МІНІСТЕРСТВО ПРОСВІТИ ПМР

ДОЗ «ПРИДНІСТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ

РОЗВИТКУ ОСВІТИ»

РОБОЧА ПРОГРАМА

з навчального предмета

«НАВКОЛИШНІЙ СВІТ»

1-4 класи

(початкова загальна освіта)

Затверджено Радою з освіти МП ПМР

Тирасполь

2014

ББК 74.261 (4Мол5)

Р13

Автор-укладач:

В.В. Іванова, керівник науково-методичного центру інноваційного

розвитку освіти ДОЗ «ПДІРО»

Р13

Робоча програма з навчального предмета «Навколишній світ». 1-4

класи (початкова загальна освіта). / Авт.-укл. В.В. Іванова. – Тирасполь:

ПДІРО, 2014. – 40 с.

Матеріали даного посібника укладені на основі російських програм

відповідно до вимог Державного освітнього стандарту початкової загальної

освіти ПМР. Програма і тематичне планування розглянуті й затверджені

рішенням Ради з освіти МП ПМР від 27.03.14 р. (наказ від 10.04.14 р. № 558).

ББК 74.261 (4Мол5)

©ПДІРО, 2014.

2

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма розроблена на основі Державного освітнього стандарту початкової загальної освіти ПМР, Базисного навчального плану початкової загальної освіти ПМР, планованих результатів початкової загальної освіти, а також орієнтовної програми з навколишнього світу А.А. Плєшакова.

Вивчення курсу «Навколишній світ» у початковій школі спрямоване на досягнення наступних цілей:

– формування цілісної картини світу й усвідомлення місця в ньому людини на основі єдності раціонально-наукового пізнання й емоційно-ціннісного осмислення дитиною особистого досвіду спілкування з людьми і природою;

– формування пропедевтичної бази для подальшого успішного вивчення в основній школі природничо-наукових і гуманітарних курсів;

– духовно-моральний розвиток і виховання особистості громадянина Придністровської Молдавської Республіки в умовах полікультурного придністровського суспільства.

Основними завданнями реалізації змісту курсу є:1) формування шанобливого ставлення до родини, населеного пункту,

району, в якому проживають діти, до своєї Батьківщини – Придністровської Молдавської Республіки, до її природи та культури, історії та сучасного життя;

2) усвідомлення дитиною цінності, цілісності та різноманіття навколишнього світу, свого місця в ньому;

3) розвиток пізнавальної активності та самостійності в отриманні знань про навколишній світ;

4) освоєння учнями знань про об’єкти природи, явища, закономірності та взаємозв’язки навколишнього світу;

5) освоєння загальнонаукових та специфічних методів пізнання навколишнього світу і різних видів навчальної діяльності;

6) формування навичок безпечної, екологічно грамотної, моральної, здоров’язберігаючої поведінки у природі, побуті, суспільстві.

Специфіка предмета «Навколишній світ» полягає в тому, що він, маючи яскраво виражений інтеграційний характер, поєднує однаковою мірою природознавчі, суспільствознавчі, історичні знання і дає учневі матеріал природних і соціально-гуманітарних наук, необхідний для цілісного та системного бачення світу в його найважливіших взаємозв’язках.

Знайомство з основами природних і соціально-гуманітарних наук у їхній єдності та взаємозв’язку дає учневі ключ (метод) до осмислення особистого досвіду, дозволяючи зробити явища навколишнього світу зрозумілими, знайомими і передбачуваними, знайти своє місце в найближчому оточенні, прогнозувати напрямок своїх особистих інтересів у гармонії з інтересами природи і суспільства, таким чином забезпечуючи надалі як свій особистий, так і соціальний добробут суспільства.

3

Курс «Навколишній світ» представляє дітям широку панораму природних і суспільних явищ як компонентів єдиного світу. В основній школі цей матеріал буде вивчатися диференційовано на уроках різних предметних галузей: фізики, хімії, біології, географії, суспільствознавства, історії, літератури й інших дисциплін. А у рамках даного предмета завдяки інтеграції природничо-наукових і соціально-гуманітарних знань можуть бути успішно, у повній відповідності до вікових особливостей молодшого школяра, вирішені завдання екологічної освіти та виховання, формування системи позитивних національних цінностей, ідеалів взаємної поваги, патріотизму, який спирається на етнокультурне різноманіття і загальнокультурну єдність придністровського суспільства, як на найважливіші національні надбання ПМР. Таким чином курс створює міцний фундамент для вивчення значної частини предметів основної школи і для подальшого розвитку особистості.

Використовуючи для осмислення особистого досвіду дитини знання, накопичені природними і соціально-гуманітарними науками, курс вводить у процес осягнення світу ціннісну шкалу, без якої неможливе формування позитивних цільових настанов підростаючого покоління. Курс «Навколишній світ» допомагає учневі у формуванні особистісного сприйняття, емоційного, оцінного ставлення до світу природи і культури в їхній єдності, виховує морально та духовно зрілих, активних, компетентних громадян, здатних оцінювати своє місце в навколишньому світі та брати участь у творчій діяльності на благо рідної країни та планети Земля.

Значення курсу полягає також у тому, що в ході його вивчення школярі опановують основи практико-орієнтованих знань про людину, природу та суспільство, вчаться осмислювати причинно-наслідкові зв’язки у навколишньому світі, зокрема, на різноманітному матеріалі природи та культури рідного краю. Курс має широкі можливості для формування у молодших школярів фундаменту екологічної та культурологічної грамотності й відповідних компетентностей: умінь проводити спостереження у природі, ставити досліди, дотримуватися правил поведінки у світі природи і людей, правил здорового способу життя. Це дозволить учням освоїти основи адекватної природо- та культуровідповідної поведінки у навколишньому природному та соціальному середовищі. Тому даний курс, поряд з іншими предметами початкової школи, відіграє значну роль у духовно-моральному розвиткові та вихованні особистості, формує вектор культурно-ціннісних орієнтацій молодшого школяра відповідно до вітчизняних традицій духовності та моральності.

Істотна особливість курсу полягає в тому, що в ньому закладена змістовна основа для широкої реалізації міжпредметних зв’язків усіх дисциплін початкової школи. Предмет «Навколишній світ» використовує і тим самим підкріплює вміння, отримані на уроках читання, української мови, математики, музики, образотворчого мистецтва, технології та фізичної

4

культури, сумісно з ними привчаючи дітей до раціонально-наукового й емоційно-ціннісного сприйняття навколишнього світу.

Відбір змісту курсу «Навколишній світ» здійснено на основі наступних провідних ідей:

1) ідея різноманіття світу;2) ідея цілісності світу;3) ідея поваги до світу.Різноманіття як форма існування світу яскраво проявляє себе

і у природній, і в соціальній сфері. На основі інтеграції природничо-наукових, географічних, історичних відомостей у курсі вибудовується яскрава картина дійсності, яка відображає різноманіття природи і культури, видів людської діяльності, країн і народів. Особлива увага приділяється знайомству молодших школярів із природним різноманіттям, яке розглядається і як самостійна цінність, і як умова, без якої неможливе існування людини, задоволення її матеріальних і духовних потреб.

Фундаментальна ідея цілісності світу також послідовно реалізується в курсі; її реалізація здійснюється через розкриття різноманітних зв’язків: між неживою природою і живою, усередині живої природи, між природою і людиною. Зокрема, розглядається значення кожного природного компонента в житті людей, аналізується позитивний і негативний вплив людини на ці компоненти. Найважливіше значення для усвідомлення дітьми єдності природи та суспільства, цілісності самого суспільства, найтіснішої взаємозалежності людей має включення у програму відомостей із галузей економіки, історії, сучасного соціального життя, які присутні у програмі кожного класу.

Повага до світу – це своєрідна формула нового ставлення до довкілля, яке основане на визнанні самоцінності існуючого, на включенні в моральну сферу ставлення не тільки до інших людей, але і до природи, до рукотворного світу, до культурних надбань народів Придністров’я і всього людства.

В основі методики викладання курсу «Навколишній світ» лежить проблемно-пошуковий підхід, що забезпечує «відкриття» дітьми нового знання й активне освоєння різних способів пізнання довкілля. Водночас використовуються різноманітні методи та форми навчання із застосуванням системи засобів, які становлять єдине інформаційно-освітнє середовище. Учні ведуть спостереження явищ природи і суспільного життя, виконують практичні роботи й експерименти, зокрема дослідницького характеру, різні творчі завдання. Проводяться дидактичні та рольові ігри, навчальні діалоги, моделювання об’єктів і явищ навколишнього світу. Для успішного вирішення завдань курсу важливі екскурсії та навчальні прогулянки, зустрічі з людьми різних професій, організація посильної практичної діяльності з охорони довкілля й інші форми роботи, які забезпечують безпосередню взаємодію дитини з навколишнім світом. Заняття можуть проводитися не тільки у класі, але й на вулиці, у лісі, парку, музеї тощо. Велике значення для досягнення

5

планованих результатів має організація проектної діяльності учнів, яка також передбачена програмою.

Опис місця навчального предмета в навчальному плані Відповідно до Базового навчального плану організацій початкової

загальної освіти ПМР (2013 р.) навчальний предмет «Навколишній світ» входить в інваріантну частину і вивчається з 1 по 4 класи включно з розрахунку 2 години на тиждень. Таким чином, обсяг навчального часу на вивчення даного предмета становить 270 годин за 4 роки навчання: 1 клас – 66 годин (33 навчальні тижні), 2-4 класи – по 68 годин у кожному класі (34 навчальні тижні).

Опис ціннісних орієнтирів змісту навчального предмета Цінність природи як однієї з найважливіших основ здорового і

гармонійного життя людини та суспільства. Цінність природи ґрунтується на загальнолюдській цінності життя, на усвідомленні себе частиною природного світу – частиною живої та неживої природи. Любов до природи означає, перш за все, дбайливе ставлення до неї як до середовища проживання і виживання людини, а також переживання почуття краси, гармонії, її досконалості, збереження та примноження її багатства.

Цінність людства – усвідомлення людиною себе як частини світової спільноти, для існування і прогресу якої необхідні мир, співпраця народів і повага до різноманіття народів, культур і релігій.

Цінність людини як розумної істоти, що прагне до добра і самовдосконалення. Важливість і необхідність дотримання здорового способу життя в єдності його складників: фізичного, психічного, соціального і морального здоров’я.

Цінність науки як частини культури, яка відображає людське прагнення до істини, до пізнання закономірностей навколишнього світу природи і соціуму.

Цінність громадянськості та патріотизму – усвідомлення людиною себе як члена суспільства, народу, представника країни і держави. Один із проявів духовної зрілості людини, що виражається в любові до Придністров’я, народу, малої батьківщини, в усвідомленому бажанні служити Батьківщині.

Цінність сім’ї як першого і найбільш значимого для розвитку дитини соціального та освітнього середовища, яке забезпечує спадкоємність культурних традицій народів Придністров’я від покоління до покоління і тим самим життєздатність придністровського суспільства.

Цінність праці та творчості як природної умови людського життя, стану нормального людського існування, відмінної риси духовно і морально розвиненої особистості.

Навчальний курс «Навколишній світ»:

6

– носить розвиваючий характер і спрямований на особистісний розвиток школярів. Навчання будується на основі постійного пробудження творчого починання в дитині. Водночас перевага віддається проблемно-пошуковим методам: створенню проблемних ситуацій, висуненню припущень, пошуку доказів, формулюванню висновків, зіставленню з еталоном. За такої форми організації навчального процесу в дитини виникає природна мотивація організації навчання, формується здібність розуміти зміст поставленого завдання, планувати навчальну роботу, контролювати й оцінювати результат. Виконання учнями завдань творчого, зокрема й дослідницького характеру, моделювання об’єктів і явищ навколишнього світу дозволяють у повній мірі реалізувати розвиваючі завдання навчального курсу, сприяють саморозвиткові та самоосвіті молодших школярів;

– сприяє громадянсько-патріотичному вихованню, формуванню придністровської ідентичності школярів. Пріоритетним завданням навчального курсу є прищеплення любові й поваги до своєї Батьківщини – Придністровської Молдавської Республіки, до свого міста (села). Виховання громадянина ПМР, патріота неможливе без знайомства з минулим, сучасним і передбачуваним майбутнім своєї малої батьківщини. Знання особливостей природних, економічних, політичних, культурних та інших умов своєї Батьківщини сприяють формуванню у школярів світогляду, в який включене усвідомлення своєї приналежності до певної нації та, як наслідок, – гордість за це;

– орієнтує педагогів на реалізацію системно-діяльнісного підходу в освіті. У програмі курсу «Навколишній світ» передбачене проведення спостережень за явищами природи і суспільного життя, практичних робіт і дослідів, екскурсій і навчальних прогулянок, зустрічей із представниками різних професій, а також організація посильної практичної діяльності з охорони довкілля за допомогою суспільно-корисних практик.

7

ПЛАНОВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ОСВОЄННЯУЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

Плановані результати освоєння навчальної програми з навколишнього світу є одним із найважливіших механізмів реалізації вимог Державного освітнього стандарту до результатів учнів, які засвоїли основну освітню програму.

Відповідно до системно-діяльнісного підходу зміст планованих результатів описує та характеризує узагальнені способи дій з навчальним матеріалом, які дозволяють учням успішно вирішувати навчальні та навчально-практичні завдання, зокрема завдання, спрямовані на відпрацювання теоретичних моделей і понять, і завдання, які за можливості максимально наближені до реальних життєвих ситуацій.

Структура планованих результатів враховує необхідність:– визначення динаміки розвитку учнів на основі виділення досягнутого

рівня розвитку і найближчої перспективи – зони найближчого розвитку дитини;

– визначення можливостей оволодіння учнями навчальними діями на рівні, відповідному зоні найближчого розвитку, стосовно знань, які розширюють і поглиблюють систему опорних знань, а також знань і умінь, які є підготовчими для подальшого вивчення предмета.

У системі планованих результатів освоєння програми з навколишнього світу запроваджено блоки «Випускник навчиться» і «Випускник отримає можливість навчитися».

У перший блок включається така система знань і навчальних дій, яка, по-перше, принципово необхідна для успішного навчання в початковій і основній школі та, по-друге, за наявності спеціальної цілеспрямованої роботи вчителя може бути освоєна переважною більшістю дітей.

Досягнення планованих результатів цієї групи виноситься на підсумкову оцінку, яка може здійснюватися як у ході освоєння даної програми за допомоги накопичувальної системи оцінювання (наприклад, портфеля досягнень), так і за підсумками її освоєння (за допомогою підсумкової роботи).

Цілі, що характеризують систему навчальних дій щодо знань, умінь, навичок, які розширюють і поглиблюють опорну систему або виступають як пропедевтика для подальшого вивчення даного предмета, наводяться у блоці «Випускник отримає можливість навчитися» (його зміст виділено курсивом).

Рівень досягнень, відповідний планованим результатам цього блоку, можуть продемонструвати тільки окремі учні, які мають більш високий рівень мотивації та здібностей. У повсякденній практиці навчання ця група

8

цілей не відпрацьовується з усіма без винятку учнями як через підвищену складність навчальних дій для учнів, так і через підвищену складність навчального матеріалу та/або його пропедевтичного характеру на даному ступені навчання. Оцінювання досягнення цих цілей ведеться переважно в ході процедур, що допускають надання та використання винятково неперсоніфікованої інформації. Частково завдання, орієнтовані на оцінювання досягнення цієї групи планованих результатів, можуть включатися в матеріали підсумкового контролю.

Основні цілі такого включення – надати можливість учням продемонструвати оволодіння вищими (порівняно з базовим) рівнями досягнень і виявити динаміку зростання чисельності групи найбільш підготовлених учнів. Водночас невиконання учнями завдань, за допомогою яких ведеться оцінювання досягнення запланованих результатів цієї групи, не є перешкодою для переходу на наступний ступінь навчання.

Подібна структура представлення планованих результатів підкреслює той факт, що під час організації освітнього процесу, спрямованого на реалізацію та досягнення запланованих результатів, від учителя потрібне використання таких педагогічних технологій, які базуються на диференціації вимог до підготовки учнів.

9

1 клас 2 клас 3 клас 4 клас

Особистісні універсальні навчальні діїВ учня будуть сформовані:

– позитивне ставлення до школи і навчальної діяльності; прийняття і засвоєння соціальної ролі учня;– вміння оцінювати життєві ситуації (вчинки людей) з точки зору загальноприйнятих норм і цінностей;– етичні почуття (сорому, провини, совісті) на основі аналізу простих ситуацій;– знання основних моральних норм поведінки;– вміння у запропонованих ситуаціях відзначати конкретні вчинки, які можна оцінити як хороші чи погані;– вміння пояснювати з позиції загальнолюдських моральних цінностей, чому конкретні вчинки можна оцінити як хороші чи погані;– вміння самостійно визначати і висловлювати найпростіші загальні для всіх людей правила поведінки (основи загальнолюдських моральних

– внутрішня позиція школяра на рівні позитивного ставлення до занять курсу «Навколишній світ»;– інтерес до предметно-дослідницької діяльності, запропонованої в підручнику і навчальних посібниках;– орієнтація на розуміння пропозицій і оцінок вчителя та товаришів;– розуміння морального змісту вчинків навколишніх людей;– шанобливе ставлення до іншої думки, історії та культури інших народів;– естетичні потреби, цінності та почуття;– етичні почуття, доброзичливість і емоційно-моральна чуйність, розуміння почуттів інших людей і співпереживання їм;– вміння в запропонованих ситуаціях, спираючись на загальні для усіх прості правила поведінки, робити вибір, який

– орієнтація на прийняття взірця «хорошого учня»;– інтерес до пізнання навколишнього світу;– передумови для готовності самостійно оцінити успішність своєї діяльності на основі запропонованих критеріїв;– усвідомлення своєї етнічної приналежності;– усвідомлення відповідальності людини за загальний добробут;– усвідомлення своєї громадянської ідентичності у формі усвідомлення «Я» як громадянина Придністров’я, розвиток почуття причетності й гордості за свою Батьківщину, народ та історію;– розуміння морального змісту власних вчинків, вчинків навколишніх людей, історичних осіб;– орієнтація в поведінці на прийняття моральних норм;– співпереживання іншим людям, зокрема історичним особам;

– внутрішня позиція школяра на рівні позитивного ставлення до школи, орієнтація на змістовні моменти шкільної дійсності та прийняття взірця «хорошого учня»;– широка мотиваційна основа навчальної діяльності, що містить в собі соціальні, навчально-пізнавальні та зовнішні мотиви;– усвідомлення своєї громадянської ідентичності у формі усвідомлення «Я» як громадянина Придністров’я, розвиток почуття причетності й гордості за свою Батьківщину, народ та історію;– усвідомлення сенсу та морального змісту власних вчинків і вчинків інших людей;– усвідомлення моральних норм поведінки в суспільстві, проекція цих норм на власні вчинки;– етичні почуття провини, сорому, совісті як регулятора моральної поведінки;

цінностей) вчинок зробити – розуміння почуттів однокласників, вчителів, мотивів вчинків історичних осіб;– прийняття цінностей природного світу, природоохорони, здоров’язберігаючої поведінки;розуміння краси Придністров’я на основі знайомства з навколишнім світом;– розвиток самостійності й особистої відповідальності за свої вчинки, зокрема в інформаційній діяльності, на основі уявлень про моральні норми

– прийняття настанов на здоровий спосіб життя;– прийняття цінності природного світу, готовність у своїй діяльності дотримуватися норм природоохоронної, немарнотратної, здоров’язберігаючої поведінки

Учень отримає можливість для формування:

– уявлення про придністровську громадянську ідентичність у формі усвідомлення «Я» – громадянин Придністров’я;– внутрішньої позиції школяра на рівні позитивного ставлення до школи;– уявлення про цінність та унікальність природного світу, природоохоронну, здоров’язберігаючу поведінку

– почуття причетності та гордості за свою Батьківщину й народ;– інтересу до пізнання навколишнього світу;– орієнтації в поведінці на прийняття моральних норм,– розуміння почуттів однокласників, вчителів;– уявлення про красу природи Придністров’я на основі знайомства з навколишнім

– реалізації основ громадянської ідентичності у вчинках;– внутрішньої позиції на рівні позитивного ставлення до організації освіти, розуміння необхідності навчання, виражених навчально-пізнавальних мотивів;– навчально-пізнавального інтересу до знаходження різних способів вирішення навчального завдання;

– компетентності в реалізації основ громадянської ідентичності у вчинках і діяльності;– внутрішньої позиції на рівні розуміння необхідності навчання, вираженого в переважанні навчально-пізнавальних мотивів і перевазі соціального способу оцінювання знань;– адекватного розуміння причин успішності/неуспішності

11

світом – дотримання в поведінці моральних норм і етичних вимог;– орієнтації на мистецтво як значущу сферу людського життя

навчальної діяльності;– моральної усвідомленості, здатності до вирішення моральних проблем на основі врахування позицій партнерів у спілкуванні, стійкого дотримання в поведінці моральних норм і етичних вимог;– емпатії як усвідомленого розуміння почуттів інших людей і співпереживання їм, що виражається у вчинках, спрямованих на допомогу та забезпечення добробуту

Пізнавальні універсальні навчальні діїУчень навчиться:

– здійснювати пошук потрібної інформації в підручнику і навчальних посібниках;– розуміти знаки, символи, моделі, схеми, наведені в підручнику і навчальних посібниках;– розуміти поставлене запитання, відповідно до нього будувати відповідь в усній формі;– аналізувати досліджувані об’єкти навколишнього світу з виділенням їхніх відмітних

– знаходити в тексті відповідь на поставлене запитання;– орієнтуватися на можливу різноманітність способів вирішення навчального завдання;– аналізувати об’єкти з виділенням суттєвих і несуттєвих ознак (у колективній організації діяльності);– проводити порівняння, серіацію та класифікацію вивчених об’єктів за самостійно виділеними підставами

– користуватися знаками, символами, таблицями, діаграмами, моделями, схемами, наведеними в навчальній літературі для здобуття нової інформації, здобування нових знань;– знаходити у співдружності з однокласниками різноманітні способи вирішення навчального завдання;– вмінню смислового сприйняття пізнавальних текстів, виділяти

– здійснювати пошук необхідної інформації для виконання навчальних завдань з використанням навчальної літератури, енциклопедій, довідників (за можливості включаючи електронні, цифрові) у відкритому інформаційному просторі, зокрема, контрольованому просторі Інтернет;– здійснювати запис (фіксацію) вибіркової інформації про

12

ознак;– здійснювати синтез як складання цілого малюнка з частин;– проводити порівняння, серіацію та класифікацію досліджуваних об’єктів за заданими підставами (критеріями);– встановлювати причинно-наслідкові зв’язки в досліджуваному колі явищ;– узагальнювати (виділяти клас об’єктів за заданою ознакою);– ставити і формулювати проблеми за допомогою вчителя

(критеріями) за умови зазначення кількості груп;– встановлювати причинно-наслідкові зв’язки в досліджуваному колі явищ;– узагальнювати (виділяти клас об’єктів як за заданою ознакою, так і самостійно);– орієнтуватися у своїй системі знань: розуміти, що потрібна додаткова інформація (знання) для вирішення навчального завдання в один крок;– орієнтуватися у своїй системі знань: відрізняти нове від уже відомого за допомогою вчителя;– здійснювати пошук і виділення необхідної інформації з різних джерел у різних формах (текст, таблиця, схема, ілюстрація та ін.);– проводити аналогії між досліджуваним матеріалом і власним досвідом;– переробляти отриману інформацію: робити висновки унаслідок сумісної роботи всього класу;– підводити аналізовані об’єкти (явища) під поняття різного рівня узагальнення (наприклад, природа – зроблене людиною,

інформацію з повідомлень різних видів (зокрема, текстів) відповідно до навчального завдання;– проводити порівняння, серіацію та класифікацію вивчених об’єктів за самостійно виділеними підставами (критеріями) за умови зазначення та без зазначення кількості груп;– розуміти структуру побудови міркування як зв’язок простих суджень про об’єкт (явище);– узагальнювати (самостійно виділяти клас об’єктів);– орієнтуватися у своїй системі знань: самостійно передбачати, яка інформація потрібна для вирішення навчального завдання;– відбирати необхідні для вирішення навчального завдання джерела інформації серед запропонованих учителем словників, енциклопедій, довідників;– переробляти отриману інформацію: порівнювати і групувати факти та явища;– визначати причини явищ, подій, робити висновки на основі узагальнення знань;– спостерігати і робити

навколишній світ і про себе, зокрема, за можливості за допомогою інструментів ІКТ;– використовувати знаково-символічні засоби, зокрема опанує дією моделювання;– будувати повідомлення в усному і писемному мовленні;– орієнтуватися на різноманітність способів вирішення навчальних завдань;– сприймати й аналізувати повідомлення та найважливіші їхні компоненти – тексти;– аналізувати досліджувані об’єкти з виділенням суттєвих і несуттєвих ознак;– проводити порівняння, серіацію та класифікацію вивчених об’єктів за заданими критеріями;– встановлювати причинно-наслідкові зв’язки в досліджуваному колі явищ;– будувати логічні міркування, що містять у собі встановлення причинно-наслідкових зв’язків;– узагальнювати (самостійно виділяти клас об’єктів) на основі виділення суттєвого зв’язку;– підводити аналізовані об’єкти (явища) під поняття різного рівня

13

природа жива і нежива, групи рослин, групи тварин)

самостійні висновки;– підводити аналізовані об’єкти (явища) під поняття різного рівня узагальнення (наприклад, природа, природа жива – нежива, природні зони, природні угруповання та ін.)

узагальнення (наприклад, світ – держави – Росія – Придністров’я – республіка – район – місто – село) на основі розпізнавання об’єктів, виділення істотних ознак і їхнього синтезу

Учень отримає можливість навчитися:

– орієнтуватися на можливу різноманітність способів вирішення навчального завдання;– вмінню смислового сприйняття пізнавального тексту;– підводити аналізовані об’єкти (явища) під поняття різного рівня узагальнення (наприклад, природа, природа жива – нежива, тварини – рослини тощо);– проводити аналогії між матеріалом, що вивчається, і власним досвідом

– будувати невеликі повідомлення в усній і письмовій формі;– виділяти інформацію з повідомлень різних видів (зокрема, текстів) відповідно до навчального завдання;– здійснювати запис (фіксацію) зазначеної вчителем інформації про навколишній світ;– проводити порівняння, серіацію та класифікацію вивчених об’єктів за самостійно виділеними підставами (критеріями) за умови зазначення та без зазначення кількості груп;– розуміти структуру побудови міркування як зв’язок простих суджень про об’єкт (явище);– узагальнювати (самостійно виділяти клас об’єктів)

– записувати, фіксувати інформацію про навколишній світ за допомогою інструментів ІКТ;– створювати і перетворювати моделі та схеми за завданнями вчителя;– будувати невеликі повідомлення в усному й писемному мовленні;– знаходити різноманітні способи вирішення навчального завдання;– здійснювати порівняння, серіацію та класифікацію вивчених об’єктів за самостійно виділеними підставами (критеріями);– будувати логічні міркування як зв’язок простих суджень про об’єкт (явище)

– здійснювати розширений пошук інформації з використанням ресурсів бібліотек і мережі Інтернет;– записувати, фіксувати інформацію про навколишній світ за допомогою інструментів ІКТ;– створювати і перетворювати моделі та схеми за завданнями вчителя;– усвідомлено і довільно будувати повідомлення в усному й писемному мовленні;– вибирати найбільш ефективні способи вирішення навчального завдання в залежності від конкретних умов;– здійснювати синтез як складання цілого з частин, самостійно добудовуючи відсутні компоненти;

14

– здійснювати порівняння, серіацію та класифікацію вивчених об’єктів за самостійно виділеними підставами (критеріями);– будувати міркування,включно з такими, що містять встановлення причинно-наслідкових зв’язків;– довільно й усвідомлено володіти загальними прийомами вирішення навчальних завдань

Регулятивні універсальні навчальні діїУчень навчиться:

– приймати і зберігати навчальне завдання, відповідне етапові навчання;– промовляти вголос послідовність вчинених дій, що становлять основу освоюваної діяльності;– оцінювати сумісно з учителем або однокласниками результат своїх дій, вносити відповідні корективи;– визначати і формулювати мету діяльності на уроці за допомогою вчителя;– працювати за запропонованим

– приймати і зберігати навчальне завдання;– враховувати виділені вчителем орієнтири дії в навчальному матеріалі;– сумісно з учителем виявляти і формулювати навчальну проблему;– визначати мету діяльності на уроці за допомогою вчителя і самостійно;– планувати і контролювати навчальну діяльність на уроці;– вносити необхідні корективи в дію після її завершення

– дотримуватися встановлених правил у плануванні й контролі способу вирішення;– контролювати й оцінювати свої дії під час роботи з наочно-образним (малюнками, картою), словесно-образним і словесно-логічним матеріалом у співпраці з учителем;– відбирати адекватні засоби досягнення мети діяльності;– вносити необхідні корективи в дію на основі її оцінювання та врахування характеру зроблених помилок;

– приймати і зберігати навчальне завдання;– враховувати виділені вчителем орієнтири дії в новому навчальному матеріалі у співпраці з учителем, однокласниками;– планувати свої дії відповідно до поставленого завдання й умов його реалізації, зокрема, у внутрішньому плані;– дотримуватися встановлених правил у плануванні й контролі способу вирішення;– здійснювати підсумковий і

15

учителем планом на основі її оцінювання та врахування зроблених помилок;– здійснювати покроковий контроль над результатом під керівництвом вчителя;– адекватно сприймати оцінювання своєї роботи вчителями, товаришами

– діяти в навчальній співпраці відповідно до прийнятої ролі;– самостійно формулювати цілі уроку після попереднього обговорення;– сумісно з учителем виявляти і формулювати навчальну проблему;– будувати міркування; інтерпретувати інформацію;– складати план вирішення проблеми (завдання) сумісно з учителем

покроковий контроль над результатом;– адекватно сприймати пропозиції й оцінювання вчителів, батьків та інших людей;– розрізняти спосіб і результат дії;– вносити необхідні корективи в дію на основі її оцінювання та врахування характеру зроблених помилок;– виконувати навчальні дії в усному, писемному мовленні, у внутрішньому плані

Учень отримає можливість навчитися:

– адекватно сприймати оцінювання своєї роботи вчителями, товаришами;– у співпраці з учителем, класом знаходити кілька варіантів вирішення навчального завдання;– здійснювати покроковий контроль над результатом під керівництвом вчителя;– висловлювати своє припущення (версію) на основі роботи з ілюстрацією підручника

– контролювати й оцінювати свої дії під час роботи з наочно-образним (малюнками, картою), словесно-образним і словесно-логічним матеріалом у співпраці з учителем, однокласниками;– у співпраці з учителем, однокласниками знаходити кілька варіантів вирішення навчального завдання;– на основі результатів вирішення практичних завдань робити висновки про

– самостійно знаходити кілька варіантів вирішення навчального завдання, представленого на наочно-образному, словесно-образному та словесно-логічному рівнях;– самостійно адекватно оцінювати правильність виконання дії та вносити необхідні корективи у виконання наприкінці дії з наочно-образним, словесно-образним, словесно-логічним матеріалом;

– самостійно знаходити кілька варіантів вирішення навчального завдання, представленого на наочно-образному, словесно-образному та словесно-логічному рівнях;– перетворювати практичне завдання в пізнавальне;– проявляти пізнавальну ініціативу в навчальній співпраці;– самостійно враховувати виділені вчителем орієнтири дії в новому навчальному матеріалі;

16

властивості досліджуваних об’єктів у співпраці з учителем і однокласниками;– висловлювати свою версію, намагатися пропонувати спосіб її перевірення (на основі продуктивних завдань у підручнику);– визначати успішність виконання свого завдання в діалозі з учителем;– працюючи за запропонованим планом, використовувати необхідні засоби (підручник, найпростіші прилади й інструменти);– встановлювати відповідність отриманого результату поставленій меті;– самостійно адекватно оцінювати правильність виконання дії та вносити необхідні корективи у виконання наприкінці дії з наочно-образним матеріалом

– на основі результатів вирішення практичних завдань робити висновки про властивості досліджуваних природних об’єктів;– у діалозі з учителем виробляти критерії оцінювання і визначати ступінь успішності виконання своєї роботи і роботи інших, зважаючи на наявні критерії

– здійснювати констатуючий і передбачуваний контроль над результатом і способом дії, актуальний контроль на рівні довільної уваги;– самостійно адекватно оцінювати правильність виконання дії та вносити необхідні корективи у виконання, як у процесі її реалізації, так і наприкінці дії

17

Комунікативні універсальні навчальні діїУчень навчиться:

– звертатися за допомогою до вчителя і напарника; формулювати свої труднощі;– слухати і розуміти мовлення співрозмовника;– формулювати власну думку та позицію;– будувати монологічне висловлювання (на рівні речення або невеликого тексту);– будувати зрозумілі для партнера висловлювання;– брати участь у роботі парами і групами;– допускати існування різних точок зору;– домовлятися і приходити до спільного рішення; використовувати у спілкуванні правила ввічливості

– вибирати адекватні мовленнєві засоби в діалозі з учителем, однокласниками;– сприймати іншу думку та позицію;– формулювати власну думку та позицію;– вмінню домовлятися, приходити до спільного рішення (у фронтальній діяльності) під керівництвом вчителя;– будувати зрозумілі для партнера висловлювання;– ставити запитання, адекватні даній ситуації;– пропонувати допомогу і співпрацю;– донести свою позицію до інших: оформляти свою думку в усному й писемному мовленні (на рівні декількох речень або невеликого тексту);– слухати і розуміти мовлення інших;– вступати в бесіду на уроці та у житті;– сумісно домовлятися про правила спілкування і поведінки у школі та дотримуватися їх;– вміти домовлятися про розподіл функцій і ролей у сумісній діяльності;– вчитися виконувати різні ролі у групі (лідера, виконавця, критика)

– будувати повідомлення відповідно до навчального завдання;– орієнтуватися на позицію партнера у спілкуванні та взаємодії;– шанобливо ставитися до позиції іншого, вмінню домовлятися, приходити до спільного рішення (під час роботи в парі, групі);– адекватно використовувати засоби усного мовлення для вирішення різних комунікативних завдань;– домовлятися з людьми, виконуючи різні ролі у групі, співпрацювати у спільному вирішенні проблеми (завдання)

– будувати монологічні висловлювання (за можливості супроводжуючи їх аудіовізуальною підтримкою), володіти діалогічною формою комунікації, використовуючи, зокрема, за можливості засоби й інструменти ІКТ і дистанційного спілкування;– допускати можливість існування різних точок зору, зокрема таких, що не збігаються з його власною, й орієнтуватися на позицію партнера у спілкуванні та взаємодії;– з огляду на іншу думку та позицію прагнути до координації різних позицій у співпраці;– формулювати власну думку та позицію;– домовлятися та приходити до спільного рішення у спільній діяльності, зокрема в ситуації зіткнення інтересів;– ставити запитання;– контролювати дії партнера;– використовувати мовлення для регуляції своєї дії;

18

– адекватно сприймати і передавати інформацію в заданому форматі.– розвитку навичок співпраці з дорослими й однолітками у різних соціальних ситуаціях, умінню не створювати конфлікти та знаходити виходи зі спірних ситуацій

Учень отримає можливість навчитися:

– сприймати іншу думку та позицію;– формулювати власну думку та позицію;– враховувати іншу думку та позицію;– ставити запитання, використовуючи слова-помічники: що? хто? як? звідки? куди? де? коли? чому? навіщо?

– будувати монологічне висловлювання;– орієнтуватися на позицію партнера у спілкуванні та взаємодії;– враховувати іншу думку та позицію;– вмінню домовлятися, приходити до спільного рішення (під час роботи у групі, парі);– контролювати дії партнера: оцінювати якість, послідовність дій, виконуваних партнером, проводити порівняння даних операцій із тим, як би їх виконав «я сам»;– адекватно використовувати засоби усного мовлення для вирішення різноманітних комунікативних завдань;– навикам взаємоконтролю

– будувати монологічні висловлювання (за можливості супроводжуючи їх аудіовізуальною підтримкою), володіти діалогічною формою комунікації, використовуючи за можливості засоби й інструменти ІКТ і дистанційного спілкування;– допускати можливість існування різних точок зору, зокрема таких, що не збігаються з його власною, й орієнтуватися на позицію партнера у спілкуванні та взаємодії;– прагнути до координації різних позицій у співпраці;– адекватно використовувати

– враховувати і координувати у співпраці позиції інших людей, відмінні від власних;– враховувати різні думки й інтереси та обґрунтовувати власну позицію;– аргументувати свою позицію та координувати її з позиціями партнерів у співпраці під час вироблення спільного вирішення у сумісній діяльності;– продуктивно сприяти вирішенню конфліктів на основі врахування інтересів і позицій усіх учасників;– з урахуванням цілей комунікації досить точно, послідовно і повно передавати партнерові необхідну інформацію як орієнтир для побудови дії;

19

мовленнєві засоби для вирішення різних комунікативних завдань;– розуміти ситуацію виникнення конфлікту, сприяти його вирішенню;– надавати у співпраці необхідну допомогу;– використовувати мовлення для планування своєї діяльності

– ставити запитання, необхідні для організації власної діяльності у співпраці з партнером;– здійснювати взаємоконтроль і надавати у співпраці необхідну допомогу;– адекватно використовувати мовлення для планування і регуляції своєї діяльності

Предметні результати

На кінець навчанняв 1 класі учень навчиться:– відтворювати своє повне ім’я, домашню адресу, назву міста, країни, рідного міста (села);– розрізняти дорожні знаки, необхідні для безпечного перебування на вулиці; застосовувати знання про безпечне перебування на вулицях;– виконувати правила поведінки під час відвідування музеїв, бібліотек, театрів та інших закладів культури; правила поведінки під час екскурсій містом і поза містом;

На кінець навчання у 2 класі учень навчиться:– розрізняти (пізнавати) вивчені об’єкти і явища живої та неживої природи; дикорослі й культурні рослини; дерева, чагарники, трави; диких і свійських тварин; комах, риб, птахів, звірів; основні ознаки пір року; деякі рослини і тварини своєї місцевості, що охороняються;– описувати на основі запропонованого плану вивчені об’єкти і явища живої та неживої природи, виділяти їхні основні суттєві ознаки;– порівнювати об’єкти живої та неживої природи, об’єкти природи і предмети, створені людиною, на основі зовнішніх ознак або відомих

На кінець навчання у 3 класі учень навчиться:– характеризувати умови життя на Землі;– встановлювати залежності між станом води і температурою повітря;– описувати властивості води (повітря);– розрізняти рослини різних видів, описувати їх;– пояснювати послідовність розвитку життя рослини, характеризувати значення органів рослини;– пояснювати відмінності грибів від рослин;– характеризувати тварину як організм;

На кінець навчання в 4 класі учень навчиться:– характеризувати ознаки живого організму, характерні для людини;– моделювати в навчальних та ігрових ситуаціях правила безпечної поведінки у природному середовищі;– встановлювати послідовність вікових етапів розвитку людини; характеризувати умови зростання і розвитку дитини;– аналізувати моделі, що зображують Землю (глобус, план, карту); відповідно до навчального завдання знаходити на географічній та історичній картах об’єкти; оцінювати

20

– виконувати основні правила взаємин людей у сім’ї, у класі, у школі;– розрізняти особливості діяльності людей у різних закладах культури і побуту; наводити приклади різних професій.На кінець навчання в 1 класі учень отримає можливість навчитися:– розрізняти об’єкти неживої та живої природи, рукотворного світу;– розрізняти і наводити приклади дикорослих і культурних рослин, диких і свійських тварин;– наводити приклади предметів старовинного та сучасного побуту і природних матеріалів, з яких вони виготовлені;– розповідати про красу і визначні місця свого села, міста;– порівнювати добовий і річний ритм у житті природи з ритмом життя людини (від дитинства до старості);– брати участь у посильній праці з догляду за рослинами і

характерних властивостей і проводити найпростішу класифікацію вивчених об’єктів природи;– проводити нескладні спостереження і ставити досліди, використовуючи найпростіше лабораторне обладнання і вимірювальні прилади;– дотримуватися інструкцій і правил техніки безпеки під час проведення спостережень і дослідів;– використовувати природничо-наукові тексти з метою пошуку та здобуття пізнавальної інформації, відповідей на запитання, пояснень, створення власних усних або писемних висловлювань;– використовувати різні довідкові видання для пошуку необхідної інформації;– використовувати готові моделі (глобус, карта, план, муляжі) для пояснення явищ або виявлення властивостей об’єктів;– використовувати прилади (компас) для визначення основних сторін горизонту;– виявляти найпростіші взаємозв’язки між живою та неживою природою, взаємозв’язки в живій природі; використовувати їх для пояснення необхідності дбайливого ставлення до природи;

– встановлювати залежність між зовнішнім виглядом, особливостями поведінки й умовами проживання тварини;– складати описову розповідь про тварину;– наводити приклади (конструювати) ланцюга живлення;– характеризувати деякі найважливіші події в історії придністровської держави (у межах вивченого);– називати дату утворення ПМР;– працювати з географічною й історичною картами, контурною картою.На кінець навчання у 3 класі учень отримає можливість навчитися:– орієнтуватися в понятті «історичний час»; розрізняти поняття «вік», «століття», «епоха»;– аналізувати моделі, що зображують Землю (глобус, план, карту);– розрізняти географічну й історичну карти;– аналізувати масштаб, умовні позначення на карті;

масштаб, умовні позначення на карті, плані;– описувати характерні особливості природних зон Придністров’я, Росії, особливості ґрунтів своєї місцевості;– складати розповідь-опис про сусідні країни Придністров’я;– розрізняти рік, століття, арабські й римські цифри, користуватися термінами «історичний час», «епоха», «століття»;– співвідносити події, персоналії з належністю до конкретної історичної епохи;– називати ім’я Президента сучасної ПМР;– називати імена видатних діячів, письменників, композиторів різних історичних епох.На кінець навчання в 4 класі учень отримає можливість навчитися:– застосовувати в життєвій практиці правила здорового способу життя, дотримуватися правил гігієни та фізичної культури; розрізняти корисні та шкідливі звички;– розрізняти емоційний стан навколишніх людей і відповідно

21

тваринами куточка природи – визначати характер взаємовідносин людини із природою, знаходити приклади впливу цих відносин на природні об’єкти, на здоров’я та безпеку людини;– розуміти необхідність здорового способу життя, дотримання правил безпечної поведінки;– використовувати знання про будову і функціонування організму людини для збереження та зміцнення свого здоров’я.На кінець навчання у 2 класі учень отримає можливість навчитися:– усвідомлювати цінність природи і необхідність нести відповідальність за її збереження, дотримуватися правил екологічної поведінки в побуті (роздільний збір сміття, економія води й електроенергії) та у природі;– користуватися простими навичками самоконтролю і саморегуляції самопочуття для збереження здоров’я, усвідомлено дотримуватися режиму дня, правил раціонального харчування й особистої гігієни;– дотримуватися правил безпечної поведінки у природі, надавати першу допомогу в нескладних нещасних випадках

– наводити приклади дослідів, що підтверджують різні їхні властивості;– проводити нескладні досліди з розмноження рослин;– проводити класифікацію тварин за класами; виділяти ознаку класифікації;– розповідати про особливості побуту людей у різні історичні часи;– висловлювати припущення, обговорювати проблемні питання, порівнювати свої висловлювання з текстом підручника

до нього будувати спілкування;– розкривати причини окремих подій у житті країни (війни, зміни державного устрою, події в культурному житті) в рамках вивченого

22

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТА«НАВКОЛИШНІЙ СВІТ»

Основні змістові лінії курсу «Навколишній світ» визначено Державним освітнім стандартом початкової загальної освіти ПМР і представлено у програмі наступними блоками:

– «Людина та природа»;– «Людина і суспільство»;– «Правила безпечного життя».Основне завдання першого року навчання – спираючись на наявний

дошкільний досвід дитини, формувати пізнавальний інтерес до вивчення навколишнього світу. Пізнання світу починається з вивчення своєї Батьківщини: з назви держави та її столиці, знання державних символів нашої республіки, вміння знайти нашу країну на карті.

Важливим завданням курсу також є розширення і систематизація знань дітей про природу. Завданням учителя є надання допомоги учням у виділенні особливостей об’єктів живої та неживої природи, у визначенні місця людини в цій системі. Важливою складовою частиною програми 1 класу є накопичення знань про найближче соціальне оточення дитини: роль школи, самоцінність сім’ї, сімейних традицій і культурної спадщини народів, що населяють Придністров’я, як складових духовного багатства людини.

Зміст програми 1 класу представлено наступними розділами:I. Природа.II. Я, моя домівка, моя сім’я.III. Що мене оточує.IV. Мої відкриття.Виділено теми, які близькі соціальному досвідові дітей і розширюють

кругозір молодших школярів: Країна, де ми живемо. Ти і твоя сім’я. Що ми знаємо про своє місто (село) та ін.

Під час вивчення тем про різноманіття рослинного і тваринного світу, сезонні зміни у природі, працю людей основний наголос робиться на особливостях нашої республіки. Як приклади дерев, чагарників, трав’янистих рослин учитель наводить приклади саме тих, які ростуть у нашому краї, а діти зможуть упізнати їх під час прогулянки, екскурсії. Аналогічно будується робота на уроці під час знайомства з різноманітністю тваринного світу. Працюючи над темою «Професії дорослих», учитель звертає увагу дітей на ті професії дорослих, які представлені в даному регіоні з урахуванням міської або сільської специфіки.

1 КЛАС (66 годин)Вступ Цілі й завдання вивчення курсу. Орієнтування в підручнику за

допомогою навігатора.Країна, де ми живемо. Назва нашої держави – Придністровська

Молдавська Республіка, її столиця, державні символи ПМР.

Природа Нас оточує природа. Навколишній світ – це природа і те, що зроблене

руками людини. Жива і нежива природа. Ознаки живої природи. Рукотворний світ.

Зірки та планети. Сонце – найближча до нас зірка. Планети Сонячної системи. Земля – планета. Місяць – природний супутник Землі.

Земля – наш дім. Глобус – модель Землі. Обертання Землі навколо Сонця та своєї осі.

Що спільного у різних рослин? Поняття про частини рослин (корінь, стебло, листок, квітка, плід, насіння). Умови, необхідні для життя рослин.

Рослини та їхнє різноманіття. Дерева, чагарники, трав’янисті рослини. Рослини рідного краю.

Осінь у природі. Сезонні зміни у природі. Листяні та хвойні рослини. Види літнього й осіннього забарвлення листя. Перелітні та зимуючі птахи рідного краю.

Осіння екскурсія у природу.Дикорослі та культурні рослини. Овочеві, фруктові та садові рослини

Придністров’я. Рослини клумб, квітників, кімнатні рослини.Хто такі комахи? Відмінні риси комах. Рідкісні та зникаючі комахи

Придністров’я.Хто такі риби? Відмінні риси риб. Річкові, морські й акваріумні риби.

Риби, що живуть у Дністрі.Хто такі птахи? Відмінні риси птахів. Перелітні та зимуючі птахи

рідного краю.Хто такі звірі? Відмінні риси звірів. Типові представники звірів на

території Придністров’я.Різноманіття тваринного світу.Зима у природі. Сезонні зміни у природі.Сніг і лід – стани води.Зимова екскурсія у природу.Я, моя домівка, моя сім’я Ти і твоя сім’я. У колі рідної сім’ї. Сім’я, родовідне дерево,

Батьківщина. Сімейні традиції. Взаємини в сім’ї та взаємодопомога членів сім’ї.

Виконання проекту «Моя сім’я».Культура спілкування. Ти і твої друзі. Цінність дружби, злагоди,

взаємодопомоги. Правила взаємин з однолітками і дорослими.Культура поведінки у громадських місцях. Правила поведінки у школі,

в театрі, у транспорті, на вулиці.Що мене оточує Звідки в наш будинок приходять вода, газ, електрика.Один вдома. Що в будинку може бути небезпечним.Мої відкриття Уроки здоров’я. Особиста гігієна, режим дня.

24

Яким повинне бути харчування людини. Вітаміни, необхідні людині, та продукти, в яких вони містяться. Правила харчування.

Що мене оточує Дорога від будинку до школи. Вчимося бути пішоходами. Правила

безпечної поведінки на дорогах. Сигнали світлофора, правила переходу вулиці. Домашня адреса.

Екскурсія «Безпечна дорога до школи».Що ми знаємо про своє місто (село)? Відмінності міста від села. Що

дає місто селу і село місту? Пам’ятні та визначні місця свого міста (села).Професії дорослих. Професії людей рідного краю.Транспорт. Наземний, підземний, повітряний і водний транспорт.

Правила користування транспортом. Транспорт твого міста чи села.Річка-мандрівниця. Звідки бере початок річка Дністер, куди вона

впадає. Правила екологічної поведінки біля водойм.Мої відкриття Уявлення про час. Сучасне, минуле, майбутнє. Доба, дні тижня, місяці,

пори року.Природа Весна у природі. Сезонні зміни у природі. Первоцвіти нашої

республіки.Весняна екскурсія у природу.Мої відкриття Чому йде дощ і дме вітер? Причини виникнення цих явищ. Що таке

веселка? Кольори веселки, їхня послідовність.Як хліб прийшов на наш стіл? Професії людей, зайнятих

вирощуванням і виготовленням хліба. Дбайливе ставлення до хліба.Багатства природи. Що людина отримує від рослин і тварин. Підземні

скарбниці. Дбайливе ставлення людини до природних багатств.Що таке екологія? Правила поведінки у природі.Незабаром літо. Спостереження – метод пізнання навколишнього світу.Висновок. Що ми дізналися за рік?Літня екскурсія у природу.Резерв часу. Години на розсуд учителя.

2 КЛАС (68 годин)

Людина і суспільство Республіка, в якій ми живемо. Герб, прапор, гімн. Правила поведінки

під час слухання гімну. Тирасполь – столиця ПМР. Наша республіка на карті. Адміністративні райони. Міста і райони Придністров’я. Знайомство з національностями ПМР. Національності, костюми, обряди, традиції, музичні інструменти, прислів’я народів, що населяють ПМР. Ти – член

25

суспільства. Місто й село. Економіка, галузі. Транспорт. Торгівля. Гроші. Культура. Освіта.

Людина та природа Світ великий і прекрасний. Жива і нежива природа. Природне і

рукотворне. Краса нічного неба. Сонце і планети Сонячної системи. Земля – наш дім. Повітря. Властивості повітря. Властивості та стани води. Водойми. Річка. Кругообіг води у природі. Явища природи і погода. Осінь у природі. Царства живої природи. Царство рослин. Дикорослі та культурні рослини рідного краю. Царство грибів. Царство тварин. Комахи. Павукоподібні. Риби. Земноводні. Плазуни. Птахи. Звірі. Екологія. Червона книга ПМР. Зима у природі. Весна у природі. Форми поверхні Землі.

Мої відкриття Як ми пізнаємо світ. Органи чуттів. Інструменти та прилади.

Спостерігаємо, міркуємо, робимо висновки. Людина-творець. Професії. Корисні копалини. Із чого все. Орієнтування. Компас. Про що може розповісти. Подорожі материками. Карта.

ОБЖ та уроки здоров’я Уроки здоров’я. Будова людини. Як працює твій організм. Гігієна.

Зуби. Про хвороби. Куди піти лікуватися. Небезпеки в будинку. Пожежа. Спілкування може бути небезпечним. Правила поведінки. Ввічливість. Небезпеки у природі. Літо.

3 КЛАС (68 годин)

Людина та природа Речовина – те, з чого складаються всі природні об’єкти та предмети.

Різноманітність речовин у навколишньому світі. Приклади речовин: сіль, цукор, вода, природний газ. Тверді тіла, рідини, гази, їхні властивості.

Земля – планета; загальне уявлення про форму і розміри Землі. Географічна карта і план.

Материки й океани, їхні назви, розташування на глобусі та карті.Найважливіші природні об’єкти країни, району. Орієнтування на

місцевості. Компас.Погода, її складові (температура повітря, хмарність, опади, вітер).

Спостереження за погодою свого краю. Вимірювання температури повітря. Передбачення погоди та його значення в житті людей.

Корисні копалини, їхнє значення в господарстві людини, дбайливе ставлення людей до корисних копалин. Корисні копалини рідного краю (2-3 приклади).

Тварини, їхня різноманітність. Умови, необхідні для життя тварин (повітря, вода, тепло, їжа). Особливості харчування різних тварин (хижі,

26

рослиноїдні, всеїдні). Розмноження тварин (комахи, риби, птахи, звірі). Червона книга Придністров’я.

Людина – частина природи. Залежність життя людини від природи. Позитивний і негативний вплив діяльності людини на природу (зокрема на прикладі навколишньої місцевості). Посильна участь в охороні природи.

Загальне уявлення про будову тіла людини. Системи органів (опорно-рухова, травна, дихальна, кровоносна, нервова, органи чуттів), їхня роль у життєдіяльності організму. Гігієна систем органів. Вимірювання температури тіла людини.

Людина і суспільство Засоби зв’язку: пошта, телеграф, телефон. Засоби масової інформації:

радіо, телебачення, преса, Інтернет.Наша Батьківщина – Придністровська Молдавська Республіка.

Конституція – Основний закон Придністровської Молдавської Республіки. Права дитини.

Характеристика окремих історичних подій, пов’язаних із Тирасполем (заснування міста та ін.). Герб Тирасполя. Розташування на мапі. Міста Придністров’я. Історія виникнення і визначні місця (за вибором). Мій рідний край – частинка Придністров’я. Важливі відомості з історії рідного краю. Видатні люди рідного краю. Знамениті земляки.

Картини побуту, праці, традицій людей у різні історичні часи. Охорона пам’яток історії та культури. Посильна участь в охороні пам’яток історії та культури свого краю.

Правила безпечного життя Фізична культура, загартовування, ігри на свіжому повітрі як умова

збереження та зміцнення здоров’я.Перша допомога у разі легких травм (забій, поріз, опік), обмороження,

перегріву.

4 КЛАС (68 годин)

Людина та природа Ліс, луг, водойма – єдність живої та неживої природи (сонячне світло,

повітря, вода, ґрунт, рослини, тварини). Кругообіг речовин. Взаємозв’язки у природному угрупованні: рослини – їжа та схованка для тварин; тварини – розповсюджувачі плодів і насіння рослин. Вплив людини на природні угруповання. Природні угруповання рідного краю (2-3 приклади на основі спостережень).

Форми земної поверхні: рівнини, гори, пагорби, яри (загальне уявлення, умовне позначення рівнин і гір на карті). Особливості поверхні рідного краю (коротка характеристика на основі спостережень).

Ґрунт, його склад, значення для живої природи і для господарського життя людини.

27

Природні зони Росії: загальне уявлення; основні природні зони (клімат, рослинний і тваринний світ, особливості праці та побуту людей, вплив людини на природу досліджуваних зон, охорона природи).

Заповідники, національні парки, їхня роль в охороні природи. Червона книга Росії, її значення, окремі представники рослин і тварин, занесених до Червоної книги.

Людина і суспільство Суспільство – люди, яких об’єднує спільна культура та які пов’язані

один з одним сумісною діяльністю в ім’я спільної мети.Людина – член суспільства. Взаємини людини з іншими людьми.

Людина – творець і носій культури. Внутрішній світ людини: загальне уявлення про людські властивості та якості.

Наша Батьківщина – Придністровська Молдавська Республіка. Президент Придністровської Молдавської Республіки – глава держави. Придністров’я на карті; державний кордон ПМР. Держави, які нас оточують.

Україна. Столиця України – Київ. Найбільші історичні та культурні міста України (за вибором).

Республіка Молдова. Столиця – Кишинів. Знайомство з великими містами Молдови.

Російська Федерація на карті. Москва – столиця Росії. Визначні місця Москви: Кремль, Червона площа, Великий театр та ін. Характеристика окремих історичних подій, пов’язаних із Москвою (заснування Москви, будівництво Кремля та ін.).

Міста Росії. Санкт-Петербург: визначні місця (Зимовий палац, пам’ятник Петру I – Мідний вершник, розвідні мости через Неву та ін.), міста «Золотого кільця» Росії (за вибором).

Придністров’я, Росія – багатонаціональні держави. Шанобливе ставлення до свого та інших народів. Історія Росії. Рахунок років в історії. Найбільш важливі та яскраві події суспільного і культурного життя країни в різні історичні періоди: Давня Русь, Московська держава, Російська імперія, СРСР, Російська Федерація.

Країни і народи світу. Загальне уявлення про розмаїття країн, народів на Землі. Знайомство із 3-4 країнами (з контрастними особливостями): назва, розташування на політичній карті, столиця, головні визначні місця.

28

ПРИБЛИЗНЕ ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯз визначенням основних видів навчальної діяльності учнів

1 КЛАС(66 годин)

№ з/п Назва теми уроку, зміст Кількість годин

Характеристика діяльності учнів

Учні засвоюють початкові вміння:

1 ВступЦілі й завдання вивчення курсу. Орієнтування в підручнику за допомогою навігатора

1 – ставити запитання про навколишній світ;– вступати в навчальний діалог;– ознайомитися з основними завданнями курсу;– навчатися користуватися умовними позначеннями підручника;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

результати роботи на уроці2 Країна, де ми живемо. Назва нашої

держави – Придністровська Молдавська Республіка, її столиця, державні символи ПМР

1 – ставити запитання про навколишній світ;– вступати в навчальний діалог;– користуватися умовними позначеннями підручника;– навчатимуться порівнювати, розрізняти й описувати герб

і прапор ПМР;– розповідати про свою «малу батьківщину» і Тирасполь як

столицю нашої держави;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

результати роботи на уроці3-4 Нас оточує природа. Навколишній світ –

це природа і те, що зроблене руками людини. Жива і нежива природа. Ознаки живої природи. Рукотворний світ

2 – розуміти навчальне завдання уроку і намагатися його виконати;– висувати припущення та доводити їх;– розглядати ілюстрації підручника, здобувати з них потрібну

інформацію;– ознайомитися з об’єктами живої та неживої природи, з

рукотворним світом;– визначати ознаки різних об’єктів природи;

– порівнювати і розрізняти об’єкти живої чи неживої природи;– вміти наводити приклади об’єктів живої та неживої природи;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці5 Зірки та планети. Сонце – найближча до

нас зірка. Планети Сонячної системи. Земля – планета. Місяць – природний супутник Землі

1 – розуміти навчальне завдання уроку і намагатися його виконати;– висувати припущення та доводити їх;– зіставляти видимі й реальні розміри зірок, зокрема й Сонця;– ознайомитися з найбільш впізнаваними сузір’ями;– робота з дорослими: навчатимуться спостерігати за змінами

зовнішнього вигляду Місяця, фіксувати результати спостережень у робочому зошиті;– спостерігати картину зоряного неба, знаходити на ньому сузір’я

Лева, Великої та Малої Ведмедиці;– формулювати висновки про причини зміни зовнішнього вигляду

Місяця;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці6 Земля – наш дім. Глобус – модель Землі.

Обертання Землі навколо Сонця та своєї осі

1 – розуміти навчальне завдання уроку і намагатися його виконати;– висувати припущення та доводити їх;– використовувати глобус для знайомства із формою нашої

планети;– аналізувати схеми руху Місяця навколо Землі й освітлення її

поверхні Сонцем;– працювати в парі: розглядати малюнки-схеми і пояснювати

особливості руху Землі;– моделювати форму Землі;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці7 Що спільного у різних рослин? Поняття

про частини рослин (корінь, стебло, листок, квітка, плід, насіння). Умови, необхідні для життя рослин

1 – розуміти навчальне завдання уроку і старатися його виконати;– розглядати ілюстрації підручника, здобувати з них потрібну

інформацію;– практична робота у групі: знаходити у рослин їхні частини,

30

показувати і називати;– розповідати про свої спостереження;– формулювати висновки про умови, необхідні для життя рослин;– практична робота в парі: доглядати за кімнатними рослинами;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці8-9 Рослини та їхнє різноманіття. Дерева,

чагарники, трав’янисті рослини. Рослини рідного краю

2 – розуміти навчальне завдання уроку і старатися його виконати;– розглядати ілюстрації підручника, здобувати з них потрібну

інформацію;– розрізняти види рослин, використовуючи інформацію, отриману

в ході спостережень, читання, роботи з ілюстраціями;– групувати за головною ознакою відомі дикорослі та культурні

рослини (на прикладі рослин своєї місцевості);– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці10-11 Осінь у природі. Сезонні зміни у природі.

Листяні та хвойні рослини. Види літнього й осіннього забарвлення листя. Перелітні та зимуючі птахи рідного краю

2 – розуміти навчальне завдання уроку і старатися його виконати;– аналізувати схему осінніх змін у природі;– співвідносити пору року і місяці;– називати у правильній послідовності осінні місяці;– встановлювати зв’язки особливостей життєдіяльності рослин і

тварин і пори року;– розрізняти листяні та хвойні дерева;– порівнювати ялину й сосну;– спостерігати осінні зміни забарвлення листя на деревах;– впізнавати листя в осінньому букеті, в гербарії, на малюнках

і фотографіях;– порівнювати і групувати листки за різними ознаками;– практична робота у групі: визначати дерева за листям;– описувати зовнішній вигляд листя будь-якого дерева;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці12 Осіння екскурсія у природу 1 – розуміти навчальні завдання екскурсії та старатися їх

31

виконувати;– вчитися вести спостереження за сезонними змінами у природі;– називати і знаходити ознаки відмінності рослин восени

у порівнянні з літом;– бачити і називати об’єкти неживої та живої природи;– впізнавати за листям дерева в навколишній дійсності

13-14 Дикорослі та культурні рослини. Овочеві, фруктові та садові рослини Придністров’я. Рослини клумб, квітників, кімнатні рослини

2 – розуміти навчальне завдання уроку і старатися його виконати;– розглядати ілюстрації підручника, здобувати з них потрібну

інформацію;– класифікувати рослини за різними ознаками (на прикладі рослин

рідного краю);– робити висновки про значення рослин у житті людини;– формулювати правила дбайливого ставлення до рослин;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці15-16 Хто такі комахи? Відмінні риси комах.

Рідкісні та зникаючі комахи Придністров’я

2 – розуміти навчальне завдання уроку і намагатися його виконати;– розглядати ілюстрації підручника, здобувати з них інформацію

про будову комах,– порівнювати частини тіла різних комах;– працювати в парі: впізнавати комах на малюнках, визначати їх

за допомогою додаткових джерел інформації;– здійснювати самоперевірку, наводити приклади комах рідного

краю;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці17-18 Хто такі риби? Відмінні риси риб. Річкові,

морські й акваріумні риби. Риби, що живуть у Дністрі

2 – розуміти навчальне завдання уроку та прагнути його виконати;– розглядати ілюстрації підручника, здобувати з них потрібну

інформацію;– моделювати будову луски риби за допомогою монет або кілець із

фольги;– працювати в парі: впізнавати риб на малюнках, здійснювати

самоперевірку;32

– описувати рибу за планом;– наводити приклади річкових, морських, акваріумних риб

за допомогою додаткових джерел інформації;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці19-20 Хто такі птахи? Відмінні риси птахів.

Перелітні та зимуючі птахи рідного краю2 – розуміти навчальне завдання уроку та прагнути його виконати;

– розглядати ілюстрації підручника, здобувати з них потрібну інформацію;– працювати в парі: впізнавати птахів на малюнку, визначати їх

за допомогою додаткових джерел інформації, проводити самоперевірку;– описувати птаха за планом;– розрізняти зимуючих і перелітних птахів (на прикладі птахів

рідного краю);– групувати (класифікувати) птахів із використанням кольорових

фішок;– працювати в парі: висувати припущення про місця зимівлі

птахів і доводити їх, здійснювати самоперевірку;– пояснювати причини відльоту птахів у вирій;– наводити приклади зимуючих і перелітних птахів (на прикладі

птахів рідного краю);– практична робота: навчитися виготовляти найпростіші

годівниці для птахів;– запам’ятати правила підгодівлі птахів;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці21-22 Хто такі звірі? Відмінні риси звірів.

Типові представники звірів на території Придністров’я

2 – розуміти навчальне завдання уроку та прагнути його виконати;– розглядати ілюстрації підручника, здобувати з них потрібну

інформацію;– працювати в парі: впізнавати звірів на малюнку, визначати їх

за допомогою додаткових джерел інформації, проводити самоперевірку;

33

– встановлювати зв’язок між будовою тіла звіра і його способом життя;– наводити приклади звірів рідного краю;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці23 Різноманіття тваринного світу.

Узагальнення за темою1 – розуміти навчальне завдання уроку та прагнути його виконати;

– спостерігати за життям тварин, розповідати про свої спостереження;– знати відмінні риси кожної групи тварин;– порівнювати тварин, відносити їх до певних груп;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці24-25 Зима у природі. Сезонні зміни у природі 2 – розуміти навчальне завдання уроку та прагнути його виконати;

– аналізувати схему причин зимових змін у природі;– встановлювати зв’язки особливостей життєдіяльності рослин і

тварин і пори року;– співвідносити пору року і місяці;– називати у правильній послідовності зимові місяці;– спостерігати сезонні зміни у природі й фіксувати їх у робочому

зошиті;– обговорювати форми годівниць і види корму для птахів;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці26 Сніг і лід – стани води 1 – розуміти навчальне завдання уроку та прагнути його виконати;

– спостерігати форму сніжинок і відображати її в малюнках;– проводити найпростіші досліди з виявлення деяких властивостей

снігу і льоду;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці27 Зимова екскурсія у природу 1 – розуміти навчальні завдання екскурсії та старатися їх

виконувати;– вчитися вести спостереження за сезонними змінами у природі;

34

– вчитися встановлювати взаємозв’язок між об’єктами та явищами природи;– спостерігати за поведінкою птахів

28-29 Ти і твоя сім’я. У колі рідної сім’ї.Сім’я, родовідне дерево, Батьківщина. Сімейні традиції. Взаємини в сім’ї та взаємодопомога членів сім’ї

2 – розуміти навчальне завдання даного уроку та прагнути його виконати;– розповідати про життя родини за малюнками підручника;– називати поіменно (по-батькові, за прізвищами) членів своєї

сім’ї;– оцінювати значення сім’ї для людини і суспільства;– наводити приклади турботи школярів про молодших членів

сім’ї, людей похилого віку та хворих;– практична робота й обговорення в парах: складання переліку

обов’язків школяра в сім’ї;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці30-31 Виконання проекту «Моя сім’я» 2 У ході виконання проекту «Моя сім’я» діти за допомогою дорослих

навчаться:– відбирати із сімейного архіву фотографії членів сім’ї під час

значущих для родини подій;– розповідати про цікаві події в житті своєї родини;– брати інтерв’ю у членів сім’ї;– оцінювати значення сімейних альбомів для зміцнення сімейних

відносин;– складати експозицію виставки;– оцінювати результати власної праці та праці товаришів

32 Культура спілкування. Ти і твої друзі.Цінність дружби, злагоди, взаємодопомоги. Правила взаємин з однолітками і дорослими

1 – розуміти навчальне завдання даного уроку та прагнути його виконати;– дотримуватися етичних норм поведінки у школі, сім’ї;– моделювати й оцінювати різні ситуації поведінки із друзями;– розрізняти форми поведінки, які допустимі чи недопустимі

у дружбі;– моделювати ситуації спілкування з людьми різного віку;

35

– оцінювати результати власної праці та праці товаришів33-34 Культура поведінки у громадських

місцях. Правила поведінки у школі, в театрі, у транспорті, на вулиці

2 – розуміти навчальне завдання даного уроку та прагнути його виконати;– знати основні правила поведінки у школі, в театрі, у транспорті,

на вулиці, в інших громадських місцях;– вміти аналізувати вимоги до зовнішнього вигляду учня школи;– моделювати й оцінювати різні ситуації поведінки у школі та

інших громадських місцях;– розрізняти форми поведінки, які допустимі чи недопустимі

у школі та інших громадських місцях;– оцінювати результати власної праці та праці товаришів

35 Звідки в наш будинок приходить вода, газ, електрика

1 – розуміти навчальне завдання уроку та прагнути його виконати;– простежувати за малюнком-схемою шлях води в будинок;– обговорювати необхідність економії води, газу, електрики;– відрізняти електроприлади від інших побутових предметів, які не

споживають електрику;– з’ясовувати небезпеку вживання забрудненої води;– практична робота: проводити досліди, які показують причини

забруднення води та її очищення;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці36-37 Один вдома. Що в будинку може бути

небезпечним2 – розуміти навчальне завдання уроку та прагнути його виконати;

– виявляти і характеризувати потенційно небезпечні предмети домашнього вжитку;– оцінювати своє поводження із предметами домашнього вжитку;– запам’ятати правила безпеки під час поводження з електрикою й

електроприладами;– моделювати ситуації, в яких необхідно знати правила

користування телефоном; записувати телефони екстреної допомоги;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці38-39 Уроки здоров’я. Особиста гігієна, режим 2 – розуміти навчальне завдання уроку та прагнути його виконати;

36

дня – обґрунтовувати необхідність чищення зубів і миття рук,– відбирати із запропонованих необхідні предмети гігієни,

пояснювати їхнє призначення;– практична робота в парах: уміти аналізувати режим дня та

складати свій;– запам’ятати, що зубна щітка і рушник у кожної людини повинні

бути особисті;– формулювати основні правила гігієни;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці40 Яким повинне бути харчування людини.

Вітаміни, необхідні людині, та продукти, в яких вони містяться. Правила харчування

1 – розуміти навчальне завдання уроку та прагнути його виконати;– розуміти необхідність правильного і різноманітного харчування;– знати найнеобхідніші для зростаючого організму продукти;– працювати у групі: знаходити в підручнику інформацію про

вітаміни відповідно до завдання; порівнювати роль вітамінів А, В і С у життєдіяльності організму;– запам’ятати правила гігієни під час вживання овочів і фруктів;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці41 Дорога від будинку до школи. Вчимося

бути пішоходами. Правила безпечної поведінки на дорогах. Сигнали світлофора, правила переходу вулиці. Домашня адреса

1 – розуміти навчальне завдання уроку та прагнути його виконати;– працювати в парі: формулювати правила переходу вулиці,

проводити самоперевірку;– моделювати будову світлофора;– навчитися правильно переходити вулицю;– навчитися розуміти мову дорожніх знаків;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці42 Екскурсія «Безпечна дорога до школи» 1 – розуміти навчальне завдання екскурсії та прагнути його

виконувати;– знати найбільш безпечну дорогу до школи, основні правила

безпеки в дорозі;– застосовувати на практиці знання, необхідні для правильного і

37

безпечного руху вулицями;– оцінювати з точки зору часу і безпеки змодельований шлях

до школи43 Що ми знаємо про своє місто (село)?

Відмінності міста від села. Що дає місто селу і село місту? Пам’ятні та визначні місця свого міста (села)

1 – розуміти навчальне завдання уроку та прагнути його виконати;– називати основні відмінні риси міста і села;– формулювати взаємозв’язки міського і сільського виробництва;– вміти підготувати невеликі повідомлення про визначні місця

рідного міста (села) на основі додаткової інформації;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці44 Професії дорослих. Професії людей

рідного краю1 – розуміти навчальне завдання уроку та прагнути його виконати;

– вміти підготувати невеликі повідомлення про професії своїх батьків на основі бесіди з батьками, дорослими;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці45-46 Транспорт. Наземний, підземний,

повітряний і водний транспорт. Правила користування транспортом. Транспорт твого міста чи села

2 – розуміти навчальне завдання уроку та прагнути його виконати;– розрізняти види транспорту;– вміти класифікувати транспорт за різними ознаками;– вміти розповідати (з опорою на ілюстрації в підручнику) і

пояснювати призначення різних видів транспорту;– працювати в парі: порівнювати старовинні й сучасні види

транспорту;– розповідати про освоєння людиною космосу, опираючись на

ілюстрації підручника;– обговорювати необхідність дотримання правил поведінки

у транспорті;– брати участь у рольовій грі, яка моделює правила безпечної та

морально-етичної поведінки у транспорті;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці47 Річка-мандрівниця. Звідки бере початок

річка Дністер, куди вона впадає. Правила 1 – розуміти навчальне завдання уроку та прагнути його виконати;

– вміти описати роботу річок, їхнє значення в житті людини, 38

екологічної поведінки біля водойм тварин;– формулювати правила екологічно обґрунтованої поведінки

біля водойм;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці48-49 Уявлення про час. Сучасне, минуле,

майбутнє. Доба, дні тижня, місяці, пори року

2 – розуміти навчальне завдання уроку та прагнути його виконати;– навчитися розрізняти минуле, сучасне, майбутнє;– мати уявлення про різноманітність видів годинників;– називати у правильній послідовності дні тижня, місяці, пори

року;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці50-51 Весна у природі.

Сезонні зміни у природі. Первоцвіти нашої республіки

2 – розуміти навчальне завдання уроку та прагнути його виконати;– аналізувати схему причин весняних змін у природі;– встановлювати зв’язки особливостей життєдіяльності рослин і

тварин і пори року;– називати у правильній послідовності весняні місяці;– характеризувати природні явища навесні;– працювати в парі: знаходити відповідності у природних явищах

навесні в завданнях робочого зошита;– спостерігати сезонні зміни у природі та фіксувати їх у робочому

зошиті;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці52 Весняна екскурсія у природу 1 – розуміти навчальні завдання екскурсії та старатися їх

виконувати;– вчитися вести спостереження за сезонними змінами у природі;– вчитися встановлювати взаємозв’язок між об’єктами та

явищами природи;– називати ознаки весни

53-54 Чому йде дощ і дме вітер? Причини виникнення цих явищ. Що таке веселка?

2 – розуміти навчальні завдання уроку та прагнути їх виконати;– спостерігати за дощами і вітрами;

39

Кольори веселки, їхня послідовність – знати причини виникнення дощу і вітру;– вчитися описувати почуття, що виникають під час спостерігання

веселки;– називати кольори веселки за своїми спостереженнями та

малюнком підручника;– запам’ятати послідовність кольорів веселки за допомогою

мнемонічного прийому;– пояснювати причини виникнення дощу, веселки і вітру;

здійснювати самоперевірку;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці55-56 Як хліб прийшов на наш стіл? Професії

людей, зайнятих вирощуванням і виготовленням хліба. Дбайливе ставлення до хліба

2 – розуміти навчальне завдання уроку та прагнути його виконати;– вміти на основі інформації, наявної у підручнику, скласти

розповідь про шляхи хліба на стіл;– називати професії людей, зайнятих у вирощуванні та

виготовленні хліба;– формувати дбайливе ставлення до хліба, як національної святині;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці57-58 Багатства природи. Що людина отримує

від рослин і тварин. Підземні скарбниці. Дбайливе ставлення людини до природних багатств

2 – розуміти навчальне завдання уроку та прагнути його виконати;– наводити приклади дій людей різних професій у створенні

речей, які нас оточують;– наводити приклади використання людиною багатств природи;– формувати дбайливе ставлення до природних багатств;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці59 Що таке екологія? Правила поведінки у

природі1 – розуміти навчальне завдання уроку та прагнути його виконати;

– пояснювати (з опорою на малюнок підручника), чому в лісі потрібно дотримуватися тиші;– працювати в парі: встановлювати причинно-наслідкові зв’язки

(на основі інформації підручника), здійснювати самоперевірку;– наводити приклади взаємозв’язків між людиною та природою;

40

– оцінювати свої вчинки і поведінку в лісі, вчинки і поведінку інших людей на підставі читання (прослуховування) оповідань, аналізу ілюстрацій, життєвого досвіду;– формулювати правила поведінки у природі;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці60-61 Незабаром літо. Спостереження – метод

пізнання навколишнього світу2 – розуміти навчальне завдання уроку та прагнути його виконати;

– встановлювати зв’язки між особливостями життєдіяльності рослин і тварин і пори року;– вчитися проводити спостереження в навколишньому світі;– називати улюблену пору року і пояснювати, чому саме вона є

улюбленою;– відповідати на підсумкові запитання й оцінювати свої

досягнення на уроці62 Висновок.

Що ми дізналися за рік?1 – розуміти навчальне завдання уроку та прагнути його виконати;

– характеризувати природні явища в різні пори року63 Літня екскурсія у природу 1 – розуміти навчальні завдання екскурсії та старатися їх

виконувати;– вчитися вести спостереження за сезонними змінами у природі та

фіксувати їх у зошиті;– вчитися встановлювати взаємозв’язок між об’єктами та

явищами природи;– спостерігати за поведінкою птахів і тварин

64 Резерв часу. Години на розсуд учителя 3

41

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Бібліотечний фонд (книговидавнича продукція) 1. Примерные программы начального общего образования. — М.:

Просвещение, 2010 (Стандарты второго поколения).2. Иванова В.В., Боева Н.Я., Свинаренко М.В., Сыч О.И.

Окружающий мир. 1 класс. Учебное пособие. — Тирасполь, 2013.3. Иванова В.В., Боева Н.Я., Свинаренко М.В., Сыч О.И.

Окружающий мир. 1 класс. Рабочая тетрадь в двух частях. — Тирасполь, 2013.

4. Иванова В.В. Методический комментарий к учебнику «Окружающий мир. 1 класс». — Тирасполь, 2013.

Друковані посібники 1. Флора, фауна, достопримечательности Приднестровья: Комплект

наглядных пособий для детей дошкольного и младшего школьного возраста / Учебно-методическое пособие / Авт-сост. Р.И. Беленькая, В.В. Иванова. — Тирасполь: ПГИРО. 2010. — 84 с.

2. Таблиці природознавчого змісту відповідно до програми навчання.3. Ілюстративні матеріали (альбоми, комплекти листівок та ін.).

Специфічний супровід (обладнання) 1. Натуральні: гербарії, опудала, колекції мінералів і гірських порід,

скелет людини, скелет будь-якого ссавця.2. Образотворчі: муляжі плодів, тварин і окремих органів людини.3. Таблиці груп рослин і тварин, окремих органів людини і систем

органів, зовнішньої та внутрішньої будови людини, значення корисних копалин.

4. Фізичний глобус Землі, компас, телурій, муляжі.5. Настінні карти: «Фізична карта півкуль», «Фізична карта світу»,

«Карта природних зон світу».6. Малюнки, слайди, діафільми.7. Саморобні наочні посібники.

ЗМІСТ

Пояснювальна записка……………………………………………………………3Плановані результати освоєння учнями навчальної програми…………………8Зміст навчального предмета «Навколишній світ»……………………………..23Приблизне тематичне планування……………………………………………...29Матеріально-технічне забезпечення……………………………………………42

___________________________________________________

Навчальне видання

РОБОЧА ПРОГРАМА з навчального предмета

«НАВКОЛИШНІЙ СВІТ» 1-4 класи

(початкова загальна освіта)

Автор-упорядник Валентина Василівна Іванова

43

Виготовлено у РВВ ДОЗ «ПДІРО», м Тирасполь, вул. Краснодонська, 17.

44