otipb.at.ua › _ld › 28 › 2880_82_.docx · Web view5.3.2.5 Пожежні крани повинні розміщуватися у вбудованих або навісних

otipb.at.ua Охорона праці та пожежна безпека в Україні

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Державного комітету архівів України

15.01.2003 № 6

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

4 лютого 2003 р. за № 89/7410

ПОЛОЖЕННЯ про умови зберігання архівних документів

1. Загальна частина

1.1. Це Положення розроблено відповідно до статті 13 Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи".

1.2. Положення встановлює основні вимоги до умов зберігання архівних документів, що забезпечують їх належну збереженість.

Оптимальні умови зберігання архівних документів створюються:

будівництвом, реконструкцією і ремонтом будівель та приміщень архіву (архівних підрозділів);

обладнанням будівель і сховищ технічними засобами для створення і підтримання температурно-вологісного, світлового, санітарно-гігієнічного, протипожежного і охоронного режимів зберігання архівних документів;

застосуванням спеціальних засобів зберігання і переміщення архівних документів (стелажі, шафи, сейфи, коробки, папки, візки тощо).

1.3. Вимоги цього Положення є обов'язковими для архівних установ, що здійснюють повноваження власника, юридичних і фізичних осіб, у власності яких перебувають документи Національного архівного фонду.

Для архівних установ, що здійснюють повноваження власника, юридичних і фізичних осіб, у власності яких перебувають архівні документи, що не входять до складу Національного архівного фонду і не підлягають державній реєстрації, вимоги цього Положення - рекомендовані.

2. Вимоги до архівних будівель і приміщень архівів

2.1. Архіви, архівні підрозділи (далі - архіви) розміщуються в спеціально збудованих або пристосованих для зберігання документів будівлях або окремих приміщеннях будівель.

Будівництво й реконструкція будівель архіву проводяться відповідно до спеціальної нормативної та проектної документації.

2.2. Будівлі архіву слід розміщувати в місцях, що перебувають поза зонами затоплення або дії ґрунтових вод, а також віддалених від пожежонебезпечних об'єктів (нафтосховищ, автозаправних станцій, автостоянок тощо), від об'єктів, що забруднюють повітря агресивними газами та пилом (підприємств із шкідливими технологіями, ТЕЦ тощо), торгівельних та інших об'єктів, що можуть створити кризову ситуацію в архіві і навколо нього.

http://otipb.at.ua/


У районі розташування архівних будівель середньодобовий вміст шкідливих домішок у атмосферному повітрі не повинен перевищувати гранично допустимі концентрації (мг/м3): сірководню - 0,008 (максимальний разовий); хлору - 0,03; сірчистого ангідриду - 0,05; окислів азоту - 0,06; пилу неорганічного, що містить двоокис кремнію - 0,05.

Придатність території для розташування архіву визначається з урахуванням висновку місцевої санітарно-епідеміологічної станції щодо ступеня забрудненості повітря.

2.3. Будівлі архіву мають відповідати будівельним нормативам щодо довговічності основних конструкцій будівлі та їх вогнестійкості, а також мати технічне укріплення відповідно до вимог охоронного режиму.

2.4. Багатоповерхові архівні будівлі оснащуються вантажопідйомними та пасажирськими ліфтами.

2.5. Розміщення документів у пристосованих будівлях і приміщеннях проводиться в установленому порядку після проведення їх експертизи. Експертиза повинна встановити ступінь вогнестійкості будівлі, довговічність її основних конструкцій і міцність міжповерхових перекриттів з урахуванням потенційних навантажень, стану приміщень будівлі (поверхових, підвальних, горищ), наявність і стан опалювальних і вентиляційних систем. До проведення експертизи залучаються представники архівних, пожежних, охоронних, будівельних, санітарно-епідеміологічних та інших профільних установ і організацій. За підсумками експертизи складається акт.

2.6. Будівлі, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, приймаються до експлуатації тільки після проведення ремонтно-профілактичних робіт і дезінфекції приміщень.

2.7. Приміщення для зберігання документів у пристосованих будівлях мають бути ізольовані від інших. Забороняється розміщувати документи в приміщеннях будівель, зайнятих службами громадського харчування, харчовими й шкіряними складами, а також організаціями, що застосовують пожежонебезпечні технології.

2.8. У пристосованих для розміщення архівів приміщеннях рекомендується мати систему водяного, парового або повітряного опалення із захисними решітками на батареях і надійною гідроізоляцією стояків і трубопроводів. Не допускається обігрів архівів електричними, газовими та іншими приладами.

2.9. Забороняється розміщення архівів у старих дерев'яних будівлях і будівлях із пічним опаленням, вологими основними та допоміжними приміщеннями, а також у будівлях, що не мають природної вентиляції повітря.

2.10. Комплекс приміщень архіву має складатися з основних і допоміжних приміщень для виконання функціональних завдань архіву щодо зберігання, оброблення, використання документної інформації, а також допоміжних функцій адміністративно-господарського, технічного, побутового характеру.

2.11. Приміщення основного призначення, їх розташування та обладнання мають забезпечувати раціональний взаємозв'язок функціональних підрозділів архіву, збереженість документів на всіх ділянках роботи з ними, дотримання вимог охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки і виробничої санітарії.

2.12. До приміщень архіву основного призначення входять:

http://otipb.at.ua/


сховища; робочі приміщення працівників архіву; приміщення для приймання і тимчасового зберігання, акліматизації документів; приміщення для ізоляції, знепилювання, дезінфекції й дезінсекції пошкоджених

документів; приміщення для реставраційно-палітурних робіт; приміщення для приготування клеїв і розчинів; приміщення для копіювання документів, оброблення плівки; приміщення для зберігання облікових документів; комплекс читального залу (читальний зал, дільниця видавання документів, дільниця

інформаційно-пошукових систем, тимчасове сховище, зал для читання мікрокопій, зал для перегляду кіновідеодокументів). У архівах, де зберігається невелика кількість документів (до 600 справ), допускається вивчення документів користувачами в робочій кімнаті працівників архіву;

науково-довідкова бібліотека; методичний кабінет; виставковий зал.

2.13. До допоміжних приміщень входять приміщення для приймання їжі, гардероб, вбиральні тощо.

2.14. Кількість приміщень архівного підрозділу з невеликим обсягом документів визначається з урахуванням його функціональних завдань та наявної площі.

2.15. Допускається, як виняток, зберігання архівних документів фізичних осіб у приміщеннях іншого призначення за умови забезпечення їх захисту від несанкціонованого доступу.

3. Вимоги до сховищ

3.1. Сховища повинні бути максимально віддаленими від лабораторних, виробничих, побутових приміщень архіву та не мати з ними спільних вентиляційних каналів. Необхідно відділяти сховища від сусідніх приміщень архіву протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям 3-го типу або розміщувати їх в окремих будівлях не нижче 2-го ступеня вогнестійкості. Об'єднання сховищ із робочими приміщеннями будь-якого призначення забороняється.

3.2. Сховища дозволяється розміщувати у приміщеннях з вікнами або без них. У першому випадку слід віддавати перевагу приміщенням з північною орієнтацією вікон. Розміщення сховищ у приміщеннях без вікон дозволяється за умови забезпечення в них штучної чи природної вентиляції повітря з кратністю обміну 2-3, а також встановлення спеціальних систем димовидалення.

3.3. Висота сховищ залежить від технічного устаткування для зберігання документів, але не може бути меншою за 2,25 м до нижньої частини конструкції, що виступає.

3.4. Площа відсіку сховища між протипожежними перегородками не може перевищувати 600 м2. З кожного відсіку влаштовують не менше двох виходів. Якщо площа відсіку менша 70 м2, дозволяється мати один евакуаційний вихід. У сховищах і приміщеннях для зберігання облікових документів і інформаційно-пошукових систем необхідно встановити протипожежні двері 2-го типу.

http://otipb.at.ua/


3.5. Матеріали, з яких виготовлені покриття стін, підлога та стеля сховища, його обладнання й засоби зберігання документів, не повинні збирати пил, бути його джерелом або виділяти агресивні хімічні речовини.

3.6. У сховищах фоновідеодокументів на магнітній плівці напруженість магнітних полів не повинна перевищувати 400 А/м.

3.7. Сховища мають бути обладнані контрольно-вимірювальними приладами для контролю за температурою і вологістю повітря, охоронною та пожежною сигналізаціями, засобами автоматичного пожежогасіння, вогнегасниками.

3.8. Сховища слід оснащувати системами кондиціювання та вентиляції, що забезпечують рециркуляцію повітря з кратністю обміну 2-3, очищення від агресивних домішок і пилу та підтримання оптимального температурно-вологісного режиму, а також автоматично відключаються в разі виникнення пожежі.

3.9. У сховищах забороняється прокладати труби водопостачання та каналізації, технологічні або побутові відведення води.

3.10. Сховища повинні мати зручні для евакуації виходи до ліфтів і сходових кліток.

4. Вимоги до засобів зберігання архівних документів

4.1. Сховища мають бути обладнані стаціонарними металевими стелажами. Допускається експлуатація стаціонарних дерев'яних стелажів, оброблених вогнезахисним розчином. Сховища фоновідеодокументів обладнуються стелажами, зробленими з неферомагнітного матеріалу.

У сховищах з оптимальним температурно-вологісним режимом і відповідним перекриттям допускається застосування пересувних металевих стелажів. Як допоміжне або спеціальне обладнання можуть використовуватися металеві шафи, сейфи, шафи-стелажі, а також стаціонарні відсіки-бокси з металевими перегородками й полицями.

У приміщеннях із нерегульованим кліматом і поганою вентиляцією не рекомендується використовувати обладнання закритого типу (сейфи, бокси, пересувні закриті стелажі та ін.).

4.2. У сховищах з природним освітленням стелажі та шафи відкритого типу встановлюються перпендикулярно до стін з вікнами. У сховищах без вікон стелажі та шафи встановлюються з урахуванням особливостей приміщення і конструкції обладнання.

Не допускається розміщення стелажів, шаф та іншого обладнання для зберігання документів упритул до зовнішніх стін будівлі та систем опалення.

4.3. Стаціонарні стелажі та шафи слід розміщувати за такими нормами:

відстань між рядами стелажів і шаф (головний прохід) - не менше 1,2 м; проходи між стелажами, а також відстань між зовнішньою стіною будівлі та стелажами

(шафами), паралельними стіні - не менше 0,8 м (для стелажів, на яких зберігаються картографічні матеріали - не менше 1,1 м);

відстань між стіною та торцями стелажів або шаф (прохід) - не менше 0,5 м; відстань між підлогою та нижньою полицею стелажа чи шафи - не менше 0,2 м, у

цокольних поверхах - не менше 0,3 м; відстань між стелажами та опалювальними системами - не менше 1,1 м.

http://otipb.at.ua/


Ширина проходів між стелажами з висувними ящиками, сейфами встановлюється з урахуванням особливостей цього обладнання.

Конструкція та розміри стелажів і шаф для документів особливого формату (газети, карти, плани, коробки з мікрофільмами тощо) визначаються, виходячи з розмірів цих документів. Креслення можуть зберігатися в шафах із висувними ящиками в розгорнутому вигляді або папках. Мікрофільми та кінодокументи - на стелажах Пшеничного або стелажах типу "ялинка". Для карт рекомендується підвісне зберігання на висувних штангах. Для зберігання особливих категорій документів використовуються стаціонарні відсіки-сейфи та спеціальні шафи-сейфи.

У сховищах, висота яких перевищує 4 м, стелажне обладнання розміщується в 2 яруси.

4.4. У пристосованих будівлях висота стелажів визначається з урахуванням висоти приміщення та потужності перекриттів. У сховищах із двох'ярусним розміщенням стелажного обладнання передбачаються між'ярусні перекриття.

4.5. Документи розміщуються на стелажах, у металевих шафах горизонтально або вертикально в картонних коробках або інших упаковках.

4.6. Кожна одиниця зберігання має бути спочатку вкладена в негерметичну індивідуальну первинну, а після цього - вторинну упаковку. Вільне переміщення документів усередині упаковки виключається.

4.7. Забороняється використовувати для виготовлення упаковки матеріали, що містять хлор, сірку. У конструкції пакетів і конвертів використовують клеї на основі желатину, полівінілацетату та ацетатцелюлози. Забороняється застосування силікатного, казеїнового й натурального гумового клеїв. Картонні коробки виготовляються з безкислотного картону.

4.8. Кінодокументи та мікрофільми забезпечуються захисними ракордами, намотуються на сердечники фотографічним шаром назовні й укладаються в металеві коробки. Намотка має бути щільною, з рівними краями.

Касети з відеодокументами зберігаються в заводській упаковці-футлярі (із пластмаси, картону тощо).

Фотодокументи на склі чи плівці упаковуються в конверти відповідного розміру з прозорого (калька) або чорного паперу, що не містить шкідливих для фотошару домішок.

Фотодокументи з паперовою основою (позитиви) зберігаються в папках, виготовлених із відповідних сортів паперу.

Позитиви в фотоальбомах необхідно додатково захистити тонкими прокладками з відповідних сортів паперу.

Документи на магнітній плівці забезпечуються ракордами, намотуються на сердечники котушки чи касети відповідного розміру, упаковуються в заводську коробку.

Оригінали магнітних фонограм кінодокументів укладаються в металеві коробки.

Грамофонні оригінали загортаються в конденсаторний папір і укладаються в картонні конверти з підкладкою з м'якого матеріалу (фланелі, байки) на одному з внутрішніх боків і вміщуються в коробку з цупкого картону.

http://otipb.at.ua/


Грамплатівки вміщуються в пакети з поліетиленової плівки та в паперові конверти. Партія грамплатівок згідно з їх архівними номерами вкладається в картонні або фанерні коробки.

Компакт-диски зберігаються в заводській упаковці, укладеними в коробки.

Воскові валики вкладаються в картонні циліндричні футляри з внутрішньою підкладкою з м'якого матеріалу.

4.9. У процесі зберігання кінофотофоновідеодокументів слід здійснювати регулярний контроль за станом їх упаковки. У разі виявлення пошкоджень, корозії, деформації упаковка підлягає негайній заміні.

5. Вимоги до світлового режиму зберігання архівних документів

5.1. Освітлення приміщень архівів здійснюється лампами розжарювання в закритих плафонах з гладкою зовнішньою поверхнею. Дозволяється застосування люмінесцентних ламп з урізаною ультрафіолетовою ділянкою спектра.

5.2. У сховищах та інших приміщеннях, де проводиться робота з документами, природне освітлення допускається за умови обов'язкового захисту документів від прямого попадання сонячних променів. Захист документів від дії світла забезпечується шляхом зберігання документів у відповідній упаковці та встановлення на вікнах світлорозсіювачів, розсувних металевих віконниць, щільних штор тощо.

5.3. Освітлення на вертикальній поверхні стелажів і шаф на висоті 1 м від підлоги не повинно перевищувати 20-50 лк, проходів - 50 лк, робочих столів - 100 лк.

5.4. Захист документів від руйнівної дії світла повинен забезпечуватися в усіх приміщеннях архіву незалежно від виду робіт з документами.

6. Вимоги до температурно-вологісного режиму зберігання архівних документів

6.1. Температура та відносна вологість повітря в приміщеннях сховищ, обладнаних устаткуванням для кондиціювання повітря, мають відповідати нормам, зазначеним у таблиці.

ВИД ДОКУМЕНТА ТЕМПЕРАТУРА, °С

ВІДНОСНА ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ, %

ДОКУМЕНТИ З ПАПЕРОВОЮ ОСНОВОЮ 17-19 50-55

КІНОДОКУМЕНТИ чорно-білі кольорові

- на плівці з триацетатною основою + 12 - 5 ФОТОДОКУМЕНТИ: - на плівці з триацетатною основою - на плівці з лавсановою основою - фотопластини (скло) - позитиви (фотопапір)

15 - 20 15 - 20 15 - 20 15 - 20

- 5 ± 2 - 5 ± 2

- +2 - +4

40 - 50 40 - 50 40 - 50 40 - 50

ФОНОДОКУМЕНТИ: - на магнітній плівці - граморигінали - грамплатівки

+18 ± 2 +18 ± 2 +18 ± 2

60 ± 5 60 ± 5 60 ± 5

http://otipb.at.ua/


ВІДЕОДОКУМЕНТИ 18 ± 2 60 ± 5СТРАХОВИЙ ФОНД І ФОНД КОРИСТУВАННЯ: - документів з паперовою основою (мікрофільми) - кінофотодокументів - фонодокументів

+12 +12

18 ± 2

50 ± 5 50 ± 5 60 ± 5

6.2. У разі вимушеного зберігання різних документів у одному сховищі слід дотримуватися найнижчих значень температури і відносної вологості.

6.3. У приміщеннях з нерегульованим кліматом мають здійснюватися заходи з оптимізації температурно-вологісного режиму зберігання із застосуванням раціонального режиму опалювання і провітрювання приміщень, а також технічних засобів зволоження або осушення повітря.

6.4. При зберіганні документів необхідно уникати різких коливань (сезонних та впродовж однієї доби) температури (±5оС) і відносної вологості повітря (±10%).

При тривалому порушенні режиму зберігання (від 7 до 10 діб), що супроводжується підвищенням відносної вологості повітря до 80-90%, вживаються заходи щодо його нормалізації (інтенсивне провітрювання, осушення сховища).

6.5. Під час технологічного оброблення документів дозволяється їх тимчасове зберігання (до 2 міс.) у приміщеннях із нерегульованим температурно-вологісним режимом при температурі (20±5)оС та відносній вологості повітря (50±10)%.

6.6. Температурно-вологісний режим зберігання документів контролюється шляхом регулярного вимірювання параметрів кімнатного та зовнішнього повітря.

6.7. Показники контрольно-вимірювальних приладів фіксуються в спеціальних реєстраційних журналах. У журналах фіксуються також результати перевіряння правильності показань приладів і заходи, вжиті щодо нормалізації температурно-вологісного режиму в разі його порушення.

6.8. Контрольно-вимірювальні прилади слід монтувати на одному щиті та розміщувати їх на стелажі в головному проході подалі від опалювальних і вентиляційних систем (контрольна точка). Прилади встановлюються в кожному сховищі з розрахунку: за кімнатної системи - одна контрольна точка на кімнату, за багатоярусної - одна на ярус.

7. Вимоги до санітарно-гігієнічного режиму зберігання архівних документів

7.1. Приміщення сховищ мають утримуватися в зразковому порядку та чистоті, що виключало б можливість накопичення пилу, появи плісняви, комах та гризунів.

7.2. Повітря, що надходить до приміщень сховищ має бути очищеним від пилу. З метою запобігання попаданню пилу ззовні рекомендується підтримувати надлишковий тиск повітря (0,05-0,1 атм.).

У сховищах необхідно забезпечити вільну циркуляцію повітря, яка виключає можливість утворення непровітрюваних зон.

http://otipb.at.ua/


7.3. Санітарно-гігієнічні роботи у сховищі необхідно проводити регулярно: щоденно - вологе прибирання підлоги та сухе прибирання полиць, стелажів і шаф; у плановому порядку, не рідше одного разу на місяць - санітарні дні, під час яких здійснювати вологе прибирання стелажів, шаф, плінтусів, підвіконь та знепилювання коробок із документами.

7.4. У приміщеннях сховищ забороняється перебування у верхньому одязі, брудному взутті, зберігання будь-яких сторонніх предметів, зберігання і вживання харчових продуктів, а також розведення квітів.

Роботу з кінофотофоновідеодокументами слід виконувати в чистих неворсистих рукавичках і білих халатах.

7.5. Не допускається розміщення документів на підлозі, підвіконнях, у нерозібраних стосах.

7.6. З метою своєчасного виявлення плісеневих грибів і комах необхідно двічі на рік (початок і кінець опалювального сезону) проводити вибіркове мікробіологічне та ентомологічне обстеження документів та приміщень сховищ.

7.7. У разі виявлення у сховищі біологічних шкідників, слід вжити термінових заходів щодо оброблення документів, засобів зберігання та приміщень.

7.8. Уражені пліснявою та комахами документи мають бути ізольовані та піддані дезінфекції чи дезінсекції. Для ізоляції документи слід загорнути в папір або плівку та розмістити в окремому приміщенні (ізоляторі).

7.9. Стелажі та шафи, в яких зберігалися уражені пліснявою документи, підлягають обробленню водними розчинами формаліну (3%) або катаміну АБ (5%) і просушуванню.

7.10. Для місцевої дезінфекції сховищ застосовуються антисептики згідно з Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, та його щорічними доповненнями, узгодженими з Міністерством охорони здоров'я України. Підлога, плінтуси, вікна, підвіконня, стіни обробляються інсектицидами на висоту не менш як 1,5 м. Документи не підлягають обробленню зазначеними препаратами.

7.11. У випадку масового ураження документів біологічними шкідниками проводиться загальна дезінфекція та дезінсекція сховищ і документів силами санітарно-епідеміологічних станцій або карантинних служб під контролем працівників архіву.

7.12. У разі пліснявіння стін (підлоги, стелі) потрібно зняти штукатурку та фарбу, обробити поверхню розчином формаліну з концентрацією від 3% до 5% та провести ремонт з додаванням у будівельні матеріали розчинів антисептиків.

7.13. Знищення гризунів слід проводити силами санепідемстанції.

8. Вимоги до протипожежного режиму зберігання архівних документів

8.1. Будівлі архівів обладнуються протипожежним водопостачанням. Живлення внутрішнього протипожежного водопроводу здійснюється двома вводами. Пожежні крани встановлюються на всіх поверхах будівлі на сходових клітках. При кожному крані необхідно мати прогумований рукав довжиною до крайньої точки приміщень, розташованих на поверсі.

http://otipb.at.ua/


8.2. Сховища і приміщення для роботи з документами мають бути обладнані пожежною сигналізацією та засобами пожежогасіння. При оснащенні сховищ автоматичними системами пожежогасіння та переносними вогнегасниками перевага надається таким, що не мають побічної руйнівної дії на документи. Вогнегасники встановлюються з розрахунку не менше одного на кожні 50 кв. м площі, але не менше двох на кожне окреме приміщення.

8.3. Все електроустаткування в архіві забезпечується заземленням.

8.4. В основних приміщеннях архівів прокладається схована електропроводка. Освітлювальна арматура застосовується напівгерметична. Електричні апарати, обладнання, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони, мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів. Сховища слід обладнати загальними та поповерховими електричними рубильниками. Рубильники, розподільчі електрощити та запобіжники необхідно розміщувати тільки поза сховищами.

Електрична проводка у приміщеннях сховищ має бути закрита металевими трубами, штепсельні розетки для переносної апаратури (пилососів, ламп тощо) - герметичними або напівгерметичними. Шнури переносної апаратури повинні мати гумову ізоляцію. У сховищах коробки з документами слід розміщувати на відстані не менш як 50 см від світильників.

Після закінчення роботи апаратура, лампи, електричні розетки у сховищі послідовно вимикаються.

8.5. У сховищах забороняється:

паління; застосування нагрівальних електроприладів.

8.6. На випадок виникнення пожежі та інших надзвичайних ситуацій в архіві складається план заходів, у якому передбачаються шляхи евакуації і місце укриття документів, перелік і загальна кількість справ (одиниць зберігання), що підлягають евакуації, список працівників, відповідальних за цю роботу, заходи з охорони документів у місцях евакуації та укриття.

План погоджується з відповідними службами (пожежною, охоронною, технічного нагляду) установи і затверджується її керівником.

Вимоги до шляхів евакуації документів:

забороняється захаращувати шляхи евакуації різними предметами та устаткуванням; усі двері евакуаційних виходів повинні вільно відчинятися у напрямі виходу з будинку; у коридорах на шляхах евакуації повинні бути встановлені символічні зображення знаків

"вихід", "відчинені двері".

9. Вимоги до охоронного режиму зберігання архівних документів

9.1. Охорона архіву забезпечується шляхом обладнання будівлі засобами охоронної сигналізації, організації посту охорони, опечатування приміщень, дотримання вимог пропускного режиму й порядку доступу до сховищ.

9.2. Організація охорони архіву здійснюється згідно з погодженою з відповідними службами охорони інструкцією про охоронний режим архіву, що вводиться в дію наказом керівника архіву або установи.

http://otipb.at.ua/


Охорона архіву здійснюється на підставі спеціального договору, що укладається між архівом і відповідною службою охорони та містить взаємні зобов'язання сторін щодо організації охорони архіву, дотримання умов пропускного режиму. Допускається створення власної охорони.

9.3. У випадках аварій, виникнення пожежі або іншої надзвичайної ситуації, що загрожують цілісності та збереженості документів, охорона зобов'язана вжити невідкладних заходів щодо їх врятування (використання відповідних засобів, виклик пожежної команди, аварійної служби, керівника архіву або установи). У надзвичайних випадках охорона може відкрити сховище з наступним складанням акта про причини такої дії. Акт затверджує керівник архіву або установи.

9.4. Обов'язковому оснащенню засобами охоронної сигналізації та опечатуванню підлягають сховища, приміщення, в яких тимчасово зберігаються документи (читальний зал, лабораторія) або матеріальні цінності; аварійні й запасні виходи з будівлі архіву, основний вхід за умови відсутності цілодобового поста охорони.

Опечатуванню підлягають також сейфи, де зберігаються видані зі сховищ документи, облікова документація.

9.5. З метою захисту документів від розкрадання на вікнах підвальних приміщень і цокольних поверхів архіву встановлюються відкидні металеві ґрати. Навколо території архівної установи має бути встановлена огорожа.

9.6. Сховища в робочий час закривають на ключ. Ключі від дверей в робочий час знаходяться у працівників, відповідальних за сховища. Інші особи допускаються у сховища тільки з дозволу керівника архіву або установи і в супроводі працівника, відповідального за сховище, або особи, що його заміщує.

9.7. Винесення (вивезення) з архіву документів, науково-довідкових видань, матеріальних цінностей здійснюється тільки за спеціальними перепустками.

http://otipb.at.ua/


Про затвердженняПравил пожежної безпеки для державних архівних установУкраїни

Наказ Державного комітету архівів Українивід 8 травня 2003 року N 68

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України9 липня 2003 р. за N 569/7890

Відповідно до Законів України "Про Національний архівний фонд та архівні установи", "Про пожежну безпеку", а також з метою поліпшення роботи, спрямованої на запобігання пожежам і дотримання правил пожежної безпеки в державних архівних установах України,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила пожежної безпеки для державних архівних установ України (далі - Правила), що додаються.

2. З уведенням у дію цих Правил уважати такими, що не застосовуються на території України, НАПБ В.01.036-87/970 "Правила пожарной безопасности для государственных архивов СССР".

3. Керівникам державних архівних установ України з метою посилення пожежно-профілактичної роботи, спрямованої на запобігання пожежам, організувати вивчення цих Правил та забезпечити внесення необхідних змін до відповідних документів з питань пожежної безпеки, обумовлених новими протипожежними вимогами.

4. Відділу зберігання та обліку Національного архівного фонду Держкомархіву України (Г. П. Рижкова) та Українському науково-дослідному інституту архівної справи та документознавства (І. Б. Матяш) забезпечити реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України, видання та впровадження Правил в державних архівних установах України.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державного комітету архівів України Новохатського К. Є.

Голова Державного комітету Г. В. Боряк

ЗАТВЕРДЖЕНОнаказом Державного комітету архівів України

від 8 травня 2003 р. N 68

Зареєстрованов Міністерстві юстиції України9 липня 2003 р. за N 569/7890

ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ДЛЯ ДЕРЖАВНИХ АРХІВНИХ УСТАНОВ УКРАЇНИ

http://otipb.at.ua/


1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Правила пожежної безпеки для державних архівних установ України розроблено відповідно до Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи", уведеного в дію Постановою Верховної Ради України від 13.12.2001 N 2888-III, Закону України "Про пожежну безпеку", уведеного в дію Постановою Верховної Ради України від 17.12.93 N 3747-XII, постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо виконання Закону України "Про пожежну безпеку" від 26.07.94 N 508, Правил пожежної безпеки в Україні (зі змінами) (далі - НАПБ А.01.001-95), затверджених наказом УДПО МВС України від 14.06.95 N 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14.06.95 за N 219/755.

1.2 Вимоги цих Правил є обов'язковими для виконання державними архівними установами, архівними підрозділами державних наукових установ, музеїв та бібліотек, органів державної влади та місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян (далі - архівні установи), що здійснюють зберігання документів Національного архівного фонду України (далі - НАФ).

Вимоги пожежної безпеки, встановлені цими Правилами, враховуються при проектуванні, будівництві або переобладнанні приміщень архівних установ, а також при експлуатації будівель, пристосованих для зберігання архівних документів.

1.3 Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожежі, забезпечення безпеки людей, зменшення можливих втрат архівних документів і матеріальних цінностей, створення умов для негайного виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожежі.

1.4 Керівники і працівники архівних установ зобов'язані знати і виконувати ці Правила, а в разі пожежі - вживати всіх можливих заходів до евакуації людей, архівних документів і гасіння пожежі.

1.5 Відповідальність за пожежну безпеку архівних установ несуть їх керівники та уповноважені ними особи. Керівники архівних установ зобов'язані:

- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки згідно з відповідними нормативними актами;

- організовувати розроблення і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти для архівних установ та їх окремих підрозділів, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;

- забезпечувати дотримання вимог стандартів, норм, правил щодо пожежної безпеки, а також виконання приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

- забезпечувати приміщення архівних установ первинними засобами пожежогасіння згідно з діючими нормативними документами, а також пожежним обладнанням і установками автоматичного виявлення і гасіння пожежі;

- організовувати вивчення цих Правил і проведення протипожежного інструктажу з працівниками архівних установ згідно з Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України (далі - НАПБ Б.02.005-94), затвердженим наказом МВС України від 17.11.94 N 628, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.12.94 за N 308/518;

http://otipb.at.ua/


- проводити службове розслідування випадків пожеж.

1.6 Кожен працівник, незалежно від посади, яку він обіймає, повинен чітко знати свої обов'язки, порядок і способи забезпечення пожежної безпеки та порядок дій у разі виникнення пожежі, дотримуватися встановленого в установі протипожежного режиму, виконувати ці Правила та інші нормативні акти з питань пожежної безпеки, не припускатися дій, які можуть спричинити пожежу.

1.7 За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання приписів посадових осіб органів державного пожежного нагляду архівні установи можуть притягатися до відповідальності згідно з чинним законодавством.

1.8 У випадках оренди приміщень архівних установ іншими організаціями відповідальність за забезпечення протипожежного режиму в цих приміщеннях несуть керівники орендних організацій, що повинно бути обумовлено у договорах оренди.

2 ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

2.1 Забезпечення пожежної безпеки архівних установ є складовою частиною виробничої або іншої діяльності працівників архівних установ, яка повинна обумовлюватися у трудових угодах (контрактах) та положеннях (статутах) архівних установ.

2.2 Керівники архівних установ повинні визначити обов'язки посадових осіб (у тому числі заступників керівників) щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, технологічного та інженерного обладнання тощо, а також за утримання й експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

У кожному службовому приміщенні повинна висіти табличка, де вказано прізвище відповідального за пожежну безпеку, а також номер телефону найближчої пожежної частини.

2.3 Згідно з НАПБ А.01.001-95 у кожній архівній установі з урахуванням її пожежонебезпечного стану наказом (інструкцією) має бути встановлений відповідний протипожежний режим, у тому числі визначено:

- місце для куріння, можливість застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів;

- порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних);

- правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

- порядок прибирання відходів, горючого пилу, зберігання спецодягу, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;

- порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі;

- порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

- порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;

http://otipb.at.ua/


- порядок організації експлуатації та обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту;

- порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

- дії працівників у разі виявлення пожежі;

- порядок виклику членів добровільної пожежної дружини та відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні.

Працівники архівної установи мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах з питань пожежної безпеки. Витяги з наказу (інструкції) з основними положеннями правил пожежної безпеки повинні висіти на видних місцях.

2.4 У кожній архівній установі має бути розроблена загальнооб'єктова інструкція про заходи пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001-95, узгоджена з органами державного пожежного нагляду та затверджена керівником установи. Для кожного вибухопожежонебезпечного та пожежонебезпечного приміщення (сховища, лабораторії, майстерні, дільниці та ін.) повинні бути розроблені окремі інструкції згідно з додатком 1. Інструкції розміщуються на видному місці і підлягають вивченню всіма працівниками під час інструктажів з питань пожежної безпеки.

2.5 Для будівель і споруд архівних установ, які мають два і більше поверхів, де зберігаються архівні документи, друковані видання, інші речі або предмети, що становлять історичну цінність, а також для тих будівель і споруд, на одному поверсі яких можуть одночасно перебувати не менш як 25 осіб, на випадок пожежі необхідно розробляти плани (схеми) евакуації згідно з додатком 2. Їхній розмір повинен бути не меншим за формат А3. Плани (схеми) евакуації мають складатися з графічної та текстової частин і розміщуватися під склом (плівкою) на видному місці.

Необхідність забезпечення планами (схемами) евакуації одноповерхових будівель і споруд визначається місцевими органами державного пожежного нагляду з урахуванням стану їх пожежної безпеки, кількості людей, які в них перебувають, площі і т. ін.

2.6 Плани евакуації людей, архівних документів і матеріальних цінностей у разі пожежі розробляються посадовою особою, відповідальною за протипожежний стан архівної установи, узгоджуються з державним пожежним наглядом і затверджуються керівником архівної установи.

2.7 У разі перепланування або зміни функціонального призначення будівель (споруд, приміщень), а також штатного розпису архівних установ їх керівники зобов'язані забезпечити своєчасне уточнення планів евакуації та інструкцій про заходи пожежної безпеки, чинних у відповідних підрозділах.

2.8 Для працівників охорони (сторожів, вахтерів та ін.) має бути розроблена інструкція із зазначенням їхніх обов'язків щодо контролю за дотриманням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядку дій у разі виявлення пожежі, спрацювання засобів пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння. В інструкції обов'язково зазначається, кого з посадових осіб архівної установи слід викликати в разі виникнення пожежі в нічний час.

2.9 Усі працівники архівних установ при зарахуванні на роботу і за місцем праці повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки відповідно до порядку, встановленого НАПБ Б.02.005-94.

http://otipb.at.ua/


2.10 Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, перед початком самостійного виконання своїх обов'язків повинні пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум), а потім - перевірку знань один раз на рік відповідно до порядку, встановленого НАПБ Б.02.005-94.

2.11 Організація своєчасного та якісного проведення спеціального навчання, інструктажів і перевірки знань з питань пожежної безпеки в архівній установі покладається на її керівника, а в структурному підрозділі - на керівника підрозділу.

2.12 Порядок проходження працівниками спеціального навчання, інструктажів і перевірки знань визначається керівником архівної установи (наказом або відповідним положенням, затвердженим керівником) згідно з НАПБ Б.02.005-94.

2.13 Допуск до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання, інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється.

2.14 В архівних установах, де працює понад 50 осіб, за рішенням трудового колективу створюються пожежно-технічні комісії (далі - ПТК), що діють згідно з Типовим положенням про пожежно-технічну комісію (далі - НАПБ Б.02.003-94), затвердженим наказом МВС України від 27.09.94 N 521, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.94 за N 248/459.

2.15 З метою залучення працівників до участі у заходах щодо запобігання пожежам та організації гасіння пожеж у разі їх виникнення в архівних установах створюються добровільні пожежні дружини (далі - ДПД), діяльність яких організовується згідно з Положенням про добровільні пожежні дружини (команди) (далі - НАПБ Б.02.004-94), затвердженим наказом МВС України від 27.09.94 N 521, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.10.94 за N 248/458.

2.16 ПТК у присутності особи, що відповідає за протипожежний стан в архівній установі, а також представника ДПД повинна проводити щоквартально детальний огляд усіх приміщень з метою виявлення недоліків у технологічних процесах, системах опалення й кондиціювання, порушень в утриманні та використанні пожежної техніки, обладнання, інвентарю тощо.

2.17 З метою підвищення ефективності роботи щодо забезпечення належного протипожежного захисту архівних установ слід проводити огляди протипожежного стану, за результатами яких мають видаватися накази.

3 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ТЕРИТОРІЇ, БУДІВЕЛЬ, СПОРУД І ПРИМІЩЕНЬ АРХІВНИХ УСТАНОВ

3.1 Утримання території

3.1.1 Територія архівних установ, протипожежні розриви між будинками і спорудами повинні утримуватися в чистоті та систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя тощо, які необхідно вивозити у спеціально відведені місця.

3.1.2 До всіх будівель і споруд має бути забезпечений вільний доступ. Проїзди та під'їзди до будівель і споруд, а також підходи до пожежного інвентарю й обладнання, запасних виходів і зовнішніх пожежних драбин повинні бути вільними, освітлюватися в темний час доби, утримуватись у справному стані, взимку вчасно очищатися від снігу.

3.1.3 Забороняється використовувати протипожежні розриви між будівлями та спорудами для складування матеріалів, обладнання, пакувальної тари, як стоянку для автотранспорту тощо.

http://otipb.at.ua/


3.1.4 На території архівних установ на видному місці повинні бути встановлені знаки, що позначають місця розміщення первинних засобів пожежогасіння та пожежних гідрантів.

3.1.5 Забороняється стоянка автотранспорту в наскрізних проїздах будівель, на відстані менш як 10 м від виїзних воріт на території установ та менш як 5 м від пожежних гідрантів, забірних пристроїв вододжерел, пожежного обладнання та інвентарю, на поворотних майданчиках тупикових проїздів.

3.1.6 Основні дороги, проїзди, проходи повинні мати тверде покриття. Ґрунтові проїзди для пожежних автомобілів до будівель, споруд та вододжерел мають бути укріпленими шлаком, гравієм або іншими місцевими матеріалами для забезпечення можливості під'їзду будь-якої пори року. Зменшення нормативної ширини доріг та проїздів не дозволяється.

3.1.7 На період закриття доріг або проїздів (для ремонту або з інших причин) у відповідних місцях мають бути встановлені покажчики напрямку об'їзду або влаштовані переїзди через ділянки, що ремонтуються. Про закриття ділянок доріг або проїздів необхідно негайно повідомити підрозділи пожежної охорони.

3.1.8 На території архівних установ, а також у місцях зберігання горючих матеріалів застосування відкритого вогню (багаття, факели) забороняється.

3.1.9 На території архівних установ, де куріння не заборонене, слід визначити й обладнати спеціальні місця для цього, позначити їх відповідним знаком або написом, встановити урну або попільницю з негорючих матеріалів.

3.1.10 Територію архівної установи, а також будинки, споруди і приміщення необхідно забезпечити відповідними знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76* ССБТ "Цвета сигнальные и знаки безопасности".

3.2 Утримання будівель, приміщень та споруд

3.2.1 Усі будівлі, споруди та приміщення необхідно постійно утримувати в чистоті, своєчасно звільняти від горючого сміття та відходів. Терміни їх прибирання встановлюються технологічними регламентами або інструкціями.

3.2.2 Для всіх будівель і приміщень виробничого та складського призначення архівної установи повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з "Определением категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. ОНТП 24-86" (затверджено МВС СРСР 27.02.86 /далі - НАПБ Б.07.005-86/), а також клас зони за Правилами улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), написи про такі відомості повинні розміщуватися ззовні на вхідних дверях.

3.2.3 У разі реконструкції, перепланування, капітального ремонту приміщень, будинків та споруд, їх технічного переоснащення як зі зміною, так і без зміни функціонального призначення, необхідно виконувати протипожежні вимоги, визначені нормативними документами в галузі будівництва та чинними нормативними актами з питань пожежної безпеки. Розпочинати виконання вказаних робіт дозволяється лише за наявності проектної документації, яка пройшла попередню експертизу на відповідність нормативним актам з питань пожежної безпеки з позитивним результатом в органах державного пожежного нагляду.

3.2.4 Стаціонарні зовнішні пожежні драбини, сходи на перепадах висот та огорожі на дахах (покритті) будівель і споруд повинні бути пофарбованими і утримуватися справними.

http://otipb.at.ua/


3.2.5 Не дозволяється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у т. ч. вентиляційні камери, електрощитові) під виробничі дільниці, для зберігання продукції, устаткування, меблів, інших предметів. Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинні бути зачиненими. У написі на дверях слід зазначати місце зберігання ключів від них. Вікна горищ, техповерхів, підвалів повинні бути засклені.

3.2.6 У підвальних і цокольних поверхах будівель забороняється застосовувати й зберігати вибухонебезпечні речовини, горючі легкозаймисті матеріали, горючі рідини, гази, балони з газом, а також інші матеріали, які мають підвищену вибухову небезпеку.

3.2.7 Протипожежні системи, установки, устаткування будівель, споруд і приміщень (протидимовий захист, пожежна автоматика, протипожежне водопостачання, протипожежні двері, клапани, інші захисні пристрої у протипожежних стінах і перекриттях тощо) повинні постійно бути справними.

3.2.8 У приміщеннях архівних установ забороняється:

- користуватися електронагрівальними приладами (кип'ятильниками, чайниками, плитками, камінами і т. ін.), які не передбачені технологічним процесом, крім спеціально призначених і обладнаних для цього приміщень;

- користуватися газовими паяльниками, паяльними лампами або будь-якими іншими приладами, що створюють відкрите полум'я;

- здійснювати прибирання із застосуванням бензину, керосину, ефіру, інших вогненебезпечних розчинників;

- залишати без нагляду підключене до електромережі енергоємне обладнання;

- оббивати стіни приміщень друкарських бюро, службових кабінетів матеріалами групи горючості Г3, Г4, які не оброблені або не просочені вогнезахисними сумішами. Групи горючості будівельних матеріалів визначають за ДСТУ Б.В. 2.7-19-95 Матеріали будівельні: Методи випробувань на горючість;

- ставити, класти на стелажі, шафи й електрообладнання сторонні предмети;

- курити в не означених для цього місцях.

3.3 Утримання евакуаційних шляхів і виходів

3.3.1 Евакуаційні шляхи (проходи, коридори, тамбури, сходи) і виходи повинні бути вільними, нічим не захаращуватися і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях.

3.3.2 Безпечна евакуація людей, архівних документів, інших цінностей, які перебувають у приміщеннях, у разі виникнення пожежі повинна здійснюватися через евакуаційні виходи.

3.3.3 Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель, споруд та приміщень архівних установ, їхні конструктивні й планувальні рішення, умови освітлення, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.

http://otipb.at.ua/


Дозволяється експлуатація приміщень з одним евакуаційним виходом на першому поверсі, якщо на поверсі перебуває не більше 50 осіб, а також з одним евакуаційним виходом з другого поверху, якщо на поверсі перебуває не більше 5 осіб і загальна довжина коридору не перевищує 12 м.

3.3.4 На шляхах евакуації не повинно бути порогів висотою більше 5 см, виступів, турнікетів, розсувних та підйомних дверей, слизької підлоги тощо.

3.3.5 У разі розміщення в приміщеннях технологічного, експозиційного та іншого обладнання повинні бути забезпечені евакуаційні проходи до сходових кліток та інших шляхів евакуації відповідно до будівельних норм. Розміщення крісел в актових залах повинно відповідати будівельним нормам.

3.3.6 Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень). За наявності людей у приміщеннях двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, які легко відмикаються.

3.3.7 У приміщеннях архівних установ килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги повинні бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність (згідно з ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ "Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения") та відповідати групам поширення полум'я РП1, РП2 (за ДСТУ Б В.2.7-70-98 Будівельні матеріали. Метод випробування на поширення полум'я).

3.3.8 Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації повинні бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм та ПУЕ.

3.3.9 З настанням сутінків у разі наявності в будівлі людей світильники евакуаційного освітлення повинні бути ввімкнені. Шляхи евакуації, що не мають природного освітлення, слід освітлювати електричним світлом постійно.

4 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЩОДО ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ІНЖЕНЕРНОГО ОБЛАДНАННЯ

4.1 Електроустановки

4.1.1 Електричні мережі та електрообладнання, що використовуються в архівних установах, та їх експлуатація повинні відповідати вимогам ПУЕ, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ДНАОП 0.00-1.21-98), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533, та інших нормативних документів.

4.1.2 Керівники архівних установ зобов'язані забезпечити обслуговування та технічну експлуатацію електрообладнання і електромереж.

Працівник відповідної кваліфікації, призначений відповідальним за їх протипожежний стан, зобов'язаний своєчасно проводити профілактичні огляди, планово-попереджувальні ремонти, забезпечити експлуатацію електрообладнання, апаратури й електромереж відповідно до вимог документів, зазначених у п. 4.1.1, своєчасно усувати виявлені недоліки.

http://otipb.at.ua/


У разі неможливості технічного обслуговування електроустановок силами персоналу архівної установи керівник повинен укласти договір про планове технічне обслуговування зі спеціалізованою організацією.

4.1.3 Усі роботи повинні проводитися на справному електрообладнанні. Електричні машини, апарати, обладнання (побутові електроприлади, електрооргтехніка і т. ін.) повинні бути заземлені та вмикатися в електромережу тільки за допомогою справних штепсельних з'єднань та електророзеток заводського виготовлення.

4.1.4 Електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони (за ПУЕ), мати апаратуру захисту від струменів короткого замикання та інших аварійних режимів.

4.1.5 Електропостачання всіх протипожежних пристроїв слід виконувати за першою категорією надійності, крім випадків, обумовлених у нормативних документах.

4.1.6 З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися шляхом опресування, зварювання, паяння або за допомогою затискачів (гвинтових, болтових тощо).

4.1.7 Не дозволяється влаштування та експлуатація тимчасових електромереж, за винятком електропроводок, які живлять місця проведення ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

4.1.8 Переносні світильники повинні бути обладнані захисними скляними ковпаками й сітками. Для цих світильників та іншої переносної електроапаратури слід застосовувати спеціально призначені гнучкі кабелі та проводи (шнури) з мідними жилами, з урахуванням їх захисту від можливих пошкоджень.

4.1.9 Відстань між світильниками з лампами розжарювання та предметами (будівельними конструкціями) з горючих матеріалів, за винятком груп Г1, Г2, не повинна бути меншою за такі значення:

Номінальна потужність, Вт Мінімальна відстань, м 100 0,5 300 0,8 500 1,0

Інші види світильників повинні розміщуватися від горючих матеріалів та предметів на відстані не менш ніж 0,5 м, від будівельних конструкцій, що містять горючі матеріали груп горючості Г3, Г4, - не менш ніж 0,2 м, а від конструкцій із горючих матеріалів груп горючості Г1, Г2 - не менш ніж 0,1 м.

4.1.10 Температура зовнішньої поверхні електроопалювальних приладів у місці, що нагрівається найбільше, при звичайному режимі роботи не повинна перевищувати 85° C.

4.1.11 Відстань від приладів електроопалення до горючих матеріалів і будівельних конструкцій, за винятком матеріалів груп горючості Г1, Г2, не може бути меншою за 0,25 м (якщо більша відстань не встановлена будівельними нормами або іншими нормативними документами).

http://otipb.at.ua/


4.1.12 У приміщеннях архівних установ не дозволяється застосування електронагрівальних приладів (кип'ятильників, чайників, плиток тощо), крім приміщень, спеціально призначених і обладнаних для цього.

4.1.13 Електрошафи, розміщені в коридорах, вестибюлях, холах, фойє, на інших шляхах евакуації, повинні бути замкненими.

Електрощити, у тому числі групові, необхідно оснащувати схемою підключення споживачів із пояснювальними написами й зазначенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки). Доступ до них повинен завжди бути вільним.

4.1.14 Електродвигуни, світильники, проводи та розподільні пристрої необхідно регулярно, не рідше одного разу на місяць, а в запилених приміщеннях - щотижня очищати від пилу.

4.1.15 Електроустановки та електроприлади, розміщені в приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, повинні бути обов'язково відключені від мережі електроживлення.

4.1.16 Чергове освітлення, протипожежні та охоронні установки, інші електроустановки, що за технологічними вимогами працюють цілодобово, від мережі електроживлення не відключаються. Такі електроустановки повинні бути заживлені самостійними лініями, починаючи від увідного пристрою в будівлю (споруду). Кожна з цих електроустановок повинна мати свій апарат захисту (запобіжник або автоматичний вимикач).

4.1.17 Вимкнення електропостачання повинно виконуватися від одного загального комутаційного апарата (вимикача), до якого є вільний доступ електротехнічного персоналу і який розміщений біля виходу (входу) будівлі.

4.1.18 Використання ліфтів та підйомників при евакуації не дозволяється. У разі пожежі їх слід опустити на перший поверх, відкрити та відключити від мережі електроживлення.

4.1.19 У кожній архівній установі потрібно установити порядок відключення електрообладнання, силових та контрольних кабелів у разі виникнення пожежі. При цьому електроживлення систем пожежної автоматики, протипожежного водопостачання та експлуатаційного (аварійного) освітлення не слід відключати.

4.2 Опалення, вентиляція і кондиціювання повітря

4.2.1 Керівник архівної установи зобов'язаний наказом призначити відповідальних за експлуатацію і технічний стан опалювального устаткування, а також систем вентиляції й кондиціювання повітря.

4.2.2 Особи, яких призначено відповідальними за технічний стан опалювального устаткування, систем вентиляції й кондиціювання повітря, зобов'язані забезпечити постійний контроль за правильністю їх утримання та експлуатації, своєчасний і якісний ремонт, організувати протипожежний інструктаж для допоміжного персоналу.

4.2.3 Опалювальні установки, системи вентиляції й кондиціювання повітря повинні відповідати протипожежним вимогам стандартів, будівельних норм, інших нормативних актів.

http://otipb.at.ua/


4.2.4 Перед початком опалювального сезону котельні, теплогенеруючі й калориферні установки, печі, інше опалювальне устаткування необхідно ретельно перевірити та при необхідності відремонтувати. Експлуатація несправного обігрівального обладнання забороняється.

4.2.5 Повітронагрівальні й опалювальні прилади повинні розміщуватись так, щоб до них був забезпечений вільний доступ для огляду й очищення. Очищення димоходів та печей від сажі потрібно проводити перед початком, а також упродовж усього опалювального сезону. Опалювальні печі періодичної дії на твердому та рідкому паливі необхідно очищати не рідше одного разу на три місяці, печі безперервної дії - не рідше одного разу на два місяці.

Результати очищення димоходів і печей повинні фіксуватися в журналі.

4.2.6 Персонал, який здійснює нагляд за вентиляційними установками й системами кондиціювання повітря, зобов'язаний проводити планові профілактичні огляди устаткування й вживати заходів щодо усунення будь-яких несправностей у його роботі, які можуть призвести до виникнення та розповсюдження пожежі. Несправні пристрої систем вентиляції та кондиціювання повітря експлуатувати не дозволяється.

4.2.7 Експлуатаційний та протипожежний режим систем вентиляції повинен визначатися робочими інструкціями, в яких мають бути передбачені заходи пожежної безпеки, терміни очищення устаткування, а також визначений порядок дій допоміжного персоналу на випадок пожежі або аварії.

4.2.8 Монтаж кондиціонерів, їх підключення, прокладання мереж, влаштування електричного захисту на лініях, які їх живлять, повинні проводитися відповідно до вимог інструкції з експлуатації кондиціонерів та ПУЕ.

4.2.9 У котельнях печі та інші опалювальні прилади повинні мати протипожежні розділки (відступки) від горючих конструкцій, що відповідають вимогам будівельних норм. Підлога з горючих матеріалів повинна захищатися під топковими дверцятами (топковим отвором) металевим листом розміром 0,7 м х 0,5 м, що розташовується своїм довгим боком уздовж печі.

4.2.10 У приміщенні котелень не дозволяється:

- виконувати роботи, не пов'язані з експлуатацією котельних установок;

- допускати до роботи в котельнях і доручати нагляд за котлами особам, які не пройшли спеціальної підготовки;

- допускати підтікання рідкого палива або витікання газу в місцях з'єднання трубопроводів і форсунок;

- застосовувати для розпалювання печей легкозаймисті та горючі рідини;

- подавати паливо при згаслих форсунках або газових пальниках;

- працювати з несправними приладами контролю і автоматики;

- користуватися печами з несправними та відкритими дверцями;

- розпалювати котельні установки без попереднього їх продування повітрям;

http://otipb.at.ua/


- сушити будь-які матеріали, які можуть горіти, на котлах та паротрубопроводах;

- закривати горючими матеріалами жалюзі повітряного опалення;

- залишати без нагляду працюючі котли, а також доручати нагляд стороннім особам;

- зберігати запаси твердого палива, що перебільшують добову потребу;

- зберігати легкозаймисті та горючі рідини та матеріали;

- влаштовувати тимчасові опалювальні прилади.

4.2.11 Димові труби котлів, які працюють на твердому паливі, повинні бути обладнані іскрогасниками.

4.2.12 Під час переведення печей з одного виду твердого палива на інший вони мають бути відповідним чином переобладнані.

4.2.13 На горищах усі димові труби і стіни, в яких проходять димові канали, мають бути підштукатурені та побілені.

4.2.14 Використання вентиляційних каналів для відведення продуктів згоряння від печей і газових приладів не дозволяється.

4.2.15 Вугілля, золу і шлак з печей, які вигрібають з топки до металевої тари, слід заливати водою і виносити у спеціально відведені місця. Не дозволяється висипати їх поблизу будівель.

4.2.16 Паливо має зберігатись у спеціально пристосованих приміщеннях або на відгороджених майданчиках, розміщених на відстані від будівель з урахуванням будівельних норм.

4.2.17 Вбудовані котельні на рідкому паливі незалежно від продуктивності котлів повинні бути обладнані автоматичними установками пожежогасіння.

5 ВИМОГИ ЩОДО УТРИМАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ

5.1 Установки пожежної сигналізації та пожежогасіння

5.1.1 Будівлі, приміщення і споруди архівних установ повинні обладнуватися автоматичними установками пожежної сигналізації (далі - АУПС) та автоматичними установками пожежогасіння (далі - АУП) відповідно до Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації (НАПБ Б.06.004-97), затвердженого наказом МВС України від 20.11.97 N 779, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.11.97 за N 567/2371, а також будівельних норм, правил, стандартів та інших нормативних документів, які в установленому порядку узгоджені з органами державного пожежного нагляду. Перелік приміщень архівних установ, які підлягають обладнанню АУПС та АУП, наведено у додатку 3.

5.1.2 Вибір засобів пожежної автоматики для архівних установ та терміни введення їх у дію встановлюються за погодженням з місцевими органами державного пожежного нагляду.

http://otipb.at.ua/


5.1.3 Роботи з встановлення установок пожежної автоматики повинні проводитися спеціалізованою організацією, яка має ліцензію на виконання цих робіт.

5.1.4 Утримання у справному стані установок пожежної автоматики необхідно забезпечувати такими заходами:

- проведенням технічного обслуговування з метою збереження технічних показників безвідмовної роботи на визначений термін служби;

- матеріально-технічним (ресурсним) забезпеченням із метою безумовного виконання функціонального призначення в усіх режимах експлуатації, підтриманням і своєчасним відновленням робочого стану;

- опрацюванням необхідної експлуатаційної документації для допоміжного й чергового персоналу.

5.1.5 Усі установки АУПС і АУП мають бути справними. Апаратура й обладнання, що входять до складу установок, повинні відповідати чинним стандартам, технічним умовам, документації заводів-виробників і мати сертифікат якості. Наявність в них дефектів неприпустима.

Несправності, які впливають на їхню придатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, що має засвідчуватися записами у відповідних журналах. Організація, що здійснює технічне обслуговування установок, несе відповідальність у випадку, якщо з її вини вони не спрацювали.

5.1.6 АУПС і АУП, змонтовані та введені в експлуатацію, повинні відповідати проектній документації та вимогам нормативно-технічних документів. Електроживлення установок повинно здійснюватися від незалежного джерела живлення або переключатися на нього автоматично в разі виключення основного джерела.

5.1.7 У період виконання робіт з технічного обслуговування або ремонту, проведення яких пов'язано з відключенням установок, керівник архівної установи або уповноважена ним особа зобов'язані забезпечити пожежну безпеку приміщень, які захищені установками, і повідомити пожежну охорону.

5.1.8 Приймально-контрольні прилади комплексу охоронно-пожежної сигналізації і УПС повинні встановлюватись у приміщеннях із цілодобовим чергуванням персоналу і опломбовуватися. Доступ сторонніх осіб до цих приладів забороняється.

5.1.9 У приміщенні диспетчерського пункту (пожежного поста) та в інших місцях розміщення приладів сигналізації та вузлів керування має бути вивішена на видному місці інструкція про порядок дій чергового персоналу у разі появи сигналів про пожежу або при несправностях в АУПС або АУП. Диспетчерський пункт (пожежний пост) повинен бути обладнаний телефонним зв'язком, укомплектований електричним ліхтарем та мати природне та аварійне освітлення.

5.1.10 АУПС і АУП повинні експлуатуватися в автоматичному режимі і цілодобово перебувати у робочому стані.

5.1.11 Переведення АУП з автоматичного пуску на ручний є неприпустимим, за винятком випадків, обумовлених нормативними документами. Пристрої перемикання автоматичного пуску пожежогасіння на ручний (пост кнопкового управління та кнопку "ПУСК") потрібно розміщувати поза можливою зоною горіння, у доступному місці. Кнопка "ПУСК" має бути

http://otipb.at.ua/


захищеною склом і опломбованою, що унеможливить її несанкціоноване приведення в дію та механічні пошкодження.

5.1.12 У кожній архівній установі наказом керівника повинні бути призначені відповідальні за експлуатацію АУПС і АУП. Особа, відповідальна за їх експлуатацію, повинна забезпечити виконання правил утримання установок, своєчасне проведення їх технічного обслуговування та планово-попереджувальних робіт.

5.1.13 Допоміжний персонал повинен мати належну технічну підготовку і вести документацію щодо експлуатації АУПС і АУП. Перевірка знань інструкції, експлуатаційної документації та практичних навичок повинна здійснюватись один раз на рік.

5.1.14 У разі неможливості власними силами здійснювати технічне обслуговування установок і утримувати обслуговуючий персонал керівник архівної установи повинен укласти відповідний договір зі спеціалізованою організацією.

5.2 Системи оповіщення

Системи оповіщення про пожежу влаштовуються відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва, затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88.

5.2.1 Оповіщення про пожежу забезпечується відповідно до розроблених планів евакуації. Передавання його сигналів здійснюється одночасно по всій будівлі (споруді), а за необхідності - послідовно або вибірково по її окремих частинах (поверхах, секціях та ін.).

5.2.2 Порядок використання систем оповіщення необхідно визначати в інструкціях з їх експлуатації та планах евакуації, де зазначаються особи, які мають право приводити систему в дію.

5.2.3 Приміщення, з якого здійснюється керування системою оповіщення, слід розміщувати на нижніх поверхах будівель, переважно біля входу на сходові клітки, у місцях із цілодобовим перебуванням чергового персоналу. При обладнанні приміщень АУПС її приймально-контрольні прилади необхідно установлювати в тому приміщенні, з якого здійснюється керування системою оповіщення.

5.2.4 У будівлях, де технічні засоби оповіщення про пожежу та евакуацію непотрібні, керівник архівної установи повинен наказом визначити порядок оповіщення про пожежу та призначити осіб, відповідальних за це.

5.2.5 Архівні установи повинні мати прямий телефонний зв'язок з найближчим підрозділом пожежної охорони або центральним пультом пожежного зв'язку населеного пункту. Необхідність у такому зв'язку визначається територіальними органами державного пожежного нагляду.

5.2.6 У разі відсутності в будівлі або споруді архівної установи телефонного зв'язку потрібно на видному місці розмістити інформацію і зазначити (за допомогою написів, табличок і т. ін.) місцезнаходження найближчого телефону або інший спосіб виклику пожежної охорони.

5.3 Протипожежне водопостачання

5.3.1 Зовнішнє протипожежне водопостачання

http://otipb.at.ua/


5.3.1.1 Архівна установа повинна бути забезпечена зовнішнім і внутрішнім протипожежним водопостачанням згідно з вимогами будівельних норм та інших нормативних документів. Мережі протипожежного водогону повинні забезпечувати необхідні за нормами витрату та напір води. У разі недостатнього напору необхідно встановлювати насоси, які підвищують тиск у мережі.

5.3.1.2 Відповідальність за технічній стан систем протипожежного водопостачання, встановлених на території архівної установи, несуть її керівник або орендарі приміщень архівної установи (згідно з договором оренди). Вони зобов'язані забезпечити технічне обслуговування, справний стан і постійну готовність до використання систем протипожежного водопостачання, які перебувають на їх балансі.

5.3.1.3 Пожежні гідранти повинні бути справними і розміщуватися згідно з вимогами будівельних норм та інших нормативних документів таким чином, щоб забезпечити безперешкодний набір води пожежними автомобілями. Перевірка справності пожежних гідрантів повинна здійснюватись особами, які відповідають за їх технічний стан, не рідше двох разів на рік (навесні й восени).

У разі неможливості власними силами здійснювати технічне обслуговування систем протипожежного водопостачання керівник архівної установи повинен укласти відповідний договір зі спеціалізованою організацією.

5.3.1.4 Під'їзди та підходи до пожежних водоймищ, резервуарів, гідрантів і кранів завжди повинні бути вільними.

5.3.1.5 Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів повинні бути постійно зачиненими, регулярно очищатися від бруду, льоду й снігу, у холодний період - утеплюватися, а стояки утримуватися без води. Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів рекомендується фарбувати в червоний колір.

5.3.1.6 У разі відключення ділянок водогінної мережі та гідрантів або зменшення тиску в мережі до нижчого за потрібний - негайно сповіщати про це підрозділи пожежної охорони.

5.3.1.7 З метою контролю за станом мережі зовнішнього протипожежного водопостачання необхідно раз на рік проводити випробування на тиск та витрати води з оформленням відповідного акта. Випробування стану водогону повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або приєднання до його мережі нових споживачів.

5.3.1.8 Пожежні гідранти і водойми повинні мати під'їзди з твердим покриттям. За наявності на території архівної установи або поблизу неї (у радіусі до 200 м) природних чи штучних водойм (річок, озер, басейнів, градирень тощо) до них повинні бути влаштовані під'їзди з майданчиками (пірсами), розмір яких, як правило, не менш ніж 12,0 х 12,0 м, для встановлення там пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року.

5.3.1.9 Біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивного покриття) з нанесеними на них:

- для пожежного гідранта - літерним індексом (ПГ), цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водогінної мережі (тупикова чи кільцева);

http://otipb.at.ua/


- для пожежної водойми - літерним індексом (ПВ), цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, які можуть одночасно ставати на майданчику біля водойми.

5.3.1.10 Водонапірні башти повинні бути забезпечені під'їздом і пристосовані для відбору води пожежною технікою будь-якої пори року. На корпус водонапірної башти необхідно наносити позначки, що вказують місце розташування пристрою для забирання води пожежною технікою.

5.3.1.11 Не допускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води, що зберігається в резервуарах, водонапірних баштах, водоймах та інших ємних спорудах.

5.3.2 Внутрішній протипожежний водогін

5.3.2.1 Необхідність улаштування внутрішнього протипожежного водогону, кількість вводів до будівлі, витрати води на внутрішнє пожежогасіння та кількість струмин від пожежних кранів визначаються вимогами чинних будівельних норм.

5.3.2.2 Внутрішні пожежні крани необхідно встановлювати в доступних місцях - біля входів, у вестибюлях, коридорах, проходах. Їх розміщення не повинно заважати евакуації людей.

5.3.2.3 Кожен пожежний кран повинен бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра, стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.

5.3.2.4 Пожежний рукав необхідно тримати сухим, складеним у "гармошку" або подвійну скатку та приєднаним до крана й ствола. Рукав необхідно не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново. Використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов'язаних із пожежогасінням, не допускається.

5.3.2.5 Пожежні крани повинні розміщуватися у вбудованих або навісних шафах з отворами для провітрювання, пристосованих для опломбування та їх візуального огляду без розкривання. Спосіб установлення пожежного крана повинен забезпечувати зручність повертання вентиля та приєднання рукава. Напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана повинен виключати різкий залом пожежного рукава в місці його приєднання.

На дверцятах шаф, в яких знаходяться також вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ГОСТ 12.4.026-76* ССБТ "Цвета сигнальные и знаки безопасности".

5.3.2.6 На дверцятах пожежних шаф із зовнішнього боку після літерного індексу "ПК" повинні бути вказані порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежної охорони. Зовнішнє оформлення дверцят повинно відповідати вимогам чинних стандартів.

5.3.2.7 Пожежні крани не рідше одного разу на шість місяців підлягають технічному обслуговуванню і перевірці їх робочого стану шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі.

5.4 Первинні засоби пожежогасіння

5.4.1 Будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою,

http://otipb.at.ua/


покривалами з негорючого теплоізоляційного полотна або грубої вовняної тканини чи повсті, а також пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації та ліквідації пожеж на їх початковій стадії.

5.4.2 Номенклатура та необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння для конкретних об'єктів архівних установ установлюється нормами технологічного проектування та згідно з рекомендаціями, наведеними в додатку 4.

5.4.3 Місця розміщення первинних засобів пожежогасіння мають зазначатися у планах евакуації. Зовнішнє оформлення і вказівні знаки для позначення місць розташування первинних засобів пожежогасіння мають відповідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76*. Знаки розміщують на видному місці на висоті 2,0 - 2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).

5.4.4 Для розміщення первинних засобів пожежогасіння в архівосховищах, складських, допоміжних приміщеннях, будівлях, спорудах, а також на території архівних установ, як правило, повинні бути встановлені пожежні щити (стенди). На пожежних щитах (стендах) потрібно розміщувати ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, на установці (обладнанні). Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори за чинним державним стандартом.

5.4.5 На пожежних щитах (стендах) необхідно вказувати їх порядковий номер, а також зазначати номер телефону для виклику пожежної охорони. Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу "ПЩ".

5.4.6 Пожежні щити (стенди) повинні забезпечувати:

- захист вогнегасників від попадання прямих сонячних променів, а також захист знімних комплектуючих від використання сторонніми особами не за призначенням (для щитів та стендів, встановлених поза приміщеннями);

- зручність та оперативність зняття (витягання) закріплених на щиті (стенді) комплектуючих виробів.

Протипожежний інвентар, розташований на пожежних щитах (стендах), повинен утримуватися у справному стані, регулярно очищатися від бруду і пилу.

5.4.7 Вогнегасники необхідно встановлювати у легкодоступних та помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів із приміщень тощо), а також у пожежонебезпечних місцях, де займання є найвірогіднішим. При цьому потрібно забезпечити їх захист від попадання прямих сонячних променів та безпосередньої дії опалювальних та нагрівальних приладів.

Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники за своїм розміщенням не повинні перешкоджати можливій евакуації.

5.4.8 Переносні вогнегасники слід розміщувати згідно з вимогами ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ "Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание":

- шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше як 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника та на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення;

http://otipb.at.ua/


- шляхом установлення у пожежних шафах поруч із пожежними кранами, у спеціальних тумбах або на пожежних щитах (стендах).

5.4.9 Вогнегасники повинні встановлюватися таким чином, щоб забезпечити можливість прочитання маркувальних написів на корпусі.

5.4.10 Вогнегасники, допущені до експлуатації, повинні мати:

- облікові (інвентарні) номери за прийнятою в установі системою нумерації;

- пломби на пристроях ручного пуску;

- бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне забарвлення згідно з державними стандартами.

5.4.11 Експлуатація і технічне обслуговування вогнегасників повинні здійснюватись згідно з паспортами заводів-виробників, а також затвердженими в установленому порядку регламентами технічного обслуговування. Зарядження й перезарядження вогнегасників мають виконуватися відповідно до інструкції з експлуатації.

5.4.12 Використання первинних засобів пожежогасіння для господарських та інших потреб, не пов'язаних з гасінням пожеж, не дозволяється.

5.4.13 Відповідальність за своєчасне і повне оснащення установ справними вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування первинними засобами пожежогасіння покладається на відповідальних за пожежну безпеку посадових осіб архівної установи (або орендарів архівних приміщень згідно з договором оренди).

6 ОСНОВНІ ВИМОГИ ЩОДО ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ОБ'ЄКТІВ АРХІВНИХ УСТАНОВ

6.1 Сховища документів з паперовою основою

6.1.1 Приміщення сховищ повинні відділятися від приміщень іншого призначення протипожежними перегородками 1-го типу (вогнестійкістю EI 45) та протипожежними перекриттями 3-го типу (вогнестійкістю REI 45) або розміщуватися в окремих будівлях, ступінь вогнестійкості яких є не нижчим за другий.

6.1.2 Площа приміщення (відсіку) сховища між протипожежними перегородками не повинна перевищувати 600 м2. З кожного відсіку потрібно влаштовувати не менше двох евакуаційних виходів. Якщо площа відсіку менша за 70 м2, дозволяється мати один евакуаційний вихід.

6.1.3 Двері приміщень сховищ, каталогів, а також кімнат, де зберігаються облікові документи, мають бути протипожежними 2-го типу (вогнестійкістю EI 30).

6.1.4 За відсутності в приміщеннях архівосховищ вікон необхідно влаштовувати в них спеціальні системи димовидалення.

6.1.5 Сховища обладнуються стелажами, виготовленими з негорючих матеріалів. В окремих випадках у невеликих архівах, за погодженням з органами державного пожежного нагляду, дозволяється встановлювати дерев'яні стелажі, оброблені вогнезахисними речовинами, які

http://otipb.at.ua/


забезпечують I групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363-98 "Средства огнезащитные для древесины. Методы определения огнезащитных свойств". Як допоміжне та спеціальне обладнання можна використовувати металеві шафи, сейфи, шафи-стелажі, а також відсіки-бокси з металевими перегородками і полицями.

6.1.6 Відстань від ламп до стелажів має бути не меншою за 0,5 м. Відстань між стаціонарними стелажами та шафами повинна відповідати таким нормам:

- між рядами стелажів і шаф (головний прохід) - не менш ніж 1,2 м;

- між стелажами (прохід) - не менш ніж 0,8 м (між стелажами, на яких зберігаються картографічні документи, - не менш ніж 1,1 м);

- між зовнішньою стіною будівлі та стелажами (шафами), паралельними стіні, - не менш ніж 0,8 м;

- між стіною та торцями стелажів або шаф (обхід) - не менш ніж 0,5 м;

- між підлогою та нижньою полицею стелажа чи шафи - не менш ніж 0,2 м, у цокольних приміщеннях - не менш ніж 0,3 м;

- між стелажами та приладами опалювальної системи - не менш ніж 1,1 м.

Ширина проходів між стелажами з висувними шухлядами, сейфами тощо повинна відповідати особливостям цього обладнання.

6.1.7 У приміщеннях архівосховищ забороняється влаштовувати побутові кімнати та інші підсобні приміщення.

6.1.8 При оснащенні архівосховищ автоматичними системами пожежогасіння чи вогнегасниками (з розрахунку один вогнегасник з величиною заряду 3 кг і більше на 50 м2 площі підлоги приміщень архівосховищ) перевага віддається використанню вогнезахисних речовин, що не мають побічної руйнівної дії на документи (піна, інертний газ, фреон, вуглекислота тощо). Вогнезахисні речовини обираються відповідно до вимог ДБН В.2.5-13-98 Пожежна автоматика будинків і споруд, затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247.

6.2 Сховища кіно-, фото-, фоно-, відеодокументів і страхового фонду

6.2.1 Кіно-, фото-, фоно-, відеодокументи, копії страхового фонду унікальних та особливо цінних документів слід зберігати на металевих стелажах в архівосховищах, обладнаних згідно з вимогами, зазначеними у пунктах 6.1.1 - 6.1.4, 6.1.7, 6.1.8. За відсутності металевих стелажів дозволяється використання дерев'яних стелажів, просочених вогнезахисними речовинами.

6.2.2 Мікрофотокопії фонду користування архівними документами потрібно тримати у спеціальних бюксах, які вміщують до металевих або картонних коробок, і зберігати в архівосховищах, обладнаних відповідно до вимог, викладених у п. 6.2.1.

6.2.3 Кінодокументи з плівковою основою слід зберігати в металевих коробках на стелажах Пшеничного.

http://otipb.at.ua/


6.2.4 Фонодокументи з магнітною основою слід зберігати в картонних коробках, а відеодокументи - у спеціальних футлярах на стелажах з немагнітних металів чи комбінованих стелажах.

6.2.5 Відстань між стелажами, а також між стелажем і стіною повинна бути не меншою за 0,8 м, між полицями стелажів по вертикалі - 0,7 м, між підлогою та нижньою полицею - 0,4 м.

6.2.6 В архівних установах, у яких зберігаються мікрофотокопії документів, фільмоперевірні монтажні столи та читальні апарати необхідно розміщувати за межами сховищ або ж відокремлювати від них протипожежною перегородкою.

6.2.7 На фільмоперевірному столі в процесі роботи може знаходитися тільки одна коробка з плівкою, інші коробки слід розміщувати на етажерці, приймальному столику чи візку, що встановлюються біля кожного фільмоперевірного стола.

6.2.8 У фільмоперевірних (монтажних) відділеннях забороняється:

- розміщувати коробки з плівкою біля вентиляційних отворів, радіаторів та опалювальних систем;

- запалювати вогонь, користуватися електронагрівальними приладами для особистих потреб, курити;

- працювати на несправному обладнанні;

- зберігати у шафах комунікацій хімікати у відкритій упаковці та горючі матеріали;

- захаращувати підступи до засобів пожежогасіння сторонніми предметами;

- перебувати у кімнатах оброблення кіно-, фотоплівки стороннім особам;

- залишати в кінці робочого дня поза сховищем фільмові матеріали, а на робочому місці - горючі матеріали, залишки кіно-, фотоплівки тощо.

6.2.9 Демонстрування кінофільмів дозволяється здійснювати лише із спеціально обладнаного кіноапаратного комплексу, відокремленого від інших приміщень протипожежними стінами 3-го типу, перегородками 1-го типу, перекриттями 3-го типу.

6.2.10 Проекційні та оглядові вікна у кінопроекційній необхідно захищати заслінками або шторками з вогнестійкістю E15.

6.2.11 Кіноапаратний комплекс повинен мати окремий вихід, не пов'язаний з приміщенням, де перебувають глядачі. Двері кіноапаратного комплексу мають відчинятися в напрямку виходу назовні.

6.2.12 Кінодокументи, призначені для демонстрування, повинні зберігатись у закритих негорючих коробках або фільмостатах. У приміщенні кіноапаратного комплексу допускається зберігання не більше денної норми показу кіноплівки.

6.2.13 Підключення проектора до електричної мережі повинно здійснюватися лише за допомогою справних електропроводів.

http://otipb.at.ua/


6.2.14 Місце демонстрації кінодокументів повинно бути забезпечене не менш ніж двома вогнегасниками, які можуть застосовуватися для гасіння пожеж електроустановок.

6.2.15 До роботи на кіноапаратурі допускаються лише особи відповідної кваліфікації, які мають посвідчення про проходження пожежно-технічного мінімуму, за умови щорічної перевірки знання вимог пожежної безпеки.

6.3 Лабораторно-виробничі споруди та приміщення, технологічне обладнання

6.3.1 Визначення категорії лабораторно-виробничих споруд і приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою необхідно проводити за НАПБ Б.07.005-86.

6.3.2 Біля входу до лабораторно-виробничих приміщень необхідно розміщувати на видному місці плани (схеми) евакуації людей, архівних і матеріальних цінностей з приміщення у разі виникнення пожежі.

6.3.3 Забороняється використовувати несправне обладнання й установки та працювати при відключених контрольно-вимірювальних приладах, за допомогою яких визначаються задані режими роботи (температура, інші технологічні параметри).

6.3.4 Працівники лабораторій повинні знати властивості щодо пожежовибухонебезпечності хімічних речовин і матеріалів, які застосовуються, і дотримуватися заходів безпеки в роботі з ними.

6.3.5 Забороняється сумісне зберігання речовин, хімічна взаємодія яких може спричинити пожежу чи вибух, а також залишків плівки разом зі сміттям, папером та іншими матеріалами.

6.3.6 Лабораторні меблі й обладнання слід встановлювати так, щоб вони не перешкоджали можливій евакуації. Ширина мінімально допустимих проходів між обладнанням повинна бути не меншою за 1 м.

6.3.7 Робоча поверхня столів, стелажів, витяжних шаф, призначених для роботи з пожежовибухонебезпечними рідинами і речовинами, повинна мати негорюче покриття. Для роботи з кислотами, лугами та іншими хімічно активними речовинами слід застосовувати столи і шафи, виготовлені з матеріалів, стійких до їхньої дії.

6.3.8 Усі роботи, пов'язані з можливістю виділення токсичних чи пожежовибухонебезпечних пару і газів, слід виконувати тільки у справних витяжних шафах. Користуватися витяжними шафами з розбитим склом чи несправною вентиляцією забороняється.

6.3.9 Приєднання фільмоперевірних столів та іншого обладнання до мережі електроживлення потрібно здійснювати відповідно до вимог ПУЕ.

6.3.10 Залишки плівки необхідно зберігати у спеціальних металевих ящиках.

6.3.11 У лабораторіях одночасно може зберігатися не більш як денна норма ацетону, спирту та інших вогненебезпечних рідин. Ацетон чи клей, що використовуються під час склеювання плівки, слід зберігати в посудині з притертим корком, ємність якої не перевищує 50 мл. Після закінчення робочого дня всі матеріали прибираються до металевих шаф.

http://otipb.at.ua/


6.3.12 На робочих місцях слід зберігати тільки таку кількість матеріалів (у готовому до використання стані), яка не перевищує денної виробничої потреби. При цьому ємності з вогненебезпечними речовинами повинні бути щільно закритими.

6.3.13 Заземлення проявних машин і допоміжних апаратів (корпусів електромоторів, теплообмінних апаратів тощо) повинно бути у справному стані.

6.3.14 Електромотори й арматура для проявних машин повинні бути тільки у закритому виконанні.

6.3.15 Забороняється накопичувати біля проявних машин плівку у кількостях, які перевищують денну виробничу норму.

6.3.16 Заправляти проявну машину розчинами слід тільки тоді, коли вона перебуває в непрацюючому стані, та з дотриманням заходів безпеки.

6.3.17 Перевірку технічного стану машин проявлення, очищення, реставрації плівки слід проводити кожного дня перед початком роботи.

6.3.18 Зал для проявних машин має бути обладнаний аварійним освітленням.

6.4 Поліграфічні дільниці

6.4.1 За наявності в архівній установі поліграфічної дільниці забезпечення пожежної безпеки в цих приміщеннях регламентується Правилами пожежної безпеки на підприємствах та в організаціях поліграфічної промисловості (НАПБ В.01.052-96/194), затверджених наказом Міністерства України у справах преси та інформації від 20.05.96 N 68.

6.4.2 У приміщеннях поліграфічної дільниці забороняється використовувати несправне обладнання й установки, а також працювати при відключених контрольно-вимірювальних приладах, за допомогою яких визначаються технологічні параметри. Профілактичні огляди, планово-попереджувальні ремонти технологічного обладнання слід проводити в терміни, встановлені відповідним графіком.

6.4.3 Для миття і знежирювання обладнання потрібно застосовувати негорючі технічні мийні засоби.

6.4.4 Сушильні приміщення (камери, шафи) необхідно обладнати автоматичними пристроями, які відключають нагрівальні пристрої при підвищенні температури понад допустиму.

6.4.5 В електроустановках друкарських машин має бути надійна ізоляція струмопровідних елементів, електрообладнання повинно мати вибухозахищене виконання.

6.4.6 Лакофарбові матеріали мають надходити на робочі місця в готовому вигляді у щільно закритій тарі і в кількості не більше змінної потреби.

6.4.7 Клеєварки необхідно розташовувати в ізольованому приміщенні, обладнаному системами вентиляції. Клей на основі синтетичних смол і легкогорючих розчинників слід зберігати у щільно закритій посуді в негорючих ящиках.

Розігрівати клей потрібно в пожежобезпечних підігрівачах парою або на електроприладах з "водяними банями".

http://otipb.at.ua/


6.4.8 Дерев'яні столи, на яких встановлюються електричні водяні бачки для підігрівання клею, мають бути покриті негорючими матеріалами.

6.4.9 Технологічне обладнання, за допомогою якого розрізають або зшивають папір, повинно мати пристрої для видалення паперових обрізків і паперового пилу.

6.4.10 У приміщеннях поліграфічних дільниць забороняється накопичувати паперову стружку, обрізки та інші відходи виробництва на робочих місцях. Під час роботи і після закінчення робочої зміни необхідно проводити ретельне прибирання робочих місць від відходів паперу, паперового пилу тощо.

Вологе прибирання приміщень для приготування клеїв слід проводити двічі протягом робочої зміни.

6.4.11 Працівники поліграфічних дільниць зобов'язані знати пожежонебезпечні властивості застосовуваних ними хімічних речовин і матеріалів та дотримуватися заходів безпеки під час роботи з ними.

6.5 Приміщення, де встановлені автоматичні телефонні станції (АТС), персональні комп'ютери (ПК), робочі станції, сервери, комунікаційне обладнання, репрографічна електротехніка

6.5.1 Приміщення, де встановлені та використовуються АТС, а також ПК, робочі станції, сервери, комунікаційне обладнання та репрографічна (копіювально-тиражувальна) електротехніка, повинні бути відокремленими від інших приміщень будівельними конструкціями вогнестійкістю REI 45 (для стін, перекриттів), EI 45 (для перегородок).

6.5.2 Система електроживлення АТС повинна бути захищена від пожежонебезпечних явищ швидкодіючим обладнанням автоматичного відключення від мережі електроживлення. Електролампи в автоматному залі та на кросі АТС повинні бути захищені скляними ковпаками.

6.5.3 Приміщення АТС потрібно обладнати вентиляцією, пожежною сигналізацією з димовими сповіщувачами й оснастити переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м2 площі та покривалами з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті розміром 1,0 х 1,0 м.

6.5.4 Вхідні отвори після прокладання кабелю мають бути загерметизовані, при цьому не повинно бути зменшено вогнестійкість перекриттів.

6.5.5 Щокварталу необхідно проводити профілактичний огляд електроапаратури та її блоків, очищення їх від пилу, а також перевірку систем електроживлення й заземлення, пристроїв захисту електромереж з метою виявлення та усунення пожежонебезпечних несправностей.

6.5.6 При виявленні несправностей, які можуть спричинити коротке замикання, перегрів, спалах, слід усунути їх або відключити апаратуру від мережі електроживлення.

6.5.7 Робочі місця працівників, що використовують електроапаратуру (ПК, друкарські електромашинки, технологічні електроприлади), необхідно влаштовувати поза межами архівосховища в іншому службовому приміщенні, бажано біля вікон. Електроапаратуру, електроприлади необхідно під'єднувати безпосередньо до стаціонарних електророзеток за допомогою справних штепсельних з'єднань гнучким мідним дротом (шнуром) у гумовій чи іншій

http://otipb.at.ua/


захисній оболонці (ізоляції). Встановлювати електророзетки на горючій основі в цих приміщеннях забороняється.

6.5.8 Приміщення, в яких розташовуються ПК (де влаштування систем автоматичного пожежогасіння необов'язкове), слід оснастити переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м2 площі.

6.5.9 Звукопоглинальне облицювання стін та стелі, а також фальшпідлога у приміщеннях для ПК повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів або матеріалів груп горючості Г1, Г2.

6.5.10 Керівники архівних установ або уповноважені ними особи зобов'язані забезпечити дотримання користувачами ПК вимог пожежної безпеки, зазначених у технічній документації заводів - виробників ПК.

6.5.11 Сервери та центральне телекомунікаційне обладнання необхідно розміщувати в окремому приміщенні або його ізольованій частині з кондиціонером.

6.5.12 Після закінчення робочої зміни, перед закриттям приміщення необхідно ретельно перевірити електромережу та апаратуру телекомунікаційного вузла.

6.5.13 Вузли комунікаційної апаратури (сервери, блоки живлення, модеми, ПК тощо), які працюють цілодобово, повинні бути встановлені на неспалимих поверхнях або в спеціальних комутаційних шафах та надійно захищені каліброваними плавкими запобіжниками та автоматами із зазначенням на клеймі номінального струму відсікання від електромережі (клеймо проставляється заводом-виробником або електротехнічною лабораторією). Застосування саморобних електрозапобіжників забороняється.

6.5.14 Забороняється класти безпосередньо на електрообладнання та розміщувати впритул до нього спалимі предмети, матеріали, речовини, у тому числі папір.

6.5.15 Для промивання вузлів (блоків) ПК слід використовувати негорючі мийні засоби. Дрібний ремонт агрегатів, вузлів із використанням легкозаймистих розчинників необхідно проводити в окремому, обладнаному для цих робіт приміщенні.

6.5.16 Корпуси електроапаратури повинні мати надійне захисне заземлення.

6.6 Матеріальні склади. Склади легкозаймистих рідин (далі - ЛЗР) та горючих рідин (далі - ГР)

6.6.1 Для матеріальних складів та лабораторних комор потрібно встановити внутрішньою інструкцією гранично допустиму кількість одночасного зберігання ЛЗР та ГР.

6.6.2 Під час зберігання на складах речовин та матеріалів повинні враховуватися їх пожежонебезпечні фізико-хімічні властивості (здатність до окислення, самонагрівання, займання в разі потрапляння вологи, взаємодії з повітрям тощо) та сумісність згідно з ГОСТ 12.1.004-91 "Пожарная безопасность. Общие требования".

6.6.3 Відпускання, одержання і транспортування ЛЗР та ГР з матеріальних складів необхідно проводити тільки в справній, чистій тарі з корковою пробкою, що щільно прилягає.

6.6.4 У робочих приміщеннях ЛЗР, ГР та інші летючі речовини необхідно зберігати в закритому посуді.

http://otipb.at.ua/


6.6.5 Спільне зберігання хімікатів, ЛЗР, ГР та порожньої тари заборонене. Порожню тару й упаковку, що видалені до спеціально відведених місць та розсортовані за видами, слід зберігати кожен вид окремо.

6.6.6 Не допускається попадання прямих сонячних променів на ємності з ЛЗР, ГР та на порожню тару, в якій зберігалися зазначені речовини.

6.6.7 У разі несправності чи відсутності пробок ємності з ЛЗР та ГР на зберігання не приймаються.

6.6.8 Розливати ЛЗР та ГР безпосередньо з ємностей забороняється. Для відпуску, розливу ЛЗР та ГР необхідно використовувати спеціальні прилади (насоси, сифони тощо).

6.6.9 Розливати ЛЗР та ГР необхідно обережно, уникаючи розбризкування та переповнення ємностей.

6.6.10 Зберігання ЛЗР та ГР у напівпідвальних і підвальних приміщеннях забороняється.

6.6.11 Усі хімікати слід зберігати в заводській упаковці. Фасування хімікатів у приміщенні, призначеному для їх зберігання, забороняється. Для розливання ЛЗР та ГР і розфасування хімікатів необхідно виділити спеціальне приміщення. На кожній одиниці упаковки повинна бути етикетка із зазначенням назви речовини та її складу. Зберігання хімікатів у відкритій упаковці та тарі без надпису забороняється.

6.6.12 На матеріальних складах повинен бути план розміщення хімічних речовин із зазначенням їх найхарактерніших властивостей: "Вогненебезпечні", "Хімічно активні" тощо.

6.6.13 Випадково розсипані хімікати слід негайно знешкодити й видалити, розлиті - відразу засипати піском. Для цього на складі ЛЗР та ГР слід мати ящик з піском та совок.

6.7 Гаражі

6.7.1 За наявності в архівній установі автотранспорту його слід розміщувати в гаражах, під навісами або на спеціальних майданчиках, обладнаних відповідно до вимог будівельних норм.

6.7.2 Біля входу до автотранспортного приміщення на вхідних дверях повинен бути напис із зазначенням категорії приміщення щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки за НАПБ Б.07.005-86.

6.7.3 Місця зберігання транспорту повинні бути забезпечені буксирними тросами та штангами.

6.7.4 Над приміщенням, де розміщено гараж, не дозволяється влаштовувати приміщення з масовим перебуванням людей.

6.7.5 Приміщення гаража повинно бути відокремлено від інших приміщень протипожежними стінами.

6.7.6 У приміщеннях, під навісами та на відкритих майданчиках, де зберігається транспорт, не дозволяється:

http://otipb.at.ua/


- встановлювати транспортні засоби в кількості, яка перевищує норми, порушувати план їх розміщення, зменшувати відстань між ними, а також від них до конструктивних елементів будівель (споруд);

- тримати транспортні засоби з відкритою горловиною паливних баків, а також з витіканням пального і мастила;

- зберігати бензин, дизельне паливо, балони з газом, за винятком палива в баках і газу в балонах, розміщених на автомобілях;

- заправляти транспортні засоби паливом у приміщеннях стоянки, обслуговування та ремонту; заправка автомобілів паливом дозволяється тільки на заправному пункті;

- зберігати тару з-під пального, ЛЗР та ГР;

- захаращувати виїзні ворота та проїзди;

- проводити ковальські, термічні, зварювальні, малярні роботи, а також роботи з використанням ЛЗР та ГР (ці роботи повинні здійснюватися у спеціально відведених місцях);

- підзаряджати акумулятори безпосередньо на транспортних засобах;

- підігрівати двигуни відкритим вогнем, а також користуватися відкритими джерелами вогню для освітлення;

- встановлювати на загальних стоянках транспортні засоби для перевезення ЛЗР та ГР, а також горючих газів;

- після закінчення роботи залишати в транспортних засобах промаслені обтиральні матеріали;

- залишати під напругою масу автомобіля з увімкненим запалюванням;

- допускати накопичення на двигуні та його картері бруду й мастила.

6.7.7 Кожний легковий автомобіль (мікроавтобус) повинен мати справний вуглекислотний або порошковий вогнегасник.

6.7.8 Оглядові ями, а також східці в них повинні бути виготовлені із негорючих матеріалів.

6.7.9 Після закінчення кожної зміни та після проведення ремонтних робіт оглядові ями треба звільняти від промащених матеріалів і сміття.

6.7.10 Для складування промащених матеріалів слід мати металевий ящик, який щільно закривається кришкою.

6.7.11 Відпрацьовані паливно-мастильні матеріали необхідно зливати в металеві діжки або підземні ємності.

7 ВИМОГИ ДО ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ВОГНЕВИХ, ФАРБУВАЛЬНИХ ТА РЕМОНТНИХ РОБІТ

http://otipb.at.ua/


7.1 Керівник архівної установи, де проводяться тимчасові вогневі роботи, зобов'язаний надати наряд-допуск на їх проведення згідно з додатком 5. Проведення робіт та їх тривалість повинні узгоджуватися зі службою охорони праці.

7.2 Проведення вогневих робіт на постійних і тимчасових робочих місцях дозволяється лише після вжиття заходів, які виключають можливість виникнення пожежі, тобто очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій та забезпечення робочого місця первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском та лопатою, відром з водою). Вид (тип) та кількість первинних засобів пожежогасіння, якими має бути забезпечене місце робіт, визначаються з урахуванням рекомендацій додатка 4 і обов'язково зазначаються в наряді-допуску відповідно до додатка 5.

7.3 Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов'язаний ретельно оглянути місце їх проведення, за наявності горючих конструкцій полити їх водою, усунути можливі причини виникнення пожежі. Посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку приміщення (дільниці, установки, території тощо), де проводились вогневі роботи, повинна забезпечити перевірку місця проведення цих робіт упродовж двох годин після їх закінчення. Про приведення місця вогневих робіт у пожежобезпечний стан виконавець та відповідальна за пожежну безпеку посадова особа роблять відповідні позначки в наряді-допуску.

7.4 Місце проведення вогневих робіт має бути очищене від горючих речовин та матеріалів у радіусі, зазначеному в табл. 1.

Таблиця 1

Висота точки зварювання над рівнем підлоги чи прилеглої території, м

0 - 2 2 3 4 6 8 10 Понад 10

Мінімальний радіус зони, м 5 8 9 10 11 12 13 14

7.5 Розміщені в межах зазначених радіусів будівельні конструкції, настил підлоги, оздоблення з матеріалів груп горючості Г2, Г3, Г4, а також горючі частини обладнання та ізоляція мають бути захищені від потрапляння на них іскор металевими екранами, покривалом з негорючого теплоізоляційного матеріалу чи іншими засобами і в разі необхідності поливатися водою.

7.6 З метою унеможливлення потрапляння розжарених часток металу в суміжні приміщення, на сусідні поверхи та близько розташоване устаткування всі оглядові, технологічні й вентиляційні люки, монтажні та інші отвори в перекриттях, стінах і перегородках приміщень, де здійснюються вогневі роботи, повинні бути закриті негорючими матеріалами.

7.7 Двері, що з'єднують приміщення, де виконуються вогневі роботи, із суміжними приміщеннями, повинні бути зачиненими.

7.8 Місце проведення зварювальних та різальних робіт у будівлях і приміщеннях, у конструкціях яких використано горючі матеріали, має бути обгороджене суцільною перегородкою з негорючого матеріалу. При цьому її висота повинна бути не меншою за 1,8 м, а відстань між перегородкою та підлогою - не більшою за 50 мм. Для запобігання розлітанню розжарених часток цей проміжок повинен бути обгороджений сіткою з негорючого матеріалу, розмір вічок якої повинен бути не більшим за 1,0 х 1,0 мм.

7.9 Під час проведення вогневих, фарбувальних, ремонтних робіт не дозволяється:

http://otipb.at.ua/


- починати роботу при несправній апаратурі;

- облаштовувати місця для постійного проведення вогневих робіт у пожежонебезпечних та вибухопожежонебезпечних приміщеннях;

- допускати до зварювальних та інших вогневих робіт осіб, які не мають кваліфікаційних посвідчень та не пройшли відповідного навчання з питань пожежної безпеки;

- проводити зварювання, різання або паяння свіжопофарбованих конструкцій та виробів до моменту повного висихання фарби;

- здійснювати вогневі роботи на відстані, меншій за 15 м від відчинених отворів фарбувальних та сушильних камер. Місце зварювання слід обгороджувати захисним екраном;

- при виконанні вогневих робіт користуватися одягом та рукавицями зі слідами масел та жирів, бензину, гасу й інших ЛЗР та ГР;

- зберігати у зварювальних кабінах одяг, ЛЗР та ГР та інші горючі предмети і матеріали.

7.10 Застосування на виробничих ділянках архівних установ лакофарбових матеріалів та проведення робіт з мастиками, клеями та іншими горючими речовинами повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм.

7.11 Під час приготування фарб, мастик, клеїв розігрів розчинників не дозволяється. Під час змішування фарбу, мастику або клей, розігріті при температурі, що не перевищує 70° C, слід уливати в розчинник (бензин, скипидар та ін.), перемішуючи його дерев'яною лопаткою.

7.12 Приміщення та робочі зони, в яких працюють з горючими речовинами (приготування суміші, нанесення її на вироби), що виділяють вибухопожежонебезпечні пари, мають бути забезпечені природною або примусовою припливно-витяжною вентиляцією.

7.13 Не дозволяється:

- захаращувати фарбоварню та фарбувальні камери бідонами, відрами з фарбою, лаком, клеєм, мастикою, розчинниками, обтиральним ганчір'ям тощо;

- залишати працюючі фарбувальні установки без нагляду;

- готувати клеї, фарби і лаки безпосередньо на робочому місці;

- застосовувати клеї, лакофарбові матеріали та розчинники невідомого складу, а також речовини й матеріали, на які відсутні характеристики їх пожежної небезпеки.

8 ОБОВ'ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ АРХІВНИХ УСТАНОВ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ

8.1 У разі виявлення пожежі (ознак горіння) працівник архівної установи зобов'язаний:

- негайно повідомити про це по телефону пожежну охорону (01);

- повідомити про пожежу керівника чи відповідальну за пожежну безпеку посадову особу та (або) чергового на об'єкті;

http://otipb.at.ua/


- вжити (по можливості) заходів щодо евакуації людей, архівних документів, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

- у разі необхідності викликати аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).

8.2 Керівник чи відповідна посадова особа архівної установи, яка прибула на місце пожежі, зобов'язані:

- з'ясувати, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення), довести інформацію про подію до відома керівника установи;

- у разі загрози життю людей негайно організувати їх урятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби;

- вивести за межі небезпечної зони всіх працюючих, що не беруть участі в ліквідації пожежі;

- припинити роботи в приміщенні, крім тих, що пов'язані із заходами з ліквідації пожежі;

- здійснити в разі необхідності відключення електроживлення (за винятком систем протипожежного захисту), парових та водяних комунікацій, зупинення систем вентиляції та кондиціювання в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та виконати інші заходи, що сприяють запобіганню поширюванню пожежі та задимленості будівлі;

- перевірити включення систем оповіщення про пожежу, установок пожежогасіння та протидимового захисту;

- організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до осередку пожежі та джерела водопостачання;

- одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист архівних документів і матеріальних цінностей;

- забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.

8.3 Пожежним підрозділам, які прибули для гасіння пожежі, повинен бути забезпечений безперешкодний доступ на територію об'єкта, за винятком випадків, коли відповідними державними нормативними актами встановлено особливий порядок допуску.

8.4 Після прибуття підрозділів пожежної охорони адміністрація та технічний персонал архівної установи зобов'язані взяти участь у консультуванні керівника гасіння про конструкційні й технологічні особливості об'єкта, де виникла пожежа, прилеглих будівель, пристроїв, залучати до вжиття необхідних заходів, пов'язаних із ліквідацією пожежі та попередженням її розвитку, сили та засоби об'єкта.

8.5 Після гасіння пожежі керівник архівної установи повинен надати докладну інформацію про подію вищому керівництву.

Начальник відділузберігання та обліку НАФ

Г. П. Рижкова

http://otipb.at.ua/


Додаток 1(Обов'язковий)до п. 2.4 Правил пожежної безпеки для державних архівних установ України

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ІНСТРУКЦІЙ ПРО ЗАХОДИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

1 Інструкції повинні розроблятися на основі чинних правил, інших нормативних актів з пожежної безпеки та з урахуванням специфіки пожежної небезпеки будівель, споруд, технологічних процесів та обладнання згідно з НАПБ А.01.001-95.

Інструкції повинні встановлювати порядок та спосіб забезпечення пожежної безпеки, обов'язки та дії працівників у разі виникнення пожежі, включаючи порядок оповіщення людей та повідомлення про неї пожежної охорони, евакуації людей, архівних документів і матеріальних цінностей, застосування засобів пожежогасіння та взаємодії з підрозділами пожежної охорони.

Інструкції можуть мати як додаток план евакуації людей, архівних документів і матеріальних цінностей.

2 Інструкції про заходи пожежної безпеки (далі - інструкції) поділяються на такі види:

- загальні інструкції для державних архівних установ (далі - загальнооб'єктові інструкції);

- інструкції для окремих архівосховищ, виробничих дільниць, лабораторій, приміщень тощо;

- інструкції щодо проведення пожежонебезпечних видів робіт, експлуатації технологічних установок, обладнання тощо.

2.1 У загальнооб'єктовій інструкції необхідно висвітлити основні положення з питань пожежної безпеки, у тому числі:

- порядок утримання території, будівель, споруд, приміщень, протипожежних розривів, під'їздів, джерел водопостачання;

- вимоги щодо утримання шляхів евакуації;

- правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

- місця зберігання (на території) та допустима кількість розташування там сировини, напівфабрикатів та готової продукції;

- допустимість (місця) куріння;

- порядок використання відкритого вогню, проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт;

- порядок збирання, зберігання та видалення горючих відходів виробництва;

- утримання та зберігання спецодягу;

- основні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки технологічних процесів;

http://otipb.at.ua/


- вимоги щодо зберігання пожежовибухонебезпечних речовин та матеріалів;

- правила утримання технічних засобів протипожежного захисту, у тому числі автоматичних установок та первинних засобів пожежогасіння;

- порядок огляду, приведення в пожежобезпечний стан і зачинення приміщень після закінчення роботи;

- особливості утримання електроустановок, вентиляційного та іншого інженерного обладнання, застосування опалювальних та інших нагрівальних приладів.

Загальнооб'єктова інструкція повинна визначати обов'язки та дії працівників у разі пожежі із зазначенням:

- порядку (системи) оповіщення про пожежу та виклику пожежної охорони;

- порядку евакуації людей, архівних документів та матеріальних цінностей;

- правил застосування засобів пожежогасіння та установок пожежної автоматики;

- порядку аварійного вимкнення електрообладнання, вентиляції, зупинення роботи технологічного обладнання тощо.

2.2 В інструкціях для окремих приміщень (дільниць) повинні вказуватися:

- категорія приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки з урахуванням НАПБ Б.07.005-86 (для виробничих, складських приміщень, лабораторій тощо);

- вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів та виходів;

- розташування місць для куріння та вимоги до них;

- правила утримання приміщень, робочих місць, зберігання та застосування ЛЗР, ГР, пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів;

- порядок прибирання робочих місць, збирання, зберігання та видалення горючих відходів, промасленого шмаття;

- правила утримання та зберігання спецодягу;

- місця, порядок та норми одночасного зберігання в приміщенні сировини та готової продукції;

- умови проведення зварювальних та інших вогневих робіт;

- порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення в пожежобезпечний стан приміщень та робочих місць, закриття приміщень після закінчення роботи;

- заходи пожежної безпеки під час роботи на технологічних установках та апаратах, які мають підвищену пожежну небезпеку;

- граничні показання контрольно-вимірювальних приладів (манометрів, термометрів тощо), відхилення від яких можуть спричинити пожежу або вибух;

http://otipb.at.ua/


- обов'язки та дії працівників у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей; виклику пожежної охорони; зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей, архівних документів та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки.

2.3 Інструкції щодо проведення пожежонебезпечних видів робіт, експлуатації технологічних установок та обладнання слід розробляти з урахуванням вимог, викладених у розділах 4, 7 цих Правил.

3 Інструкції повинні затверджуватися керівником державної архівної установи.



Додаток 2(Рекомендований)до п. 2.5 Правил пожежної безпеки для державних архівних установ України

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ЕВАКУАЦІЇ ЛЮДЕЙ НА ВИПАДОК ПОЖЕЖІ ДЛЯ ДЕРЖАВНИХ АРХІВНИХ УСТАНОВ

1 У будівлях і спорудах архівних установ, які мають два поверхи і більше, за умови одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, повинні бути вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

Необхідність забезпечення планами (схемами) евакуації одноповерхових будівель та споруд визначається місцевими органами державного пожежного нагляду.

2 Безпечна евакуація людей, архівних документів і матеріальних цінностей з приміщень архівних установ у разі виникнення пожежі повинна забезпечуватися через евакуаційні виходи.

3 При розробленні плану евакуації слід передбачати декілька варіантів евакуації.

4 Плани евакуації включають в себе графічну та текстову частини. Графічна частина складається з поповерхового або посекторного плану будівлі чи споруди. На ній зазначаються евакуаційні виходи (сходові клітки, зовнішні відкриті сходи, виходи), маршрути руху, а також умовне графічне позначення у вигляді символів місць розміщення кнопок ручних пожежних сповіщувачів, телефонних апаратів, первинних засобів пожежогасіння (пожежного інвентарю, вогнегасників).

5 У текстовій частині докладно подається порядок і послідовність евакуації, обов'язки відповідальних осіб за евакуацію, організацію системи оповіщення людей про пожежу, з якими необхідно ознайомити всіх працівників, можливість використання спеціального обладнання, а також різноманітної техніки та інженерних систем (систем димовидалення, автоматичних установок пожежогасіння, внутрішнього телефонного зв'язку тощо) для організації евакуації людей.

http://otipb.at.ua/


6 Головний та запасний шляхи евакуації вказують на плані штрихпунктирними лініями зеленого кольору різної довжини, які повинні бути вдвічі товщі за лінії плану поверху.

7 Головний шлях евакуації на поверсі слід зазначати у напрямку сходових кліток із зовнішнім переходом, а також сходів, які ведуть з даного поверху на перший поверх. За наявності двох сходових кліток, рівноцінних по захищеності від диму та вогню, головний шлях евакуації вказують до найближчих сходів.

8 Лінії, що позначають шляхи евакуації, повинні проводитися з приміщення до виходу в безпечне місце або безпосередньо назовні.

9 З метою поліпшення умов просторової орієнтації на планах евакуації слід використовувати знак "Ви перебуваєте тут".

10 Рекомендується на плані штрихуванням зеленого кольору вказувати зони, які забороняється захаращувати.

11 На плані поверху за допомогою символів зазначають місце розміщення кнопок ручних пожежних сповіщувачів, пожежних кранів, вогнегасників, телефонів.

12 Символи слід наносити так, щоб їх було чітко видно.

13 Розшифрування символів подають у примітках під планом поверху, при цьому літери повинні мати висоту не менш ніж 7 мм, ширину - не менш ніж 5 мм.

14 План евакуації підписується розробником, узгоджується з працівниками об'єктової пожежної охорони або начальником ДПД (за їх наявності) та затверджується керівником державної архівної установи.

15 План евакуації розміщують на видному місці під склом (плівкою) розміром, не меншим за формат А3.

Умовні графічні позначення, які використовують при складанні планів евакуації

Символ Найменування

Переносний вогнегасник

Переносний порошковий вогнегасник

Переносний CO2-вогнегасник

Пересувний вогнегасник

Телефон

Ручний пожежний сповіщувач

Кран пожежний

Головний евакуаційний шлях

Запасний евакуаційний шлях

http://otipb.at.ua/


Основний вихід

Запасний вихід

Знак просторової орієнтації "Ви перебуваєте тут"



Додаток 3(Рекомендований)

до п. 5.1.1 Правил пожежної безпеки для державних архівних установ України

ПЕРЕЛІК ПРИМІЩЕНЬ ДЕРЖАВНИХ АРХІВНИХ УСТАНОВ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ОБЛАДНАННЮ АВТОМАТИЧНИМИ СИСТЕМАМИ

ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ ТА ПОЖЕЖОГАСІННЯ

1 Автоматичними засобами пожежогасіння обладнують:

- архівосховища центральних і галузевих державних архівів;

- адміністративні й лабораторно-виробничі приміщення центральних і галузевих державних архівів незалежно від площі;

- всі інші приміщення центральних і галузевих державних архівів, крім вестибюлів, вентиляційних камер та інших приміщень для інженерного обладнання будинків, а також туалетних та умивальних кімнат;

- архівосховища та інші приміщення державних архівів областей та місцевих архівних установ площею більш ніж 400 м2;

- приміщення сховищ, каталогів та кімнат, де зберігаються облікові документи у бібліотеках з фондом зберігання більш ніж 500 тис. одиниць;

- приміщення сховищ, де зберігаються унікальні документи в державних архівах областей та інших архівних установах, незалежно від площі;

- приміщення архівних підрозділів науково-дослідних і проектно-конструкторських установ, державних і комунальних підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян, розташовані у будинках заввишки 10 поверхів і більше;

- приміщення архівних підрозділів органів державної влади і місцевого самоврядування незалежно від кількості поверхів;

- приміщення поліграфічних дільниць в архівних установах;

- приміщення, де застосовуються або зберігаються ЛЗР та ГР, площею більш ніж 50 м2;

http://otipb.at.ua/


- приміщення гаражів, розташовані у підвальних та цокольних будинках архівних установ.

2 Для приміщень, не названих у п. 1, необхідність обладнання їх установками автоматичного пожежогасіння визначається за аналогією з іншими приміщеннями відповідного призначення, а також на підставі НАПБ Б.06.004-97.

3 Обладнанню автоматичною пожежною сигналізацією підлягають всі приміщення архівних установ, не обладнані автоматичними засобами пожежогасіння, крім вестибюлів, вентиляційних камер та інших приміщень для інженерного обладнання будинків, а також туалетних та умивальних кімнат.

4 Вимоги даного переліку поширюються на будівлі і споруди архівних установ, що проектуються, реконструюються або технічно переоснащуються.

5 Для будівель і споруд архівних установ, що експлуатуються, вибір засобів пожежної автоматики та терміни введення їх у дію встановлюються за узгодженням з місцевими органами держпожнагляду.



Додаток 4(Рекомендований)

до пунктів 5.4.2, 7.2 Правил пожежної безпеки для державних архівних установ України

ОРІЄНТОВНИЙ ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОЇ КІЛЬКОСТІ ПЕРВИННИХ ЗАСОБІВ ПОЖЕЖОГАСІННЯ ДЛЯ ДЕРЖАВНИХ АРХІВНИХ

УСТАНОВ

1 До первинних засобів пожежогасіння відносяться вогнегасники, пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати) та пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

2 При визначенні видів та кількості первинних засобів пожежогасіння необхідно враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин, їхню реакцію на вогнегасні речовини, а також розміри площ виробничих приміщень і відкритих майданчиків та установок.

3 Необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння розраховують окремо на кожен поверх та приміщення.

Якщо в одному приміщенні розташовано кілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінками, усі вони забезпечуються вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими засобами пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.

4 Покривала повинні мати розмір не менш ніж 1,0 х 1,0 м. Вони призначені для гасіння невеликих осередків пожеж у разі займання речовин, горіння яких не може відбуватися без

http://otipb.at.ua/


доступу повітря. У місцях застосування та зберігання ЛЗР та ГР розміри покривал можуть бути збільшені до 2,0 х 2,0 м.

5 Бочки з водою встановлюються у виробничих, складських та інших приміщеннях і спорудах у разі відсутності внутрішнього пожежного водогону з розрахунку установки однією бочки на 250 - 300 м2 захищеної площі, а також на території архівних установ.

6 Бочки для зберігання води для пожежогасіння відповідно до ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ "Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание" повинні мати місткість не менш ніж 0,2 м3 і бути укомплектовані пожежним відром місткістю не менш ніж 0,008 м3.

7 Пожежні щити (стенди) встановлюються на території архівної установи з розрахунку один щит (стенд) на площу до 5000 м2. До комплекту засобів пожежогасіння, який розміщується на ньому, входять: вогнегасники (3 шт.), ящик з піском місткістю не менш ніж 0,1 м3, покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2,0 х 2,0 м, гаки (3 шт.), лопати (2 шт.), ломи (2 шт.), сокири (2 шт.).

8 Ящики для піску повинні мати місткість від 0,5 м3 до 3,0 м3 та бути укомплектовані совковою лопатою. Конструкція ящика повинна бути зручною для діставання піску та виключати попадання вологи.

9 Вибір типу та визначення потрібної кількості вогнегасників здійснюється згідно з таблицями 1 і 2 залежно від їх вогнегасної здатності, граничної площі, класу пожежі горючих речовин і матеріалів у захищеному приміщенні. За класом пожежі поділяються на:

- клас A - пожежі твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);

- клас B - пожежі горючих рідин або твердих речовин, які розтоплюються;

- клас C - пожежі газів;

- клас D - пожежі металів та їх сплавів;

- клас E - пожежі, пов'язані з горінням електроустановок.

Крім перерахованих параметрів, береться до уваги також категорія приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

10 Вибір типу вогнегасників (пересувний чи переносний) обумовлений розмірами можливих осередків пожеж; у разі збільшення їх розмірів рекомендується використовувати пересувні вогнегасники (табл. 2).

11 У табл. 1 і 2 знаком "++" позначені вогнегасники, рекомендовані до оснащення об'єктів; знаком "+" - вогнегасники, застосування яких дозволяється в разі відсутності рекомендованих вогнегасників та за наявності відповідного обґрунтування; знаком "-" позначені вогнегасники, котрі не допускаються для оснащення об'єктів.

12 Необхідно враховувати кліматичні умови експлуатації будівель і споруд і вибирати вогнегасник з відповідною температурною межею використання.

http://otipb.at.ua/


13 Якщо в приміщенні можливі комбіновані осередки пожеж, то перевага у виборі вогнегасника віддається універсальнішому щодо області застосування.

14 Для граничної площі приміщень різних категорій (максимальної площі, захищеної одним або декількома вогнегасниками) необхідно передбачати кількість вогнегасників одного з типів, зазначену в таблицях 1 і 2 перед знаками "++" або "+".

15 Будинки архівних установ на кожному поверсі повинні мати не менше двох переносних вогнегасників. Крім того, слід передбачити по одному вогнегаснику з величиною заряду 3 кг і більше:

- на 20 м2 площі підлоги в приміщеннях з ПК, коморах, електрощитових, вентиляційних камерах та інших технічних приміщеннях;

- на 50 м2 площі підлоги приміщень архівосховищ і бібліотек.

16 Комплектування технологічного устаткування вогнегасниками здійснюється відповідно до технічних умов (паспортів) на це устаткування або відповідно галузевих правил пожежної безпеки, затверджених у встановленому порядку. Комплектування імпортного устаткування вогнегасниками здійснюється згідно з умовами договору на його поставку.

17 У місцях зберігання унікальних та особливо цінних документів НАФ України, апаратури та обладнання кількість засобів пожежогасіння може бути збільшена.

18 В архівних установах рекомендується використовувати вуглекислотні, порошкові (для архівосховищ), пінні (для фільмосховищ, лабораторно-виробничих приміщень) вогнегасники з урахуванням граничнодопустимої концентрації вогнегасної речовини.

19 Для гасіння невеликих осередків пожеж горючих речовин та тліючих матеріалів на площі до 10 м2 або в приміщенні об'ємом до 185 м3, а також електроустановок, що перебувають під напругою, рекомендується використовувати переносну вогнегасну аерозольну установку СРБ-50.

Пінні вогнегасники призначені для гасіння початкових осередків пожежі при загорянні всіх горючих, твердих та рідких речовин, за винятком тих, які хімічно взаємодіють з вогнегасними речовинами, посилюючи горіння або створюючи небезпеку вибуху (лужні метали, алюмінійорганічні сполуки тощо). Пінні вогнегасники не повинні використовуватися також для гасіння електрообладнання, що перебуває під напругою.

Вуглекислотні вогнегасники ВВК-2, ВВК-3, ВВК-5 та потужніші транспортовані - ВВК-25, ВВК-80, ВВК-400 призначені для гасіння невеликих спалахувань різноманітних речовин та матеріалів, а також електроустановок, що перебувають під напругою не вище 380 В (за винятком речовин, які горять без доступу повітря).

20 Виробничі приміщення категорії D, а також такі, що містять негорючі речовини і матеріали, можуть не оснащуватися вогнегасниками, якщо їх площа не перевищує 100 м2. Необхідність встановлення вогнегасників у таких приміщеннях визначається керівником архівної установи.

21 Відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати: 20 м для громадських будівель і споруд; 30 м - для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини); 40 м - для приміщень категорій В, Г; 70 м - для приміщень категорії Д.

http://otipb.at.ua/


22 За наявності декількох невеликих приміщень з однаковим рівнем пожежонебезпеки кількість необхідних вогнегасників визначається згідно з п. 20 та табл.1 і 2 з урахуванням сумарної площі цих приміщень.

23 У місцях наявності великої кількості ЛЗР, ГР та легкозаймистих матеріалів доцільно встановлювати стаціонарні або пересувні вогнегасники типу ОВП-100, ОУ-25, ОУ-80, ОП-50, ОП-100, ОПА-100, ОП-250 і т. ін.

24 Приміщення, обладнані автоматичними стаціонарними установками пожежогасіння, забезпечуються первинними засобами пожежогасіння з розрахунку 50 % від розрахункової кількості.

Таблиця 1

Рекомендації щодо оснащення приміщень переносними вогнегасниками (мінімальна кількість)

Категорія приміщення

Гранично захищувана площа, м

Клас пожежі

Пінні та водні вогнегасники місткістю 10 л

Порошкові вогнегасники з величиною заряду, л

Хладовані вогнегасники місткістю 2 (3) л

Вуглекислотні вогнегасники місткістю, л

2 5 10 2 (3) 5 (8)

А, Б (горючі гази й рідини)

200

ABCDE

2++4+---

-----

2+2+2+2+2+

1++1++1++1++1++

-4+4+--

-----

----2+

В 400 ADE

2++--

4+--

2++2+2++

1+1++1+

--2+

--4+

2+-2++

Г 800 BC

2+-

-4+

2+2+

1+1+

--

--

--

Г, Д 1800 ADE

2++--

4+-2+

2++2+2++

1+1+1+

--2+

--4+

--2++

Громадські будівлі та споруди

800 AE

4++-

8+-

4++4++

2+2+

-4+

-4+

4+2++

Таблиця 2

Рекомендації щодо оснащення приміщень пересувними вогнегасниками

Категорія приміщення

Гранично захищувана площа, м

Клас пожежі

Повітряно-пінні вогнегасники місткістю 100 л

Комбіновані вогнегасники місткістю (піна, порошок) 100 л

Порошкові вогнегасники місткістю 50 (100) л

Вуглекислотні вогнегасники місткістю, л

25 (40) 80

А, Б, В 500 A 1++ 1++ 1++ - 3+

http://otipb.at.ua/


(горючі гази та рідини)

BCDE

2+---

1++1+--

1++1++1++1+

---2+

3+3+-1++

В (крім горючих газів та рідин)

800

ABCDE

1++2+---

1++1++1+--

1++1++1++1++1+

4+---1+

2+3+3+-1+

Примітки:

1 Максимальні площі можливих осередків пожеж класів A та B у приміщеннях, в яких передбачається використання вогнегасників, не повинні перевищувати вогнегасної спроможності використовуваних пересувних вогнегасників.

2 Для гасіння осередків пожеж різних класів порошкові та комбіновані вогнегасники повинні мати відповідні заряди: для класу A - порошок ABCE; для класів B, C, E - порошок BCE або ABCE та для класу D - порошок D.



Додаток 5(Обов'язковий)до пунктів 7.1, 7.2 Правил пожежної безпеки для державних архівних установ України

НАРЯД-ДОПУСКНА ВИКОНАННЯ ТИМЧАСОВИХ ВОГНЕВИХ РОБІТ

Видано ___________________________________________________________ (посада або кваліфікація старшого виконавця,__________________________________________________________________ виконавця робіт, прізвище та ініціали)

на виконання робіт:__________________________________________________________________ (вказати конкретно, які вогневі роботи виконуватимуться,__________________________________________________________________ їх характер і зміст)

Місце проведення робіт: _____________________________________________ (ділянка або установка, апарат, приміщення,__________________________________________________________________ територія тощо)

Час проведення робіт: початок _____________________________________

http://otipb.at.ua/


(час, дата)

закінчення __________________________________ (час, дата)

Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки робіт: ________________________________________________________________________________________ (заходи, необхідні під час підготовки об'єкта до виконання__________________________________________________________________ робіт, під час їх проведення та після закінчення)

Особа, відповідальна за пожежну безпеку за місцем проведення робіт__________________________________________________________________ (посада, прізвище та ініціали, підпис, дата)

Наряд виданий _____________________________________________________ (посада, прізвище та ініціали, підпис особи, яка видала наряд-допуск)

"___" ________________ р.

Проведення робіт узгоджено: ________________________________________ (дата, підпис, прізвище та ініціали, посада; _________________________________________________________________ за необхідності вказуються додаткові заходи, яких необхідно _________________________________________________________________ вжити для забезпечення пожежної безпеки робіт)

Наряд-допуск продовжено до ________________________________________ (дата, час, підпис, прізвище та ініціали,__________________________________________________________________ посада особи, яка видала наряд)

Продовження робіт узгоджено:_________________________________________________________________ (дата, час, підпис, прізвище та ініціали,_________________________________________________________________ за необхідності - додаткові вимоги)

Інструктаж щодо заходів пожежної безпеки отримав, з переліком протипожежних заходів, яких необхідно вжити, ознайомлений: _________________________________________________________________________________ (підпис, прізвище та ініціали виконавця робіт, дата)

Роботи закінчено, робоче місце впорядковано до пожежобезпечного стану:_________________________________________________________________ (час, дата, підпис, прізвище та ініціали виконавця робіт)

Пожежобезпечний стан місця, де проводилися вогневі роботи, засвідчую:_________________________________________________________________ (час, дата, підпис, прізвище та ініціали особи,

http://otipb.at.ua/


_________________________________________________________________ яка відповідає за пожежну безпеку за місцем проведення робіт)

Примітки:

1. Наряд-допуск видається керівником архівної установи (його заступником, головним інженером) або керівником структурного підрозділу, де проводяться тимчасові вогневі роботи (склад, лабораторія, майстерня тощо).

2. Проведення робіт та їх продовження повинно узгоджуватися з об'єктовою пожежною охороною або фахівцем з пожежної безпеки архівної установи, за їх відсутності - зі службою охорони праці.

3. Перевірка впорядкування робочого місця до пожежобезпечного стану здійснюється особою, відповідальною за пожежну безпеку за місцем проведення тимчасових вогневих робіт.

Начальник відділузберігання та обліку


http://otipb.at.ua/


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Держнаглядохоронпраці України 01.02.2005 № 22

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2005 р. за № 245/10525

ПРАВИЛА

ОХОРОНИ ПРАЦІ В АРХІВНИХ УСТАНОВАХ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Галузь застосування1.1.1. Правила охорони праці в архівних установах України (далі - Правила) поширюються на всіх

юридичних і фізичних осіб, які здійснюють діяльність у галузі архівної справи.

1.1.2. Правила встановлюють вимоги до належних, безпечних і здорових умов праці, гігієни праці та виробничого середовища, організації роботи з охорони праці в архівних установах.

1.1.3. Вимоги цих Правил є обов'язковими для всіх працівників архівних установ під час організації та виконання робіт, стажерів, аспірантів, осіб, відряджених до архівних установ, студентів вищих та середніх спеціальних навчальних закладів під час проходження виробничої практики (далі - працівники), а також враховуються під час проектування, реконструкції, будівництва приміщень архівних установ.

1.1.4. Охорона праці в архівних установах забезпечується шляхом проведення організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності працівників у процесі трудової діяльності.

2. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

2.1. Для здійснення передбачених заходів з охорони праці в архівних установах повинна функціонувати служба охорони праці відповідно до Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 15 листопада 2004 року № 255 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2004 року за № 1526/10125.

2.2. У кожній архівній установі мають бути розроблені інструкції з охорони праці згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 7 квітня 1998 року за № 226/2666 (ДНАОП 0.00-4.15-98), які є нормативними актами, чинними у межах архівної установи і повинні відповідати вимогам цих Правил. Інструкції затверджуються керівником установи і мають містити тільки ті вимоги щодо охорони праці, дотримання яких є обов'язковим для самих працівників. У кожному сховищі,

http://otipb.at.ua/


лабораторії, майстерні, дільниці повинні бути інструкції, які розміщуються на видному місці і підлягають вивченню всіма працівниками під час інструктажів з питань охорони праці.

2.3. Усі працівники, в тому числі посадові особи і спеціалісти, повинні проходити періодично навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Положення про навчання з питань охорони праці (далі - Положення), яке розробляється архівною установою з урахуванням специфіки і затверджується наказом керівника.

2.4. Положення розробляється на підставі Типового положення про навчання з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 17 лютого 1999 року № 27 , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21 квітня 1999 року за № 248/3541 (ДНАОП 0.00-4.12-99). У ньому враховуються, залежно від специфіки виробництва, вимоги інших нормативних актів.

2.5. Не допускаються до роботи особи, які не пройшли медичний огляд, навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.

2.6. Працівники архівних установ, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці безоплатно забезпечуються спеціальним одягом та засобами спеціального захисту згідно з Типовими галузевими нормами безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівників державних установ (далі - ДНАОП 0.05-3.40-80).

2.7. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту здійснюється згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 29 жовтня 1996 року № 170 , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 листопада 1996 року за № 667/1692 (ДНАОП 0.00-4.26-96).

2.8. Керівник архівної установи зобов'язаний забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (впродовж трудової діяльності) медичних оглядів працівників певних категорій згідно з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року № 45 , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 червня 1994 року за № 136/345 (далі - ДНАОП 0.03-4.02-94).

2.9. У разі виникнення надзвичайної ситуації та нещасних випадків в архівній установі необхідно мати план дій керівного персоналу та працівників з ліквідації їх наслідків.

2.10. Розслідування аварій і нещасних випадків, що мали місце в архівних установах, проводиться відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112.

2.11. Керівники архівних установ та структурних підрозділів, безпосередні керівники робіт та інші посадові особи забезпечують виконання вимог Правил у межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків відповідно до законодавства.

http://otipb.at.ua/


2.12. Керівники архівних установ зобов'язані створити в кожному структурному підрозділі та на робочому місці умови праці відповідно до вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Для цього керівник:

а) створює відповідні служби та призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує їх посадові інструкції;

б) реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

в) забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання, моніторинг його технічного стану;

г) забезпечує виконання профілактичних заходів і усунення причин, що можуть призвести до нещасних випадків, професійних захворювань;

ґ) організовує проведення оцінки технічного стану виробничого обладнання, атестацію робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я факторів;

д) організовує розроблення та затверджує положення, інструкції та інші акти з охорони праці, що діють у межах установи;

є) здійснює контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, обладнанням, виконанням робіт відповідно до вимог охорони праці.

2.13. Відповідальність за недотримання вимог Правил на окремих дільницях, службах несуть керівники зазначених структурних підрозділів згідно з законодавством.

3. ВИМОГИ ДО ТЕРИТОРІЇ, АДМІНІСТРАТИВНИХ І ВИРОБНИЧИХ БУДІВЕЛЬ, СПОРУД ТА ПРИМІЩЕНЬ АРХІВНИХ УСТАНОВ

3.1. Утримання території

http://otipb.at.ua/


3.1.1. Територія архівних установ повинна бути належним чином облаштована і утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, опалого листя тощо.

3.1.2. Санітарно-захисна зона (відстань від архівних будівель до житлової забудови) має бути не менше 50 м.

3.1.3. До всіх будівель і споруд має бути забезпечений вільний доступ. Проїзди та під'їзди до будівель і споруд, а також підходи до пожежного інвентаря й обладнання, запасних виходів і зовнішніх пожежних драбин мають бути вільними, освітлюватися в темний час доби, утримуватись у справному стані, взимку вчасно очищатися від снігу та льоду і посипатися піском або шлаком.

3.1.4. Водостоки (канави) з твердим покриттям для відведення атмосферних вод мають регулярно очищатися та ремонтуватися.

3.1.5. На період закриття доріг або проїздів (для ремонту або з інших причин) у відповідних місцях мають бути встановлені покажчики напрямку об'їзду або влаштовані переїзди через ділянки, що ремонтуються. Місця проведення ремонтних робіт на транспортних шляхах, включаючи траншеї і ями, загороджуються і позначаються дорожніми знаками, а в темний час доби - світловою сигналізацією.

3.2. Утримання будівель, споруд та приміщень3.2.1. Технічна безпека будівель архівних установ забезпечується під час їх проектування,

будівництва та експлуатації шляхом дотримання діючих будівельних, санітарних норм і правил.

3.2.2. Для проведення технічних оглядів і ремонту будівель та споруд в архівній установі розробляється річний план-графік технічних оглядів, поточних і капітальних ремонтів будівель і споруд. При виявленні пошкоджень будівель і споруд, що створюють небезпеку для працівників і можливість псування обладнання, терміново проводиться їх усунення з зупиненням робіт та виведенням людей.

3.2.3. Дахи будинків у зимовий період належить регулярно очищати від снігу, а карнизи - від обліднення. Два рази на рік (весною та восени) потрібно відчищати водоізолюючі покриття дахів, жолоби, водостічні труби від листя, гілок, сміття і пилу.

3.2.4. Будівлі та споруди архівних установ обладнуються автоматичними установками пожежогасіння, пожежної та охоронної сигналізації. Усі приміщення мають бути обладнані первинними засобами пожежогасіння згідно з Правилами пожежної безпеки для державних архівних установ України, затвердженими наказом Державного комітету архівів України від 8 травня 2003 року № 68 , зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 9 липня 2003 року за № 569/7890 (далі - НАПБ Б.01.006-2003).

3.2.5. Не дозволяється заставляти робочі місця, проходи, шляхи евакуації, входи і виходи, вікна і двері, коридори, сходові клітки і марші обладнанням, сировиною, тарою та ін.

3.2.6. Коридори, сходові клітки необхідно утримувати в чистоті і порядку, сміття та відходи збирати в урни і виносити з приміщення.

http://otipb.at.ua/


3.2.7. У будівлях архівних установ передбачаються такі функціональні групи приміщень:а) основні: адміністративні, робочі кімнати, читальні зали, виставкові зали, конференц-зали, бібліотеки, архівосховища, лабораторії, кімнати для відпочинку та медичного обслуговування працівників тощо;

б) допоміжні: вестибуль, гардероби, санітарні вузли з технічними приміщеннями, душові кабіни тощо.

3.2.8. Вентиляційні камери, насосні, машинні відділення, теплові та інші приміщення з устаткованням, яке є причиною виникнення шуму і вібрації, не слід розміщувати суміжно, над і під адміністративними, робочими кімнатами, читальними (актовими) залами, лабораторіями, кімнатами для відпочинку та медичного обслуговування.

3.2.9. На кожного працівника повинно припадати не менше 4 кв.м робочої площі і не менше 13 куб.м від загального обсягу приміщення.

3.2.10. Столи, стільці, сходні та інший інвентар, яким користуються працівники архівних установ, повинен бути у справному стані.

3.2.11. Документи мають розміщуватися на полицях стелажів і шаф таким чином, щоб унеможливити їхнє падіння.

3.2.12. Підлоги мають бути без дірок, вибоїн, відкритих отворів, гвіздків, з надійно закріпленим покриттям. Для улаштування підлог використовуються матеріали, що відповідають гігієнічним та експлуатаційним вимогам даного приміщення.

3.2.13. У робочих приміщеннях повинні бути встановлені в достатній кількості урни для відходів паперу і сміття, які слід вичищати щоденно.

3.2.14. Генеральне прибирання приміщень з очищенням від пилу стін, стель, вікон, опалювальних приладів необхідно проводити не рідше одного разу на місяць.

3.2.15. У кожному приміщенні потрібно мати аптечки першої допомоги, що розташовуються на видному, легкодоступному місці.

3.2.16. Стелажі і шафи в архівосховищах і інших приміщеннях мають бути надійно закріпленими та утримуватися у справному стані.

3.2.17. Приставні драбини та сходні мають бути безпечної конструкції. Несправними драбинами й сходнями користуватися заборонено.

3.2.18. Обладнання архівосховищ та інвентар, яким користуються в архівній установі, не повинні мати гострих кутів, нерівностей, що можуть спричинити травмування працівника.

http://otipb.at.ua/


3.2.19. У вестибулях архівної установи мають бути килимки для чищення взуття.

3.2.20. Не дозволяється використання архівосховищ і робочих приміщень для приготування їжі, зберігання продуктів харчування та сторонніх предметів.

3.2.21. Не дозволяється використовувати приміщення архівної установи для проживання людей.

4. ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА КАНАЛІЗАЦІЯ

4.1. Архівні установи забезпечуються холодною і гарячою водою для задоволювання господарсько-питних, санітарно-гігієнічних, технологічних і протипожежних потреб.

4.2. Люки колодязів, камер, колекторів, підземних комунікацій, а також отвори в підлогах, заглиблені ємності, канали, траншеї, котловани треба, залежно від умов, зачиняти кришками, бетонними плитами або листами рифленого заліза, обваловувати чи загороджувати суцільною або решітчастою загорожею.

4.3. Каналізаційні споруди мають утримуватися у справному стані. Переобладнання та реконструкція систем водопостачання і каналізації без узгодження з органами державного санітарного нагляду не дозволяється.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ ОПАЛЕННЯ, ВЕНТИЛЯЦІЇ І КОНДИЦІОНУВАННЯ ПОВІТРЯ

5.1. Загальні положення5.1.1. Значення температури, відносної вологості, швидкості руху повітря і теплового

випромінювання в робочій зоні, складських, побутових і адміністративних приміщеннях мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1-005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1-005-88), санітарним нормам мікроклімату виробничих приміщень (далі - ДСН 3.3.6.042-99), у архівосховищах відповідно до діючих норм зберігання документів.

5.1.2. Опалювально-вентиляційне обладнання і трубопроводи мають позначатися згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

5.1.3. Керівник архівної установи має забезпечувати належний технічний стан, контроль за експлуатацією, своєчасний якісний ремонт систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря шляхом організації їх обслуговування.

5.2. Опалення5.2.1. Будова, склад і експлуатація систем опалення мають відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91

"Отопление, вентиляция и кондиционирование" (далі - СНиП 2.04.05-91) та НАПБ Б.01.006-2003.

http://otipb.at.ua/


5.2.2. Для нагрівання повітря у приміщеннях рекомендовано системи парового опалення низького тиску, водяного, повітряного.

Для нагрівання окремих приміщень дозволяється використовувати електричні прилади з закритими спіралями і з такою потужністю споживання, яка б не призводила до підвищення сили струму понад допустиму для даної електромережі.

Опалення газовими або електричними приладами не допускається у приміщеннях категорій А і Б відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86) "Определение категорий помещений и зданий по взрывоопасной и пожарной опасности" (далі - НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86).

5.2.3. Опалювальні прилади розміщують у місцях, доступних для огляду, ремонту, очищення на відстані 0,1 м від поверхні стін. Не дозволяється розміщувати опалювальні прилади в нішах стін. Опалювальні прилади на сходових клітках розміщуються в нижніх (1-2) поверхах, а також у відсіках тамбурів, які не мають зовнішніх дверей.

5.2.4. У приміщеннях гардеробних, санітарних вузлів, складів, у тамбурах не дозволяється встановлювати на приладах опалення регулювальну арматуру.

5.3. Вентиляція та кондиціонування повітря5.3.1. Будова, склад і експлуатація систем вентиляції мають відповідати ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ.

Системы вентиляционные. Общие требования", СНиП 2.04.05-91 та Правилам пожежної безпеки в Україні, затвердженим наказом МНС України від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за № 1410/10009.

5.3.2. Усунення шкідливих газів, парів та пилу, які можуть утворюватися в архівних установах, слід проводити: для категорій приміщень А і Б і шкідливих речовин 1-го та 2-го класів небезпеки - через місцеву і

загальнообмінну вентиляцію зі штучним спонуканням; для решти категорій приміщень - через місцеву і загальнообмінну із штучним спонуканням та

природну вентиляцію через фрамугу і двері, що відкриваються. 5.3.3. Окремо одну від одної влаштовують:

системи вентиляції, кондиціонування повітря і повітряного опалення для кожної групи приміщень, розділених протипожежними стінами;

системи місцевих відсмоктувачів шкідливих або горючих речовин від систем загальнообмінної витяжної вентиляції;

системи місцевих відсмоктувачів від технологічного обладнання для речовин, сполучення яких може утворити вибухонебезпечну суміш або більш небезпечні речовини;

системи місцевих відсмоктувачів горючих речовин, які осідають (паперовий пил) або конденсуються в повітроводах і вентиляційному обладнанні окремо для кожного приміщення або кожної одиниці обладнання.

Приймальні пристрої системи вентиляції, що обслуговують приміщення категорій А і Б, необхідно влаштовувати окремо від приймальних пристроїв вентиляції інших приміщень.

http://otipb.at.ua/


5.3.4. В архівній установі необхідно забезпечити чищення елементів вентиляційних систем в терміни, які залежать від конкретної продуктивності технологічного обладнання і часу його роботи.

6. ВИМОГИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ

6.1. Спорудження, реконструкцію та експлуатацію електроустановок архівних установ здійснюють відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), затверджених зі змінами і доповненнями Міненерго України 10 січня 1996 року, 20 лютого 1997 року наказ № 18, 2 серпня 1999 року, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (далі - ДНАОП 0.00-1.21-98), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 9 січня 1998 року № 4 ), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 та інших нормативних документів.

6.2. Обслуговування діючих електроустановок, проведення в них оперативних перемикань, ремонтних, монтажних, налагоджувальних робіт здійснюється енергетичною службою архівної установи (електротехнічним персоналом). У разі відсутності в установі посади енергетика та електротехнічного персоналу обслуговування електроустановок забезпечується передаванням за угодою цих функцій спеціалізованій організації або електротехнічному персоналу іншої організації або утриманням електротехнічного персоналу на пайових засадах з іншими установами.

За відсутності в установі особи, яка відповідає за електрогосподарство, або угоди зі спеціалізованою організацією, експлуатація електроустановок не дозволяється.

Засоби захисту, що використовуються при виконанні робіт в електроустановках, мають задовольняти вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98

6.3. Вибір електрообладнання (електродвигунів, апаратів і приладів, світильників), виду електропроводок, проводів, кабелів і способів їх прокладання належить здійснювати згідно з НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП24-86) та Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (ДНАОП 0.00-1.32-01) залежно від категорії пожежної небезпеки та класу пожежовибухонебезпеки приміщень.

6.4. У пожежонебезпечних зонах усіх класів необхідно використовувати електрообладнання зі ступенем захисту не менше 1Р44. Допускається використання апаратів і приладів з меншим ступенем захисту (в т.ч. виконання 1Р00) за умови розміщення їх в шафах зі ступенем захисту оболонки не нижче рекомендованої для даної пожежонебезпечної зони.

У пожежонебезпечних зонах класів П-I і П-II належить використовувати стаціонарні світильники із ступенем захисту не менше 1Р53, в зонах класів П-IIа, П-III - не менше 1Р23; переносні світильники в пожежонебезпечних зонах довільного класу - із ступенем захисту не менше 1Р53; світильник має бути із скляним ковпаком, захищеним металевою сіткою.

http://otipb.at.ua/


6.5. Розподільні мережі напругою до 1000 В належить виконувати трифазними чотирипровідними, із глухо заземленою нейтраллю при напрузі споживача 380/220 В.

Для силових, освітлювальних та вторинних кіл належить використовувати:

у вибухонебезпечних зонах усіх класів - відкриті та приховані електропроводки проводами і кабелями в сталевих, водогазопровідних трубах;

у пожежонебезпечних зонах усіх класів - не захищені ізольовані проводи з алюмінієвими жилами в трубах і коробах з негорючих або важкогорючих матеріалів.

У пожежонебезпечних зонах будь-якого класу не дозволяється використання неізольованих провідників.

Для стаціонарних електропроводок в нормальних і пожежонебезпечних зонах належить використовувати проводи і кабелі з алюмінієвими жилами.

6.6. На головних пультах керування електрообладнанням, а також на окремих електрошафах необхідно передбачити світлову сигналізацію.

6.7. Для захисту електрообладнання від короткого замикання необхідно застосовувати запобіжники або автоматичні вимикачі.

6.8. На шафах керування, розподільних коробках необхідно наносити знак електричної напруги.

6.9. Технологічне обладнання має бути захищене від статичної електрики.

6.10. Для живлення світильників місцевого освітлення з лампами розжарювання необхідно використовувати напругу: у приміщеннях без підвищеної небезпеки - не вище 42 В, в приміщеннях з підвищеною небезпекою - не вище 12 В. Світильники з люмінесцентними лампами напругою 127-220 В допускається використовувати для місцевого освітлення за умови недоступності струмопровідних частин.

6.11. Не дозволяється експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками.

6.12. Блискавкозахист будівель і споруд архівних установ необхідно виконувати згідно з РД 34.21.122-87 "Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений", затвердженим Міністерством енергетики СРСР 1987 року.

6.13. Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.

7. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ НА ОКРЕМИХ ДІЛЬНИЦЯХ

http://otipb.at.ua/


7.1. Архівосховища

7.1.1. Загальні вимоги7.1.1.1. У сховищах, призначених для зберігання і роботи з документами з різними носіями,

слід дотримуватися загальних вимог пожежної безпеки, викладених в НАПБ Б.01.006-2003.

Архівосховища повинні бути обладнані засобами пожежогасіння, системами автоматичного гасіння та оповіщення про пожежу згідно з НАПБ Б.01.006-2003.

7.1.1.2. Архівосховища мають бути максимально віддаленими від приміщень іншого призначення і не мати з ними спільних вентиляційних каналів. Необхідно відділяти сховища від інших приміщень архівної установи протипожежними перегородками першого типу та перекриттями третього типу або розміщувати їх в окремих будівлях не нижче 2-го ступеня вогнестійкості. Не дозволяється відводити під сховища вологі, неопалювані, непристосовані підвальні приміщення та приміщення з пічним опаленням.

7.1.1.3. Обладнання робочих місць будь-якого призначення у архівосховищах не допускається.

7.1.1.4. Архівосховища слід оснащувати системами кондиціонування та вентиляції, які б забезпечували рециркуляцію повітря з кратністю обміну від 2 до 3, очищення від агресивних домішок і пилу та підтримання оптимального температурно-вологісного режиму.

7.1.1.5. Освітлення у сховищах може бути природним і штучним і повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79 "Естественное и искусственное освещение" (далі ЦСНиП II-4-79).

7.1.1.6. Для штучного освітлення сховищ необхідно застосовувати лампи розжарювання в закритих плафонах із рівною зовнішньою поверхнею. Дозволяється застосовувати люмінесцентні лампи з урізаною ультрафіолетовою ділянкою спектру типу ЛБ, ЛХБ, ЛТБ.

7.1.1.7. Санітарно-гігієнічні роботи в архівосховищі необхідно проводити регулярно: щоденно - вологе прибирання підлоги та сухе прибирання полиць, стелажів і шаф; у плановому порядку, не рідше одного разу на місяць - санітарні дні, під час яких проводити вологе прибирання стелажів, шаф, плінтусів, підвіконь та знепилювання коробок із документами.

7.1.1.8. У сховищах повинно бути забезпечено вільну циркуляцію повітря, яка б виключала можливість утворення непровітрюваних зон.

7.1.2. Архівосховища документів з паперовими носіями7.1.2.1. Вимоги до безпеки праці під час виконання робіт у архівосховищах документів з

паперовими носіями та їхнього обладнання встановлює ГСТУ 55.001-98 Документи з паперовими носіями. Правила зберігання Національного архівного фонду.Технічні вимоги (далі ГСТУ 55.001-98).

http://otipb.at.ua/


В архівосховищах повинен підтримуватися температурно-вологісний, світловий та санітарно-гігієнічний режим згідно з ГСТУ 55.001-98.

7.1.2.2. У приміщеннях для дезінфекції, дезінсекції та знепилювання документів слід передбачити окремі відділення для забруднених і чистих документів. Дільниці дезінфекції та дезінсекції, а також знепилювання не дозволяється поєднувати з іншими службами архівної установи в межах одного приміщення.

7.1.2.3. Стелажі та шафи, в яких зберігалися уражені пліснявою документи, необхідно протирати водними розчинами формаліну (3%) або катаміну АБ (5%) і просушувати.

7.1.3. Архівосховища аудіовізуальних документів7.1.3.1. Загальні вимоги

Документи з плівковими носіями, інші легкозаймисті матеріали не мають знаходитися поблизу нагрівальних приладів.

Апаратура, на якій проводиться робота з кіно-, фото-, фоно-, відеодокументами, повинна бути обладнана засобами захисту від ураження персоналу електричним струмом згідно з ДСН 3.3.6.096-2002, за своїми параметрами і режимом роботи відповідати ДНАОП 0.00-1.21-98, Державним санітарним правилам і нормам роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, затвердженим постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10 грудня 1998 року № 7 (далі - ДсанПіН 3.3.2.007-98).

7.1.3.2. Кінодокументи

Вимоги до безпеки праці під час виконання робіт з кінодокументами, а також вимоги до обладнання архівосховищ, температурно-вологісного, світлового і санітарно-гігієнічного режимів зберігання кінодокументів встановлює ГСТУ 55.003-2003 Кінодокументи. Правила зберігання Національного архівного фонду.Технічні вимоги.

7.1.3.3. Фотодокументи

Вимоги до обладнання архівосховищ, а також до температурно-вологісного, світлового і санітарно-гігієнічного режимів зберігання фотодокументів встановлює ГСТУ 55.002-2002 Фотодокументи. Правила зберігання Національного архівного фонду.Технічні вимоги.

Фотодокументи мають зберігатися на відстані не менш, ніж 1 м від нагрівальних приладів.

http://otipb.at.ua/


7.1.3.4. Фоно- і відеодокументи

Вимоги до обладнання архівосховищ фоно- і відеодокументів, а також до температурно-вологісного, світлового і санітарно-гігієнічного режимів їх зберігання встановлює ГОСТ 7.68-95 "СИБИД. Фоно- и видеодокументы. Общие технические требования к архивному хранению", ОСТ 55.3-84 "Фонодокументы. Правила государственного хранения оригиналов и страховых копий. Технические требования".

7.2. Приміщення, де встановлено комп'ютерну техніку7.2.1. На дільницях із застосуванням комп'ютерної техніки необхідно дотримуватися вимог

охорони праці згідно з Правилами охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 10 лютого 1999 року № 21, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 382/3675 (ДНАОП 0.00-1.31-99) та ДсанПіН 3.3.2 007-94.

7.2.2. Приміщення із комп'ютерною технікою мають бути обладнані мережами опалення, кондиціонування повітря або припливно-витяжною вентиляцією. Параметри мікроклімату мають бути такі: температура 21...22 град.С, вологість 40...60%, швидкість руху повітря 0,1 м/сек.

7.2.3. Підлога має бути рівною, з антисептичними властивостями.

7.2.4. Площа одного робочого місця має бути не менше 6 кв.м, а об'єм - не менше 20 куб.м.

7.2.5. Особи, які працюють за комп'ютерами, підлягають обов'язковому медичному огляду раз на два роки згідно з ДНАОП 0.03-4.02-94.

7.2.6. Працівникам, що здійснюють комп'ютерний набір, призначаються регламентовані перерви - 10 хв. після кожної години роботи. У випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосовувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи на комп'ютерах не повинна перевищувати 4 години.

7.3. Лабораторні приміщення7.3.1. Лабораторні та виробничі приміщення для спеціального оброблення та реставрації

документів повинні бути обладнані центральним водяним опаленням, забезпечені питною водою, мати загальну припливно-витяжну вентиляцію та місцеву витяжку повітря на окремих технологічних ділянках (раковини для миття, витяжні та сушильні шафи, апаратуру з потужними джерелами світла, столи для знепилювання тощо) згідно з СНиП 2.04.05-91 і забезпечені протипожежним обладнанням згідно з НАПБ Б 01.006-2003. Необхідно підтримувати умови мікроклімату, норми освітленості, шуму та вібрації відповідно до чинних гігієнічних вимог.

7.3.2. Лабораторне устатковання, робочі поверхні столів, стелажів, витяжних шаф, що призначені для роботи з пожежовибухонебезпечними речовинами, повинні мати негорюче покриття.

http://otipb.at.ua/


7.3.3. Загальні вимоги безпеки під час проведення реставраційних робіт і спеціального оброблення документів (дезінфекції, дезінсекції, акліматизації, знепилювання) встановлює ГОСТ 12.0.001-82 "ССБТ. Основные положения", ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования" та ГОСТ 12.1.008-76 "ССБТ. Биологическая безопасность. Общие требования", ГОСТ 12.1.005-88.

7.3.4. Вимоги до безпечної роботи з легкозаймистими та горючими рідинами встановлює ОСТ 11.091.430.10-82 "ССБТ. Жидкости легковоспламеняющиеся и горючие. Требования пожарной безопасности".

7.3.5. У лабораторіях одночасно може зберігатися не більш ніж денна норма ацетону, спирту та інших вогненебезпечних рідин. Ацетон чи клей, що використовують під час склеювання плівки, треба зберігати в посудині з притертим корком, ємність якої не перевищує 50 мл. Після закінчення робочого дня всі матеріали зачиняють у металеві шафи.

7.3.6. На робочих місцях треба зберігати тільки таку кількість матеріалів (у готовому для користування стані), яка не перевищує денної виробничої потреби. При цьому ємності з вогненебезпечними речовинами повинні бути щільно закритими.

7.3.7. Для роботи з кислотами, лугами та іншими хімічно активними речовинами слід застосовувати столи й шафи, виготовлені з матеріалів, стійких до їхньої дії.

7.3.8. Розливати ЛЗР та ГР безпосередньо з ємностей не дозволяється. Для відпуску, розливу ЛЗР та ГР необхідно використовувати спеціальні прилади (насоси, сифони тощо).

7.3.9. Приміщення для хіміко-фотографічного оброблення плівки і приміщення для зберігання хімікатів необхідно обладнувати припливно-витяжною вентиляцією.

7.3.10. До роботи зі шкідливими речовинами допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд та інструктаж з охорони праці.

7.3.11. Під час роботи з хімічними речовинами необхідно користуватися халатами, гумовими рукавичками, захисними окулярами, респіраторами тощо.

7.3.12. Працівники лабораторій повинні знати властивості пожежовибухонебезпечних хімічних речовин і матеріалів, що застосовуються, і дотримуватися заходів безпеки під час роботи з ними.

7.4. Дільниця оперативного тиражування інформації7.4.1. Загальна площа приміщення, в якому встановлюється копіювально-тиражувальна

апаратура типу ЕРА, повинна бути не менше 25 кв.м. Приміщення має бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією з п'ятикратним обміном повітря.

Копіювально-тиражувальну апаратуру обладнують витяжною вентиляцією і встановлюють таким чином, щоб відстань до стіни приміщення становила не менше 1,5 м, а джерело світла та вікна в приміщенні не

http://otipb.at.ua/


розташовувалися позаду апарата. У робочій зоні оператора необхідно забезпечити видалення озону, захист від ультрафіолетового випромінювання, діелектричний килимок.

7.4.2. Робоче місце на копіювально-тиражувальній апаратурі типу "Ксерокс", "Різограф" обладнується припливно-витяжною вентиляцією.

7.5. Поліграфічні дільниці. Брошурувально-палітурні та реставраційні дільниці7.5.1. Брошурувально-палітурні і реставраційні процеси необхідно організовувати й виконувати

відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ Процессы производственные. Общие требования безопасности", НАОП 1.9.40-2.09-85 Виробництво поліграфічне. Палітурно-брошурувальні та оброблювальні процеси. Вимоги безпеки, Правил охорони праці для підприємств та організацій поліграфічної промисловості, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 18 липня 1996 року № 123 (ДНАОП 1.9.40-1.01-96) та інструкцій з охорони праці.

7.5.2. Нормовані параметри мікроклімату на брошурувально-палітурних та реставраційних дільницях повинні складати: температура 20...22 град.С, відносна вологість 40...60%, швидкість руху повітря - 0,3 м/сек. Приміщення повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією. Температура поверхонь обладнання не повинна перевищувати 35 град.С, концентрація токсичних речовин повинна відповідати ГОСТ 12.1.005-88.

7.5.3. Працівники дільниці повинні забезпечуватися спецодягом (бавовняними халатами, бавовняними та гумовими рукавичками тощо) та засобами індивідуального захисту (окулярами захисними, респіраторами) згідно з ДНАОП 0.05-3.40-80. Раз на рік вони повинні проходити медогляд.

8. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО УМОВ ПРАЦІ

8.1. Параметри повітря робочої зони

8.1.1. Параметри повітря виробничих приміщень архівної установи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 та ДСН 3.3.6.042-99.

8.2. Вимоги до влаштування освітлення8.2.1. Освітленість виробничих і побутових приміщень архівних установ має відповідати вимогам

СНиП II-4-79. Всі приміщення архівних установ, за винятком архівосховищ та фотолабораторій, мають бути забезпечені природним освітленням.

8.2.2. Природне та штучне освітлення у робочих кімнатах має забезпечувати сприятливі умови для загальної та зорової працездатності.

8.2.3. Під час природного освітлення для захисту від прямого та відбитого світла з поверхні екранів і клавіатури необхідно передбачити сонцезахисні пристрої та правильне розташування робочих місць відносно вікон (природний потік світла має попадати на робочу поверхню з лівого боку).

http://otipb.at.ua/


8.2.4. Організація освітлення робочих приміщень і зон має виключати попадання прямих і відбитих світлових потоків в органи зору. Під час заміни джерел світла на обладнанні належить встановлювати лампи, які не знижують рівня освітленості.

8.2.5. З метою запобігання погіршення природної освітленості не можна розставляти на підвіконнях високорослі квіти, шибки вікон потрібно очищати від пилу і бруду 2 рази на рік, внутрішні поверхні рам перефарбовувати не рідше 1 разу на три роки.

8.2.6. Штучне освітлення досягається системою загального освітлення. Для окремих робочих місць застосовується система комбінованого освітлення - загальне плюс місцеве.

8.2.7. У світильниках слід використовувати переважно газорозрядні люмінесцентні лампи типу ЛБ, у світильниках місцевого освітлення допускається використання ламп розжарювання.

Застосування відкритих ламп для загального та місцевого освітлення не допускається.

8.2.8. Для місцевого освітлення передбачаються світильники з відбивачами, що не просвічуються і розташовані нижче рівня очей працівника та мають захисний кут не менше 30 град.

8.2.9. Для обмеження відбитого та прямого блиску робочої поверхні світильники загального та місцевого освітлення необхідно розміщувати таким чином, щоб дзеркальне відображення світної поверхні від робочої поверхні не співпадало з лінією зору працівника та не створювало відблиску на поверхні екрана.

8.2.10. В архівній установі належить періодично чистити світильники загального освітлення і здійснювати заміну перегорілих та застарілих джерел світла.

8.2.11. Усі елементи освітлювальних установок підлягають планово-попереджувальним оглядам і ремонтам за графіком, розробленим окремо для кожної архівної установи. При цьому слід передбачити: своєчасну заміну перегорілих ламп; періодично, не рідше одного разу на рік, а також після чергового чищення та заміни перегорілих

ламп, перевіряти рівень освітленості на робочих місцях; періодично перевіряти стан освітлювальних установок (наявність світлорозсіювачів, решіток у

світильниках, справність ущільнення світильників спеціального виконання). 8.2.12. Роботи з встановлення і чищення світильників загального освітлення, заміни перегорілих

ламп і ремонту освітлювальної мережі виконуються тільки електротехнічним персоналом при знятій напрузі.

8.2.13. Освітлювальні установки з висотою підвісу не більше 5 м обслуговуються з приставних або розсувних драбин не менше, ніж двома працівниками.

8.2.14. Перегорілі газорозрядні лампи із вмістом ртуті належить зберігати упакованими в спеціальних приміщеннях і періодично вивозити для знешкодження та демеркуризації на спеціальних підприємствах.

http://otipb.at.ua/


8.3. Шум8.3.1. Рівень шуму в приміщеннях архівних установ не повинен перевищувати норм,

встановлених ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности", ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

9. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ЩОДО ТРАНСПОРТУВАННЯ ДОКУМЕНТІВ, ПРОВЕДЕННЯ ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ

9.1. Перевезення документів у межах міста (населеного пункту) здійснюється в закритих автомашинах у супроводі співробітника архівної установи.

9.2. Вантажно-розвантажувальні роботи, під'їзні та транспортні шляхи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности" та ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности".

9.3. Гранично допустимі маси вантажу при підійманні та переміщенні вручну становлять: для юнаків від 16 до 18 років - 16 кг, для чоловіків віком понад 18 років - 50 кг згідно з НАОП 1.9.40-2.04-84 "ОСТ 29.12.0.006-84 Вантажно-розвантажувальні, складські та транспортні роботи. Вимоги безпеки", затвердженим Держкомвидавом СРСР 1984 року.

9.4. Граничні норми підіймання та переміщення вантажів жінками згідно з Граничними нормами підіймання і переміщення важких речей жінками, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194 (ДНАОП 0.03-3.28-93) становлять: підіймання вантажів, їх переміщення при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину) - 10

кг; підіймання і переміщення вантажів постійно впродовж робочого дня - 7 кг; сумарна вага вантажу, який переміщується впродовж кожної години робочої зміни з робочої

поверхні - 350 кг, з підлоги - 175 кг. Не дозволяється переносити та пересувати вантажі, що перевищують встановлені норми.

Начальник Управління організації

державного нагляду в АПК,

машинобудуванні, на транспорті

та у зв'язку

Держнаглядохоронпраці України В. А. Маціяшко

http://otipb.at.ua/

Documents

otipb.at.ua › _ld › 28 › 2880_82_.docx · Web view5.3.2.5 Пожежні крани повинні розміщуватися у вбудованих або навісних