old.minjust.gov.uaold.minjust.gov.ua/file/52236.docx · Web viewКлас Ступінь втрати листя Процент втрати голок/листя 0 без втрати

30.11.2006 Офіційний вісник Європейського Союзу L 334/1

I

(Акти, опублікування яких є обов’язковим)

РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) № 1737/2006

від 7 листопада 2006 року

про детальні правила для імплементації Регламенту (ЄC) № 2152/2003 Європейського Парламенту та Ради про здійснення контролю за лісами та вплив навколишнього середовища в Співтоваристві

КОМІСІЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства,

Беручи до уваги Регламент (ЄC) № 2152/2003 Європейського Парламенту та Ради від 17 листопада 2003 року про здійснення контролю за лісами та вплив навколишнього середовища в Співтоваристві (1) і, зокрема, його частину 2 статті 4, частину 5 статті 5, частину 4 статті 6, частину 3 статті 7, частину 6 статті 8, частину 6 статті 9, частину 2 статті 10, частину 5 статті 14 та частину 4 статті 15,

Оскільки:

(1) Набуваючи чинність з 1 січня 2003 року, Регламент (ЄC) № 2152/2003 забезпечує основу для продовження та подальшого інтегрованого розвитку заходів, попередньо виконаних згідно з Регламентом Ради (ЄЕC) № 3528/86 від 17 листопада 1986 року про захист лісів Співтовариства від атмосферного забруднення (2) та з Регламентом Ради (ЄEC) № 2158/92 від 23 липня 1992 року про захист лісів Співтовариства від лісових пожеж (3). Регламент (ЄС) № 2152/2003 також забезпечує можливості для розгляду нових важливих питань щодо захисту довкілля Співтовариства в майбутньому.

(2) В даний момент застосовуються наступні Регламенти: Регламент Комісії (ЄEC) 1696/87 від 10 червня 1987 року про певні детальні правила для імплементації Регламенту Ради (ЄEC) № 3528/86 про захист лісів Співтовариства від атмосферного забруднення (4), Регламент Комісії (ЄC) № 804/94 від 11 квітня 1994 року про певні детальні правила із застосування Регламенту Ради (ЄEC) № 2158/92 щодо систем інформації про лісові пожежі (5), Регламент Комісії (ЄC) № 1091/94 від 29 квітня 1994 року про певні

детальні правила для імплементації Регламенту Ради (ЄEC) № 3528/86 про захист лісів Співтовариства від атмосферного забруднення (6), Регламент Комісії (ЄC) № 1727/1999 від 28 липня 1999 року про певні детальні правила для застосування Регламенту Ради (ЄEC) № 2158/92 про захист лісів Співтовариства від пожеж (7), Регламент Комісії (ЄC) № 2278/1999 від 21 жовтня 1999 року про певні детальні правила для застосування Регламенту Ради (ЄEC) № 3528/86 про захист лісів Співтовариства від атмосферного забруднення (8). З метою реалізації положень Регламенту (ЄС) № 2152/2003 певні положення наступних реалізованих Регламентів повинні продовжувати застосовуватися, в той час як інші повинні бути доповнені. В інтересах ефективності, ясності та раціональності ці Регламенти повинні бути замінені єдиним текстом, і положення, що є досі актуальними, повинні бути включені в такий текст.

(3) Здійснення контролю за впливом забруднення атмосфери на ліси повинно продовжуватися на основі систематичної мережі спостережних пунктів та мережі спостережних ділянок для інтенсивного та безперервного контролю, встановленого та реалізованого згідно з Регламентом (ЄЕС) №3528/86 та з Регламентами (ЄЕС) №1696/87 і (ЄС) №1091/94.

(4) Розвиток нових заходів контролю необхідно обмежити до дій на пілотній фазі при здійсненні досліджень, експериментів та демонстраційних проектів з метою ідентифікації варіантів для встановлення таких нових заходів контролю.

(5) Детальні правила та настанови для реалізації частини 3 статті 6 та частини 3 статті 16 Регламенту (ЄС) № 2152/2003 щодо встановлення нових заходів контролю та звітності про результати таких нових заходів не є необхідними за період з 2003 по 2006 рік, оскільки такі заходи контролю не є передбаченими для реалізації протягом цього періоду.

(1) OВ L 324, 11.12.2003, С. 1. Регламент з останніми змінами, внесеними Регламентом (ЄC) № 788/2004 (OВ L 138, 30.4.2004, С. 17).

(2) OВ L 326, 21.11.1986, С. 2. Регламент з останніми змінами, внесеними Регламентом (ЄC) № 804/2002 Європейського Парламенту та Ради (OВ L 132, 17.5.2002, С. 1).

(3) OВ L 217, 31.7.1992, С. 3. Регламент з останніми змінами, внесеними Регламентом (ЄC) № 805/2002 Європейського Парламенту та Ради (OВ L 132, 17.5.2002, С. 3).

(4) ОВ L 161, 22.6.1987, С. 1. Регламент з останніми змінами, внесеними Регламентом (ЄС) № 2278/1999 (OВ С 279, 29.10.1999, С. 3).

(5) ОВ L 93, 12.4.1997, С. 11.

(6) ОВ L 125, 18.5.1994, С. 1. Регламент з останніми змінами, внесеними Регламентом (ЄC) № 2278/1999.

(7) ОВ L 203, 3.8.1999, С. 41. Регламент із змінами, внесеними Регламентом (ЄC) № 2121/2004 (OВ L 367, 14.12.2004, С. 17).

(8) ОВ L 279, 29.10.1999, С. 3. Регламент із змінами, внесеними Регламентом (ЄC) № 2121/2004.

L 334/2 Офіційний вісник Європейського Союзу 30.11.2006

(6) Довідник з параметрів, методів контролю та форматів даних, зазначений в статті 10 Регламенту (ЄС) № 2152/2003, є заснованим на положеннях контролю, встановлених в Додатках до Регламентів (ЄЕС) №1696/87, (ЄС) №804/94 та (ЄС) № 1091/94. Проте у світлі сучасного технічного прогресу необхідно перевірити ці положення. Зокрема, методологія досліджень стану крони на основі систематичної мережі спостережних пунктів та мережі спостережних ділянок для інтенсивного контролю має бути об`єднана. Довідник також повинен охоплювати методологію додаткового контролю з таких питань, як фенологія, якість навколишнього повітря, пошкодження озоном та листовий опад.

(7) Контроль за лісовими пожежами повинен продовжуватися на основі Європейської системи інформації про лісові пожежі (ЄСІЛП). ЄСІЛП була створена на досягненнях Інформаційної системи Співтовариства про лісові пожежі, заснованої та застосованої згідно з Регламентом (ЄЕС) № 2158/92 та Регламентом № 804/94, і включає додаткову інформацію, зібрану Спільним дослідницьким центром в рамках Системи прогнозування ризику лісових пожеж (ЄСПРЛП) та Європейської системи оцінки пошкоджень від лісових пожеж (ЄСОПЛП).

(8) Заходи запобігання лісових пожеж повинні засновуватися на досягненнях Регламенту (ЄEC) № 2158/92 за умов, що такі заходи не підтримуються через Регламент Ради (ЄC) № 1257/99 від 17 травня 1999 року про сприяння розвитку сільського господарства з боку Європейського сільськогосподарського фонду керівництва та гарантії (ЄСФКГ), та повинні доповнювати і припиняти певні Регламенти (1), і за умов, що вони не є включеними в програми сільськогосподарського розвитку, встановлені державами-членами. Цей Регламент повинен засновувати спільні базові дані, які надаються державами-членами у випадку лісових пожеж на їх території, а також технічні умови для забезпечення таких даних.

(9) Для забезпечення узгодженості з іншими фінансованими Співтовариством видами діяльності та з метою уникнення дублювання і подвійного фінансування, пропозиції для досліджень, експериментів і демонстраційних проектів, подані державами-членами відповідно до статей 5, 6 та 7 Регламенту (ЄC) № 2152/2003, повинні оцінюватися Комісією згідно з встановленими критеріями.

(10) Для забезпечення того, що такі дослідження, експерименти та демонстраційні проекти є адаптованими до поточних питань та відповідають актуальним потребам у сфері контролю за лісами, буде необхідно класифікувати пріоритети для надання підтримки Співтовариства таким видам діяльності.

(11) При встановленні національних програм та фінансових аспектів, що стосуються цього, необхідно враховувати положення Регламенту Ради (ЄC, Євратом) № 1605/2002 від 25 червня 2002 року про Фінансовий регламент, що застосовується до загального бюджету Європейських Співтовариств (2), та Регламенту Комісії (ЄC, Євратом) № 2342/2002 від 23 грудня 2002 року про детальні правила для імплементації Регламенту Ради (ЄC, Євратом) № 1605/2002 про Фінансовий регламент, що застосовується до загального бюджету Європейських Співтовариств (3).

(12) Необхідно запровадити правила допуску для визначення сфери витрат, які вважаються прийнятними для фінансування Співтовариства.

(13) Науково-консультативна група, яка засновується відповідно до частини 3 статті 9 Регламенту (ЄC) № 2152/2003, повинна консультувати Комітет із штучних лісонасаджень щодо технічних питань моніторингової схеми.

(14) Кожна держава-член повинна призначити відповідальний орган на основі критеріїв, встановлених базовим актом відповідно до пункту (с) частини 2 статті 54 Регламенту (ЄC, Євратом) № 1605/2002 з метою забезпечення виконання вимог раціонального управління фінансами та повної відповідності принципам прозорості та недопущення дискримінації. Держави-члени, які повинні нести правову та фінансову відповідальність за виконання затвердженої національної програми, повинні відповідати за будь-які порушення, невиконання чи махінації відповідального органу.

(15) Зважаючи на свою децентралізовану адміністративну організаційну структуру, Бельгія, Німеччина та Португалія мають право призначати більш ніж один відповідальний орган.

(16) Дані, передані Комісії державами-членами в межах Регламенту (ЄC) № 2152/2003, повинні бути розглянуті, як документи в рамках значення Регламенту (ЄC) № 1049/2001 Європейського Парламенту та Ради від 30 травня 2001 року щодо вільного доступу до документів Європейського Парламенту, Ради та Комісії (4).

(17) Заходи, передбачені в цьому Регламенті, відповідають висновку Комітету із штучних лісонасаджень, заснованого Рішенням Ради 89/367/ЄEC (5),

(2) OВ L 248, 16.9.2002, С. 1.(3) OВ L 357, 31.12.2002, С. 1. Регламент з останніми змінами,

внесеними Регламентом (ЄC, Євратом) № 1248/2006 (OВ L 227, 19.8.2006, С. 3).

(4) OВ L 145, 31.5.2001, С. 43.(5) OВ L 165, 15.6.1989, С. 14.

(1) OВ L 160, 26.6.1999, С. 80. Регламент з останніми змінами, внесеними Регламентом (ЄC) № 1698/2005 (OВ L 277, 21.10.2005 , С. 1).

30.11.2006 UA Офіційний вісник Європейського Союзу L 334/3

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

ГЛАВА І

ПРЕДМЕТ

Стаття 1

Цей Регламент встановлює детальні правила для застосування статті 4, частин 1 та 2 статті 5, частин 1 та 2 статті 6, частин 1 та 2 статті 7, статті 8, частини 3 статті 9, статей 10 та 14, а також частини 1 статті 15 Регламенту (ЄC) № 2152/2003.

ГЛАВА II

КОНТРОЛЬ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ

СЕКЦІЯ 1

МЕРЕЖА ПУНКТІВ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

(Пункт (а) частини 1 статті 4 та частина 1 статті 10 Регламенту (ЄС) № 2152/2003)

Стаття 2

Систематична мережа пунктів спостереження та контролю

1. Систематична мережа пунктів спостереження, надалі «пункти Рівня І», що відповідають сітці, складеної з одиниць розміром 16 × 16 км, з охопленням усієї території кожної держави-члена, надалі «сітка», використовується для виконання щорічних досліджень стану крони.

Такі дослідження виконуються з використанням методів, встановлених в Главі 2 Додатку І.

2. Дослідження виконуються у кожному пункті пересікання, який припадає на засаджену лісом територію.

3. Держави-члени мають право використовувати густі мережі в пунктах Рівня І, якщо це є необхідним для підготовки їх щорічних звітів згідно з частиною 1 статті 15 Регламенту (ЄС) № 2152/2003 та для отримання репрезентативних даних на національному або регіональному рівні.

Стаття 3

Винятки, що стосуються густоти сітки

1. Частина зразку сітки з одиницями розміром 32 × 32 км може використовуватися для інвентаризації викидів, що охоплює інші засаджені лісом території.

2. Частина зразку сітки з одиницями виміром 32 × 32 км також може використовуватися для інвентаризації викидів, що охоплює великі однорідні лісові території, розташовані в Фінляндії на північ від 65° 30′ широти та в Швеції на північ від 59° широти.

Стаття 4

Передача даних

1. До 15 грудня щорічно кожна держава-член повинна передавати Комісії дані, зібрані протягом попереднього року з кожного пункту Рівня І, використовуючи методи та форми, встановлені в Главі 14 Додатку І.

На додаток до таких даних держави-члени повинні надати супроводжуючий дані звіт, який встановлює базову інформацію про застосовані методи контролю. Такий звіт складається у відповідності до Глави 13 та підпункту IV.1 Глави 14 Додатку I.

Інструкції та коди, встановлені в Главі 15 Додатку І, використовуються для передачі даних, зібраних у відповідності з першим пунктом.

2. Дані, що відносяться до приватних територій, повинні прив’язуватися до місцевості за широтою та довготою, вираженими щонайменше в градусах та хвилинах. Всі інші дані прив’язуються до місцевості в межах координат широти та довготи, виражених у градусах, хвилинах та секундах.

3. Частина даних, що супроводжують звіт з описом методів контролю, повинна залишатися чинною до зміни таких методів.

СЕКЦІЯ 2

МЕРЕЖА ДІЛЯНОК СПОСТЕРЕЖЕННЯ

(Пункт (b) частини 1 статті 4 та частина 1 статті 10 Регламенту (ЄC) № 2152/2003)

Стаття 5

Встановлення ділянок спостереження для інтенсивного контролю

1. Встановлена державами-членами мережа постійних ділянок спостереження, надалі «ділянки Рівня ІІ», використовується для інтенсивного та постійного контролю за впливом забруднення повітря на лісові екосистеми. Кількість ділянок Рівня ІІ, відібраних для такої мережі, обмежується 15 для кожної держави-члена.

Проте держави-члени можуть відібрати більшу кількість ділянок Рівня ІІ за умови, що така кількість не перевищує 20% кількості національних пунктів Рівня І.

2. При встановленні нової чи додаткової ділянки Рівня ІІ держави-члени повинні разом з першою передачею даних, що стосуються такої ділянки, надати Комісії свою оцінку критеріїв відбору та повний перелік всіх ділянок, включаючи основну інформацію, наприклад, розташування, тобто довготу, широту та висоту, та види, а також загальну інформацію про кожну ділянку Рівня ІІ, зібрану за стандартною формою.

3. Ділянки Рівня ІІ відбираються з використанням спільних методів, встановлених в Главі 1 Додатку І.


Стаття 6

Контроль

Інтенсивний та постійний контроль за лісовими екосистеми включає:

(a) постійну інвентаризацію стану крони, вимірювання хімічного складу листя та зміни приросту насаджень на кожній ділянці Рівня ІІ у відповідності з Главами 2, 3 та 4 Додатку І;

(b) вимірювання хімічного складу осідання, метеорології та хімічний аналіз ґрунтового складу, а також оцінку наземної рослинності на щонайменше 10 % ділянок спостереження Рівня II у відповідності з Главами з 5 до 8 Додатку I;

(c) за необхідності, інші заходи контролю, наприклад, оцінку якості навколишнього повітря, видиме пошкодження озоном та опад листя, а також фенологічні спостереження у відповідності з Главами з 9 по 12 Додатку I.

Стаття 7

Передача даних

1. До 15 грудня щорічно кожна держава-член повинна передавати Комісії дані, виміряні протягом попереднього року для кожної ділянки Рівня ІІ, використовуючи методи та форми, встановлені в Главі 14 Додатку І.

На додаток до таких даних держави-члени повинні надати супроводжуючий дані звіт, який встановлює базову інформацію про застосовані методи контролю. Такий звіт складається у відповідності до Глави 13 та підпункту IV.1 Глави 14 Додатку I.

Інструкції та коди, встановлені в Главі 15 Додатку І, використовуються для передачі даних, зібраних у відповідності з першим пунктом.

2. Дані, що відносяться до приватних територій, повинні прив’язуватися до місцевості за широтою та довготою, вираженими щонайменше в градусах та хвилинах. Всі інші дані прив’язуються до місцевості в межах координат широти та довготи, виражених у градусах, хвилинах та секундах.

3. Частина даних, що супроводжують звіт з описом методів контролю, повинна залишатися чинною до зміни таких методів.

ГЛАВА ІІІ

ЄВРОПЕЙСЬКА СИСТЕМА ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЛІСОВІ ПОЖЕЖІ

(Частина 1 статті 5 Регламенту (ЄC) № 2152/2003)

Стаття 8

Охоплена інформація

1. Європейська система інформації про лісові пожежі (ЄСІЛП) знаходиться під керівництвом Спільного дослідницького центру Комісії.

2. В ЄСІЛП реєструються наступні дані:

(a) спільні базові дані, представлені у відповідності зі статтею 9;

(b) додаткові дані про лісові пожежі, які пошкодили щонайменше 50 гектарів, надані у відповідності зі статтею 10;

(c) інформація, надана Спільним дослідницьким центром, щодо прогнозування ризиків виникнення пожеж в межах Європейської системи прогнозування ризику лісових пожеж (ЄСПРЛП) та щодо нанесення на карту й оцінки пошкоджень, нанесених вогнем, які виникають на площу в щонайменше 50 гектарів в межах структури Європейської системи оцінки пошкоджень від лісових пожеж (ЄСОПЛП).

Стаття 9

Спільні базові дані

1. До 1 липня щороку кожна держава-член повинна надати в Комісію спільні базові дані по кожній лісовій пожежі, яка відбулася на їх території продовж попереднього року. Спільні базові дані повинні щонайменше включати наступну інформацію, представлену таким способом, який допоможе на рівні Комісії порівняти її з кожною лісовою пожежею:

(a) дата та місцевий час першого сигналу тривоги;

(b) дата та місцевий час першого втручання;

(c) дата та місцевий час затухання пожежі;

(d) місцезнаходження виникнення на загальному рівні (спільний код);

(e) загальна пошкоджена вогнем територія;

(f) розширення пошкодженої вогнем території на ліс та інші засаджені лісом та безлісні зони;

(g) можлива причина.

2. Технічні специфікації, встановлені в Додатку ІІ, використовуються з метою реєстрації спільних базових даних, що відносяться до частини 1.

Стаття 10

Додаткова інформація

Щорічно держави-члени можуть надавати Комісії додаткову інформацію щодо лісових пожеж, які пошкоджують щонайменше 50 гектарів, на додаток до спільних базових даних, зазначених у статті 9.

Така додаткова інформація включатиме, при необхідності, рівень пошкоджень, тобто низький, середній чи високий, та місце виникнення пожежі.


ГЛАВА IV

ДОСЛІДЖЕННЯ, ЕКСПЕРИМЕНТИ ТА ДЕМОНСТРАЦІЙНІ ПРОЕКТИ

(Частина 2 статті 5, частина 2 статті 6 та частина 2 статті 7 Регламенту (ЄС) № 2152/2003)

Стаття 11

Оцінка проектних пропозицій

Пропозиції для досліджень, експериментів і демонстраційних проектів та випробувань на основі пілотної фази, надані державами-членами відповідно до частини 2 статті 5, частини 2 статті 6 та частини 2 статті 7 Регламенту (ЄС) № 2152/2003, надалі «проектні пропозиції», оцінюються Комісією на основі критеріїв, встановлених у Додатку ІІІ.

Стаття 12

Рішення, що стосується класифікації проектних пропозицій

Комісія встановлює класифікацію пріоритетів для підтримки проектних пропозицій Співтовариством.

ГЛАВА V

ВІДПОВІДАЛЬНІ ОРГАНИ

(Стаття 14 Регламенту (ЄС) № 2152/2003)

Стаття 13

Відповідальні органи

1. Відповідальний орган, який повинен призначатися кожною державою-членом відповідно до статті 14 Регламенту (ЄС) № 2152/2003, надалі «відповідальні органи», є контактною ланкою для Комісії.

2. Бельгія, Німеччина та Португалія мають право призначати більше ніж один відповідальний орган.

Стаття 14

Критерії відбору

1. Відповідальні органи повинні відповідати правилам, встановленим у Регламенті (ЄС, Євратом) № 1605/2002 та у Регламенті (ЄС, Євратом) № 2342/2002, а також положенням, встановленим у цьому Регламенті.

2. Відповідальні органи повинні відповідати щонайменше наступним критеріям:

(a) вони повинні належати до національних державних організацій або приватних структур державної служби, які керуються законами однієї з держав-членів;

(b) вони повинні пропонувати відповідні фінансові гарантії, надані державним органом, зокрема повне покриття сум, належних Комісії;

(c) вони повинні функціонувати відповідно до вимог раціонального управління фінансами;

(d) вони повинні забезпечувати прозорість операцій, виконуваних у відповідності із частиною 1 статті 56 Регламенту (ЄC, Євратом) № 1605/2002.

Стаття 15

Додаткові умови для приватних структур

Якщо держави-члени відповідно до статті 14 призначають приватні структури, Комісія затверджує такі структури на основі наступних доказів, наданих такими структурами:

(a) їх технічна та професійна можливість на основі документального підтвердження освітніх та професійних характеристик членів їх управлінського персоналу;

(b) їх економічна та фінансова можливість на основі державної гарантії, наданої згідно із пунктом (е) частини 3 статті 14 Регламенту (ЄC) № 2152/2003, та відповідних підтверджень від банків, доказів певної страхової гарантії професійного ризику, бухгалтерської звітності або витягів з бухгалтерської звітності, що охоплюють щонайменше останні два роки, за які були закриті рахунки, якщо опублікування бухгалтерської звітності вимагається законом про компанії держави-члена, в якій була заснована така структура;

(c) їх компетенція згідно національного права щодо завдань з виконання бюджету, як підтверджено документальними доказами, наприклад, їх реєстрацією в професійному чи торговому реєстрі або справжньою декларацією чи сертифікатом, членством в конкретній організації, позитивно вираженим наданням повноважень або внесенням у реєстр податку на додану вартість (ПДВ);

(d) вони не знаходяться в одній із ситуацій, вказаних у статтях 93 та 94 Регламенту (ЄС, Євратом) № 1605/2002;

(e) вони погоджуються на проведення аудиту Рахунковою палатою.

Стаття 16

Угода

Комісія заключає угоду з відповідальними органами згідно із статтями 56 Регламенту (ЄС, Євратом) № 1605/2002 та статтями 35 та 41 Регламенту (ЄС, Євратом) № 2342/2002.

Стаття 17

Завдання відповідальних органів

Відповідальні органи повинні виконувати наступні завдання:

(a) вони проводять регулярні перевірки з метою гарантування належного виконання дій, які фінансуються згідно з Регламентом (ЄС) № 2152/2003;


(b) вони приймають необхідні заходи, щоб запобігти порушенням та махінаціям, і, за необхідності, проводять розслідування для повернення втрачених коштів, що були неправильно сплачені чи використані;

(c) вони забезпечують Комісію будь-якою запитаною нею інформацією;

(d) вони є посередником, якому сплачуються внески Співтовариства;

(e) вони мають відкриті рахунки та зберігають записи отримання та платежів такого внеску в підтримку національної програми, включаючи всі рахунки та документи схожої доказової цінності для підтримки витрат програми.

Стаття 18

Перевірки Комісії

Комісія може здійснювати документальні та оперативні перевірки існування, актуальності та правильного функціонування компетентних органів у відповідності з правилами раціонального управління фінансами.

ГЛАВА VI

НАЦІОНАЛЬНІ ПРОГРАМИ ТА РЕДАКЦІЇ

СЕКЦІЯ 1

НАЦІОНАЛЬНІ ПРОГРАМИ

(Частина 2 статті 7 та частини 1 і 2 статті 8 Регламенту (ЄС) № 2152/2003)

Стаття 19

Зміст

1. Національні програми та редакції таких програм у відповідності зі статтею 8 Регламенту (ЄС) № 2152/2003 містять інформацію та супровідні документи, вказані в Додатку IV.

Держави-члени повинні використовувати форми, встановлені в такому Додатку, для надання Комісії національних програм та відповідних редакцій в паперовому та цифровому форматі.

2. Всі дії, передбачені в статтях 4 та 5, в частинах 2 та 3 статті 6 і в частині 2 статті 7 Регламенту (ЄС) № 2152/2003, для яких потребується фінансовий внесок Співтовариства, повинні буде включеними в національну програму в якості індивідуальних заяв.

Стаття 20

Підпрограми

Національні програми Бельгії, Німеччини та Португалії можуть складатися з підпрограм, наданих відповідальними органами.

СЕКЦІЯ 2

РЕДАКЦІЯ


Стаття 21

Редакція

1. Редакції національних програм стосуються лише досліджень, експериментів, демонстраційних проектів, а також фаз випробувань контролю у відповідності із частиною 2 статті 5, частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 7 Регламенту (ЄС) № 2152/2003.

2. Заяви для редакції національних програм подаються Комісії з використанням форм, встановлених в Додатку IV.

3. Заяви для редакції національних програм на 2005-2006 роки подаються Комісії не пізніше 31 жовтня 2005 року та розглядаються нею на наступний рік.

ГЛАВА VII

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ТА КОНТРОЛЬ

СЕКЦІЯ 1

ВИТРАТИ

Стаття 22

Означення прийнятних витрат

Прийнятними витратами є витрати, які безпосередньо та повністю відносяться на рахунок національної програми, затвердженої Комісією.

Держави-члени можуть використовувати суворіші національні правила для визначення прийнятних витрат.

Стаття 23

Обґрунтування витрат

Витрати мають бути обґрунтовані оригіналами належних документів, наприклад, рахунками, чи документами рівної доказової цінності.

Оригінали документів не доповнюються статтею витрат. Проте, якщо необхідно, відповідальний орган може надати Комісії всі документи, включаючи рахунки, які вона може потребувати для оцінки витрат.

Стаття 24

Витрати, що вважаються прийнятними

1. Щоб вважатися прийнятними, витрати повинні передбачатися в затвердженій національній програмі та бути безпосередньо з’єднаними з такою програмою та необхідними для її виконання.


2. Витрати повинні бути розумними та відповідати принципам раціонального управління фінансами, зокрема, цінності грошей та економічності.

3. Витрати повинні бути фактично понесеними впродовж періоду прийнятності, встановленого в рішенні Комісії, яке ухвалює національну програму. Витрата вважається понесеною впродовж періоду прийнятності, якщо:

(a) правовий обов’язок зі сплати такої витрати був обумовлений договором після початку періоду прийнятності та перед закінченням такого періоду;

(b) виконання діяльності, з якою пов’язана така витрата, розпочалося після початку періоду прийнятності та повинно закінчитися перед закінченням такого періоду.

4. Витрати повинні бути повністю сплаченими перед поданням кінцевої документації разом з кінцевим звітом про витрати та прибутки.

Стаття 25

Витрати на персонал

Витрати на персонал можуть вважатися прийнятними безпосередніми витратами відносно фактичного часу, витраченого на національну програму. Вони розраховуються на основі фактичної зарплати чи окладу до відрахування податків плюс обов’язкові соціальні виплати за винятком будь-яких інших витрат.

Робочий час кожного працівника, включаючи національних громадянських службовців та державних службовців, які працюють в межах національної програми, реєструється з використанням табелів витраченого часу чи доповідей з системи реєстрації часу, встановленої та сертифікованої відповідальним органом та його можливими партнерами.

Стаття 26

Транспортні витрати

Транспортні витрати можуть вважатися прийнятними, якщо вони безпосередньо та повністю відносяться на рахунок ухваленої національної програми. Транспортні витрати оплачуються у відповідності з внутрішніми правилами відповідального органу.

Стаття 27

Непередбачені витрати

1. Непередбачені витрати, які повинні покрити загальні непрямі витрати, необхідні для працевлаштування, керування, розселення та прямої чи непрямої підтримки персоналу, який здійснює роботу з національної програми, або які відносяться до місцевої інфраструктури та обладнання, вважаються прийнятними, якщо такі витрати є дійсними, виправданими та не включають витрат, що належать до іншої бюджетної позиції.

2. Непередбачені витрати вважаються прийнятими максимум до 7 % від загальної суми прийнятних прямих витрат.

3. Непередбачені витрати відносяться на рахунок національної програми відповідно до схваленої політики обліку витрат відповідального органа.

Стаття 28

Основні витрати

Коли витрати включають амортизацію капітальних інвестицій з періодом більше одного року чи з ціною більше 500 Євро, такі амортизаційні витрати вважаються прийнятними, якщо вони відносяться виключно до національної програми та періоду прийнятності певної фази програми, за умов: За інвестиції у будівництво та інфраструктуру такі витрати зменшуються протягом більше 10 років з використанням методу прямого списання та за інше обладнання, включаючи обладнання з інформатики, - 5 років з використанням методу прямого списання.

Стаття 29

Витрати на придбання уживаного обладнання

Витрати для покупки уживаного обладнання вважаються прийнятними при виконанні наступних трьох умов:

(a) продавець обладнання надає декларацію, в якій вказує його походження та підтверджує, що ні за яких умов впродовж попередніх семи років воно не було придбане за допомогою національних грантів чи грантів Співтовариства;

(b) ціна обладнання не перевищує його ринкової вартості та є меншою за ціну аналогічного нового обладнання;

та

(c) таке обладнання має технічні характеристики, необхідні для його експлуатації, та відповідає застосовуваним нормам і стандартам.

Стаття 30

Підписання договору субпідряду

Витрати, що стосуються договорів субпідряду з посередниками чи консультантами, базуються на фактичних витратах та супроводжуються належними рахунками й іншими супровідними документами. За винятком, коли витрати визначаються в якості відсотка від сумарних виробничих витрат, така витрата може вважатися прийнятною, лише якщо відповідальний орган може обґрунтувати її, посилаючись на фактичну вартість виконаних робіт чи наданих послуг.

Стаття 31

Податок на додану вартість

Податок на додану вартість (ПДВ) вважається прийнятним, якщо відповідальний орган не може компенсувати ПДВ, сплачене в рамках національної програми.


Відповідальний орган має надати декларацію належних національних органів про те, що ПДВ не може бути відшкодованим за активи та послуги, необхідні для заходів, виконаних в рамках національних програм.

Стаття 32

Неприйнятні витрати

1. Наступне не вважатиметься прийнятним:

(a) будь-яка витрата, понесена при виконанні дій з використанням інших фінансових інструментів Співтовариства;

(b) втрати від курсових різниць;

(c) непотрібні чи марні витрати;

(d) витрати на розповсюдження та реалізацію продукції, а також рекламні витрати на просування продуктів чи комерційну діяльність;

(e) будь-які відрахування за можливі майбутні витрати чи боргові зобов’язання;

(f) будь-який борговий відсоток та відсоток за залучений капітал;

(g) невідшкодовані борги.

Проте певні витрати, що відносяться до пункту (d), можуть вважатися дійсними у випадку погодження з Комісією.

2. Неприйнятні витрати, зазначені в частині 1, не розглядаються Комісією для розрахунку загальної витрати програми.

Стаття 33

Валютний курс

1. Конвертування між євро та національною валютою здійснюється з використанням щоденного курсу євро, опублікованого в серії C Офіційного вісника Європейського Союзу.

2. Курс, що використовується для конвертування між євро та національними валютами, є обмінним курсом, опублікованим в останній робочий день місяця, що передує місяцю, в якому підписується та надається Комісії національна програма чи, у випадку платежів, фінансовий звіт та запит платежу.

СЕКЦІЯ 2

ОПЛАТА


Стаття 34

Рішення про фінансовий внесок

Щодо фінансових внесків до прийнятних витрат національних програм двома фазами Комісія приймає по одному рішенню за кожний рік дії програми, надалі

«рішення Комісії». Рішення Комісії необхідно направляти державі-члену.

Стаття 35

Попереднє фінансування

Відповідальні органи мають право запросити попереднє фінансування в 50 % річної допомоги Співтовариства для національної програми, як вказано в національній програмі, не раніше трьох місяців після дати повідомлення про рішення Комісії. Попереднє фінансування обумовлюється висновком угоди згідно зі статтею 16.

Стаття 36

Положення

1. Відповідальні органи повинні надати на розгляд Комісії звіти про платежі, виконані в рамках національної програми з використанням моделей, встановлених в Додатку V. Такі звіти супроводжуються звітом, що стосується просування дій, виконаних в рамках національної програми. Звіти повинні надаватися не пізніше 15 місяців після дати повідомлення про рішення Комісії та покривати витрати, понесені в попередньому році.

2. Прийнятні витрати, які відповідають положенням Секції 1 цієї Глави та вказуються в річному звіті, компенсуються Комісією за рахунок попереднього фінансування державам-членам в рамках національних програм.

Якщо звіти перевищують відповідне попереднє фінансування, Комісія має здійснити проміжний платіж.

За жодних обставин такі проміжні платежі не повинні перевищувати 30 % від суми річної допомоги Співтовариства національним програмам.

Стаття 37

Технічна та фінансова імплементація

1. Кожна із двох фаз, зазначених у статті 34, повинна досягти повної технічної та фінансової імплементації у відповідності з вимогами Регламенту (ЄС) № 2152/2003 та цього Регламенту не пізніше, ніж через два роки після дати повідомлення про рішення Комісії.

Відповідальні органи повинні здійснити запит оплати балансу прийнятних витрат не пізніше, ніж через 27 місяців після дати повідомлення про рішення Комісії.

2. Баланс кожної фази необхідно сплатити після того, як Комісія отримає запит кінцевої сплати за кожну фазу та перевірить фінансові звіти, що супроводжують такий запит сплати.


Стаття 38

Узгодження запитів сплати

У відповідності зі своїм національним правом держави-члени гарантують узгодження запитів сплати відповідальних органів та їх відповідність рішенню Комісії.

Стаття 39

Заяви на попереднє фінансування та платежі

Відповідальні органи повинні подавати на розгляд Комісії заяви на попереднє фінансування та платежі з використанням моделей, встановлених в Додатках VI, VII та VIII.

СЕКЦІЯ 3

ПОРУШЕННЯ


Стаття 40

Порушення

1. Будь-які кошти, втрачені через порушення чи необережність, повинні компенсуватися державою-членом та бути повернені Співтовариству.

2. Якщо впродовж п’яти років після останнього платежу балансу кінцевого року національної програми Комісія виявляє будь-яке порушення в діяльності, що фінансується Співтовариством, та задіяні кошти не були повернені Співтовариству згідно з частиною 1, вона повинна інформувати про це державу-члена та надати їй можливість прокоментувати таке порушення.

3. Якщо аналіз ситуації та будь-які коментарі певної держави-члена підтверджують виявлене Комісією порушення, держава-член повинна компенсувати такі кошти.

СЕКЦІЯ 4

ПЕРЕВІРКИ, АУДИТИ ТА ВІЗИТИ НА ВИРОБНИЧИЙ ОБ’ЄКТ


Стаття 41

Фінансовий аудит Комісії

1. У будь-який час впродовж виконання контракту та до 5 років після останнього платежу Співтовариства, внесеного у національну програму, Комісія чи будь-який уповноважений нею представник може проводити аудит відповідальних органів, підрядних організацій чи субпідрядників, відповідальних за детальну імплементацію заходів, що здійснюються в рамках національної програми.

2. Комісія та будь-який уповноважений представник повинні мати доступ до документації, необхідної для встановлення прийнятності витрат учасників національної програми, наприклад, до рахунків і витягів з розрахункових відомостей.

3. Аудит повинен здійснюватися на умовах конфіденційності. Комісія повинна вжити необхідні заходи з метою гарантії, що її уповноважені представники обробляють дані, до яких вони мають доступ чи які були їм надані, на умовах конфіденційності.

Комісія має право перевіряти використання відповідальними органами, підрядниками чи субпідрядниками, відповідальними за детальну імплементацію заходів, що здійснюються в рамках національної програми, фінансового внеску Співтовариства.

4. Звіт про результати аудиту відносно відповідальних органів та інших сторін, відповідальних за імплементацію заходів національної програми, надсилається до задіяних відповідальних органів, підрядників та субпідрядників. Вони можуть повідомити про свої спостереження Комісії протягом одного місяця після отримання такого звіту. Комісія має право не розглядати їх спостереження, якщо вони були надані після кінцевого строку.

5. На основі висновків аудиту Комісія повинна вжити всі відповідні заходи, які вона вважає необхідними, включаючи надання компенсації відносно всіх чи частини платежів, виконаних нею.

Стаття 42

Перевірки та візити на виробничі об’єкти

Відповідальні органи повинні надати персоналу Комісії та особам, уповноваженим Комісією, допуск до майданчиків або приміщень, де здійснюються заходи в рамках національної програми, та до всіх документів, які стосуються технічного та фінансового управління діяльністю. Доступ уповноважених Комісією осіб може бути предметом угоди про конфіденційність між Комісією та відповідальним органом.

Перевірки можуть розпочинатися під час дії програми та повинні здійснюватися на конфіденційній основі.

Відповідальні органи та сторони, відповідальні за імплементацію заходів, що здійснюються в рамках національної програми, повинні надавати відповідну допомогу Комісії чи особам, уповноваженим нею.

Стаття 43

Оцінки


1. Держави-члени здійснюють попереднє оцінювання, середньострокову перевірку та оцінку національних програм за фактом у відповідності з Додатком IX.


2. Попереднє оцінювання включає детальну перевірку актуальності, обґрунтованості та самодостатності дій, встановлених в національній програмі, а також вивчення очікуваних результатів. Результати попереднього оцінювання передаються Комісії разом з національними програмами.

3. Середньострокова перевірка та оцінка за фактом включають оцінювання статусу імплементації, продуктивність та ефективність контролю, що здійснюється в межах Регламенту (ЄC) № 2152/2003. Результати середньострокової перевірки передаються Комісії до 1 липня 2006 року, а результати оцінки за фактом надаються Комісії до 1 липня 2007 року.

ГЛАВА VIII

НАУКОВА КОНСУЛЬТАТИВНА ГРУПА


Стаття 44

Завдання

1. Наукова консультативна група, яка створюється згідно з частиною 3 статті 9 Регламенту (ЄС) № 2152/2003, повинна консультувати Комітет із штучних лісонасаджень щодо наступних питань:

(a) необхідність здійснювати конкретні дослідження чи аналізи;

(b) необхідність створити цільові робочі групи з конкретних питань;

(c) удосконалення організації та структури схеми контролю;

(d) взаємодія між наукою та практикою.

2. Наукова консультативна група може надати свій висновок щодо:

(a) пропозицій для досліджень,

(b) результатів досліджень таких, як актуальність та якість даних і, більш загально, доповідей, що представляють результати із схеми контролю,

(c) проектів настанов.

3. Мандат Наукової консультативної групи обмежується періодом виконання схеми, встановленої в частині 1 статті 12 Регламенту (ЄС) № 2152/2003.

ГЛАВА IХ

ДОСТУП ДО ДАНИХ


Стаття 45

Доступ до даних

Наскільки це є необхідним для реалізації своїх дій на основі частини 5 статті 9 та частини 2 статті 11 Регламенту (ЄС) № 2152/2003, доступ до даних, зазначених у частині 1 статті 4 та у частині 1 статті 5 такого Регламенту, надається Європейському агентству з навколишнього середовища та Міжнародній спільній програмі з оцінки та моніторингу впливу забруднення повітря на ліси, яка діє в рамках Економічної комісії ООН для Європи (МСП по лісам).

ГЛАВА Х

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 46

Припинення дії

Регламент (ЄEC) № 1696/87 та Регламенти (ЄC) № 804/94, (ЄC) № 1091/94, (ЄC) № 1727/1999 та (ЄC) № 2278/1999 припиняють дію.

Стаття 47

Набрання чинності

Цей Регламент набирає чинності на третій день після його офіційної публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цей Регламент є обов’язковим у повному обсязі та повинен прямо застосовуватись у всіх державах-членах.

Вчинено у Брюсселі, 7 листопада 2006 року.За Комісію

Stavros DIMAS

Член Комісії


ДОДАТОК 1

Довідник з параметрів, методів контролю та форматів даних для узгодженого моніторингу впливу забруднення повітря на ліси

Структура довідника

Цей довідник складається з наступних 15 глав:

Глава 1 СПІЛЬНІ МЕТОДИ ВІДБОРУ ДІЛЯНОК РІВНЯ ІІГлава 2 СПІЛЬНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ КРОНИ НА ДІЛЯНКАХ РІВНЯ І ТА РІВНЯ ІІГлава 3 СПІЛЬНІ МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ЛИСТЯ НА ДІЛЯНКАХ РІВНЯ ІІГлава 4 СПІЛЬНІ МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ЗМІНИ ПРИРОСТУ НАСАДЖЕНЬ НА ДІЛЯНКАХ РІВНЯ

ІІГлава 5 СПІЛЬНІ МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ОСІДАННЯ НА ДІЛЯНКАХ РІВНЯ ІІГлава 6 СПІЛЬНІ МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ УМОВ НА ДІЛЯНКАХ РІВНЯ ІІГлава 7 СПІЛЬНІ МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ГРУНТОВОГО СКЛАДУ НА ДІЛЯНКАХ РІВНЯ ІІГлава 8 СПІЛЬНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ НАЗЕМНОЇ РОСЛИННОСТІ НА ДІЛЯНКАХ РІВНЯ ІІГлава 9 СПІЛЬНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ ОПАДУ ЛИСТЯ НА ДІЛЯНКАХ РІВНЯ ІІГлава 10 СПІЛЬНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ПОВІТРЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА

ДІЛЯНКАХ РІВНЯ ІІГлава 11 СПІЛЬНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ ВИДИМОГО ПОШКОДЖЕННЯ ОЗОНОМ НА ДІЛЯНКАХ РІВНЯ ІІГлава 12 СПІЛЬНІ МЕТОДИ ФЕНОЛОГІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ НА ДІЛЯНКАХ РІВНЯ ІІГлава 13 ДЕТАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАДАННЯ БАЗОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗАСТОСОВУВАНІ

МОНІТОРИНГОВІ МЕТОДИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНКИ/ІНТЕРПРЕТАЦІЇ, ОТРИМАНОЇ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Глава 14 СПІЛЬНІ ІНСТРУКЦІЇ ДЛЯ ЗВІТУВАННЯ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ТА ФОРМАТИ ДАНИХГлава 15 ПЕРЕЛІК КОДІВ ТА ПОЯСНЮЮЧІ ПУНКТИ ДЛЯ ДАНИХ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЛЯНОК РІВНЯ І

ТА РІВНЯ ІІ

Спеціальні положення, встановлені кожною з глав, базуються на технічних рекомендаціях Експертних груп Міжнародної спільної програми з оцінки та моніторингу впливу забруднення повітря на ліси Економічної комісії ООН для Європи (МСП по лісам). Розмежування зроблені між обов’язковими та додатковими видами діяльності (параметрами, методами, тощо).

Глави з 1 по 8 та з 14 по 15 засновуються на технічних описах, виконаних в Додатках Регламенту Комісії (ЄC) № 1091/94, та додатково на довідниках, що стосуються опаду листя, якості навколишнього повітря, видимого пошкодження озоном та фенологічних оцінок, які не були охоплені вищезгаданим Регламентом.

Глава 2 передбачає технічні деталі, що стосуються моніторингу стану крони в пунктах Рівня І, а також на ділянках Рівня ІІ, оскільки це єдине дослідження, яке виконується регулярно на обох мережах. Окрім цього, лише ці дві глави про надання та формати даних (глави 14 та 15) охоплюють Рівень І та Рівень ІІ.

ГЛАВА 1

СПІЛЬНІ МЕТОДИ ВІДБОРУ ДІЛЯНОК РІВНЯ ІІ

I. Відбір ділянок Рівня II

Держави-члени несуть відповідальність за відбір ділянок контролю, хоча застосовуються наступні критерії для відбору:

— мінімальний розмір ділянки повинен складати 0,25 гектара при вимірюванні на горизонтальній площині,


— з метою зменшення впливу діяльності на прилеглу територію, ділянка оточується буферною зоною. Фактична ширина такої зони залежить від типу та віку лісу. Якщо територія ділянки та її оточення є однорідною щодо висоти та вікової структури, ширина буферної зони може бути обмежена до 5 чи 10 м. Якщо територія лісу, на якій розміщена ділянка, складається зі змішаних насаджень, різнорідної структури видів та віку, буферна зона повинна бути збільшена до п’яти разів по відношенню до потенційно максимальної висоти дерев на цій ділянці,

— ділянки завжди повинні бути легкодоступними та не містити жодних перешкод для огляду та відбору зразків,

— управління ділянкою, її буферною зоною та оточуючим лісом повинно бути однаковим,

— порушення в екосистемі, спричинені контролем, зводять до мінімуму,

— прямого забруднення від відомих місцевих джерел необхідно уникати

— ділянки розміщуються на достатній відстані від лісового краю, до п’яти разів більше потенційної максимальної висоти дерев на ділянці.

II. Установка та документація ділянок

Кожна установлена ділянка повинна бути детально описана. Загальні дані, що стосуються нових чи додаткових ділянок, повинні бути визначені та надані Комісії в рамках наступного регулярного подання даних. Детальний опис ділянки включатиме: точне місцезнаходження ділянки (розміщення центру та кутів ділянки), карту-схему, що показує постійні кути та/або межі ділянки, кількість дерев на ділянці та будь-яких інших постійних ідентифікованих елементів на ділянці чи поблизу неї (напр., під’їзні дороги, річки, канави, великі дерева). Місцезнаходження пристроїв та майданчиків для відбору зразків (напр., пристрої для збору зразків осідання або ґрунтові шурфи) також розміщується (GPS чи дистанція та напрямок від центру ділянки) та фіксується на цій карті.

III. Означення субділянки

В основному всі дерева на загальній ділянці включаються в зразок для оцінки деревини (напр., інвентаризація крони, оцінка приросту насаджень). У випадку, якщо ділянка має багато дерев (напр., густі насадження), для таких досліджень виділяється субділянка. Розмір субділянки на час установки ділянки повинен бути достатнім, щоб забезпечити надійні оцінки для таких досліджень мінімум на наступні 20 років, бажано впродовж усього строку існування такого насадження. Мінімум 20 дерев повинно знаходитись на субділянці протягом цього періоду.

IV. Загальна інформація про кожну ділянку

Наступна загальна інформація про кожну постійну ділянку для спостереження для інтенсивного та безперервного контролю збирається під час установки нової ділянки та перших досліджень:

Установка Перші дослідження

— Описовий кодКраїна

Номер ділянки обстеження

Фактична широта та довгота

— Дані майданчикаВисота

Орієнтація

Загальний розмір ділянки

Кількість дерев на ділянці

Субділянка (якщо така є)

Доступність води для основних видів

Тип гумусу

Пласт порід (оцінка)


Установка: Перші дослідження

— Дані насадженьСередній вік головного ярусу

Основні види дерев

Врожай (оцінка)

— Інші спостереженняІсторія ділянки

Інші спостережні станції, що знаходяться поблизу

З метою завершення національної програми інтенсивного контролю в місцях установки додаткових ділянок держави-члени повинні передати до Європейської Комісії про кожну встановлену ділянку інформацію, зібрану під час установки з використанням файлу даних та доповідей (до кінця того ж року, в якому відбулася така установка).

Усі зміни впродовж років, що стосуються установки контролю, та інша важлива інформація (напр., про лісорозробки, шторми та шкідників) надаються щорічно.

V. Заміна зруйнованих ділянок та додаткових ділянок

Зруйновані та додаткові ділянки повинні бути відібрані серед існуючих ділянок Рівня І згідно з критеріями відбору, встановленими цією Главою. Повторно встановленим та додатковим ділянкам надається новий номер. Разом з наступними звичайними даними держави-члени повинні надати Комісії інформацію про причину заміни ділянки чи необхідності додаткових ділянок, про результати останніх спостережень/вимірювань та критерії, застосовані для відбору нових ділянок.

VI. Передача даних

Держави-члени повинні передавати Комісії інформацію, зазначену в цій Главі, про кожну ділянку Рівня ІІ, використовуючи формати, встановлені формами 1 та 2, які надаються в Главі 14.

ГЛАВА 2

СПІЛЬНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ КРОНИ В ПУНКТАХ РІВНЯ І ТА НА ДІЛЯНКАХ РІВНЯ ІІ

I. Загальні положення

Дослідження стану крони згідно зі статтею 2 та частиною (а) статті 6 є обов’язковим та повинно здійснюватися в усіх пунктах Рівня І та ділянках Рівня ІІ і повторюватися щорічно. Наступні положення засновуються на технічних рекомендаціях Експертної групи із стану крон Міжнародної спільної програми з оцінки та моніторингу впливу забруднення повітря на ліси (МСП по лісам) ЕК ООН.

II. Відбір зразків дерев

II.1. Відбір зразків дерев у пунктах Рівня І

У кожному пункті відбору зразки дерев відбираються згідно з чітко визначеною, об’єктивною та незміщеною статистичною процедурою (напр., чотирьох-точковий хрестовий кластер, орієнтований вздовж основних напрямків компаса з кутовими точками на відстані 25 м від вузлового пункту з використанням методу відбору шести дерев на кожній субділянці чи зразків дерев, відібраних спірально від центру ділянки). У більш молодших густих насадженнях, де окремі крони не підлягають оцінці, відбір зразків дерев повинен засновуватися на визначеному геометричному процесі. Такий процес повинен повторюватися, доки не буде знайдена достатня кількість дерев з кронами, що підлягають оцінці. Наступні критерії відбору повинні бути взяті до уваги:

— держави-члени можуть прийняти рішення про кількість оцінюваних дерев у кожному пункті; проте зразок не повинен складати менше 20 або більше 30 дерев, та їх кількість повинна залишатися постійною,


— всі види дерев підлягають аналізу. Зразки дерев повинні мати мінімальну висоту 60 см. Лише домінуючі, маякові та другорядні дерева, що відповідають класам Крафта 1, 2 і 3 відповідно, є зразками дерев для оцінки стану крони. Дерева таких соціальних класів із зруйнованими верхівками не можуть вважатися зразками дерев,

— дерева, усунені згідно з управлінськими операціями, дерева, що впали (напр. дерева, що впали від вітру, чи зламані), та сухостій повинні бути замінені новими зразками дерев, відібраними згідно з неупередженою процедурою. Дерево вважається мертвим, якщо всі провідні тканини в стовбурі загинули. Загибле дерево повинно реєструватися лише один раз. Вирубка насаджень передбачає, що пункт відбору зразків припиняє існувати до установки нового насадження,

— центр одиниці відбору має маркуватися для переоцінки наступних інвентаризацій. Зразки дерев повинні бути помітними для оцінки в наступному році, якщо можливо, без постійної мітки.

II.2. Відбір зразків дерев на ділянках Рівня ІІ

Всі домінуючі, маякові та другорядні дерева, що відповідають класам Крафта 1, 2 і 3 відповідно, підлягають контролю на загальній ділянці. У випадку, якщо ділянка має багато дерев (напр., у випадку густих насаджень), кількість відібраних дерев для оцінки стану крони може бути зменшена з використанням субділянки. У випадку субділянки всі домінуючі, маякові та другорядні дерева, що відповідають класам Крафта 1, 2 і 3 відповідно, підлягають контролю на субділянці. В окремих випадках можливе використання іншої, але об’єктивної та незміщеної статистичної системи для зменшення або відбору кількості дерев в якості зразків. Такі ж методи повинні застосовуватися кожного року, та мінімум 20 дерев повинні оцінюватися під час кожного дослідження.

III. Дата оцінки

Інвентаризація повинна виконуватися між закінченням формування нових голок і листя та перед зміною кольору листя восени.

IV. Загальна базова інформація

Наступні параметри ділянки та дерев повинні бути оцінені в пунктах Рівня І:

— для кожної ділянки:

— описовий код,

— країна,

— дата спостереження,

— номер пункту спостереження,

— фактичні координати широти та довготи,

— доступність води для основних порід дерев,

— тип гумусу,

— висота над рівнем моря,

— орієнтація,

— дані про насадження,

— середній вік домінуючого ярусу,

— дані про ґрунт,

— пласт порід,

— додаткова інформація про ділянку, специфічна для поточного року (операції, події),


— для кожного дерева на ділянці:

— номер ділянки,

— дані про дерево для зразка:

— номер дерева,

— вид дерев,

— опад листя,

— втрата кольору,

— пошкодження у зв’язку з легко ідентифікованими причинами (комахи, гриби, абіотичні aгенти…),

— ідентифікація типу пошкодження,

— спостереження за деревом на ділянці.

Наступна інформація про ділянку та дерево має бути зібрана на ділянках Рівня ІІ:

— країна,


— дата оцінювання

— кількість дерев

— вид дерев

— орієнтація,

— інформація про переміщення та загибель,

— розміщення,

— соціальний клас,

— тінь крони,

— видимість.

V. Оцінка зразків дерев

V.1. Візуальна оцінка втрати листя

Втрата листя оцінюється кожного року в 5 % етапів по відношенню до дерева з усім листям в місцевих умовах. Класифікація дерев на ступені втрати листя здійснюється під час спостереження та реєструється в 5 % етапів.

Клас Ступінь втрати листя Процент втрати голок/листя

0 без втрати листя 0 - 101 легка втрата листя 11 - 25

2 помірна втрата листя 26 - 60

3 значна втрата листя 61 - 99

4 Загибле дерево 100


V.2. Візуальна оцінка зміни кольору листя

Проводиться класифікація дерев на ступені зміни кольору листя.

Ступені зміни кольору листя визначаються наступним чином:

Клас Зміна кольоруІндикативний відсоток

голок/листя, що змінили колір

0 Відсутня або незначна 0 - 10

1 Незначна 11 - 25

2 Помірна 26 - 60

3 Значна > 60

Крім того, якщо поєднати класи втрати листя та зміни кольору, використовуються наступні об’єднані класи пошкоджень:

Клас втрати листя Клас зміни кольору

1 2 3

Підсумковий клас пошкодження

0 0 I

1 I II II

2 II III III

3 III III III

4 IV IV0 = без пошкоджень, I = з незначним пошкодженням, II = з помірним пошкодженням, III = зі значним пошкодженням, IV = загибле дерево

VI. Оцінка причин пошкодження

VI.1 Відбір зразків дерев

Оцінка причин пошкодження є необов’язковою для доповнення дослідження щорічного стану крони.

VI.2 Частота і терміни

Рівень I + Рівень II: оцінка причин пошкодження здійснюється під час стандартної оцінки стану крони влітку.

При виконанні всієї програми на ділянках Рівня ІІ, так званих «ключових ділянках», здійснюється додатковий візит з метою оцінки пошкодження, якщо спостерігається значне пошкодження поза періодом оцінки стану крони. Спостереження персоналу, відповідального за відбір зразків осідання чи фенологічні спостереження, можуть виконувати роль ранньої попереджувальної системи. Такий додатковий візит необхідно проводити в той час, коли основна причина пошкодження набуває максимальної сили (напр., весна для філлофагів).

VI.3. Параметри, що підлягають оцінюванню

Наступна таблиця встановлює огляд параметрів на пунктах Рівня І/ділянках Рівня ІІ.Опис симптомів

Характеристики пошкодженої частини

Симптом

Характеристики симптому

Місцезнаходження в кроні1,1. Причина

1.2. Поширення


VII. Передача даних

Держави-члени повинні використовувати форми з 3 по 8, встановлені у Главі 14, для передачі Комісії інформації про кожну ділянку

ГЛАВА 3

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ЛИСТЯ НА ДІЛЯНКАХ РІВНЯ ІІ


Інвентаризація хімічного складу листя у відповідності із частиною (а) статті 6 здійснюється на всіх ділянках Рівня ІІ та повторюється на кожній окремій ділянці з дворічним інтервалом. Наступні положення засновуються на технічних рекомендаціях Експертної групи з хімічного складу листя Міжнародної спільної програми з оцінки та моніторингу впливу забруднення повітря на ліси (МСП по лісам) ЕК ООН.

II. Методологія інвентаризації

II.1. Дата відбору зразків

Листяні породи та модрина: відбір зразків повинен виконуватися, коли нове листя вже повністю виросло, та перед самим початком осіннього пожовтіння та в’янення.

Вічнозелені породи: відбір зразків повинен виконуватися в період сну. Держави-члени зобов’язані визначити для кожного регіону та всередині кожного регіону для рівнин і гір найбільш зручний період для відбору зразків та аналізу різноманітних порід і дотримуватися такого періоду.

Інвентаризація листя здійснюється для листяних порід та модрини влітку 2005 року та для вічнозелених порід взимку 2005/2006. Інвентаризація повинна повторюватися на кожній окремій ділянці з дворічним інтервалом.

II.2. Відбір дерев

Кожного другого року відбираються щонайменше п’ять дерев кожної основної породи, присутньої на ділянці.

Кількість необхідних для відбору дерев визначається таким чином:

— дерева відрізняються від тих, що використовуються для оцінки крони, щоб уникнути втрати листя на наступних зразках,

— у випадку, якщо оцінка життєвості є обмеженою для дерев на субділянці, дерева для зразків листя відбираються з частини загальної ділянки, яка залишилася. Якщо субділянка не використовується, дерева для зразків відбираються з дерев буферної зони. В такому випадку відібрані для зразків дерева буферної зони отримають спеціальний номер,

— дерева належать до домінуючих та маякових класів (ліс з закритим пологом) чи до дерев з середньою висотою ± 20 % (ліс з відкритим пологом),

— дерева, розташовані поблизу місць, де були взяті зразки ґрунту на аналіз; проте потрібно прослідкувати, щоб основні корені дерев для зразків не були пошкоджені при відборі зразків ґрунту,

— дерева представляють основний рівень втрати листя на ділянці (± 5 % від основної втрати листя),

— дерева представляють оздоровчий статус ділянки.

З тих самих дерев відбираються зразки протягом декількох років; дерева отримують відповідні номери. Для уникнення пошкодження зразків дерев за необхідністю дозволено переходити з однієї групи п’яти дерев на іншу. Кожна група повинна відповідати вищевказаним умовам.


Необхідно відбирати лише дерева основних порід (див. Додаток І, Глава 15, пункт 16).

Дерева, які використовуються для відбору зразків листя, оцінюються за станом крони з використанням існуючих чи спеціально призначених номерів.

II.3. Загальна інформація

Необхідно зібрати наступну інформацію:


— дані відбору зразків та аналізу;

— породи дерев.

II.4. Відбір та кількість листя та голок

Необхідно уникати присутності звалених дерев на ділянці, які можуть вплинути на метод відбору листя чи голок. Важливо, щоб листя та голки, які відбираються, виросли при повному освітленні.

Листя та голки повинні відбиратися з вищої третини крони, але не з самих перших завитків хвойних порід.

У листяних порід зразки відбираються з листків та голок поточного року.

У вічнозелених порід зразки відбираються з голок і листя поточного року та голок і листя другого року (поточний + 1).

Для всіх порід необхідно гарантувати відбір зрілого листя та голок, особливо для порід, які мають кілька молодих пагонів на рік (напр., Pinus Halepensis, Pseudotsuga menziesii, Eucalyptus sp. Quercus sp.) У Larix sp. та Cedrus sp. зразки відбираються з коротких гілок попереднього року.

Взагалі відбір зразків має здійснюватися таким чином, щоб всі напрямки були представлені в групі зразків дерев. При необхідності дозволяється відбирати зразки з різних напрямків на кожному дереві групи відбору. На окремих територіях з видимим впливом одного напрямку (напр., круті схили або сильний переважаючий вітер) відбирається лише один напрямок, який завжди повинен залишатися тим самим. У таких випадках необхідно задокументувати напрямок.

Для аналізу основних елементів та Fe, Mn, Zn, Cu рекомендованою кількістю є 30 грам свіжих голок чи листя для кожного класу відібраної вікової групи.

Кожна країна має право відібрати більшу кількість листового матеріалу відповідно до власних аналітичних методів чи з метою консервації зразків на майбутнє.

II.5. Засоби відбору зразків

Оскільки дерева не можна зрубувати, допускається будь-який зручний спосіб відбору зразків з урахуванням виду та розміру насаджень тощо, якщо він не призведе до забруднення зразка, значного пошкодження дерева чи ризиків для команди, що виконує відбір зразків.

II.6. Попередня обробка зразків до направлення у лабораторії для аналізу

Відбираються щонайменше п’ять дерев кожних основних порід, присутніх на ділянці; п’ять зразків окремо зберігаються в пакунках; для аналізу формується складений зразок змішуванням рівних кількостей кожного з п’яти зразків (якщо п’ять дерев проходять окремий аналіз, середнє значення вираховується для кожного елемента).

Значну увагу слід приділити точному маркуванню кожного зразка (ліс, номер ділянки, порода, вік голок і т.п.) до направлення його в лабораторію для аналізу. Ці помітки мають бути зроблені зовні на пакунку (безпосередньо на пакунку з допомогою незмивного чорнила чи прикріпленої на пакунок етикетки).

II.7. Обробка перед аналізом

Визначення маси 100 листків чи 1 000 голок, а також суми приросту використовується для інтенсивного та безперервного нагляду за постійними ділянками спостереження та приростом у поточному році.


Не обов’язково відрізати стеблинки листя, але у випадку складних листків пропонується відокремити малі листки від осі, якщо це не було виконано в лісі. Для уникнення забруднення не можна користуватися рукавицями з порошкового пластику.

Не обов’язково періодично промивати зразки, але це можна порадити в регіонах із високим рівнем забруднення повітря чи біля моря. Зразки повинні промиватися водою без будь-яких домішок.

Сушка на печі повинна здійснюватися при температурі не вище 80°C щонайменше 24 години. Голки видаляються з гілок при дотриманні тих же застережень, що і при відокремленні малих листків з осі.

II.8. Хімічний аналіз

Визначається лише сумарна концентрація елемента.

Кожна країна має право користуватися своїми національними методами. Проте необхідно підтвердити сумарну концентрацію елементів, отриману з допомогою національних методів, з концентрацією, отриманою з посиланням на стандартні зразки. Інвентаризація листя залежить від обов’язкових та додаткових параметрів (див. перелік нижче)

Обов’язкові параметри Додаткові параметри

Нітроген (N) Цинк (Zn)

Сірка (S) Марганець (Mn)

Фосфор (P) Залізо (Fe)Кальцій (Ca) Мідь (Cu)

Магній (Mg) Свинець (Pb)

Калій (K) Бор (B)

III. Передача даних

Держави-члени повинні використовувати формати, зазначені формами 9, 10 та 11, встановленими в Главі 14, для передачі Комісії інформації про кожну ділянку.

ГЛАВА 4

СПІЛЬНІ МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ЗМІН ПРИРОСТУ НАСАДЖЕНЬ НА ДІЛЯНКАХ РІВНЯ ІІ


Вимірювання змін приросту насаджень у відповідності із частиною (а) статті 6 здійснюється на всіх ділянках в період сну. Посилання на першу інвентаризацію згідно з Регламентом (ЄС) 2152/2003 є періодом сну взимку 2004/2005 років та повторюється з п’ятирічним інтервалом.

Наступні положення базуються на технічних рекомендаціях Експертної групи з приросту лісів Міжнародної спільної програми з оцінки та моніторингу впливу забруднення повітря на ліси (МСП по лісам) ООН/ЕК. Вимір приросту лісів розділяється на дві частини:

— періодичні вимірювання з параметрів дерев (обов’язково всі п’ять років),

— аналіз річного кільця за допомогою керну приросту та кружків стовбура (необов’язково).

Описані в цьому документі методології не підходять для маквіса та схожих типів рослинності.

Додатково до періодичних вимірів з параметрів дерев держави-члени можуть здійснювати постійні безперервні виміри середнього банту.



11,1. Дата вимірювання

Вимірювання виконується під час періоду сну.

II.2. Відбір зразків дерев

Теоретично необхідно контролювати всі дерева ділянки. У випадку, якщо ділянка має багато дерев (напр., густі насадження), для оцінки дерев визначається субділянка. У такому випадку контролюються дерева в субділянці. Розмір субділянки на час інвентаризації повинен бути достатньо великим для надання надійних оцінок приросту насаджень протягом всього періоду вимірювання. Необхідно визначити та повідомити про точний розмір такої субділянки.

Всі дерева з мінімальним розміром діаметру кори в 5 см повинні помічатися номерами.




— дані відбору зразків та аналізу,

— номер дерева.

II.4. Параметри, що підлягають виміру

Обов`язкові параметри Додаткові параметри

Періодичні виміри Породи дерев

Діаметр на висоті грудей (ДВГ)

Висота дерев

Висота до основи крони на субзразку

дерев ділянки

Інформація про управлінські операції

Кора

Висота дерева (для всіх дерев)

Висота крони (для всіх дерев)

Ширина крони

Оцінки об`єму

Аналіз річного кільця Ширина річного кільця

Історія діаметра дерева під корою з п’ятирічними інтервалами

Оцінки площі перерізу та об’єму


Держави-члени повинні використовувати форми з 12 по 16, встановлені в Главі 14, для передачі Комісії інформації про кожну ділянку.

ГЛАВА 5

СПІЛЬНІ МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ОСІДАННЯ НА ДІЛЯНКАХ РІВНЯ ІІ


Вимірювання осідання у відповідності з частиною (b) статті 6 здійснюється на щонайменше 10 % ділянок Рівня ІІ.

Наступні положення базуються на технічних рекомендаціях Експертної групи з вимірювання осідання Міжнародної спільної програми з оцінки та моніторингу впливу забруднення повітря на ліси (МСП по лісам) ЕК ООН.


II. Методологія контролю

Кожна ділянка контролю осідання повинна бути детально описана. Певна інформація є вже включеною в опис лісових ділянок контролю (довгота, широта, висота, розміщення, породи дерев і т.п.). Інша інформація повинна бути задокументована із спеціальним урахуванням ситуації осідання (вплив місцевих джерел викиду та використання місцевих земель, розміщення по відношенню до лісових країв і т.п.). Для інтерпретації та розуміння процесів осідання цінність має інформація про такі фактори, як жорсткість пологу лісу, індекс листяної площі та т.п.

II.1. Контроль опадів крізь полог лісу

Контроль осідання є специфічним в залежності від території. Вимірювання здійснюються таким чином, щоб добре поширитися по країні, якщо необхідно, на всіх ділянках Рівня ІІ. Вимірювання осідання крізь полог лісу здійснюються на самій ділянці. Якщо це неможливо, виміри здійснюються поблизу ділянки та в тому ж насадженні. У жодному разі вимірювання не повинне пересікатися з іншими вимірами ґрунту та рослинності. Необхідно діяти з обережністю, щоб не спричинити будь-якої шкоди лісовій ділянці.

II.2. Контроль відкритої території в лісі

Біля фактичної ділянки (на відстані 2 км) встановлюються колектори зволоження та/або значних об’ємів осідання. Місцезнаходження вибирається таким чином, щоб оточуючі об’єкти не були ближче відстані, що перевищує їх висоту в два рази.

II.3. Контроль забруднення повітря

Вимірювання забруднення повітря залежать від території, але з практичних причин чи з метою координації з іншими проектами можуть виконуватися на певній дистанції. Територія вимірювання не повинна підпадати під вплив місцевих джерел забруднення.

II.4. Період вимірювання

Вимірювання здійснюється кожні 4 тижні, кожного тижня або між цими двома інтервалами, головним чином, в залежності від загальних погодних умов на конкретній ділянці.

Якщо необхідно використовувати різні періоди вимірювання впродовж року (напр., кожного тижня влітку та щомісячно взимку), визначають два окремих контрольних періоди, та результати доповідаються окремо. В межах одного контрольного періоду тривалість періоду вимірювання залишається постійною. Той самий період вимірювання використовується для контролю пологу лісу та контролю відкритої території.

II.5. Відбір зразків, обробка зразків

Для відбору зразків використовуються чисті збірні посудини та контейнери. Неіонізована вода використовується для промивки обладнання. Важливо, щоб контейнери зберігалися подалі від світла та в прохолодному місці під час збору зразків та транспортування. При сонячних та теплих умовах можуть додаватися антисептичні речовини, щоб запобігти росту водоростей. У такому випадку необхідно використовувати лише такі антисептики, які не шкодять аналізу будь-якого очисного обладнання.

II.6. Попередня обробка зразків, транспортування та зберігання

Необхідно визначити об’єм кожного зібраного зразка з кожного окремого колектора опадів крізь полог лісу, стоків по стовбурам дерев чи відкритої території. Зразки можуть аналізуватися окремо чи поєднуватися зі зразками, відібраними з тієї ж ділянки в той самий проміжок часу. Зразки опадів крізь полог лісу, стоку по стовбурам дерев чи з відкритої території мають аналізуватися окремо. Зразки із вимірювання стоку по стовбурам дерев можуть поєднуватися лише для дерев однакових порід та схожого розміру і домінування.

Зразки коротких періодів можуть аналізуватися окремо або в поєднанні з щомісячними зразками до аналізу. Якщо зразки є поєднаними, вони повинні змішуватися в пропорції до сумарного об’єму зразків.

Зразки повинні транспортуватися до лабораторії якнайшвидше (бажано в холодильних боксах) та зберігатися в холодному (4°C) і темному місці, доки вони не будуть проаналізовані.




— код пристрою для відбору зразків,


— перша дата періоду контролю,

— кінцева дата періоду контролю,

— кількість (рівних) періодів вимірювання в періоді контролю.

Може бути зібрана додаткова необов’язкова інформація, якщо вона буде корисною для інтерпретації результатів, таких як нерівність пологу, індекс листяної території та т.п.

II.8. Хімічний аналіз

Обов’язкові та додаткові параметри, які підлягають аналізу осідання у великих об’ємах, опадів крізь полог лісу, стоку по стовбуру дерев та зразків туману, надаються в наступній таблиці:

Тип зразку Обов’язковий Необов’язковий

Осідання у великих об’ємах, опади крізь полог лісу, стік по

Кількість опадів

pH та електропровідність при температурі 25°C

Na, K, Mg, Ca, NH4 Al, Mn, Fe та інші важкі метали, наприклад, Cu, Zn, Hg, Pb, Cd, Co, Mo

Cl, NO3 SO4 P загальне, PO4

Загальна лужність

Обов’язкова для окремих зразків, якщо pH > 5

РОК, N загальне

(N загальне не є обов’язковим для осідання у великих об’ємах, але дуже рекомендується)

S загальне, HCO3

HCO3 може бути отримане або через підрахування (з pH, загальна лужність, температура та іонна сила), або через безпосереднє вимірювання

Туман,заморожений туман

pH, провідність

Na, K, Mg, Ca, NH4

Cl, NO3, SO4, P загальне

Лужність

Al, Mn, Fe та інші важкі метали, наприклад, Cu, Zn, Hg, Pb, Cd, Co, Mo

РОК = розчинений органічний карбон, а N загальний = сумарний азот.


Держави-члени використовують форми з 17 по 19, встановлені в Главі 14, для передачі Комісії інформації про кожну ділянку.

ГЛАВА 6

СПІЛЬНІ МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ УМОВ НА ДІЛЯНКАХ РІВНЯ ІІ


Вимірювання метеорологічних умов у відповідності з частиною (b) статті 6 здійснюється на щонайменше 10 % ділянок спостереження. Наступні положення базуються на технічних рекомендаціях Експертної групи з метеорології та фенології Міжнародної спільної програми з оцінки та моніторингу впливу забруднення повітря на ліси (МСП по лісам) ЕК ООН.


II Методологія інвентаризації

II.1. Місцезнаходження обладнання для відбору зразків

З метою представлення специфічних кліматичних умов заліснених територій вимірювання здійснюються всередині певних лісових масивів. Взагалі вимірювання (за винятком температури ґрунту, вологості ґрунту та кількості опадів на території насадження) можна проводити або над пологом лісу на ділянці, або на відкритій станції в межах лісового масиву близько до (взагалі на відстані не більше 2 км) насадження ділянки. Відстань від пункту вимірювання на відкритих станціях до оточуючих насаджень чи інших перешкод повинна бути щонайменше в два рази більшою за висоту зрілого дерева. Температура ґрунту, вологість ґрунту та кількість опадів на території насадження мають вимірюватися всередині насадження постійної ділянки обстеження.

При можливості, необхідно виконати об’єднання з обладнанням для контролю осідання. Для уникнення пошкоджень коренів та ґрунту обладнання повинно бути розміщене так, щоб його можна було дістатися та обслуговувати без фактичного переходу через ділянку.

II. 2. Методи вимірювання фактичної метеорологічної ситуації на ділянці чи поблизу неї

При установці метеорологічної станції на відкритій території поблизу ділянки чи при установці башти на насадженні поблизу ділянки погодна ситуація має постійно контролюватися. Технічне обладнання, сенсори та їх розміщення повинні відповідати міжнародним метеорологічним стандартам. Необхідно отримати наступні параметри.

Обов’язковий Необов’язковий

Кількість опадів Ультрафіолетова радіація

Температура повітря Температура ґрунту

Вологість повітря Вологість ґрунту(каркасний потенціал, вміст води)Швидкість вітру

Напрям вітру Кількість опадів на насадженні (кількість опадів через полог лісу та стік по стовбурам дерев)

Сонячна радіація

II.3. Збір, концентрація, зберігання та передача інформації

Дані концентруються на денних нормах (сумарні чи середні/значення, мінімум та максимум відповідно) перед передачею.

Необхідно зібрати та передати наступну інформацію про ділянку:

— країна,


— точні деталі з використаного обладнання,

— місцезнаходження ділянок (довгота, широта, висота) та обладнання (по відношенню до ділянки),

— початкові та кінцеві дати вимірювань,

— частота (кількість періодів).


ПЕРЕЛІК ПАРАМЕТРІВ

Параметр Одиниці Засіб Сума Мінімальне Максимальне

Примітки

Опади (мм) (*) Загальна кількість опадів (включаючи сніг і т.п.)

Температура повітря (°C) (*) (*) (*)

Відносна вологість (%)

Швидкість вітру (м/с) (*) (*)

Напрямок вітру (°) (*) Переважаючий напрям вітру

Сонячна радіація (W/м2) (*)

Ультрафіолетова радіація

(W/м2) (*)

Температура ґрунту (°C) (*) (*) (*)

Вологість ґрунту: Матричний потенціал в ґрунті

(гПа)

Вологість ґрунту: Вміст води в ґрунті

(Об`єм %) (*) (*) (*)

Кількість опадів в насадженні (опади крізь пролог лісу та опади, що стікають по стовбуру)

(мм) (*)

Інше Визначають в даних, що супроводжують Звіт

(*) = Передається.


Держави-члени використовують формати, визначені формами з 20 по 23, встановленими в Главі 14, для передачі Комісії інформації про кожну ділянку.

ГЛАВА 7

СПІЛЬНІ МЕТОДИ МОНІТОРИНГУ ГРУНТОВОГО СКЛАДУ НА ДІЛЯНКАХ РІВНЯ ІІ


Контроль ґрунтового складу у відповідності до частини (b) статті 6 має здійснюватися на щонайменше 10 % ділянок Рівня ІІ.

Наступні положення базуються на технічних рекомендаціях Експертної групи з ґрунту Міжнародної спільної програми з оцінки та моніторингу впливу забруднення повітря на ліси (МСП по лісам) ЕК ООН.


II.1. Відбір місцезнаходження зразків

Зразки ґрунтового розчину установлюються поблизу місця оцінювання стану крони. Лізиметри можуть бути розподілені врозкид чи систематично по всій ділянці, хоча їх розташування може бути обмежене присутністю каменів чи стовбурів (відстань від дерева не вказується). Через пошкодження ґрунту лізиметри з нульовим тиском не встановлюються в центральній частині ділянки, де контролюються параметри дерев. З практичних причин можливе використання показової субділянки. Вже установлені лізиметри можуть залишатися, але нові установки повинні відбуватися, як вказано вище.


II.2. Глибина відбору зразків

Лізиметри мають встановлюватися на визначених глибинах, але установка за горизонтом також допускається.

— Колектори ґрунтового розчину

Якщо відповідні лізиметри розміщуються щонайменше на двох глибинах, тобто один в межах кореневої зони (приблизна глибина від 10 до 20 см), щоб отримати дані про концентрацію поживних речовин та токсичних елементів біля здорових коренів (ціль 1), та один нижче кореневої зони (приблизна глибина 40-80 см), щоб оцінити вихід елементів (ціль 2), третій лізиметр може бути розміщений безпосередньо нижче шару гумусу.

II.3. Частота відбору зразків

На ділянках, де виконуються інші програми інтенсивного контролю, наприклад, вимірювання осідання та метеорологічних умов, відбір зразків розчину ґрунту здійснюється кожного місяця чи раз на два тижні. Відбір зразків здійснюється в той самий місяць року.

11.4. Транспортування, зберігання та підготовка

Зразки повинні транспортуватися та зберігатися таким чином, щоб хімічні реакції зводилися до мінімуму.

Зберігання ґрунтового розчину в холодному (4°C) та темному місці в межах системи лізиметра мінімізує біологічну активність. У більшості випадків і особливо під час холодного сезону зберігання пробірки в темному місці є достатнім. Можливе використання органічних чи неорганічних антисептичних речовин, але вони можуть вплинути на аналіз. Щоб мінімізувати можливі зміни в зразках, ґрунтовий розчин має бути зібраний якнайшвидше після того, як було використане всмоктування.

Про процедури транспортування та зберігання (включаючи періоди очікування) має бути повідомлено. Де можливо, проблеми та відхилення таких процедур мають повідомлятися в деталях.

Для визначення металічних мікроелементів аліквот зразка має транспортуватися до лабораторії в промитих пробірках з кислотою.

Якщо ґрунтові зразки є вже зібраними, вони мають зберігатися охолодженими в пластикових чи поліетиленових пакунках при температурі 4°C до центрифугування чи підготовки упареної витяжки. Центрифугування чи витяжка має відбуватися на протязі одного дня (18-30 годин) після збору ґрунтових зразків.

II.5. Загальна базова інформація


— країна,


— інформація про пристрій для відбору зразків (тип, глибина),

— перша дата періоду контролю,

— кінцева дата періоду контролю,

— кількість (рівних) періодів вимірювання в періоді контролю.

II.6. Методи аналізу

Інвентаризація контролю лісового ґрунтового розчину має обов’язкові та необов’язкові параметри (див. перелік нижче).


ПЕРЕЛІК ПАРАМЕТРІВ

Параметр Одиниця Обов’язковий/необов’язковий

Провідність μS/см Необов’язк.

pH Обов’язк.

Лужність μmolc/л Необов`язк. (якщо pH > 5)

РОК мг/л Обов’язк.

Натрій (Na) мг/л Необов`язк. (1)

Калій (К) мг/л Обов’язк.

Кальцій (Са) мг/л Обов’язк.

Магній (Mg) мг/л Обов’язк.

Алюміній (сумарно) мг/л Обов’язк. (якщо pH< 5)

Алюміній (нестабільний) мг/л Необов`язк.Залізо (Fe) мг/л Необов`язк.

Марганець (Mn) мг/л Необов`язк.

Загальний фосфор (Р) мг/л Необов`язк.

NO3-N мг/л Обов’язк.

SO4-S мг/л Обов’язк.

NH4-N мг/л Необов`язк. (2)

Хлор (Cl) мг/л Необов`язк. (1)

Хром (Cr) μg/л Необов`язк.Нікель (Ni) μg/л Необов`язк.Цинк (Zn) μg/л Необов`язк. (3)

Мідь (Cu) μg/л Необов`язк. (3)

Свинець (Pb) μg/л Необов`язк.

Кадмій (Cd) μg/л Необов`язк.Кремній (Si) мг/л Необов`язк.

Обов’язк. = Обов’язковий Необов’язк.. = Необов’язковий(1) Вимірювання є бажаним, якщо підраховуються кислотно-основні бюджети.(2) Вимірювання NH4 є бажаним на територіях з високим осіданням NHx (понад 20 кг NHx на гектар за рік).(3) Бажано, бо це є мікроелементи. Держави-члени мають право аналізувати більше, всі або частину необов’язкових параметрів.


Держави-члени використовують формати, визначені формами 24, 25 та 26, встановленими в Главі 14 для передачі Комісії інформації про кожну ділянку.

ГЛАВА 8

СПІЛЬНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ НАЗЕМНОЇ РОСЛИННОСТІ НА ДІЛЯНКАХ РІВНЯ ІІ


Інвентаризація наземної рослинності у відповідності із частиною (b) статті 6 здійснюється на щонайменше 10 % ділянок Рівня ІІ.

Наступні положення базуються на технічних рекомендаціях Експертної групи з наземній наземної рослинності Міжнародної спільної програми з оцінки та моніторингу впливу забруднення повітря на ліси (МСП по лісам) ЕК ООН.



II.1. План відбору зразків

Можливе використання двох різних планів відбору зразків, які ведуть або до більш якісних, або до більш кількісних результатів.

— в першому випадку динаміка оцінюється через моніторингові зміни в видовій структурі на великій території, використовуючи зразки для відбору більше 100 м2 з точністю від низької до середньої в оцінках змін в покритті для кожного з цих видів,

— в другому випадку дослідження концентрується на динаміці популяції (розширення чи регресія) на меншій території. Невелика кількість відбору зразків (взагалі менше 10 м2) використовується для більш точної оцінки покриття порід.

Вибрана для оцінки рослинності територія є показовою для певної ділянки з метою порівняння з іншими параметрами, записаними на тій же ділянці. Для отримання статистичної реплікації використовуються декілька зразкових одиниць.

Згідно з фітосоціологічним використанням мінімальною вимогою є нанесення на карту порід на рівні ділянки. Для досягнення сумісності результатів між країнами спільна територія для відбору зразків (СТВЗ) в 400 м2, що є показовою для наземної рослинності ділянки Рівня ІІ, є обов’язковою. Така територія може бути досягнута, як сума менших субділянок в межах території ділянки Рівня ІІ. Дані надаються для сумарної площі СТВЗ, а не для субділянки (сумарні показники). Держави-члени тримають результати окремих субділянок у своїх національних базах даних.

Країни можуть обирати кількість та форми зразкових одиниць.

Якщо зразкові одиниці не є суміжними, вони розміщуються якнайдалі одна від одної в межах ділянки Рівня ІІ чи в її буферній зоні, щоб мінімізувати просторову кореляцію між зразковими одиницями в межах ділянки. Вони також виключають основні неоднорідності на будь-якому рівні відбору зразків (валуни та круті скали, доріжки та стежки, вогнища, струмки та ставки, канави та канали, торф’яні басейни).

Для зразкових одиниць необхідно встановити постійну систему маркування.


Необхідно зібрати наступну загальну інформацію:

— країна

— номер ділянки

— дата відбору зразків та аналізу

— огородження

— сумарна територія відбору зразків

— інформація про сумарний шар наземної рослинності (покриття), шар чагарників та трав (покриття та середня висота) і шар моху (покриття).

II.3. Вимірювання відносної кількості порід чи покриття

Держави-члени можуть застосувати свою власну оціночну систему так довго, наскільки вона може бути безпосередньо конвертована в проценти від 0,01 % (дуже рідко) до 100 % (суцільне покриття).

II.4. Види

Необхідно врахувати всі квіткові рослини, судинні криптогамні рослини, наземні мохи та лишайники. Перелік видів є повним для цих груп. Неназемні види та гриби можуть враховуватися додатково, але в ідеалі повинні бути предметом окремих досліджень. Невизначені види повинні позначатися як такі та, якщо вони не є рідкими в межах зразкових одиниць, мають відбиратися та зберігатися в гербарії для подальшої ідентифікації.

Види, що були зустрінуті лише в окремих місцях (напр., скелі, обломки дерев, доріжки та стежки, засохлі ліси і т.п.) мають позначатися окремо.

L 334/28 Офіційний вісник Європейського Союзу 30.11.2006II.5. Частота та час оцінки

Кожні п’ять років мають проводитися дослідження рослинності на щонайменше 10 % ділянок. У випадку сезонного складного рослинного об’єднання може вимагатися друга оцінка впродовж року, щоб оцінити повне рослинне покриття. Наступні оцінки наземної рослинності мають відбуватися приблизно на ту саму дату року.

II.6. Аналіз

Оцінювана інформація про зразкові одиниці має бути об’єднана на рівні ділянки.


Держави-члени мають використовувати формати, визначені формами 27 та 28, встановленими в Главі 14 для передачі Комісії результатів оцінки наземної рослинності.

ГЛАВА 9

СПІЛЬНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ ОПАДУ ЛИСТЯ НА ДІЛЯНКАХ РІВНЯ ІІ


Контроль опаду листя у відповідності із частиною (с) статті 6 має здійснюватися необов’язково на ділянках Рівня ІІ, починаючи з 2005 року. В місцях проведення контролю опаду листя застосовуються наступні положення.

Наступні положення базуються на технічних рекомендаціях ситуативної Робочої групи з опаду листя Міжнародної спільної програми з оцінки та моніторингу впливу забруднення повітря на ліси (МСП по лісам) ЕК ООН.


II.1. Відбір зразків

Для всіх цілей оцінки опаду листя передбачається, що план відбору зразків ділянок представляє собою широкий діапазон ґрунтів, видів клімату та насаджень певних видів.

Оцінка опаду листя здійснюється лише на ділянках контролю Рівня ІІ, де також проводиться інтенсивний моніторинг метеорології, осідання, ґрунтових вод та фенології.

II.2. Відбір території та кількість візків для опаду листя

Візки для опаду листя встановлюються за планом, який дає можливість порівняти результати осідання та ґрунтової води. Візки встановлюються та можуть розміщатися в довільному порядку чи систематично, наприклад, на рівних відстанях та в достатній кількості, щоб представити всю ділянку та не лише панівні види дерев.

Візки для опаду листя мають бути розподілені по всій території ділянки. Опад листя збирається з щонайменше 10 колекторів на ділянку та навіть до 20 колекторів в залежності від розміру ділянки та видів дерев, що підлягають оцінці.

Країни можуть обирати вид візків для контролю листяного опаду.

II.3. Частота відбору зразків

Опад листя має збиратися щонайменше раз на місяць та навіть раз на два тижні в періоди сильного листяного опаду. Зразки можуть об’єднуватися в періодичні зразки для хімічного аналізу. В регіонах зі снігом та морозом взимку та на віддалених територіях може бути необхідним залишати візки протягом зими у лісі. У такому випадку опад може збиратися один раз перед зимовим періодом та один раз після розтавання снігу, оскільки мороз обмежує дренаж та гниття листя.

II.4. Параметри та аналіз

Оцінка опаду листя має обов’язкові та необов’язкові параметри (див. перелік нижче).


СПИСОК ПАРАМЕТРІВ

Обов’язковий Необов’язковий

Ca, K, Mg, C, N, P, S Na, Zn, Mn, Fe, Cu, Pb, Al, B

Для хімічного аналізу зразки опаду листя підсушуються до постійної маси в печі при максимальній температурі 80°C, переважно при 65°C. Після такого підсушування маса 100 листків чи 1 000 голок визначається при температурі 105°C. Маючи процент вологості в субзразках, можна конвертувати загальну кількість кожної фракції у суху масу при температурі 80°C. Зразки, висушені при максимальній температурі 80°C, перетворюються в однорідний порошок. Хімічний аналіз опаду є схожим до хімічного аналізу листя. Результати хімічного аналізу опаду листя, як і його маса, реєструються до 80°C.



ГЛАВА 10

СПІЛЬНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ ЯКОСТІ НАВКОЛИШНЬОГО ПОВІТРЯ НА ДІЛЯНКАХ РІВНЯ ІІ


Оцінка якості навколишнього повітря здійснюється необов’язково на ділянках Рівня ІІ. В місцях, де якість повітря вже оцінена, застосовуються наступні положення.

Наступні положення базуються на технічних рекомендаціях Робочої групи з якості навколишнього повітря Міжнародної спільної програми з оцінки та моніторингу впливу забруднення повітря на ліси (МСП по лісам) ЕК ООН.

II. Вибір способу та обладнання

Пасивний відбір зразків застосовується на територіях, на яких в даний час не контролюються основні забруднювачі повітря з використанням активних збирачів зразків.

Окремі країни можуть обрати використовуваний тип пристрою для пасивного відбору зразків. Проте необхідно вказати, що і збирачі зразків, і метод, що використовується, відповідають вимірюванням, виконаним з використанням стандартного методу (активний збирач зразків).

III. Період вимірювання

Відбір зразків переважно здійснюється щонайменше раз на 2 тижні. У віддалених місцях період вимірювання може бути при необхідності подовжений до чотирьох тижнів та на дуже забруднених територіях скорочений до одного тижня. Вимірювання озону обмежуються періодом покриття листям для листових видів, але подовжуються в іншій частині року для інших забруднювачів.

IV. Вибір ділянок та місцезнаходження

Контроль якості навколишнього повітря залежить від території та здійснюється на ділянках, де є доступними метеорологічні дані та інформація про осідання. Необхідно обрати території зі змінним розміщенням, наприклад, місця, де очікується сильний вплив, на додаток до кількох базових станцій.

Концентрація забруднення повітря вимірюється біля, але за межами лісу, в місці, що представляє ділянку. Контроль може здійснюватися у відкритому полі, переважно в місці розташування збірників зразків для вологого осідання та метеорологічного обладнання.


V. Параметри

Наступні параметри є частиною необов’язкового контролю якості навколишнього повітря.

Складники Параметри КоментарГазові складники O3, SO2, NO2, NO, HNO3,

HNO2, NH3, VOCБеручи до уваги прямий вплив на рослинність, озон на більшій території Європи є найбільш важливим забруднювачем.

Комбіновані складники SO42-, NO3-, NH4+, базові

катіониДля підрахування сухого осідання комбінованих складників вимірювання повинні переважно виконуватися, беручи до уваги розподіл дисперсних часток.

O3 NH3 NO2 SO2

середня концентрація X X X Xмаксимальна (*). концентрація X X X XAOT 40 (*) X

(*) Тільки при активному відборі зразків.




III.2. Оцінка в межах Території, яка підпадає під вплив світла (ТПВС)

Територія, яка підпадає під вплив світла (надалі ТПВС), визначається поблизу місцезнаходження, де встановлюється пасивне обладнання відбору зразків озону. Метою оцінки в межах ТПВС є оцінка пошкодження листя озоном на рослинності краю ліса, що підлягає впливу світла та знаходиться найближче до пристрою виміру озону в межах максимального радіусу 500 м. Запропонованою схемою відбору зразків є вибіркова схема відбору зразків, як описано в Додатку І субдовідника, підготовленого Робочою групою з наданням додаткової інформації.

Оцінка здійснюється на деревах, кущах, ліанах та багаторічних трав’яних рослинах (однорічні трави є необов’язковими).

Лише однодольні рослини виключаються з оцінювання.

III.3. Період аналізу

Ідентифікація та підрахунок видимого пошкодження озоном у межах ділянки Рівня ІІ здійснюється під час: для хвойних дерев між жовтнем та лютим, а для широколистяних порід між липнем та початком вересня.

Взагалі ідентифікація видимого пошкодження озоном на деревах, чагарниках та травах в межах ТПВС та для наземної рослинності в межах ДІК (необов’язково) здійснюється щонайменше один раз наприкінці літа (та на початку літа, якщо це можливо) перед тим, як листя почне втрачати колір, і старіння та/або сухість призведе до втрати листя.

III.4. Аналіз основних видів широколистяних деревних порід

Для основних видів деревних порід з кожного дерева відрізаються п’ять гілок (якомога невеликого розміру, але з усіма віковими стадіями листя) з частини, яка підпадає під вплив сонячного світла, верхньої третьої крони, одночасно з відбором листових зразків, що здійснюється кожні півроку для хімічного аналізу голок та листя чи відповідно до місцевих симптомів фенології, якщо це можливо. Представницька кількість листків на гілку (напр., приблизно 30 листків у випадку Fagus sylvatica) збирається один раз, вивчається при найкращих умовах освітлення та оцінюється на наявність пошкодження озоном (так/ні).

Бал Відсотки, означення

0 Немає пошкодження, жоден листок є пошкодженим1 1 %-5 % листя маєть симптоми пошкодження озоном

2 6 %-50 % листя мають симптоми пошкодження озоном

3 51 %-100 % листя мають симптоми пошкодження озоном

III.5. Аналіз основних хвойних порід дерев

Згідно з процедурою відбору зразків листя, з кожних кількох гілок дерева 5 найменших гілок, але таких, що мають цьогорічні гілки (С-гілки) та минулорічні гілки (С+1-гілки) відрізуються з частини верхньої крони, яка підлягає впливу сонячного світла. Якщо ця частина дерева не є доступною, використовується частина гілок, зібрана для листового аналізу.

Хлорозна мозаїчність оцінюється для кожного вікового класу голок (з голок поточного року (С) до 3-річних голок (С+2)) у відсотках сумарної поверхні, яка підпала під вплив, з розташуванням всіх голок одного вікового класу в одну поверхню, і потім відповідний бал (класи) для такого відсотка розподіляється згідно з наступною таблицею.

Бал Означення

0 Пошкодження відсутні1 1-5 % поверхні пошкоджено

2 6- 50 % поверхні пошкоджено3 51 – 100 % поверхні пошкоджено

Бали надаються за класом голок; таким чином, дерева (та види) мають окремі бали для голок вікових класів С, С+1, С+2 і т.п. Кінцевий бал окремого дерева є балом, що відповідає середньому відсотку пошкодження відповідного річного класу голок для такого дерева (цей показник отримують через усереднення відсотків пошкоджень всіх окремих голкових витків відповідного вікового класу на такому дереві); подібним чином кінцевий бал для ділянки є балом, що відповідає середньому відсотку пошкодження всіх відібраних для зразків дерев.


III.6. Ідентифікація видимого пошкодження озоном на (невеликому) дереві, чагарнику та багаторічних видах в межах ТПВС та (необов’язково) наземній рослинності в межах ділянки Рівня ІІ

Для оцінки симптомів невеликого дерева, чагарнику та трав’яних видів в межах ТПВС та наземної рослинності (необов`язково) в межах ділянки Рівня ІІ потрібна наступна інформація для кожної випадково відібраної для зразку територіальної одиниці:

— Наукова назва та код присутнього (невеликого) дерева, чагарнику та видів трав, вказуючи наявність у них симптомів.

— Дерева та чагарники оцінюються окремо, лози та трави, як популяції;

— Таким чином, оцінки отримуються на основі частоти, середніх та загальних показників:

— частота квадратів, включаючи симптоматичні рослини (% від постраждалої рослинності на краю лісу),

— частота симптоматичних видів (% від симптоматичних видів від загальної кількості видів на краю лісу),

— середнє число симптоматичних видів,

— загальна кількість симптоматичних видів,

— оцінки мають бути повідомлені з довірчими інтервалами при 95 %-му рівні ймовірності.

Умови ґрунтової вологи реєструються в межах ТПВС та необов’язкових субділянок. Зразки та зображення кожного пошкодженого виду відбираються у відповідності з технічними рекомендаціями Робочої групи з якості навколишнього повітря.

IV. Передача даних

Держави-члени використовують форми 35, 36 та 37, встановлені у Главі 14 для передачі Комісії інформації про кожну ділянку.

ГЛАВА 12

СПІЛЬНІ МЕТОДИ ФЕНОЛОГІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ НА ДІЛЯНКАХ РІВНЯ ІІ


Оцінка фенології у відповідності із частиною (с) статті здійснюється необов’язково на ділянках Рівня ІІ. В місцях, де оцінюється фенологія, застосовуються наступні положення:

Наступні положення базуються на технічних рекомендаціях Експертної групи з метеорології та фенології Міжнародної спільної програми з оцінки та моніторингу впливу забруднення повітря на ліси (МСП по лісам) ЕК ООН. [Вказується посилання на субдовідник, підготовлений Робочою групою з наданням додаткової інформації.]

II. Сфера застосування

Побіжне ознайомлення з ділянкою та буферною зоною здійснюється лише на тих ділянках Рівня ІІ, де здійснюються метеорологічні спостереження, вимірювання осідання та листяного опаду.

III. Спостереження та запис на рівні ділянки

Подальша базова інформація про екологічні процеси на ділянці, так само як і рання попереджувальна система для подій, що впливають на стан дерев, може бути отримана за допомогою реєстрування найбільш видимих впливів біотичних та абіотичних подій та фенологічних феноменів (пошкодження). Це визиває особливий інтерес для оцінки даних Рівня ІІ на національному рівні.


Спостереження та записи мають бути зрозумілими та простими й обмежуватися:

— Наявністю розпускання, зміни кольору та опаду листя/голок

— Біотичним пошкодженням (шкідники та/або хвороби)

— Абioтичним пошкодженням (наприклад, мороз, вітер, град).

III.1. Розміщення

Спостереження мають виконуватися на ділянці та/або у буферній зоні таких всіх ділянок Рівня ІІ, де здійснюються постійні вимірювання.

III.2. Частота

Дати спостережень можуть співпадати з відбором зразків осідання чи розчину ґрунту. Частота щонайменше один раз кожного другого тижня під час періоду росту є необхідною для спостереження за фенологічними змінами.

III.3. Спостереження та запис

Об’єктом дослідження є всі види на ділянках інтенсивного контролю; проте пріоритет повинен надаватися основним видам дерев на ділянці. Держави-члени мають право включити більше видів. Проте в такому випадку кожен з видів має бути зареєстрований окремо. Реєструються лише події, що відбулися та/або змінили їх частоту/інтенсивність, починаючи з останнього візиту. Так як відбуваються окремі фази фенологічних феноменів, оцінювання мають повторюватися до завершення фази.

IV. Інтенсивний фенологічний контроль на рівні окремого дерева

Фази, що підлягають контролю (при застосуванні на видах), складають: вигляд листя/голок, вигляд вторинних паростків, вторинне розпускання, цвітіння, осіння зміна кольору, загибель листя/голок та опад листя/голок.

IV.1. Відбір видів та ділянок

Пріоритет має надаватися:

— тим ділянкам, де (що найменше) здійснюються метеорологічні дослідження,

— найбільш важливим видам на ділянці, які вже визнані основними видами (можна додати інші види на ту ж саму ділянку).

IV.2. Критерії відбору зразків дерев

Критерії для відбору дерев:

Дерева мають відбиратися з таких дерев, на яких здійснюється оцінка стану крони. Перевага має надаватися тим деревам, які добре видно, якщо стояти за межами ділянки, тому що висока частота спостереження може вплинути на стан наземної рослинності на ділянці.

Якщо кількість дерев з видимою кроною є недостатньою, потрібно відібрати додаткові дерева з ділянки чи з буферної зони. В такому випадку:

— дерева мають бути панівними або другорядними,

— деревам, на яких здійснюються періодичні вимірювання ДВГ та висоти (плануються), має надаватися перевага,

— дерева, відібрані для зразків листя/голок та аналізу, не повинні бути включені.

Для зразку відбираються від 10 до 20 дерев одного виду з ділянки. Всі дерева мають бути пронумеровані. Якщо вони вже мають номери (напр., для стану крони чи оцінки приросту), такі номери повинні зберігатися та використовуватися.


Якщо відібране дерево гине чи видаляється, його можна замінити. Відібране дерево має отримати новий номер, його треба зареєструвати та про нього потрібно доповісти Комісії.

IV.3. Крона, що підлягає оцінюванню

Переважно вершина крони (легка крона) має бути видимою з одного пункту спостереження. Якщо це не є можливим, середня частина крони також допускається. Та ж сама частина крони має враховуватися для подальших фенологічних спостережень протягом всього року, так само як і для подальших років.

IV.4. Напрямок оцінювання

Напрямок, за яким виконуються спостереження за окремими деревами, не слід змінювати. Він має реєструватися з використанням восьми-класової системи, коли дерева відбираються, та про них доповідаються за формою 12а. Будь-яка зміна такого положення реєструється, та про неї також доповідають.

IV.5. Частота спостережень

Впродовж періодів від початку до кінця досліджуваних фенологічних фаз, щотижневі спостереження мають виконуватися в той же день тижня.

IV.6. Фази, що підлягають контролю

В основному всі фенологічні фази є об’єктом фенологічного контролю. Проте з практичної точки зору (напр., вихідні фінансові дані, легкість та надійність моніторингу, порівняння по всій Європі, суміжність з іншими дослідженнями, наприклад, стан крони) необхідно концентруватися на обмеженому наборі фаз та на основних видах чи групах видів.

Розрізнення робиться між хвойними та широколистяними деревами:

Хвойні дерева Широколистяні види

Вигляд голок Розкривання листя

Вторинні прирости Вторинне розпускання

Цвітіння ЦвітінняОсіння зміна кольору

Загибель та опад листя

Для фази цвітіння необхідно реєструвати лише початок відкриття чоловічої квітки (з характерним скиданням пилку), у той час як інші фази реєструються за кількістю. На додаток, пошкодження голок, листків чи квіток, спричинене пізніми заморозками весною, також мають реєструватися, так само як його інтенсивність. Терміни та означення окремих фаз описуються нижче.

V. Додаткові види техніки контролю

Додаткові види техніки (наприклад, збір листяного опаду або вимірювання середнього банту) можуть надати супровідну та додаткову інформацію.

Відбір зразків листяного опаду забезпечує кількісні дані, напр., про цвітіння, урожай насіння, опад листя/голок і т.п.

Середні банти: Безперервне вимірювання змін в діаметрі може надати інформацію про початок та припинення росту та про відповідь дерев на стресові феномени.

Хімічний аналіз опадів, що йдуть крізь полог лісу, може надати додаткову інформацію про виникнення фенологічних фаз через зміни в поживних потоках.


Держави-члени використовують форми 38, 39 та 40, встановлені в Главі 14 для передачі Комісії інформації про кожну ділянку.


ГЛАВА 13

ДЕТАЛІ ДЛЯ НАДАННЯ БАЗОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗАСТОСОВУВАНІ МОНІТОРИНГОВІ МЕТОДИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНКИ/ІНТЕРПРЕТАЦІЇ, ОТРИМАНОЇ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ

РІВНІ


На додаток до надання даних у відповідності з частиною 1 статті 15 Регламенту (ЄС) № 2152/2003 держави-члени підготовлюють та надають Комісії документ з базовою інформацією про методи контролю, застосовані на ділянках Рівня І та Рівня ІІ (Супроводжуючий дані звіт, СДЗ).

СДЗ складається з двох частин: частина, яка описує фактично застосовані методи проекту відбору зразків, використане обладнання, оцінку, аналіз і т.п. (для детальної інформації див. частину ІІ.1), та частина про враховані винятки та порушення (для детальної інформації див. частину ІІ.2).

II. Супроводжуючий дані звіт

II.1. Частина СДЗ, що описує фактично застосовані методи і т.п.

Така частина СДЗ описує фактично застосовані методи відбору зразків, використане обладнання, оцінку, аналіз і т.п. Надається наступна детальна інформація:

Методи інвентаризації/відбору зразків

У багатьох дослідженнях схеми Лісового фокусу значна свобода надається для вибору обладнання, глибин відбору зразків, часу, інтенсивності дослідження і т.п. Необхідно встановити деталі фактично застосованого обладнання, фактичної глибини, часу та частоти дослідження/відбору зразків. Незалежно від часу відбору зразків необхідно встановити деталі такого відбору зразків, включаючи зберігання та транспортування.

Будь-які контрольні вимірювання мають бути описані коротко.

Методи для аналізу та підрахування результатів

З урахуванням аналізу зразків надаються деталі підготовки зразків та методів, застосованих в аналізі. Точна та детальна інформація про застосовані методі надається з урахуванням можливості для (пере)підрахування отриманих даних. Будь-які застосовані контрольні вимірювання (участь в кільцевих пробах і т.п.) описуються коротко.

Інформація, надана з допомогою анкет СДЗ, залишається дійсною впродовж років, доки застосовані методи не будуть змінені.

Особлива увага надається спостереженню та документуванню змін у застосованих методах інвентаризації, транспортування та аналізу. Регіональні відмінності констатуються та пояснюються повністю (напр., різні лабораторії, використані для аналізу).

II.2. Частина СДЗ, яка стосується виявлених винятків і порушень (щорічні СДЗ)

На додаток до загальної інформації про методи, описані з використанням анкет СДЗ, необхідно описати особливі проблеми, винятки, порушення та проблеми підтвердження даних, що надаються щорічно.

Винятки та порушення

Необхідно доповісти про виняткові ситуації та важливі порушення процедури. Крім опису застосованих методів для відбору зразків, аналізу і т. п., як представлено в анкетах СДЗ, необхідне належне документування винятків, виняткових ситуацій і порушень. Вони будуть задокументовані в щорічному звіті СДЗ та надані Комісії разом з представленими даними.

Підтвердження даних, управління даними та якість даних

Застосовані для перевірки даних методи надаються з межами відхилення даних (перевірки достовірності), а також процедурами, які були застосовані для перевірки цілісності груп національних даних.

Якщо в даних є пропуски, в деяких випадках можуть виконуватися оцінювання на основі результатів з інших джерел. Необхідно вказати такі оцінені дані та ретельно задокументувати використані припущення.

Крім того, необхідно надати опис застосованих методів з огляду на забезпечення та контроль якості.


При необхідності, Комісія може запитати у держав-членів додаткову інформацію на основі щорічних анкет СДЗ.

ГЛАВА 14

СПІЛЬНІ ІНСТРУКЦІЇ ДЛЯ ЗВІТУВАННЯ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ТА ФОРМАТИ ДАНИХ

I. Загальна технічна інформація для передачі даних

I.1. Вимоги до апаратного забезпечення

В якості засобу для передачі даних обрано 3,5″ флоппі-диск (DSDD або HD) або CD-ROM. Якщо є засоби для електронної передачі даних, вони мають використовуватися державами-членами з 2005 року.

I.2. Вимоги до програмного забезпечення, формат даних

Дискети мають бути відформатовані на відповідній густині (DSDD = низька густина та HD = висока густина) з використанням DOS 2.1 або більш нової програми та мають бути на 100 % сумісними з машинами компанії IBM. Вся інформація на дискеті чи диску CD-ROM повинна мати розширення ASCII відповідно до структури, визначеної в таблицях, як встановлено пунктом V.

I.3. Файли даних

Кожна дискета (чи набір дискет) має містити файли про ділянку та файли даних; файл з сумарною інформацією про ділянки (файл про ділянку) та файл(и) з результатами інвентаризації кожного дослідження (файли даних).

II. Підтвердження даних та управління даними

Застосовані для перевірки даних методи надаються з межами відхилення даних (перевірки достовірності), а також процедурами, які були застосовані для перевірки цілісності груп національних даних.

Якщо в даних є пропуски, в деяких випадках можуть виконуватися оцінювання на основі результатів з інших джерел. Необхідно вказати такі оцінені дані та ретельно задокументувати використані припущення.

III. Щорічний звіт про просування в інтерпретації/оцінюванні результатів на національному рівні

Такий звіт містить інформацію про просування в інтерпретації/оцінюванні результатів на національному рівні. Для інтерпретації/оцінювання результатів на національному рівні надається наступна детальна інформація:

Держави-члени здійснюють оцінювання та інтерпретацію даних контролю на національному рівні.

Держави-члени можуть обрати, яке оцінювання та яку інтерпретацію здійснювати на національному рівні та доповісти Комісії.

IV. Строки надання СДЗ та звіту про просування в інтерпретації/оцінюванні результатів на національному рівні

IV.1. Строки надання СДЗ

Анкета СДЗ доповнюється та передається Комісії з першим наданням даних. Якщо методи змінюються, надається інформація про зміни. Частина СДЗ з описом виявлених порушень та винятків має надаватися Комісії разом з щорічно представленими даними.

IV.2. Строки звіту про просування в інтерпретації/оцінюванні результатів на національному рівні

Звіти про просування в оцінюваннях та інтерпретаціях, здійснених на національному рівні, передаються Комісії до 31 грудня кожного року.


V. Передача даних в цифровому форматі - форми

Зміст оцінювання/інформації №/Назва форми Мережа

Установка 1 XXGENER. PLT: Інформація про рівень ділянки IIУстановка 2 Інші спостереження на ділянках інтенсивного моніторингу лісових

екосистемII

Крона 3 XX1993.PLO: Інформація про рівень ділянки I

Крона 4 XX1993.TRE NEW: Інформація про рівень дерев I

Крона 5 Зміст файлу з інформацією про рівень ділянки використовується разом з інвентаризацією життєвості дерева на Рівні І

I

Крона 6 XX1996.PLT (TCP): Зміст файлу з інформацією про рівень Ділянки використовується з оцінкою крони

II

Крона 7 XX1996.TRM (TC1): Зміст файлу з інформацією про рівень Дерева (Обов’язково) використовується з оцінкою стану дерева

II

Крона 8 XX2004.TRO: Зміст файлу з інформацією про рівень Дерева (Необов’язково) використовується з оцінкою стану дерева

II

Листя 9 XX1996.PLF: Зміст файлу зменшеної ділянки використовується зі змістом хімічного дослідження голок та листя

II

Листя 10 XX1996.FOM: Зміст файлу з інформацією про аналіз листя (обов’язково) II

Листя 11 XX1996.FOO: Зміст файлу з інформацією про аналіз листя (необов’язково)

II

Приріст насаджень 12 XX1993.PLI: Зміст файлу зменшеної ділянки використовується для приросту

II

Приріст насаджень 13 XX1996.IPM: Зміст файлу з інформацією про приріст насаджень - періодичні вимірювання

II

Приріст насаджень 14 XX1996.IRA: Зміст файлу з інформацією про приріст насаджень - кільцевий аналіз та аналіз стовбурового диска (необов’язково)

II

Приріст насаджень 15 XX1996.IEV: Зміст оцінених даних про приріст (необов’язково) IIПриріст насаджень 16 XX2002.INV: Зміст файлу зменшеної ділянки використовується для

звітування про об’єми ділянкиII

Осідання 17 XX1996.PLD: Зміст файлу зменшеної ділянки використовується з вимірюваннями осідання

II

Осідання 18 XX1996.DEM: Зміст файлу даних з вимірюваннями осідання (обов’язково)

II

Осідання 19 XX1996.DEO: Зміст файлу даних з вимірюваннями осідання (необов’язково)

II

Метеорологія 20 XX1996.PLM: Зміст файлу зменшеної ділянки використовується з метеорологічними вимірюваннями

II

Метеорологія 21 XX1996.MEM: Зміст файлу даних з метеорологічними вимірюваннями (обов’язково)

II

Метеорологія 22 XX1996.MEO: Зміст файлу даних з метеорологічними вимірюваннями (необов’язково)

II

Метеорологія 23 XX1996.MEC: Зміст файлу даних з кліматичною інформацією (необов’язково)

II

Ґрунтовий розчин 24 XX1996.PSS: Зміст файлу зменшеної ділянки використовується з вимірюваннями ґрунтового розчину

II

Ґрунтовий розчин 25 XX1996.SSM: Зміст файлу даних з вимірюваннями ґрунтового розчину (обов’язково)

II

Ґрунтовий розчин 26 XX1996.SSO: Зміст файлу даних з вимірюваннями ґрунтового розчину (необов’язково)

II

Наземна рослинність 27 XX1997.PLV: Зміст файлу зменшеної ділянки використовується з дослідженнями наземної рослинності

II

Наземна рослинність 28 XX1996.VEM: Зміст файлу даних з оцінкою наземної рослинності IIОпад листя 29 XX1996.LFP: Зміст файлу зменшеної ділянки використовується з

дослідженням опаду листяII


Зміст оцінювання/інформації №/Назва форми Мережа

Опад листя 30 XX2002.LFM: Зміст файлу даних з аналітичною інформацією про опад листя (обов’язково)

II

Опад листя 31 XX2002.LFO: Зміст файлу даних з аналітичною інформацією про опад листя (необов’язково)

II

Озон 32 XX2000.pac: Якість навколишнього повітря: Озон IIОзон 33 XX2000.pps: Якість навколишнього повітря: Озон IIОзон 34 XX2000.aqm: Якість навколишнього повітря: Озон IIПошкодження озоном 35 XX2004.PLL: Оцінка пошкодження озоном IIПошкодження озоном 36 XX2004.LTF: Оцінка пошкодження озоном IIПошкодження озоном 37 XX2004.LSS: Оцінка пошкодження озоном IIФенологія 38 XX2004.PLP: Форма для реєстрації дерев, відібраних для інтенсивного

фенологічного моніторингуII

Фенологія 39 XX2004.PHE: Фенологічні феномени та біотичні й абіотичні (пошкоджуючі) події (рівень ділянки - широкий)

II

Фенологія 40 XX2004.PHI: Запис фенологічних феноменів та біотичних і абіотичних (пошкоджуючих) подій (рівень дерева - інтенсивний)

II

Форми:

[Форми доступні лише в форматі Excel]

ГЛАВА 15

ПЕРЕЛІК КОДІВ ТА ПОЯСНЮЮЧІ ПУНКТИ ДЛЯ ДАНИХ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ І ТА РІВНЯ ІІ

Наступні інструкції та коди використовуються для передачі даних, зібраних на мережах Рівня І та Рівня ІІ в межах Регламенту (ЄС) № 2152/2003. Поправки для конкретних звітних років надаються в Технічній документації, виданій Спільним науково-дослідницьким центром Генерального директорату.

Загальна інформація про ділянку

(1) Країна

01: Франція 51: Угорщина

02: Бельгія 52: Румунія

03: Нідерланди 53: Польща

04: Німеччина 54: Словацька республіка

05: Італія 55: Норвегія

06: Сполучене Королівство

56: Литва

07: Ірландія 57: Хорватія08: Данія 58: Республіка Чехія

09: Греція 59: Естонія10: Португалія

60: Словенія11: Іспанія12: Люксембург 61: Республіка Молдова

13: Швеція 62: Росія

14: Австрія 63: Болгарія

15: Фінляндія 64: Латвія

50: Швейцарія 66: Кіпр


(2) Номер ділянки спостереження

Номер ділянки спостереження відповідає унікальному номеру, наданому постійній ділянці під час відбору чи установки.

(3) Дата спостереження, дата оцінки, дата аналізу

Дати заповнюються в наступному порядку (день, місяць та рік):

День Місяць Рік .

08 09 04

(4) Координати широти/довготи

Заповніть всі шість цифр координат широти та довготи центру ділянки для спостереження (приклад):

+/- Градуси Хвилини Секунди

Широта + 5 0 1 0 2 7

довгота - 0 1 1 5 3 2

Перша графа використовується, щоб визначити координату + чи -

(5) Наявність води для основних видів (оцінка)

1: Недостатня

2: Достатня

3: Надмірна

(6) Тип гумусу

1: М’який лісовий гумус

2: Модер-гумус

3: Грубий гумус

4: Анмор

5: Торф

6: Інший

7: Сирий (Roh)

(7) Висота

1 ≤ 50 м 13 601—650 м

2 51—100 м 14 651—700 м

3 101—150 м 15 701—750 м

4 151—200 м 16 751—800 м

5 201—250 м 17 801—850 м

6 251—300 м 18 851—900 м

7 301—350 м 19 901—950 м

8 351—400 м 20 951—1 000 м

9 401—450 м 21 1 001—1 050 м

10 451—500 м 22 1 051—1 100 м

11 501—550 м 23 1 101—1 150 м

12 551—600 м 24 1 151—1 200 м


25 1 201—1 250 м 39 1 901—1 950 м26 1 251—1 300 м 40 1 951—2 000 м27 1 301—1 350 м 41 2 001—2 050 м28 1 351—1 400 м 42 2 051—2 100 м29 1401—1450 м 43 2 101—2 150 м30 1 451—1 500 м 44 2 151—2 200 м31 1 501—1 550 м 45 2 201—2 250 м32 1 551—1 600 м 46 2 251—2 300 м33 1 601—1 650 м34 1 651—1 700 м 47 2 301—2 350 м35 1 701—1 750 м 48 2 351—2 400 м36 1 751—1 800 м 49 2 401—2 450 м37 1 801—1 850 м 50 2 451—2 500 м38 1 851—1 900 м 51 >2 500 м(8) Орієнтація1: Північна

2: Північно-східна

3: Східна

4: Південно-східна

5: Південна

6: Південно-західна

7 Західна

8: Північно-західна

9: плоска(9) Середній вік панівного ярусу (роки)1: ≤20

2: 21—40

3: 41—60

4: 61—80

5: 81—100

6: 101—120

7: >120

8: Нерегулярні насадження(10) Пачка порід

Флювізоли 111 Глеєві ґрунти Слабкі ґрунти

112 Моллеві ґрунти101 Багатий флувізол 113 Умбрічні глеєві

ґрунти122 Багаті слабкі ґрунти

102 Калькарічні 123 Бідні слабкі ґрунти114 Тіонові глеєві ґрунти

103 Бідні флувізоли 115 Глеєві ґрунти 124 Дернові слабкі ґрунти

104 Моллеві флувізоли 125 Моллеві слабкі ґрунти

105 Ненасичені флувізоли 126 Ненасичені слабкі ґрунти

106 Тіонічні флувізоли Регосолі 127 Кам’яні слабкі ґрунти

107 Салічні флувізоли 116 Багаті регосолі 128 Глеєві слабкі ґрунти

Гідроморфний грунт 117 Калькарічні регосолі Ареносолі

118 Гіпсові регосолі

108 Багаті глеєві ґрунти 119 Бідні регосолі 129 Хаплічні ареносолі

109 Кальцієві глеєві ґрунти 120 Бідні регосолі 130 Змінені ареносолі

110 Бідні глеєві ґрунти 121 Гелеві регосоли 131 Лювічні ареносолі


132 Фералітні ареносолі Солончаки Планосоли133 Альбічні ареносолі134 Кальцієві ареносолі 168 Хаплічні солончаки 205 Багаті планосоли

135 Глеєві ареносолі 169 Моллеві солончаки 206 Бідні планосоли170 Кальцієві солончаки 207 Моллеві планосоли171 Гіпсові солончаки 208 Бідні планосоли

Андосолі 172 Натрієві солончаки 209 Гелєві планосоли

136 Хаплічні андосолі 173 Глеєві солончаки174 Гелєві солончаки Подзолувізол

137 Моллеві андосолі

138 Ненасичені андосолі Кастаноземи 210 Багаті подзолувісоли139 Вітрічні андосолі

211 Бідні подзолувісоли140 Глеєві андосолі 175 Хаплічні кастаноземи 212 Стагнуючі

141 Гелєві андосолі 176 Лювічні кастаноземи 213 Глеєві подзолувісоли

177 Кальцієві кастаноземи 214 Гелєві подзолувісоли

Вертісолі 178 Гіпсові кастаноземи

Подзоли142 Багаті вертісолі Хемозем143 Бідні вертісолі 215 Хаплічні подзоли144 Кальцієві вертісолі 179 Хаплічні хемоземи 216 Змінені подзоли145 Гіпсові вертісолі 180 Кальцієві хемоземи 217 Залізні подзоли

181 Лювічні хемоземи 218 Карбічні подзоли182 Глосичні хемоземи 219 Глеєві подзоли

Камбісоль 183 Глеєві хемоземи 220 Глеєві подзоли

146 Багата камбісоль Файоземи Акрисолі

147 Бідна камбісоль148 Гумусова камбісоль 184 Хаплічні файоземи 221 Хаплічні акрисолі

149 Калькарічна камбісоль 185 Калькарічні файоземи 222 Залізні акрисолі

150 Хромічна камбісоль 186 Лювічні файоземи 223 Гумусові акрисолі151 Вертична камбісоль 187 Стагнійові файоземи 224 Плінчтичні акрисолі152 Залізна камбісоль

188 Глеєві файоземи 225 Глеєві акрисолі153 Глеєва камбісоль

154 Гелєва камбісоль Грейземи Алісоль

Кальцісоль 189 Хаплічні грейземи 226 Хаплічна алісоль

190 Глеєві грейземи 227 Залізна алісоль

155 Хаплічна кальцісоль 228 Гумусова алісоль

156 Лювічна кальцісоль Лювісоль

157 Петричний кальцісоль 191 Хаплічна лювісоль 230 Стагнічна алісоль

192 Залізна лювісоль 231 Глеєва алісоль

Гіпсісоль 193 Хромічна лювісоль158 Хаплічна гіпсісоль 194 Кальцієва лювісоль Нітісоль

195 Вертічна лювісоль159 Кальцієва гіпсісоль

196 Альбічна лювісоль 232 Хаплічна нітісоль160 Лювічна гіпсісоль 197 Стагнічна лювісоль 233 Родиста нітісоль

161 Петричний гіпсісоль 198 Глеєва лювісоль 234 Гумусова нітісоль

Солонець Ліксисоль Феррасоль

162 Хаплічний солонець 199 Хаплічна ліксісоль 235 Хаплічна ферасоль

163 Моллевий солонець 200 Залізна ліксісоль 236 Ксантрична ферасоль164 Кальцієвий солонець 201 Плінтова ліксісоль 237 Родичний ферасоль

165 Гіпсовий солонець 202 Альбічна ліксісоль 238 Гумусова ферасоль

166 Стагнічний солонець 203 Стагнічна ліксісоль 239 Геричний ферасоль

167 Глеєвий солонець 204 Глеєва ліксісоль 240 Плінтійова ферасоль


Плінтосоль Хістосоль Антросоль

241 Багата плінтосоль 245 Фолієва хістосоль 250 Aрична антросоль

242 Бідна плінтасоль 246 Наземна гістосоль 251 Гноєтворна антросоль

247 Фіброєва гістосоль243 Гумусова плінтосоль 248 Тіонічна гістосоль 252 Намита антросоль

244 Альбічна плінтосоль 249 Гелєва гістосоль 253 Урбічна антосоль

(11) Розмір загальної ділянки, розмір субділянки

Розмір загальної ділянки чи субділянки установлюється в 0,0001 га.

(12) Кількість дерев на загальній ділянці

Зразок дерева на обох Рівнях включає всі види дерев, якщо дерева мають мінімальну висоту в 60 см.

(13) Оцінки урожаю

Оцінки врожаю складаються із абсолютної та відносної оцінки врожаю.

Абсолютна оцінка складатиме оцінений середній урожай впродовж усього життєвого періоду насадження. Відносний врожай покаже, чи буде абсолютна оцінка врожаю низькою, нормальною або високою для насадження. Використовуються наступні коди:

Абсолютний код урожаю Відносний код урожаю

0 = 0,0—2,5 м3 на гектар за рік 1 = Низький

1 = 2,5—7,5 м3 на гектар за рік 2 = Нормальний

2 = 7,5—12,5 м3 на гектар за рік 3 = Високий

3 = 12,5—17,5 м3 на гектар за рік

4 = 17,5—22,5 м3 на гектар за рік

5 = >22,5 м3 на гектар за рік

(14) Інші спостереження

Відповідна інформація, що стосується ділянки, буде вказана тут.

Загальна інформація про рівень дерева

(15) Номер відібраного для зразка дерева

Номером дерева є номер, який був присвоєний дереву під час установки ділянки

(16) Види (Посилання Flora Europaea)

Широколистяні породи (*= види, які використовуються для інвентаризації листя)

001: Acer campestre * 007: Alnus glutinosa *

002: Acer monspessulanum * 008: Alnus incana

003: Acer opalus 009: Alnus viridis

004: Acer platanoides 010: Betula pendula *

005: Acer pseudoplatanus * 011: Betula pubescens *

006: Alnus cordata * 012: Buxus sempervirens


013: Carpinus betulus * 051: Quercus robur (Q. peduculata) *

014: Carpinus orientalis 052: Quercus rotundifolia *

015: Castanea sativa (C. vesca) * 053: Quercus rubra *

016: Corylus avellana * 054: Quercus suber *

017: Eucalyptus sp. * 055: Quercus trojana

018: Fagus moesiaca * 056: Robinia pseudoacacia *

019: Fagus orientalis 057: Salix alba

020: Fagus sylvatica * 058: Salix caprea

021: Fraxinus angustifoliaspp. oxycarpa (F. oxyphylla) *

059: Salix cinerea060: Salix eleagnos

022: Fraxinus excelsior * 061: Salix fragilis

023: Fraxius ornus * 062: Salix sp.

024: Ilex aquifolium 063: Sorbus aria

025: Juglans nigra 064: Sorbus aucuparia

026: Juglans regia 065: Sorbus domestica

027: Malus domestica 066: Sorbus torminalis

028: Olea europaea * 067: Tamarix africana

029: Ostrya carpinifolia * 068: Tilia cordata

030: Platanus orientalis 069: Tilia platyphyllos

031: Populus alba 070: Ulmus glabra (U. scabra, U. montana)

032: Populus canescens 071: Ulmus laevis (U. effusa)

033: Populus hybrides *034: Populus nigra * 072: Ulmus minor (U. campestris, U. carpinifolia)

035: Populus tremula * 073: Arbutus unedo

036: Prunus avium * 074: Arbutus andrachne

037: Prunus dulcis (Amygdalus communis) 075: Ceratonia siliqua

038: Prunus padus 076: Cercis siliquastrum

039: Prunus serotina 077: Erica arborea

040: Pyrus communis 078: Erica scoparia

041: Quercus cerris * 079: Erica manipuliflora

042: Quercus coccifera (Q. calliprinos) * 080: Lauras nobilis

043: Quercus faginea * 081: Myrtus communis

044: Quercus frainetto (Q. conferta) * 082: Phillyrea latifolia

045: Quercus fruticosa (Q. lusitanica) 083: Phillyrea angustifolia

046: Quercus ilex * 084: Pistacia lentiscus

047: Quercus macrolepis (Q. aegilops) 085: Pistacia terebinthus

048: Quercus petraea * 086: Rhamnus oleoides

049: Quercus pubescens * 087: Rhamnus alaternus

050: Quercus pyrenaica (Q. toza) * 099: Інші широколистяні породи

Хвойні породи (* = види, які використовуються для інвентаризації листя)

100: Abies alba * 108: Cedrus deodara

101: Abies borisii-regis * 109: Cupressus lusitanica

102: Abies cephalonica * 110: Cupressus sempervirens

103: Abies grandis 111: Juniperas communis

104: Abies nordmanniana 112: Juniperas oxycedras *

105: Abies pinsapo 113: Juniperas communis

106: Abies procera 114: Juniperas communis

107: Cedrus atlantica 115: Juniperas communis


116: Larix decidua * 129: Pinus nigra *117: Larix kaempferi (L. leptolepis) 130: Pinus pinaster *

118: Picea abies (P. excelsa) * 131: Pinus pinea *

119: Picea omorika 132: Pinus radiata (P. insignis) *

120: Picea sitchensis * 133: Pinus strobus121: Pinus brutia * 134: Pinus sylvestris *

122: Pinus canariensis 135: Pinus uncinata *123: Pinus cembra124: Pinus contorta * 136: Pseudotsuga menziesii *

125: Pinus halepensis * 137: Taxus baccata126: Pinus heldreichii 138: Thuya sp.

127: Pinus leucodermis 139: Tsuga sp.128: Pinus mugo (P. montana) 199: Інші хвойні породи

Інформація відносно дослідження стану крони та вимірювання приросту насаджень

(17) Опад листя

Кількість опалого листя для кожного зразка дерева у відсотках (етапами по 5 %) в порівнянні з деревом, повністю покритим листям. Використовується фактичний процент.

0 = 0%

5 = 1-5 %

10 = 6-10 %

15 = 1-15 %

і т.п.

(18) Коди втрати кольору

0: без втрати кольору (0-10 %)

1: легка втрата кольору (11-25 %)

2: помірна втрата кольору (26-60 %)

3: сильна втрата кольору (>60 %)

4: загибле дерево

(19) Ідентифікація типу пошкодження

Якщо можливо, додається подальша ідентифікація типу пошкодження, наприклад, для комах: види або група (наприклад, «короїди»).

(20) Розміщення

1: Ніякого спеціального розміщення (ділянка розміщена в межах більшої лісової території з м’яким рельєфом або без рельєфу)

2: Обмежене розміщення (ділянки біля лісового краю, на пагорбах і т.п.)

3: Розміщення ділянок у суворих умовах (на гірських вершинах і т.п.)

(21) Усунення та загибель

Код 0: дерево живе та підлягає реєстрації (нове, відрізняється від відсутнього значення)

01 дерево живе, знаходиться в поточній та попередній інвентаризації (раніше пустий)

02 нове живе дерево

03 живе дерево (присутнє, але не оцінене під час попередньої інвентаризації)


Код 1-: усунене дерево, зникле

11 запланована утилізація (як в CC)12 утилізація з біотичної причини (як в CC)13 утилізація з абіотичної причини (як в CC)14 зрізане, причина невідома18 причина зникнення невідома (як в CC)

Код 2-: дерево ще живе і стоїть, але показники його висоти чи крони не мають використовуватися в підрахунках насаджень чи росту.

21 нахилене чи висяче дерево (як в CC)22 не застосовується, використати пункти 24 чи 2523 не застосовується24 поломка верхівки(вок) дерева (приросту)25 дерево не є зразком приросту в висоту 29 інші причини, вказати

Код 3-: Стоїть загиблим (щонайменше 1,3 м у висоту)

31 дерево з непошкодженою кроною, біотична причина (як в CC)32 дерево з непошкодженою кроною, абіотична причина (як в CC)33 поломка крони34 поломка стовбура, нижче основи крони та вище 1,3 м38 дерево з непошкодженою кроною, невідома причина загибелі (як в СС)

Код 4-: впало живим чи загиблим (висота нижче 1,3 м або стовбур чи крона дерева торкається землі в одному місці)

41 абіотичні причини (як в CC)42 біотичні причини (як в CC) 48 невідома причина (як в CC)

Примітки:

— клас 22 використовується лише в тих країнах, які не реєструють дерева з більш, ніж 50 % пошкодження крони

— клас 23 застосовується лише в тих країнах, які обмежують відбір зразків до Крафт-класів 1, 2 та 3

(22) Соціальний клас

1 домінуючі (включаючи вільно стоячі дерева) дерева з верхньою кроною над загальним рівнем лісового пологу

2 маякові — дерева з кронами, які формують загальний рівень лісового пологу3 другорядні — дерева, які поширюються на лісовий полог та отримують певне світло зверху, але менше, ніж

дерева під пунктом 1 чи 24 пригнічені—дерева з кронами нижче загального рівня лісового пологу, які не отримують прямого світла

зверху

(23) Тінь крони

1: крона значно пошкоджена (знаходиться в тіні чи під фізичним впливом) з однієї сторони2: крона значно пошкоджена (знаходиться в тіні чи під фізичним впливом) з двох сторін3: крона значно пошкоджена (знаходиться в тіні чи під фізичним впливом) з трьох сторін4: крона значно пошкоджена (знаходиться в тіні чи під фізичним впливом) з чотирьох сторін5: крона виросла у відкритому місці чи без слідів тіні6: пригнічені дерева


(24) Видимість

1: вся крона видима2: крона видима лише частково3: крона видима лише із заднім підсвітленням (напр., в контурі)4: крона невидима

(25) Діаметр на висоті грудей (ДBГ)

Діаметр на висоті грудей (1,30 м) над корою в 0,1 сантиметр.

Якщо використовується мірна стрічка для вимірювання діаметру, потрібне одне значення. Якщо використовуються скоби, визначаються та повідомляються максимальний і мінімальний діаметр (над корою) (діаметр 1 та діаметр 2).

(26) Кора

Товщина кори на висоті 1,30 м, виражена в сантиметрах одним десятковим числом.

(27) Висота дерева

Висота дерева, виражена в метрах та округлена до найближчого 0,1 метра.

(28) Об’єм дерева

На основі виміряного(их) діаметра(ів) та виміряної висоти об’єм дерева може бути оцінений з використанням відомих на місцевості форм-факторів або за допомогою чинних таблиць об’ємів. Об’єм дерева виражається в кубічних метрах (м3) з трьома десятковими числами.

(29) Висота до крони

Висота до крони, округлена до 0,1 метра, визначається до найнижчої живої гілки, виключаючи водні відростки.

(30) Довжина крони

Довжина крони, округлена до 0,1 метра, визначається від кінчика стовбура до найнижчої живої гілки, виключаючи водні відростки.

(31) Ширина крони

Середня ширина крони визначається середнім значенням щонайменше від чотирьох радіусів крони, помножених на два, та округлюється до 0,1 метра.

(32) Діаметр під корою

Фактичний діаметр під корою розраховується в якості діаметра над корою, вирахуваного з шириною кори на двох сторонах. Діаметр під корою п’ять років тому вираховується, як фактичний діаметр під корою мінус приріст за останні п’ять років дерева на обох сторонах. Діаметр під корою виражається в 0,1 сантиметра.

(33) Основна площа на ділянку

Фактична основна площа на ділянку розраховується, як сумарні основні площі всіх дерев на ділянці. Основна площа на ділянку п’ять років тому вираховується на основі оціненого діаметру під корою п’ять років тому всіх дерев на ділянці. Основна площа на ділянці виражається в 0,1 м2.

(34) Об’єм на ділянку

Фактичний об’єм на ділянку розраховується, як сумарний об’єм всіх дерев на ділянці. Об’єм на ділянку п’ять років тому розраховується на основі оціненого діаметру під корою п’ять років тому всіх дерев на ділянці. Об’єм на ділянку виражається в 0,1 м3.


(35) Проріджування

Необхідно фіксувати факт проріджування впродовж п’ятирічного періоду між двома роками визначення діаметру, основної площі на ділянку та об’єму на ділянку (Так = 1, Ні = 0). У додатковій частині детальна інформація такого проріджування описується якомога точніше (включаючи: метод проріджування, точний рік проріджування, інтенсивність проріджування, виражена кількістю дерев, основну площу/га, об’єм/га).

Інформація стосовно хімічного аналізу листя та оцінки опаду листя

(36) Код зразку

Код зразку для інвентаризації листя складається з коду видів дерев (див. пояснення під пунктом 15), за яким слідує (після крапки) код для листя/голок поточного року (=0), чи у випадку голок минулого року (поточний + 1 голки) використовують код (1), напр., зразок голок минулого року породи Picea abies (118) є таким: 118.1

(37) Номери дерев зразків

Оскільки для деяких зразків (листя, приріст) необхідно використовувати дерева поза звичайною ділянкою (чи субділянкою), застосовуються спеціальні номери. Номери таких дерев починаються з букви (F = листя, R = кільцевий аналіз через буріння приросту, D = аналіз дисків), за якою слідує порядковий номер (напр., F001). Необхідно доповідати про номери.

(38) Маса 100 листків чи1000 голок

Маса 100 листків чи 1 000 голок (висушених) визначається в грамах.

Інформація стосовно контролю осідання та метеорологічних умов

(39) Код пристрою для відбору зразків

Наступні коди використовуються для пристроїв відбору зразків для осідання.

1: опади крізь полог лісу2: осідання в великих об’ємах3: осідання вологи4: стікання по стовбуру5: туман6: мерзлий туман (іній)7: концентрація повітря9: інші

Детальна інформація про обладнання вказується в Додатку до документа з базовою інформацією.

(40) Кількість зразків

Сумарна кількість зразку(ів) ділиться за територією(ями) обслуговування колектора(ів) та звітується в міліметрах.

(41) Перша та кінцева дати періоду контролю

Перша та кінцева дати кожного періоду контролю вказуються на формах з використанням того ж формату, що й дата спостереження, оцінки та аналізу.

Період контролю складається з одного чи більше вимірювальних періодів. Вимірювальні періоди в межах одного періоду контролю повинні мати однакову тривалість. Мінімальна тривалість вимірювального періоду складає один тиждень, максимальна - один місяць.

Якщо впродовж року необхідно використати різні вимірювальні періоди (напр., щотижня влітку та щомісячно взимку), ідентифікують окремі періоди контролю, та окремо на формах звітують про результати.


(42) Кількість вимірювальних періодів

Кількість вимірювальних періодів в кожному періоді контролю визначається в формах.

(43) Вимірювальний період

Вказується номер вимірювального періоду, в якому відбирали зразок. Щороку (орієнтовно 1 січня) починається нова група вимірювальних періодів. Якщо зразки з кількох вимірювальних періодів перед аналізом об’єднуються, в додатку до документу з базовою інформацією вказують точні деталі об’єднання. Номер першого вимірювального періоду використовується для позначення періоду аналізу (напр., якщо зразки з періоду 9, 10, 11 та 12 об’єднуються в один зразок для аналізу, такий зразок отримає номер періоду 9).

Параметри, які оцінюються за кодом ділянки/інструменту

Усі інструменти, які встановлюються на ділянці чи поблизу неї, отримують код ділянки/інструменту для спостереження. Такий код складається з номеру ділянки (до чотирьох цифр) та порядкового номера всіх інструментів (до 99). При заміні чи додаванні інструментів застосовуються нові коди (напр., п’ятий інструмент на ділянці 1234, таким чином, отримає код 1234.05).

(44) Місцезнаходження

Місцезнаходження інструмента позначається:

S: інструмент знаходиться на території, тобто на (буферній зоні) ділянці. Він може бути під лісовим пологом, над пологом чи в лісовім ґрунті

F: інструмент знаходиться на (біля) відкритому полі лісової території

W: інструмент знаходиться на метеостанції (взагалі поза територією лісу)

O: інструмент знаходиться в будь-якому місці.

(45) Змінна

Визначення змінної, яка вимірюється інструментом

AT = температура повітряPR = кількість опадівRH = відносна вологістьWS = швидкість вітруWD = напрям вітруSR = сонячна радіаціяUR = УФ радіаціяTF = осідання у великих об’ємахSF = стікання по стовбуруST = температура ґрунтуMP = матричний потенціал у ґрунтіWC = вміст води в ґрунтіXX = інші коди для додаткових параметрів можуть використовуватися, але вказуються в СДЗ.

Інформація про інструмент

(46) Вертикальне положення

Вертикальне положення (висота чи глибина) інструментів вказується в метрах за допомогою знаку плюс (= висота над землею) або мінус (глибина нижче землі) з використанням формату плюс/мінус дві цифри та одне десяткове число (+/- 99,9).


(47) Код інструменту

Наступні коди використовуються для пристроїв відбору зразків та методу реєстрації даних:

10: читання даних, зареєстрованих вручну, та запис на папері вручну

20: механічний запис (читання даних, зареєстрованих вручну, та запис на папері вручну)

30: безпосередній запис на папері

40: цифровий запис (в ситуації окремого насадження)

50: цифровий запис (інтегрований реєстратор даних)

Детальна інформація про обладнання надається в супроводжуючому дані звіті (СДЗ).

(48) Період сканування (лише автоматичні інструменти)

Період між двома послідовними оцінками вказується в секундах.

(49) Період зберігання (лише автоматичні інструменти)

Період між двома послідовними моментами зберігання даних вказується в хвилинах

(50) Кількість опадів та опади крізь полог лісу

Кількість опадів вказується, як денна сума з використанням формату до чотирьох цифр та одного десяткового числа (9999,9)

(51) Температура (повітря та ґрунту)

Температура вказується в °C з використанням формату плюс/мінус та двох цифр плюс одне десяткове число (+/–99,9). Необхідно надати середнє денне значення, денний мінімум та денний максимум.

(52) Відносна вологість

Відносна вологість вказується як середнє денне значення, мінімальне та максимальне значення, отримане за день, з використанням формату з трьох цифр та одного десяткового числа (999,9).

(53) Швидкість вітру

Швидкість вітру вказується, як середнє денне значення та максимальне значення, отримане за день, з використанням формату двох цифр та одного десяткового числа (99,9).

(54) Напрямок вітру

Напрямок вітру вказується, як переважний вітер за день. Роза вітрів розбивається на вісім секцій по 45°, починаючи з 22,5° і далі (північно-східний (=45°), східний (=90°), південно-східний (=135°)… північний (=0°). Про найчастіший напрямок вітру доповідається за допомогою його середнього значення.

(55) Сонячна радіація та УФ-радіація

Сонячна радіація та УФ-радіація вказуються, як щоденне середнє значення з використанням формату до чотирьох цифр та одного десяткового числа (9999,9).

(56) Стікання по стовбуру

Стікання по дереву розраховується за кількістю опадів у мм та вказується, як щоденна сума з використанням формату до чотирьох цифр та одного десяткового числа (9999,9).

(57) Матричний потенціал в ґрунті

Матричний потенціал в ґрунті вказується у гПа, як середнє значення, мінімальне та максимальне значення, отримане за день, з використанням формату до чотирьох цифр та одного десяткового числа (9999,9).

(58) Вміст води в ґрунті

Вміст води в ґрунті вказується в Об’ємі %, як середнє значення, мінімальне та максимальне значення, отримане за день, з використанням формату до двох цифр та одного десяткового числа (99,9).


(59) Повнота даних

Повнота є індикатором завершеності процедур сканування та зберігання і вказується у відсотках з використанням формату до трьох цифр (100 % = повний).

Інформація стосовно контролю ґрунтового розчину

(60) Номер інструменту для відбору зразків

Пристрої для відбору зразків на ділянці постійно нумеруються (1 - 99)

(61) Код інструменту для відбору зразків

Наступні коди використовуються для пристроїв відбору зразків для ґрунтового розчину:

1: Лізиметр тиску

2: Лізиметр нульового напруження

3: Центрифугування

4: Насичення витягування

(62) Глибина відбору зразків

Глибина відбору зразків в метрах нижче поверхні (напр., - 0,40)

Інформація стосовно оцінювання наземної рослинності

(63) Номер ділянки/дослідження

У будь-який час (день) чи при будь-якому способі (в межах чи за межами території) оцінювання наземної рослинності на певній ділянці надається номер дослідження. Унікальний номер ділянки/дослідження створюється за допомогою об’єднання номера ділянки з номером дослідження.

(64) Огородження території

Оскільки рослинність може сильно відрізнятися в межах та за межами території, було вирішено проводити дослідження наземної рослинності за межами. Якщо дослідження здійснюється в межах території, про нього треба повідомити, як про окреме дослідження, та вказати код огородження:

1 = Так, дослідження в межах території,

2 = Ні, дослідження за межами території.

(65) Сумарна територія відбору зразків

Сумарна територія відбору зразків вказується в м2 до чотирьох цифр. У супроводжуючому дані звіті (або СДЗ-Q) вказується точна інформація про кількість повторів, місцезнаходження/орієнтацію ділянок з наземною рослинністю та розміри) таких ділянок.

(66) Висота та покриття шарів

Інформація про середню висоту та оцінене покриття сумарного шару наземної рослинності, чагарникового шару, трав’яного шару та шару моху надається наступним чином:

Висота (в м) Покриття (в %)

Сумарний шар наземної рослинності (*)Чагарниковий шар (*) (*)Трав’яний шар (*) (*)Шар моху (*)(*) = Надається.

Середня висота шарів вказується в метрах однією цифрою та двома десятковими числами (9.99). Оцінене покриття вказується, як % сумарної території відбору зразків.


(67) Шари

Визначаються наступні шари.

1 = шар дерева (лише деревний, включаючи рослини, що стеляться) > 5 м висоти2 = чагарниковий шар (лише деревний, включаючи рослини, що стеляться) > 0,5 м висоти3 = трав’яний шар (всі недеревні та деревні < 0,5 м висоти)4 = шар моху (напр., наземні мохи та лишайники).

Сіянці та молоді проростки нижче 0,5 м складають частину трав’яного шару.

(68) Код видів

Необхідно використовувати код видів, який складається з трьох груп номерних кодів для сім’ї, роду та виду, розділених крапками (.). Більшість кодів складаються з номерів із трьох чисел.

(69) Покриття видів рослин

Країни можуть обирати оцінювання великої кількості/покриття видів рослин. Надання такого покриття вказується в % з використанням трьох чисел та двох десяткових чисел (999,99). У СДЗ необхідно вказати усі методи оцінювання, а також конвертацію в %.

Інформація стосовно пошкодження озоном

(70) Бали та визначення для відсотків симптоматичних листків на гілці з приблизно 30 листками

0 Пошкодження відсутні, жоден із листків є пошкодженим1 1 %-5 % з листків мають симптоми пошкодження озоном2 6%-50% з листків мають симптоми пошкодження озоном3 51 %-100 % з листків мають симптоми пошкодження озоном

(71) Бали та визначення балів для видимого пошкодження озоном, як це виражено за відповідні роки росту голок для відібраних гілок хвойних порід

0 Пошкодження відсутнє1 1-5 % поверхні пошкоджено2 6- 50 % поверхні пошкоджено3 51 – 100 % поверхні пошкоджено.

(72) Код та означення для класифікації умов вологості ґрунту в межах ТПВС та субділянок

1 Мокрий чи вологий (надрічкові зони та мокрі або вологі території вздовж потоку, лугу чи низини)

2 Помірно сухий (пасовище або луг та повернені на північ чи схід пагорби)

3 Дуже сухий (голі кам’янисті краї)

Інформація стосовно фенологічних спостережень

(73) Коди подій для досліджених ефектів та фенологічних феноменів

1 Вигляд голок чи розкриття листя2 Вторинні порости/вторинне розпускання3 Цвітіння4 Зміна кольору5 Опад листя/голок6 Видимі ознаки пошкодження листя чи крони (напр.,з’їдені листки чи голі частини крони)7 Інше пошкодження (поломані, викорчувані дерева).


(74) Поява подій та явищ

0 = 0%1 = > 0 – 33%2 = > 33 – 66%3 = > 66 - < 100 %4 = 100 %.

У випадку виявлення ознак пошкодження листя або крони (код події 6) чи іншого пошкодження (код події 7) необхідно провести додаткове оцінювання згідно з субдовідником про стан крони та його вимог до оцінювання причини пошкодження.

(75) Частина крони для спостереження

1 = вершина крони2 = середина крони3 = вершина та середина крони

(76) Фази цвітіння

Кількість чоловічих квіток, що є на описаній стадії чи вже пройшли таку стадію, має реєструватися з використанням наступної класифікації:

0 = фаза відсутня1 = фаза присутня (напр.,три чи більше чоловічих (тичинкових) суцвіть).

(77) Вигляд голок, розгортання листя, зміна кольору та опад листя восени

Пропорція голок чи листків видимої частини крони, що знаходяться в описаній стадії чи вже пройшли таку стадію, має реєструватися з використанням наступної класифікації:

0 = 0%1 = > 0 – 33%2 = > 33 – 66%3 = > 66 - <100 %4 = 100 %

(78) Скидання зелених листків

Скидання зелених листків, спричинене, напр., градом, штормовим вітром, комахами чи засухою, має реєструватися з використанням наступної класифікації (згідно з «реєстрацією біотичних та абіотичних (шкідливих) подій», але на рівні окремого дерева):

0 = 0%1 = > 0 – 33%2 = > 33 – 66%3 = > 66 - < 100 %4 = 100.

(79) Пошкодження морозом голок, листків чи квітів

Пошкодження голок, листків чи квітів, спричинене пізнім морозом навесні, має реєструватися з використанням наступної класифікації:

0 = 0%1 = > 0 – 33%2 = > 33 – 66%3 = > 66 - <100 %4 = 100


У випадку виявлення ознак пошкодження листя або крони (код події 6) чи іншого пошкодження (код події 7) необхідно провести додаткове оцінювання згідно з субдовідником про стан крони та його вимог до оцінювання причини пошкодження.

Інформація стосовно додаткової інформації про причини пошкоджень

(80) Місце на кроні

1: Верхня крона

2: Нижня крона3: Невеликі ділянки/гілки

4: Вся крона

(81) Пошкоджені частини дерева та місце на кроні

Пошкоджена частина

Специфікація пошкодженої

частиниСимптом Специфікація

симптому Місце на кроні

Листя/голки1 Голки

поточного року

11 Частково чи повністю з’їдені/зниклі

01 отвори чи частково з’їдені/зниклі

31 Верхня крона 1

Старші голки 12 зарубини (пошкоджені краї листя/голок)

32 Нижча крона 2

Голки усіх віків

13 повністю з’їдені/зниклі

Каркасний

33

34

Невеликі ділянки/ 3сучки

Вся крона 414

Широколистяні породи (включаючи,

Із підкопом 35

Такі, що впали недозрілими

36

Легка втрата кольору від зеленого до жовтого

02 Включає все 37

Втрата кольору від червоного до коричневого (вкл. некроз)

03 крапки, висипка

38

Бронзування 04 Той, що знаходиться на краях

39

Інший колір 05 По краях 40

Між венами 41

На кінчику, верхній

42

Частково 43

вздовж вен 44

мікрофілія (малі листки)

06

інші аномальні розміри

07






Листки/голки Деформації 08 Завитки 45

Вигин 46

Скручування 47

скручування ніжки

48

Складання 49

Стирання 50

В’янення 51

інші деформації

52

інші симптоми 09

Сліди комах 10 чорне покриття на листках

53

Гніздо 54

дорослі комахи, личинки, ляльки, відкладені яйця

55

Сліди грибів 11 біле покриття на листках

56

плодові тіла грибів 57

Інші ознаки 12

Гілки/паростки та зародки 2 Цьогорічні

ростки 21 з’їдені/зниклі 01 Верхня крона 1

діаметр< 2 см (ростки) 22

Зламані 13 Нижча крона 2

Діаметр2 - < 10 см 23

Загиблі/ вмираючі

14 Невеликі ділянки

3

Діаметр> = 10 см 24

Недозрілість 15 Загальна крона 4

змінний розмір 25Некроз 16

Верхній паросток

Рани (обдирання, тріщини і т.п.)

17 Обдирання 58

Зародки 27Тріщини

інші рани

59

60Смоляний потік (хвойні породи)

18

Слизотечія (широколистяні породи)

19

Гниль/тління 20






Гілки/паростки та зародки Деформації 08 В’янення 51

зігнані, повислі, криві

61

Язви 62

Пухлини 63

мітла відьми 64

інші деформації 52

інший симптом 09

Сліди комах 10 отвори від свердління, пил від свердління

65

Гніздо 54

білі точки 66

чи покриття

дорослі комахи, личинки, ляльки, відкладені яйця

55

Сліди грибів 11 плодові тіла грибів

57

Інші знаки 12

Стовбур/вершина

3 Стовбур крони 31 Рани (обдирання, тріщини і т.п.)

17 Обдирання 58

Пеньок 32 тріщини (тріщини від морозу, .....)

59

Корені (виявлені) & верхівка 33

інші рани 60

Весь ствол Потік смоли (хвойні)

18

Слизотечія (широколистяні породи)

19

Гниль/тління 20

Деформації 08 Язви 62

Пухлини 63

Довготні гребінці (ребра від морозу, ....)

інші деформації 52





симптома Місце на кроні

Стовбур/вершина нахилене 21

впале (з коренями) 22

зламане 13Некроз 16інший симптом 09

Сліди комах 10 отвори від свердління, пил від свердління

65

Сліди грибів білі точки чи покриття

66

11 дорослі комахи, личинки, ляльки, відкладі яйцяплодові тіла грибів

55

57жовто-оранжеві пухирці

67

Загибле дерево 4

Відсутність симптомів на дереві

0

Без оцінки 9

(82) Основні категорії причинних агентів/факторів

Група агентів Код

Полювання та споглядання 100

Комахи 200Гриби 300Абіотичні агенти 400Безпосередній вплив людей 500Пожежа 600Атмосферні забруднювачі 700Інші фактори 800

(Розслідувані, але) невизначені 999

(83) Група агентів

Полювання та споглядання 100

Комахи 200Гриби 300Абіотичні агенти 400Безпосередній вплив людей 500Пожежа 600Атмосферні забруднювачі 700Інші фактори 800

(Розслідувані, але) невизначені 999


(84) Група агентів – Полювання та споглядання

Клас Код Тип Код

Олені 110 Козуля 111

Благородний олень 112Північний олень 113Лось/Американський лось (Alces alces) 114Інші олені 119

Свині 120 Дикий кабан 121Інші свині 129

Гризуни 130 Кролик 131Заєць 132Білка і т.п. 133Полівка 134Бобер 135Інші гризуни 139

Пернаті 140 Тетерячі 141Воронові 142Дятлові 143В’юркові 144Інші пернаті 149

Домашні тварини 150 Великий рогатий скот 151Козли 152Вівці 153Інші домашні тварини 159

Інші хребетні 190 Ведмідь 191

Інші хребетні 199

(85) Група агентів – Комахи

Клас КодФіллофаги 210Свердлильники стовбурів, гілок та лози (вкл., мінуючих комах) 220Черв’яки-свердлильники 230Комахи-свердлильники фруктів 240Смоктальні комахи 250Мінуючі комахи 260Галлоформувачі 270Інші комахи 290

(86) Група агентів – Гриби

Клас Код

Гриби, що визивають опад та в’янення хвої 301

Гниль стовбура та паростків 302Відмирання та грибкові язви 309Блайт 303Гриби, що визивають псування та загнивання кореня 304

Інші гриби 390


(87) Група агентів - абіотичні

Клас Код Тип Код Специфічний фактор

Код

Хімічні фактори 410 Порушення обміну речовин - недостатність харчування 411 Cu -

недостатність 41101

Fe - недостатність 41102

Mg - недостатність 41103

Mn - недостатність 41104

K - недостатність 41105

N - недостатність 41106

B - недостатність 41107

Mn - токсичність 41108

Інші 41109морська сіль + сурфактанти 412

Фізичні фактори 420 Лавина 421Засуха 422Повінь/Висока вода 423Мороз 424 Зимовий мороз 42401

Пізній мороз 42402Град 425Жар/Сонячний опал 426Блискавка 427Грязьовий/земельний зсув 429Сніг/Лід 430Вітер/Toрнадо 431Зимове пошкодження - зимова дессикація 432

Мілкий/бідний ґрунт 433Інші абіотичні фактори 490

(88) Група агентів – Безпосередній вплив людей

Клас Код Тип КодВключені об’єкти 510Неналежна техніка насадження 520

Конверсія використання землі 530

Лісівницькі операції або заготовки лісу 540 Шматки 541

Обрізка 542Підсочка лісу 543Пробкова прокладка 544Лісівницькі операції в деревах поблизу та інші лісівницькі операції 545

Механічне/транспортне пошкодження 550

Дорожнє будівництво 560Осідання ґрунту 570Неналежне використання хімікатів 580 Пестициди 546

Соль для видалення льоду 547Інший безпосередній вплив людей 590


(89) Група агентів - Атмосферні забруднювачі

Клас Код

SO2 701

H2S 702

O3 703

PAN 704

F 705

Висока частота 706

Інші 790

(90) Група агентів - Інше

Клас Код Види/Tип Код

Паразитичні/Eпіфітні/Виткі рослини 810 Омела біла 81001

Arceuthobium oxycedri 81002

Плющ незвичайний 81003

Lonicera sp 81004

Бактерії 820 Bacillus vuilemini 82001

Brenneria quercinea 82002

Вірус 830

Нематодоз 840 Bursaphelenchus xylophilus 84001

Змагання 850 Недостача світла 85001

Фізична взаємодія 85002

Змагання взагалі (густота) 85003

Інші 85004

Соматичні мутації 860

Інше (відома причина, але не включена в список) 890

(91) Поширення

Поширення пошкодження вказує на кількість (%) пошкодженої частини дерева у зв`язку з причинним агентом чи фактором, напр., % пошкоджених гілок.

Поширення симптомів, які відображають втрату листя (напр., пошкодження листя філлофагами), позначає % площі листя, яка є втраченою у зв’язку з впливом задіяного агента/фактора. Це означає, що поширення враховує не тільки % пошкодженого листя, але й «інтенсивність» пошкодження на рівні листя: фізіологічно має значення для дерева, якщо 30 % його листя мають лише маленькі отвори чи якщо 30 % його листя є повністю з’їденими.

Пошкоджена площа листя виражається у відсотках фактичного листового покриття на час спостереження.


(92) Класи поширення пошкодження

Клас Код

0 % 0

1-10 % 1

11 - 20 % 2

21-40 % 3

41 - 60 % 4

61 -80 % 5

81-99 % 6

(93) Назва причин

Використовується номенклатура, рекомендована МСП по лісам.


ДОДАТОК IІ

ДОВІДНИК - Для цілей дотримання Статті 10 (ЄС) Регламенту 2152/2003

СПІЛЬНІ БАЗОВІ ДАНІ ПО ЛІСОВИХ ПОЖЕЖАХ - ТЕХНІЧНІ СПЕЦИФІКАЦІЇ

Наступні технічні специфікації застосовуються відносно відбору спільних базових даних, які записуються та реєструються по кожній лісовій пожежі, яка відбулася, як вказано в статті 9.

Дані надаються в файлах, розділених комою в форматі ASCII (напр., CSV - Розділений комою формат). Кожна пожежа є одним записом файлу. Наступна інформація включається в кожен запис про пожежу:

(a) Дата та місцевий час першої тривоги

Складається з:

a1. Дати першої тривоги: місцева дата (день, місяць, рік), в яку місцеві протипожежні служби отримали повідомлення про виникнення пожежі.

Очікуваним форматом даних є [РРРРMMДД], наприклад: 20030702 (2 липня 2003 року)

a2. Часу першої тривоги: місцевий час (година, хвилина), в який місцеві протипожежні служби отримали повідомлення про виникнення пожежі.

Очікуваним форматом даних є [ГГХХ], з ГГ від 00 до 23. Приклади: 0915, 1446, 0035.

Дата та час першої тривоги відносяться до події, що викликає активацію протипожежних ресурсів. Таким чином, не обов’язково звітується про час пожежі чи можливої пожежі протипожежним службам, але частіше про час, коли член протипожежної організації був вперше повідомлений про можливу пожежу чи коли він вперше безпосередньо виявив її.

Якщо перевірка підтвердження тривоги виконується перед активацією пожежних команд, звітується про найпершу тривогу.

(a)b Дата та місцевий час першого втручання


b1. Дати першого втручання: місцева дата (день, місяць, рік), коли перші пожежні склади прибули на місце лісової пожежі.


b2. Дати першого втручання: місцевий час (година, хвилина), коли перші пожежні склади прибули на місце лісової пожежі.

Очікуваним форматом даних є [ГГХХ], з ГГ від 00 до 23. Приклади: 0915, 1446, 0035.

Дата та час першого втручання відповідає часу, коли перша пожежна команда досягає фронту горіння, наприклад, моменту, коли починається перша атака.

(c) Дата та місцевий час зникнення


c1. Дати зникнення пожежі: місцева дата (дата, місяць, рік), коли вогонь був повністю погашений, наприклад, коли останні пожежні склади залишили місце горіння.


c2. Часу зникнення пожежі: місцевий час (година, хвилина), коли вогонь був повністю погашений, наприклад, коли останні пожежні склади залишили місце горіння.


Очікуваним форматом даних є [ГГХХ], з ГГ від 00 до 23. Приклади: 0915, 1 446, 0035.

Дата та час зникнення відповідає часу, коли фронт горіння був повністю погашений. Таким чином, він включає догашення пожежі та не включає час повернення команд до свого базування.

Примітка: Початком нового дня є північ (час: 00:00). Таким чином, якщо перша тривога мала місце, наприклад, о 23:30, а перше втручання о 00:30, ці події мають звітуватися в різні дні (Д та Д+1 відповідно).

(d) Місцезнаходження спалаху нарівні комуни

Назва та код комуни ( 1 ), де було повідомлено про спалах пожежі . Вони повинні відповідати номенклатурі держави-члена, а повний перелік назв та кодів комун, які використовуються на території держави-члена та є затвердженими в базі спільних базових даних про лісові пожежі, має надаватися разом з даними про пожежі в окремому файлі.

Код вищої ієрархічної територіальної одиниці, до якої належить комуна, також має реєструватися. Така територіальна одиниця відповідає рівню 3 Номенклатури територіальних одиниць із статистики (NUTS), як визначено в Регламенті (ЄC) № 1059/2003 Європейського Парламенту та Ради ( 2). Зареєстрований код NUTS3 повинен відповідати кодам з п’яти символів, записаним в Додатку І такого Регламенту.

Нові держави-члени, для яких список кодів NUTS3 не надається в Регламенті (ЄС) № 1059/2003, повинні дотримуватися стандарту «Термінологія територіальних одиниць із статистики (NUTS)», встановленому Офісом із статистики Європейських Співтовариств. Повідомлені коди є найновішими кодами NUTS3, збереженими в інформаційній системі GISCO.

(e) Загальна пошкоджена пожежею площа

Загальна пошкоджена вогнем територія відповідає оціненому кінцевому розміру пожежі, наприклад, розширення кінцевої території, спаленої вогнем (незалежно від рівня пошкодження).

Розширення вимірюється дробовим числом гектарів з уточненням до другої цифри, без використання коми в ролі розділювача (напр., в гектарах *100). Приклади:

Спалена територія = 12,05 гектарів, записується як 1205; Спалена територія = 3,2 гектарів, записується як 320.

У випадку, якщо неспалені території розміщені всередині спаленого периметру (неспалені острівки), їх поверхня виключається з оцінки розміру пожежі

(f) Розділення пошкодженої вогнем території на лісову та іншу заліснену територію та не заліснені області

Сумарна спалена площа розділяється на:

f(1): лісову та іншу заліснену територію

f(2): не заліснену область

«Лісова» та «інша заліснена територія» визначається згідно із статтею 3 Регламенту з лісового фокусу. «Не заліснена область» відповідає «іншій території», визначеній в статті 3 такого Регламенту. Проте якщо вогонь спалює також сільськогосподарські та міські землі, такі території не включаються в загальну спалену територію.

Розширення вимірюється дробовим числом гектарів до другої цифри, без використання коми в ролі розділювача (напр., в гектарах *100).

(1) Для Бельгії «Gemeent/Communes», для Данії «Kommuner», для Німеччини «Gemeinden», для Греції «Demoi/Koinotites/», для

Іспанії «Municipios», для Франції «Communes», для Ірландії «Counties or County boroughs», для Італії «Comuni», для Люксембургу «Communes», для Нідерландів «Gemeenten», для Австрії «Gemeinden», для Португалії «Freguesias», для Фінляндії «Kunnat/Kommuner», для Швеції «Kommuner» і для Сполученого Королівства «Wards». Для Кіпру «Chor», для Республіки Чехія «Obec», для Естонії «Linn/Vald», для Угорщини «Telep», для Литви «Savyvaldybe», для Латвії «Pagasts/Pilseta», для Польщі «Gmina», для Словенії «Obcina», для Словаччини «Obce/Ku».

(2) OВ L 154, 21.6.2003, С. 1. Регламент із змінами, внесеними Регламентом (ЄC) № 1888/2005 (OВ L 309, 25.11.2005, С. 1).


(g) Передбачувана причина

Передбачувана причина пожежі відноситься до однієї з чотирьох наступних категорій:

1. Невідома;2. Природна причина;3. Випадкова причина чи недбалість, тобто зв’язок з людською діяльністю, але без будь-якого наміру

спричинення вогню (напр., інциденти, спричинені лініями електропередач, залізницею, роботами, вогнищами і т.п.).

4. Навмисна причина чи підпал.

Дані, записані в журналі пожеж, є номером категорії (від 1 до 4), вказаної в переліку вище.

Журнал пожеж і приклад даних

Повний журнал пожеж містить всі одиниці (поля) даних, підсумовані в таблиці нижче.

Назва поля Опис Посилання(*)

Довжина(**)

Приклад даних про пожежу

FIREID Пожежний ідентифікатор MS 1

DATEAL Дата першої тривоги a1 8 20030813

TIMEAL Час першої тривоги a2 4 1435

DATEIN Дата першого втручання b1 8 20030813

TIMEIN Час першого втручання b2 4 1520

DATEEX Дата зникнення пожежі c1 8 20030814

TIMEEX Час зникнення пожежі c2 4 0010

NUTS3 Код NUTS3 (Регламент ЄC 1059/2003) d 5 ITG21

CODECOM Код Комуни (номенклатура держави-члена) d 090047

NAMECOM Назва Комуни (номенклатура держави-члена) d OLBIA

TBA Загальна спалена територія (Га*100) e 2540

FBA Заліснена спалена територія (Га*100) f1 2000

NFBA Не заліснена спалена територія (Га*100) f2 540

CAUSE Передбачувана причина g 1 1

(*) Посилання на частини цього Додатку.(**) Довжина поля (кількість знаків), надана лише для установленої довжини полів. Код комуни, як сказано номенклатурою держави-члена, може мати різну довжину відповідно до країни.

Журнал пожеж, вказаний в колонці «Приклад даних про пожежу», записується в файлі CSV наступним чином:

1, 20030813, 1435, 20030813, 1520, 20030814, 0010, ITG21, 090047, OLBIA, 2540, 2000, 540, 1

Важлива примітка

Жоден з пунктів не має залишитися пустим в журналі пожеж. Спеціальний код чітко позначається для кожного типу даних та записується у випадку відсутності інформації. Таким чином, коди відсутніх даних визначаються для різних типів даних.

Пропонуються наступні коди відсутніх даних:

Дата (поля DATEAL, DATEIN, DATEEX): 99999999

Час (поля TIMEAL, TIMEIN, TIMEEX): 9999

Місцезнаходження (поля NUTS3, CODECOM, NAMECOM): XX

Територія (поля TBA, FBA, NFBA): -999

Причина (поле ПРИЧИНА): 9


Пусті поля (без дати та коду) вважаються помилковими, та відповідний журнал пожежі обробляється окремо.

Назва поля Області даних та правила перевірки для окремих полів Коди для відсутніх даних

FIREID Не допускаються жодні дублюючі значення (ID має існувати та бути єдиним в межах країни)

Не допускаються пропущені дані

DATEAL Дата має існувати в звітному році (напр., рік = звітний рік; домен місяця: 1..12; домен дня: залежно від місяця)

99999999

TIMEAL Домени: Година (0..23); Хвилини (0..59) 9999

DATEIN Дата має існувати в звітному році (напр., рік = звітний рік; місячний домен: 1..12; домен дня: залежно від місяця)

99999999

TIMEIN Домени: Година (0..23); Хвилини (0..59) 9999

DATEEX Дата має існувати в звітному році (напр., рік = звітний рік; домен місяця: 1..12; домен дня: залежно від місяця)

99999999

TIMEEX Домени: Година (0..23); Хвилини (0..59) 9999

NUTS3 Код NUTS3 має існувати в Додатку I Регламенту ЄC 1059/2003 (або в базі даних GISCO для нової держави-члена)

XX

CODECOM Код комуни має відповідати коду в списку кодів комуни, наданому державою-членом

XX

NAMECOM Код комуни має відповідати назві в списку назв комуни, наданому державою-членом

XX

TBA Домен: TBA > 0 -999

FBA Домен: FBA ≥ 0 -999

NFBA Домен: NFBA ≥ 0 -999

CAUSE Домен: ПРИЧИНА в (1,2,3,4) 9

На другому етапі перевіряється логічна зв’язність серед полів. З цією метою застосовується певна кількість правил до отриманих даних, як в наступних, не вичерпних прикладах:

1. Часова послідовність «дата/час тривоги» -> «дата/час втручання» -> «дата/час зникнення» має бути дотримана. В деяких випадках допускається тільки, щоб «дата/час тривоги» = «дата/час втручання» у випадку, якщо перша атака слідує часто зустрічається нечасто.

2. Також має бути перевірено, що «Заліснена спалена площа» + «Не заліснена спалена площа» = «Загальна спалена площа».

3. Комуна, виявлена в CODECOM та NAMECOM, належить до територіальної одиниці, вказаній в NUTS3.


ДОДАТОК ІІІ

Критерії оцінювання дослідження, експериментів

Наступні сім критеріїв, перелічених в таблиці нижче, застосовуються Комісією з метою оцінки пропозицій для досліджень, експериментів та демонстраційних проектів і тестування на базі пілотної фази, включеної в національні програми.

Список пунктів, доступних для кожного питання, які визначають сім критеріїв та бали усунення для кожного питання, надаються в таблиці нижче. Якщо пропозиція не досягає мінімального балу для будь-якого питання, вона усувається з процесу.

Критерії Оцінка ряду Бал усунення Пункти оцінки

КРИТЕРІЇ нагороди

1. Послідовність проекту 0 – 20 менше 9

Чи є об’єкти проекту повністю роз’ясненими?

Чи мета проекту відповідає питанням моніторингу, які адресовані Регламентом (ЄC) № 2152/2003?

Чи є очікувані результати роз’ясненими?

Чи надане чітке та повне пояснення необхідної дії?

2. Планування 0 – 10 менше 4

Чи є планування реальним?

3. Фінансова здійсненність 0 – 10 менше 4

Чи є бюджетна оцінка реальною?

4. Тривалість 0 – 20 менше 15

Чи можуть виконана дія та результати мати довготривалий вплив після завершення проекту?

5. Загальна якість презентації 0 – 10 /Чи є проект представленим у логічній та добре аргументованій манері? Чи є документ пропозиції добре структурованим, чітким і повним?

6. Якість пропозиції 0 – 20 менше 9

Оцінка методології та установка проекту

7. Інтереси Співтовариства 0-20 /Чи забезпечує цей проект безпосередньо чи опосередковано додану цінність на рівні Співтовариства?


ДОДАТОК ІV

ФОРМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

Пояснення

Види діяльності:

Вид А: Координація та управління:

Підвид Захід Форма(и)

/ Координаційні кошти 2a

/ Непрямі витрати 2a

/ Дорожні витрати 2a

/ Управління даними та передача даних Комісії, а також витрати на розповсюдження даних 2a

/ Кошти на розробку середньострокового огляду та оцінки по факту 2a

Вид В: Витрати, які відносяться до моніторингу лісових екосистем (Стаття 4.1a/b та 5.1 Регламенту (ЄC) № 2152/2003)

Підвид Заходи Форми

B1 Періодичні інвентаризації з метою отримання належної інформації про стан лісів. 2b

B2 Інтенсивний та постійний моніторинг 2c

B3 Система інформації про лісові пожежі та заходи запобігання 2d I + II

Вид С: Дослідження, експерименти, демонстраційні проекти та пілотні фази (частина 2 статті 5, частина 2 статті 6 та частина 2 статті 7 Регламенту (ЄC) № 2152/2003)

Підвид Захід Форми

C1 Дослідження з визначення причин та динаміки лісових пожеж. 3

C2 Дослідження, експерименти, демонстраційні проекти для подальшого розвитку схеми. 3

C3Дослідження, експерименти, демонстраційні проекти для просування гармонізованого збору даних та їх доставки, для удосконалення оцінки даних, а також якості даних, включаючи класифікаційні курси та кільцеві проби.

3

C4 Фази моніторингових випробувань 3

Форми

Наступні форми використовуються для представлення багаторічних національних програм:

— Короткий опис програми (форма 1),

— Специфічна інформація (форми 2-3).

Форма опису програми містить адміністративну інформацію про відповідальний орган та підсумкову інформацію щодо різних видів індивідуального застосування в програмі, разом з графіком. Форма повинна мати печатку відповідального органу та бути належним чином підписана і датована ним, з зазначенням під підписом імені особи, яка поставила свій підпис. Програмний лист, що стосується підсумку індивідуальних запитів, має супроводжуватися формою із специфічною інформацією (яка містить технічну інформацію про індивідуальні застосування), що заповнюється на кожне окреме застосування для допомоги.

Для адаптації національної програми повністю перевірена форма 1 має супроводжуватися інформацією, що стосується специфічних заходів (форма 3). Всі форми помічаються фразою «Доповнення до Національної програми № …».


Наступні форми є доступними лише в форматі таблиці Excel.

Форма 1: ПРОГРАМНИЙ ЛИСТ Підсумок індивідуальних запитів

Форма 2а: Лист для координації та управління

Форма 2b: Лист для систематичної мережіФорма 2с: Лист для інтенсивного моніторингу

Форма 2d I+II: Листи для Системи інформації про лісові пожежі та заходів запобігання

Лист 3: Лист для діяльності рівня С

Діяльність (C1/C2/C3/C4) Індивідуальний запит N°

Доповнення до національної програми № (Так/Ні)

Загальні прийнятні витрати (*) Запрошена допомога

(*) Кошти, які визначаються в місцевій валюті або Євро (€), як вказано в формі 1.

Назва агентства: Ім’я заявника:

Короткий опис діяльності:

(подальша інформація надається на окремому листі, якщо необхідно)

Цілі:

Установка:

Очікувані результати:

Контактна особа: Приблизна дата початку: Приблизна дата закінчення:

Тел.:

Факс:

Електронна пошта:

Інші коментарі:


ДОДАТОК V

Щорічні підтвердження платежів бенефіціарам

Вступні зауваження

Щорічні підтвердження та оперативні звіти надаються в двох екземплярах до:

Європейської Комісії

Директорату Європейської Комісії з питань навколишнього середовищаСекція В.3B-1049 Брюсель

— Щорічний список витрат (Використовувати форму в Таблиці 1)

— Стан просування робіт (Використовувати форму в Таблиці 2)

Таблиця 1

Звіт витрат на національну програму за

Національною Програмою 200 _- 200 _

Фаза: _ Період від 1/_ _ /200 _ до 1/ _ _ /200 _

(а)Загальна надана

допомога

(c)Загальні виплати бенефіціарам до кінця періоду

31.12.20_ _

Таблиця 2

Стан просування роботи щодо

Національної Програми 200 _- 200 _

Фаза: _ Період від 1/_ _ /200 _ до 1/ _ _ /200 _

Заява № Заголовок Виконання. Норма виконання Примітки


ДОДАТОК VІ

Заява на попереднє фінансування

Національна Програма 200 _- 200 _

Фаза: _ Період від l/_ _ /200 _ до 1/ _ _ /200 _

Номер національної програми:

Сума запрошеного попереднього фінансування:.......................EUR

Реквізити банка:

Назва банку:

Адреса філії/код:

Телефон/факс, телекс, електронна пошта:

Номер рахунку:

Назва рахунку:

Виконано в_______________________________________Дата: __________________________________

За відповідального органа

(Підпис і печатка)

Пан/Пані (друкованими літерами):

L 334/70 Офіційний вісник Європейського Союзу 30.11.2006ДОДАТОК VIІ

Сертифікат платежу балансу щодо

Національної Програми 200 _- 200 _

Фаза: _ Період від l/_ _ /200 _ до 1/ _ _ /200 _

Номер національної програми:

Загальні платежі, виконані на вказану дату відповідальному органу від імені Комісії:...................................................Євро

Загальні платежі, здійснені Комісією: ............................................................Євро

Сума запрошеного балансу: ........................................................ Євро

Орган, відповідальний за реалізацію заходів, затверджених відповідно до Регламенту (ЄС) №2152/2003, цим затверджує, що:

(1) робота, забезпечена схемою, яка була затверджена ……………… на запланованій території;

(2) вся схема була закінчена…………….;

(3) не було запрошено підтримки для дій, які були закінчені, коли Комісія прийняла рішення про реалізацію національної програми.

(4) не було запрошено підтримки для дій, підтриманих через інше фінансування Співтовариства чи включених у в національні/регіональні програми згідно з Регламентом Ради (ЄС) № 257/1999.

(5) фактичні кошти прийнятних витрат, використаних відповідальним органом загалом ……………………..;

(6) вищезазначені кошти розрізняються за видом заходу, як вказано в Таблиці 3, доданої до цього документу;

(7) в полі було зазначено, що виконана робота відповідає досьє, прикріпленому до допоміжної заяви, на якій було засноване рішення Комісії;


(8) сума компенсованого податку на додану вартість, включеного в заявлені витрати, становить………………….. ;

(9) Банківські реквізити:

Назва банку:

Адреса філії/код:

Телефон/факс, телекс, електронна пошта:

Номер рахунку:

Назва рахунку:

Виконано ___________________________________ Дата: __________________________________

За відповідальний орган

(Підпис та печатка)

Пан/Пані (друкованими літерами):


ДОДАТОК VIII

Таблиця 3

Національної Програми 200 _- 200 _Фаза: _ Період від l/_ _ /200 _ до 1/ _ _ /200 _

Запит № Запрошений внесок Співтовариства

Внесок відповідального

органу

Інше державне фінансування

Інше приватне фінансування

Комерційні доходи, складені за

національною програмою

Загалом

Таблиця 4

Розділення витрат на

Національної Програми 200 _- 200 _Фаза: _ Період від l/_ _ /200 _ до 1/ _ _ /200 _

Запит № Вид діяльності (А, В, С)

Підвид діяльності (1, 2 ....) Витрати Примітки

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Загалом


ДОДАТОК ІХ

АНАЛІЗ ТА ПЕРЕВІРКИ

Інструкція для попереднього оцінювання

Попереднє оцінювання враховує досвід попередньої моніторингової діяльності. Крім того, попередня оцінка створюється з метою висвітлення потенційних факторів ризику та перешкод для реалізації. Вона повинна підкреслити технічний і фінансовий механізм контролю.

Крім того, попереднє оцінювання надасть додаткову інформацію, необхідну Комісії для розгляду пропозицій і прийняття справедливого та прозорого рішення з фінансових внесків. У цьому зв’язку робота з оцінювання має уможливити конструктивний діалог між відповідальними органами національних програм та експертами, а також Комісією.

Основні елементи, які треба дослідити в попередньому оцінюванні

(1) Короткий опис програмних елементів та визначення цілі

(2) Перевірка концепції національного контролю.

(3) Пріоритети в межах національної програми.

(4) Специфічна ціль дій та очікуваних результатів.

(5) Інтенсивність та періодичність збору даних та аналіз з коротким поясненням.

(6) Національна специфіка та зв’язки з іншими діями контролю чи інвентаризаціями лісу.

(7) Короткий опис ситуації, що стосується лісових пожеж та основних елементів планів захисту від лісових пожеж певної території.

Середньострокова перевірка/Оцінка за фактом

Середньострокова перевірка та оцінка за фактом представляють виконане просування та мають акцентувати увагу на аналізі пропусків та видів потенціалу.

Основні елементи, які мають бути охвачені середньостроковою перевіркою та оцінкою за фактом

Середньо-строкова за фактом

Частина А - Досягнення та головні результати X X

Частина В - Оцінка успіху та помилок, а також ефективності X

1. Структура та організація національної моніторингової програми

2. Зв’язок схеми Співтовариства з національною моніторинговою схемою

3. Оцінка програмних елементів

Частина С - Аналіз рентабельності X

Частина D - Рекомендації X

1. Рекомендації стосовно схеми Співтовариства

2. Рекомендації стосовно національної схеми

Частина Е - Висновки X X

Documents

old.minjust.gov.uaold.minjust.gov.ua/file/52236.docx · Web viewКлас Ступінь втрати листя Процент втрати голок/листя 0 без втрати