· Web view2013/09/17 · Реакція з лугами при нагріванні є специфічною на катіон NH 4 + оскільки при цьому виділяється

ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ КАТІОНІВЯкісний аналіз неорганічних сполук дозволяє встановити склад як індивідуальних

неорганічних сполук, так і їх сумішей.Більшість неорганічних сполук є електролітами і у водних розчинах знаходяться у

вигляді іонів. У зв'язку з цим якісний аналіз неорганічних сполук поділяють на аналіз катіонів і аніонів. У більшості випадків при аналізі катіонів присутність одних іонів заважає визначенню інших, тому що специфічних реакцій на окремі іони мало. У зв'язку з цим виявлення іонів найчастіше проводять за допомогою систематичного ходу аналізу. Якщо в пробі, що аналізується, знаходиться невелика кількість катіонів і усунути їх заважаючий взаємний вплив порівняно нескладно, застосовують дробний аналіз. Аналіз аніонів (за винятком особливих випадків) найчастіше виконують дробним методом.

Існує декілька методів систематичного ходу аналізу катіонів: сірководневий, аміачно-фосфатний, кислотно-основний тощо.

Історично першим був сірководневий метод аналізу, запропонований в 1871 році російським вченим М. О. Меншуткіним. В основі поділу катіонів на аналітичні групи у цьому методі лежить різна розчинність сульфідів катіонів у залежності від рН середовища (табл. 1). Головним недоліком цього методу є застосування високотоксичного сірководню. У зв'язку з цим, останнім часом частіше застосовують аміачно-фосфатний метод, оснований на різній розчинності фосфатів катіонів (табл. 2), і кислотно-основний, оснований на різній розчинності гідроксидів і деяких солей, утворених цими катіонами і сильними кислотами (табл. 3).

У посібнику описано якісний аналіз катіонів кислотно-основним методом на прикладі іонів, які найчастіше входять до складу лікарських препаратів або реагентів, що застосовуються у фармацевтичному аналізі.

Таблиця 1Класифікація катіонів за сірководневим методом

Група Катіони Груповий реагент Розчинність сполук

1 К+, Na+, NH4+,

Mg2+Немає

Сульфіди, карбонати*,хлориди та гідроксиди*

розчиняються у воді

2 Ba2+, Sr2+,Ca2+(NH4)2C03,

NH3. H2O + NH4C1,

рН=9,25Карбонати, не розчиняються

у воді

3Fe2+, Fe3+, Cr3+,Al3+, Mn2+, Ni2+,

Zn2+, Co2+,

(NH4)2S,NH3

.H2O + NH,C1, рН=9,25

Сульфіди, не розчиняютьсяу воді** , але розчиняються в

розведених кислотах

4

Cu2+, Hg2+, Bi3+,Sn2+, Sn (IV),

Sb (III), Sb (V),As (III), As (V)

H2S, HC1, рН=0,5Сульфіди, не розчиняються уводі і розведених кислотах

5 Ag+, Pb2+, Hg2 2+ HCl Хлориди, не розчиняються уводі і розведених кислотах

Примітка*—за виключенням Mg2+; **—сульфіди Cr3+ і Al 3+ розкладаються водою

Таблиця 2Класифікація катіонів за аміачно-фосфатним методом

Група Катіони Груповий реагент Розчинність сполук

1 Ag+, Pb2+, Hg22+ Немає

Хлориди, нерозчиняються у воді

2 Sn2+, Sn (IV),Sb (III), Sb (V)

HNO3

Метасурм'яна іметаолов'яні кислоти, не

розчиняються у воді

3Ba2+, Sr2+, Ca2+, Mg2+,

Mn2+, Fe2+,A13+, Cr3+, Fe3+

(NH4)2HP04, конц. NH3

. H2O

Фосфати, нерозчиняються у воді і в

надлишку аміаку

4 Cu2+, Cd2+, Hg2+, Co2+, Ni2+, Zn2+

(NH4)2HPO4 , конц. NH3

. H2O

Фосфати, нерозчиняються у воді, але

розчиняються внадлишку аміаку

5 Na+, K+, NH4+ Немає

Хлориди, нітрати іфосфати, розчиняються

у воді

Таблиця 3

Класифікація катіонів за кислотно-основним методомГрупа Катіони Груповий реагент Розчинність сполук

1 Na+, K+, NH4+ Немає

Хлориди, сульфати ігідроксиди, розчиняються у

воді

2 Ag+,Pb2+, Hg22+ 2 М HCl Хлориди, не розчиняються у

воді

3 Ва2+, Sr2+, Ca2+ 1М H2SO4 Сульфати, не розчиняються уводі

4А13+, Zn2+, Cr3+, Sn (II), Sn (IV),As (III), As (V)

Надлишок4М NaOH

Гідроксиди не розчиняються у воді, але розчиняються в

надлишку лугу

5Fe2+, Fe3+, Mg2+,

Mn2+, Bi3+,Sb (III), Sb (V)

Надлишок 25%NH3 . Н2О

Гідроксиди, не розчиняютьсяу воді, надлишку лугу і аміаку

6 Co2+, Ni2+, Cd2+,Cu2+, Hg2+

Надлишок 25%NH3

. H2O

Гідроксиди, не розчиняютьсяу воді, надлишку лугу, але

розчиняються в надлишку аміаку

Тести1. В лабораторії необхідно ідентифікувати катіон амонію. Можна використати розчин:

Дистрактори Правильна відповідь з обгрунтуванням

А. Реактиву Неслера

В. Калію хромату

С. Цинку уранілацетату.

D. Реактиву Чугаєва.

E. Натрію сульфату

А. Найбільш характерною та чутливою реакцією для виявлення NH4

+ є реакція з реактивом Неслера (K2[HgI4] + KOH), в результаті якої утворюється цегляно-червоний осад (чутливість реакцій 105- моль/л). Інші катіони І аналітичної групи за кислотно-основною класифікацією цієї реакції не дають.

2. Яка з наведених реакцій визначення катіону амонію є специфічною? Дистрактори Правильна відповідь з обгрунтуванням

А. Реакція з калію гексагідроксиантимонатом. В. Реакція з гідроксидами лужних металів при нагріванні.С. Реакція з натрію гексанітрокобальтом (Ш).D. Реакція з калію тетрайодогідраргіратом (П) в лужному середовищіE. Реакція з натрію гексанитрокобальтом(Ш) в кислому середовищі

В. Реакція з лугами при нагріванні є специфічною на катіон NH4

+ оскільки при цьому виділяється NH3: NH4Cl + NaOH ® NH3 (характерний запах) + NaCl + H2O. Змочений у воді червоний лакмусовий папірець посиніє, якщо його потримати над пробіркою, ртутний папірець в таких умовах почорніє.

3. При нагріванні і під дією лугу на розчин, що аналізується, виділяється газ, що змінює колір вологого лакмусового паперу на синій колір. Це свідчить про наявність в розчині:


А. Карбонат-іонів

В. Іонів свинцю

С. Іонів амонію

D. Іонів вісмуту

E. Хлорид-іонів

С. Реакція з лугами при нагріванні є специфічною на катіон NH4

+ оскільки при цьому виділяється NH3: NH4Cl + NaOH ® NH3 (характерний запах) + NaCl + H2O. Змочений у воді червоний лакмусовий папірець посиніє, якщо його потримати над пробіркою.

4. Який висновок про склад досліджуваного розчину можна зробити, виходячи з того факту, що він не утворює осадів ні з: 1) HCl; 2) H2S; 3) (NH4)2S; 4) (NH4)2CO3


А. Солі Калію і Плюмбуму

В. Солі Магнію і Кальцію

С. Солі Літію і Натрію

D. Солі Натрію і Алюмінію

С. На досліджуваний розчин подіяли реактиви: HCl, H2S, (NH4)2S, (NH4)2CO3 і при цьому не утворилося осадів. Тому в розчині не може бути Pb2+, який утворює чорний осад

E. Солі Літію і Стронцію PbS, білий осад PbCO3, PbCl2, не може бути Ca2+, Mg2+, Al3+, Sr3+, які утворюють білі осади карбонатів CaCO3, MgCO3, Al(OН)3, SrCO3. Отже у суміші мають бути катіони тільки І аналітичної групи, які не дають осадів з наведеними реактивами: Li+, Na+.

5. Яка з названих реакцій виявлення катіону амонію є надчутливою? Дистрактори Правильна відповідь з обгрунтуванням

А. Реакція з дигідроантимонатом калію

В. Реакція з гексанітрокобальтом [ІІІ] натрію С. Реакція з тетрайодомеркуратом [ІІ] калію у лужному середовищі D. Реакція з гексанітрокобальтом [ІІІ] натрію у кислому середовищі E. Реакція з лугом під час нагрівання у газовій камері

Е. Для виявлення катіону NH4+ дуже

чутливою реакцією є реакція з лугом при нагріванні у газовій камері. Наявність аміаку, що виділяється при цьому, встановлюється за допомогою ртутного папірця (фільтрувальний папір оброблений розчином Hg2(NO3)2). В присутності аміаку ртутний папірець чорніє.

6. Досліджуваний розчин містить катіони калію і амонію. Вкажіть реагент, який дозволяє виявити в цьому розчині катіони амонію.


А. Натрію гідротартрат.

В. Натрію гексанітрокобальтат.

С. Свинцю гексанітрокупрат (ІІ).

D. Реактив Неслера.

E. Цинкуранілацетат.

D. Найбільш характерною та чутливою реакцією для виявлення NH4

+ є реакція з реактивом Неслера (K2[HgI4] + KOH), в результаті якої утворюється цегляно-червоний осад (чутливість реакцій 10-5 моль/л). Інші катіони І аналітичної групи за кислотно-основною класифікацією цієї реакції не дають.

7. Який аналітичний ефект спостерігається під час визначення катіону калію розчином натрій гексанітрокобальтату (ІІІ)?


А. Жовтий осад

В. Білий осад

С. Жовте забарвлення розчину

D. Чорний осад

E. Червоний осад

А. При дії Na3[Co(NO2)6] на катіони К+ утворюється жовтий осад К3[Co(NO2)6]:3KCl + Na3[Co(NO2)6] ® К3[Co(NO2)6] ¯ + 3 NaCl

8. Досліджуваний розчин містить катіони амонію і натрію. Вкажіть реагент, який дозволяє виявити в цьому розчині катіони натрію.


А. Калію гексагідроксостібат

В. Реактив Несслера

С. Цинкуранілацетат.

D. Кислота винна

E. Кислота бензойна

С. Катіон Na+ утворює жовто-зелений кристалічний осад з цинкуранілацетатом складу NaZn(UO2)3(CH3COO)9×9H2O. З K[Sb(OH)6] катіон Na+ утворює білий дрібно кристалічний осад складу Na[Sb(OH)6], однак цій реакції заважає катіон амонію

9. Яка пара йонів не заважає один одному при виявленні? Дистрактори Правильна відповідь з обгрунтуванням

А. NH4+, K+

В. K+, Na+

С. NH4+, Na+

D. Li+, NH4+.

E. Такої пари для І аналітичної групи немає.

В. Катіон NH4+ вступає в реакції з

реактивами, які використовують для виявлення K+, Na+, Li+. Тому в присутності NH4

+ ці катіони не виявляють. Амоній видаляють з суміші шляхом термічного розкладу солі. K+, Na+ не заважають один одному при виявленні.

10. До досліджуваного розчину додали 2М розчин хлороводневої кислоти. Випав осад білого кольору, який в результаті обробки концентрованим розчином аміаку почорнів. Це свідчить про присутність в розчині:


А. Катіонів срібла (І).

В. Катіонів вісмуту (ІІІ).

С. Катіонів ртуті (ІІ).

D. Катіонів ртуті (І).

E. Катіонів свинцю (ІІ).

D. 2н. розчин HCl є груповим реагентом ІІ аналітичної групи за кислотно-основною класифікацією, до якої відносяться катіони Ag+, Hg2

2+, Pb2+. Ці катіони утворюють білі осади AgCl, PbCl2, Hg2Cl2. Hg2Cl2 під дією NH4OH утворює два осади: Hg2Cl2 + 2 NH4OH ® Hg¯ (чорний осад) + NH2HgCl¯ (білий осад) + NH4Cl + 2H2O.

11. Для визначення якісного складу препарату на зразок досліджуваного розчину подіяли 2 Н. розчином HCl. Випав білий осад, розчинний в водному розчині аміаку. На наявність якого катіону вказує цей аналітичний ефект:


А. Аргентуму (І).

В. Плюмбуму (ІІ).

С. Меркурію (І).

D. Меркурію (ІІ).

E. Стануму (ІІ).

А. 2н. розчин HCl є груповим реагентом ІІ аналітичної групи за кислотно-основною класифікацією, до якої відносяться катіони Ag+, Hg2

2+, Pb2+. Ці катіони утворюють білі осади AgCl, PbCl2, Hg2Cl2, з яких тільки AgCl розчиняється в надлишку NH4OH. AgCl + 2 NH4OH ® [Ag(NH3)2]Cl + 2H2O.

12. До розчину, якій містить катіони меркурію(I), додали розчин хлоридної кислоти. До утвореного осаду додали розчин аміаку. Вкажіть хімічний склад осаду:


А. Hg2O

В. [HgNH2]Cl + Hg

В. 2н. розчин HCl є груповим реагентом ІІ аналітичної групи за кислотно-основною класифікацією, до якої відносяться катіони

С. [HgNH2]Cl

D. Hg(OH)2

E. HgO

Ag+, Hg22+, Pb2+. Ці катіони утворюють білі

осади AgCl, PbCl2, Hg2Cl2. Hg2Cl2 під дією NH4OH утворює два осади: Hg2Cl2 + 2 NH4OH ® Hg¯ (чорний осад) + NH2HgCl¯ (білий осад) + NH4Cl + 2H2O

13. Відомо, що до складу досліджуваної суміші входять катіони другої аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією). До другої аналітичної групи належать катіони, які утворюють:


А. Осади із нітратною кислотою

В. Осади із гідрофосфатом натрію.

С. Комплексні сполуки із гідроксидом амонію. D. Осади із хлоридною кислотою.

E. Комплексні сполуки із гідроксидом натрію.

D. 2н. розчин HCl є груповим реагентом ІІ аналітичної групи за кислотно-основною класифікацією, до якої відносяться катіони Ag+, Hg2

2+, Pb2+. Ці катіони утворюють білі осади AgCl, PbCl2, Hg2Cl2.

14. До досліджуваного розчину додали розчин калію йодиду. Випав золотисто-жовтий осад, який розчиняється в гарячій воді, надлишку реагенту і в оцтовій кислоті. Це свідчить про присутність в розчині:


А. Катіонів свинцю (ІІ)

В. Катіонів срібла (І)

С. Катіонів вісмуту (ІІІ)

D. Катіонів ртуті (ІІ)

E. Катіонів ртуті (І)

А. При дії КІ в осад випаде блідо-жовтий осад AgІ, брудно-зелений Hg2І2, червоний HgІ2, чорний ВіІ3 і золотисто-жовтий PbІ2. Всі осади розчиняються в надлишку реактиву утворюючи йодидні комплекси. Однак тільки PbІ2 розчиняється у гарячій воді та в оцтовій кислоті.

15. До досліджуваного розчину додали 1М розчин сірчаної кислоти. Випав осад білого кольору, який розчиняється в лугах. Це свідчить про присутність в розчині:


А. Катіонів кальцію (ІІ).

В. Катіонів барію (ІІ).

С. Катіонів срібла (І).

D. Катіонів ртуті (І).


Е. При дії 1М H2SO4 утворюються білі осади PbSO4, Ag2SO4, Hg2SO4, BaSO4, CaSO4, SrSO4. Ці розчини не розчиняються в мінеральних кислотах, і тільки PbSO4 розчиняється в лугах в наслідок амфотерності сполук Pb2+: PbSO4 + 4NaOH ® Na2PbO2 (безбарвний розчин) + Na2SO4 + 2H2O

16. Реакція утворення золотисто-жовтого осаду (реакція “золотого дощу”) – це реакція: Дистрактори Правильна відповідь з обгрунтуванням

А. Утворення осаду PbCl2

В. Утворення осаду AgІ

С. Утворення осаду PbІ2

D. Утворення осаду HgІ2

E. Утворення осаду Hg2І2

С. Реакція утворення золотисто-жовтого осаду (реакція «золотого дощу») – це реакція утворення осаду PbІ2. При додаванні до розчину солі Pb2+ невеликої кількості КІ утворюється жовтий осад. Якщо до суміші додати 2 мл Н2О і суміш нагріти до кипіння – осад розчиниться. При охолодженні суміші

під проточною водою утворюється кристалічний золотистий осад PbІ2.

17. В якісному аналізі характерною реакцією на катіони срібла є: Дистрактори Правильна відповідь з обгрунтуванням

А. Реакція утворення сирнистого осаду AgCl, що розчиняється в розчині аміаку В. Реакція "золотого дощу"

С. Реакція утворення червоного розчину роданіду заліза D. Реакція утворення турнбулевої сині

E. Реакція утворення берлінської блакиті


2+, Pb2+. Ці катіони утворюють білі осади AgCl, PbCl2, Hg2Cl2. АgCl під дією NH4OH утворює розчинну комплексну сполуку: AgCl + 2 NH4OH ® [Ag(NH3)2] + 2 H2O

18. При аналізі фармпрепарату необхідно розділити суміш хлоридів катіонів 2 аналітичної групи (аргентум (+1) та меркурій (+1)). Запропонуйте розчин реагенту для такого розділення


А. Хлоридної кислоти

В. Сульфатної кислоти

С. Калій гідроксиду

D. Калій карбонату

E. Амоніаку

Е. За систематичним ходом аналізу суміші катіонів ІІ аналітичної групи для розділення хлоридів AgCl та Hg2Cl2 осади обробляють розчином амоніаку. Арґентум переходить в розчин у вигляді аміакату [Ag(NH3)2]Cl, а Hg2

2+ переходить в осади: Hg¯ + NH2HgCl¯

19. На чому ґрунтується відокремлення плюмбум (ІІ) хлориду від інших хлоридів ІІ аналітичної групи


А. На різній розчинності у гарячій воді.

В. На різній розчинності у соляній кислоті

С. На різній розчинності у лугах

D. На різній розчинності у розчині аміаку

E. На різній розчинності у сірчаній кислоті

А. За систематичним ходом аналізу суміші катіонів ІІ аналітичної групи після осадження хлоридів AgCl, PbCl2, Hg2Cl2, Pb2+ відокремлюють від Ag+ та Hg2

2+ промиваючи осад гарячою водою, оскільки тільки PbCl2 при цьому розчиниться.

20. На чому ґрунтується розділення арґентум хлориду від гідраргірум (І) хлориду.Дистрактори Правильна відповідь з обгрунтуванням

А. На різній розчинності у соляній кислоті

В. На різній розчинності у лугах

С. На різній розчинності у розчині амоніаку. D. На різній розчинності у гарячій воді.

E. На різній розчинності у сірчаній кислоті

С. За систематичним ходом аналізу суміші катіонів ІІ аналітичної групи для розділення хлоридів AgCl та Hg2Cl2 осади обробляють розчином амоніаку. Арґентум переходить в розчин у вигляді аміакату [Ag(NH3)2]Cl, а Hg2

2+ переходить в осади: Hg¯ + NH2HgCl¯

21. У суміші знаходяться катіони стронцію та кальцію. При дії якого реагенту можна розділити ці катіони?


А. Розчину калію дихромату

В. Насиченого розчину амонію сульфату

С. Розчину амонію оксалату

D. Розчину калію хромату

E. Розчину натрію сульфату

В. За систематичним ходом аналізу катіонів Ш аналітичної групи необхідно відокремити Са2+ від Sr2+. Для цього використовують (NH4)2SO4, який додають до розчину до насичення і суміш кип’ятять. При цьому в осад випаде SrSO4, а в розчині залишається Са2+. СаSO4 + (NH4)2SO4 ® (NH4)2[Са(SO4)2]

22. До досліджуваного розчину додали розчин калію хромату. Випав осад жовтого кольору, який не розчинюється в оцтовій кислоті. Це свідчить про присутність у розчині катіонів:


А. Магнію.

В. Кобальту

С. Натрію

D. Кальцію

E. Барію.

Е. При додаванні розчину K2CrO4 до суміші катіонів Ba2+, Ca2+, Mg2+, Co2+, Na+ в осад випаде BaCrO4 і цей осад не розчиняється в оцтовій кислоті. Інші катіони в присутності СН3СООН не утворюють осадів хроматів.

23. В розчині, що аналізується, міститься хлорид кальцію і хлорид натрію. Для ідентифікації іонів кальцію до розчину додали розчин:


А. Барію хлориду

В. Натрію хлориду

С. Калію йодиду

D. Амонію оксалату

E. Калію перманганату

D. З метою виявлення іонів Ca2+ у суміші використовують реакцію з амонію оксалатом. Утворюється білий осад СаС2О4, який не розчиняється в оцтовій кислоті

24. До досліджуваного розчину додали розчин калію хромату. Випав осад жовтого кольору, який не розчиняється в оцтовій кислоті. Це свідчить про присутність в розчині:


А. Катіонів барію (ІІ).

В. Катіонів кальцію (ІІ).

С. Катіонів стронцію (ІІ).

D. Катіонів ртуті (ІІ).


А. При додаванні до суміші іонів розчину K2CrO4 можуть утворитися жовті осади BaCrO4, CaCrO4, SrCrO4, PbCrO4, HgCrO4, однак при додаванні оцтової кислоти всі осади розчиняються, крім BaCrO4.

25. До досліджуваного розчину додали 1М розчин сірчаної кислоти. Випав осад білого кольору, який не розчиняється у кислотах і лугах, але розчиняється в концентрованому розчині амонію сульфату. Це свідчить про присутність в розчині:


А. Катіонів срібла (І). В. При додаванні до суміші катіонів 1М

В. Катіонів кальцію (ІІ).

С. Катіонів барію (ІІ).

D. Катіонів стронцію (ІІ).


розчин сірчаноїої кислоти можуть утворитись білі осади PbSO4, Ag2SO4, Hg2SO4, BaSO4, CaSO4, SrSO4, які не розчиняються у кислотах і лугах (крім PbSO4). Якщо до розчину додати (NH4)2SO4 до насичення, то розчиняється осад CaSO4 утворивши сполуку (NH4)2[Ca(SO4)2].

26. При проведенні аналізу суміші катіонів за систематичним ходом аналізу необхідно відокремити катіони третьої аналітичної групи (кислотно-основна класифікація). Для цього використовують:


А. 1М розчин сірчаної кислоти в присутності етанолу. В. Розчин калію хромату.

С. Розчин натрію карбонату.

D. Розчин амонію оксалату

E. Розчин амонію карбонату

А. Груповий реагент катіонів ІІІ аналітичної групи (кислотно-основна класифікація) 1М H2SO4 при дії якого в присутності етанолу утворюються осади BaSO4, CaSO4, SrSO4. За допомогою цієї реакції відокремлюють ІІІ аналітичну групу катіонів від інших компонентів суміші.

27. Солі кальцію при дії Na2HPO4 утворюють білий осад CaHPO4. Цей осад розчинний у кислотах, але практично нерозчинний у лугах і гарячій воді. Чи можна проводити цю реакцію: 1) при нагріванні; 2) в присутності кислот; 3) в присутності лугів?


А. 1) так; 2) ні; 3) так

В. 1) так; 2) так; 3) так

С. 1) ні; 2) ні; 3) ні

D. 1) ні; 2) ні; 3) так

E. 1) ні; 2) так; 3) так

А. Оскільки осад CaHPO4 не розчинний в гарячій воді, то його можна одержувати шляхом нагрівання. Осад розчиняється у мінеральних кислотах і тому його не можна одержати в присутності кислот. Осад не розчиняється в лугах, тому його можна одержувати в присутності лугів.

28. В якісному аналізі для виявлення іонів стронцію використовують так звану гіпсову воду. Гіпсова вода – це:


А. Розчин Br2 у воді;

В. Насичений розчин CO2 у воді

С. Насичений розчин CaSO4 у воді

D. Розчин Ba(NO3)2 у воді

E. Річкова вода

C. Гіпс має склад CaSO4× 2Н2О. Він мало

розчинний у воді ( ). Насичений розчин CaSO4 у воді називається гіпсовою водою.

29. В якісному аналізі при осадженні сульфатів катіонів третьої аналітичної групи (Ca2+, Sr2+, Ba2+) з метою зменшення розчинності сульфатів у розчин додають


А. Азотну кислоту

В. Розчин аміаку

С. Етиловий спирт

D. Крохмаль

C. Процес розчинення речовин характеризується взаємодією частинок речовини (іонів молекул) з молекулами розчинника. У водному розчині знаходяться гідратовані іони. Щоб прискорити випадання

E. Трилон Б осаду і не допустити утворення пересиченого розчину, до суміші додають органічний розчинник, що зміщується з водою (спирт), щоб зменшити гідратацію іонів.

30. Яка реакція відкриття катіону кальцію є специфічною?Дистрактори Правильна відповідь з обгрунтуванням

А. З оксалатом амонію

В. З сірчаною кислотою, мікрокристалоскопічна С. Забарвлення полум’я

D. З карбонатом амонію

E. З сульфатом натрію

В. При виявленні катіонів Ш аналітичної групи за кислотно-основною класифікацією 1М розчин H2SO4 використовується як груповий реактив, який осаджує білі осади BaSO4, CaSO4, SrSO4. Іони Ca2+ утворює осади з H2SO4 тільки з більш концентрованих розчинів. Однак для Ca2+ ця реакція більш специфічна і чутлива коли виконується як мікрокристалоскопічна на предметному склі. З розбавлених розчинів утворюються кристали у вигляді довгих голок, які з’єднані у розетки. З концентрованих розчинів утворюються кристали у вигляді пластинок, які мають ромбоподібний вигляд.Реакція з оксалатом амонію, з карбонатом амонію, з сульфатом натрію і проба на полум’я не специфічні при виявленні Ca2+.

31. Яким реагентом і якою реакцією можна однозначно виявити іони Са2+ в розчині: Дистрактори Правильна відповідь з обгрунтуванням

А. Мікрокристалоскопічно з натрій плюмбум гексанітрокупратом (ІІ).В. Дією розчину калію біхромату.

С. Дією реактиву Чугайова (диметилгліоксим). D. Дією розчину сульфату натрію

E. Мікрокристалоскопічно з розведеною сульфатною кислотою.

Е. При виявленні катіонів Ш аналітичної групи за кислотно-основною класифікацією 1М розчин H2SO4 використовується як груповий реактив, який осаджує білі осади BaSO4, CaSO4, SrSO4. Іони Ca2+ утворює осади з H2SO4 тільки з більш концентрованих розчинів. Однак для Ca2+ ця реакція більш специфічна і чутлива коли виконується як мікрокристалоскопічна на предметному склі. З розбавлених розчинів утворюються кристали у вигляді довгих голок, які з’єднані у розетки. З концентрованих розчинів утворюються кристали у вигляді пластинок, які мають ромбоподібний вигляд.Реакція з оксалатом амонію, з карбонатом амонію, з сульфатом натрію і проба на полум’я не специфічні при виявленні Ca2+. З K2Cr2O7, диметилгліокситом і натрій плюмбум гексанітрокупратом (ІІ) Ca2+ осади не утворює.

32. Який аналітичний ефект потрібно чекати від дії калію гексаціаноферату (ІІ) на катіони Са2+:


А. Випадання жовто-зелених кристалів

В. Появу коричневого забарвлення

С. Утворення комплексної сполуки голубого кольору D. Утворення білого дрібнокристалічного осаду E. Появу бурого кільця

D. При дії K4[Fe(CN)6] на катіони Са2+

утворюється білий осад Са2[Fe(CN)6]¯

33. Щоб перевести осад ВаSО4 в розчин можна використати: Дистрактори Правильна відповідь з обгрунтуванням

А. Взаємодію осаду з розведеною сульфатною кислотою при нагріванні В. Взаємодію осаду з насиченим розчином натрію карбонату при нагріванні С. Взаємодію осаду з концентрованою сульфатною кислотою при нагріванні D. Взаємодією осаду з концентрованими розчинами лугів при нагріванні E. Осад є нерозчинним

В. При осадженні катіонів Ш аналітичної групи груповим реагентом утворюються білі, важкорозчинні осади BaSO4, CaSO4, SrSO4, які не розчиняються ні в кислотах ні в лугах. Для переведення катіонів в розчинні сполуки за законом діючих мас, осад сульфатів кип’ятять з насиченими розчинами натрію карбонату і після осідання осаду рідину над осадом декантують. BaSO4 + Na2CO3 ® BaCO3 ¯ + Na2SO4. Цю операцію повторюють доти, поки розчин над осадом не перестане давати реакцію на іони SO4

2-. Одержаний осад карбонатів розчиняють у 0,1н. ацетатній кислоті

34. До досліджуваного розчину додали 2М розчин HCl. При цьому утворився білий осад, який при обробці розчином аміаку почорнів. Який катіон присутній у розчині:


А. Hg22+

В. Ag+

С. Pb2+

D. Ba2+

E. Mg2+


2+, Pb2+. Ці катіони утворюють білі осади AgCl, PbCl2, Hg2Cl2. Hg2Cl2 під дією NH4OH утворює два осади: Hg2Cl2 + 2 NH4OH ® Hg¯ (чорний осад) + NH2HgCl¯ (білий осад) + NH4Cl + 2H2O.

35. При проведенні контролю якості лікарських засобів застосовуються аналітичні реакції. Хімічна реакція може бути використана як аналітична у тому випадку, коли вона:


А. Проходить із видимими змінами у реакційній системі. В. Проходить з виділенням тепла

С. Відбувається із утворенням гетерофази.

D. Є оборотною

E. Проходить повільно.

А. Для аналізу використовуються аналітичні реакції, які мають відповідати таким вимогам: вони мають бути характерними

(проходити з видимими змінами: осад, зміна забарвлення, виділення газу);

чутливими (мінімальна кількість речовини має забезпечувати видимий неозброєним оком позитивний ефект реакцій);

специфічними;репродуктивними.

36. Аналіз складних сумішей сполук/іонів може проводитися двома шляхами, які мають певні особливості – систематичним та дробним методами. Виявлення досліджуваних сполук/іонів за допомогою дробного методу аналізу вимагає виконання наступних аналітичних операцій:


А. Концентрування досліджуваного розчину. В. Застосування групового реактиву.

С. Використання специфічного реактиву.

D. Застосування високочутливого реактиву. E. Застосування маскуючого реактиву.

С. Дробний метод аналізу запропонований О.Тананаєвим, полягає у виявленні речовин у суміші без попереднього розділення. Для виявлення кожного компоненту суміші використовують специфічні реакції, які дозволяють одержати певний продукт реакції з однією речовиною суміші при дії специфічного реактиву.

37. При проведенні аналізу сумішей катіонів за систематичним ходом необхідно відділити катіони першої аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією). Груповим реактивом для іонів першої аналітичної групи є:


А. Гідроксид натрію

В. Гідроксид амонію

С. Хлоридна кислота

D. Жоден з цих реактивів

E. Сульфатна кислота

D. В основі систематичного аналізу лежить аналітична класифікація катіонів. Поділ іонів на групи обумовлений використанням певних групових реагентів. За кислотно-основною класифікацією катіонів груповими реагентами є кислоти H2SO4, HCl, а також основи NaOH і NH4OH. За цією класифікацією катіони поділяються на 6 аналітичних груп. До першої групи відносяться катіони Na+, K+, Li+, NH+

4 і ця група не має групового реагенту.

38. В ході систематичного аналізу складних сумішей проводиться розділення компонентів суміші на групи. Поділ іонів (катіонів/аніонів) на аналітичні групи проводиться відповідно до:


А. Положення елементів у періодичній системі. В. Розчинності їх сполук у воді

С. Оксидаційно-відновних властивостей цих іонів. D. Хімічних властивостей їх сполук із певними реактивами. E. Фізичних властивостей їх сполук

D. В основі систематичного аналізу лежить аналітична класифікація катіонів, аніонів. Поділ іонів н групи обумовлений використанням певних групових реагентів. За кислотно-основною класифікацією катіонів груповими реагентами є кислоти H2SO4, HCl, а також основи NaOH і NH4OH. За цією класифікацією катіони поділяються на 6 аналітичних груп. Катіони, об’єднані в аналітичні групи, однаково реагують з груповим реагентом, який використовують у систематичному аналізі для відокремлення даної групи від інших компонентів суміші.

39. Досліджуваний розчин містить катіони калію і натрію. Вкажіть реагент, який дозволяє виявити в цьому розчині катіони калію.


А. Цинкуранілацетет.

В. Кислота саліцилова.

С. Кислота винна.

D. Кислота щавлева.

E. Кислота бензойна.

С. З метою виявлення К+ в присутності Na+ можна використовувати тартратну (винну) кислоту Н2С4Н4О6. Реакція відбувається при умові забуферювання (додавання натрію ацетату) KCl + Н2С4Н4О6 + CH3COONa ® KHC4H4O6¯ (білий осад) + CH3COOH + NaCl. З іншими органічними кислотами (саліциловою, бензойною, щавлевою) і з цинкуранілацетатом калій осадів не утворює.

40. За кислотно-основною класифікацією катіонів груповими реагентами можуть бути: HCl, H2SO4, NaOH або KOH, розчин NH3. До другої групи катіонів належать катіони Pb2+, Ag+, Hg2

2+. Вказати груповий реагент для другої групи катіонів.Дистрактори Правильна відповідь з обгрунтуванням

А. Розчин HCl

В. Розчин H2SO4

С. Група не має групового реагенту

D. Розчин NaOH

E. Розчин NH3


2+, Pb2+. Ці катіони утворюють білі осади AgCl, PbCl2, Hg2Cl2.

41. За кислотно-основною класифікацією катіонів груповими реагентами можуть бути: HCl, H2SO4, NaOH або KOH, розчин NH3. До третьої групи катіонів належать катіони Ba2+, Sr2+, Ca2+. Вказати груповий реагент для третьої групи катіонів.


А. HCl

В. H2SO4

С. NaOH

D. Група не має групового реагенту

E. Розчин NH3

В. Груповий реагент катіонів ІІІ аналітичної групи (кислотно-основна класифікація) 1М H2SO4 при дії якого в присутності етанолу утворюються осади BaSO4, CaSO4, SrSO4. За допомогою цієї реакції відокремлюють ІІІ аналітичну групу катіонів від інших компонентів суміші.

42. Чим характеризується міра здатності реагенту давати добре фіксований аналітичний ефект при взаємодії з шуканою речовиною?


А. Вибірністю реакції

В. Специфічністю реакції

С. Чутливістю реакції

D. Розбавленням

E. Причини , які подані в пунктах А і В

С. Чутливість реакції характеризується найменшою кількістю речовини, яка забезпечує позитивний ефект реакції, видимий неозброєним оком. Чутливість реакції є мірою здатності реагенту давати добре фіксований аналітичний ефект з досліджуваною речовиною.

43. Що є мірою специфічності аналітичних реакцій? Дистрактори Правильна відповідь з обгрунтуванням

А. Граничне співвідношення концентрацій іонів як тих , що визначаються , так і сторонніх В. Гранична концентрація іона , який

А. Специфічними називаються реакції, які характерні для однієї речовини з певним реагентом, який називається специфічним. Наприклад, реакція з лугом (при нагріванні) на катіон NH4

+. Однак більшість реагентів не

визначається С. Граничні співвідношення концентрацій сторонніх іонів D. Чутливість аналітичних реакції

E. Концентрація сторонніх іонів

специфічні, оскільки можуть давати реакцію з кількома речовинами. Тому створюють умови для підвищення специфічності реакцій: маскують і видаляють домішки, що заважають виявленню іонів. Мірою специфічності реакцій є граничне співвідношення концентрації іонів, що визначаються, так і сторонніх іонів.

44. Як називаються реакції і реагенти , що дають можливість визначити даний іон у присутності інших іонів?


А. Вибірковими

В. Груповими

С. Характерними

D. Причини , які подані в пунктах В і Д

E. Специфічними

Е. Специфічним називається реагент, який реагує лише з одним іоном в присутності інших іонів.

45. Як називається прийом зв’язування іонів як тих , що визначаються , так і сторонніх? Дистрактори Правильна відповідь з обгрунтуванням

А. Дробним порядком аналізу

В. Аналітичним “маскуванням”

С. Систематичним порядком аналізу

D. Підвищенням чутливості

E. Підвищенням вибірковості

В. Аналітичне маскування іонів – це прийом зв’язування іонів у малоактивні сполуки (комплексні або важкорозчинні), які не дозволяють цим іонами вступати у подальші реакції, і не впливають на результат аналізу

46. Яким аналітичним ефектом супроводжується реакція виявлення калію реагентом гідротартратом натрію?


А. Утворюється білий кристалічний осад

В. Розчин набуває жовтого забарвлення

С. Утворюється білий аморфний осад

D. Випадає бурий осад

E. Випадає жовтий осад

А. При взаємодії іонів К+ з гідротартатом натрію утворюється білий дрібно-кристалічний осад: KCl + NaHC4H4O6 ® KHC4H4O6 ¯ + NaCl

47. Груповим реактивом на катіони VI аналітичної групи (кислотно-основна класифікація) Со2+, Ni2+ Cd2+, Cu2+, Hg2+ є надлишок концентрованого амонію гідроксиду. При цьому спостерігається:


А. Утворення розчинних у воді аміачних комплексних сполук. В. Утворення гідроксидів катіонів, розчинних в кислотах. С. Утворення забарвлених, нерозчинних у воді сполук. D. Утворення гідроксидів катіонів,

А. До VІ аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією) відносяться катіони Со2+, Ni2+ Cd2+, Cu2+, Hg2+, які є сильними комплексоутворювачами. При дії групового реагенту – концентрованого розчину амонію гідроксиду – ці катіони утворюють розчинні у воді аміачні комплексні сполуки (аміакати) [Cu(NH3)4](OH)2, [Ni(NH3)6](OH)2, [Co(NH3)6](OH)2,

розчинних у лугах. E. Утворення гідроксидів катіонів, не розчинних в надлишку амонію гідроксиду.

[Hg(NH3)4](OH)2, [Cd(NH3)4](OH)2.

48. Яка спільна властивість сполук катіонів Al3+, Zn2+, Cr3+, Sn2+ об'єднує їх в IV аналітичну групу (кислотно-основна класифікація)?


А. Нерозчинність солей у воді.

В. Добра розчинність деяких солей.

С. Амфотерність гідроксидів.

D. Розчинність гідроксидів в кислотах.

E. Розчинність гідроксидів в надлишку розчину аміаку.

С. Катіони Al3+, Zn2+, Cr3+, Sn2+, Sn4+, As3+, As5+ відносяться до IV аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією), яку називають амфолітною, оскільки гідроксиди цих катіонів мають амфотерні властивості. Груповий реагент –розчин натрію гідроксиду, який додають в надлишку.

49. В розчині присутні катіони кальцію, барію, алюмінію, калію, натрію. До розчину додали невелику кількість гідроксиду амонію і розчин алізарину. Утворився червоний осад. Який іон виявили цією реакцією?


А. Іон кальцію.

В. Іон барію

С. Іон калію.

D. Іон алюмінію.

E. Іон натрію.

D. Якщо на суміш катіонів Ca2+, Ba2+, Al3+, Na+, K+ додати невелику кількість гідроксиду амонію, утворюється осад Al(OH)3. Після додавання алізарину утворюється червоний осад алізаринату алюмінію. Цей ефект реакції свідчить про наявність іону Al3+.

50. При дії диметилгліоксиму на розчин, що містить катіони VI аналітичної групи (кислотно-основна класифікація) спостерігали малинове забарвлення. Який катіон обумовив цей аналітичний ефект?


А. Катіон меркурію (II)

В. Катіон купруму (II)

С. Катіон нікелю (II)

D. Катіон кадмію (II)

E. Катіон кобальту (II)

С. До VІ аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією) відносяться катіони Со2+, Ni2+ Cd2+, Cu2+, Hg2+. При додаванні до проби розчину диметилгліоксиму з’являється малинове забарвлення диметилгліоксимату нікелю. Інші катіони з диметилгліоксимом не взаємодіють.

51. Зазначте реагенти, що дозволяють визначити йони As(III) та As(V) реакцією Зангер-Блека:


А. Zn0, HCl, HgCl2

В. H2S, HCl,

С. Zn0, HCl

D. Zn0, HCl, AgNO3

E. HCl, NaH2PO4

А. З метою виявлення As3+ та As5+ виконують реакцію Зангер-Блека. У пробірку вносять сіль арсену, хлористоводневу кислоту, Zn, а зверху пробірку закривають фільтрувальним папером, на який наносять розчин HgCl2. В розчині утворюється арсин AsH3, який потім взаємодіє з HgCl2 і на

папері з’являється жовто-коричнева пляма.52. Які з катіонів VI аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією) знаходиться

в розчині, якщо при додаванні до нього розчину аміаку спостерігається виділення голубувато-зеленого осаду, розчинного в надлишку реактиву з утворенням інтенсивного синього розчину.


А. Купруму

В. Нікелю

С. Кобальту

D. Меркурію (II)

E. Кадмію (II)

А. Якщо в розчині знаходяться катіони Cu2+, то при додаванні невеликої кількості розчину гідроксиду амонію утворюється голубувато-зелений осад (CuOH)2SO4, який розчиняється в надлишку реактиву і з’являється темно-синє забарвлення розчину за рахунок утворення [Cu(NH3)4](OH)2.

53. Характерною реакцією виявлення катіону ртуті (II) є реакція з калію йодидом. При проведенні реакції спостерігають:


А. Яскраво-червоний розчин

В. Яскраво-червоний осад.

С. Брудно-зелений осад

D. Чорний осад

E. Білий осад

В. Катіони Hg2+ можна виявити при дії КІ. При додаванні невеликої кількості реактиву випаде червоний осад HgI2, який розчиняється в надлишку реактиву в результаті утворення комплексної сполуки K2[HgI4].

54. До досліджуваного розчину додали концентрованої нітратної кислоти та кристалічний диоксид плюмбуму. Розчин набув малинового кольору. На присутність якого катіону вказує цей аналітичний ефект:


А. Бісмуту (ІІІ).

В. Феруму (ІІІ) .

С. Мангану (ІІ).

D. Хрому (ІІІ).

E. Стануму (ІІ).

С. Для виявлення катіону Mn2+ використовують окисники PbO2, NaBiO3, який при нагріванні в сильно-кислому середовищі, створеному нітратною кислотою, окислюють Mn2+ до MnO4

- і тому розчин забарвлюється у малиново-фіолетовий колір: 2 MnSO4 + 5 PbO2 + 6 HNO3 ® 2 HMnO4 + 2 PbSO4 + 3 Pb(NO3)2 + 2H2O; 2 MnSO4 + 5 NaBiO3 + 16 HNO3 ® 2 HMnO4 + 5 Bi(NO3)3 + 2 Na2SO4 + NaNO3 + 7 H2O

55. До досліджуваного розчину додали розчин амонію тіоціанату. Розчин забарвився в червоний колір. На присутність якого катіону вказує цей аналітичний ефект:


А. Меркурію (ІІ).

В. Аргентуму

С. Меркурію (І).

D. Плюмбуму (ІІ).

E. Феруму (ІІІ)

Е. Катіони Fe3+ при дії тіоціанату амонію утворюють розчинний у воді тіоціанат феруму (III), який забарвлює розчин у червоний колір.

56. Розчин арсенату натрію можна відрізнити від розчину арсеніту за допомогою наступного реактиву.


А. Магнезіальна суміш

В. Калію сульфат

С. Калію нітрат

D. Натрію хлорид

E. Натрію фторид

А. Щоб відрізнити арсенат від арсеніту використовують реакції з магнезіальною сумішшю, з молібденовою рідиною. З магнезіальною сумішшю осаджується арсенат у вигляді NH4MgAsO4 ¯ (білий осад)

57. При дії надлишку аміаку на розчин, що аналізується, останній забарвлюється в яскраво-синій колір. Це вказує на наявність в розчині:


А. Хлорид-іонів

В. Іонів свинцю

С. Іонів вісмуту

D. Іонів ртуті

E. Іонів міді

Е. Якщо в розчині знаходяться катіони Cu2+, то при додаванні невеликої кількості розчину гідроксиду амонію утворюється голубувато-зелений осад (CuOH)2SO4, який розчиняється в надлишку реактиву і з’являється темно-синє забарвлення розчину за рахунок утворення [Cu(NH3)4](OH)2.

58. В розчині, що аналізується, міститься NaCl і Ni(NO3)2. В лабораторії їх ідентифікували. На відміну від NaCl тільки Ni(NO3)2 утворює червоний осад з:


А. Розчином калію хлориду

В. Розчином диметилгліоксиму

С. Розчином срібла нітрату

D. Розчином натрію нітриту

E. Розчином калію тіоціанату.

В. Найбільш характерною реакцією на катіон Ni2+ є реакція з диметилгліоксімом, в результаті якої утворюється червоний осад диметилгліоксимату нікелю. Катіони Nа+ цю реакцію не дають.

59. При проведенні аналізу складних сумішей за систематичним ходом необхідно відділити катіони шостої аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією). Якого типу комплексні сполуки утворюються при взаємодії катіонів шостої аналітичної групи із груповим реактивом:


А. Аміакати.

В. Хелати.

С. Гідроксокомплекси

D. Аквакомплекси.

E. Внутрішньокомплексні.

А. До VІ аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією) відносяться катіони Со2+, Ni2+ Cd2+, Cu2+, Hg2+, які є сильними комплексоутворювачами. При дії групового реагенту – концентрованого розчину амонію гідроксиду – ці катіони утворюють розчинні у воді аміачні комплексні сполуки (аміакати) [Cu(NH3)4](OH)2, [Ni(NH3)6](OH)2, [Co(NH3)6](OH)2, [Hg(NH3)4](OH)2, [Cd(NH3)4](OH)2.

60. До досліджуваного розчину додали надлишок 6М розчину натрію гідроксиду і 3\% розчину пероксиду водню. Розчин при нагріванні забарвився в жовтий колір. Це свідчить про присутність в розчині:


А. Катіонів олова (ІІ).

В. Катіонів алюмінію (ІІІ).

D. Катіон Cr3+ забарвлює розчин у темно-зелений колір. Після додавання надлишку

С. Катіонів цинку (ІІ).

D. Катіонів хрому (ІІІ).


лугу і 3% H2O2 при нагріванні зелене забарвлення розчину змінюється на жовте, за рахунок утворення хромат-іонів (CrO4

-2)Cr2(SO4)3 + 8 NaOH ® 2 NaCrO2 + 3 Na2SO4 + 4H2O2 NaCrO2 + 3 H2O2 + 2 NaOH ® 2 Na2CrO4 + 4 H2OКатіони олова (II), алюмінію (III), цинку (II), свинцю (II) безбарвні і не викличуть зміни забарвлення розчину.

61. Надхромова кислота, яка утворюється при окисленні хрому, у водних розчинах нестійка і розкладається. Вказати розчинник, необхідний для екстракції


А. Хлороформ

В. Бензол

С. Нитробензол

D. Ізоаміловий спирт з ефіром

E. Етиловий спирт

D. Реакція утворення надхромової кислоти специфічна і чутлива, використовується в аналізі для виявлення Cr3+, CrO4

2-, Cr2O72-.

Окислення до надхромової кислоти відбувається в сильно кислому середовищі: Na2Cr2O7 + 4 H2O2 + H2SO4 ® 2 H2CrO6 + Na2SO4 + 3 H2OНадхромові кислоти – нестійкі перекисні сполуки, які у воді швидко руйнуються. Тому для підвищення чутливості реакції і стійкості речовини утворену надхромову кислоту екстрагують у суміш ізоамілового спирту з ефіром.

62. В розчині присутні катіони цинку (ІІ) і алюмінію (ІІІ). Вкажіть реагент, який дозволяє виявити в цьому розчині катіони цинку:


А. Розчин натрію гідроксиду.

В. Кобальту нітрат Со(NO3)2

С. Надлишок 6М гідроксиду натрію в присутності пероксиду водню. D. Натрію тетраборат.

E. Розчин калію гексаціаноферату (ІІ).

Е. При наявності в суміші катіонів Zn2+ i Al3+

з метою виявлення Zn2+ використовують реакцію K4[Fe(CN)6], яку не дає катіон Al3+. 3 ZnCl2 + 2 K4[Fe(CN)6] ® K2Zn3[Fe(CN)6]2¯(білий осад) + 6 KCl

63. На розчин, що містить катіон четвертої аналітичної групи (кислотно-основна класифікація), подіяли концентрованим розчином амонію хлориду. Утворення осаду не спостерігалось. На присутність якого катіону вказує цей аналітичний ефект:


А. Катіони хрому (ІІІ).

В. Катіони олова (ІІ).

С. Катіони цинку (ІІ).

D. Катіони алюмінію (ІІІ).

E. Катіони олова (ІУ).

С. При виконанні систематичного аналізу, катіони IV аналітичної групи (амфолітної) відокремлюють від інших катіонів суміші дією надлишку групового реактиву – розчину NaOH в присутності 6% Н2О2. При цьому катіони IV аналітичної групи залишаються у розчині у вигляді Na2ZnO2, NaAlO2, Na2CrO4, Na3AsO4, Na2SnO3. До розчину додають до

насичення кристалічний NH4Cl і суміш кип’ятять. В результаті гідролізу в осад випадають Al(OH)3, Sn(OH)4. Відсутність осаду свідчить про наявність в розчині катіонів Zn2+.

64. Розчин, що містить катіон п’ятої аналітичної групи (кислотно-основна класифікація), має жовто-буре забарвлення. На присутність якого катіону вказує цей аналітичний ефект:


А. Катіон мангану (ІІ).

В. Катіон магнію (ІІ).

С. Катіон заліза (ІІІ).

D. Катіон заліза (ІІ).

E. Катіон вісмуту (ІІІ).

С. До V аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією) відносяться катіони Mg+, Mn2+, Bi3+, Fe2+, Fe3+, Sb3+, Sb5+. З цих катіонів забарвлений лише катіон Fe3+, який надає розчину жовто-буре забарвлення.

65. До розчину, що містить катіон п’ятої аналітичної групи (кислотно-основна класифікація), долили розчин натрію гідроксиду. Випав білий осад, який з часом на повітрі буріє. На присутність якого катіону вказує цей аналітичний ефект:


А. Катіон заліза (ІІІ).

В. Катіон мангану (ІІ).

С. Катіон вісмуту (ІІІ).

D. Катіон заліза (ІІ).

E. Катіон магнію (ІІ).

В. До V аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією) відносяться катіони Mg+, Mn2+, Bi3+, Fe2+, Fe3+, Sb3+, Sb5+. З цих катіонів забарвлений лише катіон Fe3+ – колір іржі, який надає розчину жовто-буре забарвлення. Якщо під час аналізу суміші катіонів V аналітичної групи до проби розчину додали розчин NaOH і утворився білий аморфний осад , який швидко буріє, це свідчить на наявність катіону Mn2+:MnSO4 + 2 NaOH ® Mn(OH)2 ¯ (білий осад) + Na2SO4

2 Mn(OH)2 + O2 ® 2 MnO(OH)2 ¯ (бурий осад)

66. До розчину, що містить катіон шостої аналітичної групи (кислотно-основна класифікація), долили розчин натрію гідроксиду. Випав зелений осад, який при дії окисників (наприклад, хлорної води) перетворюється на чорно-бурий. Який катіон присутній в розчині:


А. Катіон міді (ІІ).

В. Катіон кобальту (ІІ).

С. Катіон нікелю (ІІ).

D. Катіон ртуті (ІІ).

E. Катіон мангану (ІІ).

С. До VІ аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією) відносяться катіони Со2+, Ni2+ Cd2+, Cu2+, Hg2+, які є сильними комплексоутворювачами. Якщо до розчину, що містить катіони VI аналітичної групи додати розчин натрію гідроксиду і утворився зелений осад, це свідчить про утворення осаду Ni(OH)2. Щоб підтвердити таке припущення до суміші додають окисник (хлорну воду) і утворюється чорно-бурий осад Ni(OH)3.

NiCl2 + 2 NaOH ® Ni(OH)2¯ (зелений осад) + 2 NaCl2 Ni(OH)2 + Cl2 + 2 NaOH ® 2 Ni(OH)3¯ (чорно-бурий осад) + 2 NaCl

67. До розчину, що містить катіон шостої аналітичної групи (кислотно-основна класифікація), долили розчин калію йодиду. Випав червоний осад, розчинний в надлишку реагенту. Який катіон присутній в розчині:


А. Катіон ртуті (ІІ).

В. Катіон нікелю (ІІ).

С. Катіон кобальту (ІІ).

D. Катіон вісмуту (ІІІ).

E. Катіон кадмію (ІІ).

А. Катіони Hg2+ можна виявити при дії КІ. При додаванні невеликої кількості реактиву випаде червоний осад HgI2, який розчиняється в надлишку реактиву в результаті утворення комплексної сполуки K2[HgI4] і розчин стає безбарвним

68. На розчин, в якому міститься катіон VI аналітичної групи подіяли розчином NaOH. Випав білий осад, який швидко перейшов у жовтий. Вкажіть який катіон був у розчині:


А. Hg2+

В. Ni2+

С. Cu2+

D. Ag+

E. Co2+

А. Якщо розчин досліджують на наявність катіонів VІ аналітичної групи, звертають увагу на колір розчину. У безбарвному розчині можуть знаходитись тільки іони Hg2+

і Cd2+. Якщо до розчину додали NaOH і випав білий осад, який швидко жовтіє, це свідчить про наявність катіону Hg2+: Hg(NO3)2 + 2 NaOH ® Hg(OH)2¯ (білий осад) + 2 NaNO3 Hg(OH)2 ® HgO¯ (жовтий осад) + Н2О

69. До розчину, що містить катіони міді (ІІ) і цинку (ІІ) долили груповий реагент на шосту аналітичну групу катіонів (кислотно-основна класифікація). Спостерігається утворення:


А. Осаду білого кольору.

В. Розчину зеленого кольору.

С. Безбарвного розчину.

D. Осаду зеленого кольору.

E. Розчину синього кольору.

Е. Якщо до розчину, що містить катіони Cu2+

і Zn2+ додати груповий реагент на VІ аналітичну групу катіонів (кислотно-основна класифікація) – концентрований розчин амонію гідроксиду, то утворяться розчинні у воді аміачні комплекси [Zn(NH3)6](OH)2 – безбарвний і [Cu(NH3)6](OH)2 – темно-синього кольору. Тому спостерігається утворення розчину синього кольору.

70. До розчину, що містить катіони кобальту (ІІ) і цинку (ІІ) долили груповий реагент на четверту аналітичну групу катіонів (кислотно-основна класифікація). Спостерігається утворення:


А. Розчину рожевого кольору.

В. Осаду білого кольору.

С. Розчину синього кольору.

D. При аналізі суміші катіонів Со2+ (VI аналітична група) і Zn2+ (IV аналітична група) до розчину додають реактив IV аналітичної групи – розчин NaOH. Катіон Zn2+ залишиться в розчині у вигляді Na2ZnO2,

D. Осаду синього кольору (ІІ).

E. Безбарвного розчину.

а в осад випаде CоOHNO3, який має синє забарвлення

71. До розчину, що містить катіони мангану (ІІ) і ртуті (ІІ) долили груповий реагент на шосту аналітичну групу катіонів (кислотно-основна класифікація). Спостерігається утворення:


А. Розчину рожевого кольору.

В. Осаду білого кольору, що буріє на повітрі. С. Осаду жовтого кольору.

D. Розчину синього кольору.

E. Безбарвного розчину.

В. При дії на суміш катіонів Mn2+ і Hg2+

групового реактиву VI аналітичної групи – концентрованого розчину аміаку, катіон Hg2+

залишиться в розчині у вигляді комплексної сполуки [Hg(NH3)4](OH)2, а катіон Mn2+

утворює білий осад Mn(OH)2, який швидко буріє:2 Mn(OH)2 + О2 ® 2 MnO(OH)2

72. За кислотно-основною класифікацією катіонів груповими реагентами можуть бути: HCl, H2SO4, NaOH або KOH, розчин NH3. До четвертої групи катіонів належать катіони Al3+, Sn2+, Sn(IV), As(V), As(III), Zn2+, Cr3+. Вказати груповий реагент для четвертої групи катіонів.


А. HCl

В. Розчин NH3

С. NaOH


E. H2SO4

С. Катіони Al3+, Zn2+, Cr3+, Sn2+, Sn4+, As3+, As5+ відносяться до IV аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією), яка називається амфолітною, оскільки гідроксиди цих катіонів мають амфотерні властивості. Груповий реагент –розчин натрію гідроксиду, який додають в надлишку.

73. За кислотно-основною класифікацією катіонів груповими реагентами можуть бути: HCl, H2SO4, NaOH або KOH, розчин NH3. До п’ятої групи катіонів належать катіони Fe3+, Fe2+, Mg2+, Mn2+, Bi3+, Sb3+, Sb5+. Вказати груповий реагент для п’ятої групи катіонів.


А. NaOH

В. H2SO4

С. Розчин NH3


E. HCl

А. За кислотно-основною класифікацією до V аналітичної групи відносяться катіони Fe3+, Fe2+, Mg2+, Mn2+, Bi3+, Sb3+, Sb5+. Груповий реагент NаОH, але можна використовувати і розчин NН4OH. Утворюються осади гідроксидів, які не розчиняються в надлишку лугу.

74. За кислотно-основною класифікацією катіонів груповими реагентами можуть бути: HCl, H2SO4, NaOH або KOH, розчин NH3. До шостої групи катіонів належать катіони Cu2+, Co2+, Ni2+, Cd2+

, Hg2+. Вказати груповий реагент для шостої групи катіонів.


А. Розчин NH3

В. H2SO4

С. NaOH

А. До VІ аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією) відносяться катіони Со2+, Ni2+ Cd2+, Cu2+, Hg2+, які є сильними комплексоутворювачами. При дії


E. HCl

групового реагенту – концентрованого розчину амонію гідроксиду – ці катіони утворюють розчинні у воді аміачні комплексні сполуки (аміакати) [Cu(NH3)4](OH)2, [Ni(NH3)6](OH)2, [Co(NH3)6](OH)2, [Hg(NH3)4](OH)2, [Cd(NH3)4](OH)2.

75. В якісному аналізі при дії надлишку групового реагенту NaOH на солі алюмінію утворюється:


А. Гідроксид алюмінію

В. Тетрагідроксоцинкат натрію

С. Гексагідроксоалюмінат натрію

D. Нітрат алюмінію

E. Хлорид алюмінію

С. При дії на розчин солі Al3+ надлишку лугу утворюється розчинна комплексна сполука гексагідроксоалюмінат натрію: AlCl3 + 6 NaOH ® Na3[Al(OH)6] + 3 NaCl

76. В якісному аналізі специфічним реактивом на катіони Fe3+ є K4[Fe(CN)6], утворюється синій осад складу:


А. K2Na[Co(NO2)]6

В. Cu2[Fe(CN)6]

С. KFe[Fe(CN)6]

D. K3[Fe(CN)6]

E. FeSO4

С. В якісному аналізі специфічним реактивом на катіони Fe3+ є K4[Fe(CN)6] при дії якого утворюється синій осад складу KFe[Fe(CN)6]:FeCl3 + K4[Fe(CN)6] ® KFe[Fe(CN)6] ¯ + 3 KCl

77. В якісному аналізі специфічним реактивом на катіони Zn2+ є K4[Fe(CN)6], утворюється білий осад складу:


А. K2Zn3[Fe(CN)6]2

В. K2Na[Fe(CN)6]

С. CuZn[Fe(CN)6]

D. KFe[Fe(CN)6]

E. Zn(SCN)2

А. При наявності в суміші катіонів Zn2+ i Al3+

з метою виявлення Zn2+ використовують реакцію K4[Fe(CN)6], яку не дає катіон Al3+. 3ZnCl2 + 2K4[Fe(CN)6]® K2Zn3[Fe(CN)6]2¯(білий осад) + 6 KCl

78. В якісному аналізі при дії невеликої кількості розчину NH3 на розчин CuSO4 утворюється синій осад складу:


А. Cu(OH)2

В. Cu2[Fe(CN)6].

С. Cu(NH3)4]SO4

D. Cu2(OH)2SO4

E. Cu2(OH)2CO3

D. Якщо в розчині знаходяться катіони Cu2+, то при додаванні невеликої кількості розчину гідроксиду амонію утворюється голубувато-зелений осад (CuOH)2SO4, який розчиняється в надлишку реактиву і з’являється темно-синє забарвлення розчину за рахунок утворення [Cu(NH3)4](OH)2.2 CuSO4 + 2 NH4OH ® (CuOH)2SO4¯(зеленкувато-голубий осад) + (NH4)2SO4

(CuOH)2SO4 + 10 NH4OH ® 2[Cu(NH3)4](OH)2

(темно-синій розчин) + (NH4)2SO4 + 8 H2O 79. В якісному аналізі при дії надлишку групового регенту (розчин NH3) на катіони шостої аналітичної групи (Cu2+, Co2+, Ni2+, Cd2+, Hg2+) утворюються:


А. Гідроксиди цих металів

В. Гідроксосульфати і нітрати цих металів

С. Оксиди цих металів

D. Гідроксидні комплекси цих металів

E. Аміакатні комплекси цих металів

Е. До VІ аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією) відносяться катіони Со2+, Ni2+ Cd2+, Cu2+, Hg2+, які є сильними комплексоутворювачами. При дії групового реагенту – концентрованого розчину амонію гідроксиду – ці катіони утворюють розчинні у воді аміачні комплексні сполуки (аміакати) [Cu(NH3)4](OH)2, [Ni(NH3)6](OH)2, [Co(NH3)6](OH)2, [Hg(NH3)4](OH)2, [Cd(NH3)4](OH)2.

80. Яка реакція є характерною на катіон цинку? Дистрактори Правильна відповідь з обгрунтуванням

А. З дитизоном

В. З розчином аміаку

С. З лугами

D. З карбонатом лужних металів

E. З сірчаною кислотою

А. Для виявлення катіонів Zn2+характерною є реакція з дитизином в результаті якої утворюється яскраво-червоний дитизонат Zn2+

81. Чому при аналізі суміші катіонів в першу чергу виявляють іони NH4+, Fe2+, Fe3+?


А. Іони амонію можуть сприяти помилці у виявленні іонів калію, а іони Fe2+ i Fe3+ додаються в ході аналізу. В. Іони амонію вносяться в подальшому ході аналізу суміші, а на іони Fe2+ i Fe3+ є специфічні реакції. С. Іони амонію заважають виявленню іонів калію і вносяться в ході аналізу, іони Fe2+ в подальшому окиснюються, а іони Fe3+ необхідні для кращого осадження фосфатів. D. Іони амонію заважають виявленню іонів К+ і вносяться в подальшому аналізі, іони Fe2+ будуть окисненні у Fe3+, на іони Fe3+ є специфічна реакція E. Іони амонію заважають виявленню іонів К+, а на іони Fe2+ i Fe3+ є специфічні реакції.

С. У випадку аналізу суміші катіоні в I –VI аналітичних груп в першу чергу виявляють катіон NH4

+за допомогою реакцій з лугом при нагріванні та з реактивом Неслера. Виявити NH4

+ необхідно в першу чергу, оскільки по ходу аналізу розчин NH4ОН як груповий реагент додають до суміші для відокремлення VI аналітичної групи. Іони Fe2+ виявляють в першу чергу тому, що в процесі хімічних перетворень при розділенні суміші на окремі групи, ці іони окислюються до Fe3+ i їх вже неможливо буде виявити. Іони Fe3+ вносять у суміш по ходу аналізу для кращого осадження фосфатів.

82. Як розділити осади CuS i HgS?


А. Спочатку обробити осад розведеною нітратною кислотою, а потім залишок осаду обробити хлоридною кислотою в присутності гідроген пероксидуВ. Обробити осад концентрованою нітратною кислотою, а розчин, який утвориться піддати електролізуС. Обробити осад спочатку концентрованою нітратною кислотою, а залишок обробити розведеною хлоридною кислотою. D. Обробити осад бромною водою в присутності хлоридної кислоти, а потім розведеною нітратною кислотою. E. Спочатку обробити осад розведеною нітратною кислотою, а осад, що залишиться розчинити в лужному розчині бромної води.

А. Під час аналізу суміші катіонів VI аналітичної групи в осад переходять CuS i HgS. Щоб розділити осади, до свіжоосаджених сполук додають розведений розчин нітратної кислоти, у якому розчиняється CuS (при нагріванні).3 CuS + 8 HNO3 ® 3 Cu(NO3)2 + 3 S + 2NO + 4 H2OВ осаді залишиться HgS, який відокремлюють. Осад HgS розчиниться в присутності окисника Н2О2:HgS + Н2О2 + 2 HCl ® HgCl2 + S¯ + 2 Н2О

83. Як провести виявлення іонів Со2+ в присутності Fe3+? Дистрактори Правильна відповідь з обгрунтуванням

А. Провести осадження Fe3+ гідроксидом натрію і осад відкинути, а в розчині після підкиснення в присутності амілового спирту провести виявлення іонів Со2+. В. Екстрагувати іони Fe3+ у вигляді Н[FeCl4] диетиловим ефіром, а іони Со2+ виявити з реактивом Чугайова (диметилгліоксим). С. Екстрагувати іони Fe3+ у вигляді Н[FeCl4] диетиловим ефіром, а іони Со2+ виявити з реактивом Ільїнського ((-нітрозо-(-нафтол). D. Виявити іони Со2+ додаванням реактиву Ільїнського ((-нітрозо-(-нафтол). E. Провести осадження Fe3+ водним розчином аміаку і осад відкинути, а в розчині після підкислення в присутності амілового спирту провести виявлення іонів Со2+.

Е. Якщо у суміші знаходяться іони Со2+ (VI аналітична група) і Fe3+ (V аналітична група)до розчину додають концентрований розчин амоніаку. В осад випадає Fe(OH)3, а Со2+ залишається в розчині, який має жовто-коричневе забарвлення, у вигляді [Co(NH3)6](OH)2. Осад відокремлюють а розчин підкислюють до рН 7 і додають насичений розчин NH4SCN та аміловий спирт. Після збовтування суміші шар амілового спирту забарвлюється у голубий колір: CoCl2 + 4 NH4SCN ® (NH4)2[Co(SCN)4] + 2 NH4Cl

Documents

· Web view2013/09/17 · Реакція з лугами при нагріванні є специфічною на катіон NH 4 + оскільки при цьому виділяється