Міністерство освіти і науки України Івано-Франківський національний технічний університет нафти та газу

Кафедра філології та перекладу

ПРОГРАМА вступного випробування

для осіб, які вступають на навчання за ОПП бакалавра за спеціальністю 035 "Філологія"

на основі здобутого раніше ступеня бакалавра за іншою спеціальністю (за скороченим терміном навчання)

м. Івано-Франківськ 2016

2

Програма призначена для вступних випробувань для осіб, які вступають на навчання за ОПП бакалавра за спеціальністю 035 "Філологія" на основі здобутого раніше ОКР бакалавра за іншою спеціальністю (за скороченим терміном навчання). Програма базується на освітньо-кваліфікаційні характеристиці та освітньо-професійній програмі підготовки за напрямом 035 "Філологія".

Програма обговорена та затверджена на засіданні кафедри філології та перекладу (протокол № 7 від "15" лютого 2016 р.).

Розробник програми: к. пед. н., доцент кафедри філології та перекладу О. К. Янишин

Завідувач кафедри філології та перекладу, д.ф.н., проф. О. В. Когут

3

І. Мета і завдання вступного іспиту

Метою вступного іспиту є встановлення фактичної відповідності рівня освітньо-професійної

підготовки випускників вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра за напрямом підготовки “Філологія”, за спеціалізацією Переклад (англійська мова).

Завданням вступного іспиту є: – оцінити рівень підготовки вступників з основної іноземної мови (англійської); – виявити рівень сформованості практичних умінь і навичок; – визначити здатність застосовувати набуті знання, уміння і навички при розв’язанні граматичних та

лексичних тестових завдань. Зміст програми вступного іспиту забезпечує виявлення рівня засвоєння всього комплексу

навчального матеріалу відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми підготовки за напрямом 6.020303 "Філологія" та охоплює зміст такої навчальної дисципліни: “Практичний курс основної іноземної мови (англійської)”.

Дисципліна “Практичний курс основної іноземної мови (англійської)”

Мета і завдання дисципліни. Загальна мета «Практичного курсу основної іноземної мови (англійської)» – сформувати у студентів професійну іншомовну комунікативну компетенцію, тобто вміння та навички володіння різними видами іншомовної мовленнєвої діяльності, на необхідному професійному рівні, що дозволить їм вільно й правильно, з дотриманням фонетичних, граматичних та стилістичних норм та на основі засвоєння широкого словникового запасу говорити й писати англійською мовою, розуміти мовлення на слух та перекладати, реферувати письмово й усно з англійської мови на рідну будь-які тексти, розвивати навички перекладу, а також читати і адекватно інтерпретувати оригінальну англомовну літературу, а відтак – сприятиме їх ефективному англомовному функціонуванню у культурному розмаїтті навчального та професійного середовищ. Особливість даного курсу полягає в тому, що іноземна мова є одночасно змістом дисципліни та засобом опанування нею.

Цілі. Робоча програма «Практичного курсу основної іноземної мови (англійської)» розрахована на досягнення рівня володіння іноземною мовою наближеному до рівня С1 або Advanced, який є стандартом для ступеня бакалавра за напрямом підготовки 6.020203 «Філологія». Навчальні цілі, описані програмою, визначаються національним освітньо-кваліфікаційним стандартом для бакалаврів та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти. Навчальні цілі для кожного рівня володіння мовою є типовими за характером і можуть переноситися на різні спеціалізації. Вони включають у себе професійні комунікативні компетенції, які складаються із загальних мовленнєвих/навчальних умінь, мовних знань, соціолінгвістичної та прагматичної компетенцій. Навчальні цілі робочої програми для кожного блоку змістових модулів викладені у підрозділі 2.5 «Мета вивчення і засвоєння змістових модулів».

Практична мета курсу полягає в тому, щоб забезпечити достатньо вільне, нормативно вірне і функціонально адекватне володіння всіма видами мовленнєвої діяльності англійською мовою на рівні не нижче С1 (читання й усне мовлення) / В2+ (аудіювання та письмо) за шкалою Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти.

Завдання «Практичного курсу основної іноземної мови» – навчити майбутніх перекладачів говорити та писати англійською мовою, дотримуючись усіх фонетичних, граматичних і стилістичних, соціолінгвістичних і прагматичних норм, вільно й правильно розуміти на слух іншомовне мовлення, прищепити навички письмового й усного перекладу (як непрофесійного вміння) та реферування з іноземної мови на рідну і навпаки будь-які тексти, окрім вузькоспеціалізованих, а також застосовувати на практиці знання, отримані під час вивчення теоретичних англомовних курсів.

Завдання курсу в межах кожного блоку змістових модулів від ОІМ–1 до ОІМ–8: удосконалити та забезпечити подальший розвиток набутих у школі знань, умінь та навичок з

англійської мови в різних видах мовленнєвої діяльності; розуміти на слух автентичне мовлення;

4

на основі засвоєння широкого словникового запасу вільно і правильно спілкуватися іноземною мовою (з дотриманням усіх фонетичних, лексико-граматичних, стилістичних норм) у різних ситуаціях повсякденного і професійного спілкування в усній та письмовій формі;

сформувати у майбутнього фахівця англомовну комунікативну компетенцію у певних сферах повсякденного і професійного життя з рахуванням вимог певного рівня Загальноєвропейських Рекомендацій із мовної освіти (від В1 до С1) та урахуванням особливостей навчання перекладу (посередництва/медіації) як нефахового вміння, засадничих положень методики викладання іноземних мов, організації та планування навчального процесу і організації контролю за рівнем засвоєння знань;

забезпечити інтегроване формування всіх аспектів іншомовної комунікативної компетенції, оволодінню загальновживаною та термінологічною лексикою, граматикою англійської мови, набуття навичок читання та усного і письмового перекладу, вміння розуміти англійську мову як при безпосередньому спілкуванні, так і у аудіозапису, діалогічно та монологічно спілкуватися в межах тем, зазначених програмою;

сприяти формуванню у студентів необхідних для нового ступеню мовної свідомості навичок та умінь, плюрилінгвізму та плюрикультуралізму;

навчити застосувати на практиці отримані з теоретичних курсів сучасної англійської мови знання та сформовані на їх основі вміння та навички для вирішення повсякденних проблем та у професійних ситуаціях.

Загальний зміст та структура дисципліни. Практичний курс основної іноземної мови (англійської) є невід’ємною складовою навчального плану підготовки перекладача/філолога, який вивчається з 1-го до 8-го семестру і, у поєднанні з іншими навчальними дисциплінами, має забезпечити всебічну підготовку майбутніх перекладачів/філологів, забезпечивши формування у них усіх складових іншомовної комунікативної мовленнєвої компетенції. Іншомовна комунікативна мовленнєва компетенція (ІКМК) передбачає здатність сприймати та продовжувати іншомовне мовлення відповідно до умов мовленнєвої комунікації. ІКМК охоплює такі компоненти: лінгвістичні компетенції, соціолінгвістичну та прагматичну компетенції. Лінгвістичні компетенції охоплюють знання системи мови і правил її функціонування в процесі іншомовної комунікації. До їх складу входять фонологічна, орфографічна й орфоепічна, граматична, лексична та семантична компетенції. Соціолінгвістична компетенція охоплює знання і вміння соціальних аспектів застосування мови. Прагматична компетенція передбачає здатність логічно побудувати та функціонально вірно вжити висловлювання. Вивчення дисципліни сприяє частковому формуванню лінгвокраїнознавчої компетенції, що включає в себе знання про основні особливості соціокультурного розвитку країни, мова якої вивчається, та вміння здійснювати мовленнєву поведінку відповідно до них.

Програма курсу передбачає: комплексне викладання різних аспектів англійської мови; послідовність викладення матеріалу та поступове ускладнення навчального матеріалу та

тематики; різноманітність та адекватність типів вправ, завдань і видів роботи, які базуються на ньому; роботу з різноманітним автентичними матеріалами на всіх курсах.. На першому етапі (І-ІІ семестри) формуються та вправляються до досягнення певного рівня

автоматизму основні навички в області вимови, читання, письма, структурного оформлення мовлення в усній та письмовій формах.

Для розвитку орфографічної та орфоепічної компетенцій велике значення має регулярне проведення письмових контрольних робіт при обов’язковому поступовому збільшенні їх обсягу та складності. Рекомендуються такі види письмових робіт: різноманітні диктанти (фонетичні, лексико-фонетичні, диктанти-переклади тощо), детальні та стислі перекази, твори, проблемні есе, реферування газетних статей, коментарі до прочитаної статті тощо.

На І-ІІ курсах закладаються основи практичного володіння усною та письмовою мовою, її правильного фонетичного (орфографічного) та граматичного оформлення. Навчальний матеріал з фонетики й граматики подається концентрично, починаючи з основних положень на І курсі і

5

закінчуючи поглибленим опрацюванням матеріалу на II та ІII курсах. На ІV курсі робота над фонетикою і граматикою проводиться виключно на основі матеріалу, який вивчається на заняттях з практики мови.

На III курсі завершується закладання основ практичного володіння усною та письмовою мовою і починається перехід до використання англійської мови як засобу спілкування та розширення загального та філологічного кругозору. Проводиться навчання лінгвістичного та стилістичного аналізів іншомовного тексту.

Навчання на IV курсі спрямовується на поглиблення навичок практичного застосування отриманих теоретичних знань, закріплення та вдосконалення навичок і вмінь, набутих за попередні три роки.

Навчання ведеться за підручниками та навчальними посібниками. Для позааудиторного читання використовуються оригінальні художні твори відповідної складності. Широко застосовуються матеріали періодичних видань, випущених у англомовних країнах. Тематика та методика підбору конкретних текстів забезпечує ознайомлення студентів із різними функціональними стилями англійської мови та навчає їх стилістично правильно оформлювати усну та письмову мову. На старших курсах передбачено виконання значної кількості творчих завдань. Для розвитку навичок перекладу (як непрофесійного вміння) та вміння реферувати використовуються художні, газетно-публіцистичні, суспільно-політичні та філологічні тексти англійською та рідною мовами, зокрема англомовні та україномовні медіатексти із газет, суспільно-політичних, літературно-художніх та філологічних журналів, філологічної та суспільно-політичної літератури.

Для розвитку усного мовлення, засвоєння сучасних ідіоматичних одиниць, та ознайомлення з побутом країн, мова яких вивчається, на всіх курсах рекомендовано використовувати навчальні аудіо - та відео матеріали.

Наприкінці кожного семестру рекомендується проводити об'ємну комплексну контрольну роботу (інспекційну), яка охоплюватиме всі аспекти й основний зміст матеріалів, які вивчалися упродовж цілого семестру.

Формування мовної компетенції у І-му семестрі Формування фонологічної компетенції.

Фонологічна компетенція включає знання та навички сприйняття і відтворення: звукових одиниць ( фонем мови) та їх різновидів у потоці зв'язного мовлення (алофонів); фонетичних ознак фонем (напр. соборності, назальності, велярності, відкритості та ін.); фонетичного складу слів( складоподілу, фонетичного слова, словесного наголосу, тону); просодії ( фразового наголосу та ритму); фонетичної редукції (редукції голосних, сильних та слабких форм, асиміляції, втрати вибуху чи

аспірації, елізії та ін.). Вивчення фонетики на І курсі має на меті: вивчення фонемного складу англійської мови, правил артикуляції фонем, їх вимови та

взаємовпливу в потоці мовлення; засвоєння основ інтонаційного оформлення синтагм речень; засвоєння графічного зображення інтонації в чотирьох комунікативних типах речень

(розповідному, питальному, наказовому та окличному). Вступний фонетико-корективний курс

На першому курсі впродовж першого семестру проводиться вступний фонетико-корективний курс, який має на меті корекцію вимови та профілактику помилок. Теоретичні відомості, які подаються під час вступного корективного курсу безпосередньо пов'язані з фонетичними явищами, що вивчаються в цьому курсі. Протягом І курсу на кожному занятті приділяється увага коригуванню фонетичних навичок студентів, проводиться систематична робота над вимовою.

Основний курс. Основний курс поглиблює і розширює знання, одержані під час роботи над вступним корективним

курсом. Одночасно продовжується систематична корекція навичок вимови. Основними завданнями формування фонетичної компетенції на І курсі є: удосконалити основні артикуляційні навички;

6

сприяти розвитку фонематичного слуху; сформувати вміння чути та відтворювати інтонацію прослуханих записів інтонаційних структур,

навчальних та фабульних текстів у формі діалогу та монологу; засвоїти інтонаційні моделі різних типів речень, діалогічної та монологічної мови; опанувати ритм розмовної мови; автоматизувати навички відтворення та вживання інтонаційних структур при реагуванні на

заданий вербальний контекст у підготовленому та непідготовленому читанні та мовленні; формувати вміння самостійно інтонувати озвучений та неозвучений текст, опираючись на

вербальний контекст або інструкції, враховуючи комунікативний тип висловлювання, досягаючи єдності смислу та інтонаційного оформлення;

навчити розпізнавати та відтворювати фонетичні феномени у мовленнєвому потоці та передавати їх при транскрибуванні та тонограмуванні;

розвивати навички фонетично-правильного читання зв'язаного тексту. Формування граматичної компетенції

Граматична компетенція – це вміння користуватися граматичними ресурсами мови, здатність розуміти та виражати їх у правильно оформлених реченнях. Традиційно розрізняють морфологію та синтаксис.

У результаті засвоєного курсу студент повинен знати таке: І курс

І семестр Морфологія

Вступ до граматики англійської мови. Граматична структура англійської мови. Загальна система англійських частин мови. Принципи виділення частин мови: семантичний, формальний, функціональний. Поняття граматичної (морфологічної категорії). Основні граматичні категорії: переклад, вимова, правопис.

Дієслово. Розряди дієслів: повнозначні, допоміжні, модальні, дієслова-зв'язки. Перехідні та неперехідні дієслова. Правильні та неправильні дієслова. Дієслова стану: відмінності у значенні та вживання. Граматичні категорії англійського дієслова: місце, число, спосіб, час, стан (активний, пасивний) Часи дієслів: Група Indefinite, Continuous, Perfect, Perfect Continuous. Конструкція to be going to та інші способи вираження майбутнього часу. Узгодження часів. Future in the Past.

Синтаксис Речення. Типи речень: розповідне, питальне, окличне, спонукальне. Просте та поширене речення.

Особові, неозначено-особові і безособові речення. Модель речення з десемантизованим thеrе. Просте речення. Порядок слів в реченні. Емфатичні структури. Інверсія. Типи питальних речень.

Загальне запитання. Альтернативне запитання. Спеціальні запитання. Запитання до підмета. Розділове запитання. Запитально-заперечні речення. Короткі відповіді з So– Neither. Nor – But; So- Not.

ІІ семестр Морфологія

Іменник. Іменник – частина мови із загальним значенням предмета. Формальні ознаки іменника: число, відмінок, словотворчі форми. Характерні синтаксичні функції іменника: підмет, додаток, предикат.

Основні розряди іменника. Іменники загальні і власні, назви істот та неістот. Злічувані та незлічувані іменники із значенням конкретності та абстрактності. Назви речовин. Збірні іменники.

Категорія числа. Способи утворення множини: загальне правило; множина іменників із закінченнями –s;-ss;-x; -ch; -tch; -sh; -y; -o; -f /-fe/. Винятки: форми множини на -(e)n (children, oxen);утворення форми множини чергуванням кореневих голосних (man, woman, mouse, tooth...). Форми множини, що збігаються з формами однини (swine; sheep; deer). Форми множини у назвах риб. Форми множини у словах "рахунку" (dozen, pair, score та ін.). Множина складених іменників (типу brother-in-law). Іменники, що вживаються тільки в однині (singularia tantum). Іменники, що вживаються тільки у множині (pluralia tantum). Іменники-назви груп ( а crew). Узгодження таких іменників з дієсловом. Утворення множини у словах іноземного походження. Подвійні форми множини. Запобігання помилок, пов'язаних з інтерференцією рідної мови.

Категорія відмінка. Моделі відмінкових словоформ і їх вживання. Семантичні групи іменників, які найчастіше вживаються в присвійному відмінку. Присвійний відмінок: загальне правило. Присвійний відмінок іменників у однині із закінченнями –s;-ss;-x; -ch; -tch; -sh. Присвійний відмінок іменників із стандартною формою множини. Присвійний відмінок іменників із множиною на -(e)n та з чергуванням

7

кореневих голосних. Присвійний відмінок складених іменників та словосполучень. Семантичні модифікації присвійного відмінка в сучасній англійській мові.

Категорія роду. Відсутність формального роду в англійській мові. Поділ в англійських іменників на три родові класи за відношенням до займенників третьої особи однини: особові назви чоловічого роду (he - man, boy, waiter, etc.), особові назви жіночого роду (she - woman, girl, waitress, etc.), особові назви середнього роду (it - box, water, peace, etc.). Вираження роду іменниками, що позначають тварин ( horse;. stallion(m ); gelding (c.); mare (f); foal (y); lion (m)- lioness (f), cub (y.); etc.). Вираження роду при персоніфікуванні.

Артикль: загальне поняття. Система артиклів: означений (the), неозначений (a) та нульовий артикль. Основні функції артикля. Означений артикль як послаблена форма вказівного вказівного займенника. Основні випадки вживання артикля з різними семантичними групами іменників: артикль із власними та географічними назвами, назвами країн, мов та національностей. Вживання артикля в ідіоматичних виразах. Відсутність артикля. Вживання артикля з іменниками у фразових дієсловах. Способи перекладу артикля.

Прикметник. Утворення ступенів порівняння якісних прикметників: синтетичні і аналітичні засоби, правила правопису. Суплетивні словоформи. Моделі порівняльних зворотів. Інші засоби передачі порівняльності. Порядок прикметників у реченні.

Прислівники. Утворення прислівників. Прислівники та прикметники, які мають однакові форми. Розряди прислівників. Ступені порівняння якісних прислівників. Суплетивні форми, винятки, в тому числі little, a little, few, a few. Особливості вживання прислівників неозначеної кількості із злічуваними/незлічуваними іменниками; синоніми та особливості вживання many/much. Місце прислівника в реченні.

Числівник. Розряди числівників. Кількісні та порядкові. Цілі та дроби, в т. ч. десяткові. Дати, час. Займенник. Розряди займенників: особові (називний/об’єктний відмінок), присвійні (звичайна та

абсолютна форма), зворотні, підсилювальні, вказівні (this, that, these, those), питальні, неозначені (some, any, no, not, not any, one, every та похідні від них), безособові, відносні, з'єднувальні, заперечні. Determiners: quantifiers. Випадки розходження у вживанні присвійних займенників в англійській та українській мовах.

Дієслово. Трансформації прямої мови в непряму: окличні та спонукальні речення, питальні речення; розмова. Стан. Активний і пасивний стан. Прямий, непрямий, прийменниковий та фразеологічний пасив. Stative Passive. Способи перекладу пасивних конструкцій на рідну мову.

Модальні дієслова в їх первинному значенні. Прийменники місця і часу. Частки та вигуки.

Синтаксис Члени речення. Головні члени речення. Підмет. Основні способи вираження підмета. Присудок.

Типи присудка (простий, складний дієслівний, складний іменний) і засоби їхнього вираження. Другорядні члени речення: означення, додаток, обставина. Відокремлювані члени речення.

Складне речення. Складносурядне та складнопідрядне речення. Типи підрядних речень. Складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним, предикативним, з підрядним часу, підрядним способу дії, порівняння, наслідку, поступки тощо.

У результаті засвоєного курсу студент повинен вміти розуміти на слух та при читанні, а також вживати в усіх ситуаціях усного та писемного мовлення,

зазначені програмою граматичні явища відповідного року навчання, і вміти подати їм адекватний переклад в межах вивченого матеріалу.

Вимоги по закінченні першого курсу Аудіювання

Студент першого курсу повинен розуміти зміст нескладного оригінального тексту, який читається один раз незнайомим студенту

голосом (час звучання - 2 хвилини, темп - 200-250 складів за хвилину, кількість незнайомих слів - 3-4). Характер матеріалу – учбовий, стилістична забарвленість відсутня.

Мовлення Студент першого курсу повинен вміти: переказати прочитаний оригінальний текст обсягом півтори-дві сторінки, який містить 6-8

незнайомих слів, передати факти в тій самій логічний послідовності;

8

переказати основні події чи факти прослуханого один раз тексту, який містить 3-4 незнайомих слова (час звучання тексту 2 хв.);

вести бесіду протягом 3 хвилин на тему, яка пов'язана з пройденим матеріалом чи темами домашнього читання;

зробити повідомлення, пов'язане з пройденим матеріалом чи темами домашнього читання. Читання

Студент першого курсу повинен вміти прочитати нескладний оригінальний текст обсягом 700 друк, знаків, який містить невелику

кількість незнайомих слів із швидкістю 200 складів за хвилину.

Письмо Студент першого курсу має вміти: писати диктант обсягом 1000-1500 друк, знаків з трьохкратного пред'явлення (ознайомлювальне,

пофразове та контрольне читання ); писати переказ оригінального тексту обсягом 2400 др. зн., який містить 4—5% незнайомих слів, з

двохкратного усного пред'явлення; писати план прослуханого чи прочитаного тексту.

Переклад (як непрофесійне вміння ) Студент першого курсу повинен вміти: перекласти з іноземної мови рідною мовою текст обсягом 700 друк. знаків, який не містить

незнайомі слова. Основна мета - перевірка розуміння іноземного тексту; перекласти з рідної мови іноземною речення, які не містять незнайомі слова та конструкції, з

метою перевірки знання активної лексики та граматичних моделей (10-15 речень). II курс

Граматика виділяється в окремий аспект. Морфологія

Дієслово. Безособові форми дієслова: інфінітив, дієприкметник, герундій. Загальна характеристика категорії стану, виду і часу, значення та вживання форм. Подвійна природа безособових форм. Синтаксичні функції інфінітива, герундія, дієприкметника. Інфінітив (значення, дієслівні та іменникові властивості, вживання). Дієслова, після яких вживається виключно інфінітив. Граматичні конструкції з інфінітивом: The Objective Infinitive Complex, The Subjective Infinitive Complex, The Prepositional Infinitive Complex. Вживання інфінітивної частки to. Дієприкметник (утворення Participle І та ІІ, правила правопису та вимови закінчень, форми дієприкметників в активі та пасиві, значення та вживання Present та Past Participle, функції дієприкметника у реченні. Граматичні конструкції із дієприкметниками: the Objective Participle Complex, the Subjective Participle Complex, the Absolute Participle Complex ). Предикативні конструкції з інфінітивом та дієприкметником. Абсолютні конструкції з дієприкметником. Відмінність між герундієм і дієприкметником. Герундій (значення, дієслівні та іменникові властивості, вживання, граматичні конструкції із герундієм). Вживання безособових форм в складному додатку.

Спосіб. Наказовий і умовний спосіб. Форми умовного способу та їх вживання. Граматичні трансформації при перекладі.

Синтаксис Пунктуація.

ІІІ курс Поглиблення знань з морфології та синтаксису. Повторення, закріплення нормативного граматичного

матеріалу з наголосом на перекладацькі трансформації. Поглиблене вивчення умовного способу. Синонімія умовності і способи її передачі засобами рідної мови.

Синонімія конструкцій з неособовими формами дієслова та засоби їх перекладу. Лексичні, лексико-граматичні і граматичні засоби вираження модальності. Переклад модальних

конструкцій. Функція порядку слів. Інверсія граматична та емфатична. Порівняльний аналіз порядку слів в

англійській і рідній мові, значення порядку слів для перекладу. Синтаксис складного речення і засоби перекладу різних типів підрядних речень. Граматичні

трансформації при перекладі.

9

IV курс Поглиблення та систематизація придбаних знань та застосування їх на практиці. Вживання

означеного, неозначеного та нульового артиклів в залежності від змісту висловлення; вживання часових форм та способів дієслова; багатозначність прийменників; вживання присудкової частини речення з сполучниками та без сполучників, діє прислівникових та інфінітивних зворотів.

У результаті засвоєного курсу студент повинен вміти розуміти на слух та при читанні, а також вживати в усіх ситуаціях усного та писемного мовлення, зазначені програмою граматичні явища відповідного року навчання, і вміти подати їм адекватний переклад в межах вивченого матеріалу.

Формування лексичної та семантичної компетенцій

У результаті засвоєного курсу студент повинен знати таке: І курс

Словарний мінімум охоплює найбільш вживану лексику побутової та суспільно-політичної тематики. Поступово в мовну практику вводяться фразеологізми, особові іменники та географічні назви.

Позааудиторне читання сприяє закріпленню лексико-граматичного матеріалу, а також стимулює розвиток навичок усного та письмового мовлення. Навчальний матеріал розподіляється за тематичним принципом. Тематика побутової сфери передбачає використання рольової гри.

II курс На другому році навчання робота ведеться з складнішим ніж на першому курсі мовним матеріалом.

Використовуються тематично розроблені тексти, що забезпечують ускладнення лексико-граматичного матеріалу. Починається аналітична робота з групами синонімів та антонімів. Вивчаються окремі розділи словотворення і фразеології. Розпочинається робота з одномовним тлумачним словником.

III курс Лексика третього курсу містить в собі – важливі за своєю семантикою широко розповсюджені слова та словосполучення літературної та

розмовної мови, для яких характерні висока сполучуваність та широкі словотворчі можливості, – деякі тематично обмежені слова, без яких неможливо висвітлення тематичного матеріалу, – лексичні одиниці, які становлять особливі труднощі для засвоєння через інтерференцію рідної

мови, – деякі словотворчі елементи, – елементи фразеології.

IV курс Лексика, яка вивчається на четвертому курсі, включає в себе окрім слів та словосполучень

літературної мови, аналітичні та деякі лінгвістичні та перекладацькі терміни, тематично обмежені слова, без яких неможливе адекватне висвітлення тематичного матеріалу; неологізми, нейтрально та емоційно забарвлені фразеологічні одиниці; фразеологічну синонімію; деякі словотворчі елементи.

Відмінність в лексичних засобах англійської та української мов. Поняття про лінгвостилістичний аналіз тексту.

Формування соціолінгвістичної компетенції Соціолінгвістичні компетенції пов'язані зі знаннями та вміннями, необхідними для здійснення

соціального аспекту використання мови, а отже передбачає знання лінгвістичних маркерів соціальних стосунків (правил вступу до розмови та її закінчення, вживання та вибір привітань, форм звернення, вигуків), правил ввічливості, виразів народної мудрості, реєстрових відмінностей, діалектів та акцентів. Соціолінгвістичні компетенції стосуються соціокультурних умов користування мовою. Через чутливість до соціальних конвенцій (правил ввічливості, норм, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, класами та соціальними групами, лінгвістичних кодифікацій деяких основних ритуалів у житті суспільства) соціолінгвістичний компонент пронизує весь процес спілкування.

Формування прагматичної компетенції Прагматичні компетенції пов'язані із знаннями принципів за якими організовуються та

використовуються для здійснення комунікативних функцій висловлювання. Вони пов'язані з функціональним уживанням лінгвістичних засобів: продукуванням мовних функцій, актів мовлення тощо. Прагматичні компетенції пропонують сценарії або програми інтерактивних обмінів. Вони також стосуються умінь дискурсу, злитності та зв'язності, ідентифікації типів і форм текстів, іронії та пародії. Для

10

функціонування цього компонента вкрай необхідно наголосити на значенні інтеракцій та культурного бачення, у яких формуються дані здібності, навіть більше ніж на значенні лінгвістичного компонента.

Вимоги по закінченні першого курсу Аудіювання

Студент першого курсу має: розуміти зміст нескладного оригінального тексту, який читається один раз незнайомим студенту

голосом (час звучання – 2 хвилини, темп – 200-250 складів за хвилину, кількість незнайомих слів – 3-4). Характер матеріалу – учбовий, стилістична забарвленість відсутня.

Мовлення Студент першого курсу повинен вміти: переказати прочитаний оригінальний текст обсягом півтори-дві сторінки, який містить 6-8

незнайомих слів, передати факти в тій самій логічний послідовності; переказати основні події чи факти прослуханого один раз тексту, який містить 3-4 незнайомих

слова (час звучання тексту 2 хв.); вести бесіду протягом 3 хвилин на тему, яка пов'язана з пройденим матеріалом чи темами

домашнього читання; зробити повідомлення, пов'язане з пройденим матеріалом чи темами домашнього читання.

Читання Студент першого курсу повинен вміти прочитати нескладний оригінальний текст обсягом 700 друк, знаків, який містить невелику

кількість незнайомих слів із швидкістю 200 складів за хвилину.

Письмо Студент першого курсу повинен вміти: писати диктант обсягом 1000-1500 друк, знаків з трьохкратного пред'явлення (ознайомлювальне,

пофразове та контрольне читання ); писати переказ оригінального тексту обсягом 2400 др. зн., який містить 4 - 5 незнайомих слів, з

двохкратного усного пред'явлення; писати план прослуханого чи прочитаного тексту.

Переклад (як непрофесійне вміння ) Студент першого курсу повинен вміти: перекласти з іноземної мови рідною мовою текст обсягом 700 друк, знаків, який не містить

незнайомі слова. Основна мета - перевірка розуміння іноземного тексту; перекласти з рідної мови іноземною речення, які не містять незнайомі слова та конструкції, з

метою перевірки знання активної лексики та граматичних моделей (10-15 речень). Вимоги по закінченні другого курсу

Аудіювання Студент другого курсу повинен розуміти зміст оригінального тексту середньої складності (звучання –

3-4 хвилини, темп – 200-250 складів за хвилину), який читається один раз незнайомим студенту голосом. Характер тексту – учбовий, стилістична забарвленість відсутня.

Мовлення Студент другого курсу повинен вміти: переказати прочитаний оригінальний текст , який містить 8-10 незнайомих слів, обсягом 2-2,5

сторінки та передати факти в тій самій логічній послідовності; передати прослуханий один раз текст, який містить 3-4 незнайомих слова; тривалість звучання

тексту 2-3 хвилини; студент повинен передати основні події та факти; вести бесіду протягом 5 хвилин на тему, пов'язану з пройденим матеріалом чи темами домашнього

читання; зробити трьоххвилинний огляд сучасних подій. Примітка: У всіх випадках, коли вміння студента пов'язане з мовленням, студент повинен правильно

застосовувати граматичні моделі та активний словник другого курсу. Читання

11

Студент другого курсу повинен уміти прочитати оригінальний текст середньої складності обсягом 700 друк, знаків, який містить 3-4

незнайомих слова, із швидкістю 200 складів за хвилину. Письмо

Студент другого курсу повинен уміти: писати диктант обсягом 1500 друк. зн., з трьохкратного пред'явлення (ознайомлювальне,

пофразове та контрольне ); після двократного пред'явлення писати переказ оригінального тексту обсягом 2400 друк. зн., який

містить до 10 незнайомих слів, писати розгорнутий план - конспект прослуханого чи прочитаного тексту.

Переклад (як непрофесійне вміння) Студент другого курсу повинен вміти: перекласти з іноземної мови рідною мовою текст обсягом 700 друк. зн., який не містить

незнайомих слів. Основна мета - перевірка розуміння іноземного тексту та вміння викласти його рідною мовою;

перекласти іноземною мовою речення, які не містять незнайомих слів та конструкцій, з метою перевірки знання активного словника та граматичних моделей.

Вимоги по закінченні третього курсу АУДІЮВАННЯ

Студент третього курсу повинен розуміти зміст оригінального діалогічного чи монологічного тексту (звучання - 3 хвилини, темп -250-300 складів за хвилину), який читається один раз незнайомим студенту голосом. Текст може мати різну стилістичну забарвленість та містити 5-6 незнайомих слів.

МОВЛЕННЯ Студент третього курсу повинен вміти: переказати прочитаний оригінальний текст обсягом 2-2.5 сторінки, який містить 8-10 незнайомих

слів, передати факти в тій самій логічній послідовності та виділити основну думку; переказати прослуханий один раз текст, який містить 5-10 незнайомих слів, звучання тексту 3-4

хвилини, студент повинен вміти визначити стилістичну тональність тексту та висловити своє ставлення до подій та фактів тексту;

вести бесіду протягом 5 хвилин за темою, пов'язаною з пройденою темою чи з темами домашнього читання;

зробити трьоххвилинне повідомлення про сучасні події та виділити при цьому основне та найбільш важливе, що визначає вибрану ним подію;

передати при цьому факти в логічній послідовності. Примітка: У всіх випадках, коли вміння студента пов'язане з мовленням, студент повинен правильно

застосовувати граматичні моделі та активний словник третього курсу. ЧИТАННЯ

Студент повинен вміти прочитати оригінальний текст будь-якої складності, який містить не більше 30% незнайомих слів із швидкістю 300 складів за хвилину.

ПИСЬМО Студент повинен вміти: писати диктант в 1500 друк. зн. з трикратного пред'явлення; писати переказ оригінального тексту в 2400 друк. зн. який містить до 30% незнайомих слів з

двократного пред'явлення; писати твір обсягом до 5 сторінок на пройдену тему; писати план, конспект, реферат прослуханого чи прочитаного тексту.

Вимоги по закінченні четвертого курсу

Аудіювання Студент четвертого курсу повинен розуміти зміст оригінального тексту (монологічного та

діалогічного) будь-якої тривалості, прочитаного один раз в прискореному темпі незнайомим диктором. Текст може супроводжуватися радіошумами. Текст містить до 30% незнайомих слів.

12

МОВЛЕННЯ Студент повинен вміти: – переказати прочитаний оригінальний текст, обсяг 2-2,5 сторінки, вміти виділити основну думку

прочитаного тексту та викласти події в тій самій логічній послідовності; – дати коротке (тезисне) викладення прослуханого тексту будь-якої тривалості звучання; – зробити трьох-п'ятихвилинний огляд сучасних подій, підкреслити та виділити при цьому основну

думку та викласти факти в логічній послідовності; – прореферувати з аркуша оригінальний текст, виділити при цьому основні факти та викласти їх в

логічній послідовності; – прокоментувати оригінальний текст, виділити при цьому те, що необхідно прокоментувати. Примітка. У всіх випадках, коли вміння студента пов'язане з мовленням, студент повинен правильно

застосовувати граматичні моделі та активний словник четвертого курсу. ЧИТАННЯ

Студент повинен правильно прочитати текст будь-якої складності на рівні нормативного читання рідною мовою.

ПИСЬМО Студент повинен вміти: написати доповідь-реферат обсягом до 10 сторінок на будь-яку тему; написати план-конспект чи тези прочитаного чи прослуханого тексту; написати твір обсягом до 5 сторінок на пройдену тему. Після закінчення курсу студенти зможуть:

розуміти широкий спектр складних і об'ємних текстів, розпізнавати приховане значення; плинно і спонтанно висловлювати власну думку, не відчуваючи видимих труднощів у доборі

виразів; гнучко і ефективно використовувати мову для соціальної, наукової та професійної діяльності; створювати чіткі, добре структуровані, детальні тексти на складні теми, демонструючи

контрольоване володіння мовними моделями, демонструючи зв’язність і когезію. Опис здатностей студентів після досягнення ними певного рівня володіння видами мовленнєвої

діяльності з англійської мови в загальному вигляді подано нижче у вигляді таблиці, а конкретно для кожного блоку змістових модулів від ОІМ–1 до ОІМ–8 – викладено у підрозділі 2.5 «Мета вивчення і засвоєння змістових модулів».

Таблиця 1 – Опис здатностей студентів для певного рівня володіння іноземною мовою (за видами мовленнєвої діяльності)

Досягнувши певного рівня володіння мовою студент має вміти: Шкала рівнів володіння іноземною мовою

Рівень В 1 Рівень B2 Рівень C1

Види

м

овле

ннєв

ої

Ауд

іюва

ння розуміти інструкції, короткі

інформаційні повідомлення, основний зміст зборів, доповідей, радіо-та ТВ програм з кола знайомих навчальних або професійних питань, коли мовлення чітке і стандартне.

розуміти розгорнуте мовлення академічного та професійного характеру (лекції, звіти, презентації, дискусії, радіо- та ТВ програми) стандартною мовою у нормальному темпі.

без надмірних зусиль розуміти довготривале мовлення на абстрактні та складні теми академічного або професійного спрямування, розпізнаючи широкий діапазон ідіоматичних виразів, термінів та реєстрів.

13

Чит

ання

з деякою допомогою читати й розуміти прості тексти з фактичною інформацією з навчальної та професійної сфер; розпізнавати невеликий діапазон термінології навчальної або професійної сфер, користуючись довідковими ресурсами

з високим рівнем самостійності читати й розуміти складні тексти академічного та професійного характеру, в яких автори висловлюють певне ставлення і точки зору;розпізнавати широкий діапазон термінології та скорочень з навчальної і професійної сфер, користуючись довідковими ресурсами.

з легкістю читати й розуміти в деталях довгі складні тексти академічного та професійного змісту, використовуючи відповідні стратегії для різних типів читання; розпізнавати весь діапазон професійної термінології, зрідка користуючись довідковими ресурсами.

Діа

логі

чне

мов

ленн

я

без підготовки вступати у розмову/підтримувати розмову на знайомі теми, пов’язані з навчанням та професією; справитися з більшістю ситуацій, що можуть виникнути в академічному або професійному середовищі

використовувати мову невимушено, точно й ефективно для спілкування на різноманітні теми, пов’язані з навчанням та професією; брати активну участь у розгорнутих бесідах та дискусіях на більшість загальних академічних або професійних тем, представляючи та обґрунтовуючи свої погляди.

без зусиль можу брати участь у будь-якій розмові чи дискусії на абстрактні, складні та незнайомі теми, пов’язані з навчанням і професією; спілкуватись адекватно, невимушено і спонтанно, не вагаючись підбирати слова

Шкала рівнів володіння іноземною мовою

Вид

и мо

влен

нєво

ї дія

льно

сті

Рівень В 1 Рівень B2 Рівень C1

Мон

олог

ічне

мо

влен

ня

будувати прості зв’язні висловлювання з різноманітних навчальних та професійних тем; коротко обґрунтувати свої думки, плани і дії.

робити чіткі, детальні описи та презентації з широкого кола навчальних професійних тем, розгортаючи та підтримуючи ідеї відповідними прикладами і використовуючи відповідну термінологію.

робити чіткі, детальні, структуровані описи та презентації зі складних навчальних і професійних тем, враховуючи підтеми і деталізуючи окремі положення змісту.

Пис

ьмо

писати прості зв’язні тексти на навчальні та професійні теми; письмово передати просту інформацію: скласти план або анотацію, звіт про свою роботу, заповнити стандартний бланк, написати простого ділового листа.

писати чіткі, детальні тексти на теми, пов’язані з навчальною та професійною сферами, узагальнюючи інформацію з різних джерел та оцінюючи її; писати різні типи ділових листів, рекомендації, анотації та резюме різних ресурсів, добираючи відповідний стиль.

висловитися у чітких структурованих текстах академічного та професійного спрямування, розгортаючи, підтримуючи і деталізуючи погляди додатковими думками, наводячи аргументи і приклади. писати переконливі листи, шанобливо звертаючись до адресата.

Переклад як нефахове вміння (медіація/посередництво) може охоплювати такі види діяльності як усний та письмовий переклад, а також резюмування та переказ текстів тією ж мовою і таке інше. Беручи до уваги те, що посередницька діяльність є “лише другорядним продуктом навчання” навіть на рівні В2, вона не відіграє важливої ролі у процедурах оцінювання, які можуть бути з нею пов’язані, а також не вимагає окремих дескрипторів у описі здатностей студента. Як професійне вміння переклад формується та розвивається під час вивчення навчальних дисциплін перекладацького циклу і, відповідно, там і оцінюється. Очікується, що після вивчення курсу цілком випускники зможуть легко і плинно послуговуватися мовними структурами, розуміти взаємозв'язок між мовою і відповідною культурою, а також усвідомлять значення стилю. Це означає, що вони певною мірою спроможні адаптувати вживання мови до різних соціальних ситуацій, а також висловлювати різні погляди і брати участь в дискусіях і суперечках у культурно прийнятний спосіб. Користувачі на цьому рівні можуть самостійно поглиблювати свої знання, читаючи наукові так і художні тексти. Вони також можуть створювати різні типи текстів і висловлювань, наприклад різні за ступенем формальності листи. Вони можуть творчо та гнучко послуговуватися мовою та здатні адекватно реагувати у несподіваних та передбачуваних ситуаціях у вигляді досить довгих і складних висловлювань. Для вирішення більшості повсякденних

14

ситуацій, які зустрічаються в письмовій та усній формі, зазвичай достатньо знань нижчого рівня ніж С1, проте для більш складних ситуаціях (як-от оренда житла) необхідно володіти таким рівнем мови. Користувачі такого рівня можуть насолоджуватися широким спектром соціальних контактів. Під час здійснення соціальних контактів та у подорожі, користувачі на цьому рівні можуть зрозуміти журнальні і газетні статті, проте складні сюжети, суперечки і гумор можуть викликати труднощі. На робочому місці, вони можуть зрозуміти інструкції, статті та доповіді, якщо вони знаходиться в межах тематичної сфери студента і не містять ніяких особливо складних концепцій та аргументів або незвичайних слів. Під час навчання, читання текстів, пов'язаних із предметною областю користувача, створює проблему тільки за наявності значної кількості абстрактних понять, метафор або культурних алюзій.

«Практичний курс основної іноземної мови (англійської)» як навчальна дисципліна робить значний внесок у культуру розумової праці студентів, розширює світогляд, підвищує культурний рівень, розвиває загальні компетенції студентів, пізнавальну та комунікативну функції мислення, логічне мислення, здібність до аналізу, синтезу, співставлення, групування, класифікації тощо; різні види пам’яті, уяву, вміння самостійно працювати з теоретичним та практичним навчальним і мовним матеріалом та застосовувати його на практиці, розвиває специфічні професійні уміння (користування словниками, граматичними довідниками, посібниками); учить працювати самостійно та індивідуально, в малих групах та більших колективах, сприяє формуванню навиків лідерства та вміння працювати в команді, дотримуватися поставлених термінів виконання завдання та виконувати декілька завдань одночасно, а також формує потребу у самовдосконаленні та самоосвіті впродовж життя. Знання іноземної мови значно прискорює здобуття нової інформації, розвиває інтерес до обраної професії.

Знання, вміння та навички, отримані студентом під час вивчення даної навчальної дисципліни, використовуються в подальшому при вивченні багатьох наступних дисциплін професійної підготовки фахівця-філолога з базовою та повною вищою освітою.

Методи навчання. Практичні заняття, самостійна робота, дві курсові роботи, індивідуальні творчі завдання. Робота академічною групою, в малих групах, парах, фронтальне та індивідуальне усне та

письмове опитування. Мозковий штурм, групова дискусія, визначення пріоритетів, обговорення за круглим столом, проектна робота. Письмове реферування, анотування та написання газетних та журнальних статей. Укладання європейського мовного портфелю. ІІ. СТРУКТУРА БІЛЕТА ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ: Екзамен складається з лексико-граматичного тесту з основної іноземної мови (англійської). Лексико-граматичний тест має на меті перевірити навички володіння іншомовними

граматичними структурами та використання лексичних відповідників у визначеному обсязі, а також вміння їх вживати. Білет складається з 24 тестових завдань та трьох рівнів за ступенем складності (рівень А, рівень В, рівень С). Лексико-граматичний тест містить завдання множинного вибору (5 варіантів: а, б, в, г, д) з лексики та граматики.

Рівень А складає 12 тестових завдань, кожне оцінюється в 3 бали. Рівень В складає 8 тестових завдань, кожне оцінюється в 5 балів. Рівень С складає 4 тестові завдання, кожне оцінюється в 6 балів.

Сумарна кількість балів , отриманих за виконання всіх завдань випробовування складає 100 балів.

15

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

“Практичний курс основної іноземної мови (англійської)”

1. Практичний курс англійської мови. І курс [Text] : підруч. для студ. першого курсу, що навчаються за філол. спец. та за фахом "Переклад" / Л. М. Черноватий [та ін.]. - (Dictum Factium). - Ч. 1. - Вінниця : Нова Книга, 2004. – 352 с. 2. Практичний курс англійської мови. І І курс [Text] : підруч. для студ. другого курсу, що навчаються за філол. спец. та за фахом "Переклад" / Л. М. Черноватий [та ін.]. - (Dictum Factium). - Ч. 2. - Вінниця : Нова Книга, 2005. – 356 с. 3. Практичний курс англійської мови. І І І курс [Text] : підруч. для студ. третього курсу, що навчаються за філол. спец. та за фахом "Переклад" / Л. М. Черноватий [та ін.]. - (Dictum Factium). - Ч. 3. - Вінниця : Нова Книга, 2004. - 271 с. 4. Практичний курс англійської мови. ІV курс [Text] = Advanced practical Englisg course : підруч. для студ. четвертого курсу, що навчаються за філол. спец. та за фахом "Переклад" / Л. М. Черноватий [та ін.]. - (Dictum Factium). - Пер.назв.: Advanced practical Englisg course. Ч. 4. - Вінниця : Нова Книга, 2008. - 608 с. 5. А.Л. Бурак Введение в практику письменного перевода с русского языка на английский. – Москва: Intrada, 2002. 6. The New Oxford Russian Dictionary. Russian – English and English – Russian. Over 180000 words and phrases. 290000 translations. Oxford University Press, 1993. 7. Новый большой русско-английский словарь. В трёх томах. Более 300000 слов. Под общим руководством П.Н. Макурова, М.С. Мюллера, В.Ю. Петрова, - Москва: ”Лингвистика”, 1997. 8. Harper Collins Russian Dictionary. Russian – English and English – Russian. Over 80000 entries and 115000 translations. College Edition. Harper Collins Publishers, 1994. 9. Попов Є.Ф., Балла М.І. Великий українсько-англійський словник – Понад 150000 слів та словосполучень – К.: Чумацький Шлях, 2001. 10. Балла М.І. Новий англо-український словник – Понад 70000 слів – К.: Чумацький Шлях, 2000. 11. The American heritage dictionary of the English language. Third edition. Houghton Mifflin Company – Boston – New York, 1992. 12. Паращук Ю.В., Грицюк Л.Ф. “English Grammar”, - Нова книга,Вінниця,2002.- 238 c. 13. В.Коптілов “Теорія і практика перекладу”, - К., Юніверс, - 2003. –278 с. 14. G.Miram, V. Dainenko, “Basic translation”, - К., Ельга Ніка – Центр, - 2002. –245 с.