Бойчук Ю. Д., Коваленко В. Є. , Перетяга Л. Є., Голуб Н. М.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ

ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАУКОВОГО

ДОСЛІДЖЕННЯ МАГІСТРА ТА ЙОГО ЗАХИСТУ-

ПРЕЗЕНТАЦІЇ

для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня

за спеціальністю 016 «Спеціальна освіта»

Харків – 2019

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

Кафедра здоров`я людини, реабілітології і спеціальної психології

Кафедра спеціальної педагогіки

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ

ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАУКОВОГО

ДОСЛІДЖЕННЯ МАГІСТРА ТА ЙОГО ЗАХИСТУ-

ПРЕЗЕНТАЦІЇ

для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня

за спеціальністю 016 «Спеціальна освіта»

Харків – 2019

УДК 378.22(072)

ББК 74.580268р30

К 56

Рецензенти:

Бистрова Ю. О., доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри

психокорекційної педагогіки Національного педагогічного університету

імені М. П. Драгоманова

Самойлова І. В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри корекційної

освіти та спеціальної психології Харківської гуманітарно-педагогічної

академії.

Рекомендовано кафедрою здоров`я людини, реабілітології і спеціальної

психології (протокол № 2 від 03.09.2019 р.) та кафедрою спеціальної

педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені

Г.С. Сковороди (протокол № 1 від 03.09.2019р.).

Затверджено вченою радою природничого факультету Харківського

національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол

№ 2 від 25.09.2019 р.).

Коваленко В. Є., Перетяга Л. Є., Голуб Н. М.

Методичні рекомендації до виконання індивідуального наукового

дослідження магістра та його захисту-презентації для здобувачів вищої

освіти другого (магістерського) рівня за спеціальністю 016

«Спеціальна освіта». Харків : ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2019. – 53с.

У методичних рекомендаціях до виконання індивідуального наукового

дослідження магістра та його захисту-презентації для здобувачів вищої

освіти другого (магістерського) рівня за спеціальністю 016 «Спеціальна

освіта» наведено методичні вказівки й рекомендації щодо організації та

здійснення наукового дослідження, написання й оформлення наукової

доповіді, процедури захисту, критерії оцінки індивідуальної наукової

доповіді. Методичні рекомендації розроблено для здобувачів вищої освіти,

викладачів, наукових керівників індивідуального наукового дослідження

за спеціальністю 016 «Спеціальна освіта».

©Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С. Сковороди ©Бойчук Ю.Д, Коваленко В. Є.,

Перетяга Л.Є., Голуб Н.М

.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО

НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МАГІСТРА

1.1. Індивідуальне наукове дослідження магістра, його мета і

завдання

1.2. Етапи науково-дослідного процесу

РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ НАУКОВОЇ ДОПОВІДІ

2.1. Загальні вимоги щодо оформлення наукової доповіді магістра

за результатами індивідуального дослідження

2.2.Оформлення наукової доповіді за результатами індивідуального

наукового дослідження магістра спеціальної освіти

2.3. Вимоги до оформлення таблиць, ілюстрацій та додатків

наукової доповіді за результатами індивідуального наукового

дослідження магістра

РОЗДІЛ 3. ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА ЗАХИСТ

ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

МАГІСТРА

3.1. Попередній захист індивідуального наукового дослідження

магістра

3.2. Процедура підготовки до захисту-презентації результатів

наукового дослідження

3.3. Захист-презентація результатів наукового дослідження магістра

в кваліфікаційній комісії та його оцінювання критерії одержання

оцінки на захисті-презентації

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Основною метою діяльності Харківського національного

педагогічного університету імені Г.С. Сковороди є забезпечення умов,

необхідних для здобуття особами вищої освіти і проведення наукових

досліджень. Зокрема, у статуті вказано, що основними завданнями

наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності університету є:

отримання конкурентоспроможних наукових і науково-прикладних

результатів; застосування нових наукових, науково-технічних знань під час

підготовки фахівців із вищою освітою; формування сучасного наукового

кадрового потенціалу, здатного забезпечити розробку та впровадження

інноваційних наукових розробок.

Індивідуальне наукове дослідження магістра є важливою формою

освітньої діяльності, у процесі підготовки якої він здобуває знання, вміння

та навички у веденні наукових досліджень зі спеціальної педагогіки.

Після успішного опанування освітньо-професійної програми за

спеціальністю 016 Спеціальна освіта за другим (магістерським) рівнем

вищої освіти проводиться у вигляді єдиного кваліфікаційного іспиту.

Єдиний кваліфікаційний іспит – комплексна перевірка теоретичної і

практичної фахової підготовки студентів-випускників, вид підсумкового

контролю, метою якого є встановлення відповідності рівня знань, умінь,

навичок та компетенцій студента, набутих в результаті навчання,

стандартам вищої освіти.

Структура єдиного кваліфікаційного іспиту для другого

(магістерського) рівня вищої освіти:

– кваліфікаційний іспит з педагогіки вищої школи та психології за

професійним спрямуванням;

– кваліфікаційний іспиту з логопедії та реабілітології;

– кваліфікаційний іспит з перевірки додаткових компетенцій;

– захист-презентація результатів індивідуального наукового

дослідження магістра.

Захист індивідуального наукового дослідження магістра є

завершальним етапом підготовки вчителів-логопедів, вчителів-

реабілітологів, викладачів закладів вищої освіти за спеціальністю 016

«Спеціальна освіта» галузі знань 01 «Освіта», фахівців, здатних

розв’язувати найактуальніші проблеми сучасної корекційної та

реабілітаційної педагогіки, проводити наукові дослідження, що вимагають

глибоких фундаментальних знань, творчого мислення, навичок роботи із

сучасним програмно-апаратним корекційним обладнанням.

Методичні рекомендації до підготовки, опанування та оформлення

індивідуального наукового дослідження магістра розроблено відповідно до

Положення про організацію та проведення атестації на здобуття освітнього

ступеня «магістр», яке є основним нормативним документом, що

регламентує форми, порядок та організацію роботи кваліфікаційної комісії

з атестації осіб, які здобувають ступінь «магістр».

Мета цих методичних рекомендацій – встановлення загальних вимог

до організації процесу підготовки, виконання індивідуального наукового

дослідження магістра, структури та змісту, порядку оформлення та

процедури захисту.

Завдання цього навчально-методичного видання – надати студентам

допомогу у підготовці та захисті індивідуального наукового дослідження

магістерської роботи, а завідувачу кафедри при підготовці відповідної

документації, що стосується кожного етапу підготовки і написання

індивідуального наукового дослідження, удосконалення процедури

звітності.

РОЗДІЛ 1.

ОРГАНІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАУКОВОГО

ДОСЛІДЖЕННЯ МАГІСТРА

1.1. Індивідуальне наукове дослідження магістра, його мета і

завдання

Освітньо-професійна програма «Логопедія і реабілітологія»

передбачає дослідницьку компоненту. Студенти, які навчаються на

другому (магістерському) рівні вищої освіти, упродовж навчання повинні

здійснити індивідуальне комплексне наукове дослідження. Захист

індивідуального наукового дослідження магістра є завершальним етапом

підготовки вчителів-логопедів, вчителів-реабілітологів, викладачів

закладів вищої освіти за спеціальністю 016 «Спеціальна освіта» галузі

знань 01 «Освіта», фахівців, здатних розв’язувати найактуальніші

проблеми сучасної корекційної педагогіки, проводити наукові

дослідження, що вимагають глибоких фундаментальних знань, творчого

мислення, навичок роботи із сучасним програмно-апаратним корекційним

обладнанням.

В ході опанування індивідуального наукового дослідження

магістром здійснюється дослідницька діяльність, спрямована на вивчення

актуальних проблем спеціальної педагогіки. Індивідуальна наукова

доповідь є підсумком здійснення індивідуального наукового дослідження

магістра за спеціальністю 016 «Спеціальна освіта» та відображає вміння

студента, що здобуває другий освітній «магістр», самостійно вести

науковий пошук та вирішувати наукові завдання і враховується як один із

основних критеріїв при оцінці якості реалізації освітньо-професійної

програми «Логопедія і реабілітологія».

Індивідуальне наукове дослідження виконується у два етапи:

теоретичний етап – результати якого відображаються у статтях, тезах та

доповідях на конференціях з теми дослідження; практичний (методичний)

етап – який реалізується під час проходження практик.

Наукова доповідь являє собою узагальнення результатів

індивідуального наукового дослідження студента. Призначення наукової

доповіді – ознайомлення спільноти з основними ідеями та висновками

індивідуального наукового дослідження магістра, внеском здобувача у

розробку та вирішення наукової проблеми (завдання), з результатами

досліджень та структурою індивідуального наукового дослідження.

Наукова доповідь має ґрунтовно розкривати зміст індивідуального

наукового дослідження.

Наукова доповідь магістра являє відображає собою закінчене

теоретичне або експериментальне індивідуальне наукове дослідження,

пов’язане з вирішенням актуальних завдань, обумовлених особливостями

підготовки фахівців і має на меті:

- систематизацію, закріплення і поглиблення набутих

теоретичних знань і формування умінь застосовувати ці знання під час

вирішення конкретних наукових та прикладних завдань;

- розвиток компетенцій самостійної науково-дослідної роботи й

оволодіння методикою теоретичних, експериментальних і науково-

практичних досліджень;

- набуття компетенцій систематизації отриманих результатів

досліджень, формулювання нових висновків і положень, набуття досвіду їх

прилюдного захисту.

Індивідуальне наукове дослідження виконується магістрантом

самостійно під керівництвом наукового керівника на базі теоретичних

знань і практичного досвіду, отриманих студентом впродовж усього

терміну навчання і самостійної науково-дослідної роботи та має бути

пов’язане з вирішенням конкретних наукових або прикладних задач, які

обумовлені специфікою спеціальності 016 «Спеціальна освіта».

Наукова доповідь за результатами індивідуального наукового

дослідження магістра відображає основні результати дослідження, має

внутрішню єдність і свідчить про те, що автор володіє сучасними

методами наукових досліджень і спроможний самостійно вирішувати

наукові задачі у галузі 01 Педагогічна освіта, спеціальності 016

«Спеціальна освіта», що мають теоретичне і практичне значення.

Наукова доповідь повинна мати такі основні структурні елементи:

титульний аркуш; зміст; перелік умовних позначень (за необхідності);

основну частину список використаних джерел; додатки.

У процесі підготовки і захисту-презентації індивідуального наукового

дослідження магістрант має продемонструвати:

- уміння проводити системний аналіз відомих підходів і пропонувати

нові шляхи до вирішення проблеми;

- володіння методами і методиками досліджень, які

використовувались у процесі роботи;

- здатність до наукового аналізу отриманих результатів і розробки

висновків та положень, уміння аргументовано їх захищати;

- уміння оцінити можливості використання отриманих результатів у

науковій та практичній діяльності;

- володіння сучасними інформаційними технологіями при проведенні

досліджень та оформленні випускової роботи.

Написання наукової доповіді за результатами індивідуального

наукового дослідження магістра виконується державною мовою з

використанням комп’ютерного забезпечення. Результати проведеного

дослідження мають бути обґрунтованими, достовірними, об’єктивними,

повними, узагальненими, представленими у таблицях та рисунках

(діаграмах, схемах тощо), методичних положеннях та рекомендаціях,

спрямованих на вирішення конкретних теоретико-прикладних завдань.

Доповідь щодо результатів індивідуального наукового дослідження

магістра викладається державною мовою з використанням мультимедійних

засобів. До захисту-презентації результатів наукового дослідження

магістра допускаються студенти, які повністю виконали навчальний план

за спеціальністю 016 «Спеціальна освіта».

1.2. Етапи науково-дослідного процесу

Індивідуальне наукове дослідження виконується у два етапи:

теоретичний етап – результати якого відображаються у статтях, тезах та

доповідях на конференціях з теми дослідження; практичний (методичний)

етап – який реалізується під час проходження практик. Розглянемо зміст

кожного з етапів дослідницького процесу.

На теоретичному етапі здійснюється вибір теми індивідуального

наукового дослідження, він є найвідповідальнішим, оскільки тема –

відображення змісту, визначення кінцевого результату дослідження,

проведеного для вирішення певної проблеми. Орієнтовний перелік тем

індивідуального наукового дослідження магістра наведено в Додатку А.

Правильно сформульована тема має узгоджуватися з наступними

критеріями:

а) актуальність. Означає, що тема відповідає поточному соціально-

економічному замовленню;

б) практична значущість. Пропозиції щодо вирішення актуальної

проблеми відзначаються конструктивізмом;

в) наукова новизна. Означає, що тема розкриває головну наукову

концепцію магістранта, висвітлює наукові пояснення його досліджень у

якісному та кількісному аспектах. Йдеться про розкриття теоретичних та

практичних питань; подальший розвиток уже відомих ідей; удосконалення

методів корекційного впливу тощо;

г) націленість у майбутнє. Означає, що обрана тема вміщує у собі

неабиякий потенціал продовження наукових досліджень у перспективі з

метою отримати додаткові знання про об'єкт, який опинився у центрі уваги

магістранта;

д) відповідність спеціальності 016 «Спеціальна освіта». Обрана

тема повинна бути присвячена невідкладним проблемам, що мають

безпосереднє відношення до сфери майбутньої професійної діяльності

здобувача;

е) реалістичність. Означає, що для якісного та своєчасного

проведення дослідження магістрант упродовж практики та під час

написання дипломної роботи обов'язково матиме доступ до публікацій

попередників, первинної інформації у достатніх обсягах, технічних та

програмних засобів для її ретельного опрацювання;

ж) зв'язок з науково-дослідною проблемою кафедри спеціальної

педагогіки та кафедри здоров’я людини, реабілітології та спеціальної

психології. Завдяки цьому забезпечуються, по-перше, необхідний і

достатній рівень компетенції наукового керівництва індивідуальним

науковим дослідженням, по-друге, природна інтеграція творчого

потенціалу здобувача до колективної снаги вчених природничого

факультету.

Наказом по факультету затверджується тема індивідуального

наукового дослідження магістра, призначається науковий керівник, який

надає науково-методичну допомогу у самостійній роботі над

дослідженням. Науковий керівник індивідуально консультує студента,

допомагає йому скласти план дослідження, індивідуальне завдання до

науково-педагогічної практики в закладах вищої освіти та науково-

дослідної практики, а також контролює дотримання графіку виконання

дослідження.

Науковими керівниками призначаються провідні викладачі кафедр

спеціальної педагогіки та кафедри здоров’я людини, реабілітології та

спеціальної психології, а також спеціалісти установ i підприємств за

профілем індивідуального наукового дослідження і мають відповідний

науковий ступінь, що працюють на цих кафедрах за сумісництвом.

Теми наукових досліджень поділяються на:

- теоретичні – пов'язані з удосконаленням та розвитком понятійного

апарату спеціальної педагогіки й спрямовані на пізнання об'єктивної

реальності в її зв'язках і закономірностях;

- методологічні – зорієнтовані на створення нових або

вдосконалення вже існуючих методів та прийомів наукових досліджень,

інформаційно-аналітичної діяльності;

- прикладні – націлені на розв'язання конкретних практичних задач,

які виникають в умовах організації корекційно-педагогічної діяльності

вчителя-дефектолога, вчителя-логопеда, вчителя-реабілітолога.

Магістрантові, який обирає тему індивідуального наукового

дослідження, можуть стати у нагоді: тематика, рекомендована

випускаючими кафедрами. Наукові колективи кафедр систематично

оновлюють тематику наукових досліджень з урахуванням трансформацій,

які відбуваються у відповідних сферах життя суспільства.

Як наслідок, магістрант може запропонувати тему, обрану за

власною ініціативою. Потрібно лише переконливо обґрунтувати

доцільність її розробки, актуальність та визначити перспективи

впровадження очікуваних результатів на практиці. Природно, що за цих

обставин перевага віддається темам, які безпосередньо пов'язані з

майбутньою професійною діяльністю здобувача.

Тепер саме на часі з'ясувати об'єкт та предмет дослідження.

Об'єктом дослідження вважається все те, на що спрямована

пізнавальна діяльність науковця. Це процес або явище, будь-які

відношення між явищами, що породжують проблемну ситуацію та обрані

для вивчення. В об'єкті виділяють ту його частину, яка є предметом

дослідження. На нього спрямована основна увага магістранта, оскільки

саме предмет визначає тему індивідуального наукового дослідження.

Очевидно, що об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу

співвідносяться між собою як загальне й часткове.

З викладеного вище випливає, що мета дослідження полягає у

вирішенні наукової проблеми шляхом використання запропонованих

здобувачем інновацій.

Кожен магістрант випускного курсу формулює тему у заяві на ім’я

завідувача кафедри спеціальної педагогіки або кафедри здоров’я людини,

реабілітології та спеціальної психології, яка є підставою для призначення

наукового керівника і назву теми (Додаток Б).

Після остаточного узгодження з науковим керівником i редагування

та формулювання – теми розглядаються та затверджуються на раді

факультету.

Усі подальші зміни (формулювання назви) у разі необхідності

аргументуються письмово (заява магістранта), погоджуються з науковим

керівником (віза на заяві) i потребують зміни в ухвалі ради факультету про

коригування тем наукового дослідження.

Обов’язками наукових керівників є:

- консультування магістрантів з питань вибору теми роботи, розробки

її плану, добору спеціальної літератури, підготовки наукової статті та двох

тез матеріалів конференції;

- контроль за дотриманням регламенту підготовки індивідуального

наукового дослідження магістра;

- контроль якості здійснення індивідуального наукового дослідження

магістра;

- підготовка до оприлюдненого передзахисту результатів

індивідуального дослідження магістра;

- підготовка відгуку про результати індивідуального дослідження

магістра з ґрунтовною характеристикою його якості відповідно до

структури критеріїв оцінки.

Здобувачеві вищої освіти другого магістерського рівня за

спеціальністю 016 «Спеціальна освіта» слід періодично інформувати

керівника індивідуального наукового дослідження про хід його підготовки,

консультуватися з проблемних питань, що виникли, обов’язково доводити

до відома керівника про можливі відхилення від затвердженого графіка

виконання роботи.

Наступним підетапом теоретичного етапу є вивчення творчого

доробку попередників, їхнього внеску у вирішення питань, які, тим не

менш, усе ще залишаються недостатньо дослідженими. За результатами

аналітичного огляду публікацій виявляються: наукові питання, позбавлені

з тих чи інших причин достатньої уваги вчених; ідеї, які все ще

залишаються не розвинутими достатньою мірою; частини проблеми, що

потребують поглиблення та вдосконалення.

У подальшому готується перша редакція змісту (формулювання

назви розділів, параграфів) з одночасним з'ясуванням обсягів сторінок,

виділених на кожну з рубрик. Далі з'ясовують шляхи для отримання

потрібної інформації. При їхньому виборі керуються такими критеріями,

як надійність та обсяги витрат, необхідних для одержання корисних даних

з того або іншого джерела. Приступають до збору та аналізу психолого-

педагогічної літератури з проблематики дослідження. Ретельному

вивченню та аналізу піддають наступні джерела:

- аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження;

- публікації з проблеми дослідження, наявні у фаховій періодичній

літературі;

- монографії, збірники наукових статей, тези доповідей фахівців на

конференціях і симпозіумах.

У подальшому здійснюють вибір слушних методів дослідження.

Коло їх досить широке й охоплює методи збору, обробки та аналізу даних.

З огляду на особливості наукового апарату, що застосовується,

розрізняють соціально-психологічні та математико-статистичні, кількісні

або якісні методи.

Зміст наступного підетапу полягає у створенні нової інформації

(нових знань) відповідно до теми дослідження. У подальшому,

використовуючи як підґрунтя результати проведеного аналізу,

формулюють висновки та рекомендації щодо вирішення похідної

проблеми. Завершується теоретичний етап апробацією, написанням

наукової статті та двох наукових тез, матеріалів конференцій.

Практичний (методичний) етап – який реалізується під час

проходження практик та передбачає обов’язкове проведення

констатувального експерименту, за необхідності – формувального та

контрольного експериментів. Завершується практичний етап написанням

наукової доповіді за результатами індивідуального наукового дослідження

здобувача вищої освіти другого (магістерського) рівня.

Доповідь магістранта має містити обґрунтування актуальності теми,

мету і завдання роботи, зміст проведеного дослідження та питання, що

виносяться на захист, основні результати аналізу зібраних та опрацьованих

матеріалів і творчі напрацювання автора, елементи наукової новизни,

конкретні висновки і пропозиції, викладені у роботі,

Кінцевим результатом індивідуального наукового дослідження

магістра є захист-презентація результатів дослідження перед

Кваліфікаційною комісією (КК), наставниками і колегами.

РОЗДІЛ 2.

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ НАУКОВОЇ ДОПОВІДІ

2.1. Загальні вимоги щодо структури та змісту наукової доповіді

за результатами індивідуального дослідження магістра

Наукова доповідь за результатами індивідуального дослідження

магістра повинна мати певну логіку побудови та послідовність. Тема

індивідуального наукового дослідження магістра має відображати основну

ідею, завдання, положення, які необхідно дослідити. Основний зміст

наукової доповіді має бути в межах 30-35 сторінок друкованого тексту

формату А4. Наукова доповідь складається з наступних структурних

компонентів:

- титульний аркуш (Додаток В);

- зміст;

- вступ (Додаток Д);

- основна частина: перший розділ (теоретичний); другий розділ

(результати експериментальної роботи – констатувальний експеримент);

третій розділ (залежно від теми: результати експериментальної роботи

– формувальний та контрольний експеримент); висновки до розділів;

- висновки;

- список використаних джерел (Додаток Е);

- додатки (за необхідності).

Кожен з цих елементів, а також розділи основної частини та додатки

мають починатися з нової сторінки.

Титульний аркуш є першою сторінкою наукової доповіді за

результатами індивідуального дослідження магістра і оформляється

відповідно до вимог стандарту та вимог Харківського національного

педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Титульна сторінка

наукової доповіді не нумерується!

Зміст наукової доповіді магістра визначається її темою i

відображається у змісті. Зміст розміщується безпосередньо після титульної

сторінки, починаючи з нової сторінки. Зміст включає: вступ; послідовно

перелічені назви усіх розділів і підрозділів; висновки; список

використаних джерел; додатки.

Зміст наукової доповіді за результатами наукового дослідження

магістра має бути складним. Розглянемо на прикладі теми роботи

«Особливості формування графо-моторних навичок у молодших школярів

з аутизмом» (зміст модифіковано, автор Аль-Мраят Олена Борисівна).

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………….. 3

РОЗДІЛ 1. СТАН ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПИСЕМНОГО

МОВЛЕННЯ В ГАЛУЗІ ПСИХОЛОГІЇ, НЕЙРОНАУК,

ЛОГОПЕДІЇ І ГРАФІЧНОЇ ЛІНГВІСТИКИ……………………….

5

1.1. Аналіз напрямів наукового узгодження дискусійних поглядів і

підходів у розв’язанні актуальних проблем аутології………………….

5

1.2. Сучасний стан досліджень проблеми писемного мовлення в

галузі графічної лінгвістики, нейронаук і логопедії……………………

7

1.3. Аналіз практики навчання і соціалізації дітей з аутизмом:

здобутки і проблеми………………………………………………………

9

Висновки по Розділу 1………………………………………………….. 11

РОЗДІЛ 2. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

СФОРМОВАНОСТІ ГРАФІЧНОГО РІВНЯ ОРГАНІЗАЦІЇ

ПИСЬМА У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З АУТИЧНИМИ

ПОРУШЕННЯМИ……………………………………………………..

12

2.1. Науково-методичні засади дослідження навчальних

лінгвістичних досягнень в учнів з аутичними

порушеннями…………………………………………………………….

12

2.2. Методика оцінювання навчальних лінгвістичних досягнень у

молодших школярів з аутичними розладами……………………………

14

2.3. Особливості сформованості графічного рівня організації письма

у молодших школярів з аутичними порушеннями……………………

15

Висновки по Розділу 2………………………………………………….. 18

РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ АПРОБАЦІЇ

АЛГОРИТМУ ФОРМУВАННЯ ГРАФОМОТОРНИХ НАВИЧОК

У МОЛОДШИХ УЧНІВ З АУТИЧНИМИ РОЗЛАДАМИ…………

19

3.1. Наукові засади розробки методики формувального експерименту 19

3.2 Методика формувального експерименту…………………………. 21

3.3. Загальні психолого-педагогічні і нейропсихологічні умови

забезпечення інтенсифікації процесу формування ГМН у молодших

школярів з РАС………………………………………………………….

23

3.4. Результати поетапного формування ГМН в учнів з аутичними

розладами…………………………………………………………………

25

Висновки по Розділу 3………………………………………………….. 27

ВИСНОВКИ…………………………………………………………….. 28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………… 30

Отже, зміст містить найменування та номери початкових сторінок

усіх розділів та параграфів (якщо вони виділяються окремо та мають

заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків,

додатків, списку використаної літератури.

Головним завданням ВСТУПУ є обґрунтування актуальності i

практичної значущості обраної теми індивідуального наукового

дослідження магістра, особливостей постановки i вирішення питань щодо

конкретних умов дослідження. У Вступі, що починається з нової сторінки,

формулюється теоретична й практична актуальність теми. Як

обґрунтування доцільності розробки теми чітко характеризуються,

значимість і необхідність психолого-педагогічної проблеми в сучасних

умовах розвитку національної освіти і науки, стан її розв’язання в

педагогічній і психологічній науці та праці. Далі подають загальну

характеристику роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність дослідження. Шляхом критичного аналізу та

порівняння з відомими розв’язаннями проблеми обґрунтовується

актуальність та доцільність дослідження наукової проблеми. Висвітлення

актуальності не повинно бути багатослівним, максимальний обсяг – 0,5

сторінки.

Наприклад, Проблема досліджень аутичних розладів залишається

актуальною, що пояснюється невпинним зростанням кількості осіб з

діагнозом «розлади аутичного спектру» (РАС), клінічною гетерогенністю,

труднощами своєчасної діагностики, браком досконалої системи

диференційованої спеціалізованої допомоги та зростанням суспільного

інтересу до цієї проблеми.

Висвітлення наукової проблеми у працях вітчизняних та

закордонних науковців. Наприклад: Аналіз і узагальнення результатів

наукових досліджень показує, що в її вирішенні досягнуто значних успіхів.

Фахівці в галузі психіатрії, нейропсихології, когнітивної неврології,

нейрофізіології, нейробіології навчання і розвитку вважають доведеним,

що РАС обумовлені генетичними мутаціями за участю ККількох генів, що

детермінують порушення нейронального розвитку (E.Courchesne,

J.Crawley, S.R.Dager, E.DiCicco-Bloom, C.Lord, L.Zwaigenbaum, C.Schmitz,

R.T.Schultz). Вирішені важливі завдання, пов’язані з формуванням

мовленнєвих компетентностей (П.Драш, О.Мастюкова, О.Нікольська,

М.Сандберг), з подоланням труднощів у сфері соціально-емоційної

комунікації (О.Баєнська, К.Лебединська, І.Логвінова, В.Тарасун). Сучасні

дослідження містять вагомі експериментальні дані щодо методів

надання комплексної психолого-педагогічної допомоги дітям з аутизмом

різних вікових категорій (О.Арашатська, Н.Базима, Ю.Ерц, С.Конопляста,

І.Логвінова І.Марцинковський, А.Обухівська, К.Островська, Г.Супрун,

В.Тарасун, М.Шеремет). Разом з тим не знайшла своєї теоретико-

методичної розробки проблема психологічних особливостей формування

навчальної діяльності дітей з аутизмом, не визначені психолого-

педагогічні і нейропсихологічні чинники, що зумовлюють специфіку

оволодіння ними програмовим матеріалом в освітніх закладах, не

розроблені технології оволодіння програмовим матеріалом та шляхи

їхнього запобігання і корекції. У цьому зв’язку є актуальною є розробка

змісту психолого-педагогічного впливу на дітей з РАС в процесі шкільної

освіти з урахуванням складності і дисгармонійності їхнього розвитку як у

клінічній картині, так і в психологічній структурі порушення,

особливостей навчальнопізнавальної діяльності, характеру і причин

труднощів у засвоєнні програмового матеріалу.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання,

які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Наприклад: мета дослідження – визначити психологічні і

нейропсихологічні чинники, що зумовлюють особливості оволодіння

графомоторними навичками (ГМН) та розробити психолого-педагогічні

умови забезпечення алгоритму інтенсифікації процесу запобігання

виникнення труднощів їхнього формування у вербальних учнів з аутизмом.

Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання.

1. Здійснити теоретичний аналіз та узагальнення результатів

дослідження проблеми формування ГМН в психології, нейронауках,

логопедії та в галузі графічної лінгвістики.

2. Розробити комплекси психолого-педагогічних і нейропсихологічних

діагностичних методик, спрямованих на встановлення ймовірної

залежності рівнів засвоєння програмового лінгвістичного матеріалу

учнями з РАС від особливостей сформованості у них ГМН.

3. Розробити напрями діагностики і експериментальну методику

дослідження причин труднощів оволодіння ГМН учнями з РАС шляхом

нейропсихологічної оцінки стану сформованості у них функцій блокової

мозкової організації.

4. Науково обґрунтувати і методично реалізувати у комплексній

корекційній програмі основні напрями психолого-педагогічної корекції і

нейропсихокорекційних технологій для дітей з аутизмом із застосуванням

сукцесивно-симультанного підходу до організації і представлення знань,

умінь та навичок.

Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому

що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує

проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет

дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті

виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього

спрямована основна увага, оскільки предмет дослідження визначає тему

роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва. Слід пам'ятати,

що при визначенні об'єкта потрібно знайти відповідь на запитання: що

розглядається? А предмет означає аспект розгляду і дає уявлення про

спосіб розгляду об'єкта дослідження, про те, які нові відношення,

властивості, аспекти і функції об'єкта розкриваються. Іншими словами,

об'єктом виступає те, що досліджується, а предметом – те, що в цьому

об'єкті дістає наукове пояснення.

Наприклад: Об’єкт дослідження: навчальна діяльність учнів з РАС.

Предмет дослідження: психологічні і нейропсихологічні

особливості формування ГМН як кінцевої ефекторної ланки процесу

оволодіння письмом і однієї з умов сприяння розвитку важливих

властивостей особистості дитини з аутизмом.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів

дослідження (теоретичних, експериментальних, статистичних) для

досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх потрібно не

відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме

досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в

логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наприклад: Методи дослідження. Теоретичні: теоретико-

методологічний аналіз, узагальнення та інтерпретація наукових даних з

метою визначення стану розробленості проблеми та перспективних

напрямів її вирішення; емпіричні: психолого-педагогічне спостереження,

інтерв’ювання, комплекс класичних нейропсиходіагностичних і

логопедичних методик тестування, за допомогою яких був зібраний

емпіричний матеріал, що стосується відбору компонентів і напрямів

дослідження ГМН, експерименти: констатувальний – дозволив з’ясувати

стан сформованості ГМН у дітей з РАС та причини труднощів у

оволодінні ГМН і формувальний, який дозволив створити і перевірити

комплексну корекційну програму і довести її ефективність: метод

статистичного параметричного критерію розпізнання для оцінювання

ймовірності розрізнення груп.

Практичне значення повинно містити результати самостійно

проведених досліджень, що можуть бути впроваджені в діяльність установ,

організацій.

Наприклад: Практичне значення дослідження полягає в тому, що

виділені психофізіологічні операції структурно-функціональної організації

графомоторної діяльності можуть бути використані для удосконалення

діагностики специфічних закономірностей прийому, переробки і

зберігання навчальної інформації дітей з аутизмом і розробки на цій

основі нових технологій їх навчання письму. Результати дослідження

розширюють уявлення про нейропсихологічну структуру причин порушень

пізнавальної діяльності дітей з РАС, що може виступати засобом їх

соціально-психологічної адаптації. Розроблені автором комплекси

діагностичних методик для визначення стану сформованості ГМН і

причин труднощів оволодіння ними можуть бути використані і

використовуються у професійній діяльності психолога, учителя-логопеда,

учителя-класовода в умовах спеціальної та інклюзивної освіти.

Упровадження в практику результатів дослідження відбулося в закладах

освіти: спеціальній школі-інтернат І-ІІ ступенів № 7 м. Києва, спеціальній

ЗОШ І-ІІ ступенів № 6 м. Василькова, спеціальній школі-інтернат І-ІІ

ступенів № 6 м. Львова.

Апробація результатів дослідження. Зазначити назви і дати

проведення конференцій, семінарів тощо, де оприлюднювалися результати

роботи.

Наприклад: Основні теоретичні положення дисертаційного

дослідження доповідались і обговорювались на таких міжнародних

науково-практичних конференціях…

Публікації. Кількість власних публікацій (або рукописів) за темою

індивідуального наукового дослідження роботи магістра.

Наприклад: Публікації. Основні положення та результати

індивідуального дослідження висвітлено у 1 одноосібній статті та 2

тезах, опублікованих у збірниках міжнародних конференцій.

Структура та зміст наукової доповіді за результатами

індивідуального наукового дослідження магістра. Зазначається загальна

кількість розділів роботи, таблиць, рисунків та додатків. Наукова доповідь

за результатами індивідуального наукового дослідження магістра

складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних

джерел (… найменувань), з них іноземною мовою ... Загальний обсяг

наукової доповіді становить 45 сторінок, з них основний текст викладено

на 35 сторінках. Робота містить 15 таблиць, 2 рисунки, лінійчасту діаграму.

Обсяг вступу не має перевищувати 2 сторінок.

Перший розділ теоретичний. Теоретичне обґрунтування має

визначати роль i місце досліджуваних явищ. У цьому розділі

обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд

літературних джерел, нових розробок, опублікованих даних із посиланням

на джерела, іншої інформації, пов’язаної з темою. На основі вивчення

наукової, навчально-методичної літератури розкриваються підходи різних

авторів до розв’язання проблеми, показується, у чому полягає подібність, а

у чому – відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди

на проблему. Перший розділ структурно складається з 2 – 3 підрозділів. У

ньому розкриваються науково-теоретичні напрацювання, вітчизняних і

зарубіжних науковців із проблеми, яка є предметом дослідження

індивідуального наукового дослідження магістра, аналізуються існуючі

різноманітні погляди на ті чи інші аспекти, виявляються невирішені

проблеми, які потребують розв’язання в теоретичному, методичному та

практичному рівні. Стисло, критично, аналізуючи роботи попередників,

магістрант повинен вирізнити ті питання, що залишились невирішеними і,

отже, визначити місце магістранта у розв’язанні цієї проблеми. Розділ

завершується висновками (обсяг висновків до кожного розділу не повинен

перевищувати 1 с.). Текст потрібно ілюструвати графічними матеріалами –

схемами, графіками, діаграмами тощо, їх можна виділяти в окремі додатки.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 7 сторінок або

20 % від загального обсягу доповіді.

Другий аналітико-дослідницький розділ (3 – 4 параграфи),

забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до

наступного третього розділу i поєднати набуті теоретичні знання та вміння

використовувати обрані методи i певний методичний інструментарій.

У цьому розділі доречно охарактеризувати етапи та організацію

дослідження, результати дослідження певного явища, ґрунтовний аналіз із

використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх

теоретичних знань, певного методичного інструментарію. У другому

розділі описується хід дослідження, умови та основні етапи експериментів,

з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень

магістранта, як вони одержані, та в чому полягає їх значимість. Магістрант

повинен дати оцінку повноти вирішення поставлених задач, достовірності

одержаних результатів (характеристик, параметрів) та порівняти одержані

результати з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних

дослідників, обґрунтувати необхідність додаткових досліджень.

Розділ повинен бути максимально насиченим фактичною

інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми). Розділ завершується

висновками.

Усі таблиці, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та

висновками, які дозволяють визначити сутність досліджуваних процесів.

Обсяг другого розділу – у межах 7 сторінок або 20 % від

загального обсягу наукової доповіді за результатами індивідуального

дослідження магістра.

Завданням третього інноваційно-рекомендаційного розділу є

розробка конкретних рекомендацій, формувального експерименту,

технологій корекційного впливу. У цій частині наводиться обґрунтування

заходів щодо поліпшення діяльності об’єкта дослідження. Система заходів

логічно випливає з теоретичної та аналітико-дослідницької частин і

спрямована на подолання суперечностей між реальним і бажаним станом

досліджуваного явища. Пропозиції магістранта щодо науково-практичного

вирішення досліджуваної теми повинні відповідати критеріям

оптимальності, цільової ефективності, креативності та практичної

втіленості.

Обсяг третього розділу може становити 9 сторінок або 25 % від

загального обсягу доповіді.

Після кожного розділу необхідно зробити висновки (Висновки до

розділу ...), в яких має бути відображено найбільш важливі наукові та

практичні результати.

ВИСНОВКИ індивідуального наукового дослідження магістра,

відображені в науковій доповіді, є стислим викладанням підсумків

проведеного дослідження. Саме тут коротко наводяться найбільш важливі

теоретичні положення, які містять формулювання розв’язаної проблеми,

оцінка результатів дослідження з точки зору вiдповiдностi меті роботи та

поставлених у вступі завдань. Кожен з висновків рекомендується

формулювати однозначно, використовуючи для цього такі дієслова:

«проаналізовано…», «доведено…», «встановлено...», «розглянуто…»,

«рекомендується…». У загальних висновках не можуть з’явитися

пропозиції, які не було розглянуто у розділах.

Обсяг загальних висновків не повинен перевищувати 1 сторінку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ формується здобувачем

другого (магістерського) рівня вищої освіти за його вибором

(опціонально – в кінці кожного розділу основної частини доповіді за

результатами індивідуального дослідження магістра) одним із таких

способів: у порядку появи посилань у тексті; в алфавітному порядку

прізвищ перших авторів або заголовків; у хронологічному порядку.

Бібліографічний опис списку використаних джерел у науковій

доповіді може оформлятися здобувачем з урахуванням Національного

стандарту України ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація.

Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання»,

наведеного у Додатку Е .

Бібліографічний опис використаного джерела може обмежуватися

обов’язковою інформацією, необхідною для однозначної ідентифікації

цього джерела.

Список літератури повинен містити 35-50 найменувань, 80% з яких

з терміном видання за останні 10 років. Посилання на них мають

наводитись у вигляді порядкового номеру за списком джерел у квадратних

дужках та сторінок (наприклад, [19] або [20, с. 156]; [15, с. 18]).

ДОДАТКИ до наукової доповіді за результатами дослідження

магістра мають містити iнформацiйнi матеріали, що становлять базу

дослідження згідно з обраною темою, їх оформлюють на наступних

сторінках, розміщуються у порядку появи посилань у тексті наукової

доповіді магістра. Додатки оформлюються з нової сторінки після списку

використаних джерел (окремо з нової сторінки пишеться слово

«ДОДАТКИ» по середині аркуша великим літерами, 36 шрифтом Times

New Roman, після цього ставиться абзаційний відступ і з нової сторінки

без нумерації наводяться додатки, наприклад: Додаток А ) та не

нумеруються.

Крім того, у додатки доцільно включати діагностичні методики,

карти-схеми обстеження, стимульний матеріал, таблиці допоміжних

цифрових даних, ілюстрації допоміжного характеру.

Отже, наукова доповідь за результатами індивідуального наукового

дослідження магістра. Наукова доповідь повинна мати чітку, науково

апробовану структуру: вступ (2 ст.), розділи І, ІІ, ІІІ (до 8 сторінок

кожний), висновки до розділів, загальні висновки (1 сторінка), список

використаних джерел (виконаний згідно з сучасними вимогами ведення

бібліографії), додатки (у разі необхідності).

2.2. Оформлення наукової доповіді магістра за результатами

індивідуального дослідження

Наукова доповідь магістра за результатами індивідуального

дослідження має бути виконаною і оформленою з додержанням усіх

технічних вимог до наукових робіт. Наукову доповідь оформлюють за

вимогами ДСТУ 3017 : 2015 «Інформація та документація. Видання.

Основні види. Терміни та визначення понять» а також ДСТУ 8302 : 2015

«Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні

положення та правила складання». Рукопис має бути у м’якій оправі без

написів та рисунків. Текст друкують у текстовому редакторі MS Word, на

одній сторінці паперу білого кольору формату А4 (210 x 297 мм).

Шрифт – Times New Roman (розмір – 14), чорного кольору,

розбірливо, без помилок та виправлень.

Поля: Ліве – 20 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм

Міжрядковий інтервал – 1,5.

Абзац – 1,25 см. Кількість рядків на сторінці — до тридцяти рядків.

Оформлення літератури. Розміщуючи матеріали бібліографічного

опису літератури, слід пам'ятати, що до них мають бути включені:

1. Державні документи і матеріали:

- Конституція України;

- законодавчі матеріали Верховної Ради;

- укази Президента України;

- постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України;

- тематичні збірники державних документів України.

2. Документи і матеріали Міністерства освіти і науки України;

3. Джерела: неопубліковані (групуються за архівами) та опубліковані

(документи, літописи, спогади, листи, щоденники, статистика).

4. Спеціальна наукова література: вітчизняні видання (книги, статті), в

тому числі перекладені; зарубіжні видання (книги, статті на іноземних

мовах).

5. Використані періодичні видання.

6. Використані бібліографічні довідники.

7. Використані Інтернет ресурси.

Всі джерела розташовуються в алфавітному порядку.

Гаукова доповідь за результатами індивідуального дослідження

може містити додатки, які розміщуються після списку використаної

літератури і не враховуються в загальну кількість сторінок даної роботи.

Додатки дозволяють проілюструвати хід експериментальної роботи. Сюди

включаються такі пункти: перелік та конспекти уроків, дидактичних ігор,

фольклорних та літературних творів, зразки дитячих оповідань, творчі

роботи, ксерокопії архівних документів, фото, відео- та аудіо записи,

окремі нотатки спостережень за дітьми, що ілюструють виявлені явища,

сформульовані положення, характеризують певні зрушення в розвитку

дітей. Саме місце тут окремим випискам із щоденників спостережень, а

також узагальнюючим даним кількісного аналізу.

Додатки оформляють як продовження роботи на наступних

сторінках, розміщуючи їх у порядку посилань у тексті. Кожен додаток

повинен починатися із нової сторінки, обов'язково мати заголовок,

розміщений симетрично до тексту і надрукований чи написаний угорі

малими літерами із першої великої букви. Посередині рядка над

заголовком малими літерами з першої великої розміщують слово «Додаток

А» (без лапок) і його порядковий номер. Якщо ж спеціальні терміни,

скорочення, символи тощо, повторюються менше трьох разів, перелік не

складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Кожна ілюстрація, яка подається безпосередньо у роботі чи додатках

до неї, повинна мати точну та коротку назву, що вказується після номера

ілюстрації. В окремих випадках ілюстрації доповнюють необхідними

поясненнями.

Цифровий матеріал зазвичай має оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над і слово «Таблиця»

починають із великої літери. Заголовки граф повинні починатися також із

великої літери, підзаголовки – із маленької, якщо вони складають одне

речення із заголовком; і з великих, якщо є самостійними.

Запис цифр у таблицях виконується за такими правилами: кожній із

граф класи чисел повинні знаходитися один під іншим; частини цілого

повинні виражатися десятковими дробами; в одній і тій самій графі усі

числові величини повинні мати однакову кількість десяткових знаків (на

місці відсутніх значущих цифр ставлять нулі, наприклад: «12,53», «15,20»;

якщо цифрові або інші дані у якому-небудь рядку таблиці не подаються, то

в ньому ставлять (-).

Перенесення слів у роботі не допускаються. Не можна скорочувати

слова, крім загальноприйнятих. Наведемо кілька загальноприйнятих

умовних скорочень, що використовуються при наукової доповіді:

- після перерахування (та ін., і т. д., тощо);

- при посиланнях (див. – дивись, табл. – таблиця, рис. – рисунок);

- при позначенні століть і років (ст., p., pp.).

Прізвища, назви підприємств, установ, організацій та інші власні

назви в роботі наводять мовою оригіналу.

Прості кількісні числівники, якщо при них немає одиниць виміру,

пишуться словами(п’ять випадків, п’ять підприємств). Складні числівники

пишуться цифрами, за винятком тих, якими починається абзац.

Нумерація сторінок наукової доповіді за результатами

індивідуального дослідження магістра здійснюється у правому верхньому

куті. Титульний аркуш також включають до нумерації, але номер сторінки

не ставлять. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім

першої – вона велика), з абзацу, в підбір до тексту, з крапкою у кінці.

Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу,

пункту, між якими ставлять крапку.

Нумерація сторінок – наскрізна. Усі вони, враховуючи титульний

аркуш додатків, нумеруються від першої сторінки рукопису (такою є

титульна сторінка) до останньої без пропусків, повторів та доповнень.

Першою сторінкою наукової доповіді за результатами наукового

дослідження магістра є титульна сторінка, яка включається до загальної

нумерації сторінок i на якій номер сторінки не ставиться. На титульній

сторінці, перших аркушах змісту, вступу, розділів, висновків, списку

використаної літератури порядкові номери не друкують. Сторінки, розділи,

підрозділи, пункти, підпункти нумерують арабськими цифрами без знака

"№" (це стосується також рисунків, таблиць, формул). Номер сторінки

проставляють у верхньому колонтитулі справа (без крапки).

Мова наукової доповіді індивідуального дослідження магістра –

державна; стиль – науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних

помилок; послідовність – логічна.

При посиланні на видання з великою кількістю сторінок (монографії,

статті, підручники тощо) необхідно точно вказувати номери сторінок, на

яких міститься запозичений матеріал. Посилання на першоджерела

подають у квадратних дужках: [9, с. 17]. Цифра 9 вказує на позицію цього

видання у списку використаних джерел роботи. Цитату ж чи думку, на яку

спирається студент, можна знайти на 17-й сторінці цього видання. Якщо

здійснюється посилання відразу на кілька джерел (видань, статей тощо)

загалом, а не на певну тезу в якійсь із них, то запис матиме вигляд такий:

[4, с. 7 – 9]. У цьому випадку мається на увазі посилання на видання,

зазначені в списку використаних джерел під четвертим, сьомим, восьмим і

дев’ятим номерами. Якщо першоджерела у списку використаних джерел

розміщені послідовно, то посилання подається через дефіс, наприклад [2 –

6]. Якщо першоджерела у списку літератури розміщені непослідовно, то

посилання роблять у квадратних дужках через крапку з комою, наприклад

[3; 17; 21].

Заголовки головних рубрик друкують великими літерами

напівжирним шрифтом по центру (без крапки):

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1

СТАН ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ В

ГАЛУЗІ ПСИХОЛОГІЇ, НЕЙРОНАУК, ЛОГОПЕДІЇ

І ГРАФІЧНОЇ ЛІНГВІСТИКИ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

За словом «РОЗДІЛ» розміщують його порядковий номер, а саму

назву друкують уже з нового рядка. Усі з наведених рубрик починають з

нової сторінки. Порядкові номери та заголовки підрозділів друкують з

абзацу маленькими літерами (перша-велика), напівжирним шрифтом, без

крапки в кінці заголовку. Наприклад:

1.1 Аналіз напрямів наукового узгодження дискусійних поглядів і

підходів у розв’язанні актуальних проблем аутології Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера

підрозділу, відокремлених крапкою (у наведеному прикладі – 1.1.). Номер

підрозділу крапкою відділяють від його назви.

2.2. Вимоги до оформлення таблиць, ілюстрацій та додатків

наукової доповіді за результатами індивідуального наукового

дослідження магістра

Таблиці розміщують після першого згадування про неї в тексті.

Якщо вона складається із великої кількості рядків, то її можна переносити

на наступну сторінку. Таблиці застосовують для уточнення та зручності

порівнювання показників. Назва таблиці має точно і стисло відображати її

зміст. Назву слід розміщувати над таблицею. У разі перенесення частини

таблиці на ту саму або інші сторінки назву ставлять тільки над першою

частиною таблиці. Таблиці (за винятком таблиць у додатках) слід

нумерувати у межах кожного розділу (таблиця 3.1, тобто перша таблиця у

третьому розділі). Наведемо приклад оформлення таблиці (табл. 3.1.)

Таблиця 3.1

Порівняння розуміння модальностей емоцій дітьми ЕГ та КГ після

проведення формувального експерименту

Модальність

емоції

Середньовідсоткове значення

встановленої модальності емоції

Значення

критерію

достовірності ЕГ КГ

Гнів 97,59 86,89 χ²=4,7;p=0,03

Сум 96,39 85,25 χ²=4,3; p=0,04

Страх 98,8 91,8 χ²=2,7; p=0,1

Подив 49,4 11,48 χ²=21,1; p≤0,001

Сором 57,83 26,23 χ²=13; p≤0,001

Якщо табл. 3.1 вийшла за межі однієї сторінки, її переносять на

наступну (без дублювання назви). За цих обставин над продовженням

пишуть.

Продовження таблиці 3.1

1 2 3 4 Натхнення 49,4 16,39 χ²=15,3; p≤0,001

Спокій 89,16 83,61 χ²=0,5; p=0,47

Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією

арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка.

Якщо у тексті роботи є тільки одна таблиця, то її позначають «Таблиця 1»

або коли таблицю наведено в Додатку В, «Таблиця В.1»

Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери,

підзаголовки стовпців – з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або

з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і

підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки

стовпців друкують в однині. Таблиці ліворуч, праворуч і знизу обмежують

лініями.

Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і стовпців

діагональними лініями не допускається. Заголовки стовпців, як правило,

друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається

перпендикулярне розміщення заголовків стовпців. Головку таблиці треба

відокремлювати лінією від тексту таблиці. Таблицю (залежно від її

розміру) розміщують під текстом з першим посиланням на неї або на

наступній сторінці, а за необхідності — у додатку до роботи. Допускається

розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша.

Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то

таблицю ділять на частини, які розміщують одна під одною або поряд, при

цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку й боковик.

Ілюстрації – рисунки (схеми, діаграми і т. ін.) розміщують у

стандарті для встановлення властивостей або характеристик об’єкта, а

також для ліпшого розуміння тексту стандарту. На графічний матеріал

мають бути посилання в тексті роботи.

Для того щоб зробити рукопис більш естетично привабливим,

використовують різноманітні графічні ілюстрації. Серед них важливе

місце посідають діаграми-креслення, на яких числова інформація подана за

допомогою геометричних об'єктів (точок, ліній, фігур різноманітної

форми) та допоміжних елементів (осей координат, умовних позначень,

заголовків).

За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні

дані. Слово «рис.» і назву подають після пояснювальних даних (див. рис.

2.1).

Рис. 2.1 Кількісні показники переживання емоцій різних

модальностей дітьми

ЕГ та КГ за результатами впровадження формувального експерименту

Ілюстрації (за винятком графічного матеріалу додатків) слід

нумерувати арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер рисунка

складається з номерів розділу та порядкового номера рисунка,

відокремлених крапкою (Рис. 2.2.). Назва подається під рисунком

посередині.

Ілюстрації кожного додатка позначають окремою нумерацією

арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка

(Рис. В. 3).

Рисунок (діаграму, схему і т. ін.), як правило, слід розміщувати на

одній сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній сторінці,

дозволяється переносити його на інші сторінки. При цьому тематичну

назву розмішують на першій сторінці, пояснювальні дані— на кожній

сторінці і під ними друкують «Рис. ..., аркуш ...», якщо є кілька рисунків, і

«Рис. 1, аркуш...», якщо є один рисунок.

Матеріали, які доповнюють текст дипломної роботи магістра,

розміщують у додатках. Додатки наводяться в кінці роботи після списку

джерел. Вони мають включати допоміжний матеріал, необхідний для

повноти сприйняття роботи магістра (таблиці, графіки, глосарії, методи,

ілюстрації, рекомендації щодо впровадження) і наводяться тільки в разі

необхідності. Вони позначаються не цифрами, а літерами Додаток А,

Додаток Б, Додаток В, Додаток Д в правому верхньому кутку. Це можуть

бути таблиці великого формату, графічний матеріал, копії документів,

громіздкі розрахунки, блок-схеми алгоритмів та їх описи, комп'ютерні

програми тощо. Додатки оформлюються як продовження наукової доповіді

магістра за результатами індивідуального дослідження магістра у порядку

посилань на них у тексті або у вигляді окремого документа (тому), але

тільки тоді, коли їхній обсяг дуже великий.

Кожний додаток починається з нової сторінки, посередині якої вгорі

друкують: слово «ДОДАТОК», його позначення, а нижче на окремому

рядку — заголовок (пишеться з великої літери).

Додатки позначають послідовно великими літерами української

абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, И, О, Ч, Ь. Якщо вони вичерпані –

латинськими літерами (крім І та О), а коли і вони закінчилися - арабськими

цифрами.

Отже, додатки мають містити інформаційні матеріали, що становлять

базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою. Крім того, у додатки

доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти

сприйняття магістерської роботи:

дитячі письмові роботи;

малюнки;

проміжні математичні доведення, формули, розрахунки;

таблиці допоміжних цифрових даних;

інструкції, методики, опис алгоритмів і програм корекції

порушень розвитку;

ілюстрації допоміжного характеру.

РОЗДІЛ 3.

ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА ЗАХИСТ ІНДИВІДУАЛЬНОГО

НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МАГІСТРА

3.1. Попередній захист індивідуального наукового дослідження

магістра

Не пізніше ніж за три тижні до початку роботи Кваліфікаційної

комісії (КК) на кафедрі відбувається попередній захист індивідуального

наукового дослідження здобувача вищої освіти другого (магістерського)

рівня. Він має на меті виявити ступінь готовності магістрантів до

публічного захисту результатів наукового дослідження перед членами КК.

Для проведення попереднього захисту завідувач кафедри своїм

розпорядженням:

- призначає кількісний (не менше трьох ociб) i персональний склад

комісії, а також головуючого (з кола викладачів, які мають науковий

ступінь кандидата або доктора наук);

- розподіляє магістрантів між відповідними комісіями у такий спосіб,

щоб серед їхніх членів не було наукових керівників осіб, які захищаються.

На розгляд кафедральної комісії подаються:

- наукова доповідь, оформлена згідно з вимогами в остаточній

редакції (непереплетений), яка засвідчується підписами автора і наукового

керівника;

- копії опублікованої статті та 2 наукових тез, або матеріалів

наукових конференцій, на яких було зроблено доповіді з висвітленням

основних результатів проведеного дослідження;

- електронний варіант наукової доповіді, статті та тез (для перевірки

на плагіат);

- матеріали презентації (роздрукований демонстраційний матеріал);

- відгук наукового керівника.

Захист відбувається у формі проголошення магістрантом

презентаційної доповіді, подальшої співбесіди членів комісії з магістрантом

щодо виявлених проблемних питань з викладенням зауважень та

рекомендацій. Звертаємо увагу, що оцінку індивідуального наукового

дослідження магістра, основні положення якого відображено у науковій

доповіді, здійснюють за наступними критеріями:

- належне оформлення титульної сторінки, завдання, змісту, таблиць,

рисунків, інших люстрацій, списку використаних джерел, додатків,

демонстраційного матеріалу згідно із чинними вимогами;

- відповідність змісту наукової доповіді та представлених матеріалів

статті та двох тез або матеріалів наукових конференцій магістра

затвердженій темі, а розділів та параграфів – їхнім назвам;

- глибина розробки завдань наукового дослідження, які випливають з

його мети, й ступінь самостійності експериментальної частини частини;

- відсутність методичних i рекомендаційних помилок під час розробки

теми та її формалізації;

- структурна цілісність дослідження, повнота відображення змісту в

науковій доповіді й демонстраційному матеріалі.

Результати попереднього захисту-презентації індивідуального

дослідження здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня

знаходять за спеціальністю 016 «Спеціальна освіта» відображення у

протоколі. За умов відповідності наукової доповіді магістра змісту

індивідуального наукового дослідження та оприлюднення матеріалів

проблематики теоретико-експериментального дослідження у науковій

статті та двох тезах або матеріалах конференцій, переліченим вище

критеріям ухвалюється рішення: «Допустити до публічного захисту на

засіданні КК». Як наслідок, магістрант отримує допуск до публічного

захисту індивідуального наукового дослідження та направлення на

внутрішнє рецензування.

У разі виявлення комісією суттєвих недоліків приймається одне з

наступних рішень:

- призначити повторний попередній захист;

- відмовити магістру в праві на публічний захист індивідуального

наукового дослідження та порушити клопотання про його перенесення на

наступний навчальний рік.

3.2. Процедура підготовки до захисту-презентації результатів

наукового дослідження

Не менше ніж за тиждень до початку роботи КК магістрант подає

на випускаючу кафедру наступні документи:

- наукову доповідь, яка відображає зміст індивідуального

дослідження здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня за

спеціальністю 016 «Спеціальна освіта», переплетену в м’яку палітурку.

Дотримання наведеного терміну важливе з огляду на необхідність вчасно

отримати на титульній сторінці резолюцію завідувача випускаючої

кафедри: «До захисту-презентації індивідуального наукового дослідження

допущено»;

- внутрішню рецензію;

- індивідуальний навчальний план;

- копії виданих наукової статті та тез (матеріалів конференцій) за

темою дослідження;

На день захисту-презентації індивідуального дослідження здобувача

вищої освіти другого (магістерського) рівня магістрант подає на розгляд

державній екзаменаційній комісії:

- матеріали наукової доповіді;

- демонстраційний матеріал (за необхідності) та слайди на

електродному носії інформації;

- відгук наукового керівника (Додаток Ж);

- внутрішню рецензію (Додаток З).

Розглянемо основні вимоги до відгуку наукового керівника та

рецензії.

Відгук наукового керівника. Письмовий відгук наукового

керівника на індивідуальне дослідження здобувача вищої освіти другого

(магістерського) рівня є необхідною передумовою попереднього захисту та

прийняття рішення щодо її допуску до публічного захисту на засіданні КК.

Зміст відгуку передбачає наявність пропозицій:

- рекомендувати до захисту – якщо робота повністю відповідає

чинним вимогам;

- рекомендувати до захисту з зауваженням – за умов своєчасного

виправлення окремих недоліків та висловлених керівником зауважень (їх

повний перелік наводиться у тексті відгуку). З цих обставин у відгуку

наводяться принципові недоліки проведеного дослідження, оформлення

матеріалів наукової доповіді, а також вичерпаний перелік зауважень, які

магістрант проігнорував.

У відгуку наукового керівника магістра викладають:

- актуальність теми;

- ступінь наукового та практичного значення праці;

- рівень підготовки магістра до виконання професійних обов’язків;

- ступінь самостійності у виконанні індивідуального наукового

дослідження;

- новизну поставлених питань та оригінальність їхнього вирішення;

- уміння використовувати джерела інформації, зокрема літературу;

- ступінь володіння методами дослідження;

- повноту і якість розроблення теми, завершеність роботи;

- логічність, послідовність, аргументованість, літературну

грамотність викладення матеріалу;

- можливість практичного застосування роботи або окремих її

частин;

- висновок про те, якою мірою робота відповідає вимогам, що

висуваються до таких праць;

Рецензія. Внутрішніми рецензентами можуть бути провідні фахівці,

які працюють на кафедрі спеціальної педагогіки або кафедрі здоров’я

людини, реабілітології та спеціальної психології, які мають науковий

ступінь доктора або кандидата педагогічних або психологічних наук.

Внутрішня рецензія подається у письмовому вигляді в довільній

формі і має містити такі складові:

висновки щодо актуальності обраної теми, практичного значення

виконаного індивідуального наукового дослідження магістра;

характеристику повноти завдання щодо розкриття теми

індивідуального наукового дослідження магістра в науковій доповіді,

відповідності змісту роботи завданням;

висновки щодо використання в роботі сучасних методів

дослідження, методичних підходів за напрямком теми індивідуального

наукового дослідження магістра, елементів наукової новизни;

оцінку конкретних пропозицій, рекомендацій щодо вдосконалення

певних аспектів діяльності, підвищення його ефективності;

оцінку загальних вражень (оформлення, стиль і грамотність

викладення тощо);

інші питання на розсуд рецензента;

загальний висновок рецензента, може бути висловлено зауваження та

думку про оцінку наукового дослідження магістра за національною

системою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».

Рецензент має підписатися із зазначенням свого прізвища, ім'я та по

батькові, місця роботи і посади, яку займає. Рецензія додається до конверта

з іншими супровідними документами.

3.3. Захист-презентація результатів наукового дослідження

магістра в кваліфікаційній комісії та його оцінювання критерії

одержання оцінки на захисті-презентації

Захист-презентація результатів наукового дослідження магістра в КК

проводиться державною мовою, на якій подано роботу. Для представлення

наукові доповіді кваліфікаційній комісії магістрант повинен підготувати

презентацію і виступити з усним повідомленням. Тривалість виступу – до

5 хвилин. Атестація здійснюється відкрито.

Учасниками атестації на здобуття освітнього ступеня «магістр» є:

магістрант, кваліфікаційна комісія, яка складається з голови, членів комісії

та технічного секретаря. Присутніми на кваліфікаційному іспиті також

можуть бути ректор, проректор, декан факультету, представники

навчального відділу та випускової кафедри.

Доповідь супроводжується друкованим та електронним

презентаційним матеріалом. Доповідь слід супроводжувати посиланнями

на презентаційний матеріал. За результатами захисту-презентації

результатів індивідуального наукового дослідження магістра КК приймає

рішення щодо оцінки захисту і роботи (враховуючи відгук керівника,

рецензента, зміст доповіді, відповіді на запитання), про присвоєння

відповідної кваліфікації і про видачу диплома державного зразка.

Оцінка за захист-презентацію індивідуального наукового

дослідження магістра, яка є одним з компонентів єдиного кваліфікаційного

іспиту, визначається за 100-бальною шкалою. При визначенні оцінки

враховується актуальність, теоретичний рівень роботи, наукова новизна та

практична значущість висловлених рекомендацій, уміння студента вести

аргументовану публічну дискусію й захищати свою позицію тощо.

Основними критеріями одержання оцінки на захисті-презентації

результатів індивідуального наукового дослідження є такі:

Відмінно (90-100 балів): Дослідження магістра виконане вчасно,

самостійно, забезпечує повне розкриття теми. Вірно визначено предмет,

об’єкт дослідження. Мета та завдання чітко окреслені та реалізовані у

дослідженні. Автор використовує сучасні аналітичні та методологічні

інструментарії. Наукова доповідь за результатами індивідуального

наукового дослідження магістра повністю розкриває його зміст, містить

елементи новизни та характеризується високою якістю і глибиною

теоретико-методологічного аналізу, критичного огляду літературних

джерел, наявністю наукової проблематики. Узагальнення і висновки

базуються на якісно опрацьованій статистичній інформаційній базі, що

дозволяє чітко визначити авторську позицію. Представлені рекомендації

автора мають практичну цінність. У роботі розроблені суттєві аспекти

впровадження рекомендацій.

Відгук і рецензія позитивні. Доповідь аргументована,

проілюстрована бездоганно оформленими наочними матеріалами, свідчить

про формулювання власної думки магістранта щодо предмету дослідження

та є логічною, повною. Відповіді на питання правильні та стислі.

Добре (75 – 89 балів): Дослідження виконане вчасно, теоретичні

узагальнення та висновки аналітичної частини, в основному, правильні.

Проте, існують несуттєві недоліки у виявлені логічності зв’язку заходів,

що пропонуються для вирішення проблем за допомогою проведеного

аналізу статистичних та фактичних матеріалів, обґрунтування та

розрахунків ефективності запропонованих рішень, що впливає на глибину

особистого аналізу студентом фактичної інформації. Наукова доповідь за

результатами індивідуального наукового дослідження магістра повністю

розкриває його зміст. Відгук і рецензія позитивні, але мають окремі

зауваження до роботи. Доповідь насичена фактичною інформацією, що

відображає відповідні результати проведеного дослідження. Відповіді на

питання правильні, але не завжди повні чи конкретні.

Задовільно (60 – 74 бали): Тема дослідження в основному розкрита,

але мають місце недоліки змістовного характеру. Теоретико-аналітична

частина та пропозиції обґрунтовано непереконливо, відсутній якісно-

кількісний аналіз, що дозволяють аргументувати зроблені авторські

узагальнення та висновки. Є зауваження щодо логічності та послідовності

викладеного матеріалу, який носить переважно описовий характер.

Наукова доповідь недбало оформлена, прочитана за текстом, магістрант

не володіє окремими питаннями теми, не всі відповіді на запитання

правильні або повні. Наочні матеріали не в повній мірі відображають зміст

виконаної роботи.

Незадовільно (0 – 59 балів): Відсутня логіка у побудові структури

дослідження. В матеріалах доповіді відсутнє розуміння мети, завдань,

предмету дослідження. Назви окремих розділів не відповідають їх змісту.

Теоретичний аналіз та визначення стану процесів, що є предметом

розгляду мають компіляційний характер, відсутні посилання на

використані літературні джерела. Відсутні самостійність суджень у

запропонованих рекомендацій і пропозиції. Оформлення наукової доповіді

має суттєві недоліки.

За результатами єдиного кваліфікаційного проведення іспиту (до

складу якого входить захист-презентація результатів наукового

дослідження магістра) готується звіт, який складається з характеристики

якості підготовки випускників за спеціальністю 016 «Спеціальна освіта»,

рекомендацій щодо підвищення якості їх підготовки, оцінки організації

роботи кваліфікаційної комісії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аль-Мраят О.О. Особливості формування графо-моторних

навичок у молодших школярів з аутизмом: автореф. дис. … к-та психол.

наук: 19.00.08 / Нац. педагог. ун-т імені М. П. Драгоманова, 2019. 21 с.

2. ДСТУ 8302:2015. Інформація та документація. Бібліографічне

посилання. Загальні положення та правила складання. [Чинний від 2016-

07-01]. Вид. офіц. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2016 – 17 с.

3. ДСТУ 7152:2010. Видання. Оформлення публікацій у журналах і

збірниках.

[Чинний від 2010-02-18]. Вид. офіц. Київ, 2010. 16 с. (Інформація та

документація).

4. ДСТУ 8302:2015. Видання офіційне. Бібліографічне посилання.

[Чинний від 2015-06-15]. Вид. офіц. Київ, 2016. 20 с. (Національний

стандарт України).

5. ДСТУ 3582:2013. Інформація та документація. Бібліографічний

опис. Скорочення слів і словосполучень українською мовою. Загальні

вимоги та правила : (ISO 4:1984, NEQ ; ISO 832:1994, NEQ). ДСТУ

3582:2013. [Чинний від 2014-01-01]. Вид. офіц. Київ, 2014. 14 с.

(Національний стандарт України).

6. Клименюк О. В. Виклад та оформлення результатів наукового

дослідження. Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2007. 398 с.

7. Клименюк О. В. Методологія та методи наукового дослідження:

навч. посібник. Київ : «Міленіум», 2007. 186 с.

8. Про організацію та проведення атестації на здобуття освітнього

ступеня «бакалавр» і «магістр»: Положення Харківського національного

педагогічного університету імені Г. С. Сковороди від 28.10.2016 р.

протокол № 9 засідання Вченої ради ХНПУ імені Г. С. Сковороди. URL:

http://smc.hnpu.edu.ua/files/Polozhennya/15_Polozhennya_pro_organizatsiyu_a

testatsii.pdf

9. Про організацію освітнього процесу в Харківському

національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди (у новій

редакції): Положення Харківського національного педагогічного

університету імені Г. С. Сковороди від 16.12.2016 р. протокол № 10

засідання Вченої ради ХНПУ імені Г. С. Сковороди: URL:

http://smc.hnpu.edu.ua/files/Polozhennya/17_Polozhennya_osvintiy_protses_H

NPU_2016.pdf

10. Проскурняк О. І., Коваленко В. Є. Магістерська робота:

виконання та захист: метод. рек. для студ. галузі знань 016 Спец. освіта /

уклад.: О. І. Проскурняк, В. Є. Коваленко. Харків : «Майдан», 2017. 135 с.

11. Чепуренко Я. О. Використання нормативно-правових актів в

науковому дослідженні. Бібліотекознавство. Документознавство.

Інформологія. 2006. № 2. С. 79-88.

12. Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. Організація та методика

науково-дослідної роботи : підручник. Київ : «Знання», 2008. 307 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Орієнтовна тематика наукового дослідження магістрів

1. Реалізація інклюзивної форми навчання в освітньому просторі

України на сучасному етапі

2. Розробка змісту трудового навчання розумово відсталих дітей

(історичний аспект)

3. Ідеї вільного виховання розумово відсталих дітей в системі

М.Монтессорі та їх використання в сучасній парадигмі освіти

4. Навчання і виховання розумово відсталих дітей в Україні у

другій половині ХХ ст.

5. Розвиток клінічних основ психокорекційної педагогіки в

працях М.В. Рождествентської

6. Характеристика навчання і виховання розумово відсталих дітей

в роки незалежності України

7. Становлення основ трудового навчання розумово відсталих

учнів в Україні

8. Проблема уроку в науково-педагогічній спадщині

І. Г. Єременка

9. Розвиток змісту навчання розумово відсталих учнів в Україні

(1960 – 2012 рр.)

10. Характеристика навчання і виховання розумово відсталих дітей

в роки незалежності України

11. Становлення основ трудового навчання розумово відсталих

учнів в Україні

12. Розробка змісту освіти розумово відсталих дітей ІІ половини

ХХ століття

13. Основи сенсорного виховання розумово відсталої дитини у

педагогічній спадщині М. Монтессорі

14. Проблема корекційного навчання розумово відсталих учнів в

теорії олігофренопедагогіки у першій половині ХХ століття.

15. Теорія і практика розвитку освіти розумово відсталих дітей в

олігофренопедагогіці повоєнного періоду (50-80 рр. ХХ ст.)

16. Розвиток теорії і практики фізичного виховання розумово

відсталих учнів у науковій спадщині М. О. Козленка

17. Розробка змісту трудового навчання розумово відсталих дітей

(історико-педагогічний аспект)

18. Внесок К. М. Турчинської у розбудову психокорекційної

педагогіки

19. Вальдорфська педагогіка у корекційному вихованні дітей з

порушеннями розумового розвитку

20. Логопедична робота з активізації словникового запасу у

розумово відсталих учнів молодших класів

21. Організація роботи логопеда з батьками, які виховують

розумово відсталу дитину

22. Корекція дислексії у розумово відсталих учнів 2 класу

спеціальної загальноосвітньої школи

23. Особливості організації логопедичної допомоги в системі

спеціальної освіти та реабілітаційних центрах

24. Особливості проведення логоритмічних занять із розумово

відсталими дошкільниками

25. Формування зв’язного мовлення у дітей із ЗНМ

26. Формування фонематичних уявлень у дітей із стертою формою

дизартрії

27. Особливості проведення логоритмічних занять з розумово

відсталими дітьми четвертого року навчання

28. Формування граматичних понять у розумово відсталих

старшокласників на матеріалі вивчення «Дієслова»

29. Організація інклюзивного навчання дітей дошкільного віку з

тяжкими вадами мовлення в загальноосвітньому закладі.

30. Методична робота вчителя-логопеда в аспекті інклюзивної

освіти.

31. Теоретичні аспекти проблеми психологічної та педагогічної

готовності дітей з порушеннями психофізичного розвитку до навчання у

школі.

32. Особливості засвоєння моральних норм поведінки

дошкільниками з ТПМ.

33. Психолого-педагогічний супровід професіональної орієнтації

учнів старших класів, які заїкаються.

34. Теоретичні засади формування конітивних стилів у дітей

старшого дошкільного віку із тяжкими порушеннями мовлення.

35. Області використання комп'ютерів у спеціальній освіті дітей з

ТПМ.

36. Cучасні підходи до використання комп’ютерних технологій у

навчальному процесі учнів з різними порушеннями психофізичного

розвитку.

37. Розвиток довільної пам’яті у старших дошкільників із

загальним недорозвитком мовлення.

38. Комплексна програма забезпечення логопедичного супроводу

сімей, які виховують дитину з порушеннями мовлення.

39. Особливості комунікативної поведінки дітей старшого

дошкільного віку з дизартрією при ДЦП.

40. Залучення батьків до надання корекційної допомоги дітям з

ТПМ в умовах класів інклюзивного навчання.

41. Психологічні умови включення розумово відсталих учнів у

середовище інклюзивної школи

42. Формування комунікативних умінь у дітей із ТПМ.

43. Подолання заїкання дошкільників у ситуаціях мовленнєвого

спілкування.

44. Особливості психотерапевтичного впливу на дітей

дошкільного віку з вадами мовлення.

45. Організація освітнього середовища для дітей з особливостями

психофізичного розвитку в умовах інтегрованого навчання.

46. Проблема наступності дошкільного і школьного навчання

дітей з особливостями психофізичного розвитку.

47. Профілактика порушень писемного мовлення в учнів

початкових класів.

48. ІнККс інклюзії як система оцінки якості інклюзивної освіти для

дітей з особливостями психофізичного розвитку.

49. Удосконалення лексики емоцій учнів початкових класів

спеціальних загальноосвітніх шкіл для дітей з тяжкими порушеннями

мовлення на уроках позакласного читання.

50. Логопедична робота з формування орфографічних навичок у

молодших школярів з загальним недорозвитком мовлення.

51. Формування мовленнєвої комунікативної компетенції у

розумово відсталих дітей початкової школи.

52. Формування художньо-естетичних інтересів у молодших

школярів із ЗПР в умовах спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату.

53. Наступність та взаємозв’язок у роботі ПМПК та ПМПк в

організації освітнього маршруту дітей з особливими освітніми потребами.

54. Особливості розвитку монологічного мовлення розумово

відсталих підлітків.

55. Вивчення соціально-трудової адаптації учнів молодших класів

допоміжної школи.

56. Особливості ігрового заміщення у старших дошкільників з

інтелектуальною недостатністю.

57. Особливості організації логопедичної допомоги дітям

молодшого шкільного віку з розумовою відсталістю.

58. Застосування нейропсихологічних вправ в корекції мозочкової

дизартрії дітей молодшого шкільного віку.

59. Формування комунікативної компетентності дітей дошкільного

віку із заїканням.

60. Особливості особистісного розвитку дітей підліткового віку із

заїканням.

61. Корекція синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю дітей-

логопатів дошкільного віку.

Додаток Б

Форма заяви

Завідувачу кафедри спеціальної педагогіки

(або кафедри здоров’я людини,

реабілітології та спеціальної психології)

_________________________________

студент___ 6 курсу, спеціальності

016 «Спеціальна освіта»

(Освітня програма - Логопедія і

реабілітологія)

_________________________________

_________________________________

_________________________________

Адреса___________________________

_________________________________

_________________________________

Тел._____________________________

_________________________________

e-mail: ___________________________

ЗАЯВА

Прошу Вас закріпити мене для здійснення індивідуального наукового

дослідження магістра за

________________________________________________________________

Тема індивідуального наукового дослідження магістра

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

__________________ ______________________________ (дата) (підпис студента)

Узгоджено з науковим керівником

__________________ ______________________________ (дата) (підпис наукового керівника)

Додаток В

Приклад оформлення титульного аркушу наукової доповіді за

результатами індивідуального наукового дослідження магістра

за спеціальністю 016 «Спеціальна освіта»

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

Природничий факультет

Кафедра спеціальної педагогіки

(або Кафедра здоров’я людини, реабілітології та спеціальної психології

Наукова доповідь

за результатами індивідуального наукового дослідження магістра

за спеціальністю 016 «Спеціальна освіта»

на тему «………………………………………………»

другого (магістерського) рівня

Виконав: студент 6 курсу 62 групи

галузь знань 01 Освіта

спеціальність 016 Спеціальна освіта

Іванова Олена Миколаївна

Керівник: кандидат психологічних

наук

Петренко Олена Євгенівна

Рецензент доктор педагогічних наук,

професор

Захарченко Іван Михайлович

Харків – 2019

Додаток Д

ВСТУП

Актуальність дослідження. Проблема досліджень аутичних розладів

залишається актуальною, що пояснюється невпинним зростанням кількості осіб з

діагнозом «розлади аутичного спектру» (РАС), клінічною гетерогенністю,

труднощами своєчасної діагностики, браком досконалої системи диференційованої

спеціалізованої допомоги та зростанням суспільного інтересу до цієї проблеми.

Сучасні дослідження містять вагомі експериментальні дані щодо методів

надання комплексної психолого-педагогічної допомоги дітям з аутизмом різних

вікових категорій (О. Арашатськах, Н. Базима, Ю. Ерц, С. Конопляста, І. Логвінова,

І. Марцинковський, А. Обухівська, К. Островська, Г. Супрун, В. Тарасун,

М. Шеремет). Водночас аналіз результатів досліджень проблем аутології дає

підставу стверджувати, що не знайшла своєї теоретико-методичної розробки

проблема психологічних особливостей формування графо-моторних навичок дітей з

аутизмом. Актуальність визначеної проблематики, соціальна значущість, складність

та комплексність вирішення проблеми зумовило вибір теми індивідуального

дослідження магістра «Особливості формування графо-моторних навичок у

молодших школярів з аутизмом».

Мета дослідження – визначити психологічні і нейропсихологічні чинники,

що зумовлюють особливості оволодіння графо-моторних навичок (ГМН) та

розробити психолого-педагогічні умови забезпечення алгоритму інтенсифікації

процесу запобігання виникнення труднощів їхнього формування у вербальних учнів

з аутизмом.

Завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз та узагальнення результатів дослідження

проблеми формування ГМН в психології, нейронауках, логопедії та в галузі

графічної лінгвістики.

2. Розробити комплекси психолого-педагогічних і нейропсихологічних

діагностичних методик, спрямованих на встановлення залежності рівнів засвоєння

програмового лінгвістичного матеріалу учнями з РАС від особливостей

сформованості у них ГМН.

3. Науково обґрунтувати і методично реалізувати у комплексній корекційній

програмі основні напрями психолого-педагогічної корекції і

нейропсихокорекційних технологій для дітей з аутизмом.

Предмет дослідження: психологічні і нейропсихологічні особливості

формування ГМН.

Методи дослідження. Теоретичні: теоретико-методологічний аналіз,

узагальнення та інтерпретація наукових даних; емпіричні: психолого-педагогічне

спостереження, інтерв’ювання, комплекс нейропсиходіагностичних і логопедичних

методик тестування, експерименти: констатувальний і формувальний, метод

статистичного параметричного критерію.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що виділені

психофізіологічні операції структурно-функціональної організації графо-моторної

діяльності можуть бути використані для удосконалення діагностики специфічних

закономірностей прийому, переробки і зберігання навчальної інформації дітей з

аутизмом і розробки на цій основі нових технологій їх навчання письму.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення

дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на таких міжнародних

науково-практичних конференціях: «ІV Міжнародна заочна науково-практична

конференція студентів та молодих учених» (Суми, 2017), «Психологія та педагогіка

сучасності» (Львів, 2018).

Публікації. Основні положення та результати індивідуального наукового

дослідження магістра висвітлено у 1 статті, 2 тезах, опублікованих у збірниках

міжнародних конференцій.

Структура та обсяг наукової доповіді за результатами індивідуального

наукового дослідження магістра. Наукова доповідь складається зі вступу, трьох

розділів, висновків, списку використаних джерел 40 найменувань, з них іноземною

мовою 5. Загальний обсяг роботи становить 45 сторінок, з них основний текст

викладено на 35 сторінках. Робота містить 5 таблиць, 2 рисунки.

Додаток Е

Зразки оформлення літератури відповідно до ДСТУ 8302:2015

Книги

Приклади Однотомні видання один автор Битяк Ю. П. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади:

монографія. Xарків: Право, 2005. 304 с.

Краснова М. В. Договори в екологічному праві України: навч. посіб. /

Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ: Алерта, 2012. 216 с. Кузніченко С. О. Закон України "Про правовий режим надзвичайного

стану": наук.-практ. комент. / Одес. держ. ун-трвну . справ. Харків: Право,

2015. 164 с.

Тертишник В. М. Науково-практичний коментар Кримінального процесуального кодексу України: із змін. та допов. на 12 берез. 2016 р. 12-те

вид., допов. і переробл. Київ: Правова єдність, 2016. 810 с.

Johnson L. K. Bombs, bugs, drugs and thugs: intelligence and America’s quest for security. New York; London: New York University Press, 2000. 326 р

два автори Васильєв С. В., Ніколенко Л. М. Доказування та докази у

господарському процесі України: монографія. Харків: Еспада, 2004. 192 с.

Каткова Т. В., Каткова А. Г. Закінчення досудового слідства у кримінальних справах: практ. посіб. Харків: Право, 2011. 136 с.

Петришина М. О., Петришин О. А. Міжнародно-правові стандарти у

сфері місцевого самоврядування: наук. доп. / Нац. акад. прав. наук України, НДІ держ. буд- ва та місц. самоврядування. Харків: Право, 2016. 44 с. (Серія

"Наукові доповіді").

Сташис В. В., Бажанов М. И. Преступления против личности в УК УССР

и судебной практике. Изд. 2-е, испр. и доп. Харьков: Вища шк., 1987. 216 c. три автори Комаров В. В., Світлична Г. О., Удальцова І. В. Окреме провадження:

монографія / за ред. В. В. Комарова. Харків: Право, 2011. 312 с.

Сичевський В. В., Харитонов Є. І., Олєйніков Д. О. Науково-практичний коментар до розділу І Особливої частини Кримінального кодексу України

(Злочини проти основ національної безпеки України) / Служба безпеки

України. Харків: Право, 2016. 232 с. (Бібліотека слідчого).

Helfer M. E., Kempe R. S., Krugman R. D. The battered child. 5th ed. Chicago, IL: University of Chicago Press, 1997. 700 р.

чотири і

більше авторів Прилипко С. М., Ярошенко О. М., Мороз С. В., Малиновська К. А.

Укладення трудового договору: теоретико-прикладне дослідження: монографія. Харків: Юрайт, 2013. 288 с.

Колективні політичні права і свободи людини та громадянина в Україні:

проблеми теорії та практики: монографія / Є. І. Григоренко та ін.; Харків. нац.

ун-т ім. В. Н. Каразіна. Харків: [б. в.], 2013. 352 с. Постклассическая онтология права: монография / С. И. Максимов и др.;

С.- Петерб. гос. ун-т; общ. ред. И. Л. Честнов. Санкт-Петербург: Алетейя,

2016. 688 с. (Толкование источников права). The mutual fund industry: Competition and investor welfare / R. G. Hubbard

et. al. New York, NY: Columbia University Press, 2010. 256 p. автор(и) та

редактор(и)/ упорядник(и)

Гель А. П., Семаков Г. С., Яковець І. С. Кримінально-виконавче право

України: навч. посіб. / ред. А. Х. Степанюк. Київ: Юрінком Інтер, 2008. 624 с. Грошевий Ю. М. Вибрані праці / упоряд.: О. В. Капліна, В. І. Маринів.

Харків: Право, 2011. 656 с.

Петрик О. І. Шлях до цінової стабільності: світовий досвід і перспективи для України: монографія / відп. ред. В. М. Геєць. Київ: УБС НБУ, 2008. 369 с.

Plath S. The unabridged journals / ed. K. V. Kukil. New York, NY: Anchor,

2000. 680 p.

автор(и) та

перекладач(і) Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях / вступ. ст. Н. И. Панова; пер.

с итал. М. М. Исаев. Киев: Ин Юре, 2014. 240 с. (Памятники правовой мысли). Питерс Т., Уотермен Р. В поисках эффективного управления (опыт лучших

компаний) / ред. Л.Евенко; пер.: Д.Васильев, В.Зотов. Москва: Прогресс,

1986. 424 с.

Laplace P. S. A philosophical essay on probabilities / trans.: F. W. Truscott, F. L. Emory. Original work published 1814. New York, NY: Dover, 1951. 196 р.

без автора Галузева економічна політика держави: проблеми правового

забезпечення: колект. моногр. / за наук. ред. Д. В. Задихайла. Харків: Юрайт, 2013. 520 с. (Серія "Наукові праці кафедри господарського права

Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава

Мудрого"; т. 1). Конституція України: наук.-практ. комент. / редкол.: В. Я.

Тацій (голова) та ін. 2-ге вид., переробл. і допов. Харків: Право, 2012. 1128 с. Настільна книга детектива, прокурора, судді: коментар

антикорупційного законодавства / ред. М. І. Хавронюк. Київ: Дакор, 2016. 496

с. Політологічний енциклопедичний словник / упоряд. В. П. Горбатенко. 2-

ге вид., переробл. і допов. Київ: Генеза, 2004. 736 с.

Правове виховання в сучасній Україні: монографія / за заг. ред.: В.Я.Тацій, А.П.Гетьман, О.Г.Данильян. 2-ге вид., переробл. і допов. Харків:

Право, 2013. 440 с.

Протидія терористичній діяльності: міжнародний досвід і його

актуальність для України: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 30 верес. 2016 р. Київ: Нац. акад. прокуратури України. 2016. 432 с.

Twenty-four hours a day. Miami, FL: BN Publishing, 2010. 400 р.

Приклади Багатотомні видання

Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. / Нац. акад. прав. наук

України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. Xарків: Право, 2016. Т. 1: Історія держави і права

України. 848 с.

Енциклопедія історії України: у 10 т. / НАН України, Ін-т історії України. Київ: наукова думка. 2005. Т. 9. 944 с.

Кримінальне право України. Загальна частина: підручник: у 2 т. / за ред.:

В.В.Сташис, В.Я.Тацій. 4-те вид., переробл. і допов. Харків: Право, 2010. Т. 1.

456 с.

Кучерявенко Н. П. Курс налогового права: в 6 т. Харьков: Право, 2007. Т.

4: Особенная часть. Косвенные налоги. 536 с.

Науково-практичний коментар Кримінального процесуального кодексу України: у 4 т. / ред. О.В.Стовба. Харків: Апостиль, 2015. Т. 2. 329 с.

Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. / Акад.

прав. наук України. Xарків: Право, 2009. Т. 2: Конституційні засади правової

системи України і проблеми її вдосконалення / заг. ред. Ю. П. Битяк. 576 с. ІНШІ ВИДАННЯ

автореферати

дисертацій Кравчук В. М. Припинення корпоративних правовідносин в

господарських товариствах: автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.03 / Нац.

юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. Харків, 2010. 36 с. Лісов О. С. Новітня вітчизняна історіографія створення та діяльності

розвідки і контррозвідки України у 1917–1991 роках: автореф. дис. ... канд.

іст. наук: 20.02.22 / Нац. ун-т оборони України ім. Івана Черняховського. Київ, 2017. 20 с.

дисертації Сокуренко В. В. Публічне адміністрування сферою оборони в Україні:

дис. ... дра юрид. наук: 12.00.07 / Нац. акад. внутр. справ. Київ, 2016. 573 с.

Костенко В. О. Економіко-правове забезпечення використання та охорони земель: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.06 / Нац. юрид. ун-т ім.

Ярослава Мудрого. Харків, 2015. 183 с.

Bryant B. D. A sequentially articulated experiment to compare two

instructional software input infrastructures: Doctoral dissertation / University at Albany. Albany, NY, 1998. 150 р.

архівні

документи Лист Голови Спілки «Чорнобиль» Г. Ф. Лєпіна на ім’я Голови Ради

Міністрів УРСР В. А. Масола щодо реєстрації Статуту Спілки та сторінки

Статуту. 14 грудня 1989 р. ЦДАГО України (Центр. держ. архів громад. об'єднань України). Ф. 1. Оп. 32. Спр. 2612. Арк. 63, 64, 64 зв., 71.

Матеріали Ради Народних комісарів Української Народної Республіки.

ЦДАВО України (Центр. держ. архів вищ. органів влади та упр. України). Ф. 1061. Оп. 1. Спр. 8–12. Копія; Ф. 1063. Оп. 3. Спр. 1–3. Наукове товариство ім.

Шевченка. Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника НАН України. Ф. 1. Оп. 1. Спр.

78. Арк. 1–7. патенти Люмінісцентний матеріал: пат. 25742 Україна: МПК6 С09К11/00,

G01Т1/28, G 21НЗ/00. № 200701472; заявл. 12.02.07; опубл. 27.08.07, Бюл. №

13. 4 с.

Спосіб лікування синдрому дефіциту уваги та гіперактивності у дітей: пат. 76509 Україна. № 2004042416; заявл. 01.04.2004; опубл. 01.08.2006, Бюл.

№ 8 (кн. 1). 120 с. препринти Панасюк М. І., Скорбун А. Д., Сплошной Б. М. Про точність визначення

активності твердих радіоактивних відходів гамма-методами. Чорнобиль: Ін-т з проблем безпеки АЕС НАН України, 2006. 7, [1] с. (Препринт / НАН

України, Ін-т проблем безпеки АЕС; 06-1).

Шиляев Б. А., Воеводин В. Н. Расчеты параметров радиационного повреждения материалов нейтронами источника ННЦ ХФТИ / ANL USA с

подкритической сборкой, управляемой ускорителем электронов. Харьков:

ННЦ ХФТИ, 2006. 19 с.: ил., табл. (Препринт / НАН Украины, Нац. науч.

центр «Харьк. физ.-техн. ин-т»; ХФТИ 2006-4). стандарти ДСТУ 7152:2010. Видання. Оформлення публікацій у журналах і

збірниках. [Чинний від 2010-02-18]. Вид. офіц. Київ, 2010. 16 с. (Інформація

та документація). ДСТУ ISO 6107-1:2004. Якість води. Словник термінів. Частина 1 (ISO 6107- 1:1996, IDТ). [Чинний від 2005-04-01]. Вид. офіц. Київ:

Держспоживстандарт України, 2006. 181 с.

ДСТУ 3582:2013. Бібліографічний опис. Скорочення слів і

словосполучень українською мовою. Загальні вимоги та правила (ISO 4:1984, NEQ; ISO 832:1994, NEQ). [На заміну ДСТУ 3582-97; чинний від 2013-08-22].

Вид. офіц. Київ: Мінекономрозвитку України, 2014. 15 с. (Інформація та

документація). бібліографічні

покажчики Володимир Володимирович Сташис: (до 85-річчя від дня народж. та 60-

річчя наук.-пед. і громад. діяльності) / Нац. акад. прав. наук України; упоряд.:

В. І. Борисов, В. І. Тютюгін, Л. М. Демидова. Харків: Право, 2010. 108 с.

(Біографія і бібліографія вчених-правознавців). Лисодєд О. В. Бібліографічний довідник з кримінології (1992–2002) / ред.

О. Г. Кальман. Харків: Одіссей, 2003. 128 с. Систематизований покажчик

матеріалів з питань адміністративної реформи, опублікованих у Віснику Національної академії державного управління за 1997– 2005 роки / Нац. акад.

держ. упр. при Президентові України; уклад.: О. О. Бабінова, О. Г. Белінська.

Київ: Вид-во НАДУ, 2006. 11 с. каталоги Горницкая И. П. Каталог растений для работ по фитодизайну / Донец.

ботан. сад НАН Украины. Донецк: Лебедь, 2005. 228 с.

Історико-правова спадщина України: кат. вист. / Харків. держ. наук. б-ка

ім. В. Г. Короленка; уклад.: Л. І. Романова, О. В. Земляніщина. Харків, 1996. 64 с.

Пам’ятки історії та мистецтва Львівської області: кат.-довід. / павотр.я-

уд.: М. Зобків та ін.; Упр. культури Львів. облдержадмін., Львів. іст. музей.

Львів: Новий час, 2003. 160 с. ЧАСТИНА ВИДАННЯ

розділ книги Борисова В. И. Право частной собственности в системе

социальноэкономических прав и свобод граждан и пути его реализации.

Харьковская цивилистическая школа: право собственности: монография / ред. И. В. СпасибоФатеева. Харьков: Право, 2012. Разд. 3, гл. 1. С. 87–99.

Даньшин І. М. Злочини проти громадського порядку та моральності.

Кримінологія. Загальна та Особлива частини: підручник / ред. В. В. Голіна. 2-

ге вид., переробл. і допов. Харків: Право, 2009. Розд. 15. С. 138–145. Тацій В. Я. Повертаючись до питання боротьби зі злочинами у сфері

приватизації. Тацій В. Я. Вибрані статті, виступи, інтерв'ю. Харків: Право,

2010. С. 221–229. Хряпінський П. Кримінально-правові засоби заохочення у публічному

праві України. Правовий вплив на неправомірну поведінку: актуальні грані:

монографія / за ред.: O. B. Козаченко, Є. Л. Стрельцов. Миколаїв: Іліон, 2016. С. 87–109.

O'Neil J. M., Egan J. Men's and women's gender role journeys: A metaphor

for healing, transition, and transformation. Gender issues across the life cycle / Ed.

B. R. Wainrib. New York, NY: Springer, 1992. Р. 107–123 тези, доповідь Боднар Т. В. Договір про закупівлю: особливості укладання і

забезпечення. Актуальні проблеми приватного права: договір як правова

форма регулювання приватних відносин: матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 95-й річниці з дня народж. В. П. Маслова (Харків, 17 лют. 2017 р.).

Харків: Право, 2017. С. 7–9.

Данильян О. Г., Дьобань О. П. Досвід удосконалення органів державної

влади в європейських країнах та можливості його використання в Україні. Проблеми розбудови державності та народовладдя в Україні: матеріали XXII

Харків. політолог. читань (м. Харків, 21 трав. 2009 р.). Харків, 2009. С. 47–49.

Шаповал В. Свобода та "природні права" людини як основа людського виміру права. Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан,

проблеми, перспективи): матеріали першого всеукр. круглогостолу, м. Львів,

16–17 верес. 2005 р. Львів: Край, 2006. С. 286–295.

Wu C. K., Makhlouf M. M. Predicting the response of Aluminium casting alloys to heat treatment. Light Metals 2011: Proceedings of the technical sessions

presented by the TMS Aluminium Committee at the TMS 2011 Annual Meeting &

Exhibition, San Diego, California, USA, 27 February – 3 March, 2011. Hoboken, NJ: Wiley, 2011. Р. 834–836.

стаття з

довідкового

видання

Баулін Ю.В. Обставини, що виключають злочинність діяння. Великий

енциклопедичний юридичний словник / ред. Ю. С. Шемшученко. Київ: Юрид.

думка, 2007. С. 550. Гончаренко В.Д. Повне зібрання законів Російської імперії. Велика

українська юридична енциклопедія. Харків: Право, 2016. Т. 1: Історія держави

і права України. С. 573–574. Ріяка В.О. Декларація митна. Юридична енциклопедія. Київ: Укр.

енцикл., 1998. Т. 2. С. 29.

Bergmann P.G. Relativity. The New Encyclopedia Britannica. Chicago, IL: Encyclopedia Britannica, 1993. Vol. 26. Р. 501–508.

стаття з

продовжуваног

о видання

Гетьман А. П., Лозо В. І. Державно-правові проблеми подолання

екологічної кризи в епоху глобалізації. Проблеми законності. Харків. 2013.

Вип. 123. С. 65–77. Данильян О. Г., Петришин О. В. Проблема взаємовпливу правового

виховання державотворчого процесу: українські реалії. Вісник Національної

академії правових наук України. Харків, 2010. № 2. С. 28–39. Семенюк О.Г. Заходи безпеки в системі охорони державної таємниці.

Держава і право. Юридичні науки. Київ, 2016. Вип. 72. С. 152–166. стаття з

періодичного видання

(журнал,

газета)

Кулак Н. В. Актуальні питання правового статусу добровольчих

формувань в Україні. Часопис Київського університету права. 2016. № 4. С. 84–88.

Петришин О., Серьогіна С. Змішана республіканська форма державного

правління: питання теорії та практики. Право України. 2009. № 10. С. 57–60.

Benjamin A. C. The ethics of scholarship: A discussion of problems that arise

in its application. Journal of Higher Education. 1960. Vol. 31, No. 9. Р. 471–480. Середа М. Мирні зібрання: практика адмін. судів 2015 р. Юридичний

вісник України. 2016. 12–18 лют. (№ 6). С. 5.

Тацій В. Я., Тютюгін В. І., Пономаренко Ю. А. Виклики сучасності і

кримінальне право. Голос України. 2016. 29 січ. (№ 16). С. 6–7. Itzkoff D. A touch for funny bones and earlobes. New York Times. 2010.

March 31. Р. C1. рецензії Биков О. Нагальність оптимального міжнародно-правового

врегулювання глобальних біоетичних проблем сучасності. Віче. 2016. № 1/2.

С. 20–21. Рец. на кн.: Третьякова В. Г. Міжнародно-правове регулювання

глобальних біоетичних проблем: монографія. Київ: Кондор, 2013. 407 с.

Драч О. О. [Рецензія]. Український історичний журнал, 2016. № 1. С. 217–219. Рец. на кн.: Темченко А. І. Традиційні мантичні практики: архаїка

знакової системи. Черкаси: ІнтралігаТОР, 2015. 112 с.

Csikos R., Garcia E., Worley R. Book Reviews. Journal of Criminal Justice Education. 2010. Vol. 21, No. 1. Р. 93–99. Review of the book: Beck E., Britto S.,

Andrews A. In the shadow of death: Restorative justice and death row families.

Oxford, NY: Oxford University Press, 2007. 336 p. ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ

Приклади Гетьман Є. А. Підзаконні нормативно-правові акти органів виконавчої

влади України та іноземних держав: порівняльна характеристика. Теорія і

практика правознавства: електрон. наук. фахове вид. 2016. Вип. 1 (9). URL: http://tlaw.nlu.edu.ua/article/view/66302 (дата звернення: 17.06.2016).

Карнаух Б. П. Тлумачення договору: короткий нарис із наднаціональної і

транснаціональної точок зору. Проблеми законності. 2016. Вип. 135. С. 39–51.

DOI: http://dx.doi.org/10.21564/2414-990x.135.83852. Colletta L. Political satire and postmodern irony in the age of Stephen Colbert

and Jon Stewart. Journal of Popular Culture. 2009. Vol. 42, No. 5. Р. 856–874.

DOI: 10.1111/j.1540-5931.2009.00711.x. A. Magic: The gathering in material and virtual space: An ethnographic

approach toward understanding players who dislike online play. Meaningful Play

2010: October 21–23, 2010, East Lansing, MI. URL:

http://meaningfulplay.msu.edu/proceedings2010/mp2010_paper_42.pdf (Last accessed: 17.03.2017).

ЗАКОНОДАВЧІ ТА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Приклади Конституція України: станом на 1 верес. 2016 р.: відповідає офіц. тексту.

Харків: Право, 2016. 82 с.

Національна доктрина розвитку освіти: затв. Указом Президента України

від 17.04.2002 р. № 347. Освіта. 2002. 24 квіт. (№ 14). С. 2–4.

Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 р. № 1700-VII. Дата оновлення: 12.03.2017. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1700-

18/page (дата звернення: 17.03.2017).

Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році: від

15.09.2016 р. № 5132. URL:

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60035 (дата звернення:

17.03.2017). Case of Benham v. The United Kingdom (Application no. 19380/92):

Judgment European Court of Human Rights, 10 June 1996. URL:

http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001- 57990 (Last accessed: 17.03.2017).

Додаток Ж

Приклад оформлення відгуку на магістерську роботу

ВІДГУК на індивідуальне наукове дослідження з теми

здобувача вищої освіти

Група Курс

Природничого факультету

1. Ступінь обґрунтованості актуальності обраної теми: низький,

достатній, належний, високий.

2. Понятійний апарат визначено:

науково, обгрунтовано, конкретно, неконкретно, відповідає темі,

частково відповідає темі, не відповідає темі.

3. Робота має вступ, ……… розділи, висновки, ………джерел, додатки.

4. Структура роботи:

логічна, нелогічна, розроблена за відповідним стандартом.

5. Теоретичний рівень роботи:

5.1. Визначення мети і завдань дослідження: відповідно до предмета

дослідження; згідно зі структурою роботи; абстрактно; не визначено.

5.2. Упровадження комплексу методів педагогічного дослідження:

достатньо; не конкретизовано;

5.3. Забезпечення об’єктивності викладених педагогічних явищ і

фактів: наведення типових прикладів; посилання на думку вченого; синтез

різних галузей педагогіки.

6. Рівень опанування технологією педагогічного дослідження:

6.1. Спектр опрацьованих інформаційних джерел: довідники,

енциклопедії, архівні матеріали, офіційні документи, сайти Інтернет.

6.2. Ступінь аналізу й систематизації опрацьованого матеріалу:

низький, достатній, належний, високий.

7. Грамотність оформлення результатів дослідження: мовна культура,

наявність посилань, правильність технічного оформлення роботи,

відповідність загальним вимогам оформлення списку використаних

джерел.

8. Примітки керівника

Загальний висновок рецензування: зважаючи вищевикладене, дана

магістерська робота може бути оцінена на балів.

З відгуком ознайомлений підпис здобувачама

Керівник

підпис керівника

«дата»

Додаток З

Приклад оформлення рецензії на індивідуальне наукове дослідження

магістра

РЕЦЕНЗІЯ

НА ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МАГІСТРА

ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 016 «СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА»

Здобувача вищої освіти

на тему:

1. Актуальність теми

2. Наукова новизна

3. Якість проведеного аналізу проблеми

4. Практична цінність висновків та рекомендацій

5. Наявність недоліків

6. Загальний висновок і оцінка роботи

Дата

ПІП, посада, науковий ступінь, підпис

учене звання автора рецензії

Додаток И

Приклад добірки діагностичних завдань з урахуванням теми

індивідуального наукового дослідження магістранта.

Тема: „Ігрові вправи як засіб корекції та розвитку лексико-

граматичного ладу мовлення у старших дошкільників із загальним

недорозвиненням мовлення III рівня”

Діагностичні завдання для обстеження лексико-граматичного ладу

мовлення дітей.

Діагностичні завдання дібрано відповідно лексичної теми: "Овочі та

фрукти".

І. Визначення стану сформованості предметного словника.

Дитині пропонується назвати предметні картинки і розкласти їх на дві

купки; предмети, зображені на малюнках у кожній групі, назвати

узагальнюючим словом, сказати, де зростають овочі, а де – фрукти. Таким

чином перевіряється наявність в активному словнику слів, перелічених

нижче:

Капуста 11. Кукурудза 21. Апельсин

Морква 12. Гарбуз 22. Яблуко

Огірок 13. Часник 23. Виноград

Цибуля 14. Горох 24. Малина

Буряк 15. Овочі 25. Смородина

Помідор 16. Город 26. Черешня

Перець 17. Слива 27. Фрукти

Картопля 18. Груша 28. Дерево

Баклажан 19. Вишня 29. Кущ

Соняшник 20. Лимон 30. Сад

Оцінювання: А. Лексична складова: за кожне правильно назване слово

дитині нараховується 1 бал (максимальна кількість балів – 30).

II. Словник ознак.

Дитині пропонується розглянути предметні картинки із зображенням

овочів і фруктів, відповісти на запитання:

Який помідор за кольором?

Який огірок за формою?

Який за розміром кавун?

Яке яблуко на смак?

Яка морква за кольором?

Яка картопля за формою?

Який лимон на смак?

Яка груша за кольором?

Який лимон за формою?

Який помідор за розміром (якщо його порівнювати з кавуном)?

Який перець на смак?

Який кавун за формою?

Яке яблуко за кольором?

Оцінювання: А. Лексична складова: за кожне правильно назване слово

(лексему) дитині нараховується 1 бал (максимальна кількість балів – 13).

Б. Граматична складова: за правильну граматичну форму кожного з

названих слів (вживання прикметника у відповідному роді) – 1 бал

(максимальна кількість балів – 13).

III. Дієслівний словник.

Дитині пропонують розглянути сюжетні (предметні) картинки, за змістом

яких ставлять питання:

Що робить дівчинка в огороді? (збирає огірки)

Як збирають помідори? А як збирають моркву? А як капусту? (зривають,

висмикують, зрізають)

Як збирають урожай у садку? (рвуть або знімають яблука (груші, сливи))

Як збирають урожай картоплі? (викопують)

Що мама буде робити з овочами (фруктами)? (мити, чистити, різати, терти,

смажити, варити).

Оцінювання: А. Лексична складова: за кожне правильно назване дієслово

дитині нараховується 1 бал (максимальна кількість балів – 12).

IV. Відмінювання іменника, поданого у формі множини.

Наприклад: 1. Що висить на гілці? (яблука) 2. Чого багато на гілці? (яблук)

3. Чому радіють діти? (яблукам) 4. Що ви бачите на дереві? (яблука) 5. Чим

будемо пригощати друзів? (яблуками) 6. У чому є маленькі кісточки? (у

яблуках).

Оцінювання: Б. Граматична складова: за правильну граматичну форму

кожного з названих слів (вживання іменника у відповідному числі та

відмінку) – 1 бал (максимальна кількість балів – 6).

V. Вживання іменників з числівниками.

Дитині пропонують розглянути картинки, полічити, скільки на них

зображено овочів або фруктів. Відповідь дитини має складатися з 2-х слів:

числівника та іменника. Наприклад:

- один гарбуз; - шість груш;

- два яблука; - сім помідорів;

- три огірка; - вісім слив.

Оцінювання: Б. Граматична складова: за кожне правильно складене

словосполучення – 1 бал (максимальна кількість балів – 6).

VI. Вживання прийменниково-відмінкових конструкцій.

Використовуються сюжетні картинки. Дітям ставлять питання.

Овочі ростуть де? (на городі)

Фрукти ростуть де? (у садку)

Сливи висять на чому? (на гілці)

Яблука збирають куди? (у кошик)

Картоплю викопують звідки? (із землі)

Яблука лежать де? (під деревом)

Компот варять з чого? (зі слив)

Оцінювання: Б. Граматична складова: за кожну правильно побудовану

прийменниково-відмінкову конструкцію – 1 бал (максимальна кількість

балів – 7).

VII. Що з чого приготують? (утворення прикметників від іменників).

1-2. Сік: з моркви (морквяний) з груш (грушевий);

3-4. Варення: зі слив (сливове) з яблук (яблучне);

5-6. Суп: з картоплі (картопляний), з овочів (овочевий);

7. Салат: з капусти (капустяний);

8. Каша: з гарбуза (гарбузова).

Оцінювання: Б. Граматична складова: за кожне правильно утворене слово

(прикметник) – 1 бал (максимальна кількість балів – 8).

За кількістю балів визначається рівень сформованості лексико-

граматичного ладу мовлення дитини (лексична тема «Овочі та фрукти»).

А. Лексична складова:

достатній рівень: 46 – 55 балів;

середній рівень: 36 – 45 балів;

нижче середнього: 26 – 35 балів;

низький: до 25 балів.

Б. Граматична складова:

достатній рівень: 35 – 40 балів;

середній рівень: 28 – 34 балів;

нижче середнього: 21 – 27 балів;

низький: до 20 балів.

Навчальне видання

Бойчук Ю.Д., В. Є. Коваленко, Л. Є. Перетяга, Н. М. Голуб

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ

ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МАГІСТРА

ТА ЙОГО ЗАХИСТУ-ПРЕЗЕНТАЦІЇ