Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»

ОБЛИЧЧЯ І ДУША СУЧАСНОГО УРОКУ ЛІТЕРАТУРИ

Методичні матеріали учасників творчої лабораторії

кафедри гуманітарної освіти ЛОІППО

Випуск 2

Львів – 2017

ОБЛИЧЧЯ І ДУША СУЧАСНОГО УРОКУ ЛІТЕРАТУРИ. Методичні матеріали учасників творчої лабораторії кафедри гуманітарної освіти ЛОІППО. Випуск 2. – Львів: КЗ ЛОР «ЛОІППО», 2017. – 76 с.

Як розробити урок по-новому? Як вчителю не втратити власне обличчя, зберегти душу і врахувати при цьому нові освітні вимоги? Збірка містить методичні напрацювання учасників творчої лабораторії «Обличчя і душа сучасного уроку літератури», пропонує практичні відповіді на питання, що таке сучасний урок літератури як цілісність його форми та змісту, або обличчя і душі; представляє здатність учителя ХХІ століття творити урок як подарунок учням, а значить – людству і світові.

Видання адресоване спеціалістам-філологам, вчителям української та зарубіжної літератури середніх навчальних закладів, гімназій, ліцеїв, слухачам курсів підвищення кваліфікації.

Упорядник:Богосвятська Анна-Марія Іванівна, кандидат філологічних наук,

доцент кафедри гуманітарної освіти ЛОІППО, науковий керівник творчої лабораторії учителів української мови та літератури, учителів зарубіжної літератури «Обличчя і душа сучасного уроку літератури»

© КЗ ЛОР «ЛОІППО», 2017

2

Передмова

Збірка методичних матеріалів «Обличчя і душа сучасного уроку літератури» – це періодичне видання, що відбиває інноваційний педагогічний досвід учителів зарубіжної літератури і учителів української мови та літератури, мобільно реагує на динаміку освітнього процесу і пропонує свій погляд на цілісний образ уроку.

Наша місія – розмити межі педагогіки і життя, надати потужний заряд до піднесення і розвитку новаторської свідомості сучасного вчителя, усвідомлення ним величі свого служіння.

Наш фокус уваги – сила і крихкість уроку як основної форми організації навчально-виховного процесу, його доля в сучасному світі, здатність учителя ХХІ століття творити урок як подарунок учням, а значить – людству і світові.

У назві збірки ми бачимо постійний актуальний смисл. Під «обличчям» сучасного уроку розуміємо систему педагогічного інструментарію: візуальний імідж і мовна поведінка вчителя, дизайн навчального кабінету; естетика вчительського столу; музичний фон, арома- і фіто-фон та кольорові акценти уроку; методи, прийоми, форми роботи вчителя; інтеграція найкращого світового та вітчизняного психолого-педагогічного та наукового досвіду; здоров’язбережувальний та здоров’ятворчий потенціал заняття.

«Душа» уроку – це його зміст: живе знання, тепле слово вчителя; створення зони комфортного мислення, робочої атмосфери доброзичливості; «олюднення» навчальної інформації, душевна робота учня з матеріалом, налаштованість на пошук і відкриття особистісно значущої істини; реалізація потреби комунікації кожного учня з творчим учителем; включення дитини до символічного Всесвіту; вивчення людини в її ставленні до світу і пізнанні самої себе; стимулювання почуття співпричетності до світової культури.

Такий урок як цілісність його форми (обличчя) і змісту (душі) є частиною життя дитини.

Кожний випуск розглядається як великий творчий урок, що дає авторам імпульс для подальших пошуків і вдосконалення.

А.-М. І. Богосвятська

3

Горішна Іванна Петрівна,учитель української мови та літератури

СЗШ № 41 м. Львова

ОРГАНІЗАЦІЯ ЕТАПУ ПРИВІТАННЯ Вітання при зустрічі – це невід’ємна частина спілкування.

Перші слова, які ми використовуємо, щоб розпочати розмову, є дуже важливими і обов’язковими. Вони показують ввічливість і культуру людини. Не менш важливим є і спосіб привітання, адже він показує характер людини, її ставлення до оточуючих.

З давніх-давен люди з особливою увагою й шаною ставились до мовного етикету, а особливо вітань, вірили в магічну силу, яка ховається у слові, були переконані, що добрі слова потрібні людям, «як хліб і сіль, як жива вода» (О.Довженко). Наприклад, серед вітань, у зулусів, є навіть така форма – «я вас (тебе) бачу». Тому, напевно, існує вислів: «Заговори, щоб я тебе побачив».

На жаль, швидкий темп життя ХХІ ст. залишає свій відбиток у манерах поведінки. Поспішаючи кудись, у постійній гонитві за матеріальними благами, ми вітаємося автоматично, і ці чарівні слова стають інколи простою формальністю. Нашим завданням є навчити дітей використовувати привітання не поверхнево, а щоб ці слова йшли від серця.

Кожен із нас у повсякденному житті вживає різні формами вітання, але кожного разу лише одну з «вітального реєстру».

Привітання використовують для вступу в контакт з іншими людьми, для демонстрації свого ставлення до тих, з ким вітаєшся. Форма вітання може залежати від різних факторів – це і культура, і час, і мода, і національність.

Форми привітання: 1. Рукостискання – форма чисто чоловіча. Походить воно

від руху рук, які показували, що в них немає зброї. Оскільки більшість людей на землі правші, то подавали здебільшого ту

4

руку, у якій могла бути зброя – праву. Із тієї ж причини і рукавичку знімали перед вітанням. А оскільки зброю носили чоловіки, вони і стали так вітатися. У давні часи китайці, вітаючись, потискали руки самі собі. У наші дні таким жестом одна людина вітає публіку.

2. Форма поцілунку – найчастіше цілуються, вітаючи один одного, дівчата. Вловити, яку інформацію вони вкладають у це привітання неможливо, тому що воно тільки показує хороші відносини. Часто ця форма – обов’язкова частина вітання і прощання родичів. Вона підкреслює близькість людей.

3. Форма оригінальна – беззвучне привітання з посмішкою і всілякими конфігураціями пальців рук («долонька», знак «V» (Вікторія, перемога) або жест «коза»). Так вітаються найчастіше молоді люди зі своїми знайомими. Цю форму використовують нерозлучні друзі і додають складну систему поплескувань, поворотів, постукувань. Жест «коза» існував тривалий час як магічний знак для захисту від злих сил. Якось на концерті один із відомих рок-музикантів показав цей жест як привітання усій публіці. Він так сподобався глядачам, що тепер «коза» популярна серед усіх рокерів.

Привітання як організаційний етап уроку не менш важливе. Воно заряджає школярів на сприйняття матеріалу, активну роботу на уроці та створює дружню атмосферу. Привітання можна і варто урізноманітнювати. Так ми зможемо продемонструвати великий арсенал етикетних виразів вітання. Обираючи ту чи іншу форму вітання, треба врахувати психологічний стан учнів, оцінити ситуацію в класі. Тому часто вчителям доводиться імпровізувати. Навіть погода, пора року може впливати на вибір нашого вітання. Адже, якщо надворі похмуро, іде дощ, а ми привітаємося занадто тихо, спокійно, то це викличе сонливість, нудьгу, небажання сприймати матеріал. У такому разі краще підійде веселе, «яскраве» привітання, яке активізує дітей до роботи. У клас потрібно зайти усміхненим. Усі свої клопоти і негаразди залишити за порогом класу.

5

То як же можна почати урок? Пропоную декілька варіантів початку уроку, які використовую у своїй практиці.

1. Традиційне привітання з використанням звертань. (Найчастіше це темпоральні вітання). «Добрий ранок!» або «Доброго ранку!», «Я бажаю вам доброго ранку!», «Я зичу вам доброго ранку!», «З добрим ранком вас!»У формулах «Доброго вам ранку!», «Добрий день вам!» можливі пропозиційні зміни (пор.: «Доброго ранку вам!» і «День вам добрий!», «День добрий вам!» і т.ін.). Якщо слово «добрий» стоїть у постпозиції, то цим досягається підкреслення в побажанні доброго дня, весь вислів набуває експресивного забарвлення. Можна побажати здоров’я: «Здоровенькі були!», «Доброго здоров’я!», «Доброго здоров’ячка!». У неофіційній обстановці в українців є ввічливе і тепле привітання «Моє шанування!» / «Моє шануваннячко!» / «Моє вшанування!», яке на сьогодні відоме хіба що з художньої літератури. Є ще такі форми: «Моє вітання!»,«Дозвольте привітати вас!», «Рада вітати вас!», «Вітаю вас!», «Радий вас бачити!». Папа Франциск по-особливому привітав групу дітей з України, які приїхали у Ватикан: «Я вітаю з особливою симпатією українських дітей...»

Звертання можуть бути теж найрізноманітнішими: «діти», «друзі», «дорогі друзі», «юні друзі», «рідні мої», «пташенята», «соловейки», «ясноокі», «всезнайки», «бешкетники», «розумники і розумниці» тощо.

Не можна оминути й християнських привітань: Слава Ісусу Христу – Слава навіки; Христос рождається – Славімо Його; Христос воскрес – Воістину воскрес; Христос хрещається – В ріці Йордані; Христос посеред нас – Є і буде. 2. Поетичне привітання.

Вчитель:– Доброго ранку, – мовлю за звичаєм.Діти:– Доброго ранку, – кожному зичу я.

6

Вчитель:– Кому дозволено першим сісти?Діти:– Дівчаткам.Вчитель:– Так, спочатку – краса, а потім...Діти:– Сила.

Серед поетичних вітань можна виділити ті, які налаштовують на робочий день:

Доброго ранку! Доброго дня!Хай плещуть долоньки!Хай тупають ніжки!Працюють голівки!

Доброго ранку! Доброго дня!Бажаєм собі ми здоров’я й добра!

***Доброго ранку! Доброго дня!

Доброго вечора вам кожного дня!В школі з вами, як завжди, є я.Нехай буде мир і злагода в нас,

Нехай завжди квіти не в’януть для нас.Кожному дню – безхмарного неба,Кожній дитині веселощів треба,

Кожній оселі – щастя і хліба.Нехай усміхаються люди щодня.

Доброго ранку! Доброго дня!

***Добрий день, дорогі друзі!

Добрий день!На вас чекає гарний день.Бачу, всі веселі і здорові,

До уроку всі готові!

7

***Холодно зараз у лісах і лугах.

Холодно зайчикам, лискам, птахам,Затишно, тепло в класі у нас.Доброго дня вам, вітаю я вас!

***Знову день почався, діти.

Всі зібрались на урок. Тож пора нам поспішати, Кличе в подорож дзвінок.А урок наш незвичайний, «Грою» всі його зовуть.

Щоб урок був цей цікавий, Ти активним мусиш буть.

Вітання, для створення емоційно-психологічного настрою:Треба дружно привітатись.

«Добрий день!» –Дружно голосно сказати.Вліво-вправо поверніться,

Туди-сюди усміхніться.Молодці!

Перед початком будь-якого свята дітей можна привітати такими словами:

Добрий день, малеча щира,Хай живеться вам у мирі.

Хай лунає всюди пісня і дитячий сміх,На свято вас запрошуємо всіх.

***Ми вам раді, добрі люди,

І вітаєм щиро вас,І запрошуєм ласкаво

На урок у … клас!

8

***Погляньте один на одного,

На наших гостей.Усміхніться,

І з цим промінчиком добра,що заіскрився на ваших обличчях

ми і розпочнемо урок.***

Продзвенів уже дзвінок,Починається урок.

Він зимовий і цікавий,Тож гостей зібрав чимало.

Повернімося обличчям до гостейІ лагідно промовимо: «Добрий день!»

Ось привітання на урок літератури, коли вивчаємо казки.Сьогодні у нас незвичайний урок,

В країну казок зробимо ще один крок.А з казкою ми вже зустрічались не раз,

І знову вона завітала до нас. В казках є завжди перешкода, та знаю,

Що їх для кмітливих дітей не буває.***

Дорогі хлопчики й дівчатка,У нас сьогодні урок-казка.Будемо разом працювати,

Казку друга шанувати.

На уроці української мови:На уроці рідну мову

Зараз будемо вивчати.Розберемо кожне слово,Щоб її нам краще знати.

Бо вона така чарівнаМелодійно так звучить.

Як її нам не любить!9

***День добрий, друзі! Ще один урок

До нас прийшов за розкладом сьогодні.Отож озброймось книгою й пером,Щоб пірнуть у мовну нам безодню!

Коли вивчаємо твір на історичну тему, можемо використати таке вітання:

Ми нащадки козацького роду, Що багато століть воював за свободу.

Щоб нашу історію ми не забули, Проляже наш шлях у далеке минуле.

Щоб заспокоїти дітей після перерви:Сіроокі дівчатка,Ясноокі хлоп’ята,

Заспокойтеся, сядьте,Час вже починати.

Поетичних вітань є дуже багато, тому з легкістю можна знайти таке, що підійде саме вам і вашим учням.

3. Вітання з ім’ям. Психологи кажуть, що найприємніший для людини звук – це її ім’я. Тому звертаючись до учнів, потрібно називати ім’я, а не прізвище. Можна запропонувати дітям привітатися один з одним, називаючи своє ім’я так, як їм подобається. Привітання доповнити ще й побажанням:

– Діти, давайте сьогоднішню зустріч розпочнемо з побажань.

– Доброго ранку, Марійко, я бажаю тобі веселого дня!– Доброго ранку, Оленко, я дуже радий тебе бачити!– Вітаю тебе, Іринко, я хочу щоб день у тебе був

щасливим!Це формує культуру мовлення, привчає використовувати

етикетні формули.4. Вітання за допомогою малюнка. Діти один одному

передають намальовані смайлики (веселі, смішні), таким чином заряджаючи один одного позитивним настроєм.

10

5. Привітання можна продовжити компліментом. Урок починається з того, що вчитель підходить до учня і говорить: «Ти мені подобаєшся, тому що ти дуже добрий», учень повертається до сусіда і продовжує комплімент: «Ти мені подобаєшся, бо ти серйозний».

6. На уроках зарубіжної літератури можна використовувати привітання, які характерні для певних національностей. Таким чином ми не просто читаємо твори, а й даємо можливість учням заглибитися в культуру народу. Адже кожне привітання бере свій початок з глибини віків і несе не тільки етикетне значення, а й духовне.

В США зазвичай задається стандартне питання при зустрічі – «Як справи?» і дається така ж стандартна відповідь – «Все добре». Навіть якщо в людини не все добре, то відповідь «все погано» вважатиметься не ввічливою. Рукостисканням американці користуються лише при першій зустрічі або при зустрічі після довгої розлуки. За руку вітаються як чоловіки, так і жінки.

У країнах Латинської Америки при зустрічі прийнято обніматися, навіть якщо це малознайома або зовсім незнайома людина.

Іспанці – темпераментний і емоційний народ, тому і привітання в них відповідні. Зазвичай це поцілунки в обидві щоки. Однак, згідно ділового етикету – стримано обмінюються рукостисканнями.

В Італії при зустрічі люди один одному кажуть: «Чао!», або «Come sta», – що означає: «Як стоїш?» Рукостискання в Італії вважається ознакою поваги. Так можна вітати мало знайому людину або якщо вже бачилися, щоб не образити італійця. Також в Італії прийняті поцілунки в обидві щоки. Ця норма поширена і серед чоловіків.

У Франції навіть малознайомі люди при зустрічі і прощанні цілуються, по черзі торкаючись один одного щоками і посилаючи в повітря від одного до п’яти поцілунків, і кажуть: «Comment ca va», – що можна перекласти: «Як це йде?»

11

У Німеччині все суворо, навіть з процесом вітання. До 12 години дня вони кажуть «Добрий ранок», з 12 до 17 годин вечора – «Добрий день», а після 17 годин – «Добрий вечір». Найчастіше вітання у німців – ознака звичайної поваги.

У Лапландії при зустрічі труться один об одного носами. Мабуть, щоб трохи зігрітися.

У Гренландії відсутнє формальне вітання, але при зустрічі обов’язково вимовляють: «Хороша погода». Сенс цього зауваження виходить далеко за рамки кліматичного визначення й означає «Світ прекрасний».

У Туреччині ледь знайомі люди використовують рукостискання. З жінками найкраще вітатися здалеку і в жодному разі не чіпати руками. Тут безмірно поважають і шанують старше покоління, саме тому при зустрічі з дідусем прийнято цілувати тильну сторону руки з подальшим прикладанням її до чола.

Мусульманин, привітавши вас словами «ас-салям алейкум», тим самим дав гарантію збереження і безпеки зі свого боку, побажав вам здоров’я і благополуччя. Зазвичай у відповідь кажуть «уа-‘алейкум ас-салям», що означає «мир вам». У мусульман прийнято вважати, що привітання має важливий сенс, збільшує взаємну симпатію і любов у суспільстві.

У Греції люди бажають один одному здоров’я. А їх стародавні родичі вітали один одного словом «Радуйся!».

У Монголії при зустрічі люди говорять один одному: «Чи здорова ваша худоба?».

В Ірані люди бажають один одному веселощів і при зустрічі кажуть «Будь веселим!».

У Китаї люди вітаються поклоном з витягнутими вздовж тулуба руками.

В Ізраїлі при зустрічі кажуть: «Мир вам!». У Давньому Єгипті під час короткої зустрічі мешканці

ставили запитання: «Як ви пітнієте?»

12

На півночі Африканського континенту праву руку підносять до чола, до губ і до грудей. Це означає: «Я думаю про тебе, я говорю про тебе, я поважаю тебе».

Мешканці Індії вранці ставлять запитання: «Чи не дуже турбували вас комарі цієї ночі?» Також вітають один одного жестом «Намисто»: з’єднання двох долонь перед собою в легкому поклоні. Обійми і поцілунки в Індії не прийняті. Вітаючи батьків, низько кланяються в ноги.

У Малайзії нерідко вітаються питанням: «Куди йдеш?». Черговою відповіддю служить розпливчасте: «погуляти».

Традиційне вітання в Таїланді називається «Вай», при якому складені разом долоні прикладаються до голови або грудей, причому положення рук і тривалість всього жесту визначається соціальним становищем того, кого вітають: чим значніше статус персони, тим вище піднімаються долоні, і тим довше триває «Вай». Походження цього жесту глибоко сягає своїм корінням у далеку історію держави. На відміну від прийнятого в європейських країнах рукостискання, в тайському суспільстві вітаються на значній відстані один від одного, притискаючи долоні до грудей і трохи схиливши голову.

Отже, вітатися можна по-різному, все залежить від ситуації. Але головне – вітатися. Тому що від нашого привітання залежить, як далі складеться розмова.

Література:1. Богдан С.В. Скільки способів привітатися є в українців? // Урок

української. – 2001. – № 5. – С. 30-36.2. Мовні дива // Професор крейд. – 2010. – № 11. – С. 18-19.4. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології

навчання. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.5. Дерипаско Л.І. Поетичні рядки на кожний етап уроку //

http://kalinovakraina.blogspot.com/p/blog-page_0.html

13

Мичуда Наталія Василівна,учитель зарубіжної літератури

ЗОШ І-ІІІ ст. № 6 м. Стебник Дрогобицького р-ну

ПРОФЕСІЙНИЙ ІМІДЖ УЧИТЕЛЯ. ДИЗАЙН УРОКУ

Імідж особи (англ. image – образ) – «ореол», який створений навколо конкретної особи з метою її популяризації та здійснення емоційно-психологічного впливу на суспільну думку.

Імідж педагога – емоційно зафарбований стереотип сприйняття образу ВЧИТЕЛЯ у свідомості вихованців, колег, соціального оточення, суспільства.

Класифікація іміджу:1) середовищний – робоче місце педагога;2) габітарний – зовнішній вигляд педагога;3) вербальний – риторична насиченість і майстерність

педагога;4) кінетичний – рухи, міміка, жести.Складові іміджу:Красномовність – важлива частина іміджу педагога.Мистецтво мовлення: гнучкість, виразність, оригінальність.Зовнішні складові: зовнішність, манери, хода, мова, голос,

жести, міміка, одяг, зачіска.Внутрішні складові: інтелект, спосіб мислення, сподівання,

цілі, засоби, особистість, ідеї, інтереси, ерудиція.Процесуальні складові: форми спілкування, енергійність,

професіоналізм, темперамент, традиції, пластичність, виразність.Те, що дозволяється представникам інших професій,

суворо забороняється вчителям, адже вони є взірцем. Взірцем зовнішнього вигляду, стилю, поведінки, культури...

Візуальний імідж: ефект одягу та доглянутості.Ефект одягу проявляється в підборі ділового костюма.

Основний стиль одежі учителя – це класика.Класичний стиль – це стиль, схвалений часом, але із

включенням модних елементів.По-перше, акуратно, чисто й зі смаком одягнений учитель

виховує ці ж якості в учнях.

14

По-друге, одяг учителя може відволікати увагу під час уроку, підриваючи процес навчання (одяг, що сильно облягає, надмірно відкритий й короткий, а також прозорий).

Одяг учителя повинен відповідати сучасним нормам, правилам і етикету суспільства, а також повинен відповідати певному дню, наприклад:

Урок або контрольна робота – місс «Суворість».На світо – місс «Урочистість» або «Елегантність».На педраду – місс «Стриманість».На спорі гри чи екскурсію – місс «Здоров’я».Красиво виглядати – значить проявляти повагу до оточуючих

людей.Діти вчаться в дорослих людей, і насамперед в улюбленого

вчителя, правильно вдягатися.Справжній учитель не стане підкреслювати одягом свою

привабливість, він буде демонструвати на роботі свій розум, професійні навички й здібності, більш важливі у всіх відносинах, чим зовнішність.

Процитуємо класика моди Коко Шанель:«Коштовності – це ціла наука»;«Краса – це грізна сила»;«Скромність – це верх елегантності»;«Якщо вас вразила красою якась жінка, але ви не можете

згадати, у що вона була одягнена, – це означає, вона була одягнена ідеально».

Голос – звуковий імідж педагога, його головне знаряддя праці на уроках, позакласних заняттях, батьківських зборах. Голосом – при правильнй дикції, інтонації, гучності, виразності – можна заворожити, закохати, захопити, опанувати аудиторією.

А люди, голос яких завжди звучить у галасливому «лайливому» режимі, відразу відштовхують від себе інших. Виправдовуючи себе, вони заявляють: «Я не кричу, у мене такий голос». Насправді це тривожний симптом: таке невротичне поводження вони часто одержують від батьків або середовища свого перебування. Для педагога така голосова манера – сигнал про професійну непридатність.

15

Наявність ненормативної лексики, жаргонізмів у мові педагога – показник профнепридатності.

Безумовно, мова педагога повинна бути правильною й гарною, що відповідає найвищим нормам української мови.

«Магнетизм чарівності». Чарівність – зачарування, притягальна сила, магнетизм. Це

вміння «світитися» людям: випромінювати симпатію, бути доброзичливо усмішливим.

Посмішка на обличчі – це вираження доброго стосунку до співрозмовника, психологічний плюс у вашу користь. Щира, доброзичлива помішка не може зіпсувати жодне обличчя, а переважна більшість робить їх привабливими.

Китайці, оцінюючи значення посмішки в діловій сфері, говорять: «Людина без посмішки на обличчі не повинна відкривати магазин». А заходити в клас – тим більше!

Із чого варто починати? З ПОСМІШКИ!Посміхаючись, ви починаєте подобатися людям.Посмішка «відкриває» нас, робить доброзичливими,

відвертими в очах оточуючих, особливо дітей.Також діти високо цінують учителя, який має почуття гумору.Гарні манери. У школі ніяк не обійтися і без гарних манер у

розмовах з учнями, спілкуванні з колегами, батьками учнів і в той же час – без знання ділового етикету, дотримання субординації.

Вчителеві важливо контролювати свої жести, особливо необхідно позбуватися агресивних, які на несвідомому рівні відштовхують дітей від особистості педагога.

Міміка повинна бути тільки доброзичливою! На позитивний імідж учителя працюють і оточуючі його

предмети, аксесуари. Важлива й естетика самого кабінету – колірне оформлення,

рівень ремонту й дизайну, і предметів, що перебувають у класі – квіткових горщиків, лійки, цебра, рушника, оформлення і якість змісту таблиць, стіннівок, стендів, портретів.

Наприклад, ганчірка для стирання крейди з дошки. Велика різниця: чи це брудний шматок тканини або креативна річ

16

(можна зустріти креативні ганчірки у вигляді звірів або прикрашені вишивкою).

Чеський педагог Я.А. Коменський наполягав на дотриманні вимог принципу природовідповідності в організації багатогранних аспектів діяльності школи, а отже, й учнів у процесі навчання. У фундаментальній праці «Велика дидактика» педагог обґрунтував дев'ять основоположень природи, на яких має базуватися організація навчання і виховання дітей. Тому вчитель, який організовує навчальну працю дітей, має суворо дотримуватися основоположень природи.

Природне і штучне освітлення шкільних приміщень має велике значення для нормального розвитку дітей, зміцнення їхнього здоров'я, підвищення фізіологічної й імунної реактивності організму, збереження зору, поліпшення стану психічних функцій. З давніх часів відома народна мудрість: «Де рідко буває сонце, туди часто заглядає лікар». У світлому, залитому сонцем приміщенні, люди відчувають бадьорість, приплив енергії, їхня праця йде на лад.

Ми маємо усвідомлювати, що значна частина життя молодого покоління (дитинство, отроцтво, юність) проходять у школі, безпосередньо на уроках. Упродовж років навчання в школі учень бере участь у великій кількості занять. Тому надзавданням учителя є такий стиль роботи, за якого кожен урок буде наповнений багатим змістом у контексті конкретної навчальної дисципліни і нестиме у собі потужний духовний потенціал.

Ефективність навчання залежить від багатьох компонентів, в тому числі і від уміння вчителя підготувати своє власне робоче місце. З фізіологічної точки зору правильно організоване робоче місце вчителя – це найкраща можливість використовувати свої фізичні дані під час роботи без перевантаження. З психологічної точки зору науково організоване робоче місце – це один із факторів зовнішнього середовища, який створює позитив під час роботи, підвищує настрій і працездатність. З педагогічної точки зору правильно організоване робоче місце за будь-яких рівних умов є фактором виховання і розвитку. З точки зору економіки праці оптимальна організація робочого місця забезпечує

17

ефективне використання не тільки робочого часу, а й сил і коштів.

Мультимедійне оснащення. Кабінет, оснащений мультимедійним проектором:

- допомагає вчителю розсунути просторові рамки уроку, вносити ритм життя, показувати досліджувані явища в їх різноманітті, показати значимість досліджуваного явища і його місце в системі уроків і тем;

- сприяє раціональному використанню часу, швидкої зміни видів діяльності, організації різних видів опитування, систематизації, узагальнення, аналізу досліджуваного матеріалу;

- сприяє естетичному вихованню за рахунок використання можливостей комп’ютерної графіки, технології мультимедії, розвитку комунікативних здібностей.

Чим пахне у вашому класі? Запах – один із провідних показників того, з якого соціального прошарку людина, сигнал про її соціальний статус.

Запах навчального закладу подає сигнал про ступінь доглянутості всього будинку, рівень культури його мешканців.

Арома-імідж містить у собі запах парфумів учителя, запах свіжості провітрюваного приміщення, аромат класної кімнати. Діти часто звикають до запаху улюбленого вчителя. Запах дуже сильно діє на підсвідомість.

Запах свіжості можна створити за допомогою ефірних масел апельсина, лимона, лаванди, ялиці.

Установка на успіх.- Ваше життя залежить від вашої психологічної установки.

Психологічна готовність до свого успіху – це віра в себе на свідомому й несвідомому рівні.

- Успіх – результат правильного вибору життєвих цілей. Успіх любить тих, хто дає світу, а не тих, хто звик тільки одержувати від інших. Сильна людина віддає, слабка – тільки бере.

- Успіх, досягнутий нечесним шляхом, равно або пізно призводить до поразки й до самознищення.

Залежно від своєї установки на життя кожна людина сама запускає свій механізм успіху або механізм невдач.

18

Поведінка лідера – складова позитивного іміджу педагога. Лідер – людина, впевнена в собі.

Для розвитку впевненості в собі:- припиніть критикувати самого себе;- припиніть скаржитися;- займіться своєю фізичною формою;- станьте незалежними;- дивіться на світ позитивно.Типові ознаки педагога, «відкритого» для інших:- він упевнений у собі, знає свою мету й знає, чого хоче;- він оптиміст, він шукає й бачить в інших насамперед гарне;- він – життєрадісна, весела людина;- він з розумінням ставиться до інших, частіше говорить

«так», чим «ні»;- він не пред’являє надмірних вимог до себе й не дозволяє це

робити іншим;- у нього вистачає часу на всі його проекти й задуми;- він не бурчить, уважно слухає співрозмовника, намагається

як можна більшому навчитися в інших людей;- від нього виходить доброта й внутрішній спокій.Виховати «крилату» дитину може тільки «крилатий» педагог

і батько, виховати щасливого може тільки щасливий, а сучасного – тільки сучасний.

Рекомендації щодо формування позитивного іміджу.Розвивайте вміння подати себе.Спілкуючись з іншими, ніколи не зациклюйтесь на

досягненні власних конкретних цілей.Навчайтеся бачити в кожній людині, дитині ту «родзинку»,

яка робить її унікальною.Частіше усміхайтеся! Усмішка привертає увагу оточуючих.Вчіться бачити себе ніби зі сторони, очима інших людей.Прийшовши до людини, залиште власні проблеми, амбіції,

стереотипи.Розвивайте свій внутрішній духовний світ, ваші таланти й

здібності!Нехай життя вам посміхається!!!

19

Суфлян Любов Орестівна,учитель української мови та літератури

Городищенського НВК Самбірського районуЛьвівської обл.

ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ

У сучасній школі питання про мотивацію навчання без перебільшення можна назвати провідним на всіх щаблях освіти – у початковій, середній та старшій школі, під час викладання окремих предметів, тому що мотив є джерелом діяльності й виконує функцію спонукання.

Виокремлюють кілька типів мотивації, пов’язаної з результатами навчання:

- мотивація, яку умовно можна назвати негативною, тобто спонукання школяра, зумовлені усвідомленням певних незручностей і неприємностей, що можуть виникнути, якщо він не вчитиметься (докори з боку батьків, учителів, однокласників та ін.). Така мотивація не сприяє успішним результатам;

- мотивація, що має позитивний характер, але також пов’язана з мотивами, закладеними поза навчальною діяльністю.

Зазвичай розрізняють дві великі групи навчальних мотивів: - пізнавальні (пов’язані зі змістом навчальної діяльності й

процесом її виконання); - соціальні (пов’язані з різними соціальними взаємодіями

школяра з іншими людьми). На формування мотивів навчання значно впливають

словесні підкріплення, оцінювання, що характеризують навчальну діяльність учня. Дослідження за розглянутим питанням свідчать про те, що оцінка, заохочення, осуд, тобто словесні підкріплення, є впливами, що мотивують навчальну діяльність. Усі дослідники доходять висновку, що цими впливами слід користуватися дуже обережно, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів.

20

Негативне ставлення до навчання спричиняють багато факторів, тобто суб’єктивних причин, пов’язаних із особливостями самих школярів (наприклад, відсутність відповідної позитивної мотивації учня: відсутність навчальних, наукових, професійних інтересів, відсутність переконаності в необхідності навчання, збіднені ідеали, перевага вузькоособистих матеріальних потреб та ін.; ускладнення в реалізації позитивного мотиву). Учень виявляє інтерес і бажання діяти, але не має можливості діяти, адже відсутній успіх у діяльності. Це може бути спричинене низьким рівнем знань, умінь; низьким рівнем розумової діяльності; відсутністю відповідних вольових якостей.

Крім суб’єктивних причин, обумовлених особливостями школярів, можуть виникнути об’єктивні причини, пов’язані з діяльністю самого вчителя. Наприклад:

- навчальний матеріал, використовуваний на уроці, не сприяє підтриманню допитливості, збудженню інтересу, не відповідає рівню розумового розвитку учнів, рівню наявних знань (або занадто відірваний від цих знань, або багато в чому їх повторює);

- прийоми й методи роботи на уроці не відповідають збудженню активності та самостійності дітей (одноманітні вправи на уроці, запитання, розраховані тільки на запам’ятовування);

- обрані педагогом засоби спонукання не відповідають причинам негативного ставлення до навчання (учитель намагається спонукати учня погрозою, незадовільними оцінками, водночас спричиняє негативне ставлення до відсутності потрібного рівня знань; у цьому разі потрібно надати знанням необхідного рівня, надалі заохочуючи кожний крок просування вперед).

Вікова мотивація.Молодші школярі. Мотиваційну сферу коригують через

емоційно-вольову сферу, отримання позитивних емоцій під час виконання навчальних завдань, подолання шкільних страхів.

21

Підлітки. Коригувальна робота спрямована на зміну впливу соціального середовища, від якого залежать бажання, потреби й мотиви навчання. Успішність навчань заснована на соціальному статусі школяра, методах і формах організації навчального процесу. Зниження пізнавальної активності в цьому віці залежить від поведінки, що відхиляється від норми. Компенсаторними механізмами в роботі з підлітками є індивідуально-проблемні заняття, колективні диспути. Працюючи з ними, доречно орієнтуватися на лідера – формального або неформального, а роль керівника підлітки не сприймають. Підсилюється роль і значення позакласної роботи.

Старшокласники. Підвищення мотивації засноване на індивідуально-орієнтованій системі врахування індивідуальних можливостей, спрямованих на самовизначення, прагнення зберегти свою індивідуальність, бути самим собою, з урахуванням мотивів, обумовлених вибором професії. З-поміж мотивів поведінки особливо суттєву роль відіграють ідеали й переконання.

Ще Л.С. Виготський свого часу порушував питання про необхідність вивчення ідеалів дитини, тому що саме вони відіграють провідну роль в опануванні моральної поведінки. Ще одним основним мотивом є переконання. Саме в них про-являється ставлення учня до різних фактів, подій, суджень. Якщо він нейтрально викладає матеріал, не даючи власної оцінки вивченому, то йдеться тільки про знання, а не про переконання. Ознака переконання – наявність власної оцінки. Про більш високий рівень переконання свідчить аргументація цієї оцінки. Чільним мотивом є переконання в необхідності виконати свій обов’язок.

Однакові потреби й мотиви можуть по-різному реалізуватися в поведінці. У двох учнів існує потреба допомогти товаришам, але способи реалізації допомоги різняться. В одного ця потреба виявляється у словах співчуття (емпатії), в іншого – у реальних справах та ін. І це залежить від того, у який спосіб ця потреба задовольнялася раніше.

22

У психології виховання значне місце приділяють питанням формування звичок. Цінність звички полягає в тому, що за її наявності дитина багато що виконує автоматично, не замислюючись над тим, як потрібно поводитися. Вона поводиться певним чином відповідно до того, яка форма поведінки є характерною для неї. Інакше вона вчинити не може – через стереотип, що склався.

Якщо школяр має правильні уявлення про поведінку, але у нього відсутня відповідна звичка, його життя слід організувати як досвід, що виховує певну групу звичок. Отже, сутність виховання полягає у формуванні, з одного боку, мотивів поведінки, а з іншого – доступних для дитини певного віку способів і форм поведінки.

Однією із причин напруженості, що спричиняє зниження мотивації у взаєминах між підлітками й педагогами є розбіжність модальностей. Під модальністю розуміємо слово (групу слів), що виражає ставлення до дії.

У спілкуванні з учнями педагог зазвичай використовує такі модальності: «Ви повинні», «Ви зобов’язані», «Нам потрібно»; водночас щодо себе він використовує модальності: «Я можу», «Я маю право» та ін. На рівнях використання модальностей виникає конфлікт: дитина відчуває, що позбавлена прав – лише обов’язки, а дорослий має права, зокрема право вимагати. У результаті підвищується емоційне напруження та знижується і без того нестійка навчальна мотивація. Отже, використання педагогами модальності, на наш погляд, є однією з умов збереження й зміцнення навчальної мотивації.

Часто вживані педагогами фрази: «Що ми повинні зробити сьогодні на уроці?», дисциплінарні вказівки: «Ви повинні слухати мене», «Тобі потрібно підготуватися вдома як слід» та ін. Зазвичай у цьому разі педагог сам підбиває підсумки роботи учнів.

Внутрішню мотивацію й відповідальність за результат роботи забезпечують модальності, що апелюють до позиції «дорослого» і «дитини», яка вчиться, надають їй можливість

23

вибору, що спонукають інтерес, азарт, пошук: «Якою може бути мета уроку для нас?», «Спробуйте якийсь час попрацювати мовчки», «Що ви прагнете отримати від сьогоднішнього заняття?» та ін. Модальність можливого стимулює самостійну спрямованість дій, згоду або незгоду з аналізом наслідків, прийняття відповідальності, а зрештою сприяє особистій волі й можливості відкриттів.

Практика свідчить, що підлітки не тільки працюють, але й стають уважнішими й зацікавленішими щодо педагога, який дає їх «дорослому» виявити себе.

Форми й методи роботи.Одним із ефективних засобів, що сприяють пізнавальній

мотивації, є створення проблемних ситуацій у навчальному процесі, тобто спланованого, спеціально задуманого засобу, спрямованого на зацікавлення учнів обговорюваною темою. Проблемна ситуація – ситуація, що породжує пізнавальну потребу внаслідок неможливості досягти мети за допомогою вже наявних знань і вироблених способів дії.

Проблемними ситуаціями на уроці можуть бути:- проблемні завдання з відсутніми, надлишковими,

суперечливими даними, зі свідомо припущеними помилками;- пошук істини (способу, прийому, правила розв’язання);- різні точки зору на те саме питання;- протиріччя практичної діяльності.Шляхи, якими вчитель залучає учнів до проблемної

ситуації:- діалог, який спонукує, – це «екскаватор», що «викопує»

проблему, питання, труднощі, допомагаючи формулювати навчальне завдання;

- навідний діалог: логічно вибудуваний ланцюжок завдань і запитань – «локомотив», що рухається до нового знання, спо-собу дії;

- застосування мотиваційних прийомів: «яскрава пляма» – повідомлення матеріалу, що інтригує (історичних фактів, легенд та ін.), демонстрація незрозумілих явищ (експеримент,

24

наочність), актуалізація – виявлення змісту, значущості проблеми для учнів.

Фрази-стимулювання до розв’язанні проблемних ситуацій:«Спробуй, а якщо не вийде – спробуй ще раз!»«Може один – можуть усі!»«Неуспіх – недостатність зусиль!»Спільна робота – найкорисніша для розвитку соціальних

мотивів. У ній школярі вчаться взаємодіяти, толерантно ставитися до інших.

Змагання в підвищенні мотивації є досить ефективними. Але вони часто спричиняють заздрість, почуття приниженості, зарозумілість. Тому змагання доцільно використовувати надзвичайно обережно, тільки між школярами з рівними можливостями. Здебільшого кориснішими є групові змагання, у яких групи комплектують так, щоб вирівняти можливості різних учнів.

Малювання віршів. Виразити емоції, почуття й думки на папері досить складно. Письмове мовлення в багатьох із нас розвинене гірше, ніж усне. Ми намагаємося писати стисло. Крім того, письмове мовлення позбавлене інтонації, міміки й жестів.

Висловити внутрішні переживання в писемній формі люди-ні завжди допомагали вірші. Думка у вірші звучить красиво, постаючи у вигляді образів. Вірші допомагають нам виразити те, що не завжди можна передати в прозі. Саме тому поезію, на думку американських педагогів і психологів, можна назвати надзвичайно ефективною формою рефлексії.

Вірші можна не тільки писати, але й малювати. Нехай діти уявлять зграйку риб у море. Попросіть їх назвати всі прикметники, що характеризують цю зграйку риб (орієнтовні відповіді: сріблястий, грайливий, в’юнкий, гладкий, стрімкий, пливкий). Запишіть їх на дошці.

Попросіть уявити цю зграйку риб, намалювати подумки картинку його руху в морі. Кожний може висловити своє уявлення (наприклад: «Сонячним днем біля поверхні води швидко рухається зграйка сріблястих рибок»). Після цього

25

поясніть своїм учням, що слова можна написати так, щоб вони за формою нагадували зграйку риб у море.

Написання віршів надає вивченню або повторенню нового матеріалу більшої творчості. Крім того, вірш дає змогу краще уявити складні терміни й категорії, визначити їх головні ознаки.

Запропоновані форми віршів досить прості для школяра. Використовуючи алгоритм, учні швидко досягають гарних результатів, успішно складаючи цікаві вірші.

У цих віршах важливими є і зміст, і форма написання.А. Ейнштейн зауважував: «Помилково вважати, що

почуття обов’язку та примусу допоможуть учневі знаходити радість у тому, щоб дивитися й шукати».

Стимулювання інтересу до навчання.Формуванню мотивації навчання сприяє висока

пізнавальна активність школяра, що може розвиватися тільки в емоційно сприятливій атмосфері творчої співпраці, на основі постійної стимуляції ініціативи. Активна самостійна робота думки починається тільки тоді, коли перед людиною виникають проблема, питання.

Педагоги й психологи продовжують досліджувати вплив успіху на ефективність навчання. Відомий факт, коли в одному із класів американської середньої школи з’явився психолог, щоб дослідити розумові здібності дітей. Після відповідних тестів він оголосив імена тих, хто продемонстрував найвищий коефіцієнт інтелектуальності. Водночас він свідомо зробив неправильні висновки: з-поміж тих, кого він назвав найрозумнішими, більшість насправді мала середні або невисокі розумові можливості.

Через рік, повернувшись до тієї самої школи, він виявив, що всі ті, кому він створив репутацію найрозумніших, стали кращими учнями в класі. Про його підробку ніхто не знав. Отже, репутація розумника створила зі слабких дітей інший образ, спонукаючи їх ставитися до навчання з інтересом і старанням.

26

Умови, за яких формування особистості матиме успіх:1. Вплив на емоційну сферу школярів.2. Активність і самостійність самих учнів.3. Розвиток під час діяльності.4. Підкріплення (позитивна оцінка). Тут необхідно

пам’ятати про таке:- публічна похвала викликає здебільшого позитивне

ставлення людей. Якщо йдеться про осуд, то він має позитивний ефект, якщо висловлений наодинці. Найнегативнішу реакцію викликає публічне іронізування;

- глобальне оцінювання (окремої людини або групи) шко-дить – як позитивне, так і негативне. У разі глобального позитивного оцінювання («зразковий учень», «гарний клас») з’являються почуття непогрішності, що знижує самокритич-ність, вимогливість. Коли ж ні, то (за глобальної негативної оцінки) учень зневірюється у своїх силах, у можливостях окремої людини або групи. За часткового позитивного оці-нювання особистість або колектив пишаються своїми досяг-неннями, водночас усвідомлюючи, що ще не все зроблене, тобто успіх у цьому випадку не дає підстав для самозаспо-коєння.

- пряме (із поіменним згадуванням) і непряме (без називання імен) оцінювання можливі. Пряме оцінювання є доречним, коли воно позитивне. За умови невдачі доречнішою є непряма оцінка.

Практика свідчить, що ефективнішими є заохочення і покарання, що винесені, коли учень перебуває в спокійному, рівному стані.

Способи стимулювання інтересу до навчання.- Добре над дошкою повісити невеликий плакат із гаслом:

«В одних людей вигляд прірви викликає розпач, а в інших – думку про міст». Якщо учень запевняє вчителя, що не може впоратися із виконанням завдання, учитель має право запитати його, яких зусиль він доклав до того, щоб у нього вийшло.

27

- Для зацікавлення предметом доцільно застосовувати деякі прості й ефективні прийоми: наприклад, написати тему уроку у вигляді анаграми (слoва, де літери міняються місцями) або у вигляді речення із переставлених слів.

- Можна запропонувати учням речення на конкретну тему уроку із безглуздими словосполученнями (значеннєвими помилками) і попросити висловити свою думку, наприклад: «Більша половина класу виїхала на екскурсію», «Сонце позолотило верхівки дерева», «Який у вас завтра найперший урок?» (Словосполучення на дошці підкреслювати не слід, щоб діти відразу не здогадалися.)

Можна ввести в класі цікаву традицію: просити учнів після викладення якогось матеріалу ставити вчителеві по одному запитанню на цю тему (обов’язково похвалити кожного учня хоча б за прояв творчої ініціативи).

Загальні способи мотивації навчання.- Створення проблемної ситуації.- Залучення учнів до оцінної діяльності.- Незвичайна форма навчання (урок-cемінар, урок-

конференція, урок-подорож, урок-аукціон, рольова гра, дискусія, захист проектів, різноманітні колективні способи навчання).

- Приваблива мета.- Розглядання звичних, звичайних, знайомих предметів і

явищ під незвичайним кутом зору.- «Лови помилку».- «Намалюй, як зрозумів».- Постійний аналіз життєвих ситуацій, звернення до

особистого досвіду учня.Бажання вчитися виникає тоді, коли все або майже все вда-

ється. З’являється особиста зацікавленість учня в здобутті знань. В.О. Сухомлинський писав: «Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил, що народжує енергію для подолання труднощів, бажання вчитися».

28

Кіба Марія Володимирівна,учитель зарубіжної літератури, учитель англійської мови

ЗОШ № 8 м. Дрогобича Львівської обл.

СИСТЕМА ВАЛЕОХВИЛИНОК НА УРОКАХЩоб зберегти бадьорість духу,

потрібно підтримувати бадьорість тіла.А. Воненарт

Про важливе значення проведення хвилинок відпочинку для фізичного, психологічного і розумового розвитку учнів говорили і говорять лікарі, психологи. А особливо ми, педагоги, знаємо, як це важливо для учнів і для нас.

Валеохвилинка (від лат. valeo – «бути здоровим») – хвилинка здоров’я на уроці.

У своїй практиці застосовую різноманітні види валеохвилинок на уроках і в позаурочний час:

- вправи для зміцнення зору;- вправи для відпочинку мозку і релаксації;- вправи для зміцнення м’язів рук;- вправи для дихання;- динамічні і музичні вправи;- вправи для розслаблення міміки обличя;- вправи для правильної постави і відпочинку хребта.

Вправи для зміцнення зору.1. «Годинник». Прослідкуй за рухом секундної стрілки.2. Кліпни правим оком і клацни пальцями лівої руки.3. «Крила метелика». Моргни 15 разів лівим, а потім

правим оком.4. «Піноккіо». Глянь на кінчик носа, у вікно, на двері.5. «Сова». Очі закриваємо, коли чуємо парні числа,

відкриваємо, коли чуємо непарні числа.6. «Тінь». Один учень малює невидимі картинки у повітрі

за певною категорією: одяг, фрукт, персонаж, – інші вгадують.

29

7. «Фігури». Намалюй очима фігури, зображені на дошці.

8. «Перегони крапель». У дощову погоду кожен обирає краплинку на вікні і слідкує за її рухом вниз.

9. Подивись на картинку 5 секунд і запиши якнайбільше слів, які ти запам’ятав.

10. Знайди зайве на картинці і поясни чому.

30

11. Картинки для зору:

Вправи для правильної постави і відпочинку хребта.1. Ти весну-весняночкуЗустрінь немов паняночку.У боки візьмися, низенько вклонися,Відійди назад три кроки, ще вклонися. Два підскоки,Руки в гору підіймай,Весну-красну зустрічай.2. «Велосипед». Учень сидить рівно на краю стільця,

тримається руками за стілець, «їде» ногами у повітрі.3. «Плавець». Сидячи на стільці, рухаємо руками –

пливемо, ногами – бовтаємо.4. Встань, витягни руки вперед, майже присядь на стілець,

встань.5. Поклади книжку на голову, не тримай її руками,

намагайся сісти і встати з прямою спиною.6. Стань рівно і склади руки за спиною.7. Стань рівно, підніми руки вгору, розведи убік.

Вправи для відпочинку мозку і релаксації.1. «Пори року». Розбери різні малюнки за порами року.2. Склади картинку з маленьких частинок.3. Читай вірш швидко; голосно; повільно.4. Намалюй, що чуєш.

31

5. «Літера». Напиши оповідання, щоб усі слова у ньому починалися з цієї літери.

6. Намалюй будиночок для казкового персонажа. Діти описують свій малюнок і порівнюють з іншими.

7. «Суміш». У коробці різі речі, вибираємо одну з них, придумуємо історію з нею або новий спосіб використання.

8. На дошці малюємо різні фігури (кола, хвильки, трикутники..) і домальовуємо, створюючи завершену картинку.

9. Скажіть алфавіт об’єктами, а не літерами.10. Вітаємося лівою рукою, придумуємо власне вітання.11. Пишемо у повітрі літеру алфавіту і вимовляємо цифри.12. Слухаємо тишу, закривши очі і малюємо, що почули.13. «Пелюсточка». Діти закривають очі, вчитель кладе

пелюсточку їм на долоні, вони торкаються і нюхають її, намагаються відгадати, що це.

14. «Опиши свій стан» (під музику). Уявіть, ви різні квіти (кожен говорить, яка він квітка). Світить яскраве сонечко, ваші голівки повертаються до світла. Зненацька подув сильний вітер. Як хитаються стеблинки і листочки? (показати). Небо вкрилося темними хмарами, вітер дужчає, насувається гроза. Що сталося з квітами? (кожен описує). Але врешті хмари розсіюються, з’являється перший промінчик сонця, і квіти усміхаються.

15. «Скеля». Сядь, поклади руки на коліна, випрями плечі, шию. Уяви, що ти камінь в морі. Уяви і відчуй, як холодні хвилі б’ються навколо. Ти відчуваєш прохолоду і свіжість, вдихаєш глибоко свіже повітря і видихаєш. Кожен раз вдихаючи і видихаючи, відчуй, як тебе оточує спокій і незворушність.

16. «Щасливе місце». Закрий очі, подумай про якесь спокійне і приємне місце. Уяви все до найменших деталей. Скажи, що бачиш і чуєш. Відчуй абсолютний спокій, щастя і безпеку, з’єднай вказівний і великий палець на 10 сек. Щоразу, коли ти хочеш відчути спокій і бути у безпеці, зроби так і згадай про щаливе місце.

32

17. «Велика куля». Закрий очі, заспокійся, уяви, що тримаєш велику кулю, вона легка і гладка. Кулька твого улюбленого кольору. Тепер візьми її за ниточку і легко підніми до неба. Щоразу, коли ти вдихаєш і видихаєш, ти злітаєш все вище і вище у тепле літнє небо. Насолоджуйся навколишнім світом та абсолютною свободою. Твоє тіло невагоме, думки звільнились, відчуй себе вільним.

Вправи для зміцнення м’язів рук.1. «Асорті». Розсортуй кольорові гудзики по купках.2. Одна рука – великий палець, друга – мізинець – зміна.3. Боротьба пальців.4. Пальцем однієї руки рухати вздовж стола, а пальцем

іншої руки бити по столі.5. Змінюємо долоню на кулак, на долоню і на палець.6. Пальцем лівої руки малюємо коло у повітрі, а пальцем

правої – трикутник.7. З пластиліну ліпимо зелену кулю, синій трикутник…8. Уяви, що тримаєш у руках дуже цінну річ. Тримай міцно

і рахуй до 10, передай другові і розслабся.9. Пальцем лівої руки торкаємося правого вуха, а пальцями

правої руки – лівого вуха, плескаєм у долоні, змінюємо руки.10. Хлопаємо у дві долоні, в одну, дві долоні.11. Рухаємо руками, коли чуємо голосні звуки: О –

торкаємось до ока, А – зігнувши руки у ліктях махаємо і руки вгору, И – вказівним пальцем показуємо ти, У – руками робимо хатку, Е – плескаємо у долоні.

12. «Фламінго». Ліва рука на правому бедрі, права рука на лівому бедрі. Плескаємо по колінах. Міняємо руки.

13. «Риба і змія». Однією рукою робимо хвильку вздовж, а другою рукою впоперек.

14. Торкайся до голови однією рукою. Погладь живіт по колу другою рукою.

15. Плавання – присісти, стрибнути фрістайл, плавання на спині.

33

16. «Кухар». Печемо пиріг, виконуючи всі дії: мішаємо, додаємо, збиваємо.

17. Рух рукою. Вгору – вниз, а другою вліво-вправо.18. «Краб». Один учень згинає долоню і намагається

зловити палець іншого учня (можна робити в колі).19. «Троянда – пістолет». Ліва рука – три пальці разом.

Права рука – пістолет, міняємо.20. «Сніжка». Рвемо газету на смужки і робимо сніжку.

Перемагає той учень, який зробив найбільше сніжок.21. Кулак – долоня – ребро.22. Катання олівця на руці.23. Кладемо долоню на стіл і по черзі піднімаємо всі

пальці.24. Вирізай спіралі, змійки з паперу.25. «Впізнай цифру чи літеру». Вчитель на долоню кладе

вирізану літеру, цифру, учень намагається вгадати.26. «Павучок». Двоє учнів переплітають нитку, складають

візерунок.27. На малюну, де зображена ялинка, кріпимо пластилінові

прикраси.

Вправи для дихання.1. «Кульбабка». Здуй уявно кульбабку.2. Одна рука на рівні носа, не торкатися, друга рука на

живіт, вдихнути повітря, відчути рух живота, а другою рукою відчути тепло повітря.

3. Вдихаємо і уявляємо зелений колір, видихаємо – сині колір.

4. Усміхнись, відкрий рот, язик гіркою, плавно подуй.5. «Кучер». Зімкни губи, сильно подуй, звук «тпруууу».6. «Їжачок». Зробіть ритмічні і коротки вдохи і видохи,

уявіть, як біжить і пихтить маленький їжачок.7. «Годинник». Тік – вдих, так – видих.8. «Веселка». Уявно малюйте веселку. Усміхайтесь.

Видихайте – сссс. Руки вгору.

34

9. Перед відповіддю учень вдихає три рази глибоко і затримує щоразу на 3 секунди.

Вправи для розслаблення міміки обличчя.1. Відкрийте рот, витягніть язик і тримайте його не

торкаючись ротової порожнини.2. Набери повітря в рот, роздуй щоки, напруж м’язи

обличчя, випусти повітря, розслабся.3. Вдихни і видихни повітря через губи, складені

трубочкою.4. «Бегемотик». Рот широко відкрий, видихни. Ніби

позіхаєш, стисни зуби.5. «Лопаточка». Усміхнись, відкрий рот, поклади

широкий передній край язика на зуби.7. «Човен». Вказівні пальці кладем на кутики губ,

піднімаємо і опускаємо.8. «Зайчик». Зуби зімкнуті, підняти верхню губу, показати

зуби. 9. «Дражнилки». Широко відкрити рота: – а-у-у-а–а-и-и-а.10. Гірку побудували – зруйнували. Язик гіркою до нижніх

зубів і розслабити.11. «Барабанщик». Усміхаємся, відкриваємо рот, кінчиком

язика дзвінко повторюємо: ддд, діндін, тдтд,..12. «Акула». 1 – щелепа опускається, 2 – рух щелепи

вправо, 3 – на місце, 4 – вліво, 5 – вперед, 6 – закрити рот.

Динамічні і музичні вправи.1. На кожну літеру алфавіту придумай певний рух (а –

стрибни 10 разів, б – плескни у долоні три рази…).2. З такого алфавіту утвори своє імя і прізвище.3. Діти стають на листочок паперу, по команді згинають

його вдвоє і знову намагаються встати.4. Вчитель пише цифру на дошці – учень стоїть спиною і

намагається відгадати число. Якщо цифра замала, то учні підстрибують, завелика – присідають.

35

5. «Пір’їнка». Учні здувають пір’їнку з однієї руки, а другою ловлять.

6. Перестрибни олівець на підлозі.7. «Різдвяна». Під колядку «Jingle Bells» учні

підстрибують і дзвонять в уявний дзвіночок.8. «Сніжка». Учні пишуть побажання на Різдво чи Новий

Рік і кидають у того, кому адресують послання.9. «Різдвяні подарунки». По команді вчителя учні

гуртуються (ялинка – учень стоїть і подарунки 3, 4, 5) – присідають біля ялинка. Ялинкою можна бути тільки один раз.

10. «Різдвяні чари». Показують – сніжинки падають з неба, ельф робить іграшку. Діти прикрашають ялинку. Сніговик тане. Діти ліплять сніговика. Мама пече пампушки.

11. Говоримо пошепки, співаємо швидко – стараємося зрозуміти слова.

12. Встань зі стільця шумно, потім – тихо.13. Йти по лінії безшумно, потім – тупати.14. Малювання під музику.15. Гра зі склянками.16. VMCa – рухи під музику.17. Складіть список улюблених мелодій учнів. Включайте,

щоб підбадьорити їх.

36

Орищин Катерина Володимирівна,учитель української мови та літератури

СЗШ № 7 м. Львова

СИЛА ВЧИТЕЛЬСЬКОЇ ПОХВАЛИНіхто не вислуховує осуду терплячіше

за людей, які найбільше заслуговують на похвалу.

Пліній Молодший

У сучасному шкільному світі серед рівневих оцінювань та дванадцятибальної шкали вчителі мають дуже спокусливу можливість забути про звичайну похвалу, яка дуже необхідна

учневі як п’ятого класу, так і одинадцятого. Початкова школа притрумується законів словесного підбадьорювання учнів, що багаторічно позитивно доведено на практиці. Чому б не спробувати зробити це у старшій школі?

За що хвалити учнів? Хваліть за старанністьДуже важливо хвалити учня не за його природні здібності,

а за його старання. Краще говорити: «Ти гарно підготувався! Дякую, що детально опрацював правила», ніж «Роботу виконано на відмінно. У тебе вроджена грамотність!»

Зосереджуйтесь на діях, а не на особистостіЦе допоможе виробити в учня мотивацію до навчання, а не

самолюбування Чітко формулюйте, за що хвалитеНе потрібно давати загальну характеристику, зосередьтесь

на деталях, що саме вийшло найкраще: не уся робота, а окреме завдання

Хваліть об’єктивно!Не потрібно хвалити за будь-що. Похвала повинна бути

доцільною. Інакше в дитини може занадто підвищитися самооцінка і з іншого боку похвала знеціниться.

37

Хвалити не тільки «улюбленців»Кожна дитина, як би цього не приховувала, в глибині душі,

хотіла б щоб її хвалили, тому завдання вчителя – помітити цей момент, коли вона постаралася і в ввічливій формі сказати їй про це. Таким чином, у кожної дитини з’явиться мотивація.

Акцентувати увагу на позитивному! У похвалі повинні міститися тільки хороші слова,

зауваженням щодо виконання інших завдань тут місця немає, щоб вона закінчувалася на позитивній ноті!

«Один у полі не воїн»!Не варто хвалити одного учня, протиставляючи його

всьому класу. Це може призвести до агресії з боку однокласників. Краще похвалити учня наодинці або в письмовому вигляді

«Порівняння не завжди доречні»Не потрібно в похвалі використовувати порівняння з

іншими однокласниками. Така похвала прирівнюється нулю, адже не принесе задоволення тому, хто її заслужив.

«Я» на першому місціНайкраще вчителеві використовувати займенник «я». Це

додасть більшого ефекту, подолає бар’єр між вчителем і учнем. Також, як на мене, можна звертатися і на ім’я. Н: «Олеже, я вважаю, що ти молодець!» краще звучить, аніж «Я вважаю, що ти молодець!»

Додаток до похвали.Похвала буде мати ще кращий ефект, якщо її підкріпити

потиском руки, оплесками, усмішкою….Сила вчительської похвали може виражатися наступними

словесними фразами:Ти зараз на правильному шляху.Пречудово!У тебе це вийшло!Правильно!Це добре!

38

Супер!Я пишаюся тим, як ти працював.Ти робиш це дуже добре.Це набагато краще.Гарна робота!Я щаслива бачити цю роботу.Ти робиш гарну роботу.Ти близький до істини!Мої вітання!Це те, що треба!Я знала, що ти зможеш це зробити.Зараз ти це зрозумів.Нарешті!Ти швидко вчишся.Я впевнена: працюючи так само, ти досягнеш багато чого!Я не зуміла б зробити краще.Це правильний шлях.З кожним днем у тебе виходить краще.Це спосіб!Ти нічого не прогавив!Тик тримати!Надзвичайно!Прекрасно!Це найкраще!Остаточно!Сенсаційно!Тепер нічого тебе не зупинить.Це була першокласна робота. Чудово!Твій мозок попрацював на славу.Відмінно!Це видатний винахід.Фантастика!Здорово!Це чудова робота.Ти робиш це красиво!Як ти багато зробив! Розумник!

39

Ти дійсно це покращив.Прегарно!Вітаю! Ще краще!Ти правий!Тримати так!Ти зробив це вчасно.Мені подобається хід твоїх думок.Я пишаюся тобою.Дуже приємно вчити таких розумних дітей.Велика тобі подяка.Я нічого не бачила кращого.Твоя робота принесла мені багато радості.Молодчина!Серйозний порив!Ось цього я ще не бачила.Ти неперевершений сьогодні.Це вже успіх!Це твоя перемога.Тепер ти відчуваєш свої можливості.Ти справжній майстер.Щиросердно рада за тебе.Не можу не виразити своє захоплення.Грандіозно!Я вірю в тебе, у тебе завжди виходитиме не гірше.Ти досягнеш успіху!

Вираження похвали. Похвала, окрім словесної форми, може бути виражена

похвальним листом «за…», медаллю, смайликом, серцем тощо, наскільки дозволяє Ваша фантазія.

А найкращою похвалою з боку учня для вчителя стане старання, дитяча усмішка і сяючі очі! Тож не скупімося на теплі слова…

Теплі слова!40

Я на теплі слова… западаю, Так тепла часом не вистачає, Без тепла у житті так сутужно, Хай поселиться в серці добро, буде дружно! Щоб кохання пшеницею в нім колосилось, Щоб моглось, щоб жилось, щоб любилось, родилось! Щоб в дощі, грози, блискавки і хуртовиниЗнали ми, що потрібні комусь щохвилини! Що для когось у сонячний день стане темно,Кожна мить що не разом – сумна і даремна.Я на теплі, душевні слова… западаю, По можливості ближніх своїх я теплом зігріваю…

Використані джерела:1. 70 способів похвалити учня //

http://matematika.moy.su/load/konstr/70_sposobiv_pokhvaliti_uchnja/3-1-0-692. Князь О. Тепоі слова // http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?

id=6335573. Максимов А. Похвала // https://www.google.com.ua/search?q=

%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0&espv=2&biw=1024&bih=494&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwj---PZ0NfQAhVE2ywKHXRkANQQ_AUIBigB#imgrc=EG8h-uKpTtyc4M%3A

4. Як похвалити учня? // http://metod-portfolio.blogspot.com/2015/10/10_18.html

41

Турко Тетяна Осипівна,учитель зарубіжної літератури

Хирівської СШ І-ІІІ ст. Старосамбірського районуЛьвівської обл.

ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВТой, кого я вчу, – це перш за все жива людина, дитина, а потім учень.

Оцінка, яку я ставлю йому, – це не тільки вимірювач його знань, але перш за все моє ставлення до нього як до людини.

В.А. СухомлинськийУ сучасній школі, як би дивно це не звучало, результатом

усіх старань учнів для них самих переважно є не набуті знання, а оцінка. Ні один з численних аспектів навчального процесу не викликає стільки дискусій, як оцінювання знань учнів. Проте рідко хто задумується над тим, що оцінка знань і зусиль учня це не тільки цифра на папері.

Окрім оцінювання балом у своїй діяльності учитель постійно використовує різні форми оцінних суджень, до них можна віднести:

«Малі форми оцінки» під час заняття, які виражаються за допомогою міміки, жестів, модуляції голосу, звертанні до учнів, критичних висловлюваннях тощо.

«Короткі зауваження» в усній або письмовій формі, судження стосовно успішності учня.

Оцінювання на уроці досягнень учнів може набувати різні форми і мати певний психологічний вплив. Основними видами порівняльної оцінки є:

1. Оцінювання не відповіді учня, а його особистості («…знову забуваєш, ледачий, неуважний…»): учень не знає, що в його відповіді було правильним, чого вимагає від нього вчитель.

2. Опосередкована оцінка: відповідь учня оцінюється через відповідь однокласника. Така оцінка впливає на формування стосунків у класі.

3. Невизначена оцінка («так, сідай …»); мало ефективна тому, що фактично нічого зрозумілого для учня вчитель не сказав.

42

5. Оцінка-згода не ефективна для сильних, обдарованих у навчанні студентів і дуже ефективна для слабких.

6. Схвалення-підтримка особливо позитивно впливає на учнів, які втратили віру у свої сили, недооцінюють свої можливості, оскільки добросовісно працюють, але результати не відповідають їхнім старанням.

7. Оцінка-критика впливає на емоційно-вольову сферу учнів. Використовуючи такий вид оцінки, вчитель не повинен бути грубим, принижувати особистість учня.

9. Оцінка-схвалення – використовується з урахуванням усіх психолого-педагогічних умов.

Зразки вербальної (словесної) оцінки.Схвалення, погодження, підбадьорювання можна

виразити у різних формах – словесно, мімікою, жестом, інтонаційно:

Бездоганно! Блискуче! Надзвичайно! Я тобою пишаюсь!Довершено! Чудово! Зразково! Прекрасно!Молодець! Дуже гарно! Дуже добре! Розумник(-ця)!; Старанно! Відмінно! Правильно! Добре старався! Добре! Ти мене порадував!Маєш рацію! Задоволена твоєю роботою!Я пишаюсь тим, як ти працював! Гарно зроблено!Мені приємно бачити твою роботу!Вітаю! Це те, що треба!Я знала, що ти можеш це зробити!Я б не зуміла зробити краще!Це правильний шлях!Щодня це тобі вдається краще!Твій мозок попрацював на славу!Ти обов’язково досягнеш успіху!Це видатний вихід!Активний. Непогано. Старався.Уже краще! Так тримати! Видно, що стараєшся.

Справився.Ти досяг(-ла) успіху!

43

Мені подобається хід твоїх думок.Я пишаюсь тобою!Твоя робота дуже потішила мне.Це твоя перемога!Я щиро радію за тебе! Я вірю в тебе!Спасибі за охайну роботу!Спасибі за насолоду від перевірки зошита!Таким же чином можна висловити зауваження,

заперечення, осуд: Спробуй не поспішати,Спробуй ще раз, я впевнена на тобі вдастьсяЯк ти думаєш, що саме в тебе вийшло?Зосередься, зверни увагу; можеш краще, не поспішай.Варто залучати до оцінювання самих учнів, як вербального

так і бального. Наприклад, при роботі у групах застосовувати загальне обговорення відповіді учнів, це сприяє як аналізу знань інших, так і розуміння того, що саме оцінюється. Для такого виду оцінювання можна застосувати і кольорові карточки, при цьому заздалегідь обговорити із учнями, що символізує колір кожної карточки; чи смайлики, які учні можуть самі підготувати.

Позитивно сприймаються учнями образні символи – оцінки: грамоти, подяки, індивідуальні віршики тощо.

Під час вивчення теми «Японська література. Мацуо Басьо. Хайку» я застосувала як вид оцінювання грамоти «видані Міністерством поезії», про існування якого учні дізналися в ході вивчення теми.

Важливим елементом оцінювання є самооцінка учня, адже це не тільки виставлення певного балу для своєї роботи на уроці, це в першу чергу розуміння того, що саме вимагав учитель, наскільки усвідомлено і засвоєно матеріал. Можна використовувати незавершені речення, геометричні фігури, що означають наперед устелений результат чи просто різнокольорові сигнальні картки і т.д.

Оцінювати можна як одну відповідь учня, так і активність за цілий урок. Для цього варто виготовити певні символи

44

правильної відповіді (листівки, кольорові камінці, олівчики щось, що може бути безпосередньо пов’язане із темою уроку), підрахована кількість яких визначає певний бал.

Розрізняють такі типові суб’єктивні помилки оцінювання у навчанні: 

Помилка великодушності – це несвідоме завищення оцінок.

Помилка зверхності – це несвідоме заниження оцінок.Помилки ореолу – це упереджене ставлення до певних

осіб, наприклад до «відмінників» і «двієчників».Помилки центральної тенденції – це прагнення уникнути

крайніх оцінок (коли викладач принципово не ставить «12» і «1»).

Помилки контрасту – це ситуації, коли знання, якості особистості і поведінка людини оцінюються вище чи нижче залежно від того, вище чи нижче виражені ті самі характеристики того, хто оцінює. Наприклад, менш зібраний викладач буде вище оцінювати учнів і студентів, які вирізняються високою організованістю, охайністю і ретельністю.

Помилки близькості – це тенденції ставити подібні за часом і місцем оцінки: наприклад, дуже важко після «2» поставити «10» і навпаки.

Завдання, яке вирішується дитиною в емоційно напруженій обстановці, – це психологічно інше завдання, ніж те, що вирішується в нормальній атмосфері.

Емоційна агресивність оцінок: - «Чому так повільно?» - «Погано». - «Не вмієш!» - «Дивись, що робиш...» – викликає пригнічений стан.

Дитині достатньо декілька раз пережити подібний стан, щоб виникло негативне ставлення до діяльності.

Особливий вид реакції педагога – відсутність оцінки і невизначені оцінки. Експерименти показали сильний негативний вплив відсутності оцінювання, особливо в

45

обстановці, коли один учень або одна група однокласників не оцінюється при оцінюванні інших. Цей факт явно сприймається дітьми як вибіркове негативне ставлення, ігнорування. Психологічний ефект неоцінювання повністю негативний.

Також негативний вплив має і невизначена оцінка, оскільки вона допускає багато суб’єктивних тлумачень учнем. Головним інструментом такої оцінки, часто єдиним, є слово «ну», до якого приєднується також невизначене слова «добре», які вимовляються без будь-якого позитивного акцентування, з невизначеним махом руки.

Правила оцінювання.* Не варто надавати оцінці роль інквізиційної сокири.* Важливо, щоб цифра не заступала людину.* Оцінювати слід не рішення, не виконання завдання, не

відповідь, а досягнення учня, його вміння користуватися набутими знаннями для здобуття нових знань.

* Оцінка має допомогти вчителю побачити свої та учнівські прогалини і можливі кроки для успішної корекції.

* Оцінювати слід не дитину, а її діяльність.* Оцінка має стимулювати діяльність учня, а значить

виставлення оцінки має супроводжуватись енергетично міцним учительським імпульсом, що допомагає учневі повірити у свої сили, відчути задоволення від заохочення.

* На жаль, доволі часто, незважаючи на безліч оцінок у журналі, вчитель немає ніякого уявлення про фактичні знання учня, тобто оцінку виставляє заради формального накопичення оцінок, якого вимагає програма і адміністрація.

* «Оцінка – винагорода за працю, а не покарання за лінощі» (В.О. Сухомлинський).

Виходячи з вищесказаного, варто підкреслити, що в руках учителя – велика сила, яка може рухати вперед розвиток особистості та вдосконалювати чи виправляти поведінку дитини, змусити її вірити у свої сили, а може й знищити.

46

Янінович Ірина Богданівна,учитель української мови та літератури

Нижанковицької СШ І-ІІІ ступенів Старосамбірського району Львівської обл.

ВИДИ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬОдним із етапів сучасного уроку є домашнє завдання. У

педагогічній літературі сказано, що домашнє завдання – це складова частина навчального процесу, яка полягає у виконанні учнями за завданням учителя самостійної навчальної і практичної роботи після уроків.

Домашнє завдання – це важлива і невід’ємна частина навчального процесу. Його виконання передбачає:

- закріплення, поглиблення та розширення, систематизацію й узагальнення знань, умінь та навичок, набутих на уроці;

- цілеспрямовану підготовку учнів до активного сприймання нового матеріалу;

- формування вмінь і навичок самостійної роботи, прийомів самоорганізації та самоконтролю;

- розвиток дослідницьких умінь і пізнавальних інтересів, розширення світогляду учнів;

- стимулювання творчого самовдосконалення дітей, виявлення й розвиток обдарованих учнів.

Організація домашньої роботи вимагає систематичності; обов’язковості виконання та перевірки; посильності, диференціації; різноманітності; поступового та послідовного ускладнення.

Залежно від основних дидактичних функцій вирізняють різні види домашніх завдань.

За способами виконання розрізняють усні, письмові й практичні завдання. Серед найпоширеніших завдань такі: вивчити вірш, прочитати статтю підручника (усно); написати твір, виконати вправу, зробити аналіз поезії (письмово); відвідати музей, зробити інсценізацію, переглянути фільм чи прослухати аудіозапис (практично).

За характером навчальних дій, які може виконувати учень, завдання поділяються на репродуктивні, конструктивні і творчі. Деякі учні можуть виконувати тільки репродуктивні завдання,

47

наприклад, прочитати і переказати з підручника, вивчити вірш. Більш складними є конструктивні завдання, наприклад, виділити головну інформацію, скласти план, порівняти об’єкти вивчення, систематизувати матеріал. Творчі завдання сприяють розвитку пізнавальних потреб і творчого мислення школярів. Їх можуть виконувати учні, які володіють достатніми знаннями, адже до таких завдань належать написання творів, складання байок, віршів.

За ступенем індивідуалізації завдання можуть поділятися на загальні, диференційовані, індивідуальні. Основне призначення диференційованих завдань – забезпечити для кожного учня оптимальність пізнавальної діяльності у процесі навчальної роботи, а організація роботи на уроці дає можливість учителю одночасно працювати з усіма учнями. Сильніші учні поглиблюють знання, а слабші міцно засвоюють програмний матеріал. Завдання добираються такі, щоб і слабші учні відчували, що вони можуть самостійно здобувати знання. Проте в реальній практиці більше 80% учителів дають загальне домашнє завдання на весь клас і лише час від часу пропонують диференційовані завдання.

Завдання можуть бути обов’язковими для всіх учнів класу або обиратися ними за бажанням (з використанням додаткової літератури або інших джерел інформації).

За змістом і основною функцією, яку виконують завдання у процесі навчання, виділяють такі їх типи:

Домашні завдання, що готують учнів до роботи, яка проводитиметься на наступному уроці. Завдання такого характеру дають у вигляді доручення: підібрати прислів’я і приказки, крилаті вислови, малюнки на певну тему; подивитися телепередачу і підготуватися до відповідей на запитання чи написання твору; відібрати факти чи провести спостереження; прочитати матеріал, що обговорюватиметься на уроці; знайти відповіді на питання, які розглядатимуться. Такі завдання забезпечують зв'язок навчання з життям, викликають в учнів пізнавальний інтерес, готують їх не тільки до свідомого й активного сприйняття нового матеріалу на уроці, а до його

48

обговорення, формують уміння давати відповіді на запитання і ставити їх самостійно.

Домашні завдання, які сприяють систематизації й узагальненню набутих знань, їх поглибленому осмисленню. Такі завдання вчитель може давати після вивчення матеріалу уроку чи теми. Ефективним є зведення вивченого матеріалу в схеми, таблиці. Це допомагає наочно уявити вивчений матеріал у системі, яка складається з компонентів, пов’язаних один з одним. Цей вид завдань передбачає складання планів, підготовку відповідей на запитання, самостійну постановку запитань.

Домашні завдання, що сприяють закріпленню знань і практичному оволодінню методами навчальної роботи. Одне із завдань такого виду – вивчити напам’ять вірш чи частину тексту, що збагачує мовлення учнів. Окрім того, це вправи, при виконанні яких учень одночасно і закріплює знання, і оволодіває методами навчальної роботи. Під час виконання цього виду завдань учні використовують різні прийоми запам’ятовування: багаторазові повторення, встановлення асоціативних зв’язків, поділ навчального матеріалу на частини, виділення якихось ознак і ін.

Домашні завдання на застосування одержаних знань на практиці. Це створення проблемних ситуацій, рольові ігри. Такі завдання пов’язують навчання з життям, формують практичну спрямованість їх мислення.

Домашні завдання можуть виконуватися індивідуально або в групах чи парах. Індивідуальні завдання заохочують, стимулюють школяра до навчання, пізнання, розвивають індивідуальні здібності та інтереси. Групові та парні завдання спрямовані на дослідницьку, пошукову, аналітичну роботу і привчають учнів до співпраці.

Ефективне домашнє завдання може складатися з трьох частин:

- обов’язкової частини, призначеної всім учням і спрямованої на формування навичок і вмінь застосовувати набуті знання в стандартних умовах;

49

- продуктивної частини, призначеної учням, які прагнуть одержати глибокі знання з предмету і спрямовані на формування навичок і вмінь застосовувати знання у змінених умовах;

- варіативної частини, яка сприяє розвитку пізнавальних здібностей і потреб учнів у саморозвитку.

У зв’язку з переходом на новий зміст освіти виникла потреба по-іншому поглянути на такий етап уроку, як домашнє завдання. Вважаю, що сучасний учитель у своїй роботі повинен відмовитися від старого формулювання домашнього завдання: «Вивчити з підручника на сторінці …». Пошук шляхів удосконалення організації домашньої роботи привів до необхідності використання системи завдань, які виводять учня на новий рівень його пізнавальної діяльності, стимулюють його допитливість. Наведу приклади таких завдань:

1. Проблемні запитання. Вони покликані сприяти розвитку критичного мислення учнів і часто мають дискусійний характер. Інколи такі запитання передбачають самостійне трактування твору чи порушуваної в ньому проблеми. Наприклад:

- Чіпка – борець за справедливість чи злочинець?- Мотря, прирікаючи Чіпку на каторгу, просто карає сина чи

рятує його грішну душу від подальших жахливих гріхів? (за романом Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», 10 клас);

- За котрого з Кайдашевих синів я б вийшла заміж?/ На котрій з Кайдашевих невісток я б одружився? (за повістю І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», 10 клас);

- Якою повинна бути дружина державного діяча? (за повістю О.Назарука «Роксоляна», 8 клас);

- Федько – халамидник чи хлопчик з великим серцем? (за оповіданням В.Винниченка «Федько-халамидник», 6 клас);

- Чи варто засуджувати тих, хто вирізняється серед загалу? (за поезією Л.Костенко «Кольорові миші», 6 клас).

2. Змінити кінцівку твору. Таке завдання пропоную тоді, коли, на думку учнів, твір закінчується не дуже щасливо або має несподівану кінцівку. Так, учні пропонували власні варіанти закінчення повісті М.Старицького «Облога Буші» (10 клас),

50

повісті Г.Тютюнника «Климко» (7 клас), оповідання В.Винниченка «Федько-халамидник» (6 клас).

3. Запитання автору твору чи літературному герою. Учням пропоную вдома підготувати питання, які допомогли б краще зрозуміти вчинок героя твору, добу, в яку жив письменник, мотиви, якими він керувався при написанні твору.

4. Лист або привітання літературному герою. 5. Складання кросвордів чи вікторин за вивченим твором. Це

завдання допомагає виявити, чи учні добре знають зміст твору.6. Написання власної байки (при вивченні творчості

Г.Сковороди ) або фігурного вірша (при вивченні теми «Барокова поезія» у 9 класі). Таке завдання, звичайно, пропоную не всім учням класу, а лише тим, хто бажає.

7. Складання кольоропису твору. Учням пропоную за допомогою кольору передати те, про що вони прочитали у творі (наприклад, вірші В.Сосюри «Осінь», «Васильки», Л.Костенко «Кольорові миші»). Можна складати і кольоропис прозового твору, де кольором учні передають вчинки персонажів, події, що відбуваються в їхньому житті.

8. Складання анкети літературного героя. Наприклад, скласти анкету Мартина Борулі з однойменної п’єси І. Карпенка-Карого:

1) Прізвище, ім’я героя – Мартин Боруля.2) Приблизний вік – 50 років.3) Сімейний стан – одружений, має сина й дочку.4) Соціальний стан – шляхтич.5) Рід занять – землероб. 6) Заповітна мрія – стати дворянином. 7) Що робить герой для її здійснення – хоче через суд

довести, що він дворянин; сина віддає на чиновницьку службу; дочку хоче віддати заміж за чиновника.

Існує багато варіантів анкети літературного героя. Її пункти можна змінювати в залежності від художнього твору і від того, на що хоче вчитель звернути більшу увагу.

9. Створення реклами художнього твору. Таке завдання можна давати і для того, аби заохотити до читання твору учнів, які не люблять читати.

51

10. Складання асоціативного грона до образу літературного героя.

11. Складання сенкана.12. Дослідницька робота. Її виконують за бажанням, бо вона

передбачає опрацювання додаткової літератури. Завдання для дослідницької роботи:

- дослідити міфологічні та народнопісенні образи «Слова про похід Ігоря»;

- дослідити епістолярну спадщину Т.Шевченка;- дослідити, як на образах персонажів повісті «Маруся»

Г.Квітки-Основ’яненка позначився вплив сентименталізму.13. Складання маршруту подорожі літературного героя. Це

завдання пропоную при вивченні поеми І. Котляревського «Енеїда». Учні малюють символічну карту мандрів Енея, на якій позначають пекло і рай, назви земель, у яких побував герой.

14. Переказування твору від імені літературного героя. Таке завдання пропоную і при вивченні великих прозових творів. Тоді учні переказують найбільш напружені епізоди. Таке завдання не тільки сприяє розвитку зв’язного мовлення, а й допомагає учням відчути себе в нестандартній ситуації.

15. Ділова гра, в процесі якої на основі ігрового задуму моделюється реальна ситуація. Такі ігри доцільно проводити в старших класах. Наприклад, при вивченні соціально-психологічного роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» ділю клас на групи: прокурори, адвокати, психологи. Кожна група вдома повинна підготувати виступ з промовою: прокурори готують обвинувачення головному герою, адвокати наводять аргументи на захист Чіпки Вареника, а психологи вмотивовують вчинки персонажа.

Вважаю, що використання завдань творчого характеру приваблює учнів новизною та цікавістю. Не варто давати домашні завдання на вихідні та святкові дні. Потрібно урізноманітнювати домашні завдання, прагнути, щоб завдання на опанування основних знань і вмінь одночасно розвивали певні якості учнів. Пошуковий характер – ось головна ознака домашнього завдання.

52

Безушко Віра Зеновіївна, учитель української мови та літератури

Сколівської академічної гімназіїЛьвівської обл.

ОРГАНІЗАЦІЯ ЕТАПУ РЕФЛЕКСІЇ

Під рефлексією розуміють самоаналіз, роздуми про те, що людина знає, відчуває, про що думає. Це розмірковування про те, як здійснювався процес набуття нових знань, як нове приєднувалось до вже відомого, яку особисту цінність має набута інформація. На цьому етапі учень перетворює нові знання на власні, чим забезпечується довготривалість знань. Рефлексія – це також активний обмін думками між учнями, що збагачує їхній запас слів, дає можливість побачити різні точки зору, переосмислити свою.

Мета рефлексії як етапу уроку: вирізнити й усвідомити основні компоненти діяльності – її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх розв'язання, отримані результати.

Актуальність етапу рефлексії: усвідомлення того, що було зроблено на уроці; демонстрація знань та їх можливого застосування; можливість замислитись над підвищенням якості

роботи; можливість диференціації домашнього завдання; визначення необхідної корекції.Етапи рефлексії:1. Установлення фактів (що відбулося?), на цьому етапі

доречно поставити запитання: Що і навіщо вивчали? Яких помилок припускалися чи могли

б припуститися?2. Аналіз причин (чому це відбулося?), на цій стадії

доречно поставити запитання: Які способи діяльності ми використовували? Як ми

досягали мети?

53

3. Виявлення і формулювання результатів рефлексії (ідеї, пропозиції, закономірності, відповіді на запитання).

4. Планування подальших дій (що нам робити далі?)

Рефлексія важлива:- для прояснення опрацьованого матеріалу;- порівняння реальних результатів з очікуваними;- аналізу того, що на уроці відбулося так чи інакше;- закріплення та корекції засвоєного;- вибору нових тем для обмірковування;- встановлення зв'язків між тим, що вже відомо, і тим,

що потрібно засвоїти, навчитись у майбутньому;- складання плану подальших дій.

Ррефлексію під час уроку можна проводити за допомогою різних видів, форм, прийомів:

«Чарівна свічка». Чарівна свічка, яка потрапить до рук кожного, дозволить вам висловити свою думку на питання:

- Що вам найбільше сподобалось?- Які почуття виникали під час зустрічі?- Який настрій супроводжував вас?- Чи справдилися ваші очікування?- Я дякую вам за плідну співпрацю, за розуміння та

приємне спілкування.

Завершіть речення: «Я раджу вам прочитати твір …, тому що…»

«Перлина сьогоднішнього уроку». Береться будь-який предмет, який використовувався на уроці, і, як естафета, передається один одному. Починає, як правило, вчитель. «Я хочу піднести цю перлину Даринці за її оригінальне рішення щодо того, як склалася доля головної героїні твору». А Дарина передає естафету іншому учню, аргументуючи свій вибір. Вчитель делікатно керує грою, стежить, щоб «перлина» побувала в усіх дітей.

54

Рольова гра «Обери супутника для мандрів». Кого із героїв, які завітали до нас на урок, ви обрали б собі в супутники для подорожі? Чому?

«Закінчити речення».- Герой твору мені близький тим, що …- Я розумію … (героя твору), тому що …- Я хотів би порадити … (героєві твору)

Зображення зоряного неба «Зірки мудрих істин» на ватмані.

(Учні прикріплюють зірки із записаними дороговказами.)

Вправа «Я так думаю». У сучасному глобалізованому світі все частіше звучить думка, що людина живе там, де їй добре, а патріотизм – поняття застаріле. Яка ваша думка?

«Книга відгуків». Зазвичай, подорожуючи, люди залишають свої відгуки і побажання в «Книзі відгуків і пропозицій». Тож я пропоную вам на завершення уроку заповнити «Книгу відгуків і пропозицій».

«Вузлики в дорогу». Висловіть одним реченням те повчальне, що взяли ви в життя з нашого уроку.

«Маска». Відобразити враження від уроку відповідною мімікою.

«Коло єдності і доброти». Учні стають у коло, беруться за руки і всі разом вигукують слова, що найбільше потрібні всім українцям і всій Україні:

Миру!Єдності!Доброти!

55

«Зарядка». Учням, які стали в коло, педагог пропонує через виконання певних рухів дати оцінку окремим компонентам уроку (змісту, окремим технологіям, діяльності деяких творчих груп, роботі учня і т.д.), а також висловити своє ставлення до цих компонентів.

Можуть бути запропоновані наступні рухи:- сісти навпочіпки – дуже низька оцінка, негативне

ставлення;- присісти, трохи зігнувши ноги в колінах, – невисока

оцінка, байдуже ставлення;- звичайна поза стоячи, руки по швах – задовільна оцінка,

спокійне ставлення;- підняти руки в ліктях – хороша оцінка, позитивне

ставлення;- підняти руки вгору, плескаючи в долоні, піднятися

навшпиньки – дуже висока оцінка, захоплене ставлення.На початку педагог знайомить учнів з усіма рухами і їх

значенням.Кожен учасник, після того, як вчитель називає той чи

інший компонент уроку, на свій розсуд виконує певний рух.

«Ланцюжок побажань». Кожному учню в певній послідовності пропонується звернутися з побажанням до себе чи однокласників за підсумками уроку. Побажання можуть стосуватися роботи на наступному уроці чи майбутніх справ. Закінчує ланцюжок побажань педагог, підводячи певний підсумок.

Три «М» + «Д». Запропонувати учням назвати три моменти, які у них вийшли добре в процесі уроку, і одну дію, яка покращить їхню роботу на наступному уроці.

«Термометр». Необхідно підкреслити «температуру» свого стану наприкінці (на початку) уроку:

– холодно – прохолодно – нуль – тепло – приємно +

56

«П’ятірочка». Обвести свою руку. Кожен палець – це певна позиція, з якої необхідно висловити свою думку:

великий палець – для мене важливо і цікаво;вказівний палець – мені було складно (не сподобалося);середній палець – для мене було недостатньо;безіменний палець – мій настрій;мізинець – мої пропозиції.Потім листки вивішуються і всім учасникам перед

загальним обговоренням надається час для знайомства з «п’ятірочкою».

«Ялина рефлексії». Кожна пара гілок ялинки – це позиція, з якої треба висловити свою думку (від низу до верху):

Нижня пара гілок – для нас було важливим і цікавим ...Друга пара гілок – з цього питання ми отримали конкретну

інформацію ...Третя пара гілок – нам було складно (нам не

сподобалося) ...Четверта пара гілок – наша оцінка роботи на уроці...Верхівка ялини – для нас було недостатньо ...

«Шкала настрою». У кожного учня лежить листок зі шкалою настрою (10 балів). Учень відзначає свій настрій протягом усього уроку. Можна зробити загальну шкалу для всього класу. Одна ламана лінія покаже настрій на початку уроку, друга – вкінці.

«Думка в подарунок». Кожен учасник говорить по одному реченню.

Метод «Гра в прикметник». Учням пропонується сидячи

в колі назвати прикметник, який характеризує урок. Прикметники не повинні повторюватися. При цьому можна використовувати м'ячик або інший предмет, який буде передаватися кожному наступному учневі. Учитель може записувати ці прикметники на ватмані.

57

Метод «Ваш новий комп'ютер». Матеріали: по 4 різнокольорові липкі папірці, аркуш ватману, на якому намальовані контури комп'ютера. Всі деталі комп'ютера (процесор, монітор, клавіатура, мишка) різних кольорів, за кольором папірців.

Проведення: учитель просить учнів підписати, а потім наклеїти папірці на різні частини комп'ютера. «Монітор» – що побачив нового на уроці, «клавіатура» – чому навчився, «процесор» – що зрозумів, «мишка» – твій настрій. По можливості все зачитується.

«Хмарки настрою». Зображення різнокольорових хмаринок з написами: «цікавість», «тривога», «гарний настрій», «задоволення», «спокій»… Учні повинні обрати одну з них, відповідно до емоцій, які вони переживають після певного етапу уроку.

«Пантоміма». Учні за допомогою пантоміми повинні показати результати своєї роботи. Наприклад:

- руки вгору – задоволені,- голова вниз – незадоволені,- закрити обличчя руками – байдужість.

«Пейзаж – дзеркало настрою». Кожен учень отримує картинку із зображенням пейзажу. Учитель пропонує учням вказати те місце на зображенні, в якому вони хотіли б зараз опинитися, і прокоментувати свій вибір.

Літо (жара) – піднесення, азарт.Весна (тепло) – працездатність.Осінь (прохолодно) – рівновага.Зима (холод) – тривога.Рівний психологічний настрій передається картиною

сонячного дня, жага оновлення – картиною ранку, психологічну кризу – картиною грози. Спокійний рівний пейзаж є натяком на широту інтересів і можливостей, схильність до спостережливості; гірський пейзаж, особливо

58

що виникає в спогадах і уві сні, свідчить про поривчастість, непередбачуваність поведінки, схильність до крайніх рішень.

«Веселка». На екрані (аркуші ватмана) намальована веселка. Кожен колір – позиція, з якої можна висловити думку про урок:

червоний колір – «Тепер я можу…»оранжевий – «Я навчився…»жовтий – «Було складно…»зелений – «У мене вийшло…»блакитний – «Було цікаво…»синій – «Мене здивувало…»бузковий – «Сьогодні я дізнався (лась)…»

«Кошик ідей». Учні висловлюють на папірцях свою думку про урок (анонімно). Усі папірці кладуться в кошик (коробку), потім вибірково вчитель зачитує записки.

«Чарівник». «Якби я був чарівником, то сьогодні я б…- виправив…- зробив…- додав…- похвалив…»

«Вигуки». Обрати вигук:- Знаю, можу!- Впораюся!- Ура!- Відмінно!- Складно!- Допоможіть!

Рефлексія на уроці – це спільна діяльність учнів і вчителя, що дозволяє вдосконалювати навчальний процес, орієнтуючись на особистість кожного учня.

59

Мартинців Мирослава Степанівна,учитель української мови та літератури

ЗОШ І-ІІІ ст. № 78 м. Львова

МОВНІ ФОРМУЛИ ПРОЩАННЯЯк  було  зранку,  так  буде до  останку.

Вечір покаже, який був день.

Закінчення уроку є не менш важливим, аніж його початок. Якщо на початку уроку вчитель має захопити, зацікавити учнів матеріалом, який буде вивчатись, то наприкінці уроку необхідно залишити «смачний» післясмак вивченого. Це необхідно робити для того, щоб дитина вийшла із класу щасливою, задоволеною і довго згадувала урок. Для отримання такого ефекту нам допоможуть мовні формули прощання.

Український мовленнєвий етикет має різноманітні формули прощання.

Формули прощанняВисока

тональністьНейтральна тональність

Фамільярна тональність

До побачення!Прощайте!

До побачення!На все (вам) добре!До нових зустрічей!

До побачення!Бувай(те) здоров(ві)!

До зустрічі!До завтра!До ранку!Щасливо!

Бувай!Ходи здоровий

Всього найкращого!Всього!На все!

Привіт сім'ї!Прощай!Добраніч!

Лишайтесь здорові!Наше вам...!

Дозвольте відкланятися!Кланяюсь

...

60

Однак ці фрази можна назвати типовими, адже такі форми прощання кожен учень чує від вчителя по декілька раз день, і вони сприймаються як щось буденне. Часто школяр і не зважає на них.

На мою думку, є і цікавіші способи попрощатись із школярами.

1. Прощання у притчах:Дві насінини

(про життя і страх)Восени у родючому ґрунті одна побіч одної лежали дві

насінини. Перша насінина сказала: «Я хочу рости! Хочу сягнути глибоко в землю корінням, хочу випустити на поверхню молоденькі пагінці. Хочу розвивати ніжні бруньки – немов прапорці, що звіщають прихід весни... Хочу відчути сонячне тепло і благодать ранкової роси на своїх пелюстках!»

І так вона й розвивалася.Друга насінина сказала: «Що за доля мене спіткала! Я боюся.

Коли моє коріння проникне у землю – що знайду у підземному мороці? Коли пробиватимусь крізь твердий шар землі догори – пораню свої ніжні пагінці... Відкрию бруньки – а якийсь слимачисько підбереться до них і з’їсть. Розкрию пуп’янки – а якась дитина вирве мене зі землі. Ні, ліпше зачекати, коли буде безпечніше».

І чекала.На початку весни голуб порпася в землі у пошуках поживи,

знайшов насінину і з’їв.Зрозуміло, що треба прийняти ризик життя і збагнути, що часом

ми є голубами, а часом – статуями.

Дуб і троянда(про те, ким ми є насправді)

У саду поміж деревами, кущами і квітниками росли Дуб і Троянда. Дуб був деревом величавим, а його могутнє гілля здавалося короною, що владно нависала над скромними квітами в саду.

Троянда мала лише стебло з кількома зеленими листками і гострими колючками. Виглядала кволою, наче от-от зів’яне.

61

Міцний Дуб кепкував з неї, зневажливо кажучи: «Ти – лише нікчемна колюча галузка!»

Коли віяв вітер, Дуб ворушив своїми незліченними листками, творив шум, дивовижний свист і чудові гармонійні звуки.

Через це Дуб дуже пишався собою.«Наповнюю небо чудовими симфоніями! Я – наче оркестр! Я не

такий, як той нещасний прутик, який не вміє нічого! Навіщо взагалі потрібна троянда?»

Несмілива Троянда перелякано мовчала.Коли настало літо, зацвіла.Цілий сад аплодував їй довго, щиро і палко.Дехто вдає зі себе кращого, сильнішого, аніж є насправді.

Боїться бути собою. Квіти просто квітнуть.

Коштовний камінь(про безцінні речі, які ми не помічаємо)

Двоє приятелів зустрілися після довгої розлуки. За цей час один став багатим, а другий – бідним.

Вони сіли і почали пригадувати прожиті разом роки.Під час розмови бідний задрімав.Багатий приятель, опанований співчуттям, поклав в кишеню

бідняка великий дорогий діямант і вийшов з дому.Але той, прокинувшись, не знайшов подарованого йому скарбу і

свій наступний день розпочав так, немовби нічого не сталося.Через рік доля знову звела двох приятелів.«Скажи мені, – запитав багатий, знову побачивши бідного у

великій нужді, – чому ти не скористався скарбом, який я залишив у твоїй кишені?»

Подібне стається чи не за кожної зустрічі між людьми. Люди, що живуть поруч з нами, обдаровують нас безцінними скарбами. Але зазвичай ми цього не усвідомлюємо.

Усмішка(про цінність усмішки)

Жила колись усмішка, яка мандрувала світом. Це була щира, радісна, приязна усмішка. Була щаслива так, як може бути щаслива усмішка, і час від часу наспівувала.

Одного дня прийшла у містечко, в якому рух був особливо напружений, мешканці також не знали спокою. Усмішка чемно

62

стояла біля переходу, чекаючи на зелене світло, коли раптом дві машини зіткнулися. Різко загальмували біля краю тротуару. Дверцята відчинилися, і з першої машини вибіг чоловік з грізним виглядом. Раптом усмішка з'явилась на його обличчі, і воно проясніло. Розгнівана жінка, яка вийшла з другої машини, зціпивши зуби, здивовано зупинилась. Потім також усміхнулась.

– Вибачте, то моя вина, – сказала.– Нічого, буває, – відповів чоловік. – Вип'ємо разом каву?Усмішка продовжила свою мандрівку.Викликала солодку усмішку у працівниці на пошті, а люди в

черзі почали розмовляти приязно. Промайнула по обличчю вчителя, і учні почали уважно його

слухати.Затрималась на обличчі професора в клініці, і хворі стали

почувати себе краще.Потім дійшла до керівника закладу, до касирки у супермаркеті,

до чоловіка, котрий повертався додому, до двох хлопчаків, які ворогували між собою.

Увечері усмішка поїхала з містечка. Почувалася трохи втомленою, але містечко було щасливе.

Усмішка є світлом, яке проходить крізь вікно твого обличчя і каже людям, що твоє серце вдома.

Золота рибка(про ціль у житті)

Була собі золота рибка. Одного дня вона взяла всі свої сім талантів і попливла шукати щастя. Ще не відпливши далеко, зустріла вугра.

– Шукаю щастя, – гордо відповіла рибка. – Тоді ти дуже правильно припливла. Усього за чотири таланти

я можу продати тобі такий плавник, з яким ти попливеш удвічі швидше.

– Чудово! – не змогла стриматися від радості золота рибка. Вона заплатила, взяла плавник і попливла набагато швидше, ніж до того.

Незабаром дісталася до місця, де жила каракатиця. – Агов, рибко, куди пливеш? – Шукаю щастя.

63

– І знайшла вже, сестричко? Якщо хочеш, я можу відступити тобі за дуже вигідну ціну гребний гвинт, завдяки якому ти зможеш пливти ще швидше.

Золота рибка за решту талантів купила собі гвинт і помчала далі, удвічі швидше.

Скоро добралася до місця, де жила акула. Та привіталася із золотою рибкою:

– Куди пливеш? – Шукаю щастя. Акула роззявила пащу і, вказуючи на неї, промовила: – Ти вже його знайшла. Якщо хочеш зекономити час, то пливи

навпрошки. – О, як я тобі вдячна! – радісно вигукнула золота рибка і

чимхутчіш запливла в пащу акули, яка її зі смаком схрумала. Хто не знає, чого хоче, зазвичай закінчить там, де не хотів.

Рецепт(про важливість обіймів)

Дівчинка подала своїй учительці листочок зі своїм особистим «рецептом для життя». Написала: «Потрібно чотири обійми на день, щоб прожити. Потрібно вісім обіймів на день, щоб якось іти вперед. Потрібно дванадцять обіймів на день, щоб рости».

2. Запис коментарів. Можна запропонувати школярам наприкінці уроку дати відповіді на питання:

Я справді запам’ятав ідею… Я маю питання стосовно….. перш, ніж скажу, що зрозумів (-ла) Я навіть не знаю з чого почати, коли думаю про….

3. «Навколосвітні мандри». Для цієї вправи необхідно мати м’яч. Діти стають у коло, хтось один у руках має м’яч. Він швидко та в усній формі розповідає про що дізнався на уроці сьогодні і передає м’яч іншому.

4. «Снігова кулька». Діти записують на аркуші паперу те, про що вони дізнались на уроці, потім папір зіжмакують, стають у коло і за сигналом учителя підкидають вгору. Кожен учень має підібрати «снігову кульку» і прочитати її вголос.

64

5. «Листівка». Учні отримують листівку, яку мають підписати для своїх батьків, про враження від уроку, на якому вони побували.

6. «DJ Розумник». Дітям пропонують розповісти про те, що вони дізнались у формі улюбленої пісні (чи стилю музики).

7. «Прогулянка галереєю». На аркуші паперу школярі (які поділені на групи) пишуть чи малюють те, про що вони дізнались на уроці, потім всі малюнки вішаємо на дошці, дітям роздаємо стікери, щоб вони написали похвалу чи поставили питання авторам малюнків.

8. Вправа «Спасибі за приємний день». Учитель. Будь ласка, встаньте в загальне коло. Я хочу

запропонувати вам взяти участь у невеликій церемонії, яка допоможе вам висловити дружні почуття і вдячність одне одному.

Гра проходить наступним чином: один з вас стає в центр, інший підходить до нього, потискує руку і вимовляє: «Спасибі за приємний день!» Обидва стають у центрі, як і раніше тримаючись за руки. Потім підходить третій учень, бере за вільну руку або першого, або другого, знизує її і каже: «Дякую за приємний день!»

Таким чином, група в центрі кола постійно збільшується. Всі тримають один одного за руки. Коли до вашої групи приєднається остання людина, замкніть коло і завершите церемонію безмовним триразовим міцним потиском рук. Цим гра і завершується.

9. Вправа «Комплімент».Комплімент – похвала;Комплімент – діловим якостям;Комплімент – у почуттях.Учні оцінюють вклад один одного в урок.10. Метод «Дякую…» В кінці уроку вчитель пропонує

кожному учню вибрати тільки одного з однокласників, кому хочеться подякувати за співпрацю та пояснити, в чому саме ця співпраця проявилася. Учителя з числа тих, кого

65

вибирають, необхідно виключити. Вдячне слово педагога є завершальним. При цьому він обирає тих, хто отримав найменшу кількість компліментів, прагнучи знайти переконливі слова вдячності і цьому учаснику подій.

11. Вправа «Імпульс». Учасники встають у коло і передають потиск руки зі словами: «Всі ми вчителі і прийшли до школи за покликанням серця, щоб віддати свою любов і знання дітям».

12. Вправа «СТОП». Можна закінчити урок, запропонувавши школярам написати мнемонічну фразу СТОП і запропонувати її розшифрувати, відповідно до теми уроку.

13. Побажання з чарівного глечика.Учитель. Пропоную вам дістати по одному папірцю з

чарівного глечика (вази, мішечка), який підкаже, що на вас чекає сьогодні або що вам потрібно зробити найближчим часом. Ці побажання чарівно впливають на настрій, підбадьорюють, надають упевненості.

Тобі сьогодні особливо пощастить! Життя готує тобі приємний сюрприз! Усе складається для тебе найкращим чином! Сьогодні твій день, щасти тобі! Сьогодні Фортуна з тобою разом! Пам’ятай: ти народився, щоб бути щасливим! Люби себе таким, яким ти є, – неповторним! Потурбуйся про здоров’я свого тіла! Зроби собі подарунок, ти на нього заслуговуєш! Вищі сили оберігають тебе! У тебе є все, щоб насолоджуватися життям! Усе, що потрібно тобі, легко приходить до тебе! Усі твої бажання та мрії реалізуються, повір у це! Сьогодні з тобою спокій і радість! Сьогодні щасливий день!

66

Кокоць Мар’яна Миколаївна,учитель української мови та літератури та зарубіжної літератури

ЗОШ № 11 м. Дрогобича Львівської обл.

СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ’ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ.

БІБЛІЯ – КОРАНМета: Ознайомити учнів зі священними книгами християн

та мусульман Біблією та Кораном, створенням та змістом, гуманістичними цінностями, які втілені у них; розкрити зміст та структурні особливості книг; ознайомити восьмикласників з історико-культурним значенням Корану, різноманітністю і багатством художньо-поетичних форм порівняно з Біблією; порівняти ази Східного Ренесансу і Європейського Відродження; формувати в учнів інтерес до ознайомлення й осмислення цінностей давніх пам’яток літератури; сприяти формуванню усвідомлення нерозривності та взаємовпливу творів літератури в історико-культурному контексті; виховувати толерантне ставлення до різних релігійних конфесій.

Обладнання: Біблія, Коран, окремі видання Корану, відео слайди, презентації та проекти «Коран – Біблія».

Тип уроку: комбінований.Хід уроку.

І. Організаційний момент.Найперше майте щиру любов один до одного,бо любов покриває багато гріхів! (за Біблією)

Не станеться з нами нічого ніколи крім того,що приготував нам Аллах. (за Кораном)

Слово вчителя: Проспівав дзвінок – починаємо урок, З Божої ласки, зі щирого вітання: «Добрий день! Добрий день».На урок беремо з собою знання, вміння, навички й

старання.

67

ІІ. 1. Оголошення теми, мети, завдання уроку.

ІІ.2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

ІІ.3.1. Слово вчителя: Дорогі діточки, шановні гості, сьогодні ми з вами поговоримо про найцінніше, що є у кожного з нас, про Життя та Буття кожного із тут присутніх, а зокрема, за допомогою яких книг ми повинні жити по совісті, по-християнськи, по-людському. В усьому світі налічується багато віросповідань, одними із провідних є християнство, мусульманство (іслам), індуїзм (буддизм). На нашому уроці, сьогодні, ми зупинімо свою увагу на християнстві та мусульманстві. Отож, ми з Вами відносимося до християн – ми християни. Виникає запитання: Хто ж такі мусульмани, та що таке іслам? Саме сьогодні ми спробуємо про це довідатись.

Іслам – це відносно молода релігія, але послідовників її у сіті дуже багато і щороку стає все більше. Коран, про який сьогодні йтиметься, священна книга мусульман, яка охоплює різні сфери людського життя, регламентує (розповідає, наголошує) їх, пропонує моральні настанови. Про те, що єднає священні книги різних народів, ми й поговоримо сьогодні на уроці.

ІІ.3.2. Діти, гляньте на дошку, а також у Вас на столах, є вислови, спробуймо визначити, які належать Біблії, а які Корану.

ІІ.3.3. Відповідь учнів про структуру Біблії та Корану.1) Що таке Біблія? 1) Що таке Коран?2) Що означає слово «Біблія»? 2) Що означає «Коран»?3) Створення Біблії? 3) Створення Корану?4) Скільки частин має Біблія? 4) З чого складається

Коран?5) Хто є автором Біблії? 5) Що таке сури?6) Скільки Євангелій має Біблія? 6) Що таке аяти?

ІІ.3.4. Презентація «Біблія – Коран» / відео/ (діти записують в зошити).

68

ІІ.3.5. Основні постулати Біблії (10 Заповідей Божих).1. Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів,

крім Мене. 2. Не роби собі кумира і всякої подоби з того, що на небі

вгорі, або на землі внизу, і що у воді під землею: не поклоняйся їм і не служи їм. 

3. Не згадуй імені Господа Бога твого даремно. 4. Пам'ятай день суботній, щоб святити його: шість днів

працюй і виконуй у них всю роботу свою, а день сьомий – субота – для Господа Бога твого. 

5. Шануй батька твого і матір твою, і добре тобі буде, і довго житимеш на землі.

6. Не вбивай. 7. Не чини перелюбу.  8. Не кради.  9. Не свідчи неправдиво проти ближнього твого.  10. Не жадай дому ближнього твого, не жадай жони

ближнього твого, ані раба його, ані рабині його, ані вола його, ані осла його, ані всякої худоби його, ані всього, що у ближнього твого.

ІІ.3.6. Основні постулати «Корану».1) Визнавати і промовляти істинність шахади (немає Бога

крім Аллаха, і Мухаммеда – посланець Аллаха).2) Щодня 5 разів молитися.3) Додержуватись посту в місяці рамадану.4) Вносити пожертву до мечеті.5) Здійснювати щорічний хадж (паломництво в Мекку).

ІІ.3.7. Діти, у Вас на патах недарма знаходиться виноград?!!

- Хто може сказати, яке відношення він має до сьогоднішнього уроку?

- Які Ви знаєте притчі, або розповіді з Біблії, де згадується виноград?

69

Підбиваючи підсумки: виноград – це символ мудрості. Гроно винограду – атрибут божественних плодів і сільського господарства, одухотворяють вино життя, і значить безсмертя. Він асоціюється з Діонісом і символізує жертвоприношення.

Слово вчителя: У Корані теж неодноразово згадується про виноград.

Одного разу старий чоловік до мудреця і запитав: «Що робити з великим врожаєм винограду? На що перший відповів: «Якщо цей плід стиглий, свіжий, то це добре і ти можеш вживати його скільки завгодно, а якщо він перестигне і буде бродити, то це «харон» – вино, яке в мусульман – заборонено.

ІІ. 3.8. Робота з підручником (зачитування Сур).

ІІ.3.9. Історія Ісуса та Мухаммеда (презентація /відео)

ІІ.3.10. Відповіді на питання для учнів та гостей: Що таке Біблія, Коран (відповіді письмові на заздалегідь підготованих листочках-виноградинах, не більше 3-х слів).

Слово вчителя: На дощі лежить виноградна лоза, її потрібно вкрити виноградинами, щоб заповнити, отож усі присутні беремо виноградину-кульку, записуємо відповідь і по-черзі підходимо до дошки і наклеюємо, перед тим прочитавши.

Подивімося на дошку, яка в нас чудова виноградна лоза. На ваших столах знаходяться грона виноградні – смакуйте, куштуйте на здоров’я.

Отже, зараз спробуємо заповнити «Емоційну карту», або, як ми з вами звикли називати «Рецепт гарного настрою».

Біблія КоранСмакЗапах

70

КолірЗвук

Заповнюйте, за бажання можна поділитися, озвучити, обмінятися своїми рецептами, емоціями, враженнями.

Підсумок уроку. На згадку про наш урок, усі присутні нагороджуються

цінними сувенірами і подарунками, а учні ще й позитивними балами.

Оцінювання.Учні, усі Ви розумнички, отже, і отримуєте хороші оцінки.

На найактивніших і найерудованіших чекають винагороди (фломастери, олівці, смайли…). Сьогодні виставлення оцінок відбудеться незвично. Вчитель кольоровими фломастерами на долоньках учнів виставила оцінки у вигляді смайликів (10, 11, 12).

Оголошення домашнього завдання.- Скласти сенкан до слова «Біблія», «Коран».- Написати твір-мініатюру на тему «Шануй свою віру –

пізнавай світ».- Виписати кілька цитат з Біблії про любов.

Прощання.Збіг урок наш, як коротка мить,Дуже швидко час біжить,Але попереду у нас багато кроків,Цікавих і важливих уроків.Щасти Вам!!! До зустрічі!

71

Гринишин Лілія Михайлівна,учитель зарубіжної літератури

Тростянецької ЗОШ І-ІІ ступенів Миколаївського району Львівської обл.

ВЕЛИКІ ОСОБИСТОСТІ ДВОХ ВЕЛИКИХ НАЦІЙ: РОБЕРТ БЕРНС І ТАРАС ШЕВЧЕНКО

(Роберт Бернс «Моє серце в Верховині». Ідея любові до батьківщини у вірші Роберта Бернса)

Мета: ознайомити учнів із особистістю і творчістю Р.Бернса; підвести до розуміння ключових цінностей шотландського поета Р. Бернса; порівняти творчість Р. Бернса і Т. Шевченка в контексті європейської інтеграції України; здійснити цілісний аналіз вірша «Моє серце в Верховині», розкрити ідею любові до батьківщини; засобами літератури формувати національну свідомість, любов до рідної землі, готовність її захищати; розвивати навички і вміння висловлювати враження від прочитаного, а також емоції і почуття, що виникли від зустрічі з поезією.

Дизайн уроку: портрети Р. Бернса та Т. Шевченка, мультимедійна презентація «Життєвий і творчий шлях Р.Бернса» та «Україна очима Генія», мультиплікаційний фільм «Садок вишневий коло хати», прапорці Шотландії і України, серце із семи кольорів веселки, відеоролик «Моє серце в Верховині», комп’ютер і мультимедійна дошка, елементи шотландського одягу в учнів 6 класу, букети синіх, жовтих і білих квітів.

Тип уроку: інтегрований урок зарубіжної літератури та української літератури.

Форма проведення: урок-проект з елементами інсценізації.

Міжпредметні зв’язки: музика, українська і зарубіжна література, географія.

Здоров’язбережувальний потенціал уроку: шотландська традиційна музика, формування здорової психіки дитини через гуманне ставлення до учнів.

72

Епіграф: Для мене той край найкращий, Де виросли мої крила.

Л. КостенкоХід уроку.

І. Етап передрозуміння.1.1. Привітання. Психологічне налаштування на урок.Вчитель зарубіжної літератури. Вітаю, шановне

товариство! Доброго весняного ранку, діти! Погляньмо у вікно, наберімося сил, енергії від краси нашого мальовничого села Тростянця. А традиційна шотландська музика налаштує нас на приємну співпрацю.

(Увімкнути музику «Flower of Scotland»). 1.2. Мотивація. (Конспект в учителя у вигляді сердечок.)Вчитель зарубіжної літератури. Ми, Українці, любимо

свій край. Пишаємося своїм народом, вшановуємо Тараса Шевченка, прислухаємося до його слів. Він гідний безсмертя за любов до своєї Батьківщини. Думаю, сьогодні на уроці вам буде цікаво дізнатися про поета, який теж заслужив безсмертя. Наш Кобзар – Пророк назвав його «великим і народним». День народження цієї людини – національне свято Шотландії. У шотландській сім’ї обов’язково зберігають томик його віршів. Рядки його поезій стали крилатими висловами. Вони увійшли в приказки, прислів’я та пісні, які й досі співаються народом.

1.3. Повідомлення теми, мети, очікуваних результатів. Вчитель зарубіжної літератури. До кінця уроку, діти, ми з

вами створимо спільний проект – видамо збірку сенканів нашого класу.

ІІ. Основна частина. Етап розуміння. 2.1. Презентація про Р. Бернса і Шотландію. Інсценізація.Для Шотландії Бернс – символ національної гордості. Він

став одним з безпосередніх учасників відродження багатого фольклору Шотландії не тільки як її кращий поет, але і як учений, як великий знавець історії своєї Батьківщини. Сьогодні він завітав до нас на урок і розповість нам про себе.

73

Хлопчик – Роберт Бернс, одягнений у шотландський одяг, розповідає про себе.

2.2. Робота з підручником. (Є. Волощук). Учитель розповідає вірш напам’ять «Моє серце в Верховині»… Далі учні ланцюжком читають виразно вірш.

2.3. Запитання для учнів.- Які думки і почуття виникли у вас під час читання вірша?- Що ви побачили. Які краєвиди?- Що ви почули.( образи)?- Що ви відчули?Давайте з вами пригадаємо творчість Т. Г. Шевченка. У

цьому нам допоможе учитель української мови та літератури Буга О.В.

2.4. Презентація про Шевченка і Україну. Інсценізація. Виходить хлопчик – Шевченко і розповідає про себе.Дівчинка виконує на бандурі вірш Т.Г. Шевченка «Садок

вишневий коло хати». 2.5. Перегляд мультиплікаційного фільму.2.6. Валеохвилинка.«Коло радості». Назвіть слово, при вимові якого ви

відчуваєте радість, тепло, любов. (Учні називають слово і записують їх на сердечках: родина, рідний край, мама, тато, Бог, любов, дружба,радість, доброта,щедрість, воля, краса, сім’я, пісня, герой, серце). Ліпимо на дошку.

2.7. Вправа «Гармонійна цілісність образів» вірша «Садок вишневий коло хати».

- Що об’єднує Шотландію і Україну?- Які особисті асоціації з кольором, звуками, запахами,

смаками пов’язані із Україною і Шотландією? Учні заповнюють індивідуальні таблиці.

2.8. Проблемне запитання. - Чи є вірш шотландського поета актуальним для кожного

українця?

74

ІІІ. Етап осмислення, узагальнення та систематизації знань.

3.1. Творче завдання. Діти в групах під музику (відеоролик «Моє серце в Верховині») складають сенкани на тему «Батьківщина», «серце». Зачитують біля дошки. Сенкани складаються у файли в книжечку.

3.2. Рефлексія.На сердечках діти записують свої враження від уроку,

чіпляють до дошки.Я був вражений…Я дізнався…Я замислився…3.3. Оцінювання у вигляді похвальних листів.Роздати цукерки з побажаннями.Сьогодні я хочу похвалити вас: за мудрі думки, глибокі і

сміливі враження, за чуйне серце, за щирість почуттів…3.3. Домашнє завдання. 1) Вивчити напам’ять вірш «Моє серце в верховині». 2) Написати листа шотландському ровесникові, розповісти

про свою батьківщину.3.4. Підсумок уроку. Вчитель зарубіжної літератури. Для обох поетів любов до

Батьківщини, традиції, звичаї, рідна мова, поезія, праця, гідність, чесність понад усе. Сповідуючи такі цінності, лише тоді ми будемо жити в прекрасній державі та пишатися рідною Україною.

75

ЗМІСТ

Передмова…………………………………………….………….3

Горішна І.П. Організація етапу привітання………..................4

Мичуда Н.В. Професійний імідж учителя. Дизайн уроку.…..14

Суфлян Л.О. Формування мотивації до навчання на уроках

літератури………………………………………………………20

Кіба М.В. Система валеохвилинок на уроках……………......29

Орищин К.В. Сила вчительської похвали…………………….37

Турко Т.О. Особливості оцінювання учнів…………………..42

Янінович І.Б. Види домашніх завдань………………………...47

Безушко В.З. Організація етапу рефлексії……………………53

Мартинців М.С. Мовні формули прощання………….………60

Кокоць М.М. Священні книги людства як пам’ятки культури і джерело літератури. Біблія – Коран. Конспект уроку……….67

Гринишин Л.М. Великі особистості двох великих націй:

Роберт Бернс і Тарас Шевченко. Конспект уроку…………...72

76