ДОБРОВІЛЬНІ ПОЖЕЖНІ КОМАНДИ. ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ

СИТУАЦІЇ в ОТГ

Державна служба України Державна служба України з надзвичайних ситуаційз надзвичайних ситуацій

ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ

ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУОРГАНІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Парталян Сергій АгоповичПарталян Сергій Агопович

Чому потрібна реформа?Напрямки реформи системи

Організація заходів ЦЗ на території громад

Пілотні проекти щодо організації системи цивільного захисту та створення пожежної охорони в новостворених

територіальних громадах

Методичні рекомендації ОТГРеформування ДСНС

Привітальний ЛИСТ-ПАМ’ЯТКА Мерувід Земельного союзу пожежної служби

Федеральної землі Рейнланд-Пфальц (ФРН) 2

Чому потрібна реформа?

3

Гранична чисельність та оснащення пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС, перебувають на критично мінімальному рівні можливостей для виконання своїх завдань, оскільки більшість з них фінансується за рахунок Державного бюджету.

В сучасних економічних умовах зазначене не дозволяє створювати та утримувати необхідну кількість державних пожежних та аварійно-рятувальних підрозділів, здійснювати їх належне комплектування, матеріально-технічне забезпечення і оснащення.

Залишається невирішеним питання своєчасного реагування на пожеж в сільській місцевості, оскільки час прибуття пожежного підрозділу до значної кількість віддалених населених пунктів перевищує нормативну (20 хвилин) в два-три рази.

Надзвичайно гостро стоїть питання укомплектованості пожежними автомобілями високої прохідності з великим запасом вогнегасних речовин (в наявності 10% від потреби) для гасіння пожеж в сільській місцевості і природних екосистемах.

4

Система місцевого самоврядування на сьогодні не задовольняє потреб суспільства щодо забезпечення належного захисту населення і територій громад від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, в першу чергу попередження та гасіння пожеж (тобто створення в громаді ефективної системи цивільного захисту).

Чому потрібна реформа?

Щорічно в Україні виникає до 300 НС та 70 тис. пожеж на яких гине по-над 2 тис. громадян

Економіка країни втрачає близько 5 млрд. гривень

ДСНС забезпечує мінімальний рівень захисту населення від НС і пожеж Результативність дій пожежно-рятувальних підрозділів досягається за рахунок самовідданості та професіоналізму рятувальників

5

СТАН МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДРОЗДІЛІВ

ДСНС УКРАЇНИ

6

не відповідає сучасним вимогам

80 відсотків спеціальної техніки знаходяться в експлуатації понад 30 років

практична відсутність технічних засобів для гасіння пожеж та рятування людей з висотних будинків.

• покарання порушників, а не попередження пожеж• неякісне проведення перевірок об'єктів через їх велику кількість• невиправданий адміністративний тиск на суб'єкти господарювання• забюрократизована діяльність, низькій рівня довіри населення• корупційні прояви

Неефективність діючої системи державного нагляду Неефективність діючої системи державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпекиу сфері техногенної та пожежної безпеки

7

Напрямки реформи системи

8

Перехід від нагляду і контролю до профілактики і управління ризиками

Децентралізація системи реагування на пожежі та надзвичайні ситуації

Підвищення ефективності системи ДСНС щодо захисту населення і територій від пожеж та надзвичайних ситуацій.

Напрямки реформи системи ДСНС

• забезпечення належного обґрунтованого рівня безпеки• зменшення адміністративного впливу на суб’єкти господарювання• усунення корупційних складових у діяльності наглядових органів• покращення інвестиційного клімату в державі

• розвинута мережа пожежної охорони територіальних громадах• добровільні пожежні у всіх населених пунктах • скорочення часу прибуття першого рятувального підрозділу на допомогу• взаємодія професійних і добровільних пожежно-рятувальників• врятовані життя, оселі та майно громадян

• вдосконалення системи управління • оптимізація органів і підрозділів всіх рівнів• оновлення техніки та спеціального обладнання• підвищення соціальних стандартів рятувальників

9

З метою подолання існуючих проблем у сфері відповідальності ДСНС, децентралізації влади і передачі окремих повноважень щодо гасіння пожеж та реагування на надзвичайні ситуації від державних органів до органів місцевого самоврядування МВС прийнято рішення щодо реформування системи Державної служби з надзвичайних ситуацій

3. Реформування, із врахуванням змін територіальної організації влади в Україні, системи органів управління та підрозділів ДСНС всіх рівнів, формування ефективних пожежно-рятувальних та аварійно-рятувальних підрозділів Служби, здатних виконувати широкий комплекс аварійно-рятувальних робіт.

Передбачено, що реформи в умовах децентралізації влади будуть здійснюватись поетапно в громадах, що створюються відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», на районному, регіональному та державному рівнях протягом до 2020 року.

Шляхи:

1. Створення в територіальних громадах розвинутої мережі місцевої пожежної охорони.

2. Формування в населених пунктах добровільних пожежних команд.

10

У розвинутих країнах світу кількість пожежних становить в середньому 0,7 відсотку від кількості населення, а в Україні – такий показник лише 0,1 відсоток. (на 42 млн. 760 тис. населення 42 тис. 700 пожежних - 36 тис. 800 - державні пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС та 5 тис. 900 - місцеві пожежні підрозділи).

СПІВВІДНОШЕННЯ КІЛЬКІСТЬ ПОЖЕЖНИХ ДО КІЛЬКОСТІ НАСЕЛЕННЯ КРАЇНАХ СВІТУ

11

Пожежно-рятувальні частини

Основу сил ДСНС складають 986 пожежно-рятувальних підрозділів чисельністю 36 тис. чоловік. Пожежно-рятувальні підрозділи Служби мають на озброєнні понад 4 тис. одиниць пожежної техніки

12

Пожежна охорона територіальних громад

В органах місцевого самоврядування функціонує 1,1 тис. місцевих пожежно-рятувальних підрозділів чисельністю близько 6 тис. чоловік

13

3 КЛЮЧОВІ ЕЛЕМЕНТИ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ВІД ПОЖЕЖ

Для ефективного та своєчасного гасіння пожеж в Україні бажано мати близько 300 тис. вогнеборців. Така кількість може бути досягнута лише за рахунок створення територіальними громадами місцевих пожежних команд (додатково 1 тис. 300 команд, 24 тис. осіб) та розвитку руху добровільних пожежних.

14

Пожежна охорона територіальної громади (пропонується)

Підрозділи місцевих пожежних команд

Добровільні пожежні команди в межах дії місцевих пожежних команд

Пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС Зона відповідальності пожежно-рятувального підрозділу ДСНС

Умовний радіус 20 хвилинного реагування

Місцева пожежна команда:•врахування наявності на території громади підрозділів ДСНС•мінімальна чисельність персоналу •своєчасний виїзд пожежного автомобіля та гасіння пожежі •20 хвилинне прибуття до віддаленого населеного пункту•підсилення на пожежі добровільними пожежними

Добровільні пожежні:в кожному населеному пунктіпроходять відповідну підготовку взаємодіють із підрозділом пожежної охорони громади, в зоні дії якого розташований населений пункт.за викликом прибувають до місця події та з прибуттям пожежного підрозділу громади спільно здійснюють гасіння пожежі.

15

Як це працюватиме

З отриманням інформації про пожежу добровільні пожежні прибувають до міста події та з прибуттям пожежного підрозділу спільно здійснюють гасіння пожежі.

Бочаниця

Корозвани

Федорівка

Русивель

Жаврів

Майків

В кожному НП громади формуються добровільні пожежні формування, які проходять відповідну підготовку та взаємодіють із підрозділом пожежної охорони громади, в зоні дії якого розташований НП.

16

ГІБРИДНА

СИСТЕМА

На місцях створюються професійні пожежні команди під керівництвом органів місцевого самоврядування.

Добровольці підписують з місцевим самоврядуванням договір про здійснення ними добровільної діяльності з пожежогасіння.

Місцеве самоврядування забезпечує місцеві пожежні команди і добровольців необхідною технікою, засобами пожежогасіння і захисними засобами.

Місцеве самоврядування може пропонувати офіційно зареєстрованим добровільним пожежним певні соціальні гарантії.

17

Добровільні пожежні команди в Україні

Добровільна пожежна команда м. Бориспіль Київської області

Створена у 2014 році на базі громадської організації спортивно-патріотичного клубу “Штурм”.У складі команди - 14 добровольців, 2 одиниці техніки та 1 мотопомпа

Добровільна пожежна командас. Дерцен Мукачівського району

Закарпатської області

Створена у 2005 році на базі місцевої реформаторської Церкви.У складі команди - 32 добровольця, 6 одиниць спеціальної техніки та 6 мотопомп

18 https://www.youtube.com/watch?v=ooGgke1nSZk

Організація підготовки пожежних для місцевих пожежних команд та добровільних пожежних

ДПРЧ ДСНС На базі державних пожежно-рятувальних підрозділів (за місцем проживання добровольців) буде здійснюватися професійно-практична підготовка добровільних пожежних. До проведення практичних занять будуть залучатися найбільш досвідчені фахівці-практики цих підрозділів. Графік проведення занять - найбільш сприятливий для добровільних пожежних (днем, ввечері або у вихідний день)

Навчальний пунктрегіонального органу ДСНС

На базі навчального пункту буде здійснюватися професійно-теоретична підготовка добровільних пожежних. Теоретична підготовка передбачає застосування різних форм навчання: очна, заочна, дистанційна. Проведення занять - у навчальному пункті або виїзні заняття. Графік проведення занять - найбільш сприятливий для добровільних пожежних (днем, ввечері або у вихідний день)

19

Організація заходів цивільного захисту

на території громад

20

створення комісій з питань ТЕБ і НС,

а в разі виникнення НС- спеціальних комісій з їх ліквідації (за потреби)

здійснення навчання населення

до дій у НС

забезпечення життєдіяльності постраждалих від НС,

а також під час ведення бойових дій або внаслідок таких дій

забезпечення хімічного, радіаційного

та медичного захисту населення

організація та здійснення евакуації населення, майна

у безпечні райони,їх розміщення та життєзабезпечення

організація укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту

організація робіт з: ГАСІННЯ пожеж

ліквідації наслідків НС

забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення НС

основні завдання (повноваження) громад

у сфері цивільного захисту:

Завдання (повноваження) Територіальних громад щодо організації заходів цивільного захисту на території громад

21

Побудова сучасної автоматизованої системи централізованого оповіщення має забезпечити:

Створення громадського РАДІО:- місцеві новини;- місцева реклама;- оповіщення та інформування населення про НС

Оповіщення населення

залучення до оповіщення населення операторів телекомунікацій, телерадіоорганізації, Інтернет-провайдерів, рухомого (мобільного) зв’язку

своєчасне оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій:

50% населення – у термін не більш ніж 3 хв.97% населення – у термін не більше ніж 5 хв.

Зазначені показники відповідають Європейському стандарту ЕTSI 102182

інтеграцію автоматизованих систем раннього виявлення НС та оповіщення до територіальних систем централізованого оповіщення.

22

Кроки організації заходів оповіщення

1. Аналіз стану ТЗ діючих систем оповіщення (місцеві, спеціальні, локальні, об’єктові), що функціонують на території ОТГ

Визначення необхідності проведення модернізації діючих систем або побудови нових на території ОТГ (за результатами проведеного аналізу)

2. Планування заходів щодо проведення модернізації діючих або побудови нових систем оповіщення на території ОТГ

Передбачення фінансування заходів з проведення модернізації діючих або побудови нових систем оповіщення на території ОТГ

прийняття розпорядчих документів щодо проведення модернізації існуючих або побудови нових систем оповіщення на території ОТГ (накази, розпорядження)

23 5. Підготовка персоналу, на який покладаються функції з організації оповіщення населення на НМЦ ЦЗ та БЖД

3. Реалізація заходів щодо проведення модернізації діючих або побудови нових систем оповіщення на території ОТГ

Розроблення необхідної проектно-технічної документації щодо проведення модернізації діючих або побудови нових систем оповіщення

Проведення модернізації діючих або побудова нових систем оповіщення

4. Проведення заходів щодо підтримання систем оповіщення у робочому стані

Планування заходів експлуатаційно-технічного обслуговування (ЕТО) системи

фінансування ЕТО системи оповіщення (укладання відповідних договорів)

Гасіння пожеж, проведення рятувальних робіт

У кожному центрі громади або іншому населеному пункті, при необхідності, створюється місцевий пожежно-рятувальний підрозділ, який є основою для формування команд добровільних пожежних-рятувальників.

Гасіння пожеж, ліквідація наслідків НС здійснються спільними зусилями місцевих пожежних-рятувальників (час прибуття до місту події – до 5 хв.), добровільних пожежних-рятувальних (до 10-15 хв.) та державних пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України (не більше 20 хв.)

24

Укриття в ЗСЦЗ.В об'єднаних територіальних громадах необхідно:

- визначити наявний стан захисних споруд цивільного захисту на території громади;

- провести розрахунки укриття населення в захисних спорудах, в тому числі споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів підвальних та інших заглиблених приміщень

25

Кроки організації укриття населення у ЗСЦЗ

26

Підготовка пропозицій щодо подальшого утримання ЗС, що не можливо використовувати для укриття населення

2. Проведення комплексного обстеження ЗС, встановлення стану їх готовності. Визначення ЗС, що не можливо використовувати, технічної можливості та економічної доцільності їх відновлення

Узагальнення результатів стану готовності ЗС:(«готово» - __ шт./ осіб; «обмежено готово» - __ шт./ осіб; «не готово» - __ шт./ осіб).

Оформлення: - актів комплексного обстеження ЗС (на кожну ЗС); - акту результатів обстеження споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів

1. Складення (уточнення) переліків ЗСЦЗ, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, що знаходяться на території ОТГ. Створення обліків /документального, електронного/ фонду ЗС

Заведення - журналів обліку ЗС, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів;Заведення - паспортів та облікових карток захисних споруд

3. Визначення потреб фонду ЗСЦЗ з урахуванням фактичного стануПроведення відповідних розрахунків, визначення потреби фонду ЗСЦЗ:сховищ - __(шт./ осіб); ПРУ - __(шт./ осіб); споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів - __(шт./ осіб).

Розгляд та затвердження отриманих результатів на засіданні комісії з питань ТЕБ

27

4.1. Прийняття рішень про подальше використання ЗСЦЗ, що непридатні, безгосподарних ЗС та у разі зміни бвалансоутримувача

Створення комісій з питань подальшого використання ЗС, підготовка ними відповідних пропозицій

Прийняття рішень щодо виключення з фонду ЗСЦЗ непридатних споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів

4.2 Підготовка матеріалів для виключення з фонду ЗСЦЗ непридатних споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів

Погодження виключення непридатних ЗС з фонду таких споруд з ДСНС

Створення комісій з визначення стану і списання захисних споруд. Складення та затвердження актів про стан захисної споруди

Виключення непридатних ЗС, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів з фонду ЗС

5. Проведення обстеження приміщень у підвальних та цокольних поверхах з метою пристосування їх під захисні споруди цивільного захисту.(ПРУ)

Отримання згоди їх власників на включення зазначених споруд до фонду ЗСЦЗ

Включення зазначених споруд і приміщень до обліків фонду ЗСЦЗ

Складення списків зазначених споруд, затвердження їх комісією ТЕБ та НС

Кроки організації укриття населення у ЗСЦЗ Продовження

28

6. Складення планів приведення ЗСЦЗ у готовність

8. Створення формувань з утримання фонду ЗС цивільного захисту Організація підготовки персоналу . формувань

7. Прийняття програм розвитку фонду ЗСЦЗ, внесення змін до існуючих цільових програм, що діють у сфері ЦЗ та/або соціально-економічного розвитку ОТГ

Доведення до населення місць розміщення зазначених місць та порядку їх зайняття

Розроблення та розміщення на офіційних сайтах органів влади, суб’єктів господарювання інтерактивних карт

Створення загальнодоступних інформаційних ресурсів із зазначенням на них місць захисту (фонду ЗСЦЗ) із застосуванням ЗМІ, інших ресурсів

9. Приписка населення до конкретних місць захисту фонду захисних споруд цивільного захисту

Кроки організації укриття населення у ЗСЦЗ Продовження

визначити зони прогнозованого (розрахункового) забруднення

РХБЗ. В об'єднаних територіальних громадах необхідно:

провести оцінку впливу на безпеку життєдіяльності населення наявних хімічно небезпечних об’єктів;

організувати забезпечення засобами індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин персоналу хімічно небезпечних об’єктів та непрацюючого населення, яке проживає у прогнозованих зонах хімічного забруднення 29

Кроки з організації РХБЗ населення ОТГ

30

2. Створення мережі спостереження за радіаційною та хімічною обстановкою на території громади

Створення РАГ: розроблення положень; укомплектування їх працівниками та майном Облік утворених на СГД диспетчерських служб та постів РХС, визначення стану їх оснащення

1. Оцінка впливу радіаційно та хімічно небезпечних об’єктів на безпеку життєдіяльності населення

Визначення переліку Р та ХНО, які впливають на безпеку життєдіяльності населення громад Визначення переліку СГД та кількості населення, які можуть потрапити у зони забруднення

Розроблення карти можливої РХО в межах території об’єднаних територіальних громад Розроблення планів реагування на НС, пов’язані з викидом у довкілля Р та НХР

3. Організація забезпечення населення засобами індивідуального захисту та препаратами стабільного йоду

Визначення обсягів забезпечення ЗІЗ та препаратів стабільного йоду Планування закупівлі засобів індивідуального захисту органів дихання

Подання до Мінрегіону пропозицій щодо субвенції з державного бюджету на фінансування відповідних заходів

4. Визначення порядку проведення санітарної обробки населення, спеціальної обробки одягу, майна і транспорту

Визначення СГД, які можуть залучатися, за їх згодою, в разі виникнення НС до СО

Укладання цивільно-правових угод із СГД щодо проведення СО

Організація та проведення евакозаходів

Порядок проведення евакуації (ПКМУ 30.10.13 № 841):

Реалії сьогодення, а саме досвід переміщення населення із зони АТО, свідчить про:

потребує ретельної підготовки органів влади,

потребує матеріальних та фінансових затрат, які, як правило, в екстремальних ситуаціях відсутні.

є складним в організаційному плані

використання пересувних транзитних пунктів

необхідність спрощення організації евакуації

залучення громадських та волонтерських організацій.

максимальної координації усіх відомств, які залучаються до проведення цих заходів

31

Кроки організації евакозаходів

1. Оцінка обстановки, яка може виникнути на території ОТГ при НС, і потребує проведення обов’язкових евакуаційних заходів

Рішення щодо необхідності завчасного планування евакуаційних заходів та створення органів з евакуації

наявність впливу Р та ХНО, зон катастрофічного затоплення, масових лісових та торф’яних пожеж, інших небезпечних геологічних та гідрологічних явищ та процесів

2. Створення органів з евакуації ОТГ та планування їх дій у разі проведення евакозаходів

Розробка та затвердження документів Органів з евакуації (положення, функціональні обов'язки, календарний план роботи комісії з питань евакуації тощо)

Розпорядчі документи щодо створення органів з евакуації (наказ, розпорядження)

3. Планування евакуаційних заходівРозроблення планів евакуації або/та приймання і розміщення населення, матеріальних і культурних цінностей (із урахуванням всебічного забезпечення його заходів )

32

5. Організація роз’яснювальної роботи з населенням щодо порядку дій під час здійснення евакуаційних заходів

Виготовлення та розміщення у місцях масового перебування людей інформаційних Куточків, листівок, плакатів; Розміщення інформації в засобах масової інформації

4. Проведення підготовки персоналу органів з евакуації, що залучається до здійснення евакуаційних заходів

Включення о/с органів з евакуації до Планів комплектування НМЦ ЦЗ та БЖД

В об'єднаних територіальних громадах для навчання населення з питань цивільного захисту необхідно:

забезпечити постійне інформування населення

застосовувати соціальну рекламу

організувати просвітницьку роботу

налагодити розроблення та виготовлення навчально-наочних брошур, буклетів та пам'яток

33

Пілотні проекти щодо організації системи

цивільного захисту та створення пожежної охорони

в новостворених територіальних громадах

34

ДСНС України спільно з 5 ОДА впроваджено Пілотні проекти щодо організації системи цивільного захисту та створення пожежної охорони в новостворених

територіальних громадах.

Дніпропетровська областьреалізується у 15 об'єднаних територіальних громадах

Вінницька областьреалізується у 2 об'єднаних територіальних громадах

Донецька областьреалізується у 3 об'єднаних територіальних громадах

Львівська областьреалізується у 16 об'єднаних територіальних громадах

Тернопільська областьреалізується у 26 об'єднаних територіальних громадах

35

Основні заходи (завдання)пілотних проектів щодо створення системи цивільного захисту

органами місцевого самоврядування (ОТГ)

надання допомоги щодо створення у структурі виконавчих органів ОТГ підрозділу з питань ЦЗ (посадової особи);

надання допомоги щодо створення місцевих та добровільних пожежно-рятувальних формувань;

надання допомоги у матеріально-технічному забезпеченні утворених пожежно-рятувальних формувань;

проведення на базі навчальних підрозділів ДСНС навчання (перепідготовки) фахівців з питань ЦЗ та працівників пожежно-рятувальних формувань;

сприяння у реалізації проектів (заходів) щодо інфраструктурного розвитку ОТГ у сфері ЦЗ, які фінансувались з Державного бюджету (Фонд регіонального розвитку, цільова субвенція);

надання методичної допомоги шляхом підготовки та випуску посібників, порадників, плакатів та іншої друкованої продукції. 36

Перші практичні результати

Протягом 2016 року завдяки спільній роботі з об'єднаними територіальними громадами на території пілотних областей утворено 9 місцевих (з них 5 в ОТГ) та 98 добровільних (з них 68 в ОТГ) пожежно-рятувальних підрозділів а саме:

у Дніпропетровській області — 1 місцева пожежна команда (МПК); у Донецькій області - 3 МПК (з них 3 в ОТГ); у Львівській області - 1 МПК (з них 1 в ОТГ), 83 добровільних пожежних дружин (ДПД) (з них 65 в ОТГ) та 5 ДПК (з них 2 в ОТГ); у Тернопільській області - 4 МПК (з них 1 в ОТГ), 8 ДПД та 2 ДПК (з них 1 в ОТГ).

Всі новостворені пожежно-рятувальні підрозділи територіальних громад включено до системи реагування на надзвичайні ситуації та пожежі відповідного регіону

37

Реалізація Пілотного проекту на території Красноліманської, Октябрської та Черкаської територіальних громад Донецької

області

В кожній громаді : проведено аналіз природно-техногенної та пожежної безпеки територій; передбачено створення місцевої пожежної команди та будівництво сучасного модульного депо

Варта Варта Варта Варта

Керівник підрозділу

1. Начальник варти2. Водій автотранспортних засобів3. Пожежний рятувальник

1. Начальник варти2. Водій автотранспортних засобів3. Пожежний рятувальник

1. Начальник варти2. Водій автотранспортних засобів3. Пожежний рятувальник

1. Начальник варти2. Водій автотранспортних засобів3. Пожежний рятувальник

Чисельність: Працівників – 17 осіб

Всього – 17 осіб

38

Відпрацьовано 4 інвестиційні проекти, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку щодо створення на території об'єднаних територіальних громад формувань місцевої пожежної охорони:

Берездівська сільська ОТГ, Колибаївська сільська, Лісогринівецька сільська, Понінківська селищна.

Реалізація інвестиційних проектів на території Хмельницької області

За рахунок зазначених коштів придбано пожежні автомобілі на конверсійних шасі, майно і спорядження для гасіння пожеж та рятування людей.

Відкриття підрозділу МПО с. Аркадіївці Лісовогринівецька ОТГ (автомобіль і

обладнання придбано за рахунок коштів ДФРР)

МПО с. Аркадіївці на пожежі 39

Розпорядженням КМУ від 08.06.2016р.№ 432-р., вказаним громадам виділено 2 млн. 520 тис. грн. на реалізацію інвестиційних проектів.

Відповідно вимог П КМУ від 16.03.2016 р. № 200 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад» реалізовано чотири інфраструктурні проекти на загальну суму 2 млн. 230 тис.грн.

закуплено пожежно-рятувального оснащення для місцевих пожежних підрозділів у 3-х ТГ

Будівельні роботи: пожежне депо с. Ходоровці (залучення коштів субвенції

на розвиток інфраструктури ОТГ)

Будівельні роботи: пожежне депо с. Аркадіївці (залучення коштів

місцевого бюджету ОТГ)

Реалізація проектів на території Хмельницької області

40

ДСНС України звернулась до Мінрегіону з проханням передбачити під час розроблення порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури ОТГ питання забезпечення належного рівня ЦЗ

(реалізовано П КМУ 16.03.2016 №200)

Щодо розв’язання першочергових проблем об’єднаних територіальних громад

41

У напрямках використання зазначеної субвенції запропоновано передбачити реалізацію наступних заходів:

створення (розвиток) комунальних АРС, формувань місцевої та добровільної пожежної охорони, у тому числі будівництво та ремонт пожежних депо, придбання пожежної і спеціальної техніки, пожежно-рятувального оснащення та засобів;

будівництво та ремонт захисних споруд цивільного захисту, що пройшли відповідно до законодавства технічну інвентаризацію;

закупівлю ЗІЗ органів дихання для населення територіальної громади;

навчання населення діям у НС, та користуванню засобами індивідуального захисту

розвиток систем оповіщення населення громади (централізованих, локальних та об’єктових) та реалізацію проектів впровадження нових систем оповіщення;

41

Джерела фінансування заходів цивільного захисту

в об’єднаних територіальних громадах Фінансове забезпечення витрат, пов'язаних із здійсненням

органами місцевого самоврядування повноважень у сфері цивільного захисту, здійснюється відповідно до законодавства за рахунок коштів місцевого та державного бюджетів, коштів суб’єктів господарювання, інших не заборонених законодавством джерел.

Для фінансування спільних проектів відповідних територіальних громад (у тому числі у сфері цивільного захисту) державою можуть передаватись органам місцевого самоврядування кошти у вигляді дотацій та субвенцій, а саме:

кошти Державного фонду регіонального розвитку шляхом розробки та впровадження інвестиційних проектів;

субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад.

42

Щодо залучення коштів державного фонду регіонального розвитку

Відповідно до статті 24-1 Бюджетного кодексу України формується державний фонд регіонального розвитку, обсяг коштів якого затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Інформація щодо нормативно-правового забезпечення державного фонду регіонального розвитку розміщено на сайті Мінрегіону (http://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/regional-dev/derzhavna-rehional-na-polityka/derzhavniy-fond-regionalnogo-rozvitku).

Корисна інформація щодо розробки та реалізації інвестиційних проектів регіонального розвитку у сфері цивільного захисту (на прикладі створення формувань місцевої пожежної охорони в Хмельницькій області) розміщена на сайті ДСНС України (http://www.dsns.gov.ua/ua/Metodichni-materiali.html ).

43

Залучення коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам

на формування інфраструктури ОТГ

Постанова КМУ від 16 березня 2016 р. № 200 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури ОТГ».

створення систем оповіщення населення;

Зокрема порядок використання передбачає, що субвенція надається для створення, модернізації інфраструктури ОТГ та може спрямовуватися на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів інфраструктури, що належать до комунальної форми власності (у тому числі на виготовлення проектної та містобудівної документації), а саме:

закупівлю пожежної і спеціальної рятувальної техніки та пожежно-рятувального оснащення;

будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт інших об’єктів, які є важливими для посилення спроможності та забезпечення територіальної згуртованості громади, належного рівня безпеки та цивільного захисту громади. 44

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для органів місцевого самоврядування щодо організації та забезпечення пожежної

безпеки та заходів ЦЗ на території ОТГ

45

Практичний порадник МВС:http://fex.net/#!415236016931

Практичний порадник ДСНС:library.iducz.dsns.gov.ua/weblib/books/Mikhailov V_M/Prakt_por_1.pdf

ЗУ “Про місцеве самоврядування України” (глава 2), ст. 19 КЦЗ України визначено повноваження органам місцевого самоврядування у сфері організації заходів ЦЗ - запобігання надзвичайним ситуаціям, захист населення і територій від природних та техногенних загроз, реагування на надзвичайні ситуації та ліквідації їх наслідків.

Понад 40 % від усіх пожеж відбуваються у сільській місцевості - втрачаються людські життя, наносяться неоціненні втрати культурній спадщині, господарства несуть значні збитки, тому гостро стоїть питання організації гасіння пожеж у сільській місцевості, де існує велика кількість населених пунктів, час прибуття першого підрозділу в які перевищує максимально допустимі значення (20 хвилин).

Концепцією реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схваленої розпорядженням КМУ від 1 квітня 2014 р. № 333-р, до основних повноважень органів місцевого самоврядування базового рівня (ОТГ) віднесено забезпечення гасіння пожеж, що передбачає подальший розвиток існуючих та утворення нових місцевих і добровільних пожежно-рятувальних підрозділів.

Деякі нагадування

46

Розробка можливих сценаріїв надзвичайних ситуацій на території ОТГ

(пожежа, ДТП, домедична допомога та інше)

1. Суспільство:- кількість населення у поділі на населені пункти;- місцеві основні роботодавці (приватні, публічні) разом з кількістю працюючого

населення;- існуючі місцеві громадські організації, місцеві активісти або групи активістів

(об’єднання)

2. Освіта:- кількість дошкільних закладів разом з кількістю вихованців і працюючих

вчителів;- кількість шкіл разом з кількістю учнів та вчителів;- технічний стан освітньої інфраструктури (якість будинків, санвузли, тех.

забезпечення, спортзали, стадіони);- нестача кадрів у освітніх закладах

3. Інфраструктура:- стан доріг;- частота курсування громадського транспорту;- діючі місцеві перевізники (публічні або приватні) та технічний стан транспорту;- доступний житловий фонд та його технічний стан;- рівень покриття водопроводами та каналізацією, електрифікація,

телефонізація

Проведення аудиту громади:

47

4. Економічна активність і структура економіки:- СГ (кількість господарств, характер вирощування, рівень автоматизації с/г

роботи);- місцеві приватні і публічні підприємства (кількість, сфера, ринки збуту);- чи існують інституції підтримки місцевого бізнесу5. Культура, рекреація, туризм:- існуючі заклади культури (якість елементів будинків, технічне забезпечення);- форми проведення вільного часу (місця відпочинку, місцеві свята); - існуючі туристичні переваги;- місцеві історичні символи i культивовані традиції

6. Якість життя:- стан довкілля;- існуюча система утилізації відходів;- існуючі заклади охорони здоров’я (якість елементів будинків, забезпечення);- нестача кадрів у закладах охорони здоров’я;- кількість осіб, що користуються соціальним захистом і його характер;- існуючі заклади соціального захисту (якість будинків, санвузли, забезпечення)

Проведення аудиту громади:

48

Продовження:

7. Місцева адміністрація громади:- кількість працюючих службовців та їх освіта;- працівники самоврядування з понад стандартними навиками (іноземні мови,

досвід пошуку коштів в рамках проектів);- будинкові і технічні засоби, що є у власності адміністрації громади.

За результатами аудиту складається аналітична записка і визначаються загрози (можливі сценарії) на території об'єднаної територіальної громади

ЗАГРОЗИ (можливі сценарії) на території ЩТГЗАГРОЗИ (можливі сценарії) на території ЩТГ

49

План інженерного захисту населення і території

50

Визначення кількості пожежно-рятувальних частин місцевої Визначення кількості пожежно-рятувальних частин місцевої пожежної охорони необхідних створити для базового захисту пожежної охорони необхідних створити для базового захисту

населення і територіїнаселення і території

51

Визначення потреб, необхідних для протидії можливим сценаріям надзвичайних ситуацій

на території об'єднаної територіальної громади

52

ТАБЛИЦЯТАБЛИЦЯорієнтовних витрат на утворення та утримання орієнтовних витрат на утворення та утримання

місцевих пожежно-рятувальних підрозділівмісцевих пожежно-рятувальних підрозділів№ з/п Необхідно Кількість

Витрати, грн.

придбання утримання на рік

1 Пожежно- та аварійно-рятувальні автомобілі:

пожежно-рятувальний типу ______________ + + +1

аварійно-рятувальний типу ______________ + + +1

2 Пожежні депо:

будівництво + + +

реконструкція + + +

ремонт + + +

охорона + + +

енергопостачання + + +

газопостачання + + +

водопостачання + + +

водовідведення + + +

меблі + + +2

офісна техніка + + +2

канцелярське приладдя + + +

3 Зв’язок:

стаціонарна радіостанція +3 + +2

автомобільна радіостанція +4 + +2

переносна радіостанція +5 + +2

4 Персонал:

підготовка + + +6

заробітна плата (з урахуванням податків і зборів) + +

забезпечення спеціальним одягом і спорядженням + + +2

5 Система оповіщення:

персоналу + + +

населення + + +

6 Страхування персоналу + + +

7 Обслуговування, ремонт, випробування пожежно- та аварійно-рятувального обладнання та оснащення + + 53

Реформування ДСНС

Державна служба України Державна служба України з надзвичайних ситуаційз надзвичайних ситуацій

54

Реформування ДСНС

сили районного рівня – пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС, що функціонуватимуть у обласних і районних центрах, населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис., та які здатні виконувати весь комплекс аварійно-рятувальних робіт із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій характерних для території району;

сили регіонального рівня – двадцять п’ять регіональних багатофункціональних аварійно-рятувальних загонів спеціального призначення, які здатні виконувати весь комплекс аварійно-рятувальних робіт із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій характерних для відповідного регіону. Зазначені загони у разі необхідності можуть залучатися для проведення аварійно-рятувальних робіт в інших регіонах України;

сили державного рівня – аварійно-рятувальні та спеціальні формування, підприємства центрального підпорядкування, основна діяльність яких пов’язана з проведенням робіт з ліквідації наслідків масштабних надзвичайних ситуацій на всій території України та за її межами.

Систему підрозділів та формувань ДСНС складатимуть:

55

Реформування органів управління та пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС районного рівня

кількість органів управління районного рівня буде відповідати кількості новостворених адміністративних районів

частина пожежних депо та пожежної техніки ДСНС буде передана територіальним громадам для організації власної пожежної охорони, а всі штатні одиниці ДСНС, будуть використані для підсилення пожежно-рятувальних підрозділів районного рівня, склад чергових караулів буде доукомплектований до нормативної чисельності.

пожежно-рятувальні частини ДСНСпожежні частині громад

Основні завдання пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС районного рівня:

гасіння складних пожеж, рятування людей; надання допомоги місцевим органам вади у ліквідації надзвичайних ситуацій природно-техногенного характеру, характерних для району; реагування на небезпечні події, в тому числі при дорожньо-транспортних пригодах, на водних об'єктах, хімічних та вибухопожежонебезпечних об'єктах; оперативно-диспетчерське управління всіма видами пожежної охорони та аварійно-рятувальними службами на території району

Реформа територіальної організація влади в України

Реформа територіальної організація влади в України

56

Севастополь

25 Аварійно-рятувальних загонів Чисельність загонів – від 150 до 500 осіб в залежності від специфіки природних умов, техногенного навантаження, чисельності населення та інших особливостей регіону

Основні завдання: проведення масштабних аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у межах регіону; виконання спеціальних інженерних робіт, радіаційного та хімічного захисту, гасіння великих пожеж; піротехнічні роботи та гуманітарне розмінування; проведення водолазно-рятувальних робіт на водних об’єктах; зберігання матеріального резерву територіального органу ДСНС

Львів

Чернігів

Ужгород

ЛуцькРівне

Чернівці

Ів.-Франківськ

ТернопільХмельницький

Житомир

Вінниця Черкаси

ОдесаХерсон

Миколаїв

Крапівницький

Сімферополь

ЗапоріжжяДонецьк

ЛуганськДніпропетровськ

Харків

Полтава

Суми

Київ

Сєвєродонецк

Маріуполь

Реформування аварійно-рятувальних формувань ДСНС територіального рівня

57

Реформування аварійно-рятувальних формувань ДСНС державного рівня

ДрогобичКиїв

Ромни

Жеребкове

Ватутіне

Ніжин

Кривий Ріг

Центр швидкого реагування (м. Ромни): виконання завдань радіаційного, хімічного та біологічного захисту; пошуково-рятувальні та мінно-пошукові роботи із застосуванням службових собак; підводне розмінування та водолазно-рятувальні роботи; підготовка кінологів та водолазів.

Гірничорятувальний загін (Кривий ріг): виконання аварійно-рятувальних робіт на підприємствах гірничорудної та нерудної промисловості, підземних і техногенно-небезпечних об'єктах; гасіння складних пожеж, ліквідації наслідків вибухів, обвалів і виконанні інших робіт, що потребують застосування засобів захисту органів дихання та спеціального оснащення.

Навчальний центр (с. Ватутіне): підготовки кваліфікованих спеціалістів робітничих професій для потреб ДСНС; аварійно-рятувального обслуговування потенційно небезпечних об’єктів метрополітену і метробуду.

Мобільний рятувальний центр (м. Київ): проведення аварійно-рятувальних робіт підвищеної складності; забезпеченні функціонування мобільного госпіталю ДСНС; міжнародні рятувальні та гуманітарні операції у складі міжнародних рятувальних сил; доставка гуманітарних вантажів по території України та до інших країн.

Центр швидкого реагування (м. Дрогобич): пошук та рятування туристів та оперативне реагування на події в районах гірських перевалів та лісово-гірській місцевості Карпатського регіону.

База ресурсного забезпечення (с. Жеребкове): енерго- і життєзабезпечення постраждалого населення в районах виникнення масштабних надзвичайної ситуації зберігання оперативного матеріального резерву ДСНС, його доставка до місць проведення робіт; проведення інженерно-будівельних, ремонтно-відновлювальних робіт; технічне обслуговування та ремонт всіх видів техніки.

Спеціальний авіаційний загін (м. Ніжин): проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, що потребують застосування авіаційної техніки.

Спеціальний центр швидкого реагування та гуманітарного розмінування (м. Київ): проведення піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування; виконання завдань радіаційного, хімічного та біологічного захисту.

58

Перший етап (2016-2017 роки)

Реалізацію Стратегії передбачається здійснювати поетапно протягом 2016-2020 років.

Реалізація пілотних проектів з питань організації заходів цивільного захисту спроможних територіальних громад в 5 областях

Створення нових та реформування існуючих МПО і ДПО (ПЧ) в ОТГ із урахуванням часу прибуття до найвіддаленішого НП не більше 20 хвилин

Надання ОТГ методичної допомоги щодо створення МПО і ДПО (ПЧ), організація підготовки їх персоналу на базі НП ДСНС, розроблення типових статутів, формування організаційно-штатних структур, включення їх до розрахунку сил реагування на НС та пожежі.

Дооснащення пожежно-рятувальною технікою та спеціальним обладнанням існуючих МПО і ДПО (ПЧ), у тому числі за рахунок надлишкового майна та техніки ДСНС, місцевих, державних і міжнародних гуманітарних програм.

Передача, в окремих районах, до сфери управління ОМС, майнових комплексів ДПЧ ДСНС у НП, в яких проживає менше 25 тис. осіб, де відсутні ОПН або масштабні соціально значимі об'єкти, з покладанням на них відповідальності за пожежну безпеку населених пунктів і територій.

Формування структурних підрозділів з питань ЦЗ (управлінь, відділів та секторів) у складі виконавчих органів об'єднаних територіальних громад. 59

продовженняПерегляд критеріїв створення державних пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС в адміністративно-територіальних одиницях.

Оптимізація та удосконалення діяльності комунальних (громадських) АРС, формування волонтерського руху, підготовка волонтерів та їх включення до розрахунку сил реагування на надзвичайні ситуації та пожежі.

Перегляд критеріїв, які визначають ступінь ризику від провадження господарської діяльності, з метою зменшення кількості суб'єктів з високим ступенем ризику.

Нормативно-правове врегулювання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки

Імплементація Директиви 2012/18/ЄС ЄП і Ради від 04.07.12 "Про контроль великомасштабних аварій, пов'язаних із небезпечними речовинами", зокрема в частині визначення критеріїв щодо контролю державою за ОПН

Підвищення рівня соціального захисту осіб рядового і начальницького складу служби ЦЗ, а також створення законодавчих умов щодо стимулювання участі громадян у МПО і ДПО.

Підвищення відповідальності керівників СГ за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки із запровадженням впливових адміністративних санкцій 60

Другий етап (2018 рік)

Реформування державних пожежно-рятувальних та аварійно-рятувальних формувань ДСНС

Створення та подальше нарощування матеріально-технічної бази сил ЦЗ за рахунок державних, регіональних та місцевих програм, залучення міжнародної технічної допомоги

Складання реєстру сил ЦЗ із урахуванням їх реформування, визначення зон відповідальності формувань ОРС ЦЗ, МПО і ДПО, комунальних АРС ОТГ

Продовження реформування системи органів управління та пожежно-рятувальних сил місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування на території країни

Залучення ДСНС до забезпечення стійкого функціонування в умовах надзвичайних ситуацій та в особливий період об'єктів критичної інфраструктури

61

Третій етап (2019 - 2020 роки)

Удосконалення та оптимізація організаційно-штатної структури апарату ДСНС і аварійно-рятувальних формувань ДСНС центрального підпорядкування

Перегляд завдань і функцій ДСНС, виключення дублювання повноважень на регіональному і місцевому рівнях

Уточнення зон відповідальності, підвищення можливостей і розширення спектру реагування державних пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС на території регіону

Формування єдиної бази волонтерів для їх залучення на добровільних засадах, до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж

Розвиток Державного центру управління в НС, формування відповідних регіональних центрів, їх взаємодія з Головним ситуаційним центром РНБО та іншими ситуаційними центрами складових сектору безпеки і оборони

Модернізація системи зв'язку та оповіщення цивільного захисту, а також забезпечення її надійного функціонування

Запровадження системи управління техногенною та пожежною безпекою на основі ризик-орієнтованого підходу і європейських стандартів щодо оцінювання й аналізування ризиків пожежної та техногенної безпеки СГ

Поглиблення міжнародного співробітництва та активізація процесів інтеграції ДСНС до Механізму цивільного захисту Європейського Союзу 62

Дякую за увагу!Дякую за увагу!

63

Привітальний ЛИСТ-ПАМ’ЯТКА Мерувід Земельного союзу пожежної служби

Федеральної землі Рейнланд-Пфальц (ФРН)

Мэр и его пожарная охрана!Факты, о которых должен

знать каждый мэр!

64

Мэр и его пожарная охрана!Факты, о которых должен знать каждый

мэр! Уважаемый мэр!Поздравляем вас с избранием на эту должность! На новой

должности на Вас навалиться огромный поток новой информации и проблем, с которыми Вам придется сталкиваться ежедневно. Ниже небольшая вспомогательная информация на тему «пожарная охрана».

1.) Какое отношение имеет мэр к пожарной охране?• § 14 (1) LBKG (Закон о пожарной безопасности и ликвидации

последствий чрезвычайных ситуаций): Пожарная охрана, как муниципальное учреждение, подчиняется напрямую мэру

• Пожарная охрана является добровольной частью администрации моей громады (населенного пункта/муниципалитета)

• § 24 (1) LBKG: Оперативное командование осуществляет мэр• Хочу ли я того или нет, но я, как мэр, являюсь начальником

пожарной охраны65

2.) Как создать свой отдел пожарной охраны?

• Пожарная охрана состоит из нескольких частей, которые распределены на территории муниципалитета/ громады

• Пожарная охрана обязана в течение 8 минут после оповещения (получения сигнала тревоги) уже начать оказывать гражданам эффективную помощь (вопрос4)

• Оснащение и оборудование пожарной охраны должно полностью соответствовать опасностям риска, существующим на территории данного муниципалитета (вопрос 5)

66

3.) За что отвечает моя пожарная охрана?• Пожарная охрана несет ответственность за пожары,

дорожно-транспортные происшествия, аварии с опасными материалами, наводнения, терпящих бедствие людей и многое другое из каталога по предотвращении опасности

• Муниципалитеты выполняют свои обязанности как обязательные к выполнению обязанностей по самоуправлению (согласно § 2 (2) LBKG)

• Пожарная охрана организовывает занятия по обучению противопожарной защите в детском саду, в школе и в группах для пенсионеров. Пожарная охрана проводит интересные мероприятия для детей и молодежи (привлечение молодого поколения, вопрос 6).

• Как правило, пожарную охрану привлекают для решения всех возможных вопросов на территории муниципалитета. Однако, это не находит никакого отражения в LBKG (Закон о пожарной безопасности и ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций) и для этого нет особых прав или полномочий.

67

4.) Когда мои пожарники должны прибыть на место происшествия?

• Жители громады набирают телефон «112» и попадают в интегрированный центр управления (в Федеральной земле Рейнланд-Пфальц есть 8 таких центров управления).

• Диспетчер обрабатывает экстренный вызов, выбирает ближайшую пожарную часть и передает сигнал тревоги.

• С момента получения сигнала тревоги (пейджер или сирена) у пожарных есть 8 минут времени для того, чтобы: добраться с места работы или проживания к пожарной части (зданию, где находится оборудование), переодеться и прибыть на место вызова

• Через 8 минут после сигнала тревоги в наименьшем населенном пункте на месте происшествия должны находится руководитель группы, четыре пожарных с дыхательными аппаратами и водитель

• Мэр обязан круглосуточно обеспечить выполнение этого требования в любой точке громады (муниципалитета)

68

5.) Какие транспортные средства нужны моему отделу пожарной охраны?

• Транспортные средства и специальное оборудование должны быть предоставлены с учетом местных условий, в соответствии с (§ 3 (2) FwVO).

• Местные потребности описаны с учетом класса риска относительно: пожарной опасности; технических рисков и рисков, вызванных опасными природными явлениями; рисков ХБР; опасности на водоемах и в воде.

• Для этого необходимо исследовать и классифицировать территорию муниципалитета. Критерии перечислены понятными словами в приложении 1 Положения о пожарной охране (FwVO). Необходимо определить структуру территории громады. Единичный объект не изменяет общую структуру (согласно § 3 (4) FwVO).

• В соответствии с классами риска в приложении 2 Положения о пожарной охране определены транспортные средства, которые должны прибыть к месту происшествия через 8, 15 или 25 минут.

• Уважаемый мэр! Необходимо тщательно подойти к определению класса риска, т.к. из этого следует количество и качество транспортных средств и специального оборудования, - и это может быть дорого!

69

6) Откуда я найду людей для пожарной охраны?

• Начальником пожарной охраны является мэр и, таким образом, именно он должен отвечает за обеспечение подрастающего поколения.

• Пожарная охрана ищет подрастающее поколение преимущество в семейных династиях. Мэр должен хотеть заниматься созданием и поддержкой молодежной пожарной дружины и детской пожарной дружины. Это очень важное подрастающее поколение! Работая с детской пожарной дружиной не следует забывать приглашать родителей стать членом добровольной пожарной охраны.

• Не забывать о регулярном знакомстве с новыми гражданами муниципалитета!

• Особенно важным является общение с работодателями относительно важности освобождения персонала на случай вызова на чрезвычайную ситуацию. О хороших примерах нужно обязательно информировать общественность!

• При приеме в члены добровольной пожарной службы не забывайте о § 12 (3) LBKG: Путем РУКОПОЖАТИЯ мэр обязывает будущего члена пожарной охраны надлежащим образом выполнять свои задачи.

70

7.) Какова стоимость выезда на место происшествия?

• Поскольку муниципалитет является собственником пожарной службы, он должен покрывать все ее финансовые затраты.

• Работодатель получает из бюджета муниципалитета (мэрии) вознаграждение за каждого пожарного, который отсутствует на рабочем месте из-за вызова на чрезвычайное происшествие.

• Для любого оборудования, инструментов, материалов и т.д., которые были изъяты для /во время борьбы с чрезвычайным происшествием, владелец данного оборудования/инструментов имеет право на первоочередное требование о компенсации убытков

• Возмещение убытков для муниципалитета от виновника, владельцев транспортных средств и т.д. регулируется § 36 LBKG.

71

8.) Кто дает мне ответы на конкретные специализированные вопросы

• Для получения ответов на более детальные вопросы мэр может обратиться к конкретным экспертам на разных уровнях.

• Начальник пожарной команды и специалист по вопросам пожарной службы всегда присутствуют в качестве экспертов на уровне муниципалитета.

• По всем вопросам пожарной охраны на уровне района можно обратиться к районному инспектору пожарной охраны

• Земельный союз пожарной службы является контактным лицом по всем вопросам пожарной охраны Федеральной земли Рейнланд-Пфальц.

72