукописи зберігаються у ldquoХаті на Пріорціrdquo БабусяЖеня з родини Лісовських прожила на вулиці Білицькій 104 роки і оповідала про свого батькаякий ще хлопчиком познайомився з Шевченком і про те як вонив родині щороку в день народження поета співали за столомldquoЛілеюrdquo

Хата справді ldquoне то панськане то мужицькаrdquo (на дві половини) яку чоловік зняв для своєїхворої на сухоти дружини Варвара Матвіївна жила тут зі своїмидівчатками як на дачі бо Пріорка була завжди дачною місцевістю Можна покритикувати статтю Крапівіної щось вона підзабула дещо прикрасила Спогадизаписані у 1862 р були надруковані лише у 1875 р на проханняМ Мікешина з яким їх авторкабула добре знайома Така пізняпублікація спричинена засланням її чоловіка Лободи з якимвона була разом і повернулася уПетербург лиш через довгий часГотуючи записи до друку чи могла вона зробити хронометражпроживання Шевченка у Києвіта й чи ставила собі таке завдання Зате такий хронометраж зробив О Боронь Але хто сказав щоШевченко жив у І Гудовського уІ Сошенка чи у О СенчилаСтефановського Він не міг і не хотівжити у жодного з них тому що тісамі мали проблеми і поет не хотів їх обтяжувати любив свободуі незалежність і волів заплатитичужим людям за квартиру А відсвого опікуна священника Юхима Ботвиновського Тарас простовтік через пару днів про що тойсам говорив отцю Феофану Лебединцеву

Помешкання Ботвиновськогона Георгіївському провулку і є тодішня єдина напівофіційна київська адреса Православний священник взяв на себе відповідальність за нього тим більш що бувдобре знайомий з генералгубернатором До Гудовського поетприходив призначивши зустрічЛебединцеву в центрі міста У тійхаті на околиці міста йому булозатишно Спогади простолюдинівпро Шевченка записані В Беренштамом ndash це спогади жителівКуренівки яка є продовженнямПріорки У спогадах ідеться щоТарас приходив на свята пан Росовецький питає які тоді святабули А свята у цей період були ndashМаковія і Спаса Не йшов би вінndash ні з того ні з сього ndash з центруміста на Куренівку СтефаніяКрапівіна не говорить про те щоТарас Шевченко щось писав чималював А він справді у ті дватижні перебування у Києві не писав і не малював

Не можна обійти інтерпретацію перепоховання поета і ролі уньому Григорія Честахівськогоякого Росовецький характеризує

Нова а головне ndash дуже сучасна біографія Тараса Шевченка

11

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

На часіldquohellipШевченко належить не лише Україні ndash всьомулюдству хоч кожне його слово ndash про Українуrdquo

так ldquohellipлюдина позбавлена смакунахабна аморальна Честахівський привернув увагу Шевченказадушевним виконанням українських пісень і залишався в йогооточенні хіба що через свою самовідданістьrdquo Нахабний аморальний але самовідданий Не такий уже Шевченко був наївнийщоб не розпізнати негідну людину яку знав ще до заслання Вжезовсім незрозумілим є звинувачення Честахівського у тому щовін хотів ldquoзасунутиrdquo могилу Шевченка десь подалі щоб вона буланедоступна відвідувачам Що замаячня А як же Шевченків ldquoЗаповітrdquo ldquoЩоб лани широкополі іДніпро і кручі було видноhelliprdquo Відомо що і хату хотів побудувати уПекарях над Дніпром поблизуКанева про це писав Варфоломію Шевченкові А список Честахівського у якому передані зіслів поета оповіді про ті малюнки які були у майстерні Ним користувалися і користуються донині всі шевченкознавці А самійого власні малюнки які за висловом автора книги він ldquoніякийхудожникrdquo виконав впродовжшляху тіла поета в Україну і якістали документами цієї подорожі як і листи адресовані Петербурзькій громаді Збираючи селян щоб насипати високу могилу він передбачив її майбутнє іте що вона стане місцем паломництва

Наукова працівниця Канівського заповідника ldquoТарасовамогилаrdquo Зінаїда ТарханБереза укнизі ldquoСвятиняrdquo детально описала всі моменти історії перепоховання і Честахівському присвятила багато гарних слів У ІІ гімназії під головуванням М Чалого у травні 1861 р відбулося зібрання де остаточно вирішилиспорядити домовину у дорогупароплавом по Дніпру до Канева Ця акція потребувала попередніх узгоджень щодо відспівування в Києві та Каневі з владою а також вирішення питанняіз землею Цікаво що скажуть натакі вислови щодо Честахівського працівники Канівського заповідника чи ті люди (тисячі) відомі і невідомі які піднімаютьсяна Тарасову гору А як же Лисенко з його хором Микола Федотович Біляшівський який возивна пароплаві екскурсії до Канева При всій нібито науковостінова ldquoсучасна біографіяrdquo зовсімне нова завуальовано залучаєколишню радянську риторикуще й претендує на якийсь психоаналіз

Нарешті епілог ldquoЗамість післямовиrdquo який має назву ldquoЧомуми ще полюбимо Шевченкаrdquo Автор книги захоплюється ldquoколосальною працездатністю Шевченкаrdquo звертається до ностальгійних спогадів про своє навчання в Академії і особливо поціновує його як творця ldquoвеличезногомасиву образотворчих артефактівrdquo і ldquoневтомного виробника сотень якісних літературних текстівrdquo Але чи за це ми його любимо Зрозуміло генія повністю неможна збагнути за його біографією Над усім його приватнимжиттям стоїть творчість Кожнадумаюча людина має право робити свої припущення та й читачмає право на свою думку

Проживши 47 років він реалізував себе як поет художникгромадянин заповнив собоюдва століття створив не ldquoміфУкраїниrdquo а явив світові своюреальну Україну яку любив понад усе

Наталя ГУМНИЦЬКА Львів

І мене в сімrsquoї великійВ сімrsquoї вольній новійНе забудьте помrsquoянутиНезлим тихим словом

(Із ldquoЗаповітуrdquo Тараса Шевченка)

Ці рядки програмного віршанашого геніального поета націєтворця знайшли свою реалізаціюне лише на материковій Україніа й у глобальному українськомупросторі який охоплює пrsquoятьконтинентів і близько 50 країнсвіту Популярність Тараса Шевченка у світі можемо порівнятихіба що з популярністю ВільямаШекспіра хоча долі та можливості поширення творчої спадщини кожного з цих геніїв різняться кардинально

Цей короткий виклад присвячено лише дещиці вдячних шевченкознавців Розпочнемо з поширення віршової захалявноїкнижечки ldquoКобзарrdquo яка маламогутню магічну дію Вона розбудила заколисану забиту імперськими утисками колись могутню українську націю Історія світової літератури дотепер не знаєтакого революційного впливурідного слова Хіба що великийДанте

Саме цим можна пояснитимасовий переклад ldquoКобзаряrdquo понад 150 мовами світу В Українінад виданням ldquoКобзаряrdquo працювали і працюють багато видавництв Одначе варто звернутиувагу на публікацію цієї української Біблії у Львівському видавництві ldquoАпріоріrdquo Юрія Николишина у 2020 році Видане на текстовому матеріалі з репринтногопразького видання ldquoКобзаряrdquo1941 року вирізняється насамперед ретельно підібраним ілюстративним матеріалом і втілює задумТараса Шевченка про альбомldquoЖивописна Українаrdquo і другийldquoКобзарrdquo до якого встиг написати передмову Задум за бракомчасу і фінансів Шевченко невстиг здійснити

Книга містить полотна найвизначніших художників з усієїУкраїни (і не лише) серед якихТарас Шевченко Василь Штернберг Опанас Сластіон Ілля Рєпін Архип Куїнджі Сергій Васильківський Володимир Орловський Микола СамокишМикола Пимоненко Теофіл Копистинський Олена КульчицькаІван Труш Фотій КрасицькийІван Айвазовський КостянтинТрутовський Корнило Устиянович Осип Курилас Микола Мурашко Упорядники вдалися самедо празького видання бо вонона думку шевченкознавця зі Словаччини академіка НАНУ Миколи Мушинки є найменш цензурованим через те що виданокоштом української еміграціїПередмову до цієї унікальноїкниги написав знаний шевченкознавець Євген Сверстюк підсимволічною назвою ldquoЗоря надукраїнським вертепомrdquo у якійроздумує над покликаннямпризначенням і національнимфатумом появи найбільшого інайзагадковішого генія нашогонароду

До постаті Тараса Шевченказверталося багато літературознавців минулого і сьогоденнязокрема Валерій Шевчук ІванДзюба Григорій Клочек ЄвгенСверстюк Оксана ЗабужкоЮрій Барабаш ВолодимирМельниченко Дмитро Наливайко Василь Пахаренкоhellip Когортусучасних талановитих шевченкознавців доповнює особистістьЛеоніда Ушкалова який нещодавно у розквіті творчих сил покинув земне життя Його глибокий шевченкознавчий доробоквключає такі монографічні дослідження ldquoТарас ШевченкоrdquoldquoМоя шевченківська енциклопедія із досвіду самопізнанняrdquoldquoСковорода Шевченко фемінізмhelliprdquo ldquoШевченко від А до ЯrdquoНа особливу увагу заслуговуєldquoМоя шевченківська енциклопедія із досвіду самопізнанняrdquo якамістить близько 300 невеликихесеїв про світ ідей та образів Тараса Шевченка ndash поета художникамислителя музиканта Авторрозглядає постать Шевченка вконтексті української та світовоїкультури підкреслюючи йогоуніверсалізм за висловом Сковороди ldquoвсенавсеrdquo (так понашому філософ перекладав з латиніслово universum)

Леонід Ушкалов трактує своюенциклопедію як ldquoабетку світуrdquoТараса Шевченка з якої постаєобраз людяної особистості Геніяякий живе і творить у тому самому ldquoлісі речейrdquo що й звичайналюдина У передмові автор наголошує на світовому визнанніШевченка через риторичне запитання Джона Стейнбека ldquoЧиможна вплести ще якісь слова увінок Шевченкової слави ndash слави яку беззаперечно визнає весьсвіт ndash Той хто шукає плодівлюдської діяльності що житимуть вічно може знайти їх уШевченкаrdquo Підтвердженням цихслів американського письменника є мільйонні тиражі творів нашого поета у багатьох країнах світу різними мовами а також рекордною кількістю памrsquoятниківнашому Кобзареві яких за твердженням шевченкознавця Руслана Теліпського налічується понад 1400 Його проєкт ldquoМонументальна Шевченкіанаrdquo вражаєдослідницькою послідовністю іпрецизійністю Прискіпливийшевченкознавець упродовж двадцяти років побував і зафіксувавпостаменти Тарасові Шевченкуне лише в Україні а й у всьомусвіті Його ґрунтовні лекційнішевченкознавчі виступи і виставки знайшли широке визнання серед поціновувачів українськогослова у світі

До вінка Шевченківської слави доклалися також художникита музиканти Серед художньоїШевченкіани варто назвати доробок художникаграфіка лавреатаНаціональної премії ім Т Г Шевченка Євгена Безніска якийскладає понад 300 пастельних полотен на тему ldquoКобзаряrdquo Особ

ливою художньою силою відзначаються ілюстрації художника допоеми ldquoГайдамакиrdquo ЄвгеновіБезніску вдалося глибоко проникнути у сенси творчості Кобзаря поєднати класичний і модерний підходи в художній інтерпретації поетичної спадщини поета

За різними даними дослідників музична Шевченкіана перевищує дві тисячі різножанровихтворів монументальні кантатиораторії опери симфонічні поеми балети солоспіви хоровітвори малих і розгорнутих формінструментальні твори Проте вагому частину серед них посідаютьвокальнохорові твори основоюяких є ldquoМузика до ldquoКобзаряrdquoМиколи Лисенка яка нараховуємайже сто творів різних жанрівЦікавим є факт що музичнаШевченкіана нашого творця національної класичної музикирозпочалася із музики до ldquoЗаповітуrdquo Тараса Шевченка на замовлення Львівського музичного товариства Одночасно (1868)зrsquoявилася музична інтерпретаціяldquoЗаповітуrdquo галицького композитора Михайла Вербицького Згодом у 1870 році полтавчанинГордій Гладкий створив мелодіюldquoЗаповітуrdquo яка сподобалася Миколі Лисенку і до сьогодні лунає в

усіх куточках світу Відомо понад60 музичних варіантів ldquoЗаповітуrdquo серед яких хорові обробкиЯкова Степового Кирила Стеценка Порфирія ДемуцькогоОлександра Кошиця а також музичні твори великих форм Василя Барвінського СтаніславаЛюдкевича Бориса Лятошинського Рейнгольда Глієра Причиною такої популярності віршівТараса Шевченка серед композиторів і виконавців є не лише їхняблизькість до народної пісеннопоетичної творчості а на думкуЄвгена Маланюка творчість поета являє собою ldquoорганічний згусток нашої нації аж до майже повної герметичності для не українцяrdquo Тому музична Шевченкіанаслугує мистецьким містком дорозуміння сутності універсальних ідей Шевченка у світовійкультурі На відміну від надзвичайної популярності пісеннихтворів музичні твори великихформ виконуються сьогодні рід

ко серед них опери ldquoТарас Шевченкоrdquo Г Майбороди ldquoКатеринаrdquo М Аркаса ldquoНаймичкаrdquo М Вериківського ldquoНазар СтодоляrdquoК Данькевича а також балетldquoЛілеяrdquo К Данькевича Вартозгадати і про сюїту Бориса Лятошинського до кінофільму ldquoТарасШевченкоrdquo Творчість поета надихала й класиків російської музики зокрема М МусоргськогоП Чайковського С Рахманінова

Вершинним вкладом у вінокпошанування поетичного словаШевченка є унікальне чотиритомне видання ldquoКонкорданціїтворів Тараса Шевченкаrdquo якевийшло у 2001 році у ВидавництвіКанадського інституту українських студій (КІУС) спільно з Науковим товариством ім Т Шевченка (НТШ) в Америці обсягомпонад 3200 сторінок Текст Конкорданції підготовлений у співавторстві професором ОлегомІльницьким і доктором ЮріємГавришем співробітниками Альбертського університету у рамкахПрограми української мови та літератури за підтримки федерального уряду Канади Цей особливий тип словника є повним азбучним покажчиком усіх слів яківживаються в україномовних іросійськомовних віршах і поемахШевченка із зазначенням не лише місця їх знаходження а й точного контексту речення де вонивиринають Всього авторами зафіксовано 18401 лексичну одиницю і подано 83731 випадок їхнього вживання Опрацюванняздійснено з використанням компrsquoютерних програм проте самсловник доступний лише у паперовому варіанті На сьогодніелектронні варіанти такого типусловника отримала творча спадщина В Шекспіра Дж ДжойсаФ Достоєвського і Г Сковородив опрацюванні науковців Альбертського університету й Харківського національного університету ім Г Сковороди До пошанування творчого генія ТарасаШевченка поза всяким сумнівомналежить ціла низка академічнихвидань Інституту літератури НАНУкраїни під проводом академікаМиколи Жулинського та цілогогрона науковців насампередСергія Гальченка

Завершити цей вельми короткий огляд вдячної Шевченкіанислід дивовижним монографічнимвиданням малярської спадщиниШевченкахудожника у надзвичайно глибокому опрацюваннізакоханого у художню творчістьПророка мистецтвознавця й неперевершеного лектора Володимира Овсійчука Його ldquoМистецька спадщина Тараса Шевченка уконтексті європейської художньої культуриrdquo ndash високомистецький зразок представлення малярської величі Кобзаря в усій йогоповноті осмисленні історичноїпамrsquoяті народу та визначенні національної ідеології й національної свободи Особливе місце умонографії належить величномузадуму Шевченкаромантикапідготувати альбом ldquoЖивописнаУкраїнаrdquo який на жаль так і невдалося реалізувати в силу фінансових труднощів і браку часу Алешість офортів із цієї серії вдалосявидати а два краєвиди ndash ldquoВидубецький монастирrdquo і ldquoУ Києвіrdquo ndashстали альфа і омегою усієї серії Звдячністю слід згадати про видання альбому офортів ldquoЖивописна Українаrdquo громадським іполітичним діячем Миколою Томенком Насправді за висловомІвана Дзюби ldquohellipШевченко належить не лише Україні ndash всьомулюдству хоч кожне його слово ndashпро Українуrdquo

Дещо з вдячної Шевченкіани

12

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Доля на тлі історіїldquoЙого енциклопедичних знань життєвого досвіду йоповідань могло вистачити не на одне життя не на

одну книгуrdquo

Богдан ДЯЧИШИН лавреат премії ім Івана Огієнка доктор філософії

Н ещодавно потрапила мені до рук досить обrsquoємнакнига ldquoЛітаючий Амба

садор Теодозій Старак особистість Статті інтервrsquoю документи матеріали виступи спогадиrdquoЧитаю ldquoПроголошення незалежності У кого в ті хвилини не розривалося серце від гордості Хтоне плакав тоді від радостіrdquo Зроблене людиною добро повік живене щезає а записується на скрижалях вічної памrsquoяті єдиного живого Бога Памrsquoять ndash основа нашого розуму вона формує всезагальну свідомість націю бо минуле не має права на забуття тим більше колийдеться про людинудля якої ldquoнайвищимидуховними ідеаламибули Бог і Українаrdquo

На могилі Старакавикарбовані слова зФранкових ldquoКаменярівrdquo ldquoТа слави людської зовсім ми не бажалиhelliprdquo Це правда непрагнули не думалипро неїhellip Але ж намнинішнім українцямсьогодні (як і колись)неймовірно навіть катастрофічно бракує історичної памrsquoяті щобдозріти як велична нація з багатою історичною та культурноюспадщиною Мусимоповсякчас бути вдячними й памrsquoятати протих хто поклав своєздоровrsquoя і життя на вівтар боротьби за незалежну Україну

Каменярі сини багатостраждальної МатеріУкраїни Зпоміжних Теодозій Старак (12081931 ndash1101999) ndash посол України в Республіці Польща який організував там перше дипломатичнепредставництво новопосталоїдержави значною мірою за власні кошти Звідси й прізвиськоldquoЛітаючий Амбасадорrdquo (на тойчас не мав навіть особистого водія) Саме про таких як він говорив свого часу Євген СверстюкldquoЦе люди які поставили себена сторожі слова честі гідностіrdquoА Ян Ольшевський премrsquoєрміністр першого некомуністичногоуряду РП відгукнувся на передчасну смерть Теодозія Старакалистомспогадом ldquoПотиск йогорукиrdquo який передав через українське посольство у Варшаві удові дипломата Любові Горбенкокоханій дружині яка завжди булапоряд порадниці й помічниціНаведу фрагмент із цього спогадувидатного польського політикаldquoНіколи не забуду зустрічі з Ниму Королівському замку в січні1992 року коли як премrsquoєр поруч із Президентом РеспублікиПольща я приймав новорічніпривітання від представниківдипломатичного корпусу То буланаша перша зустріч офіційногохарактеру (на той час польськийпремrsquoєр прихистив Українське Посольство буквально під своїм дахом і зустрічався з паном Стараком майже щоденно ndash Б Д) Мені в памrsquoять запали Його словаколи Він міцно потискаючи моюруку промовив ldquoПане премrsquoєре

Я надзвичайно свідомий історичного значення цього моменту коли вперше в королівській садибіде польські монархи приймалипосланців українського Козацтва представник нарешті Незалежної України може передатинайвищим представникам Республіки Польща побажання успіхів у розвитку їхньої держави ndash якрівний рівним і вільний вільнимІ хай так буде довікуrdquo Несподівано я зауважив на обличчі цьогозавжди неймовірно стриманого іврівноваженого у своїх емоціяхдипломата сльози і мені самомуякийсь клубок підступив до горла Звістку про Його передчаснусмерть я сприйняв із почуттямвеличезної особистої і всезагаль

ної втрати Він був політиком ілюдиною яких сьогодні в ХХІстолітті будуть дуже потребуватиУкраїна Польща та Європаrdquo

Важко подумки повертатися вті часи але маємо великийобовrsquoязок бути вдячними зумітипередати історичну памrsquoятьприйдешнім поколінням прозвитягу борців за незалежну Україну Дмитро Онуфрійчук з ІваноФранківщини (колишній сталінський політвrsquoязень табірнийтовариш Старака) який кількамісяців не дожив до святого ДняНезалежності останнім своїмподихом звернувся до друзів якістояли в його узголовrsquoї ldquoХлопцічи буде Українаrdquo Серед тихldquoхлопцівrdquo був і Теодозій Старакякого його товариші слушно вважали наріжним каменем свогокола

hellipМежибрідь ndash чарівна місцина над Сяном на Лемківщині яка12 серпня 1931 року подарувалаУкраїні ТеодозіяЯрослава Йогобатько не виходив із польськихвrsquoязниць (стаття ndash ldquoукраїнецьrdquo)Теодозій був надзвичайно обдарованою і працьовитою дитиноюОсінь 1939 року Мама зі старшим братом Теодозія опинилисяна совєтській території невдовзітоварняком їх відправили в Казахстан Восьмирічний Теодозійзалишився з батьком у Сяноку напольській території

Боляче на серці коли читаєшпро знущання над українцями збоку радянської німецької іпольської репресивних машинвлади Попри все Теодозій 1942

року витримавши надскладнийконкурс був зарахований доДрогобицької гімназії Післяldquoзвільненняrdquo Сянока в 1944 роцібатько Теодозія вкотре опиняється в польській тюрмі Далі карколомні події подаю в хронологічному порядку у березні 1945 рокубатько з сином опиняються уЛьвові (Договір між СРСР іПольщею про обмін населенням) 1946 року амністували Марію Старак яка повертається досімrsquoї 1947 року заарештовуютьбатька Теодозія (Василеві Стараку дивом пощастило втекти зіСтрийської тюрми НКВД зфальшивим посвідченням пішкиперейти радянськопольськийкордон і оселитися у Вроцлаві) 6

листопада 1949 року арештовують Теодозія (Карлагтабір ldquoПєсчанийrdquo) 1955 рікndash звільнення з табору й повернення до Львова (вулЩорса 10 кв 4 [нині Русових] ndash цю адресу знала всяКараганда)

У 1956 році Теодозійвступив на словrsquoянське відділення Франкового університету (серед однокурсників молодших за віком були Мирослав Тимочко Ірина Стасів Ігор КалинецьІван Сльозко Євген Осєчкін Микола СтаровойтБогдан Завадка) 1965 рік ndashсуд над Михайлом Горинемз яким товаришували (їхнімогили сьогодні поруч) Теодозієві запропонували написати заяву на звільнення ldquoзавласним бажаннямrdquo (працював у Франковому університеті на посаді завідувачакабінету фонетики української мови)

Безробіття ldquoНарештівирішив Теодозій піти в КГБldquoАбо дозвольте мені працюватиабо посадіть мене якщо я ворог утюрмуrdquordquo Дозволили Викладавросійську мову (пізніше українську) в школах Пустомитівськогорайону на Львівщині

З 1971 року ndash редактор підручників для шкіл УРСР з польською мовою навчання видавництва ldquoРадянська школаrdquo(Львівська філія) де пропрацював майже 20 років

1989 рік ndash учасник Установчого зrsquoїзду Народного Руху України

1991 рік ndash вирушає до Варшави як посол Уряду України в Республіці Польща ldquo200 доларів да

ли київські свати Теодозія вониж роздобули для нього пристойного фетрового капелюха і плащаз класичного англійського драпуrdquo З обкомівського гаража першому дипломатові незалежноїУкраїни виділили ldquoМосквичаrdquoбез водія Більшменш пристойний костюм зі ldquoскладу на Зеленійrdquo допоміг ldquoорганізуватиrdquo Володимир Парубій тодішній заступник голови Львівської міськоїради

Праця в Польщі та інші подіїжиття Теодозія Старака ndash це велика книга яку можливо колисьнапишуть вдячні нащадки

Операцію на горлі йому зробили 25 жовтня 1993 року у Варшавській медичній академії іменіС Банаха а помер від гепатитуС Любов Горбенко пригадує ldquoтакий собі Пєтя Кілімнік землячок із Черкащини кагебіст совєтського а потім російського Посольства його помешкання намldquoдбайливоrdquo підсунули на першихпорах у Варшаві в 1991 році Наприйомі в російському Посольстві у червні 1992 року він ldquoпоземляцькиrdquo довірливо порадив меніldquoСкажите своєму мужу што еластічним надо бить еластічнимВот смотрітє ndash бєлорусиhelliprdquordquo

А що ж Україна ldquoЗа кількамісяців до смерті Теодозій Старакосмілився публічно сказати своїмколишнім однодумцям про їхнєпристосуванство хворобливу амбіційність і конформізмrdquo

З розділу спогадів про Теодозія Старака ldquoІ юрби вчинківзrsquoєднаних у світліrdquo зацитую лишепару фрагментів ldquoСтворивши

Українське Посольство в Польщі він неперевершений знавецьпольських реалій тонкий і виважений політик і дипломат (вроджений) справжній патріотнаціоналіст свідомо і вперто витіснявся колишніми радянськими дипломатамикомпартійцями ndash і це зприкрістю спостерігали українські і польські політики

Теодозій завжди був авторитетом для мене як згодом близьким товаришемавторитетом улаґері став Іван СвітличнийЩось спільне мали вони ndash ценасамперед доброта добродушність і почуття гумору Відчувшиогіршення від зустрічі з однокурсниками після мого повернення ізСибіру до Львова я всетаки пішов до нього у видавництво ldquoРадянська школаrdquo Доцик вислухавмою скаргу лагідно усміхнувсяldquoЯ чекав щоб ти прийшов до ме-неrdquo ndash сказав Тепер я вже не маюдо кого йтиrdquo (Ігор КалинецьldquoУсмішка приятеля замолодуrdquo)ldquoПисати про Теодозія Старака вминулому часі не хочеться і якосьдивно Його енциклопедичнихзнань життєвого досвіду й оповідань могло вистачити не на однежиття не на одну книгу однакдоля розпорядилася поіншомуrdquo(Андрій Дещиця ldquoБезперервнийзвrsquoязокrdquo) Цей звrsquoязок промовляєдухом правди з небес бо ж Теодозій Старак зорить на нас енергієюлюбові і боротьби даруючи віру вперемогу

1 жовтня 1999 року ТеодозійСтарак відпустив руку коханоїдружини і відійшов за межу

P S ldquoЩо побажав би намукраїнцям сьогодні незабутнійЯн Ольшевський ndash Не сумніваюся що Він (так само як і Теодозій Старак) сказав би ldquoВи не повинні здаватисяrdquo Чуєте Ми немаємо права навіть на втому Якможна втомитися боронити своюєвропейськість свою ідентичність і сутність Памrsquoятаймо нанас дивиться нині весь світ І навесь цей світ гуде наш безсмертний Майдан ldquoСвобода і гідністьndash понад усеrdquo Слава Україні Вічна слава її вірним синам та її мужнім і щирим друзямrdquo (Любов Горбенко ldquoОльшевський НайдерСтарак і Майданrdquo ndash Дзвін 4(894) 2019)

Мабуть тепер не лише менідоводиться думати ldquoА до кого підемо ми до кого піде дружинаТеодозія якщо мужніх і щирихнемає поряд якщо їх все менше іменшеrdquo

Світлій памrsquoяті Теодозія СтаракаlaquoТа слави людської зовсім ми не бажалиhellipraquo

13

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

НезабутніldquoБідою України є те що в нас при кермі ніколи небули націоналісти які б посправжньому любилисвій народ свою країнуrdquo

Георгій ФІЛІПЧУК

Д ля мене він був романтиком наділеним різнобічними інтересами і вродже

ними здібностями набутимичеснотами що часто ldquoзаходивrdquo заобрій реальних можливостейСправді його універсальна життєдіяльність позбавлена збайдужілості емоційна реакція на український світ товариська приязньі здатність обrsquoєднувати людейнавколо ідей що містили в собізначимість суспільної а не приватної справи завжди викликалисимпатію і повагу стаючи прикладом для наслідування

Державна політична громадська праця не сприймалася нимяк формальна справа розвага чисебелюбство а радше ndash моральний обовrsquoязок випробовуванняіспит на громадянськість Можливо саме така сприйнятністьсвоєї життєвої місії в різних сферах формували його вольові якості стійкість характеру безкомпромісність стосовно українськихпитань демонструючи ldquoсобіrdquoсімrsquoї суспільству якості борця ітворця коли справа торкаласядержавотворчих ідеалів української церкви національного поступу Налаштований на змагальність і творення він не переставав прагнути фізично й етично самоудосконалюватися розуміючищо сильні мають бути сильнішими хоробрі ndash хоробрішими мудрі ndash мудрішими Його світоглядність утверджувалася на розумінні що лезо меча гострішає лишезавдяки безперервному заточенню

Він безперестану трудивсянад собою долаючи перепони йсумніви часто відмовляючись відбагатьох звабливих речей непроявляючи жалю до себе У поставі Анатолія самовиховання дійшло такого стану що перетворилося для нього в найбільш продуктивну університетську інституцію роблячи його більш знаючим політично моральнішимШляхетна мета ствердження української ідеї знаходилася на високому щаблі в ієрархії громадянських цінностей чутливо реагуючи на суспільні справи беручиучасть у вшануванні знакових загальнонаціональних подій починаючи з козацької Хортиці Холму (резиденції короля Данила Галицького) Хуста (Карпатська Україна) чи Кіцманя (малої батьківщини Володимира Івасюка) і підтримки єдиної української газетив Криму ndash ldquoКримської світлиціrdquo

Багато років він впроваджував програми ldquoЄврокарпатськаініціативаrdquo ldquoКарпатський простірrdquo духовномистецького проєкту ldquoВіруюrdquo за участю українських музикантів світового рівняініціював відновлення Успенського собору ХІІ ст у Крилосі якпередумови обrsquoєднання в єдинусоборну українську Церкву організував благодійний фонд ldquoУкраїна Інкоґнітаrdquo облаштував садибу Святого Миколая Будучипрекрасним спортсменом проводив турніри для молоді Меніподобалася його спортивназлість особливо коли змаганнямістили політичний підтекст1998 року в Маріуполі коли парламентська збірна України з футболу ldquoпобилаrdquo російську (41)Анатолій висловився дуже метафорично ndash тепер маємо моральнеправо ldquoчіпляти бутси на гвіздокrdquoУ тій грі він був одним з найкращих доводячи що ldquoмоскалівrdquoтреба перемагати завжди і скрізь

Хоча рамки його інтересів виходили за межі усталених поглядів і звичок проте чітко прослідковувалися ті пріоритети які слугували йому життєвими дорого

вказами Насамперед такою цінністю для нього була державність Україна Він сповідувавШевченків заклик ndash ldquoНема насвіті України Немає другогоДніпраrdquo трансформуючи Словопоета на реальності сучасного українського життя Суголосною іблизькою йому була державницька ідеологія Народного Руху організацій національнопатріотичного спрямування Уся багатогранна діяльність живильнаенергія громадські ініціативиldquoМатвіяrdquo (так звався потовариськи) спрямовувалися в річище державотворення У ньомудоволі природно поєднувалисямрія ідеали світовідчуття словота чин національний інтересУмів рафінувати та виокремлювати приватне і загальне відокремлювати особливо в політичномусередовищі зерна від полови ненамагався кидати слова на вітерне говорити безпідставно безвідповідально

У гострих дискусіях щодо національної політики державноїмови історії церкви літературикультури національної памrsquoяті ітрадиції він переконливо і часомдуже емоційно доводив значимість цих вічно сакральних вартостей для нинішніх і майбутніхпоколінь українців збереження ізміцнення української ідентичності безпеки Держави Середбагатьох притаманних йому характеристик варто виокремитипередусім образ людинидержавника громадянинадержавника

У його поставі не було декоруі тих місцевих хиб (за ІваномФранком) за якими ldquoбрак самокритикиrdquo ldquoпарадування європейськими формамиrdquo домінування ldquoголосного фразеологічного та в більшій частині нещирого бо ділами непотертого патріотизмуrdquo Етика Каменяра як ldquoжива критична праця думок і готовності подати свій голос у загальній справіrdquo стала для нього найбільш життєдайною вартістю Активною позицією він унеможливлював девальвацію державницьких цінностей нетерпимо ставився до удаваних захисниківldquoправ людиниrdquo доморощенихldquoгромадян світуrdquo зліплених з українофобства байдужості і вигідництва колаборантів запопадників перед чужинством що ldquoмоляться чужим богам чужою мо

воюrdquo Він пропікав Україною(словами Миколи Вінграновського) ldquoкожну душу груди і чолоrdquo

Він безупинно торував найвіддаленіші куточки рідної земліісторичні місця просвітлював українську душу відкриваючи сторінки славних звитяг відновлюючи памrsquoять і правду честь і гідність українства З 1999го здійснював експедиції по гетьманських столицях України під гаслом ldquoДо джерел державностіrdquoТисячокілометрові просвітницькімаршрути до Батурина Конотопа Чигирина Канева Трахтамиріва Переяслава Ніжина Камrsquoяної Могили Хортиці Хуста Хотина КамrsquoянцяПодільськогоХерсонесу та інших памrsquoяток України спрямовувалися для вирішення найголовнішого ndash виховання національної свідомості

Особливо неприйнятною була вада малоросійства оскількивважав це явище загрозою Українській державі що проявляєтьсяу байдужому негативному ставленні до українських національнодержавницьких традицій тапрагнень у підтримці ідеологіїldquoрусского міраrdquo (донині не забороненої в Україні) з його політичною культурною мовною церковною експансією У ліквідаціїрудиментів малоросійства якldquoхвороби бездержавностіrdquo і руйнівника національної душі полягала його життєва ціль Характерспротиву чужинцям (незалежновід походження і географії) містився для нього не в тому що вони ldquoіншіrdquo а передусім в тому щовони є зайди експлуататоривизискувачі українського народуякий стане нарешті господаремрідної землі коли ldquoВ своїй хатісвоя й правда І сила і воляrdquo

Пригадую день святих Петра іПавла 2004 року коли після освячення святійшим Патріархом у Володимирському соборі вирушили узагальноукраїнську культурнопросвітницьку (політичну) експедицію ldquoСоборна Україна2004rdquo напідтримку Віктора Ющенка в президентських виборах

Маю визнати що та кампанія як і пізніша трьохмісячна робота з Анатолієм у Харківськійобласті були для мене кращимиполітичними сторінками Вониасоціювалися із справжнім ldquoходінням у народrdquo який тоді гостронуртував Шевченковим питан

ням ldquoКоли ми діждемося Вашинг-тона з новим і праведним закономrdquo У ті часи в праведне слово іморальний обовrsquoязок насамперед влади люди як і ми з Анатолієм продовжували ще віритисподіваючись що ldquoдіждемось-таки колисьrdquo

Особистість Анатолія характеризувалася чітко вираженоюукраїноцентричністю незалежновід обставин суспільної конrsquoюнктури Будучи очільником політради партії Трудовий Конгрес України Народнодемократичноїпартії Української народної партії ldquoСоборrdquo членом ради ldquoГромадської ініціативи ldquoФорум національного порятункуrdquo представником Громадянського комітетузахисту Конституції ldquoУкраїна безКучмиrdquo чи народним депутатомУкраїни шести скликань він постійно відшуковував політичну лінію національних інтересів

Памrsquoятаю зустрічі з президентом України 1996 року коли він(як голова Вінницької облдержадміністрації) рішуче обстоював ідею прийняття Конституції1998 рік коли Леонід Кучма назакритій нараді голів облдержадміністрацій поставив недвозначне запитання ldquoХто здатен із васвигравати вибори до ВерховноїРадиrdquo Було піднято лише чотири руки (голови ЖитомирськоїВінницької Полтавської і Чернівецької областей) а виборчі перегони на мажоритарних округахвдалося виграти лише Анатолію імені Згадую також наші відвертітовариські розмови на політичному ґрунті які ми проводилипоза увагою ldquoдобрих друзівrdquo наузбіччі дороги між Києвом і Житомиром Завжди сміливий і цілеспрямований у поглядах непоступливий у протистоянніМені завжди імпонувала його націєтворча спрямованість думки(близька моїй ldquoрухівській ідеологіїrdquo) Анатолій Матвієнко частонаголошував що ldquoслід перестатибоятися слова ldquoнаціоналізмrdquo Бо цетой самий патріотизм тільки діяльніший і жертовніший БідоюУкраїни є те що в нас при кермі ніколи не були націоналісти які б посправжньому любили свій народсвою країнуrdquo

Публічно гостро проявляючинепримиренність до кадрової політики в незалежній Україні засуджуючи олігархічний фетиш

приватного над суспільним національним усвідомлював що добра не варто очікувати коли ldquoпровідна верстваrdquo сприймає Українуне як ідейну духовну політичнунаціональнокультурну цінністьа лише як територію де ldquoзаробляютьrdquo на біді де ldquoЛатану свитину з каліки знімають З шкурою знімаютьhelliprdquo

Очевидно що його політичнісуперечки з Павлом ЛазаренкомЛеонідом Кучмою Юлією Тимошенко та впливовими однопартійцями торкалися передусім цієїтеми оскільки в Україні повнимходом формувався (здебільшогонеправдами) фінансовополітичний олігархат (переважно чужинського походження) якому булозамало майже абсолютного домінування у сферах економіки Олігархи рвалися до політичної влади організовували ldquoвибори безвиборуrdquo комплектували парламент уряд регіональні і центральні інституції ldquoсвоїмиrdquo людьми оскільки розуміли що тількизавдяки владі можна оберігати інарощувати ldquoнажитіrdquo статкиПроте вони сягнули дальше ввійшовши в ldquoбрудних чоботахrdquo в інформаційний простір зробившийого неукраїнським а потім і вЦеркву щоби духовно закріпачувати українство Тому програмнопроголошувані окремими ldquoправлячими і панівнимиrdquo партіями здругої половини 90х лозунгиldquoсоціаллібералізмуrdquo ldquoнародноїдемократіїrdquo примату ldquoправ людиниrdquo над державою були фальшивою декорацією олігархізованих верхів mdash чужими для Анатолія світоглядними орієнтирами

За тодішніх обставин марнобуло очікувати успішних результатів у протистоянні з реальнимзлом яке дедалі більше зрощувалося Тим паче що найвища державна влада в Україні завждипроявляла зацікавленість у підборі таких ldquoпатріотівдержавниківrdquo які віддані не служінню народові і суспільному благу априслужуванню олігархам Алевін не був би Матвієнком якбине зумів ldquoперегризатиrdquo перепони якби не навчився досягатиldquoне завдяки а всуперечrdquo

Його поривання наполеглива самовіддача цементували вірув ті кращі часи коли правлячакаста стане взірцем для підвладного народу не завдяки мандатам багатству ldquoвиборамrdquo а черезчесноти духовності мудростіпатріотизму Для цього Український народ має бути освіченим ісвідомим щоби не відчинятидвері настіж усім бо зайди однаково лізуть через вікна щоби невручати долю свою і наступнихпоколінь перевертням і зрадникам щоби не терпіти і не послуговуватися моральним упадкомпровідників а навчитися достойно жити і поводитися як з друзями так і з недругами

Життя людське ndash короткамить Не встиг недомріяв недосказав недоробив недолюбивhellipПроте світлі думки і вчинки Анатолія залишаються З нами поміж нас і для нас Вони як душевний щем за життям памrsquoять іспогад нагадування сущим в українському світі що шуліки ніколи не стерегтимуть голубів а московський наїзник не охоронятиме наше національне поле Віннагадує і спонукає чинити гідно ізгідно українських смислів усвідомивши що Нації замало добрих хліборобів і гарних проповідників їй необхідний гордий духldquoнепосидючого лицарстваrdquo (Святослава) вічна любов до Свободи здатність бачити Шевченківзаобрій де ldquoнебо упирається вземлюrdquohellip

Поміж нас і для нас22 березня Анатолію Матвієнку виповнилося б 68 Не судилося Хоча не віриться що

такого енергійного життєствердного непогамовного можна зупинити Серед великогокола людей які знали Анатолія існує розмаїття думок почуттів ставлень оцінок щодообразу цієї яскравої індивідуальності зарядженої на дію з високими цілями

14

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Читацьке віче ldquoПисьменник повинен бути генератором змін Так було вікамиrdquo

Ольга ЯВОРСЬКА членкиня НСПУ Львівщина

З Павлом Федюком (літературний псевдонім Павло Ясінь)мені допоміг познайомитись у1994 році блаженної памrsquoятіписьменник Іван Гнатюк Він подарував Павлові збірку моїх віршів ldquoЗелений зарінокrdquo а Павлопередав мені книгу своїх новелldquoСамотня зірницяrdquo з автографомі запросив до співпраці бо працював тоді головним редакторомжурналу ldquoЛітературний Львівrdquo

Зачарована його творами і заінтригована можливістю надрукуватися в журналі я одразу жпоїхала до Львова Павло зустрівмене дуже привітно Був це середнього зросту чоловік міцноїбудови з приємним голосом проникливим поглядом чорних яквуглини очей

ndash Коли я вперше читав твоюпоезію мене не полишало дивне відчуття начебто ми давно знайомі

Я залишила папку на столі редактора а невдовзі у журналі ldquoЛітературний Львівrdquo зrsquoявилася мояпроза

ldquoЯ відчуваю слово на смак ndashписав мені у листі ndash Бути письменницею і водночас бути собою ndashвизначена тобі доля Ти вродженадля творчостіrdquo

Спілкуючись з ним я не моглане потрапити під вплив його широкої розхристаної натури Нестримний гарячий емоційнийhellip

З розповіді Павла дізналасящо за бунтарську вдачу його буловідраховано з Львівського державного університету Найкращімолоді роки минули на лісосплавах в Сибіру Тільки з початкомперебудови повернувся до Львоваі вже в часи незалежності закінчив університет Павло постійноперебував у творчих задумах ітворчому пошуку Йому булопритаманне природне відчуттякраси філософське мисленняглибокий патріотизм Він як ніхто підтримував колег що творили у провінції завжди дававслушну пораду і підтримку

У його душі були гори і полонини гірські потоки й безмежжяпростору клекіт громів і шум дощів Він був людиною вулканіч

ного характеру але водночас лагідною простою і дуже щирою

Одухотворено читав свої новели метаючи вогонь чорнихблискучих очей

ldquoМихайло Осадчий дорікнувмені за песимізм а я з тим не погоджуюсь У моїх творах дійснобагато людського розпачу безнадії туги Це зумовлено тим щопережив наш народ Але ж там єімпульси гумору багато світла ідобраrdquo (П Ф)

У його прозі крім трагізму єволя духу глибина внутрішніхвідчуттів Твори глибоко драматичні і емоційно проникливіПрекрасна мелодійна моваhellip

ldquohellipЯка повінь Повінь густогомісячного сяйва Воно прибувало іприбувало Ми попливли на ньомуна той берег Доплисти б разом непотонути А воно сяйво як живесрібло спливало у долини переповнювало потоки і натікало у Черемош Місяць як срібний князьпишний та могутній І весна налюбуватися не могла залюбиласяу ньогоhelliprdquo (П Ф)

Це тільки один абзац з книгиписьменника ldquoГуцульська мадонна у весільній сорочціrdquo Моваплавно і легко тече через душувиводить її з нудного побутовогобудня на чарівну ldquoповінь місячного світлаrdquo

ldquoРівного йому не бачу в сучасній українській прозіrdquo ndash писав той же Михайло Осадчий

Виходець із гуцульського се

ла серцем і душею вростав у рідні Карпати Виступав на захистрідної землі жив в імrsquoя рідногослова високо ніс честь і гідністьвідважного гуцула

ldquoДві стихії заволоділи моїмсерцем ndash стихія любові до слова істихія любові до Україниrdquo ndash виповідав душу у листі

ldquoВ мене відсутня аура спокою ірівноваги Слово рятує мене від втоми дає відчуття життя Я не можу жити поверхневими враженнями я прагну вогню інтиму і правдиЦе фантоми моєї долі Ницість недругів і недоброзичливців накриваємене з головою як хвиля Словеснібаталії цинічна підла гра графоманів виводять мене з рівноваги Ненавиджу запроданствоrdquo (П Ф)

Бунтарська непримиренністьсвята жертовність в імrsquoя Українибезмежна любов до рідного краюпроявляються у внутрішньомустані його героїв

Душа автора летіла як птах урідні гори і полонини За кожноюновелою максимальна напругадушевних сил бо як зазначавМикола Холодний література ndashце теж Колима

Біль і трагізм ndash від глибинипочуттів від трагізму цілої епохиСоковита мова з гуцульським діалектом межування дійсності змістикою глибокий патріотизм івисока гідність української душіпритаманні його творам

ldquoПисьменники є справжні а єldquoпросунутіrdquo Багато маститихмають фори але не мають таланту Присудження премій ndash целітературні торговищаrdquo (П Ф)

Він нікого не боявся і всі проце знали Його твори ndash це частина історії це реальна дійсністьжорстока оголена правда

ldquoНіякого визнання державностіукраїнської мови і української націїнемає Підкуп на кожному кроціПисьменник повинен бути генератором змін Так було віками Всепережите переслухане збурюєтьсяв памrsquoяті до болю стискає серце ітоді я мушу писатиrdquo (П Ф)

ndash Чого ти найбільше боїшся ужитті ndash запитала колись я його

ndash Втратити близьку людинубоюся тих писак що зазіхають начуже боюся облесних бо вони лукаві боюся розчаруватись у друзях боюся збайдужіти

Він сам визначав що вартодрукувати над чим треба додатково попрацювати а що нікудине годиться

ldquoКоли пишеш відштовхуйсявід конкретної події якщо твір відображає правду він має право нажиття Сучасна дійсність буквально закидує нас низькопробнимитворами а деякі критикипесимісти пророкують загибель українській літературі але треба знаходити золоті перли творчості серед купи мотлохуrdquo (П Ф)

Його взаємини зі світом булинепростими суперечки з опонентами ndash безкомпроміснимиМожливо через це так жорстокопобили Павла напередодні нового 2001 року про що я дізналася зповідомлення Львівського радіоПисьменник тривалий час перебував на межі життя і смерті переніс кілька складних операцій Улікарні написав повість ldquoРіздво вреанімаціїrdquo Після виписки не мігдовго сидіти за столом його постійно мучив головний біль зrsquoявилися галюцинації

ldquoНаш народ так тлумили і намагалися знищити фізично так намвбивали в голови що ми продажнітак розкидали по всіх куточках світу що ми врештірешт повірили усвою меншовартістьrdquo (П Ф)

Павлові було притаманне неабияке почуття гумору про що засвідчує сатирична повість ldquoЛьвівська прописка або Дівка з хатоюrdquo

Зустрівши його після лікарнія не могла не помітити як вінзмінився Погаслий погляд перекошене посіріле обличчя зсутулена постаріла постатьhellip Намагався відмежуватись від усіх занепав духом Шкодував що немає біля чого навіть тост виголосити Казав що працює над трилогією біографічного характеру уякій планує якомога ширше висвітлити гуцульські звичаї традиції історичну правду народу

Востаннє ми зустрілись натрамвайній зупинці неподалікпамrsquoятника Іванові ФедоровуВиглядав дуже змученим ледвепереставляв ноги Побачившимене зрадів Його як здавалосянеприязний досі погляд потеплів Скаржився на самотність іголовний біль Мова була тихоюневиразною Через кілька місяців мене боляче вразила звісткапро смерть Павла Федюка Тогож дня я записала у своєму щоденнику

ldquoЗ болем довідалась що талановитий письменник Павло Федюк з яким ми були добримидрузями раптово помер Останнім часом я ніяк не могла віднайти його (оскільки на телефоннідзвінки ніхто не відповідав) Немали інформації про нього і моїдрузіписьменники

Яскрава неповторна особистістьhellip Навколо його імені плелися всякі інтриги в звrsquoязку з тимиперемінами які звалилися наПавла після жорстокого побиттяневідомими нападниками Вчинена наруга зруйнувала фізичне іпсихічне здоровrsquoя з тих пір йогопереслідував дух смерті Болитьте що дехто з письменників піарився на цій біді

Коли Павло працював головним редактором газети ldquoЛітературний Львівrdquo то не мав відбоювід ldquoталантівrdquo які знаючи йогопроблему проявляли надмірнугостинність в очі лестили а опісля виставляли на поглум

Болить те що такий потужнийталант згорів передчасно і трагічно Літературний критик ПетроСорока назвав Павла ldquoмайстромпсихологічної новели яких сьогодні мало в українській літературіrdquo (ldquoУдогонь словаrdquo) ldquohellip я поніс зсобою болісномертвенний йогопогляд і учеписту думку що великим талантом Господь майже ніколи не ощасливлює людину а значно частіше розчавлює їїrdquo (П С)

На жаль так і сталося Маючичесну неприборкану вперту натуру Павло Федюк згорів як смолоскип Його смерть ndash безумовновелика втрата для України Вінбув справжнім письменникомУсі хто читав його твори підтвердять мої слова

Олена ГОРОБІЄВСЬКА наукова співробітниця Чернівецького меморіального музеюВолодимира Івасюка

1 квітня 2021 року відомомульвівському фотохудожниковізаслуженому працівникові культури України Любомирові Степановичу Крисі виповнилося б 80

Пrsquoять років тому до дняпамrsquoяті автора славнозвісної ldquoЧервоної рутиrdquo у виставковій заліЧернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка було відкрито виставку світлинЛюбомира Криси ldquoТа в мене спогадів є повна скриняhelliprdquo На жальсам фотомайстер на ту пору не змігприїхати але присутні побачилипонад 30 фотографій ЛюбомираСтепановича які зберігаються уфондах музею Володимира Івасюка світлини зроблені за життякомпозитора (Володя з ріднимиЛюбомира Криси портретні 19751977 років низка світлин родини звідпочинку у Гагрі зокрема наозері Ріца у 1976 року Володимирзі співачкою Софією Ротару уЛьвові) та фотографії зробленівже після його трагічної загибелівідкриття виставок і проведеннярізноманітних заходів відкриттямеморіальної дошки у Львовісвітлини на могилі на Личаківському кладовищі Михайло Івасюк перед обличчям сина в скульптурі перший фестиваль ldquoЧервонарутаrdquo у Кіцмані і Чернівцях 1989року експозиція музею В Івасюка концерт у Києві ldquoПовернення

В Івасюкrdquo Щодо різновиду фотознімків то серед них є портретні групові сюжетні Більше звичайно чорнобілих світлин алечимало і кольорових

Народився Любомир Степанович 1 квітня 1941 року в містіСяноку на Лемківщині (Польща)в сімrsquoї Стефана і Йосифи У 1946році разом із батьками був переселений (операція ldquoВіслаrdquo) наЛьвівщину де згодом народилисяйого молодші сестри Лідія і Даріята брат Володимир

Після закінчення середньоїшколи з 1961 по 1964 рік служиву Збройних силах на ЗакавказзіВищу освіту здобував в Українському поліграфічному інститутіна факультеті графіки працював урізних установах Львова Протягом багатьох років працював творчо у 2010 році отримав почеснезвання ldquoЗаслужений працівниккультури Україниrdquo є автором іспівавтором низки книжок і фотоальбомів зокрема ldquoВізит благодаті Фоторозповідь про перебування Глави держави ВатиканСвятішого Отця Папи РимськогоІвана Павла ІІ у Львові 2527 червня 2001 рокуrdquo альбомфоторозповідь ldquoТак булоhelliprdquo фотоальбомldquoВолодимир Івасюк Вернись ізспогадівhelliprdquo (до 60річчя композитора і поета Володимира Івасюка)альбом спогадів ldquoВолодимир Івасюк Відлуння твоїх кроківhelliprdquo

Знайомство Любомира Крисиз Володимиром Івасюком булозаочним через пісню коли вперше почув ldquoЧервону рутуrdquo ТодіЛюбомир Степанович навіть гадки не мав що колись заприятелює і навіть породичається з композитором

У 1972 році Івасюк переїхав доЛьвова щоб навчатися у консерваторії Так склалися обставинищо цього ж року він познайомився із Любомиром Крисою а згодом у 1975 році Любомир Степанович одружився із сестроюВ Івасюка Галиною ldquoВолодя бувцікавою особистістю дивувавсвоєю обізнаністю в царині музики мистецтва філософії Бувуважним співрозмовником умівслухати і говорити мав ґрунтовнізнання з української та світовоїлітератури Крім музики і медицини захоплювався фотографією кінозйомками прекрасномалював а влітку виїжджав наморе і плавав з маскоюrdquo ndash згадував Любомир Криса

Поєднували друзів не лишеродинні звrsquoязки а й спільне захоплення ndash фотосправа На тупору порівняно із сучасним виготовленням фотографій це бувпроцес доситьтаки трудомісткий Використовувалося багатоприладів бачок для проявленняплівки фотозбільшувач кюветкирізного розміру та розчини про

явник стопрозчин фіксаж Одне із головних правил при виготовленні фотографій ndash темрявапри проявленні плівки та використання червоного світла Майже на кожному етапі важливимбуло дотримання температурногорежиму вказаного для проявлення плівки і фотопаперу

Перші фотографії Володимирзробив коли ще навчався у Кіцманській загальноосвітній школіndash на початку 1960х років Здебільшого фотографував рідних іблизьких його серцю людейбатька матір сестер бабусюОлександру Василівну няню Мілю подругу Людмилу ШкуркінуВ майбутньому ndash друзів родинитому в Івасюків такий великийфотоархів

Тоді поширеною була чорнобіла фотографія кольорові ж виготовлялися нечасто бо це вима

гало чимало часу сили матеріальних витрат І Любомир Степанович вивчив технологію виготовлення кольорових світлинякою одразу ж зацікавився Володя Він запропонував посперечатися пообіцяв виготовити 50 кольорових фото Любомир Степанович лише з того посміявсяНаступного дня хоч він і заставпогром у квартирі Володі алеобіцяні фотографії були на дивозроблені Тож суперечку Любомир Криса програв

На жаль талановитого композитора та фотомайстра Володимира Івасюка нема вже понад 40 років відійшов в інший світ 5 квітня2019 року і фотохудожник Любомир Криса але нам залишена їхнябагата творча спадщина пісніінструментальні твори малюнкифотографії кіноархів В Івасюката титанічний доробок Л Крисиадже завдяки його світлинам можемо побачити окремі яскравісторінки життя В Івасюка Своїми неперевершеними і високохудожніми роботами ЛюбомирСтепанович збагатив фонди Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка

У Кіцманському історичномумузеї відкрито фотовиставкуприсвячену 80літтю від дня народження Любомира Криси Позавершенні карантинних обмежень ми щиро запрошуємо відвідати її усіх шанувальників творчості Володимира Івасюка та відомого львівського фотомитцяЛюбомира Криси

Стихія невгамовної душі

laquoІ буде вічна наша дружбаhellipraquo

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

ldquoНеможливо переоцінити роль коломийок у формуванні життєвих цінностей в усвідомленні неповторності українцівrdquo 15Читацьке віче

Антоніна ЦАРУКм Кропивницький

Живе собі поважний чоловік ndash Поважний на роботу і на вік

У когось повно клопотів журбиА він ndash багач У нього є скарби

Василь Густі

Коли йому ldquoтринадцятий ми-налоrdquo напросився піти зі стар-шою сестрою Христиною на ве-чорниці бо дуже хотілося пісень наслухатися народними пере-казами розжитися Переодягне-ний у дівоче вбрання (аби старші парубки не витурили) він роз-кошував у народному слові та дотепі А вже у восьмому класі власноруч записав понад дві ти-сячі автентичних текстів Згодом сходив у пошуках казкарів-спі-ваків-оповідачів легенд і народ-них анекдотів лицедіїв тради-ційних обрядів не тільки рідне Закарпаття але й сусідні регіо-ни записав вертепне дійство й мелодику наспівів уклав понад двадцять бібліографічних по-кажчиків письменників-земля-ків написав історію літератури рідного краю в персоналіях став автором понад сотні видань іні-ціатором і організатором народ-ного музею в рідній школі села Копашнева на Тячівщині захис-тив докторську з мистецтвознав-ства

Про вміння доводити справу до філігранної краси свідчать біо-графічні факти як знайшов ру-кописи народних пісень записа-них Панасом Мирним й Іваном Біликом і вперше опублікував їх як підняв депресивну сільську школу до такого рівня що з усі-єї України сюди тягнулися колеги за досвідом як знаходив неймо-вірних оповідачів казок і запису-вав кожне слово як прихиляв до-віру майстрині співу вправністю на кроснахhellip

Іван Васильович Хланта зі-знався що потужний емоційний заряд дають йому зустрічі з об-дарованими носіями фольклору що й ldquoвиправдовуєrdquo його при-сутність у часі У цьому вислов-люванні ndash і пієтет до істинно-го таланту й усвідомлення свого шляху та місії ndash бути містком у триванні традицій слова мовле-ного і співаного аби передати знайдені скарби кожному з нас і наступним поколінням ldquoМоє життя ndash дорога земна дорога радості й болюrdquo ndash лунає бадьо-рий голос ювіляра зі сторінок повісті його земляка Івана Губа-ля ldquoВолодар мудрості народноїrdquo (2004) Духовне подвижництво І Хланти не може не захоплю-

вати своєю одержимістю Чи не тому про нього пишуть поети і професори а біобібліографіч-ний покажчик укладений Воло-димиром Качканом (Ужгород Патент 2008) лише рецензій на творчість І Хланти містить май-же дві тисячі позицій

Минулого року побачив світ ваговитий фоліант коломийок ldquoСпіваночки мої миліrdquo зібраний і впорядкований невтомним ман-дрівником із тайстрою за плечи-ма Неможливо переоцінити роль коломийок у формуванні жит-тєвих цінностей в усвідомлен-ні неповторності українців Дух національної самоідентичності оприявлений Великим Кобзарем теж має коломийкове коріння

Видання презентує розлога авторська передмова Коломий-ки згруповано за тематикою та-ким чином що постають образи героїчних борців за волю рідного краю і риси вдачі носіїв спокон-вічних для Закарпаття професій ndash вівчарів і бокорашів Виріз-няються коломийки повrsquoязані з дозвіллям молоді танцями музикою порою дівування-па-рубкування жартами і порада-ми думками про шлюб Окремі тематичні групи складають ре-крутські пісні заробітчанські родинно-побутові й весільні соціально-побутові (про багатих і бідних антипияцькі сучасні) Багато коломийок оспівують людську діяльність опосередко-вано ndash через предмети вжитку одяг (сорочина кожушок рука-виці крисаня крайка ширінка ndash хустина тощо) традиційну їжу (ріпляночка паска писанка) пропонують психологічні па-ралелі візуалізованих почувань викликаних співпереживанням із рослинним і тваринним сві-том птахами (дуб зелененький висока яблунька квітуча чере-шенька ластівочка зозулень-ка когутик) Із розсипів слів і вrsquoязанок мотивів постає живе

полотно буття з побутом і свя-тами надіями і втратами емоці-ями і роздумами

Жива мова в коломийковій мелодиці ndash як гірська річка на полонині Панорамне бачення змінюється деталями зафіксо-ваними в традиційних тропах психологічна емпатія змінюєть-ся народним гумором що іноді переходить у сарказм І в усьому оспіваному світі розлита світла любов до всього і всіх до Тиси і трембіти ягнят і ldquoбокорикаrdquo до милого легіника і ldquoдітиниrdquo до хлопців ldquoфайних як коси-ціrdquo до струн золотеньких гусе-льочок з барвіночку і цимбал із рути сопілочки яворової і милої співаночкиhellip Та й хіба може бу-ти інакше якщо народ має гли-бинне переконання що все на-роджується з любові і прагне саме її Тому коломийка схиля-ється над колискою і проводжає в далеку дорогу сміється і пла-че викриває хиби і сподіваєть-сяhellip

На порозі ювілею доктора мистецтвознавства Івана Хлан-ти народного Скарбничого який продовжує дивувати свої-ми відкриттями хочеться поба-жати йому многая рясних вро-жайних літ

Невтомний вчений із тайстрою за плечимаДо 80-ліття унікального фольклориста Івана Хланти

Хланта Іван Співаночки мої милі ndash Ужгород Патент 2020 ndash 824 с

Оксана ЯСІНСЬКА завідувачка Музею писанкового розпису

Під такою назвою у львів-ському видавництві ldquoКолесоrdquo не-щодавно побачив світ унікаль-ний мистецький альбом що став результатом багаторічної пра-ці відомої дослідниці й попу-ляризаторки народного мис-тецтва писанкарки членкині НСМНМУ Віри Манько

Віра Манько за освітою ndash поліграфіст закінчила Україн-ський поліграфічний інститут у Львові (тепер Академія друкар-ства) тривалий час працювала у видавництві ldquoСвічадоrdquo Пи-санкарством захопилася трид-цять пrsquoять років тому Спочатку писала писанки для себе на-вчала друзів і знайомих згодом вела шкільний гурток писанкар-ства Постановила собі за ме-ту навчити писати писанки яко-мога більше людей Відтоді не припиняла досліджувати й ви-вчати автентичні зразки писа-нок з багатьох музейних фондів і приватних збірок та традиції повrsquoязані з цим давнім видом народного мистецтва

Щороку поповнювалась і особиста колекція що налічує близько 3500 зразків писанок на основі якої Віра Манько підготу-вала й видала науково-популяр-

не видання ldquoУкраїнська народна писанкаrdquo що містить 1446 взір-ців писанок з різних етнографіч-них регіонів України Ця книжка побачила світ у 2001 р у видавни-цтві ldquoСвічадоrdquo і стала настільки популярною що її перевидавали вже кілька разів а переклади на англійську німецьку французь-ку та польську мови дали можли-вість познайомити з українською культурою широку світову гро-мадськість

Вагома частина колекції Ві-ри Манько належить писан-кам Покуття цінність яких ndash у збереженій автентичній мові

орнаменту кольору символів та локальній приналежності до конкретного осередку самобут-нього етнографічного регіону де мистецькі традиції не були перервані навіть у роки тоталі-тарного радянського режиму Ці писанки дослідниця придбала в народних майстрів на передве-ликодніх ярмарках у Заболотові Кутах Косові Коломиї Льво-ві чи відтворила за світлинами Тож велика колекція покутських писанок і зібрана інформація про них спонукали невтомну дослідницю підготувати науко-во-мистецьке видання ldquoПокут-ські народні писанкиrdquo

У багато ілюстрованому 200-сторінковому альбомі пред-ставлено понад 1000 зразків дав-ніх і сучасних писанок близько ста майстрів двадцяти відомих осередків Покуття Частину з поданих у книжці писанок Віра Манько відтворила на основі му-зейних і приватних збірок зокре-ма Музею писанкового розпису інші було придбано дослідницею у майстринь на передвеликодніх ярмарках

У виданні авторка подає ха-рактерні особливості техно-логії написання писанок їх-ню орнаментику колористику

та символіку історію розвитку писанкарства на Покутті ін-формацію про дослідників і ко-лекціонерів Окремий розділ в альбомі відведено ярмаркам у Заболотові які промовисто за-свідчують що традиція писан-ня писанок на Покутті живе й розвивається

Нове видання що стало ре-зультатом великої подвижниць-кої праці Віри Манько слугу-ватиме невичерпним джерелом натхнення і творчих ідей для ши-рокого кола митців стане в на-годі кожному хто прагне пізнати традиції мініатюрного мистецтва Покутського краю

laquoПокутські народні писанкиraquo

Гаджет книжку не замінитьКсенія КОВАЛЕНКО десятикласниця учасни-ця гуртка ldquoЮні журналістиrdquo Пrsquoятихатського центру про-фесійної допрофесійної та позашкільної освіти Дніпро-петровська область

Не знаю як хто а я любов-но зберігаю абетку у віршах подаровану батьками Ни-ні мені 15 років я навчаюсь у десятому класі а тоді була зо-всім маленька Пригадую як любила гортати сторінки тієї книжечки розглядати малюн-ки вчити за ними літери

Інтернет компrsquoютери та інші гаджети вже давно стали частиною нашого повсякден-ня Людство постійно еволюці-онує та робить багато відкрит-тів які сприяють тому щоб життя стало зручнішим У нас сучасної молоді вся реальність знаходиться у смартфоні Тому варто йому вийти з ладу і ми вже не можемо втямити чим зайнятися куди себе подіти

Наш світ змінюється і це важко не помітити То чи є у нас гарантія що через кілька років з нашого життя не зник-нуть і книжки

Ідучи по вулиці часто по-мічаю людей занурених у свої гаджети А коли бачу тих хто читає паперову книгу то це сприймається як якась ди-вина Книжка й справді ди-во А якщо порівняти з тим ча-сом коли книги тільки почали створювати і коли для звичай-них людей вони були чимось недосяжним то зараз книга ndash найзвичайніша річ яка є у вільному доступі для кожного

Для когось це ndash дивовиж-ний світ відкриттів і пригод який захоплює в якому мож-на перепочити від реальності часом забути про власні нега-разди Для іншого книга ndash па-перові сторінки з літерами під обкладинкою

Особисто я ціную кни-ги і люблю читати Обожнюю Стівена Кінга Джейн Остін Крісту фон Бернут Читаю-чи отримую насолоду відпо-чиваю душею Хоча повинна визнати я зустрічала мало од-нолітків які б мали подібні ін-тереси Нині мої ровесники здебільшого повrsquoязують своє життя із всесвітньою мере-жею а книги як правило чи-тають в електронному вигляді

У мене теж є електронна книга часто для читання я ко-ристуюсь телефоном бо це зручно Але незважаючи на ці переваги я переконана що електронна книга ніколи не за-мінить справжньої Бо читання паперової книги ndash дуже глибо-кий процес справжнє таїнство коли на читача мають вплив друк оформлення врешті за-пах друкованих сторінок що несе в собі якусь магію І це вже не кажучи про те що під час читання паперової книги мож-на кілька разів знайти улюблене місце перечитати його і відчути зовсім інший ефект відмінний від того аби ми те саме робили з електронною книгою

Безумовно я продовжу-ватиму читати і користувати-ся тільки справжніми книга-ми бо саме вони ndash особливі для мене

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

16 Кінозал ldquoФільм ndash ода Матері Батьківщині людяності любові до ближньогоrdquo

ТИЖНЕВИК ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА laquoПРОСВІТАraquo імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АНОНСШефредактор

Павло МОВЧАН

Відповідальна за випускЛюбов ГОЛОТА

Р е д к о л е г і я

Любов ГОЛОТА (голова)

Павло МОВЧАН

Микола ТИМОШИК

Георгій ФІЛІПЧУК

Заступник головного редактора з виробничих питаньНаталія СКРИННИК

2780130 (телфакс)

Відповідальний секретар

Ірина ШЕВЧУК

Відділ культури

Едуард ОВЧАРЕНКО

2793955

Літературна редакторка

Галина ДАЦЮК

Коректорка

Олена ГЛУШКО

Компrsquoютерна верстка

Ірина ШЕВЧУК

Володимир ЖИГУН

Черговий редактор

Едуард ОВЧАРЕНКО

Бухгалтерія

2794146

А д р е с а р е д а к ц і ї вул Хрещатик 10Б

м Київ 01001

Email slovo_prosvityukrnethttpslovoprosvityorg

httpprosvitanewsorgua

Надруковано в ТОВ ldquoМегаПоліграфrdquo 04073 м Київ вул Марка Вовчка 3

Листування з читачами mdash тільки на сторінках газети

Відповідальність за достовірність інформації несуть автори

Редакція залишає за собою право редагування та скорочення текстів

Редакція не завжди поділяє погляди своїх авторів

При використанні наших публікацій посилання на ldquoСлово Просвітиrdquo

обовrsquoязкове

І н д е к с г а з е т и ldquoСлово Просвітиrdquo mdash 30617Засновник

Всеукраїнське товариство ldquoПросвітаrdquo імені Тараса ШевченкаРеєстраційне свідоцтво

КВ 4066 від 02032000 р

Марія ВАЙНОчленкиня Національної спілки кінематографістів України

Режисера Тараса Ткаченка знаю ще зістудентських літ Навчався в майстерні Бориса Савченка Дебютував дипломною ро

ботою ldquoТрагічне кохання для зрадливоїНуськиrdquo Вже тоді заявив про себе як молодий режисер який вміє розказувати кінообразами Далі були інші відомі фільми зокрема ldquoПраво на Надіюrdquo ndash про кохання з різницею у віці (жінка набагатостарша) ndash і режисер підніс те почуття управо на життя Тарас Ткаченко завжди переконливий в ідеї яку несе Потім ldquoГніздогорлиціrdquo ndash драма нашого часу ndash заробітчанство і родина в Україні Уміє режисероповідати про стосунки через вміло окреслені характери героїв ldquoОркестровка героївrdquo ndash звучна без фальшу А ось недавно ndashldquoЧорний воронrdquo ndash фільм один з найпатріотичніших зі створених бо говорить просамоідентифікацію українця крізь призмуісторії і призму свого ldquoЯrdquo Усе що можнабуло вкласти в кінематографічну форму зароманом (адже не все епічне ndash кінематографічне) ndash виткав вималював кінопое

тично закарбував Тепер фільм є уYouTube і доступний не лише в кінотеатрах Далі були документальна епопея ldquoЛуганський форпостrdquo ndash про оборону Луганського

аеропорту документальний фільм ldquoКобзар Історія однієї книгиhelliprdquo ldquoВолодимирІвасюк життя моє обірвана струнаrdquo (авторсценарію) ldquoІван Миколайчук книга життяrdquo (співрежисер) ldquoСтепан Бандера Цінасвободиrdquo та інші Цей жанр достойний урежисерському виконанні

І ось ndash телевізійний 4серійний фільмldquoМамаrdquo Він виходить за межі часто поспішного (у виробництві) телевізійного серіалу Це добротне кіно Промовиста лаконічна назва яка (що не часто буває у фільмах неперекладних) ndash озвучується голосом він чіпає проникає і залишається резонує проекцією в серці кожного бо тутархетип Великої Матері яка народжуєростить відпускає і чекаєhellip ndash у часі нашомуhellip Вона здатна і чинить подвиг за якийне дають нагород ndash просто аби ldquoбутиближче до синаrdquo) Там немає ldquoчужихrdquo іldquoсвоїхrdquo дітей Усіх їх поєднує образ величної Матеріhellip

Кінострічка поглинає всього тебе і невідпускає до кінця Режисер уміє створювати саспенс (наростаючу напругу сприй

няття) А це неабияка характеристика сучасного митцяФільм ndash ода Матері Батьківщині людяності любові доближнього Режисер окрімпрофесійних знань ndash носіймасштабного мислення світосприйняттяhellip Тільки тоді вінndash справжній диригент кінематографічного дійства яке незалишає байдужим глядача ndash іможе створити шедевр

Фільм має душу Це живийорганізм часу світоглядногобачення зрештою розуміннялюдських страдницьких дольце організм який вже живе ібуде житиhellip

Тут є речі які сприймаються як відкриття для кожногохто безпосередньо не зіштовхувався з подібним Тут те що несе війна жертви життів жертвисоціуму жертви розбрату Дужепромовисті діалоги дуже коректний тоннепростої подачі матеріалу Вражає кульмінація та болісна розвrsquoязка але не безнадійна бо синові (вже не чужому) ndash відчиняєдверіhellip Тут сльози самі скапують подекудихочеться кричати й зупинятиhellip

Серед творців кінороботи варто відзначити автора ідеї Валентину Руденко (воснову фільму лягли реальні події) а також сценарну групу Валентину РуденкоТараса Ткаченка Миколу Рибалка операторапостановника Дмитра Кіптілогохудожникапостановника Шевкета Сейдаметова Фільм створено на студії ldquoОсновафільмrdquo за підтримки продюсерськоїгрупи телеканалу СТБ та частково ndash Міністерства культури та інформаційної політики

Варта окремої уваги органічна гра акторів прекрасної Олесі Жураківської (мама) Костянтина Корецького (Бодя) Михайла Кришталя (Санич) Тамари Антропової (Люся) Максима Боряка (Олежика)та Миколи Боклана Олександра БожкаДарії Матвєєвої й усіх інших

Переповідати фільм не варто Тут дуже багато поза кадром Треба дивитися йосмислювати Автори підвели до цьогоглядача Діалоги прочитуються поміжкадрами Це гідна кінематографічна робота

Фільм ldquoМамаrdquo режисера Тараса Ткаченка тепер можна дивитися і в YouTube Телевізійний чотири серії пронинішню епоху і два світи України про велику материнську душу яка живе в тих світахhellip

ЗЗ вв еерр нн еенн нн яядо наших читачів

передплатників просвітян

Друзі Тижневик ldquoСлово Просвітиrdquo ndash один із небага

тьох нині існуючих островів незалежного українського слова в інформаційному морі mdash за певногоldquoсприянняrdquo нашої влади опинився на межі припинення свого існування І тільки ми самі хто любить шанує і дорожить українським правдивим іобrsquoєктивним словом можемо допомогти ldquoСловуПросвітиrdquo Будьяка фінансова підтримка видан

ня ndash це вагомий внесок в українську справу Тожподаємо Вам наші банківські реквізити

АТ ldquoАльфаБанк рр UA 30 3003460000026002016994001 отримувач ГО ldquoВсеукраїнське товариство ldquoПросвітаrdquo ім Тараса Шевченка код ЄДРПОУІНН 00031756

Призначення платежу заповнюється платником так щоб надати повну інформацію про платіж

Минулого тижня на наше прохання про допомогу для газети ldquoСлово Просвітиrdquo відгукнулися

1 Воротинцева З І mdash 300 грн2 Гураль О В mdash 1000 грн

Будьмо разом

ФФііллььмм яякк жжииввиийй ооррггааннііззмм

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

Героїня Кенгіру 3ldquoТи лише подивися Оленцю який світ краснийrdquo

Олена БОНДАРЕНКО

Років у пrsquoять в Луганську я загубилася Ми йшли-йшли я трималася за мамину руку і рап-том рука десь поділась а я опи-нилися сама серед вулиці

Мабуть мама мене тут-таки знайшла Але стан ndash відчаю жа-ху самотності безпорадності й беззахисності ndash запамrsquoятався на-завжди Тепер от він виринув ізновуhellip

Коли мама була в реанімації а я у звичайному ldquoковідномуrdquo від-діленні мені дозволили до неї на-відатися Вона завжди була не-величкою а це стала зовсім як пташечка Я гладила її личко ху-десенькі ручки примовляючи ldquoМамочко моя маленькаhelliprdquo

Моя маленька відважна пта-шечко Господь дав тобі стільки талантів Ти пречудово співала і вишивала У сірі радянські ча-си наші розкішні ситцеві й шта-пельні сукні пошиті тобою вби-рали очі

А як ти малювала У табо-рі твоя дружба з дівчатами-захід-нячками почалася з різдвяних і великодніх поштівок що ти ма-лювала для них на якихось випад-ково вцілілих від ldquoшмонуrdquo шмат-ках паперу Мабуть і зараз чиїсь діти чи внуки бережуть ті пошті-вочкиhellip

Мій дід Санько (Олександр Якимович) мав 4 класи осві-ти і курси рахівників Переказу-ють рахівником та бухгалтером був дуже добрим Навесні 1941-го дістав скерування на роботу до Краснодона трохи згодом пере-віз дружину й доньку

У червні 1942-го коли вже підступали німці діда забрали до ldquoтрударміїrdquo рити окопи Дружина з донькою повернулися до рідно-го села Оріхівки Потайки від ма-ми дівчисько передало подружці листа для хлопчика В листі бу-ло про кохання про ldquoСлава доро-гому Сталінуrdquo і про ldquoСмерть фа-шистським загарбникамrdquo

Подружку німці забрали з ldquoмолодогвардійцямиrdquo Листа во-на передати не встигла його зна-йшли й приїхали по маму Били мордували вона казала що нічо-го не знає й то була чистісінька правда Звідки їй було знати про ту ldquoгвардіюrdquo ndash де Оріхівка а де Краснодонhellip

Бабуся днювала й ночувала під поліцією аж поки хтось пора-див принести все що є Викупила за бутиль самогону та дві ldquoтурець-кіrdquo шалі з посагу Гнала пішки дів-ку від Краснодона до Оріхівки штурханами обидві голосили

2 квітня 1943 року за мамою приїхав СМЕРШ Швиденько дали сумнозвісну ldquoдесяткуrdquo ndash як усім хто ldquoвижил зна-чит сотруднічалrdquo

1946-го зненацька вже із зони етапували до Москви у Лефорто-во Бо вийшов роман Олександра Фадєєва ldquoМолодая гвардияrdquo На ролі головних ldquoзрад-ницьrdquo було призначе-но ldquoподружек Вирікову і Лядскуюrdquo

(Із Зінаїдою Вирі-ковою познайомилися вже після реабілітації До тих пір обидві вважа-ли іншу вигаданим пер-сонажемhellip)

А тоді свіжими слі-дами фадєєвського ро-

ману ldquoпрототипrdquo треба було підігнати під образ Від моєї ма-ми вимагалося зізнання уhellip зра-ді ldquoМолодої гвардіїrdquo Її не допи-тували ldquoслідчіrdquo й самі знали що питати нічого Її просто три ро-ки катували з однією вимогою ldquoПідписуйrdquo Потім ndash відкрита форма туберкульозу Ліків не да-вали Померти ndash теж Коли об стіну розбила собі голову вряту-вали Повинна була дожити до суду

Чергова ldquoпідсаднаrdquo ldquoПідпи-ши ти ж така молоденька засу-дять відправлять у зону в боль-нічку виживешhelliprdquo

Якось я спитала що саме во-на підписала Мама сказала ldquoЯ не знаюhellip Був чистий аркушhelliprdquo

На суд її вдягли в чиїсь гарну сукню і туфлі на підборах Спів-камерниця зронила ldquoЗначіт рас-стрєл оні так всегда дєлаютhelliprdquo

Дали 15 років суворого режи-му Казахстан Табір ldquoСтеплагrdquo (Особлаг 4) с Джезказган Кенгірhellip

Її справді чомусь трохи ліку-вали На рентгені вони й поба-чилися ndash лікар-вrsquoязень Ференц і Оля Як багато інших молодих людей примудрялися передава-ти одне одному записочки В од-ній він написав що кохає й хотів би мати її за дружину

16 травня 1954 року почалося Повстання Мої майбутні мама і тато були першою парою з бага-тьох що вінчалися Вінчав їх ка-толицький священник отець Ан-тон Куява а свідками були воїн УПА пан Володимир Караташ і його майбутня дружина Анна (Нуся) Людкевич

На той час моя мама від по-друг-західнячок вже знала правду і про нелюдську радянську вла-ду і про нашу страшну трагічну і героїчну історію Із зацькова-ної жертви завдяки їм вона стала Українкою

26 червня о 330 до зони уві-йшли танки Українки у виши-ванках узялися попід руки і ви-йшли назустріч заступивши

собою друзів Танки рушили по людяхhellip Хто вихопив мою ма-му і вкинув у якусь яму ndash вона не памrsquoятає Ніби якийсь товариш мого батькаhellip На той момент во-на вже носила менеhellip

Організаторів і керманичів розстріляли Кількасот перевели на тюремний режим Понад 1000 ldquoособливо активнихrdquo завантажи-ли у потяг і добу тримали без води на пекучому сонці Померлих ви-кидали з вагонів і так залишали

Потім потяг рушив На Си-бір В Озерлаг Там народилась я Коли мене помираючу від недокрівrsquoя мали передати до дит-будинка мама оголосила сухе го-лодування І перемогла Моїм дідусеві й бабусі дозволили при-їхати по мене Вони привезли ме-не з Тайшета до Оріхівкиhellip

Дуже багато людей знали що моя мама ні в чому не винна Але не було жодної людини яка б ві-рила що її реабілітують ldquoЕто же ldquoМолодая гвардіяrdquohellip

Вона домагалася справедли-вості роками вперто затято не ремствуючи Лише ночами в на-шій однокімнатці гадаючи що я сплю шепотіла до Господа ldquoБо-

же милостивий та праведний поможи заради моєї дитиниhelliprdquo Її викликали до КДБ і вимагали припинити Погрожували ldquoдоба-віть єслі малоrdquo На цей випадок тримала в мішечку сухарі просо-тані цукровим сиропом

Справою маминої реабіліта-ції займалися А Сахаров О Бон-нер С Аверинцев ще багато ін-ших людей

23 березня 1990 року ldquoПоста-новление особого совещания от 29 октября 1949 года в отношении Лядской Ольги Александровны отменено и уголовное дело пре-кращено производством за от-сутствием в ее действиях соста-ва преступления Лядская Ольга Александровна по данному делу

реабилитированаrdquoЧерез 50 років

кати реабілітували свою жертвуhellip

У неї була хво-роба Паркінсона від важенного фар-бопульта з яко-го вона фарбувала тепловози на лу-ганському ldquoзаво-ді ОРrdquo Останніми роками вона пере-стала чути а потім і бачити й це її ду-же гнітило Бо вона перестала бачити й чути світ який ні на мить не перестава-ла любити

Життя здавалося зробило все аби людина озлобилася зне-навиділа зачерствіла серцем

А моя маленька матуся лю-била його життя Вона любила природу тварин живопис і пое-зію особливо ndash крім української ndash японську Залишилися альбоми репродукцій живопису її улюбле-ні збірочки танка і хокку Зали-шилися її акварелі Тихенько по-ки бачила вона писала спогади

Мріяла повернутися ldquoдодо-муrdquo до рідної Оріхівки проси-ла поховати її біля тата й мами Та дорога додому не має кінця ndash Ро-сія захопила і наше рідне селоhellip

Мама ціле життя любила мо-го батька і цю любов теж залиши-ла мені

Моя мамочка мабуть була останньою з кенгірцівhellip

Я уклінно дякую всім-усім хто записав з нею інтервrsquoю і хто писав і говорив про неї за її життя Дякую свп Юрію Ко-зовському який допомагав ма-мі боротися й підтримував її Юрію Щекочихіну і Надії Аж-гіхіній Олександрові Рябо-крису за фільм із мамою і Галі Дацюк за публікації й радіопе-

редачі Олександрові Зінченку за статті й телефільми Дякую мо-їй дорогій посестрі Лесі Коков-ській-Романчук за роман ldquoЛица-рі любові і надіїrdquo де серед героїв ndash мої батьки Дякую Володими-ру Вrsquoятровичу за виставку ldquoТрі-умф людини Мешканці Украї-ни які перемогли ГУЛАГrdquo де є й моя мама

Дякую Тобі Господи що дав мені мою Маму

Я доземно вклоняюся кож-ній і кожному хто всі дні й ночі коли мою родину викошував ко-від підтримували нас молили-ся розраджували і допомагали з усіх сил

Там у реанімації гладячи ма-тусине волосся і маленькі ручки я благала свою мамочку не лиша-ти мене Вона боролася 18 днів А потім зробила для мене останнє на цьому світі свою велику волю до життя віддала меніhellip

Тепер Божою Волею я маю жити щоб встигнути розпові-сти про мою маму Дівчинку з ма-ленького українського села яка перемогла ГУЛАГ

Бо всім нам як ніколи по-трібні Любов і Надія Міць Духу Відвага і Віра в Україну

Вночі все стихає і в нашій спорожнілій оселі тихо проростає матусина пісня ldquoОй хмелю мій хмелю хмелю зелененькийhelliprdquo

І знов і знову я чую її рідний голос ldquoТи лише подивися Олен-цю який світ краснийrdquo

Тепер ndash назавждиУ 1994 році в газеті ldquoНеза-

висимостьrdquo зrsquoявилася стаття ldquoКенгір-1954rdquo ndash до 40-річчя Кенгірського повстання Про це тоді практично не писали але мені вдалося зібрати до-статньо матеріалу і свідчень Мала й світлину зовсім моло-дих жінок увrsquoязнених Кен-гірського табору які згодом стануть учасницями повстан-ня а деякі з них загинуть під гусеницями совєтських тан-ків

У день виходу публікації (збіг) до редакції завітала на-ша колега заступниця голови Народного Руху України Оле-на Бондаренко і глянувши на світлину сказала

ndash А ось моя мама ndash і пока-зала на вродливу жінку в білій вrsquoязаній хустині

ndash Так мені відкрилася іс-

торія Ольги Бондаренко (Лядської) у якій здається зібрано найвищої сили ви-пробування яке тільки може випасти на одне життя жінки Сфальшована історія в книзі ldquoМолода гвардіяrdquo стала під-ставою для звинувачення її у зраді родінє увrsquoязнення на 10 років ГУЛАГу позбавлення прав переслідування на три-валі 45 років

Після нашої першої зу-стрічі я написала матеріал ldquoСЧ666rdquo ndash такий табірний но-мер носила Оля на руці За цим номером її кликали наглядачі й охоронаhellip

Але буде в умовах нево-лі дивовижна зустріч із ма-дярським лікарем Ференцом Варконі що стане коханням на все життя ldquoМене най-більше вразило те що в умо-вах ГУЛАГу люди зі своїм ко-ханням як квіти з каменю проростали і з ним вивер-шувалися до небаrdquo ndash скаже згодом Олена Бондаренко донька Ольги і Ференца на-роджена в ГУЛАГу 40 днів і ночей тривало повстання 40 днів і ночей люди були віль-ними за ґратами Після по-разки Олю та інших учас-ниць повстання етапували в Сибір до Тайшету Але вона вже буде іншою

Доленосним для Олі стане спілкування з жінками із За-хідної України що відбувати-муть терміни за участь в ОУН і УПА Уроки правдивої історії спільні традиції свята загарту-ють і утвердять Ольжине укра-їнство

hellipУ 1990 році її реабіліту-ють вона дочекається неза-лежності України Житиме в Києві серед найрідніших лю-дей ndash донечки Олени внучки правнукаhellip Листуватиметь-ся телефонуватиме твори-тиме і любитиме білий світ Ми створимо з пані Оленою Бондаренко не одну передачу на Українському радіо про її Маму оприлюднимо наші іс-торії у книжках ldquoЯнголи не-бесної чотиrdquo і ldquoОдна з Насrdquo І скільки вона жила я відчу-вала на Лівому березі її світ-лу присутність Веселку понад Дніпром що єднала Україну зі своєї рідної Слобожанщини до моєї рідної Волині Тепер ndash назавжди

Галина ДАЦЮК

Мама Дівчинка яка перемогла ГУЛАГ

Символи Кенгірського повстання

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

4ldquoЩе ніхто з сучасників не зробив так багато

для збереження памrsquoяті про Дніпрові пороги і їх популяризації як Микола ЧабанrdquolaquoПросвітаraquo сьогодні

Людмила ЛЕНДАс Василівка-на-Дніпрі Січеславщина

Я кби мені запропонували назвати найулюбленішо-го письменника я б ні

на мить не замислившись на-звала імrsquoя певно більш відо-ме й шановане в діаспорі ніж в Україні ndash Микола Чабан До ре-чі Вікіпедія пише про нього ан-глійською й арабською мовами Його добре знають на рідній Сі-чеславщині-Дніпропетровщи-ні де подібно до свого кумира академіка Дмитра Яворницько-го він побував у кожному насе-леному пункті з краєзнавчими поїздками Цей ldquoкраєзнавець-всезнавецьrdquo за словами Гали-ни Пагутяк ndash ldquoнайкращий дні-провський краєзнавецьrdquo за оцінкою доктора історичних на-ук Юрія Мицика Примітно що після кожної такої поїздки най-частіше у власні вихідні зрос-тала кількість охочих перед-платити обласну ldquoЗорюrdquo на сторінках якої заслужений жур-наліст України Микола Чабан вів рубрику ldquoТочка на картіrdquo висвітлював новини культур-но-мистецького життя друку-вав власні розвідки про пись-менників краю видатних діячів колишньої Катеринославщи-ни повертав із небуття розшу-кані в архівах раніше заборонені і забуті імена земляків зокре-ма представників Розстріляно-го Відродження Січеславської ldquoПросвітиrdquo тощо

І кожна така краєзнавча роз-відка нарис стаття були унікаль-ним дослідженням науковця за-хопленого процесом пошуку що присвятив йому усе життя не змарнувавши жодної хвилини Зрозуміло що кожна заробле-на копійка йшла на ті пошуки книжки поїздки а ще доводило-ся приплачуватиhellip очима ldquoЇхні душечки хочуть щоб ми про них згадалиrdquo ndash врізалася в памrsquoять фраза вимовлена ним в одній з радіопередач І ось уже тисячі і тисячі світлих душ дивляться на читача із світлин 100-150-річної давнини розшуканих дослідни-ком у нащадків по всьому світу

У вірші-присвяті до ювілею Миколи Чабана його учитель Костянтин Семенович Дуб до-цент Дніпровського університету ім Олеся Гончара чудовий поет ldquoромантик зорецвітного світан-няrdquo написав так

В Миколи є своя отара Думок і почуттів ndash гораІ крила сонячні ІкараІ віща в пошуках зоряЗrsquoєднав історії всі датиСтруснувши пил знов відновивТам де розводили дебатиЛюдей достойних нам явив Та коли йому виповнилось 60

ldquoпід передзвін дозрілого вікуrdquo і коли імrsquoя Чабана зникло зі сто-рінок найстарішої газети Украї-ни стало зрозуміло що саме він був її душею бо ldquoЗоряrdquo без нього якось збіднілаhellip

А ще не була підтримана іні-ціатива великої частини гро-мади міста і області про надан-ня Дніпропетровську історичної назви Січеслав Запорозька Січ як відомо була по суті своїй першою демократичною респу-блікою в Європі в часи Серед-ньовіччя до того ж 5 із 8 січей знаходились саме тут ldquoЯк же можна таким не пишатисьrdquo ndash риторично запитував Микола Чабан Натомість місто отрима-ло куценьке імrsquoя продублював-ши назву річки ndash Дніпро А на-

зва області ndash Дніпропетровська ndash продовжує прославляти імrsquoя одного з організаторів Голодо-мору в Україні А ще невпізнан-но змінилось обласне радіо на якому неперевершений опові-дач людина енциклопедичних знань Микола Чабан вів рубри-ку ldquoКраєзнавчі подорожі з Ми-колою Чабаномrdquo Вівhellip

Однак після виходу на пен-сію діяльний і творчий Микола Петрович знайшов своє покли-кання ndash він вибухнув феєрвер-ком власних книжок матеріали для яких збирав впродовж життя Його науково-популярні видання ndash це елітне читання для тих хто цікавиться українською історією містять безліч фактів унікальних документів світлин Вони напи-сані справжнім майстром слова живі і спрямовані у вічність Він досяг такої досконалості у пода-чі історичних фактів ілюструючи їх захоплюючими епізодами з лі-тератури архівними знахідками фразами з листування тощо що читаєш історію мов цікаву казку Прочитавши кілька Чабанових книг складається враження що ти закінчив історичний факуль-тет Переконана що його оригі-нальна творчість ndash вміння ство-рювати живу книжку з людським обличчям ndash унікальне явище в лі-тературі яке ще отримає оцінку фахівців і буде гідно поціноване Я ж як читачка дивом дивуюся і щиро захоплююся цілеспрямова-ністю автора ndash відданого послі-довника справи академіка Явор-ницького його закоханістю в історію працьовитістю аж до са-мозречення Інакше як можна було за од-не коротке життя зро-бити стільки корисно-го для України

hellipЧитаю зараз книгу Миколи Чаба-на ldquoНа терезах вічнос-тіrdquo (Дніпро ldquoЛіраrdquo 2020) Смакую насо-лоджуюсь і дуже хочу щоб читання якомо-га довше не закінчу-валось Це не книга а свято Великий фор-мат чудова полігра-фія 150 нарисів май-же на 500-х сторінках 600 () рідкісних світ-лин Скарбниця знань І не просто уні-кальні розповіді з іс-торії Новомосков-ського повіту а історія Січеславщини цілої України від доби ко-зацтва до наших днів

написана в захопливій формі роз-кішною українською мовою Де її можна знайти Складне запитан-ня напевно в автора адже на-клад мізерний ndash 200 примірників

Мине небагато часу і книж-ки Чабана стануть рідкістю І які книжки Ось далеко не повний їх перелік ldquoВічний хрест на грудях земліrdquo ldquoСічеслав у серціrdquo ldquoСу-часники про Яворницькогоrdquo ldquoУ старому Катеринославі (1905mdash1920 рр)rdquo ldquoДіячі Січеславської ldquoПросвітиrdquo (1905mdash1921)rdquo ldquoМан-дрівки старим Камrsquoянськимrdquo ldquoПтахи з гнізда Придніпровrsquoяrdquo (55 нарисів про славних випус-кників Катеринославської кла-сичної гімназії) тощо Він спів-упорядник книг ldquoІ поліг наш народ наче скошене житоhelliprdquo ldquoГолодомор 1932mdash33 років на Дніпропетровщиніrdquo ldquoШевчен-кіана Придніпровrsquoяrdquo ldquoКобзаrdquo ldquoЗабутою Україноюrdquo тощо Ав-тор книги про піонера україн-ського кіно Данила Сахненка Член Міжнародної асоціації біло-русистів М Чабан (його мама бі-лоруска) видав збірку білорусько-го фольклору ldquoЗаспявай мне на матчынай мовеrdquo

А ще ніхто з сучасників не зробив так багато для збереження памrsquoяті про Дніпрові пороги і їх популяризації як Микола Чабан У 2019 р коштом онучок Павла Козаря які живуть із родинами у США він організував перевидан-ня чудово ілюстрованої книжки Павла Козаря ldquoЛоцмани Дніпро-вих порогівrdquo із власною перед-мовою і доповненнями До ре-чі вона вже видана англійською

мовою Останнім часом з власної ініціативи пан Микола ще й екс-курсії вихідного дня проводить на пороги

Я ж відкрила для себе твор-чість М Чабана 12 років то-му Проживши багато років у Василівці-на-Дніпрі працюю-чи в школі навіть гадки не мала яку унікальну історію на жаль геть забуту має ця місцевість Та ось вийшли друком ldquoМате-ріали для історико-статистич-ного опису Катеринославської єпархіїrdquo Феодосія Макаревсько-го А в книжці ndash інформація про те що саме тут знаходить-ся затоплене Дніпровими вода-ми раніше відоме на всю Євро-пу природне диво ndash славетний поріг Ненаситець (Ревучий Ре-вун Ненажера Дід-поріг) отой ldquoПуп Земліrdquo з його надпотуж-ною позитивною енергетикою (абсолютний плюс 10 за 10-баль-ною шкалою) всім порогам по-ріг і родоначальник усіх порогів символ волі і незалежності При-голомшливим відкриттям стало аргументоване припущення що найімовірніше саме тут місце за-гибелі князя Святослава про що свідчить меморіальна дошка в селі Микільське-на-Дніпрі що навпроти Василівки А далі по-трібна інформація із різних дже-рел пішла ніби сама собою Ко-ли людина знаходить правильну стежину в житті то сили Кос-мосу їй допомагають І невдовзі прийшло розуміння того що са-ме тут знаходиться місце увічне-не великим Кобзарем у ldquoЗапові-тіrdquo адже ревів стогнав і плакав Дніпро лише в єдиному місці ndash на порогах в гранітному річищі між Дніпром-містом і Запоріж-жям а саме Ненаситець-Ревучий був найгучнішим найстрашні-шим і найвідомішим Недарма ж після знищення Запорозької Січі перший губернатор Катеринос-лава І М Синельников попро-сив саме цю місцевість у імпе-ратриці Катерини і приблизно 1777 р заснував тут слободу Ва-силівку на честь свого старшого сина Василя і збудував над по-рогом Ненаситцем палац А йо-го праонука Катерина Ларош (Синельникова) так була зако-хана у Василівку що заповіда-ла поховати себе тут Померла у 1903 р в Петербурзі та була пе-репохована згідно з заповітом

На жаль у 1917 р більшовики не лише зруйнували панський має-ток а й викинули тіло Катерини зі склепу пристосувавши його під силосну яму Про це у Васи-лівці ще й досі добре памrsquoятають А ось про її взаємини зі славет-ним композитором П І Чайков-ським який Катерині присвятив фортепіанну пrsquoєсу 8 ldquoДіалогrdquo ndash повідав розшукавши їхнє лис-тування Микола Чабан

Так ось 12 років тому мені по-трапила до рук його книжка ldquoСу-часники про Яворницькогоrdquo яка вийшла друком у 1995 році В мrsquoякій обкладинці надрукова-на на дешевому пожовклому від часу папері з портретом милого десь 85-річного ldquoдідусяrdquo на об-кладинці якого я з якогось дива спочатку сприйняла за автора ще й посумувала підрахувавши що тому ldquoЧабановіrdquo на сьогодні має бути не менше 100 літ

Книжка вразила навіть після побіжного перегляду і прочитан-ня вступної статті автора А мате-ріали про легендарного академіка і Дніпрові пороги були дібрані з такою любовrsquoю і пропущені через душу письменника що я захо-плена одразу закохалася в Явор-ницького ldquoПрацюй працюй не задивляючись уперед і не озира-ючись назад працюй не споді-ваючись нізвідки й ні від кого ні нагороди ні похвальби працюй доти поки не відмовляють руки й доки бrsquoється живе серце у тво-їх грудях працюй на користь тво-го народу й на пожиток краю який тобі дорогийrdquo Та ж ці слова Яворницького як памrsquoятку варто сьогодні вручати і випускникам і депутатам і президентам

А яким красенем постав на сторінках книжки знаменитий поріг Ненаситець А оті 20 сторі-нок Чабанових ldquoПримітокrdquo ndash ці-ла історія Враження було таке що ця книжка написана саме для мене

Цілий рік лежали ldquoСучасни-ки про Яворницькогоrdquo поруч на тумбочці Щодня бодай кіль-ка хвилин читала-перечитува-ла книжку і вчила її напамrsquoять Мабуть існує якийсь містичний звrsquoязок між письменником і чи-тачем який закохується в йо-го твір Ви не повірите але од-ного спекотного дня я побачила автора разом з групою краєзнав-ців і директоркою місцевого Бу-динку культури біля власних во-ріт Попри те що саме читала ldquoШевченкіану Придніпровrsquoяrdquo де було кілька Чабанових фо-тографій першої миті його не впізнала Зі мною привітався

середнього віку чоловік зі спокійною гідністю в погляді І тут раптом я ldquoпрозріваюrdquo не віря-чи власним очам ldquoВи не Чабан часомrdquo ldquoА що схожий на ньогоrdquo ndash сміється у відповідь

Три години приєм-ного спілкування про-майнули як одна мить Це був не просто ldquoви-щий пілотажrdquo професій-ної комунікабельності досвідченого журналіс-та а й щось дуже-дуже тепле Безмежно вдячна долі що мене знайшла ота Чабанова книжка Зацікавившись прочи-тала майже все ним на-писане і щиро дякую авторові за знання яки-ми він мене збагатив За-здрю тим хто ще має від-крити для себе творчість Миколи Чабана

laquoПрацюй не задивляючись уперед і не озираючись назадraquo

Микола Чабан дає автографи учням середньої школи в селі Миколаївка Новомосковського району

Микола Чабан Рубанівська балка

5

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

laquoПросвітаraquo сьогодніldquoАвтор книги ndash істинний будитель людських душ нашляху духовного поступу не лише правдивим словом а й доброчесними вчинками і діямиrdquo

Валентина СЕМЕНЯК

В особі Юрія Заяця з Тернопілля поєднується багато талановитих граней поетгуморист краєзнавець патріот громадський діяч Його характеру притаманнобагато чеснот дотримання слова чесністьзагострене почуття справедливості відтакndash правдива і жива любов до рідного краюдо маленької батьківщини ndash Великого Раковця Не дивно що автору не склалоособливих труднощів у виборі назви своєївагомої дослідницької праці над якою вінпрацював десять років ldquoВеликий Раковецьrdquo постає у своїй величі не тому що така географічна назва села (хоча це важить)а тому що це рідна материзна яка постаєвелично перед серцем автора Щоб зрозуміти й осягнути цю істину пану Юрію ldquoдалосяrdquo десять років ndash саме стільки часу вінзбирав по крихті будьяку інформацію якастосувалась Великого Раківцяhellip

Використані джерела на які посилається автор ndash це праця в численних архівних установах (Збаразьких районних відділів культури освіти районних ndash лікарніархіву) музеях а ще ж ретельне вивченняісторичної літератури ndash праць Грушевського Дорошенка Крипrsquoякевича Субтельного Аркаса Це приватні архіви О Денищука О Кривокульського сімейнийархів Петра Івановича Смажука церковний архів села історичні видання з Лондона Торонто Вінніпегу щоденник поручика М Дікарєва (1914) тощо За жанром написання ndash це історикокраєзнавчий нарис який має в собі двадцять три розділищо рясно ldquoпересипаніrdquo чорнобілимисвітлинами 460 сторінок Зrsquoявилась унікальна краєзнавча розвідка у вигляді розкішного книжкового фоліанту завдяки фінансовій підтримці Миколи Миколайовича Ніколюка корені родоводу якого сягають згаданого села видавництво ldquoНОВОградrdquo Особливе натхнення автор черпавспілкуючись із односельцямираківчанами Іваном Довганем Миколою Ніколюком Тимоном Гордзієм Микохорем Бринюком Петром Куликом Миколою Цицюрою Терентієм Паньком ГалиноюШубською Олегом Козубським Миколою Складанюком Василем Медвідем

Оленою Гордзій Євгенією Галайчук Богданом Кучеруком Максимом ВолянюкомФедором Мандебурою Григорієм Панасюком Степаном Галетою Петром Гордзієм Євгенією Хаблюк Василем ХарчукомПрофиром Волянюком Мотрею МарчукАфанасією Домбровською З пошануванням і поіменно згадує кожного з них А щедякує (світлої памrsquoяті) очільнику обласного архіву Богдану Хаварівському та Богдану Гарасимчуку завідувачці читальної залиархіву Марії Дацюк Над створенням багатосторінкової книги потрудилася славнавидавнича команда ndash Галина ПаливодаНадія Тарасюк (літературні редактори)Тетяна Беркита (верстка) Наталка Гарасимчук (компrsquoютерний набір)

Автор торкається найдавніших часівволинські племена Київська Русь Волинське князівство Велике Литовське князівство Річ Посполита імперська РосіяhellipЦікаво перечитувати сторінки де йдетьсяпро скасування кріпосного права (1861)про відкриття однокласної школи у Великому Раківці (1870) Пишучи про реформу1874 року (про обовrsquoязкову військову повинність з 21річного віку) краєзнавецьоприлюднює світлини документів пропризов рекрутів з Вербовецької волостіКременецького повіту куди з 1864 рокувже входило і його згадане село Особистомене вразила інформація про столипін

ську аграрну реформу (1906) колиукраїнців заохочували переселятисяна вільні землі Сибіру і ДалекогоСходу З України виїхало більше 16млн осіб торкнулось це і раківчанПро неймовірну бідність волинськихселян напередодні Першої світовоївійни розповідається в однойменному розділі А ще виявляється у Великому Раківці квартирувався 176йвоєнносанітарний транспорт 24їпіхотної дивізії 25го корпусу 11ї армії ldquoФронт стояв на місці відчувалась нестача харчів і боєприпасівСолдати хворіли на тиф і дизентеріюЗа час постою 176го санітарноготранспорту у Великому Раківці померло від ран і хвороб семеро солдатів Усі вони поховані на цвинтарі сВ Раківця де і донині збереглися

памrsquoятні хрести на їхніх могилахrdquo За цейчас (1917ndash1918) багато селянських дівчатпобралися із солдатами і разом з ними виїхали на їхню батьківщину

Як давні буремні події торкнулися селазацікавлений читач дізнається у розділахldquoУНР Українська держава директорія(1917 ndash 1920 рр)rdquo ldquoВеликий Раковець(1920 ndash 1939 рр) Панська Польща)rdquo ldquoПерші совіти (19391941 рр)rdquo ldquoНімецька окупаціяrdquo ldquoДругі совіти (1944 і 1950 рр) Боротьба УПА під час радянської дійсностіrdquoldquoКолгоспне село за радянського панування(1948 ndash 1991 рр) ldquoХрущовська відлигаrdquoldquoБрежнєвський застійrdquo ldquo ПеребудоваrdquoldquoВеликий Раковець у Незалежній УкраїніrdquoldquoЦеркваrdquo ldquoОсвітаrdquo ldquoМедицинаrdquo ldquoТоргівляrdquo ldquoПоштаrdquo ldquoКультураrdquo ldquoОбряди та звичаїrdquo ldquoЗемлеробство Сільські майстриумільціrdquo ldquoВідомі люди селаrdquo Мова представлених документів промовиста характеристики Великораковецької сради на такзваних куркулів 1947 року звіт про хід колективізації (1950) витяги з протоколів тощо Неможливо читати без сліз списки дезгадуються імена та прізвища молодих раківчан які загинули від рук енкаведистів

Процитую автора який посилається нагазету ldquoНове Словоrdquo (1937) адже прочитане перегукується із сучасним становищему культурному житті ldquoНа Кременеччині іВишнівеччині читальні (сьогодні ndash читай

бібліотеки книгарні) ldquoПросвітиrdquo закрилиЯкі зміни сталися після цього Молодьрозділилася на дві частини Одні взялисядо пrsquoянства і розпусти Довгими зимовимивечорами сходяться до жида до плебанії іграють в карти та клекчуть про книжку ічасопис навіть чути не хочуть Кажуть ldquoмине паниrdquo або ldquoне маємо грошейrdquo а на тютюн денатурат тверді комірці жидівськівитребеньки модні чоботи та інше ndash гроші мають Такі панки поробилися А старші також не ліпші Весілля не дадуть спокійно зробити Припинилася зовсім культура Але не всі були такіrdquohellip

Не кожне українське село має такийвизначний літературнийhellip ldquoпамrsquoятникrdquoСаме такі слова спадають на думку Невимовно пощастило раківчанам із працелюбним односельцем Юрієм Заяцем ndash автором шляхетного видання Будівельник зафахом Депутат Збаразької районної радитрьох скликань Делегат Всеукраїнськихзборів НРУ (1992 1995 2015 2017 рр)учасник Революції Гідності Його творичасто друкуються у газетах ldquoВісник історіїкраюrdquo ldquoВільне життя плюсrdquo ldquoСвободаrdquoldquoНаш деньrdquo ldquoНародне словоrdquo альманахахndash ldquoПодільська толокаrdquo ldquoКраю мій Борщівський краю стоголосийrdquo ldquoВеселасічrdquo друкувався у часописі ldquoЛітературнийТернопільrdquo у колективних збірках ldquoВідлуння Майдануrdquo ldquoТатовіrdquo Автор поетичної збірки ldquoЖиття моє немов рушникrdquoгумористичних ndash ldquoЗа язик вкусисяrdquo ldquoНу ізустрічrdquo а також історикокраєзнавчоговидання ldquoВеликораковецька церква Казанської Божої матеріrdquo Лавреат загальнонаціонального конкурсу ldquoУкраїнська моваndash мова єднанняrdquo (2017) Член Національних спілок України ndash журналістів та краєзнавців крайового літературного обrsquoєднання при ТОО НСПУ збаразької районноїлітературномистецької студії ldquoРушникrdquoДо слова від її керівника ВолодимираКравчука нещодавно дізналася що сільську дзвіницю у Великому Раківці спроєктував Юрій Заяць і разом з іншими майстрами її збудував Як усе символічно Автор книги ndash істинний будитель людськихдуш на шляху духовного поступу не лишеправдивим словом а й доброчеснимивчинками і діями

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ

Це перша спроба зібрати та систематизувати нариси і спомини про славні іменанаших козачок і сестер милосердя які вміли і воювати і гоїти рани Автор представив добу російськоукраїнської війни в1917ndash1920х роках крізь призму жіночихпостатей які і йшли в бій і могли чоловіків підняти в атаку легендарних підпільниць медиків письменниць і діячок культури У книзі названо понад півтисячі імендівчат і жінок які боролися за незалежність нашої Батьківщини і віддавали за цесвоє життя А часто й імrsquoя героїні не збереглося Український воїн якому пощастило вціліти в боях і виїхати за кордон може й згадав ту невідому сміливицю якаврятувала йому життя але ж імені її він незапамrsquoятав або й не знав Роман Ковальпише ldquoБагато українців назавжди пропало а з ними і памrsquoять про Визвольну боротьбу мільйони ж українців нажаханіапокаліптичним терором на десятиліттяміцно стулили вуста і не передали нам тойскарб знань про найкращих який мусилипередатиrdquo

Серед героїчних жінок було багатопросвітянок Українська інтелігенція несла рідну національну культуру в народ Українці не збиралися ні з ким воювати і незбиралися когось завойовувати Простохотіли власної держави де б українськанація могла вільно розвиватися Алезбройна агресія Росії змусила взятися зазброю Захищати Україну йшли ті хто відвідував ldquoПросвітиrdquo і ті хто працював уldquoПросвітахrdquo

Членкинею Київської ldquoПросвітиrdquo в1918 році була Катерина Грушевська донька професора Михайла Грушевського У1939 році військовий трибунал визнав їївинною у сприянні ldquoантирадянській діяльностіrdquo української націоналістичноїорганізації і засудив до 8 років позбавлення волі де вона й загинула

Анна Кондратченкова була головою

ldquoПросвітиrdquo в місті Брацлаві в 1917 роціПідполковник Армії УНР Михайло Середавідзначав ldquoНаціональний рух і широка українізація дісталися в ldquoПросвітіrdquo в досвідчені рукиrdquo

Тетяна МихайлівськаЦимбал бралаучасть у роботі ldquoПросвітиrdquo потім буларозвідницею українських повстанців згодом написала цікаві спогади Українськукультурницьку роботу продовжувала і веміграції ndash працювала в ldquoПросвітіrdquo в БуеносАйресі (Аргентина)

У липні 1919 року на залізничній станції Фастів чергувала учасниця місцевоїldquoПросвітиrdquo Євгенія Вовкова Вона влаштувала зіткнення двох потягів ndash ешелонубільшовицьких вояків які тікали від Липовця під натиском козаків подільськогоотамана Ананія Волинця і більшовицького бронепотяга що поспішав на допомогумосковським окупантам За 4 версти відФастова два потяги зіткнулися Потужнийвибух струснув околиці

Більшовики кинулися шукати винуватця За чверть години всі шляхи та виходи біля станції були перекриті червоноармійцями Євгенія Вовкова щоб не потрапити до ворога живою застрелилась

Маруся Тарасенко працювала в ldquoПросвітіrdquo в КамrsquoянціПодільському потім упідпіллі Була заарештована і після кількохмісяців чекістських тортур розстріляна

У 1920 році в камері Подільської губЧКповісилася 36річна Валентина Щирицяодна із керівників місцевої організаціїldquoПросвітиrdquo на Поділлі Роком ранішебільшовики в Києві розстріляли її чоловіка ndash губернського комісара освіти УНРЮхима Щирицю

Часто вся інформація про героїню му

ченицю за українську справу вміщається вкількох іноді всього лише в двох рядкахнаприклад ldquoБібліотекарка ldquoПросвітиrdquo вМогилевіПодільському Ніна Камінськазакатована ЧКrdquo

У боротьбі за визволення України брали участь і представники інших наційНаприклад Христина Пекарчук (дівочепрізвище Ізбицька) із заможного польського роду Після Лютневої революції1917 року вона з ще чотирма особами заснувала ldquoПросвітуrdquo в Сімферополі Поприперешкоди просвітяни провели українізацію трьох запасних полків що перебувалив Сімферополі організували хор аматорський гурток влаштовували літературніранки і навіть видавали газету спільно з татарами Христина Пекарчук згадувала

ldquoСпівпраця з татарами була якнайкращаrdquoПотім вона воювала за незалежність України в лавах українського війська була поранена Наприкінці життя Христина Пекарчук опублікувала спогади де зокреманаписала ldquoЯкби моя молодість та здоровrsquoямогли повернутися в мене було б тількиєдине бажання стати сірим безіменнимрядовиком в однострою Української Арміїrdquo

Після поразки Визвольної війни багатоїї героїв і героїнь мусили емігрувати і залишили нам цікаві спогади ПисьменницяГанна Журба згадувала Перший військовий зrsquoїзд у Києві ldquoМикола Міхновськийвиступав ldquoМуром китайським відмежовуватися від Московщини Раз на все рвати змоскалями а не ldquoпідтримувати контактrdquo ізними Україна повинна бути самостійна ане автономна Військо армія а не федераціяrdquo Але на нього накинувся письменникВолодимир Винниченко ldquoВиступати проти російської революційної демократії ndashце злочин чорносотенство ми тільки з царизмом російським воювали з народомросійським з демократією ndash ніколи Сором ганьбаrdquo

І знову ми повторили помилку нашихпредків початку ХХ століття Знову у насвиявилося мало міхновських і багато винниченків От тепер і розплачуємося

А під час Другої світової війни діячкиукраїнської культури гинули вже від кульнімецьких окупантів У Києві гестапівцірозстріляли Олену Телігу яка співпрацювала з Краківською ldquoПросвітоюrdquo а в Рівному ndash Харитю Кононенко яка відроджувала ldquoПросвітуrdquo і була заарештована за тещо допомагала УПА ліками

Книжка Романа Коваля ldquoЖінки у Визвольній війніrdquo ґрунтується на документахіз ГДА СБУ ЦДАВО України спогадахщоденниках і свідченнях вояків і воячокАрмії УНР та учасниць повстанськопартизанського руху Видання багато ілюстроване документальними фото Книгу видано коштом Союзу Українок Америки

Великий Раковець ndash очима й серцем краянина

Просвітянки у Визвольній війніСтоличне Видавництво Марка Мельника в серії ldquoВидатні українціrdquo ldquoБіб

ліотеки Історичного клубу ldquoХолодний Ярrdquo випустило 11ту книгу mdash ldquoЖінки уВизвольній війні Історії біографії спогади 1917ndash1930rdquo Романа Коваля

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

6 ldquoБоти mdash дієвий інструмент в руках політиків з метою дискредитації своїх супротивниківrdquoМова єдина

Одне з найчастотніших слів у нет-мережі ndash бот що є усі-ченням (способом аферези че-рез скорочення початку слова) від загальновідомого іменника робот З відкритих джерел зо-крема Вікіпедії відомо що ро-бот або бот а також інтернет-бот тощо (˂англ bot скорочено від англ robot) ndash спеціяльна про-грама що виконує автоматич-но іабо за заданим розкладом які-небудь дії через ті ж взаємо-дійники (інтерфейси) що й зви-чайний користувач Під час обго-ворення компrsquoютерних програм термін уживають здебільшого щодо Інтернету Зазвичай ботів призначають для виконання од-номанітної та повторюваної ро-боти з максимально можливою швидкістю (очевидно набагато вищою за можливості людини)

В англійській мові ndash robot [ˈrɘʋbɒt] має такі значен-ня n 1 робот механічна людина 2 автомат телемеханічний при-стрій 3 ав автомат управління a ~ bomb ав керована авіяційна бомба a ~ pilot ав автопілот a ~ plane безпілотний літак 4 пе-рен бездушна людина людина-машина 5 автоматичний сигнал вуличного руху (ВАУС 2011)

Бот ndash це лексична одини-ця утворена способом усічення (афереза) від робот ndash бот Має те саме значення що і робот себ-то автономна програма в Інтер-неті або іншій мережі що може взаємодіяти з системами або ко-ристувачами Крім того бот ndash це омонімна лексема ldquoличинка мо-тиля який є внутрішнім парази-том тварин зазвичай він живе в шлунку і проходячи через шлун-ково-кишковий тракт господаря осідає на земліrdquo

Перше вживання усіченої форми бот ˂робот датують 60-и роками ХХ століття тоді як дру-ге омонімне значення лексеми bot в англійській мові повrsquoязують із голландським фризьким чи ні-мецьким джерелом ХVI століття Є вже і складний похідник чат-бот первісно як служба обслуго-вування клієнтів щоб відповісти на запитання щодо товару по-ширений на інші інтернет-сфери спілкування зокрема Телеграм

Проте чи насправді робот і його похідник бот англійського походження як це нам вказують лексикографічні джерела англій-ської мови і наприклад Вікіпе-дія Звісно ні

Термін робот цього ро-ку святкує 100-літній ювілей Уперше це слово використав ві-домий чеський письменник Ка-рел Чапек 1921 року в своїй пrsquoєсі ldquoRURrdquo ldquoRossumovi Univerzaacutelniacute Robotirdquo де під словом робот крилися одухотворені потво-ри на зразок чудовиськ які хоч і біологічні істоти але їх мож-на зібрати з різних запчастин Спершу для таких людиновид-них істот Чапек використав за-позичене з латинської мови сло-во labor ˂ робота праця проте його брат ndash художник Йожеф Чапек засумнівався в звучнос-ті слова лаборжі в чеській мові і не відриваючись від мольбер-та сказав ldquoТо назви їх просто ldquoроботамиrdquo В основі цього но-

вотвору лежало знайоме чесь-ке слово робота що означає не просто будь-яку працю взагалі а надзвичайно важкий каторж-ний труд панщину

1923 року пrsquoєсу ldquoРУРrdquo пере-кладено англійською мовою а за кілька літ потому ldquoроботаrdquo вне-сено до Оксфордського словника (ЕСУМ 5 с 100)

1941 року американський письменник-фантаст Айзек Азі-мов (Ісаак Юдавіч Азімаў уро-дженець Білорусі) вдихнув у чеський новотвір друге дихання Вийшло його оповідання ldquoБре-хунrdquo де запропоновано перше похідне слово від терміна рoacuteбот ndash robotics (robot+technics робототех-ніка) тобто наука що розробляє і вивчає роботів За рік в опові-данні ldquoХороводrdquo Азімов сфор-мував три закони робототехніки ndash обовrsquoязкові правила поведінки

для роботів До цього роботи ці-кавили письменників переважно як механічні створіння що збун-тувалися проти людей

Етимологія слова робота ся-гає прасловrsquoянського orbiti ldquoпра-цювати на когосьrdquo похідне від orb ldquoрабrdquo старословrsquoянське ndash раб ldquoпрацювати на когось при-слуговуватиrdquo споріднене з дав-ньоверхньонімецьким ar(a)beit(ї) ldquoробота тягота нуждаrdquo серед-ньоверхньонімецьке ar(е)beit нижньоверхньонімецьке Arbeit ldquoроботаrdquo готське arbaips ldquoробота нуждаrdquo Натомість у словrsquoянських мовах маємо московське рабо-тать білоруське рабіць давньо-руське робити ldquoпоневолювати перетворювати на рабів працю-вати виконувати роботуrdquo поль-ське robiacutec ldquoробитиrdquo чеське robiti словацьке robitrsquo нижньолужиць-ке robiś болгарське работя ldquoпра-цюю обробляю землюrdquo сер-бохорватське рaacuteбити ldquoуживати користуватися використовува-тиrdquo (ЕСУМ 5 с 98ndash99) робить ˂ роб ldquoраб невольникrdquo (Фасмер ЭСРЯ III с 487)

То хто ж такі боти (ро-боти) сьогодні в інтернет-просторі що пройшли столітню еволюцію від новотвору братів Чапеків робот та етимологічного значення сло-ва ldquoроботаrdquo як рабство себто тяжка підневільна праця до усіче-ного похідника бот

Боти ndash це автоматизовані про-грами які залишають зазвичай ті самі коментарі під різними допи-сами Вони не провадять власної дискусії або її не аргументують (на відміну від тролів що є реальними істотами) Бот ніколи не відпові-датиме ndash він не вміє цього робити Боти атакують вливових публіч-них осіб інші їх не цікавлять На

бота слід скаржитися і забанюва-ти Боти впливають на суспільну думку та спрямовують її в потріб-не русло для тої чи тої політичної сили або бізнес-структури з чіт-ко визначеним завданням Боти mdash дієвий інструмент в руках полі-тиків з метою дискредитації сво-їх супротивників Для цього вони створюють так звані ботоферми як ще один метафоричний лек-сичний складний похідник утво-рений від рόбота що не думає а виконує механічну дію закладену з певною метою керівною силою Ботів розпізнають за відсутністю особистої інформації світлини та справжніх друзів наявності в дру-зів значної частини акаунтів які також схожі на ботів за цілодобо-вою активністю та ін

Отже еволюція чеськомов-ного індивідуального новотвору від братів Чапеків робот ˂робота свідчить не лише про семантичне розширення цієї лексичної оди-ниці під впливом розвитку тех-нічної думки і суспільних проце-сів а й про створення ще одного лексичного похідника бот в ан-гломовному інтернет-просторі у 60-х роках ХХ століття Можли-во висока продуктивність вжи-вання цієї лексеми зумовлена та-кож її омонімним значенням в англійській мові як ldquoвнутрішньо-го паразита тваринrdquo Хіба ж тепе-рішні інтернет-боти ndash це не па-разити (нахлібники) що живуть коштом чужої праці і чужих до-сягнень гарцюючи на сторін-ках неугодних комусь публічних осіб

З огляду на зазначену пито-му ще прасловrsquoянську етимоло-гію та функціювання вживання цього слова в нашій мові цілком прийнятне

ПРОТИАНГЛІЗМ від Ірини ФАРІОН25 БОТ

Олександра КАСЬЯНОВА фото Валерія ПОПОВА відділ звrsquoязків із громадськістю Інституту філології

В Інституті філології Київ-ського національного універси-тету імені Тараса Шевченка за участі першої леді Литви Діа-ни Наусєдєнє відбулося урочис-те відкриття Центру балтистики (Baltistikos centras)

Серед учасників події ndash ди-ректор Інституту філології про-фесор Григорій Семенюк дружи-на посла Литовської Республіки Вітє Сарапєнє канцлер Мініс-терства освіти науки та спорту Литви Юлюс Лукошюс (Zoom) ректор Університету Вітовта Ве-ликого (Литва) професор Йозас Аугутіс (Zoom) директор Центру балтистики професор Ігор Коро-льов

Відкриття Центру балтисти-ки в КНУ ім Т Шевченка ndash ви-значна подія не лише універси-тетського а й всеукраїнського масштабу оскільки це перший у Києві литуаністичний осеред-ок Подія свідчить про зміцнення двосторонніх відносин між Лит-вою та Україною розвиток ли-товсько-українських освітніх на-укових історичних і культурних взаємин

Ініціював створення Цен-тру балтистики в Інституті фі-лології Університет Вітовта Ве-ликого за підтримки Посольства Литовської Республіки в Украї-ні Міністерства освіти науки та спорту Литовської Республіки Київського національного уні-верситету імені Тараса Шевченка

ldquoВідкриття литуаністичного осередку є свідченням народжен-ня довготривалих значущих важ-ливих для обох країн відносин Це

нас обrsquoєднує допомагає вирішити важливі питання та мотивуєrdquo ndash сказав ректор Університету Ві-товта Великого професор Йозас Аугутіс Він подякував за під-тримку ідеї та її реалізацію наго-лосивши що завдяки директоро-ві Центру балтистики професору Ігорю Корольову новостворений осередок став одним із 40 балтій-ських центрів які беруть участь у проєкті Євросоюзу спрямовано-го на зміцнення та розвиток бал-тійських студій

В Інституті філології вивча-ють понад 30 мов Завдяки тако-му розмаїттю КНУ ім Т Шевчен-ка ndash єдиний заклад вищої освіти в Україні що входить у пред-метну номінацію ldquoСучасні мо-виrdquo всесвітньовідомого рейтин-гу якості вищої освіти ldquoQS World University Rankings by Subjectrdquo Литовська мова поповнила пере-лік мов які вивчають в Інститу-ті філології у 2019 року Як тре-тю мову її почали опановувати студенти освітньої бакалаврської програми ldquoПольська мова та літе-

ратура українська моваrdquo У 2020 році в Університеті відкрили ще одну бакалаврську освітню про-граму ldquoПольська мова та літера-тура англійська та литовська мо-виrdquo На сьогодні литовську мову в Інституті філології вивчають близько 30 студентів

Вітальне слово та подяку гос-тям завдяки яким відкрився центр виголосив і директор Ін-ституту філології професор Гри-горій Семенюк побажавши щоб мова багата історія та культу-ра Литовської Республіки при-ваблювали вступників а керів-ництво Інституту та Університету загалом намагатиметься створю-вати найкращі умови для розви-тку литуаністичних студій у КНУ

Під час урочистостей присут-нім продемонстрували відеопри-вітання студентів Інституту фі-лології які вивчають литовську мову

Перша леді Литви Діана Нау-сєдєнє та керівництво КНУ обмі-нялися символічними подарун-ками та зробили спільне фото

У Києві відкрито Центр балтистики

Проходив марафон у чотири етапи а його учасники порцій-но виконували тестові завдання впродовж майже місяця

Цей марафон ndash перший масштабний приклад проведен-ня учнівського конкурсу в дис-танційному форматі в Україні До його організації долучилися дер-жавні установи благодійні орга-нізації та приватний бізнес

У брифінгу взяли участь орга-нізатори марафону серед яких ndash представники ДНУ ldquoІнститут мо-дернізації змісту освітиrdquo МБФ ldquoЛіга українських меценатівrdquo та освітньої компанії HUMAN До обговорення результатів долучився заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового роз-витку цифрових трансформацій і цифровізації Артур Селецький

ndash Не може не тішити що до конкурсу були долучені діаспо-ри з різних країн світу ndash зазначив пан Артур ndash Важливо й те що серед учасників ndash конкурсанти з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської облас-тей Я вдячний компанії-партне-ру HUMAN що приєдналася до цього проєкту й організувала свя-то для такої великої авдиторії ndash не лише з України а й із багатьох куточків світу

Організатори повідомили що цьогорічна кількість учасників виявилася рекордною за всі ро-ки проведення Конкурсу з укра-їнської мови імені Петра Яцика Відбулося це завдяки вільному

доступу учнів до виконання тес-тових завдань Загальна кількість конкурсантів цього року стано-вила 25670 однак здолали всі ета-пи 11555 учасників (45)

Під час брифінгу оприлюд-нили рейтингову таблицю із за-значенням фіналістів і перемож-ців конкурсу Заради збереження конфіденційності даних ця табли-ця була сформована з ID-кодів учасників які вони отримали в системі HUMAN Тобто кожен конкурсант може ввести свій ID-код і побачити кількість власних балів та місце в рейтингу

ndash Учасники які посіли 1-3 місця будуть нагороджені ди-пломами МБФ ldquoЛіги українських меценатівrdquo ndash розповіла пред-ставниця Ліги Юлія Вознюк ndash Конкурсанти які вибороли пер-ші місця додатково отримають премії наших меценатів Питан-ня щодо нагородження срібних призерів вирішується можли-во їх також відзначать преміями Дипломи та премії вручатимуть у квітні-травні

Крім цього учасники які пройшли чотири етапи отри-мають іменні сертифікати а їхні школи зможуть до 30 квітня без-коштовно приєднатися до про-грами ldquoHUMAN Чемпіонrdquo що передбачає розширену технічну та клієнтську підтримку безко-штовні тренінги та доступ до ін-формаційних матеріалів

Власн інф

Конкурс Яцика в дистанційному форматіВсеукраїнський відкритий марафон з української мови

імені Петра Яцика цього року вперше відбувся в дистанцій-ному форматі на освітній платформі HUMAN й охопив тисячі учнів і студентів з усіх областей України Його результати презентували під час брифінгу

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

ldquoФотокартка повністю передає атмосферу 1970-х років стиль вбрання якість зйомки навіть вираз обличчяrdquo 7Книга в газеті

Закінчення Початок у ч 12-13 за 2021 р

Для мене він ndash справжній геройМені 18 а йому було б 86hellip

Минулого року ми вітали його з ювілеєм а невдовзі проводжали на той світ Я зовсім не очікувала весняного ранку на таку страшну звістку

hellipЩе юним Григорій позна-йомився з жінкою його життя матірrsquoю трьох його синів і двох доньок ndash моєю бабусею Ліді-єю Вони знали що будуть разом до старості але не знали який складний шлях їх очікуєhellip

Зі слів мого батька жили во-ни незаможно проте щасливо Дідусь із бабусею багато працю-вали щоб прогодувати та одягти багатодітну сімrsquoю

Розповідав як не дочекав-ся дідусь свого батька з війни Як мали з братами одні черевики на всіх і по черзі ходили до школи Але вирісши дідусь пообіцяв що його діти такого не застануть І слова свого дотримав

Він називав мене крихіткою а я дивилась у його добрі блакитні очі й усміхалась Одного разу ді-дусь розповів казку про Дюймо-вочку зауваживши що вона про мене Я так захопилась казкою що ще довго телефонувала йому і просила розповісти її перед сном знаючи що дідусь за сотню кі-лометрів Він ніколи мені не від-мовляв

Потім мої батьки розлучи-лись і ми стали бачитися рідше

Але того ранку я стояла в чор-ній сукні з чорною хусткою і лед-ве розуміла що відбувається Дідусь став холодним і вже не зі-грівався моєю усмішкою Я відчу-вала що він ще поряд і так само любить мене свою Дюймовочку Того дня я мало плакала Плака-ла вже вдома Шкодувала що так багато не сказала що зайвий раз не обійняла не поцілувалаhellip

Для мене він назавжди зали-шиться героєм Дитя війни ди-тя голодомору У нього ndash пrsquoятеро дітей восьмеро онуків та девrsquoять правнуків Його життя спіткав рак з яким він героїчно боровся впродовж 15 років Він щонеді-лі ходив до церкви і мабуть йо-го оберігав янгол-охоронець На 86-му році ним оволодів ще й ко-від-19

Я дивуюсь мужності дідуся та захоплююсь його відвагою Що-ранку він власноруч рубав дрова і палив у грубці Попри нестачу сил і біль дідусь Григорій ніколи не плакав Він пускав сльозу ли-ше тоді коли бувало збирав ро-дину за столом

Дарrsquoя Мельникс Щекичин Рівненська область

Чому в Німеччині не любили радянцівМої батьки ndash українці наро-

дилися в Радянському Союзі і до певного моменту не уявляли що

за межами СРСР є абсолютно ін-ше життя

Батько був офіцером у 1989ndash1993 рр служив у Німеччині у західній групі так званих радян-ських військ

Розвал СРСР змінив їхнє життя Почалася невизначеність Мама розповідала що деякі сімrsquoї радянських офіцерів не хоті-ли повертатися додому просили політичного притулку в Німеч-чині У відповідь на такі запити Москва реагувала жорстоко піс-ля повернення цим сімrsquoям світив статус ldquoпрєдатєля родіниrdquo якої вже фактично не було

Мешкаючи у військовому містечку мої батьки були свідка-ми грандіозної історичної події ndash падіння 1990 року Берлінської стіни Воно означало остаточне обrsquoєднання розrsquoєднаних на ldquoза-хіднихrdquo і ldquoсхіднихrdquo німців

За словами мами життя там було чудове вони бачили те чо-го не знали в Союзі Не було ко-муністичної сірості й памrsquoятників Леніну на кожному кроці не бу-ло серпа з молотом на червоному тлі Їх вражала вишукана архітек-тура і європейська свіжість

Цікавим для мене було те що радянських людей дивувала зви-чайна річ ndash ківі спочатку вони їли його зі шкіркою У Німеччи-ні був великий вибір печива а в Союзі ndash лише морквяне Там бу-ло все починаючи від екзотич-них для радянців бананів і закін-чуючи марципанами

Однак незважаючи на пре-красне життя радянські люди для звичайних німців були оку-пантами Отож ставлення до ра-дянців там було повсюдно воро-жим (усі факти та події описую зі слів батьків) На день народжен-ня Гітлера німці мали традицію ldquoпригнічуватиrdquo своїх кривдни-ків обстрілювали радянські КПП з вигуками ldquoНімеччина для нім-цівrdquo лякали мешканців радян-ських військових містечок і вла-штовували показову стрілянину в повітря на великих площах

Мама була свідком цих по-дій Прогулюючись із візочком у якому був мій старший брат во-на бігла додому швидше ніж мо-гла собі уявити Німці показували свою неприязнь до радянсько-го народу робили вигляд що їх не існує засуджували і дивилися зверхньо

Я не роблю негативних ви-сновків щодо такої поведінки німців Адже така сама ситуація нині в моїй країні де місцевим населенням є українці а оку-пантами ndash ldquoстарший російський братній народrdquo

Після закінчення терміну пе-ребування на службі мої бать-ки повернулися додому На їх-ніх життєвих шляхах ставав рекет

кордони міліція повернення українського громадянства та по-дальше життя в Союзі У 90-х усе змінилось кардинально не ви-стачало грошей на продукти вій-ськові були без зарплати А зго-дом зrsquoявилась я але це вже інша історія

Єлизавета Мельниченком Кривий Ріг Дніпропетровська

область

Зарплату видавали одягомВіднайдене сховище фотогра-

фій моїх батьків у дитинстві по-родило інтерес А як вони жили Знаю лише що мама бідно тато трохи краще

Настав час запитувати дізна-ватися й аналізувати

Батько мій постійно зайня-тий та й не дуже красномовний а ось із мамою ми можемо тереве-нити годинами Вона поділилася зі мною спогадами

Коли СРСР розпався а до влади прийшов перший прези-дент України Леонід Кравчук обіцяного ldquoекономічного під-несенняrdquo не сталося На заводах скорочували робочі місця Ба-бусі вдалось утриматись на сво-єму місці а дідусь втратив робо-ту і був змушений виїхати в Сибір на заробітки Поки бабуся й ді-дусь намагалися заробити якусь копійку маленьку Інну мою ма-му зоставили на піклування стар-шого батькового брата

Петро мій дядько сплутав-ся з поганою компанією внаслі-док чого сів за ґрати й залишив маленьку сестру без нагляду Їй довелося самій вчитися готува-ти шити вкручувати гвинти та й просто житиhellip Ось звідки у неї справді золоті руки

Мама з теплотою згадала як її батько приїжджав із відрядження і декілька місяців вони були до-бре нагодовані й одягнені В ін-ший час за це відповідала бабуся якій на заводі давали не зарплат-ню а одяг і деякі продукти

Скрутні були часи Мама запамrsquoятала що в школі їй не бу-ло чого їсти на перервах Тоді в школах не годували треба було брати ldquoтормозкиrdquo з дому А вдома їх не було з чого готуватиhellip Що-правда іноді подруги з кращим достатком ділилися і мама могла спробувати такий ldquoделікатесrdquo як курячі ніжки

Захоплень у мами було бага-то Вона самостійно навчилась малювати й гарно шити В оди-надцять стала відвідувати гурток із гандболу (тоді був безкоштов-ний) і навіть кілька разів їздила на змагання

Відмінність наших поглядів на деякі речі з її минулого вра-

жає Мені складно уявити що тоді всі бажали вступати в ПТУ і на одне місце було десять охо-чих Серед них і моя мама Але її тоді відмовили довелося йти в десятий клас Згодом батьки роз-лучилися і жити без батька ста-ло ще важче

У сімнадцять років мама вже народила мене а трохи раніше вийшла заміж

Випробувань долі моїй мамі виявилося більш ніж достатньо Але вона впоралась Наполегли-ва хоробра люблячаhellip

Валерія Хлевицькам Олександрія Кіровоградська

область

ldquoПохоронкиrdquo в сумці листоношіВона виростала в невеликій

українській сімrsquoї На той час чет-веро дітей у родині ndash невелика сімrsquoя Крім матері Устини та бать-ка Івана було дві сестри ndash Дуня і Нюся ndash і брат Микола який без-вісти пропав на війні Віра Іванів-на Батура моя прабабуся була найменшою

У 1943 році у свої 17 після визволення Веселого пішла до-бровольцем допомагати військо-вим Дівчина бралася за будь-яку роботу прала прибирала догля-дала за пораненими просто під-тримувала кожного хто звертав-ся до неї

А ще носила пошту Піс-ля важкої праці в госпіталі з ве-личезною поштарською сумкою за плечима в темряві у негоду тремтячи від страху дівчина роз-носила по домівках надію вісточ-ку від живих Та в її сумці були й ldquoпохоронкиrdquo Дуже тяжко було приносити такі звістки Віддав-ши страшного трикутника Ві-ра йшла не одразу а чекала чи не потрібна буде допомога тому хто отримав трагічну новину

Війна принесла їй не лише біль і втрати а й перше та єдине кохання Молодий завзятий Гри-горій дійшов аж до Берліна Піс-ля поранення повернувся додому де познайомився з Вірою Так на-родилася нова дружня сімrsquoя

Настав кінець страшній вій-ні Треба було пристосовувати-ся до мирного життя Віра вивчи-лась і стала гарною кравчинею У рідному Веселому люди ставали в чергу до майстрині аби тільки вона обміряла зробила викройку та пошила одяг

Коли їй було 76 років наро-дилась я Мій батько називав її бабуня а я називала Буня

Коли мама й тато приводи-ли мене малу до Буні в гості во-на казала мені ldquoСашуню біжи мерщій у садочок та скуштуй ягі-док То для тебе кущики вроди-лиrdquo Все подвірrsquoя дихало добром і спокоєм Бо така ж добра і ла-

гідна була його господиня моя Бунічка що стала мені взірцем у всьому

Олександра Батурасмт Веселе Запорізька область

Із династії журналістівНа вулиці зима 23 грудня

1978 року Часи глибокого бреж-нєвського застою коли здавало-ся що життя в Радянському Со-юзі усталилося Усі зрозуміли що до 1980 року комунізм як обіцяв Микита Хрущов країна не побу-дує але жилося за мірками про-стого народу непогано у всіх була робота ціни не підвищува-лися в магазинах було достатньо продуктів принаймні в Києві

Але повернімося до фото-графії зробленої в типовому ра-дянському фотоательє комбінату побутослуговування що в Печер-ському районі столиці Майстер робить знімок закоханої пари Їх-ній погляд повністю сфокусував-ся на лінзі фотокамери На фо-то ndash моя бабуся Любов Петрівна Федорова та її перший чоловік Володимир Григорович Чопенко Ці двоє щойно розписалися і не-забаром справлять дивовижне ве-сілля

Що ж звело цю пару Журна-лістика

Володимир Григорович ndash ав-тор книг ldquoАграрний диліжансrdquo ldquoВитоки ldquoПрутаrdquo ldquoІскра госп-розрахункуrdquo ldquoПравославний словникrdquo аграрний оглядач ldquoДзеркала тижняrdquo

Любов Петрівна ndash редактор-ка відділу ldquoСтолицяrdquo редакторка газети ldquoВечірній Київrdquo та ldquoХре-щатикrdquo отримала нагороди в но-мінаціях ldquoКращий журналіст ро-куrdquo і ldquoКраща публікація рокуrdquo заслужена журналістка України

Але всі ці нагороди та досяг-нення будуть потім А зараз це просто двоє студентів пrsquoятого випускного курсу факульте-ту журналістики Київського уні-верситету ім Т Г Шевченка які захоплюються журналістикою і збираються будувати сімейне життя

Фотокартка повністю пере-дає атмосферу 1970-х років стиль вбрання якість зйомки навіть вираз обличчя Вони й не здога-дуються якою буде їхня улюбле-на справа через 40 років

Микита Бесчастнийм Київ

Добірку першокурсників фа-культету журналістики Київ-ського національного університету культури і мистецтв за творчою вправою ldquoОбличчя з фотографії на стініrdquo підготував викладач курсу ldquoОснови журналістикиrdquo професор Микола Тимошик

Обличчя з фотографії на стініДолі людські очима студентів-журналістів КНУКІМу

Мій дідусь Григорій Якович Мельник

Олена Олександрівна та Володимир Іванович Мельниченки (батьки)

Інна Василівна Хлевицька

Віра Іванівна Батура (прабабуся)

Мої бабуся та дідусь

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

8

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Запрошуємо до книгиldquoВолодя був дуже культурний і

талановитий редактор бо він був поетом але в нього був і дар редакторськийrdquo

Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ

Хіба ж даремно вік було прожито як є між нами на землі місток

Володимир Підпалий

М ожливо для сьогоднішніх поетівякі бунтуються проти поетикшістдесятників усе заперечують

і категорично відгетьковують він видається аж надто традиційним та старомоднимСьогодні молоді справді намагаються писати поіншому Не братимуся стверджувати краще чи гірше (це ndash питання смакуй естетичних орієнтацій незаперечно щосамий час фаворизував інші літературніldquoшколиrdquo) Невідомо на краще чи на гірше але все змінюється в цьому світі Старіють незрідка безнадійно анахронізуються літературні тексти почасти окарикатурнюється те що було загальноприйнятиметалоном краси Час безжальний до всього А ми наївно виголошуємо про те чи теldquoЦе непідвладно часовіrdquo На жаль часовіпідвладне все Чи майже все ndash тут безнадійні оптимісти можуть спробувати подискутувати

Добре що людині здебільшого немаєклопоту аж поза обрії своїх днів ndash і майбутнє та позамайбутнє для неї звучить ndashякщо звучить ndash безнадійною абстракцієюЇї дім ndash її час із якого вона може виходитихіба що в недалеке минуле А якщо та людина ndash поет то вона неминуче чудуєтьсяусім тим що довкола неї і прагне зафіксувати духовний профіль часу в якому вонаопинилася закинута туди владною рукоюдолі

Коли згадую Володимира Підпалого точомусь не можу позбутися думки що вінмав би народитися в інші часи Скажімотоді коли романтичні народники зпоміжосвічених різночинців та зубожілих дворянодягали скромні свитини й вірячи в силупросвіти ішли здебільшого до селянстващоб пояснювати їм що таке Правда і звідки взялася Кривда щоб наша людністьдозріла для правильних висновків

Підпалий вражав високою самопосвятою (він бачив у літературі щось непорушно сакральномісійне) його доброзичливість і терплячість (навіть у стосунках із агресивними графоманами) дивували Вінредакторував у видавництвах і чи не всіпхалися зі своїми рукописами саме до нього Знали буде до їхніх екзерсисів уважним не глузуватиме з тої писанини котраldquoтак собіrdquo чи й геть ldquoне дужеrdquo Він умів обходитися дипломатичними евфемізмаминавіть тоді коли мусив пояснювати оцетвориво ndash безнадійна сірятина Не знаюякою ціною те йому давалося бо ж у багатьох його колег не було такого витерпу атому стосунки редактора й автора виливалися в перманентну війну І мені неоднораз доводилося чути від авторів що видавничі редактори ndash то просто звірі й реакціонери Але я знав зпоміж редакторськогокорпусу таких як Григір Тютюнник ЄвгенГуцало Роман Андріяшик Анатолій Шевченко Світлана Жолоб Анатолій Макаров Валерій Гужва Андрій Крижанівський які відзначалися не тільки високоюлітературною кваліфікацією а й неудаваною демократичністю і всі вони маликонфлікти з цензорами відстоюючи тексти авторів од брутальних цензорських вівісекцій

У цьому ряду стоїть і Володимир Підпалий Я чув чимало подробиць про те яквін намагався рятувати ndash а поінколи йомуі вдавалося порятувати ndash літературні творивід утручань у них цензорів та завжди перестрашеного начальства що незрідка всвоїй ідейній суперпильності навіть перевершувало весь цензорський легіон

Не можу відмовити собі в бажанні навести тут ось цю довгу цитату котра не вимагає жодного коментаря

ldquoЯ мабуть дуже добре знаю ВолодюПідпалого не тому що ми були якимисьблизькими друзями не тому що ми частоспілкувалися чи ходили одне до одного вгості просто тому що ми зустрілися з нимв роботі в екстремальних умовах Він бувредактором моєї книжки у 1972 роцікнижки яка так світу і не побачила Цебула така ситуація при якій дуже добре

видно хто є хто Там за один день за одинмомент можна було побачити людину такглибоко через що я сказала що мабуть яйого дуже добре знаю Я дуже люблю Володимира Підпалогоrdquo

І далі ndash важливі подробиці тієї історії збіографії поетеси в якій фігурує Підпалий ldquoРедактор у ті часи це була видавничарукавичка в яку вставлялась рука невидима Володя був дуже культурний і талановитий редактор бо він був поетом але внього був і дар редакторський Редакторомвін був дивовижним Я думаю що якбибагато із наших поетів тоді його послухалито може б не червоніли зараз ВолодяПідпалий був відсторонений від роботинад моїм рукописом ldquoКняжої гориrdquo томущо він виявився не тією видавничою рукавичкою якою можна було б отак керуватиі душити мене Він не міг не хотів і він бувпросто глибоко порядною людиною

Коли він Володя Підпалий помер замість нього залишились діти замість ньогозалишились вірші замість нього залишилось світло яке ми всі зараз відчуваємоrdquo

Ці слова Ліни Костенко на вечоріпамrsquoяті Володимира Підпалого у Державному музеї літератури в грудні 1993 рокуТоді там прозвучало багато доброго пронього І це було зумовлено не тільки гіркотою дочасної смерті його Як ведеться притаких подіях мовці значно перебільшуютьчесноти небіжчика Але коли йшлося проособу Підпалого то всі суперлативи пронього були заслужені сказати б оплаченійого світлим життям і глибоким серцем

Не випадково ж із Ліною Костенко в їїоцінці Підпалого виразно перегукуєтьсяДмитро Павличко який розповідає йомудуже пощастило що редактором йогоldquoГранословаrdquo був саме Підпалий якийстояв в обороні автора на всіх етапах А далі він же був і редактором поетичного томуБогданаІгоря Антонича ldquoПісня про незнищенність матеріїrdquo (перше видання творів великого лемка в радянській Україні)Павличко розповідає як важко давалосяце видання який упертий спротив йомубув на всіх етапах і всіх рівнях Поява Антоничевих творів стала справді сенсаційною літературною подією Антонич одразуж перетворився на культового поета студентської та літературної молоді А такіідеологічні мастодонти як Микола Шамота і Ко накинулися і на впорядника (та автора блискучої передмови) Павличка і наредактора книги якого звинувачували втому що він став поплічником того хтоздійснив цю диверсію Сьогодні в такиймаразм просто важко повірити але все тебуло Я тоді працював у ldquoЛітературній Україніrdquo і добре памrsquoятаю як цензура забороняла згадувати в друці Антоничеву книгу Не випадково ж редактор Підпалий та

ки муляв керівництву Держлітвидаву котрий згодом став ldquoДніпромrdquo і змушенийбув поміняти місце роботи

Якщо вже зайшлося про те як Підпалого згадують ті хто мав справу з ним ndash саме як з редактором ndash то наведу при ційнагоді ще такі промовисті свідчення пройого редакторську роботу та характеристики особи Підпалого

Дмитро Павличко ldquoСьогодні коли всяпоетична спадщина автора ldquoТрьох перстенівrdquo надрукована в Україні коли знак Антоничевої музи виразно прочитується утворах багатьох українських поетів хочеться мені з особливою вдячністю згадатимого сміливого спільника ВолодимираПідпалого який допоміг проламати багаторічне мовчання надовкола творчостібезсмертного сина Лемківщиниrdquo

Важливо що зіркий та вимогливийПавличко розгледів у Підпалому не тількивидатного редактора який ставився до літератури як глибоко релігійна людина доСвятого Письма ldquoВолодимир Підпалийбув істинним талантом він зблиснув правдивими віршами але межі його життявласне ота юна смерть що прийшла донього одночасно з поверненням сталінщини в наше ледь провесніле нужденне існування зробила своє Вона забрала в наслюдину яка могла стати провідною зіркою Вона затоптала іскру надії вогоньякий ще тільки збирався вибухнутиrdquo

Не мав я наміру реферувати спогадипро Володимира Підпалого ndash збирався писати тільки про своє емоційне його сприйняття і бодай побіжно окреслити яким вінпостає в моїй памrsquoяті однак не можу перебороти спокусу навести ще пронизані душевною теплотою слова про нього людейіз його ближнього кола (Виявляється воно було справді широке ndash це від широтийого душі)

Ось говорить Петро Засенко ldquoБез гучної слави не підтримуваний попід руки літературними дядями він увійшов під високе склепіння Храму Слова просто й природно глибоко відчувши що мимо пройти не зможе та добре памrsquoятаючи хто вцьому храмі був до ньогоrdquo

Для сьогоднішнього читача такі словазвучать аж надто запафосно Але вониприйшли до нас із тієї епохи коли культивувалася пафосність Запевняю читача щотакий емоційний регістр зумовленийсправді щирими почуттями поглибленими несподіваністю втрати поета в якомузаповідалося щось багатообіцяюче До того ж поета в якому жило щось безоружнолюдяне

Ось уривок зі спогаду вимогливої Михайлини Коцюбинської ldquoТа глибинна духовна сутність те поєднання делікатності іморальної твердості та не на показ без тіні пози й зовнішнього ефекту людяність ndashстановили осердя його неголосної поезіїосявали й зігрівали всіх хто спілкувався зним одухотворювали і його редакторськудіяльність ndash той для нього воістину ldquoсродний трудrdquo у сковородинському розумінніЙому якось вдавалося проводити поетичний корабель цілим з мінімальними втратами поміж рифами конrsquoюнктури ненавrsquoязуючи авторові своєї волі і разом зтим дисциплінуючи його поетичну уявусвоїм чуттям слова і естетичним смакомМайже всі найвагоміші поетичні збіркиякі побачили світ протягом нетривалогоРенесансу 60х ndash то результат його нервових зусиль його редакторської майстерності і громадянської свідомості То своєрідні памrsquoятні знаки його творчої праціrdquo

Тендітний поставою уважноокий чо

ластий зі світлорусим чубом часто всміхнений ndash таким він мені побачився й запамrsquoятався І може найперше вимальовуються коли згадуєш його в подробицяхнещадно прокурені вуса й неодмінна в його портреті сигарета Бо ж таки курив віняк сказав приязний до нього Віктор Близнець справді безбожно

Кілька разів я бачив його в імпровізованих турнірах молодих поетів на засіданнях літстудії видавництва ldquoМолодьrdquo прокотру вже писав у попередніх мемуарнихкнижках Здається він єдиний там не спалахував у дискусіях (Мозолевський Сомта Кириченко вибухали як гейзери) Підпалий щоразу говорив спокійно і здебільшого переконував саме завдяки своїй зрівноваженості Гадаю що вже тоді він давсобі відповіді на ті важливі питання котріпостають перед кожною людиною яка пише навіщо вона ndash література Що важливіше ndash правда чи краса Думка чи емоція ndashдуша поезія

Я все те жадібно слухав і конспектувавхоч мав нелюбов до конспектів і вмудрявся обходитися без них в університеті де цекатегорично вимагалося Ми охоче приходили туди дружним гуртом який вів налітстудію ентузіазм незмірно більший ніжна лекції

Загалом Підпалий був там не головноюдійовою особою Головними були вже згадувані Борис Мозолевський Микола Сомі Григорій Кириченко які атакували всіх івсе своєю безапеляційністю й ораторським темпераментом Майже землетрусиКерівник літстудії терплячий Дмитро Білоус мав чимало клопоту коли брався погамовувати їх

Нагадаю що тоді ще не закінчилисячаси відомої ldquoвідлигиrdquo хоч як тепер розумієш уже наближалися ідеологічні заморозки Молоді поети ще зухвало вільнодумствували свято переконані що інакшебути не може Не знаю чи це справді такале мені здається що саме Підпалий інтуїтивно прозирав наперед і передчував ужейдуть тихіші і значно смутніші часи Чомусь мені хочеться так думати коли згадую його розумні очі розумні слова Очевидно він був соціально зріліший за своїхлітровесників

У ньому органічно поєдналися совіснасільська людина й міський інтелігентякий увібравши в себе спосіб життя в місті та рефлекси міського чоловіка не загубив оте дорогоцінне що виніс у своїй душііз села Часто бувало ndash та й нині є ndash такщо індивід вибравшися з села стільки силвитрачає для того щоб позбутися в собівсього того що нагадує його походженняldquoвід плугаrdquo Найчастіше першою страждаємова (вчорашній селюк незграбно переповзав на те що вважав російською а насправді то волапюк) Далі незрідка зrsquoявлялася зарозумілість міщука який погордливо ndash мало не з піднебесся ndash дивиться набідних провінціалів які тепер для нього ndashістоти нижчого сорту Це я спостерігав посвоїх однокласниках які вступивши у виші раптом ретельно почали в усьому маскуватися під ldquoгородськихrdquo соромлячисьсвого непрестижного на ті часи ldquoколгоспногоrdquo походження

Підпалий анітрохи не намагався підфарбуватися під міщука Навпаки ndash за різних нагод часто нагадував про село Якосьнавіть розповідав що в нього ціла колгоспна біографія бо від глибоко дитячих літяк це бувало з майже всіма сільськимидітьми змушений був братися за всяку роботу ndash і його руки вміли все що треба робити в господарстві Потім у його ldquoАвтобіографіїrdquo я прочитав про те що він передвступом до університету комбайнерував інавіть вийшов у передовики соцзмаганняа тому красувався своїм портретом на дошці пошани Володимир не вихвалявся тама говорив про це з гумором Мовляв укожного були такі ldquoуніверситетиrdquo котріхоч і не наближали до розуміння поезії і немали жодного стосунку до поглибленняедукації але давали розуміння звідки в сві

Михайло Слабошпицький далі працює над новою книжкою спогадів котра продовжитьсерію мемуарних книг ldquoПротирання дзеркалаrdquo ldquoТіні в дзеркаліrdquo ldquoЗ памrsquoяті дзеркалаrdquo ldquoЗприсмеркового дзеркалаrdquo

Пропонуємо фрагмент з книжки

Його глибоке серцеВВ оо лл оо дд ии мм ии рр ПП іі дд пп аа лл ии йй

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

8

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Запрошуємо до книгиldquoВолодя був дуже культурний і

талановитий редактор бо він був поетом але в нього був і дар редакторськийrdquo

Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ

Хіба ж даремно вік було прожито як є між нами на землі місток

Володимир Підпалий

М ожливо для сьогоднішніх поетівякі бунтуються проти поетикшістдесятників усе заперечують

і категорично відгетьковують він видається аж надто традиційним та старомоднимСьогодні молоді справді намагаються писати поіншому Не братимуся стверджувати краще чи гірше (це ndash питання смакуй естетичних орієнтацій незаперечно щосамий час фаворизував інші літературніldquoшколиrdquo) Невідомо на краще чи на гірше але все змінюється в цьому світі Старіють незрідка безнадійно анахронізуються літературні тексти почасти окарикатурнюється те що було загальноприйнятиметалоном краси Час безжальний до всього А ми наївно виголошуємо про те чи теldquoЦе непідвладно часовіrdquo На жаль часовіпідвладне все Чи майже все ndash тут безнадійні оптимісти можуть спробувати подискутувати

Добре що людині здебільшого немаєклопоту аж поза обрії своїх днів ndash і майбутнє та позамайбутнє для неї звучить ndashякщо звучить ndash безнадійною абстракцієюЇї дім ndash її час із якого вона може виходитихіба що в недалеке минуле А якщо та людина ndash поет то вона неминуче чудуєтьсяусім тим що довкола неї і прагне зафіксувати духовний профіль часу в якому вонаопинилася закинута туди владною рукоюдолі

Коли згадую Володимира Підпалого точомусь не можу позбутися думки що вінмав би народитися в інші часи Скажімотоді коли романтичні народники зпоміжосвічених різночинців та зубожілих дворянодягали скромні свитини й вірячи в силупросвіти ішли здебільшого до селянстващоб пояснювати їм що таке Правда і звідки взялася Кривда щоб наша людністьдозріла для правильних висновків

Підпалий вражав високою самопосвятою (він бачив у літературі щось непорушно сакральномісійне) його доброзичливість і терплячість (навіть у стосунках із агресивними графоманами) дивували Вінредакторував у видавництвах і чи не всіпхалися зі своїми рукописами саме до нього Знали буде до їхніх екзерсисів уважним не глузуватиме з тої писанини котраldquoтак собіrdquo чи й геть ldquoне дужеrdquo Він умів обходитися дипломатичними евфемізмаминавіть тоді коли мусив пояснювати оцетвориво ndash безнадійна сірятина Не знаюякою ціною те йому давалося бо ж у багатьох його колег не було такого витерпу атому стосунки редактора й автора виливалися в перманентну війну І мені неоднораз доводилося чути від авторів що видавничі редактори ndash то просто звірі й реакціонери Але я знав зпоміж редакторськогокорпусу таких як Григір Тютюнник ЄвгенГуцало Роман Андріяшик Анатолій Шевченко Світлана Жолоб Анатолій Макаров Валерій Гужва Андрій Крижанівський які відзначалися не тільки високоюлітературною кваліфікацією а й неудаваною демократичністю і всі вони маликонфлікти з цензорами відстоюючи тексти авторів од брутальних цензорських вівісекцій

У цьому ряду стоїть і Володимир Підпалий Я чув чимало подробиць про те яквін намагався рятувати ndash а поінколи йомуі вдавалося порятувати ndash літературні творивід утручань у них цензорів та завжди перестрашеного начальства що незрідка всвоїй ідейній суперпильності навіть перевершувало весь цензорський легіон

Не можу відмовити собі в бажанні навести тут ось цю довгу цитату котра не вимагає жодного коментаря

ldquoЯ мабуть дуже добре знаю ВолодюПідпалого не тому що ми були якимисьблизькими друзями не тому що ми частоспілкувалися чи ходили одне до одного вгості просто тому що ми зустрілися з нимв роботі в екстремальних умовах Він бувредактором моєї книжки у 1972 роцікнижки яка так світу і не побачила Цебула така ситуація при якій дуже добре

видно хто є хто Там за один день за одинмомент можна було побачити людину такглибоко через що я сказала що мабуть яйого дуже добре знаю Я дуже люблю Володимира Підпалогоrdquo

І далі ndash важливі подробиці тієї історії збіографії поетеси в якій фігурує Підпалий ldquoРедактор у ті часи це була видавничарукавичка в яку вставлялась рука невидима Володя був дуже культурний і талановитий редактор бо він був поетом але внього був і дар редакторський Редакторомвін був дивовижним Я думаю що якбибагато із наших поетів тоді його послухалито може б не червоніли зараз ВолодяПідпалий був відсторонений від роботинад моїм рукописом ldquoКняжої гориrdquo томущо він виявився не тією видавничою рукавичкою якою можна було б отак керуватиі душити мене Він не міг не хотів і він бувпросто глибоко порядною людиною

Коли він Володя Підпалий помер замість нього залишились діти замість ньогозалишились вірші замість нього залишилось світло яке ми всі зараз відчуваємоrdquo

Ці слова Ліни Костенко на вечоріпамrsquoяті Володимира Підпалого у Державному музеї літератури в грудні 1993 рокуТоді там прозвучало багато доброго пронього І це було зумовлено не тільки гіркотою дочасної смерті його Як ведеться притаких подіях мовці значно перебільшуютьчесноти небіжчика Але коли йшлося проособу Підпалого то всі суперлативи пронього були заслужені сказати б оплаченійого світлим життям і глибоким серцем

Не випадково ж із Ліною Костенко в їїоцінці Підпалого виразно перегукуєтьсяДмитро Павличко який розповідає йомудуже пощастило що редактором йогоldquoГранословаrdquo був саме Підпалий якийстояв в обороні автора на всіх етапах А далі він же був і редактором поетичного томуБогданаІгоря Антонича ldquoПісня про незнищенність матеріїrdquo (перше видання творів великого лемка в радянській Україні)Павличко розповідає як важко давалосяце видання який упертий спротив йомубув на всіх етапах і всіх рівнях Поява Антоничевих творів стала справді сенсаційною літературною подією Антонич одразуж перетворився на культового поета студентської та літературної молоді А такіідеологічні мастодонти як Микола Шамота і Ко накинулися і на впорядника (та автора блискучої передмови) Павличка і наредактора книги якого звинувачували втому що він став поплічником того хтоздійснив цю диверсію Сьогодні в такиймаразм просто важко повірити але все тебуло Я тоді працював у ldquoЛітературній Україніrdquo і добре памrsquoятаю як цензура забороняла згадувати в друці Антоничеву книгу Не випадково ж редактор Підпалий та

ки муляв керівництву Держлітвидаву котрий згодом став ldquoДніпромrdquo і змушенийбув поміняти місце роботи

Якщо вже зайшлося про те як Підпалого згадують ті хто мав справу з ним ndash саме як з редактором ndash то наведу при ційнагоді ще такі промовисті свідчення пройого редакторську роботу та характеристики особи Підпалого

Дмитро Павличко ldquoСьогодні коли всяпоетична спадщина автора ldquoТрьох перстенівrdquo надрукована в Україні коли знак Антоничевої музи виразно прочитується утворах багатьох українських поетів хочеться мені з особливою вдячністю згадатимого сміливого спільника ВолодимираПідпалого який допоміг проламати багаторічне мовчання надовкола творчостібезсмертного сина Лемківщиниrdquo

Важливо що зіркий та вимогливийПавличко розгледів у Підпалому не тількивидатного редактора який ставився до літератури як глибоко релігійна людина доСвятого Письма ldquoВолодимир Підпалийбув істинним талантом він зблиснув правдивими віршами але межі його життявласне ота юна смерть що прийшла донього одночасно з поверненням сталінщини в наше ледь провесніле нужденне існування зробила своє Вона забрала в наслюдину яка могла стати провідною зіркою Вона затоптала іскру надії вогоньякий ще тільки збирався вибухнутиrdquo

Не мав я наміру реферувати спогадипро Володимира Підпалого ndash збирався писати тільки про своє емоційне його сприйняття і бодай побіжно окреслити яким вінпостає в моїй памrsquoяті однак не можу перебороти спокусу навести ще пронизані душевною теплотою слова про нього людейіз його ближнього кола (Виявляється воно було справді широке ndash це від широтийого душі)

Ось говорить Петро Засенко ldquoБез гучної слави не підтримуваний попід руки літературними дядями він увійшов під високе склепіння Храму Слова просто й природно глибоко відчувши що мимо пройти не зможе та добре памrsquoятаючи хто вцьому храмі був до ньогоrdquo

Для сьогоднішнього читача такі словазвучать аж надто запафосно Але вониприйшли до нас із тієї епохи коли культивувалася пафосність Запевняю читача щотакий емоційний регістр зумовленийсправді щирими почуттями поглибленими несподіваністю втрати поета в якомузаповідалося щось багатообіцяюче До того ж поета в якому жило щось безоружнолюдяне

Ось уривок зі спогаду вимогливої Михайлини Коцюбинської ldquoТа глибинна духовна сутність те поєднання делікатності іморальної твердості та не на показ без тіні пози й зовнішнього ефекту людяність ndashстановили осердя його неголосної поезіїосявали й зігрівали всіх хто спілкувався зним одухотворювали і його редакторськудіяльність ndash той для нього воістину ldquoсродний трудrdquo у сковородинському розумінніЙому якось вдавалося проводити поетичний корабель цілим з мінімальними втратами поміж рифами конrsquoюнктури ненавrsquoязуючи авторові своєї волі і разом зтим дисциплінуючи його поетичну уявусвоїм чуттям слова і естетичним смакомМайже всі найвагоміші поетичні збіркиякі побачили світ протягом нетривалогоРенесансу 60х ndash то результат його нервових зусиль його редакторської майстерності і громадянської свідомості То своєрідні памrsquoятні знаки його творчої праціrdquo

Тендітний поставою уважноокий чо

ластий зі світлорусим чубом часто всміхнений ndash таким він мені побачився й запамrsquoятався І може найперше вимальовуються коли згадуєш його в подробицяхнещадно прокурені вуса й неодмінна в його портреті сигарета Бо ж таки курив віняк сказав приязний до нього Віктор Близнець справді безбожно

Кілька разів я бачив його в імпровізованих турнірах молодих поетів на засіданнях літстудії видавництва ldquoМолодьrdquo прокотру вже писав у попередніх мемуарнихкнижках Здається він єдиний там не спалахував у дискусіях (Мозолевський Сомта Кириченко вибухали як гейзери) Підпалий щоразу говорив спокійно і здебільшого переконував саме завдяки своїй зрівноваженості Гадаю що вже тоді він давсобі відповіді на ті важливі питання котріпостають перед кожною людиною яка пише навіщо вона ndash література Що важливіше ndash правда чи краса Думка чи емоція ndashдуша поезія

Я все те жадібно слухав і конспектувавхоч мав нелюбов до конспектів і вмудрявся обходитися без них в університеті де цекатегорично вимагалося Ми охоче приходили туди дружним гуртом який вів налітстудію ентузіазм незмірно більший ніжна лекції

Загалом Підпалий був там не головноюдійовою особою Головними були вже згадувані Борис Мозолевський Микола Сомі Григорій Кириченко які атакували всіх івсе своєю безапеляційністю й ораторським темпераментом Майже землетрусиКерівник літстудії терплячий Дмитро Білоус мав чимало клопоту коли брався погамовувати їх

Нагадаю що тоді ще не закінчилисячаси відомої ldquoвідлигиrdquo хоч як тепер розумієш уже наближалися ідеологічні заморозки Молоді поети ще зухвало вільнодумствували свято переконані що інакшебути не може Не знаю чи це справді такале мені здається що саме Підпалий інтуїтивно прозирав наперед і передчував ужейдуть тихіші і значно смутніші часи Чомусь мені хочеться так думати коли згадую його розумні очі розумні слова Очевидно він був соціально зріліший за своїхлітровесників

У ньому органічно поєдналися совіснасільська людина й міський інтелігентякий увібравши в себе спосіб життя в місті та рефлекси міського чоловіка не загубив оте дорогоцінне що виніс у своїй душііз села Часто бувало ndash та й нині є ndash такщо індивід вибравшися з села стільки силвитрачає для того щоб позбутися в собівсього того що нагадує його походженняldquoвід плугаrdquo Найчастіше першою страждаємова (вчорашній селюк незграбно переповзав на те що вважав російською а насправді то волапюк) Далі незрідка зrsquoявлялася зарозумілість міщука який погордливо ndash мало не з піднебесся ndash дивиться набідних провінціалів які тепер для нього ndashістоти нижчого сорту Це я спостерігав посвоїх однокласниках які вступивши у виші раптом ретельно почали в усьому маскуватися під ldquoгородськихrdquo соромлячисьсвого непрестижного на ті часи ldquoколгоспногоrdquo походження

Підпалий анітрохи не намагався підфарбуватися під міщука Навпаки ndash за різних нагод часто нагадував про село Якосьнавіть розповідав що в нього ціла колгоспна біографія бо від глибоко дитячих літяк це бувало з майже всіма сільськимидітьми змушений був братися за всяку роботу ndash і його руки вміли все що треба робити в господарстві Потім у його ldquoАвтобіографіїrdquo я прочитав про те що він передвступом до університету комбайнерував інавіть вийшов у передовики соцзмаганняа тому красувався своїм портретом на дошці пошани Володимир не вихвалявся тама говорив про це з гумором Мовляв укожного були такі ldquoуніверситетиrdquo котріхоч і не наближали до розуміння поезії і немали жодного стосунку до поглибленняедукації але давали розуміння звідки в сві

Михайло Слабошпицький далі працює над новою книжкою спогадів котра продовжитьсерію мемуарних книг ldquoПротирання дзеркалаrdquo ldquoТіні в дзеркаліrdquo ldquoЗ памrsquoяті дзеркалаrdquo ldquoЗприсмеркового дзеркалаrdquo

Пропонуємо фрагмент з книжки

Його глибоке серцеВВ оо лл оо дд ии мм ии рр ПП іі дд пп аа лл ии йй

9

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

Запрошуємо до книгиldquoДля нього амбітні віршарі зовсім не центр всесвіту хоч він і має поезію за особисту релігіюrdquo

ті і почому хліб насущний І це ndash такожважлива життєва наука бо вона теж можепідказати поетові якісь важливі слова Мені здається той смисловий акцент Підпалого свідчив що він ніколи не відривавсявід землі Володимир завжди памrsquoятав хтовін звідки якого роду та що він винен (іяк людина і як поет) своєму краєві Із його статей та рецензій де розсипано чималоцікавих спостережень і думок не тількипро літературу можна вибрати ті з якихлегко скласти його особистий кодексобовrsquoязків поета й громадянина за якимвін сам жив ніколи не порушуючи тихпостулатів які сам сформулював

Можна тільки уявляти яким складнимбуло духовне й інтелектуальне його визрівання бо ж ішов він до свого літературного покликання звідти де не було жодноготворчого середовища Його навчителем ітворчим колегою була тільки книгаСкромна сільська бібліотека небагато могла запропонувати допитливому початківцеві що намагався збагнути алхімію поетичного слова Не було тоді поряд того хтоміг би йому ldquoпоставити рукуrdquo й розкритите на що неофіту самотужки блукаючи вроздоріжжях сумнівів та незнання довелося витрачати чимало часу

В столичний університет на філфак вінпотрапив аж після армії де служив у морфлоті А друкуватися почав тільки в 22Його ldquoвиростання душіrdquo (вислів ЛеонідаПервомайського) утривалилося в часі йзабрало роки Здається мені що цей процес у нього не зупинявся й до дня дочасноїсмерті що сталося 24 листопада 1973гоколи йому пішло півроку на 38ий А друкуватися почав лише тоді коли студентитого ж вишу Тамара Коломієць і МиколаСом уже видали свої дебютні книжки і їхофіційно визнали надією української поезії Його перша збірка ldquoЗелена гілкаrdquoзrsquoявилася в 27 років ndash 1963го

А наступного було ldquoПовесінняrdquo ДебютПідпалого не викликав особливого резонансу ndash критика тоді фаворизувала Миколу Вінграновського Івана Драча ВіталіяКоротича І поряд із ними незмінно стояло імrsquoя Василя Симоненка чий земнийшлях уже урвався а його резонанснакнижка ldquoЗемне тяжінняrdquo вийшла друкомуже посмерті автора ndash 1964го Підпалийздебільшого фігурував у всяких оглядах такритичних панорамах ldquoзаконспірованимrdquoу завершальних фіналах переліків під універсально безликою назвою ldquoта іншіrdquo

Схоже що він не мав через це особливих мук невтоленного марнославства Спокійно мирився з відведеним йому місцем улітературній ієрархії Його незмінна іроніяготовність покпинити і з себе боронилипоета від того вірусу котрий викликає заздрість та невдоволення тим що його недооцінюють і недопомічають Не випадкововін пише в одній зі своїх сатиресок

Усе ndash і небо і травасвяті для нього пілігримаа ще як в Спілці є права ndashхоч в Рим рушай хоч далі РимаОте римуйте не римуйоте друкуйте не друкуйДрукуй поки друкуєтьсяНехай ти будеш не Бажансередній будеш навітьЯк не Макаров Зуб Івантебе колись прославитьпрославитьчи знеславить ndashв літературу вставитьМайже через сорок років після смерті

Підпалого я прочитав його ldquoАвтобіографіюrdquo опубліковану в ldquoУкраїнському словіrdquo ndash так називається Хрестоматія української літератури та літературної критикиXX століття що її впорядкував ВасильЯременко Зі зворушливою безпосередністю оповідаючи про гіркі прикрощі й скупірадощі дитячих літ недитячу важку працю що її довелося звідати малому мрійливому селюку який приглядаючись до людей вслухаючись у себе та з невситимоюдопитливістю вгризаючись у книги творив сам себе покладаючись на позитивніприклади сільської моралі та свою інтуїцію котра підказувала йому на котрустежку в житті треба ставати

Читання його ldquoАвтобіографіїrdquo було для

мене мовби другим знайомством із нимколи я його майже призабув бо при згадувані цього імені на мене напливала теплахвиля що незрідка йде від випадковогоспогаду про світлу людину або раптомозивався з памrsquoяті котрийсь його рядокЦе й закономірно бо ж не були ми з Підпалим аж так близько знайомі і по суті немали з ним якихось спільних життєвих історій Та й інформаційний шквал відкидавз памrsquoяті обличчя і спогади про зустрічіминулого на безнадійний маргінес

Підпалий не бувши уражений нарцисизмом що незрідка властиве його колегам які бува позиціонують себе найголовнішими представниками з усіх гомо сапієнсів без самозамилування говоритьпро себе подеколи іронічно коментує своїпригоди й поведінку за різних життєвихситуацій Для нього амбітні віршарі зовсімне центр всесвіту хоч він і має поезію заособисту релігію

Цікаве ось таке його спостереженняldquoВипадково зустрів сербіянку Її ворожіння були настільки правдиві у своїй минулості (не знаю як передбачення хоч одневже збулосяhellip) що я був приголомшенийhelliprdquo І висловлює своє припущення прореальну можливість стихійного ясновидства ldquohellipякщо поети знають хвилини натхнення то чому б не знати цих хвилин ворожкам людям в котрих так дивовижнопереплівся тисячолітній фольклор із власною фантазією що врештірешт дає заробіток на прожиття Інша справа що переважає ndash народність чи інстинкт самозбереження методом видурювання грошейза чергову дозу фольклору

Перше її речення мене вже полонилоповело в її наївний і мудрий світ

ldquoПrsquoять пальців твоєї руки неоднаковіДе ж ти бачив двох подібних людейrdquo

ldquoВсім однаково світять зорі але в кожного є своя зоряrdquo

ldquoКожен твій сумнів твоєї віри вартийяк варта неправда правди І чого більше ndash іБог не знаєrdquo

ldquoПівсвіту скаче півсвіту плачеrdquoРозумію Підпалого з таким його

сприйняттям циганських ворожінь Самкілька разів потрапляв під уплив проречистих віщувань загадкових циганок Неміг тоді позбутися враження що вони знають те чого не відають інші До того ж ворожки кількаразово точно ldquoвлучалиrdquo вподробиці моєї біографії переповідаючите чого вони не могли знати Гадаю що нетільки Підпалий і я опинялися в такій ситуації Не випадково ж у художній літературі описано стільки моментів феноменуциганського ворожбитства До того ж поетбільше за інших схильний повірити в тещо здається зовсім поза межами суто буденного глузду Як мовиться на те він і поет У нього немає самовпевненості в томущо він як кажуть галичани усі розуми поїв

Чи не в кожного поета в творах є елемент містики Є він і в Підпалого Але його не більше ndash чи може навіть менше ndashаніж в інших Він умудрявся балансуватина межі між здоровим селянським глуздомі тим загадковим що його важко точно ословити хіба що можна натякнути на ньогопохмурою метафорою

Я розшукав у своїх архівах рецензію найого збірку ldquoВ дорогу ndash за ластівкамиrdquoвидану 1968го Публікація мого претензійного рецензієтворіння того ж року в київській обласній газеті ldquoМолода гвардіяrdquoКнижка Підпалого мені сподобалася алея замість нормально полюдські висловити своє враження вимудрував щось архіважкозбагненне намагаючись створитипро себе враження неконвенціональногокритика який буцімто знає про літературущось таке чого не знають інші Я начитався тоді Арнаудова Виготського Жирмунського Ейхенбаума і мені невтримнопраглося використати цю нагоду для тогощоб переказати все що я знаю Хто замолоду не був уражений таким вірусом Цевже з роками поволеньки позбуваєшся тієїінфекції і намагаєшся сам розуміти те щотобі хочеться сказати

Не забуду як дотепно поіронізував ізмоїх мудрацій у тій рецензії СтаніславТельнюк який запропонував мені популярно викласти моє позитивне враженнявід віршів Підпалого Я цитував йому з

памrsquoяті строфи зі збірки й намагався пояснити чому це на мою гадку справді поетично і чим Підпалий різниться од іншихпоетів Телюнюк загалом погоджуваввся зімною ndash він був високої думки про Підпалого але перепитував чому ж я не написавпро все те саме так як оце розповів Я жмабуть хочу щоб хтось прочитав мою писанину і щоб вона не видалася йому замудрованою шарадою Не міг же я йому зізнатися що мені хочеться видатися розумнішим аніж я насправді єhellip

При зустрічі з Підпалим (нас познайомив Володимир Маняк) я аж розцвів одйого подяки за рецензію й од похвалимовлялечки переконливо й розумно Хоч іпідозрював я що ті слова ndash це загалом данина етикету (має ж автор якось подякувати за те що рецензент так розхвалив його) все ж було приємно почути таке Бовоно підносило тебе у своїх очах

Вже згодом працюючи в ldquoЛітературнійУкраїніrdquo я готував до друку не одну статтюпро Володимира Підпалого І до ювілеївйого і без ювілеїв (Я тоді відкрив у газетіспеціальну рубрику ldquoНезабутніrdquo де можнабуло публікувати матеріали про тих коговже немає без жодного інформаційногоприводу) Був приємно подивований тимщо про Підпалого охоче писали без будького примусу Це було ще одне потвердження його справді любили Загалом рідко те буває в конкурентному літературному середовищі Але з Підпалим це справдібув саме той варіант Певен що ніхто менів тому не заперечить

Вже недавно випадково наткнувся всвоїй бібліотеці на збірочки ПідпалогоПеречитуючи їх відчув ось вона атмосфера шістдесятих років Тодішні настроїдомінантні стилістичні прийоми панівнаритміка Ось наприклад вірш ldquoПальціrdquo

Ніч простягує свій рукавТвої пальці в мої кладеhellipЯ шукаючи їх тікавНаче вовк тіка від людейЯ рубав їх Зціляв І грів Я прохав Заклинав І клявЯ ловив їхній білий грімСам громами у них вцілявhellipБився ярмарок блискавицьЯк приречений бивсяhellip

АчейХтось у глупу ніч впаде ницьХтось не витрима ndash утечеВажко уявити такі рядки в поетів стар

шої літературної ґенерації Навіть римування (ldquoгрівгрімrdquo ldquoкладелюдейrdquo ldquoвідтактактrdquo ldquoврісгуманізмrdquo ldquoачейутечеrdquo)ndash це саме шістдесяті і тільки шістдесятіколи молоді поети мовби підхоплювалиодин в одного як вірус особливості такоїстилістики аж мовби ризиковану ndash з погляду старших ndash систему римування й розхитували загальноприйняту натоді структуру вірша

Палець в палець як в землю вріс ndashЗамагав ndash знемагав ndash відтакhellipДе вже в дідька тут гуманізмДе законна законність і тактhellipЧорна ніч сумна наче негрМовчки гасить очі ndash зіркиhellipНа тортури ведуть менеПrsquoять доріг твоєї руки Це його вірш із 1966го Я певен кожен

уважний читач поезії тих часів упізнає ndashякщо не автора ndash то саме часові координати його народження

Ще вірш котрий ndash це помітно відразуndash і складом і ладом із шістдесятих ldquoЛебедина пісняrdquo котру автор продатував тимже 1966м

Вітер човен між хвиль тримавІ ту мить ніхто не загледівЯк на озеро ізпід хмарНаче грудка впав чорний лебідьОмочив крило воронеЯк на весла наліг на лапиНе очима сипнув ndash вогнемМефістофельським як ШаляпінhellipБілий лебедю утікайВін до тебе рветься ndash не чалитьЦей красивий гордий оканьНевідомий і незвичайнийДесь він подругу загубивА твого він позбавить другаhellipБілий лебедю програно бійНедаремна твоя потугаhellipВже він шию тобі скубеВже лебідку твою відгонитьhellip

Чорний лебідь забив тебеБілий лебедюТи ndash червонийЗнову ж таки ndash час літературного на

родження вірша тут можна легко вирахувати за римуванням (ldquoтримавхмарrdquoldquoзагледівлебідьrdquo ldquoвороне вогнемrdquo ldquoлапиШаляпінrdquo ldquoутікайоканьrdquo ldquoчалитьнезвичайнийrdquo) Підпалий у цьому такийже зухвалий як скажімо Борис Нечердав якого бачимо ldquoпереболитьперепелицьrdquo ldquoпереліктареліrdquo ldquoЛоркаловкоrdquoldquoкачанкурчаrdquo ldquoкалатайлокалендарнаrdquoldquoзалежитьожеледицьrdquo ldquoекспансивнасинуrdquo ldquoчужійолжіrdquo ldquoпрекраснихпрокравсяrdquo

Було це понад десяток років томуМені зателефонувала Ніла Підпала

Вона зініціювала таку толоку кожен хтохоче підтримати цю справу робить пожертву для неї (слово честі вже забув скількисаме гривень) Замість оббивати порогибанків чи грошових мішків Ніла Андріївна вирішила звернутися до людей почастинавіть скромних статків які (дивно але цесправді так) охочіше відгукуються на такізаклики Хоч вони спроможні дати небагато але як мовиться з миру по нитціhellip

Не пригадую чи довго тривало збирання коштів для видання цієї книжки Й осьвона зrsquoявилася з таким розділом наприкінці ldquoДоброчинці ldquoЗолотих джмелівrdquo (таканазва книжки) Упорядниця її Ніла Підпала там пише ldquoВисловлюю глибоку і щируподяку всім учасникам сучасної української книжкової толоки ndash доброчинцямвидання книжки Володимира ПідпалогоldquoЗолоті джмеліrdquo

Була велелюдна презентація ldquoЗолотихджмелівrdquo у Музеї літератури Виявилосящо ця книга оприлюднена до 75річчя віддня народження поета Стільки добрихслів як було сказано на тому вечорі здається мені Підпалий не чув за своє недовге життя

Ніла подарувала всім учасникам книжкової толоки по примірникові ldquoЗолотихджмелівrdquo де наприкінці книги вміщенотих хто фінансово долучився до тієї справи

Це справді поліграфічно якісне видання Там зібрано не тільки все що Володимир написав І ndash не тільки поезії а й статті і навіть видавничі ndash ldquoзакритіrdquo ndash рецензіїта редвисновки Є цілий розділ статей іспогадів про нього Є його листи до ріднихі друзів

Від цієї незвичної книги лишаєтьсяособливе відчуття Бо ж думаєш не тількипро Володимира Підпалого Думаєш продолю українських поетів у радянській Україні Емоційно пронизливо звучать тамось ці невипадкові слова Івана Дзюби ldquoЗпоетами 60х років боролася не тільки невсипуща влада Неначе в мовчазному союзіз нею діяла і якась незрима мстива сила вличині підступної хвороби На самому злеті творчості урвалося життя Василя Симоненка Леоніда Кисельова Олексія Булигиhellip І Володимира Підпалого Трагічнасмерть молодого Поета завжди має і позаособистісне символічне значення Воназнаменує протистояння Добра і Зла Красиі Потворності Очі Володі Підпалого світилися совісністю й добротою Совісністю йприязною до Життя думкою світиться і його Слово Не виклик життю а вникання внього Це ndash не позиція а доля Це ndash сковородинське чого так бракує нам сьогодні в нашій суєтній засмиканості й чванькуватому суємудріюhelliprdquo

Здається все сказано І вже нема нічого посутнього додати

Порізному згадуються ті кого ми любили або кому симпатизували

Мені з памrsquoяті неоднораз поставав цейтендітний русявовусий жвавоокий і незмінно всміхнений поет який був найяскравішим уособленням життєлюбства Алесаме життя здається любило Володимиразначно менше аніж поет його

Не склалася в них взаємністьhellipІ це ndash справді несправедливоІ невиправно Але загалом ж справедливості в цьому

житті малувато

_______________________Анатолій Макаров Іван Зуб ndash літера

турні критики що тоді часто писали натеми поезії

10

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

На часіldquoТут на Пріорці донині живуть нащадки тих дітей

яким колись поет влаштував банкет мабуть якразна свято Преображенняrdquo

Надія НАУМОВАнаукова працівниця Музею історичного центру міста Києва

Ч и хто рахував скільки вжестворено біографій українського поета Тараса

Шевченка з 1882 року колизrsquoявилася перша Її автор був нетільки сучасником а й добримдругом поета який 20 років працював над своєю книгою збираючи спогади від близьких друзів ітих хто його знав МожливоМихайло Чалий у чомусь і помилився але то була перша спробаосмислити і життя і творчістьмитця Були й інші життєписиСеред авторів Олександр Кониський Павло Зайцев Марієтта Шагінян із її творомдисертацією ldquoТарас Шевченкоrdquo польський автор Єжи Єнджиєвич ізкнигою ldquoНочі українські або родовід геніяrdquo Ще був роман Оксани Іваненко ldquoТарасові шляхиrdquo

У 2020 р у видавництві ldquoДух ілітераrdquo вийшла книга СтаніславаРосовецького Сама її скромнопретензійна назва ldquoСучасна біографія Тараса Шевченкаrdquo викликає у читача сподівання на щосьнове досі невідоме Яка ж метацієї нової біографії що посталана тлі уже всього написаногоМоже зrsquoявилися якісь факти раніше не відомі шевченкознавцямчи змінилися наші погляди напоета його творчість значенняйого для вже незалежної України Чим збагатила книга нашізнання про поета Наразі варторадіти хіба з того приводу щопостать Шевченка не залишаєбайдужими літераторів які добрезнають що саме його імrsquoя на обкладинці уже приверне увагу

Роксолана Харчук заздритьчитачам які ldquoзануряться у чарівний світ шевченкової біографіїrdquo

Зрозуміло що життя поета іхудожника може бути прикладомне лише для українців Але ж було воно зовсім не чарівнимМожна звичайно зануритися успробу зробити Шевченка іldquoгульвісоюrdquo (слово винесене навіть у назву розділу ldquoБіглий відставний рядовийrdquo небезпечний дляобох столиць гульвіса і театральний критик Нижній Новгородrdquo)чи бісексуалом (аякже це дужесучасно) Але ж зовсім не ldquoбіглийrdquo і не ldquoгульвісаrdquo а щодо театрального критика то поет виступив у цій ролі лише один раз щобвисловити свою думку про груКатерини Піунової якій симпатизував і мав намір одружитисяЗабракне місця і слів щоб аргументовано відповісти на всі ці сучасні притягнені за вуха гіпотези такий собі ldquoфастфудrdquo забарвлений психологічними вишуканостями Кожна істина нас збагачує а часткова правда забарвлена натяками не додає нічогощоб зрозуміти якою людиноюнасправді був Шевченко Усе цена довгу розмову без впевненостіщо вона дійде до автора захищеного званнями і посадами якийзапросто звинуватить критиків унепрофесіоналізмі

Назви розділів подано в надтосучасному стилі Особливо епатажні заголовки як у бульварнихгазетах що викликають інтересобивателя чи читали цей ТарасШевченко виявляється був щетой гульвіса Наприклад назваостаннього розділу ldquoКласик усвинцевій труні як засіб національновизвольної та ліберальної агітаціїrdquo Сам Тарас би подивувавсятакому зразку канцелярськорадянської риторики Просто каль

кований вислів В І ЛенінаldquoКращої агітації і придумати неможнаhelliprdquo

Автор переповідає відоміфакти біографії які вже не разкоментувалися широко залучаючи цитати із Щоденника і повістей Шевченка

Чого варті роздуми автора пробажання Тараса накласти на себеруки ldquoюнацький потяг до ldquoТанатосуrdquo який підтверджуються виконаними Шевченком ще в доакадемічні роки композиціямина тему смерті як то ldquoСмертьСократаrdquo ldquoСмерть ВіргініїrdquoldquoСмерть Богдана Хмельницькогоrdquo ldquoНа цих малюнках історичнідіячі вмирають замість нього Тараса а він продовжує жити у бідноті та брудіhelliprdquo ndash комусь ця сентенція може видатись глибокоюале вона ж придумана Такі композиції виконували всі студенти(маємо на увазі відомі античні сюжети повrsquoязані зісмертю героя) це булаобовrsquoязкова програма Аось ldquoСмерть БогданаХмельницькогоrdquo у ТарасаШевченка ndash це щось інше він сприймав історичні події вже з точки зорусвого часу Не сама смертьйого цікавить а те що уцей момент вирішуваласядоля України

Далі пан Росовецькийприступає до коментування арешту і причинважкого покарання поетаі розвиває таку детективну історію про одруженняі розлучення Карла Брюллова з Емілією Тімм якане надається ні на прочитання ні на осмисленняТакий собі ШерлокХолмс який нарештіявив нам сучасний погляд Шевченко у поеміldquoСонrdquo висміяв царя бомстився за свого учителяБрюллова а цар своєючергою помстився Шевченкові Бідна Емілія Тіммhellip Вона (може й коханка імператора) ігадки не мала про свою роль у ційполітичній справі

Є у книзі мовні огріхи русизми (залишився в живих влюбливий лязгали повергали у відчай обрушився з критикою встали наякір потихеньку збігає що значить тут тікає) Є просто недолугіфрази як то ldquoНа початку її(йдеться про поему ldquoСонrdquo ) авторзмушує селянинаоповідача заявити що немає господа на небіrdquo абоldquoПоет намагався погодувати їїприхопленими на обід бубликамиале вона не могла вкусити баранкуrdquo (епізод про знайдену біля Золотих воріт дівчинку за спогадамиО АфанасьєваЧужбинського)Якщо звернутися до авторськогостилю при подачі окремих епізодів то сучасний популізм у ньомувідчувається навіть на рівні естетичного чуття Є помилки і у цитатах зокрема у пояснювальномутексті до офорта ldquoДари у Чигриніrdquo ldquoщоб схилить на свою сторонуБогданаhelliprdquo у Шевченка ndash ldquoщоб єднать Богданаrdquo ldquoскарбниця ndashскарбrdquo ldquoза винятком ndash опрічrdquo

Хочеться посперечатися із тезою ldquohellipпід впливом Гребінки Шевченко замислювався про місце яке

може посісти в літературі імперської Росіїrdquo І під впливом Гребінки не був і місця зовсім не збирався посідати А також дуже ldquoзаманливо і сучасноrdquo звучить вислів ldquo hellipпраця над повістями зумілавтримати поета від більшого пияцтваrdquo А як же олівцеві малюнки і сепії такі досконалі требамати тверду руку щоб малюватиПияцтву зокрема виділено багато сторінок Про самі повісті сказано ldquoВсі вони в жахливому мовному і стилістичному станіrdquo

Сумнівно щоб вірш ldquoНе женися на багатійrdquo написаний уЧернігові і записаний до альбомуО АфанасьєваЧужбинськогобув повrsquoязаний зі сватанням додоньки священника Кошиця Феодосії Якщо вже говорити про автографи ldquoЗаповітуrdquo (їх є чотири)то треба було б хоч приблизносказати про їх послідовність Чи

була у Шевченка вишита сорочкана засланні Чому це він не мігназвати свою подругу татарку Забаржаду ldquoпренепорочно молодоюrdquoА вже історія з ldquoгарненьким юнаком Колею Ісаєвимrdquo зі щічкамиякі ldquoще не знали бритвиrdquo не лізе нів які ворота На портреті бачимоу нього досить густі вуса Тут і Забаржада і Ісаєв і дружина ГернаСофія до якої платонічно закоханий у цього Ісаєва поет його йприревнував ndash усе сплуталось Інаслідки цього були фатальніhellipСправжній мексиканський серіал

Ледве не на кожній сторінцічитаємо ldquoміфrdquo ldquoміфологіяrdquo Розуміємо що автор спеціалізувався на цій ниві і хоче увести своїпізнання в цій царині у біографіюШевченка Яка міфологія Більшчи менш достовірні анекдотичасто розповідають про великихлюдей З приводу міфології згадується і одне імrsquoя ldquoНайдивовижніший міф належить Олесеві БузиніБузина був моїм студентом людиною помітноюhelliprdquo Прикро щоцей міф втілився у одіознійкнижці ldquoВурдалак Тарас Шевченкоrdquo

Найбільше автор задіює міфологію коментуючи олівцевий

малюнокавтопортрет на якомухудожник зобразив себе оголеним тут і гіматій і древньогрецький шолом і ldquoжіноподобний скіфrdquo(за Геродотом) ldquohellipдвостатевийДіоніс що крокує берегом Аральського моряrdquo а далі Борей і Стрибог Летючий корабель ndash є про щопомислити МистецтвознавецьДмитро Горбачов назвав цю композицію летючим Меркурієм щобіжить берегом моря Більш цікаво уявити собі як Тарасу вдалосьвиконати кількома начерками такий живий пейзаж і вписати себеу нього та ще й у русі До речі цеймалюнок має вигляд академічноїпостановки однієї з тих які бачимо в альбомі 1843 1845 рр Художник ніби зображує себе якнатурщика і з легким гуморомспоглядає на себе збоку

Міф чи ldquoміський фольклорrdquoпро мешкання Шевченка на Прі

орці на квартирі у Варвари Пашковської не даєспокою ще одному учневіСтаніслава РосовецькогоОбидва учитель і ученьзвинувачують журналістку дитячу письменницюсестру Варвари СтефаніюКрапівіну (псевдонім) убрехні Нащо це було їйробити А Михайло Чалий який увів ці спогадиу свою книгу ldquoЖизнь ипроизведения ТарасаШевченкоrdquo виходить тежбрехун Хто ж не знає щоЧалий інспектор ІІ Київської гімназії дружив ізІваном Сошенком який іпознайомив його з поетом влітку 1859 р У Чалого ldquoоселившись на Пріорці майже за містом поетблукав стогнами богоспасаємого града в одному ітому ж парусиновомупальтечкуhelliprdquo Цей полотняний костюм у якомуТараса сфотографувавІван Гудовський ниніекспонується у Літератур

номеморіальному будинкумузеїТараса Шевченка Так от пальтечко є і це правда а про Пріоркубіограф збрехав Чалий посилавна Пріорку студента Маркевичавіднести поетові надіслані з Петербурга гроші та й сам приходивдо Тараса коли організував йогозустріч із молоддю на Оболоні АОболонь ndash продовження Пріорки Як мантра повторюється упрофесора оцей ldquoміський фольклорrdquo Але ж фольклор з неба непадає у ньому завжди є первіснаправда Чомусь не створився вінні на Соломrsquoянці ні на Деміївціні на Кожумrsquoяках Тут на Пріорці донині живуть нащадки тихдітей яким колись поет влаштував банкет мабуть якраз на святоПреображення Тут на горі росте400літній дуб який невипадковоназивають ldquoТарасовимrdquo

У хаті де квартирував Шевченко не дві а чотири кімнатиЧи був хтось із тих науковців якізаперечують проживання там поета у тій ldquoХаті на Пріорціrdquo А осьПетро Жур їздив туди спеціальноі розмовляв з людьми які тодіжили у хаті на вулиці Вишгородській Чи знають науковці спогади про Шевченка пріорської бабусі записані письменником

Кузьмою Грибом Чи знають вони що ще у 1921 р прихожаниПокровської церкви на вулиціМостицькій порушували питання на церковній раді про відзначення будинку де жив поет Працівники музею теж записали спогади старожилів зокрема ЄвгеніїЛісовської батько якої знавШевченка коли був ще хлопчиком Всі ці спогади друкувалися уперіодиці а їх рукописи зберігаються у ldquoХаті на Пріорціrdquo БабусяЖеня з родини Лісовських прожила на вулиці Білицькій 104 роки і оповідала про свого батькаякий ще хлопчиком познайомився з Шевченком і про те як вонив родині щороку в день народження поета співали за столомldquoЛілеюrdquo

Хата справді ldquoне то панськане то мужицькаrdquo (на дві половини) яку чоловік зняв для своєїхворої на сухоти дружини Варвара Матвіївна жила тут зі своїмидівчатками як на дачі бо Пріорка була завжди дачною місцевістю Можна покритикувати статтю Крапівіної щось вона підзабула дещо прикрасила Спогадизаписані у 1862 р були надруковані лише у 1875 р на проханняМ Мікешина з яким їх авторкабула добре знайома Така пізняпублікація спричинена засланням її чоловіка Лободи з якимвона була разом і повернулася уПетербург лиш через довгий часГотуючи записи до друку чи могла вона зробити хронометражпроживання Шевченка у Києвіта й чи ставила собі таке завдання Зате такий хронометраж зробив О Боронь Але хто сказав щоШевченко жив у І Гудовського уІ Сошенка чи у О СенчилаСтефановського Він не міг і не хотівжити у жодного з них тому що тісамі мали проблеми і поет не хотів їх обтяжувати любив свободуі незалежність і волів заплатитичужим людям за квартиру А відсвого опікуна священника Юхима Ботвиновського Тарас простовтік через пару днів про що тойсам говорив отцю Феофану Лебединцеву

Помешкання Ботвиновськогона Георгіївському провулку і є тодішня єдина напівофіційна київська адреса Православний священник взяв на себе відповідальність за нього тим більш що бувдобре знайомий з генералгубернатором До Гудовського поетприходив призначивши зустрічЛебединцеву в центрі міста У тійхаті на околиці міста йому булозатишно Спогади простолюдинівпро Шевченка записані В Беренштамом ndash це спогади жителівКуренівки яка є продовженнямПріорки У спогадах ідеться щоТарас приходив на свята пан Росовецький питає які тоді святабули А свята у цей період були ndashМаковія і Спаса Не йшов би вінndash ні з того ні з сього ndash з центруміста на Куренівку СтефаніяКрапівіна не говорить про те щоТарас Шевченко щось писав чималював А він справді у ті дватижні перебування у Києві не писав і не малював

Не можна обійти інтерпретацію перепоховання поета і ролі уньому Григорія Честахівськогоякого Росовецький характеризує

Нова а головне ndash дуже сучасна біографія Тараса Шевченка

11

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

На часіldquohellipШевченко належить не лише Україні ndash всьомулюдству хоч кожне його слово ndash про Українуrdquo

так ldquohellipлюдина позбавлена смакунахабна аморальна Честахівський привернув увагу Шевченказадушевним виконанням українських пісень і залишався в йогооточенні хіба що через свою самовідданістьrdquo Нахабний аморальний але самовідданий Не такий уже Шевченко був наївнийщоб не розпізнати негідну людину яку знав ще до заслання Вжезовсім незрозумілим є звинувачення Честахівського у тому щовін хотів ldquoзасунутиrdquo могилу Шевченка десь подалі щоб вона буланедоступна відвідувачам Що замаячня А як же Шевченків ldquoЗаповітrdquo ldquoЩоб лани широкополі іДніпро і кручі було видноhelliprdquo Відомо що і хату хотів побудувати уПекарях над Дніпром поблизуКанева про це писав Варфоломію Шевченкові А список Честахівського у якому передані зіслів поета оповіді про ті малюнки які були у майстерні Ним користувалися і користуються донині всі шевченкознавці А самійого власні малюнки які за висловом автора книги він ldquoніякийхудожникrdquo виконав впродовжшляху тіла поета в Україну і якістали документами цієї подорожі як і листи адресовані Петербурзькій громаді Збираючи селян щоб насипати високу могилу він передбачив її майбутнє іте що вона стане місцем паломництва

Наукова працівниця Канівського заповідника ldquoТарасовамогилаrdquo Зінаїда ТарханБереза укнизі ldquoСвятиняrdquo детально описала всі моменти історії перепоховання і Честахівському присвятила багато гарних слів У ІІ гімназії під головуванням М Чалого у травні 1861 р відбулося зібрання де остаточно вирішилиспорядити домовину у дорогупароплавом по Дніпру до Канева Ця акція потребувала попередніх узгоджень щодо відспівування в Києві та Каневі з владою а також вирішення питанняіз землею Цікаво що скажуть натакі вислови щодо Честахівського працівники Канівського заповідника чи ті люди (тисячі) відомі і невідомі які піднімаютьсяна Тарасову гору А як же Лисенко з його хором Микола Федотович Біляшівський який возивна пароплаві екскурсії до Канева При всій нібито науковостінова ldquoсучасна біографіяrdquo зовсімне нова завуальовано залучаєколишню радянську риторикуще й претендує на якийсь психоаналіз

Нарешті епілог ldquoЗамість післямовиrdquo який має назву ldquoЧомуми ще полюбимо Шевченкаrdquo Автор книги захоплюється ldquoколосальною працездатністю Шевченкаrdquo звертається до ностальгійних спогадів про своє навчання в Академії і особливо поціновує його як творця ldquoвеличезногомасиву образотворчих артефактівrdquo і ldquoневтомного виробника сотень якісних літературних текстівrdquo Але чи за це ми його любимо Зрозуміло генія повністю неможна збагнути за його біографією Над усім його приватнимжиттям стоїть творчість Кожнадумаюча людина має право робити свої припущення та й читачмає право на свою думку

Проживши 47 років він реалізував себе як поет художникгромадянин заповнив собоюдва століття створив не ldquoміфУкраїниrdquo а явив світові своюреальну Україну яку любив понад усе

Наталя ГУМНИЦЬКА Львів

І мене в сімrsquoї великійВ сімrsquoї вольній новійНе забудьте помrsquoянутиНезлим тихим словом

(Із ldquoЗаповітуrdquo Тараса Шевченка)

Ці рядки програмного віршанашого геніального поета націєтворця знайшли свою реалізаціюне лише на материковій Україніа й у глобальному українськомупросторі який охоплює пrsquoятьконтинентів і близько 50 країнсвіту Популярність Тараса Шевченка у світі можемо порівнятихіба що з популярністю ВільямаШекспіра хоча долі та можливості поширення творчої спадщини кожного з цих геніїв різняться кардинально

Цей короткий виклад присвячено лише дещиці вдячних шевченкознавців Розпочнемо з поширення віршової захалявноїкнижечки ldquoКобзарrdquo яка маламогутню магічну дію Вона розбудила заколисану забиту імперськими утисками колись могутню українську націю Історія світової літератури дотепер не знаєтакого революційного впливурідного слова Хіба що великийДанте

Саме цим можна пояснитимасовий переклад ldquoКобзаряrdquo понад 150 мовами світу В Українінад виданням ldquoКобзаряrdquo працювали і працюють багато видавництв Одначе варто звернутиувагу на публікацію цієї української Біблії у Львівському видавництві ldquoАпріоріrdquo Юрія Николишина у 2020 році Видане на текстовому матеріалі з репринтногопразького видання ldquoКобзаряrdquo1941 року вирізняється насамперед ретельно підібраним ілюстративним матеріалом і втілює задумТараса Шевченка про альбомldquoЖивописна Українаrdquo і другийldquoКобзарrdquo до якого встиг написати передмову Задум за бракомчасу і фінансів Шевченко невстиг здійснити

Книга містить полотна найвизначніших художників з усієїУкраїни (і не лише) серед якихТарас Шевченко Василь Штернберг Опанас Сластіон Ілля Рєпін Архип Куїнджі Сергій Васильківський Володимир Орловський Микола СамокишМикола Пимоненко Теофіл Копистинський Олена КульчицькаІван Труш Фотій КрасицькийІван Айвазовський КостянтинТрутовський Корнило Устиянович Осип Курилас Микола Мурашко Упорядники вдалися самедо празького видання бо вонона думку шевченкознавця зі Словаччини академіка НАНУ Миколи Мушинки є найменш цензурованим через те що виданокоштом української еміграціїПередмову до цієї унікальноїкниги написав знаний шевченкознавець Євген Сверстюк підсимволічною назвою ldquoЗоря надукраїнським вертепомrdquo у якійроздумує над покликаннямпризначенням і національнимфатумом появи найбільшого інайзагадковішого генія нашогонароду

До постаті Тараса Шевченказверталося багато літературознавців минулого і сьогоденнязокрема Валерій Шевчук ІванДзюба Григорій Клочек ЄвгенСверстюк Оксана ЗабужкоЮрій Барабаш ВолодимирМельниченко Дмитро Наливайко Василь Пахаренкоhellip Когортусучасних талановитих шевченкознавців доповнює особистістьЛеоніда Ушкалова який нещодавно у розквіті творчих сил покинув земне життя Його глибокий шевченкознавчий доробоквключає такі монографічні дослідження ldquoТарас ШевченкоrdquoldquoМоя шевченківська енциклопедія із досвіду самопізнанняrdquoldquoСковорода Шевченко фемінізмhelliprdquo ldquoШевченко від А до ЯrdquoНа особливу увагу заслуговуєldquoМоя шевченківська енциклопедія із досвіду самопізнанняrdquo якамістить близько 300 невеликихесеїв про світ ідей та образів Тараса Шевченка ndash поета художникамислителя музиканта Авторрозглядає постать Шевченка вконтексті української та світовоїкультури підкреслюючи йогоуніверсалізм за висловом Сковороди ldquoвсенавсеrdquo (так понашому філософ перекладав з латиніслово universum)

Леонід Ушкалов трактує своюенциклопедію як ldquoабетку світуrdquoТараса Шевченка з якої постаєобраз людяної особистості Геніяякий живе і творить у тому самому ldquoлісі речейrdquo що й звичайналюдина У передмові автор наголошує на світовому визнанніШевченка через риторичне запитання Джона Стейнбека ldquoЧиможна вплести ще якісь слова увінок Шевченкової слави ndash слави яку беззаперечно визнає весьсвіт ndash Той хто шукає плодівлюдської діяльності що житимуть вічно може знайти їх уШевченкаrdquo Підтвердженням цихслів американського письменника є мільйонні тиражі творів нашого поета у багатьох країнах світу різними мовами а також рекордною кількістю памrsquoятниківнашому Кобзареві яких за твердженням шевченкознавця Руслана Теліпського налічується понад 1400 Його проєкт ldquoМонументальна Шевченкіанаrdquo вражаєдослідницькою послідовністю іпрецизійністю Прискіпливийшевченкознавець упродовж двадцяти років побував і зафіксувавпостаменти Тарасові Шевченкуне лише в Україні а й у всьомусвіті Його ґрунтовні лекційнішевченкознавчі виступи і виставки знайшли широке визнання серед поціновувачів українськогослова у світі

До вінка Шевченківської слави доклалися також художникита музиканти Серед художньоїШевченкіани варто назвати доробок художникаграфіка лавреатаНаціональної премії ім Т Г Шевченка Євгена Безніска якийскладає понад 300 пастельних полотен на тему ldquoКобзаряrdquo Особ

ливою художньою силою відзначаються ілюстрації художника допоеми ldquoГайдамакиrdquo ЄвгеновіБезніску вдалося глибоко проникнути у сенси творчості Кобзаря поєднати класичний і модерний підходи в художній інтерпретації поетичної спадщини поета

За різними даними дослідників музична Шевченкіана перевищує дві тисячі різножанровихтворів монументальні кантатиораторії опери симфонічні поеми балети солоспіви хоровітвори малих і розгорнутих формінструментальні твори Проте вагому частину серед них посідаютьвокальнохорові твори основоюяких є ldquoМузика до ldquoКобзаряrdquoМиколи Лисенка яка нараховуємайже сто творів різних жанрівЦікавим є факт що музичнаШевченкіана нашого творця національної класичної музикирозпочалася із музики до ldquoЗаповітуrdquo Тараса Шевченка на замовлення Львівського музичного товариства Одночасно (1868)зrsquoявилася музична інтерпретаціяldquoЗаповітуrdquo галицького композитора Михайла Вербицького Згодом у 1870 році полтавчанинГордій Гладкий створив мелодіюldquoЗаповітуrdquo яка сподобалася Миколі Лисенку і до сьогодні лунає в

усіх куточках світу Відомо понад60 музичних варіантів ldquoЗаповітуrdquo серед яких хорові обробкиЯкова Степового Кирила Стеценка Порфирія ДемуцькогоОлександра Кошиця а також музичні твори великих форм Василя Барвінського СтаніславаЛюдкевича Бориса Лятошинського Рейнгольда Глієра Причиною такої популярності віршівТараса Шевченка серед композиторів і виконавців є не лише їхняблизькість до народної пісеннопоетичної творчості а на думкуЄвгена Маланюка творчість поета являє собою ldquoорганічний згусток нашої нації аж до майже повної герметичності для не українцяrdquo Тому музична Шевченкіанаслугує мистецьким містком дорозуміння сутності універсальних ідей Шевченка у світовійкультурі На відміну від надзвичайної популярності пісеннихтворів музичні твори великихформ виконуються сьогодні рід

ко серед них опери ldquoТарас Шевченкоrdquo Г Майбороди ldquoКатеринаrdquo М Аркаса ldquoНаймичкаrdquo М Вериківського ldquoНазар СтодоляrdquoК Данькевича а також балетldquoЛілеяrdquo К Данькевича Вартозгадати і про сюїту Бориса Лятошинського до кінофільму ldquoТарасШевченкоrdquo Творчість поета надихала й класиків російської музики зокрема М МусоргськогоП Чайковського С Рахманінова

Вершинним вкладом у вінокпошанування поетичного словаШевченка є унікальне чотиритомне видання ldquoКонкорданціїтворів Тараса Шевченкаrdquo якевийшло у 2001 році у ВидавництвіКанадського інституту українських студій (КІУС) спільно з Науковим товариством ім Т Шевченка (НТШ) в Америці обсягомпонад 3200 сторінок Текст Конкорданції підготовлений у співавторстві професором ОлегомІльницьким і доктором ЮріємГавришем співробітниками Альбертського університету у рамкахПрограми української мови та літератури за підтримки федерального уряду Канади Цей особливий тип словника є повним азбучним покажчиком усіх слів яківживаються в україномовних іросійськомовних віршах і поемахШевченка із зазначенням не лише місця їх знаходження а й точного контексту речення де вонивиринають Всього авторами зафіксовано 18401 лексичну одиницю і подано 83731 випадок їхнього вживання Опрацюванняздійснено з використанням компrsquoютерних програм проте самсловник доступний лише у паперовому варіанті На сьогодніелектронні варіанти такого типусловника отримала творча спадщина В Шекспіра Дж ДжойсаФ Достоєвського і Г Сковородив опрацюванні науковців Альбертського університету й Харківського національного університету ім Г Сковороди До пошанування творчого генія ТарасаШевченка поза всяким сумнівомналежить ціла низка академічнихвидань Інституту літератури НАНУкраїни під проводом академікаМиколи Жулинського та цілогогрона науковців насампередСергія Гальченка

Завершити цей вельми короткий огляд вдячної Шевченкіанислід дивовижним монографічнимвиданням малярської спадщиниШевченкахудожника у надзвичайно глибокому опрацюваннізакоханого у художню творчістьПророка мистецтвознавця й неперевершеного лектора Володимира Овсійчука Його ldquoМистецька спадщина Тараса Шевченка уконтексті європейської художньої культуриrdquo ndash високомистецький зразок представлення малярської величі Кобзаря в усій йогоповноті осмисленні історичноїпамrsquoяті народу та визначенні національної ідеології й національної свободи Особливе місце умонографії належить величномузадуму Шевченкаромантикапідготувати альбом ldquoЖивописнаУкраїнаrdquo який на жаль так і невдалося реалізувати в силу фінансових труднощів і браку часу Алешість офортів із цієї серії вдалосявидати а два краєвиди ndash ldquoВидубецький монастирrdquo і ldquoУ Києвіrdquo ndashстали альфа і омегою усієї серії Звдячністю слід згадати про видання альбому офортів ldquoЖивописна Українаrdquo громадським іполітичним діячем Миколою Томенком Насправді за висловомІвана Дзюби ldquohellipШевченко належить не лише Україні ndash всьомулюдству хоч кожне його слово ndashпро Українуrdquo

Дещо з вдячної Шевченкіани

12

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Доля на тлі історіїldquoЙого енциклопедичних знань життєвого досвіду йоповідань могло вистачити не на одне життя не на

одну книгуrdquo

Богдан ДЯЧИШИН лавреат премії ім Івана Огієнка доктор філософії

Н ещодавно потрапила мені до рук досить обrsquoємнакнига ldquoЛітаючий Амба

садор Теодозій Старак особистість Статті інтервrsquoю документи матеріали виступи спогадиrdquoЧитаю ldquoПроголошення незалежності У кого в ті хвилини не розривалося серце від гордості Хтоне плакав тоді від радостіrdquo Зроблене людиною добро повік живене щезає а записується на скрижалях вічної памrsquoяті єдиного живого Бога Памrsquoять ndash основа нашого розуму вона формує всезагальну свідомість націю бо минуле не має права на забуття тим більше колийдеться про людинудля якої ldquoнайвищимидуховними ідеаламибули Бог і Українаrdquo

На могилі Старакавикарбовані слова зФранкових ldquoКаменярівrdquo ldquoТа слави людської зовсім ми не бажалиhelliprdquo Це правда непрагнули не думалипро неїhellip Але ж намнинішнім українцямсьогодні (як і колись)неймовірно навіть катастрофічно бракує історичної памrsquoяті щобдозріти як велична нація з багатою історичною та культурноюспадщиною Мусимоповсякчас бути вдячними й памrsquoятати протих хто поклав своєздоровrsquoя і життя на вівтар боротьби за незалежну Україну

Каменярі сини багатостраждальної МатеріУкраїни Зпоміжних Теодозій Старак (12081931 ndash1101999) ndash посол України в Республіці Польща який організував там перше дипломатичнепредставництво новопосталоїдержави значною мірою за власні кошти Звідси й прізвиськоldquoЛітаючий Амбасадорrdquo (на тойчас не мав навіть особистого водія) Саме про таких як він говорив свого часу Євген СверстюкldquoЦе люди які поставили себена сторожі слова честі гідностіrdquoА Ян Ольшевський премrsquoєрміністр першого некомуністичногоуряду РП відгукнувся на передчасну смерть Теодозія Старакалистомспогадом ldquoПотиск йогорукиrdquo який передав через українське посольство у Варшаві удові дипломата Любові Горбенкокоханій дружині яка завжди булапоряд порадниці й помічниціНаведу фрагмент із цього спогадувидатного польського політикаldquoНіколи не забуду зустрічі з Ниму Королівському замку в січні1992 року коли як премrsquoєр поруч із Президентом РеспублікиПольща я приймав новорічніпривітання від представниківдипломатичного корпусу То буланаша перша зустріч офіційногохарактеру (на той час польськийпремrsquoєр прихистив Українське Посольство буквально під своїм дахом і зустрічався з паном Стараком майже щоденно ndash Б Д) Мені в памrsquoять запали Його словаколи Він міцно потискаючи моюруку промовив ldquoПане премrsquoєре

Я надзвичайно свідомий історичного значення цього моменту коли вперше в королівській садибіде польські монархи приймалипосланців українського Козацтва представник нарешті Незалежної України може передатинайвищим представникам Республіки Польща побажання успіхів у розвитку їхньої держави ndash якрівний рівним і вільний вільнимІ хай так буде довікуrdquo Несподівано я зауважив на обличчі цьогозавжди неймовірно стриманого іврівноваженого у своїх емоціяхдипломата сльози і мені самомуякийсь клубок підступив до горла Звістку про Його передчаснусмерть я сприйняв із почуттямвеличезної особистої і всезагаль

ної втрати Він був політиком ілюдиною яких сьогодні в ХХІстолітті будуть дуже потребуватиУкраїна Польща та Європаrdquo

Важко подумки повертатися вті часи але маємо великийобовrsquoязок бути вдячними зумітипередати історичну памrsquoятьприйдешнім поколінням прозвитягу борців за незалежну Україну Дмитро Онуфрійчук з ІваноФранківщини (колишній сталінський політвrsquoязень табірнийтовариш Старака) який кількамісяців не дожив до святого ДняНезалежності останнім своїмподихом звернувся до друзів якістояли в його узголовrsquoї ldquoХлопцічи буде Українаrdquo Серед тихldquoхлопцівrdquo був і Теодозій Старакякого його товариші слушно вважали наріжним каменем свогокола

hellipМежибрідь ndash чарівна місцина над Сяном на Лемківщині яка12 серпня 1931 року подарувалаУкраїні ТеодозіяЯрослава Йогобатько не виходив із польськихвrsquoязниць (стаття ndash ldquoукраїнецьrdquo)Теодозій був надзвичайно обдарованою і працьовитою дитиноюОсінь 1939 року Мама зі старшим братом Теодозія опинилисяна совєтській території невдовзітоварняком їх відправили в Казахстан Восьмирічний Теодозійзалишився з батьком у Сяноку напольській території

Боляче на серці коли читаєшпро знущання над українцями збоку радянської німецької іпольської репресивних машинвлади Попри все Теодозій 1942

року витримавши надскладнийконкурс був зарахований доДрогобицької гімназії Післяldquoзвільненняrdquo Сянока в 1944 роцібатько Теодозія вкотре опиняється в польській тюрмі Далі карколомні події подаю в хронологічному порядку у березні 1945 рокубатько з сином опиняються уЛьвові (Договір між СРСР іПольщею про обмін населенням) 1946 року амністували Марію Старак яка повертається досімrsquoї 1947 року заарештовуютьбатька Теодозія (Василеві Стараку дивом пощастило втекти зіСтрийської тюрми НКВД зфальшивим посвідченням пішкиперейти радянськопольськийкордон і оселитися у Вроцлаві) 6

листопада 1949 року арештовують Теодозія (Карлагтабір ldquoПєсчанийrdquo) 1955 рікndash звільнення з табору й повернення до Львова (вулЩорса 10 кв 4 [нині Русових] ndash цю адресу знала всяКараганда)

У 1956 році Теодозійвступив на словrsquoянське відділення Франкового університету (серед однокурсників молодших за віком були Мирослав Тимочко Ірина Стасів Ігор КалинецьІван Сльозко Євген Осєчкін Микола СтаровойтБогдан Завадка) 1965 рік ndashсуд над Михайлом Горинемз яким товаришували (їхнімогили сьогодні поруч) Теодозієві запропонували написати заяву на звільнення ldquoзавласним бажаннямrdquo (працював у Франковому університеті на посаді завідувачакабінету фонетики української мови)

Безробіття ldquoНарештівирішив Теодозій піти в КГБldquoАбо дозвольте мені працюватиабо посадіть мене якщо я ворог утюрмуrdquordquo Дозволили Викладавросійську мову (пізніше українську) в школах Пустомитівськогорайону на Львівщині

З 1971 року ndash редактор підручників для шкіл УРСР з польською мовою навчання видавництва ldquoРадянська школаrdquo(Львівська філія) де пропрацював майже 20 років

1989 рік ndash учасник Установчого зrsquoїзду Народного Руху України

1991 рік ndash вирушає до Варшави як посол Уряду України в Республіці Польща ldquo200 доларів да

ли київські свати Теодозія вониж роздобули для нього пристойного фетрового капелюха і плащаз класичного англійського драпуrdquo З обкомівського гаража першому дипломатові незалежноїУкраїни виділили ldquoМосквичаrdquoбез водія Більшменш пристойний костюм зі ldquoскладу на Зеленійrdquo допоміг ldquoорганізуватиrdquo Володимир Парубій тодішній заступник голови Львівської міськоїради

Праця в Польщі та інші подіїжиття Теодозія Старака ndash це велика книга яку можливо колисьнапишуть вдячні нащадки

Операцію на горлі йому зробили 25 жовтня 1993 року у Варшавській медичній академії іменіС Банаха а помер від гепатитуС Любов Горбенко пригадує ldquoтакий собі Пєтя Кілімнік землячок із Черкащини кагебіст совєтського а потім російського Посольства його помешкання намldquoдбайливоrdquo підсунули на першихпорах у Варшаві в 1991 році Наприйомі в російському Посольстві у червні 1992 року він ldquoпоземляцькиrdquo довірливо порадив меніldquoСкажите своєму мужу што еластічним надо бить еластічнимВот смотрітє ndash бєлорусиhelliprdquordquo

А що ж Україна ldquoЗа кількамісяців до смерті Теодозій Старакосмілився публічно сказати своїмколишнім однодумцям про їхнєпристосуванство хворобливу амбіційність і конформізмrdquo

З розділу спогадів про Теодозія Старака ldquoІ юрби вчинківзrsquoєднаних у світліrdquo зацитую лишепару фрагментів ldquoСтворивши

Українське Посольство в Польщі він неперевершений знавецьпольських реалій тонкий і виважений політик і дипломат (вроджений) справжній патріотнаціоналіст свідомо і вперто витіснявся колишніми радянськими дипломатамикомпартійцями ndash і це зприкрістю спостерігали українські і польські політики

Теодозій завжди був авторитетом для мене як згодом близьким товаришемавторитетом улаґері став Іван СвітличнийЩось спільне мали вони ndash ценасамперед доброта добродушність і почуття гумору Відчувшиогіршення від зустрічі з однокурсниками після мого повернення ізСибіру до Львова я всетаки пішов до нього у видавництво ldquoРадянська школаrdquo Доцик вислухавмою скаргу лагідно усміхнувсяldquoЯ чекав щоб ти прийшов до ме-неrdquo ndash сказав Тепер я вже не маюдо кого йтиrdquo (Ігор КалинецьldquoУсмішка приятеля замолодуrdquo)ldquoПисати про Теодозія Старака вминулому часі не хочеться і якосьдивно Його енциклопедичнихзнань життєвого досвіду й оповідань могло вистачити не на однежиття не на одну книгу однакдоля розпорядилася поіншомуrdquo(Андрій Дещиця ldquoБезперервнийзвrsquoязокrdquo) Цей звrsquoязок промовляєдухом правди з небес бо ж Теодозій Старак зорить на нас енергієюлюбові і боротьби даруючи віру вперемогу

1 жовтня 1999 року ТеодозійСтарак відпустив руку коханоїдружини і відійшов за межу

P S ldquoЩо побажав би намукраїнцям сьогодні незабутнійЯн Ольшевський ndash Не сумніваюся що Він (так само як і Теодозій Старак) сказав би ldquoВи не повинні здаватисяrdquo Чуєте Ми немаємо права навіть на втому Якможна втомитися боронити своюєвропейськість свою ідентичність і сутність Памrsquoятаймо нанас дивиться нині весь світ І навесь цей світ гуде наш безсмертний Майдан ldquoСвобода і гідністьndash понад усеrdquo Слава Україні Вічна слава її вірним синам та її мужнім і щирим друзямrdquo (Любов Горбенко ldquoОльшевський НайдерСтарак і Майданrdquo ndash Дзвін 4(894) 2019)

Мабуть тепер не лише менідоводиться думати ldquoА до кого підемо ми до кого піде дружинаТеодозія якщо мужніх і щирихнемає поряд якщо їх все менше іменшеrdquo

Світлій памrsquoяті Теодозія СтаракаlaquoТа слави людської зовсім ми не бажалиhellipraquo

13

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

НезабутніldquoБідою України є те що в нас при кермі ніколи небули націоналісти які б посправжньому любилисвій народ свою країнуrdquo

Георгій ФІЛІПЧУК

Д ля мене він був романтиком наділеним різнобічними інтересами і вродже

ними здібностями набутимичеснотами що часто ldquoзаходивrdquo заобрій реальних можливостейСправді його універсальна життєдіяльність позбавлена збайдужілості емоційна реакція на український світ товариська приязньі здатність обrsquoєднувати людейнавколо ідей що містили в собізначимість суспільної а не приватної справи завжди викликалисимпатію і повагу стаючи прикладом для наслідування

Державна політична громадська праця не сприймалася нимяк формальна справа розвага чисебелюбство а радше ndash моральний обовrsquoязок випробовуванняіспит на громадянськість Можливо саме така сприйнятністьсвоєї життєвої місії в різних сферах формували його вольові якості стійкість характеру безкомпромісність стосовно українськихпитань демонструючи ldquoсобіrdquoсімrsquoї суспільству якості борця ітворця коли справа торкаласядержавотворчих ідеалів української церкви національного поступу Налаштований на змагальність і творення він не переставав прагнути фізично й етично самоудосконалюватися розуміючищо сильні мають бути сильнішими хоробрі ndash хоробрішими мудрі ndash мудрішими Його світоглядність утверджувалася на розумінні що лезо меча гострішає лишезавдяки безперервному заточенню

Він безперестану трудивсянад собою долаючи перепони йсумніви часто відмовляючись відбагатьох звабливих речей непроявляючи жалю до себе У поставі Анатолія самовиховання дійшло такого стану що перетворилося для нього в найбільш продуктивну університетську інституцію роблячи його більш знаючим політично моральнішимШляхетна мета ствердження української ідеї знаходилася на високому щаблі в ієрархії громадянських цінностей чутливо реагуючи на суспільні справи беручиучасть у вшануванні знакових загальнонаціональних подій починаючи з козацької Хортиці Холму (резиденції короля Данила Галицького) Хуста (Карпатська Україна) чи Кіцманя (малої батьківщини Володимира Івасюка) і підтримки єдиної української газетив Криму ndash ldquoКримської світлиціrdquo

Багато років він впроваджував програми ldquoЄврокарпатськаініціативаrdquo ldquoКарпатський простірrdquo духовномистецького проєкту ldquoВіруюrdquo за участю українських музикантів світового рівняініціював відновлення Успенського собору ХІІ ст у Крилосі якпередумови обrsquoєднання в єдинусоборну українську Церкву організував благодійний фонд ldquoУкраїна Інкоґнітаrdquo облаштував садибу Святого Миколая Будучипрекрасним спортсменом проводив турніри для молоді Меніподобалася його спортивназлість особливо коли змаганнямістили політичний підтекст1998 року в Маріуполі коли парламентська збірна України з футболу ldquoпобилаrdquo російську (41)Анатолій висловився дуже метафорично ndash тепер маємо моральнеправо ldquoчіпляти бутси на гвіздокrdquoУ тій грі він був одним з найкращих доводячи що ldquoмоскалівrdquoтреба перемагати завжди і скрізь

Хоча рамки його інтересів виходили за межі усталених поглядів і звичок проте чітко прослідковувалися ті пріоритети які слугували йому життєвими дорого

вказами Насамперед такою цінністю для нього була державність Україна Він сповідувавШевченків заклик ndash ldquoНема насвіті України Немає другогоДніпраrdquo трансформуючи Словопоета на реальності сучасного українського життя Суголосною іблизькою йому була державницька ідеологія Народного Руху організацій національнопатріотичного спрямування Уся багатогранна діяльність живильнаенергія громадські ініціативиldquoМатвіяrdquo (так звався потовариськи) спрямовувалися в річище державотворення У ньомудоволі природно поєднувалисямрія ідеали світовідчуття словота чин національний інтересУмів рафінувати та виокремлювати приватне і загальне відокремлювати особливо в політичномусередовищі зерна від полови ненамагався кидати слова на вітерне говорити безпідставно безвідповідально

У гострих дискусіях щодо національної політики державноїмови історії церкви літературикультури національної памrsquoяті ітрадиції він переконливо і часомдуже емоційно доводив значимість цих вічно сакральних вартостей для нинішніх і майбутніхпоколінь українців збереження ізміцнення української ідентичності безпеки Держави Середбагатьох притаманних йому характеристик варто виокремитипередусім образ людинидержавника громадянинадержавника

У його поставі не було декоруі тих місцевих хиб (за ІваномФранком) за якими ldquoбрак самокритикиrdquo ldquoпарадування європейськими формамиrdquo домінування ldquoголосного фразеологічного та в більшій частині нещирого бо ділами непотертого патріотизмуrdquo Етика Каменяра як ldquoжива критична праця думок і готовності подати свій голос у загальній справіrdquo стала для нього найбільш життєдайною вартістю Активною позицією він унеможливлював девальвацію державницьких цінностей нетерпимо ставився до удаваних захисниківldquoправ людиниrdquo доморощенихldquoгромадян світуrdquo зліплених з українофобства байдужості і вигідництва колаборантів запопадників перед чужинством що ldquoмоляться чужим богам чужою мо

воюrdquo Він пропікав Україною(словами Миколи Вінграновського) ldquoкожну душу груди і чолоrdquo

Він безупинно торував найвіддаленіші куточки рідної земліісторичні місця просвітлював українську душу відкриваючи сторінки славних звитяг відновлюючи памrsquoять і правду честь і гідність українства З 1999го здійснював експедиції по гетьманських столицях України під гаслом ldquoДо джерел державностіrdquoТисячокілометрові просвітницькімаршрути до Батурина Конотопа Чигирина Канева Трахтамиріва Переяслава Ніжина Камrsquoяної Могили Хортиці Хуста Хотина КамrsquoянцяПодільськогоХерсонесу та інших памrsquoяток України спрямовувалися для вирішення найголовнішого ndash виховання національної свідомості

Особливо неприйнятною була вада малоросійства оскількивважав це явище загрозою Українській державі що проявляєтьсяу байдужому негативному ставленні до українських національнодержавницьких традицій тапрагнень у підтримці ідеологіїldquoрусского міраrdquo (донині не забороненої в Україні) з його політичною культурною мовною церковною експансією У ліквідаціїрудиментів малоросійства якldquoхвороби бездержавностіrdquo і руйнівника національної душі полягала його життєва ціль Характерспротиву чужинцям (незалежновід походження і географії) містився для нього не в тому що вони ldquoіншіrdquo а передусім в тому щовони є зайди експлуататоривизискувачі українського народуякий стане нарешті господаремрідної землі коли ldquoВ своїй хатісвоя й правда І сила і воляrdquo

Пригадую день святих Петра іПавла 2004 року коли після освячення святійшим Патріархом у Володимирському соборі вирушили узагальноукраїнську культурнопросвітницьку (політичну) експедицію ldquoСоборна Україна2004rdquo напідтримку Віктора Ющенка в президентських виборах

Маю визнати що та кампанія як і пізніша трьохмісячна робота з Анатолієм у Харківськійобласті були для мене кращимиполітичними сторінками Вониасоціювалися із справжнім ldquoходінням у народrdquo який тоді гостронуртував Шевченковим питан

ням ldquoКоли ми діждемося Вашинг-тона з новим і праведним закономrdquo У ті часи в праведне слово іморальний обовrsquoязок насамперед влади люди як і ми з Анатолієм продовжували ще віритисподіваючись що ldquoдіждемось-таки колисьrdquo

Особистість Анатолія характеризувалася чітко вираженоюукраїноцентричністю незалежновід обставин суспільної конrsquoюнктури Будучи очільником політради партії Трудовий Конгрес України Народнодемократичноїпартії Української народної партії ldquoСоборrdquo членом ради ldquoГромадської ініціативи ldquoФорум національного порятункуrdquo представником Громадянського комітетузахисту Конституції ldquoУкраїна безКучмиrdquo чи народним депутатомУкраїни шести скликань він постійно відшуковував політичну лінію національних інтересів

Памrsquoятаю зустрічі з президентом України 1996 року коли він(як голова Вінницької облдержадміністрації) рішуче обстоював ідею прийняття Конституції1998 рік коли Леонід Кучма назакритій нараді голів облдержадміністрацій поставив недвозначне запитання ldquoХто здатен із васвигравати вибори до ВерховноїРадиrdquo Було піднято лише чотири руки (голови ЖитомирськоїВінницької Полтавської і Чернівецької областей) а виборчі перегони на мажоритарних округахвдалося виграти лише Анатолію імені Згадую також наші відвертітовариські розмови на політичному ґрунті які ми проводилипоза увагою ldquoдобрих друзівrdquo наузбіччі дороги між Києвом і Житомиром Завжди сміливий і цілеспрямований у поглядах непоступливий у протистоянніМені завжди імпонувала його націєтворча спрямованість думки(близька моїй ldquoрухівській ідеологіїrdquo) Анатолій Матвієнко частонаголошував що ldquoслід перестатибоятися слова ldquoнаціоналізмrdquo Бо цетой самий патріотизм тільки діяльніший і жертовніший БідоюУкраїни є те що в нас при кермі ніколи не були націоналісти які б посправжньому любили свій народсвою країнуrdquo

Публічно гостро проявляючинепримиренність до кадрової політики в незалежній Україні засуджуючи олігархічний фетиш

приватного над суспільним національним усвідомлював що добра не варто очікувати коли ldquoпровідна верстваrdquo сприймає Українуне як ідейну духовну політичнунаціональнокультурну цінністьа лише як територію де ldquoзаробляютьrdquo на біді де ldquoЛатану свитину з каліки знімають З шкурою знімаютьhelliprdquo

Очевидно що його політичнісуперечки з Павлом ЛазаренкомЛеонідом Кучмою Юлією Тимошенко та впливовими однопартійцями торкалися передусім цієїтеми оскільки в Україні повнимходом формувався (здебільшогонеправдами) фінансовополітичний олігархат (переважно чужинського походження) якому булозамало майже абсолютного домінування у сферах економіки Олігархи рвалися до політичної влади організовували ldquoвибори безвиборуrdquo комплектували парламент уряд регіональні і центральні інституції ldquoсвоїмиrdquo людьми оскільки розуміли що тількизавдяки владі можна оберігати інарощувати ldquoнажитіrdquo статкиПроте вони сягнули дальше ввійшовши в ldquoбрудних чоботахrdquo в інформаційний простір зробившийого неукраїнським а потім і вЦеркву щоби духовно закріпачувати українство Тому програмнопроголошувані окремими ldquoправлячими і панівнимиrdquo партіями здругої половини 90х лозунгиldquoсоціаллібералізмуrdquo ldquoнародноїдемократіїrdquo примату ldquoправ людиниrdquo над державою були фальшивою декорацією олігархізованих верхів mdash чужими для Анатолія світоглядними орієнтирами

За тодішніх обставин марнобуло очікувати успішних результатів у протистоянні з реальнимзлом яке дедалі більше зрощувалося Тим паче що найвища державна влада в Україні завждипроявляла зацікавленість у підборі таких ldquoпатріотівдержавниківrdquo які віддані не служінню народові і суспільному благу априслужуванню олігархам Алевін не був би Матвієнком якбине зумів ldquoперегризатиrdquo перепони якби не навчився досягатиldquoне завдяки а всуперечrdquo

Його поривання наполеглива самовіддача цементували вірув ті кращі часи коли правлячакаста стане взірцем для підвладного народу не завдяки мандатам багатству ldquoвиборамrdquo а черезчесноти духовності мудростіпатріотизму Для цього Український народ має бути освіченим ісвідомим щоби не відчинятидвері настіж усім бо зайди однаково лізуть через вікна щоби невручати долю свою і наступнихпоколінь перевертням і зрадникам щоби не терпіти і не послуговуватися моральним упадкомпровідників а навчитися достойно жити і поводитися як з друзями так і з недругами

Життя людське ndash короткамить Не встиг недомріяв недосказав недоробив недолюбивhellipПроте світлі думки і вчинки Анатолія залишаються З нами поміж нас і для нас Вони як душевний щем за життям памrsquoять іспогад нагадування сущим в українському світі що шуліки ніколи не стерегтимуть голубів а московський наїзник не охоронятиме наше національне поле Віннагадує і спонукає чинити гідно ізгідно українських смислів усвідомивши що Нації замало добрих хліборобів і гарних проповідників їй необхідний гордий духldquoнепосидючого лицарстваrdquo (Святослава) вічна любов до Свободи здатність бачити Шевченківзаобрій де ldquoнебо упирається вземлюrdquohellip

Поміж нас і для нас22 березня Анатолію Матвієнку виповнилося б 68 Не судилося Хоча не віриться що

такого енергійного життєствердного непогамовного можна зупинити Серед великогокола людей які знали Анатолія існує розмаїття думок почуттів ставлень оцінок щодообразу цієї яскравої індивідуальності зарядженої на дію з високими цілями

14

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Читацьке віче ldquoПисьменник повинен бути генератором змін Так було вікамиrdquo

Ольга ЯВОРСЬКА членкиня НСПУ Львівщина

З Павлом Федюком (літературний псевдонім Павло Ясінь)мені допоміг познайомитись у1994 році блаженної памrsquoятіписьменник Іван Гнатюк Він подарував Павлові збірку моїх віршів ldquoЗелений зарінокrdquo а Павлопередав мені книгу своїх новелldquoСамотня зірницяrdquo з автографомі запросив до співпраці бо працював тоді головним редакторомжурналу ldquoЛітературний Львівrdquo

Зачарована його творами і заінтригована можливістю надрукуватися в журналі я одразу жпоїхала до Львова Павло зустрівмене дуже привітно Був це середнього зросту чоловік міцноїбудови з приємним голосом проникливим поглядом чорних яквуглини очей

ndash Коли я вперше читав твоюпоезію мене не полишало дивне відчуття начебто ми давно знайомі

Я залишила папку на столі редактора а невдовзі у журналі ldquoЛітературний Львівrdquo зrsquoявилася мояпроза

ldquoЯ відчуваю слово на смак ndashписав мені у листі ndash Бути письменницею і водночас бути собою ndashвизначена тобі доля Ти вродженадля творчостіrdquo

Спілкуючись з ним я не моглане потрапити під вплив його широкої розхристаної натури Нестримний гарячий емоційнийhellip

З розповіді Павла дізналасящо за бунтарську вдачу його буловідраховано з Львівського державного університету Найкращімолоді роки минули на лісосплавах в Сибіру Тільки з початкомперебудови повернувся до Львоваі вже в часи незалежності закінчив університет Павло постійноперебував у творчих задумах ітворчому пошуку Йому булопритаманне природне відчуттякраси філософське мисленняглибокий патріотизм Він як ніхто підтримував колег що творили у провінції завжди дававслушну пораду і підтримку

У його душі були гори і полонини гірські потоки й безмежжяпростору клекіт громів і шум дощів Він був людиною вулканіч

ного характеру але водночас лагідною простою і дуже щирою

Одухотворено читав свої новели метаючи вогонь чорнихблискучих очей

ldquoМихайло Осадчий дорікнувмені за песимізм а я з тим не погоджуюсь У моїх творах дійснобагато людського розпачу безнадії туги Це зумовлено тим щопережив наш народ Але ж там єімпульси гумору багато світла ідобраrdquo (П Ф)

У його прозі крім трагізму єволя духу глибина внутрішніхвідчуттів Твори глибоко драматичні і емоційно проникливіПрекрасна мелодійна моваhellip

ldquohellipЯка повінь Повінь густогомісячного сяйва Воно прибувало іприбувало Ми попливли на ньомуна той берег Доплисти б разом непотонути А воно сяйво як живесрібло спливало у долини переповнювало потоки і натікало у Черемош Місяць як срібний князьпишний та могутній І весна налюбуватися не могла залюбиласяу ньогоhelliprdquo (П Ф)

Це тільки один абзац з книгиписьменника ldquoГуцульська мадонна у весільній сорочціrdquo Моваплавно і легко тече через душувиводить її з нудного побутовогобудня на чарівну ldquoповінь місячного світлаrdquo

ldquoРівного йому не бачу в сучасній українській прозіrdquo ndash писав той же Михайло Осадчий

Виходець із гуцульського се

ла серцем і душею вростав у рідні Карпати Виступав на захистрідної землі жив в імrsquoя рідногослова високо ніс честь і гідністьвідважного гуцула

ldquoДві стихії заволоділи моїмсерцем ndash стихія любові до слова істихія любові до Україниrdquo ndash виповідав душу у листі

ldquoВ мене відсутня аура спокою ірівноваги Слово рятує мене від втоми дає відчуття життя Я не можу жити поверхневими враженнями я прагну вогню інтиму і правдиЦе фантоми моєї долі Ницість недругів і недоброзичливців накриваємене з головою як хвиля Словеснібаталії цинічна підла гра графоманів виводять мене з рівноваги Ненавиджу запроданствоrdquo (П Ф)

Бунтарська непримиренністьсвята жертовність в імrsquoя Українибезмежна любов до рідного краюпроявляються у внутрішньомустані його героїв

Душа автора летіла як птах урідні гори і полонини За кожноюновелою максимальна напругадушевних сил бо як зазначавМикола Холодний література ndashце теж Колима

Біль і трагізм ndash від глибинипочуттів від трагізму цілої епохиСоковита мова з гуцульським діалектом межування дійсності змістикою глибокий патріотизм івисока гідність української душіпритаманні його творам

ldquoПисьменники є справжні а єldquoпросунутіrdquo Багато маститихмають фори але не мають таланту Присудження премій ndash целітературні торговищаrdquo (П Ф)

Він нікого не боявся і всі проце знали Його твори ndash це частина історії це реальна дійсністьжорстока оголена правда

ldquoНіякого визнання державностіукраїнської мови і української націїнемає Підкуп на кожному кроціПисьменник повинен бути генератором змін Так було віками Всепережите переслухане збурюєтьсяв памrsquoяті до болю стискає серце ітоді я мушу писатиrdquo (П Ф)

ndash Чого ти найбільше боїшся ужитті ndash запитала колись я його

ndash Втратити близьку людинубоюся тих писак що зазіхають начуже боюся облесних бо вони лукаві боюся розчаруватись у друзях боюся збайдужіти

Він сам визначав що вартодрукувати над чим треба додатково попрацювати а що нікудине годиться

ldquoКоли пишеш відштовхуйсявід конкретної події якщо твір відображає правду він має право нажиття Сучасна дійсність буквально закидує нас низькопробнимитворами а деякі критикипесимісти пророкують загибель українській літературі але треба знаходити золоті перли творчості серед купи мотлохуrdquo (П Ф)

Його взаємини зі світом булинепростими суперечки з опонентами ndash безкомпроміснимиМожливо через це так жорстокопобили Павла напередодні нового 2001 року про що я дізналася зповідомлення Львівського радіоПисьменник тривалий час перебував на межі життя і смерті переніс кілька складних операцій Улікарні написав повість ldquoРіздво вреанімаціїrdquo Після виписки не мігдовго сидіти за столом його постійно мучив головний біль зrsquoявилися галюцинації

ldquoНаш народ так тлумили і намагалися знищити фізично так намвбивали в голови що ми продажнітак розкидали по всіх куточках світу що ми врештірешт повірили усвою меншовартістьrdquo (П Ф)

Павлові було притаманне неабияке почуття гумору про що засвідчує сатирична повість ldquoЛьвівська прописка або Дівка з хатоюrdquo

Зустрівши його після лікарнія не могла не помітити як вінзмінився Погаслий погляд перекошене посіріле обличчя зсутулена постаріла постатьhellip Намагався відмежуватись від усіх занепав духом Шкодував що немає біля чого навіть тост виголосити Казав що працює над трилогією біографічного характеру уякій планує якомога ширше висвітлити гуцульські звичаї традиції історичну правду народу

Востаннє ми зустрілись натрамвайній зупинці неподалікпамrsquoятника Іванові ФедоровуВиглядав дуже змученим ледвепереставляв ноги Побачившимене зрадів Його як здавалосянеприязний досі погляд потеплів Скаржився на самотність іголовний біль Мова була тихоюневиразною Через кілька місяців мене боляче вразила звісткапро смерть Павла Федюка Тогож дня я записала у своєму щоденнику

ldquoЗ болем довідалась що талановитий письменник Павло Федюк з яким ми були добримидрузями раптово помер Останнім часом я ніяк не могла віднайти його (оскільки на телефоннідзвінки ніхто не відповідав) Немали інформації про нього і моїдрузіписьменники

Яскрава неповторна особистістьhellip Навколо його імені плелися всякі інтриги в звrsquoязку з тимиперемінами які звалилися наПавла після жорстокого побиттяневідомими нападниками Вчинена наруга зруйнувала фізичне іпсихічне здоровrsquoя з тих пір йогопереслідував дух смерті Болитьте що дехто з письменників піарився на цій біді

Коли Павло працював головним редактором газети ldquoЛітературний Львівrdquo то не мав відбоювід ldquoталантівrdquo які знаючи йогопроблему проявляли надмірнугостинність в очі лестили а опісля виставляли на поглум

Болить те що такий потужнийталант згорів передчасно і трагічно Літературний критик ПетроСорока назвав Павла ldquoмайстромпсихологічної новели яких сьогодні мало в українській літературіrdquo (ldquoУдогонь словаrdquo) ldquohellip я поніс зсобою болісномертвенний йогопогляд і учеписту думку що великим талантом Господь майже ніколи не ощасливлює людину а значно частіше розчавлює їїrdquo (П С)

На жаль так і сталося Маючичесну неприборкану вперту натуру Павло Федюк згорів як смолоскип Його смерть ndash безумовновелика втрата для України Вінбув справжнім письменникомУсі хто читав його твори підтвердять мої слова

Олена ГОРОБІЄВСЬКА наукова співробітниця Чернівецького меморіального музеюВолодимира Івасюка

1 квітня 2021 року відомомульвівському фотохудожниковізаслуженому працівникові культури України Любомирові Степановичу Крисі виповнилося б 80

Пrsquoять років тому до дняпамrsquoяті автора славнозвісної ldquoЧервоної рутиrdquo у виставковій заліЧернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка було відкрито виставку світлинЛюбомира Криси ldquoТа в мене спогадів є повна скриняhelliprdquo На жальсам фотомайстер на ту пору не змігприїхати але присутні побачилипонад 30 фотографій ЛюбомираСтепановича які зберігаються уфондах музею Володимира Івасюка світлини зроблені за життякомпозитора (Володя з ріднимиЛюбомира Криси портретні 19751977 років низка світлин родини звідпочинку у Гагрі зокрема наозері Ріца у 1976 року Володимирзі співачкою Софією Ротару уЛьвові) та фотографії зробленівже після його трагічної загибелівідкриття виставок і проведеннярізноманітних заходів відкриттямеморіальної дошки у Львовісвітлини на могилі на Личаківському кладовищі Михайло Івасюк перед обличчям сина в скульптурі перший фестиваль ldquoЧервонарутаrdquo у Кіцмані і Чернівцях 1989року експозиція музею В Івасюка концерт у Києві ldquoПовернення

В Івасюкrdquo Щодо різновиду фотознімків то серед них є портретні групові сюжетні Більше звичайно чорнобілих світлин алечимало і кольорових

Народився Любомир Степанович 1 квітня 1941 року в містіСяноку на Лемківщині (Польща)в сімrsquoї Стефана і Йосифи У 1946році разом із батьками був переселений (операція ldquoВіслаrdquo) наЛьвівщину де згодом народилисяйого молодші сестри Лідія і Даріята брат Володимир

Після закінчення середньоїшколи з 1961 по 1964 рік служиву Збройних силах на ЗакавказзіВищу освіту здобував в Українському поліграфічному інститутіна факультеті графіки працював урізних установах Львова Протягом багатьох років працював творчо у 2010 році отримав почеснезвання ldquoЗаслужений працівниккультури Україниrdquo є автором іспівавтором низки книжок і фотоальбомів зокрема ldquoВізит благодаті Фоторозповідь про перебування Глави держави ВатиканСвятішого Отця Папи РимськогоІвана Павла ІІ у Львові 2527 червня 2001 рокуrdquo альбомфоторозповідь ldquoТак булоhelliprdquo фотоальбомldquoВолодимир Івасюк Вернись ізспогадівhelliprdquo (до 60річчя композитора і поета Володимира Івасюка)альбом спогадів ldquoВолодимир Івасюк Відлуння твоїх кроківhelliprdquo

Знайомство Любомира Крисиз Володимиром Івасюком булозаочним через пісню коли вперше почув ldquoЧервону рутуrdquo ТодіЛюбомир Степанович навіть гадки не мав що колись заприятелює і навіть породичається з композитором

У 1972 році Івасюк переїхав доЛьвова щоб навчатися у консерваторії Так склалися обставинищо цього ж року він познайомився із Любомиром Крисою а згодом у 1975 році Любомир Степанович одружився із сестроюВ Івасюка Галиною ldquoВолодя бувцікавою особистістю дивувавсвоєю обізнаністю в царині музики мистецтва філософії Бувуважним співрозмовником умівслухати і говорити мав ґрунтовнізнання з української та світовоїлітератури Крім музики і медицини захоплювався фотографією кінозйомками прекрасномалював а влітку виїжджав наморе і плавав з маскоюrdquo ndash згадував Любомир Криса

Поєднували друзів не лишеродинні звrsquoязки а й спільне захоплення ndash фотосправа На тупору порівняно із сучасним виготовленням фотографій це бувпроцес доситьтаки трудомісткий Використовувалося багатоприладів бачок для проявленняплівки фотозбільшувач кюветкирізного розміру та розчини про

явник стопрозчин фіксаж Одне із головних правил при виготовленні фотографій ndash темрявапри проявленні плівки та використання червоного світла Майже на кожному етапі важливимбуло дотримання температурногорежиму вказаного для проявлення плівки і фотопаперу

Перші фотографії Володимирзробив коли ще навчався у Кіцманській загальноосвітній школіndash на початку 1960х років Здебільшого фотографував рідних іблизьких його серцю людейбатька матір сестер бабусюОлександру Василівну няню Мілю подругу Людмилу ШкуркінуВ майбутньому ndash друзів родинитому в Івасюків такий великийфотоархів

Тоді поширеною була чорнобіла фотографія кольорові ж виготовлялися нечасто бо це вима

гало чимало часу сили матеріальних витрат І Любомир Степанович вивчив технологію виготовлення кольорових світлинякою одразу ж зацікавився Володя Він запропонував посперечатися пообіцяв виготовити 50 кольорових фото Любомир Степанович лише з того посміявсяНаступного дня хоч він і заставпогром у квартирі Володі алеобіцяні фотографії були на дивозроблені Тож суперечку Любомир Криса програв

На жаль талановитого композитора та фотомайстра Володимира Івасюка нема вже понад 40 років відійшов в інший світ 5 квітня2019 року і фотохудожник Любомир Криса але нам залишена їхнябагата творча спадщина пісніінструментальні твори малюнкифотографії кіноархів В Івасюката титанічний доробок Л Крисиадже завдяки його світлинам можемо побачити окремі яскравісторінки життя В Івасюка Своїми неперевершеними і високохудожніми роботами ЛюбомирСтепанович збагатив фонди Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка

У Кіцманському історичномумузеї відкрито фотовиставкуприсвячену 80літтю від дня народження Любомира Криси Позавершенні карантинних обмежень ми щиро запрошуємо відвідати її усіх шанувальників творчості Володимира Івасюка та відомого львівського фотомитцяЛюбомира Криси

Стихія невгамовної душі

laquoІ буде вічна наша дружбаhellipraquo

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

ldquoНеможливо переоцінити роль коломийок у формуванні життєвих цінностей в усвідомленні неповторності українцівrdquo 15Читацьке віче

Антоніна ЦАРУКм Кропивницький

Живе собі поважний чоловік ndash Поважний на роботу і на вік

У когось повно клопотів журбиА він ndash багач У нього є скарби

Василь Густі

Коли йому ldquoтринадцятий ми-налоrdquo напросився піти зі стар-шою сестрою Христиною на ве-чорниці бо дуже хотілося пісень наслухатися народними пере-казами розжитися Переодягне-ний у дівоче вбрання (аби старші парубки не витурили) він роз-кошував у народному слові та дотепі А вже у восьмому класі власноруч записав понад дві ти-сячі автентичних текстів Згодом сходив у пошуках казкарів-спі-ваків-оповідачів легенд і народ-них анекдотів лицедіїв тради-ційних обрядів не тільки рідне Закарпаття але й сусідні регіо-ни записав вертепне дійство й мелодику наспівів уклав понад двадцять бібліографічних по-кажчиків письменників-земля-ків написав історію літератури рідного краю в персоналіях став автором понад сотні видань іні-ціатором і організатором народ-ного музею в рідній школі села Копашнева на Тячівщині захис-тив докторську з мистецтвознав-ства

Про вміння доводити справу до філігранної краси свідчать біо-графічні факти як знайшов ру-кописи народних пісень записа-них Панасом Мирним й Іваном Біликом і вперше опублікував їх як підняв депресивну сільську школу до такого рівня що з усі-єї України сюди тягнулися колеги за досвідом як знаходив неймо-вірних оповідачів казок і запису-вав кожне слово як прихиляв до-віру майстрині співу вправністю на кроснахhellip

Іван Васильович Хланта зі-знався що потужний емоційний заряд дають йому зустрічі з об-дарованими носіями фольклору що й ldquoвиправдовуєrdquo його при-сутність у часі У цьому вислов-люванні ndash і пієтет до істинно-го таланту й усвідомлення свого шляху та місії ndash бути містком у триванні традицій слова мовле-ного і співаного аби передати знайдені скарби кожному з нас і наступним поколінням ldquoМоє життя ndash дорога земна дорога радості й болюrdquo ndash лунає бадьо-рий голос ювіляра зі сторінок повісті його земляка Івана Губа-ля ldquoВолодар мудрості народноїrdquo (2004) Духовне подвижництво І Хланти не може не захоплю-

вати своєю одержимістю Чи не тому про нього пишуть поети і професори а біобібліографіч-ний покажчик укладений Воло-димиром Качканом (Ужгород Патент 2008) лише рецензій на творчість І Хланти містить май-же дві тисячі позицій

Минулого року побачив світ ваговитий фоліант коломийок ldquoСпіваночки мої миліrdquo зібраний і впорядкований невтомним ман-дрівником із тайстрою за плечи-ма Неможливо переоцінити роль коломийок у формуванні жит-тєвих цінностей в усвідомлен-ні неповторності українців Дух національної самоідентичності оприявлений Великим Кобзарем теж має коломийкове коріння

Видання презентує розлога авторська передмова Коломий-ки згруповано за тематикою та-ким чином що постають образи героїчних борців за волю рідного краю і риси вдачі носіїв спокон-вічних для Закарпаття професій ndash вівчарів і бокорашів Виріз-няються коломийки повrsquoязані з дозвіллям молоді танцями музикою порою дівування-па-рубкування жартами і порада-ми думками про шлюб Окремі тематичні групи складають ре-крутські пісні заробітчанські родинно-побутові й весільні соціально-побутові (про багатих і бідних антипияцькі сучасні) Багато коломийок оспівують людську діяльність опосередко-вано ndash через предмети вжитку одяг (сорочина кожушок рука-виці крисаня крайка ширінка ndash хустина тощо) традиційну їжу (ріпляночка паска писанка) пропонують психологічні па-ралелі візуалізованих почувань викликаних співпереживанням із рослинним і тваринним сві-том птахами (дуб зелененький висока яблунька квітуча чере-шенька ластівочка зозулень-ка когутик) Із розсипів слів і вrsquoязанок мотивів постає живе

полотно буття з побутом і свя-тами надіями і втратами емоці-ями і роздумами

Жива мова в коломийковій мелодиці ndash як гірська річка на полонині Панорамне бачення змінюється деталями зафіксо-ваними в традиційних тропах психологічна емпатія змінюєть-ся народним гумором що іноді переходить у сарказм І в усьому оспіваному світі розлита світла любов до всього і всіх до Тиси і трембіти ягнят і ldquoбокорикаrdquo до милого легіника і ldquoдітиниrdquo до хлопців ldquoфайних як коси-ціrdquo до струн золотеньких гусе-льочок з барвіночку і цимбал із рути сопілочки яворової і милої співаночкиhellip Та й хіба може бу-ти інакше якщо народ має гли-бинне переконання що все на-роджується з любові і прагне саме її Тому коломийка схиля-ється над колискою і проводжає в далеку дорогу сміється і пла-че викриває хиби і сподіваєть-сяhellip

На порозі ювілею доктора мистецтвознавства Івана Хлан-ти народного Скарбничого який продовжує дивувати свої-ми відкриттями хочеться поба-жати йому многая рясних вро-жайних літ

Невтомний вчений із тайстрою за плечимаДо 80-ліття унікального фольклориста Івана Хланти

Хланта Іван Співаночки мої милі ndash Ужгород Патент 2020 ndash 824 с

Оксана ЯСІНСЬКА завідувачка Музею писанкового розпису

Під такою назвою у львів-ському видавництві ldquoКолесоrdquo не-щодавно побачив світ унікаль-ний мистецький альбом що став результатом багаторічної пра-ці відомої дослідниці й попу-ляризаторки народного мис-тецтва писанкарки членкині НСМНМУ Віри Манько

Віра Манько за освітою ndash поліграфіст закінчила Україн-ський поліграфічний інститут у Львові (тепер Академія друкар-ства) тривалий час працювала у видавництві ldquoСвічадоrdquo Пи-санкарством захопилася трид-цять пrsquoять років тому Спочатку писала писанки для себе на-вчала друзів і знайомих згодом вела шкільний гурток писанкар-ства Постановила собі за ме-ту навчити писати писанки яко-мога більше людей Відтоді не припиняла досліджувати й ви-вчати автентичні зразки писа-нок з багатьох музейних фондів і приватних збірок та традиції повrsquoязані з цим давнім видом народного мистецтва

Щороку поповнювалась і особиста колекція що налічує близько 3500 зразків писанок на основі якої Віра Манько підготу-вала й видала науково-популяр-

не видання ldquoУкраїнська народна писанкаrdquo що містить 1446 взір-ців писанок з різних етнографіч-них регіонів України Ця книжка побачила світ у 2001 р у видавни-цтві ldquoСвічадоrdquo і стала настільки популярною що її перевидавали вже кілька разів а переклади на англійську німецьку французь-ку та польську мови дали можли-вість познайомити з українською культурою широку світову гро-мадськість

Вагома частина колекції Ві-ри Манько належить писан-кам Покуття цінність яких ndash у збереженій автентичній мові

орнаменту кольору символів та локальній приналежності до конкретного осередку самобут-нього етнографічного регіону де мистецькі традиції не були перервані навіть у роки тоталі-тарного радянського режиму Ці писанки дослідниця придбала в народних майстрів на передве-ликодніх ярмарках у Заболотові Кутах Косові Коломиї Льво-ві чи відтворила за світлинами Тож велика колекція покутських писанок і зібрана інформація про них спонукали невтомну дослідницю підготувати науко-во-мистецьке видання ldquoПокут-ські народні писанкиrdquo

У багато ілюстрованому 200-сторінковому альбомі пред-ставлено понад 1000 зразків дав-ніх і сучасних писанок близько ста майстрів двадцяти відомих осередків Покуття Частину з поданих у книжці писанок Віра Манько відтворила на основі му-зейних і приватних збірок зокре-ма Музею писанкового розпису інші було придбано дослідницею у майстринь на передвеликодніх ярмарках

У виданні авторка подає ха-рактерні особливості техно-логії написання писанок їх-ню орнаментику колористику

та символіку історію розвитку писанкарства на Покутті ін-формацію про дослідників і ко-лекціонерів Окремий розділ в альбомі відведено ярмаркам у Заболотові які промовисто за-свідчують що традиція писан-ня писанок на Покутті живе й розвивається

Нове видання що стало ре-зультатом великої подвижниць-кої праці Віри Манько слугу-ватиме невичерпним джерелом натхнення і творчих ідей для ши-рокого кола митців стане в на-годі кожному хто прагне пізнати традиції мініатюрного мистецтва Покутського краю

laquoПокутські народні писанкиraquo

Гаджет книжку не замінитьКсенія КОВАЛЕНКО десятикласниця учасни-ця гуртка ldquoЮні журналістиrdquo Пrsquoятихатського центру про-фесійної допрофесійної та позашкільної освіти Дніпро-петровська область

Не знаю як хто а я любов-но зберігаю абетку у віршах подаровану батьками Ни-ні мені 15 років я навчаюсь у десятому класі а тоді була зо-всім маленька Пригадую як любила гортати сторінки тієї книжечки розглядати малюн-ки вчити за ними літери

Інтернет компrsquoютери та інші гаджети вже давно стали частиною нашого повсякден-ня Людство постійно еволюці-онує та робить багато відкрит-тів які сприяють тому щоб життя стало зручнішим У нас сучасної молоді вся реальність знаходиться у смартфоні Тому варто йому вийти з ладу і ми вже не можемо втямити чим зайнятися куди себе подіти

Наш світ змінюється і це важко не помітити То чи є у нас гарантія що через кілька років з нашого життя не зник-нуть і книжки

Ідучи по вулиці часто по-мічаю людей занурених у свої гаджети А коли бачу тих хто читає паперову книгу то це сприймається як якась ди-вина Книжка й справді ди-во А якщо порівняти з тим ча-сом коли книги тільки почали створювати і коли для звичай-них людей вони були чимось недосяжним то зараз книга ndash найзвичайніша річ яка є у вільному доступі для кожного

Для когось це ndash дивовиж-ний світ відкриттів і пригод який захоплює в якому мож-на перепочити від реальності часом забути про власні нега-разди Для іншого книга ndash па-перові сторінки з літерами під обкладинкою

Особисто я ціную кни-ги і люблю читати Обожнюю Стівена Кінга Джейн Остін Крісту фон Бернут Читаю-чи отримую насолоду відпо-чиваю душею Хоча повинна визнати я зустрічала мало од-нолітків які б мали подібні ін-тереси Нині мої ровесники здебільшого повrsquoязують своє життя із всесвітньою мере-жею а книги як правило чи-тають в електронному вигляді

У мене теж є електронна книга часто для читання я ко-ристуюсь телефоном бо це зручно Але незважаючи на ці переваги я переконана що електронна книга ніколи не за-мінить справжньої Бо читання паперової книги ndash дуже глибо-кий процес справжнє таїнство коли на читача мають вплив друк оформлення врешті за-пах друкованих сторінок що несе в собі якусь магію І це вже не кажучи про те що під час читання паперової книги мож-на кілька разів знайти улюблене місце перечитати його і відчути зовсім інший ефект відмінний від того аби ми те саме робили з електронною книгою

Безумовно я продовжу-ватиму читати і користувати-ся тільки справжніми книга-ми бо саме вони ndash особливі для мене

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

16 Кінозал ldquoФільм ndash ода Матері Батьківщині людяності любові до ближньогоrdquo

ТИЖНЕВИК ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА laquoПРОСВІТАraquo імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АНОНСШефредактор

Павло МОВЧАН

Відповідальна за випускЛюбов ГОЛОТА

Р е д к о л е г і я

Любов ГОЛОТА (голова)

Павло МОВЧАН

Микола ТИМОШИК

Георгій ФІЛІПЧУК

Заступник головного редактора з виробничих питаньНаталія СКРИННИК

2780130 (телфакс)

Відповідальний секретар

Ірина ШЕВЧУК

Відділ культури

Едуард ОВЧАРЕНКО

2793955

Літературна редакторка

Галина ДАЦЮК

Коректорка

Олена ГЛУШКО

Компrsquoютерна верстка

Ірина ШЕВЧУК

Володимир ЖИГУН

Черговий редактор

Едуард ОВЧАРЕНКО

Бухгалтерія

2794146

А д р е с а р е д а к ц і ї вул Хрещатик 10Б

м Київ 01001

Email slovo_prosvityukrnethttpslovoprosvityorg

httpprosvitanewsorgua

Надруковано в ТОВ ldquoМегаПоліграфrdquo 04073 м Київ вул Марка Вовчка 3

Листування з читачами mdash тільки на сторінках газети

Відповідальність за достовірність інформації несуть автори

Редакція залишає за собою право редагування та скорочення текстів

Редакція не завжди поділяє погляди своїх авторів

При використанні наших публікацій посилання на ldquoСлово Просвітиrdquo

обовrsquoязкове

І н д е к с г а з е т и ldquoСлово Просвітиrdquo mdash 30617Засновник

Всеукраїнське товариство ldquoПросвітаrdquo імені Тараса ШевченкаРеєстраційне свідоцтво

КВ 4066 від 02032000 р

Марія ВАЙНОчленкиня Національної спілки кінематографістів України

Режисера Тараса Ткаченка знаю ще зістудентських літ Навчався в майстерні Бориса Савченка Дебютував дипломною ро

ботою ldquoТрагічне кохання для зрадливоїНуськиrdquo Вже тоді заявив про себе як молодий режисер який вміє розказувати кінообразами Далі були інші відомі фільми зокрема ldquoПраво на Надіюrdquo ndash про кохання з різницею у віці (жінка набагатостарша) ndash і режисер підніс те почуття управо на життя Тарас Ткаченко завжди переконливий в ідеї яку несе Потім ldquoГніздогорлиціrdquo ndash драма нашого часу ndash заробітчанство і родина в Україні Уміє режисероповідати про стосунки через вміло окреслені характери героїв ldquoОркестровка героївrdquo ndash звучна без фальшу А ось недавно ndashldquoЧорний воронrdquo ndash фільм один з найпатріотичніших зі створених бо говорить просамоідентифікацію українця крізь призмуісторії і призму свого ldquoЯrdquo Усе що можнабуло вкласти в кінематографічну форму зароманом (адже не все епічне ndash кінематографічне) ndash виткав вималював кінопое

тично закарбував Тепер фільм є уYouTube і доступний не лише в кінотеатрах Далі були документальна епопея ldquoЛуганський форпостrdquo ndash про оборону Луганського

аеропорту документальний фільм ldquoКобзар Історія однієї книгиhelliprdquo ldquoВолодимирІвасюк життя моє обірвана струнаrdquo (авторсценарію) ldquoІван Миколайчук книга життяrdquo (співрежисер) ldquoСтепан Бандера Цінасвободиrdquo та інші Цей жанр достойний урежисерському виконанні

І ось ndash телевізійний 4серійний фільмldquoМамаrdquo Він виходить за межі часто поспішного (у виробництві) телевізійного серіалу Це добротне кіно Промовиста лаконічна назва яка (що не часто буває у фільмах неперекладних) ndash озвучується голосом він чіпає проникає і залишається резонує проекцією в серці кожного бо тутархетип Великої Матері яка народжуєростить відпускає і чекаєhellip ndash у часі нашомуhellip Вона здатна і чинить подвиг за якийне дають нагород ndash просто аби ldquoбутиближче до синаrdquo) Там немає ldquoчужихrdquo іldquoсвоїхrdquo дітей Усіх їх поєднує образ величної Матеріhellip

Кінострічка поглинає всього тебе і невідпускає до кінця Режисер уміє створювати саспенс (наростаючу напругу сприй

няття) А це неабияка характеристика сучасного митцяФільм ndash ода Матері Батьківщині людяності любові доближнього Режисер окрімпрофесійних знань ndash носіймасштабного мислення світосприйняттяhellip Тільки тоді вінndash справжній диригент кінематографічного дійства яке незалишає байдужим глядача ndash іможе створити шедевр

Фільм має душу Це живийорганізм часу світоглядногобачення зрештою розуміннялюдських страдницьких дольце організм який вже живе ібуде житиhellip

Тут є речі які сприймаються як відкриття для кожногохто безпосередньо не зіштовхувався з подібним Тут те що несе війна жертви життів жертвисоціуму жертви розбрату Дужепромовисті діалоги дуже коректний тоннепростої подачі матеріалу Вражає кульмінація та болісна розвrsquoязка але не безнадійна бо синові (вже не чужому) ndash відчиняєдверіhellip Тут сльози самі скапують подекудихочеться кричати й зупинятиhellip

Серед творців кінороботи варто відзначити автора ідеї Валентину Руденко (воснову фільму лягли реальні події) а також сценарну групу Валентину РуденкоТараса Ткаченка Миколу Рибалка операторапостановника Дмитра Кіптілогохудожникапостановника Шевкета Сейдаметова Фільм створено на студії ldquoОсновафільмrdquo за підтримки продюсерськоїгрупи телеканалу СТБ та частково ndash Міністерства культури та інформаційної політики

Варта окремої уваги органічна гра акторів прекрасної Олесі Жураківської (мама) Костянтина Корецького (Бодя) Михайла Кришталя (Санич) Тамари Антропової (Люся) Максима Боряка (Олежика)та Миколи Боклана Олександра БожкаДарії Матвєєвої й усіх інших

Переповідати фільм не варто Тут дуже багато поза кадром Треба дивитися йосмислювати Автори підвели до цьогоглядача Діалоги прочитуються поміжкадрами Це гідна кінематографічна робота

Фільм ldquoМамаrdquo режисера Тараса Ткаченка тепер можна дивитися і в YouTube Телевізійний чотири серії пронинішню епоху і два світи України про велику материнську душу яка живе в тих світахhellip

ЗЗ вв еерр нн еенн нн яядо наших читачів

передплатників просвітян

Друзі Тижневик ldquoСлово Просвітиrdquo ndash один із небага

тьох нині існуючих островів незалежного українського слова в інформаційному морі mdash за певногоldquoсприянняrdquo нашої влади опинився на межі припинення свого існування І тільки ми самі хто любить шанує і дорожить українським правдивим іобrsquoєктивним словом можемо допомогти ldquoСловуПросвітиrdquo Будьяка фінансова підтримка видан

ня ndash це вагомий внесок в українську справу Тожподаємо Вам наші банківські реквізити

АТ ldquoАльфаБанк рр UA 30 3003460000026002016994001 отримувач ГО ldquoВсеукраїнське товариство ldquoПросвітаrdquo ім Тараса Шевченка код ЄДРПОУІНН 00031756

Призначення платежу заповнюється платником так щоб надати повну інформацію про платіж

Минулого тижня на наше прохання про допомогу для газети ldquoСлово Просвітиrdquo відгукнулися

1 Воротинцева З І mdash 300 грн2 Гураль О В mdash 1000 грн

Будьмо разом

ФФііллььмм яякк жжииввиийй ооррггааннііззмм

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

4ldquoЩе ніхто з сучасників не зробив так багато

для збереження памrsquoяті про Дніпрові пороги і їх популяризації як Микола ЧабанrdquolaquoПросвітаraquo сьогодні

Людмила ЛЕНДАс Василівка-на-Дніпрі Січеславщина

Я кби мені запропонували назвати найулюбленішо-го письменника я б ні

на мить не замислившись на-звала імrsquoя певно більш відо-ме й шановане в діаспорі ніж в Україні ndash Микола Чабан До ре-чі Вікіпедія пише про нього ан-глійською й арабською мовами Його добре знають на рідній Сі-чеславщині-Дніпропетровщи-ні де подібно до свого кумира академіка Дмитра Яворницько-го він побував у кожному насе-леному пункті з краєзнавчими поїздками Цей ldquoкраєзнавець-всезнавецьrdquo за словами Гали-ни Пагутяк ndash ldquoнайкращий дні-провський краєзнавецьrdquo за оцінкою доктора історичних на-ук Юрія Мицика Примітно що після кожної такої поїздки най-частіше у власні вихідні зрос-тала кількість охочих перед-платити обласну ldquoЗорюrdquo на сторінках якої заслужений жур-наліст України Микола Чабан вів рубрику ldquoТочка на картіrdquo висвітлював новини культур-но-мистецького життя друку-вав власні розвідки про пись-менників краю видатних діячів колишньої Катеринославщи-ни повертав із небуття розшу-кані в архівах раніше заборонені і забуті імена земляків зокре-ма представників Розстріляно-го Відродження Січеславської ldquoПросвітиrdquo тощо

І кожна така краєзнавча роз-відка нарис стаття були унікаль-ним дослідженням науковця за-хопленого процесом пошуку що присвятив йому усе життя не змарнувавши жодної хвилини Зрозуміло що кожна заробле-на копійка йшла на ті пошуки книжки поїздки а ще доводило-ся приплачуватиhellip очима ldquoЇхні душечки хочуть щоб ми про них згадалиrdquo ndash врізалася в памrsquoять фраза вимовлена ним в одній з радіопередач І ось уже тисячі і тисячі світлих душ дивляться на читача із світлин 100-150-річної давнини розшуканих дослідни-ком у нащадків по всьому світу

У вірші-присвяті до ювілею Миколи Чабана його учитель Костянтин Семенович Дуб до-цент Дніпровського університету ім Олеся Гончара чудовий поет ldquoромантик зорецвітного світан-няrdquo написав так

В Миколи є своя отара Думок і почуттів ndash гораІ крила сонячні ІкараІ віща в пошуках зоряЗrsquoєднав історії всі датиСтруснувши пил знов відновивТам де розводили дебатиЛюдей достойних нам явив Та коли йому виповнилось 60

ldquoпід передзвін дозрілого вікуrdquo і коли імrsquoя Чабана зникло зі сто-рінок найстарішої газети Украї-ни стало зрозуміло що саме він був її душею бо ldquoЗоряrdquo без нього якось збіднілаhellip

А ще не була підтримана іні-ціатива великої частини гро-мади міста і області про надан-ня Дніпропетровську історичної назви Січеслав Запорозька Січ як відомо була по суті своїй першою демократичною респу-блікою в Європі в часи Серед-ньовіччя до того ж 5 із 8 січей знаходились саме тут ldquoЯк же можна таким не пишатисьrdquo ndash риторично запитував Микола Чабан Натомість місто отрима-ло куценьке імrsquoя продублював-ши назву річки ndash Дніпро А на-

зва області ndash Дніпропетровська ndash продовжує прославляти імrsquoя одного з організаторів Голодо-мору в Україні А ще невпізнан-но змінилось обласне радіо на якому неперевершений опові-дач людина енциклопедичних знань Микола Чабан вів рубри-ку ldquoКраєзнавчі подорожі з Ми-колою Чабаномrdquo Вівhellip

Однак після виходу на пен-сію діяльний і творчий Микола Петрович знайшов своє покли-кання ndash він вибухнув феєрвер-ком власних книжок матеріали для яких збирав впродовж життя Його науково-популярні видання ndash це елітне читання для тих хто цікавиться українською історією містять безліч фактів унікальних документів світлин Вони напи-сані справжнім майстром слова живі і спрямовані у вічність Він досяг такої досконалості у пода-чі історичних фактів ілюструючи їх захоплюючими епізодами з лі-тератури архівними знахідками фразами з листування тощо що читаєш історію мов цікаву казку Прочитавши кілька Чабанових книг складається враження що ти закінчив історичний факуль-тет Переконана що його оригі-нальна творчість ndash вміння ство-рювати живу книжку з людським обличчям ndash унікальне явище в лі-тературі яке ще отримає оцінку фахівців і буде гідно поціноване Я ж як читачка дивом дивуюся і щиро захоплююся цілеспрямова-ністю автора ndash відданого послі-довника справи академіка Явор-ницького його закоханістю в історію працьовитістю аж до са-мозречення Інакше як можна було за од-не коротке життя зро-бити стільки корисно-го для України

hellipЧитаю зараз книгу Миколи Чаба-на ldquoНа терезах вічнос-тіrdquo (Дніпро ldquoЛіраrdquo 2020) Смакую насо-лоджуюсь і дуже хочу щоб читання якомо-га довше не закінчу-валось Це не книга а свято Великий фор-мат чудова полігра-фія 150 нарисів май-же на 500-х сторінках 600 () рідкісних світ-лин Скарбниця знань І не просто уні-кальні розповіді з іс-торії Новомосков-ського повіту а історія Січеславщини цілої України від доби ко-зацтва до наших днів

написана в захопливій формі роз-кішною українською мовою Де її можна знайти Складне запитан-ня напевно в автора адже на-клад мізерний ndash 200 примірників

Мине небагато часу і книж-ки Чабана стануть рідкістю І які книжки Ось далеко не повний їх перелік ldquoВічний хрест на грудях земліrdquo ldquoСічеслав у серціrdquo ldquoСу-часники про Яворницькогоrdquo ldquoУ старому Катеринославі (1905mdash1920 рр)rdquo ldquoДіячі Січеславської ldquoПросвітиrdquo (1905mdash1921)rdquo ldquoМан-дрівки старим Камrsquoянськимrdquo ldquoПтахи з гнізда Придніпровrsquoяrdquo (55 нарисів про славних випус-кників Катеринославської кла-сичної гімназії) тощо Він спів-упорядник книг ldquoІ поліг наш народ наче скошене житоhelliprdquo ldquoГолодомор 1932mdash33 років на Дніпропетровщиніrdquo ldquoШевчен-кіана Придніпровrsquoяrdquo ldquoКобзаrdquo ldquoЗабутою Україноюrdquo тощо Ав-тор книги про піонера україн-ського кіно Данила Сахненка Член Міжнародної асоціації біло-русистів М Чабан (його мама бі-лоруска) видав збірку білорусько-го фольклору ldquoЗаспявай мне на матчынай мовеrdquo

А ще ніхто з сучасників не зробив так багато для збереження памrsquoяті про Дніпрові пороги і їх популяризації як Микола Чабан У 2019 р коштом онучок Павла Козаря які живуть із родинами у США він організував перевидан-ня чудово ілюстрованої книжки Павла Козаря ldquoЛоцмани Дніпро-вих порогівrdquo із власною перед-мовою і доповненнями До ре-чі вона вже видана англійською

мовою Останнім часом з власної ініціативи пан Микола ще й екс-курсії вихідного дня проводить на пороги

Я ж відкрила для себе твор-чість М Чабана 12 років то-му Проживши багато років у Василівці-на-Дніпрі працюю-чи в школі навіть гадки не мала яку унікальну історію на жаль геть забуту має ця місцевість Та ось вийшли друком ldquoМате-ріали для історико-статистич-ного опису Катеринославської єпархіїrdquo Феодосія Макаревсько-го А в книжці ndash інформація про те що саме тут знаходить-ся затоплене Дніпровими вода-ми раніше відоме на всю Євро-пу природне диво ndash славетний поріг Ненаситець (Ревучий Ре-вун Ненажера Дід-поріг) отой ldquoПуп Земліrdquo з його надпотуж-ною позитивною енергетикою (абсолютний плюс 10 за 10-баль-ною шкалою) всім порогам по-ріг і родоначальник усіх порогів символ волі і незалежності При-голомшливим відкриттям стало аргументоване припущення що найімовірніше саме тут місце за-гибелі князя Святослава про що свідчить меморіальна дошка в селі Микільське-на-Дніпрі що навпроти Василівки А далі по-трібна інформація із різних дже-рел пішла ніби сама собою Ко-ли людина знаходить правильну стежину в житті то сили Кос-мосу їй допомагають І невдовзі прийшло розуміння того що са-ме тут знаходиться місце увічне-не великим Кобзарем у ldquoЗапові-тіrdquo адже ревів стогнав і плакав Дніпро лише в єдиному місці ndash на порогах в гранітному річищі між Дніпром-містом і Запоріж-жям а саме Ненаситець-Ревучий був найгучнішим найстрашні-шим і найвідомішим Недарма ж після знищення Запорозької Січі перший губернатор Катеринос-лава І М Синельников попро-сив саме цю місцевість у імпе-ратриці Катерини і приблизно 1777 р заснував тут слободу Ва-силівку на честь свого старшого сина Василя і збудував над по-рогом Ненаситцем палац А йо-го праонука Катерина Ларош (Синельникова) так була зако-хана у Василівку що заповіда-ла поховати себе тут Померла у 1903 р в Петербурзі та була пе-репохована згідно з заповітом

На жаль у 1917 р більшовики не лише зруйнували панський має-ток а й викинули тіло Катерини зі склепу пристосувавши його під силосну яму Про це у Васи-лівці ще й досі добре памrsquoятають А ось про її взаємини зі славет-ним композитором П І Чайков-ським який Катерині присвятив фортепіанну пrsquoєсу 8 ldquoДіалогrdquo ndash повідав розшукавши їхнє лис-тування Микола Чабан

Так ось 12 років тому мені по-трапила до рук його книжка ldquoСу-часники про Яворницькогоrdquo яка вийшла друком у 1995 році В мrsquoякій обкладинці надрукова-на на дешевому пожовклому від часу папері з портретом милого десь 85-річного ldquoдідусяrdquo на об-кладинці якого я з якогось дива спочатку сприйняла за автора ще й посумувала підрахувавши що тому ldquoЧабановіrdquo на сьогодні має бути не менше 100 літ

Книжка вразила навіть після побіжного перегляду і прочитан-ня вступної статті автора А мате-ріали про легендарного академіка і Дніпрові пороги були дібрані з такою любовrsquoю і пропущені через душу письменника що я захо-плена одразу закохалася в Явор-ницького ldquoПрацюй працюй не задивляючись уперед і не озира-ючись назад працюй не споді-ваючись нізвідки й ні від кого ні нагороди ні похвальби працюй доти поки не відмовляють руки й доки бrsquoється живе серце у тво-їх грудях працюй на користь тво-го народу й на пожиток краю який тобі дорогийrdquo Та ж ці слова Яворницького як памrsquoятку варто сьогодні вручати і випускникам і депутатам і президентам

А яким красенем постав на сторінках книжки знаменитий поріг Ненаситець А оті 20 сторі-нок Чабанових ldquoПримітокrdquo ndash ці-ла історія Враження було таке що ця книжка написана саме для мене

Цілий рік лежали ldquoСучасни-ки про Яворницькогоrdquo поруч на тумбочці Щодня бодай кіль-ка хвилин читала-перечитува-ла книжку і вчила її напамrsquoять Мабуть існує якийсь містичний звrsquoязок між письменником і чи-тачем який закохується в йо-го твір Ви не повірите але од-ного спекотного дня я побачила автора разом з групою краєзнав-ців і директоркою місцевого Бу-динку культури біля власних во-ріт Попри те що саме читала ldquoШевченкіану Придніпровrsquoяrdquo де було кілька Чабанових фо-тографій першої миті його не впізнала Зі мною привітався

середнього віку чоловік зі спокійною гідністю в погляді І тут раптом я ldquoпрозріваюrdquo не віря-чи власним очам ldquoВи не Чабан часомrdquo ldquoА що схожий на ньогоrdquo ndash сміється у відповідь

Три години приєм-ного спілкування про-майнули як одна мить Це був не просто ldquoви-щий пілотажrdquo професій-ної комунікабельності досвідченого журналіс-та а й щось дуже-дуже тепле Безмежно вдячна долі що мене знайшла ота Чабанова книжка Зацікавившись прочи-тала майже все ним на-писане і щиро дякую авторові за знання яки-ми він мене збагатив За-здрю тим хто ще має від-крити для себе творчість Миколи Чабана

laquoПрацюй не задивляючись уперед і не озираючись назадraquo

Микола Чабан дає автографи учням середньої школи в селі Миколаївка Новомосковського району

Микола Чабан Рубанівська балка

5

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

laquoПросвітаraquo сьогодніldquoАвтор книги ndash істинний будитель людських душ нашляху духовного поступу не лише правдивим словом а й доброчесними вчинками і діямиrdquo

Валентина СЕМЕНЯК

В особі Юрія Заяця з Тернопілля поєднується багато талановитих граней поетгуморист краєзнавець патріот громадський діяч Його характеру притаманнобагато чеснот дотримання слова чесністьзагострене почуття справедливості відтакndash правдива і жива любов до рідного краюдо маленької батьківщини ndash Великого Раковця Не дивно що автору не склалоособливих труднощів у виборі назви своєївагомої дослідницької праці над якою вінпрацював десять років ldquoВеликий Раковецьrdquo постає у своїй величі не тому що така географічна назва села (хоча це важить)а тому що це рідна материзна яка постаєвелично перед серцем автора Щоб зрозуміти й осягнути цю істину пану Юрію ldquoдалосяrdquo десять років ndash саме стільки часу вінзбирав по крихті будьяку інформацію якастосувалась Великого Раківцяhellip

Використані джерела на які посилається автор ndash це праця в численних архівних установах (Збаразьких районних відділів культури освіти районних ndash лікарніархіву) музеях а ще ж ретельне вивченняісторичної літератури ndash праць Грушевського Дорошенка Крипrsquoякевича Субтельного Аркаса Це приватні архіви О Денищука О Кривокульського сімейнийархів Петра Івановича Смажука церковний архів села історичні видання з Лондона Торонто Вінніпегу щоденник поручика М Дікарєва (1914) тощо За жанром написання ndash це історикокраєзнавчий нарис який має в собі двадцять три розділищо рясно ldquoпересипаніrdquo чорнобілимисвітлинами 460 сторінок Зrsquoявилась унікальна краєзнавча розвідка у вигляді розкішного книжкового фоліанту завдяки фінансовій підтримці Миколи Миколайовича Ніколюка корені родоводу якого сягають згаданого села видавництво ldquoНОВОградrdquo Особливе натхнення автор черпавспілкуючись із односельцямираківчанами Іваном Довганем Миколою Ніколюком Тимоном Гордзієм Микохорем Бринюком Петром Куликом Миколою Цицюрою Терентієм Паньком ГалиноюШубською Олегом Козубським Миколою Складанюком Василем Медвідем

Оленою Гордзій Євгенією Галайчук Богданом Кучеруком Максимом ВолянюкомФедором Мандебурою Григорієм Панасюком Степаном Галетою Петром Гордзієм Євгенією Хаблюк Василем ХарчукомПрофиром Волянюком Мотрею МарчукАфанасією Домбровською З пошануванням і поіменно згадує кожного з них А щедякує (світлої памrsquoяті) очільнику обласного архіву Богдану Хаварівському та Богдану Гарасимчуку завідувачці читальної залиархіву Марії Дацюк Над створенням багатосторінкової книги потрудилася славнавидавнича команда ndash Галина ПаливодаНадія Тарасюк (літературні редактори)Тетяна Беркита (верстка) Наталка Гарасимчук (компrsquoютерний набір)

Автор торкається найдавніших часівволинські племена Київська Русь Волинське князівство Велике Литовське князівство Річ Посполита імперська РосіяhellipЦікаво перечитувати сторінки де йдетьсяпро скасування кріпосного права (1861)про відкриття однокласної школи у Великому Раківці (1870) Пишучи про реформу1874 року (про обовrsquoязкову військову повинність з 21річного віку) краєзнавецьоприлюднює світлини документів пропризов рекрутів з Вербовецької волостіКременецького повіту куди з 1864 рокувже входило і його згадане село Особистомене вразила інформація про столипін

ську аграрну реформу (1906) колиукраїнців заохочували переселятисяна вільні землі Сибіру і ДалекогоСходу З України виїхало більше 16млн осіб торкнулось це і раківчанПро неймовірну бідність волинськихселян напередодні Першої світовоївійни розповідається в однойменному розділі А ще виявляється у Великому Раківці квартирувався 176йвоєнносанітарний транспорт 24їпіхотної дивізії 25го корпусу 11ї армії ldquoФронт стояв на місці відчувалась нестача харчів і боєприпасівСолдати хворіли на тиф і дизентеріюЗа час постою 176го санітарноготранспорту у Великому Раківці померло від ран і хвороб семеро солдатів Усі вони поховані на цвинтарі сВ Раківця де і донині збереглися

памrsquoятні хрести на їхніх могилахrdquo За цейчас (1917ndash1918) багато селянських дівчатпобралися із солдатами і разом з ними виїхали на їхню батьківщину

Як давні буремні події торкнулися селазацікавлений читач дізнається у розділахldquoУНР Українська держава директорія(1917 ndash 1920 рр)rdquo ldquoВеликий Раковець(1920 ndash 1939 рр) Панська Польща)rdquo ldquoПерші совіти (19391941 рр)rdquo ldquoНімецька окупаціяrdquo ldquoДругі совіти (1944 і 1950 рр) Боротьба УПА під час радянської дійсностіrdquoldquoКолгоспне село за радянського панування(1948 ndash 1991 рр) ldquoХрущовська відлигаrdquoldquoБрежнєвський застійrdquo ldquo ПеребудоваrdquoldquoВеликий Раковець у Незалежній УкраїніrdquoldquoЦеркваrdquo ldquoОсвітаrdquo ldquoМедицинаrdquo ldquoТоргівляrdquo ldquoПоштаrdquo ldquoКультураrdquo ldquoОбряди та звичаїrdquo ldquoЗемлеробство Сільські майстриумільціrdquo ldquoВідомі люди селаrdquo Мова представлених документів промовиста характеристики Великораковецької сради на такзваних куркулів 1947 року звіт про хід колективізації (1950) витяги з протоколів тощо Неможливо читати без сліз списки дезгадуються імена та прізвища молодих раківчан які загинули від рук енкаведистів

Процитую автора який посилається нагазету ldquoНове Словоrdquo (1937) адже прочитане перегукується із сучасним становищему культурному житті ldquoНа Кременеччині іВишнівеччині читальні (сьогодні ndash читай

бібліотеки книгарні) ldquoПросвітиrdquo закрилиЯкі зміни сталися після цього Молодьрозділилася на дві частини Одні взялисядо пrsquoянства і розпусти Довгими зимовимивечорами сходяться до жида до плебанії іграють в карти та клекчуть про книжку ічасопис навіть чути не хочуть Кажуть ldquoмине паниrdquo або ldquoне маємо грошейrdquo а на тютюн денатурат тверді комірці жидівськівитребеньки модні чоботи та інше ndash гроші мають Такі панки поробилися А старші також не ліпші Весілля не дадуть спокійно зробити Припинилася зовсім культура Але не всі були такіrdquohellip

Не кожне українське село має такийвизначний літературнийhellip ldquoпамrsquoятникrdquoСаме такі слова спадають на думку Невимовно пощастило раківчанам із працелюбним односельцем Юрієм Заяцем ndash автором шляхетного видання Будівельник зафахом Депутат Збаразької районної радитрьох скликань Делегат Всеукраїнськихзборів НРУ (1992 1995 2015 2017 рр)учасник Революції Гідності Його творичасто друкуються у газетах ldquoВісник історіїкраюrdquo ldquoВільне життя плюсrdquo ldquoСвободаrdquoldquoНаш деньrdquo ldquoНародне словоrdquo альманахахndash ldquoПодільська толокаrdquo ldquoКраю мій Борщівський краю стоголосийrdquo ldquoВеселасічrdquo друкувався у часописі ldquoЛітературнийТернопільrdquo у колективних збірках ldquoВідлуння Майдануrdquo ldquoТатовіrdquo Автор поетичної збірки ldquoЖиття моє немов рушникrdquoгумористичних ndash ldquoЗа язик вкусисяrdquo ldquoНу ізустрічrdquo а також історикокраєзнавчоговидання ldquoВеликораковецька церква Казанської Божої матеріrdquo Лавреат загальнонаціонального конкурсу ldquoУкраїнська моваndash мова єднанняrdquo (2017) Член Національних спілок України ndash журналістів та краєзнавців крайового літературного обrsquoєднання при ТОО НСПУ збаразької районноїлітературномистецької студії ldquoРушникrdquoДо слова від її керівника ВолодимираКравчука нещодавно дізналася що сільську дзвіницю у Великому Раківці спроєктував Юрій Заяць і разом з іншими майстрами її збудував Як усе символічно Автор книги ndash істинний будитель людськихдуш на шляху духовного поступу не лишеправдивим словом а й доброчеснимивчинками і діями

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ

Це перша спроба зібрати та систематизувати нариси і спомини про славні іменанаших козачок і сестер милосердя які вміли і воювати і гоїти рани Автор представив добу російськоукраїнської війни в1917ndash1920х роках крізь призму жіночихпостатей які і йшли в бій і могли чоловіків підняти в атаку легендарних підпільниць медиків письменниць і діячок культури У книзі названо понад півтисячі імендівчат і жінок які боролися за незалежність нашої Батьківщини і віддавали за цесвоє життя А часто й імrsquoя героїні не збереглося Український воїн якому пощастило вціліти в боях і виїхати за кордон може й згадав ту невідому сміливицю якаврятувала йому життя але ж імені її він незапамrsquoятав або й не знав Роман Ковальпише ldquoБагато українців назавжди пропало а з ними і памrsquoять про Визвольну боротьбу мільйони ж українців нажаханіапокаліптичним терором на десятиліттяміцно стулили вуста і не передали нам тойскарб знань про найкращих який мусилипередатиrdquo

Серед героїчних жінок було багатопросвітянок Українська інтелігенція несла рідну національну культуру в народ Українці не збиралися ні з ким воювати і незбиралися когось завойовувати Простохотіли власної держави де б українськанація могла вільно розвиватися Алезбройна агресія Росії змусила взятися зазброю Захищати Україну йшли ті хто відвідував ldquoПросвітиrdquo і ті хто працював уldquoПросвітахrdquo

Членкинею Київської ldquoПросвітиrdquo в1918 році була Катерина Грушевська донька професора Михайла Грушевського У1939 році військовий трибунал визнав їївинною у сприянні ldquoантирадянській діяльностіrdquo української націоналістичноїорганізації і засудив до 8 років позбавлення волі де вона й загинула

Анна Кондратченкова була головою

ldquoПросвітиrdquo в місті Брацлаві в 1917 роціПідполковник Армії УНР Михайло Середавідзначав ldquoНаціональний рух і широка українізація дісталися в ldquoПросвітіrdquo в досвідчені рукиrdquo

Тетяна МихайлівськаЦимбал бралаучасть у роботі ldquoПросвітиrdquo потім буларозвідницею українських повстанців згодом написала цікаві спогади Українськукультурницьку роботу продовжувала і веміграції ndash працювала в ldquoПросвітіrdquo в БуеносАйресі (Аргентина)

У липні 1919 року на залізничній станції Фастів чергувала учасниця місцевоїldquoПросвітиrdquo Євгенія Вовкова Вона влаштувала зіткнення двох потягів ndash ешелонубільшовицьких вояків які тікали від Липовця під натиском козаків подільськогоотамана Ананія Волинця і більшовицького бронепотяга що поспішав на допомогумосковським окупантам За 4 версти відФастова два потяги зіткнулися Потужнийвибух струснув околиці

Більшовики кинулися шукати винуватця За чверть години всі шляхи та виходи біля станції були перекриті червоноармійцями Євгенія Вовкова щоб не потрапити до ворога живою застрелилась

Маруся Тарасенко працювала в ldquoПросвітіrdquo в КамrsquoянціПодільському потім упідпіллі Була заарештована і після кількохмісяців чекістських тортур розстріляна

У 1920 році в камері Подільської губЧКповісилася 36річна Валентина Щирицяодна із керівників місцевої організаціїldquoПросвітиrdquo на Поділлі Роком ранішебільшовики в Києві розстріляли її чоловіка ndash губернського комісара освіти УНРЮхима Щирицю

Часто вся інформація про героїню му

ченицю за українську справу вміщається вкількох іноді всього лише в двох рядкахнаприклад ldquoБібліотекарка ldquoПросвітиrdquo вМогилевіПодільському Ніна Камінськазакатована ЧКrdquo

У боротьбі за визволення України брали участь і представники інших наційНаприклад Христина Пекарчук (дівочепрізвище Ізбицька) із заможного польського роду Після Лютневої революції1917 року вона з ще чотирма особами заснувала ldquoПросвітуrdquo в Сімферополі Поприперешкоди просвітяни провели українізацію трьох запасних полків що перебувалив Сімферополі організували хор аматорський гурток влаштовували літературніранки і навіть видавали газету спільно з татарами Христина Пекарчук згадувала

ldquoСпівпраця з татарами була якнайкращаrdquoПотім вона воювала за незалежність України в лавах українського війська була поранена Наприкінці життя Христина Пекарчук опублікувала спогади де зокреманаписала ldquoЯкби моя молодість та здоровrsquoямогли повернутися в мене було б тількиєдине бажання стати сірим безіменнимрядовиком в однострою Української Арміїrdquo

Після поразки Визвольної війни багатоїї героїв і героїнь мусили емігрувати і залишили нам цікаві спогади ПисьменницяГанна Журба згадувала Перший військовий зrsquoїзд у Києві ldquoМикола Міхновськийвиступав ldquoМуром китайським відмежовуватися від Московщини Раз на все рвати змоскалями а не ldquoпідтримувати контактrdquo ізними Україна повинна бути самостійна ане автономна Військо армія а не федераціяrdquo Але на нього накинувся письменникВолодимир Винниченко ldquoВиступати проти російської революційної демократії ndashце злочин чорносотенство ми тільки з царизмом російським воювали з народомросійським з демократією ndash ніколи Сором ганьбаrdquo

І знову ми повторили помилку нашихпредків початку ХХ століття Знову у насвиявилося мало міхновських і багато винниченків От тепер і розплачуємося

А під час Другої світової війни діячкиукраїнської культури гинули вже від кульнімецьких окупантів У Києві гестапівцірозстріляли Олену Телігу яка співпрацювала з Краківською ldquoПросвітоюrdquo а в Рівному ndash Харитю Кононенко яка відроджувала ldquoПросвітуrdquo і була заарештована за тещо допомагала УПА ліками

Книжка Романа Коваля ldquoЖінки у Визвольній війніrdquo ґрунтується на документахіз ГДА СБУ ЦДАВО України спогадахщоденниках і свідченнях вояків і воячокАрмії УНР та учасниць повстанськопартизанського руху Видання багато ілюстроване документальними фото Книгу видано коштом Союзу Українок Америки

Великий Раковець ndash очима й серцем краянина

Просвітянки у Визвольній війніСтоличне Видавництво Марка Мельника в серії ldquoВидатні українціrdquo ldquoБіб

ліотеки Історичного клубу ldquoХолодний Ярrdquo випустило 11ту книгу mdash ldquoЖінки уВизвольній війні Історії біографії спогади 1917ndash1930rdquo Романа Коваля

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

6 ldquoБоти mdash дієвий інструмент в руках політиків з метою дискредитації своїх супротивниківrdquoМова єдина

Одне з найчастотніших слів у нет-мережі ndash бот що є усі-ченням (способом аферези че-рез скорочення початку слова) від загальновідомого іменника робот З відкритих джерел зо-крема Вікіпедії відомо що ро-бот або бот а також інтернет-бот тощо (˂англ bot скорочено від англ robot) ndash спеціяльна про-грама що виконує автоматич-но іабо за заданим розкладом які-небудь дії через ті ж взаємо-дійники (інтерфейси) що й зви-чайний користувач Під час обго-ворення компrsquoютерних програм термін уживають здебільшого щодо Інтернету Зазвичай ботів призначають для виконання од-номанітної та повторюваної ро-боти з максимально можливою швидкістю (очевидно набагато вищою за можливості людини)

В англійській мові ndash robot [ˈrɘʋbɒt] має такі значен-ня n 1 робот механічна людина 2 автомат телемеханічний при-стрій 3 ав автомат управління a ~ bomb ав керована авіяційна бомба a ~ pilot ав автопілот a ~ plane безпілотний літак 4 пе-рен бездушна людина людина-машина 5 автоматичний сигнал вуличного руху (ВАУС 2011)

Бот ndash це лексична одини-ця утворена способом усічення (афереза) від робот ndash бот Має те саме значення що і робот себ-то автономна програма в Інтер-неті або іншій мережі що може взаємодіяти з системами або ко-ристувачами Крім того бот ndash це омонімна лексема ldquoличинка мо-тиля який є внутрішнім парази-том тварин зазвичай він живе в шлунку і проходячи через шлун-ково-кишковий тракт господаря осідає на земліrdquo

Перше вживання усіченої форми бот ˂робот датують 60-и роками ХХ століття тоді як дру-ге омонімне значення лексеми bot в англійській мові повrsquoязують із голландським фризьким чи ні-мецьким джерелом ХVI століття Є вже і складний похідник чат-бот первісно як служба обслуго-вування клієнтів щоб відповісти на запитання щодо товару по-ширений на інші інтернет-сфери спілкування зокрема Телеграм

Проте чи насправді робот і його похідник бот англійського походження як це нам вказують лексикографічні джерела англій-ської мови і наприклад Вікіпе-дія Звісно ні

Термін робот цього ро-ку святкує 100-літній ювілей Уперше це слово використав ві-домий чеський письменник Ка-рел Чапек 1921 року в своїй пrsquoєсі ldquoRURrdquo ldquoRossumovi Univerzaacutelniacute Robotirdquo де під словом робот крилися одухотворені потво-ри на зразок чудовиськ які хоч і біологічні істоти але їх мож-на зібрати з різних запчастин Спершу для таких людиновид-них істот Чапек використав за-позичене з латинської мови сло-во labor ˂ робота праця проте його брат ndash художник Йожеф Чапек засумнівався в звучнос-ті слова лаборжі в чеській мові і не відриваючись від мольбер-та сказав ldquoТо назви їх просто ldquoроботамиrdquo В основі цього но-

вотвору лежало знайоме чесь-ке слово робота що означає не просто будь-яку працю взагалі а надзвичайно важкий каторж-ний труд панщину

1923 року пrsquoєсу ldquoРУРrdquo пере-кладено англійською мовою а за кілька літ потому ldquoроботаrdquo вне-сено до Оксфордського словника (ЕСУМ 5 с 100)

1941 року американський письменник-фантаст Айзек Азі-мов (Ісаак Юдавіч Азімаў уро-дженець Білорусі) вдихнув у чеський новотвір друге дихання Вийшло його оповідання ldquoБре-хунrdquo де запропоновано перше похідне слово від терміна рoacuteбот ndash robotics (robot+technics робототех-ніка) тобто наука що розробляє і вивчає роботів За рік в опові-данні ldquoХороводrdquo Азімов сфор-мував три закони робототехніки ndash обовrsquoязкові правила поведінки

для роботів До цього роботи ці-кавили письменників переважно як механічні створіння що збун-тувалися проти людей

Етимологія слова робота ся-гає прасловrsquoянського orbiti ldquoпра-цювати на когосьrdquo похідне від orb ldquoрабrdquo старословrsquoянське ndash раб ldquoпрацювати на когось при-слуговуватиrdquo споріднене з дав-ньоверхньонімецьким ar(a)beit(ї) ldquoробота тягота нуждаrdquo серед-ньоверхньонімецьке ar(е)beit нижньоверхньонімецьке Arbeit ldquoроботаrdquo готське arbaips ldquoробота нуждаrdquo Натомість у словrsquoянських мовах маємо московське рабо-тать білоруське рабіць давньо-руське робити ldquoпоневолювати перетворювати на рабів працю-вати виконувати роботуrdquo поль-ське robiacutec ldquoробитиrdquo чеське robiti словацьке robitrsquo нижньолужиць-ке robiś болгарське работя ldquoпра-цюю обробляю землюrdquo сер-бохорватське рaacuteбити ldquoуживати користуватися використовува-тиrdquo (ЕСУМ 5 с 98ndash99) робить ˂ роб ldquoраб невольникrdquo (Фасмер ЭСРЯ III с 487)

То хто ж такі боти (ро-боти) сьогодні в інтернет-просторі що пройшли столітню еволюцію від новотвору братів Чапеків робот та етимологічного значення сло-ва ldquoроботаrdquo як рабство себто тяжка підневільна праця до усіче-ного похідника бот

Боти ndash це автоматизовані про-грами які залишають зазвичай ті самі коментарі під різними допи-сами Вони не провадять власної дискусії або її не аргументують (на відміну від тролів що є реальними істотами) Бот ніколи не відпові-датиме ndash він не вміє цього робити Боти атакують вливових публіч-них осіб інші їх не цікавлять На

бота слід скаржитися і забанюва-ти Боти впливають на суспільну думку та спрямовують її в потріб-не русло для тої чи тої політичної сили або бізнес-структури з чіт-ко визначеним завданням Боти mdash дієвий інструмент в руках полі-тиків з метою дискредитації сво-їх супротивників Для цього вони створюють так звані ботоферми як ще один метафоричний лек-сичний складний похідник утво-рений від рόбота що не думає а виконує механічну дію закладену з певною метою керівною силою Ботів розпізнають за відсутністю особистої інформації світлини та справжніх друзів наявності в дру-зів значної частини акаунтів які також схожі на ботів за цілодобо-вою активністю та ін

Отже еволюція чеськомов-ного індивідуального новотвору від братів Чапеків робот ˂робота свідчить не лише про семантичне розширення цієї лексичної оди-ниці під впливом розвитку тех-нічної думки і суспільних проце-сів а й про створення ще одного лексичного похідника бот в ан-гломовному інтернет-просторі у 60-х роках ХХ століття Можли-во висока продуктивність вжи-вання цієї лексеми зумовлена та-кож її омонімним значенням в англійській мові як ldquoвнутрішньо-го паразита тваринrdquo Хіба ж тепе-рішні інтернет-боти ndash це не па-разити (нахлібники) що живуть коштом чужої праці і чужих до-сягнень гарцюючи на сторін-ках неугодних комусь публічних осіб

З огляду на зазначену пито-му ще прасловrsquoянську етимоло-гію та функціювання вживання цього слова в нашій мові цілком прийнятне

ПРОТИАНГЛІЗМ від Ірини ФАРІОН25 БОТ

Олександра КАСЬЯНОВА фото Валерія ПОПОВА відділ звrsquoязків із громадськістю Інституту філології

В Інституті філології Київ-ського національного універси-тету імені Тараса Шевченка за участі першої леді Литви Діа-ни Наусєдєнє відбулося урочис-те відкриття Центру балтистики (Baltistikos centras)

Серед учасників події ndash ди-ректор Інституту філології про-фесор Григорій Семенюк дружи-на посла Литовської Республіки Вітє Сарапєнє канцлер Мініс-терства освіти науки та спорту Литви Юлюс Лукошюс (Zoom) ректор Університету Вітовта Ве-ликого (Литва) професор Йозас Аугутіс (Zoom) директор Центру балтистики професор Ігор Коро-льов

Відкриття Центру балтисти-ки в КНУ ім Т Шевченка ndash ви-значна подія не лише універси-тетського а й всеукраїнського масштабу оскільки це перший у Києві литуаністичний осеред-ок Подія свідчить про зміцнення двосторонніх відносин між Лит-вою та Україною розвиток ли-товсько-українських освітніх на-укових історичних і культурних взаємин

Ініціював створення Цен-тру балтистики в Інституті фі-лології Університет Вітовта Ве-ликого за підтримки Посольства Литовської Республіки в Украї-ні Міністерства освіти науки та спорту Литовської Республіки Київського національного уні-верситету імені Тараса Шевченка

ldquoВідкриття литуаністичного осередку є свідченням народжен-ня довготривалих значущих важ-ливих для обох країн відносин Це

нас обrsquoєднує допомагає вирішити важливі питання та мотивуєrdquo ndash сказав ректор Університету Ві-товта Великого професор Йозас Аугутіс Він подякував за під-тримку ідеї та її реалізацію наго-лосивши що завдяки директоро-ві Центру балтистики професору Ігорю Корольову новостворений осередок став одним із 40 балтій-ських центрів які беруть участь у проєкті Євросоюзу спрямовано-го на зміцнення та розвиток бал-тійських студій

В Інституті філології вивча-ють понад 30 мов Завдяки тако-му розмаїттю КНУ ім Т Шевчен-ка ndash єдиний заклад вищої освіти в Україні що входить у пред-метну номінацію ldquoСучасні мо-виrdquo всесвітньовідомого рейтин-гу якості вищої освіти ldquoQS World University Rankings by Subjectrdquo Литовська мова поповнила пере-лік мов які вивчають в Інститу-ті філології у 2019 року Як тре-тю мову її почали опановувати студенти освітньої бакалаврської програми ldquoПольська мова та літе-

ратура українська моваrdquo У 2020 році в Університеті відкрили ще одну бакалаврську освітню про-граму ldquoПольська мова та літера-тура англійська та литовська мо-виrdquo На сьогодні литовську мову в Інституті філології вивчають близько 30 студентів

Вітальне слово та подяку гос-тям завдяки яким відкрився центр виголосив і директор Ін-ституту філології професор Гри-горій Семенюк побажавши щоб мова багата історія та культу-ра Литовської Республіки при-ваблювали вступників а керів-ництво Інституту та Університету загалом намагатиметься створю-вати найкращі умови для розви-тку литуаністичних студій у КНУ

Під час урочистостей присут-нім продемонстрували відеопри-вітання студентів Інституту фі-лології які вивчають литовську мову

Перша леді Литви Діана Нау-сєдєнє та керівництво КНУ обмі-нялися символічними подарун-ками та зробили спільне фото

У Києві відкрито Центр балтистики

Проходив марафон у чотири етапи а його учасники порцій-но виконували тестові завдання впродовж майже місяця

Цей марафон ndash перший масштабний приклад проведен-ня учнівського конкурсу в дис-танційному форматі в Україні До його організації долучилися дер-жавні установи благодійні орга-нізації та приватний бізнес

У брифінгу взяли участь орга-нізатори марафону серед яких ndash представники ДНУ ldquoІнститут мо-дернізації змісту освітиrdquo МБФ ldquoЛіга українських меценатівrdquo та освітньої компанії HUMAN До обговорення результатів долучився заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового роз-витку цифрових трансформацій і цифровізації Артур Селецький

ndash Не може не тішити що до конкурсу були долучені діаспо-ри з різних країн світу ndash зазначив пан Артур ndash Важливо й те що серед учасників ndash конкурсанти з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської облас-тей Я вдячний компанії-партне-ру HUMAN що приєдналася до цього проєкту й організувала свя-то для такої великої авдиторії ndash не лише з України а й із багатьох куточків світу

Організатори повідомили що цьогорічна кількість учасників виявилася рекордною за всі ро-ки проведення Конкурсу з укра-їнської мови імені Петра Яцика Відбулося це завдяки вільному

доступу учнів до виконання тес-тових завдань Загальна кількість конкурсантів цього року стано-вила 25670 однак здолали всі ета-пи 11555 учасників (45)

Під час брифінгу оприлюд-нили рейтингову таблицю із за-значенням фіналістів і перемож-ців конкурсу Заради збереження конфіденційності даних ця табли-ця була сформована з ID-кодів учасників які вони отримали в системі HUMAN Тобто кожен конкурсант може ввести свій ID-код і побачити кількість власних балів та місце в рейтингу

ndash Учасники які посіли 1-3 місця будуть нагороджені ди-пломами МБФ ldquoЛіги українських меценатівrdquo ndash розповіла пред-ставниця Ліги Юлія Вознюк ndash Конкурсанти які вибороли пер-ші місця додатково отримають премії наших меценатів Питан-ня щодо нагородження срібних призерів вирішується можли-во їх також відзначать преміями Дипломи та премії вручатимуть у квітні-травні

Крім цього учасники які пройшли чотири етапи отри-мають іменні сертифікати а їхні школи зможуть до 30 квітня без-коштовно приєднатися до про-грами ldquoHUMAN Чемпіонrdquo що передбачає розширену технічну та клієнтську підтримку безко-штовні тренінги та доступ до ін-формаційних матеріалів

Власн інф

Конкурс Яцика в дистанційному форматіВсеукраїнський відкритий марафон з української мови

імені Петра Яцика цього року вперше відбувся в дистанцій-ному форматі на освітній платформі HUMAN й охопив тисячі учнів і студентів з усіх областей України Його результати презентували під час брифінгу

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

ldquoФотокартка повністю передає атмосферу 1970-х років стиль вбрання якість зйомки навіть вираз обличчяrdquo 7Книга в газеті

Закінчення Початок у ч 12-13 за 2021 р

Для мене він ndash справжній геройМені 18 а йому було б 86hellip

Минулого року ми вітали його з ювілеєм а невдовзі проводжали на той світ Я зовсім не очікувала весняного ранку на таку страшну звістку

hellipЩе юним Григорій позна-йомився з жінкою його життя матірrsquoю трьох його синів і двох доньок ndash моєю бабусею Ліді-єю Вони знали що будуть разом до старості але не знали який складний шлях їх очікуєhellip

Зі слів мого батька жили во-ни незаможно проте щасливо Дідусь із бабусею багато працю-вали щоб прогодувати та одягти багатодітну сімrsquoю

Розповідав як не дочекав-ся дідусь свого батька з війни Як мали з братами одні черевики на всіх і по черзі ходили до школи Але вирісши дідусь пообіцяв що його діти такого не застануть І слова свого дотримав

Він називав мене крихіткою а я дивилась у його добрі блакитні очі й усміхалась Одного разу ді-дусь розповів казку про Дюймо-вочку зауваживши що вона про мене Я так захопилась казкою що ще довго телефонувала йому і просила розповісти її перед сном знаючи що дідусь за сотню кі-лометрів Він ніколи мені не від-мовляв

Потім мої батьки розлучи-лись і ми стали бачитися рідше

Але того ранку я стояла в чор-ній сукні з чорною хусткою і лед-ве розуміла що відбувається Дідусь став холодним і вже не зі-грівався моєю усмішкою Я відчу-вала що він ще поряд і так само любить мене свою Дюймовочку Того дня я мало плакала Плака-ла вже вдома Шкодувала що так багато не сказала що зайвий раз не обійняла не поцілувалаhellip

Для мене він назавжди зали-шиться героєм Дитя війни ди-тя голодомору У нього ndash пrsquoятеро дітей восьмеро онуків та девrsquoять правнуків Його життя спіткав рак з яким він героїчно боровся впродовж 15 років Він щонеді-лі ходив до церкви і мабуть йо-го оберігав янгол-охоронець На 86-му році ним оволодів ще й ко-від-19

Я дивуюсь мужності дідуся та захоплююсь його відвагою Що-ранку він власноруч рубав дрова і палив у грубці Попри нестачу сил і біль дідусь Григорій ніколи не плакав Він пускав сльозу ли-ше тоді коли бувало збирав ро-дину за столом

Дарrsquoя Мельникс Щекичин Рівненська область

Чому в Німеччині не любили радянцівМої батьки ndash українці наро-

дилися в Радянському Союзі і до певного моменту не уявляли що

за межами СРСР є абсолютно ін-ше життя

Батько був офіцером у 1989ndash1993 рр служив у Німеччині у західній групі так званих радян-ських військ

Розвал СРСР змінив їхнє життя Почалася невизначеність Мама розповідала що деякі сімrsquoї радянських офіцерів не хоті-ли повертатися додому просили політичного притулку в Німеч-чині У відповідь на такі запити Москва реагувала жорстоко піс-ля повернення цим сімrsquoям світив статус ldquoпрєдатєля родіниrdquo якої вже фактично не було

Мешкаючи у військовому містечку мої батьки були свідка-ми грандіозної історичної події ndash падіння 1990 року Берлінської стіни Воно означало остаточне обrsquoєднання розrsquoєднаних на ldquoза-хіднихrdquo і ldquoсхіднихrdquo німців

За словами мами життя там було чудове вони бачили те чо-го не знали в Союзі Не було ко-муністичної сірості й памrsquoятників Леніну на кожному кроці не бу-ло серпа з молотом на червоному тлі Їх вражала вишукана архітек-тура і європейська свіжість

Цікавим для мене було те що радянських людей дивувала зви-чайна річ ndash ківі спочатку вони їли його зі шкіркою У Німеччи-ні був великий вибір печива а в Союзі ndash лише морквяне Там бу-ло все починаючи від екзотич-них для радянців бананів і закін-чуючи марципанами

Однак незважаючи на пре-красне життя радянські люди для звичайних німців були оку-пантами Отож ставлення до ра-дянців там було повсюдно воро-жим (усі факти та події описую зі слів батьків) На день народжен-ня Гітлера німці мали традицію ldquoпригнічуватиrdquo своїх кривдни-ків обстрілювали радянські КПП з вигуками ldquoНімеччина для нім-цівrdquo лякали мешканців радян-ських військових містечок і вла-штовували показову стрілянину в повітря на великих площах

Мама була свідком цих по-дій Прогулюючись із візочком у якому був мій старший брат во-на бігла додому швидше ніж мо-гла собі уявити Німці показували свою неприязнь до радянсько-го народу робили вигляд що їх не існує засуджували і дивилися зверхньо

Я не роблю негативних ви-сновків щодо такої поведінки німців Адже така сама ситуація нині в моїй країні де місцевим населенням є українці а оку-пантами ndash ldquoстарший російський братній народrdquo

Після закінчення терміну пе-ребування на службі мої бать-ки повернулися додому На їх-ніх життєвих шляхах ставав рекет

кордони міліція повернення українського громадянства та по-дальше життя в Союзі У 90-х усе змінилось кардинально не ви-стачало грошей на продукти вій-ськові були без зарплати А зго-дом зrsquoявилась я але це вже інша історія

Єлизавета Мельниченком Кривий Ріг Дніпропетровська

область

Зарплату видавали одягомВіднайдене сховище фотогра-

фій моїх батьків у дитинстві по-родило інтерес А як вони жили Знаю лише що мама бідно тато трохи краще

Настав час запитувати дізна-ватися й аналізувати

Батько мій постійно зайня-тий та й не дуже красномовний а ось із мамою ми можемо тереве-нити годинами Вона поділилася зі мною спогадами

Коли СРСР розпався а до влади прийшов перший прези-дент України Леонід Кравчук обіцяного ldquoекономічного під-несенняrdquo не сталося На заводах скорочували робочі місця Ба-бусі вдалось утриматись на сво-єму місці а дідусь втратив робо-ту і був змушений виїхати в Сибір на заробітки Поки бабуся й ді-дусь намагалися заробити якусь копійку маленьку Інну мою ма-му зоставили на піклування стар-шого батькового брата

Петро мій дядько сплутав-ся з поганою компанією внаслі-док чого сів за ґрати й залишив маленьку сестру без нагляду Їй довелося самій вчитися готува-ти шити вкручувати гвинти та й просто житиhellip Ось звідки у неї справді золоті руки

Мама з теплотою згадала як її батько приїжджав із відрядження і декілька місяців вони були до-бре нагодовані й одягнені В ін-ший час за це відповідала бабуся якій на заводі давали не зарплат-ню а одяг і деякі продукти

Скрутні були часи Мама запамrsquoятала що в школі їй не бу-ло чого їсти на перервах Тоді в школах не годували треба було брати ldquoтормозкиrdquo з дому А вдома їх не було з чого готуватиhellip Що-правда іноді подруги з кращим достатком ділилися і мама могла спробувати такий ldquoделікатесrdquo як курячі ніжки

Захоплень у мами було бага-то Вона самостійно навчилась малювати й гарно шити В оди-надцять стала відвідувати гурток із гандболу (тоді був безкоштов-ний) і навіть кілька разів їздила на змагання

Відмінність наших поглядів на деякі речі з її минулого вра-

жає Мені складно уявити що тоді всі бажали вступати в ПТУ і на одне місце було десять охо-чих Серед них і моя мама Але її тоді відмовили довелося йти в десятий клас Згодом батьки роз-лучилися і жити без батька ста-ло ще важче

У сімнадцять років мама вже народила мене а трохи раніше вийшла заміж

Випробувань долі моїй мамі виявилося більш ніж достатньо Але вона впоралась Наполегли-ва хоробра люблячаhellip

Валерія Хлевицькам Олександрія Кіровоградська

область

ldquoПохоронкиrdquo в сумці листоношіВона виростала в невеликій

українській сімrsquoї На той час чет-веро дітей у родині ndash невелика сімrsquoя Крім матері Устини та бать-ка Івана було дві сестри ndash Дуня і Нюся ndash і брат Микола який без-вісти пропав на війні Віра Іванів-на Батура моя прабабуся була найменшою

У 1943 році у свої 17 після визволення Веселого пішла до-бровольцем допомагати військо-вим Дівчина бралася за будь-яку роботу прала прибирала догля-дала за пораненими просто під-тримувала кожного хто звертав-ся до неї

А ще носила пошту Піс-ля важкої праці в госпіталі з ве-личезною поштарською сумкою за плечима в темряві у негоду тремтячи від страху дівчина роз-носила по домівках надію вісточ-ку від живих Та в її сумці були й ldquoпохоронкиrdquo Дуже тяжко було приносити такі звістки Віддав-ши страшного трикутника Ві-ра йшла не одразу а чекала чи не потрібна буде допомога тому хто отримав трагічну новину

Війна принесла їй не лише біль і втрати а й перше та єдине кохання Молодий завзятий Гри-горій дійшов аж до Берліна Піс-ля поранення повернувся додому де познайомився з Вірою Так на-родилася нова дружня сімrsquoя

Настав кінець страшній вій-ні Треба було пристосовувати-ся до мирного життя Віра вивчи-лась і стала гарною кравчинею У рідному Веселому люди ставали в чергу до майстрині аби тільки вона обміряла зробила викройку та пошила одяг

Коли їй було 76 років наро-дилась я Мій батько називав її бабуня а я називала Буня

Коли мама й тато приводи-ли мене малу до Буні в гості во-на казала мені ldquoСашуню біжи мерщій у садочок та скуштуй ягі-док То для тебе кущики вроди-лиrdquo Все подвірrsquoя дихало добром і спокоєм Бо така ж добра і ла-

гідна була його господиня моя Бунічка що стала мені взірцем у всьому

Олександра Батурасмт Веселе Запорізька область

Із династії журналістівНа вулиці зима 23 грудня

1978 року Часи глибокого бреж-нєвського застою коли здавало-ся що життя в Радянському Со-юзі усталилося Усі зрозуміли що до 1980 року комунізм як обіцяв Микита Хрущов країна не побу-дує але жилося за мірками про-стого народу непогано у всіх була робота ціни не підвищува-лися в магазинах було достатньо продуктів принаймні в Києві

Але повернімося до фото-графії зробленої в типовому ра-дянському фотоательє комбінату побутослуговування що в Печер-ському районі столиці Майстер робить знімок закоханої пари Їх-ній погляд повністю сфокусував-ся на лінзі фотокамери На фо-то ndash моя бабуся Любов Петрівна Федорова та її перший чоловік Володимир Григорович Чопенко Ці двоє щойно розписалися і не-забаром справлять дивовижне ве-сілля

Що ж звело цю пару Журна-лістика

Володимир Григорович ndash ав-тор книг ldquoАграрний диліжансrdquo ldquoВитоки ldquoПрутаrdquo ldquoІскра госп-розрахункуrdquo ldquoПравославний словникrdquo аграрний оглядач ldquoДзеркала тижняrdquo

Любов Петрівна ndash редактор-ка відділу ldquoСтолицяrdquo редакторка газети ldquoВечірній Київrdquo та ldquoХре-щатикrdquo отримала нагороди в но-мінаціях ldquoКращий журналіст ро-куrdquo і ldquoКраща публікація рокуrdquo заслужена журналістка України

Але всі ці нагороди та досяг-нення будуть потім А зараз це просто двоє студентів пrsquoятого випускного курсу факульте-ту журналістики Київського уні-верситету ім Т Г Шевченка які захоплюються журналістикою і збираються будувати сімейне життя

Фотокартка повністю пере-дає атмосферу 1970-х років стиль вбрання якість зйомки навіть вираз обличчя Вони й не здога-дуються якою буде їхня улюбле-на справа через 40 років

Микита Бесчастнийм Київ

Добірку першокурсників фа-культету журналістики Київ-ського національного університету культури і мистецтв за творчою вправою ldquoОбличчя з фотографії на стініrdquo підготував викладач курсу ldquoОснови журналістикиrdquo професор Микола Тимошик

Обличчя з фотографії на стініДолі людські очима студентів-журналістів КНУКІМу

Мій дідусь Григорій Якович Мельник

Олена Олександрівна та Володимир Іванович Мельниченки (батьки)

Інна Василівна Хлевицька

Віра Іванівна Батура (прабабуся)

Мої бабуся та дідусь

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

8

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Запрошуємо до книгиldquoВолодя був дуже культурний і

талановитий редактор бо він був поетом але в нього був і дар редакторськийrdquo

Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ

Хіба ж даремно вік було прожито як є між нами на землі місток

Володимир Підпалий

М ожливо для сьогоднішніх поетівякі бунтуються проти поетикшістдесятників усе заперечують

і категорично відгетьковують він видається аж надто традиційним та старомоднимСьогодні молоді справді намагаються писати поіншому Не братимуся стверджувати краще чи гірше (це ndash питання смакуй естетичних орієнтацій незаперечно щосамий час фаворизував інші літературніldquoшколиrdquo) Невідомо на краще чи на гірше але все змінюється в цьому світі Старіють незрідка безнадійно анахронізуються літературні тексти почасти окарикатурнюється те що було загальноприйнятиметалоном краси Час безжальний до всього А ми наївно виголошуємо про те чи теldquoЦе непідвладно часовіrdquo На жаль часовіпідвладне все Чи майже все ndash тут безнадійні оптимісти можуть спробувати подискутувати

Добре що людині здебільшого немаєклопоту аж поза обрії своїх днів ndash і майбутнє та позамайбутнє для неї звучить ndashякщо звучить ndash безнадійною абстракцієюЇї дім ndash її час із якого вона може виходитихіба що в недалеке минуле А якщо та людина ndash поет то вона неминуче чудуєтьсяусім тим що довкола неї і прагне зафіксувати духовний профіль часу в якому вонаопинилася закинута туди владною рукоюдолі

Коли згадую Володимира Підпалого точомусь не можу позбутися думки що вінмав би народитися в інші часи Скажімотоді коли романтичні народники зпоміжосвічених різночинців та зубожілих дворянодягали скромні свитини й вірячи в силупросвіти ішли здебільшого до селянстващоб пояснювати їм що таке Правда і звідки взялася Кривда щоб наша людністьдозріла для правильних висновків

Підпалий вражав високою самопосвятою (він бачив у літературі щось непорушно сакральномісійне) його доброзичливість і терплячість (навіть у стосунках із агресивними графоманами) дивували Вінредакторував у видавництвах і чи не всіпхалися зі своїми рукописами саме до нього Знали буде до їхніх екзерсисів уважним не глузуватиме з тої писанини котраldquoтак собіrdquo чи й геть ldquoне дужеrdquo Він умів обходитися дипломатичними евфемізмаминавіть тоді коли мусив пояснювати оцетвориво ndash безнадійна сірятина Не знаюякою ціною те йому давалося бо ж у багатьох його колег не було такого витерпу атому стосунки редактора й автора виливалися в перманентну війну І мені неоднораз доводилося чути від авторів що видавничі редактори ndash то просто звірі й реакціонери Але я знав зпоміж редакторськогокорпусу таких як Григір Тютюнник ЄвгенГуцало Роман Андріяшик Анатолій Шевченко Світлана Жолоб Анатолій Макаров Валерій Гужва Андрій Крижанівський які відзначалися не тільки високоюлітературною кваліфікацією а й неудаваною демократичністю і всі вони маликонфлікти з цензорами відстоюючи тексти авторів од брутальних цензорських вівісекцій

У цьому ряду стоїть і Володимир Підпалий Я чув чимало подробиць про те яквін намагався рятувати ndash а поінколи йомуі вдавалося порятувати ndash літературні творивід утручань у них цензорів та завжди перестрашеного начальства що незрідка всвоїй ідейній суперпильності навіть перевершувало весь цензорський легіон

Не можу відмовити собі в бажанні навести тут ось цю довгу цитату котра не вимагає жодного коментаря

ldquoЯ мабуть дуже добре знаю ВолодюПідпалого не тому що ми були якимисьблизькими друзями не тому що ми частоспілкувалися чи ходили одне до одного вгості просто тому що ми зустрілися з нимв роботі в екстремальних умовах Він бувредактором моєї книжки у 1972 роцікнижки яка так світу і не побачила Цебула така ситуація при якій дуже добре

видно хто є хто Там за один день за одинмомент можна було побачити людину такглибоко через що я сказала що мабуть яйого дуже добре знаю Я дуже люблю Володимира Підпалогоrdquo

І далі ndash важливі подробиці тієї історії збіографії поетеси в якій фігурує Підпалий ldquoРедактор у ті часи це була видавничарукавичка в яку вставлялась рука невидима Володя був дуже культурний і талановитий редактор бо він був поетом але внього був і дар редакторський Редакторомвін був дивовижним Я думаю що якбибагато із наших поетів тоді його послухалито може б не червоніли зараз ВолодяПідпалий був відсторонений від роботинад моїм рукописом ldquoКняжої гориrdquo томущо він виявився не тією видавничою рукавичкою якою можна було б отак керуватиі душити мене Він не міг не хотів і він бувпросто глибоко порядною людиною

Коли він Володя Підпалий помер замість нього залишились діти замість ньогозалишились вірші замість нього залишилось світло яке ми всі зараз відчуваємоrdquo

Ці слова Ліни Костенко на вечоріпамrsquoяті Володимира Підпалого у Державному музеї літератури в грудні 1993 рокуТоді там прозвучало багато доброго пронього І це було зумовлено не тільки гіркотою дочасної смерті його Як ведеться притаких подіях мовці значно перебільшуютьчесноти небіжчика Але коли йшлося проособу Підпалого то всі суперлативи пронього були заслужені сказати б оплаченійого світлим життям і глибоким серцем

Не випадково ж із Ліною Костенко в їїоцінці Підпалого виразно перегукуєтьсяДмитро Павличко який розповідає йомудуже пощастило що редактором йогоldquoГранословаrdquo був саме Підпалий якийстояв в обороні автора на всіх етапах А далі він же був і редактором поетичного томуБогданаІгоря Антонича ldquoПісня про незнищенність матеріїrdquo (перше видання творів великого лемка в радянській Україні)Павличко розповідає як важко давалосяце видання який упертий спротив йомубув на всіх етапах і всіх рівнях Поява Антоничевих творів стала справді сенсаційною літературною подією Антонич одразуж перетворився на культового поета студентської та літературної молоді А такіідеологічні мастодонти як Микола Шамота і Ко накинулися і на впорядника (та автора блискучої передмови) Павличка і наредактора книги якого звинувачували втому що він став поплічником того хтоздійснив цю диверсію Сьогодні в такиймаразм просто важко повірити але все тебуло Я тоді працював у ldquoЛітературній Україніrdquo і добре памrsquoятаю як цензура забороняла згадувати в друці Антоничеву книгу Не випадково ж редактор Підпалий та

ки муляв керівництву Держлітвидаву котрий згодом став ldquoДніпромrdquo і змушенийбув поміняти місце роботи

Якщо вже зайшлося про те як Підпалого згадують ті хто мав справу з ним ndash саме як з редактором ndash то наведу при ційнагоді ще такі промовисті свідчення пройого редакторську роботу та характеристики особи Підпалого

Дмитро Павличко ldquoСьогодні коли всяпоетична спадщина автора ldquoТрьох перстенівrdquo надрукована в Україні коли знак Антоничевої музи виразно прочитується утворах багатьох українських поетів хочеться мені з особливою вдячністю згадатимого сміливого спільника ВолодимираПідпалого який допоміг проламати багаторічне мовчання надовкола творчостібезсмертного сина Лемківщиниrdquo

Важливо що зіркий та вимогливийПавличко розгледів у Підпалому не тількивидатного редактора який ставився до літератури як глибоко релігійна людина доСвятого Письма ldquoВолодимир Підпалийбув істинним талантом він зблиснув правдивими віршами але межі його життявласне ота юна смерть що прийшла донього одночасно з поверненням сталінщини в наше ледь провесніле нужденне існування зробила своє Вона забрала в наслюдину яка могла стати провідною зіркою Вона затоптала іскру надії вогоньякий ще тільки збирався вибухнутиrdquo

Не мав я наміру реферувати спогадипро Володимира Підпалого ndash збирався писати тільки про своє емоційне його сприйняття і бодай побіжно окреслити яким вінпостає в моїй памrsquoяті однак не можу перебороти спокусу навести ще пронизані душевною теплотою слова про нього людейіз його ближнього кола (Виявляється воно було справді широке ndash це від широтийого душі)

Ось говорить Петро Засенко ldquoБез гучної слави не підтримуваний попід руки літературними дядями він увійшов під високе склепіння Храму Слова просто й природно глибоко відчувши що мимо пройти не зможе та добре памrsquoятаючи хто вцьому храмі був до ньогоrdquo

Для сьогоднішнього читача такі словазвучать аж надто запафосно Але вониприйшли до нас із тієї епохи коли культивувалася пафосність Запевняю читача щотакий емоційний регістр зумовленийсправді щирими почуттями поглибленими несподіваністю втрати поета в якомузаповідалося щось багатообіцяюче До того ж поета в якому жило щось безоружнолюдяне

Ось уривок зі спогаду вимогливої Михайлини Коцюбинської ldquoТа глибинна духовна сутність те поєднання делікатності іморальної твердості та не на показ без тіні пози й зовнішнього ефекту людяність ndashстановили осердя його неголосної поезіїосявали й зігрівали всіх хто спілкувався зним одухотворювали і його редакторськудіяльність ndash той для нього воістину ldquoсродний трудrdquo у сковородинському розумінніЙому якось вдавалося проводити поетичний корабель цілим з мінімальними втратами поміж рифами конrsquoюнктури ненавrsquoязуючи авторові своєї волі і разом зтим дисциплінуючи його поетичну уявусвоїм чуттям слова і естетичним смакомМайже всі найвагоміші поетичні збіркиякі побачили світ протягом нетривалогоРенесансу 60х ndash то результат його нервових зусиль його редакторської майстерності і громадянської свідомості То своєрідні памrsquoятні знаки його творчої праціrdquo

Тендітний поставою уважноокий чо

ластий зі світлорусим чубом часто всміхнений ndash таким він мені побачився й запамrsquoятався І може найперше вимальовуються коли згадуєш його в подробицяхнещадно прокурені вуса й неодмінна в його портреті сигарета Бо ж таки курив віняк сказав приязний до нього Віктор Близнець справді безбожно

Кілька разів я бачив його в імпровізованих турнірах молодих поетів на засіданнях літстудії видавництва ldquoМолодьrdquo прокотру вже писав у попередніх мемуарнихкнижках Здається він єдиний там не спалахував у дискусіях (Мозолевський Сомта Кириченко вибухали як гейзери) Підпалий щоразу говорив спокійно і здебільшого переконував саме завдяки своїй зрівноваженості Гадаю що вже тоді він давсобі відповіді на ті важливі питання котріпостають перед кожною людиною яка пише навіщо вона ndash література Що важливіше ndash правда чи краса Думка чи емоція ndashдуша поезія

Я все те жадібно слухав і конспектувавхоч мав нелюбов до конспектів і вмудрявся обходитися без них в університеті де цекатегорично вимагалося Ми охоче приходили туди дружним гуртом який вів налітстудію ентузіазм незмірно більший ніжна лекції

Загалом Підпалий був там не головноюдійовою особою Головними були вже згадувані Борис Мозолевський Микола Сомі Григорій Кириченко які атакували всіх івсе своєю безапеляційністю й ораторським темпераментом Майже землетрусиКерівник літстудії терплячий Дмитро Білоус мав чимало клопоту коли брався погамовувати їх

Нагадаю що тоді ще не закінчилисячаси відомої ldquoвідлигиrdquo хоч як тепер розумієш уже наближалися ідеологічні заморозки Молоді поети ще зухвало вільнодумствували свято переконані що інакшебути не може Не знаю чи це справді такале мені здається що саме Підпалий інтуїтивно прозирав наперед і передчував ужейдуть тихіші і значно смутніші часи Чомусь мені хочеться так думати коли згадую його розумні очі розумні слова Очевидно він був соціально зріліший за своїхлітровесників

У ньому органічно поєдналися совіснасільська людина й міський інтелігентякий увібравши в себе спосіб життя в місті та рефлекси міського чоловіка не загубив оте дорогоцінне що виніс у своїй душііз села Часто бувало ndash та й нині є ndash такщо індивід вибравшися з села стільки силвитрачає для того щоб позбутися в собівсього того що нагадує його походженняldquoвід плугаrdquo Найчастіше першою страждаємова (вчорашній селюк незграбно переповзав на те що вважав російською а насправді то волапюк) Далі незрідка зrsquoявлялася зарозумілість міщука який погордливо ndash мало не з піднебесся ndash дивиться набідних провінціалів які тепер для нього ndashістоти нижчого сорту Це я спостерігав посвоїх однокласниках які вступивши у виші раптом ретельно почали в усьому маскуватися під ldquoгородськихrdquo соромлячисьсвого непрестижного на ті часи ldquoколгоспногоrdquo походження

Підпалий анітрохи не намагався підфарбуватися під міщука Навпаки ndash за різних нагод часто нагадував про село Якосьнавіть розповідав що в нього ціла колгоспна біографія бо від глибоко дитячих літяк це бувало з майже всіма сільськимидітьми змушений був братися за всяку роботу ndash і його руки вміли все що треба робити в господарстві Потім у його ldquoАвтобіографіїrdquo я прочитав про те що він передвступом до університету комбайнерував інавіть вийшов у передовики соцзмаганняа тому красувався своїм портретом на дошці пошани Володимир не вихвалявся тама говорив про це з гумором Мовляв укожного були такі ldquoуніверситетиrdquo котріхоч і не наближали до розуміння поезії і немали жодного стосунку до поглибленняедукації але давали розуміння звідки в сві

Михайло Слабошпицький далі працює над новою книжкою спогадів котра продовжитьсерію мемуарних книг ldquoПротирання дзеркалаrdquo ldquoТіні в дзеркаліrdquo ldquoЗ памrsquoяті дзеркалаrdquo ldquoЗприсмеркового дзеркалаrdquo

Пропонуємо фрагмент з книжки

Його глибоке серцеВВ оо лл оо дд ии мм ии рр ПП іі дд пп аа лл ии йй

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

8

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Запрошуємо до книгиldquoВолодя був дуже культурний і

талановитий редактор бо він був поетом але в нього був і дар редакторськийrdquo

Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ

Хіба ж даремно вік було прожито як є між нами на землі місток

Володимир Підпалий

М ожливо для сьогоднішніх поетівякі бунтуються проти поетикшістдесятників усе заперечують

і категорично відгетьковують він видається аж надто традиційним та старомоднимСьогодні молоді справді намагаються писати поіншому Не братимуся стверджувати краще чи гірше (це ndash питання смакуй естетичних орієнтацій незаперечно щосамий час фаворизував інші літературніldquoшколиrdquo) Невідомо на краще чи на гірше але все змінюється в цьому світі Старіють незрідка безнадійно анахронізуються літературні тексти почасти окарикатурнюється те що було загальноприйнятиметалоном краси Час безжальний до всього А ми наївно виголошуємо про те чи теldquoЦе непідвладно часовіrdquo На жаль часовіпідвладне все Чи майже все ndash тут безнадійні оптимісти можуть спробувати подискутувати

Добре що людині здебільшого немаєклопоту аж поза обрії своїх днів ndash і майбутнє та позамайбутнє для неї звучить ndashякщо звучить ndash безнадійною абстракцієюЇї дім ndash її час із якого вона може виходитихіба що в недалеке минуле А якщо та людина ndash поет то вона неминуче чудуєтьсяусім тим що довкола неї і прагне зафіксувати духовний профіль часу в якому вонаопинилася закинута туди владною рукоюдолі

Коли згадую Володимира Підпалого точомусь не можу позбутися думки що вінмав би народитися в інші часи Скажімотоді коли романтичні народники зпоміжосвічених різночинців та зубожілих дворянодягали скромні свитини й вірячи в силупросвіти ішли здебільшого до селянстващоб пояснювати їм що таке Правда і звідки взялася Кривда щоб наша людністьдозріла для правильних висновків

Підпалий вражав високою самопосвятою (він бачив у літературі щось непорушно сакральномісійне) його доброзичливість і терплячість (навіть у стосунках із агресивними графоманами) дивували Вінредакторував у видавництвах і чи не всіпхалися зі своїми рукописами саме до нього Знали буде до їхніх екзерсисів уважним не глузуватиме з тої писанини котраldquoтак собіrdquo чи й геть ldquoне дужеrdquo Він умів обходитися дипломатичними евфемізмаминавіть тоді коли мусив пояснювати оцетвориво ndash безнадійна сірятина Не знаюякою ціною те йому давалося бо ж у багатьох його колег не було такого витерпу атому стосунки редактора й автора виливалися в перманентну війну І мені неоднораз доводилося чути від авторів що видавничі редактори ndash то просто звірі й реакціонери Але я знав зпоміж редакторськогокорпусу таких як Григір Тютюнник ЄвгенГуцало Роман Андріяшик Анатолій Шевченко Світлана Жолоб Анатолій Макаров Валерій Гужва Андрій Крижанівський які відзначалися не тільки високоюлітературною кваліфікацією а й неудаваною демократичністю і всі вони маликонфлікти з цензорами відстоюючи тексти авторів од брутальних цензорських вівісекцій

У цьому ряду стоїть і Володимир Підпалий Я чув чимало подробиць про те яквін намагався рятувати ndash а поінколи йомуі вдавалося порятувати ndash літературні творивід утручань у них цензорів та завжди перестрашеного начальства що незрідка всвоїй ідейній суперпильності навіть перевершувало весь цензорський легіон

Не можу відмовити собі в бажанні навести тут ось цю довгу цитату котра не вимагає жодного коментаря

ldquoЯ мабуть дуже добре знаю ВолодюПідпалого не тому що ми були якимисьблизькими друзями не тому що ми частоспілкувалися чи ходили одне до одного вгості просто тому що ми зустрілися з нимв роботі в екстремальних умовах Він бувредактором моєї книжки у 1972 роцікнижки яка так світу і не побачила Цебула така ситуація при якій дуже добре

видно хто є хто Там за один день за одинмомент можна було побачити людину такглибоко через що я сказала що мабуть яйого дуже добре знаю Я дуже люблю Володимира Підпалогоrdquo

І далі ndash важливі подробиці тієї історії збіографії поетеси в якій фігурує Підпалий ldquoРедактор у ті часи це була видавничарукавичка в яку вставлялась рука невидима Володя був дуже культурний і талановитий редактор бо він був поетом але внього був і дар редакторський Редакторомвін був дивовижним Я думаю що якбибагато із наших поетів тоді його послухалито може б не червоніли зараз ВолодяПідпалий був відсторонений від роботинад моїм рукописом ldquoКняжої гориrdquo томущо він виявився не тією видавничою рукавичкою якою можна було б отак керуватиі душити мене Він не міг не хотів і він бувпросто глибоко порядною людиною

Коли він Володя Підпалий помер замість нього залишились діти замість ньогозалишились вірші замість нього залишилось світло яке ми всі зараз відчуваємоrdquo

Ці слова Ліни Костенко на вечоріпамrsquoяті Володимира Підпалого у Державному музеї літератури в грудні 1993 рокуТоді там прозвучало багато доброго пронього І це було зумовлено не тільки гіркотою дочасної смерті його Як ведеться притаких подіях мовці значно перебільшуютьчесноти небіжчика Але коли йшлося проособу Підпалого то всі суперлативи пронього були заслужені сказати б оплаченійого світлим життям і глибоким серцем

Не випадково ж із Ліною Костенко в їїоцінці Підпалого виразно перегукуєтьсяДмитро Павличко який розповідає йомудуже пощастило що редактором йогоldquoГранословаrdquo був саме Підпалий якийстояв в обороні автора на всіх етапах А далі він же був і редактором поетичного томуБогданаІгоря Антонича ldquoПісня про незнищенність матеріїrdquo (перше видання творів великого лемка в радянській Україні)Павличко розповідає як важко давалосяце видання який упертий спротив йомубув на всіх етапах і всіх рівнях Поява Антоничевих творів стала справді сенсаційною літературною подією Антонич одразуж перетворився на культового поета студентської та літературної молоді А такіідеологічні мастодонти як Микола Шамота і Ко накинулися і на впорядника (та автора блискучої передмови) Павличка і наредактора книги якого звинувачували втому що він став поплічником того хтоздійснив цю диверсію Сьогодні в такиймаразм просто важко повірити але все тебуло Я тоді працював у ldquoЛітературній Україніrdquo і добре памrsquoятаю як цензура забороняла згадувати в друці Антоничеву книгу Не випадково ж редактор Підпалий та

ки муляв керівництву Держлітвидаву котрий згодом став ldquoДніпромrdquo і змушенийбув поміняти місце роботи

Якщо вже зайшлося про те як Підпалого згадують ті хто мав справу з ним ndash саме як з редактором ndash то наведу при ційнагоді ще такі промовисті свідчення пройого редакторську роботу та характеристики особи Підпалого

Дмитро Павличко ldquoСьогодні коли всяпоетична спадщина автора ldquoТрьох перстенівrdquo надрукована в Україні коли знак Антоничевої музи виразно прочитується утворах багатьох українських поетів хочеться мені з особливою вдячністю згадатимого сміливого спільника ВолодимираПідпалого який допоміг проламати багаторічне мовчання надовкола творчостібезсмертного сина Лемківщиниrdquo

Важливо що зіркий та вимогливийПавличко розгледів у Підпалому не тількивидатного редактора який ставився до літератури як глибоко релігійна людина доСвятого Письма ldquoВолодимир Підпалийбув істинним талантом він зблиснув правдивими віршами але межі його життявласне ота юна смерть що прийшла донього одночасно з поверненням сталінщини в наше ледь провесніле нужденне існування зробила своє Вона забрала в наслюдину яка могла стати провідною зіркою Вона затоптала іскру надії вогоньякий ще тільки збирався вибухнутиrdquo

Не мав я наміру реферувати спогадипро Володимира Підпалого ndash збирався писати тільки про своє емоційне його сприйняття і бодай побіжно окреслити яким вінпостає в моїй памrsquoяті однак не можу перебороти спокусу навести ще пронизані душевною теплотою слова про нього людейіз його ближнього кола (Виявляється воно було справді широке ndash це від широтийого душі)

Ось говорить Петро Засенко ldquoБез гучної слави не підтримуваний попід руки літературними дядями він увійшов під високе склепіння Храму Слова просто й природно глибоко відчувши що мимо пройти не зможе та добре памrsquoятаючи хто вцьому храмі був до ньогоrdquo

Для сьогоднішнього читача такі словазвучать аж надто запафосно Але вониприйшли до нас із тієї епохи коли культивувалася пафосність Запевняю читача щотакий емоційний регістр зумовленийсправді щирими почуттями поглибленими несподіваністю втрати поета в якомузаповідалося щось багатообіцяюче До того ж поета в якому жило щось безоружнолюдяне

Ось уривок зі спогаду вимогливої Михайлини Коцюбинської ldquoТа глибинна духовна сутність те поєднання делікатності іморальної твердості та не на показ без тіні пози й зовнішнього ефекту людяність ndashстановили осердя його неголосної поезіїосявали й зігрівали всіх хто спілкувався зним одухотворювали і його редакторськудіяльність ndash той для нього воістину ldquoсродний трудrdquo у сковородинському розумінніЙому якось вдавалося проводити поетичний корабель цілим з мінімальними втратами поміж рифами конrsquoюнктури ненавrsquoязуючи авторові своєї волі і разом зтим дисциплінуючи його поетичну уявусвоїм чуттям слова і естетичним смакомМайже всі найвагоміші поетичні збіркиякі побачили світ протягом нетривалогоРенесансу 60х ndash то результат його нервових зусиль його редакторської майстерності і громадянської свідомості То своєрідні памrsquoятні знаки його творчої праціrdquo

Тендітний поставою уважноокий чо

ластий зі світлорусим чубом часто всміхнений ndash таким він мені побачився й запамrsquoятався І може найперше вимальовуються коли згадуєш його в подробицяхнещадно прокурені вуса й неодмінна в його портреті сигарета Бо ж таки курив віняк сказав приязний до нього Віктор Близнець справді безбожно

Кілька разів я бачив його в імпровізованих турнірах молодих поетів на засіданнях літстудії видавництва ldquoМолодьrdquo прокотру вже писав у попередніх мемуарнихкнижках Здається він єдиний там не спалахував у дискусіях (Мозолевський Сомта Кириченко вибухали як гейзери) Підпалий щоразу говорив спокійно і здебільшого переконував саме завдяки своїй зрівноваженості Гадаю що вже тоді він давсобі відповіді на ті важливі питання котріпостають перед кожною людиною яка пише навіщо вона ndash література Що важливіше ndash правда чи краса Думка чи емоція ndashдуша поезія

Я все те жадібно слухав і конспектувавхоч мав нелюбов до конспектів і вмудрявся обходитися без них в університеті де цекатегорично вимагалося Ми охоче приходили туди дружним гуртом який вів налітстудію ентузіазм незмірно більший ніжна лекції

Загалом Підпалий був там не головноюдійовою особою Головними були вже згадувані Борис Мозолевський Микола Сомі Григорій Кириченко які атакували всіх івсе своєю безапеляційністю й ораторським темпераментом Майже землетрусиКерівник літстудії терплячий Дмитро Білоус мав чимало клопоту коли брався погамовувати їх

Нагадаю що тоді ще не закінчилисячаси відомої ldquoвідлигиrdquo хоч як тепер розумієш уже наближалися ідеологічні заморозки Молоді поети ще зухвало вільнодумствували свято переконані що інакшебути не може Не знаю чи це справді такале мені здається що саме Підпалий інтуїтивно прозирав наперед і передчував ужейдуть тихіші і значно смутніші часи Чомусь мені хочеться так думати коли згадую його розумні очі розумні слова Очевидно він був соціально зріліший за своїхлітровесників

У ньому органічно поєдналися совіснасільська людина й міський інтелігентякий увібравши в себе спосіб життя в місті та рефлекси міського чоловіка не загубив оте дорогоцінне що виніс у своїй душііз села Часто бувало ndash та й нині є ndash такщо індивід вибравшися з села стільки силвитрачає для того щоб позбутися в собівсього того що нагадує його походженняldquoвід плугаrdquo Найчастіше першою страждаємова (вчорашній селюк незграбно переповзав на те що вважав російською а насправді то волапюк) Далі незрідка зrsquoявлялася зарозумілість міщука який погордливо ndash мало не з піднебесся ndash дивиться набідних провінціалів які тепер для нього ndashістоти нижчого сорту Це я спостерігав посвоїх однокласниках які вступивши у виші раптом ретельно почали в усьому маскуватися під ldquoгородськихrdquo соромлячисьсвого непрестижного на ті часи ldquoколгоспногоrdquo походження

Підпалий анітрохи не намагався підфарбуватися під міщука Навпаки ndash за різних нагод часто нагадував про село Якосьнавіть розповідав що в нього ціла колгоспна біографія бо від глибоко дитячих літяк це бувало з майже всіма сільськимидітьми змушений був братися за всяку роботу ndash і його руки вміли все що треба робити в господарстві Потім у його ldquoАвтобіографіїrdquo я прочитав про те що він передвступом до університету комбайнерував інавіть вийшов у передовики соцзмаганняа тому красувався своїм портретом на дошці пошани Володимир не вихвалявся тама говорив про це з гумором Мовляв укожного були такі ldquoуніверситетиrdquo котріхоч і не наближали до розуміння поезії і немали жодного стосунку до поглибленняедукації але давали розуміння звідки в сві

Михайло Слабошпицький далі працює над новою книжкою спогадів котра продовжитьсерію мемуарних книг ldquoПротирання дзеркалаrdquo ldquoТіні в дзеркаліrdquo ldquoЗ памrsquoяті дзеркалаrdquo ldquoЗприсмеркового дзеркалаrdquo

Пропонуємо фрагмент з книжки

Його глибоке серцеВВ оо лл оо дд ии мм ии рр ПП іі дд пп аа лл ии йй

9

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

Запрошуємо до книгиldquoДля нього амбітні віршарі зовсім не центр всесвіту хоч він і має поезію за особисту релігіюrdquo

ті і почому хліб насущний І це ndash такожважлива життєва наука бо вона теж можепідказати поетові якісь важливі слова Мені здається той смисловий акцент Підпалого свідчив що він ніколи не відривавсявід землі Володимир завжди памrsquoятав хтовін звідки якого роду та що він винен (іяк людина і як поет) своєму краєві Із його статей та рецензій де розсипано чималоцікавих спостережень і думок не тількипро літературу можна вибрати ті з якихлегко скласти його особистий кодексобовrsquoязків поета й громадянина за якимвін сам жив ніколи не порушуючи тихпостулатів які сам сформулював

Можна тільки уявляти яким складнимбуло духовне й інтелектуальне його визрівання бо ж ішов він до свого літературного покликання звідти де не було жодноготворчого середовища Його навчителем ітворчим колегою була тільки книгаСкромна сільська бібліотека небагато могла запропонувати допитливому початківцеві що намагався збагнути алхімію поетичного слова Не було тоді поряд того хтоміг би йому ldquoпоставити рукуrdquo й розкритите на що неофіту самотужки блукаючи вроздоріжжях сумнівів та незнання довелося витрачати чимало часу

В столичний університет на філфак вінпотрапив аж після армії де служив у морфлоті А друкуватися почав тільки в 22Його ldquoвиростання душіrdquo (вислів ЛеонідаПервомайського) утривалилося в часі йзабрало роки Здається мені що цей процес у нього не зупинявся й до дня дочасноїсмерті що сталося 24 листопада 1973гоколи йому пішло півроку на 38ий А друкуватися почав лише тоді коли студентитого ж вишу Тамара Коломієць і МиколаСом уже видали свої дебютні книжки і їхофіційно визнали надією української поезії Його перша збірка ldquoЗелена гілкаrdquoзrsquoявилася в 27 років ndash 1963го

А наступного було ldquoПовесінняrdquo ДебютПідпалого не викликав особливого резонансу ndash критика тоді фаворизувала Миколу Вінграновського Івана Драча ВіталіяКоротича І поряд із ними незмінно стояло імrsquoя Василя Симоненка чий земнийшлях уже урвався а його резонанснакнижка ldquoЗемне тяжінняrdquo вийшла друкомуже посмерті автора ndash 1964го Підпалийздебільшого фігурував у всяких оглядах такритичних панорамах ldquoзаконспірованимrdquoу завершальних фіналах переліків під універсально безликою назвою ldquoта іншіrdquo

Схоже що він не мав через це особливих мук невтоленного марнославства Спокійно мирився з відведеним йому місцем улітературній ієрархії Його незмінна іроніяготовність покпинити і з себе боронилипоета від того вірусу котрий викликає заздрість та невдоволення тим що його недооцінюють і недопомічають Не випадкововін пише в одній зі своїх сатиресок

Усе ndash і небо і травасвяті для нього пілігримаа ще як в Спілці є права ndashхоч в Рим рушай хоч далі РимаОте римуйте не римуйоте друкуйте не друкуйДрукуй поки друкуєтьсяНехай ти будеш не Бажансередній будеш навітьЯк не Макаров Зуб Івантебе колись прославитьпрославитьчи знеславить ndashв літературу вставитьМайже через сорок років після смерті

Підпалого я прочитав його ldquoАвтобіографіюrdquo опубліковану в ldquoУкраїнському словіrdquo ndash так називається Хрестоматія української літератури та літературної критикиXX століття що її впорядкував ВасильЯременко Зі зворушливою безпосередністю оповідаючи про гіркі прикрощі й скупірадощі дитячих літ недитячу важку працю що її довелося звідати малому мрійливому селюку який приглядаючись до людей вслухаючись у себе та з невситимоюдопитливістю вгризаючись у книги творив сам себе покладаючись на позитивніприклади сільської моралі та свою інтуїцію котра підказувала йому на котрустежку в житті треба ставати

Читання його ldquoАвтобіографіїrdquo було для

мене мовби другим знайомством із нимколи я його майже призабув бо при згадувані цього імені на мене напливала теплахвиля що незрідка йде від випадковогоспогаду про світлу людину або раптомозивався з памrsquoяті котрийсь його рядокЦе й закономірно бо ж не були ми з Підпалим аж так близько знайомі і по суті немали з ним якихось спільних життєвих історій Та й інформаційний шквал відкидавз памrsquoяті обличчя і спогади про зустрічіминулого на безнадійний маргінес

Підпалий не бувши уражений нарцисизмом що незрідка властиве його колегам які бува позиціонують себе найголовнішими представниками з усіх гомо сапієнсів без самозамилування говоритьпро себе подеколи іронічно коментує своїпригоди й поведінку за різних життєвихситуацій Для нього амбітні віршарі зовсімне центр всесвіту хоч він і має поезію заособисту релігію

Цікаве ось таке його спостереженняldquoВипадково зустрів сербіянку Її ворожіння були настільки правдиві у своїй минулості (не знаю як передбачення хоч одневже збулосяhellip) що я був приголомшенийhelliprdquo І висловлює своє припущення прореальну можливість стихійного ясновидства ldquohellipякщо поети знають хвилини натхнення то чому б не знати цих хвилин ворожкам людям в котрих так дивовижнопереплівся тисячолітній фольклор із власною фантазією що врештірешт дає заробіток на прожиття Інша справа що переважає ndash народність чи інстинкт самозбереження методом видурювання грошейза чергову дозу фольклору

Перше її речення мене вже полонилоповело в її наївний і мудрий світ

ldquoПrsquoять пальців твоєї руки неоднаковіДе ж ти бачив двох подібних людейrdquo

ldquoВсім однаково світять зорі але в кожного є своя зоряrdquo

ldquoКожен твій сумнів твоєї віри вартийяк варта неправда правди І чого більше ndash іБог не знаєrdquo

ldquoПівсвіту скаче півсвіту плачеrdquoРозумію Підпалого з таким його

сприйняттям циганських ворожінь Самкілька разів потрапляв під уплив проречистих віщувань загадкових циганок Неміг тоді позбутися враження що вони знають те чого не відають інші До того ж ворожки кількаразово точно ldquoвлучалиrdquo вподробиці моєї біографії переповідаючите чого вони не могли знати Гадаю що нетільки Підпалий і я опинялися в такій ситуації Не випадково ж у художній літературі описано стільки моментів феноменуциганського ворожбитства До того ж поетбільше за інших схильний повірити в тещо здається зовсім поза межами суто буденного глузду Як мовиться на те він і поет У нього немає самовпевненості в томущо він як кажуть галичани усі розуми поїв

Чи не в кожного поета в творах є елемент містики Є він і в Підпалого Але його не більше ndash чи може навіть менше ndashаніж в інших Він умудрявся балансуватина межі між здоровим селянським глуздомі тим загадковим що його важко точно ословити хіба що можна натякнути на ньогопохмурою метафорою

Я розшукав у своїх архівах рецензію найого збірку ldquoВ дорогу ndash за ластівкамиrdquoвидану 1968го Публікація мого претензійного рецензієтворіння того ж року в київській обласній газеті ldquoМолода гвардіяrdquoКнижка Підпалого мені сподобалася алея замість нормально полюдські висловити своє враження вимудрував щось архіважкозбагненне намагаючись створитипро себе враження неконвенціональногокритика який буцімто знає про літературущось таке чого не знають інші Я начитався тоді Арнаудова Виготського Жирмунського Ейхенбаума і мені невтримнопраглося використати цю нагоду для тогощоб переказати все що я знаю Хто замолоду не був уражений таким вірусом Цевже з роками поволеньки позбуваєшся тієїінфекції і намагаєшся сам розуміти те щотобі хочеться сказати

Не забуду як дотепно поіронізував ізмоїх мудрацій у тій рецензії СтаніславТельнюк який запропонував мені популярно викласти моє позитивне враженнявід віршів Підпалого Я цитував йому з

памrsquoяті строфи зі збірки й намагався пояснити чому це на мою гадку справді поетично і чим Підпалий різниться од іншихпоетів Телюнюк загалом погоджуваввся зімною ndash він був високої думки про Підпалого але перепитував чому ж я не написавпро все те саме так як оце розповів Я жмабуть хочу щоб хтось прочитав мою писанину і щоб вона не видалася йому замудрованою шарадою Не міг же я йому зізнатися що мені хочеться видатися розумнішим аніж я насправді єhellip

При зустрічі з Підпалим (нас познайомив Володимир Маняк) я аж розцвів одйого подяки за рецензію й од похвалимовлялечки переконливо й розумно Хоч іпідозрював я що ті слова ndash це загалом данина етикету (має ж автор якось подякувати за те що рецензент так розхвалив його) все ж було приємно почути таке Бовоно підносило тебе у своїх очах

Вже згодом працюючи в ldquoЛітературнійУкраїніrdquo я готував до друку не одну статтюпро Володимира Підпалого І до ювілеївйого і без ювілеїв (Я тоді відкрив у газетіспеціальну рубрику ldquoНезабутніrdquo де можнабуло публікувати матеріали про тих коговже немає без жодного інформаційногоприводу) Був приємно подивований тимщо про Підпалого охоче писали без будького примусу Це було ще одне потвердження його справді любили Загалом рідко те буває в конкурентному літературному середовищі Але з Підпалим це справдібув саме той варіант Певен що ніхто менів тому не заперечить

Вже недавно випадково наткнувся всвоїй бібліотеці на збірочки ПідпалогоПеречитуючи їх відчув ось вона атмосфера шістдесятих років Тодішні настроїдомінантні стилістичні прийоми панівнаритміка Ось наприклад вірш ldquoПальціrdquo

Ніч простягує свій рукавТвої пальці в мої кладеhellipЯ шукаючи їх тікавНаче вовк тіка від людейЯ рубав їх Зціляв І грів Я прохав Заклинав І клявЯ ловив їхній білий грімСам громами у них вцілявhellipБився ярмарок блискавицьЯк приречений бивсяhellip

АчейХтось у глупу ніч впаде ницьХтось не витрима ndash утечеВажко уявити такі рядки в поетів стар

шої літературної ґенерації Навіть римування (ldquoгрівгрімrdquo ldquoкладелюдейrdquo ldquoвідтактактrdquo ldquoврісгуманізмrdquo ldquoачейутечеrdquo)ndash це саме шістдесяті і тільки шістдесятіколи молоді поети мовби підхоплювалиодин в одного як вірус особливості такоїстилістики аж мовби ризиковану ndash з погляду старших ndash систему римування й розхитували загальноприйняту натоді структуру вірша

Палець в палець як в землю вріс ndashЗамагав ndash знемагав ndash відтакhellipДе вже в дідька тут гуманізмДе законна законність і тактhellipЧорна ніч сумна наче негрМовчки гасить очі ndash зіркиhellipНа тортури ведуть менеПrsquoять доріг твоєї руки Це його вірш із 1966го Я певен кожен

уважний читач поезії тих часів упізнає ndashякщо не автора ndash то саме часові координати його народження

Ще вірш котрий ndash це помітно відразуndash і складом і ладом із шістдесятих ldquoЛебедина пісняrdquo котру автор продатував тимже 1966м

Вітер човен між хвиль тримавІ ту мить ніхто не загледівЯк на озеро ізпід хмарНаче грудка впав чорний лебідьОмочив крило воронеЯк на весла наліг на лапиНе очима сипнув ndash вогнемМефістофельським як ШаляпінhellipБілий лебедю утікайВін до тебе рветься ndash не чалитьЦей красивий гордий оканьНевідомий і незвичайнийДесь він подругу загубивА твого він позбавить другаhellipБілий лебедю програно бійНедаремна твоя потугаhellipВже він шию тобі скубеВже лебідку твою відгонитьhellip

Чорний лебідь забив тебеБілий лебедюТи ndash червонийЗнову ж таки ndash час літературного на

родження вірша тут можна легко вирахувати за римуванням (ldquoтримавхмарrdquoldquoзагледівлебідьrdquo ldquoвороне вогнемrdquo ldquoлапиШаляпінrdquo ldquoутікайоканьrdquo ldquoчалитьнезвичайнийrdquo) Підпалий у цьому такийже зухвалий як скажімо Борис Нечердав якого бачимо ldquoпереболитьперепелицьrdquo ldquoпереліктареліrdquo ldquoЛоркаловкоrdquoldquoкачанкурчаrdquo ldquoкалатайлокалендарнаrdquoldquoзалежитьожеледицьrdquo ldquoекспансивнасинуrdquo ldquoчужійолжіrdquo ldquoпрекраснихпрокравсяrdquo

Було це понад десяток років томуМені зателефонувала Ніла Підпала

Вона зініціювала таку толоку кожен хтохоче підтримати цю справу робить пожертву для неї (слово честі вже забув скількисаме гривень) Замість оббивати порогибанків чи грошових мішків Ніла Андріївна вирішила звернутися до людей почастинавіть скромних статків які (дивно але цесправді так) охочіше відгукуються на такізаклики Хоч вони спроможні дати небагато але як мовиться з миру по нитціhellip

Не пригадую чи довго тривало збирання коштів для видання цієї книжки Й осьвона зrsquoявилася з таким розділом наприкінці ldquoДоброчинці ldquoЗолотих джмелівrdquo (таканазва книжки) Упорядниця її Ніла Підпала там пише ldquoВисловлюю глибоку і щируподяку всім учасникам сучасної української книжкової толоки ndash доброчинцямвидання книжки Володимира ПідпалогоldquoЗолоті джмеліrdquo

Була велелюдна презентація ldquoЗолотихджмелівrdquo у Музеї літератури Виявилосящо ця книга оприлюднена до 75річчя віддня народження поета Стільки добрихслів як було сказано на тому вечорі здається мені Підпалий не чув за своє недовге життя

Ніла подарувала всім учасникам книжкової толоки по примірникові ldquoЗолотихджмелівrdquo де наприкінці книги вміщенотих хто фінансово долучився до тієї справи

Це справді поліграфічно якісне видання Там зібрано не тільки все що Володимир написав І ndash не тільки поезії а й статті і навіть видавничі ndash ldquoзакритіrdquo ndash рецензіїта редвисновки Є цілий розділ статей іспогадів про нього Є його листи до ріднихі друзів

Від цієї незвичної книги лишаєтьсяособливе відчуття Бо ж думаєш не тількипро Володимира Підпалого Думаєш продолю українських поетів у радянській Україні Емоційно пронизливо звучать тамось ці невипадкові слова Івана Дзюби ldquoЗпоетами 60х років боролася не тільки невсипуща влада Неначе в мовчазному союзіз нею діяла і якась незрима мстива сила вличині підступної хвороби На самому злеті творчості урвалося життя Василя Симоненка Леоніда Кисельова Олексія Булигиhellip І Володимира Підпалого Трагічнасмерть молодого Поета завжди має і позаособистісне символічне значення Воназнаменує протистояння Добра і Зла Красиі Потворності Очі Володі Підпалого світилися совісністю й добротою Совісністю йприязною до Життя думкою світиться і його Слово Не виклик життю а вникання внього Це ndash не позиція а доля Це ndash сковородинське чого так бракує нам сьогодні в нашій суєтній засмиканості й чванькуватому суємудріюhelliprdquo

Здається все сказано І вже нема нічого посутнього додати

Порізному згадуються ті кого ми любили або кому симпатизували

Мені з памrsquoяті неоднораз поставав цейтендітний русявовусий жвавоокий і незмінно всміхнений поет який був найяскравішим уособленням життєлюбства Алесаме життя здається любило Володимиразначно менше аніж поет його

Не склалася в них взаємністьhellipІ це ndash справді несправедливоІ невиправно Але загалом ж справедливості в цьому

житті малувато

_______________________Анатолій Макаров Іван Зуб ndash літера

турні критики що тоді часто писали натеми поезії

10

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

На часіldquoТут на Пріорці донині живуть нащадки тих дітей

яким колись поет влаштував банкет мабуть якразна свято Преображенняrdquo

Надія НАУМОВАнаукова працівниця Музею історичного центру міста Києва

Ч и хто рахував скільки вжестворено біографій українського поета Тараса

Шевченка з 1882 року колизrsquoявилася перша Її автор був нетільки сучасником а й добримдругом поета який 20 років працював над своєю книгою збираючи спогади від близьких друзів ітих хто його знав МожливоМихайло Чалий у чомусь і помилився але то була перша спробаосмислити і життя і творчістьмитця Були й інші життєписиСеред авторів Олександр Кониський Павло Зайцев Марієтта Шагінян із її творомдисертацією ldquoТарас Шевченкоrdquo польський автор Єжи Єнджиєвич ізкнигою ldquoНочі українські або родовід геніяrdquo Ще був роман Оксани Іваненко ldquoТарасові шляхиrdquo

У 2020 р у видавництві ldquoДух ілітераrdquo вийшла книга СтаніславаРосовецького Сама її скромнопретензійна назва ldquoСучасна біографія Тараса Шевченкаrdquo викликає у читача сподівання на щосьнове досі невідоме Яка ж метацієї нової біографії що посталана тлі уже всього написаногоМоже зrsquoявилися якісь факти раніше не відомі шевченкознавцямчи змінилися наші погляди напоета його творчість значенняйого для вже незалежної України Чим збагатила книга нашізнання про поета Наразі варторадіти хіба з того приводу щопостать Шевченка не залишаєбайдужими літераторів які добрезнають що саме його імrsquoя на обкладинці уже приверне увагу

Роксолана Харчук заздритьчитачам які ldquoзануряться у чарівний світ шевченкової біографіїrdquo

Зрозуміло що життя поета іхудожника може бути прикладомне лише для українців Але ж було воно зовсім не чарівнимМожна звичайно зануритися успробу зробити Шевченка іldquoгульвісоюrdquo (слово винесене навіть у назву розділу ldquoБіглий відставний рядовийrdquo небезпечний дляобох столиць гульвіса і театральний критик Нижній Новгородrdquo)чи бісексуалом (аякже це дужесучасно) Але ж зовсім не ldquoбіглийrdquo і не ldquoгульвісаrdquo а щодо театрального критика то поет виступив у цій ролі лише один раз щобвисловити свою думку про груКатерини Піунової якій симпатизував і мав намір одружитисяЗабракне місця і слів щоб аргументовано відповісти на всі ці сучасні притягнені за вуха гіпотези такий собі ldquoфастфудrdquo забарвлений психологічними вишуканостями Кожна істина нас збагачує а часткова правда забарвлена натяками не додає нічогощоб зрозуміти якою людиноюнасправді був Шевченко Усе цена довгу розмову без впевненостіщо вона дійде до автора захищеного званнями і посадами якийзапросто звинуватить критиків унепрофесіоналізмі

Назви розділів подано в надтосучасному стилі Особливо епатажні заголовки як у бульварнихгазетах що викликають інтересобивателя чи читали цей ТарасШевченко виявляється був щетой гульвіса Наприклад назваостаннього розділу ldquoКласик усвинцевій труні як засіб національновизвольної та ліберальної агітаціїrdquo Сам Тарас би подивувавсятакому зразку канцелярськорадянської риторики Просто каль

кований вислів В І ЛенінаldquoКращої агітації і придумати неможнаhelliprdquo

Автор переповідає відоміфакти біографії які вже не разкоментувалися широко залучаючи цитати із Щоденника і повістей Шевченка

Чого варті роздуми автора пробажання Тараса накласти на себеруки ldquoюнацький потяг до ldquoТанатосуrdquo який підтверджуються виконаними Шевченком ще в доакадемічні роки композиціямина тему смерті як то ldquoСмертьСократаrdquo ldquoСмерть ВіргініїrdquoldquoСмерть Богдана Хмельницькогоrdquo ldquoНа цих малюнках історичнідіячі вмирають замість нього Тараса а він продовжує жити у бідноті та брудіhelliprdquo ndash комусь ця сентенція може видатись глибокоюале вона ж придумана Такі композиції виконували всі студенти(маємо на увазі відомі античні сюжети повrsquoязані зісмертю героя) це булаобовrsquoязкова програма Аось ldquoСмерть БогданаХмельницькогоrdquo у ТарасаШевченка ndash це щось інше він сприймав історичні події вже з точки зорусвого часу Не сама смертьйого цікавить а те що уцей момент вирішуваласядоля України

Далі пан Росовецькийприступає до коментування арешту і причинважкого покарання поетаі розвиває таку детективну історію про одруженняі розлучення Карла Брюллова з Емілією Тімм якане надається ні на прочитання ні на осмисленняТакий собі ШерлокХолмс який нарештіявив нам сучасний погляд Шевченко у поеміldquoСонrdquo висміяв царя бомстився за свого учителяБрюллова а цар своєючергою помстився Шевченкові Бідна Емілія Тіммhellip Вона (може й коханка імператора) ігадки не мала про свою роль у ційполітичній справі

Є у книзі мовні огріхи русизми (залишився в живих влюбливий лязгали повергали у відчай обрушився з критикою встали наякір потихеньку збігає що значить тут тікає) Є просто недолугіфрази як то ldquoНа початку її(йдеться про поему ldquoСонrdquo ) авторзмушує селянинаоповідача заявити що немає господа на небіrdquo абоldquoПоет намагався погодувати їїприхопленими на обід бубликамиале вона не могла вкусити баранкуrdquo (епізод про знайдену біля Золотих воріт дівчинку за спогадамиО АфанасьєваЧужбинського)Якщо звернутися до авторськогостилю при подачі окремих епізодів то сучасний популізм у ньомувідчувається навіть на рівні естетичного чуття Є помилки і у цитатах зокрема у пояснювальномутексті до офорта ldquoДари у Чигриніrdquo ldquoщоб схилить на свою сторонуБогданаhelliprdquo у Шевченка ndash ldquoщоб єднать Богданаrdquo ldquoскарбниця ndashскарбrdquo ldquoза винятком ndash опрічrdquo

Хочеться посперечатися із тезою ldquohellipпід впливом Гребінки Шевченко замислювався про місце яке

може посісти в літературі імперської Росіїrdquo І під впливом Гребінки не був і місця зовсім не збирався посідати А також дуже ldquoзаманливо і сучасноrdquo звучить вислів ldquo hellipпраця над повістями зумілавтримати поета від більшого пияцтваrdquo А як же олівцеві малюнки і сепії такі досконалі требамати тверду руку щоб малюватиПияцтву зокрема виділено багато сторінок Про самі повісті сказано ldquoВсі вони в жахливому мовному і стилістичному станіrdquo

Сумнівно щоб вірш ldquoНе женися на багатійrdquo написаний уЧернігові і записаний до альбомуО АфанасьєваЧужбинськогобув повrsquoязаний зі сватанням додоньки священника Кошиця Феодосії Якщо вже говорити про автографи ldquoЗаповітуrdquo (їх є чотири)то треба було б хоч приблизносказати про їх послідовність Чи

була у Шевченка вишита сорочкана засланні Чому це він не мігназвати свою подругу татарку Забаржаду ldquoпренепорочно молодоюrdquoА вже історія з ldquoгарненьким юнаком Колею Ісаєвимrdquo зі щічкамиякі ldquoще не знали бритвиrdquo не лізе нів які ворота На портреті бачимоу нього досить густі вуса Тут і Забаржада і Ісаєв і дружина ГернаСофія до якої платонічно закоханий у цього Ісаєва поет його йприревнував ndash усе сплуталось Інаслідки цього були фатальніhellipСправжній мексиканський серіал

Ледве не на кожній сторінцічитаємо ldquoміфrdquo ldquoміфологіяrdquo Розуміємо що автор спеціалізувався на цій ниві і хоче увести своїпізнання в цій царині у біографіюШевченка Яка міфологія Більшчи менш достовірні анекдотичасто розповідають про великихлюдей З приводу міфології згадується і одне імrsquoя ldquoНайдивовижніший міф належить Олесеві БузиніБузина був моїм студентом людиною помітноюhelliprdquo Прикро щоцей міф втілився у одіознійкнижці ldquoВурдалак Тарас Шевченкоrdquo

Найбільше автор задіює міфологію коментуючи олівцевий

малюнокавтопортрет на якомухудожник зобразив себе оголеним тут і гіматій і древньогрецький шолом і ldquoжіноподобний скіфrdquo(за Геродотом) ldquohellipдвостатевийДіоніс що крокує берегом Аральського моряrdquo а далі Борей і Стрибог Летючий корабель ndash є про щопомислити МистецтвознавецьДмитро Горбачов назвав цю композицію летючим Меркурієм щобіжить берегом моря Більш цікаво уявити собі як Тарасу вдалосьвиконати кількома начерками такий живий пейзаж і вписати себеу нього та ще й у русі До речі цеймалюнок має вигляд академічноїпостановки однієї з тих які бачимо в альбомі 1843 1845 рр Художник ніби зображує себе якнатурщика і з легким гуморомспоглядає на себе збоку

Міф чи ldquoміський фольклорrdquoпро мешкання Шевченка на Прі

орці на квартирі у Варвари Пашковської не даєспокою ще одному учневіСтаніслава РосовецькогоОбидва учитель і ученьзвинувачують журналістку дитячу письменницюсестру Варвари СтефаніюКрапівіну (псевдонім) убрехні Нащо це було їйробити А Михайло Чалий який увів ці спогадиу свою книгу ldquoЖизнь ипроизведения ТарасаШевченкоrdquo виходить тежбрехун Хто ж не знає щоЧалий інспектор ІІ Київської гімназії дружив ізІваном Сошенком який іпознайомив його з поетом влітку 1859 р У Чалого ldquoоселившись на Пріорці майже за містом поетблукав стогнами богоспасаємого града в одному ітому ж парусиновомупальтечкуhelliprdquo Цей полотняний костюм у якомуТараса сфотографувавІван Гудовський ниніекспонується у Літератур

номеморіальному будинкумузеїТараса Шевченка Так от пальтечко є і це правда а про Пріоркубіограф збрехав Чалий посилавна Пріорку студента Маркевичавіднести поетові надіслані з Петербурга гроші та й сам приходивдо Тараса коли організував йогозустріч із молоддю на Оболоні АОболонь ndash продовження Пріорки Як мантра повторюється упрофесора оцей ldquoміський фольклорrdquo Але ж фольклор з неба непадає у ньому завжди є первіснаправда Чомусь не створився вінні на Соломrsquoянці ні на Деміївціні на Кожумrsquoяках Тут на Пріорці донині живуть нащадки тихдітей яким колись поет влаштував банкет мабуть якраз на святоПреображення Тут на горі росте400літній дуб який невипадковоназивають ldquoТарасовимrdquo

У хаті де квартирував Шевченко не дві а чотири кімнатиЧи був хтось із тих науковців якізаперечують проживання там поета у тій ldquoХаті на Пріорціrdquo А осьПетро Жур їздив туди спеціальноі розмовляв з людьми які тодіжили у хаті на вулиці Вишгородській Чи знають науковці спогади про Шевченка пріорської бабусі записані письменником

Кузьмою Грибом Чи знають вони що ще у 1921 р прихожаниПокровської церкви на вулиціМостицькій порушували питання на церковній раді про відзначення будинку де жив поет Працівники музею теж записали спогади старожилів зокрема ЄвгеніїЛісовської батько якої знавШевченка коли був ще хлопчиком Всі ці спогади друкувалися уперіодиці а їх рукописи зберігаються у ldquoХаті на Пріорціrdquo БабусяЖеня з родини Лісовських прожила на вулиці Білицькій 104 роки і оповідала про свого батькаякий ще хлопчиком познайомився з Шевченком і про те як вонив родині щороку в день народження поета співали за столомldquoЛілеюrdquo

Хата справді ldquoне то панськане то мужицькаrdquo (на дві половини) яку чоловік зняв для своєїхворої на сухоти дружини Варвара Матвіївна жила тут зі своїмидівчатками як на дачі бо Пріорка була завжди дачною місцевістю Можна покритикувати статтю Крапівіної щось вона підзабула дещо прикрасила Спогадизаписані у 1862 р були надруковані лише у 1875 р на проханняМ Мікешина з яким їх авторкабула добре знайома Така пізняпублікація спричинена засланням її чоловіка Лободи з якимвона була разом і повернулася уПетербург лиш через довгий часГотуючи записи до друку чи могла вона зробити хронометражпроживання Шевченка у Києвіта й чи ставила собі таке завдання Зате такий хронометраж зробив О Боронь Але хто сказав щоШевченко жив у І Гудовського уІ Сошенка чи у О СенчилаСтефановського Він не міг і не хотівжити у жодного з них тому що тісамі мали проблеми і поет не хотів їх обтяжувати любив свободуі незалежність і волів заплатитичужим людям за квартиру А відсвого опікуна священника Юхима Ботвиновського Тарас простовтік через пару днів про що тойсам говорив отцю Феофану Лебединцеву

Помешкання Ботвиновськогона Георгіївському провулку і є тодішня єдина напівофіційна київська адреса Православний священник взяв на себе відповідальність за нього тим більш що бувдобре знайомий з генералгубернатором До Гудовського поетприходив призначивши зустрічЛебединцеву в центрі міста У тійхаті на околиці міста йому булозатишно Спогади простолюдинівпро Шевченка записані В Беренштамом ndash це спогади жителівКуренівки яка є продовженнямПріорки У спогадах ідеться щоТарас приходив на свята пан Росовецький питає які тоді святабули А свята у цей період були ndashМаковія і Спаса Не йшов би вінndash ні з того ні з сього ndash з центруміста на Куренівку СтефаніяКрапівіна не говорить про те щоТарас Шевченко щось писав чималював А він справді у ті дватижні перебування у Києві не писав і не малював

Не можна обійти інтерпретацію перепоховання поета і ролі уньому Григорія Честахівськогоякого Росовецький характеризує

Нова а головне ndash дуже сучасна біографія Тараса Шевченка

11

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

На часіldquohellipШевченко належить не лише Україні ndash всьомулюдству хоч кожне його слово ndash про Українуrdquo

так ldquohellipлюдина позбавлена смакунахабна аморальна Честахівський привернув увагу Шевченказадушевним виконанням українських пісень і залишався в йогооточенні хіба що через свою самовідданістьrdquo Нахабний аморальний але самовідданий Не такий уже Шевченко був наївнийщоб не розпізнати негідну людину яку знав ще до заслання Вжезовсім незрозумілим є звинувачення Честахівського у тому щовін хотів ldquoзасунутиrdquo могилу Шевченка десь подалі щоб вона буланедоступна відвідувачам Що замаячня А як же Шевченків ldquoЗаповітrdquo ldquoЩоб лани широкополі іДніпро і кручі було видноhelliprdquo Відомо що і хату хотів побудувати уПекарях над Дніпром поблизуКанева про це писав Варфоломію Шевченкові А список Честахівського у якому передані зіслів поета оповіді про ті малюнки які були у майстерні Ним користувалися і користуються донині всі шевченкознавці А самійого власні малюнки які за висловом автора книги він ldquoніякийхудожникrdquo виконав впродовжшляху тіла поета в Україну і якістали документами цієї подорожі як і листи адресовані Петербурзькій громаді Збираючи селян щоб насипати високу могилу він передбачив її майбутнє іте що вона стане місцем паломництва

Наукова працівниця Канівського заповідника ldquoТарасовамогилаrdquo Зінаїда ТарханБереза укнизі ldquoСвятиняrdquo детально описала всі моменти історії перепоховання і Честахівському присвятила багато гарних слів У ІІ гімназії під головуванням М Чалого у травні 1861 р відбулося зібрання де остаточно вирішилиспорядити домовину у дорогупароплавом по Дніпру до Канева Ця акція потребувала попередніх узгоджень щодо відспівування в Києві та Каневі з владою а також вирішення питанняіз землею Цікаво що скажуть натакі вислови щодо Честахівського працівники Канівського заповідника чи ті люди (тисячі) відомі і невідомі які піднімаютьсяна Тарасову гору А як же Лисенко з його хором Микола Федотович Біляшівський який возивна пароплаві екскурсії до Канева При всій нібито науковостінова ldquoсучасна біографіяrdquo зовсімне нова завуальовано залучаєколишню радянську риторикуще й претендує на якийсь психоаналіз

Нарешті епілог ldquoЗамість післямовиrdquo який має назву ldquoЧомуми ще полюбимо Шевченкаrdquo Автор книги захоплюється ldquoколосальною працездатністю Шевченкаrdquo звертається до ностальгійних спогадів про своє навчання в Академії і особливо поціновує його як творця ldquoвеличезногомасиву образотворчих артефактівrdquo і ldquoневтомного виробника сотень якісних літературних текстівrdquo Але чи за це ми його любимо Зрозуміло генія повністю неможна збагнути за його біографією Над усім його приватнимжиттям стоїть творчість Кожнадумаюча людина має право робити свої припущення та й читачмає право на свою думку

Проживши 47 років він реалізував себе як поет художникгромадянин заповнив собоюдва століття створив не ldquoміфУкраїниrdquo а явив світові своюреальну Україну яку любив понад усе

Наталя ГУМНИЦЬКА Львів

І мене в сімrsquoї великійВ сімrsquoї вольній новійНе забудьте помrsquoянутиНезлим тихим словом

(Із ldquoЗаповітуrdquo Тараса Шевченка)

Ці рядки програмного віршанашого геніального поета націєтворця знайшли свою реалізаціюне лише на материковій Україніа й у глобальному українськомупросторі який охоплює пrsquoятьконтинентів і близько 50 країнсвіту Популярність Тараса Шевченка у світі можемо порівнятихіба що з популярністю ВільямаШекспіра хоча долі та можливості поширення творчої спадщини кожного з цих геніїв різняться кардинально

Цей короткий виклад присвячено лише дещиці вдячних шевченкознавців Розпочнемо з поширення віршової захалявноїкнижечки ldquoКобзарrdquo яка маламогутню магічну дію Вона розбудила заколисану забиту імперськими утисками колись могутню українську націю Історія світової літератури дотепер не знаєтакого революційного впливурідного слова Хіба що великийДанте

Саме цим можна пояснитимасовий переклад ldquoКобзаряrdquo понад 150 мовами світу В Українінад виданням ldquoКобзаряrdquo працювали і працюють багато видавництв Одначе варто звернутиувагу на публікацію цієї української Біблії у Львівському видавництві ldquoАпріоріrdquo Юрія Николишина у 2020 році Видане на текстовому матеріалі з репринтногопразького видання ldquoКобзаряrdquo1941 року вирізняється насамперед ретельно підібраним ілюстративним матеріалом і втілює задумТараса Шевченка про альбомldquoЖивописна Українаrdquo і другийldquoКобзарrdquo до якого встиг написати передмову Задум за бракомчасу і фінансів Шевченко невстиг здійснити

Книга містить полотна найвизначніших художників з усієїУкраїни (і не лише) серед якихТарас Шевченко Василь Штернберг Опанас Сластіон Ілля Рєпін Архип Куїнджі Сергій Васильківський Володимир Орловський Микола СамокишМикола Пимоненко Теофіл Копистинський Олена КульчицькаІван Труш Фотій КрасицькийІван Айвазовський КостянтинТрутовський Корнило Устиянович Осип Курилас Микола Мурашко Упорядники вдалися самедо празького видання бо вонона думку шевченкознавця зі Словаччини академіка НАНУ Миколи Мушинки є найменш цензурованим через те що виданокоштом української еміграціїПередмову до цієї унікальноїкниги написав знаний шевченкознавець Євген Сверстюк підсимволічною назвою ldquoЗоря надукраїнським вертепомrdquo у якійроздумує над покликаннямпризначенням і національнимфатумом появи найбільшого інайзагадковішого генія нашогонароду

До постаті Тараса Шевченказверталося багато літературознавців минулого і сьогоденнязокрема Валерій Шевчук ІванДзюба Григорій Клочек ЄвгенСверстюк Оксана ЗабужкоЮрій Барабаш ВолодимирМельниченко Дмитро Наливайко Василь Пахаренкоhellip Когортусучасних талановитих шевченкознавців доповнює особистістьЛеоніда Ушкалова який нещодавно у розквіті творчих сил покинув земне життя Його глибокий шевченкознавчий доробоквключає такі монографічні дослідження ldquoТарас ШевченкоrdquoldquoМоя шевченківська енциклопедія із досвіду самопізнанняrdquoldquoСковорода Шевченко фемінізмhelliprdquo ldquoШевченко від А до ЯrdquoНа особливу увагу заслуговуєldquoМоя шевченківська енциклопедія із досвіду самопізнанняrdquo якамістить близько 300 невеликихесеїв про світ ідей та образів Тараса Шевченка ndash поета художникамислителя музиканта Авторрозглядає постать Шевченка вконтексті української та світовоїкультури підкреслюючи йогоуніверсалізм за висловом Сковороди ldquoвсенавсеrdquo (так понашому філософ перекладав з латиніслово universum)

Леонід Ушкалов трактує своюенциклопедію як ldquoабетку світуrdquoТараса Шевченка з якої постаєобраз людяної особистості Геніяякий живе і творить у тому самому ldquoлісі речейrdquo що й звичайналюдина У передмові автор наголошує на світовому визнанніШевченка через риторичне запитання Джона Стейнбека ldquoЧиможна вплести ще якісь слова увінок Шевченкової слави ndash слави яку беззаперечно визнає весьсвіт ndash Той хто шукає плодівлюдської діяльності що житимуть вічно може знайти їх уШевченкаrdquo Підтвердженням цихслів американського письменника є мільйонні тиражі творів нашого поета у багатьох країнах світу різними мовами а також рекордною кількістю памrsquoятниківнашому Кобзареві яких за твердженням шевченкознавця Руслана Теліпського налічується понад 1400 Його проєкт ldquoМонументальна Шевченкіанаrdquo вражаєдослідницькою послідовністю іпрецизійністю Прискіпливийшевченкознавець упродовж двадцяти років побував і зафіксувавпостаменти Тарасові Шевченкуне лише в Україні а й у всьомусвіті Його ґрунтовні лекційнішевченкознавчі виступи і виставки знайшли широке визнання серед поціновувачів українськогослова у світі

До вінка Шевченківської слави доклалися також художникита музиканти Серед художньоїШевченкіани варто назвати доробок художникаграфіка лавреатаНаціональної премії ім Т Г Шевченка Євгена Безніска якийскладає понад 300 пастельних полотен на тему ldquoКобзаряrdquo Особ

ливою художньою силою відзначаються ілюстрації художника допоеми ldquoГайдамакиrdquo ЄвгеновіБезніску вдалося глибоко проникнути у сенси творчості Кобзаря поєднати класичний і модерний підходи в художній інтерпретації поетичної спадщини поета

За різними даними дослідників музична Шевченкіана перевищує дві тисячі різножанровихтворів монументальні кантатиораторії опери симфонічні поеми балети солоспіви хоровітвори малих і розгорнутих формінструментальні твори Проте вагому частину серед них посідаютьвокальнохорові твори основоюяких є ldquoМузика до ldquoКобзаряrdquoМиколи Лисенка яка нараховуємайже сто творів різних жанрівЦікавим є факт що музичнаШевченкіана нашого творця національної класичної музикирозпочалася із музики до ldquoЗаповітуrdquo Тараса Шевченка на замовлення Львівського музичного товариства Одночасно (1868)зrsquoявилася музична інтерпретаціяldquoЗаповітуrdquo галицького композитора Михайла Вербицького Згодом у 1870 році полтавчанинГордій Гладкий створив мелодіюldquoЗаповітуrdquo яка сподобалася Миколі Лисенку і до сьогодні лунає в

усіх куточках світу Відомо понад60 музичних варіантів ldquoЗаповітуrdquo серед яких хорові обробкиЯкова Степового Кирила Стеценка Порфирія ДемуцькогоОлександра Кошиця а також музичні твори великих форм Василя Барвінського СтаніславаЛюдкевича Бориса Лятошинського Рейнгольда Глієра Причиною такої популярності віршівТараса Шевченка серед композиторів і виконавців є не лише їхняблизькість до народної пісеннопоетичної творчості а на думкуЄвгена Маланюка творчість поета являє собою ldquoорганічний згусток нашої нації аж до майже повної герметичності для не українцяrdquo Тому музична Шевченкіанаслугує мистецьким містком дорозуміння сутності універсальних ідей Шевченка у світовійкультурі На відміну від надзвичайної популярності пісеннихтворів музичні твори великихформ виконуються сьогодні рід

ко серед них опери ldquoТарас Шевченкоrdquo Г Майбороди ldquoКатеринаrdquo М Аркаса ldquoНаймичкаrdquo М Вериківського ldquoНазар СтодоляrdquoК Данькевича а також балетldquoЛілеяrdquo К Данькевича Вартозгадати і про сюїту Бориса Лятошинського до кінофільму ldquoТарасШевченкоrdquo Творчість поета надихала й класиків російської музики зокрема М МусоргськогоП Чайковського С Рахманінова

Вершинним вкладом у вінокпошанування поетичного словаШевченка є унікальне чотиритомне видання ldquoКонкорданціїтворів Тараса Шевченкаrdquo якевийшло у 2001 році у ВидавництвіКанадського інституту українських студій (КІУС) спільно з Науковим товариством ім Т Шевченка (НТШ) в Америці обсягомпонад 3200 сторінок Текст Конкорданції підготовлений у співавторстві професором ОлегомІльницьким і доктором ЮріємГавришем співробітниками Альбертського університету у рамкахПрограми української мови та літератури за підтримки федерального уряду Канади Цей особливий тип словника є повним азбучним покажчиком усіх слів яківживаються в україномовних іросійськомовних віршах і поемахШевченка із зазначенням не лише місця їх знаходження а й точного контексту речення де вонивиринають Всього авторами зафіксовано 18401 лексичну одиницю і подано 83731 випадок їхнього вживання Опрацюванняздійснено з використанням компrsquoютерних програм проте самсловник доступний лише у паперовому варіанті На сьогодніелектронні варіанти такого типусловника отримала творча спадщина В Шекспіра Дж ДжойсаФ Достоєвського і Г Сковородив опрацюванні науковців Альбертського університету й Харківського національного університету ім Г Сковороди До пошанування творчого генія ТарасаШевченка поза всяким сумнівомналежить ціла низка академічнихвидань Інституту літератури НАНУкраїни під проводом академікаМиколи Жулинського та цілогогрона науковців насампередСергія Гальченка

Завершити цей вельми короткий огляд вдячної Шевченкіанислід дивовижним монографічнимвиданням малярської спадщиниШевченкахудожника у надзвичайно глибокому опрацюваннізакоханого у художню творчістьПророка мистецтвознавця й неперевершеного лектора Володимира Овсійчука Його ldquoМистецька спадщина Тараса Шевченка уконтексті європейської художньої культуриrdquo ndash високомистецький зразок представлення малярської величі Кобзаря в усій йогоповноті осмисленні історичноїпамrsquoяті народу та визначенні національної ідеології й національної свободи Особливе місце умонографії належить величномузадуму Шевченкаромантикапідготувати альбом ldquoЖивописнаУкраїнаrdquo який на жаль так і невдалося реалізувати в силу фінансових труднощів і браку часу Алешість офортів із цієї серії вдалосявидати а два краєвиди ndash ldquoВидубецький монастирrdquo і ldquoУ Києвіrdquo ndashстали альфа і омегою усієї серії Звдячністю слід згадати про видання альбому офортів ldquoЖивописна Українаrdquo громадським іполітичним діячем Миколою Томенком Насправді за висловомІвана Дзюби ldquohellipШевченко належить не лише Україні ndash всьомулюдству хоч кожне його слово ndashпро Українуrdquo

Дещо з вдячної Шевченкіани

12

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Доля на тлі історіїldquoЙого енциклопедичних знань життєвого досвіду йоповідань могло вистачити не на одне життя не на

одну книгуrdquo

Богдан ДЯЧИШИН лавреат премії ім Івана Огієнка доктор філософії

Н ещодавно потрапила мені до рук досить обrsquoємнакнига ldquoЛітаючий Амба

садор Теодозій Старак особистість Статті інтервrsquoю документи матеріали виступи спогадиrdquoЧитаю ldquoПроголошення незалежності У кого в ті хвилини не розривалося серце від гордості Хтоне плакав тоді від радостіrdquo Зроблене людиною добро повік живене щезає а записується на скрижалях вічної памrsquoяті єдиного живого Бога Памrsquoять ndash основа нашого розуму вона формує всезагальну свідомість націю бо минуле не має права на забуття тим більше колийдеться про людинудля якої ldquoнайвищимидуховними ідеаламибули Бог і Українаrdquo

На могилі Старакавикарбовані слова зФранкових ldquoКаменярівrdquo ldquoТа слави людської зовсім ми не бажалиhelliprdquo Це правда непрагнули не думалипро неїhellip Але ж намнинішнім українцямсьогодні (як і колись)неймовірно навіть катастрофічно бракує історичної памrsquoяті щобдозріти як велична нація з багатою історичною та культурноюспадщиною Мусимоповсякчас бути вдячними й памrsquoятати протих хто поклав своєздоровrsquoя і життя на вівтар боротьби за незалежну Україну

Каменярі сини багатостраждальної МатеріУкраїни Зпоміжних Теодозій Старак (12081931 ndash1101999) ndash посол України в Республіці Польща який організував там перше дипломатичнепредставництво новопосталоїдержави значною мірою за власні кошти Звідси й прізвиськоldquoЛітаючий Амбасадорrdquo (на тойчас не мав навіть особистого водія) Саме про таких як він говорив свого часу Євген СверстюкldquoЦе люди які поставили себена сторожі слова честі гідностіrdquoА Ян Ольшевський премrsquoєрміністр першого некомуністичногоуряду РП відгукнувся на передчасну смерть Теодозія Старакалистомспогадом ldquoПотиск йогорукиrdquo який передав через українське посольство у Варшаві удові дипломата Любові Горбенкокоханій дружині яка завжди булапоряд порадниці й помічниціНаведу фрагмент із цього спогадувидатного польського політикаldquoНіколи не забуду зустрічі з Ниму Королівському замку в січні1992 року коли як премrsquoєр поруч із Президентом РеспублікиПольща я приймав новорічніпривітання від представниківдипломатичного корпусу То буланаша перша зустріч офіційногохарактеру (на той час польськийпремrsquoєр прихистив Українське Посольство буквально під своїм дахом і зустрічався з паном Стараком майже щоденно ndash Б Д) Мені в памrsquoять запали Його словаколи Він міцно потискаючи моюруку промовив ldquoПане премrsquoєре

Я надзвичайно свідомий історичного значення цього моменту коли вперше в королівській садибіде польські монархи приймалипосланців українського Козацтва представник нарешті Незалежної України може передатинайвищим представникам Республіки Польща побажання успіхів у розвитку їхньої держави ndash якрівний рівним і вільний вільнимІ хай так буде довікуrdquo Несподівано я зауважив на обличчі цьогозавжди неймовірно стриманого іврівноваженого у своїх емоціяхдипломата сльози і мені самомуякийсь клубок підступив до горла Звістку про Його передчаснусмерть я сприйняв із почуттямвеличезної особистої і всезагаль

ної втрати Він був політиком ілюдиною яких сьогодні в ХХІстолітті будуть дуже потребуватиУкраїна Польща та Європаrdquo

Важко подумки повертатися вті часи але маємо великийобовrsquoязок бути вдячними зумітипередати історичну памrsquoятьприйдешнім поколінням прозвитягу борців за незалежну Україну Дмитро Онуфрійчук з ІваноФранківщини (колишній сталінський політвrsquoязень табірнийтовариш Старака) який кількамісяців не дожив до святого ДняНезалежності останнім своїмподихом звернувся до друзів якістояли в його узголовrsquoї ldquoХлопцічи буде Українаrdquo Серед тихldquoхлопцівrdquo був і Теодозій Старакякого його товариші слушно вважали наріжним каменем свогокола

hellipМежибрідь ndash чарівна місцина над Сяном на Лемківщині яка12 серпня 1931 року подарувалаУкраїні ТеодозіяЯрослава Йогобатько не виходив із польськихвrsquoязниць (стаття ndash ldquoукраїнецьrdquo)Теодозій був надзвичайно обдарованою і працьовитою дитиноюОсінь 1939 року Мама зі старшим братом Теодозія опинилисяна совєтській території невдовзітоварняком їх відправили в Казахстан Восьмирічний Теодозійзалишився з батьком у Сяноку напольській території

Боляче на серці коли читаєшпро знущання над українцями збоку радянської німецької іпольської репресивних машинвлади Попри все Теодозій 1942

року витримавши надскладнийконкурс був зарахований доДрогобицької гімназії Післяldquoзвільненняrdquo Сянока в 1944 роцібатько Теодозія вкотре опиняється в польській тюрмі Далі карколомні події подаю в хронологічному порядку у березні 1945 рокубатько з сином опиняються уЛьвові (Договір між СРСР іПольщею про обмін населенням) 1946 року амністували Марію Старак яка повертається досімrsquoї 1947 року заарештовуютьбатька Теодозія (Василеві Стараку дивом пощастило втекти зіСтрийської тюрми НКВД зфальшивим посвідченням пішкиперейти радянськопольськийкордон і оселитися у Вроцлаві) 6

листопада 1949 року арештовують Теодозія (Карлагтабір ldquoПєсчанийrdquo) 1955 рікndash звільнення з табору й повернення до Львова (вулЩорса 10 кв 4 [нині Русових] ndash цю адресу знала всяКараганда)

У 1956 році Теодозійвступив на словrsquoянське відділення Франкового університету (серед однокурсників молодших за віком були Мирослав Тимочко Ірина Стасів Ігор КалинецьІван Сльозко Євген Осєчкін Микола СтаровойтБогдан Завадка) 1965 рік ndashсуд над Михайлом Горинемз яким товаришували (їхнімогили сьогодні поруч) Теодозієві запропонували написати заяву на звільнення ldquoзавласним бажаннямrdquo (працював у Франковому університеті на посаді завідувачакабінету фонетики української мови)

Безробіття ldquoНарештівирішив Теодозій піти в КГБldquoАбо дозвольте мені працюватиабо посадіть мене якщо я ворог утюрмуrdquordquo Дозволили Викладавросійську мову (пізніше українську) в школах Пустомитівськогорайону на Львівщині

З 1971 року ndash редактор підручників для шкіл УРСР з польською мовою навчання видавництва ldquoРадянська школаrdquo(Львівська філія) де пропрацював майже 20 років

1989 рік ndash учасник Установчого зrsquoїзду Народного Руху України

1991 рік ndash вирушає до Варшави як посол Уряду України в Республіці Польща ldquo200 доларів да

ли київські свати Теодозія вониж роздобули для нього пристойного фетрового капелюха і плащаз класичного англійського драпуrdquo З обкомівського гаража першому дипломатові незалежноїУкраїни виділили ldquoМосквичаrdquoбез водія Більшменш пристойний костюм зі ldquoскладу на Зеленійrdquo допоміг ldquoорганізуватиrdquo Володимир Парубій тодішній заступник голови Львівської міськоїради

Праця в Польщі та інші подіїжиття Теодозія Старака ndash це велика книга яку можливо колисьнапишуть вдячні нащадки

Операцію на горлі йому зробили 25 жовтня 1993 року у Варшавській медичній академії іменіС Банаха а помер від гепатитуС Любов Горбенко пригадує ldquoтакий собі Пєтя Кілімнік землячок із Черкащини кагебіст совєтського а потім російського Посольства його помешкання намldquoдбайливоrdquo підсунули на першихпорах у Варшаві в 1991 році Наприйомі в російському Посольстві у червні 1992 року він ldquoпоземляцькиrdquo довірливо порадив меніldquoСкажите своєму мужу што еластічним надо бить еластічнимВот смотрітє ndash бєлорусиhelliprdquordquo

А що ж Україна ldquoЗа кількамісяців до смерті Теодозій Старакосмілився публічно сказати своїмколишнім однодумцям про їхнєпристосуванство хворобливу амбіційність і конформізмrdquo

З розділу спогадів про Теодозія Старака ldquoІ юрби вчинківзrsquoєднаних у світліrdquo зацитую лишепару фрагментів ldquoСтворивши

Українське Посольство в Польщі він неперевершений знавецьпольських реалій тонкий і виважений політик і дипломат (вроджений) справжній патріотнаціоналіст свідомо і вперто витіснявся колишніми радянськими дипломатамикомпартійцями ndash і це зприкрістю спостерігали українські і польські політики

Теодозій завжди був авторитетом для мене як згодом близьким товаришемавторитетом улаґері став Іван СвітличнийЩось спільне мали вони ndash ценасамперед доброта добродушність і почуття гумору Відчувшиогіршення від зустрічі з однокурсниками після мого повернення ізСибіру до Львова я всетаки пішов до нього у видавництво ldquoРадянська школаrdquo Доцик вислухавмою скаргу лагідно усміхнувсяldquoЯ чекав щоб ти прийшов до ме-неrdquo ndash сказав Тепер я вже не маюдо кого йтиrdquo (Ігор КалинецьldquoУсмішка приятеля замолодуrdquo)ldquoПисати про Теодозія Старака вминулому часі не хочеться і якосьдивно Його енциклопедичнихзнань життєвого досвіду й оповідань могло вистачити не на однежиття не на одну книгу однакдоля розпорядилася поіншомуrdquo(Андрій Дещиця ldquoБезперервнийзвrsquoязокrdquo) Цей звrsquoязок промовляєдухом правди з небес бо ж Теодозій Старак зорить на нас енергієюлюбові і боротьби даруючи віру вперемогу

1 жовтня 1999 року ТеодозійСтарак відпустив руку коханоїдружини і відійшов за межу

P S ldquoЩо побажав би намукраїнцям сьогодні незабутнійЯн Ольшевський ndash Не сумніваюся що Він (так само як і Теодозій Старак) сказав би ldquoВи не повинні здаватисяrdquo Чуєте Ми немаємо права навіть на втому Якможна втомитися боронити своюєвропейськість свою ідентичність і сутність Памrsquoятаймо нанас дивиться нині весь світ І навесь цей світ гуде наш безсмертний Майдан ldquoСвобода і гідністьndash понад усеrdquo Слава Україні Вічна слава її вірним синам та її мужнім і щирим друзямrdquo (Любов Горбенко ldquoОльшевський НайдерСтарак і Майданrdquo ndash Дзвін 4(894) 2019)

Мабуть тепер не лише менідоводиться думати ldquoА до кого підемо ми до кого піде дружинаТеодозія якщо мужніх і щирихнемає поряд якщо їх все менше іменшеrdquo

Світлій памrsquoяті Теодозія СтаракаlaquoТа слави людської зовсім ми не бажалиhellipraquo

13

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

НезабутніldquoБідою України є те що в нас при кермі ніколи небули націоналісти які б посправжньому любилисвій народ свою країнуrdquo

Георгій ФІЛІПЧУК

Д ля мене він був романтиком наділеним різнобічними інтересами і вродже

ними здібностями набутимичеснотами що часто ldquoзаходивrdquo заобрій реальних можливостейСправді його універсальна життєдіяльність позбавлена збайдужілості емоційна реакція на український світ товариська приязньі здатність обrsquoєднувати людейнавколо ідей що містили в собізначимість суспільної а не приватної справи завжди викликалисимпатію і повагу стаючи прикладом для наслідування

Державна політична громадська праця не сприймалася нимяк формальна справа розвага чисебелюбство а радше ndash моральний обовrsquoязок випробовуванняіспит на громадянськість Можливо саме така сприйнятністьсвоєї життєвої місії в різних сферах формували його вольові якості стійкість характеру безкомпромісність стосовно українськихпитань демонструючи ldquoсобіrdquoсімrsquoї суспільству якості борця ітворця коли справа торкаласядержавотворчих ідеалів української церкви національного поступу Налаштований на змагальність і творення він не переставав прагнути фізично й етично самоудосконалюватися розуміючищо сильні мають бути сильнішими хоробрі ndash хоробрішими мудрі ndash мудрішими Його світоглядність утверджувалася на розумінні що лезо меча гострішає лишезавдяки безперервному заточенню

Він безперестану трудивсянад собою долаючи перепони йсумніви часто відмовляючись відбагатьох звабливих речей непроявляючи жалю до себе У поставі Анатолія самовиховання дійшло такого стану що перетворилося для нього в найбільш продуктивну університетську інституцію роблячи його більш знаючим політично моральнішимШляхетна мета ствердження української ідеї знаходилася на високому щаблі в ієрархії громадянських цінностей чутливо реагуючи на суспільні справи беручиучасть у вшануванні знакових загальнонаціональних подій починаючи з козацької Хортиці Холму (резиденції короля Данила Галицького) Хуста (Карпатська Україна) чи Кіцманя (малої батьківщини Володимира Івасюка) і підтримки єдиної української газетив Криму ndash ldquoКримської світлиціrdquo

Багато років він впроваджував програми ldquoЄврокарпатськаініціативаrdquo ldquoКарпатський простірrdquo духовномистецького проєкту ldquoВіруюrdquo за участю українських музикантів світового рівняініціював відновлення Успенського собору ХІІ ст у Крилосі якпередумови обrsquoєднання в єдинусоборну українську Церкву організував благодійний фонд ldquoУкраїна Інкоґнітаrdquo облаштував садибу Святого Миколая Будучипрекрасним спортсменом проводив турніри для молоді Меніподобалася його спортивназлість особливо коли змаганнямістили політичний підтекст1998 року в Маріуполі коли парламентська збірна України з футболу ldquoпобилаrdquo російську (41)Анатолій висловився дуже метафорично ndash тепер маємо моральнеправо ldquoчіпляти бутси на гвіздокrdquoУ тій грі він був одним з найкращих доводячи що ldquoмоскалівrdquoтреба перемагати завжди і скрізь

Хоча рамки його інтересів виходили за межі усталених поглядів і звичок проте чітко прослідковувалися ті пріоритети які слугували йому життєвими дорого

вказами Насамперед такою цінністю для нього була державність Україна Він сповідувавШевченків заклик ndash ldquoНема насвіті України Немає другогоДніпраrdquo трансформуючи Словопоета на реальності сучасного українського життя Суголосною іблизькою йому була державницька ідеологія Народного Руху організацій національнопатріотичного спрямування Уся багатогранна діяльність живильнаенергія громадські ініціативиldquoМатвіяrdquo (так звався потовариськи) спрямовувалися в річище державотворення У ньомудоволі природно поєднувалисямрія ідеали світовідчуття словота чин національний інтересУмів рафінувати та виокремлювати приватне і загальне відокремлювати особливо в політичномусередовищі зерна від полови ненамагався кидати слова на вітерне говорити безпідставно безвідповідально

У гострих дискусіях щодо національної політики державноїмови історії церкви літературикультури національної памrsquoяті ітрадиції він переконливо і часомдуже емоційно доводив значимість цих вічно сакральних вартостей для нинішніх і майбутніхпоколінь українців збереження ізміцнення української ідентичності безпеки Держави Середбагатьох притаманних йому характеристик варто виокремитипередусім образ людинидержавника громадянинадержавника

У його поставі не було декоруі тих місцевих хиб (за ІваномФранком) за якими ldquoбрак самокритикиrdquo ldquoпарадування європейськими формамиrdquo домінування ldquoголосного фразеологічного та в більшій частині нещирого бо ділами непотертого патріотизмуrdquo Етика Каменяра як ldquoжива критична праця думок і готовності подати свій голос у загальній справіrdquo стала для нього найбільш життєдайною вартістю Активною позицією він унеможливлював девальвацію державницьких цінностей нетерпимо ставився до удаваних захисниківldquoправ людиниrdquo доморощенихldquoгромадян світуrdquo зліплених з українофобства байдужості і вигідництва колаборантів запопадників перед чужинством що ldquoмоляться чужим богам чужою мо

воюrdquo Він пропікав Україною(словами Миколи Вінграновського) ldquoкожну душу груди і чолоrdquo

Він безупинно торував найвіддаленіші куточки рідної земліісторичні місця просвітлював українську душу відкриваючи сторінки славних звитяг відновлюючи памrsquoять і правду честь і гідність українства З 1999го здійснював експедиції по гетьманських столицях України під гаслом ldquoДо джерел державностіrdquoТисячокілометрові просвітницькімаршрути до Батурина Конотопа Чигирина Канева Трахтамиріва Переяслава Ніжина Камrsquoяної Могили Хортиці Хуста Хотина КамrsquoянцяПодільськогоХерсонесу та інших памrsquoяток України спрямовувалися для вирішення найголовнішого ndash виховання національної свідомості

Особливо неприйнятною була вада малоросійства оскількивважав це явище загрозою Українській державі що проявляєтьсяу байдужому негативному ставленні до українських національнодержавницьких традицій тапрагнень у підтримці ідеологіїldquoрусского міраrdquo (донині не забороненої в Україні) з його політичною культурною мовною церковною експансією У ліквідаціїрудиментів малоросійства якldquoхвороби бездержавностіrdquo і руйнівника національної душі полягала його життєва ціль Характерспротиву чужинцям (незалежновід походження і географії) містився для нього не в тому що вони ldquoіншіrdquo а передусім в тому щовони є зайди експлуататоривизискувачі українського народуякий стане нарешті господаремрідної землі коли ldquoВ своїй хатісвоя й правда І сила і воляrdquo

Пригадую день святих Петра іПавла 2004 року коли після освячення святійшим Патріархом у Володимирському соборі вирушили узагальноукраїнську культурнопросвітницьку (політичну) експедицію ldquoСоборна Україна2004rdquo напідтримку Віктора Ющенка в президентських виборах

Маю визнати що та кампанія як і пізніша трьохмісячна робота з Анатолієм у Харківськійобласті були для мене кращимиполітичними сторінками Вониасоціювалися із справжнім ldquoходінням у народrdquo який тоді гостронуртував Шевченковим питан

ням ldquoКоли ми діждемося Вашинг-тона з новим і праведним закономrdquo У ті часи в праведне слово іморальний обовrsquoязок насамперед влади люди як і ми з Анатолієм продовжували ще віритисподіваючись що ldquoдіждемось-таки колисьrdquo

Особистість Анатолія характеризувалася чітко вираженоюукраїноцентричністю незалежновід обставин суспільної конrsquoюнктури Будучи очільником політради партії Трудовий Конгрес України Народнодемократичноїпартії Української народної партії ldquoСоборrdquo членом ради ldquoГромадської ініціативи ldquoФорум національного порятункуrdquo представником Громадянського комітетузахисту Конституції ldquoУкраїна безКучмиrdquo чи народним депутатомУкраїни шести скликань він постійно відшуковував політичну лінію національних інтересів

Памrsquoятаю зустрічі з президентом України 1996 року коли він(як голова Вінницької облдержадміністрації) рішуче обстоював ідею прийняття Конституції1998 рік коли Леонід Кучма назакритій нараді голів облдержадміністрацій поставив недвозначне запитання ldquoХто здатен із васвигравати вибори до ВерховноїРадиrdquo Було піднято лише чотири руки (голови ЖитомирськоїВінницької Полтавської і Чернівецької областей) а виборчі перегони на мажоритарних округахвдалося виграти лише Анатолію імені Згадую також наші відвертітовариські розмови на політичному ґрунті які ми проводилипоза увагою ldquoдобрих друзівrdquo наузбіччі дороги між Києвом і Житомиром Завжди сміливий і цілеспрямований у поглядах непоступливий у протистоянніМені завжди імпонувала його націєтворча спрямованість думки(близька моїй ldquoрухівській ідеологіїrdquo) Анатолій Матвієнко частонаголошував що ldquoслід перестатибоятися слова ldquoнаціоналізмrdquo Бо цетой самий патріотизм тільки діяльніший і жертовніший БідоюУкраїни є те що в нас при кермі ніколи не були націоналісти які б посправжньому любили свій народсвою країнуrdquo

Публічно гостро проявляючинепримиренність до кадрової політики в незалежній Україні засуджуючи олігархічний фетиш

приватного над суспільним національним усвідомлював що добра не варто очікувати коли ldquoпровідна верстваrdquo сприймає Українуне як ідейну духовну політичнунаціональнокультурну цінністьа лише як територію де ldquoзаробляютьrdquo на біді де ldquoЛатану свитину з каліки знімають З шкурою знімаютьhelliprdquo

Очевидно що його політичнісуперечки з Павлом ЛазаренкомЛеонідом Кучмою Юлією Тимошенко та впливовими однопартійцями торкалися передусім цієїтеми оскільки в Україні повнимходом формувався (здебільшогонеправдами) фінансовополітичний олігархат (переважно чужинського походження) якому булозамало майже абсолютного домінування у сферах економіки Олігархи рвалися до політичної влади організовували ldquoвибори безвиборуrdquo комплектували парламент уряд регіональні і центральні інституції ldquoсвоїмиrdquo людьми оскільки розуміли що тількизавдяки владі можна оберігати інарощувати ldquoнажитіrdquo статкиПроте вони сягнули дальше ввійшовши в ldquoбрудних чоботахrdquo в інформаційний простір зробившийого неукраїнським а потім і вЦеркву щоби духовно закріпачувати українство Тому програмнопроголошувані окремими ldquoправлячими і панівнимиrdquo партіями здругої половини 90х лозунгиldquoсоціаллібералізмуrdquo ldquoнародноїдемократіїrdquo примату ldquoправ людиниrdquo над державою були фальшивою декорацією олігархізованих верхів mdash чужими для Анатолія світоглядними орієнтирами

За тодішніх обставин марнобуло очікувати успішних результатів у протистоянні з реальнимзлом яке дедалі більше зрощувалося Тим паче що найвища державна влада в Україні завждипроявляла зацікавленість у підборі таких ldquoпатріотівдержавниківrdquo які віддані не служінню народові і суспільному благу априслужуванню олігархам Алевін не був би Матвієнком якбине зумів ldquoперегризатиrdquo перепони якби не навчився досягатиldquoне завдяки а всуперечrdquo

Його поривання наполеглива самовіддача цементували вірув ті кращі часи коли правлячакаста стане взірцем для підвладного народу не завдяки мандатам багатству ldquoвиборамrdquo а черезчесноти духовності мудростіпатріотизму Для цього Український народ має бути освіченим ісвідомим щоби не відчинятидвері настіж усім бо зайди однаково лізуть через вікна щоби невручати долю свою і наступнихпоколінь перевертням і зрадникам щоби не терпіти і не послуговуватися моральним упадкомпровідників а навчитися достойно жити і поводитися як з друзями так і з недругами

Життя людське ndash короткамить Не встиг недомріяв недосказав недоробив недолюбивhellipПроте світлі думки і вчинки Анатолія залишаються З нами поміж нас і для нас Вони як душевний щем за життям памrsquoять іспогад нагадування сущим в українському світі що шуліки ніколи не стерегтимуть голубів а московський наїзник не охоронятиме наше національне поле Віннагадує і спонукає чинити гідно ізгідно українських смислів усвідомивши що Нації замало добрих хліборобів і гарних проповідників їй необхідний гордий духldquoнепосидючого лицарстваrdquo (Святослава) вічна любов до Свободи здатність бачити Шевченківзаобрій де ldquoнебо упирається вземлюrdquohellip

Поміж нас і для нас22 березня Анатолію Матвієнку виповнилося б 68 Не судилося Хоча не віриться що

такого енергійного життєствердного непогамовного можна зупинити Серед великогокола людей які знали Анатолія існує розмаїття думок почуттів ставлень оцінок щодообразу цієї яскравої індивідуальності зарядженої на дію з високими цілями

14

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Читацьке віче ldquoПисьменник повинен бути генератором змін Так було вікамиrdquo

Ольга ЯВОРСЬКА членкиня НСПУ Львівщина

З Павлом Федюком (літературний псевдонім Павло Ясінь)мені допоміг познайомитись у1994 році блаженної памrsquoятіписьменник Іван Гнатюк Він подарував Павлові збірку моїх віршів ldquoЗелений зарінокrdquo а Павлопередав мені книгу своїх новелldquoСамотня зірницяrdquo з автографомі запросив до співпраці бо працював тоді головним редакторомжурналу ldquoЛітературний Львівrdquo

Зачарована його творами і заінтригована можливістю надрукуватися в журналі я одразу жпоїхала до Львова Павло зустрівмене дуже привітно Був це середнього зросту чоловік міцноїбудови з приємним голосом проникливим поглядом чорних яквуглини очей

ndash Коли я вперше читав твоюпоезію мене не полишало дивне відчуття начебто ми давно знайомі

Я залишила папку на столі редактора а невдовзі у журналі ldquoЛітературний Львівrdquo зrsquoявилася мояпроза

ldquoЯ відчуваю слово на смак ndashписав мені у листі ndash Бути письменницею і водночас бути собою ndashвизначена тобі доля Ти вродженадля творчостіrdquo

Спілкуючись з ним я не моглане потрапити під вплив його широкої розхристаної натури Нестримний гарячий емоційнийhellip

З розповіді Павла дізналасящо за бунтарську вдачу його буловідраховано з Львівського державного університету Найкращімолоді роки минули на лісосплавах в Сибіру Тільки з початкомперебудови повернувся до Львоваі вже в часи незалежності закінчив університет Павло постійноперебував у творчих задумах ітворчому пошуку Йому булопритаманне природне відчуттякраси філософське мисленняглибокий патріотизм Він як ніхто підтримував колег що творили у провінції завжди дававслушну пораду і підтримку

У його душі були гори і полонини гірські потоки й безмежжяпростору клекіт громів і шум дощів Він був людиною вулканіч

ного характеру але водночас лагідною простою і дуже щирою

Одухотворено читав свої новели метаючи вогонь чорнихблискучих очей

ldquoМихайло Осадчий дорікнувмені за песимізм а я з тим не погоджуюсь У моїх творах дійснобагато людського розпачу безнадії туги Це зумовлено тим щопережив наш народ Але ж там єімпульси гумору багато світла ідобраrdquo (П Ф)

У його прозі крім трагізму єволя духу глибина внутрішніхвідчуттів Твори глибоко драматичні і емоційно проникливіПрекрасна мелодійна моваhellip

ldquohellipЯка повінь Повінь густогомісячного сяйва Воно прибувало іприбувало Ми попливли на ньомуна той берег Доплисти б разом непотонути А воно сяйво як живесрібло спливало у долини переповнювало потоки і натікало у Черемош Місяць як срібний князьпишний та могутній І весна налюбуватися не могла залюбиласяу ньогоhelliprdquo (П Ф)

Це тільки один абзац з книгиписьменника ldquoГуцульська мадонна у весільній сорочціrdquo Моваплавно і легко тече через душувиводить її з нудного побутовогобудня на чарівну ldquoповінь місячного світлаrdquo

ldquoРівного йому не бачу в сучасній українській прозіrdquo ndash писав той же Михайло Осадчий

Виходець із гуцульського се

ла серцем і душею вростав у рідні Карпати Виступав на захистрідної землі жив в імrsquoя рідногослова високо ніс честь і гідністьвідважного гуцула

ldquoДві стихії заволоділи моїмсерцем ndash стихія любові до слова істихія любові до Україниrdquo ndash виповідав душу у листі

ldquoВ мене відсутня аура спокою ірівноваги Слово рятує мене від втоми дає відчуття життя Я не можу жити поверхневими враженнями я прагну вогню інтиму і правдиЦе фантоми моєї долі Ницість недругів і недоброзичливців накриваємене з головою як хвиля Словеснібаталії цинічна підла гра графоманів виводять мене з рівноваги Ненавиджу запроданствоrdquo (П Ф)

Бунтарська непримиренністьсвята жертовність в імrsquoя Українибезмежна любов до рідного краюпроявляються у внутрішньомустані його героїв

Душа автора летіла як птах урідні гори і полонини За кожноюновелою максимальна напругадушевних сил бо як зазначавМикола Холодний література ndashце теж Колима

Біль і трагізм ndash від глибинипочуттів від трагізму цілої епохиСоковита мова з гуцульським діалектом межування дійсності змістикою глибокий патріотизм івисока гідність української душіпритаманні його творам

ldquoПисьменники є справжні а єldquoпросунутіrdquo Багато маститихмають фори але не мають таланту Присудження премій ndash целітературні торговищаrdquo (П Ф)

Він нікого не боявся і всі проце знали Його твори ndash це частина історії це реальна дійсністьжорстока оголена правда

ldquoНіякого визнання державностіукраїнської мови і української націїнемає Підкуп на кожному кроціПисьменник повинен бути генератором змін Так було віками Всепережите переслухане збурюєтьсяв памrsquoяті до болю стискає серце ітоді я мушу писатиrdquo (П Ф)

ndash Чого ти найбільше боїшся ужитті ndash запитала колись я його

ndash Втратити близьку людинубоюся тих писак що зазіхають начуже боюся облесних бо вони лукаві боюся розчаруватись у друзях боюся збайдужіти

Він сам визначав що вартодрукувати над чим треба додатково попрацювати а що нікудине годиться

ldquoКоли пишеш відштовхуйсявід конкретної події якщо твір відображає правду він має право нажиття Сучасна дійсність буквально закидує нас низькопробнимитворами а деякі критикипесимісти пророкують загибель українській літературі але треба знаходити золоті перли творчості серед купи мотлохуrdquo (П Ф)

Його взаємини зі світом булинепростими суперечки з опонентами ndash безкомпроміснимиМожливо через це так жорстокопобили Павла напередодні нового 2001 року про що я дізналася зповідомлення Львівського радіоПисьменник тривалий час перебував на межі життя і смерті переніс кілька складних операцій Улікарні написав повість ldquoРіздво вреанімаціїrdquo Після виписки не мігдовго сидіти за столом його постійно мучив головний біль зrsquoявилися галюцинації

ldquoНаш народ так тлумили і намагалися знищити фізично так намвбивали в голови що ми продажнітак розкидали по всіх куточках світу що ми врештірешт повірили усвою меншовартістьrdquo (П Ф)

Павлові було притаманне неабияке почуття гумору про що засвідчує сатирична повість ldquoЛьвівська прописка або Дівка з хатоюrdquo

Зустрівши його після лікарнія не могла не помітити як вінзмінився Погаслий погляд перекошене посіріле обличчя зсутулена постаріла постатьhellip Намагався відмежуватись від усіх занепав духом Шкодував що немає біля чого навіть тост виголосити Казав що працює над трилогією біографічного характеру уякій планує якомога ширше висвітлити гуцульські звичаї традиції історичну правду народу

Востаннє ми зустрілись натрамвайній зупинці неподалікпамrsquoятника Іванові ФедоровуВиглядав дуже змученим ледвепереставляв ноги Побачившимене зрадів Його як здавалосянеприязний досі погляд потеплів Скаржився на самотність іголовний біль Мова була тихоюневиразною Через кілька місяців мене боляче вразила звісткапро смерть Павла Федюка Тогож дня я записала у своєму щоденнику

ldquoЗ болем довідалась що талановитий письменник Павло Федюк з яким ми були добримидрузями раптово помер Останнім часом я ніяк не могла віднайти його (оскільки на телефоннідзвінки ніхто не відповідав) Немали інформації про нього і моїдрузіписьменники

Яскрава неповторна особистістьhellip Навколо його імені плелися всякі інтриги в звrsquoязку з тимиперемінами які звалилися наПавла після жорстокого побиттяневідомими нападниками Вчинена наруга зруйнувала фізичне іпсихічне здоровrsquoя з тих пір йогопереслідував дух смерті Болитьте що дехто з письменників піарився на цій біді

Коли Павло працював головним редактором газети ldquoЛітературний Львівrdquo то не мав відбоювід ldquoталантівrdquo які знаючи йогопроблему проявляли надмірнугостинність в очі лестили а опісля виставляли на поглум

Болить те що такий потужнийталант згорів передчасно і трагічно Літературний критик ПетроСорока назвав Павла ldquoмайстромпсихологічної новели яких сьогодні мало в українській літературіrdquo (ldquoУдогонь словаrdquo) ldquohellip я поніс зсобою болісномертвенний йогопогляд і учеписту думку що великим талантом Господь майже ніколи не ощасливлює людину а значно частіше розчавлює їїrdquo (П С)

На жаль так і сталося Маючичесну неприборкану вперту натуру Павло Федюк згорів як смолоскип Його смерть ndash безумовновелика втрата для України Вінбув справжнім письменникомУсі хто читав його твори підтвердять мої слова

Олена ГОРОБІЄВСЬКА наукова співробітниця Чернівецького меморіального музеюВолодимира Івасюка

1 квітня 2021 року відомомульвівському фотохудожниковізаслуженому працівникові культури України Любомирові Степановичу Крисі виповнилося б 80

Пrsquoять років тому до дняпамrsquoяті автора славнозвісної ldquoЧервоної рутиrdquo у виставковій заліЧернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка було відкрито виставку світлинЛюбомира Криси ldquoТа в мене спогадів є повна скриняhelliprdquo На жальсам фотомайстер на ту пору не змігприїхати але присутні побачилипонад 30 фотографій ЛюбомираСтепановича які зберігаються уфондах музею Володимира Івасюка світлини зроблені за життякомпозитора (Володя з ріднимиЛюбомира Криси портретні 19751977 років низка світлин родини звідпочинку у Гагрі зокрема наозері Ріца у 1976 року Володимирзі співачкою Софією Ротару уЛьвові) та фотографії зробленівже після його трагічної загибелівідкриття виставок і проведеннярізноманітних заходів відкриттямеморіальної дошки у Львовісвітлини на могилі на Личаківському кладовищі Михайло Івасюк перед обличчям сина в скульптурі перший фестиваль ldquoЧервонарутаrdquo у Кіцмані і Чернівцях 1989року експозиція музею В Івасюка концерт у Києві ldquoПовернення

В Івасюкrdquo Щодо різновиду фотознімків то серед них є портретні групові сюжетні Більше звичайно чорнобілих світлин алечимало і кольорових

Народився Любомир Степанович 1 квітня 1941 року в містіСяноку на Лемківщині (Польща)в сімrsquoї Стефана і Йосифи У 1946році разом із батьками був переселений (операція ldquoВіслаrdquo) наЛьвівщину де згодом народилисяйого молодші сестри Лідія і Даріята брат Володимир

Після закінчення середньоїшколи з 1961 по 1964 рік служиву Збройних силах на ЗакавказзіВищу освіту здобував в Українському поліграфічному інститутіна факультеті графіки працював урізних установах Львова Протягом багатьох років працював творчо у 2010 році отримав почеснезвання ldquoЗаслужений працівниккультури Україниrdquo є автором іспівавтором низки книжок і фотоальбомів зокрема ldquoВізит благодаті Фоторозповідь про перебування Глави держави ВатиканСвятішого Отця Папи РимськогоІвана Павла ІІ у Львові 2527 червня 2001 рокуrdquo альбомфоторозповідь ldquoТак булоhelliprdquo фотоальбомldquoВолодимир Івасюк Вернись ізспогадівhelliprdquo (до 60річчя композитора і поета Володимира Івасюка)альбом спогадів ldquoВолодимир Івасюк Відлуння твоїх кроківhelliprdquo

Знайомство Любомира Крисиз Володимиром Івасюком булозаочним через пісню коли вперше почув ldquoЧервону рутуrdquo ТодіЛюбомир Степанович навіть гадки не мав що колись заприятелює і навіть породичається з композитором

У 1972 році Івасюк переїхав доЛьвова щоб навчатися у консерваторії Так склалися обставинищо цього ж року він познайомився із Любомиром Крисою а згодом у 1975 році Любомир Степанович одружився із сестроюВ Івасюка Галиною ldquoВолодя бувцікавою особистістю дивувавсвоєю обізнаністю в царині музики мистецтва філософії Бувуважним співрозмовником умівслухати і говорити мав ґрунтовнізнання з української та світовоїлітератури Крім музики і медицини захоплювався фотографією кінозйомками прекрасномалював а влітку виїжджав наморе і плавав з маскоюrdquo ndash згадував Любомир Криса

Поєднували друзів не лишеродинні звrsquoязки а й спільне захоплення ndash фотосправа На тупору порівняно із сучасним виготовленням фотографій це бувпроцес доситьтаки трудомісткий Використовувалося багатоприладів бачок для проявленняплівки фотозбільшувач кюветкирізного розміру та розчини про

явник стопрозчин фіксаж Одне із головних правил при виготовленні фотографій ndash темрявапри проявленні плівки та використання червоного світла Майже на кожному етапі важливимбуло дотримання температурногорежиму вказаного для проявлення плівки і фотопаперу

Перші фотографії Володимирзробив коли ще навчався у Кіцманській загальноосвітній школіndash на початку 1960х років Здебільшого фотографував рідних іблизьких його серцю людейбатька матір сестер бабусюОлександру Василівну няню Мілю подругу Людмилу ШкуркінуВ майбутньому ndash друзів родинитому в Івасюків такий великийфотоархів

Тоді поширеною була чорнобіла фотографія кольорові ж виготовлялися нечасто бо це вима

гало чимало часу сили матеріальних витрат І Любомир Степанович вивчив технологію виготовлення кольорових світлинякою одразу ж зацікавився Володя Він запропонував посперечатися пообіцяв виготовити 50 кольорових фото Любомир Степанович лише з того посміявсяНаступного дня хоч він і заставпогром у квартирі Володі алеобіцяні фотографії були на дивозроблені Тож суперечку Любомир Криса програв

На жаль талановитого композитора та фотомайстра Володимира Івасюка нема вже понад 40 років відійшов в інший світ 5 квітня2019 року і фотохудожник Любомир Криса але нам залишена їхнябагата творча спадщина пісніінструментальні твори малюнкифотографії кіноархів В Івасюката титанічний доробок Л Крисиадже завдяки його світлинам можемо побачити окремі яскравісторінки життя В Івасюка Своїми неперевершеними і високохудожніми роботами ЛюбомирСтепанович збагатив фонди Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка

У Кіцманському історичномумузеї відкрито фотовиставкуприсвячену 80літтю від дня народження Любомира Криси Позавершенні карантинних обмежень ми щиро запрошуємо відвідати її усіх шанувальників творчості Володимира Івасюка та відомого львівського фотомитцяЛюбомира Криси

Стихія невгамовної душі

laquoІ буде вічна наша дружбаhellipraquo

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

ldquoНеможливо переоцінити роль коломийок у формуванні життєвих цінностей в усвідомленні неповторності українцівrdquo 15Читацьке віче

Антоніна ЦАРУКм Кропивницький

Живе собі поважний чоловік ndash Поважний на роботу і на вік

У когось повно клопотів журбиА він ndash багач У нього є скарби

Василь Густі

Коли йому ldquoтринадцятий ми-налоrdquo напросився піти зі стар-шою сестрою Христиною на ве-чорниці бо дуже хотілося пісень наслухатися народними пере-казами розжитися Переодягне-ний у дівоче вбрання (аби старші парубки не витурили) він роз-кошував у народному слові та дотепі А вже у восьмому класі власноруч записав понад дві ти-сячі автентичних текстів Згодом сходив у пошуках казкарів-спі-ваків-оповідачів легенд і народ-них анекдотів лицедіїв тради-ційних обрядів не тільки рідне Закарпаття але й сусідні регіо-ни записав вертепне дійство й мелодику наспівів уклав понад двадцять бібліографічних по-кажчиків письменників-земля-ків написав історію літератури рідного краю в персоналіях став автором понад сотні видань іні-ціатором і організатором народ-ного музею в рідній школі села Копашнева на Тячівщині захис-тив докторську з мистецтвознав-ства

Про вміння доводити справу до філігранної краси свідчать біо-графічні факти як знайшов ру-кописи народних пісень записа-них Панасом Мирним й Іваном Біликом і вперше опублікував їх як підняв депресивну сільську школу до такого рівня що з усі-єї України сюди тягнулися колеги за досвідом як знаходив неймо-вірних оповідачів казок і запису-вав кожне слово як прихиляв до-віру майстрині співу вправністю на кроснахhellip

Іван Васильович Хланта зі-знався що потужний емоційний заряд дають йому зустрічі з об-дарованими носіями фольклору що й ldquoвиправдовуєrdquo його при-сутність у часі У цьому вислов-люванні ndash і пієтет до істинно-го таланту й усвідомлення свого шляху та місії ndash бути містком у триванні традицій слова мовле-ного і співаного аби передати знайдені скарби кожному з нас і наступним поколінням ldquoМоє життя ndash дорога земна дорога радості й болюrdquo ndash лунає бадьо-рий голос ювіляра зі сторінок повісті його земляка Івана Губа-ля ldquoВолодар мудрості народноїrdquo (2004) Духовне подвижництво І Хланти не може не захоплю-

вати своєю одержимістю Чи не тому про нього пишуть поети і професори а біобібліографіч-ний покажчик укладений Воло-димиром Качканом (Ужгород Патент 2008) лише рецензій на творчість І Хланти містить май-же дві тисячі позицій

Минулого року побачив світ ваговитий фоліант коломийок ldquoСпіваночки мої миліrdquo зібраний і впорядкований невтомним ман-дрівником із тайстрою за плечи-ма Неможливо переоцінити роль коломийок у формуванні жит-тєвих цінностей в усвідомлен-ні неповторності українців Дух національної самоідентичності оприявлений Великим Кобзарем теж має коломийкове коріння

Видання презентує розлога авторська передмова Коломий-ки згруповано за тематикою та-ким чином що постають образи героїчних борців за волю рідного краю і риси вдачі носіїв спокон-вічних для Закарпаття професій ndash вівчарів і бокорашів Виріз-няються коломийки повrsquoязані з дозвіллям молоді танцями музикою порою дівування-па-рубкування жартами і порада-ми думками про шлюб Окремі тематичні групи складають ре-крутські пісні заробітчанські родинно-побутові й весільні соціально-побутові (про багатих і бідних антипияцькі сучасні) Багато коломийок оспівують людську діяльність опосередко-вано ndash через предмети вжитку одяг (сорочина кожушок рука-виці крисаня крайка ширінка ndash хустина тощо) традиційну їжу (ріпляночка паска писанка) пропонують психологічні па-ралелі візуалізованих почувань викликаних співпереживанням із рослинним і тваринним сві-том птахами (дуб зелененький висока яблунька квітуча чере-шенька ластівочка зозулень-ка когутик) Із розсипів слів і вrsquoязанок мотивів постає живе

полотно буття з побутом і свя-тами надіями і втратами емоці-ями і роздумами

Жива мова в коломийковій мелодиці ndash як гірська річка на полонині Панорамне бачення змінюється деталями зафіксо-ваними в традиційних тропах психологічна емпатія змінюєть-ся народним гумором що іноді переходить у сарказм І в усьому оспіваному світі розлита світла любов до всього і всіх до Тиси і трембіти ягнят і ldquoбокорикаrdquo до милого легіника і ldquoдітиниrdquo до хлопців ldquoфайних як коси-ціrdquo до струн золотеньких гусе-льочок з барвіночку і цимбал із рути сопілочки яворової і милої співаночкиhellip Та й хіба може бу-ти інакше якщо народ має гли-бинне переконання що все на-роджується з любові і прагне саме її Тому коломийка схиля-ється над колискою і проводжає в далеку дорогу сміється і пла-че викриває хиби і сподіваєть-сяhellip

На порозі ювілею доктора мистецтвознавства Івана Хлан-ти народного Скарбничого який продовжує дивувати свої-ми відкриттями хочеться поба-жати йому многая рясних вро-жайних літ

Невтомний вчений із тайстрою за плечимаДо 80-ліття унікального фольклориста Івана Хланти

Хланта Іван Співаночки мої милі ndash Ужгород Патент 2020 ndash 824 с

Оксана ЯСІНСЬКА завідувачка Музею писанкового розпису

Під такою назвою у львів-ському видавництві ldquoКолесоrdquo не-щодавно побачив світ унікаль-ний мистецький альбом що став результатом багаторічної пра-ці відомої дослідниці й попу-ляризаторки народного мис-тецтва писанкарки членкині НСМНМУ Віри Манько

Віра Манько за освітою ndash поліграфіст закінчила Україн-ський поліграфічний інститут у Львові (тепер Академія друкар-ства) тривалий час працювала у видавництві ldquoСвічадоrdquo Пи-санкарством захопилася трид-цять пrsquoять років тому Спочатку писала писанки для себе на-вчала друзів і знайомих згодом вела шкільний гурток писанкар-ства Постановила собі за ме-ту навчити писати писанки яко-мога більше людей Відтоді не припиняла досліджувати й ви-вчати автентичні зразки писа-нок з багатьох музейних фондів і приватних збірок та традиції повrsquoязані з цим давнім видом народного мистецтва

Щороку поповнювалась і особиста колекція що налічує близько 3500 зразків писанок на основі якої Віра Манько підготу-вала й видала науково-популяр-

не видання ldquoУкраїнська народна писанкаrdquo що містить 1446 взір-ців писанок з різних етнографіч-них регіонів України Ця книжка побачила світ у 2001 р у видавни-цтві ldquoСвічадоrdquo і стала настільки популярною що її перевидавали вже кілька разів а переклади на англійську німецьку французь-ку та польську мови дали можли-вість познайомити з українською культурою широку світову гро-мадськість

Вагома частина колекції Ві-ри Манько належить писан-кам Покуття цінність яких ndash у збереженій автентичній мові

орнаменту кольору символів та локальній приналежності до конкретного осередку самобут-нього етнографічного регіону де мистецькі традиції не були перервані навіть у роки тоталі-тарного радянського режиму Ці писанки дослідниця придбала в народних майстрів на передве-ликодніх ярмарках у Заболотові Кутах Косові Коломиї Льво-ві чи відтворила за світлинами Тож велика колекція покутських писанок і зібрана інформація про них спонукали невтомну дослідницю підготувати науко-во-мистецьке видання ldquoПокут-ські народні писанкиrdquo

У багато ілюстрованому 200-сторінковому альбомі пред-ставлено понад 1000 зразків дав-ніх і сучасних писанок близько ста майстрів двадцяти відомих осередків Покуття Частину з поданих у книжці писанок Віра Манько відтворила на основі му-зейних і приватних збірок зокре-ма Музею писанкового розпису інші було придбано дослідницею у майстринь на передвеликодніх ярмарках

У виданні авторка подає ха-рактерні особливості техно-логії написання писанок їх-ню орнаментику колористику

та символіку історію розвитку писанкарства на Покутті ін-формацію про дослідників і ко-лекціонерів Окремий розділ в альбомі відведено ярмаркам у Заболотові які промовисто за-свідчують що традиція писан-ня писанок на Покутті живе й розвивається

Нове видання що стало ре-зультатом великої подвижниць-кої праці Віри Манько слугу-ватиме невичерпним джерелом натхнення і творчих ідей для ши-рокого кола митців стане в на-годі кожному хто прагне пізнати традиції мініатюрного мистецтва Покутського краю

laquoПокутські народні писанкиraquo

Гаджет книжку не замінитьКсенія КОВАЛЕНКО десятикласниця учасни-ця гуртка ldquoЮні журналістиrdquo Пrsquoятихатського центру про-фесійної допрофесійної та позашкільної освіти Дніпро-петровська область

Не знаю як хто а я любов-но зберігаю абетку у віршах подаровану батьками Ни-ні мені 15 років я навчаюсь у десятому класі а тоді була зо-всім маленька Пригадую як любила гортати сторінки тієї книжечки розглядати малюн-ки вчити за ними літери

Інтернет компrsquoютери та інші гаджети вже давно стали частиною нашого повсякден-ня Людство постійно еволюці-онує та робить багато відкрит-тів які сприяють тому щоб життя стало зручнішим У нас сучасної молоді вся реальність знаходиться у смартфоні Тому варто йому вийти з ладу і ми вже не можемо втямити чим зайнятися куди себе подіти

Наш світ змінюється і це важко не помітити То чи є у нас гарантія що через кілька років з нашого життя не зник-нуть і книжки

Ідучи по вулиці часто по-мічаю людей занурених у свої гаджети А коли бачу тих хто читає паперову книгу то це сприймається як якась ди-вина Книжка й справді ди-во А якщо порівняти з тим ча-сом коли книги тільки почали створювати і коли для звичай-них людей вони були чимось недосяжним то зараз книга ndash найзвичайніша річ яка є у вільному доступі для кожного

Для когось це ndash дивовиж-ний світ відкриттів і пригод який захоплює в якому мож-на перепочити від реальності часом забути про власні нега-разди Для іншого книга ndash па-перові сторінки з літерами під обкладинкою

Особисто я ціную кни-ги і люблю читати Обожнюю Стівена Кінга Джейн Остін Крісту фон Бернут Читаю-чи отримую насолоду відпо-чиваю душею Хоча повинна визнати я зустрічала мало од-нолітків які б мали подібні ін-тереси Нині мої ровесники здебільшого повrsquoязують своє життя із всесвітньою мере-жею а книги як правило чи-тають в електронному вигляді

У мене теж є електронна книга часто для читання я ко-ристуюсь телефоном бо це зручно Але незважаючи на ці переваги я переконана що електронна книга ніколи не за-мінить справжньої Бо читання паперової книги ndash дуже глибо-кий процес справжнє таїнство коли на читача мають вплив друк оформлення врешті за-пах друкованих сторінок що несе в собі якусь магію І це вже не кажучи про те що під час читання паперової книги мож-на кілька разів знайти улюблене місце перечитати його і відчути зовсім інший ефект відмінний від того аби ми те саме робили з електронною книгою

Безумовно я продовжу-ватиму читати і користувати-ся тільки справжніми книга-ми бо саме вони ndash особливі для мене

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

16 Кінозал ldquoФільм ndash ода Матері Батьківщині людяності любові до ближньогоrdquo

ТИЖНЕВИК ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА laquoПРОСВІТАraquo імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АНОНСШефредактор

Павло МОВЧАН

Відповідальна за випускЛюбов ГОЛОТА

Р е д к о л е г і я

Любов ГОЛОТА (голова)

Павло МОВЧАН

Микола ТИМОШИК

Георгій ФІЛІПЧУК

Заступник головного редактора з виробничих питаньНаталія СКРИННИК

2780130 (телфакс)

Відповідальний секретар

Ірина ШЕВЧУК

Відділ культури

Едуард ОВЧАРЕНКО

2793955

Літературна редакторка

Галина ДАЦЮК

Коректорка

Олена ГЛУШКО

Компrsquoютерна верстка

Ірина ШЕВЧУК

Володимир ЖИГУН

Черговий редактор

Едуард ОВЧАРЕНКО

Бухгалтерія

2794146

А д р е с а р е д а к ц і ї вул Хрещатик 10Б

м Київ 01001

Email slovo_prosvityukrnethttpslovoprosvityorg

httpprosvitanewsorgua

Надруковано в ТОВ ldquoМегаПоліграфrdquo 04073 м Київ вул Марка Вовчка 3

Листування з читачами mdash тільки на сторінках газети

Відповідальність за достовірність інформації несуть автори

Редакція залишає за собою право редагування та скорочення текстів

Редакція не завжди поділяє погляди своїх авторів

При використанні наших публікацій посилання на ldquoСлово Просвітиrdquo

обовrsquoязкове

І н д е к с г а з е т и ldquoСлово Просвітиrdquo mdash 30617Засновник

Всеукраїнське товариство ldquoПросвітаrdquo імені Тараса ШевченкаРеєстраційне свідоцтво

КВ 4066 від 02032000 р

Марія ВАЙНОчленкиня Національної спілки кінематографістів України

Режисера Тараса Ткаченка знаю ще зістудентських літ Навчався в майстерні Бориса Савченка Дебютував дипломною ро

ботою ldquoТрагічне кохання для зрадливоїНуськиrdquo Вже тоді заявив про себе як молодий режисер який вміє розказувати кінообразами Далі були інші відомі фільми зокрема ldquoПраво на Надіюrdquo ndash про кохання з різницею у віці (жінка набагатостарша) ndash і режисер підніс те почуття управо на життя Тарас Ткаченко завжди переконливий в ідеї яку несе Потім ldquoГніздогорлиціrdquo ndash драма нашого часу ndash заробітчанство і родина в Україні Уміє режисероповідати про стосунки через вміло окреслені характери героїв ldquoОркестровка героївrdquo ndash звучна без фальшу А ось недавно ndashldquoЧорний воронrdquo ndash фільм один з найпатріотичніших зі створених бо говорить просамоідентифікацію українця крізь призмуісторії і призму свого ldquoЯrdquo Усе що можнабуло вкласти в кінематографічну форму зароманом (адже не все епічне ndash кінематографічне) ndash виткав вималював кінопое

тично закарбував Тепер фільм є уYouTube і доступний не лише в кінотеатрах Далі були документальна епопея ldquoЛуганський форпостrdquo ndash про оборону Луганського

аеропорту документальний фільм ldquoКобзар Історія однієї книгиhelliprdquo ldquoВолодимирІвасюк життя моє обірвана струнаrdquo (авторсценарію) ldquoІван Миколайчук книга життяrdquo (співрежисер) ldquoСтепан Бандера Цінасвободиrdquo та інші Цей жанр достойний урежисерському виконанні

І ось ndash телевізійний 4серійний фільмldquoМамаrdquo Він виходить за межі часто поспішного (у виробництві) телевізійного серіалу Це добротне кіно Промовиста лаконічна назва яка (що не часто буває у фільмах неперекладних) ndash озвучується голосом він чіпає проникає і залишається резонує проекцією в серці кожного бо тутархетип Великої Матері яка народжуєростить відпускає і чекаєhellip ndash у часі нашомуhellip Вона здатна і чинить подвиг за якийне дають нагород ndash просто аби ldquoбутиближче до синаrdquo) Там немає ldquoчужихrdquo іldquoсвоїхrdquo дітей Усіх їх поєднує образ величної Матеріhellip

Кінострічка поглинає всього тебе і невідпускає до кінця Режисер уміє створювати саспенс (наростаючу напругу сприй

няття) А це неабияка характеристика сучасного митцяФільм ndash ода Матері Батьківщині людяності любові доближнього Режисер окрімпрофесійних знань ndash носіймасштабного мислення світосприйняттяhellip Тільки тоді вінndash справжній диригент кінематографічного дійства яке незалишає байдужим глядача ndash іможе створити шедевр

Фільм має душу Це живийорганізм часу світоглядногобачення зрештою розуміннялюдських страдницьких дольце організм який вже живе ібуде житиhellip

Тут є речі які сприймаються як відкриття для кожногохто безпосередньо не зіштовхувався з подібним Тут те що несе війна жертви життів жертвисоціуму жертви розбрату Дужепромовисті діалоги дуже коректний тоннепростої подачі матеріалу Вражає кульмінація та болісна розвrsquoязка але не безнадійна бо синові (вже не чужому) ndash відчиняєдверіhellip Тут сльози самі скапують подекудихочеться кричати й зупинятиhellip

Серед творців кінороботи варто відзначити автора ідеї Валентину Руденко (воснову фільму лягли реальні події) а також сценарну групу Валентину РуденкоТараса Ткаченка Миколу Рибалка операторапостановника Дмитра Кіптілогохудожникапостановника Шевкета Сейдаметова Фільм створено на студії ldquoОсновафільмrdquo за підтримки продюсерськоїгрупи телеканалу СТБ та частково ndash Міністерства культури та інформаційної політики

Варта окремої уваги органічна гра акторів прекрасної Олесі Жураківської (мама) Костянтина Корецького (Бодя) Михайла Кришталя (Санич) Тамари Антропової (Люся) Максима Боряка (Олежика)та Миколи Боклана Олександра БожкаДарії Матвєєвої й усіх інших

Переповідати фільм не варто Тут дуже багато поза кадром Треба дивитися йосмислювати Автори підвели до цьогоглядача Діалоги прочитуються поміжкадрами Це гідна кінематографічна робота

Фільм ldquoМамаrdquo режисера Тараса Ткаченка тепер можна дивитися і в YouTube Телевізійний чотири серії пронинішню епоху і два світи України про велику материнську душу яка живе в тих світахhellip

ЗЗ вв еерр нн еенн нн яядо наших читачів

передплатників просвітян

Друзі Тижневик ldquoСлово Просвітиrdquo ndash один із небага

тьох нині існуючих островів незалежного українського слова в інформаційному морі mdash за певногоldquoсприянняrdquo нашої влади опинився на межі припинення свого існування І тільки ми самі хто любить шанує і дорожить українським правдивим іобrsquoєктивним словом можемо допомогти ldquoСловуПросвітиrdquo Будьяка фінансова підтримка видан

ня ndash це вагомий внесок в українську справу Тожподаємо Вам наші банківські реквізити

АТ ldquoАльфаБанк рр UA 30 3003460000026002016994001 отримувач ГО ldquoВсеукраїнське товариство ldquoПросвітаrdquo ім Тараса Шевченка код ЄДРПОУІНН 00031756

Призначення платежу заповнюється платником так щоб надати повну інформацію про платіж

Минулого тижня на наше прохання про допомогу для газети ldquoСлово Просвітиrdquo відгукнулися

1 Воротинцева З І mdash 300 грн2 Гураль О В mdash 1000 грн

Будьмо разом

ФФііллььмм яякк жжииввиийй ооррггааннііззмм

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16

5

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

laquoПросвітаraquo сьогодніldquoАвтор книги ndash істинний будитель людських душ нашляху духовного поступу не лише правдивим словом а й доброчесними вчинками і діямиrdquo

Валентина СЕМЕНЯК

В особі Юрія Заяця з Тернопілля поєднується багато талановитих граней поетгуморист краєзнавець патріот громадський діяч Його характеру притаманнобагато чеснот дотримання слова чесністьзагострене почуття справедливості відтакndash правдива і жива любов до рідного краюдо маленької батьківщини ndash Великого Раковця Не дивно що автору не склалоособливих труднощів у виборі назви своєївагомої дослідницької праці над якою вінпрацював десять років ldquoВеликий Раковецьrdquo постає у своїй величі не тому що така географічна назва села (хоча це важить)а тому що це рідна материзна яка постаєвелично перед серцем автора Щоб зрозуміти й осягнути цю істину пану Юрію ldquoдалосяrdquo десять років ndash саме стільки часу вінзбирав по крихті будьяку інформацію якастосувалась Великого Раківцяhellip

Використані джерела на які посилається автор ndash це праця в численних архівних установах (Збаразьких районних відділів культури освіти районних ndash лікарніархіву) музеях а ще ж ретельне вивченняісторичної літератури ndash праць Грушевського Дорошенка Крипrsquoякевича Субтельного Аркаса Це приватні архіви О Денищука О Кривокульського сімейнийархів Петра Івановича Смажука церковний архів села історичні видання з Лондона Торонто Вінніпегу щоденник поручика М Дікарєва (1914) тощо За жанром написання ndash це історикокраєзнавчий нарис який має в собі двадцять три розділищо рясно ldquoпересипаніrdquo чорнобілимисвітлинами 460 сторінок Зrsquoявилась унікальна краєзнавча розвідка у вигляді розкішного книжкового фоліанту завдяки фінансовій підтримці Миколи Миколайовича Ніколюка корені родоводу якого сягають згаданого села видавництво ldquoНОВОградrdquo Особливе натхнення автор черпавспілкуючись із односельцямираківчанами Іваном Довганем Миколою Ніколюком Тимоном Гордзієм Микохорем Бринюком Петром Куликом Миколою Цицюрою Терентієм Паньком ГалиноюШубською Олегом Козубським Миколою Складанюком Василем Медвідем

Оленою Гордзій Євгенією Галайчук Богданом Кучеруком Максимом ВолянюкомФедором Мандебурою Григорієм Панасюком Степаном Галетою Петром Гордзієм Євгенією Хаблюк Василем ХарчукомПрофиром Волянюком Мотрею МарчукАфанасією Домбровською З пошануванням і поіменно згадує кожного з них А щедякує (світлої памrsquoяті) очільнику обласного архіву Богдану Хаварівському та Богдану Гарасимчуку завідувачці читальної залиархіву Марії Дацюк Над створенням багатосторінкової книги потрудилася славнавидавнича команда ndash Галина ПаливодаНадія Тарасюк (літературні редактори)Тетяна Беркита (верстка) Наталка Гарасимчук (компrsquoютерний набір)

Автор торкається найдавніших часівволинські племена Київська Русь Волинське князівство Велике Литовське князівство Річ Посполита імперська РосіяhellipЦікаво перечитувати сторінки де йдетьсяпро скасування кріпосного права (1861)про відкриття однокласної школи у Великому Раківці (1870) Пишучи про реформу1874 року (про обовrsquoязкову військову повинність з 21річного віку) краєзнавецьоприлюднює світлини документів пропризов рекрутів з Вербовецької волостіКременецького повіту куди з 1864 рокувже входило і його згадане село Особистомене вразила інформація про столипін

ську аграрну реформу (1906) колиукраїнців заохочували переселятисяна вільні землі Сибіру і ДалекогоСходу З України виїхало більше 16млн осіб торкнулось це і раківчанПро неймовірну бідність волинськихселян напередодні Першої світовоївійни розповідається в однойменному розділі А ще виявляється у Великому Раківці квартирувався 176йвоєнносанітарний транспорт 24їпіхотної дивізії 25го корпусу 11ї армії ldquoФронт стояв на місці відчувалась нестача харчів і боєприпасівСолдати хворіли на тиф і дизентеріюЗа час постою 176го санітарноготранспорту у Великому Раківці померло від ран і хвороб семеро солдатів Усі вони поховані на цвинтарі сВ Раківця де і донині збереглися

памrsquoятні хрести на їхніх могилахrdquo За цейчас (1917ndash1918) багато селянських дівчатпобралися із солдатами і разом з ними виїхали на їхню батьківщину

Як давні буремні події торкнулися селазацікавлений читач дізнається у розділахldquoУНР Українська держава директорія(1917 ndash 1920 рр)rdquo ldquoВеликий Раковець(1920 ndash 1939 рр) Панська Польща)rdquo ldquoПерші совіти (19391941 рр)rdquo ldquoНімецька окупаціяrdquo ldquoДругі совіти (1944 і 1950 рр) Боротьба УПА під час радянської дійсностіrdquoldquoКолгоспне село за радянського панування(1948 ndash 1991 рр) ldquoХрущовська відлигаrdquoldquoБрежнєвський застійrdquo ldquo ПеребудоваrdquoldquoВеликий Раковець у Незалежній УкраїніrdquoldquoЦеркваrdquo ldquoОсвітаrdquo ldquoМедицинаrdquo ldquoТоргівляrdquo ldquoПоштаrdquo ldquoКультураrdquo ldquoОбряди та звичаїrdquo ldquoЗемлеробство Сільські майстриумільціrdquo ldquoВідомі люди селаrdquo Мова представлених документів промовиста характеристики Великораковецької сради на такзваних куркулів 1947 року звіт про хід колективізації (1950) витяги з протоколів тощо Неможливо читати без сліз списки дезгадуються імена та прізвища молодих раківчан які загинули від рук енкаведистів

Процитую автора який посилається нагазету ldquoНове Словоrdquo (1937) адже прочитане перегукується із сучасним становищему культурному житті ldquoНа Кременеччині іВишнівеччині читальні (сьогодні ndash читай

бібліотеки книгарні) ldquoПросвітиrdquo закрилиЯкі зміни сталися після цього Молодьрозділилася на дві частини Одні взялисядо пrsquoянства і розпусти Довгими зимовимивечорами сходяться до жида до плебанії іграють в карти та клекчуть про книжку ічасопис навіть чути не хочуть Кажуть ldquoмине паниrdquo або ldquoне маємо грошейrdquo а на тютюн денатурат тверді комірці жидівськівитребеньки модні чоботи та інше ndash гроші мають Такі панки поробилися А старші також не ліпші Весілля не дадуть спокійно зробити Припинилася зовсім культура Але не всі були такіrdquohellip

Не кожне українське село має такийвизначний літературнийhellip ldquoпамrsquoятникrdquoСаме такі слова спадають на думку Невимовно пощастило раківчанам із працелюбним односельцем Юрієм Заяцем ndash автором шляхетного видання Будівельник зафахом Депутат Збаразької районної радитрьох скликань Делегат Всеукраїнськихзборів НРУ (1992 1995 2015 2017 рр)учасник Революції Гідності Його творичасто друкуються у газетах ldquoВісник історіїкраюrdquo ldquoВільне життя плюсrdquo ldquoСвободаrdquoldquoНаш деньrdquo ldquoНародне словоrdquo альманахахndash ldquoПодільська толокаrdquo ldquoКраю мій Борщівський краю стоголосийrdquo ldquoВеселасічrdquo друкувався у часописі ldquoЛітературнийТернопільrdquo у колективних збірках ldquoВідлуння Майдануrdquo ldquoТатовіrdquo Автор поетичної збірки ldquoЖиття моє немов рушникrdquoгумористичних ndash ldquoЗа язик вкусисяrdquo ldquoНу ізустрічrdquo а також історикокраєзнавчоговидання ldquoВеликораковецька церква Казанської Божої матеріrdquo Лавреат загальнонаціонального конкурсу ldquoУкраїнська моваndash мова єднанняrdquo (2017) Член Національних спілок України ndash журналістів та краєзнавців крайового літературного обrsquoєднання при ТОО НСПУ збаразької районноїлітературномистецької студії ldquoРушникrdquoДо слова від її керівника ВолодимираКравчука нещодавно дізналася що сільську дзвіницю у Великому Раківці спроєктував Юрій Заяць і разом з іншими майстрами її збудував Як усе символічно Автор книги ndash істинний будитель людськихдуш на шляху духовного поступу не лишеправдивим словом а й доброчеснимивчинками і діями

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ

Це перша спроба зібрати та систематизувати нариси і спомини про славні іменанаших козачок і сестер милосердя які вміли і воювати і гоїти рани Автор представив добу російськоукраїнської війни в1917ndash1920х роках крізь призму жіночихпостатей які і йшли в бій і могли чоловіків підняти в атаку легендарних підпільниць медиків письменниць і діячок культури У книзі названо понад півтисячі імендівчат і жінок які боролися за незалежність нашої Батьківщини і віддавали за цесвоє життя А часто й імrsquoя героїні не збереглося Український воїн якому пощастило вціліти в боях і виїхати за кордон може й згадав ту невідому сміливицю якаврятувала йому життя але ж імені її він незапамrsquoятав або й не знав Роман Ковальпише ldquoБагато українців назавжди пропало а з ними і памrsquoять про Визвольну боротьбу мільйони ж українців нажаханіапокаліптичним терором на десятиліттяміцно стулили вуста і не передали нам тойскарб знань про найкращих який мусилипередатиrdquo

Серед героїчних жінок було багатопросвітянок Українська інтелігенція несла рідну національну культуру в народ Українці не збиралися ні з ким воювати і незбиралися когось завойовувати Простохотіли власної держави де б українськанація могла вільно розвиватися Алезбройна агресія Росії змусила взятися зазброю Захищати Україну йшли ті хто відвідував ldquoПросвітиrdquo і ті хто працював уldquoПросвітахrdquo

Членкинею Київської ldquoПросвітиrdquo в1918 році була Катерина Грушевська донька професора Михайла Грушевського У1939 році військовий трибунал визнав їївинною у сприянні ldquoантирадянській діяльностіrdquo української націоналістичноїорганізації і засудив до 8 років позбавлення волі де вона й загинула

Анна Кондратченкова була головою

ldquoПросвітиrdquo в місті Брацлаві в 1917 роціПідполковник Армії УНР Михайло Середавідзначав ldquoНаціональний рух і широка українізація дісталися в ldquoПросвітіrdquo в досвідчені рукиrdquo

Тетяна МихайлівськаЦимбал бралаучасть у роботі ldquoПросвітиrdquo потім буларозвідницею українських повстанців згодом написала цікаві спогади Українськукультурницьку роботу продовжувала і веміграції ndash працювала в ldquoПросвітіrdquo в БуеносАйресі (Аргентина)

У липні 1919 року на залізничній станції Фастів чергувала учасниця місцевоїldquoПросвітиrdquo Євгенія Вовкова Вона влаштувала зіткнення двох потягів ndash ешелонубільшовицьких вояків які тікали від Липовця під натиском козаків подільськогоотамана Ананія Волинця і більшовицького бронепотяга що поспішав на допомогумосковським окупантам За 4 версти відФастова два потяги зіткнулися Потужнийвибух струснув околиці

Більшовики кинулися шукати винуватця За чверть години всі шляхи та виходи біля станції були перекриті червоноармійцями Євгенія Вовкова щоб не потрапити до ворога живою застрелилась

Маруся Тарасенко працювала в ldquoПросвітіrdquo в КамrsquoянціПодільському потім упідпіллі Була заарештована і після кількохмісяців чекістських тортур розстріляна

У 1920 році в камері Подільської губЧКповісилася 36річна Валентина Щирицяодна із керівників місцевої організаціїldquoПросвітиrdquo на Поділлі Роком ранішебільшовики в Києві розстріляли її чоловіка ndash губернського комісара освіти УНРЮхима Щирицю

Часто вся інформація про героїню му

ченицю за українську справу вміщається вкількох іноді всього лише в двох рядкахнаприклад ldquoБібліотекарка ldquoПросвітиrdquo вМогилевіПодільському Ніна Камінськазакатована ЧКrdquo

У боротьбі за визволення України брали участь і представники інших наційНаприклад Христина Пекарчук (дівочепрізвище Ізбицька) із заможного польського роду Після Лютневої революції1917 року вона з ще чотирма особами заснувала ldquoПросвітуrdquo в Сімферополі Поприперешкоди просвітяни провели українізацію трьох запасних полків що перебувалив Сімферополі організували хор аматорський гурток влаштовували літературніранки і навіть видавали газету спільно з татарами Христина Пекарчук згадувала

ldquoСпівпраця з татарами була якнайкращаrdquoПотім вона воювала за незалежність України в лавах українського війська була поранена Наприкінці життя Христина Пекарчук опублікувала спогади де зокреманаписала ldquoЯкби моя молодість та здоровrsquoямогли повернутися в мене було б тількиєдине бажання стати сірим безіменнимрядовиком в однострою Української Арміїrdquo

Після поразки Визвольної війни багатоїї героїв і героїнь мусили емігрувати і залишили нам цікаві спогади ПисьменницяГанна Журба згадувала Перший військовий зrsquoїзд у Києві ldquoМикола Міхновськийвиступав ldquoМуром китайським відмежовуватися від Московщини Раз на все рвати змоскалями а не ldquoпідтримувати контактrdquo ізними Україна повинна бути самостійна ане автономна Військо армія а не федераціяrdquo Але на нього накинувся письменникВолодимир Винниченко ldquoВиступати проти російської революційної демократії ndashце злочин чорносотенство ми тільки з царизмом російським воювали з народомросійським з демократією ndash ніколи Сором ганьбаrdquo

І знову ми повторили помилку нашихпредків початку ХХ століття Знову у насвиявилося мало міхновських і багато винниченків От тепер і розплачуємося

А під час Другої світової війни діячкиукраїнської культури гинули вже від кульнімецьких окупантів У Києві гестапівцірозстріляли Олену Телігу яка співпрацювала з Краківською ldquoПросвітоюrdquo а в Рівному ndash Харитю Кононенко яка відроджувала ldquoПросвітуrdquo і була заарештована за тещо допомагала УПА ліками

Книжка Романа Коваля ldquoЖінки у Визвольній війніrdquo ґрунтується на документахіз ГДА СБУ ЦДАВО України спогадахщоденниках і свідченнях вояків і воячокАрмії УНР та учасниць повстанськопартизанського руху Видання багато ілюстроване документальними фото Книгу видано коштом Союзу Українок Америки

Великий Раковець ndash очима й серцем краянина

Просвітянки у Визвольній війніСтоличне Видавництво Марка Мельника в серії ldquoВидатні українціrdquo ldquoБіб

ліотеки Історичного клубу ldquoХолодний Ярrdquo випустило 11ту книгу mdash ldquoЖінки уВизвольній війні Історії біографії спогади 1917ndash1930rdquo Романа Коваля

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

6 ldquoБоти mdash дієвий інструмент в руках політиків з метою дискредитації своїх супротивниківrdquoМова єдина

Одне з найчастотніших слів у нет-мережі ndash бот що є усі-ченням (способом аферези че-рез скорочення початку слова) від загальновідомого іменника робот З відкритих джерел зо-крема Вікіпедії відомо що ро-бот або бот а також інтернет-бот тощо (˂англ bot скорочено від англ robot) ndash спеціяльна про-грама що виконує автоматич-но іабо за заданим розкладом які-небудь дії через ті ж взаємо-дійники (інтерфейси) що й зви-чайний користувач Під час обго-ворення компrsquoютерних програм термін уживають здебільшого щодо Інтернету Зазвичай ботів призначають для виконання од-номанітної та повторюваної ро-боти з максимально можливою швидкістю (очевидно набагато вищою за можливості людини)

В англійській мові ndash robot [ˈrɘʋbɒt] має такі значен-ня n 1 робот механічна людина 2 автомат телемеханічний при-стрій 3 ав автомат управління a ~ bomb ав керована авіяційна бомба a ~ pilot ав автопілот a ~ plane безпілотний літак 4 пе-рен бездушна людина людина-машина 5 автоматичний сигнал вуличного руху (ВАУС 2011)

Бот ndash це лексична одини-ця утворена способом усічення (афереза) від робот ndash бот Має те саме значення що і робот себ-то автономна програма в Інтер-неті або іншій мережі що може взаємодіяти з системами або ко-ристувачами Крім того бот ndash це омонімна лексема ldquoличинка мо-тиля який є внутрішнім парази-том тварин зазвичай він живе в шлунку і проходячи через шлун-ково-кишковий тракт господаря осідає на земліrdquo

Перше вживання усіченої форми бот ˂робот датують 60-и роками ХХ століття тоді як дру-ге омонімне значення лексеми bot в англійській мові повrsquoязують із голландським фризьким чи ні-мецьким джерелом ХVI століття Є вже і складний похідник чат-бот первісно як служба обслуго-вування клієнтів щоб відповісти на запитання щодо товару по-ширений на інші інтернет-сфери спілкування зокрема Телеграм

Проте чи насправді робот і його похідник бот англійського походження як це нам вказують лексикографічні джерела англій-ської мови і наприклад Вікіпе-дія Звісно ні

Термін робот цього ро-ку святкує 100-літній ювілей Уперше це слово використав ві-домий чеський письменник Ка-рел Чапек 1921 року в своїй пrsquoєсі ldquoRURrdquo ldquoRossumovi Univerzaacutelniacute Robotirdquo де під словом робот крилися одухотворені потво-ри на зразок чудовиськ які хоч і біологічні істоти але їх мож-на зібрати з різних запчастин Спершу для таких людиновид-них істот Чапек використав за-позичене з латинської мови сло-во labor ˂ робота праця проте його брат ndash художник Йожеф Чапек засумнівався в звучнос-ті слова лаборжі в чеській мові і не відриваючись від мольбер-та сказав ldquoТо назви їх просто ldquoроботамиrdquo В основі цього но-

вотвору лежало знайоме чесь-ке слово робота що означає не просто будь-яку працю взагалі а надзвичайно важкий каторж-ний труд панщину

1923 року пrsquoєсу ldquoРУРrdquo пере-кладено англійською мовою а за кілька літ потому ldquoроботаrdquo вне-сено до Оксфордського словника (ЕСУМ 5 с 100)

1941 року американський письменник-фантаст Айзек Азі-мов (Ісаак Юдавіч Азімаў уро-дженець Білорусі) вдихнув у чеський новотвір друге дихання Вийшло його оповідання ldquoБре-хунrdquo де запропоновано перше похідне слово від терміна рoacuteбот ndash robotics (robot+technics робототех-ніка) тобто наука що розробляє і вивчає роботів За рік в опові-данні ldquoХороводrdquo Азімов сфор-мував три закони робототехніки ndash обовrsquoязкові правила поведінки

для роботів До цього роботи ці-кавили письменників переважно як механічні створіння що збун-тувалися проти людей

Етимологія слова робота ся-гає прасловrsquoянського orbiti ldquoпра-цювати на когосьrdquo похідне від orb ldquoрабrdquo старословrsquoянське ndash раб ldquoпрацювати на когось при-слуговуватиrdquo споріднене з дав-ньоверхньонімецьким ar(a)beit(ї) ldquoробота тягота нуждаrdquo серед-ньоверхньонімецьке ar(е)beit нижньоверхньонімецьке Arbeit ldquoроботаrdquo готське arbaips ldquoробота нуждаrdquo Натомість у словrsquoянських мовах маємо московське рабо-тать білоруське рабіць давньо-руське робити ldquoпоневолювати перетворювати на рабів працю-вати виконувати роботуrdquo поль-ське robiacutec ldquoробитиrdquo чеське robiti словацьке robitrsquo нижньолужиць-ке robiś болгарське работя ldquoпра-цюю обробляю землюrdquo сер-бохорватське рaacuteбити ldquoуживати користуватися використовува-тиrdquo (ЕСУМ 5 с 98ndash99) робить ˂ роб ldquoраб невольникrdquo (Фасмер ЭСРЯ III с 487)

То хто ж такі боти (ро-боти) сьогодні в інтернет-просторі що пройшли столітню еволюцію від новотвору братів Чапеків робот та етимологічного значення сло-ва ldquoроботаrdquo як рабство себто тяжка підневільна праця до усіче-ного похідника бот

Боти ndash це автоматизовані про-грами які залишають зазвичай ті самі коментарі під різними допи-сами Вони не провадять власної дискусії або її не аргументують (на відміну від тролів що є реальними істотами) Бот ніколи не відпові-датиме ndash він не вміє цього робити Боти атакують вливових публіч-них осіб інші їх не цікавлять На

бота слід скаржитися і забанюва-ти Боти впливають на суспільну думку та спрямовують її в потріб-не русло для тої чи тої політичної сили або бізнес-структури з чіт-ко визначеним завданням Боти mdash дієвий інструмент в руках полі-тиків з метою дискредитації сво-їх супротивників Для цього вони створюють так звані ботоферми як ще один метафоричний лек-сичний складний похідник утво-рений від рόбота що не думає а виконує механічну дію закладену з певною метою керівною силою Ботів розпізнають за відсутністю особистої інформації світлини та справжніх друзів наявності в дру-зів значної частини акаунтів які також схожі на ботів за цілодобо-вою активністю та ін

Отже еволюція чеськомов-ного індивідуального новотвору від братів Чапеків робот ˂робота свідчить не лише про семантичне розширення цієї лексичної оди-ниці під впливом розвитку тех-нічної думки і суспільних проце-сів а й про створення ще одного лексичного похідника бот в ан-гломовному інтернет-просторі у 60-х роках ХХ століття Можли-во висока продуктивність вжи-вання цієї лексеми зумовлена та-кож її омонімним значенням в англійській мові як ldquoвнутрішньо-го паразита тваринrdquo Хіба ж тепе-рішні інтернет-боти ndash це не па-разити (нахлібники) що живуть коштом чужої праці і чужих до-сягнень гарцюючи на сторін-ках неугодних комусь публічних осіб

З огляду на зазначену пито-му ще прасловrsquoянську етимоло-гію та функціювання вживання цього слова в нашій мові цілком прийнятне

ПРОТИАНГЛІЗМ від Ірини ФАРІОН25 БОТ

Олександра КАСЬЯНОВА фото Валерія ПОПОВА відділ звrsquoязків із громадськістю Інституту філології

В Інституті філології Київ-ського національного універси-тету імені Тараса Шевченка за участі першої леді Литви Діа-ни Наусєдєнє відбулося урочис-те відкриття Центру балтистики (Baltistikos centras)

Серед учасників події ndash ди-ректор Інституту філології про-фесор Григорій Семенюк дружи-на посла Литовської Республіки Вітє Сарапєнє канцлер Мініс-терства освіти науки та спорту Литви Юлюс Лукошюс (Zoom) ректор Університету Вітовта Ве-ликого (Литва) професор Йозас Аугутіс (Zoom) директор Центру балтистики професор Ігор Коро-льов

Відкриття Центру балтисти-ки в КНУ ім Т Шевченка ndash ви-значна подія не лише універси-тетського а й всеукраїнського масштабу оскільки це перший у Києві литуаністичний осеред-ок Подія свідчить про зміцнення двосторонніх відносин між Лит-вою та Україною розвиток ли-товсько-українських освітніх на-укових історичних і культурних взаємин

Ініціював створення Цен-тру балтистики в Інституті фі-лології Університет Вітовта Ве-ликого за підтримки Посольства Литовської Республіки в Украї-ні Міністерства освіти науки та спорту Литовської Республіки Київського національного уні-верситету імені Тараса Шевченка

ldquoВідкриття литуаністичного осередку є свідченням народжен-ня довготривалих значущих важ-ливих для обох країн відносин Це

нас обrsquoєднує допомагає вирішити важливі питання та мотивуєrdquo ndash сказав ректор Університету Ві-товта Великого професор Йозас Аугутіс Він подякував за під-тримку ідеї та її реалізацію наго-лосивши що завдяки директоро-ві Центру балтистики професору Ігорю Корольову новостворений осередок став одним із 40 балтій-ських центрів які беруть участь у проєкті Євросоюзу спрямовано-го на зміцнення та розвиток бал-тійських студій

В Інституті філології вивча-ють понад 30 мов Завдяки тако-му розмаїттю КНУ ім Т Шевчен-ка ndash єдиний заклад вищої освіти в Україні що входить у пред-метну номінацію ldquoСучасні мо-виrdquo всесвітньовідомого рейтин-гу якості вищої освіти ldquoQS World University Rankings by Subjectrdquo Литовська мова поповнила пере-лік мов які вивчають в Інститу-ті філології у 2019 року Як тре-тю мову її почали опановувати студенти освітньої бакалаврської програми ldquoПольська мова та літе-

ратура українська моваrdquo У 2020 році в Університеті відкрили ще одну бакалаврську освітню про-граму ldquoПольська мова та літера-тура англійська та литовська мо-виrdquo На сьогодні литовську мову в Інституті філології вивчають близько 30 студентів

Вітальне слово та подяку гос-тям завдяки яким відкрився центр виголосив і директор Ін-ституту філології професор Гри-горій Семенюк побажавши щоб мова багата історія та культу-ра Литовської Республіки при-ваблювали вступників а керів-ництво Інституту та Університету загалом намагатиметься створю-вати найкращі умови для розви-тку литуаністичних студій у КНУ

Під час урочистостей присут-нім продемонстрували відеопри-вітання студентів Інституту фі-лології які вивчають литовську мову

Перша леді Литви Діана Нау-сєдєнє та керівництво КНУ обмі-нялися символічними подарун-ками та зробили спільне фото

У Києві відкрито Центр балтистики

Проходив марафон у чотири етапи а його учасники порцій-но виконували тестові завдання впродовж майже місяця

Цей марафон ndash перший масштабний приклад проведен-ня учнівського конкурсу в дис-танційному форматі в Україні До його організації долучилися дер-жавні установи благодійні орга-нізації та приватний бізнес

У брифінгу взяли участь орга-нізатори марафону серед яких ndash представники ДНУ ldquoІнститут мо-дернізації змісту освітиrdquo МБФ ldquoЛіга українських меценатівrdquo та освітньої компанії HUMAN До обговорення результатів долучився заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового роз-витку цифрових трансформацій і цифровізації Артур Селецький

ndash Не може не тішити що до конкурсу були долучені діаспо-ри з різних країн світу ndash зазначив пан Артур ndash Важливо й те що серед учасників ndash конкурсанти з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської облас-тей Я вдячний компанії-партне-ру HUMAN що приєдналася до цього проєкту й організувала свя-то для такої великої авдиторії ndash не лише з України а й із багатьох куточків світу

Організатори повідомили що цьогорічна кількість учасників виявилася рекордною за всі ро-ки проведення Конкурсу з укра-їнської мови імені Петра Яцика Відбулося це завдяки вільному

доступу учнів до виконання тес-тових завдань Загальна кількість конкурсантів цього року стано-вила 25670 однак здолали всі ета-пи 11555 учасників (45)

Під час брифінгу оприлюд-нили рейтингову таблицю із за-значенням фіналістів і перемож-ців конкурсу Заради збереження конфіденційності даних ця табли-ця була сформована з ID-кодів учасників які вони отримали в системі HUMAN Тобто кожен конкурсант може ввести свій ID-код і побачити кількість власних балів та місце в рейтингу

ndash Учасники які посіли 1-3 місця будуть нагороджені ди-пломами МБФ ldquoЛіги українських меценатівrdquo ndash розповіла пред-ставниця Ліги Юлія Вознюк ndash Конкурсанти які вибороли пер-ші місця додатково отримають премії наших меценатів Питан-ня щодо нагородження срібних призерів вирішується можли-во їх також відзначать преміями Дипломи та премії вручатимуть у квітні-травні

Крім цього учасники які пройшли чотири етапи отри-мають іменні сертифікати а їхні школи зможуть до 30 квітня без-коштовно приєднатися до про-грами ldquoHUMAN Чемпіонrdquo що передбачає розширену технічну та клієнтську підтримку безко-штовні тренінги та доступ до ін-формаційних матеріалів

Власн інф

Конкурс Яцика в дистанційному форматіВсеукраїнський відкритий марафон з української мови

імені Петра Яцика цього року вперше відбувся в дистанцій-ному форматі на освітній платформі HUMAN й охопив тисячі учнів і студентів з усіх областей України Його результати презентували під час брифінгу

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

ldquoФотокартка повністю передає атмосферу 1970-х років стиль вбрання якість зйомки навіть вираз обличчяrdquo 7Книга в газеті

Закінчення Початок у ч 12-13 за 2021 р

Для мене він ndash справжній геройМені 18 а йому було б 86hellip

Минулого року ми вітали його з ювілеєм а невдовзі проводжали на той світ Я зовсім не очікувала весняного ранку на таку страшну звістку

hellipЩе юним Григорій позна-йомився з жінкою його життя матірrsquoю трьох його синів і двох доньок ndash моєю бабусею Ліді-єю Вони знали що будуть разом до старості але не знали який складний шлях їх очікуєhellip

Зі слів мого батька жили во-ни незаможно проте щасливо Дідусь із бабусею багато працю-вали щоб прогодувати та одягти багатодітну сімrsquoю

Розповідав як не дочекав-ся дідусь свого батька з війни Як мали з братами одні черевики на всіх і по черзі ходили до школи Але вирісши дідусь пообіцяв що його діти такого не застануть І слова свого дотримав

Він називав мене крихіткою а я дивилась у його добрі блакитні очі й усміхалась Одного разу ді-дусь розповів казку про Дюймо-вочку зауваживши що вона про мене Я так захопилась казкою що ще довго телефонувала йому і просила розповісти її перед сном знаючи що дідусь за сотню кі-лометрів Він ніколи мені не від-мовляв

Потім мої батьки розлучи-лись і ми стали бачитися рідше

Але того ранку я стояла в чор-ній сукні з чорною хусткою і лед-ве розуміла що відбувається Дідусь став холодним і вже не зі-грівався моєю усмішкою Я відчу-вала що він ще поряд і так само любить мене свою Дюймовочку Того дня я мало плакала Плака-ла вже вдома Шкодувала що так багато не сказала що зайвий раз не обійняла не поцілувалаhellip

Для мене він назавжди зали-шиться героєм Дитя війни ди-тя голодомору У нього ndash пrsquoятеро дітей восьмеро онуків та девrsquoять правнуків Його життя спіткав рак з яким він героїчно боровся впродовж 15 років Він щонеді-лі ходив до церкви і мабуть йо-го оберігав янгол-охоронець На 86-му році ним оволодів ще й ко-від-19

Я дивуюсь мужності дідуся та захоплююсь його відвагою Що-ранку він власноруч рубав дрова і палив у грубці Попри нестачу сил і біль дідусь Григорій ніколи не плакав Він пускав сльозу ли-ше тоді коли бувало збирав ро-дину за столом

Дарrsquoя Мельникс Щекичин Рівненська область

Чому в Німеччині не любили радянцівМої батьки ndash українці наро-

дилися в Радянському Союзі і до певного моменту не уявляли що

за межами СРСР є абсолютно ін-ше життя

Батько був офіцером у 1989ndash1993 рр служив у Німеччині у західній групі так званих радян-ських військ

Розвал СРСР змінив їхнє життя Почалася невизначеність Мама розповідала що деякі сімrsquoї радянських офіцерів не хоті-ли повертатися додому просили політичного притулку в Німеч-чині У відповідь на такі запити Москва реагувала жорстоко піс-ля повернення цим сімrsquoям світив статус ldquoпрєдатєля родіниrdquo якої вже фактично не було

Мешкаючи у військовому містечку мої батьки були свідка-ми грандіозної історичної події ndash падіння 1990 року Берлінської стіни Воно означало остаточне обrsquoєднання розrsquoєднаних на ldquoза-хіднихrdquo і ldquoсхіднихrdquo німців

За словами мами життя там було чудове вони бачили те чо-го не знали в Союзі Не було ко-муністичної сірості й памrsquoятників Леніну на кожному кроці не бу-ло серпа з молотом на червоному тлі Їх вражала вишукана архітек-тура і європейська свіжість

Цікавим для мене було те що радянських людей дивувала зви-чайна річ ndash ківі спочатку вони їли його зі шкіркою У Німеччи-ні був великий вибір печива а в Союзі ndash лише морквяне Там бу-ло все починаючи від екзотич-них для радянців бананів і закін-чуючи марципанами

Однак незважаючи на пре-красне життя радянські люди для звичайних німців були оку-пантами Отож ставлення до ра-дянців там було повсюдно воро-жим (усі факти та події описую зі слів батьків) На день народжен-ня Гітлера німці мали традицію ldquoпригнічуватиrdquo своїх кривдни-ків обстрілювали радянські КПП з вигуками ldquoНімеччина для нім-цівrdquo лякали мешканців радян-ських військових містечок і вла-штовували показову стрілянину в повітря на великих площах

Мама була свідком цих по-дій Прогулюючись із візочком у якому був мій старший брат во-на бігла додому швидше ніж мо-гла собі уявити Німці показували свою неприязнь до радянсько-го народу робили вигляд що їх не існує засуджували і дивилися зверхньо

Я не роблю негативних ви-сновків щодо такої поведінки німців Адже така сама ситуація нині в моїй країні де місцевим населенням є українці а оку-пантами ndash ldquoстарший російський братній народrdquo

Після закінчення терміну пе-ребування на службі мої бать-ки повернулися додому На їх-ніх життєвих шляхах ставав рекет

кордони міліція повернення українського громадянства та по-дальше життя в Союзі У 90-х усе змінилось кардинально не ви-стачало грошей на продукти вій-ськові були без зарплати А зго-дом зrsquoявилась я але це вже інша історія

Єлизавета Мельниченком Кривий Ріг Дніпропетровська

область

Зарплату видавали одягомВіднайдене сховище фотогра-

фій моїх батьків у дитинстві по-родило інтерес А як вони жили Знаю лише що мама бідно тато трохи краще

Настав час запитувати дізна-ватися й аналізувати

Батько мій постійно зайня-тий та й не дуже красномовний а ось із мамою ми можемо тереве-нити годинами Вона поділилася зі мною спогадами

Коли СРСР розпався а до влади прийшов перший прези-дент України Леонід Кравчук обіцяного ldquoекономічного під-несенняrdquo не сталося На заводах скорочували робочі місця Ба-бусі вдалось утриматись на сво-єму місці а дідусь втратив робо-ту і був змушений виїхати в Сибір на заробітки Поки бабуся й ді-дусь намагалися заробити якусь копійку маленьку Інну мою ма-му зоставили на піклування стар-шого батькового брата

Петро мій дядько сплутав-ся з поганою компанією внаслі-док чого сів за ґрати й залишив маленьку сестру без нагляду Їй довелося самій вчитися готува-ти шити вкручувати гвинти та й просто житиhellip Ось звідки у неї справді золоті руки

Мама з теплотою згадала як її батько приїжджав із відрядження і декілька місяців вони були до-бре нагодовані й одягнені В ін-ший час за це відповідала бабуся якій на заводі давали не зарплат-ню а одяг і деякі продукти

Скрутні були часи Мама запамrsquoятала що в школі їй не бу-ло чого їсти на перервах Тоді в школах не годували треба було брати ldquoтормозкиrdquo з дому А вдома їх не було з чого готуватиhellip Що-правда іноді подруги з кращим достатком ділилися і мама могла спробувати такий ldquoделікатесrdquo як курячі ніжки

Захоплень у мами було бага-то Вона самостійно навчилась малювати й гарно шити В оди-надцять стала відвідувати гурток із гандболу (тоді був безкоштов-ний) і навіть кілька разів їздила на змагання

Відмінність наших поглядів на деякі речі з її минулого вра-

жає Мені складно уявити що тоді всі бажали вступати в ПТУ і на одне місце було десять охо-чих Серед них і моя мама Але її тоді відмовили довелося йти в десятий клас Згодом батьки роз-лучилися і жити без батька ста-ло ще важче

У сімнадцять років мама вже народила мене а трохи раніше вийшла заміж

Випробувань долі моїй мамі виявилося більш ніж достатньо Але вона впоралась Наполегли-ва хоробра люблячаhellip

Валерія Хлевицькам Олександрія Кіровоградська

область

ldquoПохоронкиrdquo в сумці листоношіВона виростала в невеликій

українській сімrsquoї На той час чет-веро дітей у родині ndash невелика сімrsquoя Крім матері Устини та бать-ка Івана було дві сестри ndash Дуня і Нюся ndash і брат Микола який без-вісти пропав на війні Віра Іванів-на Батура моя прабабуся була найменшою

У 1943 році у свої 17 після визволення Веселого пішла до-бровольцем допомагати військо-вим Дівчина бралася за будь-яку роботу прала прибирала догля-дала за пораненими просто під-тримувала кожного хто звертав-ся до неї

А ще носила пошту Піс-ля важкої праці в госпіталі з ве-личезною поштарською сумкою за плечима в темряві у негоду тремтячи від страху дівчина роз-носила по домівках надію вісточ-ку від живих Та в її сумці були й ldquoпохоронкиrdquo Дуже тяжко було приносити такі звістки Віддав-ши страшного трикутника Ві-ра йшла не одразу а чекала чи не потрібна буде допомога тому хто отримав трагічну новину

Війна принесла їй не лише біль і втрати а й перше та єдине кохання Молодий завзятий Гри-горій дійшов аж до Берліна Піс-ля поранення повернувся додому де познайомився з Вірою Так на-родилася нова дружня сімrsquoя

Настав кінець страшній вій-ні Треба було пристосовувати-ся до мирного життя Віра вивчи-лась і стала гарною кравчинею У рідному Веселому люди ставали в чергу до майстрині аби тільки вона обміряла зробила викройку та пошила одяг

Коли їй було 76 років наро-дилась я Мій батько називав її бабуня а я називала Буня

Коли мама й тато приводи-ли мене малу до Буні в гості во-на казала мені ldquoСашуню біжи мерщій у садочок та скуштуй ягі-док То для тебе кущики вроди-лиrdquo Все подвірrsquoя дихало добром і спокоєм Бо така ж добра і ла-

гідна була його господиня моя Бунічка що стала мені взірцем у всьому

Олександра Батурасмт Веселе Запорізька область

Із династії журналістівНа вулиці зима 23 грудня

1978 року Часи глибокого бреж-нєвського застою коли здавало-ся що життя в Радянському Со-юзі усталилося Усі зрозуміли що до 1980 року комунізм як обіцяв Микита Хрущов країна не побу-дує але жилося за мірками про-стого народу непогано у всіх була робота ціни не підвищува-лися в магазинах було достатньо продуктів принаймні в Києві

Але повернімося до фото-графії зробленої в типовому ра-дянському фотоательє комбінату побутослуговування що в Печер-ському районі столиці Майстер робить знімок закоханої пари Їх-ній погляд повністю сфокусував-ся на лінзі фотокамери На фо-то ndash моя бабуся Любов Петрівна Федорова та її перший чоловік Володимир Григорович Чопенко Ці двоє щойно розписалися і не-забаром справлять дивовижне ве-сілля

Що ж звело цю пару Журна-лістика

Володимир Григорович ndash ав-тор книг ldquoАграрний диліжансrdquo ldquoВитоки ldquoПрутаrdquo ldquoІскра госп-розрахункуrdquo ldquoПравославний словникrdquo аграрний оглядач ldquoДзеркала тижняrdquo

Любов Петрівна ndash редактор-ка відділу ldquoСтолицяrdquo редакторка газети ldquoВечірній Київrdquo та ldquoХре-щатикrdquo отримала нагороди в но-мінаціях ldquoКращий журналіст ро-куrdquo і ldquoКраща публікація рокуrdquo заслужена журналістка України

Але всі ці нагороди та досяг-нення будуть потім А зараз це просто двоє студентів пrsquoятого випускного курсу факульте-ту журналістики Київського уні-верситету ім Т Г Шевченка які захоплюються журналістикою і збираються будувати сімейне життя

Фотокартка повністю пере-дає атмосферу 1970-х років стиль вбрання якість зйомки навіть вираз обличчя Вони й не здога-дуються якою буде їхня улюбле-на справа через 40 років

Микита Бесчастнийм Київ

Добірку першокурсників фа-культету журналістики Київ-ського національного університету культури і мистецтв за творчою вправою ldquoОбличчя з фотографії на стініrdquo підготував викладач курсу ldquoОснови журналістикиrdquo професор Микола Тимошик

Обличчя з фотографії на стініДолі людські очима студентів-журналістів КНУКІМу

Мій дідусь Григорій Якович Мельник

Олена Олександрівна та Володимир Іванович Мельниченки (батьки)

Інна Василівна Хлевицька

Віра Іванівна Батура (прабабуся)

Мої бабуся та дідусь

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

8

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Запрошуємо до книгиldquoВолодя був дуже культурний і

талановитий редактор бо він був поетом але в нього був і дар редакторськийrdquo

Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ

Хіба ж даремно вік було прожито як є між нами на землі місток

Володимир Підпалий

М ожливо для сьогоднішніх поетівякі бунтуються проти поетикшістдесятників усе заперечують

і категорично відгетьковують він видається аж надто традиційним та старомоднимСьогодні молоді справді намагаються писати поіншому Не братимуся стверджувати краще чи гірше (це ndash питання смакуй естетичних орієнтацій незаперечно щосамий час фаворизував інші літературніldquoшколиrdquo) Невідомо на краще чи на гірше але все змінюється в цьому світі Старіють незрідка безнадійно анахронізуються літературні тексти почасти окарикатурнюється те що було загальноприйнятиметалоном краси Час безжальний до всього А ми наївно виголошуємо про те чи теldquoЦе непідвладно часовіrdquo На жаль часовіпідвладне все Чи майже все ndash тут безнадійні оптимісти можуть спробувати подискутувати

Добре що людині здебільшого немаєклопоту аж поза обрії своїх днів ndash і майбутнє та позамайбутнє для неї звучить ndashякщо звучить ndash безнадійною абстракцієюЇї дім ndash її час із якого вона може виходитихіба що в недалеке минуле А якщо та людина ndash поет то вона неминуче чудуєтьсяусім тим що довкола неї і прагне зафіксувати духовний профіль часу в якому вонаопинилася закинута туди владною рукоюдолі

Коли згадую Володимира Підпалого точомусь не можу позбутися думки що вінмав би народитися в інші часи Скажімотоді коли романтичні народники зпоміжосвічених різночинців та зубожілих дворянодягали скромні свитини й вірячи в силупросвіти ішли здебільшого до селянстващоб пояснювати їм що таке Правда і звідки взялася Кривда щоб наша людністьдозріла для правильних висновків

Підпалий вражав високою самопосвятою (він бачив у літературі щось непорушно сакральномісійне) його доброзичливість і терплячість (навіть у стосунках із агресивними графоманами) дивували Вінредакторував у видавництвах і чи не всіпхалися зі своїми рукописами саме до нього Знали буде до їхніх екзерсисів уважним не глузуватиме з тої писанини котраldquoтак собіrdquo чи й геть ldquoне дужеrdquo Він умів обходитися дипломатичними евфемізмаминавіть тоді коли мусив пояснювати оцетвориво ndash безнадійна сірятина Не знаюякою ціною те йому давалося бо ж у багатьох його колег не було такого витерпу атому стосунки редактора й автора виливалися в перманентну війну І мені неоднораз доводилося чути від авторів що видавничі редактори ndash то просто звірі й реакціонери Але я знав зпоміж редакторськогокорпусу таких як Григір Тютюнник ЄвгенГуцало Роман Андріяшик Анатолій Шевченко Світлана Жолоб Анатолій Макаров Валерій Гужва Андрій Крижанівський які відзначалися не тільки високоюлітературною кваліфікацією а й неудаваною демократичністю і всі вони маликонфлікти з цензорами відстоюючи тексти авторів од брутальних цензорських вівісекцій

У цьому ряду стоїть і Володимир Підпалий Я чув чимало подробиць про те яквін намагався рятувати ndash а поінколи йомуі вдавалося порятувати ndash літературні творивід утручань у них цензорів та завжди перестрашеного начальства що незрідка всвоїй ідейній суперпильності навіть перевершувало весь цензорський легіон

Не можу відмовити собі в бажанні навести тут ось цю довгу цитату котра не вимагає жодного коментаря

ldquoЯ мабуть дуже добре знаю ВолодюПідпалого не тому що ми були якимисьблизькими друзями не тому що ми частоспілкувалися чи ходили одне до одного вгості просто тому що ми зустрілися з нимв роботі в екстремальних умовах Він бувредактором моєї книжки у 1972 роцікнижки яка так світу і не побачила Цебула така ситуація при якій дуже добре

видно хто є хто Там за один день за одинмомент можна було побачити людину такглибоко через що я сказала що мабуть яйого дуже добре знаю Я дуже люблю Володимира Підпалогоrdquo

І далі ndash важливі подробиці тієї історії збіографії поетеси в якій фігурує Підпалий ldquoРедактор у ті часи це була видавничарукавичка в яку вставлялась рука невидима Володя був дуже культурний і талановитий редактор бо він був поетом але внього був і дар редакторський Редакторомвін був дивовижним Я думаю що якбибагато із наших поетів тоді його послухалито може б не червоніли зараз ВолодяПідпалий був відсторонений від роботинад моїм рукописом ldquoКняжої гориrdquo томущо він виявився не тією видавничою рукавичкою якою можна було б отак керуватиі душити мене Він не міг не хотів і він бувпросто глибоко порядною людиною

Коли він Володя Підпалий помер замість нього залишились діти замість ньогозалишились вірші замість нього залишилось світло яке ми всі зараз відчуваємоrdquo

Ці слова Ліни Костенко на вечоріпамrsquoяті Володимира Підпалого у Державному музеї літератури в грудні 1993 рокуТоді там прозвучало багато доброго пронього І це було зумовлено не тільки гіркотою дочасної смерті його Як ведеться притаких подіях мовці значно перебільшуютьчесноти небіжчика Але коли йшлося проособу Підпалого то всі суперлативи пронього були заслужені сказати б оплаченійого світлим життям і глибоким серцем

Не випадково ж із Ліною Костенко в їїоцінці Підпалого виразно перегукуєтьсяДмитро Павличко який розповідає йомудуже пощастило що редактором йогоldquoГранословаrdquo був саме Підпалий якийстояв в обороні автора на всіх етапах А далі він же був і редактором поетичного томуБогданаІгоря Антонича ldquoПісня про незнищенність матеріїrdquo (перше видання творів великого лемка в радянській Україні)Павличко розповідає як важко давалосяце видання який упертий спротив йомубув на всіх етапах і всіх рівнях Поява Антоничевих творів стала справді сенсаційною літературною подією Антонич одразуж перетворився на культового поета студентської та літературної молоді А такіідеологічні мастодонти як Микола Шамота і Ко накинулися і на впорядника (та автора блискучої передмови) Павличка і наредактора книги якого звинувачували втому що він став поплічником того хтоздійснив цю диверсію Сьогодні в такиймаразм просто важко повірити але все тебуло Я тоді працював у ldquoЛітературній Україніrdquo і добре памrsquoятаю як цензура забороняла згадувати в друці Антоничеву книгу Не випадково ж редактор Підпалий та

ки муляв керівництву Держлітвидаву котрий згодом став ldquoДніпромrdquo і змушенийбув поміняти місце роботи

Якщо вже зайшлося про те як Підпалого згадують ті хто мав справу з ним ndash саме як з редактором ndash то наведу при ційнагоді ще такі промовисті свідчення пройого редакторську роботу та характеристики особи Підпалого

Дмитро Павличко ldquoСьогодні коли всяпоетична спадщина автора ldquoТрьох перстенівrdquo надрукована в Україні коли знак Антоничевої музи виразно прочитується утворах багатьох українських поетів хочеться мені з особливою вдячністю згадатимого сміливого спільника ВолодимираПідпалого який допоміг проламати багаторічне мовчання надовкола творчостібезсмертного сина Лемківщиниrdquo

Важливо що зіркий та вимогливийПавличко розгледів у Підпалому не тількивидатного редактора який ставився до літератури як глибоко релігійна людина доСвятого Письма ldquoВолодимир Підпалийбув істинним талантом він зблиснув правдивими віршами але межі його життявласне ота юна смерть що прийшла донього одночасно з поверненням сталінщини в наше ледь провесніле нужденне існування зробила своє Вона забрала в наслюдину яка могла стати провідною зіркою Вона затоптала іскру надії вогоньякий ще тільки збирався вибухнутиrdquo

Не мав я наміру реферувати спогадипро Володимира Підпалого ndash збирався писати тільки про своє емоційне його сприйняття і бодай побіжно окреслити яким вінпостає в моїй памrsquoяті однак не можу перебороти спокусу навести ще пронизані душевною теплотою слова про нього людейіз його ближнього кола (Виявляється воно було справді широке ndash це від широтийого душі)

Ось говорить Петро Засенко ldquoБез гучної слави не підтримуваний попід руки літературними дядями він увійшов під високе склепіння Храму Слова просто й природно глибоко відчувши що мимо пройти не зможе та добре памrsquoятаючи хто вцьому храмі був до ньогоrdquo

Для сьогоднішнього читача такі словазвучать аж надто запафосно Але вониприйшли до нас із тієї епохи коли культивувалася пафосність Запевняю читача щотакий емоційний регістр зумовленийсправді щирими почуттями поглибленими несподіваністю втрати поета в якомузаповідалося щось багатообіцяюче До того ж поета в якому жило щось безоружнолюдяне

Ось уривок зі спогаду вимогливої Михайлини Коцюбинської ldquoТа глибинна духовна сутність те поєднання делікатності іморальної твердості та не на показ без тіні пози й зовнішнього ефекту людяність ndashстановили осердя його неголосної поезіїосявали й зігрівали всіх хто спілкувався зним одухотворювали і його редакторськудіяльність ndash той для нього воістину ldquoсродний трудrdquo у сковородинському розумінніЙому якось вдавалося проводити поетичний корабель цілим з мінімальними втратами поміж рифами конrsquoюнктури ненавrsquoязуючи авторові своєї волі і разом зтим дисциплінуючи його поетичну уявусвоїм чуттям слова і естетичним смакомМайже всі найвагоміші поетичні збіркиякі побачили світ протягом нетривалогоРенесансу 60х ndash то результат його нервових зусиль його редакторської майстерності і громадянської свідомості То своєрідні памrsquoятні знаки його творчої праціrdquo

Тендітний поставою уважноокий чо

ластий зі світлорусим чубом часто всміхнений ndash таким він мені побачився й запамrsquoятався І може найперше вимальовуються коли згадуєш його в подробицяхнещадно прокурені вуса й неодмінна в його портреті сигарета Бо ж таки курив віняк сказав приязний до нього Віктор Близнець справді безбожно

Кілька разів я бачив його в імпровізованих турнірах молодих поетів на засіданнях літстудії видавництва ldquoМолодьrdquo прокотру вже писав у попередніх мемуарнихкнижках Здається він єдиний там не спалахував у дискусіях (Мозолевський Сомта Кириченко вибухали як гейзери) Підпалий щоразу говорив спокійно і здебільшого переконував саме завдяки своїй зрівноваженості Гадаю що вже тоді він давсобі відповіді на ті важливі питання котріпостають перед кожною людиною яка пише навіщо вона ndash література Що важливіше ndash правда чи краса Думка чи емоція ndashдуша поезія

Я все те жадібно слухав і конспектувавхоч мав нелюбов до конспектів і вмудрявся обходитися без них в університеті де цекатегорично вимагалося Ми охоче приходили туди дружним гуртом який вів налітстудію ентузіазм незмірно більший ніжна лекції

Загалом Підпалий був там не головноюдійовою особою Головними були вже згадувані Борис Мозолевський Микола Сомі Григорій Кириченко які атакували всіх івсе своєю безапеляційністю й ораторським темпераментом Майже землетрусиКерівник літстудії терплячий Дмитро Білоус мав чимало клопоту коли брався погамовувати їх

Нагадаю що тоді ще не закінчилисячаси відомої ldquoвідлигиrdquo хоч як тепер розумієш уже наближалися ідеологічні заморозки Молоді поети ще зухвало вільнодумствували свято переконані що інакшебути не може Не знаю чи це справді такале мені здається що саме Підпалий інтуїтивно прозирав наперед і передчував ужейдуть тихіші і значно смутніші часи Чомусь мені хочеться так думати коли згадую його розумні очі розумні слова Очевидно він був соціально зріліший за своїхлітровесників

У ньому органічно поєдналися совіснасільська людина й міський інтелігентякий увібравши в себе спосіб життя в місті та рефлекси міського чоловіка не загубив оте дорогоцінне що виніс у своїй душііз села Часто бувало ndash та й нині є ndash такщо індивід вибравшися з села стільки силвитрачає для того щоб позбутися в собівсього того що нагадує його походженняldquoвід плугаrdquo Найчастіше першою страждаємова (вчорашній селюк незграбно переповзав на те що вважав російською а насправді то волапюк) Далі незрідка зrsquoявлялася зарозумілість міщука який погордливо ndash мало не з піднебесся ndash дивиться набідних провінціалів які тепер для нього ndashістоти нижчого сорту Це я спостерігав посвоїх однокласниках які вступивши у виші раптом ретельно почали в усьому маскуватися під ldquoгородськихrdquo соромлячисьсвого непрестижного на ті часи ldquoколгоспногоrdquo походження

Підпалий анітрохи не намагався підфарбуватися під міщука Навпаки ndash за різних нагод часто нагадував про село Якосьнавіть розповідав що в нього ціла колгоспна біографія бо від глибоко дитячих літяк це бувало з майже всіма сільськимидітьми змушений був братися за всяку роботу ndash і його руки вміли все що треба робити в господарстві Потім у його ldquoАвтобіографіїrdquo я прочитав про те що він передвступом до університету комбайнерував інавіть вийшов у передовики соцзмаганняа тому красувався своїм портретом на дошці пошани Володимир не вихвалявся тама говорив про це з гумором Мовляв укожного були такі ldquoуніверситетиrdquo котріхоч і не наближали до розуміння поезії і немали жодного стосунку до поглибленняедукації але давали розуміння звідки в сві

Михайло Слабошпицький далі працює над новою книжкою спогадів котра продовжитьсерію мемуарних книг ldquoПротирання дзеркалаrdquo ldquoТіні в дзеркаліrdquo ldquoЗ памrsquoяті дзеркалаrdquo ldquoЗприсмеркового дзеркалаrdquo

Пропонуємо фрагмент з книжки

Його глибоке серцеВВ оо лл оо дд ии мм ии рр ПП іі дд пп аа лл ии йй

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

8

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Запрошуємо до книгиldquoВолодя був дуже культурний і

талановитий редактор бо він був поетом але в нього був і дар редакторськийrdquo

Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ

Хіба ж даремно вік було прожито як є між нами на землі місток

Володимир Підпалий

М ожливо для сьогоднішніх поетівякі бунтуються проти поетикшістдесятників усе заперечують

і категорично відгетьковують він видається аж надто традиційним та старомоднимСьогодні молоді справді намагаються писати поіншому Не братимуся стверджувати краще чи гірше (це ndash питання смакуй естетичних орієнтацій незаперечно щосамий час фаворизував інші літературніldquoшколиrdquo) Невідомо на краще чи на гірше але все змінюється в цьому світі Старіють незрідка безнадійно анахронізуються літературні тексти почасти окарикатурнюється те що було загальноприйнятиметалоном краси Час безжальний до всього А ми наївно виголошуємо про те чи теldquoЦе непідвладно часовіrdquo На жаль часовіпідвладне все Чи майже все ndash тут безнадійні оптимісти можуть спробувати подискутувати

Добре що людині здебільшого немаєклопоту аж поза обрії своїх днів ndash і майбутнє та позамайбутнє для неї звучить ndashякщо звучить ndash безнадійною абстракцієюЇї дім ndash її час із якого вона може виходитихіба що в недалеке минуле А якщо та людина ndash поет то вона неминуче чудуєтьсяусім тим що довкола неї і прагне зафіксувати духовний профіль часу в якому вонаопинилася закинута туди владною рукоюдолі

Коли згадую Володимира Підпалого точомусь не можу позбутися думки що вінмав би народитися в інші часи Скажімотоді коли романтичні народники зпоміжосвічених різночинців та зубожілих дворянодягали скромні свитини й вірячи в силупросвіти ішли здебільшого до селянстващоб пояснювати їм що таке Правда і звідки взялася Кривда щоб наша людністьдозріла для правильних висновків

Підпалий вражав високою самопосвятою (він бачив у літературі щось непорушно сакральномісійне) його доброзичливість і терплячість (навіть у стосунках із агресивними графоманами) дивували Вінредакторував у видавництвах і чи не всіпхалися зі своїми рукописами саме до нього Знали буде до їхніх екзерсисів уважним не глузуватиме з тої писанини котраldquoтак собіrdquo чи й геть ldquoне дужеrdquo Він умів обходитися дипломатичними евфемізмаминавіть тоді коли мусив пояснювати оцетвориво ndash безнадійна сірятина Не знаюякою ціною те йому давалося бо ж у багатьох його колег не було такого витерпу атому стосунки редактора й автора виливалися в перманентну війну І мені неоднораз доводилося чути від авторів що видавничі редактори ndash то просто звірі й реакціонери Але я знав зпоміж редакторськогокорпусу таких як Григір Тютюнник ЄвгенГуцало Роман Андріяшик Анатолій Шевченко Світлана Жолоб Анатолій Макаров Валерій Гужва Андрій Крижанівський які відзначалися не тільки високоюлітературною кваліфікацією а й неудаваною демократичністю і всі вони маликонфлікти з цензорами відстоюючи тексти авторів од брутальних цензорських вівісекцій

У цьому ряду стоїть і Володимир Підпалий Я чув чимало подробиць про те яквін намагався рятувати ndash а поінколи йомуі вдавалося порятувати ndash літературні творивід утручань у них цензорів та завжди перестрашеного начальства що незрідка всвоїй ідейній суперпильності навіть перевершувало весь цензорський легіон

Не можу відмовити собі в бажанні навести тут ось цю довгу цитату котра не вимагає жодного коментаря

ldquoЯ мабуть дуже добре знаю ВолодюПідпалого не тому що ми були якимисьблизькими друзями не тому що ми частоспілкувалися чи ходили одне до одного вгості просто тому що ми зустрілися з нимв роботі в екстремальних умовах Він бувредактором моєї книжки у 1972 роцікнижки яка так світу і не побачила Цебула така ситуація при якій дуже добре

видно хто є хто Там за один день за одинмомент можна було побачити людину такглибоко через що я сказала що мабуть яйого дуже добре знаю Я дуже люблю Володимира Підпалогоrdquo

І далі ndash важливі подробиці тієї історії збіографії поетеси в якій фігурує Підпалий ldquoРедактор у ті часи це була видавничарукавичка в яку вставлялась рука невидима Володя був дуже культурний і талановитий редактор бо він був поетом але внього був і дар редакторський Редакторомвін був дивовижним Я думаю що якбибагато із наших поетів тоді його послухалито може б не червоніли зараз ВолодяПідпалий був відсторонений від роботинад моїм рукописом ldquoКняжої гориrdquo томущо він виявився не тією видавничою рукавичкою якою можна було б отак керуватиі душити мене Він не міг не хотів і він бувпросто глибоко порядною людиною

Коли він Володя Підпалий помер замість нього залишились діти замість ньогозалишились вірші замість нього залишилось світло яке ми всі зараз відчуваємоrdquo

Ці слова Ліни Костенко на вечоріпамrsquoяті Володимира Підпалого у Державному музеї літератури в грудні 1993 рокуТоді там прозвучало багато доброго пронього І це було зумовлено не тільки гіркотою дочасної смерті його Як ведеться притаких подіях мовці значно перебільшуютьчесноти небіжчика Але коли йшлося проособу Підпалого то всі суперлативи пронього були заслужені сказати б оплаченійого світлим життям і глибоким серцем

Не випадково ж із Ліною Костенко в їїоцінці Підпалого виразно перегукуєтьсяДмитро Павличко який розповідає йомудуже пощастило що редактором йогоldquoГранословаrdquo був саме Підпалий якийстояв в обороні автора на всіх етапах А далі він же був і редактором поетичного томуБогданаІгоря Антонича ldquoПісня про незнищенність матеріїrdquo (перше видання творів великого лемка в радянській Україні)Павличко розповідає як важко давалосяце видання який упертий спротив йомубув на всіх етапах і всіх рівнях Поява Антоничевих творів стала справді сенсаційною літературною подією Антонич одразуж перетворився на культового поета студентської та літературної молоді А такіідеологічні мастодонти як Микола Шамота і Ко накинулися і на впорядника (та автора блискучої передмови) Павличка і наредактора книги якого звинувачували втому що він став поплічником того хтоздійснив цю диверсію Сьогодні в такиймаразм просто важко повірити але все тебуло Я тоді працював у ldquoЛітературній Україніrdquo і добре памrsquoятаю як цензура забороняла згадувати в друці Антоничеву книгу Не випадково ж редактор Підпалий та

ки муляв керівництву Держлітвидаву котрий згодом став ldquoДніпромrdquo і змушенийбув поміняти місце роботи

Якщо вже зайшлося про те як Підпалого згадують ті хто мав справу з ним ndash саме як з редактором ndash то наведу при ційнагоді ще такі промовисті свідчення пройого редакторську роботу та характеристики особи Підпалого

Дмитро Павличко ldquoСьогодні коли всяпоетична спадщина автора ldquoТрьох перстенівrdquo надрукована в Україні коли знак Антоничевої музи виразно прочитується утворах багатьох українських поетів хочеться мені з особливою вдячністю згадатимого сміливого спільника ВолодимираПідпалого який допоміг проламати багаторічне мовчання надовкола творчостібезсмертного сина Лемківщиниrdquo

Важливо що зіркий та вимогливийПавличко розгледів у Підпалому не тількивидатного редактора який ставився до літератури як глибоко релігійна людина доСвятого Письма ldquoВолодимир Підпалийбув істинним талантом він зблиснув правдивими віршами але межі його життявласне ота юна смерть що прийшла донього одночасно з поверненням сталінщини в наше ледь провесніле нужденне існування зробила своє Вона забрала в наслюдину яка могла стати провідною зіркою Вона затоптала іскру надії вогоньякий ще тільки збирався вибухнутиrdquo

Не мав я наміру реферувати спогадипро Володимира Підпалого ndash збирався писати тільки про своє емоційне його сприйняття і бодай побіжно окреслити яким вінпостає в моїй памrsquoяті однак не можу перебороти спокусу навести ще пронизані душевною теплотою слова про нього людейіз його ближнього кола (Виявляється воно було справді широке ndash це від широтийого душі)

Ось говорить Петро Засенко ldquoБез гучної слави не підтримуваний попід руки літературними дядями він увійшов під високе склепіння Храму Слова просто й природно глибоко відчувши що мимо пройти не зможе та добре памrsquoятаючи хто вцьому храмі був до ньогоrdquo

Для сьогоднішнього читача такі словазвучать аж надто запафосно Але вониприйшли до нас із тієї епохи коли культивувалася пафосність Запевняю читача щотакий емоційний регістр зумовленийсправді щирими почуттями поглибленими несподіваністю втрати поета в якомузаповідалося щось багатообіцяюче До того ж поета в якому жило щось безоружнолюдяне

Ось уривок зі спогаду вимогливої Михайлини Коцюбинської ldquoТа глибинна духовна сутність те поєднання делікатності іморальної твердості та не на показ без тіні пози й зовнішнього ефекту людяність ndashстановили осердя його неголосної поезіїосявали й зігрівали всіх хто спілкувався зним одухотворювали і його редакторськудіяльність ndash той для нього воістину ldquoсродний трудrdquo у сковородинському розумінніЙому якось вдавалося проводити поетичний корабель цілим з мінімальними втратами поміж рифами конrsquoюнктури ненавrsquoязуючи авторові своєї волі і разом зтим дисциплінуючи його поетичну уявусвоїм чуттям слова і естетичним смакомМайже всі найвагоміші поетичні збіркиякі побачили світ протягом нетривалогоРенесансу 60х ndash то результат його нервових зусиль його редакторської майстерності і громадянської свідомості То своєрідні памrsquoятні знаки його творчої праціrdquo

Тендітний поставою уважноокий чо

ластий зі світлорусим чубом часто всміхнений ndash таким він мені побачився й запамrsquoятався І може найперше вимальовуються коли згадуєш його в подробицяхнещадно прокурені вуса й неодмінна в його портреті сигарета Бо ж таки курив віняк сказав приязний до нього Віктор Близнець справді безбожно

Кілька разів я бачив його в імпровізованих турнірах молодих поетів на засіданнях літстудії видавництва ldquoМолодьrdquo прокотру вже писав у попередніх мемуарнихкнижках Здається він єдиний там не спалахував у дискусіях (Мозолевський Сомта Кириченко вибухали як гейзери) Підпалий щоразу говорив спокійно і здебільшого переконував саме завдяки своїй зрівноваженості Гадаю що вже тоді він давсобі відповіді на ті важливі питання котріпостають перед кожною людиною яка пише навіщо вона ndash література Що важливіше ndash правда чи краса Думка чи емоція ndashдуша поезія

Я все те жадібно слухав і конспектувавхоч мав нелюбов до конспектів і вмудрявся обходитися без них в університеті де цекатегорично вимагалося Ми охоче приходили туди дружним гуртом який вів налітстудію ентузіазм незмірно більший ніжна лекції

Загалом Підпалий був там не головноюдійовою особою Головними були вже згадувані Борис Мозолевський Микола Сомі Григорій Кириченко які атакували всіх івсе своєю безапеляційністю й ораторським темпераментом Майже землетрусиКерівник літстудії терплячий Дмитро Білоус мав чимало клопоту коли брався погамовувати їх

Нагадаю що тоді ще не закінчилисячаси відомої ldquoвідлигиrdquo хоч як тепер розумієш уже наближалися ідеологічні заморозки Молоді поети ще зухвало вільнодумствували свято переконані що інакшебути не може Не знаю чи це справді такале мені здається що саме Підпалий інтуїтивно прозирав наперед і передчував ужейдуть тихіші і значно смутніші часи Чомусь мені хочеться так думати коли згадую його розумні очі розумні слова Очевидно він був соціально зріліший за своїхлітровесників

У ньому органічно поєдналися совіснасільська людина й міський інтелігентякий увібравши в себе спосіб життя в місті та рефлекси міського чоловіка не загубив оте дорогоцінне що виніс у своїй душііз села Часто бувало ndash та й нині є ndash такщо індивід вибравшися з села стільки силвитрачає для того щоб позбутися в собівсього того що нагадує його походженняldquoвід плугаrdquo Найчастіше першою страждаємова (вчорашній селюк незграбно переповзав на те що вважав російською а насправді то волапюк) Далі незрідка зrsquoявлялася зарозумілість міщука який погордливо ndash мало не з піднебесся ndash дивиться набідних провінціалів які тепер для нього ndashістоти нижчого сорту Це я спостерігав посвоїх однокласниках які вступивши у виші раптом ретельно почали в усьому маскуватися під ldquoгородськихrdquo соромлячисьсвого непрестижного на ті часи ldquoколгоспногоrdquo походження

Підпалий анітрохи не намагався підфарбуватися під міщука Навпаки ndash за різних нагод часто нагадував про село Якосьнавіть розповідав що в нього ціла колгоспна біографія бо від глибоко дитячих літяк це бувало з майже всіма сільськимидітьми змушений був братися за всяку роботу ndash і його руки вміли все що треба робити в господарстві Потім у його ldquoАвтобіографіїrdquo я прочитав про те що він передвступом до університету комбайнерував інавіть вийшов у передовики соцзмаганняа тому красувався своїм портретом на дошці пошани Володимир не вихвалявся тама говорив про це з гумором Мовляв укожного були такі ldquoуніверситетиrdquo котріхоч і не наближали до розуміння поезії і немали жодного стосунку до поглибленняедукації але давали розуміння звідки в сві

Михайло Слабошпицький далі працює над новою книжкою спогадів котра продовжитьсерію мемуарних книг ldquoПротирання дзеркалаrdquo ldquoТіні в дзеркаліrdquo ldquoЗ памrsquoяті дзеркалаrdquo ldquoЗприсмеркового дзеркалаrdquo

Пропонуємо фрагмент з книжки

Його глибоке серцеВВ оо лл оо дд ии мм ии рр ПП іі дд пп аа лл ии йй

9

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

Запрошуємо до книгиldquoДля нього амбітні віршарі зовсім не центр всесвіту хоч він і має поезію за особисту релігіюrdquo

ті і почому хліб насущний І це ndash такожважлива життєва наука бо вона теж можепідказати поетові якісь важливі слова Мені здається той смисловий акцент Підпалого свідчив що він ніколи не відривавсявід землі Володимир завжди памrsquoятав хтовін звідки якого роду та що він винен (іяк людина і як поет) своєму краєві Із його статей та рецензій де розсипано чималоцікавих спостережень і думок не тількипро літературу можна вибрати ті з якихлегко скласти його особистий кодексобовrsquoязків поета й громадянина за якимвін сам жив ніколи не порушуючи тихпостулатів які сам сформулював

Можна тільки уявляти яким складнимбуло духовне й інтелектуальне його визрівання бо ж ішов він до свого літературного покликання звідти де не було жодноготворчого середовища Його навчителем ітворчим колегою була тільки книгаСкромна сільська бібліотека небагато могла запропонувати допитливому початківцеві що намагався збагнути алхімію поетичного слова Не було тоді поряд того хтоміг би йому ldquoпоставити рукуrdquo й розкритите на що неофіту самотужки блукаючи вроздоріжжях сумнівів та незнання довелося витрачати чимало часу

В столичний університет на філфак вінпотрапив аж після армії де служив у морфлоті А друкуватися почав тільки в 22Його ldquoвиростання душіrdquo (вислів ЛеонідаПервомайського) утривалилося в часі йзабрало роки Здається мені що цей процес у нього не зупинявся й до дня дочасноїсмерті що сталося 24 листопада 1973гоколи йому пішло півроку на 38ий А друкуватися почав лише тоді коли студентитого ж вишу Тамара Коломієць і МиколаСом уже видали свої дебютні книжки і їхофіційно визнали надією української поезії Його перша збірка ldquoЗелена гілкаrdquoзrsquoявилася в 27 років ndash 1963го

А наступного було ldquoПовесінняrdquo ДебютПідпалого не викликав особливого резонансу ndash критика тоді фаворизувала Миколу Вінграновського Івана Драча ВіталіяКоротича І поряд із ними незмінно стояло імrsquoя Василя Симоненка чий земнийшлях уже урвався а його резонанснакнижка ldquoЗемне тяжінняrdquo вийшла друкомуже посмерті автора ndash 1964го Підпалийздебільшого фігурував у всяких оглядах такритичних панорамах ldquoзаконспірованимrdquoу завершальних фіналах переліків під універсально безликою назвою ldquoта іншіrdquo

Схоже що він не мав через це особливих мук невтоленного марнославства Спокійно мирився з відведеним йому місцем улітературній ієрархії Його незмінна іроніяготовність покпинити і з себе боронилипоета від того вірусу котрий викликає заздрість та невдоволення тим що його недооцінюють і недопомічають Не випадкововін пише в одній зі своїх сатиресок

Усе ndash і небо і травасвяті для нього пілігримаа ще як в Спілці є права ndashхоч в Рим рушай хоч далі РимаОте римуйте не римуйоте друкуйте не друкуйДрукуй поки друкуєтьсяНехай ти будеш не Бажансередній будеш навітьЯк не Макаров Зуб Івантебе колись прославитьпрославитьчи знеславить ndashв літературу вставитьМайже через сорок років після смерті

Підпалого я прочитав його ldquoАвтобіографіюrdquo опубліковану в ldquoУкраїнському словіrdquo ndash так називається Хрестоматія української літератури та літературної критикиXX століття що її впорядкував ВасильЯременко Зі зворушливою безпосередністю оповідаючи про гіркі прикрощі й скупірадощі дитячих літ недитячу важку працю що її довелося звідати малому мрійливому селюку який приглядаючись до людей вслухаючись у себе та з невситимоюдопитливістю вгризаючись у книги творив сам себе покладаючись на позитивніприклади сільської моралі та свою інтуїцію котра підказувала йому на котрустежку в житті треба ставати

Читання його ldquoАвтобіографіїrdquo було для

мене мовби другим знайомством із нимколи я його майже призабув бо при згадувані цього імені на мене напливала теплахвиля що незрідка йде від випадковогоспогаду про світлу людину або раптомозивався з памrsquoяті котрийсь його рядокЦе й закономірно бо ж не були ми з Підпалим аж так близько знайомі і по суті немали з ним якихось спільних життєвих історій Та й інформаційний шквал відкидавз памrsquoяті обличчя і спогади про зустрічіминулого на безнадійний маргінес

Підпалий не бувши уражений нарцисизмом що незрідка властиве його колегам які бува позиціонують себе найголовнішими представниками з усіх гомо сапієнсів без самозамилування говоритьпро себе подеколи іронічно коментує своїпригоди й поведінку за різних життєвихситуацій Для нього амбітні віршарі зовсімне центр всесвіту хоч він і має поезію заособисту релігію

Цікаве ось таке його спостереженняldquoВипадково зустрів сербіянку Її ворожіння були настільки правдиві у своїй минулості (не знаю як передбачення хоч одневже збулосяhellip) що я був приголомшенийhelliprdquo І висловлює своє припущення прореальну можливість стихійного ясновидства ldquohellipякщо поети знають хвилини натхнення то чому б не знати цих хвилин ворожкам людям в котрих так дивовижнопереплівся тисячолітній фольклор із власною фантазією що врештірешт дає заробіток на прожиття Інша справа що переважає ndash народність чи інстинкт самозбереження методом видурювання грошейза чергову дозу фольклору

Перше її речення мене вже полонилоповело в її наївний і мудрий світ

ldquoПrsquoять пальців твоєї руки неоднаковіДе ж ти бачив двох подібних людейrdquo

ldquoВсім однаково світять зорі але в кожного є своя зоряrdquo

ldquoКожен твій сумнів твоєї віри вартийяк варта неправда правди І чого більше ndash іБог не знаєrdquo

ldquoПівсвіту скаче півсвіту плачеrdquoРозумію Підпалого з таким його

сприйняттям циганських ворожінь Самкілька разів потрапляв під уплив проречистих віщувань загадкових циганок Неміг тоді позбутися враження що вони знають те чого не відають інші До того ж ворожки кількаразово точно ldquoвлучалиrdquo вподробиці моєї біографії переповідаючите чого вони не могли знати Гадаю що нетільки Підпалий і я опинялися в такій ситуації Не випадково ж у художній літературі описано стільки моментів феноменуциганського ворожбитства До того ж поетбільше за інших схильний повірити в тещо здається зовсім поза межами суто буденного глузду Як мовиться на те він і поет У нього немає самовпевненості в томущо він як кажуть галичани усі розуми поїв

Чи не в кожного поета в творах є елемент містики Є він і в Підпалого Але його не більше ndash чи може навіть менше ndashаніж в інших Він умудрявся балансуватина межі між здоровим селянським глуздомі тим загадковим що його важко точно ословити хіба що можна натякнути на ньогопохмурою метафорою

Я розшукав у своїх архівах рецензію найого збірку ldquoВ дорогу ndash за ластівкамиrdquoвидану 1968го Публікація мого претензійного рецензієтворіння того ж року в київській обласній газеті ldquoМолода гвардіяrdquoКнижка Підпалого мені сподобалася алея замість нормально полюдські висловити своє враження вимудрував щось архіважкозбагненне намагаючись створитипро себе враження неконвенціональногокритика який буцімто знає про літературущось таке чого не знають інші Я начитався тоді Арнаудова Виготського Жирмунського Ейхенбаума і мені невтримнопраглося використати цю нагоду для тогощоб переказати все що я знаю Хто замолоду не був уражений таким вірусом Цевже з роками поволеньки позбуваєшся тієїінфекції і намагаєшся сам розуміти те щотобі хочеться сказати

Не забуду як дотепно поіронізував ізмоїх мудрацій у тій рецензії СтаніславТельнюк який запропонував мені популярно викласти моє позитивне враженнявід віршів Підпалого Я цитував йому з

памrsquoяті строфи зі збірки й намагався пояснити чому це на мою гадку справді поетично і чим Підпалий різниться од іншихпоетів Телюнюк загалом погоджуваввся зімною ndash він був високої думки про Підпалого але перепитував чому ж я не написавпро все те саме так як оце розповів Я жмабуть хочу щоб хтось прочитав мою писанину і щоб вона не видалася йому замудрованою шарадою Не міг же я йому зізнатися що мені хочеться видатися розумнішим аніж я насправді єhellip

При зустрічі з Підпалим (нас познайомив Володимир Маняк) я аж розцвів одйого подяки за рецензію й од похвалимовлялечки переконливо й розумно Хоч іпідозрював я що ті слова ndash це загалом данина етикету (має ж автор якось подякувати за те що рецензент так розхвалив його) все ж було приємно почути таке Бовоно підносило тебе у своїх очах

Вже згодом працюючи в ldquoЛітературнійУкраїніrdquo я готував до друку не одну статтюпро Володимира Підпалого І до ювілеївйого і без ювілеїв (Я тоді відкрив у газетіспеціальну рубрику ldquoНезабутніrdquo де можнабуло публікувати матеріали про тих коговже немає без жодного інформаційногоприводу) Був приємно подивований тимщо про Підпалого охоче писали без будького примусу Це було ще одне потвердження його справді любили Загалом рідко те буває в конкурентному літературному середовищі Але з Підпалим це справдібув саме той варіант Певен що ніхто менів тому не заперечить

Вже недавно випадково наткнувся всвоїй бібліотеці на збірочки ПідпалогоПеречитуючи їх відчув ось вона атмосфера шістдесятих років Тодішні настроїдомінантні стилістичні прийоми панівнаритміка Ось наприклад вірш ldquoПальціrdquo

Ніч простягує свій рукавТвої пальці в мої кладеhellipЯ шукаючи їх тікавНаче вовк тіка від людейЯ рубав їх Зціляв І грів Я прохав Заклинав І клявЯ ловив їхній білий грімСам громами у них вцілявhellipБився ярмарок блискавицьЯк приречений бивсяhellip

АчейХтось у глупу ніч впаде ницьХтось не витрима ndash утечеВажко уявити такі рядки в поетів стар

шої літературної ґенерації Навіть римування (ldquoгрівгрімrdquo ldquoкладелюдейrdquo ldquoвідтактактrdquo ldquoврісгуманізмrdquo ldquoачейутечеrdquo)ndash це саме шістдесяті і тільки шістдесятіколи молоді поети мовби підхоплювалиодин в одного як вірус особливості такоїстилістики аж мовби ризиковану ndash з погляду старших ndash систему римування й розхитували загальноприйняту натоді структуру вірша

Палець в палець як в землю вріс ndashЗамагав ndash знемагав ndash відтакhellipДе вже в дідька тут гуманізмДе законна законність і тактhellipЧорна ніч сумна наче негрМовчки гасить очі ndash зіркиhellipНа тортури ведуть менеПrsquoять доріг твоєї руки Це його вірш із 1966го Я певен кожен

уважний читач поезії тих часів упізнає ndashякщо не автора ndash то саме часові координати його народження

Ще вірш котрий ndash це помітно відразуndash і складом і ладом із шістдесятих ldquoЛебедина пісняrdquo котру автор продатував тимже 1966м

Вітер човен між хвиль тримавІ ту мить ніхто не загледівЯк на озеро ізпід хмарНаче грудка впав чорний лебідьОмочив крило воронеЯк на весла наліг на лапиНе очима сипнув ndash вогнемМефістофельським як ШаляпінhellipБілий лебедю утікайВін до тебе рветься ndash не чалитьЦей красивий гордий оканьНевідомий і незвичайнийДесь він подругу загубивА твого він позбавить другаhellipБілий лебедю програно бійНедаремна твоя потугаhellipВже він шию тобі скубеВже лебідку твою відгонитьhellip

Чорний лебідь забив тебеБілий лебедюТи ndash червонийЗнову ж таки ndash час літературного на

родження вірша тут можна легко вирахувати за римуванням (ldquoтримавхмарrdquoldquoзагледівлебідьrdquo ldquoвороне вогнемrdquo ldquoлапиШаляпінrdquo ldquoутікайоканьrdquo ldquoчалитьнезвичайнийrdquo) Підпалий у цьому такийже зухвалий як скажімо Борис Нечердав якого бачимо ldquoпереболитьперепелицьrdquo ldquoпереліктареліrdquo ldquoЛоркаловкоrdquoldquoкачанкурчаrdquo ldquoкалатайлокалендарнаrdquoldquoзалежитьожеледицьrdquo ldquoекспансивнасинуrdquo ldquoчужійолжіrdquo ldquoпрекраснихпрокравсяrdquo

Було це понад десяток років томуМені зателефонувала Ніла Підпала

Вона зініціювала таку толоку кожен хтохоче підтримати цю справу робить пожертву для неї (слово честі вже забув скількисаме гривень) Замість оббивати порогибанків чи грошових мішків Ніла Андріївна вирішила звернутися до людей почастинавіть скромних статків які (дивно але цесправді так) охочіше відгукуються на такізаклики Хоч вони спроможні дати небагато але як мовиться з миру по нитціhellip

Не пригадую чи довго тривало збирання коштів для видання цієї книжки Й осьвона зrsquoявилася з таким розділом наприкінці ldquoДоброчинці ldquoЗолотих джмелівrdquo (таканазва книжки) Упорядниця її Ніла Підпала там пише ldquoВисловлюю глибоку і щируподяку всім учасникам сучасної української книжкової толоки ndash доброчинцямвидання книжки Володимира ПідпалогоldquoЗолоті джмеліrdquo

Була велелюдна презентація ldquoЗолотихджмелівrdquo у Музеї літератури Виявилосящо ця книга оприлюднена до 75річчя віддня народження поета Стільки добрихслів як було сказано на тому вечорі здається мені Підпалий не чув за своє недовге життя

Ніла подарувала всім учасникам книжкової толоки по примірникові ldquoЗолотихджмелівrdquo де наприкінці книги вміщенотих хто фінансово долучився до тієї справи

Це справді поліграфічно якісне видання Там зібрано не тільки все що Володимир написав І ndash не тільки поезії а й статті і навіть видавничі ndash ldquoзакритіrdquo ndash рецензіїта редвисновки Є цілий розділ статей іспогадів про нього Є його листи до ріднихі друзів

Від цієї незвичної книги лишаєтьсяособливе відчуття Бо ж думаєш не тількипро Володимира Підпалого Думаєш продолю українських поетів у радянській Україні Емоційно пронизливо звучать тамось ці невипадкові слова Івана Дзюби ldquoЗпоетами 60х років боролася не тільки невсипуща влада Неначе в мовчазному союзіз нею діяла і якась незрима мстива сила вличині підступної хвороби На самому злеті творчості урвалося життя Василя Симоненка Леоніда Кисельова Олексія Булигиhellip І Володимира Підпалого Трагічнасмерть молодого Поета завжди має і позаособистісне символічне значення Воназнаменує протистояння Добра і Зла Красиі Потворності Очі Володі Підпалого світилися совісністю й добротою Совісністю йприязною до Життя думкою світиться і його Слово Не виклик життю а вникання внього Це ndash не позиція а доля Це ndash сковородинське чого так бракує нам сьогодні в нашій суєтній засмиканості й чванькуватому суємудріюhelliprdquo

Здається все сказано І вже нема нічого посутнього додати

Порізному згадуються ті кого ми любили або кому симпатизували

Мені з памrsquoяті неоднораз поставав цейтендітний русявовусий жвавоокий і незмінно всміхнений поет який був найяскравішим уособленням життєлюбства Алесаме життя здається любило Володимиразначно менше аніж поет його

Не склалася в них взаємністьhellipІ це ndash справді несправедливоІ невиправно Але загалом ж справедливості в цьому

житті малувато

_______________________Анатолій Макаров Іван Зуб ndash літера

турні критики що тоді часто писали натеми поезії

10

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

На часіldquoТут на Пріорці донині живуть нащадки тих дітей

яким колись поет влаштував банкет мабуть якразна свято Преображенняrdquo

Надія НАУМОВАнаукова працівниця Музею історичного центру міста Києва

Ч и хто рахував скільки вжестворено біографій українського поета Тараса

Шевченка з 1882 року колизrsquoявилася перша Її автор був нетільки сучасником а й добримдругом поета який 20 років працював над своєю книгою збираючи спогади від близьких друзів ітих хто його знав МожливоМихайло Чалий у чомусь і помилився але то була перша спробаосмислити і життя і творчістьмитця Були й інші життєписиСеред авторів Олександр Кониський Павло Зайцев Марієтта Шагінян із її творомдисертацією ldquoТарас Шевченкоrdquo польський автор Єжи Єнджиєвич ізкнигою ldquoНочі українські або родовід геніяrdquo Ще був роман Оксани Іваненко ldquoТарасові шляхиrdquo

У 2020 р у видавництві ldquoДух ілітераrdquo вийшла книга СтаніславаРосовецького Сама її скромнопретензійна назва ldquoСучасна біографія Тараса Шевченкаrdquo викликає у читача сподівання на щосьнове досі невідоме Яка ж метацієї нової біографії що посталана тлі уже всього написаногоМоже зrsquoявилися якісь факти раніше не відомі шевченкознавцямчи змінилися наші погляди напоета його творчість значенняйого для вже незалежної України Чим збагатила книга нашізнання про поета Наразі варторадіти хіба з того приводу щопостать Шевченка не залишаєбайдужими літераторів які добрезнають що саме його імrsquoя на обкладинці уже приверне увагу

Роксолана Харчук заздритьчитачам які ldquoзануряться у чарівний світ шевченкової біографіїrdquo

Зрозуміло що життя поета іхудожника може бути прикладомне лише для українців Але ж було воно зовсім не чарівнимМожна звичайно зануритися успробу зробити Шевченка іldquoгульвісоюrdquo (слово винесене навіть у назву розділу ldquoБіглий відставний рядовийrdquo небезпечний дляобох столиць гульвіса і театральний критик Нижній Новгородrdquo)чи бісексуалом (аякже це дужесучасно) Але ж зовсім не ldquoбіглийrdquo і не ldquoгульвісаrdquo а щодо театрального критика то поет виступив у цій ролі лише один раз щобвисловити свою думку про груКатерини Піунової якій симпатизував і мав намір одружитисяЗабракне місця і слів щоб аргументовано відповісти на всі ці сучасні притягнені за вуха гіпотези такий собі ldquoфастфудrdquo забарвлений психологічними вишуканостями Кожна істина нас збагачує а часткова правда забарвлена натяками не додає нічогощоб зрозуміти якою людиноюнасправді був Шевченко Усе цена довгу розмову без впевненостіщо вона дійде до автора захищеного званнями і посадами якийзапросто звинуватить критиків унепрофесіоналізмі

Назви розділів подано в надтосучасному стилі Особливо епатажні заголовки як у бульварнихгазетах що викликають інтересобивателя чи читали цей ТарасШевченко виявляється був щетой гульвіса Наприклад назваостаннього розділу ldquoКласик усвинцевій труні як засіб національновизвольної та ліберальної агітаціїrdquo Сам Тарас би подивувавсятакому зразку канцелярськорадянської риторики Просто каль

кований вислів В І ЛенінаldquoКращої агітації і придумати неможнаhelliprdquo

Автор переповідає відоміфакти біографії які вже не разкоментувалися широко залучаючи цитати із Щоденника і повістей Шевченка

Чого варті роздуми автора пробажання Тараса накласти на себеруки ldquoюнацький потяг до ldquoТанатосуrdquo який підтверджуються виконаними Шевченком ще в доакадемічні роки композиціямина тему смерті як то ldquoСмертьСократаrdquo ldquoСмерть ВіргініїrdquoldquoСмерть Богдана Хмельницькогоrdquo ldquoНа цих малюнках історичнідіячі вмирають замість нього Тараса а він продовжує жити у бідноті та брудіhelliprdquo ndash комусь ця сентенція може видатись глибокоюале вона ж придумана Такі композиції виконували всі студенти(маємо на увазі відомі античні сюжети повrsquoязані зісмертю героя) це булаобовrsquoязкова програма Аось ldquoСмерть БогданаХмельницькогоrdquo у ТарасаШевченка ndash це щось інше він сприймав історичні події вже з точки зорусвого часу Не сама смертьйого цікавить а те що уцей момент вирішуваласядоля України

Далі пан Росовецькийприступає до коментування арешту і причинважкого покарання поетаі розвиває таку детективну історію про одруженняі розлучення Карла Брюллова з Емілією Тімм якане надається ні на прочитання ні на осмисленняТакий собі ШерлокХолмс який нарештіявив нам сучасний погляд Шевченко у поеміldquoСонrdquo висміяв царя бомстився за свого учителяБрюллова а цар своєючергою помстився Шевченкові Бідна Емілія Тіммhellip Вона (може й коханка імператора) ігадки не мала про свою роль у ційполітичній справі

Є у книзі мовні огріхи русизми (залишився в живих влюбливий лязгали повергали у відчай обрушився з критикою встали наякір потихеньку збігає що значить тут тікає) Є просто недолугіфрази як то ldquoНа початку її(йдеться про поему ldquoСонrdquo ) авторзмушує селянинаоповідача заявити що немає господа на небіrdquo абоldquoПоет намагався погодувати їїприхопленими на обід бубликамиале вона не могла вкусити баранкуrdquo (епізод про знайдену біля Золотих воріт дівчинку за спогадамиО АфанасьєваЧужбинського)Якщо звернутися до авторськогостилю при подачі окремих епізодів то сучасний популізм у ньомувідчувається навіть на рівні естетичного чуття Є помилки і у цитатах зокрема у пояснювальномутексті до офорта ldquoДари у Чигриніrdquo ldquoщоб схилить на свою сторонуБогданаhelliprdquo у Шевченка ndash ldquoщоб єднать Богданаrdquo ldquoскарбниця ndashскарбrdquo ldquoза винятком ndash опрічrdquo

Хочеться посперечатися із тезою ldquohellipпід впливом Гребінки Шевченко замислювався про місце яке

може посісти в літературі імперської Росіїrdquo І під впливом Гребінки не був і місця зовсім не збирався посідати А також дуже ldquoзаманливо і сучасноrdquo звучить вислів ldquo hellipпраця над повістями зумілавтримати поета від більшого пияцтваrdquo А як же олівцеві малюнки і сепії такі досконалі требамати тверду руку щоб малюватиПияцтву зокрема виділено багато сторінок Про самі повісті сказано ldquoВсі вони в жахливому мовному і стилістичному станіrdquo

Сумнівно щоб вірш ldquoНе женися на багатійrdquo написаний уЧернігові і записаний до альбомуО АфанасьєваЧужбинськогобув повrsquoязаний зі сватанням додоньки священника Кошиця Феодосії Якщо вже говорити про автографи ldquoЗаповітуrdquo (їх є чотири)то треба було б хоч приблизносказати про їх послідовність Чи

була у Шевченка вишита сорочкана засланні Чому це він не мігназвати свою подругу татарку Забаржаду ldquoпренепорочно молодоюrdquoА вже історія з ldquoгарненьким юнаком Колею Ісаєвимrdquo зі щічкамиякі ldquoще не знали бритвиrdquo не лізе нів які ворота На портреті бачимоу нього досить густі вуса Тут і Забаржада і Ісаєв і дружина ГернаСофія до якої платонічно закоханий у цього Ісаєва поет його йприревнував ndash усе сплуталось Інаслідки цього були фатальніhellipСправжній мексиканський серіал

Ледве не на кожній сторінцічитаємо ldquoміфrdquo ldquoміфологіяrdquo Розуміємо що автор спеціалізувався на цій ниві і хоче увести своїпізнання в цій царині у біографіюШевченка Яка міфологія Більшчи менш достовірні анекдотичасто розповідають про великихлюдей З приводу міфології згадується і одне імrsquoя ldquoНайдивовижніший міф належить Олесеві БузиніБузина був моїм студентом людиною помітноюhelliprdquo Прикро щоцей міф втілився у одіознійкнижці ldquoВурдалак Тарас Шевченкоrdquo

Найбільше автор задіює міфологію коментуючи олівцевий

малюнокавтопортрет на якомухудожник зобразив себе оголеним тут і гіматій і древньогрецький шолом і ldquoжіноподобний скіфrdquo(за Геродотом) ldquohellipдвостатевийДіоніс що крокує берегом Аральського моряrdquo а далі Борей і Стрибог Летючий корабель ndash є про щопомислити МистецтвознавецьДмитро Горбачов назвав цю композицію летючим Меркурієм щобіжить берегом моря Більш цікаво уявити собі як Тарасу вдалосьвиконати кількома начерками такий живий пейзаж і вписати себеу нього та ще й у русі До речі цеймалюнок має вигляд академічноїпостановки однієї з тих які бачимо в альбомі 1843 1845 рр Художник ніби зображує себе якнатурщика і з легким гуморомспоглядає на себе збоку

Міф чи ldquoміський фольклорrdquoпро мешкання Шевченка на Прі

орці на квартирі у Варвари Пашковської не даєспокою ще одному учневіСтаніслава РосовецькогоОбидва учитель і ученьзвинувачують журналістку дитячу письменницюсестру Варвари СтефаніюКрапівіну (псевдонім) убрехні Нащо це було їйробити А Михайло Чалий який увів ці спогадиу свою книгу ldquoЖизнь ипроизведения ТарасаШевченкоrdquo виходить тежбрехун Хто ж не знає щоЧалий інспектор ІІ Київської гімназії дружив ізІваном Сошенком який іпознайомив його з поетом влітку 1859 р У Чалого ldquoоселившись на Пріорці майже за містом поетблукав стогнами богоспасаємого града в одному ітому ж парусиновомупальтечкуhelliprdquo Цей полотняний костюм у якомуТараса сфотографувавІван Гудовський ниніекспонується у Літератур

номеморіальному будинкумузеїТараса Шевченка Так от пальтечко є і це правда а про Пріоркубіограф збрехав Чалий посилавна Пріорку студента Маркевичавіднести поетові надіслані з Петербурга гроші та й сам приходивдо Тараса коли організував йогозустріч із молоддю на Оболоні АОболонь ndash продовження Пріорки Як мантра повторюється упрофесора оцей ldquoміський фольклорrdquo Але ж фольклор з неба непадає у ньому завжди є первіснаправда Чомусь не створився вінні на Соломrsquoянці ні на Деміївціні на Кожумrsquoяках Тут на Пріорці донині живуть нащадки тихдітей яким колись поет влаштував банкет мабуть якраз на святоПреображення Тут на горі росте400літній дуб який невипадковоназивають ldquoТарасовимrdquo

У хаті де квартирував Шевченко не дві а чотири кімнатиЧи був хтось із тих науковців якізаперечують проживання там поета у тій ldquoХаті на Пріорціrdquo А осьПетро Жур їздив туди спеціальноі розмовляв з людьми які тодіжили у хаті на вулиці Вишгородській Чи знають науковці спогади про Шевченка пріорської бабусі записані письменником

Кузьмою Грибом Чи знають вони що ще у 1921 р прихожаниПокровської церкви на вулиціМостицькій порушували питання на церковній раді про відзначення будинку де жив поет Працівники музею теж записали спогади старожилів зокрема ЄвгеніїЛісовської батько якої знавШевченка коли був ще хлопчиком Всі ці спогади друкувалися уперіодиці а їх рукописи зберігаються у ldquoХаті на Пріорціrdquo БабусяЖеня з родини Лісовських прожила на вулиці Білицькій 104 роки і оповідала про свого батькаякий ще хлопчиком познайомився з Шевченком і про те як вонив родині щороку в день народження поета співали за столомldquoЛілеюrdquo

Хата справді ldquoне то панськане то мужицькаrdquo (на дві половини) яку чоловік зняв для своєїхворої на сухоти дружини Варвара Матвіївна жила тут зі своїмидівчатками як на дачі бо Пріорка була завжди дачною місцевістю Можна покритикувати статтю Крапівіної щось вона підзабула дещо прикрасила Спогадизаписані у 1862 р були надруковані лише у 1875 р на проханняМ Мікешина з яким їх авторкабула добре знайома Така пізняпублікація спричинена засланням її чоловіка Лободи з якимвона була разом і повернулася уПетербург лиш через довгий часГотуючи записи до друку чи могла вона зробити хронометражпроживання Шевченка у Києвіта й чи ставила собі таке завдання Зате такий хронометраж зробив О Боронь Але хто сказав щоШевченко жив у І Гудовського уІ Сошенка чи у О СенчилаСтефановського Він не міг і не хотівжити у жодного з них тому що тісамі мали проблеми і поет не хотів їх обтяжувати любив свободуі незалежність і волів заплатитичужим людям за квартиру А відсвого опікуна священника Юхима Ботвиновського Тарас простовтік через пару днів про що тойсам говорив отцю Феофану Лебединцеву

Помешкання Ботвиновськогона Георгіївському провулку і є тодішня єдина напівофіційна київська адреса Православний священник взяв на себе відповідальність за нього тим більш що бувдобре знайомий з генералгубернатором До Гудовського поетприходив призначивши зустрічЛебединцеву в центрі міста У тійхаті на околиці міста йому булозатишно Спогади простолюдинівпро Шевченка записані В Беренштамом ndash це спогади жителівКуренівки яка є продовженнямПріорки У спогадах ідеться щоТарас приходив на свята пан Росовецький питає які тоді святабули А свята у цей період були ndashМаковія і Спаса Не йшов би вінndash ні з того ні з сього ndash з центруміста на Куренівку СтефаніяКрапівіна не говорить про те щоТарас Шевченко щось писав чималював А він справді у ті дватижні перебування у Києві не писав і не малював

Не можна обійти інтерпретацію перепоховання поета і ролі уньому Григорія Честахівськогоякого Росовецький характеризує

Нова а головне ndash дуже сучасна біографія Тараса Шевченка

11

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

На часіldquohellipШевченко належить не лише Україні ndash всьомулюдству хоч кожне його слово ndash про Українуrdquo

так ldquohellipлюдина позбавлена смакунахабна аморальна Честахівський привернув увагу Шевченказадушевним виконанням українських пісень і залишався в йогооточенні хіба що через свою самовідданістьrdquo Нахабний аморальний але самовідданий Не такий уже Шевченко був наївнийщоб не розпізнати негідну людину яку знав ще до заслання Вжезовсім незрозумілим є звинувачення Честахівського у тому щовін хотів ldquoзасунутиrdquo могилу Шевченка десь подалі щоб вона буланедоступна відвідувачам Що замаячня А як же Шевченків ldquoЗаповітrdquo ldquoЩоб лани широкополі іДніпро і кручі було видноhelliprdquo Відомо що і хату хотів побудувати уПекарях над Дніпром поблизуКанева про це писав Варфоломію Шевченкові А список Честахівського у якому передані зіслів поета оповіді про ті малюнки які були у майстерні Ним користувалися і користуються донині всі шевченкознавці А самійого власні малюнки які за висловом автора книги він ldquoніякийхудожникrdquo виконав впродовжшляху тіла поета в Україну і якістали документами цієї подорожі як і листи адресовані Петербурзькій громаді Збираючи селян щоб насипати високу могилу він передбачив її майбутнє іте що вона стане місцем паломництва

Наукова працівниця Канівського заповідника ldquoТарасовамогилаrdquo Зінаїда ТарханБереза укнизі ldquoСвятиняrdquo детально описала всі моменти історії перепоховання і Честахівському присвятила багато гарних слів У ІІ гімназії під головуванням М Чалого у травні 1861 р відбулося зібрання де остаточно вирішилиспорядити домовину у дорогупароплавом по Дніпру до Канева Ця акція потребувала попередніх узгоджень щодо відспівування в Києві та Каневі з владою а також вирішення питанняіз землею Цікаво що скажуть натакі вислови щодо Честахівського працівники Канівського заповідника чи ті люди (тисячі) відомі і невідомі які піднімаютьсяна Тарасову гору А як же Лисенко з його хором Микола Федотович Біляшівський який возивна пароплаві екскурсії до Канева При всій нібито науковостінова ldquoсучасна біографіяrdquo зовсімне нова завуальовано залучаєколишню радянську риторикуще й претендує на якийсь психоаналіз

Нарешті епілог ldquoЗамість післямовиrdquo який має назву ldquoЧомуми ще полюбимо Шевченкаrdquo Автор книги захоплюється ldquoколосальною працездатністю Шевченкаrdquo звертається до ностальгійних спогадів про своє навчання в Академії і особливо поціновує його як творця ldquoвеличезногомасиву образотворчих артефактівrdquo і ldquoневтомного виробника сотень якісних літературних текстівrdquo Але чи за це ми його любимо Зрозуміло генія повністю неможна збагнути за його біографією Над усім його приватнимжиттям стоїть творчість Кожнадумаюча людина має право робити свої припущення та й читачмає право на свою думку

Проживши 47 років він реалізував себе як поет художникгромадянин заповнив собоюдва століття створив не ldquoміфУкраїниrdquo а явив світові своюреальну Україну яку любив понад усе

Наталя ГУМНИЦЬКА Львів

І мене в сімrsquoї великійВ сімrsquoї вольній новійНе забудьте помrsquoянутиНезлим тихим словом

(Із ldquoЗаповітуrdquo Тараса Шевченка)

Ці рядки програмного віршанашого геніального поета націєтворця знайшли свою реалізаціюне лише на материковій Україніа й у глобальному українськомупросторі який охоплює пrsquoятьконтинентів і близько 50 країнсвіту Популярність Тараса Шевченка у світі можемо порівнятихіба що з популярністю ВільямаШекспіра хоча долі та можливості поширення творчої спадщини кожного з цих геніїв різняться кардинально

Цей короткий виклад присвячено лише дещиці вдячних шевченкознавців Розпочнемо з поширення віршової захалявноїкнижечки ldquoКобзарrdquo яка маламогутню магічну дію Вона розбудила заколисану забиту імперськими утисками колись могутню українську націю Історія світової літератури дотепер не знаєтакого революційного впливурідного слова Хіба що великийДанте

Саме цим можна пояснитимасовий переклад ldquoКобзаряrdquo понад 150 мовами світу В Українінад виданням ldquoКобзаряrdquo працювали і працюють багато видавництв Одначе варто звернутиувагу на публікацію цієї української Біблії у Львівському видавництві ldquoАпріоріrdquo Юрія Николишина у 2020 році Видане на текстовому матеріалі з репринтногопразького видання ldquoКобзаряrdquo1941 року вирізняється насамперед ретельно підібраним ілюстративним матеріалом і втілює задумТараса Шевченка про альбомldquoЖивописна Українаrdquo і другийldquoКобзарrdquo до якого встиг написати передмову Задум за бракомчасу і фінансів Шевченко невстиг здійснити

Книга містить полотна найвизначніших художників з усієїУкраїни (і не лише) серед якихТарас Шевченко Василь Штернберг Опанас Сластіон Ілля Рєпін Архип Куїнджі Сергій Васильківський Володимир Орловський Микола СамокишМикола Пимоненко Теофіл Копистинський Олена КульчицькаІван Труш Фотій КрасицькийІван Айвазовський КостянтинТрутовський Корнило Устиянович Осип Курилас Микола Мурашко Упорядники вдалися самедо празького видання бо вонона думку шевченкознавця зі Словаччини академіка НАНУ Миколи Мушинки є найменш цензурованим через те що виданокоштом української еміграціїПередмову до цієї унікальноїкниги написав знаний шевченкознавець Євген Сверстюк підсимволічною назвою ldquoЗоря надукраїнським вертепомrdquo у якійроздумує над покликаннямпризначенням і національнимфатумом появи найбільшого інайзагадковішого генія нашогонароду

До постаті Тараса Шевченказверталося багато літературознавців минулого і сьогоденнязокрема Валерій Шевчук ІванДзюба Григорій Клочек ЄвгенСверстюк Оксана ЗабужкоЮрій Барабаш ВолодимирМельниченко Дмитро Наливайко Василь Пахаренкоhellip Когортусучасних талановитих шевченкознавців доповнює особистістьЛеоніда Ушкалова який нещодавно у розквіті творчих сил покинув земне життя Його глибокий шевченкознавчий доробоквключає такі монографічні дослідження ldquoТарас ШевченкоrdquoldquoМоя шевченківська енциклопедія із досвіду самопізнанняrdquoldquoСковорода Шевченко фемінізмhelliprdquo ldquoШевченко від А до ЯrdquoНа особливу увагу заслуговуєldquoМоя шевченківська енциклопедія із досвіду самопізнанняrdquo якамістить близько 300 невеликихесеїв про світ ідей та образів Тараса Шевченка ndash поета художникамислителя музиканта Авторрозглядає постать Шевченка вконтексті української та світовоїкультури підкреслюючи йогоуніверсалізм за висловом Сковороди ldquoвсенавсеrdquo (так понашому філософ перекладав з латиніслово universum)

Леонід Ушкалов трактує своюенциклопедію як ldquoабетку світуrdquoТараса Шевченка з якої постаєобраз людяної особистості Геніяякий живе і творить у тому самому ldquoлісі речейrdquo що й звичайналюдина У передмові автор наголошує на світовому визнанніШевченка через риторичне запитання Джона Стейнбека ldquoЧиможна вплести ще якісь слова увінок Шевченкової слави ndash слави яку беззаперечно визнає весьсвіт ndash Той хто шукає плодівлюдської діяльності що житимуть вічно може знайти їх уШевченкаrdquo Підтвердженням цихслів американського письменника є мільйонні тиражі творів нашого поета у багатьох країнах світу різними мовами а також рекордною кількістю памrsquoятниківнашому Кобзареві яких за твердженням шевченкознавця Руслана Теліпського налічується понад 1400 Його проєкт ldquoМонументальна Шевченкіанаrdquo вражаєдослідницькою послідовністю іпрецизійністю Прискіпливийшевченкознавець упродовж двадцяти років побував і зафіксувавпостаменти Тарасові Шевченкуне лише в Україні а й у всьомусвіті Його ґрунтовні лекційнішевченкознавчі виступи і виставки знайшли широке визнання серед поціновувачів українськогослова у світі

До вінка Шевченківської слави доклалися також художникита музиканти Серед художньоїШевченкіани варто назвати доробок художникаграфіка лавреатаНаціональної премії ім Т Г Шевченка Євгена Безніска якийскладає понад 300 пастельних полотен на тему ldquoКобзаряrdquo Особ

ливою художньою силою відзначаються ілюстрації художника допоеми ldquoГайдамакиrdquo ЄвгеновіБезніску вдалося глибоко проникнути у сенси творчості Кобзаря поєднати класичний і модерний підходи в художній інтерпретації поетичної спадщини поета

За різними даними дослідників музична Шевченкіана перевищує дві тисячі різножанровихтворів монументальні кантатиораторії опери симфонічні поеми балети солоспіви хоровітвори малих і розгорнутих формінструментальні твори Проте вагому частину серед них посідаютьвокальнохорові твори основоюяких є ldquoМузика до ldquoКобзаряrdquoМиколи Лисенка яка нараховуємайже сто творів різних жанрівЦікавим є факт що музичнаШевченкіана нашого творця національної класичної музикирозпочалася із музики до ldquoЗаповітуrdquo Тараса Шевченка на замовлення Львівського музичного товариства Одночасно (1868)зrsquoявилася музична інтерпретаціяldquoЗаповітуrdquo галицького композитора Михайла Вербицького Згодом у 1870 році полтавчанинГордій Гладкий створив мелодіюldquoЗаповітуrdquo яка сподобалася Миколі Лисенку і до сьогодні лунає в

усіх куточках світу Відомо понад60 музичних варіантів ldquoЗаповітуrdquo серед яких хорові обробкиЯкова Степового Кирила Стеценка Порфирія ДемуцькогоОлександра Кошиця а також музичні твори великих форм Василя Барвінського СтаніславаЛюдкевича Бориса Лятошинського Рейнгольда Глієра Причиною такої популярності віршівТараса Шевченка серед композиторів і виконавців є не лише їхняблизькість до народної пісеннопоетичної творчості а на думкуЄвгена Маланюка творчість поета являє собою ldquoорганічний згусток нашої нації аж до майже повної герметичності для не українцяrdquo Тому музична Шевченкіанаслугує мистецьким містком дорозуміння сутності універсальних ідей Шевченка у світовійкультурі На відміну від надзвичайної популярності пісеннихтворів музичні твори великихформ виконуються сьогодні рід

ко серед них опери ldquoТарас Шевченкоrdquo Г Майбороди ldquoКатеринаrdquo М Аркаса ldquoНаймичкаrdquo М Вериківського ldquoНазар СтодоляrdquoК Данькевича а також балетldquoЛілеяrdquo К Данькевича Вартозгадати і про сюїту Бориса Лятошинського до кінофільму ldquoТарасШевченкоrdquo Творчість поета надихала й класиків російської музики зокрема М МусоргськогоП Чайковського С Рахманінова

Вершинним вкладом у вінокпошанування поетичного словаШевченка є унікальне чотиритомне видання ldquoКонкорданціїтворів Тараса Шевченкаrdquo якевийшло у 2001 році у ВидавництвіКанадського інституту українських студій (КІУС) спільно з Науковим товариством ім Т Шевченка (НТШ) в Америці обсягомпонад 3200 сторінок Текст Конкорданції підготовлений у співавторстві професором ОлегомІльницьким і доктором ЮріємГавришем співробітниками Альбертського університету у рамкахПрограми української мови та літератури за підтримки федерального уряду Канади Цей особливий тип словника є повним азбучним покажчиком усіх слів яківживаються в україномовних іросійськомовних віршах і поемахШевченка із зазначенням не лише місця їх знаходження а й точного контексту речення де вонивиринають Всього авторами зафіксовано 18401 лексичну одиницю і подано 83731 випадок їхнього вживання Опрацюванняздійснено з використанням компrsquoютерних програм проте самсловник доступний лише у паперовому варіанті На сьогодніелектронні варіанти такого типусловника отримала творча спадщина В Шекспіра Дж ДжойсаФ Достоєвського і Г Сковородив опрацюванні науковців Альбертського університету й Харківського національного університету ім Г Сковороди До пошанування творчого генія ТарасаШевченка поза всяким сумнівомналежить ціла низка академічнихвидань Інституту літератури НАНУкраїни під проводом академікаМиколи Жулинського та цілогогрона науковців насампередСергія Гальченка

Завершити цей вельми короткий огляд вдячної Шевченкіанислід дивовижним монографічнимвиданням малярської спадщиниШевченкахудожника у надзвичайно глибокому опрацюваннізакоханого у художню творчістьПророка мистецтвознавця й неперевершеного лектора Володимира Овсійчука Його ldquoМистецька спадщина Тараса Шевченка уконтексті європейської художньої культуриrdquo ndash високомистецький зразок представлення малярської величі Кобзаря в усій йогоповноті осмисленні історичноїпамrsquoяті народу та визначенні національної ідеології й національної свободи Особливе місце умонографії належить величномузадуму Шевченкаромантикапідготувати альбом ldquoЖивописнаУкраїнаrdquo який на жаль так і невдалося реалізувати в силу фінансових труднощів і браку часу Алешість офортів із цієї серії вдалосявидати а два краєвиди ndash ldquoВидубецький монастирrdquo і ldquoУ Києвіrdquo ndashстали альфа і омегою усієї серії Звдячністю слід згадати про видання альбому офортів ldquoЖивописна Українаrdquo громадським іполітичним діячем Миколою Томенком Насправді за висловомІвана Дзюби ldquohellipШевченко належить не лише Україні ndash всьомулюдству хоч кожне його слово ndashпро Українуrdquo

Дещо з вдячної Шевченкіани

12

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Доля на тлі історіїldquoЙого енциклопедичних знань життєвого досвіду йоповідань могло вистачити не на одне життя не на

одну книгуrdquo

Богдан ДЯЧИШИН лавреат премії ім Івана Огієнка доктор філософії

Н ещодавно потрапила мені до рук досить обrsquoємнакнига ldquoЛітаючий Амба

садор Теодозій Старак особистість Статті інтервrsquoю документи матеріали виступи спогадиrdquoЧитаю ldquoПроголошення незалежності У кого в ті хвилини не розривалося серце від гордості Хтоне плакав тоді від радостіrdquo Зроблене людиною добро повік живене щезає а записується на скрижалях вічної памrsquoяті єдиного живого Бога Памrsquoять ndash основа нашого розуму вона формує всезагальну свідомість націю бо минуле не має права на забуття тим більше колийдеться про людинудля якої ldquoнайвищимидуховними ідеаламибули Бог і Українаrdquo

На могилі Старакавикарбовані слова зФранкових ldquoКаменярівrdquo ldquoТа слави людської зовсім ми не бажалиhelliprdquo Це правда непрагнули не думалипро неїhellip Але ж намнинішнім українцямсьогодні (як і колись)неймовірно навіть катастрофічно бракує історичної памrsquoяті щобдозріти як велична нація з багатою історичною та культурноюспадщиною Мусимоповсякчас бути вдячними й памrsquoятати протих хто поклав своєздоровrsquoя і життя на вівтар боротьби за незалежну Україну

Каменярі сини багатостраждальної МатеріУкраїни Зпоміжних Теодозій Старак (12081931 ndash1101999) ndash посол України в Республіці Польща який організував там перше дипломатичнепредставництво новопосталоїдержави значною мірою за власні кошти Звідси й прізвиськоldquoЛітаючий Амбасадорrdquo (на тойчас не мав навіть особистого водія) Саме про таких як він говорив свого часу Євген СверстюкldquoЦе люди які поставили себена сторожі слова честі гідностіrdquoА Ян Ольшевський премrsquoєрміністр першого некомуністичногоуряду РП відгукнувся на передчасну смерть Теодозія Старакалистомспогадом ldquoПотиск йогорукиrdquo який передав через українське посольство у Варшаві удові дипломата Любові Горбенкокоханій дружині яка завжди булапоряд порадниці й помічниціНаведу фрагмент із цього спогадувидатного польського політикаldquoНіколи не забуду зустрічі з Ниму Королівському замку в січні1992 року коли як премrsquoєр поруч із Президентом РеспублікиПольща я приймав новорічніпривітання від представниківдипломатичного корпусу То буланаша перша зустріч офіційногохарактеру (на той час польськийпремrsquoєр прихистив Українське Посольство буквально під своїм дахом і зустрічався з паном Стараком майже щоденно ndash Б Д) Мені в памrsquoять запали Його словаколи Він міцно потискаючи моюруку промовив ldquoПане премrsquoєре

Я надзвичайно свідомий історичного значення цього моменту коли вперше в королівській садибіде польські монархи приймалипосланців українського Козацтва представник нарешті Незалежної України може передатинайвищим представникам Республіки Польща побажання успіхів у розвитку їхньої держави ndash якрівний рівним і вільний вільнимІ хай так буде довікуrdquo Несподівано я зауважив на обличчі цьогозавжди неймовірно стриманого іврівноваженого у своїх емоціяхдипломата сльози і мені самомуякийсь клубок підступив до горла Звістку про Його передчаснусмерть я сприйняв із почуттямвеличезної особистої і всезагаль

ної втрати Він був політиком ілюдиною яких сьогодні в ХХІстолітті будуть дуже потребуватиУкраїна Польща та Європаrdquo

Важко подумки повертатися вті часи але маємо великийобовrsquoязок бути вдячними зумітипередати історичну памrsquoятьприйдешнім поколінням прозвитягу борців за незалежну Україну Дмитро Онуфрійчук з ІваноФранківщини (колишній сталінський політвrsquoязень табірнийтовариш Старака) який кількамісяців не дожив до святого ДняНезалежності останнім своїмподихом звернувся до друзів якістояли в його узголовrsquoї ldquoХлопцічи буде Українаrdquo Серед тихldquoхлопцівrdquo був і Теодозій Старакякого його товариші слушно вважали наріжним каменем свогокола

hellipМежибрідь ndash чарівна місцина над Сяном на Лемківщині яка12 серпня 1931 року подарувалаУкраїні ТеодозіяЯрослава Йогобатько не виходив із польськихвrsquoязниць (стаття ndash ldquoукраїнецьrdquo)Теодозій був надзвичайно обдарованою і працьовитою дитиноюОсінь 1939 року Мама зі старшим братом Теодозія опинилисяна совєтській території невдовзітоварняком їх відправили в Казахстан Восьмирічний Теодозійзалишився з батьком у Сяноку напольській території

Боляче на серці коли читаєшпро знущання над українцями збоку радянської німецької іпольської репресивних машинвлади Попри все Теодозій 1942

року витримавши надскладнийконкурс був зарахований доДрогобицької гімназії Післяldquoзвільненняrdquo Сянока в 1944 роцібатько Теодозія вкотре опиняється в польській тюрмі Далі карколомні події подаю в хронологічному порядку у березні 1945 рокубатько з сином опиняються уЛьвові (Договір між СРСР іПольщею про обмін населенням) 1946 року амністували Марію Старак яка повертається досімrsquoї 1947 року заарештовуютьбатька Теодозія (Василеві Стараку дивом пощастило втекти зіСтрийської тюрми НКВД зфальшивим посвідченням пішкиперейти радянськопольськийкордон і оселитися у Вроцлаві) 6

листопада 1949 року арештовують Теодозія (Карлагтабір ldquoПєсчанийrdquo) 1955 рікndash звільнення з табору й повернення до Львова (вулЩорса 10 кв 4 [нині Русових] ndash цю адресу знала всяКараганда)

У 1956 році Теодозійвступив на словrsquoянське відділення Франкового університету (серед однокурсників молодших за віком були Мирослав Тимочко Ірина Стасів Ігор КалинецьІван Сльозко Євген Осєчкін Микола СтаровойтБогдан Завадка) 1965 рік ndashсуд над Михайлом Горинемз яким товаришували (їхнімогили сьогодні поруч) Теодозієві запропонували написати заяву на звільнення ldquoзавласним бажаннямrdquo (працював у Франковому університеті на посаді завідувачакабінету фонетики української мови)

Безробіття ldquoНарештівирішив Теодозій піти в КГБldquoАбо дозвольте мені працюватиабо посадіть мене якщо я ворог утюрмуrdquordquo Дозволили Викладавросійську мову (пізніше українську) в школах Пустомитівськогорайону на Львівщині

З 1971 року ndash редактор підручників для шкіл УРСР з польською мовою навчання видавництва ldquoРадянська школаrdquo(Львівська філія) де пропрацював майже 20 років

1989 рік ndash учасник Установчого зrsquoїзду Народного Руху України

1991 рік ndash вирушає до Варшави як посол Уряду України в Республіці Польща ldquo200 доларів да

ли київські свати Теодозія вониж роздобули для нього пристойного фетрового капелюха і плащаз класичного англійського драпуrdquo З обкомівського гаража першому дипломатові незалежноїУкраїни виділили ldquoМосквичаrdquoбез водія Більшменш пристойний костюм зі ldquoскладу на Зеленійrdquo допоміг ldquoорганізуватиrdquo Володимир Парубій тодішній заступник голови Львівської міськоїради

Праця в Польщі та інші подіїжиття Теодозія Старака ndash це велика книга яку можливо колисьнапишуть вдячні нащадки

Операцію на горлі йому зробили 25 жовтня 1993 року у Варшавській медичній академії іменіС Банаха а помер від гепатитуС Любов Горбенко пригадує ldquoтакий собі Пєтя Кілімнік землячок із Черкащини кагебіст совєтського а потім російського Посольства його помешкання намldquoдбайливоrdquo підсунули на першихпорах у Варшаві в 1991 році Наприйомі в російському Посольстві у червні 1992 року він ldquoпоземляцькиrdquo довірливо порадив меніldquoСкажите своєму мужу што еластічним надо бить еластічнимВот смотрітє ndash бєлорусиhelliprdquordquo

А що ж Україна ldquoЗа кількамісяців до смерті Теодозій Старакосмілився публічно сказати своїмколишнім однодумцям про їхнєпристосуванство хворобливу амбіційність і конформізмrdquo

З розділу спогадів про Теодозія Старака ldquoІ юрби вчинківзrsquoєднаних у світліrdquo зацитую лишепару фрагментів ldquoСтворивши

Українське Посольство в Польщі він неперевершений знавецьпольських реалій тонкий і виважений політик і дипломат (вроджений) справжній патріотнаціоналіст свідомо і вперто витіснявся колишніми радянськими дипломатамикомпартійцями ndash і це зприкрістю спостерігали українські і польські політики

Теодозій завжди був авторитетом для мене як згодом близьким товаришемавторитетом улаґері став Іван СвітличнийЩось спільне мали вони ndash ценасамперед доброта добродушність і почуття гумору Відчувшиогіршення від зустрічі з однокурсниками після мого повернення ізСибіру до Львова я всетаки пішов до нього у видавництво ldquoРадянська школаrdquo Доцик вислухавмою скаргу лагідно усміхнувсяldquoЯ чекав щоб ти прийшов до ме-неrdquo ndash сказав Тепер я вже не маюдо кого йтиrdquo (Ігор КалинецьldquoУсмішка приятеля замолодуrdquo)ldquoПисати про Теодозія Старака вминулому часі не хочеться і якосьдивно Його енциклопедичнихзнань життєвого досвіду й оповідань могло вистачити не на однежиття не на одну книгу однакдоля розпорядилася поіншомуrdquo(Андрій Дещиця ldquoБезперервнийзвrsquoязокrdquo) Цей звrsquoязок промовляєдухом правди з небес бо ж Теодозій Старак зорить на нас енергієюлюбові і боротьби даруючи віру вперемогу

1 жовтня 1999 року ТеодозійСтарак відпустив руку коханоїдружини і відійшов за межу

P S ldquoЩо побажав би намукраїнцям сьогодні незабутнійЯн Ольшевський ndash Не сумніваюся що Він (так само як і Теодозій Старак) сказав би ldquoВи не повинні здаватисяrdquo Чуєте Ми немаємо права навіть на втому Якможна втомитися боронити своюєвропейськість свою ідентичність і сутність Памrsquoятаймо нанас дивиться нині весь світ І навесь цей світ гуде наш безсмертний Майдан ldquoСвобода і гідністьndash понад усеrdquo Слава Україні Вічна слава її вірним синам та її мужнім і щирим друзямrdquo (Любов Горбенко ldquoОльшевський НайдерСтарак і Майданrdquo ndash Дзвін 4(894) 2019)

Мабуть тепер не лише менідоводиться думати ldquoА до кого підемо ми до кого піде дружинаТеодозія якщо мужніх і щирихнемає поряд якщо їх все менше іменшеrdquo

Світлій памrsquoяті Теодозія СтаракаlaquoТа слави людської зовсім ми не бажалиhellipraquo

13

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

НезабутніldquoБідою України є те що в нас при кермі ніколи небули націоналісти які б посправжньому любилисвій народ свою країнуrdquo

Георгій ФІЛІПЧУК

Д ля мене він був романтиком наділеним різнобічними інтересами і вродже

ними здібностями набутимичеснотами що часто ldquoзаходивrdquo заобрій реальних можливостейСправді його універсальна життєдіяльність позбавлена збайдужілості емоційна реакція на український світ товариська приязньі здатність обrsquoєднувати людейнавколо ідей що містили в собізначимість суспільної а не приватної справи завжди викликалисимпатію і повагу стаючи прикладом для наслідування

Державна політична громадська праця не сприймалася нимяк формальна справа розвага чисебелюбство а радше ndash моральний обовrsquoязок випробовуванняіспит на громадянськість Можливо саме така сприйнятністьсвоєї життєвої місії в різних сферах формували його вольові якості стійкість характеру безкомпромісність стосовно українськихпитань демонструючи ldquoсобіrdquoсімrsquoї суспільству якості борця ітворця коли справа торкаласядержавотворчих ідеалів української церкви національного поступу Налаштований на змагальність і творення він не переставав прагнути фізично й етично самоудосконалюватися розуміючищо сильні мають бути сильнішими хоробрі ndash хоробрішими мудрі ndash мудрішими Його світоглядність утверджувалася на розумінні що лезо меча гострішає лишезавдяки безперервному заточенню

Він безперестану трудивсянад собою долаючи перепони йсумніви часто відмовляючись відбагатьох звабливих речей непроявляючи жалю до себе У поставі Анатолія самовиховання дійшло такого стану що перетворилося для нього в найбільш продуктивну університетську інституцію роблячи його більш знаючим політично моральнішимШляхетна мета ствердження української ідеї знаходилася на високому щаблі в ієрархії громадянських цінностей чутливо реагуючи на суспільні справи беручиучасть у вшануванні знакових загальнонаціональних подій починаючи з козацької Хортиці Холму (резиденції короля Данила Галицького) Хуста (Карпатська Україна) чи Кіцманя (малої батьківщини Володимира Івасюка) і підтримки єдиної української газетив Криму ndash ldquoКримської світлиціrdquo

Багато років він впроваджував програми ldquoЄврокарпатськаініціативаrdquo ldquoКарпатський простірrdquo духовномистецького проєкту ldquoВіруюrdquo за участю українських музикантів світового рівняініціював відновлення Успенського собору ХІІ ст у Крилосі якпередумови обrsquoєднання в єдинусоборну українську Церкву організував благодійний фонд ldquoУкраїна Інкоґнітаrdquo облаштував садибу Святого Миколая Будучипрекрасним спортсменом проводив турніри для молоді Меніподобалася його спортивназлість особливо коли змаганнямістили політичний підтекст1998 року в Маріуполі коли парламентська збірна України з футболу ldquoпобилаrdquo російську (41)Анатолій висловився дуже метафорично ndash тепер маємо моральнеправо ldquoчіпляти бутси на гвіздокrdquoУ тій грі він був одним з найкращих доводячи що ldquoмоскалівrdquoтреба перемагати завжди і скрізь

Хоча рамки його інтересів виходили за межі усталених поглядів і звичок проте чітко прослідковувалися ті пріоритети які слугували йому життєвими дорого

вказами Насамперед такою цінністю для нього була державність Україна Він сповідувавШевченків заклик ndash ldquoНема насвіті України Немає другогоДніпраrdquo трансформуючи Словопоета на реальності сучасного українського життя Суголосною іблизькою йому була державницька ідеологія Народного Руху організацій національнопатріотичного спрямування Уся багатогранна діяльність живильнаенергія громадські ініціативиldquoМатвіяrdquo (так звався потовариськи) спрямовувалися в річище державотворення У ньомудоволі природно поєднувалисямрія ідеали світовідчуття словота чин національний інтересУмів рафінувати та виокремлювати приватне і загальне відокремлювати особливо в політичномусередовищі зерна від полови ненамагався кидати слова на вітерне говорити безпідставно безвідповідально

У гострих дискусіях щодо національної політики державноїмови історії церкви літературикультури національної памrsquoяті ітрадиції він переконливо і часомдуже емоційно доводив значимість цих вічно сакральних вартостей для нинішніх і майбутніхпоколінь українців збереження ізміцнення української ідентичності безпеки Держави Середбагатьох притаманних йому характеристик варто виокремитипередусім образ людинидержавника громадянинадержавника

У його поставі не було декоруі тих місцевих хиб (за ІваномФранком) за якими ldquoбрак самокритикиrdquo ldquoпарадування європейськими формамиrdquo домінування ldquoголосного фразеологічного та в більшій частині нещирого бо ділами непотертого патріотизмуrdquo Етика Каменяра як ldquoжива критична праця думок і готовності подати свій голос у загальній справіrdquo стала для нього найбільш життєдайною вартістю Активною позицією він унеможливлював девальвацію державницьких цінностей нетерпимо ставився до удаваних захисниківldquoправ людиниrdquo доморощенихldquoгромадян світуrdquo зліплених з українофобства байдужості і вигідництва колаборантів запопадників перед чужинством що ldquoмоляться чужим богам чужою мо

воюrdquo Він пропікав Україною(словами Миколи Вінграновського) ldquoкожну душу груди і чолоrdquo

Він безупинно торував найвіддаленіші куточки рідної земліісторичні місця просвітлював українську душу відкриваючи сторінки славних звитяг відновлюючи памrsquoять і правду честь і гідність українства З 1999го здійснював експедиції по гетьманських столицях України під гаслом ldquoДо джерел державностіrdquoТисячокілометрові просвітницькімаршрути до Батурина Конотопа Чигирина Канева Трахтамиріва Переяслава Ніжина Камrsquoяної Могили Хортиці Хуста Хотина КамrsquoянцяПодільськогоХерсонесу та інших памrsquoяток України спрямовувалися для вирішення найголовнішого ndash виховання національної свідомості

Особливо неприйнятною була вада малоросійства оскількивважав це явище загрозою Українській державі що проявляєтьсяу байдужому негативному ставленні до українських національнодержавницьких традицій тапрагнень у підтримці ідеологіїldquoрусского міраrdquo (донині не забороненої в Україні) з його політичною культурною мовною церковною експансією У ліквідаціїрудиментів малоросійства якldquoхвороби бездержавностіrdquo і руйнівника національної душі полягала його життєва ціль Характерспротиву чужинцям (незалежновід походження і географії) містився для нього не в тому що вони ldquoіншіrdquo а передусім в тому щовони є зайди експлуататоривизискувачі українського народуякий стане нарешті господаремрідної землі коли ldquoВ своїй хатісвоя й правда І сила і воляrdquo

Пригадую день святих Петра іПавла 2004 року коли після освячення святійшим Патріархом у Володимирському соборі вирушили узагальноукраїнську культурнопросвітницьку (політичну) експедицію ldquoСоборна Україна2004rdquo напідтримку Віктора Ющенка в президентських виборах

Маю визнати що та кампанія як і пізніша трьохмісячна робота з Анатолієм у Харківськійобласті були для мене кращимиполітичними сторінками Вониасоціювалися із справжнім ldquoходінням у народrdquo який тоді гостронуртував Шевченковим питан

ням ldquoКоли ми діждемося Вашинг-тона з новим і праведним закономrdquo У ті часи в праведне слово іморальний обовrsquoязок насамперед влади люди як і ми з Анатолієм продовжували ще віритисподіваючись що ldquoдіждемось-таки колисьrdquo

Особистість Анатолія характеризувалася чітко вираженоюукраїноцентричністю незалежновід обставин суспільної конrsquoюнктури Будучи очільником політради партії Трудовий Конгрес України Народнодемократичноїпартії Української народної партії ldquoСоборrdquo членом ради ldquoГромадської ініціативи ldquoФорум національного порятункуrdquo представником Громадянського комітетузахисту Конституції ldquoУкраїна безКучмиrdquo чи народним депутатомУкраїни шести скликань він постійно відшуковував політичну лінію національних інтересів

Памrsquoятаю зустрічі з президентом України 1996 року коли він(як голова Вінницької облдержадміністрації) рішуче обстоював ідею прийняття Конституції1998 рік коли Леонід Кучма назакритій нараді голів облдержадміністрацій поставив недвозначне запитання ldquoХто здатен із васвигравати вибори до ВерховноїРадиrdquo Було піднято лише чотири руки (голови ЖитомирськоїВінницької Полтавської і Чернівецької областей) а виборчі перегони на мажоритарних округахвдалося виграти лише Анатолію імені Згадую також наші відвертітовариські розмови на політичному ґрунті які ми проводилипоза увагою ldquoдобрих друзівrdquo наузбіччі дороги між Києвом і Житомиром Завжди сміливий і цілеспрямований у поглядах непоступливий у протистоянніМені завжди імпонувала його націєтворча спрямованість думки(близька моїй ldquoрухівській ідеологіїrdquo) Анатолій Матвієнко частонаголошував що ldquoслід перестатибоятися слова ldquoнаціоналізмrdquo Бо цетой самий патріотизм тільки діяльніший і жертовніший БідоюУкраїни є те що в нас при кермі ніколи не були націоналісти які б посправжньому любили свій народсвою країнуrdquo

Публічно гостро проявляючинепримиренність до кадрової політики в незалежній Україні засуджуючи олігархічний фетиш

приватного над суспільним національним усвідомлював що добра не варто очікувати коли ldquoпровідна верстваrdquo сприймає Українуне як ідейну духовну політичнунаціональнокультурну цінністьа лише як територію де ldquoзаробляютьrdquo на біді де ldquoЛатану свитину з каліки знімають З шкурою знімаютьhelliprdquo

Очевидно що його політичнісуперечки з Павлом ЛазаренкомЛеонідом Кучмою Юлією Тимошенко та впливовими однопартійцями торкалися передусім цієїтеми оскільки в Україні повнимходом формувався (здебільшогонеправдами) фінансовополітичний олігархат (переважно чужинського походження) якому булозамало майже абсолютного домінування у сферах економіки Олігархи рвалися до політичної влади організовували ldquoвибори безвиборуrdquo комплектували парламент уряд регіональні і центральні інституції ldquoсвоїмиrdquo людьми оскільки розуміли що тількизавдяки владі можна оберігати інарощувати ldquoнажитіrdquo статкиПроте вони сягнули дальше ввійшовши в ldquoбрудних чоботахrdquo в інформаційний простір зробившийого неукраїнським а потім і вЦеркву щоби духовно закріпачувати українство Тому програмнопроголошувані окремими ldquoправлячими і панівнимиrdquo партіями здругої половини 90х лозунгиldquoсоціаллібералізмуrdquo ldquoнародноїдемократіїrdquo примату ldquoправ людиниrdquo над державою були фальшивою декорацією олігархізованих верхів mdash чужими для Анатолія світоглядними орієнтирами

За тодішніх обставин марнобуло очікувати успішних результатів у протистоянні з реальнимзлом яке дедалі більше зрощувалося Тим паче що найвища державна влада в Україні завждипроявляла зацікавленість у підборі таких ldquoпатріотівдержавниківrdquo які віддані не служінню народові і суспільному благу априслужуванню олігархам Алевін не був би Матвієнком якбине зумів ldquoперегризатиrdquo перепони якби не навчився досягатиldquoне завдяки а всуперечrdquo

Його поривання наполеглива самовіддача цементували вірув ті кращі часи коли правлячакаста стане взірцем для підвладного народу не завдяки мандатам багатству ldquoвиборамrdquo а черезчесноти духовності мудростіпатріотизму Для цього Український народ має бути освіченим ісвідомим щоби не відчинятидвері настіж усім бо зайди однаково лізуть через вікна щоби невручати долю свою і наступнихпоколінь перевертням і зрадникам щоби не терпіти і не послуговуватися моральним упадкомпровідників а навчитися достойно жити і поводитися як з друзями так і з недругами

Життя людське ndash короткамить Не встиг недомріяв недосказав недоробив недолюбивhellipПроте світлі думки і вчинки Анатолія залишаються З нами поміж нас і для нас Вони як душевний щем за життям памrsquoять іспогад нагадування сущим в українському світі що шуліки ніколи не стерегтимуть голубів а московський наїзник не охоронятиме наше національне поле Віннагадує і спонукає чинити гідно ізгідно українських смислів усвідомивши що Нації замало добрих хліборобів і гарних проповідників їй необхідний гордий духldquoнепосидючого лицарстваrdquo (Святослава) вічна любов до Свободи здатність бачити Шевченківзаобрій де ldquoнебо упирається вземлюrdquohellip

Поміж нас і для нас22 березня Анатолію Матвієнку виповнилося б 68 Не судилося Хоча не віриться що

такого енергійного життєствердного непогамовного можна зупинити Серед великогокола людей які знали Анатолія існує розмаїття думок почуттів ставлень оцінок щодообразу цієї яскравої індивідуальності зарядженої на дію з високими цілями

14

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Читацьке віче ldquoПисьменник повинен бути генератором змін Так було вікамиrdquo

Ольга ЯВОРСЬКА членкиня НСПУ Львівщина

З Павлом Федюком (літературний псевдонім Павло Ясінь)мені допоміг познайомитись у1994 році блаженної памrsquoятіписьменник Іван Гнатюк Він подарував Павлові збірку моїх віршів ldquoЗелений зарінокrdquo а Павлопередав мені книгу своїх новелldquoСамотня зірницяrdquo з автографомі запросив до співпраці бо працював тоді головним редакторомжурналу ldquoЛітературний Львівrdquo

Зачарована його творами і заінтригована можливістю надрукуватися в журналі я одразу жпоїхала до Львова Павло зустрівмене дуже привітно Був це середнього зросту чоловік міцноїбудови з приємним голосом проникливим поглядом чорних яквуглини очей

ndash Коли я вперше читав твоюпоезію мене не полишало дивне відчуття начебто ми давно знайомі

Я залишила папку на столі редактора а невдовзі у журналі ldquoЛітературний Львівrdquo зrsquoявилася мояпроза

ldquoЯ відчуваю слово на смак ndashписав мені у листі ndash Бути письменницею і водночас бути собою ndashвизначена тобі доля Ти вродженадля творчостіrdquo

Спілкуючись з ним я не моглане потрапити під вплив його широкої розхристаної натури Нестримний гарячий емоційнийhellip

З розповіді Павла дізналасящо за бунтарську вдачу його буловідраховано з Львівського державного університету Найкращімолоді роки минули на лісосплавах в Сибіру Тільки з початкомперебудови повернувся до Львоваі вже в часи незалежності закінчив університет Павло постійноперебував у творчих задумах ітворчому пошуку Йому булопритаманне природне відчуттякраси філософське мисленняглибокий патріотизм Він як ніхто підтримував колег що творили у провінції завжди дававслушну пораду і підтримку

У його душі були гори і полонини гірські потоки й безмежжяпростору клекіт громів і шум дощів Він був людиною вулканіч

ного характеру але водночас лагідною простою і дуже щирою

Одухотворено читав свої новели метаючи вогонь чорнихблискучих очей

ldquoМихайло Осадчий дорікнувмені за песимізм а я з тим не погоджуюсь У моїх творах дійснобагато людського розпачу безнадії туги Це зумовлено тим щопережив наш народ Але ж там єімпульси гумору багато світла ідобраrdquo (П Ф)

У його прозі крім трагізму єволя духу глибина внутрішніхвідчуттів Твори глибоко драматичні і емоційно проникливіПрекрасна мелодійна моваhellip

ldquohellipЯка повінь Повінь густогомісячного сяйва Воно прибувало іприбувало Ми попливли на ньомуна той берег Доплисти б разом непотонути А воно сяйво як живесрібло спливало у долини переповнювало потоки і натікало у Черемош Місяць як срібний князьпишний та могутній І весна налюбуватися не могла залюбиласяу ньогоhelliprdquo (П Ф)

Це тільки один абзац з книгиписьменника ldquoГуцульська мадонна у весільній сорочціrdquo Моваплавно і легко тече через душувиводить її з нудного побутовогобудня на чарівну ldquoповінь місячного світлаrdquo

ldquoРівного йому не бачу в сучасній українській прозіrdquo ndash писав той же Михайло Осадчий

Виходець із гуцульського се

ла серцем і душею вростав у рідні Карпати Виступав на захистрідної землі жив в імrsquoя рідногослова високо ніс честь і гідністьвідважного гуцула

ldquoДві стихії заволоділи моїмсерцем ndash стихія любові до слова істихія любові до Україниrdquo ndash виповідав душу у листі

ldquoВ мене відсутня аура спокою ірівноваги Слово рятує мене від втоми дає відчуття життя Я не можу жити поверхневими враженнями я прагну вогню інтиму і правдиЦе фантоми моєї долі Ницість недругів і недоброзичливців накриваємене з головою як хвиля Словеснібаталії цинічна підла гра графоманів виводять мене з рівноваги Ненавиджу запроданствоrdquo (П Ф)

Бунтарська непримиренністьсвята жертовність в імrsquoя Українибезмежна любов до рідного краюпроявляються у внутрішньомустані його героїв

Душа автора летіла як птах урідні гори і полонини За кожноюновелою максимальна напругадушевних сил бо як зазначавМикола Холодний література ndashце теж Колима

Біль і трагізм ndash від глибинипочуттів від трагізму цілої епохиСоковита мова з гуцульським діалектом межування дійсності змістикою глибокий патріотизм івисока гідність української душіпритаманні його творам

ldquoПисьменники є справжні а єldquoпросунутіrdquo Багато маститихмають фори але не мають таланту Присудження премій ndash целітературні торговищаrdquo (П Ф)

Він нікого не боявся і всі проце знали Його твори ndash це частина історії це реальна дійсністьжорстока оголена правда

ldquoНіякого визнання державностіукраїнської мови і української націїнемає Підкуп на кожному кроціПисьменник повинен бути генератором змін Так було віками Всепережите переслухане збурюєтьсяв памrsquoяті до болю стискає серце ітоді я мушу писатиrdquo (П Ф)

ndash Чого ти найбільше боїшся ужитті ndash запитала колись я його

ndash Втратити близьку людинубоюся тих писак що зазіхають начуже боюся облесних бо вони лукаві боюся розчаруватись у друзях боюся збайдужіти

Він сам визначав що вартодрукувати над чим треба додатково попрацювати а що нікудине годиться

ldquoКоли пишеш відштовхуйсявід конкретної події якщо твір відображає правду він має право нажиття Сучасна дійсність буквально закидує нас низькопробнимитворами а деякі критикипесимісти пророкують загибель українській літературі але треба знаходити золоті перли творчості серед купи мотлохуrdquo (П Ф)

Його взаємини зі світом булинепростими суперечки з опонентами ndash безкомпроміснимиМожливо через це так жорстокопобили Павла напередодні нового 2001 року про що я дізналася зповідомлення Львівського радіоПисьменник тривалий час перебував на межі життя і смерті переніс кілька складних операцій Улікарні написав повість ldquoРіздво вреанімаціїrdquo Після виписки не мігдовго сидіти за столом його постійно мучив головний біль зrsquoявилися галюцинації

ldquoНаш народ так тлумили і намагалися знищити фізично так намвбивали в голови що ми продажнітак розкидали по всіх куточках світу що ми врештірешт повірили усвою меншовартістьrdquo (П Ф)

Павлові було притаманне неабияке почуття гумору про що засвідчує сатирична повість ldquoЛьвівська прописка або Дівка з хатоюrdquo

Зустрівши його після лікарнія не могла не помітити як вінзмінився Погаслий погляд перекошене посіріле обличчя зсутулена постаріла постатьhellip Намагався відмежуватись від усіх занепав духом Шкодував що немає біля чого навіть тост виголосити Казав що працює над трилогією біографічного характеру уякій планує якомога ширше висвітлити гуцульські звичаї традиції історичну правду народу

Востаннє ми зустрілись натрамвайній зупинці неподалікпамrsquoятника Іванові ФедоровуВиглядав дуже змученим ледвепереставляв ноги Побачившимене зрадів Його як здавалосянеприязний досі погляд потеплів Скаржився на самотність іголовний біль Мова була тихоюневиразною Через кілька місяців мене боляче вразила звісткапро смерть Павла Федюка Тогож дня я записала у своєму щоденнику

ldquoЗ болем довідалась що талановитий письменник Павло Федюк з яким ми були добримидрузями раптово помер Останнім часом я ніяк не могла віднайти його (оскільки на телефоннідзвінки ніхто не відповідав) Немали інформації про нього і моїдрузіписьменники

Яскрава неповторна особистістьhellip Навколо його імені плелися всякі інтриги в звrsquoязку з тимиперемінами які звалилися наПавла після жорстокого побиттяневідомими нападниками Вчинена наруга зруйнувала фізичне іпсихічне здоровrsquoя з тих пір йогопереслідував дух смерті Болитьте що дехто з письменників піарився на цій біді

Коли Павло працював головним редактором газети ldquoЛітературний Львівrdquo то не мав відбоювід ldquoталантівrdquo які знаючи йогопроблему проявляли надмірнугостинність в очі лестили а опісля виставляли на поглум

Болить те що такий потужнийталант згорів передчасно і трагічно Літературний критик ПетроСорока назвав Павла ldquoмайстромпсихологічної новели яких сьогодні мало в українській літературіrdquo (ldquoУдогонь словаrdquo) ldquohellip я поніс зсобою болісномертвенний йогопогляд і учеписту думку що великим талантом Господь майже ніколи не ощасливлює людину а значно частіше розчавлює їїrdquo (П С)

На жаль так і сталося Маючичесну неприборкану вперту натуру Павло Федюк згорів як смолоскип Його смерть ndash безумовновелика втрата для України Вінбув справжнім письменникомУсі хто читав його твори підтвердять мої слова

Олена ГОРОБІЄВСЬКА наукова співробітниця Чернівецького меморіального музеюВолодимира Івасюка

1 квітня 2021 року відомомульвівському фотохудожниковізаслуженому працівникові культури України Любомирові Степановичу Крисі виповнилося б 80

Пrsquoять років тому до дняпамrsquoяті автора славнозвісної ldquoЧервоної рутиrdquo у виставковій заліЧернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка було відкрито виставку світлинЛюбомира Криси ldquoТа в мене спогадів є повна скриняhelliprdquo На жальсам фотомайстер на ту пору не змігприїхати але присутні побачилипонад 30 фотографій ЛюбомираСтепановича які зберігаються уфондах музею Володимира Івасюка світлини зроблені за життякомпозитора (Володя з ріднимиЛюбомира Криси портретні 19751977 років низка світлин родини звідпочинку у Гагрі зокрема наозері Ріца у 1976 року Володимирзі співачкою Софією Ротару уЛьвові) та фотографії зробленівже після його трагічної загибелівідкриття виставок і проведеннярізноманітних заходів відкриттямеморіальної дошки у Львовісвітлини на могилі на Личаківському кладовищі Михайло Івасюк перед обличчям сина в скульптурі перший фестиваль ldquoЧервонарутаrdquo у Кіцмані і Чернівцях 1989року експозиція музею В Івасюка концерт у Києві ldquoПовернення

В Івасюкrdquo Щодо різновиду фотознімків то серед них є портретні групові сюжетні Більше звичайно чорнобілих світлин алечимало і кольорових

Народився Любомир Степанович 1 квітня 1941 року в містіСяноку на Лемківщині (Польща)в сімrsquoї Стефана і Йосифи У 1946році разом із батьками був переселений (операція ldquoВіслаrdquo) наЛьвівщину де згодом народилисяйого молодші сестри Лідія і Даріята брат Володимир

Після закінчення середньоїшколи з 1961 по 1964 рік служиву Збройних силах на ЗакавказзіВищу освіту здобував в Українському поліграфічному інститутіна факультеті графіки працював урізних установах Львова Протягом багатьох років працював творчо у 2010 році отримав почеснезвання ldquoЗаслужений працівниккультури Україниrdquo є автором іспівавтором низки книжок і фотоальбомів зокрема ldquoВізит благодаті Фоторозповідь про перебування Глави держави ВатиканСвятішого Отця Папи РимськогоІвана Павла ІІ у Львові 2527 червня 2001 рокуrdquo альбомфоторозповідь ldquoТак булоhelliprdquo фотоальбомldquoВолодимир Івасюк Вернись ізспогадівhelliprdquo (до 60річчя композитора і поета Володимира Івасюка)альбом спогадів ldquoВолодимир Івасюк Відлуння твоїх кроківhelliprdquo

Знайомство Любомира Крисиз Володимиром Івасюком булозаочним через пісню коли вперше почув ldquoЧервону рутуrdquo ТодіЛюбомир Степанович навіть гадки не мав що колись заприятелює і навіть породичається з композитором

У 1972 році Івасюк переїхав доЛьвова щоб навчатися у консерваторії Так склалися обставинищо цього ж року він познайомився із Любомиром Крисою а згодом у 1975 році Любомир Степанович одружився із сестроюВ Івасюка Галиною ldquoВолодя бувцікавою особистістю дивувавсвоєю обізнаністю в царині музики мистецтва філософії Бувуважним співрозмовником умівслухати і говорити мав ґрунтовнізнання з української та світовоїлітератури Крім музики і медицини захоплювався фотографією кінозйомками прекрасномалював а влітку виїжджав наморе і плавав з маскоюrdquo ndash згадував Любомир Криса

Поєднували друзів не лишеродинні звrsquoязки а й спільне захоплення ndash фотосправа На тупору порівняно із сучасним виготовленням фотографій це бувпроцес доситьтаки трудомісткий Використовувалося багатоприладів бачок для проявленняплівки фотозбільшувач кюветкирізного розміру та розчини про

явник стопрозчин фіксаж Одне із головних правил при виготовленні фотографій ndash темрявапри проявленні плівки та використання червоного світла Майже на кожному етапі важливимбуло дотримання температурногорежиму вказаного для проявлення плівки і фотопаперу

Перші фотографії Володимирзробив коли ще навчався у Кіцманській загальноосвітній школіndash на початку 1960х років Здебільшого фотографував рідних іблизьких його серцю людейбатька матір сестер бабусюОлександру Василівну няню Мілю подругу Людмилу ШкуркінуВ майбутньому ndash друзів родинитому в Івасюків такий великийфотоархів

Тоді поширеною була чорнобіла фотографія кольорові ж виготовлялися нечасто бо це вима

гало чимало часу сили матеріальних витрат І Любомир Степанович вивчив технологію виготовлення кольорових світлинякою одразу ж зацікавився Володя Він запропонував посперечатися пообіцяв виготовити 50 кольорових фото Любомир Степанович лише з того посміявсяНаступного дня хоч він і заставпогром у квартирі Володі алеобіцяні фотографії були на дивозроблені Тож суперечку Любомир Криса програв

На жаль талановитого композитора та фотомайстра Володимира Івасюка нема вже понад 40 років відійшов в інший світ 5 квітня2019 року і фотохудожник Любомир Криса але нам залишена їхнябагата творча спадщина пісніінструментальні твори малюнкифотографії кіноархів В Івасюката титанічний доробок Л Крисиадже завдяки його світлинам можемо побачити окремі яскравісторінки життя В Івасюка Своїми неперевершеними і високохудожніми роботами ЛюбомирСтепанович збагатив фонди Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка

У Кіцманському історичномумузеї відкрито фотовиставкуприсвячену 80літтю від дня народження Любомира Криси Позавершенні карантинних обмежень ми щиро запрошуємо відвідати її усіх шанувальників творчості Володимира Івасюка та відомого львівського фотомитцяЛюбомира Криси

Стихія невгамовної душі

laquoІ буде вічна наша дружбаhellipraquo

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

ldquoНеможливо переоцінити роль коломийок у формуванні життєвих цінностей в усвідомленні неповторності українцівrdquo 15Читацьке віче

Антоніна ЦАРУКм Кропивницький

Живе собі поважний чоловік ndash Поважний на роботу і на вік

У когось повно клопотів журбиА він ndash багач У нього є скарби

Василь Густі

Коли йому ldquoтринадцятий ми-налоrdquo напросився піти зі стар-шою сестрою Христиною на ве-чорниці бо дуже хотілося пісень наслухатися народними пере-казами розжитися Переодягне-ний у дівоче вбрання (аби старші парубки не витурили) він роз-кошував у народному слові та дотепі А вже у восьмому класі власноруч записав понад дві ти-сячі автентичних текстів Згодом сходив у пошуках казкарів-спі-ваків-оповідачів легенд і народ-них анекдотів лицедіїв тради-ційних обрядів не тільки рідне Закарпаття але й сусідні регіо-ни записав вертепне дійство й мелодику наспівів уклав понад двадцять бібліографічних по-кажчиків письменників-земля-ків написав історію літератури рідного краю в персоналіях став автором понад сотні видань іні-ціатором і організатором народ-ного музею в рідній школі села Копашнева на Тячівщині захис-тив докторську з мистецтвознав-ства

Про вміння доводити справу до філігранної краси свідчать біо-графічні факти як знайшов ру-кописи народних пісень записа-них Панасом Мирним й Іваном Біликом і вперше опублікував їх як підняв депресивну сільську школу до такого рівня що з усі-єї України сюди тягнулися колеги за досвідом як знаходив неймо-вірних оповідачів казок і запису-вав кожне слово як прихиляв до-віру майстрині співу вправністю на кроснахhellip

Іван Васильович Хланта зі-знався що потужний емоційний заряд дають йому зустрічі з об-дарованими носіями фольклору що й ldquoвиправдовуєrdquo його при-сутність у часі У цьому вислов-люванні ndash і пієтет до істинно-го таланту й усвідомлення свого шляху та місії ndash бути містком у триванні традицій слова мовле-ного і співаного аби передати знайдені скарби кожному з нас і наступним поколінням ldquoМоє життя ndash дорога земна дорога радості й болюrdquo ndash лунає бадьо-рий голос ювіляра зі сторінок повісті його земляка Івана Губа-ля ldquoВолодар мудрості народноїrdquo (2004) Духовне подвижництво І Хланти не може не захоплю-

вати своєю одержимістю Чи не тому про нього пишуть поети і професори а біобібліографіч-ний покажчик укладений Воло-димиром Качканом (Ужгород Патент 2008) лише рецензій на творчість І Хланти містить май-же дві тисячі позицій

Минулого року побачив світ ваговитий фоліант коломийок ldquoСпіваночки мої миліrdquo зібраний і впорядкований невтомним ман-дрівником із тайстрою за плечи-ма Неможливо переоцінити роль коломийок у формуванні жит-тєвих цінностей в усвідомлен-ні неповторності українців Дух національної самоідентичності оприявлений Великим Кобзарем теж має коломийкове коріння

Видання презентує розлога авторська передмова Коломий-ки згруповано за тематикою та-ким чином що постають образи героїчних борців за волю рідного краю і риси вдачі носіїв спокон-вічних для Закарпаття професій ndash вівчарів і бокорашів Виріз-няються коломийки повrsquoязані з дозвіллям молоді танцями музикою порою дівування-па-рубкування жартами і порада-ми думками про шлюб Окремі тематичні групи складають ре-крутські пісні заробітчанські родинно-побутові й весільні соціально-побутові (про багатих і бідних антипияцькі сучасні) Багато коломийок оспівують людську діяльність опосередко-вано ndash через предмети вжитку одяг (сорочина кожушок рука-виці крисаня крайка ширінка ndash хустина тощо) традиційну їжу (ріпляночка паска писанка) пропонують психологічні па-ралелі візуалізованих почувань викликаних співпереживанням із рослинним і тваринним сві-том птахами (дуб зелененький висока яблунька квітуча чере-шенька ластівочка зозулень-ка когутик) Із розсипів слів і вrsquoязанок мотивів постає живе

полотно буття з побутом і свя-тами надіями і втратами емоці-ями і роздумами

Жива мова в коломийковій мелодиці ndash як гірська річка на полонині Панорамне бачення змінюється деталями зафіксо-ваними в традиційних тропах психологічна емпатія змінюєть-ся народним гумором що іноді переходить у сарказм І в усьому оспіваному світі розлита світла любов до всього і всіх до Тиси і трембіти ягнят і ldquoбокорикаrdquo до милого легіника і ldquoдітиниrdquo до хлопців ldquoфайних як коси-ціrdquo до струн золотеньких гусе-льочок з барвіночку і цимбал із рути сопілочки яворової і милої співаночкиhellip Та й хіба може бу-ти інакше якщо народ має гли-бинне переконання що все на-роджується з любові і прагне саме її Тому коломийка схиля-ється над колискою і проводжає в далеку дорогу сміється і пла-че викриває хиби і сподіваєть-сяhellip

На порозі ювілею доктора мистецтвознавства Івана Хлан-ти народного Скарбничого який продовжує дивувати свої-ми відкриттями хочеться поба-жати йому многая рясних вро-жайних літ

Невтомний вчений із тайстрою за плечимаДо 80-ліття унікального фольклориста Івана Хланти

Хланта Іван Співаночки мої милі ndash Ужгород Патент 2020 ndash 824 с

Оксана ЯСІНСЬКА завідувачка Музею писанкового розпису

Під такою назвою у львів-ському видавництві ldquoКолесоrdquo не-щодавно побачив світ унікаль-ний мистецький альбом що став результатом багаторічної пра-ці відомої дослідниці й попу-ляризаторки народного мис-тецтва писанкарки членкині НСМНМУ Віри Манько

Віра Манько за освітою ndash поліграфіст закінчила Україн-ський поліграфічний інститут у Львові (тепер Академія друкар-ства) тривалий час працювала у видавництві ldquoСвічадоrdquo Пи-санкарством захопилася трид-цять пrsquoять років тому Спочатку писала писанки для себе на-вчала друзів і знайомих згодом вела шкільний гурток писанкар-ства Постановила собі за ме-ту навчити писати писанки яко-мога більше людей Відтоді не припиняла досліджувати й ви-вчати автентичні зразки писа-нок з багатьох музейних фондів і приватних збірок та традиції повrsquoязані з цим давнім видом народного мистецтва

Щороку поповнювалась і особиста колекція що налічує близько 3500 зразків писанок на основі якої Віра Манько підготу-вала й видала науково-популяр-

не видання ldquoУкраїнська народна писанкаrdquo що містить 1446 взір-ців писанок з різних етнографіч-них регіонів України Ця книжка побачила світ у 2001 р у видавни-цтві ldquoСвічадоrdquo і стала настільки популярною що її перевидавали вже кілька разів а переклади на англійську німецьку французь-ку та польську мови дали можли-вість познайомити з українською культурою широку світову гро-мадськість

Вагома частина колекції Ві-ри Манько належить писан-кам Покуття цінність яких ndash у збереженій автентичній мові

орнаменту кольору символів та локальній приналежності до конкретного осередку самобут-нього етнографічного регіону де мистецькі традиції не були перервані навіть у роки тоталі-тарного радянського режиму Ці писанки дослідниця придбала в народних майстрів на передве-ликодніх ярмарках у Заболотові Кутах Косові Коломиї Льво-ві чи відтворила за світлинами Тож велика колекція покутських писанок і зібрана інформація про них спонукали невтомну дослідницю підготувати науко-во-мистецьке видання ldquoПокут-ські народні писанкиrdquo

У багато ілюстрованому 200-сторінковому альбомі пред-ставлено понад 1000 зразків дав-ніх і сучасних писанок близько ста майстрів двадцяти відомих осередків Покуття Частину з поданих у книжці писанок Віра Манько відтворила на основі му-зейних і приватних збірок зокре-ма Музею писанкового розпису інші було придбано дослідницею у майстринь на передвеликодніх ярмарках

У виданні авторка подає ха-рактерні особливості техно-логії написання писанок їх-ню орнаментику колористику

та символіку історію розвитку писанкарства на Покутті ін-формацію про дослідників і ко-лекціонерів Окремий розділ в альбомі відведено ярмаркам у Заболотові які промовисто за-свідчують що традиція писан-ня писанок на Покутті живе й розвивається

Нове видання що стало ре-зультатом великої подвижниць-кої праці Віри Манько слугу-ватиме невичерпним джерелом натхнення і творчих ідей для ши-рокого кола митців стане в на-годі кожному хто прагне пізнати традиції мініатюрного мистецтва Покутського краю

laquoПокутські народні писанкиraquo

Гаджет книжку не замінитьКсенія КОВАЛЕНКО десятикласниця учасни-ця гуртка ldquoЮні журналістиrdquo Пrsquoятихатського центру про-фесійної допрофесійної та позашкільної освіти Дніпро-петровська область

Не знаю як хто а я любов-но зберігаю абетку у віршах подаровану батьками Ни-ні мені 15 років я навчаюсь у десятому класі а тоді була зо-всім маленька Пригадую як любила гортати сторінки тієї книжечки розглядати малюн-ки вчити за ними літери

Інтернет компrsquoютери та інші гаджети вже давно стали частиною нашого повсякден-ня Людство постійно еволюці-онує та робить багато відкрит-тів які сприяють тому щоб життя стало зручнішим У нас сучасної молоді вся реальність знаходиться у смартфоні Тому варто йому вийти з ладу і ми вже не можемо втямити чим зайнятися куди себе подіти

Наш світ змінюється і це важко не помітити То чи є у нас гарантія що через кілька років з нашого життя не зник-нуть і книжки

Ідучи по вулиці часто по-мічаю людей занурених у свої гаджети А коли бачу тих хто читає паперову книгу то це сприймається як якась ди-вина Книжка й справді ди-во А якщо порівняти з тим ча-сом коли книги тільки почали створювати і коли для звичай-них людей вони були чимось недосяжним то зараз книга ndash найзвичайніша річ яка є у вільному доступі для кожного

Для когось це ndash дивовиж-ний світ відкриттів і пригод який захоплює в якому мож-на перепочити від реальності часом забути про власні нега-разди Для іншого книга ndash па-перові сторінки з літерами під обкладинкою

Особисто я ціную кни-ги і люблю читати Обожнюю Стівена Кінга Джейн Остін Крісту фон Бернут Читаю-чи отримую насолоду відпо-чиваю душею Хоча повинна визнати я зустрічала мало од-нолітків які б мали подібні ін-тереси Нині мої ровесники здебільшого повrsquoязують своє життя із всесвітньою мере-жею а книги як правило чи-тають в електронному вигляді

У мене теж є електронна книга часто для читання я ко-ристуюсь телефоном бо це зручно Але незважаючи на ці переваги я переконана що електронна книга ніколи не за-мінить справжньої Бо читання паперової книги ndash дуже глибо-кий процес справжнє таїнство коли на читача мають вплив друк оформлення врешті за-пах друкованих сторінок що несе в собі якусь магію І це вже не кажучи про те що під час читання паперової книги мож-на кілька разів знайти улюблене місце перечитати його і відчути зовсім інший ефект відмінний від того аби ми те саме робили з електронною книгою

Безумовно я продовжу-ватиму читати і користувати-ся тільки справжніми книга-ми бо саме вони ndash особливі для мене

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

16 Кінозал ldquoФільм ndash ода Матері Батьківщині людяності любові до ближньогоrdquo

ТИЖНЕВИК ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА laquoПРОСВІТАraquo імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АНОНСШефредактор

Павло МОВЧАН

Відповідальна за випускЛюбов ГОЛОТА

Р е д к о л е г і я

Любов ГОЛОТА (голова)

Павло МОВЧАН

Микола ТИМОШИК

Георгій ФІЛІПЧУК

Заступник головного редактора з виробничих питаньНаталія СКРИННИК

2780130 (телфакс)

Відповідальний секретар

Ірина ШЕВЧУК

Відділ культури

Едуард ОВЧАРЕНКО

2793955

Літературна редакторка

Галина ДАЦЮК

Коректорка

Олена ГЛУШКО

Компrsquoютерна верстка

Ірина ШЕВЧУК

Володимир ЖИГУН

Черговий редактор

Едуард ОВЧАРЕНКО

Бухгалтерія

2794146

А д р е с а р е д а к ц і ї вул Хрещатик 10Б

м Київ 01001

Email slovo_prosvityukrnethttpslovoprosvityorg

httpprosvitanewsorgua

Надруковано в ТОВ ldquoМегаПоліграфrdquo 04073 м Київ вул Марка Вовчка 3

Листування з читачами mdash тільки на сторінках газети

Відповідальність за достовірність інформації несуть автори

Редакція залишає за собою право редагування та скорочення текстів

Редакція не завжди поділяє погляди своїх авторів

При використанні наших публікацій посилання на ldquoСлово Просвітиrdquo

обовrsquoязкове

І н д е к с г а з е т и ldquoСлово Просвітиrdquo mdash 30617Засновник

Всеукраїнське товариство ldquoПросвітаrdquo імені Тараса ШевченкаРеєстраційне свідоцтво

КВ 4066 від 02032000 р

Марія ВАЙНОчленкиня Національної спілки кінематографістів України

Режисера Тараса Ткаченка знаю ще зістудентських літ Навчався в майстерні Бориса Савченка Дебютував дипломною ро

ботою ldquoТрагічне кохання для зрадливоїНуськиrdquo Вже тоді заявив про себе як молодий режисер який вміє розказувати кінообразами Далі були інші відомі фільми зокрема ldquoПраво на Надіюrdquo ndash про кохання з різницею у віці (жінка набагатостарша) ndash і режисер підніс те почуття управо на життя Тарас Ткаченко завжди переконливий в ідеї яку несе Потім ldquoГніздогорлиціrdquo ndash драма нашого часу ndash заробітчанство і родина в Україні Уміє режисероповідати про стосунки через вміло окреслені характери героїв ldquoОркестровка героївrdquo ndash звучна без фальшу А ось недавно ndashldquoЧорний воронrdquo ndash фільм один з найпатріотичніших зі створених бо говорить просамоідентифікацію українця крізь призмуісторії і призму свого ldquoЯrdquo Усе що можнабуло вкласти в кінематографічну форму зароманом (адже не все епічне ndash кінематографічне) ndash виткав вималював кінопое

тично закарбував Тепер фільм є уYouTube і доступний не лише в кінотеатрах Далі були документальна епопея ldquoЛуганський форпостrdquo ndash про оборону Луганського

аеропорту документальний фільм ldquoКобзар Історія однієї книгиhelliprdquo ldquoВолодимирІвасюк життя моє обірвана струнаrdquo (авторсценарію) ldquoІван Миколайчук книга життяrdquo (співрежисер) ldquoСтепан Бандера Цінасвободиrdquo та інші Цей жанр достойний урежисерському виконанні

І ось ndash телевізійний 4серійний фільмldquoМамаrdquo Він виходить за межі часто поспішного (у виробництві) телевізійного серіалу Це добротне кіно Промовиста лаконічна назва яка (що не часто буває у фільмах неперекладних) ndash озвучується голосом він чіпає проникає і залишається резонує проекцією в серці кожного бо тутархетип Великої Матері яка народжуєростить відпускає і чекаєhellip ndash у часі нашомуhellip Вона здатна і чинить подвиг за якийне дають нагород ndash просто аби ldquoбутиближче до синаrdquo) Там немає ldquoчужихrdquo іldquoсвоїхrdquo дітей Усіх їх поєднує образ величної Матеріhellip

Кінострічка поглинає всього тебе і невідпускає до кінця Режисер уміє створювати саспенс (наростаючу напругу сприй

няття) А це неабияка характеристика сучасного митцяФільм ndash ода Матері Батьківщині людяності любові доближнього Режисер окрімпрофесійних знань ndash носіймасштабного мислення світосприйняттяhellip Тільки тоді вінndash справжній диригент кінематографічного дійства яке незалишає байдужим глядача ndash іможе створити шедевр

Фільм має душу Це живийорганізм часу світоглядногобачення зрештою розуміннялюдських страдницьких дольце організм який вже живе ібуде житиhellip

Тут є речі які сприймаються як відкриття для кожногохто безпосередньо не зіштовхувався з подібним Тут те що несе війна жертви життів жертвисоціуму жертви розбрату Дужепромовисті діалоги дуже коректний тоннепростої подачі матеріалу Вражає кульмінація та болісна розвrsquoязка але не безнадійна бо синові (вже не чужому) ndash відчиняєдверіhellip Тут сльози самі скапують подекудихочеться кричати й зупинятиhellip

Серед творців кінороботи варто відзначити автора ідеї Валентину Руденко (воснову фільму лягли реальні події) а також сценарну групу Валентину РуденкоТараса Ткаченка Миколу Рибалка операторапостановника Дмитра Кіптілогохудожникапостановника Шевкета Сейдаметова Фільм створено на студії ldquoОсновафільмrdquo за підтримки продюсерськоїгрупи телеканалу СТБ та частково ndash Міністерства культури та інформаційної політики

Варта окремої уваги органічна гра акторів прекрасної Олесі Жураківської (мама) Костянтина Корецького (Бодя) Михайла Кришталя (Санич) Тамари Антропової (Люся) Максима Боряка (Олежика)та Миколи Боклана Олександра БожкаДарії Матвєєвої й усіх інших

Переповідати фільм не варто Тут дуже багато поза кадром Треба дивитися йосмислювати Автори підвели до цьогоглядача Діалоги прочитуються поміжкадрами Це гідна кінематографічна робота

Фільм ldquoМамаrdquo режисера Тараса Ткаченка тепер можна дивитися і в YouTube Телевізійний чотири серії пронинішню епоху і два світи України про велику материнську душу яка живе в тих світахhellip

ЗЗ вв еерр нн еенн нн яядо наших читачів

передплатників просвітян

Друзі Тижневик ldquoСлово Просвітиrdquo ndash один із небага

тьох нині існуючих островів незалежного українського слова в інформаційному морі mdash за певногоldquoсприянняrdquo нашої влади опинився на межі припинення свого існування І тільки ми самі хто любить шанує і дорожить українським правдивим іобrsquoєктивним словом можемо допомогти ldquoСловуПросвітиrdquo Будьяка фінансова підтримка видан

ня ndash це вагомий внесок в українську справу Тожподаємо Вам наші банківські реквізити

АТ ldquoАльфаБанк рр UA 30 3003460000026002016994001 отримувач ГО ldquoВсеукраїнське товариство ldquoПросвітаrdquo ім Тараса Шевченка код ЄДРПОУІНН 00031756

Призначення платежу заповнюється платником так щоб надати повну інформацію про платіж

Минулого тижня на наше прохання про допомогу для газети ldquoСлово Просвітиrdquo відгукнулися

1 Воротинцева З І mdash 300 грн2 Гураль О В mdash 1000 грн

Будьмо разом

ФФііллььмм яякк жжииввиийй ооррггааннііззмм

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

6 ldquoБоти mdash дієвий інструмент в руках політиків з метою дискредитації своїх супротивниківrdquoМова єдина

Одне з найчастотніших слів у нет-мережі ndash бот що є усі-ченням (способом аферези че-рез скорочення початку слова) від загальновідомого іменника робот З відкритих джерел зо-крема Вікіпедії відомо що ро-бот або бот а також інтернет-бот тощо (˂англ bot скорочено від англ robot) ndash спеціяльна про-грама що виконує автоматич-но іабо за заданим розкладом які-небудь дії через ті ж взаємо-дійники (інтерфейси) що й зви-чайний користувач Під час обго-ворення компrsquoютерних програм термін уживають здебільшого щодо Інтернету Зазвичай ботів призначають для виконання од-номанітної та повторюваної ро-боти з максимально можливою швидкістю (очевидно набагато вищою за можливості людини)

В англійській мові ndash robot [ˈrɘʋbɒt] має такі значен-ня n 1 робот механічна людина 2 автомат телемеханічний при-стрій 3 ав автомат управління a ~ bomb ав керована авіяційна бомба a ~ pilot ав автопілот a ~ plane безпілотний літак 4 пе-рен бездушна людина людина-машина 5 автоматичний сигнал вуличного руху (ВАУС 2011)

Бот ndash це лексична одини-ця утворена способом усічення (афереза) від робот ndash бот Має те саме значення що і робот себ-то автономна програма в Інтер-неті або іншій мережі що може взаємодіяти з системами або ко-ристувачами Крім того бот ndash це омонімна лексема ldquoличинка мо-тиля який є внутрішнім парази-том тварин зазвичай він живе в шлунку і проходячи через шлун-ково-кишковий тракт господаря осідає на земліrdquo

Перше вживання усіченої форми бот ˂робот датують 60-и роками ХХ століття тоді як дру-ге омонімне значення лексеми bot в англійській мові повrsquoязують із голландським фризьким чи ні-мецьким джерелом ХVI століття Є вже і складний похідник чат-бот первісно як служба обслуго-вування клієнтів щоб відповісти на запитання щодо товару по-ширений на інші інтернет-сфери спілкування зокрема Телеграм

Проте чи насправді робот і його похідник бот англійського походження як це нам вказують лексикографічні джерела англій-ської мови і наприклад Вікіпе-дія Звісно ні

Термін робот цього ро-ку святкує 100-літній ювілей Уперше це слово використав ві-домий чеський письменник Ка-рел Чапек 1921 року в своїй пrsquoєсі ldquoRURrdquo ldquoRossumovi Univerzaacutelniacute Robotirdquo де під словом робот крилися одухотворені потво-ри на зразок чудовиськ які хоч і біологічні істоти але їх мож-на зібрати з різних запчастин Спершу для таких людиновид-них істот Чапек використав за-позичене з латинської мови сло-во labor ˂ робота праця проте його брат ndash художник Йожеф Чапек засумнівався в звучнос-ті слова лаборжі в чеській мові і не відриваючись від мольбер-та сказав ldquoТо назви їх просто ldquoроботамиrdquo В основі цього но-

вотвору лежало знайоме чесь-ке слово робота що означає не просто будь-яку працю взагалі а надзвичайно важкий каторж-ний труд панщину

1923 року пrsquoєсу ldquoРУРrdquo пере-кладено англійською мовою а за кілька літ потому ldquoроботаrdquo вне-сено до Оксфордського словника (ЕСУМ 5 с 100)

1941 року американський письменник-фантаст Айзек Азі-мов (Ісаак Юдавіч Азімаў уро-дженець Білорусі) вдихнув у чеський новотвір друге дихання Вийшло його оповідання ldquoБре-хунrdquo де запропоновано перше похідне слово від терміна рoacuteбот ndash robotics (robot+technics робототех-ніка) тобто наука що розробляє і вивчає роботів За рік в опові-данні ldquoХороводrdquo Азімов сфор-мував три закони робототехніки ndash обовrsquoязкові правила поведінки

для роботів До цього роботи ці-кавили письменників переважно як механічні створіння що збун-тувалися проти людей

Етимологія слова робота ся-гає прасловrsquoянського orbiti ldquoпра-цювати на когосьrdquo похідне від orb ldquoрабrdquo старословrsquoянське ndash раб ldquoпрацювати на когось при-слуговуватиrdquo споріднене з дав-ньоверхньонімецьким ar(a)beit(ї) ldquoробота тягота нуждаrdquo серед-ньоверхньонімецьке ar(е)beit нижньоверхньонімецьке Arbeit ldquoроботаrdquo готське arbaips ldquoробота нуждаrdquo Натомість у словrsquoянських мовах маємо московське рабо-тать білоруське рабіць давньо-руське робити ldquoпоневолювати перетворювати на рабів працю-вати виконувати роботуrdquo поль-ське robiacutec ldquoробитиrdquo чеське robiti словацьке robitrsquo нижньолужиць-ке robiś болгарське работя ldquoпра-цюю обробляю землюrdquo сер-бохорватське рaacuteбити ldquoуживати користуватися використовува-тиrdquo (ЕСУМ 5 с 98ndash99) робить ˂ роб ldquoраб невольникrdquo (Фасмер ЭСРЯ III с 487)

То хто ж такі боти (ро-боти) сьогодні в інтернет-просторі що пройшли столітню еволюцію від новотвору братів Чапеків робот та етимологічного значення сло-ва ldquoроботаrdquo як рабство себто тяжка підневільна праця до усіче-ного похідника бот

Боти ndash це автоматизовані про-грами які залишають зазвичай ті самі коментарі під різними допи-сами Вони не провадять власної дискусії або її не аргументують (на відміну від тролів що є реальними істотами) Бот ніколи не відпові-датиме ndash він не вміє цього робити Боти атакують вливових публіч-них осіб інші їх не цікавлять На

бота слід скаржитися і забанюва-ти Боти впливають на суспільну думку та спрямовують її в потріб-не русло для тої чи тої політичної сили або бізнес-структури з чіт-ко визначеним завданням Боти mdash дієвий інструмент в руках полі-тиків з метою дискредитації сво-їх супротивників Для цього вони створюють так звані ботоферми як ще один метафоричний лек-сичний складний похідник утво-рений від рόбота що не думає а виконує механічну дію закладену з певною метою керівною силою Ботів розпізнають за відсутністю особистої інформації світлини та справжніх друзів наявності в дру-зів значної частини акаунтів які також схожі на ботів за цілодобо-вою активністю та ін

Отже еволюція чеськомов-ного індивідуального новотвору від братів Чапеків робот ˂робота свідчить не лише про семантичне розширення цієї лексичної оди-ниці під впливом розвитку тех-нічної думки і суспільних проце-сів а й про створення ще одного лексичного похідника бот в ан-гломовному інтернет-просторі у 60-х роках ХХ століття Можли-во висока продуктивність вжи-вання цієї лексеми зумовлена та-кож її омонімним значенням в англійській мові як ldquoвнутрішньо-го паразита тваринrdquo Хіба ж тепе-рішні інтернет-боти ndash це не па-разити (нахлібники) що живуть коштом чужої праці і чужих до-сягнень гарцюючи на сторін-ках неугодних комусь публічних осіб

З огляду на зазначену пито-му ще прасловrsquoянську етимоло-гію та функціювання вживання цього слова в нашій мові цілком прийнятне

ПРОТИАНГЛІЗМ від Ірини ФАРІОН25 БОТ

Олександра КАСЬЯНОВА фото Валерія ПОПОВА відділ звrsquoязків із громадськістю Інституту філології

В Інституті філології Київ-ського національного універси-тету імені Тараса Шевченка за участі першої леді Литви Діа-ни Наусєдєнє відбулося урочис-те відкриття Центру балтистики (Baltistikos centras)

Серед учасників події ndash ди-ректор Інституту філології про-фесор Григорій Семенюк дружи-на посла Литовської Республіки Вітє Сарапєнє канцлер Мініс-терства освіти науки та спорту Литви Юлюс Лукошюс (Zoom) ректор Університету Вітовта Ве-ликого (Литва) професор Йозас Аугутіс (Zoom) директор Центру балтистики професор Ігор Коро-льов

Відкриття Центру балтисти-ки в КНУ ім Т Шевченка ndash ви-значна подія не лише універси-тетського а й всеукраїнського масштабу оскільки це перший у Києві литуаністичний осеред-ок Подія свідчить про зміцнення двосторонніх відносин між Лит-вою та Україною розвиток ли-товсько-українських освітніх на-укових історичних і культурних взаємин

Ініціював створення Цен-тру балтистики в Інституті фі-лології Університет Вітовта Ве-ликого за підтримки Посольства Литовської Республіки в Украї-ні Міністерства освіти науки та спорту Литовської Республіки Київського національного уні-верситету імені Тараса Шевченка

ldquoВідкриття литуаністичного осередку є свідченням народжен-ня довготривалих значущих важ-ливих для обох країн відносин Це

нас обrsquoєднує допомагає вирішити важливі питання та мотивуєrdquo ndash сказав ректор Університету Ві-товта Великого професор Йозас Аугутіс Він подякував за під-тримку ідеї та її реалізацію наго-лосивши що завдяки директоро-ві Центру балтистики професору Ігорю Корольову новостворений осередок став одним із 40 балтій-ських центрів які беруть участь у проєкті Євросоюзу спрямовано-го на зміцнення та розвиток бал-тійських студій

В Інституті філології вивча-ють понад 30 мов Завдяки тако-му розмаїттю КНУ ім Т Шевчен-ка ndash єдиний заклад вищої освіти в Україні що входить у пред-метну номінацію ldquoСучасні мо-виrdquo всесвітньовідомого рейтин-гу якості вищої освіти ldquoQS World University Rankings by Subjectrdquo Литовська мова поповнила пере-лік мов які вивчають в Інститу-ті філології у 2019 року Як тре-тю мову її почали опановувати студенти освітньої бакалаврської програми ldquoПольська мова та літе-

ратура українська моваrdquo У 2020 році в Університеті відкрили ще одну бакалаврську освітню про-граму ldquoПольська мова та літера-тура англійська та литовська мо-виrdquo На сьогодні литовську мову в Інституті філології вивчають близько 30 студентів

Вітальне слово та подяку гос-тям завдяки яким відкрився центр виголосив і директор Ін-ституту філології професор Гри-горій Семенюк побажавши щоб мова багата історія та культу-ра Литовської Республіки при-ваблювали вступників а керів-ництво Інституту та Університету загалом намагатиметься створю-вати найкращі умови для розви-тку литуаністичних студій у КНУ

Під час урочистостей присут-нім продемонстрували відеопри-вітання студентів Інституту фі-лології які вивчають литовську мову

Перша леді Литви Діана Нау-сєдєнє та керівництво КНУ обмі-нялися символічними подарун-ками та зробили спільне фото

У Києві відкрито Центр балтистики

Проходив марафон у чотири етапи а його учасники порцій-но виконували тестові завдання впродовж майже місяця

Цей марафон ndash перший масштабний приклад проведен-ня учнівського конкурсу в дис-танційному форматі в Україні До його організації долучилися дер-жавні установи благодійні орга-нізації та приватний бізнес

У брифінгу взяли участь орга-нізатори марафону серед яких ndash представники ДНУ ldquoІнститут мо-дернізації змісту освітиrdquo МБФ ldquoЛіга українських меценатівrdquo та освітньої компанії HUMAN До обговорення результатів долучився заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового роз-витку цифрових трансформацій і цифровізації Артур Селецький

ndash Не може не тішити що до конкурсу були долучені діаспо-ри з різних країн світу ndash зазначив пан Артур ndash Важливо й те що серед учасників ndash конкурсанти з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської облас-тей Я вдячний компанії-партне-ру HUMAN що приєдналася до цього проєкту й організувала свя-то для такої великої авдиторії ndash не лише з України а й із багатьох куточків світу

Організатори повідомили що цьогорічна кількість учасників виявилася рекордною за всі ро-ки проведення Конкурсу з укра-їнської мови імені Петра Яцика Відбулося це завдяки вільному

доступу учнів до виконання тес-тових завдань Загальна кількість конкурсантів цього року стано-вила 25670 однак здолали всі ета-пи 11555 учасників (45)

Під час брифінгу оприлюд-нили рейтингову таблицю із за-значенням фіналістів і перемож-ців конкурсу Заради збереження конфіденційності даних ця табли-ця була сформована з ID-кодів учасників які вони отримали в системі HUMAN Тобто кожен конкурсант може ввести свій ID-код і побачити кількість власних балів та місце в рейтингу

ndash Учасники які посіли 1-3 місця будуть нагороджені ди-пломами МБФ ldquoЛіги українських меценатівrdquo ndash розповіла пред-ставниця Ліги Юлія Вознюк ndash Конкурсанти які вибороли пер-ші місця додатково отримають премії наших меценатів Питан-ня щодо нагородження срібних призерів вирішується можли-во їх також відзначать преміями Дипломи та премії вручатимуть у квітні-травні

Крім цього учасники які пройшли чотири етапи отри-мають іменні сертифікати а їхні школи зможуть до 30 квітня без-коштовно приєднатися до про-грами ldquoHUMAN Чемпіонrdquo що передбачає розширену технічну та клієнтську підтримку безко-штовні тренінги та доступ до ін-формаційних матеріалів

Власн інф

Конкурс Яцика в дистанційному форматіВсеукраїнський відкритий марафон з української мови

імені Петра Яцика цього року вперше відбувся в дистанцій-ному форматі на освітній платформі HUMAN й охопив тисячі учнів і студентів з усіх областей України Його результати презентували під час брифінгу

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

ldquoФотокартка повністю передає атмосферу 1970-х років стиль вбрання якість зйомки навіть вираз обличчяrdquo 7Книга в газеті

Закінчення Початок у ч 12-13 за 2021 р

Для мене він ndash справжній геройМені 18 а йому було б 86hellip

Минулого року ми вітали його з ювілеєм а невдовзі проводжали на той світ Я зовсім не очікувала весняного ранку на таку страшну звістку

hellipЩе юним Григорій позна-йомився з жінкою його життя матірrsquoю трьох його синів і двох доньок ndash моєю бабусею Ліді-єю Вони знали що будуть разом до старості але не знали який складний шлях їх очікуєhellip

Зі слів мого батька жили во-ни незаможно проте щасливо Дідусь із бабусею багато працю-вали щоб прогодувати та одягти багатодітну сімrsquoю

Розповідав як не дочекав-ся дідусь свого батька з війни Як мали з братами одні черевики на всіх і по черзі ходили до школи Але вирісши дідусь пообіцяв що його діти такого не застануть І слова свого дотримав

Він називав мене крихіткою а я дивилась у його добрі блакитні очі й усміхалась Одного разу ді-дусь розповів казку про Дюймо-вочку зауваживши що вона про мене Я так захопилась казкою що ще довго телефонувала йому і просила розповісти її перед сном знаючи що дідусь за сотню кі-лометрів Він ніколи мені не від-мовляв

Потім мої батьки розлучи-лись і ми стали бачитися рідше

Але того ранку я стояла в чор-ній сукні з чорною хусткою і лед-ве розуміла що відбувається Дідусь став холодним і вже не зі-грівався моєю усмішкою Я відчу-вала що він ще поряд і так само любить мене свою Дюймовочку Того дня я мало плакала Плака-ла вже вдома Шкодувала що так багато не сказала що зайвий раз не обійняла не поцілувалаhellip

Для мене він назавжди зали-шиться героєм Дитя війни ди-тя голодомору У нього ndash пrsquoятеро дітей восьмеро онуків та девrsquoять правнуків Його життя спіткав рак з яким він героїчно боровся впродовж 15 років Він щонеді-лі ходив до церкви і мабуть йо-го оберігав янгол-охоронець На 86-му році ним оволодів ще й ко-від-19

Я дивуюсь мужності дідуся та захоплююсь його відвагою Що-ранку він власноруч рубав дрова і палив у грубці Попри нестачу сил і біль дідусь Григорій ніколи не плакав Він пускав сльозу ли-ше тоді коли бувало збирав ро-дину за столом

Дарrsquoя Мельникс Щекичин Рівненська область

Чому в Німеччині не любили радянцівМої батьки ndash українці наро-

дилися в Радянському Союзі і до певного моменту не уявляли що

за межами СРСР є абсолютно ін-ше життя

Батько був офіцером у 1989ndash1993 рр служив у Німеччині у західній групі так званих радян-ських військ

Розвал СРСР змінив їхнє життя Почалася невизначеність Мама розповідала що деякі сімrsquoї радянських офіцерів не хоті-ли повертатися додому просили політичного притулку в Німеч-чині У відповідь на такі запити Москва реагувала жорстоко піс-ля повернення цим сімrsquoям світив статус ldquoпрєдатєля родіниrdquo якої вже фактично не було

Мешкаючи у військовому містечку мої батьки були свідка-ми грандіозної історичної події ndash падіння 1990 року Берлінської стіни Воно означало остаточне обrsquoєднання розrsquoєднаних на ldquoза-хіднихrdquo і ldquoсхіднихrdquo німців

За словами мами життя там було чудове вони бачили те чо-го не знали в Союзі Не було ко-муністичної сірості й памrsquoятників Леніну на кожному кроці не бу-ло серпа з молотом на червоному тлі Їх вражала вишукана архітек-тура і європейська свіжість

Цікавим для мене було те що радянських людей дивувала зви-чайна річ ndash ківі спочатку вони їли його зі шкіркою У Німеччи-ні був великий вибір печива а в Союзі ndash лише морквяне Там бу-ло все починаючи від екзотич-них для радянців бананів і закін-чуючи марципанами

Однак незважаючи на пре-красне життя радянські люди для звичайних німців були оку-пантами Отож ставлення до ра-дянців там було повсюдно воро-жим (усі факти та події описую зі слів батьків) На день народжен-ня Гітлера німці мали традицію ldquoпригнічуватиrdquo своїх кривдни-ків обстрілювали радянські КПП з вигуками ldquoНімеччина для нім-цівrdquo лякали мешканців радян-ських військових містечок і вла-штовували показову стрілянину в повітря на великих площах

Мама була свідком цих по-дій Прогулюючись із візочком у якому був мій старший брат во-на бігла додому швидше ніж мо-гла собі уявити Німці показували свою неприязнь до радянсько-го народу робили вигляд що їх не існує засуджували і дивилися зверхньо

Я не роблю негативних ви-сновків щодо такої поведінки німців Адже така сама ситуація нині в моїй країні де місцевим населенням є українці а оку-пантами ndash ldquoстарший російський братній народrdquo

Після закінчення терміну пе-ребування на службі мої бать-ки повернулися додому На їх-ніх життєвих шляхах ставав рекет

кордони міліція повернення українського громадянства та по-дальше життя в Союзі У 90-х усе змінилось кардинально не ви-стачало грошей на продукти вій-ськові були без зарплати А зго-дом зrsquoявилась я але це вже інша історія

Єлизавета Мельниченком Кривий Ріг Дніпропетровська

область

Зарплату видавали одягомВіднайдене сховище фотогра-

фій моїх батьків у дитинстві по-родило інтерес А як вони жили Знаю лише що мама бідно тато трохи краще

Настав час запитувати дізна-ватися й аналізувати

Батько мій постійно зайня-тий та й не дуже красномовний а ось із мамою ми можемо тереве-нити годинами Вона поділилася зі мною спогадами

Коли СРСР розпався а до влади прийшов перший прези-дент України Леонід Кравчук обіцяного ldquoекономічного під-несенняrdquo не сталося На заводах скорочували робочі місця Ба-бусі вдалось утриматись на сво-єму місці а дідусь втратив робо-ту і був змушений виїхати в Сибір на заробітки Поки бабуся й ді-дусь намагалися заробити якусь копійку маленьку Інну мою ма-му зоставили на піклування стар-шого батькового брата

Петро мій дядько сплутав-ся з поганою компанією внаслі-док чого сів за ґрати й залишив маленьку сестру без нагляду Їй довелося самій вчитися готува-ти шити вкручувати гвинти та й просто житиhellip Ось звідки у неї справді золоті руки

Мама з теплотою згадала як її батько приїжджав із відрядження і декілька місяців вони були до-бре нагодовані й одягнені В ін-ший час за це відповідала бабуся якій на заводі давали не зарплат-ню а одяг і деякі продукти

Скрутні були часи Мама запамrsquoятала що в школі їй не бу-ло чого їсти на перервах Тоді в школах не годували треба було брати ldquoтормозкиrdquo з дому А вдома їх не було з чого готуватиhellip Що-правда іноді подруги з кращим достатком ділилися і мама могла спробувати такий ldquoделікатесrdquo як курячі ніжки

Захоплень у мами було бага-то Вона самостійно навчилась малювати й гарно шити В оди-надцять стала відвідувати гурток із гандболу (тоді був безкоштов-ний) і навіть кілька разів їздила на змагання

Відмінність наших поглядів на деякі речі з її минулого вра-

жає Мені складно уявити що тоді всі бажали вступати в ПТУ і на одне місце було десять охо-чих Серед них і моя мама Але її тоді відмовили довелося йти в десятий клас Згодом батьки роз-лучилися і жити без батька ста-ло ще важче

У сімнадцять років мама вже народила мене а трохи раніше вийшла заміж

Випробувань долі моїй мамі виявилося більш ніж достатньо Але вона впоралась Наполегли-ва хоробра люблячаhellip

Валерія Хлевицькам Олександрія Кіровоградська

область

ldquoПохоронкиrdquo в сумці листоношіВона виростала в невеликій

українській сімrsquoї На той час чет-веро дітей у родині ndash невелика сімrsquoя Крім матері Устини та бать-ка Івана було дві сестри ndash Дуня і Нюся ndash і брат Микола який без-вісти пропав на війні Віра Іванів-на Батура моя прабабуся була найменшою

У 1943 році у свої 17 після визволення Веселого пішла до-бровольцем допомагати військо-вим Дівчина бралася за будь-яку роботу прала прибирала догля-дала за пораненими просто під-тримувала кожного хто звертав-ся до неї

А ще носила пошту Піс-ля важкої праці в госпіталі з ве-личезною поштарською сумкою за плечима в темряві у негоду тремтячи від страху дівчина роз-носила по домівках надію вісточ-ку від живих Та в її сумці були й ldquoпохоронкиrdquo Дуже тяжко було приносити такі звістки Віддав-ши страшного трикутника Ві-ра йшла не одразу а чекала чи не потрібна буде допомога тому хто отримав трагічну новину

Війна принесла їй не лише біль і втрати а й перше та єдине кохання Молодий завзятий Гри-горій дійшов аж до Берліна Піс-ля поранення повернувся додому де познайомився з Вірою Так на-родилася нова дружня сімrsquoя

Настав кінець страшній вій-ні Треба було пристосовувати-ся до мирного життя Віра вивчи-лась і стала гарною кравчинею У рідному Веселому люди ставали в чергу до майстрині аби тільки вона обміряла зробила викройку та пошила одяг

Коли їй було 76 років наро-дилась я Мій батько називав її бабуня а я називала Буня

Коли мама й тато приводи-ли мене малу до Буні в гості во-на казала мені ldquoСашуню біжи мерщій у садочок та скуштуй ягі-док То для тебе кущики вроди-лиrdquo Все подвірrsquoя дихало добром і спокоєм Бо така ж добра і ла-

гідна була його господиня моя Бунічка що стала мені взірцем у всьому

Олександра Батурасмт Веселе Запорізька область

Із династії журналістівНа вулиці зима 23 грудня

1978 року Часи глибокого бреж-нєвського застою коли здавало-ся що життя в Радянському Со-юзі усталилося Усі зрозуміли що до 1980 року комунізм як обіцяв Микита Хрущов країна не побу-дує але жилося за мірками про-стого народу непогано у всіх була робота ціни не підвищува-лися в магазинах було достатньо продуктів принаймні в Києві

Але повернімося до фото-графії зробленої в типовому ра-дянському фотоательє комбінату побутослуговування що в Печер-ському районі столиці Майстер робить знімок закоханої пари Їх-ній погляд повністю сфокусував-ся на лінзі фотокамери На фо-то ndash моя бабуся Любов Петрівна Федорова та її перший чоловік Володимир Григорович Чопенко Ці двоє щойно розписалися і не-забаром справлять дивовижне ве-сілля

Що ж звело цю пару Журна-лістика

Володимир Григорович ndash ав-тор книг ldquoАграрний диліжансrdquo ldquoВитоки ldquoПрутаrdquo ldquoІскра госп-розрахункуrdquo ldquoПравославний словникrdquo аграрний оглядач ldquoДзеркала тижняrdquo

Любов Петрівна ndash редактор-ка відділу ldquoСтолицяrdquo редакторка газети ldquoВечірній Київrdquo та ldquoХре-щатикrdquo отримала нагороди в но-мінаціях ldquoКращий журналіст ро-куrdquo і ldquoКраща публікація рокуrdquo заслужена журналістка України

Але всі ці нагороди та досяг-нення будуть потім А зараз це просто двоє студентів пrsquoятого випускного курсу факульте-ту журналістики Київського уні-верситету ім Т Г Шевченка які захоплюються журналістикою і збираються будувати сімейне життя

Фотокартка повністю пере-дає атмосферу 1970-х років стиль вбрання якість зйомки навіть вираз обличчя Вони й не здога-дуються якою буде їхня улюбле-на справа через 40 років

Микита Бесчастнийм Київ

Добірку першокурсників фа-культету журналістики Київ-ського національного університету культури і мистецтв за творчою вправою ldquoОбличчя з фотографії на стініrdquo підготував викладач курсу ldquoОснови журналістикиrdquo професор Микола Тимошик

Обличчя з фотографії на стініДолі людські очима студентів-журналістів КНУКІМу

Мій дідусь Григорій Якович Мельник

Олена Олександрівна та Володимир Іванович Мельниченки (батьки)

Інна Василівна Хлевицька

Віра Іванівна Батура (прабабуся)

Мої бабуся та дідусь

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

8

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Запрошуємо до книгиldquoВолодя був дуже культурний і

талановитий редактор бо він був поетом але в нього був і дар редакторськийrdquo

Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ

Хіба ж даремно вік було прожито як є між нами на землі місток

Володимир Підпалий

М ожливо для сьогоднішніх поетівякі бунтуються проти поетикшістдесятників усе заперечують

і категорично відгетьковують він видається аж надто традиційним та старомоднимСьогодні молоді справді намагаються писати поіншому Не братимуся стверджувати краще чи гірше (це ndash питання смакуй естетичних орієнтацій незаперечно щосамий час фаворизував інші літературніldquoшколиrdquo) Невідомо на краще чи на гірше але все змінюється в цьому світі Старіють незрідка безнадійно анахронізуються літературні тексти почасти окарикатурнюється те що було загальноприйнятиметалоном краси Час безжальний до всього А ми наївно виголошуємо про те чи теldquoЦе непідвладно часовіrdquo На жаль часовіпідвладне все Чи майже все ndash тут безнадійні оптимісти можуть спробувати подискутувати

Добре що людині здебільшого немаєклопоту аж поза обрії своїх днів ndash і майбутнє та позамайбутнє для неї звучить ndashякщо звучить ndash безнадійною абстракцієюЇї дім ndash її час із якого вона може виходитихіба що в недалеке минуле А якщо та людина ndash поет то вона неминуче чудуєтьсяусім тим що довкола неї і прагне зафіксувати духовний профіль часу в якому вонаопинилася закинута туди владною рукоюдолі

Коли згадую Володимира Підпалого точомусь не можу позбутися думки що вінмав би народитися в інші часи Скажімотоді коли романтичні народники зпоміжосвічених різночинців та зубожілих дворянодягали скромні свитини й вірячи в силупросвіти ішли здебільшого до селянстващоб пояснювати їм що таке Правда і звідки взялася Кривда щоб наша людністьдозріла для правильних висновків

Підпалий вражав високою самопосвятою (він бачив у літературі щось непорушно сакральномісійне) його доброзичливість і терплячість (навіть у стосунках із агресивними графоманами) дивували Вінредакторував у видавництвах і чи не всіпхалися зі своїми рукописами саме до нього Знали буде до їхніх екзерсисів уважним не глузуватиме з тої писанини котраldquoтак собіrdquo чи й геть ldquoне дужеrdquo Він умів обходитися дипломатичними евфемізмаминавіть тоді коли мусив пояснювати оцетвориво ndash безнадійна сірятина Не знаюякою ціною те йому давалося бо ж у багатьох його колег не було такого витерпу атому стосунки редактора й автора виливалися в перманентну війну І мені неоднораз доводилося чути від авторів що видавничі редактори ndash то просто звірі й реакціонери Але я знав зпоміж редакторськогокорпусу таких як Григір Тютюнник ЄвгенГуцало Роман Андріяшик Анатолій Шевченко Світлана Жолоб Анатолій Макаров Валерій Гужва Андрій Крижанівський які відзначалися не тільки високоюлітературною кваліфікацією а й неудаваною демократичністю і всі вони маликонфлікти з цензорами відстоюючи тексти авторів од брутальних цензорських вівісекцій

У цьому ряду стоїть і Володимир Підпалий Я чув чимало подробиць про те яквін намагався рятувати ndash а поінколи йомуі вдавалося порятувати ndash літературні творивід утручань у них цензорів та завжди перестрашеного начальства що незрідка всвоїй ідейній суперпильності навіть перевершувало весь цензорський легіон

Не можу відмовити собі в бажанні навести тут ось цю довгу цитату котра не вимагає жодного коментаря

ldquoЯ мабуть дуже добре знаю ВолодюПідпалого не тому що ми були якимисьблизькими друзями не тому що ми частоспілкувалися чи ходили одне до одного вгості просто тому що ми зустрілися з нимв роботі в екстремальних умовах Він бувредактором моєї книжки у 1972 роцікнижки яка так світу і не побачила Цебула така ситуація при якій дуже добре

видно хто є хто Там за один день за одинмомент можна було побачити людину такглибоко через що я сказала що мабуть яйого дуже добре знаю Я дуже люблю Володимира Підпалогоrdquo

І далі ndash важливі подробиці тієї історії збіографії поетеси в якій фігурує Підпалий ldquoРедактор у ті часи це була видавничарукавичка в яку вставлялась рука невидима Володя був дуже культурний і талановитий редактор бо він був поетом але внього був і дар редакторський Редакторомвін був дивовижним Я думаю що якбибагато із наших поетів тоді його послухалито може б не червоніли зараз ВолодяПідпалий був відсторонений від роботинад моїм рукописом ldquoКняжої гориrdquo томущо він виявився не тією видавничою рукавичкою якою можна було б отак керуватиі душити мене Він не міг не хотів і він бувпросто глибоко порядною людиною

Коли він Володя Підпалий помер замість нього залишились діти замість ньогозалишились вірші замість нього залишилось світло яке ми всі зараз відчуваємоrdquo

Ці слова Ліни Костенко на вечоріпамrsquoяті Володимира Підпалого у Державному музеї літератури в грудні 1993 рокуТоді там прозвучало багато доброго пронього І це було зумовлено не тільки гіркотою дочасної смерті його Як ведеться притаких подіях мовці значно перебільшуютьчесноти небіжчика Але коли йшлося проособу Підпалого то всі суперлативи пронього були заслужені сказати б оплаченійого світлим життям і глибоким серцем

Не випадково ж із Ліною Костенко в їїоцінці Підпалого виразно перегукуєтьсяДмитро Павличко який розповідає йомудуже пощастило що редактором йогоldquoГранословаrdquo був саме Підпалий якийстояв в обороні автора на всіх етапах А далі він же був і редактором поетичного томуБогданаІгоря Антонича ldquoПісня про незнищенність матеріїrdquo (перше видання творів великого лемка в радянській Україні)Павличко розповідає як важко давалосяце видання який упертий спротив йомубув на всіх етапах і всіх рівнях Поява Антоничевих творів стала справді сенсаційною літературною подією Антонич одразуж перетворився на культового поета студентської та літературної молоді А такіідеологічні мастодонти як Микола Шамота і Ко накинулися і на впорядника (та автора блискучої передмови) Павличка і наредактора книги якого звинувачували втому що він став поплічником того хтоздійснив цю диверсію Сьогодні в такиймаразм просто важко повірити але все тебуло Я тоді працював у ldquoЛітературній Україніrdquo і добре памrsquoятаю як цензура забороняла згадувати в друці Антоничеву книгу Не випадково ж редактор Підпалий та

ки муляв керівництву Держлітвидаву котрий згодом став ldquoДніпромrdquo і змушенийбув поміняти місце роботи

Якщо вже зайшлося про те як Підпалого згадують ті хто мав справу з ним ndash саме як з редактором ndash то наведу при ційнагоді ще такі промовисті свідчення пройого редакторську роботу та характеристики особи Підпалого

Дмитро Павличко ldquoСьогодні коли всяпоетична спадщина автора ldquoТрьох перстенівrdquo надрукована в Україні коли знак Антоничевої музи виразно прочитується утворах багатьох українських поетів хочеться мені з особливою вдячністю згадатимого сміливого спільника ВолодимираПідпалого який допоміг проламати багаторічне мовчання надовкола творчостібезсмертного сина Лемківщиниrdquo

Важливо що зіркий та вимогливийПавличко розгледів у Підпалому не тількивидатного редактора який ставився до літератури як глибоко релігійна людина доСвятого Письма ldquoВолодимир Підпалийбув істинним талантом він зблиснув правдивими віршами але межі його життявласне ота юна смерть що прийшла донього одночасно з поверненням сталінщини в наше ледь провесніле нужденне існування зробила своє Вона забрала в наслюдину яка могла стати провідною зіркою Вона затоптала іскру надії вогоньякий ще тільки збирався вибухнутиrdquo

Не мав я наміру реферувати спогадипро Володимира Підпалого ndash збирався писати тільки про своє емоційне його сприйняття і бодай побіжно окреслити яким вінпостає в моїй памrsquoяті однак не можу перебороти спокусу навести ще пронизані душевною теплотою слова про нього людейіз його ближнього кола (Виявляється воно було справді широке ndash це від широтийого душі)

Ось говорить Петро Засенко ldquoБез гучної слави не підтримуваний попід руки літературними дядями він увійшов під високе склепіння Храму Слова просто й природно глибоко відчувши що мимо пройти не зможе та добре памrsquoятаючи хто вцьому храмі був до ньогоrdquo

Для сьогоднішнього читача такі словазвучать аж надто запафосно Але вониприйшли до нас із тієї епохи коли культивувалася пафосність Запевняю читача щотакий емоційний регістр зумовленийсправді щирими почуттями поглибленими несподіваністю втрати поета в якомузаповідалося щось багатообіцяюче До того ж поета в якому жило щось безоружнолюдяне

Ось уривок зі спогаду вимогливої Михайлини Коцюбинської ldquoТа глибинна духовна сутність те поєднання делікатності іморальної твердості та не на показ без тіні пози й зовнішнього ефекту людяність ndashстановили осердя його неголосної поезіїосявали й зігрівали всіх хто спілкувався зним одухотворювали і його редакторськудіяльність ndash той для нього воістину ldquoсродний трудrdquo у сковородинському розумінніЙому якось вдавалося проводити поетичний корабель цілим з мінімальними втратами поміж рифами конrsquoюнктури ненавrsquoязуючи авторові своєї волі і разом зтим дисциплінуючи його поетичну уявусвоїм чуттям слова і естетичним смакомМайже всі найвагоміші поетичні збіркиякі побачили світ протягом нетривалогоРенесансу 60х ndash то результат його нервових зусиль його редакторської майстерності і громадянської свідомості То своєрідні памrsquoятні знаки його творчої праціrdquo

Тендітний поставою уважноокий чо

ластий зі світлорусим чубом часто всміхнений ndash таким він мені побачився й запамrsquoятався І може найперше вимальовуються коли згадуєш його в подробицяхнещадно прокурені вуса й неодмінна в його портреті сигарета Бо ж таки курив віняк сказав приязний до нього Віктор Близнець справді безбожно

Кілька разів я бачив його в імпровізованих турнірах молодих поетів на засіданнях літстудії видавництва ldquoМолодьrdquo прокотру вже писав у попередніх мемуарнихкнижках Здається він єдиний там не спалахував у дискусіях (Мозолевський Сомта Кириченко вибухали як гейзери) Підпалий щоразу говорив спокійно і здебільшого переконував саме завдяки своїй зрівноваженості Гадаю що вже тоді він давсобі відповіді на ті важливі питання котріпостають перед кожною людиною яка пише навіщо вона ndash література Що важливіше ndash правда чи краса Думка чи емоція ndashдуша поезія

Я все те жадібно слухав і конспектувавхоч мав нелюбов до конспектів і вмудрявся обходитися без них в університеті де цекатегорично вимагалося Ми охоче приходили туди дружним гуртом який вів налітстудію ентузіазм незмірно більший ніжна лекції

Загалом Підпалий був там не головноюдійовою особою Головними були вже згадувані Борис Мозолевський Микола Сомі Григорій Кириченко які атакували всіх івсе своєю безапеляційністю й ораторським темпераментом Майже землетрусиКерівник літстудії терплячий Дмитро Білоус мав чимало клопоту коли брався погамовувати їх

Нагадаю що тоді ще не закінчилисячаси відомої ldquoвідлигиrdquo хоч як тепер розумієш уже наближалися ідеологічні заморозки Молоді поети ще зухвало вільнодумствували свято переконані що інакшебути не може Не знаю чи це справді такале мені здається що саме Підпалий інтуїтивно прозирав наперед і передчував ужейдуть тихіші і значно смутніші часи Чомусь мені хочеться так думати коли згадую його розумні очі розумні слова Очевидно він був соціально зріліший за своїхлітровесників

У ньому органічно поєдналися совіснасільська людина й міський інтелігентякий увібравши в себе спосіб життя в місті та рефлекси міського чоловіка не загубив оте дорогоцінне що виніс у своїй душііз села Часто бувало ndash та й нині є ndash такщо індивід вибравшися з села стільки силвитрачає для того щоб позбутися в собівсього того що нагадує його походженняldquoвід плугаrdquo Найчастіше першою страждаємова (вчорашній селюк незграбно переповзав на те що вважав російською а насправді то волапюк) Далі незрідка зrsquoявлялася зарозумілість міщука який погордливо ndash мало не з піднебесся ndash дивиться набідних провінціалів які тепер для нього ndashістоти нижчого сорту Це я спостерігав посвоїх однокласниках які вступивши у виші раптом ретельно почали в усьому маскуватися під ldquoгородськихrdquo соромлячисьсвого непрестижного на ті часи ldquoколгоспногоrdquo походження

Підпалий анітрохи не намагався підфарбуватися під міщука Навпаки ndash за різних нагод часто нагадував про село Якосьнавіть розповідав що в нього ціла колгоспна біографія бо від глибоко дитячих літяк це бувало з майже всіма сільськимидітьми змушений був братися за всяку роботу ndash і його руки вміли все що треба робити в господарстві Потім у його ldquoАвтобіографіїrdquo я прочитав про те що він передвступом до університету комбайнерував інавіть вийшов у передовики соцзмаганняа тому красувався своїм портретом на дошці пошани Володимир не вихвалявся тама говорив про це з гумором Мовляв укожного були такі ldquoуніверситетиrdquo котріхоч і не наближали до розуміння поезії і немали жодного стосунку до поглибленняедукації але давали розуміння звідки в сві

Михайло Слабошпицький далі працює над новою книжкою спогадів котра продовжитьсерію мемуарних книг ldquoПротирання дзеркалаrdquo ldquoТіні в дзеркаліrdquo ldquoЗ памrsquoяті дзеркалаrdquo ldquoЗприсмеркового дзеркалаrdquo

Пропонуємо фрагмент з книжки

Його глибоке серцеВВ оо лл оо дд ии мм ии рр ПП іі дд пп аа лл ии йй

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

8

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Запрошуємо до книгиldquoВолодя був дуже культурний і

талановитий редактор бо він був поетом але в нього був і дар редакторськийrdquo

Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ

Хіба ж даремно вік було прожито як є між нами на землі місток

Володимир Підпалий

М ожливо для сьогоднішніх поетівякі бунтуються проти поетикшістдесятників усе заперечують

і категорично відгетьковують він видається аж надто традиційним та старомоднимСьогодні молоді справді намагаються писати поіншому Не братимуся стверджувати краще чи гірше (це ndash питання смакуй естетичних орієнтацій незаперечно щосамий час фаворизував інші літературніldquoшколиrdquo) Невідомо на краще чи на гірше але все змінюється в цьому світі Старіють незрідка безнадійно анахронізуються літературні тексти почасти окарикатурнюється те що було загальноприйнятиметалоном краси Час безжальний до всього А ми наївно виголошуємо про те чи теldquoЦе непідвладно часовіrdquo На жаль часовіпідвладне все Чи майже все ndash тут безнадійні оптимісти можуть спробувати подискутувати

Добре що людині здебільшого немаєклопоту аж поза обрії своїх днів ndash і майбутнє та позамайбутнє для неї звучить ndashякщо звучить ndash безнадійною абстракцієюЇї дім ndash її час із якого вона може виходитихіба що в недалеке минуле А якщо та людина ndash поет то вона неминуче чудуєтьсяусім тим що довкола неї і прагне зафіксувати духовний профіль часу в якому вонаопинилася закинута туди владною рукоюдолі

Коли згадую Володимира Підпалого точомусь не можу позбутися думки що вінмав би народитися в інші часи Скажімотоді коли романтичні народники зпоміжосвічених різночинців та зубожілих дворянодягали скромні свитини й вірячи в силупросвіти ішли здебільшого до селянстващоб пояснювати їм що таке Правда і звідки взялася Кривда щоб наша людністьдозріла для правильних висновків

Підпалий вражав високою самопосвятою (він бачив у літературі щось непорушно сакральномісійне) його доброзичливість і терплячість (навіть у стосунках із агресивними графоманами) дивували Вінредакторував у видавництвах і чи не всіпхалися зі своїми рукописами саме до нього Знали буде до їхніх екзерсисів уважним не глузуватиме з тої писанини котраldquoтак собіrdquo чи й геть ldquoне дужеrdquo Він умів обходитися дипломатичними евфемізмаминавіть тоді коли мусив пояснювати оцетвориво ndash безнадійна сірятина Не знаюякою ціною те йому давалося бо ж у багатьох його колег не було такого витерпу атому стосунки редактора й автора виливалися в перманентну війну І мені неоднораз доводилося чути від авторів що видавничі редактори ndash то просто звірі й реакціонери Але я знав зпоміж редакторськогокорпусу таких як Григір Тютюнник ЄвгенГуцало Роман Андріяшик Анатолій Шевченко Світлана Жолоб Анатолій Макаров Валерій Гужва Андрій Крижанівський які відзначалися не тільки високоюлітературною кваліфікацією а й неудаваною демократичністю і всі вони маликонфлікти з цензорами відстоюючи тексти авторів од брутальних цензорських вівісекцій

У цьому ряду стоїть і Володимир Підпалий Я чув чимало подробиць про те яквін намагався рятувати ndash а поінколи йомуі вдавалося порятувати ndash літературні творивід утручань у них цензорів та завжди перестрашеного начальства що незрідка всвоїй ідейній суперпильності навіть перевершувало весь цензорський легіон

Не можу відмовити собі в бажанні навести тут ось цю довгу цитату котра не вимагає жодного коментаря

ldquoЯ мабуть дуже добре знаю ВолодюПідпалого не тому що ми були якимисьблизькими друзями не тому що ми частоспілкувалися чи ходили одне до одного вгості просто тому що ми зустрілися з нимв роботі в екстремальних умовах Він бувредактором моєї книжки у 1972 роцікнижки яка так світу і не побачила Цебула така ситуація при якій дуже добре

видно хто є хто Там за один день за одинмомент можна було побачити людину такглибоко через що я сказала що мабуть яйого дуже добре знаю Я дуже люблю Володимира Підпалогоrdquo

І далі ndash важливі подробиці тієї історії збіографії поетеси в якій фігурує Підпалий ldquoРедактор у ті часи це була видавничарукавичка в яку вставлялась рука невидима Володя був дуже культурний і талановитий редактор бо він був поетом але внього був і дар редакторський Редакторомвін був дивовижним Я думаю що якбибагато із наших поетів тоді його послухалито може б не червоніли зараз ВолодяПідпалий був відсторонений від роботинад моїм рукописом ldquoКняжої гориrdquo томущо він виявився не тією видавничою рукавичкою якою можна було б отак керуватиі душити мене Він не міг не хотів і він бувпросто глибоко порядною людиною

Коли він Володя Підпалий помер замість нього залишились діти замість ньогозалишились вірші замість нього залишилось світло яке ми всі зараз відчуваємоrdquo

Ці слова Ліни Костенко на вечоріпамrsquoяті Володимира Підпалого у Державному музеї літератури в грудні 1993 рокуТоді там прозвучало багато доброго пронього І це було зумовлено не тільки гіркотою дочасної смерті його Як ведеться притаких подіях мовці значно перебільшуютьчесноти небіжчика Але коли йшлося проособу Підпалого то всі суперлативи пронього були заслужені сказати б оплаченійого світлим життям і глибоким серцем

Не випадково ж із Ліною Костенко в їїоцінці Підпалого виразно перегукуєтьсяДмитро Павличко який розповідає йомудуже пощастило що редактором йогоldquoГранословаrdquo був саме Підпалий якийстояв в обороні автора на всіх етапах А далі він же був і редактором поетичного томуБогданаІгоря Антонича ldquoПісня про незнищенність матеріїrdquo (перше видання творів великого лемка в радянській Україні)Павличко розповідає як важко давалосяце видання який упертий спротив йомубув на всіх етапах і всіх рівнях Поява Антоничевих творів стала справді сенсаційною літературною подією Антонич одразуж перетворився на культового поета студентської та літературної молоді А такіідеологічні мастодонти як Микола Шамота і Ко накинулися і на впорядника (та автора блискучої передмови) Павличка і наредактора книги якого звинувачували втому що він став поплічником того хтоздійснив цю диверсію Сьогодні в такиймаразм просто важко повірити але все тебуло Я тоді працював у ldquoЛітературній Україніrdquo і добре памrsquoятаю як цензура забороняла згадувати в друці Антоничеву книгу Не випадково ж редактор Підпалий та

ки муляв керівництву Держлітвидаву котрий згодом став ldquoДніпромrdquo і змушенийбув поміняти місце роботи

Якщо вже зайшлося про те як Підпалого згадують ті хто мав справу з ним ndash саме як з редактором ndash то наведу при ційнагоді ще такі промовисті свідчення пройого редакторську роботу та характеристики особи Підпалого

Дмитро Павличко ldquoСьогодні коли всяпоетична спадщина автора ldquoТрьох перстенівrdquo надрукована в Україні коли знак Антоничевої музи виразно прочитується утворах багатьох українських поетів хочеться мені з особливою вдячністю згадатимого сміливого спільника ВолодимираПідпалого який допоміг проламати багаторічне мовчання надовкола творчостібезсмертного сина Лемківщиниrdquo

Важливо що зіркий та вимогливийПавличко розгледів у Підпалому не тількивидатного редактора який ставився до літератури як глибоко релігійна людина доСвятого Письма ldquoВолодимир Підпалийбув істинним талантом він зблиснув правдивими віршами але межі його життявласне ота юна смерть що прийшла донього одночасно з поверненням сталінщини в наше ледь провесніле нужденне існування зробила своє Вона забрала в наслюдину яка могла стати провідною зіркою Вона затоптала іскру надії вогоньякий ще тільки збирався вибухнутиrdquo

Не мав я наміру реферувати спогадипро Володимира Підпалого ndash збирався писати тільки про своє емоційне його сприйняття і бодай побіжно окреслити яким вінпостає в моїй памrsquoяті однак не можу перебороти спокусу навести ще пронизані душевною теплотою слова про нього людейіз його ближнього кола (Виявляється воно було справді широке ndash це від широтийого душі)

Ось говорить Петро Засенко ldquoБез гучної слави не підтримуваний попід руки літературними дядями він увійшов під високе склепіння Храму Слова просто й природно глибоко відчувши що мимо пройти не зможе та добре памrsquoятаючи хто вцьому храмі був до ньогоrdquo

Для сьогоднішнього читача такі словазвучать аж надто запафосно Але вониприйшли до нас із тієї епохи коли культивувалася пафосність Запевняю читача щотакий емоційний регістр зумовленийсправді щирими почуттями поглибленими несподіваністю втрати поета в якомузаповідалося щось багатообіцяюче До того ж поета в якому жило щось безоружнолюдяне

Ось уривок зі спогаду вимогливої Михайлини Коцюбинської ldquoТа глибинна духовна сутність те поєднання делікатності іморальної твердості та не на показ без тіні пози й зовнішнього ефекту людяність ndashстановили осердя його неголосної поезіїосявали й зігрівали всіх хто спілкувався зним одухотворювали і його редакторськудіяльність ndash той для нього воістину ldquoсродний трудrdquo у сковородинському розумінніЙому якось вдавалося проводити поетичний корабель цілим з мінімальними втратами поміж рифами конrsquoюнктури ненавrsquoязуючи авторові своєї волі і разом зтим дисциплінуючи його поетичну уявусвоїм чуттям слова і естетичним смакомМайже всі найвагоміші поетичні збіркиякі побачили світ протягом нетривалогоРенесансу 60х ndash то результат його нервових зусиль його редакторської майстерності і громадянської свідомості То своєрідні памrsquoятні знаки його творчої праціrdquo

Тендітний поставою уважноокий чо

ластий зі світлорусим чубом часто всміхнений ndash таким він мені побачився й запамrsquoятався І може найперше вимальовуються коли згадуєш його в подробицяхнещадно прокурені вуса й неодмінна в його портреті сигарета Бо ж таки курив віняк сказав приязний до нього Віктор Близнець справді безбожно

Кілька разів я бачив його в імпровізованих турнірах молодих поетів на засіданнях літстудії видавництва ldquoМолодьrdquo прокотру вже писав у попередніх мемуарнихкнижках Здається він єдиний там не спалахував у дискусіях (Мозолевський Сомта Кириченко вибухали як гейзери) Підпалий щоразу говорив спокійно і здебільшого переконував саме завдяки своїй зрівноваженості Гадаю що вже тоді він давсобі відповіді на ті важливі питання котріпостають перед кожною людиною яка пише навіщо вона ndash література Що важливіше ndash правда чи краса Думка чи емоція ndashдуша поезія

Я все те жадібно слухав і конспектувавхоч мав нелюбов до конспектів і вмудрявся обходитися без них в університеті де цекатегорично вимагалося Ми охоче приходили туди дружним гуртом який вів налітстудію ентузіазм незмірно більший ніжна лекції

Загалом Підпалий був там не головноюдійовою особою Головними були вже згадувані Борис Мозолевський Микола Сомі Григорій Кириченко які атакували всіх івсе своєю безапеляційністю й ораторським темпераментом Майже землетрусиКерівник літстудії терплячий Дмитро Білоус мав чимало клопоту коли брався погамовувати їх

Нагадаю що тоді ще не закінчилисячаси відомої ldquoвідлигиrdquo хоч як тепер розумієш уже наближалися ідеологічні заморозки Молоді поети ще зухвало вільнодумствували свято переконані що інакшебути не може Не знаю чи це справді такале мені здається що саме Підпалий інтуїтивно прозирав наперед і передчував ужейдуть тихіші і значно смутніші часи Чомусь мені хочеться так думати коли згадую його розумні очі розумні слова Очевидно він був соціально зріліший за своїхлітровесників

У ньому органічно поєдналися совіснасільська людина й міський інтелігентякий увібравши в себе спосіб життя в місті та рефлекси міського чоловіка не загубив оте дорогоцінне що виніс у своїй душііз села Часто бувало ndash та й нині є ndash такщо індивід вибравшися з села стільки силвитрачає для того щоб позбутися в собівсього того що нагадує його походженняldquoвід плугаrdquo Найчастіше першою страждаємова (вчорашній селюк незграбно переповзав на те що вважав російською а насправді то волапюк) Далі незрідка зrsquoявлялася зарозумілість міщука який погордливо ndash мало не з піднебесся ndash дивиться набідних провінціалів які тепер для нього ndashістоти нижчого сорту Це я спостерігав посвоїх однокласниках які вступивши у виші раптом ретельно почали в усьому маскуватися під ldquoгородськихrdquo соромлячисьсвого непрестижного на ті часи ldquoколгоспногоrdquo походження

Підпалий анітрохи не намагався підфарбуватися під міщука Навпаки ndash за різних нагод часто нагадував про село Якосьнавіть розповідав що в нього ціла колгоспна біографія бо від глибоко дитячих літяк це бувало з майже всіма сільськимидітьми змушений був братися за всяку роботу ndash і його руки вміли все що треба робити в господарстві Потім у його ldquoАвтобіографіїrdquo я прочитав про те що він передвступом до університету комбайнерував інавіть вийшов у передовики соцзмаганняа тому красувався своїм портретом на дошці пошани Володимир не вихвалявся тама говорив про це з гумором Мовляв укожного були такі ldquoуніверситетиrdquo котріхоч і не наближали до розуміння поезії і немали жодного стосунку до поглибленняедукації але давали розуміння звідки в сві

Михайло Слабошпицький далі працює над новою книжкою спогадів котра продовжитьсерію мемуарних книг ldquoПротирання дзеркалаrdquo ldquoТіні в дзеркаліrdquo ldquoЗ памrsquoяті дзеркалаrdquo ldquoЗприсмеркового дзеркалаrdquo

Пропонуємо фрагмент з книжки

Його глибоке серцеВВ оо лл оо дд ии мм ии рр ПП іі дд пп аа лл ии йй

9

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

Запрошуємо до книгиldquoДля нього амбітні віршарі зовсім не центр всесвіту хоч він і має поезію за особисту релігіюrdquo

ті і почому хліб насущний І це ndash такожважлива життєва наука бо вона теж можепідказати поетові якісь важливі слова Мені здається той смисловий акцент Підпалого свідчив що він ніколи не відривавсявід землі Володимир завжди памrsquoятав хтовін звідки якого роду та що він винен (іяк людина і як поет) своєму краєві Із його статей та рецензій де розсипано чималоцікавих спостережень і думок не тількипро літературу можна вибрати ті з якихлегко скласти його особистий кодексобовrsquoязків поета й громадянина за якимвін сам жив ніколи не порушуючи тихпостулатів які сам сформулював

Можна тільки уявляти яким складнимбуло духовне й інтелектуальне його визрівання бо ж ішов він до свого літературного покликання звідти де не було жодноготворчого середовища Його навчителем ітворчим колегою була тільки книгаСкромна сільська бібліотека небагато могла запропонувати допитливому початківцеві що намагався збагнути алхімію поетичного слова Не було тоді поряд того хтоміг би йому ldquoпоставити рукуrdquo й розкритите на що неофіту самотужки блукаючи вроздоріжжях сумнівів та незнання довелося витрачати чимало часу

В столичний університет на філфак вінпотрапив аж після армії де служив у морфлоті А друкуватися почав тільки в 22Його ldquoвиростання душіrdquo (вислів ЛеонідаПервомайського) утривалилося в часі йзабрало роки Здається мені що цей процес у нього не зупинявся й до дня дочасноїсмерті що сталося 24 листопада 1973гоколи йому пішло півроку на 38ий А друкуватися почав лише тоді коли студентитого ж вишу Тамара Коломієць і МиколаСом уже видали свої дебютні книжки і їхофіційно визнали надією української поезії Його перша збірка ldquoЗелена гілкаrdquoзrsquoявилася в 27 років ndash 1963го

А наступного було ldquoПовесінняrdquo ДебютПідпалого не викликав особливого резонансу ndash критика тоді фаворизувала Миколу Вінграновського Івана Драча ВіталіяКоротича І поряд із ними незмінно стояло імrsquoя Василя Симоненка чий земнийшлях уже урвався а його резонанснакнижка ldquoЗемне тяжінняrdquo вийшла друкомуже посмерті автора ndash 1964го Підпалийздебільшого фігурував у всяких оглядах такритичних панорамах ldquoзаконспірованимrdquoу завершальних фіналах переліків під універсально безликою назвою ldquoта іншіrdquo

Схоже що він не мав через це особливих мук невтоленного марнославства Спокійно мирився з відведеним йому місцем улітературній ієрархії Його незмінна іроніяготовність покпинити і з себе боронилипоета від того вірусу котрий викликає заздрість та невдоволення тим що його недооцінюють і недопомічають Не випадкововін пише в одній зі своїх сатиресок

Усе ndash і небо і травасвяті для нього пілігримаа ще як в Спілці є права ndashхоч в Рим рушай хоч далі РимаОте римуйте не римуйоте друкуйте не друкуйДрукуй поки друкуєтьсяНехай ти будеш не Бажансередній будеш навітьЯк не Макаров Зуб Івантебе колись прославитьпрославитьчи знеславить ndashв літературу вставитьМайже через сорок років після смерті

Підпалого я прочитав його ldquoАвтобіографіюrdquo опубліковану в ldquoУкраїнському словіrdquo ndash так називається Хрестоматія української літератури та літературної критикиXX століття що її впорядкував ВасильЯременко Зі зворушливою безпосередністю оповідаючи про гіркі прикрощі й скупірадощі дитячих літ недитячу важку працю що її довелося звідати малому мрійливому селюку який приглядаючись до людей вслухаючись у себе та з невситимоюдопитливістю вгризаючись у книги творив сам себе покладаючись на позитивніприклади сільської моралі та свою інтуїцію котра підказувала йому на котрустежку в житті треба ставати

Читання його ldquoАвтобіографіїrdquo було для

мене мовби другим знайомством із нимколи я його майже призабув бо при згадувані цього імені на мене напливала теплахвиля що незрідка йде від випадковогоспогаду про світлу людину або раптомозивався з памrsquoяті котрийсь його рядокЦе й закономірно бо ж не були ми з Підпалим аж так близько знайомі і по суті немали з ним якихось спільних життєвих історій Та й інформаційний шквал відкидавз памrsquoяті обличчя і спогади про зустрічіминулого на безнадійний маргінес

Підпалий не бувши уражений нарцисизмом що незрідка властиве його колегам які бува позиціонують себе найголовнішими представниками з усіх гомо сапієнсів без самозамилування говоритьпро себе подеколи іронічно коментує своїпригоди й поведінку за різних життєвихситуацій Для нього амбітні віршарі зовсімне центр всесвіту хоч він і має поезію заособисту релігію

Цікаве ось таке його спостереженняldquoВипадково зустрів сербіянку Її ворожіння були настільки правдиві у своїй минулості (не знаю як передбачення хоч одневже збулосяhellip) що я був приголомшенийhelliprdquo І висловлює своє припущення прореальну можливість стихійного ясновидства ldquohellipякщо поети знають хвилини натхнення то чому б не знати цих хвилин ворожкам людям в котрих так дивовижнопереплівся тисячолітній фольклор із власною фантазією що врештірешт дає заробіток на прожиття Інша справа що переважає ndash народність чи інстинкт самозбереження методом видурювання грошейза чергову дозу фольклору

Перше її речення мене вже полонилоповело в її наївний і мудрий світ

ldquoПrsquoять пальців твоєї руки неоднаковіДе ж ти бачив двох подібних людейrdquo

ldquoВсім однаково світять зорі але в кожного є своя зоряrdquo

ldquoКожен твій сумнів твоєї віри вартийяк варта неправда правди І чого більше ndash іБог не знаєrdquo

ldquoПівсвіту скаче півсвіту плачеrdquoРозумію Підпалого з таким його

сприйняттям циганських ворожінь Самкілька разів потрапляв під уплив проречистих віщувань загадкових циганок Неміг тоді позбутися враження що вони знають те чого не відають інші До того ж ворожки кількаразово точно ldquoвлучалиrdquo вподробиці моєї біографії переповідаючите чого вони не могли знати Гадаю що нетільки Підпалий і я опинялися в такій ситуації Не випадково ж у художній літературі описано стільки моментів феноменуциганського ворожбитства До того ж поетбільше за інших схильний повірити в тещо здається зовсім поза межами суто буденного глузду Як мовиться на те він і поет У нього немає самовпевненості в томущо він як кажуть галичани усі розуми поїв

Чи не в кожного поета в творах є елемент містики Є він і в Підпалого Але його не більше ndash чи може навіть менше ndashаніж в інших Він умудрявся балансуватина межі між здоровим селянським глуздомі тим загадковим що його важко точно ословити хіба що можна натякнути на ньогопохмурою метафорою

Я розшукав у своїх архівах рецензію найого збірку ldquoВ дорогу ndash за ластівкамиrdquoвидану 1968го Публікація мого претензійного рецензієтворіння того ж року в київській обласній газеті ldquoМолода гвардіяrdquoКнижка Підпалого мені сподобалася алея замість нормально полюдські висловити своє враження вимудрував щось архіважкозбагненне намагаючись створитипро себе враження неконвенціональногокритика який буцімто знає про літературущось таке чого не знають інші Я начитався тоді Арнаудова Виготського Жирмунського Ейхенбаума і мені невтримнопраглося використати цю нагоду для тогощоб переказати все що я знаю Хто замолоду не був уражений таким вірусом Цевже з роками поволеньки позбуваєшся тієїінфекції і намагаєшся сам розуміти те щотобі хочеться сказати

Не забуду як дотепно поіронізував ізмоїх мудрацій у тій рецензії СтаніславТельнюк який запропонував мені популярно викласти моє позитивне враженнявід віршів Підпалого Я цитував йому з

памrsquoяті строфи зі збірки й намагався пояснити чому це на мою гадку справді поетично і чим Підпалий різниться од іншихпоетів Телюнюк загалом погоджуваввся зімною ndash він був високої думки про Підпалого але перепитував чому ж я не написавпро все те саме так як оце розповів Я жмабуть хочу щоб хтось прочитав мою писанину і щоб вона не видалася йому замудрованою шарадою Не міг же я йому зізнатися що мені хочеться видатися розумнішим аніж я насправді єhellip

При зустрічі з Підпалим (нас познайомив Володимир Маняк) я аж розцвів одйого подяки за рецензію й од похвалимовлялечки переконливо й розумно Хоч іпідозрював я що ті слова ndash це загалом данина етикету (має ж автор якось подякувати за те що рецензент так розхвалив його) все ж було приємно почути таке Бовоно підносило тебе у своїх очах

Вже згодом працюючи в ldquoЛітературнійУкраїніrdquo я готував до друку не одну статтюпро Володимира Підпалого І до ювілеївйого і без ювілеїв (Я тоді відкрив у газетіспеціальну рубрику ldquoНезабутніrdquo де можнабуло публікувати матеріали про тих коговже немає без жодного інформаційногоприводу) Був приємно подивований тимщо про Підпалого охоче писали без будького примусу Це було ще одне потвердження його справді любили Загалом рідко те буває в конкурентному літературному середовищі Але з Підпалим це справдібув саме той варіант Певен що ніхто менів тому не заперечить

Вже недавно випадково наткнувся всвоїй бібліотеці на збірочки ПідпалогоПеречитуючи їх відчув ось вона атмосфера шістдесятих років Тодішні настроїдомінантні стилістичні прийоми панівнаритміка Ось наприклад вірш ldquoПальціrdquo

Ніч простягує свій рукавТвої пальці в мої кладеhellipЯ шукаючи їх тікавНаче вовк тіка від людейЯ рубав їх Зціляв І грів Я прохав Заклинав І клявЯ ловив їхній білий грімСам громами у них вцілявhellipБився ярмарок блискавицьЯк приречений бивсяhellip

АчейХтось у глупу ніч впаде ницьХтось не витрима ndash утечеВажко уявити такі рядки в поетів стар

шої літературної ґенерації Навіть римування (ldquoгрівгрімrdquo ldquoкладелюдейrdquo ldquoвідтактактrdquo ldquoврісгуманізмrdquo ldquoачейутечеrdquo)ndash це саме шістдесяті і тільки шістдесятіколи молоді поети мовби підхоплювалиодин в одного як вірус особливості такоїстилістики аж мовби ризиковану ndash з погляду старших ndash систему римування й розхитували загальноприйняту натоді структуру вірша

Палець в палець як в землю вріс ndashЗамагав ndash знемагав ndash відтакhellipДе вже в дідька тут гуманізмДе законна законність і тактhellipЧорна ніч сумна наче негрМовчки гасить очі ndash зіркиhellipНа тортури ведуть менеПrsquoять доріг твоєї руки Це його вірш із 1966го Я певен кожен

уважний читач поезії тих часів упізнає ndashякщо не автора ndash то саме часові координати його народження

Ще вірш котрий ndash це помітно відразуndash і складом і ладом із шістдесятих ldquoЛебедина пісняrdquo котру автор продатував тимже 1966м

Вітер човен між хвиль тримавІ ту мить ніхто не загледівЯк на озеро ізпід хмарНаче грудка впав чорний лебідьОмочив крило воронеЯк на весла наліг на лапиНе очима сипнув ndash вогнемМефістофельським як ШаляпінhellipБілий лебедю утікайВін до тебе рветься ndash не чалитьЦей красивий гордий оканьНевідомий і незвичайнийДесь він подругу загубивА твого він позбавить другаhellipБілий лебедю програно бійНедаремна твоя потугаhellipВже він шию тобі скубеВже лебідку твою відгонитьhellip

Чорний лебідь забив тебеБілий лебедюТи ndash червонийЗнову ж таки ndash час літературного на

родження вірша тут можна легко вирахувати за римуванням (ldquoтримавхмарrdquoldquoзагледівлебідьrdquo ldquoвороне вогнемrdquo ldquoлапиШаляпінrdquo ldquoутікайоканьrdquo ldquoчалитьнезвичайнийrdquo) Підпалий у цьому такийже зухвалий як скажімо Борис Нечердав якого бачимо ldquoпереболитьперепелицьrdquo ldquoпереліктареліrdquo ldquoЛоркаловкоrdquoldquoкачанкурчаrdquo ldquoкалатайлокалендарнаrdquoldquoзалежитьожеледицьrdquo ldquoекспансивнасинуrdquo ldquoчужійолжіrdquo ldquoпрекраснихпрокравсяrdquo

Було це понад десяток років томуМені зателефонувала Ніла Підпала

Вона зініціювала таку толоку кожен хтохоче підтримати цю справу робить пожертву для неї (слово честі вже забув скількисаме гривень) Замість оббивати порогибанків чи грошових мішків Ніла Андріївна вирішила звернутися до людей почастинавіть скромних статків які (дивно але цесправді так) охочіше відгукуються на такізаклики Хоч вони спроможні дати небагато але як мовиться з миру по нитціhellip

Не пригадую чи довго тривало збирання коштів для видання цієї книжки Й осьвона зrsquoявилася з таким розділом наприкінці ldquoДоброчинці ldquoЗолотих джмелівrdquo (таканазва книжки) Упорядниця її Ніла Підпала там пише ldquoВисловлюю глибоку і щируподяку всім учасникам сучасної української книжкової толоки ndash доброчинцямвидання книжки Володимира ПідпалогоldquoЗолоті джмеліrdquo

Була велелюдна презентація ldquoЗолотихджмелівrdquo у Музеї літератури Виявилосящо ця книга оприлюднена до 75річчя віддня народження поета Стільки добрихслів як було сказано на тому вечорі здається мені Підпалий не чув за своє недовге життя

Ніла подарувала всім учасникам книжкової толоки по примірникові ldquoЗолотихджмелівrdquo де наприкінці книги вміщенотих хто фінансово долучився до тієї справи

Це справді поліграфічно якісне видання Там зібрано не тільки все що Володимир написав І ndash не тільки поезії а й статті і навіть видавничі ndash ldquoзакритіrdquo ndash рецензіїта редвисновки Є цілий розділ статей іспогадів про нього Є його листи до ріднихі друзів

Від цієї незвичної книги лишаєтьсяособливе відчуття Бо ж думаєш не тількипро Володимира Підпалого Думаєш продолю українських поетів у радянській Україні Емоційно пронизливо звучать тамось ці невипадкові слова Івана Дзюби ldquoЗпоетами 60х років боролася не тільки невсипуща влада Неначе в мовчазному союзіз нею діяла і якась незрима мстива сила вличині підступної хвороби На самому злеті творчості урвалося життя Василя Симоненка Леоніда Кисельова Олексія Булигиhellip І Володимира Підпалого Трагічнасмерть молодого Поета завжди має і позаособистісне символічне значення Воназнаменує протистояння Добра і Зла Красиі Потворності Очі Володі Підпалого світилися совісністю й добротою Совісністю йприязною до Життя думкою світиться і його Слово Не виклик життю а вникання внього Це ndash не позиція а доля Це ndash сковородинське чого так бракує нам сьогодні в нашій суєтній засмиканості й чванькуватому суємудріюhelliprdquo

Здається все сказано І вже нема нічого посутнього додати

Порізному згадуються ті кого ми любили або кому симпатизували

Мені з памrsquoяті неоднораз поставав цейтендітний русявовусий жвавоокий і незмінно всміхнений поет який був найяскравішим уособленням життєлюбства Алесаме життя здається любило Володимиразначно менше аніж поет його

Не склалася в них взаємністьhellipІ це ndash справді несправедливоІ невиправно Але загалом ж справедливості в цьому

житті малувато

_______________________Анатолій Макаров Іван Зуб ndash літера

турні критики що тоді часто писали натеми поезії

10

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

На часіldquoТут на Пріорці донині живуть нащадки тих дітей

яким колись поет влаштував банкет мабуть якразна свято Преображенняrdquo

Надія НАУМОВАнаукова працівниця Музею історичного центру міста Києва

Ч и хто рахував скільки вжестворено біографій українського поета Тараса

Шевченка з 1882 року колизrsquoявилася перша Її автор був нетільки сучасником а й добримдругом поета який 20 років працював над своєю книгою збираючи спогади від близьких друзів ітих хто його знав МожливоМихайло Чалий у чомусь і помилився але то була перша спробаосмислити і життя і творчістьмитця Були й інші життєписиСеред авторів Олександр Кониський Павло Зайцев Марієтта Шагінян із її творомдисертацією ldquoТарас Шевченкоrdquo польський автор Єжи Єнджиєвич ізкнигою ldquoНочі українські або родовід геніяrdquo Ще був роман Оксани Іваненко ldquoТарасові шляхиrdquo

У 2020 р у видавництві ldquoДух ілітераrdquo вийшла книга СтаніславаРосовецького Сама її скромнопретензійна назва ldquoСучасна біографія Тараса Шевченкаrdquo викликає у читача сподівання на щосьнове досі невідоме Яка ж метацієї нової біографії що посталана тлі уже всього написаногоМоже зrsquoявилися якісь факти раніше не відомі шевченкознавцямчи змінилися наші погляди напоета його творчість значенняйого для вже незалежної України Чим збагатила книга нашізнання про поета Наразі варторадіти хіба з того приводу щопостать Шевченка не залишаєбайдужими літераторів які добрезнають що саме його імrsquoя на обкладинці уже приверне увагу

Роксолана Харчук заздритьчитачам які ldquoзануряться у чарівний світ шевченкової біографіїrdquo

Зрозуміло що життя поета іхудожника може бути прикладомне лише для українців Але ж було воно зовсім не чарівнимМожна звичайно зануритися успробу зробити Шевченка іldquoгульвісоюrdquo (слово винесене навіть у назву розділу ldquoБіглий відставний рядовийrdquo небезпечний дляобох столиць гульвіса і театральний критик Нижній Новгородrdquo)чи бісексуалом (аякже це дужесучасно) Але ж зовсім не ldquoбіглийrdquo і не ldquoгульвісаrdquo а щодо театрального критика то поет виступив у цій ролі лише один раз щобвисловити свою думку про груКатерини Піунової якій симпатизував і мав намір одружитисяЗабракне місця і слів щоб аргументовано відповісти на всі ці сучасні притягнені за вуха гіпотези такий собі ldquoфастфудrdquo забарвлений психологічними вишуканостями Кожна істина нас збагачує а часткова правда забарвлена натяками не додає нічогощоб зрозуміти якою людиноюнасправді був Шевченко Усе цена довгу розмову без впевненостіщо вона дійде до автора захищеного званнями і посадами якийзапросто звинуватить критиків унепрофесіоналізмі

Назви розділів подано в надтосучасному стилі Особливо епатажні заголовки як у бульварнихгазетах що викликають інтересобивателя чи читали цей ТарасШевченко виявляється був щетой гульвіса Наприклад назваостаннього розділу ldquoКласик усвинцевій труні як засіб національновизвольної та ліберальної агітаціїrdquo Сам Тарас би подивувавсятакому зразку канцелярськорадянської риторики Просто каль

кований вислів В І ЛенінаldquoКращої агітації і придумати неможнаhelliprdquo

Автор переповідає відоміфакти біографії які вже не разкоментувалися широко залучаючи цитати із Щоденника і повістей Шевченка

Чого варті роздуми автора пробажання Тараса накласти на себеруки ldquoюнацький потяг до ldquoТанатосуrdquo який підтверджуються виконаними Шевченком ще в доакадемічні роки композиціямина тему смерті як то ldquoСмертьСократаrdquo ldquoСмерть ВіргініїrdquoldquoСмерть Богдана Хмельницькогоrdquo ldquoНа цих малюнках історичнідіячі вмирають замість нього Тараса а він продовжує жити у бідноті та брудіhelliprdquo ndash комусь ця сентенція може видатись глибокоюале вона ж придумана Такі композиції виконували всі студенти(маємо на увазі відомі античні сюжети повrsquoязані зісмертю героя) це булаобовrsquoязкова програма Аось ldquoСмерть БогданаХмельницькогоrdquo у ТарасаШевченка ndash це щось інше він сприймав історичні події вже з точки зорусвого часу Не сама смертьйого цікавить а те що уцей момент вирішуваласядоля України

Далі пан Росовецькийприступає до коментування арешту і причинважкого покарання поетаі розвиває таку детективну історію про одруженняі розлучення Карла Брюллова з Емілією Тімм якане надається ні на прочитання ні на осмисленняТакий собі ШерлокХолмс який нарештіявив нам сучасний погляд Шевченко у поеміldquoСонrdquo висміяв царя бомстився за свого учителяБрюллова а цар своєючергою помстився Шевченкові Бідна Емілія Тіммhellip Вона (може й коханка імператора) ігадки не мала про свою роль у ційполітичній справі

Є у книзі мовні огріхи русизми (залишився в живих влюбливий лязгали повергали у відчай обрушився з критикою встали наякір потихеньку збігає що значить тут тікає) Є просто недолугіфрази як то ldquoНа початку її(йдеться про поему ldquoСонrdquo ) авторзмушує селянинаоповідача заявити що немає господа на небіrdquo абоldquoПоет намагався погодувати їїприхопленими на обід бубликамиале вона не могла вкусити баранкуrdquo (епізод про знайдену біля Золотих воріт дівчинку за спогадамиО АфанасьєваЧужбинського)Якщо звернутися до авторськогостилю при подачі окремих епізодів то сучасний популізм у ньомувідчувається навіть на рівні естетичного чуття Є помилки і у цитатах зокрема у пояснювальномутексті до офорта ldquoДари у Чигриніrdquo ldquoщоб схилить на свою сторонуБогданаhelliprdquo у Шевченка ndash ldquoщоб єднать Богданаrdquo ldquoскарбниця ndashскарбrdquo ldquoза винятком ndash опрічrdquo

Хочеться посперечатися із тезою ldquohellipпід впливом Гребінки Шевченко замислювався про місце яке

може посісти в літературі імперської Росіїrdquo І під впливом Гребінки не був і місця зовсім не збирався посідати А також дуже ldquoзаманливо і сучасноrdquo звучить вислів ldquo hellipпраця над повістями зумілавтримати поета від більшого пияцтваrdquo А як же олівцеві малюнки і сепії такі досконалі требамати тверду руку щоб малюватиПияцтву зокрема виділено багато сторінок Про самі повісті сказано ldquoВсі вони в жахливому мовному і стилістичному станіrdquo

Сумнівно щоб вірш ldquoНе женися на багатійrdquo написаний уЧернігові і записаний до альбомуО АфанасьєваЧужбинськогобув повrsquoязаний зі сватанням додоньки священника Кошиця Феодосії Якщо вже говорити про автографи ldquoЗаповітуrdquo (їх є чотири)то треба було б хоч приблизносказати про їх послідовність Чи

була у Шевченка вишита сорочкана засланні Чому це він не мігназвати свою подругу татарку Забаржаду ldquoпренепорочно молодоюrdquoА вже історія з ldquoгарненьким юнаком Колею Ісаєвимrdquo зі щічкамиякі ldquoще не знали бритвиrdquo не лізе нів які ворота На портреті бачимоу нього досить густі вуса Тут і Забаржада і Ісаєв і дружина ГернаСофія до якої платонічно закоханий у цього Ісаєва поет його йприревнував ndash усе сплуталось Інаслідки цього були фатальніhellipСправжній мексиканський серіал

Ледве не на кожній сторінцічитаємо ldquoміфrdquo ldquoміфологіяrdquo Розуміємо що автор спеціалізувався на цій ниві і хоче увести своїпізнання в цій царині у біографіюШевченка Яка міфологія Більшчи менш достовірні анекдотичасто розповідають про великихлюдей З приводу міфології згадується і одне імrsquoя ldquoНайдивовижніший міф належить Олесеві БузиніБузина був моїм студентом людиною помітноюhelliprdquo Прикро щоцей міф втілився у одіознійкнижці ldquoВурдалак Тарас Шевченкоrdquo

Найбільше автор задіює міфологію коментуючи олівцевий

малюнокавтопортрет на якомухудожник зобразив себе оголеним тут і гіматій і древньогрецький шолом і ldquoжіноподобний скіфrdquo(за Геродотом) ldquohellipдвостатевийДіоніс що крокує берегом Аральського моряrdquo а далі Борей і Стрибог Летючий корабель ndash є про щопомислити МистецтвознавецьДмитро Горбачов назвав цю композицію летючим Меркурієм щобіжить берегом моря Більш цікаво уявити собі як Тарасу вдалосьвиконати кількома начерками такий живий пейзаж і вписати себеу нього та ще й у русі До речі цеймалюнок має вигляд академічноїпостановки однієї з тих які бачимо в альбомі 1843 1845 рр Художник ніби зображує себе якнатурщика і з легким гуморомспоглядає на себе збоку

Міф чи ldquoміський фольклорrdquoпро мешкання Шевченка на Прі

орці на квартирі у Варвари Пашковської не даєспокою ще одному учневіСтаніслава РосовецькогоОбидва учитель і ученьзвинувачують журналістку дитячу письменницюсестру Варвари СтефаніюКрапівіну (псевдонім) убрехні Нащо це було їйробити А Михайло Чалий який увів ці спогадиу свою книгу ldquoЖизнь ипроизведения ТарасаШевченкоrdquo виходить тежбрехун Хто ж не знає щоЧалий інспектор ІІ Київської гімназії дружив ізІваном Сошенком який іпознайомив його з поетом влітку 1859 р У Чалого ldquoоселившись на Пріорці майже за містом поетблукав стогнами богоспасаємого града в одному ітому ж парусиновомупальтечкуhelliprdquo Цей полотняний костюм у якомуТараса сфотографувавІван Гудовський ниніекспонується у Літератур

номеморіальному будинкумузеїТараса Шевченка Так от пальтечко є і це правда а про Пріоркубіограф збрехав Чалий посилавна Пріорку студента Маркевичавіднести поетові надіслані з Петербурга гроші та й сам приходивдо Тараса коли організував йогозустріч із молоддю на Оболоні АОболонь ndash продовження Пріорки Як мантра повторюється упрофесора оцей ldquoміський фольклорrdquo Але ж фольклор з неба непадає у ньому завжди є первіснаправда Чомусь не створився вінні на Соломrsquoянці ні на Деміївціні на Кожумrsquoяках Тут на Пріорці донині живуть нащадки тихдітей яким колись поет влаштував банкет мабуть якраз на святоПреображення Тут на горі росте400літній дуб який невипадковоназивають ldquoТарасовимrdquo

У хаті де квартирував Шевченко не дві а чотири кімнатиЧи був хтось із тих науковців якізаперечують проживання там поета у тій ldquoХаті на Пріорціrdquo А осьПетро Жур їздив туди спеціальноі розмовляв з людьми які тодіжили у хаті на вулиці Вишгородській Чи знають науковці спогади про Шевченка пріорської бабусі записані письменником

Кузьмою Грибом Чи знають вони що ще у 1921 р прихожаниПокровської церкви на вулиціМостицькій порушували питання на церковній раді про відзначення будинку де жив поет Працівники музею теж записали спогади старожилів зокрема ЄвгеніїЛісовської батько якої знавШевченка коли був ще хлопчиком Всі ці спогади друкувалися уперіодиці а їх рукописи зберігаються у ldquoХаті на Пріорціrdquo БабусяЖеня з родини Лісовських прожила на вулиці Білицькій 104 роки і оповідала про свого батькаякий ще хлопчиком познайомився з Шевченком і про те як вонив родині щороку в день народження поета співали за столомldquoЛілеюrdquo

Хата справді ldquoне то панськане то мужицькаrdquo (на дві половини) яку чоловік зняв для своєїхворої на сухоти дружини Варвара Матвіївна жила тут зі своїмидівчатками як на дачі бо Пріорка була завжди дачною місцевістю Можна покритикувати статтю Крапівіної щось вона підзабула дещо прикрасила Спогадизаписані у 1862 р були надруковані лише у 1875 р на проханняМ Мікешина з яким їх авторкабула добре знайома Така пізняпублікація спричинена засланням її чоловіка Лободи з якимвона була разом і повернулася уПетербург лиш через довгий часГотуючи записи до друку чи могла вона зробити хронометражпроживання Шевченка у Києвіта й чи ставила собі таке завдання Зате такий хронометраж зробив О Боронь Але хто сказав щоШевченко жив у І Гудовського уІ Сошенка чи у О СенчилаСтефановського Він не міг і не хотівжити у жодного з них тому що тісамі мали проблеми і поет не хотів їх обтяжувати любив свободуі незалежність і волів заплатитичужим людям за квартиру А відсвого опікуна священника Юхима Ботвиновського Тарас простовтік через пару днів про що тойсам говорив отцю Феофану Лебединцеву

Помешкання Ботвиновськогона Георгіївському провулку і є тодішня єдина напівофіційна київська адреса Православний священник взяв на себе відповідальність за нього тим більш що бувдобре знайомий з генералгубернатором До Гудовського поетприходив призначивши зустрічЛебединцеву в центрі міста У тійхаті на околиці міста йому булозатишно Спогади простолюдинівпро Шевченка записані В Беренштамом ndash це спогади жителівКуренівки яка є продовженнямПріорки У спогадах ідеться щоТарас приходив на свята пан Росовецький питає які тоді святабули А свята у цей період були ndashМаковія і Спаса Не йшов би вінndash ні з того ні з сього ndash з центруміста на Куренівку СтефаніяКрапівіна не говорить про те щоТарас Шевченко щось писав чималював А він справді у ті дватижні перебування у Києві не писав і не малював

Не можна обійти інтерпретацію перепоховання поета і ролі уньому Григорія Честахівськогоякого Росовецький характеризує

Нова а головне ndash дуже сучасна біографія Тараса Шевченка

11

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

На часіldquohellipШевченко належить не лише Україні ndash всьомулюдству хоч кожне його слово ndash про Українуrdquo

так ldquohellipлюдина позбавлена смакунахабна аморальна Честахівський привернув увагу Шевченказадушевним виконанням українських пісень і залишався в йогооточенні хіба що через свою самовідданістьrdquo Нахабний аморальний але самовідданий Не такий уже Шевченко був наївнийщоб не розпізнати негідну людину яку знав ще до заслання Вжезовсім незрозумілим є звинувачення Честахівського у тому щовін хотів ldquoзасунутиrdquo могилу Шевченка десь подалі щоб вона буланедоступна відвідувачам Що замаячня А як же Шевченків ldquoЗаповітrdquo ldquoЩоб лани широкополі іДніпро і кручі було видноhelliprdquo Відомо що і хату хотів побудувати уПекарях над Дніпром поблизуКанева про це писав Варфоломію Шевченкові А список Честахівського у якому передані зіслів поета оповіді про ті малюнки які були у майстерні Ним користувалися і користуються донині всі шевченкознавці А самійого власні малюнки які за висловом автора книги він ldquoніякийхудожникrdquo виконав впродовжшляху тіла поета в Україну і якістали документами цієї подорожі як і листи адресовані Петербурзькій громаді Збираючи селян щоб насипати високу могилу він передбачив її майбутнє іте що вона стане місцем паломництва

Наукова працівниця Канівського заповідника ldquoТарасовамогилаrdquo Зінаїда ТарханБереза укнизі ldquoСвятиняrdquo детально описала всі моменти історії перепоховання і Честахівському присвятила багато гарних слів У ІІ гімназії під головуванням М Чалого у травні 1861 р відбулося зібрання де остаточно вирішилиспорядити домовину у дорогупароплавом по Дніпру до Канева Ця акція потребувала попередніх узгоджень щодо відспівування в Києві та Каневі з владою а також вирішення питанняіз землею Цікаво що скажуть натакі вислови щодо Честахівського працівники Канівського заповідника чи ті люди (тисячі) відомі і невідомі які піднімаютьсяна Тарасову гору А як же Лисенко з його хором Микола Федотович Біляшівський який возивна пароплаві екскурсії до Канева При всій нібито науковостінова ldquoсучасна біографіяrdquo зовсімне нова завуальовано залучаєколишню радянську риторикуще й претендує на якийсь психоаналіз

Нарешті епілог ldquoЗамість післямовиrdquo який має назву ldquoЧомуми ще полюбимо Шевченкаrdquo Автор книги захоплюється ldquoколосальною працездатністю Шевченкаrdquo звертається до ностальгійних спогадів про своє навчання в Академії і особливо поціновує його як творця ldquoвеличезногомасиву образотворчих артефактівrdquo і ldquoневтомного виробника сотень якісних літературних текстівrdquo Але чи за це ми його любимо Зрозуміло генія повністю неможна збагнути за його біографією Над усім його приватнимжиттям стоїть творчість Кожнадумаюча людина має право робити свої припущення та й читачмає право на свою думку

Проживши 47 років він реалізував себе як поет художникгромадянин заповнив собоюдва століття створив не ldquoміфУкраїниrdquo а явив світові своюреальну Україну яку любив понад усе

Наталя ГУМНИЦЬКА Львів

І мене в сімrsquoї великійВ сімrsquoї вольній новійНе забудьте помrsquoянутиНезлим тихим словом

(Із ldquoЗаповітуrdquo Тараса Шевченка)

Ці рядки програмного віршанашого геніального поета націєтворця знайшли свою реалізаціюне лише на материковій Україніа й у глобальному українськомупросторі який охоплює пrsquoятьконтинентів і близько 50 країнсвіту Популярність Тараса Шевченка у світі можемо порівнятихіба що з популярністю ВільямаШекспіра хоча долі та можливості поширення творчої спадщини кожного з цих геніїв різняться кардинально

Цей короткий виклад присвячено лише дещиці вдячних шевченкознавців Розпочнемо з поширення віршової захалявноїкнижечки ldquoКобзарrdquo яка маламогутню магічну дію Вона розбудила заколисану забиту імперськими утисками колись могутню українську націю Історія світової літератури дотепер не знаєтакого революційного впливурідного слова Хіба що великийДанте

Саме цим можна пояснитимасовий переклад ldquoКобзаряrdquo понад 150 мовами світу В Українінад виданням ldquoКобзаряrdquo працювали і працюють багато видавництв Одначе варто звернутиувагу на публікацію цієї української Біблії у Львівському видавництві ldquoАпріоріrdquo Юрія Николишина у 2020 році Видане на текстовому матеріалі з репринтногопразького видання ldquoКобзаряrdquo1941 року вирізняється насамперед ретельно підібраним ілюстративним матеріалом і втілює задумТараса Шевченка про альбомldquoЖивописна Українаrdquo і другийldquoКобзарrdquo до якого встиг написати передмову Задум за бракомчасу і фінансів Шевченко невстиг здійснити

Книга містить полотна найвизначніших художників з усієїУкраїни (і не лише) серед якихТарас Шевченко Василь Штернберг Опанас Сластіон Ілля Рєпін Архип Куїнджі Сергій Васильківський Володимир Орловський Микола СамокишМикола Пимоненко Теофіл Копистинський Олена КульчицькаІван Труш Фотій КрасицькийІван Айвазовський КостянтинТрутовський Корнило Устиянович Осип Курилас Микола Мурашко Упорядники вдалися самедо празького видання бо вонона думку шевченкознавця зі Словаччини академіка НАНУ Миколи Мушинки є найменш цензурованим через те що виданокоштом української еміграціїПередмову до цієї унікальноїкниги написав знаний шевченкознавець Євген Сверстюк підсимволічною назвою ldquoЗоря надукраїнським вертепомrdquo у якійроздумує над покликаннямпризначенням і національнимфатумом появи найбільшого інайзагадковішого генія нашогонароду

До постаті Тараса Шевченказверталося багато літературознавців минулого і сьогоденнязокрема Валерій Шевчук ІванДзюба Григорій Клочек ЄвгенСверстюк Оксана ЗабужкоЮрій Барабаш ВолодимирМельниченко Дмитро Наливайко Василь Пахаренкоhellip Когортусучасних талановитих шевченкознавців доповнює особистістьЛеоніда Ушкалова який нещодавно у розквіті творчих сил покинув земне життя Його глибокий шевченкознавчий доробоквключає такі монографічні дослідження ldquoТарас ШевченкоrdquoldquoМоя шевченківська енциклопедія із досвіду самопізнанняrdquoldquoСковорода Шевченко фемінізмhelliprdquo ldquoШевченко від А до ЯrdquoНа особливу увагу заслуговуєldquoМоя шевченківська енциклопедія із досвіду самопізнанняrdquo якамістить близько 300 невеликихесеїв про світ ідей та образів Тараса Шевченка ndash поета художникамислителя музиканта Авторрозглядає постать Шевченка вконтексті української та світовоїкультури підкреслюючи йогоуніверсалізм за висловом Сковороди ldquoвсенавсеrdquo (так понашому філософ перекладав з латиніслово universum)

Леонід Ушкалов трактує своюенциклопедію як ldquoабетку світуrdquoТараса Шевченка з якої постаєобраз людяної особистості Геніяякий живе і творить у тому самому ldquoлісі речейrdquo що й звичайналюдина У передмові автор наголошує на світовому визнанніШевченка через риторичне запитання Джона Стейнбека ldquoЧиможна вплести ще якісь слова увінок Шевченкової слави ndash слави яку беззаперечно визнає весьсвіт ndash Той хто шукає плодівлюдської діяльності що житимуть вічно може знайти їх уШевченкаrdquo Підтвердженням цихслів американського письменника є мільйонні тиражі творів нашого поета у багатьох країнах світу різними мовами а також рекордною кількістю памrsquoятниківнашому Кобзареві яких за твердженням шевченкознавця Руслана Теліпського налічується понад 1400 Його проєкт ldquoМонументальна Шевченкіанаrdquo вражаєдослідницькою послідовністю іпрецизійністю Прискіпливийшевченкознавець упродовж двадцяти років побував і зафіксувавпостаменти Тарасові Шевченкуне лише в Україні а й у всьомусвіті Його ґрунтовні лекційнішевченкознавчі виступи і виставки знайшли широке визнання серед поціновувачів українськогослова у світі

До вінка Шевченківської слави доклалися також художникита музиканти Серед художньоїШевченкіани варто назвати доробок художникаграфіка лавреатаНаціональної премії ім Т Г Шевченка Євгена Безніска якийскладає понад 300 пастельних полотен на тему ldquoКобзаряrdquo Особ

ливою художньою силою відзначаються ілюстрації художника допоеми ldquoГайдамакиrdquo ЄвгеновіБезніску вдалося глибоко проникнути у сенси творчості Кобзаря поєднати класичний і модерний підходи в художній інтерпретації поетичної спадщини поета

За різними даними дослідників музична Шевченкіана перевищує дві тисячі різножанровихтворів монументальні кантатиораторії опери симфонічні поеми балети солоспіви хоровітвори малих і розгорнутих формінструментальні твори Проте вагому частину серед них посідаютьвокальнохорові твори основоюяких є ldquoМузика до ldquoКобзаряrdquoМиколи Лисенка яка нараховуємайже сто творів різних жанрівЦікавим є факт що музичнаШевченкіана нашого творця національної класичної музикирозпочалася із музики до ldquoЗаповітуrdquo Тараса Шевченка на замовлення Львівського музичного товариства Одночасно (1868)зrsquoявилася музична інтерпретаціяldquoЗаповітуrdquo галицького композитора Михайла Вербицького Згодом у 1870 році полтавчанинГордій Гладкий створив мелодіюldquoЗаповітуrdquo яка сподобалася Миколі Лисенку і до сьогодні лунає в

усіх куточках світу Відомо понад60 музичних варіантів ldquoЗаповітуrdquo серед яких хорові обробкиЯкова Степового Кирила Стеценка Порфирія ДемуцькогоОлександра Кошиця а також музичні твори великих форм Василя Барвінського СтаніславаЛюдкевича Бориса Лятошинського Рейнгольда Глієра Причиною такої популярності віршівТараса Шевченка серед композиторів і виконавців є не лише їхняблизькість до народної пісеннопоетичної творчості а на думкуЄвгена Маланюка творчість поета являє собою ldquoорганічний згусток нашої нації аж до майже повної герметичності для не українцяrdquo Тому музична Шевченкіанаслугує мистецьким містком дорозуміння сутності універсальних ідей Шевченка у світовійкультурі На відміну від надзвичайної популярності пісеннихтворів музичні твори великихформ виконуються сьогодні рід

ко серед них опери ldquoТарас Шевченкоrdquo Г Майбороди ldquoКатеринаrdquo М Аркаса ldquoНаймичкаrdquo М Вериківського ldquoНазар СтодоляrdquoК Данькевича а також балетldquoЛілеяrdquo К Данькевича Вартозгадати і про сюїту Бориса Лятошинського до кінофільму ldquoТарасШевченкоrdquo Творчість поета надихала й класиків російської музики зокрема М МусоргськогоП Чайковського С Рахманінова

Вершинним вкладом у вінокпошанування поетичного словаШевченка є унікальне чотиритомне видання ldquoКонкорданціїтворів Тараса Шевченкаrdquo якевийшло у 2001 році у ВидавництвіКанадського інституту українських студій (КІУС) спільно з Науковим товариством ім Т Шевченка (НТШ) в Америці обсягомпонад 3200 сторінок Текст Конкорданції підготовлений у співавторстві професором ОлегомІльницьким і доктором ЮріємГавришем співробітниками Альбертського університету у рамкахПрограми української мови та літератури за підтримки федерального уряду Канади Цей особливий тип словника є повним азбучним покажчиком усіх слів яківживаються в україномовних іросійськомовних віршах і поемахШевченка із зазначенням не лише місця їх знаходження а й точного контексту речення де вонивиринають Всього авторами зафіксовано 18401 лексичну одиницю і подано 83731 випадок їхнього вживання Опрацюванняздійснено з використанням компrsquoютерних програм проте самсловник доступний лише у паперовому варіанті На сьогодніелектронні варіанти такого типусловника отримала творча спадщина В Шекспіра Дж ДжойсаФ Достоєвського і Г Сковородив опрацюванні науковців Альбертського університету й Харківського національного університету ім Г Сковороди До пошанування творчого генія ТарасаШевченка поза всяким сумнівомналежить ціла низка академічнихвидань Інституту літератури НАНУкраїни під проводом академікаМиколи Жулинського та цілогогрона науковців насампередСергія Гальченка

Завершити цей вельми короткий огляд вдячної Шевченкіанислід дивовижним монографічнимвиданням малярської спадщиниШевченкахудожника у надзвичайно глибокому опрацюваннізакоханого у художню творчістьПророка мистецтвознавця й неперевершеного лектора Володимира Овсійчука Його ldquoМистецька спадщина Тараса Шевченка уконтексті європейської художньої культуриrdquo ndash високомистецький зразок представлення малярської величі Кобзаря в усій йогоповноті осмисленні історичноїпамrsquoяті народу та визначенні національної ідеології й національної свободи Особливе місце умонографії належить величномузадуму Шевченкаромантикапідготувати альбом ldquoЖивописнаУкраїнаrdquo який на жаль так і невдалося реалізувати в силу фінансових труднощів і браку часу Алешість офортів із цієї серії вдалосявидати а два краєвиди ndash ldquoВидубецький монастирrdquo і ldquoУ Києвіrdquo ndashстали альфа і омегою усієї серії Звдячністю слід згадати про видання альбому офортів ldquoЖивописна Українаrdquo громадським іполітичним діячем Миколою Томенком Насправді за висловомІвана Дзюби ldquohellipШевченко належить не лише Україні ndash всьомулюдству хоч кожне його слово ndashпро Українуrdquo

Дещо з вдячної Шевченкіани

12

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Доля на тлі історіїldquoЙого енциклопедичних знань життєвого досвіду йоповідань могло вистачити не на одне життя не на

одну книгуrdquo

Богдан ДЯЧИШИН лавреат премії ім Івана Огієнка доктор філософії

Н ещодавно потрапила мені до рук досить обrsquoємнакнига ldquoЛітаючий Амба

садор Теодозій Старак особистість Статті інтервrsquoю документи матеріали виступи спогадиrdquoЧитаю ldquoПроголошення незалежності У кого в ті хвилини не розривалося серце від гордості Хтоне плакав тоді від радостіrdquo Зроблене людиною добро повік живене щезає а записується на скрижалях вічної памrsquoяті єдиного живого Бога Памrsquoять ndash основа нашого розуму вона формує всезагальну свідомість націю бо минуле не має права на забуття тим більше колийдеться про людинудля якої ldquoнайвищимидуховними ідеаламибули Бог і Українаrdquo

На могилі Старакавикарбовані слова зФранкових ldquoКаменярівrdquo ldquoТа слави людської зовсім ми не бажалиhelliprdquo Це правда непрагнули не думалипро неїhellip Але ж намнинішнім українцямсьогодні (як і колись)неймовірно навіть катастрофічно бракує історичної памrsquoяті щобдозріти як велична нація з багатою історичною та культурноюспадщиною Мусимоповсякчас бути вдячними й памrsquoятати протих хто поклав своєздоровrsquoя і життя на вівтар боротьби за незалежну Україну

Каменярі сини багатостраждальної МатеріУкраїни Зпоміжних Теодозій Старак (12081931 ndash1101999) ndash посол України в Республіці Польща який організував там перше дипломатичнепредставництво новопосталоїдержави значною мірою за власні кошти Звідси й прізвиськоldquoЛітаючий Амбасадорrdquo (на тойчас не мав навіть особистого водія) Саме про таких як він говорив свого часу Євген СверстюкldquoЦе люди які поставили себена сторожі слова честі гідностіrdquoА Ян Ольшевський премrsquoєрміністр першого некомуністичногоуряду РП відгукнувся на передчасну смерть Теодозія Старакалистомспогадом ldquoПотиск йогорукиrdquo який передав через українське посольство у Варшаві удові дипломата Любові Горбенкокоханій дружині яка завжди булапоряд порадниці й помічниціНаведу фрагмент із цього спогадувидатного польського політикаldquoНіколи не забуду зустрічі з Ниму Королівському замку в січні1992 року коли як премrsquoєр поруч із Президентом РеспублікиПольща я приймав новорічніпривітання від представниківдипломатичного корпусу То буланаша перша зустріч офіційногохарактеру (на той час польськийпремrsquoєр прихистив Українське Посольство буквально під своїм дахом і зустрічався з паном Стараком майже щоденно ndash Б Д) Мені в памrsquoять запали Його словаколи Він міцно потискаючи моюруку промовив ldquoПане премrsquoєре

Я надзвичайно свідомий історичного значення цього моменту коли вперше в королівській садибіде польські монархи приймалипосланців українського Козацтва представник нарешті Незалежної України може передатинайвищим представникам Республіки Польща побажання успіхів у розвитку їхньої держави ndash якрівний рівним і вільний вільнимІ хай так буде довікуrdquo Несподівано я зауважив на обличчі цьогозавжди неймовірно стриманого іврівноваженого у своїх емоціяхдипломата сльози і мені самомуякийсь клубок підступив до горла Звістку про Його передчаснусмерть я сприйняв із почуттямвеличезної особистої і всезагаль

ної втрати Він був політиком ілюдиною яких сьогодні в ХХІстолітті будуть дуже потребуватиУкраїна Польща та Європаrdquo

Важко подумки повертатися вті часи але маємо великийобовrsquoязок бути вдячними зумітипередати історичну памrsquoятьприйдешнім поколінням прозвитягу борців за незалежну Україну Дмитро Онуфрійчук з ІваноФранківщини (колишній сталінський політвrsquoязень табірнийтовариш Старака) який кількамісяців не дожив до святого ДняНезалежності останнім своїмподихом звернувся до друзів якістояли в його узголовrsquoї ldquoХлопцічи буде Українаrdquo Серед тихldquoхлопцівrdquo був і Теодозій Старакякого його товариші слушно вважали наріжним каменем свогокола

hellipМежибрідь ndash чарівна місцина над Сяном на Лемківщині яка12 серпня 1931 року подарувалаУкраїні ТеодозіяЯрослава Йогобатько не виходив із польськихвrsquoязниць (стаття ndash ldquoукраїнецьrdquo)Теодозій був надзвичайно обдарованою і працьовитою дитиноюОсінь 1939 року Мама зі старшим братом Теодозія опинилисяна совєтській території невдовзітоварняком їх відправили в Казахстан Восьмирічний Теодозійзалишився з батьком у Сяноку напольській території

Боляче на серці коли читаєшпро знущання над українцями збоку радянської німецької іпольської репресивних машинвлади Попри все Теодозій 1942

року витримавши надскладнийконкурс був зарахований доДрогобицької гімназії Післяldquoзвільненняrdquo Сянока в 1944 роцібатько Теодозія вкотре опиняється в польській тюрмі Далі карколомні події подаю в хронологічному порядку у березні 1945 рокубатько з сином опиняються уЛьвові (Договір між СРСР іПольщею про обмін населенням) 1946 року амністували Марію Старак яка повертається досімrsquoї 1947 року заарештовуютьбатька Теодозія (Василеві Стараку дивом пощастило втекти зіСтрийської тюрми НКВД зфальшивим посвідченням пішкиперейти радянськопольськийкордон і оселитися у Вроцлаві) 6

листопада 1949 року арештовують Теодозія (Карлагтабір ldquoПєсчанийrdquo) 1955 рікndash звільнення з табору й повернення до Львова (вулЩорса 10 кв 4 [нині Русових] ndash цю адресу знала всяКараганда)

У 1956 році Теодозійвступив на словrsquoянське відділення Франкового університету (серед однокурсників молодших за віком були Мирослав Тимочко Ірина Стасів Ігор КалинецьІван Сльозко Євген Осєчкін Микола СтаровойтБогдан Завадка) 1965 рік ndashсуд над Михайлом Горинемз яким товаришували (їхнімогили сьогодні поруч) Теодозієві запропонували написати заяву на звільнення ldquoзавласним бажаннямrdquo (працював у Франковому університеті на посаді завідувачакабінету фонетики української мови)

Безробіття ldquoНарештівирішив Теодозій піти в КГБldquoАбо дозвольте мені працюватиабо посадіть мене якщо я ворог утюрмуrdquordquo Дозволили Викладавросійську мову (пізніше українську) в школах Пустомитівськогорайону на Львівщині

З 1971 року ndash редактор підручників для шкіл УРСР з польською мовою навчання видавництва ldquoРадянська школаrdquo(Львівська філія) де пропрацював майже 20 років

1989 рік ndash учасник Установчого зrsquoїзду Народного Руху України

1991 рік ndash вирушає до Варшави як посол Уряду України в Республіці Польща ldquo200 доларів да

ли київські свати Теодозія вониж роздобули для нього пристойного фетрового капелюха і плащаз класичного англійського драпуrdquo З обкомівського гаража першому дипломатові незалежноїУкраїни виділили ldquoМосквичаrdquoбез водія Більшменш пристойний костюм зі ldquoскладу на Зеленійrdquo допоміг ldquoорганізуватиrdquo Володимир Парубій тодішній заступник голови Львівської міськоїради

Праця в Польщі та інші подіїжиття Теодозія Старака ndash це велика книга яку можливо колисьнапишуть вдячні нащадки

Операцію на горлі йому зробили 25 жовтня 1993 року у Варшавській медичній академії іменіС Банаха а помер від гепатитуС Любов Горбенко пригадує ldquoтакий собі Пєтя Кілімнік землячок із Черкащини кагебіст совєтського а потім російського Посольства його помешкання намldquoдбайливоrdquo підсунули на першихпорах у Варшаві в 1991 році Наприйомі в російському Посольстві у червні 1992 року він ldquoпоземляцькиrdquo довірливо порадив меніldquoСкажите своєму мужу што еластічним надо бить еластічнимВот смотрітє ndash бєлорусиhelliprdquordquo

А що ж Україна ldquoЗа кількамісяців до смерті Теодозій Старакосмілився публічно сказати своїмколишнім однодумцям про їхнєпристосуванство хворобливу амбіційність і конформізмrdquo

З розділу спогадів про Теодозія Старака ldquoІ юрби вчинківзrsquoєднаних у світліrdquo зацитую лишепару фрагментів ldquoСтворивши

Українське Посольство в Польщі він неперевершений знавецьпольських реалій тонкий і виважений політик і дипломат (вроджений) справжній патріотнаціоналіст свідомо і вперто витіснявся колишніми радянськими дипломатамикомпартійцями ndash і це зприкрістю спостерігали українські і польські політики

Теодозій завжди був авторитетом для мене як згодом близьким товаришемавторитетом улаґері став Іван СвітличнийЩось спільне мали вони ndash ценасамперед доброта добродушність і почуття гумору Відчувшиогіршення від зустрічі з однокурсниками після мого повернення ізСибіру до Львова я всетаки пішов до нього у видавництво ldquoРадянська школаrdquo Доцик вислухавмою скаргу лагідно усміхнувсяldquoЯ чекав щоб ти прийшов до ме-неrdquo ndash сказав Тепер я вже не маюдо кого йтиrdquo (Ігор КалинецьldquoУсмішка приятеля замолодуrdquo)ldquoПисати про Теодозія Старака вминулому часі не хочеться і якосьдивно Його енциклопедичнихзнань життєвого досвіду й оповідань могло вистачити не на однежиття не на одну книгу однакдоля розпорядилася поіншомуrdquo(Андрій Дещиця ldquoБезперервнийзвrsquoязокrdquo) Цей звrsquoязок промовляєдухом правди з небес бо ж Теодозій Старак зорить на нас енергієюлюбові і боротьби даруючи віру вперемогу

1 жовтня 1999 року ТеодозійСтарак відпустив руку коханоїдружини і відійшов за межу

P S ldquoЩо побажав би намукраїнцям сьогодні незабутнійЯн Ольшевський ndash Не сумніваюся що Він (так само як і Теодозій Старак) сказав би ldquoВи не повинні здаватисяrdquo Чуєте Ми немаємо права навіть на втому Якможна втомитися боронити своюєвропейськість свою ідентичність і сутність Памrsquoятаймо нанас дивиться нині весь світ І навесь цей світ гуде наш безсмертний Майдан ldquoСвобода і гідністьndash понад усеrdquo Слава Україні Вічна слава її вірним синам та її мужнім і щирим друзямrdquo (Любов Горбенко ldquoОльшевський НайдерСтарак і Майданrdquo ndash Дзвін 4(894) 2019)

Мабуть тепер не лише менідоводиться думати ldquoА до кого підемо ми до кого піде дружинаТеодозія якщо мужніх і щирихнемає поряд якщо їх все менше іменшеrdquo

Світлій памrsquoяті Теодозія СтаракаlaquoТа слави людської зовсім ми не бажалиhellipraquo

13

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

НезабутніldquoБідою України є те що в нас при кермі ніколи небули націоналісти які б посправжньому любилисвій народ свою країнуrdquo

Георгій ФІЛІПЧУК

Д ля мене він був романтиком наділеним різнобічними інтересами і вродже

ними здібностями набутимичеснотами що часто ldquoзаходивrdquo заобрій реальних можливостейСправді його універсальна життєдіяльність позбавлена збайдужілості емоційна реакція на український світ товариська приязньі здатність обrsquoєднувати людейнавколо ідей що містили в собізначимість суспільної а не приватної справи завжди викликалисимпатію і повагу стаючи прикладом для наслідування

Державна політична громадська праця не сприймалася нимяк формальна справа розвага чисебелюбство а радше ndash моральний обовrsquoязок випробовуванняіспит на громадянськість Можливо саме така сприйнятністьсвоєї життєвої місії в різних сферах формували його вольові якості стійкість характеру безкомпромісність стосовно українськихпитань демонструючи ldquoсобіrdquoсімrsquoї суспільству якості борця ітворця коли справа торкаласядержавотворчих ідеалів української церкви національного поступу Налаштований на змагальність і творення він не переставав прагнути фізично й етично самоудосконалюватися розуміючищо сильні мають бути сильнішими хоробрі ndash хоробрішими мудрі ndash мудрішими Його світоглядність утверджувалася на розумінні що лезо меча гострішає лишезавдяки безперервному заточенню

Він безперестану трудивсянад собою долаючи перепони йсумніви часто відмовляючись відбагатьох звабливих речей непроявляючи жалю до себе У поставі Анатолія самовиховання дійшло такого стану що перетворилося для нього в найбільш продуктивну університетську інституцію роблячи його більш знаючим політично моральнішимШляхетна мета ствердження української ідеї знаходилася на високому щаблі в ієрархії громадянських цінностей чутливо реагуючи на суспільні справи беручиучасть у вшануванні знакових загальнонаціональних подій починаючи з козацької Хортиці Холму (резиденції короля Данила Галицького) Хуста (Карпатська Україна) чи Кіцманя (малої батьківщини Володимира Івасюка) і підтримки єдиної української газетив Криму ndash ldquoКримської світлиціrdquo

Багато років він впроваджував програми ldquoЄврокарпатськаініціативаrdquo ldquoКарпатський простірrdquo духовномистецького проєкту ldquoВіруюrdquo за участю українських музикантів світового рівняініціював відновлення Успенського собору ХІІ ст у Крилосі якпередумови обrsquoєднання в єдинусоборну українську Церкву організував благодійний фонд ldquoУкраїна Інкоґнітаrdquo облаштував садибу Святого Миколая Будучипрекрасним спортсменом проводив турніри для молоді Меніподобалася його спортивназлість особливо коли змаганнямістили політичний підтекст1998 року в Маріуполі коли парламентська збірна України з футболу ldquoпобилаrdquo російську (41)Анатолій висловився дуже метафорично ndash тепер маємо моральнеправо ldquoчіпляти бутси на гвіздокrdquoУ тій грі він був одним з найкращих доводячи що ldquoмоскалівrdquoтреба перемагати завжди і скрізь

Хоча рамки його інтересів виходили за межі усталених поглядів і звичок проте чітко прослідковувалися ті пріоритети які слугували йому життєвими дорого

вказами Насамперед такою цінністю для нього була державність Україна Він сповідувавШевченків заклик ndash ldquoНема насвіті України Немає другогоДніпраrdquo трансформуючи Словопоета на реальності сучасного українського життя Суголосною іблизькою йому була державницька ідеологія Народного Руху організацій національнопатріотичного спрямування Уся багатогранна діяльність живильнаенергія громадські ініціативиldquoМатвіяrdquo (так звався потовариськи) спрямовувалися в річище державотворення У ньомудоволі природно поєднувалисямрія ідеали світовідчуття словота чин національний інтересУмів рафінувати та виокремлювати приватне і загальне відокремлювати особливо в політичномусередовищі зерна від полови ненамагався кидати слова на вітерне говорити безпідставно безвідповідально

У гострих дискусіях щодо національної політики державноїмови історії церкви літературикультури національної памrsquoяті ітрадиції він переконливо і часомдуже емоційно доводив значимість цих вічно сакральних вартостей для нинішніх і майбутніхпоколінь українців збереження ізміцнення української ідентичності безпеки Держави Середбагатьох притаманних йому характеристик варто виокремитипередусім образ людинидержавника громадянинадержавника

У його поставі не було декоруі тих місцевих хиб (за ІваномФранком) за якими ldquoбрак самокритикиrdquo ldquoпарадування європейськими формамиrdquo домінування ldquoголосного фразеологічного та в більшій частині нещирого бо ділами непотертого патріотизмуrdquo Етика Каменяра як ldquoжива критична праця думок і готовності подати свій голос у загальній справіrdquo стала для нього найбільш життєдайною вартістю Активною позицією він унеможливлював девальвацію державницьких цінностей нетерпимо ставився до удаваних захисниківldquoправ людиниrdquo доморощенихldquoгромадян світуrdquo зліплених з українофобства байдужості і вигідництва колаборантів запопадників перед чужинством що ldquoмоляться чужим богам чужою мо

воюrdquo Він пропікав Україною(словами Миколи Вінграновського) ldquoкожну душу груди і чолоrdquo

Він безупинно торував найвіддаленіші куточки рідної земліісторичні місця просвітлював українську душу відкриваючи сторінки славних звитяг відновлюючи памrsquoять і правду честь і гідність українства З 1999го здійснював експедиції по гетьманських столицях України під гаслом ldquoДо джерел державностіrdquoТисячокілометрові просвітницькімаршрути до Батурина Конотопа Чигирина Канева Трахтамиріва Переяслава Ніжина Камrsquoяної Могили Хортиці Хуста Хотина КамrsquoянцяПодільськогоХерсонесу та інших памrsquoяток України спрямовувалися для вирішення найголовнішого ndash виховання національної свідомості

Особливо неприйнятною була вада малоросійства оскількивважав це явище загрозою Українській державі що проявляєтьсяу байдужому негативному ставленні до українських національнодержавницьких традицій тапрагнень у підтримці ідеологіїldquoрусского міраrdquo (донині не забороненої в Україні) з його політичною культурною мовною церковною експансією У ліквідаціїрудиментів малоросійства якldquoхвороби бездержавностіrdquo і руйнівника національної душі полягала його життєва ціль Характерспротиву чужинцям (незалежновід походження і географії) містився для нього не в тому що вони ldquoіншіrdquo а передусім в тому щовони є зайди експлуататоривизискувачі українського народуякий стане нарешті господаремрідної землі коли ldquoВ своїй хатісвоя й правда І сила і воляrdquo

Пригадую день святих Петра іПавла 2004 року коли після освячення святійшим Патріархом у Володимирському соборі вирушили узагальноукраїнську культурнопросвітницьку (політичну) експедицію ldquoСоборна Україна2004rdquo напідтримку Віктора Ющенка в президентських виборах

Маю визнати що та кампанія як і пізніша трьохмісячна робота з Анатолієм у Харківськійобласті були для мене кращимиполітичними сторінками Вониасоціювалися із справжнім ldquoходінням у народrdquo який тоді гостронуртував Шевченковим питан

ням ldquoКоли ми діждемося Вашинг-тона з новим і праведним закономrdquo У ті часи в праведне слово іморальний обовrsquoязок насамперед влади люди як і ми з Анатолієм продовжували ще віритисподіваючись що ldquoдіждемось-таки колисьrdquo

Особистість Анатолія характеризувалася чітко вираженоюукраїноцентричністю незалежновід обставин суспільної конrsquoюнктури Будучи очільником політради партії Трудовий Конгрес України Народнодемократичноїпартії Української народної партії ldquoСоборrdquo членом ради ldquoГромадської ініціативи ldquoФорум національного порятункуrdquo представником Громадянського комітетузахисту Конституції ldquoУкраїна безКучмиrdquo чи народним депутатомУкраїни шести скликань він постійно відшуковував політичну лінію національних інтересів

Памrsquoятаю зустрічі з президентом України 1996 року коли він(як голова Вінницької облдержадміністрації) рішуче обстоював ідею прийняття Конституції1998 рік коли Леонід Кучма назакритій нараді голів облдержадміністрацій поставив недвозначне запитання ldquoХто здатен із васвигравати вибори до ВерховноїРадиrdquo Було піднято лише чотири руки (голови ЖитомирськоїВінницької Полтавської і Чернівецької областей) а виборчі перегони на мажоритарних округахвдалося виграти лише Анатолію імені Згадую також наші відвертітовариські розмови на політичному ґрунті які ми проводилипоза увагою ldquoдобрих друзівrdquo наузбіччі дороги між Києвом і Житомиром Завжди сміливий і цілеспрямований у поглядах непоступливий у протистоянніМені завжди імпонувала його націєтворча спрямованість думки(близька моїй ldquoрухівській ідеологіїrdquo) Анатолій Матвієнко частонаголошував що ldquoслід перестатибоятися слова ldquoнаціоналізмrdquo Бо цетой самий патріотизм тільки діяльніший і жертовніший БідоюУкраїни є те що в нас при кермі ніколи не були націоналісти які б посправжньому любили свій народсвою країнуrdquo

Публічно гостро проявляючинепримиренність до кадрової політики в незалежній Україні засуджуючи олігархічний фетиш

приватного над суспільним національним усвідомлював що добра не варто очікувати коли ldquoпровідна верстваrdquo сприймає Українуне як ідейну духовну політичнунаціональнокультурну цінністьа лише як територію де ldquoзаробляютьrdquo на біді де ldquoЛатану свитину з каліки знімають З шкурою знімаютьhelliprdquo

Очевидно що його політичнісуперечки з Павлом ЛазаренкомЛеонідом Кучмою Юлією Тимошенко та впливовими однопартійцями торкалися передусім цієїтеми оскільки в Україні повнимходом формувався (здебільшогонеправдами) фінансовополітичний олігархат (переважно чужинського походження) якому булозамало майже абсолютного домінування у сферах економіки Олігархи рвалися до політичної влади організовували ldquoвибори безвиборуrdquo комплектували парламент уряд регіональні і центральні інституції ldquoсвоїмиrdquo людьми оскільки розуміли що тількизавдяки владі можна оберігати інарощувати ldquoнажитіrdquo статкиПроте вони сягнули дальше ввійшовши в ldquoбрудних чоботахrdquo в інформаційний простір зробившийого неукраїнським а потім і вЦеркву щоби духовно закріпачувати українство Тому програмнопроголошувані окремими ldquoправлячими і панівнимиrdquo партіями здругої половини 90х лозунгиldquoсоціаллібералізмуrdquo ldquoнародноїдемократіїrdquo примату ldquoправ людиниrdquo над державою були фальшивою декорацією олігархізованих верхів mdash чужими для Анатолія світоглядними орієнтирами

За тодішніх обставин марнобуло очікувати успішних результатів у протистоянні з реальнимзлом яке дедалі більше зрощувалося Тим паче що найвища державна влада в Україні завждипроявляла зацікавленість у підборі таких ldquoпатріотівдержавниківrdquo які віддані не служінню народові і суспільному благу априслужуванню олігархам Алевін не був би Матвієнком якбине зумів ldquoперегризатиrdquo перепони якби не навчився досягатиldquoне завдяки а всуперечrdquo

Його поривання наполеглива самовіддача цементували вірув ті кращі часи коли правлячакаста стане взірцем для підвладного народу не завдяки мандатам багатству ldquoвиборамrdquo а черезчесноти духовності мудростіпатріотизму Для цього Український народ має бути освіченим ісвідомим щоби не відчинятидвері настіж усім бо зайди однаково лізуть через вікна щоби невручати долю свою і наступнихпоколінь перевертням і зрадникам щоби не терпіти і не послуговуватися моральним упадкомпровідників а навчитися достойно жити і поводитися як з друзями так і з недругами

Життя людське ndash короткамить Не встиг недомріяв недосказав недоробив недолюбивhellipПроте світлі думки і вчинки Анатолія залишаються З нами поміж нас і для нас Вони як душевний щем за життям памrsquoять іспогад нагадування сущим в українському світі що шуліки ніколи не стерегтимуть голубів а московський наїзник не охоронятиме наше національне поле Віннагадує і спонукає чинити гідно ізгідно українських смислів усвідомивши що Нації замало добрих хліборобів і гарних проповідників їй необхідний гордий духldquoнепосидючого лицарстваrdquo (Святослава) вічна любов до Свободи здатність бачити Шевченківзаобрій де ldquoнебо упирається вземлюrdquohellip

Поміж нас і для нас22 березня Анатолію Матвієнку виповнилося б 68 Не судилося Хоча не віриться що

такого енергійного життєствердного непогамовного можна зупинити Серед великогокола людей які знали Анатолія існує розмаїття думок почуттів ставлень оцінок щодообразу цієї яскравої індивідуальності зарядженої на дію з високими цілями

14

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Читацьке віче ldquoПисьменник повинен бути генератором змін Так було вікамиrdquo

Ольга ЯВОРСЬКА членкиня НСПУ Львівщина

З Павлом Федюком (літературний псевдонім Павло Ясінь)мені допоміг познайомитись у1994 році блаженної памrsquoятіписьменник Іван Гнатюк Він подарував Павлові збірку моїх віршів ldquoЗелений зарінокrdquo а Павлопередав мені книгу своїх новелldquoСамотня зірницяrdquo з автографомі запросив до співпраці бо працював тоді головним редакторомжурналу ldquoЛітературний Львівrdquo

Зачарована його творами і заінтригована можливістю надрукуватися в журналі я одразу жпоїхала до Львова Павло зустрівмене дуже привітно Був це середнього зросту чоловік міцноїбудови з приємним голосом проникливим поглядом чорних яквуглини очей

ndash Коли я вперше читав твоюпоезію мене не полишало дивне відчуття начебто ми давно знайомі

Я залишила папку на столі редактора а невдовзі у журналі ldquoЛітературний Львівrdquo зrsquoявилася мояпроза

ldquoЯ відчуваю слово на смак ndashписав мені у листі ndash Бути письменницею і водночас бути собою ndashвизначена тобі доля Ти вродженадля творчостіrdquo

Спілкуючись з ним я не моглане потрапити під вплив його широкої розхристаної натури Нестримний гарячий емоційнийhellip

З розповіді Павла дізналасящо за бунтарську вдачу його буловідраховано з Львівського державного університету Найкращімолоді роки минули на лісосплавах в Сибіру Тільки з початкомперебудови повернувся до Львоваі вже в часи незалежності закінчив університет Павло постійноперебував у творчих задумах ітворчому пошуку Йому булопритаманне природне відчуттякраси філософське мисленняглибокий патріотизм Він як ніхто підтримував колег що творили у провінції завжди дававслушну пораду і підтримку

У його душі були гори і полонини гірські потоки й безмежжяпростору клекіт громів і шум дощів Він був людиною вулканіч

ного характеру але водночас лагідною простою і дуже щирою

Одухотворено читав свої новели метаючи вогонь чорнихблискучих очей

ldquoМихайло Осадчий дорікнувмені за песимізм а я з тим не погоджуюсь У моїх творах дійснобагато людського розпачу безнадії туги Це зумовлено тим щопережив наш народ Але ж там єімпульси гумору багато світла ідобраrdquo (П Ф)

У його прозі крім трагізму єволя духу глибина внутрішніхвідчуттів Твори глибоко драматичні і емоційно проникливіПрекрасна мелодійна моваhellip

ldquohellipЯка повінь Повінь густогомісячного сяйва Воно прибувало іприбувало Ми попливли на ньомуна той берег Доплисти б разом непотонути А воно сяйво як живесрібло спливало у долини переповнювало потоки і натікало у Черемош Місяць як срібний князьпишний та могутній І весна налюбуватися не могла залюбиласяу ньогоhelliprdquo (П Ф)

Це тільки один абзац з книгиписьменника ldquoГуцульська мадонна у весільній сорочціrdquo Моваплавно і легко тече через душувиводить її з нудного побутовогобудня на чарівну ldquoповінь місячного світлаrdquo

ldquoРівного йому не бачу в сучасній українській прозіrdquo ndash писав той же Михайло Осадчий

Виходець із гуцульського се

ла серцем і душею вростав у рідні Карпати Виступав на захистрідної землі жив в імrsquoя рідногослова високо ніс честь і гідністьвідважного гуцула

ldquoДві стихії заволоділи моїмсерцем ndash стихія любові до слова істихія любові до Україниrdquo ndash виповідав душу у листі

ldquoВ мене відсутня аура спокою ірівноваги Слово рятує мене від втоми дає відчуття життя Я не можу жити поверхневими враженнями я прагну вогню інтиму і правдиЦе фантоми моєї долі Ницість недругів і недоброзичливців накриваємене з головою як хвиля Словеснібаталії цинічна підла гра графоманів виводять мене з рівноваги Ненавиджу запроданствоrdquo (П Ф)

Бунтарська непримиренністьсвята жертовність в імrsquoя Українибезмежна любов до рідного краюпроявляються у внутрішньомустані його героїв

Душа автора летіла як птах урідні гори і полонини За кожноюновелою максимальна напругадушевних сил бо як зазначавМикола Холодний література ndashце теж Колима

Біль і трагізм ndash від глибинипочуттів від трагізму цілої епохиСоковита мова з гуцульським діалектом межування дійсності змістикою глибокий патріотизм івисока гідність української душіпритаманні його творам

ldquoПисьменники є справжні а єldquoпросунутіrdquo Багато маститихмають фори але не мають таланту Присудження премій ndash целітературні торговищаrdquo (П Ф)

Він нікого не боявся і всі проце знали Його твори ndash це частина історії це реальна дійсністьжорстока оголена правда

ldquoНіякого визнання державностіукраїнської мови і української націїнемає Підкуп на кожному кроціПисьменник повинен бути генератором змін Так було віками Всепережите переслухане збурюєтьсяв памrsquoяті до болю стискає серце ітоді я мушу писатиrdquo (П Ф)

ndash Чого ти найбільше боїшся ужитті ndash запитала колись я його

ndash Втратити близьку людинубоюся тих писак що зазіхають начуже боюся облесних бо вони лукаві боюся розчаруватись у друзях боюся збайдужіти

Він сам визначав що вартодрукувати над чим треба додатково попрацювати а що нікудине годиться

ldquoКоли пишеш відштовхуйсявід конкретної події якщо твір відображає правду він має право нажиття Сучасна дійсність буквально закидує нас низькопробнимитворами а деякі критикипесимісти пророкують загибель українській літературі але треба знаходити золоті перли творчості серед купи мотлохуrdquo (П Ф)

Його взаємини зі світом булинепростими суперечки з опонентами ndash безкомпроміснимиМожливо через це так жорстокопобили Павла напередодні нового 2001 року про що я дізналася зповідомлення Львівського радіоПисьменник тривалий час перебував на межі життя і смерті переніс кілька складних операцій Улікарні написав повість ldquoРіздво вреанімаціїrdquo Після виписки не мігдовго сидіти за столом його постійно мучив головний біль зrsquoявилися галюцинації

ldquoНаш народ так тлумили і намагалися знищити фізично так намвбивали в голови що ми продажнітак розкидали по всіх куточках світу що ми врештірешт повірили усвою меншовартістьrdquo (П Ф)

Павлові було притаманне неабияке почуття гумору про що засвідчує сатирична повість ldquoЛьвівська прописка або Дівка з хатоюrdquo

Зустрівши його після лікарнія не могла не помітити як вінзмінився Погаслий погляд перекошене посіріле обличчя зсутулена постаріла постатьhellip Намагався відмежуватись від усіх занепав духом Шкодував що немає біля чого навіть тост виголосити Казав що працює над трилогією біографічного характеру уякій планує якомога ширше висвітлити гуцульські звичаї традиції історичну правду народу

Востаннє ми зустрілись натрамвайній зупинці неподалікпамrsquoятника Іванові ФедоровуВиглядав дуже змученим ледвепереставляв ноги Побачившимене зрадів Його як здавалосянеприязний досі погляд потеплів Скаржився на самотність іголовний біль Мова була тихоюневиразною Через кілька місяців мене боляче вразила звісткапро смерть Павла Федюка Тогож дня я записала у своєму щоденнику

ldquoЗ болем довідалась що талановитий письменник Павло Федюк з яким ми були добримидрузями раптово помер Останнім часом я ніяк не могла віднайти його (оскільки на телефоннідзвінки ніхто не відповідав) Немали інформації про нього і моїдрузіписьменники

Яскрава неповторна особистістьhellip Навколо його імені плелися всякі інтриги в звrsquoязку з тимиперемінами які звалилися наПавла після жорстокого побиттяневідомими нападниками Вчинена наруга зруйнувала фізичне іпсихічне здоровrsquoя з тих пір йогопереслідував дух смерті Болитьте що дехто з письменників піарився на цій біді

Коли Павло працював головним редактором газети ldquoЛітературний Львівrdquo то не мав відбоювід ldquoталантівrdquo які знаючи йогопроблему проявляли надмірнугостинність в очі лестили а опісля виставляли на поглум

Болить те що такий потужнийталант згорів передчасно і трагічно Літературний критик ПетроСорока назвав Павла ldquoмайстромпсихологічної новели яких сьогодні мало в українській літературіrdquo (ldquoУдогонь словаrdquo) ldquohellip я поніс зсобою болісномертвенний йогопогляд і учеписту думку що великим талантом Господь майже ніколи не ощасливлює людину а значно частіше розчавлює їїrdquo (П С)

На жаль так і сталося Маючичесну неприборкану вперту натуру Павло Федюк згорів як смолоскип Його смерть ndash безумовновелика втрата для України Вінбув справжнім письменникомУсі хто читав його твори підтвердять мої слова

Олена ГОРОБІЄВСЬКА наукова співробітниця Чернівецького меморіального музеюВолодимира Івасюка

1 квітня 2021 року відомомульвівському фотохудожниковізаслуженому працівникові культури України Любомирові Степановичу Крисі виповнилося б 80

Пrsquoять років тому до дняпамrsquoяті автора славнозвісної ldquoЧервоної рутиrdquo у виставковій заліЧернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка було відкрито виставку світлинЛюбомира Криси ldquoТа в мене спогадів є повна скриняhelliprdquo На жальсам фотомайстер на ту пору не змігприїхати але присутні побачилипонад 30 фотографій ЛюбомираСтепановича які зберігаються уфондах музею Володимира Івасюка світлини зроблені за життякомпозитора (Володя з ріднимиЛюбомира Криси портретні 19751977 років низка світлин родини звідпочинку у Гагрі зокрема наозері Ріца у 1976 року Володимирзі співачкою Софією Ротару уЛьвові) та фотографії зробленівже після його трагічної загибелівідкриття виставок і проведеннярізноманітних заходів відкриттямеморіальної дошки у Львовісвітлини на могилі на Личаківському кладовищі Михайло Івасюк перед обличчям сина в скульптурі перший фестиваль ldquoЧервонарутаrdquo у Кіцмані і Чернівцях 1989року експозиція музею В Івасюка концерт у Києві ldquoПовернення

В Івасюкrdquo Щодо різновиду фотознімків то серед них є портретні групові сюжетні Більше звичайно чорнобілих світлин алечимало і кольорових

Народився Любомир Степанович 1 квітня 1941 року в містіСяноку на Лемківщині (Польща)в сімrsquoї Стефана і Йосифи У 1946році разом із батьками був переселений (операція ldquoВіслаrdquo) наЛьвівщину де згодом народилисяйого молодші сестри Лідія і Даріята брат Володимир

Після закінчення середньоїшколи з 1961 по 1964 рік служиву Збройних силах на ЗакавказзіВищу освіту здобував в Українському поліграфічному інститутіна факультеті графіки працював урізних установах Львова Протягом багатьох років працював творчо у 2010 році отримав почеснезвання ldquoЗаслужений працівниккультури Україниrdquo є автором іспівавтором низки книжок і фотоальбомів зокрема ldquoВізит благодаті Фоторозповідь про перебування Глави держави ВатиканСвятішого Отця Папи РимськогоІвана Павла ІІ у Львові 2527 червня 2001 рокуrdquo альбомфоторозповідь ldquoТак булоhelliprdquo фотоальбомldquoВолодимир Івасюк Вернись ізспогадівhelliprdquo (до 60річчя композитора і поета Володимира Івасюка)альбом спогадів ldquoВолодимир Івасюк Відлуння твоїх кроківhelliprdquo

Знайомство Любомира Крисиз Володимиром Івасюком булозаочним через пісню коли вперше почув ldquoЧервону рутуrdquo ТодіЛюбомир Степанович навіть гадки не мав що колись заприятелює і навіть породичається з композитором

У 1972 році Івасюк переїхав доЛьвова щоб навчатися у консерваторії Так склалися обставинищо цього ж року він познайомився із Любомиром Крисою а згодом у 1975 році Любомир Степанович одружився із сестроюВ Івасюка Галиною ldquoВолодя бувцікавою особистістю дивувавсвоєю обізнаністю в царині музики мистецтва філософії Бувуважним співрозмовником умівслухати і говорити мав ґрунтовнізнання з української та світовоїлітератури Крім музики і медицини захоплювався фотографією кінозйомками прекрасномалював а влітку виїжджав наморе і плавав з маскоюrdquo ndash згадував Любомир Криса

Поєднували друзів не лишеродинні звrsquoязки а й спільне захоплення ndash фотосправа На тупору порівняно із сучасним виготовленням фотографій це бувпроцес доситьтаки трудомісткий Використовувалося багатоприладів бачок для проявленняплівки фотозбільшувач кюветкирізного розміру та розчини про

явник стопрозчин фіксаж Одне із головних правил при виготовленні фотографій ndash темрявапри проявленні плівки та використання червоного світла Майже на кожному етапі важливимбуло дотримання температурногорежиму вказаного для проявлення плівки і фотопаперу

Перші фотографії Володимирзробив коли ще навчався у Кіцманській загальноосвітній школіndash на початку 1960х років Здебільшого фотографував рідних іблизьких його серцю людейбатька матір сестер бабусюОлександру Василівну няню Мілю подругу Людмилу ШкуркінуВ майбутньому ndash друзів родинитому в Івасюків такий великийфотоархів

Тоді поширеною була чорнобіла фотографія кольорові ж виготовлялися нечасто бо це вима

гало чимало часу сили матеріальних витрат І Любомир Степанович вивчив технологію виготовлення кольорових світлинякою одразу ж зацікавився Володя Він запропонував посперечатися пообіцяв виготовити 50 кольорових фото Любомир Степанович лише з того посміявсяНаступного дня хоч він і заставпогром у квартирі Володі алеобіцяні фотографії були на дивозроблені Тож суперечку Любомир Криса програв

На жаль талановитого композитора та фотомайстра Володимира Івасюка нема вже понад 40 років відійшов в інший світ 5 квітня2019 року і фотохудожник Любомир Криса але нам залишена їхнябагата творча спадщина пісніінструментальні твори малюнкифотографії кіноархів В Івасюката титанічний доробок Л Крисиадже завдяки його світлинам можемо побачити окремі яскравісторінки життя В Івасюка Своїми неперевершеними і високохудожніми роботами ЛюбомирСтепанович збагатив фонди Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка

У Кіцманському історичномумузеї відкрито фотовиставкуприсвячену 80літтю від дня народження Любомира Криси Позавершенні карантинних обмежень ми щиро запрошуємо відвідати її усіх шанувальників творчості Володимира Івасюка та відомого львівського фотомитцяЛюбомира Криси

Стихія невгамовної душі

laquoІ буде вічна наша дружбаhellipraquo

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

ldquoНеможливо переоцінити роль коломийок у формуванні життєвих цінностей в усвідомленні неповторності українцівrdquo 15Читацьке віче

Антоніна ЦАРУКм Кропивницький

Живе собі поважний чоловік ndash Поважний на роботу і на вік

У когось повно клопотів журбиА він ndash багач У нього є скарби

Василь Густі

Коли йому ldquoтринадцятий ми-налоrdquo напросився піти зі стар-шою сестрою Христиною на ве-чорниці бо дуже хотілося пісень наслухатися народними пере-казами розжитися Переодягне-ний у дівоче вбрання (аби старші парубки не витурили) він роз-кошував у народному слові та дотепі А вже у восьмому класі власноруч записав понад дві ти-сячі автентичних текстів Згодом сходив у пошуках казкарів-спі-ваків-оповідачів легенд і народ-них анекдотів лицедіїв тради-ційних обрядів не тільки рідне Закарпаття але й сусідні регіо-ни записав вертепне дійство й мелодику наспівів уклав понад двадцять бібліографічних по-кажчиків письменників-земля-ків написав історію літератури рідного краю в персоналіях став автором понад сотні видань іні-ціатором і організатором народ-ного музею в рідній школі села Копашнева на Тячівщині захис-тив докторську з мистецтвознав-ства

Про вміння доводити справу до філігранної краси свідчать біо-графічні факти як знайшов ру-кописи народних пісень записа-них Панасом Мирним й Іваном Біликом і вперше опублікував їх як підняв депресивну сільську школу до такого рівня що з усі-єї України сюди тягнулися колеги за досвідом як знаходив неймо-вірних оповідачів казок і запису-вав кожне слово як прихиляв до-віру майстрині співу вправністю на кроснахhellip

Іван Васильович Хланта зі-знався що потужний емоційний заряд дають йому зустрічі з об-дарованими носіями фольклору що й ldquoвиправдовуєrdquo його при-сутність у часі У цьому вислов-люванні ndash і пієтет до істинно-го таланту й усвідомлення свого шляху та місії ndash бути містком у триванні традицій слова мовле-ного і співаного аби передати знайдені скарби кожному з нас і наступним поколінням ldquoМоє життя ndash дорога земна дорога радості й болюrdquo ndash лунає бадьо-рий голос ювіляра зі сторінок повісті його земляка Івана Губа-ля ldquoВолодар мудрості народноїrdquo (2004) Духовне подвижництво І Хланти не може не захоплю-

вати своєю одержимістю Чи не тому про нього пишуть поети і професори а біобібліографіч-ний покажчик укладений Воло-димиром Качканом (Ужгород Патент 2008) лише рецензій на творчість І Хланти містить май-же дві тисячі позицій

Минулого року побачив світ ваговитий фоліант коломийок ldquoСпіваночки мої миліrdquo зібраний і впорядкований невтомним ман-дрівником із тайстрою за плечи-ма Неможливо переоцінити роль коломийок у формуванні жит-тєвих цінностей в усвідомлен-ні неповторності українців Дух національної самоідентичності оприявлений Великим Кобзарем теж має коломийкове коріння

Видання презентує розлога авторська передмова Коломий-ки згруповано за тематикою та-ким чином що постають образи героїчних борців за волю рідного краю і риси вдачі носіїв спокон-вічних для Закарпаття професій ndash вівчарів і бокорашів Виріз-няються коломийки повrsquoязані з дозвіллям молоді танцями музикою порою дівування-па-рубкування жартами і порада-ми думками про шлюб Окремі тематичні групи складають ре-крутські пісні заробітчанські родинно-побутові й весільні соціально-побутові (про багатих і бідних антипияцькі сучасні) Багато коломийок оспівують людську діяльність опосередко-вано ndash через предмети вжитку одяг (сорочина кожушок рука-виці крисаня крайка ширінка ndash хустина тощо) традиційну їжу (ріпляночка паска писанка) пропонують психологічні па-ралелі візуалізованих почувань викликаних співпереживанням із рослинним і тваринним сві-том птахами (дуб зелененький висока яблунька квітуча чере-шенька ластівочка зозулень-ка когутик) Із розсипів слів і вrsquoязанок мотивів постає живе

полотно буття з побутом і свя-тами надіями і втратами емоці-ями і роздумами

Жива мова в коломийковій мелодиці ndash як гірська річка на полонині Панорамне бачення змінюється деталями зафіксо-ваними в традиційних тропах психологічна емпатія змінюєть-ся народним гумором що іноді переходить у сарказм І в усьому оспіваному світі розлита світла любов до всього і всіх до Тиси і трембіти ягнят і ldquoбокорикаrdquo до милого легіника і ldquoдітиниrdquo до хлопців ldquoфайних як коси-ціrdquo до струн золотеньких гусе-льочок з барвіночку і цимбал із рути сопілочки яворової і милої співаночкиhellip Та й хіба може бу-ти інакше якщо народ має гли-бинне переконання що все на-роджується з любові і прагне саме її Тому коломийка схиля-ється над колискою і проводжає в далеку дорогу сміється і пла-че викриває хиби і сподіваєть-сяhellip

На порозі ювілею доктора мистецтвознавства Івана Хлан-ти народного Скарбничого який продовжує дивувати свої-ми відкриттями хочеться поба-жати йому многая рясних вро-жайних літ

Невтомний вчений із тайстрою за плечимаДо 80-ліття унікального фольклориста Івана Хланти

Хланта Іван Співаночки мої милі ndash Ужгород Патент 2020 ndash 824 с

Оксана ЯСІНСЬКА завідувачка Музею писанкового розпису

Під такою назвою у львів-ському видавництві ldquoКолесоrdquo не-щодавно побачив світ унікаль-ний мистецький альбом що став результатом багаторічної пра-ці відомої дослідниці й попу-ляризаторки народного мис-тецтва писанкарки членкині НСМНМУ Віри Манько

Віра Манько за освітою ndash поліграфіст закінчила Україн-ський поліграфічний інститут у Львові (тепер Академія друкар-ства) тривалий час працювала у видавництві ldquoСвічадоrdquo Пи-санкарством захопилася трид-цять пrsquoять років тому Спочатку писала писанки для себе на-вчала друзів і знайомих згодом вела шкільний гурток писанкар-ства Постановила собі за ме-ту навчити писати писанки яко-мога більше людей Відтоді не припиняла досліджувати й ви-вчати автентичні зразки писа-нок з багатьох музейних фондів і приватних збірок та традиції повrsquoязані з цим давнім видом народного мистецтва

Щороку поповнювалась і особиста колекція що налічує близько 3500 зразків писанок на основі якої Віра Манько підготу-вала й видала науково-популяр-

не видання ldquoУкраїнська народна писанкаrdquo що містить 1446 взір-ців писанок з різних етнографіч-них регіонів України Ця книжка побачила світ у 2001 р у видавни-цтві ldquoСвічадоrdquo і стала настільки популярною що її перевидавали вже кілька разів а переклади на англійську німецьку французь-ку та польську мови дали можли-вість познайомити з українською культурою широку світову гро-мадськість

Вагома частина колекції Ві-ри Манько належить писан-кам Покуття цінність яких ndash у збереженій автентичній мові

орнаменту кольору символів та локальній приналежності до конкретного осередку самобут-нього етнографічного регіону де мистецькі традиції не були перервані навіть у роки тоталі-тарного радянського режиму Ці писанки дослідниця придбала в народних майстрів на передве-ликодніх ярмарках у Заболотові Кутах Косові Коломиї Льво-ві чи відтворила за світлинами Тож велика колекція покутських писанок і зібрана інформація про них спонукали невтомну дослідницю підготувати науко-во-мистецьке видання ldquoПокут-ські народні писанкиrdquo

У багато ілюстрованому 200-сторінковому альбомі пред-ставлено понад 1000 зразків дав-ніх і сучасних писанок близько ста майстрів двадцяти відомих осередків Покуття Частину з поданих у книжці писанок Віра Манько відтворила на основі му-зейних і приватних збірок зокре-ма Музею писанкового розпису інші було придбано дослідницею у майстринь на передвеликодніх ярмарках

У виданні авторка подає ха-рактерні особливості техно-логії написання писанок їх-ню орнаментику колористику

та символіку історію розвитку писанкарства на Покутті ін-формацію про дослідників і ко-лекціонерів Окремий розділ в альбомі відведено ярмаркам у Заболотові які промовисто за-свідчують що традиція писан-ня писанок на Покутті живе й розвивається

Нове видання що стало ре-зультатом великої подвижниць-кої праці Віри Манько слугу-ватиме невичерпним джерелом натхнення і творчих ідей для ши-рокого кола митців стане в на-годі кожному хто прагне пізнати традиції мініатюрного мистецтва Покутського краю

laquoПокутські народні писанкиraquo

Гаджет книжку не замінитьКсенія КОВАЛЕНКО десятикласниця учасни-ця гуртка ldquoЮні журналістиrdquo Пrsquoятихатського центру про-фесійної допрофесійної та позашкільної освіти Дніпро-петровська область

Не знаю як хто а я любов-но зберігаю абетку у віршах подаровану батьками Ни-ні мені 15 років я навчаюсь у десятому класі а тоді була зо-всім маленька Пригадую як любила гортати сторінки тієї книжечки розглядати малюн-ки вчити за ними літери

Інтернет компrsquoютери та інші гаджети вже давно стали частиною нашого повсякден-ня Людство постійно еволюці-онує та робить багато відкрит-тів які сприяють тому щоб життя стало зручнішим У нас сучасної молоді вся реальність знаходиться у смартфоні Тому варто йому вийти з ладу і ми вже не можемо втямити чим зайнятися куди себе подіти

Наш світ змінюється і це важко не помітити То чи є у нас гарантія що через кілька років з нашого життя не зник-нуть і книжки

Ідучи по вулиці часто по-мічаю людей занурених у свої гаджети А коли бачу тих хто читає паперову книгу то це сприймається як якась ди-вина Книжка й справді ди-во А якщо порівняти з тим ча-сом коли книги тільки почали створювати і коли для звичай-них людей вони були чимось недосяжним то зараз книга ndash найзвичайніша річ яка є у вільному доступі для кожного

Для когось це ndash дивовиж-ний світ відкриттів і пригод який захоплює в якому мож-на перепочити від реальності часом забути про власні нега-разди Для іншого книга ndash па-перові сторінки з літерами під обкладинкою

Особисто я ціную кни-ги і люблю читати Обожнюю Стівена Кінга Джейн Остін Крісту фон Бернут Читаю-чи отримую насолоду відпо-чиваю душею Хоча повинна визнати я зустрічала мало од-нолітків які б мали подібні ін-тереси Нині мої ровесники здебільшого повrsquoязують своє життя із всесвітньою мере-жею а книги як правило чи-тають в електронному вигляді

У мене теж є електронна книга часто для читання я ко-ристуюсь телефоном бо це зручно Але незважаючи на ці переваги я переконана що електронна книга ніколи не за-мінить справжньої Бо читання паперової книги ndash дуже глибо-кий процес справжнє таїнство коли на читача мають вплив друк оформлення врешті за-пах друкованих сторінок що несе в собі якусь магію І це вже не кажучи про те що під час читання паперової книги мож-на кілька разів знайти улюблене місце перечитати його і відчути зовсім інший ефект відмінний від того аби ми те саме робили з електронною книгою

Безумовно я продовжу-ватиму читати і користувати-ся тільки справжніми книга-ми бо саме вони ndash особливі для мене

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

16 Кінозал ldquoФільм ndash ода Матері Батьківщині людяності любові до ближньогоrdquo

ТИЖНЕВИК ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА laquoПРОСВІТАraquo імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АНОНСШефредактор

Павло МОВЧАН

Відповідальна за випускЛюбов ГОЛОТА

Р е д к о л е г і я

Любов ГОЛОТА (голова)

Павло МОВЧАН

Микола ТИМОШИК

Георгій ФІЛІПЧУК

Заступник головного редактора з виробничих питаньНаталія СКРИННИК

2780130 (телфакс)

Відповідальний секретар

Ірина ШЕВЧУК

Відділ культури

Едуард ОВЧАРЕНКО

2793955

Літературна редакторка

Галина ДАЦЮК

Коректорка

Олена ГЛУШКО

Компrsquoютерна верстка

Ірина ШЕВЧУК

Володимир ЖИГУН

Черговий редактор

Едуард ОВЧАРЕНКО

Бухгалтерія

2794146

А д р е с а р е д а к ц і ї вул Хрещатик 10Б

м Київ 01001

Email slovo_prosvityukrnethttpslovoprosvityorg

httpprosvitanewsorgua

Надруковано в ТОВ ldquoМегаПоліграфrdquo 04073 м Київ вул Марка Вовчка 3

Листування з читачами mdash тільки на сторінках газети

Відповідальність за достовірність інформації несуть автори

Редакція залишає за собою право редагування та скорочення текстів

Редакція не завжди поділяє погляди своїх авторів

При використанні наших публікацій посилання на ldquoСлово Просвітиrdquo

обовrsquoязкове

І н д е к с г а з е т и ldquoСлово Просвітиrdquo mdash 30617Засновник

Всеукраїнське товариство ldquoПросвітаrdquo імені Тараса ШевченкаРеєстраційне свідоцтво

КВ 4066 від 02032000 р

Марія ВАЙНОчленкиня Національної спілки кінематографістів України

Режисера Тараса Ткаченка знаю ще зістудентських літ Навчався в майстерні Бориса Савченка Дебютував дипломною ро

ботою ldquoТрагічне кохання для зрадливоїНуськиrdquo Вже тоді заявив про себе як молодий режисер який вміє розказувати кінообразами Далі були інші відомі фільми зокрема ldquoПраво на Надіюrdquo ndash про кохання з різницею у віці (жінка набагатостарша) ndash і режисер підніс те почуття управо на життя Тарас Ткаченко завжди переконливий в ідеї яку несе Потім ldquoГніздогорлиціrdquo ndash драма нашого часу ndash заробітчанство і родина в Україні Уміє режисероповідати про стосунки через вміло окреслені характери героїв ldquoОркестровка героївrdquo ndash звучна без фальшу А ось недавно ndashldquoЧорний воронrdquo ndash фільм один з найпатріотичніших зі створених бо говорить просамоідентифікацію українця крізь призмуісторії і призму свого ldquoЯrdquo Усе що можнабуло вкласти в кінематографічну форму зароманом (адже не все епічне ndash кінематографічне) ndash виткав вималював кінопое

тично закарбував Тепер фільм є уYouTube і доступний не лише в кінотеатрах Далі були документальна епопея ldquoЛуганський форпостrdquo ndash про оборону Луганського

аеропорту документальний фільм ldquoКобзар Історія однієї книгиhelliprdquo ldquoВолодимирІвасюк життя моє обірвана струнаrdquo (авторсценарію) ldquoІван Миколайчук книга життяrdquo (співрежисер) ldquoСтепан Бандера Цінасвободиrdquo та інші Цей жанр достойний урежисерському виконанні

І ось ndash телевізійний 4серійний фільмldquoМамаrdquo Він виходить за межі часто поспішного (у виробництві) телевізійного серіалу Це добротне кіно Промовиста лаконічна назва яка (що не часто буває у фільмах неперекладних) ndash озвучується голосом він чіпає проникає і залишається резонує проекцією в серці кожного бо тутархетип Великої Матері яка народжуєростить відпускає і чекаєhellip ndash у часі нашомуhellip Вона здатна і чинить подвиг за якийне дають нагород ndash просто аби ldquoбутиближче до синаrdquo) Там немає ldquoчужихrdquo іldquoсвоїхrdquo дітей Усіх їх поєднує образ величної Матеріhellip

Кінострічка поглинає всього тебе і невідпускає до кінця Режисер уміє створювати саспенс (наростаючу напругу сприй

няття) А це неабияка характеристика сучасного митцяФільм ndash ода Матері Батьківщині людяності любові доближнього Режисер окрімпрофесійних знань ndash носіймасштабного мислення світосприйняттяhellip Тільки тоді вінndash справжній диригент кінематографічного дійства яке незалишає байдужим глядача ndash іможе створити шедевр

Фільм має душу Це живийорганізм часу світоглядногобачення зрештою розуміннялюдських страдницьких дольце організм який вже живе ібуде житиhellip

Тут є речі які сприймаються як відкриття для кожногохто безпосередньо не зіштовхувався з подібним Тут те що несе війна жертви життів жертвисоціуму жертви розбрату Дужепромовисті діалоги дуже коректний тоннепростої подачі матеріалу Вражає кульмінація та болісна розвrsquoязка але не безнадійна бо синові (вже не чужому) ndash відчиняєдверіhellip Тут сльози самі скапують подекудихочеться кричати й зупинятиhellip

Серед творців кінороботи варто відзначити автора ідеї Валентину Руденко (воснову фільму лягли реальні події) а також сценарну групу Валентину РуденкоТараса Ткаченка Миколу Рибалка операторапостановника Дмитра Кіптілогохудожникапостановника Шевкета Сейдаметова Фільм створено на студії ldquoОсновафільмrdquo за підтримки продюсерськоїгрупи телеканалу СТБ та частково ndash Міністерства культури та інформаційної політики

Варта окремої уваги органічна гра акторів прекрасної Олесі Жураківської (мама) Костянтина Корецького (Бодя) Михайла Кришталя (Санич) Тамари Антропової (Люся) Максима Боряка (Олежика)та Миколи Боклана Олександра БожкаДарії Матвєєвої й усіх інших

Переповідати фільм не варто Тут дуже багато поза кадром Треба дивитися йосмислювати Автори підвели до цьогоглядача Діалоги прочитуються поміжкадрами Це гідна кінематографічна робота

Фільм ldquoМамаrdquo режисера Тараса Ткаченка тепер можна дивитися і в YouTube Телевізійний чотири серії пронинішню епоху і два світи України про велику материнську душу яка живе в тих світахhellip

ЗЗ вв еерр нн еенн нн яядо наших читачів

передплатників просвітян

Друзі Тижневик ldquoСлово Просвітиrdquo ndash один із небага

тьох нині існуючих островів незалежного українського слова в інформаційному морі mdash за певногоldquoсприянняrdquo нашої влади опинився на межі припинення свого існування І тільки ми самі хто любить шанує і дорожить українським правдивим іобrsquoєктивним словом можемо допомогти ldquoСловуПросвітиrdquo Будьяка фінансова підтримка видан

ня ndash це вагомий внесок в українську справу Тожподаємо Вам наші банківські реквізити

АТ ldquoАльфаБанк рр UA 30 3003460000026002016994001 отримувач ГО ldquoВсеукраїнське товариство ldquoПросвітаrdquo ім Тараса Шевченка код ЄДРПОУІНН 00031756

Призначення платежу заповнюється платником так щоб надати повну інформацію про платіж

Минулого тижня на наше прохання про допомогу для газети ldquoСлово Просвітиrdquo відгукнулися

1 Воротинцева З І mdash 300 грн2 Гураль О В mdash 1000 грн

Будьмо разом

ФФііллььмм яякк жжииввиийй ооррггааннііззмм

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

ldquoФотокартка повністю передає атмосферу 1970-х років стиль вбрання якість зйомки навіть вираз обличчяrdquo 7Книга в газеті

Закінчення Початок у ч 12-13 за 2021 р

Для мене він ndash справжній геройМені 18 а йому було б 86hellip

Минулого року ми вітали його з ювілеєм а невдовзі проводжали на той світ Я зовсім не очікувала весняного ранку на таку страшну звістку

hellipЩе юним Григорій позна-йомився з жінкою його життя матірrsquoю трьох його синів і двох доньок ndash моєю бабусею Ліді-єю Вони знали що будуть разом до старості але не знали який складний шлях їх очікуєhellip

Зі слів мого батька жили во-ни незаможно проте щасливо Дідусь із бабусею багато працю-вали щоб прогодувати та одягти багатодітну сімrsquoю

Розповідав як не дочекав-ся дідусь свого батька з війни Як мали з братами одні черевики на всіх і по черзі ходили до школи Але вирісши дідусь пообіцяв що його діти такого не застануть І слова свого дотримав

Він називав мене крихіткою а я дивилась у його добрі блакитні очі й усміхалась Одного разу ді-дусь розповів казку про Дюймо-вочку зауваживши що вона про мене Я так захопилась казкою що ще довго телефонувала йому і просила розповісти її перед сном знаючи що дідусь за сотню кі-лометрів Він ніколи мені не від-мовляв

Потім мої батьки розлучи-лись і ми стали бачитися рідше

Але того ранку я стояла в чор-ній сукні з чорною хусткою і лед-ве розуміла що відбувається Дідусь став холодним і вже не зі-грівався моєю усмішкою Я відчу-вала що він ще поряд і так само любить мене свою Дюймовочку Того дня я мало плакала Плака-ла вже вдома Шкодувала що так багато не сказала що зайвий раз не обійняла не поцілувалаhellip

Для мене він назавжди зали-шиться героєм Дитя війни ди-тя голодомору У нього ndash пrsquoятеро дітей восьмеро онуків та девrsquoять правнуків Його життя спіткав рак з яким він героїчно боровся впродовж 15 років Він щонеді-лі ходив до церкви і мабуть йо-го оберігав янгол-охоронець На 86-му році ним оволодів ще й ко-від-19

Я дивуюсь мужності дідуся та захоплююсь його відвагою Що-ранку він власноруч рубав дрова і палив у грубці Попри нестачу сил і біль дідусь Григорій ніколи не плакав Він пускав сльозу ли-ше тоді коли бувало збирав ро-дину за столом

Дарrsquoя Мельникс Щекичин Рівненська область

Чому в Німеччині не любили радянцівМої батьки ndash українці наро-

дилися в Радянському Союзі і до певного моменту не уявляли що

за межами СРСР є абсолютно ін-ше життя

Батько був офіцером у 1989ndash1993 рр служив у Німеччині у західній групі так званих радян-ських військ

Розвал СРСР змінив їхнє життя Почалася невизначеність Мама розповідала що деякі сімrsquoї радянських офіцерів не хоті-ли повертатися додому просили політичного притулку в Німеч-чині У відповідь на такі запити Москва реагувала жорстоко піс-ля повернення цим сімrsquoям світив статус ldquoпрєдатєля родіниrdquo якої вже фактично не було

Мешкаючи у військовому містечку мої батьки були свідка-ми грандіозної історичної події ndash падіння 1990 року Берлінської стіни Воно означало остаточне обrsquoєднання розrsquoєднаних на ldquoза-хіднихrdquo і ldquoсхіднихrdquo німців

За словами мами життя там було чудове вони бачили те чо-го не знали в Союзі Не було ко-муністичної сірості й памrsquoятників Леніну на кожному кроці не бу-ло серпа з молотом на червоному тлі Їх вражала вишукана архітек-тура і європейська свіжість

Цікавим для мене було те що радянських людей дивувала зви-чайна річ ndash ківі спочатку вони їли його зі шкіркою У Німеччи-ні був великий вибір печива а в Союзі ndash лише морквяне Там бу-ло все починаючи від екзотич-них для радянців бананів і закін-чуючи марципанами

Однак незважаючи на пре-красне життя радянські люди для звичайних німців були оку-пантами Отож ставлення до ра-дянців там було повсюдно воро-жим (усі факти та події описую зі слів батьків) На день народжен-ня Гітлера німці мали традицію ldquoпригнічуватиrdquo своїх кривдни-ків обстрілювали радянські КПП з вигуками ldquoНімеччина для нім-цівrdquo лякали мешканців радян-ських військових містечок і вла-штовували показову стрілянину в повітря на великих площах

Мама була свідком цих по-дій Прогулюючись із візочком у якому був мій старший брат во-на бігла додому швидше ніж мо-гла собі уявити Німці показували свою неприязнь до радянсько-го народу робили вигляд що їх не існує засуджували і дивилися зверхньо

Я не роблю негативних ви-сновків щодо такої поведінки німців Адже така сама ситуація нині в моїй країні де місцевим населенням є українці а оку-пантами ndash ldquoстарший російський братній народrdquo

Після закінчення терміну пе-ребування на службі мої бать-ки повернулися додому На їх-ніх життєвих шляхах ставав рекет

кордони міліція повернення українського громадянства та по-дальше життя в Союзі У 90-х усе змінилось кардинально не ви-стачало грошей на продукти вій-ськові були без зарплати А зго-дом зrsquoявилась я але це вже інша історія

Єлизавета Мельниченком Кривий Ріг Дніпропетровська

область

Зарплату видавали одягомВіднайдене сховище фотогра-

фій моїх батьків у дитинстві по-родило інтерес А як вони жили Знаю лише що мама бідно тато трохи краще

Настав час запитувати дізна-ватися й аналізувати

Батько мій постійно зайня-тий та й не дуже красномовний а ось із мамою ми можемо тереве-нити годинами Вона поділилася зі мною спогадами

Коли СРСР розпався а до влади прийшов перший прези-дент України Леонід Кравчук обіцяного ldquoекономічного під-несенняrdquo не сталося На заводах скорочували робочі місця Ба-бусі вдалось утриматись на сво-єму місці а дідусь втратив робо-ту і був змушений виїхати в Сибір на заробітки Поки бабуся й ді-дусь намагалися заробити якусь копійку маленьку Інну мою ма-му зоставили на піклування стар-шого батькового брата

Петро мій дядько сплутав-ся з поганою компанією внаслі-док чого сів за ґрати й залишив маленьку сестру без нагляду Їй довелося самій вчитися готува-ти шити вкручувати гвинти та й просто житиhellip Ось звідки у неї справді золоті руки

Мама з теплотою згадала як її батько приїжджав із відрядження і декілька місяців вони були до-бре нагодовані й одягнені В ін-ший час за це відповідала бабуся якій на заводі давали не зарплат-ню а одяг і деякі продукти

Скрутні були часи Мама запамrsquoятала що в школі їй не бу-ло чого їсти на перервах Тоді в школах не годували треба було брати ldquoтормозкиrdquo з дому А вдома їх не було з чого готуватиhellip Що-правда іноді подруги з кращим достатком ділилися і мама могла спробувати такий ldquoделікатесrdquo як курячі ніжки

Захоплень у мами було бага-то Вона самостійно навчилась малювати й гарно шити В оди-надцять стала відвідувати гурток із гандболу (тоді був безкоштов-ний) і навіть кілька разів їздила на змагання

Відмінність наших поглядів на деякі речі з її минулого вра-

жає Мені складно уявити що тоді всі бажали вступати в ПТУ і на одне місце було десять охо-чих Серед них і моя мама Але її тоді відмовили довелося йти в десятий клас Згодом батьки роз-лучилися і жити без батька ста-ло ще важче

У сімнадцять років мама вже народила мене а трохи раніше вийшла заміж

Випробувань долі моїй мамі виявилося більш ніж достатньо Але вона впоралась Наполегли-ва хоробра люблячаhellip

Валерія Хлевицькам Олександрія Кіровоградська

область

ldquoПохоронкиrdquo в сумці листоношіВона виростала в невеликій

українській сімrsquoї На той час чет-веро дітей у родині ndash невелика сімrsquoя Крім матері Устини та бать-ка Івана було дві сестри ndash Дуня і Нюся ndash і брат Микола який без-вісти пропав на війні Віра Іванів-на Батура моя прабабуся була найменшою

У 1943 році у свої 17 після визволення Веселого пішла до-бровольцем допомагати військо-вим Дівчина бралася за будь-яку роботу прала прибирала догля-дала за пораненими просто під-тримувала кожного хто звертав-ся до неї

А ще носила пошту Піс-ля важкої праці в госпіталі з ве-личезною поштарською сумкою за плечима в темряві у негоду тремтячи від страху дівчина роз-носила по домівках надію вісточ-ку від живих Та в її сумці були й ldquoпохоронкиrdquo Дуже тяжко було приносити такі звістки Віддав-ши страшного трикутника Ві-ра йшла не одразу а чекала чи не потрібна буде допомога тому хто отримав трагічну новину

Війна принесла їй не лише біль і втрати а й перше та єдине кохання Молодий завзятий Гри-горій дійшов аж до Берліна Піс-ля поранення повернувся додому де познайомився з Вірою Так на-родилася нова дружня сімrsquoя

Настав кінець страшній вій-ні Треба було пристосовувати-ся до мирного життя Віра вивчи-лась і стала гарною кравчинею У рідному Веселому люди ставали в чергу до майстрині аби тільки вона обміряла зробила викройку та пошила одяг

Коли їй було 76 років наро-дилась я Мій батько називав її бабуня а я називала Буня

Коли мама й тато приводи-ли мене малу до Буні в гості во-на казала мені ldquoСашуню біжи мерщій у садочок та скуштуй ягі-док То для тебе кущики вроди-лиrdquo Все подвірrsquoя дихало добром і спокоєм Бо така ж добра і ла-

гідна була його господиня моя Бунічка що стала мені взірцем у всьому

Олександра Батурасмт Веселе Запорізька область

Із династії журналістівНа вулиці зима 23 грудня

1978 року Часи глибокого бреж-нєвського застою коли здавало-ся що життя в Радянському Со-юзі усталилося Усі зрозуміли що до 1980 року комунізм як обіцяв Микита Хрущов країна не побу-дує але жилося за мірками про-стого народу непогано у всіх була робота ціни не підвищува-лися в магазинах було достатньо продуктів принаймні в Києві

Але повернімося до фото-графії зробленої в типовому ра-дянському фотоательє комбінату побутослуговування що в Печер-ському районі столиці Майстер робить знімок закоханої пари Їх-ній погляд повністю сфокусував-ся на лінзі фотокамери На фо-то ndash моя бабуся Любов Петрівна Федорова та її перший чоловік Володимир Григорович Чопенко Ці двоє щойно розписалися і не-забаром справлять дивовижне ве-сілля

Що ж звело цю пару Журна-лістика

Володимир Григорович ndash ав-тор книг ldquoАграрний диліжансrdquo ldquoВитоки ldquoПрутаrdquo ldquoІскра госп-розрахункуrdquo ldquoПравославний словникrdquo аграрний оглядач ldquoДзеркала тижняrdquo

Любов Петрівна ndash редактор-ка відділу ldquoСтолицяrdquo редакторка газети ldquoВечірній Київrdquo та ldquoХре-щатикrdquo отримала нагороди в но-мінаціях ldquoКращий журналіст ро-куrdquo і ldquoКраща публікація рокуrdquo заслужена журналістка України

Але всі ці нагороди та досяг-нення будуть потім А зараз це просто двоє студентів пrsquoятого випускного курсу факульте-ту журналістики Київського уні-верситету ім Т Г Шевченка які захоплюються журналістикою і збираються будувати сімейне життя

Фотокартка повністю пере-дає атмосферу 1970-х років стиль вбрання якість зйомки навіть вираз обличчя Вони й не здога-дуються якою буде їхня улюбле-на справа через 40 років

Микита Бесчастнийм Київ

Добірку першокурсників фа-культету журналістики Київ-ського національного університету культури і мистецтв за творчою вправою ldquoОбличчя з фотографії на стініrdquo підготував викладач курсу ldquoОснови журналістикиrdquo професор Микола Тимошик

Обличчя з фотографії на стініДолі людські очима студентів-журналістів КНУКІМу

Мій дідусь Григорій Якович Мельник

Олена Олександрівна та Володимир Іванович Мельниченки (батьки)

Інна Василівна Хлевицька

Віра Іванівна Батура (прабабуся)

Мої бабуся та дідусь

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

8

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Запрошуємо до книгиldquoВолодя був дуже культурний і

талановитий редактор бо він був поетом але в нього був і дар редакторськийrdquo

Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ

Хіба ж даремно вік було прожито як є між нами на землі місток

Володимир Підпалий

М ожливо для сьогоднішніх поетівякі бунтуються проти поетикшістдесятників усе заперечують

і категорично відгетьковують він видається аж надто традиційним та старомоднимСьогодні молоді справді намагаються писати поіншому Не братимуся стверджувати краще чи гірше (це ndash питання смакуй естетичних орієнтацій незаперечно щосамий час фаворизував інші літературніldquoшколиrdquo) Невідомо на краще чи на гірше але все змінюється в цьому світі Старіють незрідка безнадійно анахронізуються літературні тексти почасти окарикатурнюється те що було загальноприйнятиметалоном краси Час безжальний до всього А ми наївно виголошуємо про те чи теldquoЦе непідвладно часовіrdquo На жаль часовіпідвладне все Чи майже все ndash тут безнадійні оптимісти можуть спробувати подискутувати

Добре що людині здебільшого немаєклопоту аж поза обрії своїх днів ndash і майбутнє та позамайбутнє для неї звучить ndashякщо звучить ndash безнадійною абстракцієюЇї дім ndash її час із якого вона може виходитихіба що в недалеке минуле А якщо та людина ndash поет то вона неминуче чудуєтьсяусім тим що довкола неї і прагне зафіксувати духовний профіль часу в якому вонаопинилася закинута туди владною рукоюдолі

Коли згадую Володимира Підпалого точомусь не можу позбутися думки що вінмав би народитися в інші часи Скажімотоді коли романтичні народники зпоміжосвічених різночинців та зубожілих дворянодягали скромні свитини й вірячи в силупросвіти ішли здебільшого до селянстващоб пояснювати їм що таке Правда і звідки взялася Кривда щоб наша людністьдозріла для правильних висновків

Підпалий вражав високою самопосвятою (він бачив у літературі щось непорушно сакральномісійне) його доброзичливість і терплячість (навіть у стосунках із агресивними графоманами) дивували Вінредакторував у видавництвах і чи не всіпхалися зі своїми рукописами саме до нього Знали буде до їхніх екзерсисів уважним не глузуватиме з тої писанини котраldquoтак собіrdquo чи й геть ldquoне дужеrdquo Він умів обходитися дипломатичними евфемізмаминавіть тоді коли мусив пояснювати оцетвориво ndash безнадійна сірятина Не знаюякою ціною те йому давалося бо ж у багатьох його колег не було такого витерпу атому стосунки редактора й автора виливалися в перманентну війну І мені неоднораз доводилося чути від авторів що видавничі редактори ndash то просто звірі й реакціонери Але я знав зпоміж редакторськогокорпусу таких як Григір Тютюнник ЄвгенГуцало Роман Андріяшик Анатолій Шевченко Світлана Жолоб Анатолій Макаров Валерій Гужва Андрій Крижанівський які відзначалися не тільки високоюлітературною кваліфікацією а й неудаваною демократичністю і всі вони маликонфлікти з цензорами відстоюючи тексти авторів од брутальних цензорських вівісекцій

У цьому ряду стоїть і Володимир Підпалий Я чув чимало подробиць про те яквін намагався рятувати ndash а поінколи йомуі вдавалося порятувати ndash літературні творивід утручань у них цензорів та завжди перестрашеного начальства що незрідка всвоїй ідейній суперпильності навіть перевершувало весь цензорський легіон

Не можу відмовити собі в бажанні навести тут ось цю довгу цитату котра не вимагає жодного коментаря

ldquoЯ мабуть дуже добре знаю ВолодюПідпалого не тому що ми були якимисьблизькими друзями не тому що ми частоспілкувалися чи ходили одне до одного вгості просто тому що ми зустрілися з нимв роботі в екстремальних умовах Він бувредактором моєї книжки у 1972 роцікнижки яка так світу і не побачила Цебула така ситуація при якій дуже добре

видно хто є хто Там за один день за одинмомент можна було побачити людину такглибоко через що я сказала що мабуть яйого дуже добре знаю Я дуже люблю Володимира Підпалогоrdquo

І далі ndash важливі подробиці тієї історії збіографії поетеси в якій фігурує Підпалий ldquoРедактор у ті часи це була видавничарукавичка в яку вставлялась рука невидима Володя був дуже культурний і талановитий редактор бо він був поетом але внього був і дар редакторський Редакторомвін був дивовижним Я думаю що якбибагато із наших поетів тоді його послухалито може б не червоніли зараз ВолодяПідпалий був відсторонений від роботинад моїм рукописом ldquoКняжої гориrdquo томущо він виявився не тією видавничою рукавичкою якою можна було б отак керуватиі душити мене Він не міг не хотів і він бувпросто глибоко порядною людиною

Коли він Володя Підпалий помер замість нього залишились діти замість ньогозалишились вірші замість нього залишилось світло яке ми всі зараз відчуваємоrdquo

Ці слова Ліни Костенко на вечоріпамrsquoяті Володимира Підпалого у Державному музеї літератури в грудні 1993 рокуТоді там прозвучало багато доброго пронього І це було зумовлено не тільки гіркотою дочасної смерті його Як ведеться притаких подіях мовці значно перебільшуютьчесноти небіжчика Але коли йшлося проособу Підпалого то всі суперлативи пронього були заслужені сказати б оплаченійого світлим життям і глибоким серцем

Не випадково ж із Ліною Костенко в їїоцінці Підпалого виразно перегукуєтьсяДмитро Павличко який розповідає йомудуже пощастило що редактором йогоldquoГранословаrdquo був саме Підпалий якийстояв в обороні автора на всіх етапах А далі він же був і редактором поетичного томуБогданаІгоря Антонича ldquoПісня про незнищенність матеріїrdquo (перше видання творів великого лемка в радянській Україні)Павличко розповідає як важко давалосяце видання який упертий спротив йомубув на всіх етапах і всіх рівнях Поява Антоничевих творів стала справді сенсаційною літературною подією Антонич одразуж перетворився на культового поета студентської та літературної молоді А такіідеологічні мастодонти як Микола Шамота і Ко накинулися і на впорядника (та автора блискучої передмови) Павличка і наредактора книги якого звинувачували втому що він став поплічником того хтоздійснив цю диверсію Сьогодні в такиймаразм просто важко повірити але все тебуло Я тоді працював у ldquoЛітературній Україніrdquo і добре памrsquoятаю як цензура забороняла згадувати в друці Антоничеву книгу Не випадково ж редактор Підпалий та

ки муляв керівництву Держлітвидаву котрий згодом став ldquoДніпромrdquo і змушенийбув поміняти місце роботи

Якщо вже зайшлося про те як Підпалого згадують ті хто мав справу з ним ndash саме як з редактором ndash то наведу при ційнагоді ще такі промовисті свідчення пройого редакторську роботу та характеристики особи Підпалого

Дмитро Павличко ldquoСьогодні коли всяпоетична спадщина автора ldquoТрьох перстенівrdquo надрукована в Україні коли знак Антоничевої музи виразно прочитується утворах багатьох українських поетів хочеться мені з особливою вдячністю згадатимого сміливого спільника ВолодимираПідпалого який допоміг проламати багаторічне мовчання надовкола творчостібезсмертного сина Лемківщиниrdquo

Важливо що зіркий та вимогливийПавличко розгледів у Підпалому не тількивидатного редактора який ставився до літератури як глибоко релігійна людина доСвятого Письма ldquoВолодимир Підпалийбув істинним талантом він зблиснув правдивими віршами але межі його життявласне ота юна смерть що прийшла донього одночасно з поверненням сталінщини в наше ледь провесніле нужденне існування зробила своє Вона забрала в наслюдину яка могла стати провідною зіркою Вона затоптала іскру надії вогоньякий ще тільки збирався вибухнутиrdquo

Не мав я наміру реферувати спогадипро Володимира Підпалого ndash збирався писати тільки про своє емоційне його сприйняття і бодай побіжно окреслити яким вінпостає в моїй памrsquoяті однак не можу перебороти спокусу навести ще пронизані душевною теплотою слова про нього людейіз його ближнього кола (Виявляється воно було справді широке ndash це від широтийого душі)

Ось говорить Петро Засенко ldquoБез гучної слави не підтримуваний попід руки літературними дядями він увійшов під високе склепіння Храму Слова просто й природно глибоко відчувши що мимо пройти не зможе та добре памrsquoятаючи хто вцьому храмі був до ньогоrdquo

Для сьогоднішнього читача такі словазвучать аж надто запафосно Але вониприйшли до нас із тієї епохи коли культивувалася пафосність Запевняю читача щотакий емоційний регістр зумовленийсправді щирими почуттями поглибленими несподіваністю втрати поета в якомузаповідалося щось багатообіцяюче До того ж поета в якому жило щось безоружнолюдяне

Ось уривок зі спогаду вимогливої Михайлини Коцюбинської ldquoТа глибинна духовна сутність те поєднання делікатності іморальної твердості та не на показ без тіні пози й зовнішнього ефекту людяність ndashстановили осердя його неголосної поезіїосявали й зігрівали всіх хто спілкувався зним одухотворювали і його редакторськудіяльність ndash той для нього воістину ldquoсродний трудrdquo у сковородинському розумінніЙому якось вдавалося проводити поетичний корабель цілим з мінімальними втратами поміж рифами конrsquoюнктури ненавrsquoязуючи авторові своєї волі і разом зтим дисциплінуючи його поетичну уявусвоїм чуттям слова і естетичним смакомМайже всі найвагоміші поетичні збіркиякі побачили світ протягом нетривалогоРенесансу 60х ndash то результат його нервових зусиль його редакторської майстерності і громадянської свідомості То своєрідні памrsquoятні знаки його творчої праціrdquo

Тендітний поставою уважноокий чо

ластий зі світлорусим чубом часто всміхнений ndash таким він мені побачився й запамrsquoятався І може найперше вимальовуються коли згадуєш його в подробицяхнещадно прокурені вуса й неодмінна в його портреті сигарета Бо ж таки курив віняк сказав приязний до нього Віктор Близнець справді безбожно

Кілька разів я бачив його в імпровізованих турнірах молодих поетів на засіданнях літстудії видавництва ldquoМолодьrdquo прокотру вже писав у попередніх мемуарнихкнижках Здається він єдиний там не спалахував у дискусіях (Мозолевський Сомта Кириченко вибухали як гейзери) Підпалий щоразу говорив спокійно і здебільшого переконував саме завдяки своїй зрівноваженості Гадаю що вже тоді він давсобі відповіді на ті важливі питання котріпостають перед кожною людиною яка пише навіщо вона ndash література Що важливіше ndash правда чи краса Думка чи емоція ndashдуша поезія

Я все те жадібно слухав і конспектувавхоч мав нелюбов до конспектів і вмудрявся обходитися без них в університеті де цекатегорично вимагалося Ми охоче приходили туди дружним гуртом який вів налітстудію ентузіазм незмірно більший ніжна лекції

Загалом Підпалий був там не головноюдійовою особою Головними були вже згадувані Борис Мозолевський Микола Сомі Григорій Кириченко які атакували всіх івсе своєю безапеляційністю й ораторським темпераментом Майже землетрусиКерівник літстудії терплячий Дмитро Білоус мав чимало клопоту коли брався погамовувати їх

Нагадаю що тоді ще не закінчилисячаси відомої ldquoвідлигиrdquo хоч як тепер розумієш уже наближалися ідеологічні заморозки Молоді поети ще зухвало вільнодумствували свято переконані що інакшебути не може Не знаю чи це справді такале мені здається що саме Підпалий інтуїтивно прозирав наперед і передчував ужейдуть тихіші і значно смутніші часи Чомусь мені хочеться так думати коли згадую його розумні очі розумні слова Очевидно він був соціально зріліший за своїхлітровесників

У ньому органічно поєдналися совіснасільська людина й міський інтелігентякий увібравши в себе спосіб життя в місті та рефлекси міського чоловіка не загубив оте дорогоцінне що виніс у своїй душііз села Часто бувало ndash та й нині є ndash такщо індивід вибравшися з села стільки силвитрачає для того щоб позбутися в собівсього того що нагадує його походженняldquoвід плугаrdquo Найчастіше першою страждаємова (вчорашній селюк незграбно переповзав на те що вважав російською а насправді то волапюк) Далі незрідка зrsquoявлялася зарозумілість міщука який погордливо ndash мало не з піднебесся ndash дивиться набідних провінціалів які тепер для нього ndashістоти нижчого сорту Це я спостерігав посвоїх однокласниках які вступивши у виші раптом ретельно почали в усьому маскуватися під ldquoгородськихrdquo соромлячисьсвого непрестижного на ті часи ldquoколгоспногоrdquo походження

Підпалий анітрохи не намагався підфарбуватися під міщука Навпаки ndash за різних нагод часто нагадував про село Якосьнавіть розповідав що в нього ціла колгоспна біографія бо від глибоко дитячих літяк це бувало з майже всіма сільськимидітьми змушений був братися за всяку роботу ndash і його руки вміли все що треба робити в господарстві Потім у його ldquoАвтобіографіїrdquo я прочитав про те що він передвступом до університету комбайнерував інавіть вийшов у передовики соцзмаганняа тому красувався своїм портретом на дошці пошани Володимир не вихвалявся тама говорив про це з гумором Мовляв укожного були такі ldquoуніверситетиrdquo котріхоч і не наближали до розуміння поезії і немали жодного стосунку до поглибленняедукації але давали розуміння звідки в сві

Михайло Слабошпицький далі працює над новою книжкою спогадів котра продовжитьсерію мемуарних книг ldquoПротирання дзеркалаrdquo ldquoТіні в дзеркаліrdquo ldquoЗ памrsquoяті дзеркалаrdquo ldquoЗприсмеркового дзеркалаrdquo

Пропонуємо фрагмент з книжки

Його глибоке серцеВВ оо лл оо дд ии мм ии рр ПП іі дд пп аа лл ии йй

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

8

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Запрошуємо до книгиldquoВолодя був дуже культурний і

талановитий редактор бо він був поетом але в нього був і дар редакторськийrdquo

Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ

Хіба ж даремно вік було прожито як є між нами на землі місток

Володимир Підпалий

М ожливо для сьогоднішніх поетівякі бунтуються проти поетикшістдесятників усе заперечують

і категорично відгетьковують він видається аж надто традиційним та старомоднимСьогодні молоді справді намагаються писати поіншому Не братимуся стверджувати краще чи гірше (це ndash питання смакуй естетичних орієнтацій незаперечно щосамий час фаворизував інші літературніldquoшколиrdquo) Невідомо на краще чи на гірше але все змінюється в цьому світі Старіють незрідка безнадійно анахронізуються літературні тексти почасти окарикатурнюється те що було загальноприйнятиметалоном краси Час безжальний до всього А ми наївно виголошуємо про те чи теldquoЦе непідвладно часовіrdquo На жаль часовіпідвладне все Чи майже все ndash тут безнадійні оптимісти можуть спробувати подискутувати

Добре що людині здебільшого немаєклопоту аж поза обрії своїх днів ndash і майбутнє та позамайбутнє для неї звучить ndashякщо звучить ndash безнадійною абстракцієюЇї дім ndash її час із якого вона може виходитихіба що в недалеке минуле А якщо та людина ndash поет то вона неминуче чудуєтьсяусім тим що довкола неї і прагне зафіксувати духовний профіль часу в якому вонаопинилася закинута туди владною рукоюдолі

Коли згадую Володимира Підпалого точомусь не можу позбутися думки що вінмав би народитися в інші часи Скажімотоді коли романтичні народники зпоміжосвічених різночинців та зубожілих дворянодягали скромні свитини й вірячи в силупросвіти ішли здебільшого до селянстващоб пояснювати їм що таке Правда і звідки взялася Кривда щоб наша людністьдозріла для правильних висновків

Підпалий вражав високою самопосвятою (він бачив у літературі щось непорушно сакральномісійне) його доброзичливість і терплячість (навіть у стосунках із агресивними графоманами) дивували Вінредакторував у видавництвах і чи не всіпхалися зі своїми рукописами саме до нього Знали буде до їхніх екзерсисів уважним не глузуватиме з тої писанини котраldquoтак собіrdquo чи й геть ldquoне дужеrdquo Він умів обходитися дипломатичними евфемізмаминавіть тоді коли мусив пояснювати оцетвориво ndash безнадійна сірятина Не знаюякою ціною те йому давалося бо ж у багатьох його колег не було такого витерпу атому стосунки редактора й автора виливалися в перманентну війну І мені неоднораз доводилося чути від авторів що видавничі редактори ndash то просто звірі й реакціонери Але я знав зпоміж редакторськогокорпусу таких як Григір Тютюнник ЄвгенГуцало Роман Андріяшик Анатолій Шевченко Світлана Жолоб Анатолій Макаров Валерій Гужва Андрій Крижанівський які відзначалися не тільки високоюлітературною кваліфікацією а й неудаваною демократичністю і всі вони маликонфлікти з цензорами відстоюючи тексти авторів од брутальних цензорських вівісекцій

У цьому ряду стоїть і Володимир Підпалий Я чув чимало подробиць про те яквін намагався рятувати ndash а поінколи йомуі вдавалося порятувати ndash літературні творивід утручань у них цензорів та завжди перестрашеного начальства що незрідка всвоїй ідейній суперпильності навіть перевершувало весь цензорський легіон

Не можу відмовити собі в бажанні навести тут ось цю довгу цитату котра не вимагає жодного коментаря

ldquoЯ мабуть дуже добре знаю ВолодюПідпалого не тому що ми були якимисьблизькими друзями не тому що ми частоспілкувалися чи ходили одне до одного вгості просто тому що ми зустрілися з нимв роботі в екстремальних умовах Він бувредактором моєї книжки у 1972 роцікнижки яка так світу і не побачила Цебула така ситуація при якій дуже добре

видно хто є хто Там за один день за одинмомент можна було побачити людину такглибоко через що я сказала що мабуть яйого дуже добре знаю Я дуже люблю Володимира Підпалогоrdquo

І далі ndash важливі подробиці тієї історії збіографії поетеси в якій фігурує Підпалий ldquoРедактор у ті часи це була видавничарукавичка в яку вставлялась рука невидима Володя був дуже культурний і талановитий редактор бо він був поетом але внього був і дар редакторський Редакторомвін був дивовижним Я думаю що якбибагато із наших поетів тоді його послухалито може б не червоніли зараз ВолодяПідпалий був відсторонений від роботинад моїм рукописом ldquoКняжої гориrdquo томущо він виявився не тією видавничою рукавичкою якою можна було б отак керуватиі душити мене Він не міг не хотів і він бувпросто глибоко порядною людиною

Коли він Володя Підпалий помер замість нього залишились діти замість ньогозалишились вірші замість нього залишилось світло яке ми всі зараз відчуваємоrdquo

Ці слова Ліни Костенко на вечоріпамrsquoяті Володимира Підпалого у Державному музеї літератури в грудні 1993 рокуТоді там прозвучало багато доброго пронього І це було зумовлено не тільки гіркотою дочасної смерті його Як ведеться притаких подіях мовці значно перебільшуютьчесноти небіжчика Але коли йшлося проособу Підпалого то всі суперлативи пронього були заслужені сказати б оплаченійого світлим життям і глибоким серцем

Не випадково ж із Ліною Костенко в їїоцінці Підпалого виразно перегукуєтьсяДмитро Павличко який розповідає йомудуже пощастило що редактором йогоldquoГранословаrdquo був саме Підпалий якийстояв в обороні автора на всіх етапах А далі він же був і редактором поетичного томуБогданаІгоря Антонича ldquoПісня про незнищенність матеріїrdquo (перше видання творів великого лемка в радянській Україні)Павличко розповідає як важко давалосяце видання який упертий спротив йомубув на всіх етапах і всіх рівнях Поява Антоничевих творів стала справді сенсаційною літературною подією Антонич одразуж перетворився на культового поета студентської та літературної молоді А такіідеологічні мастодонти як Микола Шамота і Ко накинулися і на впорядника (та автора блискучої передмови) Павличка і наредактора книги якого звинувачували втому що він став поплічником того хтоздійснив цю диверсію Сьогодні в такиймаразм просто важко повірити але все тебуло Я тоді працював у ldquoЛітературній Україніrdquo і добре памrsquoятаю як цензура забороняла згадувати в друці Антоничеву книгу Не випадково ж редактор Підпалий та

ки муляв керівництву Держлітвидаву котрий згодом став ldquoДніпромrdquo і змушенийбув поміняти місце роботи

Якщо вже зайшлося про те як Підпалого згадують ті хто мав справу з ним ndash саме як з редактором ndash то наведу при ційнагоді ще такі промовисті свідчення пройого редакторську роботу та характеристики особи Підпалого

Дмитро Павличко ldquoСьогодні коли всяпоетична спадщина автора ldquoТрьох перстенівrdquo надрукована в Україні коли знак Антоничевої музи виразно прочитується утворах багатьох українських поетів хочеться мені з особливою вдячністю згадатимого сміливого спільника ВолодимираПідпалого який допоміг проламати багаторічне мовчання надовкола творчостібезсмертного сина Лемківщиниrdquo

Важливо що зіркий та вимогливийПавличко розгледів у Підпалому не тількивидатного редактора який ставився до літератури як глибоко релігійна людина доСвятого Письма ldquoВолодимир Підпалийбув істинним талантом він зблиснув правдивими віршами але межі його життявласне ота юна смерть що прийшла донього одночасно з поверненням сталінщини в наше ледь провесніле нужденне існування зробила своє Вона забрала в наслюдину яка могла стати провідною зіркою Вона затоптала іскру надії вогоньякий ще тільки збирався вибухнутиrdquo

Не мав я наміру реферувати спогадипро Володимира Підпалого ndash збирався писати тільки про своє емоційне його сприйняття і бодай побіжно окреслити яким вінпостає в моїй памrsquoяті однак не можу перебороти спокусу навести ще пронизані душевною теплотою слова про нього людейіз його ближнього кола (Виявляється воно було справді широке ndash це від широтийого душі)

Ось говорить Петро Засенко ldquoБез гучної слави не підтримуваний попід руки літературними дядями він увійшов під високе склепіння Храму Слова просто й природно глибоко відчувши що мимо пройти не зможе та добре памrsquoятаючи хто вцьому храмі був до ньогоrdquo

Для сьогоднішнього читача такі словазвучать аж надто запафосно Але вониприйшли до нас із тієї епохи коли культивувалася пафосність Запевняю читача щотакий емоційний регістр зумовленийсправді щирими почуттями поглибленими несподіваністю втрати поета в якомузаповідалося щось багатообіцяюче До того ж поета в якому жило щось безоружнолюдяне

Ось уривок зі спогаду вимогливої Михайлини Коцюбинської ldquoТа глибинна духовна сутність те поєднання делікатності іморальної твердості та не на показ без тіні пози й зовнішнього ефекту людяність ndashстановили осердя його неголосної поезіїосявали й зігрівали всіх хто спілкувався зним одухотворювали і його редакторськудіяльність ndash той для нього воістину ldquoсродний трудrdquo у сковородинському розумінніЙому якось вдавалося проводити поетичний корабель цілим з мінімальними втратами поміж рифами конrsquoюнктури ненавrsquoязуючи авторові своєї волі і разом зтим дисциплінуючи його поетичну уявусвоїм чуттям слова і естетичним смакомМайже всі найвагоміші поетичні збіркиякі побачили світ протягом нетривалогоРенесансу 60х ndash то результат його нервових зусиль його редакторської майстерності і громадянської свідомості То своєрідні памrsquoятні знаки його творчої праціrdquo

Тендітний поставою уважноокий чо

ластий зі світлорусим чубом часто всміхнений ndash таким він мені побачився й запамrsquoятався І може найперше вимальовуються коли згадуєш його в подробицяхнещадно прокурені вуса й неодмінна в його портреті сигарета Бо ж таки курив віняк сказав приязний до нього Віктор Близнець справді безбожно

Кілька разів я бачив його в імпровізованих турнірах молодих поетів на засіданнях літстудії видавництва ldquoМолодьrdquo прокотру вже писав у попередніх мемуарнихкнижках Здається він єдиний там не спалахував у дискусіях (Мозолевський Сомта Кириченко вибухали як гейзери) Підпалий щоразу говорив спокійно і здебільшого переконував саме завдяки своїй зрівноваженості Гадаю що вже тоді він давсобі відповіді на ті важливі питання котріпостають перед кожною людиною яка пише навіщо вона ndash література Що важливіше ndash правда чи краса Думка чи емоція ndashдуша поезія

Я все те жадібно слухав і конспектувавхоч мав нелюбов до конспектів і вмудрявся обходитися без них в університеті де цекатегорично вимагалося Ми охоче приходили туди дружним гуртом який вів налітстудію ентузіазм незмірно більший ніжна лекції

Загалом Підпалий був там не головноюдійовою особою Головними були вже згадувані Борис Мозолевський Микола Сомі Григорій Кириченко які атакували всіх івсе своєю безапеляційністю й ораторським темпераментом Майже землетрусиКерівник літстудії терплячий Дмитро Білоус мав чимало клопоту коли брався погамовувати їх

Нагадаю що тоді ще не закінчилисячаси відомої ldquoвідлигиrdquo хоч як тепер розумієш уже наближалися ідеологічні заморозки Молоді поети ще зухвало вільнодумствували свято переконані що інакшебути не може Не знаю чи це справді такале мені здається що саме Підпалий інтуїтивно прозирав наперед і передчував ужейдуть тихіші і значно смутніші часи Чомусь мені хочеться так думати коли згадую його розумні очі розумні слова Очевидно він був соціально зріліший за своїхлітровесників

У ньому органічно поєдналися совіснасільська людина й міський інтелігентякий увібравши в себе спосіб життя в місті та рефлекси міського чоловіка не загубив оте дорогоцінне що виніс у своїй душііз села Часто бувало ndash та й нині є ndash такщо індивід вибравшися з села стільки силвитрачає для того щоб позбутися в собівсього того що нагадує його походженняldquoвід плугаrdquo Найчастіше першою страждаємова (вчорашній селюк незграбно переповзав на те що вважав російською а насправді то волапюк) Далі незрідка зrsquoявлялася зарозумілість міщука який погордливо ndash мало не з піднебесся ndash дивиться набідних провінціалів які тепер для нього ndashістоти нижчого сорту Це я спостерігав посвоїх однокласниках які вступивши у виші раптом ретельно почали в усьому маскуватися під ldquoгородськихrdquo соромлячисьсвого непрестижного на ті часи ldquoколгоспногоrdquo походження

Підпалий анітрохи не намагався підфарбуватися під міщука Навпаки ndash за різних нагод часто нагадував про село Якосьнавіть розповідав що в нього ціла колгоспна біографія бо від глибоко дитячих літяк це бувало з майже всіма сільськимидітьми змушений був братися за всяку роботу ndash і його руки вміли все що треба робити в господарстві Потім у його ldquoАвтобіографіїrdquo я прочитав про те що він передвступом до університету комбайнерував інавіть вийшов у передовики соцзмаганняа тому красувався своїм портретом на дошці пошани Володимир не вихвалявся тама говорив про це з гумором Мовляв укожного були такі ldquoуніверситетиrdquo котріхоч і не наближали до розуміння поезії і немали жодного стосунку до поглибленняедукації але давали розуміння звідки в сві

Михайло Слабошпицький далі працює над новою книжкою спогадів котра продовжитьсерію мемуарних книг ldquoПротирання дзеркалаrdquo ldquoТіні в дзеркаліrdquo ldquoЗ памrsquoяті дзеркалаrdquo ldquoЗприсмеркового дзеркалаrdquo

Пропонуємо фрагмент з книжки

Його глибоке серцеВВ оо лл оо дд ии мм ии рр ПП іі дд пп аа лл ии йй

9

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

Запрошуємо до книгиldquoДля нього амбітні віршарі зовсім не центр всесвіту хоч він і має поезію за особисту релігіюrdquo

ті і почому хліб насущний І це ndash такожважлива життєва наука бо вона теж можепідказати поетові якісь важливі слова Мені здається той смисловий акцент Підпалого свідчив що він ніколи не відривавсявід землі Володимир завжди памrsquoятав хтовін звідки якого роду та що він винен (іяк людина і як поет) своєму краєві Із його статей та рецензій де розсипано чималоцікавих спостережень і думок не тількипро літературу можна вибрати ті з якихлегко скласти його особистий кодексобовrsquoязків поета й громадянина за якимвін сам жив ніколи не порушуючи тихпостулатів які сам сформулював

Можна тільки уявляти яким складнимбуло духовне й інтелектуальне його визрівання бо ж ішов він до свого літературного покликання звідти де не було жодноготворчого середовища Його навчителем ітворчим колегою була тільки книгаСкромна сільська бібліотека небагато могла запропонувати допитливому початківцеві що намагався збагнути алхімію поетичного слова Не було тоді поряд того хтоміг би йому ldquoпоставити рукуrdquo й розкритите на що неофіту самотужки блукаючи вроздоріжжях сумнівів та незнання довелося витрачати чимало часу

В столичний університет на філфак вінпотрапив аж після армії де служив у морфлоті А друкуватися почав тільки в 22Його ldquoвиростання душіrdquo (вислів ЛеонідаПервомайського) утривалилося в часі йзабрало роки Здається мені що цей процес у нього не зупинявся й до дня дочасноїсмерті що сталося 24 листопада 1973гоколи йому пішло півроку на 38ий А друкуватися почав лише тоді коли студентитого ж вишу Тамара Коломієць і МиколаСом уже видали свої дебютні книжки і їхофіційно визнали надією української поезії Його перша збірка ldquoЗелена гілкаrdquoзrsquoявилася в 27 років ndash 1963го

А наступного було ldquoПовесінняrdquo ДебютПідпалого не викликав особливого резонансу ndash критика тоді фаворизувала Миколу Вінграновського Івана Драча ВіталіяКоротича І поряд із ними незмінно стояло імrsquoя Василя Симоненка чий земнийшлях уже урвався а його резонанснакнижка ldquoЗемне тяжінняrdquo вийшла друкомуже посмерті автора ndash 1964го Підпалийздебільшого фігурував у всяких оглядах такритичних панорамах ldquoзаконспірованимrdquoу завершальних фіналах переліків під універсально безликою назвою ldquoта іншіrdquo

Схоже що він не мав через це особливих мук невтоленного марнославства Спокійно мирився з відведеним йому місцем улітературній ієрархії Його незмінна іроніяготовність покпинити і з себе боронилипоета від того вірусу котрий викликає заздрість та невдоволення тим що його недооцінюють і недопомічають Не випадкововін пише в одній зі своїх сатиресок

Усе ndash і небо і травасвяті для нього пілігримаа ще як в Спілці є права ndashхоч в Рим рушай хоч далі РимаОте римуйте не римуйоте друкуйте не друкуйДрукуй поки друкуєтьсяНехай ти будеш не Бажансередній будеш навітьЯк не Макаров Зуб Івантебе колись прославитьпрославитьчи знеславить ndashв літературу вставитьМайже через сорок років після смерті

Підпалого я прочитав його ldquoАвтобіографіюrdquo опубліковану в ldquoУкраїнському словіrdquo ndash так називається Хрестоматія української літератури та літературної критикиXX століття що її впорядкував ВасильЯременко Зі зворушливою безпосередністю оповідаючи про гіркі прикрощі й скупірадощі дитячих літ недитячу важку працю що її довелося звідати малому мрійливому селюку який приглядаючись до людей вслухаючись у себе та з невситимоюдопитливістю вгризаючись у книги творив сам себе покладаючись на позитивніприклади сільської моралі та свою інтуїцію котра підказувала йому на котрустежку в житті треба ставати

Читання його ldquoАвтобіографіїrdquo було для

мене мовби другим знайомством із нимколи я його майже призабув бо при згадувані цього імені на мене напливала теплахвиля що незрідка йде від випадковогоспогаду про світлу людину або раптомозивався з памrsquoяті котрийсь його рядокЦе й закономірно бо ж не були ми з Підпалим аж так близько знайомі і по суті немали з ним якихось спільних життєвих історій Та й інформаційний шквал відкидавз памrsquoяті обличчя і спогади про зустрічіминулого на безнадійний маргінес

Підпалий не бувши уражений нарцисизмом що незрідка властиве його колегам які бува позиціонують себе найголовнішими представниками з усіх гомо сапієнсів без самозамилування говоритьпро себе подеколи іронічно коментує своїпригоди й поведінку за різних життєвихситуацій Для нього амбітні віршарі зовсімне центр всесвіту хоч він і має поезію заособисту релігію

Цікаве ось таке його спостереженняldquoВипадково зустрів сербіянку Її ворожіння були настільки правдиві у своїй минулості (не знаю як передбачення хоч одневже збулосяhellip) що я був приголомшенийhelliprdquo І висловлює своє припущення прореальну можливість стихійного ясновидства ldquohellipякщо поети знають хвилини натхнення то чому б не знати цих хвилин ворожкам людям в котрих так дивовижнопереплівся тисячолітній фольклор із власною фантазією що врештірешт дає заробіток на прожиття Інша справа що переважає ndash народність чи інстинкт самозбереження методом видурювання грошейза чергову дозу фольклору

Перше її речення мене вже полонилоповело в її наївний і мудрий світ

ldquoПrsquoять пальців твоєї руки неоднаковіДе ж ти бачив двох подібних людейrdquo

ldquoВсім однаково світять зорі але в кожного є своя зоряrdquo

ldquoКожен твій сумнів твоєї віри вартийяк варта неправда правди І чого більше ndash іБог не знаєrdquo

ldquoПівсвіту скаче півсвіту плачеrdquoРозумію Підпалого з таким його

сприйняттям циганських ворожінь Самкілька разів потрапляв під уплив проречистих віщувань загадкових циганок Неміг тоді позбутися враження що вони знають те чого не відають інші До того ж ворожки кількаразово точно ldquoвлучалиrdquo вподробиці моєї біографії переповідаючите чого вони не могли знати Гадаю що нетільки Підпалий і я опинялися в такій ситуації Не випадково ж у художній літературі описано стільки моментів феноменуциганського ворожбитства До того ж поетбільше за інших схильний повірити в тещо здається зовсім поза межами суто буденного глузду Як мовиться на те він і поет У нього немає самовпевненості в томущо він як кажуть галичани усі розуми поїв

Чи не в кожного поета в творах є елемент містики Є він і в Підпалого Але його не більше ndash чи може навіть менше ndashаніж в інших Він умудрявся балансуватина межі між здоровим селянським глуздомі тим загадковим що його важко точно ословити хіба що можна натякнути на ньогопохмурою метафорою

Я розшукав у своїх архівах рецензію найого збірку ldquoВ дорогу ndash за ластівкамиrdquoвидану 1968го Публікація мого претензійного рецензієтворіння того ж року в київській обласній газеті ldquoМолода гвардіяrdquoКнижка Підпалого мені сподобалася алея замість нормально полюдські висловити своє враження вимудрував щось архіважкозбагненне намагаючись створитипро себе враження неконвенціональногокритика який буцімто знає про літературущось таке чого не знають інші Я начитався тоді Арнаудова Виготського Жирмунського Ейхенбаума і мені невтримнопраглося використати цю нагоду для тогощоб переказати все що я знаю Хто замолоду не був уражений таким вірусом Цевже з роками поволеньки позбуваєшся тієїінфекції і намагаєшся сам розуміти те щотобі хочеться сказати

Не забуду як дотепно поіронізував ізмоїх мудрацій у тій рецензії СтаніславТельнюк який запропонував мені популярно викласти моє позитивне враженнявід віршів Підпалого Я цитував йому з

памrsquoяті строфи зі збірки й намагався пояснити чому це на мою гадку справді поетично і чим Підпалий різниться од іншихпоетів Телюнюк загалом погоджуваввся зімною ndash він був високої думки про Підпалого але перепитував чому ж я не написавпро все те саме так як оце розповів Я жмабуть хочу щоб хтось прочитав мою писанину і щоб вона не видалася йому замудрованою шарадою Не міг же я йому зізнатися що мені хочеться видатися розумнішим аніж я насправді єhellip

При зустрічі з Підпалим (нас познайомив Володимир Маняк) я аж розцвів одйого подяки за рецензію й од похвалимовлялечки переконливо й розумно Хоч іпідозрював я що ті слова ndash це загалом данина етикету (має ж автор якось подякувати за те що рецензент так розхвалив його) все ж було приємно почути таке Бовоно підносило тебе у своїх очах

Вже згодом працюючи в ldquoЛітературнійУкраїніrdquo я готував до друку не одну статтюпро Володимира Підпалого І до ювілеївйого і без ювілеїв (Я тоді відкрив у газетіспеціальну рубрику ldquoНезабутніrdquo де можнабуло публікувати матеріали про тих коговже немає без жодного інформаційногоприводу) Був приємно подивований тимщо про Підпалого охоче писали без будького примусу Це було ще одне потвердження його справді любили Загалом рідко те буває в конкурентному літературному середовищі Але з Підпалим це справдібув саме той варіант Певен що ніхто менів тому не заперечить

Вже недавно випадково наткнувся всвоїй бібліотеці на збірочки ПідпалогоПеречитуючи їх відчув ось вона атмосфера шістдесятих років Тодішні настроїдомінантні стилістичні прийоми панівнаритміка Ось наприклад вірш ldquoПальціrdquo

Ніч простягує свій рукавТвої пальці в мої кладеhellipЯ шукаючи їх тікавНаче вовк тіка від людейЯ рубав їх Зціляв І грів Я прохав Заклинав І клявЯ ловив їхній білий грімСам громами у них вцілявhellipБився ярмарок блискавицьЯк приречений бивсяhellip

АчейХтось у глупу ніч впаде ницьХтось не витрима ndash утечеВажко уявити такі рядки в поетів стар

шої літературної ґенерації Навіть римування (ldquoгрівгрімrdquo ldquoкладелюдейrdquo ldquoвідтактактrdquo ldquoврісгуманізмrdquo ldquoачейутечеrdquo)ndash це саме шістдесяті і тільки шістдесятіколи молоді поети мовби підхоплювалиодин в одного як вірус особливості такоїстилістики аж мовби ризиковану ndash з погляду старших ndash систему римування й розхитували загальноприйняту натоді структуру вірша

Палець в палець як в землю вріс ndashЗамагав ndash знемагав ndash відтакhellipДе вже в дідька тут гуманізмДе законна законність і тактhellipЧорна ніч сумна наче негрМовчки гасить очі ndash зіркиhellipНа тортури ведуть менеПrsquoять доріг твоєї руки Це його вірш із 1966го Я певен кожен

уважний читач поезії тих часів упізнає ndashякщо не автора ndash то саме часові координати його народження

Ще вірш котрий ndash це помітно відразуndash і складом і ладом із шістдесятих ldquoЛебедина пісняrdquo котру автор продатував тимже 1966м

Вітер човен між хвиль тримавІ ту мить ніхто не загледівЯк на озеро ізпід хмарНаче грудка впав чорний лебідьОмочив крило воронеЯк на весла наліг на лапиНе очима сипнув ndash вогнемМефістофельським як ШаляпінhellipБілий лебедю утікайВін до тебе рветься ndash не чалитьЦей красивий гордий оканьНевідомий і незвичайнийДесь він подругу загубивА твого він позбавить другаhellipБілий лебедю програно бійНедаремна твоя потугаhellipВже він шию тобі скубеВже лебідку твою відгонитьhellip

Чорний лебідь забив тебеБілий лебедюТи ndash червонийЗнову ж таки ndash час літературного на

родження вірша тут можна легко вирахувати за римуванням (ldquoтримавхмарrdquoldquoзагледівлебідьrdquo ldquoвороне вогнемrdquo ldquoлапиШаляпінrdquo ldquoутікайоканьrdquo ldquoчалитьнезвичайнийrdquo) Підпалий у цьому такийже зухвалий як скажімо Борис Нечердав якого бачимо ldquoпереболитьперепелицьrdquo ldquoпереліктареліrdquo ldquoЛоркаловкоrdquoldquoкачанкурчаrdquo ldquoкалатайлокалендарнаrdquoldquoзалежитьожеледицьrdquo ldquoекспансивнасинуrdquo ldquoчужійолжіrdquo ldquoпрекраснихпрокравсяrdquo

Було це понад десяток років томуМені зателефонувала Ніла Підпала

Вона зініціювала таку толоку кожен хтохоче підтримати цю справу робить пожертву для неї (слово честі вже забув скількисаме гривень) Замість оббивати порогибанків чи грошових мішків Ніла Андріївна вирішила звернутися до людей почастинавіть скромних статків які (дивно але цесправді так) охочіше відгукуються на такізаклики Хоч вони спроможні дати небагато але як мовиться з миру по нитціhellip

Не пригадую чи довго тривало збирання коштів для видання цієї книжки Й осьвона зrsquoявилася з таким розділом наприкінці ldquoДоброчинці ldquoЗолотих джмелівrdquo (таканазва книжки) Упорядниця її Ніла Підпала там пише ldquoВисловлюю глибоку і щируподяку всім учасникам сучасної української книжкової толоки ndash доброчинцямвидання книжки Володимира ПідпалогоldquoЗолоті джмеліrdquo

Була велелюдна презентація ldquoЗолотихджмелівrdquo у Музеї літератури Виявилосящо ця книга оприлюднена до 75річчя віддня народження поета Стільки добрихслів як було сказано на тому вечорі здається мені Підпалий не чув за своє недовге життя

Ніла подарувала всім учасникам книжкової толоки по примірникові ldquoЗолотихджмелівrdquo де наприкінці книги вміщенотих хто фінансово долучився до тієї справи

Це справді поліграфічно якісне видання Там зібрано не тільки все що Володимир написав І ndash не тільки поезії а й статті і навіть видавничі ndash ldquoзакритіrdquo ndash рецензіїта редвисновки Є цілий розділ статей іспогадів про нього Є його листи до ріднихі друзів

Від цієї незвичної книги лишаєтьсяособливе відчуття Бо ж думаєш не тількипро Володимира Підпалого Думаєш продолю українських поетів у радянській Україні Емоційно пронизливо звучать тамось ці невипадкові слова Івана Дзюби ldquoЗпоетами 60х років боролася не тільки невсипуща влада Неначе в мовчазному союзіз нею діяла і якась незрима мстива сила вличині підступної хвороби На самому злеті творчості урвалося життя Василя Симоненка Леоніда Кисельова Олексія Булигиhellip І Володимира Підпалого Трагічнасмерть молодого Поета завжди має і позаособистісне символічне значення Воназнаменує протистояння Добра і Зла Красиі Потворності Очі Володі Підпалого світилися совісністю й добротою Совісністю йприязною до Життя думкою світиться і його Слово Не виклик життю а вникання внього Це ndash не позиція а доля Це ndash сковородинське чого так бракує нам сьогодні в нашій суєтній засмиканості й чванькуватому суємудріюhelliprdquo

Здається все сказано І вже нема нічого посутнього додати

Порізному згадуються ті кого ми любили або кому симпатизували

Мені з памrsquoяті неоднораз поставав цейтендітний русявовусий жвавоокий і незмінно всміхнений поет який був найяскравішим уособленням життєлюбства Алесаме життя здається любило Володимиразначно менше аніж поет його

Не склалася в них взаємністьhellipІ це ndash справді несправедливоІ невиправно Але загалом ж справедливості в цьому

житті малувато

_______________________Анатолій Макаров Іван Зуб ndash літера

турні критики що тоді часто писали натеми поезії

10

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

На часіldquoТут на Пріорці донині живуть нащадки тих дітей

яким колись поет влаштував банкет мабуть якразна свято Преображенняrdquo

Надія НАУМОВАнаукова працівниця Музею історичного центру міста Києва

Ч и хто рахував скільки вжестворено біографій українського поета Тараса

Шевченка з 1882 року колизrsquoявилася перша Її автор був нетільки сучасником а й добримдругом поета який 20 років працював над своєю книгою збираючи спогади від близьких друзів ітих хто його знав МожливоМихайло Чалий у чомусь і помилився але то була перша спробаосмислити і життя і творчістьмитця Були й інші життєписиСеред авторів Олександр Кониський Павло Зайцев Марієтта Шагінян із її творомдисертацією ldquoТарас Шевченкоrdquo польський автор Єжи Єнджиєвич ізкнигою ldquoНочі українські або родовід геніяrdquo Ще був роман Оксани Іваненко ldquoТарасові шляхиrdquo

У 2020 р у видавництві ldquoДух ілітераrdquo вийшла книга СтаніславаРосовецького Сама її скромнопретензійна назва ldquoСучасна біографія Тараса Шевченкаrdquo викликає у читача сподівання на щосьнове досі невідоме Яка ж метацієї нової біографії що посталана тлі уже всього написаногоМоже зrsquoявилися якісь факти раніше не відомі шевченкознавцямчи змінилися наші погляди напоета його творчість значенняйого для вже незалежної України Чим збагатила книга нашізнання про поета Наразі варторадіти хіба з того приводу щопостать Шевченка не залишаєбайдужими літераторів які добрезнають що саме його імrsquoя на обкладинці уже приверне увагу

Роксолана Харчук заздритьчитачам які ldquoзануряться у чарівний світ шевченкової біографіїrdquo

Зрозуміло що життя поета іхудожника може бути прикладомне лише для українців Але ж було воно зовсім не чарівнимМожна звичайно зануритися успробу зробити Шевченка іldquoгульвісоюrdquo (слово винесене навіть у назву розділу ldquoБіглий відставний рядовийrdquo небезпечний дляобох столиць гульвіса і театральний критик Нижній Новгородrdquo)чи бісексуалом (аякже це дужесучасно) Але ж зовсім не ldquoбіглийrdquo і не ldquoгульвісаrdquo а щодо театрального критика то поет виступив у цій ролі лише один раз щобвисловити свою думку про груКатерини Піунової якій симпатизував і мав намір одружитисяЗабракне місця і слів щоб аргументовано відповісти на всі ці сучасні притягнені за вуха гіпотези такий собі ldquoфастфудrdquo забарвлений психологічними вишуканостями Кожна істина нас збагачує а часткова правда забарвлена натяками не додає нічогощоб зрозуміти якою людиноюнасправді був Шевченко Усе цена довгу розмову без впевненостіщо вона дійде до автора захищеного званнями і посадами якийзапросто звинуватить критиків унепрофесіоналізмі

Назви розділів подано в надтосучасному стилі Особливо епатажні заголовки як у бульварнихгазетах що викликають інтересобивателя чи читали цей ТарасШевченко виявляється був щетой гульвіса Наприклад назваостаннього розділу ldquoКласик усвинцевій труні як засіб національновизвольної та ліберальної агітаціїrdquo Сам Тарас би подивувавсятакому зразку канцелярськорадянської риторики Просто каль

кований вислів В І ЛенінаldquoКращої агітації і придумати неможнаhelliprdquo

Автор переповідає відоміфакти біографії які вже не разкоментувалися широко залучаючи цитати із Щоденника і повістей Шевченка

Чого варті роздуми автора пробажання Тараса накласти на себеруки ldquoюнацький потяг до ldquoТанатосуrdquo який підтверджуються виконаними Шевченком ще в доакадемічні роки композиціямина тему смерті як то ldquoСмертьСократаrdquo ldquoСмерть ВіргініїrdquoldquoСмерть Богдана Хмельницькогоrdquo ldquoНа цих малюнках історичнідіячі вмирають замість нього Тараса а він продовжує жити у бідноті та брудіhelliprdquo ndash комусь ця сентенція може видатись глибокоюале вона ж придумана Такі композиції виконували всі студенти(маємо на увазі відомі античні сюжети повrsquoязані зісмертю героя) це булаобовrsquoязкова програма Аось ldquoСмерть БогданаХмельницькогоrdquo у ТарасаШевченка ndash це щось інше він сприймав історичні події вже з точки зорусвого часу Не сама смертьйого цікавить а те що уцей момент вирішуваласядоля України

Далі пан Росовецькийприступає до коментування арешту і причинважкого покарання поетаі розвиває таку детективну історію про одруженняі розлучення Карла Брюллова з Емілією Тімм якане надається ні на прочитання ні на осмисленняТакий собі ШерлокХолмс який нарештіявив нам сучасний погляд Шевченко у поеміldquoСонrdquo висміяв царя бомстився за свого учителяБрюллова а цар своєючергою помстився Шевченкові Бідна Емілія Тіммhellip Вона (може й коханка імператора) ігадки не мала про свою роль у ційполітичній справі

Є у книзі мовні огріхи русизми (залишився в живих влюбливий лязгали повергали у відчай обрушився з критикою встали наякір потихеньку збігає що значить тут тікає) Є просто недолугіфрази як то ldquoНа початку її(йдеться про поему ldquoСонrdquo ) авторзмушує селянинаоповідача заявити що немає господа на небіrdquo абоldquoПоет намагався погодувати їїприхопленими на обід бубликамиале вона не могла вкусити баранкуrdquo (епізод про знайдену біля Золотих воріт дівчинку за спогадамиО АфанасьєваЧужбинського)Якщо звернутися до авторськогостилю при подачі окремих епізодів то сучасний популізм у ньомувідчувається навіть на рівні естетичного чуття Є помилки і у цитатах зокрема у пояснювальномутексті до офорта ldquoДари у Чигриніrdquo ldquoщоб схилить на свою сторонуБогданаhelliprdquo у Шевченка ndash ldquoщоб єднать Богданаrdquo ldquoскарбниця ndashскарбrdquo ldquoза винятком ndash опрічrdquo

Хочеться посперечатися із тезою ldquohellipпід впливом Гребінки Шевченко замислювався про місце яке

може посісти в літературі імперської Росіїrdquo І під впливом Гребінки не був і місця зовсім не збирався посідати А також дуже ldquoзаманливо і сучасноrdquo звучить вислів ldquo hellipпраця над повістями зумілавтримати поета від більшого пияцтваrdquo А як же олівцеві малюнки і сепії такі досконалі требамати тверду руку щоб малюватиПияцтву зокрема виділено багато сторінок Про самі повісті сказано ldquoВсі вони в жахливому мовному і стилістичному станіrdquo

Сумнівно щоб вірш ldquoНе женися на багатійrdquo написаний уЧернігові і записаний до альбомуО АфанасьєваЧужбинськогобув повrsquoязаний зі сватанням додоньки священника Кошиця Феодосії Якщо вже говорити про автографи ldquoЗаповітуrdquo (їх є чотири)то треба було б хоч приблизносказати про їх послідовність Чи

була у Шевченка вишита сорочкана засланні Чому це він не мігназвати свою подругу татарку Забаржаду ldquoпренепорочно молодоюrdquoА вже історія з ldquoгарненьким юнаком Колею Ісаєвимrdquo зі щічкамиякі ldquoще не знали бритвиrdquo не лізе нів які ворота На портреті бачимоу нього досить густі вуса Тут і Забаржада і Ісаєв і дружина ГернаСофія до якої платонічно закоханий у цього Ісаєва поет його йприревнував ndash усе сплуталось Інаслідки цього були фатальніhellipСправжній мексиканський серіал

Ледве не на кожній сторінцічитаємо ldquoміфrdquo ldquoміфологіяrdquo Розуміємо що автор спеціалізувався на цій ниві і хоче увести своїпізнання в цій царині у біографіюШевченка Яка міфологія Більшчи менш достовірні анекдотичасто розповідають про великихлюдей З приводу міфології згадується і одне імrsquoя ldquoНайдивовижніший міф належить Олесеві БузиніБузина був моїм студентом людиною помітноюhelliprdquo Прикро щоцей міф втілився у одіознійкнижці ldquoВурдалак Тарас Шевченкоrdquo

Найбільше автор задіює міфологію коментуючи олівцевий

малюнокавтопортрет на якомухудожник зобразив себе оголеним тут і гіматій і древньогрецький шолом і ldquoжіноподобний скіфrdquo(за Геродотом) ldquohellipдвостатевийДіоніс що крокує берегом Аральського моряrdquo а далі Борей і Стрибог Летючий корабель ndash є про щопомислити МистецтвознавецьДмитро Горбачов назвав цю композицію летючим Меркурієм щобіжить берегом моря Більш цікаво уявити собі як Тарасу вдалосьвиконати кількома начерками такий живий пейзаж і вписати себеу нього та ще й у русі До речі цеймалюнок має вигляд академічноїпостановки однієї з тих які бачимо в альбомі 1843 1845 рр Художник ніби зображує себе якнатурщика і з легким гуморомспоглядає на себе збоку

Міф чи ldquoміський фольклорrdquoпро мешкання Шевченка на Прі

орці на квартирі у Варвари Пашковської не даєспокою ще одному учневіСтаніслава РосовецькогоОбидва учитель і ученьзвинувачують журналістку дитячу письменницюсестру Варвари СтефаніюКрапівіну (псевдонім) убрехні Нащо це було їйробити А Михайло Чалий який увів ці спогадиу свою книгу ldquoЖизнь ипроизведения ТарасаШевченкоrdquo виходить тежбрехун Хто ж не знає щоЧалий інспектор ІІ Київської гімназії дружив ізІваном Сошенком який іпознайомив його з поетом влітку 1859 р У Чалого ldquoоселившись на Пріорці майже за містом поетблукав стогнами богоспасаємого града в одному ітому ж парусиновомупальтечкуhelliprdquo Цей полотняний костюм у якомуТараса сфотографувавІван Гудовський ниніекспонується у Літератур

номеморіальному будинкумузеїТараса Шевченка Так от пальтечко є і це правда а про Пріоркубіограф збрехав Чалий посилавна Пріорку студента Маркевичавіднести поетові надіслані з Петербурга гроші та й сам приходивдо Тараса коли організував йогозустріч із молоддю на Оболоні АОболонь ndash продовження Пріорки Як мантра повторюється упрофесора оцей ldquoміський фольклорrdquo Але ж фольклор з неба непадає у ньому завжди є первіснаправда Чомусь не створився вінні на Соломrsquoянці ні на Деміївціні на Кожумrsquoяках Тут на Пріорці донині живуть нащадки тихдітей яким колись поет влаштував банкет мабуть якраз на святоПреображення Тут на горі росте400літній дуб який невипадковоназивають ldquoТарасовимrdquo

У хаті де квартирував Шевченко не дві а чотири кімнатиЧи був хтось із тих науковців якізаперечують проживання там поета у тій ldquoХаті на Пріорціrdquo А осьПетро Жур їздив туди спеціальноі розмовляв з людьми які тодіжили у хаті на вулиці Вишгородській Чи знають науковці спогади про Шевченка пріорської бабусі записані письменником

Кузьмою Грибом Чи знають вони що ще у 1921 р прихожаниПокровської церкви на вулиціМостицькій порушували питання на церковній раді про відзначення будинку де жив поет Працівники музею теж записали спогади старожилів зокрема ЄвгеніїЛісовської батько якої знавШевченка коли був ще хлопчиком Всі ці спогади друкувалися уперіодиці а їх рукописи зберігаються у ldquoХаті на Пріорціrdquo БабусяЖеня з родини Лісовських прожила на вулиці Білицькій 104 роки і оповідала про свого батькаякий ще хлопчиком познайомився з Шевченком і про те як вонив родині щороку в день народження поета співали за столомldquoЛілеюrdquo

Хата справді ldquoне то панськане то мужицькаrdquo (на дві половини) яку чоловік зняв для своєїхворої на сухоти дружини Варвара Матвіївна жила тут зі своїмидівчатками як на дачі бо Пріорка була завжди дачною місцевістю Можна покритикувати статтю Крапівіної щось вона підзабула дещо прикрасила Спогадизаписані у 1862 р були надруковані лише у 1875 р на проханняМ Мікешина з яким їх авторкабула добре знайома Така пізняпублікація спричинена засланням її чоловіка Лободи з якимвона була разом і повернулася уПетербург лиш через довгий часГотуючи записи до друку чи могла вона зробити хронометражпроживання Шевченка у Києвіта й чи ставила собі таке завдання Зате такий хронометраж зробив О Боронь Але хто сказав щоШевченко жив у І Гудовського уІ Сошенка чи у О СенчилаСтефановського Він не міг і не хотівжити у жодного з них тому що тісамі мали проблеми і поет не хотів їх обтяжувати любив свободуі незалежність і волів заплатитичужим людям за квартиру А відсвого опікуна священника Юхима Ботвиновського Тарас простовтік через пару днів про що тойсам говорив отцю Феофану Лебединцеву

Помешкання Ботвиновськогона Георгіївському провулку і є тодішня єдина напівофіційна київська адреса Православний священник взяв на себе відповідальність за нього тим більш що бувдобре знайомий з генералгубернатором До Гудовського поетприходив призначивши зустрічЛебединцеву в центрі міста У тійхаті на околиці міста йому булозатишно Спогади простолюдинівпро Шевченка записані В Беренштамом ndash це спогади жителівКуренівки яка є продовженнямПріорки У спогадах ідеться щоТарас приходив на свята пан Росовецький питає які тоді святабули А свята у цей період були ndashМаковія і Спаса Не йшов би вінndash ні з того ні з сього ndash з центруміста на Куренівку СтефаніяКрапівіна не говорить про те щоТарас Шевченко щось писав чималював А він справді у ті дватижні перебування у Києві не писав і не малював

Не можна обійти інтерпретацію перепоховання поета і ролі уньому Григорія Честахівськогоякого Росовецький характеризує

Нова а головне ndash дуже сучасна біографія Тараса Шевченка

11

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

На часіldquohellipШевченко належить не лише Україні ndash всьомулюдству хоч кожне його слово ndash про Українуrdquo

так ldquohellipлюдина позбавлена смакунахабна аморальна Честахівський привернув увагу Шевченказадушевним виконанням українських пісень і залишався в йогооточенні хіба що через свою самовідданістьrdquo Нахабний аморальний але самовідданий Не такий уже Шевченко був наївнийщоб не розпізнати негідну людину яку знав ще до заслання Вжезовсім незрозумілим є звинувачення Честахівського у тому щовін хотів ldquoзасунутиrdquo могилу Шевченка десь подалі щоб вона буланедоступна відвідувачам Що замаячня А як же Шевченків ldquoЗаповітrdquo ldquoЩоб лани широкополі іДніпро і кручі було видноhelliprdquo Відомо що і хату хотів побудувати уПекарях над Дніпром поблизуКанева про це писав Варфоломію Шевченкові А список Честахівського у якому передані зіслів поета оповіді про ті малюнки які були у майстерні Ним користувалися і користуються донині всі шевченкознавці А самійого власні малюнки які за висловом автора книги він ldquoніякийхудожникrdquo виконав впродовжшляху тіла поета в Україну і якістали документами цієї подорожі як і листи адресовані Петербурзькій громаді Збираючи селян щоб насипати високу могилу він передбачив її майбутнє іте що вона стане місцем паломництва

Наукова працівниця Канівського заповідника ldquoТарасовамогилаrdquo Зінаїда ТарханБереза укнизі ldquoСвятиняrdquo детально описала всі моменти історії перепоховання і Честахівському присвятила багато гарних слів У ІІ гімназії під головуванням М Чалого у травні 1861 р відбулося зібрання де остаточно вирішилиспорядити домовину у дорогупароплавом по Дніпру до Канева Ця акція потребувала попередніх узгоджень щодо відспівування в Києві та Каневі з владою а також вирішення питанняіз землею Цікаво що скажуть натакі вислови щодо Честахівського працівники Канівського заповідника чи ті люди (тисячі) відомі і невідомі які піднімаютьсяна Тарасову гору А як же Лисенко з його хором Микола Федотович Біляшівський який возивна пароплаві екскурсії до Канева При всій нібито науковостінова ldquoсучасна біографіяrdquo зовсімне нова завуальовано залучаєколишню радянську риторикуще й претендує на якийсь психоаналіз

Нарешті епілог ldquoЗамість післямовиrdquo який має назву ldquoЧомуми ще полюбимо Шевченкаrdquo Автор книги захоплюється ldquoколосальною працездатністю Шевченкаrdquo звертається до ностальгійних спогадів про своє навчання в Академії і особливо поціновує його як творця ldquoвеличезногомасиву образотворчих артефактівrdquo і ldquoневтомного виробника сотень якісних літературних текстівrdquo Але чи за це ми його любимо Зрозуміло генія повністю неможна збагнути за його біографією Над усім його приватнимжиттям стоїть творчість Кожнадумаюча людина має право робити свої припущення та й читачмає право на свою думку

Проживши 47 років він реалізував себе як поет художникгромадянин заповнив собоюдва століття створив не ldquoміфУкраїниrdquo а явив світові своюреальну Україну яку любив понад усе

Наталя ГУМНИЦЬКА Львів

І мене в сімrsquoї великійВ сімrsquoї вольній новійНе забудьте помrsquoянутиНезлим тихим словом

(Із ldquoЗаповітуrdquo Тараса Шевченка)

Ці рядки програмного віршанашого геніального поета націєтворця знайшли свою реалізаціюне лише на материковій Україніа й у глобальному українськомупросторі який охоплює пrsquoятьконтинентів і близько 50 країнсвіту Популярність Тараса Шевченка у світі можемо порівнятихіба що з популярністю ВільямаШекспіра хоча долі та можливості поширення творчої спадщини кожного з цих геніїв різняться кардинально

Цей короткий виклад присвячено лише дещиці вдячних шевченкознавців Розпочнемо з поширення віршової захалявноїкнижечки ldquoКобзарrdquo яка маламогутню магічну дію Вона розбудила заколисану забиту імперськими утисками колись могутню українську націю Історія світової літератури дотепер не знаєтакого революційного впливурідного слова Хіба що великийДанте

Саме цим можна пояснитимасовий переклад ldquoКобзаряrdquo понад 150 мовами світу В Українінад виданням ldquoКобзаряrdquo працювали і працюють багато видавництв Одначе варто звернутиувагу на публікацію цієї української Біблії у Львівському видавництві ldquoАпріоріrdquo Юрія Николишина у 2020 році Видане на текстовому матеріалі з репринтногопразького видання ldquoКобзаряrdquo1941 року вирізняється насамперед ретельно підібраним ілюстративним матеріалом і втілює задумТараса Шевченка про альбомldquoЖивописна Українаrdquo і другийldquoКобзарrdquo до якого встиг написати передмову Задум за бракомчасу і фінансів Шевченко невстиг здійснити

Книга містить полотна найвизначніших художників з усієїУкраїни (і не лише) серед якихТарас Шевченко Василь Штернберг Опанас Сластіон Ілля Рєпін Архип Куїнджі Сергій Васильківський Володимир Орловський Микола СамокишМикола Пимоненко Теофіл Копистинський Олена КульчицькаІван Труш Фотій КрасицькийІван Айвазовський КостянтинТрутовський Корнило Устиянович Осип Курилас Микола Мурашко Упорядники вдалися самедо празького видання бо вонона думку шевченкознавця зі Словаччини академіка НАНУ Миколи Мушинки є найменш цензурованим через те що виданокоштом української еміграціїПередмову до цієї унікальноїкниги написав знаний шевченкознавець Євген Сверстюк підсимволічною назвою ldquoЗоря надукраїнським вертепомrdquo у якійроздумує над покликаннямпризначенням і національнимфатумом появи найбільшого інайзагадковішого генія нашогонароду

До постаті Тараса Шевченказверталося багато літературознавців минулого і сьогоденнязокрема Валерій Шевчук ІванДзюба Григорій Клочек ЄвгенСверстюк Оксана ЗабужкоЮрій Барабаш ВолодимирМельниченко Дмитро Наливайко Василь Пахаренкоhellip Когортусучасних талановитих шевченкознавців доповнює особистістьЛеоніда Ушкалова який нещодавно у розквіті творчих сил покинув земне життя Його глибокий шевченкознавчий доробоквключає такі монографічні дослідження ldquoТарас ШевченкоrdquoldquoМоя шевченківська енциклопедія із досвіду самопізнанняrdquoldquoСковорода Шевченко фемінізмhelliprdquo ldquoШевченко від А до ЯrdquoНа особливу увагу заслуговуєldquoМоя шевченківська енциклопедія із досвіду самопізнанняrdquo якамістить близько 300 невеликихесеїв про світ ідей та образів Тараса Шевченка ndash поета художникамислителя музиканта Авторрозглядає постать Шевченка вконтексті української та світовоїкультури підкреслюючи йогоуніверсалізм за висловом Сковороди ldquoвсенавсеrdquo (так понашому філософ перекладав з латиніслово universum)

Леонід Ушкалов трактує своюенциклопедію як ldquoабетку світуrdquoТараса Шевченка з якої постаєобраз людяної особистості Геніяякий живе і творить у тому самому ldquoлісі речейrdquo що й звичайналюдина У передмові автор наголошує на світовому визнанніШевченка через риторичне запитання Джона Стейнбека ldquoЧиможна вплести ще якісь слова увінок Шевченкової слави ndash слави яку беззаперечно визнає весьсвіт ndash Той хто шукає плодівлюдської діяльності що житимуть вічно може знайти їх уШевченкаrdquo Підтвердженням цихслів американського письменника є мільйонні тиражі творів нашого поета у багатьох країнах світу різними мовами а також рекордною кількістю памrsquoятниківнашому Кобзареві яких за твердженням шевченкознавця Руслана Теліпського налічується понад 1400 Його проєкт ldquoМонументальна Шевченкіанаrdquo вражаєдослідницькою послідовністю іпрецизійністю Прискіпливийшевченкознавець упродовж двадцяти років побував і зафіксувавпостаменти Тарасові Шевченкуне лише в Україні а й у всьомусвіті Його ґрунтовні лекційнішевченкознавчі виступи і виставки знайшли широке визнання серед поціновувачів українськогослова у світі

До вінка Шевченківської слави доклалися також художникита музиканти Серед художньоїШевченкіани варто назвати доробок художникаграфіка лавреатаНаціональної премії ім Т Г Шевченка Євгена Безніска якийскладає понад 300 пастельних полотен на тему ldquoКобзаряrdquo Особ

ливою художньою силою відзначаються ілюстрації художника допоеми ldquoГайдамакиrdquo ЄвгеновіБезніску вдалося глибоко проникнути у сенси творчості Кобзаря поєднати класичний і модерний підходи в художній інтерпретації поетичної спадщини поета

За різними даними дослідників музична Шевченкіана перевищує дві тисячі різножанровихтворів монументальні кантатиораторії опери симфонічні поеми балети солоспіви хоровітвори малих і розгорнутих формінструментальні твори Проте вагому частину серед них посідаютьвокальнохорові твори основоюяких є ldquoМузика до ldquoКобзаряrdquoМиколи Лисенка яка нараховуємайже сто творів різних жанрівЦікавим є факт що музичнаШевченкіана нашого творця національної класичної музикирозпочалася із музики до ldquoЗаповітуrdquo Тараса Шевченка на замовлення Львівського музичного товариства Одночасно (1868)зrsquoявилася музична інтерпретаціяldquoЗаповітуrdquo галицького композитора Михайла Вербицького Згодом у 1870 році полтавчанинГордій Гладкий створив мелодіюldquoЗаповітуrdquo яка сподобалася Миколі Лисенку і до сьогодні лунає в

усіх куточках світу Відомо понад60 музичних варіантів ldquoЗаповітуrdquo серед яких хорові обробкиЯкова Степового Кирила Стеценка Порфирія ДемуцькогоОлександра Кошиця а також музичні твори великих форм Василя Барвінського СтаніславаЛюдкевича Бориса Лятошинського Рейнгольда Глієра Причиною такої популярності віршівТараса Шевченка серед композиторів і виконавців є не лише їхняблизькість до народної пісеннопоетичної творчості а на думкуЄвгена Маланюка творчість поета являє собою ldquoорганічний згусток нашої нації аж до майже повної герметичності для не українцяrdquo Тому музична Шевченкіанаслугує мистецьким містком дорозуміння сутності універсальних ідей Шевченка у світовійкультурі На відміну від надзвичайної популярності пісеннихтворів музичні твори великихформ виконуються сьогодні рід

ко серед них опери ldquoТарас Шевченкоrdquo Г Майбороди ldquoКатеринаrdquo М Аркаса ldquoНаймичкаrdquo М Вериківського ldquoНазар СтодоляrdquoК Данькевича а також балетldquoЛілеяrdquo К Данькевича Вартозгадати і про сюїту Бориса Лятошинського до кінофільму ldquoТарасШевченкоrdquo Творчість поета надихала й класиків російської музики зокрема М МусоргськогоП Чайковського С Рахманінова

Вершинним вкладом у вінокпошанування поетичного словаШевченка є унікальне чотиритомне видання ldquoКонкорданціїтворів Тараса Шевченкаrdquo якевийшло у 2001 році у ВидавництвіКанадського інституту українських студій (КІУС) спільно з Науковим товариством ім Т Шевченка (НТШ) в Америці обсягомпонад 3200 сторінок Текст Конкорданції підготовлений у співавторстві професором ОлегомІльницьким і доктором ЮріємГавришем співробітниками Альбертського університету у рамкахПрограми української мови та літератури за підтримки федерального уряду Канади Цей особливий тип словника є повним азбучним покажчиком усіх слів яківживаються в україномовних іросійськомовних віршах і поемахШевченка із зазначенням не лише місця їх знаходження а й точного контексту речення де вонивиринають Всього авторами зафіксовано 18401 лексичну одиницю і подано 83731 випадок їхнього вживання Опрацюванняздійснено з використанням компrsquoютерних програм проте самсловник доступний лише у паперовому варіанті На сьогодніелектронні варіанти такого типусловника отримала творча спадщина В Шекспіра Дж ДжойсаФ Достоєвського і Г Сковородив опрацюванні науковців Альбертського університету й Харківського національного університету ім Г Сковороди До пошанування творчого генія ТарасаШевченка поза всяким сумнівомналежить ціла низка академічнихвидань Інституту літератури НАНУкраїни під проводом академікаМиколи Жулинського та цілогогрона науковців насампередСергія Гальченка

Завершити цей вельми короткий огляд вдячної Шевченкіанислід дивовижним монографічнимвиданням малярської спадщиниШевченкахудожника у надзвичайно глибокому опрацюваннізакоханого у художню творчістьПророка мистецтвознавця й неперевершеного лектора Володимира Овсійчука Його ldquoМистецька спадщина Тараса Шевченка уконтексті європейської художньої культуриrdquo ndash високомистецький зразок представлення малярської величі Кобзаря в усій йогоповноті осмисленні історичноїпамrsquoяті народу та визначенні національної ідеології й національної свободи Особливе місце умонографії належить величномузадуму Шевченкаромантикапідготувати альбом ldquoЖивописнаУкраїнаrdquo який на жаль так і невдалося реалізувати в силу фінансових труднощів і браку часу Алешість офортів із цієї серії вдалосявидати а два краєвиди ndash ldquoВидубецький монастирrdquo і ldquoУ Києвіrdquo ndashстали альфа і омегою усієї серії Звдячністю слід згадати про видання альбому офортів ldquoЖивописна Українаrdquo громадським іполітичним діячем Миколою Томенком Насправді за висловомІвана Дзюби ldquohellipШевченко належить не лише Україні ndash всьомулюдству хоч кожне його слово ndashпро Українуrdquo

Дещо з вдячної Шевченкіани

12

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Доля на тлі історіїldquoЙого енциклопедичних знань життєвого досвіду йоповідань могло вистачити не на одне життя не на

одну книгуrdquo

Богдан ДЯЧИШИН лавреат премії ім Івана Огієнка доктор філософії

Н ещодавно потрапила мені до рук досить обrsquoємнакнига ldquoЛітаючий Амба

садор Теодозій Старак особистість Статті інтервrsquoю документи матеріали виступи спогадиrdquoЧитаю ldquoПроголошення незалежності У кого в ті хвилини не розривалося серце від гордості Хтоне плакав тоді від радостіrdquo Зроблене людиною добро повік живене щезає а записується на скрижалях вічної памrsquoяті єдиного живого Бога Памrsquoять ndash основа нашого розуму вона формує всезагальну свідомість націю бо минуле не має права на забуття тим більше колийдеться про людинудля якої ldquoнайвищимидуховними ідеаламибули Бог і Українаrdquo

На могилі Старакавикарбовані слова зФранкових ldquoКаменярівrdquo ldquoТа слави людської зовсім ми не бажалиhelliprdquo Це правда непрагнули не думалипро неїhellip Але ж намнинішнім українцямсьогодні (як і колись)неймовірно навіть катастрофічно бракує історичної памrsquoяті щобдозріти як велична нація з багатою історичною та культурноюспадщиною Мусимоповсякчас бути вдячними й памrsquoятати протих хто поклав своєздоровrsquoя і життя на вівтар боротьби за незалежну Україну

Каменярі сини багатостраждальної МатеріУкраїни Зпоміжних Теодозій Старак (12081931 ndash1101999) ndash посол України в Республіці Польща який організував там перше дипломатичнепредставництво новопосталоїдержави значною мірою за власні кошти Звідси й прізвиськоldquoЛітаючий Амбасадорrdquo (на тойчас не мав навіть особистого водія) Саме про таких як він говорив свого часу Євген СверстюкldquoЦе люди які поставили себена сторожі слова честі гідностіrdquoА Ян Ольшевський премrsquoєрміністр першого некомуністичногоуряду РП відгукнувся на передчасну смерть Теодозія Старакалистомспогадом ldquoПотиск йогорукиrdquo який передав через українське посольство у Варшаві удові дипломата Любові Горбенкокоханій дружині яка завжди булапоряд порадниці й помічниціНаведу фрагмент із цього спогадувидатного польського політикаldquoНіколи не забуду зустрічі з Ниму Королівському замку в січні1992 року коли як премrsquoєр поруч із Президентом РеспублікиПольща я приймав новорічніпривітання від представниківдипломатичного корпусу То буланаша перша зустріч офіційногохарактеру (на той час польськийпремrsquoєр прихистив Українське Посольство буквально під своїм дахом і зустрічався з паном Стараком майже щоденно ndash Б Д) Мені в памrsquoять запали Його словаколи Він міцно потискаючи моюруку промовив ldquoПане премrsquoєре

Я надзвичайно свідомий історичного значення цього моменту коли вперше в королівській садибіде польські монархи приймалипосланців українського Козацтва представник нарешті Незалежної України може передатинайвищим представникам Республіки Польща побажання успіхів у розвитку їхньої держави ndash якрівний рівним і вільний вільнимІ хай так буде довікуrdquo Несподівано я зауважив на обличчі цьогозавжди неймовірно стриманого іврівноваженого у своїх емоціяхдипломата сльози і мені самомуякийсь клубок підступив до горла Звістку про Його передчаснусмерть я сприйняв із почуттямвеличезної особистої і всезагаль

ної втрати Він був політиком ілюдиною яких сьогодні в ХХІстолітті будуть дуже потребуватиУкраїна Польща та Європаrdquo

Важко подумки повертатися вті часи але маємо великийобовrsquoязок бути вдячними зумітипередати історичну памrsquoятьприйдешнім поколінням прозвитягу борців за незалежну Україну Дмитро Онуфрійчук з ІваноФранківщини (колишній сталінський політвrsquoязень табірнийтовариш Старака) який кількамісяців не дожив до святого ДняНезалежності останнім своїмподихом звернувся до друзів якістояли в його узголовrsquoї ldquoХлопцічи буде Українаrdquo Серед тихldquoхлопцівrdquo був і Теодозій Старакякого його товариші слушно вважали наріжним каменем свогокола

hellipМежибрідь ndash чарівна місцина над Сяном на Лемківщині яка12 серпня 1931 року подарувалаУкраїні ТеодозіяЯрослава Йогобатько не виходив із польськихвrsquoязниць (стаття ndash ldquoукраїнецьrdquo)Теодозій був надзвичайно обдарованою і працьовитою дитиноюОсінь 1939 року Мама зі старшим братом Теодозія опинилисяна совєтській території невдовзітоварняком їх відправили в Казахстан Восьмирічний Теодозійзалишився з батьком у Сяноку напольській території

Боляче на серці коли читаєшпро знущання над українцями збоку радянської німецької іпольської репресивних машинвлади Попри все Теодозій 1942

року витримавши надскладнийконкурс був зарахований доДрогобицької гімназії Післяldquoзвільненняrdquo Сянока в 1944 роцібатько Теодозія вкотре опиняється в польській тюрмі Далі карколомні події подаю в хронологічному порядку у березні 1945 рокубатько з сином опиняються уЛьвові (Договір між СРСР іПольщею про обмін населенням) 1946 року амністували Марію Старак яка повертається досімrsquoї 1947 року заарештовуютьбатька Теодозія (Василеві Стараку дивом пощастило втекти зіСтрийської тюрми НКВД зфальшивим посвідченням пішкиперейти радянськопольськийкордон і оселитися у Вроцлаві) 6

листопада 1949 року арештовують Теодозія (Карлагтабір ldquoПєсчанийrdquo) 1955 рікndash звільнення з табору й повернення до Львова (вулЩорса 10 кв 4 [нині Русових] ndash цю адресу знала всяКараганда)

У 1956 році Теодозійвступив на словrsquoянське відділення Франкового університету (серед однокурсників молодших за віком були Мирослав Тимочко Ірина Стасів Ігор КалинецьІван Сльозко Євген Осєчкін Микола СтаровойтБогдан Завадка) 1965 рік ndashсуд над Михайлом Горинемз яким товаришували (їхнімогили сьогодні поруч) Теодозієві запропонували написати заяву на звільнення ldquoзавласним бажаннямrdquo (працював у Франковому університеті на посаді завідувачакабінету фонетики української мови)

Безробіття ldquoНарештівирішив Теодозій піти в КГБldquoАбо дозвольте мені працюватиабо посадіть мене якщо я ворог утюрмуrdquordquo Дозволили Викладавросійську мову (пізніше українську) в школах Пустомитівськогорайону на Львівщині

З 1971 року ndash редактор підручників для шкіл УРСР з польською мовою навчання видавництва ldquoРадянська школаrdquo(Львівська філія) де пропрацював майже 20 років

1989 рік ndash учасник Установчого зrsquoїзду Народного Руху України

1991 рік ndash вирушає до Варшави як посол Уряду України в Республіці Польща ldquo200 доларів да

ли київські свати Теодозія вониж роздобули для нього пристойного фетрового капелюха і плащаз класичного англійського драпуrdquo З обкомівського гаража першому дипломатові незалежноїУкраїни виділили ldquoМосквичаrdquoбез водія Більшменш пристойний костюм зі ldquoскладу на Зеленійrdquo допоміг ldquoорганізуватиrdquo Володимир Парубій тодішній заступник голови Львівської міськоїради

Праця в Польщі та інші подіїжиття Теодозія Старака ndash це велика книга яку можливо колисьнапишуть вдячні нащадки

Операцію на горлі йому зробили 25 жовтня 1993 року у Варшавській медичній академії іменіС Банаха а помер від гепатитуС Любов Горбенко пригадує ldquoтакий собі Пєтя Кілімнік землячок із Черкащини кагебіст совєтського а потім російського Посольства його помешкання намldquoдбайливоrdquo підсунули на першихпорах у Варшаві в 1991 році Наприйомі в російському Посольстві у червні 1992 року він ldquoпоземляцькиrdquo довірливо порадив меніldquoСкажите своєму мужу што еластічним надо бить еластічнимВот смотрітє ndash бєлорусиhelliprdquordquo

А що ж Україна ldquoЗа кількамісяців до смерті Теодозій Старакосмілився публічно сказати своїмколишнім однодумцям про їхнєпристосуванство хворобливу амбіційність і конформізмrdquo

З розділу спогадів про Теодозія Старака ldquoІ юрби вчинківзrsquoєднаних у світліrdquo зацитую лишепару фрагментів ldquoСтворивши

Українське Посольство в Польщі він неперевершений знавецьпольських реалій тонкий і виважений політик і дипломат (вроджений) справжній патріотнаціоналіст свідомо і вперто витіснявся колишніми радянськими дипломатамикомпартійцями ndash і це зприкрістю спостерігали українські і польські політики

Теодозій завжди був авторитетом для мене як згодом близьким товаришемавторитетом улаґері став Іван СвітличнийЩось спільне мали вони ndash ценасамперед доброта добродушність і почуття гумору Відчувшиогіршення від зустрічі з однокурсниками після мого повернення ізСибіру до Львова я всетаки пішов до нього у видавництво ldquoРадянська школаrdquo Доцик вислухавмою скаргу лагідно усміхнувсяldquoЯ чекав щоб ти прийшов до ме-неrdquo ndash сказав Тепер я вже не маюдо кого йтиrdquo (Ігор КалинецьldquoУсмішка приятеля замолодуrdquo)ldquoПисати про Теодозія Старака вминулому часі не хочеться і якосьдивно Його енциклопедичнихзнань життєвого досвіду й оповідань могло вистачити не на однежиття не на одну книгу однакдоля розпорядилася поіншомуrdquo(Андрій Дещиця ldquoБезперервнийзвrsquoязокrdquo) Цей звrsquoязок промовляєдухом правди з небес бо ж Теодозій Старак зорить на нас енергієюлюбові і боротьби даруючи віру вперемогу

1 жовтня 1999 року ТеодозійСтарак відпустив руку коханоїдружини і відійшов за межу

P S ldquoЩо побажав би намукраїнцям сьогодні незабутнійЯн Ольшевський ndash Не сумніваюся що Він (так само як і Теодозій Старак) сказав би ldquoВи не повинні здаватисяrdquo Чуєте Ми немаємо права навіть на втому Якможна втомитися боронити своюєвропейськість свою ідентичність і сутність Памrsquoятаймо нанас дивиться нині весь світ І навесь цей світ гуде наш безсмертний Майдан ldquoСвобода і гідністьndash понад усеrdquo Слава Україні Вічна слава її вірним синам та її мужнім і щирим друзямrdquo (Любов Горбенко ldquoОльшевський НайдерСтарак і Майданrdquo ndash Дзвін 4(894) 2019)

Мабуть тепер не лише менідоводиться думати ldquoА до кого підемо ми до кого піде дружинаТеодозія якщо мужніх і щирихнемає поряд якщо їх все менше іменшеrdquo

Світлій памrsquoяті Теодозія СтаракаlaquoТа слави людської зовсім ми не бажалиhellipraquo

13

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

НезабутніldquoБідою України є те що в нас при кермі ніколи небули націоналісти які б посправжньому любилисвій народ свою країнуrdquo

Георгій ФІЛІПЧУК

Д ля мене він був романтиком наділеним різнобічними інтересами і вродже

ними здібностями набутимичеснотами що часто ldquoзаходивrdquo заобрій реальних можливостейСправді його універсальна життєдіяльність позбавлена збайдужілості емоційна реакція на український світ товариська приязньі здатність обrsquoєднувати людейнавколо ідей що містили в собізначимість суспільної а не приватної справи завжди викликалисимпатію і повагу стаючи прикладом для наслідування

Державна політична громадська праця не сприймалася нимяк формальна справа розвага чисебелюбство а радше ndash моральний обовrsquoязок випробовуванняіспит на громадянськість Можливо саме така сприйнятністьсвоєї життєвої місії в різних сферах формували його вольові якості стійкість характеру безкомпромісність стосовно українськихпитань демонструючи ldquoсобіrdquoсімrsquoї суспільству якості борця ітворця коли справа торкаласядержавотворчих ідеалів української церкви національного поступу Налаштований на змагальність і творення він не переставав прагнути фізично й етично самоудосконалюватися розуміючищо сильні мають бути сильнішими хоробрі ndash хоробрішими мудрі ndash мудрішими Його світоглядність утверджувалася на розумінні що лезо меча гострішає лишезавдяки безперервному заточенню

Він безперестану трудивсянад собою долаючи перепони йсумніви часто відмовляючись відбагатьох звабливих речей непроявляючи жалю до себе У поставі Анатолія самовиховання дійшло такого стану що перетворилося для нього в найбільш продуктивну університетську інституцію роблячи його більш знаючим політично моральнішимШляхетна мета ствердження української ідеї знаходилася на високому щаблі в ієрархії громадянських цінностей чутливо реагуючи на суспільні справи беручиучасть у вшануванні знакових загальнонаціональних подій починаючи з козацької Хортиці Холму (резиденції короля Данила Галицького) Хуста (Карпатська Україна) чи Кіцманя (малої батьківщини Володимира Івасюка) і підтримки єдиної української газетив Криму ndash ldquoКримської світлиціrdquo

Багато років він впроваджував програми ldquoЄврокарпатськаініціативаrdquo ldquoКарпатський простірrdquo духовномистецького проєкту ldquoВіруюrdquo за участю українських музикантів світового рівняініціював відновлення Успенського собору ХІІ ст у Крилосі якпередумови обrsquoєднання в єдинусоборну українську Церкву організував благодійний фонд ldquoУкраїна Інкоґнітаrdquo облаштував садибу Святого Миколая Будучипрекрасним спортсменом проводив турніри для молоді Меніподобалася його спортивназлість особливо коли змаганнямістили політичний підтекст1998 року в Маріуполі коли парламентська збірна України з футболу ldquoпобилаrdquo російську (41)Анатолій висловився дуже метафорично ndash тепер маємо моральнеправо ldquoчіпляти бутси на гвіздокrdquoУ тій грі він був одним з найкращих доводячи що ldquoмоскалівrdquoтреба перемагати завжди і скрізь

Хоча рамки його інтересів виходили за межі усталених поглядів і звичок проте чітко прослідковувалися ті пріоритети які слугували йому життєвими дорого

вказами Насамперед такою цінністю для нього була державність Україна Він сповідувавШевченків заклик ndash ldquoНема насвіті України Немає другогоДніпраrdquo трансформуючи Словопоета на реальності сучасного українського життя Суголосною іблизькою йому була державницька ідеологія Народного Руху організацій національнопатріотичного спрямування Уся багатогранна діяльність живильнаенергія громадські ініціативиldquoМатвіяrdquo (так звався потовариськи) спрямовувалися в річище державотворення У ньомудоволі природно поєднувалисямрія ідеали світовідчуття словота чин національний інтересУмів рафінувати та виокремлювати приватне і загальне відокремлювати особливо в політичномусередовищі зерна від полови ненамагався кидати слова на вітерне говорити безпідставно безвідповідально

У гострих дискусіях щодо національної політики державноїмови історії церкви літературикультури національної памrsquoяті ітрадиції він переконливо і часомдуже емоційно доводив значимість цих вічно сакральних вартостей для нинішніх і майбутніхпоколінь українців збереження ізміцнення української ідентичності безпеки Держави Середбагатьох притаманних йому характеристик варто виокремитипередусім образ людинидержавника громадянинадержавника

У його поставі не було декоруі тих місцевих хиб (за ІваномФранком) за якими ldquoбрак самокритикиrdquo ldquoпарадування європейськими формамиrdquo домінування ldquoголосного фразеологічного та в більшій частині нещирого бо ділами непотертого патріотизмуrdquo Етика Каменяра як ldquoжива критична праця думок і готовності подати свій голос у загальній справіrdquo стала для нього найбільш життєдайною вартістю Активною позицією він унеможливлював девальвацію державницьких цінностей нетерпимо ставився до удаваних захисниківldquoправ людиниrdquo доморощенихldquoгромадян світуrdquo зліплених з українофобства байдужості і вигідництва колаборантів запопадників перед чужинством що ldquoмоляться чужим богам чужою мо

воюrdquo Він пропікав Україною(словами Миколи Вінграновського) ldquoкожну душу груди і чолоrdquo

Він безупинно торував найвіддаленіші куточки рідної земліісторичні місця просвітлював українську душу відкриваючи сторінки славних звитяг відновлюючи памrsquoять і правду честь і гідність українства З 1999го здійснював експедиції по гетьманських столицях України під гаслом ldquoДо джерел державностіrdquoТисячокілометрові просвітницькімаршрути до Батурина Конотопа Чигирина Канева Трахтамиріва Переяслава Ніжина Камrsquoяної Могили Хортиці Хуста Хотина КамrsquoянцяПодільськогоХерсонесу та інших памrsquoяток України спрямовувалися для вирішення найголовнішого ndash виховання національної свідомості

Особливо неприйнятною була вада малоросійства оскількивважав це явище загрозою Українській державі що проявляєтьсяу байдужому негативному ставленні до українських національнодержавницьких традицій тапрагнень у підтримці ідеологіїldquoрусского міраrdquo (донині не забороненої в Україні) з його політичною культурною мовною церковною експансією У ліквідаціїрудиментів малоросійства якldquoхвороби бездержавностіrdquo і руйнівника національної душі полягала його життєва ціль Характерспротиву чужинцям (незалежновід походження і географії) містився для нього не в тому що вони ldquoіншіrdquo а передусім в тому щовони є зайди експлуататоривизискувачі українського народуякий стане нарешті господаремрідної землі коли ldquoВ своїй хатісвоя й правда І сила і воляrdquo

Пригадую день святих Петра іПавла 2004 року коли після освячення святійшим Патріархом у Володимирському соборі вирушили узагальноукраїнську культурнопросвітницьку (політичну) експедицію ldquoСоборна Україна2004rdquo напідтримку Віктора Ющенка в президентських виборах

Маю визнати що та кампанія як і пізніша трьохмісячна робота з Анатолієм у Харківськійобласті були для мене кращимиполітичними сторінками Вониасоціювалися із справжнім ldquoходінням у народrdquo який тоді гостронуртував Шевченковим питан

ням ldquoКоли ми діждемося Вашинг-тона з новим і праведним закономrdquo У ті часи в праведне слово іморальний обовrsquoязок насамперед влади люди як і ми з Анатолієм продовжували ще віритисподіваючись що ldquoдіждемось-таки колисьrdquo

Особистість Анатолія характеризувалася чітко вираженоюукраїноцентричністю незалежновід обставин суспільної конrsquoюнктури Будучи очільником політради партії Трудовий Конгрес України Народнодемократичноїпартії Української народної партії ldquoСоборrdquo членом ради ldquoГромадської ініціативи ldquoФорум національного порятункуrdquo представником Громадянського комітетузахисту Конституції ldquoУкраїна безКучмиrdquo чи народним депутатомУкраїни шести скликань він постійно відшуковував політичну лінію національних інтересів

Памrsquoятаю зустрічі з президентом України 1996 року коли він(як голова Вінницької облдержадміністрації) рішуче обстоював ідею прийняття Конституції1998 рік коли Леонід Кучма назакритій нараді голів облдержадміністрацій поставив недвозначне запитання ldquoХто здатен із васвигравати вибори до ВерховноїРадиrdquo Було піднято лише чотири руки (голови ЖитомирськоїВінницької Полтавської і Чернівецької областей) а виборчі перегони на мажоритарних округахвдалося виграти лише Анатолію імені Згадую також наші відвертітовариські розмови на політичному ґрунті які ми проводилипоза увагою ldquoдобрих друзівrdquo наузбіччі дороги між Києвом і Житомиром Завжди сміливий і цілеспрямований у поглядах непоступливий у протистоянніМені завжди імпонувала його націєтворча спрямованість думки(близька моїй ldquoрухівській ідеологіїrdquo) Анатолій Матвієнко частонаголошував що ldquoслід перестатибоятися слова ldquoнаціоналізмrdquo Бо цетой самий патріотизм тільки діяльніший і жертовніший БідоюУкраїни є те що в нас при кермі ніколи не були націоналісти які б посправжньому любили свій народсвою країнуrdquo

Публічно гостро проявляючинепримиренність до кадрової політики в незалежній Україні засуджуючи олігархічний фетиш

приватного над суспільним національним усвідомлював що добра не варто очікувати коли ldquoпровідна верстваrdquo сприймає Українуне як ідейну духовну політичнунаціональнокультурну цінністьа лише як територію де ldquoзаробляютьrdquo на біді де ldquoЛатану свитину з каліки знімають З шкурою знімаютьhelliprdquo

Очевидно що його політичнісуперечки з Павлом ЛазаренкомЛеонідом Кучмою Юлією Тимошенко та впливовими однопартійцями торкалися передусім цієїтеми оскільки в Україні повнимходом формувався (здебільшогонеправдами) фінансовополітичний олігархат (переважно чужинського походження) якому булозамало майже абсолютного домінування у сферах економіки Олігархи рвалися до політичної влади організовували ldquoвибори безвиборуrdquo комплектували парламент уряд регіональні і центральні інституції ldquoсвоїмиrdquo людьми оскільки розуміли що тількизавдяки владі можна оберігати інарощувати ldquoнажитіrdquo статкиПроте вони сягнули дальше ввійшовши в ldquoбрудних чоботахrdquo в інформаційний простір зробившийого неукраїнським а потім і вЦеркву щоби духовно закріпачувати українство Тому програмнопроголошувані окремими ldquoправлячими і панівнимиrdquo партіями здругої половини 90х лозунгиldquoсоціаллібералізмуrdquo ldquoнародноїдемократіїrdquo примату ldquoправ людиниrdquo над державою були фальшивою декорацією олігархізованих верхів mdash чужими для Анатолія світоглядними орієнтирами

За тодішніх обставин марнобуло очікувати успішних результатів у протистоянні з реальнимзлом яке дедалі більше зрощувалося Тим паче що найвища державна влада в Україні завждипроявляла зацікавленість у підборі таких ldquoпатріотівдержавниківrdquo які віддані не служінню народові і суспільному благу априслужуванню олігархам Алевін не був би Матвієнком якбине зумів ldquoперегризатиrdquo перепони якби не навчився досягатиldquoне завдяки а всуперечrdquo

Його поривання наполеглива самовіддача цементували вірув ті кращі часи коли правлячакаста стане взірцем для підвладного народу не завдяки мандатам багатству ldquoвиборамrdquo а черезчесноти духовності мудростіпатріотизму Для цього Український народ має бути освіченим ісвідомим щоби не відчинятидвері настіж усім бо зайди однаково лізуть через вікна щоби невручати долю свою і наступнихпоколінь перевертням і зрадникам щоби не терпіти і не послуговуватися моральним упадкомпровідників а навчитися достойно жити і поводитися як з друзями так і з недругами

Життя людське ndash короткамить Не встиг недомріяв недосказав недоробив недолюбивhellipПроте світлі думки і вчинки Анатолія залишаються З нами поміж нас і для нас Вони як душевний щем за життям памrsquoять іспогад нагадування сущим в українському світі що шуліки ніколи не стерегтимуть голубів а московський наїзник не охоронятиме наше національне поле Віннагадує і спонукає чинити гідно ізгідно українських смислів усвідомивши що Нації замало добрих хліборобів і гарних проповідників їй необхідний гордий духldquoнепосидючого лицарстваrdquo (Святослава) вічна любов до Свободи здатність бачити Шевченківзаобрій де ldquoнебо упирається вземлюrdquohellip

Поміж нас і для нас22 березня Анатолію Матвієнку виповнилося б 68 Не судилося Хоча не віриться що

такого енергійного життєствердного непогамовного можна зупинити Серед великогокола людей які знали Анатолія існує розмаїття думок почуттів ставлень оцінок щодообразу цієї яскравої індивідуальності зарядженої на дію з високими цілями

14

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

Читацьке віче ldquoПисьменник повинен бути генератором змін Так було вікамиrdquo

Ольга ЯВОРСЬКА членкиня НСПУ Львівщина

З Павлом Федюком (літературний псевдонім Павло Ясінь)мені допоміг познайомитись у1994 році блаженної памrsquoятіписьменник Іван Гнатюк Він подарував Павлові збірку моїх віршів ldquoЗелений зарінокrdquo а Павлопередав мені книгу своїх новелldquoСамотня зірницяrdquo з автографомі запросив до співпраці бо працював тоді головним редакторомжурналу ldquoЛітературний Львівrdquo

Зачарована його творами і заінтригована можливістю надрукуватися в журналі я одразу жпоїхала до Львова Павло зустрівмене дуже привітно Був це середнього зросту чоловік міцноїбудови з приємним голосом проникливим поглядом чорних яквуглини очей

ndash Коли я вперше читав твоюпоезію мене не полишало дивне відчуття начебто ми давно знайомі

Я залишила папку на столі редактора а невдовзі у журналі ldquoЛітературний Львівrdquo зrsquoявилася мояпроза

ldquoЯ відчуваю слово на смак ndashписав мені у листі ndash Бути письменницею і водночас бути собою ndashвизначена тобі доля Ти вродженадля творчостіrdquo

Спілкуючись з ним я не моглане потрапити під вплив його широкої розхристаної натури Нестримний гарячий емоційнийhellip

З розповіді Павла дізналасящо за бунтарську вдачу його буловідраховано з Львівського державного університету Найкращімолоді роки минули на лісосплавах в Сибіру Тільки з початкомперебудови повернувся до Львоваі вже в часи незалежності закінчив університет Павло постійноперебував у творчих задумах ітворчому пошуку Йому булопритаманне природне відчуттякраси філософське мисленняглибокий патріотизм Він як ніхто підтримував колег що творили у провінції завжди дававслушну пораду і підтримку

У його душі були гори і полонини гірські потоки й безмежжяпростору клекіт громів і шум дощів Він був людиною вулканіч

ного характеру але водночас лагідною простою і дуже щирою

Одухотворено читав свої новели метаючи вогонь чорнихблискучих очей

ldquoМихайло Осадчий дорікнувмені за песимізм а я з тим не погоджуюсь У моїх творах дійснобагато людського розпачу безнадії туги Це зумовлено тим щопережив наш народ Але ж там єімпульси гумору багато світла ідобраrdquo (П Ф)

У його прозі крім трагізму єволя духу глибина внутрішніхвідчуттів Твори глибоко драматичні і емоційно проникливіПрекрасна мелодійна моваhellip

ldquohellipЯка повінь Повінь густогомісячного сяйва Воно прибувало іприбувало Ми попливли на ньомуна той берег Доплисти б разом непотонути А воно сяйво як живесрібло спливало у долини переповнювало потоки і натікало у Черемош Місяць як срібний князьпишний та могутній І весна налюбуватися не могла залюбиласяу ньогоhelliprdquo (П Ф)

Це тільки один абзац з книгиписьменника ldquoГуцульська мадонна у весільній сорочціrdquo Моваплавно і легко тече через душувиводить її з нудного побутовогобудня на чарівну ldquoповінь місячного світлаrdquo

ldquoРівного йому не бачу в сучасній українській прозіrdquo ndash писав той же Михайло Осадчий

Виходець із гуцульського се

ла серцем і душею вростав у рідні Карпати Виступав на захистрідної землі жив в імrsquoя рідногослова високо ніс честь і гідністьвідважного гуцула

ldquoДві стихії заволоділи моїмсерцем ndash стихія любові до слова істихія любові до Україниrdquo ndash виповідав душу у листі

ldquoВ мене відсутня аура спокою ірівноваги Слово рятує мене від втоми дає відчуття життя Я не можу жити поверхневими враженнями я прагну вогню інтиму і правдиЦе фантоми моєї долі Ницість недругів і недоброзичливців накриваємене з головою як хвиля Словеснібаталії цинічна підла гра графоманів виводять мене з рівноваги Ненавиджу запроданствоrdquo (П Ф)

Бунтарська непримиренністьсвята жертовність в імrsquoя Українибезмежна любов до рідного краюпроявляються у внутрішньомустані його героїв

Душа автора летіла як птах урідні гори і полонини За кожноюновелою максимальна напругадушевних сил бо як зазначавМикола Холодний література ndashце теж Колима

Біль і трагізм ndash від глибинипочуттів від трагізму цілої епохиСоковита мова з гуцульським діалектом межування дійсності змістикою глибокий патріотизм івисока гідність української душіпритаманні його творам

ldquoПисьменники є справжні а єldquoпросунутіrdquo Багато маститихмають фори але не мають таланту Присудження премій ndash целітературні торговищаrdquo (П Ф)

Він нікого не боявся і всі проце знали Його твори ndash це частина історії це реальна дійсністьжорстока оголена правда

ldquoНіякого визнання державностіукраїнської мови і української націїнемає Підкуп на кожному кроціПисьменник повинен бути генератором змін Так було віками Всепережите переслухане збурюєтьсяв памrsquoяті до болю стискає серце ітоді я мушу писатиrdquo (П Ф)

ndash Чого ти найбільше боїшся ужитті ndash запитала колись я його

ndash Втратити близьку людинубоюся тих писак що зазіхають начуже боюся облесних бо вони лукаві боюся розчаруватись у друзях боюся збайдужіти

Він сам визначав що вартодрукувати над чим треба додатково попрацювати а що нікудине годиться

ldquoКоли пишеш відштовхуйсявід конкретної події якщо твір відображає правду він має право нажиття Сучасна дійсність буквально закидує нас низькопробнимитворами а деякі критикипесимісти пророкують загибель українській літературі але треба знаходити золоті перли творчості серед купи мотлохуrdquo (П Ф)

Його взаємини зі світом булинепростими суперечки з опонентами ndash безкомпроміснимиМожливо через це так жорстокопобили Павла напередодні нового 2001 року про що я дізналася зповідомлення Львівського радіоПисьменник тривалий час перебував на межі життя і смерті переніс кілька складних операцій Улікарні написав повість ldquoРіздво вреанімаціїrdquo Після виписки не мігдовго сидіти за столом його постійно мучив головний біль зrsquoявилися галюцинації

ldquoНаш народ так тлумили і намагалися знищити фізично так намвбивали в голови що ми продажнітак розкидали по всіх куточках світу що ми врештірешт повірили усвою меншовартістьrdquo (П Ф)

Павлові було притаманне неабияке почуття гумору про що засвідчує сатирична повість ldquoЛьвівська прописка або Дівка з хатоюrdquo

Зустрівши його після лікарнія не могла не помітити як вінзмінився Погаслий погляд перекошене посіріле обличчя зсутулена постаріла постатьhellip Намагався відмежуватись від усіх занепав духом Шкодував що немає біля чого навіть тост виголосити Казав що працює над трилогією біографічного характеру уякій планує якомога ширше висвітлити гуцульські звичаї традиції історичну правду народу

Востаннє ми зустрілись натрамвайній зупинці неподалікпамrsquoятника Іванові ФедоровуВиглядав дуже змученим ледвепереставляв ноги Побачившимене зрадів Його як здавалосянеприязний досі погляд потеплів Скаржився на самотність іголовний біль Мова була тихоюневиразною Через кілька місяців мене боляче вразила звісткапро смерть Павла Федюка Тогож дня я записала у своєму щоденнику

ldquoЗ болем довідалась що талановитий письменник Павло Федюк з яким ми були добримидрузями раптово помер Останнім часом я ніяк не могла віднайти його (оскільки на телефоннідзвінки ніхто не відповідав) Немали інформації про нього і моїдрузіписьменники

Яскрава неповторна особистістьhellip Навколо його імені плелися всякі інтриги в звrsquoязку з тимиперемінами які звалилися наПавла після жорстокого побиттяневідомими нападниками Вчинена наруга зруйнувала фізичне іпсихічне здоровrsquoя з тих пір йогопереслідував дух смерті Болитьте що дехто з письменників піарився на цій біді

Коли Павло працював головним редактором газети ldquoЛітературний Львівrdquo то не мав відбоювід ldquoталантівrdquo які знаючи йогопроблему проявляли надмірнугостинність в очі лестили а опісля виставляли на поглум

Болить те що такий потужнийталант згорів передчасно і трагічно Літературний критик ПетроСорока назвав Павла ldquoмайстромпсихологічної новели яких сьогодні мало в українській літературіrdquo (ldquoУдогонь словаrdquo) ldquohellip я поніс зсобою болісномертвенний йогопогляд і учеписту думку що великим талантом Господь майже ніколи не ощасливлює людину а значно частіше розчавлює їїrdquo (П С)

На жаль так і сталося Маючичесну неприборкану вперту натуру Павло Федюк згорів як смолоскип Його смерть ndash безумовновелика втрата для України Вінбув справжнім письменникомУсі хто читав його твори підтвердять мої слова

Олена ГОРОБІЄВСЬКА наукова співробітниця Чернівецького меморіального музеюВолодимира Івасюка

1 квітня 2021 року відомомульвівському фотохудожниковізаслуженому працівникові культури України Любомирові Степановичу Крисі виповнилося б 80

Пrsquoять років тому до дняпамrsquoяті автора славнозвісної ldquoЧервоної рутиrdquo у виставковій заліЧернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка було відкрито виставку світлинЛюбомира Криси ldquoТа в мене спогадів є повна скриняhelliprdquo На жальсам фотомайстер на ту пору не змігприїхати але присутні побачилипонад 30 фотографій ЛюбомираСтепановича які зберігаються уфондах музею Володимира Івасюка світлини зроблені за життякомпозитора (Володя з ріднимиЛюбомира Криси портретні 19751977 років низка світлин родини звідпочинку у Гагрі зокрема наозері Ріца у 1976 року Володимирзі співачкою Софією Ротару уЛьвові) та фотографії зробленівже після його трагічної загибелівідкриття виставок і проведеннярізноманітних заходів відкриттямеморіальної дошки у Львовісвітлини на могилі на Личаківському кладовищі Михайло Івасюк перед обличчям сина в скульптурі перший фестиваль ldquoЧервонарутаrdquo у Кіцмані і Чернівцях 1989року експозиція музею В Івасюка концерт у Києві ldquoПовернення

В Івасюкrdquo Щодо різновиду фотознімків то серед них є портретні групові сюжетні Більше звичайно чорнобілих світлин алечимало і кольорових

Народився Любомир Степанович 1 квітня 1941 року в містіСяноку на Лемківщині (Польща)в сімrsquoї Стефана і Йосифи У 1946році разом із батьками був переселений (операція ldquoВіслаrdquo) наЛьвівщину де згодом народилисяйого молодші сестри Лідія і Даріята брат Володимир

Після закінчення середньоїшколи з 1961 по 1964 рік служиву Збройних силах на ЗакавказзіВищу освіту здобував в Українському поліграфічному інститутіна факультеті графіки працював урізних установах Львова Протягом багатьох років працював творчо у 2010 році отримав почеснезвання ldquoЗаслужений працівниккультури Україниrdquo є автором іспівавтором низки книжок і фотоальбомів зокрема ldquoВізит благодаті Фоторозповідь про перебування Глави держави ВатиканСвятішого Отця Папи РимськогоІвана Павла ІІ у Львові 2527 червня 2001 рокуrdquo альбомфоторозповідь ldquoТак булоhelliprdquo фотоальбомldquoВолодимир Івасюк Вернись ізспогадівhelliprdquo (до 60річчя композитора і поета Володимира Івасюка)альбом спогадів ldquoВолодимир Івасюк Відлуння твоїх кроківhelliprdquo

Знайомство Любомира Крисиз Володимиром Івасюком булозаочним через пісню коли вперше почув ldquoЧервону рутуrdquo ТодіЛюбомир Степанович навіть гадки не мав що колись заприятелює і навіть породичається з композитором

У 1972 році Івасюк переїхав доЛьвова щоб навчатися у консерваторії Так склалися обставинищо цього ж року він познайомився із Любомиром Крисою а згодом у 1975 році Любомир Степанович одружився із сестроюВ Івасюка Галиною ldquoВолодя бувцікавою особистістю дивувавсвоєю обізнаністю в царині музики мистецтва філософії Бувуважним співрозмовником умівслухати і говорити мав ґрунтовнізнання з української та світовоїлітератури Крім музики і медицини захоплювався фотографією кінозйомками прекрасномалював а влітку виїжджав наморе і плавав з маскоюrdquo ndash згадував Любомир Криса

Поєднували друзів не лишеродинні звrsquoязки а й спільне захоплення ndash фотосправа На тупору порівняно із сучасним виготовленням фотографій це бувпроцес доситьтаки трудомісткий Використовувалося багатоприладів бачок для проявленняплівки фотозбільшувач кюветкирізного розміру та розчини про

явник стопрозчин фіксаж Одне із головних правил при виготовленні фотографій ndash темрявапри проявленні плівки та використання червоного світла Майже на кожному етапі важливимбуло дотримання температурногорежиму вказаного для проявлення плівки і фотопаперу

Перші фотографії Володимирзробив коли ще навчався у Кіцманській загальноосвітній школіndash на початку 1960х років Здебільшого фотографував рідних іблизьких його серцю людейбатька матір сестер бабусюОлександру Василівну няню Мілю подругу Людмилу ШкуркінуВ майбутньому ndash друзів родинитому в Івасюків такий великийфотоархів

Тоді поширеною була чорнобіла фотографія кольорові ж виготовлялися нечасто бо це вима

гало чимало часу сили матеріальних витрат І Любомир Степанович вивчив технологію виготовлення кольорових світлинякою одразу ж зацікавився Володя Він запропонував посперечатися пообіцяв виготовити 50 кольорових фото Любомир Степанович лише з того посміявсяНаступного дня хоч він і заставпогром у квартирі Володі алеобіцяні фотографії були на дивозроблені Тож суперечку Любомир Криса програв

На жаль талановитого композитора та фотомайстра Володимира Івасюка нема вже понад 40 років відійшов в інший світ 5 квітня2019 року і фотохудожник Любомир Криса але нам залишена їхнябагата творча спадщина пісніінструментальні твори малюнкифотографії кіноархів В Івасюката титанічний доробок Л Крисиадже завдяки його світлинам можемо побачити окремі яскравісторінки життя В Івасюка Своїми неперевершеними і високохудожніми роботами ЛюбомирСтепанович збагатив фонди Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка

У Кіцманському історичномумузеї відкрито фотовиставкуприсвячену 80літтю від дня народження Любомира Криси Позавершенні карантинних обмежень ми щиро запрошуємо відвідати її усіх шанувальників творчості Володимира Івасюка та відомого львівського фотомитцяЛюбомира Криси

Стихія невгамовної душі

laquoІ буде вічна наша дружбаhellipraquo

ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р u ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo

ldquoНеможливо переоцінити роль коломийок у формуванні життєвих цінностей в усвідомленні неповторності українцівrdquo 15Читацьке віче

Антоніна ЦАРУКм Кропивницький

Живе собі поважний чоловік ndash Поважний на роботу і на вік

У когось повно клопотів журбиА він ndash багач У нього є скарби

Василь Густі

Коли йому ldquoтринадцятий ми-налоrdquo напросився піти зі стар-шою сестрою Христиною на ве-чорниці бо дуже хотілося пісень наслухатися народними пере-казами розжитися Переодягне-ний у дівоче вбрання (аби старші парубки не витурили) він роз-кошував у народному слові та дотепі А вже у восьмому класі власноруч записав понад дві ти-сячі автентичних текстів Згодом сходив у пошуках казкарів-спі-ваків-оповідачів легенд і народ-них анекдотів лицедіїв тради-ційних обрядів не тільки рідне Закарпаття але й сусідні регіо-ни записав вертепне дійство й мелодику наспівів уклав понад двадцять бібліографічних по-кажчиків письменників-земля-ків написав історію літератури рідного краю в персоналіях став автором понад сотні видань іні-ціатором і організатором народ-ного музею в рідній школі села Копашнева на Тячівщині захис-тив докторську з мистецтвознав-ства

Про вміння доводити справу до філігранної краси свідчать біо-графічні факти як знайшов ру-кописи народних пісень записа-них Панасом Мирним й Іваном Біликом і вперше опублікував їх як підняв депресивну сільську школу до такого рівня що з усі-єї України сюди тягнулися колеги за досвідом як знаходив неймо-вірних оповідачів казок і запису-вав кожне слово як прихиляв до-віру майстрині співу вправністю на кроснахhellip

Іван Васильович Хланта зі-знався що потужний емоційний заряд дають йому зустрічі з об-дарованими носіями фольклору що й ldquoвиправдовуєrdquo його при-сутність у часі У цьому вислов-люванні ndash і пієтет до істинно-го таланту й усвідомлення свого шляху та місії ndash бути містком у триванні традицій слова мовле-ного і співаного аби передати знайдені скарби кожному з нас і наступним поколінням ldquoМоє життя ndash дорога земна дорога радості й болюrdquo ndash лунає бадьо-рий голос ювіляра зі сторінок повісті його земляка Івана Губа-ля ldquoВолодар мудрості народноїrdquo (2004) Духовне подвижництво І Хланти не може не захоплю-

вати своєю одержимістю Чи не тому про нього пишуть поети і професори а біобібліографіч-ний покажчик укладений Воло-димиром Качканом (Ужгород Патент 2008) лише рецензій на творчість І Хланти містить май-же дві тисячі позицій

Минулого року побачив світ ваговитий фоліант коломийок ldquoСпіваночки мої миліrdquo зібраний і впорядкований невтомним ман-дрівником із тайстрою за плечи-ма Неможливо переоцінити роль коломийок у формуванні жит-тєвих цінностей в усвідомлен-ні неповторності українців Дух національної самоідентичності оприявлений Великим Кобзарем теж має коломийкове коріння

Видання презентує розлога авторська передмова Коломий-ки згруповано за тематикою та-ким чином що постають образи героїчних борців за волю рідного краю і риси вдачі носіїв спокон-вічних для Закарпаття професій ndash вівчарів і бокорашів Виріз-няються коломийки повrsquoязані з дозвіллям молоді танцями музикою порою дівування-па-рубкування жартами і порада-ми думками про шлюб Окремі тематичні групи складають ре-крутські пісні заробітчанські родинно-побутові й весільні соціально-побутові (про багатих і бідних антипияцькі сучасні) Багато коломийок оспівують людську діяльність опосередко-вано ndash через предмети вжитку одяг (сорочина кожушок рука-виці крисаня крайка ширінка ndash хустина тощо) традиційну їжу (ріпляночка паска писанка) пропонують психологічні па-ралелі візуалізованих почувань викликаних співпереживанням із рослинним і тваринним сві-том птахами (дуб зелененький висока яблунька квітуча чере-шенька ластівочка зозулень-ка когутик) Із розсипів слів і вrsquoязанок мотивів постає живе

полотно буття з побутом і свя-тами надіями і втратами емоці-ями і роздумами

Жива мова в коломийковій мелодиці ndash як гірська річка на полонині Панорамне бачення змінюється деталями зафіксо-ваними в традиційних тропах психологічна емпатія змінюєть-ся народним гумором що іноді переходить у сарказм І в усьому оспіваному світі розлита світла любов до всього і всіх до Тиси і трембіти ягнят і ldquoбокорикаrdquo до милого легіника і ldquoдітиниrdquo до хлопців ldquoфайних як коси-ціrdquo до струн золотеньких гусе-льочок з барвіночку і цимбал із рути сопілочки яворової і милої співаночкиhellip Та й хіба може бу-ти інакше якщо народ має гли-бинне переконання що все на-роджується з любові і прагне саме її Тому коломийка схиля-ється над колискою і проводжає в далеку дорогу сміється і пла-че викриває хиби і сподіваєть-сяhellip

На порозі ювілею доктора мистецтвознавства Івана Хлан-ти народного Скарбничого який продовжує дивувати свої-ми відкриттями хочеться поба-жати йому многая рясних вро-жайних літ

Невтомний вчений із тайстрою за плечимаДо 80-ліття унікального фольклориста Івана Хланти

Хланта Іван Співаночки мої милі ndash Ужгород Патент 2020 ndash 824 с

Оксана ЯСІНСЬКА завідувачка Музею писанкового розпису

Під такою назвою у львів-ському видавництві ldquoКолесоrdquo не-щодавно побачив світ унікаль-ний мистецький альбом що став результатом багаторічної пра-ці відомої дослідниці й попу-ляризаторки народного мис-тецтва писанкарки членкині НСМНМУ Віри Манько

Віра Манько за освітою ndash поліграфіст закінчила Україн-ський поліграфічний інститут у Львові (тепер Академія друкар-ства) тривалий час працювала у видавництві ldquoСвічадоrdquo Пи-санкарством захопилася трид-цять пrsquoять років тому Спочатку писала писанки для себе на-вчала друзів і знайомих згодом вела шкільний гурток писанкар-ства Постановила собі за ме-ту навчити писати писанки яко-мога більше людей Відтоді не припиняла досліджувати й ви-вчати автентичні зразки писа-нок з багатьох музейних фондів і приватних збірок та традиції повrsquoязані з цим давнім видом народного мистецтва

Щороку поповнювалась і особиста колекція що налічує близько 3500 зразків писанок на основі якої Віра Манько підготу-вала й видала науково-популяр-

не видання ldquoУкраїнська народна писанкаrdquo що містить 1446 взір-ців писанок з різних етнографіч-них регіонів України Ця книжка побачила світ у 2001 р у видавни-цтві ldquoСвічадоrdquo і стала настільки популярною що її перевидавали вже кілька разів а переклади на англійську німецьку французь-ку та польську мови дали можли-вість познайомити з українською культурою широку світову гро-мадськість

Вагома частина колекції Ві-ри Манько належить писан-кам Покуття цінність яких ndash у збереженій автентичній мові

орнаменту кольору символів та локальній приналежності до конкретного осередку самобут-нього етнографічного регіону де мистецькі традиції не були перервані навіть у роки тоталі-тарного радянського режиму Ці писанки дослідниця придбала в народних майстрів на передве-ликодніх ярмарках у Заболотові Кутах Косові Коломиї Льво-ві чи відтворила за світлинами Тож велика колекція покутських писанок і зібрана інформація про них спонукали невтомну дослідницю підготувати науко-во-мистецьке видання ldquoПокут-ські народні писанкиrdquo

У багато ілюстрованому 200-сторінковому альбомі пред-ставлено понад 1000 зразків дав-ніх і сучасних писанок близько ста майстрів двадцяти відомих осередків Покуття Частину з поданих у книжці писанок Віра Манько відтворила на основі му-зейних і приватних збірок зокре-ма Музею писанкового розпису інші було придбано дослідницею у майстринь на передвеликодніх ярмарках

У виданні авторка подає ха-рактерні особливості техно-логії написання писанок їх-ню орнаментику колористику

та символіку історію розвитку писанкарства на Покутті ін-формацію про дослідників і ко-лекціонерів Окремий розділ в альбомі відведено ярмаркам у Заболотові які промовисто за-свідчують що традиція писан-ня писанок на Покутті живе й розвивається

Нове видання що стало ре-зультатом великої подвижниць-кої праці Віри Манько слугу-ватиме невичерпним джерелом натхнення і творчих ідей для ши-рокого кола митців стане в на-годі кожному хто прагне пізнати традиції мініатюрного мистецтва Покутського краю

laquoПокутські народні писанкиraquo

Гаджет книжку не замінитьКсенія КОВАЛЕНКО десятикласниця учасни-ця гуртка ldquoЮні журналістиrdquo Пrsquoятихатського центру про-фесійної допрофесійної та позашкільної освіти Дніпро-петровська область

Не знаю як хто а я любов-но зберігаю абетку у віршах подаровану батьками Ни-ні мені 15 років я навчаюсь у десятому класі а тоді була зо-всім маленька Пригадую як любила гортати сторінки тієї книжечки розглядати малюн-ки вчити за ними літери

Інтернет компrsquoютери та інші гаджети вже давно стали частиною нашого повсякден-ня Людство постійно еволюці-онує та робить багато відкрит-тів які сприяють тому щоб життя стало зручнішим У нас сучасної молоді вся реальність знаходиться у смартфоні Тому варто йому вийти з ладу і ми вже не можемо втямити чим зайнятися куди себе подіти

Наш світ змінюється і це важко не помітити То чи є у нас гарантія що через кілька років з нашого життя не зник-нуть і книжки

Ідучи по вулиці часто по-мічаю людей занурених у свої гаджети А коли бачу тих хто читає паперову книгу то це сприймається як якась ди-вина Книжка й справді ди-во А якщо порівняти з тим ча-сом коли книги тільки почали створювати і коли для звичай-них людей вони були чимось недосяжним то зараз книга ndash найзвичайніша річ яка є у вільному доступі для кожного

Для когось це ndash дивовиж-ний світ відкриттів і пригод який захоплює в якому мож-на перепочити від реальності часом забути про власні нега-разди Для іншого книга ndash па-перові сторінки з літерами під обкладинкою

Особисто я ціную кни-ги і люблю читати Обожнюю Стівена Кінга Джейн Остін Крісту фон Бернут Читаю-чи отримую насолоду відпо-чиваю душею Хоча повинна визнати я зустрічала мало од-нолітків які б мали подібні ін-тереси Нині мої ровесники здебільшого повrsquoязують своє життя із всесвітньою мере-жею а книги як правило чи-тають в електронному вигляді

У мене теж є електронна книга часто для читання я ко-ристуюсь телефоном бо це зручно Але незважаючи на ці переваги я переконана що електронна книга ніколи не за-мінить справжньої Бо читання паперової книги ndash дуже глибо-кий процес справжнє таїнство коли на читача мають вплив друк оформлення врешті за-пах друкованих сторінок що несе в собі якусь магію І це вже не кажучи про те що під час читання паперової книги мож-на кілька разів знайти улюблене місце перечитати його і відчути зовсім інший ефект відмінний від того аби ми те саме робили з електронною книгою

Безумовно я продовжу-ватиму читати і користувати-ся тільки справжніми книга-ми бо саме вони ndash особливі для мене

ldquoСЛОВО ПРОСВІТИrdquo u ч 14mdash15 8mdash21 квітня 2021 р

16 Кінозал ldquoФільм ndash ода Матері Батьківщині людяності любові до ближньогоrdquo

ТИЖНЕВИК ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА laquoПРОСВІТАraquo імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АНОНСШефредактор

Павло МОВЧАН

Відповідальна за випускЛюбов ГОЛОТА

Р е д к о л е г і я

Любов ГОЛОТА (голова)

Павло МОВЧАН

Микола ТИМОШИК

Георгій ФІЛІПЧУК

Заступник головного редактора з виробничих питаньНаталія СКРИННИК

2780130 (телфакс)

Відповідальний секретар

Ірина ШЕВЧУК

Відділ культури

Едуард ОВЧАРЕНКО

2793955

Літературна редакторка

Галина ДАЦЮК

Коректорка

Олена ГЛУШКО

Компrsquoютерна верстка

Ірина ШЕВЧУК

Володимир ЖИГУН

Черговий редактор

Едуард ОВЧАРЕНКО

Бухгалтерія

2794146

А д р е с а р е д а к ц і ї вул Хрещатик 10Б

м Київ 01001

Email slovo_prosvityukrnethttpslovoprosvityorg

httpprosvitanewsorgua

Надруковано в ТОВ ldquoМегаПоліграфrdquo 04073 м Київ вул Марка Вовчка 3

Листування з читачами mdash тільки на сторінках газети

Відповідальність за достовірність інформації несуть автори

Редакція залишає за собою право редагування та скорочення текстів

Редакція не завжди поділяє погляди своїх авторів

При використанні наших публікацій посилання на ldquoСлово Просвітиrdquo

обовrsquoязкове

І н д е к с г а з е т и ldquoСлово Просвітиrdquo mdash 30617Засновник

Всеукраїнське товариство ldquoПросвітаrdquo імені Тараса ШевченкаРеєстраційне свідоцтво

КВ 4066 від 02032000 р

Марія ВАЙНОчленкиня Національної спілки кінематографістів України

Режисера Тараса Ткаченка знаю ще зістудентських літ Навчався в майстерні Бориса Савченка Дебютував дипломною ро

ботою ldquoТрагічне кохання для зрадливоїНуськиrdquo Вже тоді заявив про себе як молодий режисер який вміє розказувати кінообразами Далі були інші відомі фільми зокрема ldquoПраво на Надіюrdquo ndash про кохання з різницею у віці (жінка набагатостарша) ndash і режисер підніс те почуття управо на життя Тарас Ткаченко завжди переконливий в ідеї яку несе Потім ldquoГніздогорлиціrdquo ndash драма нашого часу ndash заробітчанство і родина в Україні Уміє режисероповідати про стосунки через вміло окреслені характери героїв ldquoОркестровка героївrdquo ndash звучна без фальшу А ось недавно ndashldquoЧорний воронrdquo ndash фільм один з найпатріотичніших зі створених бо говорить просамоідентифікацію українця крізь призмуісторії і призму свого ldquoЯrdquo Усе що можнабуло вкласти в кінематографічну форму зароманом (адже не все епічне ndash кінематографічне) ndash виткав вималював кінопое

тично закарбував Тепер фільм є уYouTube і доступний не лише в кінотеатрах Далі були документальна епопея ldquoЛуганський форпостrdquo ndash про оборону Луганського

аеропорту документальний фільм ldquoКобзар Історія однієї книгиhelliprdquo ldquoВолодимирІвасюк життя моє обірвана струнаrdquo (авторсценарію) ldquoІван Миколайчук книга життяrdquo (співрежисер) ldquoСтепан Бандера Цінасвободиrdquo та інші Цей жанр достойний урежисерському виконанні

І ось ndash телевізійний 4серійний фільмldquoМамаrdquo Він виходить за межі часто поспішного (у виробництві) телевізійного серіалу Це добротне кіно Промовиста лаконічна назва яка (що не часто буває у фільмах неперекладних) ndash озвучується голосом він чіпає проникає і залишається резонує проекцією в серці кожного бо тутархетип Великої Матері яка народжуєростить відпускає і чекаєhellip ndash у часі нашомуhellip Вона здатна і чинить подвиг за якийне дають нагород ndash просто аби ldquoбутиближче до синаrdquo) Там немає ldquoчужихrdquo іldquoсвоїхrdquo дітей Усіх їх поєднує образ величної Матеріhellip

Кінострічка поглинає всього тебе і невідпускає до кінця Режисер уміє створювати саспенс (наростаючу напругу сприй

няття) А це неабияка характеристика сучасного митцяФільм ndash ода Матері Батьківщині людяності любові доближнього Режисер окрімпрофесійних знань ndash носіймасштабного мислення світосприйняттяhellip Тільки тоді вінndash справжній диригент кінематографічного дійства яке незалишає байдужим глядача ndash іможе створити шедевр

Фільм має душу Це живийорганізм часу світоглядногобачення зрештою розуміннялюдських страдницьких дольце організм який вже живе ібуде житиhellip

Тут є речі які сприймаються як відкриття для кожногохто безпосередньо не зіштовхувався з подібним Тут те що несе війна жертви життів жертвисоціуму жертви розбрату Дужепромовисті діалоги дуже коректний тоннепростої подачі матеріалу Вражає кульмінація та болісна розвrsquoязка але не безнадійна бо синові (вже не чужому) ndash відчиняєдверіhellip Тут сльози самі скапують подекудихочеться кричати й зупинятиhellip

Серед творців кінороботи варто відзначити автора ідеї Валентину Руденко (воснову фільму лягли реальні події) а також сценарну групу Валентину РуденкоТараса Ткаченка Миколу Рибалка операторапостановника Дмитра Кіптілогохудожникапостановника Шевкета Сейдаметова Фільм створено на студії ldquoОсновафільмrdquo за підтримки продюсерськоїгрупи телеканалу СТБ та частково ndash Міністерства культури та інформаційної політики

Варта окремої уваги органічна гра акторів прекрасної Олесі Жураківської (мама) Костянтина Корецького (Бодя) Михайла Кришталя (Санич) Тамари Антропової (Люся) Максима Боряка (Олежика)та Миколи Боклана Олександра БожкаДарії Матвєєвої й усіх інших

Переповідати фільм не варто Тут дуже багато поза кадром Треба дивитися йосмислювати Автори підвели до цьогоглядача Діалоги прочитуються поміжкадрами Це гідна кінематографічна робота

Фільм ldquoМамаrdquo режисера Тараса Ткаченка тепер можна дивитися і в YouTube Телевізійний чотири серії пронинішню епоху і два світи України про велику материнську душу яка живе в тих світахhellip

ЗЗ вв еерр нн еенн нн яядо наших читачів

передплатників просвітян

Друзі Тижневик ldquoСлово Просвітиrdquo ndash один із небага

тьох нині існуючих островів незалежного українського слова в інформаційному морі mdash за певногоldquoсприянняrdquo нашої влади опинився на межі припинення свого існування І тільки ми самі хто любить шанує і дорожить українським правдивим іобrsquoєктивним словом можемо допомогти ldquoСловуПросвітиrdquo Будьяка фінансова підтримка видан

ня ndash це вагомий внесок в українську справу Тожподаємо Вам наші банківські реквізити

АТ ldquoАльфаБанк рр UA 30 3003460000026002016994001 отримувач ГО ldquoВсеукраїнське товариство ldquoПросвітаrdquo ім Тараса Шевченка код ЄДРПОУІНН 00031756

Призначення платежу заповнюється платником так щоб надати повну інформацію про платіж

Минулого тижня на наше прохання про допомогу для газети ldquoСлово Просвітиrdquo відгукнулися

1 Воротинцева З І mdash 300 грн2 Гураль О В mdash 1000 грн

Будьмо разом

ФФііллььмм яякк жжииввиийй ооррггааннііззмм

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16