1

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО

„УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ IНСТИТУТ

ПРОЕКТУВАННЯ МІСТ «ДIПРОМIСТО» імені Ю.М. БІЛОКОНЯ”

EN ISO 9001:2008 Реєстраційний номер: 12 100 45785/01 TMS

Державні ліцензії: топографо-геодезичні роботи Серія АВ №547484 від 03.08.2010); проведення робіт із землеустрою (Серія АГ №583330); пожежна сигналізація та інші (Серія АГ №595095 від 20.05.2101)

арх. №92258

прим. №

Правки: 3,25, 76,94,95

м. ПОЛТАВА

ЗВІТ ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ ПРОЕКТУ «ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ МІСТА»

Пояснювальна записка

Замовник: Управління з питань містобудування та архітектури

виконавчого комітету Полтавської міської ради

Договір: №1183-01-2020 від 02.04.2020

Директор інституту І. Шпилевський

Начальник архітектурно-планувальної

майстерні №1 О. Малишева

Головний архітектор проекту Т. Шидловська

Головний інженер проекту Л. Безкоровайна

В.о. начальника архітектурно-планувального

управління, начальник ВНМЗМП

А. Економов

1

Київ – 2020

2

СКЛАД ВИКОНАВЦІВ:

Звіт про стратегічну екологічну оцінку проекту містобудівної документації

«Внесення змін до генерального плану м. Полтава» виконаний в інженерно-

планувальному відділі (начальник О. Головань) разом із фахівцями архітектурно-

планувальної майстерні №1 (начальник О. Малишева)

Виконавці Розділи Підпис

Головний фахівець Н. Сугак Розділи 1 - 11

Співрозробники

Головний архітектор проекту Т. Шидловська Розділи 2, 6, 8 (частково)

Головний економіст В. Сухина Розділи 2, 6 (частково)

3

ЗМІСТ

Передумова та призначення звіту ................................................................................ 5

Перелік абревіатур........................................................................................................... 5

Розділ 1. Зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з

іншими документами державного планування ......................................................... 6

Розділ 2. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я

населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного

планування не буде затверджено .................................................................................. 9

2.1. Місцеположення, рельєф та клімат території................................................................................................. 9 2.2. Геологічна будова та мінерально-сировинні ресурси ................................................................................. 10 2.3. Повітряний басейн ............................................................................................................................................. 11 2.4. Водний басейн ..................................................................................................................................................... 17 2.5. Ґрунтове середовище ......................................................................................................................................... 25 2.6. Фізичні фактори впливу. .................................................................................................................................. 29 2.7. Рослинний та тваринний світ, біорізноманіття, ландшафт. ...................................................................... 33 2.8. Збереження та охорони нерухомих пам'яток культурної спадщини ........................................................ 42 2.9. Соціально-економічне становище та перспективи його розвитку ........................................................... 44 2.10. Стан здоров'я населення ................................................................................................................................. 48

Розділ 3. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та

стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу .................... 51

Розділ 4. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я

населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо

територій з природоохоронним статусом .................................................................. 61

Розділ 5. Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із

запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на

міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа

державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час

підготовки документа державного планування ...................................................... 65

5.1. Оцінка відповідності проекту документу державного планування цілям програм державного та

місцевого рівня, галузевих програм. ..................................................................................................................... 68 5.2 Оцінка відповідності документу державного планування зобов’язанням у сфері охорони довкілля,

встановлені на міжнародному рівні. ...................................................................................................................... 70 5.3. Оцінка відповідності проекту документу державного планування зобов’язанням у сфері охорони

довкілля, встановлені на інших рівнях та шляхи їх врахування .................................................................... 75

Розділ 6. Опис наслідків реалізації проектних рішень документу державного

планування для довкілля, а також для здоров’я населення, у тому числі

позитивних і негативних наслідків ............................................................................ 81

6.1. Оцінка ключових наслідків для довкілля, в тому числі для здоров’я населення за окремими

рішеннями проекту ................................................................................................................................................... 81 6.2. Можливість виникнення кумулятивних та інших ефектів, аналіз потенційних позитивних і

негативних наслідків ................................................................................................................................................ 88

4

Розділ 7. Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та

пом’якшення негативних наслідків виконання документу державного

планування ...................................................................................................................... 96

Розділ 8. Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися,

опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі

будь-які ускладнення (недостатність інформації тощо) ...................................... 108

Розділ 9. Заходи передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання

документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я

населення ....................................................................................................................... 110

Розділ 10. Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі

для здоров’я населення ............................................................................................... 119

Розділ 11. Резюме нетехнічного характеру, розраховане на широку аудиторію.120

Додатки .......................................................................................................................... 125

Додаток 1. Екологічно орієнтовані цілі державної політики та їх відображення в проекті документу

державного планування. ........................................................................................................................................ 126 Додаток 2. Оцінка екологічних цілей та завдань в сфері охорони довкілля, та їх відношення до

документу державного планування. .................................................................................................................... 136 Додаток 3. Таблиця 6.2. Характеристика впливу основних рішень проекту внесення змін до

генерального плану за ділянками містобудівного розвитку на складові довкілля .................................... 145 Додаток 4. Порівняльний аналіз альтернативних проектних рішень з просторового розвитку окремих

ділянок міста у проектах 2009 та 2020 років ...................................................................................................... 168

Посилання ..................................................................................................................... 172

5

Передумова та призначення звіту

Метою стратегічної екологічної оцінки є сприяння сталому розвитку шляхом

забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його

здоров’я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження документів

державного планування.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку проекту державного планування виконується

згідно вимог Закону України ”Про стратегічну екологічну оцінку”.

Даний закон був розроблений на виконання пункту 239 плану заходів з імплементації

Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, спрямований на імплементацію Директиви

2001/42/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 червня 2001 року про оцінку наслідків

окремих планів та програм для довкілля.

Закон був розроблений з метою врегулювання відносин у сфері оцінки наслідків для

довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виконання документів державного

планування.

Проведення стратегічної екологічної оцінки (далі СЕО) застосовується як системний

процес для всебічного оцінювання на етапі планування проекту державного планування, що

передбачає розгляд можливих альтернатив, заходів з пом’якшення негативних наслідків та їх

інтеграцію до запропонованої містобудівної документації.

Перелік абревіатур

СЕО – стратегічна екологічна оцінка

ОВД – оцінка впливу на довкілля

ДДП – документ державного планування

ГДК – граничнодопустима концентрація

ГДР – граничнодопустимий рівень

ГДС – граничнодопустимий скид

ГДВ – граничнодопустимий викид

СЗЗ – санітарно-захисна зона

ТПВ – тверді побутові відходи

МВВ – місце видалення відходів

ЧКУ – Червона книга України

6

Розділ 1. Зміст та основні цілі документа державного планування, його

зв’язок з іншими документами державного планування

За обсягом та змістом проект «Внесення змін до генерального плану м. Полтава» (далі

– внесення змін до генерального плану) відповідає чинному законодавству України у галузі

містобудування та вимогам Державних будівельних норм: ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст

генерального плану населеного пункту»; ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова

територій».

Виконання Звіту про стратегічну екологічну оцінку містобудівної документації

здійснювалось відповідно до вимог Закону України ”Про стратегічну екологічну оцінку” та з

урахуванням вимог Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки

документів державного планування, затверджених Міністерством екології та природних

ресурсів України. При цьому здійснювався аналіз містобудівної документації щодо

врахування вимог у сфері забезпечення норм санітарної гігієни та охорони навколишнього

природного середовища, що визначені в державних санітарних правилах, законах України,

нормативно-правових актах та інших підзаконних актах у сфері містобудівної документації,

що носять рекомендаційний характер.

Внесення змін до генерального плану міста є основним видом містобудівної

документації на місцевому рівні, що обґрунтовує довгострокову стратегію планування та

забудови території населеного пункту. Зазначений документ визначає основні принципи і

напрямки планувальної організації та функціонального призначення території.

Основними цілями проекту внесення змін до генерального плану, включеними до

загального опису плану, на основі положень чинних документів державної політики та вимог

містобудування, є:

1. Розвиток сельбищної зони відповідно до прогнозної чисельності населення із

забезпеченням функціональності містобудівного розвитку;

2. Розвиток мережі установ та організацій громадського обслуговування;

3. Розвиток виробничих територій: промислового використання, транспортно-

складських зон з урахуванням забезпечення санітарно-гігієнічної сумісності з оточуючою

сельбищною територією.

4. Виділення ділянок комунального використання, кладовищ, головних споруд

інженерної інфраструктури тощо.

5. Розвиток транспортної інфраструктури населеного пункту: організація вулично-

дорожньої та транспортної мережі, транспортних розв’язок на перетині вулиць та доріг для

розвитку як внутрішньо міського, так і зовнішнього транспортного сполучення.

6. Розвиток споруд та мереж інженерної інфраструктури міста для забезпечення

потреб сельбищних, виробничих та зелених зон на кінець розрахункового періоду.

Визначення стратегічних напрямків санітарної очистки території з урахуванням

перспективних обсягів утворення ТПВ.

7. Визначення заходів інженерної підготовки і захисту території від небезпечних

природних процесів, як для існуючих так і для перспективних ділянок містобудівного

освоєння території.

8. Дотримання санітарних норм та правил, законодавчих актів у сфері забезпечення

санітарно-епідеміологічних норм та охорони навколишнього природного середовища при

визначенні проектних рішень з планувальної структури населеного пункту, визначенні

функціонального використання території.

9. Врахування та забезпечення охорони нерухомих пам’яток культурної спадщини.

Взаємозв’язок з іншими планами та програмами.

Дана містобудівна документація розробляється у розвиток рішень Генеральної схеми

планування території України. При цьому враховуються проектні пропозиції містобудівної

документації регіонального та місцевого рівня, а саме:

- «Схема планування території Полтавської області» (ДП «ДІПРОМІСТО», м. Київ,

2013 рік). Затверджена рішенням 16 сесії 6 скликання Полтавської обласної ради 23.05.2013;

7

- «Коригування генерального плану м. Полтава. Зміна меж міських територій»

(УДНДІПМ «ДІПРОМІСТО», м. Київ, 2009 рік). Затверджена рішенням двадцятої сесії

Полтавської міської ради шостого скликання від 16.03.2012;

- «План зонування території м. Полтава», затверджений рішенням п’ятнадцятої сесії

Полтавської міської ради сьомого скликання від 15.09.2017;

- наявна містобудівна документація місцевого рівня – детальні плани території.

Також враховуються пропозиції науково-проектної документації :

- «План організації території державного історико-культурного заповідника «Поле

Полтавської битви» в м. Полтава Полтавської області» (Науково-дослідний інститут

пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України), затверджений рішенням

двадцять другої сесії сьомого скликання від 25.04.2019р.;

- «Внесення змін до історико-архітектурного опорного плану м. Полтава» (УНДІПІ

«УкрНДІпроектреставрація», 2020 р.);

- «Внесення змін до науково-проєктної документації для визначення історичних

ареалів та меж і режимів використання зон охорони пам’яток архітектури та містобудування

м. Полтава» (УНДІПІ «УкрНДІпроектреставрація», 2020 р.).

Досягнення сталого розвитку будь-якого населеного пункту відбувається через

реалізацію планів та програм, які визначають низку оперативних цілей та реалізують

завдання в різних сферах господарської діяльності та життєзабезпечення населення, таких

як: соціальна сфера, розвиток економіки, розвиток інженерно-транспортної інфраструктури,

охорона навколишнього природного середовища, охорона здоров'я. Внесення змін до

генерального плану населеного пункту є головним документом державного планування, що

визначає перспективне функціональне використання території. В процесі розроблення

містобудівної документації можливо визначити територіальне місцеположення ділянок для

досягнення оперативних цілей, визначених як на місцевому, так і на регіональному та

державному рівні, реалізація яких потребує наявності земельного ресурсу, враховуючи

комплекс потреб для забезпечення ефективного управління процесами функціонування

населеного пункту.

Врахування положень та завдань, визначених у планах та програмах що діють на

національному, регіональному та місцевому рівнях, в певній мірі визначають передумови

для прийняття рішень при розробленні проекту містобудівної документації. Оцінка

можливості та шляхи врахування цих положень та завдань приведені у розділі 5 даного звіту.

Забезпечення доступу та врахування думки громадськості та органів виконавчої

влади під час розроблення проекту внесення змін до генерального плану м. Полтава та

здійснення СЕО.

Робота на проектом документу державного планування була розпочата на початку

квітня, після підписання договору про виконання проекту. Здійснення стратегічної

екологічної оцінки документу державного планування відбувалось одночасно з

розробленням проекту містобудівної документації. Попередній розгляд та узгодження ескізу

проектних пропозицій містобудівної документації відбувались під час робочих зустрічей у

травні та червні.

8

В рамках проведення процедури стратегічної екологічної оцінки проекту внесення

змін до генерального плану був розроблений проект Заяви про визначення обсягу

стратегічної екологічної оцінки. З метою одержання та врахування зауважень і пропозицій

громадськості Заяву Про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки документу

державного планування було опубліковано на офіційному сайті Полтавської міської ради:

http://www.rada-poltava.gov.ua/ в рубриці «Документи для обговорення» 07.04.2020р.

Повідомлення про оприлюднення Заяви згідно з вимогами частини 4 статті 10 та частини 4

статті 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» були надруковані у двох

місцевих газетах: «Зоря Полтавщини» випуск №26 від 10.04.2020р. та «Вечірня Полтава»

випуск №16 від 15.04.2020.

Протягом встановленого періоду громадського обговорення заяви про визначення

обсягу стратегічної екологічної оцінки було отримано пропозицію від мешканців міста, що

проживають в кварталі житлової забудови, обмеженого вулицями Ю. Тимошенка

(«Тарапуньки»), Великотирновською, Весняною та Ювілейною, що відноситься до завдань

містобудівної документації, а саме - щодо збереження функціонального використання

території, що призначена для будівництва і обслуговування садибної забудови.

Перспективне функціональне використання зазначеної ділянки передбачається визначити з

урахуванням рішень чинної містобудівної документації «Коригування генерального плану м.

Полтава. Зміна меж міських територій» (УДНДІПМ «ДІПРОМІСТО», м. Київ, 2009 рік), що

затверджена рішенням двадцятої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від

16.03.2012р.; зміна функціонального використання існуючих ділянок садибної забудови не

передбачається.

Заяву про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки документу державного

планування було надіслано місцевим органам виконавчої влади, що реалізують державну

політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та у сфері охорони

здоров’я населення.

Від Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА були отримані

пропозиції загального характеру, щодо урахування вимог чинного законодавства з питань

санітарної очистки території міста, поводження з твердими побутовими відходами, охорони

атмосферного повітря, охорони водного басейну, в тому числі режиму охорони підземних

джерел водопостачання, формування об’єктів екологічної мережі.

Від Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА зауваження до обсягу

стратегічної екологічної оцінки документу державного планування протягом встановленого

терміну не надходили. Надані пропозиції були проаналізовані та враховані під час здійснення СЕО та

підготовки звіту, в частині питань, які вирішуються у документі державного планування (внесення змін до генерального плану населеного пункту) згідно вимог ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту», а також у відповідності до вимог ЗУ «Про стратегічну екологічну оцінку», з урахуванням Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування, затверджених Міністерством екології та природних ресурсів України та інших державних норм та стандартів в сфері містобудування.

9

Розділ 2. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я

населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного

планування не буде затверджено

2.1. Місцеположення, рельєф та клімат території

Місцеположення, рельєф.

Територія що проектується відповідно фізико-географічного районування відноситься

до Південної лісостепової області Придніпровської рівнини, центральної частини

Ворсклянського фізико-географічного району, переважно на правому високому березі р.

Ворскла.

Рельєф території слабохвилястий, місцями пересічений яружно-балковими формами.

Абсолютні відмітки поверхні коливаються від 82-84 м на заплаві ріки до 150-161 м - на

плато. Загальний ухил поверхні спостерігається з північного сходу на південний захід.

В геоморфологічному відношенні територія поділяється на два райони: долина р.

Ворскла, яка має ширину 2,5-3 км; та плато, висота якого зменшується з Північного Сходу на

Південний Захід.

Місто розташоване переважно в межах правобережного вододільного плато висотою

150 - 158 м (з максимальною висотою на Полі Полтавської битви), густою мережею в яке

врізаються крупні балки – Тарапунька Північна і Південна, Шолом-Алейхема, Нижньо-

Млинська і Пролетарська. Довжина їх від 1,5 до 6 км, ширина між вершинами схилів та по

тальвегу відповідно 300 - 500 м і 20 - 50 м. Діючих ярів небагато, частіше поширені невеликі

розмивини, що утворюються під час злив.

В широкій асиметричній долині ріки з її крутим правим та пологим лівим берегами

виділяються заплава і перша надзаплавна (борова) тераса.

На правому березі виділяється лише широка рівна заплава, (абсолютні відмітки 82-84

м), з наявністю заболочених знижень.

Частина житлової забудови (Поділ, Левада та ін.) приурочена до заплави та

надзаплавної тераси р. Ворскли.

Борова лівобережна тераса піднімається над заплавою на 8 - 11 м (абс. відм. 90 – 98 м)

і має ширину 4 - 5 км. Поверхня її нерівна, представлена пісками, що легко піддаються

вітровій ерозії.

Орографічні умови міста сприяють організації цікавої функціонально-планувальної

структури з використанням елементів терасування рельєфу.

Клімат.

Клімат атлантико-континентальний з помірним зволоженням, що характеризується

теплим літом і тривалою, відносно суворою зимою. Характеристика кліматичних умов,

основних метеорологічних показників, необхідних для обґрунтування й прийняття

планувальних рішень наведена за даними багаторічних спостережень по метеостанції

«Полтава» (160 мБС).

Температура повітря: середньорічна + 7,0ºС, абсолютний мінімум – 37ºС, абсолютний

максимум + 38ºС.

Тривалість безморозного періоду: середня 171 днів, найменша 133 дні, найбільша 205

днів.

Розрахункова температура: самої холодної п’ятиденки – 22ºС, зимова вентиляційна –

10,6ºС.

Опалювальний період: середня температура – 1,9ºС, період 187 діб.

Глибина промерзання ґрунту: середня 68 см, максимальна 121 см.

Середньорічна відносна вологість повітря - 74%.

Атмосферні опади: середньорічна кількість - 485 мм: в т. ч. теплий період - 338 мм,

холодний - 147 мм, середньодобовий максимум - 39 мм, спостережний максимум - 178 мм

(30.08.1913 р.).

Висота снігового покриву: середньодекадна 19 см, максимальна 56 см.

10

Кількість днів із стійким сніговим покривом - 89.

Особливі атмосферні явища (прояв днів/рік – середнє число/найбільше): тумани -

62/82 днів, заметілі - 29/50 днів, грози - 29/37 днів, град – 2,3/6 днів, пилові бурі – 0,7/4 днів.

Максимальна швидкість вітру (можлива): 22 м/с - кожний рік, 25-26 м/с - один раз в 5-

10 років, 27-28 м/с – один раз в 15-20 років.

Повторюваність напрямків вітру й штилів, (%)

Період року Пн ПнС С ПдС Пд ПдЗ З ПнЗ Штиль

Теплий період 12,7 15,1 12,3 10,0 8,7 11,4 13,8 15,8 3,7

Холодний період 7,2 12,4 17,0 15,4 10,0 13,8 13,2 10,2 1,6

Рік 10,4 14,0 14,3 12,2 9,6 12,4 13,6 13,5 2,8

За метеорологічними умовами місто відноситься до територій з помірним

потенціалом забруднення повітря та менш сприятливими умовами розсіювання промислових

викидів, що зумовлено частими туманами та інверсійними процесами в травні-вересні до 70-

80%, (Районування України за потенціалом забруднення).

На основі комплексного аналізу кліматичних параметрів, які використовуються при

плануванні та забудові населених пунктів, та згідно з архітектурно-будівельним кліматичним

районуванням території України (ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія»)

територія віднесена до І архітектурно-будівельного кліматичного підрайону – Північно-

Західного.

Кліматичні умови для планувальної організації території населеного пункту

сприятливі. При прийнятті планувальних рішень щодо розміщення ділянок забудови та

розвитку промислових зон населеного пункту враховується існуючий характер вітрового

режиму.

2.2. Геологічна будова та мінерально-сировинні ресурси

Геологічна будова

Основні риси геологічної будови території визначає її розміщення в межах

центральної частини Дніпровсько-Донецької западини.

Кристалічні породи фундаменту залягають на великих глибинах – декількох

кілометрів і перекриваються зверху потужною осадовою товщею порід всіх стратиграфічних

груп від архею до кайнозою. Корінну літогенну основу утворюють відклади палеогену та

неогену, зверху всюди перекриті четвертинними алювіально-делювіальними відкладами

середньою товщиною біля 20 м.

Характерною рисою геологічної будови території є значний розвиток покривних

лесових та алювіальних відкладів. В межах плато це - нижньотретинні піски, глини,

пісковики та четвертинні породи, пов’язані з древнім зледенінням – леси, валунні суглинки,

піски. Заплава ріки та днища балок виповнені алювіальними, періодично затоплюваними

рихлими відкладами – пісками, супісками, суглинками, глинами, мулами, зрідка торфами.

Мінерально-сировинні ресурси.

У відповідності з геологічною будовою мінерально-сировинні ресурси міста та його

околиць представлені комплексом осадових порід - суглинками, глинами, пісками. Деякі з

них тривалий час розроблялись підприємствами будівельної індустрії. Також південно-

східна околиця міста частково знаходиться в межах площі промислової розробки

Копилівського родовища горючих корисних копалин.

Для розвитку будівельної галузі практичне значення має експлуатація родовищ

будівельних корисних копалин. Дані щодо балансових запасів родовищ корисних копалин,

запаси яких були розвідані і затверджені ДКЗ України, приведені згідно ДНВП «Геоінформ

України».

1. На даний час в межах міста практично всі родовища вичерпані. Залишки запасів

наявні на кар’єрі ПАТ «Керамік» Щемилівського родовища суглинків і глин керамзитових,

що розташоване на південній околиці міста. Запаси станом на 01.01.2018 становлять:

11

- глина керамзитова - по категорії С1 = 786,48 тис. м3;

- суглинок – 996,29 тис. м3, в т.ч. по категоріям А= 113,5; В = 15; С1 = 867,79 тис. м3.

В останні роки розробка родовища припинена.

2. На північно-східній околиці міста, на території Затуринської промислової зони

знаходиться ділянка Затуринського родовища бішофіту. Спецдозвіл на видобування виданий

ТОВ Фірма «Мінерал» терміном на 20 років до 2023р.

Окрім цього, на суміжних ділянках знаходяться родовища:

1. Малобудищанське родовище суглинків, розташоване на північно-східній околиці с.

Івоченці. Наразі не розробляється. До 2019 року дозвіл на розробку мав ВАТ «Полтавський

завод будівельних матеріалів». Запаси затвердженні в 1967 році. Балансові запаси станом на

01.01.2018р. складають по категоріях:

Суглинок: В = 484, С1 = 2357; А+В+С1 = 2841 тис. м3;

Суглинок: С1 = 2907; А+В+С1 = 2907 тис. м3, С2 = 1851 тис. м3.

2. Супрунівське родовище суглинків, розташоване на західній околиці міста (резерв).

Запаси затвердженні в 1993 році. Балансові запаси станом на 01.01.2018 складають по

категоріях: В = 670, С1 = 2446,1 тис. м3 ; А+В+С1 = 3116,1 тис. м3.

Дозвіл на розробку мав ПАТ "Керамік" . На даний час спецдозвіл на

надрокористування анульовано. Наразі не розробляється.

3. Новоселівське родовище піску кварцового, розташоване на північно-східній

околиці міста. Галузь застосування: Суглинок для благоустрою, рекультивації і планування.

Запаси затвердження протоколом ДКЗ України №1583, 2008 рік. Балансові запаси станом на

01.01.2017р. складають по категоріям: А=95,95; В = 347,52; тис. м3 ; А+В+С1 = 443,47 тис. м3.

Надрокористувач: ПП "Будзабезпечення".

4. Новоселівське 2 родовище піску, розташоване на північно-східній околиці міста.

Галузь застосування: Суглинок для благоустрою, рекультивації і планування. Запаси

затвердження протоколом ДКЗ України №1799, 2009 рік. Балансові запаси станом на

01.01.2017р. складають по категоріях: А = 180; В = 395 тис. м3; А+В+С1 = 575 тис. м3.

Надрокористувач: ТзДВ "Потаватрансбуд".

5. Новоселівське 3 родовище піску, розташоване на північно-східній околиці міста.

Галузь застосування: Суглинок для благоустрою, рекультивації і планування. Запаси

затвердження протоколом ДКЗ України №2878, 2013 рік. Балансові запаси станом на

01.01.2017р. складають по категоріях: А = 215; В = 326 тис. м3; А+В+С1 = 541 тис. м3.

Надрокористувач: ТзОВ "Сойл-Сервіс".

Наявна база будівельних корисних копалин є одним чинників подальшої перспективи

економічного розвитку міста та його зони впливу та може використовуватись для розвитку

місцевої будівельної індустрії.

2.3. Повітряний басейн

Одним із визначальних чинників стану атмосферного повітря території є її

метеорологічні характеристики, що визначають умови розсіювання шкідливих речовин в

атмосферному повітрі. Місто Полтава розташоване на території з помірним потенціалом

забруднення атмосферного повітря та менш сприятливими умовами розсіювання

промислових викидів в атмосфері.

Джерелами забруднення повітряного басейну є стаціонарні та пересувні джерела

викидів забруднюючих речовин, при цьому більшість викидів відбувається від пересувних

джерел викидів.

Стаціонарні джерела

Викиди шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення обумовлені

діяльністю близько 400 різногалузевих промислово-комунальних підприємств.

Аналіз тенденцій обсягів викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами

проводиться згідно статистичних даних, наявних на час проведення експертної оцінки.

12

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних

джерел забруднення в м. Полтава у 2011 – 2019 роках, без урахування викидів СО2, тонн*

Роки 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019

Викиди

забруднюючих

речовин

1561,3 1438,8 1129,3 1065,8 1205,4 1208,5 1166,2 1112,3 993,0

* - за даними Головного управління статистики у Полтавській області

Згідно зі статистичними даними про викиди забруднюючих речовин стаціонарними

джерелами забруднення в останні дев’ять років спостерігається загальна тенденція до

поступового зменшення обсягу викидів забруднюючих речовин, із незначним зростанням у

2015, 2016 роках. Скорочення відбувається через зменшення економічної активності окремих

підприємств, скорочення кількості підприємств, та у тому числі, через впровадження

сучасних методів та високотехнологічного обладнання для очистці газопилових потоків від

джерел викидів на підприємствах.

У 2019р. від стаціонарних джерел забруднення у повітря надійшло 993,0 тонн

забруднюючих речовин (без урахування викидів діоксиду вуглецю), що на 10,7% менше, ніж

у 2018 році. Щільність викидів по місту у 2019р. склала – 9,5 т/км2. Такий об’єм викидів

становить 1,9% від загальних обсягів викидів забруднюючих речовин по області і є середнім

показником серед інших міст обласного підпорядкування. Крім цих речовин, у 2018 році по

місту в атмосферу було викинуто 287,9 тис.т діоксиду вуглецю, який також впливає на зміну

клімату.

Територіально переважна більшість стаціонарних джерел викидів зосереджені на

ділянках виробничо-комунального призначення, що розташовані в межах трьох великих

промислових зон: північно-західна промзона, що розташована у Київському районі міста, до

складу якої входять два промислові утворення: Північно-Західний промрайон та

Супрунівський промвузол; південна промзона, що розташована в Шевченківському районі

міста; східна промзона, що розташована в Подільському районі до складу якої входить

Затуринський промвузол. Також окремі підприємства розташовані розосереджено поза

межами промислових зон, в центральній та інших частинах міста.

Більшість промислових підприємств міста відносяться до таких галузей

промисловості, як: машинобудування, виробництва іншої неметалевої і мінеральної

продукції та харчової і переробної промисловості. На території виробничо-комунальних,

транспортних підприємств розташовано близько 3,6 тис. стаціонарних джерел викидів, з

яких понад 90% є організованими. Стаціонарними джерелами міста в атмосферу викидається

більше 120 найменувань забруднюючих речовин, які формують 21 групу сумацій: метали та

їх сполуки – 12 видів; неметалеві легкі органічні сполуки – 22, сполуки азоту – 8, речовини у

вигляді суспендованих частин – 4, сполуки вуглецю – 2, метало стійкі органічні

забруднювачі – 2, фтор та його сполуки – 2, фреони та інші – 53, (згідно матеріалів «План дій

в галузі довкілля та енергетики м. Полтави», 2017р.).

Основними забруднюючими речовинами є окисли вуглецю, окисли азоту, сірчаний

ангідрид, пил. В зоні впливу промислових ділянок, в межах СЗЗ, можливі перевищення ГДК

забруднюючих речовин у повітрі.

За даними Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом

міста Полтавської міської ради основними підприємствами-забруднювачами повітря міста

вважаються: котельні ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (енергетика), заводи: ПАТ

«Полтавський турбомеханічний завод», ООО «Полтавахіммаш», ПАО «Лтава», ПАТ

«Електромотор», ТОВ «Торговий дім «Полтавський автоагрегатний завод», ВАТ

«Тепловозоремонтний» (ТРЗ), локомотивне і вагонне депо (Укрзалізниця), ПАО

«Полтавський завод медичного скла», ТОВ «Бурат», ПРАТ олійноекстракційний завод

Кернел-груп (переробна промисловість)», кондитерська фабрика ПрАТ «Домінік», ТЗДВ

«Полтаватрансбуд», Полтавський домобудівельний комбінат, ПрАТ «Полтавагазбуд»

(будівництво газопроводів); підприємства будівельно-монтажної фірми «Укргазпромбут»

13

(облаштування газових родовищ, підключення газових свердловин, монтаж та зварювання

газопроводів, їх ізолювання, будівництво), БМП-685 (будівництво житла, соцкультпобуту) та

ін. Історично склалось, що в місті певна кількість підприємств розташована в безпосередній

близькості від житлової забудови. Це призводить до скарг мешканців на незадовільні умови

проживання, пов’язані з роботою підприємств через підвищення рівня забруднення

атмосферного повітря, шумового навантаження та вібрації. У деяких підприємств,

зосереджених в промислових зонах, невизначені санітарно-захисні зони в яких було б

враховано ефект сумації викидів від декількох поруч розташованих виробництв. Для

зниження рівнів забруднення атмосферного повітря та парникових газів на промислових

підприємствах впроваджуються заходи з охорони повітря.

Пріоритетними за обсягами емісій у повітряне середовище міста є підприємства таких

галузей промисловості: як теплоенергетика, на долю якої припадає близько 45% загального

об'єму викидів шкідливих речовин. Також значний внесок роблять підприємств харчової

промисловості та машинобудівної галузі. На території міста розташовано 81 котельня

Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства

"Полтаватеплоенерго". В якості палива вони використовують природний газ, лише дві

котельні частково використовують тверде біопаливо (по вул. Горбанівська, 2к, с. Розсошенці

та по вул. Комарова, 2а). Найбільш потужні котельні розташовані за адресами:

Ціолковського, 36, пров. Космічний, 9, вул. Коваля, 6, вул. Баленко, 7, пров. Братів

Шеметів,12, вул. Г.Сталінграду, 12, вул. Монастирська, 6, вул. Олеся Гончара, 27к.

Пересувні джерела

Більшу частину викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря міста вносять

пересувні джерела викидів, переважно автотранспорт. Доля викидів автотранспорту складає

в залежності від року 88 - 93% від загальної кількості викидів від стаціонарних та

пересувних джерел.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел

забруднення, за даними Головного управління статистики у Полтавській області

Роки 2000 2013 2015 2016 2017 2018 2019

Викиди забруднюючих речовин

(без СО2), т,

25399 19662,5 15500,1 * * * *

в тому числі:

діоксин сірки

126 230,6 192,7 * * * *

діоксин азоту 1530 2264,3 1860,9 * * * *

оксид азоту * 13,1 10,2 * * * *

оксид вуглецю 19957 14694,8 11555,3 * * * *

метан 3680 61,8 48,6 * * * *

неметанові ЛОС * 2128,2 1600,1 * * * *

сажа 106 268,1 231,0 * * * *

аміак * 0,1 0,1 * * * *

Діоксиду вуглецю, тис. т. * 241,5 188,0 * * * *

*- у 2016 - 2019 рр. розрахунки щодо обсягів викидів забруднюючих речовин від

пересувних джерел забруднення не проводилися.

Згідно зі статистичними даними про викиди забруднюючих речовин пересувними

джерелами забруднення в останні роки, що охоплені наявними даними статистичної

звітності, спостерігається тенденція до поступового скорочення. Така тенденція більш

ймовірно пов’язана із скорочення економічної активності виробничо-комунальних,

транспортних підприємств, зменшенням використання автотранспортним засобами

приватної власності через загальні зміни фінансових статків населення.

14

Від загального об’єму викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря міста з

усіх пересувних джерел переважна частка припадає на долю автотранспорту. Викиди від

автотранспорту особливо небезпечні для здоров’я людини, оскільки потрапляють у повітря в

приземному шарі, в зоні дихання людини. Якість повітря може погіршуватись з причини

експлуатації технічно зношеного транспорту, сумнівної якості пального, недосконалої

організації дорожнього руху, стану дорожнього покриття.

Парк автомобільного транспорту у Полтаві налічує близько 65 тис. одиниць, в тому

числі фізичним особам належить понад 54 тис. одиниць. Легкових індивідуальних

автомобілів, які є основними пересувними забруднювачами, понад 41 тис. одиниць.

Найбільш несприятлива ситуація складається на центральних магістральних вулицях міста,

де інтенсивність руху може досягати до 20 тисяч транспортних засобів на добу. Це вулиці –

Фрунзе, Жовтнева, маршала Бірюзова, Сінна, Великотирнівська, Зінківська, Київське-

Харківське шосе. Інтенсивність забруднення вздовж цих магістралей в годину «пік» на

окремих ділянках, та особливо на перехрестях, може становити понад 2 ГДК.

За даними ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області моніторингові

дослідження за станом атмосферного повітря у житловії забудові на межі СЗЗ підприємств

здійснює лабораторія Полтавського МВПЛД ДУ «Полтавський ОЛЦ МОЗ України». У 2019

році по місту було дослдіждено 140 проб атмосферного повітря за хімічними речовинами:

діоксин азоту, діоксин сірки, оксид вуглецю, формальдегід, пил на межі СЗЗ підприємств по

вулицях:

- вул. Ціолковського – зона можливого впливу ПАТ «Полтавський завод алмазних

інструментів»;

- вул. Липова – зона можливого впливу ПрАТ «ПОЕЗ-Кернел Груп» та залізниці;

- пров. Рибальський – житлова забудова мікрорайону «Левада»;

- перехрестя вул. Зіньківська, Жовтнева та М.Бірюзова;

- Корпусний парк – місце відпочинку населення.

Перевищення ГДК не встановлено.

Систематичні спостереження за вмістом забруднюючих речовин в атмосферному

повітрі м. Полтави проводяться лабораторією Полтавського центру з гідрометеорології на 4

стаціонарних постах (пост №1 – просп. Першотравневий, 20; пост №3 – вул. Зіньківська, 2;

пост №6 – вул. І.Мазепи, 45; пост №7 вул. Заводська, 1) по 10 інгредієнтах. Щомісячно по

даних постах аналізується близько 1800-2000 проб повітря.

Протягом 2019 року перевищення над ГДК по середньорічних концентраціях у

м. Полтава фіксувались по вмісту трьох забруднюючих речовин, а саме:

- по пилу до 1-1,5 ГДК у період з лютого по жовтень, з найбільшими рівнями до 1,3-

1,5 ГДК у період з червня по жовтень;

- по діоксиду азоту до 1-1,5 ГДК у період з травня по вересень, з найбільшими

концентраціями у червні – 1,5 ГДК та вересні 1,3 ГДК;

- формальдегіду до 1-4,3 ГДК у період з січня по жовтень, з найбільшими

концентраціями до 2,4-4,3 ГДК у період з червня по вересень.

Максимальні концентрації перевищували максимальні разові ГДК по чотирьох

інгредієнтах і становили:

- у червні: пил 1,2 ГДК; оксид вуглецю 2,0 ГДК; діоксид азоту 1,1 ГДК;

формальдегід1,7 ГДК;

- у серпні: пил 1,4 ГДК; оксид вуглецю,6 ГДК; формальдегід 1,2 ГДК.

Упродовж 2019 року в Полтаві не відмічалось випадків високого рівня забруднення

атмосфери (5 ГДК і вище максимально разової концентрації).

15

Запилення повітря характерно спостерігається у серпні (максимум середньомісячної

температури досягає 33,0-35,8°С), вересні та жовтні, що обумовлено малою кількістю опадів

(2,8 мм) та високим температурним фоном. Також спекотною погодою пояснюється

підвищений вміст формальдегіду та оксиду вуглецю. Крім того простежується

закономірність сезонних змін середньомісячних концентрацій. Саме у холодний період

зростає забрудненість діоксидом сірки та розчинними сульфатами, що зумовлюється

більшим викидом продуктів згорання палива.

Реакція кислотності (рН) атмосферних опадів, знаходилася в межах 5,6- 6,6. Зазначені

показники відповідають чистим нормальним - незабрудненим опадам (5,6 - 7,0).

Вміст важких металів - кадмію, заліза, марганцю, міді, нікелю, хрому, цинку та

свинцю значно нижче за нормативні показники.

Відповідно оцінки стану забруднення атмосферного повітря на території Полтави в

контрольованих точках підвищений рівень забруднення, як і раніше, характерний для

Супрунівського промвузла (ПСЗ №7) ІЗА – 6,55, а також в зоні впливу заводу Полтавський

алмазний інструмент (ПСЗ №6) ІЗА – 5,90 і районів, які прилягають до пл. Зигіна (ПСЗ №3)

ІЗА – 3,95, а також вулиць з інтенсивним рухом автотранспорту, зокрема: Зіньківська,

М.Бірюзова, Пушкіна, Шевченка, Соборності (колишня Жовтнева), Європейська (колишня

Фрунзе), Кагамлика, Алмазна та інші. Найнижчий рівень забруднення (ІЗА –2,48) відмічався

в зоні, що прилягає до міського парку відпочинку «Перемога» (ПСЗ №1), (за даними

Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста Полтавської

міської ради).

Згідно даних Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища у

Полтавській області у 2018 році за результатами спостережень середньомісячних

концентрацій в динаміці за останні 5 років (2014 – 2018 роки) можна зазначити, що

намітилася тенденція стабілізації вмісту у повітрі розчинних сульфатів, фтористого та

хлористого водню, аміаку. Знизилися забрудненість пилом, діоксидом сірки, оксидами азоту,

у порівнянні з попереднім роком дещо зросла забрудненість оксидом вуглецю та

формальдегідом.

Загальний рівень забруднення атмосферного повітря за індексом забруднення атмосферного

повітря (ІЗА) в м. Полтава у 2012-2019 роках у порівнянні із загальнодержавним показником

Територія 2012р. 2013р. 2014р. 2015р. 2016р. 2017р. 2018р. 2019.

м. Полтава 4,8 4,2 4,4 4,41 3,7 4,13 5,72 5,6

Україна 8,0 7,7 7,1 7,7 7,1 7,2 7,6 8,2

Усі значення індексу забруднення атмосфери, що визначалися, були нижчими за

середній в Україні і визначалися як низький у 2012-2017 роках, при ІЗА менше 5,0; та

підвищений у 2018,2019 роках, при ІЗА від 5,0 до 7,0. У 2018, 2019 роках показник ІЗА по м.

Полтава мав тенденцію до зростання відносно попередніх років, що відповідало загальній

тенденції по території держави.

Поліпшення стану повітря лишається однією з важливих природоохоронних проблем

міста. Актуальними є питання:

- зменшення забруднення повітря викидами від автотранспорту та шкідливими

викидами промислових підприємств;

- підвищення ефективності роботи існуючих пилогазоочисних установок, в тому числі

модернізація, реконструкція та їх ремонт;

- будівництво та введення в дію нових газоочисних споруд і установок;

- розробка або перегляд проектів СЗЗ (при зміні технологічних регламентів

виробництва) по зменшенню викидів від стаціонарних джерел забруднення,

розташованих у сельбищній зоні;

- створення зон зелених насаджень вздовж вулиць для захисту від шуму та

загазованості житлових територій;

16

- розвантаження від транспортних потоків центру міста з організацією одностороннього

руху транспорту його центральної частини;

- удосконалення руху транспорту для забезпечення постійних швидкостей автомобілів,

особливо в районах житлової забудови;

- удосконалення технологічних процесів, в тому числі перехід на інші види палива.

Ймовірний майбутній розвиток, якщо проект внесення змін до генерального плану

не буде затверджений.

Стан повітря в певній мірі залежить від обсягів викидів забруднюючих речовин

різними джерелами та ефективністю існуючих методів їх регулювання: таких як,

впровадження сучасних технологій виробництва; виконання необхідних інженерно-

планувальних заходів з уловлення та очистки забруднюючих речовин; модернізації

пилогазоочисного устаткування, розвиток дорожньо-транспортної мережі міста з метою

раціонального розподілення транспортних потоків.

Аналіз ситуації з забрудненням повітряного басейну в місті свідчить, що

пріоритетним завданням в оздоровленні повітряного басейну є зменшення викидів від

автотранспорту. Одним із головних завдань в питанні охорони атмосферного повітря на

території житлової та прирівняної до неї забудови є розподілення транспортних потоків

шляхом формування раціональної магістральної мережі вулиць, створення транспортних

розв’язок та виконання інших заходів з розвитку транспортної інфраструктури міста, що

визначаються в проекті внесення змін до генерального плану, в розділі «Транспортна

інфраструктура».

Регулювання впливу на атмосферне повітря в сельбищній зоні від стаціонарних

джерел викидів здійснюється шляхом виділення санітарно-захисних зон (далі - СЗЗ). В

проекті містобудівної документації вираховуються нормативні параметри СЗЗ від існуючих

підприємств та передбачається виділення СЗЗ для перспективних промислово-комунальних

зон та об’єктів, надання пропозицій щодо зміни функціонального використання окремих

ділянок виробничих підприємств, з метою забезпечення санітарно-гігієнічної сумісності з

прилеглою сельбищної зоною. Для зменшення викидів від стаціонарних джерел необхідне

подальше впровадження сучасних екологічно чистих технологій на виробничих процесах

підприємств.

Забезпечення відповідності стану повітря санітарним нормам на території житлової

забудови через регулювання впливу котелень підприємств тепло-енергопостачання міста

необхідно здійснювати за рахунок планувально-конструктивних будівельних і технологічних

рішень котелень при їх реконструкції та технічному переоснащенні, з впровадженням

теплових установок сучасного типу: тепло-гідромеханічні генератори, теплові насоси та

інших альтернативних джерел теплопостачання (когенераційні установки, геліосистеми).

У випадку, якщо проект внесення змін до генерального плану не буде затверджений, а

заходи з охорони атмосферного повітря не будуть реалізовані, це більш ймовірно призведе

до зниження якості екологічних показників стану довкілля та санітарно-гігієнічних умов

проживання населення. Невиконання рішень щодо зміни функціонального використання

окремих ділянок виробничих підприємств, розроблення проектів організації та скорочення

СЗЗ від існуючих виробничих підприємств, що межують із сельбищною зоною, залишатиме

ризики шкідливого впливу на стан повітря та, відповідно, на здоров’я населення, що мешкає

в межах нормативних параметрів СЗЗ.

17

В майбутньому очікується тенденція збільшення кількості автономних та

індивідуальних джерел теплопостачання. Вплив від реалізації вищезазначених рішень на

стан атмосферного повітря та здоров'я населення є малопрогнозованим, оскільки залежить

від видів палива, що використовуватиметься у теплогенеруючих установках та рівня

впровадження теплових установок сучасного типу. Якщо визначені проектом заходи з

розвитку систем теплопостачання не будуть реалізовані, стан атмосферного повітря більш

ймовірно не зазнає суттєвих змін, проте за умови зростання ступеню зносу технологічного

обладнання, відбуватиметься поступове збільшення шкідливого впливу на стан

атмосферного повітря. Використання твердих видів палива в теплогенеруючих установках

окремими суб’єктами господарювання спричинятиме погіршення стану атмосферного

повітря.

2.4. Водний басейн

Поверхневі води.

Згідно з гідрологічним районуванням України місто знаходиться в межах

Лівобережної Дніпровської області достатньої водності.

Місто має розгалужену мережу поверхневих вод, яка представлена трьома річками –

Ворскла та її притоками Тарапунька і Коломак, ставками та струмками.

Річка Ворскла є лівобережною притокою Дніпра, відноситься до середніх річок,

пересікає та дренує територію міста в східній частині. Гідрографічні та гідрологічні

параметри ріки: довжина – 452 км, ширина русла – до 35 м, площа басейну – 14700 км2,

глибина – 2,0 м (найбільша – 7,2 м, найменша – 0,3 м), середня швидкість течії – 0,1 м/с,

похил – 0,3 м/км, ширина долини ріки – до 1,3 км.

Ріка має круті праві береги та розчленовані схили висотою 30 - 45 м. Заплава широка,

перезволожена, навесні затоплювана, переважно правобережна, місцями двохстороння.

Русло ріки майже нерозгалужене.

Річказрегульована шлюзами в селах Дешевки, Вакуленці і Нижні Млини.

Основним джерелом живлення ріки є талі води за участю дощових та ґрунтових.

Основна частина стоку проходить весною - 63%, менше влітку і восени – 26%, зимою -11%.

Відповідно річний хід рівня ріки характеризується вираженою весняною повінню, низькою

літньо-осінньою меженню з невисокими дощовими повенями.

Зона початку підтоплення заплави міста – 82,40 мБС.

Абсолютна висота нуля графіка гідрологічного поста на р. Ворскла м. Полтава – 73,73

м, найвищий багаторічний рівень води відмічений у квітні 1953 року і складав 943 см над

нулем графіка, що відповідає абсолютній висоті 83,16 мБС.

За даними Управління з питань цивільного захисту Полтавської міської ради

критичний рівень води в р. Ворскла, як і р. Коломак, становить 82,13 мБС і регулюється

Нижньо-Млинською гідротехнічною спорудою, яка розташована в с. Нижні Млини.

На південній околиці міста в ріку зліва впадає приток – р. Коломак. Ріка Коломак має

довжину – 102 км, площу басейну 1650 км2, відноситься до малих річок. Має низьку

двосторонню заплаву шириною 0,6-0,9 км, яка характеризується бурними весняними

паводками (гирлова частина знаходиться в підпорі від р. Ворскла).

Полтавським обласним виробничим управлінням водного господарства

«Полтававодгосп» в 2003 році виконаний робочий проект «Визначення зон можливого

затоплення м. Полтава і Полтавського району Полтавської області». Згідно проекту рівні

води весняної повені в розрахункових створах на річках мають наступні значення. По

р. Ворскла в межі міста рівні води мають амплітуду коливань: 1% забезпеченості - 83,37 -

83,97 мБС; 10% забезпеченості - 83,00 - 83,59 мБС. По р. Коломак в межах міста рівні води

мають амплітуду коливань: 1% забезпеченості 83,20 - 83,90 мБС; 10% забезпеченості 82,70 –

83,30 мБС.

Також в межі міста є озера та стариці (на заплаві рік), а також пруди, призначені для

культурно-побутових цілей, нерідко зарослі вологолюбною рослинністю.

18

На території міста розташовано більш ніж 100 водних об'єктів різного типу. З них 76

ставків загальною площею близько 846700 м2, 22 струмки загальною протяжністю 15287 м.

Підземні водні ресурси.

У гідрогеологічному відношенні територія міста розташована в межах центрального

грабена Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну.

Практичне значення для водопостачання міста має водоносний комплекс сеноман-

нижньокрейдяних відкладів, представлених різнозернистими пісками, найбільш

водонасиченими на глибині 360 – 720 м (дебіт свердловин 30 - 120 м3/год, максимальні до

200-375 м3/год.). Водоносні породи мають загальну потужність 42-104 м (середня – 76м).

Води високо напірні. Горизонт добре захищений: в підошві – 40-60-метрова товща юрських

глин, в покрівлі – слабо проникливі мергельно-крейдяні породи сенон-турону. В районі

Полтавського соляно-купольного підняття потужність цих відкладів становить 150-200м і

збільшується в напрямку периферії структури до 600 м і більше. Вода гідрокарбонатно-

хлоридного типу мінералізацією до 1г/л, загальною жорсткістю 0,2-4,2 мг-екв/л.

Водоносні горизонти, що залягають нижче, мають мінералізовані води (більше 10 г/л)

і для водопостачання практичного значення не мають.

Водопостачання м. Полтави базується виключно на підземних водах. Господарсько-

питне і виробниче водопостачання м. Полтава здійснюється за рахунок експлуатації

підземних вод сеноман-нижньокрейдяного комплексу. Підземні води видобуваються КП

ПОР "Полтававодоканал" для забезпечення питних, санітарно-гігієнічних та виробничих

потреб, передачі води населенню та для потреб вторинних водокористувачів.

Родовище розташоване в крайовій зоні артезіанського басейну платформного типу і

характеризується простими гідрогеологічними умовами. В геоморфологічному відношенні

водозабори 1, 2, 3 і 5 (Північний). розташовані в заплаві і на першій надзаплавній терасі р.

Ворскла, водозабір 4 (Західний), – в заплаві р. Полузір’є; в територіальному відношенні:

водозабори 1, 2, 3 – в межі, 4 і 5 – поза межею міста. В межах родовища водоносний

комплекс носить напірний характер. Дебети свердловин водозаборів КП ПОР

"Полтававодоканал" змінюються від 100 до 371 м3/год.

В результаті експлуатації (використання підземних вод цього горизонту в районі

Полтави ведеться з кінця ХІХ ст.) відбувається безперервне зниження рівня горизонту.

Починаючи з 1972 року сформувалася депресійна вирва радіусом 49 км, в центрі (на

водозаборі 2) якої рівень води знизився на 80-90 м.

З метою забезпечення централізованого водопостачання міста була проведена

розвідка, за результатами якої у 1983 році протоколом ДКЗ №9281 були затверджені

балансові експлуатаційні запаси питних вод для господарсько-питного водопостачання м.

Полтави по 8 ділянках загальною кількістю 360 тис. м3/добу. З них, затверджені запаси по

п’яти водозаборам які експлуатує КП ПОР «Полтававодоканал» складали 195 тис. м3/добу.

Запаси питних вод за категоріями, затверджені у 1983 р., тис. м3/добу

Водозабори (водозабірні ділянки) Категорії

А В С1

Полтавська (І міський), 30,0 - -

Південно-Східна (ІІ міський), 30,0 - -

Східна (ІІІ міський), 35,0 - -

"Західна" (Водозабор №4) 50,0 - -

"Північна" (Водозабор №5) 50,0 - -

6 Шевченківський

Шевченківський-2

30,0

- 30,0

-

80,0

7 Південний 20,0 5,0 -

19

У 2018 році була проведена повторна геолого-економічна оцінка експлуатаційних

запасів питних підземних вод по п’яти водозаборам які експлуатує КП ПОР

«Полтававодоканал». За результатами оцінки балансові експлуатаційні запаси питних вод

затверджені протоколом ДКЗ України №4418 від 14.06.2018р. у кількості 116,64 тис. м3/добу

за Категоріями А+В, у тому числі за категоріями А- 59,20 тис. м3/добу та В - 57,44 тис.

м3/добу. Затверджені запаси за категоріями по окремим водозаборам приведені в таблиці

нижче.

Запаси питних вод за категоріями, затверджені у 2018 р., тис. м3/добу

Водозабірні ділянки

(водозабори)

Номер свердловин по

яких затверджені запаси

Категорії Разом

А В

Полтавська (І міський), 1, 2, 4, 5 11,2 12,2 23,4

Південно-Східна (ІІ міський), 1, 2, 3, 4, 5 14,7 12,9 27,6

Східна (ІІІ міський), 1, 2 6,4 6,2 12,6

"Західна" (Водозабор №4) 1, 2, 3, 4, 5 13,6 6,8 20,4

"Північна" (Водозабор №5) 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 13,3 19,34 32,64

Всього 59,2 57,44 116,64

Згідно звіту повторного геолого-економічної оцінки запасів підземних вод п’яти

водозаборів Полтавського родовища підземних вод, якість розвіданих питних вод відповідає

вимогам ДCанПіН 2.2.4-170-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для

споживання людиною», за винятком вмісту натрію, хлориду та амонію.

Окрім того, в межах міста наявні 10 водозабірних ділянок родовищ підземних вод для

потреб у водопостачанні окремих підприємств, що мають затверджені експлуатаційні запаси.

Прогнозні ресурси підземних вод в Полтавському районі складають 137,9 млн. м3/рік

або близько 378 тис. м3/добу (Довідковий посідник «Водний фонд України», м. Київ, «Ніка-

Центр», 2001р.)

Централізоване водопостачання міста здійснюється за рахунок 5-ти водозабірних

майданчиків, за рахунок експлуатації 26 артезіанських свердловин (з них 18 робочих і 8

спостережних), які здійснюють забір води з сеноман – нижньокрейдяного водоносного

горизонту. З метою захисту підземних вод питного призначення організовуються зони

санітарної охорони водозаборів з регульованим режимом використання території в їх межах

відповідно Водного кодексу України, ст. 93. Для джерел централізованого водопостачання

міста пояси зони санітарної охорони враховуються в графічних матеріалах містобудівної

документації, відповідно матеріалів “Проект зон санітарної охорони (ЗСО) свердловин

водозаборів прісних підземних вод Полтавського обласного державного підприємства ОКГ

«Полтававодоканал», м. Полтава - 2002 р., (див. Схеми планувальних обмежень). На всіх

водозабірних ділянках і свердловинах обладнано зони суворого санітарного режиму (І пояс).

За даними КП ПОР «Полтававодоканал», Водоносний горизонт по ступеню

захищеності відноситься до захищеного. Зони санітарної охорони (І пояс) витримані в

радіусі R=30м; а свердловини №4, водозабору №1; свердловини №1 водозабору №2;

свердловини №1, №2 водозабору №3 витримані в радіусі R=15м.

Зношеність водопровідних та каналізаційних мереж призводить до аварійних

ситуацій, в наслідок чого погіршується якість води і виникає потреба у ремонті аварійних

мереж. Відсоток відхилень якості води в водопровідних мережах міста орієнтовно складає

від 1,1 % до 1,8 %.

Містяни, які мешкають в садибній забудові, здійснюють відбір води на господарчо-

питні потреби з вуличних водорозбірних колонок. За даними Інспекції по контролю за

благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста Полтавської міської ради на території

міста підприємство КП Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» обслуговує 494

водорозбірних колонок.

Рівень охоплення населення міста послугами централізованого постачання складає

93,17%.

20

Якість питної води шахтних колодязів що знаходяться у приватному домоволодінні є

низькою як у місті так і в районі. У місті не відповідають вимогам води шахтних колодязів в

районах сіл Вакуленці, Рибці, Крутий берег, Івонченці через недотримання санітарних норм

в межах домоволодінь. Для шахтних колодязів в Полтавському районі характерним є

перевищення по вмісту нітритів в середньому до 2 - 4 ГДК, максимальні – до 20 ГДК. Для

забезпечення якісною питною водою жителів цих районів необхідно виконати їх

підключення до мереж централізованого водопостачання та водовідведення.

Використання водних ресурсів

Відповідно статистичних даних в останні п’ять років відмічається стійка тенденцій

поступового скорочення об’ємів забору води з природних водних об’єктів, з 23,5 млн. м3 у

2015 році до 22,2 млн. м3 у 2019 році. Джерелом господарсько-питного водопостачання для

підприємств міста є підземні води. Найбільше свіжої води використовується у житло-

комунальному і побутовому господарстві.

За даними Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області на території

міста в останні роки водокористування здійснюють 13 підприємств.

Обсяги скидання зворотних вод у поверхневі водні об’єкти також мали тенденцію

поступового скорочення і становили від 21,8 млн. м3 у 2016р. до 20,82 млн. м3 у 2019р. Майже

усі ці скиди приходяться на очисні споруди житлово-комунального господарства. Через

зношеність та незадовільний стан мереж водопостачання мають місце втрати води у

комунальному і побутовому водопостачанні, які складають в залежності від року орієнтовно

16,5-17,5% від загального об’єму забору води з з підземних джерел водопостачання.

Показники водокористування по окремим підприємствам м. Полтава за останні роки

приведені у таблиці, за даними регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області.

Показники водокористування по підприємствам м. Полтава, які мають самостійні

водозабори із природних водних об’єктів (підземних) або власні випуски стічних вод, за

державною звітністю по формі 2ТП-водгосп (річна).

Назва організації

Ліміт

забору

води,

тис.м3

Об’єм забору

води, тис.м3

Об’єми

використання

води, тис.м3

Об’єми випуску, тис.м3

2018р 2019р 2018р 2019р 2018р 2019р

ПрАТ «Електромотор» 62,3 20,5 17,0 20,5 17,0 -

ПАТ «Полтавахіммаш» 40,7 3,9 3,3 3,9 3,3 -

ТОВ «ТД «полтавський

автоагрегатний завод»

62,3 25,9 21,2 25,9 21,2 9,6 0,9

ПАТ «Тепловозоремонтний

завод»

- 13,9 - 13,9 - 30,1 24,3

ПАТ «Завод Лтава» 105,5 84,7 74,5 84,7 74,5 -

ПАТ «Полтавський

турбомеханічний завод»

167,4 135,8 106,8 67,9 55,8 42,6 р.Тар.;

85,9 р.Кол.

42,6 р.Тар.;

85,9 р.Кол.

ПАТ «Фірма Полтавпиво» 345,3 152,3 144,9 152,3 144,9 -

ПрАТ «Полтавський олійно-

екстракційний завод – Кернел

Груп»

311,5 222,7 225,5 222,7 225,5 -

ТОВ «Завод залізобетонних

виробів (ЗБВ) №7»

10,0 2,0 4,1 2,0 4,1 -

КП ПОР «Полтававодоканал» 33400,5 21810,1 21623,2 13299,1 13086,2 8441,8

р.Кол.;

12469,6

р.Вор.

8443,7

р.Кол.;

12227,8

р.Вор.

ВП «Полтав. Територ. Упр.»

філії «Центр БМЕУ» АТ

«Українська залізниця»

897,5 214,8 181,6 108,7 98,7 - -

ТОВ «Фірма Мінерал» 22,1 8,4 6,0 8,4 6,0 - -

21

Назва організації

Ліміт

забору

води,

тис.м3

Об’єм забору

води, тис.м3

Об’єми

використання

води, тис.м3

Об’єми випуску, тис.м3

2018р 2019р 2018р 2019р 2018р 2019р

Полтавське ВБР, БУ

«Укрбургаз» АТ

«Укргазвидобування»

20,9 11,9 14,6 11,9 14,6 - -

ПАТ «Полтавський

вентиляторний завод»

2,231 0,12 … 0,12 … - …

Разом 22707,0 22219,7 21079,6 20825,2

Стан поверхневих вод обумовлюється санітарним станом території водозбірного

басейну водойм, наявністю джерел забруднення ґрунтів та підземних вод, об’ємом та якістю

зворотних вод, що скидаються у водні об’єкти.

Назва водокористувача

забруднювача

2016 р. 2017 р. 2018 р. 2019р.

об

’єм

ски

дан

ня з

во

ро

тни

х в

од

у т

ом

у ч

исл

і за

бр

уд

нен

их

(без

оч

ищ

енн

я)

та

нед

ост

атн

ьо

очи

щен

их

об

сяг

заб

руд

ню

ючи

х р

ечо

ви

н,

щ

о с

ки

даю

ться

об

’єм

ски

дан

ня з

во

ро

тни

х в

од

у т

ом

у ч

исл

і за

бр

уд

нен

их

(без

оч

ищ

енн

я)

та

нед

ост

атн

ьо

очи

щен

их

об

сяг

заб

руд

ню

ючи

х р

ечо

ви

н,

щ

о с

ки

даю

ться

об

’єм

ски

дан

ня з

во

ро

тни

х в

од

у т

ом

у ч

исл

і за

бр

уд

нен

их

(без

оч

ищ

енн

я)

та

нед

ост

атн

ьо

очи

щен

их

об

сяг

заб

руд

ню

ючи

х р

ечо

ви

н,

щ

о с

ки

даю

ться

об

’єм

ски

дан

ня з

во

ро

тни

х в

од

млн. м³ млн. м³ тис.т млн. м³ млн.м³ тис.т млн. м³ млн.м³ тис.т млн.м³

р. Ворскла та р. Коломак

КП ПОР

«Полтававодоканал»

21,78 - 17,93 21,57 - 17,65 20,91 - 16,84 20,67

ставки дендропарку

ПАТ «Полтавський

автоагрегатний завод»

0,007 - 0,004 0,007 - 0,003 0,010 - 0,002 0,0009

р. Коломак

ПАТ «Тепловозо-

ремонтний завод»

0,026 - 0,019 0,022 - 0,021 0,030 - 0,020 0,0243

р. Тарапунька, р. Коломак

ПАТ «Полтавський

турбомеханічний

завод»

0,082 - 0,031 0,096 - 0,040 0,129 - 0,051 0,128

Разом 21,895 17,984 21,695 17,714 21,079 16,913 20,82

Показники скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами,

розташованими на території м. Полтава, у поверхневі водні об’єкти приведені в таблиці

нижче, (за даними Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища у

полтавській області у 2016-2018 р. та Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області

у 2019р.).

Аналіз динамки за останні роки свідчить про незначне поступове зменшення

загального об’єму скидання зворотних вод та обсягу забруднюючих речовин, що скидаються.

Але, окрім того, за межею м. Полтава скиди стічних вод у р. Ворскла здійснюють: КП

ПОР «Полтававодоканал», Котелевська дільниця, смт Котельва; КП «ЖЕО «Терешківської

с/р», с. Копили, Полтавський район (у тому числі забруднених (без очищення) та

недостатньо очищених); з 2018р. ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», с. Супрунівка

Полтавський район, що здійснює вплив на якість води р. Ворскла.

22

Стан водного басейну.

Діяльність водогосподарського комплексу м. Полтава суттєво впливає на стан

поверхневих водних джерел міста. Негативний вплив на міські водні об’єкти мають

промислова зона та мікрорайони з приватною забудовою. Джерелами забруднення

поверхневих вод в межах міста є: скиди з колекторів дощової каналізації, які не мають

локальних очисних споруд; поверхневі стоки що формуються на ділянках промислово-

комунальних підприємств. Також суттєвим фактором є попадання в води річок неочищених

господарчо-побутових стоків через мережу зливової каналізації, внаслідок їх самовільного

відведення від будинків приватного сектору.

На якість поверхневих вод також впливає порушення охоронного режиму в

водоохоронній зоні: миття автотранспорту, розорення земель під городи, внесення добрив,

засмічення побутовим і будівельним сміттям, відпрацьованими гумовими шинами і

люмінесцентними лампами, забруднення вод несанкціонованими стоками побутового

призначення від власників приватних домоволодінь, промислових підприємств, здійснення

самовільної забудови. Аналіз екологічного стану водних джерел свідчить, що негативні

процеси на річках, струмках та ставках тривають. Річки замулюються, захаращені болотною

рослинністю та чагарниками, втрачають своє природнє значення.

За даними Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом

міста Полтавської міської ради контроль за станом забруднення підземних вод ведеться

окремими підприємствами міста, лабораторіями Держпродспоживслужби, КП ПОР

«Полтававодоканал», Держекоінспекції Центрального округу. Періодично фіксуються

перевищення ГДК речовин у р. Ворскла та ставках, розташованих на території Полтавського

міського парку (дендропарку) по БСК5, БСК20, амоній-іонах, нітрітах, магнію, залізу

загальному, сульфатах, сульфітах, фосфатах; у р. Коломак (гирло) – по БСК20, фосфатах

тощо. Актуальним залишається питання впровадження сучасних технологій очистки

промислових та господарських стоків перед їх скидом у систему міської каналізації та

поверхневі водні об’єкти.

Контроль стану води у р. Ворскла здійснюють Державна екологічна інспекція у

Полтавській області, Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області.

За результатами аналізу розраховано коефіцієнти забрудненості (КЗ) вод згідно з КНД

211.1.1.106 – 2003 «Організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих

вод» (далі – КНД). У 2019 році якість води у р.Ворскла за результатами оцінки мала

показник коєфіціента забрудненості КЗ – 3,27 (рівень забрудненості - помірно забруднені

води).

Головні інгредієнти, що обумовлюють низькі оцінки вод – марганець, а також азот

нітритний, залізо загальне.

Середня оцінка по вмісту марганцю у р. Ворскла досягала до 11,85 (дуже брудні).

Зазначене зумовлено використанням домогосподарствами значної кількості побутових

фосфато-містких хімічних засобів, які з каналізаційними стоками потрапляють у поверхневі

водойми області.

Відхилення від нормативів по залізу загальному спостерігалися у р. Ворскла із

значенням показника КЗ – 2,25 (слабко забруднені).

Спостерігався дещо підвищений вміст нітритів з показником КЗ - 5,82 (брудні), що

частково вплинуло на сумарну оцінку річки.

Динаміка рівнів забрудненості р. Ворскла за показником КЗ за останні 10 років

приведена у таблиці, згідно матеріалів «Огляд стану довкілля Полтавської області IV квартал

2019р.», Департамент екології та природних ресурсів Полтавської ОДА.

Роки 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019

КЗ 2,65 1,86 2,01 2,11 1,97 2,77 2,58 3,97 2,72 3,27

23

Динаміка рівнів забрудненості р. Ворскла за останні роки свідчить про загальну

тенденцію до поступового погіршення якості води від рівня забрудненості «слабко

забруднені» на початку 2010-х років до рівня «помірно забруднені» у другій половині

десятиріччя.

Згідно аналітичних досліджень попередніх років, у період 2011-2014 років, води

р. Коломак визначалися як слабо забруднені, (КЗ = 1,3-2,46); а води р. Тарапунька як помірно

забруднені (КЗ = 2,5-3,1).

За даними ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області моніторингові

дослідження за станом поверхневих водойм у місцях водокористування населенням здійснює

лабораторія Полтавського МВПЛД ДУ «Полтавський ОЛЦ МОЗ України». У 2019 році було

досліджено 24 проби за хімічними та 76 проб бактеріологічними показниками. З них було

встановлено проб з перевищенням ГДК – 8 за хімічними та 71 за бактеріологічними

показниками.

У дослідженнях, що проводились за санітарно-хімічні показниками (температура

повітря, температура водойми, запах, кольоровість, прозорість, рН, БПК-1, БСК-5, окисність,

лужність, сухий залишок, хлориди, сульфати, нітрити, СПАР, залізо, мідь, цинк, марганець)

перевищення ГДК були виявлені на пляжах: Подільського району – 2 рази; Приватному

пляжі «Плесо» - 2 рази; Пляжі Шевченківського району – 2 рази; Пляжі Київського району –

2 рази.

У дослідженнях за мікробіологічними показниками, а саме: індекс ЛКП (лактозо

позитивні кишкові палички) та патогенна флора – відхилення були виявлені в 71 випадках

(індекс ЛКП більше 110000). У 3-х випадках : 04.06.19р – пляж Київського району, 24.06.19р.

– пляж Шевченківського району та 27.08.19р. пляж Подільського району – виявлено

патогенну флору (сальмонела тіфімуріум).

З метою захисту поверхневих вод організовуються водоохоронні зони та прибережні

захисні смуги (з регульованим режимом використання відповідно Водного кодексу України,

ст. 88 - 89). На сьогодні у місті паспортизовані 8 ставків та річки Ворскла, Тарапунька,

Коломак з визначеними межами прибережних захисних смуг та водоохоронних зон, проте на

даний час не виконані проекти технічної документації із землеустрою з винесенням меж

даних зон в натуру. Відсутність цих ділянок в державному земельному кадастрі сприяє

виділенню окремих земельних ділянок під інші види цільового призначення (для розміщення

житлової, громадської забудови тощо) що погіршує можливості охорони водних об’єктів,

забезпечення їх водності та санітарної якості води.

Система дощової каналізації.

На території міста відведення поверхневих, дощових та талих вод здійснюється

мережами дощової каналізації розгалужено, за винятком окремих мікрорайонів.

Загальна протяжність мереж дощової каналізації становить 143,3 км, наявні 4 випуски

у водні об’єкти та інші на рельєф. Очисні споруди дощових вод відсутні.

За даними Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом

міста Полтавської міської ради по місту налічується 57 витоків зливової каналізації, для яких

є необхідність будівництва локальних очисних споруд з метою припинення скидів

неочищених дощових стоків в поверхневі водні об’єкти.

У цілому дощова каналізація працює задовільно. Проте існує низка проблем що

погіршує ефективність роботи мережі. Серед них: замуленість дощоприймальних колодязів і

колекторів до 50% від загальної кількості; руйнування окремих ділянок колекторів, їх

розгерметизація; зношеність та зруйнованість колекторів на окремих ділянках; побудова

мереж дощової каналізації на дуже низьких відмітках, що призводить до їх затоплювання в

період повеней; несанкціоновані підключення господарчо-фекальних стоків (мікрорайон

Левада).

24

Зазначені проблеми призводять до погіршення санітарно-гігієнічних умов території

міського середовища. Тому існуюча система відведення дощових та талих вод у місті

потребує розвитку та вдосконалення насамперед за рахунок реконструкції окремих ділянок

мереж із збільшенням їх пропускної здатності, проведення постійного моніторингу

технічного стану мереж, їх регулярного розчищення. А також розширення існуючої мережі

відповідно до умов формування поверхневого стоку, з метою запобігання накопичення

стоків, підтоплення міських територій та зменшення ризику прояву зсувних процесів. Перед

скидом поверхневих стоків у водні об’єкти необхідно влаштовувати очисні споруди по їх

очищенню.

Ймовірний майбутній розвиток, якщо проект внесення змін до генерального плану

не буде затверджений.

З метою охорони водних ресурсів та їх раціонального використання проектом

Внесення змін до генплану міста передбачено виконання ряду пріоритетних завдань:

реконструкція та розвиток водопровідних та каналізаційних мереж і головних споруд

споруд; повне охоплення існуючих та перспективних водокористувачів міста системою

централізованого водопостачання та водовідведення; розвиток мережі дощової каналізації з

будівництвом локальних очисних споруд зливових стоків; розчистка русел та благоустрій

водотоків; надання пропозицій щодо визначення меж прибережних захисних смуг водних

об’єктів міста, що не охоплені попередніми спецпроектами, для подальшого виготовлення

технічної документації із землеустрою із встановлення меж прибережних захисних смуг

водойм міста з винесенням в натурі та забезпеченням режиму господарської діяльності,

передбаченого законодавством та інші заходи, передбачені в розділах «Водопостачання»,

«Гідротехнічні заходи». Також необхідно забезпечити дотримання господарського режиму в

межах зон санітарної охорони джерел господарсько-питного водопостачання міста; взяття на

облік виявлених під час інвентаризації штучних водних об’єктів та їх гідроспоруд з метою їх

подальшого впорядкування; визначити балансоутримувача та забезпечити фінансування для

утримання прибережних смуг водойм міста, здійснювати заходи щодо підвищення рівня

екологічної свідомості широких верств населення міста.

Якщо проект внесення змін до генплану міста не буде впроваджено, відсутність

достатньо розвиненої системи збору дощових вод та відсутність локальних очисних споруд у

місцях їх випуску, не повне охоплення міста каналізацією спричинятиме і надалі негативний

вплив на якість поверхневих вод. В найближчому майбутньому більш ймовірно цей стан

залишатиметься таким і надалі. При змінах певних чинників, таких як зменшення загального

річного стоку в межах водозбірних басейнів річок можливе погіршення показників якості

поверхневих вод через зменшення їх природної здатності до самоочищення.

Водопостачання. Забезпечення питною водою для переважної частини території міста

здійснюється відповідної до санітарних норм, що передбачають очищення та контроль якості

питної води, що виключає ризик можливих шкідливих впливів на здоров'я населення.

Комунальним підприємством здійснюються роботи з виконання плану заходів щодо

розвитку, реконструкції та переоснащення мереж та споруд системи централізованого

водопостачання, що дає підстави припускати достатньо високий рівень забезпечення в

майбутньому якісною питною водою в достатній кількості і відсутності ризиків для здоров’я

населення, що споживає воду з централізованої системи господарсько-питного

водопостачання.

Проте, якщо проект внесення змін до генерального плану не буде затверджений, а

проектні рішення щодо розбудови централізованої системо питного водопостачання не

будуть реалізовані, подальше користування водою із шахтних колодязів у периферійних

мікрорайонах міста, таких як села Вакуленці, Рибці, Крутий берег, Івонченці, без

будівництва розвинутої мережі централізованого водопостачання залишатиме певні ризики

для здоров'я населення через користування водою незадовільної якості.

25

2.5. Ґрунтове середовище

Площа міста згідно статистичної звітності складає 10381,0 га. Місто поділено на 3

адміністративні райони: Київський, Подільський, Шевченківський.

Характеристика ґрунтового покриву.

Полтава розташована у смузі поширення родючих лісостепових чорноземних ґрунтів.

Крім зональних чорноземів в місті сформувались переважно темно-сірі та сірі опідзолені

ґрунти, пов’язані зі стародавніми центрами поширення рослинності..

На крутосхилах ґрунти зазнають ерозії, що потребує при планувальній організації

території відведення таких ділянок під озеленення, терасування з раціональною організацією

поверхневого стоку.

У заплавах рік сформувались переважно гідроморфні дерново-підзолисті ґрунти в

комплексі з дерновими глейовими та чорноземно-лучними легкого механічного складу, а

також лучно- та торфово-болотні ґрунти, сформовані в умовах високого залягання ґрунтових

вод. Ці території сприятливі для організації зелених, спортивно-рекреаційних зон тощо.

Вцілому ґрунти міста придатні для озеленення деревно-чагарниковими

насадженнями, які характерні для лісостепової зони.

За результатами останньої агрохімічної паспортизації (за результатами обстежень

2011-2015 років р.), середньозважений показник вмісту гумусу у в Полтавському районі –

складав 3,1 - 4%. Протягом останніх років спостерігалось зменшення вмісту гумусу.

Виробнича цінність сільськогосподарських земель на території міста визначається в

складі Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту.

Враховуючи, що місто розташоване в межах лісостепової лівобережної провінції

агроґрунтового районування України, та згідно Наказу Державного комітету України по

земельних ресурсах від 06.10.2003 №245 ”Про затвердження переліку особливо цінних груп

ґрунтів” поширені на території міста агровиробничі групи ґрунтів 41д (Чорноземи опідзолені

і слабореградовані та темно-сірі сильнореградовані середньосуглинкові ґрунти) та 41е

(Чорноземи опідзолені і слабореградовані та темно-сірі сильнореградовані ґрунти

важкосуглинкові) відносяться до особливо цінних груп ґрунтів. Вони займають близько 20%

території міста і поширені на підвищених вододільних та силових ділянках: в центральній

частині міста (широкою смугою паралельно р. Ворскла) та в північно-західній частині міста

(на території військового аеродрому та в районі відділення Полтавської плахофабрики біля

північної межі міста).

Питання щодо відведення земель сільськогосподарського призначення різних форм

власності для потреб містобудівного розвитку знаходиться в компетенції міської ради

відповідно вимог Земельного Кодексу України.

Стан ґрунтів

На території міської агломерації ґрунти зазнають механічного, хімічного та

біологічного забруднення. Забруднення повітря, що обумовлене викидами від

автотранспорту та діяльністю промислових підприємств, є одним із джерел вторинного

забруднення ґрунтів, зокрема хімічного. Також негативно впливає на санітарно-гігієнічний

стан ґрунтів відсутність повного охоплення садибної забудови мережами централізованого

водовідведення, відсутність розвинутої мережі зливової каналізації з очисними спорудами у

місцях випуску.

Техногенне навантаження на ґрунтове та гідрогеологічне середовище здійснюється

під час земляних робот при видобуванні корисних копалин відкритим способом, після чого

лишаються порушені території, що потребують рекультивації. На даний час в межІ міста

практично всі родовища вичерпані, за винятком кар’єру ПАТ «Керамік», що розробляє

залишок запасів Щемилівського родовища суглинків і глин керамзитових. Воно розташоване

на південній околиці міста, в районі пров. Цегляний. В останні роки розробка родовища

припинена. Згідно даних ДНВП «Геоінформ України» балансові запаси станом на 01.01.2018

становлять: глина керамзитова - по категорії С1 = 786,48 тис. м3; суглинок – 996,29 тис. м3, в

т.ч. по категоріях А-113,5; В- 15; С1-867,79 тис. м3.

26

Згідно Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища

Полтавської області у 2018 р. непридатні до використання ХЗЗР на території міста та району

відсутні.

За даними ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області на території м. Полтава

відсутні стаціонарно-неблагополучні щодо сибірки і інших інфекційних хвороб пункти

поховання трупів тварин (худобомогильники, ями Беккері) та інші. Міський худобо-

могильник, підпорядкований Полтавськму міському КАТП-1628, розміщений за межами

міста, на території Мачухівської сільради Полтавського району, на земельній ділянці,

наданій в постійне користування підприємству для розміщення виробничої бази.

В останні роки дослідження на вміст промислових токсикантів на території міста

здійснювались у 2015 році гідрометеорологічними організаціями ДСНС України. Були

обстежені ґрунти на території вибіркових підприємств міста, здійснено аналіз 60 проб. За

результатами досліджень у ґрунтах м. Полтави середній вміст свинцю був на рівні 1,7 ГДК,

цинку – 1,4 ГДК, міді – 1,0 ГДК. Середній вміст кадмію, мангану та нікелю не перевищував

відповідні ГДК і становили Cd-0,1ГДК, Mn – 0,4ГДК, Ni – 0,3ГДК . Максимальний вміст міді

на рівні високого забруднення – 20,0 ГДК, свинцю – 7,8 ГДК, цинку – 4,3 ГДК виявлено у

ґрунтах на території ПАТ "Полтавський алмазний інструмент", мангану – 1,1 ГДК на

території ВАТ "Полтавахіммаш". Максимальний вміст кадмію та нікелю не перевищував

відповідні ГДК і становили Cd-0,5ГДК, Ni – 0,6ГДК, (згідно матеріалів “Огляд про стан

забруднення навколишнього природного середовища на території України за даними

спостережень гідрометеорологічних організацій у 2015 році”, ЦГО, м. Київ-2016р.).

За даними ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області поточні моніторингові

дослідження за станом ґрунтового середовища здійснює лабораторія Полтавського МВПЛД

ДУ «Полтавський ОЛЦ МОЗ України». У 2019 році по місту було досліджено 42 зразки

ґрунту на наявність хімічних речовин та гельмінтів. Перевищення ГДК по хімічним

речовинам та наявність яєць гельмінтів у досліджених зразках не виявлено.

Поводження з відходами.

Утворювачами відходів на території міста є: населення, промислові та комунальні

підприємства, установи і організації різних форм власності.

Аналіз тенденцій обсягів утворення та показників поводження з відходами здійснений

згідно статистичних даних, наявних на час проведення експертної оцінки (дані Головного

управління статистики у Полтавській області), які згідно встановлених державних

регламентів збору статистичної звітності, надаються по території міської раді.

Варто зауважити, що впродовж останніх років спостерігається тенденція щодо

загального збільшення обсягів утворення відходів ІV класу небезпеки та зменшення

утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки.

Утворення та поводження з відходами, т

Показники

2000р 2013р 2015р 2018р

I–IV

класів

небезп.

у т.ч. I–

IІІ класів

небезп.

I–IV

класів

небезп.

у т.ч. I–

IІІ класів

небезп.

I–IV

класів

небезп.

у т.ч. I–

IІІ класів

небезп.

I–IV

класів

небезп.

у т.ч. I–

IІІ класів

небезп.

Утворено1 43598,2 14225,0 122902,6 16504,2 146138,7 5197,0 187266,4 7406,3

Утилізовано 22420,6 10418,4 33100,2 19200,3 15058,6 345,3 5300,5 1201,7

Спалено … … 21718,7 14,0 25007,6 13,9 26269,4 12,3

Видалено у

спеціально

відведені місця чи

об’єкти

847,7 24,6 105992,4 422,1 106123,9 34,3 126417,8 46,3

Накопичено

протягом

експлуатації у

місцях видалення

відходів на кінець

року2

12709,7 912,6 2749128,9 15509,1 2945235,7 5004,3 3313485,6 5132,9

27

1 – За 2000 рік наведено дані від економічної діяльності підприємств та організацій, з 2013 року - з

урахуванням відходів , утворених у домогосподарствах; 2 - За 2000 рік наведено дані про загальний обсяг відходів на кінець року, які були постійно та

тимчасово розміщені у спеціально відведених місцях чи об’єктах економічно активних підприємств і

організацій.

Кількість установок для поводження з відходами, спеціально відведених місць та об’єктів

видалення відходів. 2000р. 2013р. 2015р. 2018р.

Установки для спалювання відходів з метою

отримання енергії … - - 3

Установки для спалювання відходів з метою

теплового перероблення відходів … - - -

Установки для утилізації (перероблення) відходів … 2 3 4

Інші установки для видалення (крім спалювання)

відходів … - - -

Спеціально відведені місця та об’єкти видалення

відходів … 1 8 8

Для міста Полтава проблема поводження з побутовими відходами є більш

пріоритетною, ніж проблема поводження з промисловими відходами. Однією з актуальних

проблем не тільки місцевого, а й регіонального значення залишається питання поводження з

твердими побутовими відходами – санітарна очистка населеного пункту.

У місті Полтаві спостерігається тенденція зростання обсягу утворення ТПВ з 2002

року при урізноманітненні їх складу, фізичних та хімічних характеристик. У загальному

складі ТПВ збільшується обсяг полімерних відходів, скла, паперу та картону, причиною

цього, в першу чергу, є зростання обсягу пакувальних матеріалів, їх урізноманітнення.

Щорічно, за даними УЖКГ в м. Полтава утворюється близько 600 тис. м3 твердих

побутових відходів, які вивозяться на звалище, їх накопичений обсяг перевищує 3 млн. тон.

У місті, як і Полтавській області в цілому, спостерігається тенденція зростання обсягу

утворення ТПВ на душу населення з 0,62 т/особу у 2015 році до 0,80 т/особу в 2018р .

З метою зменшення об’ємів захоронення відходів у місті впроваджується роздільне

збирання небезпечних відходів у складі побутових відходів (приймання/збирання/вилучення

небезпечних відходів у складі побутових від населення). Заданими Екологічного паспорту

полтавської області, 2018р. у місті організовано 38 пунктів приймання відпрацьованих

батарейок. Також наявні два суб’єкти господарювання, що здійснюють збирання, заготівлю

відходів як вторинної сировини. Це ТОВ «Полтаваекоресурси», що мають дев’ять пунктів

прийому вторсировини в місті і здійснюють прийом вторинних ресурсів - ПЕТ-пляшка;

склобій; ящики металеві; макулатура; акумулятори, автогума; ПП Бугайов О.С. що мають

шість пунктів прийому вторсировини і здійснюють прийом вторинних ресурсів - ПЕТ-

пляшка; склобій; ящики металеві; макулатура; масла відпрацьовані.

Розпочато запровадження системи роздільного збирання побутових відходів, в тому

числі небезпечних відходів від населення міста у складі побутових (відпрацьовані батарейки,

люмінесцентні та енергозберігаючі лампи, термометри тощо). Збирання небезпечних

відходів здійснюється мобільним екобусом за встановленим графіком і передаються для

подальшої утилізації підприємству, що має відповідну ліцензію у сфері поводження з

небезпечними відходами. Актуальним є питання утилізації небезпечних відходів, що

утворюються населенням: відпрацьованих акумуляторних батарей, масел та шин від

експлуатації приватного автотранспорту, великогабаритних відходів та ін. Для вирішення

цього питання з метою запобігання потрапляння їх на полігони побутових відходів та

довкілля необхідне створення пунктів прийому небезпечних відходів від населення та

подальшою передачею на спеціалізовані підприємства з їх переробки та знешкодженню.

28

Звалище твердих побутових відходів КАТП 1628 Полтавської міської ради, яке

розташоване у районі сіл Триби та Макухівка, площею 16,9 га, заповнене майже на 100%.

Термін експлуатації звалища закінчився ще у 2005 році, але звалище і зараз функціонує. За

даними Інспекції з благоустрою Полтавської міської ради в 2019 році було проведено

пересипання тіла звалища, що разом із запровадженням відбору звалищного газу значно

знизило кількість пожеж. В поточному році планується облаштування дезбар’єру для виїзду

технологічного транспорту. Теоретично за розрахунками визначено, що за рік на звалищі

утворюється звалищного газу на рівні 32625,3 тис.м3, фільтрат накопичується з північного

боку звалища і складає 51975,2 м3/рік. Звалище має небезпечний рівень та потребує заходів

щодо захисту, моніторингу та припинення експлуатації з подальшою рекультивацією земель.

Подальша експлуатація звалища може призвести до забруднення підземних вод у

прилеглих населених пунктах, а також становить потенційну загрозу здоров’ю людей. Щоб

вирішити цю проблему необхідно залучати кошти інвесторів для будівництва заводу з

переробки ТПВ, сортувальних станцій, а також продовжити виконання заходів з

впровадження роздільного збору сміття на всій території міста. На даний час відбувається

пошук ділянки для розміщення нового полігону ТПВ, що має забезпечити потребу видалення

відходів з території Полтавського субрегіону.

За даними Інспекції з благоустрою Полтавської міської ради на утриманні КАТП 1628

знаходиться зливна станція, розміщена на вул. Н.Млинська, 33а, яка здійснює приймання

рідких відходів самопливом, що видаляються з вигрібних ям неканалізованих мікрорайонів

міста. Злив нечистот з відповідним розбавленням здійснюється в систему міської каналізації

на договірних засадах з КП Полтавської обласної ради «Полтававодоканал», яким

проводиться лабораторний моніторинг відповідності нормативам ГДК та лабораторні

дослідження зливних вод.

В сфері поводження з відходами особливу екологічну небезпеку становлять

промислові відходи І - ІІІ класів небезпеки, що створює додатковий негативний вплив на

геологічне середовище міста. Згідно даних Статистичного щорічника у Полтавській області у

місті щорічно утворюється в залежності від року 5,2-7,4 тис. т відходів І-ІІІ класів небезпеки,

що майже втричі менше за обсяги утворення, що відбувались в період попередніх десяти

років. Зберігання та видалення відходів на більшості підприємств здійснюється відповідно

до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимально можливе

використання відходів та передачу їх іншим споживачам в вигляді вторинної сировини.

Згідно статистичних даних у місті накопичено відходи І-ІІІ класу небезпеки у спеціально

відведених місцях або об’єктах та на території підприємств у кількості понад 5 тис. тонн.

Ймовірний майбутній розвиток, якщо проект внесення змін до генерального

плану не буде затверджений.

Проблема ускладнення інженерно-геологічних умов будівництва обумовлена в

більшій мірі природними факторами (підтоплення значної частини території, локальне

заболочення, можливість затоплення значних площ повеневими водами 1%-забезпеченості,

зсувні явища). Антропогенне навантаження на ґрунтове середовище відбувається в меншій

мірі (водопроникні вигрібні ями приватної забудови, відсутність розвинутої мережі зливової

каналізації з очисними спорудами у місцях випуску, стихійні смітники). Ця тенденція більш

ймовірно залишиться такою і надалі у випадку, якщо не будуть вжиті належні заходи, що

передбачені генеральним планом міста.

29

Виконання цих заходів та раціональне використання земельних ресурсів при

містобудівному освоєнні території є особливо важливим для досягнення цілей та напрямків в

сфері охорони довкілля, визначених місцевими та регіональними програмами, та

забезпечення умов сталого соціально-економічного розвитку міста.

Відсутність актуальної містобудівної документації з просторового розвитку, з

відповідним функціональним зонуванням території спричиняє ризики ймовірного

хаотичного містобудівного освоєння; неефективного використання земель, з порушенням

санітарно-гігієнічних вимог до забудови населених пунктів; порушення господарських

режимів землекористування в межах природоохоронних зон, що погіршує умови

життєдіяльності населення. Відсутність реалізації низки заходів щодо інженерної підготовки

та захисту, санітарного очищення території, усунення загрози активізації зсувних процесів,

підтоплення та затоплення на ділянках сельбищних територій, може негативно впливати на

експлуатацію та обслуговування приміщень і споруд та створювати певні ризики для

здоров’я населення.

2.6. Фізичні фактори впливу.

Електромагнітне забруднення.

Джерелами електромагнітного випромінювання на території сельбищної зони міста є

Полтавський РТПЦ, базові станції мобільного зв’язку, радіотехнічні об’єкти (РТО) навігації

повітряного руху, трансформаторні підстанції, ЛЕП.

Для захисту території житлової забудови від впливу електромагнітного

випромінювання, що створюють Полтавський РТПЦ, базові станції мобільного зв’язку,

оформлюються санітарні паспорти, проводяться інструментальні дослідження рівнів густини

потоку енергії ЕМВ та за необхідності встановлюються санітарно-захисні зони та зони

обмеження забудови. Згідно ДСНіП № 239-96 зі змінами (Наказ Міністерства охорони

здоров'я від 13.03.2017 №266) - встановлення фактів дотримання граничнодопустимих рівнів

ЕМП проводиться підприємствами, установами, закладами, що уповноважені центральним

органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.

РТО навігації повітряного руху цивільного аеродрому Полтава розташовані поза

межами міста. Відповідно проектної документації ПОКП «Аеропорт Полтава» (розробленої,

Науково-дослідним центром екологічних проблем аеропортів (ЦЕПА), м. Київ, 2007 р.) СЗЗ

та ЗОЗ джерел випромінювання на аеродромі не виходять за межі технічного території

аеропорту. Існуюча житлова забудова не підпадає під дію цих зон.

За даними військової частини №3384 РТО військового аеродрому представлені

радіолокаційною системою посадки літаків. Згідно санітарного паспорту тривале

перебування та проживання людей не допускається на відстані ближче ніж 1700м до торця

об’єкта та у траверзі 145 метрів вліво та вправо відносно осі ЗПС з магнітним курсом 83° і

263°. Даний санітарний паспорт потребує доопрацювання в частині підтвердження

розрахунків інструментальними дослідженнями та погодження органами санітарно-

епідеміологічного контролю.

Інші РТО навігації повітряного руху на військовому аеродромі (ближній та дальній

привідні радіомаяки) характеризуються малими потужностями електромагнітних

випромінювань і не потребують оформлення санітарних паспортів. Таким чином, ареали

поширення ЕМВ з перевищенням ГРД розповсюджуються в межах території аеродрому, а

існуюча житлова забудова в зазначену зону не потрапляє.

Прояв ЕМВ від трансформаторних підстанцій відбувається в межах технічної

території. Майже всі вони розташовані в межах промислових територій і не створюють

впливу на житлову забудову.

30

З метою обмеження впливу повітряних ліній електропередач (далі ЛЕП) на суміжні

ділянки та об’єкти необхідно дотримуватись вимог Постанови Кабінету Міністрів України

від 04.03.1997 № 209 «Про затвердження Правил охорони електричних мереж», в частині

встановлення охоронних зон в обидві сторони від осі ЛЕП в залежності від їх напруги

(вимоги п.5) та дотримання режиму господарського використання в їх межах (вимоги п. 8, 9).

Від ЛЕП напругою 35, 110, 330 кВ, з метою обмеження впливу на суміжні ділянки та

об’єкти, згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.1997р. № 209,

встановлюються охоронні зони в обидві сторони відповідно 15, 20, та 30 м. Для ЛЕП

напругою 330 кВ встановлюється СЗЗ 20 м. Зазначені обмеження враховуються в проектних

рішеннях документу державного планування.

Дані обмеження відносяться враховуються при прийнятті проектних рішень з

організації планувальної структури території міста.

Акустичне забруднення.

Основними джерелами акустичного забруднення території міста є залізниця,

магістральні вулиці з підвищеною інтенсивністю транспортних потоків.

Залізничний транспорт.

Шумове забруднення від залізниці, що проходить через місто, має лінійно-векторне

поширення і утворює зону акустичного дискомфорту. Залізниця проходить через місто

сполученнями в 4 напрямках: Полтава - Київ, Полтава - Харків, Полтава - Кременчук та

Полтава - Красноград. Основна лінія залізниці перетинає місто з заходу на схід.

Як планувальне обмеження по даному фактору в проекті передбачена санітарно-

захисна зона 100м (у відповідності з ДБН Б.2.2-12:2019, п.10.1.6). В межах даних параметрів

рівні шуму можуть перевищувати нормативні параметри 65 дБА. В межах нормативних

параметрів СЗЗ, частково знаходиться житлова забудова, переважно приватного сектору.

На ділянках впливу залізниці на житлову забудову, за умов неможливості досягнення

нормативних рівнів звуку шумозахисним озелененням, пропонується спорудження

шумозахисних екранів. Здійснення спеціальних шумозахисних заходів, з урахуванням

забезпечення на території житлової забудови нормативних рівнів шуму, дозволить зменшити

параметри СЗЗ до 50 м.

Автомобільний транспорт.

Основними ділянками значних акустичних навантажень від автотранспорту з

перевищенням ГДР є магістральні вулиці, на ділянках яких може утворюватись підвищена

інтенсивність транспортного руху. Найбільші інтенсивності автомобільного руху, в тому

числі транзитного, можуть відмічатися на ділянках магістральних вулиць Європейська,

Соборності, Маршала Бірюзова, Сінна (між вулицями Європейська і Соборності),

Великотирнівська, Героїв АТО (між вулицями Великотирнівською і Європейська),

Зінківська, Половки, прос. Вавілова-вул. Південна (між просп. Миру та Харківським шосе),

Київське-Харківське шосе.

У межі міста та передмісті пролягають 4 дороги державного значення:

- міжнародна автодорога М-03 Київ – Харків – Довжанський, І технічної категорії,

траса якої перетинає південно-західну частину міста по Київському - Харківському шосе,

інтенсивність руху автотранспорту – 13,6 тис. од./добу;

- міжнародна автодорога М-22 Полтава – Кременчук – Олександрія, ІІ технічної

категорії, траса якої проходить у південній частині міста, по вул. Європейській,

інтенсивність руху автотранспорту – 3,8 тис. од./добу;

- національна автодорога Н-12 Суми – Охтирка – Котельва – Полтава, ІІ технічної

категорії, траса якої проходить у північній частині міста (продовження вул. Зіньківська)

інтенсивність руху автотранспорту – 6,2 тис. од./добу.

31

Також через місто проходить Регіональна дорога Р-17 – Суми – Полтава -

Олександрія перетинає територію міста з південного заходу на північний схід; ділянка траси

цієї дороги Полтава - Олександрія є складовою міжнародної європейської дороги Є-577 (що

з’єднує Кишинів – Кременчук - Полтава) та проходить за напрямком наміченого

транспортного коридору Північ - Південь (Харків – Полтава – Кременчук - Одеса).

Відсутність об'їзної дороги змушує транзитний автотранспорт рухатися дорогами

міста, а 20,1 км вулиць міста суміщені з ділянками автошляхів.

Орієнтовні значення шумових характеристик транспортних потоків на зазначених

вулицях на відстані 7,5 м від осі найближчої смуги руху транспорту можуть становити:

еквівалентні рівні звуку до 82 дБА, максимальні до 96 дБА, (згідно рекомендацій ДСТУ-Н Б

В.1.1-35:2013 «Настанова з розрахунку та проектування захисту від шуму сельбищних

територій», и. 6.2.6, таблиця 3.).

Як планувальне обмеження по даному фактору для об’їзної дороги в проекті

передбачається формування санітарного розриву 100 м за межами населеного пункту, зі

смугою озеленення шириною 20-50 м, відповідно вимог ДСН 173-96 (п.5.25, 5.26), Згідно п.

10.1.6, (примітка), ДБН Б.2.2-12:2019, при проведенні реконструкції або розміщенні об’єктів

будівництва на територіях сформованої забудови відстань від бровки земляного полотна

магістральних доріг І, ІІ та ІІІ категорій до лінії регулювання житлової, дачної та садової

забудови можливо зменшувати до 50 м за умови дотримання нормативних акустичних

показників та при облаштуванні шумозахисних екранів та смуг озеленення завширшки не

менше 10-15 м.

Комплекс заходів з організації вулично-дорожньої мережі прийнятий рішеннями

містобудівної документації направлений на формування раціональної мережі магістральних

вулиць та розподілення транспортних потоків, в тому числі транзитних. Для забезпечення

нормативних рівнів шуму на території житлової забудови, на ділянках існуючої забудови та

вздовж проектних доріг передбачається формування зелених насаджень в межах червоних

ліній, а також при необхідності застосування шумозахисних заходів для першої лінії

забудови.

Акустичний вплив від аеродромів.

В межах зони впливу міста розташований міжнародний аеропорт цивільної авіації МА

“Полтава”, на відстані близько 4 км від південно-західної околиці м. Полтава. Аеродром

ПОКП «Аеропорт Полтава», клас В і здатен забезпечити приймання – випуск літаків коду 4С

та більш легких повітряних суден. Параметри злітно-посадкової смуги (далі ЗПС): довжина

2550м, ширина – 42м, армобетон, PCN – 33 R/D/X/T.

Відповідно проектної документації, ”Карти обмеження забудови, санітарно-захисні

зони і зони громадської безпеки для аеродрому Полтавського обласного комунального

підприємства «Аеропорт Полтава», (Науково-дослідний центр екологічних проблем

аеропортів (ЦЕПА), м. Київ, 2007 р.), були визначені зони обмеження забудови з умов

авіаційного шуму.

Відповідно розрахунків, межа контуру шуму що визначає зону обмеження забудови

(LAmax = 80 дБА) частково накриває зони житлової та громадської забудови прилеглих до

міста Полтава територій: с. Мазуровка, с. Мильці. Відповідно 2-го розрахункового варіанту

для перспективного завантаження аеропорту Полтава, контур шуму обмеження житлової

забудови (який відповідає контуру еквівалентного рівня звуку LAекв = 65дБА) не накриває

житлову забудову міста Полтава. Дана документація була виконана з урахуванням

обслуговування повітряних суден радянського виробництва, що мали більші акустичні

характеристики у порівнянні із сучасними літаками.

В останні роки була проведена часткова реконструкція аеропорту, в тому числі

ремонт злітно-посадкової смуги. Але, у цілому аеропорт «Полтава» потребує капітального

ремонту злітно-посадкової смуги. Також передбачається будівництво вантажного терміналу.

32

Це передбачає розширення переліку повітряних суден, що здатен обслуговувати

аеродром, та зміну існуючих та перспективних сценаріїв інтенсивності повітряного руху.

Тому зазначена проектна документація ”Карти обмеження забудови… ” є неактуальною та

потребує корегування. На час написання звіту розпочата робота щодо оновлення проектної

документації з визначення зон обмеження забудови із умов авіаційного шуму навколо

аеродрому, ведеться пошук виконавця та визначення джерел фінансування.

Згідно вимог п. 14.11.7, ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» за

відсутності актуальної документації з визначення зон обмеження забудови із умов

авіаційного шуму для аеродрому класу В параметри зони обмеження забудови ”Г” в даній

містобудівній документації враховуються в розмірах бокового віддалення від ЗПС 500м та

торцевого віддалення 2500м. Згідно ДСП № 173 допустимі рівні звуку на території зони ”Г”

в денний період доби відповідають LAекв> 65 дБА та LA > 85 дБА. Дані параметри є

орієнтовними і потребують уточнення відповідно спеціалізованої проектної документації. На

подальших стадіях проектування у південно-західній частині міста (детальний план

території) а також на етапі проектування будівель та споруд слід враховувати параметри,

визначені в оновленій проектній документації з визначення зон обмеження забудови із умов

авіаційного шуму навколо аеродрому.

На даному етапі рішення проекту внесення змін до генплану враховують дані

обмеження. Територіальний розвиток міста в напрямку аеропорту не передбачається.

Потенційним джерелом акустичного пливу в межах міста є військовий аеродром,

експлуатантом якого є Міністерство оборони України, в/ч А3384. Військова авіабаза Полтава

має аеродром зі злітно-посадковою смугою довжиною 3000 м. На час проведення

стратегічної екологічної оцінки проекту містобудівної документації та складання звіту, за

отриманою інформацією від в/ч А3384 встановлено, що Проект визначення зон обмеження

забудови за акустичними умовами при польотах літаків для військового аеродрому не

розроблявся; інформація щодо існуючих та перспективних акустичних впливів від

функціонування аеродрому військової авіабази відсутня.

Згідно ДСП № 173-96, придатність території в околицях аеродрому до забудови за

акустичними умовами при польотах літаків поділяється на 4 зони – А, Б, В, Г, серед яких

зоні ”Г” (зона заборони забудови) відповідають еквівалентні рівні звуку понад 65 дБА

(денний період доби) і понад 60 дБА (нічний період доби) та максимальні рівні звуку понад

80дБА (нічний період доби) і 85 дБА (денний період доби).

В залежності від перспективи використання даного об’єкту, його стратегічного

призначення, яке визначається Міністерством оборони України, що обумовлюватиме

використання певних типів повітряних суден, зона розповсюдження понаднормових рівнів

звуку (зона Г), відповідно аналогічних об’єктів, може становити орієнтовно 1200 – 2000 м

бокової відстані від злітно-посадкової смуги в кожний бік, від торців ЗПС 5-10 км.

У проекті прийняті орієнтовні параметри бокового віддалення 1200 м, від торців 5 км.

Дані параметри та контури зони Г потребують уточнення шляхом розроблення технічної

документації «Проект з визначення зон А, Б, В, Г придатності території до забудови за

акустичними умовами при польотах літаків» (згідно ДСП № 173), з використанням сучасних

методик розрахунку, після визначення стратегічної перспективи функціонування об’єкту яка

визначається Міністерством оборони України, (можливий склад повітряних суден та їх

акустичні характеристики, інтенсивність злітно-посадкових операцій). Виготовлення

зазначеної технічної документації на подальших стадіях проектування (детальний план

території, проект будівництва окремої будівлі) дозволить передбачити відповідні комплекси

планувальних та інженерних заходів по захисту від акустичного впливу аеродрому, для

будівель та споруд що будуть розташовані відповідно в межах зон Б, В та Г.

33

Для існуючої забудови що знаходиться в орієнтовних межах зони Г, для зменшення

акустичного впливу, необхідно виконувати комплекс заходів, які забезпечують зниження

шуму на ∆LA > 30 дБА, в тому числі: застосування підвищеної звукоізоляції та

шумоізоляційних матеріалів зовнішніх огороджень конструкцій будівель і споруд,

застосування шумоізоляційних склопакетів у оздобленні віконних отворів тощо.

За межами зони Г (в зонах Б і В) дозволяється будівництво будівель з підвищеною

звукоізоляцією зовнішніх огороджень, які забезпечують зниження шуму на ∆LA = 25-30

дБА.

Прояви фізичних факторів впливу, таких як електромагнітне випромінювання,

акустичне забруднення є мінімальними. Перевищення граничнодопустимих рівнів шуму

фіксуються на окремих локальних ділянках вуличної мережі міста.

За даними ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області поточні моніторингові

дослідження шумового забруднення міста здійснює лабораторія Полтавського МВПЛД ДУ

«Полтавський ОЛЦ МОЗ України». У 2019 році по місту проведено 63 виміру шуму.

Перевищення допустимих норм виявлено у 3-х випадках: вул. Героїв АТО, вул. Липова,

Корпусний парк. Джерелом акустичного забруднення міста є автомобільний транспорт.

Радіаційний стан.

Джерела радіаційного забруднення техногенного походження на території міста

відсутні.

Згідно постанови КМ України від 23.07.1991 №106 і від 29.08.1994 №600, місто не

входить у перелік територій, забруднених в результаті аварії на ЧАЕС.

За даними ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області поточні моніторингові

дослідження радіаційного стану міста здійснює лабораторія Полтавського МВПЛД ДУ

«Полтавський ОЛЦ МОЗ України». За результатами спостережень рівні радіаційного гамма-

фону у місті Полтава у 2019 році були у межах природного фону. Середньомісячні значення

гамма-фону за 2019 рік становили 12,3-13,6 мкР/годину (при контрольному рівні природного

гамма-фону 25 мкР/годину). Середньорічне значення сумарної бета-активності повітря

становило 35,7·10-8Бк/л. Середньорічне значення сумарної бета-активності атмосферних

опадів становило 1234,8·104 Бк/км2. Середньорічне значення активності Цезію-137 в

атмосферному повітрі становило 0,044·10-8 Бк/л; Стронцію-90 - 0,232·10-8 Бк/л.

Середньорічне значення активності Цезію-137 в атмосферних опадах становило 4,384·104

Бк/км2; Стронцію-90 – 5,384·104 Бк/км2.

З метою захисту населення від іонізуючого випромінювання техногенного

походження, при проведенні будівельно-проектних робіт необхідно керуватись вимогами

радіаційної безпеки щодо будівельних матеріалів та будівельної сировини (сертифікація

радіологічної якості) відповідно до НРБУ 97 і документу «Основні санітарні правила

забезпечення радіаційної безпеки України», затверджені МОЗ України від 02.02.2005р. № 54.

2.7. Рослинний та тваринний світ, біорізноманіття, ландшафт.

Полтава розташована в південно-західній частині лісостепової зони (Лівобережно-

дніпровський край), на березі р. Ворскла. Це територія поширення лісостепових ландшафтів:

переважно лесових височин, горбистих, сильно розчленованих, з давньозсувними останцями,

з сірими і темно-сірими опідзоленими ґрунтами, «нагірними» дібровами.

Рослинний світ. Природний рослинний покрив представлений угрупованнями степів,

лук, заплавних і соснових лісів, широколистяних лісів (здебільшого дібров), прибережно-

водних і водних фітоценозів. Сучасний рослинний покрив регіону має трансформований

характер. Напівприродні ценози збереглися переважно у заплавах річок, іноді – на їх терасах,

хоча останнім часом також зазнали значних змін. Степова рослинність займає схили балок і

річкових долин, нерозорані кургани. Лучні степи області характеризуються найбільшою

флористичною різноманітністю. Зональні типи рослинності — широколистяні ліси та лучні

степи — займають незначні площі. Ліси трапляються переважно на терасах річкових долин.

34

Місто розташоване в зоні поширення переважно лісової рослинності, яка

представлена агрофітоценозами на місці дубових, кленово- та липово-дубових лісів, та

лучної рослинності (на заплавних ділянках р. Ворскла) – це справжні болотисті та

торф’янисті луки (домінанти Fectuca pratensis, F.rubra, Alopecurus pratensis, Deschampsia

caespitosa) в комплексі з евтрофними болотами (домінанти Glyceria aguatica, Carex gracilis).

Рослинний світ зазнав антропогенного впливу людини. В межах міста природні лісові

насадження представлені на ділянках ландшафтних зон, що зберіглися переважно в

прибережній зоні ріки, об’єктами природно-заповідного фонду, лісами на землях державної

власності лісогосподарського призначення.

Землі лісогосподарського призначення знаходяться в Подільському районі м. Полтава

і представлені кварталами 63, 64 (урочище Жемчужне, поблизу мікрорайону Левада) та

кварталом 102 (район вул. Південна) і входять до складу Чалівського лісництва, яке є

структурним підрозділом ДП «Полтавське лісове господарство». За категорією зависності

вони відносяться до рекреаційних лісів (ліси в межах населених пунктів). На вкритих лісом

ділянках кварталу 102 переважають середньовікові та пристигаючі насадження

твердолистяних порід (дуб, ясен, в’яз (берест), клен, акація). Переважаючий тип лісу та тип

умов місцезростання – Д2КЛД (свіжа кленово-липова діброва). На ділянках в кварталах 63,64

переважають пристигаючі та стиглі насадження м’яколистяних порід (тополя, осика, вільха,

верба). Переважаючий тип лісу та тип умов місцезростання – С3ЗД (волога заплавна

судіброва). Загальний орієнтовний запас деревостанів на вкритих лісом землях – 6,55 тис. м3.

деревини. Не вкриті лісовою рослинністю лісові землі представлені галявинами, лісовими

шляхами та просіками загальною площею 0,3 га. До складу нелісових земель входять

водойми площею 4,1 га (оз. Жемчужне), болота площею 12,1 га, а також інші нелісові землі

на площі 8,0 га (крутосхили та ін..). Сучасний санітарний та радіологічний стан лісів

м. Полтава характеризується, як задовільний. У випадку пошкодження дерев шкідниками,

хворобами та стихійними явищами лісогосподарським підприємством проводяться

санітарно-оздоровчі заходи, відповідно до вимог Санітарних правил в лісах України, (за

даними Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства).

Тваринний світ. Фауністичний список Полтавської області представлений: 66 видами

ссавців; 307 видами птахів, 150 видів з яких постійно гніздяться; 10 видами земноводних та

11 видами плазунів; 38 видами риб та великим різновидом комах. Серед загальної кількості

видів найбільш вразливими є степові зооценози, з них більше половини потребують

особливої охорони.

Загальна чисельність видів фауни, яка зустрічається на території Полтавської області

складає 397 одиниць, що становить 70,6% до загальної чисельності видів України.

До Червоної книги України занесені 69 видів тварин регіону, у додатках Конвенції

про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська

конвенція, CMS) ще 113 видів.

За даними науковців, з 69 видів наземних хребетних Полтавщини, які занесені до

Червоної книги України, на територіях та об’єктах ПЗФ відтворені такі червонокнижні види

тварин: бобер звичайний, деркач, гадюка степова, орлан білохвіст, кулик-сорока, журавель

сірий. Ще 156 видів зникли, або їх чисельність знаходиться у загрозливому стані

35

Тваринний світ в межах міста представлений типовими видами, що характерні для

більшості населених пунктів регіону. Ссавці: бурозубка звичайна (Sorex araneus), нетопир

малий (Pipistrellus pipistrellus), вечірниця руда (Nyctalus noctula), нічниця водяна (Myotis

daubentoni), кажан пізній (Eptesicus serotinus), миша хатня (Mus musculus), пацюк сірий

(Rattus norvegicus), ласка (Mustela nivalis), тхір чорний (Mustela putorius), куниця кам'яна

(Martes foina), здичавілі коти та собаки. Птахи: лелека білий (Ciconia ciconia), голуб сизий

здичавілий (Columba livia), горлиця садова (Streptopelia decaocto), дятел сирійський

(Dendrocopos syriacus), ластівка міська (Delichon urbica), сич хатній (Athene noctua), дрізд

чорний (Turdus merula), зяблик (Fringilla coelebs). Плазуни: ящірка прудка (Lacerta agilis),

вуж звичайний (Natrix natrix). Земноводні: жаба озерна (Rana ridibunda), ропуха зелена (Bufo

viridis), часничниця звичайна (Pelobates fuscus), квакша звичайна (Hyla arborea).

Збереження біорізноманіття.

З метою збереження існуючих природних комплексів, охорони біорізноманіття в

області в Переліку природоохоронних заходів для фінансування з фонду охорони

навколишнього природного середовища Полтавської області в 2020 році, що затверджений

рішенням Полтавської обласної ради № 1294 від 28.02.2020 року, передбачена розробка

Регіональної схеми формування екологічної мережі Полтавської області.

Попередні вивчення екологічної мережі області були виконані і описані науковцями в

роботі «Геоекологічна характеристика регіональних екологічних коридорів (на прикладі

Полтавщини)», (Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка,

Полтава-2009, Укладачі – О.М.Байрак, Н.О.Смоляр, Л.М. Булава). Відповідно виділених

елементів екомережі області м. Полтава розташоване в межах Ворсклянського регіонального

екологічного коридору. Одне з п’яти природних ядер проектованого Ворслянського

екокоридору – Полтавське, розташоване на території м. Полтава. Це об’єкт природно-

заповідного фонду загальнодержавного значення, парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва

«Полтавський міський парк» (Дендропарк), де представлена найбільша кількість видів рослинного і

тваринного світу в межах міста. Полтавський парк має значну площу та цінність для області та

України.

Парк займає територію в північній найбільш піднесеній (120—140 м над рівнем моря)

частині м. Полтава, яка відзначається мальовничим лісостеповим ландшафтом. Сучасна

колекція дендрофлори парку включає ділянки «Українська діброва», «Лісостеп»,

«Російський ліс», «Кавказ», «Галявина постійного цвітіння», «Арборетум», «Сирінгарій» (у

межах західної балки). В парку зростає близько 230 видів, різновидностей і форм дерев та

чагарників, які репрезентують флору Європи (переважна кількість, в тому числі різних

регіонів України), Кавказу (5 видів), Далекого Сходу (7), Північної Америки (33), Китаю

(11), Японії (8), Середньої Азії (9), Сибіру (6 видів). Основу дендрофлори парку складають

покритонасінні. У насадженнях парку домінують представники родин розові (близько 25%

від загального видового складу), кленові, горіхові, вербові, жимолостеві. Особливою

окрасою парку є декоративні чагарники (близько 100 видів) з родів спірея (10 видів), бузок (4

види, 7 форм), вейгела (2 види), екозохорда, форзіція тощо. Колекція хвойних представлена

21 видом і 9 формами із родин соснові та кипарисові: сосна (5 видів), ялина (3 види, 6 форм),

ялівець (3 види), туя (2 види, 2 форми).

Наявність значної кількості пеньків, сухих гілок сприяє поселенню тут

ксилотрофних грибів з родів міцена, плютей, фоліота, гноєвик та ін. Місцями дуби

пошкоджені трутовими грибами — печіночницею, трутовиком плоским, несправжнім

лубовим, лубовою губкою, а тополі — трутовиком лускатим. До цікавих рідкісних знахідок

відносяться печериця медяно-коричнева (на луках), вовняна, опеньок літній (у посадці

берези), маслюк модриновий (у насадженнях модрини). Зростають в парку і отруйні види

грибів — мухомор червоний та пантерпий, опеньок цегляно-черіюпий та сірчано-жовтий,

печериця рудіюча.

36

Різноманіття дендрофлори та рельєфу території парку сприяє формуванню багатої

фауни. На території парку мешкає 148 видів наземних хребетних тварин. Найбільшою

кількістю видів представлений клас птахів (116). Найчисельнішою є група лісових птахів (71

вид). В усіх частинах лісових насаджень можна побачити і почути зяблика, синицю велику та

вівчарика-ковалика. Часто тут трапляються припутень, зозуля, дятли — великий строкатий

та сирійський, Іволга, сойка, сорока, синиця блакитна, повзик, малинівка, соловей східний,

дрозди — чорний, співочий та чикотень, славки — чорноголова, сіра та прудка, вівчарик

жовтобровий, мухоловка-білошийка, зеленяк, щиглик, костогриз, вівсянка звичайна та крук.

Види з малою чисельністю — горлиця звичайна, крутиголовка, дятли — зелений та сивий,

ворона сіра, підкоришник, славка рябогруда, мухоловки — сіра та строката, щеврик лісовий,

сорокопуд-жулан та коноплянка Зрідка зустрічаються на гніздуванні (відмічено по Одній

парі) сова вухата та берестянка. Із 22 видів птахів, які мешкають у водно-болотних екотопах

парку, а саме на ставках, часто трапляються бугайчик, крижень, курочки — мала та водяна і

очеретянка дроздовидна, зрідка — лиска, ремез, кобилочка солов'їна та плиска біла. Фауна

лучно-степових ділянок збіднена і нараховує 11 видів. Це такі птахи, як жайворонок

польовий, чекай чорноголовий, камінка звичайна, плиска жовта та куріпка сіра. Із ссавців на

території парку зареєстровано 22 види, зокрема: білка, буро зубки–звичайна та мала; у

весняний період зрідка відмічалися заходи лося та козулі. У ставках оселяються полівка

водяна та ондатра. На лучно-степових ділянках трапляється заєць русак, полівка

східноєвропейська. Плазуни представлені черепахою болотною, вужем звичайним та

ящіркою прудкою. Земноводні – 7 із10 видів характерних для Полтавщини, (за матеріалами

«Геоекологічна характеристика регіональних екологічних коридорів (на прикладі

Полтавщини)»).

Природно-заповідний фонд.

З метою підтримання загального екологічного балансу, збереження природної

різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу на території міста

території та об’єкти природно-заповідного фонду.

За даними Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА на

території м. Полтава, станом на 01.01.2020 є 34 об’єкти природно-заповідного фонду, що

відносяться до 2 категорій. Характеристика територій та об’єктів природно-заповідного

фонду міста приведена в таблиці нижче.

Режим господарського використання територій природно-заповідного фонду

регламентується дією Закону України «Про природно-заповідний фонд» та Положеннями

про об’єкти природно-заповідного фонду.

37

Характеристика територій та об’єктів природно-заповідного фонду міста Полтава. №

з/п

Назва об’єкта Категорія Площа

(га)/кількість

(од.)

Місцезнаходження Підприємства, організації, установи –

землекористувачі або землевласники, у

віданні яких знаходяться заповідні об’єкти

Постанова, рішення, Указ, згідно з

якими створено чи оголошено даний

об’єкт

Території та об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення

1 Полтавський міський

парк (Дендропарк)

Парк-пам’ятка

садово-паркового

мистецтва

124,5 м. Полтава, с. Яківці КП „Декоративні культури” Полтавської

міської ради

Постанова Держкомприроди УРСР

від 27.07.1977 №25

Території та об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення

2 Дуб черешчатий Пам’ятка природи

ботанічна 0,02 вул. Шевченка, 1

Головне управління Державної

казначейської служби України у

Полтавській області

Рішення облвиконкому від

22.07.1969 №329

3 Дуб черешчатий Пам’ятка природи

ботанічна 0,01

Першотравневий

проспект, 10

Комунальне підприємство „Декоративні

культури” Полтавської міської ради

Рішення облвиконкому від

13.12.1975 №531

4 Дуб черешчатий Пам’ятка природи

ботанічна 0,01

Першотравневий

проспект, 17

Комунальне підприємство „Декоративні

культури” Полтавської міської ради

Рішення облвиконкому від

13.12.1975 №531

5 Дуб черешчатий Пам’ятка природи

ботанічна 0,01

Першотравневий

проспект, 22

Полтавська обласна клінічна інфекційна

лікарня

Рішення облвиконкому від

13.12.1975 №531

6 Дуби черешчаті Пам’ятка природи

ботанічна 0,02/2

Першотравневий

проспект, 10

Аграрний коледж управління і права

Полтавської державної аграрної академії

Рішення облвиконкому від

13.12.1975 №531

7 Дуби черешчаті Пам’ятка природи

ботанічна 0,05/3 вул. В. Козака, 2 Військова частина А3114

Рішення облвиконкому від

13.12.1975 №531

8 Дуб пірамідальний Пам’ятка природи

ботанічна 0,02 вул. Європейська, 43

Комунальне підприємство „Декоративні

культури” Полтавської міської ради

Рішення облвиконкому від

13.12.1975 №531

9 Дуби черешчаті Пам’ятка природи

ботанічна 0,04/2 вул. Соборності, 37

Полтавська обласна рада професійних

спілок

Рішення облвиконкому від

13.12.1975 №531

10 Дуб черешчатий Пам’ятка природи

ботанічна 0,01

вул. Європейська, 9а,

ДЮСШ № 3

Управління житлово-комунального

господарства Полтавського

міськвиконкому

Рішення облвиконкому від

24.12.1970 №555

11 Дуби черешчаті Пам’ятка природи

ботанічна 0,04/2

вул. Монастирська,

9а

Полтавська спеціалізована школа-інтернат

№ 1 І-ІІІ ступенів Полтавської обласної

ради

Рішення облвиконкому від

24.12.1970 №555

12 Каштанова алея Пам’ятка природи

ботанічна 4,0

по вул. Соборності,

від вул. Сінної до

пам’ятника генералу

Зигіну

КП „Декоративні культури” Полтавської

міської ради

Рішення облвиконкому від

24.12.1970 №555; від 20.06.1972

№242 та від 22.11.1984 №453

13 Дубовий гай Пам’ятка природи

ботанічна 4,2

територія лікарні,

вул. Медична, 1

Полтавська обласна клінічна психіатрична

лікарня ім. О.Ф. Мальцева

Рішення облвиконкому від

24.12.1970 №555

38

№

з/п

Назва об’єкта Категорія Площа

(га)/кількість

(од.)

Місцезнаходження Підприємства, організації, установи –

землекористувачі або землевласники, у

віданні яких знаходяться заповідні об’єкти

Постанова, рішення, Указ, згідно з

якими створено чи оголошено даний

об’єкт

14 Бульвар Котляревського Пам’ятка природи

ботанічна 1,0

від вул. Небесної

Сотні до вул.

Пушкіна

КП „Декоративні культури” Полтавської

міської ради

Рішення облвиконкому від

24.12.1970 №555; від 20.06.1972

№242 та від 22.11.1984 №453

15 Бульвар Гоголя Пам’ятка природи

ботанічна 1,5

від вул. Соборності

до вул. Пушкіна

КП „Декоративні культури” Полтавської

міської ради

Рішення облвиконкому від

24.12.1970 №555; від 20.06.1972

№242 та від 22.11.1984 №453

16 Березовий гай Пам’ятка природи

ботанічна 1,0

вул. Пушкіна,

поблизу будинку №2

КП „Декоративні культури” Полтавської

міської ради

Рішення облвиконкому від

24.12.1970 № 555; від 20.06.1972 №

242 та від 22.11.1984 № 453

17 Парк Полтавської

дослідної станції

Пам’ятка природи

ботанічна 1,5 вул. Шведська, 86

Полтавська державна сільськогосподарська

дослідна станція імені М.І. Вавилова

Інституту свинарства і агропромислового

виробництва Національної академії

аграрних наук України

Рішення облвиконкому від

24.12.1970 №555; від 20.06.1972

№242 та від 22.11.1984 №453

18 Дуб черешчатий Пам’ятка природи

ботанічна 0,01 вул. Загородна, 43

Центр технічної експлуатації УДПЕЗ

„Укртелеком”

Рішення облвиконкому від

28.12.1982 №671

19 Дуб черешчатий Пам’ятка природи

ботанічна 0,01 пров. М. Вовчка, 9а

Комунальне підприємство „Декоративні

культури” Полтавської міської ради

Рішення облвиконкому від

28.12.1982 №671

20 Дуб черешчатий Пам’ятка природи

ботанічна 0,02

вул. Мясоєдова,

27/29

Управління житлово-комунального

господарства Полтавського

міськвиконкому

Рішення облвиконкому від

28.12.1982 №671

21 Дуб черешчатий Пам’ятка природи

ботанічна 0,01 вул. Гоголя, 20

Комунальне підприємство „Декоративні

культури” Полтавської міської ради

Рішення облвиконкому від

28.12.1982 №671

22 Дуб черешчатий Пам’ятка природи

ботанічна 0,01 вул. Пушкіна, 127

Комунальне підприємство „Декоративні

культури” Полтавської міської ради

Рішення облвиконкому від

16.11.1979 №437

23 Дуб черешчатий Пам’ятка природи

ботанічна 0,02 вул. Алмазна, 16

Комунальне підприємство „Декоративні

культури” Полтавської міської ради

Рішення облвиконкому від

16.11.1979 №437

24 Парк обласної лікарні Пам’ятка природи

ботанічна

13,0

вул. Шевченка, 23

Полтавська обласна клінічна лікарня ім.

М.В. Скліфосовського

Рішення облвиконкому від

13.12.1975 №531

25 Каштан кінський

(Вавилова)

Пам’ятка природи

ботанічна 0,1

вул. Шведська, 86

(88 –

місцезнаходження)

Полтавська державна сільськогосподарська

дослідна станція імені М.І. Вавилова

Інституту свинарства і агропромислового

виробництва НААН України

Рішення облвиконкому від

14.03.1989 №75

26 Дуб черешчатий Пам’ятка природи

ботанічна 0,05

площа Слави, 2,

територія лікарні

Державний заклад «Відділкова клінічна

лікарня станції Полтава СТГО „Південна

залізниця»

Рішення облвиконкому від

17.04.1992 №74

39

№

з/п

Назва об’єкта Категорія Площа

(га)/кількість

(од.)

Місцезнаходження Підприємства, організації, установи –

землекористувачі або землевласники, у

віданні яких знаходяться заповідні об’єкти

Постанова, рішення, Указ, згідно з

якими створено чи оголошено даний

об’єкт

27 Корпусний сад

Парк-пам’ятка

садово-паркового

мистецтва

6,0 центр міста КП „Декоративні культури” Полтавської

міської ради

Рішення облвиконкому від

18.04.1964 №135, (як ППСПММЗ –

від 20.06.1972 №242, від 22.11.1984

№453)

28 Парк «Перемога»

Парк-пам’ятка

садово-паркового

мистецтва

30,9 проспект

Першотравневий, 20

Полтавський міський парк культури і

відпочинку „Перемога”

Рішення облвиконкому від

24.12.1970 №555, від 20.06.1972

№242, від 22.11.1984 №453

29 Парк ім. Котляревського

Парк-пам’ятка

садово-паркового

мистецтва

5,0

між вул.

Європейською та

вул. Сінна

КП „Декоративні культури” Полтавської

міської ради

Рішення облвиконкому від

24.12.1970 №555 (як БППМЗ); від

20.06.1972 №242 (як ППСПММЗ) та

від 22.11.1984 №453

30

Парк агробіостанції

педагогічного

університету

Парк-пам’ятка

садово-паркового

мистецтва

5,25 вул. Ф. Моргуна, 16 Полтавський національний педагогічний

університет імені В.Г. Короленка

Рішення облвиконкому від

18.04.1964 №135

31 Парк на садибі Панаса

Мирного

Парк-пам’ятка

садово-паркового

мистецтва

2,0 вул. П. Мирного, 56 Полтавський літературно-меморіальний

музей Панаса Мирного

Рішення облвиконкому від

13.12.1975 №531

32 Петровський парк

Парк-пам’ятка

садово-паркового

мистецтва

3,0 біля Полтавського

краєзнавчого музею

КП „Декоративні культури” Полтавської

міської ради

Рішення облвиконкому від

18.04.1964 №135 (як БППМЗ); від

22.11.1984 №453 (як ППСПММЗ)

33

Парк сільсько-

господарського

технікуму (аграрний

технікум ім. А.С.

Макаренка)

Парк-пам’ятка

садово-паркового

мистецтва

2,5 вул. Графа фон

Гарнієра, 7

Полтавська державна аграрна академія,

догляд здійснює Аграрно-економічний

коледж

Рішення облвиконкому від

18.04.1964 №135

34 Дубовий гай Пам'ятка природи

ботанічна 1,5/30

вул. Сільсько-

господарська, 21

Горбанівський геріатричний пансіонат

ветеранів війни та праці

Рішення облвиконкому від

16.11.1979 № 437 та від 22.11.1984 №

453

40

Існуючі об’єкти ПЗФ в графічній частині проекту документу державного

планування відображені на схемах існуючих та проектних планувальних обмежень з

урахуванням матеріалів, виготовлених Лубенським державним топографо-геодезичним

підприємством у 2001 р. – «Мережа територій та об’єктів ПЗФ Полтавського району», що

були надані Департаментом екології та природних ресурсів Полтавської ОДА. Слід

зазначити, що відображені площі частини існуючих об’єктів ПЗФ не відповідають

зазначеним у державному реєстрі об’єктів ПЗФ Полтавської області на момент їх

створення, а окремі ділянки мають цільове використання, що суперечить режиму

господарського використання території ПЗФ. Нанесені межі та площі об’єктів ПЗФ

потребують уточнення під час виготовлення технічної документації із землеустрою щодо

встановлення меж об’єктів природно-заповідного фонду в натурі (на місцевості), з

урахуванням наукових висновків з обстеження території, з внесенням відповідних змін до

державного реєстру об’єктів ПЗФ.

Перспектива збільшення території природно-заповідного фонду.

Аналіз існуючих територій ПЗФ свідчить про значну невідповідність фактичних

ділянок об’єктів ПЗФ тим площам що зазначені у державному реєстрі об’єктів ПЗФ

м. Полтава. Частина існуючих об’єктів ПЗФ, через неврегульовану містобудівну

діяльність, по факту мають менші площі відносно тих, що були визначені на момент їх

створення у 80-х роках минулого сторіччя. З метою запобігання скорочення площ

існуючих об’єктів ПЗФ та збереження існуючих цінних природних зелених зон міста

необхідно створювати нові об’єкти ПЗФ та забезпечувати дотримання режимів

господарської діяльності, згідно вимог ЗУ «Про природно-заповідний фонд України».

Перспективною для заповідання є дві ділянки на території міста, які були

обстежені науковцями та мають наукові обґрунтування щодо створення нових об’єктів

природно-заповідного фонду.

1. Ботанічний заказник місцевого значення «Гришків ліс».

Територія лісового масиву, що розташована у південно-західній частині міста, біля

мікрорайону Половки, має загальну площу орієнтовно 42 га. Основні площі пропонованої

для заповідання території зайняті широколистяним лісом із типовою структурою та

видовим складом. Домінують угруповання кленово-липово-дубового лісу бруслиново-

зірочникового зі значною участю ясена звичайного у деревостані. Ділянка має високі

показники флористичної, ценотичної, фауністичної наукової цінності. З метою

збереження у природному стані масиву широколистяного лісу – діброви зонального для

Лівобережного Лісостепу України, збереження місця знаходження рідкісних видів рослин,

занесених до Червоної книги України та регіонального списку у 2013 році розроблено

наукове обґрунтування доцільності створення ботанічного заказника місцевого значення

„Гришків ліс“, на площі орієнтовно 42га.

2. Ботанічна памʼятка природи місцевого значення «Монастирська гора».

Ділянка розташована в Подільському районі міста, в мікрорайонах Червоний шлях,

Вороніно, між вулицями Колійна та 2-й проспект. Територія представляє собою схили

пагорбу Монастирської гори, репрезентує природні і напівниродні біотопи. Вони зайняті

масивами широколистяних лісових насаджень із ділянками лучного степу у вигляді узлісь

та галявин, ставків у підніжжі. На території сформовані угруповання кленово-липово-

дубового лісу бруслиново-зірочникового зі значною участю ясена звичайного у

деревостані. У деяких частинах лісового масиву збереглися куртини з весняноквітучим

тюльпаном дібровним – лісовим видом, включеним до Червоної книги України. Фауна

проектованого об’єкту є багатою, особливо кількісно відзначається під час весняних та

осінніх міграцій птахів. Орнітофауна лісового масиву в гніздовий період нараховує 32

види птахів. Із них 26 видів знаходяться під охороною Бернської конвенції та 5 видів під

охороною Бонської конвенції.

41

Окрім того, згідно матеріалів «Науково-проектної документації щодо визначення

меж і режимів використання зон охорони пам’яток та історичного ареалу м. Полтава»

(УДНДП «УкрНДІпроектреставрація», м. Київ-2019 р.), зазначена ділянка входить в межі

зони охоронювального ландшафту Хрестовоздвиженського собору та дзвіниці по вул.

Паїсія Величковського, 2в. Враховуючи показники наукової цінності біорізноманітності

монастирської гори (флористичної, ценотичної, фауністичної), її краєзнавче, історико-

культурне та культово-релігійне значення, та з метою збереження унікальної зеленої зони

доцільним є створення ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Монастирська

гора», на площі орієнтовно 34 га.

Точна площа перспективних об’єктів ПЗФ має бути уточнена під час розроблення

технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж об’єкту з їх винесенням в

натуру, з урахуванням даних земельного кадастру по суміжнім ділянкам та пропозиції

містобудівної документації.

Ландшафт.

Місто Полтава розташоване в центральній частині в зоні лісостепових ландшафтів.

В західній частині міста, на правому березі р. Ворскла, природні види ландшафтів

представляють собою сильно розчленовані горбисті правобережні схили з сірими і темно-

сірими опідзоленими ґрунтами, нагірними дібровами, з древньозсувними останцями

(шишаками). Східна частина міста характеризується двома видами ландшафтів: піщано-

мулуваті низовинні (заплавні) рівнини з лучними, переважно солонцюватими, ґрунтами;

надтераси з дерновими боровими та дерново-слабопідзолистими ґрунтами.

Природні ландшафти на урбанізованих територіях неминуче зазнають змін в тій чи

іншій мірі. Через високий рівень господарського освоєння території природні ландшафти

в м. Полтава змінені господарською діяльністю.

У різних зонах міста, які визначаються за основними типами землекористування –

історичний центр, сельбищна зона, промислова, транспортна, зелена, рекреаційна,

водогосподарська, приміська – ступінь перетворення природних елементів та

концентрація техногенних об’єктів суттєво відрізняються.

На території міста сформувався складний урбанізований ландшафтний комплекс,

який представлений різними типами антропогенних ландшафтів, ландшафтно-

техногенними комплексами та окремими техногенними об’єктами. Максимального

перетворення природних ландшафтів зазнає промислова, зона інженерної, комунальної та

транспортної інфраструктури, змінюючи рельєф території і речовинно-енергетичні

потоки. Максимальне збереження природних ландшафтів залишається на територіях

зелених та рекреаційних зон. Найбільш природні ландшафти і близькі до них за сучасним

станом території збереглися на прибережних заплавних ділянках рік Ворскла, Коломак та

її приток, ділянки зелених насаджень загального користування. До напівприродного стану

можна віднести ділянки садибної забудови та дачних ділянок, для яких характерний

найменший коефіцієнт антропогенного навантаження а також штучні насадження для

озеленення смуг вздовж залізниці.

В межах міста зелені насадження є найважливішим елементом містобудування,

фактор, що має велике значення в санітарно-гігієнічному, архітектурно-планувальному і

соціальному відношенні. Розвиток зеленого господарства міста виконується переважно за

рахунок створення локальних зелених зон, паркових насаджень, скверів, підтримання

існуючих об’єктів зеленого господарства, проведення робіт по озелененню парків та

клумб, а також за рахунок фруктово-декоративних садів на присадибних ділянках та

прибудинкових територіях малоповерхової забудови. Вибірково на локальних ділянках

проводиться озеленення в межах прибережних захисних смуг водотоків та з метою

укріплення крутих схилів. Актуальним аспектом сьогодення є забезпечення догляду

зелених насаджень на прибудинкових територіях житлових масивів, вздовж вулиць і доріг

міста.

42

При прийнятті рішень проекту внесення змін до генерального плану міста

враховуються наявні в місті природні зелені зони. Відповідно рішень проекту на частині

незабудованих природних територіях пропонується створення зелених насаджень

загального користування, зелених ландшафтних зон, зокрема рекреаційної зони «Рогізна»,

що передбачає наявність достатньо високого проценту природного рослинного покриву,

збереження та покращення стану біоценозів, за рахунок видового збагачення рослин та

ландшафтного упорядкування території.

2.8. Збереження та охорони нерухомих пам'яток культурної спадщини

До пам’яток національного значення у м. Полтава відповідно до постанов Кабінету

Міністрів України та Постанов Ради Міністрів УРСР відносяться об’єкти культурної

спадщини: пам’ятки архітектури, історії, монументального мистецтва та садово-паркового

мистецтва (загалом 31 позиція).

Довкола пам’яток національного значення розташовується ціла низка об’єктів

культурної спадщини місцевого значення, які відносяться до малоповерхових споруд

житлового, громадського, комерційного призначення, які становлять яскраві приклади

своєрідності естетичних уподобань відповідних історичних періодів . Загальна кількість

пам’яток місцевого значення – 94)

До головних питань, пов’язаних із охороною територій, прилеглих до пам’яток

архітектури національного значення в історичному центрі Полтави, належить збереження

унікальних ландшафтних якостей місцевості історичного містобудівного ядра. У першу

чергу мова іде про необхідність збереження вільних від забудови схилів пагорбів

Монастирської, Інститутської гори, Куликівського пагорбу, парку «Перемога»,

дендропарку, дослідного поля, «Поля Полтавської битви» та інших, а також заплави

р. Ворскла шляхом визначення відповідних режимів використання цих територій, як зон

охоронюваного ландшафту.

Території старих цвинтарів пропонується взяти на облік, як єдиний меморіальний

комплекс (за видовою ознакою - визначні місця).

Врахування історико-культурного значення історичного центру Полтави дає

можливість обґрунтовано визначити заходи реконструкції і розвитку міста, що потребує

зростання та вдосконалення середовища з урахуванням дбайливої охорони і

використання культурної й природної спадщини. Разом з тим необхідні подальші

дослідження як самої культурної спадщини, так і питань пам’яткоохоронної діяльності з

розробкою на їх основі детальних вимог до розпланування і забудови історичного центру

міста, здійснення пошуково-проектувальних робіт та широкої популяризації питань

охорони і використання історико-культурного надбання.

Запропоновані заходи по збереженню пам’яток, визначені в установленому

порядку межі територій пам’яток, наявні на час розроблення Історико-архітектурного

опорного плану, фіксуються і мають обов’язково враховуватись під час прийняття

управлінських рішень щодо таких пам’яток.

Зони охорони пам’яток є складовою частиною охоронного зонування як

містобудівного засобу збереження культурної спадщини. До охоронного зонування, крім

зон охорони пам’яток, належать території пам’яток та території державних історико-

культурних заповідників.

Для м. Полтава визначена така номенклатура зон охорони пам'яток:

1. Комплексна охоронна зони пам’яток.

2. Охоронні зони дискретно розташованих пам'яток (груп пам’яток).

3. Зони регулювання забудови.

4. Зона охоронюваного ландшафту.

5. Зони охорони археологічного культурного шару та об’єктів археології.

43

Проектом внесення змін до генерального плану передбачено: функціональне

зонування як основа удосконалення та розвитку планувальної структури міста,

реорганізація існуючої системи магістральних вулиць і об’їзних доріг з метою

забезпечення збільшення їхньої пропускної здатності і безпеки руху, удосконалення

системи обслуговування всіх рівнів, інженерна підготовка і благоустрій території, заходи

щодо охорони й відновлення навколишнього середовища.

Прогноз стану об’єктів культурної спадщини, якщо проект внесення змін до

генерального плану не буде затверджений.

На основі проекту внесення змін до генерального плану розробляється внесення

змін до плану зонування м. Полтава, де в регуляторному розділі визначаються умови і

обмеження використання земельних ділянок в межах зон визначених історико-

архітектурним опорним планом, що дає можливість обмеження забудови історичних

кварталів.

В аналітичній частині прописані заходи що до збереження історичного середовища

міста, яке є привабливим з точки зору розвитку рекреаційно-туристичної галузі міста.

44

2.9. Соціально-економічне становище та перспективи його розвитку

Місто характеризується достатнім рівнем соціальної інфраструктури. Порівнянням

рівня обслуговування з нормативними показниками показує, що мережа об’єктів

громадського обслуговування населення достатньо розвинена та здебільшого задовольняє

потреби населення в необхідних послугах.

Мережа установ сфери обслуговування міста в основному забезпечує потреби його

населення. Особливо це стосується закладів повсякденного користування. Кількісні

показники відповідають нормативним, а по деяких закладах є значно вищими (табл.

«Забезпеченість основними підприємствами та установами обслуговування населення

м. Полтава»).

Слід зазначити, що частина установ та підприємств сфери обслуговування міста

орієнтована на обслуговування населення Полтавського району (районна лікарня з

поліклінікою, магазини, підприємства харчування та ін.) та населення Полтавської області

(заклади охорони здоров’я, фізкультурно-спортивні споруди, театри, концертні зали,

бібліотеки та ін.).

Найбільший дефіцит по закладах та підприємствах обслуговування соціального

напрямку за нормативними вимогами спостерігається по дитячих дошкільних закладів,

плавальних басейнів, клубних установ та центрів дозвілля.

Містобудівною документацією передбачені території нової громадської забудови,

на якій можливе розміщення недостатніх за нормативами об’єктів громадського

обслуговування населення м. Полтава.

Містобудівною документацією на розрахунковий строк передбачається досягнення

нормативної забезпеченості об’єктами громадського обслуговування населення.

Таблиця 00. Розміщення недостатніх за нормативами об’єктів громадського

обслуговування населення

Установи, підприємства, споруди Одиниця виміру Необхідно

додатково Розміщення

Заклади дошкільної освіти місце 6265

2160 місць згідно

ДПТ, 4150 місць –

вбудовано-

прибудовані

Міжшкільні навчально-виробничі

комбінати місце 2586

На базі існуючих

закладів професійної

освіти

Приміщення для фізкультурно-

оздоровчих занять у житловому

кварталі (мікрорайоні)

м2 загальної площі 20062

В мікрорайонах

(кварталах) нової

житлової забудови

Спортивні зали загального

користування м2 площі підлоги 904

На територіях нової

громадської забудови

Басейни криті й відкриті загального

користування для населення м2 дзеркала води 10816

На територіях нової

громадської забудови

Приміщення реабілітаційного

призначення м2 загальної площі 4300

В мікрорайонах

(кварталах) нової

житлової забудови

Універсальна зала місць 4585 На територіях нової

громадської забудови

Клубні приміщення за місцем

проживання місць 5015

На територіях нової

громадської забудови

45

Установи, підприємства, споруди Одиниця виміру Необхідно

додатково Розміщення

Клубні заклади і центри культури

та дозвілля місць 9273

На територіях нової

громадської забудови

Кінотеатри місце 4995 На територіях нової

громадської забудови

Опорний пункт охорони

правопорядку м2 заг. площі 18630

В мікрорайонах

(кварталах) нової

житлової забудови

Житлово-експлуатаційні організації

житлового району об’єкт 4 Організація ОСББ

Житлово-експлуатаційні організації

житлових кварталів (мікрорайону) об’єкт 1 Організація ОСББ

Готелі місць 234

Рекреаційна зона

«Рогізна», дисперсно

по місту

Громадські вбиральні прилад 223 На територіях нової

громадської забудови

Житлове будівництво. На розрахунковий строк нова багатоквартирна забудова

запроектована в існуючій межі міста на 21 площадках загальною площею біля 89,2 га та

вибірково по місту.

При аналізі та виборі ділянок під нову багатоквартирну забудову були враховані

наявні розроблені детальні плани територій (відповідно діючого генерального плану -

містобудівна документація «Коригування генерального плану м. Полтава. Зміна меж

міських територій»).

Основний обсяг нового багатоквартирного будівництва у місті (93,9%)

запроектовано на територіях вільних від забудови територіях.

Згідно розроблених детальних планів територій, нова багатоквартирна забудова

передбачена: площадка №18 (замість недіючого заводу «Авангард» та існуючої

одноквартирної забудови), площадка №19 (замість існуючої одноквартирної забудови),

площадка №20 (замість громадської забудови).

При аналізі територій міста були виявлені території (близько 144,4 га), на яких

можливе розміщення одноквартирної (садибної) забудови.

На розрахунковий строк одноквартирна (садибна) забудова запроектована на 14

площадках (кварталах) та вибірково по місту.

Усього біля 2202 ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку і

господарських будівель (присадибні ділянки). Загальна площа садибної забудови

становитиме 220,2 тис. м2.

Уся нова багатоквартирна та одноквартирна забудова запроектована на землях, що

не відносяться земель особливо цінних агровиробничих груп ґрунтів.

На розрахунковий строк житловий фонд м. Полтава зросте орієнтовно на 22,1% і

складе близько 9,3 млн. м2 загальної площі.

Переважатиме, як і нині, багатоквартирна забудова, як за загальною площею

(~ 81,1% від загальної площі по місту), так і за кількістю помешкань (~ 79,6%).

Житлова забезпеченість по місту збільшиться на 21,9% і досягне рівня 32,3 м2 на

одного мешканця: у багатоквартирній забудові 31,6 м2/людину (оцінка), в садибній

забудові 35,8 м2/людину (оцінка).

46

Забезпеченість основними підприємствами та установами обслуговування населення м. Полтава

Установи, підприємства, споруди Одиниця виміру Норматив на 1 тис.

осіб

Необхідно по

нормі

Існуючі

установи

Забезпеченість,

%

Заклади дошкільної освіти місце за демографією 120901 7020 58,1

Заклади загальної середньої освіти місце за демографією 293211 35411 120,8

Спеціалізовані заклади позашкільної освіти учні 15,3% від школярів 4486 97862 +2,2 рази

Стаціонари усіх типів (міські, обласні) ліжко 63 1720 3962 +2,3 рази

Поліклініки, амбулаторії, диспансери без

стаціонарів

відвідувань у

зміну 243 6878 10759 156,4

Центр екстреної медичної допомоги автомобіль 1 на 10,0 тис. осіб 29 44 151,7

Спортивні зали загального користування м2 площі підлоги 80 22928 23524 102,6

Басейни криті та відкриті м2 дзеркала води 40 - 45 12180 1664 13,7

Клубні установи та центри дозвілля місць відвідування 40 11464 4241 37,0

Кінотеатри місце 22 6305 1610 25,5

Театри місце 2,1 602 819 136,0

Концертні зали місце 1,3 373 100 26,8

Масові бібліотеки тис. од. зберігання 4 - 4,5 1218,0 1701,8 139,7

Масові бібліотеки читацьких місць 2 - 3 717 1278 178,2

Магазини м2 торг. площі 237 67924 109634 161,4

Ринки м2 торгової площі 20 - 30 7165 81592 +11,4 рази

Підприємства харчування місце 37 10604 12500 117,9

Майстерні побутового обслуговування робочих місць 6,5 - 7 1935 3000 155,0

Готелі місце 4,8 1376 1141 82,9

Громадські вбиральні прибор 1 287 64 22,3

1 Включає заклади культури та мистецтва (міська школа мистецтв «Мала академія мистецтв» ім. Р. Кириченко, 3 музичні школи, дитяча художня школа) 2 Включає школи мистецтв, музичні та художні школи. 3.Норматив відповідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативу забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис.

населення» (від 25.11.2015 №1024). Для поліклінік прийнято норматив ДБН 360-92**, так як у ДБН Б.2.2-12:2019 вони відсутні

47

У містобудівній документації (відповідно до Завдання на розроблення) відсутній

розділ «Аналіз існуючого стану та перспективи розвитку господарського комплексу міста».

У розділі «Заходи щодо реалізації містобудівної документації» зазначено, що

необхідно розробити «Схему існуючої та перспективної організації виробничих територій

м. Полтава» (виконується спеціалізованим інститутом), так як відстежена наявність в місті

значної кількості непрацюючих виробництв та зміна профілю виробництв.

Щодо об’єктів економічної діяльності містобудівною документацією «Внесення змін

до генерального плану» надані пропозиції:

- щодо проектних планувальних обмежень від існуючих промислових підприємств,

об’єктів транспорту;

- ревіталізації територій промислово-транспортних об’єктів під індустріальний парк та

технопарк (на територіях недіючих підприємств);

- щодо резерву територій для можливого розміщення промислово-транспортних об’єктів (з

дотриманням санітарних норм та санітарно-захисних зон до сельбищ них та

рекреаційних територій).

Згідно завдання на розроблення містобудівної документації не передбачається

збільшення території міста.

На розрахунковий строк передбачається більш ефективне використання територій в

існуючій межі міста.

Крім житлово-громадського будівництва, в межі міста пропонується організація

рекреаційної зони «Рогізна» (близько 23,2 га територій під нові бази відпочинку, молодіжних

таборів, туристичних готелів) на 1700 місць.

Також надані пропозиції щодо нових територій під кладовища та будівництво

крематорію.

Прогноз соціально економічного становища, якщо проект внесення змін до

генерального плану не буде затверджений.

При вірогідному сценарії розвитку міста, за умови відсутності внесення змін до

генерального плану стратегія полягатиме у дотриманні рішень чинного містобудівної

документації «Коригування генерального плану м. Полтава. Зміна меж міських територій».

Це призведе до колапсу в сфері житлово-громадського будівництва (відсутні

території), розвитку транспортної мережі (не можлива зміна транспортної мережі для

обслуговування районів та частин міста), інженерних мереж (відсутність орієнтирів

потужності основних споруд та проходження мереж), проблем щодо поховання небіжчиків

та ін.

48

2.10. Стан здоров'я населення

Для аналізу існуючого стану здоров’я населення використовувалися статистичні дані

Департаменту охорони здоров'я та соціального розвитку Полтавської міської ради,

відповідно до форми державної та галузевої статистичної звітності медичних закладів

системи охорони здоров’я. Динаміка показників захворюваності населення м. Полтава в

абсолютних показниках та за показником на 10 тис. населення за окремими класами хвороб

приведені у таблиці нижче.

Динаміка зміни показника захворюваності населення за показником на 10 тис.

населення по усім класам хвороб за останні три роки свідчить про тенденцію до незначного

зменшення. Значення показників є дещо меншими за значення 2005 року, але відповідають

значенням за 2000р., що свідчить про відносну стабільність у довготривалому періоді часу.

Однак, по частині класів хвороб спостерігається тенденція до зростання захворюваності

населення. Зокрема, за класами хвороб: деякі інфекційні та паразитарні хвороби; Хвороби

органів травлення.

Відповідно аналізу наведених статистичних даних, визначено, що серед показників

загальної захворюваності перше місце посідають хвороби органів дихання, друге місце –

хвороби системи кровообігу, третє – травми, отруєння, та деякі інші наслідки дії зовнішніх

причин.

Відповідно досліджень науковців за інтенсивністю впливу різних чинників на стан

здоров'я людини виділяються наступні залежності. На чинники соціально-економічного

характеру, до яких відносяться паління, вживання наркотиків, зловживання алкоголем, праця

в шкідливих умовах, нераціональне харчування, стреси, гіподинамія, незадовільні побутові

умови та гіперурбанізація припадає 51-52% загального впливу. Чинник стану навколишнього

природного середовища (зокрема, забруднення повітря, води, ґрунту, фізичні фактори

впливу) охоплює 20-21% впливу. Генетично-біологічні фактори (спадковість, стать, вік

тощо) впливають на 19-20%. На групу факторів, пов’язаних із обсягом і якістю медичного

обслуговування (вакцинація, періодичність медичних обстежень, своєчасність та якість

лікування) припадає 8-9% впливу.

Дані щодо наявності об’єктивних або ймовірних територіальні закономірностей

захворюваності населення м. Полтава відповідно місця проживання осіб, що пов’язані з

впливом факторів оточуючого середовища (якість атмосферного повітря, питної води, стану

водойм, санітарний стан території тощо) не надавались. Інформація щодо наявності

підвищеної захворюваності окремих груп населення м. Полтава за віковими ознаками

(дорослі, підлітки, діти) або іншими ознаками у порівнянні із загальнообласними

показниками, за будь-якими класами хвороб або за окремими хворобами відсутня. За даними

Департаменту охорони здоров'я та соціального розвитку Полтавської міської ради показники

захворюваності населення м.Полтава за основними класами хвороб відповідають середнім

обласним показникам і показникам по Україні.

49

Показники захворюваності населення м. Полтави за 2000р, 2005р, 20152019 р.р.

Класи хвороб

2000р. 2005р. 2015р. 2016р. 2017р. 2018р.

Кіль-

кість

випадк.

на 10

тис.

насе-

лення

Кіль-

кість

випадк.

на 10

тис.

насе-

лення

Кіль-

кість

випадк.

на 10

тис.

насе-

лення

Кіль-

кість

випадк.

на 10

тис.

насе-

лення

Кіль-

кість

випадк.

на 10

тис.

насе-

лення

Кіль-

кість

випадк.

на 10

тис.

насе-

лення

Всі хвороби 194865 6389,0 209581 6903,3 180208 6129,5 192672 6592,2 184962 6388,1 176449 6119,8

В т.ч. деякі інфекційні та

паразитарні хвороби 6640 217,7 4750 156,5 5734 195,0 5398 184,9 5001 172,7 6185 214,5

новоутворення 3324 109,0 2927 96,4 2417 82,2 2849 97,6 2993 103,4 2480 86,5

Хвороби крові, кровотворних

органів 798 26,2 1393 45,9 1147 39,0 1079 36,9 1120 38,7 925 32,1

Хвороби нервової системи 3817 125,2 3841 126,5 3160 107,5 3079 105,5 2522 87,1 2296 79,6

Хвороби системи кровообігу 12425 407,4 14402 474,4 13369 454,7 14267 488,7 13089 452,1 13488 467,8

Хвороби органів дихання 89991 2950,5 89915 2961,7 77172 2624,9 86672 2968,6 79595 2749,0 76538 2654,6

Хвороби органів травлення 10157 333,0 15200 500,7 8463 287,9 8603 294,7 9463 326,8 9095 315,4

Хвороби шкіри та підшкірної

клітковини 7983 261,7 7161 235,9 8161 277,6 8266 283,1 8114 280,2 7795 270,4

Хвороби кістково-м’язової

системи 8293 271,9 9738 320,8 7646 260,1 8435 288,9 7325 253,0 6100 211,6

Травми, отруєння, та деякі інші

наслідки дії зовнішніх причин 14637 479,9 13104 431,6 11384 387,2 11035 377,9 11474 396,3 10613 368,1

Показники захворюваності на туберкульоз.

Класи хвороб

2015р. 2016р. 2017р. 2018р. 2019р.

Кількість

випадків

виявлених

вперше

на 100

тис.

насе-

лення

Кількість

випадків

виявлених

вперше

на 100

тис.

насе-

лення

Кількість

випадків

виявлених

вперше

на 100

тис.

насе-

лення

Кількість

випадків

виявлених

вперше

на 100

тис.

насе-

лення

Кількість

випадків

виявлених

вперше

на 100

тис.

насе-

лення

Захворюваність на туберкульоз 158 53,8 141 48,3 131 45,3 143 49,6 113 39,5

50

Ймовірний майбутній розвиток, якщо проект внесення змін до генерального плану

не буде впроваджений.

До чинників, що впливають на стан здоров’я населення, які стосуються документа

державного планування, можна віднести: забезпечення сприятливих санітарно-гігієнічних

умов території міста для проживання населення та забезпечення установами громадського

обслуговування, в тому числі закладами охорони здоров’я відповідно державних

будівельних норм.

Забезпечення санітарно-гігієнічних умов населеного пункту реалізується шляхом

повного охоплення території об’єктами та мережами інженерної інфраструктури, зокрема

централізованого водопостачання та водовідведення, дощової каналізації, санітарного

очищення території; забезпечення санітарно-гігієнічної сумісності виробничо-комунальних

зон із сельбищною та ландшафтно-рекреаційною зонами як на існуючих так і на

перспективних ділянках містобудівного освоєння. Реалізація цих завдань передбачає

визначення комплексу інженерних заходів з досягнення якості постачання комунальних

послуг. Зокрема одним із фактором для здоров'я жителів міста є неповне охоплення

населення системою централізованого водопостачання, частина населення споживає воду

неконтрольованої якості (в мікрорайонах, де відсутня система централізованого

водопостачання - в районах сіл Вакуленці, Рибці, Крутий берег, Івонченці), що є фактором

ризику для здоров'я населення. Вирішення цього питання потребує першочергового

забезпечення системою централізованого водопостачання. Організація системи громадського

обслуговування забезпечує комплексність забудови за рахунок доведення до нормативних

показників забезпеченості населення об’єктами соціально-гарантованого рівня

обслуговування як в районах існуючої забудови, так і в районах перспективного будівництва.

Реалізація цих завдань передбачає насамперед виконання комплексу рішень щодо

містобудівного розвитку, а також інженерно-технологічних заходів, що визначаються

відповідними розрахунками.

Якщо проект внесення змін до генерального плану не буде впроваджений існуючі

показники здоров’я населення більш ймовірно залишатимуться без змін. Проте неповний

рівень забезпечення території системами інженерної інфраструктури та закладами

громадського обслуговування, в т.ч. закладами охорони здоров’я, соціального захисту,

відпочинку, дошкільних установ, об’єктів культури, матиме негативний вплив на умови

життєдіяльності та відповідно і стан здоров’я населення, не сприятиме покращенню якості

медичних послуг.

51

Розділ 3. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення

та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу

Ділянки розвитку несприятливих інженерно-геологічних процесів.

На території міста наявні ділянки з несприятливими природними умовами, які

знижують комфортність умов проживання і можуть викликати погіршення санітарно-

гігієнічних умов на території житлової забудови, що створює в тому числі ризики для

здоров'я населення.

Інженерно-геологічна характеристика території.

Аналіз інженерно-геологічних умов території міста виконано на базі матеріалів

обстеження, висновків спеціалістів та проектів обласного виробничого управління водного

господарства «Полтававодгосп», Полтавської філії «УКРНИИНТИЗ», даних Управління з

питань надзвичайних ситуацій Полтавської міської ради.

Відповідно схеми інженерно-геологічного районування України місто розташоване в

межах зони середньої складності будівельних умов освоєння. Воно знаходиться на

територіях розвитку зсувів та можливої їх активізації під впливом факторів господарської

діяльності. Також це територія Дніпровсько-Донецької карстової області. Переважним

проявом карсту є тріщини, просадки на територіях розповсюдження покладів кам’яної солі

(D3). На таких ділянках в разі будівельного освоєння необхідно проводити вишукування з

метою виявлення ділянок можливих процесів карстоутворення та виконання заходів по їх

упередженню.

Ґрунтові води переважно неагресивні до бетону та залізобетонних конструкцій

(характерно для районів міста Центр, Алмазний, Половки). При вільному доступі кисню вода

має середню ступінь агресивної дії на металеві конструкції.

У сейсмічному відношенні (ДБН В.1.1 - 12/2014 «Будівництво у сейсмічних районах

України») відповідно карти «А», що застосовується при проектуванні будівель і споруд

класу наслідків (відповідальності) СС1 згідно з ДБН В.1.2-14, а також класу наслідків

(відповідальності) СС2 - для будівель заввишки до 73,5 м та карти «В», що застосовується

при проектуванні будівель і споруд класу наслідків (відповідальності) СС2 згідно з ДБН

В.1.2-14 - для будівель заввишки від 73,5 м до 100м, а так само об’єктів, які належать до

потенційно небезпечних, але не ідентифікуються як об’єкти підвищеної небезпеки

відповідно до ЗУ ”Про об’єкти підвищеної небезпеки ”, територія міста відноситься до 5-

бальної інтенсивності струсів на середніх ґрунтах. Відповідно карти «С», що застосовується

при проектуванні будівель і споруд класу наслідків (відповідності) СС3 згідно з ДБН В.1.2-

14 необхідно враховувати 6-бальну інтенсивність струсів території міста. Згідно п. 5.1.3 для

об’єктів класу наслідків (відповідальності) СС1, СС2 допускається спрощене визначення

сейсмічності майданчика будівництва на основі матеріалів інженерно-геологічних

вишукувань згідно з таблицею 5.1, ДБН В.1.1 - 12/2014.

Інженерно-геологічні особливості території міста в значній мірі обумовлені

орогідрографією. В зв’язку з цим в межах міста спостерігається різка відмінність за

наявністю екзогенних геологічних процесів і, відповідно, умов освоєння між заплавною та

терасно-водороздільними територіями. Верхній інженерно-геологічний шар субстрату в

межах міста літологічно представлений суглинками, переважно лесовидними, глинами,

пісками різного генетичного характеру – алювіальними, флювіогляціальними, еоловими.

Ґрунтові умови характеризуються наявністю ґрунтів І типу просідання та можливими

острівними ділянками ІІ типу (поширення таких ґрунтів найбільш характерне для території,

що розташована на правому березі р. Ворскла). Ділянки графічно не виявлені, для детального

визначення прояву цього фактору необхідне проведення вишукувань на фізико-хімічні

властивості основ фундаментів і ґрунтових вод. Також це територія вірогідного сильного

прояву водної площинної, струмкової та яружної ерозії.

52

Із несприятливих екзогенних природних процесів мають місце: зсувонебезпечні та

зсувні ділянки, затоплення паводковими водами і підвищений рівень ґрунтових вод

природного та техногенного характеру (загалом до 10% території міста). Змішаний характер

підтоплення, природний і техногенний, мають ділянки лесового плато, розташовані в межах

міста.

Із антропогенних процесів спостерігається порушення кар’єрними виробками.

Найбільш поширеним фактором є підтоплення. Місто розташоване на кількох

геоморфологічних елементах: більша частина - на Полтавському лесовому плато (центр,

мікрорайон Алмазний, Браїлки, Половки, вул. Фрунзе і ін.), частково – на схилах

розгалуженої долинно-балочної мережі, що розчленовує плато (ділянки садибної забудови), а

також на терасах р. Ворскли та її заплави (мікрорайон Левада, с-ща Лісок, Залізничне,

Герівка).

Такий характер орогідрографії сприяє розвитку процесів підтоплення як природного,

так і техногенного характеру. Характерним прикладом переважно техногенного підтоплення

є вододільні ділянки, які отримують велику кількість вод з різних джерел при відсутності

природного стоку. Сприятливими для розвитку підтоплення природного характеру є заплава

та низькі тераси річок та великих балок. Не підтопленими є добре дреновані території - плато

в місцях, що прилягають до верхів’їв балок та круті схили річок.

Причин розвитку процесів підтоплення декілька – наявність низько фільтраційних

ґрунтів, витоки з водопровідних та каналізаційних мереж, порушення режиму аерації

внаслідок забудови та наявності великих площ асфальтного покриття, перекриття шляхів

природного стоку, нераціональні поливи, наявність штучних та природних накопичень вод

тощо. На заплаві основними факторами підтоплення є: наявність гребель на річці, що дуже

знижує швидкість річного стоку та дренажні можливості ріки, намив територій ґрунтами з

низькими фільтраційними властивостями, баражування ґрунтового потоку основами

фундаментів, розорювання схилів та заплави, що провокує процеси замулювання річок тощо.

Території вододілу уступом переходять в низинну заплавну частину, для якої

характерним є близькість залягання ґрунтових вод (переважно 0,5 - 2,0м) та затоплюваність

паводковими водами.

За даними Управління з питань цивільного захисту Полтавської міської ради

внаслідок паводку можливе підтоплення будинків приватного сектору, а саме: Київський

район – вулиці Лугова, Черепічна; Подільський район – вулиці Лугова, в селищах Лісок,

Новобудова, Дублянщина, Залізничників, Рогозіна, Вороніна, пост Островок;

Шевченківський район – вулиці Лугова, Південна, пров. Лодочний.

Згідно матеріалів робочого проекту «Визначення зон можливого затоплення в межах

міста Полтава і Полтавського району Полтавської області», Книга 1, р. Ворскла, та Книга 3,

р. Коломак (ПОВУВГ «Полтававодгосп», 2003 р.), затоплення повеневими водами 1%-

забезпечення зазнає практично всі заплавні ділянки р. Ворскла та р. Коломак. В

літологічному відношенні вона складена переважно алювіальними зволоженими піщано-

супіщаними відкладами. Містобудівне освоєння цих територій потребує складної інженерної

підготовки – намиву, підсипки до незатоплюваних відміток, обвалування тощо.

Зміна режиму ґрунтових вод зумовлює негативну динаміку інших екзогенних

процесів, що спричинює не тільки підтоплення, а й призводить до активізації старих та

виникнення нових зсувів. Практично всі схили м. Полтави є зсувонебезпечними. Зсувна зона

порівняно вузькою смугою простягається з півночі на південь в східній частині міста і

приурочена до схилів вододільного плато в долині р. Ворскла та в балках Тарапунька,

Нижньомлинська, Кобищанська і ін.

53

Каталог зсувів на території м. Полтава.

Місцеположення зсуву

Пло-

ща,

га

Висота

зсувного

схилу, м

Наявність

джерел, мочарів,

заболочення

Зсувоутворюючі

фактори

Динаміка

процесу

Кате-

горія

ризи-

ку

Примітка

1 Північно-східна частина, сел. Дальні

Яківці, Навпроти автодрому

19,25 77 заболоченість Геолого-гідрогеологічні Стабілі-

зований

І По тілу зсуву проходить траса

автодрому

2 Північно-східна частина, вул. Ф. Жученка

(Путилівська), навпроти кладовища

12,0 67 заболоченість Геолого-гідрогеологічні Діючий ІІ В нижній частині спостерігаються

здвиги, невеликі бровки обриву

3 Північно-східна частина, вул. Нагірна, 1 6,0 68 Заболоченість Геолого-гідрогеологічні Діючий І В нижній частині спостерігаються

невеликі здвиги

4. Північно-східна частина, вул. Нагірна, 5 7,32 60 заболоченість Геолого-гідрогеологічні Діючий ІІ спостерігаються сучасні здвиги,

тріщини шириною до 30см

5. Північно-східна частина, вул. Нагірна, 10 0,3 55 заболоченість Геолого-гідрогеологічні Діючий ІІ Свіжі бровки зриву, тріщини шириною

до 30 см

6. Північно-східна частина, вул. Колійна

(Вороніна), в верхній частині кладовища

0,3 65 мочар гідрогеологічні Діючий ІІІ Язик зсуву досяг до середини північної

части кладовища, зруйновано ряд

могил

7 Північно-східна частина, вул. Колійна

(Вороніна), 175-179

1,5 60 мочарі,

просочування

Обводнення і

привантаження схилу

садовими ділянками

Діючий ІІІ деформація ж/б по вул. Колійна

(Вороніна), 179 и дачних домів,

розташованих вище по схилу

8 Північно-східна частина, напроти ж/б по

вул. Колійна (Вороніна), 141

2,75 54 просочування,

утворилось озеро

Техногенне приванта-

ження схилу надлишкове

зволоження через

протікання и водовід,

скид поверхневих вод

Діючий ІІІ Подальший розвиток несе загрозу

руйнування садиб по вул.2-й

Проспект,48-58. Язик зсуву зупинився

в 20 м від садиби вул. Колійна

(Вороніна),141

9. Північно-східна частина, між ж/б по вул.2-

й Проспект,34-38, і вул. Колійна

(Вороніна),123-131

2,5 52 джерела, озеро протікання з водоводу, скид

поверхневих вод

Діючий ІІІ Подальший розвиток несе загрозу

руйнування садиб 34-38 по вул.2-й

Проспект

10. Північно-східна частина, вул. Колійна

(Вороніна),95, 2-й Проспект, 12-16

1,79 51 Мочарі Геолого-гідрогеологічні Діючий ІІІ Подальший розвиток несе загрозу ж/б

по вул.2-й Проспект,12-16

11. Східна частина, вул. Колійна (Вороніна),

77-83

1,8 52 заболоченість Геолого-гідрогеологічні Діючий ІІІ Язик зсуву досяг садиб №27-83 по вул.

Колійна (Вороніна). Проводились інж.-

геолог. вишукування

12. Східна частина, напроти ж/б вул. Колійна

(Вороніна),69

0,98 53 джерела,

заболоченість

Геолого-гідрогеологічні Діючий ІІІ На схилі спостерігається «п'яний» ліс,

свіжі тріщини

13. Східна частина, Автошлях до

Хрестовоздвиженського монастирю

2,55 52 Немає підрізка схилу

автодорогою, динамічний

вплив

Діючий ІІІ Зсув був закріплений буронабивними

палями; спостерігаються незначні

деформації дороги, в 2006 році після

прокладки газопроводу дорога в

верхній частині схилу значно

54

деформувалась (з’явились бугри

випинання)

14. Північно-східна частина, вул. 5-й

Проспект

0,63 45 Немає гідрогеологічні Діючий ІІ Свіжі бровки зриву, тріщини з

шириною розкриття до 3 см

15 Східна частина, вул. Сєрова, 55 0,2 21 Немає підрізка схилу Діючий ІІІ Свіжі бровки зриву, руйнується ж/б по

вул. Сєрова, 55

16 Центральна частина, вул. Підгірна, вул.

Панфілова,23

0,35 24 Немає Додаткове зволоження,

привантаження

Діючий ІІ Свіжі бровки зриву,, перекладений

газопровід

17 Центральна частина, пров. Суконний,12 0,28 24 джерела привантаження схилу і

підрізка

Діючий ІІ Деформації тротуарів і житлових

будинків

18 Центральна частина, вул.

Михайличенко,16-18, вул. Шолом

Алейхема

0,6 51 Мочарі підрізка схилу,

протікання з водоносних

комунікацій

Діючий ІІ Язик зсуву насунувся на садиби № 16-18 вул.

Михайличенка, деформації будинків і и

господарських будівель по Шолом

Алейхема, 45-47

19 Центральна частина, вул. Стрітенська (Комсомольська), 2

0,23 25 Немає привантаження, підрізка

схилу, гідрогеологічні

Діючий ІІІ Зазнає інтенсивних деформацій ж/б №

2, подальший розвиток загрожує

прилеглим житлових будинкам

20 Центральна частина, вул. Панянка,11,11-

б,11-в

0,9 50 Немає привантаження, підрізка,

техногенні протікання

Діючий ІІІ зруйнований сарай по вул. Панянка,11,

деформації підпірної стінки вздовж ж/б

№ 11б,11в

21 Центральна частина, пров. Ломаний 0,35 50 Немає привантаження,

техногенні протікання

Діючий ІІІ зруйнований ж/б, Михайличенка,

деформації господарських будівель, в 2003

році проводились вишукування

22 Центральна частина, вул. Небесної Сотні

(Леніна), 33-49

5,0 29 Розвантаження

схилових вод

Чисельні підрізки схилу,

техногенні протікання,

невпорядкований відтік

поверхневих вод

привантаження схилу

насипними ґрунтами

Діючий ІІ Сучасні здвиги на схилі, тріщини;

погреба вириті прямо в схилі

затоплені, з них іде розвантаження

силових вод

23 Центральна частина, пров. ХТЗ 0,2 56 Немає Геолого-гідрогеологічні,

протікання з колодязя,

водопровідної колонки,

динамічний вплив

Діючий ІІ Закріплений підпірною стінкою

24 Центральна частина, правий борт балки

Любощанська роща, між вул.

Інститутський проріз і вул.

Воскресенський узвіз (Братів Литвинових)

8,5 46 Мочарі,

заболоченість

Геолого-гідрогеологічні Діючий ІІ Зсув закріплений підпірною стінкою.

Спостерігаються свіжі бровки зриву.

Деформація Миколаївської церкви і

гуртожитку Тех. Університету

25 Центральна частина, вул. Інститутський

проріз

1,13 35 Мочарі,

заболоченість

Геолого-гідрогеологічні,

привантаження

підрізка, додаткове

зволоження схилу

Діючий ІІ Зсувом було зруйновано ряд домів.

Після проведення інженерно-технічних

заходів, активні зсувні процеси

призупинились

55

26 Південно-східна частина, нижче тенісних

кортів, біля вул. Інститутський проріз

3,4 50 Немає Геолого-гідрогеологічні,

підрізка

Діючий ІІ В правом борті, біля тенісних кортів

свіжі бровки зриву висотою до 2м

27 Південно-східна частина, 150 м

південніше зсуву №26

3,8 50 Немає Геолого-гідрогеологічні Стабілі-

зований

І Бровка зриву задернована

28 Південно-східна частина, 100 м

південніше зсуву №27

3,0 52 Немає Геолого-гідрогеологічні Стабілі-

зований

І Бровка зриву задернована, схил

заліснений

29 південніше зсуву №27, 200 м 0,4 49 Немає Геолого-гідрогеологічні,

подрізка

Діючий І Бровки зриву до 2 м, свіжі тріщини

30 Південно-східна частина міста, навпроти

ж/б по вул. Південна, 69

0,55 40 джерлеа, Мочарі Геолого-гідрогеологічні Діючий ІІ Зсув своєю бровкою досяг кладовища,

спостерігаються процеси ерозії

31 Південно-східна частина міста, у

корінного схилу р. Ворскла в 150 м на

північ від зсуву № 32

2,9 57 просочування з

під схилу

Геолого-гідрогеологічні Діючий ІІ Свіжі тріщини на тілі зсуву

32 Південно-східна частина міста, у

корінного схилу р. Ворскла, 250м на північ

від автотраси Київ-Харків

5,0 59 Мочарі,

просочування з

під схилу

Геолого-гідрогеологічні Діючий ІІ Чисельні тріщини шириною до 20 см,

свіжі здвиги

33 Центральна частина, Співоче поле 0,45 43 Немає Геолого-гідрогеологічні Стабілі-

зований

ІІ Зсув виявлений під час інженерно-

геологічних вишукувань для Співочого

поля

34 Центральна частина, вул. Південна,

гаражний кооператив «Будівельник»

0,23 45 ІІ Деформації гаражів, бровка зриву

завалена сміттям

35 Центральна частина, вул. Пашенної, 2 0,28 40 Немає Геолого-гідрогеологічні,

Техногенні протікання

Діючий ІІІ зруйнований ж/б № 2, господарські

будівлі, деформований дім № 4

36 Західна частина, р-н вул. Шилівська,

гаражний кооператив.

0,5 20 Немає Геолого-гідрогеологічні,

привантаження

Діючий ІІІ Зруйновано декілька гаражів

37 Західна частина 150м. західніше зсуву №

36

1,75 20 Немає Геолого-гідрогеологічні Діючий ІІ свіжі бровки зриву, тріщини

38 Південно-західна частина, біля автотраси

Київ-Харків

0,35 36 Немає Геолого-гідрогеологічні Діючий І спостерігаються свіжі бровки зриву до

0,5-1 м

39 Центральна частина, вул. Балакина, 13 0,25 29 Просочування з

під схилу

Геолого-гідрогеологічні,

привантаження

Діючий ІІІ Подальший розвиток несе загрозу

руйнування ж/б №118 по вул. Балакина

56

Відповідно реєстру зсувів (Карта зсувів м. Полтави, «УКРНИИНТИЗ» Полтавська

філія, 2006 р.), на території міста зареєстровано 39 зсувів, у тому числі: І категорії ризику

«слабкий ризик» - 6; ІІ категорії ризику «існуючий ризик» - 18; ІІІ категорії ризику

«екстремальна ситуація» - 15, що відображені на «Схемі існуючих планувальних обмежень».

Загальна площа зсувів близько 94 га. Більш детально інформація про зсуви приведена у

таблиці нижче, згідно каталогу зсувів 2003 року.

За даними Управління надзвичайних ситуацій Полтавської міської ради, згідно

Каталогу зсувонебезпечних ділянок з врахуванням даних Інформаційного бюлетеня про стан

поширення та активізації геологічних процесів у межах Полтавської області (вик. державною

геологічною службою КП «Південукргеологія» Харківська комплексна геологічна партія),

динаміка процесу для 4 зсувів визначена як стабілізована (зсуви №1, 27, 28, 33) для інших

діюча. На стадії періодичних посувань знаходяться зсуви у с. Червоний Шлях – уздовж

вулиці 2-ий проспект, с. Вороніне, район вул. Шолом-Алейхема та Інститутська гірка – за

реєстром №8, 9, 11, 13, 18, 25. В останні 10 років відбувалась активізація на деяких зсувах.

Останні обстеження та інженерно-геологічні вишукування проводились по зсувах ІІІ

категорії ризику № 11 (в 2010 р.), № 6 та №13 (в 2013 р.). Основними факторами, що

зумовлюють активізацію зсувних процесів, є: виходи на поверхню ґрунтових вод, витоки з

водомереж, стихійна підрізка та навантаження схилів, вплив транспортних магістралей,

розвиток процесів підтоплення на плато та сукупність кліматичних факторів.

Території підтоплення, затоплення та проявів зсувів потребують складного комплексу

інженерної підготовки при освоєнні.

Також, у разі освоєння ділянок крутих та стрімких (>15%) схилів долини ріки та

балок, для яких характерним є розвиток ерозійних процесів, необхідно виконання заходів з

інженерної підготовки (терасування, організації поверхневого стоку тощо). Попередня

рекультивація необхідна ділянкам, які зазнали порушення поверхні – відпрацьованим або

закинутим кар’єрам тощо.

В центральній частині міста, особливо в зоні старої забудови, часто зустрічаються

(орієнтовно на глибині 4-8м) підземні ходи, а також погреби, підвали, колодязі, сховища та

інші підземні виробки, як правило заповнені насипними ґрунтами. Останні, здебільшого, не

ущільнені і акумулюють атмосферні води, зволожуючи ґрунти.

Аналіз наявних інженерно-геологічних і фізико-географічних факторів дає

можливість оцінити інженерно-будівельні умови і диференціювати територію за ступенем

сприятливості для будівництва. За умов складності інженерно-будівельного освоєння в

межах міста виділяються території трьох категорій:

- території сприятливі для будівництва охоплюють близько 2/3 території що

проектується, представлена відносно рівнинними поверхнями (з уклонами поверхні від 0,5

до 8%). В літологічному відношенні це території, складені піщано-суглинисто-глинистими

відкладами, переважно лесовидними суглинками загальною потужністю 15 – 40 м. Ці

території з глибинами залягання ґрунтових вод глибше 3 – 5 м. При будівельному освоєнні

цих ділянок необхідно враховувати просадні властивості ґрунтів;

- території малосприятливі для будівництва займають схилові ділянки з ухилами

поверхні 8 - 15%, де зустрічаються зсуви недіючі невеликих потужностей, в літологічному

відношенні це території, складені піщано-суглинисто-глинистими відкладами, переважно

лесовидними суглинками (місцями І типу просідання); ділянки з високим рівнем ґрунтових

вод (до 2,5м від денної поверхні), місцями заболочені. При будівельному освоєнні територій

даного типу необхідні заходи з планування поверхні і пониження рівня ґрунтових вод,

протизсувні заходи. Освоєння таких територій потребує додаткових капітальних затрат на

інженерну підготовку території;

57

- території несприятливі для будівництва це дуже круті, в деяких місцях

зсувонебезпечні схили плато і балок з ухилами більше 15%, із поширення активних зсувів

значних потужностей; території що затоплюються паводковими водами 1% - забезпеченості;

порушені ділянки і зриті місця значної площі та наявність підземель; локальні ділянки з

наявністю ґрунтів ІІ типу за просадкою. При будівельному освоєнні необхідно виконання

заходів із захисту заплавних і надзаплавних територій від затоплення і підтоплення,

протизсувні заходи а також рекультивація порушених територій і заходи з планування та

інженерної підготовки території. На території розповсюдження неогенових та крейдових

вапняків потрібні вишукування з метою виявлення ділянок можливих процесів

карстоутворення і виконання заходів по їх запобіганню. Освоєння цих ділянок потребує

суттєвих додаткових затрат на інженерну підготовку.

При проектування окремих будівель і споруд необхідно проводити детальні

інженерно-геологічні вишукування ділянки забудови, в тому числі щодо уточнення існуючих

рівнів ґрунтових вод та їх потенційних змін, типу ґрунтів за просіданням, виявлення ділянок

можливих процесів карстоутворення.

Ділянки, що потенційно зазнають впливу внаслідок проектних рішень генерального

плану.

Проект внесення змін до генерального плану передбачає зміну функціонального

використання низки територій/ділянок перспективного містобудівного розвитку, що може

вплинути на стан навколишнього середовища території, умови життєдіяльності населення. В

процесі стратегічної екологічної оцінки розглянуті принципові проектні рішення

територіального розвитку населеного пункту, які на думку експертів потребують оцінки їх

потенційного впливу на головні складові навколишнього природного середовища та умови

життєдіяльності населення.

Освоєння територій для розміщення перспективної житлової забудови:

1) формування кварталів одноквартирної (садибної) житлової забудови на ділянці 57

мікрорайону в районі вул. Тимірязева;

2) резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по вул. Бригадна;

3) формування кварталів одноквартирної (садибної) житлової забудови на ділянці по

вул. Князя Ігоря Святославовича;

4) формування кварталів одноквартирної (садибної) житлової забудови на ділянці по

вул. Січових Стрільців;

5) резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по вул. Стрілочна;

6) резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по вул. Київське шосе;

7) формування кварталів одноквартирної (садибної) житлової забудови на ділянці по

вул.Красногорівська;

8) резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по пров. Цегляний;

9) резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по вул. Сільськогосподарська ;

10) резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по вул. Лисенка;

11) резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по вул. Клінкерна ;

12) резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по вул. Колійна;

58

13) резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по вул. Красна Поляна;

14) резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по вул. Гладкого;

15) резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по вул. Привітна;

16) резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці в районі вулиць Пирятинська – Жуківська;

17 ) формування кварталів багатоквартирної забудови на ділянці 57 мікрорайону;

18) формування кварталів багатоквартирної житлової забудови Мікрорайону

"Артсклади", в районі вул. Пушкарівська – Олеся Гончара;

19) формування кварталів багатоквартирної житлової забудови Мікрорайону "Левада-

2", в районі просп. Миколи Вавілова;

20) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по просп. Вавілова;

21) формування кварталу багато квартирної житлової забудови по вул.

Великорогізнянська зі зміною функціонального використання ділянки;

22) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул.

Великотирновська-Тимошенка (Тарапунька) з частковою зміною функціонального

використання ділянки;

23) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по

вул. Великотирновська;

24) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул. Європейська

пров. Керамічний зі зміною функціонального використання ділянки;

25) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул. Європейська -

вул. Автобазівська;

26) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул. Гожулівська;

27) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул. Милорадович;

28) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул. Марії

Башкірцевої;

29) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул. Маяковського з

частковою зміною функціонального використання ділянки;

30) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул. Південна;

31) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул. Половки - вул.

Лазурна;

32) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул. Половки - вул.

Яблунева;

33) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул.

Боровиковського;

34) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул. Європейська -

вул. Сагайдачного зі зміною існуючого функціонального використання ділянки;

35) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по пров. Вузький зі

зміною функціонального використання ділянки;

36) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул. Сапіго зі

зміною функціонального використання ділянки;

37) багатоквартирної житлової забудови по вул. Половки (біля пожежної частини)

зміною функціонального використання ділянки;

38) виділення ділянок для резерву одноквартирної (садибної) житлової забудови на

період стратегічної перспективи розвитку міста в районі вул. Шведська - пров. Дослідний;

59

Зміна функціонального призначення ділянок виробничо-комунальної зони з

метою розміщення житлово-громадської забудови:

39) формування кварталу житлово-громадської забудови по вул. Кожевна зі зміною

функціонального використання;

40) формування коридору магістральної вулиці та розміщення житлово-громадської

забудови на перехресті вул. Стрітенська та Миколи Дмитрієва зі зміною функціонального

використання;

41) формування кварталу житлово-громадської забудови по вул. Балакіна зі зміною

функціонального використання;

42) формування кварталу житлово-громадської забудови по вул. Яківчанська зі

зміною функціонального використання;

43) формування кварталу житлово-громадської забудови по вул. Європейська зі

зміною функціонального використання;

44) формування двох кварталів житлово-громадської забудови по вул. Маршала

Бірюзова на розі вул. Шевченка та на розі вул. Героїв-пожежників зі зміною

функціонального використання;

45) формування кварталу житлово-громадської забудови по вул. Довженка зі зміною

функціонального використання;

46) формування кварталу житлово-громадської забудови по вул. Половки на розі вул.

Космічна зі зміною функціонального використання;

47) формування кварталу житлово-громадської забудови по вул. Небесної Сотні на

розі пров. Кооперативний зі зміною функціонального використання;

48) формування кварталу житлово-громадської забудови по вул. Гончарова зі зміною

функціонального використання;

49) формування кварталу житлово-громадської забудови по пров. Колекторний зі

зміною функціонального використання;

50) формування кварталу житлово-громадської забудови по вул. Зіньківська зі зміною

функціонального використання;

51) формування кварталу житлово-громадської забудови по вул. Героїв АТО на розі

вул. Михайла Грушевського зі зміною функціонального використання;

52) формування кварталу житлово-громадської забудови по вул. Панянка на розі вул.

Степовика зі зміною функціонального використання;

Розвиток територій громадської забудови:

53) формування кварталу громадської забудови для розміщення громадського центру

мікрорайону Левада 2 на розі просп. Миколи Вавілова та проектної магістральної вулиці;

54) розміщення ділянки громадської забудови по вул. Південна;

55) формування кварталу громадської забудови на ділянці виробничого підприємства

з розміщенням інноваційного центру по вул. Пилипа Орлика на розі вул. Спаська зі зміною

функціонального використання ділянки;

56) формування ділянок з розміщенням торгівельно-розважальних комплексів по вул.

Київське шосе, біля мікрорайону Алмазний;

57) формування кварталу громадської забудови по вул. Симона Петлюри;

58) формування кварталу громадської забудови по просп. Миру;

Формування ландшафтних та рекреаційних зон:

59) створення рекреаційної зони «Рогізна» з розміщенням нових баз відпочинку,

молодіжних таборів, туристичних готелів, спортивних споруд;

60) формування кварталу зелених насаджень загального користування з розміщенням

об’єктів громадського обслуговування та спортивних споруд в районі вул. Клінкерна;

61) формування кварталу зелених насаджень загального користування з розміщенням

об’єктів спортивного призначення по вул. Симона Петлюри;

60

62) формування кварталу зелених насаджень загального користування з розміщенням

об’єктів громадського обслуговування та спортивних споруд в районі селища Лісок біля вул.

Федора Вовка на правому березі р. Коломак;

Розвиток територій виробничо-комунальної зони:

63) реконструкція існуючих промислових підприємств з створенням індустріального

парку по вул. Заводська;

64) розвиток Затуринської виробничо-комунальної зони з можливістю розміщення

промислових підприємств IV-V класів шкідливості, а також ІІІ класу шкідливості при

відповідному обґрунтуванні;

65) розвиток виробничо-комунальної зони з можливістю розміщення промислових

підприємств V класу шкідливості в районі вул. Клінкерна;

66) резервування ділянок виробничо-комунального використання в межах існуючих

виробничо-комунальних зон міста з можливістю розміщення промислових підприємств V

класу шкідливості в районі в районі вул. Комарова, Заводська;

Розвиток вулично-дорожньої мережі та модернізація інженерної інфраструктури:

67) реконструкція та розвиток вулично-дорожньої мережі з будівництвом проектних

магістральних вулиць загальноміського та районного значення; ліквідація залізничних колій

в районі вулиць Сакко та Миру (під’їзна колія);

68) Створення південного транспортного обходу міста на південній околиці за

межами міста;

69) розвиток системи дощової каналізації з локальними очисними спорудами у місцях

випуску.

Ділянки розташовані в різних частинах міста, в межах існуючої території населеного

пункту. Характеристика стану довкілля та умов життєдіяльності на зазначених ділянках

наведена у розділі 2.

61

Розділ 4. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я

населення, які стосуються документа державного планування, зокрема

щодо територій з природоохоронним статусом

У даному розділі наведена характеристика основних екологічних проблем, що

стосуються документу державного планування, в урахуванням інформації наданої

Інспекцією з контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом

міста Полтавської міської ради, вирішення яких в певній мірі може бути запроваджене в

рішеннях містобудівної документації.

Під час розробки звіту про стратегічну екологічну оцінку були визначені основні

проблеми для навколишнього середовища та охорони здоров'я населення, надані

характеристики даних впливів, проаналізовані їх територіальні аспекти.

У таблиці нижче наведені ключові складові довкілля, з якими пов’язані основними

екологічні проблеми міста, яким була приділена особлива увага під час оцінки проектних

рішень, визначені напрямки пом’якшення можливих екологічних ризиків при реалізації

проектних рішень документу державного планування. Складові

довкілля

Характеристика

екологічних проблем Територіальна прив’язка

Заходи, визначені проектом

генерального плану

Атмосферне

повітря

- розташування житлової

забудови в межах

нормативних параметрів

санітарно-захисних зон

виробничо-комунальних

підприємств;

- підвищена

інтенсивність

транспортного руху на

магістральних вулицях

переважно в центральній

частині міста, що

негативно впливає на

акустичний режим та

стан атмосферного

повітря прилеглих

ділянок;

- ділянки житлової

забудови, що межують з

територіями виробничо-

комунальних зон міста,

переважно ділянки садибної

житлової забудови в

західній та південній

частинах міста;

- ділянки житлово-

громадської забудови

вздовж магістральних

вулиць, переважно вул.

Фрунзе, Жовтнева, маршала

Бірюзова, Сінна,

Великотирнівська,

Зінківська, Київське-

Харківське шосе.

- визначення переліку

підприємств, що потребують

першочергового скорочення

нормативних параметрів СЗЗ;

визначення напрямків

упорядкування території для

організації (скорочення)

інших підприємств та

об’єктів виробничо-

комунальної зони;

- визначення необхідної

кількості будівництва нових

вулиць і транспортних

розв’язок; реорганізація

мережі магістральних

вулиць; формування

коридору для проходження

південної об’їзної дороги;

Грунти та

геологічне

середовище

- необхідність

будівництва

регіонального сучасного

підприємства по

переробці твердих

побутових відходів;

стосується всієї території

міста

Визначення розрахункового

об’єму утворення твердих

побутових відходів на

розрахунковий строк до 2041

року, з урахуванням нових

ділянок житлової забудови

міста; визначення напрямків

видалення та переробки ТПВ,

можливих місць розміщення

головних споруд системи

санітарного очищення міста

Водний

басейн

- відсутність технічної

документації з

встановлення меж

земельних ділянок

водоохоронних зон та

прибережно-захисних

смуг з метою

Всі поверхневі водні

об’єкти міста, (для р.

Ворскла, Коломак,

Тарапунька та 8 ставків

розроблені спеціалізовані

проекти з визначення меж

ПЗС без технічної

- в проекті надані пропозиції

щодо визначення меж ПЗС

для всіх поверхневих водних

об’єктів міста, для яких були

відсутні відповідні

спеціалізовані проекти

62

послідуючого винесення

меж в натурі.

документації із

землеустрою щодо їх

встановлення та винесення

в натуру, які потребують

корегування)

Біорізно-

маніття

- необхідність створення

рекреаційних зелених

зон з їх ландшафтним та

інженерним

благоустроєм для

відпочинку населення;

- відсутність технічної

документації з

встановлення меж

земельних ділянок

природно-заповідного

фонду з метою

послідуючого винесення

меж в натурі.

Вся територія міста - в проекті надані пропозиції

з резервування ділянок для

створення парків, скверів,

зелених рекреаційних зон, з

розміщенням об’єктів спорту

та закладів громадського

обслуговування;

- в проекті надані пропозиції

з резервування ділянок для

створення двох нових

об’єктів природно-

заповідного фонду

Соціально-

економічне

середовище

- відсутність технічної

документації з

встановлення меж

земельних ділянок

оздоровчого,

рекреаційного, історико-

культурного

призначення з метою

послідуючого винесення

меж в натурі.

Вся територія міста При прийнятті проектних

рішень в проекті

враховуються існуючі

пам’ятки нерухомої

культурної спадщини та

режими охоронних зон

відповідно затвердженого

Історико-архітектурного

опорного плану, Науково-

проектної документації для

визначення історичних

ареалів та меж і режимів

використання зон охорони

пам’яток архітектури та

містобудування.

Також в процесі аналізу санітарно-гігієнічного стану території міста виділені низка

екологічних проблем, в тому числі ризиків впливу на здоров'я населення, що потребуються

вирішення.

Забруднення поверхневих водних об’єктів, що обумовлене скидом поверхневого

стоку, що формується на території міського середовища без очистки, особливо на ділянках

виробничо-комунальних зон міста та вуличної транспортної мережі.

Наявність ділянок, що зазнають впливу несприятливих геологічних та

гідрометеорологічних процесів, таких як: підвищений рівень ґрунтових вод, можливість

затоплення повеневими водами 1%-забезпеченості, наявність зсувних та зсувонебезпечних

ділянок. Це створює ризик ушкодження та погіршення умов експлуатації будівель та споруд,

погіршення санітарно-гігієнічних умов території.

Наявність порушених ділянок після видобутку корисних копалин кар’єрним способом

створює ризики площинної водної та вітрової ерозії. Відсутність належної рекультивації

таких ділянок значно обмежує містобудівний ресурс території, та створює передумови

утворення стихійних смітників.

Окремою проблемою залишається питання поводження з твердими побутовими

відходами – санітарна очистка населеного пункту. Відсутність ефективної системи

поводження з побутовими відходами (роздільний збір, наявність розвинутої мережі

приймальних пунктів вторинної сировини, переробка вторинних ресурсів) створюють

передумови для утворення стихійних звалищ, що суттєво погіршує санітарно-гігієнічні

умови міського середовища.

63

Окремим суттєвими фактором впливу на стан здоров’я населення міста є

використання питної води з нецентралізованих джерел водопостачання в приватному секторі

житлової забудови, в районі сіл Вакуленці, Рибці, Крутий берег, Івонченці, які неохоплені

системою постійного моніторингу якості питної води.

Це є потенційним фактором ризику інфекційних захворювань; розвитку гіпоксії,

розвиток ціанозу та поява високого рівня метгемоглобіну в крові, що обумовлюються дією

підвищеного вмісту нітратів та нітритів.

Декілька екологічних ризиків мають комплексний вплив як на складові

навколишнього середовища, так і на стан здоров’я населення. Для вирішення зазначених

проблем проектом містобудівної документації визначений комплекс заходів з розвитку

інженерно-транспортної інфраструктури, заходів із інженерної підготовки і захисту

території, виконання яких забезпечить вирішення визначених проблем або сприятиме

зниженню ризиків шкідливого впливу на довкілля та здоров'я населення.

Стосовно територій з природоохоронним статусом слід зазначити, що при прийнятті

проектних рішень щодо планувальної організації території враховуються існуючі об’єкти та

території природно-заповідного фонду, з урахуванням матеріалів, виготовлених Лубенським

державним топографо-геодезичним підприємством у 2001 р. – «Мережа територій та об’єктів

ПЗФ Полтавського району», що були надані Департаментом екології та природних ресурсів

Полтавської ОДА. Нанесені межі та площі об’єктів ПЗФ потребують уточнення під час

виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж об’єктів

природно-заповідного фонду в натурі (на місцевості), з урахуванням наукових висновків з

обстеження території, з внесенням відповідних змін до державного реєстру об’єктів ПЗФ.

В проекту враховуються пропозиції Департаменту екології та природних ресурсів

Полтавської ОДА щодо створення нових території ПЗФ: ботанічний заказник місцевого

значення «Гришків ліс» та ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Монастирська

гора». В графічній частині надаються пропозиції щодо визначення орієнтовних меж

пропонованих до заповідання об’єктів ПЗФ.

Проектом документу державного планування враховуються території об’єкту

Смарагдової мережі України “Долина р. Ворскла”, який в 2019 р. був включений до

Національного реєстру територій Смарагдової мережі України. Це території особливого

природоохоронного значення, що є важливими для збереження біорізноманіття в країнах

Європи і деяких країнах Африки. Відповідно Додатку ХХХ до Угоди про асоціацію між

Україною та Європейським Союзом, до 1 вересня 2021 року має бути завершена робота із

створення територій Смарагдової мережі та впровадження захисних заходів та заходів

управління ними. Обмеження та заборони щодо здійснення певних видів діяльності на

території об’єктів що внесені до Національного реєстру територій Смарагдової мережі

встановлюються законом України “Про території Смарагдової мережі”, проект якого

розроблено у 2019 році. При здійсненні містобудівного освоєння територій в межах об’єкту

до моменту прийняття закону України “Про території Смарагдової мережі” та впровадження

інших адміністративно-законодавчих актів з регулювання планової діяльності на зазначеній

території існують ризики негативного впливу на природні оселища, види флори та фауни

задля збереження яких створено об’єкт. Для запобігання або контролю негативних впливів

на біорізноманіття в межах міста в розділі 7 даного звіту надані рекомендації щодо

подальших стадій проектування для реалізації проектних рішень документу державного

планування.

64

Відповідно Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» до територій з

природоохоронним статусом відносяться також території екологічної мережі. На час

написання даного звіту Проект щодо створення екологічної мережі міста Полтава відсутній,

як і проект створення схеми екологічної мережі Полтавської області. Необхідність розробки

регіональної схеми формування екологічної мережі Полтавської області входить до Переліку

природоохоронних заходів для фінансування з фонду охорони навколишнього природного

середовища Полтавської області в 2020 році, що затверджено рішенням пленарного

засідання тридцять першої сесії обласної ради сьомого скликання 28 лютого 2020 №1294.

Попередні наукові напрацювання щодо створення екологічної мережі Полтавської області

були виконані в 2009 році, в роботі авторів Байрак О.М., Смоляр Н.О., Булава Л.М.

«Геоекологічна характеристика регіональних екологічних коридорів (на прикладі

Полтавщини)», де в долині р. Ворскла виділено Ворсклянський регіональних екологічних

коридор, без визначення конкретних меж та площ цього коридору. При прийняті рішень у

внесенні змін до генерального плану м. Полтава перспективне використання прибережних

заплавних ділянок р. Ворскла визначається переважно для створення ландшафтних та

рекреаційних зон, що передбачають найнижчій рівень антропогенного навантаження на

територію.

65

Розділ 5. Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із

запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на

міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа

державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під

час підготовки документа державного планування

Розділ ґрунтується на аналізі цілей документів державної політики у сфері охорони

довкілля та здоров’я населення, які мають відношення до цілей розвитку на місцевому рівні

та безпосередньо стосуються документу державного планування. Також в розділі розглянуті

ступінь врахування екологічних цілей і їх впровадження через низку проектних рішень

містобудівної документації. Проведений огляд відповідних цілей екологічної політики

визначає загальні орієнтири, на основі яких оцінюються цілі та заходи генерального плану.

Результати аналізу висвітлюють ступінь врахування вищезазначених цілей документів

державної політики та їх впровадження в проектних рішеннях містобудівної документації.

Головні стратегічні державні документи, що мають відношення до проекту внесення

змін до генерального плану перераховані нижче:

1) Стратегія регіонального розвитку Полтавської області 2021-2027. Затверджена

рішенням пленарного засідання 29 сесії Полтавської обласної ради 7 скликання від

20.12.2019р.

Загальною метою стратегії є забезпечення сталого розвитку області, створення

сприятливого середовища для інноваційної діяльності, підвищення рівня інноваційної та

інвестиційної активності регіону, імплементація у стратегічне планування розвитку

Полтавщини смарт-спеціалізації. Стратегія передбачає формування комплексної системи

проектів та заходів, які, виходячи із розуміння поточної ситуації та рівня розвитку області,

зможуть концентрувати зусилля органів влади області та різних суб’єктів регіонального

розвитку для досягнення принципу пріоритетності інтересів людини.

2) Регіональна програма охорони довкілля, раціонального використання природних

ресурсів та забезпечення екологічної безпеки з урахуванням регіональних пріоритетів

Полтавської області на 2017–2021 роки («Довкілля–2021»).

Основна цільова спрямованість програми «Довкілля‒2021» обумовлена

проголошеними й законодавчо затвердженими національними стратегічними цілями, якими

визначено головні засади екологічної політики України до 2020 року як на національному,

так і регіональному рівнях. Відповідно до визначених стратегічних цілей головною метою

програми «Довкілля‒2021» є стабілізація й послідовне поліпшення екологічної ситуації в

Полтавській області, створення належних умов для досягнення безпечного для здоров’я

людини стану навколишнього природного середовища, збереження природних екосистем та

впровадження екологічно збалансованої системи природокористування.

3) «Комплексної програми поводження з твердими побутовими відходами у

Полтавській області на 2017-2021 роки». Програма затверджена рішенням Полтавської

обласної ради засіданням сімнадцятої сесії сьомого скликання, № 497 від 14.07.2017р.

Головною метою регіональної комплексної програми поводження з твердими

побутовими відходами (ТПВ) є формування системи ефективних заходів щодо раціонального

та екологічно безпечного поводження з ТПВ й відповідно мінімізації їх негативного впливу

на навколишнє середовище і здоров’я людей.

4) Регіональна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного

оздоровлення басейну річки Дніпро в Полтавській області на період до 2021 року.

66

Метою Регіональної цільової програми є реалізація основних напрямків державної

політики у сфері водного господарства для задоволення потреб населення і різних галузей

економіки у водних ресурсах, збереження і відтворення водних ресурсів, гідротехнічних

споруд, впровадження інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим

принципом, відновлення ролі меліорованих земель у продовольчому і ресурсному

забезпеченні держави, оптимізація водоспоживання, запобігання та ліквідація наслідків

шкідливої дії вод.

5) Обласна Програма „Питна вода Полтавщини” на 2011-2020 роки. Програма

затверджена рішенням Полтавської обласної ради четвертої сесії обласної ради шостого

скликання від 30 березня 2011 року.

Метою Програми є покращення забезпечення населення області питною водою

нормативної якості в межах науково обґрунтованих нормативів (норм) питного

водопостачання; реформування та розвиток водопровідно-каналізаційного господарства,

підвищення ефективності та надійності його функціонування; поліпшення на цій основі

стану здоров’я населення та оздоровлення соціально-екологічної ситуації; відновлення,

охорона та раціональне використання джерел питного водопостачання.

6) Програма економічного і соціального розвитку м. Полтава на 2020 рік.

Програма затверджена рішенням тридцятої сесії Полтавської міської ради сьомого

скликання від 28 лютого 2020 р..

Програма розроблена з урахуванням пріоритетних завдань, визначених Стратегією

економічного розвитку міста Полтави до 2027 року та Планом реалізації Стратегії

економічного розвитку міста Полтави на 2018-2020 роки, а також враховує положення

Стратегії розвитку Полтавської області до 2020 року. Метою Програми є створення умов для

синергії факторів економічного зростання та соціального розвитку. На основі аналізу

економічного і соціального стану розвитку міста за підсумками 2019 року та тенденцій на

кінець звітного року у Програмі визначено проблеми соціально-економічного розвитку,

пріоритети, завдання та заходи економічної і соціальної політики на 2020 рік, очікувані

результати її реалізації.

7) Концепція інтегрованого розвитку міста «Полтава 2030». Затверджена рішенням

Полтавської міської ради (позачергова двадцята сесія сьомого скликання) від 21.12.2018р.

Концепція інтегрованого міського розвитку є основним елементом забезпечення

сталості розвитку міст і невід'ємною частиною щоденної роботи посадових осіб місцевого

самоврядування. Це дієвий інструмент неформального міського планування, що дозволяє у

порівняно короткий час визначити головні проблеми міста та знайти можливі ключові

рішення, які мають імпульсний вплив на економічний та просторовий розвиток певних

районів та кварталів міста.

8) Програма охорони довкілля в м. Полтава на 2017 - 2021 роки. Програма

затверджена рішенням Полтавської міської ради (10 сесія сьомого скликання) від 24.03.2017.

Загальною метою програми є здійснення ефективної діяльності спрямованої на

реалізацію заходів у сфері охорони навколишнього природного середовища, координація

природоохоронної діяльності суб’єктів господарювання усіх форм власності, раціональне

використання і відтворення природних ресурсів, зменшення негативного впливу на довкілля

та мешканців міста, а також підвищення рівнів екологічної свідомості населення і

відповідальності суб’єктів підприємницької діяльності за наслідки господарської діяльності,

удосконалення всієї сфери охорони довкілля в місті.

Стратегічними цілями програми є:

1. Підвищення рівня суспільної екологічної свідомості.

67

2. Досягнення безпечного для здоров’я людини стану навколишнього природного

середовища.

3. Інтеграція екологічної політики та вдосконалення системи інтегрованого

екологічного управління.

4. Припинення втрат біологічного та ландшафтного різноманіття і формування

екологічної мережі.

5. Забезпечення екологічно збалансованого природокористування.

6. Удосконалення регіональної екологічної політики.

9) План дій в галузі довкілля та енергетики м. Полтави. План затверджений рішенням

Полтавської міської ради (десята сесія сьомого скликання) від 24.03.2017р.

План розроблений з метою забезпечення сталого екологічного та енергетичного

розвитку міста, скорочення споживання традиційних видів енергоресурсів, збільшення

використання альтернативних джерел енергії та зменшення викидів парникових газів на

території міста. Пріоритетними напрямки, які визначені планом дій в галузі охорони

навколишнього середовища та застосування енергоефективної енергетики в місті є:

ефективне поводження з відходами; покращення якості води; підвищення

енергоефективності та шлях до енергонезалежності; підвищення рівня екологічної свідомості

населення.

10) План дій сталого енергетичного розвитку міста Полтави до 2020 року. План

затверджений рішенням Полтавської міської ради (дев'ята сесія сьомого скликання) від

31.01.2017р.

Головною метою плану є забезпечення сталого енергетичного розвитку міста,

скорочення споживання традиційних видів енергоресурсів, збільшення використання

альтернативних джерел енергії та зменшення викидів парникових газів на території міста.

11) Програма розвитку міського електротранспорту м. Полтава на 2018-2020 роки.

Програма затверджена рішенням позачергової двадцять п’ятої сесії Полтавської міської ради

сьомого скликання від 12 липня 2019 року.

Основною метою програми є реалізація на території міста Полтави засад державної

політики у сфері міського електротранспорту, підвищення ефективності і надійності

функціонування електротранспорту, відповідно до встановлених нормативів і стандартів.

12) Програма розвитку земельних відносин та охорони земель міста Полтава на

2018-2022 роки. Програма затверджена рішенням Полтавської міської ради (позачергова

двадцята сесія сьомого скликання) від 21.12.2018.

Метою програми є забезпечення ефективного використання земельних ресурсів і

збільшенні щорічних надходжень до міського бюджету від використання земель. Стратегічні

напрями використання і охорони земель міста орієнтуються на суттєве зростання ролі землі у

формуванні бюджету міста та забезпечення комплексного розвитку земельних відносин, які

повною мірою сприятимуть задоволенню соціально-економічних потреб населення і

формуванню якісного екологічного середовища міста.

13) Програма розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою м.

Полтави на 2020рік. Програма затверджена рішенням Полтавської міської ради (позачергова

двадцять дев’ята сесія сьомого скликання) від 20.12.2019.

68

Мета Програми полягає у реалізації комплексу заходів, спрямованих на підвищення

ефективності та надійності функціонування житлово-комунального господарства та

забезпечення сталого розвитку для задоволення потреб населення у наданні житлово-

комунальних послуг належної якості, підвищення рівня благоустрою міста за рахунок

належного утримання об’єктів міського благоустрою, проведення їх поточного,

капітального ремонтів.

14) Програма охорони культурної спадщини і збереження історичного середовища

міста Полтава на 2018 – 2022 роки. Програма затверджена рішенням Полтавської міської

ради тринадцятої сесії сьомого скликання від 22 грудня 2017 року.

Основною метою Програми є забезпечення належного рівня збереження та

раціонального використання пам’яток, об’єктів культурної спадщини міста Полтави через

реалізацію адміністративних та управлінських завдань у сфері охорони культурної спадщини

відповідно вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Більш детальний перелік програмних документів державного планування та їх рівень

зв'язку з проектом внесення змін до генерального плану наведений у Додатку 1. (Екологічно

орієнтовані цілі державної політики та їх відображення в проекті документу державного планування).

Оцінка екологічних цілей та завдань в сфері охорони довкілля, визначених в тому

числі іншими документами державного планування, та їх відповідність цілям проекту

внесення змін до генерального плану наведена у Додатку 2.

5.1. Оцінка відповідності проекту документу державного планування цілям

програм державного та місцевого рівня, галузевих програм.

В процесі стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації було розглянуто

значну кількість документів, що містять екологічні цілі а також відповідні завдання у сфері

охорони здоров'я та соціально-економічного розвитку. Слід зазначити, що різні програми

розвитку містять подібні, хоча і не завжди ідентичні, екологічні цілі. Наприклад, основні цілі

та завдання визначені програмами з охорони навколишнього природного середовища на

регіональному та місцевому рівнях повторюються в програмах Соціально-економічного

розвитку та в цільових програмах та планах місцевого і регіонального рівня, зокрема щодо

питань енергозбереження та енергоефективності, поводження з відходами. Результати

аналізу відображені у Додатку 1.

Аналіз також включав цілі, які мають відношення до проекту внесення змін до

генерального плану, та цілі, які можуть бути вирішені на іншому рівні планування. На основі

аналізу проекту внесення змін до генерального плану був оцінений рівень відповідності його

пропозицій, екологічним цілям, встановленим на регіональному рівні, та ключовим

відповідним цілям Програми економічного і соціального розвитку м. Полтава на 2020 рік та цілям

галузевих програм. Результати аналізу відображені в Додатку 2. Відповідно результатів

аналізу в процесі стратегічної екологічної оцінки були надані пропозиції для врахування в

проекті містобудівної документації.

Згідно результатів аналізу можна зробити висновок, що проект внесення змін до

генерального плану в достатньо високій мірі відповідає цілям екологічної політики,

встановленим на національному та регіональному рівнях; враховує більшість з них і

пропонує комплекс заходів, спрямованих на їх виконання.

На основі аналізу можна зазначити, що цілі в сфері охорони повітря, створені на

регіональному рівні, будуть в більшій мірі впроваджені в проекті містобудівної

документації. Переважно зазначене стосується зменшення шкідливого впливу від викидів

автотранспортними засобами в атмосферне повітря через резервування ділянок певного

функціонального використання для будівництва вулиць та доріг, транспортних розв’язок,

об’їзної дороги.

69

Незначне зменшення викидів від міського автотранспорту також може бути досягнуте

в результаті ремонту магістральних вулиць загальноміського та районного значення. Для

зменшення викидів від стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря проектом

передбачається створення зелених насаджень спеціального призначення в межах санітарно-

захисних зон виробничо-комунальних підприємств; резервування ділянок для організації

санітарно-захисних зон перспективних виробничо-комунальних зон.

Реалізація цілей програм, спрямованих на енергозбереження та енергоефективність та

скорочення викидів забруднюючих речовин від спалювальних установок можлива на етапі

вибору конструкторсько-технологічних рішень, на етапі робочого проектування окремих

споруд систем тепло-енергопостачання, що забезпечується в процесі розроблення розділу

робочої документації «Оцінка впливу на навколишнє середовище» та за потреби проведення

Оцінки впливу на довкілля об’єкту, що проектується.

У сфері водних ресурсів, будівництва водопровідних мереж і каналізаційних систем

цілі визначені у декількох цільових програмах, з визначенням конкретних заходів з

реконструкції чи будівництва інженерних мереж споруд та мереж, які передбачаються до

реалізації у короткостроковій перспективі та повністю враховуються проектом містобудівної

документації. Підвищення якості поверхневих вод може бути досягнуте також за рахунок

створення мережі дощової каналізації з розміщенням локальних очисних споруд в місцях

випуску; створення та озеленення прибережних захисних смуг для всіх водних об'єктів.

У сфері охорони ґрунтів проект містобудівної документації передбачає заходи щодо

інженерної підготовки та захисту території від несприятливих інженерно-геологічних

процесів; рекультивацію порушених ділянок.

Одним з найважливіших питань для міста є видалення твердих побутових відходів,

яке здійснюється на території міста. Рішення генерального плану в сфері поводження з ТПВ

враховують цілі та проекти передбачені Субрегіональною стратегією поводження з

відходами для Полтавської області та Регіональною цільовою програмою щодо визначення

розрахункових об’ємів утворення ТПВ на розрахунковий період, визначення необхідності

будівництва об’єктів з сортування, переробки та утилізації ТПВ та кремації трупів тварин.

Проектом містобудівної документації передбачено рекультивацію ділянки існуючого

сміттєзвалища після припинення його експлуатації; резервування ділянок виробничо-

комунальної зони в межах міста, де можуть бути розміщені підприємства з прийому

вторинної сировини, підприємство з переробки та вторинного використання

крупногабаритних будівельних відходів з урахуванням можливості приєднання об’єктів до

відповідних інженерних мереж та влаштування санітарно-захисної зони згідно санітарних

норм. В перспективі вирішення питання видалення ТПВ залежить від реалізації рішень

визначених програмами поводження з ТПВ на регіональному рівні, зокрема в питанні вибору

ділянки для розміщення субрегіонального полігону відповідно положень «Субрегіональної

стратегії поводження з відходами для Полтавської області».

У сфері збереження біорізноманіття проект внесення змін до генерального плану

враховує цілі та завдання, визначені на регіональному рівні, в частині врахування ділянок

існуючих природних комплексів та їх використання в рекреаційних цілях; організації

територій зелених насаджень загального користування, спеціального призначення;

врахування ділянок існуючих 34 об’єктів ПЗФ; надання пропозицій щодо визначення меж

двох перспективних об’єктів ПЗФ. Також рішення генерального плану передбачають

створення рекреаційної зони «Рогізна», організацію лугопарку. Розміщення в рекреаційній

зоні низки об’єктів рекреаційного та туристичного призначення передбачає додатковий

ландшафтний благоустрій території, що сприятиме збагаченню видового складу зелених

насаджень, ґрунтово-рослинного покрову та збагаченню біорізноманіття.

70

Проектом враховується території об’єкту “Долина р. Ворскла”, включеного до

Смарагдової мережі України, що є важливими для збереження видів і оселищ із Резолюцій

№4 та №6 Бернської конвенції. Проектом надані пропозиції щодо можливості подальшого

містобудівного освоєння в межах території об’єкту Смарагдової мережі України, що

спрямовані на запобігання та зменшення негативних впливів на біорізноманіття на

місцевому, регіональному та міжнародному рівні.

В сфері охорони здоров'я та соціально-економічного розвитку рішення в проекті

містобудівної документації в достатній мірі враховують цілі, визначені на регіональному та

місцевому рівнях. Створення парків, скверів, зелених рекреаційних зон передбачає також

розміщення об’єктів фізкультурно-оздоровчого та туристичного спрямування, спортивних

майданчиків. Також проектом передбачається виділення ділянок певного функціонального

використання та необхідної площі для розміщення закладів та установ культури і дозвілля,

підприємств торгівлі, громадського харчування і побутового обслуговування та інших

установ та організацій обслуговування населення.

Передбачається організація індустріального парку на західній околиці міста, на

ділянці існуючих території виробничої зони міста, що сприятиме реалізації цілей розвитку

виробничого сектору економіки міста, визначених на регіональному та місцевому рівнях.

Також для забезпечення економічного розвитку міста передбачається резервування ділянок

промислово-комунального використання (переважно в межах Затуринської промислової

зони), що передбачає розміщення підприємств і об’єктів виробничої сфери та створення

додаткових робочих місць.

Таким чином, аналіз цілей відповідних державних програм розвитку та проектних

рішень з просторового розвитку території міста, свідчить про те, що цілі та заходи, визначені

проектом внесення змін до генерального плану, здебільшого відповідають регіональним та

місцевим екологічним цілям. Але низка екологічних проблем, таких як поводження з ТПВ та

будівництво автомобільних та залізничних доріг міжміської транспортної інфраструктури

можуть бути вирішені лише на регіональному рівні.

5.2 Оцінка відповідності документу державного планування зобов’язанням у

сфері охорони довкілля, встановлені на міжнародному рівні.

Україна активно співпрацює з міжнародними організаціями в сфері охорони

навколишнього природного середовища для вирішення актуальних питань сьогодення, а

також з метою інтеграції держави до світового співтовариства для розв’язання глобальних

екологічних проблем.

Основними напрямами співробітництва з міжнародними організаціями членом яких є

країна, є: охорона біологічного різноманіття; охорона транскордонних водотоків і

міжнародних озер; зміна клімату; охорона озонового шару; охорона атмосферного повітря;

поводження з відходами; оцінка впливу на довкілля.

Основними аспектами містобудівної документації, що потребують оцінки є рішення

щодо функціонального використання території з урахуванням принципів охорони

біологічного та ландшафтного різноманіття, що визначені низкою міжнародних зобов’язань.

Міжнародні обов’язки Україна взяла на себе, підписавши більш ніж 50 міжнародних

багатосторонніх угод, які стосуються збереження та збалансованого використання

біорізноманіття, серед яких:

Конвенція про біологічне різноманіття, яка була започаткована під час Всесвітньої

конференції глав держав та міністрів довкілля у 1992р. в м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія) й

ратифікована Верховною Радою України 29 листопада 1994 р.;

Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення як середовище

існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція, м. Рамсар, Іран, 1971 р.);

Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (Бонн, 1979 р.);

71

Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (1995 р.);

Угоди про збереження кажанів в Європі (1991р.);

Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в

Європі (Бернська конвенція);

Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (ратифікована Україною 29 жовтня

1996р.);

Європейська конвенція про охорону археологічної спадщини (Валлетта, 1992 р.);

Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних

озер (Гельсінкі, 1992), що є чинною в Україні з 01.07.1999 та ін.

На виконання Бернської конвенції в Європі створена мережа територій особливого

природоохоронного значення – Смарагдова мережа, важливих для збереження

біорізноманіття в країнах Європи і деяких країнах Африки. Кінцева мета Смарагдової мережі

– забезпечення довготривалого збереження видів та оселищ Бернської конвенції, що

вимагають спеціальних заходів захисту (і перелічені у Резолюціях 4 та 6 Бернської

конвенції). Смарагдова мережа проектується в державах, які є сторонами Бернської

конвенції, в тому числі і України (Закон України «Про приєднання України до Конвенції

1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі».

Прийнято 29.10.1996. Верховна Рада України.). Основна відмінність підходів, які

застосовуються при створенні Смарагдової мережі та територій природно-заповідного фонду

полягає у тому, що до неї включаються лише території, які важливі для збереження видів і

оселищ із Резолюцій №4 та №6 Бернської конвенції в розрізі біогеографічних регіонів, а

рішення про включення територій до Смарагдової мережі, приймається лише на основі

наукової інформації щодо присутності на таких територіях певної частки національної

популяції видів чи площ оселищ із вищезазначених Резолюцій.

Смарагдова мережа України є українською частиною Смарагдової мережі Європи,

розробляється з 2009 року. В листопаді 2016 року було затверджено першу версію

Смарагдової мережі для України, яка в основному складалася з існуючих

територій природно-заповідного фонду. Під час засідання Постійного комітету Конвенції в

грудні 2019 року були додані до складу мережі нові 106 українські території загальною

площею 1475875 га.

За результатами аналізу даних матеріалів визначено, що в межах території, що

розглядається проектом документу державного планування, наявні ділянки об’єкту

Смарагдової мережі України “Долина р. Ворскла”, який в 2019р. був включений до

Національного реєстру територій Смарагдової мережі України. Межі ділянки об’єкту

відображені на схемах планувальних обмежень проекту містобудівної документації

орієнтовно, за матеріалами визначення перспективних об’єктів Смарагдової мережі

(Тіньовий список Смарагдової мережі України), заданими офіційного веб-ресурсу

http://emerald.net.ua.

Об’єкт Долина р. Ворскла (eng: Vorskla river valley) має загальну площу 62138,26га,

розташований на території Котелевського, Зіньківського, Диканського, Полтавського,

Новосанжарського, Кобеляцького районів Полтавської області. В межах території об’єкту

наявне 31 оселище, із переліку визначених Резолюцією 4 Бернської конвенції. Серед видів

Резолюції 6 Бернської конвенції, в межах об’єкту поширені 20 видів, що віднесені до

наступних груп: 11 видів птахів, 1 – амфібії, 2 – плазунів, 1- ссавців, 1 – безхребетні, 3 –

риби, 1 - рослини.

Оселища, визначені Резолюцією 4 Бернської конвенції, наявні в межах території об’єкту.

Код Англійська назва Українська назва

C1.222 Floating Hydrocharis morsus-ranae

rafts

Вільноплаваючі скупчення Hydrocharis morsus-

ranae

72

Код Англійська назва Українська назва

C1.223 Floating Stratiotes aloides rafts Вільноплаваючі скупчення Stratiotes aloides

C1.224 Floating Utricularia australis and

Utricularia vulgaris colonies

Вільноплаваючі колонії Utricularia australis та

Utricularia vulgaris

C1.225 Floating Salvinia natans mats Вільноплаваючі килимки Salvinia natans

C1.32 Free-floating vegetation of eutrophic

waterbodies

Вільноплаваюча рослинність евтрофних водойм

C1.33 Rooted submerged vegetation of

eutrophic waterbodies

Вкорінена занурена рослинність евтрофних

водойм

C1.3411 Ranunculus communities in shallow

water

Угруповання водяних жовтеців на мілководдях

C1.3413 Hottonia palustris beds in shallow

water

Зарості Hottonia palustris на мілководдях

C1.4 Permanent dystrophic lakes, ponds

and pools

Постійні дистрофні озера, ставки та водойми

C2.33 Mesotrophic vegetation of slow-

flowing rivers

Мезотрофна рослинність повільно текучих річок

C2.34 Eutrophic vegetation of slow-flowing

rivers

Евтрофна рослинність повільно текучих річок

C3.51 Euro-Siberian dwarf annual

amphibious swards (but excluding

C3.5131 Toad-rush swards)

Євро-сибірські низькорослі однорічні земноводні

угруповання (за винятком угруповань ситнику

жаб’ячого)

D5.2 Beds of large sedges normally without

freestanding water

Зарості крупних осок переважно без застою води

D6.1 Inland saltmarshes Континентальні солончаки

E1.2 Perennial calcareous grassland and

basic steppes

Багаторічні трав’яні угруповання на вапняках та

степи

E1.9 Open non-Mediterranean dry acid and

neutral grassland, including inland

dune grassland

Незімкнені несердземноморські сухі кислі та

нейтральні трав’яні угруповання, у тому числі

континентальні трав’яні угруповання на дюнах

E2.2 Low and medium altitude hay

meadows

Рівнинні та низькогірні сінокосні луки

E3.4 Moist or wet eutropic and mesotrophic

grassland

Мокрі або вологі евтрофні і мезотрофні луки

E5.4 Moist or wet tall-herb and fern fringes

and meadows

Мокрі або вологі високотравні та папоротеві

узлісся і луки

E6.2 Continental inland salt steppes Континентальні внутрішні засолені степи

F3.247 Ponto-Sarmatic deciduous thickets Понтично-сарматські листопадні чагарники

F9.1 Riverine scrub Прирічкові чагарники

G1.11 Riverine Salix woodland Прибережні вербові ліси

G1.21 Riverine Fraxinus – Alnus woodland,

wet at high but not at low water

Прирічкові ясенево-вільхові ліси зі змінним

зволоженням

G1.22 Mixed Quercus-Ulmus-Fraxinus

woodland of great rivers

Мішані дубово-в’язово-ясенові ліси великих

річок

G1.7 Thermophilous deciduous woodland Термофільні листопадні ліси

G1.A1 Quercus-Fraxinus-Carpinus betulus

woodland on eutrophic and

mesotrophic soils

Дубово-ясенево-грабові ліси на евтрофних і

мезотрофних ґрунтах

G1.A4 Ravine and slope woodland Яружні та схилові ліси

G3.4232 Sarmatic steppe Pinus sylvestris

forests

Сарматські ліси степової зони з Pinus sylvestris

X18 Wooded steppe Заліснені степи

X35 Inland Sand Dunes Континентальні піщані дюни

73

Види флори та фауни, визначені Резолюцією 6 Бернської конвенції, наявні в межах

території об’єкту.

Код Латинська назва Українська назва

1. Тварини

1.1. Безхребетні

1083 Lucanus cervus Жук-олень

1.2. Риби

1134 Rhodeus sericeus amarus Гірчак європейський

1145 Misgurnus fossilis В’юн звичайний

1149 Cobitis taenia Щипавка звичайна

1.3. Амфібії

1188 Bombina bombina Кумка червоночерева

1.4. Рептилії

1220 Emys orbicularis Болотна черепаха європейська

1298 Vipera ursinii Гадюка степова

1.5. Ссавці

1337 Castor fiber Бобер європейський

Птахи

A031 Ciconia ciconia Лелека білий

A073 Milvus migrans Шуліка чорний

A075 Haliaeetus albicilla Орлан-білохвіст

A080 Circaetus gallicus Змієїд

A081 Circus aeruginosus Лунь очеретяний

A089 Aquila pomarina Підорлик малий

A127 Grus grus Журавель сірий

A154 Gallinago media Баранець великий

A224 Caprimulgus europaeus Дрімлюга

A229 Alcedo atthis Рибалочка

A234 Picus canus Жовна сива

2. Рослини

4097 Iris aphylla ssp. hungarica Півники угорські

Важливість збереження території Долина р. Ворскла, полягає в тому, що вона є

однією з найбільших лівих приток Дніпра, характеризується наявністю великих площ

природної водної, прибережено-водної та лучно-болотної заплавної рослинності, крупних

лісових масивів, цінних лучно-степових ділянок. Долина Ворскли знаходиться на межі

Лівобережного Лісостепу та північно-східного Степу, з чим пов’язана різноманітність

екотопів з типовою та унікальною флорою і рослинністю в її межах, а також поширення

великої кількості видів на межі ареалу. Особливо цінними є горбисті правобережні схили, де

поширені «нагірні» діброви, утворені переважно Quercus robur, Acer platanoides, Tilia cordata,

і степові ділянки. Ці зональні типи рослинності вирізняються найбільшою концентрацією

видів, занесених до Червоної книги України: Botrychium lunaria, Tulipa quercetorum, Listera

ovata, Platanthera bifolia, Stipa lessingiana, Bulbocodium versicolor, Crocus reticulatus, Astragalus

dasyanthus тощо. Також важливим є збереження в межах об’єкту різнотравних та осокових

луків, борової тераси, заплавними комплексами зі старичними озерами, звивистими

рукавами, заболоченими левадами і добре представленою водно-болотною рослинністю.

Лучно-болотна рослинність також багата на рідкісні види, серед яких занесені до Червоної

книги України Fritillaria ruthenica, Gladiolus tenuis, Orchis palustris тощо. Фауна вирізняється

значним видовим різноманіттям, що пов’язане з багатством та мозаїчністю біотопів

території.

74

В різних ділянках долини поширені види тварин, занесені до Червоної книги України:

Coronella austriaca, Vipera renardi, Allactaga jaculus, Mustela erminea, Mustela eversmanni та

інші. Водно-болотні угіддя у складі долини мають велике значення для гніздової

орнітофауни, також вздовж долини Ворскли проходить відгалуження Дніпровського шляху

сезонних міграцій птахів, (за даними звіту “Залучення громадськості та науковців до

проектування мережі Емеральд (Смарагдової мережі) в Україні”, Полянська К.В. та ін., Київ,

2017р.).

В межі м. Полтава територія об’єкту “Долина р. Ворскла” поширюється на

прибережні заплавні ділянки вздовж річок Ворскла, Коломак. На південній межі міста

територія об’єкту також поширюється горбисті правобережні схили та земельні ділянки

дачного будівництва, що розташовані між вул. Південна та пров. 2-й Трубний. В межах міста

знаходиться орієнтовно 722 га смарагдового об’єкту “Долина р. Ворскла”.

Відповідно Додатку ХХХ до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським

Союзом, до 1 вересня 2021 року має бути завершена робота із створення територій

Смарагдової мережі та впровадження захисних заходів та заходів управління ними.

Обмеження та заборони щодо здійснення певних видів діяльності на території

об’єктів що внесені до Національного реєстру територій Смарагдової мережі

встановлюються законом України “Про території Смарагдової мережі”, проект якого було

розроблено у 2018 році та прийняття якого мало відбутися у 2019 році. Наказом Мінприроди

№321 від 14.10.2014 року було створено Робочу групу з охорони природи, яка розробила

проект закону «Про території Смарагдової мережі». Розробка Закону означає, що Мережа

повинна запрацювати. Передусім йдеться про менеджмент – запровадження конкретних

заходів з охорони видів і оселищ. Таким чином для об’єкту Смарагдової мережі «Долина р.

Ворскла» у майбутньому має бути розроблений менеджмент-план з метою збереження

кожного з присутніх на його території видів та оселищ із визначенням конкретних заходів з

їх охорони.

При прийняті рішень в проекті внесення змін до генерального плану м.Полтава

перспективне використання прибережних заплавних ділянок р. Ворскла, Коломак

розглядається переважно для створення ландшафтних та рекреаційних зон, що передбачають

найнижчій рівень антропогенного навантаження на територію.

Відповідно до Рамсарської конвенції, стороною якої є Україна, на території держави

здійснюються заходи для збереження мігруючих водно-болотних птахів, шляхом виділення

певних територій та надання їм охоронного статусу. На території України виділено 39 водно-

болотних угіддя міжнародного значення, офіційно визнаних Рамсарською конвенцією, а ряд

водно-болотних угідь є перспективними для визнання. Деякі водно-болотні угіддя погоджені

розпорядженням Кабінету Міністрів України і подані на розгляд Секретаріату Рамсарської

конвенції. За результатами аналізу даних матеріалів визначено, що в межах території, що

розглядається проектом документу державного планування, вищезазначені угіддя відсутні.

Стосовно дотримання міжнародних зобов’язань по іншим напрямам співробітництва,

таким як зміна клімату, охорона озонового шару, поводження з відходами та іншим, слід

зазначити, що вони не мають прямого відношення до головних цілей та завдань проекту

документу державного планування, що є містобудівною документацією місцевого рівня.

Дотримання перелічених вище зобов’язань може бути реалізоване в сфері науково-технічних

розробок, вибору технічно-конструкторських рішень при проектуванні певних об’єктів та

споруд, видання певних нормативно-правових актів та державних стандартів в різних

галузях господарської діяльності. Проте слід зазначити, що більшість заходів, визначених

містобудівною документацією в частині розвитку систем інженерної інфраструктури,

поводження з відходами, пропонують впровадження сучасних дружніх до оточуючого

середовища технологій, що відповідає загальносвітовим принципам охорони довкілля, та

сприяє дотриманню міжнародних зобов’язань в даній сфері.

75

5.3. Оцінка відповідності проекту документу державного планування

зобов’язанням у сфері охорони довкілля, встановлені на інших рівнях та шляхи

їх врахування

Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням

негативному впливу на здоров’я населення, у містобудівній галузі забезпечується виконання

вимог державних будівельних норм та державних санітарних правил при плануванні

населених пунктів. Шляхом врахування таких зобов’язань є планування територіального

розвитку населеного пункту з урахуванням визначених параметрів санітарно-захисних зон

від об’єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів

шуму, вібрації, електронних полів, іонізуючих випромінювань, зон санітарної охорони від

підземних джерел водопостачання, охоронних зон інженерних мереж та території

природоохоронного призначення, а також дотримання режимів господарського використання

встановлених в їх межах. В розділі приведена оцінка відповідності проекту внесення змін до генерального

плану зобов’язанням у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням

негативному впливу на здоров’я населення, що стосуються документу державного

планування, встановлені нормативно-законодавчими актами у сфері охорони довкілля та

забезпечення санітарно-гігієнічних умов території що проектується.

Система планувальних обмежень представлена санітарно-захисними зонами (СЗЗ) від

промислових підприємств і виробництв, об’єктів комунального призначення, охоронними

зонами об’єктів комунальної інфраструктури, природоохоронними територіями.

Параметри нормативних санітарно-захисних зон (СЗЗ) промислово-комунальних

підприємств і виробництв представлені відповідно санітарної класифікації ДСП №173-96.

Найбільші території охоплюють СЗЗ підприємств І, ІІ та ІІІ класу шкідливості, які мають

параметри відповідно 1000, 500 та 300 м.

Нижче наведені нормативні санітарно-захисні зони і санітарні розриви для основних

промислових, комунальних та інших об’єктів міста.

Об’єкти СЗЗ, м Документ

Приватне підприємство "Сільпродпостач" (АБЗ), Ковалівська

сільська рада, урочище Триби, 2 1000

ДСП 173-96,

(додаток №4)

ПАТ Виробничо-торговельна фірма "МТН-Полтава" (переробка

газового конденсату), вул. Ковалівська, 6 500

ДСП 173-96,

(додаток №4)

КП "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" (АБЗ)

вул. Островського, 2є 300 Висновок СЕС *

ПрАТ ”Спецбуд” (АБЗ), вул. Ливарна, 1 300 **

Полтавське учбово-виробниче підприємство "Полтаваелектро"

Українського товариства сліпих (гальванічнічний цех) 300

ДСП 173-96,

(додаток №4)

ПП "ЯВІС - ХХІ" (виробництво оліфи та шпаклівки) 300 - // -

ТОВ "Спільне українсько-литовське підприємство "ВІО-ЛЕ"

(виробництво лакофарбової продукції, електродів;) 300 - // -

ТзОВ "Полтавський домобудівельний завод" 100 - // -

Вагонне депо ВЧД-9 "Полтава" ДП "Південна залізниця" 100 - // -

ТОВ науково-виробниче обєднання "Біополімер" 100 - // -

ТОВ "Везерфорд Україна" 100 - // -

Державне підприємство «Південна залізниця»

Відокремлений підрозділ «Локомотивне депо Полтава» 100 - // -

ПП "Полтававторкольормет" 100 - // -

ПАТ "Електомотор" 100 - // -

ТОВ Промислово-виробничий комплекс "Полтава-цемент" 100 - // -

ТзОВ "Фірма ДІАМАНТ ЛТД" 100 - // -

ПАТ «Тепловозоремонтний завод» 100 - // -

76

Об’єкти СЗЗ, м Документ

ПАТ "Полтавхіммаш" 100 - // -

ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" 100 - // -

ПАТ «Потавський олійноекстракційний завод – Кернел груп» 100 - // -

ТОВ "Геосинтез інженірінг" 100 - // -

ПАт «Полтавський завод медичного скла» 100 - // -

ПАТ "Полтавський машинобудівний завод" 100 - // -

ПАТ "Завод "Лтава" 100 - // -

ТОВ Завод залізобетоних конструкцій "Полтава" 100 - // -

ПАТ "Полтавське ХПП" 100 - // -

Полтавське КАТП-1628 100 - // -

Завод "Буддеталь" 100 - // -

ТОВ "Завод залізобетонних виробів № 7 " 100 - // -

ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» 100 - // -

ТОВ "Техномет" 100 - // -

ТзОВ "Полтавський газовий завод" 100 - // -

ТОВ "Полтавський завод кварцевого скла" 100 - // -

ТзОВ "Полтавський завод продтоварів "Світанок" 100 - // -

ПАТ "Експериментально-механічний завод" 100 - // -

ТзОВ "ФІРМА "МІНЕРАЛ" 100 - // -

ПАТ "полтавський завод залізобетонних виробів №1" 100 - // -

Виробничо-господарська фірма СПМК 516 ЛТД 100 - // -

ПАТ "Укрнафта" 100 - // -

ДК "Укргазвидобування" НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" 100 - // -

Автобаза ВАТ "ПОЛТАВАГАЗ" 100 - // -

ВАТ "Облагропостач" 100 - // -

ВАТ "Бурова компания "БУКРОС" 100 - // -

ТОВ "ТЕХПРОМ ВВ" 100 - // -

ПАТ "Нафтоавтоматика" 100 - // -

ДП "полтавське управління геофізичних робіт" 100 - // -

ТОВ "БУРАТ" ВАТ "полтавський комбікормовий завод" 100 - // -

Виробнича база ПРАТ "ПЛАСТ" 100 - // -

ПРАТ "Завод "ЛТАВА" (Виробництво електромонтажних

пристроїв) 100 - // -

* Згідно розрахунків в матеріалах «Документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для

отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними

джерелами викидів» м. Полтава 2010 р. та затверджені Обл СЕС, за висновком №45, від

17.09.2010 р.

** Згідно розрахунків, що підтверджують заявлений параметр СЗЗ, проведених в складі

матеріалів «Документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на

викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів»,

м. Полтава 2014 р.

Окрім того, планувальні обмеження також представлені:

Об’єкти

Нормативна

СЗЗ/санітарний

розрив, м

Документ

Транспортні коридори

Залізниця,

Під’їзні та пристанційні колії

100,

50 ДСП № 173-96, п. 5.20

автодорога Київ-Харків: вул. Київське шосе,

Харківське шосе, (за межами міста) 100 ДСП 173-96 п. 5.25

Об’єкти комунального призначення

Кладовища діючі / закриті 300 / 50 ДСП 173-96 (дод. №4)

"Полтававодоканал" (Супрунівські КОС) 400 ДСП 173-96 (дод. №12)

77

Об’єкти

Нормативна

СЗЗ/санітарний

розрив, м

Документ

Затуринські КОС

- за фактичною потужністю

- за проектною потужністю

400

400

ДСП 173-96 (додаток №12)

Супрунівські КОС (за межами території що

проектується)

- за фактичною потужністю

- за проектною потужністю

400

500

-//-

КАТП 1628 (зливна станція) 300 ДСП 173-96 (додаток №4)

Сміттєзвалище, за межами міста 500 ДСП 173-96 (дод. №4)

АЗС 50 -//-

СТО, гаражі, автостоянки 15-50 -//- (додаток №10)

Сільськогосподарські об’єкти

ПАТ "Полтавська птахофабрика" (відділення

№1), вул. Зіньківська, 79 1000

ДСП 173-96 (дод. №5)

Природоохоронні об’єкти

Прибережні захисні смуги рік Ворскла/

Коломак, Тарапунька 50/25

Відповідно спецпроекту, та

Водний кодекс України

(ст. 88)

Прибережні захисні смуги ставків та водойм

площею понад 3 га/ менше 3га 50/25

Водний кодекс України

(ст. 88)

Головними об’єктами, що створюють планувальні обмеження для території що

проектується є: підприємства І, ІІ, ІІІ класів шкідливості, діючі кладовища, об’єкти

транспортної інфраструктури – об’їзна автодорога, залізниця, аеродром, об'єкти

комунального господарства (КОС, зливна станція) а також території природоохоронного

значення.

До підприємств IV класу шкідливості переважно відносяться – будівельно-монтажні,

ремонтно-будівельні, виробничо-транспортні підприємства. До V кл. шк. – підприємства

обслуговування транспорту, харчової промисловості, промислово-складські бази. Від

територій складів, баз а також екологічно нешкідливих виробництв відповідно діючих

нормативів враховуються 50-метрові санітарні розриви (ДСП № 173, п.4.3).

В межах нормативних параметрів СЗЗ деяких підприємств знаходиться житлова

забудова, що потребує їх скорочення шляхом виконання проектів організації СЗЗ. Найбільші

планувальні обмеження СЗЗ 300 м, що мають значне поширення на прилеглі ділянки

сельбищної зони створюють підприємства: КП "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна

дільниця" (АБЗ) вул. Островського, 2є; ПАТ «Полтавська птахофабрика»; Полтавське

учбово-виробниче підприємство "Полтаваелектро" Українського товариства сліпих

(гальванічнічний цех); ПП "ЯВІС - ХХІ" (виробництво оліфи та шпаклівки); КАТП 1628

(зливна станція). Дані підприємства першочергово потребують розроблення проектів

організації СЗЗ. В разі неможливості скорочення СЗЗ до меж житлової та прирівняної до неї

забудови за рахунок впровадження інженерно-технічних заходів зазначені підприємства

потребують винесення із сельбищної зони в комунально-виробничу зону, на ділянки що

забезпечать дотримання нормативні відстані СЗЗ.

Проекти організації СЗЗ промислових підприємств і виробництв необхідно

розробляти відповідно до вимог ДСП №173-96, п. 5.14 в комплексі з проектом будівництва

(реконструкції) підприємств, з першочерговою реалізацією заходів, передбачених в СЗЗ.

Тобто питання організації СЗЗ є складовою виробничо-технологічного процесу самих

підприємств.

78

Враховуючи те, що в умовах сформованого населеного пункту витримати вимоги по

територіальних розривах СЗЗ неможливо, головне завдання підприємств, в межах СЗЗ яких

знаходиться житлова та прирівняна до неї забудова, полягає у впровадженні новітніх

технологій та інших інженерно-планувальних заходів, виконання яких дозволить

забезпечити організацію СЗЗ з дотриманням параметрів до меж житлової та певних видів

громадської забудови. Проекти організації СЗЗ зі скороченням їх нормативних параметрів

мають бути погоджені відповідними контролюючими органами і затверджені у

встановленому законодавством порядку. Дані вимоги мають бути реалізовані на підставі

виконання вимог Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища»,

«Про оцінку впливу на довкілля», «Про охорону атмосферного повітря», «Про дозвільну

систему у сфері господарчої діяльності», вимог ДСП № 173-96 «Планування та забудова

населених пунктів».

Згідно з п. 5.7 Державних санітарних правил планування та забудови населених

пунктів, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.1996р. №

173, розміри санітарно-захисної зони можуть бути зменшені, коли в результаті розрахунків

та лабораторних досліджень, проведених для району розташування підприємства або іншого

виробничого об'єкта, буде встановлено, що на межі житлової забудови та прирівняних до неї

об'єктів концентрації шкідливих речовин у атмосферному повітрі, рівні шуму, вібрації,

ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики не

перевищуватимуть гігієнічні нормативи. Зміна розмірів СЗЗ (збільшення чи зменшення) для

промислових, сільськогосподарських підприємств та виробничо-комунальних об’єктів

затверджується Головою державної служби з питань безпечності харчових продуктів та

захисту споживачів на підставі результатів проведення державної санітарно-епідеміологічної

експертизи відповідних матеріалів.

За даними Інспекції з благоустрою Полтавської міської ради на утриманні КАТП 1628

знаходиться зливна станція, розміщена на вул. Н.Млинська, 33а, яка здійснює приймання

рідких відходів самопливом, що видаляються з вигрібних ям неканалізованих районів міста.

Злив нечистот з відповідним розбавленням здійснюється в систему міської каналізації на

договірних засадах з КП Полтавської обласної ради «Полтававодоканал», яким проводиться

лабораторний моніторинг відповідності нормативам ГДК та лабораторні дослідження

зливних вод. Зливна станція введена в експлуатацію у 1969 році з урахуванням вимог

законодавства, чинного на момент проектування. На сьогодні станція потребує поточного

ремонту виробничих приміщень, інженерних мереж та комунікацій, площадки з твердим

покриттям, огорожі тощо. З метою забезпечення санітарно-гігієнічної сумісності

розташування зливної станції з оточуючою житловою забудовою, необхідно в проекті

реконструкції передбачити інженерні заходи, що дозволяють скоротити нормативні

параметри СЗЗ 300, які передбачені ДСП № 173, Додаток 4.

На виконання вимог ДСанПіН 2.2.2.028-99 та з метою зменшення СЗЗ кладовища,

місцевим органам самоврядування необхідно прийняти рішення щодо повного припинення

традиційних поховань на кладовищах, що розташовані на ділянках суміжних із житловою

зоною міста. В перспективі санітарно-захисна зона закритих кладовищ, по закінченню

кладовищного періоду, може бути зменшена до 50м.

Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О.Ф. Мальцева потребує

дотримання відстані до межі житлової забудови, оздоровчих установ, відповідно вимог п.

3.6, ДСП №173. В умовах сучасних соціальних потреб розвитку населених пунктів, даний

фактор є суттєвим планувальним обмеження, що скорочує містобудівний ресурс території.

Можливість освоєння територій навколо подібних установ потребує узгодження з місцевими

органами виконавчої влади, що реалізують державну політику в сфері охорони здоров’я

населення. Компенсаційним заходом може бути створення зеленої зони навколо лікарні,

згідно вимог ДСП № 173. В проекті внесення змін до генерального плану передбачено

створення біля лікарні смуги зелених насаджень спеціального призначення шириною 30-90м

з боку найближчої сельбищної зони міста.

79

Метеорологічні станції потребують встановлення охоронних зон радіусом 200 м з

особливим режимом використання, відповідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України

№2262, від 11.12.1999. В місті наявні метеорологічна станція в районі вул. Адміністративна

та метеорологічна станція Полтавського обласного центру з гідрометеорології, на перетині

вулиць Опитна, Шведська.

Від ЛЕП напругою 35 та 110 кВ, з метою обмеження впливу на суміжні ділянки та

об’єкти, згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 №209 «Про

затвердження Правил охорони електричних мереж», п.5, встановлюються охоронні зони в

обидві сторони від осі ЛЕП по 15 та 20м відповідно.

Залізничні лінії потребують встановлення санітарно-захисної зони 100 м (у

відповідності з ДСП №173-96, п. 5.20). При здійсненні спеціальних шумозахисних заходів

розміри санітарно-захисної зони встановлюються з урахуванням забезпечення на території

житлової забудови нормативних рівнів шуму, але не менше 50 м. При цьому не менше 50%

площі санітарно-захисної зони повинно бути озеленено.

Для об’їзної дороги, відповідно вимог ДСП 173-96 (п.5.25, 5.26), враховується

необхідність формування санітарного розриву 100 м за межами населеного пункту, зі смугою

озеленення шириною 20-50 м.

Природоохоронні території представлені системою прибережних захисних смуг

водойм міста, об’єктами природно-заповідного фонду, зонами санітарної охорони джерел

водопостачання. Дані ділянки потребують ландшафтно-планувальної організації та

відповідного благоустрою а також дотримання встановлених режимів господарської

діяльності.

Планувальні обмеження природоохоронного значення представлені системою

прибережних захисних смуг річок та водойм міста. Згідно вимог статті 88 Водного кодексу

України параметри ПЗС для водойм при площі дзеркала поверхні води менше 3 га

становлять 25 м, більше 3 га – 50 м.

Прибережні захисні смуги в графічній частині даного проекту відображені відповідно

до вимог ст. 88 Водного Кодексу України, та з урахуванням матеріалів робочих проектів

«Паспортизація водних об’єктів у межах міста Полтава з визначенням водоохоронних зон та

прибережних захисних смуг річок Ворскла, Коломак, Тарапунька та 8-ми ставків»,

«Полтававодгосп», м. Полтава-2005 р., які затверджені Рішенням Полтавської міської ради,

тринадцятої сесії п’ятого скликання, від 03.04.2007. Проте технічна документація із

землеустрою щодо встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг в

натурі на даний час не розроблені. А зміни в містобудівній ситуації, що відбулися за останні

14 років, свідчать про необхідність коригування даних проектів.

Для інших водних об’єктів та на ділянках, що не були враховані у спецпроектах,

надані пропозиції щодо встановлення ПЗС відповідно нормативних параметрів, згідно ст. 88

Водного кодексу України, а також з урахуванням проектних рішень даної містобудівної

документації. Таким чином, при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо

встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг в натурі, відображені

параметри ПЗС в даному проекті потребують корегування.

На всіх свердловинах централізованого водопостачання встановлено і обладнано зони

суворого санітарного режиму (І пояс). Межі ІІ та ІІІ-го поясів зони санітарної охорони для

водозаборів централізованого водопостачання, розташованих на території міста, відображені

відповідно розробленого проекту – «Проект зон санітарної охорони водозаборів прісних

підземних вод підприємства «Полтававодоканал» ПП «Прозерпіна», м. Полтава, 2002 р.

Також проектом враховуються існуючі і перспективі території природно-заповідного

фонду. За даними Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА на

території м. Полтава, станом на 01.01.2020 р. наявні 34 об’єкти природно-заповідного фонду,

що відносяться до 2 категорій. Наявна перспективна територія для заповідання - створення

ботанічного заказника місцевого значення „Гришків ліс“.

80

Врахування параметрів СЗЗ та інших планувальних обмежень, встановлених

санітарними нормами та законодавством, та режимів господарської діяльності в їх межах є

головними шляхами дотримання зобов’язань в сфері охорони довкілля, у тому числі

пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, які мають

застосовуватись при розробленні проекту генерального плану населеного пункту. Зазначені

планувальні обмеження відображаються в графічній частині документу державного

планування в складі схем існуючих та проектних планувальних обмежень.

Для забезпечення сприятливих санітарно-гігієнічних умов на існуючих та

перспективних ділянках сельбищної та рекреаційної зон в межах міста проектом визначений

комплекс заходів для територіально-планувальної організації міста, з урахуванням

планувальних обмежень як зон регулювання та обмеження територіального розвитку, та

забезпечення санітарно-гігієнічних умов території, який приведений в розділі 7 цього звіту.

81

Розділ 6. Опис наслідків реалізації проектних рішень документу

державного планування для довкілля, а також для здоров’я населення, у

тому числі позитивних і негативних наслідків

У цьому розділі наведений короткий огляд оцінки ризиків та потенційних впливів на

навколишнє середовище. Рішення з просторового планування території, що представлені

проектом внесення змін до генерального плану, були оцінені групами, що представляють

зони певного функціонального використання, такі, як: виробнича забудова, території

житлово-громадської забудови, території рекреаційного використання, території

транспортної інфраструктури та інші.

Виявленні ключові впливи, пов'язані з конкретними запланованими рішеннями

містобудівної документації висвітлені у підрозділі 6.1.

Результати оцінки представлені у вигляді матриці, що містить оцінку на основі

рейтингу потенційних наслідків (таблиця 6.1) та супроводжується пояснювальними

коментарями (таблиця 6.2, додаток 3).

6.1. Оцінка ключових наслідків для довкілля, в тому числі для здоров’я

населення за окремими рішеннями проекту

В розділі наведені результати оцінки проекту документу державного планування

(проекту «Внесення змін до генерального плану м. Полтава»), а саме рішень містобудівного

розвитку населеного пункту, прийнятих у відповідних розділах проектної документації. В

більшій мірі оцінка зосереджується на потенційних екологічних наслідках, пов'язаних із

запропонованими змінами функціонального використання територій та основних проектних

рішеннях, передбачених іншими розділами містобудівної документації.

Результати оцінки представлені у вигляді матриці, що містить оцінку на основі

рейтингу потенційних наслідків , що представлена у формі таблиці 6.1 та супроводжується

пояснювальними коментарями у формі таблиці 6.2 (додаток 3).

Таблиця 6.1 Можливі впливи від запропонованих рішень проект внесення змін до

генерального плану, в тому числі змін функціонального використання ділянок.

Шкала оцінки:

+2 суттєво позитивний вплив,

+1 помірний позитивний вплив,

0 очікуваний вплив відсутній,

-1 помірний негативний вплив,

-2 суттєво негативний вплив.

? – висока ступінь невизначеності

82

№ з

а/п

ріш

енн

я п

ро

екту

ДД

П Місце розташування; існуюче

функціональне використання

/цільове призначення ділянки,

Назва та функціональне

використання ділянки згідно

рішень генплану

Потенційний вплив на

головні складові довкілля

По

віт

ря

Во

дн

ий

ба

сей

н

Ґр

ун

ти

Біо

різ

но

ма

ніт

тя

Розвиток зони садибної забудови

1 Київський район, між мікрорайонами

Пушкарівка та Юрівка, в районі вул.

Тимірязєва; переважна частина для

індивідуального житлового

будівництва, частково використовується

під городництво

формування кварталів

одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці 57

мікрорайону, в районі вул.

Тімірязєва

0 0,-1 -1,+1 +2

2 В районі вул. Бригадна, території з

луговою рослинністю невизначеного

цільового призначення

резервування ділянки для

формування кварталів

одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по

вул. Бригадна

0 0,-1 -1,+1 +1

3 В районі вул. Князя Ігоря

Святославовича, територія переважно з

вологолюбною трав’яною рослинністю,

невизначеного цільового призначення

формування кварталів

одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по

вул. Князя Ігоря Святославовича

0 0,-1 -1,+1 +1

4 В районі вул. Січових Стрільців,

ділянка для будівництва комплексу

садибної забудови

формування кварталів

одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по

вул. Січових Стрільців

? 0,-1 -1,+1 +1

5 В районі вул. Стрілочна, територія що

використовується переважно під

городництво, частково надані земельні

ділянки для індивідуального

садівництва та житлового будівництва

резервування ділянки для

формування кварталів

одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по

вул. Стрілочна

0 0,-1 -1,+1 +2

6 В районі вул. Київське шосе, територія

невизначеного цільового призначення

що використовується під городництво

резервування ділянки для

формування кварталів

одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по

вул. Київське шосе

0 0,-1 -1,+1 +2

7 В районі вул. Красногорівська,

територія зайнята городами та лісовими

насадженнями, частково з ділянками

для індивідуального житлового

будівництва

формування кварталів

одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по

вул. Красногорівська

0 0,-1 -1,+1 -1

8 В районі пров. Цегляний, ділянка

невизначеного цільового призначення,

порушена в наслідок

надрокористування

резервування ділянки для

формування кварталів

одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по

пров. Цегляний

0 0,-1 -1,+2 ?,+1

9 В районі вул. Сільськогосподарська,

землі комунальної власності не надані в

користування, зайняті трав’яною

рослинністю, невизначеного цільового

призначення

резервування ділянки для

формування кварталів

одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по

вул. Сільськогосподарська

0 0,-1 -1,+1 +1

10 В районі вул. Лисенка, ділянки

невизначеного цільового призначення,

зайняті городами

резервування ділянки для

формування кварталів

одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по

вул. Лисенка

? 0,-1 -1,+1 +2

83

11 В районі вул. Клінкерна, ділянка

невизначеного цільового призначення

порушена в наслідок

надрокористування

резервування ділянки для

формування кварталів

одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по

вул. Клінкерна

0 0,-1 -1,+2 +1

12 В районі вул. Колійна, ділянки зайняті

трав’яною і частково рослинністю та

деревними насадженнями, частково

відведені для громадської забудови

резервування ділянки для

формування кварталів

одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по

вул. Колійна

? 0,-1 -1,+1 ?,+1

13 В районі вул. Красна поляна, ділянка

комунальної власності не надана в

користування, зайнята трав’яною

рослинністю і частково городами

резервування ділянки для

формування кварталів

одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по

вул. Красна поляна

0 0,-1 -1,+1 ?,+1

14 В районі вул. Гладкого, ділянка

комунальної власності не надана в

користування, зайнята трав’яною

рослинністю і частково городами

резервування ділянки для

формування кварталів

одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по

вул. Гладкого

0 0,-1 +1 +1

15 В районі вул. Привітна, ділянки для

індивідуального житлового будівництва

резервування ділянки для

формування кварталів

одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці по

вул. Привітна

0 0,-1 -1,+1 ?,+1

16 в районі вул. Пирятинська та Жуківська;

майже вся територія землі іншого

сільськогосподар-ського використання,

зайняті ріллям; частково, близько 2га по

вул. Жуківська – ділянка для

будівництва та обслуговування будівель

закладів охорони здоров’я та соціальної

допомоги

резервування ділянки для

формування кварталів

одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці в

районі вулиць Пирятинська –

Жуківська

? 0 -1,+1 +1

Розвиток зони багатоквартирної житлової забудови

17 Київський район, між мікрорайонами

Пушкарівка та Юрівка; 60% ділянки

відведено для розміщення

багатоквартирної житлової та

громадської забудови, частково

використовується під городництво

формування кварталів

багатоквартирної забудови на

ділянці 57 мікрорайону -1 0 -1,+1 +2

18 Київський район, в районі вул.

Пушкарівська – Олеся Гончара;

частково відведені ділянки для

розміщення житлової та громадської

забудови, зайнята переважно трав’яною

рослинністю

формування кварталів

багатоквартирної житлової

забудови Мікрорайону

"Артсклади", в районі вул.

Пушкарівська – Олеся Гончара

-1 0 -1,+1 +1

19 Подільський район, в районі просп.

Миколи Вавілова; Переважна частина

ділянки відведена для розміщення

житлової та громадської забудови,

зайнята переважно трав’яною

рослинністю

формування кварталів

багатоквартирної житлової

забудови Мікрорайону "Левада-

2", в районі просп. Миколи

Вавілова

-1 0 -1,+1 ?,+1

20 Подільський район, в районі просп.

Миколи Вавілова; ділянка

невизначеного цільового призначення,

зайнята переважно трав’яною

рослинністю,

формування кварталу

багатоквартирної житлової

забудови по просп. Вавілова 0 0 -1,+1 +1

21 Подільський район, в районі вул.

Великорогізнянська; ділянка зайнята

автостоянкою

формування кварталу багато

квартирної житлової забудови по

вул. Великорогізнянська зі

зміною функціонального

0 0 -1,+1 +1

84

використання ділянки

22 Мікрорайон Пушкарівка по вул.

Великотирновська - Тимошенка

(Тарапунька); ділянка садибної

житлової забудови, частково відведена

для розміщення багатоквартирної

житлової забудови

формування кварталу

багатоквартирної житлової

забудови по вул.

Великотирновська-Тимошенка

(Тарапунька) з частковою зміною

функціонального використання

ділянки

0 0 -1,+1 -1,+1

23 біля мікрорайону Алмазний, по вул.

Великотирновська; ділянка відведена

для розміщення багатоквартирної

житлової забудови, зайнята городами і

частково нежитловими будівлями

формування кварталу

багатоквартирної житлової

забудови по

вул. Великотирновська 0 0 -1,+1 +1

24 Шевченківський район, в районі вул.

Європейська - пров. Керамічний на

території недіючого підприємства;

ділянка відведена для розміщення

багатоквартирної житлової та

громадської забудови

формування кварталу

багатоквартирної житлової

забудови по вул. Європейська -

пров. Керамічний зі зміною

функціонального використання

ділянки

0 0 +1 +1

25 Шевченківський район, в районі вул.

Європейська - вул. Автобазівська;

ділянка відведена для розміщення

багатоквартирної житлової та забудови

з об’єктами громадського призначення,

будівельний майданчик

формування кварталу

багатоквартирної житлової

забудови по вул. Європейська -

вул. Автобазівська 0 0 +1 +1

26 В районі вул.Гожулівська; ділянка

зайнята під городництво, частково

відведена ділянка для розміщення

багатоквартирної житлової забудови

формування кварталу

багатоквартирної житлової

забудови по вул.Гожулівська -1 0 -1,+1 +2

27 В районі вул.Милорадович; ділянка

зайнята під городництво, невизначеного

цільового призначення

формування кварталу

багатоквартирної житлової

забудови по вул.Милорадович 0 0 -1,+1 +1

28 В районі вул. Марії Башкірцевої;

ділянка зайнята трав’яною рослинністю,

відведена для розміщення

багатоквартирної житлової та забудови

з об’єктами громадського призначення,

формування кварталу

багатоквартирної житлової

забудови по вул. Марії

Башкірцевої 0 0 -1,+1 +1

29 В районі вул.Маяковського; територія

садибної забудови, частково відведена

для розміщення багатоквартирної

житлової та забудови

формування кварталу

багатоквартирної житлової

забудови по вул. Маяковського з

частковою зміною

функціонального використання

ділянки

0 0 -1,+1 0

30 В районі вул. Південна (2 ділянки);

ділянка невизначеного цільового

призначення, незабудована, зайнята

трав’яною рослинністю та деревними

насадженнями

формування кварталу

багатоквартирної житлової

забудови по вул. Південна (2

ділянки) 0 0 -1,+1 -1,+1

31 В районі вул. Половки - вул. Лазурна;

ділянка відведена для

багатоквартирного житлового

будівництва, занята трав’яною

рослинністю та деревними

насадженнями, частково городами та

будівельним майданчиком

формування кварталу

багатоквартирної житлової

забудови по вул. Половки - вул.

Лазурна 0 0 -1,+1 -1,+1

32 В районі вул. Половки - вул. Яблунева;

ділянка відведена для розміщення

об’єктів житлового та громадського

призначення, зайнята будівельним

майданчиком

формування кварталу

багатоквартирної житлової

забудови по вул. Половки - вул.

Яблунева 0 0 +1 0

85

33 В районі вул. Боровиковського; ділянка

зайнята будівельним майданчиком з

будівництва житлового будинку

формування кварталу багато-

квартирної житлової забудови по

вул. Боровиковського 0 0 +1 0

34 В районі вул. Європейська - вул.

Сагайдачного; ділянка зайнята

садибною забудовою, промисловим

підприємством, частково відводом під

багатоквартирну житлову забудову

формування кварталу

багатоквартирної житлової

забудови по вул. Європейська -

вул. Сагайдачного зі зміною

існуючого функціонального

використання ділянки

+1 0 -1,+1 0

35 В районі пров. Вузький; ділянка зайнята

садибною забудовою

формування кварталу

багатоквартирної житлової

забудови по пров. Вузький зі

зміною функціонального

використання ділянки

0 0 -1,+1 0

36 В районі вул. Сапіго; ділянка

громадської забудови зайнята

будівельним майданчиком з

будівництва житлового будинку

формування кварталу

багатоквартирної житлової

забудови по вул. Сапіго зі

зміною функціонального

використання ділянки

0 0 +1 0

37 В районі вул. Половки (біля пожежної

частини); ділянка недіючого

промислового підприємства, відведена

для розміщення багатоквартирної

житлової забудови

формування кварталу

багатоквартирної житлової

забудови по вул.Половки (біля

пожежної частини) зміною

функціонального використання

ділянки

0 0 -1,+1 -1,+1

38 в районі вул. Шведська- пров.

Дослідний; ділянка Полтавського

інституту агропромислового

виробництва ім.Вавілова, зайнята

ріллям

виділення ділянок для резерву

одноквартирної (садибної)

житлової забудови на період

стратегічної перспективи

розвитку міста в районі вул.

Шведська- пров. Дослідний

0 0 -1,+1 +1

Зміна функціонального використання ділянок виробничо-комунальної зони з метою розміщення

житлово-громадської забудови

39 В районі вул. Кожевна; ділянка

гаражного кооперативу «Київ»

формування кварталу житлово-

громадської забудови по вул.

Кожевна зі зміною

функціонального використання

+1 0 -1,+1 0

40 на перехресті вул. Стрітенська та

Миколи Дмитрієва; ділянка об’єднаного

автогосподарства зайнята частково

гаражами

формування коридору магістра-

льної вулиці та розміщення

житлово-громадської забудови

на перехресті вул. Стрітенська та

Миколи Дмитрієва зі зміною

функціонального використання

+1 0 -1,+1 0

41 по вул. Балакіна; ділянка недіючого

виробничого підприємства зайнята

нежитловими будівлями

формування кварталу житлово-

громадської забудови по вул.

Балакіна зі зміною

функціонального використання

0 0 -1,+1 +1

42 по вул. Яківчанська; ділянка переважно

садибної житлової забудови, частково

зайнята житловими будинками

формування кварталу житлово-

громадської забудови по вул.

Яківчанська зі зміною

функціонального використання

0 0 -1,+1 0

43 по вул. Європейська; ділянка

виробничого підприємства та частково

громадської забудови, частково зайнята

нежитловими будівлями

формування кварталу житлово-

громадської забудови по вул.

Європейська зі зміною

функціонального використання

0 0 -1,+1 +1

44 по вул. Маршала Бірюзова на розі вул.

Шевченка та на розі вул. Героїв-

пожежників; ділянки виробничих

підприємств зайняті нежитловими

виробничими будівлями

формування двох кварталів

житлово-громадської забудови

по вул. Маршала Бірюзова на

розі вул. Шевченка та на розі

вул. Героїв-пожежників зі

зміною функціонального

використання

+1 0 -1,+1 +1

86

45 по вул. Довженка; ділянка виробничого

підприємства та зайнята нежитловими

виробничими будівлями, переважна

частина відведена для розміщення

багатоквартирної житлової забудови

формування кварталу житлово-

громадської забудови по вул.

Довженка зі зміною

функціонального використання +1 0 -1,+1 +1

46 по вул. Половки на розі вул. Космічна;

ділянка виробничого призначення,

зайнята спорудами зберігання ПММ

формування кварталу житлово-

громадської забудови по вул.

Половки на розі вул. Космічна зі

зміною функціонального

використання

+1 0 -1,+1 -1,+1

47 по вул. Небесної Сотні на розі пров.

Кооперативний; ділянка виробничого

підприємства, зайнята виробничими

будівлями

формування кварталу житлово-

громадської забудови по вул.

Небесної Сотні на розі пров.

Кооперативний зі зміною

функціонального використання

+1 0 -1,+1 +1

48 по вул. Гончарова; ділянка для

розміщення закладів комунального

обслуговування (незавершене

будівництво), частково зайнята

будівлями

формування кварталу житлово-

громадської забудови по вул.

Гончарова зі зміною

функціонального використання

+1 0 -1,+1 +1

49 по пров. Колекторний; незабудована

ділянка для обслуговування

автостоянки та майданчика з навчання

водінню автомобілів,

формування кварталу житлово-

громадської забудови по пров.

Колекторний зі зміною

функціонального використання

+1 0 -1,+1 +1

50 по вул. Зіньківська; ділянка

виробничого підприємства, зайнята

виробничими будівлями

формування кварталу житлово-

громадської забудови по вул.

Зіньківська зі зміною

функціонального використання

+1 +1 -1,+1 +1

51 по вул. Героїв АТО на розі вул.

Михайла Грушевського; ділянка

виробничого підприємства, зайнята

виробничими будівлями

формування кварталу житлово-

громадської забудови по вул.

Героїв АТО на розі вул. Михайла

Грушевського зі зміною

функціонального використання;

+1 0 -1,+1 +1

52 по вул. Панянка на розі вул. Степовика;

ділянка виробничого підприємства,

зайнята виробничими будівлями

формування кварталу житлово-

громадської забудови по вул.

Панянка на розі вул. Степовика

зі зміною функціонального

використання

+1 0 -1,+1 +1

Розвиток територій для розміщення об’єктів громадського обслуговування

53 В мікрорайоні Левада-2, на розі просп.

Миколи Вавілова та проектної

магістральної вулиці; ділянка відведена

для розміщення житлово-громадської

забудови, частково землі державного

лісового господарства, переважно

заболочена територія, частково (до 5%)

з лісовими насадженнями

формування кварталу

громадської забудови для

розміщення громадського центру

мікрорайону Левада 2 на розі

просп. Миколи Вавілова та

проектної магістральної вулиці

0 0 -1,+1 -1, +1

54 по вул. Південна, біля мікрорайону

Левада-2; землі державного лісового

господарства з лісовими насадженнями

розміщення ділянки громадської

забудови по вул. Південна 0 0 -1,+1 -1, +1

55 По вул. Пилипа Орлика на розі вул.

Спаська; ділянка виробничого

підприємства зайнята виробничими

будівлями

формування кварталу

громадської забудови на ділянці

виробничого підприємства з

розміщенням інноваційного

центру по вул. Пилипа Орлика на

розі вул. Спаська зі зміною

функціонального використання

ділянки

+1 0 -1,+1 0

56 По вул. Київське шосе, біля

мікрорайону Алмазний; земельні

ділянки відведені переважно для

Формування ділянок з

розміщенням торгівельно-

розважальних комплексів по вул.

0 0 -1,+1 -1,+1

87

будівництва та обслуговування будівель

торгівлі, зайняті переважно трав’яною

рослинністю та частково деревно-

чагарниковими насадженнями

Київське шосе, біля мікрорайону

Алмазний

57 по вул. Симона Петлюри; ділянка

невизначеного цільового призначення,

частково відведена для розміщення

громадської забудови, зайнята

трав’яною рослинністю

формування кварталу

громадської забудови по вул.

Симона Петлюри, 0 0 -1,+1 +1

58 По просп. Миру на правому березі р.

Ворскла; ділянка для будівництва та

обслуговування об’єктів фізичної

культури та спорту, зайнята трав’яною

рослинністю та частково деревними

насадженнями

формування кварталу

громадської забудови по просп.

Миру, 0 0 -1,+1 -1,+1

Формування ландшафтних та рекреаційних зон

59 Подільський район, на схід від

мікрорайону Вороніно, на правому

березі р. Ворскла

створення рекреаційної зони

«Рогізна» з розміщенням нових

баз відпочинку, молодіжних

таборів, туристичних готелів,

спортивних споруд

0 +1; 0 -1,+1 ?;+2

60 в районі вул. Клінкерна; ділянка

невизначеного цільового призначення

(колишній завод будматеріалів),

частково порушена, зайнята переважно

трав’яною рослинністю, будівлею

виробничого призначення

Формування кварталу зелених

насаджень загального

користування з розміщенням

об’єктів громадського

обслуговування та спортивних

споруд в районі вул. Клінкерна

0 0 -1,+1 +1

61 в районі вул. Симона Петлюри; ділянка

для будівництва та обслуговування

об’єктів фізичної культури та спорту,

зайнята трав’яною рослинністю

формування кварталу зелених

насаджень загального

користування з розміщенням

об’єктів спортивного

призначення по вул. Симона

Петлюри

0 0 -1,+1 +1

62 в районі селища Лісок, біля вул. Федора

Вовка на правому березі р. Коломак;

ділянка невизначеного цільового

призначення, зайнята переважно

лісовими насадженнями з декількома

природними водоймами

Формування кварталу зелених

насаджень загального

користування з розміщенням

об’єктів громадського

обслуговування та спортивних

споруд в районі селища Лісок

біля вул. Федора Вовка на

правому березі р. Коломак

0 0 -1,+1 ?;+1

Розвиток територій виробничо-комунальної зони

63 по вул. Заводська; ділянка існуючих

промислових підприємств

Реконструкція існуючих

промислових підприємств з

створенням індустріального

парку по вул. Заводська

-1,+1 0 -1 0

64 В районі вулиць Старокотелевська,

Ковалівська Затуринської виробничо-

комунальної зони; ділянки

невизначеного цільового призначення,

переважно зайняті трав’яною

рослинністю та деревними

насадженнями (близько 20%)

Розвиток Затуринської

виробничо-комунальної зони з

можливістю розміщення

промислових підприємств IV-V

класів шкідливості, а також ІІІ

класу шкідливості при

відповідному обґрунтуванні.

-1 0 -1; +1 0

65 в районі вул. Клінкерна; ділянка

колишнього кар’єру, порушена, зайнята

переважно трав’яною рослинністю та

частково самосійними деревно-

чагарниковими насадженнями

Розвиток виробничо-

комунальної зони з можливістю

розміщення промислових

підприємств V класу шкідливості

в районі вул. Клінкерна

-1 0 -1,+1 0

88

66 в районі вул. Комарова – невизначеного

цільового призначення зайняті

трав’яною рослинністю; по вул.

Заводська - невизначеного цільового

призначення зайняті всі деревно-

чагарниковими насадженнями;

Резервування ділянок

виробничо-комунального

використання в межах існуючих

виробничо-комунальних зон

міста з можливістю розміщення

промислових підприємств V

класу шкідливості в районі в

районі вул. Комарова, Заводська,

-1 0 -1; +1 0

Розвиток вулично-дорожньої мережі та модернізація інженерної інфраструктури

67 Північно-східна та південна частини

міста

реконструкція та розвиток

вулично-дорожньої мережі з

будівництвом проектних

магістральних вулиць

загальноміського та районного

значення; ліквідація залізничних

колій в районі вулиць Сакко та

Миру (під’їзна колія)

+1 0; -1 -1 0

68 За межею міста, південна околиця Створення південного

транспортного обходу міста +1 0 -1 -1

69 в проектній межі міста розвиток системи дощової

каналізації з локальними

очисними спорудами у місцях

випуску

0 +2 -1,+1 +1

6.2. Можливість виникнення кумулятивних та інших ефектів, аналіз

потенційних позитивних і негативних наслідків

У даному підрозділі наведений короткий огляд оцінки ризиків кумулятивних ефектів.

Для кожного проектного рішення проекту внесення змін до генерального плану, що має

потенційні негативні наслідки (впливи), які визначені в процесі аналізу пливу на окремі

компоненти навколишнього середовища; наданий короткий опис потенціального

кумулятивного впливу та пропозиції щодо їх пом'якшення. Певні пропозиції мають

рекомендаційний характер та не можуть бути прямо відображені у проектних рішеннях ДДП

оскільки стосуються організаційних і технологічних особливостей функціонування

підприємств і мають розглядатися на наступному циклі планування.

Під кумулятивними впливами розуміється сукупність впливів від реалізації

планованої діяльності та інших, що існують або плануються в найближчому майбутньому,

видів людської діяльності, які можуть призвести до значних негативних або позитивних

впливів на навколишнє середовище або соціально-економічні умови, і які б не виявилися в

разі відсутності інших видів діяльності, крім самої планованої діяльності. Кумулятивні

ефекти можуть виникати з незначних за своїми окремими діями факторів, які, працюючи

разом протягом тривалого періоду часу поступово накопичуючись, підсумовуючись згодом в

одному і тому ж районі, можуть викликати значні наслідки.

Синергічні впливи – це впливи, які виникають при взаємодії двох або більше

факторів, дія яких суттєво переважає ефект кожного окремого компонента у вигляді простої

їх суми. Визначення синергічних ефектів на даному етапі планування є малоймовірним.

Даний аналіз потребує більших якісних та кількісних даних щодо інженерно-технологічних

методах, що застосовуватимуться на кожному окремому підприємстві та об’єктах

комунального господарства, для уловлення та знешкодження викидів забруднюючих

компонентів у довкілля і має здійснюватись на подальших стадія проектування (детальний

план території, проект на будівництво об’єктів, будівель і споруд).

89

Оцінка екологічних ризиків кумулятивних ефектів та можливостей з їх пом’якшення. Рішення проекту з

потенційними

негативними

впливами (-1)

Потенційний кумулятивний

вплив (короткий опис) Запропоновані заходи з пом’якшення

Компонент довкілля Повітря

п/н рішення проекту за

табл. 6.1:

17-19, 26, (-1)

Збільшення викидів у

повітря від централізованого

джерела теплопостачання та

індивідуальних

транспортних засобів на

перспективних ділянках

житлово-громадської

забудови;

удосконалення транспортної мережі міста,

регулювання транспортних потоків;

підвищення якості дорожнього покриття,

створення та реконструкція захисних

зелених насаджень в межах червоних ліній

магістральної вуличної мережі;

п/н рішення проекту за

табл. 6.1:

63-66, (-1)

утворення додаткових

стаціонарних джерел

викидів забруднюючих

речовин в атмосферне

повітря на перспективних

ділянках виробничо-

комунальних зон міста,

резервування ділянок для організації

санітарно-захисної зони перспективних

ділянок виробничо-комунальних

підприємств;

розроблення проектів організації

комплексної СЗЗ для перспективних груп

ділянок виробничо-комунальних

підприємств, організація та озеленення

санітарно-захисних зон;

впровадження сучасних інженерних

технологій регулювання викидів

забруднюючих речовин при проектуванні

перспективних підприємств;

Компонент довкілля Ґрунти

п/н рішення проекту за

табл. 6.1:

1-69 (-1 )

порушення ґрунтів під час

будівництва капітальних

споруд та комунікацій та

дорожньо-транспортного

будівництва

контроль за зберіганням родючого шару

ґрунтів який зазнає переміщення, під час

будівельних робіт та його подальшим

використанням в цілях ландшафтного

благоустрою території;

дотримання технологічних регламентів

виконання будівельно-монтажних та

дорожньо-транспортних робіт

п/н рішення проекту за

табл. 6.1:

63-66 (-1 )

ризики забруднення ґрунтів

за умови порушення

технологічних регламентів

поводження з

промисловими відходами в

разі утворення місць

видалення відходів на

території виробничого

майданчику

дотримання технологічних регламентів на

підприємствах міста щодо організації

місць видалення відходів;

впровадження сучасних інженерних

технологічних заходів задля уникнення

забруднень

Компонент довкілля Біорізноманіття

п/н рішення проекту за

табл. 6.1:

7, 22, 30, 31, 37, 46, 53,

54, 56, 58, 68 (-1 )

можлива втрата типових

природних рослинних

угруповань та штучних

зелених насаджень;

скорочення земель для

ведення державного

лісового господарства;

проведення компенсаційних заходів з

озеленення нових ділянок містобудівного

освоєння (у т. ч. вертикальне та

контейнерне озеленення тощо);

дотримання порядку, визначеного чинним

законодавством України, під час

вилучення/ переведення земель

лісогосподарського призначення до інших

видів цільового призначення згідно

містобудівної документації.

90

Тимчасові впливи пов’язані з періодом реконструкції та будівництва капітальних

будівель та споруд, мереж та головних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, що

передбачені проектними рішеннями містобудівної документації.

До короткострокових впливів (1 рік) можна віднести впливи на грунтово-рослинний

шар, атмосферне повітря, що зазнаватимуть негативного впливу від роботи будівельних

машин і устаткування під час будівництва інженерних комунікацій, ремонту та будівництва

вулично-дорожньої мережі.

До середньострокових впливів (3-5 років) можна віднести впливи на грунтово-

рослинний шар, атмосферне повітря, що зазнаватимуть негативного впливу від роботи

будівельних машин і устаткування під час будівництва промислових, транспортних об’єктів,

будівництва капітальних будівель та споруд.

Постійні впливи пов’язані з функціонуванням виробничих, транспортно-складських,

підприємств та комунальних об’єктів, об’єктів громадського та рекреаційного призначення,

використанням мережею проектних вулиць, що передбачені проектними рішеннями

містобудівної документації.

За терміном впливу їх можна віднести до довгострокових впливів (10-15 років і

більше), які залежатимуть від встановлених термінів експлуатації будівель і споруд, що

визначаються при проектуванні та узгоджуються замовником, з урахуванням швидкості змін

тих технологічних процесів і виробництв, для організації і обслуговування яких створюється

будівельний об’єкт.

На основі оцінки окремих рішень проекту було проведено узагальнений аналіз

потенційних позитивних і негативних наслідків.

Атмосферне повітря:

Основні ризики:

Запропоновані рішення по розміщенню виробничо-комунальних та транспортних

підприємств передбачають збільшення стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин

в атмосферне повітря. В разі невиконання інженерно-технологічних заходів (розробляються

під час робочого проектування об’єктів та споруд), що дозволять запобігти потраплянню

забруднюючих речовин у атмосферне повітря, ґрунт та водні ресурси, та забезпечать

дотримання СЗЗ до меж міської зони, можливі ризики погіршення санітарно-гігієнічних умов

на суміжних ділянках житлової та прирівняної до неї забудови.

Очікувані позитивні ефекти:

На розрахунковий строк проекту внесення змін до генерального плану очікується

перевантаження існуючої мережі магістральних вулиць через підвищення рівня

автомобілізації у місті, що потребує розвитку (будівництва нових вулиць) і реконструкції

мережі у цілому, для чого передбачений комплекс заходів, викладений у розділі

«Транспортна інфраструктура». По мірі реалізації рішень з реконструкції існуючої та

будівництва проектної вуличної мережі, в тому числі магістральних вулиць, будівництва

транспортних розв’язок, будівництво південної об’їзної дороги очікується більш рівномірний

розподіл інтенсивності транспортних потоків по всій території міста. Розвиток лінії руху

громадського транспорту дозволить забезпечити нормативну пішохідну доступність

населення до громадського транспорту. Реконструкція вулиць та влаштування вуличного

озеленення; реалізація заходів з розвитку залізничної мережі, що дозволить ліквідувати

ділянку залізничної ліній руху в районі мікрорайону Дублянщина; спорудження

протишумових екранів від залізниці знизить потенційний шкідливий вплив на стан повітря

та зменшить акустичне навантаження в межах сельбищної зони.

91

Поступове впровадження сучасного конструктивно-технологічного обладнання для

децентралізованих систем опалення з використанням теплових установок сучасного типу

(теплогідромеханічні генератори, теплові насоси та інші), комплексне застосування ТНУ з

геліосистемами дозволить в індивідуальних теплоустановках, системах теплопостачання

житлового фонду та громадського будівництва, підприємств та установ дозволить

забезпечити регулювання та зменшення викидів від автономних джерел теплопостачання в

атмосферне повітря в холодний період року.

Виконання заходів з організації СЗЗ підприємств, що межують із сельбищною зоною

міста, що запропоновані у розділі 7 даного звіту, через розроблення проектів скорочення

нормативних параметрів СЗЗ (за рахунок виконання інженерно-планувальних заходів,

перепрофілізації, регулювання виробничої потужності) дозволить знизити ризики впливу на

стан атмосферного повітря в прилеглій сельбищній зоні та відповідно ліквідувати ризики

шкідливого впливу на здоров'я населення.

Водні ресурси.

Основні ризики:

Реалізація проектних рішень щодо розміщення нових ділянок садибної забудови може

супроводжуватись ризиками забруднення ґрунтових вод при використанні водопроникних

вигрібних ям та відмові власників підключатися до централізованих мереж водовідведення.

Очікувані позитивні ефекти:

Запроектоване будівництво мереж господарсько-побутової каналізації для всієї

території міста, з урахуванням перспективних ділянок містобудівного освоєння, визначені

заходи з модернізації та розвитку водопровідно-каналізаційної інфраструктури міста, що

направлене на забезпечення нормативної очистки стічних вод від усіх суб’єктів

водокористування та покращення стану поверхневих водних об’єктів міста, дозволить

запобігти забрудненню підземних водних ресурсів.

Будівництво визначених в проекті мереж зливової каналізації з локальними очисними

спорудами, дозволить ліквідувати існуючі випуски зливових стічних вод, що відбуваються у

водойми без попереднього очищення, сприятиме покращенню якості поверхневих вод у

водоймах на території міста, та на прилеглих територіях, позитивно впливатиме на стан

гідрогеологічного та ґрунтового середовища.

Виконання запроектованих заходів захисту територій від підтоплення покращить

санітарно-гігієнічні умови проживання населення.

Реалізація рішень з розвитку централізованого водопостачання забезпечить населення

джерелами питної води контрольованої якості, що також значно зменшить ризики

виникнення захворювань через використання питної води з децентралізованих джерел.

Ґрунти та земельні ресурси.

Основні ризики:

В разі освоєння територій призначених для житлової та громадської забудови та

рекреаційних зон в результаті будівництва об'єктів та супутньої інфраструктури, виконання

заходів з інженерного захисту та підготовки території відбудеться фізичне переміщення

верхніх шарів ґрунту, їх ущільнення, частково перевантаження та видалення із заміною.

Освоєння частини ділянок потребує зміни їх функціонального використання, з вилученням із

складу земель сільськогосподарського призначення у порядку, передбаченому чинним

законодавством України.

Очікувані позитивні наслідки:

Виконання заходів з інженерної підготовки та захисту території дозволить покращити

санітарні умови території, полегшити умови експлуатації будівель та споруд, також

дозволить залучити додаткові ділянки містобудівного ресурсу для формування житлово-

громадської та рекреаційної зон міста.

92

Реалізації заходів із будівництва регіонального комплексу з переробки ТПВ,

впровадження інших заходів з поводження з ТПВ міста, визначених в розділі проекту

«Санітарне очищення території», послідуюча рекультивація та санація ділянки існуючого

сміттєзвалища (за межами міста) матимуть позитивний вплив на ґрунтове і гідрогеологічне

середовище та повітряний басейн.

Біорізноманіття

Основні ризики:

Рішення містобудівної документації передбачають великі об’єми будівельних робіт,

що зазвичай супроводжуються зменшенням площ природного рослинного покриву. Проте

частина ділянок перспективного освоєння знаходяться на територіях сільськогосподарського

використання, що не мають природних комплексів та зазнають антропогенного впливу через

розорювання.

При прийнятті проектних рішень були враховані існуючі та перспективні території

природно-заповідного фонду міста, перспектива створення регіональної екомережі

Полтавської області. При реалізації пропозицій проекту внесення змін до генерального плану

суттєвих ризиків шкідливого впливу на біорізноманіття території через заплановані зміни

функціонального використання територій не очікується, за винятком ділянок, що

розташовані в межах території об’єкту Смарагдової мережі України «Долина р. Ворскла».

Незначна частина ділянок, що передбачається для формування кварталів садибної

житлової забудови, розташована в межах території об’єкту Смарагдової мережі України

«Долина р. Ворскла». Враховуючи, що на даний час не прийнято закон «Про території

Смарагдової мережі»; не створено організаційної, адміністративної та матеріально-технічної

бази для інвентаризації видів природної фауни та флори та оселищ, системи їх моніторингу,

не розроблені положення та методичні рекомендації щодо розроблення плану управління

спеціальними територіями для збереження кожного пріоритетного виду флори і фауни та

природного оселища; не розроблені методичні рекомендації з підготовки звітів з впливу на

довкілля планів і проектів у частині їх впливу на види флори і фауни та природні оселища,

оцінка впливів на біорізноманіття території міста від містобудівного освоєння ділянок має

високий ступінь невизначеності. За умови містобудівного освоєння ділянок до прийняття

закону та його повного впровадження на організаційно-адміністративному та матеріально-

технічному рівні існує ризик зменшення площ оселищ і ймовірно загроза скорочення

популяції пріоритетних для збереження видів флори та фауни при умові їх проживання чи

зростання на ділянках перспективного містобудівного освоєння (при будівництві будівель та

споруд, інженерно-транспортних мереж, виконання заходів з інженерної підготовки та

захисту території).

Освоєння частини ділянок потребує зміни їх функціонального використання, з

вилученням із складу земель для ведення лісового господарства у порядку, передбаченому

чинним законодавством України.

Очікувані позитивні ефекти:

Проектними рішеннями передбачається формування нових площ зелених насаджень

загального користування та спеціального призначення на території міста відповідно до вимог

держаних будівельних норм, ландшафтних особливостей території, радіусів обслуговування,

просторової доцільності.

Пропозиції щодо визначення меж прибережних захисних смуг водойм з подальшим

розробленням технічної документації із землеустрою щодо їх встановлення та дотриманням

режиму господарського використання сприятиме збереженню та розвитку біоценозів

прибережної зони водойм.

Реалізація проектних рішень щодо створення ландшафтних-рекреаційних зон сприяє

формуванню екологічного каркасу міста та матиме позитивні наслідки для збагачення

біорізноманіття.

93

Здоров'я населення та умови життєдіяльності.

Основні ризики:

Окремі пропозиції проекту передбачають розміщення перспективних ділянок

житлової забудови, що частково потрапляють в межі нормативних параметрів існуючих

планувальних обмежень від виробничо-комунальних об’єктів розташованих на суміжних

ділянках. Зокрема, територія кварталу одноквартирної (садибної) житлової забудови на

ділянці по вул. Січових Стрільців, на земельній ділянці, що виділена для будівництва

комплексу садибної забудови, із західної сторони межує безпосередньо із виробничою

територією об’єкту зони відводу залізниці, що потребує дотримання мінімального

санітарного розриву 50 м, згідно вимог ДСП № 173, п.4.3. Таким чином, частково (близько

16% від загальної площі – 1га) потрапляє в межі санітарного розриву 50 м. Це створює

ризики шкідливого пливу на здоров'я населення, що проживатиме в межах СЗЗ.

Містобудівне освоєння на ділянках що межують з виробничою територією можливе лише на

умови розроблення проекту та виконання заходів зі скорочення нормативних параметрів СЗЗ

до межі виробничої території у встановленому законодавством порядку, згідно вимог ДСП

№ 173, п. 5.9.. В разі неможливості скорочення СЗЗ необхідно забезпечити організацію та

озеленення нормативних параметрів СЗЗ та розглянути варіант розміщення зазначених

ділянок площею 1га в іншій частині міста, на площадках одноквартирного (садибного)

будівництва вибіркового розташування, яких в проекті запропоновано загальною площею 4,8

га. При містобудівному освоєні ділянок багатоквартирної житлової забудови, при

розроблення детального плану території слід враховувати планувальні обмеження від

суміжних ділянок (санітарно-захисні зони, санітарні розриви) та передбачати їх

використання для розміщення об’єктів комунального призначення (ТП, ГРП, майданчики

для сміттєвих контейнерів), паркувальних місць, ділянок для вигулу собак тощо.

Частина перспективних ділянок для формування кварталів одноквартирної (садибної)

житлової забудови розташовані на ділянках поширення несприятливих факторів інженерно-

будівельного освоєння території, таких як підтоплення, заболочення, порушені ділянки на

місці колишніх кар’єрів, що потребують рекультивації. Це стосується ділянок по вул.

Клінкерна, пров. Цегляний, вул. Сільськогосподарська, Красногорівська, Колійна, Князя

Ігоря Святославовича, Красна поляна, Бригадна, Привітна та окремих площадок вибіркового

будівництва. В разі містобудівного освоєння ділянок садибної забудови окремими

землекористувачами в різні часові терміни, з виконанням заходів з інженерної підготовки та

захисту території, що викликають зміну рельєфу та абсолютних відміток поверхні, можливі

ускладнення та погіршення санітарно-гігієнічних умов суміжних ділянок, що може

призвести до конфліктних ситуацій та погіршить комфортність умов проживання. Тому

органам місцевого самоврядування доцільно забезпечити виконання заходів з інженерної

підготовки та захисту території комплексно для всієї території кожної перспективної

ділянки, що їх потребує, перед виділенням земельних ділянок громадянам для будівництва і

обслуговування житлових будівників.

Очікувані позитивні наслідки:

Проектом передбачається розвиток та реконструкція інженерних мереж та споруд

водопровідно-каналізаційного господарства, що дозволить забезпечити 100% населення

питною водою контрольованої якості; розвиток мережі зливової каналізації на всій території

міста, з очисними спорудами у місцях випуску, що до зволить знизити шкідливий вплив від

стічних вод на гідрогеологічне середовище та підвищить якість санітарно-гігієнічного стану

території та умов життєдіяльності в межах міста. Виконання заходів із розчищення водойм

та облаштування прибережної зони та створення пляжних зон, з ліквідацією місць випуску

зливових вод, що відбувається без очищення, дозволить покращити санітарно-гігієнічний

стан водойм у місцях водокористування.

94

В проекті визначені необхідні нормативні рівні забезпеченості об’єктами

громадського обслуговування населення м. Полтава та зони його впливу на розрахунковий

строк, такі як: приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять у житловому кварталі

(мікрорайоні), спортивні зали загального користування, басейни криті й відкриті загального

користування для населення, приміщення реабілітаційного призначення. Забезпечення міста

зазначеними об’єктами обслуговування, а також закладами соціального захисту, закладами

відпочинку та спорту та сприятиме підвищенню якості медичного обслуговування

населення.

Для організації санітарно-захисних зон від перспективних та деяких існуючих

підприємств та об’єктів виробничо-комунальної зони міста в проекті визначені ділянки

вільні від забудови для створення зелених насаджень спеціального призначення, що є одним

із головних заходів, спрямованих на пом’якшення дії шкідливих впливів на сельбищну зону

міста та створення сприятливих умов життєдіяльності.

Створення зелених насаджень загального користування, організація зон відпочинку з

пляжною зоною, спортивними майданчиками, пішохідними та велодоріжками, покращить

умови для ведення здорового способу життя, дозволить підвищити якість відпочинку та

дозвілля населення, що матиме позитивний вплив на здоров’я населення.

Соціально-економічне середовище

Очікувані позитивні наслідки після реалізації проекту внесення змін до генплану

міста:

- стабілізація чисельності населення міста;

- стабілізація та певне пожвавлення (у разі значних інвестицій) виду економічної

діяльності «Будівництво»;

- збільшення житлового фонду у місті, збільшення житлових помешкань (квартир)

дозволить розселити населення, що має погані умови проживання, не має власного житла

(зокрема родини та одинаки, що перебувають на квартирному обліку (переважно це люди

що потребують соціального захисту, ветерани військових дій, інваліди)). При цьому

середня житлова забезпеченість по місту складе близько 32 м2 на людину, що дозволить

мати вибір мешканцям житла різного рівня розміру та комфорту)

95

При аналізі проектних рішень щодо визначення перспективних території житлової та

громадської забудови, виробничо-комунальних територій, розвитку інженерно-транспортної

інфраструктури та формування рекреаційних зон розглядався вплив від реалізації цих рішень

на ключові складові довкілля: повітря, водний басейн, ґрунти, біорізноманіття та вплив на

соціально-економічні фактори розвитку населеного пункту.

Для частини рішень містобудівної документації, що носять характер потенційних

ризиків для довкілля при їх реалізації, був визначений комплекс планувальних та інженерно-

будівельних заходів з усунення, зменшення, запобігання або контролю можливих негативних

впливів на навколишнє середовище, які можуть виникнути внаслідок реалізації рішень

містобудівної документації. Більшість запропонованих заходів носять інженерно-

конструктивний характер, реалізація яких має відбуватися в процесі наступних стадій

проектування – переважно проекти робочої документації на будівництво будівель, споруд а

також мереж інженерно-транспортної інфраструктури. Інша частина заходів відноситься до

сфери діяльності адміністративно-контролюючих органів. Основні пропозиції щодо

запобігання, мінімізації та пом'якшення потенційних негативних наслідків подано в розділі 7

цього звіту.

96

Розділ 7. Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та

пом’якшення негативних наслідків виконання документу державного

планування

На основі аналізів, представлених у попередніх розділах, та з метою сприяння

досягненню цілей екологічної політики, встановлених на національному та місцевому рівнях,

запропоновано ряд заходів для пом'якшення виявлених потенційних негативних наслідків

для навколишнього середовища та здоров'я населення, що випливають з реалізації

містобудівної документації. Термін "пом'якшення" відноситься до усунення, зменшення,

запобігання або контролю негативних впливів на навколишнє середовище, які можуть

виникнути внаслідок впровадження містобудівної документації. Запропоновані заходи

складаються з тих, що були визначені в процесі розроблення проекту містобудівної

документації і рекомендацій, що виникли в результаті виконання СЕО, в тому числі з

урахуванням пропозицій Регіонального офісу водних ресурсів в Полтавській області.

Реалізація проекту внесення змін до генерального плану потребує виконання великої

кількості заходів, що стосуються розвитку сфери забезпечення системами інженерної

інфраструктури міста, розвитку транспортної інфраструктури, заходи із інженерної

підготовки та захисту території, розвитку промислово-виробничої сфери, виконання яких є

невід’ємною складовою для створення сприятливого в екологічному відношенні життєвого

середовища населеного пункту. До заходів, що мають безпосередній вплив на санітарно-

гігієнічні умови проживання населення та забезпечують пом’якшення негативних наслідків

реалізації проекту відносяться:

Для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та будівельних норм на території

існуючої та проектної житлової та прирівняної до неї забудови пропонується:

- скорочення СЗЗ промислово-комунальних підприємств, нормативні параметри СЗЗ яких

не витримуються, методом їх зменшення до необхідних мінімальних розмірів, у деяких

випадках, при ефективному впровадженні інженерних заходів, до зовнішніх меж

виробничих територій. Рекомендується органам виконавчої влади визначити перелік

підприємств, в межах СЗЗ яких знаходиться житлова забудова та прирівняні до неї

об’єкти, що потребують розроблення проектів скорочення їх СЗЗ. Проекти організації

СЗЗ зі скороченням їх нормативних параметрів мають бути погоджені і затверджені

Головою Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту

споживачів на підставі результатів проведення державної санітарно-епідеміологічної

експертизи відповідних матеріалів (ДСП № 173, п. 5.9). При цьому для промислових груп

необхідно передбачити розробку проектів комплексних СЗЗ. Слід зазначити, що розміри

санітарно-захисної зони можуть бути зменшені, коли в результаті розрахунків та

лабораторних досліджень, проведених для району розташування підприємства або

іншого виробничого об'єкта, буде встановлено, що на межі житлової забудови та

прирівняних до неї об'єктів концентрації шкідливих речовин у атмосферному повітрі,

рівні шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань,

статичної електрики не перевищуватимуть гігієнічні нормативи. У випадку, коли

неможлива організація СЗЗ в конкретних умовах, необхідно приймати рішення про зміну

технології виробництва, що передбачає зниження викидів шкідливих речовин в

атмосферу, його перепрофілювання або передислокацію. Контроль за виконанням цих

заходів здійснюють державні органи санітарно-епідеміологічного контролю та установи

МОЗ України. З метою скорочення нормативних параметрів СЗЗ, в межах яких

знаходиться житлова та прирівняна до неї забудова, рекомендуються наступні інженерно-

планувальні заходи:

97

провадження новітніх технологій виробничого і санітарно-технічного

устаткування, що забезпечує максимальне уловлювання, утилізацію чи

знешкодження викидів забруднюючих речовин в атмосферу;

централізація викидів забруднюючих речовин шляхом максимального

скорочення кількості труб, вентиляційних шахт, дефлекторів, аераційних

ліхтарів тощо;

здійснення регулювання виробничих потужностей підприємства;

планувальна реорганізація території підприємства з метою раціонального

взаємного розташування основних виробничих і допоміжних будівель і споруд

на проммайданчику з метою запобігання забруднення атмосферного повітря на

суміжні сельбищні та рекреаційні зони;

- першочергове розроблення проектів скорочення СЗЗ підприємств: КП "Полтавська міська

шляхово-експлуатаційна дільниця" (АБЗ) вул. Островського, 2є; ПАТ «Полтавська

птахофабрика»; Полтавське учбово-виробниче підприємство "Полтаваелектро"

Українського товариства сліпих (гальванічний цех); ПП "ЯВІС - ХХІ" (виробництво

оліфи та шпаклівки); ТОВ "Спільне українсько-литовське підприємство "ВІО-ЛЕ"

(виробництво лакофарбової продукції); КАТП 1628 (зливна станція) на виконання вимог

пунктів 14.11.2 та 14.11.3, ДБН Б.2.2-12:2019. Одним із методів скорочення СЗЗ від

гальванічного цеху може бути використання високошвидкісного газополум'яного

напилення, що дозволяє припинити використання концентрованих розчинів із сірчаною і

азотною кислот при гальванічному напиленні а також у декілька разів понизити скидання

шестивалентного хрому і інших забруднюючих речовин. Дані підприємства

першочергово потребують розроблення проектів організації СЗЗ. В разі неможливості

скорочення СЗЗ до меж житлової та прирівняної до неї забудови за рахунок

впровадження інженерно-технічних заходів зазначені підприємства потребують

винесення із сельбищної зони в комунально-виробничу зону, на ділянки що забезпечать

дотримання нормативні відстані СЗЗ;

- розробка проектів організації СЗЗ при розміщенні нових та реконструкції існуючих

виробничо-комунальних, сільськогосподарських підприємств;

- дотримання параметрів обмежень, визначених санітарними нормами та екологічним

законодавством, при будівництві об’єктів та мереж інженерної інфраструктури - СЗЗ,

охоронні зони інженерних споруд та комунікацій – ГРП, ТП, очисні споруди зливової

каналізації тощо;

- врахування запропонованих ділянок щодо встановлення прибережних захисних смуг

водойм при виконання заходів з інженерної підготовки території;

- на виконання вимог ДСанПіН 2.2.2.028-99 з метою зменшення СЗЗ кладовища, місцевим

органам самоврядування необхідно прийняти рішення щодо закриття кладовищ, що

розташовані на ділянках суміжних із житловою та прирівняною до неї забудовою, після

їх заповнення із забороною повторного використання (підзахоронення на місці існуючих

поховань). Ця пропозиція проекту стосується всіх кладовищ, що розташовані в межах

міста окрім трьох: Затуринське (промвузол); в с. Яківці (біля північної межі міста); старе

кладовище психіатричної лікарні (на північ від вул. Малиновського). В перспективі

санітарно-захисна зона цих кладовищ, по закінченню кладовищного періоду, може бути

зменшена до 50м; відповідно до вимог п. 3.12, примітка1, ДСанПіН 2.2.2.028-99

«Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах

України», в умовах міської забудови, яка склалася, рішення щодо реконструкції і

капітального ремонту житлових та громадських будинків, розміщення нових об'єктів у

зонах, що примикають до закритих кладовищ, приймаються за погодженням з місцевими

органами державного санітарного нагляду залежно від природних умов (рельєф

місцевості, гідрологія тощо) і ступеня інженерного обладнання території;

98

- містобудівне освоєння перспективних ділянок житлової та громадської забудови на стадії

розробки детального плану території слід проводити з урахуванням існуючих та

перспективних нормативних параметрів СЗЗ та санітарних розривів від суміжних

існуючих та перспективних промислово-комунальних ділянок, та при необхідності

виконувати інженерно-планувальні заходи для скорочення СЗЗ; розміщення будівель і

споруд слід планувати з урахуванням охоронних зон інженерних мереж та інших

планувальних обмежень;

- містобудівне освоєння перспективної ділянки садибної житлової забудови по вул.

Січових Стрільців, на ділянці що межує із виробничою територією зони відводу

залізниці, здійснювати лише після розроблення проекту та виконання заходів зі

скорочення нормативних параметрів СЗЗ до межі виробничої території у встановленому

законодавством порядку, згідно вимог ДСП № 173, п. 5.9.. В разі неможливості

скорочення СЗЗ необхідно забезпечити організацію та озеленення нормативних

параметрів СЗЗ та розглянути варіант розміщення зазначених ділянок площею 1га в іншій

частині міста, на площадках одноквартирного (садибного) будівництва вибіркового

розташування, яких в проекті запропоновано загальною площею 4,8 га;

- врахування СЗЗ та санітарних розривів від існуючих об’єктів при розробленні проектної

документації (детальний план території) на ділянки, що резервується для розміщення

житлової забудови, з метою недопущення розміщення в їх межах житлових будівель та

місць відпочинку, а використання даних просторів для розміщення об’єктів інженерної

інфраструктури (ТП, ГРП, інш.), гостьових стоянок, місць вигулу для домашніх тварин

тощо;

- з метою запобігання погіршення санітарно-гігієнічних умов проживання, та забезпечення

комфортних умов проживання населення на перспективних ділянках одноквартирної

(садибного) житлової забудови, що частково або повністю мають ускладнені інженерно-

геологічні умови будівельного освоєння (по вул. Клінкерна, пров. Цегляний, вул.

Сільськогосподарська, Красногорівська, Колійна, Князя Ігоря Святославовича, Красна

поляна, Бригадна, Привітна та окремі площадки вибіркового будівництва), органам

місцевого самоврядування доцільно забезпечити виконання заходів з інженерної

підготовки та захисту території комплексно для всієї території кожної перспективної

ділянки (кварталу), що їх потребує, перед виділенням земельних ділянок громадянам для

будівництва і обслуговування житлових будівників;

- дотримання норм та правил при проектуванні та будівництві об’єктів, будівель та споруд

на при аеродромній території на подальших стадіях розроблення містобудівної та робочої

документації при містобудівному освоєнні ділянок житлово-громадської та виробничо-

комунальної зон міста, будівництві об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Розмір приаеродромної території аеродрому ПОКП «Аеропорт-Полтава» - коло радіусом

50 км від контрольної точки аеродрому. Розмір приаеродромної території військового

аеродрому, що розташований в межах міста, становить 50 км. Будівлі і природні об’єкти,

розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів

повітряних суден. Визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення

вищезазначеної діяльності на приаеродромній території здійснюється органами місцевого

самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та

уповноваженим органом з питань цивільної авіації. Порядок погодження місця

розташування та висоти об’єктів на приаеродромній території визначається постановою

Кабінету Міністрів України від 06.12.2017р. №954 «Про затвердження Положення про

використання повітряного простору України» та наказом Міністерства інфраструктури

України від 30.11.2012 №721 «Про затвердження Порядку погодження місця

розташування та висоти об’єктів на приаеродромних територіях та об’єктів, діяльність

яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної

авіації». Погодження місця розташування та висоти об’єктів на приаеродромній території

та об’єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних

99

приладів цивільної авіації здійснює Державіаслужба України або Міноборони (відповідно

до компетенції) з урахуванням висновків експлуатанта аеродрому та провайдера

аеронавігаційного обслуговування. Погодженню з Державіаслужбою та Міноборони

підлягають місце розташування і висота при проектуванні, будівництві, реконструкції і

технічному переобладнанні: об’єктів, що перетинають поверхні обмеження перешкод

аеродромів, вертодромів, постійних злітнопосадкових майданчиків; об’єктів заввишки 45

і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів;

повітряних ліній електрозв’язку та електропостачання, вибухонебезпечних,

радіотехнічних, світлотехнічних та інших об’єктів (залізничних колій, автомобільних

шляхів, об’єктів з викидом відкритого полум’я, газів та диму, діяльність яких може

призвести до погіршення видимості в районах аеродромів, тощо), які можуть створити

загрозу безпеці повітряного руху або перешкоджати роботі аеродрому чи засобів зв’язку,

навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), незалежно від їх розміщення;

об’єктів незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною

поверхнею. Також забороняється розміщення об’єктів, що сприяють масовому

скупченню птахів на відстані 15 км від контрольної точки аеродрому.

Для охорони повітря:

- виконання всіма підприємствами, установами та організаціями умов діяльності та заходів

зі скорочення викидів, викладених в дозволах на викиди забруднюючих речовин у

повітря стаціонарними джерелами;

- запровадження підприємствами, установами та організаціями, що мають стаціонарні

джерела викидів забруднюючих речовин у повітря, заходів щодо зменшення обсягів

викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря і зменшення впливу

фізичних факторів впливу на довкілля;

- здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються у

повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;

- здійснювати моніторинг впливу підприємств на оточуючу сельбищну зону, забезпечувати

виконання інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих

речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи пилогазоочисного

обладнання;

- здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд,

устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих

речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів; оснащення їх засобами

вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю

очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих

речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

- розробка проектів організації та, за потреби, скорочення санітарно-захисних зон

промислово-комунальних, сільськогосподарських підприємств та здійснення заходів

щодо їх благоустрою та озеленення;

- органам контролюючої та дозвільної системи в сфері охорони навколишнього

природного середовища та забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя населення

здійснювати регулювання розміщення нових виробничих цехів або підприємств,

регулювання нарощування виробничих потужностей існуючих підприємств, контроль

зміни їх виробничої діяльності;

- забезпечити здійснення процедури оцінки впливу на довкілля у порядку, передбаченому

законодавством під час розміщення, проектування і будівництва нових і реконструкції

діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, що мають викиди забруднюючих речовин в

атмосферне повітря, та входять до переліку видів планованої діяльності та об’єктів, які

можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля,

визначених в статті 3, Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;

100

- створення нових магістральних вулиць з метою раціональної організації руху транспорту;

подальший розвиток вулично-дорожньої мережі – будівництво нових вулиць з сучасними

технічними параметрами та реконструкція існуючих, будівництво транспортних

розв’язок, виконання інших заходів, передбачених в розділі «Транспортна

інфраструктура»;

- обмеження в’їзду автотранспорту у рекреаційні та природоохоронні зони;

- реєстрація приватних авторемонтних майстерень, що виконують лакофарбувальні роботи

відповідно до чинних вимог та отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в

атмосферне повітря, з їх подальшим контролем за виконанням природоохоронних

заходів;

- забезпечення постійної роботи діагностичного пункту для контролю викидів

транспортних засобів;

- проведення ремонтно-будівельних робіт вулиць і доріг, поліпшення якості дорожнього

покриття;

- недопущення спалення сухої рослинності та опалого листя на території населеного

пункту;

- створення та проведення реконструкції вуличних насаджень вздовж вулиць для захисту

від шуму та загазованості на ділянках житлової та прирівняної до неї забудови;

- розвиток системи теплогазопостачання (проведення реконструкції існуючих джерел

тепло-, газозабезпечення, із застосуванням прогресивних технологій і сучасних

теплогенераторів децентралізованих систем опалення);

- популяризація велосипедного транспорту та будівництво велосипедних доріжок;

Для охорони та раціонального використання водних ресурсів:

- розробка проекту технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж

водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водотоків та водойм міста, з

винесенням їх меж в натуру, з корегуванням меж прибережних захисних смуг, що були

визначені при паспортизації рік Ворскла, Коломак, Тарапунька, в матеріалах робочого

проекту «Полтававодгосп», м. Полтава-2005 р.;

- забезпечення обмеження господарської діяльності та встановлення дієвого контролю за

дотриманням норм природокористування в межах прибережних захисних смуг (ПЗС)

відповідно до вимог чинного законодавства;

- проведення комплексу заходів щодо благоустрою та захисту водойм з організацією та

благоустроєм рекреаційних зон;

- проведення паспортизації всіх 93 водних об’єктів на території міста;

- з метою захисту підземних вод необхідно виконати інвентаризацію та визначити перелік

свердловин на воду, що непридатні для експлуатації, покинутих спостережних та

пошукових свердловин на всі види корисних копалин, а також вертикальні й інші гірничо-

пошукові та експлуатаційні гірничі виробки і покинуті криниці, які повинні бути

затампоновані чи ліквідовані (стаття 105 Водного кодексу України);

- забезпечувати контроль з виконання заходів із водопідготовки води з централізованих

джерел водопостачання для забезпечення якості питної види, відповідно норм ДСанПіН

2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»;

- забезпечити контроль з дотримання господарського режиму в межа трьох поясів ЗСО

джерел централізованого водопостачання згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів

України від 18.12.1998 №2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони джерел

водопостачання»;

- розробити проекти із землеустрою щодо встановлення меж зон санітарної охорони

джерел та об'єктів водопостачання (згідно вимог пункту З постанови Кабінету Міністрів

України від 18.12.1998 №2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних

101

об'єктів» та стаття 34 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та

водовідведення»);

- розробити плани ліквідації наслідків можливих аварій для об'єктів і споруд, які є аварійно

небезпечними (накопичувачі стічних вод, каналізаційні колектори та очисні споруди

тощо) та погодити їх з спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої

влади у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів (пункт 14

постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 №465 «Про затвердження Правил

охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами»);

- на подальших стадіях проектування об’єктів, пов’язаних з використанням водних

ресурсів, поточне та перспективне планування використання водних ресурсів та

здійснення водоохоронних заходів здійснювати з урахуванням даних затверджених в

установленому порядку водогосподарських балансів (наказ Міністерства екології та

природних ресурсів України від 26.01.2017 №26 «Про затвердження Порядку розроблення

водогосподарських балансів»);

- відведення стічних вод, що утворилися в процесі господарсько-побутової і виробничої

діяльності об'єктів (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води) слід передбачати до

централізованої системи водовідведення. У разі відсутності інженерних мереж міської

каналізації або розташування об'єктів на відстані не менше ніж 500 м від найближчого

колектора стічних вод необхідно передбачати каналізування об'єктів на локальні очисні

споруди (Державні санітарні норми і правила утримання населених місць затверджених

наказом Міністерства охорони здоров'я України 17.03.2011 №145 зареєстрованому в

Міністерстві юстиції України 05.04.2011 №457/19195);

- місця скидання стічних вод від промислових підприємств до водних об’єктів після

локальних КОС розміщувати нижче межі населеного пункту за течією водотоку на

відстані, яка виключає вплив згінно-нагінних явищ (пункт 9 постанови Кабінету

Міністрів України від 25,03.1999 №465 «Про затвердження Правил охорони поверхневих

вод від забруднення зворотними водами»);

- здійснювати контроль за підприємствами, пов’язаними з використанням водних ресурсів,

щодо встановлення лімітів споживання питної води для промислових потреб з

комунальних і відомчих господарсько-питних водопроводів за погодженням з обласною

державною адміністрацією;

- з метою забезпечення екологічної безпеки під час розміщення, проектування і

будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів,

пов'язаних з використанням вод забезпечити здійснення оцінка впливу на довкілля у

порядку, що визначається законодавством (стаття 22 Водного кодексу України);

- розробити проекти щодо визначення розмірів смуг відведення та режиму користування

ними для магістральних, міжгосподарських та інших каналів на зрошувальних і

осушувальних системах на прилеглих до міста територіях, гідротехнічних та

гідрометричних споруд, а також водойм і гребель на річках (стаття 91 Водного кодексу

України);

- визначити місця відбору проб для водокористувачів на яких слід передбачити відповідне

монтування пристроїв, призначених для здійснення регулярного контролю за обсягами та

якістю зворотних вод (пункти 22 та 23 постанови Кабінету Міністрів України від

25.03.1999 №465 «Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення

зворотними водами»);

- визначити контрольні створи, у яких мають дотримуватися санітарно- гігієнічний та

рибогосподарський нормативи якості води, залежно від конкретних умов, але не нижче

500 метрів від місця скидання зворотних вод на ділянках водних об'єктів, які

використовуються для задоволення питних і господарсько-побутових потреб, на відстані

одного кілометра вище від найближчого за течією пункту водокористування, а на

водоймах акваторії - в радіусі одного кілометра від пункту водокористування (пункт 8

102

постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 №465 «Про затвердження Правил

охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами»);

- впровадження комплексу заходів щодо екологізації водогосподарського комплексу:

реконструкція та розширення мереж централізованого водопостачання та водовідведення

з підключенням всіх об’єктів (існуюча та перспективна житлово-громадська забудова) до

централізованої системи водопостачання та водовідведення та інші заходи, що викладені

в розділах «Водопостачання», «Каналізація»;

- визначити перелік підприємств (споживачів) у яких наявні виробничі процеси під час

здійснення яких споживачі повинні мати локальні очисні споруди для попереднього

очищення стічних вод перед їх скиданням до системи централізованого водовідведення та

очищення стічних вод (Додаток 1 до наказу Міністерства регіонального розвитку,

будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316 «Про

затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення

та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних

вод до систем централізованого водовідведення») та сформувати відповідні заходи щодо

будівництва локальних очисних споруд для попереднього очищення стічних вод перед їх

скиданням до системи централізованого водовідведення та очищення стічних вод;

- впровадження комплексу заходів з метою раціонального використання водних ресурсів:

обладнання житлових квартир водо-лічильниками; модернізація технологічного

устаткування з метою мінімізації використання питних вод в технічних цілях; ліквідація

непродуктивних витрат води; запровадження водозберiгаючих технологій; будівництво

систем зворотного і повторного водопостачання, зокрема будівництво станцій миття

транспортних засобів з оборотним водопостачанням на автотранспортних підприємствах;

- розвиток системи відведення поверхневого стоку з усієї території міста; будівництво

очисних споруд зливової каналізації в проектних місцях випуску стічних вод; (розділ «

Дощова каналізація»);

- виконання заходів з інженерної підготовки та захисту території, зокрема при освоєнні

ділянок, що зазнають впливу несприятливих природних процесів: регулювання

поверхневого стоку, розчистка водойм тощо (розділ «Інженерна підготовка та захист

території»).

Для охорони ґрунтів:

- проведення геохімічного обстеження території населеного пункту, першочергово на

ділянках перспективного освоєння ділянок житлової та громадської забудови, з

подальшим виконанням у разі необхідності заходів з санації забруднених ділянок;

- ліквідація несанкціонованих звалищ сміття з проведенням санації забруднених ділянок;

- дотримання вимог щодо санітарного очищення території; 100% охоплення

перспективних ділянок містобудівного освоєння планово-подвірною санітарною

очисткою, подальший розвиток системи роздільного збору твердих побутових відходів та

виконання інших заходів щодо поводження з ТПВ (розділ «Санітарна очистка

території»);

- створення пунктів прийому небезпечних відходів від населення (відпрацьованих

акумуляторних батарей, масел та шин від експлуатації приватного автотранспорту,

відпрацьованих ртуть-вмісних ламп, комп’ютерної, малої та великогабаритної побутової

техніки та інших вторинних ресурсів) з подальшою передачею на спеціалізовані

підприємства з їх переробки та знешкодженню;

- сприяння створенню та функціонуванню підприємств, зайнятих збором та утилізацією

відходів;

- бережливе ставлення до родючого шару ґрунтів, які зазнають його механічного зняття,

залуження та закріплення його на ділянках поверхневого змиву тощо;

103

- контроль за ґрунтами, що ввозяться для використання при озелененні та благоустрої

міських територій;

- виконання заходів з інженерної підготовки при освоєнні територій, що зазнають впливу

несприятливих природних процесів: регулювання поверхневого стоку, протизсувні та

протиерозійні заходи, ліквідація підтоплення тощо (див. розділ «Інженерна підготовка

та захист території»);

Для зменшення впливу фізичних факторів на навколишнє середовище (шум,

електромагнітне випромінювання):

Основним джерелом шумового забруднення є автомобільний та залізничний транспорт.

При прийнятті проектних рішень враховуються зазначені зони акустичного впливу.

Для захисту від акустичного забруднення прилеглих до магістральних вулиць

територій та забезпечення нормативних рівнів звуку на території житлової забудови

пропонується:

- створення придорожніх захисних зелених насаджень та дотримання правил

землекористування в межах червоних ліній;

- реалізація заходів з реконструкції та будівництва вулиць міста для організації

магістральної вуличної мережі, яка намічена комплексом заходів проекту внесення змін до

генерального плану міста, з будівництвом транспортних розв’язок, південної об’їзної дороги;

- для південної об’їзної дороги формування санітарного розриву 100 м за межами

населеного пункту, зі смугою озеленення шириною 20-50 м, відповідно вимог ДСП 173-96

(п.5.25, 5.26), Згідно п. 10.1.6, (примітка), ДБН Б.2.2-12:2019, при проведенні реконструкції

або розміщенні об’єктів будівництва на територіях сформованої забудови відстань від

бровки земляного полотна магістральних доріг І, ІІ та ІІІ категорій до лінії регулювання

житлової, дачної та садової забудови можливо зменшувати до 50 м за умови дотримання

нормативних акустичних показників та при облаштуванні шумозахисних екранів та смуг

озеленення завширшки не менше 10-15 м.

По території міста проходить залізниця. Дотримання нормативних рівнів шуму

забезпечується санітарно-захисною зоною, в межах якої необхідно виконувати шумозахисне

озеленення та інші шумозахисні заходи.

Для забезпечення нормативних рівнів звуку на території житлової забудови

пропонується:

− від вуличної магістральної мережі на вільних територіях і на ділянках нового освоєння

організація протишумового вуличного озеленення межах червоних ліній;

− від залізниці на території існуючої житлової забудови в районі пров. Половчанський, на

ділянках вулиць Квітки Цісик, пров. 2-й Веселий, пров. Косий, вул. Липова, вул. Петра

Дорошенка, Глібова, Зіньківська, Яківчанська, Спартака, Шведська могила, провулків

Скліфасовського, Корзуна, Диканський, Лінійний, Миргородський, Виборзький, вул.

Молодіжна, Стрілочна, вул. Челябинська, пров. Підлісний, вул. Декабристів, вул. Сєрова,

Лугова, Підмонастирська, пров. Московський, вул. Авіаційна, Героїв Крут, пров.

Прирічний, Тунельний, вул. Тунельна, пров. Цитовський, Барвистий, пров. Низовий, вул.

Низова, пров. Дублянський, пров. Хліборобів, вул. Крутобережанська, вул. Григорія

Граб’янки, Героїв праці, пров. Залізничний, Оксамитний, вул. Хвойна, вул. Новобудовна,

Сортувальна, Пост-Острівська, Красна поляна, Прохідна, Озерна, Деповська,

Кривоносівська, Князя Ігоря Святославича, Кременчуцька, Черепанова, Кільцева, а

також, до моменту ліквідації ділянки залізничної гілки, на окремих частинах вулиць

Сакко, Кар’єрна, Безвірницька, пров. Нафтовий, Переїзний, Проїзний, вул. Бугрова, пров.

Вагонний, вул. Грабинівська, Локомотивна, де досягти нормативні рівні шуму за рахунок

озеленення неможливо, впровадження конструктивних шумозахисних заходів для першої

104

лінії забудови (шумозахисні екрани, шумозахисні віконні блоки, шумопоглинаючі

облицювальні матеріали). При реалізації інженерно-планувальних заходів по зниженню

шуму розмір СЗЗ залізниці можливо зменшити до 50 м;

− щодо оновлення проектної документації з визначення зон обмеження забудови із умов

авіаційного шуму навколо аеродрому цивільної авіації МА “Полтава”, з урахуванням

існуючих та перспективних сценаріїв інтенсивності повітряного руху, з подальшим

внесенням за потреби відповідних змін до генерального плану міста та врахування

визначених параметрів зон А, Б, В, Г в містобудівній документації на подальших стадіях

проектування (план зонування території, детальні плани території).

Для забезпечення нормативних рівнів звуку на території житлової забудови в районі

впливу військового аеродрому пропонується:

− розроблення для військового аеродрому технічної документації «Проект з визначення зон

А, Б, В, Г придатності території до забудови за акустичними умовами при польотах

літаків» (згідно ДСП № 173), з використанням сучасних методик розрахунку, після

визначення стратегічної перспективи функціонування об’єкту яка визначається

Міністерством оборони України, (можливий склад повітряних суден та їх акустичні

характеристики, інтенсивність злітно-посадкових операцій), з подальшим внесенням за

потреби відповідних змін до генерального плану міста (чинної містобудівної

документації) та врахування визначених параметрів зон А, Б, В, Г в на подальших стадіях

проектування (детальні плани території). Містобудівне освоєння перспективних ділянок,

зокрема подальші стадії проектування - детальний план території, проект будівництва

окремої будівлі, в межах орієнтовних параметрів зони розповсюдження понаднормових

рівнів звуку авіаційних шумів (зона Г) прийнятих в проекті документу державного

планування допускається здійснювати лише після розроблення технічної документації,

що визначить розрахункові межі зон Б, В, Г та дозволить передбачити відповідні

комплекси планувальних та інженерних заходів по захисту будівель та споруд що будуть

розташовані відповідно в межах зон Б, В та Г від акустичного впливу аеродрому. Це

стосується пропозицій з формування кварталів одноквартирної (садибної) житлової

забудови на ділянці по вул. Січових Стрільців (частково), вул. Лисенка, Колійна

(частково), в районі вулиць Пирятинська – Жуківська; та окремих ділянок вибіркового

будівництва (садибної) житлової забудови, громадської забудови по вул. Жуківська,

ділянки зміни функціонального використання на житлово-громадської забудову по вул.

Нагірна, що розташовані в межах орієнтовних параметрів шумової зони Г від

військового аеродрому;

− для існуючої забудови що знаходиться в орієнтовних межах зони понаднормових рівнів

звуку авіаційних шумів від військового аеродрому (зона Г), для зменшення акустичного

впливу, необхідно виконувати комплекс заходів, які забезпечують зниження шуму на

∆LA > 30 дБА, в тому числі: застосування підвищеної звукоізоляції та шумоізоляційних

матеріалів зовнішніх огороджень конструкцій будівель і споруд, застосування

шумоізоляційних склопакетів у оздобленні віконних отворів тощо;

− для існуючої та перспективної забудови, що знаходиться в межах зон понаднормових

рівнів звуку авіаційних шумів (зони Б і В), необхідно виконувати підвищену

звукоізоляцію зовнішніх огороджень, які забезпечують зниження шуму на ∆LA = 25-30

дБА.

З метою обмеження впливу ліній електропередач (ЛЕП) на суміжні ділянки та об’єкти

необхідно дотримуватись вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.1997р. №

209 «Про затвердження Правил охорони електричних мереж», в частині встановлення

охоронних зон в обидві сторони від осі ЛЕП в залежності від їх напруги (вимоги п.5) та

дотримання режиму господарського використання в їх межах (вимоги п. 8, 9).

105

Охорона біорізноманіття та ландшафтно-планувальні заходи:

- формування та догляд за зеленими насадженнями спеціального призначення (санітарно-

захисні зони, протишумове озеленення вулиць, автодоріг); та насаджень обмеженого

використання;

- проведення інвентаризації системи зелених насаджень населеного пункту у відповідності

з вимогами п. 6.8 «Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених

пунктів»;

- формування локальних місць рекреаційного використання (скверів, парків, зелених

рекреаційних зон) з використанням декоративних та стійких до техногенних навантажень

насаджень, їх благоустрій та ландшафтна організація (дендрологічний склад, малі

архітектурні форми); догляд та утримання зелених насаджень в здоровому,

упорядкованому стані;

- формування насаджень обмеженого використання: озеленення та ландшафтне

впорядкування територій рекреаційно-оздоровчих та лікувальних закладів в межах

їхнього земельного відводу, внутрішньо-квартальне озеленення.

- виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж існуючих

об’єктів природно-заповідного фонду і винесенням їх меж в натуру, з урахуванням

наукових висновків з обстеження території, з послідуючим уточненням їх площ та

внесенням відповідних змін до державного реєстру ПЗФ, відповідно вимог статті 54,

Закону України «Про природно-заповідний фонд»;

- розроблення менеджмент-плану для управління територіями об’єкту Смарагдової мережі

«Долина р. Ворскли», з визначенням чіткого плану заходів для збереження і моніторингу

кожного пріоритетного виду флори і фауни та природного оселища, в тому числі в межах

населених пунктів, після розроблення та затвердження відповідних методичних

рекомендацій для розроблення менеджмент-планів об’єктів Смарагдової мережі та за

необхідності внесення змін до містобудівної документації;

- з метою збереження біорізноманіття території, на подальших стадіях містобудівного

освоєння ділянок в межах перспективного для оголошення об’єкту Смарагдової мережі

«Долина р. Ворскла» (детальний план території, предпроектні пропозиції або ТЕО щодо

розміщення/будівництва об’єктів, закладів, споруд) доцільно здійснювати попереднє

обстеження території щодо наявності видів флори та фауни що мають особливе

природоохоронне значення на місцевому, державному та міжнародному рівні та

приймати рішення щодо подальшої господарської діяльності з урахуванням забезпечення

охорони та збереження видів і оселищ із Резолюцій №4 та №6 Бернської конвенції. А в

разі виявлення рідкісних видів, які занесені до Червоної книги України, слід здійснити

коригування проектних рішень з містобудівного освоєння території в межах таких

ділянок під час наступних стадій проектування (детальний план території), а також

врахувати можливість створення нових об’єктів природно-заповідного фонду, із

відповідним внесенням змін до містобудівної документації (генеральний план міста,

зонінг);

- розроблення проекту організації екологічної мережі міста за рахунок територій зелених

насаджень загального користування, існуючих та перспективних об’єктів природно-

заповідного фонду, особливо цінних природоохоронних територій (об’єкту Смарагдової

мережі), ландшафтно-рекреаційних зелених зон, водних об’єктів та їх прибережних

захисних смуг тощо, як джерел відновлення і збереження екологічного балансу та

забезпечення сталого розвитку території міста.

Охорона нерухомих пам’яток культурної спадщини:

З метою дотримання вимог законодавства в сфері охорони та використання

нерухомих пам’яток культурної спадщини на подальших етапах реалізації проекту необхідно

забезпечити виконання наступних заходів:

106

- на наступних етапах містобудівного освоєння території (розроблення проектів ДПТ,

робочих проектів будівництва будівель та споруд) враховувати існуючі об’єкти історико-

культурної спадщини та режими охоронних зон відповідно затвердженого Історико-

архітектурного опорного плану, Науково-проектної документації для визначення

історичних ареалів та меж і режимів використання зон охорони пам’яток архітектури та

містобудування;

- якщо під час проведення земляних робіт під час будівництва будівель та споруд буде

виявлено знахідку археологічного або історичного характеру, забудовник повинен

зупинити їхнє подальше ведення і протягом однієї доби повідомити про це органи

охорони культурної спадщини та органи місцевого самоврядування, на території якого

проводяться земляні роботи, згідно з частиною І статті 36 Закону України «Про охорону

культурної спадщини» (надалі Закону);

- у відповідності до частини 1 ст. 37 Закону будівельні, меліоративні, шляхові та інші

роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об’єктів

культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об’єктів за

рахунок коштів замовників зазначених робіт.

Для підвищення якості оцінки антропогенного впливу урбанізованої території на

навколишнє природне середовище, прогнозування стану екосистем та досягнення їх

екологічної рівноваги проектом рекомендується розширення системи моніторингу

навколишнього природного середовища (повітряний та водний басейни, ґрунт, фізичні

фактори впливу, прояв екзогенних геологічних процесів) з організацією стаціонарних постів

та пунктів контролю на території сельбищної зони, на ділянках впливу виробничо-

комунальних зон, на території рекреаційних зон міста.

Адміністративні заходи:

Пропонується низка заходів адміністративного характеру, які сприятимуть

впровадженню документу державного планування (проекту внесення змін до генерального

плану). Під час процесу СЕО на етапі збору даних та аналізу поточної ситуації було

визначена необхідність проведення таких заходів:

- для забезпечення ефективної роботи органів місцевого самоврядування, органів охорони

навколишнього середовища та охорони здоров'я при прийнятті обґрунтованих рішень

слід здійснювати розвиток системи моніторингу якості повітря в сельбищній зоні міста, з

організацією стаціонарних постів та пунктів контролю на ділянках магістральних вулиць

та в зонах впливу промислових зон що межують із сельбищною зоною;

- здійснення контролю за зберіганням родючого шару ґрунтів який зазнає переміщення, під

час будівельних робіт та його подальшим використанням для ландшафтного

благоустрою;

- здійснення моніторингу за якістю питної води з децентралізованих джерел

водопостачання на ділянках садибної забудови до моменту забезпечення мережами

централізованого водопостачання всієї території міста;

- здійснення моніторингу за якістю води у водоймах міста, зокрема у місцях

водокористування населенням (пляжі) за хімічними та бактеріологічними показниками;

- після будівництва та введення в експлуатацію системи дощової каналізації з локальними

очисними спорудами доцільним є створення моніторингу стану поверхневих вод у місцях

випуску зливових вод після очисних споруд, з метою контролю якості систем очищення;

- здійснення моніторингу виконання заходів з санітарного очищення території міста;

- здійснення моніторингу фізичних факторів впливу на навколишнє середовище та

здоров’я населення в межах сельбищної зони: зокрема вимірювання рівнів акустичного

впливу на території житлової забудови на ділянках магістральних вулиць з високою

інтенсивністю транспортного руху;

107

- дотримання порядку, визначеного чинним законодавством України, під час

вилучення/переведення земель сільськогосподарського призначення, до інших видів

цільового призначення згідно проектних пропозицій містобудівної документації;

- дотримання законодавства при погодженні матеріалів вилучення (викупу) земельних

ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян та юридичних

осіб, яке здійснюється Верховною Радою України за поданням обласної ради (згідно ч. 3

ст. 150 Земельного кодексу України);

- дотримання порядку, визначеного чинним законодавством України, під час

вилучення/переведення земель лісогосподарського призначення до інших видів цільового

призначення згідно пропозицій містобудівної документації;

- посилення контролю Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю за

дотриманням функціонального зонування території, передбаченого містобудівною

документацією під час розміщення нових та реконструкції існуючих промислових,

сільськогосподарських, транспортних підприємств, об'єктів виробничо-комунального

призначення, в тому числі споруд комунальної інфраструктури. Під час погодження

проектної документації на будівництво об’єктів, будівель та споруд необхідно

здійснювати контроль щодо наявності розділу «Оцінка впливу на навколишнє

середовище» в складі робочої документації та виконання процедури Оцінка впливу на

довкілля при реалізації планової діяльності, для об’єктів що потребують проведення такої

процедури (перелік відповідних об’єктів визначений Законом України «Про оцінку

впливу на довкілля»). Цей захід є надзвичайно важливим для уникнення ризиків

негативних кумулятивних впливів та погіршення санітарно-гігієнічних характеристик

довкілля в зоні впливу таких об’єктів;

- вивчення ресурсів фінансування для інвестування в природоохоронні заходи. Реалізація

рішень містобудівної документації та реалізація рекомендованих природоохоронних

заходів потребуватиме значних інвестицій. Цього можна досягти шляхом мобілізації

місцевого бюджету, участі бізнесу, залучення коштів з державного екологічного фонду,

інвестицій державних та міжнародних фінансових установ, коштів благодійних

міжнародних фондів з охорони довкілля.

Виконання заходів, передбачених містобудівною документацією, матиме позитивний

вплив на всі складові навколишнього середовища, здоров'я населення, покращення умов

життєдіяльності на території населеного пункту.

108

Розділ 8. Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що

розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна

оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації тощо)

У контексті стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації були вивчені

наступні альтернативи та їх можливий вплив на навколишнє середовище:

1. Варіант «нульової альтернативи»;

2. Порівняльний аналіз проектних пропозицій проекту «Коригування генерального

плану м. Полтава. Зміна меж міських територій» (ДП «ДІПРОМІСТО», м. Київ, 2009 р.) з

рішеннями проекту «Внесення змін до генерального плану м. Полтава» (ДП

«ДІПРОМІСТО», м. Київ, 2020 р.).

Варіант «нульової альтернативи».

У Варіанті "нульової альтернативи" розглядалася ситуація гіпотетичного сценарію, за

яким містобудівна документація «Внесення змін до генерального плану м. Полтава» не

розробляється і не затверджується. Цей сценарій характеризується продовженням поточних,

в тому числі незадовільних, екологічних тенденцій, описаних у розділах 2, 3 та 4 цього звіту.

За результатами аналізу визначено, що в рамках сценарію "нульової альтернативи"

подальший розвиток міста є дещо ускладненим, а в певних сферах і неможливим, через

відсутність нормативно-законодавчих підстав в сфері земельних відносин, надання умов та

обмежень на ділянки нового будівництва (реконструкції), що за своїм функціональним

використанням згідно сучасних потреб не відповідають функціональному використанню

діючої містобудівної документації. Така альтернатива не сприяє вирішенню екологічних

проблем та вирішенню соціальних питань в межах міста, призводить до неефективного

використання земельних ресурсів, виникнення хаотичної забудови.

Порівняльний аналіз проектних пропозицій проекту «Корегування генерального

плану м. Полтава. Зміна меж міських територій» (ДП «ДІПРОМІСТО», м.Київ-2009р.) з

рішеннями проекту «Внесення змін до генерального плану м. Полтава» (ДП

«ДІПРОМІСТО», м.Київ-2020р.).

Оскільки проект внесення змін до генерального плану 2020 року має деякі відмінності

від попередньої містобудівної документації, що була затверджена сесією Полтавської міської

ради 16.03.2012 року, було проведено порівняння цих двох документів для оцінки

подальшого містобудівного розвитку відповідних ділянок. Оцінка зосереджувалася

переважно на виявлених відмінностях у функціональному використанні окремих проектних

ділянок. Розгляд цієї альтернативи ґрунтувався на порівнянні оцінених впливів на

навколишнє середовище в результаті прийнятого функціонального використання

відповідних ділянок перспективної забудови. Результати аналізу наведені у додатку 4. У результаті аналізу оціночних показників впливу на довкілля, пов'язаних зі зміною

функціонального використання окремих ділянок за проектними пропозиціями 2020 року у

порівнянні з пропозиціями проекту 2009 року відмічається перевага першого по більшості

відповідних параметрів. Даний варіант перспективного функціонального використання

окремих ділянок в кращій мірі сприяє раціональній планувальній організації населеного

пункту, з урахуванням держаних будівельних норм та санітарних правил планування

населених пунктів. Проектні рішення щодо зміни функціонального використання ділянок

виробничо-комунальних підприємств на житлово-громадську забудову направлені на

забезпечення сприятливих санітарно-гігієнічних умов проживання на суміжних ділянках

сельбищної зони міста. Проектні рішення зазначеного варіанту в більшій мірі сприяють

вирішенню питань міського та міжміського транспортного сполучення відповідно до

регіональних та державних програм сьогодення та більше відповідає сучасним соціальним

потребам громади міста.

109

Стратегічна екологічна оцінка здійснювалась шляхом використання стратегічних

методів аналізу, таких як: аналіз контексту та вихідного стану довкілля, цільовий аналіз,

використання матриць. При цьому оцінювалась можливість негативних впливів на окремі

компоненти довкілля (атмосферне повітря, водні ресурси, ґрунти, біорізноманіття, соціально-

економічні аспекти) та можливі впливи на стан здоров’я населення через реалізацію окремих

рішень з просторового планування території щодо змін функціонального використання

окремих ділянок при розвитку сельбищної виробничо-комунальної та рекреаційної зон міста,

розвитку інженерно-транспортної інфраструктури, з урахуванням збереження нерухомих

пам’яток культурної спадщини.

Ускладнення, що виникли в процесі.

Серед ускладнень що виникли в процесі проведення стратегічної екологічної оцінки

можна виділити:

- відсутність методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки

безпосередньо проектів містобудівної документації;

- необґрунтовано обмежені часові терміни визначені замовником для виконання

стратегічної екологічної оцінки документу державного планування;

- низький рівень зацікавленості місцевих органів самоврядування до потенціалу

процедури СЕО, її ролі та значення при розробленні документів державного планування.

110

Розділ 9. Заходи передбачені для здійснення моніторингу наслідків

виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі

для здоров’я населення

Згідно з проведеним аналізом прогнозованого впливу на довкілля, визначено, що при

реалізації пропозицій проекту внесення змін до генерального плану м. Полтава може

виникати помірний негативний вплив на окремі складові довкілля, зумовлений викидами

забруднюючих речовин в атмосферне повітря, шумовим забрудненням, очікується ризик

впливу на біорізноманіття. Значний негативний вплив на довкілля не передбачається.

Згідно Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» замовник у межах своєї

компетенції здійснює моніторинг наслідків виконання документа державного планування

для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, один раз на рік оприлюднює його

результати на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет та у разі виявлення не

передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків для довкілля, у

тому числі для здоров’я населення, вживає заходів для їх усунення.

Порядок здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного

планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, затверджує Кабінет Міністрів

України.

Суб’єктом моніторингу реалізації проектних рішень документу державного

планування є органи виконавчої влади, що приймають рішення про затвердження документу

державного планування. Моніторинг необхідно здійснювати протягом всього строку

розрахункового періоду, який визначений проектом містобудівної документації.

Моніторинг наслідків виконання документу державного планування для довкілля та

здоров’я населення необхідно здійснювати відповідно вимог Положення про державну

систему моніторингу довкілля, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від

30.03.1998 №391 зі змінами.

Програма екологічного моніторингу має бути розроблена на час реалізації проектних

рішень документу державного планування щодо містобудівного освоєння перспективних

ділянок та будівництва мереж та споруд інженерно-транспортної інфраструктури. Програма

моніторингу має складатися із переліку дій та заходів, кожний із яких має певну мету,

ключові індикатори та критерії для оцінки.

Постійний моніторинг має здійснюватися під час всього періоду виконання проектних

рішень документу державного планування.

Моніторинг включає (але не обмежується) наступними етапами:

1. Вибір об’єктів навколишнього природнього та соціального середовища для певних

аспектів;

2. Встановлення ключових параметрів моніторингу;

3. Визначення доступних методів контрольного вимірювання: (Візуальні обстеження;

Регулярний відбір зразків/проб та їх лабораторні дослідження; Аналіз статистичної

інформації; Регулярні опитування та зустрічі з громадськістю, яка потенційно потрапляє в

зону впливу об’єктів планованої діяльності);

4. Аналіз інформації, що була отримана під час моніторингу та за необхідності

розробка комплексу заходів, що усувають або максимально пом’якшують вплив об’єкту на

навколишнє природне та соціальне середовище.

5. Регулярний перегляд (не менше одного разу на рік) програми моніторингу та її

коригування в разі необхідності.

Моніторинг наслідків виконання документу державного планування для довкілля та

здоров’я населення необхідно здійснювати за наступними цільовими параметрами.

111

При проведенні моніторингу за реалізацією рішень проекту містобудівної

документації необхідно аналізувати відхилення фактичних показників чисельності населення

населеного пункту від проектних на поточний період, здійснювати контроль за відповідністю

реальних обсягів житлового будівництва, будівництва об'єктів інженерної інфраструктури,

соціального та побутового обслуговування, будівництва виробничих, транспортних,

комунальних, розвитку озеленених територій проектним рішенням містобудівної

документації. Порівняння цих даних між собою, надасть реальну картину досягнутого рівня

показників житлової забезпеченості, забезпеченості установами і підприємствами

повсякденного і періодичного обслуговування, об'єктами інженерної інфраструктури, що

дозволить визначити недоліки і порушення, що негативно впливають на комфортність

проживання населення, і обґрунтувати необхідні заходи по їх усуненню. Контрольні

показники з якими необхідно порівнювати рівень реалізації містобудівного розвитку міста

визначені у пояснювальній записці генерального плану, в розділі “Основні показники”.

Останній стовпчик таблиці визначає показники містобудівного розвитку, що мають бути

досягнуті на кінець розрахункового періоду реалізації проектних рішень.

При проведенні моніторингу реалізації рішень містобудівної документації особливу

увагу треба звертати на своєчасне виконання робіт по інженерному обладнанню території,

будівництву водопровідних, каналізаційних мереж, мереж газопостачання,

електропостачання, дощової каналізації, очисних споруд, трасуванню головних вулиць і

проїздів та їх завершення до вводу в експлуатацію житлових будівель і громадських споруд.

В процесі нагляду необхідно стежити за комплексністю забудови житлових кварталів з

обов'язковим завершенням будівництва об'єктів побутового та соціального обслуговування

населення та благоустрою території до введення в експлуатацію житлових будинків.

В процесі моніторингу необхідно перевіряти виконання проектних рішень щодо

планувальної організації території міста: розроблення проектів та їх реалізації щодо

організації (скорочення) санітарно-захисних зон виробничих, комунальних підприємств,

розташованих на межі або в межах сельбищної зони; розробка технічної документації із

землеустрою щодо встановлення прибережних захисних смуг водойм з винесенням їх в

натуру; виділення ділянок та оформлення актів землеустрою для розміщення всіх об’єктів

інженерно-транспортної інфраструктури (нові вулиці, ГРП, ШРП, водозабірні та

водорозподільчі споруди, очисні споруди зливової каналізації тощо) та інші питання в сфері

землекористування.

При здійсненні моніторингу основну увагу слід приділяти заходам передбаченим в

сфері охороні навколишнього природного середовища. Виконання ряду планувальних і

технічних заходів, визначених в проекті містобудівної документації, а також заходів,

передбачених цільовими районними та обласними програмами в сфері охорони

навколишнього природного середовища є обов’язковою умовою для досягнення стійкості

природного середовища до антропогенних навантажень та забезпечення сприятливих

санітарно-гігієнічних умов проживання населення.

Контролю підлягають санітарно-захисні зони промислових та інших виробничих

об'єктів, що розвиваються (реконструюються), в тому числі створення індустріального парку,

які повинні відповідати нормативним вимогам ДСП №173 "Державних санітарних правил

планування та забудови населених пунктів", з обов’язковим виконанням заходів визначених

в розділі “Оцінка впливу на навколишнє середовище”, що розробляється в складі робочої

проектної документації на будівництво або реконструкцію підприємства чи об’єкту

будівництва та рекомендацій, визначених процедурою “Оцінка впливу на довкілля”.

При моніторингу реалізації проекту містобудівної документації необхідно перевіряти

виконання рішень по організації та обладнанню рекреаційних зон. У тому числі: розміщення

відповідно до проекту закладів відпочинку, додержання санітарно-гігієнічних вимог до

обладнання та режиму використання прибережних ділянок водойм у місцях масового

відпочинку населення та водокористування (пляжні зони).

В сфері охорони повітряного басейну необхідно перевіряти:

112

- розробку та реалізацію проектів скорочення СЗЗ від підприємств, що межують із

житловою забудовою, виконання інженерно-планувальних та конструктивно-

технологічних заходів, що визначаються в цих проектах та забезпечують скорочення

параметрів СЗЗ;

- розроблення проектів організації комплексної СЗЗ для перспективних груп виробничих

ділянок промислово-комунальних, транспортно-складських підприємств з виконанням

озеленення санітарно-захисних зон;

- розвиток вуличної мережі міста, створення захисного вуличного озеленення;

- виконання технологічних та санітарно-технічних заходів (впровадження нових мало- та

безвідходних технологій на промислових підприємствах, модернізація існуючих

установок тепло-енергопостачання закладів та підприємств обслуговування населеного

пункту, впровадження теплових установок сучасного типу з використанням природних

джерел енергії; тощо).

Контроль за охороною водних ресурсів містить нагляд за відведенням та очищенням

поверхневих стічних вод з території міста, своєчасним будівництвом локальних очисних

споруд зливової каналізації, рівнем обслуговування при експлуатації та ефективністю їх

роботи; встановлення меж прибережних захисних смуг та додержанням на їх території

режимів господарської діяльності; благоустроєм водних рекреаційних зон а також за

виконанням технологічних та технічних заходів на промислово-комунальних об'єктах для

запобігання забрудненню навколишнього середовища та погіршення санітарно-

епідеміологічної ситуації, таких як: впровадження зворотних систем водопостачання,

безстічних виробництв із замкнутими циклами водопостачання, впровадження технологій

безпечного зберігання тимчасових місць видалення відходів та інших заходів.

Ефективність роботи систем водопостачання та каналізування (в тому числі дощова

каналізація) визначається за результатами лабораторних досліджень якості питної води та

води водних об'єктів в пунктах водокористування населення (пляжі) за хімічними та

бактеріологічними показниками.

Спеціалізовані лабораторії органів санітарно-гігієнічного контролю повинні вести

облік джерел шуму, вібрації та електромагнітних випромінювань на території міста.

Для підвищення якості оцінки антропогенного впливу урбанізованої території на

навколишнє природне середовище та здоров'я населення, прогнозування стану екосистем та

досягнення їх екологічної рівноваги необхідно щорічно проводити поглиблений аналіз

лабораторних досліджень стану атмосферного повітря, водних ресурсів, ґрунту. Для цього

доцільним є налагодження в місті системи моніторингу навколишнього природного

середовища (повітряний та водний басейни, ґрунт, фізичні фактори впливу) з організацією

пунктів контролю на межі виробничо-комунальної та сельбищної зон та в ландшафтно-

рекреаційній зоні.

У разі виявлення систематичних відхилень від гігієнічних нормативів складових

довкілля необхідно здійснювати аналіз захворюваності населення міста з метою виявлення

негативного впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення,

використовуючи в тому числі статистичні дані.

Наслідки виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для

здоров’я населення можуть бути виявлені в результаті моніторингу реалізації проектних

рішень документу державного планування, які мають прямі впливи на стан навколишнього

середовища, умови життєдіяльності та здоров'я населення.

Моніторинг даних впливів пропонується здійснювати за наступними контрольними

параметрами:

- загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних

джерел викидів, т/рік;

- загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних

джерел викидів за основними видами економічної діяльності, т/рік;

113

- обсяг викидів від стаціонарних джерел за окремими забруднюючими речовинами:

суспендовані тверді частинки, діоксид та інші сполуки сірки, сполуки азоту, оксид

вуглецю, неметанові легкі органічні сполуки, метали та їхні сполуки, т/рік;

- кількість виробничо-комунальних, транспортних, сільськогоподарських підприємств, що

мають проекти організації санітарно-захисної зони та ступінь їх реалізації, одиниць із

загальної кількості зареєстрованих підприємств;

- загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних

джерел викидів, тонн/рік;

- загальний обсяг викидів від пересувних джерел за окремими забруднюючими

речовинами: суспендовані тверді частинки, діоксид та інші сполуки сірки, сполуки азоту,

оксид вуглецю, неметанові легкі органічні сполуки, метали та їхні сполуки, т/рік;

- обсяги викидів парникових газів стаціонарними та пересувними джерелами за основними

показниками: діоксид вуглецю, метан, оксид азоту, т/рік;

- контроль якості атмосферного повітря по забруднюючим речовинам: пил, оксид азоту,

сірководень, окис вуглецю, фенол, в мг/м3 та в долях ГДК;

- кількість проб стану атмосферного повітря середньодобових та максимальних разових

концентрації забруднюючих речовин у повітрі з перевищенням відповідних ГДК, % від

загальної кількості проб/день, проб/ місяць, проб/рік;

- кількість споруджених шумозахисних екранів вздовж залізниці, метрів;

- загальний об’єм забору прісних підземних вод, м3/рік;

- використання прісних вод в цілому, в тому числі на потреби: виробничі, побутово-питні,

інші, втрати, м3/рік;

- використання прісних вод за основним видом економічної діяльності, м3/рік;

- використання води у розрахунку на людину, м3/рік на одну особу;

- кількість домогосподарств садибної житлової забудови, підключених до централізованої

системи водопостачання, частка від загальної кількості;

- кількість проб якості питної води з централізованих джерел водопостачання, що не

відповідають встановленим санітарним нормам, частка від загальної кількості проб/день,

проб/місяць, проб/рік;

- кількість проб якості питної води з децентралізованих джерел водопостачання (приватні

колодязі садибної забудови), що не відповідають встановленим санітарним нормам, % від

загальної кількості проб/ місяць, проб/рік;

- кількість проб якості поверхневої води у місцях рекреаційного водокористування (пляжі),

що не відповідають встановленим санітарним нормам, частка від загальної кількості

проб/місяць, проб/рік;

- кількість домогосподарств, підключених до централізованої системи водовідведення,

частка від загальної кількості;

- обсяг стічних вод від житлово-комунального сектору та від інших абонентів

(промислових, комунальних, транспортних підприємств тощо), м3/рік;

- обсяг стічних вод задіяних в системах оборотного водопостачання, м3/рік;

- розвиток мереж та споруд системи централізованого водопостачання, км/рік; споруд/рік;

- розвиток мереж та споруд системи централізованого водовідведення, км/рік; споруд/рік;

- розвиток мереж та споруд системи дощової каналізації, км/рік; споруд/рік;

- обсяг утворених відходів, т/рік;

- обсяг відсортованих вторинних ресурсів, т/рік, частка від загального обсягу утворених

відходів;

- кількість домогосподарств що уклали договір на вивезення відходів, частка від загальної

кількості;

- реконструкція та будівництво вуличної мережі населеного пункту, км/рік;

- кількість ділянок на яких реалізовані заходи з інженерної підготовки та захисту території,

га/рік;

114

- частка створення зелених насаджень загального користування, га/ частка від загальної

площі населеного пункту;

- частка ділянок по створенню зелених насаджень загального користування, що мають

необхідний рівень ландшафтного упорядкування та благоустрою, га/ частка від загальної

площі населеного пункту;

- площа встановлених прибережних захисних смуг та водоохоронних зон водних об’єктів

міста з винесенням їх меж в натуру та ландшафтним благоустроєм, га;

- площа створених зелених насаджень спеціального призначення (шумозахисне вулично-

дорожнє озеленення, озеленення санітарно-захисних зон), га;

- кількість випадків захворюваності дитячого та дорослого населення по окремим класам

хвороб та окремим нозологічним формам інфекційних захворювань, кількість

випадків/рік.

Пропоновані об’єкти моніторингу та контрольні ключові параметри, що підлягають

моніторингу, а також періодичність та установи що можуть проводити моніторинг визначені

в табличній формі (див. таблицю нижче).

Для кожного рівня стандартних процесів планування має бути відповідний рівень

офіційної екологічної звітності, щоб органи планування (та інші відповідні зацікавлені

сторони) мали достатню детальну інформацію з офіційних джерел. Одним із варіантів

реалізації даного завдання може бути створення штатної одиниці в складі виконавчих

органів, що забезпечить збір та аналіз екологічних даних по території міста. Для цього

необхідно керуючись принципами місцевого самоврядування зобов’язати всіх суб’єктів

господарювання в межах міста надавати щорічно в текстовому та графічному форматі

інформацію про: кількість та місце розташування стаціонарних джерел викидів

забруднюючих речовин в атмосферне повітря; межі санітарно-захисної зони; об’єм викидів

забруднюючих речовин в атмосферне повітря та дотримання ГДВ; об’єм утворення відходів,

наявність МВВ та об’єм накопичення відходів; об’єм скидів стічних вод та їх відповідність

встановленим ГДС; копії санітарних паспортів радіотехнічних об’єктів, що є джерелами

електромагнітного впливу які потребують виготовлення таких паспортів та інші дані,

необхідні для проведення моніторингу впливу реалізації ДДП на довкілля.

Здійснення моніторингу впливів виконання документа державного планування на

довкілля, у тому числі на здоров’я населення за визначеними показниками з веденням

щорічної звітності дасть можливість своєчасно виявляти недоліки і порушення, що

негативно впливають на комфортність проживання населення, і обґрунтувати необхідні

заходи по їх усуненню а також проводити інформування громади про стан реалізації

містобудівної документації, поточні ускладнення та прогнозні терміни їх усунення. В разі

виникнення значних шкідливих впливів для довкілля та здоров'я населення, що не можуть

бути усунуті інженерно-технологічними або адміністративно-управлінськими заходами

органі місцевого самоврядуванням мають здійснювати перегляд та корегування документу

державного планування.

115

Пропоновані параметри оцінки змін стану довкілля, здоров'я населення та умов життєдіяльності. Параметр, що підлягає

моніторингу

Контрольний

критерій

Метод контрольного

вимірювання Періодичність Хто проводить моніторинг

Об’єкт моніторингу - Повітря

Забруднення повітря транспортом

на магістральних вулицях міста

Відповідність якості

повітря до діючих норм

Проби та лабораторні

дослідження

1 раз на рік (та по

запиту)

Полтавський МВПЛД ДУ

«Полтавський ОЛЦ МОЗ України»/

інша лабораторія відповідно до

атестату про акредитацію

Концентрації забруднюючих

речовин на межі СЗЗ виробничо-

комунальних зон із сельбищною

зоною

Відповідність

встановленим ГДК

хімічних і біологічних

речовин.

Проби та лабораторні

дослідження

1 раз на рік (та по

запиту)

Представники

Держпродспоживслужби/ інша

лабораторія відповідно до атестату

про акредитацію

Об’єкт моніторингу - Забезпечення

населення якісною питною водою

Якість води з централізованих

джерел водопостачання

Відповідність

показників якості води

встановленим нормам,

згідно ДCанПіН 2.2.4-

170-10

Проби та лабораторні

дослідження

Відповідно до

програми

виробничого

контролю

Представники експлуатуючої

організації КП ПОР

«Полтававодоканал»/ інша

лабораторія відповідно до атестату

про акредитацію

Якість води з децентралізованих

джерел водопостачання (приватні

шахтні колодязі садибної забудови)

Відповідність

показників якості води

встановленим нормам,

згідно ДCанПіН 2.2.4-

170-10

Проби та лабораторні

дослідження

1 раз на рік у

найбільш

несприятливий

період року, а

також за

відповідними

показниками у разі

погіршення

епідемічної

ситуації

Полтавський МВПЛД ДУ

«Полтавський ОЛЦ МОЗ України»/

інша лабораторія відповідно до

атестату про акредитацію

кількість домогосподарств садибної

житлової забудови, підключених до

централізованої системи

водопостачання,

100% від загальної

кількості

домогосподарств

Аналіз статистичної

інформації 1 раз на рік

Призначена Полтавською міською

радою відповідальна особа з питань

охорони довкілля

Об’єкт моніторингу - Водний

басейн

116

Параметр, що підлягає

моніторингу

Контрольний

критерій

Метод контрольного

вимірювання Періодичність Хто проводить моніторинг

Стан водних об’єктів у місцях

скидання зворотних вод

Відповідність

показників

встановленим нормам

якості поверхневої води

культурно-побутового

призначення

Проби та лабораторні

дослідження

Згідно Порядку

здійснення

державного

моніторингу вод

(Постанова КМУ

№758 від

19.09.2018р.)

Регіональний офіс водних ресурсів

в Полтавській області/ Полтавський

МВПЛД ДУ «Полтавський ОЛЦ

МОЗ України» або інша

лабораторія відповідно до атестату

про акредитацію

якість поверхневої води у місцях

рекреаційного водокористування

населення (пляжі)

Відповідність

показників якості води

встановленим

державним санітарним

нормам

Проби та лабораторні

дослідження

Щомісяця в період

рекреаційного

сезону

Представники

Держпродспоживслужби/

Полтавський МВПЛД ДУ

«Полтавський ОЛЦ МОЗ України»/

інша лабораторія відповідно до

атестату про акредитацію

протяжність мереж та кількість

очисних споруд системи дощової

каналізації,

Відповідно проектних

рішень містобудівної

документації

Аналіз звітної та

статистичної інформації 1 раз на рік

Призначена Полтавською міською

радою відповідальна особа з питань

охорони довкілля

кількість домогосподарств,

садибної житлової забудови,

підключених до централізованої

системи водовідведення

100% від загальної

кількості

домогосподарств

Аналіз статистичної

інформації 1 раз на рік

Призначена Полтавською міською

радою відповідальна особа з питань

охорони довкілля

Об’єкт моніторингу - Грунти

Стан ґрунтів, порушених під час

будівництва капітальних споруд та

комунікацій, об’єктів інженерно-

транспортної інфраструктури,

виконання заходів з інженерної

підготовки та захисту території

Відповідність

встановленим ГДК

хімічних і біологічних

речовин.

Проби та лабораторні

дослідження

При проведенні

будівельних робіт

Полтавський МВПЛД ДУ

«Полтавський ОЛЦ МОЗ України»/

інша лабораторія відповідно до

атестату про акредитацію

виконання протизсувних заходів

Відповідно проектних

рішень містобудівної

документації

Візуальні обстеження та

аналіз звітної інформації 1 раз на рік

Призначена Полтавською міською

радою відповідальна особа з питань

охорони довкілля

Стан території прибережних

ділянок водних об’єктів міста,

улоговин, ділянок придорожніх

узбіч, пустирів, природних

ландшафтних зон

Відсутність

несанкціонованих

сміттєзвалищ твердих

побутових та інших

відходів

Візуальні обстеження та

фотофіксація періодично

Призначена Полтавською міською

радою відповідальна особа з питань

охорони довкілля; представники

місцевих громадських організацій

117

Параметр, що підлягає

моніторингу

Контрольний

критерій

Метод контрольного

вимірювання Періодичність Хто проводить моніторинг

Об’єкт моніторингу - поводження з

відходами

кількість ТПВ для яких

здійснюється сортування з відбором

вторинних ресурсів

100% від загального

обсягу утворених

відходів

Аналіз статистичної

інформації; візуальні

обстеження

1 раз на рік

Призначена Полтавською міською

радою відповідальна особа з питань

охорони довкілля

кількість домогосподарств що

уклали договір на вивезення ТПВ,

100% від загальної

кількості

Аналіз статистичної

інформації

Періодично,

щонайменше 1 раз

на квартал

Призначена Полтавською міською

радою відповідальна особа з питань

охорони довкілля

Місця тимчасового зберігання

відходів

Відповідність

визначеним

законодавством умов

зберігання відходів

Візуальні обстеження;

Проби та лабораторні

дослідження

Відповідно до

плану перевірок та

позапланово

Представники

Держпродспоживслужби,Державної

екологічної інспекції, представники

органів місцевого самоврядування

та місцевих громадських

організацій

Об’єкт моніторингу -

біорізноманіття та природоохоронні

території

частка ділянок по створенню

зелених насаджень загального

користування, що мають

необхідний рівень ландшафтного

упорядкування та благоустрою

відносно перспективної площі

Відповідно проектних

рішень містобудівної

документації

Візуальні обстеження;

Аналіз статистичної

інформації

1 раз на рік

Призначена Полтавською міською

радою відповідальна особа з питань

охорони довкілля

Кількість водних об’єктів міста, для

яких винесені в натуру межі

прибережних захисних смуг згідно

технічної документації із

землеустрою

100% від кількості

водних об’єктів міста

(ріки Ворскла, Коломак,

Тарапунька та інші

об’єкти, передані на

баланс комунальному

підприємству)

Візуальні обстеження;

Аналіз статистичної

інформації

1 раз на рік

Призначена Полтавською міською

радою відповідальна особа з питань

охорони довкілля

118

Параметр, що підлягає

моніторингу

Контрольний

критерій

Метод контрольного

вимірювання Періодичність Хто проводить моніторинг

Кількість об’єктів ПЗФ, що мають

технічну документацію із

землеустрою щодо встановлення їх

меж із внесенням відповідних змін

до державного реєстру об’єктів

ПЗФ та земельного і містобудівного

кадастру

34 існуючі та

перспективні об’єкти і

території ПЗФ в межах

міста

Візуальні обстеження;

Аналіз статистичної

інформації

1 раз на рік

Призначена Полтавською міською

радою відповідальна особа з питань

охорони довкілля

Об’єкт моніторингу - здоров'я

населення та соціальне середовище

кількість випадків захворюваності

дитячого та дорослого населення по

окремим класам хвороб та окремим

нозологічним формам інфекційних

захворювань

Кількість захворілих та

поширеність

захворювань, що

еквівалентна або менша

у порівнянні із

загальнообласними

показниками

Аналіз статистичної

інформації 1 раз на рік

Призначена Полтавською міською

радою відповідальна особа з питань

охорони здоров'я населення

Населення Позитивний настрій

мешканців міста

Регулярні опитування та

зустрічі з громадськістю,

яка потенційно потрапляє

в зону впливу об’єктів

планованої діяльності

Не менше 2 разів

на рік і за потреби

Фахівець із зв’язків з

громадськістю Полтавської міської

ради

Громадські організації/ЗМІ/ інші

зацікавлені сторони

Позитивний настрій

місцевої громади та

зацікавлених сторін;

Нейтральні або

позитивні публікації у

ЗМІ; Співпраця із

зацікавленими

сторонами

Візуальні обстеження з

фото фіксацією;

Регулярні опитування та

зустрічі з громадськістю

та зацікавленими

сторонами

Щоразу за

потребою

Фахівець із зв’язків з

громадськістю Полтавської міської

ради ,соціальний працівник,

представники громадських

організацій уповноважені

Полтавською міською радою

119

Розділ 10. Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому

числі для здоров’я населення

Місто Полтава розташоване в східній частині Полтавської області, на відстані близько

110 км до найближчого кордону держави. Враховуючи географічне місце розташування

населеного пункту ймовірні транскордонні наслідки для довкілля та здоров’я населення не

очікуються.

120

Розділ 11. Резюме нетехнічного характеру, розраховане на широку

аудиторію.

Зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими

документами державного планування.

Генеральний план міста є основним видом містобудівної документації на місцевому

рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови

території населеного пункту.

Склад та зміст генерального плану визначається ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст

генерального плану населеного пункту»; ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова

територій». Генеральний план визначає основні принципи і напрямки планувальної

організації та функціонального призначення території, формування системи громадського

обслуговування населення, організації вулично-дорожньої та транспортної мережі,

інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту території

та населення від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього

природного середовища а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність

освоєння території.

В процесі розроблення СЕО вивчені головні стратегічні документи, плани і програми,

що діють на національному, регіональному та місцевому рівнях, проведений аналіз їх

головних цілей, які в тій чи іншій мірі визначають передумови для прийняття проектних

рішень/пропозицій в документі державного планування. Мета та завдання зазначених

документів приймались до уваги в процесі розроблення містобудівної документації та її

стратегічної екологічної оцінки.

Характеристика поточного стану довкілля і здоров’я населення, в тому числі на

територіях які ймовірно зазнають впливу, та прогнозні зміни цього стану, якщо

документ державного планування не буде затверджено.

При аналізі та оцінці поточного стану навколишнього середовища були використані

наявні статистичні дані, офіційні дані обласних та місцевих органів виконавчої влади, що

реалізують державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та у

сфері охорони здоров’я населення. Основними джерелами інформації були Регіональна

доповідь про стан навколишнього природного середовища у Полтавській області; дані

Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА; Інспекції з контролю за

благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста та інших управлінь Полтавської

міської ради; ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області; ГУ статистики у

Полтавській області; Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області; а також

Департаменту охорони здоров’я та соціального розвитку Полтавської міської ради щодо

основних показників здоров’я населення. В процесі роботи були проаналізовані доступні

дані регіональних галузевих управлінь, характеристика комунальних об’єктів, інформація

окремих підприємств, наукові звіти та публікації.

Стан навколишнього природного середовища території, що розглядається,

характеризується як умовно задовільний. Джерелами забруднення атмосферного повітря є

стаціонарні джерела (розташовані на ділянках виробничих та промислових підприємств) та

пересувні джерела (переважно автотранспорт). Промислові підприємства відносяться

переважно до IV та V класів шкідливості. За даними Інспекції по контролю за благоустроєм,

екологічним та санітарним станом міста Полтавської міської ради основними

підприємствами-забруднювачами атмосферного повітря міста вважаються котельні

ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (енергетика) та понад 15 промислових підприємств різних

галузей виробництва. Основний шкідливий вплив на території сельбищної зони здійснюють

автотранспортними засобами на ділянках магістральних вулиць з підвищеною інтенсивністю

транспортного руху. Це вулиці – Фрунзе, Жовтнева, маршала Бірюзова, Сінна,

Великотирнівська, Зінківська, Київське-Харківське шосе.

121

Джерелом забруднення водних об’єктів є поверхневий стік, який формується на

території населеного пункту, на виробничих майданчиках промислово-комунальних

підприємств, вуличної мережі, що не мають систем зливової каналізації; на ділянках

сільськогосподарських земель, водопроникні вигрібні ями приватної забудови. Територія

міста характеризується ускладненими інженерно-будівельними умовами (підвищений рівень

ґрунтових вод, локальне заболочення, можливість затоплення паводковими водами 1%-

забезпеченості, наявність зсувних та зсувонебезпечних ділянок). Антропогенне

навантаження на ґрунтове середовище відбувається в меншій мірі (наявні водопроникні

вигрібні ями приватної забудови, недостатньо розвинута мережа зливової каналізації та

відсутність очисних споруд у місцях випуску, стихійні смітники).

Ризики фізичних факторів впливу, таких як акустичне забруднення та

електромагнітного випромінювання є мінімальними.

В разі якщо документ державного планування не буде затверджено очікується

продовження визначених негативних тенденцій стану навколишнього середовища. Стан

поверхневих вод більш ймовірно залишатиметься без змін, але може зазнавати коливань в

залежності від змін кліматичних умов та активності господарської діяльності на

прибережних ділянках. В разі якщо не будуть реалізовані проектні рішення з розвитку

транспортної інфраструктури міста щодо відведення транзитних транспортних потоків в

обхід території міста; створення вуличної мережі в обхід центру міста; організація

одностороннього руху транспорту за рахунок реконструкції та будівництва вуличної мережі

та транспортних розв’язок, це більш ймовірно призведе до значного перевантаження

транспортної мережі центральної частини міста, що погіршить умови життєдіяльності та

створить ризик суттєвих шкідливих впливів на здоров’я населення.

Динаміка зміни показника захворюваності населення за показником на 10 тис.

населення по усім класам хвороб за останні три роки свідчить про тенденцію до незначного

зменшення. Але, по частині класів хвороб спостерігається тенденція до зростання

захворюваності населення. Зокрема, за класами хвороб: деякі інфекційні та паразитарні

хвороби; Хвороби органів травлення. Відповідно аналізу наведених статистичних даних,

визначено, що серед показників загальної захворюваності перше місце посідають хвороби

органів дихання, друге місце – хвороби системи кровообігу, третє – травми, отруєння, та

деякі інші наслідки дії зовнішніх причин. Якщо проект генерального плану не буде

впроваджений існуючі показники здоров’я населення більш ймовірно залишатимуться без

змін. Проте неповний рівень забезпечення території системами інженерної інфраструктури

та закладами громадського обслуговування, в т.ч. закладами охорони здоров’я, соціального

захисту, відпочинку, дошкільних установ, матиме негативний вплив на умови

життєдіяльності та відповідно і стан здоров’я населення, не сприятиме покращенню якості

медичних послуг.

Ключові виявлені екологічні проблеми міста, у тому числі ризики впливу на

здоров’я населення, які стосуються документа державного планування.

Серед важливих екологічних проблем міста, в тому числі що мають ризики впливу на

здоров’я населення, можна виділити наступні.

1) Розташування житлової забудови в межах нормативних параметрів санітарно-

захисних зон виробничо-комунальних підприємств. Частина виробничо-комунальних

підприємств розташовані в оточені сельбищної зони міста. 2) Підвищена інтенсивність

транспортного руху на магістральних вулицях переважно в центральній частині міста, що

негативно впливає на акустичний режим та стан атмосферного повітря прилеглих ділянок. 3)

Відсутність регіонального сучасного підприємства по переробці твердих побутових відходів,

будівництво якого потребує управлінських рішень на регіональному рівні. 4) відсутність

технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок

природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення з

послідуючим винесенням меж в натурі; 5) необхідність створення рекреаційних зелених зон

122

з їх ландшафтним та інженерним благоустроєм для відпочинку населення; 6) відсутність

мереж централізованого водопостачання в окремих мікрорайонах на околицях міста.

Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням

негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному

та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, та шляхи їх

врахування.

В процесі виконання СЕО був проведений аналіз низки документів міжнародного,

державного, регіонального та місцевого рівня, що містять зобов’язання у сфері охорони

довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативного впливу на здоров’я населення.

Також були розглянуті документи, що містять екологічні цілі а також відповідні завдання у

сфері охорони здоров'я. Аналіз також включав цілі, які мають відношення до генерального

плану, та цілі, які можуть бути вирішені на іншому рівні планування. Результати аналізу

цілей та завдань екологічної політики визначених у розглянутих документах показали високу

ступінь відповідності цілям визначеним в проекті внесення змін до генерального плану

м.Полтава. Документ державного планування враховує більшість з них і пропонує комплекс

заходів, спрямованих на їх виконання. Визначення перспективних ділянок виробничо-

комунальної зони в проекті здійснювалось з урахуванням існуючих та перспективних

планувальних обмежень та вимог щодо санітарно-гігієнічної сумісності з прилеглими

ділянками сельбищної зони міста, для чого передбачені ділянки для створення зелених

насаджень спецпризначення.

Опис наслідків реалізації проектних рішень документу державного планування

для довкілля, а також для здоров’я населення, у тому числі позитивних і негативних

наслідків.

Проведений аналіз виявив потенціал для позитивного впливу проекту генерального

плану на навколишнє середовище та здоров'я населення.

Водночас, були виявлені потенційні ризики негативних впливів на навколишнє

середовище, що можуть виникнути внаслідок реалізації окремих рішень, прийнятих в

проекті генерального плану.

Реалізація окремих рішень передбачає збільшення стаціонарних джерел викидів

забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що потенційно може привести до погіршення

якості повітря в зонах впливу виробничо-комунальних підприємств. Невиконання

відповідних інженерно-конструктивних та планувальних заходів підприємствами (зокрема

організація СЗЗ), що визначається на наступній стадії проектування - в робочій документації,

створює ризики погіршення якості умов проживання на суміжних ділянках.

При реалізації окремих пропозицій проекту внесення змін до генерального плану

існує ризик шкідливого впливу на біорізноманіття території через заплановані зміни

функціонального використання територій в межах об’єкту Смарагдовою мережі України що

створюється. За умови містобудівного освоєння ділянок до прийняття закону «Про території

Смарагдової мережі» та його повного впровадження на організаційно-адміністративному та

матеріально-технічному рівні існує ризик зменшення площ оселищ і ймовірно загроза

скорочення популяції пріоритетних для збереження видів флори та фауни при умові їх

проживання чи зростання на ділянках перспективного містобудівного освоєння (при

будівництві будівель та споруд, інженерно-транспортних мереж, виконання заходів з

інженерної підготовки та захисту території).

123

Запропоновані Внесенням змін до генерального плану планувальні рішення та

інженерно-будівельні заходи спрямовані на покращення якості довкілля. Визначений

комплекс заходів з розвитку транспортної інфраструктури міста, інженерних систем, заходи

з охорони навколишнього природного середовища. Проектом передбачається розміщення

нових промислово-комунальних підприємств, створення індустріального парку,

інноваційного парку, нових територій для розміщення об’єктів громадського

обслуговування, що забезпечить створення нових робочих місць та сприятиме економічному

розвитку населеного пункту, зростанню добробуту громадян. Формування ландшафтних та

рекреаційних зелених зон з розміщенням спортивних майданчиків, закладів відпочинку,

установ та закладів громадського обслуговування сприятиме комфортності умов проживання

та покращенню здоров’я населення.

Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення

негативних наслідків виконання документа державного планування.

На основі аналізу виконаного в СЕО, з метою сприяння досягненню цілей екологічної

політики, встановлених на національному та місцевому рівнях, запропоновано низку заходів

для охорони навколишнього природного середовища, а також заходи з пом'якшення

виявлених потенційних негативних наслідків для навколишнього середовища та здоров'я

населення, що випливають з реалізації містобудівної документації.

Реалізація проекту генерального плану потребує виконання заходів, визначених в

містобудівній документації: розвитку інженерної та транспортної інфраструктури міста;

заходів із інженерної підготовки та захисту території; охорони навколишнього природного

середовища, виконання яких є невід’ємною складовою створення сприятливих умов

життєдіяльності.

Для частини рішень містобудівної документації, що носять характер потенційних

ризиків для довкілля при їх реалізації, був визначений комплекс заходів з усунення,

зменшення, запобігання або контролю негативних можливих впливів на навколишнє

середовище, які можуть виникнути внаслідок реалізації окремих рішень містобудівної

документації. Більшість запропонованих заходів носять інженерно-конструктивний характер,

реалізація яких має відбуватися в процесі наступних стадій проектування – детальні плани

території та переважно проекти робочої документації на будівництво будівель, споруд а

також мереж інженерно-транспортної інфраструктури. Інша частина заходів відноситься до

сфери діяльності адміністративно-контролюючих органів.

Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис

способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які

ускладнення (недостатність інформації тощо).

У контексті стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації були вивчені

наступні альтернативи та їх можливий вплив на навколишнє середовище: 1. Варіант

«нульової альтернативи»; 2. Порівняльний аналіз проектних пропозицій проекту

«Корегування генерального плану м. Полтава, зміна меж міських територій» (ДП

«ДІПРОМІСТО», м.Київ-2009р.) з рішеннями проекту «Внесення змін до генерального плану

м. Полтава» (ДП «ДІПРОМІСТО», м.Київ-2020р.).

Варіант «нульової альтернативи» не сприяє вирішенню екологічних проблем та

забезпеченню актуальних соціально-економічних потреб для розвитку міста, призводить до

неефективного використання земельних ресурсів, виникнення хаотичної забудови.

У результаті аналізу оціночних показників впливу на довкілля, пов'язаних зі зміною

функціонального використання окремих ділянок за проектними пропозиціями 2020 року у

порівнянні з пропозиціями проекту 2009 року виявилася перевага першого по більшості

відповідних параметрів. Даний варіант перспективного функціонального використання

окремих ділянок в кращій мірі сприяє раціональній планувальній організації населеного

пункту, з урахуванням держаних будівельних норм та санітарних правил планування

населених пунктів.

124

Проектні рішення щодо зміни функціонального використання ділянок виробничо-

комунальних підприємств на житлово-громадську забудову направлені на забезпечення

сприятливих санітарно-гігієнічних умов проживання на суміжних ділянках сельбищної зони

міста. Проектні рішення зазначеного варіанту в більшій мірі сприяють вирішенню питань

міського та міжміського транспортного сполучення відповідно до регіональних та державних

програм сьогодення та більше відповідає сучасним соціальним потребам громади міста.

Стратегічна екологічна оцінка здійснювалась шляхом використання стратегічних

методів аналізу, таких як: аналіз контексту та вихідного стану довкілля, цільовий аналіз,

використання матриць.

Серед ускладнень що виникли в процесі проведення стратегічної екологічної оцінки

можна виділити: відсутність методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної

оцінки безпосередньо проектів містобудівної документації; необґрунтовано обмежені часові

терміни визначені замовником для виконання стратегічної екологічної оцінки документу

державного планування; низький рівень зацікавленості громади та місцевих органів

самоврядування до потенціалу процедури СЕО, її ролі та значення при розробленні

документів державного планування.

Заходи передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа

державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

Моніторинг наслідків реалізації містобудівної документації є комплексним процесом

проведення якого є невід’ємною складовою своєчасного забезпечення населеного пункту, що

розвивається і трансформується, системами інженерної інфраструктури, об'єктами

побутового та соціального обслуговування населення, благоустрою території, що відповідно

впливає на якість довкілля та комфортність проживання населення. Для проведення

моніторингу впливу реалізації рішень містобудівної документації на довкілля наведені

основні чинники, що потребують особливої уваги та контролю. Також були запропоновані

об’єкти моніторингу, визначені контрольні ключові параметри, що підлягають моніторингу,

а також їх періодичність та установи що можуть проводити моніторинг.

Здійснення моніторингу впливів виконання документа державного планування на

довкілля, у тому числі на здоров’я населення за визначеними показниками з веденням

щорічної звітності дасть можливість своєчасно виявляти недоліки і порушення, що

негативно впливають на комфортність проживання населення, і обґрунтувати необхідні

заходи по їх усуненню а також проводити інформування громади про стан реалізації

містобудівної документації, поточні ускладнення та прогнозні терміни їх усунення. В разі

виникнення значних шкідливих впливів для довкілля та здоров'я населення, що не можуть

бути усунуті інженерно-технологічними або адміністративно-управлінськими заходами

органі місцевого самоврядуванням мають здійснювати перегляд та корегування документу

державного планування.

Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для

здоров’я населення.

Місто Полтава розташоване в східній частині Полтавської області, на відстані близько

110 км до найближчого кордону держави. Враховуючи географічне місце розташування

населеного пункту ймовірні транскордонні наслідки для довкілля та здоров’я населення не

очікуються.

125

Додатки

126

Додаток 1. Екологічно орієнтовані цілі державної політики та їх відображення в проекті документу державного

планування.

Завдання та оперативні цілі

національних та регіональних

програм

Цілі, пріоритети та напрямки розвитку,

визначені Програмою економічного і соціального

розвитку м. Полтава на 2020 рік (рішення тридцятої

сесії Полтавської міської ради сьомого скликання

від 28 лютого 2020 р.) та іншими місцевими

програми

Цілі та завдання, визначені

проектом внесення змін до

генерального плану

Рівень відповідності

Охорона атмосферного повітря

Стратегія регіонального розвитку

Полтавської області 2021-2027,

ставить цілі та завдання, в тому числі:

- оптимізація систем

централізованого теплопостачання

шляхом реконструкції джерел

генерації теплової енергії з

впровадженням новітнього обладнання

та альтернативних видів палива;

- забезпечення енергонезалежності

та формування енергоефективного

середовища регіону;

- сприяння впровадженню

екологічно дружніх технологій на

підприємствах-забруднювачах;

Регіональна програма «Довкілля–

2021», в тому числі:

- проведення заходів з охорони

атмосферного повітря та оснащення

пунктів контролю і спостереження за

забрудненням атмосферного повітря;

1. Розвиток транспортної інфраструктури:

- поліпшення експлуатаційного стану дорожньо-

транспортної інфраструктури, забезпечення безпеки

дорожнього руху;

- створення безпечних умов для велосипедистів;

- визначення місць для паркування автотранспорту;

- створення єдиної системи відеоспостереження

міста;

- впровадження автоматизованої системи обліку

оплати проїзду у міському пасажирському транспорті

загального користування;

- поліпшення якості обслуговування.

- Утримання вулично-дорожньої мережі міста;

проведення ремонту вулиць, доріг та тротуарів; ремонт

технічних засобів регулювання дорожнім рухом

2. В сфері енергозабезпечення та підвищення

енергоефективності:

- впровадження заходів з енергоефективності і

енергозбереження;

- впровадження альтернативних джерел енергії;

- оптимізація системи енергетичного моніторингу за

рахунок професійного програмного забезпечення;

- проведення інформаційної кампанії з метою

підвищення рівня обізнаності населення в галузі

енергоефективності та енергозбереження;

- Проведення заходів із енергозбереження в

закладах освіти;

Теплопостачання:

- для забезпечення

додаткового розрахункового

теплового потоку від джерел

теплоти за системою

централізованого

теплопостачання намічено

будівництво трьох нових

котелень та прокладання

близько 9,5 км теплових мереж;

- для теплопостачання

об’єктів одно- і

багатоквартирного нового

житлового фонду та

громадського будівництва

пропонується застосування

теплових установок сучасного

типу: теплогідромеханічні

генератори, теплові насоси та

інші.

- впровадження

альтернативних джерел

теплопостачання (використання

систем утилізації тепла на

очисних спорудах каналізації,

використання тепла ґрунтів як

джерела низькопотенційного

Рішення містобудівної

документації відповідають

цілям та завданням

встановленим на

місцевому та

регіональному рівні в

частині резервування

ділянок відповідного

функціонального

призначення для реалізації

визначених завдань та

врахування кількісних

показників при здійсненні

економічних розрахунків,

визначення відповідного

комплексу заходів; також в

частині формування

раціональної вулично-

дорожньої мережі,

врахування велодоріжок в

пропозиціях поперечних

профілів вулиць.

127

План дій в галузі довкілля та енергетики м.Полтави,

в т.ч.:

- зменшення викидів від автотранспорту;

- подальше впровадження на стаціонарних джерелах

викидів, особливо дільницях ОКВПТГ

«Полтаватеплоенерго», сучасного пилогазоочисного

устаткування та застосування нових екологічно чистих

технологій спалювання газу та інших видів палива;

- Зменшення викидів забруднюючих речовин

викидів котелень міста Полтава шляхом корегування

теплового навантаження в умовах передбачуваної

термомодернізації;

План дій сталого енергетичного розвитку міста

Полтави до 2020 року:

- скорочення викидів діоксиду вуглецю на рівні

20%;

Програма розвитку міського електротранспорту

м.Полтава на 2018-2020роки.

-створення належних умов для надання населенню

міста високоякісних послуг з перевезення громадським

транспортом, до якого мають належати перевізники

всіх форм власності, а частка перевезень пасажирів

екологічно чистим транспортом в місті повинна

неухильно зростати;

-удосконалення та впровадження маршрутної

мережі міста для зменшення навантаження на

центральні райони міста, шляхом зменшення впливу

приміського транспорту, впровадження графіків руху з

врахуванням пасажиропотоків при виборі типу

транспорту.

Програма охорони довкілля в місті Полтава на 2017

- 2021 роки, в т.ч.:.

- визначення шляхів покращення складових

довкілля міста (атмосферне повітря) та їх поетапна

реалізація;

- поліпшення санітарно-гігієнічного та екологічного

стану міста;

Програма розвитку житлово-комунального

тепла для теплонасосних

установок (ТНУ); покриття

теплових навантажень на гаряче

водопостачаннячерез

комплексне застосування ТНУз

когенераційними установками,

геліосистемами.

Транспортна

інфраструктура:

Удосконалення транспортної

схеми міста шляхом часткової

реконструкції існуючих вулиць

та будівництва нових вулиць ,

які забезпечують більш

рівномірний перерозподіл

інтенсивності транспортного

руху; будівництво

транспортних розв’язок;

формування обхідної

автодороги та транспортних

розв’язок для зменшення

транзитного транспортного

руху через місто.

128

господарства та благоустрою м. Полтави на 2020 рік,

в т.ч.:

- оздоровлення фінансового стану підприємств за

рахунок надання фінансової підтримки на приріст

обігових коштів (в тому числі для впровадження

новітніх технологій обслуговування, впровадження

сучасних засобів енергозбереження);

План сталої міської мобільності міста Полтава.

(затверджений рішенням Полтавської міської ради

(позачергова двадцять п’ята сесія сьомого скликання)

від 21.07.2019р.), в т.ч.:

- підвищення привабливості громадського

транспорту;

- розвиток і впорядкування паркувального

простору міста;

- розвиток велосипедного руху;

- підвищення рівня безпеки руху.

Концепція інтегрованого розвитку міста «Полтава

2030», в т.ч.:

- Просування та розвиток диверсифікованого,

екологічного виробництва;

- Створення інформаційно-аналітичної системи

екологічного моніторингу та управління в місті;

- Збереження та розвиток зелених насаджень,

водоохоронних та природно-рекреаційних зон міста та

їх елементів;

- Підвищення якості громадського транспорту;

- Екологізація транспортної інфраструктури.

Водні ресурси

Стратегія регіонального розвитку

Полтавської області 2021-2027,

ставить цілі та завдання, в тому числі:

- удосконалення системи контролю

за якістю питної води, упровадження

сучасних технологій очистки стічних

вод;

Регіональна програма «Довкілля–

Програма охорони довкілля в місті Полтава на 2017

- 2021 роки, в т.ч.:.

- визначення шляхів покращення складових

довкілля міста (водні ресурси) та їх поетапна

реалізація;

- поліпшення санітарно-гігієнічного та екологічного

стану міста;

- підвищення рівня екологічної свідомості

Розвиток споруд та мереж

інженерної інфраструктури

систем централізованого

водопостачання та

водовідведення для

забезпечення потреб

сельбищних, промислових та

рекреаційних зон на кінець

Рішення містобудівної

документації відповідають

цілям та завданням

встановленим на

місцевому та

регіональному рівні в

частині резервування

ділянок відповідного

129

2021», в тому числі:

- ефективне планування та

реалізація заходів з охорони і

раціонального використання водних

ресурсів, зокрема заходів поліпшення

якості очищення стічних вод і

надійності й ефективності роботи

систем водовідведення в сільській

місцевості та заходів щодо відновлення

і підтримання сприятливого

гідрологічного режиму й санітарного

стану річок (насамперед, малих річок),

заходи щодо будівництва й

реконструкції гідротехнічних споруд;

Обласна Програма „Питна вода

Полтавщини” на 2011-2020 роки, в

т.ч.:

- Охорона джерел питного

водопостачання;

- Розвиток та реконструкція систем

водопостачання;

Підготовка кадрів, моніторинг і

контроль якості у сфері питного

водопостачання та водовідведення,

інформування громадськості;

Регіональна цільова програма

розвитку водного господарства та

екологічного оздоровлення басейну

річки Дніпро в Полтавській області на

період до 2021 року, в т.ч.:

- розчищення й відновлення малих

річок області;

- реконструкція та капітальний

ремонт наявних очисних споруд,

каналізаційних мереж, насосних

станцій і споруд зливової каналізації;

мешканців міста;

- забезпечення контролю за збереженням,

раціональним використанням і відтворенням

природних ресурсів міста;

План дій в галузі довкілля та енергетики м.

Полтави, в т.ч.:

- Розробка та впровадження нової технології

дефторування питної води;

- Підвищення якості послуг з централізованого

водопостачання, за рахунок зниження питомих витрат

(заміна обладнання на енергозберігаюче), а також втрат

водних ресурсів (заміна аварійних ділянок мереж);

- впровадити застосування сучасних Європейських

методик аналізу та контролю за якісним станом стічних

води;

- провести заміну аварійних ділянок мереж

водовідведення міста;

- Оптимізація та реконструкція каналізаційних

очисних споруд у м. Полтава за рахунок підвищення

ефективності використання енергоресурсів та

зменшення вмісту фосфатів);

- Впровадження Європейських методик контролю

за станом поверхневих вод;

- Впровадження заходів щодо контролю за вмістом

загального азоту, фосфору, ціанобактерій за рахунок

використання сучасного лабораторного обладнання;

Програма розвитку житлово-комунального

господарства та благоустрою м. Полтави на 2020 рік,

в т.ч.:

- покращення благоустрою міста: технічний стан

доріг міста та мостових споруд, технічних засоби

організації дорожнього руху, якість зовнішнього

освітлення міста, стан мереж зливової каналізації,

обслуговування кладовищ, інших об’єктів та елементів

благоустрою;

розрахункового періоду.

Будівництво мереж та

споруд системи зливової

каналізації.

функціонального

призначення для реалізації

визначених завдань,

врахування кількісних

показників при здійсненні

економічних розрахунків,

врахування охоронних зон

водних ресурсів,

визначення відповідного

комплексу заходів.

130

- проведення заходів щодо

поліпшення екологічного стану в зонах

санітарної охорони водозаборів

(ліквідація в їх межах

несанкціонованих сміттєзвалищ,

регламентація застосування

мінеральних добрив і пестицидів

тощо);

- здійснення заходів з ліквідації,

тампонування чи консервації

відпрацьованих розвідувальних та

експлуатаційних водних свердловин;

- поступове збільшення лісистості

території області та розширення робіт

із захисного лісорозведення;

Земельні ресурси

Стратегія регіонального розвитку

Полтавської області 2021-2027,

ставить цілі та завдання, в тому числі:

- Відновлення порушених земель та

родючості ґрунтів;

Регіональна програма «Довкілля–

2021», в тому числі:

- проведення заходів із будівництва,

розширення та реконструкції

протиерозійних, гідротехнічних,

протикарстових,

берегозакріплювальних,

противозсувних, протиобвальних,

протилавинних, протиселевих споруд;

- проведення заходів із захисту від

підтоплення і затоплення;

- формування заходів, спрямованих

на охорону і раціональне використання

земель області;

Програма охорони довкілля в місті Полтава на 2017

- 2021 роки, в т.ч.:.

- поліпшення санітарно-гігієнічного та екологічного

стану міста;

- забезпечення контролю за збереженням,

раціональним використанням і відтворенням

природних ресурсів міста;

Програма розвитку земельних відносин та охорони

земель міста Полтава на 2018-2022 роки, в т.ч.:

- Встановлення в натурі межі міста;

- інвентаризація земель міста;

- виготовлення нормативної грошової оцінки земель

міста;

- залучення земель в ринковий обіг;

- підвищення ролі міської територіальної громади в

регулюванні земельних відносин;

- ведення автоматизованої системи земельно-

кадастрової інформації;

Визначення комплексу

заходів з інженерної підготовки

і захисту території від

небезпечних природних

процесів, як для існуючих так і

для перспективних ділянок

містобудівного освоєння

території.

Рекультивація порушених

ділянок.

Рішення містобудівної

документації відповідають

цілям та завданням

встановленим на

місцевому та

регіональному рівні в

частині визначення

відповідного

функціонального

використання земельних

ділянок із забезпеченням

раціонального

використання території

міста, визначення

відповідного комплексу

заходів для реалізації

завдань із захисту

території від небезпечних

геологічних процесів .

Відходи

Стратегія регіонального розвитку Програма охорони довкілля в місті Полтава на 2017 Визначення стратегічних Рішення містобудівної

131

Полтавської області 2021-2027,

ставить цілі та завдання, в тому числі:

- покращення управління

відходами;

Регіональна програма «Довкілля–

2021», в тому числі:

- проведення заходів з будівництва,

розширення та реконструкції

комплексів, спеціалізованих полігонів

та інших об’єктів для знешкодження та

захоронення непридатних для

використання пестицидів, шкідливих і

токсичних промислових та інших

відходів;

Комплексна програма поводження з

твердими побутовими відходами у

Полтавській області на 2017-2021

роки, передбачає цілі, в т.ч.:

- формування субрегіонів та

відповідної комунальної організаційної

структури;

- будівництво сортувально-

переробних комплексів та сучасних

полігонів захоронення відходів;

- розширення послуг зі збору ТПВ із

поетапним охопленням всього

населення Полтавської області;

- поступове впровадження

роздільного збору відходів із метою

відокремлення вторинної сировини та

небезпечних компонентів із змішаної

маси ТПВ;

- безпечне захоронення залишкових

фракцій ТПВ, для чого передбачається

організація функціонування

контрольованих полігонів районного

масштабу (як тимчасові) та у

- 2021 роки, в т.ч.:.

- визначення шляхів покращення складових

довкілля міста (побутові і промислові відходи) та їх

поетапна реалізація;

- поліпшення санітарно-гігієнічного та екологічного

стану міста;

- підвищення рівня екологічної свідомості

мешканців міста;

План дій в галузі довкілля та енергетики м.

Полтави, в т.ч.:

- забезпечення екологічно безпечного поводження з

твердими відходами;

- максимальної утилізації відходів та розвитку

ринку вторинної сировини;

- мінімізації утворення відходів;

Концепція інтегрованого розвитку міста «Полтава

2030», в т.ч.:

- Розвиток системи збирання, сортування,

перероблення та запобігання утворенню твердих

відходів.

напрямків поводження з

твердими побутовими

відходами з урахуванням

перспективних обсягів

утворення ТПВ на

розрахунковий період.

документації відповідають

цілям та завданням

встановленим на

місцевому та

регіональному рівні в

частині резервування

ділянок відповідного

функціонального

призначення та врахування

кількісних показників при

здійсненні економічних

розрахунків, визначення

відповідного комплексу

заходів для реалізації

визначених завдань.

132

перспективі субрегіонального

масштабу;

- проведення постійного

моніторингу за станом експлуатації

контрольованих полігонів і звалищ та

станом навколишнього середовища на

прилеглих територіях;

Збереження біорізноманіття

Стратегія регіонального розвитку

Полтавської області 2021-2027,

ставить цілі та завдання, в тому числі:

- упровадження заходів із

запобігання зміні клімату та адаптації

до неї, досягнення оптимального

співвідношення між природними,

квазіприродними

(сільськогосподарськими) та

урбанізованими екосистемами;

- розвиток екомережі та збереження

біорізноманіття;

- збільшення площ лісів, парків,

скверів та зелених насаджень;

Регіональна програма «Довкілля–

2021», в тому числі:

- розвиток, охорона й збереження

біорізноманіття та оптимізація

природнозаповідного фонду області та

подальша розбудова екологічної

мережі;

- проведення заходів з охорони та

раціонального використання

природних рослинних ресурсів, з

озеленення міст і сіл;

Програма охорони довкілля в місті Полтава на 2017

- 2021 роки, в т.ч.:

- визначення шляхів покращення складових

довкілля міста (природно-заповідний фонд і зелені

насадження загального користування) та їх поетапна

реалізація;

- забезпечення контролю за збереженням,

раціональним використанням і відтворенням

природних ресурсів міста;

Програма поводження з тваринами та регулювання

чисельності безпритульних тварин у м. Полтава на

2017 - 2021 роки. (затверджена рішенням Полтавської

міської ради (восьма сесія сьомого скликання) від

29.11.2016р.), в т.ч.:

- Виконання проектно-кошторисних робіт та

будівництво притулку для безпритульних тварин на

250 місць. Перша черга - (150 вольєрів, огорожу, кухня

і підсобні приміщення, освітлення та водопостачання);

Друга черга - (Стерилізаційний центр, додатково 100

вольєрів та огорожу майданчика для вигулу);

Концепція інтегрованого розвитку міста «Полтава

2030», в т.ч.:

- Збереження та розвиток зелених насаджень,

водоохоронних та природно-рекреаційних зон міста та

їх елементів;

Формування та організація

ландшафтно-рекреаційних зон з

використанням існуючих

водойм, резервування ділянок

для розміщення зелених

насаджень загального

користування.

Надання пропозицій щодо

визначення меж прибережних

захисних смуг водних об’єктів,

на які відсутні спеціалізовані

проекти з визначення таких

меж.

Надання пропозицій щодо

визначення меж двох

перспективних об’єктів

природно-заповідного фонду.

Рішення містобудівної

документації відповідають

цілям та завданням

встановленим на

місцевому та

регіональному рівні в

частині резервування

ділянок відповідного

функціонального

призначення для реалізації

визначених завдань.

Рішення містобудівної

документації

передбачають збереження

та розвиток зелених

насаджень різних видів

використання, створення

ландшафтно-рекреаційних

зон.

Здоров'я населення

Стратегія регіонального розвитку

Полтавської області 2021-2027,

- забезпечення своєчасної діагностики захворювань,

своєчасного їх лікування, пропаганда здорового

Розвиток мережі установ та

організацій громадського

Рішення містобудівної

документації відповідають

133

ставить цілі та завдання, в тому числі:

- Здорове населення області з

максимальною тривалістю активного

періоду життя;

Обласна програма оздоровлення та

відпочинку дітей на 2015 - 2019 роки,

ставить цілі та завдання, в тому числі:

- Збереження і розвиток мережі

дитячих закладів оздоровлення та

відпочинку дітей, поліпшення їх

матеріально-технічної бази;

- Забезпечення дітей

організованими формами відпочинку

та оздоровлення;

- Створення доступного та

ефективного ринку послуг з

оздоровлення та відпочинку дітей.

способу життя;

- продовження оновлення матеріально - технічної

бази закладів охорони здоров’я;

- продовження роботи з впровадження медичних

інформаційних систем та технологій;

- створення оптимальних умов для розвитку

фізичної культури і спорту, підготовки спортсменів;

- підтримка дитячо-юнацького спорту, спорту

вищих досягнень, спорту інвалідів та ветеранів;

- зміцнення матеріально-технічної спортивної бази

міста;

Концепція інтегрованого розвитку міста «Полтава

2030», в т.ч:

- Забезпечення доступних та привабливих місць для

якісного відпочинку і занять спортом.

обслуговування.

Створення рекреаційної зони

короткочасного відпочинку

«Надвосклянська» з

розміщенням закладів

відпочинку та туризму.

Створення нових об’єктів

зелених насаджень загального

користування.

цілям та завданням

встановленим на

місцевому та

регіональному рівні в

частині резервування

ділянок відповідного

функціонального

використання для

реалізації визначених

завдань та врахування

кількісних показників при

здійсненні економічних

розрахунків.

Соціально-економічні аспекти

Стратегія регіонального розвитку

Полтавської області 2021-2027,

ставить цілі та завдання, в тому числі:

- універсальна система соціального

захисту населення та безпечні умови

життя;

- сучасний освітній простір як базис

для задоволення потреб суспільства і

економіки;

- інноваційний та науковий

розвиток економіки області на основі

смарт-спеціалізації;

- ефективна бізнес інфраструктура

та інвестиційна привабливість;

В соціальній сфері:

- підтримка соціально вразливих верств населення;

- забезпечення стабільного функціонування

соціальних закладів з надання соціальних послуг;

- збільшення спектру соціальних послуг;

- забезпечення соціальної підтримки дітей та

пропагування сімейних цінностей;

- сприяння реалізації творчого потенціалу молодої

людини в інтересах становлення й самореалізації її

особистості, формування морально-правової культури

та профілактики негативних явищ у молодіжному

середовищі;

- підтримка проєктів молодіжних громадських

організацій, що сприяють вирішенню проблем молоді;

- відкриття нових і модернізація існуючих закладів

освіти;

- забезпечення рівних можливостей для здобуття

освіти та всебічного розвитку дітей з особливими

потребами;

Розвиток сельбищної зони

відповідно до прогнозної

чисельності населення із

забезпеченням

функціональності

містобудівного розвитку.

Розвиток території

громадського призначення для

розміщення установ та

організацій громадського

обслуговування.

Створення рекреаційних зон

для короткочасного відпочинку.

Розвиток промислово-

комунальних, формування

комунальних зон, з метою

забезпечення подальшого

розвитку підприємств

реального сектору економіки.

Рішення містобудівної

документації відповідають

цілям та завданням

встановленим на

місцевому та

регіональному рівні в

частині резервування

ділянок відповідного

функціонального

використання для

реалізації визначених

завдань.

134

В сфері економіки:

освоєння та впровадження у виробництво

конкурентоспроможної продукції за рахунок переходу

на міжнародні стандарти, зниження собівартості;

розробка спільно з вищими навчальними закладами

міста довгострокової програми інтенсифікації розвитку

промисловості міста шляхом визначення заходів для

впровадження у пріоритетних галузях;

сприяння проведенню інформаційно-консультативних

заходів з імплементації законодавства ЄС з питань

промислових стандартів та оцінок відповідності ЄС на

базі промислових підприємств – провідних експортерів

продукції до ЄС та інших країн світу;

підтримка та залучення місцевих виробників до участі

у виставкових заходах, форумах, співпраця з

Полтавською торгово-промисловою палатою з питань

використання потенціалу торгових представництв

України за кордоном для популяризації продукції

полтавських підприємств;

підготовка пропозицій щодо механізмів підтримки

підприємств, які впроваджують інноваційні проєкти у

виробництво, зокрема системи преференцій і пільг.

Концепція інтегрованого розвитку міста «Полтава

2030», в т.ч:

Забезпечення всіх верств населення доступним

житлом;

Забезпечення комфортного середовища проживання та

життєдіяльності, зручної доступності соціальних

послуг;

в сфері розвитку «Диверсифікація економіки»:

Ревіталізація територій та інтеграція в структуру міста.

Туризм та рекреація

Стратегія регіонального розвитку

Полтавської області 2021-2027,

ставить цілі та завдання, в тому числі:

- сталий розвиток креативних

індустрій, культури та туризму;

Концепція інтегрованого розвитку міста «Полтава

2030», в т.ч.:

- Розвиток оздоровчого туризму та послуг

реабілітації;

- Використання переваг історико-культурної

Створення рекреаційної зони

«Рогізна» з розміщенням

закладів відпочинку та туризму.

Рішення містобудівної

документації відповідають

цілям та завданням

встановленим на

місцевому та

135

спадщини;

- Розвиток перспективних видів туризму;

- Забезпечення доступних та привабливих місць для

якісного відпочинку і занять спортом.

регіональному рівні в

частині розвитку

туристичних ресурсів

міста

Культурне середовище та збереження нерухомих пам’яток культурної спадщини

Стратегія регіонального розвитку

Полтавської області 2021-2027,

ставить цілі та завдання, в тому числі:

- формування дбайливого ставлення

до довкілля та підвищення рівня

екологічної культури населення;

- збереження та забезпечення повноцінного

функціонування базової мережі закладів культури

міста;

Програма охорони культурної спадщини і

збереження історичного середовища міста Полтава

на 2018 – 2022 роки, в т.ч.:

- забезпечення умов збереження, захисту,

консервації, реставрації та визначення шляхів

подальшого використання нерухомих пам`яток та

об`єктів культурної спадщини;

- сприяння залученню об’єктів культурної

спадщини, пам’яток до раціонального використання

під час прокладання туристсько-екскурсійних

маршрутів містом;

- організація робіт з благоустрою та ремонту

пам’яток, об’єктів культурної спадщини, що

перебувають на балансі управління культури в рамках

двомісячника чистоти та благоустрою міста Полтава;

Концепція інтегрованого розвитку міста «Полтава

2030», в т.ч:

- Закріплення статусу Полтави як історичного міста

(міста культурної спадщини) зі жвавим історичним

центром.

Науково-проектною

документацією «Визначення

меж і режимів використання

зон охорони пам’яток та

історичного ареалу м. Полтава»,

що розроблена у складі проекту

внесення змін до генерального

плану, визначені режими

використання комплексної

охоронної зони пам’яток;

охоронних зон дискретно

розташованих пам'яток (груп

пам’яток); зони регулювання

забудови; зона охоронюваного

ландшафту; зони охорони

археологічного культурного

шару та об’єктів археології.

Рішення містобудівної

документації відповідають

цілям та завданням

встановленим на

місцевому та

регіональному рівні в

частині визначення меж та

режимів використання зон

охорони пам’яток та

історичних ареалів,

збереження об’єктів

історичної та культурної

спадщини.

136

Додаток 2. Оцінка екологічних цілей та завдань в сфері охорони довкілля, та їх відношення до документу державного

планування.

Цілі та завдання Актуальність

для генплану

Примітки

Охорона атмосферного повітря

- виконання заходів з організації виробництва, установлення та реконструкції

обладнання для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин, що

викидаються в атмосферне повітря підприємствами: ПАТ «Укргазвидобування», ПАТ

«Пласт», ПАТ «НДІ КОЛАН»;

- виконання заходів із ремонту, модернізації та технічного переоснащення

виробничого устаткування на підприємствах міста (ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»,

ПАТ «Полтава-кондитер», ВАТ «Полтавський завод медичного скла», ДП «Полтавський

комбінат хлібопродуктів») з метою запобігання та зменшення обсягів викидів

забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- Перехід на екологічно чисті технології х використанням відновлювальних джерел

енергії та видів палива, впровадження та забезпечення ефективної системи екологічного

моніторингу довкілля;

-

- реконструкція та модернізація котелень бюджетних установ, утеплення будинків;

- впровадження енергозберігаючих і енергоефективних заходів в об’єктах соціальної

інфраструктури, інших закладах, установах і підприємствах комунальної та спільної

власності територіальних громад сіл, селищ, і міст області;

- - впровадження енергоефективних технологій виробництва електричної енергії з

енергії сонячного випромінювання;

- Проведення енергетичних обстежень (енергетичної сертифікації) бюджетних установ

і організацій бюджетної сфери та будівель комунальної власності територіальної громади

міста;

- Впровадження заходів з енергоефективності і енергозбереження в бюджетній та

комунальній сфері міста;

+ Частково має відношення в частині визначення

кількісних показників теплових потоків по

видах споживання відповідно потреб на кінець

реалізації розрахункового етапу, визначення

кількості головних споруд теплопостачання та

їх потужності; визначення головних та

альтернативних напрямків теплопостачання

всіх видів споживачів.

- Реалізація Програми часткового відшкодування відсоткових ставок за залученими

кредитами на заходи з підвищення енергоефективності у м. Полтава на 2015-2020 роки

шляхом відшкодування частини відсотків для об’єднань співвласників багатоквартирних

будинків, житлово-будівельних кооперативів за кредитами, залученими на заходи з

енергоефективності та енергозбереження;

- Реалізація Програми підтримки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків

у м. Полтави на 2020-2025 роки;

-

- Забезпечення доступу широких верств населення до інформації про стан -

137

атмосферного повітря в місті Полтава;

- Контроль за дотриманням нормативів викидів в атмосферне повітря від стаціонарних

джерел забруднення промислових підприємств міста в санітарно-захисній зоні;

- Систематичне проведення діагностики автотранспортних засобів на вміст СО та

димність у відпрацьованих газах;

- Утримання та оснащення приладами, обладнанням Лабораторії спостережень за

забрудненням атмосферного повітря (ЛСЗА) м. Полтава Полтавського ЦГМ, придбання

установок аспіраційних стаціонарних для відбору проб повітря;

- стимулювання переходу на європейські стандарти якості палива для автотранспорту;

- заохочення населення використовувати електро- та велотранспорт. Стимулювання

облаштування у населених пунктах велосипедних доріжок;

- розвиток велосипедного руху;

- Перегляд маршрутної мережі тролейбусних та автобусних маршрутів;

- Реалізація Програми розвитку міського електротранспорту міста Полтави на 2018-

2020 рр, зокрема:

- впровадження нової маршрутної мережі руху тролейбусів до мікрорайону

«Огнівка» збільшить обсяг пасажироперевезень та власні доходи комунального

підприємства;

- розроблення (уточнення) схем розвитку міського пасажирського транспорту та

схем організації руху з урахуванням результатів вивчення пасажиропотоків;

удосконалення і розвиток інфраструктури міського транспорту.

+ має відношення в частині розвитку

транспортної інфраструктури міста (створення

раціональної вуличної магістральної мережі

міста, транспортних розв’язок); в частині

надання пропозицій щодо розвитку маршрутів

громадського транспорту та пропозицій

поперечних профілів вулиць, з виділенням

велосипедних доріжок.

- Оновлення рухомого складу громадського транспорту; -

- розвиток і впорядкування паркувального простору міста;

+ має відношення в частині пропозицій з

виділення ділянок відповідного

функціонального використання.

Водні ресурси (в тому числі водопостачання та водовідведення)

- встановлення станцій доочистки питної води, впровадження новітніх технологій водо

підготовки, будівництво локальних очисних споруд;

- Запровадження комплексу заходів щодо раціонального використання ресурсів питної

води;

+ має відношення в частині надання пропозицій,

що маю забезпечити реалізацію основних

проектних рішень документації з просторового

розвитку та можуть бути реалізовані на

наступних стадіях проектування.

- розвиток водопровідно-каналізаційного господарства, підвищення ефективності та

надійності його функціонування;

- Поетапна реконструкція/будівництво водопровідно-каналізаційної мережі міста,

зокрема будівництво каналізаційного колектору по вул. Ковпака ;

- КП ПОР «Полтававодоканал» на реконструкцію каналізаційного колектору

м’ясокомбінату по вул. Ковпака та вул. Курчатова в м. Полтава способом санації та

+ має відношення в частині визначення

комплексу заходів із розвитку інфраструктури

систем централізованого водопостачання та

водовідведення для забезпечення потреб

споживачів міста на кінець розрахункового

періоду; заходів із забезпечення екологічно

138

часткової перекладки (4а ділянка, 3я ділянка);

- Управлінню капітального будівництва облдержадміністрації на реконструкцію

каналізаційного колектору від вул. Артема по водорозділу до вул. Енгельса та місця

злиття з колектором від вул. Пушкарівської 2а, 3а черги;

- реконструкцію та заміну аварійних каналізаційних мереж (колекторів) та споруд на

них;

- реконструкція (заміна) аварійних водопровідних мереж і споруд на них, а також їх

будівництво у населених пунктах, що забезпечені системами централізованого

водопостачання, відповідно до схем оптимізації роботи цих систем;

- впровадження станцій (установок) доочищення питної води на системах

централізованого водопостачання, насамперед для водозабезпечення дошкільних,

шкільних та лікувальних закладів, у тому числі в сільських населених пунктах;

- розроблення схем оптимізації роботи систем централізованого водопостачання;

безпечного водовідведення як промислово-

побутових , так і зливових вод.

В частині оптимізації систем водопостачання

та водовідведення, цілі враховуються в частині

надання пропозицій, що маю забезпечити

реалізацію основних проектних рішень

документації з просторового розвитку та

можуть бути реалізовані на наступних стадіях

проектування.

- Поліпшення екологічного стану малих річок області;

- проведення робіт, пов’язаних з поліпшенням технічного стану та благоустрою

водойм;

- Реконструкція та капітальний ремонт гідротехнічних споруд з очисткою від

замулення ставків розташованих на території м. Полтава з виготовленням ПКД;

- Розчищення та облаштування водовідвідних каналів (габіонні споруди СГ- 1, СГ-2,

СГ-3, СГ-4, СГ-5, СГ- 6, СГ- 7, СГ -8) та копанки в межах проекту «Реконструкція парку-

пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Полтавський

міський парк з коригуванням ПКД;

- Відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану р.Ворскла на ділянці від с.

Крутий берег до Залізничного мосту в с.Дублянщина;

- Розчистка, відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану р.Ворскла на

ділянці в районі готелю «Турист» з виготовленням ПКД;

- Розчистка, відновлення водності, поліпшення екологічного стану і підтримання

сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річки Тарапунька з розробкою

ПКД;

- Розчистка верхнього ставка по вул. Тобілевича з виготовленням ПКД;

- Розчистка верхнього ставка №23 вул.Нікітченка з розробкою ПКД;

- Проведення робіт з інженерного захисту підтоплення ділянки в заплаві р. Тарапунька

та робіт з ліквідації наслідків підтоплення в районі смт. Вороніна, вул. Кармелюка, пров.

Нового;

- Ліквідація підтоплення та заходи щодо водовідведення з території житлової забудови

в мікрорайоні «Очеретянка»;

- Коригування проектно-кошторисної документації на об’єкт «Закріплення лівого

+ Має відношення в частині визначення

комплексу відповідних заходів із інженерного

захисту території та гідротехнічних заходів

для відновлення і підтримання сприятливого

гідрологічного режиму водойм.

139

берегу р.Ворскла в с. Вакуленці», проведення експертизи з послідуючим виконанням

робіт;

- Коригування проектно-кошторисної документації на об’єкт «Відновлення

гідрологічного режиму та санітарного стану річки Ворскла на ділянці від с.Крутий Берег

до залізничного мосту в с.Дублянщина», проведення експертизи проекту з послідуючим

виконанням робіт;

- Коригування проектно-кошторисної документації на об’єкт «Розчистка русла р.

Тарапунька від вул. Героїв Крут до р. Ворскла в м. Полтава», проведення ї експертизи

проекту з подальшим виконанням робіт;

- Паспортизація водних об’єктів у межах міста (75 ставків); -

- Розробка технічної документації із землеустрою по визначенню меж водоохоронних

зон водних об’єктів в межах міста та винесення в натуру меж прибережних захисних

смуг;

- Залуження та заліснення прибережних захисних смуг;

+ Має відношення в частині надання пропозицій

щодо визначення меж прибережних захисних

смуг водойм, що мають братись до уваги при

розробленні технічної документації із

землеустрою із їх встановлення.

- оснащення лабораторій контролю якості води та очищення стічних вод сучасним

контрольно-аналітичним обладнанням;

-

Ґрунти та земельні ресурси

- виконання заходів підприємством ТОВ «Татнєфть – АЗС – Україна» з метою

запобігання забрудненню ґрунтів нафтопродуктами: заміна приладів нижнього зливу

нафтопродуктів з залізничних цистерн; Капітальний ремонт асфальтобетонного покриття

під естакадою наливу нафтобази;

-

- Розробка документації із землеустрою на земельні ділянки комунальної власності

природно-заповідного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення,

водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, на земельні ділянки під будівлями,

спорудами, іншими об’єктами нерухомого майна комунальної власності міста;

+ Має відношення в частині врахування меж

прибережних захисних смуг та водоохоронних

зон від водойм, що охоплені паспортизацією

водних об’єктів; та надання пропозицій із

визначення меж прибережних захисних смуг,

для водних об’єктів, що не мають паспортів.

- Ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ; -

- використання міжнародного досвіду та новітніх технологій при відновленні

порушених земель та їх рекультивації;

+ має відношення в частині надання пропозицій

щодо перспективного функціонального

використання зазначених ділянок та

визначення необхідного комплексу заходів із

рекультивації порушених ділянок та

інженерної підготовки території.

Поводження з відходами

- Будівництво Полтавського субрегіонального полігону ТПВ; + має відношення в частині визначення об’ємів

140

- будівництво сміттєсортувально-переробного заводу;

- придбання та введення в експлуатацію сортувальної станції твердих побутових

відходів;

- Коригування проектно-кошторисної документації на об’єкт «Реконструкція діючого

міського звалища твердих побутових відходів та з послідуючим проведенням робіт щодо

його рекультивації», проведення експертизи проекту з послідуючим виконанням робіт;

- забезпечення утилізації органічних відходів; розробка та впровадження нових

механізмів утилізації промислових відходів;

- Проведення науково-дослідних робіт по визначенню норм утворення твердих

побутових відходів у житловій забудові на підприємствах (установах) невиробничої

сфери міста Полтави;

утворення ТПВ відповідно перспективної

чисельності населення на період

розрахункового етапу реалізації проекту ДДП;

надання пропозицій щодо принципових

напрямків поводження з відходами,

визначення можливих місць розміщення

головних об’єктів з сортування та комплексної

переробки ТПВ.

- Придбання електричних утилізаторів голок ін’єкційних для потреб міських лікарень

та іншого обладнання для утилізації відходів медичного призначення;

- Придбання обладнання для збору та складування побутових відходів (сміттєвих баків

пластикових) для потреб міських комунальних лікувальних закладів ;

- Придбання обладнання для збору та складування побутових відходів (контейнерів

оцинкованих) для потреб міських комунальних лікувальних закладів;

- Придбання та встановлення сітчастих контейнерів для збирання для відокремленого

збирання побутових відходів;

- Контроль за дотриманням вимог Правил благоустрою та забезпечення чистоти і

порядку в місті Полтава суб’єктами господарювання усіх форм власності та мешканцями

міста у сфері поводження з відходами;

- Придбання та впровадження установок, обладнання, машин для збору,

транспортування, перероблення, знешкодження та складування побутових і промислових

відходів (в тому числі сміттєвозів, асенізаційних машин);

- Придбання утилізатора-крематора для спалювання трупів тварин;

-

- інженерно-технологічне облаштування існуючого міського звалища та переведення

його у полігон ТПВ;

- здійснення постійного моніторингу за станом навколишнього середовища у районі

розташування міського звалища;

- вирішення питання щодо збору та вивозу негабаритних відходів, відпрацьованих

електротоварів та небезпечних побутових відходів;

- Розробка проектно-кошторисної документації на об’єкт «Реконструкція зливної

станції на вул. Н. Млинській в м. Полтава», проведення експертизи проекту з

послідуючим виконанням робіт;

- побудова інфраструктури зі збору, сортування та переробки відходів;

+ має відношення в частині визначення об’ємів

утворення ТПВ відповідно перспективної

чисельності населення; надання пропозицій

щодо утримання та подальшої експлуатації

існуючих об’єктів та визначення принципових

напрямків поводження з відходами.

Решта завдань відносяться до сфери

управління та організації, стосуються питань

будівництва та експлуатації об’єктів і не

відносяться до цілей та завдань документації з

141

- Запровадження роздільного збирання ТПВ з метою використання у якості вторинної

сировини;

- організація відбору вторинної сировини на стаціонарних сортувальних лініях та із

застосуванням мобільних сортувальних установок;

- організація роздільного збору твердих побутових відходів на місці їх утворення з

подальшою переробкою ресурсоцінних відходів;

просторового планування.

- стимулювання населення та підприємництва, організації до збору та переробки

ресурсоцінних фракцій твердих відходів, залучення приватного капіталу у дану сферу;

- підвищення рівня екологічної освіти щодо питань поводження з ТВ, проведення

соціально-психологічних заходів;

- формування дієвого економічного механізму управління сферою поводження з ТВ у

місті;

- розробки системи пільг для підприємств та населення, що мінімізують утворення

відходів ще у джерелі утворення;

- ліквідація несанкціонованого видалення відходів у місті;

- повне охоплення населення послугами з вивезення ТПВ, підвищення якості їх

надання;

- Покращення санітарно-екологічної ситуації, зменшення кількості безпритульних

тварин виключно гуманними методами;

-

Збереження біорізноманіття

- використання рекреаційного потенціалу територій та об’єктів природно-заповідного

фонду;

- встановлення меж в натурі існуючих об’єктів природно-заповідного фонду;

- Заходи спрямовані на запобігання знищенню чи пошкодженню об’єктів природно-

заповідного фонду, в тому числі виготовлення і встановлення інформаційно-охоронних

знаків (парки, сквери, бульвари, дуби черешчаті за окремим списком);

+ має відношення в частині врахування ділянок

існуючих об’єктів природно-заповідного

фонду, їх режимів господарського

використання відповідно законодавства.

- захист біорізноманіття прибережних смуг та поверхневих вод від попадання

пестицидів з с/г угідь;

+ Має відношення в частині врахування меж

прибережних захисних смуг від водойм, що

охоплені паспортизацією водних об’єктів; та

надання пропозицій із визначення меж

прибережних захисних смуг, для водних

об’єктів, що не мають паспортів.

- Утримання та поповнення колекції парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва

«Парк на території агробіостанції Полтавського педуніверситету»;

- Заходи щодо здійснення догляду за зеленими насадженнями, в тому числі видалення

дерев хворих на омелу;

- Утримання адміністрації парку пам’ятки садово-паркового мистецтва

-

142

загальнодержавного значення «Полтавський міський парк»;

- Збільшення площі зелених насаджень в населених пунктах області;

- Заходи з озеленення міста: посадка саджанців дерев та кущів;

- Розробка проектно-кошторисної документації щодо озеленення та благоустрою

міських парків, скверів, вулиць (за щорічним об’єктовим списком), проведення

експертизи проектів з послідуючим виконанням робіт;

- Коригування проектно-кошторисної документації на об’єкт «Реконструкція парку-

пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Полтавський

міський парк», проведення державної експертизи проекту з послідуючим виконанням

робіт;

- Озеленення та видалення аварійних, фаутних зелених насаджень на територіях

бульварів, парків, скверів та вулиць міста Полтави;

+ Має відношення в частині формування

системи зелених насаджень відповідно до

вимог держаних будівельних норм,

ландшафтних особливостей території,

просторової та естетичної доцільності;

визначення відповідного функціонального

використання (зелених насаджень загального

користування, спеціального призначення).

- Розробка проекту Ворсклянського екокоридору Регіональної екомережі;

- Проведення заходів з виявлення запасів природних рослинних ресурсів, в тому числі

роботи з інвентаризації зелених насаджень міських парків та скверів (за щорічним

пооб’єктним списком);

- створення нових та вдосконалення існуючих заповідних територій, формування

регіональної екологічної мережі;

- Дані завдання не можуть бути реалізовані в

рамках проекту містобудівної документації.

Здоров’я населення

- Будівництво спортивних майданчиків та майданчиків зі штучним покриттям з видів

спорту в районах міста Полтави відповідно до державних будівельних норм з

просторового розвитку територій;

- Сприяти встановленню футбольних полів, модульних спортивних майданчиків, та

інших спортивних об’єктів, закріпленими за комунальними закладами фізичної культури

і спорту міста;

+ Має відношення в частині визначення

необхідної кількості об’єктів спортивного

призначення згідно державних будівельних

норм, відповідно перспективної чисельності

населення та надання пропозицій щодо їх

територіального розміщення з резервуванням

ділянок відповідного функціонального

використання (території громадської

забудови).

- Забезпечення умов безпечного материнства, формування репродуктивного здоров’я у

дітей та молоді,удосконалення системи планування сім’ї, збереження репродуктивного

здоров’я ;

- Подальше підвищення якості надання медичної допомоги у комунальних

підприємствах «Центрах первинної медико-санітарної допомоги»;

- Продовження впровадження сучасних перинатальних технологій в акушерстві та

новітніх методів діагностики і лікування захворювань;

- Продовження проведення флюорографічних обстежень з метою раннього виявлення

та лікування туберкульозу;

-

143

Соціально-економічні аспекти

- Підвищення ефективності забезпечення житлом громадян які потребують

поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку при Виконавчому

комітеті Полтавської міської ради;

- Підвищення якості послуг у сфері відпочинку й оздоровлення дітей та збільшення

кількості дітей, охоплених організованими формами відпочинку та оздоровлення;

- Пропаганда здорового та безпечного способу життя молоді, сприяння підвищенню

рівня знань щодо збереження репродуктивного здоров'я, профілактика негативних явищ у

молодіжному та дитячому середовищі;

- Надання матеріальної допомоги учасникам бойових дій, які брали безпосередню

участь в антитерористичній операції, операції Об’єднаних сил;

+ має відношення в частині резервування

ділянок житлової багатоквартирної та садибної

забудови (в т.ч. для забезпечення потреб

учасників АТО), ділянок рекреаційного

призначення; а також в частині визначення та

розміщення необхідної кількості установ та

організацій громадського обслуговування.

- Проведення профорієнтаційної роботи серед дітей та молоді на здобуття актуальних

та конкурентних на ринку праці професій, сприяння самозайнятості молоді, розвиток

підприємницьких ініціатив ;

- Надання реабілітаційних послуг особам та дітям з інвалідністю відповідно до

індивідуальних програм реабілітації;

- Надання фінансової підтримки БО «Світло надії»;

- Фінансова підтримка громадських та благодійних організацій, які опікуються

проблемами осіб з інвалідністю та вирішують інші соціально-важливі проблеми та

завдання;

- Підтримка та розвиток екологічної культури дітей, молоді та мешканців міста;

-

- Створення індустріального парку «Полтава»;

- Реалізація Програми «Бізнес-Влада-Наука»;

- Реалізація Проєкту «Стимулювання експортної спроможності підприємств м.

Полтави»: проведення заходів з підтримки місцевих товаровиробників, у т. ч. виставки

ярмарки, конкурс «Кращий підприємець експортер року», тематичних виставок за

кордоном, постійних виставок виробників експортерів м. Полтави ;

- Проєкт «Соціальне підприємництво «Навчально-виробничий центр»»;

+ має відношення в частині визначення ділянок

відповідного функціонального призначення

для розміщення об’єктів, що забезпечують

реалізацію визначених завдань (ділянки

розміщення індустріального парку «Полтава»,

інших ділянок для розміщення об’єктів

виробничого призначення та громадської

забудови, що передбачають створення нових

робочих місць).

Розвиток туризму та рекреації, збереження культурної спадщини

- зростання потоку внутрішніх туристів в області до 10 відсотків щорічно;

- зростання потоку в’їзних туристів в області до 10 відсотків щорічно;

- збільшення обсягів наданих туристичних послуг в області до 5 відсотків щорічно;

- збільшення в області до 5 відсотків щорічно кількості готелів та інших засобів

тимчасового розміщення;

- Відродження, збереження та розвиток народних традицій, свят, обрядів, культурної

+ має відношення в частині визначення ділянок

відповідного функціонального призначення

для розміщення об’єктів, що забезпечують

реалізацію визначених завдань – надання

пропозицій щодо розвитку рекреаційних зон, з

розміщенням об’єктів туристично-

144

спадщини міста; рекреаційних закладів.

- Надання висновків щодо програми та проектів містобудівних, архітектурних,

ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових земляних робіт на об’єктах

культурної спадщини, пам’ятках місцевого значення, в історичному ареалі населеного

місця;

- Підготовка інформаційних матеріалів щодо питань стосовно пам’яток та об’єктів

культурної спадщини на засідання архітектурно-містобудівної ради при управлінні з

питань містобудування та архітектури міськвиконкому;

+ Має відношення в частині врахування

існуючих об’єктів історико-культурної

спадщини та режимів охороних зон,

відповідно затвердженого історико-

архітектурного опорного плану, науково-

проектної документації для визначення

історичних ареалів та меж і режимів

використання зон охорони пам’яток

архітектури та містобудування при визначення

проектних рішень в документі з просторового

планування.

- Забезпечення гарантій свободи творчості, вільного доступу до культурних надбань

міста Полтави, створення належних умов щодо активної участі мешканців міста у

художній самодіяльності;

- Реалізація державної політики у галузі культури, зокрема, у національно-

патріотичному вихованні;

- Подальше забезпечення капітальних вкладень у заклади культури міста;

- Підвищення рівня фінансового, матеріально-технічного, кадрового та

інформаційного забезпечення галузі культури;

- Реалізація першочергових і перспективних заходів, спрямованих на створення

належних умов для підвищення рівня розвитку культурної інфраструктури міста;

- Організація та проведення робіт з благоустрою об’єктів культурної спадщини та

пам’яток, їх захисту від загрози знищення або руйнування в рамках двомісячника чистоти

та благоустрою міста Полтави;

- Виконання функції замовника на виготовлення облікової документації на об’єкти

культурної спадщини та пам’ятки.

-

145

Додаток 3. Таблиця 6.2. Характеристика впливу основних рішень проекту

внесення змін до генерального плану за ділянками містобудівного розвитку на

складові довкілля

У цьому додатку надані додаткові пояснення до Таблиці 6.1 у Розділу 6. з описом

потенційних впливів та наслідків від реалізації рішень містобудівної документації, що викладені у

формі низки таблиць, відповідно основних рішень генерального плану.

Таблиця 6.2. Характеристика впливу основних рішень генерального плану за ділянками

містобудівного розвитку на складові довкілля.

Шкала оцінки:

+2 суттєво позитивний вплив,

+1 помірний позитивний вплив,

0 очікуваний вплив відсутній,

-1 помірний негативний вплив,

-2 суттєво негативний вплив.

? – висока ступінь невизначеності

1) формування кварталів одноквартирної (садибної) житлової забудови на ділянці 57

мікрорайону в районі вул. Тимірязева;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій, виконання заходів інженерної підготовки території;

озеленення придомових територій, відновлення природного

рослинного покриву.

біорізноманіття +2 створення озеленення та ландшафтного благоустрою

внутрішньо дворового простору, збагачення видового складу

зелених насаджень, скорочення ділянок грунту без рослинного

покриву

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення,

забезпечення соціальних гарантій

2) резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної) житлової

забудови на ділянці по вул. Бригадна;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0,-1 Ризик забруднення ґрунтових вод при відмові власників

садибної забудови підключення до централізованої системи

водовідведення та використанні водопроникних вигрібних ям

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій, виконання заходів інженерної підготовки території;

озеленення придомових територій, відновлення природного

рослинного покриву.

біорізноманіття +1 створення озеленення та ландшафтного благоустрою

внутрішньо дворового простору, збагачення видового складу

зелених насаджень

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення,

забезпечення соціальних гарантій

146

3) формування кварталів одноквартирної (садибної) житлової забудови на ділянці по вул.

Князя Ігоря Святославовича;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0,-1 Ризик забруднення ґрунтових вод при відмові власників

садибної забудови підключення до централізованої системи

водовідведення та використанні водопроникних вигрібних ям

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій, виконання заходів інженерної підготовки території;

озеленення придомових територій, відновлення природного

рослинного покриву.

біорізноманіття +1 створення озеленення та ландшафтного благоустрою

внутрішньо дворового простору, збагачення видового складу

зелених насаджень

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення,

забезпечення соціальних гарантій

4) формування кварталів одноквартирної (садибної) житлової забудови на ділянці по вул.

Січових Стрільців;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря ? існує ризик понаднормових рівнів акустичного забруднення від

авіаційних шумів військового аеродрому з рівнями звуку, що

відповідають зоні «Г», (згідно Додатку №18, ДСП №173);

Водний басейн 0,-1 Ризик забруднення ґрунтових вод при відмові власників

садибної забудови підключення до централізованої системи

водовідведення та використанні водопроникних вигрібних ям

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій, виконання заходів інженерної підготовки території;

озеленення придомових територій, відновлення природного

рослинного покриву.

біорізноманіття +1 створення озеленення та ландшафтного благоустрою

внутрішньо дворового простору, збагачення видового складу

зелених насаджень

Соціально-

економічне

середовище

+1,-1, ? - Покращення якості середовища та умов проживання населення,

забезпечення соціальних гарантій;

- Можливий негативний вплив на здоров'я населення на

ділянках, що примикають до суміжної виробничої території, в

разі освоєння ділянок до вирішення питання організації СЗЗ з її

скороченням до меж виробничої території;

- існує ризик шкідливого впливу на здоров’я населення в разі

прояву понаднормових рівнів авіаційних шумів від військового

аеродрому;

5) резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної) житлової

забудови на ділянці по вул. Стрілочна;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0,-1 Ризик забруднення ґрунтових вод при відмові власників

садибної забудови підключення до централізованої системи

водовідведення та використанні водопроникних вигрібних ям

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій, виконання заходів інженерної підготовки території;

озеленення придомових територій, відновлення природного

рослинного покриву.

147

біорізноманіття +2 створення озеленення та ландшафтного благоустрою

внутрішньо дворового простору, збагачення видового складу

зелених насаджень, значне скорочення ділянок грунту без

рослинного покриву

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення,

забезпечення соціальних гарантій

6) резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної) житлової

забудови на ділянці по вул. Київське шосе;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0,-1 Ризик забруднення ґрунтових вод при відмові власників

садибної забудови підключення до централізованої системи

водовідведення та використанні водопроникних вигрібних ям

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій, виконання заходів інженерної підготовки території;

озеленення придомових територій, відновлення природного

рослинного покриву.

біорізноманіття +2 створення озеленення та ландшафтного благоустрою

внутрішньо дворового простору, збагачення видового складу

зелених насаджень, значне скорочення ділянок грунту без

рослинного покриву

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення,

забезпечення соціальних гарантій

7) формування кварталів одноквартирної (садибної) житлової забудови на ділянці по

вул.Красногорівська;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0,-1 Ризик забруднення ґрунтових вод при відмові власників

садибної забудови підключення до централізованої системи

водовідведення та використанні водопроникних вигрібних ям

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій, виконання заходів інженерної підготовки території;

озеленення придомових територій, відновлення природного

рослинного покриву.

біорізноманіття -1, +1 Можливе значне скорочення існуючих деревних насаджень;

створення озеленення та ландшафтного благоустрою

внутрішньо дворового простору, збагачення видового складу

зелених насаджень,

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення,

забезпечення соціальних гарантій

8) резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної) житлової

забудови на ділянці по пров. Цегляний;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0,-1 Ризик забруднення ґрунтових вод при відмові власників

садибної забудови підключення до централізованої системи

водовідведення та використанні водопроникних вигрібних ям

148

Ґрунт -1,+2 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій, виконання заходів інженерної підготовки території;

Рекультивація порушених територій, відновлення природного

рослинного покриву.

біорізноманіття ?, +1 - Можливе знищення природних оселищ, видів тварин та рослин

важливих для збереження біорізноманіття, що охороняються

Резолюціями 4 та 6 Бернської конвенції, в разі їх наявності на

ділянках містобудівного освоєння;

- створення озеленення та ландшафтного благоустрою

внутрішньо дворового простору, збагачення видового складу

зелених насаджень,

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення,

забезпечення соціальних гарантій

9) резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної) житлової

забудови на ділянці по вул. Сільськогосподарська ;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0,-1 Ризик забруднення ґрунтових вод при відмові власників

садибної забудови підключення до централізованої системи

водовідведення та використанні водопроникних вигрібних ям

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій, виконання заходів інженерної підготовки території;

озеленення придомових територій, відновлення природного

рослинного покриву.

біорізноманіття +1 створення озеленення та ландшафтного благоустрою

внутрішньо дворового простору, збагачення видового складу

зелених насаджень

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення,

забезпечення соціальних гарантій;

10) резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної) житлової

забудови на ділянці по вул.Лисенка;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря ? існує ризик понаднормових рівнів акустичного забруднення від

авіаційних шумів військового аеродрому з рівнями звуку, що

відповідають зоні «Г», (згідно Додатку №18, ДСП №173);

Водний басейн 0,-1 Ризик забруднення ґрунтових вод при відмові власників

садибної забудови підключення до централізованої системи

водовідведення та використанні водопроникних вигрібних ям

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій, виконання заходів інженерної підготовки території;

озеленення придомових територій, відновлення природного

рослинного покриву.

біорізноманіття +2 створення озеленення та ландшафтного благоустрою

внутрішньо дворового простору, збагачення видового складу

зелених насаджень, значне скорочення ділянок ґрунту без

рослинного покриву

Соціально-

економічне

середовище

+1, ? - Покращення якості середовища та умов проживання населення,

забезпечення соціальних гарантій;

- існує ризик шкідливого впливу на здоров’я населення в разі

прояву понаднормових рівнів авіаційних шумів від військового

аеродрому;

149

11) резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної) житлової

забудови на ділянці по вул. Клінкерна ;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0,-1 Ризик забруднення ґрунтових вод при відмові власників

садибної забудови підключення до централізованої системи

водовідведення та використанні водопроникних вигрібних ям

Ґрунт -1,+2 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій, виконання заходів інженерної підготовки території;

Рекультивація порушених територій, відновлення природного

рослинного покриву.

біорізноманіття +1 створення озеленення та ландшафтного благоустрою

внутрішньо дворового простору, збагачення видового складу

зелених насаджень,

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення,

забезпечення соціальних гарантій

12) резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної) житлової

забудови на ділянці по вул. Колійна;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря ? існує ризик понаднормових рівнів акустичного забруднення від

авіаційних шумів військового аеродрому з рівнями звуку, що

відповідають зоні «Г», (згідно Додатку №18, ДСП №173);

Водний басейн 0,-1 Ризик забруднення ґрунтових вод при відмові власників

садибної забудови підключення до централізованої системи

водовідведення та використанні водопроникних вигрібних ям

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій, виконання заходів інженерної підготовки території;

озеленення придомових територій, відновлення природного

рослинного покриву.

біорізноманіття ?, +1 - Можливе знищення природних оселищ, видів тварин та рослин

важливих для збереження біорізноманіття, що охороняються

Резолюціями 4 та 6 Бернської конвенції, в разі їх наявності на

ділянках містобудівного освоєння;

- створення озеленення та ландшафтного благоустрою

внутрішньо дворового простору, збагачення видового складу

зелених насаджень,

Соціально-

економічне

середовище

+1; ? - Покращення якості середовища та умов проживання населення,

забезпечення соціальних гарантій;

- існує ризик шкідливого впливу на здоров’я населення в разі

прояву понаднормових рівнів авіаційних шумів від військового

аеродрому;

13) резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної) житлової

забудови на ділянці по вул. Красна поляна;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0,-1 Ризик забруднення ґрунтових вод при відмові власників

садибної забудови підключення до централізованої системи

водовідведення та використанні водопроникних вигрібних ям

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій, виконання заходів інженерної підготовки території;

озеленення придомових територій, відновлення природного

рослинного покриву.

150

біорізноманіття ?, +1 - Можливе знищення природних оселищ, видів тварин та рослин

важливих для збереження біорізноманіття, що охороняються

Резолюціями 4 та 6 Бернської конвенції, в разі їх наявності на

ділянках містобудівного освоєння;

- створення озеленення та ландшафтного благоустрою

внутрішньо дворового простору, збагачення видового складу

зелених насаджень,

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення,

забезпечення соціальних гарантій

14) резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної) житлової

забудови на ділянці по вул. Гладкого

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0,-1 Ризик забруднення ґрунтових вод при відмові власників

садибної забудови підключення до централізованої системи

водовідведення та використанні водопроникних вигрібних ям

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій, виконання заходів інженерної підготовки території;

озеленення придомових територій, відновлення природного

рослинного покриву.

біорізноманіття +1 створення озеленення та ландшафтного благоустрою

внутрішньо дворового простору, збагачення видового складу

зелених насаджень,

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення,

забезпечення соціальних гарантій

15) резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної) житлової

забудови на ділянці по вул. Привітна

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0,-1 Ризик забруднення ґрунтових вод при відмові власників

садибної забудови підключення до централізованої системи

водовідведення та використанні водопроникних вигрібних ям

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій, виконання заходів інженерної підготовки території;

озеленення придомових територій, відновлення природного

рослинного покриву.

біорізноманіття ?, +1 - Можливе знищення природних оселищ, видів тварин та рослин

важливих для збереження біорізноманіття, що охороняються

Резолюціями 4 та 6 Бернської конвенції, в разі їх наявності на

ділянках містобудівного освоєння;

- створення озеленення та ландшафтного благоустрою

внутрішньо дворового простору, збагачення видового складу

зелених насаджень,

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення,

забезпечення соціальних гарантій

16) формування резервування ділянки для формування кварталів одноквартирної (садибної)

житлової забудови на ділянці в районі вулиць Пирятинська – Жуківська;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря ? існує ризик понаднормових рівнів акустичного забруднення від

авіаційних шумів військового аеродрому з рівнями звуку, що

151

відповідають зоні «Г», (згідно Додатку №18, ДСП №173);

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1, +1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій;

відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття +1 Збагачення видового складу зелених насаджень при

ландшафтному благоустрою придомових території,

Соціально-

економічне

середовище та

умови

життєдіяльності

+1; ? - забезпечення соціальних гарантій щодо умов проживання

населення (отримання ділянок для будівництва та

обслуговування житлових будинків);

- існує ризик шкідливого впливу на здоров’я населення в разі

прояву понаднормових рівнів авіаційних шумів від військового

аеродрому;

17) формування кварталів багатоквартирної забудови на ділянці 57 мікрорайону;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря -1 Збільшення викидів в атмосферне повітря від централізованого

джерела теплопостачання та індивідуальних транспортних

засобів.

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1, +1 Порушення природного стану ґрунтів під час будівництва

капітальних споруд та комунікацій. Поява твердого покриття

ґрунтів.

Озеленення та ландшафтний благоустрій придомових ділянок,

відновлення природного рослинного покриву.

біорізноманіття +2 Значне збільшення зелених насаджень при ландшафтному

благоустрою території, скорочення ділянок ґрунту без

рослинного покриву

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення

18) формування кварталів багатоквартирної житлової забудови Мікрорайону "Артсклади", в

районі вул. Пушкарівська – Олеся Гончара;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря -1 Збільшення викидів в атмосферне повітря від індивідуальних

транспортних засобів.

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1, +1 Порушення природного стану ґрунтів під час будівництва

капітальних споруд та комунікацій. Поява твердого покриття

ґрунтів.

рекультивація порушених ділянок, відновлення природного

рослинного покриву при ландшафтному благоустрої

біорізноманіття -1,+1 можлива втрата природних рослинних угруповань;

збільшення кількості та видів зелених насаджень при

ландшафтному благоустрою території, рекультивація

порушених ділянок

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення

19) формування кварталів багатоквартирної житлової забудови Мікрорайону "Левада-2", в

районі просп. Миколи Вавілова;

152

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря -1 Збільшення викидів в атмосферне повітря від індивідуальних

транспортних засобів.

Водний басейн 0 Ризики не очікуються;

Ґрунт -1, +1 Порушення природного стану ґрунтів під час будівництва

капітальних споруд та комунікацій., виконання заходів

інженерної підготовки території, поява твердого покриття

ґрунтів;

відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрої

біорізноманіття ?, +1 - Можливе знищення природних оселищ, видів тварин та рослин

важливих для збереження біорізноманіття, що охороняються

Резолюціями 4 та 6 Бернської конвенції, в разі їх наявності на

ділянках містобудівного освоєння;

- створення озеленення та ландшафтного благоустрою

внутрішньо дворового простору, збагачення видового складу

зелених насаджень,

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення

20) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по просп. Вавілова;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1, +1 Порушення природного стану ґрунтів під час будівництва

капітальних споруд та комунікацій. Поява твердого покриття

ґрунтів.

відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрої

біорізноманіття +1 збільшення кількості та видів зелених насаджень при

ландшафтному благоустрою території,

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення

21) формування кварталу багато квартирної житлової забудови по вул. Великорогізнянська зі

зміною функціонального використання ділянки;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1, +1 Порушення природного стану ґрунтів під час будівництва

капітальних споруд та комунікацій. Поява твердого покриття

ґрунтів.

Поява площ природного рослинного покриву при ландшафтному

благоустрої

біорізноманіття +1 Поява зелених насаджень при ландшафтному благоустрою

території,

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення

153

22) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул. Великотирновська-

Тимошенка (Тарапунька) з частковою зміною функціонального використання ділянки;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1, +1 Порушення природного стану ґрунтів під час будівництва

капітальних споруд та комунікацій. Поява твердого покриття

ґрунтів.

відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрої

біорізноманіття -1,+1 Часткова втрата природних та штучних зелених насаджень;

Збагачення видового складу зелених насаджень при

ландшафтному благоустрою території,

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення

23) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул.Великотирнівська;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1, +1 Порушення природного стану ґрунтів під час будівництва

капітальних споруд та комунікацій. Поява твердого покриття

ґрунтів.

відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрої

біорізноманіття +1 Збагачення видового складу зелених насаджень при

ландшафтному благоустрою території,

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення

24) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул. Європейська пров.

Керамічний зі зміною функціонального використання ділянки;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт +1 Часткове відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрої

біорізноманіття +1 поява зелених насаджень при ландшафтному благоустрою

території,

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення

25) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул. Європейська - вул.

Автобазівська;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт +1 Часткове відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрої

154

біорізноманіття +1 поява зелених насаджень при ландшафтному благоустрою

території,

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення

26) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул.Гожулівська;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря -1 Збільшення викидів в атмосферне повітря від централізованого

джерела теплопостачання.

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1, +1 Порушення природного стану ґрунтів під час будівництва

капітальних споруд та комунікацій;

відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття +2 відновлення природного рослинного покриву, поява зелених

насаджень при ландшафтному благоустрою території,

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення

27) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул.Милорадович;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1, +1 Порушення природного стану ґрунтів під час будівництва

капітальних споруд та комунікацій;

відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття +1 поява зелених насаджень при ландшафтному благоустрою

території,

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення

28) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул. Марії Башкірцевої;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1, +1 Порушення природного стану ґрунтів під час будівництва

капітальних споруд та комунікацій;

Рекультивація порушених ділянок, відновлення природного

рослинного покриву при ландшафтному благоустрою

придомових ділянок

біорізноманіття +1 поява зелених насаджень при ландшафтному благоустрою

території,

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення

29) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул. Маяковського з

частковою зміною функціонального використання ділянки;

Складова Оцінка Характеристика впливу

155

довкілля впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1, +1 Порушення природного стану ґрунтів під час будівництва

капітальних споруд та комунікацій;

відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття 0 Ризики не очікуються

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення

30) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул. Південна (2 ділянки);

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Порушення природного стану ґрунтів під час будівництва

капітальних споруд та комунікацій;

відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття -1,+1 можлива втрата типових природних рослинних угруповань;

збільшення різноманіття зелених насаджень при ландшафтному

благоустрою

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення

31) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул.Половки - вул. Лазурна;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Порушення природного стану ґрунтів під час будівництва

капітальних споруд та комунікацій;

відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття -1,+1 Часткова втрата типових природних рослинних угруповань;

збільшення різноманіття зелених насаджень при ландшафтному

благоустрою

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення

32) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул.Половки - вул.

Яблунева;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт +1 відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття 0 Ризики не очікуються

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення

156

33) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по бульв. Боровиковського;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт +1 відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття 0 Ризики не очікуються

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення

34) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул. Європейська - вул.

Сагайдачного зі зміною існуючого функціонального використання ділянки;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря +1 Ліквідація джерел забруднення повітря за рахунок зміни

функціонального використання виробничої території

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Порушення природного стану ґрунтів під час будівництва

капітальних споруд та комунікацій;

відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття 0 Ризики не очікуються

Соціально-

економічне

середовище

+1,-1 Покращення якості середовища та умов проживання населення,

забезпечення соціальних гарантій;

Можливий негативний вплив на здоров'я населення в разі

освоєння ділянки до вирішення питання організації та

скорочення СЗЗ від суміжного виробничого підприємства

35) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по пров. Вузький зі зміною

функціонального використання ділянки;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1, +1 Порушення природного стану ґрунтів під час будівництва

капітальних споруд та комунікацій;

відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття 0 Ризики не очікуються

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення

36) формування кварталу багатоквартирної житлової забудови по вул.Сапіго зі зміною

функціонального використання ділянки;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт +1 відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття 0 Ризики не очікуються

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення

157

37) багатоквартирної житлової забудови по вул.Половки (біля пожежної частини) зміною

функціонального використання ділянки

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1, +1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій;

відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття -1,+1 Можлива часткова втрата природних та штучних зелених

насаджень;

Збагачення видового складу зелених насаджень при

ландшафтному благоустрою території,

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення

38) виділення ділянок для резерву одноквартирної (садибної) житлової забудови на

період стратегічної перспективи розвитку міста в районі вул. Шведська- пров. Дослідний; Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1, +1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій;

відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття +1 Збагачення видового складу зелених насаджень при

ландшафтному благоустрою придомових території,

Соціально-

економічне та

історико-

культурне

середовище

+1 - забезпечення соціальних гарантій щодо умов проживання

населення (отримання ділянок для будівництва та

обслуговування житлових будинків);

Зміна функціонального призначення ділянок виробничо-комунальної зони з метою

розміщення житлово-громадської забудови:

39) формування кварталу житлово-громадської забудови по вул. Кожевна зі зміною

функціонального використання;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря +1 Ліквідація джерел забруднення повітря за рахунок зміни

функціонального використання виробничої території

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій;

відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття 0 Ризики не очікуються

Соціально-

економічне

середовище

+1, Покращення якості середовища та умов проживання населення,

забезпечення соціальних гарантій;

158

40) формування коридору магістральної вулиці та розміщення житлово-громадської забудови

на перехресті вул. Стрітенська та Миколи Дмитрієва зі зміною функціонального використання;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря +1 Зменшення викидів забруднюючих речовин та акустичного

впливу за рахунок віддалення магістральної вулиці від

багатоквартирної житлової забудови;

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 - Порушення ґрунтів під час будівництва дороги та комунікацій;

- відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою ділянок житлово-громадського

призначення

біорізноманіття 0 Ризики не очікуються

Соціально-

економічне

середовище

+1, Покращення умов соціального обслуговування населення,

покращення транспортних зв’язків магістральної вуличної

мережі та умов раціонального транспортного руху

41) формування кварталу житлово-громадської забудови по вул. Балакіна зі зміною

функціонального використання;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1, +1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій;

відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття +1 поява зелених насаджень при ландшафтному благоустрою

території,

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення якості середовища та умов проживання населення

42) формування кварталу житлово-громадської забудови по вул. Яківчанська зі зміною

функціонального використання;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій;

відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття 0 Ризики не очікуються

Соціально-

економічне

середовище

+1,-1 Покращення умов соціального обслуговування населення при

розміщенні об’єктів громадського обслуговування;

Можливий негативний вплив на здоров'я населення в разі

розміщення житлової та прирівняної до неї забудови до

вирішення питання організації та скорочення СЗЗ від суміжного

виробничого підприємства та виконання протишумових заходів

для скорочення СЗЗ від залізниці

43) формування кварталу житлово-громадської забудови по вул. Європейська зі зміною

функціонального використання;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

159

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій;

відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття +1 поява зелених насаджень при ландшафтному благоустрою

території,

Соціально-

економічне

середовище

+1,-1 Покращення умов соціального обслуговування населення при

розміщенні об’єктів громадського обслуговування;

Можливий негативний вплив на здоров'я населення в разі

розміщення житлової та прирівняної до неї забудови до

вирішення питання організації та скорочення СЗЗ від суміжного

комунального підприємства

44) формування двох кварталів житлово-громадської забудови по вул. Маршала

Бірюзова на розі вул. Шевченка та на розі вул. Героїв-пожежників зі зміною

функціонального використання;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря +1 Ліквідація джерел забруднення повітря за рахунок зміни

функціонального використання виробничої території

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій;

Часткове відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття +1 поява зелених насаджень при ландшафтному благоустрою

території,

Соціально-

економічне

середовище

+1,-1 Покращення умов соціального обслуговування населення при

розміщенні об’єктів громадського обслуговування;

Можливий негативний вплив на здоров'я населення в разі

розміщення житлової та прирівняної до неї забудови в межах

існуючої СЗЗвід суміжного виробничого підприємства по вул.

Шевченка до вирішення питання організації та скорочення СЗЗ

45) формування кварталу житлово-громадської забудови по вул. Довженка зі зміною

функціонального використання;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря +1 Ліквідація джерел забруднення повітря за рахунок зміни

функціонального використання виробничої території

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій;

Часткове відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття +1 поява зелених насаджень при ландшафтному благоустрою

території,

Соціально-

економічне

середовище

+1,-1 Покращення умов соціального обслуговування населення при

розміщенні об’єктів громадського обслуговування;

Можливий негативний вплив на здоров'я населення в разі

розміщення житлової та прирівняної до неї забудови в межах

існуючої СЗЗ від суміжних виробничих підприємств по вул.

Довженка та Олени Пчілки до вирішення питання організації та

скорочення СЗЗ

160

46) формування кварталу житлово-громадської забудови по вул. Половки на розі вул.

Космічна зі зміною функціонального використання;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря +1 Ліквідація потенційних джерел забруднення повітря (склади

ПММ) за рахунок зміни функціонального використання

виробничої території

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій;

Часткове відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття -1,+1 можлива втрата типових природних рослинних угруповань;

збільшення видового складу зелених насаджень при

ландшафтному благоустрою території,

Соціально-

економічне

середовище

+1, Забезпечення соціальних гарантій, Покращення умов

соціального обслуговування населення при розміщенні об’єктів

громадської та житлової забудови;

47) формування кварталу житлово-громадської забудови по вул. Небесної Сотні на розі пров.

Кооперативний зі зміною функціонального використання;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря +1 Ліквідація джерел забруднення повітря за рахунок зміни

функціонального використання виробничої території

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій;

Часткове відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття +1 збільшення видового складу зелених насаджень при

ландшафтному благоустрою при домових територій,

Соціально-

економічне

середовище

+1, Покращення якості середовища та умов проживання населення,

забезпечення соціальних гарантій;

48) формування кварталу житлово-громадської забудови по вул. Гончарова зі зміною

функціонального використання;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря +1 Ліквідація джерел забруднення повітря за рахунок зміни

функціонального використання виробничої території

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій;

Часткове відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття +1 поява зелених насаджень при ландшафтному благоустрою

території,

Соціально-

економічне

середовище

+1,-1 Покращення умов соціального обслуговування населення при

розміщенні об’єктів громадського обслуговування;

Можливий негативний вплив на здоров'я населення в разі

розміщення житлової та прирівняної до неї забудови в межах

існуючої СЗЗ від суміжної виробничої ділянки до вирішення

питання організації та скорочення СЗЗ

161

49) формування кварталу житлово-громадської забудови по пров. Колекторний зі зміною

функціонального використання;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря +1 Ліквідація пересувних джерел забруднення повітря за рахунок

зміни функціонального використання виробничої території

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій;

Часткове відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття +1 поява зелених насаджень при ландшафтному благоустрою

території,

Соціально-

економічне

середовище

+1,-1 Покращення умов соціального обслуговування населення при

розміщенні об’єктів громадського обслуговування;

Можливий негативний вплив на здоров'я населення в разі

розміщення житлової та прирівняної до неї забудови в межах

існуючої СЗЗ від суміжної АЗС

50) формування кварталу житлово-громадської забудови по вул. Небесної Сотні на розі пров.

Кооперативний зі зміною функціонального використання;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря +1 Ліквідація джерел забруднення повітря за рахунок зміни

функціонального використання виробничої території

Водний басейн +1 Ліквідація випуску стічних вод виробничого підприємства у

поверхневий водний об’єкт басейну р. Тарапунька

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій;

Часткове відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття +1 збільшення видового складу зелених насаджень при

ландшафтному благоустрою при домових територій,

Соціально-

економічне

середовище

+1, Покращення якості середовища та умов проживання населення,

забезпечення соціальних гарантій;

51) формування кварталу житлово-громадської забудови по вул. Небесної Сотні на розі пров.

Кооперативний зі зміною функціонального використання;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря +1 Ліквідація джерел забруднення повітря за рахунок зміни

функціонального використання виробничої території

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій;

Часткове відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття +1 збільшення видового складу зелених насаджень при

ландшафтному благоустрою при домових територій,

Соціально-

економічне

середовище

+1, Покращення якості середовища та умов проживання населення,

забезпечення соціальних гарантій;

162

52) формування кварталу житлово-громадської забудови по вул. Панянка на розі вул.

Степовика зі зміною функціонального використання; Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря +1 Ліквідація джерел забруднення повітря за рахунок зміни

функціонального використання виробничої території

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій;

Часткове відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою придомових ділянок

біорізноманіття +1 збільшення видового складу зелених насаджень при

ландшафтному благоустрою при домових територій,

Соціально-

економічне

середовище

+1, Покращення якості середовища та умов проживання населення,

забезпечення соціальних гарантій;

Розвиток мережі об’єктів громадського обслуговування:

53) формування кварталу громадської забудови для розміщення громадського центру

мікрорайону Левада 2 на розі просп. Миколи Вавілова та проектної магістральної вулиці;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Порушення природного стану ґрунтів під час будівництва

капітальних споруд та комунікацій;

відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою території

біорізноманіття -1, +1 - можлива втрата типових природних рослинних угруповань;

- збільшення кількості та видового складу зелених насаджень

при ландшафтному благоустрою території;

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення умов соціального обслуговування населення при

розміщенні об’єктів громадського обслуговування;

54) розміщення ділянки громадської забудови по вул. Південна;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Порушення природного стану ґрунтів під час будівництва

капітальних споруд та комунікацій;

Часткове відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою території

біорізноманіття -1, +1 втрата типових природних рослинних угруповань, скорочення

земель державного лісового господарства;

збільшення кількості та видового складу зелених насаджень при

ландшафтному благоустрою території,

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення умов соціального обслуговування населення при

розміщенні об’єктів громадського обслуговування;

55) формування кварталу громадської забудови на ділянці виробничого підприємства

з розміщенням інноваційного центру по вул. Пилипа Орлика на розі вул. Спаська зі зміною

функціонального використання ділянки;

Складова Оцінка Характеристика впливу

163

довкілля впливу

Повітря +1 Зменшення стаціонарних джерел забруднення атмосферного

повітря

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Порушення природного стану ґрунтів під час

будівництва/реконструкції капітальних споруд та комунікацій;

Часткове відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою території

біорізноманіття 0 Ризики не очікуються

Соціально-

економічне

середовище

+2 Покращення умов для розвитку бізнес-проектів, наукової і

підприємницької діяльності, створення нових робочих місць.

56) Формування ділянок з розміщенням торгівельно-розважальних комплексів по вул.

Київське шосе, біля мікрорайону Алмазний;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 - Порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій;

- Часткове відновлення природного рослинного покриву при

ландшафтному благоустрою території

біорізноманіття -1; +1 - можлива втрата типових природних рослинних угруповань на

двох ділянках, що в районі перехрестя з вул. Серьогіна;

- збільшення кількості та видового складу зелених насаджень

при ландшафтному благоустрою території,

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення умов соціального обслуговування населення при

розміщенні об’єктів громадського обслуговування;

57) формування кварталу громадської забудови по вул. Симона Петлюри;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Порушення природного стану ґрунтів під час будівництва

капітальних споруд та комунікацій;

Рекультивація порушених ділянок, відновлення природного

рослинного покриву при ландшафтному благоустрою території

біорізноманіття +1 поява зелених насаджень при ландшафтному благоустрою

території,

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення умов життєдіяльності населення при розміщенні

об’єктів соціального обслуговування;

58) формування кварталу громадської забудови по просп. Миру;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Порушення природного стану ґрунтів під час будівництва

капітальних споруд та комунікацій;

Рекультивація порушених ділянок, відновлення природного

рослинного покриву при ландшафтному благоустрою території

біорізноманіття -1; +1 можлива втрата типових природних рослинних угруповань;

164

збільшення кількості та видового складу зелених насаджень при

ландшафтному благоустрою території,

Соціально-

економічне

середовище

+1 Покращення умов життєдіяльності населення при розміщенні

об’єктів соціального обслуговування;

Формування ландшафтних та рекреаційних зон:

59) створення рекреаційної зони «Рогізна» з розміщенням нових баз відпочинку, молодіжних

таборів, туристичних готелів, спортивних споруд;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Порушення природного стану ґрунтів під час будівництва

капітальних споруд та комунікацій, виконання заходів з

інженерної підготовки території;

відновлення природного рослинного покриву та збагачення

видового складу рослин при ландшафтному благоустрою

території

біорізноманіття ?; +1 - Можливе знищення природних оселищ, видів тварин та рослин

важливих для збереження біорізноманіття, що охороняються

Резолюціями 4 та 6 Бернської конвенції, в разі їх наявності на

ділянках містобудівного освоєння;

- збільшення кількості та видового складу зелених насаджень

при ландшафтному благоустрою території,

Соціально-

економічне

середовище

+2 підвищення комфорту міського середовища за рахунок

створення зони відпочинку та спортивних об’єктів, підвищення

соціальних зв’язків громадян, створення нових робочих місць

60) Формування кварталу зелених насаджень загального користування з розміщенням об’єктів

громадського обслуговування та спортивних споруд в районі вул. Клінкерна;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Часткове порушення ґрунтів під час будівництва капітальних

споруд та комунікацій, виконання заходів з інженерної

підготовки території;

Рекультивація порушених ділянок, створення природного

рослинного покриву та збагачення видового складу рослин при

ландшафтному благоустрою території

біорізноманіття +1 збільшення кількості та видового складу зелених насаджень при

ландшафтному благоустрою території,

Соціально-

економічне

середовище

+2 підвищення комфорту міського середовища за рахунок

створення зони відпочинку, об’єктів громадського

обслуговування та спортивних об’єктів, підвищення соціальних

зв’язків громадян, створення нових робочих місць

61) формування кварталу зелених насаджень загального користування з розміщенням об’єктів

спортивного призначення по вул. Симона Петлюри;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Часткове порушення ґрунтів під час будівництва капітальних

споруд та комунікацій,

165

Рекультивація порушених ділянок, відновлення природного

рослинного покриву

біорізноманіття +1 створення зелених насаджень при ландшафтному благоустрою

території,

Соціально-

економічне

середовище

+2 підвищення комфорту міського середовища за рахунок

створення зони відпочинку та спортивних об’єктів, підвищення

соціальних зв’язків громадян, створення нових робочих місць

62)Формування кварталу зелених насаджень загального користування з розміщенням об’єктів

громадського обслуговування та спортивних споруд в районі селища Лісок біля вул. Федора Вовка на

правому березі р. Коломак;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Ризики не очікуються

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 Часткове порушення ґрунтів під час будівництва капітальних

споруд та комунікацій,

Рекультивація порушених ділянок, відновлення природного

рослинного покриву

біорізноманіття ?; +1 - Можливе знищення природних оселищ, видів тварин та рослин

важливих для збереження біорізноманіття, що охороняються

Резолюціями 4 та 6 Бернської конвенції, в разі їх наявності на

ділянках містобудівного освоєння;

- Збагачення видового складу природних рослинних угруповань

при ландшафтному благоустрою території,

Соціально-

економічне

середовище

+2 підвищення комфорту міського середовища за рахунок

створення зони відпочинку, об’єктів громадського

обслуговування та спортивних об’єктів; підвищення соціальних

зв’язків громадян; створення нових робочих місць

Розвиток територій виробничо-комунальної зони:

63) Реконструкція існуючих промислових підприємств з створенням індустріального парку по

вул. Заводська;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря -1,+1 Можлива поява нових стаціонарних джерел забруднення

повітря, можливість виникнення кумулятивних та синергічних

ефектів;

Можливість упорядкування існуючих стаціонарних джерел

забруднення повітря з метою мінімізації впливу на суміжні

території (за межами міста)

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1 ризики забруднення ґрунтів за умови порушення технологічних

регламентів поводження з промисловими відходами в разі

утворення місць видалення відходів на території виробничого

майданчику

біорізноманіття 0 ризики не очікуються

Соціально-

економічне

середовище

+2 Створення нових робочих місць, економічний розвиток міста

64) Розвиток Затуринської виробничо-комунальної зони з можливістю розміщення

промислових підприємств IV-V класів шкідливості, а також ІІІ класу шкідливості при відповідному

обґрунтуванні;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

166

Повітря -1 поява нових стаціонарних джерел забруднення повітря,

можливість виникнення кумулятивних та синергічних ефектів;

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 - порушення ґрунтів під час будівництва капітальних споруд та

комунікацій; ризики забруднення ґрунтів за умови порушення

технологічних регламентів поводження з промисловими

відходами в разі утворення місць видалення відходів на

території виробничого майданчику;

- рекультивація порушених ділянок, відновлення рослинного

покриву при ландшафтному упорядкування виробничих

майданчиків

біорізноманіття 0 ризики не очікуються

Соціально-

економічне

середовище

+2 Створення нових робочих місць, економічний розвиток міста

65) Розвиток виробничо-комунальної зони з можливістю розміщення промислових

підприємств V класу шкідливості в районі вул. Клінкерна;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря -1 поява нових стаціонарних джерел забруднення повітря,

можливість виникнення кумулятивних та синергічних ефектів;

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 - ризики забруднення ґрунтів за умови порушення

технологічних регламентів поводження з промисловими

відходами в разі утворення місць видалення відходів на

території виробничого майданчику;

- рекультивація порушених ділянок, відновлення рослинного

покриву при ландшафтному упорядкування виробничих

майданчиків

біорізноманіття 0 ризики не очікуються

Соціально-

економічне

середовище

+2 Створення нових робочих місць, економічний розвиток міста

66)Резервування ділянок виробничо-комунального використання в межах існуючих

виробничо-комунальних зон міста з можливістю розміщення промислових підприємств V класу

шкідливості в районі в районі вул. Комарова, Заводська;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря -1 поява нових стаціонарних джерел забруднення повітря,

можливість виникнення кумулятивних та синергічних ефектів;

Водний басейн 0 Ризики не очікуються

Ґрунт -1,+1 - ризики забруднення ґрунтів за умови порушення

технологічних регламентів поводження з промисловими

відходами в разі утворення місць видалення відходів на

території виробничого майданчику;

- відновлення рослинного покриву при ландшафтному

упорядкування виробничих майданчиків

біорізноманіття 0 ризики не очікуються

Соціально-

економічне

середовище

+2 Створення нових робочих місць, економічний розвиток міста

167

Розвиток вулично-дорожньої мережі та модернізація інженерної інфраструктури:

67) реконструкція та розвиток вулично-дорожньої мережі з будівництвом проектних

магістральних вулиць загальноміського та районного значення; ліквідація залізничних колій в районі

вулиць Сакко та Миру (під’їзна колія )

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря +1 Зниження рівня викидів забруднюючих речовин від

автотранспорту та акустичного впливу в центральній частині

міста; зменшення акустичного впливу від залізничного

транспорту

Водний басейн 0; -1

Ґрунт -1 Порушення ґрунтового покриву під час реконструкції та

будівництва нових вулиць; зменшення площ природного

рослинного покриву на окремих ділянках

біорізноманіття 0 Ризики не очікуються

Соціально-

економічне

середовище

+2 Розвиток вуличної мережі, зовнішніх транспортних зв’язків для

забезпечення кращого функціонування інфраструктури міста,

покращення транспортної доступності, зменшення інтенсивності

руху в центральній частині міста.

68) Створення південного транспортного обходу міста, за межами міста на південній околиці;

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря +1 зменшення викидів забруднюючих речовин та акустичного

впливу від автотранспорту в південній частині міста;

Водний басейн 0 вплив не очікується.

Ґрунт -1 порушення ґрунтового покриву під час дорожньо-будівельних

робіт та зменшення площ природного рослинного покриву на

окремих ділянках

біорізноманіття -1 втрата та порушення природних рослинних угруповань під час

дорожніх будівельних робіт

Соціально-

економічне

середовище

+1 - покращення зовнішніх транспортних зв’язків для забезпечення

кращого функціонування інфраструктури міста,

69) розвиток системи дощової каналізації з локальними очисними спорудами у місцях

випуску в проектних межах міста.

Складова

довкілля

Оцінка

впливу

Характеристика впливу

Повітря 0 Вплив не очікується

Водний басейн +2 Ліквідація джерел забруднення водного басейну.

Ґрунт -1,+1 Порушення природного стану ґрунтів під час будівництва мереж

та споруд системи зливової каналізації;

Зменшення забруднення ґрунтів поверхневим стоком, що

формується на території міста, ділянках вуличної мережі,

зменшення джерел забруднення ґрунтового середовища

біорізноманіття +1 Підвищення природної здатності водойм до самоочищення

Соціально-

економічне

середовище

+2 Покращення санітарно-гігієнічних умов території; підвищення

якості поверхневих водойм та місць водокористування

населення

168

Додаток 4. Порівняльний аналіз альтернативних проектних рішень з просторового розвитку окремих ділянок міста у

проектах 2009 та 2020 років

Шкала оцінки: -2 суттєво негативний вплив; -1 помірний негативний вплив; 0 очікуваний вплив відсутній; +1 помірний позитивний вплив; +2 суттєво

позитивний вплив; ? – висока ступінь невизначеності.

Функціональне

використання ділянки за

варіантом рішень проекту

«Корегування генерального

плану м. Полтава, зміна меж

міських територій», 2009р.

Функціональне використання

ділянки згідно рішень проекту

«Внесення змін до генерального

плану м. Полтава», 2020р.

Вплив на

компоненти

довкілля

Коментарі, аргументи на користь обраного рівня впливу(-

2, -1, 0, +1, +2)

Пов

ітр

я

Вод

ни

й б

асе

йн

Ґр

ун

ти

Біо

різ

ном

ан

іття

1 2 3 4 5 6 7

Без рішення

- територія

сільськогосподарських

підприємств

рішення проекту №2 за табл.6.1

- резервування ділянки для

формування кварталів одноквартирної

(садибної) житлової забудови на

ділянці по вул. Бригадна

+1 0 -1 +1 -1; +1

- Часткове порушення природного стану ґрунтів

під час будівництва капітальних споруд та комунікацій;

- Покращення якості середовища та умов проживання

населення, забезпечення соціальних гарантій; покращення

ландшафтного упорядкування та благоустрою території;

забезпечення санітарно-гігієнічної сумісності з оточуючою

сельбищною зоною ;

рішення проекту

–формування кварталу

багатоквартирної житлової

забудови

рішення проекту №4 за табл.6.1

- формування кварталів

одноквартирної (садибної) житлової

забудови на ділянці по вул. Січових

Стрільців

+1 0 -1;+1 +1 +1

менше антропогенного навантаження на існуючі природні

комплекси; збільшення частки ґрунтового покриття з

рослинним шаром та видовим різноманіттям флори;

рішення проекту

– формування кварталу

громадської забудови та

коридору для залізничної лінії

рішення проекту №6 за табл.6.1

- резервування ділянки для

формування кварталів одноквартирної

(садибної) житлової забудови на

ділянці по вул. Київське шосе

+1 0 -1;+1 +1 +1

менше антропогенного навантаження на існуючі природні

комплекси; збільшення частки ґрунтового покриття з

рослинним шаром та видовим різноманіттям флори;

рішення проекту

- формування коридорів для

перспективної магістральної

рішення проекту №7 за табл.6.1

- формування кварталів

одноквартирної (садибної) житлової

0,+1 0 0 0 +1

Зменшення акустичного впливу на прилеглу сельбищну зону

через відміну прокладання коридорів магістральної вулиці;.

169

вулиці та залізничної лінії забудови на ділянці по

вул.Красногорівська

рішення проекту

- перспективна зміна цільового

призначення (частково),

- створення зелених насаджень

спеціального призначення

(частково);

рішення проекту №11 за табл.6.1

- резервування ділянки для

формування кварталів одноквартирної

(садибної) житлової забудови на

ділянці по вул. Клінкерна

-1 0 +1 -1 -1, +1

- Часткове зменшення частки озеленення що впливає на

якість повітря та збагачення рослинного світу;

- Збільшення площі рекультивації порушеної ділянки,

Покращення якості середовища та умов проживання

населення;

рішення проекту

- Частина ділянки: залишалось

існуюче комунальне

підприємство,

- Частина: проектні зелені

насадження загального

користування

рішення проекту №12 за табл.6.1

- резервування ділянки для

формування кварталів одноквартирної

(садибної) житлової забудови на

ділянці по вул. Колійна

+1 0 -1,+1 -1 -1,+1

- Часткове порушення природного стану ґрунтів при

будівельних роботах; скорочення площ природних рослинних

угруповань, потенційний вплив на природоохоронні території

об’єкту Смарагдової мережі що створюється;

- ліквідація стаціонарних джерел забруднення атмосферного

повітря; відновлення рослинного шару,

рішення проекту

- зелені насадження загального

користування з формуванням

рекреаційної зони

рішення проекту №13 за табл.6.1

- резервування ділянки для

формування кварталів одноквартирної

(садибної) житлової забудови на

ділянці по вул. Красна поляна

-1 0 -1,+1 -1 -1

- Часткове порушення природного стану ґрунтів при

будівельних роботах; скорочення площ природних рослинних

угруповань, потенційний вплив на природоохоронні території

об’єкту Смарагдової мережі що створюється;

Без рішення

- ділянка, зайнята луками

рішення проекту №14 за табл.6.1

- резервування ділянки для

формування кварталів одноквартирної

(садибної) житлової забудови на

ділянці по вул. Гладкого

0 0 -1,+1 0 -1,+1

- Часткове порушення природного стану ґрунтів при

будівельних роботах;

- збагачення видового складу рослинного світу;

рішення проекту

- частина : під багатоквартирну

житлову забудову;

- частина : існуюча ділянка

комунального підприємства

рішення проекту №22 за табл.6.1

- формування кварталу

багатоквартирної житлової забудови

по вул. Великотирновська-Тимошенка

(Тарапунька) з частковою зміною

функціонального використання

ділянки

+1 0 -1,+1 +1 -1,+1

- Часткове порушення природного стану ґрунтів при

будівельних роботах;

- ліквідація стаціонарних джерел забруднення атмосферного

повітря; збагачення видового складу рослинного світу при

ландшафтному благоустрою придомової території;

рішення проекту

- ділянка громадської забудови

рішення проекту №23, №25 за табл.6.1

- формування кварталу

багатоквартирної житлової забудови

по вул.Великотирнівська та по вул.

Європейська - вул. Автобазівська

0 0 0 0 0

- пропозиції мають орієнтовно еквівалентні антропогенні

навантаження на територію та впливи на довкілля

170

рішення проекту

- зелені насадження загального

користування

рішення проекту №27 за табл.6.1

- формування кварталу

багатоквартирної житлової забудови

по вул.Милорадович

-1 0 -1,+1 -1 -1

- Часткове порушення ґрунтового шару при будівельних

роботах; менший рівень озеленення,

Без рішення

- існуюча садибна забудова

рішення проекту №28 за табл.6.1

- формування кварталу

багатоквартирної житлової забудови

по вул. Марії Башкірцевої

0 0 -1,+1 -1,+1 -1,+1

- Часткове порушення ґрунтового шару при будівельних

роботах; скорочення площ штучних рослинних угруповань;

- озеленення та ландшафтний благоустрій придомової

території

Без рішення

- існуюча ділянка

комунального підприємства

рішення проекту №32 за табл.6.1

- формування кварталу

багатоквартирної житлової забудови

по вул.Половки - вул. Яблунева

+1 0 -1,+1 +1 -1,+1

- Часткове порушення ґрунтового шару при будівельних

роботах;

- ліквідація стаціонарних джерел забруднення атмосферного

повітря; озеленення та ландшафтний благоустрій придомової

території;

рішення проекту

- частково:ділянки громадської

забудови;

- частково ділянки

перспективної містобудівної

реконструкції

рішення проекту №34 за табл.6.1

- формування кварталу

багатоквартирної житлової забудови

по вул. Європейська - вул.

Сагайдачного зі зміною існуючого

функціонального використання

ділянки

0 0 0 0 0

- пропозиції мають орієнтовно еквівалентні антропогенні

навантаження на територію та впливи на довкілля

Без рішення

- існуюча ділянка садибної

житлової забудови

рішення проекту №42 , 49 за табл.6.1

- формування кварталу житлово-

громадської забудови по вул.

Яківчанська; по пров. Колекторний

відповідно зі зміною функціонального

використання

0 0 -1,+1 -1,+1 -1,+1

- Часткове порушення ґрунтового шару при будівельних

роботах; скорочення площ штучних рослинних угруповань;

- озеленення та ландшафтний благоустрій придомової

території

Без рішення

- існуючі ділянка промислових

та комунальних підприємств,

складів, баз,

рішення проекту №43, 45, 47, 51, 52,

46, 48 за табл.6.1

- формування кварталу житлово-

громадської забудови зі зміною

функціонального використання по вул.

Європейська, Довженка, по вул.

Небесної Сотні на розі пров.

Кооперативний, по вул. Героїв АТО на

розі вул. Михайла Грушевського, по

+1 0 -1,+1 +1 -1,+1

- Часткове порушення ґрунтового шару при будівельних

роботах;

- ліквідація стаціонарних джерел забруднення атмосферного

повітря; озеленення та ландшафтний благоустрій при домової

території, збагачення видового складу рослинного світу;

171

вул. Панянка на розі вул. Степовика;

по вул. Половки на розі вул. Космічна;

по вул. Гончарова відповідно

рішення проекту

- частково: ділянка громадської

забудови

рішення проекту №50 за табл.6.1

- формування кварталу житлово-

громадської забудови по вул.

Зіньківська зі зміною функціонального

використання

0 0 0 0 0

- пропозиції мають орієнтовно еквівалентні антропогенні

навантаження на територію та впливи на довкілля

Без рішення

- існуюча ділянка

промислового підприємства

рішення проекту №60 за табл.6.1

- Формування кварталу зелених

насаджень загального користування з

розміщенням об’єктів громадського

обслуговування та спортивних споруд

в районі вул. Клінкерна

+2 0 +1 +2 +2

Ліквідація стаціонарних джерел забруднення; збільшення

площі зелених насаджень загального користування;

забезпечення населення міста ділянками відпочинку та

закладами фізкультури та спорту, на частині території

рекультивація зритих ділянок

рішення проекту

- частково : зелені насадження

загального користування,

- частково: громадська

забудова

рішення проекту №61 за табл.6.1

- формування кварталу зелених

насаджень загального користування з

розміщенням об’єктів спортивного

призначення по вул. Симона Петлюри

+1 0 0 +2 +2

збільшення площі зелених насаджень загального

користування; забезпечення населення міста ділянками

відпочинку та закладами фізкультури та спорту

172

Посилання

1) Стратегія регіонального розвитку Полтавської області 2021-2027. Затверджена

рішенням пленарного засідання 29 сесії Полтавської обласної ради 7 скликання від

20.12.2019р.;

2) Регіональна програма охорони довкілля, раціонального використання природних

ресурсів та забезпечення екологічної безпеки з урахуванням регіональних пріоритетів

Полтавської області на 2017–2021 роки («Довкілля–2021»);

3) «Комплексної програми поводження з твердими побутовими відходами у

Полтавській області на 2017-2021 роки». Програма затверджена рішенням Полтавської

обласної ради засіданням сімнадцятої сесії сьомого скликання, № 497 від 14.07.2017р. ;

4) Регіональна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного

оздоровлення басейну річки Дніпро в Полтавській області на період до 2021 року. ;

5) Обласна Програма „Питна вода Полтавщини” на 2011-2020 роки. Програма

затверджена рішенням Полтавської обласної ради четвертої сесії обласної ради шостого

скликання від 30 березня 2011 року;

6) Програма економічного і соціального розвитку м. Полтава на 2020 рік. Програма

затверджена рішенням тридцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 28 лютого 2020 р.; 7) Концепція інтегрованого розвитку міста «Полтава 2030». Затверджена рішенням

Полтавської міської ради (позачергова двадцята сесія сьомого скликання) від 21.12.2018р.;

8) Програма охорони довкілля в місті Полтава на 2017 - 2021 роки. Програма

затверджена рішенням Полтавської міської ради (десята сесія сьомого скликання) від

24.03.2017р. ;

9) План дій в галузі довкілля та енергетики м. Полтави. План затверджений рішенням

Полтавської міської ради (десята сесія сьомого скликання) від 24.03.2017р.;

10) План дій сталого енергетичного розвитку міста Полтави до 2020 року. План

затверджений рішенням Полтавської міської ради (дев'ята сесія сьомого скликання) від

31.01.2017р.;

11) Програма розвитку міського електротранспорту м. Полтава на 2018-2020роки.

Програма затверджена рішенням позачергової двадцять п’ятої сесії Полтавської міської ради

сьомого скликання від 12 липня 2019 року. ;

12) Програма розвитку земельних відносин та охорони земель міста Полтава на 2018-

2022 роки. Програма затверджена рішенням Полтавської міської ради (позачергова двадцята

сесія сьомого скликання) від 21.12.2018р.;

13) Програма розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою м.

Полтави на 2020рік. Програма затверджена рішенням Полтавської міської ради (позачергова

двадцять дев’ята сесія сьомого скликання) від 20.12.2019р.;

14) Програма охорони культурної спадщини і збереження історичного середовища

міста Полтава на 2018 – 2022 роки. Програма затверджена рішенням Полтавської міської

ради тринадцятої сесії сьомого скликання від 22 грудня 2017 року;

15) Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у

Полтавській області;

16) «Проект зон санітарної охорони водозаборів прісних підземних вод підприємства

«Полтававодоканал» (ПП «Прозерпіна», м. Полтава, 2002 р.);

17) Робочі проекти «Паспортизація водних об’єктів у межах міста Полтава з

визначенням водоохоронних зон та прибережних захисних смуг річок Ворскла, Коломак,

Тарапунька», «Полтававодгосп», м. Полтава-2005р., які затверджені Рішенням Полтавської

міської ради, тринадцятої сесії п’ятого скликання, від 03.04.2007р.;

18) Містобудівна документація «Схема планування території Полтавської області»

(ДП «ДІПРОМІСТО», м. Київ, 2013 рік). Затверджена рішенням 16 сесії 6 скликання

Полтавської обласної ради 23.05.2013р.;

173

19) Містобудівна документація «Коригування генерального плану м. Полтава. Зміна

меж міських територій» (УДНДІПМ «ДІПРОМІСТО», м. Київ, 2009 рік). Затверджена

рішенням двадцятої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 16.03.2012р.;

20) Містобудівна документація «План зонування території м. Полтава», затверджений

рішенням п’ятнадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 15.09.2017р.;

21) Науково-проектна документація «План організації території державного історико-

культурного заповідника «Поле Полтавської битви» в м. Полтава Полтавської області»

(Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури

України), затверджений рішенням двадцять другої сесії сьомого скликання від 25.04.2019р.;

22) Науково-проектна документація «Внесення змін до історико-архітектурного

опорного плану м. Полтава» (УНДІПІ «УкрНДІпроектреставрація», 2020 р.);

23) Науково-проектна документація «Внесення змін до науково-проєктної

документації для визначення історичних ареалів та меж і режимів використання зон охорони

пам’яток архітектури та містобудування м. Полтава» (УНДІПІ «УкрНДІпроектреставрація»,

2020 р.).