РОБОЧА ПРОГРАМА З НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИрозділ «Виховна робота»

ВступЗа навчальним планом факультетів навчально-виробнича педагогічна

практика студентів проводиться на ІV курсі. Тривалість педагогічної практики 6 тижнів.

Базою проведення практики є загальноосвітні школи міста І-ІІІ ступенів та гімназії.

Методистами практики є викладачі, старші викладачі з відповідних дисциплін та викладачі з науковими ступенями і стажем роботи не менше 3-х років.

Мета практики – закріпити і поглибити знання студентів з теорії виховання, забезпечити зв’язок теоретичних знань із методики виховної роботи з реальним виховним процесом школи.

Керівництво навчально-виробничою практикою: групи студентів розподіляються у школи міста, за кожною школою не менше шести-восьми студентів. Усі студенти розподіляються між класами і прикріплюються до найбільш досвідчених класних керівників школи.

Під час цієї практики студенти проводять таку організаційну роботу:- складають індивідуальний план роботи та працюють за ним;- визначають триєдину мету уроку та розробляють конспекти уроків;- сприяють гармонійному розвитку учнів, відбираючи для цього

конкретний зміст і засоби педагогічного впливу;- формують учнівський колектив, створюють умови для розвитку

навчальної діяльності учнів; - підтримують у класі сприятливий психологічний клімат, забезпечують

охорону здоров’я учнів;- забезпечують ефективні педагогічні умови для успішного навчання та

виховання учнів.

Навчально-виробнича практика проводиться в три періоди:

1) ознайомчий – студенти ознайомлюються із школою, класом, учнями і вчителями, спостерігають за навчально-виховним процесом у закріпленому класі; складають авторську концепцію плану розвитку школярів на період практики, обґрунтовують її теоретично – це упродовж першого тижня;2) пробний – студенти розробляють систему уроків з фахових дисциплін та виховних заходів, проводять пробні уроки і виховні заходи, враховуючи при цьому вибір методів навчання і виховання, вікові та індивідуальні особливості учнів, рівень розвитку учнівського колективу, щоб досягти поставленої мети уроку; 3) заліковий – студенти проводять залікові уроки, дотримуючись виконання триєдиної мети уроку.

Основні завдання виховної практики:1) вивчити конкретні умови організації педагогічного процесу у школі,

визначити своє місце в ньому, скласти перспективний план роботи на період практики. Індивідуальний план повинен включати всі напрями роботи, зокрема, вивчення виховного аспекту навчально-виховного процесу закріпленого класу, вивчення системи виховних впливів на учнів, проведення навчально-виховної і дослідницької роботи;

2) відвідати і обговорити уроки вчителів, звернути увагу на планування та реалізацію виховної мети уроків, що дозволить студентам усвідомити і побачити в дії цілий ряд теоретичних положень теорії виховання, з якими вони ознайомилися в процесі вивчення теорії і методики виховання;

3) навчитись визначати освітню, виховну, розвиваючу мету уроку, складати конспекти уроків і проводити уроки, дотримуючись порад вчителя, методистів зі спеціальності та методиста з педагогіки, враховуючи при цьому вибір методів виховання (методів формування свідомості, стимулювання діяльності та поведінки, контролю та аналізу ефективності виховання та ін.);

4) сформувати уміння та навички аналізу виховного аспекту уроку;5) сформувати уміння планувати освітню, розвивальну, виховну мету

уроку та реалізувати її у процесі проведення пробних уроків; 6) ознайомитись з особливостями планування та основними напрямами

роботи класних керівників за такими аспектами: реалізація загальної мети і завдань виховання; аналіз планування виховної роботи класного керівника з

урахуванням актуальних напрямів формування особистості на сучасному етапі розбудови національної школи (морально-духовне, патріотичне, трудове, естетичне, екологічне, національне, фізичне, гендерне, формування здорового способу життя);

проаналізувати систему виховної роботи класного керівника; формувати уміння враховувати вікові та індивідуальні особливості

учнів та рівень сформованості колективу у процесі навчально-виховної роботи з учнями;

поєднання колективних групових та індивідуальних форм виховання;

ознайомитись з плануванням, організацією, проведенням та аналізом виховного заходу;

сформувати уміння аналізувати виховний захід.

Виконуючи такі завдання, студенти здійснюють педагогічний аналіз досвіду роботи вчителя-предметника та класного керівника.

Документація:1. Індивідуальний план роботи (окремий розділ «Виховна робота») з

примітками про виконання запланованих видів робіт.

2. Щоденник з педагогічної практики з детальним описом кожного робочого дня.

3. Авторська програма календарно-тематичного планування з виховної роботи у закріпленому класі (на місяць).

4. Аналіз виховного аспекту 2-х уроків.5. Аналіз відвіданих 3-х виховних заходів за схемою.6. Розгорнуті конспект проведених 2-х залікових виховних заходів з

оцінкою класного керівника і методиста.7. Психолого-педагогічну характеристику на учня класу, у якому

практикант проходив практику.8. Звіт про проведену роботу під час проходження педагогічної

практики.9. Характеристику на студента-практиканта, написана вчителем-

предметником, класним керівником, затверджена директором школи, в якій обов’язково вказана оцінка за практику.

Пояснення до змістової частини окремих документів педагогічної практики

1. Аналіз виховного аспекту уроку.Загальні відомості:

дата, школа, клас, предмет, тема і мета уроку; місце проведення уроку (класна кімната, лабораторія, майстерня); кількість учнів, присутніх на уроці;

Організаційна частина уроку і початок уроку: привітання, організація класу з точки зору підготовки до навчальної

роботи, відновлення порядку та дисципліни після перерви.Тема і мета уроку:

педагогічна оцінка уроку з точки зору постановки і виконання виховних цілей уроку;

чи мотивує вчитель тему і мету уроку (зокрема, виховну мету уроку).

Зміст уроку: виховна спрямованість уроку, чи достатньо повно використано з

виховною метою зміст навчального матеріалу і якого напрямку виховання (розумового, національного, морально-духовного, екологічного, трудового, фізичного тощо).

Принципи виховання: які закономірності та принципи виховання були реалізовані на

уроці? (принципи виховання в праці, зв'язок виховання з життям, поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього, виховання особистості в колективі, поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю учнів);

чи відбувалась спрямованість навчання на вирішення завдань гармонійного розвитку особистості, чи здійснювались розвиваючий і виховний аспекти на уроці;

чи враховувались вікові та індивідуальні особливості учнів під час проведення виховної мети уроку.

Методи виховання: яка система загальних методів виховання застосована вами уроці; доцільність та ефективність використаних методів і прийомів

виховання; чи застосовувалися на уроці методи стимулювання діяльності та

поведінки учнів та методи формування суспільної поведінки (зокрема, педагогічна вимога, створення виховних ситуацій тощо).

чи застосовувалися методи формування свідомості особистості, мета та доцільність їх застосування як основних методів виховання (бесіда, роз’яснення, лекція, диспут, приклад тощо).

Поведінка вчителя та учнів на уроці: поведінка колективу учнів на уроці, чим вона визначається? наявність свідомої дисципліни на уроці, чи здійснювалась

спеціальна організація поведінки учнів з виховною метою; поведінка вчителя, його організаторські і комунікативні здібності,

уміння володіти класом.Результати уроку, загальні висновки:

чи досягнута виховна мета уроку та поставленні завдання? якість ЗУН учнів, розвиваюче і виховне значення уроку; позитивний досвід у роботі вчителя; пропозиції щодо покращення ефективності виховної мети уроку.

2. Схема аналізу виховного заходу: Педагогічна доцільність проведення виховного заходу.Актуальність, теми і завдань виховання. Відповідність віковим

особливостям та рівню вихованості школярів. Зміст виховного заходу та його структура.Вступна частина, основна частина, підсумкова частина. Відповідність

змісту, форм, методів і прийомів виховання меті та завданням виховного заходу. Формування педагогічної готовності учнів до сприйняття змісту виховного заходу та участі в ньому, позитивних мотивів діяльності. Відповідність змісту виховного заходу віку та рівню вихованості учнів, оптимальне співвідношення раціональної та емоційної складової, логічна послідовність викладу змісту виховання.

Ефективність застосованих форм та методів виховання.Характеристика форм, методів, технічних засобів, обладнання,

наочності. Відповідність форм та методів виховання змісту виховного заходу, віковим та індивідуальним особливостям учнів.

Організаційний аспект виховного заходу.

Чіткість основних елементів структури заходу – початку, основної частини, заключної частини. Оптимальність тривалості заходу. Естетичність оформлення виховного заходу. Чіткий розподіл обов’язків між учасниками заходу.

Поведінка вчителя та учнів. Організаторські здібності, емоційний стан педагога, педагогічний такт.Уміння володіти увагою дітей, підтримувати дисципліну, викликати

інтерес.Рівень підготовленості педагога до проведення заходу, глибокі знання і

розуміння проблеми, вміння знайти її оптимальне рішення. Рівень підготовленості учнів до виховного заходу. Активність, уважність, зацікавленість, дисциплінованість. Рівень взаємодії і співробітництва педагога та учнів. Керівна роль педагога у виховному процесі. Як було організовано предметну діяльність школярів, їх активність та самостійність на всіх етапах заходу, чи відбувалось формування дружби, товаришування, відповідальності.

Результативність виховного заходу. Який реальний результат виховного заходу, чи досягнуто поставленої

мети, що зроблено корисного для учнів, для батьків, для суспільства. Загальне враження про виховний захід. Пропозиції щодо удосконалення процесу виховання.

Протокольний запис виховного заходу

№з\п

Етапи виховного

заходу

Зміст виховного заходу

Спостереження

1.Вступне слово

педагогаСпостереження подаються через «+» і «-» згідно вимог, поданих вище в «Аналізі виховного заходу»2.

Основна частина

3. Підсумок

Результати (чи є захід цілісним, системним, чи досягнуто мети виховного заходу, які частини заходу вдалися краще, які гірше) __________________________________________________________________Загальні висновки та рекомендації_______________________________________________________________________________________________________

3. Звіт про проходження навчально-виробничої практикиСтудента_______ курсу ____________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові)1. Коротка характеристика школи і навчально-методичної бази.

2. Кількість відвіданих занять у вчителя з предмета. Що запозичене з їх досвіду?

3. Кількість проведених уроків. Чи було досягнуто під час їх проведення виховного аспекту?

4. Які принципи виховання найчастіше застосовувалися під час проведення уроків?

5. Які методи виховання переважали під час проведення навально-виховного процесу у закріпленому класі на період практики?

6. Чи була досягнута виховна мета уроків?7. Пропозиції щодо покращення навчально-виробничої практики в

наступні роки. Як дана практика вплинула на студентів як педагога? (Загальні враження).

(дата) (підпис).

4. Оцінювання практики.Оцінюється якість виконання кожного окремого завдання і

документальна фіксація проведеної роботи за 100-бальною системою.Орієнтовна оцінка видів навчальної діяльності студентів

під час навчально-виробничої педагогічної практикиОцінюванню підлягають:

1. Повнота та якість оформлення документації: - зразки нормативних документів класного керівника закладу освіти -

0-4 бали;- перелік вимог до плану роботи класного керівника - 0-5 балів;- анотація річного плану виховної роботи школи та плану роботи

класного керівника - 0-10 балів;- звіт про проходження практики - 0-10 балів;- психолого-педагогічна характеристика учня - 0-20 балів; - виховний аналіз уроку - 0-12 балів;- аналіз позакласного виховного заходу - 0-12 балів;- щоденник практики - 0-20 балів.

2. Захист матеріалів практики – 10 балів.

Для врахування оцінки роботи студента-практиканта методистом бази практики (характеристика) вводяться відповідні вагові коефіцієнти:

Оцінка характеристики

Ваговий коефіцієнт

„Відмінно” 1,0„Добре” 0,9„Задовільно” 0,7

На допомогу студенту-практикантуАЛГОРИТМ СКЛАДАННЯ ПЛАНУ-РОЗРОБКИ

ВИХОВНОГО ЗАХОДУ(для студента-практиканта)

План-розробка виховного заходустудента _________________________

(П.І.Б. студента)

До проведення заходу допущений з оцінкою плану-розробки:вчитель__________________________(оцінка) (підпис П.І.Б.)методист_________________________(оцінка) (підпис П.І.Б.)

Оцінка проведеного заходу:

вчитель__________________________(оцінка) (підпис П.І.Б.)методист_________________________(оцінка) (підпис П.І.Б)Дата__________________________Клас____________________________

Тема______________________________________________________________Мета______________________________________________________________Обладнання________________________________________________________Технічні засоби навчання ____________________________________________Форма_____________________________________________________________Методи і прийоми __________________________________________________

Хід виховного заходу (вказувати форму, методи і прийоми)1. Вступне слово педагога.2. Основна частина.3. Підсумок.4. Література.

СХЕМА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ

1. Загальні дані про учня: прізвище, ім’я, вік, школа, клас, місце проживання; аналіз умов життя в сім’ї, освіта батьків, місце їх роботи і посада; матеріальні, житлово-побутові умови: особливості сімейного мікроклімату, сімейні традиції; причини сімейних конфліктів, якщо вони існують; характер взаємин між батьками, батьками та дітьми; як ставляться члени сім’ї до успішності та поведінки учня, до школи, вчителів, товаришів (друзів) дитини, контакт з класним керівником; спосіб життя дитини в сім’ї та системи її виховання; режим дня, трудові обов’язки школяра вдома; які засоби, методи виховного впливу переважають (заохочення, переконання,

вимога, вправляння, привчання тощо): хто з членів сім’ї здійснює переважаючий виховний вплив на дитину і користується найбільшим авторитетом.

2. Навчальна діяльність: ставлення школяра до навчання, улюблений навчальний предмет; основний мотив навчальної діяльності; успішність (в минулі роки навчання і в даний час); причини неуспішності (якщо вони є) і шляхи її усунення); розумовий розвиток школяра, уміння самостійно знаходити раціональні методи розумової діяльності і навчальної роботи, відмовляючись від шаблону; як в умовах школи здійснюється управління розумовим розвитком школяра в процесі організації його розумової діяльності; загальний рівень розумового розвитку, світогляд, начитаність; розвиток мови, вміння висловити свою думку в усній і письмовій формі, запас слів, образність та емоційність мови.

3. Особливості пізнавальних процесів: особливості уваги, ступінь розвитку довільної уваги, її зосередженість, стійкість, здатність до розподілу, швидкість переключення; увага на різних уроках; сприймання навчального матеріалу, швидкість усвідомлення, оволодіння перцептивними розумовими діями; особливості пам’яті та запам’ятовування, володіння мнемічними діями; швидкість і міцність запам’ятовування, відтворення; індивідуальні особливості пам’яті та переважаючий її вид; розвиток мислення, вміння мислити і робити самостійні висновки, рівень володіння операціями аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування і узагальнення, особливості уяви учня.

4. Трудова діяльність: ставлення до праці і мотиви трудової діяльності, повага чи нехтування працею; якому виду праці надає перевагу, що саме приваблює у праці: сам процес, набуття певних умінь і навичок, кінцевий результат, оцінка результатів праці; рівень трудової підготовки школяра в порівнянні з іншими учнями, наявність трудових умінь і навичок; легкість набуття нових трудових навичок; в яких видах суспільно-корисної роботи у школі приймає участь, організованість, дисциплінованість, самостійність у праці, яким видам праці віддає перевагу; яку професію збирається обрати, мотиви вибору, стійкість професійних інтересів, яку професію рекомендують класний керівник, шкільний психолог і батьки.

5. Громадська діяльність та активність: які громадські доручення виконує і як ставиться до їх виконання, причини пасивності і недобросовісного виконання громадських доручень (якщо це має місце); де проявляє громадську активність (в класі, гуртку, секції, клубі тощо); інтерес до громадського життя країни (читання газет, прослуховування радіопередач, перегляд відповідних телепередач, обговорення суспільних подій з учителями та товаришами).

6. Спрямованість особистості учня і його інтереси: інтерес до питань світогляду, моралі, науки, техніки, мистецтва, спорту; наявність провідного інтересу та професійного інтересу; характер інтересів з точки зору їх глибини, широти, активності та стійкості; переконання, ідеали; чи є особливі здібності з будь-якого виду діяльності (музика, малювання, техніка, спорт тощо) і в чому вони проявляються; в яких гуртках і спеціальних дитячих

установах працює учень; особливості читацьких інтересів.7. Особливості характеру: яскраво виражені позитивні і негативні риси

характеру; ставлення до людей, навчання, праці, самого себе; прояв особливостей характеру учня в процесі спілкування з іншими людьми (товариськість, замкнутість, взаємодопомога, егоїзм, чуйність, зловтішність, відвертість, правдивість, брехливість, хитрість та інші); характерна для школяра оцінка своїх можливостей (впевненість, скромність, самовпевненість тощо); вимоги до себе та інших; вольові риси характеру (настирливість, самостійність, ініціативність у навчанні, праці, громадському житті, іграх, негативізм); моральні риси характеру (почуття обов’язку і відповідальності, чесність, щирість та інше); особливості темпераменту, його вираження в емоційній сфері, працездатність, спілкування.

8. Місце учня в системі внутрішньо-колективних стосунків: розвиток учня, рівень вихованості, традиції та вимоги класного колективу, взаємостосунки у колективі; ставлення учня до однокласників; задоволення своїм статусом у колективі і яке місце хотів би займати; в якій групі учень проводить вільний час поза школою і сім’єю (з однокласниками, у компанії, спортивній секції, художньому гуртку тощо), яка з цих груп є референтною, яке місце займає в цих групах учень; ставлення до школи; стосунки з учителями і вихователями; ставлення вчителів і вихователів до учня.

9. Висновки: найважливіші позитивні сторони учня; причини відставання у навчанні, відхилень у поведінці; які засоби впливу були вжиті педагогічним колективом і студентом до цього учня, їх ефективність; яку систему заходів, на думку практиканта, слід розробити і реалізувати для виправлення становища; які індивідуально-типологічні особливості слід враховувати при цьому.

СХЕМА ЗВІТУ З ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА

ЗВІТ З ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ1

студента __________________________________________________________(П.І.Б. студента-практиканта)

_______ курсу групи _______ _________________________факультету

База практики_______________________________________________________ (назва загальноосвітнього навчального закладу)Термін проходження практики: з „__”____________ по „__”_________ 20__ р.

Звіт складається згідно наведеної структури за всіма пунктами, у якому студент повністю висвітлює свою роботу за період педпрактики.

Структура звіту наступна: 1. Загальна характеристика бази практики( коротка історичну довідку про

загальноосвітній навчальний заклад; організація навчально-виховного процесу в школі (особливості режиму навчання, праці і відпочинку учнів різних груп, правила внутрішнього розпорядку, побудови уроків і організації роботи з виконання домашніх завдань, позаурочної роботи з учнями тощо); кадровий склад вчителів загальноосвітнього навчального закладу з історії, класного керівника − прізвище, ім’я, по-батькові;стан матеріально-технічної бази школи з фахових дисциплін ).

2.Навчальна робота( короткий зміст індивідуального плану роботи студента; результати своїх спостережень і аналізів уроків відвіданих уроків)

3. Виховна і позакласна робота(зміст роботи класного керівника, вчителів музики; результати проведених досліджень індивідуальних особливостей учня та складання психолого-педагогічної характеристики окремого учня в закріпленому класі та клас.

4.Висновки ( в якому обсязі і на якому рівні виконані всі завдання педпрактики; що вдалося зробити з задуманого, а що ні, чому не вдалося; яких знань і вмінь не вистачало для проходження практики у школі, що потрібно зробити з точки зору студента, для покращення такої підготовки; які труднощі зустрічалися? Що дала практика? )

Дата: _____________________ Підпис студента: ______________

Орієнтовні питання для складання характеристики класу(Навчально-виробнича практика 5 курс)

І. Загальні відомості про клас: кількість учнів, дівчат, хлопцівII. Соціально-психологічні особливості учнів

1. Соціометричний статус (на основі даних соціометрії): лідери, товариші, ізольовані, зневажені. Як здійснюється опора на лідерів.2. Ставлення до громадського життя, участь у справах класу, школи окремих учнів, класу в цілому.3. Участь у гуртковій роботі.4. Ставлення до вчителів. Особливості проведення роботи з батьками, їх ставлення до школи.5. Рівень учнівського врядування, органи врядування. Організаторські здібності учнів класу, спілкування в класі.6. Рівень вихованості учнів класу.

III. Особистісні риси учнів класу1. Мотиваційне середовище: інтереси, ідеали, переконання.2. Самосвідомість: прагнення, самооцінка.3. Індивідуально-типологічні особливості школярів: особливості тем-пераменту, моральні якості.4. Особливості психологічного стану деяких учнів.

IV. Пізнавальні особливості учнів класу1. Особливості сприйняття, пам'яті, уваги, мислення, уяви.2. Рівень інтелектуального розвитку.

V. Участь батьків у житті класу, школи VI. Педагогічні висновки. Завдання, на виконання яких має спрямовуватися робота з класним колективом (формулюються з огляду на характеристики класу)