OPPB dodatok 09-2016oppb.com.ua/sites/default/files/masvel/dodatok/pdf/OPPB_dodatok_… · до журналу «ОХОРОНА ПРАЦІ І ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА» Видається

OPPB_dodatok_09-2016_cover.indd 1 26.08.2016 17:40:35

ре

клам

а


1

Навігатор«КОНСУЛЬТАНТ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ» № 9 (39)/2016Щомісячне вкладення до журналу «ОХОРОНА ПРАЦІ І ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА»Видається з липня 2013

Вересень/09/2016Засновник і видавець — ТОВ «МЕДІА-ПРО»

Головний редакторСергій Пономарьов[email protected]

Заступник головного редактораОлеся Щербак[email protected]

Старший редакторІрина Каленська[email protected]

Виконавчий директорВікторія Заєць

Заступник директора з фінансівОлеся Яременко

Головний дизайнерДмитро Безкровний

Керівник відділу дизайнуВалентина Мартиненко

ВерсткаЄлизавети Вітранюк

Менеджер з рекламиЛариса БульдаТел./факс (44) [email protected]

Керівник відділу маркетингу, зв’язків з громадськістю та професійної освітиЛюдмила Циганоктел./факс: (44) [email protected]тел./факс: (44) [email protected]

Керівник відділу передплатиІнна ЗарєчнєваТел./факс (44) [email protected]

Адреса редакціївул. Є. Сверстюка, 11, корпус А,а/с 185, Київ, 02660, УкраїнаТел./факс (44) 507-22-26www.mediapro.com.ua

Друк: ТОВ «СКАЙ-ПРІНТ» вул. Кржижановського, 4, офіс 312, м. Київ, 03680, Україна

Наклад 9930 прим.Замовлення № 434

Журнал «Охорона праці і пожежна безпека» зареєстровано в Міністерстві юстиції УкраїниСвідоцтво про реєстрацію КВ № 16823-5495 Р від 12.07.2010.Передплатний індексу каталозі ДП «Преса» 49609

© ТОВ «МЕДІА-ПРО», 2016

Валентин Стоєцький, Світлана Трошина

Все про причини пожеж на підприємстві та способи запобігання їм

Вступ .......................................................................... 2

Основні вимоги пожежної безпеки на підприємстві ..... 3

Аналіз причин пожеж на підприємствах ....................... 7

Причини пожеж та способи запобігання їм .................. 9

Необережне поводження з вогнем ................... 9

Правила пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації електроустановок ................... 11

Основні причини загорянь в електричному устаткованні та установках ............................. 15

Ведення вогневих робіт .................................. 18

Порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації печей, інших теплогенеруючих установок .................. 27

Пожежі, викликані проявами механічної та хімічної енергії ........................... 28

Несправність виробничого обладнання .......... 31

Підпали .......................................................... 32

Навчання персоналу правил пожежної безпеки ......... 34

Програми підготовки працівників .................... 35

Первинні засоби пожежогасіння ............................... 38

Дії персоналу у випадку пожежі ................................. 41

Додатки

Додаток 1. Наказ «Про призначення відповідальних за пожежну безпеку підприємства» ................................................ 44

Додаток 2. Наряд-допуск на виконання тимчасових вогневих робіт ............................. 45

Додаток 3. Пам’ятка про повідомлення в разі виникнення пожежі ................................ 47

OPPB_dodatok_09-2016.indd 1 25.08.2016 17:29:40

2

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

Валентин СТОЄЦЬКИЙ, начальник відділу пожежно-профілактичної роботи ДПТ України

Світлана ТРОШИНА, заступник начальника відділу пожежно-профілактичної роботи ДПТ України

ВСТУП

Пожежі стали однією із серйозних причин втрати ресур-сів, матеріальних цінностей та людського потенціалу. Від-чутних збитків зазнає не тільки економіка, але й культурні надбання як національного, так і світового значення. За умов економічної кризи та браку коштів, дуже повільно і несвоє-часно здійснюється оновлення або заміна застарілих основ-них виробничих фондів, рівень зношення яких наближаєть-ся до критичного. Все згадане вище обумовлює постійну загрозу виникнення пожеж і аварій, масштаби й наслідки яких можуть негативно вплинути на стан довкілля та націо-нальну безпеку України в цілому. Особливу небезпеку ство-рюють підприємства хімічної, нафтогазової промисловості, атомної енергетики, оборонного комплексу, метрополітени, об’єкти з масовим перебуванням людей.

Виробнича діяльність багатьох підприємств супроводжу-ється великою кількістю робіт з використанням відкритого вогню, хімічних процесів, що проходять при високих темпе-ратурах, обігу великої кількості пожежо- та вибухонебезпеч-них речовин.

На зростання кількості пожеж у промисловості впливає випуск та використання пожежонебезпечних електричних приладів і виробів, опалювальних установок та обладнання, їх некваліфікований монтаж, експлуатація та ремонт, вико-ристання легкозаймистих та горючих матеріалів під час бу-дівництва та оздоблення будівель. Сталь, бетон, цегла, скло,

Все про причини пожеж на підприємстві та способи запобігання їм


Консультант з охорони праці та пожежної безпеки

3

що замінюють у будівництві деревину, створили хибне уяв-лення надійного захисту від вогню, який все більше «хова-ється» в електричні мережі, та прилади, газове обладнання, тобто стає не таким звично відкритим та «ясним» у своїй не-безпеці.

Для сучасної пожежі часто характерний її швидкий роз-виток. За лічені хвилини безповоротно можуть бути втрачені цінності, на відновлення яких потрібні роки, може виникнути реальна загроза життю та здоров’ю людей. Тому забезпечен-ню пожежної безпеки на підприємствах необхідно приділяти належну увагу.

До системи пожежозахисту належать: використання не-горючих і важкогорючих речовин і матеріалів; обмеження кількості горючих і вибухонебезпечних речовин і їх розмі-щення; ізоляція горючого й вибухонебезпечного середови-ща; запобігання розповсюдженню вогню за межі осередку пожежі; використання засобів пожежогасіння, конструкцій, об’єктів із регламентованими межами вогнестійкості й го-рючості.

Пожежний захист включає також евакуацію людей, ви-користання засобів колективного та індивідуального захис-ту людей; систему протидимного захисту; використання засобів пожежної сигналізації і засобів повідомлення про пожежу; організацію пожежної охорони об’єкта.

ОСНОВНІ ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Забезпечення пожежної безпеки на підприємстві є не-від’ємною складовою частиною виробничої діяльності. До-тримання всіх норм та правил пожежної безпеки зумовить мінімальну можливість виникнення загорянь та інших над-звичайних ситуацій на підприємстві та позбавить керівників від несподіваних неприємностей.

Відповідальним за дотримання пожежної безпеки на під-приємстві є його керівник. Він повинен визначити обов’язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, при-значити відповідальних за окремі будівлі, споруди, приміщен-ня, дільниці тощо, технологічне та інженерне устаткування, а також за утримання й експлуатацію технічних засобів про-типожежного захисту. (Зразок наказу — див. Додаток 1).

Обов’язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утри-мання та експлуатацію засобів протипожежного захисту ма-ють бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов’язках, інструкціях, положеннях тощо).


Пожежна безпека

4

Працівники підприємства мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах, під час проходження пожежно-технічного мінімуму тощо. Витяги з наказу (інструкції) з основ-ними положеннями слід вивішувати на видних місцях.

На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (інст-рукцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, зокрема визначені:

• можливість куріння (місце для куріння), застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів;

• порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (зокрема зварювальних);• правила проїзду та стоянки транспортних засобів;• місця для зберігання і допустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової

продукції, які можуть одночасно перебувати у виробничих приміщеннях і на тери-торії (у місцях зберігання);

• порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір’я, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;

• порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі;• порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;• порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань

пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструк-тажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;

• порядок організації експлуатації й обслуговування наявних технічних засобів протипо-жежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, установок пожеж-ної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників тощо);

• порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

• дії працівників у разі виявлення пожежі;• порядок збирання відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику

вночі, у вихідні й святкові дні.

На кожному підприємстві має бути опрацьована загальнооб’єктова інструкція про заходи пожежної безпеки та інструкції для всіх вибухо-пожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень (дільниць, цехів, складів, майстерень, лабораторій тощо). Ці інструкції мають вивчатися під час проведення протипожежних інструктажів, проходження пожежно-технічного мінімуму, а також в системі виробничого навчання і вивішува-тися на видних місцях.



5

У будівлях та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб мають бути розроблені і вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

У разі зміни планування або функціонального призначен-ня будівель (приміщень, споруд), технології виробництва, штатного розкладу персоналу адміністрація зобов’язана забезпечити своєчасне перероблення планів евакуації та інструкцій.

На підприємстві повинен бути встановлений порядок (система) оповіщення людей про пожежу, з яким необхідно ознайомити всіх працівників.

У приміщеннях на видних місцях біля телефонів слід виві-шувати таблички із зазначенням номера телефону для викли-ку пожежної охорони.

Територія підприємства, а також будівлі, споруди, при-міщення мають бути забезпечені відповідними знаками без-пеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».

У разі одержання речовин та матеріалів з невідомими властивостями стосовно пожежної небезпеки власник під-приємства зобов’язаний заборонити їх застосування до з’ясування через відповідні установи та організації відо-мостей (показників) про їх пожежну небезпеку.

Застосування у будівництві й на виробництві матеріалів та речовин, на які відсутні дані щодо пожежної небезпеки, забороняється.

Власники підприємств, на яких застосовуються й перероб-ляються сильнодіючі отруйні речовини (далі — СДОР) та дже-рела радіоактивного випромінювання, зобов’язані регулярно в терміни, погоджені з органами Державної служби України з надзвичайних ситуацій, інформувати підрозділи ДСНС Украї-ни про кількість таких речовин і матеріалів, їх токсичні власти-вості, особливості поведінки під час пожежі, повідомляти інші дані, необхідні для забезпечення безпеки особового складу, який залучається до гасіння пожежі та проведення аварійно-рятувальних робіт на цих підприємствах.

Для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових тощо) адміністрація повинна розробити інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов’язки щодо контролю за до-держанням протипожежного режиму, огляду території і при-міщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання засобів пожежної сигналізації та автоматичного пожежо-гасіння, а також указати, хто з посадових осіб адміністрації має бути викликаний в нічний час у разі пожежі.

РОБІТНИКИ, СЛУЖБОВЦІ, ІНШІ ПРАЦІВНИКИ ПІДПРИЄМСТВА ЗОБОВ’ЯЗАНІ ДОТРИМУВАТИСЯ ВСТАНОВЛЕНОГО ПРОТИПОЖЕЖНОГО РЕЖИМУ, ВИКОНУ-ВАТИ ВИМОГИ ПРАВИЛ ТА ІНШИХ НОРМАТИВНИХ АКТІВ З ПИТАНЬ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ, ЧИННИХ НА ПІДПРИЄМСТВІ

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!



6

Працівники охорони повинні мати список посадових осіб підприємства із зазначенням їх домашньої адреси, службо-вого й домашнього телефонів. Вони зобов’язані знати по-рядок дій у разі виявлення пожежі, правила користування первинними засобами пожежогасіння та прийоми гасіння.

Керівник підприємства зобов’язаний вживати (у межах наданих йому прав) відповідних заходів реагування на фак-ти порушень чи невиконання посадовими особами, іншими працівниками підприємства встановленого протипожежно-го режиму, вимог правил пожежної безпеки та інших норма-тивно-правових актів, що діють у цій сфері.

Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожеж-ної безпеки об’єкта складається з відповідних систем, кож-на з яких підрозділяється на підсистеми, а ті, в свою чергу, на підсистеми нижчого рівня.

Рис. 1. Загальна схема комплексу заходів та засобівщодо забезпечення пожежної безпеки об’єкта

Система запобігання пожежі

Система організаційно-технічних заходів

Організаційні

Технічні

Режимні

Експлуатаційні

Обмеження розмірів та розповсюдження

пожежі

Обмеженнярозвитку пожежі

Забезпечення безпечної евакуації людей та майна

Створення умов для успішного гасіння пожежі

Запобігання утворенню горючого середовища

Запобігання виникненню в горючому середовищі

джерела займання

Комплекс заходів та засобівщодо забезпечення пожежної безпеки об’єкта

Система протипожежного захисту



7

АНАЛІЗ ПРИЧИН ПОЖЕЖ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Аналіз обставин пожеж дає підстави стверджувати, що основною причиною їх виникнення є людський чинник. Отже, профілактика пожеж має зводитись до різноманітних форм впровадження у виробничу практику таких умов, засобів і за-ходів, які унеможливлюють появу неконтрольованого процесу горіння або вибуху.

Аналіз пожеж на підприємствах, в організаціях, закладах, профілактику на яких здійснюють органи державного нагля-ду в сфері пожежної та техногенної безпеки, свідчить про позитивні тенденції щодо зменшення за 2015 рік кількості пожеж на цих об’єктах. Так, загальна кількість таких пожеж порівняно з аналогічним періодом позаминулого року змен-шилася на 14,9 % та становить 2168, тобто 2,7 % їх загальної кількості.

Питома вага пожеж на підприємствах, в організаціях, за-кладах перевищила середньодержавний рівень (2,7) у 8 об-ластях України, а саме: Закарпатській (5,1), Чернівецькій (4,3), Черкаській (4,2), Тернопільській (4,1), Донецькій (3,7), Львівській (3,2), Дніпропетровській, Хмельницькій (по 3,0), та Києві (5,2). Прямі збитки від цих пожеж збільшилися на 6,6 % і становлять понад 544 млн грн. (37,4 % загальної су-ми). На одну пожежу на підприємствах, в організаціях, за-кладах припадає 251,2 тис. грн. прямих збитків, водночас середній показник на одну пожежу по всіх об’єктах стано-вить 18,3 тис. грн., тобто більший у 13,7 разу. В минулому році сталася низка резонансних пожеж на підприємствах, в організаціях та закладах, які були складні для гасіння та при-звели до особливо великих матеріальних втрат.

На основі статистичних даних можна зробити висновок, що основними причинами пожеж на промислових підприємствах є:

• 25–35 % — незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушення правил їх монтажу та експлуатації;

• 25–30 % — необережне поводження з вогнем;• 10–12 % — порушення правил пожежної безпеки під час проведення різних вог-

невих робіт (електрогазозварювання, різка металу, паяльні роботи, розігрівання бітуму тощо);

• до 10 % — порушення технологічного процесу виробництва;• 4–6 % — несправність опалювальних приладів та порушення правил їх експлуатації;• 2–3 % — підпали;• до 2 % — іскри теплового та механічного походження.



8

Найскладнішою, що набула регіонального рівня за часів незалежності України та призвела до значних людських і ма-теріальних втрат, стала пожежа 8 червня 2015 року на наф-тобазі «БРСМ» у Васильківському районі Київської області, внаслідок якої загинуло шестеро людей, зокрема троє ря-тувальників, та 16 отримали травми різного ступеня тяжкості. Пожежа тривала майже два тижні, для її ліквідації було задія-но значну кількість особового складу та техніки Державної служби з надзвичайних ситуацій із кількох областей. Витра-ти на гасіння пожежі склали майже 50 млн гривень.

Резонансні пожежі також були 8 січня 2015 року у вироб-ничому приміщенні деревообробного цеху ЗАТ «Будіндуст-рія 2» (Голосіївський район Києва), 4 березня 2015 року в адміністративній будівлі ТОВ «АКОНА» (Шевченківській ра-йон Києва), 12 червня 2015 року в складському приміщенні зі зберігання мінеральної вати та пінопласту (Бровари Київ-ської області), 19 жовтня 2015 року в складському приміщен-ні зі зберігання меблевих та будівельних матеріалів ТОВ «Ні-колаос» (Херсон), 14 листопада 2015 року в павільйоні на території торговельного комплексу «Барабашово» (Харків). Вони вкотре виявили проблеми в протипожежному захисті об’єктів як на етапі будівництва, так і під час їх експлуатації. До тяжких наслідків призвели не тільки грубі порушення пра-вил безпеки на цих об’єктах, а й застосування будівельних та оздоблювальних матеріалів з підвищеною пожежною не-безпекою, недосконалість об’ємно-планувальних рішень приміщень, незабезпечення несучої здатності будівельних конструкцій протягом належного часу, а також невідповідність установлених норм щодо сучасних будівельних та оздоблю-вальних матеріалів.

Щорічний моніторинг стану з пожежами в Україні свід-чить, що найбільшу кількість їх (до 60 %) реєструють на об’єк-тах приватної форми власності. Не став винятком і 2015 рік, протягом якого виникло 1 293 пожежі, тобто 59,5 % загаль-ної кількості пожеж на підприємствах, в організаціях та за-кладах. Крім того, порівняно з позаминулим роком, на 2 % більше зафіксовано пожеж на об’єктах приватної власності. Власники підприємств економлять кошти на заходах, що за-безпечують пожежну безпеку, зокрема на монтажі та ремон-ті систем виявлення і гасіння пожеж, забезпеченості внут-рішнім та зовнішнім протипожежним водопостачанням, вогнезахисті горючих конструктивних елементів будівель та споруд, капітальному ремонті силової та освітлювальної електромережі, змінюють функціональне призначення бу-дівель без належного переобладнання та переоснащення відповідно до протипожежних норм, що сприяє зростанню кількості пожеж саме на цих об’єктах.



9

Торік зменшилась кількість пожеж унаслідок підпалів (–11,6 %), порушення правил пожежної безпеки під час вла-штування та експлуатації печей (–16,6 %), пустощів дітей із вогнем (–4,3 %) та інших причин (–42,6 %). Разом з тим на 31,5 % збільшилась кількість пожеж від несправності ви-робничого обладнання (121 випадок порівняно з 92), на 3,4 % внаслідок порушення правил пожежної безпеки під час вла-штування та експлуатації електроустановок (13098 порівняно з 12663) та 31,2 % через необережне поводження з вогнем (56869 і 43330 відповідно).

ПРИЧИНИ ПОЖЕЖ ТА СПОСОБИ ЗАПОБІГАННЯ ЇМ

Необережне поводження з вогнем

До необережного поводження з вогнем належать палін-ня і застосування відкритого вогню в заборонених місцях, залишення без нагляду електронагрівальних приладів, пе-ревірка витікання газу за допомогою відкритого вогню, піді-грівання мастила тощо. Для усунення цих причин необхідно підвищувати виробничу дисципліну, встановлювати в цехах суворий протипожежний режим.

Пожежна небезпека відкритого вогню зумовлена інтен-сивністю теплового впливу, площею впливу, орієнтацією у просторі, періодичністю й часом його впливу на горючі речовини. Відкрите полум’я небезпечне не тільки при без-посередньому контакті з горючим середовищем, але й як джерело опромінювання горючого середовища. Воно має достатню температуру та запас теплової енергії, які спро-можні викликати горіння ycix видів горючих речовин i мате-ріалів як при без посередньому контакті, так i в результаті опромінення.

На промислових підприємствах часто відкритий вогонь застосовується згідно з умовами технологічного процесу: вогневі печі та топки, факели для спалювання газів, паяльні лампи, газові різаки та інше.

Розводити багаття, спалювати відходи, тару, викидати незагашене вугілля та попіл на відстань менше 30 м від бу-дівель та споруд, а також у межах, установлених будівель-ними нормами протипожежних розривів, не дозволяється.

Викликати пожежу можуть також іскри, які виникають у топках та під час газоелектрозварювання, а також при ро-боті двигунів. Це розжарені частинки пального або окалини в газовому потоці, які виникають внаслідок неповного зго-ряння чи механічного винесення горючих речовин і продуктів

Відкритий вогонь має достатню температуру та запас теплової енергії, які здатні викликати горіння усіх видів горючих речовин і матеріа-лів. Тому головним захистом від джерел займання є ізоляція від можливого зіткнення з ними горючих речовин



10

корозії. Температура такої частинки досить висока, але за-пас теплової енергії невеликий, оскільки іскра має малу ма-су. Іскри здатні запалити тільки ті речовини, які достатньо підготовлені для горіння: газо- й паро-повітряні суміші, осі-лий пил, волокнисті матеріали.

Пожежна небезпека іскор пічних труб, котелень, труб тепловозів, інших машин, багать значною мірою визнача-ється їх розміром і температурою. Встановлено, що іскра діаметром 2 мм пожежонебезпечна, якщо має температу-ру близько 1000 °С, діаметром 3 мм — 800 °С, діаметром 5 мм — 600 °С. Іскри середніх розмірів 3,5 мм охолоджу-ються до пожежобезпечного стану протягом 5 с.

Іскри та нагар при роботі дизельних та карбюраторних двигунів виникають через неправильне регулювання систе-ми подавання пального й електрозапалювання; при тривалій роботі двигуна з перевантаженнями; коли пальне забрудне-не змащувальними мастилами.

До джерел відкритого вогню належить і полум’я сірників, необережне поводження з якими може призвести до пожежі.

Багато речовин можуть займатися від таких «малокало-рійних» джерел запалювання, як тліючі недопалки. Контакт незагашеного недопалка з твердими та волокнистими ре-човинами або пилом призводить до утворення осередку тління, який при достатньому доступі повітря та за умов, які сприяють акумуляції тепла, що виділяється, викликає про-цес горіння.

Забороняється куріння:• на території та в приміщеннях об’єктів з видобутку, пе-

реробки та зберігання ЛЗР, ГР і горючих газів (ГГ) та вироб-ництва всіх видів вибухових речовин;

• у будівлях з наявністю вибухопожежонебезпечних при-міщень, дільниць, торгових підприємств, складів і баз;

• у приміщеннях дитячих дошкільних, шкільних та ліку-вальних закладів;

• на хлібних злакових масивах і зерноприймальних пунктах;

• в лісових масивах.

ТОПКИ МОЖУТЬ «ІСКРИТИ» ПРИ КОНСТРУКТИВНИХ НЕДОЛІКАХ: У РАЗІ ЗАСТОСУВАННЯ НЕ ТОГО СОРТУ ПАЛИВА, НА ЯКЕ РОЗРАХОВАНА ПІЧ; НЕПОВНОГО ЗГОРЯННЯ ПАЛИВА, КОЛИ ПОДАЧА ПОВІТРЯ НЕДОС-ТАТНЯ АБО ПОДАЧА ПАЛИВА Є НАДМІР-НОЮ; НЕДОСТАТ-НЬОГО РОЗПИ-ЛЕННЯ РІДКОГО ПАЛЬНОГО, А ТАКОЖ ПРИ ПОРУШЕННІ СТРОКІВ ОЧИЩЕН-НЯ ПЕЧЕЙ


Тліюча сигарета за наявності оптимальних умов запалює стружки й деревину че-рез 1–1,5 та 2–3 год. (полум’я з’являється, коли температура досягає 450–500 °С); паперові відходи, сіно, солому — через 0,25–1 год. (залежно від їх щільності); ба-вовняні тканини — через 0,5–1 год. (залежно від об’ємної маси тканини).



11

На території об’єктів, де паління дозволяється, адміні-страція зобов’язана визначити й обладнати спеціальні місця для цього, позначити їх знаком або написом, встановити урну або попільницю з негорючих матеріалів.

Правила пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації електроустановок

Велика кількість пожеж виникає внаслідок несправностей та порушень правил експлуатації електротехнічних, електро-нагрівальних приладів, пристроїв та устаткування. Здебіль-шого такі пожежі виникають як результат коротких замикань в електричних ланцюгах; перегріву та займання речовин і ма-теріалів, розташованих у безпосередній близькості від нагрі-того електроустаткування; струмових перевантажень прово-дів та електричних машин; великих перехідних опорів тощо.

Електроустановки (можливість їх застосування, монтаж, наладка та експлуатація) повинні відповідати вимогам чин-них Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), Правил будови електроустановок (ПБЕ), Правил технічної експлуа-тації електроустановок споживачів (ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правил пожеж-ної безпеки в Україні (НАПБ А.01-001-2015) та інших чинних нормативних документів.

Керівник (власник) зобов’язаний забезпечити своєчасне технічне обслуговування та належну експлуатацію електро-установок, зокрема електроустановок слабкого струму.

У разі неможливості технічного обслуговування електроус-тановок власними силами керівник (власник) повинен укласти договір на планове технічне обслуговування зі спеціалізованою організацією або із кваліфікованими фахівцями.

Особа, призначена відповідальною за протипожежний стан електроустановок (головний енергетик, енергетик, інженерно-технічний працівник відповідної ква-ліфікації), зобов’язана:

• організовувати і проводити профілактичні огляди та планово-попереджувальні ре-монти електрообладнання і електромереж, а також своєчасне усунення порушень, які можуть призвести до пожежі;

• забезпечувати правильність застосування електрообладнання, кабелів, електро-проводок залежно від класу пожежо- та вибухонебезпечності зон і умов навколиш-нього середовища, а також справний стан апаратів захисту від коротких замикань, перевантажень та інших небезпечних режимів робіт;

• організовувати навчання та інструктажі чергового персоналу з питань пожежної без-пеки під час експлуатації електроустановок.



12

Несправності в електромережах та електроапаратурі, які можуть викликати іскріння, коротке замикання, понаднор-мований нагрів горючої ізоляції кабелів і проводів, необхідно негайно ліквідовувати. Пошкоджену електромережу потріб-но відключати до приведення її в пожежобезпечний стан.

Електродвигуни, світильники, проводи та розподільні пристрої треба регулярно, не рідше одного разу в місяць, а в запилених приміщеннях — щотижня, очищати від пилу.

З метою запобігання виникненню пожежі не дозво-ляється:

• прокладати зовнішню електропроводку над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами пально-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих мате-ріалів;

• прокладати електричні проводи й кабелі транзитом че-рез складські приміщення, пожежонебезпечні та вибухоне-безпечні зони;

• використовувати кабелі та проводи з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні влас-тивості, ізоляцією;

• залишати під напругою кабелі та проводи з неізольо-ваними струмопровідними жилами;

• застосовувати саморобні подовжувачі, які не відповіда-ють вимогам ПУЕ та ПБЕ переносних (пересувних) електро-проводок;

• застосовувати для опалення приміщення нестандартне (саморобне) електронагрівальне обладнання;

• користуватися пошкодженими розетками, відгалужу-вальними та з’єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

• підвішувати світильники безпосередньо на струмо-провідні проводи, обгортати електролампи та світильники папером, тканиною або іншими горючими матеріалами, ви-користовувати їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

• використовувати електроапаратуру та прилади в умо-вах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підпри-ємств-виготовлювачів;

• застосовувати в пожежонебезпечних зонах складських приміщень люмінесцентні світильники з відбивачами і роз-сіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;

• використовувати в пожежонебезпечних зонах світиль-ники з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, ви-готовленими з горючих матеріалів;



13

• залишати без нагляду при виході з приміщення увімкне-ні в електромережу нагрівальні прилади, телевізори, радіо-приймачі тощо;

• складувати горючі матеріали на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

• заклеювати ділянки електропроводки папером, горю-чими тканинами;

• використовувати побутові електронагрівальні прила-ди (праски, чайники, кип’ятильники тощо) без негорючих підставок та в місцях (приміщеннях), де їх застосування не передбачено технологічним процесом або заборонено нор-мативними актами чи підприємцем (власником);

• влаштовувати та експлуатувати тимчасові електроме-режі (винятком можуть бути тимчасові ілюмінаційні установки та електропроводки, які живлять місця проведення будівель-них, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт).

Електронагрівальні прилади, телевізори, радіоприймачі, інші побутові електроприлади та апаратура повинні вмикати-ся в електромережу тільки за допомогою справних штепсель-них з’єднань та електророзеток заводського виготовлення.

Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати можуть встановлюватися на горючі основи (конст-рукції) лише з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м.

Прокладати проводи (кабелі) по горючих основах (конст-рукціях, деталях) слід відповідно до вимог ПУЕ та ПБЕ.

У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 м. У разі не-можливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючо-го матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 м.

У разі схованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) су-цільним шаром негорючого матеріалу. Після закінчення про-кладання складається акт проведення схованих робіт.

Відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладе-них відкрито на ізоляторах, тросах, в лотках тощо, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів по-винна бути не менше 1 м.

Відстань між світильниками з лампами розжарювання та предметами (будівельними конструкціями) з горючих матеріа-лів повинна бути не менше значень, наведених в Таблиці 1.

ПЛАВКІ ВСТАВКИ ЗАПОБІЖНИКІВ ПОВИННІ БУТИ КАЛІБРОВАНІ ІЗ ЗАЗНАЧЕННЯМ НА КЛЕЙМІ НОМІ-НАЛЬНОГО СТРУМУ ВСТАВКИ (КЛЕЙМО СТАВИТЬСЯ ЗАВОДОМ-ВИГО-ТОВ ЛЮВАЧЕМ АБО ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОЮ ЛАБОРАТОРІЄЮ). ЗАСТОСУВАННЯ САМОРОБНИХ НЕКАЛІБРОВАНИХ ПЛАВКИХ ВСТАВОК ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ




14

Таблиця 1

Номінальна потужність Р, Вт Мінімальна відстань, м

100 0,5

300 0,8

500 1,0

Інші види світильників повинні розміщатися від горючих матеріалів та предметів на відстані не менше 0,5 м, а від го-рючих будівельних конструкцій — не менше 0,2 м.

У разі неможливості дотримання вказаної відстані до бу-дівельних конструкцій вони повинні бути захищені негорю-чими теплоізоляційними матеріалами.

У разі встановлення світильників на (у) підвісні стелі чи облицювання з горючих матеріалів місця прилягання цих сві-тильників необхідно захищати негорючим теплоізоляційним матеріалом (крім випадків, коли технічними умовами на сві-тильники передбачається можливість їх монтажу на таких поверхнях чи конструкціях).

З’єднання та відгалуження жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо).

Місця з’єднання жил проводів і кабелів, а також з’єдну-вальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімаль-ний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання й пошко-дження ізоляції стиків. Струм втрат ізоляції стиків повинен бути не більше струму втрат ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів.

Значна кількість пожеж від теплового прояву електрич-ного струму трапляється внаслідок використання самороб-них електронагрівних приладів, недотримання безпечних відстаней, експлуатації несправного електроустаткування, неправильного вибору його виконання (ступеня захисту) за-лежно від класу зон.

В усіх, незалежно від призначення, приміщеннях, які після закінчення роботи за-микаються і які не контролює черговий персонал, з усіх електроустановок, а також з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освіт-лення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що за вимогами технології працюють цілодобово).



15

Основні причини загорянь в електричному устаткованні та установках

1. Загоряння кабелів і проводів внаслідок перегрі-вання від коротких замикань між жилами кабелів, жи-лами кабелів та землею виникає внаслідок:

• пробою ізоляції підвищеною напругою, зокрема від пе-ревантаження, викликаного блискавкою;

• пробою ізоляції в місціях механічного пошкодження в процесі експлуатації;

• пробою ізоляції при виникненні мікротріщин внаслідок заводського дефекту;

• пробою ізоляції через зношеність;• пробою ізоляції в місці локального підвищення воло-

гості або агресивності середовища;• випадкового або навмисного з’єднання струмопровідних

жил, кабелів та проводів між собою чи з’єднання струмопро-відних жил із землею.

2. Загоряння в електронагрівних приладах відбува-ються через:

• руйнування ізоляції від старіння;• руйнування електроізоляційних елементів від зовніш-

ньої механічної дії;• пробоїв електроізоляції конструктивних елементів під-

вищеною напругою живлення;• окислення та послаблення контактного тиску в місцях

під’єднання струмопровідних елементів, що викликає знач-не підвищення перехідного опору;

• википання води або іншої рідини, що призводить до деформації та руйнування нагрівача;

• нашарування струмопровідного забруднення між стру-моведучими конструктивними елементами.

3. Загоряння від електронагрівних приладів трапля-ються у разі:

• теплового опромінювання горючих речовин від поверхні електронагрівних приладів;

• попадання горючих речовин на нагріту поверхню елект-ронагрівних приладів апаратів, устаткування;

• недотримання безпечних відстаней від нагрітих повер-хонь таких приладів до горючих матеріалів.

4. Загоряння електродвигунів, генераторів та транс-форматорів виникають внаслідок перегріву від коротких замикань в обмотках та на корпус, коли відбувається:

• міжвитковий пробій ізоляції від старіння;• міжвитковий пробій в одній обмотці електроізоляції

підвищеною напругою;



16

• міжвитковий пробій ізоляції в місці виникнення мікро-тріщин при наявності заводського браку;

• міжвитковий пробій ізоляції під впливом вологи або агресивного середовища;

• міжвитковий пробій електроізоляції внаслідок впливу локального зовнішнього чи внутрішнього перегріву;

• міжвитковий пробій ізоляції при механічному пошко-дженні;

• пробій ізоляції обмоток на корпус підвищеної напруги;• пробій ізоляції обмоток на корпус у разі її старіння;• пробій ізоляції обмоток на корпус під впливом волого-

го чи агресивного середовища;• пробій ізоляції обмоток на корпус від зовнішнього чи

внутрішнього перегріву.5. Короткі замикання виникають внаслідок непра-

вильного монтажу або експлуатації електроустановок, старіння або пошкодження ізоляції. Струм короткого за-микання залежить від потужності джерела струму, відстані від джерела струму до місця замикання та виду замикання. Великі струми замикання викликають іскріння та нагрівання струмопровідних частин до високої температури, що може викликати займання ізоляції провідників та горючих буді-вельних конструкцій, які знаходяться поряд.

6. Перегрівання від іскріння у контактних кільцях та колекторі може бути за умов:

• забруднення, окислення контактних кілець, колектора;• механічного спрацювання контактних кілець, колектора

чи щіток, що може призвести до послаблення контактного тиску;

• механічного пошкодження контактних кілець, колектора або щіток;

• порушення місць установлення струмознімальних еле-ментів на колекторі;

• струмового перевантаження в ланцюзі генератора.7. Загоряння у розподільчих пристроях, електрич-

них апаратах пуску, перемикання, керування та захис-ту виникають в разі перегрівання обмоток електромаг-ніту при міжвитковому замиканні через пробій ізоляції внаслідок:

• її старіння;• підвищеної напруги;• виникнення мікротріщин як виробничого дефекту;• механічного пошкодження в процесі експлуатації;• локального зовнішнього перегрівання від контактів, що

іскрять;• підвищеної вологості або агресивності середовища.



17

8. Перегрівання від струмового перевантаження в обмотці електромагніту відбувається у разі:

• послаблення контактного тиску в місцях під’єднання струмопровідних елементів;

• іскріння робочих контактів при спрацюванні контактних поверхонь;

• іскріння робочих контактів при окисленні контактних поверхонь;

• іскріння робочих контактів у разі перекосів контактних поверхонь, що призводить до підвищення контактного опору в місцях контактування;

• сильного іскріння нормальних робочих контактів при вилученні іскродугогасника;

• іскріння в разі електричного пробою проводів на корпус.9. Збільшення місцевих перехідних опорів виникає

внаслідок окислення або недостатньо щільного з’єд-нання контактів електричних машин. Іскріння, що вини-кає при цьому, може спричинити пожежу. Для запобігання пожежі від великих перехідних опорів мідні проводи та ка-белі з’єднують скручуванням жил, а потім спаюють їх оло-вом без застосування кислоти. Алюмінієві кабелі з’єднують гільзами.

10. Загоряння від запобіжників виникають внаслідок:• нагрівання у місцях робочих контактів від зниження

контактного тиску та зростання перехідного опору;• нагрівання у місцях робочих контактів від окислення;• розбризкування частинок розплавленого металу плав-

кої вставки при руйнуванні корпусу запобіжника, викликаного застосуванням нестандартних плавких вставок («жучків»);

• розбризкування частинок розплавленого металу не-стандартних відкритих плавких вставок.

Вибір конструкції електроустановок, схеми електропро-водки, а також матеріалів, з яких вони виготовлені, вибір площі перерізу провідників та виду ізоляції кабелів залежить від ступеня пожежонебезпеки та вибухонебезпеки навко-лишнього середовища, режиму роботи електроустановок та можливих перевантажень. Площа перерізу вибирається згідно з нормами допустимого струмового навантаження та падіння напруги в мережі. Граничні струмові навантаження наводяться в спеціальних таблицях, розрахованих з ураху-ванням нагрівання жил до температури не більше 55 °С.

Правильний вибір способу виконання дозволить запобігти пожежі за умови підтримання допустимих режимів експлуа-тації електроустаткування.



18

Усі електродвигуни, світильники, електроустаткування, встановлені у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зо-нах, повинні мати спеціальні позначки, що вказують ступінь їх захисту згідно з ПУЕ.

Ведення вогневих робіт

Вогневими роботами вважаються виробничі операції, пов’язані з використанням відкритого вогню, іскроутворен-ням та нагріванням деталей, устаткування, конструкцій до температур, що здатні викликати займання горючих речо-вин і матеріалів, парів легкозаймистих рідин. До вогневих робіт належать газо- та електрозварювання, бензино- та газорізання, паяльні роботи, варки бітуму та смоли, меха-нічна обробка металу з утворенням іскор.

Відповідальність за заходи пожежної безпеки при про-веденні зварювальних та інших вогневих робіт покладається на керівників робіт, дільниць, цехів, підприємств.

Виконавців робіт (електрозварювальників, газозварю-вальників, газорізальників, паяльників, бензорізальників тощо) повинні проінструктувати про заходи пожежної без-пеки особи, які за це відповідають.

Під час підготовки до проведення вогневих робіт не-обхідно дотримуватися таких загальних вимог:

• постійні місця проведення вогневих робіт визнача-ються наказами, розпорядженнями, інструкціями власника підприємства. Обгороджувальні конструкції в цих місцях (перегородки, перекриття, підлоги) повинні бути з негорю-чих матеріалів;

• керівник підприємства чи структурного підрозділу, де проводяться вогневі роботи на тимчасових місцях (крім бу-дівельних майданчиків та приватних домоволодінь), зобо-

Місця проведення зварювальних та інших вогневих робіт, пов’язаних з нагріванням деталей до температур, спроможних викликати займання матеріалів та конструк-цій, можуть бути:

• постійними, які організовуються у спеціально обладнаних для цієї мети цехах, майстернях чи на відкритих майданчиках;

• тимчасовими, коли вогневі роботи проводяться безпосередньо в будинках, які зводяться або експлуатуються, спорудах та на території об’єктів при проведенні монтажних робіт.



19

в’язаний оформити наряд-допуск на виконання тимчасових вогневих робіт. За наявності на підприємстві відомчої по-жежної охорони наряди-допуски на виконання тимчасових вогневих робіт повинні бути погоджені з нею напередодні виконання робіт з установленням відомчою пожежною охо-роною відповідного контролю;

• проведення вогневих робіт на постійних та тимчасових місцях дозволяється лише після вжиття заходів, які виклю-чають можливість виникнення пожежі: очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій, забезпечення первинними засобами пожежогасіння (вогне-гасником, ящиком з піском та лопатою). Вид (тип) та кіль-кість первинних засобів пожежогасіння, якими повинно бути забезпечене місце робіт, визначаються з урахуванням вимог щодо оснащення об’єктів первинними засобами пожежога-сіння і вказуються в наряді-допуску на виконання тимчасових вогневих робіт;

• після закінчення вогневих робіт виконавець зобов’я-заний ретельно оглянути місце їх проведення, за наявності горючих конструкцій полити їх водою, усунути можливі при-чини виникнення пожежі;

• посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку місць, де проводилися вогневі роботи, повинна забезпе-чити перевірку місця проведення цих робіт упродовж двох годин після їх закінчення. Про приведення місця вогневих робіт у пожежобезпечний стан виконавець та відповідаль-на за пожежну безпеку посадова особа роблять відповідні позначки у наряді-допуску на виконання тимчасових вог-невих робіт;

• технологічне обладнання, на якому передбачається проведення вогневих робіт, повинно бути приведене у ви-бухопожежобезпечний стан до початку цих робіт;

• місце проведення вогневих робіт має бути очищене від горючих речовин та матеріалів у радіусі, вказаному у Таб лиці 2:

• розміщені в межах указаних радіусів будівельні кон-струкції, настили підлог, оздоблення з матеріалів груп го-рючості Г2, Г3, Г4, а також горючі частини обладнання та ізоляція мають бути захищені від потрапляння на них іскор

Таблиця 2

Висота точки зварювання над рівнем підлоги чи прилеглої території, м

0–2 2 3 4 6 8 10 Понад 10

Мінімальний радіус зони, м 5 8 9 10 11 12 13 14



20

металевими екранами, покривалами з негорючого тепло-ізоляційного матеріалу чи іншими способами і в разі необ-хідності политі водою;

• щоб запобігти потраплянню розпечених часток металу в суміжні приміщення, на сусідні поверхи, близько розташо-ване устаткування, всі оглядові, технологічні й вентиляційні люки, монтажні та інші отвори в перекриттях, стінах і пере-городках приміщень, де здійснюються вогневі роботи, по-винні бути закриті негорючими матеріалами;

• приміщення, в яких можливе скупчення парів ЛЗР, ГР та горючих газів, перед проведенням вогневих робіт необ-хідно провітрити;

• двері, що з’єднують приміщення, де виконуються вог-неві роботи, з суміжними приміщеннями, повинні бути за-чинені;

• місце для проведення зварювальних та різальних робіт у будинках і приміщеннях, у конструкціях яких використані го-рючі матеріали, має бути огороджене суцільною перегород-кою з негорючого матеріалу. При цьому висота перегородки повинна бути не менше 1,8 м, а відстань між перегородкою та підлогою — не більше 50 мм. Для запобігання розлітан-ню розпечених часток цей зазор повинен бути обгороджений сіткою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не більше 1,0 х 1,0 мм;

• під час проведення вогневих робіт у вибухопожежоне-безпечних місцях має бути встановлений контроль за ста-ном повітряного середовища шляхом проведення експрес-аналізів із застосуванням газоаналізаторів;

• під час перерв у роботі, а також у кінці робочої зміни зварювальна апаратура повинна відключатися від електро-мережі, шланги від’єднуватися і звільнятися від горючих рі-дин та газів, а у паяльних лампах тиск повинен бути повністю знижений. Після закінчення робіт уся апаратура й устатку-вання мають бути прибрані в спеціально відведені примі-щення (місця);

• якщо організовуються постійні місця проведення вог-невих робіт більше ніж на 10 постах (зварювальні, різальні майстерні), має бути передбачене централізоване електро- та газопостачання;

• у зварювальній майстерні за наявності не більше 10 зварювальних постів для кожного з них дозволяється мати по одному запасному балону з киснем та горючим газом. Запасні балони повинні бути обгороджені щитами з негорю-чих матеріалів або зберігатися у спеціальних прибудовах до майстерні;

ДВЕРІ, ЩО З’ЄД-НУЮТЬ ПРИМІЩЕН-НЯ, ДЕ ВИКОНУ-ЮТЬСЯ ВОГНЕВІ РОБОТИ, З СУМІЖ-НИМИ ПРИМІЩЕН-НЯМИ, ПОВИННІ БУТИ ЗАЧИНЕНІ




21

• вогневі роботи дозволяється проводити на відстані не ближче 15 м від відчинених отворів фарбувальних та сушиль-них камер. Місце зварювання слід обгороджувати захисним екраном.

Під час проведення газозварювальних (газорізаль-них) робіт та різання металів із використанням ГР необ-хідно дотримуватися таких вимог:

1. Пересувні (переносні) ацетиленові генератори слід встановлювати на відкритих майданчиках. Дозволяється їх тимчасова робота в добре провітрюваних приміщеннях.

2. Ацетиленові генератори необхідно обгороджувати й розміщувати на відстані не ближче 10 м від місць прове-дення зварювальних робіт, а також від відкритого вогню, на-грітих предметів, місць забору повітря компресорами, вен-тиляторами та на відстані не менше 5 м від балонів з киснем та горючими газами.

3. У місцях установлення ацетиленових генераторів слід вивішувати таблички (плакати) з написами: «Стороннім вхід заборонено: вогненебезпечно», «Не проходити з вогнем».

4. Після закінчення робіт карбід кальцію в переносному генераторі повинен бути використаний повністю. Вапняковий мул, котрий видаляється з генераторів, слід вивантажувати

Забороняється:• приступати до роботи при несправній апаратурі;• розміщувати постійні місця для проведення вогневих робіт у пожежонебезпечних

та вибухопожежонебезпечних приміщеннях;• допускати до зварювальних та інших вогневих робіт осіб, які не мають кваліфікацій-

них посвідчень та не пройшли у встановленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та щорічної перевірки знань з одержанням спеціаль-ного посвідчення;

• проводити зварювання, різання або паяння свіжопофарбованих конструкцій та виробів до повного висихання фарби;

• виконуючи вогневі роботи, користуватися одягом та рукавицями зі слідами масел та жирів, бензину, гасу й інших ГР;

• зберігати у зварювальних кабінах одяг, ГР та інші горючі предмети і матеріали;• допускати стикання електричних проводів з балонами зі стисненими, зрідженими

й розчиненими газами;• виконувати вогневі роботи на апаратах і комунікаціях, заповнених горючими й ток-

сичними матеріалами, а також на тих, що перебувають під тиском негорючих рідин, газів, парів та повітря або під електричною напругою;

• проводити вогневі роботи на елементах будинків, виготовлених із металевих конст-рукцій з горючими й важкогорючими утеплювачами.



22

у пристосовану для цього тару та зливати в мулову яму або спеціальний бункер.

5. Відкриті мулові ями повинні бути обгороджені бильця-ми, а закриті — мати негорючі перекриття і бути обладнані витяжною вентиляцією та люками для видалення мулу.

6. Куріння і застосування джерел відкритого вогню в ра-діусі менше 10 м від місць зберігання мулу забороняються, про що повинні повідомляти відповідні таблички чи знаки заборони.

7. Закріплення газопідвідних шлангів на приєднувальних ніпелях апаратури, пальників, різаків та редукторів повинно бути надійним. З цією метою треба застосовувати спеціаль-ні хомутики.

8. Дозволяється замість хомутиків закріплювати шланги не менше ніж у двох місцях уздовж ніпеля м’яким відпале-ним (в’язальним) дротом.

9. На ніпелі водяних затворів шланги повинні надягатися щільно, але не закріплюватися.

10. Розкриті барабани з карбідом кальцію слід захищати від води та вологи герметичними кришками з відігнутими краями, які щільно охоплюють барабан. Висота борта криш-ки має бути не менше 50 мм.

11. У місцях зберігання й розкриття барабанів з карбідом кальцію забороняються куріння, використання відкритого вогню та застосування інструмента, який під час роботи утворює іскри.

12. У приміщеннях ацетиленових установок, де є проміж-ний склад карбіду кальцію, дозволяється зберігання його одночасно не більше 200 кг, зокрема у відкритому вигляді — не більше одного барабана.

13. Відстань від пальників (по горизонталі) до перепуск-них рампових (групових) установок має бути не менше 10 м, а до окремих балонів з киснем та горючими газами — не менше 5 м.

14. До місця зварювальних робіт балони з газами до-ставляються на спеціальних візках, ношах.

15. Під час роботи з порожніми балонами з-під кисню і горючих газів та їх транспортування слід дотримуватися тих самих заходів безпеки, що і з наповненими балонами.

Під час проведення газозварювальних та газорізаль-них робіт забороняється:

• відігрівати замерзлі ацетиленові генератори, трубопро-води, вентилі, редуктори та інші деталі зварювальних устано-вок відкритим вогнем або розпеченими предметами;

НА НІПЕЛІ ВОДЯНИХ ЗАТВОРІВ ШЛАНГИ ПОВИННІ НАДЯГАТИ-СЯ ЩІЛЬНО, АЛЕ НЕ ЗАКРІПЛЮВАТИСЯ




23

• допускати стикання кисневих балонів, редукторів та іншого зварювального обладнання з різними маслами, а та-кож промасленим одягом та шматтям;

• працювати від одного водяного затвору двом і більше зварювальникам;

• завантажувати карбід кальцію завищеної грануляції або вштовхувати його в лійку апарата за допомогою залізних па-лиць та дроту, а також працювати на карбідному пилові;

• завантажувати карбід кальцію в мокрі завантажуваль-ні корзини або за наявності води у газозбірнику, а також за-вантажувати кошики карбідом кальцію більше ніж на поло-вину їх об’єму під час роботи генераторів «вода на карбід»;

• здійснювати продування шланга для горючих газів киснем та кисневого шланга — горючими газами, а також робити взаємну заміну шлангів під час роботи;

• користуватися шлангами, довжина яких перевищує 30 м, а під час виконання монтажних робіт — 40 м (застосування шлангів довжиною більше 40 м дозволяється у виняткових випадках з письмового дозволу посадової особи, яка вида-ла наряд-допуск на виконання тимчасових вогневих робіт);

• перекручувати, заломлювати чи затискати газопідвідні шланги;

• переносити генератор за наявності в газозбірнику аце-тилену;

• форсувати роботу ацетиленових генераторів шляхом навмисного збільшення тиску газу в них або збільшення од-норазового завантаження карбіду кальцію;

• застосовувати мідний інструмент для розкриття бара-банів з карбідом кальцію, а мідь — як припій для паяння аце-тиленової апаратури та в тих місцях, де можливе стикання з ацетиленом;

• під час роботи на бензо- та гасорізах робоче місце ор-ганізовується так само, як і для зварювальних робіт. Особливу увагу слід звертати на запобігання розливанню та правиль-ність зберігання пального, дотримання режиму різання;

• зберігання запасу пального на місці проведення бен-зо- та гасорізальних робіт дозволяється в кількості не більше змінної потреби. Пальне слід зберігати у справній, него-рючій, спеціальній тарі, що не б’ється та щільно закрива-ється, на відстані не менше 10 м від місця проведення вог-невих робіт;

• бачок для пального повинен бути справним та герме-тичним. Бачки, які не випробувані (щорічно) водою на тиск 1 МПа, мають витікання горючої суміші та несправний насос чи манометр, до експлуатації не допускаються;

ПІД ЧАС ПРОВЕ-ДЕННЯ ГАЗОЗВА-РЮВАЛЬНИХ ТА ГАЗОРІЗАЛЬНИХ РОБІТ ЗАБОРОНЯ-ЄТЬСЯ ПЕРЕКРУЧУ-ВАТИ, ЗАЛОМЛЮВА-ТИ ЧИ ЗАТИСКАТИ ГАЗОПІДВІДНІ ШЛАНГИ




24

• перед початком робіт необхідно пильно перевіряти справність усієї арматури бензо- та гасоріза, щільність з’єд-нань шлангів на ніпелях, справність різьби в накидних гайках та головках;

• бачок з пальним повинен знаходитись на відстані не ближче ніж 5 м від балонів з киснем та від джерела відкри-того вогню і не ближче 5 м від робочого місця різальника. При цьому бачок повинен бути розміщений так, щоб на нього не потрапляли полум’я та іскри під час роботи.

Під час проведення електрозварювальних робіт не-обхідно дотримуватися таких вимог:

• установка для ручного зварювання повинна бути за-безпечена вимикачем чи контактором (для підключення джерела зварювального струму до розподільної цехової мережі), покажчиком величини зварювального струму та запобіжником у первинному ланцюзі. Однопостові зварю-вальні двигуни-генератори та трансформатори захищаються запобіжниками лише з боку мережі живлення;

• з’єднувати зварювальні проводи слід за допомогою обтискання, зварювання, паяння або спеціальних затиска-чів. Підключення електропроводів до електродотримача, зварюваного виробу та зварювального апарата здійснюєть-ся за допомогою мідних кабельних наконечників, скріплених болтами із шайбами. Забороняється використовувати голі або з пошкодженою ізоляцією проводи, а також застосову-вати нестандартні електрозапобіжники;

• проводи, підключені до зварювальних апаратів, роз-подільних щитів та іншого обладнання, а також до місць зва-

Під час проведення бензо- та гасорізальних робіт забороняється:• проводити різання, коли тиск повітря у бачку з пальним перевищує робочий тиск

кисню в різаку;• перегрівати випарник різака до вишневого кольору, а також підвішувати різак під

час роботи вертикально, головкою вгору;• затискати, перекручувати чи заломлювати шланги, які подають кисень або пальне

до різака;• використовувати кисневі шланги для підведення бензину чи гасу до різака;• застосовувати пальне зі сторонніми домішками та водою;• заповнювати бачок пальним більше ніж на 3/4 його об’єму;• розігрівати випарник різака шляхом запалювання налитої на робочому місці ЛЗР

або ГР;• перевозити бачок з ЛЗР та ГР разом з кисневим балоном на одному візку.



25

рювальних робіт мають бути надійно ізольовані та в необ-хідних місцях захищені від дії високої температури, меха-нічних пошкоджень і хімічних впливів. У разі проведення електрозварювальних робіт, пов’язаних з частими перемі-щеннями зварювальних установок, мають застосовуватися міцні кабелі;

• кабелі (електропроводи) електрозварювальних машин повинні розміщуватися від трубопроводів кисню на відстані не менше 0,5 м, а від трубопроводу ацетилену та інших горю-чих газів — не менше 1 м;

• зворотним провідником, який з’єднує зварюваний ви-ріб із джерелом зварювального струму, можуть служити ста-леві або алюмінієві шини будь-якого профілю, зварювальні плити, стелажі й сама зварювана конструкція за умови, якщо їх переріз забезпечує безпечне за умовами нагрівання про-тікання струму. З’єднання між собою окремих елементів, ви-користовуваних як зворотний провідник, треба виконувати за допомогою болтів, струбцин та затискачів;

• використання як зворотного провідника внутрішніх за-лізничних шляхів, мереж заземлення чи занулення, а також металевих конструкцій будівель, комунікацій та технологіч-ного устаткування забороняється;

• у разі проведення електрозварювальних робіт у вибу-хопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях зворотним проводом від зварюваного виробу до джерела струму може бути лише ізольований провід, причому за якіс-тю ізоляції він не повинен поступатися прямому провідникові, приєднуваному до електродотримача;

• конструкція електродотримача для ручного зварюван-ня повинна забезпечувати надійне затискання та швидку за-міну електродів, а також виключати можливість короткого замикання його корпусу на зварювану деталь під час тим-часових перерв у роботі або в разі його випадкового падіння на металеві предмети. Держак електродотримача має бути виготовлений з негорючого діелектричного та теплоізоля-ційного матеріалу;

• електроди, застосовувані під час зварювання, повинні бути заводського виготовлення і відповідати номінальній ве-личині зварювального струму.

• у разі заміни електродів їх залишки (недогарки) слід класти у спеціальний металевий ящик, встановлений біля місця зварювальних робіт;

• електрозварювальна установка на весь час роботи по-винна бути заземлена. Крім заземлення основного електро-зварювального обладнання, у зварювальних установках на-лежить безпосередньо заземлювати той затискач вторинної



26

обмотки зварювального трансформатора, до якого приєдну-ється провідник, що йде до виробу (зворотний провідник);

• над переносними й пересувними електрозварюваль-ними установками, які використовуються на відкритому по-вітрі, повинні бути споруджені навіси з негорючих матеріалів для захисту від атмосферних опадів;

• технічне обслуговування та планово-попереджуваль-ний ремонт зварювального устаткування мають проводити-ся відповідно до графіка. Щодня після закінчення роботи слід очищувати агрегати та пускову апаратуру;

• температура нагрівання окремих частин зварювально-го агрегата не повинна перевищувати 75 °С;

• опір ізоляції струмопровідних частин зварювального кола повинен бути не нижче 0,5 Ом. Ізоляцію треба переві-ряти не рідше 1 разу на 3 місяці (у разі автоматичного зва-рювання під шаром флюсу — 1 раз на місяць), і вона повинна витримувати напругу 2 кВ протягом 0,12 год.;

• живлення дуги в установках для атомно-водневого зва-рювання повинно здійснюватися від окремого трансформа-тора. Безпосереднє живлення дуги від розподільної мережі через регулятор струму будь-якого типу забороняється;

• коли здійснюється атомно-водневе зварювання, у паль-никові має бути передбачене автоматичне відключення на-пруги та припинення подавання водню в разі розриву кола;

• відстань від машин точкового, шовного та рельєфного зварювання, а також від машин для стикового зварювання до місця, де знаходяться горючі матеріали, та конструкцій повин-на бути не менше 4 м у разі зварювання деталей перерізом до 50 мм2, а від машин для стикового зварювання деталей перерізом понад 50 мм2 — не менше 6 м.

Під час проведення паяльних робіт необхідно дотри-муватися таких вимог:

• робоче місце в разі проведення робіт з використанням паяльних ламп повинно бути очищене від горючих матеріа-лів, а конструкції з горючих матеріалів, які містяться на від-стані менше 5 м, повинні бути захищені екранами з негорю-чих матеріалів або политі водою (водним розчином піноут-ворювача);

• паяльні лампи необхідно утримувати справними та не рідше одного разу на місяць перевіряти їх на міцність та герметичність із занесенням результатів і дати перевірки до спеціального журналу. Крім того, не рідше одного разу на рік мають проводитися контрольні випробування паяль-них ламп тиском;

ЩОБ УНИКНУТИ ЗАГОРЯННЯ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ПЕЧІ, У ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ КОРИСТУЙ-ТЕСЬ НЕСПРАВНИ-МИ ПЕЧАМИ, З ТРІЩИНАМИ В СТІНКАХ ПЕЧЕЙ І ДИМАРІВ




27

• кожна лампа повинна мати паспорт із зазначенням результатів заводського гідравлічного випробування та до-пустимого робочого тиску. Запобіжні клапани мають бути відрегульовані на заданий тиск;

• заправляти паяльні лампи пальним і розпалювати їх слід у спеціально відведених для цього місцях;

• для запобігання викидам полум’я з паяльної лампи пальне, яким заправляють лампи, повинно бути очищене від сторонніх домішок та води.

Порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації печей, інших теплогенеруючих установок

Значна частина пожеж виникає через порушення пра-вил експлуатації пічного опалення. Більше 7 % надзвичай-них випадків від всіх причин припадає на порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації печей.

На горищах усі труби і стіни, в яких проходять димові ка-нали, повинні бути заштукатурені та побілені. Категорично забороняється обклеювати печі шпалерами, щоб можна було чітко побачити тріщини та пошкодження, які з’явля-тимуться у процесі експлуатації. Необхідно слідкувати за ступенем нагрівання печі, щоб не зумовити перегрівання. Не можна використовувати для розпалювання печей легко-займисті рідини. Не рекомендується приставляти до печі меб лі та використовувати їх для сушіння білизни. Відстань від поверхні печі до предметів інтер’єру повинна перевищу-вати 0,7 м, а від топкових отворів — 1,25 м.

Перед дверцятами топки на дерев’яній підлозі повинен бу-ти прибитий захисний металевий лист розміром 50 х 70 см.

Залишки продуктів горіння (попіл та шлак) видаляють із топки, заливають водою і виносять у спеціально відведені для цього місця.

Щоб уникнути вибуху паяльної лампи, забороняється:• застосовувати як пальне для ламп, що працюють на гасі, бензин чи суміш бензину

з гасом;• підвищувати тиск у резервуарі лампи під час накачування повітря понад допусти-

мий робочий тиск, вказаний у паспорті;• заповнювати лампу пальним більше ніж на 3/4 об’єму її резервуара;• відкручувати повітряний гвинт та наливну пробку, коли лампа горить або ще не

охолола;• ремонтувати лампу, а також виливати з неї чи заправляти її пальним поблизу від-

критого вогню, під час куріння.



28

Пожежі, викликані проявами механічної та хімічної енергії

Значна кількість пожеж трапляється від теплових проявів енергії. Для різних потреб галузі застосовується механічна енергія. Внаслідок перетворення механічної енергії на тепло-ву спостерігається пожежонебезпечне підвищення темпера-тури. Ступінь нагрівання горючих речовин та можливі прояви при цьому джерел запалювання залежать від умов переходу механічної енергії у теплову.

Удари твердих тіл за певних умов мають достатню силу, яка може призводити до виникнення іскри. Іскра являє собою розпечену до світіння частку металу або каміння, розмір якої залежить від енергетичних характеристик удару та власти-востей матеріалів.

Від удару та тертя в умовах виробництва займаються ме-тано-повітряні суміші, ацетилен, етилен, водень. Здатність іскор при ударах призводити до запалювання залежить від наявності кисню у суміші: чим його більше, тим інтенсивнішим буде спалахування іскор і горючість суміші буде вищою. Іскра здатна запалювати пило-повітряні суміші, коли вона впала на осілий пил чи на волокнисті матеріали і призвела до появи осередку тління.

Під час роботи ударними інструментами часто виникають іскри, що спроможні викликати пожежонебезпечні ситуації.

Забороняється:• залишати без нагляду печі, що топляться;• користуватися печами, в яких є тріщини;• топити печі з відкритими дверцятами;• допускати перепал печі;• розміщувати паливо та легкозаймисті матеріали й речовини безпосередньо перед

топковим отвором;• використовувати дрова, довжина яких перевищує розмір топки;• зберігати непогашені вуглини та золу в металевому посуді, встановленому на де-

рев’яній підлозі або горючій підставці;• зберігати у приміщенні більше ніж одну норму запасу палива;• закривати піддувало печі, коли є жар або горить вугілля — це може призвести до

отруєння чадним газом;• топити вугіллям, коксом і газом печі, не пристосовані для цього;• використовувати вентиляційні та газові канали як димоходи;• влаштовувати на димових трубах антени телевізорів, радіоприймачів тощо;• улаштовувати в помешканні тимчасові печі.



29

Випадки спалахів та вибухів внаслідок вказаних причин мали місце у насосних і компресорних станціях, а також у вироб-ничих приміщеннях вибухонебезпечних категорій.

Причиною пожежі були випадки іскроутворення при роботі від центрових вентиляторів, при неправильному ре-гулюванні зазорів, при деформуванні та вібрації валів, спра-цюванні підшипників та ін.

Досить часто трапляються випадки утворення іскор у ра-зі потрапляння до машин металу або каміння. Це буває у ма-шинах ударно-вібраційної дії для подрібнення та змішування твердих горючих речовин, у апаратів з мішалками для об-робки твердих речовин у розчинниках, у апаратах відцент-рової дії для перемішування газів та парів чи приготування порошкових композицій.

Найбільшу пожежну небезпеку становлять підшипники ковзання навантажених високооборотних валів. Погана якість змащення робочих площин, їх забруднення, пере-кіс валів, перевантаження машин та надмірне затягування підшип ників — все це може бути причиною виникнення за-горяння внас лідок перегріву підшипників. Причиною заго-рянь може бути тривале проковзування пасів чи стрічок від-носно шківа. Таке проковзування називається буксуванням і виникає при невідповідності передавального зусилля і пе-ревантаження агрегатів.

Буксування призводить до того, що вся енергія витрача-ється на тертя паса об шків, внаслідок чого виділяється знач-на кількість тепла. Найчастіше буксування пасових передач виникає через перевантаження чи слабкий натяг паса.

Потенційну небезпеку виникнення пожежі або вибуху ма-ють речовини, які в контакті з повітрям чи водою, а також при взаємодії між собою виділяють велику кількість теплової енергії. Займання хімічних речовин при взаємодії є досить розповсюдженою причиною пожеж, які трапляються в умо-вах виробництва. Найчастіше займання виникають внаслідок дії окисників на органічні речовини. Окисниками при цьому можуть бути хлор, бром, оксиди азоту, фтор, азотна кислота, селітра, хлорати, перманганати, перхлорати та ін.

Змішуючись та стикаючись з органічними речовинами, окис ники викликають їх займання. Деякі окисники (хлорати, перхлорати, селітри, солі хромової кислоти) здатні утворю-вати з органічними речовинами суміші, що вибухають від незначного теплового впливу або механічної дії.

Бувають суміші окисників та горючих речовин, які здатні займатися під дією на них невеликої кількості вологи. При контакті алюмінієорганічних сполук із спиртами, лугами, кис-лотами реакція супроводжується вибухом.



30

Контакт деяких хімічних речовин призводить до виник-нення екзотермічної реакції, виділення токсичних та горючих газів. Утворене тепло розігріває зону реакції і, якщо речовини є горючими, вони займаються і стають осередком пожежі або джерелом вибуху.

Трапляються випадки, коли речовини, що використову-ються в технологічному процесі, мають дуже низьку темпе-ратуру самозаймання, навіть нижчу, ніж температура навко-лишнього середовища. Наприклад, рідкий та білий фосфор має температуру самозаймання нижчу кімнатної температу-ри. Багато речовин при контакті з повітрям здатні до само-займання, яке може початися навіть при температурі навко-лишнього середовища. До таких речовин належать олії та тваринні жири, кам’яне та деревне вугілля, деякі види сажі, оліфа, сірчані з’єднання заліза, скипидар, силос, порошко-подібні алюміній, цинк, титан, магній та ін.

У виробництві використовується значна кількість речо-вин, які займаються при взаємодії з водою. Теплова енер-гія, що при цьому виділяється, може викликати займання горючих речовин, які утворюються чи межують з зоною ре-акції. Сюди належать лужні метали, карбід кальцію, карбіди лужних металів, негашене вапно, фосфористий кальцій та ін. Багато з цих речовин (лужні метали, карбіди) при взаємодії з водою утворюють горючі гази, які займаються від теплоти реакції. Реакція карбідів лужних металів з водою відбуваєть-ся з вибухом.

Деякі речовини, наприклад, негашене вапно, є негорю-чими, але теплота їх реакції з водою може нагріти горючі матеріали, що стикаються з зоною реакції, до температури самозаймання. Відомі випадки пожеж на дерев’яних скла-дах, на яких зберігалося негашене вапно. Ці пожежі виника-ли, як правило, після дощу, під час якого вода потрапляла на негашене вапно через нещільності даху чи щілини підлоги.

Вибухи та посилення пожежі, що почалася, можуть мати місце під час гасіння подібних речовин водою або піною.

Існують речовини, здатні розкладатися під впливом тем-ператури чи інших чинників з виділенням великої кількості тепла (ацетилен, ацетиленіди, селітри, перекиси, гідропере-киси тощо).

У разі порушення технологічного регламенту при вироб-ництві, використанні або зберіганні таких речовин вплив на них джерел тепла або можливої пожежі може призвести до їх вибухового розкладу. Такі випадки спостерігалися при отри-манні перекисів та гідроперекисів ацетилену та схожих речо-вин. Ацетилен також має схильність до вибуху під впливом підвищеного тиску та температури.



31

Неорганічні речовини, залежно від їх складу, під час на-грівання розкладаються з виділенням кисню, діоксиду азоту, діоксиду вуглецю, хлору, хлориду водню тощо. Термічний розклад органічних речовин відбувається з виділенням пе-реважно горючих продуктів, а термічний розклад неорганіч-них речовин супроводжується утворенням як горючих, так і негорючих продуктів.

Більшість продуктів термічного розкладу речовин ток-сичні. Летючі продукти, що виділяються під час розкладу в умовах пожежі, можуть інтенсифікувати її розвиток або утво-рювати з повітрям пожежовибухонебезпечні суміші, створю-вати небезпечні токсикологічні умови.

Крім вищенаведених джерел запалювання, існують інші джерела, які зустрічаються рідко, але можуть стати факто-ром пожежної небезпеки. Наприклад, теплові прояви соняч-ної, ядерної енергії, навмисні підпали. Були випадки, коли сонячні промені за допомогою оптичних приладів утворюва-ли досить потужні теплові джерела, що викликали займання цілих груп горючих речовин і матеріалів.

Несправність виробничого обладнання

Несправність виробничого устаткування і порушення тех-нологічного процесу (розгерметизація устаткування і уста-новок, які виділяють горючі або вибухонебезпечні гази, пара і пил, порушення установлених протипожежних правил в тех-нологічному процесі, несправність вогнезатримувальних пристроїв у повітроводах вентиляційних систем тощо). Не-допускання пожеж, запалення і вибухів через вказані причи-ни можна досягти в результаті підвищення відповідальності інженерно-технічних працівників та персоналу підприємств за якість монтажу, технічного нагляду, своєчасного проведен-ня перевірок і планово-запобіжних ремонтів технологічного устаткування, а також за додержання технологічного регла-менту експлуатації.

Пожежі та тяжкі наслідки від них виникають також через:

• несправність технологічного устаткування (передчас-ний вихід з ладу, неякісний повсякденний огляд, несправ-ність контрольно-вимірювальних приладів, несвоєчасність проведення планового-попереджувального ремонту);

• несправність вентиляційних систем;• порушенння технологічного регламенту з вини персо-

налу в разі поломок контрольно-вимірювальних приладів, неякісного догляду;



32

• порушення вимог правил пожежної безпеки під час ре-монту технологічного обладнання;

• застосування відкритого вогню (при використанні фа-келів, паяльних ламп, під час розведення багать, порушення режиму куріння);

• порушення режиму проведення тимчасових вогневих робіт (електрогазозварювальних, фарбувальних, при розі-гріванні бітумів, смол, мастик);

• порушення правил експлуатації систем опалення та вентиляції;

• порушення правил утримання шляхів евакуації, засо-бів оповіщення про пожежу;

• порушення правил зберігання вибухопожежонебезпеч-них речовин і матеріалів.

Необхідно аналізувати пожежну небезпеку, щоб визна-читися з оцінкою:

• потенційних та наявних джерел запалювання;• умов формування горючого середовища;• умов виникнення контакту джерел запалювання та го-

рючого середовища;• умов та причини поширення вогню в разі виникнення

пожежі;• наявність масштабів ймовірної пожежі, загрози життю

та здоров’ю людей, навколишньому середовищу, матеріаль-ним цінностям;

• робочого стану систем протипожежного захисту та про-типожежної стійкості кожної ділянки та об’єкта в цілому;

• порушення протипожежного режиму норм і правил по-жежної безпеки.

Підпали

За останні роки спостерігається зростання кількості під-палів та збільшення матеріальних втрат від них. Підпал — це навмисні дії, що спричиняють пожежу, спосіб здійснення зло-чину з допомогою вогню.

Розрізняють п’ять основних груп методів здійснення підпалів:

1. ПІДПАЛИ БЕЗ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ,

коли використовуються наявні горючі матеріали. В цьому випадку в про-цесі розслідування підпал важко відрізнити від необережного поводження з вогнем.



33

Характерними ознаками пожеж, що виникли внаслі-док підпалів, є:

• Раптовість виникнення пожежі та її швидкий розвиток;• Виявлення вогню одночасно в декількох місцях або на-

явність кількох самостійних осередків пожежі, не пов’язаних між собою;

• Виявлені на місці пожежі засоби підпалу або характер-ні специфічні сліди спеціальної підготовки, спрямованої на забезпечення інтенсивного розвитку пожежі або на усклад-нення її виявлення та гасіння;

• Наявність фактів, що вказують на здійснення перед по-жежею злочину;

• Факти погроз потерпілим перед виникненням пожежі;• Наявність слідів несанкціонованого проникнення на

об’єкт пожежі або ділянку пожежі.

Для запобігання підпалам необхідно:• Встановити на об’єкті спеціальний режим, який виклю-

чає можливість доступу (проникнення) сторонніх осіб у поже-жонебезпечні місця, тобто в такі місця, де є горючі речовини

3. ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНІ ПІДПАЛИ,

коли використовуються спеціальні технічні засоби або заздалегідь скон-струйовані запальні пристрої, які часто призводять до займання через тривалий час.

4. КОЛИ СПЕЦІАЛЬНО СТВОРЮЮТЬСЯ (ІМІТУЮТЬСЯ) УМОВИ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖ

начебто від випадкових (інших) причин.

5. СПОСОБИ ПІДПАЛУ, ЯКІ ПОЄДНУЮТЬ ОЗНАКИ

вищенаведених чотирьох методів їхнього здійснення.

2. Випадки, коли палій використовує«ДОПОМІЖНІ» ГОРЮЧІ МАТЕРІАЛИ І РЕЧОВИНИ,

які йому вдається відшукати на місці або принести з собою.



34

і матеріали в достатній для виникнення й розповсюдження пожежі кількості;

• Своєчасно прибирати територію і приміщення від го-рючих матеріалів та відходів, не допускати їх накопичення;

• Ознайомити персонал, особливо охорону, з проб-лемою підпалів, мотивами та можливими для конкретного об’єкта місцями ризику, способами здійснення підпалів;

• Провести відповідні інструктажі, встановити контроль.

НАВЧАННЯ ПЕРСОНАЛУ ПРАВИЛ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

Головною метою навчання є отримання персоналом від-повідних знань з питань пожежної безпеки, а також навичок практичних дій на випадок виникнення пожежі.

Під час прийняття на роботу і щорічно за місцем роботи працівники підприємств, установ, організацій проходять на-вчання та інструктажі з питань пожежної безпеки. Прове-дення такого навчання регламентується Порядком здійс-нення навчання населення діям у надзвичайних ситуа-ціях (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444) (далі — Порядок здійснення навчання населення).

Власники підприємств, установ та організацій або упов-новажені ними органи, а також орендарі зобов’язані орга-нізувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення.

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ПРАЦЮ-ЮЧОГО ТА НЕПРА-ЦЮЮЧОГО НАСЕ-ЛЕННЯ ПОКЛАДА-ЄТЬСЯ НА ДСНС, МІСЦЕВІ ДЕРЖАВНІ АДМІНІСТРАЦІЇ, ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ


Згідно з ПОРЯДКОМ ЗДІЙСНЕННЯ НАВЧАННЯ НАСЕЛЕННЯ, воно проводиться:

• за місцем роботи — працюючого населення;• за місцем навчання — дітей дошкільного віку, учнів та студентів;• за місцем проживання — непрацюючого населення.

Навчання населення складається з:• навчання безпосередньо на підприємствах, в установах

та організаціях;• навчання за межами підприємств, установ та організа-

цій керівного складу і фахівців з питань цивільного захисту та пожежної безпеки;

• практичної підготовки під час проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту;



35

• навчання під час здобуття відповідного освітнього рівня у навчальних закладах системи освіти;

• самостійного вивчення інформації про дії в умовах над-звичайних ситуацій.

Навчання працюючого населення здійснюється безпо-середньо на підприємстві, в установі та організації згідно з програмами підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях, а також під час проведення спеціальних об’єкто-вих навчань і тренувань з питань цивільного захисту.

Програми підготовки працівників

Програми підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях розробляються і затверджуються підприємства-ми, установами, організаціями на підставі програм та органі-заційно-методичних вказівок з підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях, що розробляються і затверджу-ються ДСНС, місцевими державними адміністраціями, орга-нами місцевого самоврядування. Програми навчання з питань пожежної безпеки погоджуються із ДСНС.

Підготовка працівників до дій у надзвичайних ситуа-ціях передбачає:

• за програмою загальної підготовки працівників під-приємств, установ та організацій — вивчення інформації, що міститься у планах реагування на надзвичайні ситуації, про дії в умовах загрози і виникнення надзвичайної ситуа-ції, а також оволодіння навичками надання першої допо-моги потерпілим, користування засобами індивідуального і колективного захисту;

• за програмою спеціальної підготовки працівників, що входять до складу спеціалізованих служб і формувань ци-вільного захисту, — ознайомлення з обов’язками, навичками

Програми підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях поділяються на:• загальної підготовки працівників підприємств, установ та організацій;• спеціальної підготовки працівників, що входять до складу спеціалізованих служб

і формувань цивільного захисту;• додаткової підготовки з техногенної безпеки працівників об’єктів підвищеної не-

безпеки;• пожежно-технічного мінімуму для працівників, зайнятих на роботах з підвищеною

пожежною небезпекою;• прискореної підготовки працівників до дій в особливий період.



36

користування та матеріальною частиною техніки, приладів і табельного майна таких служб і формувань, засобами за-хисту, вивчення порядку приведення їх у готовність, прове-дення рятувальних та інших невідкладних робіт;

• за програмою додаткової підготовки з техногенної без-пеки працівників об’єктів підвищеної небезпеки — поглиб-лення знань з питань техногенної безпеки, джерел небез-пеки, що за певних обставин можуть спричинити виникнен-ня надзвичайної ситуації на об’єкті підвищеної небезпеки, та небезпечних речовин, що виготовляються, переробля-ються, зберігаються чи транспортуються на його території;

• за програмою пожежно-технічного мінімуму для пра-цівників, зайнятих на роботах з підвищеною пожежною не-безпекою, — підвищення рівня загальних пожежно-технічних знань, вивчення правил пожежної безпеки з урахуванням особливостей виробництва, ознайомлення з протипожеж-ними заходами та діями у разі виникнення пожежі, оволо-діння навичками використання наявних засобів пожежо-гасіння;

• за програмою прискореної підготовки працівників до дій в особливий період — навчання способам захисту від наслідків надзвичайних ситуацій, спричинених застосуван-ням засобів ураження в особливий період, що здійснюється підприємствами, установами та організаціями, які продов-жують роботу у воєнний час, і розпочинається одночасно з уведенням в дію планів цивільного захисту на особливий період.

Навчання працівників на підприємстві, в установі та організації здійснюється шляхом:

• курсового навчання, що передбачає формування на-вчальних груп і здійснюється в навчальних класах або на об’єктах навчально-виробничої бази підприємства, уста-нови та організації;

• індивідуального навчання, що передбачає вивчення теоретичного матеріалу самостійно та у формі консультацій з керівниками навчальних груп або іншими особами.

Навчальні групи комплектуються переважно з працівни-ків, що входять до складу спеціалізованих служб і формувань цивільного захисту.

На підприємствах, в установах та організаціях із чисель-ністю працівників 50 і менше осіб навчання може здійснюва-тися шляхом проведення інструктажів за програмою загаль-ної підготовки працівників, які проводяться особами з питань цивільного захисту, призначеними в межах штатної чисель-ності суб’єкта господарювання.

ПОРЯДОК ЗАТВЕР-ДЖЕННЯ ТАКИХ ПРОГРАМ, ОРГАНІ-ЗАЦІЇ ТА КОНТРОЛЮ ЗА ЇХ ВИКОНАННЯМ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ МІНОБОРОНИ




37

У разі прийняття на роботу особа за місцем роботи про-ходить інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях.

Особи, яких приймають на роботу, пов’язану з підви-щеною пожежною небезпекою, повинні попередньо пройти спеціальне навчання (за програмою пожежно-технічного мінімуму).

Інструктаж та перевірка знань проводяться у порядку, ви-значеному підприємством, установою та організацією на основі вимог нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту.

Особи, що залучаються підприємствами, установами та організаціями (зокрема й на умовах договору) до проведен-ня інструктажів, навчання і перевірки знань з питань цивіль-ного захисту, пожежної та техногенної безпеки, зобов’язані пройти спеціальну підготовку на територіальних курсах, у навчально-методичних центрах цивільного захисту та без-пеки життєдіяльності відповідно до вимог типового поло-ження про них.

Навчання керівного складу підприємств, установ та ор-ганізацій і фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, здійсню-ється в установленому законодавством порядку.

Навчання посадових осіб підприємств, установ та орга-нізацій, які до початку виконання своїх обов’язків і періодич-но (один раз на три роки) зобов’язані проходити навчання з питань пожежної безпеки, здійснюється на територіальних курсах, у навчально-методичних центрах цивільного захис-ту та безпеки життєдіяльності або на інших підприємствах, в установах та організаціях, що мають затверджені програ-ми навчання з питань пожежної безпеки.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, проходять ОДИН РАЗ НА РІК перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки, а посадо-ві особи до початку виконання своїх обов’язків і періодично (ОДИН РАЗ НА ТРИ РОКИ) — навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки, забороняється.



38

ПЕРВИННІ ЗАСОБИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ

Територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первин-ними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теп-лоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвит-ку. Ця вимога стосується також будівель, споруд та примі-щень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.

До початку експлуатації об’єкти (будинки, споруди, при-міщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими нака-зом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 2 квітня 2004 р. № 151.

Під час вибору первинних засобів пожежогасіння потріб-но враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні власти-вості горючих речовин і матеріалів, їх взаємодію з вогнегас-ними речовинами, а також площу виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок.

Необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об’єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок.

Тип та необхідна кількість вогнегасників повинні ви-значатись відповідно до Типових норм належності вогне-гасників.

Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки без-пеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сиг-нальные и знаки безопасности». Знаки повинні бути розмі-щені на видимих місцях на висоті 2–2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).

Розміщення та експлуатація вогнегасників повинні здійс-нюватись згідно з вимогами Типових норм належності вогне-гасників та Правил експлуатації вогнегасників.

Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у ви-робничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встанов-люватися спеціальні пожежні щити (стенди).

ЯКЩО В ОДНОМУ ПРИМІЩЕННІ ЗНАХОДЯТЬСЯ ДЕКІЛЬКА РІЗНИХ ЗА ПОЖЕЖНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ ВИРОБНИЦТВ, НЕ ВІДДІЛЕНИХ ОДНЕ ВІД ОДНОГО ПРОТИПОЖЕЖНИ-МИ СТІНАМИ, ТО ВСІ ЦІ ПРИМІЩЕННЯ ПОВИННІ ЗАБЕЗПЕ-ЧУВАТИСЬ ВОГНЕ-ГАСНИКАМИ, ПОЖЕЖНИМ ІНВЕНТАРЕМ ТА ІНШИМИ ВИДАМИ ЗАСОБІВ ПОЖЕЖО-ГАСІННЯ ЗА НОР-МАМИ НАЙБІЛЬШ НЕБЕЗПЕЧНОГО ВИРОБНИЦТВА




39

Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на те-риторії об’єкта площею більше 200 м2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м2 захищуваної площі.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники — 3 шт., ящик з піском — 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 x 2 м — 1 шт., гаки — 3 шт., лопати — 2 шт., ломи — 2 шт., сокири — 2 шт.

На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в конкретному приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння по-винні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».

Склади пиломатеріалів, тари та волокнистих матеріалів потрібно забезпечувати необхідною (понаднормовою) кіль-кістю пожежних щитів з набором первинних засобів поже-жогасіння згідно з місцевими умовами.

На пожежних щитах (стендах) необхідно вказувати їх по-рядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів.

Порядковий номер пожежного щита вказують після лі-терного індексу «ПЩ».

Пожежні щити (стенди) повинні забезпечувати:• захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних

променів, а також захист знімних комплектуючих виробів від використання не за призначенням (для щитів та стендів, установлюваних поза приміщеннями);

• зручність та оперативність зняття (витягання) закріп-лених на щиті (стенді) комплектуючих виробів.

Немеханізований пожежний ручний інструмент, розмі-щений на об’єкті у складі комплектації пожежних щитів (стен-дів), підлягає періодичному обслуговуванню, яке включає такі операції:

• очищення від пилу, бруду та слідів корозії;• відновлення фарбування з урахуванням вимог стан-

дартів;

Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом:• навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги

до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

• установлювання в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеціальні тумби, підставки або на пожежні щити (стенди).



40

• випрямлення ломів та суцільнометалевих гаків для ви-ключення залишкових деформацій після використання;

• відновлення потрібних кутів загострювання інструмента з дотриманням вимог стандартів.

Вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де най-більш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхід-но забезпечити їх захист від потрапляння прямих сонячних променів та дії опалювальних та нагрівальних приладів.

Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасни-ки в місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації.

Навішування вогнегасників на кронштейни, розміщення їх у тумбах або пожежних шафах повинні забезпечувати мож-ливість прочитування маркувальних написів на корпусі.

Технічне обслуговування вогнегасників повинно здійс-нюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасни-ків, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 2 квітня 2004 р. № 152, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги».

Вогнегасники, які експлуатуються, повинні мати:• облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об’єкті

системою нумерації;• пломби на пристроях ручного пуску;• бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сиг-

нальне пофарбування згідно з державними стандартами.Використані вогнегасники, а також вогнегасники із зірва-

ними пломбами необхідно негайно направляти на технічне обслуговування.

На технічне обслуговування з об’єкта одночасно дозво-ляється відправити не більше 50 % вогнегасників від їх загаль-ної кількості.

Вогнегасники, встановлені за межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуа-тації при мінусовій температурі, на холодний період повинні

Відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна перевищувати:• 15 м — для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини);• 20 м — для приміщень категорій В, Г, а також для громадських будівель та споруд.



41

зніматися. У такому разі на пожежних щитах та стендах по-винна розміщуватися інформація про місце розташування найближчого вогнегасника.

Відповідальними особами за своєчасне і повне оснащен-ня об’єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежога-сіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування вогнегасниками є влас-ники цих об’єктів (або орендарі згідно з договором оренди).

Пожежні покривала повинні мати розмір не менше ніж 1 1 м. Їх призначено для гасіння невеликих осередків по-жеж у разі займання речовин, горіння яких не може відбу-ватися без доступу повітря. У місцях застосування та збе-рігання ЛЗР та ГР мінімальні розміри пожежних покривал збільшуються до величин: 2 1,5 м і 2 2 м відповідно. По-жежні покривала придатні для гасіння пожеж класів А, В, D згідно з ГОСТ 27331-87 (СТ СЭВ 5637-86) «Пожарная тех-ника. Классификация пожаров».

Бочки з водою повинні встановлюватись у виробничих, складських та інших приміщеннях, спорудах у разі відсут-ності внутрішнього протипожежного водогону та за наявнос-ті горючих матеріалів, а також на території об’єктів, інди-відуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків. Їх кількість у приміщеннях повинна визначатися з розрахунку одна бочка на 250–300 м2 захищуваної площі.

Бочки для зберігання води з метою пожежогасіння повин-ні мати місткість не менше ніж 0,2 м3 і мають бути укомплек-товані пожежним відром місткістю не менше ніж 0,008 м3.

Ящики для піску повинні мати місткість 0,5, 1,0 або 3,0 м3 і бути укомплектовані совковою лопатою.

Ящики для піску, які є елементом конструкції пожежного стенда, повинні мати місткість не менше ніж 0,1 м3. Конструк-ція ящика повинна забезпечувати зручність діставання піску та виключати потрапляння сміття й атмосферних опадів.

ДІЇ ПЕРСОНАЛУ У ВИПАДКУ ПОЖЕЖІ

Успіх гасіння пожежі залежить від ступеня підготовки об’єкта та навченості персоналу до дій в цих екстремаль-них умовах.

Персонал об’єкта має добре знати ознаки пожежі, а при їх появі знати свої дії, визначені посадовими інструкціями з пожежної безпеки.

Для успішної ліквідації загорянь у початковій стадії велике значення має наявність, справність, та правильне утримання засобів пожежогасіння, а також достатнє знання персоналом їхніх тактико-технічних даних та правил користування ними.



42

У разі потрапляння у небезпечну зону працівник по-винен:

• при евакуації приміщення, що горять, та задимлені місця проходити швидко, затримавши дихання, захистив-ши ніс і рот вологою щільною тканиною;

• у сильно задимленому приміщенні пересуватись по-повзом або пригнувшись (в прилеглому до підлоги просторі чисте повітря зберігається довше);

• шукаючи постраждалих, окликнути їх;• якщо на людині загорівся одяг, допомогти скинути йо-

го або накинути на палаючого будь-яке покривало і щільно притиснути, не давати людині з палаючим одягом бігти;

• не користуватись ліфтами, використовувати сходи та пожежні драбини (за їх наявності);

• не підходити до вибухонебезпечних предметів і не чі-пати їх.

Посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку об’єкта, що прибула на місце пожежі, зобов’язана:

• перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублю-вати повідомлення), повідомити про подію керівника (влас-ника) підприємства;

• очолити керівництво гасінням пожежі до прибуття під-розділів пожежно-рятувальної служби;

• перевірити включення системи оповіщення людей про пожежу, включення та роботу автоматичної системи пожежо-гасіння (за її наявності), протидимового захисту;

• у разі загрози життю людей організувати евакуацію всіх працівників, не пов’язаних з ліквідацією пожежі, використо-вуючи для цього наявні сили й засоби;

У разі виявлення пожежі (ознак горіння) працівник зобов’язаний:• негайно повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу

та (або) чергового на об’єкті;• у разі необхідності викликати пожежно рятувальну службу за тел. 101 (повідомляти

про пожежу слід згідно з порядком, наведеним в Додатку 3 «Пам’ятка про повідом-лення в разі виникнення пожежі»);

• за потреби викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо);

• вжити (за можливості) заходів з евакуації людей, збереження матеріальних ціннос-тей, гасіння (локалізації) пожежі з використанням наявних вогнегасників та інших засобів пожежогасіння.



43

• припинити роботи в будівлі (якщо це допускається тех-нологічним процесом виробництва), крім робіт, пов’язаних із заходами щодо ліквідації пожежі;

• здійснити в разі необхідності відключення електроенер-гії (за винятком систем протипожежного захисту), зупинення транспортуючих пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття сировинних, газових, парових та водяних комунікацій, зупи-нення систем вентиляції в аварійному та суміжних з ним при-міщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та здійснити інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будівлі;

• організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, на-дати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та в установці на водні джерела;

• одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;

• забезпечити захист людей, які беруть участь у гасінні пожежі, від можливих обвалів будівельних конструкцій, ура-жень електричним струмом, отруєння, опіків;

• за потреби викликати медичну та інші служби;• при прибутті на місце пожежі підрозділів пожежно-

рятувальної служби керівник (або інша особа, яка його за-міщує), який керував гасінням пожежі, повинен доповісти їх старшому начальнику відомості про людей, які потребу-ють допомоги, евакуації, їх кількість, місце перебування, а також про осередок пожежі та заходи, що вжиті для її лік-відації.

За винятком випадків, коли відповідними державними нормативними актами встановлений особливий порядок до-пуску. Після прибуття пожежного підрозділу адміністрація та технічний персонал підприємства, будівлі чи споруди зобов’язані брати участь у консультуванні керівника гасіння про конструктивні і технологічні особливості об’єкта, де ви-никла пожежа, прилеглих будівель та пристроїв, організу-вати залучення до вжиття необхідних заходів, пов’яза них із ліквідацією пожежі та попередженням її розвитку, сил та засобів об’єкта.

З прибуттям на пожежу пожежних підрозділів повинен бути забезпечений безперешкодний доступ їх на територію об’єкта



44

Зразок оформлення наказу про призначеннявідповідальних за пожежну безпеку підприємства

НАКАЗ

Про призначення відповідальнихза пожежну безпеку підприємства

На виконання Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, а також з метою забезпечення пожежної безпеки у цехах, майстернях, складах, виробничих ділянках та адміністративних приміщеннях підприємства —

НАКАЗУЮ:1. Відповідальним за пожежну безпеку ТОВ «Екоресурс» призначити голов-

ного інженера Вінниченка І. В.2. Призначити відповідальними за пожежну безпеку цехів, майстерень, скла-

дів керівників цих підрозділів, а в адміністративних приміщеннях керівників і посадових осіб відповідних служб підприємства:

Цех № 1 — Дмитрука П. М. — начальника цеху;Цех № 2 — Василишина З. А. — начальника цеху;Гараж — Прохорова П. Л. — начальника гаражу;Склад сировини — Іваненко П. Р. — завідуючого складом;Склад готової продукції — Хвостюка В. Р. — завідуючого складом;Електрощитова — Задорожнього А. О. — механіка підприємства;Ремонтна майстерня — Дмитрука П. М. — начальника цеху № 1;Приймальня директора — Денисенко Н. О. — секретаря керівника;Бухгалтерія — Химіч В. М. — головного бухгалтера;Відділ кадрів — Шевченко М. С. — начальника відділу кадрів.3. Відповідальним за пожежну безпеку електроустановок призначити Самой-

ленка Р. Л. — енергетика підприємства.4. Відповідальним за пожежну безпеку систем вентиляції та опалення під-

приємства призначити Самойленка Р. Л. — енергетика підприємства.5. Відповідальними за утримання і експлуатацію технічних засобів проти-

пожежного захисту (систем автоматичного пожежогасіння, систем автоматичної пожежної сигналізації, системи димовидалення, вогнегасників) призначити Самойленка Р. Л. — енергетика підприємства.

6. Відповідальним за пожежну безпеку території підприємства призначити Курінного Ф. П. — завідуючого господарчою частиною.

7. Відповідальним за пожежну безпеку у своїй роботі керуватися інструк-ціями про заходи пожежної безпеки, забезпечуючи суворе і точне дотримання протипожежного режиму усіма інженерно-технічними працівниками, робітниками і службовцями підприємства.

8. Виготовити і розмістити на видних місцях у відповідних приміщеннях, підрозділах спеціальні таблиці з інформацією про відповідальних за пожежну безпеку, призначених цим наказом.

9. Наказ довести до відома усіх працівників підприємства.

Директор ТОВ «Екоресурс» Твардовський В. О. (Підпис)

Додаток 1



45

НАРЯД-ДОПУСКна виконання тимчасових вогневих робіт

Видано (посада або кваліфікація старшого виконавця, виконавця

робіт, прізвище та ініціали)

На виконання робіт (вказати конкретно, які вогневі роботи

виконуватимуться, їх характер і зміст)

Місце проведення робіт (ділянка або установка, апарат,

приміщення, територія тощо)

Час проведення робіт: початок (час, дата)

закінчення (час, дата)

Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки робіт (заходи,

які необхідно виконувати під час підготовки об’єкта

до виконання робіт, під час їх проведення і після закінчення)

Особа, відповідальна за пожежну безпеку за місцем проведення робіт

(посада, прізвище та ініціали, підпис, дата)

Наряд видано (посада, прізвище та ініціали,

підпис особи, яка видала наряд-допуск)

« » 20 р.

Додаток 2



46

Проведення робіт узгоджено (дата, підпис, прізвище та ініціали,

посада, за необхідності вказуються додаткові заходи,

що необхідно виконати для забезпечення пожежної безпеки робіт)

Наряд-допуск продовжено до (дата, час, підпис,

прізвище та ініціали, посада особи, яка видала наряд)

Продовження робіт узгоджено (дата, час, підпис,

прізвище та ініціали, за необхідності додаткові вимоги)

Інструктаж щодо заходів пожежної безпеки отримав, з перелікомпротипожежних заходів, що необхідно виконати, ознайомлений

(підпис, прізвище та ініціали виконавця робіт, дата)

Роботи закінчені, робоче місце упорядковано до пожежобезпечного стану

(час, дата,

підпис, прізвище та ініціали виконавця робіт)

Пожежобезпечний стан місця, де проводилися вогневі роботи, перевірив

(час, дата, підпис, прізвище та ініціали особи,

яка відповідає за пожежну безпеку за місцем проведення робіт)

Проведення робіт та їх продовження необхідно узгоджувати з об’єкто вою по-жежною охороною або фахівцем з пожежної безпеки підприємства, а у випадку їх відсутності — зі службою охорони праці.

Закінчення Додатка 2



47

Пам’ятка про повідомлення в разі виникнення пожежі

При появі перших ознак пожежі диму чи запаху горілого — необхідно з’ясу-вати, що сталося. Коли ви впевнилися, що виникла пожежа — терміново теле-фонуйте до пожежно-рятувальної служби за телефоном 101.

Повідомляючи про пожежу диспетчеру пожежної служби, необхідно назвати:

1. точну адресу, де сталась пожежа;2. кількість поверхів будівлі;3. місце виникнення пожежі;4. обстановку на пожежі;5. наявність людей в приміщенні;6. своє прізвище, ім’я, по батькові та посаду.

Наприклад: Пожежа трапилась за адресою вул. Полярна, 20. Це — три-поверхова будівля підприємства «Маяк». Загоряння відбулось на другому по-версі, дим надходить з лівого боку установи. У приміщенні є люди, орієнтовно 25 осіб. Повідомив менеджер Іван Петрович Іванов, тел. 2-29-21.

Додаток 3

реклама


48

Для нотаток


ре

клам

а


ре

клам

а


Documents

OPPB dodatok 09-2016oppb.com.ua/sites/default/files/masvel/dodatok/pdf/OPPB_dodatok_… · до журналу «ОХОРОНА ПРАЦІ І ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА» Видається