Visnyk 6-2011

Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая

ВІСНИК МНТУ

ЗБірник наукових ПраЦЬ №6

київ – 2011

УДК 082.1 ББК 72 В 53

у збірці наукових праць розглядаються результати актуальних наукових досліджень Міжнародно-го науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая за основними напрямами діяльності уні-верситету та його філій.

в галузі технічних наук в збірці представлені роботи по дослідженню динаміки бурильної колони, аналізу застосування віброзахисних пристроїв при бурінні, оцінці компонувань низу бурильної колони за допомогою методів математичної статистики, розгляду питань нормування міцності бурильної коло-ни. декілька статей присвячено засадам інженерії надійності та якості програмних систем, дослідженню ачх підсилювачів нвч, алгоритмам виявлення руху в полі догляду системи контролю, оцінці геоенерге-тичних запасів україни та гідроенергетичному обладнанню малих Гес.

Публікації з лінгвістики представляють наукові роботи студентів 5 курсу університету. вони при-свячені різноманітним аспектам перекладу англомовних текстів і окремих фразеологічних одиниць, кла-сифікації лексіки, порівняльному аналізу окремих слів та лексико-семантичних варіантів цих слів в укра-їнській і англійській мовах.

роботи в галузі педагогіки у вищій школі досліджують проблеми формування громадянськості і ду-ховності у молоді внЗ, морального виховання студентів з обмеженими фізичними можливостями в інте-грованих групах.

Політологічному аналізу сучасних конфліктів, проблемам створення правових основ громадян-ського суспільства в україні та дослідженню історичного аспекту права на працю присвячені статті з по-літології, соціології та права.

Засновник і видавець: Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая. свідоцтво про державну реєстрацію в Мінюсті україни № 11491-364р від 11.07.2006р.

ВІСНИК МНТУ №6Збірник наукових праць.

Головний редактор: Бугай В.Ю. – президент Міжнародного науково-технічного університету іме-ні академіка Юрія Бугая, професор, кандидат технічних наук.

Редакційна колегія:Технічні наукиОгородніков П.І. – доктор технічних наук, професор, заст. головного редактора,Волинський А.М. – кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, відповідальний секретар,Здановський В.Г. – доктор технічних наук, професор,Ковалко М.П. – доктор технічних наук, професор,Коротун Т.М. – кандидат фізико-математичних наук, доцент,Коцкулич Я.С. – доктор технічних наук, професор,Кухтик Т.В. – доктор технічних наук, професор,Нагорний В.П. – доктор технічних наук, професор,Середюк М.Д. – доктор технічних наук, професор,

ЛінгвістикаТкачук-Мірошниченко О.Є. – кандидат філологічних наук, доцент, заст. головного редактора,Компанцева Л.Ф. – доктор філологічних наук, професор,Старикова О.М. – доктор філологічних наук, професор,

Політологія, соціологія, правоКозловський А.А. – доктор юридичних наук, професор, заст. головного редактора,Балух І.В. – доктор історичних наук, професор,Коцур А.П. – доктор історичних наук, професор.

Рекомендовано до друку Вченою радою Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая 19.04.2011, №.8/1011.

© Міжнародний науково-технічний університет ім. академіка Юрія Бугая.

З Б І Р Н И К Н А У К О В И Х П Р А Ц Ь № 6

3

ЗМІСТ

ТехНІчНІ НАУКИ

1. Огородніков П.І., Бугай В.Ю., Крук О.М. Щодо можливості нормування міцності бурильної колони. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6

2. Смаглюк А.К., Кузка С.П. деякі особливості розрахунку динаміки бурильної колони як складної коливної системи. . . . . . . . . . . 13

3. Бугай О.Ю., Єремушкін Т.М., Лисяний Г.М. до питання вдосконалення нормативно-правової документації щодо проведення вогневих робіт на об’єктах газової промисловості . . . . . . 18

4. Огородніков П.І., Бузінова О.В., Бузінов О.В. аналіз застосування пристроїв для зміни динамічного стану бурильної колони в процесі буріння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21

5. Венгерцев Ю.О., Письмак В.А. сутність гідродинамічної кавітації та основи використання її в нафтогазовій промисловості . . . 29

6. Огородніков П.І., Равва Д.П., Бузінов О.В. оцінка роботи компонування низу бурильної колони при застосуванні віброзахисних систем за допомогою методів статистики. . . . . . . . . . . . . 35

7. Венгерцев Ю.М., Письмак В.А. Проблема підвищення економічної ефективності трубопровідного транспорту газу . . . . . . . . 40

8. Крук О.М., Білоцерківський А.С. Причини зниження довговічності сіток вібраційних сит . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44

9. Коваль Г.І., Коротун Т.М., Мороз Г.Б. Засади інженерії надійності та якості програмних систем. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49

10. Прокопенко И.Г., чурина А.И. алгоритм обнаружения движения объектов в поле обзора системы контроля . . . . . . . . . . . . . . . 61

11. Равва Д.П. амплітудно-частотні характеристики прохідного та відбивного підсилювачів нвч . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66

12. Пруднікова З.Г. Геоенергетичні запаси як складова частина основних сировинних ресурсів україни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71

13. Палишкин Н.А. Гидроэнергетическое оборудование малых ГЭс . . . . 80

ВІсНИК МНТУ

4

ЛІНГВІСТИКА

14. Компанцева Л.Ф., Тихомиров Н.В. классификация ненормативной лексики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92

15. Камінський Ю. І., Штанько Ф.Ю. історія вивчення проблеми перекладу трансформацій у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97

16. Дружин Г.В., Мосійчук О.Я. особливості прагматичного функціонування фразеологічних одиниць в публіцистичному стилі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101

17. Пожидаєва І. В., Жуковська В.С. Прагматичний аспект перекладу англомовних рекламних слоганів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105

18. Скапенко А.Ю. інверсія в оригінальному та цільовому дискурсі: шляхи передачі її експресивності при перекладі . . . . . . . . . . 110

19. Шашков И.А., Рязанов Р.В. Психолингвистический подход к исследованию феномена манипуляции в процессе коммуникации . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114

20. Дружин Г.В., Свачій Д.М. Лінгвопрагматична детермінованість функціонування онімів у музиці . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121

21. Камінський Ю.І., Цимбал А. розвиток стоматологічної термінології . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 126

22. Пожидаева И.В., Карпенко Я.И. сравнение полисемичного слова background и его лексико-семантических вариантов в русском и английском языках. . . . . . . . . . 131

23. Дружин Г.В., Орда А.І. Прагматика інтернет-дискурсу. . . . . . . . . . . . . . 139

24. Камінський Ю. І., Кумлик С.П. особливості перекладу англомовних паремійних одиниць . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 143

25. Дружин Г.В., Будар О.М. Засоби вираження об’єктивної модальності у романі ернеста хемінгуея «Прощай, зброє» і повісті джерома селінджера «Ловець у житі» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 151

26. Здирко В.М., Майструк М.В. основні прийоми та аналіз перекладу фразеологічних одиниць, які використовуються в заголовках англомовної преси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 154


5

ПеДАГОГІКА У ВИщІй ШКОЛІ

27. Сігова А.Г. Формування громадянськості та духовності молоді у виховній діяльності вищих навчальних закладів . . . . . . . . . . . 160

28. хорошайло О.С. студенти з обмеженими фізичними можливостями як суб’єкт морального виховання в інтегрованих группах вищих навчальних закладів . . . . . . . . . . . . . . . . . . 167

29. Сигова А.Г. Формирование гражданской позиции студентов технического и гуманитарно-педагогического профиля подготовки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 171

ПОЛІТОЛОГІЯ, СОЦІОЛОГІЯ, ПРАВО

30. Дігтяр П.А. Проблема створення правових основ розвитку громадянського суспільства в україні відповідно до стандартів ради Європи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 181

31. Потупіков М.О. Політологічний аналіз сучасних конфліктів . . . . . . . . 190

32. Довгошея В.В. історичний аспект права на працю та його співвідношення зі свободою праці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 202

Анотації статей збірника «Вісник МНТУ» №6 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 209

Звернення до авторів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 225


6

ТеХНІчНІ НАУКИ

УДК 622.24.002Огородніков П.І., д.т.н., проф., декан факультету нафтогазової інженерії і комп’ютерних наук Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ),Бугай В.Ю., к.т.н., проф., президент МНТУ,Крук О.М., здобувач МНТУ

щОДО МОЖЛИВОСТІ НОРМУВАННЯ МІЦНОСТІ БУРИЛЬНОЇ КОЛОНИ

В статті досліджуються питан-ня забезпечення необхідної міцності бурильної колони, визначення допус-тимих напружень і необхідної несу-чої здатності колони. Навантажен-ня розглядаються випадковими функ-ціями часу, а фактична несуча здат-ність — випадковою величиною.

Наводяться основні принципи ви-значення коефіцієнта безпеки, що ви-користовується при нормуванні міц-ності бурильної колони, при цьому розглядаються як детермінований, так і ймовірнісний підходи.

В статье исследуются вопросы обеспечения необходимой прочнос-ти бурильной колонны, определе-ния допустимых напряжений и не-обходимой несущей способности колонны. Нагрузки рассматривают-ся случайными функциями времени, а фактическая несущая способность — случайной величиной.

Приводятся основные принципы определения коэффициента безопас-ности, который используется при нормировании прочности буриль-ной колонны, при этом рассматрива-ются как детерминированный, так и вероятностный подходы.

The article studies the questions of the necessary provision of the solidity of a drilling column, of acceptable pressure and bearing capacity of a column. Loads are considered to be accidental time func-tions and a virtual bearing capacity — an accidental quantity. The main principles of defining the safety factor that is used in setting the drilling column solidity apply-ing both determining and probability ap-proaches are presented.

Процес безпечного буріння свердловини безпосередньо пов’я-заний з міцністю бурильної колони і її елементів, тобто з нормуванням і за-безпеченням необхідної несучої здат-ності конструкції колони. Це, в першу чергу, диктується вимогами безава-рійного будівництва свердловини, а також економічними аспектами.

несуча здатність бурильної ко-лони обумовлена багатьма фактора-ми, в тому числі і геолого-технічними. необхідною умовою нормування міц-ності бурильної колони є попереднє визначення розрахункових випадків навантаження для кожної частини її конструкції, де основою є геолого-тех-нічний наряд. Застосування розра-хункових методів і схем не виключає використання також тих типових ком-


7

понувань бурильної колони, які добре зарекомендували себе на даному ро-довищі.

в якості розрахункової конструк-ції, як правило, береться випадок, який є найнебезпечнішим за аварій-ністю для заданих умовах на даному родовищі. Порівняльна оцінка небез-печності різних напружених станів може бути проведена у відповіднос-ті до теорій міцності [1], що були ви-користані при розробці нормативних документів [2].

основна складність визначення допустимих напружень (деформацій) і необхідної несучої здатності буриль-ної колони полягає в узгоджені розра-хункових даних з фактичними значен-нями напружень, деформацій і вну-трішніх навантажень в її елементах. у всіх випадках навантаження є ви-падковими функціями часу, а фактич-на несуча здатність конструкції — ви-падковою величиною. виходячи з цьо-го, міцність бурильної колони необ-хідно розглядати з імовірнісної точки зору. При великій зміні дійсних наван-тажень і параметрів, які характеризу-ють несучу здатність бурильної коло-ни в процесі заглиблення свердлови-ни, забезпечення умов міцності зво-диться до гарантування того, що за час проводки свердловини граничний стан не буде перевищено.

в машинобудуванні і авіабудуван-ні [3,4] при проведенні подібних роз-рахунків вводиться поняття коефіцієн-та безпеки, що відкриває можливість визначення потрібної несучої здат-ність в детермінованій формі. Цей ко-ефіцієнт використовується як при ви-значені допустимих напружень (де-формацій )

(1)

де — граничне напруження (границя текучості, границя міцності, критичне напруження втрати місцевої або загальної стійкості), так і при об-численні руйнуючих навантажень.

(2)

де Np, N(x) — відповідно руйнуючі та внутрішні силові фактори.

Значення вказаного коефіцієнта залежить від точності, яку можна до-сягти при розрахунку зовнішніх на-вантажень, внутрішніх силових фак-торів і несучої здатності конструкції, а також від відповідності розрахункової силової схеми реальній схемі наван-таження бурильної колони, оскільки розрахункові випадки можуть не від-повідати експлуатаційним випадкам навантаження. крім того, в ряді випад-ків фактична траєкторія свердлови-ни відрізняється від розрахункової, і, як наслідок, відбувається зміна геоме-тричної форми конструкції, що може призвести до зміни величин зовніш-ніх навантажень і особливо до змі-ни їх розподілення. в подібних випад-ках фактичне руйнуюче навантажен-ня буде помітно відрізнятись від роз-рахункового, отриманого множенням на коефіцієнт безпеки.

труднощі, пов’язані з теоретич-ним рішенням всіх питань визначення необхідної несучої здатності буриль-ної колони, дуже великі, і встановлен-ня норм міцності бурильної колони за-лишається дуже актуальним науковим завданням.

По аналогії з роботою [3], це нор-мування можна звести до встановлен-ня окремих випадків навантаження і коефіцієнтів безпеки для всіх осно-вних вузлів бурильної колони, а також до інструкцій щодо методу розрахун-


8

ку зовнішніх навантажень і внутрішніх силових факторів. крім того, викорис-товуючи результати роботи [4], мож-на провести експериментальну пере-вірку фактичної несучої здатності еле-ментів бурильної колони при мож-ливих випадках навантаження, при цьому не виключаються і статичні ви-пробування бурильної колони.

для конструкції низу буриль-ної колони, яка може змінюватися від умов і способу буріння, норми міцнос-ті можуть бути прив’язані до конкрет-ної компоновки, тобто може бути про-ведено нормування необхідної несу-чої здатності окремих елементів кон-струкції колони.

в зв’язку з тим, що власні коливан-ня бурильної колони і коливання, які вона генерує в процесі буріння, знахо-дяться в діапазоні низьких частот, нор-муванню повинні підлягати і величини жорсткості основних елементів кон-струкції колони,

Значення коефіцієнта безпеки за-лежить від багатьох факторів, які но-сять випадковий характер, і визна-чення мінімальної величини несучої здатності бурильної колони не може бути визнано коректним без вказівки щодо імовірності реалізації цієї вели-чини. таким чином, коефіцієнт безпе-ки бурильної колони може бути визна-чений тільки з імовірнісної точки зору.

Природно, що нормовані коефіці-єнти безпеки по своїй природі є також величинами статистичними.

в останній час велика увага приді-ляється розробці теоретичних основ нормування коефіцієнтів безпеки осо-бливо в будівельній механіці [4,5,6].

структура коефіцієнта безпеки j, який встановлює відношення руйную-чого навантаження до деякого розра-хункового навантаження, дуже склад-

на, а в більшості випадків в зв’язку з необхідністю врахування геолого- тех-нічних умов визначення структури є неможливим. величина цього коєфі-ціента залежить від багатьох факторів, більша частина яких носить випадко-вий характер. необхідно відмітити, що величина коефіцієнта залежить також від методу розрахунку конструкції на міцність [7]. для бурильної колони ко-ефіцієнт безпеки фактично виконує роль компенсації невідповідності між детермінованим методом розрахунку на міцність і випадковим характером зовнішніх навантажень, пов’язаних з геолого- технічними умовами буріння, а також невідповідностей розрахунко-вих схем реальній колоні.

в першому наближені, коефіці-єнт безпеки можна представити у ви-гляді добутку двох коефіцієнтів j1 і j2. Перший коефіцієнт можна представи-ти як деяке узагальнене навантажен-ня, що враховує змінність геолого-тех-нічних умов буріння, внутрішніх сило-вих факторів і несучої здатності кон-струкції бурильної колони. необхідно відмітити, що узагальнене наванта-ження дорівнює відношенню роботи сил системи, виконаній на можливих переміщеннях, до можливої величи-ни приросту узагальненої координа-ти. у такий спосіб можуть бути врахо-вані всі види динамічних деформацій конструкції в залежності від поставле-ного завдання. величина цього коефі-цієнта буде оцінюватись розподілен-нями фактичних значень узагальнено-го навантаження N і несучої здатності конструкції.

При нормальному законі розпо-ділення N і NH коефіцієнт встановлює потрібне взаємне розташування їх се-редніх значень N і NH (рис.1) при відо-мих коефіцієнтах змінності


9

і (1)

і заданій ймовірності руйнування бурильної колони

(2)

умови руйнування конструкції бу-рильної колони N–N ≤ 0 можна пред-ставити у вигляді

(NH – N) – p s = 0 (3)

(4)

де p — число стандартів відповід-но заданій ймовірності перевищення граничного стану. тоді з урахуванням того, що minφ1 має бути більше одини-ці, можна отримати наступну залеж-ність

; (5)

Значення цього коефіцієнта зале-жить від способу буріння, умов бурін-ня і буде різним для різних компоно-вок бурильної колони.

очевидно, що в загальному ви-падку імовірність руйнування Pim, яка допускається для окремих вузлів ком-понування низу бурильної колони, буде визначати ймовірність руйнуван-ня всієї конструкції. тому наближено можна прийняти

,

де mi — число вузлів компонов-ки, для яких розглядається i — випа-док, а Pi — імовірність виходу із ладу окремого вузла, або, наприклад, прихвата долота.

коефіцієнт φ2 вводиться для вра-хування можливих відхилень фак-тичних значень зовнішніх наванта-жень, режимів буріння, типу привода і т. і. від прийнятих при розрахунках, в тому числі і критичних напружень в елементах компоновки. очевидно, що всяке нормування його величин має виконуватись на рівні перевірочних методів розрахунку, а також експери-ментально.

Рис.1 Криві розподілення функцій, які характеризують зовнішнє навантаження і несучу здатність конструкції

7

конструкції низу бурильної колони, яка може змінюватися від умов і способу буріння, норми

міцності можуть бути прив’язані до конкретної компоновки, тобто може бути проведено

нормування необхідної несучої здатності окремих елементів конструкції колони.

В зв’язку з тим, що власні коливання бурильної колони і коливання, які вона генерує в

процесі буріння, знаходяться в діапазоні низьких частот, нормуванню повинні підлягати і

величини жорсткості основних елементів конструкції колони, Значення коефіцієнта

безпеки залежить від багатьох факторів, які носять випадковий характер, і визначення

мінімальної величини несучої здатності бурильної колони не може бути визнано коректним без

вказівки щодо імовірності реалізації цієї величини. Таким чином, коефіцієнт безпеки бурильної

колони може бути визначений тільки з імовірнісної точки зору.

Природно, що нормовані коефіцієнти безпеки по своїй природі є також величинами

статистичними.

В останній час велика увага приділяється розробці теоретичних основ нормування

коефіцієнтів безпеки особливо в будівельній механіці [4,5,6].

Структура коефіцієнта безпеки , який встановлює відношення руйнуючого

навантаження до деякого розрахункового навантаження, дуже складна, а в більшості випадків в

зв’язку з необхідністю врахування геолого- технічних умов визначення структури є

неможливим. Величина цього коєфіціента залежить від багатьох факторів, більша частина яких

носить випадковий характер. Необхідно відмітити, що величина коефіцієнта залежить також

від методу розрахунку конструкції на міцність [7]. Для бурильної колони коефіцієнт безпеки

фактично виконує роль компенсації невідповідності між детермінованим методом розрахунку

на міцність і випадковим характером зовнішніх навантажень, пов’язаних з геолого- технічними

умовами буріння, а також невідповідностей розрахункових схем реальній колоні.

В першому наближені, коефіцієнт безпеки можна представити у вигляді добутку двох

коефіцієнтів . Перший коефіцієнт можна представити як деяке узагальнене

навантаження, що враховує змінність геолого-технічних умов буріння, внутрішніх силових

факторів і несучої здатності конструкції бурильної колони. Необхідно відмітити, що

узагальнене навантаження дорівнює відношенню роботи сил системи, виконаній на можливих

переміщеннях, до можливої величини приросту узагальненої координати. У такий спосіб

можуть бути враховані всі види динамічних деформацій конструкції в залежності від

поставленого завдання. Величина цього коефіцієнта буде оцінюватись розподіленнями

Рис.1 Криві розподілення функцій, які характеризують зовнішнє навантаження і несучу

здатність конструкції


10

таким чином, однією із задач роз-рахунку динаміки бурильної коло-ни, що тісно пов’язана з розглянути-ми питаннями, є задача встановлення допусків на можливу варіацію тих па-раметрів, які прямо чи побічно впли-вають на фактичну міцність бурильної колони, а значить і на процес погли-блення свердловини в цілому.

При встановлені розрахункових випадків навантаження необхідно враховувати як характер напруженого стану елементів бурильної колони, так і ті зовнішні умови її роботи, які впли-вають на міцність і показники буріння. в процесі буріння колона знаходиться під впливом багатьох навантажень, в тому числі вібраційних, комбінованих динамічних деформацій. навантажен-ня, як правило, змінюються довільно. для рішення питань, пов’язаних з ура-хуванням зміни навантажень, пропо-нується використати метод умовних навантажень, який широко викорис-товується в ракетобудуванні [3].

сутність цього методу полягає в тому, що в якості розрахункового роз-глядається такий випадок наванта-ження конструкції, коли всі зовнішні і внутрішні фактори чинять саму нега-тивну дію на міцність колони і ефек-тивність процесу поглиблення сверд-ловини. При цьому їх величини ви-значаються таким чином, щоб вра-ховувався як ефект комбінованої дії зовнішніх сил, так і інтенсивність вза-ємодії долота з вибоєм. ефект сумісної дії подовжніх сил, згинаючих момен-тів і гідравлічних сил циркуляції про-мивальної рідини на бурильну коло-ну в процесі буріння можна приблиз-но оцінити величиною приведеного зусилля. для визначення цього зусил-ля можна використати теорію найбіль-ших дотичних напруг, яка дає змогу

побудувати найбільш простий крите-рій небезпечності складного напруже-ного стану матеріалу, що використову-ється для виготовлення елементів бу-рильної колони. необхідно пам’ятати, що умова Кулона-Сен-Венана не є кри-терієм руйнуванням конструкції, а ви-значає пише момент переходу еле-мента компоновки із стану пружної деформації в пластичну. в той же час вона може бути використана для по-рівняльної оцінки небезпечності плас-кого напруженого стану. Згідно з цією умовою найбільш важким буде випа-док навантаження, якому відповідає найбільша величина приведеного на-вантаження.

– se(x1) = smax(x1) – smin(x1) , (6)

де smax — розтягувальне напру-ження, а smin — стискувальне напру-ження. на практиці зручніше корис-туватися не виразом (6), а приведе-ними еквівалентними силами. для по-здовжніх навантажень еквівалентна сила буде дорівнювати добутку цьо-го напруження на площу поперечно-го перерізу частини колони, яка несе найбільше навантаження в процесі за-глиблення свердловини.

Nse(x1) = se(x1) Fc(x1) ; (7)

Шляхом відповідного коригуван-ня величини цього приведеного на-вантаження можна приблизно враху-вати і вплив зміни в часі других факто-рів (режимів буріння, гелого-технічних умов, конструкції низу Бк й інших).

для багатьох компоновок буриль-ної колони, геолого-технічних умов буріння, на основі накопиченого до-свіду буріння можна виділити і вико-ристати випадки навантаження, які


11

містять шукані розрахунки. конструк-тивна надійність бурильної колони як критерій економічної доцільності бу-дівництва свердловини спирається на систему нормованих кількісних показ-ників, які визначають рівень робото-здатності бурильної колони в реаль-ному діапазоні експлуатаційних на-вантажень і геологічних умов бурін-ня. в цьому випадку можна рахувати, що конструктивна надійність буриль-ної колони є об’єктивною мірою її екс-плуатаційних властивостей, які забез-печують безаварійне і ефективне бу-дівництво свердловини. в зв’язку з цим, проблема забезпечення техніч-ної безпечності незмінно пов’язана з її несучою здатністю, що визиває необ-хідність розглядати ці питання в кон-тексті з питанням формування показ-ників надійності на всіх етапах будів-ництва свердловини, враховуючи гео-лого- технічні умови, стан і конструкції наземного обладнання.

для об’єктивної кількісної оцін-ки ефективності процесу поглиблення свердловини можуть служити і вико-ристані в роботі одиничні комплексні показники, які забезпечують виконан-ня наступних критеріїв якості і надій-ності процесу:

1) ймовірність виконання завдання по будівництву свердловини, вра-ховуючи і Гтн (геолого-технічний наряд), —Pk(t);

2) ймовірність виконання завдання по продуктивності (враховуються простої по ремонтам обладнан-ня, ускладнення, аварії і тощо) — PП(t);

3) приведені витрати на виконання технологічних операцій у відпо-відності з нормативними вимога-ми по якості і продуктивності — СКП;

4) коефіцієнт ефективностіпо якості

, (8)

по продуктивності

, (9)

де Wнорм, Wфакт — відповідно нор-мативний і фактичний рівні якості, що досягнуті в процесі буріння свердло-вини; Тнорм, Тфакт — відповідно норма-тивна і фактична продуктивність про-цесу буріння свердловини.

визначення критеріїв Рк, Рп

пов’язано зі спеціальними досліджен-нями і розрахунком системи показ-ників , які характеризують надійність процесу побудови свердловини. роз-глянемо основні поняття, які харак-теризують надійність технологічно-го процесу будівництва свердловини (організаційно — технологічну надій-ність будівництва свердловини).

1) надійність технологічного проце-су (або технологічних операцій) — це властивість технологічного процесу, передбаченого Гтн, збе-рігати під час буріння свердло-вини в установлених границях значення всіх нормативних показ-ників.

2) Граничний стан — це стан техно-логічного процесу, при якому зна-чення окремих параметрів його функціонування знаходяться за межами встановлених вимог.

3) роботоздатність — це стан тех-нологічного процесу поглиблен-ня свердловини, при якому він здатен виконувати задані функції, зберігаючи значення установле-них параметрів.


12

4) відмова технологічного проце-су — подія, яка пов’язана з по-рушенням робото здатності тех-нологічного поцесу (прихват інструменту, відпрацювання до-лота, вихід з ладу наземного об-ладнання, тощо).

5) критерій відмови — це показник, який характеризує граничне зна-чення параметрів, що визначають роботоздатність технологічного процесу.6)аналіз надійності.основною виробничою функці-

єю процесу будівництва свердловини є формування бурильної колони, осо-бливо кнБк (конструкції низу буриль-ної колони), з урахуванням способу буріння і геолого-технічних умов. виходячи з цього, кількісні вимоги до організації бурового технологіч-ного процесу, формування його якос-ті мають бути пов’язані з вхідними по-казниками, які характеризують надій-ність і міцність бурильної колони і всіх її елементів.

ЛІТЕРАТУРА:1. Г. С. Писаренко, О. Л. Квітка,

Е. С. Уманський. Опір матеріалів. За ред. Г. С. Писаренка — К.: Вища школа,1993 .- 655 с.

2. РД39–0147014–502–85 Инструкция по расчету бурильных колонн. Куй-бышев, 1986. — 220с.

3. Гладкий В.Ф. Динамика и конструк-ция летательных аппаратов. — М.: Наука, 1969.0–0653 с.

4. Болотин В.В. Статические методы в строительной механике. — М.: Изда-тельство лит. по стр. 1965.0–0367с.

5. Ржаницин А.Р. применение статисти-ческих методов в расчетах сооруже-ний на прочность и безопасность. — М.: Строительная промышленность. №6.1952.–13–16с.

6. Стрелецкий Н.С., Основы статисти-ческого коэффициента запаса проч-ности сооружений. — М.: Стройиз-дат. 1947.0 – 0272 с.

7. Санкар Ксистрис Оценка вероят-ности разрушений конструкции при больших амплитудах вибраций с по-мощью теории выбросов. — М.: «Кон-струирование и технология машино-строения». Труды американского об-щества инженеров-механиков, сер. В.1972. №1, — с.143–148.

8. Мазур И.И., Иванцов О.Н., Молда-ванов О.И. Конструктивная надеж-ность и экологическая безопасность трубопроводов. — М.: Недра 1990. — с.262


13

УДК 622.24.053.6.534 Смаглюк А.К., к.т.н., доцент, ректор Карпатського інституту інформатикиі підприємництва Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ),Кузка С.П., студент МНТУ

ДеЯКІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАхУНКУ ДИНАМІКИ БУРИЛЬНОЇ КОЛОНИ

ЯК СКЛАДНОЇ КОЛИВНОЇ СИСТеМИ

Розглянуто питання впливу фі-зичних властивостей складових еле-ментів і всієї бурильної колони на її час-тотну характеристику. Бурильну ко-лону представлено як коливну систе-му з характеристичним імпедансом, інтервалом між сусідніми резонансни-ми частотами, затуханням коливань та коефіцієнтом відбиття хвильових збурень, що виникають при роботі ко-лони в контакті з вибоєм. Запропоно-вано основні положення імпедансного методу розрахунку динаміки колони, який відкриває можливості цілеспря-мованого змінювання частотної ха-рактеристики колони з метою підви-щення показників буріння.

Рассмотрены вопросы влияния физических свойств элементов и всей бурильной колонны на ее частотную характеристику. Бурильная колонна представлена как колебательная сис-тема с характеристическим импе-дансом, интервалом между соседними резонансными частотами, затухани-ем колебаний и коэффициентом отра-жения волновых возмущений, которые возникают при работе колонны на за-бое. Предложены основные положения импедансного метода расчета дина-мики колонны, который открывает возможности целенаправленного из-менения частотной характеристи-

ки с целью улучшения показателей бу-рения.

The article discusses the effects of the physical characteristics of the compounds and the drilling column as a whole on its frequency index. A drilling column is an oscillatory system with impedance, inter-val between adjacent resonance frequen-cies, vibration fading and coefficient of re-flection of wave vibrations that result from the column contact with a dent. It sug-gests the main provisions for the imped-ance calculation method that would ena-ble to change the frequency index of a col-umn to increase its drilling capacity.

динаміка подовжніх і крутильних коливань бурильної колони описуєть-ся хвильовими рівняннями, [1,2,3], які застосовуються для математичного опису подібних гідравлічних, механіч-них, акустичних і інших систем. дякую-чи своїй простоті такі системи, в тому числі і бурильна колона, корисні для ілюстрації дії основних законів колив-них систем.

коливання елементів бурильної колони в поперечному напрямку, як стрижня, описуються диференціаль-ним рівнянням четвертого порядку в часткових похідних. рішення такого рівняння має задовольняти чотирьом граничним умовам. додаткові гранич-ні умови приводять до появи в цих рів-


14

няннях членів, які описують додаткові збурення стрижня, збільшуючи коли-вання його вільних кінців в два рази.

Фізичні властивості бурильної ко-лони, як коливної механічної систе-ми відбиваються в її частотних харак-теристиках. встановлення зв’язку між конструкцією бурильної колони, роз-міром і формою елементів колони, як коливної системи, і її частотною ха-рактеристикою має велике практич-не значення, оскільки дозволяє ціле-спрямовано змінювати частотну ха-рактеристику системи у відповідності з практичними вимогами підвищення показників буріння.

в роботах [3, 4] такий зв’язок вста-новлювався тільки для простих сис-тем. успіхи, які досягнуті на основі асимптотичних теорій і теорій довгих електричних ланцюгів з використан-ням електромеханічних аналогій, до-зволяють досліджувати складні ком-поновки бурильної колони з застосу-ванням EBM і отримувати результатів в цифровій формі.

Бурильну колону як коливну сис-тему можна охарактеризувати її харак-теристичним імпедансом, інтервалом між сусіднім резонансними частота-ми, затуханням коливань та коефіцієн-том відбиття в її різьбових елементах і спеціальних пристроях хвильових збурень, що виникають при взаємо-дії долота з вибоєм. Перерахованих параметрів достатньо для того, щоб представити частотну характеристику бурильної колони, її нерегулярності і мати повну уяву про динамічні власти-вості колони.

Математичний опис динаміки бу-рильної колони сильно ускладнює те, що ця складна динамічна система є системою, в якій можуть виникну-ти багато можливих коливань. розгля-

даючи реакцію цієї системи на гармо-нічні коливання збурюючих сил, мож-на передбачити її поведінку в процесі взаємодії долота з вибоєм. такий під-хід є повністю закономірним, оскільки поведінку бурильної колони під дією нестаціонарних сил можна передба-чити по її реакції на гармонічні сили, використовуючи метод Фур’є або пе-ретворення Лапласа. Гармонічні функ-ції синуса і косинуса для зручності пе-ретворень в подальшому замінимо введенням комплексних величин.

в основу імпедансних методів до-слідження динаміки бурильної колони покладено роботи [5, 6, 4]. Базуючись на цих роботах, розглянемо динаміку бурильної колони з відбивачем пруж-них сил, компоновку якої показано на рис.1.

теорія електричних ліній розро-блено дуже детально, в тому числі тео-рію навантажених ліній, теорію відбит-тя на малих неоднорідностях, теорію вхідних і перехідних імпедансів. дуже корисними є також схеми, які можуть бути використані в механіці коливань.

Запишемо хвилеве рівняння для стрижня, яке отримано з диференцій-них рівнянь для довгої лінії, виключа-ючи і диференціюючи по x і t.

теорія подовжніх коливань стриж-ня, яким моделюється бурильна коло-на, ідентична теорії електричної лінії. вводячи аналог «сила — напруга», ви-ходячи з рівнянь для обчислення на-пруги і струму на одиницю довжини лінії, для стрижня запишуться

(1)

(2)


15

де v- віброшвидкість.

Рис.1 . Схема бурильної колони:1 — бурильні труби; 2 — відбивач

пружних хвиль; 3 — обважені бурильні труби; 4 — віброзахисний пристрій

стрижень характеризується ма-сою М, піддатливістю к, опором витрат R, і демпфуванням G. всі ці величини відносяться до одиниці довжини.

виключаючи швидкість і дифе-ренціюючи рівняння (1) по х, а рівнян-ня (2) по t, ми отримуємо хвильові рів-няння [5]

(3)

де

(4)

величина с — швидкість розпо-всюдження пружної хвилі в металі.

хвильове рівняння (3) можна за-писати для сили, переміщення, колив-ної швидкості.

Загальне рішення хвильового рів-няння (3) має вигляд

(5)

(6)

де — сила, яку передає долото при вертикальних коливаннях,

— віброшвидкість переміщен-ня долота при x = 0.

Згідно [5] , а характеристичний імпеданс при не-значних витратах енергії на тертя за-пишеться

, (7)

де — модуль Юнга, — коефі-цієнт пружних витрат, s — площа пе-рерізу труби.

для того, щоб відрізнити комплек-сні величини від обертаючих векторів, перші позначено прямою рискою, а другі — хвильовою.

рішення рівняння (3), з врахуван-ням введених позначень може бути записано у вигляді

, (8)

. (9)

на практиці самою важливою ве-личиною є вхідний імпеданс бу-рильної колони, замкнений на імпе-данс навантаження .

Знаючи імпеданси бурильної ко-лони, як складеної з декількох ланок комбінованої системи з зосередже-ним навантаженням від взаємодії до-лота з вибоєм на початку першої лан-

14

Рис.1 . Схема бурильної колони:

1 – бурильні труби; 2 - відбивач пружних хвиль; 3 – обважені бурильні труби; 4 –

віброзахисний пристрій

Стрижень характеризується масою М , піддатливістю к, опором витрат

R, і демпфуванням G. Всі ці величини відносяться до одиниці довжини.

Виключаючи швидкість і диференціюючи рівняння (1) по х, а рівняння

(2) по t, ми отримуємо хвильові рівняння [5]

,

1

212

2

22

2

fr

t

f

r

t

f

cx

f

+

∂

∂

+

∂

∂

=

∂

∂

(3)

де RGrGMRkr =+=21

; і

Mk

с

12

=

(4)

величина с - швидкість розповсюдження пружної хвилі в металі.

Хвильове рівняння (3) можна записати для сили, переміщення,

коливної швидкості.

Загальне рішення хвильового рівняння (3) має вигляд

,sincos~

~

xkBxKuFs

+= (5)

,sincos~~

xkDxKvvs

+= (6)


16

ки, бурильну колону можна бути роз-рахувати із застосуванням метода «кінцевих навантажень» [6, 7]. в цьому випадку вхідний імпеданс представля-ється як

; (10)

Без врахування дисипації енергії

, (11)де w0 і w0’ — хвильові опори без

втрат відповідно.таким чином, розрахунок дина-

міки бурильної колони і визначення її раціональних компоновок з метою використання енергії коливних і хви-льових процесів для збільшення ін-тенсивності взаємодії долота з вибоєм зводиться до визначення імпедансів її елементів для подовжніх і крутильних коливань за допомогою еоМ по про-стим відомим алгоритмам.

для того щоб розрахувати імпе-данс навантаження системи Zl в рів-няннях (8) і (9) приймаємо х=l, тобто довжині частини колони, яку ми ра-хуємо основною частиною ( обважені бурильні труби (оБт) і талева система, або тільки талева система)

, (12)

де Zs — вхідний імпеданс буриль-ної колони.

слід зазначити, що режими скла-деної з ланок системи, якою є буриль-на колона, при заданому значені час-тоти можна одержати при різних спо-лученнях параметрів і довжин труб, які входять в систему окремих ланок (оБт, колони труб і т.д.).

розглянемо приклад визначення імпедансу стрижня за умови, що диси-

пація енергії є незначною. тоді хвильо-ве рівняння колони запишеться

, (13)

де — густина матеріалу

труб.Повна сила, яка прикладена до

торця колони буде дорівнювати ста-тичній реакції вибою Q. а сила, яка пе-редається від колони через віброза-хисний пристрій на долото становити-ме , де — сила, що передається від долота на пристрій, к2 — коефіці-єнт трансформації.

рішення (див. формули (8) і (9) прийме вигляд

Між наддолотною частиною і бу-рильною колоною діє сила ,тобто пристрій можна представити як транс-форматор з коефіцієнтом трансфор-мації к2. долото як джерело енергії на-вантажене пружним елементом амор-тизатора.

Якщо рахувати, що нижній кінець колони є закріпленим ,то V1 = 0 і

імпеданс запишеться

. (15)

очевидно, що колона буде збурю-

ватись в діапазоні частот, в якому ім-

педанс

лінійний, а шунтую-

чий імпеданс мінімальний. таким чи-


17

ном, розрахунок динаміки бурильної колони для подовжніх і крутильних коливань спрощується, що дає мож-ливість розробити прості інструкції для вибору раціональних компоновок низу бурильної колони, підбору різ-номанітних віброзахисних пристроїв, вибирати спеціальні компоновки для ліквідації прихоплень, місця установ-ки ударних пристроїв і їх параметри, а також враховувати динамічні параме-три інструменту при розробці матема-тичних моделей заглиблення свердло-вини.

ЛІТЕРАТУРА:1. Юнин Е.К., Хегай В.К. Динамика глу-

бокого бурения. — M.: Недра, 2004. -285с.

2. Юнин Е.К., Симонов В.В. Влияние волновых процессов на разруше-ние горных пород. — M.: ГАНГ им. И.Н. Губкина, 1994 г. — 116 с. Рус. — Деп. в ВИНИТИ, 23.12.1994 г. №3019 -В94

3. Мислюк М.А., Васелюк Ю.М., Рибчин І.Й., Стефурак Р.І. Динамічні режи-ми шарошкових доліт: математична модель поздовжних коливань. — K.: Нафтова і газова промисловість. — №3. 2004. — с. 12–15.

4. Сурнин Л.С. Повышение зффектив-ности применения амортизаторов на базе исследования волновых процес-сов в бурильной колонне. — Ив.-Фр.: Дис. канд. техн. наук, 1986 г. — 187 с.

5. Скучик Е. Простые и сложные ко-лебательные системы. — M.: Мир, 1971. — с. 557.

6. Теумен И.И. Ультрозвуковые ко-лебательные системи. — M.: МАШГИЗ, 1959.-с. 330.

7. Огородніков П.І., Сурнін Л.С, Та-чинський М. Розподілення динаміч-них напружень по довжині буриль-ної колони — Ив.-Фр.: Міжнарод-на науково-практична конференція «Проблеми і шляхи енергозбережен-ня України». Збірник статей части-на 2. 1995 с. 32–43.


18

УДК 622.691:331.452Бугай О.Ю., віце-президент Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая(МНТУ)Єфремушкін Т.М., магістр (нафтогазова інженерія)Лисяний Г.М., к.т.н., проф., професор кафедрирозробки та експлуатації нафтогазових родовищ (МНТУ)

ДО ПИТАННЯ ВДОСКОНАЛеННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ ДОКУМеНТАЦІЇ

щОДО ПРОВеДеННЯ ВОГНеВИх РОБІТ НА ОБЄКТАх ГАЗОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

В роботі зроблено порівняльний аналіз вимог та норм безпечного вико-нання вогневих робіт на магістраль-них газопроводах, запропоновано ре-комендації щодо усунення розбіжнос-тей в них та підвищення рівня безпе-ки вогневих робіт.

В работе осуществлен сравни-тельный анализ требований и норм безопасного проведения огневых ра-бот на магистральных газопроводах, приведены рекомендации по устране-нию несоответствий этих докумен-тов и повышению уровня безопасно-сти огневых работ.

The article conducts a comparative analysis of the requirements and stand-ards for safe fire works at gas pipe mains; suggests recommendations as to the erad-ication of the differences between them to improve the safety factor of the works.

вогневі роботи займають важли-ве місце у практичній діяльності під-приємств газової промисловості. у зв’язку із значним зростанням у не-далекому майбутньому їх обсягів, що пов’язане з необхідністю капітального та поточного ремонту газопроводів, які знаходяться в експлуатації понад

передбачені проектами строки, акту-альність термінової розробки націо-нальних нормативних актів у цій від-повідальній сфері є очевидною.

в даний час головними норматив-ними документами, які формують ви-моги щодо організації та безпечного виконання вогневих робіт є:

1. типова інструкція по безпечно-му веденню вогневих робіт на об’єктах газової промисловос-ті, 1988 (у подальшому тіБввр).

2. Правила безпеки при експлуа-тації магістральних газопрово-дів, 1984 (у подальшому ПБеМГП).тіБввр (п. 1.3) зобов’язує керівни-

ків підприємств або їх підрозділів роз-робляти доповнення до типової ін-струкції, які б відображали специфіку проведення вогневих робіт з ураху-ванням кліматичних, неоморфологіч-них та інших особливостей їх виконан-ня, які вимагають розробки додатко-вих заходів безпеки. Глибокий аналіз цих нормативно-правових докумен-тів у зв’язку з багаторічною практикою виконання кафедрою безпеки життє-діяльності івано-Франківського тех-нічного університету нафти та газу (іФ-тунГ) судово-технічних експертиз по нещасним випадкам, пов’язаним з ви-конанням вогневих робіт, надає нам


19

можливість висловити свої міркуван-ня щодо сучасного стану та оцінки цих документів, а також сформулювати пропозиції по їх вдосконаленню. се-ред існуючих недоліків діючих норма-тивних документів у цій сфері можна виділити наступне.

1. тіБввр та ПБеМГП містять чисель-ні принципово важливі неузго-дженості, недомовленості та інші недоліки, які часто ставлять ві-конавців робіт, та керівний склад підприємств у становище, коли відповідальні рішення треба при-ймати на свій розсуд. так, напри-клад:– тіБввр відносить земляні ро-

боти до підготовчих робіт, а ПБеМГП розглядають їх як окремий вид робіт;

– тіБввр вимагає, щоби котло-ван при ремонтних роботах на газопроводах мав не мен-ше 2-х виходів у протилеж-них напрямках (по одному з кожної сторони трубопрово-ду, п.2.3.7), а ПБеМГП (п.8.55) допускає виконання виходів з котлована у виді сходів, по-логого спуску чи приставних драбин;

– вирізання технологічних отво-рів повинно проводитись при тиску у трубопроводі в меж-ах 100–500 Па (тіБввр), а згід-но ПБеМГП цей тиск встанов-люється в межах 200–500 Па;

– в гумових кулях після розмі-щення їх у трубопроводі по-винен бути тиск в межах 2500–3000 Па (тіБввр), а згідно ПБеМГП- 4000–5000 Па;

– відстань між місцем виконан-ня вогневих робіт та гумови-ми кулями в обидві сторони

повинна бути не менше 8–10 м (п.3.4.9 тіБввр) та 8–10 м згідно ПБеМГП (п.8.109);

– видання наказу на прове-дення вогневих робіт згід-но тіБввр є необхідним тіль-ки при виконанні робіт у спе-цифічних умовах (п.1.19), а ПБеМГП передбачає видання наказу на усі види вогневих робіт без винятку та ін.

2. в тіБввр порушена давня і дуже важлива традиція, яка існує в практиці розроблення норматив-но-правової документації з охо-рони праці, а саме визначення попереднього документу, його частини або окремого положен-ня, що відміняє новий документ.Цей суттєвий недолік тіБввр

ускладнює роботу не тільки виконав-ців робіт, проведення контрольно-на-глядових функцій органів державного та галузевого управління, а також ви-конання експертних оцінок. таке по-ложення існує всупереч вимогам дна-оП 0.00–4.13–94 щодо порядку побу-дови, викладу та оформлення держав-них нормативних актів про охорону праці, та «Положення про опрацюван-ня, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону пра-ці» і повинно бути чимскоріш усунуте.

3. на нашу думку, надмірна деталі-зація та регламентація окремих, не принципових з точки зору без-пеки праці норм та положень, не тільки не сприяє підвищенню без-пеки, а, навпаки, розвиває у вико-навців певний нігілізм у відношен-ні до правил безпеки в цілому.Про це свідчать численні факти

порушень правил безпеки при веден-ні вогневих робіт їх виконавцями, які


20

часто, нехтуючи діючими нормами та правилами, шукають більш простих та на їх погляд більш надійних рішень.

З цієї точки зору регламента-ція мінімальної відстані між техно-логічними отворами для встанов-лення гумових куль та місцем прове-дення вогневих робіт — 8–10 метрів (п.3.4.9.тіБввр) без врахування діаме-тру газопроводу, тиску в гумових ку-лях, механічних та вогнестійких влас-тивостей їх матеріалу не вбачається науково обґрунтованою.

на наш погляд, ці важливі харак-теристики повинні бути пов’язані з ве-личиною максимально можливих тис-ків на фронті ударної хвилі та швид-кісного напору, які можуть виникнути у відокремленій частині газопроводу при загоранні в ній газоповітряної су-міші.

4. При безпосередньому виконан-ні вогневих робіт важливу роль з точки зору технології зварюваль-них робіт та безпеки праці має ві-дігравати спеціальне укриття, яке повинно використовуватись у разі сильного вітру, снігопаду чи дощу (п.3.19. тіБввр). Як нам зда-ється, у новій редакції норматив-них документів на вогневі роботи слід більш детально сформулю-вати вимоги до конструкції цього знаряддя та вогнестійкості мате-ріалів, які використовуються для його виготовлення.Можливо доцільним було б поста-

вити питання про розроблення спе-

ціальної (штатної) конструкції такого пристрою для проведення вогневих робіт на газопроводах.

5. Принципово важливою вбача-ється необхідність суттєвого під-вищення вимог до механічних властивостей гумових куль та їх вогнестійкості.

6. ймовірність виникнення екстре-мальних ситуацій при проведенні вогневих робіт є досить високою. тому винятково важливого зна-чення, з точки зору безпеки пра-ці, набувають чітке планування та організація робіт, а також рівень дисципліни та кваліфікації керів-ного та виробничого персоналу.у зв’язку з цим можливо доціль-

ною було б розробити програми спе-ціального інструктажу членів брига-ди перед виконанням вогневих робіт, та передбачити періодичне проведен-ня спеціального навчання виконавців вогневих робіт по навчально-трену-ючій програмі «хлопок» чи «пожежа», які слід було б створити.

7. вважаємо також необхідним в нормативних документах підви-щити вимоги до рівня бойової го-товності засобів пожежогасіння і особливо пожежної машини, яка повинна бути постійно готовою до миттєвого введення в дію, осо-бливо на початку ведення вогне-вих робіт та на інших відповідаль-них етапах їх виконання.


21

УДК 622.23.05Огородніков П.І., д. т. н., проф., декан факультету нафтогазовоїінженерії і комп’ютерних наук Міжнародного науково-технічногоуніверситету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ),Бузінова О.В., асистент кафедри видобування нафти та газу МНТУ,Бузінов О.В., викладач кафедри комп’ютерних наукта інформаційних систем МНТУ

АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИСТРОЇВ ДЛЯ ЗМІНИ ДИНАМІчНОГО СТАНУ БУРИЛЬНОЇ КОЛОНИ

В ПРОЦеСІ БУРІННЯ

В статті досліджуються коли-вання бурильної колони на підста-ві експериментальних результатів, отриманих в процесі буріння, та обро-блення віброграм. Наведено аналіз ре-зультатів застосування віброзахис-них пристроїв (пружних амортизато-рів, гасників, відбивачів) з точки зору віброзахисту.

В статье исследуются колебания бурильной колонны на основе опыт-ных результатов, полученных в про-цессе бурения, и обработки записан-ных виброграмм. Представлен анализ результатов по применению виброза-щитных устройств (упругих аморти-заторов, гасителей, отражателей) с точки зрения виброзащиты.

The article studies the vibrations of a drilling column based on the experimen-tal conclusions of the drilling process and readings of vibrograms. The analysis of the applied vibration proof devices (spring shock-absorbers, dampers, reflectors) is given.

конструктивні особливості та спе-цифіка роботи бурильної колони да-ють підстави представити останню у вигляді довгих розтягнуто-стиснутих важких трубчастих стрижнів, які зна-

ходяться під дією поздовжніх крутиль-них та поперечних навантажень, що можуть спричиняти коливання коло-ни, які передаються на наземні кон-струкції бурової установки — систему, вишку [1,2].

вібрації бурильної колони при по-глибленні вибою частково визнача-ються співвідношенням основних гар-монік збурюючої дії та спектру час-тот власних колони бурильної колони. Збіг складових спектру (навантажень, власних частот) веде до виникнення резонансних коливань. величини збу-рюючих сил, які визначають ампліту-ди вібрацій, зусилля в елементах бу-рильної колони, напрямок дії сил та їх розподілення, демпфуючі властивості елементів бурильної колони, включа-ючи опорні, — це фактори, аналіз яких відкриває можливості вибору най-більш ефективного способу віброза-хисту за рахунок внесення змін до еле-ментів бурильної колони.

вібраційна стійкість бурильної колони, її здатність ефективно погли-блювати вибій в умовах інтенсивних вібрацій при бурінні у міцних поро-дах залежать від діючих при цьому сил тертя, які в загальному випадку мають ймовірнісний характер. для успішно-го застосування того чи іншого ком-понування низу бурильної колони


22

(кнБк) необхідно математичне моде-лювання динаміки процесу буріння, яке дає змогу визначити відповідні ха-рактеристики елементів кнБк та най-більш ефективні способи розміщен-ня в компонуванні демпфуючих при-строїв, враховуючи технологічні вимо-ги процесу буріння. Якщо розрахунки та практичний досвід вказують на ві-браційну нестійкість запропоновано-го компонування, необхідно його за-мінити або ввести до нього пристрій для зміни динамічного стану. для усу-нення вібрацій, їх перерозподілення та використання їх енергії для підви-щення інтенсивності взаємодії доло-та з породою, запропоновано засто-сування різних динамічних ударних демпферів, пружних амортизаторів, та відбивачів пружних хвиль [3,4].

для випробувань було обра-но динамічні демпфери з суціль-ною ударною масою. Ця ударна маса має вигляд сталевих кульок діаме-тром 18–24мм та чавунних куль діаме-тром 30–40 мм., а демпфер — це тру-ба діаметром 240 мм, заглушена з обох кінців перехідниками для під’єднання її в компоновку (рис.1).

у середині труби проходить по-рожнистий стовбур для протоку про-мивальної рідини. у герметичній по-рожнині, утвореній корпусом та стов-буром, знаходиться певна ударна маса.

Порівняльні випробування якос-ті та ступеня віброзахисту проводи-лись за умови ідентичних довбань в однакових породах із застосуван-ням пружних амортиза торів жорсткіс-тю 5,8, 15 кн/см і демпферів з пружним підвісом маси. всі віброзахисні при-строї мали наддолотний варіант роз-міщення.

З метою зміни віброактивності бу-рильної колони, а саме зниження ди-намічних навантажень, які переда-ються на її еле менти, у компонування вводився амортизатор з жорсткістю близько 80 кн/см або 15 кн/см з над-долотним варіантом розташування. у зв’язку з виникненням поламок в при-єднувальних різьбах на сБт (спеціаль-ні бурильні труби) і оБт (обтяжені бу-рильні труби), було прийнято рішення встановити розділювальний аморти-затор над оБт.

на рис.2 наводяться записи спек-трограми коливань бурильної колони та верху бурильної колони, при вста-новленні амортизаторів з різним міс-цезнаходженням та жорсткістю.

встановлення пружних віброза-хисних пристроїв (вЗП) у компонуван-ні створило умови для зниження за-гального рівня вібрацій в 2 — 4 рази.

спектрограми свідчать, що змен-шення жорсткості вЗП веде до поліп-шення якості віброзахисту, але при цьому спостерігалось падіння меха-

22

Для випробувань було обрано динамічні демпфери з суцільною ударною масою. Ця

ударна маса має вигляд сталевих кульок діаметром 18-24мм та чавунних куль діаметром

30-40 мм., а демпфер - це труба діаметром 240 мм, заглушена з обох кінців перехідниками

для під'єднання її в компоновку (Рис.1).

Рис.1.Ударний демпфер поздовжніх та крутильних коливань [1].

1,2 - перехідники; 3- корпус; 4- ствол; 5- ударна маса; 6- штифти, розташовані по

гвинтовій лінії; 7- гумова прокладка; 8- долотний перехідник.

У середині труби проходить порожнистий стовбур для протоку промивальної

рідини. У герметичній порожнині, утвореній корпусом та стовбуром, знаходиться певна

ударна маса.

Порівняльні випробування якості та ступеня віброзахисту проводились за умови

ідентичних довбань в однакових породах із застосуванням пружних амортизаторів

жорсткістю 5,8, 15 кН/см і демпферів з пружним підвісом маси. Всі віброзахисні пристрої

мали наддолотний варіант розміщення.

З метою зміни віброактивності бурильної колони, а саме зниження динамічних

навантажень, які передаються на її елементи, у компонування вводився амортизатор з

жорсткістю близько 80 кН/см або 15 кН/см з наддолотним варіантом розташування. У

зв'язку з виникненням поламок в приєднувальних різьбах на СБТ (спеціальні бурильні

труби) і ОБТ (обтяжені бурильні труби), було прийнято рішення встановити

розділювальний амортизатор над ОБТ.

На Рис.2 наводяться записи спектрограми коливань бурильної колони та верху

бурильної колони, при встановленні амортизаторів з різним місцезнаходженням та

жорсткістю.

Рис.1.Ударний демпфер поздовжніх та крутильних коливань [1].

1,2 — перехідники; 3- корпус; 4- ствол; 5- ударна маса; 6- штифти, розташовані по гвинтовій лінії; 7- гумова прокладка; 8- долотний перехідник.


23

нічної швидкості буріння та збільшен-ня часу перебування долота на вибої. встановлення вЗП між оБт та буриль-ними трубами не призвело до зміни середніх показників буріння, але ко-ефіцієнт віброзахисту зменшився від к=4 до к=3.

обрання оптимальних параме-трів амортизатора з урахуванням умов поліпшення віброзахисту та під-вищення показників буріння відбува-лось відповідно до розробленої ме-тодики. використання амортизатора з жорсткістю 180 кн/см забезпечило ко-ефіцієнт віброзахисту к=2,4, при одно-часному збільшенні проходки на до-лото на 35% та незначній зміні меха-нічної швидкості.

таким чином, підбір оптимальних параметрів вЗП в залежності від кон-струкції кнБк, режимів буріння та ге-

ологічних умов буріння дає змогу за-безпечити як необхідний віброзахист, так і підвищення показників буріння.

Застосування у процесі буріння динамічних гасників коливань зумов-лене простотою їх конструкції. роз-рахунок параметрів гасників (удар-ної маси, вісьових зазорів) проводив-ся у наближений спосіб з урахуванням лише довжини оБт.

на рис. 3а наведено амплітудно-частотну характеристику при ротор-ному способі буріння без вЗП.

на рис. 3б наведено записи спек-трограм коливань верху бу рильної ко-лони у випадку застосування динаміч-ного гасника з ударною масою у вигля-ді чавунних куль діаметром 30–40 мм, засипаних у порожнину.

на рис. 3в наведено результа-ти записів вібрацій у випадку засто-

Рис.2. Амплітудно-частотна характеристика бурильної колони із застосуванням різних типів амортизаторів і відбивача при роторному способі буріння.

Навантаження 160 кН, продувка вибою повітрям.

а) без ВЗП; б) АБО-240 — оболонковий амортизатор; в) КРА- колонний розділювач-відбивач; г) ВГАЗ-4 — пружний амортизатор.

23

Рис.2. Амплітудно-частотна характеристика бурильної колони із

застосуванням різних типів амортизаторів і відбивача при роторному способі

буріння. Навантаження 160 кН, продувка вибою повітрям.

а) без ВЗП; б) АБО-240 - оболонковий амортизатор; в) КРА- колонний розділювач-

відбивач; г) ВГАЗ-4 – пружний амортизатор.

Встановлення пружних віброзахисних пристроїв (ВЗП) у компонуванні створило

умови для зниження загального рівня вібрацій в 2 - 4 рази.

Спектрограми свідчать, що зменшення жорсткості ВЗП веде до поліпшення якості

віброзахисту, але при цьому спостерігалось падіння механічної швидкості буріння та

збільшення часу перебування долота на вибої. Встановлення ВЗП між ОБТ та бурильними

трубами не призвело до зміни середніх показників буріння, але коефіцієнт віброзахисту

зменшився від К=4 до К=3.

Обрання оптимальних параметрів амортизатора з урахуванням умов поліпшення

віброзахисту та підвищення показників буріння відбувалось відповідно до розробленої

методики. Використання амортизатора з жорсткістю 180 кН/см забезпечило коефіцієнт

віброзахисту К=2,4, при одночасному збільшенні проходки на долото на 35% та

незначній зміні механічної швидкості.

Таким чином, підбір оптимальних параметрів ВЗП в залежності від конструкції

КНБК, режимів буріння та геологічних умов буріння дає змогу забезпечити як необхідний

віброзахист, так і підвищення показників буріння.

Застосування у процесі буріння динамічних гасників коливань зумовлене

простотою їх конструкції. Розрахунок параметрів гасників (ударної маси, вісьових зазорів)

проводився у наближений спосіб з урахуванням лише довжини ОБТ.


24

сування гасників з пружним підві-сом маси 50 кг та жорсткості підвісу с=250 кн/см.

ударна маса застосованих гасни-ків складала близько 300 кг, довжина гасників 6 м. Буріння проводилося в стрийських відкладеннях. Породи за своїми властивостями — тверді, абра-зивні.

Порівняння результатів буріння відбувалось за ідентичних умов бурін-ня та однакових компонувань.

в процесі буріння реєстрували-ся наступні параметри: осьове наван-таження, механічна швидкість бурін-ня, проходка на долото, а також вібра-ції бурильної колони датчиками, вста-новленими на вертлюгу.

на буровій в процесі буріння свердловини (кр-1) вЗП застосовува-лися як при роторному, так і при тур-бінному способах буріння.

на рис. 4 а,б представлені зміни спектральної щільності коливань бу-рильної колони при зміні осьового на-вантаження, записані на буровій при роторному способі буріння свердло-вини (кр-1). ефективний діапазон цьо-го спектру складає від 3 до 250Гц.

Зміна осьового навантаження при постійній частоті обертання ро тору веде до зміни спектру, до зникнення одних піків і підсилення інших. необ-хідно відзначити те, що зі збільшенням навантаження в області частот 140–200 Гц ампліту ди змінюються до пев-

Рис.3. Спектрограма високочастотних складових вібрацій при бурінні ротором.

P=130 кН, n=60 об/хв; L=1200м; ОБТ діаметром 203 мм; l=120м.а) буріння без ВЗП; б) динамічний гасник, ударна маса — чавунні кулі; в) гасник, ударна

маса 50 кг на жорскому підвісі.

24

Рис.3. Спектрограма високочастотних складових вібрацій при бурінні ротором.

P=130 кН, n=60 об/хв; L=1200м; ОБТ діаметром 203 мм; l=120м.

а) буріння без ВЗП; б) динамічний гасник, ударна маса – чавунні кулі; в) гасник, ударна

маса 50 кг на жорскому підвісі.

На рис. 3а наведено амплітудно-частотну характеристику при роторному способі

буріння без ВЗП.

На рис. 3б наведено записи спектрограм коливань верху бурильної колони у

випадку застосування динамічного гасника з ударною масою у вигляді чавунних куль

діаметром 30-40 мм, засипаних у порожнину.

На рис. 3в наведено результати записів вібрацій у випадку застосування гасників з

пружним підвісом маси 50 кг та жорсткості підвісу С=250 кН/см.

Ударна маса застосованих гасників складала близько 300 кг, довжина гасників 6 м.

Буріння проводилося в Стрийських відкладеннях. Породи за своїми властивостями -

тверді, абразивні.

Порівняння результатів буріння відбувалось за ідентичних умов буріння та

однакових компонувань.

В процесі буріння реєструвалися наступні параметри: осьове навантаження,

механічна швидкість буріння, проходка на долото, а також вібрації бурильної колони

датчиками, встановленими на вертлюгу.

На буровій в процесі буріння свердловини (Кр-1) ВЗП застосовувалися як при

роторному, так і при турбінному способах буріння.


25

ної межи, в нашому випадку до 18т., а потім знову зменшуються.

на рис. 5 наведена спектральна щільність коливань, знята при турбін-ному способі буріння на буровій кр-1. ефективний частотний спектр в цьому випадку ширше і змінюється від часток Гц до 350Гц. однак амплітуди коливань на однакових частотах нижче при тур-бінному способі буріння. Це зумовле-но, в значній мірі, демпфуючими влас-тивостями турбобура та відсутністю обертання колони. дина мічне наван-таження елементів бурильної колони при роторному способі буріння наба-гато більше, ніж при турбінному.

для встановлення залежності якіс-ної зміни спектру коливань бурильної колони від режимних параметрів було проведено ряд експериментів.

на рис.6 наводяться амплітудно-частотні характеристики (спектрогра-ми) буріння при змінній частоті обер-тання ротору в інтервалах 60–80 об/хв. наведені спектрограми свідчать про те, що збільшення частоти обер-тання ротору призводить до зростан-ня високочастотних складових спек-тру у інтервалі 100–200 Гц.

турбінний спосіб буріння характе-ризується тим, що максимум ампліту-ди при зміні навантаження спостеріга-ється при навантаженнях 12–18 т.

Будь-яка закономірність зміни спектру в залежності від частоти обер-тання інструменту або зміни вісьово-го навантаження не спостерігалась. встановлено єдине, що основний діа-пазон частот залишається постійним для роторного способу буріння з верх-

Рис. 4.а) б)

Дисперсія трансформаціїспектра коливань верху

бурильної колони призміні осьового навантаження

для долот СЗГ, ЛД.

Зміна спектра коливань бурильної колони при зміні осьового навантаження.

Компонування:L — СБТ 850м; l ОБТ= 140м,

ОБТ діаметром 203мм; n=8c-1.

25

Рис. 4.

а) б)

Дисперсія трансформації

спектра коливань верху

бурильної колони при

зміні осьового навантаження

для долот СЗГ, ЛД.

Зміна спектра коливань бурильної

колони при зміні осьового

навантаження.

Компонування:

L – СБТ 850м; l ОБТ= 140м,

ОБТ діаметром 203мм; n=8 .

На Рис. 4 а,б представлені зміни спектральної щільності коливань бурильної

колони при зміні осьового навантаження, записані на буровій при роторному способі

буріння свердловини (Кр-1). Ефективний діапазон цього спектру складає від 3 до 250Гц.

Зміна осьового навантаження при постійній частоті обертання ротору веде до

зміни спектру, до зникнення одних піків і підсилення інших. Необхідно відзначити те, що

зі збільшенням навантаження в області частот 140-200 Гц амплітуди змінюються до

певної межи, в нашому випадку до 18т., а потім знову зменшуються.


26

Рис.5. Спектральна щільність при бурінні турбобуром А9Ш.

долото СЗГ 295; осьове навантаження Рос = 20 кН; ОБТ — 48м.

долото СЗГ 295; осьове навантаження Рос = 20 кН; ОБТ - 48м.

На рис. 5 наведена спектральна щільність коливань, знята при турбінному

способі буріння на буровій Кр-1. Ефективний частотний спектр в цьому

випадку ширше і змінюється від часток Гц до 350Гц. Однак амплітуди коливань

на однакових частотах нижче при турбінному способі буріння. Це зумовлено, в

значній мірі, демпфуючими властивостями турбобура та відсутністю обертання

колони. Динамічне навантаження елементів бурильної колони при роторному

способі буріння набагато більше, ніж при турбінному.

Для встановлення залежності якісної зміни спектру коливань бурильної

колони від режимних параметрів було проведено ряд експериментів.

Рис.6. Залежність АЧХ від частоти обертання ротора.

а) бурова Сх-22; Стрийська свита, тверді породи; вибій 1400м; ОБТС -140м, діаметр

203мм.


а) бурова Сх-22; Стрийська свита, тверді породи; вибій 1400м; ОБТС -140м, діаметр 203мм.б) бурова Кр-2; Вигодська свита; породи середньої твердості; вибій 300м; ОБТ 86м,

діаметр 203мм.

26

Рис.5. Спектральна щільність при бурінні турбобуром А9Ш.

долото СЗГ 295; осьове навантаження Рос = 20 кН; ОБТ - 48м.

На рис. 5 наведена спектральна щільність коливань, знята при турбінному способі

буріння на буровій Кр-1. Ефективний частотний спектр в цьому випадку ширше і

змінюється від часток Гц до 350Гц. Однак амплітуди коливань на однакових частотах

нижче при турбінному способі буріння. Це зумовлено, в значній мірі, демпфуючими

властивостями турбобура та відсутністю обертання колони. Динамічне навантаження

елементів бурильної колони при роторному способі буріння набагато більше, ніж при

турбінному.

Для встановлення залежності якісної зміни спектру коливань бурильної колони від

режимних параметрів було проведено ряд експериментів.


а) бурова Сх-22; Стрийська свита, тверді породи; вибій 1400м; ОБТС -140м,

діаметр 203мм.

б) бурова Кр-2; Вигодська свита; породи середньої твердості; вибій 300м; ОБТ

86м, діаметр 203мм.

На рис.6 наводяться амплітудно-частотні характеристики (спектрограми) буріння

при змінній частоті обертання ротору в інтервалах 60-80 об/хв. Наведені спектрограми

свідчать про те, що збільшення частоти обертання ротору призводить до зростання

високочастотних складових спектру у інтервалі 100-200 Гц.

Турбінний спосіб буріння характеризується тим, що максимум амплітуди при

зміні навантаження спостерігається при навантаженнях 12-18 т.

Будь-яка закономірність зміни спектру в залежності від частоти обертання

інструменту або зміни вісьового навантаження не спостерігалась. Встановлено єдине, що

основний діапазон частот залишається постійним для роторного способу буріння з

верхньою межею до 200 Гц та для турбінного – 400 Гц. Тут мається на увазі ефективний

спектр.

Необхідно відзначити, що зміна спектру коливань залежить від стану долота. Так

наприклад, записи довбань долотами типу ТКЗ-295 свідчать, що у перші 15-20 хвилин


27

ньою межею до 200 Гц та для турбінно-го — 400 Гц. тут мається на увазі ефек-тивний спектр.

необхідно відзначити, що зміна спектру коливань залежить від ста-ну долота. так наприклад, записи до-вбань долотами типу ткЗ-295 свід-чать, що у перші 15–20 хвилин робо-ти довбання супроводжуються підви-щеним рівнем вібрації, потім рівень вібрацій знижується, а за 10–12 хви-лин до завершення довбання (до за-клинювання опори) рівень вібрацій різко зростає.

в процесі буріння свердловини роторним способом (кр-2) під час бу-ріння спостерігалось велике число по-ламок по різьбі оБт. Буріння супрово-джувалось значними вібраціями, які збільшувались із збільшенням часто-ти обертання ротора до 80 об/хв. для контролю вібростану бурильної ко-лони використовувався частотний аналіза тор аМ-1. аналізатор дозво-ляв налаштовуватися на заздалегідь підраховану першу гармоніку власної частоти оБт. на цій частоті контролю-валась амплітуда. За рахунок варію-вання осьовим навантаженням нама-гались досягти мінімальної ампліту-ди. варіювання виявилось можливим лише в межах одного ділення гідро-динамічного індикатора ваги, тобто близько 35 кн, в обидва боки від цьо-го положення .

контроль вібростану бурильної колони дозволив перейти на біль-шу частоту обертання інструменту, що зумовило підвищення механічною швидкості (з 62об/хв до 75÷80 об/хв). для зменшення поламок різьб було запропоновано внести зміни до ком-понування шляхом зміни кількості оБт з 120 м до 140 м. в результаті такої операції спостерігалось покращання

вібростану бурильної колони, загаль-ний рівень вібрацій зменшився.

необхідно зазначити, що вібро-активність компонування залежить від поєднання багатьох параметрів, в тому числі і від режимних.

Змінити віброактивність компо-нування при бурінні в конкретних ге-ологічних умовах можна шляхом змі-ни (комбінування) режимних параме-трів, зміною конструкції колони, шля-хом введення тих або інших елементів, що дозволяють змінювати власні час-тоти кнБк, гасити коливальні і удар-ні навантаження, регулювати дина-мічний режим взаємодії долота з по-родою. Як в першому, так і в другому випадках спостерігався позитивний ефект віброзахисту.

у випадку використання ударно-го гасника з засипаними кулями ма-сою 500 кг був отриманий ефект по ві-брозахисту та за показниками бурін-ня. Це можна пояснити тим, що гасник на пружному підвісі має більш вужчу смугу частотного налаштування, тоді як ударний гасник є самоналагоджу-вальною системою.

Проведені нами випробування динамічних гасників показали ефек-тивність їх використання у процесі бу-ріння для зниження динамічних на-вантажень, які передаються від доло-та на бурильну колону, та підвищення показників буріння.

дослідження в цьому напря-мі проводились і раніше [3,4,5,6], але недостатність фундаментальних до-сліджень не дозволяє зробити більш правильний вибір конструкції та па-раметрів дина мічних гасників в залеж-ності від умов буріння, компонування бурильної колони, режимних параме-трів.


28

аналіз вібрацій бурильної коло-ни з метою дослідження її динаміч-них параметрів було проведено за ре-зультатами буріння свердловини кр-1. результати, отримані під час буріння свердловині (кр-1), дали можливість провести порівняння ефективності зміни динамічної актив ності буриль-ної колони при використанні різних способів віброзахисту, або шляхом зміни кнБк, а також створили умови для регулювання динамічного режиму шляхом варіювання параметрів режи-мів буріння в однакових геологічних умовах з однією буровою бригадою, що виключило вплив суб’єктивних чинників.

Основні висновки за результатами досліджень:

1. регулювання динамічного наван-таження на вибої та зміну віброста-ну бурильної колони можна здій-снювати шляхом внесення змін до конструкції кнБк, тобто зміною ві-броактивності бурильної колони, а також використанням пружних вЗП та динамічних гасників удар-ної дії з обов’язковим вибором їх параметрів, відповідних вживано-му компонуванню, режимам бу-ріння та геологічним умовам.

2. використання динамічних гасни-ків ударної дії перспективно у по-єднанні з пружним вЗП або вста-новленням декількох гасників у площинах зсуву по довжині коло-ни з налаштуванням на різні час-тотні діапазони.

3. розрахунок віброзахисту буриль-ної колони являє собою певну трудність у зв’язку з випадковим характером впливу від долота на колону. в цьому випадку ми реко-мендуємо орієнтуватись на «опо-

рні» частоти. Пікові значення амп-літуд на цих частотах змінюються за величиною, але не зміщуються вздовж вісі частот.

4. При визначенні місця встанов-лення вЗП треба враховувати, що з віддаленням від долота коефіці-єнт віброзахисту зменшується. у першому наближенні можна при-йняти лінійний закон зміни к від L, де L — відстань від вибою до місця встановлення вЗП..

ЛІТЕРАТУРА:1. Юнін Е.К., Хегай В.К. Динаміка гли-

бокого буріння. — М.:Недра, 2004,-285с.

2. Л.Е. Сароян. Бурильні колони в гли-бокому бурінні. — М.: Надра, 1979, — 229с.

3. А.С.382804 СССР.МКИЕ 216 / 7/ 06. Амортизатор колебаний буриль-ной колонны. / П.И. Огородников, В.Г. Борецкий, Г.Н. Огородникова, М.Ф. Рожков. — №1629893/22–3: За-явлено 03.III.1971, Бюл. № 23, 1973.

4. Огородников П.И., Реймерс Н.А. Ос-новы активного гашения вибраций бурильного инструмента / Ивано-Франковский ин-т нефти и газа.- Ива-но-Франковск, 1986. — 10с. — Деп. В Укр НИИНТИ 09.86. № 2223 — Ук86. — №2. — С.24–26.

5. Огородников П.И., Плисак В.Ф. Ого-родникова Г.Н.,Борисевич Б.Д. Неко-торые результаты исследований ра-боты виброзащитных устройств. /Нефть и газ. — Баку, 1977. № 3. — С.15–16.

6. Огородников П.И. Исследование ра-боты наддолотного амортизатора при бурении нефтяных и газовых сква-жин. Дис. канд. техн. наук. — Ивано-Франковск, 1967. — 126с.


29

УДК 622.24 Венгерцев Ю.О., к.т.н., проф., зав. кафедри транспортування та зберігання нафти та газу (ТЗНГ) Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ)Письмак В.А., магістр, здобувач кафедри ТЗНГ МНТУ

СУТНІСТЬ ГІДРОДИНАМІчНОЇ КАВІТАЦІЇ ТА ОСНОВИ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ

В НАФТОГАЗОВІй ПРОМИСЛОВОСТІ

Проблема пошуку нових шляхів отримання енергії і енергоресурсів в народногосподарському комплексі є надзвичайно актуальною. викорис-тання гідродинамічної кавітації в цій області може дати істотні, принципово нові результати у розв’язанні глобаль-них енергетичних проблем.

Проблема поиска новых путей по-лучения энергии и энергоресурсов в на-роднохозяйственном комплексе яв-ляется чрезвычайно актуальной. Ис-пользование гидродинамической ка-витации в этой области может дать существенные, принципиально новые результаты в решении глобальных энергетических проблем.

The problem of finding new ways to provide energy and energy resources in the national economy is extremely important. Use of hydrodynamic cavitation in this branch can give significant results in fundamentally new solution of global energy problems

кавітація це явище розриву кра-плинної рідини під дією розтягуваль-ної напруги, що виникає при створен-ні розрідження в обмеженому об’ємі рідини, в результаті якого утворюють-ся порожнечі — каверни або кавіта-ційні бульбашки, що заповнюються па-

рами рідини і розчиненими в ній газа-ми. розрізняють гідродинамічну і акус-тичну кавітацію.

При гідродинамічній кавітації тиск в рідині знижується в наслідок зростання місцевих швидкостей по-току. виникнення каверн і бульбашок кавітацій може відбуватися за неру-хомим або рухомим тілом, яке обтікає потік, або на його поверхні за рахунок дії турбулентних макровихорів, що розривають потік, а також в зустрічних струменях рідини при струменево-му обтіканні пластин і витіканні рідин з сопел (струменева кавітація). При цьому бульбашки кавітацій і каверни утворюються в тих місцях, де тиск в рі-дині стає нижчим за деяке критичне значення [1, с. 48–51].

Гідродинамічна кавітація може виникати в потоці рідини, що має змін-не поле тиску вздовж і поперек пото-ку. Змінне поле тиску може створю-ватися по-різному: в результаті зміни швидкості потоку (у соплах Лаваля) під впливом зміни форми тіла, в наслі-док механічних дій (пульсації потоку, вібрації тіл) [2, с.422].

При акустичній кавітації знижен-ня тиску викликане проходженням акустичних хвиль.

для промислового використання придатні усі способи створення гідро-динамічної кавітації. акустична кавіта-


30

ція енергетично менш вигідна. Проте з метою промислового застосування можливо використовувати поєднан-ня гідродинамічної і акустичної кавіта-ції, і це буде новим напрямом в техні-ці кавітації.

у разі промислового застосуван-ня різних способів гідродинамічної ка-вітації важливо враховувати таке яви-ще як кавітаційна ерозія робочих ор-ганів, що виникає при згортанні на по-верхнях робочих органів кавітаційних бульбашок, які утворилися при роз-кладанні каверн. розрізняють дві ста-дії кавітації : початкову і розвинену [3, с. 68].

існують різні форми початкової кавітації : пузирчаста, плівкова, у ви-гляді вихрових шнурів, що перемежа-ються, і змішана.

у чистій рідині можлива парова кавітація, при якій виникає скипання рідини при тиску в каверні, рівному тиску насиченої пари.

у звичайній рідині завжди є роз-чинені гази, а також гази у вигляді най-дрібніших бульбашок радіусом 10–9 м, що уявляють собою кавітаційні зарод-ки (нукліони). в цьому випадку мож-лива газова кавітація, що виникає при попаданні газових зародків в області нижчого тиску, в яких внаслідок дифу-зії розчинених газів бульбашки почи-нають рости. Практично завжди спо-стерігається парогазова кавітація із зрушенням убік чисто газової або чи-сто парової кавітації.

Якщо в будь-яку або розріджену область рідини подавати повітря або інший газ, то виникає явище, назва-не штучною (примусовою) кавітацією, при якій утворюються вентильовані каверни.

у різних конструкціях апаратів ка-вітацій, які пропонуватимуться і роз-

роблятимуться далі, використовува-тимуться різні форми кавітації, різні способи її створення і в різних поєд-наннях в залежності від призначення і сфери застосування апаратів кавіта-ції (ка).

енергетика, енергетичні ресур-си набувають в сучасну епоху первин-ного значення, і пошук нових шляхів отримання енергії і енергоресурсів є актуальним народногосподарським завданням. використання гідродина-мічної кавітації може дати істотні прин-ципово нові результати в рішенні гло-бальних енергетичних проблем. до-сить згадати про такі приховані мож-ливості і проблеми, що вирішуються за допомогою використання гідроди-намічної кавітації:

– отримання сірководню з глибин чорного моря за допомогою за-нурюючих установок кавітації і його розділення на чистий во-день і сірку.

– синтез метанолу з атмосферного вуглекислого газу і води, виник-ненню парникового ефекту, що загрожує глобальною катастро-фою та повернення спалених ра-ніше енергоресурсів.

– створення ядерних кавітаційних реакторів безуранового типу, пе-ретворюючих, наприклад, фос-форні з’єднання у вуглецеві з ви-діленням ядерної енергії.

– створення ротаційних кавіта-ційних теплогенераторів з коз-фіцієнтом трансформації енер-гії (ккд) до 1100%, де на вхід подається 100% енергії, а на вихо-ді отримується 1100% за рахунок виділення внутрішньої енергії від дії ротаційної кавітації.

– економія палива за рахунок змі-шування методом кавітації ма-


31

зуту з водою, бензину з водою, використання присадок, що ком-понують кавітаційним диспергу-ванням, безсвинцевого підвищен-ня октанового числа.

– кавітаційне фракціонування і очи-щення газового конденсату, на-фти і нафтопродуктів,

– розв’язання проблеми трива-лої безперервної експлуатації електромобілів і також рішен-ня багатьох інших енергетичних проблем (кавітаційні електроаку-мулятори можуть працювати без зарядження).кавітаційні апарати (ка) , заснова-

ні на явищі гідродинамічноі кавітації, є ефективним змішувачем, активуючим, диспергуючим і гомогенізуючим устат-куванням нового покоління, здатні зна-чно інтенсифікувати, прискорювати технологічні процеси в рідинних се-редовищах, значно знижуючи при цьо-му витрати енергії і ресурсів.

ка призначаються передусім для обробки рідкофазних середовищ, змі-шування, емульгування, гомогенізації, суспензування, диспергування, розчи-нення, насичення рідин газами, дега-зації, деаерації, активації і реалізують універсальні і ефективні способи пе-реробки широкого спектру продуктів в хімічній, нафтопереробній, нафто-хімічній, машинобудівній, харчовій, фармацевтичній, парфюмерній і інших галузях промисловості.

технологічні процеси в ка базу-ються на використанні гідродинаміч-ноі кавітації і пов’язані з різними фі-зико-механічними ефектами ударної хвилі, кумуляції, автоколивання, ві-бротурбулізації, випрямленої дифу-зії і теплопередачі, які виникають при створенні каверн, їх розпаді і згортан-ні (колапсі) кавітаційних бульбашок.

об’ємна концентрація кавітацій-них бульбашок в ка досягає величини близько 1010 /м3. При колапсі кожної бульбашки виникають імпульси тис-ку, які досягають 10 МПа (10000 атм.). такі високі ударні імпульси тиску при високій об’ємній концентрації бульба-шок в робочій зоні ка сприяє тому, що питома потужність, яка підводиться до одиниці об’єму оброблюваного серед-овища складає 104... 105 квт/м3. Це на декілька порядків вище за питому по-тужність, яка виділяється в ультраз-вукових апаратах, дезинтеграторах, вібромлинах, апаратах вихорового шару. в результаті таких явищ створю-ються умови для протікання гідроме-ханічниих, фізичних та хімічних про-цесів, відтворення яких в інших умо-вах є ускладненим або неможливим [4, с. 226–234].

ка є гнучкими універсальними системами для отримання продук-тів, що відповідають найвищим вимо-гам якості по показникам одноріднос-ті і дисперсності. у проточних ка для створення режимів кавітації викорис-товується енергія технологічного по-току. технологічний продукт подаєть-ся відцентровим насосом або іншим рушієм під тиском від 0.3 до 1.2 МПа в проточний ка (Пка), де проходить об-робку в зоні кавітатора [5, с.215]. Фор-ма виконання кавітатора, його кон-струкція, величина тиску в пузирко-вій камері впливає на ефект кавітації і, тим самим, на зфективність оброб-ки. Процес обробки може здійснюва-тися як періодично так і неперервно. у робочій камері Пка при певних режи-мах утворюється вакуумна зона з тис-ком 4...- 10 кПа, що дозволяє інжекту-вати безпосередньо в потік різні рідкі і газоподібні компоненти.


32

розрахунок вихрової кавітації. Гід-родинаміка обертально — поступаль-ного плину рідини у вихровій трубі. Постановка завдання.

При русі у вихровій трубі ріди-на одночасно з рухом уздовж осі ци-ліндричної труби обертається навко-ло цієї осі. такий рух виникає при тан-генціальному підведенні рідини по до-тичній. Потік, що утворюється, можна назвати закрученим. Лінії течії здобу-вають форму гвинтової лінії. Посту-пальна швидкість Wx уздовж осі труби та обертальна Wp визначаються із сис-теми рівнянь руху в циліндричних ко-ординатах:

(1)

(2)

(3)

Швидкість обертового руху Wy в силу симетрії руху залежить лише від r. складова швидкості уздовж радіуса Wx= 0.

З рівняння нерозривності:

; (4)

у силу симетрії рухові,

Wp = 0, таким чином

, (5)

т.я. швидкість поступального руху рідини уздовж осі труби постійна.

із рівняння (1) при постійній течії

та при Wy= 0 маємо:

; (6)

диференціюємо рівняння (2) по n´ з урахуванням Wy = Wy (r), Wx= const, P= P´ (n), отримаємо

(7)

другий додаток дорівнює нулю,

тобто ;

Перший додаток має Wr = 0, або

; (8)

течія в обертовому трубовалі те-плогенератора и.М. Федоткина

Wx — швидкість уздовж осі труби,Wy — обертальна швидкість по

дотиковій,


33

Wr — радіальна швидкість.із рішення систем диференційних

рівнянь [ 15. стор.191]Wx= const — поступальна швид-

кість не змінюється.Wr = 0 радіальна — дорівнює нулю.для обертальної швидкості зали-

шається рівняння

; (1)

для тиску в шарі використовуєть-ся рівняння Бернулі

(2)

але тому що , рів-няння (2) перепишеться у вигляді

Якщо початкова швидкість у со-плі Wy = W0 , і тиск однаковий для всіх ліній течії, константа буде та сама. const1=const2=constf

рішенням рівняння (1) буде

(3)

a і в знаходяться із граничних умов при m = R, Wy =0 (умова прили-пання)

в нашому випадку стінка трубова-ла обертається проти течії з круговою

швидкістю .

Біля стінки труби:

.

у далечині від стінки труби, поки рідина за час Dt пройшла шлях WDt, труба повернулася, пройшовши шлях UDt, і абсолютний шлях рідини віднос-но труби буде WаабDt = UDt + WDt т.я Wабс = W + U.

за умов ковзання одного шару рі-дини відносно другого Wабс = W + U.

Якщо прийняти умову прилипа-ния на стінці, то Wааб біля стінки буде Wабс = W – U

При такій складовій в прикордон-ному шарі біля стінки виникає пере-гин профілю швидкостей, що і є визна-чальною причиною виникнення ви-хрової кавітації в трубоварі.

Висновкив разі використання гідродина-

мічної кавітації можна досягнути сут-тєво — нових результатів в рішенні глобальних енергетичних проблем. Це отримання сірководню з глибин чорного моря, синтез метанолу із ат-мосферного вуглекислого газу і води, виключення парникового ефекту, фракціонування та очищення газово-го конденсату та нафти.

ЛІТЕРАТУРА:1. Федоткин И.М. Мачинский А.С., Яхо-

ва Н.Л. Гидродинамические характе-ристики в вентилируемых кавернах в ограниченных потоках. / Химическое машиностроение. К.: Техника, 1990, вип. 51. — С. 48–51.

2. Дейг М.Е., Филиппов Г.А. Газоди-намика двухфазных сред. — М.: Энергия, 1968. — 422 с.

3. Федоткин И.М., Немчин А.Ф. Ис-пользование кавитации в технологи-ческих процессах. — К.: Высшая шко-ла. — Изд-во при КГУ, 1994. — 68 с.

4. Холл Дж., Биллет М., Вейр Д. Термо-динамические эффекты при развитой


34

кавитации. — Тр. Амер. общ. инж. механика. Теоретические основы инженерных расчетов, 1975. — Т. 97. — № 4. — С. 226–234.

5. Федоткин И.М., Фирисюк В.Р. Интен-сификация теплообмена в аппаратах химических призводств. — К.: Техни-ка, 1971. — 215 с.


35

УДК 622.24.053.6.534.2Огородніков П.І., д.т.н., проф., декан факультету нафтогазової інженерії і комп’ютерних наук Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ) Равва Д.П., к.т.н., професор, зав. кафедри математикиі фундаментальних наук МНТУБузінов О.В., викладач кафедри комп’ютерних наукі інформаційних систем МНТУ

ОЦІНКА РОБОТИ КОМПОНУВАННЯ НИЗУ БУРИЛЬНОЇ КОЛОНИ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ

ВІБРОЗАхИСНИх СИСТеМ ЗА ДОПОМОГОЮ МеТОДІВ СТАТИСТИКИ

В статті на підставі результа-тів буріння свердловин з різними ком-поновками низу бурильної колони про-понується визначення ефективності компоновок з використанням імовір-нісних і статистичних методів.

В статье на основании резуль-татов бурения скважины с разными компоновками низа бурильной коло-ны предлагается определение эффек-тивности компоновок с использова-нием вероятностных и статистиче-ских методов.

The calculation of the effectiveness of sets applying probabilistic and statistical methods based on the results of drilling with different bottom part sets of a drilling column is proposed.

При розробці методу прогно-зування ефективності роботи поро-доруйнуючого інструменту на вибої свердловини і виборі оптимальних режимів буріння виникає необхідність в оцінці результатів буріння при змі-ні компоновки низу бурильної коло-ни, зокрема при застосуванні віброза-хисних систем (вЗс). При цьому оцінка результатів буріння при їх порівнян-

ні визначається їх точністю. труднощі, які зустрічаються при оцінці і прогно-зуванні результатів буріння численні і різноманітні, але вони завжди, в кінце-вому рахунку, виражаються у великих витратах часу і грошей. оцінку резуль-татів буріння можна вести за різними критеріями, в тому числі за величиною механічної швидкості проходки на до-лото, яка є найбільш важливим показ-ником.

При бурінні свердловини до най-більш важливих змінних параметрів відносять осьове навантаження, ку-тову швидкість долота, його діаметр і тип, зношування долота, витрати бу-рового розчину і його властивості, пе-репад тиску на вибої, глибину сверд-ловини і властивості розбурюваних порід. незадовільна точність замірів перерахованих параметрів в процесі буріння не дає можливості порівняти показники проходки свердловин на-віть при однакових геолого-технічних умовах.

Якщо взяти до уваги, що розкрив-ні породи в процесі буріння свердло-вини різнорідні, і їх буримість не ви-значена, то порівняння показників вимагає застосування методів мате-матичної статистики. необхідно від-


36

мітити, що зміна одного з параметрів, які зазначені вище, включаючи влас-тивості розкривних порід, призводить до зміни динамічного стану колони, що веде за собою зміну показників бу-ріння. таким чином, неточність оцін-ки продуктивності буріння можна по-яснити факторами неоднорідності по-рід і неточністю вимірів.

в загальному вигляді оцінку робо-ти трьохшарошкового долота на вибої з використанням методів математич-ної статистики вперше було зроблено в роботі [1], в якій статистично порів-нюється результати проходки сверд-ловини двома типами шарошкових доліт.

Процес взаємодії вибою, породо-руйнуючого інструменту і бурильної колони при руйнуванні гірської по-роди в роботі [2] розглянуто в детер-мінованій постановці задачі. в нашо-му випадку для оцінки впливу вЗс в компоновці на показники буріння ви-користаємо методи математичної ста-тистики [3] і методику, запропоновану в роботі [1].

розглянемо два варіанти техноло-гії буріння свердловини — з застосу-ванням вЗс у компоновці низу буриль-ної колони (кнБк) і без вЗс. При цьому ми отримаємо дві групи результатів а і B. виникає питання, як визначити іс-тотну різницю між а і в і яка при цьому похибка. виходячи з аналізу показни-ків буріння на даній площі, припусти-мо, що генеральні сукупності ознак в обох площинах буріння (із застосуван-ням віброзахисного пристрою — (а), і без застосування — (B)) розподілені за нормальним законом з щільністю ймовірності

, математичним сподіванням m та

дисперсією .таке припущення є коректним за

центральною граничною теоремою теорії ймовірностей: характеристики генеральної сукупності визначаються великою кількістю випадкових чинни-ків, жодному з яких не можна надати перевагу перед іншими.

вивчення зазначених генераль-них сукупностей а та в проводилось шляхом емпіричного дослідження ви-бірок з них обсягами (кількостями спо-стережень ) відповідно nа та nв з вибір-ковими середніми та і вибірко-

вими дисперсіями та .дві нормально розподілені гене-

ральні сукупності а та в з параметра-ми (математичним сподіванням та дис-персією) (mа; s2

А) та (mв; s2В) можуть:

1) відрізнятись дисперсіями: s2

А ≠ s2

В;2) відрізнятись математичними спо-

діваннями за однакових диспер-сій: mA ≠ mB; s2

А = s2

В;3) відрізнятись і математичними

сподіваннями, і дисперсіями mA ≠ mB; s2

А ≠ s2

В.кожна із зазначених відмінностей

розглядалась як альтернатива гіпоте-зи про відповідну рівність, для чого використовувались відомі критерії пе-ревірки статистичних гіпотез [5,6]. При цьому критерії перевірки гіпотез 1) ÷3) будуть відповідно

1)

, (1)


37

де критичне значення Fкp (α, nA-1, nв-1) визначається з таблиць для роз-поділення Фішера-снедекора за при-йнятим рівнем значущості α<<1 — ймовірності події P(F>Fкр)=α і кількос-ті ступенів свободи nA-1 та nв-1.

2)

(2)

де критичне значення ткр

(α, nA+nв-2) визначається з таблиць для розподілення ст’юдента за прийня-тим рівнем значущості α=р (т>ткр)<<1 і кількістю ступенів свободи (nA-1)+(nв-1)= nA+nв-2.

3)

(3)

де критичне значення tкр

(α, k) визначається з таблиць розподі-лення ст’юдента за прийнятим рівнем значущості α=р (t>tкр)<<1 і кількістю ступенів свободи

(4)

статистичні методи досліджень з успіхом можуть застосовуватись для розрахунку загальної похибки резуль-татів порівняльного випробовуван-ня компонувань низу бурильної коло-ни при різних її конструкціях і різних геолого-технічних умовах. Застосу-

вання статистичного аналізу до про-цесу буріння свердловини аж ніяк не має звестись до одних математичних викладок. При вивчені поглиблення свердловини спершу необхідно про-вести найретельніший аналіз взаємо-дії долота з породою і в цілому буриль-ної колони з свердловиною.

так, при дослідженні результатів порівняльних випробувань віброза-хисних пристроїв в процесі буріння свердловини шляхом чергування ро-боти з вЗс і без неї приходиться зустрі-чатись з фактом, що виміряні значен-ня показників буріння не є однакови-ми і змінюються в різних межах, тобто виражаються не одним числом, а низ-кою відмінних одне від одного чисел. Це призводить в деяких випадках до того, що доцільність застосування ві-брозахисних пристроїв в бурінні ви-кликає сумнів.

дослідження застосування вЗс в процесі буріння для розробки кд «Ме-тодика ефективного застосування різ-них типів амортизаторів» проводи-лись в умовах Прикарпаття. Буріння велось у відкладах стрийсько-Пасіч-нянської і Манявської свит, котрі скла-дені з твердих і міцних порід. в подаль-шому будемо розглядати результа-ти буріння 12 довбань: 5-довбань без амортизатора і 7-довбань з амортиза-тором, параметри якого були визначе-ні згідно «методики». При бурінні вико-ристовувалось наступне компонуван-ня: долото сЗГ-295,оБт-148м,ǿ203мм, бурильні труби. інтервали буріння = 850÷980 м, 1500÷1640 м. наванта-ження на долото — 240кн, частота обертання ротора ω=1,5 c-1,витрати промивальної рідини — 25л/c.

середні значення показників бу-ріння: механічна швидкість при бурін-ні без амортизатора — 2,94м/год., про-


38

ходка на долото 13,28м., при бурінні з амортизатором — 3,25м/год., проход-ка на долото — 13,49м.

Після визначення основних ста-тистичних параметрів — середньо ста-тистичних відхилень, міжвиборочної дисперсії, міжвиборочного статистич-ного відхилення, була проведена оцін-ка по критерію Фішера-снедекора для

відношення дисперсій = 3,25 і рівня

значущості α=0,05. отримані величини

лежать між 0,110 і 3,25. Це означає, що з ймовірністю 0,9 можна припустити, що дисперсії вибірок однакові.

оцінка по критерію ст’ю дента (по-рівняння середніх) полягає в тому, що з імовірністю 0,8 можна стверджувати, що компонування низу бурильної ко-лони з амортизатором показують кра-щі результати ніж без амортизатора. Порівнюючи між собою інтервали по крайніх значеннях, можна визначи-ти, що перевищення механічної швид-кості буріння з амортизатором скла-дає 1,28м/год.

аналізуючи отримані результати можна зробити висновки:

1) компонування з амортизатором з ймовірністю 0,8 дає збільшення показників буріння, ніж без амор-тизатора;

2) при обраному з імовірністю 0,95 довірчому інтервалі підвищення механічної швидкості буріння з за-стосуванням амортизатора нахо-диться в межах від 0 до 1,28м/год.

Більш детальна статистична об-робка результатів показує, що імовір-ність не помітити підвищення на 0,5м/год. механічної швидкості буріння з амортизатором дорівнює 0,25, що від-повідає підвищенню на 20% порівня-но з середнім значенням 3м/год. Про-

ведення порівняльних випробувань в процесі буріння свердловини з ме-тою оцінки ступеня ефективності різ-них компонувань низу бурильної ко-лони в даних геолого-технічних умо-вах дає підстави рекомендувати про-водити випробування в одній тій самій свердловині для підвищення стабіль-ності вимірювань з максимальною точ-ністю; для зменшення відхилень вимі-рюваних величин показників бурін-ня підтримувати параметри режимів в вузькому діапазоні змін; випробову-вані компонування використовувати почергово. в менш сприятливих умо-вах потужність однорідних порід може бути недостатньою для проведення випробувань в одній тій самій сверд-ловині. в такому випадку можна ор-ганізувати випробування на суміжних бурових за умов однакових геолого-технічних показників .

для оцінювання зміни механічних властивостей породи авторами робо-ти [4] було запропоновано використо-вувати показник середнього рівня ві-брошвидкості в процесі буріння, що забезпечується простою стандартною апаратурою і без попередньої статис-тичної обробки:

(5)

де n(t) — віброшвидкість; T — пе-ріод інтегрування.

в результаті зміни механічних властивостей породи при заглиблені свердловини змінюється рівень вібра-цій при і-му вимірі

(6)


39

де — рівень ві-брацій по даній опорній свердловині; і=1,2,3,…n ;

— рівень вібра-цій при і-му вимірюванні вібрацій у ви-значеній смузі частот в породах, твер-дість яких визначається.

Зміна вібрацій в процесі буріння в залежності від зміни конструкції низу бурильної колони, які розглядаються в ряді робіт [5,6], підпорядкована нор-мальному закону. Це дає можливість застосування статистичних методів для дослідження апаратурних записів в процесі буріння.

Порівняння віброграм з діагра-мою стандартного каротажу, особли-во з діаграмою каверноміра, підтвер-джує відповідність зміни середнього рівня віброшвидкості чергуванню по-рід по твердості, і характеризує їх не-однорідність. таким чином, визна-чення ефективності застосування різ-них кнБк,різнотипних доліт і т.п. при порівняльних випробуваннях мож-на проводити з експрес визначенням властивостей розбурюваних порід.

ЛІТЕРАТУРА:1. Raynal Jean C., Getalder Sergea Sagot

Andre M,.Muckleroy I.A. Organization of field teste and evaluation o tricone bit performance using statistical analisisand some logs. «J.Petrol.Technol», 1971, Apr., 506–512.

2. Юнин Е.К., Хегай В.К. Динамика глу-бокого бурения. — М.: Недра. 2004. — с. 285.

3. Вентцель Е.С., Овчар П.А. Теория ве-роятностей — М.: «Наука». 1969. — 363 с.

4. Огородников П.И. Управление углу-блением скважины на базе изучения динамических процессов в бурильной колоне. — М. Дис.докт.наук МИНХ и Г П им. Ак. И.П.Губкина, 1991. — 421 с.

5. Королюк В.С., Портенко Н.И., Ско-роход А.В., Турбин А.Ф. Справоч-ник по теории вероятностей и мате-матической статистике. — М.: Нау-ка., 1985. — 1985. — 640 с.

6. Турчин В.М. Математична статисти-ка. — К.: ВЦ «Академія». 1999. — 328 с.


40

УДК 622.692.83 Венгерцев Ю.О., к.т.н.,проф., зав. кафедри транспортування та зберігання нафти та газу (ТЗНГ) Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ)Письмак В.А., магістр, здобувач кафедри ТЗНГМНТУ

ПРОБЛеМА ПІДВИщеННЯ еКОНОМІчНОЇ еФеКТИВНОСТІ ТРУБОПРОВІДНОГО ТРАНСПОРТУ ГАЗУ

Розв’язок проблеми підвищення економічної ефективності трубопро-відного транспорту газу є можливим тільки за умови створення науково-методичної основи ринково орієнто-ваного аналізу та прогнозування на-слідків реалізації потенційно можли-вих схем управління трубопровідним транспортом газу. Робиться висно-вок про необхідність створення рин-ково орієнтованої концепції оптимі-зації потоків газу як основи оцінюван-ня та розвитку систем магістраль-них газопроводів.

Решение проблемы повышения экономической эффективности тру-бопроводного транспорта газа воз-можно только при условии создания научно-методической основы рыноч-но ориентированного анализа и про-гнозирования последствий реализа-ции потенциально возможных схем управления трубопроводным транс-портом газа. Делается вывод о необ-ходимости создания рыночно ориен-тированной концепции оптимизации потоков газа как основы оценки и раз-вития системы магистральных газо-проводов.

The solution of the problem of in-creasing economic effectiveness of gas pipeline transportation is possible only if the scientific methodological founda-

tions of the market-oriented analysis and the forecasting of the consequences of im-plementation of potentially possible man-agement schemes of gas pipeline trans-portation are provided.

Газова промисловість — провідна галузь паливно-енергетичного комп-лексу україни. від її надійної роботи значною мірою залежить стабільність і розвиток національної економіки, а також, зважаючи на географічне поло-ження україни, надійність постачання природного газу до країн Європи.

сьогодні за споживанням при-родного газу (81,3 млрд. м3) україна знаходиться на 4-му місці в світі, по-ступаючись тільки сШа, росії та вели-кобританії. видобуток газу в країні ста-білізувався на рівні 18,1 млрд м3, що задовольняє 22,3 % його потреб. Про-те найбільш відмінною особливістю газової промисловості україни є її га-зотранспортна система (Гтс).

діюча система магістральних га-зопроводів україни сьогодні виконує такі функції:

– транспорт газу, видобутого в укра-їні та газу, що купується в росії, те-риторією україни та його розпо-діл між споживачами;

– забезпечення транзиту росій-ського газу до країн Централь-ної та Західної Європи, а також до Молдови, Білорусії та південних


41

областей росії. нашою газотран-спортною системою щорічно пе-редається понад 100 млрд. м3 газу до 15 країн Центральної і Західної Європи;

– подачу газу в значних обсягах для його закачування в підземні схо-вища газу (ПсГ) і його відбір з ПсГ .Газотранспортна система ат «укр-

трансгаз» одна з найбільших, але ра-зом з тим і одна з найстаріших в Євро-пі — її розвиток розпочався в 1924 р. особливо швидко система почала розвиватися з 1967 р., який вважаєть-ся початком експорту українського, а потім і російського газу до країн Цен-тральної і Західної Європи, початком функціонування найбільшого на сьо-годні коридору транзиту російського газу. на середину 60-х років припадає і початок функціонування міжнарод-ної системи транспорту газу в Західній Європі. розвиток української систе-ми відбувався відповідно до розвитку загальноєвропейської сітки і на тепе-рішній час Гтс україни є невід’ємною частиною міжнародної системи тран-спорту газу.

Проблема оцінювання та підви-щення економічної ефективності тру-бопровідного транспорту газу в умо-вах ринкових відносин постає над-звичайно гостро. для її розв’язання необхідні розроблення та наукове об-ґрунтування принципово нової кон-цепції рентабельного використання енергоресурсного потенціалу систем газопостачання.

Метою статті є розгляд завдань ринкової концепції розрахунку та оцінки витрат паливного газу з роз-робкою методології і наукових прин-ципів аналізу щодо зменшення незво-ротних втрат енергоресурсів.

Це стосується, насамперед, нау-ково-методичного обгрунтування та розв’язання ключових завдань порів-няльного аналізу ринкових стратегій; управління функціонуванням і техніч-ною реабілітацією систем магістраль-них газопроводів; підвищення ефек-тивності використання паливно-енер-гетичних ресурсів на трубопровідний транспорт газу; обгрунтування раціо-нальних схем реконструйованого роз-витку систем газопостачання відпо-відно до оперативних і довгостроко-вих планів розподілу потоків газу; ана-лізу фактичних режимів, віднайдення «вузьких місць» і підвищення продук-тивності газопроводів за рахунок захо-дів щодо реконструкції та технічного переобладнання компресорних стан-цій магістральних газопроводів; за-безпечення функціональної надійнос-ті систем газопостачання та прогнозу-вання зміни системних властивостей магістральних газопроводів при вза-ємодії факторів кон’юнктурного типу; оперативного планування режимів, визначення експлуатаційно можливої зони надійного газопостачання, рівня технологічних запасів та обсягів їх ре-алізації; оптимізації розподілу потоків газу, за умов забезпечення і достатніх обсягів використання виробничих ре-сурсів. [1, с.35].

розв’язок позначених задач є до-сяжним тільки за умови створення спеціалізованої науково-методичної основи ринково-орієнтованого аналі-зу та прогнозування наслідків від за-стосовуваних і потенційно можли-вих схем управління трубопровідним транспортом газу. Головним напрям-ком відпрацювання наукових засад підвищення ефективності трубопро-відного транспорту газу має бути ме-тодологія оцінювання впливу чинни-


42

ків виробничої (функціональної) спро-можності трубопровідних систем на прибутковість газотранспортного ви-робництва, яка в ринкових умовах є базовим критерієм ефективності сис-тем газопостачання [2, с.192]. розроб-ка загальної методології та наукових принципів експертного аналізу сис-темних показників оптимальності ма-гістральних газопроводів відіграє роль запобіжного заходу щодо змен-шення незворотних втрат енергоре-сурсів, які через відсутність аналітич-но-розрахункового контролю можуть бути надмірними.

ідея пріоритетності економічної ефективності трубопровідного тран-спорту газу перед іншими виробни-чими показниками спричиняє дуже серйозні науково-методичні пробле-ми, які належить вирішувати з ураху-ванням успадкованих особливостей схемної структури систем газопоста-чання країни; фізичного зносу та над-нормативної експлуатації технологіч-них об’єктів магістральних газопрово-дів; кон’юнктурних обмежень в струк-турах постачання і споживання газу; відсутності наукового обгрунтування альтернативних варіантів управління розвитком та функціонуванням сис-тем трубопроводів в умовах внутріш-ньої та зовнішньої конкуренції з ін-шими енергоносіями та енергоресур-сами в народному господарстві; на-гальної потреби технічної реабілітації окремих газопроводів та реконструк-ції систем трубопровідного транспор-ту газу в цілому; необхідності пошуку оптимального компромісу між еконо-мічними інтересами газовидобувни-ків, газотранспортників та споживачів газу, необхідності підвищення функці-ональної надійності (належної якості) газопостачання [3, с.37].

Математичне відтворення вказа-них проблем викликає необхідність перегляду та удосконалення застосо-вуваної концепції моделювання ре-жимно-технологічних показників ма-гістрального транспорту газу. Це зу-мовлено тим, що через незбалан-сованість схемної структури систем газопостачання, безперервну їх адап-таційну реконструкцію та ситуацій-но-залежні комутації потоків газу га-зопроводи можуть працювати далеко поза проектними режимами. а відтак, розроблення методики моделюван-ня непроектних режимів роботи ма-гістральних газопроводів стає найне-відкладнішим.

Практика розрахунків режимних показників газопроводів існуючими методами потребує ідеологічної і ме-тодологічної переорієнтації, оскільки чисельні моделі не враховують спе-цифічності термодинамічних характе-ристик транспортованого газу як носія енергії, а також не узгоджені з критері-ями оптимальної продуктивності магі-стральних газопроводів. розрахунки магістральних газопроводів без вра-хування економічно-орієнтованих по-казників оптимальності потоків газу не відповідають загальноприйнятій логіці ринкових відносин.

в теперішній час важливу роль в управлінській політиці галузевого рів-ня відіграють показники витрат палив-но-енергетичних ресурсів на компре-сорних станціях магістральних газо-проводів. традиційно обсяги витрат паливно-енергетичних ресурсів ви-значались за рівнем технологічно оптимальної (максимальної) пропус-кної спроможності магістральних га-зопроводів. в умовах ринкової еконо-міки витрати енергетичних ресурсів і обсяги транспортованого газу підпо-


43

рядковані і визначаються за критері-єм оптимальності економічного зміс-ту, а саме — надходжень коштів за ви-конувану газотранспортну роботу. останні визначаються за приписами ринкової економіки, або ситуаційно, і це диктує концептуально нову схе-му розв’язання проблеми нормування витрат паливно-енергетичних ресур-сів на трубопровідний транспорт газу.

ідея ринкової концепції визна-чення витрат паливного газу зводить-ся до побудови якісно нової інтегрова-ної системи кретиріальних показників ефективності витрат технологічного і економічного походження, в якій пе-реважають економічні фактори.

ЛІТЕРАТУРА:1. Руднік А.А,Жидкова М.О. Ринко-

ва концепція аналізу та оцінювання ефективності трубопровідного тран-спорту газу// Нафтова і газова про-мисловість. — 2002. — №4, с. 33–35.

2. Щербаков С.Г. Проблеми трубопро-відного транспорту нафти і газу. — М: Наука, 1982. — 203 с.

3. Руднік А.А. Методика узагальненого оцінювання та підвищення ефектив-ності функціонування систем трубо-провідного транспорту газу.// Нафто-ва і газова промисловість.


44

УДК 621.921.028Крук О.М., здобувач Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ)Білоцерківський А.С., студент МНТУ

ПРИчИНИ ЗНИЖеННЯ ДОВГОВІчНОСТІ СІТОК ВІБРАЦІйНИх СИТ

В статті розглянуто деякі з при-чин недовговічності сіток вібраційних сит на прикладі віброрам сит «ВС-1» та «СВАКО». На основі проведених до-сліджень розроблено пропозиції щодо налагодження та експлуатації вібро-сит.

В статье рассмотрены некото-рые из причин недолговечности сеток вибрационных сит на примере вибро-рам сит «ВС-1» и «СВАКО». На основе проведенных исследований изложены предложения по наладке и эксплуата-ции вибросит.

The article discusses some of the rea-sons for the short life cycle of vibration sieves. Proposals as to their effective oper-ation and maintenance are tabled.

робочим органом сит, що вико-ристовуються для обробки бурильно-го розчину, є сітчаста поверхня, і від стану цієї поверхні багато в чому зале-жить якість сепарації розчину і тран-спортування шламу у відвал. часті по-риви сітки призводять до погіршення очищення бурового розчину і великих його витрат.

Поверхня вібросита виконана із сталевої неіржавіючої сітки у вигляді касет, що встановлюються у віброрамі з подальшим натягом в поперечному напрямі. натяг здійснюється притис-кними планками за допомогою натяж-них болтів через пружи ни.

Швидкий знос сіток на бурових установках, як показує аналіз умов експлуатації і конструкцій вібросит, обумовлено не лише абразивністю бурового розчину, але й динамічни-ми силами, що виникають в результаті взаємодії натягнутої сітки з вібруючи-ми елементами рухливої віброрами.

Зниження довговічності сіток на віброситах типу вс обумовлене на-ступними основними причинами:

– абразивним зносом, виклика-ним рухом шламу по сітчастій поверх ні;

– коливаннями сіткового полотна відносно віброрами і його взає-модією з елементами конструкції, яке залежить від натягу сітки;

– недотриманням правил експлуа-тації.ряд досліджень, які було проведе-

но нами по виявленню причин руйну-вання сіток і підвищенню їх довговіч-ності, показали, що найважливішими параметрами, які визначають швид-кість транспортування шламу і якість очищення бурового розчину, є розмі-ри поверхонь і чарунок, через які про-сіюється розчин, частота і амплітуда коливань віброрами, оптимальне зна-чення яких визначається еліптичними траєкторіями руху точок вібросита.

для вібросита вс-1, згідно пас-порта, частота коливань віброрами складає 20 Гц, при амплітуді 3,5 мм.

обумовлений коливаннями ві-брорами, рух забрудненого бурово-


45

го розчину уздовж сітчастої поверх-ні є технологічною операцією по його очищенню, і те, що при цьому виникає абразивний знос сита, можна вважати природним. такий рух розчину мож-ливий лише при горизонтальній уста-новці вібросита на підставі. При пере-косі вібросита відносно подовжньої осі в процесі його установки, відцен-трова сила інерції незбалансованих мас розкладається на дві складові: вертикальну, і гори зонтальну, яка мі-няє напрям при повороті дебалансу відносно осі обертання.

в результаті складання рухів точ-ки в площині ситової поверхні руха-ються по складних криволінійних тра-єкторіях. частинки шламу, повторюю-чи цей рух, призводять до локального стирання сітки і, зрештою, до її руйну-вання.

інше джерело і механізм руйну-вання сітки полягають в тому, що на-тягнута сітка, навантажена шламом, під дією коливальних рухів віброрами, а також паразитних коливань її еле-ментів, зокрема стінок короба і під-пружинених планок, приходить в ко-

ливальний рух і зношується при пере-міщеннях відносно віброрами і її еле-ментів.

необхідно відзначити, що при на-тягненні сіткове полотно притиска-ється до гумових накладок колосни-ків, які у віброситах, що випускаються, виготовлені з дуже твердої гуми. в ре-зультаті, в розтягнутих дротинах сітки при обгинанні кутів гумової проклад-ки виникає значна напруга. в проце-сі коливань сітки відбувається тертя дротин по гумовій поверхні, яка змо-чена абразивною рідиною. в резуль-таті взаємного переміщення натягну-тих і вільних дротів, притиснутих один до одного нормальними розтягуючи-ми і перерізуючими силами, відбува-ється руйнування, в першу чергу, віль-них дротів.

на рис.1 показана ділянка сітки з чарунком 0,5х0,5мм, сфотографована під мікроскопом, де видно наслідки руйнування сітки.

Подальшому руйнуванню розтяг-нутих дротів сприяє тертя останніх по жорсткій гумовій поверхні, при цьому

Рис .1 Ділянка зруйнованої сітки (чарунки 0,5х0,5мм)

45

Обумовлений коливаннями віброрами, рух забрудненого бурового розчину уздовж

сітчастої поверхні є технологічною операцією по його очищенню, і те, що при цьому

виникає абразивний знос сита, можна вважати природним. Такий рух розчину можливий

лише при горизонтальній установці вібросита на підставі. При перекосі вібросита

відносно подовжньої осі в процесі його установки, відцентрова сила інерції

незбалансованих мас розкладається на дві складові: вертикальну, і горизонтальну, яка

міняє напрям при повороті дебалансу відносно осі обертання.

В результаті складання рухів точки в площині ситової поверхні рухаються по

складних криволінійних траєкторіях. Частинки шламу, повторюючи цей рух, призводять

до локального стирання сітки і, зрештою, до її руйнування.

Інше джерело і механізм руйнування сітки полягають в тому, що натягнута сітка,

навантажена шламом, під дією коливальних рухів віброрами, а також паразитних

коливань її елементів, зокрема стінок короба і підпружинених планок, приходить в

коливальний рух і зношується при переміщеннях відносно віброрами і її елементів.

Необхідно відзначити, що при натягненні сіткове полотно притискається до

гумових накладок колосників, які у віброситах, що випускаються, виготовлені з дуже

твердої гуми. В результаті, в розтягнутих дротинах сітки при обгинанні кутів гумової

прокладки виникає значна напруга. В процесі коливань сітки відбувається тертя дротин по

гумовій поверхні, яка змочена абразивною рідиною. В результаті взаємного переміщення

натягнутих і вільних дротів, притиснутих один до одного нормальними розтягуючими і

перерізуючими силами, відбувається руйнування, в першу чергу, вільних дротів.

На рис.1 показана ділянка сітки з чарунком 0,5х0,5мм, сфотографована під

мікроскопом, де видно наслідки руйнування сітки.

Рис .1 Ділянка зруйнованої сітки (чарунки 0,5х0,5мм)

Подальшому руйнуванню розтягнутих дротів сприяє тертя останніх по жорсткій

гумовій поверхні, при цьому остання, також, схильна до інтенсивного зносу.

З метою гасіння коливань сітки і зниження напруги в місцях перегину сітки на

жорсткі гумові прокладки, що встановлюються заводом - виготівником, була наклеєна

смугова мікропориста гума завтовшки 8 мм. При цьому передбачалося також, що в місцях

перегину за рахунок проникнення дротин сітки в м'яку гуму станеться їх фіксація і

зменшиться відносний зсув. Для демпфування коливань сітки, що передаються

притискними планками, між корпусом і притискною планкою встановлювався

амортизатор з мікропористої гуми, виготовлений у вигляді втулок Ø = 80 мм, одягнених

на притискні болти.


46

остання, також, схильна до інтенсив-ного зносу.

З метою гасіння коливань сітки і зниження напруги в місцях переги-ну сітки на жорсткі гумові прокладки, що встановлюються заводом — виго-тівником, була наклеєна смугова мі-кропориста гума завтовшки 8 мм. При цьому передбачалося також, що в міс-цях перегину за рахунок проникнення дротин сітки в м’яку гуму станеться їх фіксація і зменшиться відносний зсув. для демпфування коливань сітки, що передаються притискними планками, між корпусом і притискною планкою встановлювався амортизатор з мікро-пористої гуми, виготовлений у вигля-ді втулок Ø = 80 мм, одягнених на при-тискні болти.

необхідно відзначити, що довго-вічність сітки з чарункою 0,5х0,5 мм при амплітуді коливань віброра-ми 3,5 мм на частоті 20 Гц до впрова-дження перелічених удосконалень складала 8 -10 годин. Після установ-ки амортизаторів з пористої гуми і на-клейки прокладок з тієї ж гуми, стій-кість сітки зросла до 200- 450 годин.

Зносостійкість сітки в значній мірі залежить від амплітуди коливань віброрами. так, при коливаннях ві-брорами з амплітудою 2 мм і часто-тою 20 Гц стійкість сітки, досягнута за рахунок зменшення маси дебалансів до 5,5 кг кожного, зростає до 500 го-дин, а інколи і вище, навіть при жор-

стких прокладках. Проте, зниження амплітуди призводить до погіршен-ня транспортування шламу. Проведе-ні дослідження по динаміці вібросита дозволили запропонувати інструкцію по наладці і експлуатації вібросита.

Моменти інерції рухливих вібро-рам відносно осі, що проходить через центр мас, визначалися згідно розро-бленої івано-Франківським інститутом нафти і газу методики, в основу якої покладено визначення і порівняння періодів гойдання фізичних маятни-ків, параметри одного з яких заздале-гідь відомі. Моменти інерції віброрам сита «свако» відносно осі, що прохо-дить через центр мас, виявилися од-наковими, а траєкторії руху точок си-метричні (див. рис.2).

Моменти інерції частини віброра-ми з боку входу промивальної рідини сита вс-1 відносно осі, що проходить через центр мас, на 10% менше інерції її частини з боку входу шламу.

у зв’язку з тим, що у віброси-та вс-1 деформація передніх пружин менша за деформацію задніх пружин (результат статичної незбалансова-ності віброрами в горизонтальній і вертикальній площинах) і власна час-тота коливань віброрами на пружинах різна, відбуваються кутові коливан-ня відносно осі, що проходить через центр коливань.

в основу методики визначення положення осей коливань віброрами

Рис.2 Траєкторії руху точок вібросита фірми «СВАКО»

46

Необхідно відзначити, що довговічність сітки з чарункою 0,5х0,5 мм при амплітуді

коливань віброрами 3,5 мм на частоті 20 Гц до впровадження перелічених удосконалень

складала 8 -10 годин. Після установки амортизаторів з пористої гуми і наклейки

прокладок з тієї ж гуми, стійкість сітки зросла до 200- 450 годин.

Зносостійкість сітки в значній мірі залежить від амплітуди коливань віброрами.

Так, при коливаннях віброрами з амплітудою 2 мм і частотою 20 Гц стійкість сітки,

досягнута за рахунок зменшення маси дебалансів до 5,5 кг кожного, зростає до 500 годин,

а інколи і вище, навіть при жорстких прокладках. Проте, зниження амплітуди призводить

до погіршення транспортування шламу. Проведені дослідження по динаміці вібросита

дозволили запропонувати інструкцію по наладці і експлуатації вібросита.

Моменти інерції рухливих віброрам відносно осі, що проходить через центр мас,

визначалися згідно розробленої Івано-Франківським інститутом нафти і газу методики, в

основу якої покладено визначення і порівняння періодів гойдання фізичних маятників,

параметри одного з яких заздалегідь відомі. Моменти інерції віброрам сита "СВАКО"

відносно осі, що проходить через центр мас, виявилися однаковими, а траєкторії руху

точок симетричні (див. рис.2).

Рис.2 Траєкторії руху точок вібросита фірми "СВАКО"

Моменти інерції частини віброрами з боку входу промивальної рідини сита ВС-1 відносно

осі, що проходить через центр мас, на 10% менше інерції її частини з боку входу шламу.

У зв'язку з тим, що у вібросита ВС-1 деформація передніх пружин менша за

деформацію задніх пружин (результат статичної незбалансованості віброрами в

горизонтальній і вертикальній площинах) і власна частота коливань віброрами на

пружинах різна, відбуваються кутові коливання відносно осі, що проходить через центр

коливань.

В основу методики визначення положення осей коливань віброрами покладено

визначення власних частот коливань мас, що приходяться на передні і задні

амортизатори, а також обчислення частот зв'язків між коливаннями цих мас.

Експериментальна перевірка і подальші розрахунку показали, що центр коливань у

вібросита ВС-І знаходиться на відстані 650-700 мм від центру мас і зміщений у бік

передніх пружин. У зв'язку з тим, що власні частоти коливань двох частин віброрами сита

"СВАКО" рівні між собою, вона здійснює коливальні рухи уздовж вертикальної і

горизонтальних осей і її кутове коливання ("пірнання") незначне, завдяки чому траєкторії

точок передньої і задньої частин віброрами мають вигляд еліпсів з відповідними нахилами

їх осей. При цьому забезпечується нормальне прискорення точок рами і амплітуда

коливань близько 6мм, що забезпечує нормальне транспортування шламу і хорошу

продуктивність вібросита фірми "СВАКО".

З подальших записів траєкторій руху точок вібросита ВС-І після надання рівноваги

віброрами, було відмічено, що траєкторії точок І,4 мають форму еліпсів, причому кут

нахилу по осі еліпса точки І вібросита ВС-І більше кута нахилу осі еліпса відповідної

точки вібросита фірми "СВАКО".


47

покладено визначення власних час-тот коливань мас, що приходяться на передні і задні амортизатори, а також обчислення частот зв’язків між коли-ваннями цих мас. експериментальна перевірка і подальші розрахунку по-казали, що центр коливань у віброси-та вс-і знаходиться на відстані 650–700 мм від центру мас і зміщений у бік передніх пружин. у зв’язку з тим, що власні частоти коливань двох частин віброрами сита «свако» рівні між со-бою, вона здійснює коливальні рухи уздовж вертикальної і горизонталь-них осей і її кутове коливання («пір-нання») незначне, завдяки чому траєк-торії точок передньої і задньої частин віброрами мають вигляд еліпсів з від-повідними нахилами їх осей. При цьо-му забезпечується нормальне при-скорення точок рами і амплітуда ко-ливань близько 6мм, що забезпечує нормальне транспортування шламу і хорошу продуктивність вібросита фір-ми «свако».

З подальших записів траєкторій руху точок вібросита вс-і після надан-ня рівноваги віброрами, було відміче-но, що траєкторії точок і,4 мають фор-му еліпсів, причому кут нахилу по осі еліпса точки і вібросита вс-і більше кута нахилу осі еліпса відповідної точ-ки вібросита фірми «свако».

необхідно відзначити, що у вібро-ситі фірми «свако» еліптичні траєкто-рії більш витягнуті уздовж великої осі еліпса. Записи траєкторій показують, що у зв’язку із статичною незбалансо-ваністю, високим положенням центру мас відбувається додаткове деренчан-ня всіх деталей вібросита вс-і, а точки описують траєкторії у вигляді наклад-ки еліпсів, спіралей (фігури Ліссажу, рис.3), що підтверджує динамічну не-збалансованість віброрами.

Було також проведено експери-мент по виявленню впливу перекосу на форму траєкторій точок вібросита фірми «свако».

у зв’язку з тим, що геометричні па-раметри пружин вібросит фірми «сва-ко» і вс-і є різними, як відзначалося вище, був проведений експеримент з установкою пружин вібросита вс-і на вібросито «свако». Запис траєкторії точок (рис.4) показав, що еліпс, який відображає траєкторію точок сита, ви-тягнувся уздовж великої вісі, і тран-спортуючі здібності сита погіршали.

Це ще раз підтвердило, що осно-вною причиною незадовільної робо-ти вібросита вс-і є статична і динаміч-на незбалансованість рухливої рами. Проведені дослідження по динаміці вібросита дозволили запропонувати інструкцію по налагодженню і експлу-атації вібросита.

47

Рис.3 Траєкторії руху точок віброрами сита ВС-І (фігури Ліссажу)

Необхідно відзначити, що у віброситі фірми "СВАКО" еліптичні траєкторії більш

витягнуті уздовж великої осі еліпса. Записи траєкторій показують, що у зв'язку із

статичною незбалансованістю, високим положенням центру мас відбувається додаткове

деренчання всіх деталей вібросита ВС-І, а точки описують траєкторії у вигляді накладки

еліпсів, спіралей (фігури Ліссажу, рис.3), що підтверджує динамічну незбалансованість

віброрами.

Було також проведено експеримент по виявленню впливу перекосу на форму

траєкторій точок вібросита фірми "СВАКО".

У зв'язку з тим, що геометричні параметри пружин вібросит фірми

"СВАКО" і ВС-І є різними, як відзначалося вище, був проведений експеримент з

установкою пружин вібросита ВС-І на вібросито "СВАКО". Запис траєкторії точок

(рис.4) показав, що еліпс, який відображає траєкторію точок сита, витягнувся уздовж

великої вісі, і транспортуючі здібності сита погіршали.

Рис.4 Перекос лівої сторони нерухомої рами.

Це ще раз підтвердило, що основною причиною незадовільної роботи вібросита

ВС-І є статична і динамічна незбалансованість рухливої рами. Проведені дослідження по

динаміці вібросита дозволили запропонувати інструкцію по налагодженню і експлуатації

вібросита.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Огородников П.И., Вронский И.Ю., Огородникова Г.Н., Борисевич Б.Д. Результаты

сравнительных испытаний вибросостояний бурильной колонны при различной

виброзащите. // Известия высш. учеб. заведений/Нефть и газ. – Баку – 1980. - №10 –

с15-18.

2. Аликвандер Э. Современное глубокое бурение. – М.:Недра,1969. – 226с.

УДК 681.3



48

ЛІТЕРАТУРА:1. Огородников П.И., Вронский И.Ю.,

Огородникова Г.Н., Борисевич Б.Д. Рез ультаты сравнительных испыта-ний вибросостояний бурильной ко-лонны при различной виброзащи-

те. // Известия высш. учеб. заведе-ний/Нефть и газ. — Баку — 1980. — №10 — с15–18.

2. Аликвандер Э. Современное глубокое бурение. — М.:Недра,1969. — 226с.

47


Необхідно відзначити, що у віброситі фірми "СВАКО" еліптичні траєкторії більш

витягнуті уздовж великої осі еліпса. Записи траєкторій показують, що у зв'язку із

статичною незбалансованістю, високим положенням центру мас відбувається додаткове

деренчання всіх деталей вібросита ВС-І, а точки описують траєкторії у вигляді накладки

еліпсів, спіралей (фігури Ліссажу, рис.3), що підтверджує динамічну незбалансованість

віброрами.

Було також проведено експеримент по виявленню впливу перекосу на форму

траєкторій точок вібросита фірми "СВАКО".

У зв'язку з тим, що геометричні параметри пружин вібросит фірми

"СВАКО" і ВС-І є різними, як відзначалося вище, був проведений експеримент з

установкою пружин вібросита ВС-І на вібросито "СВАКО". Запис траєкторії точок

(рис.4) показав, що еліпс, який відображає траєкторію точок сита, витягнувся уздовж

великої вісі, і транспортуючі здібності сита погіршали.


Це ще раз підтвердило, що основною причиною незадовільної роботи вібросита

ВС-І є статична і динамічна незбалансованість рухливої рами. Проведені дослідження по

динаміці вібросита дозволили запропонувати інструкцію по налагодженню і експлуатації

вібросита.


1. Огородников П.И., Вронский И.Ю., Огородникова Г.Н., Борисевич Б.Д. Результаты

сравнительных испытаний вибросостояний бурильной колонны при различной

виброзащите. // Известия высш. учеб. заведений/Нефть и газ. – Баку – 1980. - №10 –

с15-18.

2. Аликвандер Э. Современное глубокое бурение. – М.:Недра,1969. – 226с.

УДК 681.3



49

УДК 681.3Коваль Г.І., к.ф.-м.н., с.н.с. Інституту програмних систем НАН УкраїниКоротун Т.М., к.ф.-м.н., доц., завідувач кафедри комп’ютерних наук та інформаційних систем Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія БугаяМороз Г.Б., к.т.н., с.н.с. Інституту програмних систем НАН України

ЗАСАДИ ІНЖеНеРІЇ НАДІйНОСТІ ТА ЯКОСТІ ПРОГРАМНИх СИСТеМ

Розглянуто головні задачі інжене-рії надійності та якості програмних систем і шляхи їх розв’язання. Визна-чено місце і роль тестування, а та-кож прогнозування та оцінювання на-дійності у життєвому циклі (ЖЦ) про-грамних систем (ПС). Встановлено взаємозв’язок елементів сучасної па-радигми якості. Особлива увага при-ділена причинно-наслідковим зв’язкам та керуванню якістю за кількісними показниками у проектах ПС. Визначе-но концепцію вдосконалення процесів ЖЦ. Запропоновано модель прийнят-тя рішень з керування якістю через вдосконалення процесів ЖЦ при вико-нанні проекту.

Рассмотрены главные задачи ин-женерии надежности и качества про-граммных систем и пути их решения. Определены место и роль тестирова-ния, а также прогнозирования и оце-нивания надежности в жизненном ци-кле (ЖЦ) программных систем (ПС). Установлена взаимосвязь элементов современной парадигмы качества. Особое внимание уделено причинно-следственным связям и управлению качеством по количественным пока-зателям в проектах ПС. Определена концепция совершенствования про-цессов ЖЦ. Предложена модель при-нятия решений по управлению каче-

ством через усовершенствование процессов ЖЦ.

The article studies the main tasks of reliability engineering and quality of the software systems as well as the ways of their solving. A place and role of testing, forecasting and evaluation of reliability software systems life cycle (LC) are defined. Modern quality paradigm of elements in-terconnection is settled. The special atten-tion is paid to cause-effect relation and quality management based on quanti-tative indexes in software projects. LC im-provement process concept is determined. Decisions making model on quality man-agement via LC processes improvement in project implementation cycle is offered.

Вступключовим чинником забезпечен-

ня конкурентоспроможності програм-них систем (Пс) є підвищення їх надій-ності та якості.

у проблематиці надійності та якості розрізнюють три аспекти їх за-безпечення: запобігання появі дефек-тів у програмному продукті, виявлен-ня та усунення дефектів на тих стаді-ях життєвого циклу (жЦ), на яких вони були внесені, а також підвищення рів-ня надійності та якості під час тесту-вання. до початку 90-х років минулого сторіччя більшість досліджень в даній проблематиці присвячувалася саме


50

останньому із зазначених аспектів. у дослідженнях авторів цієї статті про-блема підвищення надійності та якос-ті Пс трансформована у множину те-оретичних та практичних задач про-грамної інженерії, які безпосередньо стосуються прогнозування, вимірю-вання, керування досягненням надій-ності та якості Пс на всіх етапах їх ви-конання за програмними проектами. розв’язання цих задач базується на створюваному єдиному понятійному та методичному апараті, що склав під-ґрунтя для нових розділів програмної інженерії — інженерії надійності [1] та інженерії якості [2]. на теперішній час цей апарат продовжує розвиватися з урахуванням нових парадигм програ-мування [3] та інженерних підходів до розроблення Пс, зокрема, процесно-го підходу [4].

1. Постановка проблеми1.1. Місце і роль тестування у

програмній інженерії. тестування за-вжди було і залишається однією з най-головніших задач інженерії надійнос-ті, оскільки саме в період тестування Пс у комп’ютерному середовищі на-копичуються статистичні дані для оці-нювання потенційної експлуатаційної надійності Пс за моделями надійнос-ті [5, 6].

на початку 90-х років минуло-го сторіччя традиційне уявлення про тестування як про відокремлений етап випробувань «майже» готової Пс, поступилося місцем усвідомлен-ню тестування як цілеспрямованої ба-гатопланової діяльності на всіх стадіях жЦ Пс [7].

новий погляд на тестування пізні-ше знайшов відображення у V-подібній моделі (V-моделі) тестування [8], яка упорядковує два послідовні підпро-

цеси тестування: підготовку до його проведення на всіх рівнях випробу-вань (ліва гілка V-моделі) і власне про-ведення тестування при випробуван-нях всіх рівнів (права гілка V-моделі).

ідея побудови стратегій тестуван-ня, адекватних умовам застосування Пс, тобто таких, які враховують мож-ливі сценарії та частоту використан-ня Пс, здобула розвиток у концепції профілів ПС [9]. Під профілем слід ро-зуміти повну множину альтернатив (наприклад, множину альтернатив-них категорій користувачів, функцій, сценаріїв роботи Пс і т.п.), для кожної з яких існує певна ймовірність появи. в ході аналізу проблемної області, ви-ділення множини задач, що розв’язує система, і декомпозиції системи на складові програмні компоненти мо-жуть будуватися різні види профілів.

Побудова профілів — не єдиний захід для структурування розробки Пс і концентрації зусиль розробників на найбільш часто використовуваних або вразливих компонентах. іншою ідеєю є врахування ризиків відмов Пс при визначенні стратегії тестуван-ня та критеріїв його завершення [10]. З появою процесного підходу до розро-блення Пс ця ідея, а також розроблені на її підтримку моделі та методи керу-вання тестуванням в умовах обмеже-них ресурсів були покладені в основу побудови процесу тестування [11].

1.2. Прогнозування надійнос-ті ПС на ранніх стадіях ЖЦ. в літера-турі термін прогнозування надійнос-ті (reliability prediction) пов’язують, як правило, з її оцінюванням на прикін-цевих етапах робіт за проектом. але міжнародна та вітчизняна практика програмної інженерії показує, що ве-лика кількість (більше 50) моделей

51

і виправлення дефектів. Таке «відкладене» прогнозування надійності

звичайно може зменшити ризик відмови ПС у експлуатації, але не зменшить

ризику виконуваного проекту [14].

Загалом, прогнозування надійності повинно бути ітеративним

процесом застосування комбінації моделей «раннього» та «пізнього»

прогнозування надійності ПС з послідовним уточненням параметрів цих

моделей по ходу розроблення програмного продукту. Такий підхід до

прогнозування надійності схематично подано на рис. 1.

Збір даних

Аналіз

даних

Прогнозування

початкової кількості

дефектів та

інтенсивності відмов

Оцінення параметрів

моделей зростання

надійності

Оцінення

часу та

ресурсів

проекту

Історичні дані

по проекту

Значення

метрик

Початкова кількість


інтенсивність відмов

Керівні заходи

Процеси

розроблення

Оцінена завершеність або


програмного продукту

Рис. 1. Цикл прогнозування надійності ПС

Під час виконання проекту значення вимірюваних величин

уточнюються і перед початком системного тестування прогнозні значення

замінюються на фактичні та використовуються для статистичного

оцінювання параметрів застосованої аналітичної моделі зростання

надійності.

Кінцева мета створення і застосування прогнозних моделей -

організація керування проектом на кількісній основі. У сукупності з іншими

прогнозними моделями, наприклад моделями прогнозу об'єму і складності

ПС [15], а також вартості її розроблення на всіх стадіях ЖЦ [16], ці моделі

дають керівництву проекту реальні важелі керування ризиком проекту [17],

що свідчить про зростання рівня зрілості організації-розробника ПС.

1.3. Встановлення причинно-наслідкових зв’язків чинників

надійності ПС. Ранні прогнози надійності ґрунтуються на вимірних

характеристиках (метриках) процесу розроблення ПС і робочих продуктів

(РП), вироблених цим процесом, що мають вплив на надійність програмного

продукту. Причинно-наслідкові зв'язки між відмовами ПС у експлуатації,

дефектами у коді, помилками розробників і вадами у процесах створення ПС

простежено у [18] та підсумовано на рис. 2.

Відмови ПС можуть бути обумовлені як зовнішніми причинами

(помилками елементів середовища функціонування, в тому числі людини-


51

зростання надійності, розроблених за останні 40 років, в більшості випадків не знаходять широкого застосування за ряду причин:

– встановлюються не обґрунтовані кількісні вимоги до надійності Пс;

– припущення в моделях не відпо-відають реальному процесу від-мови Пс;

– погано організовано збір і обро-блення даних для застосування у моделях, що призводить до неа-декватної оцінки їх параметрів.Фахівці в області надійності

Пс прийшли до висновку про необхід-ність формування систематизованих підходів до прогнозування надійності розроблюваних Пс на всіх стадіях їх-нього жЦ. один з таких підходів ґрун-тується на вирізненні двох фаз про-гнозування надійності: «раннє» про-гнозування (до початку тестування) і «пізнє» прогнозування [12].

Раннє прогнозування надійнос-ті Пс полягає в побудові проекції зна-чень вимірів надійності, отриманих за внутрішніми метриками на певній ста-дії жЦ, на значення вимірів надійнос-ті, обчислюваних за зовнішніми ме-триками на будь-якій наступній стадії та в кінці розроблення Пс [13]. резуль-татом раннього прогнозування надій-

ності є значення інтенсивності відмов Пс на початку тестування системи. Це мінімальна надійність, яка згодом може тільки підвищуватися завдяки усуненню дефектів у Пс. Мета ранньо-го прогнозування — визначити, які вдосконалення можуть бути зробле-ні в застосовуваних методах і проце-сах розроблення Пс, щоб забезпечити мінімальну щільність дефектів у Пс до початку системного тестування.

Пізнє прогнозування надійності фактично охоплює період після ран-нього прогнозування, коли надійність підвищується внаслідок тестування і виправлення дефектів. таке «відкладе-не» прогнозування надійності звичай-но може зменшити ризик відмови Пс у експлуатації, але не зменшить ризику виконуваного проекту [14].

Загалом, прогнозування надій-ності повинно бути ітеративним про-цесом застосування комбінації моде-лей «раннього» та «пізнього» прогно-зування надійності Пс з послідовним уточненням параметрів цих моде-лей по ходу розроблення програмно-го продукту. такий підхід до прогнозу-вання надійності схематично подано на рис. 1.

Під час виконання проекту зна-чення вимірюваних величин уточню-


51

і виправлення дефектів. Таке «відкладене» прогнозування надійності

звичайно може зменшити ризик відмови ПС у експлуатації, але не зменшить

ризику виконуваного проекту [14].

Загалом, прогнозування надійності повинно бути ітеративним

процесом застосування комбінації моделей «раннього» та «пізнього»

прогнозування надійності ПС з послідовним уточненням параметрів цих

моделей по ходу розроблення програмного продукту. Такий підхід до

прогнозування надійності схематично подано на рис. 1.

Збір даних

Аналіз

даних


початкової кількості


інтенсивності відмов

Оцінення параметрів

моделей зростання

надійності

Оцінення

часу та

ресурсів

проекту

Історичні дані

по проекту

Значення

метрик

Початкова кількість



Керівні заходи

Процеси

розроблення

Оцінена завершеність або


програмного продукту


Під час виконання проекту значення вимірюваних величин

уточнюються і перед початком системного тестування прогнозні значення

замінюються на фактичні та використовуються для статистичного

оцінювання параметрів застосованої аналітичної моделі зростання

надійності.

Кінцева мета створення і застосування прогнозних моделей -

організація керування проектом на кількісній основі. У сукупності з іншими

прогнозними моделями, наприклад моделями прогнозу об'єму і складності

ПС [15], а також вартості її розроблення на всіх стадіях ЖЦ [16], ці моделі

дають керівництву проекту реальні важелі керування ризиком проекту [17],

що свідчить про зростання рівня зрілості організації-розробника ПС.

1.3. Встановлення причинно-наслідкових зв’язків чинників

надійності ПС. Ранні прогнози надійності ґрунтуються на вимірних

характеристиках (метриках) процесу розроблення ПС і робочих продуктів

(РП), вироблених цим процесом, що мають вплив на надійність програмного

продукту. Причинно-наслідкові зв'язки між відмовами ПС у експлуатації,

дефектами у коді, помилками розробників і вадами у процесах створення ПС

простежено у [18] та підсумовано на рис. 2.

Відмови ПС можуть бути обумовлені як зовнішніми причинами

(помилками елементів середовища функціонування, в тому числі людини-


52

ються і перед початком системного тестування прогнозні значення замі-нюються на фактичні та використову-ються для статистичного оцінюван-ня параметрів застосованої аналітич-ної моделі зростання надійності.

кінцева мета створення і застосу-вання прогнозних моделей — органі-зація керування проектом на кількіс-ній основі. у сукупності з іншими про-гнозними моделями, наприклад мо-делями прогнозу об’єму і складності Пс [15], а також вартості її розроблен-ня на всіх стадіях жЦ [16], ці моделі да-ють керівництву проекту реальні ва-желі керування ризиком проекту [17], що свідчить про зростання рівня зрі-лості організації-розробника Пс.

1.3. Встановлення причинно-наслідкових зв’язків чинників на-дійності ПС. ранні прогнози надій-ності ґрунтуються на вимірних харак-теристиках (метриках) процесу розро-блення Пс і робочих продуктів (рП), вироблених цим процесом, що мають вплив на надійність програмного про-дукту. Причинно-наслідкові зв’язки між відмовами Пс у експлуатації, де-фектами у коді, помилками розроб-ників і вадами у процесах створення Пс простежено у [18] та підсумовано на рис. 2.

Відмови Пс можуть бути обумов-лені як зовнішніми причинами (помил-ками елементів середовища функціо-нування, в тому числі людини-опера-тора), так і внутрішніми причинами —

Рис. 2. Зв’язок помилок, дефектів та відмов ПЗ

52

оператора), так і внутрішніми причинами - дефектами у ПС. Дефекти завжди

є наслідком помилки виконавця і властиві специфікації вимог,

проектним

Процес ЖЦ i

Вада

у визначенні

Помилка

виконавця

процесу

Дефект

усувається

з робочого

продукту

Дефект

у робочому продукті

процесу розроблення

Меж

і проц

есу розроб

лення

Меж

і проц

есу код

ування

Процес кодування

Помилка

у визначенні

Низький

фаховий

рівень та інші

причини

Помилка

програміста

Меж

і

проц

есу

контрол

я

Робочий продукт

(результат для i)

Робочий продукт

(вхідной для i+1)

...

Низький

фаховий рівень

та інші причини

Дефект

породжує

помилку

Помилка

призводить

до дефекту

Процес виконання

програми

Помилка

при виконанні

дефектного коду

Дефект

у коді

Текст програми

Дефект породжує

помилку при

виконанні

Помилка

розповсюджується

по програмі

Відмова

програми

Дефект

усувається при

перевірці

Помилка

компенсується

Процес використання програми

за певним сценарієм

Зовнішня помилка

(користувача або

апаратури)

Відмова ПС

в обслуговуванні

Рис. 2. Зв’язок помилок, дефектів та відмов ПЗ

документам, текстам коду, експлуатаційній документації тощо. Вихідні

робочі продукти одних процесів, які містять не усунені при перевірці

дефекти, служать вхідними РП для інших процесів, а дефекти в них -

джерелом помилок виконавців цих процесів. Крім того, помилки виконавців

можуть бути спричинені вадами у визначенні процесів (неправильна

послідовність дій, неправильно вибраний інструмент тощо), які сприяють

неправильній інтерпретації початкової інформації людиною і прийняттю

невірних рішень. Помилки виконавців, в свою чергу, призводять до дефекту

в робочому продукті, і цикл «помилка – дефект – помилка» повторюється.

Дефекти в коді, що не виявлені під час перевірок тексту коду, є

джерелом потенційних помилок і відмов ПС. «Спрацює» дефект чи ні,

залежить від того, за яким сценарієм працюватиме з програмою користувач,

і, чи «зіткнеться» оброблювач коду з неправильним елементом. Якщо дефект

«спрацьовує», виникає ланцюг помилок, що передаються від модуля до


53

дефектами у Пс. Дефекти завжди є наслідком помилки виконавця і влас-тиві специфікації вимог, проектним документам, текстам коду, експлуата-ційній документації тощо. вихідні ро-бочі продукти одних процесів, які міс-тять не усунені при перевірці дефекти, служать вхідними рП для інших проце-сів, а дефекти в них — джерелом по-милок виконавців цих процесів. крім того, помилки виконавців можуть бути спричинені вадами у визначенні про-цесів (неправильна послідовність дій, неправильно вибраний інструмент тощо), які сприяють неправильній ін-терпретації початкової інформації лю-диною і прийняттю невірних рішень. Помилки виконавців, в свою чергу, призводять до дефекту в робочому продукті, і цикл «помилка — дефект — помилка» повторюється.

дефекти в коді, що не виявлені під час перевірок тексту коду, є дже-релом потенційних помилок і від-мов Пс. «спрацює» дефект чи ні, зале-жить від того, за яким сценарієм пра-цюватиме з програмою користувач, і, чи «зіткнеться» оброблювач коду з не-правильним елементом. Якщо дефект «спрацьовує», виникає ланцюг поми-лок, що передаються від модуля до мо-дуля. Якщо помилка не компенсується в програмі (завдяки вбудованим у неї засобам відмовостійкості або внаслі-док випадкового «спрацювання» ін-шого дефекту), вона може призвести до відмови Пс.

1.4. Керування надійністю. Мно-жина задач з керування надійністю включає [19]:

1) визначення цільових кількісних значень показників надійності Пс, які слугуватимуть критерієм

відповідності Пс потребам корис-тувачів;

2) прогнозування досяжності вста-новлених цілей з урахуванням по-точного стану виконуваних про-цесів та розроблених продуктів у програмному проекті. Пошук та аналіз можливих альтернативних рішень для досягнення цілей за умови усунення «слабких місць» у процесах жЦ. Якщо цілі недосяж-ні — їх перегляд та узгодження з замовником Пс;

3) вибір найкращого рішення для досягнення надійності та оціню-вання можливості його реалізації з урахуванням обмежених ресур-сів проекту (або перегляд цілей);

4) визначення стратегії, методів та засобів забезпечення надій-ності та їх «вбудування» в компо-ненти Пс. Збір даних про хід ви-конання проекту, стан процесів, ресурсів та розроблюваних ро-бочих продуктів Пс для накопи-чення досвіду;

5) аналіз досвіду, перегляд (уточнен-ня) суджень стосовно важливості тих чи інших чинників успішного досягнення встановлених цілей та коригування стану виконання проекту. в разі потреби — повтор-не виконання задач (п. 1 або 2).слід зазначити, що визначена

множина задач є типовою для керу-вання проектом за будь-яким показни-ком якості Пс (не лише за надійністю) і є задачею інженерії якості Пс.

Задачі інженерії надійності в про-грамному проекті вирішуються гру-пою якості проекту. об’єм вирішува-них задач може визначатися вимога-ми договорів на розроблення Пс або встановлюватися у Програмі забезпе-чення надійності [20], в якій визнача-


54

ється перелік заходів з інженерії на-дійності, необхідних для досягнення цілей надійності.

2. Парадигма якості у програмній інженерії

2.1. Вплив процесного підхо-ду до розроблення ПС на визначен-ня парадигми якості. у середині 90-х років минулого сторіччя у світовій програмній інженерії відбулося пере-несення наголосу з власне кінцево-го програмного продукту у площину процесів життєвого циклу його роз-роблення як засіб створення високо-

якісних програмних продуктів на по-стійній основі в рамках системи керу-вання якістю Пс.

Процесний підхід знайшов ві-дображення у міжнародному стан-дарті ISO/IEC 12207 по процесах жЦ Пс, який вважається базовим стан-дартом по програмній інженерії [21].

у 1999 в україні було впро-ваджено національний стандарт дсту 3918 [22], гармонізований з ISO/IEC 12207. його поява спричинила пе-регляд ідей забезпечення якості у кон-тексті процесного підходу, формулю-вання нової парадигми якості [23] і

Забезпечення гарантій якості(SQA, Software Quality Assurance)

Керування якістю(SQM, Software Quality Management)

Мета процесу: гарантувати, що продукти та процеси

узгоджуються з вимогами до них і від-повідають планам

Включає два основні види діяльності:• впровадження стандартів та відповід-

них процедур в розроблення Пс• оцінку дотримання цих стандартів та

процедурЗадачі виконання — гарантувати (пе-

ресвідчитися у тому), що:• плани непротирічні та виконувані• проміжні робочі продукти узгоджу-

ються з планами• призначені для постачання продукти

відповідають вимогам• застосовні процеси узгоджуються з

договором та дотримуються планів• середовище та методи розроблення

узгоджуються з договором• прийняті метрики продуктів та про-

цесів і прийоми вимірювання (за на-явності) відповідають затвердженим стандартам та процедурам

• штат виконавців має знання та досвід

Новий. включений у ISO/IEC 12207 по-ряд з процесами «керування проек-том», «керування ризиком», «вимірю-вання».

Мета процесу:здійснювати моніторинг якості. Гаран-

тувати, що продукт буде задовольня-ти споживача.

Включає два основні види діяльності:• визначення кількісних цілей якості,

заснованих на виявлених і передба-чуваних потребах користувачів

• керування досягненням цілейЗадачі виконання — гарантувати, що:• цілі якості встановлені для всіх робо-

чих продуктів в контрольних точках• визначена стратегія досягнення цілей(метрики, критерії приймання, вимоги

до процесу вимірювання)• для кожної цілі визначені і викону-

ються дії з – вбудування якості (надання про-

дуктам властивостей, що забезпе-чують якість)

– контролю якості (SQA, V&V). Якщо цілі не досягнуті — регулювання.

Рис. 4. Відмінності двох основних процесів в інженерії якості


55

формування основ інженерії якості ПС, які викладені у [2], а потім уточнені та розвинені у [24].

особливостями визначеної но-вої парадигми якості є процесна про-грамна інженерія, інтеграція процесів ЖЦ, а також ціле-орієнтована програ-ма вимірювання та оцінювання арте-фактів проекту як ключова ланка ци-клу керування проектом і вдоскона-лення процесів жЦ [2]. схематично взаємозв’язок елементів нової пара-дигми якості подано на рис. 3.

у дослідженнях авторів цілеспря-мованість вимірювання відповідає по-требам керування якістю на ранніх стадіях жЦ, що передують системному тестуванню Пс.

власне керування якістю визначе-но як новий процес жЦ Пс у поточній версії стандарту ISO/IEC 12207. відмін-ності цього процесу від процесу га-рантування якості, представленого у національному стандарті дсту 3918, детально описані у [25] та стисло окреслені на рис. 4.

іншими процесами жЦ, які без-посередньо стосуються забезпечен-ня якості, є група процесів підтримки, а саме, процеси верифікації, валідації, сумісного перегляду, аудиту, вирішен-ня проблем та група організаційних процесів, зокрема, процеси керуван-ня ризиком та проектом, а також гру-па процесів тестування, традиційно віднесена до основних процесів жЦ.

2.2. Підхід до керування якіс-тю у новій парадигмі якості. Запро-понований у [25] підхід до керування якістю Пс забезпечує підтримку ухва-лення обгрунтованих рішень на всіх етапах жЦ Пс. у цьому підході цільо-вою характеристикою якості, на базі значень якої виробляються керів-

ні рішення, є завершеність (зрілість) ПС (підхарактеристика надійності) — визначальна характеристика якості для забезпечення безвідмовної робо-ти всіх програмних компонентів сис-теми.

основна відмінність нового підхо-ду від існуючих полягає в орієнтації на сформульовану нову парадигму якос-ті та трактуванні множини процесів як таких, що обумовлюють внесення де-фектів у Пс (що спричинює зниження якості), виявлення і усунення дефектів у Пс (що сприяє підвищенню якості).

у рамках запропонованого під-ходу теоретичний апарат інженерії якості Пс доповнено розробленими моделями та методами моніторингу та керування якістю Пс по кількісних показниках в продовж всього періо-ду виконання проектів. насамперед, визначено модель якості, яка (у кон-тексті завершеності Пс) встановлює взаємозв’язок вимірів і відповідних метрик внутрішньої, зовнішньої і екс-плуатаційної якості Пс і об’єднує по-гляди на якість як розробників систе-ми, так і її безпосередніх користува-чів [26].

Підхід до керування якістю схема-тично подано на рис. 5 у вигляді кон-цептуальної моделі прийняття рішень з керування якістю за характеристи-кою завершеність Пс.

Ця концептуальна модель вклю-чає множину моделей та методів, роз-роблених в рамках підходу до керу-вання якістю, а саме:

− модель вимог до завершеності компонентів Пс;

− метод раннього прогнозування якості;

− графічну модель прогнозування щільності дефектів у Пс із застосу-ванням байєсівської мережі [27];


56

Рис.

3. Е

лем

ент

и су

часн

ої п

арад

игм

и як

ост

і

56

Пр

ое

кт с

тв

ор

ен

ня

пр

огр

ам

но

го

за

бе

зп

еч

ен

ня

Пр

огр

ам

на

си

сте

ма

Организац

ія-

розроб

ник

програм

ного

заб

езпечення

Екс

пл

уа

та

-

цій

на

якіс

ть

Зо

вн

іш

ня

якіс

ть

Вн

утр

іш

-

ня

я

кіс

ть

По

ту

жн

іс

ть

Зр

іл

іс

ть

В и

м

і р

ю

в

а

н

н

я

та

о

ц

і н

ю

в

а

н

н

я

Ри

зи

к п

ро

екту

С

трок В

арт

іст

ь Я

кіс

ть

Ко

ри

сту

ва

ч

Ро

зр

об

ни

ки

Ме

не

дж

ер

п

ро

екту

Не

за

ле

жн

і гр

уп

и

(якості, т

ест

ування,

конф

ігурац

ії, ризику...)

Ви

ще

ке

рів

ни

цтв

о

розроб

ляється

у рам

ках

засновується на

впро-

вад

-

жує м

ає

має

визначає

висуває вим

оги та оц

іню

є

вироб

ляє

викорис-

товує

має

Вл

асти-

вості

характери-

зую

ть

заб

езпечую

ть

(вб

уд

овую

ть)

зал

еж

ить

від

зал

еж

ить

від

керує

керує

прийм

ає

ріш

ення

контрол

юю

ть

контрол

юю

ть

оц

іню

є

ініц

іює

під

вищ

ення

пред

став-

ляю

ть

зд

ійсню

ють

V&

V

Тр

уд

о-

міс

т-

кіс

ть

має

оц

іню

є

За

мо

вн

ик

Ро

бо

чі

пр

од

укти

Вл

асти-

вості

від

криває

Рів

ен

ь п

ро

екту

Рів

ен

ь о

рган

ізац

ії

Пр

од

укти

р

озр

об

ки

Пр

оц

ес

и

жи

ттєв

ого

ци

кл

у

Внутріш

ні

ресурси

Зовніш

ні

об

меж

ен-

ня

Ри

с.3. Е

лем

ен

ти

суч

асн

ої п

арад

игм

и якості

57

Іншими процесами ЖЦ, які безпосередньо стосуються забезпечення якості, є група

процесів підтримки, а саме, процеси верифікації, валідації, сумісного перегляду, аудиту,

вирішення проблем та група організаційних процесів, зокрема, процеси керування ризиком

та проектом, а також група процесів тестування, традиційно віднесена до основних

процесів ЖЦ.

2.2. Підхід до керування якістю у новій парадигмі якості. Запропонований у

[25] підхід до керування якістю ПС забезпечує підтримку ухвалення обгрунтованих

рішень на всіх етапах ЖЦ ПС. У цьому підході цільовою характеристикою якості, на базі

значень якої виробляються керівні рішення, є завершеність (зрілість) ПС

(підхарактеристика надійності) - визначальна характеристика якості для забезпечення

безвідмовної роботи всіх програмних компонентів системи.

Основна відмінність нового підходу від існуючих полягає в орієнтації на

сформульовану нову парадигму якості та трактуванні множини процесів як таких, що

обумовлюють внесення дефектів у ПС (що спричинює зниження якості), виявлення і

усунення дефектів у ПС (що сприяє підвищенню якості).

У рамках запропонованого підходу теоретичний апарат інженерії якості ПС

доповнено розробленими моделями та методами моніторингу та керування якістю ПС по

кількісних показниках в продовж всього періоду виконання проектів. Насамперед,

визначено модель якості, яка (у контексті завершеності ПС) встановлює взаємозв'язок

вимірів і відповідних метрик внутрішньої, зовнішньої і експлуатаційної якості ПС і

об'єднує погляди на якість як розробників системи, так і її безпосередніх користувачів

[26].

Підхід до керування якістю схематично подано на рис. 5 у вигляді концептуальної

моделі прийняття рішень з керування якістю за характеристикою завершеність ПС.


дефектів


безвідмовності

компонентів ПС

Прогнозна

підсистема

Пошук альтернативних рішень

стосовно досягнення цілей

Визначення

цільового рівня

показників

зовнішньої якості


Прийняття рішення

стосовно

вдосконалення

процесів

Вдосконалення процесів за вибраним напрямком

Рис. 5. Концептуальна модель прийняття рішень з керування якістю

Ця концептуальна модель включає множину моделей та методів, розроблених в

рамках підходу до керування якістю, а саме:

− модель вимог до завершеності компонентів ПС;


− графічну модель прогнозування щільності дефектів у ПС із

застосуванням байєсівської мережі [27];

− метод аналізу альтернатив досягнення цільового значення

показника якості.


57

− метод аналізу альтернатив досяг-нення цільового значення показ-ника якості.

3. Концепція вдосконалення процесів програмної інженерії

введення у дію стандарту дсту ISO/IEC TR 15504 (2002 рік) [28], який упорядковує процеси оцінюван-ня та вдосконалення процесів жЦ, зу-мовило формулювання концепції вдо-сконалення процесів жЦ, основними положеннями якої є:

1) побудова базового процесу про-грамної інженерії в організації (БПо) з декількох процесів ЖЦ, ви-браних із множини процесів в ета-лонній моделі за принципом їх необхідності та достатності для досягнення цілей організації;

2) ціле-орієнтований підхід як осно-ва вдосконалення БПо (конкретні цілі організації є первинними при виборі напрямку вдосконалень);

3) вдосконалення БПо з урахуван-ням такого:− ресурсних обмежень у орга-

нізації. конфігурація процесів жЦ у БПо є мінімально необ-хідною. діє принцип інтегра-ції процесів жЦ. інтеграція ви-конується шляхом інкорпора-

ції в одному процесі дій інших процесів (які на час формуван-ня БПо формально не впрова-джені) або шляхом делегуван-ня дій впроваджених процесів жЦ (одного напрямку, напри-клад множини процесів пере-вірки) одному створюваному адаптованому процесу. Це, з одного боку, дозволяє зберег-ти формалізацію у визначенні БПо, а з іншого боку — спри-яє економії ресурсів при вико-нанні процесів;

− стадій жЦ, які проходить Пс в рамках проекту;

− моделі жЦ, прийнятої для про-екту;

− загальної методології розро-блення, що прийнята органі-зацією для певного класу про-грамних продуктів;

4) визначення основних елементів БПо (склад дій, архітектура, вхо-ди і виходи) з точністю до (з поси-ланнями на) визначення процесів жЦ, з яких формується БПо.

5) формування базової лінії стій-кості процесу для впроваджено-го БПо, яка встановлює межі по-казників (вихідних параметрів) процесу. для її формування дані


57

Іншими процесами ЖЦ, які безпосередньо стосуються забезпечення якості, є група

процесів підтримки, а саме, процеси верифікації, валідації, сумісного перегляду, аудиту,

вирішення проблем та група організаційних процесів, зокрема, процеси керування ризиком

та проектом, а також група процесів тестування, традиційно віднесена до основних

процесів ЖЦ.

2.2. Підхід до керування якістю у новій парадигмі якості. Запропонований у

[25] підхід до керування якістю ПС забезпечує підтримку ухвалення обгрунтованих

рішень на всіх етапах ЖЦ ПС. У цьому підході цільовою характеристикою якості, на базі

значень якої виробляються керівні рішення, є завершеність (зрілість) ПС

(підхарактеристика надійності) - визначальна характеристика якості для забезпечення

безвідмовної роботи всіх програмних компонентів системи.

Основна відмінність нового підходу від існуючих полягає в орієнтації на

сформульовану нову парадигму якості та трактуванні множини процесів як таких, що

обумовлюють внесення дефектів у ПС (що спричинює зниження якості), виявлення і

усунення дефектів у ПС (що сприяє підвищенню якості).

У рамках запропонованого підходу теоретичний апарат інженерії якості ПС

доповнено розробленими моделями та методами моніторингу та керування якістю ПС по

кількісних показниках в продовж всього періоду виконання проектів. Насамперед,

визначено модель якості, яка (у контексті завершеності ПС) встановлює взаємозв'язок

вимірів і відповідних метрик внутрішньої, зовнішньої і експлуатаційної якості ПС і

об'єднує погляди на якість як розробників системи, так і її безпосередніх користувачів

[26].

Підхід до керування якістю схематично подано на рис. 5 у вигляді концептуальної

моделі прийняття рішень з керування якістю за характеристикою завершеність ПС.


дефектів


безвідмовності


Прогнозна

підсистема

Пошук альтернативних рішень

стосовно досягнення цілей

Визначення

цільового рівня

показників

зовнішньої якості


Прийняття рішення

стосовно

вдосконалення

процесів

Вдосконалення процесів за вибраним напрямком


Ця концептуальна модель включає множину моделей та методів, розроблених в

рамках підходу до керування якістю, а саме:

− модель вимог до завершеності компонентів ПС;


− графічну модель прогнозування щільності дефектів у ПС із

застосуванням байєсівської мережі [27];

− метод аналізу альтернатив досягнення цільового значення

показника якості.


58

стосовно функціонування БПо у реальних проектах збираються у спеціалізованій базі даних;

6) опис кожного процесу жЦ за допомогою профілю процесу (рис. 6). невід’ємна складова про-філю — визначення методів ви-конання дій у процесі;

7) створення технологічних мо-дулів для організації програм-ної підтримки виконання проце-су жЦ, окремої дії або групи дій у процесі ;

8) визначення вдосконалення як безперервного процесу, який продовжується через багатократ-ні цикли дій з планування, здій-снення і контролю удосконалень;

9) збереження загального процес-ного підходу при застосуванні адаптивних жЦ. Модифікуються процеси з групи «процесів керу-вання», організується безупинне вдосконалення процесів у кожно-му циклі керування;

10) відповідність схеми вдоскона-лення процесів жЦ вимогам ISO/IEC 15504. основою для вдоскона-лення процесів жЦ є попереднє впровадження процесів вимірю-вання та оцінювання.

ВисновкиЗа сучасних темпів розвитку ін-

дустрії програмного забезпечення квінтесенцією здешевлення та підви-щення якості Пс у різних проблем-них областях (доменах) є їх побудова у нових парадигмах (зокрема, аспек-тно-орієнтованого програмування, ге-неруючого програмування) із засто-суванням новітніх технологій (напри-клад, MDA (Model Driven architecture)) і адаптивних методологій розроблен-ня (agile- методологій). Це спричинює подальші дослідження у проблематиці надійності та якості, які повинні спря-мовуватися на розроблення теоретич-ного та методологічного апарату за-безпечення створення високоякісних програмних систем [29].

Рис. 6. Профіль процесу ЖЦ ПС

59

Суб'єкти процесу

Об'єкти процесу

Архітектура процесу

(операційні потоки)

Ресурси та

обмеження

(умови середовища)

Стандарти для робочих продуктів процесу

Вимоги до фахового рівня кадрів

Базове та адаптоване визначення процесу

Вимоги, пов'язані з особливостями класу ПС

(обмеження щодо безпеки, цілісності)

План виконання процесу

Метрики процесу

Міжнародні, національні, галузеві стандарти

(вимоги до виконання процесу)

Методи та засоби виконання процесу

Рис. 6. Профіль процесу ЖЦ ПС

7) створення технологічних модулів для організації програмної підтримки

виконання процесу ЖЦ, окремої дії або групи дій у процесі ;

8) визначення вдосконалення як безперервного процесу, який продовжується

через багатократні цикли дій з планування, здійснення і контролю удосконалень;

9) збереження загального процесного підходу при застосуванні адаптивних

ЖЦ. Модифікуються процеси з групи «процесів керування», організується безупинне

вдосконалення процесів у кожному циклі керування;

10) відповідність схеми вдосконалення процесів ЖЦ вимогам ISO/IEC 15504.

Основою для вдосконалення процесів ЖЦ є попереднє впровадження процесів

вимірювання та оцінювання.

Висновки

За сучасних темпів розвитку індустрії програмного забезпечення

квінтесенцією здешевлення та підвищення якості ПС у різних проблемних

областях (доменах) є їх побудова у нових парадигмах (зокрема, аспектно-

орієнтованого програмування, генеруючого програмування) із застосуванням

новітніх технологій (наприклад, MDA (Model Driven architecture)) і

адаптивних методологій розроблення (agile- методологій). Це спричинює

подальші дослідження у проблематиці надійності та якості, які повинні

спрямовуватися на розроблення теоретичного та методологічного апарату

забезпечення створення високоякісних програмних систем [29].


1. Определение целей и задач инженерии надежности программного

обеспечения / Г.Б.Мороз, Г.И.Коваль, Т.М.Коротун // Проблемы

программирования. – 1997. – № 1. – С. 98 – 106.


59

ЛІТЕРАТУРА:1. Определение целей и задач инжене-

рии надежности программного обес-печения / Г.Б.Мороз, Г.И.Коваль, Т.М.Коротун // Проблемы програм-мирования. — 1997. — № 1. — С. 98–106.

2. Основы инженерии качества программных систем / Ф.И.Андон, Г.И.Коваль, Т.М. Коротун, В.Ю. Сус-лов / Под ред. И.В. Сергиенко. — К.: Академпериодика. — 2002. — 504 с.

3. Лаврищева Е.М. Современные методы программирования. Возможности и инструменты // Проблеми програ-мування. — 2006. — № 2–3 (Спецви-пуск за матеріалами конференції Ук-рПРОГ-2006). — С. 60–74.

4. Лаврищева Е.М., Грищенко В.Н. Об-ласти знаний программной инжене-рии SWEBOK и подход к обучению этой дисциплине // УСиМ. — 2005. — № 1. — С. 38–54.

5. Мороз Г.Б., Лаврищева Е.М. Моде-ли роста надежности ПО // Пре-принт / АН УССР, Ин-т киберне-тики им. В.М. Глушкова; 92–38. — Киев. — 1992. — 25 с.

6. Мороз Г.Б. Пуассоновские модели рос-та надежности программного обес-печения и их приложение. Анали-тический обзор // УCиМ. — 1996. — № 1–2. — С. 69–85.

7. Превентивное тестирование и оцен-ка надежности программного обеспе-чения как форма управления риском проекта. / Г.И. Коваль, Т.М. Коротун, А.П. Остапенко // Сб. «Программ-ная инженерия». — Киев. — 1993. — С. 19–26.

8. Подход к тестированию и оценке на-дежности программного обеспе-чения при управлении проектом / Г.И.Коваль, Т.М. Коротун, Т.Л. Ябло-кова, Л.И. Куцаченко // Пробле-мы программирования. — 2000. — № 3 —4. — С. 83–88.

9. Концепция профилей в инженерии надежности программных систем / Г.И. Коваль, Г.Б. Мороз, Т.М.Коротун // Математичні машини і систе-ми. — 2004. — № 1. — С. 166–184.

10. Коротун Т.М. Тестирование ин-формационных систем с учетом ри-ска // «Проблемы программиро-вания».- 2000. — №1 (Спецвыпуск по материалам конференции. Укр-ПРОГ-2000). — С. 385–392.

11. Коротун Т.М., Лаврищева Е.М. По-строение процесса тестирования про-граммных систем // Проблемы про-граммирования. — 2002. — № 1–2. — С. 272–281.

12. Коваль Г.И. Подход к прогнозирова-нию надежности ПО при управлении проектом. // Проблемы программи-рования. — 2002. — № 1–2. — С. 282–290.

13. Коваль Г.И. Прогнозирование на-дежности ПО компьютерных си-стем. // Сб. материалов конференции. УкрПРОГ’98, 2–4 сентября 1998 г., Киев. — 1998. — С. 358–361.

14. Управление риском проектов ПО / Ф.И.Андон, В.Ю.Суслов, Т.М.Ко-ротун, Г.И.Коваль, О.А.Слабоспицкая // Проблемы программирования. — 1999. — № 1. — С. 53–62.

15. Коваль Г.И. Методы определения раз-мера ПО // Проблемы программиро-вания. — 1999. — №1. — С. 63–71.

16. Визначення витрат на створення про-грамного забезпечення автоматизо-ваних систем / П. І. Андон, В. Ю. Сус-лов, Т. М. Kоротун, Г. І. Коваль, О. А. Слабоспицька // Проблемы про-граммирования. — № 3. — 1998. — С. 23–34.

17. Модель оценки технологической зрелости организаций-разработчи-ков ПО / Ф.И. Андон, В.Ю. Суслов, Т.М. Коротун, Г.И. Коваль, О.А. Сла-боспицкая // Проблемы программи-рования. — 1998. — № 4. — С. 46–57.


60

18. Kоваль Г. И., Коротун Т. М. Пробле-мы анализа причинно-следственных связей отказов и ошибок в ПО. // Сб. «Программная инженерия». — Киев: Ин-т кибернетики им. В.М. Глушкова НАНУ, 1994. — С. 83–93.

19. Коваль Г.І. Основні задачі підтримки прийняття рішень в інженерії надійності програмних систем // Проблеми програмування. — 2005. — № 3. — С. 35–41.

20. Планирование обеспечения надеж-ности информационных систем / Г.И. Коваль, Т.М. Коротун, Т.Л.Яб-локова, Л.И. Куцаченко // Пробле-мы программирования. — 2001. — № 3–4. — С. 40–47.

21. ISO/IEC 12207:1995 (Amd 1:2002, Amd 2:2004). Information Technolo-gy — Software life cycle processes. — ISO. — 106 p.

22. ДСТУ 3918–99 Інформаційні техно-логії. Процеси життєвого циклу про-грамного забезпечення. — Київ. — Держстандарт України. — 2000. — 49 с.

23. Парадигма качества программ-ного обеспечения / Ф.И. Андон, В.Ю.Суслов, Т.М. Коротун, Г.И. Ко-валь // Проблемы программирова-ния. — 1999. — № 2. — С. 51–62.

24. Основы инженерии качества про-граммных систем / Ф.И.Андон, Г.И. Коваль, Т.М. Коротун, Е.М.Лаври-

щева, В.Ю. Суслов / Изд. перераб. и до-полн., под ред. И.В. Сергиенко. — К.: Академпериодика. — 2007. — 672 с.

25. Подход к управлению качеством про-граммных систем обработки данных / Е.М. Лаврищева, Г.И. Коваль, Т.М. Ко-ротун // Кибернетика и системный анализ. — 2006. — № 5. — С. 174–185.

26. Коваль Г.І., Мороз Г.Б. Моделюван-ня вимог до якості програмних сис-тем оброблення даних // Проблеми програмування (Спецвипуск кон-ференції УкрПРОГ-2006). — 2006. — № 2–3. — С. 237–244.

27. Коваль Г.І, Коротун Т.М., Мороз Г.Б. Байєсівські мережі: застосування для керування програмними проек-тами // Вісник МНТУ.- Збірник науко-вих праць — 2008. — №2. — 125 — 132

28. ДСТУ ISO/IEC TR 15504–1-2002 Iнформацiйнi технологiї. Оцi-ню вання процесiв життєвого ци-клу програмних засобiв. Частина 1. Концепцiї та вступна настанова (ISO/IEC TR 15504–1:1998, IDT). — Київ. — Держстандарт України. — 2002. — 20 с.

29. Лавріщева К.М., Коваль Г.І., Коро-тун Т.М. Підходи інженерії якості сі-мейств програмних систем // Пробле-ми програмування (Спецвипуск кон-ференції УкрПРОГ-2008). — 2008. — №2–3. — С. 219–228.


61

УДК 681.3Прокопенко И.Г., д.т.н., проф., зав. кафедрой авиационных радиоэлектронных комплексов Национального авиационного университета УкраиныЧурина А.И., к.т.н., доцент кафедры компьютерных наук и информационных систем Международного научно-технического университета им. академика Юрия Бугая

АЛГОРИТМ ОБНАРУЖеНИЯ ДВИЖеНИЯ ОБЪеКТОВ В ПОЛе ОБЗОРА СИСТеМЫ КОНТРОЛЯ

Исследованы распределения ве-роятностей сигналов датчиков дви-жения, разработаны статистичес-кие модели сигналов в ситуациях, ког-да движение в зоне ответственнос-ти присутствует и когда его нет. Синтезирован параметрический ал-горитм обнаружения движения и под-тверждена его работоспособность.

Досліджені розподіли ймовірнос-тей сигналів датчиків руху, розробле-ні статистичні моделі сигналів в си-туації, коли рух в зоні відповідальнос-ті присутній і коли його нема. Син-тезовано параметричний алгоритм виявлення руху і підтверджено його працездатність.

Distributions of probabilities of sig-

nals of the movement detector are investi-gated, statistical models of signals in a sit-uations when movement is present at a re-view zone and when it is not present are developed. The parametrical algorithm of detection of movement is synthesized and its working capacity is shown.

в настоящее время широко об-суждается проблема энергосбереже-ния в системе освещения.

в каталоге «умный дом (электро-патрон энергосберегающий, фото-реле, датчик движения, таймер). дат-

чики движения» [1] приводится кра-ткое описание работы и технические характеристики детекторов движе-ния — энергосберегающих изделий, способных в автоматическом режиме включать рабочую нагрузку при появ-лении человека в зоне обнаружения детектора и выключать ее после того, как он ее покинул.

обсуждаются системы управле-ния освещением «осрам» для реше-ния задач энергосбережения [2].

в последнее время перед инже-нерами-светотехниками и проекти-ровщиками все чаще встают задачи создания осветительных установок с высокой энергоэффективностью, ко-торые, кроме этого, предоставляли бы конечному пользователю максималь-ный комфорт и обладали простотой управления. решение этих задач труд-но себе представить без применения в инженерной практике систем управ-ления освещением, благодаря кото-рым можно или уменьшить световой поток источников света в зависимости от дневного освещения и присутствия человека, или полностью отключить осветительную установку (оу). При-нято считать, что успешное решение первой задачи позволяет уменьшить энергопотребление оу в пять раз, ре-шение второй — в два. оценки явля-ются, конечно же, усредненными.


62

Предлагается также автомати-ческая система управления освеще-нием, внедрение которой позволяет оптимизировать потребле ние элек-троэнергии, ускорить обнаружение и организовать оповещение об аварий-ных ситуациях системы освещения в SCADA-системе с возможностью рас-сылки аварийных сообщений через е-mail и sms-сообщения [3].

для построения автоматической системы управления освещением тре-буется разработка алгоритмов авто-матической обработки сигналов дат-чика освещения или датчика дви-жения, если включение освещения должно происходить при входе чело-века в зону обзора датчика.

в предлагаемой системе исполь-зуется пассивный инфракрасный дат-чик движения. Этот сенсор обнаружи-

вает изменения в инфракрасном из-лучении, которые возникают при пе-ремещении человека или объекта, температура которых отличается от температуры окружения.

так как этот сенсор детектиру-ет разницу температур, то его можно применять для обнаружения переме-щения людей.

в зависимости от разницы темпе-ратур фона и обнаруживаемого объ-екта, а также скорости перемещения объекта эти сенсоры способны обна-руживать перемещение объектов за пределами приведенных выше огра-ничений по дальности. однако, сенсо-ры следует использовать в пределах указанных ограничений.

на рис.2 приведена реализа-ция 270 значений сигнала на выхо-де описанного датчика движения.

63

движения - энергосберегающих изделий, способных в автоматическом

режиме включать рабочую нагрузку при появлении человека в зоне

обнаружения детектора и выключать ее после того, как он ее покинул.

Обсуждаются Системы управления освещением «Осрам» для решения

задач энергосбережения [2].

В последнее время перед инженерами-светотехниками и

проектировщиками все чаще встают задачи создания осветительных

установок с высокой энергоэффективностью, которые, кроме этого,

предоставляли бы конечному пользователю максимальный комфорт и

обладали простотой управления. Решение этих задач трудно себе

представить без применения в инженерной практике систем управления

освещением, благодаря которым можно или уменьшить световой поток

источников света в зависимости от дневного освещения и присутствия

человека, или полностью отключить осветительную установку (ОУ).

Принято считать, что успешное решение первой задачи позволяет уменьшить

энергопотребление ОУ в пять раз, решение второй — в два. Оценки

являются, конечно же, усредненными.

Предлагается также автоматическая система управления

освещением, внедрение которой позволяет оптимизировать потребление

электроэнергии, ускорить обнаружение и организовать

оповещение об аварийных ситуациях системы освещения в SCADA-

системе с возможностью рассылки аварийных сообщений через е-mail и

sms-сообщения [3].

Для построения автоматической системы управления освещением

требуется разработка алгоритмов автоматической обработки сигналов

датчика освещения или датчика движения, если включение освещения

должно происходить при входе человека в зону обзора датчика.

В предлагаемой системе используется пассивный инфракрасный

датчик движения. Этот сенсор обнаруживает изменения в инфракрасном

излучении, которые возникают при перемещении человека или объекта,

температура которых отличается от температуры окружения.

Так как этот сенсор детектирует разницу температур, то его можно

применять для обнаружения перемещения людей.

Рис.1. Структурная схема датчика

Обнаруживаемый объект –человеческое тело (размер 700 мм х 250 мм и

Рис.1. Структурная схема датчикаОбнаруживаемый объект –человеческое тело

(размер 700 мм х 250 мм и 200 мм х 200 мм для детектора малых перемещений.

Рис.2 . Реализация сигнала на выходе инфракрасного датчика

64

200 мм х 200 мм для детектора малых перемещений.

В зависимости от разницы температур фона и обнаруживаемого объекта,

а также скорости перемещения объекта эти сенсоры способны обнаруживать

перемещение объектов за пределами приведенных выше ограничений по

дальности. Однако, сенсоры следует использовать в пределах указанных

ограничений.

Line Plot (Spreadsheet1 10v*338c)

Case 1

Case 17

Case 33

Case 49

Case 65

Case 81

Case 97

Case 113

Case 129

Case 145

Case 161

Case 177

Case 193

Case 209

Case 225

-1

536

1083

1687

2242

2808

3418

4528

6062

Var8


На рис.2 приведена реализация 270 значений сигнала на выходе

описанного датчика движения. Участок с 12 по 57 соответствует

интенсивному движению в зоне датчика. Участок с 60 по 177 соответствует

отсутствию движения. На участке с 180 по 211 движение было слабым.

По участкам с сильным движением, требующим включения освещения,

и по участку без движения, не требующем освещения, были построены

гистограммы (рис.3 и рис.4, соответственно). Приведенные гистограммы

допускают аппроксимацию распределения вероятностей сигнала от

движущегося объекта экспоненциальным законом, а распределение

вероятностей сигнала датчика при отсутствии движения – гауссовским

законом.

Histogram (Spreadsheet1 10v*237c)

Var8 = 237*1000*expon(x; 0,0015)

-1000 0 1000 2000 3000 4000 5000 6000 7000 8000

Var8

0

50

100

150

200

250

300

350

400

No of obs


63

участок с 12 по 57 соответствует ин-тенсивному движению в зоне датчи-ка. участок с 60 по 177 соответству-ет отсутствию движения. на участке с 180 по 211 движение было слабым.

По участкам с сильным движени-ем, требующим включения освеще-

ния, и по участку без движения, не требующем освещения, были постро-ены гистограммы (рис.3 и рис.4, соот-ветственно). Приведенные гистограм-мы допускают аппроксимацию рас-пределения вероятностей сигнала от движущегося объекта экспоненциаль-

64

200 мм х 200 мм для детектора малых перемещений.

В зависимости от разницы температур фона и обнаруживаемого объекта,

а также скорости перемещения объекта эти сенсоры способны обнаруживать

перемещение объектов за пределами приведенных выше ограничений по

дальности. Однако, сенсоры следует использовать в пределах указанных

ограничений.


Case 1

Case 17

Case 33

Case 49

Case 65

Case 81

Case 97

Case 113

Case 129

Case 145

Case 161

Case 177

Case 193

Case 209

Case 225

-1

536

1083

1687

2242

2808

3418

4528

6062

Var8


На рис.2 приведена реализация 270 значений сигнала на выходе

описанного датчика движения. Участок с 12 по 57 соответствует

интенсивному движению в зоне датчика. Участок с 60 по 177 соответствует

отсутствию движения. На участке с 180 по 211 движение было слабым.

По участкам с сильным движением, требующим включения освещения,

и по участку без движения, не требующем освещения, были построены

гистограммы (рис.3 и рис.4, соответственно). Приведенные гистограммы

допускают аппроксимацию распределения вероятностей сигнала от

движущегося объекта экспоненциальным законом, а распределение

вероятностей сигнала датчика при отсутствии движения – гауссовским

законом.


Var8 = 237*1000*expon(x; 0,0015)

-1000 0 1000 2000 3000 4000 5000 6000 7000 8000

Var8

0

50

100

150

200

250

300

350

400

No of obs

Рис.3. Гистограмма сигнала датчика на участке, где объект движется. Аппроксимация экспоненциальным законом распределения вероятностей.

Рис.4. Гистограмма сигнала датчика на участке, где движение отсутствует. Гауссовская аппроксимация закона распределения вероятностей.

65

Рис.3. Гистограмма сигнала датчика на участке, где объект движется.

Аппроксимация экспоненциальным законом распределения вероятностей.


Var9 = 240*50*normal(x; 290,2417; 89,5925)

50 100 150 200 250 300 350 400 450 500 550 600 650

Var9

0

10

20

30

40

50

60

70

No of obs

Рис.4. Гистограмма сигнала датчика на участке, где движение отсутствует.

Гауссовская аппроксимация закона распределения вероятностей.

Аппроксимации распределений вероятностей сигналов датчика движения

для ситуаций H0

(отсутствие движения) и H1 (наличие движения)

позволяют сформулировать задачу синтеза параметрического алгоритма

обнаружения движения.

.)(:1

00

∑

==

−

n

i

ix

n

eXfH

λ

λ (1)

.

)2(

1

)(:

2

2

1

1

2

)(

22

10

σ

πσ

∑

=

=

−

−

n

i

imx

n

eXfH (2)

Структура алгоритма определяется логарифмом отношения

правдоподобия [4 ].

),,,(

)(

)(

ln)(1

0

1

nmV

Xf

Xf

X σλ>=Λ . (3)

Подставляя (1 )и (2) в (3) и проводя тождественные преобразования, получим

∑ ∑= =

>+−=Λ

n

i

n

i

ii

nmVxmxX

1

1

1

2

1

2

),,,()(2)( σλλσ .

Анализ экспериментальных записей сигналов датчика позволяет принять

такие значения параметров распределений:

- размер выборки для принятия решения n=60;


64

ным законом, а распределение веро-ятностей сигнала датчика при отсут-ствии движения — гауссовским зако-ном.

аппроксимации распределений вероятностей сигналов датчика дви-жения для ситуаций H0 (отсутствие движения) и H1 (наличие движения) позволяют сформулировать задачу синтеза параметрического алгоритма обнаружения движения.

(1)

(2)

структура алгоритма определяет-ся логарифмом отношения правдопо-добия [4 ].

(3)

Подставляя (1 )и (2) в (3) и прово-дя тождественные преобразования, получим

анализ экспериментальных запи-сей сигналов датчика позволяет при-нять такие значения параметров рас-пределений:

– размер выборки для принятия ре-шения n=60;

– параметр масштаба экспонен-циального распределения мо-жет быть оценен по 48 отсчетам (

с 12 по 60), когда в поле датчика был движущийся объект

– параметры нормального распре-деления могут быть оценены по последующим 116 отсчетам, ког-да в зоне обзора датчика движе-ния не было

;

на рис. 5 приведена реализация сигнала датчика, обработанная по синтезированному алгоритму.

обработка проводилась в режи-ме «скользящего окна».

в этом режиме значение ре-шающей статистики вычислялось в окрестности i-го момента времени по 30 предшествующим и 30 после-дующим значениям сигналов датчи-ка. После сравнения вычисленного значения решающей статистики с по-рогом принятия решения V значение сигнала на выходе решающего прави-ла gi записывалось в массив и отобра-жалось на графике.


65

сравнение графиков на рис.2 и рис.5 показывает, что настроенный та-ким образом детектор движения по-зволяет обнаруживать крупный дви-жущийся объект и не реагировать на слабый, обеспечивая достаточно ма-лую вероятность ложного срабатыва-ния.

При необходимости порог реше-ния V может быть подстроен так, что-бы обнаруживать движение заданной

интенсивности с заданной вероятно-стью.

ЛИТЕРАТУРА:1. http://www.rostnsk.ru/catalogue/smart-

house/movement-detector/ 2. (http://www.russianelectronics.ru/

leader-r/review/47098/47101/doc47154.phtml)

3. (www.time-systems.ru)4. Кендалл М., Стьюарт А. Статисти-

ческие выводы и связи. − М.: Наука, 1973. − 900 с.

Рис.5. Сигнал на выходе детектора движения.

66

- параметр масштаба экспоненциального распределения может быть оценен

по 48 отсчетам ( с 12 по 60), когда в поле датчика был движущийся объект

0055.0

48

60

12

==

∑=i

i

x

λ .

- параметры нормального распределения могут быть оценены по

последующим 116 отсчетам, когда в зоне обзора датчика движения не было

66.293

)61177(

177

61

1

=

−

=

∑=i

i

x

m ; 91.105)(

116

12

177

61

1

=−= ∑=i

i

mxσ

На Рис. 5 приведена реализация сигнала датчика, обработанная по

синтезированному алгоритму.


Case 1

Case 17

Case 33

Case 49

Case 65

Case 81

Case 97

Case 113

Case 129

Case 145

Case 161

Case 177

Case 193

Case 209

Case 225

-0,2

0,0

0,2

0,4

0,6

0,8

1,0

1,2

Var7

Рис.5. Сигнал на выходе детектора движения.

Обработка проводилась в режиме «скользящего окна».

⎩

⎨

⎧

≤

>

=

=+−−= ∑

+

−=

.0,0

;0,1

][

;225,30)],)(2([2

1

2

30

30

z

z

zI

ixmxVIjj

i

ij

iλσγ

В этом режиме значение решающей статистики вычислялось в

окрестности i -го момента времени по 30 предшествующим и 30

последующим значениям сигналов датчика. После сравнения вычисленного

значения решающей статистики с порогом принятия решения V значение

сигнала на выходе решающего правила i

γ записывалось в массив и

отображалось на графике.

Сравнение графиков на рис.2 и рис.5 показывает, что настроенный

таким образом детектор движения позволяет обнаруживать крупный


66

УДК 621.37 Равва Д.П., к.т.н., професор, заідувач. кафедри математики і фундаментальних наук Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая

АМПЛІТУДНО-чАСТОТНІ хАРАКТеРИСТИКИ ПРОхІДНОГО І ВІДБИВНОГО ПІДСИЛЮВАчІВ НВч

Порівнюються прохідний і відбив-ний підсилювачі, виконані на двопо-люснику з від’ємною динамічною про-відністю і реактансом типу пара-лельного контура. За однакових сте-пенів регенерації і нерівномірностей амплітудно-частотних характерис-тик відбивна схема переважає прохід-ну і за коефіцієнтом підсилення, і за смугою підсилюваних частот.

Сравниваются проходной и от-ражательный усилители, выполнен-ные на двухполюснике с отрицатель-ной динамической проводимостью и реактансом типа параллельного кон-тура. При одинаковых степенях реге-нерации и неравномерностях ампли-тудно-частотных характеристик (АЧХ) отражательная схема превос-ходит проходную и по коэффициенту усиления, и по полосе усиливаемых ча-стот.

Passing and reflecting amplifiers on two-pole with negative dynamic admit-tance and parallel circuit type reactance are compared. Under the same regener-ations and nonuniformnesses of ampli-tude- frequence response (AFR) reflecting scheme exceeds passing one by both am-plification factor and band of frequences.

розглядаються прохідна і від-бивна схеми регенеративного під-силювача (рис. 1) на двополюснику

та недисипативному сходинковому ланцюгу зв’язку К-типу з N контурами, налаштованими на частоту w0. двопо-люсник типу паралельного контура з резонансною частотою w0 і добротніс-тю Q має частотно-незалежну від’ємну динамічну провідність G і реактанс

, який вважа-ється першою ланкою чотириполюс-ника зв’язку Т).

теорія і досяжні характеристики відбивної схеми широко описані у лі-тературі, наприклад у [1, 2], а прохід-ної — у роботах автора [4÷6].

у подальшому проводиться по-рівняльний аналіз амплітудно-частот-них характеристик (ачх) зазначених схем, який, на думку автора, є доціль-ним з точки зору визначення переваг і областей застосування.

Залежні від частоти w коефіцієнти підсилення Kn = Kn(w) і відбиття

потужності для прохідної схеми (рис. 1а) пов’язані співвідношеннями

; (1)

(2)а для відбивної схеми (рис. 1,б) за-

значені характеристики співпадають і визначаються виразом


67

, (3)де — провідності

відповідно генератора і навантаження (для прохідної схеми) та циркулятора (для відбивної схеми);

— вхідна провід-ність чотириполюсника зв’язку відпо-відно для прохідної і відбивної схеми (рис.1,в).

Задаючись значеннями робочих параметрів

на середній частоті w0 , якій відпо-

відають умови

(4)з (1) ÷ (4) можна знайти

(5)а за умови однакового степеня

регенерації (запасу сталості) прохід-ного і відбивного підсилювачів

(6)встановити зв’язок між їх робочи-

ми параметрами

. (7)для кожної з наведених схем під-

силювачів чотириполюсник зв’язку є недисипативним узгоджуючим чоти-риполюсником (рис. 1,в) між додат-ньою активною провідністю

(8)і комплексною провідністю

, де відповідає (4), а ачх коефіцієнта від-биття потужності

68

reflecting scheme exceeds passing one by both amplification factor and band of

frequences.

Розглядаються прохідна і відбивна схеми регенеративного підсилювача (рис.

1) на двополюснику та

недисипативному сходинковому ланцюгу зв’язку К-типу з N контурами,

налаштованими на частоту Двополюсник типу паралельного контура з

резонансною частотою і добротністю має частотно-незалежну

від’ємну динамічну провідність і реактанс який

вважається першою ланкою чотириполюсника зв’язку Т).

Теорія і досяжні характеристики відбивної схеми широко описані у

літературі, наприклад у [1, 2], а прохідної – у роботах автора [4÷6].

У подальшому проводиться порівняльний аналіз амплітудно-частотних

характеристик (АЧХ) зазначених схем, який, на думку автора, є доцільним з

точки зору визначення переваг і областей застосування.

Р

ис. 1. Схеми прохідного (а) і відбивного (б) регенеративних підсилювачів

та їх ланцюгів зв’язку (в).

Залежні від частоти коефіцієнти підсилення і відбиття

потужності для прохідної схеми (рис. 1а) пов’язані

співвідношеннями

Рис. 1. Схеми прохідного (а) і відбивного (б) регенеративних підсилювачів та їх ланцюгів зв’язку (в).


68

(9)може бути представлена у вигля-

ді [1, 3]

, (10)

де

(11)

– нормована частотна змінна, що приймає значення

на границях w1,n,в та w2,n,в роз-

рахункової смуги частот [w1; w2]n,в , (w1 x w2 = w

20 ), при заданому рівні розуз-

годження

;

— поліном N-го степеня, що задовольняє умові

.Це дає можливість записати

ачх прохідного і відбивного підсилю-вачів (1)(3) у вигляді

(12)

(13)

при мінімальному підсиленні

(14)

і однакових нерівномірностей

ачх кож-ної схеми у відповідній смузі частот

.для розповсюджених чебишев-

ської (а) і максимально-плоскої (б) ачх (10), яким відповідають поліноми

(15 а)

та

(15 б)у [2,3] наведені формули об-

числення параметрів контурів узгоджую-

чого чотириполюсника і відпо-відної смуги частот w2 – w1. остан-нє з урахуванням (4) ч (9) і умови

дає

(16)де — добротність кінцевої

провідності узгоджуючої схеми, для якої за (4) ÷ (6)

, (17)

і відповідно до (15 а) та(15 б)

(18 а)

та

(18 б)


69

на рис. 2 наведені нормовані че-бишевські (а) і максимально-плоскі (б) ачх (12)÷(13) прохідної і відбивної схем , типових для реальних діодних регенеративних підсилювачів нвч, з двоконтурним узгоджуючим чотири-полюсником (N=2) і параметрами

За зазначених умов , і для чебишевської

ачх:

для максимально-плоскої ачх

Перехід від нормованих частот-

них змінних до реальних може здійснюватись за (11).

Гранично-можливі характеристи-ки прохідного і відбивного підсилюва-чів можуть бути отримані граничним переходом за у (18 а, б) або на підставі співвідношення Фано [2]

(19)

Рис. 2. Чебишевські (а) і максимально-плоскі (б) АЧХпрохідного та відбивного підсилювачів

72

Рис. 2. Чебишевські (а) і максимально-плоскі (б) АЧХ

прохідного та відбивного підсилювачів

За зазначених умов , і для чебишевської АЧХ:

; ; ;

для максимально-плоскої АЧХ

; ; .

Перехід від нормованих частотних змінних до реальних може

здійснюватись за (11).

Гранично-можливі характеристики прохідного і відбивного підсилювачів

можуть бути отримані граничним переходом за у (18 а, б) або на

підставі співвідношення Фано [2]

(19)

З (19), (9), (7), (17) випливає, що для ідеальних (прямокутних) АЧХ (1)ч(3)

0

∞


70

З (19), (9), (7), (17) випливає, що для ідеальних (прямокутних) ачх (1)÷(3)

відповідні смуги частот визначаються співвідно-

шеннями

(21)За наведених вище значень пара-

метрів

(рис. 2)

Як свідчать отримані результати, відбивна схема і за підсиленням, і за смугою частот помітно перевищує про-

хідну:

останню ж доцільно застосовувати у випадках, коли використання цирку-ляторів є неможливим, наприклад, за умови інтенсивного магнітного поля чи жорстких вимог до масо-габарит-них характеристик підсилювача.

ЛІТЕРАТУРА:1. Н. З. Шварц, В. С. Эткин, Ю. Л. Хо-

тунцев, Е. . Карманова, И. А. Стурков, Л. Я. Могилеская. Полупроводнико-вые входные устройства СВЧ, т. І. — Москва: Сов. Радио, 1975.

2. Вай Кайчэнь. Теория и проектиро-вание широкополосных согласую-щих цепей, (пер. с англ.). — Москва: Связь, 1979.

3. Н. З. Шварц. Усилители СВЧ на поле-вых транзисторах. — Москва: Радио и связь, 1987.

4. Равва Д. П. Синтез амплитудно-ча-стотных характеристик регенератив-ных проходных усилителей. — Ради-отехника и электроника. — 1977. — т. ХХІІ. — №10. –с. 2136÷2140.

5. Равва Д. П. Синтез регенеративных усилителей мощности СВЧ. — Ради-отехника и электроника. — 1983. — т. XXVIII. — №5. — с. 943÷947.

6. Равва Д. П. Амплитудно-частотные характеристики проходного регене-ративного усилителя мощности. — Сер. Электроника СВЧ. — 1981.- вып. 8. — с. 19÷21.


71

УДК 553.041: 622.997 Пруднікова З.Г., к. т. н., доц., доцент кафедри транспортування і зберігання нафти і газу Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Ю.Бугая

ГеОеНеРГеТИчНІ ЗАПАСИ ЯК СКЛАДОВА чАСТИНА ОСНОВНИх СИРОВИННИх РеСУРСІВ

УКРАЇНИ

В статті наведено і проаналізо-вано дані досліджень теплового поля України, які розглядаються як геоенер-гетична складова мінерально-сиро-винної бази країни.

В статье приведены и проанали-зированы данные исследований те-плового поля Украины, которые рас-сматриваются как геоэнергетиче-ская составляющая минерально-сы-рьевой базы страны.

Facts of investigations from heat fields Ukraine’s territory is comparison as geoenergetical component of country’s mineral-material resources.

Постановка проблеми та її зв’язок із практичними завдання-ми. найбільш швидко зростаючою частиною енергетики в останній час стає земне тепло, незважаючи на те, що його значення в енергетичному ба-лансі світу поки що незначне. Застосу-вання в останні роки нових технологій видобутку тепла (теплових насосів та ін.) демонструє можливості виходу ге-оенергетики на одне з чільних місць у комунальному секторі галузі. в розви-нутих країнах за останні кілька років введено в дію майже півмільйона ге-оенергетичних пристроїв для будин-ків [4].

При цьому слід все-таки врахову-вати, що після припинення відбору те-

пла земної аномалії необхідний дуже тривалий час для її відновлення, отже геотермальна енергія, на відміну від розповсюдженої думки, не є віднов-люваною [3].

Виділення невирішених частин загальної проблеми. сучасна цирку-ляційна технологія видобутку тепла із сухих порід використовує систему з двох чи більше свердловин, між якими на глибині штучно створюється тріщи-нуватий прошарок порід. крізь нагні-тальні свердловини подається під тис-ком вода, вона нагрівається на глибині і піднімається по інших свердловинах. на поверхні вода в теплообміннику віддає тепло теплоносієві зовнішньо-го контуру і знов нагнітається на гли-бину [2,5].

крім суто енергетичного аспек-ту, в проблемі використання земно-го тепла значну роль відіграє й еколо-гічний аспект справи: в сучасних гео-енергетичних установках передбаче-не повне повернення глибинної води у пласт [3]. тому аналіз геотермічних даних з точки зору оцінки ресурсного потенціалу теплової енергії Землі для україни здається важливим і актуаль-ним, особливо з урахуванням того, що видобування енергоносіїв в сучасній україні є однією з гострих і нагальних проблем.

Аналіз останніх досліджень і пу-блікацій. вивчення вченими інститу-ту геофізики нану теплового поля те-


72

риторії україни (перш за все — тепло-вого потоку Землі — тП) триває вже кілька десятиліть, але тільки за остан-ні 10–15 років, протягом яких встанов-лено близько 90% значень тП, вдало-ся створити мережу спостережень, що дало змогу характеризувати фоно-ві та аномальні геотермічні параметри в усіх головних регіонах та побудувати карту україни масштабу 1:2500000, а в найбільш вивчених регіонах побудо-вано і більш детальні карти [6]. За цей час визначено більше 3000 значень тП [2].

для даного регіону розраховува-лися температури (з розподіленням теплопровідності за глибиною) при реальних на його території глибин-них теплових потоках (тП) і щільнос-ті теплового ресурсу (W) для глибини буріння 6 км (W6). Провадились обра-хунки і для глибин 4500 і 3000 м (W4,5 і W3). При обчисленні спостереженого значення тП враховувалися величини геотермічного градієнту та теплопро-відності порід в одному інтервалі гли-бин. усього в україні вивчено розпо-діл температури у 12000 свердловин, де можна було обчислити геотерміч-ний градієнт. теплопровідність порід вивчалося на близько 9000 зразків з усіх тектонічних регіонів україни. З ви-користанням таких даних і побудовані карти різного масштабу для головних тектонічних регіонів україни та карта україни в цілому [2,3,6].

Формулювання цілей статті. Про аналізувавши використаний мате-ріал, показати багатство геотермаль-них ресурсів україни і перспектив-ність їх використання.

Виклад основного матеріалу. науковці провели розрахунки по всій території україни і орієнтувалися на ресурси, придатні для теплопостачан-

ня, тобто для видобування з геоцирку-ляційної системи (ГЦс) води при темпе-ратурі 600с та скиді її при 200с. Це мак-симальні ресурси, оскільки для обігрі-ву і отримання електроенергії (пари для турбін) необхідні 100–400с та 210–700с відповідно. Приклад практичного використання геотермальної енергії в районі з такими температурними по-казниками в україні є. При цьому вар-тість проведення свердловини (одно-го з основних компонентів вартості ГЦс) в україні у 1,2–2 рази менша, ніж у країнах дальнього зарубіжжя [2].

вивчення теплового поля українина більшій частині терито-

рії України значення глибинно-го тП в середньому дорівнюють ~44 мВт/м2 і складають фон на укра-їнському щиті, його схилах, на схилах воронезького масиву, у дніпровсько-донецькій западині, на східній части-ні волино-Подільської плити, у части-ні Передкарпатського прогину. на пів-нічному заході та в деяких інших ра-йонах цієї великої області фонових глибинних теплових потоків встанов-лені менші значення тП — в середньому 35 мВт/м2. додаткові аномалії досить виразно спостерігаються на щиті, а не-значні за площею — у западині. вони сягають 60–70 мвт/м2. Фонові значен-ня глибинного теплового потоку тери-торії Донбасу, південної частини Пів-денноукраїнської монокліналі, західної частини Волино — Подільської плити, частини Передкарпатського прогину близькі до 50 мВт/м2. Проте тут до-сить широко розповсюджені анома-лії, у межах яких глибинний тП ся-гає 60–90 мвт/м2. Підвищений фоно-вий тП виявлено на Скіфській плиті та у Складчастих Карпатах (близько 60 мВт/м2). аномальні значення


73

тут — 70–90 мвт/м2. найвищі гли-бинні теплові потоки встановле-но у Закарпатському прогині — фон ~90 мВт/м2, аномалії — до 130 мвт/м2.

досить детальні дослідження тП проведені в останні роки у районі києва, що розташований в одній з най-менш вивчених у цьому плані частин україни. в окремих пунктах поблизу міста було встановлено підвищені зна-чення глибинного теплового потоку (~60 мВт/м2), що дає надію на визна-чення тут теплової аномалії зі значни-ми рентабельними геоенергетичними ресурсами [2].

Рис.1. Дніпровська аномалія глибинного теплового потоку

1 — пункти визначення ТП, 2 — ізолінії ТП (у мВт/м2) [2]

на прилеглих територіях україн-ського щита та його схилу такі анома-лії за наявними даними були відсутні. у результаті встановлено дніпровську аномалію теплового потоку, яка, мож-ливо, простягається далеко на півден-ний схід від києва (рис. 1) і визначає цей район як перспективний з точки зору геоенергетичних ресурсів.

Геоенергетичні ресурси території України

розглянемо результати обчис-лень щільності геоенергетичних ре-сурсів україни по окремих регіонах.

Український щит та його схили. недостатня вивченість більшої части-ни щита не дає змоги характеризувати теплове поле на значних його терито-ріях, хоча і виявлено, що на уЩ та його схилах можуть зустрічатися райони з перспективними ресурсами категорії сз. Проте у більшості вивчених районів зафіксовані низькі значення тП — 35–50 мвт/м2, що відповідає низьким тем-пературам надр (рис.2).

розповсюджуючи на весь щит, за виключенням кількох аномалій тП, уявлення про низький глибин-ний тепловий потік, середнє значен-ня щільності його теплових ресурсів (W) в цілому оцінене у 1,8 т у.п./м2 [2].

таким чином, український щит та його схили утворюють осьову «низь-коенергетичну» структуру україни, «обрамлену» територіями з відносно підвищеними значеннями W6 [3]. Без-перспективними видаються більшість його районів, де важко очікувати ви-значення навіть середніх для регіону значень теплового потоку, при яких (через високу теплопровідність крис-талічних порід) не може бути досягну-тий рівень рентабельних ресурсів [2]. хоча і виявлені райони на границі схи-лів уЩ з ддЗ (наприклад, район м. киє-ва) чи Приазовська дільниця донбасу, або на сході кіровоградського блока (південний схил), де, незважаючи на рідку сітку спостережень, все ж вста-новлено величини щільності ресурсів, що перебільшують 3 т у.п./м2[3].

Східний регіон. Під цією назвою об’єднані дніпровсько-донецька за-падина та донбас. Глибинний тепло-

77

Досить детальні дослідження ТП проведені в останні роки у районі

Києва, що розташований в одній з найменш вивчених у цьому плані частин

України. В окремих пунктах поблизу міста було встановлено підвищені

значення глибинного теплового потоку (~60 мВт/м2

), що дає надію на

визначення тут теплової аномалії зі значними рентабельними

геоенергетичними ресурсами [2].

Рис.1. Дніпровська аномалія глибинного теплового потоку 1 - пункти

визначення ТП, 2 - ізолінії ТП (у мВт/м2

) [2]

На прилеглих територіях Українського щита та його схилу такі

аномалії за наявними даними були відсутні. У результаті встановлено

Дніпровську аномалію теплового потоку, яка, можливо, простягається далеко

на південний схід від Києва (рис. 1) і визначає цей район як перспективний з

точки зору геоенергетичних ресурсів.

Геоенергетичні ресурси території України

Розглянемо результати обчислень щільності геоенергетичних ресурсів

України по окремих регіонах.

Український щит та його схили. Недостатня вивченість більшої

частини щита не дає змоги характеризувати теплове поле на значних його

територіях, хоча і виявлено, що на УЩ та його схилах можуть зустрічатися

райони з перспективними ресурсами категорії Сз. Проте у більшості вивчених

районів зафіксовані низькі значення ТП – 35-50 мВт/м2

, що відповідає низьким

температурам надр (рис.2).


74

вий потік на території западини в се-редньому не вищий, ніж на україн-ському щиті. Проте теплопровідність порід верхньої частини розрізу тут іс-тотно знижена, тому глибинні темпе-ратури і W відносно підвищені і кон-центрація земного тепла у надрах дон-басу значно вища, ніж у дніпровсько-донецькій западині (рис. 3). середня щільність геоенергетичних ресурсів у донбасі становить ~4 т у.п./м2, і райо-нів з нерентабельними геоенергетич-

ними ресурсами майже немає, хоча розподілення їх щільності у межах за-падини досить нерівномірне. досить значними є території розповсюджен-ня відносно низьких значень W6 (2,5– 4 т у.п./м2) та високих (5–6 т у.п./м2). Го-ловні ж ресурси земного тепла скон-центровані у західному донбасі [2,3], на західному кінці Головної антикліна-лі якого тП перевищує 85 мвт/м2 (W6 = 7 т у.п./м2), і температура флюїду на гли-бині 6 км перебільшує 2000с. При цьо-

78

Рис. 2. Розподіл W на Українському щиті [2]

Розповсюджуючи на весь щит, за виключенням кількох аномалій ТП,

уявлення про низький глибинний тепловий потік, середнє значення щільності

його теплових ресурсів (W) в цілому оцінене у 1,8 т у.п./м2

[2].

Таким чином, Український щит та його схили утворюють осьову

"низькоенергетичну" структуру України, «обрамлену» територіями з відносно

підвищеними значеннями W6 [3]. Безперспективними видаються більшість

його районів, де важко очікувати визначення навіть середніх для регіону

значень теплового потоку, при яких (через високу теплопровідність

кристалічних порід) не може бути досягнутий рівень рентабельних ресурсів

[2]. Хоча і виявлені райони на границі схилів УЩ з ДДЗ (наприклад, район м.

Києва) чи Приазовська дільниця Донбасу, або на сході Кіровоградського

блока (південний схил), де, незважаючи на рідку сітку спостережень, все ж

встановлено величини щільності ресурсів, що перебільшують 3 т у.п./м2

[3].

Східний регіон. Під цією назвою об'єднані Дніпровсько-Донецька

западина та Донбас. Глибинний тепловий потік на території западини в

середньому не вищий, ніж на Українському щиті. Проте теплопровідність

порід верхньої частини розрізу тут істотно знижена, тому глибинні

температури і W відносно підвищені і концентрація земного тепла у надрах

Донбасу значно вища, ніж у Дніпровсько-Донецькій западині (рис. 3).

Середня щільність геоенергетичних ресурсів у Донбасі становить ~4 т у.п./м2

,

і районів з нерентабельними геоенергетичними ресурсами майже немає, хоча

розподілення їх щільності у межах западини досить нерівномірне. Досить

значними є території розповсюдження відносно низьких значень W6 (2,5-4 т

у.п./м2

) та високих (5-6 т у.п./м2

). Головні ж ресурси земного тепла

Рис. 2. Розподіл W на Українському щиті [2]

79

сконцентровані у західному Донбасі [2,3], на західному кінці Головної

антикліналі якого ТП перевищує 85 мВт/м2

(W6 =7 т у.п./м

2

), і температура

флюїду на глибині 6 км перебільшує 2000

С. При цьому рівні температури

геоенергетичні ресурси можна використовувати для отримання електроенергії

(пари для турбін) без додаткового догріву. Таких аномалій W6

лише на

північно-західному фрагменті Головної антикліналі виявлено не менше

чотирьох, хоча вчені обґрунтовано передбачають, що район вірогідного

використовування геоенергетичних ресурсів Донбасу для виробки

електроенергії без догріву виявиться значно більшим.

Рис.3. Розподіл W у Донбасі [2]

Отже, західний Донбас являє собою одне з найкращих в Україні місць

для видобутку тепла Землі для потреб теплопостачання. До того ж науковці

впевнені, що, оскільки на кожній одиниці площі ДДЗ тепло можна добувати

декілька разів, змінюючи глибину його відбору, то концентрація теплової

енергії явно перевищує концентрацію енергії традиційного палива навіть на

найкрупніших родовищах вуглеводнів ДДЗ (і в Україні в цілому) [3]. Сума

геоенергетичних ресурсів Східного регіону становить ~0,3 трлн. т у.п. [2,3].

Південний регіон. Регіон обмежений границями України з Румунією,

Молдовою і Росією, схилом УЩ на півночі і Чорним та Азовським морями на

півдні і включає дві тектонічні структури - Південноукраїнську монокліналь

та Скіфську плиту (включаючи Чорноморсько-Азовський шельф).

Рис.3. Розподіл W у Донбасі [2]


75

му рівні температури геоенергетичні ресурси можна використовувати для отримання електроенергії (пари для турбін) без додаткового догріву. таких аномалій W6 лише на північно-західно-му фрагменті Головної антикліналі ви-явлено не менше чотирьох, хоча вче-ні обґрунтовано передбачають, що ра-йон вірогідного використовування ге-оенергетичних ресурсів донбасу для виробки електроенергії без догріву виявиться значно більшим.

отже, західний донбас являє со-бою одне з найкращих в україні місць для видобутку тепла Землі для потреб теплопостачання. до того ж науковці впевнені, що, оскільки на кожній оди-ниці площі ддЗ тепло можна добувати декілька разів, змінюючи глибину його відбору, то концентрація теплової енергії явно перевищує концентрацію енергії традиційного палива навіть на найкрупніших родовищах вуглеводнів ддЗ (і в україні в цілому) [3]. Сума геое-нергетичних ресурсів Східного регіону становить ~0,3 трлн. т у.п. [2,3].

Південний регіон. регіон обмеже-ний границями україни з румунією, Молдовою і росією, схилом уЩ на пів-ночі і чорним та азовським морями на півдні і включає дві тектонічні струк-

тури — Південноукраїнську моноклі-наль та скіфську плиту (включаючи чорноморсько-азовський шельф).

Прогрів надр цих тектонічних оди-ниць досить значний, хоча у північній частині регіону спостерігається ши-ротна смуга знижених (в одному райо-ні навіть нерентабельних) щільностей геоенергетичних ресурсів (рис.4).

Південніше цієї смуги на територі-ях кримського півострова спостеріга-ється поступове зростання величини W з півночі на південь від 2,5 до 3,5–4 т у.п./м2, і визначаються додатко-ві аномалії інтенсивністю до 7 т у.п./м2. в районі тарханкуту на глибині бу-ріння 6 км припускається вірогідність отримання пари з температурою біль-ше 2000с, придатної для виробництва електроенергії без догріву [3]. саме у цих межах (як і у західному донба-сі) слід шукати ділянки, найбільш при-датні для видобування тепла Землі. Су-марна кількість геоенергетичних ре-сурсів на півдні України виявляється доволі значною — 0,29 трлн. т у.п. [2,3]. Це набагато більше величини енергії, яку можна отримати при спа-люванні усіх запасів родовищ нафти і газу регіону, що видобуваються. Біль-ше того, концентрація енергії цих тра-

Рис.4. Розподіл W у південному регіоні України [2]

80

Рис.4. Розподіл W у південному регіоні України [2]

Прогрів надр цих тектонічних одиниць досить значний, хоча у

північній частині регіону спостерігається широтна смуга знижених (в одному

районі навіть нерентабельних) щільностей геоенергетичних ресурсів (рис.4).

Південніше цієї смуги на територіях Кримського півострова

спостерігається поступове зростання величини W з півночі на південь від 2,5

до 3,5-4 т у.п./м2

, і визначаються додаткові аномалії інтенсивністю до 7 т

у.п./м2

. В районі Тарханкуту на глибині буріння 6 км припускається

вірогідність отримання пари з температурою більше 2000

С, придатної для

виробництва електроенергії без догріву [3]. Саме у цих межах (як і у

західному Донбасі) слід шукати ділянки, найбільш придатні для видобування

тепла Землі. Сумарна кількість геоенергетичних ресурсів на півдні України

виявляється доволі значною – 0,29 трлн. т у.п. [2,3]. Це набагато більше

величини енергії, яку можна отримати при спалюванні усіх запасів родовищ

нафти і газу регіону, що видобуваються. Більше того, концентрація енергії

цих традиційних джерел всюди, в тому числі і в межах контурів самих

родовищ менша за W6 [2,3,6].

Західний регіон. Регіон включає кілька тектонічних одиниць. В його

межах об'єднані західна частина Східноєвропейської платформи (Волино-

Подільська плита і частина Передкарпатського прогину), різні зони

альпійської геосинкліналі Карпат і Закарпатський внутрішній прогин (рис. 5

та 6).

У західному регіоні виявлений максимальний контраст величин ТП.

Так, на північному сході Волино-Подільської плити, в зоні Волинської

від'ємної аномалії середнє значення глибинного теплового потоку становить

34 мВт/м2

, а в зоні позитивної аномалії у центральній частині Закарпатського

прогину ТП перевищує 130 мВт/м2

[3,6]. У цій же зоні визначено ділянки з

найбільшою в Україні щільністю геоенергетичних ресурсів (до 10 т у.п./м2

)

[2,3]. При цьому на сході, (а особливо на північному сході) регіону


76

диційних джерел всюди, в тому числі і в межах контурів самих родовищ мен-ша за W6 [2,3,6].

Західний регіон. регіон включає кілька тектонічних одиниць. в його межах об’єднані західна частина схід-ноєвропейської платформи (волино-Подільська плита і частина Передкар-патського прогину), різні зони альпій-ської геосинкліналі карпат і Закарпат-ський внутрішній прогин (рис. 5 та 6).

у західному регіоні виявле-ний максимальний контраст вели-чин тП. так, на північному сході воли-но-Подільської плити, в зоні волин-ської від’ємної аномалії середнє зна-чення глибинного теплового потоку становить 34 мвт/м2, а в зоні пози-тивної аномалії у центральній части-

ні Закарпатського прогину тП пере-вищує 130 мвт/м2 [3,6]. у цій же зоні визначено ділянки з найбільшою в україні щільністю геоенергетичних ре-сурсів (до 10 т у.п./м2) [2,3]. При цьо-му на сході, (а особливо на північно-му сході) регіону розташований ра-йон найнижчої щільності, де значення W скорочується до величин, менших за 1 т у.п./м2 [2].

Максимальні ж для території україни значення W виявлені у Закар-патському прогині (рис.12.6). Закар-патський прогин — найбільш «прогрі-та» частина регіону і україни в цілому. Практично на всій його території ве-личина W6 перевищує 6 т у.п./м2. роз-повсюджені тут фонові величини пе-

Рис.5. Розподіл W у західному регіоні України [2]

81

розташований район найнижчої щільності, де значення W скорочується до

величин, менших за 1 т у.п./м2

[2].

Максимальні ж для території України значення W виявлені у

Закарпатському прогині (рис.12.6). Закарпатський прогин – найбільш

«прогріта» частина регіону і України в цілому. Практично на всій його

території величина W6 перевищує 6 т у.п./м

2

. Розповсюджені тут фонові

величини перевищують додаткові аномалії в інших регіонах.

Рис.5. Розподіл W у західному регіоні України [2]

Саме у цій частині Західного регіону на деяких ділянках щільність

геоенергетичних ресурсів сягає 10 т у.п./м2

. Природно, що цей регіон

здається найперспективнішим для використання тепла Землі.


77

ревищують додаткові аномалії в інших регіонах.

саме у цій частині Західного регі-ону на деяких ділянках щільність гео-енергетичних ресурсів сягає 10 т у.п./м2. Природно, що цей регіон здається найперспективнішим для використан-ня тепла Землі.

Рис.6. Розподіл W у Закарпатському прогині [2]

тут можливо не тільки здобуття води для гарячого водопостачання з температурою близько 600с на неве-ликих глибинах, але й видобування пари, придатної без догріву для виро-блення електроенергії. тобто, у Закар-патському прогині можливе створен-ня системи геоелектростанцій, запа-си енергії для яких (при використанні лише тепла глибин 5,5–6 км) переви-щують 15 млрд. т у.п. а на найбільш прогрітих дільницях (з величиною гли-бинного теплового потоку, більших за 120 мвт/м2) можливе видобування пари на глибинах до 4,5 км, тобто за-паси можуть бути збільшеними без до-даткового буріння [3].

у Західному регіоні вже сьогодні використовуються термальні води, а раніше проектувалася геотермальна електростанція [2].

карта геоенергетичних ресурсів україни

наведені дані дозволили вченим побудувати зведену карту розподілу W6 і визначити в межах території укра-їни три головних басейни з перспек-тивними геоенергетичними ресурса-ми категорії сз: Західний, східний і Пів-денний.

на іншій площі значення концен-трації тепла країни, які перевищують рентабельний рівень, представле-ні спорадично. використовуючи відо-мості про середні величини щільності теплового потоку W, можна дати оцін-ки загальної кількості енергії для кож-ного регіону. такий регіональний роз-поділ ресурсів в україні наведено на рис. 7, за даними якого можна визна-чити геоенергетичні ресурси для гли-бин буріння не тільки 6 км, а і менш значних — для 4,5 та 3 км [2,3].

Підсумуємо здобуті вченими дані, які характеризують геоенергетичні ресурси україни.

у західному басейні країни (пло-ща якого відносно невелика) сума геоенергетичних ресурсів стано-вить близько 0,2 трлн. т у.п., у схід-ному та південному — приблизно по 0,3 трлн. т у.п. (природно, у півден-ному басейні враховувалися ресур-си тільки на суходолі). отже, загаль-на сума геоенергетичних ресурсів по україні становить близько 0,8 трлн. т умовного палива [2,3].

Порівняємо отримані дані з ін-формацією про запаси горючих ко-рисних копалин україни (табл.1). із та-блиці видно, що запаси геоенергетич-них ресурсів України перевищують запаси її горючих копалин (переваж-но — кам’яного вугілля) у 20 разів. З урахуванням екологічних переваг ге-отермальної енергетики це дозволяє

82

Рис.6. Розподіл W у Закарпатському прогині [2]

Тут можливо не тільки здобуття води для гарячого водопостачання з

температурою близько 600

С на невеликих глибинах, але й видобування пари,

придатної без догріву для вироблення електроенергії. Тобто, у

Закарпатському прогині можливе створення системи геоелектростанцій,

запаси енергії для яких (при використанні лише тепла глибин 5,5-6 км)

перевищують 15 млрд. т у.п. А на найбільш прогрітих дільницях (з

величиною глибинного теплового потоку, більших за 120 мВт/м2

) можливе

видобування пари на глибинах до 4,5 км, тобто запаси можуть бути

збільшеними без додаткового буріння [3].

У Західному регіоні вже сьогодні використовуються термальні води, а

раніше проектувалася геотермальна електростанція [2].

Карта геоенергетичних ресурсів України

Наведені дані дозволили вченим побудувати зведену карту розподілу

W6 і визначити в межах території України три головних басейни з

перспективними геоенергетичними ресурсами категорії Сз: Західний, Східний

і Південний.

На іншій площі значення концентрації тепла країни, які перевищують

рентабельний рівень, представлені спорадично. Використовуючи відомості

про середні величини щільності теплового потоку W, можна дати оцінки

загальної кількості енергії для кожного регіону. Такий регіональний розподіл

ресурсів в Україні наведено на рис. 7, за даними якого можна визначити

геоенергетичні ресурси для глибин буріння не тільки 6 км, а і менш значних -

для 4,5 та 3 км [2,3].

Підсумуємо здобуті вченими дані, які характеризують геоенергетичні

ресурси України.


78

оцінити використання тепла Землі в україні як дуже перспективний напря-мок її розвитку.

Таблиця 1[2,3]Запаси горючих копалин

в Україні

Різновид палива Запаси в 1010т у.п.

кам'яне вугілля 3,880Буре вугілля 0,127торф 0,025нафта 0,022Газ 0,161конденсат 0,012

Всього 0,04 трлн. т у.п. (0,04∙1012)

вище мова йшла переважно про одержання з надр теплоносіїв з віднос-но низькою температурою (600с). роз-рахунки ж показали, що за умов досяг-нення значень W = 6, 7, 8, 9 та 10 т у.п./м2, можна оцінити ресурси для носіїв з температурою 2100с (достатньої для одержання у теплообміннику пари для турбін електростанції). При гли-

бині буріння 4,5 км невеликі ресурси такої пари з’являються тільки в райо-нах з W = 10 т у.п./м2. у Закарпатському прогині це відповідає глибинному те-пловому потоку понад 120 мвт/м2, та-ким чином, тут є можливим одержан-ня пари для турбін без підігрівання (при глибині свердловин 6 км). незна-чні ділянки з подібними властивостя-ми можна визначити також у донбасі та в криму.

ВисновкиЗ вищенаведеного очевидно, що

україна має потужну геотермальну сировинну базу. При цьому геологіч-ні дані вказують, що глибини її терито-рії, особливо уЩ, вивчені недостатньо [1,2,8]. отже науково-технічний про-грес і пов’язаний з ним зріст інтенсив-ності розробок мінеральних ресурсів вимагають безперервних пошуків но-вих покладів, приросту запасів як у розвіданих родовищах, так і у тих, що розробляються, а також перебудови технологічного процесу для видобу-вання головної і супутньої сировини.

Рис.7. Розподіл W в Україні [2]

83

Рис.7. Розподіл W в Україні [2]

У західному басейні країни (площа якого відносно невелика) сума

геоенергетичних ресурсів становить близько 0,2 трлн. т у.п., у східному та

південному - приблизно по 0,3 трлн. т у.п. (природно, у південному басейні

враховувалися ресурси тільки на суходолі). Отже, загальна сума

геоенергетичних ресурсів по Україні становить близько 0,8 трлн. т умовного

палива [2,3].

Порівняємо отримані дані з інформацією про запаси горючих корисних

копалин України (табл.1). Із таблиці видно, що запаси геоенергетичних

ресурсів України перевищують запаси її горючих копалин (переважно -

кам'яного вугілля) у 20 разів. З урахуванням екологічних переваг

геотермальної енергетики це дозволяє оцінити використання тепла Землі в

Україні як дуже перспективний напрямок її розвитку.

Таблиця 1[2,3]

Запаси горючих копалин в Україні

Різновид палива Запаси в 1010

т у.п.

Кам'яне вугілля 3,880

Буре вугілля 0,127

Торф 0,025

Нафта 0,022

Газ 0,161

Конденсат 0,012

Всього 0,04 трлн. т у.п. (0,04·1012

)

Вище мова йшла переважно про одержання з надр теплоносіїв з

відносно низькою температурою (600

С). Розрахунки ж показали, що за умов

досягнення значень W = 6, 7, 8, 9 та 10 т у.п./м2

, можна оцінити ресурси для


79


1. Лут Р.Т., Мищенко А.В. Возобновляе-мые источники энергии в Украине — ресурсы и характеристики //Возоб-новляемая энергия. — 2001, №3. — с.5–8.

2. Завгородня О.В., Гордієнко І.В., Лог-винов І.М., Тарасов В.М., Усенко О.В. Геоенергетичні ресурси Украї-ни // Фундаментальні орієнтири на-уки. –К.: «Академперіодика», 2005. — с.178–199.

3. В.В.Гордиенко, И.В. Гордиенко, За-вгородняя О.В. Геоэнергетические ресурсы территории Украины//Гео-физический журнал №2, т.26, 2004. — с.73–86.

4. Kohl T., Brennil R., Eugster W. Perfor-mance investigations of a deep borehole heat exchanger// The Earth’s thermal

field and related research methods. — M.: RUPF, 2002. — p. 126–128.

5. Шпак А.А., Ефремочкин Н.В., Борев-ский Л.В. Поиски, разведка и оценка прогнозных ресурсов и эксплуатаци-онных запасов теплоэнергетических вод. М.: Недра. — 1989. — 89 с.

6. Карта глибинного теплового потоку України. М-б 1: 500000/ В.В.Гордієнко, І.В.Гордієнко, О.В. Завгородня, О.В. Усенко. — 2002.

7. Державна геологічна служба України: Довідник. — К.:Геоінформ, 1999. — 87 с.

8. Гурський Д.С. Концептуальні заса-ди державної мінерально-сировинної політики щодо використання страте-гічно важливих для економіки країни корисних копалин: Монографія. — Л.: ЗУКЦ, 2008. — 192 с.


80

УДК 621.311.21(075.8) Палишкин Н.А., д.т.н., проф., профессор Международного научно-технического университета им. академика Юрия Бугая

ГИДРОЭНеРГеТИчеСКОе ОБОРУДОВАНИе МАЛЫх ГЭС

Рассмотрены режимы работы МГЭС, подающих энергию в энергети-ческую систему и индивидуальному потребителю. При этом учитывает-ся работа МГЭС при наличии водохра-нилища, на бытовом стоке и работа ГЭС, построенных на водохранилищах неэнергетического назначения.

Приведены номенклатуры гидро-турбин отечественных и зарубежных фирм.

Розглянуто режими роботи МГЭС, що подають енергію в енерге-тичну систему та індивідуальним споживачам. При цьому враховуєть-ся робота МГЭС при наявності водо-ймища, на побутовому стоці і робота ГЕС, побудованих на водоймищах нее-нергетичного призначення.

Приведені номенклатури гідро-турбін вітчизняних і закордонних фірм.

The modes of operations SGES, giv-ing energy in power system and individu-al consumer are considered. Thus the work SGES is taken into account at presence of reservoir, on a household drain and work of hydroelectric power station construct-ed on reservoirs of not power purpose (as-signment).

The nomenclature of water-wheels of domestic and foreign firms are given.

в предыдущих работах нами по-казаны возможности использования энергии малых рек и проведено их экономическое сравнение с другими

источниками энергии. [4,5]. в рассма-триваемой статье остановимся на ре-жимах роботы малых гидроэлектро-станций (МГЭс) и их энергетическом оборудовании.

режим работы МГЭс, предназна-ченных для снабжения электроэнер-гией изолированных потребителей, определяется особенностями элек-тропотребителей и регулирующей способностью водохранилищ.

к МГЭс, работающим в энергоси-стемах, предъявляется требование по качеству вырабатываемой электроэ-нергии и по участию в покрытии гра-фика нагрузки. При невозможности подключения МГЭс к крупной энер-госистеме целесообразно объедине-ние их в локальную энергосистему. создание таких систем позволяет пол-нее использовать энергоресурсы, по-высить надежность и качество энер-госнабжения, частично снизить мак-симум нагрузки, снизить ограничение в применении мощных электрических двигателей в производственных про-цессах, а также снизить строительные и эксплуатационные затраты.

водохранилища МГЭс должны иметь экономически целесообразные полезные объемы с небольшой высо-той призмы сработки. При небольших объемах водохранилищ возникает не-обходимость работы гидроэлектро-станций (ГЭс) в режиме водотока. так, например, в австрии на бытовом сто-ке работает 70% всех ГЭс. в бывшем ссср на бытовом стоке работали 30%


81

всех ГЭс. число часов работы таких ГЭс составляло 1500...4500 в год.

для вновь проектируемых МГЭс желательным является их рабо-та в зоне графика нагрузки, соответ-ствующей 5000 часам в год.

выработка электроэнергии МГЭс, работающих на бытовом стоке, зави-сит от расхода водотока, поддержа-ния максимального напора, а также от возможности регулирования гидро-силового оборудования.

При наличии водохранилищ ре-жим работы МГЭс определяется тре-бованием получения максимальной мощности в период покрытия днев-ного или вечернего пиков графика на-грузки энергосистемы или изолиро-ванного потребителя. с помощью су-точного регулирования стока мож-но добиться почти стопроцентного использования водотока. При ста-бильном потреблении энергии рабо-та ГЭс может быть автоматизирована в соответствии с заданным графиком нагрузки.

режим работы МГЭс, сооружае-мых около существующих водохрани-лищ неэнергетического назначения, будет определяться режимом работы основного водопотребителя. в ряде случаев выработка электроэнергии таких электростанций будет носить сезонный характер с числом часов ис-пользования установленной мощно-сти 1500...2500 часов в год.

такой режим работы ГЭс не всег-да устраивает потребителей электро-энергии, но создание таких ГЭс дает возможность экономить традицион-ное топливо.

Гидроэнергетическое оборудо-вание МГЭс. к малым гидротурби-нам относят турбины мощностью до 10Мвт и диаметром рабочих ко-

лес до 2,8м при изменении напора в диапазоне 1…1000 м. коэффици-ент полезного действия малых тур-бин достигает 88... 90%, а в условиях максимальной нагрузки 82...85%. та-кой высокий кПд позволяет эконом-но расходовать воду, что важно для ГЭс с регулируемым стоком. если же расход водотока большую часть вре-мени превышает расход, необходи-мый для выработки электроэнергии, то в этом случае высокий кПд гидро-турбин будет иметь подчиненное зна-чение по сравнению с уменьшением их размера и стоимости.

на МГЭс используются все из-вестные в настоящее время гидротур-бины: реактивные осевые с напором до 25 м, реактивные радиально-осе-вые с напором 2...600 м; активные ков-шевые или наклонно-струйные с на-пором 60...1000 м.

оптимальное решение по выбору типа гидротурбины устанавливают на основе технико-экономического со-поставления вариантов. При этом ре-шающее значение имеют рабочая ха-рактеристика, кавитационные показа-тели и стоимость гидротурбин.

из рассмотренных характеристик выявляется, что наиболее эффектив-ными в условиях изменяющихся на-грузок, являются ковшовые и осевые с поворотными лопастями турбины, со-храняющие высокий кПд в широком диапазоне изменения расходов. ради-ально-осевые турбины обладают худ-шей приспособленностью к регули-рованию, а пропеллерные, кПд кото-рых приближается к нулю при расхо-дах около 30...45 % расчетного, можно применять при незначительных коле-бания нагрузок.

высота отсасывания на МГЭс чаще всего принимается положительной


82

(0...3м). только при низких напорах и больших мощностях турбинного агре-гата допускают отрицательную высо-ту отсасывания (-1…1,5м) с целью при-менения более быстроходных турбин с меньшим диаметром рабочего колеса.

в табл. 1 приведены применяе-мые на МГЭс предельные значения быстроходности в зависимости от ис-пользуемого напора, обеспечиваю-щие положительную высоту отсасыва-ния при отсутствии кавитации. Приве-денные в табл. 1 значения быстроход-ности является ориентировочными. допустимую высоту отсасывания в каждом конкретном случае опреде-ляют с учетом кавитационных качеств турбины и режимов ее работы.

удельная стоимость гидротурби-ны, как показано австрийскими спе-циалистами, различна для различных видов гидротурбин, а в пределах од-ного вида резко уменьшается с увели-чением напора [1]. важным фактором является снижение стоимости произ-водства гидротурбин наряду с повы-шением надежности и долговечности. Этот вывод подтвержден долговеч-ной и надежной работой гидротурбин на еще действующих МГЭс украины и других стран снГ.

в основу стандартизации гидро-турбин МГЭс положено:

использование достижений в об-ласти расчета, проектирования и из-готовления турбин большой мощно-сти; сокращение числа типоразме-ров; упрощение конструкции проточ-ной части гидротурбин, унификация и нормализация основных деталей и применение современных материа-лов и технологий. такая номенклату-ра была создана в средине прошлого столетия виГМ [З]. оказалось возмож-ным ограничить номенклатуры ма-лых турбин четырьмя сериями ради-ально-осевых турбин (Ф310, Ф82, Ф15, Ф13) с быстроходностью 120...320 и двумя сериями пропеллерных тур-бин (Прк 245 и Прк 70) с быстроход-ностью 460...680. в результате техни-ко-экономического обоснования для малых гидротурбин был рекомендо-ван такой ряд диаметров рабочих ко-лес (см):

– для радиально-осевых турбин -30, 35, 42, 50, 59, 71, 84 и 100;

– для осевых турбин -35, 46, 59, 86, 100, 120, 140 и 160.к малым и средним принято от-

носить гидротурбины, имеющие ра-бочее колесо диаметром не более:

Таблица 1Значение напора Н и быстроходности ns гидротурбин [1]

Гидротурбины Быстроходность, ns

Напор Н, мКласс Вид

реактивные

осевые: 2–25 2–25радиально осевые:– быстроходные– средней быстроходности– тихоходные

25–100100–250250–600

25–100100–250250–600

активныедвухкратные ковшовые: 20–200 20–200 – многоструйные 100–400 100–400 – одноструйные 400–1800 400–1800


83

осевые — 280 см, радиально-осе-вые — 180 см.

следовательно, ряд диаметров современных малых гидротурбин не-сколько изменился и имеет следу-ющие размеры [2]: 35, 50, 60, 71, 84, 100, 120, 140, 160, 180, 200, 225, 250, 280 см.

в настоящее время в российской Федерации разработана новая но-менклатура турбин для МГЭс. в ос-нову построения новой номенклату-ры малых турбин положены разме-ры проточной части турбин, пред-ставленных в ост 108.023.15 — 82 и ост 108.023.107 — 85.

Предельное значение напора устанавливалось исходя из соотноше-ния:

,где — Нsмин — минимальная высо-

та отсасывания, которая принималась равной 1…5 м; dмин— коэффициент ка-витации (принят 0,04).

в результате предлагаются (табл. 2).следующие 8 типов турбин, которые обеспечивают покрытие все-

го диапазона мощностей и напоров МГЭс:

для радиально-осевых принят но-минальный диаметр турбин (м): 0,20; 0,24; 0,28; 0,32; 0,38; 0,45; 0,54; 0,62; 0,72; 0,81; 1,0; 1,18; 1,38, а для осевых турбин — 0,28; 0,38; 0,54; 0,72; 1,0; 1,39; 1,9. Мощности турбин: 5,1; 20; 50; 100; 200; 500; 1000; 2000; 5000; 10000 квт.

опыт решения проблем нормали-зации и производства турбин малой мощности был использован в россий-ской Федерации специалистами сыз-ранского турбостроительного заво-да при участии нПо Цкти и По «Ле-нинградский металлический завод» при составлении эскизного проек-та основных типов параметрического ряда унифицированных гидротурбин для МГЭс. [8] с учетом условий рабо-ты МГЭс указанными заводами и кон-структорскими бюро были выделены пять групп гидростанций, и для каж-дой из них рекомендован экономич-ный тип турбин.

Для первой группы МГЭс, соору-жаемых для небольших водохрани-лищ с расходом З...6 м3/с и напором

Таблица 2Номенклатура малых гидротурбин Российской Федерации [4]

Серия A B C D E F G Hнмакс, м 180 105 65 40 24 14 8,5 5нмин., м 90 55 35 20 12 7 4 3Базоваямодель

ро23/ 791д ФГ2 ро75/

842аро45/

820ПЛ40/

800ПЛ20/

811ПЛГк

23/3166ПЛГк

15/984ns опт. 170 207 294 320 440 550 700 720ni опт. 66 70 83 83 125 146 156 164Q/

1(95%),л/с 640 870 1170 1430 1650 1800 2600 3000Q/

1 мин., л/с 420 560 850 1040 620 660 800 1000

конку-рент ро230/ 3234

ро230/ 3234

ро75/ 7286

ро75/ 841а

ПЛ30/ 5876

ПЛ30/ 5876

ПЛГк15/826

ПЛГк25/3166

ns опт. 166 166 278 293 510 510 660 700n|

1опт. 65 65 79 83 130 130 145 156Q|

1(95%),л/с 700 700 1230 1 1170 1800 1800 2250 2600Q|

1мин., л/с 390 390 800 860 700 700 1300 800


84

5...15 м, предлагаются два варианта вертикальных пропеллерных турбин (диаметром 100 см) с переустанавли-вающимися лопастями рабочего ко-леса. Положение лопастей может ме-няться ступенчато при изменении на-пора путем их перестановки. для этих целей в рабочем колесе имеется меха-низм перестановки лопастей, сраба-тывающий при поступлении соответ-ствующей команды от системы управ-ления.

одна из турбин устанавливается в бетонной турбинной камере и име-ет регулируемый направляющий ап-парат, а вторая устанавливается в от-крытой турбинной камере и имеет направляющий аппарат с неподвиж-ными лопатками, одновременно вы-полняющими роль статора. во второй турбине предусмотрен кольцевой за-твор, служащий в качестве органа пу-ска и остановки. Мощность указанных турбин 160...600 квт при частоте вра-щения 429...500 мин -1.

Для второй группы МГЭс, соору-жаемых при сравнительно крупных водохранилищах и на перепадах ка-налов с расходом 14...30 м3/с и напо-ром 5...20 м, разработано три типо-размера горизонтальных «трубных» турбин диаметром 60, 180, 225 см и мощностью 800...1500, 1000...1800, 1500...3000 квт. Это осевые турбины с поворотными или с переустанавлива-ющимися лопастями, отсасывающей трубой S-образной формы. направля-ющий аппарат — конический. капсула — выдвинута в подводящий канал. со-единение турбины с генератором осу-ществляется через зубчатый или пла-нетарный мультипликатор.

К третьей группе относятся МГЭс, сооружаемые на закрытых во-доводах. для них разработана уста-

навливаемая в трубопроводе гори-зонтальная осевая турбина (диаме-тром 100 см) с переустанавливаю-щимися лопастями. вертикальный генератор устанавливается на трубо-проводе с внешней стороны и сое-диняется с турбиной с помощью ко-нической зубчатой передачи. Мощ-ность турбины 500...700 квт при напо-ре 7...15 м.

Для четвертой группы МГЭс с на-пором 15...75 м и расходом 14...15 м3/с предлагаются: две вертикальные ради-ально-осевые турбины традиционной конструкции диаметром 160 см, мощ-ностью 700...1160 и 3600...5000 квт, турбина диаметром рабочего коле-са 190 см, мощностью 3500...7500 квт, при расходе 17,7...22,5 м3/с и тур-бина диаметром 225 см мощно-стью 3600...7000 квт, при расходе 20,5...25 м3/с.

Пятая группа МГЭс — дерива-ционные ГЭс, сооружаемые в гори-стой местности на водотоках с расхо-дом воды 1...2 м3/с и напором до 150 м. для таких МГЭс предлагается две уни-фицированные горизонтальные ради-ально-осевые турбины. Первая из них рассчитана на напор 70... 150 м и мощ-ность 620... 1900 квт, вторая — на на-пор 40..70 м и мощность 600 квт. обе турбины имеют рабочее колесо диа-метром 500 мм.

в проектах гидротурбин предус-мотрена максимальная унификация и типизация узлов и деталей, предусмо-трена организация гибкого поточного производства позволяющего снизить срок изготовления, себестоимость и трудоемкость. конструкции турбин-ных агрегатов разработаны с учетом блочной комплексной поставки с мак-симальной заводской готовностью.


85

Подбор турбин для проектируе-мых МГЭс можно производить по ре-комендациям [2], основанным на при-менении приведенных параметров.

далее остановимся на конструк-циях турбин для МГЭс, разрабатывае-мых зарубежными фирмами.

осевые турбины применяют при напорах 1...25 м. расход их достига-ет 75 м3/с, а мощность — 5000 квт.

При напоре до 6 м и диаметрах до 160 см применяют вертикальные пропеллерные турбины, устанавлива-емые в открытых турбинных камерах.

наряду с пропеллерными турби-нами применяют осевые турбины с поворотными лопастями рабочего ко-леса и лопатками направляющего ап-парата (системы каплана), а также си-стемы томана, у которых нерегулируе-мым является направляющий аппарат.

При больших диаметрах рабоче-го колеса и напорах вода подводится к осевым вертикальным турбинам бе-тонными напорными со спиральным очертанием камерами таврового по-перечного сечения.

Перспективными для низкона-порных МГЭс являются горизонталь-ные так называемые «трубные» осе-вые турбины с S-образной отсасыва-ющей трубой, у этих турбин отсутству-ет турбинная камера и практически осуществляется прямоосное движе-ние воды, что упрощает конструкцию здания МГЭс, уменьшает расстояние между агрегатами и сокращает объ-емы строительных работ. такая кон-струкция турбины позволяет увели-чить ее пропускную способность и мощность на 10... 15% по сравнению с вертикальной турбиной такого же размера.

Фирма «Фест—альпин» (австрия) выпускает такие турбины с поворот-

ными лопастями рабочего колеса и нерегулируемым направляющим ап-паратом.

Фирма «нейрпик» (Франция) вы-пускает «трубные» турбины с верти-кальным генератором, диаметром ра-бочего колеса 0,8...1,8 м и мощностью до 1500 квт. в этих гидротурбинах ра-бочее колесо пропеллерного типа, а направляющий аппарат нерегулируе-мый.

особым видом горизонтального агрегата с осевой гидротурбиной яв-ляется прямоточная безвальная ма-шина, особенностью которой являет-ся то, что ротор генератора крепится на периферийных кромках лопастей рабочего колеса турбины. Эти турби-ны не получили в свое время широ-кого распространения из-за трудно-сти, связанной с защитой генератора от попадания влаги. в настоящее вре-мя интерес к этим турбинам возрас-тает. Фирма «Щер—висе» (Швейца-рия) разработала усовершенствован-ный тип прямоточной турбины «стаф-ко». Большая пропускная способность (3...3,2 м3/с) делает такую турбину пер-спективной на низконапорных ГЭс.

При напорах 10...30 м широко ис-пользуются стандартные «трубные» осевые турбины с кожуховым фрон-тальным подводом воды к рабочему колесу. возможна наклонная компо-новка турбинного агрегата. такие тур-бины диаметром 0,5...1,5 м серийно выпускаются несколькими зарубеж-ными фирмами.

Предложена «трубная» осевая турбина с раздвоенным подводом воды к рабочему колесу. Поток до вхо-да в направляющий аппарат разделен на две части. обе подводящие трубы располагают в вертикальной или го-ризонтальной плоскости. в свободное


86

пространство между трубами выво-дится вал турбины, от которого через мультипликатор вращение передает-ся к горизонтальному или вертикаль-ному генератору.

в российской Федерации раз-работаны проекты унифицирован-ных гидроагрегатов с горизонталь-ной прямоточной турбиной с на-порами от 7,5 до 75 м и мощностью от 100 до 7500 квт.

Фирма «Фест—альпин» выпуска-ет такие турбины с лопастями типа да-рье диаметром до 1 м с горизонталь-ным или наклонным расположением вала.

турбины указанного выше типа выпускает также фирма «Бофоре—нохаб» (Швеция). основные параме-тры осевых турбин, используемые на зарубежных МГЭс приведены в табл.3

радиально-осевые турбины (р.о.) малых ГЭс применяют при напо-рах 10...800 м, что с учетом их быстро-

ходности 120...400 и единичной мощ-ности до 10000 квт соответствует из-менению расхода от 0,1 до 60 м3/с.

для напоров 10...40 м и мощно-сти 120...500 квт при положительной высоте отсасывания применяют уста-новки с радиально-осевыми турби-нами в открытых турбинных каме-рах. такие установки выпускает фирма «Фойт» (Германия). За счет меньшей быстроходности радиально-осевых турбин открытые камеры при тех же диаметрах рабочего колеса по срав-нению с осевыми турбинами имеют меньшие размеры.

в ряде случаев установки ради-ально-осевых турбин в открытых ка-мерах с большой высотой отсасыва-ния конкурируют с осевыми турбина-ми. их стоимость меньше осевых и ра-диально-осевых турбин в спиральной камере на 20%.

При напорах до 30 м применя-ют горизонтальные радиально-осе-

Таблица 3Основные параметры осевых турбин

Особенности кон-струкции

Компоновка агрегата*

НапорН, м

Диа-метр D, м

Приведен-ный расход

Q1` м3/с

Мощ-ностьN, кВт

открытая турбинная камера в 1...6 0,5...1,5 2 10...600

напорная турбинная камера в 2–10 1...3 2,1...2,2 50...5500

«трубная» турби-на: с S-образной отсасывающей трубой

Г, н 3...10 1...3 2,2...2,3 100...500

с генератором под утлом 90° к оси турбины

Г, н 3...10 1...3 2,3...2,5 100...600

Прямоточная Г 3...8 2...3 3...3.2 600...6000кожуховый подвод воды в, н 10...30 0,5...1,5 1,6...1,8 120...5500

раздвоенный подвод Г, н 2...30 0,5...1,0 1,4...1,6 10...1800

* в — вертикальная; Г — горизонтальная; н — наклонная.


87

вые турбины с кожуховыми камера-ми и фронтальным подводом (типа ФЗоо, разработанные во виГМ). [3]

Горизонтальные радиально-осе-вые турбины оригинальной конструк-ции выпускает норвежская фирма «санден». кожуховая цилиндрическая камера имеет диаметр в 2,5 раза боль-ше диаметра рабочего колеса. такие турбины мощностью до 1400 квт вы-пускаются восьми типоразмеров с бы-строходностью 120...138, диаметром до 1 м для напоров 8...120 м.

радиально-осевые турбины со спиральными металлическими ка-мерами, с горизонтальным и верти-кальным валом применяют при на-порах 10...800 м. их выпускает фирма «Фойт» (Германия). Эта и другие фир-мы выпускают моноблочные горизон-тальные турбины. рабочее колесо та-кой турбины устанавливается на кон-соль вала генератора.

вертикальная компоновка ради-ально-осевых гидротурбин диаме-тром до 1,2 м со спиральной камерой применяется при обязательном тех-нико-экономическом обосновании. однако и в этом случае используют моноблочные конструкции агрегатов, что уменьшает габариты и стоимость строительства ГЭс. такие агрегаты вы-пускает японская фирма «хитачи».

компактные моноблочные вер-тикальные агрегаты с радиально-осе-выми турбинами в спиральной каме-ре используют некоторые фирмы при относительно небольших мощностях. так австрийская фирма «кесслер» за-патентовала конструкцию такого агре-гата с утяжеленным ротором гене-ратора, устанавливаемым непосред-ственно на спиральную турбинную ка-меру. Фирмой разработано несколько

типоразмеров агрегатов мощно-стью 50...400 квт при напорах 25...80 м.

несколько необычную конструк-цию радиально-осевых турбин со спи-ральной камерой со стандартным ге-нератором и двумя рабочими колеса-ми с жестко закрепленными лопатками направляющего аппарата выпускает норвежская фирма «санден».

Фирмой «Фойт» создана кон-струкция радиально-осевой турбины для МГЭс, применяемой при больших колебаниях расходов воды. она име-ет сдвоенную спиральную камеру и два рабочих колеса различной мощ-ности с индивидуальными отсасыва-ющими трубами. оба колеса работают вместе при больших расходах. Более мощное колесо работает при средних расходах, а маломощное — при малых расходах. Эта турбина имеет высокий кПд даже при расходах, равных 1/6 от максимального.

на МГЭс с агрегатами мощностью до 200 квт и напорах до 40 м применя-ют гидротурбины с регулирующей ло-паткой (вместо направляющего аппа-рата), установленной в камере (улит-ке) специальной формы. Лопатка по-ворачивается на угол до 30°.

основные параметры радиаль-но-осевых турбин, разработанных за-рубежными фирмами приведены в табл. 4.

снижение стоимости при серий-ном производстве радиально-осе-вых и осевых турбин малой мощно-сти достигается за счет упрощения конструкции рабочих органов, унифи-кации основных деталей, совершен-ствования технологии и применения современных материалов.

рабочие колеса турбин выполня-ют литыми из стали, бронзы, алюми-ниевой бронзы и легированных ста-


88

лей. рабочие колеса радиально-осе-вых турбин средней и большой бы-строходности выполняют со ступицей и ободом из любой стали с залитыми по краям штампованными лопастями. рабочие колеса тихоходных турбин из-за невозможности обработки меж-лопастных каналов выполняют полно-стью сварными. направляющие аппа-раты выполняют литыми или кованы-ми из высокопрочных нержавеющих материалов. регулирующее кольцо располагают со стороны напорной крышки или отсасывающей трубы.

для нормальных условий приме-няют подшипники с упорным коль-цом. При малых осевых усилиях и не-большой частоте вращения исполь-зуют самосмазывающиеся масляные подшипники с фиксированным поло-жением упорной поверхности и без охлаждения масла водой, при значи-тельных осевых усилиях и большой частоте вращения смазка для подшип-ников подается под давлением.

ковшовые и наклонно-струй-ные турбины применяют при напо-ре 80...1200 м и расходах 0,02…5 м3/с,. Эти турбины в указанной области напоров и расходов имеют мощ-ность 50...10000 квт при высоком

кПд и пологой характеристике. ак-тивные турбины при напорах 20...80 м предпочтительны в том случае, когда поток содержит взвешенные насосы, приводящие к износу проточной ча-сти и рабочего колеса турбины. удоб-ны эти турбины и тогда, когда недопу-стимо значительное повышение дав-ления в напорном тракте МГЭс при остановке агрегата.

конструкция ковшовой турбины зависит от числа сопел. увеличение числа последних приводит к увели-чению мощности и частоты вращения турбины при сохранении диаметра рабочего колеса и дает дополнитель-ные возможности для регулирова-ния расхода, сохранения высокого кПд. турбины с горизонтальным ва-лом, как правило, имеют одно или два сопла. вертикальные турбины благо-даря использованию охватывающего водовода могут иметь два, четыре, а иногда и нечетное число сопел.

регулирование расхода осущест-вляется игольчатым затвором сопла, а также дефлектором (отклонителем).

ковшовая турбина соединяется с генератором с помощью эластичной муфты или используется моноблоч-

Таблица 4Основные параметры радиально-осевых турбин [1]

Особенности конструкции Компоновка агрегата*

НапорН, м

ДиаметрD, м

МощностьN, кВт

открытые турбинные камеры

в 2...6 0,5...1,5 8...400Г 3...10 0.5...1 16...400

спиральные турбинные камеры

в 20...800 0,5...3 150...10000Г 20...800 0,5...2 150...5000

кожуховый подвод воды:– фронтальный– радиальный

в 8...30 0.5...1 55... 1600Г 10...120 0,5...1 60... 1500

* в — вертикальная; Г — горизонтальная.


89

ный агрегат, что позволяет уменьшить размеры здания МГЭс.

Зарубежные фирмы осущест-вляют производство стандартизиро-ванных конструкций агрегатов с ков-шовыми турбинами. например, нор-вежская фирма «сайдем» намеча-ет выпуск 26 типоразмеров одно и двух- струйных ковшовых тур-бин для напоров 80...1150 м, мощно-стью 100...15000 квт. в зависимости от напора и мощности расход струи из-меняется от 0,005 до 2 м3/с, диаметр струи — от 30 до 200 мм, а диаметр ра-бочего колеса — от 400 до 2000 мм. частота вращения изменяется от 400 до 1500 мин -1.

все детали агрегатов унифициро-ваны. их габаритные размеры опре-деляются диаметром рабочего колеса (D) и сопла (ND). номенклатура фир-мы «санден» предусматривает следу-ющий нормальный ряд турбин (D и ND в см):

D 40 50 60 70 80 90 100 120 140 160 180 200

ND 15 20 25 30 35 40 500 выпускает ковшовые турбины и

австрийская фирма «кесслер». их ра-бочие колеса чаще всего выполняют литыми из высоколегированной хро-мо-никелевой стали или алюминиево-никилиевой бронзы. ковши турбин от-ливают вместе з диском рабочего ко-

леса или отдельно от него и затем сое-диняют с диском болтами.

Подшипники вала турбины име-ют масляную смазку. Подводящие устройства, включая кожух турбины, сваривают из листовой стали.

При напорах до 400 м на МГЭс ис-пользуют наклонно-струйные турби-ны (турбины тюрго), которые выпуска-ет английская фирма «жиклес». тур-бины выпускаются с одним и двумя соплами при коэффициенте быстро-ходности около 65. коэффициент по-лезного действия этих турбин выше, чем у радиально-осевых. расход регу-лируют иглой сопла и дефлектором.

При мощности менее 750 квт тур-бина и генератор соединяются с по-мощью эластичной муфты, а при боль-ших мощностях предпочтение отдает-ся моноблочной компоновке.

Параметры выпускаемых актив-ных турбин приведены в табл. 5.

двухкратные турбины (Банки—Митчела) относятся к классу свобод-но-струйных турбин. Поток, проходя через межлопастные каналы, попада-ет внутрь колеса и при выходе из него вторично проходит по этим каналам, отдавая еще раз часть своей энергии. При первом прохождении колеса по-ток отдает примерно 83% энергии, а при вторичном — оставшиеся 17%.

в настоящее время двухкратные турбины выпускает фирма «оссбер-

Таблица 5Параметры активных турбин [1]

Турбины Компонов-ка*

НапорН, м

Диаметр рабочего колеса D, м

Мощность, кВт

ковшовыев 60...1200 0,3...1,2 100... 10000Г 60...1200 0,3...1,2 100... 10000

наклонно-струйные

в 15...400 0,4...1 10...2000Г 15...400 0,4...1 10...2000

* в — вертикальная; Г — горизонтальная.


90

гер». рабочее колесо имеет два обода (диска), между которыми равномер-но по окружности вварено до 30 ло-пастей.

вода к рабочему колесу подво-дится соплом прямоугольного сече-ния, в котором установлена лопат-ка, изменяющая площадь проходно-го сечения. Проходное сечение соп-ла по ширине разделено на две части в отношении 1:2 перегородкой. ре-гулирующие лопатки каждой секции могут поворачиваться независимо друг от друга. турбина обладает по-логой характеристикой. Максималь-ный кПд крупных турбин достига-ет 84...88 %.

При напорах до 50м прекращение подачи воды на лопасти рабочего ко-леса производится перекрытием се-чения сопла, регулирующей лопаткой, а при больших напорах устанавлива-ют дополнительный затвор.

При напорах до 30 м двукратные турбины устанавливают с отсасываю-щей трубой.

указанной фирмой разработана номенклатура двукратных турбин для напоров 1...200 м расходов 0,02...9 м3/с, мощностью 5...1000 квт, при частоте вращения 50...2000 мин -1. номенклату-ра включает нормальный ряд диаме-тров: 20, 30, 40, 50, 60, 80, 100, 125 см. Максимальная ширина рабочего ко-леса 3,6 м.

Эти турбины фирмой поставляют-ся потребителю в комплекте с необхо-димым оборудованием.

При строительстве МГЭс в не-которых случаях в качестве турбины мощностью до 150 квт могут исполь-зоваться стандартные осевые и цен-тробежные насосы.

регулирование работы турбин не-обходимо для автоматизированно-

го пуска агрегата в работу, изменения мощности турбин с изменением на-грузки, оптимального распределения нагрузки между работающими агрега-тами, быстрой остановки турбин при аварийных ситуациях.

действие регулятора с синхрон-ными регуляторами основано на под-держании частоты вращения, которая контролируется центробежным ма-ятником либо электронными устрой-ствами.

При использовании на МГЭс асин-хронных генераторов регулирование работы турбин может быть основано на постоянстве уровня воды в верх-нем бьефе, что упрощает конструк-цию регулятора и снижает его стои-мость. При работе асинхронного гене-ратора на энергосистему можно вооб-ще отказаться от регулятора частоты.

для снижения стоимости гидро-силового оборудования МГЭс в по-следнее время разработаны упрощен-ные схемы регуляторов. для осевых и радиально-осевых турбин применяют систему регулирования частоты вра-щения, содержащую основную и бал-ластную нагрузку. Электрический ре-гулятор поддерживает постоянную нагрузку и автоматически изменяет балластную нагрузку.

использование турбин с нерегу-лируемыми направляющими аппара-тами и жестко закрепленными лопа-стями рабочего колеса позволяет во-обще отказаться от регулятора. отказ от использования регуляторов, как показывает опыт, приводит к незна-чительной потери выработки энергии (не более 1,6 %) в год.

Без регуляторов частоты враще-ния можно обойтись при использова-нии агрегатов с переменной частотой вращения. такие агрегаты подключа-


91

ют к энергосистемам или к потребите-лям с помощью выпрямителей и ста-тических преобразователей, что по-зволяет получить требуемую частоту тока.

у ковшевых турбин регулирова-ние мощности можно упростить, ис-пользуя дефлектор при постоянном открытии сопла.

Выводы. Проанализированы ре-жимы работы МГЭс в зависимости от вида водотока и работы ее в энерго-системе или на изолированного по-требителя, приведен анализ выпуска-емого зарубежными фирмами гидро-энергетического оборудования для МГЭс отмечены новые решения в ком-поновке турбинных агрегатов с реак-тивными и активными турбинами.

ЛИТЕРАТУРА:1. Карелин В.Я., Волшаник В.В. Соору-

жения и оборудование малых ГЭС. — М.: Энергоатомиздат, 1986. — 186 с.

2. Кривченко Г.И. Гидравлические ма-шины. — М.: Энергоатомиздат, 1983. — 320с.

3. Малые гидротурбины /Под ред. В.С. Квитковского/. — М.: Машгиз, 1950. — 268с.

4. Орахелашвили Б.М., Моркин В.М. Ги-дротурбинное оборудование малых

ГЭС // Гидротехническое строитель-ство. — 2004. —№9. — C. 41–45.

5. Палишкин Н.А. Энергия малых рек Украины и ее использование. // — К.: Зб. Меліорація і водне господар-ство. — 1996. — вип.82. — C. 101–110.

6. Палишкин Н.А. Экономика строи-тельства малых ГЭС //— К.: Зб. Меліо-рація і водне господарство. — 1996. — вип.82.— C. 120–126.

7. Серков В.С., Берлин В.В. О приме-нения насосных агрегатов в каче-стве энергетического оборудования малых ГЭС // Электрические стан-ции. — 1990. — №3. — C. 21–26.

8. Соколов Д.Я. Использование водной энергии. — М.: Сельхозгиз, 1953. — 344 с.

9. Чухрин С.А., Навкунский А.В. Гидро-агрегаты для малых ГЭС // — М.: Ги-дромашиностроение. — 1987. —№4.— C. 45–47.

10. Jonson M. Insteling miero — hydro in the developing nations // Alternative sources of Energy. — 1986. — №78. — P. 23–24.

11. Stoiaken L.N. Hydro turbine innova-tions.// 1985m review Jbid. — P. 39–43.

12. First Internetional Conference an small Hydro // International Water Power and Dam Construction — 1984. — №50. — P. 38 — 40.


92

ЛІНгВІсТИКАУДК 81–13 Компанцева Л.Ф., д. филол. н., проф.,професор кафедры лингвистики Международного научно-технического университета им. академіка Юрия Бугая (МНТУ)Тихомиров Н.В., студент 5 курса факультета лингвистики и права МНТУ

КЛАССИФИКАЦИЯ НеНОРМАТИВНОй ЛеКСИКИ

В данной статье описываются различные классификации ненорма-тивной лексики, как в английском, так и в русском языках. Также предлагает-ся обобщающая классификация на ос-нове нескольких рассмотренных.

В даній статті описуються різ-номанітні класифікації ненорматив-ної лексики, як в англійській, так і в ро-сійській мовах. Також пропонується узагальнююча класифікація на базі де-кількох розглянутих.

Different classifications of obscene lexis are described in this article both in English and Russian. Also generalized classification is proposed on the basis of described ones.

в последние годы активно под-нимается лингвистами вопрос о ста-тусе ненормативной лексики, её клас-сификациях. с недавних пор русские филологи начали поднимать этот во-прос, так как во времена советского союза любые работы по этому поводу не пропускались цензурой в публика-цию. ненормативная лексика являет-ся неотъемлемой частью любого на-ционального языка, и, следовательно, существует актуальность её классифи-кации.

в современной лингвистике про-должается спор о параметризации не-

нормативной лексики и ее классифи-кациях, что свидетельствует об остро-те вопроса.

Цель нашей статьи — рассмо-треть наиболее известные класси-фикации ненормативной лексики и предложить свою на основе выбран-ных.

вся ненормативная лексика явля-ется стилистически-сниженной. сти-листически сниженная лексика — это лексика, отличающаяся от литератур-ного языка или языкового стандар-та. Языковой стандарт же — это об-разцовый, нормализованный язык, нормы которого воспринимаются как «правильные» и общеобязательные [3, с.55].

в современной лингвистике су-ществует множество дефиниций по-нятия «ненормативная лексика». обе-спечивая широкую сферу коммуни-каций и являясь неоднородной по своему составу, данная лексика пред-ставляет сложности в подаче её клас-сификаций и определений.

существует большое количе-ство классификаций ненормативной лексики, и все они являются доволь-но спорными, так как границы между ними размыты.

назовем наиболее популярные в лингвистике классификации и опреде-ления видов ненормативной лексики:

классификация по в.д.девкину:


93

• фамильярная лексика (словар-ная помета «фам.» указывыет на фамильярность, фривольность, слова и выражения типичные для среды близких знакомых);

• грубая лексика (помета «груб.» указывает на не эстетическое, антиэтическое понятие, обычно передаваемое эвфемизмами);

• вульгарная лексика (помета «вульг.» обозначает применение грубых слов не по прямому их на-значению, а для негативных ха-рактеристик того, что в норме называется нейтрально, прилич-но);

• бранная лексика (помета «бран.» сопровождает бранную лексику, имеющую, как правило, нечеткое, общенегативное значение);

• нецензурную лексику (помета «не-ценз.» обозначает табуированную лексику) [4, с. 95].в.д. аракин классифицирует не-

нормативную лексику следующим об-разом:

• грубая лексика (rough): goddam-ned — чёртов

• презрительная лексика (contemp-tious): spawn — плодиться

• пренебрежительная лексика (scomfull): tippler — пьяница

• разговорная лексика (colloquial): pine — ананас, jack around — про-хлаждаться [1, с. 113].в свою очередь с.с. Беркнер,

в.в. варганова предлагают свою клас-сификацию:

• коллоквиализм [англ. colloquialism < лат. colloqui — разговаривать] — лингв. слово или выражение, упо-требляющееся только в разговор-ной речи. Casanova — казанова, ловелас, бабник.

• сленгизм — [< англ. Slang] — лингв. слово или выражение, употребляемое в различных человеческих объединениях (профессиональных, социальных, возрастных групп). Son of a gun — парень, малый

• жаргонизм [< фр. Jargo] лекси-ческая единица (обычно сло-во или словосочетание), не вхо-дящая в разговорный язык, характерная для ненормативного условный язык какой-либо соци-альной группы. жаргон дублиру-ет литературный язык в «зашиф-рованной форме», делает речь говорящих на нем непонятной для непосвященных. Hacker — хэкер (программист, занимаю-щийся доскональным изучением вычислительных систем с целью расширения их возможностей)

• вульгаризм [< лат. vulgaris — про-стой] — лингв. пошлое, грубое слово или выражение, употре-бленное в литературном языке. Motherfucker — ублюдок [2].классификация в.и. жельвиса:

• инвективная лексика — всевозможные выпады, обзывания и оскорбления;

• бранная лексика — безадресная монологическая брань;

• обсценная лексика — слова с не-приличной сексуальной коннота-цией;

• ненормативная лексика — сло-ва, отклоняющиеся от принятой нормы;

• табуированная лексика — сло-ва, запрещенные в литературной речи. [5, с. 75–76].исходя из вышеприведён-

ных классификаций, можно выде-лить 6 функциональных групп не-


94

нормативной лексики на основе 4-х классификаций: оскорбительная, фа-мильярная, вульгарная, бранная, не-нормативная и разговорная.

в оскорбительную группу попа-дают слова и выражения, которые но-сят оскорбительный характер, выра-жающие пренебрежительное отноше-ние говорящего к собеседнику. Пре-зрительная и пренебрежительная лексика по классификации аракина и инвективная лексика по классифика-ции жельвиса представлены в данной функциональной группе.

в фамильярной группе находят-ся стилистически сниженные слова и выражения, несущие в себе опреде-лённую эмоциональную окраску. со-гласно определению грубой и фами-льярной лексики в классификации девкина, данные слова употребляют-ся в узких социальных кругах с целью проявления принадлежности к данно-му кругу или же для эмоциональной окраски речи. данная группа пред-ставлена фамильярной и грубой лек-сикой по классификации девкина и

грубой лексикой по классификации аракина.

Вульгарная группа включает в себя вульгарную и обсценную лекси-ку по классификациям девкина, Бер-кнера и варгановой, и жельвиса. тер-мин вульгаризм указывает на то, что данная лексика несёт в себе сексуаль-ную коннотацию. Можно отметить, что данная группа была представлена во всех классификациях, кроме класси-фикации аракина.

Бранная группа олицетворяет бранную лексику. она представлена в классификациях девкина и жельвиса. Зачастую такая лексика используется без адресата для негативной оценки окружающей обстановки.

Ненормативная группа также представлена классификациями дев-кина и жельвиса. сюда входят ненор-мативная и табуированная лекси-ка, то есть слова и выражения, на ко-торые налагается социальное табу, и тот слой лексики, который не соответ-ствует литературной норме языка.

Таблица.

В.Д. Девкин В.Д. Аракин С.С. Беркнер, В.В. Варганова В.И. Жельвис

оскорбитель-ная группа –

Презрительная, пренебрежи-тельная лексика

– инвективная лек-сика

Фамильярная группа

Фамильярная, Грубая лексика Грубая лексика – –

вульгарная группа

вульгарная лек-сика – вульгаризм обсценная лек-

сика

Бранная группа Бранная лек-сика – – Бранная лексика

ненормативная группа

нецензурная лексика – –

табуированная, ненормативная лексика

разговорная группа – разговорная

лексика

коллоквиализм, сленгизм, жар-гонизм

–


95

и в разговорную группу вошла, соответственно, разговорная лекси-ка: сленгизмы, коллоквиализмы и т.д. Группа представлена классификация-ми Беркнера и варгановой, и аракина. разговорная лексика необязательно в себе несёт негативное значение, зача-стую такого рода лексемы продолжа-ют синонимический ряд литератур-ных лексем, но всё же они не соответ-ствуют норме языка.

сложность в классификации не-нормативной лексики представляет выбор критерия, по которому будет происходить параметризация лекси-ческих единиц. в нашем исследова-нии мы выбрали классификацию по прагматическим функциям Л.а. китае-ва-смыка:

• фактор принадлежности. дан-ная функция предполагает упо-требление мата в определённом социальном кругу, где подо-бного рода лексика является своеобразным «паролем» и спо-собом самоутверждения.

• агрессия. чаще всего употребле-ние агрессивно-защитной матер-ной речи говорит о личностной слабости и неуверенности в себе.

• снятие стресса. Л.а. китаев-смык приводит в пример эксперименты по имитации космического полёта, где люди находятся дли-тельное время в закрытом по-мещении и соответственно их контакт с внешним миром огра-ничен. При таких условиях чело-век находится в постоянно стрес-совом состоянии. одной из задач эксперимента являлось активное использование ненормативной лексики подопытными. в резуль-тате, мат действительно положи-тельно влиял на психологическое

состояние человека и делал его более стессоустойчивым.

• междометия. Междометийный мат является последствием не-развитой речи и служит заполне-нием интервалов подыскивания нужных слов и выражений.

• эхолалийность. спонтанный по-втор ненормативной эмоцио-нально-окрашенной единицы (сло ва-возбудителя) за собесед-ником, с целью быть причастным к диалогу [6, с.21].ниже мы предлагаем ещё одну

классификацию прагматических функ-ций ненормативной лексики, описан-ную на интернет ресурсе «википе-дия»:

• повышение эмоциональности речи;• разрядка психологического на-

пряжения;• оскорбление, унижение адресата

речи;• демонстрация раскованности, не-

зависимости говорящего;• демонстрация пренебрежительно-

го отношения к системе запретов;• демонстрация принадлежности

говорящего к «своим» и т. п [7].в вышеприведенной классифика-

ции, в дополнение к классификации, которую выводит Л.а. китаев-смык, можно выделить такие прагматиче-ские функции как: повышение эмоци-ональности речи, что обуславливает-ся эмоционально-экспрессивной кон-нотацией ненормативной лексики; демонстрация пренебрежительного отношения к системе запретов, то есть вербального нарушения социальных табу и нормы языка. все остальные функции в данной классификации яв-ляются смежными с теми, которые приводит Л.а. китаев-смык.


96

ЛИТЕРАТУРА:1. Аракин В.Д. Сравнительная типоло-

гия английского и русского языков. Учебное пособие. — 3-е издание. — М.: ФИЗМАТЛИТ, 2005. — 232с.

2. Беркнер С.С., Варганова В.В. Тема-тическая группа «Оценка человека»: Стилистически-сниженные единицы в разговорной сфере английского языка и их перевод на русский язык. Воронежский государственный уни-верситет. 2005г.

3. Гальперин И. Очерки по стилисти-ке английского языка. М. Издатель-ство литературы на иностранных языках, 1958г.

4. Девкин В.Д. «Русский мат», изда-тельство Лангеншайдт, Германия. Devkin V. (Russische obzöne Lexika,

Langenscheidt Verlag, Germany) 1993г. — 335с.

5. Жельвис В.И. Поле брани: Сквер-нословие как социальная пробле-ма в языках и культурах мира. — М.: Релиф-бук , 2001. — 349 с.

6. Китаев-Смык Л. А. Сексуально-вер-бальные защита и агрессия (Матер-ная речь и матерная ругань) \\ Рече-вая агрессия в современной культуре. Сб. науч. тр. Челябинск, 2005, с. 17–21.

Интерактивные источники:7. Википедия — http://ru.wikipedia.org/

wiki/Обсценная_лексика — Википе-дия


97

УДК 81–13 Камінський Ю. І., к.філол.н.,доц.,доцент кафедри лінгвістики Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ)Штанько Ф.Ю., студент 5 курсу факультету лінгвістики та права МНТУ

ІСТОРІЯ ВИВчеННЯ ПРОБЛеМИ ПеРеКЛАДУ ТРАНСФОРМАЦІй У ВІТчИЗНЯНІй ТА ЗАРУБІЖНІй ЛІНГВІСТИЦІ

У статті висвітлено історію ви-вчення перекладацьких трансформа-цій вітчизняними та зарубіжними до-слідниками, та зазначено основні пра-ці та концепції дослідження перекла-дацьких трансформацій.

В статье освещена история изу-чения переводческих трансформаций отечественными и зарубежными ис-следователями. Приведены основные работы и концепции исследования пе-реводческих трансформаций.

This article is about history of study-ing translation transformations by nation-al and foreign scientists. It highlights the main concepts concerning the matter of translation transformations.

Метою дослідження, що здійсню-ється в рамках статті, є аналіз осно-вних концепцій щодо поняття пере-кладацьких трансформацій та вияв-лення доцільності використання тієї чи іншої концепції в різних галузях пе-рекладацької діяльності. для досяг-нення поставленої мети ставимо пе-ред собою наступні цілі: розглянути концепції різних науковців, провес-ти порівняльний аналіз концепцій, на основі порівняння зробити висновки щодо доцільності використання тих чи інших класифікацій. Актуальність даної роботи зумовлена незначною кількістю публікацій присвячених пе-

рекладацьким трансформаціям, за останні 5 років.

до сьогодні, різні науковці ба-гато разів намагалися розкрити по-няття перекладацької трансформації [5 с.83–98][4 с. 3–14][2][1]. в теорії пе-рекладу поняття трансформації має два різних значення. Перше: «…транс-формації розглядаються або в меж-ах мови оригіналу як внутрішньомов-ні трансформації, що зводять розма-їття мовних структур до порівняно не великої кількості ядерних структур, або, в межах мови перекладу, як вну-трішньомовні перетворення ядерних структур у кінцеві мовні структури. та-кий підхід збігається із традиційним трактуванням трансформації в рамках однієї мовної системи» [6 с. 16]. друге значення має на увазі такі трансфор-мації: «… коли структури оригіналу мови безпосередньо трансформують-ся в структури мови перекладу. тер-мін «трансформація» у цьому випадку має умовне значення, оскільки ніяко-го перетворення тексту оригіналу не відбувається, але поряд з ним і на його основі створюється текст перекладу. відносини між двома текстами в тако-му випадку розглядаються як отрима-ні шляхом трансформації» [6 с. 16–17].

отже, бачимо, що в тексті пе-рекладу можна виділити поверхне-ві структури, паралельні структурам оригіналу, та синонімічні структурам


98

оригіналу, що розглядаються як ре-зультат міжмовних трансформацій [6].

доцільність використання та ви-вчення перекладацьких трансформа-цій зумовлена необхідністю зберегти якомога більше інформації закладеної у текст оригіналу, тобто досягти макси-мальної еквівалентності або відповід-ності між текстом оригіналу та текстом перекладу [7 с. 76]. еквівалентність тих чи інших мовних одиниць може бути повною та частковою [7 с. 76]. на дум-ку різних авторів існує різна кількість рівнів еквівалентності, в кожному кон-кретному випадку перекладач мусить вирішити який аспект еквівалентнос-ті обов’язково зберегти, а яким мож-на знехтувати [7 с. 76–92]. Паралельно з поняттям еквівалентності існує по-няття адекватності перекладу. З при-воду цих двох понять думка різних на-уковців також сильно різниться — де-які вчені розглядають ці поняття як си-ноніми, інші протиставляють їх одне одному. умовимося, що в межах даної роботи ці поняття є синонімами. Про-те зазначимо, що еквівалентність сто-сується результату перекладу (фак-тичне порівняння двох текстів — ори-гінального та тексту перекладу), а адекватність стосується безпосеред-ньо процесу перекладу (так би мови-ти еквівалентність конкретних мовних одиниць [7 с. 92]. для того щоб досяг-ти прийнятного рівня еквівалентнос-ті між оригіналом та перекладом не-обхідно дотримуватися певних умов. Перш за все перекладач має повніс-тю розуміти інформацію подану у тек-сті оригіналу. За необхідності перекла-дач має поглибити свої знання з теми що описується в тексті оригіналу, або проконсультуватися з особою (носієм мови оригіналу) яка такі знання має. також необхідно підібрати прийнят-

ні еквіваленти у мові на яку ведеть-ся переклад. для виконання цієї умо-ви також необхідно, або поглибити свої знання в даній сфері, або прокон-сультуватися зі спеціалістом, який зна-ється на термінології даної галузі. на-ступною умовою є правильне розумін-ня перекладу читачем, проте при до-триманні двох попередніх умов це не має стати проблемою [7 с. 115]. Про-те якщо йдеться про текст специфічної тематики, тобто про текст спрямова-ний на конкретну аудиторію — то та-кий текст не обов’язково мусить бути зрозумілим людям, діяльність яких не пов’язана з темою описаною в тексті.

для належної передачі змісту оригінального тексту перекладачі ви-користовують різні види так званих перекладацьких трансформацій. на-разі існує велика кількість робіт при-свячених перекладацьким транс-формаціям. Як і в більшості науко-вих досліджень — науковці не дійшли єдиної думки щодо класифікації пере-кладацьких трансформацій, погляди науковців де в чому різняться, а де в чому — співпадають.

Бархударов Л. с. визначав пере-кладацькі трансформації як — числен-ні та якісно різноманітні міжмовні пе-ретворення, метою застосування яких є досягнення того, щоб текст перекла-ду з максимально можливою повно-тою передавав усю інформацію, що міститься у тексті оригіналу, при чіт-кому дотриманні норм мови перекла-ду, у нашому випадку — української. [1 с. 190].

Мін’яр-Бєлоручев р. к. стверджу-вав: трансформація — основа біль-шості прийомів перекладу. транс-формація полягає у зміні формаль-них (лексичні та граматичні трансфор-мації) або семантичних (семантичні


99

трансформації) та перетворення ком-понентів вихідного тексту при збере-женні їх формації, призначеної для пе-редачі [3. с. 201].

відповідно поглядам рецкера Я. й., перекладацькі трансформації — прийоми логічного мислення, за до-помогою яких перекладач розкриває значення іншомовного слова в кон-тексті та знаходить йому український (російський) відповідник, що не спів-падає зі словниковим (лексичні транс-формації) та перетворення структури речення в процесі перекладу у відпо-відності до норм мови, на яку ведеться переклад (граматичні трансформації).

Швейцер о. д. (Панов М. в.) вва-жає, що термін «трансформація» ви-користовується у перекладознавстві в переносному значенні. насправді, на думку Швейцера о.д., мова іде про відношення між початковим та кінце-вим мовними висловами, про заміну перекладу однієї форми вислову ін-шою, заміні, яку ми образно називає-мо перетворенням чи трансформаці-єю. Перекладацькі трансформації по суті являють собою міжмовні операції «перевислову» змісту.

комісаров в. н. дає таке визначен-ня: перекладацькі (міжмовні) транс-формації — перетворення, за допо-могою яких можливо здійснити пере-хід від одиниць оригіналу до одиниць перекладу. Перекладацькі трансфор-мації, на думку комісарова в.н., носять формально семантичний характер, перетворюючи як форму, так і значен-ня початкових одиниць. тобто, відпо-відно до переконань комісарова в.н., перекладацькі трансформації — це способи перекладу, котрі може вико-ристовувати перекладач при перекла-ді різноманітних оригіналів в тих ви-падках, коли словникова відповідність

відсутня чи не може буди використана в умовах даного контексту.

Щетінкін в.е. має таку думку: пе-рекладацька трансформація, на думку вченого, являє собою перебудову яко-го-небудь елементу вихідного тексту, котра є необхідною для того щоб збе-регти в перекладі специфіку вислов-леного цим елементом значення і за допомогою цього отримати у мові пе-рекладу його повноцінний змістовний еквівалент.

Латишев Л.к. визначає перекла-дацькі трансформації як особливий вид перефразування, тобто міжмовне перефразування.

розглянувши концепції різних на-уковців, щодо поняття перекладаць-ких трансформацій, можемо зробити наступні висновки: найбільш універ-сальною (тобто такою, що може бути застосована до більшості галузей пе-рекладу) є концепція, запропонова-на Швейцером о.д. (наявність транс-формацій визначається відношенням тексту оригіналу до тексту перекладу). Проте неможливо остаточно ствер-джувати, яка з концепцій є більш «пра-вильною», або ж більш підходящою в конкретних галузях перекладу. Це зу-мовлено тим, що кожен дослідник роз-глядає питання з точки зору відмін-ної від інших, але жодна концепція не може бути визнана хибною.

ЛІТЕРАТУРА:1) Бархударов Л.С. Язык и перевод. —

М.: Международные отношения, 1975. — 240 с.

2) Латишев Л.К. Перевод: проблемы, те-ории, практики и методики препода-вания. — М.: Просвещение, 1988. — 160 с.


100

3) Мінь’яр-Белоручев Р.К. Теория и ме-тоды перевода. — М.: «Московский лицей», 1996. — 207 с.

4) Найда Ю. Наука перевода // Вопро-сы языкознания. — 1970. — №4. — С. 3–14.

5) Розенцвейг В.Ю. Перевод и транс-формации // Трансформационный метод в структурной лингвистике. — М.: Наука, 1964. — С.83–98.

6) Швейцер О.Д. Теория перевода. — М.: Наука, 1988. — 215 с.


101

УДК 81–13 Мосійчук О.Я.,студентка 5 курсу факультету лінгвістики та права МНТУДружин Г.В., к.філол. н, доц., доцент кафедри лінгвістики Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая (МНТУ)

ОСОБЛИВОСТІ ПРАГИАТИчНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ФРАЗеОЛОГІчНИх ОДИНИЦЬ В ПУБЛІСТИчНОМУ

У статті розглядаються особли-вості прагматичного функціонуван-ня фразеологічних одиниць в публі-цистичному стилі. Прагматичний ас-пект має великий вплив на формуван-ня семантики фразеологічних одиниць і є об’єктом постійного дослідження лінгвістів (В. Хлєбди, В.Н Телії, Г.В Кол-шанського, О.С Яковлевої). Розмаїття поглядів на дану проблему обумовлю-ють актуальність дослідження.

В статье рассматриваются осо-бенности прагматического функцио-нирования фразеологических единиц в публицистичном стиле. Прагмати-ческий аспект оказывает большое влияние на формировании семанти-ки фразеологических единиц и являет-ся объектом постоянного исследова-ния лингвистов (Войцеха Хлебды, В.Н Телии, Г.В Колшанского, Е.С Яковлевой). Разнообразие взглядов на данную про-блему обуславливает актуальность исследования.

This article deals with the specialties of phraseological units pragmatic functioning. Pragmatic aspect makes a great influence on the forming of semantic meaning of phraseological units. It is the object of linguists’ permanent research (Voiceh Hlebda, V.N Telija, G.V Kolshanskiy, E.S Yakovleva). The variety of views on the problem of this issue explains the topicality of the research.

Метою даної роботи є досліджен-ня лінгвопрагматичної специфіки фун-к ці онування фразеологічних оди-ниць в газетному дискурсі. для досяг-нення поставленої мети були описані особливості прагматичного значення фразеологічних одиниць.

Матеріалом для нашого дослі-дження послугували статті з провід-них американських газет, а саме, The New York Times та The Financial Times, а також англо-англійські та англо-укра-їнські фразеологічні та тлумачні слов-ники.

Наукова новизна роботи полягає у визначенні особливостей прагматич-ного функціонування фразеологічних одиниць в публіцистичному стилі.

досягнення поставленої мети зу-мовлює проведення детального аналі-зу прагматичного аспекту фразеологіч-них одиниць, які широко використову-ються в текстах англомовних газет.

Фразеологічні одиниці (Фо), як мовні структури справлять вражен-ня на людей, викликають емоційні ре-акції та формують особисте ставлен-ня до інформації. особливості функці-онування Фо найбільш яскраво про-являються в прагматиці, у відношенні до викладеної проблеми. «Прагматика (англ.Pragmatics) — це один з планів чи аспектів дослідження мови, який виділяє та досліджує одиниці мови у їх відношенні до того лиця чи лиць, які користуються мовою» [ 1]. Прагмати-


102

ка має справу не лише з типом реципі-єнта, а й з авторським задумом, тому в кожному фрагменті закладений прин-цип оптимального декодування ін-формації та її перекладу. Прагматич-ний аспект тісно пов’язаний з комуні-кативною функцією мови і тому вибір мовних одиниць та спосіб передачі ін-формації залежить від комунікативно-го наміру її відправника. розглянемо прагматичний аспект функціонування Фо на прикладі сучасних англомовних публіцистичних текстів. наприклад:

Gray Kuntz: Out of the Fire, Into the Frying Pan («The New York Times») [7].

Gray Kuntz surveyed the most theatrical kitchen in the city. In two weeks, of all goes well, this will become the backdrop for Mr. Kuntz’s long-awaited culinary performance, when Cofe Gray opens the third floor of the Time Warner Centre. — Грей Кунц вивчив найбільш професійну кухню в місті. Якщо все буде гаразд, то за 2 тижні відбудеть-ся довгоочікуване кулінарне шоу Кунц А, під час відкриття 2 поверху Cofe Gray в Tima Warner Centre.

Значення фразеологізму оut of the fire into the frying pan — з вогню та в полум’я у наведеному прикладі є сум-нівним в заданому контексті, оскіль-ки має негативний відтінок — потра-пити з однієї халепи в іншу, гіршу хоча кулінар Грей кунц демонструє свій та-лант у власному кафе, що є дуже рес-пектабельним, так як відкриється в тайм уорнер . Згідно контексту даний заголовок відповідає виразу з корабля на бал, який розкриває суть статті.

Прямий «кулінарний» контекст десемантизує Фо та повертає їй почат-кове значення, у зв’язку з чим заголо-вок стає більш експресивним і більш повно відповідає задуму автора — привернути увагу майбутніх відвіду-

вачів, спокушаючи їх свіжою продукці-єю. Заголовок органічно сполучається з контекстом і успішно реалізує кому-нікативні наміри відправника інфор-мації.

In Asia, Low Fuel Prices and Subsidies Lose Ground («The New York Times»)[6] .- Субсидії та низькі ціни на паль-не не прижились у Азії. Фо lose ground має значення поступатися, відступа-ти, втратити попереднє положення, втратити вплив, популярність, пре-стиж. [1, 627]. однак у перекладі дієс-лово приживатися передає внутріш-ню семантику слова ground в Фо lose ground — земля, проростання, при-скорення — і тим самим дозволяє по-силити виразність, змушуючи адреса-та взяти інформацію до уваги. також на даному прикладі актуалізація події, а відповідно більш ефективна прагма-тична дія, відбувається завдяки вжи-ванню дієслова lose в теперішньому часі, не зважаючи на те, що подія вже відбулася. Подібні ситуації не харак-терні для української мови і те що вже відбулося, передається минулим ча-сом. З точки зору оцінки, на наш по-гляд, часовий параметр має значення, оскільки певною мірою він несе праг-матичне навантаження. Заголовок з використанням теперішнього часу ви-глядає більш актуально та вагомо.

Заголовок Passing the Buck (Фо pass the back — перекладати від-повідальність на іншого[ 1, 34], який перекладається як у пошуках меце-натства, хоча варіант втеча від від-повідальності також можливий, але з втратою образності. Як правило, кон-текст визначає найбільш вдалий заго-ловок. Звернемося до джерела:

An important part of the answer is that much of our health care spending is devoted to passing the buck: trying to get


103

someone else to pay the bill («The New York Times»)[5]. –Важливим у цій відпо-віді є те, що коли йде мова про витра-ти на охорону здоров’я, ми тікаємо від відповідальності, намагаючись змуси-ти когось іншого сплачувати рахунки.

Перший варіант перекладу до-речніший , так як загострює увагу ре-ципієнта. Заголовок в великій мірі визначає, чи буде стаття прочитана, тому, вибираючи красномовну назву, ми тим самим змушуємо читача звер-нути на нього більше уваги. Заголовок має особливу прагматичну дію, і такі поняття, як оцінність, образність та емоційність, є ключовими. Як вже за-значалось, Фо, що є яскраво коноти-вованими засобами номінації, в про-цесі використання в мовленні, можуть варіювати свої значення, тим самим впливаючи на прагматичну установку тексту, що й відображено в прикладі.

наведемо ще приклади . Coming clean («The Financial Times»). даний за-головок можна перекласти як На шля-ху до зцілення. Фо come clean, яка скла-дає його основу, має значення зізна-тися, відверто висловитися, все ви-класти [ 1, 224]. в статті під назвою Coming clean йдеться мова про зцілен-ня. так як намір автора — допомог-ти людям подолати свою згубну звич-ку, то переклад заголовка має, перш за все, виявляти щирість замислів ав-тора та не звучати пафосно, так, щоб, читачі які мають подібні проблеми мо-гли довіритись людині, яка описує ре-альні долі і розмірковує про причини виникнення наркоманії. «на шляху до зцілення» — досить зрозумілий та ін-тригуючий заголовок, сприяючий до читання матеріалу і здатний забезпе-чити контакт між відправником мате-ріалу і адресатом. таким чином, лако-нічність заголовка, його чітке форму-

лювання дозволяє привабити увагу читачів. Яскравий, точний, інформа-тивний заголовок без сумніву вплине на аудиторію.

велика кількість фразеологічних одиниць використовується і в текстах статей. використання Фо, як правило, націлене на підвищення експресії та образності висловлювання. The Dollar is Falling! «Given the number of people who have refinanced their homes with floating-rate mortgages, the falling dollar is a kind of sword of Damocles, getting closer and closer to their heads, «Mr. Rothkopf said («The New York Times»[3]. — …падаю-чий долар є чимось на кшталт Дамо-клевого меча, який все нижче і нижче нависає над їх головами.

Дамоклів меч — фразеологічна одиниця міфічного походження, яка означає реальну небезпеку, навис-шу загрозу. і в українській, і в англій-ській мовах інформація передаєть-ся з однаковим емоційно-експресив-ним забарвленням, інакше кажучи, Фо однаково прагматично впливають на реципієнта. достатньо добре зна-ти міфологію, котра, будучи частиною культурної спадщини, допомагає зро-зуміти, що послужило джерелом для виникнення того чи іншого фразеоло-гізму.

Прикладом, який ілюструє висо-кий ступінь адекватності значення і експресивного забарвлення, може та-кож служити Фо build bridges — наво-дити мости, встановлювати кон-такти. Mr. Mandelson’s officials say the proposal reflects his best effort to build a bridge between the two camps. («The Financial Times») [2].- Представники пана Мендельсона заявляють, що по-дібна пропозиція говорить про його спробу встановити контакти між двома сторонами.


104

в українській, і в англійській мо-вах дані Фо мають однаковий об’єм інформації і з легкістю забезпечують розуміння повідомлення. однак для україномовного реципієнта варіант перекладу встановлювати контак-ти більш прийнятний, так як для укра-їнських публіцистичних текстів не ха-рактерні вирази, властиві розмовній мові. тому переклад наводити мости буде привертати не оправдано багато уваги, шкодячи загальному сенсу фра-зи.

Порівнюючи текст оригіналу і пе-реклад тексту, відзначимо, що при пе-рекладі не завжди можливо підібра-ти задовільний еквівалент фразеоло-гізму з огляду на відсутність аналога. в таких випадках можливо знайти Фо, в основі якої лежить інший образ, що може призвести до значного знижен-ня прагматичного впливу, адекватнос-ті перекладу і часткової втрати образ-ності. наприклад:

Headlines Fail To Grasp Migration Issues

But, for west Europeans the migrants are a mixed blessing — they are both a source of low-cost labour and are potential threat to their own jobs («The Financial Times») [4]. Фразеологізм a mixed blessing, який перекладається як палка об двох кінцях, що має як по-зитивні, так і негативні властивості, викликає змішані почуття радості та смутку і тому речення слід перекласти як: Але для західних європейців пробле-ма мігрантів — палка об двох кінцях: вони одночасно є джерелом дешевої сили і потенціальною загрозою, так як можуть претендувати на їх робочі місця. в українській мові Фо палка об двох кінцях вживається, коли говорять про що-небудь, що може мати і хоро-ші, і погані наслідки, тому цей фразео-

логізм використовується в якості замі-ни, повністю розкриваючи суть дано-го контексту.

на основі проведеного дослі-дження був висвітлені прагматичні особливості функціонування фразе-ологічних одиниць в публіцистично-му стилі. Початкове словникове зна-чення фразеологізму не завжди роз-криває суть фразеологізму при пере-кладі текстів публіцистичного стилю та не здатне повністю висвітлити його експресивність. Завдяки прагматичній складовій, можна в повному обсязі пе-редати характер та стиль фразеологіч-ного висловлювання.

ЛІТЕРАТУРА:1. англо-український фразеологічний

словник — «Знання», київ: — 20052. http://www.wto.ru/en/press.

asp?msg_id=175893. http://www.nytimes.

com/2005/02/24/opinion/24friedman.html

4. http://www.mail-archive.com/[email protected]/msg17577.html

5. http://www.nytimes.com/2005/04/22/opinion/22krugman.html

6. http://www.nytimes.com/2005/09/07/business/worldbusiness/07asiaoil.html?ei=5090&en=c221dfee619366f9&ex=1283745600&partner=rssuserland&emc=rss

7. http://query.nytimes.com/gst/fullpage.html?res=9807E5DB1431F932A3575AC0A9629C8B63&pagewanted=3


105

УДК 81–13 Пожидаєва І. В.,ст. викладач кафедри лінгвістики Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ)Жуковська В. С., студентка 5 курсу факультету лінгвістики та права МНТУ

ПРАГМАТИчНИй АСПеКТ ПеРеКЛАДУ АНГЛОМОВНИх РеКЛАМНИх СЛОГАНІВ

Стаття присвячена досліджен-ню прагматичного аспекту в перекла-ді англомовних рекламних слоганів. Рекламний слоган розглядається, як специфічне мовне і культурне явище, досліджується його прагматичний вплив на людину, її хід мислення, пове-дінку та емоції. Визначаються труд-нощі та специфіка досягнення адек-ватного перекладу англомовного ре-кламного слогану з врахуванням праг-матичного аспекту.

Статья посвящена исследованию прагматического аспекта в перево-де англоязычных рекламных слоганов. Рекламный слоган рассматривает-ся как специфическое языковое и куль-турное явление, исследуется его праг-матическое влияние на человека, его ход мышления, поведение и эмоции. Определяются трудности и специфи-ка достижения адекватного перевода англоязычного рекламного слогана с учетом прагматического аспекта.

The article deals with the pragmat-ic aspects of English advertising slogans’ translation. The advertising slogan is re-garded as a specific linguistic and cultural phenomenon, we investigate its pragmat-ic effect on the person, his train of thought, behavior and emotions. Difficulties and specificity of an adequate English adver-tising slogan translation with pragmatic aspects are defined.

Актуальність дослідження праг-матичного аспекту в перекладі англо-мовних рекламних слоганів зумовлю-ється необхідністю виявлення прагма-тичного впливу слогана на людину, її хід мислення, поведінку та емоції, все зростаючою роллю реклами у житті сучасного суспільства та маловивче-ністю ролі її складових у здійсненні прагматичної функції реклами.

Метою статті є дослідити способи та проблеми перекдаду англомовних рекламних слоганів з врахуванням прагматичного аспекту, розглянути рекламний слоган, як специфічне мов-не і культурне явище, з’ясувати певні закономірності стимулювання спожи-вачів до купівлі того чи іншого товару.

у відповідності з поставленою ме-тою формулюються наступні завдання:

– дослідження рекламного слогана та його особливостей.

– аналіз поняття прагматичного аспекту та способів досягнення адекватного перекладу реклам-ного слогана.

– вивчення механізмів вербального впливу рекламних слоганів.сьогодні реклама проникла в усі

сфери людської діяльності, формуючи естетичні погляди споживачів. вона є діалогом між виробником і покупцем і, як правило, націлена на певну кате-горію людей. Головним для рекламіс-тів є підібрати потрібні слова, які б за-карбувались у пам’яті людей і створи-ли позитивне асоціативне поле. таку


106

функцію виконує, у першу чергу, ре-кламний слоган, який містить реклам-ну концепцію товару чи «виражає мар-кетингову політику фірми-виробника» [5, с. 10].

і.в. Морозова дає визначення сло-гану так: «… рекламна фраза, котра в стислому вигляді викладає основну рекламну пропозицію в рамках ре-кламної кампанії» [6, с. 6]. д. огілві вка-зує, що «слоган дає змогу коротко ви-класти ключову тему та ідею, котрі, на думку компанії, повинні асоціювати-ся з товаром або назвою, сформульо-вані коротко і так, щоб запам’ятатися» [7, с. 64]. «великий тлумачний словник сучасної української мови» пропонує таке визначення слогана: 1) «гасло, де-віз»; 2) «рекламна формула (фраза для реклами товару, що кидається в очі, добре запам’ятовується)» [2, с. 1150].

вдалий слоган часто є незалеж-ним рекламним текстом. З огляду на це, і.в. Морозова зазначає: «слоган — це коротке самостійне рекламне пові-домлення, яке може існувати ізольова-но стосовно інших рекламних продук-тів, представляючи згорнутий зміст рекламної кампанії» [6, с. 7]. слоган є основним структурним елементом рекламного тексту і має прагматичну спрямованість. т.н. Лівшиць зазначає, що «слоган є константою всієї реклам-ної кампанії, своєрідною постійною характерною рисою, котра разом з то-варним знаком служить для виокрем-лення та ідентифікації фірми» [4, с. 63].

інколи весь рекламний текст складається лише зі слогана, а отже, семантична насиченість і мала форма дозволяють порівняти слоган з «літе-ратурою малих форм — прислів’ями, приказками, афоризмами» [5, с. 111], які легко запам’ятовуються і часто цитуються в уснорозмовній комуні-

кації («Just do іt», «Always Coca-Cola», «McDonald’s. I’m Lovin’ It»).

рекламний слоган узагалі може не містити якоїсь ідеї і бути, на перший погляд, безглуздим, але в ньому може використовуватись гра слів, яка «по-зитивно сприймається споживачами, продукує емоційні реакції, можливо, навіть несвідомі» [6, с. 5]. наприклад, рекламний слоган шоколадно-горі-хового батончика «Snickers»: «Не галь-муй, снікерсуй».

сьогодні переклад реклами став не тільки необхідним, але й повсяк-денним явищем життя світового спів-товариства. При цьому знання тео-ретичних основ процесу є не тільки обов’язковою умовою, але й гарантією якості перекладу.

Базові теоретичні поняття пе-рекладу включають адекватність пе-рекладу й неминуче пов’язану з нею прагматичну адаптацію. «адекватним перекладом називається переклад, здійснюваний на рівні, необхідному й достатньому для передачі незмінно-го плану змісту при дотриманні норм мови перекладу» [1, с. 9–12].

у зв’язку з цим а.д. Швейцер за-значає: «адекватність спирається на реальну практику перекладу, що час-то не допускає вичерпної передачі всього комунікативно-функціонально-го змісту тексту. вона виходить із того, що рішення, прийняте перекладачем, нерідко носить компромісний харак-тер, що переклад вимагає жертв.» [9, с. 96]. Цим вчений хоче сказати, що адекватність часто носить компроміс-ний характер, і досягнення перекла-дацької адекватності пов’язане з дея-кими втратами смислу в змісті тексту. далі він припускає, що «теоретично оптимальним можна вважати пере-клад, у якому разом з відтворенням


107

функціональних характеристик тексту передаються всі функції включених у нього одиниць» [8, с. 273]. Під визна-ченням «функціональні характеристи-ки», автор має на увазі поняття: влас-тивості висловлення (функція, що слу-жить для опису предметів і зв’язку між ними) та експресивна функція (функ-ція, що виражає відношення мовця до висловлення) [8, с. 275].

однак, на практиці такий пере-клад не завжди можливий. Переклада-чеві нерідко доводиться шукати осо-бливі засоби для передачі смислових і стилістичних складових оригіналу. у такому випадку досягається прагма-тична еквівалентність між оригіналом і перекладом, що й визначає комуніка-тивний ефект реклами.

Прагматичні аспекти перекладу досліджував видатний вчений в.н. ко-місаров. Згідно його науковим дослі-дженням, теорія рівнів еквівалент-ності ґрунтується на виділенні в пла-ні змісту оригіналу й перекладу п’яти рівнів:

1) рівень мовних знаків;2) рівень висловлення;3) рівень повідомлення;4) рівень опису ситуації;5) рівень мети комунікації.

на кожному із цих рівнів за допо-могою мовного коду (одиниць слів) і змісту, що володіють планом, переда-ється особливий вид інформації. При цьому обов’язковою умовою еквіва-лентності в.н. комісаров вважає збе-реження домінантної функції вислов-лення [3, с. 61–78].

у зв’язку з цим а.д. Швейцер, який доповнив дослідження в.н. комісаро-ва, стверджує, що «прагматичний рі-вень займає вище місце в ієрархії рів-нів еквівалентності» [9, с. 85]. отже, адекватний переклад можна визначи-

ти як переклад, що забезпечує прагма-тичні завдання перекладацького акту на максимально можливому для до-сягнення цієї мети рівні еквівалент-ності.

варто зазначити, якщо цільова ау-диторія говорить на іншій мові, а та-кож має інші специфічні особливос-ті соціокультурного середовища, тоді прагматичною адаптацією можна вва-жати зміни, внесені перекладачем у текст перекладу з метою домогти-ся необхідної реакції з боку цільової аудиторії, інакше кажучи, варто пра-вильно передати основну комуніка-тивну функцію оригіналу.

Перекладачі рекламних текстів стикаються з істотними труднощами при передачі прагматичного потенці-алу оригіналу. Зокрема, це пов’язано з перекладом у рекламному тексті фак-тів і подій, пов’язаних з культурою пев-ного народу, різними національними звичаями й назвами страв, деталями одягу тощо.

а.д. Швейцер виділяє важливість передачі прагматичного аспекту зміс-ту перекладного тексту шляхом його переадресації іншомовному одержу-вачеві «з урахуванням тієї реакції, яку викличе текст, що точно передає дено-тативний і конотативний компоненти змісту вихідного висловлення в іншо-мовного читача. При цьому відбува-ється прагматична адаптація вихідно-го тексту, тобто внесення певних ви-правлень щодо соціально-культурних, психологічних та інших розходжень між одержувачами оригіналу й пере-кладного тексту» [9, с. 242].

розглянемо слоган шоколадно-го батончика «Снікерс»: «Не гальмуй — снікерсуй!» — він розрахований на мо-лодих людей (вік 12–20 років), пози-тивно агресивний, динамічний, екс-


108

пресивний. використовується слово з підліткового сленгу «гальмувати» (гальмо, в значенні «тугодум, некміт-лива людина»), створюється (помил-кова) можливість вибору: навряд чи ти станеш більш кмітливим або актив-ним, покуштувавши шоколад, хоча ав-тори рекламної акції наполягають саме на цьому (Заряди мізки! Зламав-ся — значить, зголоднів!) Представ-лений неологізм «снікерсни», тобто спробуй, спробуй батончик «Снікерс». неологізм тут — елемент креативнос-ті, а також засіб створення загадковос-ті, інтриги. Люди старшого поколін-ня не зможуть дати чітке тлумачення слову «снікерсни», але насправді цьо-го від них і не потрібно, слоган розра-хований на іншу аудиторію. наявність рими у даному слогані підвищує його ефективність (запам’ятовуваність) на 30%. у даному випадку, слоган добре запам’ятовується, часто відтворюєть-ся цільовою групою, став одним з по-ведінкових мотивів, стереотипів.

наступним розглянемо реклам-ний слоган «Taste lіfe» компанії Johnny Walker. вживання віскі за кордоном, зокрема, в Шотландії має багатовіко-ву історію і асоціюється з вишуканим та заможним життям. тому пропозиція «скуштувати життя», випивши віскі, викликає у адресата позитивні емоції, підкреслює його статус. водночас, ця сама фраза викликає негативні емо-ції у українського споживача, зважаю-чи на соціально-культурні особливос-ті його середовища — «скуштувати життя» означає зіткнутися віч-на-віч з життєвими труднощами. саме тому до слогану було внесено корективи з використанням прагматичної адапта-ції, що дозволило вірно передати його ідею — «Живи, щоб було що згадати».

наостанок розглянемо реклам-ний слоган «Maybe she’s born wіth іt, Maybe іt’s Maybellіne» компанії Maybellіne. оригінальний англомов-ний слоган з’явився через 74 роки після створення компанії Maybellіne, в час, коли вона була на вершині сво-го розквіту і популярності. частина слогану «she’s born wіth іt» підкрес-лює закріплену у свідомості англо-мовного світу багаторічну історич-ну традицію цієї торгівельної марки. Проте, для української аудиторії цей факт є незрозумілим і не відіграє ви-значальної ролі при покупці, тому при перекладі слогану використано більш ефективний семантичний ек-вівалент — «всі в захваті від тебе, а ти — від Мейбеллін».

Перекладачі в царині реклами часто допускають помилки в робо-ті, причому деякі з них надзвичайно курйозні. так рекламісти і маркетоло-ги окремих фірм, не розуміючи реалії інших країн, потрапляли в досить ку-медні ситуації через помилки, зробле-ні внаслідок неточностей під час пере-кладу назв іноземних брендів або ре-кламних повідомлень, що спрямова-ні на їх промоцію. Проблеми можуть виникнути не лише з перекладом. до-сить часто стереотипне мислення на-селення тієї або іншої країни відмов-ляється сприймати нові і відкинути вже укладені правила презентації то-варів. Мабуть, найзнаменитішу невда-чу в рекламі продуктів зазнала фір-ма Gerber, яка випускає дитяче хар-чування в коробках із зображенням усміхненого малюка. коли продукція дійшла до країн африки, реклама ви-кликала величезне обурення, адже че-рез високий рівень неписьменності на континенті упаковка товарів ілюструє їх вміст. складнощі з рекламою вини-


109

кли й у американської компанії Frank Purdue, яка виробляє куряче м’ясо. Їх-ній слоган рідною мовою звучить при-близно так: «для приготування ніж-ного курчати потрібний сильний чо-ловік». При перекладі фрази іспан-ською мовою, вона зазнала значних змін, отримавши сенс: «Щоб курка ста-ла ніжною, потрібний сексуально збу-джений чоловік». Потрясла світовий ринок реклама компанії «Pepsi» у ки-таї, девіз якої «живи з поколінням Пеп-сі» невірно переклали як «Пепсі при-мусить ваших предків піднятися з мо-гил».

таким чином, основна мета ре-клами — впливати на свідомість спо-живача, привернути його увагу та пе-реконати його придбати певний то-вар. тому переклад рекламного сло-гану повинен враховувати стратегічні рішення вихідної концепції та її потен-ційний результат на цільовому рин-ку. При перекладі рекламних слога-нів перш за все має зберігатися праг-матична функція тексту-оригіналу. Пе-реклад може бути успішним за умови, якщо він здійснює на реципієнта такий самий вплив, як і оригінал. усі мовнос-тилістичні засоби тексту оригіналу, які роблять рекламу ефективною, пови-нні бути передані в мові перекладу. Проте прагматика тексту-перекладу

повинна обов’язково збігатися з праг-матикою тексту-оригіналу.

ЛІТЕРАТУРА:1. Бархударов Л. С. Уровни языковой

иерархии и перевод. — Тетради пере-водчика., 6 вып. — М.: Высшая шко-ла, 1969. — 230 с.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К. : Ірпінь : ВТФ «Пе-рун», 2004. — 1150 с.

3. Комиссаров В.Н. Общая теория пе-ревода. Учебное пособие. — М.: МГУ, 1999. — 133 с.

4. Лившиц Т. Н. Реклама в прагма-лингвистическом аспекте / Лившиц Т. Н. — Таганрог : Таганрогск. гос. пед. ин-т, 1999. — 214 с.

5. Медведева Е. В. Рекламная коммуни-кация / Медведева Е. В. — М. : Изда-тельство ЛКИ, 2008. — 208 с.

6. Морозова И. В. Слагая слоганы / Морозова И. В. — М. : Рип-Холдинг, 2005. — 174 с.

7. Огилви Д. Откровения рекламного агента / Огилви Д. — М. : Бератор-пресс, 1998. — 185 с.

8. Швейцер А.Д. Перевод и лингвисти-ка. — М.: Воениздат, 1973. — 280 с.

9. Швейцер А.Д. Теория перевода. Ста-тус, проблемы, аспекты. — М.: Нау-ка, 1988. — 364 с.


110

УДК 81–13 Скапенко А.Ю., студент 5 курсу факультету лінгвістики та права Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая

ІНВеРСІЯ В ОРИГІНАЛЬНОМУ ТА ЦІЛЬОВОМУ ДИСКУРСІ: ШЛЯхИ ПеРеДАчІ ЇЇ еКСПРеСИВНОСТІ

У статті розглядаються шля-хи адекватної передачі експресивнос-ті інверсії засобами мови перекладу. Особлива увага приділяється харак-теру інверсії та інвертованим части-нам речення. Вказується мета засто-сування кожного інвертованого члена речення.

В статье рассматриваются пути адекватной передачи экспрес-сивности инверсии средствами язы-ка перевода. Особенное внимание уде-ляется характеру инверсии и инвер-тированным частям предложения. Указываются причины использования различных видов инверсии.

The article deals with the ways of ad-equate rendering of inversion expressive-ness by means of the target language. Special attention is paid to the character of inversion and to the inverted members of sentence. Reasons for use of different types of inversion are stated.

всебічне вивчення шляхів пере-кладу інверсії залишається однією з актуальних проблем перекладацької науки. Метою даної статті є описати окремі шляхи передачі експресивнос-ті англійської інверсії засобами мови перекладу.

Матеріалом для даної статті по-слугували матеріали дослідження та-ких науковців як Гальперін і.р., адоскі-на М.а., Мороховський а.н. та інших, а

також художні твори англомовних ав-торів та їх переклади.

наукова новизна даної статті по-лягає: у дослідженні способів пере-кладу інвертованих структур в англій-ському реченні на українську мову; у поясненні функцій, значень та вживан-ня різноманітних інвертованих струк-тур.

нормативним порядком слів у ре-ченні в сучасній англійській мові вва-жається такий — підмет, присудок, до-даток, інші члени речення. [5, c. 2]

розглядаючи поняття «інверсія», «норма», «прямий і зворотній поря-док слів», треба враховувати не лише правила розташування слів у мові в цілому, але й кожне окреме речення, оскільки кожному комунікативному типу речення відповідає свій порядок, який є для нього нормою. і хоча у біль-шості речень англійської мови саме прямий порядок слів є нормою, для ряду граматично закріплених випад-ків «нормальним» є зворотний, інвер-тований порядок слів (питальні речен-ня, підрядні безсполучниково-допус-тові, екзистенціальні речення з ввід-ним there і т.д.).

не дивлячись на те, що інверсія являє собою відхилення від «норма-тивного» розміщення слів (за винят-ком граматичної інверсії), вона має на увазі не будь-які довільні переста-новки у реченні, а лише ті, які не по-рушують структурних норм сучасної англійської мови. інверсія підпоряд-


111

кована певним правилам і обмежен-ням. При інверсії зберігаються прави-ла синтаксичного зв’язку інших членів речення, що сприяє збереженню син-таксичних функцій слова, що інверту-ється, вона також не повинна усклад-нювати або порушувати розпізнання елементів актуального членування. [1, c. 7–8].

способи перекладу англійського речення, у якому міститься інвертова-ний порядок слів, залежать від харак-теру такої інверсії, від причин її поя-ви в англійському тексті. Перекладачу важливо розрізняти наступні три види інверсії: граматичну, смислову і стиліс-тичну.[4, c. 6]

Граматична інверсія використову-ється не для вираження будь-яких до-даткових смислових або стилістичних нюансів, а передусім тому, що інвер-тований порядок слів є єдиним мож-ливим для певної граматичної кон-струкції. наприклад, питальна форма англійського речення без питального слова потребує постановки на перше місце в реченні допоміжного дієслова, у наказовому способі це місце займає основне дієслово.

‘Do you live in London?’ inquired Oliver [7, c. 68].

— а ти живеш у Лон-доні? — спитав олі-вер [6, c. 71].

таким чином, граматична інверсія є частиною оформлення англійсько-го речення. тому вона слугує лише но-сієм певного граматичного значення і не являється безпосереднім об’єктом перекладу. іншими словами, перекла-дачу не потрібно прагнути передати цю інверсію при перекладі.[2, c. 29]

наступним видом інверсії є смис-лова. хоча в англійській мові поря-док слів більш фіксований, ніж в укра-

їнській, у ряді випадків і тут зміна по-рядку слів може бути використана для виділення «нового», тобто смислового центру вислову. Це зазвичай має місце в тих випадках, коли в реченні присут-ній прямий додаток, а на першому міс-ці стоїть обставина, наприклад:

In the corner stood a long low table.Thus began their friendship.Up in that lake country were many,

many lakes.у таких реченнях група слів, що

виражають «нове», ставиться у кінці речення. Зазвичай усі речення подібні наведеним вище перекладаються до-слівно:

у кутку стояв довгий низький стіл.так почалася їхня дружба.там, у тому краю, дуже багато

озер. [2, c. 30]Перекладачу лише необхідно, ро-

зібравши речення, переконатися, що інверсія в англійському реченні вико-ристана саме для виділення «нового».

останнім видом інверсії є стиліс-тична. Цей вид інверсії включає всі ви-падки зміни порядку слів для емфа-тичного підкреслення того чи іншого члена речення. така інверсія є силь-ним стилістичним засобом саме тому, що переміщення на перше місце у ре-ченні обставини (крім обставин міс-ця й часу) або додатка — порівняно рідкісне явище в англійській мові [2, c. 30–31].

розглянемо декілька типових прикладів англійської стилістичної ін-версії та їх переклад українською мо-вою.

інвертований додаток. При пере-кладі речень з інвертованим додатком порядок слів може залишатися не-змінним або ж змінюватися за рахунок перестановки додатка в позицію після присудка:


112

This I believe I have already shown not to the case.

вважаю, я вже пока-зав, що це не так.

This we do in the following way.

Це ми робимо на-ступним чином.

To this we shall now turn.

тепер ми звернемо-ся до цього.

This he uses to account for aberrant facts.

він використовує це для пояснення не-звичайних фактів [3, c. 111].

інвертована обставина. у пере-кладі інвертована обставина, що вжи-вається у реченнях із інвертованим присудком, може залишатися на по-чатку речення або ж переставлятися в його кінець:

In Table II are the values of the relevant correlations. величини відпо-відних співвідношень подано у табли-ці іі.

Out of an impressive bibliography which runs to 162 entries and is still growing, they chose 92 items. із вража-ючої своїм обсягом бібліографії, що містить 162 позиції і все ще поповню-ється, вони вибрали 92 праці.

Below are some observations which seem to confirm the claim. нижче наво-дяться деякі спостереження, що, зда-ється, підтверджують це положення [3, c. 140].

оскільки в англійській мові така інверсія може застосовуватися для емфатичного виділення обставини, то в перекладі така емфаза зазвичай пе-редається лексичними засобами (сло-вами «саме», «досить», «дуже»), що пе-редують обставині:

Here in lies the essence of his claim.

саме в цьому поля-гає суть його пропо-зиції.

Rarely is the content of these differences made explicit.

але зміст цих роз-біжностей експліку-ється досить рідко.

інверсія обставини в англійсько-му реченні інколи супроводжується інверсією присудка або його частини (особливо у випадку інверсії (not) only, not until тощо). в перекладі місце об-ставини може зберігатися, а присудок може розташовуватися перед підме-том:

Only once is there any mention of the over-all organisation of the theory.

Лише один раз зга-дується певним чи-ном загальна струк-тура теорії.

Not until Newton made his famous discovery did scientists realize the significance of this law.

Лише коли ньютон зробив своє добре відоме відкриття, вчені осягнули зна-чення цього закону.

у деяких випадках only може пе-рекладатися в таких реченнях як «дуже» або «зовсім»:

Only rarely may one disagree with Briske’s interpretations.

дуже рідко можна не погодитися з ін-терпретаціями, що їх подає Бріске [3, c. 140–141].

отже, кожен вид інверсії має свої особливості при перекладі. тому, здій-снюючи переклад речень з інверто-ваним порядком слів українською чи будь-якою іншою мовою, перекладачу слід спершу з’ясувати різновид інвер-сії та причину її появи в англійському реченні.

ЛІТЕРАТУРА:1. Александрова О.В. Синтаксис как на-

ука о построение речи. — М.: Высшая школа, 1980. — 286 с.


113

2. Дородных А.И. Грамматика речево-го общения: Учебное пособие. — Х.: ХГУ им. А.М. Горького, 1987. — 109 с.

3. Карабан В.І. Переклад англійської на-укової і технічної літератури. — Ві-нниця: Нова книга, 2004. — 576 с.

4. Коваленко А.Я. Науково-технічний переклад: Навчальний посібник. — Тернопіль: Видавництво Карп’юка, 2001. — 284 с.

5. Комиссаров В.Н. Пособие по перево-ду с английского языка на русский. — М.: Высшая школа, 1965. — 302 с.

6. Чарльз Діккенс Пригоди Олівера Твіста / Пер. з англійської М. Пінчев-ського, Г.Пінчевської-Чекаль, О. Те-реха. — Київ: Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1987. — 424 с.

7. Charles Dickens Oliver Twist . — Lon-don: Penguin Popular Classics, 1994. — 511 p.


114

УДК 811.161.1’42Шашков И.А., преподаватель кафедры лингвистики Международного научно-технического университета им. академика Юрия Бугая (МНТУ)Рязанов Р.В., студент 5 курса факультета лингвистики и права МНТУ

ПСИхОЛИНГВИСТИчеСКИй ПОДхОД К ИССЛеДОВАНИЮ ФеНОМеНА МАНИПУЛЯЦИИ

В ПРОЦеССе КОММУНИКАЦИИ

В статье рассмотрен психолинг-вистический подход к исследованию феномена манипуляции в парадигмах лингвистического знания. Авторы определяют характеристику мани-пулятивного воздействия.

У статті розглянуто психолінг-вістичний підхід до феномену мані-пуляції в парадигмах лінгвістичних знань. Автори визначають характе-ристику маніпулятивного впливу.

The article deals with the analysis of the phenomenon of manipulation pre-sented in paradigms of linguistic research. The authors define the characteristics of manipulative impact.

с середины хх века развитие ин-формационно-коммуникативных тех-нологий определило расширение спектра научных исследований во всех значимых сферах жизнедеятель-ности и развития человека. человек становится ключевым звеном, соеди-нившим теоретическую научную базу с опытным применением знаний на практике, что и в области языкозна-ния определяет антропоцентриче-ский вектор научных исследований на междисциплинарном уровне.

Постановка проблемы. в по-следние годы особую актуальность приобретает лингвистическое ос-

мысление мира. исследователи по-разному именуют время, в которое мы живем. «век глобальной информа-ции», «четвертая мировая война», «век информационных войн», «век инфор-мационных технологий», — вот дале-ко не все именования, которые встре-чаются как в сМи, так и в научных изданиях. все эти именования под-черкивают возросшее значение ин-формации, информационных техно-логий, тактик и стратегий информаци-онного воздействия.

Актуальность исследования. в веке информационных технологий проблема применения манипулятив-ных техник и последствия такого при-менения является одной из централь-ных для ряда гуманитарных дисци-плин — психологии, политологии, со-циологии и, конечно же, лингвистики во всех ее полипарадигмальных про-явлениях — психолингвистики, линг-вокогнитологии, лингвопрагматики, лингвогендерологии и пр. коммуни-кативные стратегии и техники совре-менного общества определяются эф-фективностью информационного об-мена и его манипулятивным потен-циалом. социальные сети — новый коммуникативный феномен, к иссле-дованию которого все чаще обраща-ются лингвисты. Этот интерес вызван несколькими причинами: во-первых, наука 21 века антропоцентрична и


115

развитие современного человека не-возможно представить без использо-вания информационно-коммуника-тивных технологий; во-вторых, вирту-альная реальность все более стано-вится комфортным коммуникативным пространством; в-третьих, глобаль-ные информационные потоки дела-ют возможным тотальное манипули-рование языковым сознанием наций; в-четвертых, лингвистические сред-ства манипуляции в интернете — ос-новной манипулятивный потенциал, поскольку единственная представ-ленность человека в сети — его рече-вые действия.

начало функционирования Гло-бальной сети и развитие сетевых тех-нологий положило начало формиро-ванию многогранной терминологи-ческой парадигмы, что ставит перед учеными — лингвистами задачи си-стематизации и нормализации ком-пьютерно-сетевого узуса и разви-тия терминологического аппарата [10,с.7], а также предоставило возмож-ности исследования глобальной ин-тернет-сети с точки зрения взаимо-действия между участниками комму-никативного процесса. так, появление таких терминов как гипертекст (англ.: http- Hyper Text Transport Protocol), вир-туальная реальность, виртуаль-ная личность и, соответственно, вир-туальные сообщества, коммуника-ционная сеть (англ.: communication network), сетевое сообщество, циф-ровая коммуникация (англ.: digital сcommunication), информационная по-требность, вебкоммуникация, вирту-альное пространство, языковая кар-тина мира сетевого сообщества и т.д. сегодня являются причиной кон-цептуального переосмысления мно-гих понятий в лингвистике, с учетом

виртуального (электронного, цифро-вого) феномена и участия в этом че-ловека. считаем, что данные концеп-ты способны дать определение вновь сформировавшейся концептосфере Интернет-коммуникации, которую Л.Ф. компанцева определяет «как ин-терактивную межличностную комму-никацию, требующую изучения в двух основных аспектах — когнитивно-прагматическом и лингвокультуроло-гическом, поскольку эти научные об-ласти позволяют исследовать объект одновременно в различных парадиг-мах лингвистического знания (антро-поцентрической, функциональной, коммуникативной, когнитивной, линг-вогендерологической, социолингви-стической, психолингвистической, лингвокультурологической)»[10,с.9].

коммуникационный процесс между участниками сети и сетевых со-обществ возможен в условиях откры-тости коммуникантов и доступности к информационным ресурсам. «Зна-чимыми для успешного прохождения интернет-коммуникации становятся такие факторы, как ситуативное пове-дение участников интернет-коммуни-кации, их статусные характеристики, особенности речевого поведения, ил-локутивные установки» [10, с.11]

Задача нашего исследования заключается в изучении и определе-нии : а) факторов формирования язы-кового сознания и языкового созна-ния посетителей сети; б) процесса коммуникации в сети как лингво-пси-хологического феномена.

Цель нашего исследования − а) определить основные концепты ре-лигиозного виртуального дискурса, формирующие концептосферу и язы-ковую картину мира представителей сетевых сообществ религиозных ин-


116

тернет-ресурсов; б) охарактеризовать сценарии коммуникативного поведе-ния манипулируемых субъектов.

Изложение основного материа-ла. исследуя область общения и пере-дачи информации, следует выяснить теоретическое и практическое значе-ние самого термина коммуникация. общепринятым считается феномен коммуникации как способ общения между людьми с использованием вер-бальных и паравербальных средств, с целью передачи и обмена инфор-мацией. Мы склонны придерживать-ся точки зрения Г. Почепцова, кото-рый считает, что до сих пор не сло-жилось универсального определения термина коммуникация, но мы име-ем возможность, основываясь на ра-ботах некоторых лингвистов вывести определение, с позиции которого мы и будем рассматривать языковую лич-ность информационного общества в нашем исследовании. «Коммуникация, общение определяются как «переда-ча информации» от человека к чело-веку. общение может осуществлять-ся как в процессе любой деятельно-сти, например производственной, так и при помощи специализированной формы ≈ речевой деятельности или другой деятельности, использующей знаки» [http://dic.academic.ru/dic. nsf/bse/ 97355/коммуникация]. в.а. Мас-лова в учебном пособии «современ-ные направления в лингвистике» глав-ной особенностью коммуникации на-зывает ее знаковый характер, «из всех видов знакового поведения в обще-стве важнейшим являются исполь-зование языка в коммуникации и со-провождающее ее невербальное (па-равербальное) поведение» [13,с.61]. По мнению в.а.Масловой в качестве отдельного фрагмента процесса ком-

муникации можно считать коммуни-кативный акт, мы считаем, что рече-вой и коммуникативный акты в своих значениях могут быть отождествлены. согласно селивановой е.а. « Речевой акт — базовая минимальная единица вербальной коммуникации; интенци-онально и ситуативно обусловленное, грамматически и семантически орга-низованное высказывание, сопрово-ждающееся соответствующими дей-ствиями говорящего, направленными на адресата и его реакцию»[17,с.425] . « Коммуникация- целенаправленный процесс информационного обмена между двумя и более сущностями с по-мощью определенной семиотической системы. <…>. основными признака-ми коммуникации исследователи счи-тают целенаправленность, конвенци-ональность (опора на определенные социальные регламенты — коммента-рий наш), наличие общего кода сооб-щения, единство определенного фон-да знаний, коммуникативных навы-ков, установок» [17, с.274].

рассматривая процесс коммуни-кации в условиях виртуального обще-ния между коммуникантами, необхо-димо учитывать их коммуникативную компетенцию, выбранные речевые тактики и стратегии, где будет прини-маться во внимание виртуальная ком-муникативная ситуация и обстоятель-ства общения, которые ее предопре-деляют. «Планирование речевого по-ведения (выбор речевой стратегии и тактики) предполагает учет адреса-том соответствия условий коммуника-ции осуществлению речевого воздей-ствия» [10, с.43] Л.Ф. компанцева пред-лагает свое видение на новый вид общения, а именно — интернет-ком-муникацию, которая «рассматрива-ется как особая лингвокультурологи-


117

ческая среда, сфера реализации язы-ка, никогда ранее не существовавшая, дающая возможность плодотворного изучения коммуникативного потенци-ала, закономерностей его функциони-рования» [10,с.10]. считаем необходи-мым дополнить, что интернет-комму-никация также характерна и особым видом речевой деятельности: моно-логом (реализуемым в тексте, а в на-шем случае в текстовом/ гипертек-стовом материале на религиозных интернет-ресурсах). исследуя воз-можный потенциал манипулятивного воздействия участников виртуальной коммуникации, мы примем во внима-ние именно монологическую речь со стороны манипулятора в адрес мани-пулируемого. «При монологическом общении один из участников комму-никации полностью владеет комму-никативной инициативой, другой — коммуникативно несвободен, он зави-сит от коммуникативной инициативы партнера» [13,с.73].

основным средством, использу-емым в реализации манипулятивных технологий в религиозном интернет-дискурсе является гипертекст, кото-рый обладает двумя важными харак-теристиками: 1) легкостью перехода с одного текста на другой, посредством клика на ссылку; 2) доступностью для любого желающего участника вирту-ального дискурса.

в современной науке под манипу-ляцией понимается искусство управ-лять поведением с помощью целе-направленного воздействия на об-щественную психологию, сознание и инстинкты человека. «Манипулирова-ние — достаточно универсальное яв-ление, его можно обнаружить во всех социально значимых сферах жизне-деятельности человека. Этот фено-

мен служит объектом изучения мно-гих наук. соответственно в различ-ных областях знания — в медицине, технике, политике и т.п. — существу-ет множество определений этого яв-ления» [11,с.136]. современные тех-ники манипулирования миллионами людей базируются на лингвистиче-ских структурах, которые позволяют управлять человеком, «начиная от по-литиков самого высокого ранга и за-канчивая посредственными коммиво-яжерами» [14,с.81].

Психолингвистический подход рассматривает манипуляцию как «вид психологического воздействия, ис-кусное исполнение которого ведет к скрытому возбуждению у другого че-ловека намерений, не совпадающих с его актуально существующими жела-ниями» [7,с.84] и базируется на следу-ющих значимых положениях:

1) родовой признак психологиче-ского воздействия;

2) отношение манипулятора к объ-ектам манипулирования как сред-ству достижения собственных це-лей;

3) стремление получить односто-ронний выигрыш;

4) скрытый характер воздействия (как факта воздействия, так и его направленности);

5) использование (психологиче-ской) силы, игра на слабостях (ис-пользование психологической уязвимости);

6) побуждение, мотивационное привнесение (формирование «ис-кусственных» потребностей и мо-тивов для изменения поведения в интересах инициатора манипуля-ционного воздействия);


118

7) мастерство и сноровка в осущест-влении манипуляционных дей-ствий.в учебном пособии « речевое ма-

нипулирование » Г.а. копнина, исходя из определений манипуляций, обра-щает внимание на главные признаки манипуляции:

• Манипуляция — это вид духовно-го, психологического воздействия, а не физическое насилие. Это оз-начает, что мишенью воздействия являются психические структуры человеческой личности.

• Манипуляция — это скрытое воз-действие. конечная цель и мани-пулятора, ифакт самого воздействия долж-

ны быть не замечены объектом ма-нипуляции, у которого при этом обя-зательно сохраняется иллюзия са-мостоятельности принятия решений и осуществления действий. тем са-мым, считают ученые, сокрытие и ута-ивание информации — обязательный признак манипуляции.

• к объектам манипуляции отно-сятся не как к личностям, а как к объектам воздействия [5,с.11–12].Мы считаем необходимым допол-

нить этот список еще такими пунктами:• Манипуляция — это нейролинг-

вистическое воздействие, тре-бующее определенных знаний и значительного мастерства.

• объект манипуляции — языковая личность.При рассмотрении процесса ма-

нипуляции, с точки зрения психолинг-вистического подхода, особое вни-мание уделяется исследованию та-ких компонентов: наличие обратной (ответной) реакции, скрытое воздей-ствие на все уровни организации лич-ности манипулируемого, стратегия

манипуляции, базирующаяся на линг-вистических структурах; обязательная коммуникация между манипулятором и манипулируемым. существует не-сколько определений манипуляции, базирующихся на психолингвистиче-ских позициях. «речевая (языковая) манипуляция (манипулирование) — разновидность манипулятивного воз-действия, осуществляемого путем ис-кусного использования определен-ных ресурсов языка с целью скрытого влияния на когнитивную и поведенче-скую деятельность адресата» [5,с.25] . «Языковое манипулирование — вид языкового воздействия, используе-мый для скрытого внедрения в пси-хику адресата целей, желаний, наме-рений, отношений или установок, не совпадающих с теми, которые имеют-ся у адресата на данный момент » [2] . «Под языковой манипуляцией пони-мается вид скрытого речевого воздей-ствия, совершаемого в интересах ма-нипулятора и направленного на вне-дрение в модель мира реципиента новых знаний, мнений, отношений и/или модифицирование уже существу-ющих посредством различного рода стратегий. в основе понимания языко-вой манипуляции лежит тезис о том, что высказывания автоматически соз-дают ожидания, направляющие реци-пиента к пониманию значения гово-рящего» [3,с.8] «Манипуляция — это психологическое воздействие, на-правленное на неявное побуждение другого к совершению определенных манипулятором действий. Манипуля-ция — это искусное побуждение дру-гого к достижению (преследованию) косвенно вложенной манипулятором цели» [5,с.60] . «Под технологией ре-чевого манипулятивного воздействия следует понимать последователь-


119

ность действий манипулятора, реа-лизуемых в его речевом поведении с целью побуждения адресата к опре-деленному действию [5,с.35]». несмо-тря на всю многочисленность и неко-торую разнородность приведенных определений, все они базируются на ряде общих идей: использование ре-сурсов языка, скрытость воздействия на основе лингвистических структур, искусность коммуникации, актуализа-ция психологических механизмов воз-действия на все уровни организации языковой личности.

Выводы. основываясь на полу-ченной информации, можно сделать схематический вывод о самом про-цессе манипулятивного воздействия, который условно можно разделить на две стадии: подготовительную (под-готовка текстовой информации для пассивного адресата (манипулируе-мого) и действительную (реализация самого процесса речевой манипуля-ции), а точнее, речевого манипулиро-вания. «Манипулятивная речевая так-тика — такое речевое действие, ко-торое соответствует определенному этапу в реализации той или иной стра-тегии и направлено на скрытое вне-дрение в сознание адресата целей и установок, побуждающих его совер-шать поступок, выгодный манипуля-тору. Под манипулятивным приемом понимаем способ построения выска-зывания или текста, реализующий ту или иную тактику» [5,с.49].

ЛИТЕРАТУРА:1. Бацевич Ф.С. Основи комунікатив-

ної лінгвістики: Підруч. — К.: Центр «Академія», 2004. — 344с.

2. Быкова О.Н. « Языковое манипулиро-вание». Режим доступа: http://library.krasu.ru/ft/ft/_articles/0070503.pdf.

3. Голубева Т.М. Языковая манипуляция в предвыборном дискурсе. Режим до-ступа: www.lunn.sci-nnov.ru/?id=5318

4. Голубовская И.А. Этнические особен-ности языковых картин мира: Моно-графия — К.: Изд.-полиграф. центр «Киев. ун-т», 2002. — 293 с.

5. Доценко Е.Л. Психология манипу-ляции: феномены, механизмы и за-щита. — М.: ЧеРо, Издательство МГУ, 1997. — 344 с.

6. Желтухина М.Р. Масс-медиальная коммуникация: языковое сознание — воздействие — суггестивность // Язык, сознание, коммуникация. — М.: МАКС Пресс, 2003. — Вып.24. — 144с. Режим доступу: http://www.philol.msu.ru/~slavphil/books/jsk_24.pdf (пе-ревірено 25.03.10).

7. Зимняя И.А. Лингвопсихология ре-чевой деятельности. — М.: Мос-ков. психол.-социал. ин-т; Воронеж: НПО «МОДЭК», 2001. — 432с.

8. Карасик В.И. Языковой круг, лич-ность, концепты, дискурс. — Волго-град: Перемена, 2002. — 477 с.

9. Карасик В.И. Язык социального ста-туса. — М.: Ин-т языкознания АН СССР, 1991. — 495 с.

10. Компанцева Л. Ф. Интернет- линг-вистика: когнитивно-прагматичес-кий и лингвокультурологический подходы: Монография. — Луганск: Знание, 2008. — 528с

11. Копнина Г.А. Речевое манипули-рование: Учеб. пособ. — М.: Флин-та, 2008. — 176 с.

12. Котов А.А. Инвентарь Д-сценариев. Режим доступа: http://www.harpia.ru/docs/d-scripts-mid-011.pdf (перевіре-но 04.06.10).

13. Маслова В.А. Современные направле-ния в лингвистике: учеб. пособие для студ. высш. заведений. — М.: Издат. центр «Академия», 2007. — 272 с.

14. Петрик В.М., Остроухов В.В. Инфор-мационно-психологическая безопас-


120

ность в эпоху глобализации: Учеб. пособ. / Под ред. В.В. Остроухова. — К., 2008. — 544 с.

15. Селиванова Е.А. Основы лингвисти-ческой теории текста и коммуника-ции: Монограф. учеб. пособие. — К.: Брама, 2004. — 336 с.

16. Селіванова О.О. Сучасна лінгвісти-ка: напрями та проблеми: Підруч. — Полтава: Довкілля-К, 2008. — 712 с.

17. Селіванова О.О. Лінгвістична енци-клопедія. — Полтава: Довкілля- К, 2010. — 844 с.

18. Сусов И.П. Лингвистическая праг-матика. — Винница: Нова Кныга, 2009. — 272 с.

19. Урдаева Ю.В. Речевое манипулирова-ние сознанием читателя в «Новой га-зете». Режим доступа: http://library.krasu.ru/ft/ft/_articles/0088422.pdf


121

УДК 81–13 Дружин Г.В., к. філол.н., доц., доцент кафедри лінгвістики Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ)Свачій Д. М., студентка 5 курсу факультету лінгвістики та права МНТУ

ЛІНГВОПРАГМАТИчНА ДеТеРМІНОВАНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОНІМІВ У МУЗИЦІ

Дана стаття присвячена впли-ву прагматичного фактора на форму-вання преференцій, пов’язаних з вжи-ванням онімів у музиці.

Данная статья посвящена влия-нию прагматичного фактора на фор-мирование преференций, связанных с употреблением онимов в музыке.

This article is devoted to the influ-ence of pragmatic factors on the prefer-ences connected with the onym usage in music.

Актуальність даної теми поля-гає в аналізі назв виконавців та музич-них колективів з прагматичної точки зору.

Мета даної роботи — досліди-ти вплив прагматичного фактора на формування преференцій, пов’язаних з вживанням онімів у музиці.

Завдання:1) виявлення жанрових позначення

в структурі назв;2) з’ясувати особливості назв груп

та виконавців і встановити різницi між визначеннями, що дають-ся словниками як у межах однієї мови (англійської та української), так і в порівнянні між українською та англійською мовами.досягнення поставленої мети і

рішення конкретних задач зумовили використання методів семантичного

аналізу для вивчення семантичних ха-рактеристик назв музичних груп; кіль-кісного аналізу назв для вивчення змін типових структур у назвах колективів і виконавців впродовж декількох десят-ків років .

Музичний жанр — багатознач-не поняття, що характеризує класифі-кацію музичної творчості за родами і видами, з огляду на їх походження, умови виконання, сприймання та інші ознаки (зміст, структура, засоби вираз-ності, склад виконавців тощо). Понят-тя музичного жанру відображає осно-вну проблему музикознавства і музич-ної естетики — взаємозв’язок між по-замузичними факторами творчості з її суто музичними характеристиками. Музичний жанр є одним із найважли-віших засобів художнього ототожнен-ня [1].

Поняття музичного жанру до-сліджувало багато музикознавців: т.в. Попова, в.а. Цукерман, а.н. со-хор та н. т.в. Попова класифікує жанри за умовами їх побутування виконан-ня [2. 64], в.а. Цукерман — за змістов-ними ознаками [3].

а.н. сохор класифікує жанри за «жанровим змістом»[3. 78] та поділяє їх на:

1) культові та обрядові;2) масово-побутові;3) концертні;4) театральні.


122

Проілюструємо назви груп та ви-конавців в залежності від жанрових ознак, запропонованих а.н. сохоро-вим. наведемо приклади культових та обрядових пісень.

Культові пісні — гімни, що ста-ли музичним супроводом певного часу(епохи).

Обрядові пісні — це ті ж культові пісні, які виконувались під час народ-них свят та обрядів. обрядова поезія дуже тісно пов’язана з працею люди-ни, з родинним побутом та з народним календарем.

наведемо приклади культових пісень. Група Nirvana (1987) та пісня «Smells Like Teen Spirit», яка стала «гім-ном покоління «. на протязі багатьох років «Smells Like Teen Spirit» продо-вжують називати однією з найкращих пісень. ідея пісні прийшла до кобейну, коли його подруга кетлін хана написа-ла слова «Kurt smells like teen spirit» на стіні його спальні[6].

Пісня «Smells Like Teen Spirit» пере-кладається як «Пахне дитинством». в цій композиції використовуються лек-семи, що підкреслюють незвичайний характер групи: «I’m worse at what I do best» «Це більше на те, що я роблю най-краще », «And for this gift I feel blessed» «І за цей дар я відчуваю себе благословен-ним», «Our little group has always been» «Наша маленька група завжди була», «And always will until the end» «І завжди буде до самого кінця» [5].

Nirvana («згасання, припинення» ) означає стан позбавлення всіх при-страстей, бажань, почуттів та тракту-ється як стан абсолютного щастя[6]. Можна зробити висновок, що назва проявляється в пісні «Smells Like Teen Spirit», в якій співаки оповідають про всі пристрасті залишені в минулому та досягнення благословення та про те,

що вони будуть існувати вічно та йти до кінця — досягати нових висот.

Проілюструємо наступні групи та виконавців у іншому жанровому ас-пекті, масово-побутовому (народні пісні, застільні, жартівливі, козацькі, Пісні про кохання).

однією з представників масово-побутового жанру є група Cinderella (Золушка, Попелюшка) — американ-ська рок-група, заснована в 1983 році у Філадельфії .

учасники групи довго і плідно працювали та виступали в різнома-нітних клубах Пенсільванії, бо дуже хотіли заполучити контракт із звуко-записуючою компанією (працювали, як Золушка). тому назвали плід своїх старань — Cinderella, що добре оспіву-ється у піснях: «A Dream is a Wish Your Heart Makes», «So This is Love», «The Work Song». Цей антропонім запозичений у казці «Золушка», в якій розповідаєть-ся про важкі моменти життя дівчини, яку мачуха та сестри заставляли вико-нувати всю найгрізнішу роботу, але на-прикінці вана незважаючи на складно-щі долі стала принцесою та добилась кращого життя для свого народу та власної свободи.

у пісні «A Dream is a Wish Your Heart Makes» вжиті такі вирази, що розкри-вають музичний онім: «A dream is a wish your heart makes» «Мрія, яку сер-це бажа є виконати «, «When you’re fast asleep» «Поки ти спиш», «In dreams you lose your heartaches» «У сні ви втрати-те страждання», «Whatever you wish for» «Чого б ви не бажали», «Have faith in your dreams and someday» «Мрійте і ваші мрії коли — небудь здійсняться», «If you keep on believing, the dream that you wish will come true» «Якщо ви про-довжуєте вірити, то ваші бажання обов’язково збудуться».


123

Цими висловами автор хотів опи-сати відчуття Попелюшки. дівчина, яка мріє про чудового принца та при-пинення знущань над нею. сон — єди-ний вихід, коли ми спимо, ми мріє-мо, так і Попелюшка хотіла забути всі страждання та незгоди.

«So This is Love» «Що ж це кохання», «So this is love, So this is what makes life divine, I’m all aglow» «Що ж це кохання, це те, що робить життя божевіль-ним, я зашарі лась», «My heart has wings, Mmmmmm, And I can fly» «Моє сер-це має крила, Мммммм, я вмію літа-ти», «I’ll touch ev’ry star in the sky, So this is the miracle that I’ve been dreaming of Mmmmmm, So this is love» «Я торкнуся всіх зі рочок на небі, Так що це диво, про яке я мріяв Мммммм, це любов».

в даній композиції автор переда-вав почуття кохання, щастя, піднесен-ня, теплоти та радості від зустрічі з ко-ханою людиною. кохання — палке, шалене, неймовірне відчуття від якого хочеться літати.

«The Work Song» «Go up and do the attic and go down and do the cellar, you can do them both together Cinderella.» «йди зробити горище спуститися вниз зробити підвал, ви можете зро-бити їх обидва разом, Попелюшка .», «How lovely it would be if I could live in my fantasy, But in the middle of my dreaming they’re screaming at me» «Як добре було б якщо б я міг жити в моїй фантазії, але в середині мого сновидіння вони кричали на мене».

в пісні оповідається про важкі будні героїні, яка кожного дня викону-вала велику кількість завдань. Працею та важкими зусиллями дівчина збере-гла свою сутність та знайшла кохання своєї мрії так і виконавці завдяки до-вгій та плідній праці отримали світове визнання.

наведемо приклади концертних (сучасних) пісень. до цього жанру від-носяться всі сучасні напрямки: метал, рок, поп, емо, хіп-хоп.

Група Frozen Splash (2008) пра-цює у напрямі метал (від англ. metal) - рок-музика, що з’явився з хард-року на початку та в середин 1970-х рр.., пе-реважно в англії та сполучених Шта-тах америки [14];

Проілюструємо приклади кон-цертних пісень та їхніх представни-ків. у пісні «Cніжний лабіринт» гру-пи Frozen Splash вжиті такі рядки, що розкривають концепт групи: «замерз-ла ріка», «створюючи позаду сніж-ний лабіринт», «як шматочки льо-ду «, «укладав у сніговий лабіринт «, «розтанув лід «, «магія льоду «;Frozen Splash («морозяний плескіт» — за сло-вами виконавців). електронний слов-ник Lingvo дає наступні визначення лексеми Frozen: заморожений, замерз-лий, відморожений, захололий, змерз-лий, студений, a Splash — бризкання, сплеск, плескіт, бризки, плескатися, бризкатися, бовтатися. учасник гур-ту володимир зазначив наступне: «ан-глійська назва мелодійніше звучить, з іноземною назвою швидше можна вийти на європейський рівень. наша група почала своє існування саме в зи-мовий період, тому ми вирішили на-звати групу Frozen Splash . назва групи добре відображається в пісні «Cніжний лабіринт».

Підсумовуюче вищевикладене, можна зробити висновок, що музич-ний онім Frozen Splash («морозяний плескіт» ) виражений у композиції «Cніжний лабіринт», що помітно в та-ких виразах як: «замерзла ріка», «ство-рюючи позаду сніжний лабіринт», «як шматочки льоду «, «укладав у сніговий лабіринт «. Ми можемо вважати, що


124

цими словами учасники гурту хотіли розкрити назву.

Наведемо ще приклади. Iron Maiden (в пер. с англ. Железная дева), було запозичене стівом (учасником групи) з кінофільму «Людина в заліз-ній масці «(The Man In The Iron Mask), яка оповідала про середньовічну інк-візицію. в середні віки «залізною ді-вою» називали пристосування для тортур — порожнисту жіночу фігуру з шипом на внутрішній стороні [12].

словник Попова Є . Ф. та М. і. Бал-ла дає так визначення лексеми Iron: залізо, виріб із заліза, залізний, дужий, суворий, a Maiden: діва, дівчина, діво-чий, неодружена.

Пісня «Virus» : «evil virus», «злий вірус», «A menace to society», «загро-за для суспільства», «Eating away at your own self esteem», «Роз’ї дає (зни-щує, руйнує ) ваш страх самооцінку «, «All in your head, all in your mind, try to relate it», «Все в голові, спробуй спра-витись з цим, постарайся позбути-ся цього»; у пісні «Clansman (член кла-на)» — «And I swear to defend», «я кля-нуся захищати», «And we’ll fight to the end», «ми будемо боротися до кінця»; у пісні «Runn ToThe Hill» — «Raping the woman», «згвалтовані жінки»,[6] «That girl» — «Can you taste defeat, when you loose again, fight and win, never give in, hold her in your arms don’t let go», [5] «Чи можете ви смак поразки відчува-ти, коли втрачаєте ви знову, бороти-ся й перемагати, ніколи не складати рук й не відпускати» .

Підсумовуючи вище сказане, мож-на зробити такі висновки: назва гру-пи Iron Maiden відповідає буквально-му перекладу Залізна діва, а також в піснях групи оспівується сильна осо-бистість, яку різні перешкоди не зла-мають, а зроблять ще міцнішою яка за

будь- яких умов буде йти до своєї цілі . назву групи можна прослідити у піс-нях: «Virus», «Clansman», «Runn ToThe Hill».

Наведемо ще приклади. австра-лійський музичний колектив : Dead Can Dance» (дослівний переклад з ан-глійської: Мертві можуть танцюва-ти). За іншою інтерпретацією назва базується на алегорії «танку смерті» (фр. danse macabre). Ще однією інтер-претацією є ідея надання життя нежи-вим предметам [4].

ранні роботи відносять до жан-рів дарквейв або готичний рок, по-єднуються впливи електронної музи-ки, альтернативного року, неокласи-ки, середньовічних хоралів а також етно (переважно східноєвропейсько-го і арабського походження).

Проілюструємо приклади, в яких вживаються такі вислови, що підкрес-люють та виражають назву : «Don’t fade away» «Не зникай»: «I’ll fill your heart with joy, And we’ll dance through our isolation «, «Я наповнила ваше серце радістю, ми будемо танцювати крізь ізоляцію», «Let us dance away», «Давай-те танцювати «, «Don’t bring me down now, Let me stay here for awhile, You know life’s too short», «Не заберайте мене за-раз, дозвольте мені залишитися тут на певний час, ви знаєте, життя за-надто коротке».

назва гурту Dead Can Dance («Мертві можуть танцювати») інтер-претується зазвичай як здатність по-вертати життя чомусь, що було мерт-вим або забутим. Ще однією інтерпре-тацією є ідея надання життя неживим предметам. інше значення назви — вдихання життя в щось неживе[4]. Му-зичний онім Dead Can Dance — жага до життя, свободи, чогось незві-


125

даного та давно забутого, що можна виявити у пісні : «Don’t fade away».

на сучасному етапі розвитку му-зичної індустрії постає важливе питан-ня про відповідність підбору назв груп або виконавців за жанровими, стильо-вими, семантичними та ознаками.

оніми належать до мовних уні-версалій та вони існують в усіх мовах світу. але в кожні й мові власні назви мають свої специфічні ознаки.

Музичний онім розглядається в різних аспектах (культові та обрядові, масово-побутові, концертні, театраль-ні пісні) [3. 78], тобто назва не тільки залежить від стилю, жанру, манери чи напрямку у музиці, але й світосприй-няття та розуміння реальності, які є ознаками прагматики.

ЛІТЕРАТУРА:1. Аверинцев С. С. Историческая по-

движность категории жанра: опыт пе-риодизации // Историческая поэтика. Итоги и перспективы изучения. М.: Наука, 1986. С. 104—116.

2. Луков Вл. А. Жанры и жанровые ге-нерализации // Знание. Понимание. Умение. — 2006. — № 1. — С. 141–148.

3. Журнал Мишпоха 2007р.4. Пятигорский А. М. Лекции по буддий-

ской философии.// Непрекращаемый разговор. — СПб.: «Азбука-класси-ка», 2004. — C. 38–102.

5. Юцевич Ю. Є.. Музика. Словник-до-відник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан» 2003 р. ISBN 966–7924–10–6

6. Azerrad, Michael. Come as You Are: The Story of Nirvana. — Doubleday, 1994. — ISBN 0–385–47199–8

7. Cross, Charles. Heavier Than Heaven: A Biography of Kurt Cobain. — Hyperion, 2001. — ISBN 0–7868–8402–9

8. Dead Can Dance на myspace9. http://iron.maiden.metallibrary.ru/10. http:// lyr ics-keeper.com/ru/iron-

maiden/run-to-the-hills.html11. http://nashapisnya.org.ua/12. http://www.metallibrary.ru/13. www./bandregister2.co.uk14. http://www.mp3girls.ru/rualter_zone/

russian-metal/6516-frozen-splash-oskolki-zerkal-2010.


126

УДК 81–13Камінський Ю.І.,к.філол. н.,доц., доцент кафедри лінгвістики Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ)Цимбал Анна, студентка 5 курсу факультету лінгвістики та права МНТУ

РОЗВИТОК СТОМАТОЛОГІчНОЇ ТеРМІНОЛОГІЇ

Наша стаття присвячена розви-тку стоматологічної термінології. В статті зазначено аспекти розвитку стоматологічної термінології про-тягом століть.

Наша статья посвящена разви-тию стоматологической термино-логии. В статье отмечены аспекты развития стоматологической тер-минологии в течение веков.

Our article is devoted to the devel-opment of stomatological terminology. In our article aspects of development of stomatological terminology are observed.

термінологія — це сукупність тер-мінів певної галузі, а також наука про утворення, склад та функціонування терміну. вітчизняне термінознавство протягом тривалого часу розвиваєть-ся в теоретичному та практичному напрямках: початкові спроби вияви-ти деякі термінознавчі проблеми на-лежать до середини хіх ст.; у першій третині хх ст. основна увага науков-ців концентрувалася на збиранні тер-мінів з усних та літературних джерел, подальшому створенні на цьому грун-ті національної термінології; обєктом комплексного наукового дослідження терміни — явище об’єктивної дійснос-ті та специфічний лексичний склад мови — стають із середини хх ст. остаточне становлення теоретично-го термінознавства як сформованої

наукової дисципліни зі своїм предме-том та методологією припадає, на дум-ку вчених, лише на кінець 70-х — по-чаток 8о-х рр. хх ст. надзвичайно роз-горнулася й активізувалася термі-нознавча робота в україні за останнє десятиліття.[1,с. 3]

Протягом десятиліть терміни за-своювали все те, що на час їхнього іс-нування створила світова цивіліза-ція. Медична термінологія не є сталою системою вона живе, змінюється, при-стосовується до потреб сучасності. іс-торія розвитку термінології, зміна нау-кових поглядів, інтеграція та диферен-ціювання наукових дисциплін, куль-турні зв’язки — все це відображається на стані як термінологічної системи, так і окремих термінів. та все ж таки іс-торію розвитку медичної термінології краще простежувати через появу ме-дичних словників.

Перші медичні словники поча-ли з’являтися ще в XVI-XVII століттях. серед медичних словників того часу слід виділити такий словник як «Лек-сирь» Зизанія-тугтановського (1596 р.) та «Лексиконь словенороський» П. Бе-ринди (1627 р.). також увагу привер-тає «Лексикон греко-словено-латин-ський» середини XVI століття. наяв-ність в ньому грецьких та латинських термінів посвідчує вживання в науко-вій і практичній медицині цих мов у той період розвитку нашої держави. Це — показник високого рівня роз-витку медичної науки. а наявність


127

слов’янської медичної лексики свід-чить про дуже високий рівень розви-тку медичної термінології у цій мові.

розподіл українських земель між сусідніми державами спричинив де-який занепад медичної науки і термі-нології в україні. Шляхи розвитку ме-дицини та медичної лексики в нашій державі в кінці XVII ст. ще чекають сво-їх дослідників. скоріше за все україн-ська термінологія була штучно витіс-нена з наукового вжитку, проте про-довжувала існувати у народному се-редовищі та серед лікарів-практиків.[ http://uk.wikipedia.org/wiki/терміно-логія]

деякі узагальнення, що стосують-ся української медичної термінології зробили члени наукового товариства ім. т.Г. Шевченка. крім цього, утворен-ня унр сприяло організації всеукраїн-ської академії наук, в установах якої працювали вчені над створенням ме-дичного словника.

у 1920 р. видається «Латин-сько-український словник» М. Гали-на, у 1925-за редакцією професорів Ф. Цешківського, о. черняхівського та о. курила було опубліковано «Nomina anatomica ukrainica», а в 1927р. ака-демік о. корчак-чепурківський видає словник «номенклатура хвороб» (ла-тинсько-українські назви хвороб та російський покажчик до них). до цих видань можна додати ще 2 словники. Зокрема у 1927 р. вийшов «Медичний російсько-український словник» в. ки-сільова, а у 1931- «Практичний слов-ник медичних термінів» в. крамаров-ського. українські видання медичних словників в умовах військового, а піс-ля тоталітарного режиму, коли україн-ська мова всіляко пригноблювалась, було величезним досягненням, що до-

помогло збереженню української ме-дичної лексики до наших часів.

аналіз цих словників засвідчує, що в них автори використали досвід світової науки про переклад медич-них слів рідною мовою з латинської та грецької мов. Це вказує на високий рі-вень освіченності вчених, що склада-ли ці словники. у цих працях більшість тлумачень — дуже вдалі, проте зустрі-чаються і незрозумілі вирази.

Значний внесок у розвиток ме-дичної термінології зробила видавни-ча спілка «словник» при Львівському державному університеті. колектив спілки за 7 років опублікував 2 слов-ники. у 1993р. побачив світ «орфогра-фічний словник української медичної термінології» за редакцією професо-ра Л. і. Петруха, доцента о. М. Головка і доцента о. М. тамашівської. словник містить 29000 основних термінів, які охоплюють майже всі галузі і стосу-ються 36 спеціальностей.

Цінність цього словника полягає ось у чому:

1. вперше в україні в такому обсязі наведено медичні терміни, що за-довольняють потреби науковців, лікарів, викладачів та студентів.

2. врахування авторами досвіду по-передників з адаптації правопису.

3. у підготовці словника брали участь завідуючі кафедрами, професори, доценти та викладачі Львівсько-го Медичного університету, що до-зволило врахувати потреби всіх галузей медичної науки.інший словник за редакцією акад.

М.П. Павловського, проф. Л. і. Петруха і доцента і. М. Головка став не тільки словником, а й фундаментальною на-уковою працею. Це був «українсько-латинсько-англійський медичний тлу-


128

мачний словник», виданий «спілкою» у 1995р.

у передмові до праці наведено глибокий історичний аналіз видан-ня словників в україні, особливостей стану медичної термінології, а також надано поради стосовно користуван-ня словником. основна частина пра-ці — тлумачний словник з перекладом українських термінів латинською та англійською мовами. словник вийшов у двох томах об’ємом 130 видавничих аркушів, подано близько 66000 слів. [http://uk.wikipedia.org/wiki/терміно-логія]

у практичній чи науковій роботі часто доводиться користуватися ро-сійською літературою. отже, вини-кає потреба у російсько-українському словникові медичної лексики. такий словник був виданий у 1996р. видав-ництвом «наукова думка». Це — «ро-сійсько-український словник медич-ної термінології» за редакцією доцен-та нМу о. к. усатенка.

вкрай потрібна книга вийшла якраз у той час, коли більшість учених-медиків читають лекції і пишуть праці українською мовою, але досить часто не знають того чи іншого українського терміну. адекватний дослівний пере-клад російського терміну українською мовою не завжди можливий. ось тут і приходить на допомогу словник до-цента усатенка о.к.

Значимість цього словника вкрай важлива, тому, що:

1. у ньому перекладено 30000 ме-дичних термінів, що широко вико-ристовуються сучасною наукою.

2. до одного російського терміну наведено один український екві-валент. Якщо в українській мові зустрічаються синоніми, вони по-даються у послідовності від нор-

мативного, еквівалентного і най-більш уживаного в мові до його варіантів.

3. у всіх словах поставлено наголос, а у словах дефісального написан-ня наголос поставлено над обо-ма частинами, що допомагає пра-вильній вимові.Протягом часу існування україн-

ської медичної лексики та видання су-часних термінологічних словників ло-гічно було б дійти висновку, що зазви-чай українська медична терміноло-гія мусить широко використовуватися на практиці. але, на превеликий жаль, це не так. виникає цілком справедли-ве питання: «чому?» спробуємо у цьо-му розібратися.

Проблема функціонування укра-їнської мови у сфері медичної діяль-ності включає три аспекти: професій-но-прикладний, національно-культур-ний і морально-патріотичний. Профе-сійно-прикладний аспект реалізується головним чином у галузі практичної ді-яльності лікаря, в процесі спілкування з пацієнтом. незалежно від успіхів тех-нізації та роботизації в медицині живе слово лікаря ніколи не втратить свого значення. Це слово має бути зрозумі-лим, проникливим, переконливим, по-винно викликати довіру.

думка про можливість розмеж-ування мови практичної та наукової медицини є помилковою. Функціону-вання національної мови в науковій медицині, забезпечуючи повноту мов-но-професійного спілкування лікаря-практика, несе національно-культур-ницьке навантаження. розвиток ме-дичної мови сприяє лексичному та се-мантичному збагаченню національної мови, її формуванню на рівні мов циві-лізованих націй.


129

Щодо розвитку сучасної медич-ної термінології, то важливість ви-вчення сучасної англомовної медич-ної термінології зумовлюється зрос-танням значення медицини для вирі-шення загальних проблем, пов’язаних зі здоров’ям людини.Зі збільшенням значимості спеціальної лексики в су-часній мові та внаслідок швидкого розвитку багатьох сфер людської ді-яльності актуальним стає комплексне вивчення терміносистем.[2, c. 1].

в сучасній медицині протягом останніх століть все більш розвиваєть-ся галузь стоматології. найбільш акту-альне питання з поміж всіх напрямків стоматології (хірургічна, ортопедична, ортодонтична, лазерна і т. д.), займає ортодонтична стоматологія. дмитрен-ко М.і. в своїй науковій статті зазна-чив, що «современная диагностика и лечение зубочелюстных аномалий со скученностью фронтальных зубов яв-ляется наиболие важной проблемой в стоматологии и в ортодонтии в це-лом»[3, c. 129].

в свою чергу Головко н.в. зазна-чила, що «протягом останнього дис-ятиріччя спостерігається зростан-ня кількості молоді з зубощелепними аномаліями, та за данними літератури становить більше 80%.[Головко н.в. 2].

Зубощелепні аномалії — це ре-альні фактори розвитку захворювань тканин парадонта, що обумовлено по-гіршенням стану гігієни порожнини рота. [дмитренко М.і. c. 4]

Що до характерних особливос-те перекладу стоматологічних термі-нів, ми можемо зазначити, що харак-терні особливості перекладу стома-тологічних термінів досягли надзви-чайного розвитку на протязі багатьох століть.Ми можемо використати ба-гато джерел для того щоб показати ці

видові зміни,але все ж таки Медичний словни к дорланда зазначив це краще ніж будь-яке інше джерело : «abutment t– опорний зуб, зуб вибраний для опори мостоподыбного протеза; accessional — поповнюючі зуби, моля-ри постійного прорізування; anatomic t– анатомічні зуби, штучні; anterior t– передні зуби; artifical — штучний зуб, зуб виготовлений на зразок справж-нього; buccal t — щічні зуби, задні; baby t– молочні зуби.»[Медичний словник дорланда, 2394]

Адгезиви (лат. см.адгезія) — речо-вини, які посилюють або створюють адгезію. одні з них являють собою гус-ті рідини або гелі і використовуються для фіксації облицювання до поверхні металу або зубних тканин (емалі, ден-тину). вони ще називаються сполуч-ними речовинами. інші, порошки або пасти, наносяться на внутрішню по-верхню базисів знімних протезів, по-силюючи фіксацію останніх.

Адгезія (лат. adhaesio — прилипан-ня)) — зчеплення поверхонь різнорід-них матеріалів. величина адгезії зале-жить як від структури з’єднуються ма-теріалів, так і від склеюючу речовини, і визначається двома факторами: влас-не адгезією (міцністю на відрив твер-дих поверхонь від клеючій прошарку) і когезией.

Адент (гр. а — частка заперечен-ня; лат. dens — зуб) — аномалія, що ха-рактеризується відсутністю зубного зачатка. не слід використовувати цей термін для визначення втрати зубів (часткової, повної), називаючи адентії «вторинної», а так само підміняти ре-тенцию зубів визначенням «помилко-ва адентія». і те, й інше не відповідають Міжнародній класифікації хвороб.


130

у висновках ми можемо зазначи-ти, що англійська стоматологічна тер-мінологія досягла надзвичайного роз-витку протягом тривалого часу. су-часна стоматологія все більш роз-вивається, а з нею і стоматологічна термінологія. кожного дня в терміно-логічні словники занотовуються все нові і нові терміни та їх значення.

ЛІТЕРАТУРА:1. Українська граматична терміносисте-

ма, Медведь О.В. Харків 2001 (авторе-ферат);

2. Кореневі,та їхні похідні в англійській медичній термінолексиці, Знаменська І.В. харків 2006 (автореферат);

3. Журнал «Актуальні проблеми в су-часній медицині» вип. 1, том 10, Київ 2010 р., Дмитренко М.І.

4. Медичний словник Дорланда, II том.5. http://uk.wikipedia.org/wiki/Терміно-

логія


131

УДК 81–13 Пожидаева И.В., ст. преподаватель кафедры лингвистики Международного научно-технического университета им. академіка Юрия Бугая (МНТУ)Карпенко Я. И., студентка 5 курса факультета лингвистики и права МНТУ

СРАВНеНИе ПОЛИСеМИчНОГО СЛОВА BACkGrouND И еГО ЛеКСИКО — СеМАНТИчеСКИх ВАРИАНТОВ

В РУССКОМ И АНГЛИйСКОМ ЯЗЫКАх

Статья посвящена изучению про-блемы полисемии в английском и рус-ском языках на материале английско-го многозначного слова background. В работе предложены подходы к опреде-лению черт сходства и различия по-лисемичной лексемы в обоих языках и подбор необходимого эквивалента для осуществления адекватного пе-ревода. Проанализировано каждое от-дельное значение слова background, а также определена сочетаемость слов и наличие несовпадений, лакун и семантических неопределенностей. Представлена краткая характери-стика каждого значения многознач-ного слова background и дана сравни-тельная характеристика лексическо-го значения английского слова и его эк-вивалентов.

Стаття присвячена вивченню проблеми полісемії в англійській та російській мовах на матеріалі ан-глійського багатозначного слова background. У роботі запропоновано підходи до визначення рис подібності та відмінності полісемічних лексеми в обох мовах й підбір необхідного ек-вівалента для здійснення адекватно-го перекладу. Проаналізовано кожне окреме значення слова background, а також визначена сполучуваність слів і наявність розбіжностей, лакун і се-мантичних невизначеностей. Пред-

ставлена коротка характеристи-ка кожного значення багатозначно-го слова background та подана порів-няльна характеристика лексичного значення англійського слова та його еквівалентів.

The paper studies the problem of pol-ysemy in English and Russian on basis of the English polysemantic word back-ground. This paper describes approaches to define the similarities and differences of the polysemic lexeme in both languages and the selection of the necessary equiv-alent to implement the appropriate trans-lation. Each meaning of the word back-ground has been analyzed, as well as col-locations and the presence of inconsist-encies, gaps, and semantic ambiguities defined. There are both a brief description of each meaning of the word background and the comparative characteristic of the lexical meaning of English word and its equivalents presented in the paper.

в английском языке широко пред-ставлен такой феномен как синонимия и в большей степени, соответственно, присуще явление полисемии. Боль-шинство слов, употребляемых в со-временном английском языке, явля-ются многозначными и несут широ-кую семантическую нагрузку [13].

Цель данной работы исследовать диапазон значений многозначного


132

слова background и установить адек-ватность использования конкретного значения в определенном контексте.

Объектом исследования высту-пает английское полисемичное сло-во background, имеющее ряд особен-ностей и вариантов при переводе на русский язык. Многозначное исполь-зование данного слова в речи и мно-гообразие его лексико-семантических полей (ЛсП) указывает на несхожее восприятие мира народов славянской и германской групп индоевропейской семьи языков.

достижение цели предполагает решение следующих исследователь-ских задач:

• выделить каждое отдельное зна-чение, а также определение со-четаемости слов и наличие несо-впадений, лакун и семантических неопределенностей

• Проанализировать и дать крат-кую характеристику каждому значению многозначного слова background

• дать сравнительную характе-ристику лексического значения (ЛЗ) английского слова background и его русским эквивалентамРезультаты исследования и их

обоснование. Полисемия (от греч. πολυσημεία — «многозначность», греч.: poly — «много», sema — «зна-чение»)— многозначность, наличие у слова (единицы языка) двух или более взаимосвязанных и исторически об-условленных значений или перенос общих либо смежных признаков или функций с одного денотата на другой [20].

в. виноградов объясняет много-значность слова как «наличие у слова более чем одного значения, т. е. спосо-бность одного слова передавать раз-

личную информацию о предметах и явлениях внеязыковой действитель-ности» [10].

согласно энциклопедическому словарю, многозначность — это ха-рактеристика выражения, имеюще-го в разных контекстах разное значе-ние [18].

в современном языкознании вы-деляют грамматическую и лексиче-скую полисемии. однако, когда гово-рят о полисемии, главным образом, подразумевают прежде всего много-значность слов как единиц лексики. Лексическая полисемия — это спо-собность одного слова служить для обозначения разных предметов и яв-лений действительности (ассоциатив-но связанных между собой и образу-ющих сложное семантическое един-ство) (ЛЭс). например: рукав — ру-кав («часть рубашки» — «ответвление реки»).

Практически все семантико-син-таксические теории придерживают-ся общей точки зрения о том, что сло-во, взятое в каком-либо одном значе-нии, может обладать альтернативны-ми моделями управления. одно и то же слово при разных значениях может по-разному сочетаться с другими сло-вами. Это происходит при сдвиге зна-чения на основе переноса наименова-ния [11].

известно, что лексика определя-ет основные черты языковой структу-ры. в то время как ЛЗ представляет со-бой совокупность лексических и грам-матических, коннотативных и денота-тивных компонентов, среди которых выделяются общие (родовые) и диф-ференциальные (различительные) компоненты (семы), основные и пери-ферийные, потенциальные.


133

у каждого слова есть свой соб-ственный денотат, другими слова-ми — значение (признак, явление, предмет, состояние), однако, кроме денотативного значения некоторые слова имеют еще и коннотативные значения. Этот компонент дополняет денотативное и грамматическое со-держание языковой единицы и наде-ляет его экспрессивной функцией.

например: want to и wanna. Эти оба слова имеют одинаковый дено-тат, т.е. значение, но сфера их упо-требления разная (нейтральная сфера и разговорный язык). в представлен-ном примере присутствует стилисти-ческая коннотация.

Коннотативное значение сло-ва — усложнение слова за счет по-явления у него дополнительной ин-формации (положительная/отрица-тельная оценка явления или пред-мета, степень проявления действия или характерных черт или ограниче-ние использования лексической еди-ницы). Коннотация бывает ингерент-ной, т. е. такой, которая проявляется при каждом употреблении слов и ад-герентной, т.е. проявляющейся только в определенном контексте [9].

Значение слова не является по-стоянной единицей и такое явления так смена значений, как коннотатив-ных так и денотативных присуще лю-бому языку.

семантическое поле слова background включает в себя следую-щие существительные:

• Profile — краткий биографиче-ский очерк, сведения из биогра-фии

• Enlightenment — образование, обучение, просвещение; просве-щённость

• Instruction — обучение, препода-вание

• Upbringing — воспитание• Backdrop — заставка, фон• Surroundings — окрестности, сре-

да, окружение• Scenery — вид, пейзаж, ландшафт• Root — прародитель, предок, ос-

нователь рода• Origin — происхождение• Circumstance — обстоятельства,

условиятакже большое влияние при вы-

боре значения слова оказывает вне-языковая действительность, условия и ситуации при которых происходит употребление слова. н. н. амосова ис-пользует термин «речевая ситуация», а также «жизненная ситуация», «тема-тическая, или сюжетная, ситуация», т.е. используется ситуативный контекст [1].

Поэтому для проведения полно-го контрастивного анализа необходи-мо принимать во внимание сопостав-ление всех уровней Лсс. необходимо обращать внимание и анализировать связи и отношения между лексически-ми единицами обоих языков, которые сравниваются.

Лексическая сочетаемость яв-ляется важным показателем семанти-ки слов, который не всегда совпадает в различных языках и тогда, соответ-ственно, можно говорить и о несовпа-дающих значениях сопоставляемых слов. к тому же Лсс также указывает на закрепленное в контекстном язы-ке значение, незнание которого мо-жет привести к неправильному упо-треблению значения в речи другого языка.

При сравнении важно также учи-тывать диференционные признаки предмета. если один из различающих признаков отсутствует в одном языке,


134

но является ключевым в другом, то это может вызвать затруднение при пере-воде или и вовсе такое явления так непереводимость, что говорит о на-личии в языке лакун. компонентный анализ также доказывает то, что дено-тативные значения слов в двух языках не всегда совпадают.

рассмотрим значение слова background

The part of a scene or view furthest from the viewer, located behind something

Фон, задний, по-верхность под отделку, засветка (экрана индика-тора), основа, окружение, среда, обстановка

In the top left hand corner there are 50 white stars on a blue background: one star for each State

в верхнем левом углу есть 50 белых звезд на синем фоне: 1 звезда для одного штата

You could see the flag waving in the background

на заднем плане вы можете уви-деть развеваю-щийся флаг

They got a bad connection and could hardly hear one another over the background signals

у них была пло-хая связь и вряд ли они могли услышать друг друга на фоне сиг-налов

The picture is executed mostly in light tones in the dark background

картина выполнена в осно-вном в светлых тонах на темном фоне

несмотря на то, что первое значе-ния слова background в английском ва-рианте практически полностью совпа-дает с русским эквивалентом, русский вариант данного слова в основном подразумевает место расположения кого-то или чего-то географически,

указывая на локальное размещение предмета, английское значение сло-ва содержит гораздо больше инфор-мации и расширяет границы перево-да. английским словом background также можно выразить не только ме-сто действия, но обстановку и атмос-феру при которой проходит ситуация и разворачиваются события.

The music served as a background to the recitation of poetry

Музыка служила фоном для декла-мации поэзии

In the distance I kept hearing applause in the background

на расстоя-нии я продо-лжал слышать аплодисменты, звучавшие фоном

The radio is turned on most of the time, creating a permanent background noise

радио включено большую часть времени и со-здает постоянный фоновый шум

также слово background способно передавать внутреннее, духовное со-стояние человека, его эмоции и пере-живания, настроение и намерения, а не только служить фоном происходя-щих событий.

I had a letter from Hunt soon after his visit, and Audrey occasionally mentioned him in conversation; but we had little time except for each other, and Hunt had to pass into the background again

Я получил письмо от ханта вскоре после его визита, и одри иногда вспоминала о нем, но... у нас хватало времени только друг для друга, и хант отошел на за-дний план

Rosemary likes to stay in the background

розмари любит оставаться в тени


135

судя по результатам проанализи-рованных примеров можно сказать, что английский Лсв значительно шире русского. английское понятие данно-го слова имеет больший объем значе-ний, нежели русское, оно объясняет нравы, обычаи, характеры, атмосферу происходящего. в данном случае мож-но говорить о том, что между Лсв ан-глийского и русского языков суще-ствуют отношение включения.

анализируя же словарное значе-ние в обоих языках, можно сказать, что в данном случае слово background имеет прямое значение в русском языке.

A person's social class, education, training, heritage or experience

Происхождение, образование, подготовка, данные, биогра-фические данные, объяснение, квали-фикация

He is a lawyer with a sports background

он юрист со зна-ниями в области спорта

To have the right background for a job

иметь подходя-щее образование для какой-либо работы

But he had already begun planning his comeback, determined to regain the governor’s mansion and with it the experience and background needed to eventually win the White House

но он уже при-ступил к плани-рованию своего возвращения, решив заполу-чить особняк губернатора, а вместе с ним опыт и квалификацию, необходимые, в конечном счете, для победы за Белый дом

исследуя примеры можно за-метить, что английские Лсв слова

background объединяются вокруг зна-чения внутреннего качества челове-ка и оценки этого качества другими людьми. с помощью коннотации дан-ного слова можно говорить как о вну-треннем, накопленном и приобретен-ном собственном опыте человека, так и о сведениях и фактах, характеристи-ки его качеств, представленных и яв-ляющихся важными для других людей. например, в английском языке с по-мощью одного из Лсв представленно-го слова можно сказать о знаниях, уме-ниях и навыках человека, так же как и представить информацию об его про-исхождении, источнике получения об-разования, воспитании и о его семье.

Her background in the arts is impressive

ее опыт в области искусства впечат-ляет

Boston’s elite shunned the elder Kennedy, partly because of his Irish background, but mainly because they considered him ruthless and brutish and found distasteful his sensational affair with actress Gloria Swanson in the 1920s

Элита Бостона избегала кеннеди старшего, отчасти из-за его ирланд-ского происхож-дения, но главным образом потому, что они считали его безжалостным и грубый и счита-ли неприемлемым его нашумевший роман с актрисой Глорией свенсон в 1920-х

His background was in engineering

у него было обра-зование инженера

Oxford said it was consistent in wanting to attract the best candidates from all backgrounds, and worked hard to do so

оксфордский уни-верситет объявил, что желает при-влечь самых луч-ших кандидатов из всех слоев обще-ства, и упорно тру-диться над этим


136

come from a wealthy background

родиться в бога-той семье

911 board votes for background check of director candidate

911 членов прав-ления проголосо-вали за проверку образования кандидата на пост директора

Learn more about his educational background, professional experience, and community Activities

узнайте больше о его образовании, профессиональ-ном опыте, и об-щественной дея-тельности

исходя из этого, приходим к вы-воду, что и в данной ситуации англий-ское значение имеет более обширную и глубокую семантику и представляет собой расширенный набор значений. в данной ситуации между значениями слова background наблюдаются отно-шения пересечения. а также второй эквивалент данного слова в русском языке имеет сдвиг значения на осно-ве квалификационный переноса наи-менования (метафора).

ЛакуныПри рассмотрении различных яв-

лений, ситуаций, обстоятельств, фено-менов в английском языке можно за-метить, что все они чаще всего обо-значаются одним многозначным сло-вом. в то время как в русском языке поиск отдельных слов ни к чему не приводит, здесь необходимы словосо-четания или описательные конструк-ции. такое явление стоит понимать как лакуны. Поэтому для перевода не-обходимо использование уточнения и пояснения. Применение такого спо-соба перевода как конкретизация го-ворит о том, что носителям русского

языка постоянно необходимо уточне-ние, любая добавочная информация должна быть объяснена. Это разъяс-няется еще и тем фактом, что русский язык является имплицитным, т.е. нуж-дающимся в раскрытии и дополни-тельном описании представленной информации, тогда как английский — это эксплицитный язык, стремящийся к лаконичности [15].

Лсв двух языков в представлен-ной ситуации находятся в отношении включения.

в некоторых случаях сопоставле-ние слов по составу Лсв является за-труднительным, так как в одном из сравниваемых языков отсутствует не-обходимый эквивалент. Это явление имеет место практически в каждом языке, в силу того, что одна из лек-сем больше по своему семантическом объему и содержанию. тогда языки на-ходятся в отношениях включения, что объясняется семантической неста-бильностью и несовпадением лексем.

Beyond that, historian James M. Giglio ob-serves that «the president’s sexual indiscretions also created security dif-ficulties regarding his physical pro-tection since the Secret Service and FBI could not insti-tute background checks on women discreetly smug-gled into the White House

Помимо этого, историк джеймс М. джиглио отмечает, что «сексуальные про-ступки президента также создали трудности обес-печения безопас-ности, связанные с его физической защитой, так как секретная служба и ФБр, не могли проводить про-верку женщин, которые тайно доставлялись в Белый дом


137

Whigs—especially New York Whigs—who were suspicious of Taylor’s background

виги, особенно виги, живущие в нью-йорке, которые подо-зрительно относи-лись к тейлор

O’Henry wrote nearly 150 stories with a New York background

о’Генри написал около 150 рас-сказов, в которых жизнь героев протекает в нью-йорке

We're investigating a murder,’ the judge reprimanded. ‘Your personal feelings are to be relegated to the background, sir. You're a witness.

Мы ведь разбира-ем дело об убий-стве, — сделал ему замечание су-дья. ваши личные переживания держите при себе. не забывайте, что вы свидетель

так как в русском языке наблюда-ется большая тенденция к эксплицит-ности, то для читателя необходима по-стоянная «расшифровка» английских имплицитный слов, что в свою оче-редь постоянно требует уточнения и конкретизации при переводе на рус-ский. во время «расшифровки» ис-пользуется так же описательный при-ем или же противопоставление. доба-вочные значения и постоянное уточ-нение информации о месте действия, героях, атмосфере и условиях явля-ется неотъемлемой частью перево-да и раскрытия значения английско-го многозначного слова background в русском языке.

несовпадение семантических структур многозначных слов в разных языках является одним из наиболее заметных расхождений, которое ука-зывает на существенные особенности лексических систем языков. Это мо-жет объясняться неодинаковой степе-

нью развитости многозначности срав-ниваемых слов или наличием опреде-ленных слов или словосочетаний, для обозначения тех понятий, которые уже входят в структуру многозначно-го слова [15].

особенности также видны благо-даря тому, что слово в каждом языке включает в себя семантический ком-понент, который не присутствует в другом языке. все это легко просле-живается при рассмотрении сочетае-мости слов. сочетаемость часто ука-зывает на тонкие семантические отли-чия между словами [14].

Лакуны свидетельствуют о том, что один из Лсв слова имеет большую степень сочетаемости с другими сло-вами. Лексическая сочетаемость явля-ется важным показателем того, что в разных языках возможно несовпаде-ние значений сопоставляемых слов. незнание законов сочетаемости слов может повлечь за собой применение калькирования или неправильного переноса значений одного языка на другой язык.

однако чаще всего основной при-чиной несовпадений Лсв различных языков является разное восприятие и видение мира, различный способ его познания. Эти отличия можно лег-ко распознать при применении сопо-ставления ЛсП двух сопоставляемых языков. ЛсП практически никогда не совпадают, так как реалии одного язы-ка не способны быть полностью пере-несены на другой язык. ведь носители разных языков имеют несхожий тем-перамент, разный способ мышления, уровень культуры.

в целом полисемия — это явле-ние, позволяющее в значительной степени расширить номинативный со-став языка, не увеличивая при этом


138

количества лексических единиц. кон-текст позволяет понимать слово одно-значно и избегать многозначности.

ЛИТЕРАТУРА:1. Амосова Н.Н. Английская контексто-

логия. — Л.:1968. — 265с.2. Андрушина Г.Б., Афанасьева О.В., Мо-

розова Н.Н. Лескикология английско-го язика. — М.:Дрофа, 2001. — 288с.

3. Апресян Ю.Д. Избранные труды, том 1. Лексическая семантика. — М.: 1995. — 251с.

4. Апресян Ю.Д. Избранные труды, том 2. Интегральное описание языка и системная лексикография. — М.: 1995. — 214с.

5. Арнольд И.В. Лексикология совре-менного английского язика. — М.: 1959. — 295с.

6. Арнольд И.В. Семантическая струк-тура слова в современном англий-ском языке и методика её исследова-ния: на материале имени существи-тельного. Монография. — Л.: Просве-щение, 1966. — 287с.

7. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. — К.: Академія, 2004. — 340 с.

8. Васильев Л.М. Теория семантических полей//ВЯ,1971. — №5, с. 105–113

9. Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов. — Ві-нниця: Нова Книга, 2003. — 341с.

10. Виноградов В. В. Основные типы лек-сических значений слова, «Вопросы языкознания», 1953, № 5

11. Елисеева В.В. Лексикология англий-ского языка — СПб.: Филологический факультет СПбГУ, 2003. — 44 с.

12. Левицкий В.В. Семасиология. — Ві-нниця: Нова Книга, 2006. –

13. Кочерган М.П. Загальне мовознав-ство: Підручник: — К.: Видавничий центр «Академія», 2003. — 464 с.

14. Кочерган М.П. Основи зіставного мо-вознавства. — К.: Вища Українська Академія, 2006. — 424с.

15. Манакин В.Н. Составительная лекси-кология. — К.: Знання, 2004. — 236с.

16. Марчук Ю.Н. Вычислительная лекси-кография– М.: ВЦП, 1976. — 175 с.

17. Маслов Ю.С. Введение в языкознание — М.: Высшая школа, 1987. — 272с.

18. Философия: Энциклопедический словарь. — М.: Гардарики. Под редак-цией А.А. Ивина. 2004.

19. Электронный словарь lingvo.ru20. http://www.thefreedictionary.com


139

УДК 81–13 Дружин Г.В., к.філол.н., доц., доцент кафедри лінгвістики Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія БугаяОрда А.І., студент 5 курсу факультету лінгвістики та права МНТУ

ПРАГМАТИКА ІНТеРНеТ-ДИСКУРСУ

Опис прагматичних і когнітивних особливостей рекламних англійських текстів Інтернету підтвердив думку про те, що існує тісний взаємозв’язок когнітивного і прагматичного аспек-тів в плані організації та змісту ре-клами. Це підтверджують когнітивні моделі і певні речові акти, які відобра-жають свої вербальні функції на осо-бистому текстовому рівні.

Описание прагматических и ког-нитивных особенностей рекламных английских текстов Интернета, под-твердило мнение о том, что суще-ствует тесная взаимосвязь когни-тивного и прагматического аспектов в плане организации и содержания ре-кламы. Это подтверждают когни-тивные модели и определенные веще-ственные акты, отражающие свои вербальные функции на личном тек-стовом уровне.

Description pragmatic and cognitive features of Internet advertising English texts, confirmed the view that there is a strong correlation of cognitive and pragmatic aspects in terms of content and advertising. This is supported by cognitive models and some real acts that reflect their verbal functions on a personal level text.

Фундаментальні дослідження ін-тернет-дискурсу проводяться в кіль-кох напрямах. в зв’язку з цим, вини-кла нова дисципліна — нетлінгвістика

(Netlinguistics), призначенням якої ста-ло з’ясування мовного забезпечення мережі взагалі й інформаційно-пошу-кової системи зокрема. Багато дослід-ників (а.Г. Баранов, о.в. дєдова), які вивчають різні аспекти інтернет-дис-курсу — прирівнюють його до гіпер-тексту. Значна увага приділяється до-слідженням інтернет-дискурсу з пози-цій комунікативно-прагматичного під-ходу[8].

незважаючи на численність лінг-вістичних досліджень, спрямованих на вивчення інтернет-дискурсу, най-менш простудійованими залишають-ся англійськомовні інтернет-форуми (конференції). Під інтернет-форума-ми прослідковується жанровий різно-вид інтернет-дискурсу, який є тематич-но організованим, відкритим для всіх учасників з метою отримання чи на-дання поради, обміну досвідом з пев-ної проблеми та спрямованим на спо-нукання адресата до реалізації певної мовної дії.

Актуальність прагматики інтер-нет-дискурсу зумовлена спрямованіс-тю сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення різних типів дискурсів як форм здійснення міжсуб’єктної мовної взаємодії. Зокрема, набуває ваги ви-вчення лінгвостилістичного аспекту дискурсу, а також його прагматично-го потенціалу. в зв’язку з окресленою проблематикою актуальним стає ана-ліз жанрової специфіки та мовної ор-ганізації інтернет-дискурсу в контексті


140

різних мовних спільнот, зокрема ан-гломовної.

Метою є з’ясування і комунікатив-но-прагматичних особливостей англо-мовного інтернет-дискурсу.

Прагматичність інтернет-дискур-су полягає в новому витку розвитку в когнітивній лінгвістиці. е.с. кубряко-ва одна з перших дослідників — за-пропонувала підхід до дискурсу, як до версії когнітивізму. в дискурсах пред-ставлені відомості про різні типи зна-ння, їхня ієрархія, зафіксована інфор-мація про різні умови й різні ситуації спілкування [5].

«Будь-який дискурс — це верба-лізований досвід мислення з певним способом (або способами) концептуа-лізації знання» [4, 14].

у когнітивній моделі інтернет-дис-курсу розробленій о. йокоямою, за норму береться середній учасник мов-ної події «з усім його суб’єктивізмом, егоцентризмом й обмеженістю» [6, 16].

Передача знання від одного учас-ника інтернет-діалогу до іншого ви-значається, як одна з головних цілей мовного дискурсу і єдина мета інфор-маційного дискурсу — контекстуаль-ність, персоніфікованість, процесу-альність, ситуативність, замкнутість.

е.а. селіванова так визначає дво-бічність персоніфікованості дискур-су: «З одного боку, це конкретна вза-ємодія двох індивідуальних свідомос-тей (адресанта і адресата), з іншого боку — це вираження себе, своєї інди-відуальної свідомості в комунікатив-ній ситуації» [1, 39].

Персоніфікованість дискурсу до-сліджується різними науками, зокре-ма психолінгвістикою, предметом якої є процеси породження і розумін-ня того чи іншого тексту, тобто дина-мічна природа текстової структури.

Персоніфікованість дискурсу припус-кає спрямованість до категорії певної мовної особистості. Процесуальність дискурсу зумовлює розгляд його не як завершеного продукту, а як проце-су за наявності, як мінімум двох учас-ників, «у спонтанному спілкуванні, ін-терпретуючи висловлення один одно-му» [1, 39].

Процесуальність припускає ког-нітивне перенесення певних знань. о.йокояма визначає мінімальну оди-ницю, необхідну для комунікації, яка складається із чотирьох компонентів: двох учасників комунікації й того, що можна назвати «предметом їхньої ак-туальної уваги», або активізованими знаннями. «когнітивні множини будь-яких двох нормальних людей відносно зрілого віку містять, принаймні кілька загальних елементів, а тому перети-нання будь-яких двох таких множин ніколи не буває порожньою» [5, 7].

о. йокояма визначає сім видів знання, якими володіє мовець, із яких п’ять є інформаційними (специфічне, пропозиційне, референційне, преди-каційне, екзистенційне), а два — мета інформаційними (знання коду й зна-ння дискурсивної ситуації). Процесу-альність полягає у використанні мета інформаційного знання, тобто для здійснення інформаційного інтернет-дискурсу, або в передачі знання коду або інформації про певний стан мно-жини знань учасників комунікації, тоб-то для здійснення мета інформаційно-го інтернет-дискурсу [6, 3].

Прагмативний підхід заснований на осмисленні соціальних, комуніка-тивних та різних лінгвістичних чин-ників у процесі формування інтернет-дискурсу. на початку 90-х років дослід-ники здійснили спробу розмежувати поняття дискурс і текст за допомогою


141

використання такої категорії, як ситуа-ція. так, дискурс пропонувалося трак-тувати як «текст плюс ситуація», текст у свою чергу визначався як дискурс «мі-нус ситуація» [7, 49].

незважаючи на певний форма-лізм, наведене визначення виражає загальну тенденцію до розуміння ін-тернет-дискурсу, для якого характер-на «чутливість до контексту соціальної ситуації» [3].

ситуативна зумовленість дискур-су означає залежність мовлення від умов перебігу й певний ступінь виве-дення з цих умов. Прагматичний ас-пект дискурсивних досліджень при-пускає аналіз лінгвістичних засобів і способів передачі певного змісту в різних ситуаціях спілкування. Праг-матичність інтернет-дискурсу сьогод-ні трактується досить широко. так, до-слідники е.М. верещагін та в.Г. косто-маров розробили поняття «ситуація певної мовної поведінки», яке визна-чають як регулярно повторюваний фрагмент соціального життя, тобто, ві-тання, прохання, дружелюбність, во-рожість, залицяння… [4, 7]

наприклад: зустріч та діалог пред-ставників двох конкуруючих в галу-зі інформації — компаній Microsoft та Apple.

Apple: Hello, I’m MACMicrosoft: I’m PCMicrosoft: What your big plan?Apple: Make a home movie, may be

create a web site, try my built in camera, what about you?

Microsoft: Well, I’m going to play gamesApple: Which one’s?Microsoft: All of them

Apple: Доброго дня, я MACMicrosoft: Я ПКMicrosoft: Які Ваші плани?

Apple: Зробити домашнє відео, мож-ливо створення веб-сайту, випро-бування своєї вбудованої камери, а у Вас які плани?

Microsoft: Ну, я збираюся грати в ігриApple: В які саме?Microsoft: У всі, які тільки є

Ми бачимо використання англій-ського інформаційного дискурсу на практиці. тобто, комунікативну ситуа-цію в аспекті тактики і стратегії мовно-го спілкування. кожен з представників компанії має певне уявлення про ситу-ацію спілкування для здійснення сво-їх намірів та кожен з них у мінімально-му ступені прогнозує власний образ у передбачувальній ситуації, тобто пла-нує певну мовну поведінку (вибирає мовну стратегію і тактику). у цьому діа-лозі інтернет-дискурс становить кому-нікативно-прагматичний зразок мов-ної поведінки в певній інформацій-ній сфері, яка має певний набір змін-них: соціальні норми, відносини, ролі, показники інтерактивності. основною властивістю цього дискурсу є регуляр-ність взаємодії мовних елементів, що є важливим в прагматичній основі орга-нізації інтернет-реклами.

наприклад: англійська інтерак-тивна реклама однієї із автомобільних компаній Toyota.

This the whole new way to travel in comfort and style. Presenting the new car Toyota Avalon. For a ride that jets move. It’s got reclaiming wear sits and such a quite cabin. Bluetooth wireless audio make’s every trip are delight. The new Toyota Avalon. Comfort is back.

Це абсолютно новий спосіб подо-рожувати в комфорті та стилі. Пред-ставляючи новий автомобіль «Тойо-та» Авалон. Ця машина підійде для за-стосування. В ній є оновленні місця та затишна кабіна. Бездротова аудіо


142

система Bluetooth, зробить кожну по-дорож захоплюючою. Нова «Тойота» Авалон. Комфорт повертається.

дискурс може бути визначений як самостійно означене поле, якась пев-на реальність, що розвивається за від-повідними законами. такий дискурс впливає на певну рекламну політику відносно певних соціальних груп. По-дії, які розвиваються на екрані — пев-ним чином (спонукають до певної дії) впливають на думки і переконання людей. З аналізу позицій соціально-наукового принципу ми бачимо вза-ємодію мовця та слухача (взаємодія диктора поза кадром та слухача перед екраном), це також, є однією із прагма-тичних основ організації інтернет-дис-курсу.

таким чином, нагромадження певних методів та методик дискурсив-ного аналізу, випробовування можли-востей дискурсивного підходу в ан-глійській інтернет-рекламі по-новому визначають позиції лінгвістичної те-орії тексту та комунікації. текст пред-ставляє собою цілісну форму органі-зації комунікації, а комунікація є про-цесом інформаційного обміну. тобто інтернет-дискурс представляє собою подію, ситуацію, що включає текст та інші складові.

ЛІТЕРАТУРА:1. Селиванова Е.А. Основы лингвести-

ческой теории текста и коммуни-кации : монограф. учеб. Пособие / Е.А. Селиванова. — К.: Брама, 2004. — 336с.

2. Баранов А.Г. Когнитипичность текста. К проблеме уровней абстакции тек-стовой деятельности // Жанры речи / А.Г. Баранов. — Саратов : Изд-во Го-сУНЦ «Колледж», 1997. — С. 4–12.

3. Дедова О.В. Проблемы гипертексто-вой интерпретации лингвистическо-го материала в процес се автомати-зированного мультимедийного кур-са русской фонетики / О.В. Дедова // Науч.- образов. Интернет ресурс. Режим доступа: http://cam.psn.ru/conferences/tula99/reports/dedova.html.

4. Костомаров В.Г. Языковой вкус эпохи: Из наблюдений над речевой практи-кой масс- медиа / В.Г. Костомаров. — М. : Рус. Язык, 2001. — 24 с.

5. Кубрякова Е.С. Парадигмы научного знания в лингвистике и ее современ-ный статус / Е.С. Кубрякова // Изв. РАН. Сер. лит-ры и языка. — 1994. — Т. 53, № 2. — С. 7–14.

6. Йокояма О.Б. Когнитивная модель дискурса и руський порядок слов / О.Б. Йокояма. — М. : Языки славян. культуры, 2005. — 108 с.

7. Верещагин Е.М. Язык и культура / Е.М. Верещагин, В.Г. Костомаров. — М. : Рус. Язык, 1983. — 269 с.

8. Crystal D. Language and the Internet. — Cambridge: Cambridge University Press, 2002. — 272 p.


143

УДК 81–13 Камінський Ю. І., к.філол.н.,доц.,доцент кафедри лінгвістики Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ)Кумлик С.П., студентка 5 курсу факультету лінгвістики та права МНТУ

ОСОБЛИВОСТІ ПеРКЛАДУ АНГЛОМОВНИх ПАРеМІйНИх ОДИНИЦЬ

В дослідженні розглянуто своєрід-ність фразеологізмів, класифікацію паремійних фразеологічних одиниць, а також питання, як впливають фра-зеологічні паремійні одиниці на процес перекладу.

В исследовании рассмотрены сво-еобразие фразеологизмов, классифи-кация паремийных фразеологических единиц, а также вопрос о том, как вли-яют фразеологические паремийные единицы на процесс перевода.

In our investigation were observed such issues: how phraseological unit influences the process of translation, originality and classification of idiomatic expressions and phraseological units.

на сучасному етапі розвитку на-уки мовознавства фразеологізмів не-можливо уявити дослідження без ви-вчення національно-культурної спе-цифіки, без розгляду ролі фразеологіз-мів в репрезентації культури народу. відомо, що зв’язок мови і культури ре-алізується через культурну конотацію, яка виникає, як результат інтерпрета-ції асоціативно-образної бази фразе-ологізму за допомогою зіставлення його з культурно-національними ета-лонами і стереотипами. [1, 15] Пробле-матика національно-культурної своє-рідності системи фразеологізму мови в даний час є предметом досліджен-

ня багатьох лінгвістів [3, 20; 4, 31]. Під-вищена увага до цієї теми обумовле-на загальним сплеском інтересу до проблеми «Мова і культура» останні-ми роками, яка, у свою чергу, отрима-ла новий імпульс розвитку в рамках нової, антропологічної парадигми, що складається зараз, сучасної лінгвісти-ки і може бути розглянута на матері-алі паремійних одиниць. в рамках ан-тропологічної лінгвістики, покликаної вивчати «мову в тісному зв’язку з лю-диною, її свідомістю, мисленням і ду-ховно-практичною діяльністю», необ-хідність створення єдиної теорії мови і людини робить природним і необхід-ним зверненням до системи фразео-логізму мови, яка, на загальноприйня-ту думку, є найбільш національно-де-термінованим і самобутнім явищем. Звертаючись до проблеми національ-но-культурної своєрідності фразео-логізмів, слід усвідомити, що на сьо-годнішній день в лінгвістиці існують декілька різних підходів до виявлен-ня національно-культурної складової фразеологізмів, які мають різну ме-тодологічну базу, різні методи дослі-дження. у зв’язку з цим можна виділи-ти 2 основних підходи виявлення наці-онально-культурної своєрідності фра-зеологізмів.

Перш за все, це — лінгвокраїноз-навчий підхід. Лінгвокраїнознавчий напрям у лінгвістиці спирався на вка-зівки, що з’явилися в роботах лінгвіс-


144

тів, на існування немовного компо-нента в значенні слова, обумовлено-го екстралінгвістичними чинниками [1,16]. Це найбільш поверхневий рі-вень виявлення національно-культур-ної складової фразеологізмів.

другий підхід до виявлення наці-ональної своєрідності фразеологізмів, також виник в рамках структураліст-ського розуміння мови. Зіставлення фразеологізмів різних мов спочатку передбачало виявлення фразеологіз-мів-інтернаціоналізмів, аналіз видів еквівалентності фразеологізмів. Як ві-домо, категорія національного у сфері фразеології знаходиться в діалектич-ній єдності з категорією інтернаціо-нального. Зіставлення аналогів фразе-ологізмів різних мов з метою виявлен-ня їх національного колориту, наці-онально-культурних особливостей є предметом контрастивного підходу.

розвиток порівняно нових підхо-дів до виявлення національно-куль-турних особливостей фразеологізмів відбувається, як було сказано вище, в руслі антропологічної парадигми лінгвістики, а саме в рамках когнітив-ної лінгвістики, яка на даний час від-носиться до лінгвістичних напрямів, що розвиваються найбільш інтенсив-но [1, 17].

на даний час з’явилася велика кількість лінгвокультурологічних до-сліджень, де автори прагнуть вияви-ти для окремих універсальних понять будь-якої культури їх національний образ, зафіксований в наївній карти-ні світу. концептуальна модель понят-тя визначається шляхом аналізу його вживання в мові. Залучення матеріалу фразеологізму, розгляд внутрішньої форми узуальної семантики фразео-логізму як ключа до розуміння зміс-ту того або іншого концепту культу-

ри є характерною межею робіт цього напряму. З цієї точки зору певний ін-терес представляє розгляд компонен-тів семантики паремійних одиниць ан-глійської мови, що містять так званий соматичний компонент. найбільш частою серед них є група фразеологіч-них одиниць, що характеризують зо-внішність людини.

Фразеологічні одиниці, що харак-теризують зовнішність людини, по-будовані на жарті, іронії, а часом на-віть образливі. в образній основі та-ких фразеологізмів розкриваються особливості життя, побуту того чи ін-шого народу. в окремі підгрупи можна виділити фразеологізми, одним з ком-понентів яких стали частини людсько-го тіла, а саме фразеологізми зі слова-ми: face, eye, ear, nose, chin, hair, eyebrow, forehead, hand, leg [2,12].

в складі фразеологічного значен-ня в цілому, й паремійні Фо не є винят-ком в цьому відношенні, виділяють-ся 3 аспекти: сигніфікативний, дено-тативний та конотативний.

Під денотативним компонентом розуміється значення знака, що

відображає в узагальненій формі предмети і явища позамовної дійснос-ті. денотативний компонент має у сво-їй основі поняття, що характеризує по-замовний об’єкт.

Сигніфікативний аспект фразео-логічного значення — це зміст понят-тя, реалізований у цьому значенні. Під змістом поняття розуміється «відобра-ження в нашій свідомості властивос-тей, ознак і відносин предметів, ядром якого є відмінні істотні властивості, ознаки і відносини» [2, 13].

для фразеологічних одиниць, се-мантично орієнтованих на людину, конотативна семантика ПФо набуває особливу значимість у силу специфі-


145

ки самого об’єкта дослідження, тому що, як правило, те, що характеризує людину — його характер, ставлення, зовнішній вигляд, дії, відносини між людьми — становить оцінні категорії та викликає до себе емоційно-оцінне відношення. основним у конотатив-ному значенні фразеологічних оди-ниць є оцінний компонент, тобто пози-тивна чи негативна оцінка, представ-лена у фразеологічному значенні, в силу його соціолінгвістичної природи.

виділяються негативний, пози-тивний та нейтральний компоненти фразеологічного значення, в основі яких лежить осуд, як констатація соці-альної оцінки явища, семантично орі-єнтованого на людину: його якостей, властивостей, проявів людської діяль-ності. у групі фразеологічних одиниць, які характеризують зовнішність люди-ни, можуть бути виділені такі фразео-логізми, які мають негативний компо-нент фразеологічного значення: A face as long as fiddle, a face that stop a bus, a nose to light candles at — не пхай свого носа, куди не треба; make a sad face — зробити сумне обличчя, Good Friday face, draw a long face. в основі фразе-ологізмів, що характеризують зовніш-ність з позитивної сторони прогля-дається наявність експліцитного чи імпліцитного схвалення: her face is her fortune, a pretty-pretty face, fishy face, fishy eye, the eagle eye, as fair as a lily, handsome as paint. Фразеологізми з нейтральним значенням можуть мати залежно від контексту як позитивне так і негативне значення: a poker face, fleet of foot, aquiline nose, a long nose, make a sad face, it is written all over her face.

З оцінним компонентом значен-ня тісно пов’язаний емоційний компо-нент, під яким розуміється вираження

у фразеологічному значенні почуттів та емоцій. наприклад, у фразеологіз-мі «a face that would stop a bus» помітно презирливе і трохи співчутливе став-лення до об’єкта обговорення. у той же час присутня велика група фразе-ологізмів, що виражають схвалення та захоплення мовця: the eagle eye, a pretty-pretty face, her face is her fortune.

оцінний та емоційний компонен-ти в межах семантики фразеологічних одиниць дуже тісно пов’язані. Це по-яснюється тим, що оцінка людиною певного явища спричиняє емоційне відношення; переживання, однак, за рідкісним винятком, головним ком-понентом у даному співвідношенні ви-ступає оцінний компонент конотації. Експресивний компонент фіксується в словникових дефініціях фразеоло-гізмів, він є найбільш непостійним се-ред компонентів конотації. Приклади фразеологізмів з експресивним ком-понентом конотації: black as a crow — чорний як сажа, lean as a rake — худий як жердина, blush like a rose — почерво-ніти.

останній компонент конотації — функціонально-стилістичний, свід-чить про належність фразеологізму до того чи іншого стилю мови, його поширеності та вживаності. однак, як відзначає а. в. кунін, «недостатня роз-робленість фразеологічної стилісти-ки, рухливість одиниць різних стиліс-тичних розрядів, таких, наприклад, як нейтральний і книжковий, розмов-ний та жаргонний, а також зміна нор-ми фразо застосування в значній мірі ускладнюють віднесення фразеологіз-му до того чи іншого функціонально-го стилю». до розмовних фразеологіз-мів відносять одиниці, які вживаються в усному мовленні: all legs and wings — крила, polar beaver — полярний бобер,


146

a sweater girl — гарненька дівчинка.. в описі зовнішності людини книжко-ві фразеологізми представлені неве-ликою групою: lattern jaws, long in the tooth, handle of the face. незважаючи на те, що в конотації найбільш явно виді-ляється тільки функціонально-стиліс-тичний компонент, і він у свою чергу піддається зміні. ряд фразеологічних одиниць з жаргонізмів переходять у нейтральні, завдяки своєму широкому поширенню, інші стають застарілими або взагалі виходять з вживання. Це є закономірним процесом діалектично-го розвитку світу, що нас оточує і відо-браження його в мисленні та мові лю-дини.

англійські, німецькі та російські фразеологічні одиниці лексико-се-мантичного поля «частин тіла» склада-ють велику групу фразеологізмів, які мають специфічні особливості. серед них зустрічаються (за класифікацією виноградова в. в.) фразеологізми усіх типів: фразеологічні зрощення, єднос-ті та сполучення.

Фразеологічні зрощення характе-ризуються незмінністю виразу, їх су-купні образні значення ніяк не виво-дяться з окремих значень слів, що вхо-дять до складу фразеологічних оди-ниць.

Фразеологічні єдності мають мен-шу спаяність компонентів та їх сукуп-не значення обґрунтоване семанти-кою слів, що складають єдність. слід зазначити відмінність англійських та німецьких фразеологічних зрощень та єдностей від російських: для них є необов’язковою незмінність структу-ри, компоненти можуть залишатися без втрати образності та зміни сукуп-ного значення одиниці.

Фразеологічні сполучення не ма-ють цілого плану вираження та їх се-

мантика визначається значенням їх компонентів. найбільша кількість соматичних фразеологізмів зістав-них мов є фразеологічними єдностя-ми. вони відрізняються за своїм по-ходженням — є запозичені та рідні [3, 18]

Фразеологічні одиниці англій-ської, німецької та російської мов з компонентом «частин тіла» мають під-вищену міжмовну фразеологічну екві-валентність. Це пояснюється тим, що ядра (слова-назви частин тіла) вхо-дять до складу високочастотної та рід-ної лексики кожної з мов та мають ви-соку фразоскладову активність, що підвищує рівень міжмовної еквіва-лентності. виокремлюються різні кри-терії, що визначають рівень міжмов-ної фразеологічної еквівалентності — це значення фразеологічних одиниць, що утворені за продуктивними та не-продуктивними моделями семантич-ного зсуву (останні визначають вели-ку кількість міжмовних еквівалентів соматичних фразеологізмів, тому що це одна з небагатьох груп фразеоло-гічних одиниць, що мають спільність способів переосмислення в англій-ській, німецькій, українській та росій-ській мовах) [3, 19]. Це також компо-нентний склад (слова, що входять до складу фразеологічної одиниці), тому що граматична організація має для ан-глійської, німецької, української та ро-сійської мов лише побічний характер: для віддалено споріднених мов не є властивим прямий збіг граматичних структур. Це й функціонально-стильо-ва приналежність фразеологічної оди-ниці, але цей критерій також є пери-ферійним, оскільки більшість фразе-ологізмів лексико-семантичного поля (частин тіла) належать до розмовно-го стилю і тільки невелика група фра-


147

зеологізмів-кальок (в усіх зіставлених мовах) до літературного. таким чином, взаємодію даних критеріїв можна по-ділити на наступні типи міжмовних фразеологічних еквівалентів:

1) повні структурно-семантичні ек-віваленти (найбільша група сома-тичних фразеологічних одиниць);

2) неповні структурно-семантичні еквіваленти;

3) семантичні еквіваленти (невели-ка кількість фразеологічних оди-ниць, що досліджується);

4) безеквівалентні фразеологізми (здебільшого фразеологічні зро-щення з компонентом «частин тіла»);

5) структурні псевдоеквіваленти (невелика група). велику групу соматичних фразе-

ологічних одиниць складають повні та неповні структурно-семантичні ек-вівалентні, при цьому найбільша кіль-кість з них — фразеологічні одиниці, до складу яких входять наступні на-зви частин тіла: голова/head/Kopf, во-лосся/hair/Haar, очі/eyes/Augen, зуби/teeth/Zahne, серце/heart/Herz, рука/hand/Hand.

Зазначені ПФо можна класифіку-вати, беручи за основу слово-частину

тіла:1) Head. A head without mind as lamp

without candles. — Голова без розу-му, як ліхтарня без свічки.A head is not ensure that only wears

his cap. — Голова не на те, щоб тільки кашкет носить.

A wise head does not care to evil words. — Мудра голова не дбає на лихі слова. Bread around the head. — Хліб — усьому голова.

2) Eye. Eye see far but mind still far — Око бачить далеко, а розум ще далі.

3) His G — Diamond, wrong hands — ravens. своє око — алмаз, чужі руки — крюки.

4) To poke one`s nose into other people`s business — Пхати свого носа в чужі справи.Безеквівалентні фразеологіч-

ні одиниці звичайно мають у своєму складі певний архаїчний елемент або побудовані на метафоричному пере-осмисленні місцевої реалії, зустріча-ються в усіх 4 зіставлених мовах та складають значну групу. соматичні фразеологізми, що є частиною фразе-ологічних систем англійської, німець-кої, української та російської мов, ма-ють підвищену фразеологічну еквіва-лентність, що вирізняє їх із загальної кількості фразеологізмів. Більшість дослідників (в. н. комісаров, Л. Ф. дми-трієва, с. е. кунцевич, е. а. Мартинке-вич, н. Ф. смирнова) виділяють 4 типи основних способів перекладу фразео-логії, які з повним правом можна від-нести до перекладу паремійних оди-ниць.

Перший тип відповідностей за-звичай має фразеологічні еквіваленти. При використанні таких відповідників зберігається весь комплекс значень перекладеної одиниці. в цьому випад-ку в МП є відповідний фразеологізм, який співпадає з усіма параметрами фразеологічної одиниці оригіналу, на-приклад: to pull chestnuts out of the fire for smb. — таскать каштаны из огня для кого-либо. використання такого відповідника дозволяє більш повно відтворити іншомовний фразеологізм, і перекладач, перш за все, намагаєть-ся його відшукати. однак існують 2 об-ставини, які обмежують можливість застосування першого виду фразе-ологічних відповідників: по-перше, фразеологічних еквівалентів порівня-


148

но небагато: частіше всього це так зва-ні інтернаціональні фразеологізми, запозичення в обох мовах із якої-не-будь 3-ої мови, наприклад, латинської чи грецької: the heal of Achilles — Ахі-лесова п’ята, the sword of Damocles — Дамоклів меч [4, 21]; по-друге, як за-значає в. н комісаров, при запозичен-ні в обох мовах одного і того ж фразе-ологізму, його значення в одній із них може видозмінюватись, і в результа-ті ці фразеологізми виявляються хиб-ними друзями перекладача — тобто подібні за формою, але різні за зміс-том. наприклад, англійський варіант «to lead by the nose» і російський «во-дить за нос» за формою співпадають, але англійський фразеологізм означає «повністю підкорятися, командувати», а російський «обманывать».

Як зазначає в. н. комісаров, 2-ий тип фразеологічних відповідників представляють так звані фразеологіч-ні аналоги. у випадку відсутності фра-зеологічного еквівалента, слід підібра-ти в МП фразеологізм з подібним пе-реносним значенням, який побудо-ваний іншим способом. наприклад: to turn back the clock — повернути на-зад колесо історії. використання від-повідників цього типу забезпечує до-статньо високий рівень еквівалент-ності. Проте і тут існують деякі обме-ження: по-перше, необхідно зберігати емоціональне і стилістичне значення фразеологізму. англійський «Jack of the trades» і російський переклад «мас-тер на все руки» — обидва приклади відносяться до людини, яка може за-йматися різними справами. але росій-ська ідіома не є фразеологічним ана-логом англійської, оскільки в них не співпадають емоційні значення. З ро-сійської мови Фо справді переклада-ється, як «мастер, умелец», а в англій-

ський — «master of none», що озна-чає — людина, яка все псує, нічого не вміє. По-друге, слід врахувати 2 фак-тори: стилістичну рівноцінність дея-ких аналогічних фразеологізмів (ан-глійський «can the leopard change his spots» не можна перекладати росій-ським «горбатого могила исправит») і національне забарвлення фразео-логічних одиниць (однак англійське «to carry coals to Newcastle» і «will Mrs. Grundy say?» по смислу і стилістично-му забарвленню повністю слідує ро-сійським фразеологізмам «ездить в Тулу со своим самоваром» і «Что бу-дет?» — скажет княгиня Марья Алек-сеевна?», але ці останні в перекладі не можуть бути використані). Як по-казало дослідження ПФо, національ-но-забарвлені фразеологізми слід пе-редавати українськими фразеологіч-ними одиницями, в яких національна забарвленість відсутня: Вийти заміж з розрахунку, всупереч почуттям — please one’s eye and plague one’s heart.

не слід залишати поза увагою яви-ще варіативності і паремійних фразе-ологічних одиниць при їх узуальному використанні. Що стосується паремій-них фразеологічних одиниць, то про-блема варіативності складається з ви-значення того, що може мінятися в процесі перетворення, і що повинно залишатися без змін. Зміни відбува-ються в семантичній структурі фразе-ологічних одиниць при контекстуаль-ній варіативності в узуальному вжи-ванні, відрізняються від тих змін, які зазнали фразеологічні одиниці при їх оказіональному вживанні. узуальна варіативність характеризується тим, що семантика фразеологізму присто-совується до різних контекстів за до-помогою перегрупування сем, які уже мають в семантичній структурі фра-


149

зеологічні одиниці. в таких випадках відбувається актуалізація потенціаль-них сем і нейтралізація декількох ди-ференціальних сем [5, 28–29]. При суб-ституції компонентів зміна в семантич-ній структурі вихідного фразеологізму виникає у результаті взаємодії тих сем, які мають в семантиці вихідні фразео-логічні одиниці і семи слова-замінни-ки. наприклад: Don’t wait for dead men’s shoes. (англ.) [3, 69] — не сунь свого носа до чужого проса. така взаємодія може відбуватись у напрямках:

1) семи слова-замінники, містять в собі диференційовані ознаки по відношенню до замінного компо-ненту, нейтралізуються в семан-тичній структурі фразеологічних одиниць, і в цьому випадку пере-творена фразеологічна одиниця не має суттєвої відмінності з вихід-ною фразеологічною одиницею;

2) семи слова-замінники включа-ються в семантичну структуру ви-хідної фразеологічної одиниці без нейтралізації, і тоді виникає кон-кретизація значення перетворе-ної фразеологічної одиниці;

3) семи слова-замінника входить в семантичну структуру вихідної фразеологічної одиниці без ней-тралізації, витісняє декілька сем вихідної фразеологічної одини-ці. в таких випадках виникає пе-реосмислення значення фразео-логізму.При виділенні контекстуального

аспекту варіативності семантикипаремійних фразеологічних оди-

ниць в узуальному вживанні визнаєть-ся дихотомія «значення — вживання» відповідно до всіх змістовних одиниць мови, в тому числі і до фразеологізмів. ототожнення фразеологізма як оди-ниці мови і його контекстуальне мов-

не вживання відбувається по моделі «константа — варіант» по сукупності констант всіх аспектів семантики фра-зеологічних одиниць. слід підкрес-лити, що контекстуальне варіювання фразеологічних одиниць завжди спи-рається на стабільність плану вира-ження фразеологічних одиниць. на-певно, на цій базі можна побудува-ти дослідження декількох груп ока-зіонально вживаних фразеологічних одиниць, що піддалися прийомам се-мантичного перетворення. При струк-турно-семантичних прийомах пере-творення ототожнювати вихідну і пе-ретворену фразеологічну одиницю по семантичній константі уже недостат-ньо, зважаючи на відсутність стабіль-ності плану вираження. При структур-но-семантичному перетворенні фра-зеологічної одиниці слід виходити із дихотомії «віртуальне/актуальне/ока-зіональне». відповідно, ототожнен-ня вихідної і перетворюваної фразео-логічної одиниці відтворюється як по плану змісту, так і по плану вираження. в основному для ототожнення інколи пропонується віртуальна фразеоло-гічна основа, взята в не конкретному речовому вживанні і має можливість до відтворення в мовленні різних ре-чових варіацій, припустимим нормам на стилістичному, лексико-граматич-ному і семантичному рівні мови.

таким чином, віртуальна фразео-логічна основа приймається за фразе-ологічний інваріант, який має першо-чергове значення для тлумачення се-мантики паремійних фразеологічних одиниць у лексикографічних джере-лах. Фразеологічні одиниці, як і лек-семи, крім свого основного значення, можуть мати додаткові відтінки. При-чина появи семантичних відтінків по-лягає в ступені пізнання людиною дій-


150

сності: властивості предмета пізнають-ся не за один прийом, і це знаходить відображення у смисловій структу-рі одиниць мови, в тому числі і фра-зеологічних. адже, узуальне значення ПФо безумовно впливає на процес пе-рекладу: пошук аналогів та їхніх відпо-відників з однієї мови на іншу.

ЛІТЕРАТУРА:1. Ажнюк Б.М. Англійська фразеологія

у культурно-етнічному висловлен-ні. — К.: Наукова думка, 1989. — 136.

2. Бірюкова І.П. Семантика фразеоло-гізмів. — Горлівка, 2000.

3. Білоноженко В.М. Функціонування та лексикографічна розробка україн-ських фразеологізмів, К.: Наук.Дум-ка,1989. — 155с.

4. Волосевич С.П. Горлівка вид-во ГДПІІ, 2009. — 230с.

5. Маслова В.А. Лингвокультурология. Москва, 2001.

6. Баранцев К.Т. Англо-український фразеологічний словник, близь-ко 30000 фразеологічних виразів. — К.: Знання, 2005–1056с.


151

УДК 81–13 Дружин Г.В., к.філол.н.,доц., доцент кафедри лінгвістики Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ)Будар О. М., студент 5 курсу факультету лінгвістики та права МНТУ

ЗАСОБИ ВИРАЖеННЯ ОБ’ЄКТИВНОЇ МОДАЛЬНОСТІ У РОМАНІ еРНеСТА хеМІНГВеЯ «ПРОщАВАй, ЗБРОЄ» І ПОВІСТІ ДЖеРОМА СеЛІНДЖеРА «ЛОВеЦЬ У ЖИТІ»

У статті розкривається понят-тя об’єктивної та суб’єктивної мо-дальності. Розкрито засоби її відтво-рення при перекладі та найчастіші перекладацькі трансформації. Осо-блива увага приділяється модальним дієсловам, які є найчастішим засобом вираження модальності на лексично-му рівні.

В статье раскрывается поня-тие объективной и субъективной мо-дальности. Раскрыты способы ее во-спроизведения при переводе и наибо-лее частые переводческие трансфор-мации. Особое внимание уделяется модальным глаголам, которые явля-ются частым средством выражения модальности на лексическом уровне.

The article exposes the concept of objective and subjective modality. Means of its rendering during the translation are shown and most frequent translation transformations are explicated. Particular attention is paid to modal verbs that are most frequent means of expressing modality on the lexical level.

в лінгвістичній літературі вислов-люються різноманітні думки з приводу сутності модальносты . категорія мо-дальності визначається одними лінг-вістами як семантична (в.Г. адмоні, Г.в. колшанський), іншими — як син-таксична (Л.с. Єрмолаєва, о.в. Звєрє-

ва), а частина мовознавців уважають її за граматичну (в.в. Гуревич, Ф.М. Бере-зін, в.в. виноградов), логіко-граматич-ну (в.З. Панфілов), логічну (с.М. амелі-на, е.Я. Мороховська), функціонально-семантичну (в.М. Ярцева, о.в. Бондар-ко, в.М. ткачук, в.д. Шинкарук) тощо. не всі мовознавці є послідовними у виділенні двох площин модальнос-ті — об’єктивної та суб’єктивної.

Мета даної статті — розглянути вираження об’єктивної модальності. актуальність статті зумовлена необ-хідністю всебічного теоретичного роз-гляду категорії модальності, а зокре-ма об’єктивної модальності, засобів її вираження та перекладу, систематиза-ції модальних слів, визначення їх ста-тусу. об’єктом дослідження слугували роман ернеста хемінгвея «Прощавай, зброє» і повість джерома селінджера »Ловець у житі» та їхні переклади ви-конані володимиром Митрофановим та олегом Лонгвиненком.

українська та англійська мови є гетерогенними у відношенні до їх ти-пологій. англійська є флективною, а також має деякі характерні ознаки ізо-люючого типу. українська є флектив-ною мовою. саме тому для засобів вираження модальності в даних мо-вах характерні як ізоморфні, так і ало-морфні риси.

Модальність може виражатися фонологічними, лексичними, грама-


152

тичними та лексико-граматичними за-собами.

традиційно модальність поділя-ють на об’єктивну і суб’єктивну. Пер-ша розуміється як відношення ви-словлення до позамовної дійсності, оформлене граматично, друга — як вираження відношення того, що го-ворить (пише) до того, що він повідо-мляє. Загальновідомо, що об’єктивна модальність обов’язкова для будь-якого висловлення, суб’єктивна ж фа-культативна. Мікрополе об’єктивної можливості становить функціонально семантичну єдність, що відрізняєть-ся складністю плану вираження і пла-ну змісту.

об’єктивна модальність є необ-хідною структурною ознакою будь-якого речення, вона виражає відно-шення повідомлюваного в реченні змісту до дійсності. Загальне значен-ня об’єктивної модальності конкрети-зується у значеннях реальності (зміст висловлення відповідав, відповіда-тиме чи відповідає дійсності) та ір-реальності (у змісті висловлення ві-дображено потенційно реальну — об’єктивно можливу, необхідну чи бажану — ситуацію). об’єктивна мо-дальність, разом із синтаксичними ка-тегоріями часу та особи, складає сут-ність головної синтаксичної катего-рії речення — предикативності. часто об’єктивну модальність визначають як необхідну складову речення й ототож-нюють у визначенні з головною речен-нєвою категорією — предикативністю, щоправда, ієрархічно останню став-лять на вищий щабель («Предикатив-ність — комплексна (модально-часо-ва) семантико-синтаксична реченнєва категорія, до складу якої входять кате-горія часу (виражає стосунок до мо-менту мовлення) і категорія модаль-

ності (вказує на стосунок змісту речен-ня до дійсності, з яким пов’язується витлумачення повідомлюваного як реального (лише констатованого мов-цем) або як ірреального (можливого, бажаного, необхідного). Предикатив-ність є тим фундаментом, на якому бу-дується кожне речення. Ця категорія як спільна властивість усіх без винят-ку речень відрізняє їх від непредика-тивних одиниць») [2]. тобто предика-тивність наділена ознакою найвищо-го ступеня абстрактності). об’єктивно-модальні значення реальності та ірреальності можуть бути виражені різними засобами: морфологічними (форми способів дієслів-присудків), конструктивно-синтаксичними, інто-наційно-синтаксичними, лексико-гра-матичними (конструкціями «модаль-ний модифікатор + інфінітив»). кожне конкретне об’єктивно-модальне зна-чення має свій набір засобів виражен-ня. надмірне поле значень, які входять у хрестоматійне визначення модаль-ності як «відношення мовця до змісту повідомлюваного», дозволяє включа-ти «будь-яке цілісне висловлення дум-ки, почуття, спонукання» [1], а отже, і майже необмежену кількість найріз-номанітніших значень, які виражають-ся практично всім арсеналом мовної системи

найбільш типoвим засобом вира-ження об’єктивної модальності в ан-глійській мові на морфологічному рів-ні є модальні дієслова. вони виража-ють різні відтінки модальних значень і не мають всіх морфологічних форм притаманних повнозначним дієсло-вам. Модальні дієслова в основному мають більш, ніж одне лексичне зна-чення [3]. Їх кількість в англійській мові значно більша ніж в українській. у романі ернеста хемінгвея «Прощавай,


153

зброє» саме модальні дієслова є осно-вним засобом вираження цієї катего-рії. використовуючи метод статистич-ного аналізу було підраховано, що для прикладу модальне дієслово «can» ви-користано у романі 342 рази. серед ін-ших найчастотніших модальних дієс-лів can/could (634 рази), must (89 рази) and should (133 рази):

You understand, doctor, I couldn’t stay in bed six months». Розумієте, докторе, я просто не можу лежати півроку.

Переклад здійснений в основно-му за допомогою лексичних еквіва-лентів:

There was what was left of a railway station and a smashed permanent bridge that could not be repaired and used because it was in plain sight.- Те саме й на місці залізничної станції і зруйнованого постійного мосту, що його досі ніяк не вдавалося відбудува-ти, бо він був на самісінькій ви-дноті.

При перекладі також застосову-ються фонологічні засоби виражен-ня модальності — частки. вони вира-жають різні модальні та модально-во-льові відтінки:

«Sir, I can’t recommend you to. It doesn’t even taste like strawberries».- Пане, я б вам не радив. Та в ньому й по-луничного смаку немає.

іншим частотним засобом вира-ження модальності є модальні слова та словосполучення. Питання віднесення цих слів до частин мови і залишається спірним. у перекладі повісті джерома селінджера »Ловець у житі» найужи-ванішим засобом вираження модаль-ності є модальні слова. у перекладі по-

вісті джерома селінджера «над прір-вою в житі» найуживанішим засобом вираження модальності є модальні слова. Це пояснюється наявністю в по-вісті великої кількості розмовної лек-сики та так званих »слів-фаворитів». За результатами статистичного аналі-зу повісті модальне слово really вико-ристано 228 рази, probably — 83 рази та maybe — 42 рази.

При перекладі повісті застосова-но такі перекладацькі трансформації як конкретизація та перефраз. частим є переклад за допомогою контексту-альних відповідників. саме завдяки частому використанні розмовних кон-текстуальних відповідників авторові вдалося передати стиль автора та ат-мосферу твору.

Завдяки статичному та порівняль-ному аналізу вдалося визначити за до-помогою яких засобів досягається від-творення модальності на всіх рівнях та порівняти якої ступені перекла-дацької точності досягнуто.

ЛІТЕРАТУРА:1. Виноградов В.В. О категории мо-

дальности и модальных словах в рус-ском языке // Избр. тр.: Исследования по русской грамматике. — М.: Нау-ка, 1975. — Т. 2. — С. 38–79

2. Вихованець І.Р. Граматика україн-ської мови: Синтаксис. — К.: Либідь, 1993. — 368 с.

3. И. П. Крылова, Е. М. Гордон. Modality in Modern English: Пособие по упо-треблению модальных глаголов и форм нереальности Изд. 2-е, испр., доп. (на англ.яз.) — М: Лист Нью, 2002. — 208 с.


154

УДК 81–13 Здирко В.М., викладач кафедри лінгвістики Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая (МНТУ)Майструк М.В., студент 5 курсу факультету лінгвістики та права МНТУ

ОСНОВНІ ПРИйОМИ ТА АНАЛІЗ ПеРеКЛАДУ ФРАЗеОЛОГІчНИх ОДИНИЦЬ,

ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В ЗАГОЛОВКАх АНГЛОМОВНОЇ ПРеСИ

У статті розглядаються шля-хи адекватного перекладу та аналіз фразеологічних одиниць, які викорис-товуються в заголовках газет. Се-мантично пов’язане сполучення слів в різноманітному мовному засто-суванні дає об’єктивне уявлення про фразеологічну систему нашої мови. Опис трансформацій сталих виразів має важливе значення для розуміння об’єктивних закономірностей загаль-номовної та фразеологічної систем. Розмаїття поглядів на проблему ма-ловивчених питань обумовлюють ак-туальність даного дослідження.

В статье рассматриваются пути адекватного перевода и анализ фразеологических единиц, используе-мых в заголовках газет. Семантиче-ски связанное сочетание слов в широ-ком языковом применении дает объ-ективное представление о фразео-логической системе нашего языка. Описание трансформаций устойчи-вых выражений имеет важное значе-ние для понимания объективных за-кономерностей общеязыковой и фра-зеологической систем. Разнообразие взглядов на проблему малоизученных вопросов обуславливает актуаль-ность данного исследования.

The article deals with the ways of ad-equate translation and analysis of phrase-ological units being used in the headlines. Semantically related word combination in the different language use provides an objective understanding of our language phraseological system. Transformations description of constant expressions is im-portant for understanding the objective regularities of the general and phraseo-logical systems. The variety of views on the problem of insufficiently known issues ex-plains the topicality of this research.

Метою даної роботи є комплек-сне дослідження структурно-семан-тичної специфіки газетних заголовків, адже вони є не лише назвами творів чи їх частинами, що друкуються над текстом, але й постійними, незмінни-ми елементами газети, які лаконічно, максимально стисло, чітко, конкретно і концентровано відображають голо-вну ідею твору та задум автора.

для досягнення поставленої мети дана робота передбачає вирішення наступних завдань:

• визначення семантичної класифі-кації фразеологічних одиниць у заголовках газет;

• способи їх перекладу україн-ською мовою;

• опис особливостей мови преси;


155

• виявлення прагматичних функції фразеологізмів в англомовній пу-бліцистиці.Матеріалом для нашого дослі-

дження послугували статті з провід-них американських газет, а саме, The New York Times, The USA Today, The Wall Street Journal, The Washington Post, а та-кож англо-англійські та англо-російські фразеологічні та тлумачні словники.

Наукова новизна даної роботи по-лягає в спробі системного досліджен-ня фразеологічних одиниць з газетних статей та їх безпосереднього впливу на читача.

досягнення поставленої мети та вирішення конкретних задач зумов-люють проведення детального аналізу функціональних характеристик фра-зеологічних одиниць, які широко ви-користовуються в заголовках англо-мовних газет.

Переклад англійських фразео-логічних одиниць українською мо-вою — складне завдання, в силу своєї семантичної образності, лаконічності та яскравості. Фразеологія надає мові виразності та оригінальності, тому вона широко використовується в сус-пільно-політичній літературі. Газетний стиль можна визначити як систему взаємопов’язаних мовних елементів, спрямованих на виконання певної ко-мунікативної функції, насамперед, ін-формативного впливу на читача. При перекладі фразеологізму переклада-чеві необхідно передати його зміст, знайшовши аналогічне вираження в українській мові, не упустивши при цьому стилістичну функцію фразеоло-гізму [4,27].

Щоб говорити про способи пере-кладу фразеологічних одиниць, по-трібно всю фразеологію даної мови класифікувати на групи, в межах яких

спостерігався б як переважаючий той чи інший прийом, так і підхід до пере-дачі фразеологічних одиниць. При пе-регляді особливостей сталих виразів виділяють наступні способи їх пере-кладу:

• дослівний переклад;• описовий переклад;• обертональний переклад;• повний еквівалент;• частковий еквівалент:

– частковий лексичний еквіва-лент

– частковий граматичний екві-валент

Згідно даних способів розгляне-мо наступні приклади фразеологіч-них одиниць, взятих із газетних заго-ловків:

Дослівний переклад (калькування)

Cuomo, before seeking a wage freeze, says he will cut his salary 5%. — Містер Куомо повідомляє, що перш ніж звер-нутись до уряду з проханням заморо-ження заробітної плати, він скоро-тить свою зарплатню на п’ять відсо-тків [6].

даний спосіб перекладу слова freeze — замороження, фіксація ідеаль-но підходить для перекладу в даному контексті, так як наділяє дане вислов-лювання чіткою виразністю.

в наступному прикладі вираз по-ходить від легенди про жорстоку бо-ротьбу між Kilkenny и Irish towns в XVII столітті, яка призвела до їхнього занепаду. однак без коментарю дана фразеологічна одиниця Kilkenny cats є ледве зрозумілою в перекладі. вона невідома україномовному читачеві і перекладач зберігає національний ха-рактер англійської мови, забезпечую-чи розуміння цієї фразеологічної оди-


156

ниці за допомогою авторського дода-вання — «від яких залишилися тільки хвости»:

They fight among each other like the famous Kilkenny cats. — Вони б’ються між собою як знамениті Кілкенійські кішки, від яких залишилися тільки хвости.

дослівний переклад застосову-ють у тому випадку, коли іншими при-йомами не можна передати фразеоло-гізм у цілісності його семантико-сти-лістичного і експресивно-емоційного значення, а з тих чи інших причин не-обхідно передати образну основу.

«Передумовою для калькуван-ня є достатня вмотивованість значен-ня фразеологічної одиниці значення-ми її компонентів. калькування мож-на використовувати, по-перше, щодо образних виразів, що зберегли до-статньо «свіжою» метафоричність. По-друге, ряд прислів’їв, які не володі-ють підтекстом. По-третє, при переда-чі стійких порівнянь, але тільки пере-конавшись, що носій мови сприйме їх правильно» [2,47]. наприклад:

Mourinho clearly backed the wrong horse here, leaving Xabi Alonso, Karim Benzema and Cristiano Ronaldo all on the bench. — Очевидно, що Моуріньйо в да-ній ситуації поставив не на того коня, залишивши на лаві запасних усіх: і Хабі Алонсо, і Каріма Бензема, і Кріштіано Рональдо.

в даному прикладі ми дослівно перекладаємо фразеологічну одини-цю, зберігаючи спортивну етимологію та створюючи, таким чином, іронічний ефект.

Описовий перекладколи в українській мові відсутня

еквівалентна або варіантна відповід-ність англійському слову, часто дово-

диться вдаватися до описового пере-кладу. описовий переклад фразеоло-гічної одиниці може зводитися до пе-рекладу не самого словосполучення, а його тлумачення (пояснення, порів-няння). наприклад:

Faltering stocks saved by the bell. — Ринку цінних паперів допомогли утри-матися на плаву іноземні інвестиції.

«Clubs are matter of taste. You like a cock-and-hen club. I don’t.»- Клуби — справа смаку. Ви любите змішані клу-би, а я ні.

We didn’t know who would put him this question when my friend offered to bell the cat. — Ми не знали, хто задає це питання, коли мій друг взяв на себе іні-ціативу у цій ризикованій справі.

навіть коли в англо-українсько-му словнику немає потрібного англій-ського слова, перекладач має можли-вість самостійно усвідомити і передати його значення описово, якщо є осно-ва цього слова. так, наприклад, слово outdoorsman немає не лише в слов-нику Мюллера, але й в англійських і американських тлумачних словниках [1,17]. однак воно зустрічається в га-зетах, і, зокрема, у статті про південно-африканські заповідники в наступно-му контексті: The lake has a 550-mile shoreline that offers just about everything the outdoorsman might want. — Довжи-на берегової лінії озера 830 кілометрів. Любитель полювання і життя на лоні природи знайде тут усе, що душа за-бажає. Звичайно, цей переклад суто контекстуальний і цілком можливими є інші варіанти перекладу.

Обертональний переклад«обертональний переклад — це

свого роду оказіональний еквівалент, який використовується для перекла-ду фразеологізму тільки в даному кон-


157

тексті. тому він дається в перекладі ци-тати, а не даного фразеологізму. слід враховувати, що оказіональний екві-валент визначається виключно осо-бливостями контексту і що в іншому контексті аналогічний переклад може і не бути «обертональним», а лише повним чи частковим еквівалентом» [5,43]. Знаходження «обертонально-го перекладу», на відміну від викорис-тання готового еквівалента — твор-чий процес.

розглянемо такі приклади: He played with the idea of staying forever with the occupation army- better to be a big fish in a small pond than a minnow in the ocean. — Він подумував навіть, чи не залишитися назавжди в окупацій-ній армії. Краще бути щукою в ставку, ніж карасем в океані.

Suicide bombing opens vein of Christian anger in Egypt. — Вибух, зчине-ний терористами здіймає хвилю обу-рення у християн у Єгипті [8].

Згідно даного заголовку осно-вним елементом являється фразе-ологічна одиниця open vein, яку на перший погляд можна перекласти як «надрізання вен». однак для здійснен-ня адекватного перекладу цей вираз необхідно трактувати зрозумілою мо-вою для читача, а саме так як подано вище.

необхідність використання обер-тонального перекладу яскраво просте-жується й на наступному прикладі:

I’ll warrant we’ll never see him sell his hen on a rainy day. — Можу поручити-ся, що він за своє і око видере.

Фразеологічна одиниця sell one’s hen on a rainy day означає продавати свій товар у невідповідний час, прояв-ляти непрактичність, що ніяк не мож-на застосувати до даної ситуації. обра-ний перекладачем спосіб перекладу

забезпечує передачу змысту і експре-сивності англійського виразу.

оскільки найбільш важкими ви-падками перекладу вважаються обер-тональні, тому в цих прикладах авто-рам довелося знайти свого роду оказі-ональний еквівалент, який використо-вується для перекладу фразеологізму тільки в даному контексті.

Повний еквівалентПовні еквіваленти — це україн-

ські або російські відповідники, які співпадають з англійськими фразео-логізмами за значенням, лексичним складом, образністю, стилістичною спрямованістю та граматичною струк-турою. число подібних відповідностей невелике; до цієї групи належать фра-зеологізми інтернаціонального харак-теру, засновані на міфологічних пере-казах, легендах, біблійних та історич-них фактах [5,33].

Повний еквівалент володіє дено-тативним і конотативним значенням незалежно від контексту, тобто між двома одиницями не повинно бути розбіжностей щодо смислового зна-чення, стилістичної віднесеності, та емоційно-експресивного забарвлен-ня. вони повинні мати приблизно од-наковий компонентний склад, а також однакові лексико-граматичні показни-ки: сполучуваність, приналежність до однієї граматичної категорії, зв’язок з контекстними словами-супутниками, відсутність національного колориту. наприклад:

Our company holds the fate of Mercedes and Audi in its hands. — Доля компаній Мерседес та Ауді знаходить-ся в руках нашої компанії.

в даному заголовку не виникає труднощів при перекладі фразеоло-гічних одиниць, повні еквіваленти


158

українською мовою відповідають за значенням англійським фразеологіз-мам, котрі також грунтуються на одна-кових з ними образах.

в наступному прикладі ми також стикаємося з повним еквівалентом, спостерігається збіг за значенням, лексичним складом, стилістичною спрямованістю та граматичною струк-турою:

The relatively short list of proposed program cuts quickly drew fire from Republicans who learned of them yesterday. — Відносно невеликий спи-сок скорочень фінансування деяких програм піддався різкій критиці з боку республіканців, які вчора з ним ознайо-милися [7].

частковий еквівалент — частковий лексичний еквівалент

часткові лексичні еквіваленти можна розділити на дві групи. до пер-шої групи належать українські еквіва-ленти англійських фразеологізмів, що співпадають за значенням, стилістич-ною спрямованістю та є близькими за образністю. наприклад:

«When the petrol finished, they stopped just by the spot where Francesca liked to buy some water. Their kids were both crying, but Michael who didn’t like it was standing by the cash desk looking surly as a bear with a sore head.»- Коли за-кінчилось пальне, вони зупинилились якраз біля того місця, де Франческа за-звичай полюбляла купувати воду. Їхні діти, обоє плакали, а Майкл, якому це не подобалося стояв біля каси надув-шись, як сич.

в даному прикладі використано часткові еквіваленти по відношенню до англійських фразеологізмів, що збі-гаються за значенням, стилістичною спрямованістю та є близькими за об-

разністю, але дещо відмінними за лек-сичним складом.

«до другої групи часткових лек-сичних еквівалентів відносяться укра-їнські еквіваленти англійських фразе-ологізмів, які співпадають з ними за значенням, стилістичною спрямова-ністю, але є відмінними за образністю» [3,56].

To tell the truth, it doesn’t do to cry stinking fish, but as one old fellow to another I don’t give a snap of the fingers for Ella’s opinion. She’s a swanky frog!.» — Відверто кажучи, не став би я вам сміття з хати виносити, але скажу вам як товариш, думка Елли для мене виїденого яйця не коштує. Вона пиха-та жаба.

у поданому вище прикладі, спо-стерігається співпадіння еквівалентів за значенням та стилістичною спрямо-ваністю.

частковий граматичний еквівалент

до цієї групи відносяться україн-ські еквіваленти англійських фразе-ологізмів, які співпадають з ними за значенням та стилістичною спрямо-ваністю, але відрізняються порядком слів, або числом в якому стоїть імен-ник [2,60], наприклад:

Darren Bent’s move from Sunderland to Aston Villa last week raised more than a few eyebrows. — Перехід Дарена Бента з Сандерленда до Астон Вілли минуло-го тижня викликав хвилю емоцій у вбо-лівальників.

у даному прикладі спостеріга-ється збіг за значенням еквівален-тів, їх стилістичної спрямованості, об-разності, але відрізняються ці фразе-ологічні одиниці за своєю граматич-ною структурою. розглянемо інший випадок в якому також використову-


159

ється частковий граматичний еквіва-лент:

Maybe the difference between success and failure really is as simple as a bounce in your step and a smile on your face. Last season, when Leonardo was coaching A.C. Milan, he said his approach was more «hugs and love» than «carrot and stick,» adding that «Gandhi liberated India without raising his voice.» — Можливо відмінність між успіхом і провалом є насправді простою як і хвастощі з усмішкою на обличчі. Минулого року, коли Леонар-до був наставником клубу Мілан, він спрямовував власний підхід до робо-ти створенням дружньої атмосфе-ри в команді, а не суворими вимогами до гравців, порівнюючи при цьому по-літику Махатма Ганді, який висту-пав за незалежність Індії.

Цей приклад привертає увагу тим, що при його перекладі можна сміливо використовувати частковий граматич-ний еквівалент. спостерігається спів-падіння англійського фразеологізму з українським за значенням, стилістич-ною спрямованістю та розбіжністю в числі.

на основі проведеного дослі-дження ми виявили особливості функ-ціонування фразеологічних одиниць у публіцистиці. аналіз сталих вира-зів свідчить про те, що найбільш часто трансформаціям піддається зовнішня форма фразеологізму, яка може спри-чинити зміну семантики. семантична трансформація використовується рід-ше. визначальне значення при вияв-ленні семантичних перетворень має контекст.

в ході даної роботи ми прийшли до висновку, через ті особливості, які отримують фразеологізми після інди-відуально авторських перетворень,

трансформація широко застосовуєть-ся в публіцистиці. Це робить стиль га-зети стереотипним. крім того, вираз, яке виникає в результаті трансформа-ції, не завжди є вдалим. результат, до-речність та етичність виразу залежать від майстерності автора.

ЛІТЕРАТУРА:1. Гусейнова, Т.С. Трансформация фра-

зеологических единиц как способ ре-ализации газетной экспрессии. — Махачкала, 1997. — 23с.

2. Копыленко М. Н., Попова З. Д. Очер-ки по общей фразеологии. — Воро-неж: Изд. — во ВГУ, 1972. — 144с.

3. Крупнов В.Н. Курс перевода. Ан-глийский язык: обществен но-политическая лексика/ под ред. Л.С. Бар хударова.–М.: Международ-ные отношения, 1979. — 232с.

4. Лазарева Э.А. Заголовок в газете Текст. / Э.А. Лазарева. — Свердловск: Издат. Урал. Ун-та, 1989. — 96с.

5. Розенталь Д.Э. Стилистика газетных жанров. М., 1981.

6. Cuomo, Before seeking a Wage Freeze, Says He Will Cut His Salary 5%. — Ре-жим доступу: http://www.nytimes.com/2011/01/04/nyregion/04unions.html?ref=jobs

7. Obama’s Budget Knife Yields Modest Trims. — Режим доступу: http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2009/05/06/AR2009050603454.html

8. Suicide bombing opens vein of Christian anger in Egypt. — Режим досту-пу: http://www.usatoday.com/news/religion/2011–01–03-egypt-bombing-christian-anger N.htm


160

ПедАгОгІКА У ВИщІй шКОЛІУДК 370.1+371.49 Сігова А.Г., канд. пед. наук, доцент Донбаського інституту техніки та менеджменту Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая

ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ ТА ДУхОВНОСТІ МОЛОДІ У ВИхОВНІй ДІЯЛЬНОСТІ

ВИщИх НАВчАЛЬНИх ЗАКЛАДІВ

У статті доведено єдність про-цесів становлення громадянської ком-петентності та духовної культури молодого покоління. Автор розкриває напрями і форми виховної діяльності у вищих навчальних закладах, що спри-яють формуванню громадянськості та духовності молоді.

Содержание статьи раскрыва-ет единство процессов становления гражданской компетентности и ду-ховной культуры молодого поколения. Автор описывает направления и фор-мы воспитательной деятельности в высших учебных заведениях, способ-ствующие формированию граждан-ственности и духовности молодого поколения.

The content of the article exposes the unity of becoming of civil competence and spiritual culture of the young generation. The author suggests directions and forms of pedagogical activity of higher educa-tional establishments, encouraging evolu-tion of civic consciousness and spirituality of the young generation.

Постановка проблеми у загаль-ному вигляді та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

деідеологізація країни постави-ла перед освітою нові проблеми, які пов’язані з відсутністю патріотичних почуттів (особливо у підростаючого покоління), незнанням своїх коренів, своєї культури, неспроможністю зро-зуміти й прийняти своєрідність інших культур. тому сьогодні все більш акту-альним стає завдання відродження ду-ховності, виховання громадянськості и патріотизму, яке тісно пов’язує ці за-вдання з формуванням національних (патріотичних) та інтернаціональних (загальнолюдських) почуттів, необхід-них для співпричетності до цінностей людської культури.

у сучасних умовах удосконалення та реформування системи вищої осві-ти важливим питанням є відродження культурно-духовних здобутків вищої школи, перехід до культуротворчої системи освіти в цілому. необхідність такого оновлення пов’язана з тим, що тільки піднявшись на вершину націо-нальної культури, людина може роз-крити для себе загальнолюдські цін-ності, навчитися розуміти і поважати культурно-духовну спадщину і досяг-нення інших народів. Щоб бути патрі-отом, любити Батьківщину, необхідно


161

відчути духовне життя народу, твор-чо укріпити себе в ньому. Щоб бути гідним звання громадянина, необхід-но прийняти мову, історію держави, правосвідомість, світобачення як свої власні.

Громадянськість і патріотизм є складовими духовної культури осо-бистості, тому рішення проблеми громадянсько-патріотичного вихо-вання знаходиться в площині форму-вання духовної культури підроста-ючого покоління, яку ми розглядає-мо як складну інтеграційну особову властивість, що включає гуманістич-ні компоненти базової культури осо-бистості в їх духовній цілісності. ідея особистості в контексті культури дає напрям духовному життю індивіда. Функцію змістоутворюючого меха-нізму тут виконує духовна культура. Процес виховання громадянськос-ті і патріотизму, таким чином, тісно пов’язаний з процесом особистіс-ного становлення індивіда і спрямо-ваністю його культурної діяльності на етичній основі. духовна культу-ра стає базовою властивістю особис-тості, що визначає гуманні форми її буття в сучасній культурі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми, і на які спирається автор.

Про наявність різноманітних за-собів і шляхів формування громадян-ської культури говорять багато нау-ковців: і соціологи, і філософи, і пси-хологи, і педагоги. Проблемі форму-вання духовно-етичного компоненту громадянсько-патріотичного вихо-вання в педагогічному процесі при-свячені наукові дослідження П.в. си-монова, Я,і. Єршова, о.П. в’яземського, а.М. кузіна, які направлені на зміц-

нення духовних зв’язків з навколиш-нім середовищем, як природним, так і соціальним, на формування стійко-го інтересу до історичного минуло-го свого народу і народів своєї краї-ни і визначення фундаментальних по-треб.

Ціннісно-змістовниий підхід до формування духовності розглядають Г.а.аванесова, а.с.арсе ньєв, Б.с.Бра-тусь, Л.и.Буєва, З.а.Лекторсь кий, Б.т.Ли-ха чов, в.и.слободчиков, с.Л.со ло вей-чик, с.Л.рубінштейн, в.н.Шер да ков, н.е.Щур кова), роблячи акцент на етич-ному самовдосконаленні, а також на тому, що кожна людина є безпосеред-ньою складовою світу культури.

Культурно — діяльнісний підхід, який полягає в розумінні духовнос-ті як форми самоорганізації і самоу-правління людини і відображає твор-чу спрямованість діяльності особи в соціумі, розглядають у своїх роботах в.і. Мурашов, і.в.силуянова.

Процес формування духов-ної культури особи в умовах осві-ти здійснюється на діяльнісній осно-ві. тому теоретичний і практичний інтерес представляють досліджен-ня з теорії діяльності вітчизняних вчених (сутнісний підхід до пробле-ми діяльності розглядають психо-логи е.Г.Юдін, в.с.Швирєв, Л.і.Буєва, а.н.Леонтьев, н.Г.кристотур’ян, в.П.Зін-ченко; суб’єктно-об’єктні відносини — к.а.абульханова-славська, с.Л.ру-бінштейн, Б.Г.ананьєв, М.с.каган, е.Ф.Ломов).

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття.

на початку нового тисячоліття пи-тання громадянства, громадянсько-го суспільства, історичної спадщини, правового і духовного виховання при-


162

дбали особливу актуальність. Заго-стрення соціально-політичної ситуації в україні, зміна парадигми суспільно-го розвитку помітно підвищили інтер-ес суспільства до свого історичного коріння, зросла роль історичної свідо-мості. разом з тим виникли прогали-ни в уявленні народу про своє мину-ле. досвід останніх десятиліть ще раз показав, що неосвіченість мас в осно-вних питаннях історії неминуче ро-бить їх об’єктом маніпуляції в руках спритних політиків. Безперечно, ав-торитет історії — явище не постійне. відображаючи процес розвитку люд-ського суспільства, історія завжди була тісно пов’язана з політикою, во-лодарі завжди прагнули підпоряд-кувати її собі, нав’язати народу своє трактування минулого. і це заважало історії перетворитися на науку, роби-ло її власницею і служницею політи-ки. але як би там не було, досвід роз-витку людства виділяє, особливо пе-реконливо в сучасному суспільстві, іс-торичну свідомість народу як важливу рушійну силу суспільного розвитку [1].

Звернімо увагу і на те, що історія, її аналіз, трактування, оцінки осіб, уза-гальнення, що робляться ученими на основі досліджень, тільки тоді стають рушійною силою в суспільстві, коли вони закріплюються в свідомості на-роду. а це немислимо без активної, дієвої участі в освітньому процесі ви-кладачів внЗ, які виявляються сполуч-ною ланкою між академічною наукою і народом. він, викладач, уміє доноси-ти великі революційні ідеї до майбут-ніх фахівців, які знаходять у подальшо-му свій вірний життєвий шлях [2].

Формулювання цілей статті (по-становка завдання).

Метою даної статті є досліджен-ня єдності процесів становлення

громадянської компетентності та духовної культури молодого поко-ління, визначення напрямів і фор-ми виховної діяльності у вищих на-вчальних закладах, що сприяють формуванню громадянськості та духовності молоді.

виклад основного матеріалу з об-ґрунтуванням отриманих наукових результатів.

наша країна переживає склад-ний етап в своїй історії. відкинувши радянську модель розвитку, суспіль-ство опинилося на шляху пошуку аль-тернативних варіантів, апробації но-вих принципів ведення економіки, організації влади, формування нових підходів у сфері освіти тощо. разом з продуманими, теоретично обґрун-тованими рішеннями залишився, на жаль, горезвісний метод проб і поми-лок, який став традиційним. і, мабуть, найнебезпечнішим, таким, що викли-кає глибоку тривогу, стає невміння окремих діячів, що опинилися на ка-пітанському містку суспільства і дер-жави, за великою кількістю поточних, повсякденних завдань бачити про-блеми, що мають стратегічне значен-ня, в гонитві за технологіями миттєво-го успіху враховувати глибинні про-цеси і тенденції [3].

ті, хто професійно пов’язаний з вихованням і освітою молодих поко-лінь, краще за всіх усвідомлюють, що про економіку, про виробництво в ці-лому і про окремі його напрями, гово-рять багато, а про головного вироб-ника, працівника, часто судять чисто споживацькі — як про джерело до-ходів і прибутку. так само судять і про громадянина. немало таких політиків, для яких він представляє інтерес лише як виборець, що має право один раз в декілька років віддати за кого-небудь


163

свій голос. Про те ж, що кожен грома-дянин — це особа з своїми запитами і потребами лідери різних суспільних утворень в кращому разі тільки гово-рять.

Громадянська самосвідомість — найважливіша частина суспільної сві-домості, в якій сконцентровано уяв-лення суспільства, окремих його чле-нів про самих себе, про свої соціаль-ні ідеали, цінності, цілі, орієнтири на майбутнє тощо. Громадянська свідо-мість — це свідомість члена грома-дянського суспільства, хоча таке сус-пільство, як стверджують деякі знавці, у нас в країні ще не склалося. Проте це зовсім не зменшує сенсу цивільно-го виховання. кожен громадянин, що усвідомлює свій борг і відповідаль-ність перед суспільством, — це актив-ний прибічник затвердження громад-ського суспільства [4].

Громадянськість є невід’ємною частиною патріотизму — відданос-ті Батьківщині. не можна бути справ-жнім громадянином своєї країни, якщо ти не є її патріотом. у той же час громадянськість — це не тільки любов до рідної землі, але і грамотне, цивілі-зоване і свідоме виконання своїх гро-мадянських обов’язків і боргу, усві-домлення політичної і правової куль-тури, уміле використання своїх прав і обов’язків [5].

Патріотизм зіграв видатну роль на різних етапах вітчизняної історії, допо-магаючи згуртувати народні маси для захисту Батьківщини від іноземних за-гарбників. він актуальний і сьогодні, коли країна переживає нестабільність і коли далеко не подолані сепаратист-ські тенденції.

в світлі сказаного представляєть-ся важливим питання про співвідно-шення громадянськості і патріотиз-

му у виховній роботі із студентською молоддю. Звичайно, і те і інше треба підсилювати, удосконалювати, адап-тувати до сучасних умов. важливо не протиставляти ці поняття і напрями у виховній роботі, а знайти міру їх по-єднання. Патріотизм будь-якого рівня місцевого, регіонального, національ-но-етнічного або такого, що скріплює, цементує все співтовариство великої країни як єдине ціле є немислимим без усвідомлення прав і обов’язків громадян саме україни [6].

Звичайно, проблеми, пов’язані з громадянським вихованням, не ле-жать на поверхні. Їх треба виявляти, досліджувати. і тут кожен педагогіч-ний, науковий колектив, державна або суспільна структура, політична партія і рух можуть знайти для себе відповід-ну нішу.

виховання громадянськості, ви-значення громадянської позиції — центральні ланки проблеми форму-вання поколінь. вихідною позицією, одним з основоположних завдань будь-якої суспільної системи при цьо-му було і залишається утвердження в свідомості об’єднуваних нею мас від-чуття приналежності до даного спів-товариства [7]. в процесі виникнення націй, утворення держав — вітчизн, в ході захисту їх від іноземних втор-гнень зароджується і розвивається па-тріотизм як етнічно-етична норма, і на її основі формується напрям в духо-вному житті. і другий напрям, що має схожі цілі, покликаний формувати у громадян відношення до суспільства, вітчизни, передбачає не просто від-даність країні і народу, але й свідому участь у суспільному житті, активність у виконанні свого громадянського обов’язку, полягає у формуванні гро-


164

мадянськості, громадянському і пра-вовому вихованні [8].

у епохи, коли справами суспіль-ства заправляла вельми нечислен-на еліта, величезні маси народу че-рез своє безправ’я, неуцтво і неорга-нізованість виявлялися усуненими від вирішення багатьох доленосних пи-тань. Проте у міру розвитку цивіліза-ції і посилення ролі народних мас в іс-торичному процесі значення грома-дянськості як мети виховання помітно зростає. на виховання громадянськос-ті спрямовані зусилля органів влади, що відповідають за пропаганду, осві-ту і виховання, а також засобів масової інформації і політичних партій [9].

однією з можливих причин тако-го становища була відсутність належ-ної уваги суспільства до формування громадянськості та виховання відчут-тя приналежності до єдиної багатона-ціональної країни. треба сказати, що саме слово «громадянин» як форма звернення людей один до одного за радянських часів практично не вжи-валося, за виключенням хіба що мілі-ції при затриманні сумнівних осіб або у відношенні до обвинувачених в ході судових процесів. у всіх інших випад-ках домінувало звернення «товариш». Звичайно, у будь-якому випадку мало-ся на увазі, що патріот і є дійсним гро-мадянином. велика частка істини в цьому безумовно була. але далеко не вся.

Громадянин — діяльна фігура, суб’єкт, що має свою думку, безпосе-редньо сам або через представників здійснює управління країною. наскіль-ки він компетентний в своїх правах? наскільки уміло ними користується? наскільки грамотно і відповідально виконує свої обов’язки? Питання не прості, відповідь на них залежить від

рівня культури у всіх її іпостасях і вимі-рюваннях — культури особистості, по-ведінки, мислення, спілкування, а та-кож етичної, правової, політичної і ес-тетичної культури. в той же час треба розуміти, що розвиток культури про-блема не тільки соціальна і духовна, але і педагогічна. культура громадя-нина багато в чому визначає умови со-ціального середовища, зовнішньої дії, вона формується у процесі становлен-ня особистості і суспільства в цілому, і цей процес має бути керованим [2].

Що потрібно сьогодні нашому ста-більному суспільству, щоб врятувати, зберегти країну? Як подолати дефіцит патріотизму?

Ще на шкільній лаві діти вивча-ють мову, історію рідної країни. да-леко за межі школи виходила дер-жавна програма «духовний розвиток особиcтості». у цьому напрямі робить-ся немало. у числі тих, хто веде такий пошук, — викладачі, молоді науков-ці, аспіранти донбаського інституту техніки і менеджменту Міжнародного науково-технічного університету іме-ні академіка Юрія Бугая (далі Мнту). З 2004 року в інституті здійснюєть-ся ряд проектів, які дозволяють вирі-шувати завдання виховання і освіти молоді комплексно, наголошуючи на формуванні громадянських якостей, духовної культури студентської моло-ді. серед них «виховання громадян-ськості і патріотизму студентів» (автор сигова а.Г.), «світ рівних можливос-тей» (автор роганова М.в.) — проект для студентів-інвалідів і проект «ду-ховна реабілітація суспільства» (авто-ри кухтик т.в. роганова М.в.). наш ін-ститут один з перших серед технічних вузів країни розпочав вивчення сис-теми суспільно-політичних відносин в сьогоднішній україні та практично ре-


165

алізує здобутки досліджень у цій сфе-рі в освітньо-виховному процесі. роз-роблено та впроваджено інтегрова-ний курс «Громадянознавство», який дає можливість прослідкувати сучас-ні механізми реалізації народовладдя, починаючи з їх історичного коріння і виходячи на актуальні проблеми сьо-годення.

в навчальний процес Мнту та його підрозділів впроваджено автор-ську програму гуманітарного спец-курсу «духовна культура студентської молоді», яка розрахована на студентів всіх спеціальностей технічних і еконо-мічних вищих навчальних закладів, де дисципліни культурологічного циклу практично не викладаються. З метою ефективного розв’язання завдань і до-сягнення цілей духовного розвитку особистості освоєння змісту навчаль-ної дисципліни спеціально організу-ється викладачем в умовах системно-технологічної побудови навчальної, позанавчальної і самостійної пізна-вальної діяльності студентів:

– організація навчальної діяль-ності ведеться за такими фор-мами як проблемна лекція, про-блемний семінар, дискусія, уроки «відвертих думок», дебати, конфе-ренції;

– позанавчальна діяльність по-водиться у вигляді годин націо-нального виховання, колективних творчих справ, навчально-вихов-них творчих програм, екскурсій, зустрічей з діячами культури, ду-ховенством, відвідування музеїв, виставок, театрів і концертів, ве-чорів запитань та відповідей, дис-путів тощо;

– організація самостійної робо-ти студентів — це творче проек-тування, ведення власного порт-

фоліо «сходинки мого духовного становлення».все це допомагає і молодим, і

досвідченим викладачам вищих на-вчальних закладів у роботі по форму-ванню громадянської і духовної куль-тури.

слід зазначити, що у самій стра-тегії виховання підростаючих поко-лінь і всіх українців необхідні зміни. вони обумовлені ситуацією, що скла-лася, — розпадом країни, наявністю відцентрових, сепаратистських тен-денцій і настроїв, які ще й сьогодні не вдається переломити. сьогодні, як ні-коли, важливо змістити акценти, пе-ренести центр тяжіння на громадян-ське виховання, на затвердження єд-ності і згуртованості народу на базі приналежності до однієї великої дер-жави, єдиної системи державних і сус-пільних інститутів, навколо держави, що виступає як гарант свобод грома-дян і партнер громадянського суспіль-ства [10, 11]. Мова йдеться про форму-вання громадянськості як інтеграцій-ної якості особистості, що дозволяє їй відчути себе юридично, соціально, етично і політично дієздатним членом суспільства і громадянином держави. Громадянськість — це не тільки любов до землі батьків, не тільки і не стіль-ки платонічне відчуття. Це усвідомле-на життєва позиція, що виражається в активній, свідомій діяльності в ім’я принципів, що знаходяться в її основі [2, 12].

Висновки й перспективи по-дальших розвідок у даному на-прямку.

досвід показує, що громадянське виховання не можна відривати від ін-ших напрямів і форм виховної діяль-ності і, тим більше, протистояти їм. для унеможливлення подальшого по-


166

гіршення положення необхідно по-вернути країну на шлях самобутньо-го духовно-етичного розвитку. тіль-ки таким чином можна протистояти ворожій ідеології. Це положення тре-ба покласти в основу цивільно-патріо-тичного виховання молоді. розробле-на науковцями донбаського інститу-ту техніки та менеджменту система ви-ховної роботи передбачає всебічний розвиток особистості на величезному арсеналі прикладів з скарбниці світо-вої культури. дана методика, яка була народжена вимогами гуманітариза-ції вищої освіти, має бути випробува-на у підрозділах Мнту, і це без сумні-ву дасть свої позитивні результати не тільки у формуванні суттєвих рис спе-ціаліста, які складають базис для роз-криття творчих здібностей, але й про-демонструє можливості розроблено-го на її основі численного методич-ного матеріалу у справі формування духовності молоді.

ЛІТЕРАТУРА:1. Забужко О. Філософія української ідеї

та європейський контекст. — К., 1993.2. Дзюба І. Між культурою і політи-

кою. — К., 1998.3. Грабовська І. Проблема засад дослі-

дження українського менталітету та національного характеру //Сучас-ність. — 1998. — № 5.

4. Шевченко Г. Духовність і цінності життя. — Зб. наук. ст. Духовність осо-бистості: методологія, теорія, практи-ка. — Вип. 5 ст. 3–15.

5. Вишневський О. Сучасне україн-ське виховання: Пед. нариси. — Львів, 1996. — 235 с.

6. Сухомлинська О. Рефлексії про гене-зу духовності в контексті виховання : на шляху до ситнтезу парадигм. — Історико-педагогічний альманах. // Вип. 1. 2005. — ст. 5–20.

7. Кукушкин В.С. Теория и методика воспитательной работы. Уч. Посо-бие. — Ростов- на-Дону. — Издатель-ский центр Мао Т. — 2002, — 320 с.

8. Бех І.Д. Духовні цінності в розвитку особистості // Педагогіка і психоло-гія.- 1997. — №1. — С.124–129.

9. Кісь Р. Мова, думка і культурна ре-альність (лінгво-культурологічна концепція). — Від Олександра Потебні до теорії мовного релятивізму. — Львів, 2002.

10. Культурне відродження в Україні. — Тернопіль, 1993.

11. Методика воспитательной работы / Под ред. В.А. Сластенина. — Москва: Academa, 2002. — 114 с.

12. Українська народність: нариси соці-ально-економічної і етнополітичної історії. — К., 1990.

13. Нариси історії української інтеліген-ції: У 3-х т. — К., 1994.


167

УДК 37.034–056.24Хорошайло О.С., канд. пед. наук, в .о. завідувача кафедри лінгвістики Донбаського інституту техніки та менеджменту Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая

СТУДеНТИ З ОБМеЖеНИМИ ФІЗИчНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ ЯК СУБ’ЄКТИ МОРАЛЬНОГО ВИхОВАННЯ

В ІНТеГРОВАНИх ГРУПАх ВИщИх НАВчАЛЬНИх ЗАКЛАДІВ

Стаття присвячена студентам з обмеженими фізичними можливос-тями, що навчаються в інтегрованих групах вищих навчальних закладах, як суб’єктам морального виховання.

Статья рассматривает студен-тов с ограниченными физическими возможностями, обучающихся в ин-тегрированных группах высших учеб-ных заведений, как субъектов мораль-ного воспитания.

The article is devoted to the students with the limited physical abilities as sub-jects of moral education in the conditions of higher educational establishments.

Постановка проблеми в загаль-ному виді і її зв’язок з важливими науковими і практичними задачами

соціокультурний прогрес як про-цес гуманізації стосунків між особис-тістю й суспільством, спрямований на збереження духовно-моральних цін-ностей людства, вимагає особливої уваги до представників найменш со-ціально захищених верств населення, серед яких люди з обмеженими фізич-ними можливостями є самою числен-ною групою. актуальність проблеми визначається наявністю в соціальній структурі країни значного числа осіб з ознаками обмеження життєдіяльності.

Аналіз останніх досліджень і пу-блікацій, у яких розпочато розкрит-

тя рішення даної проблеми, і на які посилається автор

Проблемою інтеграції дітей-ін-валідів, їх реабілітацією та спеціаль-ним навчанням, особливостями ко-рекційно-виховної роботи та їх права-ми займаються багато сучасних укра-їнських учених: в.Бондар, д.Биков, а.висоцька, в.Грицюк, в.ерніязова, т.Євтухова, і.іванова, о.копиленко, в.Ляшенко, о.Михайлова, М.сварник, і.татьянчикова, М.тютюнник.

окремі аспекти супроводу на-вчання студентів з інвалідністю у ви-щому навчальному закладі розгляда-лися у працях о.Бажан, к.кольченко, д.конопліцької, Г.нікуліної, П.талан-чука, а.Шевцова, в.Шиян та ін.; особли-вості роботи викладачів в інтегрова-них академічних групах, де навчають студенти з особливими потребами, вивчали н.козліковська, к.кольченко, Г.Мазарська, Ш.равер-Лампман та ін.; використання групової навчальної діяльності студентів із обмеженими можливостями у складі малих гетеро-генних груп як фактору формування їх адекватної самооцінки досліджувала Л.волошко.

Більшість із цих наукових праць розглядають проблеми спеціальної освіти, дають наукове обґрунтуван-ня системи і змісту навчання і вихо-вання в спеціальних школах, надають методологію корекційного навчання і виховання дітей з особливими потре-


168

бами, їх медико-психолого-педагогіч-ного супроводу, здійснюють пошук ефективних методів та засобів корек-ційно-виховної роботи. в той же час, науково-практичних розробок у галу-зі вищої освіти людей з інвалідністю ще недостатньо.

Формулювання цілей статтіМетою даної статті є розкриття

психологічних та педагогічних осо-бливостей студентів з обмеженими фізичними можливостями, які варто враховувати при їх навчанні в інтегро-ваних групах.

Викладання основного матеріа-лу з обґрунтуванням отриманих на-укових результатів

відповідно до конституції укра-їни та цілої низки законодавчих актів наша держава повинна забезпечува-ти для людей з особливими потреба-ми, відповідно до їх бажань та інтере-сів, доступність і безоплатність освіти у державних та комунальних навчаль-них закладах на рівні, що відповідає індивідуальним здібностям та можли-востям.

Ці питання набувають особливої актуальності на сучасному етапі соці-ально-економічних перетворень, пе-ребудови соціальної сфери, орієнто-ваної на максимальне задоволення потреб людини з інвалідністю, оскіль-ки пов’язані з виконанням україною зобов’язань перед Європейським со-юзом у рамках угоди про партнерство і співробітництво між україною та Єв-ропейським співтовариством.

отримання якісної освіти, зокре-ма у вищих навчальних закладах, стає однією із умов інтеграції людей з об-меженнями життєдіяльності у суспіль-ство.

разом із тим, як показує вітчиз-няна освітня практика, мова повинна

йти про організацію інтегрованого на-вчання та виховання молодих людей з обмеженими фізичними можливос-тями й молоді, що нормально розви-вається, в рамках освітньої установи, у спільному проведенні дозвілля і різ-них заходів, тобто передбачається не тільки освітня, а й соціальна інтегра-ція за умов створення інтегрованого виховуючого середовища за принци-пами співжиття, співтворчості, спря-мованого на подолання соціальної ізоляції. таке об’єднання, вважають Г.нікуліна, к.кольченко, П.таланчук, сприяє гуманістичному вихованню здорової молоді і соціалізації молодих людей-інвалідів [1].

а створення рівних можливостей у сфері освіти для молоді з особливи-ми потребами є основним напрямом їх професійної реалізації, правової захищеності і життєвого самовизна-чення, — вважає сучасний дослідник і.іванова [2].

При цьому людина з обмежени-ми можливостями повинна розгляда-тися не тільки як об’єкт соціально-пе-дагогічної, психологічної та медич-ної допомоги й турботи, але й як ак-тивний суб’єкт суспільного життя, що створює умови для максимально мож-ливої його самореалізації й інтеграції.

термін «суб’єкт» у філософії визна-чає людину, яка активно діє й пізнає, має свідомість і волю, протистоїть зо-внішньому світу як об’єкту пізнання [3, с.511]. Педагогічний словник трактує суб’єктність як «здатність людини бути стратегом своєї діяльності, ставити й коригувати цілі, усвідомлювати моти-ви, самостійно будувати плани в жит-ті» [4].

студенти з особливими потреба-ми як суб’єкти виховної роботи по-требують соціально-педагогічної під-


169

тримки та супроводу. соціально-пе-дагогічна підтримка дітей та молоді з обмеженими можливостями розумі-ється в.тесленком як особливий вид спеціально організованої професій-ної соціально-педагогічної діяльності, що полягає у виявленні, визначенні та вирішенні проблем цієї категорії дітей та молоді з метою реалізації та захисту їх прав на повноцінний розвиток, і яка ґрунтується на індивідуально орієнто-ваній допомозі та співробітництві в їх життєвому самовизначенні [5].

Педагогічний супровід студентів з особливими потребами як вид педаго-гічної підтримки передбачає комплекс заходів, спрямованих на диференціа-цію та індивідуалізацію методів вихо-вання, серед яких поряд із педагогіч-ними методами виховання (формуван-ня свідомості, організація діяльності, стимуляція діяльності, самовихован-ня) застосовуються спеціальні мето-ди соціальної роботи (методи соціаль-ної діагностики, профілактики, контр-олю, реабілітації) і специфічні методи, наприклад: метод «рівний — рівному» (спосіб надання і поширення інфор-мації шляхом довірливого спілкуван-ня з ровесниками у межах організова-ної і неформальної роботи (спонтанне спілкування)) [6, с.429].

Проведені наукові дослідження відіграють суттєве значення для по-ступового становлення та вдоскона-лення системи інтегрованої вищої освіти студентів-інвалідів україни. од-нак вони повною мірою не вирішують проблеми інтегрованого навчання та виховання студентів з особливими по-требами в умовах вищого навчально-го закладу.

всебічний аналіз наукових праць та власний педагогічний досвід робо-ти дозволяє констатувати, що в умовах

вищого навчального закладу у моло-дої людини з фізичними обмеженнями з’являється можливість більше зрозу-міти себе, розібратися в своїх почут-тях, взаємостосунках з іншими людь-ми, суспільством. З’являється нове коло інтересів, яке повинно стати пси-хологічною базою для ціннісних орі-єнтацій студента. Це й зумовлює появу інтересу до питань моралі, духовнос-ті, релігії, мистецтва. саме в умовах ви-щого навчального закладу студент з особливими потребами повинен ово-лодіти комплексом соціальних функ-цій, включаючи громадянські, суспіль-но-політичні, професійно-трудові.

Висновки і перспективи по-дальших розвідок у даному на-прямку

отже, з метою створення спри-ятливого середовища для студентів з особливими потребами шляхом пра-вильної організації виховного проце-су у вищому навчальному закладі на наш погляд треба вирішити низку пи-тань:

– організувати діяльність інституту кураторства, завдання якого по-лягає у проведенні виховних за-ходів, спрямованих на виховання студентів з фізичними обмежен-нями, розвиток їхніх комунікатив-них та організаційно-діяльнісних здібностей і, особливо, вивчен-ня індивідуальних психологічних особливостей кожного;

– створити систему соціального за-хисту студентів з обмеженими фі-зичними можливостями: присто-сування для доступу студентів, достатнє матеріальне забезпечен-ня;

– організувати дозвілля студентів, що має насичений зміст та спри-яє духовно-моральному зростан-


170

ню особистості. адже за останні роки ця проблема не розгляда-лася, що й призвело до зростання соціальних аномалій серед моло-дих людей з особливими потреба-ми, зміни соціальних орієнтирів, усвідомлення нездатності реалі-зувати себе та небажання само-вдосконалюватись.

ЛІТЕРАТУРА:1. П.М.Таланчук, К.О.Кольченко, Г.Ф.Ні-

ку ліна. Супровід навчання студентів з особливими потребами в інтегро-ваному освітньому середовищі / на-вчально-методичний посібник. / К.: Соцінформ, 2004. — 128 с.

2. Іванова І. Діти з особливими потре-бами: проблема термінологічного ви-значення // Дефектологія. — 1999. — №1. — С. 2–7.

3. Философский словарь / Под ред. И.Т.Фролова. — 5-е изд. — М.: Сов. энцикл., 1970. — Т.3. — 740 с.

4. Коджаспирова Г.М., Коджаспиров А.Ю. Педагогический словарь: Для студ. высш. и сред. пед. учеб. завед. — М.: Изд. центр «Академия», 2000. — 176 с.

5. Тесленко В. Формування спеціаль-ної етичної компетентності соціаль-них та педагогічних працівників для здійснення соціально-педагогічної підтримки дітей з обмеженими мож-ливостями// Соціальна педагогіка: те-орія та практика. — 2005. — №3. — С.78–85.

6. Соціальна педагогіка. Підручник. / За ред. проф. Капської А.Й. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 468 с.


171

УДК370.1+371.49 Сигова А.Г., канд. пед. наук, доцент Донбасского института техники и менеджмента Международного научно-технического университета им. академика Юрия Бугая

ФОРМИРОВАНИе ГРАЖДАНСКОй ПОЗИЦИИ СТУДеНТОВ ТехНИчеСКОГО И ГУМАНИТАРНО-ПеДАГОГИчеСКОГО

ПРОФИЛЯ ПОДГОТОВКИ

В статье рассматриваются ак-туальные проблемы гражданского воспитания молодежи, формирования у студентов гражданской позиции. Раскрываются результаты комплекс-ного исследования особенностей раз-вития гражданской позиции студен-тов разных вузов и регионов. Разра-ботана и экспериментально апро-бирована программа гражданского воспитания студентов, подтвержде-на ее эффективность.

В статті розглядаються акту-альні проблеми громадянського вихо-вання молоді, формування у студен-тів громадянської позиції. Оприлюд-нюються результати комплексного дослідження особливостей розвитку громадянської позиції студентів різ-них ВНЗ і регіонів. Розроблено та екс-периментально випробувано програ-му громадянського виховання студен-тів, підтверджено її ефективність.

The actual problems of civil education of young people and forming of the student’s civil position are examined in the article. The results of the complex research of features of development of civil position of students of different institutes and regions open up. The program of civil education of students is developed and experimentally approved, its efficiency is confirmed.

Актуальность исследования, анализ последних работ и публика-ций, на которые ссылается автор. в современном мире одно из базовых противоречий состоит в одновре-менном росте национального самоо-пределения и усилении интеграцион-ных процессов. в украине это проти-воречие проявляется особенно силь-но, поскольку с момента обретения независимости обе эти тенденции не только не гармонизируются, но и обостряются еще больше. такая ситу-ация повышает актуальность опреде-ления концептуальных основ граж-данского воспитания молодого по-коления, выявления реальных (а не идеализированных) путей формиро-вания гражданской позиции студен-чества как наиболее чувствительной к социальным процессам части моло-дежи.

Проблема гражданского воспи-тания молодежи широко представ-лена в современной психолого-педа-гогической науке. Здесь следует, пре-жде всего, назвать работы и. Беха [1], н. Бибик [3], а. дубасенюк [2], П. игна-тенко [4], о. сухомлинской [5], в. су-хомлинского [6], М. рагозина [7] и др.

Выделение не решенных ра-нее частей общей проблемы. вме-сте с тем, ряд актуальных вопросов, посвященных формированию граж-данственности студенчества, остается не раскрытым. отсутствуют комплекс-


172

ные исследования особенностей раз-вития гражданской позиции студен-тов в украине на современном этапе, характеризуемом продолжающимся политическим и экономическим кри-зисом. Явно не достает исследований по вопросам гражданского воспита-ния студентов непедагогических ву-зов. недостаточно четкой является те-оретическая проработка содержания базовых понятий гражданственности, гражданской направленности, граж-данского воспитания, гражданской компетентности, гражданской пози-ции. совершенно не затронута про-блема развития гражданской позиции у студентов вузов различных форм собственности. отсутствуют исследо-вания, посвященные личностным де-терминантам гражданской позиции студентов. в условиях, когда общество остро нуждается в социально актив-ной студенческой молодежи, готовой к адекватному гражданскому самоо-пределению, вузы непедагогическо-го профиля и государственной, а осо-бенно негосударственной форм соб-ственности, фактически свернули вос-питательную работу.

Цель исследования. выделен-ные тенденции обусловили актуаль-ность выбранной темы исследования, объектом которого является процесс гражданского воспитания студенче-ской молодежи в современной выс-шей школе, а предметом — педагоги-ческие условия формирования граж-данской позиции студентов в учебно-воспитательном процессе вуза.

Цель исследования состоит в тео-ретическом обосновании, эмпириче-ском подтверждении и эксперимен-тальной проверке комплекса педаго-гических условий, способствующих

формированию гражданской позиции студентов.

Изложение основного мате-риала с обоснованием получен-ных научных результатов. Экс-периментальной базой исследова-ния выступили студенты шести выс-ших учебных заведений: донбасский институт техники и менеджмента (дитМ) Международного научно-технического университета имени академика Юрия Бугая, донецкой го-сударственной машиностроитель-ной академии (дГМа), крымского гу-манитарно-экологического институ-та (кГЭи), киевского национального педагогического университета име-ни М. драгоманова. хмельницкой гу-манитарно-педагогической акаде-мии, всего 618 человек.

Гражданская позиция рассматри-валась как системное явление, ото-бражающее степень интеграции от-ношений человека к обществу, в ко-тором он проживает, на эмоциональ-ном, рациональном и поведенческом уровнях. Гражданская позиция как сложное системное образование воз-никает в результате интеграции мно-жественных связей человека с обще-ством и выступает как диалектиче-ское единство его знаний, мотивов и действий относительно как общества в целом, так и конкретного государ-ства как выразителя основных обще-ственных тенденций.

Предложена теоретическая мо-дель гражданской позиции студента, включающая три подсистемы (граж-данской информированности, граж-данской направленности и граждан-ской активности) и отвечающие этим подсистемам показатели.

исходя из структуры модели, раз-работана комплексная программа ис-


173

следования фактического состояния гражданского воспитания в высших учебных заведениях украины.

в результате проведенного кон-статирующего этапа исследования по-лучены следующие данные.

– в целом выявлена тенденция ос-лабления социальных связей между людьми, социального ни-гилизма, многие ответы студен-тов свидетельствуют о том, что они не верят в помощь иных лю-дей, кроме родственников. Зна-чительная часть студентов отчет-ливо понимает, что одно место работы не сможет обеспечить им и их семьям нормальных условий проживания, они заранее ори-ентированы на несколько мест работы. Последнее, безуслов-но, свидетельствует о снижении субъективных требований к ка-честву этой работы и работе как средству личной самореализации и дальнейшего развития.

– студенты нечетко представляют сущность демократического го-сударства, их представление и отношение к правовым основам демократического государства остается расплывчатым.

– отмечено своеобразное расще-пление в сознании студентов гражданской, профессиональной и личностной линий развития. Профессиональная деятельность не рассматривается большин-ством участников как способ слу-жения государству, реализации своих гражданских прав и воз-можностей.

– участники исследования разде-лились на 4 группы: те, кто в бу-дущем предполагает сам, незави-симо от государства, решать свои

жизненные проблемы, — 56,1%; те, кто собирается выехать на ПМж в другую страну, — 12,3%; те, кто с целью улучшения жиз-ни намерен участвовать в акци-ях протеста, — 12,3%; те, кто бу-дет пассивно ожидать изменений к лучшему, — 10,5%; затрудни-лись дать ответ 8,8% опрошен-ных. в процессе исследования изучались личностные особенно-сти студентов этих групп на ос-нове таких методик: тест кеттела; «автопортрет личности»; «струк-тура направленности личности»; тест личностной зрелости; «уро-вень субъективного контроля». в целом результаты, полученные по всей совокупности методик, под-твердили, что личностные осо-бенности студентов, принявших ту или иную жизненную страте-гию, достаточно заметно отлича-ются при межгрупповом сравне-нии. При этом выбор, сделанный студентом, не коррелирует прямо с потенциальными возможностя-ми последнего относительно его реализации. Факторами, опреде-ляющими принятие активной или пассивной стратегии, часто явля-ются побудители, лежащие в иной плоскости отношений студентов (характер межличностных отно-шений, идеализированные пред-ставления о жизни, следование внешним воздействиям, стремле-ние к содержательному общению и пр.). в качестве значимых факто-ров формирования гражданской позиции выступают не личност-ные факторы, а общественные стереотипы и внутригрупповые нормы.


174

– у современных студентов пони-мание отношений между челове-ком и государством базируется на механизмах долженствования (следование законам, ответствен-ность и добросовестность), то есть пассивном следовании внеш-ним требованиям. Фактическую позицию большинства студентов можно передать метафорой: в со-временном обществе достаточно не нарушать законов, чтобы пре-тендовать на звание гражданина.

– наблюдается тенденция отчуж-дения студентов от государства. около половины опрошенных считают, что родным может стать любое государство, в котором че-ловеку живется хорошо. Шестая часть студентов, принявших уча-стие в исследовании, отрицают необходимость быть информиро-ванными об уровне жизни. Более трети студентов считают, что идея служения родине — «это очеред-ной способ закабалить человека». не утратило своей привлекатель-ности участие в общественной работе. только незначительная часть студентов (от 2,5% до 12,5%) считают, что никогда и ни при ка-ких обстоятельствах не покинут родину, а более трети студен-тов крайне негативно оценива-ют свое отношение к государству. отрицают свою национальную идентичность от 10,8% до 47,8% участников. игнорирует или не-гативно относится к обсужде-нию политических проблем пятая часть студентов. около трети сту-дентов некоторых вузов считают бесполезным посещение выбо-ров, негативно относятся к поли-тическим партиям.

– установлено, что при оценке вла-сти и ситуации в стране студенты платных вузов настроены более критично по отношению к идеям служения родине, самоотречения в ее пользу, защиты родины. оче-видно, сказывается тот факт, что, не получив помощи от государ-ства в деле приобретения про-фессии, эти студенты в свою оче-редь отказываются считать себя чем-то ему обязанным.

– вместе с тем, выявлены и пози-тивные тенденции: желание уча-ствовать в общественной работе, позитивное отношение к украин-скому языку и народным украин-ским традициям, ощущение чув-ства ответственности за будущее украины, негативное отношение к угрозе экологическому состоя-нию природы украины и привати-зации стратегически важных объ-ектов, осознание необходимости изучения украинской государ-ственной атрибутики и т.п.

– Полученные данные в целом по-зволяют сделать вывод о сложно-сти и противоречивости процес-са формирования гражданской позиции, на который влияет ряд разноплановых факторов.

– Подтвердился тот факт, что в за-падном регионе преобладает на-циональная модель воспитания, тогда как в восточном — граж-данская, расширение, взаимодо-полнение этих моделей является важным направлением воспита-тельной работы.

– важным условием гражданского воспитания является повышение уровня ознакомления студентов с базовыми понятиями, описыва-ющими отношение человека с об-


175

ществом, формирование потреб-ности в выявлении сущности этих отношений.

– При оценке степени субъектив-ной значимости гражданских ка-честв выявлено расхождение между отношениями и действи-ями. количество баллов по каче-ствам, характеризующим опре-деленные отношения, в целом заметно выше, чем по качествам, обозначающим действия. оттор-гаемыми ценностями оказались альтруизм, плюрализм, толерант-ность.

– Более половины студентов видят возможность реализации своей гражданской позиции в текущей деятельности, способны опреде-лить конструктивные пути выхо-да государства из кризисной си-туации.выявленные тенденции были уч-

тены в процессе организации форми-рующего эксперимента, базой про-ведения которого выбран вуз него-сударственной формы собственно-сти — донбасский институт техники и менеджмента Международного науч-но-технического университета имени академика Юрия Бугая (99 студентов). основой экспериментальной рабо-ты стал учебный курс «Граждановеде-ние», который вошел как базовая со-ставляющая в учебно-воспитательный процесс данного вуза и стал ведущим направлением по воспитанию гражда-нина в процессе профессиональной подготовки. тематическое планирова-ние курса включает следующие разде-лы и темы:

Раздел 1. «Я — гражданин укра-ины» (14 часов). темы: 1) урок граж-данственности «не разочаровывайся в украине — она святая». 2) «Я и мои

права». Правовой ринг. 3) «Я граж-данин украины». семинар. 4) «Я и за-кон». круглый стол. 5) «твои права и обязанности». Правовой лекторий. 6) «Государственные символы украи-ны, история и современность». Лек-ция. 7) ролевая игра «Пришельцы». 8) «Государство начинается с нас». конкурсы докладов, рефератов. 9) ро-левая игра «Презентация». 10) «если бы я стал Президентом». открытый микрофон. 11) «достойный сын оте-чества». тематический классный час. 12) «Моя гражданская позиция». кол-локвиум. 13) «ты гражданином быть обязан». тест-опрос. 14) «основные черты гражданского общества». кру-глый стол.

Раздел 2. «украинский патриотизм» (11 часов). темы: 1) «Мы — украинцы». тематический вечер. 2) «кто мы — па-триоты или «затерянная» молодежь?» диспут. 3) «как вы относитесь к пер-спективе выезда за рубеж?» ролевая игра «выезд за границу». 4) «Ми діти твої, україно». тематичний вечір. 5) «Па-триотизм: за и против». дискуссион-ные качели. 6) «чувство родины» — что это такое? сочинение-рассуждение. творческая работа студентов.7) свято «україно, любов моя». 8) «Патріотизм як ставлення до вітчизни». участь в акціях милосердя, шефство над ветера-нами, трудові десанти. 9) «Патриотизм. как я его понимаю». круглый стол. 10) «опаленные афганистаном». Лек-ция-экскурсия. Музейная форма ра-боты. 11) «Патриотическое движение в родном крае в годы великой отече-ственной войны». Музейно-краеведче-ская форма работы.

Раздел 3. «Этнография и народо-ведение» (8 часов). темы: 1) «традици-онные праздники украинского наро-да». семинар. 2) «осознанная любовь


176

к своему народу не соединима с нена-вистью к другим» (д. Лихачев). сочи-нение-рассуждение. 3) «козацькому роду — нема переводу». виховна го-дина. 4) «Моя маленька Батьківщина». урок — прес-конференція. 5) «Моя семья — мое отечество». круглый стол. 6) «наши знаменитые земляки. народное творчество». Экскурсия в исторический музей. 7) «солдатская слава краматорчан». тематический ве-чер. 8) «истоки украинской духовной культуры». Лекция — экскурсия.

результаты контрольного среза показали существенное возрастание всех показателей сформированности гражданской позиции: усиление по-зитивных связей студентов с государ-ством, стремление принимать актив-ное участие в жизни общества, кон-структивность анализа социальных явлений, снижение негативизма при оценке общественных процессов.

коме прямых показателей, рас-считывались интегрированные пока-затели уровней сформированности когнитивного, эмоционального и дея-тельностного компонентов. Получены следующие данные:

из представленных в таблице данных четко видно, что по всем трем компонентам гражданской позиции у студентов экспериментальной груп-

пы наблюдается ярко выраженная по-зитивная динамика. Это проявляет-ся в значительном уменьшении ко-личества студентов, имеющих низкие уровни сформированности компо-нент гражданской позиции, и суще-ственном увеличении числа участни-ков с высоким и средним уровнями.

таким образом, полученные ре-зультаты показали высокую эффектив-ность воспитательного воздействия на студентов реализованной экспери-ментальной программы и позволили подтвердить исходную гипотезу.

Выводы и перспективы даль-нейших исследований.

1. Проблема гражданского воспи-тания молодежи, которая всег-да привлекала пристальное внимание ученых (философов, пе-дагогов, психологов) и практиков, является особо актуальной на со-временном этапе развития укра-инского общества.

2. анализ степени исследования проблемы подтвердил, что не-смотря на значительное количе-ство работ в области гражданско-го образования и воспитания, до сих пор не получено исчерпываю-щих ответов на ряд таких актуаль-ных вопросов как определение понятия гражданской позиции,

Распределение студентов контрольной и экспериментальной групп по уровням сформированности компонентов гражданской позиции

(в %)Компонент Группа Низкий Средний Высокий

Гражданскаянаправленность

контр. 28,8 46,6 24,6Эксперим. 6,2 31,5 61,2

Гражданская инфор-мированность

контр. 27,4 31,5 41,1Эксперим. 5,2 22,4 71,4

Гражданская актив-ность

контр. 15,1 41,1 43,8Эксперим. 3,1 23,5 73,4


177

его отличия от родственных по-нятий (гражданственность, граж-данское сознание, гражданская культура, гражданская компе-тентность и пр.). отсутствуют ком-плексные исследования тенден-ций развития педагогических условий и приемов формирова-ния гражданской позиции студен-ческой молодежи именно в укра-ине с учетом функционирования вузов негосударственной формы собственности и региональных особенностей.

3. в процессе исследования сформу-лировано рабочее определение гражданской позиции как систем-ного образования, отображающе-го степень интеграции отношении человека к обществу, в котором он проживает, на эмоциональном, рациональном и поведенческом уровнях. Гражданская позиция как сложное системное образование возникает в результате интегра-ции множественных связей чело-века с обществом и выступает как диалектическое единство его зна-ний, мотивов и действий относи-тельно общества и государства как выразителя основных обществен-ных тенденций.

4. Предложена теоретическая мо-дель гражданской позиции сту-дента, включающая три структур-ных компонента: эмоциональный, рациональный и поведенческий. компонент рациональный описан понятием «гражданская инфор-мированность» и представляет совокупность знаний в опреде-ленной отрасли науки или сфе-ры жизнедеятельности человека. компонент эмоциональный ото-бражается понятием «граждан-

ская направленность» и представ-ляет собой систему детерминант, определяющих и направляющих активность личности на реше-ние проблем ее взаимодействия с обществом. компонент пове-денческий описывается поняти-ем «гражданская активность» и отображает проекцию субъек-тивных составляющих в реальных действиях и поступках, то есть на-личие совокупности потенциаль-ных возможностей, благодаря ко-торым человек может вступить в соответствующие отношения с обществом, решить соответству-ющие проблемы.

5. исходя из намеченных общих ориентиров, определены показа-тели и критерии, характеризую-щие базовые структурные компо-ненты модели:– «Гражданская информирован-

ность» может быть охаракте-ризована такими показате-лями как знание атрибутики своей страны, знание осно-вополагающих государствен-ных документов, знание наци-ональных традиций, знание истории своей страны, знание сущности связей, определяю-щих отношения человека со своей страной, знание культу-ры своей страны, знание де-мократических основ госу-дарственности, ориентация на расширение и углубление зна-ний о своей стране;

– «Гражданская направлен-ность» включает такие состав-ляющие (элементы) как отно-шение к стране (любовь к ро-дине, патриотизм, пережи-вание за судьбу украины),


178

отношение к государству, вла-сти, отношение к законода-тельной сфере государства, идентификация себя как пред-ставителя определенной на-циональности, наличие чув-ства гордости за свою нацио-нальную принадлежность и за государство в целом, интерес к текущим событиям, неже-лание сменить место житель-ства, подданство, стремление участвовать в общественной жизни;

– «Гражданская активность» включает такие показатели как готовность принять на себя от-ветственность за судьбу ро-дины, следование законам го-сударства украина, толерант-ность и уважение прав и сво-бод других граждан украины, готовность включиться в ре-шение важных проблем госу-дарственного устройства, сле-дование обычаям и традици-ям, социальная активность и готовность к ее дальнейшему проявлению, участие в граж-данских действиях (выборы), решение проблемных ситуа-ций в пользу украины, совер-шенствование владения госу-дарственным языком.

6. исходя из намеченной теоре-тической модели, разработа-на комплексная программа ис-следования тенденций развития гражданской позиции студентов вузов различных профилей (тех-нического и гуманитарно-педа-гогического) и разных регионов украины. в результате проведе-ния исследования по этой про-грамме экспериментально под-

тверждено наличие негативных тенденций формирования отно-шений студенческой молодежи и государства, среди таких тенден-ций особенно обращают на себя внимание желание значительной части студентов выехать из укра-ины на ПМж в другие страны, от-чуждение от государства, нару-шение процессов формирования национальной и гражданской идентичности, недостаточное по-нимание, а в ряде случаев пол-ное отрицание критериев, опре-деляющих отношения человека с обществом, низкая оценка значи-мости качеств, присущих гражда-нам демократического общества (толерантность, альтруизм, эмпа-тия), недостаточное знание исто-рии государства, его атрибутики, более негативное отношение к государству и власти у студентов негосударственной формы соб-ственности и др.вместе с тем, отмечены и позитив-

ные тенденции: признание необходи-мости изучении правовых дисциплин, заинтересованность в общественной работе и внедрении студенческого са-моуправления, потребность открыто обсуждать актуальные вопросы, при-нятие студентами вузов всех регио-нов украинского языка в качестве го-сударственного и достаточно высокий уровень владения им, преобладание у большинства студентов позитивных чувств по отношению к украине, ува-жение к ее истории и национальным традициям и т.п.

7. Более критичными по отноше-нию к государству и власти ока-зались студенты вузов негосудар-ственной формы собственности. Это обусловлено двумя причина-


179

ми: объективной (недостаточный уровень воспитательной работы со студентами) и субъективной (студенты не считают себя обязан-ными по отношению к государ-ству, которое не оказало им под-держки в получении профессии).

8. разработана и внедрена в услови-ях вуза негосударственной фор-мы собственности методика фор-мирования гражданской позиции студентов, базирующаяся на спец-курсе «Граждановедение». При разработке и реализации про-граммы учтены следующие педа-гогические условия:– выявленные на поисковом и

констатирующем этапах ре-альные тенденции развития гражданственности студентов, как общие, так и с учетом про-филя вуза, индивидуальных потребностей студентов и ре-гиональных особенностей, по-служили основой для содер-жания спецкурса и коррекци-онных действий во время за-нятий;

– организация воспитательного воздействия на студентов осу-ществлялась путем включения в учебный процесс проблем взаимоотношений человека с обществом, интеграции и на-правленности предметов со-циально-гуманитарного цикла на формирование у студентов ценностей демократического правового государства;

– в деятельность кураторов ака-демических групп введено за-дание ознакомления студен-тов с историей украины и род-ного края, используя при-

влекательные для молодежи формы работы;

– Широко использовались ак-тивные методы работы со сту-дентами, регулярно проводи-лись дискуссии по актуальным общественным проблемам, вопросам, интересующим мо-лодежь, проводились темати-ческие конкурсы и конферен-ции, использовались элемен-ты тренинговой работы, при-влекались музейные средства, вводились процедуры самоа-нализа и элементы самоуправ-ления и пр.

9. анализ контрольного среза под-твердил позитивную динамику показателей сформированности гражданской позиции студен-тов экспериментальных групп. выросли информированность о жизни государства и потребность ее углубить, понимание сущно-сти гражданских качеств, уме-ние дать им корректные опреде-ления, стремление внести вклад в развитие украины, понимание путей выхода из кризиса, разви-тие чувства гражданской и наци-ональной принадлежности.данная работа не исчерпывает

всех аспектов формирования граж-данской позиции студенческой моло-дежи. дальнейшего изучения требуют такие аспекты как гендерные особен-ности гражданских ориентаций сту-дентов, сравнительный анализ осо-бенностей становления гражданской позиции у студентов одних и тех же специальностей разных вузов и реги-онов, более глубокий анализ граждан-ских позиций студенчества в услови-ях многонациональных регионов, рас-ширение форм студенческого самоу-


180

правления и гражданской активности молодежи, преемственность граждан-ского воспитания школы и вуза. ука-занные проблемы очерчивают пер-спективы дальнейших исследований в области гражданского образования и воспитания.

ЛИТЕРАТУРА:1. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване ви-

ховання. — К., 1998. — 246 с.2. Бібік Н.,Ілляш М. Зростаймо грома-

дянами: розповідь про Конституцію України: Навч. Посібник. — К.: Весел-ка, 2000. — 87 с.

3. Дубасенюк О.А. Роль учителя у фор-муванні громадянських ціннос-тей старшокласників у контексті єв-роінтеграційних процесів// Теорія і практика формування громадян-ських цінностей старшокласників: Зб. науково-метод. праць/ За ред.. Л.В. Корінної. — Житомір: Вид-во ЖДЦНТЕІ, 2004. — с. 14–18.

4. Ігнатенко П.Р., Поплужний В.Л., Ко-сарєва Н.І., Крицька Л.В. Вихован-ня громадянина: Психолого-педа-гогічний і народознавчий аспек-ти: Навчально-метод. посібник. — Київ. 1997. — 250с.

5. Рагозін М. Вчимося демократії. Уро-ки громадянської освіти. — Донецьк: ООО «Донбас», 2000. — 150 с.

6. Сухомлинська О.В. Ідеї громадян-ськості: європейські підходи та укра-їнські реалії// Формування грома-дянської компетентності учнівської молоді: Матеріали науково-практич. Конф. 8–9 лютого 2005 / Ред. Коле-гія Л.О. Бєлова, І.В. Гавриш, Л.П. По-кроєва та ін. — Харків: ХОНМІ-БО, 2005. — (304 с.) — С. 82–90.

7. Сухомлинський В.О. Народжен-ня громадянина// Вибрані тво-ри в 5-ти томах. — Т. . Бесіди про громадянськість, — К.: Рад. Шко-ла, 1977. — 571 с.


181

ПОЛІТОЛОгІя, сОЦІОЛОгІя, ПРАВОУДК 316. 3Дігтяр П. А., кандидат історичних наук, доцент кафедри історії факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

ПРОБЛеМА СТВОРеННЯ ПРАВОВИх ОСНОВ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

В УКРАЇНІ ВІДПОВІДНО ДО СТАНДАРТІВ РАДИ ЄВРОПИ

В статті з’ясовується проблема створення правових основ розвитку громадянського суспільства України і шляхи гармонізації правових відносин влади, суспільства і особи. При цьому аналізується природа та структура громадянського суспільства і основні нормативно-правові акти, що вста-новлюють громадсько-політичний правопорядок.

В статье уясняется пробле-ма создания правовых основ разви-тия гражданского общества Украины и пути гармонизации правовых от-ношений власти, общества и лично-сти. При этом анализируется приро-да и структура гражданского обще-ства и основные нормативно-право-вые акты, которые устанавливают общественно-политический право-порядок.

In the article the problem of creating of the legal foundations for the development of civil society in Ukraine examined and the ways of harmonization of the legal relations involving the authorities, the society and the person. Also, the nature and structure of the civil society and the main normative legal acts are analyzed,

which establish public and political legal order.

Постановка проблеми. Пробле-ма створення правових основ розви-тку громадянського суспільства (Гс) в україні є однією з найактуальніших. вирішення питання гармонізації пра-вових відносин влади, суспільства і особи перебуває в центрі уваги всього людства і, відповідно, науковців.

Аналіз останніх досліджень та результатів. в статті на основі нау-кових принципів з’ясовуються право-ві основи розвитку Гс в україні. Про-понується авторський погляд на Гс як на складне явище, що здійснюється у контексті політичного розвитку, яке пов’язане з інтелектуальною і соціо-культурною активністю людини. кон-цептуальні параметри статті включа-ють актуальні проблеми новітнього українського соціального розвитку і шляхи правового їх вирішення.

Поділяємо думку вчених, які трак-тують Гс як ідеальну категорію, яка своїм змістом доводить, що Гс є склад-ним та динамічним поєднанням сус-пільних інститутів, що регулюються правом та дотримуються засад спра-ведливості, ненасильства, самооргані-зації, саморефлексивності [4, с. 18].


182

керуючись загальною теорією держави і права зазначимо, що Гс — це продукт взаємодії людей, об’єднаних різноманітними економічними, сімей-ними, груповими, етнічними, станови-ми та іншими правомірними відноси-нами й інтересами. розгляд Гс як сис-теми суспільних зв’язків, основу яких складають економічні відносини, до-зволяє: по-перше, підходити до нього історично; по-друге, виявити специфі-ку головних сфер громадського життя; по-третє, чітко визначити суб’єктів со-ціального спілкування.

найважливішою рисою Гс є те, що воно являє собою систему взаємозв’язків дієздатних суб’єктів. взаємодіючи із суспільством, люди розвиваються і розвивають свої сут-нісні якості, стають особистістю. саме в Гс дієздатна людина стає людиною у повному розумінні цього слова.

Гс притаманні властивості, без яких воно просто не може існувати. По-перше, це наявність в суспільстві певних соціальних інститутів, які на-дають йому організованої форми жит-тєдіяльності. По-друге, суспільство не може обійтись без регулюючої сили, що спрямовує його життєдіяльність у загальнокорисне русло. такою регу-люючою силою в ідеалі має виступати організація суспільства, якою на сьо-годні є держава. у Гс існує багато різ-них форм організації взаємозв’язків між індивідами і їх об’єднаннями. всі ці форми гармонізують і інтегрують сус-пільні інтереси і на їх основі виробля-ють спільну політику. в цьому якраз і є сутність Гс.

концептуальне вирішення про-блеми розуміння сутності Гс немож-ливе без аналізу його структури. Це окремий і дуже складний предмет дослідження. тут ми не погодимося з

авторами підручника «теорія держави і права» о. в. Зайчуком і н. М. оніщен-ком, які спрощено подають структуру Гс у вигляді п’яти систем, які відповіда-ють певним сферам його життєдіяль-ності: соціальної, економічної, полі-тичної, духовно-культурної, інформа-ційної [3, с. 44].

всі системи Гс суб’єктивовані. З позицій конституційного права укра-їни суб’єктами конституційно-право-вих відносин нині прийнято вважа-ти: 1) спільноти (народ, нація, націо-нальні меншини, корінні народності, територіальні громади тощо); 2) дер-жава, органи державної влади та орга-ни місцевого самоврядування, депута-ти, службові та посадові особи; 3) по-літичні партії, громадські організації та блоки (асоціації); 4) громадяни украї-ни, іноземці, особи без громадянства, біженці; 5) підприємства, установи, ор-ганізації; 6) міжнародні органи і орга-нізації; 7) органи самоорганізації на-селення; 8) засоби масової інформації [7,с. 465].

враховуючи останні тенденції в чинному українському законодав-стві, заслуговують на особливу увагу ті суб’єкти відносин, що відносяться до інститутів Гс. конституція україни статтею 15 закріплює вихідний прин-цип Гс, згідно з яким суспільне життя в україні ґрунтується на засадах полі-тичної, економічної та ідеологічної ба-гатоманітності [5, с. 5].

таким чином, це конституційне положення дає можливість сформу-лювати тезу, що Гс україни виступає як сфера реалізації економічних, со-ціальних, етнонаціональних, культур-них та інших необмежених інтересів громадян. Ця теза також ґрунтується на статті 22 конституція україни в якій зазначено: «Права і свободи людини і


183

громадянина, закріплені цією консти-туцією, не є вичерпними» [5, с. 7].

Гс, як система зв’язків і відно-син між людьми, є джерелом держа-ви, яка є домінуючим структурним елементом всієї суспільно-політичної системи. до речі, суспільно-політич-ною справедливою системою як раз і слід вважати Гс. такий підхід спри-чинює оновлення трактування демо-кратії. на думку автора демократія є особливим типом політичної систе-ми, в якій інститути Гс та держава ви-являють тенденцію до функціонуван-ня як два необхідні елементи, як окре-мі й одночасно дотичні, різні та разом з тим взаємозалежні. саме тому влада і держава в цілому завжди мають бути в центрі уваги Гс і сукупності її інсти-тутів. разом взяті вони становлять де-мократію або республіку як її синонім. тут зазначимо, що в Гс не допускаєть-ся створення протиправних, антисус-пільних елементів.

нагадаємо, що в 60 — і роки XX ст. в союзі радянських соціалістичних республік його політиками і юристами було вироблено нове розуміння і ви-значення держави. тоді була обґрунто-вана ідея загальнонародної держави, яка матеріалізувалася конституцією української радянської соціалістичної республіки 1978 року. в статті 1 зазна-чалося, що українська радянська соці-алістична республіка є загальнонарод-ною державою, яка виражає волю й ін-тереси робітників, селян та інтелігенції, трудящих республіки всіх національ-ностей [6, с. 3]. Ця сукупність класів, їх прошарків, націй і народностей розу-мілася як радянський народ. така дер-жава мала служити інтересам усього народу. ідеологічною, а на той час вва-жалося і правовою, засадою загально-народної держави стало положення

програми, прийнятої XXII з’їздом ко-муністичної партії радянського сою-зу в1961, про розвиток і переростання держави диктатури пролетаріату в за-гальнонародну державу. Це положен-ня повинно було привернути увагу до того, що держава, не змінюючи своєї класової ролі стосовно експлуатато-рів, одержує нові соціальні підвалини у формі підтримки всього народу (сус-пільства). в принципі положення мало демократичне спрямування і було від-лунням політичної «відлиги». на жаль, на практиці правильна ідея загально-народної держави девальвувалася і не привела до якихось істотних змін.

нові можливості для всебічного аналізу в усвідомленні дійсного зміс-ту Гс і розуміння держави з’являються у 90-і роки. Поряд з класовим підхо-дом до визначення держави, пропо-нується загально концептуальний під-хід, що обумовлює можливість шир-шої і загальнішої характеристики сус-пільних ознак держави. у цій частині українська юридична література стала втілювати загальнолюдське розуміння держави.

в 1996 році нова конституція україни прямо встановила: «украї-на є республікою. носієм сувереніте-ту і єдиним джерелом влади в украї-ні є народ. народ здійснює владу без-посередньо і через органи державної влади та органи місцевого самовря-дування»[5, с. 4]. офіційне тлумачен-ня цього положення подає конститу-ційний суд у рішенні N 6-рп від 05 жов-тня 2005 року. «Положення части-ни другої статті 5 конституції україни «носієм суверенітету і єдиним дже-релом влади в україні є народ» тре-ба розуміти так, що в україні вся вла-да належить народові (вважати сус-пільству — авт). влада народу є пер-


184

винною, єдиною і невідчужуваною та здійснюється народом шляхом вільно-го волевиявлення через вибори, ре-ферендум, інші форми безпосеред-ньої демократії у порядку, визначе-ному конституцією та законами укра-їни, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до конституції та законів україни.

результати народного волеви-явлення у визначених конституцією та законами україни формах безпосе-редньої демократії є обов’язковими» [14].

Ці конституційні норми спону-кають перегляд науковцями понят-тя «демократія», яке сприятиме залу-ченню у демократичну політику фак-тору «суспільного життя», як можливої сфери демократизації державної ма-шини та її апарату. демократія визна-ється складним, безперервно розши-рюваним процесом розподілу влади й публічного контролю за її використан-ням та здійсненням у межах політики, позначеної наявністю інституціональ-но різних проте завжди пов’язаних між собою сфер Гс й держави [4, с. 23].

Перегляд теорії демократії орієн-тується на необхідності визнання прі-оритетності таких принципів суспіль-ства, як: природні права особи і гро-мадянина, свобода, достаток, щастя громадян, право опору несправедли-вим законам, розподіл влад, свобода преси, верховенство права, тимчасові обмеження на здійснення виконавчої та законодавчої влади тощо. Ці прин-ципи, які є незалежними від політич-ної влади і які влада зобов’язана захи-щати, були висунуті на противагу дер-жавницьким теоріям демократії.

вважаємо, що усвідомлення де-мократизації в україні і, тим самим, ін-

ститутів народної влади крізь призму розмежування держави й Гс автома-тично означає підтримку соціальної системи, що демонструє багате розма-їття її інститутів. Функціонуючи у пра-вовому відношенні на засадах самоу-правління інститути держави мають обов’язково діяти в межах права, бути підзвітними та підконтрольними де-мократично організованим інститутам соціальної держави, як це закріплено в конституції україни.

З точки зору «теорії держави і права» соціальна держава — це пра-вова держава розвиненого Гс, що ре-ально забезпечує соціально-еконо-мічні права людини. соціальна держа-ва й правова держава є єдиним цілим в тому розумінні, що соціальна держа-ва це сторона правової держави, тоб-то держави реальних прав людини, за-безпечення реальності яких і є завдан-ням соціальної держави. соціальна держава за допомогою права має ні-велювати невиправдані соціальні роз-ходження, забезпечувати гідні умови існування своїх громадян, соціальну захищеність населення, беручи участь в організації виробництві й розподілі економічних благ [1, с. 82 — 85].

інакше кажучи, головною функ-цією держави Гс має стати певне ви-рівнювання різкої поляризації в со-ціальному становищі громадян, чого можна досягти через забезпечення повної зайнятості населення, гаранту-вання прожиткового мінімуму, достат-ньої заробітної плати, регулювання розумного рівня цін, створення умов для відпочинку, росту інтелекту тощо. держава має реалізувати свої функ-ції шляхом створення соціальних про-грам, покликаних забезпечити через бюджет і оподаткування справедли-вий перерозподіл доходів, заохочува-


185

ти благодійну діяльність, впливати на процес ціноутворення, ліквідацію мо-нополії в галузі виробництва і торгів-лі. для виконання цих завдань еконо-міка і всі інші сфери в Гс мають бути певною мірою врегульовані соціаль-но-правовою державою.

разом з цим, держава як твор-чість суспільства протягом тривалого історичного розвитку була і ще є моно-польною, самодостатньою,свавільною і, певною мірою, неконтрольованою суспільством організацією. для контр-олю за державою мають створювати-ся неурядові або громадські органі-зації (Го), які повинні мати з нею ста-лий правовий зв’язок, який виявля-ється у регламентації взаємних прав і обов’язків. держава і громадяни згід-но Закону україни «Про громадянство україни» мають правові зв’язки між со-бою на своїй території і за її межами. Перелік цих зв’язків міститься у дру-гому розділі конституції україни [5, с. 7 — 19].

для захисту своїх прав та реалі-зації основних обов’язків громадяни україни відповідно до статті 36 кон-ституції україни мають право на сво-боду об’єднання у політичні партії та громадські організації (Го). далі вста-новлюється, що ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналеж-ність до політичних партій або Го. усі об’єднання громадян рівні перед за-коном [5, с. 11]. інакше кажучи, кон-ституція україни встановила те, що громадяни україни, утворюючи різно-го роду Го для реалізації прав і свобод, фактично об’єднані в Гс.

Тому метою дослідження ми встановлюємо: проаналізувати при-чини наявності проблеми у правовід-

носинах між державою та організація-ми Гс, розглянути можливості вдоско-налення права в напрямі їхньої гармо-нізації.

Виклад основного матеріалу. далі ми зупинимося на аналізі норма-тивно-правових актів, які певною мі-рою створювали формальні право-ві засади, точніше ілюзію становлен-ня і розвитку Го в україні в кінці хх — десятих роках ххі століття, як одної із складових Гс.

Законодавчими засадами розви-тку та функціонування Гс, крім консти-туції україни, є норми Цивільного ко-дексу україни, Закону україни «Про об’єднання громадян», Закону україни «Про місцеве самоврядування в украї-ні», Закону україни «Про органи само-організації населення», Закону укра-їни «Про молодіжні та дитячі громад-ські організації», Закону україни «Про політичні партії в україні», Закону україни «Про професійні спілки», За-кону україни «Про творчі спілки», За-кону україни «Про звернення грома-дян», Закону україни «Про благодійни-цтво та благодійні організації», Закону україни «Про соціальні послуги», Зако-ну україни «Про інформацію» тощо.

нормативні основи функціону-вання Гс встановлені також указа-ми Президента україни та Постанова-ми кабінету Міністрів україни. напри-клад, указом Президента україни «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», указом Президента украї-ни «Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у фор-муванні та реалізації державної по-літики», Постановою кабінету Міні-стрів україни «Про затвердження По-ложення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг»,


186

Постановою кабінету Міністрів укра-їни «деякі питання щодо забезпечен-ня участі громадськості у формуван-ні та реалізації державної політики», Постановою кабінету Міністрів украї-ни «Про затвердження Порядку залу-чення громадян до формування та ре-алізації державної політики», Постано-вою кабінету Міністрів україни «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» та іншим нормативними ак-тами.

Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування та-кож вносять певний вклад у правове регулювання діяльності організацій Гс. вони в межах своїх повноважень можуть приймати місцеві норматив-ні акти, що врегульовують різні аспек-ти діяльності організацій Гс, зокрема з питань надання їм пільг щодо оренд-ної плати, їхнього фінансування та участі у місцевих програмах соціаль-но-економічного розвитку.

вся нормативно-правова база україни у більшості своїх положень має відповідати «Фундаментальним принципам щодо статусу неурядових організацій в Європі» [15, с. 4 — 21].

нарешті, згідно із статтею 9 кон-ституції україни до правового поля, що забезпечує діяльність Гс в україні слід віднести міжнародні договори і кон-венції, що ратифіковані парламентом україни. наприклад, 10 жовтня 2007 р. комітет Міністрів держав-членів ради Європи розробив і прийняв рекомен-дацію «Про правовий статус неурядо-вих організацій у Європі», де були за-значені основні засади та стандарти, на яких мають базуватися національні закони про діяльність Го [12].

Цей документ був прийнятий тому, що в ряді країн Європи і в укра-

їні, була виявлена невідповідність на-ціонального законодавства європей-ським нормам, зокрема: а) унемож-ливлювалося створення спільних об’єднань фізичними та юридични-ми особами, або окремо юридичними особами, що значно гальмувало Гс та різних форм самоорганізації суспіль-ства; б) поділ Го за їх територіальним статусом на міжнародні, всеукраїнські та місцеві забороняв і забороняє про-водити Го діяльність за межами тери-торії зазначеної в реєстрації; в) зазна-чено, що Го можуть захищати права тільки своїх членів, що іншими слова-ми означає заборону на захист прав інших громадян-не членів; г) усклад-нена процедура реєстрації (існуюча процедура — це подвійна реєстра-ція громадських об’єднань: як Го — в органах юстиції і, як юридичної осо-би в місцевих органах державної реє-страції), що в сумі складає десь 1–2 мі-сяці, в той час, як для бізнес-структур цей термін триває 5 днів; д) заборо-на на здійснення комерційної діяль-ності безпосередньо, а якщо виникла така необхідність, то Го має створи-ти окрему юридичну особу для здій-снення комерційної діяльності (за єв-ропейськими стандартами Го мають право займатися комерційною діяль-ністю, якщо увесь прибуток від діяль-ності йде на розвиток Го та реалізації нею своєї статутної діяльності.

додамо до вищеозначеного, що 3 квітня 2008 р. Європейський суд з прав людини визнав Закон украї-ни «Про об’єднання громадян» таким, що порушував статтю 11 конвенції про захист прав людини і основопо-ложних свобод від 4 листопада 1950 р. суд постановив, що законодавство україни, яке регулює роботу «третьо-го сектору» і практика його застосу-


187

вання обмежували право громадян на об’єднання. Зокрема, суд визначив, що Закон «Про об’єднання громадян» є дуже нечітким і не прогнозованим щодо його виконання та залишає за-надто багато можливостей для органів держави на власний розсуд приймати рішення, реєструвати чи не реєструва-ти Го [13].

аналізуючи законодавство, що регулює діяльність організацій Гс, за-значимо, що часто воно їх дискримі-нує. наприклад, у діючих актах щодо фінансування окремих видів органі-зацій Гс не повністю забезпечується гарантія рівності усіх об’єднань гро-мадян перед законом, що передбаче-на у ст. 36 конституції україни. Зокре-ма, це стосується обмежень держав-ної фінансової підтримки на підставі територіального статусу або органі-заційно-правової форми організацій Гс тощо. дискримінаційні обмежен-ня щодо діяльності Го є, наприклад, і в Законі «Про об’єднання громадян» стосовно процедур реєстрації та май-нових прав.

вищеозначене дає право зазна-чити, що правові засади діяльнос-ті Го в україні потребують розширен-ня, оновлення та удосконалення за на-прямами: а) доступ окремих громадян та Го до офіційної інформації; б) забез-печення ефективної участі громадян у прийнятті рішень; в) забезпечення діє-вого контролю з боку Гс за діями орга-нів публічної влади, особливо в части-ні розпорядження суспільним майном та коштами; г) створення фінансово-економічних умов існування структур Гс тощо.

крім того, потребують правово-го визначення засади взаємодії укра-їнської держави та організацій Гс, що діють в україні, із закордонними Го і,

перш за все, із Го закордонного укра-їнства. на державному рівні не існує навіть концепції національної політи-ки щодо закордонного українства.

у визначеному аспекті звернемо увагу на те, що держава на певному рівні вчиняє дії, які спрямовані на під-порядкування собі Гс і його організа-цій. Під приводом сприяння реалізації громадянами конституційного права брати участь в управлінні державними справами були утворені і далі утворю-ються дорадчо-консультативні органи при центральних органах державної влади, яким дається пріоритет. станом на 1 червня 2010 р. при центральних і місцевих органах виконавчої влади ді-яли понад 200 громадських рад, кон-сультативних, дорадчих та інших допо-міжних органів [2, с. 14], частина з яких періодично ліквідовується [10]. При Президентові україни було утворено національну комісію із зміцнення де-мократії та утвердження верховенства права, раду громадськості при Прези-дентові україни та інші. у свій час так була утворена рада регіонів, яка піз-ніше була перетворена в партію вла-ди. Цю нормативно-державну тенден-цію продовжили 3 листопада 2010 р. постановою кабінету Міністрів украї-ни «Про забезпечення участі громад-ськості у формуванні та реалізації дер-жавної політики» [8].

тут доцільно звернути увагу на ві-дому дефініцію: державі заборонене все окрім того, що дозволено законом. Проілюструємо, що ж дозволено.

в Законі україни «Про об’єднання громадян» відсутня норма, яка б за-бороняла чи, навпаки, дозволяла створювати Го. ним лише встановле-но втручання «державних органів та службових осіб у діяльність об’єднань громадян, так само як і втручання


188

об’єднань громадян у діяльність дер-жавних органів, службових осіб та у діяльність інших об’єднань грома-дян, не допускається, крім випадків, передбачених Законом» [11]. Зако-ном україни «Про кабінет Міністрів україни» (стаття 19) встановлено, що уряд «сприяє розвитку соціального діалогу, відповідно до закону прово-дить консультації із всеукраїнськими об’єднаннями профспілок і всеукраїн-ськими об’єднаннями організацій ро-ботодавців щодо проектів законів, ін-ших нормативно-правових актів з пи-тань розроблення та здійснення дер-жавної політики у сфері трудових відносин, оплати праці, охорони пра-ці, соціального захисту» [9]. і далі. стат-тя 40 цього Закону зазначає, що кабі-нет Міністрів україни безпосередньо або через органи виконавчої влади за-безпечує реалізацію передбачених за-коном прав об’єднань громадян, роз-глядає пропозиції об’єднань громадян з питань, що належать до його компе-тенції.

і ще один штрих. Міністерством юстиції україни розроблено проект Закону україни «Про громадські орга-нізації», основною метою якого є ви-значення правових основ реалізації права на свободу об’єднання, ство-рення сприятливих умов для утворен-ня і діяльності Го. не вдаючись до ана-лізу цього проекту закону ( це окрема тема), звернемо увагу на те, що стат-тею 6 пропонується встановити, що засновниками Го можуть бути гро-мадяни україни, іноземці, особи без громадянства, а також юридичні осо-би приватного права. неповнолітні особи можуть бути засновниками гро-мадських організацій після досягнен-ня чотирнадцятирічного віку. Не мо-жуть бути засновниками ГО юри-

дичні особи публічного права, тоб-то держава. інакше кажучи, державі як суб’єкту Гс заборонено створюва-ти Го.

таким чином, головними шляхами створення необхідного для Гс право-вого поля є: 1) вдосконалення (онов-лення існуючого та створення ново-го) законодавства; 2) приведення на-ціонального законодавства у відповід-ність до міжнародних, в першу чергу європейських, стандартів, в тому числі шляхом ратифікації міжнародних хар-тій, конвенцій, угод тощо; 3) створення правових механізмів повного втілен-ня норм законодавства шляхом роз-робки підзаконних актів органами ви-конавчої влади та органами місцевого самоврядування в розвиток і реаліза-цію положень законодавства.

Гс має стати не тільки об’єктом правозастосування, а й суб’єктом пра-воутворення та правозастосування. організації Гс мають взяти на себе обов’язок добиватись втілення зако-нодавства як у своїй діяльності, так і у діяльності своїх партнерів, а перш за все, представників органів публіч-ної влади. Без такої позиції Го законо-давство щодо діяльності Гс (як і будь-яке інше!) не працюватиме і надалі. в зв’язку із наведеним, слід вважати, що найнагальнішим завданням україн-ського Гс у правовій площині є втілен-ня у повсякденну практику положень чинної української конституції.

ЛІТЕРАТУРА1. Волинка К. Г. Теорія держави і пра-

ва: Навч. посіб. — К. : МАУП, 2003. — 240 с.

2. Громадянське суспільство як осно-ва демократичного розвитку України: Аналітична доповідь / Колектив ав-торів; за заг. ред. Н. В. Грицяк. — К. :


189

НІСД, 2009. — 25 с. (на правах руко-пису).

3. Зайчук О. В., Оніщенко Н. М. Тео-рія держави і права/ Академічний курс/ Підручник/ — К. : Юрінком Ін-тер, 2006. — 274 с

4. Кин Дж. Демократия и граждан-ское общество / Пер. с англ.; Послесл. М. А. Абрамова. — М. : Прогресс-Тра-диция, 2001. — 400 с.

5. Конституція України (із змінами і доп). — К. : «ІВА», 1996. — 52 с.

6. Конституція (Основний Закон) Укра-їнської Радянської Соціалістичної Республіки. — К. : Політвидав Украї-ни, 1979. — 36 с.

7. Погорілко В. Ф., Федоренко В. Л. Кон-ституційне право України. Ака-демічний курс: Підруч.: У 2 т. — Т. 1/ За ред. В. Ф. Погорілка. — К. : ТОВ «Видавництво «Юридична дум-ка», 2006. — 734 с.

8. Про забезпечення участі громад-ськості у формуванні та реалізації державної політики. Постанова Ка-бінету Міністрів України від 3 лис-топада 2010 року. // Урядовий кур’єр. — 2010. — 11 листопада.

9. Про Кабінет Міністрів України. Закон України. [Електронний ресурс]. — Ре-жим доступу: http://www.nau.kiev.ua/index.php?page= hotline&file= 341539–07102010–0.tx t& code=2591–17.

10. Про ліквідацію деяких консульта-тивних, дорадчих та інших допоміж-них органів, утворених Кабінетом Міністрів України. Постанова Кабі-нету Міністрів України. // Урядовий кур’єр. — 2010. — 16 червня.

11. Про об’єднання громадян. За-кон України. // Відомості Верховної Ради. — 1992. — N 34.- ст. 504.

12. Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосов-

но правового статусу неурядових орга-нізацій в Європі № СМ/Rec(2007)14[1] (Прийнято Комітетом Міністрів 10 жов тня 2007 р. на 1006-му засі-данні заступників Міністрів). [Елек-тронний ресурс]. — Режим досту-пу: http://www.ucipr.kiev.ua/modules.php?op=modload&name=News& file=article&sid=6032308&mode=thread&order=0&thold=0.

13. Рішення Європейського суду з прав людини. Справа «Корецький та інші проти України». — Страс-бург. — 2008. — 3 квітня. [Електро-нний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid= 1014.6553.0.

14. Рішення Конституційного Суду Укра-їни у справі за конституційним по-данням 60 народних депутатів Укра-їни про офіційне тлумачення поло-жень частини першої статті 103 Кон-ституції України в контексті положень її статей 5, 156 та за конституційним зверненням громадян Галайчука Ва-дима Сергійовича, Подгорної Вікто-рії Валентинівни, Кислої Тетяни Во-лодимирівни про офіційне тлумачен-ня положень частин другої, третьої, четвертої статті 5 Конституції Украї-ни (справа про здійснення влади на-родом) м. Київ 5 жовтня 2005 року N 6-рп/2005. [Електронний ре-сурс]. — Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code= v006p710–05.

15. Фундаментальні принципи щодо ста-тусу неурядових організацій в Єв-ропі. Прийнято учасниками бага-тосторонньої зустрічі, організова-ною Радою Європи, Страсбург, 5 лип-ня 2002р. // Юридичний вісник України. — 2002. — № 50. — С 4–21.


190

УДК 327.5:355.01 Потупіков М. О., к. іст. н., доц., доцент кафедри соціальних та гуманітарних дисциплін Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая

ПОЛІТОЛОГІчНИй АНАЛІЗ СУчАСНИх КОНФЛІКИІВЧас, коли народ, позбавлений політичних

прав, їх отримує, слід розглядати якчас небезпечної кризиАлексис де Токвіль,

французький історик і політик, XIX ст.

В статті на підставі аналізу су-часних джерел уточнюється типо-логія конфліктів, співвідноситься їх зміст з сучасними дефініціями «воєн-ний конфлікт», «збройний конфлікт» і т. п. Проведено структурно-змістов-ний аналіз природи та характеру ет-ноконфесійного конфлікту як модель-ного конфлікту ХХ1 ст., що представ-ляє собою одну з чотирьох принципо-вих категорій ризику для європейської безпеки на рубежі ХХ — ХХ1 сторіч.

В статье на основе анализа современных источников уточняет-ся типология конфликтов, сопостав-ляется их смысл с существующими дефинициями «военный конфликт», «вооруженный конфликт» и т.п. Про-веден структурно-смысловой ана-лиз природы этноконфессионого кон-фликта как модельного конфлик-та ХХ1 столетия, который пред-ставляет собой одну их четырех принципиальных категорий риска для европейской безопасности на рубеже ХХ — ХХ1веков.

By analyzing contemporary sources the typology of conflicts is clarified; the definitions of «military conflict», «armed conflict» and others are compared. The structural-content analysis of the nature

and character of the ethnoconfessional conflict as a model conflict of the 21st century that belongs to one of the four principle risk categories for the European security on the edge of the 20th and 21st centuries is conducted.

Мета статті полягає в тому, щоб по-перше, на підґрунті історично-те-оретичного аналізу уточнити типоло-гію сучасних конфліктів і відповідно співвіднести їх зміст та мету з сучас-ними дефініціями «воєнний конфлікт», «збройний конфлікт» і т. і.; по-друге, провести «структурно — змістовний» аналіз природи та характеру етнокон-фесійного конфлікту як модельного конфлікту ххі ст., що представляє одну з чотирьох принципових категорій ри-зику щодо європейської системи без-пеки на стику хх — ххі сторіч.

трагічний парадокс історичного процесу полягає в тому, що зароджен-ня, розвиток та дозрівання цивілізації на планеті Земля не змогли виключити з практики застосування зброї як засо-бу вирішення міждержавних, соціаль-но-класових, релігійних та етнонаціо-нальних протиріч.

Французький філософ Поль анрі Гольбах ще в XVIII ст. прийшов до страшного висновку про те, що наша планета змушена плавати в крові своїх


191

дітей. За даними швейцарського вче-ного ж. —ж.Бабіля та за підрахунками норвезьких дослідників з 3600 року до н. е. людство тільки приблиз-но 300 років жило в умовах миру, а ре-шту часу воювало. За цей час відбуло-ся 14,5 тис. війн загальною триваліс-тю більш ніж 26 тис. років і заплатило за це в якості прямих і непрямих втрат приблизно 3,5 млрд. людських жит-тів. в середньому на земній кулі од-ночасно відбувалося не менше трьох війн, кожна з яких забирала приблиз-но 240 тис. людських життів (Palmer N., Perkins H. International Relations. The Wold Community in Transition. N.Y., 1969, р. 183).

Ця статистика дозволила деяким дослідникам образно порівнювати мир із «здоров’ям», а війни — з «хво-робою» людства, вважати, що «хворо-ба» є «результатом у більшій мірі ра-ціональних людських рішень, чим сил природи» (Beer T Peace against War. The Ecology of International Yiolence. Oxford and San Francisko. 1981, р. 4).

XXI століття отримало у спадщи-ну десятки локальних війн і збройних конфліктів, разом з якими перекочу-вало в третє тисячоліття первісне вар-варство і жорстокість двадцяти сто-літь, етноконфесійні протиріччя, на-ціональний і релігійний екстремізм, міжнародний тероризм. З 1945 року локальні війни й збройні конфлікти забрали більше ніж 30 млн. людських життів. астрономічна цифра 10 трлн. дол. — це ціна людської войовничос-ті після другої світової війни. аналіз війн хх сторіччя свідчить, що їхніми зачинателями були не тільки країни з авторитарним режимом правління, але і з демократичними політични-ми системами. у хх сторіччі сШа були розв’язані 30 війн, англією — 40, Фран-

цією — 28, ізраїлем — 28, срср — 4, китаєм — 2.

не дивлячись на відносне поте-пління міжнародного клімату, сту-пінь конфліктності і політико-воєнної нестабільності на геополітичній кар-ті світу в деяких випадках підвищи-лась за рахунок географії конфліктів. Іде процес їх зміщення з мобильно-го на локально-регіональний рівень; зміни характеру самих конфліктів; причин виникнення конфліктних си-туацій.

За даними Міжнародного інсти-туту дослідження проблеми миру за останні десятиріччя XX століття від-булося приблизно 20 збройних кон-фліктів у 80 країнах. вони забрали жит-тя десь 6 млн. осіб, спровокували ве-ликі міграційні процеси — приблиз-но 30 млн. мирних мешканців стали біженцями. на початок XXI століття більш за все гарячих точок збереглося:

– в азіатсько-тихоокеанському ре-гіоні — 20;

– в африці — 21;– на Ближньому сході — 3;– у Південній америці — 2.

найбільш небезпечними регіона-ми на початку нового століття залиша-ються:

– Балкани — «порохова діжка Єв-ропи»;

– Близький схід і положення в іраці та афганістані;

– у 1992 ропі епіцентр збройних катаклізмів перемістився на те-риторію колишнього срср — на величезний простір (приблиз-но 1/3 його території з населен-ням 30 млн. людей). За даними ін-ституту воєнної історії Мо рФ і Штабу по координації воєнно-го співробітництва снд на тери-торії цього міжнародного утво-


192

рення нараховується більш ніж 200 зон і вогнищ потенцій-ної воєнної напруги з метою: пе-рерозподілу політичної влади у нових країнах снд; зміни їх наці-онально-державного устрою; під-тримки етноконфесійної напруги та нетерпимості; перегляду існую-чих державних кордонів. однією з характерних причин збройних конфліктів у снд стали вимоги надання автономії або права не відділення від національно-дер-жавного утворення. сепаратист-ські настрої породжуються ба-жанням населення того чи іншого регіону виділитися з державно-го утворення з метою утворення власної держави або приєднання до іншої.світовому співтовариству виста-

чило політичної мудрості та волі утри-матися від розв’язання глобальної ві-йни, але вирішення конфліктних ситуацій за допомогою збройно-го насилля залишається відмін-ною рисою сучасної епохи. у зв’язку з цим перед світовим співтовариством па перший план поряд з проблемами глобальної безпеки (яка включає роз-повсюдження озброєнь, забезпечен-ня енергетичними ресурсами, еколо-гічну та демографічну ситуацію, не ви-рішення продовольчої ситуації, міжна-родний тероризм) вийшли проблеми регулювання численних вогнищ ло-кально-регіональної напруги, мобілі-зації міжнародних зусиль для попе-редження і вирішення воєнно-полі-тичних конфліктів.

I. Типологія сучасних конфліктівПроблема політологічного дослі-

дження сучасних конфліктів допускає концентрацію уваги на їх визначеннях,

що зафіксовані в дефініціях суспіль-них наук та міжнародно-правових до-кументах. у загальнометодологічному плані:

КОНФЛІКТ — зіткнення інтер-есів різних соціально-політичних суб’єктів, протиборство форм ви-рішення протиріч між ними із за-стосуванням політико-дипломатич-них, економічних, ідеологічних, ін-формаційних, воєнних засобів і від-повідних їм форм боротьби.

категорія конфлікт вживається у широкому та вузькому розумінні сло-ва. у широкому розумінні конфлікт яв-ляє собою конфронтацію великих со-ціальних груп, класів і боротьбу між ними. вузьке розуміння конфлікту — це спосіб спілкування людей, соціаль-них груп і класів, інститутів суспіль-ства, коли дії однієї сторони під час зі-ткнення з діями іншої сторони отри-мують відсіч у реалізації поставленої мети.

ПОЛІТИчНИй КОНФЛІКТ — ре-зультат зіткнення різних тенденцій у діяльності політичних лідерів, груп, структур; конфронтації ідей, теорій, шкіл; боротьби за монопольне пану-вання в окремих сферах діяльності.

ЗБРОйНИй КОНФЛІКТ — форма вирішення національно-етнічних, ре-лігійних, політичних, територіальних та інших протиріч із застосуванням форм збройного насилля як в серед-ині країни, так і у відносно суміжних державах, коли держава не перехо-дить в особливий стан, який назива-ється війною.

ВОЄННИй КОНФЛІКТ — будь-яке зіткнення, протиборство, форма вирі-шення протиріччя між державами, на-родами, класами й соціальними гру-пами із застосуванням збройної сили. у широкому розумінні воєнний кон-


193

флікт означає збройне зіткнення різ-них масштабів, у тому числі й світо-ву війну. вузьке розуміння категорії воєнний конфлікт означає локальне й обмежене за цілями використання збройних сил для вирішення протиріч між країнами (групами країн).

воєнна доктрина україни розгля-дає воєнний конфлікт як у широкому його трактуванні (різні збройні проти-борства, війни, крім ядерних), так і у вузькому його розумінні, як обмеже-ні воєнні акції, збройні зіткнення регі-онального значення.

Воєнний конфлікт — широ-ко поширене поняття, яке вживаєть-ся як у повсякденному мовленні, так і в офіційних документах, v різнома-нітних наукових працях, у періодич-них виданнях та публіцистичній літе-ратурі. воно вживається разом з епі-тетами «обмежений», «локальний», «регіональний, «національно-етніч-ний», «територіальний», «релігій-ний, «загальний», «ракетно-ядерний» тощо. тому, перш ніж давати сутніс-ну оцінку цього явища, коротко зупи-нимося на термінологічному аспек-ті питання. і це не данина формалізму. Правильне оперування поняття-ми допомагає не тільки уникнути можливих непорозумінь, але й пев-ною мірою поглибити наше уявлення про суть досліджуваного феномена.

у сучасній науковій літературі ка-тегорію воєнний конфлікт розуміють і використовують у двох смислових значеннях — широкому та вузькому.

воєнні конфлікти за видовими ознаками можливо класифікувати на-ступним чином:

прикордонний конфлікт — об-межене за місцем, часом і чисельністю військ (сил), що залучаються, збройне зіткнення між формуваннями прикор-

донних військ (за участю окремих час-тин або підрозділів збройних сил) од-нієї держави з групами озброєних лю-дей (інколи за підтримкою регулярних військ прикриття) іншої суміжної дер-жави в прикордонних районах;

воєнна акція — обмежені за міс-цем, масштабами та часом односто-ронні або коаліційні воєнні дії превен-тивного, демонстративного чи відво-лікаючого характеру;

збройний інцидент — одна з форм короткочасних воєнних дій, які можуть бути навмисними, а разом з тим і організованими як привід для розв’язання війни;

внутрішньодержавне збройне зіткнення.

особливе місце в конфліктах за-ймають спеціальні операції — бойові (службово-бойві) дії обмеженого кон-тиненту збройних сил, прикордонних і внутрішніх військ, підрозділів органів безпеки, а також спеціальних мирот-ворчих місій з метою знищення теро-ристів, роз’єднання ворогуючих сто-рін, стабілізації обстановки, створення умов для ведення переговорів тощо.

таким чином, і широке, і вузь-ке розуміння категорії воєнний кон-флікт є правомірними. однак по-двійне трактування цього терміну дещо утруднює його практичне засто-сування. Щоб уникнути термінологіч-ної плутанини, точніше було б у вузь-кому розумінні застосовувати катего-рію локальний воєнний конфлікт. такі проміжні терміни, як «регіональний», «обмежений», «територіальний», оче-видно, цілком підпадають під понят-тя локальності. При цьому смислові акценти ясніше розмежовуються і за-дача подальшого аналізу локально-го воєнного конфлікту вимальовуєть-ся більш чітко та рельєфно (в сучас-


194

них суспільно-політичних джерелах категорії «воєнний» та «збройний» конфлікти вживаються як синоні-ми. Тому в даній статті ця тради-ція зберігається).

розгляд локальних воєнних кон-фліктів в аспекті характеру і спосо-бів вирішення суперечностей, які зна-ходять виявлення в конфлікті, в плані структурно-змістовому, з погляду єд-ності, специфіки й субординації їх со-ціально-політичної та військово-тех-нічної сторін, в рамках функціональ-ного взаємозв’язку та взаємовпливу збройної боротьби та інших соціаль-них процесів в ході конфлікту дозво-ляє досить детально проаналізувати сутність цієї форми збройного проти-борства.

одержані висновки та виявле-ні під час дослідження — специфічні риси показують, що ЛОКАЛЬНИй ВО-ЄННИй КОНФЛІКТ — це гостра фор-ма вирішення суперечностей між державами (класами, націями, ре-лігійними, етнічними та іншими со-ціальними групами) шляхом масш-табно-обмеженого застосування збройного насильства, яка вико-ристовується для реалізації обме-жено-ситуативних політичних ці-лей і характеризується особливим станом збройних сил учасників за відсутності загального стану війни.

таке визначення, безумовно, не претендує на завершеність і повноту, а вимагає розвитку та уточнення. од-нак його можна використали як робо-че при аналізі сучасних воєнних кон-фліктів, їх класифікації та виявленні різновидів.

Міжнародно визнана типоло-гія і дефініції категорій конфліктів за-кріплені у женевських конвенці-

ях 1949 року й у додатковому прото-колі II від 1977 року.

женевські конвенції 1949 року поряд із терміном «війна» використо-вують вираз «міжнародний збройний конфлікт» і «не міжнародний зброй-ний конфлікт». термін «збройний кон-флікт», починаючи з 50-х років XX сто-ліття, став вживатися частіше, ніж тер-мін «війна». Як відмічав англійський юрист Ф. Оджерс, «сьогодні термін «війна» вийшов з моди. Звернення до збройного насилля розширюєть-ся, і збройна сила постійно застосо-вується, але ніхто не в змозі це на-зивати «війною».

але уже після прийняття женев-ських конвенцій поняття «збройний конфлікт» настільки видозмінилося, що вже не має тієї чіткості, яка йому була притаманна під час їх розробки і прийняття.

небезпека застосування ядер-ної зброї та нових високоточних ви-дів озброєння встановлює визначені межі для політичних і воєнно-страте-гічних спрямувань. а тому, коли зовсім неможливо обійтися без застосуван-ня насилля, замість великомасштабної агресії практикувалось інспірування і розв’язання локальних війн і зброй-них конфліктів. Причому американ-ська воєнна теорія розглядає війну як різновид збройного конфлікту.

однак війна та збройний кон-флікт — це далеко не одне й теж саме не тільки за розмахом збройної бо-ротьби, але й за воєнно-політичною сутністю, характером участі в них держав і народів. крім того, в період збройного конфлікту на території кон-фліктуючих сторін не оголошується ні воєнного, ні надзвичайного стану. від-сутність воєнного стану обмежує за-стосування воєнних засобів, а бойові


195

дії ведуться на основі законів і норма-тивів не воєнного, а мирного часу.

війна на відміну від збройного конфлікту — продовження політики з необмеженим застосуванням зброй-ного насилля, з участю всієї держави і переведенням її в особливий стан.

Звичайно, межа між війною та збройним конфліктом надто умовна, хоча таке ділення має якесь значення для права, яке використовується в пе-ріод збройних конфліктів. Будь-яка ві-йна — це перш за все збройний соці-альний конфлікт, але не всякий кон-флікт можна назвати війною. на відмі-ну від збройного конфлікту війна має низку ознак, які не притаманні зброй-ним конфліктам.

– по-перше, війна веде до якісної зміни стану суспільства, а при збройному конфлікті як завжди переслідуються більш обмежені ніж на війні політичні цілі. суспіль-ство в цілому не переходить до особливого стану — стану війни;

– по-друге, якщо війна породжу-ється перш за все загальними корінними причинами, які виті-кають із сутності держави, полі-тики гегемонізму окремих країн, то у збройному конфлікті на пер-ший план можуть висуватися при-ватні, більш конкретні причини. Ці причини витікають із характеру конкретних взаємовідносин між окремими державами;

– по-третє, необхідно зазначити ще один, міжнародно-правовий ас-пект, який відрізняє воєнний кон-флікт від війни. Локальне збройне протиборство рідко супроводжу-ється офіційним оголошенням ві-йни між державами-учасниця-ми. в цьому випадку далеко не завжди або не в повному обся-

зі вступають в силу такі заходи, як розрив дипломатичних і кон-сульських відносин, припинення дії торговельних операцій і угод між країнами, конфіскація влас-ності і застосування спеціального режиму до громадян іншої сторо-ни тощо. тобто локальний воєн-ний конфлікт можна охарактери-зувати ще з погляду відсутності загального стану війни.таким чином, збройний конфлікт,

як правило, не містить усіх ознак, при-таманних війні як особливому стану суспільства.

у женевських конвенціях 1949 ро ку і в додатковому протокол II від 1977 року закріплене положення про «міжнародний збройний кон-флікт» і «неміжнародний збройний конфлікт».

Міжнародний збройний конфлікт як юридичне поняття вперше згаду-ється у статті 2 женевської конвен-ції 1949 року. ознаки збройного кон-флікту в міжнародних документах не визначені; він характеризується за-стосуванням зброї однією стороною проти іншої. Міжнародний збройний конфлікт — це суспільні відносини, що складаються між суб’єктами між-народного права в період, коли одна сторона застосовує воєнну силу про-ти іншої: «Це збройне зіткнення, що виникає між двома або декілько-ма Високими Договірними Сторо-нами». ознаки міжнародного зброй-ного конфлікту: міжнародний, тобто це відносини між двома або декіль-кома суб’єктами міжнародного права; збройний, тобто усі учасники конфлік-ту застосовують зброю.

неміжнародний збройний кон-флікт — це збройний конфлікт, що від-бувається на території будь-якої дер-


196

жави «між його збройними силами або іншими збройними угрупуван-нями, які знаходяться під відпові-дальним командуванням і здійсню-ють контроль над частиною її те-риторії, що дозволяє їм викорис-товувати безперервні та узгоджені воєнні дії». З даного визначення ви-тікають наступні критерії, що відрізня-ють його від міжнародного збройного конфлікту:

– наявність ворожих організованих дій між протиборствуючи ми си-лами. Цей критерій заснований на положеннях ст. З женевської кон-венції; його ознакою є політичні цілі протиборствуючих сил;

– застосування зброї; у ворожих діях повинні приймати участь «збройні сили», включаючи й по-ліцейські частини, що використо-вуються керівництвом держави; повстанські сили також застосо-вують зброю;

– колективний характер виступу: будь-які анархістські, бандитські виступи проти уряду, випадки по-рушення внутрішнього порядку, дії, які є причиною виникнення обстановки внутрішньої напруги (безпорядки), не можуть бути від-несеними до категорії не міжна-родного збройного конфлікту;

– мінімум організації. Це особли-во відноситься до повстанців, які повинні мати владу, відповідаль-ну за поведінку повстанських сил. виникаюча влада повинна бути визнана повстанцями та ефектив-но діяти на окремих територіях держави. Якщо повстанці не ство-рили своїх збройних сил, то осо-би, які воюють на їх стороні, пови-нні бути організованими;

– визначена тривалість конфлікту; окремі, спорадичні виступи мало організованої групи не можуть кваліфікуватися як збройний кон-флікт, крім того він повинен бути постійним;

– контроль над частиною території держави — це один із визначаю-чих критеріїв. Повстанці повинні не тільки володіти частиною тери-торії держави, а й здійснювати над нею свій контроль, який би дозво-лив їм організовувати та вести во-єнні дії.З урахуванням особливостей су-

часної міжнародної системи оцінки характеру домінуючих соціальних цін-ностей, що визначають особливос-ті конфліктних ситуацій, формують-ся різні моделі конфліктів. кожна мо-дель може бути описана в типових і конкретно ідентифікуючих параме-трах. основу типології складають: ви-значена структура (особисті наста-нови керівників, фізичні дії, соціаль-ні цілі), розміри процесуального поля (насильницький конфлікт, декларо-ваний, латентний) і вибір стратегії рі-шення (перемога, врегулювання, роз-рішення).

Гегемоністська модель кон-флікту порівнює поведінку з особис-тими настановами керівників (струк-тура конфлікту). вона орієнтована на використання насилля і загроз насил-лям (процесуальне поле конфлікту), в стратегії рішення схильна до «гри з нульовою сумою», в якій виграш одні-єї сторони дорівнює програшу іншої (стратегії рішення).

Статусна модель структурно по-рівнює поведінку з фізичними діями, необхідними для підтримки або від-новлення балансу сил; процесуально розширює конфліктне поле до вклю-


197

чення в нього предметів суперечок, що визивають конфлікт; у стратегії рі-шення схильна до врегулювання на основі паритету, або правових норм.

Ролева модель конфлікту струк-турно порівнює фізичну поведінку з необхідністю як щодо досягнення сво-їх цілей, так і щодо впливу на цілі ін-шої сторони; процесуально розширює поле до включення в нього конфлік-тної ситуації, яка передує зверненню до фізичних дій; у стратегії рішення схильна до розрішення і навіть попе-редження конфліктів.

таким є сучасний політологічний підхід до визначення і характеристики категорії «конфлікт».

ІІ. етноконфесійний конфлікт як модельний конфлікт ххІ століття

Міжетнічні і міжконфесійні позо-ви, сутички і війни супроводжують людство протягом усієї його історії. від них не застрахована жодна сучасна держава. аналіз їхніх джерел і причин, рушійних сил і форм прояву, соціаль-них наслідків і шляхів врегулювання в сучасних умовах висовуються у чис-ло актуальних теоретичних і практич-них задач. Феномен громадянських війн і неміжнародних збройних конфліктів уперше в історії людства перетворився на постійний фактор світової політики, вони замінили міжнародну війну як війну ядерно-го століття.

на саміті тисячоліття (6–8 ве-ресня 2000 року), в якому взяли участь лідери 188 держав організації

об’єднаних націй, підкреслювалося, що «протягом останнього часу кіль-кість міждержавних війн зменшилося. …упродовж 90-х років війни велися головним чином всередині держав».

З історичного рубежу (1945–1949гг.) основним джерелом загро-зи міжнародному миру і безпеці стали внутрішні війни (конфлікти), насампе-ред ідеологічного характеру, та їх ін-тернаціоналізація при прямій чи не-прямій участі наддержав.

Майже всі національні держави в сучасному світі поліетнічні. етнополі-тичний аспект поліетнічної держави може проявлятися в гармонізації вза-ємовідносин між етносами та в заго-стренні протиріч у всіх сферах життє-діяльності суспільства.

Міжетнічні конфлікти, які є на-слідком загострення політико-еконо-мічних та культурно-релігійних про-тиріч, — це не тільки зіткнення на ет-но-індивідуальному рівні між різни-ми парадігмами світосприйняття, а зіткнення різних сторін суспільної по-треби етнічного розвитку. Закодоване в етносах історичне протиріччя взає-мовідносин виливається у політичну конфронтацію, якщо на національно-державному рівні не задовольняють-ся потреби в повноцінному розвитку того чи іншого етносу.

аналіз сутності, причин та ці-лей внутрішніх конфліктів на межі хх-ххі ст. дає право стверджувати, що ет-ноконфесійний конфлікт є модельним конфліктам XXI століття.

характер війн і збройних конфліктів

Період Всього Міждержавні Громадянські (внутрішньодержавні)

1480–1941рр.1945–1989рр.1989–1996рр.

27814796

200285

7811991


198

всякий конфлікт являє собою від-криту сутичку інтересів і позицій взає-модіючих сторін. етнічним є конфлікт, у котрому хоча б одна з протиборчих сторін сприймає себе як носія етніч-ної самобутності і, виступаючи саме в такій якості, домагається (відвойо-вує або вторговує) «кращого місця під сонцем». у залежності від того, хто є їх-нім суб’єктом, можна говорити про чо-тири типи різних етнічних конфліктів:

– міжгруповий — боротьба між на-ціональними спільнотами, насам-перед між «титульною» нацією, ім’ям якої названа держава, і на-ціональними меншинами й етніч-ними групами, а також між сами-ми національними меншинами;

– міжособистий — містить у собі су-тичку індивідів на побутовому рівні;

– інституціональний — боротьба різноманітних гілок і рівнів дер-жавної або самопроголошеної влади, а також суспільних (недер-жавних) організацій і об’єднань;

– міжнародний — суб’єктами висту-пають суверенні держави (нації — держави і держави — нації).названі рівні тільки в аналітичних

і методичних цілях можна розгляда-ти ізольовано один від одного. у жит-ті ж проблеми одного рівня визнача-ють характер відношень, що уклада-ються на іншому, потребують уживан-ня заходів на третьому, позначаються на четвертому і навпаки. так, конфлікт на міждержавному рівні спромож-ний спричинити за собою зміни ситу-ації усередині держави і стати причи-ною загострення національної нетер-пимості в міжособистих відносинах, а націоналізм на побутовому рівні може прийняти політичні масштаб і харак-тер і стати причиною міждержавних ускладнень, що декларуються, заяв-

леною причиною етнічного конфлік-ту. Предметом суперечки виступають етноутворюючі чинники, цінності на-ціонального життя — територія, мова, культура, спосіб життя, побутові зви-чаї і традиції тощо. Зокрема, міждер-жавні конфлікти набувають чітко ет-нічного характеру тоді, коли мова йде про територіальне розмежування, по-ложення співвітчизників і одноплемін-ників поза національними межами, неконтрольовані міграційні потоки і т.д. всяке національне протистояння є унікальним за складом конфліктую-чих сторін і співвідношенням їхніх сил. за умовами, в яких воно розгортаєть-ся, задачами, що розв’язуються, мето-дами, що використовуються і т.д. Їхні-ми суб’єктами можуть виступати ет-носи, різні за чисельністю, історичним досвідом, національними традиціями, рівнем розвитку. Звідси глибокі розхо-дження в цілях, що проголошуються, засобах і формах їх досягнення. стро-го говорячи, чистих етнополітичних конфліктів немає, оскільки етнічний відтінок в них практично ніколи не має визначного значення. у зв’язку з цим спеціалісти розрізняють конфлікти, в яких національні інтереси і цінності:

– є причиною конфлікту, безпосе-реднім і прямим об’єктом захисту;

– виступають лише зовнішньою оболонкою інших мотивів, що або не розуміються, або приховують-ся його натхненниками;

– використовуються як стратегіч-ний (тактичний) засіб мобілізації мас.водночас етнічні чинники при-

сутні в багатьох різновидах конфлік-тів, надаючи економічним, політичним та іншим протиріччям, методам їхньо-го вирішення національну специфіку. При цьому треба мати ни увазі, що


199

«важливою характеристикою ет-носів виступає їх конфесійна визна-ченість. Зовсім не випадково прак-тично всяке національне прямуван-ня, як правило, супроводжується релігійним відродженням.»

велика роль релігії в житті окре-мих народів і всього людства підтвер-джується тим, що на сучасній політич-ній карті світу «лінії розламу» прохо-дять не тільки по державних межах, але й по рубежах впливу або пануван-ня недержавних, у тому числі релігій-них структур. останні, як, наприклад, ісламський чинник, в одних випадках підривають цілісність існуючих дер-жав, в інших виступають як наддер-жавна (міждержавна) сила.

деякі аналітики роблять висно-вок про те, що міжнародні відносини в майбутньому будуть характеризувати і визначати сутичку цивілізацій, «наріз-ка» яких відбувається на основі спіль-ності культури і віросповідання. Про-те історія не дає підстави говорити про дію правила, відповідно до якого релі-гія виступає головним, тим більше, єди-ним чинником розшарування людства на спільності, що суперничають.

По-перше, самі конфесії ні в соці-альному, ні, тим більше, в політичному відношенні не є монолітними організ-мами. усередині них співіснують різ-номанітні і навіть непримиренно во-рожі плини (єресі, старообрядництво в православ’ї, ваххабізм в ісламі і т.д.), в силу цього релігія може бути причи-ною внутрішньоетнічного конфлікту.

По-друге, релігійна спільність не розмиває нації і держави, не усуває обумовлені ними особливості й інтер-еси народів. вона не забезпечує ні без-конфліктний розвиток відношень між ними, ні мирне врегулювання вини-каючих конфліктів. Підтвердженням

цьому може служити ірано-іракська війна. крім того, численні цивільні ві-йни, що мали місце в історії, свідчать про те, що релігія не гарантує соціаль-ну згоду і мир усередині нації або дер-жави, де вона є пануючою.

По-третє, часто бувають випадки, коли релігійні розходження і пов’язані з ними суспільні ідеали і настрої, від-ступають на другий план перед по-грозою життєво важливих інтересів людей. народи і держави, що відно-сяться до різних конфесій, спроможні об’єднуватися в ім’я загальних цілей, які лежать поза релігією.

Проте, конфлікти між етніч-ними спільнотами майже завжди несуть на собі і конфесійне забарв-лення. У свою чергу, метою бороть-би, що розгортається під релігійни-ми прапорами, як правило, є і націо-нальне відродження. У цьому зв’язку правомірно говорити про етнокон-фесійні конфлікти як одну з форм соціально-політичних сутичок у су-часному світі.

Головне полягає в тому, що в будь-якому випадку конфлікт є наслідком і формою реакції людей на дійсне або уявне обмеження їх національних і (або) релігійних прав і свобод. Це об-меження може дійсно мати місце, коли етнічні розходження визначають (фак-тично або юридично) соціальні і мате-ріальні можливості людей, але може бути і результатом неадекватної оцін-ки дійсності, завищених чекань тощо («конфлікти непорозумінь»).

З’ясовуючи, як і чому складаєть-ся таке положення, важливо врахову-вати:

– геополітичні й історичні умови, що визначили нерівномірність розвитку різноманітних народів,


200

їхнього переходу від традиційно-го до сучасного суспільства;

– - державну політику «внутрішньо-го колоніалізму», спрямовану на забезпечення переваг титульного етносу;

– принципову неможливість порів-ну забезпечити умови самобут-нього розвитку титульної нації і національних меншин;

– природне або штучне змішання ет-нічних і релігійних груп, що мають різноманітні погляди і виявляють вірність різноманітним ідеям.спільне існування багатьох націй

і конфесій в одній державі створює між ними не тільки відношення солі-дарності, але і змагання, боротьбу. Бо-ротьба ж породжує розходження в ет-нодемографічному розвитку народів, які порушують сформовані пропорції в розселенні, що, в свою чергу, поро-джує або експансію, або самоізоляцію. а тому причиною конфлікту і змісту вимог національних і релігійних рухів можуть бути:

– влада (суверенітет, державна не-залежність чи автономія терито-рії, правовий статус населення і конфесій);

– територія (національно-держав-не володіння землею, визначення кордонів);

– соціально-економічне положення національних і конфесійних груп, правовий статус їх представників та їх організацій;

– спосіб життя і культура (можли-вість зберігати, розвивати націо-нальні цінності і традиції, додер-жувати релігійні норми і правила);

– становище співвітчизників і одно-племінників за рубежем ін.конфліктний характер етнокон-

фісійним процесам можуть додати як

відцентрові, так і доцентрові сили — дії і тих, хто прагне змінити існуючий статус-кво, і тих, хто хоче зберегти або відновити колишнє становище.

не всякий етноконфесійний кон-флікт набуває конфронтаційної фор-ми. Проте, в сучасних умовах етнічні та релігійні конфлікти характеризують:

– ріст жорстокості дій організато-рів і учасників громадських без-порядків;

– використання політичних гасел і вимог з яскраво вираженою наці-оналістичною спрямованістю;

– високий професіоналізм і ступінь організації, гнучка тактика дій і су-часна технічна оснащеність;

– мілітаризація боротьби за раху-нок тероризму та активних бойо-вих дій.ступінь імовірності переростання

етнічних конфліктів у збройну бороть-бу, її наростання або послаблення ви-значають чотири умови;

– накопичення в населення зброї і його неконтрольоване поширен-ня в «гарячих точках»;

– створення неконституційних вій-ськових і воєнізованих структур політичними силами (або кримі-нальними угрупованнями), які не-рідко суперничають між собою;

– психологічна готовність людей до участі у воєнних сутичках, пану-вання войовничих настроїв у сус-пільстві;

– політична воля лідерів-організа-торів збройної акції.етнополітичне протистояння може

набути різних форм, вилитися в різні види збройного насильства:

– національний бандитизм, тоб-то збройні напади -кримінальних груп на державні і суспільні за-клади, підприємства тощо, здій-


201

снювані під виглядом боротьби за відновлення національної спра-ведливості;

– національний екстремізм полі-тичних організацій правого і ліво-го напрямку, прихильники якого орієнтуються на збройне насиль-ство як спосіб досягнення своїх цілей;

– міжнаціональні і міжетнічні кон-флікти, що розвиваються за сце-наріями громадянської війни;

– міждержавні війни різноманітної інтенсивності.відмінною рисою етноконфесій-

них конфліктів є їх інтернаціоналіза-ція. Зовнішні сили втручаються у вну-трішній етноконфесійний конфлікт за такими причинами:

– наявність етнічних родичів за ру-бежем (їх політична і матеріальна підтримка);

– ідеологічна спільність, що з’єднує одну із сторін конфлікту з зовніш-німи силами;

– геополітичні інтереси держав тра-диційного і нового зарубіжжя;

– залучення до внутрішньодержав-них конфліктів міжнародних орга-нізацій або окремих наддержав;

– міграції і пов’язані з ними змі-ни демографічної рівноваги в деяких регіонах, що спону-кають батьківщину мігрантів проявляти на міжнародному або двосторонньому рівні турботу про своїх співвітчизників.

ВИСНОВКИсуперечливий і конфліктогенний

характер міжетнічних міжнаціональ-них відносин позначається на всіх сферах життя суспільства, на всіх ви-дах людської діяльності. Без урахуван-ня цієї обставини можуть бути допу-щені великі помилки у рішенні будь — яких практичних завдань суспільного розвитку.

сили, що надихаються національ-ною ідеєю, можуть перетворитися в знаряддя не тільки захисту законних національних інтересів, але і реаліза-ції егоїстичних національних претен-зій та національних амбіцій.

одна з причин воєнно-політичних криз і збройних конфліктів — це іре-дентизм (націоналістичний рух, суть якого полягає у відділенні окремо ви-значеної території з метою наступного її приєднання до іншої). хоча іреден-тистські рухи відносно малочисель-ні серед націоналістичних рухів, але їх лозунги завжди мають міцний вибухо-вий потенціал.

характерно, що серйозну стурбо-ваність ростом міжнаціональної на-пруги виявляють самі різні політичні сили у всьому світі. так в основних по-ложеннях військової доктрини росій-ської Федерації підкреслюється: «осо-бливу небезпеку становлять зброй-ні конфлікти, що виникають на ґрунті агресивного націоналізму і релігійної нетерпимості». у свою чергу, у страте-гії національної безпеки сШа відзна-чається: «в усіх регіонах світу спосте-рігається відродження войовничого націоналізму, а також виникнення кон-фліктів на етнічній і релігійній основі».


202

УДК 316.3 Довгошея В. В., студент Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Юрія Бугая

ІСТОРИчНИй АСПеКТ ПРАВА НА ПРАЦЮ ТА йОГО СПІВВІДНОШеННЯ ЗІ СВОБОДОЮ ПРАЦІ

Розглядаються питання правово-го регулювання форм реалізації права людини на працю і важливості дотри-мання цього права в сфері трудових відносин.

Стаття розрахована на науков-ців, викладачів, аспірантів, студентів юридичних вищих навчальних закладів та всіх, хто цікавиться проблемами реалізації права на працю.

Рассматриваются вопросы пра-вового регулирования форм реали-зации права человека на труд и важ-ность соблюдения этого права в сфе-ре трудовых отношений.

Статья рассчитана на научных работников, преподавателей, аспи-рантов, студентов юридических выс-ших учебных заведений, и всех, кто ин-тересуется проблемами реализации права на труд.

The article is observed the legal ad-justing of forms of realization of human right to work and importance of obser-vance of this right in the sphere of labour relations.

The article is counted on research workers, teachers, graduate students, stu-dents of Law higher educational estab-lishments, and all who is interested in the problems of realization of right to work.

конституція україни в ст. 3 закрі-пила: найвищою соціальною цінністю в державі визнаються людина, її жит-тя і здоров’я, честь і гідність, недотор-

канність і безпека. Фахівці наголошу-ють, що принципово важливим є ви-знання людини соціальною цінністю, адже це значить, що людина є цінністю не тільки сама для себе, а й для всього суспільства, соціуму. Причому оскіль-ки ця цінність — найвища, то жод-не інше явище не може оцінюватись суспільс твом вище, аніж людина. усі інші соціальні цінності мають бути під-порядковані цінності людини. За влуч-ним висловом М.о. Бердяева: «людина є більша цінність, ніж суспільство, на-ція, держава»[2, с. 306, 307].

Прикметною особливістю сучас-ного етапу розвитку людства є глоба-лізація проблеми забезпечення та за-хисту прав і свобод лю дини. у духо-вній сфері суспільного життя цей про-цес знаходить найбільш рельєфне відображення у створенні різноманіт-них «людиноцентристських» учень, те-орій, концепцій — зокрема таких, які мають своїм безпосереднім об’єктом феномен прав людини.

виникнення поняття «права люди-ни», тобто усвідомлення цієї проблеми як наукової, нерозривно пов’язане з появою й поширен ням ідей природ-ного права. Ще давньогрецькі мисли-телі стверд жували, що всі люди рівні від народження й мають однакові пра-ва, зумовлені природою. З того часу кожен наступний етап історії людства збагачувався новими уявленнями про права людини, по ширюючи їх на все ширше коло відносин та суб’єктів.


203

Головна ідея природно-правової концепції прав людини полягає в об-ґрунтуванні їх позадержавного похо-дження. Згідно з нею права людини є невід’ємними властивостями кож-ної людини і суттєвою ознакою її бут-тя; без них вона не може бути «чле-ном громадянсь кого союзу». Люди-ну не можна позбавити її природних прав, оскільки таким чином знищу-ється сама природа людської іс тоти. Права складають елементарні переду-мови гідного людського існування та розвитку людства в цілому. Завдання держави полягає лише в тому, щоб ви-знати ці права та створити можливос-ті для забезпечення їх реалізації й за-хисту. [5, с. 14].

однак буде перебільшенням ствер джувати, що поступ до розши-рення прав людини був легким і за-вжди визначав спрямо ваність люд-ської цивілізації. у різні історичні пе-ріоди ідеї, які ми сьогодні називає-мо «права людини», набували різного звучання — чи то релігійного, чи то морально-етичного, чи то раціональ-но-обґрунтованого залежно від того, яка парадигма мислення була доміну-ючою на той час. але мінливі історич-ні образи уявлень про права людини в усі часи мали спільний універсальний зміст. в.М. корельський і в.д. Перева-лов вважають, що з розвитком суспіль-них відносин права людини з ідеальної категорії посту пово перетворювались на реальну дійсність, закріплювали-ся в державно-правових і міжнарод-но-правових документах, висту пали критерієм демократичності тієї чи ін-шої системи правового й державного устрою. у сучасному світі лише ті краї-ни є справді демократичними, де пра-ва і свободи людини закріплені зако-ном відповідно до загальновизнаних

міжнародно-правових стандартів, під-кріплюються владою і визнаються прі-оритетними.

Мислителі намагалися не тільки сформулювати перелік невід’ємних і невідчужуваних прав людини, а й об-ґрунтувати й конкретизувати соціаль-ні орієнтири, які сприяли б їх найбіль-шій реалізації. усі вони так чи інак-ше дійшли висновку, що права лю-дини — це та система умов і благ, без яких неможлива її нормальна життє-діяльність, розвиток її індивідуальних властивостей, віль ний вибір і самовиз-начення, реалізація громадянських ін-тересів.

с.П. добрянський справедливо наголошує, що права людини — це певні її можливості, об’єктивно зумов-лені характером і досягну тим рівнем розвитку суспільства, обґрунтовані з позиції мораль них норм, домінуючих у відповідному суспільстві, спрямова-ні на забезпечення гідних умов існу-вання й нормального розвитку люди-ни, а отже, й на утвердження її само-цінності як унікальної родової біосоці-альної істоти.

на думку в.в. Головченка пра-ва та свободи людини — це забезпе-чені конституцією та інши ми закона-ми україни можливості мати, володі-ти, користуватися та розпоряджатися економічними, політичними, культур-ними та ін шими соціальними ціннос-тями, благами, користуватися свобо-дою дій і поведінки у межах закону.

отже, найбільш суттєвими є такі ознаки прав людини:у площині самореалізації особис-

тості вони втілюють певні умови, засоби й гарантії такої самореа-лізації, опосередковують правом свободи людини;


204

у площині міжособистісних від-носин — пропонують прави-ла комунікації та взаємодії як не-насильницький засіб усунення конф ліктів і протиріч, як мову сус-пільного діалогу й дійовий прин-цип примирення;

у площині взаємовідносин «лю-дина — держава» — визначають форму й межі державного втру-чання в життя людини, гарантії її захисту державою від протиправ-них посягань інших, принципи взаємної відповідальності люди-ни й держави, гарантії особистої й громадянської автономії.Зміст прав у різних соціально-

економічних системах не одна ковий, але національна і класова специфіка останніх не повинна ігнорувати, а тим більше зневажати загальнолюдське в правах, те, що зумовлено глибокими загальнолюдськими, вищими соціаль-ними інтересами й цінностями. визна-ння примата загальнолюд ського — ось вихідний пункт так званої загаль-ної концепції прав людини. донедавна права та свободи людини розуміли-ся, як пра вило, у вузькому норматив-ному значенні. саме ж поняття в тео-ретичному плані зводилося до сукуп-ності норм, а природні права люди-ни державою взагалі не визнавались. Яким би шляхом надалі не розвива-лося наше суспільство, які б трудно-щі на шляху не ста вали, обмежен-ня цих прав, відхід від забезпечен-ня невід’ємних і невідчужуваних прав громадян, свобод і гідності особистос-ті не припустимі. відступ від пріорите-ту прав людини в малому призво дить до сваволі в широких масштабах.

основні права людини існують як результат суспільного роз витку, як її соціальні можливості мати різноманіт-

ні матеріальні й культурні блага. Пра-ва людини — загальнолюдська катего-рія, що відбиває широкий спектр вза-ємовідносин індивіда із суспільством. Юридичний характер цієї категорії виявляється в трансформації зв’язку «людина — суспільство» у зв’язок «громадянин — держава».

Права людини через механізм правосвідомості впливають на юри-дичне регулювання суспільних відно-син, правотворчість і правозастосу-вання і, вимагаючи необхідної, адек-ватної їх природі ідеологічної форми, знаходять таку не тільки у вигляді мо-ралі, звичаїв, а й у формах юридич-них норм, законодавчого закріплен-ня відповідних прав, забезпечення їх реалізації економічними гаран тіями. Права особи, виражені й закріплені в законі, у нормах права, іменуються «суб’єктивними». Права людини ста-ють фактичними правами громадян, тобто правовою реальністю всереди-ні держави, якщо вони закріплюють-ся внутрішнім позитивним правом. При родні права людини, в тому числі і право на працю, існують неза лежно від їх державного визнання й законо-давчого закріплення, але, не будучи визнаними й гарантованими, вони ста-ють лише бла гими побажаннями, тому що не можуть практично здійснитися.

особливе місце серед соціаль-но-економічних прав займає пра во на працю. воно обумовлене сутністю лю-дини та відображає її природну потре-бу до праці. Праця — це цілеспрямо-вана діяльність людини щодо створен-ня, зміни та збереження матеріальних і духовних цінностей, виробництва то-варів і послуг для задово лення влас-них і суспільних потреб. Її роль в роз-витку людини та суспільства, на дум-ку о.а. ситницької, полягає не лише в


205

створен ні матеріальних і духовних цін-ностей, призначених для задоволен ня потреб людей, але й у розвитку самих працівників. Завдяки пра ці людина за-безпечує своє існування, формується як особистість, набуває певних нави-чок і здібностей, реалізує їх у трудовій діяль ності.

окремі думки про право на пра-цю зустрічаються ще у філо софських ученнях античного світу. однак упер-ше визначення права на працю дав Гракх Бабеф у другій половині XVIII ст.: «суспільство повинне забезпечи-ти всім своїм членам роботу та при-значити заробітну плату, яка була б достатньою для придбан ня продо-вольства і для задоволення інших по-треб кожної сім’ї». Це філософське ви-значення вперше одержало право-ве за кріплення в конституції Фран-ції 1848 р. Право на працю відповідно до неї підлягало охороні нарівні з пра-вом власності. З наведеного визначен-ня права на працю можна виділити на-ступні юридично значимі моменти. По-перше, забезпечення всіх членів суспільства роботою. По-друге, гаран-товане одержання кожним працюю-чим заробітної плати. По-третє, одер-жання заробітної плати, достатньої для придбання продовольства та за-доволення інших потреб кожної сім’ї.

Ш. Фур’є на початку XIX ст. писав, що право на працю є первіс ним пра-вом людини, без якого всі інші пра-ва нікчемні: «Ми прове ли сторіччя у смішних суперечках про права людини, не попіклу вавшись про пізнання найбільш важливого — права на працю, без якого інші права нічого не варті... наші пись-менники... забули дати визначення та визнати вирішальним право лю-

дини на працю, без якого інші — тільки жорстока насмішка».Фіхте розглядав право на працю

як вічне, від природи дане лю дині пра-во. Людина — істота розумна, якій не-достатньо просто мати мінімум їжі та одягу. в людській природі закладений не тільки ін стинкт виживання, а й по-стійне прагнення до вдосконалення як у значенні підвищення рівня життя, так і у значенні найповнішого розви-тку своєї особистості. Право на працю пов’язане з правом на самореалізацію.

в умовах ринкової економіки принципи соціалізму перестали відпо-відати потребам суспільства, у зв’язку з чим обов’язок тру дитися було зако-нодавчо ліквідовано, а пізніше із за-конодавства зникло й колишнє розу-міння права на працю. Пов’язано це було з тим, що держава, втративши роль роботодавця-монополіста, стала об’єктивно не в змозі гарантувати на-дання роботи всім своїм гро мадянам. ось чому законодавець при визначен-ні поняття «право на працю» уник фор-мулювання «одержання гарантованої роботи», і в ч. 1 ст. 43 конституція укра-їни проголосив, що кожен має право на працю, яке включає можливість за-робляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно пого-джується. крім того, — вважає с. Ю. Го-ловіна, — на відміну від попереднього, чинне за конодавство в царині регулю-вання трудових відносин, не містить ніяких реальних гарантій права на працю, а лише забороняє при мусову працю, а також проголошує, що дер-жава створює умови для повного здій-снення громадянами цього права. в.в. Федін висловлює міркування, що оскільки певному суб’єктивному пра-ву не кореспондує відповідний юри-


206

дичний обов’язок, таке право транс-формується у свободу.

в.в. жернаков справедливо вва-жає, що «свобода праці» — на багато ширша категорія, ніж ті, що можуть ста-новити собою пра во вільно розпоря-джатися робочою силою як економіч-ною кате горією, як якимось майном. вона базується на свободі кожного ін-дивіда у своєму розвитку (ст. 23 кон-ституції україни), а не тіль ки у відноси-нах з використання праці.

доречною є точка зору М.М. Пу-рея, за якою свобода праці знаходить свій прояв перш за все в тому, що ко-жен громадянин в україні має сво-боду вибору — між зайнятістю й не-зайнятістю, форми зайнятості, фор-ми органі зації праці, трудової функ-ції, місця роботи та інших умов праці. але зробивши відповідний вибір, гро-мадянин повинен підкоритися пра-вилам, що регламентують соціаль-ні відносини у зв’язку з тією чи ін-шою формою громадської організації праці. на цьому етапі свобода вибо-ру пов’язана з більш конкретними ці-лями, зумовлени ми, наприклад, твор-чістю в роботі. водночас особа не по-збавлена можливості змінити свій ви-бір, перевестись на іншу роботу або звільнитись із роботи з власної ініціа-тиви, або звернутися до іншої юридич-ної форми припинення праці та змін у ній за своєю волею. Звичайно ж, така свобода вибору має бути гарантована насамперед економічно. Принаймні, треба, щоб було достатньо роботодав-ців, володіючих відповідними матері-альними ресурсами, щоб забезпе чити виробничий процес із використанням найманої праці. але це знаходиться за межами можливості впливу з боку тру-дового права, а багато в чому — і пра-ва в цілому. [10, с. 46,47].

свобода праці — це міжгалузевий принцип, властивий декільком галу-зям права (трудовому, цивільному, ад-міністративному), який виражає певні відносини між громадяни ном і держа-вою з приводу праці.

свобода має на увазі те, що ре-алізувати право на працю в сучасних умовах можливо не тільки шляхом укладення трудового договору, а й ци-вільно-правового, а також за допомо-гою членства у виробничих коопера-тивах, заняття підприємницькою ді-яльністю тощо. крім того, головна від-мінність свободи від права полягає в тому, що свобода не під тримується юридичною кореспонденцією й не припускає несення відповідного пра-вового обов’язку. у зв’язку із цим змі-нюється й сутність державної полі-тики в царині працевлаштування. в україні основною метою політики є створення умов для того, щоб люди-на мала право вільно розпоряджатися своїми здібностями до праці.

Принцип свободи праці поширю-ється як на громадян, так і на робото-давців. у загальному вигляді для гро-мадянина свобода праці включає, зо-крема, можливість: вільно розпоря-джатися власними здібностями до праці, обирати рід діяльності та про-фесію, здійснювати трудову діяльність на підставі трудового або цивільно-правового договорів, членства у ви-робничому коо перативі, заняття під-приємницькою діяльністю, вибира-ти місце діяльності, працевлаштову-ватись за межами україни, са мостійно вирішувати питання про укладення трудового договору або іншої угоди з конкретним роботодавцем на дого-вірних умовах. [3, с. 39].

свобода праці означає й певну самостійність роботодавців у цари-


207

ні залучення до праці, тобто їх свобо-ду у виборі потенційних пра цівників, у визначенні правової природи відно-син, що виникають (трудових, цивіль-но-правових ) тощо. Л.Ю. Бугров спра-ведливо відзначає, що до особливої форми відбиття правом свободи пра-ці належить і те, що юридичні норми визначають різні форми зайня тості й організації праці. надаючи роботодав-цям більше можливостей у здійснен-ні ними свободи праці, не слід ігно-рувати інтереси громадян, які бажа-ють працевлаштуватись. трудове за-конодавство передбачає, що трудові договори не можуть містити умови, що знижують установлений ним рі-вень прав і гарантій для працівників. Якщо такі умови включені в трудовий договір, вони визнаються недійсними (ст. 9 кЗпП україни).

Право на працю виступає сво-го роду фундаментом, на якому ґрун-туються всі інші права та свободи лю-дини у сфері праці. Як справедливо робить висновок в.М. скобєлкін, се-ред соціально-еко номічних прав існує одне, наявність якого уможливлює іс-нування всіх інших, — право на пра-цю. саме воно визнається головним і виз начальним у системі прав, закрі-плених за членами суспільства. По-вністю погоджуємось із о.і. Процев-ським, який стверджує, що право на працю й умови його реалізації визна-чають зміст усіх норм трудового пра-ва як галузі права і їх внутрішню узго-дженість відповідно до об’єктивних потреб розвитку трудових відносин. в.в. Єгоров вважає, що право на пра-цю (як право людини) — це категорія, що відбиває особистісний підхід до вивчення право вого становища гро-мадян у сфері праці. вона дозволяє краще зро зуміти необхідність удоско-

налення законодавства саме з погля-ду на лежного, тобто життєвої важли-вості, значимості права на працю для людини. Як право громадянина, воно характеризує рівень, ступінь та обсяг, у яких держава забезпечує й гаран-тує громадянам його реалізацію. Пра-во людини на працю –це категорія, що відбиваю людську потребу в праці, що існує як у формах ідей, вимог людини до суспільства й держави, так і у формі законодавчо закріплених можливос-тей по задоволенню цієї потреби.

ЛІТЕРАТУРА1. Конституція України, прийнята на

п’ятій сесії Верховної Ради Украї-ни 28.06.1996 р., №254к/96-ВР // Ві-дом. Верховн. Ради України. — 1996. — №30, — Ст. 141.

2. Бердяев Н.А. Философия свобод-ного духа / Н.А. Бердяев. —М: ИНФРА, 1994. — 512 с.

3. Бугров Л.Ю. Проблеми свободы труда в трудовом праве России / Л.Ю. Бугров. — Пермь: Изд-во Перм. ун-та; Информ.-прав аг-во ИН-ПЕА, 1992. — 236с.

4. Веприцький Р.С. Правове регулюван-ня захисту соціально-еко номічних прав людини в сфері праці: дис.... канд. юрид наук: 12.00.05 / Харків, нац. ун-т внутр. справ / Р.С. Веприць-кий. — X., 2008. — 184 с.

5. Верланов С.О. Економічні і соціаль-ні права людини: євро пейські стан-дарти та їх впровадження в юридич-ну практику України (загальнотео-ретичне дослідження): дис. ... канд. юрид наук: 12.00.01 / Львів, нац. ун-т / С.О. Верланов. — Л« 2008. — 203 с.

6. Кучинский Ю. Права человека и классовые права / Ю. Кучинский. — М.: Прогресс, 1981. — 176 с.

7. Маркс К., Энгельс Ф. Сочине-ния: в 50-ти т. — Т. 20 / К. Маркс,


208

Ф. Энгельс. — М.: Гос. изд-во полит, лит., 1961. — 827 с.

8. Наливайко О.І. Теоретико-право-ві проблеми захисту прав лю дини: дис.... канд. юрид наук: 12.00.01 / Київ. нац. ун-т / О.І. Наливай ко. — К., 2002. — 178 с.

9. Право на труд: исторический аспект // http:www.chelt.ru/2005/2–05

10. Пурей М.М. Право на працю в Укра-їні в умовах ринкової економіки: дис. …канд. юрид. наук: 12.00.05/ Хар-ків. держ. пед. ун-т / М.М. Перей. — Х., 2002. — 173с.


209

АНОТАЦІЇ СТАТей ЗБІРНИКА «ВІСНИК МНТУ» №6

ТехНІчНІ НАУКИ

1. Огородніков П.І., Бугай В.Ю., Крук О.М. Щодо можливості нормування міцності бурильної колони

в статті досліджуються питання забезпечення необхідної міцності бу-рильної колони, визначення допусти-мих напружень і необхідної несучої здатності колони. навантаження роз-глядаються випадковими функціями часу, а фактична несуча здатність — випадковою величиною. наводяться основні принципи визначення коефі-цієнта безпеки, що використовуєть-ся при нормуванні міцності буриль-ної колони, при цьому розглядаються як детермінований, так і ймовірнісний підходи.

в статье исследуются вопросы обеспечения необходимой прочно-сти бурильной колонны, определения допустимых напряжений и необходи-мой несущей способности колонны. нагрузки рассматриваются случайны-ми функциями времени, а фактиче-

ская несущая способность — случай-ной величиной.

Приводятся основные принципы определения коэффициента безопас-ности, который используется при нор-мировании прочности бурильной ко-лонны, при этом рассматриваются как детерминированный, так и вероят-ностный подходы.

The article studies the questions of the necessary provision of the solid-ity of a drilling column, of acceptable pressure and bearing capacity of a col-umn. Loads are considered to be acci-dental time functions and a virtual bear-ing capacity — an accidental quantity. The main principles of defining the safe-ty factor that is used in setting the drill-ing column solidity applying both deter-mining and probability approaches are presented.

2. Смаглюк А.К., Кузка С.П. деякі особливості розрахунку динаміки буриль-ної колони як складної коливної системи

розглянуто питання впливу фізич-них властивостей складових елемен-тів і всієї бурильної колони на її час-тотну характеристику. Бурильну коло-ну представлено як коливну систему з характеристичним імпедансом, ін-тервалом між сусідніми резонансни-ми частотами, затуханням коливань та коефіцієнтом відбиття хвильових збу-

рень, що виникають при роботі коло-ни в контакті з вибоєм. Запропонова-но основні положення імпедансного методу розрахунку динаміки колони, який відкриває можливості цілеспря-мованого змінювання частотної ха-рактеристики колони з метою підви-щення показників буріння.


210

рассмотрены вопросы влияния физических свойств элементов и всей бурильной колонны на ее частотную характеристику. Бурильная колонна представлена как колебательная си-стема с характеристическим импедан-сом, интервалом между соседними ре-зонансными частотами, затуханием ко-лебаний и коэффициентом отражения волновых возмущений, которые воз-никают при работе колонны на забое. Предложены основные положения им-педансного метода расчета динами-ки колонны, который открывает воз-можности целенаправленного измене-ния частотной характеристики с целью улучшения показателей бурения.

The article discusses the effects of the physical characteristics of the compounds and the drilling column as a whole on its frequency index. A drilling column is an oscillatory system with impedance, interval between adjacent resonance frequencies, vibration fading and coefficient of reflection of wave vibrations that result from the column contact with a dent. It suggests the main provisions for the impedance calculation method that would enable to change the frequency index of a column to increase its drilling capacity.

3. Бугай О.Ю., Єремушкін Т.М., Лисяний Г.М. до питання вдосконалення нормативно-правової документації щодо проведення вогневих робіт на об’єктах газової промисловості

в роботі зроблено порівняльний аналіз вимог та норм безпечного ви-конання вогневих робіт на магістраль-них газопроводах, запропоновано ре-комендації щодо усунення розбіжнос-тей в них та підвищення рівня безпеки вогневих робіт.

в работе осуществлен сравни-тельный анализ требований и норм безопасного проведения огневых ра-бот на магистральных газопроводах, приведены рекомендации по устра-

нению несоответствий этих докумен-тов и повышению уровня безопасно-сти огневых работ.

The article conducts a comparative analysis of the requirements and standards for safe fire works at gas pipe mains; suggests recommendations as to the eradication of the differences between them to improve the safety factor of the works.

4. Огородніков П.І., Бузінова О.В., Бузінов О.В. аналіз застосування при-строїв для зміни динамічного стану бурильної колони в процесі буріння

в статті досліджуються коливан-ня бурильної колони на підставі експе-риментальних результатів, отриманих в процесі буріння, та оброблення записа-

них віброграм. наведено аналіз резуль-татів застосування віброзахисних при-строїв (пружних амортизаторів, гасників, відбивачів) з точки зору віброзахисту.


211

в статье исследуются колебания бурильной колонны на основе опыт-ных результатов, полученных в про-цессе бурения, и обработки записан-ных виброграмм. Представлен анализ результатов применения виброзащит-ных устройств (упругих амортизато-ров, гасителей, отражателей) с точки зрения виброзащиты.

The article studies the vibrations of a drilling column based on the experi-mental conclusions of the drilling pro-cess and readings of vibrograms. The analysis of the applied vibration proof devices (spring shock-absorbers, damp-ers, reflectors) is given.

5. Венгерцев Ю.О., Письмак В.А. сутність гідродинамічної кавітації та осно-ви її використання в нафтогазовій промисловості

Проблема пошуку нових шляхів отримання енергії і енергоресурсів в народногосподарському комплексі є надзвичайно актуальною. Викорис-тання гідродинамічної кавітації в цій області може дати істотні, принци-пово нові результати у розв’язанні глобальних енергетичних проблем.

Проблема поиска новых путей по-лучения энергии и энергоресурсов в народнохозяйственном комплексе яв-ляется чрезвычайно актуальной. ис-пользование гидродинамической ка-

витации в этой области может дать существенные, принципиально новые результаты в решении глобальных энергетических проблем.

The problem of finding new ways to provide energy and energy resourc-es in the national economy is extremely important. Using of hydrodynamic cavi-tation in this branch can give significant results in fundamentally new solution of global energy problems.

6. Огородніков П.І., Равва Д.П., Бузінов О.В. оцінка роботи компонування низу бурильної колони при застосуванні віброзахисних систем за допомо-гою методів статистики

в статті на підставі результатів бу-ріння свердловин з різними компо-новками низу бурильної колони про-понується визначення ефективності компоновок з використанням імовір-нісних і статистичних методів.

в статье на основании результа-тов бурения скважин с разными ком-поновками низа бурильной колоны предлагается определение эффектив-

ности компоновок с использованием вероятностных и статистических ме-тодов.

The calculation of the effectiveness of sets applying probabilistic and sta-tistical methods based on the results of drilling with different bottom part sets of a drilling column is proposed.


212

7. Венгерцев Ю.О., Письмак В.А. Проблема підвищення економічної ефек-тивності трубопровідного транспорту газу

розв’язок проблеми підвищення економічної ефективності трубопро-відного транспорту газу є можливим тільки за умови створення науково-методичної основи ринково орієнто-ваного аналізу та прогнозування на-слідків реалізації потенційно можли-вих схем управління трубопровідним транспортом газу. робиться висновок про необхідність створення ринко-во-орієнтованої концепції оптимізації потоків газу як основи оцінювання та розвитку систем магістральних газо-проводів.

решение проблемы повышения экономической эффективности трубо-проводного транспорта газа возмож-но только при условии создания на-учно-методической основы рыночно ориентированного анализа и прогно-

зирования последствий реализации потенциально возможных схем управ-ления трубопроводным транспортом газа. делается вывод о необходимос-ти создания рыночно ориентирован-ной концепции оптимизации пото-ков газа как основы оценки и разви-тия системы магистральных газопро-водов.

The solution of the problem of in-creasing economic effectiveness of gas pipeline transportation is possible only if the scientific methodological foun-dations of the market-oriented analysis and the forecasting of the consequenc-es of implementation of potentially pos-sible management schemes of gas pipe-line transportation are provided.

8. Крук О.М., Білоцерківський А.С. Причини зниження довговічності сіток вібраційних сит

в статті розглянуто деякі з при-чин недовговічності сіток вібрацій-них сит на прикладі віброрам сит «вс-1» та «свако». на основі проведених досліджень розроблено пропозиції щодо налагодження та експлуатації вібросит.

в статье рассмотрены некоторые из причин недолговечности сеток ви-брационных сит на примере вибро-

рам сит «вс-1» и «свако». на основе проведенных исследований изложе-ны предложения по наладке и эксплу-атации вибросит.

The article discusses some of the reasons for the short life cycle of vibra-tion sieves. Proposals as to their effective operation and maintenance are tabled.


213

9. Коваль Г.І., Коротун Т.М., Мороз Г.Б. Засади інженерії надійності та якості програмних систем

розглянуто головні задачі інже-нерії надійності та якості програмних систем і шляхи їх розв’язання. визна-чено місце і роль тестування, а також прогнозування та оцінювання надій-ності у життєвому циклі (жЦ) програм-них систем (Пс). встановлено взаємозв’язок елементів сучасної па-радигми якості. особлива увага приді-лена причинно-наслідковим зв’язкам та керуванню якістю за кількісними показниками у проектах Пс. визначе-но концепцію вдосконалення проце-сів жЦ. Запропоновано модель при-йняття рішень з керування якістю че-рез вдосконалення процесів жЦ при виконанні проекту.

рассмотрены главные задачи ин-женерии надежности и качества про-граммных систем и пути их решения. определены место и роль тестирова-ния, а также прогнозирования и оце-нивания надежности в жизненном ци-кле (жЦ) программных систем (Пс). установлена взаимосвязь элементов современной парадигмы качества.

особое внимание уделено причинно-следственным связям и управлению качеством по количественным пока-зателям в проектах Пс. определена концепция совершенствования про-цессов жЦ. Предложена модель при-нятия решений по управлению ка-чеством через усовершенствование процессов жЦ.

The article studies the main tasks of reliability engineering and quality of the software systems as well as the ways of their solving. A place and role of test-ing, forecasting and evaluation of relia-bility software systems life cycle (LC) are defined. Modern quality paradigm of el-ements interconnection is settled. The special attention is paid to cause-effect relation and quality management based on quantitative indexes in software pro-jects. LC improvement process concept is determined. Decisions making model on quality management via LC process-es improvement in project implementa-tion cycle is offered.

10. Прокопенко И.Г., чурина А.И. алгоритм обнаружения движения объектов в поле обзора системы контроля

исследованы распределения ве-роятностей сигналов датчиков движе-ния, разработаны статистические мо-дели сигналов в ситуациях, когда дви-жение в зоне ответственности присут-ствует и когда его нет. синтезирован параметрический алгоритм обнару-жения движения и подтверждена его работоспособность.

досліджені розподіли ймовірнос-тей сигналів датчиків руху, розробле-ні статистичні моделі сигналів в ситу-ації, коли рух в зоні відповідальності присутній і коли його нема. синтезо-вано параметричний алгоритм вияв-лення руху і підтверджено його пра-цездатність.


214

Distributions of probabilities of sig-nals of the movement detector are in-vestigated, statistical models of signals in a situations when movement is pre-sent at a review zone and when it is not

present are developed. The parametrical algorithm of detection of movement is synthesized and its working capacity is shown.

11. Равва Д.П. амплітудно-частотні характеристики прохідного та відбивного підсилювачів нвч

Порівнюються прохідний і відбив-ний підсилювачі, виконані на двопо-люснику з від’ємною динамічною про-відністю і реактансом типу паралель-ного контура. За однакових степенів регенерації і нерівномірностей амп-літудно-частотних характеристик від-бивна схема переважає прохідну і за коефіцієнтом підсилення, і за смугою підсилюваних частот.

сравниваются проходной и отра-жательный усилители, выполненные на двухполюснике с отрицательной динамической проводимостью и ре-актансом типа параллельного конту-ра. При одинаковых степенях регене-

рации и неравномерностях амплитуд-но-частотных характеристик (ачх) от-ражательная схема превосходит проходную и по коэффициенту усиле-ния, и по полосе усиливаемых частот.

Passing and reflecting amplifiers on two-pole with negative dynamic admit-tance and parallel circuit type reactance are compared. Under the same regen-erations and nonuniformnesses of am-plitude- frequency response (AFR) re-flecting scheme exceeds passing one by both amplification factor and band of frequencies.

12. Пруднікова З.Г. Геоенергетичні запаси як складова частина основних си-ровинних ресурсів україни

в статті наведено і проаналізова-но дані досліджень теплового поля україни, які розглядаються як геое-нергетична складова мінерально-си-ровинної бази країни.

в статье приведены и проанали-зированы данные исследований те-плового поля украины, которые рас-

сматриваются как геоэнергетическая составляющая минерально-сырьевой базы страны.

Facts of investigations from heat fields Ukraine’s territory is comparison as geoenergetical component of country’s mineral-material resources.


215

13. Палишкин Н.А. Гидроэнергетичекое оборудование малых ГЭс

рассмотрены режимы работы МГЭс, подающих энергию в энерге-тическую систему и индивидуально-му потребителю. При этом учитывает-ся работа МГЭс при наличии водохра-нилища, на бытовом стоке и работа ГЭс, построенных на водохранилищах неэнергетического назначения.

Приведены номенклатуры гидро-турбин отечественных и зарубежных фирм.

розглянуто режими роботи МГЭс, що подають енергію в енергетичну систему та індивідуальним спожива-чам. При цьому враховується робо-та МГес при наявності водоймища, на

побутовому стоці і робота Гес, побу-дованих на водоймищах неенергетич-ного призначення.

наведено номенклатури гідротур-бін вітчизняних і закордонних фірм.

The modes of operations SGES, giv-ing energy in power system and individ-ual consumer are considered. Thus the work SGES is taken into account at pres-ence of reservoir, on a household drain and work of hydroelectric power station constructed on reservoirs of not power purpose (assignment).

The nomenclature of water-wheels of domestic and foreign firms are given.

ЛІНГВІСТИКА

14. Компанцева Л.Ф., Тихомиров Н.В. классификация ненормативной лексики

в данной статье описываются раз-личные классификации ненорматив-ной лексики как в английском, так и в русском языках. также предлагается обобщающая классификация на осно-ве нескольких рассмотренных.

в даній статті описуються різно-манітні класифікації ненормативної лексики як в англійській, так і в росій-

ській мовах. також пропонується уза-гальнююча класифікація на базі де-кількох розглянутих.

Different classifications of obscene lexis are described in this article both in English and Russian. Also generalized classification is proposed on the basis of described ones.

15. Камінський Ю. І., Штанько Ф.Ю. історія вивчення проблеми перекладу трансформацій у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці

у статті висвітлено історію ви-вчення перекладацьких трансформа-цій вітчизняними та зарубіжними до-

слідниками. наведено основні пра-ці та концепції дослідження перекла-дацьких трансформацій.


216

в статье освещена история изуче-ния переводческих трансформаций отечественными и зарубежными ис-следователями. Приведены основные работы и концепции исследования переводческих трансформаций.

This article is about history of stud-ying translation transformations by na-tional and foreign scientists. It highlights the main concepts concerning the mat-ter of translation transformations.

16. Дружин Г.В., Мосійчук О.Я. особливості прагматичного функціонування фразеологічних одиниць в публіцистичному стилі

у статті розглядаються особли-вості прагматичного функціонування фразеологічних одиниць в публіцис-тичному стилі. Прагматичний аспект має великий вплив на формування се-мантики фразеологічних одиниць і є об’єктом постійного дослідження лінг-вістів (в. хлєбди, в.н телії, Г.в колшан-ського, о.с Яковлевої). розмаїття по-глядів на дану проблему обумовлю-ють актуальність дослідження.

в статье рассматриваются особен-ности прагматического функциониро-вания фразеологических единиц в пу-блицистичном стиле. Прагматический аспект оказывает большое влияние на формировании семантики фразео-логических единиц и является объек-

том постоянного исследования линг-вистов (войцеха хлебды, в.н телии, Г.в колшанского, е.с Яковлевой). разноо-бразие взглядов на данную проблему обуславливает актуальность исследо-вания.

This article deals with the special-ties of phraseological units pragmat-ic functioning. Pragmatic aspect makes a great influence on the forming of se-mantic meaning of phraseological units. It is the object of linguists’ permanent research (Voiceh Hlebda, V.N Telija, G.V Kolshanskiy, E.S Yakovleva). The variety of views on the problem of this issue ex-plains the topicality of the research.

17. Пожидаєва І. В., Жуковська В.С. Прагматичний аспект перекладу англо-мовних рекламних слоганів

стаття присвячена дослідженню прагматичного аспекту в перекладі англомовних рекламних слоганів. ре-кламний слоган розглядається як спе-цифічне мовне і культурне явище, до-сліджується його прагматичний вплив на людину, її хід мислення, поведін-ку та емоції. визначаються труднощі та специфіка досягнення адекватного

перекладу англомовного рекламного слогану з врахуванням прагматично-го аспекту.

статья посвящена исследованию прагматического аспекта в переводе англоязычных рекламных слоганов. рекламный слоган рассматривается как специфическое языковое и куль-


217

турное явление, исследуется его праг-матическое влияние на человека, его ход мышления, поведение и эмоции. определяются трудности и специфи-ка достижения адекватного перевода англоязычного рекламного слогана с учетом прагматического аспекта.

The article deals with the pragmat-ic aspects of English advertising slogans’

translation. The advertising slogan is re-garded as a specific linguistic and cultur-al phenomenon, we investigate its prag-matic effect on the person, his train of thought, behavior and emotions. Dif-ficulties and specificity of an adequate English advertising slogan translation with pragmatic aspects are defined.

18. Скапенко А.Ю. інверсія в оригінальному та цільовому дискурсі: шляхи пе-редачі її експресивності при перекладі

у статті розглядаються шляхи адекватної передачі експресивнос-ті інверсії засобами мови перекладу. особлива увага приділяється характе-ру інверсії та інвертованим частинам речення. вказується мета застосуван-ня кожного інвертованого члена ре-чення.

в статье рассматриваются пути адекватной передачи экспрессивно-сти инверсии средствами языка пере-вода. особенное внимание уделяется характеру инверсии и инвертирован-

ным частям предложения. указывают-ся причины использования различ-ных видов инверсии.

The article deals with the ways of adequate rendering of inversion expressiveness by means of the target language. Special attention is paid to the character of inversion and to the inverted members of sentence. Reasons for use of different types of inversion are stated.

19. Шашков И.А., Рязанов Р.В. Психолингвистический подход к исследова-нию феномена манипуляции в процессе коммуникации

в статье рассмотрен психолинг-вистический подход к исследованию феномена манипуляции в парадиг-мах лингвистического знания. авторы определяют характеристику манипу-лятивного воздействия.

у статті розглянуто психолінгвіс-тичний підхід до феномену маніпуля-ції в парадигмах лінгвістичних знань.

автори визначають характеристику маніпулятивного впливу.

The article deals with the analysis of the phenomenon of manipulation presented in paradigms of linguistic re-search. The authors define the character-istics of manipulative impact.


218

20. Дружин Г.В., Свачій Д.М. Лінгвопрагматична детермінованість функціону-вання онімів у музиці

дана стаття присвячена впливу прагматичного фактору на формуван-ня преференцій, пов’язаних з вживан-ням онімів у музиці.

данная статья посвящена влия-нию прагматичного фактора на фор-

мирование преференций, связанных с употреблением онимов в музыке.

This article is devoted to the influ-ence of pragmatic factors on the pref-erences connected with the onym usage in music.

21. Камінський Ю.І., Цимбал А. розвиток стоматологічної термінології

наша стаття присвячена розвитку стоматологічної термінології. в стат-ті зазначено аспекти розвитку стома-тологічної термінології протягом сто-літь.

наша статья посвящена разви-тию стоматологической терминоло-гии. в статье отмечены аспекты разви-

тия стоматологической терминологии в течение веков.

Our article is devoted to the devel-opment of stomatological terminology. In our article aspects of development of stomatological terminology are ob-served.

22. Пожидаева И.В., Карпенко Я.И. сравнение полисемичного слова background и его лексико-семантических вариантов в русском и англий-ском языках

статья посвящена изучению про-блемы полисемии в английском и ру-саком языках на материале английско-го многозначного слова background. в работе предложены подходы к опре-делению черт сходства и различия по-лисемичной лексемы в обоих языках и подбор необходимого эквивалента для осуществления адекватного пере-вода. Проанализировано каждое от-дельное значение слова background, а также определена сочетаемость слов и наличие несовпадений, лакун и семантических неопределенностей. Представлена краткая характеристи-ка каждого значения многозначного

слова background и дана сравнитель-ная характеристика лексического зна-чения английского слова и его эквива-лентов.

стаття присвячена вивченню про-блеми полісемії в англійській та росій-ській мовах на матеріалі англійсько-го багатозначного слова background. у роботі запропоновано підходи до ви-значення рис подібності та відміннос-ті полісемічних лексеми в обох мовах й підбір необхідного еквівалента для здійснення адекватного перекладу. Проаналізовано кожне окреме значен-ня слова background, а також визначе-


219

на сполучуваність слів і наявність роз-біжностей, лакун і семантичних неви-значеностей. Представлена коротка характеристика кожного значення ба-гатозначного слова background та по-дана порівняльна характеристика лек-сичного значення англійського слова та його еквівалентів.

The paper studies the problem of polysemy in English and Russian on ba-sis of the English polysemantic word background. This paper describes ap-proaches to define the similarities and

differences of the polysemic lexeme in both languages and the selection of the necessary equivalent to implement the appropriate translation. Each meaning of the word background has been an-alyzed, as well as collocations and the presence of inconsistencies, gaps, and semantic ambiguities defined. There are both a brief description of each mean-ing of the word background and the comparative characteristic of the lexical meaning of English word and its equiva-lents presented in the paper.

23. Дружин Г.В., Орда А.І. Прагматика інтернет-дискурсу

опис прагматичних і когнітивних особливостей рекламних англійських текстів інтернету підтвердив думку про те, що існує тісний взаємозв’язок когнітивного і прагматичного аспек-тів в плані організації та змісту рекла-ми. Це підтверджують когнітивні моде-лі і певні речові акти, які відображають свої вербальні функції на особистому текстовому рівні.

описание прагматических и ког-нитивных особенностей рекламных английских текстов интернета под-твердило мнение о том, что существу-ет тесная взаимосвязь когнитивного и прагматического аспектов в плане ор-

ганизации и содержания рекламы. Это подтверждают когнитивные модели и определенные вещественные акты, отражающие свои вербальные функ-ции на личном текстовом уровне.

Description pragmatic and cognitive features of Internet advertising English texts, confirmed the view that there is a strong correlation of cognitive and pragmatic aspects in terms of content and advertising. This is supported by cognitive models and some real acts that reflect their verbal functions on a personal level text.

24. Камінський Ю. І., Кумлик С.П. особливості перекладу англомовних паре-мійних одиниць

в дослідженні розглянуто своє-рідність фразеологізмів, класифікацію паремійних фразеологічних одиниць, а також питання, як впливають фразе-

ологічні паремійні одиниці на процес перекладу.

в исследовании рассмотрены сво-еобразие фразеологизмов, классифи-


220

кация паремийных фразеологических единиц, а также вопрос о том, как вли-яют фразеологические паремийные единицы на процесс перевода.

In our investigation were observed such issues: how phraseological unit influences the process of translation, originality and classification of idiomatic expressions and phraseological units.

25. Дружин Г.В., Будар О.М. Засоби вираження об’єктивної модальності у ро-мані ернеста хемінгуея «Прощай, зброє» і повісті джерома селінджера «Ло-вець у житі»

у статті розкривається поняття об’єктивної та суб’єктивної модаль-ності. наведено засоби її відтворення при перекладі та найчастіші перекла-дацькі трансформації. особлива ува-га приділяється модальним дієсловам, які є найчастішим засобом вираження модальності на лексичному рівні.

в статье раскрывается понятие объективной и субъективной модаль-ности. Приведены способы ее воспро-изведения при переводе и наибо-лее частые переводческие трансфор-

мации. особое внимание уделяется модальным глаголам, которые явля-ются частым средством выражения модальности на лексическом уровне.

The article exposes the concept of objective and subjective modality. Means of its rendering during the trans-lation are shown and most frequent translation transformations are explicat-ed. Particular attention is paid to mod-al verbs that are most frequent means of expressing modality on the lexical level.

26. Здирко В.М., Майструк М.В. основні прийоми та аналіз перекладу фразе-ологічних одиниць, які використовуються в заголовках англомовної преси

у статті розглядаються шляхи адекватного перекладу та аналіз фра-зеологічних одиниць, які використо-вуються в заголовках газет. семантич-но пов’язане сполучення слів в різно-манітному мовному застосуванні дає об’єктивне уявлення про фразеоло-гічну систему нашої мови. опис транс-формацій сталих виразів має важливе значення для розуміння об’єктивних закономірностей загальномовної та фразеологічної систем. розмаїття по-глядів на проблему маловивчених пи-

тань обумовлюють актуальність дано-го дослідження.

в статье рассматриваются пути адекватного перевода и анализ фра-зеологических единиц, используемых в заголовках газет. семантичес-ки связанное сочетание слов в ши-роком языковом применении дает объективное представление о фразе-ологической системе нашего языка. описание трансформаций устойчивых выражений имеет важное значение для понимания объективных законо-мерностей общеязыковой и фразе-


221

ологической систем. разнообразие взглядов на проблему малоизученных вопросов обуславливает актуаль-ность данного исследования.

The article deals with the ways of adequate translation and analysis of phraseological units being used in the headlines. Semantically related word combination in the different language

use provides an objective understand-ing of our language phraseological sys-tem. Transformations description of con-stant expressions is important for under-standing the objective regularities of the general and phraseological systems. The variety of views on the problem of insuf-ficiently known issues explains the topi-cality of this research.

ПеДАГОГІКА У ВИщІй ШКОЛІ

27. Сігова А.Г. Формування громадянськості та духовності молоді у виховній роботі вищих навчальних закладів

у статті доведено єдність проце-сів становлення громадянської компе-тентності та духовної культури моло-дого покоління. автор розкриває на-прями і форми виховної діяльності у вищих навчальних закладах, що спри-яють формуванню громадянськості та духовності молоді.

содержание статьи раскрыва-ет единство процессов становления гражданской компетентности и ду-ховной культуры молодого поколе-ния. автор описывает направления и формы воспитательной деятельности

в высших учебных заведениях, спо-собствующие формированию граж-данственности и духовности молодо-го поколения.

The content of the article exposes the unity of becoming of civil compe-tence and spiritual culture of the young generation. The author suggests direc-tions and forms of pedagogical activi-ty of higher educational establishments, encouraging evolution of civic con-sciousness and spirituality of the young generation.

28. хорошайло О.С. студенти з обмеженими фізичними можливостями як суб’єкт морального виховання в інтегрованих групах вищих навчальних за-кладів

стаття присвячена студентам з обмеженими фізичними можливостя-ми, що навчаються в інтегрованих гру-пах вищих навчальних закладах, як суб’єктам морального виховання.

статья рассматривает студентов с ограниченными физическими воз-можностями, обучающихся в интегри-рованных группах высших учебных заведений, как субъектов морального воспитания.


222

The article is devoted to the stu-dents with the limited physical abilities as subjects of moral education in the

conditions of higher educational estab-lishments.

29. Сигова А.Г. Формирование гражданской позиции студентов технического и гуманитарно-педагогического профиля подготовки

в статье рассматриваются акту-альные проблемы гражданского вос-питания молодежи, формирования у студентов гражданской позиции. рас-крываются результаты комплексно-го исследования особенностей разви-тия гражданской позиции студентов разных вузов и регионов. разработа-на и экспериментально апробирова-на программа гражданского воспита-ния студентов, подтверждена ее эф-фективность.

в статті розглядаються актуальні проблеми громадянського виховання молоді, формування у студентів гро-мадянської позиції. оприлюднюються результати комплексного досліджен-

ня особливостей розвитку громадян-ської позиції студентів різних внЗ і регіонів. розроблено та експеримен-тально випробувано програму грома-дянського виховання студентів, під-тверджено її ефективність.

The actual problems of civil educa-tion of young people and forming of the student’s civil position are examined in the article. The results of the complex re-search of features of development of civ-il position of students of different insti-tutes and regions open up. The program of civil education of students is devel-oped and experimentally approved, its efficiency is confirmed.

ПОЛІТОЛОГІЯ, СОЦІОЛОГІЯ, ПРАВО

30. Дігтяр П.А. Проблема створення правових основ розвитку громадянсько-го суспільства в україні відповідно до стандартів ради Європи

в статті з’ясовується проблема створення правових основ розвитку громадянського суспільства україни і шляхи гармонізації правових відносин влади, суспільства і особи. При цьо-му аналізується природа та структу-ра громадянського суспільства і осно-вні нормативно-правові акти, що вста-новлюють громадсько-політичний пра-вопорядок.

в статье уясняется проблема соз-дания правовых основ развития граж-данского общества украины и пути гармонизации правовых отношений власти, общества и личности. При этом анализируется природа и струк-тура гражданского общества и основ-ные нормативно-правовые акты, кото-рые устанавливают общественно-по-литический правопорядок.


223

In the article the problem of creat-ing of the legal foundations for the de-velopment of civil society in Ukraine ex-amined and the ways of harmonization of the legal relations involving the au-thorities, the society and the person.

Also, the nature and structure of the civ-il society and the main normative legal acts are analyzed, which establish public and political legal order.

31. Потупіков М.О. Політологічний аналіз сучасних конфліктів

в статті на підставі аналізу сучас-них джерел уточнюється типологія конфліктів, співвідноситься їх зміст з сучасними дефініціями «воєнний кон-флікт», «збройний конфлікт» і т. п. Про-ведено структурно-змістовний ана-ліз природи та характеру етноконфе-сійного конфлікту як модельного кон-флікту хх1 століття, що представляє собою одну з чотирьох принципових категорій ризику для європейської безпеки на рубежі хх — хх1 сторіч.

в статье на основе анализа совре-менных источников уточняется типо-логия конфликтов, сопоставляется их смысл с существующими дефиниция-ми «военный конфликт», «вооружен-ный конфликт» и т.п. Проведен струк-турно-смысловой анализ природы эт-

ноконфессионого конфликта как мо-дельного конфликта хх1 столетия, который представляет собой одну их четырех принципиальных категорий риска для европейской безопасности на рубеже хх — хх1 веков.

By analyzing contemporary sources the typology of conflicts is clarified; the definitions of «military conflict», «armed conflict» and others are compared. The structural-content analysis of the nature and character of the ethnoconfessional conflict as a model conflict of the 21st century that belongs to one of the four principle risk categories for the European security on the edge of the 20th and 21st centuries is conducted.

32. Довгошея В.В. історичний аспект права на працю та його співвідношення зі свободою праці

розглядаються питання правово-го регулювання форм реалізації пра-ва людини на працю і важливості до-тримання цього права в сфері трудо-вих відносин.

стаття розрахована на науковців, викладачів, аспірантів, студентів юри-дичних вищих навчальних закладів та всіх, хто цікавиться проблемами реа-лізації права на працю.

рассматриваются вопросы пра-вового регулирования форм реали-зации права человека на труд и важ-ность соблюдения этого права в сфе-ре трудовых отношений.

статья рассчитана на научных ра-ботников, преподавателей, аспиран-тов, студентов юридических высших учебных заведений, и всех, кто ин-


224

тересуется проблемами реализации права на труд.

The article is observed the legal adjusting of forms of realization of human right to work and importance of observance of this right in the sphere of labour relations.

The article is counted on research workers, teachers, graduate students, students of Law higher educational establishments, and all who is interested in the problems of realization of right to work.


225

Шановні колеги!редакція збірника наукових праць «вісник Мнту» запрошує вас до публіка-

ції результатів досліджень за напрямами діяльності Мнту (нафтогазова інжене-рія, комп’ютерні науки та інформаційні системи, лінгвістика, політологія, соціо-логія, право, педагогіка у вищій школі), акцентуючи увагу на інноваційних підхо-дах і методах, застосовуваних у роботі вищих навчальних закладів.

При розгляді питань про публікацію наукових статей редакція керуєть-ся вимогами, що визначені в постанові Президії вак україни від 15.01.2003р. № 7–05/1, яка зобов’язує редакції

«ор га ні зу ва ти на ле ж не ре це н зу ван ня та ре те ль ний від бір ста тей до дру ку. … при йма ти до дру ку … ли ше на у ко ві стат ті, які мають та кі не об хід ні еле ме-н ти: по ста но в ка про бле ми у за га ль но му ви гля ді та її зв’я зок із ва ж ли ви ми на у-ко ви ми чи прак ти ч ни ми за вдан ня ми; ана ліз остан ніх до слі джень і пу б лі ка цій, в яких за по ча т ко ва но роз в’я зан ня да ної про бле ми і на які спи ра єть ся ав тор, ви ді-лен ня не ви рі ше них ра ні ше ча с тин за га ль ної про бле ми, ко т рим при свя чу єть ся озна че на стат тя; фо р му лю ван ня ці лей стат ті (по ста но в ка за вдан ня); ви клад ос но в но го ма те рі а лу до слі джен ня з по вним обґрунтуванням отри ма них на у ко-вих ре зуль та тів; ви сно в ки з цьо го до слі джен ня і пе р с пе к ти ви по да ль ших розві-док у да но му на пря м ку».

Мова — українська, російська або англійська.

Оформлення статей має відповідати таким вимогам:1. електронний варіант подавати на електронному носієві (CD чи DVD диск) або

надсилати електронною поштою. Файл іменувати латинськими літерами.2. контрольний роздрук файлу подати в одному примірнику з підписом авто-

ра (авторів).3. обсяг 10–14 сторінок форматом а4 (разом з бібліографією), MS Word, шрифт

Times New Roman, 14 кеглем з інтервалом 1,5; у тексті не має бути примусо-вих переносів. Поля: ліве — 3 см, верхнє і нижнє — 2 см, праве — 1,5 см, аб-зац — 1,25 см.

4. статтю викласти у такій послідовності (формі): у лівому верхньому куті — удк; рядком нижче, у правому верхньому куті — прізвище, ім’я та по бать-кові автора (авторів), науковий ступінь, наукове звання, посада, повна назва навчального (наукового) закладу; нижче по центру — наЗва стат-ті ПроПисниМи ЛітераМи; на початку статті вмістити анотацію (4–5 ряд-ків курсивом) українською, російською та англійською мовами; посилання в тексті на літературні джерела слід супроводжувати цифрами у квадрат-них дужках із позначенням спочатку номера цитованого видання відповід-но до списку використаних джерел і через кому цифрами сторінку, напри-клад: [ 3, с. 15]; бібліографію подавати за алфавітом після тексту статті. Під одним номером — тільки одна позиція, бібліографічний опис — згідно ви-


226

мог вак україни (Бюлетень вак україни. — 2008. — №3); таблиці та інші ілю-страції подавати у якісному виконанні, і їх кількість має бути оптимальною; текст та супровідні матеріали мають бути відредаговані та перевірені, пріз-вища та інші власні назви, а також терміни мають бути звірені і мати однако-ве написання. уникати абревіатур, а в разі потреби — розшифровувати.

Матеріали, оформлені з порушенням цих вимог, розглядатися не будуть. Редакція залишає за собою право редагування рукописів і прийняття остаточ-ного рішення щодо опублікування статей.

Редколегія збірника наукових праць «Вісник МНТУ»пров. Магнітогорський, 3 м. київ, 02660,

Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая

електронні копії статей можно надсилати на електронну скриньку: [email protected]

Підписано до друку ________. Формат 70х100/16.Папір офсетний. Гарнітура Myriad. ум. друк ____ арк.

обл.-вид. арк. _____. наклад 100 прим.Замовлення ______.

виготівник тов “дорадо-друк” 09000, м.сквира, вул. Щорса, 7

(044) 501–75–69 www.doradoalliance.com

свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру дк № 2600 від 01.09.2006 р.

Documents

Visnyk 6-2011